Снятие симптомов простуды

Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 325 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; аскорбінова кислота 50 мг; Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат - 120.74 мг, яблучна кислота - 50.31 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.098 мг, барвник хіноліновий жовтий - 0.094 мг, титану діоксид - 3.18 мг,2 лимонна кислота – 1221.79 мг, сахароза – 20 000 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) білого кольору з жовтими вкрапленнями, сипкий, гранульований, без сторонніх частинок, з цитрусовим запахом; допускається наявність м'яких грудок.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Звужує судини та усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки. Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію шляхом придушення синтезу простагландинів у ЦНС. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірно дає седативний ефект, а також проявляє антимускаринову активність. Фенілефрин - альфа1-адреноміметик, що викликає звуження судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Фенірамін Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із ШКТ. Метаболізується при "першому проходженні" через стінку кишечника і в печінці, тому при внутрішньому прийомі фенілефрину гідрохлорид характеризується обмеженою біодоступністю. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками майже повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год. Аскорбінова кислота Швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяВсередину. Вміст одного пакетика розчиняють в 1 склянці гарячої, але киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3-4 доз протягом 24 годин). ТераФлю® від грипу та застуди можна застосовувати у будь-який час доби, але найкращий ефект приносить прийом перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Не слід застосовувати ТераФлю від грипу та застуди більше 5 днів. У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т.ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; портальна гіпертензія; цукровий діабет; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; феохромоцитома; алкоголізм; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів МАО; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати ТераФлю від грипу та застуди при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та < 1 /1000), дуже рідко (< 1/10 000), включаючи окремі повідомлення, частота невідома (за наявними даними визначити частоту неможливо). З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість (висипання, задишка, анафілактичний шок), кропив'янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку нервової системи: часто – сонливість; рідко – запаморочення, біль голови. Порушення психіки: рідко – підвищена збудливість, порушення сну. З боку органу зору: рідко – мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, абдомінальний біль, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж, еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Загальні реакції: рідко – нездужання. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються і з'являються будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину та інших кумаринів, при цьому збільшується ризик кровотечі. Поодиноке застосування парацетамолу не має істотