Аллергия

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: диметинден малеат – 1,00 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь, натрію бензоат, динатрію едетат, натрію сахаринат, натрію гідрофосфату, додекагідрат, сорбітол, лимонної кислоти, моногідрат, вода очищена. Краплі для внутрішнього прийому, 1 мг/мл. По 20 мл у флакон темного скла, з пробкою-крапельницею з поліетилену низької щільності та кришкою, з системою контролю першого розтину з поліетилену високої щільності. 1 флакон разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаВсмоктування Швидко і досить повно всмоктується прийому внутрішньо. Системна біодоступність препарату становить приблизно 70%. Максимальна концентрація сироваткового диметиндену досягається протягом 2 годин після прийому. Розподіл При концентраціях в інтервалі 0,09-2 мкг/мл зв'язок із білками плазми становить 90 %. Метаболізм Метаболічні реакції включають гідроксилювання та метоксилювання диметиндену. Виведення Період напіввиведення препарату становить близько 6 годин. Диметинден та його метаболіти виводяться печінкою або нирками (90% у вигляді метаболітів та 10% у незмінному вигляді).ФармакодинамікаДиметинден є конкурентним інгібітором гістаміну у H1-рецепторах. При низьких концентраціях стимулює гістамін метилтрансферазу, що призводить до деактивації гістаміну. Має сильну спорідненість з H1-рецепторами і є сильним стабілізатором опасистих клітин. Має місцевоанестезуючу активність. Чи не впливає на H2-рецептори. Диметинден також виступає як антагоніст брадикініну, серотоніну та ацетилхоліну. Диметинден являє собою рацемічну суміш, в яку входить R-(-)-диметинден, що має більшу H1-антигістамінову активність, він значно знижує підвищену проникність капілярів, пов'язану з алергічними реакціями. При застосуванні разом із H2-антигістаміновими препаратами диметиндена малеат практично повністю пригнічує всі гемодинамічні ефекти гістаміну. Антигістамінний, протиалергічний та протисвербіжний засіб. Диметинден є ефективним засобом при системному лікуванні алергічних та псевдоалергічних станів, а також інших захворювань, пов'язаних з вивільненням гістаміну (наприклад, свербіж різного походження, запобігання гістамін-зв'язаних анафілактичних реакцій, викликаних анестезією або прийомом гістамінів). Первинна відповідь після прийому препарату очікується протягом 30 хв, максимальний відгук очікується протягом 5 годин. Ефект препарату при шкірних реакціях після прийому 4 мг диметиндену як окрема доза очікується до 24 годин після прийому.Показання до застосуванняАлергічні захворювання: кропив'янка, сінна лихоманка, цілорічний алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, харчова та лікарська алергія. Свербіж шкіри різного походження (екзема, сверблячі дерматози: у тому числі атопічний дерматит; кір, краснуха, вітряна віспа, укуси комах). Профілактика алергічних реакцій під час проведення гіпосенсибілізуючої терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів. Дитячий вік до 1 місяця, особливо у недоношених пацієнтів. Період грудного вигодовування. Закритокутова глаукома. Бронхіальна астма. Гіперплазія передміхурової залози. Застосування у літніх пацієнтів, які страждають на сплутаність свідомості. Непереносимість фруктози (бо препарат містить сорбітол рідкий). З обережністю Хронічні обструктивні захворювання легень. Епілепсія. Вагітність. Дитячий вік від 1 до 1 року. Літній вік (старше 65 років). За наявності будь-якого з перелічених захворювань/станів/факторів ризику перед прийомом препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяФертильність Немає достатніх даних щодо впливу диметиндену малеату на дітородну функцію жінок. У дослідженнях на тваринах не спостерігалося будь-якого впливу препарату на фертильність, проте слід бути обережним при призначенні препарату пацієнткам, які планують вагітність. Вагітність Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем! Немає достатніх клінічних даних щодо застосування диметиндену малеату при вагітності. Дослідження на тваринах не показали прямого чи непрямого негативного впливу протягом вагітності чи здоров'я плода/новонародженого. Застосування препарату при вагітності не рекомендовано, за винятком випадків, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише під наглядом лікаря. Період грудного вигодовування Припускають, що диметинден малеат може виділятися з грудним молоком. Препарат не рекомендується приймати у період грудного вигодовування.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до ˂1/10), нечасті (≥1/1,000 до ˂1/100), рідкісні (≥1/10,000 до ˂ 1 /1,000), дуже рідкісні (˂1/10,000), включаючи окремі повідомлення та реакції з невідомою частотою. Порушення з боку імунної системи: Дуже рідко – анафілактоїдні реакції, що включають набряк обличчя, набряк глотки, висип, м'язові спазми та задишку. Порушення психіки: Рідко – занепокоєння. Порушення з боку нервової системи: Дуже часто – стомлюваність; Часто – сонливість, нервозність; Рідко – головний біль, запаморочення. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Рідко – шлунково-кишкові розлади, нудота, сухість у роті, сухість у гортані. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування двох і більше препаратів, що пригнічують функцію ЦНС, посилює пригнічення ЦНС, що може призводити до небажаних і навіть загрозливих для життя наслідків. Таким чином, не рекомендовано спільне застосування препарату та опіоїдних аналгетиків, протисудомних препаратів, трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, антигістамінних засобів, протиблювотних засобів, нейролептиків, анксіолітиків, снодійних засобів, скополаміну, етанолу. Трициклічні антидепресанти та м-холінблокатори (бронходилататори, шлунково-кишкові спазмолітики, краплі для розширення зіниць тощо) збільшують антимускариновий ефект, підвищують ризик загострення глаукоми або затримки сечі. Також необхідно уникати спільного застосування антигістамінних засобів та прокарбазину для зменшення ефекту пригнічення функцій ЦНС та можливого потенціювання. Якщо Ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні) перед застосуванням Акристілу проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Не перевищуйте рекомендовану дозу! Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем – 7 днів. 20 крапель препарату відповідають 1 мл або 1 мг диметиндену. Діти віком від 1 місяця до 12 років: рекомендована добова доза з розрахунку 0,1 мг/кг маси тіла, що еквівалентно 2 краплям на кг маси тіла. Добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Дітям віком від 1 місяця до 1 року слід приймати препарат лише за призначенням лікаря або за наявності показань до застосування блокаторів Н1-гістамінових рецепторів. Діти старше 12 років і дорослі: рекомендована добова доза становить 3-6 мг диметиндену (60-120 крапель), розділена на 3 прийоми, тобто по 20-40 крапель 3 рази на день. Особливі групи пацієнтів Для пацієнтів похилого віку (старше 65 років) корекція дози не потрібна. Пацієнтам, схильним до сонливості, рекомендується застосовувати 40 крапель перед сном та 20 крапель вранці. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняСимптоми: пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) та сонливість (в основному у дорослих), стимуляція ЦНС та м-холіноблокуючі ефекти (особливо у дітей), в т.ч. збудження, атаксія, тахікардія, галюцинації, тоніко-клонічні судоми, мідріаз, сухість у роті, «припливи» крові до обличчя, затримка сечі та лихоманка; зниження АТ, колапс. Лікування: активоване вугілля, сольові проносні, лікарські засоби для підтримки діяльності серцевої та дихальної систем (аналептичні лікарські засоби не повинні застосовуватися).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат неефективний при свербіні, пов'язаному з холестазом. Краплі препарату Акристил не слід впливати на високі температури. При призначенні немовлятам їх слід додавати в пляшечку з теплим дитячим харчуванням безпосередньо перед годуванням. Якщо дитину вже годують із ложки, краплі можна давати нерозлученими. Краплі мають приємний смак. Препарат слід застосовувати з обережністю у дітей від 1 місяця до 1 року через те, що седативний ефект може супроводжуватися епізодами нічного апное. У цій групі пацієнтів застосування препарату рекомендовано після консультації з лікарем і лише за медичними показаннями, які потребують лікування із застосуванням антигістамінних препаратів. У дітей молодшого віку, зокрема до 6 років, антигістамінні препарати можуть викликати підвищену збудливість. Препарат слід застосовувати з обережністю у літніх пацієнтів у зв'язку з підвищеною ймовірністю виникнення таких небажаних реакцій, як збудливість та стомлюваність. Протипоказано застосування препарату у літніх пацієнтів, які страждають на сплутаність свідомості. Застосування препарату у пацієнтів похилого віку рекомендовано після консультації з лікарем. Препарат містить 100 мг пропіленгліколю у 20 краплях, що еквівалентно 100 мг/мл. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Подібно до інших антигістамінних засобів, препарат Акристіл може послаблювати увагу, тому його слід приймати з обережністю при керуванні автомобілем, роботі з механізмами або за інших видів робіт, де потрібна підвищена увага.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 100 мл міститься: ектоїн – 2 г, морська сіль – 0,9 г, вода очищена до 100 мл. Не містить консервантів. Мінімальна кількість доз – 142 у флаконі. По 20 мл у пластиковому флаконі. По одному флаконі поміщають у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний, позбавлений запаху розчин, який містить видимих ​​частинок.ХарактеристикаСпрей назальний Аква Маріс® Ектоїн – це повністю натуральний засіб, який створює фізичну перешкоду («бар'єр») для прикріплення алергенів до слизової оболонки носа. Аква Маріс® Ектоїн захищає від розвитку алергії, перешкоджає розвитку алергічного риніту та сприяє відновленню слизової оболонки носа, ушкодженої під впливом алергенів. Спрей назальний Аква Маріс® Ектоїн містить комбінацію ектоїну та ізотонічного розчину морської солі. Ектоїн є компонентом, який у природних умовах виробляють галофільні мікроорганізми, здатні існувати у надзвичайно несприятливих умовах зовнішнього середовища. Завдяки високій гідрофільності (спорідненість до молекул води), ектоїн утворює з ними міцні кластери, формуючи невідчутний захисний «ектоїн гідрокомплекс» на поверхні слизової оболонки носа. Цей комплекс перешкоджає контакту алергенів із клітинами слизової оболонки носа, захищаючи від виникнення алергічної реакції та знижуючи вираженість проявів алергічного риніту. При цьому алергени фіксуються на поверхні гідрокомплексу і можуть бути ефективно видалені з носової порожнини при промиванні або висмаркуванні. Розчин натуральної морської солі, що входить до складу Аква Маріс® Ектоїн, сприяє механічному видаленню алергенів з поверхні слизової оболонки носа та очищає її поверхню від осілого вуличного та домашнього пилу. Мікроелементи та мінерали морської солі покращують функцію миготливого епітелію, мають протизапальну та відновну дію на слизову оболонку порожнини носа. Аква Маріс ® Ектоїн не викликає звикання. Тривалість застосування не обмежена.ІнструкціяПеред першим використанням слід зняти захисний ковпачок і натиснути на розпилювач 2-3 рази, щоб видалити повітря. Не слід відрізати наконечник. Якщо функція спрею порушена (наприклад, якщо флакон знаходився у горизонтальному положенні), утримуючи флакон у вертикальному положенні, необхідно натиснути кілька разів на розпилювач. З гігієнічних міркувань кожен флакон спрею назального Аква Маріс ® Ектоїн повинен використовуватися лише однією людиною. Після кожного застосування насухо витирайте наконечник розпилювача та щільно закривайте флакон.Показання до застосуванняЗахист слизової оболонки носа від дії: пилку (у період сезонного цвітіння рослин); побутових алергенів (кліщі домашнього пилу); вовни тварин; алергенів тарганів та інших комах; грибкових алергенів; алергенів побутової хімії, а також інших сторонніх частинок, що потрапляють у порожнину носа при диханні. Симптоматичне лікування алергічного риніту з метою зменшення виразності свербежу, чхання, нежиті, сльозотечі та закладеності носа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік до 2 років. Не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами. Немає протипоказань до застосування у вагітних та годуючих жінок.Побічна діяЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дітям з 2-х років і дорослим по 1-2 впорскування в кожну ніздрю 3-4 десь у день. За необхідності препарат можна використовувати так часто, як це потрібно для досягнення бажаного ефекту. Дітям молодше 10 років застосовувати спрей лише під контролем дорослих.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля максимального профілактичного ефекту спрей назальний Аква Маріс Ектоїн необхідно використовувати за 10-15 хвилин до контакту з передбачуваним алергеном або іншим подразником. Спрей назальний Аква Маріс® Ектоїн слід застосовувати систематично протягом усього періоду активного цвітіння та пилення рослин, що викликають алергію. Рекомендується повторно використовувати спрей для носа Аква Маріс® Ектоїн після кожного очищення носової порожнини (висмаркування або промивання).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 83 мг, лактоза 23 мг, крохмаль прежелатинізований 15,5 мг, стеарат магнію 3 мг; склад оболонки: інстакоат (IC-S-344) 1 мг [гіпромелоза 48 %, діетилфталат 12 %, етил целюлоза 40 %], гіпромелоза-Е15 3,11 мг, титану діоксид (Е171) 0,8 мг, макрогол-40 ,64 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,1 мг. тальк 0,8мг. Пігулки покриті плівковою оболонкою 5 мг. По 10 таблеток у блістер, виготовлений із ПВХ плівки та алюмінієвої фольги. По 1. 2, 10 блістерів разом із інструкцією із застосування завадять у картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки довгастої форми, покриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, з ризиком на одному боці. Вид таблетки на поперечному розрізі: оболонка – світло-рожевого кольору, ядро ​​– білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо левоцетиризин швидко всмоктується із ШКТ. Їда не впливає на повноту всмоктування, хоча швидкість її знижується. Cmax у плазмі досягається через 0.9 год після одноразового прийому внутрішньо. Рівноважний стан досягається через 2 дні. Cmax після одноразового та повторного (по 5 мг щоденно) прийому становлять 270 нг/мл та 308 нг/мл відповідно. Зв'язування із білками плазми становить 90%. Дані про розподіл препарату в тканинах та проникненні через гематоенцефалічний бар'єр відсутні. Vd становить 0,4 л/кг. Виділяється із грудним молоком. Менш 14% введеної дози метаболізується в печінці шляхом окислення ароматичного кільця, N- та O-деалкілування та кон'югації з таурином. Деалкілування переважно каталізується CYP3A4, а в окисненні ароматичного кільця беруть участь ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність ізоферментів CYP1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 у концентраціях, які набагато перевищують пікові концентрації при пероральному прийомі 5 мг. Внаслідок незначного метаболізму та відсутності метаболічного придушення взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами є малоймовірною. T1/2 становить 7.9±1.9 год. Загальний кліренс становить 0.63 мл/хв/кг. Левоцетиризин та його метаболіт виводяться переважно нирками (85.4% прийнятої дози), шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Виведення через кишківник становить 12.9%. Фармакокінетика лівоцетиризину лінійна, не залежна від дози та часу та має малі відмінності у різних піддослідних. Фармакокінетичні профілі одиночного енантіомеру та цетиризину подібні. При всмоктуванні чи виведенні немає хіральної інверсії. Загальний кліренс левоцетиризину корелює з КК (це слід враховувати щодо інтервалів між прийомами у пацієнтів з помірним або вираженим порушенням функції нирок). При анурії загальний кліренс знижується приблизно на 80% порівняно зі здоровими випробуваними. При стандартній процедурі 4-годинного гемодіалізу виводиться менш ніж 10% левоцетиризину.ФармакодинамікаЛевоцетиризин, (R)-енантіомер цетиризину, є вибірковим антагоністом периферичних гістамінових Н1-рецепторів. Спорідненість лівоцетиризину (Ki = 3.2 нмоль/л) з гістаміновими H1-рецепторами в 2 рази вище, ніж у цетиризину (Ki = 6.3 нмоль/л). Дослідження фармакокінетики у здорових добровольців показали, що при нанесенні на шкіру та на слизову оболонку носа активність лівоцетиризину в половині дози порівнянна з активністю цетиризину в цілій дозі. Левоцетиризин пригнічує активність еотаксин-індукованої трансендотеліальної міграції еозинофілів у клітинах шкіри та легень. Фармакодинамічні дослідження продемонстрували три основні пригнічуючі ефекти левоцетиризину в дозі 5 мг у перші 6 годин після контакту з пилком: пригнічення викиду VCAM-1, зміна судинної проникності та зменшення активації еозинофілів. Як і у цетиризину, дія щодо гістамін-індукованих шкірних реакцій не залежить від плазмових концентрацій препарату. Левоцетиризин попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має антиексудативну, протисвербіжну дію; практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. Левоцетиризин у дозі 5 мг сприяє пригніченню запально-ексудативної реакції на гістамін так само, як і цетиризин у дозі 10 мг. ЕКГ не виявила значної дії левоцетиризину на інтервал QT.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування симптомів цілорічного та сезонного алергічного риніту (в т.ч. персистуючого алергічного риніту) та алергічного кон'юнктивіту: чхання, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; сінна лихоманка (поліноз); кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка); інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипом; набряк Квінке.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК нижче 10 мл/хв); дитячий вік до 2 років; підвищена чутливість до левоцетиризину.Вагітність та лактаціяДані клінічних досліджень про застосування левоцетиризину при вагітності відсутні. Не рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - головний біль, сонливість, підвищена стомлюваність; нечасто – астенія. З боку травної системи: часто – сухість у роті; нечасто – біль у животі; дуже рідко – нудота, порушення функціональних печінкових проб. Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка, анафілаксія. Інші: дуже рідко – збільшення маси тіла, диспное.Взаємодія з лікарськими засобамиЗменшення кліренсу цетиризину (16%) спостерігалося при багаторазових введеннях теофіліну (400 мг 1 раз на добу); при цьому фармакокінетика теофіліну при одночасному введенні цетиризину не змінювалася. У сприйнятливих пацієнтів одночасне застосування левоцетиризину та етанолу або інших пригнічувальних ЦНС засобів може призводити до потенціювання пригнічуючого впливу на ЦНС.Спосіб застосування та дозиТаблетки покриті плівковою оболонкою приймають внутрішньо, проковтуючи цілком під час їжі або натще, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Оскільки лівоцетиризип виводиться з організму нирками, при застосуванні препарату у пацієнтів із нирковою недостатністю та пацієнтів похилого віку дозу слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Пацієнтам з легким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) корекції дози не потрібно. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 30 до 49 мл/хв) рекомендована доза 5 мг через день. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. Тривалість прийому препарату: При лікуванні сезонного (інтермітуючого) риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Якщо Ви приймаєте (або нещодавно приймали) інші препарати, включаючи безрецептурні, повідомте про це лікаря. Якщо ви забули прийняти препарат, не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущеної, прийміть наступну дозу у звичайний час.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам похилого віку з помірним або вираженим порушенням функції нирок може знадобитися корекція режиму дозування. Пацієнтам із порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від КК. Пацієнтам із ізольованим порушенням функції печінки будь-яких змін дози не потрібно. Пацієнтам із поєднаним порушенням функції печінки та нирок рекомендується уточнення дози. Пацієнтам слід утриматися від вживання алкоголю під час застосування левоцетиризину. Використання у педіатрії Левоцетиризин застосовують у дітей старше 2 років у спеціальній лікарській формі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Порівняльні клінічні дослідження не виявили ознак порушення рівня неспання, часу реакції або здатності до керування транспортними засобами після прийому рекомендованих доз левоцетиризину. Однак деякі пацієнти можуть відчувати сонливість, стомлюваність або астенію під час прийому. Слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які керують автотранспортом і видами діяльності, що вимагають швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активна речовина: фексофенадину гідрохлорид – 120/180 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 24/36 мг; крохмаль прежелатинізований – 120/180 мг; МКЦ - 133/199,5 мг; магнію стеарат – 3/4,5 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза (Е15) - 2,84/4,26 мг; гіпромелоза (Е5) - 1,89/2,835 мг; повідон - 0,51/0,765 мг; титану діоксид (Е171) - 2,025/3,038 мг; кремнію діоксид колоїдний - 0,73/1,095 мг; макрогол 400 - 3,94/5,91 мг; барвник заліза оксид (рожева суміш*) - 0,025/0,038 мг; барвник заліза оксид (жовта суміш**) - 0,04/0,06 мг; *рожева суміш барвника заліза оксиду є сумішшю заліза оксиду червоного (Е172) і титану діоксиду (Е171). **жовта суміш барвника заліза оксиду є сумішшю заліза оксиду жовтого (Е 172) і титану діоксиду (Е 171). Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 120 мг та 180 мг. За 10 табл. в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки 120 мг: довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, на одному боці — гравірування «012», з іншого — стилізоване «е». Таблетки 180 мг: довгасті, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, на одному боці — гравірування «018», з іншого — стилізоване «е».Фармакотерапевтична групаАнтигістамінне.ФармакокінетикаФексофенадин після прийому внутрішньо швидко всмоктується, Tmax становить приблизно 1-3 години. Середнє значення Cmax при прийомі 120 мг на добу становить приблизно 289 нг/мл, а при прийомі 180 мг на добу – приблизно 494 нг/мл. Фексофенадин на 60-70% зв'язується із білками плазми. Фексофенадин незначно метаболізується в печінці та поза нею, що підтверджується тим, що він є єдиною речовиною, що виявляється у значних кількостях у сечі та фекаліях людини та тварин. При курсовому прийомі препарату крива виведення фексофенадину з плазми знижується біекспоненційно, а кінцевий T1/2 становить 11-15 год. Фармакокінетика при одноразовому та курсовому прийомі фексофенадину (до 120 мг двічі на день внутрішньо) носить лінійний характер. Доза 240 мг 2 рази на добу дає трохи більше, ніж пропорційне (на 8,8%) збільшення AUC, що вказує на те, що фармакокінетика фексофенадину є практично лінійною в діапазоні доз від 40 до 240 мг на добу. Згідно з наявними на даний момент даними, більша частина прийнятої дози в незміненому вигляді виводиться з жовчю, а до 10% препарату – із сечею.ФармакодинамікаФексофенадин (фармакологічно активний метаболіт терфенадину) є антигістамінним засобом із селективною антагоністичною активністю до H1-рецепторів без антихолінергічного та блокуючого α1-адренергічні рецептори дії. Крім цього, у фексофенадину не спостерігається седативної дії та інших ефектів ЦНС. У дослідженнях у людини за оцінкою викликаних гістаміном пухирів та гіперемії антигістамінна дія фексофенадину, що приймається внутрішньо 1 або 2 рази на добу, проявляється через 1 год, досягає максимуму через 6 год і триває протягом 24 годин після його прийому. Навіть після 28 днів прийому фексофенадину не виявлено розвитку толерантності до препарату. При одноразовому прийомі фексофенадину спостерігається дозозалежне збільшення антигістамінного ефекту при збільшенні дози від 10 до 130 мг. При використанні тієї ж моделі антигістамінної дії було встановлено, що для постійної протягом 24 години дії була необхідна доза не менше 130 мг. Максимальне придушення утворення пухирів та гіперемії шкіри становить понад 80%. У пацієнтів з сезонним алергічним ринітом, які отримували до 240 мг фексофенадину 2 рази на добу протягом 2 тижнів, величина скоригованого інтервалу QTc (QT скоррегованого) не відрізнялася від такої при прийомі плацебо. Також не спостерігалося змін інтервалу QTc при прийомі фексофенадину здоровими добровольцями по 60 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців, по 400 мг 2 рази на добу протягом 6,5 днів та 240 мг на добу протягом 1 року порівняно з величиною інтервалу QTc прийому плацебо. Навіть при плазмовій концентрації, що у 32 рази перевищує терапевтичні концентрації у людини, фексофенадин не впливав на калієві канали затриманого випрямлення в людському серці.Показання до застосуваннясезонний алергічний риніт (для зменшення симптомів) – таблетки 120 мг. хронічна ідіопатична кропив'янка (для зменшення симптомів) – таблетки 180 мг.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років. З обережністю: у хворих з хронічною нирковою та печінковою недостатністю, а також у пацієнтів похилого віку (недостатність клінічного досвіду застосування у цієї категорії пацієнтів); у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, у т.ч. та в анамнезі (антигістамінні препарати можуть викликати серцебиття та тахікардію).Вагітність та лактаціяВагітність. Немає достатньої кількості даних щодо застосування фексофенадину вагітними жінками. Обмежені дослідження у тварин показали відсутність ознак наявності несприятливого впливу протягом вагітності, внутрішньоутробний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Фексофенадин не повинен використовуватись при вагітності. Лактація. Дані за вмістом фексофенадину в грудному молоці при його прийомі жінками, що годують груддю, відсутні. Однак при прийомі терфенадину спостерігалося його проникнення в грудне молоко жінок, що лактують. Тому застосування фексофенадину під час періоду годування груддю не рекомендується.Побічна діяУ плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях найчастіше (≥1 - ≤10%) небажаними ефектами, що спостерігалися, були головний біль (7,3%), сонливість (2,3%), запаморочення (1,5%) і нудота (1,5 %). При прийомі фексофенадину частота вищезгаданих несприятливих ефектів була подібною до прийому плацебо. У плацебо-контрольованих дослідженнях із частотою менше 1% (однаково при прийомі фексофенадину та плацебо) та при постмаркетинговому застосуванні препарату були відзначені слабкість, безсоння, нервозність; порушення сну або незвичайні сновидіння (паронірія), такі як кошмари; тахікардія, серцебиття; діарея. У поодиноких випадках (≥0,01 - ≤0,1%) спостерігалися екзантема, кропив'янка, свербіж та інші реакції гіперчутливості, такі як набряк Квінке, утруднення дихання, задишка, гіперемія шкірних покривів, системні анафілактичні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні фексофенадину з еритроміцином або кетоконазолом концентрація фексофенадину в плазмі збільшується в 2-3 рази, але це не асоціюється зі значним подовженням інтервалу QTc. Не спостерігалося достовірних відмінностей у частоті виникнення несприятливих ефектів при застосуванні цих препаратів у монотерапії та комбінації. Дослідження у тварин показали, що вищезазначене підвищення плазмових концентрацій фексофенадину, ймовірно, пов'язане з покращенням абсорбції фексофенадину та зниженням його біліарної екскреції або секреції у просвіт шлунково-кишкового тракту. Взаємодія між фексофенадином та омепразолом не спостерігається. Не взаємодіє з ЛЗ, що метаболізуються в печінці. Прийом алюміній або магній антацидів, що містять, за 15 хв до прийому фексофенадину призводить до зниження біодоступності останнього в результаті, мабуть, зв'язування в ШКТ.Спосіб застосування та дозиВсередину перед їдою. Сезонний алергічний риніт: рекомендована доза для дорослих та дітей віком 12 років та старше становить 120 мг 1 раз на день. Хронічна ідіопатична кропив'янка: рекомендована доза для дорослих та дітей віком 12 років та старше становить 180 мг 1 раз на день. Пацієнти групи ризику. Дослідження у спеціальних групах ризику (пацієнти похилого віку, з нирковою та печінковою недостатністю) показали, що для хворих цих категорій не потрібна корекція режиму дозування.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сонливість, сухість у роті. Здоровими добровольцями приймалися одноразові дози до 800 мг та курсові дози до 690 мг 2 рази на добу протягом 1 міс або 240 мг 2 рази на добу протягом 1 року без будь-яких небажаних ефектів у порівнянні з плацебо. Максимальна доза, що переноситься, для фексофенадину не встановлена. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, при необхідності - симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується, щоб проміжок часу між прийомом фексофенадину та антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, становив щонайменше 2 год. Для застосування у дітей віком від 6 до 11 років випускаються таблетки 30 мг. Вплив на здатність водити машину та виконувати роботи, що вимагають концентрації уваги. При прийомі препарату можливе виконання робіт, що вимагають високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (за винятком хворих, які мають нестандартну реакцію). Тому рекомендується до зайняття такими видами діяльності перевірити індивідуальну реакцію на прийом фексофенадину.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активна речовина: фексофенадину гідрохлорид – 120/180 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 24/36 мг; крохмаль прежелатинізований – 120/180 мг; МКЦ - 133/199,5 мг; магнію стеарат – 3/4,5 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза (Е15) - 2,84/4,26 мг; гіпромелоза (Е5) - 1,89/2,835 мг; повідон - 0,51/0,765 мг; титану діоксид (Е171) - 2,025/3,038 мг; кремнію діоксид колоїдний - 0,73/1,095 мг; макрогол 400 - 3,94/5,91 мг; барвник заліза оксид (рожева суміш*) - 0,025/0,038 мг; барвник заліза оксид (жовта суміш**) - 0,04/0,06 мг; *рожева суміш барвника заліза оксиду є сумішшю заліза оксиду червоного (Е172) і титану діоксиду (Е171). **жовта суміш барвника заліза оксиду є сумішшю заліза оксиду жовтого (Е 172) і титану діоксиду (Е 171). Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 120 мг та 180 мг. За 10 табл. в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки 120 мг: довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, на одному боці — гравірування «012», з іншого — стилізоване «е». Таблетки 180 мг: довгасті, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, на одному боці — гравірування «018», з іншого — стилізоване «е».Фармакотерапевтична групаАнтигістамінне.ФармакокінетикаФексофенадин після прийому внутрішньо швидко всмоктується, Tmax становить приблизно 1-3 години. Середнє значення Cmax при прийомі 120 мг на добу становить приблизно 289 нг/мл, а при прийомі 180 мг на добу – приблизно 494 нг/мл. Фексофенадин на 60-70% зв'язується із білками плазми. Фексофенадин незначно метаболізується в печінці та поза нею, що підтверджується тим, що він є єдиною речовиною, що виявляється у значних кількостях у сечі та фекаліях людини та тварин. При курсовому прийомі препарату крива виведення фексофенадину з плазми знижується біекспоненційно, а кінцевий T1/2 становить 11-15 год. Фармакокінетика при одноразовому та курсовому прийомі фексофенадину (до 120 мг двічі на день внутрішньо) носить лінійний характер. Доза 240 мг 2 рази на добу дає трохи більше, ніж пропорційне (на 8,8%) збільшення AUC, що вказує на те, що фармакокінетика фексофенадину є практично лінійною в діапазоні доз від 40 до 240 мг на добу. Згідно з наявними на даний момент даними, більша частина прийнятої дози в незміненому вигляді виводиться з жовчю, а до 10% препарату – із сечею.ФармакодинамікаФексофенадин (фармакологічно активний метаболіт терфенадину) є антигістамінним засобом із селективною антагоністичною активністю до H1-рецепторів без антихолінергічного та блокуючого α1-адренергічні рецептори дії. Крім цього, у фексофенадину не спостерігається седативної дії та інших ефектів ЦНС. У дослідженнях у людини за оцінкою викликаних гістаміном пухирів та гіперемії антигістамінна дія фексофенадину, що приймається внутрішньо 1 або 2 рази на добу, проявляється через 1 год, досягає максимуму через 6 год і триває протягом 24 годин після його прийому. Навіть після 28 днів прийому фексофенадину не виявлено розвитку толерантності до препарату. При одноразовому прийомі фексофенадину спостерігається дозозалежне збільшення антигістамінного ефекту при збільшенні дози від 10 до 130 мг. При використанні тієї ж моделі антигістамінної дії було встановлено, що для постійної протягом 24 години дії була необхідна доза не менше 130 мг. Максимальне придушення утворення пухирів та гіперемії шкіри становить понад 80%. У пацієнтів з сезонним алергічним ринітом, які отримували до 240 мг фексофенадину 2 рази на добу протягом 2 тижнів, величина скоригованого інтервалу QTc (QT скоррегованого) не відрізнялася від такої при прийомі плацебо. Також не спостерігалося змін інтервалу QTc при прийомі фексофенадину здоровими добровольцями по 60 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців, по 400 мг 2 рази на добу протягом 6,5 днів та 240 мг на добу протягом 1 року порівняно з величиною інтервалу QTc прийому плацебо. Навіть при плазмовій концентрації, що у 32 рази перевищує терапевтичні концентрації у людини, фексофенадин не впливав на калієві канали затриманого випрямлення в людському серці.Показання до застосуваннясезонний алергічний риніт (для зменшення симптомів) – таблетки 120 мг. хронічна ідіопатична кропив'янка (для зменшення симптомів) – таблетки 180 мг.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років. З обережністю: у хворих з хронічною нирковою та печінковою недостатністю, а також у пацієнтів похилого віку (недостатність клінічного досвіду застосування у цієї категорії пацієнтів); у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, у т.ч. та в анамнезі (антигістамінні препарати можуть викликати серцебиття та тахікардію).Вагітність та лактаціяВагітність. Немає достатньої кількості даних щодо застосування фексофенадину вагітними жінками. Обмежені дослідження у тварин показали відсутність ознак наявності несприятливого впливу протягом вагітності, внутрішньоутробний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Фексофенадин не повинен використовуватись при вагітності. Лактація. Дані за вмістом фексофенадину в грудному молоці при його прийомі жінками, що годують груддю, відсутні. Однак при прийомі терфенадину спостерігалося його проникнення в грудне молоко жінок, що лактують. Тому застосування фексофенадину під час періоду годування груддю не рекомендується.Побічна діяУ плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях найчастіше (≥1 - ≤10%) небажаними ефектами, що спостерігалися, були головний біль (7,3%), сонливість (2,3%), запаморочення (1,5%) і нудота (1,5 %). При прийомі фексофенадину частота вищезгаданих несприятливих ефектів була подібною до прийому плацебо. У плацебо-контрольованих дослідженнях із частотою менше 1% (однаково при прийомі фексофенадину та плацебо) та при постмаркетинговому застосуванні препарату були відзначені слабкість, безсоння, нервозність; порушення сну або незвичайні сновидіння (паронірія), такі як кошмари; тахікардія, серцебиття; діарея. У поодиноких випадках (≥0,01 - ≤0,1%) спостерігалися екзантема, кропив'янка, свербіж та інші реакції гіперчутливості, такі як набряк Квінке, утруднення дихання, задишка, гіперемія шкірних покривів, системні анафілактичні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні фексофенадину з еритроміцином або кетоконазолом концентрація фексофенадину в плазмі збільшується в 2-3 рази, але це не асоціюється зі значним подовженням інтервалу QTc. Не спостерігалося достовірних відмінностей у частоті виникнення несприятливих ефектів при застосуванні цих препаратів у монотерапії та комбінації. Дослідження у тварин показали, що вищезазначене підвищення плазмових концентрацій фексофенадину, ймовірно, пов'язане з покращенням абсорбції фексофенадину та зниженням його біліарної екскреції або секреції у просвіт шлунково-кишкового тракту. Взаємодія між фексофенадином та омепразолом не спостерігається. Не взаємодіє з ЛЗ, що метаболізуються в печінці. Прийом алюміній або магній антацидів, що містять, за 15 хв до прийому фексофенадину призводить до зниження біодоступності останнього в результаті, мабуть, зв'язування в ШКТ.Спосіб застосування та дозиВсередину перед їдою. Сезонний алергічний риніт: рекомендована доза для дорослих та дітей віком 12 років та старше становить 120 мг 1 раз на день. Хронічна ідіопатична кропив'янка: рекомендована доза для дорослих та дітей віком 12 років та старше становить 180 мг 1 раз на день. Пацієнти групи ризику. Дослідження у спеціальних групах ризику (пацієнти похилого віку, з нирковою та печінковою недостатністю) показали, що для хворих цих категорій не потрібна корекція режиму дозування.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сонливість, сухість у роті. Здоровими добровольцями приймалися одноразові дози до 800 мг та курсові дози до 690 мг 2 рази на добу протягом 1 міс або 240 мг 2 рази на добу протягом 1 року без будь-яких небажаних ефектів у порівнянні з плацебо. Максимальна доза, що переноситься, для фексофенадину не встановлена. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, при необхідності - симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується, щоб проміжок часу між прийомом фексофенадину та антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, становив щонайменше 2 год. Для застосування у дітей віком від 6 до 11 років випускаються таблетки 30 мг. Вплив на здатність водити машину та виконувати роботи, що вимагають концентрації уваги. При прийомі препарату можливе виконання робіт, що вимагають високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (за винятком хворих, які мають нестандартну реакцію). Тому рекомендується до зайняття такими видами діяльності перевірити індивідуальну реакцію на прийом фексофенадину.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 фл. Активна речовина: Азеластину гідрохлорид – 3,000 мг; Допоміжні речовини: Гіпромелоза – 6,000 мг; Динатрія едетат – 3,000 мг; Бензалконію хлорид – 0,750 мг; Сорбітол – 399,996 мг; Натрію гідроксид – до рН 6,0; Вода для ін'єкцій – До 6 мл (6, 090 г). Краплі очні 0,05%. По 6 мл або 10 мл розчину у флакон із напівпрозорого поліетилену високої щільності з крапельницею із поліетилену низької щільності з білим ковпачком із поліетилену високої щільності. 1 флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиБезбарвний, прозорий чи майже прозорий розчин.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаНавіть при неодноразовому застосуванні очних крапель Аллергодила (по 1 краплі в кожне око чотири рази на день) максимальні концентрації азеластину в плазмі дуже низькі і виявляються на межі або нижче межі вимірювань.ФармакодинамікаАзеластин, похідне фталазинону, є сильним протиалергічним засобом тривалої дії, вибірково блокує Н1-рецептори. При нанесенні на слизову очі виявляються додаткові протизапальні та мембраностабілізуючі ефекти азеластину: азеластин гальмує вивільнення медіаторів ранньої та пізньої фази алергічних реакцій, наприклад, лейкотрієну, гістаміну, фактора активації тромбоцитів; знижує кількість ICAM-1 (молекула міжклітинної адгезії 1) та еозинофільних клітин. Клінічно значущої дії на QT (QTc) інтервал не виявлено навіть при тривалому застосуванні високих доз азеластину.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування сезонного алергічного кон'юнктивіту. Лікування несезонного (цілорічного) алергічного кон'юнктивіту.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату; вік до 4 років; І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПри випробуваннях на тваринах була виявлена ​​небажана дія на плід при призначенні препарату перорально в дозах, що багаторазово перевищують терапевтичну, у зв'язку з чим застосування препарату в І триместрі вагітності не рекомендується, а у ІІ та ІІІ триместрах і при лактації можливе лише у разі крайньої необхідності, якщо можлива користь матері перевищує ризик для плода/дитини.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів визначена так: Дуже часто: > 1/10; Часто: 1/100; Нечасто: 1/1000; Рідко: 1/10000; Дуже рідко: Місцеві: часто - минуще затуманювання зору, кон'юнктивіт; рідко – відчуття печіння у вічі. Загальні: нечасто – відчуття гіркоти у роті; дуже рідко – алергічні реакції, головний біль, астма, диспное, втома, грипоподібні симптоми, фарингіт, свербіж, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено. У разі супутньої терапії іншими очними краплями слід закопувати їх в очі з інтервалом не менше 15 хвилин.Спосіб застосування та дозиСезонний алергічний кон'юнктивіт: за відсутності інших рекомендацій лікаря дорослим та дітям від 4-х років закопувати 2 рази на день (вранці та ввечері) по 1 краплі у кожне око. При необхідності дозу збільшують до 4-х разів на день по одній краплі у кожне око. Препарат застосовують до зникнення симптомів, але не більше ніж 6 тижнів. У разі передбачуваного впливу алергену препарат застосовують із профілактичною метою. Несезонний (круглорічний) алергічний кон'юнктивіт: за відсутності інших рекомендацій лікаря дорослим та дітям від 4-х років закопувати 2 рази на день (вранці та ввечері) по 1 краплі в кожне око. При необхідності дозу збільшують до 4-х разів на день по одній краплі у кожне око. Тривалість застосування – трохи більше 6 тижнів.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні очних крапель не рекомендується носити контактні лінзи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі затуманювання зору відразу після закапування препарату слід утриматися від керування автомобілем та заняття видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги, до його відновлення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: Активна речовина: азеластину гідрохлорид 0,140 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза 0,140 мг; динатрію едетату дигідрат 0,700 мг; лимонна кислота 0,061 мг; натрію гідрофосфату додекагідрат 0,907 мг; натрію хлорид 0,961 мг, очищена вода 138,419 мг. Назальний спрей дозований 140 мкг/доза. По 10 мл розчину в скляний флакон коричневого кольору з розпилювачем-дозатором, що нагвинчується. 1 флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний чи майже безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб – Н1 гістамінових рецепторів блокатор.ФармакокінетикаБіодоступність після інтраназального застосування близько 40%. Максимальна концентрація (Cmax) у крові після інтраназального застосування досягається через 2-3 години. При застосуванні інтраназально у добовій дозі 0,56 мг азеластину гідрохлориду (одне впорскування у кожний носовий хід двічі на день) середня рівноважна концентрація азеластину гідрохлориду у плазмі через 2 години після прийому становить 0,65 нг/мл. Подвоєння загальної добової дози до 1,12 мг (два впорскування в кожну ніздрю двічі на день) призводить до стійкої середньої концентрації азеластину в плазмі, що дорівнює 1,09 нг/мл. Однак, незважаючи на відносно високе всмоктування у пацієнтів, системна дія після інтраназального застосування приблизно у 8 разів нижча, ніж після перорального прийому добової дози 4,4 мг азеластину гідрохлориду, що є терапевтичною пероральною дозою для лікування алергічного риніту. Інтраназальне застосування у пацієнтів з алергічним ринітом спричиняє підвищення рівня азеластину в плазмі порівняно зі здоровими суб'єктами. Інші фармакокінетичні дані вивчені при застосуванні внутрішньо. Зв'язок із білками крові 80-90%. Метаболізується у печінці шляхом окислення за участю системи цитохрому P450 з утворенням активного метаболіту дезметилазеластину. Виводиться переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення (T1/2) азеластину – близько 20 год, його активного метаболіту дезметилазеластину – близько 45 год.ФармакодинамікаАзеластин, похідне фталазинону, є протиалергічним засобом тривалої дії. Будучи селективним H1-гістаміноблокатором, виявляє антигістамінну, протиалергічну та мембраностабілізуючу дію, знижує проникність капілярів та ексудацію, стабілізує мембрани опасистих клітин і перешкоджає вивільненню з них біологічно активних речовин (гістамін, серотонін, лейкотрієни, брон, бронхіоз, бронхіоз, лейкотрієни, бронхоцити). і сприяють розвитку ранньої та пізньої стадії алергічних реакцій та запалення. При місцевому застосуванні системна дія незначна. При інтраназальному введенні зменшує свербіж та закладеність носа, чхання та ринорею. Послаблення симптомів алергічного риніту відзначається починаючи з 15 хв після застосування та триває до 12 годин і більше. Клінічно значуща дія на QT (QTc) інтервал відсутня навіть при тривалому застосуванні високих доз азеластину.ІнструкціяЗніміть захисний ковпачок. Перед першим використанням натисніть на розпилювач 2-3 рази. Залежно від призначеної дози, впорніть по одному разу або по два рази в кожний носовий хід, тримаючи голову прямо. Знову надягніть захисний ковпачок.Показання до застосуванняЛікування сезонного та цілорічного алергічного риніту (в т.ч. сінна лихоманка) та ринокон'юнктивіту. Лікування симптомів вазомоторного (круглорічного неалергічного) риніту, таких як закладеність носа, ринорея, чхання, постназальний синдром.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до азеластину та/або інших компонентів препарату. При алергічному риніті та ринкуон'юнктивіті - дитячий вік до 6 років; при вазомоторному риніті – дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяПри випробуванні доз, що багаторазово перевищують терапевтичний діапазон, на тваринах не отримано жодного свідоцтва про тератогенну дію, але оскільки немає досвіду застосування азеластину у вагітних та годуючих, не рекомендується використання назального спрею азеластину під час вагітності, а також у період лактації.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів визначена так: Дуже часто: > 1/10; Часто: 1/100; Нечасто: 1/1000; Рідко: 1/10000; Дуже рідко: Часто - в результаті неправильного способу введення, коли голова закинута назад, можлива поява гіркого смаку в роті, що в окремих випадках може викликати нудоту. Нечасто – слабке, минуще роздратування запаленої слизової оболонки носа, що виявляється печінням, свербінням, чханням, у поодиноких випадках носовою кровотечею. Дуже рідко – алергічні реакції (висипання, свербіж шкіри, кропив'янка), слабкість, запаморочення (може бути викликане самим захворюванням).Взаємодія з лікарськими засобамиПри інтраназальному застосуванні азеластину не виявлено клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Алергічний риніт та ринокон'юнктивіт За відсутності інших рекомендацій дорослим та дітям 6 років і старше – по одній дозі (140 мкг/0,14 мл) у кожний носовий хід двічі на день вранці та ввечері. При необхідності дорослим та дітям старше 12 років – по дві дози (280 мкг/0,28 мл) у кожний носовий хід двічі на день вранці та ввечері. Алергодил застосовується до припинення симптомів і підходить для тривалого застосування, але не більше 6 місяців безперервного лікування. Вазомоторний риніт Дорослим та дітям старше 12 років – по дві дози (280 мкг/0,28 мл) у кожний носовий хід двічі на день вранці та ввечері. Алергодил застосовується до припинення симптомів і підходить для тривалого застосування, але не більше 8 тижнів безперервного лікування. Об'єм одного впорскування (однієї дози) становить 0,14 мл і містить 140 мкг активної речовини.ПередозуванняНа даний момент про випадки передозування при інтраназальному застосуванні невідомо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ окремих випадках при вживанні назального спрею виявляється втома, різного ступеня виразності та слабкість, які можуть бути спричинені також основним захворюванням. У цих випадках не рекомендується керувати автомобілем та працювати з небезпечними механізмами. Вживання алкоголю може посилити ці явища. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами В окремих випадках втома, втома, запаморочення або слабкість, які можуть бути наслідком самого захворювання, можуть розвиватися при використанні азеластину назального спрею. У цих випадках слід уникати водіння машини та роботи зі складними механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 г: Активні речовини: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людський 5000 МО, лоратадин 0.01 г. Допоміжні речовини: сорбінова кислота – 2 мг, динатрію едетату дигідрат – 1 мг, карбомер – 10 мг, троламін – 10 мг, макрогол 4000 – 150 мг, макрогол 400 – 300 мг, вода очищена – до 1000 мг. 5 г – туби алюмінієві з бушонами (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиГель для місцевого та зовнішнього застосування; білого або білого з сіруватим відтінком кольору зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрепарат має антигістамінну, протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну, протизапальну, імуномодулюючу, противірусну дію.ФармакокінетикаКонцентрація діючих речовин, що досягається в крові, значно нижча за межу виявлення (межа визначення інтерферону альфа-2b -1-2 МО/мл) і не має клінічної значущості.Клінічна фармакологіяПрепарат із протиалергічною дією.Показання до застосуванняПоліноз (сезонний алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт); цілорічний алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняДитячий вік; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяДані щодо використання препарату при вагітності та в період лактації відсутні. Застосування у дітей Протипоказаний.Побічна діяРідко: чхання, можливі свербіння та тимчасове порушення нюху при нанесенні препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе поєднання із застосуванням антигістамінних препаратів системної дії.Спосіб застосування та дозиПри алергічному риніті рекомендується застосовувати препарат шляхом нанесення по 1 см гелю на слизову оболонку кожного носового ходу 4 рази на добу протягом 5-7 днів у стадії загострення, з подальшим зниженням частоти прийому препарату до зникнення клінічної картини захворювання. Після нанесення гелю помасажувати пальцями крила носа для рівномірного розподілу препарату на слизовій оболонці носових ходів. При алергічному кон'юнктивіті рекомендується застосовувати препарат шляхом нанесення по 1 см гелю на шкіру верхньої та нижньої повіки 4 рази на добу протягом 5-7 днів у стадії загострення, з подальшим зниженням частоти прийому препарату до зникнення клінічної картини захворювання. Після зникнення клінічних симптомів застосування препарату рекомендується припинити. Максимальний безперервний курс лікування не повинен перевищувати 6 тижнів.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри нанесенні препарату навіки виключити використання косметичних засобів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТабл. - 1 таб.: діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 88,00 мг; целюлоза мікрокристалічна 34,10 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,60 мг; магнію стеарат 1,30 мг; плівкова оболонка: Опадрай білий OY 58900 (гіпромелоза (5 cP) 62,5 %, титану діоксид (Е171) 31,25 %, макрогол-400 6,25 %) 3,25 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг. По 7 або 10 таблеток у блістер із (ПА/АЛ/ПВХ) фольги/алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 3 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з одного боку гладкі, з іншого боку гравіювання «R 5». На поперечному розрізі ядро ​​від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб – блокатор Н1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетика левоцетиризину змінюється лінійно. Всмоктування Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю адсорбується із шлунково-кишкового тракту. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) максимальна концентрація (Cmax) у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 години, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Рівноважна плазмова концентрація (Css) досягається через 2 доби. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу (Vd) становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм Менш 14% препарату метаболізується в організмі шляхом N- та О-дезалкілювання (на відміну від інших антагоністів Н1-гістамінових рецепторів, які метаболізуються в печінці за допомогою системи цитохромів) з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту. Завдяки обмеженому метаболізму та відсутності метаболічної інгібуючої активності, взаємодія левоцетиризину на рівні метаболізму з іншими речовинами є малоймовірною. Виведення У дорослих період напіввиведення (T1/2) становить 7,9±1,9 годин, загальний кліренс 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% через кишечник. Особливості фармакокінетики у окремих пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК))ФармакодинамікаЛевоцетиризин (R)-енантіомер цетиризину є інгібітором периферичних Н1 гістамінових рецепторів. Левоцетиризин має виражений антигістамінний та протиалергічний ефект. Впливає на гістамінозалежну фазу алергічної реакції, знижує міграцію еозинофілів, зменшує проникність судинної стінки та обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію. Практично не впливає на холінергічні та серотонінові рецептори, у терапевтичних дозах не має седативного ефекту.Показання до застосуванняАллервей, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг показаний у дорослих та дітей з 6 років і старше при: лікуванні симптомів алергічних ринітів, включаючи цілорічний (персистуючий) та сезонний (інтермітуючий) алергічні риніти, та алергічного кон'юнктивіту, таких як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; полінозі (сінна лихоманка); кропив'янка; інших алергічних дерматозах, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини, цетиризину, гідроксизину, будь-якого похідного піперазину або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Термінальна стадія ниркової недостатності (КК Дитячий вік до 6 років (через обмеженість даних з безпеки та ефективності). З обережністю При хронічній нирковій недостатності (необхідна корекція режиму дозування). У пацієнтів похилого віку (при віковому зниженні клубочкової фільтрації). У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. При одночасному вживанні з алкоголем. При призначенні вагітним жінкам та в період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування левоцетиризину під час вагітності практично відсутні або обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак, застосування цетиризину, рацемату левоцетиризину, при вагітності (більше 1000 результатів вагітностей) не супроводжувалося вадами розвитку та внутрішньоутробним та неонатальним токсичним впливом. У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого несприятливого впливу на перебіг вагітності, ембріональний та фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. При призначенні левоцетиризину вагітним слід бути обережними. Період грудного вигодовування Цетиризин, рацемат левоцетиризину, екскретується із грудним молоком. Тому також можливо і виділення левоцетиризину з грудним молоком. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, можлива поява побічних реакцій на левоцетиризин. Тому необхідно бути обережними при призначенні левоцетиризину в період грудного вигодовування. Фертильність Клінічні дані щодо левоцетиризину відсутні.Побічна діяКлінічні дослідження Під час проведення клінічних досліджень у чоловіків та жінок 12-71 років із частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, < 1/10) зустрічалися такі побічні ефекти: головний біль, сонливість, сухість у роті, стомлюваність, нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) зустрічалися астенія та біль у животі. Під час проведення клінічних досліджень у дітей віком від 6 років до 12 років із частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, < 1/10) зустрічалися головний біль та сонливість. Післяреєстраційні дослідження Частота побічних ефектів не відома (не може бути оцінена за наявними даними). Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. Порушення метаболізму та розлади харчування Підвищення апетиту. Порушення з боку психіки Тривога, агресія, збудження, депресія, галюцинації, безсоння, суїцидальні думки. Порушення з боку нервової системи Судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення Вертіго Порушення з боку органу зору Порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Порушення з боку серцево-судинної системи Стенокардія, тахікардія, серцебиття, тромбоз яремної вени. Порушення з боку дихальної системи Задишка, посилення симптомів риніту. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота, блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Гепатит, зміна функціональних спроб печінки. Порушення з боку нирок та сечовидільної системи Дизурія, затримка сечі. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Болі у м'язах, артралгія. Загальні порушення Периферичні набряки, збільшення маси тіла. Інше Перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом, псевдоефедрином та феназоном клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг/добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру незначно змінювалася (-11%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими засобами, що мають переважний вплив на центральну нервову систему (ЦНС), може спричинити загальмованість та погіршення працездатності.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи рідиною, незалежно від їди. Дорослі та діти старше 6 років Добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Тривалість прийому препарату При лікуванні сезонного (інтермітуючого) риніту (наявність симптомів менше 4х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Курс лікування полінозу встановлює лікар. Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. При пропущенні прийому не приймайте подвійну дозу, прийміть наступну дозу у звичайний час. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки левоцетиризин виводиться з організму нирками, при застосуванні препарату слід коригувати дозу залежно від ступеня ниркової недостатності. При значенні КК 50-79 мл/хв корекції дози не потрібно, при КК від 30 до 49 мл/хв рекомендована доза 5 мг (1 таблетка) через день (1 раз на 2 дні), у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг (1 таблетка) 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з термінальною нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв) прийом препарату протипоказаний. Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнти з порушенням функції печінки При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. Пацієнти похилого віку без порушення функції нирок Корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування: необхідно промити шлунок або прийняти активоване вугілля, якщо після прийому препарату минуло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервали між дозами повинні бути підібрані індивідуально, залежно від ниркової функції. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні з алкоголем. За наявності у пацієнтів сприятливих факторів до затримки сечі (наприклад, пошкодження спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози) слід бути обережним, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТабл. - 1 таб.: діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 88,00 мг; целюлоза мікрокристалічна 34,10 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,60 мг; магнію стеарат 1,30 мг; плівкова оболонка: Опадрай білий OY 58900 (гіпромелоза (5 cP) 62,5 %, титану діоксид (Е171) 31,25 %, макрогол-400 6,25 %) 3,25 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг. По 7 або 10 таблеток у блістер із (ПА/АЛ/ПВХ) фольги/алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 3 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з одного боку гладкі, з іншого боку гравіювання «R 5». На поперечному розрізі ядро ​​від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб – блокатор Н1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетика левоцетиризину змінюється лінійно. Всмоктування Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю адсорбується із шлунково-кишкового тракту. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) максимальна концентрація (Cmax) у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 години, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Рівноважна плазмова концентрація (Css) досягається через 2 доби. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу (Vd) становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм Менш 14% препарату метаболізується в організмі шляхом N- та О-дезалкілювання (на відміну від інших антагоністів Н1-гістамінових рецепторів, які метаболізуються в печінці за допомогою системи цитохромів) з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту. Завдяки обмеженому метаболізму та відсутності метаболічної інгібуючої активності, взаємодія левоцетиризину на рівні метаболізму з іншими речовинами є малоймовірною. Виведення У дорослих період напіввиведення (T1/2) становить 7,9±1,9 годин, загальний кліренс 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% через кишечник. Особливості фармакокінетики у окремих пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК))ФармакодинамікаЛевоцетиризин (R)-енантіомер цетиризину є інгібітором периферичних Н1 гістамінових рецепторів. Левоцетиризин має виражений антигістамінний та протиалергічний ефект. Впливає на гістамінозалежну фазу алергічної реакції, знижує міграцію еозинофілів, зменшує проникність судинної стінки та обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію. Практично не впливає на холінергічні та серотонінові рецептори, у терапевтичних дозах не має седативного ефекту.Показання до застосуванняАллервей, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг показаний у дорослих та дітей з 6 років і старше при: лікуванні симптомів алергічних ринітів, включаючи цілорічний (персистуючий) та сезонний (інтермітуючий) алергічні риніти, та алергічного кон'юнктивіту, таких як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; полінозі (сінна лихоманка); кропив'янка; інших алергічних дерматозах, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини, цетиризину, гідроксизину, будь-якого похідного піперазину або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Термінальна стадія ниркової недостатності (КК Дитячий вік до 6 років (через обмеженість даних з безпеки та ефективності). З обережністю При хронічній нирковій недостатності (необхідна корекція режиму дозування). У пацієнтів похилого віку (при віковому зниженні клубочкової фільтрації). У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. При одночасному вживанні з алкоголем. При призначенні вагітним жінкам та в період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування левоцетиризину під час вагітності практично відсутні або обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак, застосування цетиризину, рацемату левоцетиризину, при вагітності (більше 1000 результатів вагітностей) не супроводжувалося вадами розвитку та внутрішньоутробним та неонатальним токсичним впливом. У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого несприятливого впливу на перебіг вагітності, ембріональний та фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. При призначенні левоцетиризину вагітним слід бути обережними. Період грудного вигодовування Цетиризин, рацемат левоцетиризину, екскретується із грудним молоком. Тому також можливо і виділення левоцетиризину з грудним молоком. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, можлива поява побічних реакцій на левоцетиризин. Тому необхідно бути обережними при призначенні левоцетиризину в період грудного вигодовування. Фертильність Клінічні дані щодо левоцетиризину відсутні.Побічна діяКлінічні дослідження Під час проведення клінічних досліджень у чоловіків та жінок 12-71 років із частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, < 1/10) зустрічалися такі побічні ефекти: головний біль, сонливість, сухість у роті, стомлюваність, нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) зустрічалися астенія та біль у животі. Під час проведення клінічних досліджень у дітей віком від 6 років до 12 років із частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, < 1/10) зустрічалися головний біль та сонливість. Післяреєстраційні дослідження Частота побічних ефектів не відома (не може бути оцінена за наявними даними). Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. Порушення метаболізму та розлади харчування Підвищення апетиту. Порушення з боку психіки Тривога, агресія, збудження, депресія, галюцинації, безсоння, суїцидальні думки. Порушення з боку нервової системи Судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення Вертіго Порушення з боку органу зору Порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Порушення з боку серцево-судинної системи Стенокардія, тахікардія, серцебиття, тромбоз яремної вени. Порушення з боку дихальної системи Задишка, посилення симптомів риніту. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота, блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Гепатит, зміна функціональних спроб печінки. Порушення з боку нирок та сечовидільної системи Дизурія, затримка сечі. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Болі у м'язах, артралгія. Загальні порушення Периферичні набряки, збільшення маси тіла. Інше Перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом, псевдоефедрином та феназоном клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг/добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру незначно змінювалася (-11%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими засобами, що мають переважний вплив на центральну нервову систему (ЦНС), може спричинити загальмованість та погіршення працездатності.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи рідиною, незалежно від їди. Дорослі та діти старше 6 років Добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Тривалість прийому препарату При лікуванні сезонного (інтермітуючого) риніту (наявність симптомів менше 4х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Курс лікування полінозу встановлює лікар. Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. При пропущенні прийому не приймайте подвійну дозу, прийміть наступну дозу у звичайний час. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки левоцетиризин виводиться з організму нирками, при застосуванні препарату слід коригувати дозу залежно від ступеня ниркової недостатності. При значенні КК 50-79 мл/хв корекції дози не потрібно, при КК від 30 до 49 мл/хв рекомендована доза 5 мг (1 таблетка) через день (1 раз на 2 дні), у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг (1 таблетка) 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з термінальною нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв) прийом препарату протипоказаний. Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнти з порушенням функції печінки При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. Пацієнти похилого віку без порушення функції нирок Корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування: необхідно промити шлунок або прийняти активоване вугілля, якщо після прийому препарату минуло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервали між дозами повинні бути підібрані індивідуально, залежно від ниркової функції. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні з алкоголем. За наявності у пацієнтів сприятливих факторів до затримки сечі (наприклад, пошкодження спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози) слід бути обережним, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,00 мг; допоміжні речовини: бетадекс, манітол, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, лимонна кислота безводна, целюлоза мікрокристалічна (102), кросповідон, аспартам, магнію стеарат. По 10 таблеток у блістер з (ПА/Ал/ПВХ) фольги // алюмінієвої фольги, ламінованої ПЕТ/папером. По 1 або 3 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі плоскі пігулки зі скошеними краями, від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно. Всмоктування Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Їда не впливає на повноту всмоктування, хоча знижує її швидкість. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі досягається через 0,9 год і становить 270 нг/мл, рівноважна концентрація досягається через 2 доби. Після прийому таблеток 5 мг препарату Аллервей Експрес здоровими добровольцями натще, левоцетиризин визначався в крові через 24 години в концентрації, що перевищує 1 0% від Сmах. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу (Vd) становить 0.4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм У невеликих кількостях (менше 14%) левоцетиризин метаболізується в організмі шляхом N- та О-деалкілування (на відміну від інших антагоністів H1-гістамінових рецепторів, які метаболізуються у печінці за допомогою системи цитохромів) з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту. Через незначний метаболізм і відсутність метаболічного потенціалу взаємодія левоцетиризину з іншими лікарськими препаратами є малоймовірною. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) у дорослих становить 7,9±1,9 год. У дітей молодшого віку Т1/2 коротший. У дорослих загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг. Близько 85.4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% – через кишечник. Окремі групи пацієнтів Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК)) Менше 10% левоцетиризину видаляється під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу. Пацієнти з печінковою недостатністю Фармакокінетика левоцетиризину у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчалась. У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз), які отримували рацемічну сполуку цетиризину в дозі 10 мг або 20 мг одноразово, спостерігалося збільшення Т1/2 на 50% та зниження кліренсу препарату на 40% порівняно зі здоровими людьми. Діти Дані дослідження фармакокінетики препарату у 14 дітей віком від 6 до 11 років з масою тіла від 20 до 40 кг при одноразовому пероральному прийомі 5 мг левоцетиризину показали, що значення Сmах і площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) приблизно в двічі перевищують аналогічні показники у дорослих здорових людей під час перехресного контролю. Середній показник Сmах склав 450 нг/мл, максимальна концентрація досягалася в середньому через 1,2 год, загальний кліренс з урахуванням маси тіла був на 30% вищим, а Т1/2 на 24% коротшим у дітей, ніж відповідні показники у дорослих. Спеціальні фармакокінетичні дослідження у дітей віком до 6 років не проводилися. Ретроспективний фармакокінетичний аналіз проведено у 323 пацієнтів (181 дитина віком від 1 до 5 років,18 дітей віком від 6 до 11 років і 124 дорослих віком від 18 до 55 років), які отримували одну або кілька доз левоцетиризину від 1,25 мг до 30 мг. Дані, отримані в ході аналізу, показали, що прийом препарату в дозі 1,25 мг у дітей віком від 6 місяців до 5 років призводить до концентрації у плазмі, що відповідає такій у дорослих при прийомі 5 мг один раз на добу. Літні пацієнти Дані з фармакокінетики у пацієнтів похилого віку обмежені. При повторному прийомі 30 мг левоцетиризину один раз на добу протягом 6 днів у 9 літніх пацієнтів (вік від 65 до 74 років) загальний кліренс був приблизно на 33% нижче, ніж у дорослих молодшого віку. Було показано, що розподіл рацемату цетиризину більше залежить від функції нирок, ніж віку. Це твердження також може бути застосоване і до левоцетиризину, так як обидва препарати - і левоцетиризин, і цетиризин - виводяться переважно нирками. Тому у пацієнтів похилого віку доза левоцетиризину повинна бути скоригована залежно від функції нирок.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - діюча речовина препарату Аллервей Експрес - (R)-енантіомер цетиризину, потужний та селективний антагоніст гістаміну, що блокує H1-гістамінові рецептори. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію еозинофілів, зменшує проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протиексудативну та протисвербіжну дію, практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах не має седативного ефекту. При одноразовому застосуванні левоцетиризину зв'язування з рецепторами становить 90% через 4 години та 57% через 24 години. Застосування левоцетиризину в дозі 5 мг значно знижує формування уртикарних елементів (пухирів) у перші 12 годин, цей ефект триває до 24 годин, порівняно з плацебо.Показання до застосуванняЛікування симптомів алергічних ринітів (включаючи цілорічний (персистуючий) та сезонний (інтермітуючий) алергічні риніти) та алергічного кон'юнктивіту, таких як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея (виділення з носа), сльозотечу, око. Поліноз (сінна лихоманка). Кропивниця. Інші алергічні дерматози, що супроводжуються шкірним свербінням та висипаннями. Небажані реакції Левоцетиризин 5 мг (n=538) Плацебо(n=382) Сонливість 5,6% 1,3% Сухість в роті 2,6% 1,3% Головний біль 2,4% 2,9% Стомлюваність 1,5% 0,5% Астенія 1,1% 1,3% Хоча частота випадків сонливості у групі левоцетиризину була вищою, ніж така у групі плацебо, в більшості випадків це небажане явище було легким або помірним ступенем тяжкості. Нечасто (0,1-1%): Болі у животі. Післяреєстраційні дослідження У період післяреєстраційного застосування препарату спостерігалися такі побічні ефекти. Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. Порушення з боку обміну речовин та харчування Підвищення апетиту. Порушення психіки Тривога, агресія, збудження, галюцинації, депресія, безсоння, суїцидальні ідеї, кошмарні сновидіння. Порушення з боку нервової системи Судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. Порушення з боку органу зору Запальні прояви, порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, мимовільні рухи очних яблук (ністагм). Порушення з боку серця Стенокардія, тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення з боку судин Тромбоз яремної вени. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Посилення симптомів риніту, задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Ангіоневротичний набряк, висип, гіпотрихоз, свербіж, висипання, тріщини, кропив'янка, фотосенсибілізація/токсичність, стійка лікарська еритема. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота блювота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Гепатит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Болі у м'язах, артралгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дизурія, затримка сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення Набряк, неефективність продукту та його взаємодії, сухість слизових оболонок. Лабораторні та інструментальні дані Збільшення маси тіла, зміна функціональних спроб печінки, перехресна реактивність. Опис окремих небажаних реакцій У малої кількості пацієнтів спостерігалося свербіння після припинення застосування левоцетиризину. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини, цетиризину, гідроксизину, будь-якого похідного піперазину або до іншої допоміжної речовини препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (КК Гомозиготна фенілкетонурія (препарат містить аспартам). Дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: При хронічній нирковій недостатності (необхідна корекція режиму дозування). У пацієнтів похилого віку (при віковому зниженні клубочкової фільтрації). У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. При одночасному вживанні з алкоголем (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"). У пацієнтів з епілепсією та підвищеною судомною готовністю, оскільки лівоцетиризин може спричинити загострення нападів. При призначенні вагітним жінкам та в період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування левоцетиризину під час вагітності практично відсутні або обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак, застосування цетиризину, рацемату левоцетиризину, при вагітності (більше 1000 результатів вагітностей) не супроводжувалося вадами розвитку та внутрішньоутробним та неонатальним токсичним впливом. У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого несприятливого впливу на перебіг вагітності, ембріональний та фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Застосування левоцетиризину при вагітності можна розглядати у разі потреби. Період грудного вигодовування Цетиризин, рацемат левоцетиризину, екскретується із грудним молоком. Тому також можливо і виділення левоцетиризину з грудним молоком. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, можлива поява побічних реакцій на левоцетиризин. Тому необхідно бути обережними при призначенні левоцетиризину в період грудного вигодовування. Фертильність Клінічні дані щодо левоцетиризину відсутні. Перед застосуванням препарату, якщо Ви вагітні, або припускаєте, що Ви могли бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяДані з безпеки, отримані щодо цетиризину Спостерігалися такі небажані реакції: Рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000) Зустрічалися легкі та тимчасові небажані явища, такі як стомлюваність, порушення концентрації, сонливість, головний біль, запаморочення, збудження, сухість у роті та шлунково-кишкові розлади (запор). У деяких випадках спостерігалися реакції гіперчутливості та ангіоневротичний набряк. Також повідомлялося про окремі випадки судом, реакцію світлочутливості, ураження печінки, анафілактичного шоку, порушення кровообігу, глухоти, поганого самопочуття, сверблячки, васкуліту, зорових порушень та кошмарні сновидіння. Дані клінічного дослідження Клінічні дослідження показали, що 14,7% пацієнтів, які приймали левоцетиризин у дозі 5 мг, мали небажані реакції порівняно з 11,3% у пацієнтів групи плацебо. 95% даних небажаних реакцій були легкими або помірно вираженими. У клінічних дослідженнях частота припинення терапії внаслідок розвитку побічних реакцій склала 0,7% (4/538) у пацієнтів, рандомізованих для отримання левоцетиризину в дозі 5 мг, та 0,8% (3/382) для пацієнтів, рандомізованих до групи плацебо. Наступні небажані реакції були виявлені у пацієнтів (n=538), які брали участь у клінічному дослідженні та застосовували левоцетиризин у рекомендованих дозах (5 мг один раз на добу): З частотою 1-10%Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом та псевдоефедрином клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному застосуванні з теофіліном (400 мг/добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі ритонавіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру незначно змінювалася (-11%). У чутливих пацієнтів одночасне застосування левоцетиризину та алкоголю або лікарських препаратів, що мають значний вплив на центральну нервову систему (ЦНС), може спричинити загальмованість та погіршення працездатності.Спосіб застосування та дозиВсередину. Покласти таблетку на язик, де вона одразу почне розчинятися. Тримати в роті протягом декількох секунд до повного розсмоктування. Прийом таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, не вимагає обов'язкового запивання водою, не впливає на збільшення продукції слини, дозволяє приймати препарат пацієнтам з відхиленнями в акті ковтання при поведінкових та неврологічних порушеннях. Спеціальні вказівки при поводженні з препаратом Не вичавлюйте таблетки через фольгу упаковки! Витягати таблетки, які диспергуються в порожнині рота, необхідно наступним чином: Зігнути блістер по лінії розриву. Розкрити блістер, обережно потягнувши за край фольги. Обережно витягти пігулку. Дорослі та діти старше 6 років Добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Тривалість прийому препарату При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4-х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено при їх появі. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. Якщо Ви приймаєте або нещодавно приймали інші препарати, повідомте про це лікаря. Якщо ви забули прийняти препарат, не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущеної, прийміть наступну дозу у звичайний час. Особливі групи пацієнтів Основним шляхом виведення левоцетиризину з організму є виведення нирками, тому при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та нирковою недостатністю доза повинна коригуватися залежно від ступеня ниркової недостатності, ґрунтуючись на оцінці кліренсу креатиніну (мл/хв). Пацієнтам з легким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) корекції дози не потрібно. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 30 до 49 мл/хв) рекомендована доза 5 мг через день. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнтам з порушенням функції печени корекції режиму дозування не потрібно.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), спочатку можуть виникнути збудження і занепокоєння, потім які змінюються сонливістю (у дітей). Лікування: необхідно промити шлунок або прийняти активоване вугілля, якщо після прийому препарату минуло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервали між дозами повинні бути підібрані індивідуально, залежно від ниркової функції. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні з алкоголем. Препарат містить аспартам, джерело фенілаланіну, що може становити небезпеку для пацієнтів з фенілкетонурією. За наявності у пацієнтів сприятливих факторів до затримки сечі (наприклад, пошкодження спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози) слід бути обережним, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Обережність слід дотримуватися у пацієнтів з епілепсією та підвищеною судомною готовністю, оскільки левоцетиризин може спричинити загострення нападів. Реакція на шкірні алергічні проби пригнічується антигістамінними препаратами і перед проведенням тестування необхідно утриматися від прийому препарату протягом 3 днів. Можлива поява сверблячки після припинення прийому левоцетиризину, навіть якщо подібних симптомів не було на початку лікування. Симптоми можуть пройти самостійно. У деяких випадках симптоми можуть бути сильно вираженими, і це може вимагати відновлення лікування. Після відновлення лікування ці симптоми мають пройти. Діти Левоцетиризин у таблетках, що диспергуються в порожнині рота, протипоказаний у дітей віком до 6 років, оскільки дана лікарська форма не дозволяє використовувати відповідне дозування для цієї вікової групи. Рекомендується використовувати педіатричну лікарську форму (краплі для вживання). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат Аллервей Експрес може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Опис лікарської формиСпрей: суспензія однорідна білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальне місцеве.ФармакокінетикаВсмоктування. Флутиказону фуроат не повністю абсорбується, піддаючись первинному метаболізму в печінці, що призводить до незначної системної дії. Інтраназальне введення дози 110 мкг 1 раз на добу зазвичай призводить до визначення незмірних концентрацій у плазмі (<10 пг/мл). Абсолютна біодоступність флутиказону фуроату при інтраназальному введенні дози 880 мкг 3 рази на добу (добова доза 2640 мкг) становить 0,5%. Розподіл. Флутиказону фуроат зв'язується з білками плазми більш ніж на 99%. При досягненні C ss  V d  флутиказону фуроату становить середньому 608 л. Метаболізм. Флутиказону фуроат швидко виводиться із системного кровотоку (загальний плазмовий кліренс 58,7 л), переважно за допомогою метаболізму в печінці з утворенням неактивного 17β-карбоксильного метаболіту (GW694301X) за участю ферменту CYP3A4системи цитохрому Р450. Головний шлях метаболізму - гідроліз S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням 17β-карбоксикислого метаболіту. Дослідження in vivo показали, що розщеплення флутиказону фуроату до флутиказону немає. Виведення. Виведення флутиказону фуроату та його метаболітів при пероральному та внутрішньовенному введенні здійснюється переважно через кишечник, що відображає їх екскрецію з жовчю. Близько 1 і 2% виводяться нирками при пероральному прийомі та внутрішньовенному введенні відповідно. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку: фармакокінетичні дані представлені лише для невеликої кількості пацієнтів похилого віку (n=23/872; 2,6%). Немає даних, які б підтверджували, що концентрації флутиказону фуроату, що піддаються кількісному визначенню, у пацієнтів похилого віку вищі, ніж у молодих пацієнтів. Діти: флутиказону фуроат зазвичай виявляється у концентраціях, що не піддаються кількісному визначенню (<10 пг/мл), при інтраназальному застосуванні у дозі 110 мкг 1 раз на добу. Концентрації, що визначаються кількісно, ​​зареєстровані менш ніж у 16% дітей при інтраназальному застосуванні у дозі 110 мкг 1 раз на добу та менш ніж у 7% дітей, які застосовують 55 мкг 1 раз на добу. Немає даних, що в дітей віком до 6 років частіше спостерігається підвищення концентрації флутиказону фуроату. Пацієнти з порушенням функції нирок: флутиказону фуроат не визначався у сечі у здорових добровольців при інтраназальному прийомі. Менш ніж 1% метаболітів виводиться через нирки, таким чином, порушення функції нирок теоретично не може вплинути на фармакокінетику флутиказону фуроату. Пацієнти з порушенням функції печінки: дослідження у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки, які застосовували 400 мкг флутиказону фуроату одноразово інгаляційно, показало підвищення Cmax  на 42% та збільшення AUC 0–∞  на 172% порівняно зі здоровими добровольцями. Виходячи з результатів дослідження, в середньому, передбачувана дія флутиказону фуроату в дозі 110 мкг при інтраназальному застосуванні у цієї групи пацієнтів не призведе до супресії кортизолу. Отже, помірні порушення функції печінки, ймовірно, не призводять до клінічно значущих ефектів при призначенні стандартної дози для дорослих. Інші фармакокінетичні параметри: концентрації флутиказону фуроату зазвичай не визначаються (<10 пг/мл) при інтраназальному введенні дози 110 мкг 1 раз на добу. Концентрації, що визначаються, спостерігалися лише менш ніж у 31% пацієнтів віком 12 років і старше і менш ніж у 16% пацієнтів молодше 12 років при призначенні 110 мкг 1 раз на добу інтраназально. Залежно від статі, віку (включаючи дитячий вік), раси не було відзначено у випадках, коли концентрації були вищими або нижчими за поріг визначення.ФармакодинамікаФлутиказона фуроат — синтетичний трифторований глюкокортикоїд з високою афінністю до рецепторів глюкокортикоїдів — має виражену протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування сезонного та цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей старше 2 років.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до флутиказону фуроату або до будь-яких інших компонентів препарату. З обережністю: тяжкі порушення функції печінки (фармакокінетика флутиказону фуроату може бути змінена).Вагітність та лактаціяДаних щодо застосування флутиказону фуроату у період вагітності та лактації у жінок недостатньо. Флутиказону фуроат може застосовуватися у вагітних лише у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Екскреція флутиказону фуроату із жіночим грудним молоком не вивчалася. Флутиказона фуроат може застосовуватися у жінок, які годують тільки у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.Побічна діяНебажані явища, представлені нижче, перераховані в залежності від систем організму та частоти народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1 /1000), дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі випадки). Категорії частоти були сформовані на підставі клінічних досліджень препарату та постмаркетингового спостереження. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – носова кровотеча; у дорослих та підлітків випадки носової кровотечі відзначалися частіше при тривалому застосуванні (більше 6 тижнів), ніж при короткому курсі (до 6 тижнів). У дослідженнях у дітей при тривалості терапії до 12 тижнів кількість випадків носових кровотеч була подібною до групи флутиказону фуроату і плацебо; часто - виразки слизової оболонки порожнини носа. Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, набряк Квінке, висип, кропив'янку.Взаємодія з лікарськими засобамиФлутиказону фуроат швидко метаболізується у печінці за допомогою ізоферменту системи цитохрому Р450 CYP3А4. У дослідженні лікарської взаємодії флутиказону фуроату та інгібітору СУР3А4 — кетоконазолу спостерігалося більше випадків визначення концентрацій флутиказону фуроату вище порогових у плазмі у групі кетоконазолу (6 із 20 пацієнтів) порівняно з плацебо (1 із 20 пацієнтів). Це невелике збільшення не призводить до статистично значущої відмінності вмісту кортизолу у плазмі протягом 24 годин між двома групами. На підставі теоретичних даних немає припущень про будь-які лікарські взаємодії флутиказону фуроату, що застосовується інтраназально, та інших ЛЗ, які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450. Таким чином, клінічні дослідження для вивчення взаємодії флутиказону фуроату та інших ЛЗ не проводились. На підставі даних, отриманих у дослідженні з іншим лікарським препаратом, що містить кортикостероїди, який також піддається метаболізму за допомогою ізоферментів системи цитохрому CYP3A4, не рекомендовано спільне призначення з ритонавіром через потенційний ризик підвищення системної експозиції флутиказону фуроату.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту необхідно дотримуватись регулярної схеми застосування. Початок дії може спостерігатися протягом 8 годин після першого введення. Для досягнення максимального ефекту може знадобитися кілька днів. Відсутність негайного ефекту має бути ретельно роз'яснена пацієнтові. Для симптоматичного лікування сезонного та цілорічного алергічного риніту Дорослі та підлітки (від 12 років і старше): рекомендована початкова доза – по 2 сприскування (27,5 мкг флутиказону фуроату в 1 сприскуванні) у кожну ніздрю 1 раз на добу (110 мкг/добу). При досягненні адекватного контролю симптомів зниження дози до 1 сприскування в кожну ніздрю 1 раз на добу (55 мкг/добу) може бути ефективним для підтримуючого лікування. Діти віком від 2 до 11 років: рекомендована початкова доза – по 1 виприскування (27,5 мкг флутиказону фуроату в 1 виприскуванні) у кожну ніздрю 1 раз на добу (55 мкг/добу). За відсутності бажаного ефекту при 1 сприскуванні в кожну ніздрю 1 раз на добу можливе підвищення дози до 2 вистрибувань у кожну ніздрю 1 раз на добу (110 мкг/добу). При досягненні адекватного контролю симптомів рекомендується знизити дозу до 1 сприскування кожну ніздрю 1 раз на добу (55 мкг/добу). Діти молодше 2 років: недостатньо даних для рекомендації застосування флутиказону фуроату інтраназально як лікування сезонного та цілорічного алергічних ринітів у дітей віком до 2 років. Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції нирок: корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції печінки: корекція дози у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки не потрібна. Немає даних про застосування у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки. Інструкція із застосування назального спрею Опис назального спрею: препарат випускається у флаконах оранжевого скла по 30, 60 та 120 доз, що знаходяться у пластикових футлярах. Індикаторне вікно у пластиковій упаковці дозволяє контролювати рівень препарату у флаконі. У флаконах на 30 або 60 доз рівень препарату буде видно відразу, а у флаконах на 120 доз початковий рівень препарату знаходиться вище за верхню межу оглядового вікна. Щоб впорскувати, слід з силою натиснути кнопку для розпилення. Знімний ковпачок захищає розпилювач від пилу та засмічення. Шість важливих фактів про препарат 1. Назальний спрей випускається у флаконах оранжевого скла. Для того щоб перевірити рівень препарату у флаконі, необхідно подивитися через нього на світло. Рівень буде видно у оглядове вікно. 2. Якщо назальний спрей використовується перший раз, слід добре потрясти флакон протягом 10 с, не знімаючи ковпачка. Препарат є досить густою суспензією і стає рідкішим при струшуванні. Упорскування можливе лише після струшування. 3. Щоб впорскувати, необхідно з силою натиснути на кнопку 4. Якщо не вдається натиснути кнопку одним великим пальцем, необхідно використовувати пальці обох рук. 5. Слід завжди зберігати флакон із назальним спреєм закритим. Ковпачок захищає розпилювач від пилу та засмічення та герметизує флакон. Крім того, ковпачок запобігає випадковому натисканню на кнопку. 6. Не слід намагатися прочистити отвір наконечника шпилькою або іншими гострими предметами. Вони можуть пошкодити флакон із спреєм. Підготовку до застосування слід проводити, якщо: - Спрей використовується вперше; - або флакон залишили відкритим. Правильна підготовка до застосування спрею забезпечить упорскування необхідної дози препарату. Перед застосуванням: - не знімаючи ковпачка, слід добре потрясти флакон протягом 10 с; - зняти ковпачок, плавно потягнувши його великим та вказівними пальцями; - необхідно тримати флакон вертикально та направити наконечник від себе; - З силою натиснути на кнопку, зробити кілька натискань (мінімум 6), поки з наконечника не з'явиться невелика хмаринка. Застосування назального спрею 1. Необхідно ретельно струсити флакон. 2. Зняти ковпачок. 3. Прочистити носа і нахилити голову трохи вперед. 4. Ввести наконечник в одну ніздрю, продовжуючи тримати флакон вертикально. 5. Направити наконечник розпилювача на зовнішню стінку носа, а не на носову перегородку. Це забезпечить правильне впорскування препарату. 6. Почати робити вдих через ніс і зробити одноразове натискання пальцем для впорскування препарату. 7. Необхідно уникати влучення спрею в очі! При попаданні препарату в очі слід ретельно промити їх водою. 8. Вийняти розпилювач із ніздрі та видихнути через рот. 9. Якщо згідно з рекомендацією лікаря необхідно провести по 2 впорскування в кожну ніздрю, необхідно повторити пункти 4–6. 10. Повторити процедуру для іншої ніздрі. 11. Закрити флакон ковпачком. Догляд за розпилювачем Після кожного застосування: - промокнути наконечник та внутрішню поверхню ковпачка сухою чистою серветкою, слід уникати попадання води; - ніколи не слід намагатися прочистити отвір наконечника шпилькою або іншими гострими предметами; - необхідно завжди закривати флакон, ковпачок захищає розпилювач від пилу та засмічення та герметизує флакон. Якщо розпилювач не працює: - необхідно перевірити рівень препарату, що залишився у флаконі через оглядове віконце, якщо залишилося зовсім невелика кількість рідини, її може бути недостатньо для роботи розпилювача; - перевірити флакон на ушкодження; - перевірити, чи не засмічено отвір наконечника; не слід намагатися прочистити отвір наконечника шпилькою або іншими гострими предметами; - необхідно спробувати привести пристрій, повторивши процедуру підготовки назального спрею до застосування.ПередозуванняСимптоми: у дослідженні біодоступності препарату при інтраназальному введенні застосовувалися дози у 24 рази вищі за рекомендовану дозу для дорослих протягом більше 3 днів, при цьому небажаних системних реакцій не спостерігалося. Лікування: малоймовірно, що гостре передозування вимагатиме інших заходів, крім медичного спостереження.Запобіжні заходи та особливі вказівкиФлутиказон фуроат піддається первинному метаболізму в печінці за допомогою ізоферменту системи цитохрому CYP3A4. Таким чином, фармакокінетика флутиказону фуроату у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки може змінюватись.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Активна речовина: дезлоратадин 0,5 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 150,0 мг, сорбітол – 150,0 мг, гіпромелоза – 3,5 мг, сукралоза – 2,0 мг, натрію цитрат – 1,26 мг, ароматизатор тутті-фрутті (ароматизуючі речовини, пропіленгліколь Е5 – 0,75 мг, лимонна кислота – 0,5 мг, вода – qs По 60 мл або 120 мл сиропу у флаконі темного скла, закупореному пластиковою кришкою білого кольору, що загвинчується, із захистом від розтину дітьми. Один флакон у комплекті з дозувальною ложкою, градуйованою на 2,5 мл та 5 мл, разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, визначається в плазмі через 30 хв після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація Cmax досягається через 3 год. Розподіл Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не виявлено. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі дози 7,5 мг 1 раз на добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Піддається інтенсивному метаболізму в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 та не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Виведення Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості (менше 2%) нирками та через кишечник (менше 7%) у незміненому вигляді. Період напіввиведення T1/2 становить середньому 27 год.ФармакодинамікаНеседативний антигістамінний препарат тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Селективно блокує активність периферичних гістамінових Н1 рецепторів. Пригнічує вивільнення гістаміну з опасистих клітин. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі вивільнення протизапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та антиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ.Показання до застосуванняалергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність та лактація; вік до 1 року; спадкові порушення переносимості фруктози (у зв'язку з наявністю сорбітолу у складі препарату).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату БЛОГІР-3 сироп при вагітності протипоказане у зв'язку з відсутністю клінічних даних про безпеку його застосування в даний період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане. Використання у педіатрії Ефективність та безпека застосування препарату БЛОГІР-3® сироп у дітей віком до 1 року не встановлена. Найчастіше риніт в дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності дезлоратадину при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Диференціальний діагноз між алергічним ринітом та ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років становить певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність осередків інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження та шкірні тести.Побічна діяУ ході клінічних досліджень у дітей віком до 2 років при застосуванні препарату відзначалися такі небажані явища, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: діарея, підвищення температури тіла, безсоння; у дітей віком від 2 до 11 років частота побічних ефектів була такою самою, як при застосуванні плацебо; у дорослих та підлітків від 12 років при застосуванні препарату відзначалися такі небажані явища, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль. Дуже рідко відзначалися такі побічні ефекти: З боку центральної нервової системи: галюцинації, запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, вмісту білірубіну, гепатит. Порушення з боку опорно-рухового апарату: міалгія. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висипи, у тому числі кропив'янка, фотосенсибілізація. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії при багаторазовому сумісному застосуванні дезлоратадину з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином та циметидином клінічно значущих змін концентрації дезлоратадину в плазмі не виявлено. БЛОГІР-3® не посилює дію алкоголю на центральну нервову систему. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю води. Діти віком від 1 до 5 років: по 1,25 мг (2,5 мл сиропу) 1 раз на добу; діти віком від 6 до 11 років: по 2,5 мг (5 мл сиропу) 1 раз на добу; дорослим та підлітки від 12 років: по 5 мг (10 мл сиропу) 1 раз на добу. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю понад 4 дні на тиждень або більше 4 тижнів на рік) лікарський препарат слід приймати протягом усього періоду експозиції алергену.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень при застосуванні дезлоратадину в дозі до 45 мг (у 9 разів вище за терапевтичну дозу) не спостерігалося клінічно значущих небажаних ефектів. У разі передозування вживають стандартні заходи, спрямовані на видалення активної речовини із шлунково-кишкового тракту. Рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності тяжкої ниркової недостатності препарат слід приймати з обережністю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У рекомендованій дозі препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами чи механізмами. Тим не менш, у дуже рідкісних випадках деякі пацієнти можуть відчувати сонливість при прийомі дезлоратадину, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 5 мг Фасовка: N30 Форма выпуска: таб. д/рассасывания Упаковка: упак. Производитель: Белупо Завод-производитель: Genepharm S.

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Активна речовина: дезлоратадин 0,5 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 150,0 мг, сорбітол – 150,0 мг, гіпромелоза – 3,5 мг, сукралоза – 2,0 мг, натрію цитрат – 1,26 мг, ароматизатор тутті-фрутті (ароматизуючі речовини, пропіленгліколь Е5 – 0,75 мг, лимонна кислота – 0,5 мг, вода – qs По 60 мл або 120 мл сиропу у флаконі темного скла, закупореному пластиковою кришкою білого кольору, що загвинчується, із захистом від розтину дітьми. Один флакон у комплекті з дозувальною ложкою, градуйованою на 2,5 мл та 5 мл, разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, визначається в плазмі через 30 хв після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація Cmax досягається через 3 год. Розподіл Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не виявлено. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі дози 7,5 мг 1 раз на добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Піддається інтенсивному метаболізму в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 та не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Виведення Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості (менше 2%) нирками та через кишечник (менше 7%) у незміненому вигляді. Період напіввиведення T1/2 становить середньому 27 год.ФармакодинамікаНеседативний антигістамінний препарат тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Селективно блокує активність периферичних гістамінових Н1 рецепторів. Пригнічує вивільнення гістаміну з опасистих клітин. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі вивільнення протизапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та антиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ.Показання до застосуванняалергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність та лактація; вік до 1 року; спадкові порушення переносимості фруктози (у зв'язку з наявністю сорбітолу у складі препарату).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату БЛОГІР-3 сироп при вагітності протипоказане у зв'язку з відсутністю клінічних даних про безпеку його застосування в даний період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане. Використання у педіатрії Ефективність та безпека застосування препарату БЛОГІР-3® сироп у дітей віком до 1 року не встановлена. Найчастіше риніт в дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності дезлоратадину при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Диференціальний діагноз між алергічним ринітом та ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років становить певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність осередків інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження та шкірні тести.Побічна діяУ ході клінічних досліджень у дітей віком до 2 років при застосуванні препарату відзначалися такі небажані явища, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: діарея, підвищення температури тіла, безсоння; у дітей віком від 2 до 11 років частота побічних ефектів була такою самою, як при застосуванні плацебо; у дорослих та підлітків від 12 років при застосуванні препарату відзначалися такі небажані явища, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль. Дуже рідко відзначалися такі побічні ефекти: З боку центральної нервової системи: галюцинації, запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, вмісту білірубіну, гепатит. Порушення з боку опорно-рухового апарату: міалгія. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висипи, у тому числі кропив'янка, фотосенсибілізація. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії при багаторазовому сумісному застосуванні дезлоратадину з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином та циметидином клінічно значущих змін концентрації дезлоратадину в плазмі не виявлено. БЛОГІР-3® не посилює дію алкоголю на центральну нервову систему. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю води. Діти віком від 1 до 5 років: по 1,25 мг (2,5 мл сиропу) 1 раз на добу; діти віком від 6 до 11 років: по 2,5 мг (5 мл сиропу) 1 раз на добу; дорослим та підлітки від 12 років: по 5 мг (10 мл сиропу) 1 раз на добу. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю понад 4 дні на тиждень або більше 4 тижнів на рік) лікарський препарат слід приймати протягом усього періоду експозиції алергену.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень при застосуванні дезлоратадину в дозі до 45 мг (у 9 разів вище за терапевтичну дозу) не спостерігалося клінічно значущих небажаних ефектів. У разі передозування вживають стандартні заходи, спрямовані на видалення активної речовини із шлунково-кишкового тракту. Рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності тяжкої ниркової недостатності препарат слід приймати з обережністю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У рекомендованій дозі препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами чи механізмами. Тим не менш, у дуже рідкісних випадках деякі пацієнти можуть відчувати сонливість при прийомі дезлоратадину, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовина, що діє: дезлоратадин 5,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (гранульована), тип 102 - 89,45 мг, целюлоза мікрокристалічна, тип 101 - 5,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію, тип А - 4,20 мг, магнію стеарат - 1,20 мг, червоний (Е 172) – 0,15 мг. Пігулки, 5 мг. По 10 таблеток в оПА/Ал/ПВХ/Ал блістер. По 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10 блістерів разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки рожевого кольору, з ризиком на одній стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаВсмоктування Дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Визначається в плазмі через 30 хвилин після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація досягається в середньому через 3:00 після прийому. Розподіл Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Метаболізм Дезлоратадин не є інгібітором CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Виведення Лише невелика частина прийнятої дози виводиться нирками (ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії. Чинить виборчий вплив на периферичні H1-рецептори. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі - вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІФО , виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE- опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.Показання до застосуванняСезонний або цілорічний алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі). Кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до будь-якого з компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: тяжка ниркова недостатність; судоми в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку застосування дезлоратадину під час вагітності. Дезлоратадин, активна речовина, виводиться із грудним молоком, тому застосування лікарського препарату Делорсин під час годування груддю протипоказано.Побічна діяНайпоширеніші побічні ефекти (≥1/100 до У дітей у віці 12-17 років за результатами клінічних досліджень найпоширенішим побічним ефектом був головний біль (5,9%), частота якого була не вищою, ніж при прийомі плацебо (6,9%). Інформація про побічні ефекти представлена ​​за результатами клінічних досліджень та спостережень післяреєстраційного періоду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку психіки: дуже рідко – галюцинації. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит; частота невідома – жовтяниця. Порушення з боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. Порушення з боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. Порушення з боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома – підвищення маси тіла, підвищення апетиту. Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип, у тому числі кропив'янка; частота невідома – астенія. Післяреєстраційний період Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено клінічно значущих взаємодій у дослідженнях при спільному застосуванні з азитроміцином, кетоконазолом, еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Одночасне вживання їжі або вживання грейпфрутового соку не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Проте під час постреєстраційного застосування було зареєстровано випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, і запивати водою. Препарат бажано приймати регулярно одночасно доби, незалежно від часу прийому їжі. Дорослим та підліткам від 12 років – по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом дезлоратадину слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю понад 4 дні на рік) дезлоратадин слід приймати протягом усього періоду експозиції алергену. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняСимптоми. Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. У ході клінічних випробувань щоденне застосування у дорослих та підлітків дезлоратадину в дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування. При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності лікарського засобу при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Необхідно бути обережними при застосуванні дезлоратадину у пацієнтів із судомами в анамнезі, особливо у пацієнтів дитячого віку. Слід припинити застосування дезлоратадину у разі розвитку судом. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від керування автотранспортними засобами або керування механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовина, що діє: дезлоратадин 5,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (гранульована), тип 102 - 89,45 мг, целюлоза мікрокристалічна, тип 101 - 5,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію, тип А - 4,20 мг, магнію стеарат - 1,20 мг, червоний (Е 172) – 0,15 мг. Пігулки, 5 мг. По 10 таблеток в оПА/Ал/ПВХ/Ал блістер. По 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10 блістерів разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки рожевого кольору, з ризиком на одній стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаВсмоктування Дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Визначається в плазмі через 30 хвилин після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація досягається в середньому через 3:00 після прийому. Розподіл Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Метаболізм Дезлоратадин не є інгібітором CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Виведення Лише невелика частина прийнятої дози виводиться нирками (ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії. Чинить виборчий вплив на периферичні H1-рецептори. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі - вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІФО , виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE- опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.Показання до застосуванняСезонний або цілорічний алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі). Кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до будь-якого з компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: тяжка ниркова недостатність; судоми в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку застосування дезлоратадину під час вагітності. Дезлоратадин, активна речовина, виводиться із грудним молоком, тому застосування лікарського препарату Делорсин під час годування груддю протипоказано.Побічна діяНайпоширеніші побічні ефекти (≥1/100 до У дітей у віці 12-17 років за результатами клінічних досліджень найпоширенішим побічним ефектом був головний біль (5,9%), частота якого була не вищою, ніж при прийомі плацебо (6,9%). Інформація про побічні ефекти представлена ​​за результатами клінічних досліджень та спостережень післяреєстраційного періоду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку психіки: дуже рідко – галюцинації. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит; частота невідома – жовтяниця. Порушення з боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. Порушення з боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. Порушення з боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома – підвищення маси тіла, підвищення апетиту. Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип, у тому числі кропив'янка; частота невідома – астенія. Післяреєстраційний період Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено клінічно значущих взаємодій у дослідженнях при спільному застосуванні з азитроміцином, кетоконазолом, еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Одночасне вживання їжі або вживання грейпфрутового соку не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Проте під час постреєстраційного застосування було зареєстровано випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, і запивати водою. Препарат бажано приймати регулярно одночасно доби, незалежно від часу прийому їжі. Дорослим та підліткам від 12 років – по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом дезлоратадину слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю понад 4 дні на рік) дезлоратадин слід приймати протягом усього періоду експозиції алергену. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняСимптоми. Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. У ході клінічних випробувань щоденне застосування у дорослих та підлітків дезлоратадину в дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування. При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності лікарського засобу при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Необхідно бути обережними при застосуванні дезлоратадину у пацієнтів із судомами в анамнезі, особливо у пацієнтів дитячого віку. Слід припинити застосування дезлоратадину у разі розвитку судом. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від керування автотранспортними засобами або керування механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для прийому внутрішньо - 1 мл: Активні речовини: дезлоратадин – 0.5 мг; Допоміжні речовини: сорбітол - 147.15 мг, пропіленгліколь - 102.3 мг, лимонної кислоти моногідрат - 21.06 мг, натрію цитрату дигідрат - 16.38 мг, гіпромелоза 2910 - 2 мг, сукралоза - 0 мг, сукралоза - 0,4 – 0.03 мг. 50/60/100/120/150/300 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою об'ємом 2.5 мл або 5 мл або шприцом-дозатором об'ємом 5 мл - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для вживання прозорий, безбарвний, вільний від сторонніх частинок.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.ФармакокінетикаПрийом дезлоратадину у формі розчину для внутрішнього прийому еквівалентний його застосуванню у формі таблеток, що містять аналогічну кількість активної речовини. Всмоктування Після прийому препарату внутрішньо дезлоратадин добре абсорбується із ШКТ. Визначається в плазмі через 30 хв, а Cmax досягається приблизно через 3 год. Не спостерігалося клінічно значущих змін концентрації дезлоратадину в плазмі крові при багаторазовому прийомі кетоконазолу та еритроміцину. Біодоступність дезлоратадину пропорційна дозі прийому дози в інтервалі від 5 мг до 20 мг. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не відзначається. Ступінь кумуляції дезлоратадину узгоджується зі значенням T1/2 та частотою його застосування 1 раз на добу. Значення AUC та Cmax у дітей були аналогічні таким у дорослих, які отримували 5 мг дезлоратадину. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі дози 7.5 мг 1 раз на добу). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Ферменти, що відповідають за метаболізм дезлоратадину, поки що не відомі, тому не можна повністю виключати взаємодію з деякими лікарськими засобами. Не є інгібітором CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, який потім глюкуронізується. Виведення T1/2 становить близько 27 год. Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та в невеликій кількості у незміненому вигляді (з сечею – менше 2% і через кишечник – менше 7%).ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії, блокатор периферичних гістамінових Н1-рецепторів. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, зокрема. вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів, продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними нейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозино- опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином, препарат попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на ЦНС, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій при прийомі в рекомендованих дозах. Чи не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняДля полегшення чи усунення симптомів: алергічного риніту (чхання, закладеність носа, ринорея, свербіж у носі, свербіж неба, свербіж та почервоніння очей, сльозотеча); кропив'янки (свербіж шкіри, висип).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до активної або будь-якої допоміжної речовини препарату; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені); спадкові захворювання – непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатність сахарази/ізомальтази в організмі (у зв'язку з наявністю сорбітолу у складі препарату). З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня.Вагітність та лактаціяПризначення препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування в даний період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому його застосування у період грудного вигодовування протипоказане. Протипоказано призначення дітям до 12 років, т.к. ефективність та безпека не встановлені.Побічна діяУ дітей віком від 2 до 11 років при застосуванні дезлоратадину частота побічних ефектів була такою самою, як при застосуванні плацебо. У дітей віком до 2 років при застосуванні дезлоратадину відзначалися такі побічні ефекти, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: діарея (3.7%), підвищення температури тіла (2.3%), безсоння (2.3%). У дорослих та підлітків у віці 12 років і старше при застосуванні дезлоратадину відзначалися такі побічні ефекти, частота яких була дещо вищою, ніж при застосуванні плацебо: підвищена стомлюваність (1.2%), сухість у роті (0.8%), головний біль (0.6%) . При застосуванні препарату у дорослих та підлітків у рекомендованій дозі 5 мг на добу частота виникнення сонливості не вище, ніж при застосуванні плацебо. У результаті постмаркетингового спостереження дуже рідко відзначалися такі побічні реакції. Психічні розлади: галюцинації. З боку центральної нервової системи: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність. Серцево-судинна система: тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит. З боку кістково-м'язової системи: міалгія. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено (зокрема з кетоконазолом та еритроміцином). Дезлоратадин не посилює дію етанолу на ЦНС.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо, незалежно від їди. Дітям віком від 1 року до 5 років – по 2.5 мл розчину (1.25 мг) 1 раз на добу. Дітям віком від 6 до 11 років – по 5 мл розчину (2.5 мг) 1 раз на добу. Дорослим та підліткам (від 12 років і старше) – по 10 мл розчину (5 мг) 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми: прийом у дозі, що перевищує рекомендовану в 9 разів (45 мг), не призводив до появи будь-яких клінічно значущих симптомів. Можливий розвиток сонливості. Лікування: необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена. При випадковому внутрішньому прийомі великої кількості препарату пацієнт повинен терміново звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕфективність та безпека препарату Дезал у дітей віком до 1 року не встановлена. Диференціальний діагноз між алергічним ринітом та ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років становить певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність осередків інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження та шкірні тести. У приблизно 6% дорослих та дітей віком від 2 до 11 років спостерігається низька здатність дезлоратадину до метаболізму, дезлоратадін у цієї групи пацієнтів виводиться повільніше. Профіль безпеки дезлоратадину у дітей віком від 2 до 11 років з низьким рівнем метаболізму аналогічний такому у дітей із нормальним метаболізмом дезлоратадину. Дія дезлоратадину на дітей віком до 2 років з низьким рівнем метаболізму не вивчалося. У разі вираженого порушення функції нирок препарат Дезал слід приймати з обережністю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У дослідженнях впливу дезлоратадину на здатність до керування автотранспортом не спостерігалося порушення концентрації уваги. Однак слід враховувати, що дуже рідко у деяких пацієнтів можливий розвиток сонливості, в даному випадку слід бути обережним при керуванні транспортними засобами і при роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка покрита оболонкою містить: активна речовина: дезлоратадин 5,00 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 55,00 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 15,00 мг, манітол 22,00 мг, тальк 2,50 мг, магнію стеарат 0,50 мг; плівкова оболонка: Опадрай блакитний 03F20404 (гіпромелоза 6сР - 1,90 мг, титану діоксид (Е 171) 0,61 мг, макрогол 6000 - 0,34 мг, барвник індигокармін алюмінієвий лак (Е 132) 00 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 5 мг. По 10 таблеток у блістер Ал/Ал. По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією з медичного застосування картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, з гравіюванням "LT" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістамінових рецепторів блокаторФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо дезлоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Визначається в плазмі крові через 30 хв, а максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) досягається приблизно через 3 год. Біодоступність дозопропорційна дезлоратадину при прийомі дози в інтервалі від 5 мг до 20 мг. Розподіл Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не відзначається. Ступінь акумуляції дезлоратадину узгоджується зі значенням періоду напіввиведення (Т1/2) та частотою його застосування один раз на добу. Значення площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" і Сmах У дітей були аналогічні таким у дорослих, які отримували 5 мг дезлоратадину. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі дози 7,5 мг 1 раз/добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Ферменти, що відповідають за метаболізм дезлоратадину, поки що не відомі, тому не можна повністю виключати взаємодію з деякими лікарськими засобами. Не є інгібітором CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, який потім глюкуронізується. Виведення Термінальна фаза Т1/2 становить близько 27 год. Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості у незміненому вигляді (нирками – менше 2% і через кишечник – менше 7%).ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії, блокатор периферичних H1-гістамінових рецепторів. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, зокрема. вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів, продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними нейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозино опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.Препарат не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій при прийомі в рекомендованих дозах. Не викликає подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняДля полегшення чи усунення симптомів: алергічного риніту (чхання, закладеність носа, ринорея, свербіж у носі, свербіж неба, свербіж та почервоніння очей, сльозогін); кропив'янки (свербіж шкіри, висип).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до активної або будь-якої допоміжної речовини препарату; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності не рекомендується через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування в даний період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому його застосування під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяНайчастіше відзначаються такі небажані реакції: підвищена стомлюваність (1,2%), сухість слизової оболонки ротової порожнини (0,8%), головний біль (0,6%). При застосуванні препарату у дорослих та підлітків у рекомендованій дозі 5 мг на добу частота виникнення сонливості не вище, ніж при застосуванні плацебо. У результаті постмаркетингового спостереження дуже рідко відзначалися такі побічні реакції. Психічні розлади: галюцинації. З боку центральної нервової системи: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність. Серцево-судинна система: тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит. З боку кістково-м'язової системи: міалгія. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено (зокрема з кетоконазолом та еритроміцином).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та підліткам (від 12 років і старше) – по 1 таблетці 5 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми: прийом дози, що перевищує рекомендовану в 9 разів (45 мг), не призводив до появи будь-яких клінічно значущих симптомів. Можливий розвиток сонливості. Лікування: необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі вираженого порушення функції нирок препарат Дезал слід приймати з обережністю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У дослідженнях не було зазначено впливу дезлоратадину на керування транспортними засобами. Однак слід враховувати, що дуже рідко у деяких пацієнтів можливий розвиток сонливості, в даному випадку слід бути обережним при керуванні транспортними засобами і при роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка покрита оболонкою містить: активна речовина: дезлоратадин 5,00 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 55,00 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 15,00 мг, манітол 22,00 мг, тальк 2,50 мг, магнію стеарат 0,50 мг; плівкова оболонка: Опадрай блакитний 03F20404 (гіпромелоза 6сР - 1,90 мг, титану діоксид (Е 171) 0,61 мг, макрогол 6000 - 0,34 мг, барвник індигокармін алюмінієвий лак (Е 132) 00 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 5 мг. По 10 таблеток у блістер Ал/Ал. По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією з медичного застосування картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, з гравіюванням "LT" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістамінових рецепторів блокаторФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо дезлоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Визначається в плазмі крові через 30 хв, а максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) досягається приблизно через 3 год. Біодоступність дозопропорційна дезлоратадину при прийомі дози в інтервалі від 5 мг до 20 мг. Розподіл Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не відзначається. Ступінь акумуляції дезлоратадину узгоджується зі значенням періоду напіввиведення (Т1/2) та частотою його застосування один раз на добу. Значення площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" і Сmах У дітей були аналогічні таким у дорослих, які отримували 5 мг дезлоратадину. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі дози 7,5 мг 1 раз/добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Ферменти, що відповідають за метаболізм дезлоратадину, поки що не відомі, тому не можна повністю виключати взаємодію з деякими лікарськими засобами. Не є інгібітором CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, який потім глюкуронізується. Виведення Термінальна фаза Т1/2 становить близько 27 год. Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості у незміненому вигляді (нирками – менше 2% і через кишечник – менше 7%).ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії, блокатор периферичних H1-гістамінових рецепторів. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, зокрема. вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів, продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними нейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозино опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.Препарат не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій при прийомі в рекомендованих дозах. Не викликає подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняДля полегшення чи усунення симптомів: алергічного риніту (чхання, закладеність носа, ринорея, свербіж у носі, свербіж неба, свербіж та почервоніння очей, сльозогін); кропив'янки (свербіж шкіри, висип).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до активної або будь-якої допоміжної речовини препарату; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності не рекомендується через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування в даний період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому його застосування під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяНайчастіше відзначаються такі небажані реакції: підвищена стомлюваність (1,2%), сухість слизової оболонки ротової порожнини (0,8%), головний біль (0,6%). При застосуванні препарату у дорослих та підлітків у рекомендованій дозі 5 мг на добу частота виникнення сонливості не вище, ніж при застосуванні плацебо. У результаті постмаркетингового спостереження дуже рідко відзначалися такі побічні реакції. Психічні розлади: галюцинації. З боку центральної нервової системи: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність. Серцево-судинна система: тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит. З боку кістково-м'язової системи: міалгія. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено (зокрема з кетоконазолом та еритроміцином).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та підліткам (від 12 років і старше) – по 1 таблетці 5 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми: прийом дози, що перевищує рекомендовану в 9 разів (45 мг), не призводив до появи будь-яких клінічно значущих симптомів. Можливий розвиток сонливості. Лікування: необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі вираженого порушення функції нирок препарат Дезал слід приймати з обережністю. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У дослідженнях не було зазначено впливу дезлоратадину на керування транспортними засобами. Однак слід враховувати, що дуже рідко у деяких пацієнтів можливий розвиток сонливості, в даному випадку слід бути обережним при керуванні транспортними засобами і при роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: дезлоратадин – 5,0 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат -140,3 мг, просолв (целюлоза мікрокристалічна - 98 %, кремнію діоксид колоїдний - 2% - 1,6 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 3,6 мг, кроскармеллоза натрію) 9 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) -1,8 мг, магнію стеарат -1,8 мг; (Е553Ь) -14,80 %, макрогол (поліетиленгліколь) (151) - 20,20 %, алюмінієвий лак на основі індигокарміну (132) - 0,34 %) - 4,967 мг, емульсія симетикону 30 % (вода - 5 -69,5 %, диметикон (полідіметилсилоксан) - 25,5-33,0 %, макрогол (поліетиленгліколь) сорбітан тристеарат - 3,0-7,0 %, метилцелюлоза -1,0-5,0 %, силікагель -1 ,0-5,0%) – 0,033 мг. 10 пігулок.Фармакотерапевтична групаАнтигістамінний препарат тривалої дії. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, у тому числі - вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни (ІЛ) ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ13, вивільнення прозапальних хемокінів еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4. Таким чином попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.Препарат не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), не має седативного ефекту і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. У клініко-фармакологічних дослідженнях застосування дезлоратадину в терапевтичній зоні, що рекомендується, не відзначалося подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Дія дезлоратадину починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.ФармакокінетикаПісля прийому препарату внутрішньо дезлоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Визначається в плазмі через 30 хвилин після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація (Сmах) досягається в середньому через 3 години після прийому. Біодоступність дозопропорційна дезлоратадину при прийомі дози в інтервалі від 5 мг до 20 мг. Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу ознак клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 та не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Період напіввиведення 1/2) становить 20-30 годин (у середньому – 27 годин). Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості у незміненому вигляді (нирками – менше 2 % і через кишечник – менше 7 %).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.ІнструкціяПри сезонному алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату слід відновити. При цілорічному алергічному риніті (за наявності симптомів тривалістю понад 4 дні на тиждень або більше 4 тижнів на рік) препарат слід приймати протягом усього періоду експозиції алергену. Всередину, незалежно від їди. Препарат бажано приймати регулярно одночасно доби. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічні риніти (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербежу та почервоніння очей, сльозотечі), кропив'янка (зменшення або усунення свербежу шкіри, шкірного висипу).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до інших компонентів препарату. Слід бути обережними при застосуванні препарату Дезлоратадин у пацієнтів із судомами в анамнезі, особливо у пацієнтів дитячого віку. У разі розвитку судом слід припинити застосування препарату Дезлоратадін. З обережністю: тяжка ниркова недостатність, вагітність та лактація.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям до 12 років, вагітним жінкам і матерям, що годують.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто 110), часто 1100 і 110), нечасто 11000 і 1100), рідко 110000 і 11000) повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперреактивність, галюцинації, судоми: частота невідома – аномальна поведінка, агресія. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. З боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. Алергічні реакції: дуже рідко - анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Інші: часто – підвищена стомлюваність. Післяреєстраційний період. Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія, аномальна поведінка, агресія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри вивченні лікарської взаємодії при багаторазовому сумісному застосуванні дезлоратадину з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином та циметидином клінічно значущих змін концентрації дезлоратадину в плазмі не виявлено. Одночасний прийом грейпфрутового соку не впливає ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дію алкоголю на ЦНС, проте під час постреєстраційного застосування були зареєстровані випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю.Спосіб застосування та дозиДорослим та підліткам від 12 років – по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми. Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. У ході клінічних досліджень щоденне застосування у дорослих та підлітків дезлоратадину в дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично або клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клінікофармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування. При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності лікарського препарату Дезлоратадін при ринітах інфекційної етіології не проводилося. У ході клінічних досліджень було показано, що підвищення дози та збільшення частоти прийому не впливає на ефективність препарату, тому необхідно попередити пацієнтів, що не рекомендується збільшувати дозування та частоту прийому. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. У період лікування препаратом слід бути обережним при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Застосування препарату при вагітності протипоказане у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо безпеки застосування препарату Дезлоратадин у цей період. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому його застосування у період грудного вигодовування протипоказане.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: дезлоратадин – 5,0 мг; Допоміжні речовини: кальцію безводний гідрофосфат - 32,50 мг; целюлоза мікрокристалічна (тип 12) – 65,85 мг; крохмаль прежелатинізований – 19,50 мг, цинку стеарат – 1.95 мг, тальк – 5,20 мг; Склад плівкової оболонки: Опадрай блакитний 03F20501 1 (в т.ч.: гінромеллоза (НРМС 2910) - 3,125 мг, титану діоксид - 1,425 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 0,3 1375 мг) – 5,00 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої лакованої (первинна упаковка). По 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають в пачку з картону для споживчої тари.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, блакитного кольору. На поперечному розрізі таблетки видно ядро ​​білого або майже білого кольору та топке, блакитне плівкове покриття.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаВсмоктування Дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ): визначається у плазмі крові через 30 хв після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація (Сmах) досягається в середньому через 3 години після прийому. Розподіл Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день. Метаболізм Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОH-дезлоратадину, який, у свою чергу, піддається глюкуронуванню. Виведення Виводиться у незміненому вигляді нирками менше 2% та через кишечник менше 7%. Період напіввиведення (Т1/2) становить 27 год.ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії. Чинить виборчий вплив на периферичні Н1-рецептори. Має протиалергічну дію: інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів (RANTES), продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядеріозиней таких як Р-селектин, lgE-опосередковане вивільнення гістаміну, іростагландину D2 та лейкогрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), не має седативного ефекту і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. У клініко-фармакологічних дослідженнях застосування дезлоратадину в рекомендованій терапевтичній дозі не спостерігалося подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хв після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняСезонний і цілорічний алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі). Кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до будь-якого з компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: Тяжка ниркова недостатність; судоми в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність даних про безпеку застосування дезлоратадину під час вагітності. Дезлоратадин виділяється у грудне молоко, тому застосування лікарського препарату у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяНайпоширеніші побічні ефекти (≥1/100 до У дітей віком 12-17 років, за результатами клінічних досліджень, найпоширенішим побічним ефектом був головний біль (5,9%), частота якого була не вищою, ніж при прийомі плацебо (6,9%). Інформація про побічні ефекти представлена ​​за результатами клінічних досліджень та спостережень післяреєстраційного періоду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку психіки: дуже рідко – галюцинації; частота невідома – аномальна поведінка, агресія. З боку нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит; частота невідома – жовтяниця. З боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, підвищення апетиту. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип, у тому числі кропив'янка; частота невідома – астенія. Післяреєстраційний період Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія, аномальна поведінка, агресія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено клінічно значущих взаємодій у дослідженнях при сумісному застосуванні з азитроміцином, кетоконазолом, еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Проте під час постреєстраційного застосування було зареєстровано випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю. Якщо Ви застосовуєте перераховані вище засоби або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та підлітки старше 12 років: по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Лікування сезонного алергічного риніту (тривалість прояву симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів) слід проводити з урахуванням анамнезу захворювання, після зникнення симптомів лікування можна припинити. При повторному появі симптомів лікування можна відновити. При цілорічному алергічному риніті (тривалість прояву симптомів протягом 4 та більше днів на тиждень та більше 4 тижнів) пацієнтам можна рекомендувати безперервне лікування у періоди дії алергену. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняСимптоми: прийом дози, що перевищує рекомендовану п'ять разів, не призводить до появи будь-яких симптомів. У ході клінічних досліджень щоденне застосування дезлоратадину у дорослих та підлітків у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування: при випадковому прийомі внутрішньо великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря; рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження ефективності лікарського засобу при ринітах інфекційної етіології не проводилися. Препарат слід приймати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі, особливо у пацієнтів дитячого віку. У разі розвитку судом необхідно припинити прийом препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить діючу речовину: дезлоратадин 5 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; блакитного кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаН1-гістамінових рецепторів блокатор тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадипу. Інгібує каскад реакції алергічного запалення, у тому числі вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4. ІЛ-6. ІЛ-8, ІЛ-13. вивільнення прозапальних хемокінів (RANTES). продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними пейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, lgE-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієї С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Дія лікарського препарату починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату всередину дезлоратадин добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, при цьому концентрації дезлоратадину в плазмі крові досягаються протягом 30 хвилин, а максимальна концентрація - приблизно через 3 години. Розподіл Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87 %. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або одночасне вживання грейпфрутового соку не впливає на біодоступність та розподіл дезлоратадину (при прийомі у дозі 7,5 мг 1 раз на добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Піддається інтенсивному метаболізму в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуроїдом. Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікоїротеїну. Виведення Виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки. У невеликій кількості у незміненому вигляді виводиться нирками (<2%) та через кишечник (<7%). Період напіввиведення – 20-30 годин (у середньому – 27 годин).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняАлергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, сверблячки неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату, та до лоратадин; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 12 років. З обережністю: ;при тяжкій нирковій недостатності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування під час вагітності. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування лікарського препарату під час грудного вигодовування протипоказане. Застосування у дітей Протипоказано дітям віком до 12 років.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - ≥ 1/10 (> 10%): часто - від ≥ 1/100 до < 1/10 (> 1% та < 10%); нечасто – від ≥ 1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); рідко – від ≥ 1/10000 до < 1/1000 (> 0,01 % та < 0,1 %); дуже рідко – <1/10000 (<0,01%). З боку імунної системи Дуже рідко – анафілаксія, ангноневротичний набряк, задишка, свербіж шкіри, висип, у тому числі кропив'янка. Порушення з боку ЦНС Нечасто – головний біль. Дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, галюцинації, судоми. Порушення з боку серцево-судинної системи Дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення з боку травної системи Нечасто – сухість у роті. Дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, гепатит. З боку опорно-рухового апарату Дуже рідко – міалгія. Лабораторні показники Дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення концентрації білірубіну. Інші Часто – підвищена стомлюваність. Дуже рідко – фарингіт, дисменорея.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено у дослідженнях з азитроміцином, кетоконазолом. еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат бажано приймати в той самий час доби, незалежно від часу прийому пиши. Дорослим та підліткам від 12 років; - по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Тривалість терапії залежить від тривалості симптоматики. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4 тижнів на рік) та кропив'янці необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю більше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість більше 4 тижнів на рік) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Для визначення тривалості терапії препаратом необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. Щоденне застосування дезлоратадину у дорослих та підлітків у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. Застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля, за необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність ієрптонсального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності дезлоратадину при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами При прийомі дезлоратадину в рекомендованій дозі несприятливого на управління транспортними засобами і механізмами не відзначалося. Однак, в окремих випадках, у деяких пацієнтів при прийомі лікарського препарату відзначається сонливість і запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: 5 мг дезлоратадин. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат – 53 мг, целюлоза мікрокристалічна – 27.5 мг, крохмаль кукурудзяний – 11 мг, тальк – 2.5 мг, магнію стеарат – 1 мг. Склад плівкової оболонки: ;суха суміш для плівкового покриття (полівініловий спирт - 40%, титану діоксид - 22.1%, макрогол 3350 (поліетиленгліколь 3350) - 20.2%, тальк - 14.8%, лак алюмінієвий на 8. жовтий (заліза оксид) – 0.1%) – 3 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; блакитного кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаН1-гістамінових рецепторів блокатор тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадипу. Інгібує каскад реакції алергічного запалення, у тому числі вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4. ІЛ-6. ІЛ-8, ІЛ-13. вивільнення прозапальних хемокінів (RANTES). продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними пейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, lgE-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієї С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Дія лікарського препарату починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату всередину дезлоратадин добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, при цьому концентрації дезлоратадину в плазмі крові досягаються протягом 30 хвилин, а максимальна концентрація - приблизно через 3 години. Розподіл Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87 %. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або одночасне вживання грейпфрутового соку не впливає на біодоступність та розподіл дезлоратадину (при прийомі у дозі 7,5 мг 1 раз на добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Піддається інтенсивному метаболізму в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуроїдом. Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікоїротеїну. Виведення Виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки. У невеликій кількості у незміненому вигляді виводиться нирками (<2%) та через кишечник (<7%). Період напіввиведення – 20-30 годин (у середньому – 27 годин).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняАлергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, сверблячки неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату, та до лоратадин; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 12 років. З обережністю: ;при тяжкій нирковій недостатності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування під час вагітності. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування лікарського препарату під час грудного вигодовування протипоказане. Застосування у дітей Протипоказано дітям віком до 12 років.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - ≥ 1/10 (> 10%): часто - від ≥ 1/100 до < 1/10 (> 1% та < 10%); нечасто – від ≥ 1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); рідко – від ≥ 1/10000 до < 1/1000 (> 0,01 % та < 0,1 %); дуже рідко – <1/10000 (<0,01%). З боку імунної системи Дуже рідко – анафілаксія, ангноневротичний набряк, задишка, свербіж шкіри, висип, у тому числі кропив'янка. Порушення з боку ЦНС Нечасто – головний біль. Дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, галюцинації, судоми. Порушення з боку серцево-судинної системи Дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення з боку травної системи Нечасто – сухість у роті. Дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, гепатит. З боку опорно-рухового апарату Дуже рідко – міалгія. Лабораторні показники Дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення концентрації білірубіну. Інші Часто – підвищена стомлюваність. Дуже рідко – фарингіт, дисменорея.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено у дослідженнях з азитроміцином, кетоконазолом. еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат бажано приймати в той самий час доби, незалежно від часу прийому пиши. Дорослим та підліткам від 12 років; - по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Тривалість терапії залежить від тривалості симптоматики. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4 тижнів на рік) та кропив'янці необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю більше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість більше 4 тижнів на рік) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Для визначення тривалості терапії препаратом необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. Щоденне застосування дезлоратадину у дорослих та підлітків у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. Застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля, за необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність ієрптонсального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності дезлоратадину при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами При прийомі дезлоратадину в рекомендованій дозі несприятливого на управління транспортними засобами і механізмами не відзначалося. Однак, в окремих випадках, у деяких пацієнтів при прийомі лікарського препарату відзначається сонливість і запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: дезлоратадин – 5,0 мг; Допоміжні речовини: кальцію безводний гідрофосфат - 32,50 мг; целюлоза мікрокристалічна (тип 12) – 65,85 мг; крохмаль прежелатинізований – 19,50 мг, цинку стеарат – 1.95 мг, тальк – 5,20 мг; Склад плівкової оболонки: Опадрай блакитний 03F20501 1 (в т.ч.: гінромеллоза (НРМС 2910) - 3,125 мг, титану діоксид - 1,425 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 0,3 1375 мг) – 5,00 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої лакованої (первинна упаковка). По 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають в пачку з картону для споживчої тари.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, блакитного кольору. На поперечному розрізі таблетки видно ядро ​​білого або майже білого кольору та топке, блакитне плівкове покриття.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаВсмоктування Дезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ): визначається у плазмі крові через 30 хв після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація (Сmах) досягається в середньому через 3 години після прийому. Розподіл Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день. Метаболізм Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОH-дезлоратадину, який, у свою чергу, піддається глюкуронуванню. Виведення Виводиться у незміненому вигляді нирками менше 2% та через кишечник менше 7%. Період напіввиведення (Т1/2) становить 27 год.ФармакодинамікаАнтигістамінний препарат тривалої дії. Чинить виборчий вплив на периферичні Н1-рецептори. Має протиалергічну дію: інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів (RANTES), продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядеріозиней таких як Р-селектин, lgE-опосередковане вивільнення гістаміну, іростагландину D2 та лейкогрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), не має седативного ефекту і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. У клініко-фармакологічних дослідженнях застосування дезлоратадину в рекомендованій терапевтичній дозі не спостерігалося подовження інтервалу QT на ЕКГ. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хв після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняСезонний і цілорічний алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербежу неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі). Кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до будь-якого з компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: Тяжка ниркова недостатність; судоми в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність даних про безпеку застосування дезлоратадину під час вагітності. Дезлоратадин виділяється у грудне молоко, тому застосування лікарського препарату у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяНайпоширеніші побічні ефекти (≥1/100 до У дітей віком 12-17 років, за результатами клінічних досліджень, найпоширенішим побічним ефектом був головний біль (5,9%), частота якого була не вищою, ніж при прийомі плацебо (6,9%). Інформація про побічні ефекти представлена ​​за результатами клінічних досліджень та спостережень післяреєстраційного періоду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку психіки: дуже рідко – галюцинації; частота невідома – аномальна поведінка, агресія. З боку нервової системи: часто – головний біль; дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит; частота невідома – жовтяниця. З боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, підвищення апетиту. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип, у тому числі кропив'янка; частота невідома – астенія. Післяреєстраційний період Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія, аномальна поведінка, агресія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено клінічно значущих взаємодій у дослідженнях при сумісному застосуванні з азитроміцином, кетоконазолом, еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Проте під час постреєстраційного застосування було зареєстровано випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю. Якщо Ви застосовуєте перераховані вище засоби або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та підлітки старше 12 років: по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Лікування сезонного алергічного риніту (тривалість прояву симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів) слід проводити з урахуванням анамнезу захворювання, після зникнення симптомів лікування можна припинити. При повторному появі симптомів лікування можна відновити. При цілорічному алергічному риніті (тривалість прояву симптомів протягом 4 та більше днів на тиждень та більше 4 тижнів) пацієнтам можна рекомендувати безперервне лікування у періоди дії алергену. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняСимптоми: прийом дози, що перевищує рекомендовану п'ять разів, не призводить до появи будь-яких симптомів. У ході клінічних досліджень щоденне застосування дезлоратадину у дорослих та підлітків у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування: при випадковому прийомі внутрішньо великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря; рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження ефективності лікарського засобу при ринітах інфекційної етіології не проводилися. Препарат слід приймати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі, особливо у пацієнтів дитячого віку. У разі розвитку судом необхідно припинити прийом препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить діючу речовину: дезлоратадин 5 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаН1-гістамінових рецепторів блокатор тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадипу. Інгібує каскад реакції алергічного запалення, у тому числі вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4. ІЛ-6. ІЛ-8, ІЛ-13. вивільнення прозапальних хемокінів (RANTES). продукцію супероксидних аніонів активованими поліморфноядерними пейтрофілами, адгезію та хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, lgE-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієї С4. Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Не викликає подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Дія лікарського препарату починається протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо та триває протягом 24 годин.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату всередину дезлоратадин добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, при цьому концентрації дезлоратадину в плазмі крові досягаються протягом 30 хвилин, а максимальна концентрація - приблизно через 3 години. Розподіл Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87 %. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або одночасне вживання грейпфрутового соку не впливає на біодоступність та розподіл дезлоратадину (при прийомі у дозі 7,5 мг 1 раз на добу). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Піддається інтенсивному метаболізму в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуроїдом. Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікоїротеїну. Виведення Виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки. У невеликій кількості у незміненому вигляді виводиться нирками (<2%) та через кишечник (<7%). Період напіввиведення – 20-30 годин (у середньому – 27 годин).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняАлергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, сверблячки неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипки).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату, та до лоратадин; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 12 років. З обережністю: при тяжкій нирковій недостатності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку його застосування під час вагітності. Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування лікарського препарату під час грудного вигодовування протипоказане. Застосування у дітей Протипоказано дітям віком до 12 років.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - ≥ 1/10 (> 10%): часто - від ≥ 1/100 до < 1/10 (> 1% та < 10%); нечасто – від ≥ 1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); рідко – від ≥ 1/10000 до < 1/1000 (> 0,01 % та < 0,1 %); дуже рідко – <1/10000 (<0,01%). З боку імунної системи Дуже рідко – анафілаксія, ангноневротичний набряк, задишка, свербіж шкіри, висип, у тому числі кропив'янка. Порушення з боку ЦНС Нечасто – головний біль. Дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, галюцинації, судоми. Порушення з боку серцево-судинної системи Дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення з боку травної системи Нечасто – сухість у роті. Дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, гепатит. З боку опорно-рухового апарату Дуже рідко – міалгія. Лабораторні показники Дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення концентрації білірубіну. Інші Часто – підвищена стомлюваність. Дуже рідко – фарингіт, дисменорея.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено у дослідженнях з азитроміцином, кетоконазолом. еритроміцином, флуоксетином та циметидином. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат бажано приймати в той самий час доби, незалежно від часу прийому пиши. Дорослим та підліткам від 12 років – по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на добу. Тривалість терапії залежить від тривалості симптоматики. При сезонному (інтермітує) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4 тижнів на рік) та кропив'янці необхідно оцінювати перебіг захворювання. При зникненні симптомів прийом препарату слід припинити, при повторній появі симптомів прийом препарату необхідно відновити. При цілорічному (персистирующем) алергічному риніті (наявність симптомів тривалістю більше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість більше 4 тижнів на рік) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Для визначення тривалості терапії препаратом необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. Щоденне застосування дезлоратадину у дорослих та підлітків у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично чи клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. Застосування дезлоратадину в дозі 45 мг на добу (в 9 разів вище за рекомендовану) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалося появою серйозних побічних ефектів. Лікування При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля, за необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність ієрптонсального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень ефективності дезлоратадину при ринітах інфекційної етіології не проводилося. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами При прийомі дезлоратадину в рекомендованій дозі несприятливого на управління транспортними засобами і механізмами не відзначалося. Однак, в окремих випадках, у деяких пацієнтів при прийомі лікарського препарату відзначається сонливість і запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: дезлоратадин – 5,0 мг; Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, повідон К30, кальцію стеарат, кроскармелоза натрію (примелозу), целюлоза мікрокристалічна МС-101; Склад оболонки: [суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу, титану діоксид, макрогол (Опадрай 03F180011 білий) або гіпромелозу (оксипропілметилцелюлозу), титану діоксид, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 600000 По 7, 10, 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50, 60 таблеток у банку полімерну з поліпропілену або поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі – майже білого або білого зі світло-коричневим відтінком або білого з рожевим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаДезлоратадин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Визначається у плазмі крові через 30 хв після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація (Сmах) досягається в середньому через 3 години після прийому. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок із білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів у дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу клінічно значущої кумуляції препарату не відзначається. Одночасний прийом їжі або грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину при застосуванні дози 7,5 мг 1 раз на день. Дезлоратадин не є інгібітором ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6 і не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну. Інтенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Період напіввиведення (Т1/2) становить 20-30 год (у середньому – 27 год). Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронідної сполуки та у невеликій кількості у незміненому вигляді (нирками менше 2% і через кишечник менше 7%).ФармакодинамікаНеседативний антигістамінний препарат тривалої дії. Є первинним активним метаболітом лоратадину. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, в тому числі - вивільнення протизапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення протизапальних хемокінів (RANTES), продукцію супероксидних аніонів , виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4 Таким чином, попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури. Препарат не впливає на центральну нервову систему, практично не має седативного ефекту (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій. У клініко-фармакологічних дослідженнях застосування дезлоратадину в терапевтичній дозі, що рекомендується, не відзначалося подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Дія дезлоратадину починається протягом 30 хв після прийому внутрішньо і продовжується протягом 24 год.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічні риніти (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербежу в носі, свербіння неба, свербіння та почервоніння очей, сльозотечі); кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, шкірного висипу).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до дезлоратадину, лоратадину, а також до інших компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: тяжка ниркова недостатність; пацієнти із судомами в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних про безпеку застосування дезлоратадину під час вагітності. Дезлоратадин виділяється у грудне молоко, тому застосування лікарського препарату у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяНайпоширеніші небажані реакції (>1/100 до У дітей віком 12-17 років, за результатами клінічних досліджень, найбільш часто зустрічається небажаною реакцією був головний біль (5,9%), частота якого була не вищою, ніж при прийомі плацебо (6,9%). Інформація про небажані реакції представлена ​​за результатами клінічних досліджень та спостережень післяреєстраційного періоду. За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до З боку психіки: дуже рідко – галюцинації; частота невідома – аномальна поведінка, агресія. З боку нервової системи, часто – головний біль; дуже рідко – запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторна гіперактивність, судоми. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації білірубіну, гепатит; частота невідома – жовтяниця. З боку травної системи: часто – сухість у роті; дуже рідко – біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, підвищення апетиту, підвищення маси тіла. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття; частота невідома – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – міалгія. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – фотосенсибілізація. Загальні розлади: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип, у тому числі кропив'янка; частота невідома – астенія. Післяреєстраційний період Діти: частота невідома – подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія, аномальна поведінка, агресія. Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри багаторазовому сумісному застосуванні дезлоратадину з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином та циметидином клінічно значущих змін концентрації дезлоратадину у плазмі крові не виявлено. Одночасне вживання їжі або вживання грейпфрутового соку не впливає на ефективність препарату. Дезлоратадин не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Проте під час постреєстраційного застосування було зареєстровано випадки непереносимості алкоголю та алкогольного сп'яніння. Тому дезлоратадин одночасно з алкоголем слід застосовувати з обережністю.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Препарат бажано приймати регулярно в один і той же час доби. Таблетку слід ковтати повністю, нс розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та підлітки старше 12 років: по 1 таблетці (5 мг) 1 раз на день. Лікування сезонного алергічного риніту (тривалість прояву симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів на рік) слід проводити з урахуванням анамнезу захворювання, після зникнення симптомів лікування слід припинити. При повторному виникненні симптомів лікування слід відновити. При цілорічному алергічному риніті (тривалість прояву симптомів протягом 4 та більше днів на тиждень та більше 4 тижнів на рік) пацієнтам можна рекомендувати безперервне лікування у періоди дії алергену.ПередозуванняСимптоми Прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не призводив до появи симптомів. У ході клінічних досліджень щоденне застосування у дорослих та підлітків дезлоратадину в дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично або клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину в дозі до 45 мг (у 9 разів вище за терапевтичну дозу) не спостерігалося клінічно значущих небажаних ефектів. Лікування При випадковому прийомі великої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності тяжкої ниркової недостатності дезлоратадин слід застосовувати з обережністю. Слід бути обережними при застосуванні дезлоратадину у пацієнтів із судомами у власному та сімейному анамнезі, особливо у дітей молодшого віку, які більш схильні до розвитку судом при лікуванні дезлоратадином. У разі виникнення судом під час лікування слід негайно звернутися до лікаря для вирішення питання про припинення прийому дезлоратадину. Досліджень ефективності лікарського засобу при ринітах інфекційної етіології не проводилося. У ході клінічних досліджень було показано, що підвищення дози та збільшення частоти прийому не впливає на ефективність препарату, тому необхідно попередити пацієнтів, що не рекомендується збільшувати дозування або частоту прийому. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід брати до уваги потенційну можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення та сонливість. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаCпрей назальний дозований - 1 доза: активна речовина: мометазону фуроату моногідрат – 0,052 мг (у перерахунку на мометазону фуроат – 0,050 мг); допоміжні речовини: авіцел RC-591 (МКЦ, кармелоза натрію) – 2 мг; гліцерол - 2,1 мг; бензалконію хлориду розчин 500 г/л - 0,04 мг; полісорбат 80 - 0,01 мг; лимонної кислоти моногідрат – 0,2 мг; натрію цитрату дигідрат - 0,28 мг; вода для ін'єкцій – достатня кількість до 100 мг. Назальний спрей дозований 50 мкг/доза. По 10 г (60 доз) або по 18 г (140 доз) суспензії в ПЕ-флаконах білого кольору, з дозуючим пристроєм і ПЕ-ковпачком. 1 фл. (10 г) або по 1, 2, 3 фл. (18 г) у картонній пачці.Опис лікарської формиМолочно-біла суспензія без агломератів, поміщена в білий ПЕ флакон, з дозуючим пристроєм і прозорим поліпропіленовим ковпачком.Фармакотерапевтична групаПротизапальна, протиалергічна, глюкокортикоїдна (місцева).ФармакокінетикаПри інтраназальному застосуванні системна біодоступність мометазону фуорату становитьФармакодинамікаМометазон є синтетичним глюкокортикостероїдами для місцевого застосування. Чинить протизапальну та протиалергічну дію. Місцева протизапальна дія препарату проявляється при його застосуванні у дозах, за яких не виникає системних ефектів. Гальмує вивільнення медіаторів запалення. Підвищує продукцію ліпомодуліну, що є інгібітором фосфоліпази А, що зумовлює зниження вивільнення арахідонової кислоти та відповідно – пригнічення синтезу продуктів метаболізму арахідонової кислоти – циклічних ендопероксидів, ПГ. Попереджує крайове скупчення нейтрофілів, що зменшує запальний ексудат та продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, призводить до зменшення процесів інфільтрації та грануляції. Зменшує запалення за рахунок зниження утворення субстанції хемотаксису (вплив на пізні реакції алергії),гальмує розвиток негайної алергічної реакції (за рахунок гальмування утворення метаболітів арахідонової кислоти та зниження вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення). У дослідженнях з провокаційними тестами (з нанесенням антигенів на слизову оболонку порожнини носа) було продемонстровано високу протизапальну активність препарату як у ранніх, і на пізніх стадіях алергічної реакції. При порівнянні з плацебо встановлено зниження рівня гістаміну та активності еозинофілів, а також зменшення (порівняно з вихідним) кількості еозинофілів, нейтрофілів та білків епітеліальних клітин.Показання до застосуваннялікування сезонного та цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей старше 2 років; гострий синусит або загострення хронічного синуситу у дорослих (в т.ч. літнього віку) та дітей старше 12 років – як допоміжний засіб при лікуванні антибіотиками; профілактика сезонного алергічного риніту середньоважкої та тяжкої течії у дорослих та дітей старше 12 років (рекомендується проводити за 4 тижні до початку сезону пилення); Лікування поліпозу носа у дорослих старше 18 років.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до мометазону або до будь-якого з компонентів препарату; дитячий вік (при сезонному та цілорічному алергічних ринітах – до 2 років; при гострому синуситі або загостреннях хронічного синуситу – до 12 років; при поліпозі носа – до 18 років); недавнє оперативне втручання або травма носа - до загоєння рани (у зв'язку з інгібуючою дією кортикостероїдів на процеси загоєння). З обережністю: туберкульоз (активний чи латентний) дихальних шляхів, грибкова, бактеріальна, системна вірусна інфекція, у т.ч. Herpes simplex із поразкою очей; тривала терапія кортикостероїдів; наявність нелікованої місцевої інфекції із залученням до процесу слизової оболонки носової порожнини; вагітність; період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень з безпеки застосування мометазону при вагітності та в період грудного вигодовування не проводилося. Як і при використанні інших назальних кортикостероїдів, препарат Дезриніт слід призначати при вагітності та в період грудного вигодовування лише в тому випадку, якщо очікувана користь від його застосування перевищує потенційний ризик для плода та новонародженого. Новонароджених, матері яких при вагітності застосовували глюкокортикостероїди, необхідно ретельно обстежити для виявлення можливої ​​гіпофункції надниркових залоз.Побічна діяЧастота побічних ефектів представлена ​​відповідно до наступної класифікації: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1, але менше 1%; рідко - не менше 0,01, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01% (включаючи поодинокі випадки). З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у т.ч. бронхоспазм, задишка; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк. З боку ЦНС: часто – головний біль (у дорослих та дітей). Діти спостерігалася затримка зростання, психомоторна гіперактивність, порушення сну, тривога, депресія, агресивне поведінка. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто (у дорослих) - носова кровотеча, печіння в порожнині носа, виразка слизової оболонки порожнини носа, відчуття подразнення слизової оболонки порожнини носа, фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів; дуже рідко – перфорація носової перегородки. Носові кровотечі, зазвичай, припинялися самостійно і були важкими; вони виникали з частотою дещо більшою, ніж при застосуванні плацебо (5%), але рівною або меншою, ніж при застосуванні інших досліджуваних кортикостероїдів для інтраназального застосування, які використовувалися як активний контроль (у деяких з них частота носових кровотеч становила до 15%). . Частота виникнення інших побічних ефектів була порівнянна з такою при застосуванні плацебо; часто (у дітей) - носова кровотеча,відчуття подразнення слизової оболонки порожнини носа, чхання. Частота виникнення всіх зазначених небажаних явищ у дітей була порівнянна із частотою плацебо. З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – відчуття подразнення слизової оболонки глотки. Інші: рідко – порушення нюху, порушення смаку, глаукоми, підвищення ВГД, катаракта.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування мометазону з лоратадином не призводило до зміни концентрації лоратадину або його головного метаболіту в плазмі, при цьому в плазмі не визначалася присутність мометазону навіть у мінімальній концентрації. Дослідження лікарської взаємодії мометазону з іншими препаратами не проводили.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Впорскування в порожнину носа спрею, що міститься у флаконі, здійснюється за допомогою спеціального пристрою, що дозує. Перед першим застосуванням спрею необхідно зробити близько 10 калібрувальних натискань на дозуючий пристрій. Після калібрування встановлюється стереотипна подача препарату, при якій з кожним натисканням на пристрій, що дозує, відбувається викид 100 мг суспензії, що відповідає 50 мкг мометазону. Якщо препарат не застосовували протягом 14 днів або більше, перед новим застосуванням необхідно повторити калібрування. Перед кожним застосуванням спрею необхідно енергійно струшувати флакон. Лікування сезонного та цілорічного алергічного риніту. Дорослі (в т.ч. літнього віку) та діти старше 12 років – по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий хід 1 раз на день (сумарна добова доза – 200 мкг). Після досягнення бажаного ефекту доза препарату для підтримуючої терапії становить по 1 впорскування (50 мкг) у кожну ніздрю 1 раз на день (сумарна добова доза — 100 мкг). У разі необхідності доза препарату може бути збільшена до 4 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий перебіг 1 раз на день (сумарна добова доза – 400 мкг); діти від 2 до 11 років - по 1 впорскування (50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на день (сумарна добова доза - 100 мкг). Позитивна динаміка клінічних симптомів відзначається, як правило, протягом перших 12 годин після першого застосування препарату. Допоміжне лікування гострого синуситу чи загострення хронічного синуситу. Дорослі (в т.ч. літнього віку) та діти старше 12 років – рекомендована терапевтична доза – по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий хід 2 рази на день (сумарна добова доза – 400 мкг). У разі необхідності доза препарату може бути збільшена до 4 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий перебіг 2 рази на день (сумарна добова доза – 800 мкг). Після зменшення симптомів рекомендується зниження дози. Лікування поліпозу носа. Дорослі (в т.ч. похилого віку) від 18 років - рекомендована терапевтична доза - по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожну ніздрю 2 рази на день (сумарна добова доза - 400 мкг). Після зменшення симптомів захворювання рекомендується зниження дози до 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожен носовий перебіг 1 раз на день (сумарна добова доза – 200 мкг).ПередозуванняПрепарат має низьку (Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні мометазону протягом 12 місяців ознак атрофії слизової оболонки носа відзначено не було. Під час дослідження біоптатів слизової оболонки носа виявлено, що мометазон виявляв тенденцію до нормалізації гістологічної картини. При застосуванні препарату протягом тривалого часу (як і за будь-якого довгострокового лікування) необхідний періодичний огляд слизової оболонки носа лікарем-оториноларингологом. При розвитку місцевої грибкової інфекції носа або горлянки лікування препаратом рекомендується припинити та розпочати проведення специфічної терапії. Роздратування слизової оболонки порожнини носа і глотки, що зберігається протягом тривалого часу, є показанням до відміни препарату. При тривалому застосуванні препарату ознак пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи не спостерігалося. Пацієнти, які переходять на терапію мометазоном після тривалого лікування глюкокортикоїдів системної дії, вимагають до себе особливої ​​уваги. Відміна глюкокортикостероїдів системної дії у таких пацієнтів може призвести до недостатності функції надниркових залоз, що може вимагати вживання відповідних заходів. Під час переходу від лікування кортикостероїдів системної дії до терапії мометазоном у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми відміни кортикостероїдів для системного застосування (наприклад, біль у суглобах та/або м'язах, почуття втоми, депресія), незважаючи на зменшення вираженості симптомів,пов'язаних із ураженням слизової оболонки носа, таких хворих необхідно спеціально переконувати у доцільності продовження лікування препаратом Дезриніт. Перехід від кортикостероїдів системної дії до місцевих кортикостероїдів може також виявити вже існуючі, але маскувані терапією кортикостероїдів системної дії алергічні захворювання, такі як алергічний кон'юнктивіт і екзема. Ефективність та безпека мометазону не вивчена при лікуванні односторонніх поліпів, поліпів, пов'язаних з муковісцидозом та поліпів, які повністю закривають носову порожнину. Односторонні поліпи, неправильної форми або кровоточиві, слід додатково обстежити. Пацієнти, яким проводиться терапія кортикостероїдами, мають знижену імунну реактивність і повинні бути попереджені про підвищений ризик інфікування при контакті з хворими на деякі інфекційні захворювання (наприклад вітряна віспа, кір), а також про необхідність лікарської консультації, якщо такий контакт відбувся. При тривалому застосуванні назальних глюкокортикостероїдів у високих дозах можливий розвиток системних побічних ефектів. Імовірність розвитку цих ефектів набагато менша, ніж при застосуванні системних глюкокортикоїдів, і може різнитися в окремих пацієнтів, а також між різними глюкокортикостероїдами. До потенційних системних ефектів відносяться синдром Кушинга, характерні ознаки кушінгоїда, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, катаракта, глаукома і рідше - ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію або агресію ( дітей). Рекомендується регулярно моніторувати зростання дітей, які отримують тривалу терапію мометазоном. При уповільненні зростання слід переглянути терапію з метою зниження дози мометазону до мінімальної ефективної дози,що дозволяє контролювати симптоми захворювання. Крім того, слід направити пацієнта на консультацію до педіатра. Лікування глюкокортикостероїдів вищими дозами, ніж рекомендовані, може призвести до клінічно значущого пригнічення функції надниркових залоз. Якщо відомо, що застосовуються високі дози кортикостероїдів, необхідно розглянути можливість додаткового застосування системних кортикостероїдів у періоди стресу або планового хірургічного втручання. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Досліджень щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 драже: мебгідролін 100 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт.: Активна речовина: Мебгідроліну нападизилат - 50,0 мг або 100,0 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор), патока крохмальна, повідон (полив-нілпіролідон, соняшники масло, віск бджолиний, тальк.Опис лікарської формидраже від білого або білого з жовтуватим відтінком кольору правильної кулястої форми. На поперечному розрізі драже білого або білого зі злегка кремуватим або зеленуватим відтінком кольору.ХарактеристикаДіазолін – протиалергічний засіб. Зменшує набряк слизових оболонок, послаблює дію гістаміну на гладкі м'язи бронхів, матки та кишечника, зменшує вираженість зниження артеріального тиску та підвищення проникності судин. Ефект настає швидко протягом 15-30 хвилин і триває до 48 годин. Застосовують при полінозі (сінній лихоманці), алергічному кон'юнктивіті, кралівниці, лікарському висипі, шкірній реакції після укусу комахи, алергодерматозах. Випускається у формі драже по 10 драже в контурну коміркову упаковку. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), проникає у всі тканини організму, проте практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Біодоступність становить 40-60%. Препарат метаболізується у печінці шляхом метилювання, індукує мікросомальні ферменти печінки, виводиться нирками. Період напіввиведення (T1/2) із плазми становить близько 4 год.ФармакодинамікаБлокатор H1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну дію, зменшує набряк слизових оболонок. Послаблює дію гістаміну на гладкі м'язи бронхів, матки та кишечника, зменшує вираженість зниження артеріального тиску та підвищення проникності судин. Незначно проникаючи в центральну нервову систему, на відміну від антигістамінних препаратів I покоління, не виявляє вираженої седативної і снодійної дії. Має слабовиражені М-холіноблокуючі та анестезуючі властивості. Терапевтичний ефект розвивається через 15-30 хвилин після прийому, максимальна дія спостерігається через 1-2 години. Тривалість ефекту може досягати 48 годин.Показання до застосуванняПоліноз (сінна лихоманка), алергічний кон'юнктивіт, кралівниця, лікарський висип, шкірна реакція після укусу комахи, алергодерматози, що супроводжуються свербінням шкіри.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гіперплазія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, запальні захворювання ШКТ, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3 років. З обережністю: Печінкова та/або ниркова недостатність (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами).Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності, у період лактації та дітям віком до 3-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсичні явища, зумовлені дратівливою дією препарату на слизову оболонку ШТ (печія, нудота, біль в епігастральній ділянці). З боку нервової системи: запаморочення, парестезії, тремор, підвищена стомлюваність, сонливість, тривожність (вночі), уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Інші: сухість у роті, затримка сечі, алергічні реакції, вкрай рідко – грануло-цитопенія та агранулоцитоз. Діти можливі парадоксальні реакції: підвищена збудливість, дратівливість, тремор, порушення сну.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію етанолу, седативних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, під час або одразу після їжі. Дорослим та дітям старше 12 років: по 100 мг 1-3 рази на день. Максимальна разова доза – 300 мг, максимальна добова доза – 600 мг. Тривалість лікування визначається характером захворювання та досягнутим терапевтичним ефектом. У дітей препарат застосовується залежно від віку: для дітей віком від 3 до 5 років – по 50 мг 1-2 рази на день, від 5 до 10 років – по 50 мг 2-3 рази на день, від 10 до 12 років - по 50 мг 2-4 рази на день.ПередозуванняДаних про передозування немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 драже: мебгідролін 100 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: в поодиноких випадках - гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: в поодиноких випадках - дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активної речовини: мебгідроліну нападизилату – 100 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, стеарат кальцію, тальк, кроскармеллоза натрію. У упаковці 10 штук.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт. активна речовина: мебгідролін - (мебгідроліну нападизилат) - 100 мг; допоміжні речовини: сахароза (цукор) - 227,617 мг, патока крохмальна - 21,505 мг, олія - ​​0,068 мг, віск бджолиний - 0,068 мг, тальк - 0,342 мг, полісорбат-80 (твін-80) - 0. Драже по 100 мг. По 10 штук у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої або по 20 штук у банки оранжевого скла з нагвинчуваними пластмасовими кришками, або в полімерні банки. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари. 150 контурних осередкових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій по застосуванню поміщають у пакет із плівки поліетиленової світлонепроникної. Кожен пакет укладають у коробку з картону коробкового (групове пакування).Опис лікарської формиДраже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, кулястої форми. На поперечному розрізі драже білого або білого зі злегка кремуватим або зеленуватим відтінком кольору. Поверхня драже має бути рівною, гладкою, однорідною по фарбуванню.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.ФармакодинамікаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації. З обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами).Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 10 років – 100-300 мг на добу. Добова доза для дітей віком 5-10 років – 100-200 мг; 2-5 років – 50-150 мг; до 2 років – 50-100 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт.: Активна речовина: мебгідроліну нападизилат – 100 мг; Допоміжні речовини: цукор (цукроза) - 230 мг; патока крохмальна – 19,3 мг; тальк – 0,3 мг; віск бджолиний – 0,2 мг; олія соняшникова - 0,2 мг. По 10 драже в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування завадять у пачку з картону.Опис лікарської формиДраже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, кулястої форми. На поперечному розрізі драже білого або білого зі злегка кремуватим або зеленуватим відтінком кольору. Поверхня драже має бути рівною, гладкою, однорідною по фарбуванню.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.ФармакодинамікаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації. З обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами).Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДраже слід приймати внутрішньо, не розжовуючи, під час або відразу після їди. Дорослим та дітям з 12 років призначають по 100 мг 1-3 рази на день. Вищі дози для дорослих: разова – 300 мг, добова – 600 мг. Дітям від 3 до 5 років – по 50 мг 1-2 рази на день, від 5 до 10 років – по 50 мг 2-3 рази на день, від 10 до 12 років – 50 мг 2-4 рази на день. Тривалість курсу лікування визначається характером захворювання та досягнутим терапевтичним ефектом.ПередозуванняСимптоми: сплутаність свідомості, сонливість, порушення координації руху, пригнічення функції центральної нервової системи (аж до коми) або стимулююча дія на центральну нервову систему (частіше у дітей); прояви антихолінергічної дії: сухість слизової оболонки рота, розширення зіниць, "припливи" крові до верхньої половини тулуба, нудота, блювання, біль у епігастрії. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт.: Активна речовина: Мебгідроліну нападизилат - 50,0 мг або 100,0 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор), патока крохмальна, повідон (полив-нілпіролідон, соняшники масло, віск бджолиний, тальк.Опис лікарської формидраже від білого або білого з жовтуватим відтінком кольору правильної кулястої форми. На поперечному розрізі драже білого або білого зі злегка кремуватим або зеленуватим відтінком кольору.ХарактеристикаДіазолін – протиалергічний засіб. Зменшує набряк слизових оболонок, послаблює дію гістаміну на гладкі м'язи бронхів, матки та кишечника, зменшує вираженість зниження артеріального тиску та підвищення проникності судин. Ефект настає швидко протягом 15-30 хвилин і триває до 48 годин. Застосовують при полінозі (сінній лихоманці), алергічному кон'юнктивіті, кралівниці, лікарському висипі, шкірній реакції після укусу комахи, алергодерматозах. Випускається у формі драже по 10 драже в контурну коміркову упаковку. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), проникає у всі тканини організму, проте практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Біодоступність становить 40-60%. Препарат метаболізується у печінці шляхом метилювання, індукує мікросомальні ферменти печінки, виводиться нирками. Період напіввиведення (T1/2) із плазми становить близько 4 год.ФармакодинамікаБлокатор H1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну дію, зменшує набряк слизових оболонок. Послаблює дію гістаміну на гладкі м'язи бронхів, матки та кишечника, зменшує вираженість зниження артеріального тиску та підвищення проникності судин. Незначно проникаючи в центральну нервову систему, на відміну від антигістамінних препаратів I покоління, не виявляє вираженої седативної і снодійної дії. Має слабовиражені М-холіноблокуючі та анестезуючі властивості. Терапевтичний ефект розвивається через 15-30 хвилин після прийому, максимальна дія спостерігається через 1-2 години. Тривалість ефекту може досягати 48 годин.Показання до застосуванняПоліноз (сінна лихоманка), алергічний кон'юнктивіт, кралівниця, лікарський висип, шкірна реакція після укусу комахи, алергодерматози, що супроводжуються свербінням шкіри.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гіперплазія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, запальні захворювання ШКТ, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3 років. З обережністю: Печінкова та/або ниркова недостатність (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами).Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності, у період лактації та дітям віком до 3-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсичні явища, зумовлені дратівливою дією препарату на слизову оболонку ШТ (печія, нудота, біль в епігастральній ділянці). З боку нервової системи: запаморочення, парестезії, тремор, підвищена стомлюваність, сонливість, тривожність (вночі), уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Інші: сухість у роті, затримка сечі, алергічні реакції, вкрай рідко – грануло-цитопенія та агранулоцитоз. Діти можливі парадоксальні реакції: підвищена збудливість, дратівливість, тремор, порушення сну.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію етанолу, седативних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, під час або одразу після їжі. Дорослим та дітям старше 12 років: по 100 мг 1-3 рази на день. Максимальна разова доза – 300 мг, максимальна добова доза – 600 мг. Тривалість лікування визначається характером захворювання та досягнутим терапевтичним ефектом. У дітей препарат застосовується залежно від віку: для дітей віком від 3 до 5 років – по 50 мг 1-2 рази на день, від 5 до 10 років – по 50 мг 2-3 рази на день, від 10 до 12 років - по 50 мг 2-4 рази на день.ПередозуванняДаних про передозування немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. активної речовини: діазолін (мебгідроліну нападизилат) 50 мг; допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний) – 34,50 мг, крохмаль картопляний – 10,00 мг, повідон (полівінілпіролідон) – 3,50 мг, ькарбоксиметилкрохмаль натрію – 1,00 мг, магнію стеарат – 1,00 мг. Таблетки по 50 мг та 100 мг. По 10, 50 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки від білого до білого з кремуватим або зеленуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою з двох боків та ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 40-60%. Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом метилювання. Викликає індукцію мікросомальних ферментів печінки. Виводиться нирками.ФармакодинамікаБлокатор гістамінових H1-рецепторів, похідне етилендіаміну. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну, а також слабку седативну дію. Має м-холіноблокуючі властивості.Показання до застосуванняСінна лихоманка, кропив'янка, екзема, свербіж шкіри, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, шкірна реакція після укусу комахи; Бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіпертрофія передміхурової залози, закритокутова глаукома, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання ШКТ у фазі загострення; підвищена чутливість до мебгідроліну, пілоростеноз, епілепсія, порушення серцевого ритму (маючи ваголітичну дію, може покращувати AV-провідність та сприяти розвитку надшлуночкових аритмій), вагітність, період лактації. З обережністю застосовують при печінковій та/або нирковій недостатності (може бути потрібна корекція дози та інтервалів між прийомами).Вагітність та лактаціяМебгідролін протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, диспептичні явища внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, тремор, сонливість. З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – гранулоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиМебгідролін посилює дію седативних засобів та етанолу.Спосіб застосування та дозиДіазолін призначають внутрішньо після їди. Дорослим та дітям з 12 років по 0,05-0,1 г 1-2 рази на день, дітям з 3 років по 0,05 г 1 - 2 рази на день, з 5 років по 0,05 г 2 - 3 рази в день. Вищі дози для дорослих: разова – 0,3 г, добова – 0,6 г. Курс лікування призначається лікарем та визначається характером захворювання та досягнутим терапевтичним ефектом.ПередозуванняЗ боку травної системи: подразнююча дія на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що виявляється диспептичними явищами (печія, нудота, біль в епігастральній ділянці та ін.). З боку нервової системи: запаморочення, парестезії, тремор, підвищена стомлюваність, сонливість, тривожність (вночі), уповільнення швидкості реакції. Інші: сухість у роті, порушення сечовипускання, алергічні реакції. Вкрай рідко можливе виникнення гранулоцитопенії та агранулоцитозу. У дітей – парадоксальні реакції: підвищена збудливість, дратівливість, тремор, порушення сну.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами або робота з механізмами).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 10 мг/мл Фасування: N10 Форма выпуска: р-р для в/м введения Упаковка: амп. Производитель: Борисовский ЗМП Завод-производитель: Борисовский ЗМП(Беларусь) Действующее вещество: Дифенгидрамин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозировка: 50 мг Фасовка: N10 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаУпаковка: 3 шт. у пластиковій упаковці.ХарактеристикаФільтри "Добронос від пилу і пилку" призначені для фільтрації повітря, що вдихається від пилу, від пилку рослин і дерев, від спор грибів, а також від лупи домашніх тварин. Застосовуються у вологому стані, що суттєво посилює фільтруючий ефект. Сприяють зменшенню алергічних симптомів, таких як поліноз та алергічний риніт. Також знижує ймовірність захворювання на грип та ГРВІ. Фільтри невидимі при використанні, що дозволяє носити їх повсюдно.Показання до застосуванняПризначені для фільтрації повітря, що вдихається, від пилу, від пилку рослин і дерев, від спор грибів, а також від лупи домашніх тварин.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГаліт; сіль кухонна харчова йодована; калій хлористий; натрій двовуглекислий (сода харчова); екстракт сухий – шипшина (плоди); екстракт сухий – солодка (корінь).ХарактеристикаЗасіб для промивання по 2 г – 30 шт. Завдяки процедурі повного промивання із порожнини носа видаляються віруси, бактерії, алергени, пил та інші чужорідні елементи та відновлюється вільне дихання. Засіб «Долфін» має протизапальну, імуномодулюючу, антисептичну дію. При розчиненні засобу в кип'яченій воді виходить рідина, близька за мінеральним складом до плазми крові людини, тому процедура промивання не викликає неприємних відчуттів і безпечна для слизової оболонки носа. Насадка пристрою для промивання «Долфін» компенсує зайвий тиск, і рідина, що промиває, надходить у порожнину носа плавно. Тому сама процедура є максимально комфортною. Містить лише натуральні мінерали, без рослинних компонентів.ІнструкціяПротягом 10-15 хвилин після промивання можливе виділення рідини з носа, тому небажано виконувати процедури безпосередньо перед сном. У холодну пору року бажано проводити промивання носа за 20-30 хвилин до виходу на вулицю. Промивання носа Рекомендована кількість промивань на добу: 2-4 рази або відповідно до призначення лікаря. Тривалість застосування: застудні захворювання – 2-4 тижні залежно від тяжкості захворювання, алергічний риніт – протягом усього періоду високої концентрації алергенів, для профілактики ГРВІ – щоденно у період епідемії. Для гігієни порожнини носа – 1 раз на день щодня. Пристрій складається з ємності для рідини, трубки, насадки та кришки-дозатора. Перед першим застосуванням розберіть пристрій і промийте його деталі в мильному розчині або в розчині питної соди (2 чайні ложки соди на склянку води), промийте в проточній воді, просушіть. Перевірте носові ходи Подихайте по черзі кожної ніздрі, затиснувши протилежну ніздрю пальцем. Якщо прохідність хоча б одного носового ходу утруднена, обов'язково очистіть носові ходи (висморкайтесь та/або скористайтеся судинозвужувальними препаратами). Засипте засіб у пристрій та розчиніть у воді Вміст одного пакетика засипте в пристрій і наповніть його теплою кип'яченою питною водою до верхньої позначки (температура води не повинна перевищувати 36 ° С). Закрийте ємність кришкою з трубкою та збовтайте до повного розчинення засобу. Прийміть правильне положення Візьміть у руки пристрій із приготовленим розчином і нахиліться вперед на 90°. Обличчя обов'язково має бути паралельно підлозі. При промиванні не повертайте голову убік. Промийте ніс Щільно притисніть кришку пристрою до ніздрі, що промивається. Глибоко вдихніть, затримайте дихання, прочиніть рот на час проведення процедури. Плавно, повільно, з мінімальним тиском стискайте ємність. При цьому розчин рівномірно заповнює носовий хід, що промивається, і витікає назовні через іншу ніздрю. Якщо під час процедури частина розчину потрапила до рота, необхідно сплюнути розчин. Не змінюючи положення тіла та голови, аналогічним способом промийте інший носовий хід. Промивайте по черзі лівий та правий носовий хід, доки не закінчиться розчин у пристрої. Коли розчин перестане витікати з протилежної ніздрі, приберіть пристрій від носа і розіжміть пальці. Не змінюючи положення голови, виморкайтеся, тримаючи рот відкритим. Видаліть залишки розчину Для остаточного видалення з носових ходів залишків розчину та слизу стисніть порожню ємність пристрою, вдихніть та затримайте дихання, закрийте рот. Щільно прикладіть кришку пристрою до правої ніздрі, закривши ліву ніздрю пальцем вільної руки. Потім розіжміть ємність, при цьому розправиться. Також виконується процедура видалення залишків розчину та слизу з лівої ніздрі. Голову можна підняти лише після завершення процедури. Після застосування розберіть пристрій, промийте деталі теплою водою з миючим засобом, а потім проточною водою не менше трьох разів, протріть і просушіть. Полоскання горла Застосовувати 1-2 рази на день або відповідно до призначення лікаря. Розчиніть вміст одного пакетика 120 мл теплої кип'яченої води (1/2 склянки), температура води не повинна перевищувати 36°С. Розчин для полоскання готовий. Не ковтайте розчин під час полоскання. Рекомендується проводити процедуру полоскання горла в той момент, коли ви відчуваєте, що захворюєте, в період настання холодів, як профілактика сезонної захворюваності на ГРВІ, а також у гігієнічних цілях. Дезінфекція При використанні в умовах лікувально-профілактичних установ усі деталі рекомендується дезінфікувати протягом 30 хвилин 3% розчином перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу за температури 18-24°С. Після дезінфекції промийте деталі пристрою щонайменше три рази проточною водою.Показання до застосуванняРиніт при ГРВІ та грипі, синусити (гайморит, фронтит, етмоїдит), алергічний риніт, атрофічний риніт, гіпертрофічний риніт, вазомоторний риніт, аденоїдит, підготовка до операцій та реабілітація після операцій у порожнині носа та приносових пазух. Пристрій застосовується також для профілактики цих захворювань, промивання та полоскання носоглотки з гігієнічною метою.Протипоказання до застосуванняГострий отит та загострення хронічного отиту, індивідуальна непереносимість компонентів засобу для промивання, часті носові кровотечі, новоутворення порожнини носа, повна непрохідність носових ходів, збільшення аденоїдних вегетацій ІІІ ступеня та більше вік менше 4-х років.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не використовувати пристрій без насадки. Не використовувати у положенні лежачи. Якщо порушена прохідність носових ходів та утруднене носове дихання, то перед процедурою необхідно висморкатися та/або закапати в ніс судинозвужувальний препарат (не входить до комплекту). Процедуру промивання носоглотки можна проводити через одну-дві хвилини після застосування судинозвужувального препарату. Не рекомендується ковтати розчин. Використовуйте тільки свіжоприготовлений розчин для промивання. При висмаркуванні відкрийте рот для того, щоб уникнути тиску на барабанну перетинку. Не застосовуйте для приготування розчину гарячу або холодну воду.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГаліт (сіль кухонна харчова) Натрій двовуглекислий (сода харчова) Пристрій оториноларингологічний для промивання в індивідуальній упаковці Комплекс для промивання Долфін: Пристрій для промивання норки Долфін (флакон) 240 мл Порошок для промивання 2 г пакетики (саші) – 30 шт. Інформація від виробникаЗберігайте пристрій у пакеті з поліетиленової плівки або картонної коробки. ІнструкціяНахиліться вперед під прямим кутом.

Дозування: 5 мг Фасування: N14 Форма випуску таб. вкриті оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Оболонське ФПЗ Завод-виробник: Оболенське ФПО(Росія) Діюча речовина: Левоцетиризин. .

Дозування: 5 мг Фасування: N7 Форма випуску таб. вкриті оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Оболонське ФПЗ Завод-виробник: Оболенське ФПО(Росія) Діюча речовина: Левоцетиризин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозировка: 5 мг Фасовка: N10 Форма выпуска: таб. покрытые оболочкой Упаковка: упак. Производитель: Озон ООО Завод-производитель: Озон(Россия) Действующее вещество: Дезлоратадин.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 120 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. вкриті оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Мікро Лабс Лімітед Завод-виробник: Мікро Лабс Лімітед(Індія/Росія) Діюча речовина: Фексофенадин. .

Дозування: 180 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. вкриті оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Мікро Лабс Лімітед Завод-виробник: Мікро Лабс Лімітед(Індія/Росія) Действующее вещество: Фексофенадин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 10 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: Олайнфарм Завод-производитель: Олайнфарм(Латвия) Действующее вещество: Хифенадин. .

Фасування: N10 Форма выпуска: р-р для в/м введения Упаковка: амп. Производитель: Олайнфарм Завод-производитель: Олайнфарм(Латвия) Действующее вещество: Хифенадин. .

Дозування: 25 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Олайнфарм Завод-производитель: Олайнфарм(Латвия) Действующее вещество: Хифенадин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5,0 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 53,2 мг, кроскармеллозу натрію – 3,8 мг, крохмаль прежелатинізований – 32,04 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0,48 мг, магнію стеарат – 0,48 мг. Оболонка таблетки: опадрай II білий – 3,8 мг (лактози моногідрат – 1,37 мг, гіпромелоза – 1,06 мг, титану діоксид – 0.99 мг, макрогол 3000 – 0,38 мг). 10 шт. в упаковці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі – внутрішній шар білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЛевоцетиризин – це R-енантіомер цетиризину; конкуретний антагоніст гістаміну; блокує Н1-гістамінові рецептори, спорідненість до яких у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій; зменшує міграцію еозинофілів, зменшує судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, надає протиексудативну, протисвербіжну дію; практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не має седативної дії.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно залежно від дози та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Абсорбція: Швидко та повністю всмоктується при прийомі внутрішньо. Прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, але знижує його швидкість. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі досягається через 0,9 годину і становить 270 нг/мл. Постійний рівень концентрації препарату досягається через дві доби прийому. Розподіл: Зв'язування з білками плазми – 90%. Об'єм розподілу (Vd) становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Проникає у грудне молоко. Метаболізм: Менше 14% препарату метаболізується у печінці шляхом N- та О-деалкілування з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту. Через низький рівень метаболізму та відсутність метаболічного потенціалу (у його метаболізмі система цитохрому задіяна мінімально) взаємодія левоцетиризину з іншими лікарськими препаратами є малоймовірною. Виведення: У дорослих Т1/2 (період напіввиведення) становить 7,9 ± 1,9 години, а загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг, у маленьких дітей Т1/2 укорочений. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками, близько 12,9% через кишечник. Спеціальні групи: Пацієнти з нирковою недостатністю При нирковій недостатності (кліренс креатиніну (КК) < 40 мл/хв) кліренс знижується (у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі – на 80%), Т1/2 подовжується. Менше 10% левоцетиризину видаляється під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу. Діти Дані з дослідження фармакокінетики препарату у 14 дітей віком від 6 до 11 років з масою тіла від 20 до 40 кг при пероральному прийомі одноразово 5 мг левоцетиризину показали, що показники Сmах і площа під кривою (AUC) приблизно вдвічі перевищують аналогічні показники у дорослих здорових людей під час перехресного контролю. Дані, отримані в ході аналізу, показали, що прийом препарату в дозі 1,25 мг у дітей віком від 6 місяців до 5 років призводить до концентрації у плазмі, що відповідає такій у дорослих при прийомі 5 мг один раз на добу. Літні пацієнти Дані з фармакокінетики у пацієнтів похилого віку обмежені. При повторному прийомі 30 мг левоцетиризину один раз на добу протягом 6 днів у 9 літніх пацієнтів (вік від 65 до 74 років) загальний кліренс був приблизно на 33% нижче, ніж у дорослих молодшого віку. Було показано, що розподіл рацемату цетиризину більше залежить від функції нирок, ніж віку. Це твердження також може бути застосовано і до левоцетиризину, так як обидва препарати і левоцетиризин, і цетиризин виводяться переважно із сечею. Тому у пацієнтів похилого віку доза левоцетиризину повинна бути скоригована залежно від функції нирок.Клінічна фармакологіяПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.Показання до застосуванняЛікування симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, таких як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини, цетиризину, гідроксизину, будь-якого похідного піперазину або будь-якої іншої допоміжної речовини препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); дитячий вік до 6 років (для таблеток, через обмеженість даних щодо ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування левоцетиризину під час вагітності практично відсутні або обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак застосування цетиризину, рацемату левоцетиризину, при вагітності (більше 1000 результатів вагітностей) не супроводжувалося вадами розвитку та внутрішньоутробним та неонатальним токсичним впливом. У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого несприятливого впливу на перебіг вагітності, ембріональний та фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. При призначенні левоцетиризину вагітним слід бути обережними. Період грудного вигодовування Цетиризин, рацемат левоцетиризину, екскретується із грудним молоком. Тому також можливо і виділення левоцетиризину з грудним молоком. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, можлива поява побічних реакцій на левоцетиризин. Тому необхідно бути обережними при призначенні левоцетиризину в період грудного вигодовування. Фертильність Клінічні дані щодо левоцетиризину відсутні.Побічна діяКлінічні дослідження Під час проведення клінічних досліджень у чоловіків та жінок 12-71 років з частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, <1/10), зустрічалися такі побічні ефекти: головний біль, сонливість, сухість у роті, стомлюваність, нечасто ≥ 1/1000, <1/100) зустрічалися астенія та біль у животі. Під час проведення клінічних досліджень у дітей віком від 6 до 12 років із частотою 1% і більше (часто ≥1/100, <1/10) зустрічалися головний біль та сонливість. Післяреєстраційні дослідження Частота побічних ефектів невідома (не може бути оцінена за наявними даними). З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладів харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, порушення, депресія, галюцинації, безсоння, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Серцево-судинна система: стенокардія, тахікардія, відчуття серцебиття, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея. Гепатобіліарні розлади: гепатит, зміна функціональних спроб печінки. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, свербіж, висипання, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах, артралгія. Загальні розлади: периферичні набряки, збільшення маси тіла. Інше: перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими препаратами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з антипірином, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). При одночасному застосуванні рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) показано у дослідженні, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція рітановіру незначно змінювалася (-11%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими засобами, що мають переважний вплив на центральну нервову систему (ЦНС), може спричинити загальмованість та погіршення працездатності.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо під час їди або натще, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Добову дозу рекомендується приймати за один прийом. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг. Максимальна добова доза – 5 мг. Дітям віком до 6 років таблетки не призначають: для них використовують іншу, рідку лікарську форму. Оскільки левоцетиризин виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам похилого віку дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну.ПередозуванняСимптоми передозування: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування передозування: відразу після прийому препарату необхідно промити шлунок або викликати блювоту. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервали між дозами повинні бути підібрані індивідуально, залежно від ниркової функції. У період лікування рекомендується утримуватись від вживання етанолу (алкоголю). Таблетки Левоцетиризин містять моногідрат лактози, тому їх не слід призначати пацієнтам з непереносимістю лактози, спадковим дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. За наявності у пацієнтів сприятливих факторів до затримки сечі (наприклад, пошкодження спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози) слід бути обережним, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5,0 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 53,2 мг, кроскармеллозу натрію – 3,8 мг, крохмаль прежелатинізований – 32,04 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0,48 мг, магнію стеарат – 0,48 мг. Оболонка таблетки: опадрай II білий – 3,8 мг (лактози моногідрат – 1,37 мг, гіпромелоза – 1,06 мг, титану діоксид – 0.99 мг, макрогол 3000 – 0,38 мг). 30 шт. в упаковці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі – внутрішній шар білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЛевоцетиризин – це R-енантіомер цетиризину; конкуретний антагоніст гістаміну; блокує Н1-гістамінові рецептори, спорідненість до яких у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій; зменшує міграцію еозинофілів, зменшує судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, надає протиексудативну, протисвербіжну дію; практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не має седативної дії.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно залежно від дози та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Абсорбція: Швидко та повністю всмоктується при прийомі внутрішньо. Прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, але знижує його швидкість. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі досягається через 0,9 годину і становить 270 нг/мл. Постійний рівень концентрації препарату досягається через дві доби прийому. Розподіл: Зв'язування з білками плазми – 90%. Об'єм розподілу (Vd) становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Проникає у грудне молоко. Метаболізм: Менше 14% препарату метаболізується у печінці шляхом N- та О-деалкілування з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту. Через низький рівень метаболізму та відсутність метаболічного потенціалу (у його метаболізмі система цитохрому задіяна мінімально) взаємодія левоцетиризину з іншими лікарськими препаратами є малоймовірною. Виведення: У дорослих Т1/2 (період напіввиведення) становить 7,9 ± 1,9 години, а загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг, у маленьких дітей Т1/2 укорочений. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками, близько 12,9% через кишечник. Спеціальні групи: Пацієнти з нирковою недостатністю При нирковій недостатності (кліренс креатиніну (КК) < 40 мл/хв) кліренс знижується (у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі – на 80%), Т1/2 подовжується. Менше 10% левоцетиризину видаляється під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу. Діти Дані з дослідження фармакокінетики препарату у 14 дітей віком від 6 до 11 років з масою тіла від 20 до 40 кг при пероральному прийомі одноразово 5 мг левоцетиризину показали, що показники Сmах і площа під кривою (AUC) приблизно вдвічі перевищують аналогічні показники у дорослих здорових людей під час перехресного контролю. Дані, отримані в ході аналізу, показали, що прийом препарату в дозі 1,25 мг у дітей віком від 6 місяців до 5 років призводить до концентрації у плазмі, що відповідає такій у дорослих при прийомі 5 мг один раз на добу. Літні пацієнти Дані з фармакокінетики у пацієнтів похилого віку обмежені. При повторному прийомі 30 мг левоцетиризину один раз на добу протягом 6 днів у 9 літніх пацієнтів (вік від 65 до 74 років) загальний кліренс був приблизно на 33% нижче, ніж у дорослих молодшого віку. Було показано, що розподіл рацемату цетиризину більше залежить від функції нирок, ніж віку. Це твердження також може бути застосовано і до левоцетиризину, так як обидва препарати і левоцетиризин, і цетиризин виводяться переважно із сечею. Тому у пацієнтів похилого віку доза левоцетиризину повинна бути скоригована залежно від функції нирок.Клінічна фармакологіяПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.Показання до застосуванняЛікування симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, таких як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини, цетиризину, гідроксизину, будь-якого похідного піперазину або будь-якої іншої допоміжної речовини препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); дитячий вік до 6 років (для таблеток, через обмеженість даних щодо ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування левоцетиризину під час вагітності практично відсутні або обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак застосування цетиризину, рацемату левоцетиризину, при вагітності (більше 1000 результатів вагітностей) не супроводжувалося вадами розвитку та внутрішньоутробним та неонатальним токсичним впливом. У дослідженнях на тваринах не виявлено прямого або непрямого несприятливого впливу на перебіг вагітності, ембріональний та фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. При призначенні левоцетиризину вагітним слід бути обережними. Період грудного вигодовування Цетиризин, рацемат левоцетиризину, екскретується із грудним молоком. Тому також можливо і виділення левоцетиризину з грудним молоком. У дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, можлива поява побічних реакцій на левоцетиризин. Тому необхідно бути обережними при призначенні левоцетиризину в період грудного вигодовування. Фертильність Клінічні дані щодо левоцетиризину відсутні.Побічна діяКлінічні дослідження Під час проведення клінічних досліджень у чоловіків та жінок 12-71 років з частотою 1% і більше (часто ≥ 1/100, <1/10), зустрічалися такі побічні ефекти: головний біль, сонливість, сухість у роті, стомлюваність, нечасто ≥ 1/1000, <1/100) зустрічалися астенія та біль у животі. Під час проведення клінічних досліджень у дітей віком від 6 до 12 років із частотою 1% і більше (часто ≥1/100, <1/10) зустрічалися головний біль та сонливість. Післяреєстраційні дослідження Частота побічних ефектів невідома (не може бути оцінена за наявними даними). З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладів харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, порушення, депресія, галюцинації, безсоння, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Серцево-судинна система: стенокардія, тахікардія, відчуття серцебиття, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея. Гепатобіліарні розлади: гепатит, зміна функціональних спроб печінки. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, свербіж, висипання, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах, артралгія. Загальні розлади: периферичні набряки, збільшення маси тіла. Інше: перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими препаратами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з антипірином, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). При одночасному застосуванні рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) показано у дослідженні, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція рітановіру незначно змінювалася (-11%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими засобами, що мають переважний вплив на центральну нервову систему (ЦНС), може спричинити загальмованість та погіршення працездатності.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо під час їди або натще, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Добову дозу рекомендується приймати за один прийом. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг. Максимальна добова доза – 5 мг. Дітям віком до 6 років таблетки не призначають: для них використовують іншу, рідку лікарську форму. Оскільки левоцетиризин виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам похилого віку дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну.ПередозуванняСимптоми передозування: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування передозування: відразу після прийому препарату необхідно промити шлунок або викликати блювоту. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервали між дозами повинні бути підібрані індивідуально, залежно від ниркової функції. У період лікування рекомендується утримуватись від вживання етанолу (алкоголю). Таблетки Левоцетиризин містять моногідрат лактози, тому їх не слід призначати пацієнтам з непереносимістю лактози, спадковим дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. За наявності у пацієнтів сприятливих факторів до затримки сечі (наприклад, пошкодження спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози) слід бути обережним, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей назальний - 1 мл: Активні компоненти: фенілефрину гідрохлорид - 2.5 мг; цетиризину дигідрохлорид – 2.5 мг; Допоміжні речовини: гліцерол – 40 мг, натрію гідрофосфат (безводний) – 2.5 мг, калію дигідрофосфат – 1.5 мг, динатрію едетат – 0.2 мг, бензалконію хлориду розчин 50% – 0.1 мг у перерахунку на 10 мл . 15 мл - флакони пластмасові (1) з розпилювачем для назального застосування - картонні пачки.Опис лікарської формиСпрей назальний у вигляді прозорого, безбарвного або світло-жовтого розчину.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб комбінований (H1-гістамінових рецепторів блокатор + альфа-адреноміметик).ФармакокінетикаПрепарат призначений для місцевого інтраназального застосування, його активність не залежить від концентрації активних речовин у плазмі.ФармакодинамікаКомбінований препарат для інтраназального застосування для патогенетичного та симптоматичного лікування, що має судинозвужувальну та протиалергічну дію. Фенілефрин - агоніст α1-адренорецепторів (симпатоміметик), викликає звуження кровоносних судин слизової оболонки порожнини носа, зменшує набряк слизових оболонок та гіперемію тканин, застійні явища у слизовій оболонці порожнини носа. Відновлення повітряної прохідності носоглотки покращує самопочуття пацієнта та знижує небезпеку можливих ускладнень, спричинених застоєм слизового секрету. Цетиризин - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку слизової оболонки порожнини носа та придаткових пазух. До складу препарату входить допоміжна зволожуюча речовина гліцерол, що сприяє утриманню вологи, що допомагає забезпечити зволоження при сухості та подразненні слизової оболонки порожнини носа.Показання до застосуваннягострий риніт (у т.ч. при застудних захворюваннях); алергічний риніт (у т.ч. при сінній лихоманці); вазомоторний риніт; хронічний риніт; гострий та хронічний синусит; гострий середній отит (як допоміжний метод лікування); підготовка до хірургічних втручань в області носа та усунення набряку слизової оболонки порожнини носа та придаткових пазух після хірургічних втручань у цій галузі.Протипоказання до застосуванняатрофічний риніт; закритокутова глаукома; прийом інгібіторів МАО (одночасний або попередні 14 днів); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років (дані щодо ефективності та безпеки у дітей відсутні); підвищена чутливість до фенілефрину, цетиризину або інших компонентів препарату. З обережністю: серцево-судинні захворювання, у т.ч. артеріальна гіпертензія, аритмії, генералізований атеросклероз; стенокардія; гіпертиреоз; аденома передміхурової залози; обструкція шийки сечового міхура (наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); хронічна ниркова недостатність; підвищена судомна активність; цукровий діабет; епілепсія; пацієнтам з вираженими реакціями на симпатоміметики, що виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, тремору, серцевої аритмії або підвищення артеріального тиску (як і у разі застосування будь-яких місцевих судинозвужувальних засобів); пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних застосування препарату протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування. Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (дані щодо ефективності та безпеки у дітей відсутні).Побічна діяЦетиризин у комбінації з фенілефрином у вигляді спрею в терапевтичних дозах переноситься добре, проте можуть спостерігатися побічні дії, описані нижче. Класифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія. Психічні порушення: нечасто – збудження; рідко – агресія, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, порушення сну; дуже рідко – тик; частота невідома – суїцидальні ідеї, порушення сну (включаючи кошмарні сновидіння). З боку нервової системи: нечасто – парестезії; рідко – судоми; дуже рідко - збочення смаку, дискінезія, дистонія, непритомність, тремор; частота невідома – головний біль, запаморочення, порушення пам'яті, у т.ч. амнезія. З боку органу зору: дуже рідко – порушення акомодації, нечіткість зору, ністагм. З боку органу слуху та лабіринту: частота невідома – вертиго, глухота. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія; частота невідома – аритмія, підвищення артеріального тиску, васкуліт. З боку дихальної системи: рідко – дискомфорт у ділянці носа, сухість чи печіння у носі, поколювання, чхання; кровотеча з носа; бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, може спричинити подразнення слизової оболонки порожнини носа; частота невідома - набряк та гіперемія слизової оболонки порожнини носа, слизові та водянисті виділення з носа, утруднення носового дихання. З боку травної системи: нечасто – діарея; рідко – печінкова недостатність із зміною функціональних печінкових проб (підвищення активності трансаміназ, ЛФ, ГГТ та білірубіну); Частота невідома – підвищення апетиту. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія; частота невідома – затримка сечі. З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – артралгія. З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – висип, свербіж. Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, стійка лікарська еритема. Інші: нечасто – астенія, нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати препарат одночасно з три- та тетрациклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами, інгібіторами МАО (прокарбазин, селегілін), мапротиліном, гуанедрелом, гуанетидином. Тиреоїдні гормони при системній абсорбції фенілефрину збільшують (взаємно) пов'язаний з ними ризик виникнення коронарної недостатності (особливо при коронарному атеросклерозі).Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують інтраназально. Рекомендована доза для дорослих - 1-2 впорскування в кожну ніздрю 2-3 рази на добу. Препарат не слід застосовувати безперервно понад 7 днів. Перед введенням препарату слід ретельно очистити носові ходи. Флакон слід тримати вертикально розпилювачем догори. Нахилити голову, вставити наконечник флакона в носовий хід, 1 раз коротким різким рухом натиснути на розпилювач. Під час упорскування рекомендується зробити легкий вдих через ніс.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція препарату при місцевому застосуванні робить передозування практично неможливим. Симптоми При випадковому одноразовому прийомі внутрішньо цетиризину в дозі 50 мг можуть спостерігатися сплутаність свідомості, діарея, запаморочення, підвищена стомлюваність, біль голови, нездужання, мідріаз, свербіж, занепокоєння, слабкість, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, . Передозування фенілефрину може виявлятися порушеннями серцевого ритму, підвищенням артеріального тиску, збудженням. Лікування: промивання шлунка або стимуляція блювання, призначення активованого вугілля, прийом великої кількості рідини; підтримуюча та симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний. При передозуванні пацієнта необхідно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для місцевого інтраназального застосування. Препарат не слід застосовувати безперервно протягом 7 днів. Тривале або надмірне застосування препарату може спричинити тахіфілаксію та ефект "рикошету", пов'язаний з повторним розвитком закладеності носа (медикаментозний риніт), призвести до розвитку системної судинозвужувальної дії. Як і при застосуванні інших судинозвужувальних засобів, не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. В іншому випадку можливий розвиток проявів системної дії препарату, особливо у пацієнтів похилого віку. Не слід застосовувати фенілефрин пацієнтам протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО, оскільки вони можуть посилювати вираженість адренергічних ефектів симпатоміметичних засобів та збільшити ризик виникнення побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами, а також виконанні інших видів діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, т.к. при застосуванні препарату існує можливість виникнення запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: фексофенадин (у формі гідрохлориду) 120 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаФексофенадин гідрохлорид є неседативним блокатором Н1 – гістамінових рецепторів, є фармакологічно активним метаболітом терфенадину. Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 6 годин і триває протягом 24 годин. При повторному застосуванні не відмічено розвитку толерантності. Не чинить холіно- та адренолітичної, седативної дії. Не викликає змін функції кальцієвих та калієвих каналів, інтервалу QT у терапевтичних дозах.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, ТC max  - 1-3 год. Середнє значення C max  після прийому 180 мг - приблизно 494 нг/мл, після прийому 120 мг - 427 нг/мл -70% (переважно з альбуміном та альфа 1-глікопротеїном). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. T1/2 після багаторазового прийому - 14.4 год. У пацієнтів з помірною (кліренс креатиннна 41-80 мл/хв) та тяжкою (11-40 мл/хв) нирковою недостатністю T1/2 збільшується на 59 та 72% відповідно; у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, T1/2 збільшується на 31%. Зазнає (5% від дози) часткового позаненічного метаболізму. Виводиться переважно (80%) із жовчю, 11% – нирками у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний алергічний риніт; хронічна кропив'янка.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; гіперчутливість. З обережністю: хронічна ниркова недостатність. (Рекомендована добова доза у таких пацієнтів 60 мг одноразово).Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності, у період лактації. Застосування у дитячому віці Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяГоловний біль, сонливість, нудота, запаморочення. Рідко (менше 1 випадку на 1000 призначень): відчуття втоми, безсоння, знервованість, порушення сну. В окремих випадках: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж шкіри, інші реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні з еритроміцином або кетоконазолом концентрація фексофенадину в плазмі збільшується у 2-3 рази. Прийом алюміній- або магнійвмісних антацидів за 15 хв до прийому фексофенадину призводить до зниження біодоступності останнього (інтервал часу між їх прийомом повинен бути не менше 2 годин). Не взаємодіє з омепразолом, препаратами, що метаболізуються в печінці.Спосіб застосування та дозиВсередину. При сезонному алергічному риніті дорослим та дітям старше 12 років по 120 мг 1 раз на день. При хронічній кропив'янці – по 180 мг 1 раз на день.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сонливість та сухість у роті. У разі передозування рекомендується проведення стандартних заходів для видалення шлунково-кишкового тракту неабсорбованого препарату. Рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі препарату Гіфаст можливе виконання робіт, що вимагають високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (за винятком людей, які мають нестандартну реакцію на лікарські засоби). Таким чином, перш ніж приступати до виконання цих робіт (водіння автотранспорту, керування механізмами) необхідно спочатку перевірити індивідуальну реакцію на препарат.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: фексофенадин (у формі гідрохлориду) 180 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаФексофенадин гідрохлорид є неседативним блокатором Н1 – гістамінових рецепторів, є фармакологічно активним метаболітом терфенадину. Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 6 годин і триває протягом 24 годин. При повторному застосуванні не відмічено розвитку толерантності. Не чинить холіно- та адренолітичної, седативної дії. Не викликає змін функції кальцієвих та калієвих каналів, інтервалу QT у терапевтичних дозах.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, ТC max  - 1-3 год. Середнє значення C max  після прийому 180 мг - приблизно 494 нг/мл, після прийому 120 мг - 427 нг/мл -70% (переважно з альбуміном та альфа 1-глікопротеїном). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. T1/2 після багаторазового прийому - 14.4 год. У пацієнтів з помірною (кліренс креатиннна 41-80 мл/хв) та тяжкою (11-40 мл/хв) нирковою недостатністю T1/2 збільшується на 59 та 72% відповідно; у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, T1/2 збільшується на 31%. Зазнає (5% від дози) часткового позаненічного метаболізму. Виводиться переважно (80%) із жовчю, 11% – нирками у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний алергічний риніт; хронічна кропив'янка.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; гіперчутливість. З обережністю: хронічна ниркова недостатність. (Рекомендована добова доза у таких пацієнтів 60 мг одноразово).Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності, у період лактації. Застосування у дитячому віці Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяГоловний біль, сонливість, нудота, запаморочення. Рідко (менше 1 випадку на 1000 призначень): відчуття втоми, безсоння, знервованість, порушення сну. В окремих випадках: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж шкіри, інші реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні з еритроміцином або кетоконазолом концентрація фексофенадину в плазмі збільшується у 2-3 рази. Прийом алюміній- або магнійвмісних антацидів за 15 хв до прийому фексофенадину призводить до зниження біодоступності останнього (інтервал часу між їх прийомом повинен бути не менше 2 годин). Не взаємодіє з омепразолом, препаратами, що метаболізуються в печінці.Спосіб застосування та дозиВсередину. При сезонному алергічному риніті дорослим та дітям старше 12 років по 120 мг 1 раз на день. При хронічній кропив'янці – по 180 мг 1 раз на день.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сонливість та сухість у роті. У разі передозування рекомендується проведення стандартних заходів для видалення шлунково-кишкового тракту неабсорбованого препарату. Рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі препарату Гіфаст можливе виконання робіт, що вимагають високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (за винятком людей, які мають нестандартну реакцію на лікарські засоби). Таким чином, перш ніж приступати до виконання цих робіт (водіння автотранспорту, керування механізмами) необхідно спочатку перевірити індивідуальну реакцію на препарат.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина – сехіфенадину гідрохлорид – 50 мг; допоміжні речовини – лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид, магнію стеарат. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні з фаскою та ризиком таблетки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб. Н1-гістамінових рецепторів блокатор.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація діючої речовини в плазмі досягається через 1-2 години. Накопичується переважно у легенях, печінці, найнижча концентрація – у головному мозку. Метаболізується шляхом окиснення, утворюючи фармакологічно неактивний метаболіт. Після прийому одноразової дози 50 мг період напіввиведення діючої речовини з плазми становить 12 годин, а після повторних доз період напіввиведення скорочується до 5,8 годин, тобто. препарат не кумулює в організмі Понад 20% дози виводиться нирками та 50% кишечником. Близько 30% дози виводяться у постійному вигляді, 40-50% як метаболітів.ФармакодинамікаСехіфенадин є блокатором гістамінових H1-рецепторів, також помірковано блокує серотонінові HT1-рецептори, таким чином послаблюючи дію медіаторів алергії гістаміну та серотоніну. Гістамін викликає клінічні прояви алергічного запалення: набряк (збільшується проникність капілярів), гіперемію шкіри (розширення судин), свербіж шкіри і біль. Особливість сехіфенадину полягає в тому, що він має протигістамінну дію, не тільки блокуючи H1-рецептори, але і знижуючи вміст гістаміну в тканинах шляхом прискорення його руйнування діаміноксидазою. При алергічних захворюваннях також підвищується рівень серотоніну у крові. Серотонін підвищує артеріальний тиск, викликає бронхоспазм, збільшує проникність капілярів, посилює дію медіаторів запалення – гістаміну, брадикініну, простагландинів. Сехіфенадин запобігає або послаблює спазмогенний вплив гістаміну та серотоніну на гладку мускулатуру бронхів, кишечника, судин; порушення проникності капілярів та розвиток набряків, а також виявляє виражену протисвербіжну та антиексудативну дію тривалого характеру. Впливає на імунологічну реактивність організму, знижуючи кількість антитілоутворюючих та розеткоутворюючих клітин у селезінці, кістковому мозку, лімфатичних вузлах, а також знижує підвищену концентрацію імуноглобулінів класів А та G. Незначно проникає через гематоенцефалічний бар'єр, чим пояснюється відсутність вираженого гнітючого впливу на центральну нервову систему, проте в окремих випадках при індивідуальній підвищеній чутливості спостерігається легкий седативний ефект. При прийомі сехіфенадину не спостерігають зміни біохімічних показників крові та сечі, препарат не впливає на артеріальний тиск, показники ЕКГ, концентрацію цукру та холестерину в крові, не впливає на показники електроенцефалограми.Показання до застосуванняАлергічний риніт, кон'юнктивіт, поліноз, кропив'янка, набряк Квінке, алергічні сверблячі дерматози, в т.ч. атопічний дерматит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин препарату. Бронхіальна астма. Вагітність, період лактації. Одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО). З обережністю: при порушеннях функцій нирок (лікування починають із мінімальної дози), печінки.Побічна діяСухість у роті, слабкий біль в епігастрії, диспепсія, посилення апетиту. Рідко – лейкопенія, порушення менструального циклу, почастішання сечовипускання, головний біль, сонливість. Порушення, безсоння, які найчастіше зустрічаються при високих дозах.Взаємодія з лікарськими засобамиСехіфенадін не посилює пригнічуючу дію снодійних засобів та алкоголю на центральну нервову систему, однак у період лікування слід утриматися від вживання алкоголю.Спосіб застосування та дозиВсередину після їжі запиваючи водою. Дорослим: по 50-100 мг 2-3 десь у день. Зазвичай терапевтичний ефект настає через 3 дні від початку лікування. Тривалість курсу лікування становить 5-15 днів.ПередозуванняСимптоми: сухість слизових оболонок, біль голови, блювання, біль у животі. Лікування: симптоматична терапія. Антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідсутні клінічні дослідження щодо застосування препарату дітям. Таблетки – сехіфенадину можна поєднувати з препаратами місцевого застосування (мазь, очні краплі, краплі для носа). Найчастіше сонливість зменшується чи зникає через 2-5 днів від початку лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Особам, робота яких потребує швидкої фізичної чи психічної реакції, слід попередньо визначити (шляхом короткочасного призначення), чи не має препарат седативного ефекту.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасування: N1 Форма випуску: крем Упакування: упак. Виробник: Віс Завод-виробник: Віс(Росія). .

Фасування: N1 Форма випуску: крем Упакування: упак. Виробник: Віс Завод-виробник: Віс(Росія). .

Склад, форма випуску та упаковкаWater, Triticum vulgare (wheat) germ oil, Steareth-21, Steareth-2, PEG/PPG-14/4 Dimethicone, Biosaccharide gum-1, Caprylic/Capric triglyceride, Bidens tripartita leaf oil extract, Ethylhexyl palmitate, Stearyl alcohol, Panthenol, PEG-75 Lanolin, Benzyl alcohol, Ethylhexylglycerin, Zinc Pyrithione, Allantoin, ParfumХарактеристика"Гістан - Цинк пірітіон" - це спеціально розроблений крем для правильного дбайливого догляду за сухою та дуже сухою шкірою з вираженими ознаками атопічного, контактного дерматиту, себореї, псоріазу. Завдяки вмісту у складі крему цинку пірітіону засіб має виражену бактерицидну та фунгіцидну дію, швидко знімає почервоніння, усуваючи підвищене лущення. Основа крему – натуральна олія зародків пшениці – сприяє регенерації тканин, пом'якшує, живить, стимулюючи процеси загоєння. Гармонійно підібрані компоненти у складі крему, підсилюючи властивості один одного, забезпечують ретельне пом'якшення та зволоження пошкодженої шкіри, підвищують регенерацію клітин, прискорюють епітелізацію, перешкоджають поширенню інфекції, зменшують симптоми запалення, знижують свербіж.Властивості компонентівЦинк Пірітіон має бактерицидну та фунгіцидну дію. Цинк пірітіон нормалізує роботу сальних залоз і пригнічує патологічний ріст клітин поверхневих шарів шкіри, усуваючи надмірне лущення. Олія зародків пшениці сприяє регенерації тканин, пом'якшує і живить шкіру. вологи в шкірі, знімає подразнення. Д-пантенол має зволожуючу і розгладжуючу шкіру дією, підвищує регенерацію клітин, прискорює епітелізацію.ІнструкціяКрем наносять тонким шаром на проблемні ділянки шкіри 1-2 десь у день.Рекомендується"Гістан - Цинк пірітіон" - це спеціально розроблений крем для правильного дбайливого догляду за сухою та дуже сухою шкірою з вираженими ознаками атопічного, контактного дерматиту, себореї, псоріазу.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаWater, Stearic acid, Distilled monoglyceride, Dimethicone, Cetostearyl Alcohol, Abyssine® 657 (Alteromonas Macleodii Abyssii Ferment Extract, Butylene Glycol), Bidens Tripartita Leaf Extract, Betula Verrucosa Extract, Propylen Glycol, Propylen Glycol, Distilled monoglyceride (і) Lecithin, DMDM ​​hydantoin, Lavender Essential Oil, Sodium phosphate, Sodium hydroxide, Bisabolol, Pyridoxine HCL, Tetrasodium EDTA, Citric Acid, Linalool.ХарактеристикаКрем для тіла «Гістан» захищає та заспокоює чутливу шкіру, зменшує почервоніння, подразнення та посилює процеси регенерації епідермісу. Активні компоненти крему негормональної природи швидко вбираються в шкіру, усувають сухість і лущення, сприяють полегшенню симптомів шкірної алергії, при укусах комах, активізують бактерицидні та відновлюють захисні функції епідермісу, полегшують дискомфорт від сверблячки.Властивості компонентівAbyssine® 657 екзополісахарид, синтезований бактеріями Alteromonas maceodii – унікальними мікроорганізмами, що живуть у гідротермальних ущелинах з неймовірними умовами. Abyssine® 657 перешкоджає проникненню алергенів у більш глибокі шари шкіри, ніж допомагає запобігти виникненню шкірної алергії. Широко використовується при діатезі.допомагає при лущенні. Робить шкіру більш еластичною. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.усуває почервоніння, лущення та свербіння. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.усуває почервоніння, лущення та свербіння. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.ІнструкціяНаносити на проблемні ділянки шкіри легкими рухами 2-4 рази на добу.РекомендуєтьсяКрем для тіла «Гістан» захищає та заспокоює чутливу шкіру, зменшує почервоніння, подразнення та посилює процеси регенерації епідермісу. Активні компоненти крему негормональної природи швидко вбираються в шкіру, усувають сухість і лущення, сприяють полегшенню симптомів шкірної алергії, при укусах комах, активізують бактерицидні та відновлюють захисні функції епідермісу, полегшують дискомфорт від сверблячки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаWater, Stearic acid, Distilled monoglyceride, Dimethicone, Cetostearyl Alcohol, Abyssine® 657 (Alteromonas Macleodii Abyssii Ferment Extract, Butylene Glycol), Bidens Tripartita Leaf Extract, Betula Verrucosa Extract, Propylen Glycol, Propylen Glycol, Distilled monoglyceride (і) Lecithin, DMDM ​​hydantoin, Lavender Essential Oil, Sodium phosphate, Sodium hydroxide, Bisabolol, Pyridoxine HCL, Tetrasodium EDTA, Citric Acid, Linalool.Характеристика"Гістан" крем призначений для догляду за чутливою шкірою. Крем захищає та заспокоює чутливу шкіру, зменшує почервоніння, подразнення та посилює процеси регенерації епідермісу. Активні компоненти крему негормональної природи швидко вбираються в шкіру, усувають сухість і лущення, сприяють полегшенню симптомів шкірної алергії, при укусах комах, активізують бактерицидні та відновлюють захисні функції епідермісу, полегшують дискомфорт від сверблячки, знижують відчуття.Властивості компонентівAbyssine® 657 екзополісахарид, синтезований бактеріями Alteromonas maceodii – унікальними мікроорганізмами, що живуть у гідротермальних ущелинах з неймовірними умовами. Abyssine® 657 перешкоджає проникненню алергенів у більш глибокі шари шкіри, ніж допомагає запобігти виникненню шкірної алергії. Широко використовується при діатезі.допомагає при лущенні. Робить шкіру більш еластичною. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.усуває почервоніння, лущення та свербіння. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.усуває почервоніння, лущення та свербіння. Також ефірна олія лаванди славиться своїми ранозагоювальними і регенеруючими властивостями. Бісаболол - має протизапальну дію, заспокоює шкіру, знімає роздратування.ІнструкціяНаносити на проблемні ділянки шкіри легкими рухами 2-4 рази на добу.Рекомендується"Гістан" крем призначений для догляду за чутливою шкірою. Крем захищає та заспокоює чутливу шкіру, зменшує почервоніння, подразнення та посилює процеси регенерації епідермісу. Активні компоненти крему негормональної природи швидко вбираються в шкіру, усувають сухість і лущення, сприяють полегшенню симптомів шкірної алергії, при укусах комах, активізують бактерицидні та відновлюють захисні функції епідермісу, полегшують дискомфорт від сверблячки, знижують відчуття.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (Таблеттоза 100), целюлоза мікрокристалічна (Авіцель PH 112), діоксид колоїдний кремнію (Аеросил 200), магнію стеарат; Оболонка: Опадрай білий (Опадрай білий Y-1-7000) [гіпромелоза-5сР, титану діоксид, макрогол-400 (поліетиленоксид-400)]. По 7, 10 або 14 таблеток у стрипі з алюмінієвої фольги або по 7, 10 та 14 таблеток у блістері з білої непрозорої плівки ПВХ/ПВДХ – алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 5 стрипів та по 1,2 або 5 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиБілі, двоопуклі таблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою, на одній стороні таблетки є лінія розлому з гравіюванням "G" по обидва боки від неї, інша сторона таблетки гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетика носить лінійний характер, не залежить від дози та часу та варіюється незначно у різних людей. Абсорбція Швидко всмоктується прийому внутрішньо; прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, але знижує його швидкість. Біодоступність – 100%. Час досягнення максимальної концентрації в крові (ТСmах) - 0,9 год, максимальна концентрація в крові (Сmах) - 207 нг/мл. Об'єм розподілу – 0,4 л/кг. Ступінь абсорбції залежить від дози і не порушується при їді, але при їді максимальна концентрація знижується, і сповільнюється її досягнення. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується із білками плазми. Дані щодо розподілу левоцетиризину в тканинах та його проникнення через гематоенцефалічний бар'єр у людини відсутні. Левоцетиризин проникає у грудне молоко. Метаболізм У людей метаболізується менше 14% дози левоцетиризину, оскільки передбачувані відмінності у фармакокінетичному профілі левоцетиризину внаслідок генетичного поліморфізму або одночасного прийому інгібіторів ферментів незначні. Метаболічні перетворення полягають в окисленні ароматичного кільця, N- та О-дезалкілювання та кон'югації з таурином. Процес деалкілування, головним чином, здійснюється за допомогою ізоферменту CYP3A4, у той час як окислення ароматичного кільця відбувається за допомогою багатьох та/або невстановлених CYP-ізоформ. Лівоцетиризин при прийомі внутрішньо в дозі 5 мг та/або при перевищенні максимальних концентрацій у плазмі крові не впливає на активність CYP-ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, 3А4. Завдяки обмеженому метаболізму та відсутності метаболічної інгібуючої активності, взаємодія левоцетиризину на рівні метаболізму з іншими речовинами є малоймовірною. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 7-10 год. Загальний кліренс – 0,63 мл/хв/кг. Повністю виводиться з організму протягом 96 год. Виводиться переважно із сечею (85,4%) від прийнятої дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Загальний кліренс левоцетиризину залежить від кліренсу креатиніну (КК), тому пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується збільшення інтервалів між прийомами препарату відповідно до КК. У пацієнтів з анурією та термінальною стадією ниркової недостатності загальний кліренс левоцетиризину знижується приблизно на 80% порівняно зі здоровими людьми. Кількість левоцетиризину, що виводиться при стандартній 4-годинній процедурі гемодіалізу становить менше 10%.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - (R)-енантіомер цетиризину, конкурентний антагоніст гістаміну, блокує Н1-гістамінові рецептори, спорідненість до яких у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має антиексудативну, протисвербіжну дію, практично не має антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах седативна дія дуже слабко виражена. Дія починається через 12 хв після прийому одноразової дози у 50% пацієнтів, через 1 годину - у 95% і триває протягом 24 годин. Не впливає на інтервал QT на ЕКГ.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування цілорічного та сезонного алергічного риніту та алергічного кон'юнктивіту (свербіж, чхання, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви); сінної лихоманки (поліноз). Симптоматичне лікування кропив'янки, в т.ч. хронічної ідіопатичної кропив'янки; набряку Квінке; інших алергічних дерматозів, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левоцетиризину, компонентів препарату, похідних піперазину, тяжка хронічна ниркова недостатність (ХНН, КК менше 10 мл/хв), вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років. Непереносимість галактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Хронічна ниркова недостатність з КК більше 10 мл/хв, але менше 50 мл/хв (потрібна корекція режиму дозування). Літній вік (можливе зниження клубочкової фільтрації). При одночасному вживанні з алкоголем (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти левоцетиризину розділені за системно-органними класами відповідно до класифікації Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA) із зазначенням частоти їхньої зустрічальності: часто (≥1/100 та Порушення з боку імунної системи – дуже рідко: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні реакції. Порушення з боку метаболізму та розлади харчування Частота невідома: підвищення апетиту. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль; Нечасто: сонливість; Рідко: запаморочення; Дуже рідко: агресія, збудження, галюцинації, депресія, судоми; Частота невідома: безсоння, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, непритомність, тривога, тремор, дисгевзія, суїцидальні думки. Порушення з боку органів слуху Частота невідома: вертиго. Порушення з боку органів зору Частота невідома: нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Порушення з боку серцево-судинної системи: - Дуже рідко: відчуття серцебиття, тахікардія; Частота невідома: тромбоз яремної вени, стенокардія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: задишка; Частота невідома: посилення симптомів риніту. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: сухість слизової оболонки порожнини рота; Нечасто: біль у животі; Дуже рідко: нудота, діарея; Частота невідома: блювання. Порушення з боку нирок та сечовидільної системи Частота невідома: дизурія, затримка сечі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Дуже рідко: гепатит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, свербіж, висип, включаючи лікарський висип, кропив'янка; Частота невідома: гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Дуже рідко: міалгія. Загальні порушення: - Часто: стомлюваність; Нечасто: астенія; Частота невідома: периферичні набряки. Порушення з боку лабораторних та інструментальних даних - дуже рідко: порушення показників функції печінки, збільшення маси тіла. Частота невідома: перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. Дослідження взаємодій рацемату цетиризину показали відсутність клінічно значущих взаємодій із псевдоефрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом. Теофілін (400 мг на добу) знижує загальний кліренс цетиризину на 16%, при цьому кінетика теофіліну не змінюється. При одночасному прийомі рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) експозиція цетиризину збільшується (40%), а експозиція рітановіру змінюється незначно. Ступінь всмоктування цетиризину не знижувалася, під впливом їжі, хоча швидкість всмоктування зменшувалася. У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з етанолом або лікарськими препаратами, які мають переважну дію на ЦНС, можливе посилення цієї дії.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи рідиною, незалежно від їди. Рекомендується приймати добову дозу за один прийом. Дорослі, підлітки та діти старше 6 років Добова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1 таблетка). Пацієнти похилого віку У літніх пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Пацієнти з порушенням функції нирок Інтервал між прийомами препарату визначають індивідуально з урахуванням функції нирок. Інформація про корекцію дози наведена у таблиці нижче. Для її використання повинен бути розрахований кліренс креатиніну (КК) у пацієнта у мл/хв на підставі концентрації креатиніну у сироватці (мг/дл) з використанням наступної формули: КК= [140 - вік (років)] х вага (кг)/ 72 х креатинін сироватки крові (мг/дл) (х 0,85 для жінок) Корекція дози у пацієнтів із порушенням функції нирок: Група Кліренс креатиніну (мл/хв) Доза та кратність прийому Нормальна функція ≥80 5 мг один раз на добу Легка ХНН 50-79 5 мг один раз на добу Помірна ХНН 30-49 5 мг один раз на 2 доби Важка ХНН <30 5 мг один раз на 3 доби Термінальна ХНН – пацієнти на діалізі <10 Протипоказано У дітей із порушенням функції нирок дозу коригують індивідуально з урахуванням кліренсу креатиніну та маси тіла. Окремих даних щодо застосування у дітей із порушенням функції нирок немає. Пацієнти з порушенням функції печінки При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із печінково-нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Тривалість лікування Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4-х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Курс лікування полінозу встановлює лікар; у середньому він становить 1-6 тижнів. При хронічних захворюваннях (у т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка) курс лікування може бути тривалішим за погодженням із лікарем.ПередозуванняСимптоми Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та збудження, а також занепокоєння, що змінюються сонливістю у дітей. Лікування Специфічних антидотів левоцетиризину немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне або підтримуюче лікування. Якщо після прийому препарату пройшло небагато часу, слід провести промивання шлунка. Левоцетиризин практично не виводиться при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування препаратом не рекомендується приймати етанол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (Таблеттоза 100), целюлоза мікрокристалічна (Авіцель PH 112), діоксид колоїдний кремнію (Аеросил 200), магнію стеарат; Оболонка: Опадрай білий (Опадрай білий Y-1-7000) [гіпромелоза-5сР, титану діоксид, макрогол-400 (поліетиленоксид-400)]. По 7, 10 або 14 таблеток у стрипі з алюмінієвої фольги або по 7, 10 та 14 таблеток у блістері з білої непрозорої плівки ПВХ/ПВДХ – алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 5 стрипів та по 1,2 або 5 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиБілі, двоопуклі таблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою, на одній стороні таблетки є лінія розлому з гравіюванням "G" по обидва боки від неї, інша сторона таблетки гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетика носить лінійний характер, не залежить від дози та часу та варіюється незначно у різних людей. Абсорбція Швидко всмоктується прийому внутрішньо; прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, але знижує його швидкість. Біодоступність – 100%. Час досягнення максимальної концентрації в крові (ТСmах) - 0,9 год, максимальна концентрація в крові (Сmах) - 207 нг/мл. Об'єм розподілу – 0,4 л/кг. Ступінь абсорбції залежить від дози і не порушується при їді, але при їді максимальна концентрація знижується, і сповільнюється її досягнення. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується із білками плазми. Дані щодо розподілу левоцетиризину в тканинах та його проникнення через гематоенцефалічний бар'єр у людини відсутні. Левоцетиризин проникає у грудне молоко. Метаболізм У людей метаболізується менше 14% дози левоцетиризину, оскільки передбачувані відмінності у фармакокінетичному профілі левоцетиризину внаслідок генетичного поліморфізму або одночасного прийому інгібіторів ферментів незначні. Метаболічні перетворення полягають в окисленні ароматичного кільця, N- та О-дезалкілювання та кон'югації з таурином. Процес деалкілування, головним чином, здійснюється за допомогою ізоферменту CYP3A4, у той час як окислення ароматичного кільця відбувається за допомогою багатьох та/або невстановлених CYP-ізоформ. Лівоцетиризин при прийомі внутрішньо в дозі 5 мг та/або при перевищенні максимальних концентрацій у плазмі крові не впливає на активність CYP-ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, 3А4. Завдяки обмеженому метаболізму та відсутності метаболічної інгібуючої активності, взаємодія левоцетиризину на рівні метаболізму з іншими речовинами є малоймовірною. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 7-10 год. Загальний кліренс – 0,63 мл/хв/кг. Повністю виводиться з організму протягом 96 год. Виводиться переважно із сечею (85,4%) від прийнятої дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Загальний кліренс левоцетиризину залежить від кліренсу креатиніну (КК), тому пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується збільшення інтервалів між прийомами препарату відповідно до КК. У пацієнтів з анурією та термінальною стадією ниркової недостатності загальний кліренс левоцетиризину знижується приблизно на 80% порівняно зі здоровими людьми. Кількість левоцетиризину, що виводиться при стандартній 4-годинній процедурі гемодіалізу становить менше 10%.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - (R)-енантіомер цетиризину, конкурентний антагоніст гістаміну, блокує Н1-гістамінові рецептори, спорідненість до яких у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має антиексудативну, протисвербіжну дію, практично не має антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах седативна дія дуже слабко виражена. Дія починається через 12 хв після прийому одноразової дози у 50% пацієнтів, через 1 годину - у 95% і триває протягом 24 годин. Не впливає на інтервал QT на ЕКГ.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування цілорічного та сезонного алергічного риніту та алергічного кон'юнктивіту (свербіж, чхання, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви); сінної лихоманки (поліноз). Симптоматичне лікування кропив'янки, в т.ч. хронічної ідіопатичної кропив'янки; набряку Квінке; інших алергічних дерматозів, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левоцетиризину, компонентів препарату, похідних піперазину, тяжка хронічна ниркова недостатність (ХНН, КК менше 10 мл/хв), вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років. Непереносимість галактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Хронічна ниркова недостатність з КК більше 10 мл/хв, але менше 50 мл/хв (потрібна корекція режиму дозування). Літній вік (можливе зниження клубочкової фільтрації). При одночасному вживанні з алкоголем (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти левоцетиризину розділені за системно-органними класами відповідно до класифікації Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA) із зазначенням частоти їхньої зустрічальності: часто (≥1/100 та Порушення з боку імунної системи – дуже рідко: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні реакції. Порушення з боку метаболізму та розлади харчування Частота невідома: підвищення апетиту. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль; Нечасто: сонливість; Рідко: запаморочення; Дуже рідко: агресія, збудження, галюцинації, депресія, судоми; Частота невідома: безсоння, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, непритомність, тривога, тремор, дисгевзія, суїцидальні думки. Порушення з боку органів слуху Частота невідома: вертиго. Порушення з боку органів зору Частота невідома: нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Порушення з боку серцево-судинної системи: - Дуже рідко: відчуття серцебиття, тахікардія; Частота невідома: тромбоз яремної вени, стенокардія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: задишка; Частота невідома: посилення симптомів риніту. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: сухість слизової оболонки порожнини рота; Нечасто: біль у животі; Дуже рідко: нудота, діарея; Частота невідома: блювання. Порушення з боку нирок та сечовидільної системи Частота невідома: дизурія, затримка сечі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Дуже рідко: гепатит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, свербіж, висип, включаючи лікарський висип, кропив'янка; Частота невідома: гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Дуже рідко: міалгія. Загальні порушення: - Часто: стомлюваність; Нечасто: астенія; Частота невідома: периферичні набряки. Порушення з боку лабораторних та інструментальних даних - дуже рідко: порушення показників функції печінки, збільшення маси тіла. Частота невідома: перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. Дослідження взаємодій рацемату цетиризину показали відсутність клінічно значущих взаємодій із псевдоефрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом. Теофілін (400 мг на добу) знижує загальний кліренс цетиризину на 16%, при цьому кінетика теофіліну не змінюється. При одночасному прийомі рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) експозиція цетиризину збільшується (40%), а експозиція рітановіру змінюється незначно. Ступінь всмоктування цетиризину не знижувалася, під впливом їжі, хоча швидкість всмоктування зменшувалася. У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з етанолом або лікарськими препаратами, які мають переважну дію на ЦНС, можливе посилення цієї дії.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи рідиною, незалежно від їди. Рекомендується приймати добову дозу за один прийом. Дорослі, підлітки та діти старше 6 років Добова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1 таблетка). Пацієнти похилого віку У літніх пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Пацієнти з порушенням функції нирок Інтервал між прийомами препарату визначають індивідуально з урахуванням функції нирок. Інформація про корекцію дози наведена у таблиці нижче. Для її використання повинен бути розрахований кліренс креатиніну (КК) у пацієнта у мл/хв на підставі концентрації креатиніну у сироватці (мг/дл) з використанням наступної формули: КК= [140 - вік (років)] х вага (кг)/ 72 х креатинін сироватки крові (мг/дл) (х 0,85 для жінок) Корекція дози у пацієнтів із порушенням функції нирок: Група Кліренс креатиніну (мл/хв) Доза та кратність прийому Нормальна функція ≥80 5 мг один раз на добу Легка ХНН 50-79 5 мг один раз на добу Помірна ХНН 30-49 5 мг один раз на 2 доби Важка ХНН <30 5 мг один раз на 3 доби Термінальна ХНН – пацієнти на діалізі <10 Протипоказано У дітей із порушенням функції нирок дозу коригують індивідуально з урахуванням кліренсу креатиніну та маси тіла. Окремих даних щодо застосування у дітей із порушенням функції нирок немає. Пацієнти з порушенням функції печінки При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із печінково-нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Тривалість лікування Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4-х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Курс лікування полінозу встановлює лікар; у середньому він становить 1-6 тижнів. При хронічних захворюваннях (у т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка) курс лікування може бути тривалішим за погодженням із лікарем.ПередозуванняСимптоми Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та збудження, а також занепокоєння, що змінюються сонливістю у дітей. Лікування Специфічних антидотів левоцетиризину немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне або підтримуюче лікування. Якщо після прийому препарату пройшло небагато часу, слід провести промивання шлунка. Левоцетиризин практично не виводиться при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування препаратом не рекомендується приймати етанол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (Таблеттоза 100), целюлоза мікрокристалічна (Авіцель PH 112), діоксид колоїдний кремнію (Аеросил 200), магнію стеарат; Оболонка: Опадрай білий (Опадрай білий Y-1-7000) [гіпромелоза-5сР, титану діоксид, макрогол-400 (поліетиленоксид-400)]. По 7, 10 або 14 таблеток у стрипі з алюмінієвої фольги або по 7, 10 та 14 таблеток у блістері з білої непрозорої плівки ПВХ/ПВДХ – алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 5 стрипів та по 1,2 або 5 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиБілі, двоопуклі таблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою, на одній стороні таблетки є лінія розлому з гравіюванням "G" по обидва боки від неї, інша сторона таблетки гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетика носить лінійний характер, не залежить від дози та часу та варіюється незначно у різних людей. Абсорбція Швидко всмоктується прийому внутрішньо; прийом їжі не впливає на повноту всмоктування, але знижує його швидкість. Біодоступність – 100%. Час досягнення максимальної концентрації в крові (ТСmах) - 0,9 год, максимальна концентрація в крові (Сmах) - 207 нг/мл. Об'єм розподілу – 0,4 л/кг. Ступінь абсорбції залежить від дози і не порушується при їді, але при їді максимальна концентрація знижується, і сповільнюється її досягнення. Розподіл Левоцетиризин на 90% зв'язується із білками плазми. Дані щодо розподілу левоцетиризину в тканинах та його проникнення через гематоенцефалічний бар'єр у людини відсутні. Левоцетиризин проникає у грудне молоко. Метаболізм У людей метаболізується менше 14% дози левоцетиризину, оскільки передбачувані відмінності у фармакокінетичному профілі левоцетиризину внаслідок генетичного поліморфізму або одночасного прийому інгібіторів ферментів незначні. Метаболічні перетворення полягають в окисленні ароматичного кільця, N- та О-дезалкілювання та кон'югації з таурином. Процес деалкілування, головним чином, здійснюється за допомогою ізоферменту CYP3A4, у той час як окислення ароматичного кільця відбувається за допомогою багатьох та/або невстановлених CYP-ізоформ. Лівоцетиризин при прийомі внутрішньо в дозі 5 мг та/або при перевищенні максимальних концентрацій у плазмі крові не впливає на активність CYP-ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, 3А4. Завдяки обмеженому метаболізму та відсутності метаболічної інгібуючої активності, взаємодія левоцетиризину на рівні метаболізму з іншими речовинами є малоймовірною. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 7-10 год. Загальний кліренс – 0,63 мл/хв/кг. Повністю виводиться з організму протягом 96 год. Виводиться переважно із сечею (85,4%) від прийнятої дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Загальний кліренс левоцетиризину залежить від кліренсу креатиніну (КК), тому пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується збільшення інтервалів між прийомами препарату відповідно до КК. У пацієнтів з анурією та термінальною стадією ниркової недостатності загальний кліренс левоцетиризину знижується приблизно на 80% порівняно зі здоровими людьми. Кількість левоцетиризину, що виводиться при стандартній 4-годинній процедурі гемодіалізу становить менше 10%.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - (R)-енантіомер цетиризину, конкурентний антагоніст гістаміну, блокує Н1-гістамінові рецептори, спорідненість до яких у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має антиексудативну, протисвербіжну дію, практично не має антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах седативна дія дуже слабко виражена. Дія починається через 12 хв після прийому одноразової дози у 50% пацієнтів, через 1 годину - у 95% і триває протягом 24 годин. Не впливає на інтервал QT на ЕКГ.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування цілорічного та сезонного алергічного риніту та алергічного кон'юнктивіту (свербіж, чхання, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви); сінної лихоманки (поліноз). Симптоматичне лікування кропив'янки, в т.ч. хронічної ідіопатичної кропив'янки; набряку Квінке; інших алергічних дерматозів, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левоцетиризину, компонентів препарату, похідних піперазину, тяжка хронічна ниркова недостатність (ХНН, КК менше 10 мл/хв), вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років. Непереносимість галактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що привертають до затримки сечі, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Хронічна ниркова недостатність з КК більше 10 мл/хв, але менше 50 мл/хв (потрібна корекція режиму дозування). Літній вік (можливе зниження клубочкової фільтрації). При одночасному вживанні з алкоголем (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти левоцетиризину розділені за системно-органними класами відповідно до класифікації Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA) із зазначенням частоти їхньої зустрічальності: часто (≥1/100 та Порушення з боку імунної системи – дуже рідко: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні реакції. Порушення з боку метаболізму та розлади харчування Частота невідома: підвищення апетиту. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль; Нечасто: сонливість; Рідко: запаморочення; Дуже рідко: агресія, збудження, галюцинації, депресія, судоми; Частота невідома: безсоння, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, непритомність, тривога, тремор, дисгевзія, суїцидальні думки. Порушення з боку органів слуху Частота невідома: вертиго. Порушення з боку органів зору Частота невідома: нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. Порушення з боку серцево-судинної системи: - Дуже рідко: відчуття серцебиття, тахікардія; Частота невідома: тромбоз яремної вени, стенокардія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: задишка; Частота невідома: посилення симптомів риніту. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: сухість слизової оболонки порожнини рота; Нечасто: біль у животі; Дуже рідко: нудота, діарея; Частота невідома: блювання. Порушення з боку нирок та сечовидільної системи Частота невідома: дизурія, затримка сечі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Дуже рідко: гепатит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, свербіж, висип, включаючи лікарський висип, кропив'янка; Частота невідома: гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Дуже рідко: міалгія. Загальні порушення: - Часто: стомлюваність; Нечасто: астенія; Частота невідома: периферичні набряки. Порушення з боку лабораторних та інструментальних даних - дуже рідко: порушення показників функції печінки, збільшення маси тіла. Частота невідома: перехресна реактивність. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. Дослідження взаємодій рацемату цетиризину показали відсутність клінічно значущих взаємодій із псевдоефрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом. Теофілін (400 мг на добу) знижує загальний кліренс цетиризину на 16%, при цьому кінетика теофіліну не змінюється. При одночасному прийомі рітановіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг на день) експозиція цетиризину збільшується (40%), а експозиція рітановіру змінюється незначно. Ступінь всмоктування цетиризину не знижувалася, під впливом їжі, хоча швидкість всмоктування зменшувалася. У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з етанолом або лікарськими препаратами, які мають переважну дію на ЦНС, можливе посилення цієї дії.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи рідиною, незалежно від їди. Рекомендується приймати добову дозу за один прийом. Дорослі, підлітки та діти старше 6 років Добова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1 таблетка). Пацієнти похилого віку У літніх пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Пацієнти з порушенням функції нирок Інтервал між прийомами препарату визначають індивідуально з урахуванням функції нирок. Інформація про корекцію дози наведена у таблиці нижче. Для її використання повинен бути розрахований кліренс креатиніну (КК) у пацієнта у мл/хв на підставі концентрації креатиніну у сироватці (мг/дл) з використанням наступної формули: КК= [140 - вік (років)] х вага (кг)/ 72 х креатинін сироватки крові (мг/дл) (х 0,85 для жінок) Корекція дози у пацієнтів із порушенням функції нирок: Група Кліренс креатиніну (мл/хв) Доза та кратність прийому Нормальна функція ≥80 5 мг один раз на добу Легка ХНН 50-79 5 мг один раз на добу Помірна ХНН 30-49 5 мг один раз на 2 доби Важка ХНН <30 5 мг один раз на 3 доби Термінальна ХНН – пацієнти на діалізі <10 Протипоказано У дітей із порушенням функції нирок дозу коригують індивідуально з урахуванням кліренсу креатиніну та маси тіла. Окремих даних щодо застосування у дітей із порушенням функції нирок немає. Пацієнти з порушенням функції печінки При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із печінково-нирковою недостатністю рекомендується корекція дози. Тривалість лікування Є клінічний досвід безперервного застосування левоцетиризину у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4-х днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Курс лікування полінозу встановлює лікар; у середньому він становить 1-6 тижнів. При хронічних захворюваннях (у т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка) курс лікування може бути тривалішим за погодженням із лікарем.ПередозуванняСимптоми Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та збудження, а також занепокоєння, що змінюються сонливістю у дітей. Лікування Специфічних антидотів левоцетиризину немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне або підтримуюче лікування. Якщо після прийому препарату пройшло небагато часу, слід провести промивання шлунка. Левоцетиризин практично не виводиться при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування препаратом не рекомендується приймати етанол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 10 мл розчину для ін'єкцій містить 1 г кальцію глюконату; у картонній пачці 10 ампул.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, протиалергічний, гемостатичний. Як джерело іонів кальцію бере участь у передачі нервових імпульсів, утворенні кісткової тканини, виділенні наднирниками адреналіну та ін.ФармакодинамікаПокращує скорочення м'язів, зменшує проникність капілярів; бере участь у процесах зсідання крові, функціональної діяльності міокарда; має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняГіпокальціємія, алергічні захворювання, кровотечі, підвищена проникність судин, гепатит (паренхіматозний, токсичний), нефрит, еклампсія, отруєння солями магнію та щавлевою кислотою.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, гіперкальціємія, атеросклероз.Побічна діяБрадикардія; нудота, блювання, діарея; місцево - подразнення тканин (при внутрішньом'язовому введенні - некроз).Спосіб застосування та дозиВ/в, в/м, повільно (2-3 хв). Ампули із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Дорослим - 5-10 мл щодня або 1 раз на 2-3 дні; дітям (не рекомендується в/м) - 1-5 мл кожні 2-3 дні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується внутрішньом'язове введення дітям. Шприц перед наповненням повинен містити залишків спирту.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 5 мл розчину для ін'єкцій містить 0,5 г кальцію глюконату; у картонній пачці 10 ампул.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, протиалергічний, гемостатичний. Як джерело іонів кальцію бере участь у передачі нервових імпульсів, утворенні кісткової тканини, виділенні наднирниками адреналіну та ін.ФармакодинамікаПокращує скорочення м'язів, зменшує проникність капілярів; бере участь у процесах зсідання крові, функціональної діяльності міокарда; має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняГіпокальціємія, алергічні захворювання, кровотечі, підвищена проникність судин, гепатит (паренхіматозний, токсичний), нефрит, еклампсія, отруєння солями магнію та щавлевою кислотою.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, гіперкальціємія, атеросклероз.Побічна діяБрадикардія; нудота, блювання, діарея; місцево - подразнення тканин (при внутрішньом'язовому введенні - некроз).Спосіб застосування та дозиВ/в, в/м, повільно (2-3 хв). Ампули із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Дорослим - 5-10 мл щодня або 1 раз на 2-3 дні; дітям (не рекомендується в/м) - 1-5 мл кожні 2-3 дні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується внутрішньом'язове введення дітям. Шприц перед наповненням повинен містити залишків спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 10 мл розчину для ін'єкцій містить 1 г кальцію глюконату; у картонній пачці 10 ампул.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, протиалергічний, гемостатичний. Як джерело іонів кальцію бере участь у передачі нервових імпульсів, утворенні кісткової тканини, виділенні наднирниками адреналіну та ін.ФармакодинамікаПокращує скорочення м'язів, зменшує проникність капілярів; бере участь у процесах зсідання крові, функціональної діяльності міокарда; має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняГіпокальціємія, алергічні захворювання, кровотечі, підвищена проникність судин, гепатит (паренхіматозний, токсичний), нефрит, еклампсія, отруєння солями магнію та щавлевою кислотою.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, гіперкальціємія, атеросклероз.Побічна діяБрадикардія; нудота, блювання, діарея; місцево - подразнення тканин (при внутрішньом'язовому введенні - некроз).Спосіб застосування та дозиВ/в, в/м, повільно (2-3 хв). Ампули із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Дорослим - 5-10 мл щодня або 1 раз на 2-3 дні; дітям (не рекомендується в/м) - 1-5 мл кожні 2-3 дні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується внутрішньом'язове введення дітям. Шприц перед наповненням повинен містити залишків спирту.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; Допоміжні речовини: молочна кислота – 5 мг, кальцію гідроксид – 0,5 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 100 мг/мл. По 10 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку або по 5 ампул у контурну коміркову упаковку. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. У кожну пачку вкладають ампульний ніж або скарифікатор. При упаковці ампул з крапкою або кільцем розлому ніж ампульний або скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаПісля парентерального введення кальцію глюконат зі струмом крові рівномірно розподіляється у всіх тканинах та органах. У плазмі крові кальцій знаходиться у іонізованій формі. Проникає крізь плацентарний бар'єр, потрапляє у грудне молоко. Виводиться з організму переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат кальцію, що заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формуванні кісткової тканини, згортання крові. При внутрішньовенному введенні стимулює симпатичний відділ вегетативної нервової системи, посилює виділення надниркових залоз адреналіну.Показання до застосуванняЛікування гострої гіпокальціємії. Для зменшення проникності капілярів при алергічних станах, нетромбоцитопенічній пурпурі та ексудативних дерматозах, наприклад, герпетиформному дерматиті та сверблячої висипки внаслідок застосування деяких лікарських препаратів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кальцію глюконату та інших компонентів препарату; . Інтоксикація серцевими глікозидами, одночасне лікування серцевими глікозидами. Для внутрішньом'язового запровадження: дитячий вік. З обережністю: Дегідратація, електролітні порушення (ризик розвитку гіперкальціємії), діарея, синдром мальабсорбції, кальцієвий нефроуролітіаз (в анамнезі), гіперкальціурія, помірна хронічна ниркова недостатність, нефрокальциноз, патологія серцево-судинної системи, хронічна серцева недостатність літній вік, саркоїдоз.Вагітність та лактаціяКальцій проникає крізь плацентарний бар'єр, потрапляє у грудне молоко. Застосування препарату під час вагітності та у період грудного вигодовування можливе лише під суворим контролем сироваткової концентрації кальцію, т.к. гіперкальціємія може негативно вплинути на плід та дитину.Побічна діяЧастота виникнення побічних ефектів безпосередньо пов'язана зі швидкістю введення та дозою кальцію глюконату. При правильному введенні частота виникнення становить менше 1:1000. З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, вазодилатація, циркуляторний колапс (в т.ч. зі смертельним наслідком), "припливи" крові, найчастіше при швидкому введенні. З боку травної системи: нудота, блювання. Загальні порушення: відчуття тепла, пітливість. Порушення в місці введення: при внутрішньом'язовому введенні – біль або еритема (< 1:10, > 1:100), при порушенні техніки внутрішньом'язового введення – інфільтрація у жировій тканині з подальшим формуванням абсцесу, ущільненням тканин та некрозом; при внутрішньовенному введенні – гіперемія шкіри, відчуття печіння або біль із можливим розвитком некрозу тканин (при випадковій периваскулярній ін'єкції). Повідомлялося про випадки кальцифікації м'яких тканин з подальшим можливим ураженням шкіри та некрозом внаслідок виходу кальцію із судини у тканини.Взаємодія з лікарськими засобамиПеред наповненням розчином кальцію глюконату, в шприці не повинно бути залишків спирту етилового, так як у присутності спирту кальцію глюконат випадає в осад. Фармацевтично несумісний з карбонатами, саліцилатами, сульфатами та ЦЕФТРІАКСОНОМ (утворює з ними нерозчинні або важкорозчинні солі кальцію). Утворює нерозчинні комплекси з антибіотиками ряду тетрацикліну (знижує антибактеріальний ефект). Зменшує ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів (внутрішньовенне введення кальцію глюконату до або після верапамілу зменшує його гіпотензивну дію). При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується (можливе посилення кардіотоксичної дії серцевих глікозидів). При поєднанні з тіазидними діуретиками може посилювати гіперкальціємію. Знижує ефект кальцитоніну при гіперкальціємії. Знижує біодоступність фенітоїну.Спосіб застосування та дозиУ нормі концентрація загального кальцію в сироватці крові становить 2,25-2,75 ммоль/л або 4,5-5,5 мекв/л. Терапія препаратом кальцію глюконату спрямовано відновлення нормальної концентрації кальцію в плазмі крові. Під час лікування необхідно ретельно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Розчини, що містять кальцій, повинні вводитись повільно з метою зведення до мінімуму периферичної вазодилатації та пригнічення серцевої діяльності. Дорослим: глибоко внутрішньом'язово, внутрішньовенно повільно (протягом 2-3 хвилин) або краплинно 5-10 мл 100 мг/мл (10% розчину) залежно від характеру захворювання та клінічного стану пацієнта. Наступні дози визначають відповідно до концентрації кальцію в сироватці крові. Дітям до 18 років: доза та спосіб введення залежать від ступеня розвитку гіпокальціємії, характеру та виразності симптомів. Дітям, залежно від віку, препарат у концентрації 100 мг/мл (10% розчин) вводиться у наступних дозах: до 6 місяців – 0,1-1 мл; 7-12 місяців – 1-1,5 мл; 1-3 роки – 1,5-2 мл; 4-6 років – 2-2,5 мл; 7-14 років – 3-5 мл; старше 14 років – дози, як для дорослих. Дітям не можна вводити препарат внутрішньом'язово через можливий розвиток некрозу. Рекомендується лише повільна внутрішньовенна ін'єкція або внутрішньовенна інфузія після розведення, з метою досягнення досить низьких швидкостей введення та для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу при випадковому попаданні препарату до периваскулярних тканин. Для внутрішньовенної інфузії препарат розбавляють у співвідношенні 1:10 до концентрації 10 мг/мл такими розчинами для інфузій: 0,9 % розчином хлориду натрію або 5 % розчином глюкози. Швидкість внутрішньовенного введення повинна перевищувати 50 мг кальцію глюконату на хвилину. Розведення слід проводити в асептичних умовах. Літні пацієнти: Дані, що вказують на несприятливу непереносимість кальцію глюконату літніми пацієнтами відсутні, однак, вікові зміни організму, такі як порушення функції нирок та уповільнення метаболізму, можуть вимагати зниження дози.ПередозуванняСимптоми гіперкальціємії: анорексія, нудота, блювання, запор, біль у животі, поліурія, полідипсія, дегідратація, м'язова слабкість, біль у кістках, кальцифікація нирок, сонливість, гіперсомнія, сплутаність свідомості, підвищення артеріального тиску, у тяжких випадках – аритмія зупинки серця) та кома. Лікування: спрямоване на зниження підвищеної концентрації кальцію у плазмі крові. Початкова терапія включає регідратацію, при тяжкій гіперкальціємії може знадобитися введення 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно інфузійно для збільшення кількості позаклітинної рідини. Для зниження концентрації кальцію в сироватці може застосовуватися кальцитонін. Фуросемід може застосовуватися для підвищення екскреції кальцію, проте не слід застосовувати тіазидні діуретики, оскільки вони можуть підвищувати абсорбцію кальцію в нирках. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз проводиться, якщо інші заходи не є ефективними або при збереженні симптомів гіперкальціємії. Лікування передозування проводять під ретельним контролем концентрації електролітів у сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат вводиться глибоко внутрішньом'язово, або внутрішньовенно повільно (протягом 2-3 хвилин), або краплинно, для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу у разі потрапляння препарату до периваскулярних тканин. Внутрішньовенні ін'єкції повинні здійснюватися під ретельним моніторингом ЧСС або ЕКГ, оскільки при надто швидкому введенні кальцію можуть виникнути брадикардія з вазодилатацією або аритмія. При внутрішньовенному введенні можливе почуття жару у всьому тілі, яке швидко минає. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно робити досить глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Для пацієнтів, які страждають на ожиріння, повинна бути обрана довша голка для безпечного введення в м'яз, а не в жирові тканини. Якщо потрібні повторні ін'єкції, щоразу слід змінювати місце введення. Дітям препарат вводять лише внутрішньовенно. Розчин перед введенням зігрівають до температури тіла. При парентеральному введенні у високих дозах слід контролювати концентрацію кальцію в плазмі та швидкість екскреції з сечею. При внутрішньовенному введенні кальцію глюконату, у виняткових випадках, пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди, необхідний контроль серцевої діяльності та повинні бути забезпечені умови для невідкладного лікування ускладнень з боку серця, таких як виражені аритмії. Солі кальцію повинні використовуватися з обережністю і лише після ретельного визначення показань у пацієнтів з нефрокальцинозом, патологією серцево-судинної системи, саркаїдозом (хвороба Бека), у пацієнтів, які отримують епінефрин, у пацієнтів похилого віку. Порушення функцій нирок може бути пов'язане з гіперкальціємією та вторинним гіперпаратиреозом. Тому пацієнтам з порушенням функцій нирок парентеральне введення кальцію має призначатися лише після ретельного визначення показань, при цьому необхідно контролювати кальцієво-фосфатний баланс. При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами потрібне спостереження лікаря. Розчин використовувати лише якщо він прозорий та ампула не пошкоджена. Препарат розводити безпосередньо після розтину ампули. При розведенні препарату потрібне суворе дотримання правил асептики. З точки зору мікробіологічної безпеки, розведений препарат повинен бути використаний негайно. Ампула лише для одноразового використання. Виняток становлять розведення, приготовлені в контрольованих та асептичних умовах. Після приготування розчину терміни та умови його зберігання до введення є відповідальністю користувача і повинні становити не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С. Об'єми препарату, що залишилися невикористаними, підлягають знищенню. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 10 мл розчину для ін'єкцій містить 1 г кальцію глюконату; у картонній пачці 10 ампул.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, протиалергічний, гемостатичний. Як джерело іонів кальцію бере участь у передачі нервових імпульсів, утворенні кісткової тканини, виділенні наднирниками адреналіну та ін.ФармакодинамікаПокращує скорочення м'язів, зменшує проникність капілярів; бере участь у процесах зсідання крові, функціональної діяльності міокарда; має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняГіпокальціємія, алергічні захворювання, кровотечі, підвищена проникність судин, гепатит (паренхіматозний, токсичний), нефрит, еклампсія, отруєння солями магнію та щавлевою кислотою.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, гіперкальціємія, атеросклероз.Побічна діяБрадикардія; нудота, блювання, діарея; місцево - подразнення тканин (при внутрішньом'язовому введенні - некроз).Спосіб застосування та дозиВ/в, в/м, повільно (2-3 хв). Ампули із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Дорослим - 5-10 мл щодня або 1 раз на 2-3 дні; дітям (не рекомендується в/м) - 1-5 мл кожні 2-3 дні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується внутрішньом'язове введення дітям. Шприц перед наповненням повинен містити залишків спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 10 мл розчину для ін'єкцій містить 1 г кальцію глюконату; у картонній пачці 10 ампул.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, протиалергічний, гемостатичний. Як джерело іонів кальцію бере участь у передачі нервових імпульсів, утворенні кісткової тканини, виділенні наднирниками адреналіну та ін.ФармакодинамікаПокращує скорочення м'язів, зменшує проникність капілярів; бере участь у процесах зсідання крові, функціональної діяльності міокарда; має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняГіпокальціємія, алергічні захворювання, кровотечі, підвищена проникність судин, гепатит (паренхіматозний, токсичний), нефрит, еклампсія, отруєння солями магнію та щавлевою кислотою.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, гіперкальціємія, атеросклероз.Побічна діяБрадикардія; нудота, блювання, діарея; місцево - подразнення тканин (при внутрішньом'язовому введенні - некроз).Спосіб застосування та дозиВ/в, в/м, повільно (2-3 хв). Ампули із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Дорослим - 5-10 мл щодня або 1 раз на 2-3 дні; дітям (не рекомендується в/м) - 1-5 мл кожні 2-3 дні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується внутрішньом'язове введення дітям. Шприц перед наповненням повинен містити залишків спирту.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: кальцію глюконат – 100,0 мг; Допоміжні речовини: янтарна кислота – 5,0 мг, натрію гідроксиду розчин 1 М – до pH 6,0-7,5, вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. По 5 або 10 мл у ампули безбарвного нейтрального скла з кольоровим кільцем зламу або з кольоровою точкою та насічкою або без кільця зламу, кольорової точки та насічки. На ампули додатково може наноситися одне, два або три кольорові кільця та/або двомірний штрих-код, та/або буквено-цифрове кодування або без додаткових кольорових кілець, двомірного штрих-коду, буквенно-цифрового кодування. По 5 ампул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої лакованої або плівки полімерної або без фольги і без плівки. Або по 5 ампул поміщають у попередньо виготовлену форму (трей) з картону з осередками для укладання ампул. 1, 2 або 4 контурних осередкових упаковок або картонних треїв разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або ампульним ножем, або без ампульного скарифікатора і ножа ампульного поміщають в картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаПісля парентерального введення зі струмом крові рівномірно розподіляється у всіх тканинах та органах. У плазмі крові близько 45% іонів кальцію знаходиться у комплексі з білками. Проходить через плацентарний бар'єр, потрапляє до грудного молока. Виводиться з організму переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат кальцію заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові.Показання до застосуванняЗахворювання, що супроводжуються гіпокальціємією, підвищенням проникності клітинних мембран, порушенням проведення нервових імпульсів у м'язовій тканині. Гіпопаратиреоз (латентна тетанія, остеопороз), порушення обміну вітаміну D: рахіт (спазмофілія, остеомаляція), гіперфосфатемія у хворих із хронічною нирковою недостатністю. Підвищена потреба в іонах кальцію (вагітність, період грудного вигодовування, період посиленого зростання організму), недостатнє утримання іонів кальцію в їжі, порушення його обміну (у постменопаузальному періоді). Посилене виведення іонів кальцію (тривалий постільний режим, хронічна діарея, вторинна гіпокальціємія на фоні тривалого прийому діуретиків та протиепілептичних лікарських засобів, глюкокортикостероїдів). Кровотечі різної етіології. Алергічні захворювання (сироваткова хвороба, кропив'янка, гарячковий синдром, свербіж, сверблячий дерматоз(и), реакції на введення лікарських засобів та прийом харчових продуктів, ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, дистрофічні аліментарні набряки, легеневий туберкульоз, рахіт, остеомаляція, свинцеві кольки; еклампсія. Гіперкаліємічна форма пароксизмальної міоплегії.Протипоказання до застосуванняПідвищена гіперчутливість до компонентів препарату, гіперкальціємія (концентрація кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л), гіперкальціурія, нефролітіаз (кальцієвий), саркоїдоз, одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмія). З обережністю: дегідратація, електролітні порушення (ризик розвитку гіперкальціємії), діарея, синдром мальабсорбції, кальцієвий нефроуролітіаз (в анамнезі), помірна хронічна ниркова недостатність, хронічна серцева недостатність, поширений атеросклероз, гіперкоагуляція, для в/м введення некрозів).Вагітність та лактаціяМожливе застосування при вагітності та в період грудного вигодовування за показаннями та під суворим контролем сироваткової концентрації кальцію, оскільки гіперкальціємія негативно впливає на плід та дитину. При прийомі препаратів кальцію в період грудного вигодовування можливе його проникнення в грудне молоко.Побічна діяПри внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, брадикардія. При внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися печіння в ротовій порожнині, відчуття жару, при швидкому внутрішньовенному введенні - зниження артеріального тиску, аритмія, непритомність, зупинка серця. При внутрішньом'язовому введенні можуть утворюватися некрози у місці введення.Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з етанолом, карбонатами, саліцилатами, сульфатами (утворює нерозчинні або важкорозчинні солі кальцію). Утворює нерозчинні комплекси з антибіотиками ряду тетрацикліну (знижує антибактеріальний ефект). Зменшує ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів (внутрішньовенне введення кальцію глюконату до або після верапамілу зменшує його гіпотензивну дію). При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується (можливе посилення кардіотоксичної дії серцевих глікозидів). При поєднанні з тіазидними діуретиками може посилювати гіперкальціємію. Знижує ефект кальцитоніну при гіперкальціємії. Знижує біодоступність фенітоїну.Спосіб застосування та дозиПід час лікування необхідно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Препарат вводиться глибоко внутрішньом'язово, або внутрішньовенно повільно (протягом 2-3 хвилин), або краплинно, для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу у разі потрапляння препарату до периваскулярних тканин. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно робити досить глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Дорослим: глибоко внутрішньом'язово, повільно внутрішньовенно (протягом 2-3 хв) або краплинно 5-10 мл 10% розчину щодня, через день або через 2 дні (залежно від характеру захворювання та клінічного стану хворого). Наступні дози визначають відповідно до концентрації кальцію в сироватці крові. Дітям до 18 років: доза та спосіб введення залежать від ступеня розвитку гіпокальціємії, характеру та виразності симптомів. Дітям, залежно від віку, препарат вводиться у наступних дозах: до 6 місяців – 0,1-1 мл; 7-12 місяців – 1-1,5 мл; 1-3 роки -1,5-2 мл; 4-6 років – 2-2,5 мл; 7-14 років – 3-5 мл; старше 14 років – дози, як для дорослих. Препарат вводиться кожні 2-3 дні. Дітям не рекомендується вводити препарат внутрішньом'язово через можливий розвиток некрозу. Рекомендується лише повільна внутрішньовенна ін'єкція або внутрішньовенна інфузія після розведення, з метою досягнення досить низьких швидкостей введення та для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу при випадковому попаданні препарату до периваскулярних тканин. Для внутрішньовенної інфузії препарат розбавляють у співвідношенні 1:10 до концентрації 10 мг/мл такими розчинами для інфузій: 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози. Швидкість внутрішньовенного введення повинна перевищувати 50 мг кальцію глюконату на хвилину. Розчин перед введенням зігрівають до температури тіла. Шприц для введення кальцію глюконату не повинен містити залишки етанолу (щоб уникнути випадання кальцію глюконату в осад).ПередозуванняРозвиток гіперкальціємії (симптоми: сонливість, слабкість, анорексія, біль у животі, блювання, нудота, запор, полідипсія, поліурія, підвищена стомлюваність, дратівливість, депресія, дегідратація, можливе порушення серцевого ритму, міалгія, артралгія, ар.). Гіперкальціємія важкого ступеня (кальцій більше 3,4 ммоль/л) становить загрозу життю і вимагає проведення негайної інфузійної терапії. Лікування: відміна препарату; у тяжких випадках - парентерально кальцитонін у дозі 5-10 МО/кг маси тіла на добу (при розведенні його в 500 мл стерильного 0,9 % фізіологічного розчину натрію хлориду), внутрішньовенно краплинно протягом 6 год. Можливе внутрішньовенно-струменеве повільне введення -4 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат перед запровадженням нагрівають до температури тіла. При внутрішньовенному введенні можливе почуття жару у всьому тілі, яке швидко минає. Під час лікування необхідно ретельно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно виконувати глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Для пацієнтів, які страждають на ожиріння, повинна бути обрана довша голка для безпечного введення в м'яз, а не в жирові тканини. Якщо потрібні повторні ін'єкції, щоразу слід змінювати місце введення. При внутрішньовенному введенні кальцію глюконату, у виняткових випадках, пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди, необхідний контроль серцевої діяльності та повинні бути забезпечені умови для невідкладного лікування ускладнень з боку серця, таких як виражені аритмії. Солі кальцію повинні використовуватися з обережністю і лише після ретельного визначення показань у пацієнтів з нефрокальцинозом, захворюваннями серця, у пацієнтів похилого віку. Порушення функцій нирок може бути пов'язане з гіперкальціємією та вторинним гіперпаратиреозом. Тому пацієнтам з порушенням функції нирок парентеральне введення кальцію має призначатися лише після ретельного визначення показань, при цьому необхідно контролювати кальцієвофосфатний баланс. У пацієнтів з незначною гіперкальціурією, зниженням клубочкової фільтрації або з нефроуролітіазом в анамнезі лікування має проводитися під контролем концентрації іонів кальцію у сечі. Для зниження ризику розвитку нефроуролітіазу рекомендується рясне питво. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій при керуванні автомобілем та занятті потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Кальція глюконат - 100,0 мг; Допоміжні речовини: Бурштинова кислота – 5,0 мг; 0,1 М розчин гідроксиду натрію - до pH 6,0-7,5; Вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. По 5 мл ампули нейтрального скла або скла з класом опору гідролізу HGA1 (перший гідролітичний). 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки (ПВХ) або з плівки поліетилентерефталатної (ПЕТФ). 1 або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону для споживчої тари. 5 або 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону для споживчої тари з гофрованим вкладишем. При упаковці ампул з крапкою або кільцем зламу ампульний скарифікатор не вкладають. Упаковка для стаціонарів 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкціями щодо застосування в кількості, що дорівнює кількості контурних осередкових упаковок, поміщають у пачку з картону для споживчої тари. 50 або 100 контурних осередкових упаковок разом з інструкціями щодо застосування в кількості, що дорівнює кількості контурних осередкових упаковок, поміщають у коробку з гофрованого картону.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин без запаху.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаПісля парентерального введення зі струмом крові рівномірно розподіляється у всіх тканинах та органах. У плазмі крові близько 45% іонів кальцію знаходиться у комплексі з білками. Проходить через плацентарний бар'єр, потрапляє до грудного молока. Виводиться з організму переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат кальцію заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові.Показання до застосуванняЗахворювання, що супроводжуються гіпокальціємією, підвищенням проникності клітинних мембран, порушенням проведення нервових імпульсів у м'язовій тканині. Гіпопаратиреоз (латентна тетанія, остеопороз), порушення обміну вітаміну D: рахіт (спазмофілія, остеомаляція), гіперфосфатемія у хворих із хронічною нирковою недостатністю. Підвищена потреба в іонах кальцію (вагітність, період грудного вигодовування, період посиленого зростання організму), недостатнє утримання іонів кальцію в їжі, порушення його обміну (у постменопаузальному періоді). Посилене виведення іонів кальцію (тривалий постільний режим, хронічна діарея, вторинна гіпокальціємія на фоні тривалого прийому діуретиків та протиепілептичних лікарських засобів, глюкокортикостероїдів). Кровотечі різної етіології. Алергічні захворювання (сироваткова хвороба, кропив'янка, гарячковий синдром, свербіж, сверблячий дерматоз(и), реакції на введення лікарських засобів та прийом харчових продуктів, ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, дистрофічні аліментарні набряки, легеневий туберкульоз, рахіт, остеомаляція, свинцеві кольки; еклампсія. Гіперкаліємічна форма пароксизмальної міоплегії.Протипоказання до застосуванняПідвищена гіперчутливість до компонентів препарату, гіперкальціємія (концентрація кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л), гіперкальціурія, нефролітіаз (кальцієвий), саркоїдоз, одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмія). З обережністю: дегідратація, електролітні порушення (ризик розвитку гіперкальціємії), діарея, синдром мальабсорбції, кальцієвий нефроуролітіаз (в анамнезі), помірна хронічна ниркова недостатність, хронічна серцева недостатність, поширений атеросклероз, гіперкоагуляція, для в/м введення некрозів).Вагітність та лактаціяМожливе застосування при вагітності та в період грудного вигодовування за показаннями та під суворим контролем сироваткової концентрації кальцію, оскільки гіперкальціємія негативно впливає на плід та дитину. При прийомі препаратів кальцію в період грудного вигодовування можливе його проникнення в грудне молоко.Побічна діяПри внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, брадикардія. При внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися печіння в ротовій порожнині, відчуття жару, при швидкому внутрішньовенному введенні - зниження артеріального тиску, аритмія, непритомність, зупинка серця. При внутрішньом'язовому введенні можуть утворюватися некрози у місці введення.Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з етанолом, карбонатами, саліцилатами, сульфатами (утворює нерозчинні або важкорозчинні солі кальцію). Утворює нерозчинні комплекси з антибіотиками ряду тетрацикліну (знижує антибактеріальний ефект). Зменшує ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів (внутрішньовенне введення кальцію глюконату до або після верапамілу зменшує його гіпотензивну дію). При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується (можливе посилення кардіотоксичної дії серцевих глікозидів). При поєднанні з тіазидними діуретиками може посилювати гіперкальціємію. Знижує ефект кальцитоніну при гіперкальціємії. Знижує біодоступність фенітоїну.Спосіб застосування та дозиПід час лікування необхідно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Препарат вводиться глибоко внутрішньом'язово, або внутрішньовенно повільно (протягом 2-3 хвилин), або краплинно, для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу у разі потрапляння препарату до периваскулярних тканин. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно робити досить глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Дорослим: глибоко внутрішньом'язово, повільно внутрішньовенно (протягом 2-3 хв) або краплинно 5-10 мл 10% розчину щодня, через день або через 2 дні (залежно від характеру захворювання та клінічного стану хворого). Наступні дози визначають відповідно до концентрації кальцію в сироватці крові. Дітям до 18 років: доза та спосіб введення залежать від ступеня розвитку гіпокальціємії, характеру та виразності симптомів. Дітям, залежно від віку, препарат вводиться у наступних дозах: до 6 місяців – 0,1-1 мл; 7-12 місяців – 1-1,5 мл; 1-3 роки -1,5-2 мл; 4-6 років – 2-2,5 мл; 7-14 років – 3-5 мл; старше 14 років – дози, як для дорослих. Препарат вводиться кожні 2-3 дні. Дітям не рекомендується вводити препарат внутрішньом'язово через можливий розвиток некрозу. Рекомендується лише повільна внутрішньовенна ін'єкція або внутрішньовенна інфузія після розведення, з метою досягнення досить низьких швидкостей введення та для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу при випадковому попаданні препарату до периваскулярних тканин. Для внутрішньовенної інфузії препарат розбавляють у співвідношенні 1:10 до концентрації 10 мг/мл такими розчинами для інфузій: 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози. Швидкість внутрішньовенного введення повинна перевищувати 50 мг кальцію глюконату на хвилину. Розчин перед введенням зігрівають до температури тіла. Шприц для введення кальцію глюконату не повинен містити залишки етанолу (щоб уникнути випадання кальцію глюконату в осад).ПередозуванняРозвиток гіперкальціємії (симптоми: сонливість, слабкість, анорексія, біль у животі, блювання, нудота, запор, полідипсія, поліурія, підвищена стомлюваність, дратівливість, депресія, дегідратація, можливе порушення серцевого ритму, міалгія, артралгія, ар.). Гіперкальціємія важкого ступеня (кальцій більше 3,4 ммоль/л) становить загрозу життю і вимагає проведення негайної інфузійної терапії. Лікування: відміна препарату; у тяжких випадках - парентерально кальцитонін у дозі 5-10 МО/кг маси тіла на добу (при розведенні його в 500 мл стерильного 0,9 % фізіологічного розчину натрію хлориду), внутрішньовенно краплинно протягом 6 год. Можливе внутрішньовенно-струменеве повільне введення -4 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат перед запровадженням нагрівають до температури тіла. При внутрішньовенному введенні можливе почуття жару у всьому тілі, яке швидко минає. Під час лікування необхідно ретельно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно виконувати глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Для пацієнтів, які страждають на ожиріння, повинна бути обрана довша голка для безпечного введення в м'яз, а не в жирові тканини. Якщо потрібні повторні ін'єкції, щоразу слід змінювати місце введення. При внутрішньовенному введенні кальцію глюконату, у виняткових випадках, пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди, необхідний контроль серцевої діяльності та повинні бути забезпечені умови для невідкладного лікування ускладнень з боку серця, таких як виражені аритмії. Солі кальцію повинні використовуватися з обережністю і лише після ретельного визначення показань у пацієнтів з нефрокальцинозом, захворюваннями серця, у пацієнтів похилого віку. Порушення функцій нирок може бути пов'язане з гіперкальціємією та вторинним гіперпаратиреозом. Тому пацієнтам з порушенням функції нирок парентеральне введення кальцію має призначатися лише після ретельного визначення показань, при цьому необхідно контролювати кальцієвофосфатний баланс. У пацієнтів з незначною гіперкальціурією, зниженням клубочкової фільтрації або з нефроуролітіазом в анамнезі лікування має проводитися під контролем концентрації іонів кальцію у сечі. Для зниження ризику розвитку нефроуролітіазу рекомендується рясне питво. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій при керуванні автомобілем та занятті потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: кальцію глюконат – 100,0 мг; Допоміжні речовини: янтарна кислота – 5,0 мг, натрію гідроксиду розчин 1 М – до pH 6,0-7,5, вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. По 5 або 10 мл у ампули безбарвного нейтрального скла з кольоровим кільцем зламу або з кольоровою точкою та насічкою або без кільця зламу, кольорової точки та насічки. На ампули додатково може наноситися одне, два або три кольорові кільця та/або двомірний штрих-код, та/або буквено-цифрове кодування або без додаткових кольорових кілець, двомірного штрих-коду, буквенно-цифрового кодування. По 5 ампул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої лакованої або плівки полімерної або без фольги і без плівки. Або по 5 ампул поміщають у попередньо виготовлену форму (трей) з картону з осередками для укладання ампул. 1, 2 або 4 контурних осередкових упаковок або картонних треїв разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або ампульним ножем, або без ампульного скарифікатора і ножа ампульного поміщають в картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаПісля парентерального введення зі струмом крові рівномірно розподіляється у всіх тканинах та органах. У плазмі крові близько 45% іонів кальцію знаходиться у комплексі з білками. Проходить через плацентарний бар'єр, потрапляє до грудного молока. Виводиться з організму переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат кальцію заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові.Показання до застосуванняЗахворювання, що супроводжуються гіпокальціємією, підвищенням проникності клітинних мембран, порушенням проведення нервових імпульсів у м'язовій тканині. Гіпопаратиреоз (латентна тетанія, остеопороз), порушення обміну вітаміну D: рахіт (спазмофілія, остеомаляція), гіперфосфатемія у хворих із хронічною нирковою недостатністю. Підвищена потреба в іонах кальцію (вагітність, період грудного вигодовування, період посиленого зростання організму), недостатнє утримання іонів кальцію в їжі, порушення його обміну (у постменопаузальному періоді). Посилене виведення іонів кальцію (тривалий постільний режим, хронічна діарея, вторинна гіпокальціємія на фоні тривалого прийому діуретиків та протиепілептичних лікарських засобів, глюкокортикостероїдів). Кровотечі різної етіології. Алергічні захворювання (сироваткова хвороба, кропив'янка, гарячковий синдром, свербіж, сверблячий дерматоз(и), реакції на введення лікарських засобів та прийом харчових продуктів, ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, дистрофічні аліментарні набряки, легеневий туберкульоз, рахіт, остеомаляція, свинцеві кольки; еклампсія. Гіперкаліємічна форма пароксизмальної міоплегії.Протипоказання до застосуванняПідвищена гіперчутливість до компонентів препарату, гіперкальціємія (концентрація кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л), гіперкальціурія, нефролітіаз (кальцієвий), саркоїдоз, одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмія). З обережністю: дегідратація, електролітні порушення (ризик розвитку гіперкальціємії), діарея, синдром мальабсорбції, кальцієвий нефроуролітіаз (в анамнезі), помірна хронічна ниркова недостатність, хронічна серцева недостатність, поширений атеросклероз, гіперкоагуляція, для в/м введення некрозів).Вагітність та лактаціяМожливе застосування при вагітності та в період грудного вигодовування за показаннями та під суворим контролем сироваткової концентрації кальцію, оскільки гіперкальціємія негативно впливає на плід та дитину. При прийомі препаратів кальцію в період грудного вигодовування можливе його проникнення в грудне молоко.Побічна діяПри внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, брадикардія. При внутрішньовенному введенні можуть спостерігатися печіння в ротовій порожнині, відчуття жару, при швидкому внутрішньовенному введенні - зниження артеріального тиску, аритмія, непритомність, зупинка серця. При внутрішньом'язовому введенні можуть утворюватися некрози у місці введення.Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з етанолом, карбонатами, саліцилатами, сульфатами (утворює нерозчинні або важкорозчинні солі кальцію). Утворює нерозчинні комплекси з антибіотиками ряду тетрацикліну (знижує антибактеріальний ефект). Зменшує ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів (внутрішньовенне введення кальцію глюконату до або після верапамілу зменшує його гіпотензивну дію). При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується (можливе посилення кардіотоксичної дії серцевих глікозидів). При поєднанні з тіазидними діуретиками може посилювати гіперкальціємію. Знижує ефект кальцитоніну при гіперкальціємії. Знижує біодоступність фенітоїну.Спосіб застосування та дозиПід час лікування необхідно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Препарат вводиться глибоко внутрішньом'язово, або внутрішньовенно повільно (протягом 2-3 хвилин), або краплинно, для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу у разі потрапляння препарату до периваскулярних тканин. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно робити досить глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Дорослим: глибоко внутрішньом'язово, повільно внутрішньовенно (протягом 2-3 хв) або краплинно 5-10 мл 10% розчину щодня, через день або через 2 дні (залежно від характеру захворювання та клінічного стану хворого). Наступні дози визначають відповідно до концентрації кальцію в сироватці крові. Дітям до 18 років: доза та спосіб введення залежать від ступеня розвитку гіпокальціємії, характеру та виразності симптомів. Дітям, залежно від віку, препарат вводиться у наступних дозах: до 6 місяців – 0,1-1 мл; 7-12 місяців – 1-1,5 мл; 1-3 роки -1,5-2 мл; 4-6 років – 2-2,5 мл; 7-14 років – 3-5 мл; старше 14 років – дози, як для дорослих. Препарат вводиться кожні 2-3 дні. Дітям не рекомендується вводити препарат внутрішньом'язово через можливий розвиток некрозу. Рекомендується лише повільна внутрішньовенна ін'єкція або внутрішньовенна інфузія після розведення, з метою досягнення досить низьких швидкостей введення та для виключення можливості місцевого подразнення або некрозу при випадковому попаданні препарату до периваскулярних тканин. Для внутрішньовенної інфузії препарат розбавляють у співвідношенні 1:10 до концентрації 10 мг/мл такими розчинами для інфузій: 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози. Швидкість внутрішньовенного введення повинна перевищувати 50 мг кальцію глюконату на хвилину. Розчин перед введенням зігрівають до температури тіла. Шприц для введення кальцію глюконату не повинен містити залишки етанолу (щоб уникнути випадання кальцію глюконату в осад).ПередозуванняРозвиток гіперкальціємії (симптоми: сонливість, слабкість, анорексія, біль у животі, блювання, нудота, запор, полідипсія, поліурія, підвищена стомлюваність, дратівливість, депресія, дегідратація, можливе порушення серцевого ритму, міалгія, артралгія, ар.). Гіперкальціємія важкого ступеня (кальцій більше 3,4 ммоль/л) становить загрозу життю і вимагає проведення негайної інфузійної терапії. Лікування: відміна препарату; у тяжких випадках - парентерально кальцитонін у дозі 5-10 МО/кг маси тіла на добу (при розведенні його в 500 мл стерильного 0,9 % фізіологічного розчину натрію хлориду), внутрішньовенно краплинно протягом 6 год. Можливе внутрішньовенно-струменеве повільне введення -4 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат перед запровадженням нагрівають до температури тіла. При внутрішньовенному введенні можливе почуття жару у всьому тілі, яке швидко минає. Під час лікування необхідно ретельно контролювати концентрацію кальцію у сироватці крові. Через ризик місцевого подразнення внутрішньом'язові ін'єкції слід виконувати лише в тому випадку, якщо внутрішньовенна ін'єкція неможлива. внутрішньом'язові ін'єкції необхідно виконувати глибоко в м'яз, переважно в сідничну область. Для пацієнтів, які страждають на ожиріння, повинна бути обрана довша голка для безпечного введення в м'яз, а не в жирові тканини. Якщо потрібні повторні ін'єкції, щоразу слід змінювати місце введення. При внутрішньовенному введенні кальцію глюконату, у виняткових випадках, пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди, необхідний контроль серцевої діяльності та повинні бути забезпечені умови для невідкладного лікування ускладнень з боку серця, таких як виражені аритмії. Солі кальцію повинні використовуватися з обережністю і лише після ретельного визначення показань у пацієнтів з нефрокальцинозом, захворюваннями серця, у пацієнтів похилого віку. Порушення функцій нирок може бути пов'язане з гіперкальціємією та вторинним гіперпаратиреозом. Тому пацієнтам з порушенням функції нирок парентеральне введення кальцію має призначатися лише після ретельного визначення показань, при цьому необхідно контролювати кальцієвофосфатний баланс. У пацієнтів з незначною гіперкальціурією, зниженням клубочкової фільтрації або з нефроуролітіазом в анамнезі лікування має проводитися під контролем концентрації іонів кальцію у сечі. Для зниження ризику розвитку нефроуролітіазу рекомендується рясне питво. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій при керуванні автомобілем та занятті потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозировка: 10 % Фасовка: N10 Форма выпуска: р-р д/инъекций Упаковка: амп. Действующее вещество: Кальция глюконат. .

Дозування: 100 мг/мл Фасування: N20 Упаковка: амп. Виробник: Б. Браун Завод-виробник: Б.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Кальція хлориду гексагідрат - 100 мг; Допоміжна речовина: Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин внутрішньовенного введення, 100 мг/мл. В ампулах 5 або 10 мл. По 10 ампул разом з інструкцією із застосування в пачку з картону. По 5 ампул поміщають у контурну коміркову упаковку. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. У кожну пачку вкладають ампульний ніж або скарифікатор. При упаковці ампул з точкою надлому або кільцем зламу ампульний ніж або скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаУ крові кальцій знаходиться в іонізованому та у зв'язаному стані. У плазмі близько 45% кальцію знаходиться у комплексі з білками. Фізіологічну активність має іонізований кальцій. Депонується у кістковій тканині. Близько 20% препарату виводиться нирками, решта (80%) – кишечником. 95% кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається ресорбції у висхідному сегменті петлі Генле, а також у проксимальних та дистальних ниркових канальцях.ФармакодинамікаПрепарат кальцію, що заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, процесу згортання крові, функціонування інших систем та органів. Кальцій є ко-фактором багатьох ферментів і тому впливає секреторну активність ендокринних і екзокринних залоз. Зменшення вмісту іонів кальцію в плазмі крові та тканинах може призводити до розвитку різних патологічних процесів. Гіпокальціємія призводить до розвитку тетанії та спазмофілії, порушення функцій скелетної та гладкої мускулатури, серцево-судинної системи, порушення системи згортання крові, розвитку остеопорозу. Кальція хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин і чинить протиалергічну дію. При внутрішньовенному введенні стимулює симпатичний відділ вегетативної нервової системи, посилює виділення наднирниками епінефрину, має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняАлергічні захворювання (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алергодерматози, сироваткова хвороба); гіпокальціємія (у тому числі гіпокальціємічна тетанія, при гіпопаратиреозі); свинцева колька; гіперкаліємія; передозування солями магнію (у складі комплексної терапії)Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, гіперкальціємія, тяжка хронічна ниркова недостатність, фібриляція шлуночків, сечокам'яна хвороба, саркоїдоз, виражений атеросклероз, схильність до тромбоутворення, одночасний прийом із серцевими глікозидами, вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю: Хронічна ниркова недостатність легкої та середньої тяжкості, дегідратація, порушення електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворювання серця (ризик аритмії), захворювання нирок, "легеневе" серце, респіраторний ацидоз, дихальна недостатність (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію).Вагітність та лактаціяПід час вагітності та в період грудного вигодовування препарат протипоказаний. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяПри внутрішньовенному введенні можливе відчуття жару спочатку в ротовій порожнині, а потім по всьому тілу, присмак крейди в роті, периферична вазодилатація, зниження артеріального тиску, аритмія (у тому числі брадикардія), нудота, непритомність. При попаданні в підшкірну клітковину і м'яз викликає сильне роздратування і некроз навколишніх тканин. При швидкому введенні можлива фібриляція шлуночків серця, серцево-судинна недостатність, аж до зупинки серця. Місцеві реакції: подразнення в процесі вени; гіперемія шкіри, біль, висипання, кальцифікація можуть свідчити про екстравазадію, яка може призводити до некрозу навколишніх тканин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні зменшує дію блокаторів "повільних" кальцієвих каналів; з іншими кальцій- і магнійсодержащими препаратами підвищується ризик гіперкальціємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю; з хінідом - можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду. Фармацевтично несумісний з тетрациклінами, сульфатом магнію, лікарськими препаратами, що містять фосфати, карбонати або тартрати. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію хлориду не рекомендується через посилення кардіотоксичної дії. Посилює дію антигістамінних препаратів. Сумісний з 5% розчином декстрози та 0,9% розчином натрію хлориду.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно струминно або краплинно (повільно) зі швидкістю трохи більше 0,75-1,5 мл/хв. Ампулу із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Після завершення введення пацієнту слід недовго залишатися в положенні "лежачи". Для внутрішньовенного краплинного введення розчин препарату попередньо розводять у 100-200 мл 0,9% ізотонічного розчину хлориду натрію або 5% розчину декстрози (глюкози). При алергічних реакціях (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алергодерматози, сироваткова хвороба), свинцевій коліці, передозуванні солями магнію – 7,5-15 мл. При гострій гіпокальціємії – 7,5-15 мл протягом 1-3 днів, за необхідності введення повторюють кожні 1-3 дні. При гіпокальціємічній тетанії – 5-17,5 мл. Введення повторюють кожні 8 годин до досягнення терапевтичного ефекту. При гіперкаліємії (під контролем електрокардіограми) – 2,45-15 мл, за необхідності повторну дозу вводять через 1-2 хв. Дітям – по 0,3 мл/кг, максимальна добова доза – 15 мл. При алергічних захворюваннях рекомендується спільне застосування кальцію хлориду та протигістамінних препаратів.ПередозуванняСимптоми: гіперкальціємія (спрага, нудота, блювання, запор, поліурія, біль у животі, м'язова слабкість, психічні порушення, у тяжких випадках – аритмія, кома), особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Лікування: при легкому передозуванні (концентрація кальцію - 2,6-2,9 ммоль/л) введення припиняють і скасовують інші кальційвмісні лікарські препарати. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію більше 2,9 ммоль/л) - введення 0,9% ізотонічного розчину натрію хлориду; нетіазидних діуретиків; контроль концентрації калію та магнію в сироватці крові, при необхідності введення препаратів калію та магнію; контроль серцевої діяльності, запровадження бета-адреноблокаторів для профілактики аритмій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе вводити підшкірно та внутрішньом'язово! При попаданні кальцію хлориду під шкіру або м'язові тканини розвивається сильне місцеве подразнення тканин з утворенням вогнищ некрозу. При виникненні болю або гіперемії у місці введення слід припинити введення та виключити екстравазацію препарату. Лікування проводять під контролем концентрації кальцію у плазмі крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування у зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів необхідно дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: кальцію хлориду гексагідрат – 100 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 5 або 10 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул разом з інструкцією з застосування і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в коробку з картону. По 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. При використанні ампул з точками надлому або кільцями ніж для розтину ампул або ампульний скарифікатор допускається не вкладати.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаУ крові кальцій знаходиться в іонізованому та у зв'язаному стані. У плазмі близько 45% кальцію знаходиться у комплексі з білками. Фізіологічну активність має іонізований кальцій. Депонується у кістковій тканині. Близько 20% препарату виводиться нирками, решта (80%) – кишечником. 95% кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається резорбції у висхідному сегменті петлі Генле, а також у проксимальних та дистальних ниркових канальцях.ФармакодинамікаПрепарат кальцію, що заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, процесу згортання крові, функціонування інших систем та органів. Кальцій є ко-фактором багатьох ферментів і тому впливає секреторну активність ендокринних і екзокринних залоз. Зменшення вмісту іонів кальцію в плазмі крові та тканинах може призводити до розвитку різних патологічних процесів. Гіпокальціємія призводить до розвитку тетанії та спазмофілії, порушення функцій скелетної та гладкої мускулатури, серцево-судинної системи, порушення системи згортання крові, розвитку остеопорозу. Кальція хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин і чинить протиалергічну дію. При внутрішньовенному введенні стимулює симпатичний відділ вегетативної нервової системи, посилює виділення наднирниками епінефрину, має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняАлергічні захворювання (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алергодерматози, сироваткова хвороба); гіпокальціємія (в т.ч. гіпокальціємічна тетанія, при гіпопаратиреозі); свинцева колька; гіперкаліємія; передозування солями магнію (у складі комплексної терапії)Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; гіперкальціємія; гіперкальціурія; тяжка хронічна ниркова недостатність; фібриляція шлуночків; мочекам'яна хвороба; саркоїдоз; виражений атеросклероз; схильність до тромбоутворення; одночасний прийом із серцевими глікозидами; період грудного вигодовування; вагітність. З обережністю: хронічна ниркова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, дегідратація, порушення електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворювання серця (ризик аритмії), захворювання нирок, "легеневе" серце, респіраторний ацидоз, дихальна недостатність (ризик токсичних реакцій внаслідок окиснення) , вік до 18 роківВагітність та лактаціяПід час вагітності та в період грудного вигодовування препарат протипоказаний. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяНебажані реакції описані відповідно до системно-органних класів MedDRA. Порушення з боку серця Можлива аритмія (зокрема брадикардія). При швидкому введенні можлива фібриляція шлуночків серця, серцево-судинна недостатність, аж до зупинки серця. Порушення з боку судин Можливе зниження артеріального тиску, периферична вазодилатація. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота. Загальні розлади та порушення у місці введення Можливе відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу, присмак крейди в роті, непритомність. Роздратування по ходу вени, гіперемія шкіри, біль, висипання, кальцифікація можуть свідчити про екстравазацію, яка може призводити до некрозу навколишніх тканин. При попаданні в підшкірну клітковину і м'яз викликає сильне роздратування і некроз навколишніх тканин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні із серцевими глікозидами підвищує ризик розвитку аритмій (одночасне застосування протипоказане). Знижує ефективність блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Одночасний прийом з іншими кальцій- та магнійвмісними препаратами підвищує ризик гіперкальціємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю; з хінідином - можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду. Фармацевтично несумісний з тетрациклінами, сульфатом магнію, лікарськими препаратами, що містять фосфати, карбонати або тартрати. Посилює дію антигістамінних препаратів. Сумісний з 5% розчином декстрози та 0,9% розчином натрію хлориду.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно струминно (повільно) або краплинно зі швидкістю не більше 0,75-1,5 мл/хв. Ампулу із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Після завершення введення пацієнту слід недовго залишатися в положенні "лежачи". При алергічних захворюваннях (кропивниці, ангіоневротичному набряку, алергодерматозах, сироватковій хворобі), свинцевій коліці, передозуванні солями магнію – 7,5-15 мл. При гострій гіпокальціємії – 7,5-15 мл протягом 1-3 днів, за необхідності введення повторюють кожні 1-3 дні. При гіпокальціємічній тетанії – 5-17,5 мл. Введення повторюють кожні 8 годин до досягнення терапевтичного ефекту. При гіперкаліємії (під контролем електрокардіограми) – 2,45-15 мл, за необхідності повторну дозу вводять через 1-2 хв. Дітям – по 0,3 мл/кг, максимальна добова доза 15 мл. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин препарату попередньо розводять у 100-200 мл 5% розчину декстрози (глюкози) або 0,9% ізотонічного розчину хлориду натрію. При алергічних захворюваннях рекомендується спільне застосування кальцію хлориду та антигістамінних препаратів.ПередозуванняСимптоми: гіперкальціємія (спрага, нудота, блювання, запор, поліурія, абдомінальний біль, м'язова слабкість, психічні порушення, у тяжких випадках – аритмія, кома), особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Лікування: при незначному передозуванні (концентрація кальцію - 2,6-2,9 ммоль/л) введення припиняють і скасовують інші кальційсодержащіе лікарські засоби. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію більше 2,9 ммоль/л) вводять 0,9% розчин хлориду натрію, нетіазидні діуретики; проводять контроль концентрації калію та магнію в сироватці, і при необхідності – вводять препарати калію та магнію; контроль функції серцево-судинної системи, запровадження бета-адреноблокаторів для профілактики аритмій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування проводиться під контролем концентрації кальцію у крові. Не можна вводити підшкірно або внутрішньом'язово - можливий некроз тканин (високі концентрації кальцію хлориду, починаючи з 5%, викликають сильне подразнення тканин). При виникненні болю або гіперемії у місці введення слід припинити введення та виключити екстравазацію препарату. При внутрішньовенному введенні хлориду кальцію з'являється відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування у зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 ампула з 10 мл розчину містить хлорид кальцію 1 г; у картонній пачці 10 ампул. 10 мл – ампули (10) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаКальцій - макроелемент, що у формуванні кісткової тканини, процесі згортання крові, необхідний підтримки стабільної серцевої діяльності, процесів передачі нервових імпульсів. Покращує скорочення м'язів при м'язовій дистрофії, міастенії, зменшує проникність судин. При внутрішньовенному введенні кальцій викликає збудження симпатичної нервової системи та посилення виділення наднирниками адреналіну; має помірну діуретичну дію. При взаємодії розчину кальцію хлориду з солями магнію, щавлевою та фтористою кислотами утворюються нерозчинні сполуки, що дозволяє застосовувати розчин кальцію хлориду як антидот.Клінічна фармакологіяПрепарат, що заповнює дефіцит кальцію в організміПоказання до застосуванняЯк додатковий засіб при лікуванні алергічних захворювань (в т.ч. сироваткова хвороба, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, сінна лихоманка) та алергічних реакцій на ліки. Як додатковий гемостатичний засіб при легеневих, шлунково-кишкових, носових, маткових кровотечах. Як антидот при отруєння солями магнію, щавлевою кислотою та її розчинними солями, а також розчинними солями фтористої кислоти.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбоутворення, виражений атеросклероз, гіперкальціємія.Побічна діяМожливо: брадикардія; при швидкому введенні – фібриляція шлуночків; при внутрішньовенному введенні - відчуття жару в ротовій порожнині, а потім у всьому тілі.Взаємодія з лікарськими засобамиКальція хлорид несумісний із солями свинцю, срібла, одновалентної ртуті внаслідок утворення нерозчинних хлоридів важких металів та з барбіталом натрію, т.к. при цьому утворюється малорозчинна кальцієва сіль барбіталу. Кальція хлорид при одночасному застосуванні зменшує дію блокаторів кальцієвих каналів. Під впливом колестираміну абсорбція кальцію із ШКТ знижується. При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію хлориду не рекомендується у зв'язку з посиленням кардіотоксичної дії.Спосіб застосування та дозиПри внутрішньовенному введенні разова доза становить 0.5-1 мг. При прийомі внутрішньо разова доза - 0.25-1.5 г. Частота та тривалість застосування залежать від показань та клінічної ситуації.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе вводити п/к та в/м. При попаданні кальцію хлориду під шкіру або м'язові тканини розвивається сильне подразнення з утворенням вогнищ некрозу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: кальцію хлориду гексагідрат – 100,0 мг або кальцію хлориду дигідрат – 67,1 мг (у перерахунку на кальцію хлориду гексагідрат – 100,0 мг); Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 5 або 10 мл полімерні ампули, виготовлені за технологією "blow-fill-seal" "видування-наповнення-герметизація" на лінії виробництва Bottelpack. По 5 або 10 полімерних ампул разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаУ крові кальцій знаходиться в іонізованому та у зв'язаному стані. У плазмі близько 45% кальцію знаходиться у комплексі з білками. Фізіологічну активність має іонізований кальцій. Депонується у кістковій тканині. Близько 20% препарату виводиться нирками, решта (80%) – кишечником. 95% кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається резорбції у висхідному сегменті петлі Генле, а також у проксимальних та дистальних ниркових канальцях.ФармакодинамікаПрепарат кальцію, що заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, процесу згортання крові, функціонування інших систем та органів. Кальцій є ко-фактором багатьох ферментів і тому впливає секреторну активність ендокринних і екзокринних залоз. Зменшення вмісту іонів кальцію в плазмі крові та тканинах може призводити до розвитку різних патологічних процесів. Гіпокальціємія призводить до розвитку тетанії та спазмофілії, порушення функцій скелетної та гладкої мускулатури, серцево-судинної системи, порушення системи згортання крові, розвитку остеопорозу. Кальція хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин і чинить протиалергічну дію. При внутрішньовенному введенні стимулює симпатичний відділ вегетативної нервової системи, посилює виділення наднирниками епінефрину, має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняАлергічні захворювання (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алергодерматози, сироваткова хвороба); гіпокальціємія (в т.ч. гіпокальціємічна тетанія, при гіпопаратиреозі); свинцева колька; гіперкаліємія; передозування солями магнію (у складі комплексної терапії)Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; гіперкальціємія; гіперкальціурія; тяжка хронічна ниркова недостатність; фібриляція шлуночків; мочекам'яна хвороба; саркоїдоз; виражений атеросклероз; схильність до тромбоутворення; одночасний прийом із серцевими глікозидами; період грудного вигодовування; вагітність. З обережністю: хронічна ниркова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, дегідратація, порушення електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворювання серця (ризик аритмії), захворювання нирок, "легеневе" серце, респіраторний ацидоз, дихальна недостатність (ризик токсичних реакцій внаслідок окиснення) , вік до 18 роківВагітність та лактаціяПід час вагітності та в період грудного вигодовування препарат протипоказаний. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяНебажані реакції описані відповідно до системно-органних класів MedDRA. Порушення з боку серця Можлива аритмія (зокрема брадикардія). При швидкому введенні можлива фібриляція шлуночків серця, серцево-судинна недостатність, аж до зупинки серця. Порушення з боку судин Можливе зниження артеріального тиску, периферична вазодилатація. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота. Загальні розлади та порушення у місці введення Можливе відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу, присмак крейди в роті, непритомність. Роздратування по ходу вени, гіперемія шкіри, біль, висипання, кальцифікація можуть свідчити про екстравазацію, яка може призводити до некрозу навколишніх тканин. При попаданні в підшкірну клітковину і м'яз викликає сильне роздратування і некроз навколишніх тканин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні із серцевими глікозидами підвищує ризик розвитку аритмій (одночасне застосування протипоказане). Знижує ефективність блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Одночасний прийом з іншими кальцій- та магнійвмісними препаратами підвищує ризик гіперкальціємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю; з хінідином - можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду. Фармацевтично несумісний з тетрациклінами, сульфатом магнію, лікарськими препаратами, що містять фосфати, карбонати або тартрати. Посилює дію антигістамінних препаратів. Сумісний з 5% розчином декстрози та 0,9% розчином натрію хлориду.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно струминно (повільно) або краплинно зі швидкістю не більше 0,75-1,5 мл/хв. Ампулу із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Після завершення введення пацієнту слід недовго залишатися в положенні "лежачи". При алергічних захворюваннях (кропивниці, ангіоневротичному набряку, алергодерматозах, сироватковій хворобі), свинцевій коліці, передозуванні солями магнію – 7,5-15 мл. При гострій гіпокальціємії – 7,5-15 мл протягом 1-3 днів, за необхідності введення повторюють кожні 1-3 дні. При гіпокальціємічній тетанії – 5-17,5 мл. Введення повторюють кожні 8 годин до досягнення терапевтичного ефекту. При гіперкаліємії (під контролем електрокардіограми) – 2,45-15 мл, за необхідності повторну дозу вводять через 1-2 хв. Дітям – по 0,3 мл/кг, максимальна добова доза 15 мл. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин препарату попередньо розводять у 100-200 мл 5% розчину декстрози (глюкози) або 0,9% ізотонічного розчину хлориду натрію. При алергічних захворюваннях рекомендується спільне застосування кальцію хлориду та антигістамінних препаратів. Порядок роботи з полімерною ампулою: Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Здавити ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися виділення препарату, і рухами, що обертають, повернути і відокремити клапан. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати шприц з ампулою. Перевернути ампулу та повільно набрати в шприц її вміст. Одягти голку на шприц.ПередозуванняСимптоми: гіперкальціємія (спрага, нудота, блювання, запор, поліурія, абдомінальний біль, м'язова слабкість, психічні порушення, у тяжких випадках – аритмія, кома), особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Лікування: при незначному передозуванні (концентрація кальцію - 2,6-2,9 ммоль/л) введення припиняють і скасовують інші кальційсодержащіе лікарські засоби. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію більше 2,9 ммоль/л) вводять 0,9% розчин хлориду натрію, нетіазидні діуретики; проводять контроль концентрації калію та магнію в сироватці, і при необхідності – вводять препарати калію та магнію; контроль функції серцево-судинної системи, запровадження бета-адреноблокаторів для профілактики аритмій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування проводиться під контролем концентрації кальцію у крові. Не можна вводити підшкірно або внутрішньом'язово - можливий некроз тканин (високі концентрації кальцію хлориду, починаючи з 5%, викликають сильне подразнення тканин). При виникненні болю або гіперемії у місці введення слід припинити введення та виключити екстравазацію препарату. При внутрішньовенному введенні хлориду кальцію з'являється відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування у зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: кальцію хлориду гексагідрат – 100 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин внутрішньовенного введення, 100 мг/мл. По 5 або 10 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул разом з інструкцією з застосування і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в коробку з картону. По 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. При використанні ампул з точками надлому або кільцями ніж для розтину ампул або ампульний скарифікатор допускається не вкладати.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаУ крові кальцій знаходиться в іонізованому та у зв'язаному стані. У плазмі близько 45% кальцію знаходиться у комплексі з білками. Фізіологічну активність має іонізований кальцій. Депонується у кістковій тканині. Близько 20% препарату виводиться нирками, решта (80%) – кишечником. 95% кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається резорбції у висхідному сегменті петлі Генле, а також у проксимальних та дистальних ниркових канальцях.ФармакодинамікаПрепарат кальцію, що заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідного для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, процесу згортання крові, функціонування інших систем та органів. Кальцій є ко-фактором багатьох ферментів і тому впливає секреторну активність ендокринних і екзокринних залоз. Зменшення вмісту іонів кальцію в плазмі крові та тканинах може призводити до розвитку різних патологічних процесів. Гіпокальціємія призводить до розвитку тетанії та спазмофілії, порушення функцій скелетної та гладкої мускулатури, серцево-судинної системи, порушення системи згортання крові, розвитку остеопорозу. Кальція хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин і чинить протиалергічну дію. При внутрішньовенному введенні стимулює симпатичний відділ вегетативної нервової системи, посилює виділення наднирниками епінефрину, має помірну діуретичну дію.Показання до застосуванняАлергічні захворювання (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алергодерматози, сироваткова хвороба); гіпокальціємія (в т.ч. гіпокальціємічна тетанія, при гіпопаратиреозі); свинцева колька; гіперкаліємія; передозування солями магнію (у складі комплексної терапії)Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; гіперкальціємія; гіперкальціурія; тяжка хронічна ниркова недостатність; фібриляція шлуночків; мочекам'яна хвороба; саркоїдоз; виражений атеросклероз; схильність до тромбоутворення; одночасний прийом із серцевими глікозидами; період грудного вигодовування; вагітність. З обережністю: Хронічна ниркова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, дегідратація, порушення електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворювання серця (ризик аритмії), захворювання нирок, "легеневе" серце, респіраторний ацидоз, дихальна недостатність (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію), вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПід час вагітності та в період грудного вигодовування препарат протипоказаний. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяНебажані реакції описані відповідно до системно-органних класів MedDRA. Порушення з боку серця можлива аритмія (в т.ч. брадикардія). При швидкому введенні можлива фібриляція шлуночків серця, серцево-судинна недостатність, аж до зупинки серця. Порушення з боку судин Можливе зниження артеріального тиску, периферична вазодилатація. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота. Загальні розлади та порушення у місці введення Можливе відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу, присмак крейди в роті, непритомність. Роздратування по ходу вени, гіперемія шкіри, біль, висипання, кальцифікація можуть свідчити про екстравазацію, яка може призводити до некрозу навколишніх тканин. При попаданні в підшкірну клітковину і м'яз викликає сильне роздратування і некроз навколишніх тканин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні із серцевими глікозидами підвищує ризик розвитку аритмій (одночасне застосування протипоказане). Знижує ефективність блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Одночасний прийом з іншими кальцій- та магнійвмісними препаратами підвищує ризик гіперкальціємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю; з хінідином - можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду. Фармацевтично несумісний з тетрациклінами, сульфатом магнію, лікарськими препаратами, що містять фосфати, карбонати або тартрати. Посилює дію антигістамінних препаратів. Сумісний з 5% розчином декстрози та 0,9% розчином натрію хлоридСпосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно струминно (повільно) або краплинно зі швидкістю не більше 0,75-1,5 мл/хв. Ампулу із розчином перед введенням підігрівають до температури тіла. Після завершення введення пацієнту слід недовго залишатися в положенні "лежачи". При алергічних захворюваннях (кропивниці, ангіоневротичному набряку, алергодерматозах, сироватковій хворобі), свинцевій коліці, передозуванні солями магнію – 7,5-15 мл. При гострій гіпокальціємії – 7,5-15 мл протягом 1-3 днів, за необхідності введення повторюють кожні 1-3 дні. При гіпокальціємічній тетанії – 5-17,5 мл. Введення повторюють кожні 8 годин до досягнення терапевтичного ефекту. При гіперкаліємії (під контролем електрокардіограми) – 2,45-15 мл, за необхідності повторну дозу вводять через 1-2 хв. Дітям – по 0,3 мл/кг, максимальна добова доза 15 мл. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин препарату попередньо розводять у 100-200 мл 5% розчину декстрози (глюкози) або 0,9% ізотонічного розчину хлориду натрію. При алергічних захворюваннях рекомендується спільне застосування кальцію хлориду та антигістамінних препаратів.ПередозуванняСимптоми: гіперкальціємія (спрага, нудота, блювання, запор, поліурія, абдомінальний біль, м'язова слабкість, психічні порушення, у тяжких випадках – аритмія, кома), особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Лікування: при незначному передозуванні (концентрація кальцію - 2,6-2,9 ммоль/л) введення припиняють і скасовують інші кальційсодержащіе лікарські засоби. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію більше 2,9 ммоль/л) вводять 0,9% розчин хлориду натрію, нетіазидні діуретики; проводять контроль концентрації калію та магнію в сироватці, і при необхідності – вводять препарати калію та магнію; контроль функції серцево-судинної системи, запровадження бета-адреноблокаторів для профілактики аритмій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування проводиться під контролем концентрації кальцію у крові. Не можна вводити підшкірно або внутрішньом'язово - можливий некроз тканин (високі концентрації кальцію хлориду, починаючи з 5%, викликають сильне подразнення тканин). При виникненні болю або гіперемії у місці введення слід припинити введення та виключити екстравазацію препарату. При внутрішньовенному введенні хлориду кальцію з'являється відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування у зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ебастин – 10,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 20,00 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 5,2 мг; лактози моногідрат – 88,5 мг; кроскармелоза натрію – 5,00 мг; магнію стеарат – 1,3 мг; оболонка: гіпромелоза – 1,725 ​​мг; макрогол-6000 – 0,575 мг; титану діоксид – 0,575 мг. По 10 таблеток у блістері з ПВХ плівки та алюмінієвої фольги. 1 блістер з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки круглої форми, покриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору. На одній стороні таблеток є ризик і гравірування Е10.Фармакотерапевтична групаБлокує H1-рецептори та перешкоджає зв'язуванню з ними гістаміну.ФармакокінетикаШвидко всмоктується та майже повністю метаболізується у печінці до активного метаболіту – карабастину. Після одноразового прийому таблеток у дозі 10 мг Cmax каребастину (80-100 нг/мл) досягається через 2,6-4 год; після одноразового прийому сиропу в дозі 5 або 10 мг Cmax каребастину (108-209 нг/мл) досягається через 2,8-3,4 год. Жирна їжа прискорює абсорбцію (концентрація у крові зростає на 50%). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Одночасний прийом таблеток з їжею сприяє підвищенню рівня каребастину в крові в 1,6-2 рази, але не змінює час досягнення Cmax та клінічних ефектів. При щоденному прийомі таблеток у дозі 10 мг рівноважна концентрація (130-160 нг/мл) реєструється через 3-5 днів. При прийомі таблеток зв'язування з білками плазми кестину та каребастину становить більше 95%, T1/2 каребастину – 15-19 год. Виводиться із сечею у вигляді кон'югованих метаболітів 60-66%. На тлі ниркової недостатності T1/2 каребастину зростає до 23-26 годин, при печінковій недостатності – до 27 годин, проте концентрація препарату при прийомі 10 мг на добу не перевищує терапевтичних значень. Значення фармакокінетичних властивостей не залежать від віку.ФармакодинамікаПісля прийому внутрішньо виражена протиалергічна дія починається через 1 годину і триває протягом 48 годин. Після 5-денного курсу лікування антигістамінна активність зберігається протягом 72 годин за рахунок дії активних метаболітів. Препарат не має вираженого антихолінергічного та седативного ефекту.Показання до застосуванняалергічний риніт сезонний та/або цілорічний (викликаний побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, лікарськими та іншими алергенами); кропив'янка (викликана побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, інсектними, лікарськими алергенами, впливом сонця, холоду та ін.).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій та/або печінковій недостатності; у пацієнтів із збільшеним QT-інтервалом, гіпокаліємією.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Кестін у вагітних жінок не досліджена, тому його застосування під час вагітності не рекомендується. Матерям-годувальницям не рекомендується приймати препарат Кестін®, оскільки виділення ебастину в грудне молоко не вивчене.Побічна діяГоловний біль, сухість у роті. Рідко диспепсія, нудота, безсоння, сонливість, абдомінальні болі, астенічний синдром, синусит, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується призначати Кестін одночасно з кетоконазолом та еритроміцином. Кестін не взаємодіє з теофіліном, непрямими антикоагулянтами, циметидином, діазепамом, етанолом та етанолвмісними препаратами.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та дітям старше 15 років: 10–20 мг (1/2–1 табл.) 1 раз на добу. Дітям 12-15 років: 10 мг (1/2 табл.) 1 раз на добу. Добова доза (20 мг) призначається за рекомендацією лікаря. У разі порушення функції печінки добова доза не повинна перевищувати 10 мг.ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія. Спеціального антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕбастін може спотворювати результати шкірних алергічних спроб. Тому рекомендується проводити такі проби не раніше ніж через 5-7 днів після відміни препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, таких як сонливість, необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ебастин – 10,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 20,00 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 5,2 мг; лактози моногідрат – 88,5 мг; кроскармелоза натрію – 5,00 мг; магнію стеарат – 1,3 мг; оболонка: гіпромелоза – 1,725 ​​мг; макрогол-6000 – 0,575 мг; титану діоксид – 0,575 мг. По 10 таблеток у блістері з ПВХ плівки та алюмінієвої фольги. 1 блістер з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки круглої форми, покриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору. На одній стороні таблеток є ризик і гравірування Е10.Фармакотерапевтична групаБлокує H1-рецептори та перешкоджає зв'язуванню з ними гістаміну.ФармакокінетикаШвидко всмоктується та майже повністю метаболізується у печінці до активного метаболіту – карабастину. Після одноразового прийому таблеток у дозі 10 мг Cmax каребастину (80-100 нг/мл) досягається через 2,6-4 год; після одноразового прийому сиропу в дозі 5 або 10 мг Cmax каребастину (108-209 нг/мл) досягається через 2,8-3,4 год. Жирна їжа прискорює абсорбцію (концентрація у крові зростає на 50%). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Одночасний прийом таблеток з їжею сприяє підвищенню рівня каребастину в крові в 1,6-2 рази, але не змінює час досягнення Cmax та клінічних ефектів. При щоденному прийомі таблеток у дозі 10 мг рівноважна концентрація (130-160 нг/мл) реєструється через 3-5 днів. При прийомі таблеток зв'язування з білками плазми кестину та каребастину становить більше 95%, T1/2 каребастину – 15-19 год. Виводиться із сечею у вигляді кон'югованих метаболітів 60-66%. На тлі ниркової недостатності T1/2 каребастину зростає до 23-26 годин, при печінковій недостатності – до 27 годин, проте концентрація препарату при прийомі 10 мг на добу не перевищує терапевтичних значень. Значення фармакокінетичних властивостей не залежать від віку.ФармакодинамікаПісля прийому внутрішньо виражена протиалергічна дія починається через 1 годину і триває протягом 48 годин. Після 5-денного курсу лікування антигістамінна активність зберігається протягом 72 годин за рахунок дії активних метаболітів. Препарат не має вираженого антихолінергічного та седативного ефекту.Показання до застосуванняалергічний риніт сезонний та/або цілорічний (викликаний побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, лікарськими та іншими алергенами); кропив'янка (викликана побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, інсектними, лікарськими алергенами, впливом сонця, холоду та ін.).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій та/або печінковій недостатності; у пацієнтів із збільшеним QT-інтервалом, гіпокаліємією.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Кестін у вагітних жінок не досліджена, тому його застосування під час вагітності не рекомендується. Матерям-годувальницям не рекомендується приймати препарат Кестін®, оскільки виділення ебастину в грудне молоко не вивчене.Побічна діяГоловний біль, сухість у роті. Рідко диспепсія, нудота, безсоння, сонливість, абдомінальні болі, астенічний синдром, синусит, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується призначати Кестін одночасно з кетоконазолом та еритроміцином. Кестін не взаємодіє з теофіліном, непрямими антикоагулянтами, циметидином, діазепамом, етанолом та етанолвмісними препаратами.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та дітям старше 15 років: 10–20 мг (1/2–1 табл.) 1 раз на добу. Дітям 12-15 років: 10 мг (1/2 табл.) 1 раз на добу. Добова доза (20 мг) призначається за рекомендацією лікаря. У разі порушення функції печінки добова доза не повинна перевищувати 10 мг.ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія. Спеціального антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕбастін може спотворювати результати шкірних алергічних спроб. Тому рекомендується проводити такі проби не раніше ніж через 5-7 днів після відміни препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, таких як сонливість, необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ебастин – 20,00 мг; Допоміжні речовини: Желатин – 13,00 мг; Маннітол – 9,76 мг; Аспартам – 2,00 мг; Ароматизатор м'ятний – 2,00 мг. По 10 таблеток у блістер з Алюмінію/ПВХ та Алюмінію/ПЕТ. По 1 блістер з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або майже білого кольору, круглі, ліофілізовані пігулки.Фармакотерапевтична групаБлокує H1-рецептори та перешкоджає зв'язуванню з ними гістаміну.ФармакокінетикаШвидко всмоктується та майже повністю метаболізується у печінці до активного метаболіту – карабастину. Після одноразового прийому таблеток у дозі 10 мг Cmax каребастину (80-100 нг/мл) досягається через 2,6-4 год; після одноразового прийому сиропу в дозі 5 або 10 мг Cmax каребастину (108-209 нг/мл) досягається через 2,8-3,4 год. Жирна їжа прискорює абсорбцію (концентрація у крові зростає на 50%). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Одночасний прийом таблеток з їжею сприяє підвищенню рівня каребастину в крові в 1,6-2 рази, але не змінює час досягнення Cmax та клінічних ефектів. При щоденному прийомі таблеток у дозі 10 мг рівноважна концентрація (130-160 нг/мл) реєструється через 3-5 днів. При прийомі таблеток зв'язування з білками плазми кестину та каребастину становить більше 95%, T1/2 каребастину – 15-19 год. Виводиться із сечею у вигляді кон'югованих метаболітів 60-66%. На тлі ниркової недостатності T1/2 каребастину зростає до 23-26 годин, при печінковій недостатності – до 27 годин, проте концентрація препарату при прийомі 10 мг на добу не перевищує терапевтичних значень. Значення фармакокінетичних властивостей не залежать від віку.ФармакодинамікаПісля прийому внутрішньо виражена протиалергічна дія починається через 1 годину і триває протягом 48 годин. Після 5-денного курсу лікування антигістамінна активність зберігається протягом 72 годин за рахунок дії активних метаболітів. Препарат не має вираженого антихолінергічного та седативного ефекту.Показання до застосуванняалергічний риніт сезонний та/або цілорічний (викликаний побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, лікарськими та іншими алергенами); кропив'янка (викликана побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, інсектними, лікарськими алергенами, впливом сонця, холоду та ін.).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій та/або печінковій недостатності; у пацієнтів із збільшеним QT-інтервалом, гіпокаліємією.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Кестін у вагітних жінок не досліджена, тому його застосування під час вагітності не рекомендується. Матерям-годувальницям не рекомендується приймати препарат Кестін®, оскільки виділення ебастину в грудне молоко не вивчене.Побічна діяГоловний біль, сухість у роті. Рідко диспепсія, нудота, безсоння, сонливість, абдомінальні болі, астенічний синдром, синусит, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується призначати Кестін одночасно з кетоконазолом та еритроміцином. Кестін не взаємодіє з теофіліном, непрямими антикоагулянтами, циметидином, діазепамом, етанолом та етанолвмісними препаратами.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та дітям старше 15 років: 10–20 мг (1/2–1 табл.) 1 раз на добу. Дітям 12-15 років: 10 мг (1/2 табл.) 1 раз на добу. Добова доза (20 мг) призначається за рекомендацією лікаря. У разі порушення функції печінки добова доза не повинна перевищувати 10 мг.ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія. Спеціального антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕбастін може спотворювати результати шкірних алергічних спроб. Тому рекомендується проводити такі проби не раніше ніж через 5-7 днів після відміни препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, таких як сонливість, необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ебастин – 20,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 40,00 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 10,40 мг; лактози моногідрат – 77,00 мг; кроскармелоза натрію – 10,00 мг; магнію стеарат – 2,60 мг; оболонка: гіпромелоза – 2,85 мг; макрогол-6000 – 0,95 мг; титану діоксид – 0,95 мг. По 10 таблеток у блістері з ПВХ плівки та алюмінієвої фольги. 1 блістер з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки круглої форми, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору. На одній стороні таблеток є гравірування "Е 20".Фармакотерапевтична групаБлокує H1-рецептори та перешкоджає зв'язуванню з ними гістаміну.ФармакокінетикаШвидко всмоктується та майже повністю метаболізується у печінці до активного метаболіту – карабастину. Після одноразового прийому таблеток у дозі 10 мг Cmax каребастину (80-100 нг/мл) досягається через 2,6-4 год; після одноразового прийому сиропу в дозі 5 або 10 мг Cmax каребастину (108-209 нг/мл) досягається через 2,8-3,4 год. Жирна їжа прискорює абсорбцію (концентрація у крові зростає на 50%). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Одночасний прийом таблеток з їжею сприяє підвищенню рівня каребастину в крові в 1,6-2 рази, але не змінює час досягнення Cmax та клінічних ефектів. При щоденному прийомі таблеток у дозі 10 мг рівноважна концентрація (130-160 нг/мл) реєструється через 3-5 днів. При прийомі таблеток зв'язування з білками плазми кестину та каребастину становить більше 95%, T1/2 каребастину – 15-19 год. Виводиться із сечею у вигляді кон'югованих метаболітів 60-66%. На тлі ниркової недостатності T1/2 каребастину зростає до 23-26 годин, при печінковій недостатності – до 27 годин, проте концентрація препарату при прийомі 10 мг на добу не перевищує терапевтичних значень. Значення фармакокінетичних властивостей не залежать від віку.ФармакодинамікаПісля прийому внутрішньо виражена протиалергічна дія починається через 1 годину і триває протягом 48 годин. Після 5-денного курсу лікування антигістамінна активність зберігається протягом 72 годин за рахунок дії активних метаболітів. Препарат не має вираженого антихолінергічного та седативного ефекту.Показання до застосуванняалергічний риніт сезонний та/або цілорічний (викликаний побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, лікарськими та іншими алергенами); кропив'янка (викликана побутовими, пилковими, епідермальними, харчовими, інсектними, лікарськими алергенами, впливом сонця, холоду та ін.).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій та/або печінковій недостатності; у пацієнтів із збільшеним QT-інтервалом, гіпокаліємією.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Кестін у вагітних жінок не досліджена, тому його застосування під час вагітності не рекомендується. Матерям-годувальницям не рекомендується приймати препарат Кестін®, оскільки виділення ебастину в грудне молоко не вивчене.Побічна діяГоловний біль, сухість у роті. Рідко диспепсія, нудота, безсоння, сонливість, абдомінальні болі, астенічний синдром, синусит, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується призначати Кестін одночасно з кетоконазолом та еритроміцином. Кестін не взаємодіє з теофіліном, непрямими антикоагулянтами, циметидином, діазепамом, етанолом та етанолвмісними препаратами.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Дорослим та дітям старше 15 років: 10–20 мг (1/2–1 табл.) 1 раз на добу. Дітям 12-15 років: 10 мг (1/2 табл.) 1 раз на добу. Добова доза (20 мг) призначається за рекомендацією лікаря. У разі порушення функції печінки добова доза не повинна перевищувати 10 мг.ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, моніторинг життєво важливих функцій, симптоматична терапія. Спеціального антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕбастін може спотворювати результати шкірних алергічних спроб. Тому рекомендується проводити такі проби не раніше ніж через 5-7 днів після відміни препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, таких як сонливість, необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. Активна речовина: кетотифену гідрофумарат – 1,38 мг (відповідає 1 мг кетотифену); Допоміжні речовини: МКЦ – 112,22 мг; кальцію гідрофосфат безводний – 20 мг; крохмаль пшеничний – 5 мг; магнію стеарат – 1,4 мг. Сироп - 5 мл: Активна речовина: кетотифену гідрофумарат – 1,38 мг (відповідає 1 мг кетотифену); Допоміжні речовини: сорбітол – 1750 мг; метилпарагідроксибензоат - 5 мг; пропілпарагідроксибензоат - 1 мг; лимонної кислоти моногідрат – 9 мг; натрію гідрофосфату додекагідрат - 30 мг; етанол (96%) - 100 мг; натрію сахаринат – 1 мг; ароматизатор полуничний (рідка есенція "Полуниця") - 15 мг; вода очищена – до 5 мл.

Дозування: 1 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. Діюча речовина: Кетотіфен. .

Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком та фаскою.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаМайже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, біодоступність становить близько 50% через ефект "першого проходження" через печінку. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) 2-4 год. Зв'язування з білками плазми становить близько 75%. , проникає у грудне молоко Об'єм розподілу – 2.7 л/кг. Близько 60% прийнятої дози метаболізується в печінці трьома шляхами: деметилювання, N-окислення, N-глюкурокон'югація, до наступних метаболітів: кетотифен - N-глюкуронід (фармакологічно неактивний), нор-кетотифен (з фармакологічною активністю, подібною активності) оксид кетотифену та 10-гідрокси - кетотифен (з невідомою фармакологічною активністю). Виводиться нирками – близько 70% у вигляді неактивних метаболітів, 0,8% – у незміненому вигляді. Виведення – двофазне: період напіввиведення першої фази становить 3 – 5 год., другий – близько 21ч. Метаболізм у дітей не відрізняється від такого у дорослих, за винятком швидшого кліренсу, тому дітям старше 3-річного віку необхідна добова доза для дорослих.ФармакодинамікаКетотифен належить до групи циклогептатиофенонів і має виражений антигістамінний ефект. Не відноситься до бронходилатуючих протиастматичних засобів. Механізм дії пов'язаний з гальмуванням вивільнення гістаміну та інших медіаторів з опасистих клітин, блокуванням гістамінових H1-рецепторів та інгібуванням ферменту фосфодіестерази, внаслідок чого підвищується рівень цАМФ (циклічний аденозинмонофосфат) у опасистих клітинах. Пригнічує ефекти PAF (тромбоцито-активуючого фактора). Не купує астматичні напади, а запобігає їх появі та веде до зменшення їх тривалості та інтенсивності, причому у деяких випадках вони повністю зникають. Полегшує виділення харкотиння.Показання до застосуванняАтопічна бронхіальна астма (у складі комплексної терапії), алергічний риніт, кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. І триместр вагітності, період грудного вигодовування. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: ІІ та ІІІ триместри вагітності, епілепсія, епізоди судом в анамнезі, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяУ І триместрі вагітності застосування препарату протипоказане. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності кетотифен слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування кетотифену в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяНижчеописані побічні дії класифіковані за органами та системами та за частотою. Побічні дії класифікуються за частотою наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000), з невідомою частотою (на підставі існуючих даних не можна зробити оцінку). Інфекції: нечасто – цистит. Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – тяжкі шкірні реакції, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона. Порушення з боку метаболізму та харчування: рідко – збільшення маси тіла. Психічні порушення: часто – збудження, дратівливість, безсоння, неспокій. Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення, біль голови; рідко – седативний ефект (розслаблення, уповільнення реакції); дуже рідко – судоми. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – сухість у роті, нудота, блювання, діарея. Гепатобіліарні порушення: дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гепатит. На початку лікування можуть з'явитися сухість у роті та запаморочення, але вони зазвичай проходять мимовільно під час лікування. У поодиноких випадках спостерігаються симптоми стимуляції центральної нервової системи, такі як збудження, дратівливість, безсоння та занепокоєння, особливо у дітей, нервозність, підвищена стомлюваність, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетотифену та пероральних протидіабетичних засобів існує ризик розвитку оборотної тромбоцитопенії. Таким пацієнтам рекомендується слідкувати за кількістю тромбоцитів. Кетотифен може посилювати ефекти інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (седативні, снодійні). Одночасне застосування кетотифену з іншими антигістамінними препаратами може призвести до посилення їх ефектів. Під час лікування кетотифеном слід уникати вживання алкоголю, оскільки він посилює пригнічуючу дію кетотифену на центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі запиваючи водою. Дорослі: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на день, вранці та ввечері. Для пацієнтів, які мають значний седативний ефект, рекомендується повільне підвищення дози протягом першого тижня, починаючи з 0,5 мг увечері перед сном, до поступового досягнення терапевтичної дози. При необхідності добову дозу можна збільшити до 4 мг – по 2 таблетки 2 рази на день. При більш високій дозі очікується швидшого настання терапевтичного ефекту. Діти старше 3 років: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на день, вранці та ввечері, під час їжі. Застосування у пацієнтів похилого віку Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна. Тривалість лікування Лікування є тривалим, терапевтичний ефект досягається після кількох тижнів терапії. Лікування слід проводити протягом не менше 2-3 місяців, особливо у пацієнтів, у яких не спостерігався ефект у перші тижні. Припиняти лікування кетотифеном слід поступово протягом 2-4 тижнів, щоб уникнути ризику загострення бронхіальної астми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНебажане різке скасування попереднього лікування протиастматичними препаратами, особливо системними глюкокортикостероїдами після приєднання до терапії кетотифену, скасування проводять протягом мінімум 2 тижнів, поступово знижуючи дози. У пацієнтів із стероїдною залежністю може спостерігатися розвиток надниркової недостатності. Не призначається для усунення нападу бронхіальної астми. Кетотифен знижує поріг судомної активності, тому його необхідно призначати з особливою обережністю пацієнтам з епізодами судом в анамнезі. Особам, чутливим до седативної дії, у перші два тижні препарат призначають малими дозами. У пацієнтів, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, слід контролювати кількість тромбоцитів периферичної крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: кетотифен фумарат – 1,38 мг (відповідає кетотифену – 1,00 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 112,22 мг, Кальцію гідрофосфат – 20,00 мг, крохмаль кукурудзяний – 5,00 мг, магнію стеарат – 1,40 мг. По 10, 30 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути" контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком та фаскою.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаМайже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, біодоступність становить близько 50% через ефект "першого проходження" через печінку. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) 2-4 год. Зв'язування з білками плазми становить близько 75%. , проникає у грудне молоко Об'єм розподілу – 2.7 л/кг. Близько 60% прийнятої дози метаболізується в печінці трьома шляхами: деметилювання, N-окислення, N-глюкурокон'югація, до наступних метаболітів: кетотифен - N-глюкуронід (фармакологічно неактивний), нор-кетотифен (з фармакологічною активністю, подібною активності) оксид кетотифену та 10-гідрокси - кетотифен (з невідомою фармакологічною активністю). Виводиться нирками – близько 70% у вигляді неактивних метаболітів, 0,8% – у незміненому вигляді. Виведення – двофазне: період напіввиведення першої фази становить 3 – 5 год., другий – близько 21ч. Метаболізм у дітей не відрізняється від такого у дорослих, за винятком швидшого кліренсу, тому дітям старше 3-річного віку необхідна добова доза для дорослих.ФармакодинамікаКетотифен належить до групи циклогептатиофенонів і має виражений антигістамінний ефект. Не відноситься до бронходилатуючих протиастматичних засобів. Механізм дії пов'язаний з гальмуванням вивільнення гістаміну та інших медіаторів з опасистих клітин, блокуванням гістамінових H1-рецепторів та інгібуванням ферменту фосфодіестерази, внаслідок чого підвищується рівень цАМФ (циклічний аденозинмонофосфат) у опасистих клітинах. Пригнічує ефекти PAF (тромбоцито-активуючого фактора). Не купує астматичні напади, а запобігає їх появі та веде до зменшення їх тривалості та інтенсивності, причому у деяких випадках вони повністю зникають. Полегшує виділення харкотиння.Показання до застосуванняАтопічна бронхіальна астма (у складі комплексної терапії), алергічний риніт, кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. І триместр вагітності, період грудного вигодовування. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: ІІ та ІІІ триместри вагітності, епілепсія, епізоди судом в анамнезі, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяУ І триместрі вагітності застосування препарату протипоказане. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності кетотифен слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування кетотифену в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяНижчеописані побічні дії класифіковані за органами та системами та за частотою. Побічні дії класифікуються за частотою наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000), з невідомою частотою (на підставі існуючих даних не можна зробити оцінку). Інфекції: нечасто – цистит. Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – тяжкі шкірні реакції, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона. Порушення з боку метаболізму та харчування: рідко – збільшення маси тіла. Психічні порушення: часто – збудження, дратівливість, безсоння, неспокій. Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення, біль голови; рідко – седативний ефект (розслаблення, уповільнення реакції); дуже рідко – судоми. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – сухість у роті, нудота, блювання, діарея. Гепатобіліарні порушення: дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гепатит. На початку лікування можуть з'явитися сухість у роті та запаморочення, але вони зазвичай проходять мимовільно під час лікування. У поодиноких випадках спостерігаються симптоми стимуляції центральної нервової системи, такі як збудження, дратівливість, безсоння та занепокоєння, особливо у дітей, нервозність, підвищена стомлюваність, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетотифену та пероральних протидіабетичних засобів існує ризик розвитку оборотної тромбоцитопенії. Таким пацієнтам рекомендується слідкувати за кількістю тромбоцитів. Кетотифен може посилювати ефекти інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (седативні, снодійні). Одночасне застосування кетотифену з іншими антигістамінними препаратами може призвести до посилення їх ефектів. Під час лікування кетотифеном слід уникати вживання алкоголю, оскільки він посилює пригнічуючу дію кетотифену на центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі запиваючи водою. Дорослі: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на день, вранці та ввечері. Для пацієнтів, які мають значний седативний ефект, рекомендується повільне підвищення дози протягом першого тижня, починаючи з 0,5 мг увечері перед сном, до поступового досягнення терапевтичної дози. При необхідності добову дозу можна збільшити до 4 мг – по 2 таблетки 2 рази на день. При більш високій дозі очікується швидшого настання терапевтичного ефекту. Діти старше 3 років: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на день, вранці та ввечері, під час їжі. Застосування у пацієнтів похилого віку Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна. Тривалість лікування Лікування є тривалим, терапевтичний ефект досягається після кількох тижнів терапії. Лікування слід проводити протягом не менше 2-3 місяців, особливо у пацієнтів, у яких не спостерігався ефект у перші тижні. Припиняти лікування кетотифеном слід поступово протягом 2-4 тижнів, щоб уникнути ризику загострення бронхіальної астми.ПередозуванняСимптоми: сонливість, сплутаність свідомості, ністагм, запаморочення, дезорієнтація, бради- або тахікардія, артеріальна гіпотензія, нудота, блювання, задишка, ціаноз, підвищена збудливість, кома, у дітей можлива поява судом. Лікування: промивання шлунка (якщо пройшло трохи часу з моменту прийому), симптоматичне лікування, при розвитку судомного синдрому – барбітурати або бензодіазепіни. При необхідності рекомендується симптоматичне лікування та моніторинг серцевої діяльності. Діаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНебажане різке скасування попереднього лікування протиастматичними препаратами, особливо системними глюкокортикостероїдами після приєднання до терапії кетотифену, скасування проводять протягом мінімум 2 тижнів, поступово знижуючи дози. У пацієнтів із стероїдною залежністю може спостерігатися розвиток надниркової недостатності. Не призначається для усунення нападу бронхіальної астми. Кетотифен знижує поріг судомної активності, тому його необхідно призначати з особливою обережністю пацієнтам з епізодами судом в анамнезі. Особам, чутливим до седативної дії, у перші два тижні препарат призначають малими дозами. У пацієнтів, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, слід контролювати кількість тромбоцитів периферичної крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активна речовина: кетотифену гідрофумарат – 1,38 мг (відповідає 1 мг кетотифену); допоміжні речовини: МКЦ – 112,22 мг; кальцію гідрофосфат безводний – 20 мг; крохмаль пшеничний – 5 мг; магнію стеарат – 1,4 мг. Сироп - 5 мл: активна речовина: кетотифену гідрофумарат – 1,38 мг (відповідає 1 мг кетотифену); допоміжні речовини: сорбітол – 1750 мг; метилпарагідроксибензоат - 5 мг; пропілпарагідроксибензоат - 1 мг; лимонної кислоти моногідрат – 9 мг; натрію гідрофосфату додекагідрат - 30 мг; етанол (96%) - 100 мг; натрію сахаринат – 1 мг; ароматизатор полуничний (рідка есенція "Полуниця") - 15 мг; вода очищена – до 5 мл.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид * - 20 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. * У перерахунку на 100% речовина. 1 мл - ампули безбарвного скла (5) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні. 1 мл - ампули безбарвного скла (5) - упаковки коміркові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватого, або трохи зеленуватого кольору, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПоступово розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7,9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Терапевтична концентрація зберігається 4-6 годин. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виводиться переважно нирками як метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором H1-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно блокує H1-гістамінові рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну, антигістамінну, м-холіноблокуючу та виражену протисвербіжну дію. Має помірну спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну або до компонентів препарату; гострий напад бронхіальної астми; новонароджені діти (доношені та недоношені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: препарат слід призначати з обережністю пацієнтам похилого віку, при недостатності функції печінки та нирок, серцево-судинних захворюваннях, затримці сечі, гіперплазії передміхурової залози, закритокутовій глаукомі.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Хлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти зазвичай виникають вкрай рідко, носять тимчасовий характер, проходять після відміни препарату. З боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея/запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, інші патологічні зміни клітинного складу крові. З боку сечовипускальної системи: утруднення та затримка сечовипускання. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, напад глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація. При виникненні будь-якого з наведених вище ефектів, слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиХлоропірамін посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, М-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінові засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Внутрішньовенно застосовується лише у гострих тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: добова доза, що рекомендується, - 1-2 мл (вміст 1-2 ампул) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: Дітям віком 1-12 місяців - 5 мг (0,25 мл - ¼ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 1 -6 років – 10 мг (0,5 мл – ½ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 6-14 років – 10-20 мг (0,5-1 мл – ½ – 1 ампула) внутрішньом'язово. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Добова доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжувати внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів: Літні, виснажені хворі: застосування хлоропіраміну потребує особливої ​​обережності, т.к. у цих хворих антигістамінні препарати найчастіше викликають побічні ефекти (запаморочення, сонливість). Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку – збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату Хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу свідчать про зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Діюча речовина: Хлоропіраміну гідрохлорид (у перерахунку на 100 % речовину) – 20,0 мг; допоміжна речовина: вода для ін'єкцій до 1,0 мл. По 1 мл у ампулах. По 5 ампул у контурній комірковій упаковці. По 1, 2 контурних осередкових упаковки поміщають у пачку з картону. У кожну пачку вкладають інструкцію з медичного застосування препарату, ампульний скарифікатор (при упаковці ампул з кільцем зламу, крапками і надсічками ампульний скарифікатор не вкладають).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або з трохи жовтуватим або зеленуватим відтінком рідина з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаДобре розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему (ЦНС). Інтенсивно метаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками. Діти виведення препарату відбувається швидше, ніж в дорослих пацієнтів.ФармакодинамікаХлоропірамін – хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну) – це класичний антигістамінний препарат, що належить до групи етилендіамінових антигістамінних препаратів. Блокатор H1-гістамінових рецепторів антигістамінна та м-холіноблокуюча дія, має протиблювотний ефект, помірну спазмолітичну та периферичну холіноблокуючу активність.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атонічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гострий напад бронхіальної астми, новонароджені діти (доношені та недоношені), вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю: закритокутова глаукома, затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози, порушення функції печінки та нирок, серцево-судинні захворювання, літні хворі.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Відповідно до цього застосовувати хлоропірамін під час вагітності протипоказано. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про зупинення грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти, як правило, виникають вкрай рідко, мають тимчасовий характер, проходять після відміни препарату. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія та інші зміни складу крові. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, пронос, запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання, затримка сечі. При виникненні будь-якого з наведених вище ефектів, слід припинити прийом препарату і негайно звернеться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, М-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори моноаміноксидази (МАО) можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінні засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Внутрішньовенно застосовується лише у гострих тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: рекомендована добова доза – 1-2 мл (1-2 ампули) внутрішньом'язово. Дітям: Рекомендовані початкові дози: дітям віком від I до 12 місяців – 0,25 мл (1/4 ампули) внутрішньом'язово; дітям віком від 1 року до 6 років – 0,5 мл (1/2 ампули) внутрішньом'язово; дітям віком від 6 до 14 років - 0,5-1 мл (1/2-1 ампула) внутрішньом'язово. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Однак, доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг ваги тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжувати внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів: Літні, виснажені хворі: застосування хлоропіраміну потребує особливої ​​обережності, т.к. у цих хворих антигістамінні препарати найчастіше викликають побічні ефекти (запаморочення, сонливість). Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму хлоропіраміну при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що хлоропірамін та його метаболіти переважно виділяються через нирки.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування. Симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця, утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні та тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням кількості формених елементів. Якщо результати аналізу свідчать про зміну формули крові, застосування препарату припиняють. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, тому під час прийому препарату слід уникати вживання алкогольних напоїв. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може викликати сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється виконання робіт, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами та механізмами). Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид (у перерахунку на 100% речовину) – 20 мг; Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 1 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул з інструкцією по застосуванню та ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в коробку з картону для споживчої тари. По 5 або 10 ампул поміщають в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або стрічки поліетилентерефталатної і фольги алюмінієвої або паперу з поліетиленовим покриттям або без фольги, або без паперу. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією по застосуванню і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. При упаковці ампул з кільцем зламу або точкою надлому ніж для розтину ампул або ампульний скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата або зелена рідина зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаКонцентрація в крові досягає максимуму протягом 2 годин. Терапевтична концентрація зберігається протягом 4-6 год. Розподіл: Поступово розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7.9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Виведення: метаболізується у печінці, виводиться переважно через нирки із сечею у вигляді метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором Н1-рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно інгібує гістамінові Н1-рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну і виражену протисвербіжну дію. Має помірну периферичну антихолінергічну та спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, сироваткова хвороба, лікарська та харчова алергія, гостра та хронічна екзема, контактний дерматит, свербіж шкіри, атопічний дерматит. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб. Алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну та інших компонентів препарату. Новонароджені діти (доношені та недоношені). Гострий напад бронхіальної астми. Вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: закритокутова глаукома, затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози, порушення функції печінки та нирок, серцево-судинні захворювання, літні пацієнти.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Відповідно до цього, приймати хлоропірамін під час вагітності протипоказано. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про зупинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Затримка сечі. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, агранулоцитоз. Гемолітична анемія та інші зміни клітинного складу крові. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, м-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінні засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово або внутрішньовенно. Внутрішньовенно застосовується лише у тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: рекомендується добова доза – 1-2 мл (1-2 ампули) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: дітям віком від 1 до 12 місяців – 0,25 мл (1/4 ампули) в/м; дітям віком від 1 до 6 років – 0,5 мл (1/2 ампули) в/м; дітям віком від 6 до 14 років (0,5-1 мл) 1/2-1 ампула в/м. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Однак, доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг ваги тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжити внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів Літні та виснажені пацієнти: застосування хлоропіраміну потребує особливої ​​обережності, т.к. у таких пацієнтів частіше виникає запаморочення та сонливість. Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму хлоропіраміну. Пацієнти із порушенням функції нирок: т.к. хлоропірамін та його метаболіти в основному виділяється через нирки, може знадобитися зниження дози.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: Симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічний антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу крові вказують на зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид – 20 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 1 мл у ампули безбарвного нейтрального скла тип I з кольоровою точкою та насічкою. На ампули додатково може наноситися одне кольорове кільце. По 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. 1 або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або злегка жовта, або злегка зелена рідина зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПоступово розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7,9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Терапевтична концентрація зберігається 4-6 годин. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виводиться переважно нирками як метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором H1-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно блокує H1-гістамінові рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну, антигістамінну, м-холіноблокуючу та виражену протисвербіжну дію. Має помірну спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну або до компонентів препарату; гострий напад бронхіальної астми; новонароджені діти (доношені та недоношені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: препарат слід призначати з обережністю пацієнтам похилого віку, при недостатності функції печінки та нирок, серцево-судинних захворюваннях, затримці сечі, гіперплазії передміхурової залози, закритокутовій глаукомі.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Хлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти зазвичай виникають вкрай рідко, носять тимчасовий характер, проходять після відміни препарату. З боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея/запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, інші патологічні зміни клітинного складу крові. З боку сечовипускальної системи: утруднення та затримка сечовипускання. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, напад глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація. При виникненні будь-якого з наведених вище ефектів, слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиХлоропірамін посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, М-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінові засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Внутрішньовенно застосовується лише у гострих тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: добова доза, що рекомендується, - 1-2 мл (вміст 1-2 ампул) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: Дітям віком 1-12 місяців - 5 мг (0,25 мл - ¼ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 1 -6 років – 10 мг (0,5 мл – ½ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 6-14 років – 10-20 мг (0,5-1 мл – ½ – 1 ампула) внутрішньом'язово. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Добова доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжувати внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів: Літні, виснажені хворі: застосування хлоропіраміну потребує особливої ​​обережності, т.к. у цих хворих антигістамінні препарати найчастіше викликають побічні ефекти (запаморочення, сонливість). Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку – збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату Хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу свідчать про зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлороніраміну гідрохлорид – 25,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 130,0 мг, целюлоза мікрокристалічна – 32,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 5,0 мг, повідон-К25 – 6,0 мг, магнію стеарат – 2,0 мг. По 10, 20 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20. 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату або в полімерні банки для лікарських засобів. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі плоскі пігулки білого або майже білого кольору, без або майже без запаху, з хрестоподібною ризиком з одного боку та фасками з двох боків.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Іргістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПри пероральному прийомі практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Терапевтичний ефект хлоропіраміну розвивається протягом 15-30 хвилин після прийому внутрішньо, досягає максимуму протягом першої години після прийому і триває мінімум 3-6 годин. Добре розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему.ФармакодинамікаХлоропірамін – хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну) – це антигістамінний препарат, що належить до групи етилендіамінових антигістамінних препаратів. Блокатор H1-гістамінових рецепторів, має аптигістамінну та м-холіноблокуючу дію, має протиблювотний ефект, помірну спазмолітичну та периферичну холіноблокуючу активність.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (як допоміжний засіб).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлоропіраміну та інших компонентів препарату, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3 років, непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактазія мальабсорбція, напад бронхіальної астми. З обережністю: закритокутова глаукома, затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози, порушення функції печінки та/або нирок, виразкова хвороба шлунка в стадії загострення, серцево-судинні захворювання, літні пацієнти, виснажені пацієнти, дихальна недостатність, одночасний прийомінгу інших лікарських засобів, які пригнічують центральну нервову систему.Вагітність та лактаціяХлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи (ЦНС): сонливість, слабкість, стомлюваність, запаморочення, біль голови, нервове збудження, тремор, ейфорія, порушення координації рухів, судоми, енцефалопатія. З боку органів шлунково-кишкового тракту: дискомфорт у животі, біль у верхній частині живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, нудота, блювання, діарея, запор, втрата або підвищення апетиту. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. З боку органу зору: нечіткість зорового сприйняття, глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія та інші патологічні зміни клітинного складу крові. Інше: утруднене сечовипускання, затримка сечі, м'язова слабкість, фотосенсибілізація, алергічні реакції. У разі виникнення побічних дій необхідно припинити прийом препарату та терміново звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори МАО можуть посилювати та продовжувати антихолінергічну дію хлороніраміну. Підсилює дію лікарських засобів для загальної анестезії, снодійних, седативних, транквілізаторів, анальгетиків (зокрема опіоїдних), місцевих анестетиків, атропіну, симнаголітиків, барбітуратів, М-холіноблокаторів. Одночасне застосування з етанолом не рекомендується (ризик тяжкого пригнічення ЦНС). Трициклічні антидепресанти посилюють м-холіноблокуючу та пригнічуючу дію на ЦНС. Кофеїн зменшує пригнічуючу дію на ЦНС. Антигістамінні засоби можуть перешкоджати прояву реакції при постановці шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до планованого тесту прийом препаратів цього типу слід припинити. Хлоропірамін може маскувати ознаки ускладнень,можливих при лікуванні ототоксичними препаратами у разі одночасного застосування.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води. Дорослим та підліткам з 14 років – по 25 мг (1 таблетка) 3-4 рази на день (75-100 мг на добу). Дітям віком від 3 до 6 років – по 6,5 мг (1/4 таблетки) 3 рази на добу або по 12,5 мг (1/2 таблетки) 2 рази на добу. Дітям віком від 6 до 14 років – по 12,5 мг (1/2 таблетки), кратність прийому – 2-3 рази на добу. Особливі групи пацієнтів: Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки. Тривалість курсу лікування залежить від симптомів захворювання, його тривалості та перебігу.ПередозуванняСимптоми: у дітей - збудження, тривожність, галюцинації, атетоз, порушення координації руху, судоми, сухість слизової оболонки ротової порожнини, фіксовані розширені зіниці, гіперемія шкіри обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, потім - судинний колапс. У дорослих – загальмованість, занепокоєння, порушення координації руху, депресія, гіпертермія та гіперемія шкірних покровів, психомоторне збудження, судоми, післясудомна депресія, кома. Лікування: у період до 12 годин після прийому препарату необхідне промивання шлунка (слід враховувати, що спорожненню шлунка перешкоджає антихолінергічний ефект препарату). Показано застосування активованого вугілля (при проведенні дезінтоксикації у ранні терміни після перорального прийому). Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Симптоматична терапія (включаючи призначення протиепілептичних лікарських засобів, кофеїну), реанімаційні заходи, штучна вентиляція легень – за показаннями. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Неприпустимим є одночасне вживання етанолу (алкогольних напоїв). Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого прийому препарату спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця, утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні та тривалі кровотечі, необхідно провести аналіз для визначення числа формених елементів крові. Якщо результати аналізу вказують на зміну формули крові,Прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Хлоропірамін, особливо в початковому періоді лікування, може викликати сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Діюча речовина: . лоратадину 10,00 мг. Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, метилпарагідроксибензоат натрію, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, крохмалю натрію гліколят, тальк очищений.Опис лікарської формиПігулки від білого до майже білого кольору, круглі, плоскі зі скошеними краями та лінією розлому з одного боку.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів тривалої дії. Інгібує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Чи не впливає на ЦНС (не викликає сонливості, не впливає на психомоторні функції, увагу, працездатність, розумові здібності) і не викликає звикання (оскільки практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр). Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і продовжується протягом 24 год.ФармакокінетикаЛоратадин швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації (Tmax) лоратадину в плазмі крові становить 1-1,5 год, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5 – 3,7 год. год, але не впливає на ефективність лікарського препарату Кларідол. Максимальна концентрація (Сmax) лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок максимальна концентрація (Сmax) та площа під кривою «концентрація-час» (AUC) лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Періоди напіввиведення лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняються від таких у здорових пацієнтів.У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Cmax та AUC лоратадину збільшуються вдвічі порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки, тоді як фармакокінетика його активного метаболіту суттєво не змінюється. Лоратадин має високий ступінь (97-99%), яке активний метаболіт – помірний ступінь (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 і меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27 % прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату Кларидол Аллерго®. Менш ніж 1% активної речовини виводиться через нирки у незмінному вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату Кларидол Аллерго®. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. Період напіввиведення (Т1/2) лоратадину становить від 3 до 20 годин (у середньому 8,4 години), а дезлоратадину – від 8,8 до 92 годин (у середньому 28 годин); у літніх пацієнтів від 6,7 до 37 год (у середньому 18,2 год), а дезлоратадину – від 11 до 39 год (у середньому 17,5 год). Період напіввиведення (Т1/2) збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) та не змінюється за наявності хронічної ниркової недостатності. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних Н1-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії – протягом 30 хв після прийому лікарського препарату Кларидол внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває понад 24 години. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на центральну нервову систему. Не виявляє клінічно значущої антихолінергічної або седативної дії, тобто не викликає сонливості та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лікарського засобу Кларидол не призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ.При тривалому лікуванні не спостерігалося клінічно значущих змін показників життєво важливих функцій, даних фізикального огляду, результатів лабораторних досліджень або електрокардіографії. Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на серцево-судинну систему або функцію водія ритму.Показання до застосуванняСезонний (поліноз) та цілорічний алергічний риніт та алергічний кон'юнктивіт – усунення симптомів, пов'язаних з цими захворюваннями: чхання, свербіж слизової оболонки порожнини носа, ринорея, відчуття печіння та сверблячки в очах, сльозотеча. Хронічна ідіопатична кропив'янка.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до лоратадину або будь-якого іншого компонента препарату Кларидол; період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років та маса тіла менше 30 кг.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування. Великий обсяг даних про застосування лоратадину у вагітних жінок (більше 1000 проаналізованих випадків) свідчить про відсутність впливу препарату Кларидол Аллерго на виникнення мальформацій або фето- та неонатальної токсичності лоратадину. У дослідженнях на тваринах не було виявлено репродуктивної токсичності. Як запобіжний засіб бажано уникати застосування препарату Кларидол під час вагітності. Лоратадин та його активний метаболіт виділяються у грудне молоко, тому при призначенні лікарського препарату Кларидол у період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяУ клінічних дослідженнях за участю дітей віком від 2 до 12 років, які приймали лоратадин частіше, ніж у групі плацебо (пустушки), спостерігалися головний біль (2,7%), нервозність (2,3%), стомлюваність (1%) ). У клінічних дослідженнях за участю дорослих небажані явища, що спостерігалися частіше, ніж при застосуванні плацебо, зустрічалися у 2% пацієнтів, які приймали лоратадин. У дорослих при застосуванні лоратадину частіше, ніж у групі плацебо, відзначалися головний біль (0,6%), сонливість (1,2%), підвищення апетиту (0,5%) та безсоння (0,1%). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000) до< 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000); частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Інформація про побічні явища представлена ​​за результатами спостережень післяреєстраційного періоду. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, анафілаксію). З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, судоми. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – сухість у роті, нудота, гастрит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – висип, алопеція. Загальні розлади: дуже рідко – стомлюваність. Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома – збільшення маси тіла. Якщо будь-які побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрийом їжі не впливає на ефективність лікарського препарату Кларідол. Лікарський препарат Кларидол не посилює дії алкоголю на центральну нервову систему. Може відбуватися потенційна взаємодія з усіма відомими інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6, що призводить до підвищення рівня лоратадину в плазмі крові та збільшення ризику побічних ефектів. При сумісному прийомі лоратадину з кетоконазолом і еритроміцином (інгібітори ізоферменту CYP3A4) або циметидином (інгібітор ізоферментів CYP3A4 і CYP2D6) відмічалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це підвищення не являлось клінічно. При одночасному застосуванні з препаратами, що пригнічують печінковий метаболізм, слід бути обережним.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім та підліткам старше 12 років рекомендується прийом лікарського препарату Кларидол у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3 до 12 років з масою тіла понад 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібненого активованого вугілля із водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом лікарського препарату Кларидол слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Не виявлено негативної дії лікарського препарату Кларидол Аллерго на здатність керувати автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лікарського препарату Кларидол Аллерго®, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. Активна речовина: лоратадин 1мг/1мл; Допоміжні речовини: метил парабен натрію, пропил парабен натрію, сахароза, пропіленгліколь, лимонна кислота, сорбіт розчин, сахарин натрію, натрію бензоат, динатрію едетат, барвник Сонячний захід сонця, змішана фруктова віддушка, американське морозиво, вода очищена. У скляних флаконах янтарного кольору по 100 мл. Один флакон разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозора рідина оранжевого кольору із солодким смаком та приємним ароматом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1 гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаШвидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації – 1,3-2,5 год; прийом їжі уповільнює її на 1 год. Максимальна концентрація у людей похилого віку зростає на 50% при алкогольному ураженні печінки - зі збільшенням тяжкості захворювання. Зв'язок із білками плазми – 97%. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Рівноважна концентрація лоратадину та метаболіту в плазмі досягається на 5 добу введення. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення лоратадину – 3-20 год (у середньому 8,4), активного метаболіту – 8,8-92 год (у середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно – 6.7-37 год (в середньому 18,2 год) та 11-38 год (17,5 год). При алкогольному ураженні печінки період напіввиведення зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Виводиться нирками та з жовчю. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаЛоратадин – блокатор Н1-гістамінових рецепторів (тривалої дії). Інгібує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год. Не впливає на центральну нервову систему і не викликає звикання (оскільки практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр).Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, поліноз, кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична), набряк Квінке, алергічні сверблячі дерматози; псевдоалергічні реакції, алергічні реакції на укуси комах, сверблячка різної етіології.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність, період лактації, дитячий вік до 2 років. З обережністю: печінкова недостатність.Побічна діяНебажані явища, наведені нижче, при застосуванні лоратадину зустрічалися з частотою ≥ 2% і приблизно з тією самою частотою, що і при застосуванні плацебо ("пустушки"). У дорослих: головний біль, стомлюваність, сухість у роті, сонливість, шлунково-кишкові розлади (нудота, гастрит), а також алергічні реакції у вигляді висипу. Крім того, були рідкісні повідомлення про анафілаксію, алопецію, порушення функції печінки, серцебиття, тахікардію. У дітей рідко: головний біль, нервозність, седативна дія.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол знижує ефективність лоратадину. Еритроміцин, циметидин, кетоконазол при спільному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів і не впливаючи на ЕКГ. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину.Спосіб застосування та дозиЗастосовується внутрішньо. Дорослим та дітям старше 12 років: по 10 мг Кларидолу (дві чайні ложки сиропу) 1 раз на день. Добова доза – 10 мг. Дітям віком від 2 до 12 років дозу Кларидолу рекомендується призначати залежно від маси тіла: при масі тіла менше 30 кг – по 5 мг (одну чайну ложку сиропу) 1 раз на день. Добова доза – 5 мг. при масі тіла 30 кг і більше – по 10 мг (дві чайні ложки сиропу) 1 раз на день. Добова доза – 10 мг.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід звернутися до лікаря. Лікування: індукція блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин – 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 43 мг, крохмаль картопляний – 45 мг, тальк – 1 мг, магнію стеарат – 1 мг. По 7, 10 або 20 таблеток у контурну коміркову упаковку. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаШвидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації 1,3-2,5 год; прийом їжі уповільнює його в середньому на 1 год. Максимальна концентрація у людей похилого віку зростає на 50%, при алкогольному ураженні печінки відповідно до збільшення тяжкості захворювання. Зв'язок з білками плазми - 96-99%, метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Рівноважна концентрація лоратадину та метаболіту у плазмі досягається на 5 добу введення. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення лоратадину 3-20 год (у середньому 8,4 год), активного метаболіту 8,8-92 год (у середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно 6,7-37 год (в середньому 18,2 год) та 11-38 год (в середньому 17,5 год).При алкогольному ураженні печінки період напіввиведення зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Виводиться через нирки та з жовчю. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаБлокатор H1-гістамінових рецепторів (тривалої дії). Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, надає протиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хвилин, досягає максимуму через 8-12 годин та триває 24 години. Незначно впливає на центральну нервову систему (оскільки майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання.Показання до застосуванняАлергічний риніт (сезонний та цілорічний); алергічний кон'юнктивіт; поліноз; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); ангіоневротичний набряк; сверблячий алергічний дерматоз; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (маса тіла менше 30 кг) (для цієї лікарської форми); печінкова недостатність (для цієї лікарської форми); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату під час вагітності не встановлена, тому Кларісенс® слід застосовувати лише за життєвими показаннями. Лоратадин екскретується з грудним молоком, тому при необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяНебажані явища, наведені нижче, при застосуванні лоратадину зустрічалися приблизно з тією ж частотою, що і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, "сухість" у роті, сонливість, шлунково-кишкові розлади (нудота, гастрит), а також алергічні реакції у вигляді висипу. Крім того, були рідкісні повідомлення про анафілаксію, алопецію, порушення функції печінки, відчуття серцебиття, тахікардії. У дітей: головний біль, знервованість, підвищена нервова збудливість, седативна дія, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори ферментів печінки СУРЗА4 (у тому числі кетоконазол, еритроміцин, циметидин) збільшують концентрацію лоратадину в крові. Індуктори ферментної системи печінки (цитохром Р450) (фенітоїн, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Етанол також знижує ефективність лоратадину.Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим та дітям 12 років і старше (з масою тіла понад 30 кг) – по 10 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин – 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 43 мг, крохмаль картопляний – 45 мг, тальк – 1 мг, магнію стеарат – 1 мг. По 7, 10 або 20 таблеток у контурну коміркову упаковку. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаШвидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації 1,3-2,5 год; прийом їжі уповільнює його в середньому на 1 год. Максимальна концентрація у людей похилого віку зростає на 50%, при алкогольному ураженні печінки відповідно до збільшення тяжкості захворювання. Зв'язок з білками плазми - 96-99%, метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Рівноважна концентрація лоратадину та метаболіту у плазмі досягається на 5 добу введення. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення лоратадину 3-20 год (у середньому 8,4 год), активного метаболіту 8,8-92 год (у середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно 6,7-37 год (в середньому 18,2 год) та 11-38 год (в середньому 17,5 год).При алкогольному ураженні печінки період напіввиведення зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Виводиться через нирки та з жовчю. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаБлокатор H1-гістамінових рецепторів (тривалої дії). Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, надає протиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хвилин, досягає максимуму через 8-12 годин та триває 24 години. Незначно впливає на центральну нервову систему (оскільки майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання.Показання до застосуванняАлергічний риніт (сезонний та цілорічний); алергічний кон'юнктивіт; поліноз; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); ангіоневротичний набряк; сверблячий алергічний дерматоз; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (маса тіла менше 30 кг) (для цієї лікарської форми); печінкова недостатність (для цієї лікарської форми); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату під час вагітності не встановлена, тому Кларісенс® слід застосовувати лише за життєвими показаннями. Лоратадин екскретується з грудним молоком, тому при необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяНебажані явища, наведені нижче, при застосуванні лоратадину зустрічалися приблизно з тією ж частотою, що і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, "сухість" у роті, сонливість, шлунково-кишкові розлади (нудота, гастрит), а також алергічні реакції у вигляді висипу. Крім того, були рідкісні повідомлення про анафілаксію, алопецію, порушення функції печінки, відчуття серцебиття, тахікардії. У дітей: головний біль, знервованість, підвищена нервова збудливість, седативна дія, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори ферментів печінки СУРЗА4 (у тому числі кетоконазол, еритроміцин, циметидин) збільшують концентрацію лоратадину в крові. Індуктори ферментної системи печінки (цитохром Р450) (фенітоїн, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Етанол також знижує ефективність лоратадину.Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим та дітям 12 років і старше (з масою тіла понад 30 кг) – по 10 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 5 мл: діюча речовина: лоратадин – 5,0 мг; допоміжні речовини: лимонна кислота (лимонної кислоти моногідрат) – 100,0 мг, бурштинова кислота – 100,0 мг, сорбітол (сорбіт) – 2000,0 мг, пропіленгліколь – 500,0 мг, гліцерол (гліцерин) – 500,0 мг , метилпарагід-роксибензоат (метилпарабен) – 1,65 мг, пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен) – 0,835 мг, аспартам – 7,5 мг, ароматизатор яблучний (яблуко) – 5,0 мг, вода очищена – до 5 мл. По 50 мл, 100 мл або 125 мл у флакони з темного (бурштинового) скла, закупорені кришками з поліетилену високої щільності. Флакон з інструкцією із застосування та мірною ложкою поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна або трохи жовтувата рідина з фруктовим запахом, допускається наявність бульбашок.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаШвидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації 1,3-2,5 год; прийом їжі уповільнює його в середньому на 1 год. Максимальна концентрація у людей похилого віку зростає на 50%, при алкогольному ураженні печінки відповідно до збільшення тяжкості захворювання. Зв'язок з білками плазми - 96-99%, метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Рівноважна концентрація лоратадину та метаболіту у плазмі досягається на 5 добу введення. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення лоратадину 3-20 год (у середньому 8,4 год), активного метаболіту 8,8-92 год (у середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно 6,7-37 год (в середньому 18,2 год) та 11-38 год (в середньому 17,5 год).При алкогольному ураженні печінки період напіввиведення зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Виводиться через нирки та з жовчю. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаБлокатор H1-гістамінових рецепторів (тривалої дії). Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, надає протиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хвилин, досягає максимуму через 8-12 годин та триває 24 години. Незначно впливає на центральну нервову систему (оскільки майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання.Показання до застосуванняАлергічний риніт (сезонний та цілорічний); алергічний кон'юнктивіт; поліноз; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); ангіоневротичний набряк; сверблячий алергічний дерматоз; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (маса тіла менше 30 кг) (для цієї лікарської форми); печінкова недостатність (для цієї лікарської форми); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату під час вагітності не встановлена, тому Кларісенс® слід застосовувати лише за життєвими показаннями. Лоратадин екскретується з грудним молоком, тому при необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяНебажані явища, наведені нижче, при застосуванні лоратадину зустрічалися приблизно з тією ж частотою, що і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, "сухість" у роті, сонливість, шлунково-кишкові розлади (нудота, гастрит), а також алергічні реакції у вигляді висипу. Крім того, були рідкісні повідомлення про анафілаксію, алопецію, порушення функції печінки, відчуття серцебиття, тахікардії. У дітей: головний біль, знервованість, підвищена нервова збудливість, седативна дія, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори ферментів печінки СУРЗА4 (у тому числі кетоконазол, еритроміцин, циметидин) збільшують концентрацію лоратадину в крові. Індуктори ферментної системи печінки (цитохром Р450) (фенітоїн, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Етанол також знижує ефективність лоратадину.Спосіб застосування та дозиДо їди 1 раз на добу. Дорослим та дітям старше 12 років (з масою тіла понад 30 кг) призначають по 10 мл сиропу (2 мірні ложки, 10 мг на добу). Дітям віком від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг по 5 мл сиропу (1 мірну ложку, 5 мг на добу). При печінковій недостатності препарат приймають по 10 мл (2 мірні ложки) через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,3 мг, крохмаль кукурудзяний 18 мг, стеарат магнію 0,7 мг. По 7, 10 або 15 таблеток у блістерах, виготовлених із полівінілхлориду та алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми білого або майже білого кольору, що не містять сторонніх включень, на одній стороні є ризик, товарний знак "Кухля і колба" і цифра "10", інша сторона гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний, протисвербіжний, H1-антигістамінний.ФармакокінетикаЛоратадин швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Tmax лоратадину в плазмі крові – 1–1,5 год, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5–3,7 год. Прийом їжі збільшує Tmax лоратадину та дезлоратадину приблизно на 1 год, але не впливає на ефективність лікарського препарату. Cmax лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з даними показниками у пацієнтів із нормальною функцією нирок. T1/2 лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняється від таких у здорових пацієнтів. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються у 2 рази порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Лоратадин має високий рівень (97-99%), а його активний метаболіт - помірний рівень (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 та меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Менш 1% активної речовини виводиться через нирки у незміненому вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. T1/2 лоратадину становить від 3 до 20 год (в середньому 8,4 год), а дезлоратадину - від 8,8 до 92 год (в середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно від 6,7 до 37 год (в середньому 18,2 год) та від 11 до 39 год (у середньому 17,5 год). T1/2 збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) і не змінюється за наявності ХНН. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин – активна речовина лікарського препарату Кларітин® – є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних H1-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії - протягом 30 хв після прийому лікарського препарату Кларітін внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває більше 24 годин. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на ЦНС. Не має клінічно значущого антихолінергічну чи седативну дію, тобто. не викликає сонливість та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лікарського препарату Кларітін не призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ. При тривалому лікуванні не спостерігалися клінічно значущі зміни показників життєво важливих функцій даних фізикального огляду результатів лабораторних досліджень або ЕКГ. Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на ССС або функцію водія ритму.Показання до застосуваннясезонний (поліноз) та цілорічний алергічні риніти та алергічний кон'юнктивіт – симптоматичне лікування чхання, свербіння слизової оболонки носа, ринореї, печіння та сверблячка в очах, сльозотечі; хронічна ідіопатична кропив'янка; Шкірні захворювання алергічного походження.Протипоказання до застосуваннянепереносимість або підвищена чутливість до лоратадину або будь-якого іншого компонента препарату; рідкісні спадкові захворювання (порушення переносимості галактози, недостатність лактази; Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози) - у зв'язку з наявністю лактози, що входить до складу таблеток; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція - у зв'язку з наявністю сахарози, що входить до складу сиропу; період грудного вигодовування; вік до 2 років (для сиропу); 3 років (для таблеток). З обережністю: тяжкі порушення функції печінки; вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування лоратадину під час вагітності не встановлена. Застосування лікарського засобу Кларітін® можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Лоратадин та його активний метаболіт виділяються у грудне молоко, тому при призначенні лікарського препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяУ клінічних дослідженнях за участю дітей віком від 2 до 12 років, які приймали лікарський препарат Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, спостерігалися біль голови (2,7%), нервозність (2,3%), стомлюваність (1%). У клінічних дослідженнях за участю дорослих небажані явища, що спостерігалися частіше, ніж при застосуванні плацебо («пустушки»), зустрічалися у 2% пацієнтів, які приймали лікарський препарат Кларітін®. У дорослих при застосуванні лікарського препарату Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, відзначалися головний біль (0,6%), сонливість (1,2%), підвищення апетиту (0,5%) та безсоння (0,1%) . Крім того, у постмаркетинговому періоді були дуже рідкісні повідомлення.Взаємодія з лікарськими засобамиПрийом їжі не впливає на ефективність лікарського препарату Кларітін. Лікарський препарат Кларітін не посилює дію алкоголю на ЦНС. При сумісному прийомі лоратадину з кетоконазолом, еритроміцином або циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це підвищення не було клінічно значущим, у т.ч. за даними ЕКГ.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім та підліткам старше 12 років рекомендується прийом лікарського препарату Кларітин у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3 до 12 років з масою тіла понад 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібнене активоване вугілля з водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом лікарського препарату Кларітин слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні лікарські препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено негативної дії лікарського препарату Кларітін на здатність керувати автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лікарського препарату Кларітін®, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,3 мг, крохмаль кукурудзяний 18 мг, стеарат магнію 0,7 мг. По 7, 10 або 15 таблеток у блістерах, виготовлених із полівінілхлориду та алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми білого або майже білого кольору, що не містять сторонніх включень, на одній стороні є ризик, товарний знак "Кухля і колба" і цифра "10", інша сторона гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний, протисвербіжний, H1-антигістамінний.ФармакокінетикаЛоратадин швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Tmax лоратадину в плазмі крові – 1–1,5 год, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5–3,7 год. Прийом їжі збільшує Tmax лоратадину та дезлоратадину приблизно на 1 год, але не впливає на ефективність лікарського препарату. Cmax лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з даними показниками у пацієнтів із нормальною функцією нирок. T1/2 лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняється від таких у здорових пацієнтів. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються у 2 рази порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Лоратадин має високий рівень (97-99%), а його активний метаболіт - помірний рівень (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 та меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Менш 1% активної речовини виводиться через нирки у незміненому вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. T1/2 лоратадину становить від 3 до 20 год (в середньому 8,4 год), а дезлоратадину - від 8,8 до 92 год (в середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно від 6,7 до 37 год (в середньому 18,2 год) та від 11 до 39 год (у середньому 17,5 год). T1/2 збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) і не змінюється за наявності ХНН. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин – активна речовина лікарського препарату Кларітин® – є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних H1-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії - протягом 30 хв після прийому лікарського препарату Кларітін внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває більше 24 годин. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на ЦНС. Не має клінічно значущого антихолінергічну чи седативну дію, тобто. не викликає сонливість та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лікарського препарату Кларітін не призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ. При тривалому лікуванні не спостерігалися клінічно значущі зміни показників життєво важливих функцій даних фізикального огляду результатів лабораторних досліджень або ЕКГ. Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на ССС або функцію водія ритму.Показання до застосуваннясезонний (поліноз) та цілорічний алергічні риніти та алергічний кон'юнктивіт – симптоматичне лікування чхання, свербіння слизової оболонки носа, ринореї, печіння та сверблячка в очах, сльозотечі; хронічна ідіопатична кропив'янка; Шкірні захворювання алергічного походження.Протипоказання до застосуваннянепереносимість або підвищена чутливість до лоратадину або будь-якого іншого компонента препарату; рідкісні спадкові захворювання (порушення переносимості галактози, недостатність лактази; Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози) - у зв'язку з наявністю лактози, що входить до складу таблеток; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція - у зв'язку з наявністю сахарози, що входить до складу сиропу; період грудного вигодовування; вік до 2 років (для сиропу); 3 років (для таблеток). З обережністю: тяжкі порушення функції печінки; вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування лоратадину під час вагітності не встановлена. Застосування лікарського засобу Кларітін® можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Лоратадин та його активний метаболіт виділяються у грудне молоко, тому при призначенні лікарського препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяУ клінічних дослідженнях за участю дітей віком від 2 до 12 років, які приймали лікарський препарат Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, спостерігалися біль голови (2,7%), нервозність (2,3%), стомлюваність (1%). У клінічних дослідженнях за участю дорослих небажані явища, що спостерігалися частіше, ніж при застосуванні плацебо («пустушки»), зустрічалися у 2% пацієнтів, які приймали лікарський препарат Кларітін®. У дорослих при застосуванні лікарського препарату Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, відзначалися головний біль (0,6%), сонливість (1,2%), підвищення апетиту (0,5%) та безсоння (0,1%) . Крім того, у постмаркетинговому періоді були дуже рідкісні повідомлення.Взаємодія з лікарськими засобамиПрийом їжі не впливає на ефективність лікарського препарату Кларітін. Лікарський препарат Кларітін не посилює дію алкоголю на ЦНС. При сумісному прийомі лоратадину з кетоконазолом, еритроміцином або циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це підвищення не було клінічно значущим, у т.ч. за даними ЕКГ.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім та підліткам старше 12 років рекомендується прийом лікарського препарату Кларітин у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3 до 12 років з масою тіла понад 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібнене активоване вугілля з водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом лікарського препарату Кларітин слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні лікарські препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено негативної дії лікарського препарату Кларітін на здатність керувати автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лікарського препарату Кларітін®, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: Натрію кромоглікат – 20,0 мг; Допоміжні речовини: Гліцерол безводний – 18,0 мг; Макрогол 300 – 1,125 мг; Натрію гіалуронат – 0,9 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,1 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 2%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2 або 4 пакети з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1 або 2 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або майже прозора, безбарвна або трохи забарвлена ​​рідина.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаАбсорбція через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність – менше 0,03%. Період напіввиведення – 5-10 хвилин. Зв'язок із білками плазми – 65%. Не метаболізується, виводиться нирками та через кишечник у незміненому вигляді (приблизно у рівних кількостях протягом 24 годин після застосування).ФармакодинамікаПротиалергічний засіб, що запобігає дегрануляції опасистих клітин та вивільнення з них медіаторів алергічних реакцій - гістаміну та лейкотрієнів (особливо SRS-A). Механізм дії, ймовірно, заснований на стабілізації мембран опасистих клітин та блокуванні кальцієвих каналів, що викликає гальмування вивільнення медіаторів. Кромогліцієва кислота блокує як ранні, так і пізні алергічні реакції. Препарат не має антигістамінної та судинозвужувальної дії.ІнструкціяПеред застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки. Якщо крапля не потрапила до кон'юнктивального мішка, слід повторити закапування. Після закапування заплющити очі, не моргати і не відкривати їх близько 2 хвилин для кращого контакту слизової оболонки ока з препаратом. Порядок роботи з тюбик-крапельницею: Відкрити пакет, відокремити одну тюбик-крапельницю, решту помістити назад у пакет. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; - Дитячий вік до 4 років. З обережністю: дитячий вік.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена, тому в цей період препарат слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та дитини. Лікарський препарат екскретується у грудне молоко; у період лікування препаратом слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче небажані ефекти наводяться відповідно до наступних градацій частоти їх ступеня тяжкості: Дуже часто: >1/10; Часто: >1/100, 1/1000, 1/10000, Небажані лікарські реакції представлені в порядку зменшення їхнього ступеня тяжкості. З боку органу зору: дуже рідко - порушення чіткості зорового сприйняття, що швидко проходить, короткочасне відчуття печіння, стороннього тіла, сухості в оці, набряк кон'юнктиви, сльозотеча, мейбоміт. Інше: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, легка болючість кон'юнктиви, кон'юнктивальна ін'єкція), зміна смакових відчуттів.Взаємодія з лікарськими засобамиНесприятливих взаємодій кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими засобами не відзначалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Помітний клінічний ефект настає за кілька днів чи тижнів застосування. Лікування починають з інстиляції препарату по 1 краплі 2 рази на день в обидва ока, при необхідності режим дозування може бути змінений на інстиляції по 1 краплі 4 рази на день в обидва ока. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід розпочинати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються.ПередозуванняНемає даних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі очні Кроміцил-СОЛОФАРМ не містять консерванту, тому їх можна застосовувати при носінні контактних лінз будь-якого типу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнти, у яких після застосування препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не повинні керувати транспортними засобами та механізмами одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: кромоглікат натрію 100 мг. Склад корпусу капсули: ;титану діоксид (Е171) - 2%, желатин - до 100%. Склад кришечки капсули: титану діоксид (Е171) – 2%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №2, корпус та кришечка білого кольору; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору; допускається наявність ущільнень капсульної маси у вигляді стовпчика або таблетки, які при натисканні скляною паличкою розсипаються.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб, що надає мембраностабілізуючу дію, перешкоджає дегрануляції опасистих клітин та виділенню з них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів та інших біологічно активних речовин. Запобігає розвитку, але не усуває симптоми алергічних реакцій негайного типу. При прийомі внутрішньо у хворих з мастоцитозом полегшення симптомів з боку ШКТ (діарея, біль у животі) та шкіри (кропив'янка, свербіж) спостерігається на 2-6 тижні лікування та зберігається 2-3 тижні.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо всмоктування натрію кромоглікату із ШКТ - низьке (менше 1% дози), проте системний кліренс його високий (плазмовий кліренс становить 7.9±0.9 мл/хв/кг), тому акумуляції препарату не відбувається. Зв'язування із білками плазми становить приблизно 65%. Метаболізм та виведення Чи не метаболізується. Виділяється у незмінному вигляді через кишечник та нирками приблизно у рівних співвідношеннях.Клінічна фармакологіяСтабілізатор мембран опасистих клітин. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняХарчова алергія (при доведеному наявності алергену) як монотерапія або у поєднанні з дієтою, що обмежує надходження алергену; неспецифічний виразковий коліт (як допоміжний засіб у поєднанні з глюкокортикостероїдами (ГКС) або сульфасалазином, а також як препарат вибору у хворих з гіперчутливістю до сульфасалазину).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 2 років; підвищена чутливість до натрію кромоглікату або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяПід час вагітності (особливо в І триместрі) при призначенні препарату так само, як і при призначенні інших лікарських засобів, слід бути обережним. Накопичений досвід застосування препарату при вагітності підтверджує відсутність несприятливого впливу препарату на розвиток плода. При вагітності препарат повинен призначатися лише у випадках, коли очевидна необхідність його прийому. Чи не встановлено чи надходить натрію кромоглікат у грудне молоко, проте на підставі його фізико-хімічних властивостей можна вважати це малоймовірним. Не надходило повідомлень, що підтверджують, що застосування натрію кромоглікату матерями, що годують, надавало будь-який несприятливий вплив на дитину. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 2 років.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, діарея, дискомфорт у животі, висипання на шкірі, болі в суглобах. Вкрай рідко: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПоєднане призначення натрію кромоглікату та кортикостероїдів дозволяє зменшити дозу останніх, а в окремих випадках повністю їх відмінити. Під час зниження дози кортикостероїдів пацієнт повинен перебувати під ретельним лікарським наглядом. Темп зниження дози кортикостероїдів не повинен перевищувати 10% на тиждень.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймається внутрішньо у вигляді капсул або розчину, приготованого із вмісту капсул (відкривають капсулу, вміст висипають у склянку, виливають у склянку 1 чайну ложку гарячої кип'яченої води, отриманий розчин розбавляють 2 чайними ложками холодної води). При харчової алергії приймають за 15-20 хв до їжі. ;Дорослим та дітям старше 14 років ;призначають у початковій дозі 200 мг 4 рази на добу; ;дітям віком від 2 до 14 років; - по 100 мг 4 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг/кг. Досягши стійкого терапевтичного ефекту доза може бути знижена до мінімуму, що забезпечує відсутність симптомів захворювання. Пацієнтам, яким з яких-небудь причин не вдається уникнути їди, що містить алергени, слід прийняти 1 капсулу за 15 хв до їди. Оптимальна доза підбирається індивідуально, але не більше від 100 до 500 мг. У разі пропуску прийому препарату його слід прийняти як тільки з'явиться можливість. Якщо це збігається з прийомом чергової дози, прийом пропущеної дози не проводиться.ПередозуванняТ.к. препарат всмоктується дуже незначно, передозування малоймовірне. Лікування: у разі передозування показано медичне спостереження та при необхідності симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам, у яких в анамнезі є вказівки на анафілактичний шок або інші, що загрожують життю стану, що виникають при прийомі харчових продуктів, не слід використовувати кромогліцієву кислоту як допоміжний лікарський засіб. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність регулярного застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 63,50 мг, целюлоза мікрокристалічна 30,00 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 1,00 мг; Оболонка: опадрай Y-1-7000 3,00 мг (містить гіпромелозу 62,5%, титану діоксид (Е171) 31,25%, макрогол 400 6,25%). По 7 або 10 таблеток у блістері із ПВХ-алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОвальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На одному боці таблетки видавлено маркування "Y".Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) Cmax у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 год, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Css досягається через 2 добу. Розподіл. Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Vd становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм. У невеликих кількостях ( Виведення. У дорослих T1/2 становить (7,9±1,9) год; у маленьких дітей T1/2 укорочений. У дорослих загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% – через кишечник. У пацієнтів з нирковою недостатністю (Cl креатинінуФармакодинамікаЛевоцетиризин – активна речовина препарату Ксизал® – це R-енантіомер цетиризину, який відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну та блокує H1-гістамінові рецептори. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію еозинофілів, проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протиексудативну, протисвербіжну і практично не чинить антихолінергічну та антисеротонінову дію. У терапевтичних дозах мало викликає седативний ефект.Показання до застосуваннялікування таких симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Вагітність та лактаціяДоклінічні дослідження не виявили будь-які прямі або непрямі несприятливі ефекти левоцетиризину на плід, що розвивається, а також на розвиток в постнатальному періоді; перебіг вагітності та пологів також не змінювалося. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування препарату під час вагітності не проводилося. Застосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПід час проведення клінічних досліджень в осіб чоловічої та жіночої статі 12–71 роки часто (≥1/100, З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладу харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, збудження, безсоння, галюцинації, депресія, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго. З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. З боку ССС: відчуття серцебиття, тахікардія, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання. Гепатобіліарні розлади: гепатит. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах. Загальні розлади: периферичні набряки. Інше: збільшення маси тіла, зміна функціональних спроб печінки, перехресна реактивність. Якщо будь-які побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються або пацієнт помітив інші побічні ефекти, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з феназоном, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі ритонавіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг/добу) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру злегка змінювалася (-10%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими препаратами, які пригнічують ЦНС, можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча не доведено, що рацемат цетиризину потенціює ефект алкоголю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, проковтуючи повністю під час їжі або натще, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Основним шляхом виведення левоцетиризину з організму є виведення нирками, тому при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та з нирковою недостатністю доза повинна коригуватися залежно від ступеня ниркової недостатності, ґрунтуючись на оцінці кліренсу креатиніну (мл/хв). Пацієнтам з легким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) корекції дози не потрібно. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 30 до 49 мл/хв) рекомендована доза 5 мг через день. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. Тривалість прийому препарату: При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Є клінічний досвід безперервного застосування препарату Ксизал у лікарській формі таблетки покриті плівковою оболонкою 5 мг у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. Якщо ви приймаєте або недавно приймали інші препарати, повідомте про це лікаря. Якщо ви забули прийняти препарат Ксізал, не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущеної, прийміть наступну дозу у звичайний час.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Промивання шлунка або призначення активованого вугілля, якщо після прийому препарату пройшло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМетилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу крапель для прийому внутрішньо, можуть бути причиною алергічних реакцій (можливо уповільненого типу). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат Ксизал може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 63,50 мг, целюлоза мікрокристалічна 30,00 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 1,00 мг; Оболонка: опадрай Y-1-7000 3,00 мг (містить гіпромелозу 62,5%, титану діоксид (Е171) 31,25%, макрогол 400 6,25%). По 7 або 10 таблеток у блістері із ПВХ-алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОвальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На одному боці таблетки видавлено маркування "Y".Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) Cmax у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 год, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Css досягається через 2 добу. Розподіл. Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Vd становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм. У невеликих кількостях ( Виведення. У дорослих T1/2 становить (7,9±1,9) год; у маленьких дітей T1/2 укорочений. У дорослих загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% – через кишечник. У пацієнтів з нирковою недостатністю (Cl креатинінуФармакодинамікаЛевоцетиризин – активна речовина препарату Ксизал® – це R-енантіомер цетиризину, який відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну та блокує H1-гістамінові рецептори. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію еозинофілів, проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протиексудативну, протисвербіжну і практично не чинить антихолінергічну та антисеротонінову дію. У терапевтичних дозах мало викликає седативний ефект.Показання до застосуваннялікування таких симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Вагітність та лактаціяДоклінічні дослідження не виявили будь-які прямі або непрямі несприятливі ефекти левоцетиризину на плід, що розвивається, а також на розвиток в постнатальному періоді; перебіг вагітності та пологів також не змінювалося. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування препарату під час вагітності не проводилося. Застосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПід час проведення клінічних досліджень в осіб чоловічої та жіночої статі 12–71 роки часто (≥1/100, З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладу харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, збудження, безсоння, галюцинації, депресія, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго. З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. З боку ССС: відчуття серцебиття, тахікардія, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання. Гепатобіліарні розлади: гепатит. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах. Загальні розлади: периферичні набряки. Інше: збільшення маси тіла, зміна функціональних спроб печінки, перехресна реактивність. Якщо будь-які побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються або пацієнт помітив інші побічні ефекти, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з феназоном, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі ритонавіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг/добу) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру злегка змінювалася (-10%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими препаратами, які пригнічують ЦНС, можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча не доведено, що рацемат цетиризину потенціює ефект алкоголю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, проковтуючи повністю під час їжі або натще, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Основним шляхом виведення левоцетиризину з організму є виведення нирками, тому при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та з нирковою недостатністю доза повинна коригуватися залежно від ступеня ниркової недостатності, ґрунтуючись на оцінці кліренсу креатиніну (мл/хв). Пацієнтам з легким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) корекції дози не потрібно. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 30 до 49 мл/хв) рекомендована доза 5 мг через день. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. Тривалість прийому препарату: При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Є клінічний досвід безперервного застосування препарату Ксизал у лікарській формі таблетки покриті плівковою оболонкою 5 мг у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. Якщо ви приймаєте або недавно приймали інші препарати, повідомте про це лікаря. Якщо ви забули прийняти препарат Ксізал, не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущеної, прийміть наступну дозу у звичайний час.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Промивання шлунка або призначення активованого вугілля, якщо після прийому препарату пройшло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМетилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу крапель для прийому внутрішньо, можуть бути причиною алергічних реакцій (можливо уповільненого типу). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат Ксизал може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 63,50 мг, целюлоза мікрокристалічна 30,00 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 1,00 мг; Оболонка: опадрай Y-1-7000 3,00 мг (містить гіпромелозу 62,5%, титану діоксид (Е171) 31,25%, макрогол 400 6,25%). По 7 або 10 таблеток у блістері із ПВХ-алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОвальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На одному боці таблетки видавлено маркування "Y".Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) Cmax у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 год, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Css досягається через 2 добу. Розподіл. Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Vd становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм. У невеликих кількостях ( Виведення. У дорослих T1/2 становить (7,9±1,9) год; у маленьких дітей T1/2 укорочений. У дорослих загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% – через кишечник. У пацієнтів з нирковою недостатністю (Cl креатинінуФармакодинамікаЛевоцетиризин – активна речовина препарату Ксизал® – це R-енантіомер цетиризину, який відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну та блокує H1-гістамінові рецептори. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію еозинофілів, проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протиексудативну, протисвербіжну і практично не чинить антихолінергічну та антисеротонінову дію. У терапевтичних дозах мало викликає седативний ефект.Показання до застосуваннялікування таких симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Вагітність та лактаціяДоклінічні дослідження не виявили будь-які прямі або непрямі несприятливі ефекти левоцетиризину на плід, що розвивається, а також на розвиток в постнатальному періоді; перебіг вагітності та пологів також не змінювалося. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування препарату під час вагітності не проводилося. Застосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПід час проведення клінічних досліджень в осіб чоловічої та жіночої статі 12–71 роки часто (≥1/100, З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладу харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, збудження, безсоння, галюцинації, депресія, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго. З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. З боку ССС: відчуття серцебиття, тахікардія, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання. Гепатобіліарні розлади: гепатит. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах. Загальні розлади: периферичні набряки. Інше: збільшення маси тіла, зміна функціональних спроб печінки, перехресна реактивність. Якщо будь-які побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються або пацієнт помітив інші побічні ефекти, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з феназоном, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі ритонавіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг/добу) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру злегка змінювалася (-10%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими препаратами, які пригнічують ЦНС, можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча не доведено, що рацемат цетиризину потенціює ефект алкоголю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, проковтуючи повністю під час їжі або натще, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка) одноразово. Основним шляхом виведення левоцетиризину з організму є виведення нирками, тому при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та з нирковою недостатністю доза повинна коригуватися залежно від ступеня ниркової недостатності, ґрунтуючись на оцінці кліренсу креатиніну (мл/хв). Пацієнтам з легким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) корекції дози не потрібно. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 30 до 49 мл/хв) рекомендована доза 5 мг через день. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендована доза 5 мг 1 раз на 3 дні. Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за наведеною вище схемою. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. Тривалість прийому препарату: При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів); тривалість лікування залежить від тривалості симптоматики; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень та їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Є клінічний досвід безперервного застосування препарату Ксизал у лікарській формі таблетки покриті плівковою оболонкою 5 мг у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців. Якщо ви приймаєте або недавно приймали інші препарати, повідомте про це лікаря. Якщо ви забули прийняти препарат Ксізал, не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущеної, прийміть наступну дозу у звичайний час.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Промивання шлунка або призначення активованого вугілля, якщо після прийому препарату пройшло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМетилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу крапель для прийому внутрішньо, можуть бути причиною алергічних реакцій (можливо уповільненого типу). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат Ксизал може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид – 5 мг; допоміжні речовини: натрію ацетат 5,70 мг, оцтова кислота 0,53 мг, пропіленгліколь 350,00 мг, гліцерол 85 % 294,10 мг, метилпарагідроксибензоат 0,3375 мг, пропілпарагідроксибензоат 0,037 вода очищена до 1,00мл. По 10,0 мл розчину у флакони темного скла (тип III, Євр. Ф.) номінальною місткістю 15 мл, забезпечені крапельницею з поліетилену низької щільності, з кришкою, що нагвинчується, з білого поліпропілену з "захистом від дітей". По 20,0 мл розчину у флакони темного скла (тип III, Євр. Ф.) номінальною місткістю 20 мл, забезпечені крапельницею з поліетилену низької щільності, з кришкою, що нагвинчується, з білого поліпропілену з "захистом від дітей". По 1 флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрактично безбарвний слабо опалесцентний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо препарат швидко і повністю абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на повноту абсорбції, хоча швидкість її зменшується. У дорослих після одноразового прийому препарату в терапевтичній дозі (5 мг) Cmax у плазмі становить 270 нг/мл і досягається через 0,9 год, після повторного прийому в дозі 5 мг – 308 нг/мл. Css досягається через 2 добу. Розподіл. Левоцетиризин на 90% зв'язується з білками плазми. Vd становить 0,4 л/кг. Біодоступність сягає 100%. Метаболізм. У невеликих кількостях ( Виведення. У дорослих T1/2 становить (7,9±1,9) год; у маленьких дітей T1/2 укорочений. У дорослих загальний кліренс становить 0,63 мл/хв/кг. Близько 85,4% прийнятої дози препарату виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% – через кишечник. У пацієнтів з нирковою недостатністю (Cl креатинінуФармакодинамікаЛевоцетиризин – активна речовина препарату Ксизал® – це R-енантіомер цетиризину, який відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну та блокує H1-гістамінові рецептори. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію еозинофілів, проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Левоцетиризин попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протиексудативну, протисвербіжну і практично не чинить антихолінергічну та антисеротонінову дію. У терапевтичних дозах мало викликає седативний ефект.Показання до застосуваннялікування таких симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічних ринітів та алергічного кон'юнктивіту, як свербіж, чхання, закладеність носа, ринорея, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; поліноз (сінна лихоманка); кропив'янка; інші алергічні дерматози, що супроводжуються свербінням та висипаннями.Вагітність та лактаціяДоклінічні дослідження не виявили будь-які прямі або непрямі несприятливі ефекти левоцетиризину на плід, що розвивається, а також на розвиток в постнатальному періоді; перебіг вагітності та пологів також не змінювалося. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування препарату під час вагітності не проводилося. Застосування препарату при вагітності протипоказане. Левоцетиризин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності застосування препарату при лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПід час проведення клінічних досліджень в осіб чоловічої та жіночої статі 12–71 роки часто (≥1/100, З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. З боку метаболізму та розладу харчування: підвищення апетиту. З боку психіки: тривога, агресія, збудження, безсоння, галюцинації, депресія, суїцидальні думки. З боку нервової системи: судоми, тромбоз синусів твердої мозкової оболонки, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія. З боку слуху: вертиго. З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, запальні прояви. З боку ССС: відчуття серцебиття, тахікардія, тромбоз яремної вени. З боку дихальної системи: задишка, посилення симптомів риніту. З боку травної системи: нудота, блювання. Гепатобіліарні розлади: гепатит. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі. З боку шкіри та м'яких тканин: ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпотрихоз, тріщини, фотосенсибілізація. З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах. Загальні розлади: периферичні набряки. Інше: збільшення маси тіла, зміна функціональних спроб печінки, перехресна реактивність. Якщо будь-які побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються або пацієнт помітив інші побічні ефекти, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводилося. При вивченні лікарської взаємодії рацемату цетиризину з феназоном, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значимих небажаних взаємодій не виявлено. При одночасному призначенні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16% (кінетика теофіліну не змінюється). У дослідженні при одночасному прийомі ритонавіру (600 мг 2 рази на день) та цетиризину (10 мг/добу) показано, що експозиція цетиризину збільшувалася на 40%, а експозиція ритонавіру злегка змінювалася (-10%). У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з алкоголем або лікарськими препаратами, які пригнічують ЦНС, можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча не доведено, що рацемат цетиризину потенціює ефект алкоголю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо під час їди або натще. Для застосування препарату слід використовувати чайну ложку. При необхідності дозу можна розбавити в невеликій кількості води безпосередньо перед вживанням. Дорослі та діти старше 6 років: добова доза становить 5 мг (20 крапель) одноразово. Діти віком від 2 до 6 років: по 1,25 мг (5 крапель) 2 рази на день; добова доза – 2,5 мг (10 крапель). Оскільки левоцетиризин виводиться з організму нирками, при застосуванні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам похилого віку дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну (КК). Кліренс креатиніну (КК) для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою: КК (мл/хв)=[140 - вік (роки)] × маса тіла (кг) / 72 × ККсиворот (мг/дл) КК для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Ниркова недостатність КК (мл/хв) Режим дозування Норма ≥80 5 мг/добу Легка 50-79 5 мг/добу Середня 30-49 5 мг/добу × 1 раз на 2 дні Важка <30 5 мг на добу × 1 раз на 3 дні Термінальна стадія – пацієнти, які перебувають на діалізі < 10 Прийом препарату протипоказаний Пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю дозування здійснюється за таблицею, наведеною вище. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. Тривалість прийому препарату: При лікуванні сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або їх загальна тривалість менше 4-х тижнів) тривалість лікування залежить від характеру захворювання; лікування може бути припинено при зникненні симптомів та відновлено з появою симптомів. При лікуванні цілорічного (персистирующего) алергічного риніту (наявність симптомів більше 4-х днів на тиждень або їх загальна тривалість більше 4-х тижнів) лікування може тривати протягом усього періоду дії алергенів. Є клінічний досвід безперервного застосування у дорослих пацієнтів тривалістю до 6 місяців.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Промивання шлунка або призначення активованого вугілля, якщо після прийому препарату пройшло мало часу. Рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМетилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, що входять до складу крапель для прийому внутрішньо, можуть бути причиною алергічних реакцій (можливо уповільненого типу). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Левоцетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже препарат Ксизал може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: натрію кромоглікат 20 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0.05 мг, динатрію едетат – 0.1 мг, гліцерол – 18 мг, полівініловий спирт – 12 мг, вода д/і – до 1 мл. 10 мл - флакони-крапельниці поліетиленові (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиКраплі очні; у вигляді прозорого, безбарвного або злегка жовтуватого розчину.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний препарат, стабілізатор мембран опасистих клітин. Перешкоджає дегрануляції опасистих клітин та виділенню з них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів (в т.ч. повільно реагує субстанції) та інших біологічно активних речовин. Препарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Повний клінічний ефект при алергічних захворюваннях очей досягається за кілька днів або тижнів лікування препаратом.ФармакокінетикаВсмоктування При застосуванні очних крапель абсорбція кромоглікату натрію через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність не перевищує 0.1%. Виведення T1/2; становить 5-10 хв.Клінічна фармакологіяПротиалергічний препарат для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняАлергічний кон'юнктивіт; алергічний кератит; кератокон'юнктивіт; подразнення слизової оболонки очей, зумовлене алергічними реакціями (чинники довкілля, професійні шкідливості, засоби побутової хімії, косметичні засоби, офтальмологічні препарати, пилок рослин та лупа домашніх тварин).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 4 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) препарат слід застосовувати лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода або немовляти. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 4 років.Побічна діяПри місцевому застосуванні кромогліцієва кислота добре переноситься, симптоми подразнення очей зустрічаються рідко. З боку органу зору: з частотою >1/100 - короткочасні симптоми місцевого подразнення очей (відчуття печіння, порушення порушення чіткості зорового сприйняття); дуже рідко (<1/10 000) – набряк кон'юнктиви, відчуття стороннього тіла, синдром сухого ока, сльозотеча, мейбоміт та поверхневе ураження епітелію рогівки (за наявності в краплях консерванта – бензалконію хлориду). Інші: дуже рідко (<1/10 000) - алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено негативних симптомів взаємодії кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими препаратами. При застосуванні кромогліцієвої кислоти можливе зменшення потреби у застосуванні офтальмологічних препаратів, що містять глюкокортикостероїди.Спосіб застосування та дозиНа початку лікування призначають по 1-2 краплі в кожний кон'юнктивальний мішок 4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. При необхідності частоту застосування препарату можна збільшити до 6-8 разів на добу. Лікування продовжують до зникнення симптомів захворювання. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід починати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються. За відсутності позитивного ефекту від лікування протягом декількох тижнів, пацієнту необхідно звернутися до лікаря. Правила використання препарату Лекролін®; у тюбику-крапельниці 1. Відкрити пакет уздовж пунктирної лінії. 2. Відокремити один тюбик-крапельницю. 3. Ретельно закрити пакет. 4. Переконатися, що розчин знаходиться в нижній частині тюбика-крапельниці та розкрити тюбик-крапельницю. 5. Закапати 1-2 краплі у вічі. Доза, що міститься в тюбику-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.ПередозуванняПри місцевому застосуванні препарат передозування малоймовірне. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин показано, що місцева та системна токсичність кромогліцієвої кислоти дуже мала. Симптоми: можлива нудота. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОчні краплі Лекролін®, упаковані у флакон-крапельницю, містять консервант бензалконію хлорид, тому не рекомендується при носінні контактних лінз. Контактні лінзи слід вийняти перед закапуванням очних крапель і встановити не раніше ніж через 15 хв після застосування препарату. Очні краплі Лекролін, упаковані в тюбик-крапельницю, не містять консервант, тому їх можна застосовувати у пацієнтів, які використовують контактні лінзи будь-якого типу. Не слід торкатися очей кінчиком піпетки. Флакон слід закривати після кожного використання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких після інстиляції препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не слід керувати автомобілем або працювати з технікою, верстатами чи будь-яким іншим обладнанням, що потребує чіткості зорового сприйняття, одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,00 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 30,00 мг, лактози моногідрат 63,50 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 1,00 мг; оболонка Опадрай Y1-7000H білий: макрогол-400 0,1875 мг, титану діоксид (Е171) 0,9375 мг, гіпромелоза-2910 (Е464) 1,875 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 5 мг. По 7 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги, що ламінує. 1 або 2 блістери з інструкцією із застосування в картонній пачці. По 10 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги, що ламінує. 1 блістер з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На одному боці – гравіювання "LC5". На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаН1-гістамінових рецепторів антагоністФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо левоцетиризин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Їда не впливає на ступінь абсорбції, хоча швидкість її зменшується. Після одноразового прийому внутрішньо у терапевтичній дозі максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові у дорослих досягається через 0,9 год і становить 207 нг/мл, після повторного прийому у дозі 5 мг/добу – 308 нг/мл. Біодоступність становить 100%. Розподіл. Рівноважна концентрація досягається через 2 доби. Зв'язування левоцетиризину з білками плазми становить 90%. Об'єм розподілу препарату становить 0,4 л/кг. Метаболізм. Менш 14% метаболізується в печінці шляхом включення процесів окиснення ароматичних сполук, N- та О-деалкілування та кон'югації таурину. Деалкілювання відбувається в присутності ізоферменту CYP3A4, а в окисленні ароматичних сполук беруть участь численні та/або не ідентифіковані ізоферменти Р450. Левоцетиризин не впливає на активність ізоферментів CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4 у концентрації значно перевищує Сmax після прийому внутрішньо дози 5 мг. Через низький рівень метаболізму та відсутності метаболічного потенціалу взаємодія левоцетиризину з іншими лікарськими препаратами є малоймовірною. Виведення. У дорослих період напіввиведення (Т1/2) становить 7,9±1,9 год, загальний кліренс-0,63 мл/хв/кг. Повністю виводиться з організму протягом 96 год. Близько 85,4% дози виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% виводиться із калом. Фармакокінетика в спеціальних клінічних випадках. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв) кліренс лівоцетиризину зменшується, а Т1/2 збільшується (у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, загальний кліренс знижується на 80%), що потребує відповідної зміни режиму дозування. Менше 10% левоцетиризину видаляється під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу. Діти молодшої вікової групи Т1/2 зменшується.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - енантіомер цетиризину, відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну, блокує Н1-гістамінові рецептори (Н1-ГР), має високий рівень вибірковості до Н1-ГР. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, інгібуючи еотаксини, що сприяють трансендотеліальній міграції еозинофілів, блокуючи експресію васкулярної молекули клітинної адгезії 1, зменшує міграцію еозинофілів, зменшує судинну меду. Попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічної реакції, має антиексудативну, протисвербіжну дію, практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не чинить седативної дії, не змінює показники електрокардіограми (ЕКГ),зокрема QT-інтервал.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування: цілорічного алергічного риніту; сезонного алергічного риніту; хронічної ідіопатичної кропив'янки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левоцетиризину та інших компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних піперазину; термінальна стадія ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 6 років; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Середній та тяжкий ступінь ниркової недостатності (КК більше 10 мл/хв, але менше 50 мл/хв); літній вік (можливе зниження клубочкової фільтрації).Вагітність та лактаціяНедостатньо клінічних даних про застосування левоцетиризину у вагітних жінок, тому не слід застосовувати препарат Левоцетиризин-Тева при вагітності. Левоцетиризин виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування препарату Левоцетиризин-Тева грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість, агресія, збудження, судоми; рідко – мігрень, запаморочення. З боку органу зору: часто – порушення зору. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія. З боку дихальної системи: дуже рідко – диспное. З боку травної системи: часто – сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – біль у животі; дуже рідко – нудота, диспепсія, діарея, зміна функціональних проб печінки, гепатит. З боку опорно-рухового апарату: рідко – міалгія. З боку обміну речовин: рідко – збільшення маси тіла. Алергічні реакції: дуже рідко - свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Інші: часто – швидка стомлюваність, відчуття втоми; нечасто – астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри вивченні лікарської взаємодії левоцетиризину з псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значущої небажаної взаємодії не виявлено. Одночасне застосування з макролідами або кетоконазол не викликало достовірних змін на ЕКГ. При одночасному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16%, фармакокінетичні параметри теофіліну не змінюються. У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з етанолом або лікарськими препаратами, що мають пригнічуючу дію на центральну нервову систему (ЦНС), можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча доведено, що левоцетиризин не посилює ефекту етанолу.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетки розжовують та запивають водою. Дорослі та діти старше 6 років: по 5 мг 1 раз на день щодня. Тривалість застосування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. У середньому застосовують 3-6 тижнів, у разі короткострокового періоду впливу алергену може бути достатньо застосування протягом 1 тижня. При тривалому хронічному перебігу захворювання лікування може тривати до 6 місяців. Літні пацієнти: не потрібно коригувати дозу. Пацієнти з порушеннями функції нирок: дозу слід коригувати залежно від КК: Ниркова недостатність: Норма – понад 80 КК (мл/хв), по 5 мг/добу. Ниркова недостатність: Легкий ступінь – 50-79 КК (мл/хв), по 5 мг/добу. Ниркова недостатність: Середній ступінь – 30-49 КК (мл/хв), по 5 мг на добу 1 раз на 2 дні. Ниркова недостатність: Тяжкий ступінь - менше 30 КК (мл/хв), по 5 мг на добу 1 раз на 3 дні. Ниркова недостатність: Термінальна стадія (пацієнти, що знаходяться на гемодіалізі) – менше 10 КК (мл/хв), прийом протипоказаний. КК обчислюють за формулами: для чоловіків: маса тіла (кг) х (140-вік (повних років))/72 х концентрація креатиніну в плазмі крові (мг/дл); для жінок: 0,85 х КК чоловіків. Пацієнти з порушеннями функції печінки: корекція режиму дозування не потрібна.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування симптоматичне: відразу після прийому препарату провести промивання шлунка або викликати штучне блювання. Рекомендується застосування активованого вугілля, проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна перевищувати рекомендовану добову дозу. Пацієнта необхідно попередити, що вживання алкоголю під час лікування левоцетиризином не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами при застосуванні левоцетиризину в рекомендованій дозі не змінюється. Тим не менш, враховуючи, що в період лікування можуть розвинутись побічні реакції (сонливість, запаморочення) необхідно дотримуватися обережності під час занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 5 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упакування: упак. Виробник: Сандоз Завод-виробник: Sandoz dd (Словенія) Діюча речовина: Левоцетиризин.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин – 10,00 мг; допоміжні речовини: лактоза – 71,30 мг; крохмаль кукурудзяний – 15,00 мг; крохмаль желатинований – 3,00 мг; магнію стеарат – 0,70 мг. По 7 або 10 таблеток у блістері з A1/PVC. По 1 блістер по 7 таблеток; 1, 2 або 3 блістери по 10 таблеток поміщають у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою та насічкою на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаЛоратадин швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Присутність їжі сповільнює абсорбцію. Максимальна концентрація в сироватці досягається протягом 1 години після прийому. Зв'язок із білками плазми становить понад 95%. Метаболізується у печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину (ДЛ). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення становить близько 8 год, у людей похилого віку і при хронічному алкоголізмі період напіввиведення збільшується. Виводиться з жовчю та нирками. При хронічній нирковій недостатності та проведенні гемодіалізу фамакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаЛоратадин відноситься до антигістамінних препаратів системної дії, блокаторів H1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хвилин після прийому препарату, досягає максимуму через 8 - 12 годин і триває 24 години. Не впливає на центральну нервову систему і не викликає звикання.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування наступних захворювань: сезонний та цілорічний алергічний риніт; алергічний кон'юнктивіт; лікування шкірних захворювань алергічного характеру (у тому числі хронічна ідіопатична кропив'янка); псевдоалергічні реакції; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік до 3 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю слід застосовувати при печінковій недостатності, тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Ломілан під час вагітності не встановлена, тому застосування препарату у цей період протипоказане. Ломілан® виділяється у грудне молоко, тому за необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку імунної системи дуже рідко: реакції гіперчутливості (у тому числі ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції). З боку нервової системи часто: біль голови, сонливість, підвищена нервова збудливість, підвищена стомлюваність; нечасто: безсоння; дуже рідко: запаморочення, судоми. З боку серцево-судинної системи дуже рідко: тахікардія, прискорене серцебиття, синкопе, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту не часто: підвищення апетиту; дуже рідко: нудота, сухість у роті, гастрит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів дуже рідко: порушення функції печінки. З боку шкірних покривів дуже рідко: алергічні реакції (висип), алопеція. Крім перерахованих вище реакцій у дітей можливий розвиток седативного ефекту. Небажані явища з боку ЦНС (головний біль (2,7%), нервозність (2,3%) та стомлюваність (1%)) виявлялися частіше, ніж при прийомі плацебо ("пустушки").Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування індукторів мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, трициклічні антидепресанти) знижує ефективність лоратадину. Можлива взаємодія препарату з інгібіторами ізоферментів цитохрому, такими як CYP3A4 або CYP2D6 (кетоконазол, хінідин, ітраконазол, еритроміцин, флуоксетин), підвищує концентрацію препарату Ломілан у плазмі крові, що може призвести до посилення побічних ефектів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Можливий прийом разом із їжею. Запивати водою, молоком. Дорослі та діти старше 12 років: 10 мг 1 раз на день (1 таблетка 1 раз на день). Діти віком від 3 до 12 років: з масою тіла більше 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день; з масою тіла менше 30 кг – 5 мг (14 таблетки) 1 раз на день. Дітям молодше 12 років рекомендується приймати Ломілан у вигляді суспензії. Пацієнтам із порушеннями функції печінки необхідно призначати зменшену добову дозу препарату Ломілан®: дорослі та діти з масою тіла понад 30 кг: 1 таблетка (10 мг) через день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, то лоратадин не ефективний. Пацієнтам похилого віку або пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози. Пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю (ККПередозуванняСимптоми: головний біль, сонливість, серцебиття, які можуть тривати тривалий час. Специфічного антидоту немає. При передозуванні препарату рекомендовано промивання шлунка та прийом адсорбентів (активоване вугілля). Ломілан не виводиться за допомогою гемодіалізу. На сьогоднішній день також не відомо, чи Ломілан виводиться за допомогою перитонеального діалізу. Після проведення невідкладної терапії необхідно проводити медичне спостереження за пацієнтом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату слід припинити не менше ніж за дві доби перед проведенням шкірних алергічних проб, оскільки Ломілан може впливати на їх результати. Спеціальні запобіжні заходи при знищенні невикористаного лікарського препарату Немає необхідності у спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату Ломілан®. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин – 10,00 мг; допоміжні речовини: лактоза – 71,30 мг; крохмаль кукурудзяний – 15,00 мг; крохмаль желатинований – 3,00 мг; магнію стеарат – 0,70 мг. По 7 або 10 таблеток у блістері з A1/PVC. По 1 блістер по 7 таблеток; 1, 2 або 3 блістери по 10 таблеток поміщають у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою та насічкою на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаЛоратадин швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Присутність їжі сповільнює абсорбцію. Максимальна концентрація в сироватці досягається протягом 1 години після прийому. Зв'язок із білками плазми становить понад 95%. Метаболізується у печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадину (ДЛ). Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення становить близько 8 год, у людей похилого віку і при хронічному алкоголізмі період напіввиведення збільшується. Виводиться з жовчю та нирками. При хронічній нирковій недостатності та проведенні гемодіалізу фамакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаЛоратадин відноситься до антигістамінних препаратів системної дії, блокаторів H1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хвилин після прийому препарату, досягає максимуму через 8 - 12 годин і триває 24 години. Не впливає на центральну нервову систему і не викликає звикання.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування наступних захворювань: сезонний та цілорічний алергічний риніт; алергічний кон'юнктивіт; лікування шкірних захворювань алергічного характеру (у тому числі хронічна ідіопатична кропив'янка); псевдоалергічні реакції; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік до 3 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю слід застосовувати при печінковій недостатності, тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату Ломілан під час вагітності не встановлена, тому застосування препарату у цей період протипоказане. Ломілан® виділяється у грудне молоко, тому за необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку імунної системи дуже рідко: реакції гіперчутливості (у тому числі ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції). З боку нервової системи часто: біль голови, сонливість, підвищена нервова збудливість, підвищена стомлюваність; нечасто: безсоння; дуже рідко: запаморочення, судоми. З боку серцево-судинної системи дуже рідко: тахікардія, прискорене серцебиття, синкопе, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту не часто: підвищення апетиту; дуже рідко: нудота, сухість у роті, гастрит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів дуже рідко: порушення функції печінки. З боку шкірних покривів дуже рідко: алергічні реакції (висип), алопеція. Крім перерахованих вище реакцій у дітей можливий розвиток седативного ефекту. Небажані явища з боку ЦНС (головний біль (2,7%), нервозність (2,3%) та стомлюваність (1%)) виявлялися частіше, ніж при прийомі плацебо ("пустушки").Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування індукторів мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, трициклічні антидепресанти) знижує ефективність лоратадину. Можлива взаємодія препарату з інгібіторами ізоферментів цитохрому, такими як CYP3A4 або CYP2D6 (кетоконазол, хінідин, ітраконазол, еритроміцин, флуоксетин), підвищує концентрацію препарату Ломілан у плазмі крові, що може призвести до посилення побічних ефектів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Можливий прийом разом із їжею. Запивати водою, молоком. Дорослі та діти старше 12 років: 10 мг 1 раз на день (1 таблетка 1 раз на день). Діти віком від 3 до 12 років: з масою тіла більше 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день; з масою тіла менше 30 кг – 5 мг (14 таблетки) 1 раз на день. Дітям молодше 12 років рекомендується приймати Ломілан у вигляді суспензії. Пацієнтам із порушеннями функції печінки необхідно призначати зменшену добову дозу препарату Ломілан®: дорослі та діти з масою тіла понад 30 кг: 1 таблетка (10 мг) через день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, то лоратадин не ефективний. Пацієнтам похилого віку або пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози. Пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю (ККПередозуванняСимптоми: головний біль, сонливість, серцебиття, які можуть тривати тривалий час. Специфічного антидоту немає. При передозуванні препарату рекомендовано промивання шлунка та прийом адсорбентів (активоване вугілля). Ломілан не виводиться за допомогою гемодіалізу. На сьогоднішній день також не відомо, чи Ломілан виводиться за допомогою перитонеального діалізу. Після проведення невідкладної терапії необхідно проводити медичне спостереження за пацієнтом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату слід припинити не менше ніж за дві доби перед проведенням шкірних алергічних проб, оскільки Ломілан може впливати на їх результати. Спеціальні запобіжні заходи при знищенні невикористаного лікарського препарату Немає необхідності у спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату Ломілан®. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: лоратадін 10 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 69.175 мг, крохмаль кукурудзяний – 18 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний – 1.825 мг, магнію стеарат – 1 мг. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білого кольору, овальні, з ризиком та гравіюванням "LT l 10" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаЛорагексал – антигістамінний препарат, блокатор гістамінових Н1-рецепторів. Не має центральної та антихолінергічної дії. Лорагексал не викликає сонливості та не впливає на психомоторні функції, увагу, працездатність, розумові здібності.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо препарат добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція препарату не залежить від їди. Дія препарату починається через 30 хв після прийому 1 таблетки і продовжується протягом 24 годин. Лоратадин метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезкарбоетоксилоратадину. C max ;лоратадину та його активного метаболіту в плазмі крові досягаються через 1.3-2.5 год після прийому 1 таблетки Лорагексала.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняДля дорослих та дітей старше 2 років: сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, поліноз, кропив'янка, в т.ч. хронічна ідіопатична кропив'янка; набряк Квінке; псевдоалергічні реакції; сверблячі дерматози; алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяСлід утриматися від застосування Лорагексалу при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Не рекомендується дітям віком до 2-х років.Побічна діяРідко: сухість у роті, нудота, блювання, гастрит, порушення функції печінки, головний біль, підвищена стомлюваність, збудливість (у дітей), запаморочення, кашель, тахікардія, алергічні реакції. В окремих випадках: алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри використанні лоратадину у терапевтичних дозах не виявлено його взаємодії з алкоголем. Еритроміцин, циметидин, кетоконазол при сумісному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів та не впливаючи на ЕКГ.Спосіб застосування та дозиЗастосовується внутрішньо. Дорослим та дітям старше 12 років - по 10 мг (1 таб.) 1 раз на добу. Добова доза – 10 мг. Дітям від 2 до 12 років; - по 5 мг (1/2 таб/) 1 раз на добу. Добова доза – 5 мг. Дітям з масою тіла більше 30 кг; - по 10 мг (1 таб/) 1 раз на добу. Добова доза – 10 мг.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. Лікування: вжити заходів щодо видалення препарату із ШКТ та зниження абсорбції.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХворим із порушеннями функцій печінки Лорагексал необхідно призначати у початковій дозі 5 мг на добу у зв'язку з можливим порушенням кліренсу лоратадину. Не рекомендується дітям віком до 2-х років.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: лоратадін 10 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 110 мг, целюлоза мікрокристалічна – 75 мг, кальцію стеарат – 2 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів тривалої дії. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Чи не впливає на ЦНС (т.к. не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Швидко і повністю всмоктується їх шлунково-кишковий тракт. Час досягнення Cmax  у плазмі крові після прийому препарату – 1.3-2.5 год; прийом їжі уповільнює час досягнення C max на 1 год. Зв'язування з білками плазми – 97%. Css лоратадину та метаболіту в плазмі досягаються на 5 діб введення. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезкарбоетоксілоратадину за участю ізоферментів CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Виводиться нирками та з жовчю. Т1/2 лоратадину – 3-20 год (у середньому 8.4 год), активного метаболіту – 8.8-92 год (у середньому 28 год). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів C max  препарату в плазмі у літніх людей зростає на 50%. Т1/2лоратадина та активного метаболіту у літніх пацієнтів відповідно - 6.7-37 год (в середньому 18.2 год) та 11-38 год (17.5 год). При алкогольному ураженні печінки C max  та Т1/2 збільшуються пропорційно тяжкості захворювання. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний риніт (в т.ч. поліноз); алергічний кон'юнктивіт; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); набряк Квінке; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; сверблячі дерматози; алергічна реакція на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПеріод лактації; діти з масою тіла менше 30 кг (для пігулок); дитячий вік до 2 років (для сиропу); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром мальабсорбції глюкози-галактози (для пігулок); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності, вагітності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. На час лікування слід припинити грудне вигодовування (виділяється із грудним молоком). Застосування у дітей Протипоказано застосування у дітей з масою тіла менше 30 кг (таблетки) та у дитячому віці до 2 років (сироп).Побічна діяНебажані явища зустрічалися приблизно з такою самою частотою, як і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, сухість у роті, сонливість, нудота, гастрит, алергічні реакції (висипання), анафілаксія, алопеція, порушення функції печінки, тахікардія. Діти: головний біль, підвищена нервова збудливість, седативний ефект.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори CYP3A4 (в т.ч. еритроміцин, кетоконазол) інгібітори CYP3A4 та CYP2D6 (циметидин та інші) при сумісному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів та не впливаючи на дані ЕК. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Лоратадін не посилює дію етанолу на ЦНС.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Дорослим та дітям з масою тіла більше 30 кг призначають по 10 мг (1 таб. або 2 мірні ложки сиропу) 1 раз на добу. Дітям віком від 2 до 12 років з масою тіла менше 30 кг призначають по 5 мг (1 мірна ложка сиропу) 1 раз на добу. При нирковій недостатності початкова доза становить 10 мг за день. При печінковій недостатності початкова доза становить 5 мг на добу або 10 мг через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Не виводиться за допомогою гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: лоратадін 10 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 110 мг, целюлоза мікрокристалічна – 75 мг, кальцію стеарат – 2 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів тривалої дії. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Чи не впливає на ЦНС (т.к. не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Швидко і повністю всмоктується їх шлунково-кишковий тракт. Час досягнення Cmax  у плазмі крові після прийому препарату – 1.3-2.5 год; прийом їжі уповільнює час досягнення C max на 1 год. Зв'язування з білками плазми – 97%. Css лоратадину та метаболіту в плазмі досягаються на 5 діб введення. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезкарбоетоксілоратадину за участю ізоферментів CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Виводиться нирками та з жовчю. Т1/2 лоратадину – 3-20 год (у середньому 8.4 год), активного метаболіту – 8.8-92 год (у середньому 28 год). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів C max  препарату в плазмі у літніх людей зростає на 50%. Т1/2лоратадина та активного метаболіту у літніх пацієнтів відповідно - 6.7-37 год (в середньому 18.2 год) та 11-38 год (17.5 год). При алкогольному ураженні печінки C max  та Т1/2 збільшуються пропорційно тяжкості захворювання. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний риніт (в т.ч. поліноз); алергічний кон'юнктивіт; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); набряк Квінке; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; сверблячі дерматози; алергічна реакція на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПеріод лактації; діти з масою тіла менше 30 кг (для пігулок); дитячий вік до 2 років (для сиропу); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром мальабсорбції глюкози-галактози (для пігулок); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності, вагітності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. На час лікування слід припинити грудне вигодовування (виділяється із грудним молоком). Застосування у дітей Протипоказано застосування у дітей з масою тіла менше 30 кг (таблетки) та у дитячому віці до 2 років (сироп).Побічна діяНебажані явища зустрічалися приблизно з такою самою частотою, як і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, сухість у роті, сонливість, нудота, гастрит, алергічні реакції (висипання), анафілаксія, алопеція, порушення функції печінки, тахікардія. Діти: головний біль, підвищена нервова збудливість, седативний ефект.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори CYP3A4 (в т.ч. еритроміцин, кетоконазол) інгібітори CYP3A4 та CYP2D6 (циметидин та інші) при сумісному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів та не впливаючи на дані ЕК. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Лоратадін не посилює дію етанолу на ЦНС.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Дорослим та дітям з масою тіла більше 30 кг призначають по 10 мг (1 таб. або 2 мірні ложки сиропу) 1 раз на добу. Дітям віком від 2 до 12 років з масою тіла менше 30 кг призначають по 5 мг (1 мірна ложка сиропу) 1 раз на добу. При нирковій недостатності початкова доза становить 10 мг за день. При печінковій недостатності початкова доза становить 5 мг на добу або 10 мг через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Не виводиться за допомогою гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: лоратадін 10 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 110 мг, целюлоза мікрокристалічна – 75 мг, кальцію стеарат – 2 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3 мг. 7 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H1-рецепторів тривалої дії. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Пригнічує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Чи не впливає на ЦНС (т.к. не проникає через гематоенцефалічний бар'єр) і не викликає звикання. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Швидко і повністю всмоктується їх шлунково-кишковий тракт. Час досягнення Cmax  у плазмі крові після прийому препарату – 1.3-2.5 год; прийом їжі уповільнює час досягнення C max на 1 год. Зв'язування з білками плазми – 97%. Css лоратадину та метаболіту в плазмі досягаються на 5 діб введення. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезкарбоетоксілоратадину за участю ізоферментів CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Виводиться нирками та з жовчю. Т1/2 лоратадину – 3-20 год (у середньому 8.4 год), активного метаболіту – 8.8-92 год (у середньому 28 год). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів C max  препарату в плазмі у літніх людей зростає на 50%. Т1/2лоратадина та активного метаболіту у літніх пацієнтів відповідно - 6.7-37 год (в середньому 18.2 год) та 11-38 год (17.5 год). При алкогольному ураженні печінки C max  та Т1/2 збільшуються пропорційно тяжкості захворювання. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний риніт (в т.ч. поліноз); алергічний кон'юнктивіт; кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична); набряк Квінке; псевдоалергічні реакції, спричинені вивільненням гістаміну; сверблячі дерматози; алергічна реакція на укуси комах.Протипоказання до застосуванняПеріод лактації; діти з масою тіла менше 30 кг (для пігулок); дитячий вік до 2 років (для сиропу); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром мальабсорбції глюкози-галактози (для пігулок); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності, вагітності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. На час лікування слід припинити грудне вигодовування (виділяється із грудним молоком). Застосування у дітей Протипоказано застосування у дітей з масою тіла менше 30 кг (таблетки) та у дитячому віці до 2 років (сироп).Побічна діяНебажані явища зустрічалися приблизно з такою самою частотою, як і при застосуванні плацебо. У дорослих: головний біль, підвищена стомлюваність, сухість у роті, сонливість, нудота, гастрит, алергічні реакції (висипання), анафілаксія, алопеція, порушення функції печінки, тахікардія. Діти: головний біль, підвищена нервова збудливість, седативний ефект.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори CYP3A4 (в т.ч. еритроміцин, кетоконазол) інгібітори CYP3A4 та CYP2D6 (циметидин та інші) при сумісному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів та не впливаючи на дані ЕК. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину. Лоратадін не посилює дію етанолу на ЦНС.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Дорослим та дітям з масою тіла більше 30 кг призначають по 10 мг (1 таб. або 2 мірні ложки сиропу) 1 раз на добу. Дітям віком від 2 до 12 років з масою тіла менше 30 кг призначають по 5 мг (1 мірна ложка сиропу) 1 раз на добу. При нирковій недостатності початкова доза становить 10 мг за день. При печінковій недостатності початкова доза становить 5 мг на добу або 10 мг через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Не виводиться за допомогою гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 мл сиропу міститься лоратадин 1 мг. 50 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою або склянкою - пачки картонні. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою або склянкою - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max  лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max  збільшувався приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 лоратадину становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В експериментальних дослідженнях на тваринах лоратадин у середніх дозах не впливав негативно на плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко – підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках – алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину. Шипучу пігулку попередньо розчиняють у склянці води (200 мл). Таблетки не слід ковтати, жувати та смоктати у роті. Для дітей молодшого віку та дорослим із утрудненням проковтування рекомендується застосування сиропу. Дітям віком від 2 до 6 років (з масою тіла менше 30 кг): 5 мг (1 мірна ложка (5 мл) сиропу) 1 раз на добу. Дітям старше 6 років (з масою тіла більше 30 кг) та дорослим: 10 мг (2 мірні ложки (10 мл) сиропу, або 1 таб., або 1 таб. шипуча) 1 раз на добу. У хворих з печінковою та/або нирковою недостатністю (кліренс креатиніну У пацієнтів похилого віку немає потреби у зменшенні дози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 мл сиропу міститься лоратадин 1 мг. 50 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою або склянкою - пачки картонні. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою або склянкою - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину. Шипучу пігулку попередньо розчиняють у склянці води (200 мл). Таблетки не слід ковтати, жувати та смоктати у роті. Для дітей молодшого віку та дорослим із утрудненням проковтування рекомендується застосування сиропу. Дітям віком від 2 до 6 років (з масою тіла менше 30 кг): 5 мг (1 мірна ложка (5 мл) сиропу) 1 раз на добу. Дітям старше 6 років (з масою тіла більше 30 кг) та дорослим: 10 мг (2 мірні ложки (10 мл) сиропу, або 1 таб., або 1 таб. шипуча) 1 раз на добу. У хворих з печінковою та/або нирковою недостатністю (кліренс креатиніну У пацієнтів похилого віку немає потреби у зменшенні дози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина лоратадину – 0,010 г; Допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний), крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), повідон (полівіїілпіролідон низькомолекулярний), магнію стеарат. Пігулки 10 мг. По 7, 10, 15, 20 або 30 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 2 або 3 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні з фаскою.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб Н1-гістамінових рецепторів - блокатор.ФармакокінетикаШвидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації – 1,3-2,5 год; прийом їжі уповільнює її на 1 год. Максимальна концентрація у людей похилого віку зростає на 50% при алкогольному ураженні печінки - зі збільшенням тяжкості захворювання. Зв'язок із білками плазми – 97 %. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоетоксилоратадпна за участю ізоферментів цитохрому Р 450 CYP3A4 і меншою мірою CYP2D6. Рівноважна концешрація лоратадину та метаболіту в плазмі досягається на 5 добу введення. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Період напіввиведення лоратаднна – 3-20 год (у середньому 8.4), активного метаболіту – 8.8-92 год (у середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно – 6,7-37 год (в середньому 18,2 год) та 11-38год (17,5 год). При алкогольному ураженні печінки період напіввиведення зростає із збільшенням тяжкості захворювання. Виводиться нирками та через кишечник. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється.ФармакодинамікаЛоратаднн - блокатор Н1-гнетамілових рецепторів (тривалої дії). Інгібує вивільнення гістаміну та лейкотрієну С4 з гладких клітин. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має протиалергічну, протисвербіжну, протиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, знімає спазми гладкої мускулатури. Протиалергічний ефект розвивається через 30 хв, досягає максимуму через 8-12 год і триває 24 год. Не впливає на центральну нервову систему і не викликає звикання (бо не проникає через гематоенцефалічний бар'єр).Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, ноллнноз, кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична), набряк Квінке, алергічні сверблячі дерматози; псевдоалергічні реакції, алергічні реакції на укуси комах, свербіж різної етіології.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість. Вагітність, період лактації. Печінкова недостатність. Діти із масою тіла менше 30 кг. У зв'язку з наявністю у складі лактози пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція не повинні приймати препарат.Побічна діяЗ боку нервової системи: тривожність, збудження (у дітей), астенія, сонливість, гіперкінезія, парестезія, тремор, амнезія, депресія, підвищена стомлюваність. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: дерматит. З боку сечостатевої системи: зміна кольору сечі, болючі позиви на сечовипускання: дисменорея, менорагія, вагініт. З боку обміну речовин: збільшення маси тіла, пітливість, спрага. З боку опорно-рухового апарату: судоми литкових м'язів, артралгія, міалгія. З боку травної системи: сухість у роті, зміна смаку, анорексія, запор плі діарея, диспепсія, гастрит, метеоризм, підвищення апетиту, стоматит, нудота, блювання. З боку дихальної системи: кашель, бронхоспазм, сухість слизової оболонки носа, синусит. З боку органів чуття: порушення зору, кон'юнктивіт, біль в очах та вухах. Серцево-судинна система: зниження або підвищення артеріального тиску, серцебиття. Інші: блефароспазм, дисфонія. Фотосенсибілізація, біль у спині, біль у грудях, лихоманка, озноб, біль у молочних залозах.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол знижує ефективність лоратадину. Еритроміцин, циметидин, кетоконазол при сумісному застосуванні з лоратадином збільшують концентрацію лоратадину в плазмі крові, не викликаючи клінічних проявів та не впливаючи на ЕКГ. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність лоратадину.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям з масою тіла понад 30 кг – по 10 мг (1 таблетка) препарату 1 раз на день. Добова доза – 10 мг.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід звернутися до лікаря. Лікування: індукція блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСелективний блокатор (антагоніст) периферичних Н1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну, протисвербіжну та антиексудативну дію, інгібуючи дегрануляцію опасистих клітин та блокуючи вторинні медіатори запалення, такі, як простагландини та лейкотрієни, а також знижуючи експресію цитокінів та адгезію молекул. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, має слабку спорідненість, до альфа-андренергічних та мускаринових рецепторів. Не впливає на ЦНС, практично не чинить антихолінергічної та седативної дії, не викликає звикання, не має несумісності з їжею, не потенціює ефект алкоголю. Лоратадин не зв'язується з Н2-гістаміновими рецепторами, не пригнічує захоплення норадреналіну і практично не впливає на функції серцево-судинної системи (ССС) та ритм серця.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо лоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Метаболізується у печінці. Метаболізм лоратадину характеризується вираженим ефектом "першого проходження через печінку". Внаслідок метаболізму утворюється фармакологічно активний метаболіт дсскарбоетоксилоратадин, що має фармакологічні ефекти, характерні для лоратадину. У пацієнтів з нормальною функцією печінки та нирок Сmах лоратадину в крові досягається через 1,3 год, а дескарбоетоксилоратадину – через 2,5 год. Показники Т1/2 лоратадину в середньому близько 8 годин, активного метаболіту – в середньому 28 год. та його активного метаболіту у плазмі досягаються до 5 дня застосування. Лоратадин значною мірою зв'язується з білками плазми (97-99%), декарбоетоксілоратадин зв'язується меншою мірою (73-76%).Об'єм розподілу лоратадину - 119 л/кг. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) лоратадину та дескарбоетоксилоратадину залежать від дози препарату. Прийом їжі не надає значного впливу на фармакокінетику (AUCлоратадина може підвищуватися на 40%, а його активного метаболіту — на 15%), але сповільнюється час досягнення Сmах на 1 год. Лоратадин та його активний метаболіт проникають у грудне молоко і створюють концентрації у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі. Метаболізм лоратадину в печінці здійснюється за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (переважно за допомогою CYP3A4 і меншою мірою CYP2D6). Через 10 діб близько 80% лоратадину у вигляді метаболітів виводиться практично однаково нирками (40%) та кишечником (42%). У літніх пацієнтів AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються на 50%, при цьому Т1/2 лоратадину та його активного метаболіту складають у середньому близько 18 год. У пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (ХНН) (КК менше 30 мл/хв) AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються, а середні Т1/2 – не змінюються порівняно зі значеннями AUC, Сmах та Т 1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення лоратадину у пацієнтів зі зниженою функцією нирок не відрізняється від виведення у здорових пацієнтів. Гемодіаліз не змінює фармакокінетику лоратадину або його активного метаболіту у пацієнтів із ХНН. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки AUC та Сmах лоратадину подвоюються, у той час як AUC та Сmах дескарбоетоксилоратадину не відрізняється значною мірою від AUC та Сmах у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Середні Т1/2 лоратадину та його метаболіту 24 та 37, відповідно, і збільшуються пропорційно зростанню тяжкості печінкової недостатності.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування: сезонного та цілорічного алергічного риніту; хронічної ідіопатичної кропив'янки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до лоратадину та інших компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років. З обережністю: важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНедостатньо клінічних даних про застосування лоратадину у вагітних жінок. Застосування Лоратадину при вагітності протипоказане. Лоратадин виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування лоратадину під час лактації грудне вигодовування слід припинити. Застосування у дітей Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах.Побічна діяЧастота розвитку побічних реакцій класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1% та менше 10%; нечасто – не менше 0,1% та менше 1%; рідко – не менше 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: часто – головний біль, нервозність; нечасто – безсоння, сонливість; рідко – запаморочення; у дітей – головний біль, підвищена нервова збудливість, седація. З боку травної системи: нечасто – підвищений апетит; рідко – нудота, гастрит, сухість у роті, порушення функції печінки. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, анафілаксія. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алопеція. Інші: нечасто – відчуття втоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЛоратадін не потенціює дію алкоголю. Прийом лоратадину під час їжі може трохи затримувати всмоктування (в середньому на 1 год) без зміни клінічного ефекту. Еритроміцин і кстоконазол (інгібітори ізоферменту CYP3A4), циметидин (інгібітор ізоферментів CYP3A4 і CYP2D6) збільшують Смах лоратадину та його активного метаболіту в крові. Клінічно значущі зміни у своїй відсутні. Лоратадин знижує Стахеритроміцину в плазмі на 15%.Спосіб застосування та дозиВсередину, перед їдою. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла більше 30 кг: по 10 мг 1 раз на день. Діти віком від 3 до 12 років з масою тіла більше 30 кг по 10 мг 1 раз на день; з масою тіла менше 30 кг по 5 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, то лоратадин не ефективний. Пацієнти з тяжкою ХНН ​​(КК менше 30 мл/хв) та з тяжкою печінковою недостатністю: по 5 мг 1 раз на день щодня або по 10 мг 1 раз на день через день. Літні пацієнти – корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: біль голови, сонливість, тахікардія. У дітей масою тіла менше 30 кг при внутрішньому прийомі в дозі більше 10 мг відзначалися екстрапірамідні розлади, серцебиття. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля; симптоматична та підтримуюча терапія. Дітям для промивання застосовують 0,9% розчин хлориду натрію, у дорослих для промивання можна застосовувати воду. Сольові проносні розчини та ентеросорбенти показані для швидкого виведення лоратадину із ШКТ. Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛоратадин слід приймати з обережністю пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки у таких пацієнтів кліренс лоратадину може бути знижений. Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Лікування лоратадином слід перервати принаймні за 48 годин до проведення шкірно-алергічних проб, оскільки антигістамінні препарати можуть приховувати або зменшувати позитивні реакції шкіри. Лоратадин може викликати сухість у роті у деяких пацієнтів, тому особам із групи ризику слід проводити гігієну ротової порожнини через загрозу карієсу. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При лікуванні лоратадином слід бути обережним при керуванні транспортом та керуванням складними механізмами, враховуючи, що під час застосування можуть розвинутися побічні реакції такі, як сонливість і запаморочення, що впливають на здатність до концентрації уваги та психомоторні реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСелективний блокатор (антагоніст) периферичних Н1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну, протисвербіжну та антиексудативну дію, інгібуючи дегрануляцію опасистих клітин та блокуючи вторинні медіатори запалення, такі, як простагландини та лейкотрієни, а також знижуючи експресію цитокінів та адгезію молекул. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, має слабку спорідненість, до альфа-андренергічних та мускаринових рецепторів. Не впливає на ЦНС, практично не чинить антихолінергічної та седативної дії, не викликає звикання, не має несумісності з їжею, не потенціює ефект алкоголю. Лоратадин не зв'язується з Н2-гістаміновими рецепторами, не пригнічує захоплення норадреналіну і практично не впливає на функції серцево-судинної системи (ССС) та ритм серця.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо лоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Метаболізується у печінці. Метаболізм лоратадину характеризується вираженим ефектом "першого проходження через печінку". Внаслідок метаболізму утворюється фармакологічно активний метаболіт дсскарбоетоксилоратадин, що має фармакологічні ефекти, характерні для лоратадину. У пацієнтів з нормальною функцією печінки та нирок Сmах лоратадину в крові досягається через 1,3 год, а дескарбоетоксилоратадину – через 2,5 год. Показники Т1/2 лоратадину в середньому близько 8 годин, активного метаболіту – в середньому 28 год. та його активного метаболіту у плазмі досягаються до 5 дня застосування. Лоратадин значною мірою зв'язується з білками плазми (97-99%), декарбоетоксілоратадин зв'язується меншою мірою (73-76%).Об'єм розподілу лоратадину - 119 л/кг. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) лоратадину та дескарбоетоксилоратадину залежать від дози препарату. Прийом їжі не надає значного впливу на фармакокінетику (AUCлоратадина може підвищуватися на 40%, а його активного метаболіту — на 15%), але сповільнюється час досягнення Сmах на 1 год. Лоратадин та його активний метаболіт проникають у грудне молоко і створюють концентрації у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі. Метаболізм лоратадину в печінці здійснюється за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (переважно за допомогою CYP3A4 і меншою мірою CYP2D6). Через 10 діб близько 80% лоратадину у вигляді метаболітів виводиться практично однаково нирками (40%) та кишечником (42%). У літніх пацієнтів AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються на 50%, при цьому Т1/2 лоратадину та його активного метаболіту складають у середньому близько 18 год. У пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (ХНН) (КК менше 30 мл/хв) AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються, а середні Т1/2 – не змінюються порівняно зі значеннями AUC, Сmах та Т 1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення лоратадину у пацієнтів зі зниженою функцією нирок не відрізняється від виведення у здорових пацієнтів. Гемодіаліз не змінює фармакокінетику лоратадину або його активного метаболіту у пацієнтів із ХНН. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки AUC та Сmах лоратадину подвоюються, у той час як AUC та Сmах дескарбоетоксилоратадину не відрізняється значною мірою від AUC та Сmах у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Середні Т1/2 лоратадину та його метаболіту 24 та 37, відповідно, і збільшуються пропорційно зростанню тяжкості печінкової недостатності.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування: сезонного та цілорічного алергічного риніту; хронічної ідіопатичної кропив'янки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до лоратадину та інших компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років. З обережністю: важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНедостатньо клінічних даних про застосування лоратадину у вагітних жінок. Застосування Лоратадину при вагітності протипоказане. Лоратадин виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування лоратадину під час лактації грудне вигодовування слід припинити. Застосування у дітей Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах.Побічна діяЧастота розвитку побічних реакцій класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1% та менше 10%; нечасто – не менше 0,1% та менше 1%; рідко – не менше 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: часто – головний біль, нервозність; нечасто – безсоння, сонливість; рідко – запаморочення; у дітей – головний біль, підвищена нервова збудливість, седація. З боку травної системи: нечасто – підвищений апетит; рідко – нудота, гастрит, сухість у роті, порушення функції печінки. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, анафілаксія. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алопеція. Інші: нечасто – відчуття втоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЛоратадін не потенціює дію алкоголю. Прийом лоратадину під час їжі може трохи затримувати всмоктування (в середньому на 1 год) без зміни клінічного ефекту. Еритроміцин і кстоконазол (інгібітори ізоферменту CYP3A4), циметидин (інгібітор ізоферментів CYP3A4 і CYP2D6) збільшують Смах лоратадину та його активного метаболіту в крові. Клінічно значущі зміни у своїй відсутні. Лоратадин знижує Стахеритроміцину в плазмі на 15%.Спосіб застосування та дозиВсередину, перед їдою. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла більше 30 кг: по 10 мг 1 раз на день. Діти віком від 3 до 12 років з масою тіла більше 30 кг по 10 мг 1 раз на день; з масою тіла менше 30 кг по 5 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, то лоратадин не ефективний. Пацієнти з тяжкою ХНН ​​(КК менше 30 мл/хв) та з тяжкою печінковою недостатністю: по 5 мг 1 раз на день щодня або по 10 мг 1 раз на день через день. Літні пацієнти – корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: біль голови, сонливість, тахікардія. У дітей масою тіла менше 30 кг при внутрішньому прийомі в дозі більше 10 мг відзначалися екстрапірамідні розлади, серцебиття. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля; симптоматична та підтримуюча терапія. Дітям для промивання застосовують 0,9% розчин хлориду натрію, у дорослих для промивання можна застосовувати воду. Сольові проносні розчини та ентеросорбенти показані для швидкого виведення лоратадину із ШКТ. Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛоратадин слід приймати з обережністю пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки у таких пацієнтів кліренс лоратадину може бути знижений. Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Лікування лоратадином слід перервати принаймні за 48 годин до проведення шкірно-алергічних проб, оскільки антигістамінні препарати можуть приховувати або зменшувати позитивні реакції шкіри. Лоратадин може викликати сухість у роті у деяких пацієнтів, тому особам із групи ризику слід проводити гігієну ротової порожнини через загрозу карієсу. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При лікуванні лоратадином слід бути обережним при керуванні транспортом та керуванням складними механізмами, враховуючи, що під час застосування можуть розвинутися побічні реакції такі, як сонливість і запаморочення, що впливають на здатність до концентрації уваги та психомоторні реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 7 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСелективний блокатор (антагоніст) периферичних Н1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну, протисвербіжну та антиексудативну дію, інгібуючи дегрануляцію опасистих клітин та блокуючи вторинні медіатори запалення, такі, як простагландини та лейкотрієни, а також знижуючи експресію цитокінів та адгезію молекул. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, має слабку спорідненість, до альфа-андренергічних та мускаринових рецепторів. Не впливає на ЦНС, практично не чинить антихолінергічної та седативної дії, не викликає звикання, не має несумісності з їжею, не потенціює ефект алкоголю. Лоратадин не зв'язується з Н2-гістаміновими рецепторами, не пригнічує захоплення норадреналіну і практично не впливає на функції серцево-судинної системи (ССС) та ритм серця.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо лоратадин добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Метаболізується у печінці. Метаболізм лоратадину характеризується вираженим ефектом "першого проходження через печінку". Внаслідок метаболізму утворюється фармакологічно активний метаболіт дсскарбоетоксилоратадин, що має фармакологічні ефекти, характерні для лоратадину. У пацієнтів з нормальною функцією печінки та нирок Сmах лоратадину в крові досягається через 1,3 год, а дескарбоетоксилоратадину – через 2,5 год. Показники Т1/2 лоратадину в середньому близько 8 годин, активного метаболіту – в середньому 28 год. та його активного метаболіту у плазмі досягаються до 5 дня застосування. Лоратадин значною мірою зв'язується з білками плазми (97-99%), декарбоетоксілоратадин зв'язується меншою мірою (73-76%).Об'єм розподілу лоратадину - 119 л/кг. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) лоратадину та дескарбоетоксилоратадину залежать від дози препарату. Прийом їжі не надає значного впливу на фармакокінетику (AUCлоратадина може підвищуватися на 40%, а його активного метаболіту — на 15%), але сповільнюється час досягнення Сmах на 1 год. Лоратадин та його активний метаболіт проникають у грудне молоко і створюють концентрації у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі.еквівалентні концентраціям у плазмі. Метаболізм лоратадину в печінці здійснюється за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (переважно за допомогою CYP3A4 і меншою мірою CYP2D6). Через 10 діб близько 80% лоратадину у вигляді метаболітів виводиться практично однаково нирками (40%) та кишечником (42%). У літніх пацієнтів AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються на 50%, при цьому Т1/2 лоратадину та його активного метаболіту складають у середньому близько 18 год. У пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (ХНН) (КК менше 30 мл/хв) AUC та Сmах лоратадину та дескарбоетоксилоратадину збільшуються, а середні Т1/2 – не змінюються порівняно зі значеннями AUC, Сmах та Т 1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення лоратадину у пацієнтів зі зниженою функцією нирок не відрізняється від виведення у здорових пацієнтів. Гемодіаліз не змінює фармакокінетику лоратадину або його активного метаболіту у пацієнтів із ХНН. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки AUC та Сmах лоратадину подвоюються, у той час як AUC та Сmах дескарбоетоксилоратадину не відрізняється значною мірою від AUC та Сmах у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Середні Т1/2 лоратадину та його метаболіту 24 та 37, відповідно, і збільшуються пропорційно зростанню тяжкості печінкової недостатності.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування: сезонного та цілорічного алергічного риніту; хронічної ідіопатичної кропив'янки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до лоратадину та інших компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років. З обережністю: важка хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНедостатньо клінічних даних про застосування лоратадину у вагітних жінок. Застосування Лоратадину при вагітності протипоказане. Лоратадин виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування лоратадину під час лактації грудне вигодовування слід припинити. Застосування у дітей Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах.Побічна діяЧастота розвитку побічних реакцій класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1% та менше 10%; нечасто – не менше 0,1% та менше 1%; рідко – не менше 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: часто – головний біль, нервозність; нечасто – безсоння, сонливість; рідко – запаморочення; у дітей – головний біль, підвищена нервова збудливість, седація. З боку травної системи: нечасто – підвищений апетит; рідко – нудота, гастрит, сухість у роті, порушення функції печінки. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, анафілаксія. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алопеція. Інші: нечасто – відчуття втоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЛоратадін не потенціює дію алкоголю. Прийом лоратадину під час їжі може трохи затримувати всмоктування (в середньому на 1 год) без зміни клінічного ефекту. Еритроміцин і кстоконазол (інгібітори ізоферменту CYP3A4), циметидин (інгібітор ізоферментів CYP3A4 і CYP2D6) збільшують Смах лоратадину та його активного метаболіту в крові. Клінічно значущі зміни у своїй відсутні. Лоратадин знижує Стахеритроміцину в плазмі на 15%.Спосіб застосування та дозиВсередину, перед їдою. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла більше 30 кг: по 10 мг 1 раз на день. Діти віком від 3 до 12 років з масою тіла більше 30 кг по 10 мг 1 раз на день; з масою тіла менше 30 кг по 5 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, то лоратадин не ефективний. Пацієнти з тяжкою ХНН ​​(КК менше 30 мл/хв) та з тяжкою печінковою недостатністю: по 5 мг 1 раз на день щодня або по 10 мг 1 раз на день через день. Літні пацієнти – корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: біль голови, сонливість, тахікардія. У дітей масою тіла менше 30 кг при внутрішньому прийомі в дозі більше 10 мг відзначалися екстрапірамідні розлади, серцебиття. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля; симптоматична та підтримуюча терапія. Дітям для промивання застосовують 0,9% розчин хлориду натрію, у дорослих для промивання можна застосовувати воду. Сольові проносні розчини та ентеросорбенти показані для швидкого виведення лоратадину із ШКТ. Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛоратадин слід приймати з обережністю пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки у таких пацієнтів кліренс лоратадину може бути знижений. Безпека та ефективність лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання у цій віковій групі. Лікування лоратадином слід перервати принаймні за 48 годин до проведення шкірно-алергічних проб, оскільки антигістамінні препарати можуть приховувати або зменшувати позитивні реакції шкіри. Лоратадин може викликати сухість у роті у деяких пацієнтів, тому особам із групи ризику слід проводити гігієну ротової порожнини через загрозу карієсу. Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг слід застосовувати лоратадин у нижчих дозах. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При лікуванні лоратадином слід бути обережним при керуванні транспортом та керуванням складними механізмами, враховуючи, що під час застосування можуть розвинутися побічні реакції такі, як сонливість і запаморочення, що впливають на здатність до концентрації уваги та психомоторні реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозування: 10 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. Упакування: упак. Діюча речовина: Лоратадин.

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Лоратадин – 10,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 71,3 мг; крохмаль кукурудзяний – 18,0 мг; магнію стеарат – 0,7 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 3 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з ризиком.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаЛоратадин швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації (Тmах) лоратадину в плазмі крові – 1-1,5 години, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5-3,7 години. Прийом їжі збільшує Тmах лоратадину та дезлоратадину приблизно на 1 годину, але не впливає на ефективність лікарського препарату. Максимальна концентрація (Сmах) лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок максимальна концентрація (Сmах) та площа під кривою "концентрація - час" (AUC) лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Період напіввиведення (Т1/2) лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняється від таких у здорових пацієнтів.У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Сmах та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються вдвічі порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки, тоді як фармакокінетика його активного метаболіту суттєво не змінюється. Лоратадин має високий рівень (97-99%), яке активний метаболіт - помірний рівень (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 і меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Менш ніж 1% активної речовини виводиться через нирки у незміненому вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. Період напіввиведення (Т1/2) лоратадину становить від 3 до 20 годин (у середньому 8,4 години), а дезлоратадину – від 8,8 до 92 годин (у середньому 28 годин); у літніх пацієнтів відповідно від 6,7 до 37 годин (у середньому 18,2 години) та від 11 до 39 годин (у середньому 17,5 години). Період напіввиведення (Т1/2) збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) та не змінюється за наявності хронічної ниркової недостатності. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних Hi-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії – протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває понад 24 години. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на центральну нервову систему (ЦНС). Не виявляє клінічно значущої антихолінергічної або седативної дії, тобто не викликає сонливості та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лоратадину не призводить до подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на серцево-судинну систему або функцію водія ритму. При тривалому лікуванні не спостерігалося клінічно значущих змін показників життєво важливих функцій, даних фізикального огляду, результатів лабораторних досліджень або електрокардіографії.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В експериментальних дослідженнях на тваринах лоратадин у середніх дозах не впливав негативно на плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко – підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках – алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім і підліткам старше 12 років рекомендується прийом лоратадину в дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3-х до 12 років з масою тіла більше 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: біль голови, сонливість, тахікардія. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібнене активоване вугілля з водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом Лоратадину слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні лікарські препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено негативної дії лоратадину на здатність до керування автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лоратадину, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max  лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max  збільшувався приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 лоратадину становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В експериментальних дослідженнях на тваринах лоратадин у середніх дозах не впливав негативно на плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко – підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках – алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: лоратадин 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 10 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує підвищену скорочувальну активність гладкої мускулатури, зумовлену дією гістаміну.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту і майже повністю метаболізується в організмі. C max ;лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоетоксілоратадіна, - приблизно через 2.5 год. При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоетоксілоратадину збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення C max ;збільшувалося приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін. Зв'язування з білками плазми лоратадину високе – близько 98%, активного метаболіту – менш виражене. У середньому T1/2 ;лоратадина становить 8.4 год, дезкарбоетоксілоратадіна - 28 год (8.8-92 год). Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% – із сечею протягом першої доби.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н1-рецепторів. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин лоратадин у середніх дозах не надавав негативного впливу плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років, а також при масі тіла понад 30 кг – 10 мг 1 раз на добу. Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг – 5 мг 1 раз на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні лоратадину не можна виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки потрібна корекція режиму дозування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Лоратадин – 10,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 71,3 мг; крохмаль кукурудзяний – 18,0 мг; магнію стеарат – 0,7 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 3 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з ризиком.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторів.ФармакокінетикаЛоратадин швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації (Тmах) лоратадину в плазмі крові – 1-1,5 години, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5-3,7 години. Прийом їжі збільшує Тmах лоратадину та дезлоратадину приблизно на 1 годину, але не впливає на ефективність лікарського препарату. Максимальна концентрація (Сmах) лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок максимальна концентрація (Сmах) та площа під кривою "концентрація - час" (AUC) лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Період напіввиведення (Т1/2) лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняється від таких у здорових пацієнтів.У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Сmах та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються вдвічі порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки, тоді як фармакокінетика його активного метаболіту суттєво не змінюється. Лоратадин має високий рівень (97-99%), яке активний метаболіт - помірний рівень (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 і меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Менш ніж 1% активної речовини виводиться через нирки у незміненому вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. Період напіввиведення (Т1/2) лоратадину становить від 3 до 20 годин (у середньому 8,4 години), а дезлоратадину – від 8,8 до 92 годин (у середньому 28 годин); у літніх пацієнтів відповідно від 6,7 до 37 годин (у середньому 18,2 години) та від 11 до 39 годин (у середньому 17,5 години). Період напіввиведення (Т1/2) збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) та не змінюється за наявності хронічної ниркової недостатності. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних Hi-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії – протягом 30 хвилин після прийому внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває понад 24 години. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на центральну нервову систему (ЦНС). Не виявляє клінічно значущої антихолінергічної або седативної дії, тобто не викликає сонливості та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лоратадину не призводить до подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на серцево-судинну систему або функцію водія ритму. При тривалому лікуванні не спостерігалося клінічно значущих змін показників життєво важливих функцій, даних фізикального огляду, результатів лабораторних досліджень або електрокардіографії.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка та набряк Квінке, симптоми гістамінергій, викликані застосуванням гістаміналібератів (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах, комплексне лікування сверблячих дерматозів (так.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадин.Вагітність та лактаціяЛоратадин не слід застосовувати при вагітності та в період лактації. В експериментальних дослідженнях на тваринах лоратадин у середніх дозах не впливав негативно на плід, при введенні у високих дозах спостерігалися деякі фетотоксичні ефекти. Протипоказаний дітям віком до 2-х років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках – порушення функції печінки. З боку ЦНС: рідко – підвищена стомлюваність, біль голови, збудливість (у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип; у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Дерматологічні реакції: в окремих випадках – алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (в т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин). препаратів. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім і підліткам старше 12 років рекомендується прийом лоратадину в дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3-х до 12 років з масою тіла більше 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: біль голови, сонливість, тахікардія. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібнене активоване вугілля з водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом Лоратадину слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні лікарські препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено негативної дії лоратадину на здатність до керування автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лоратадину, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему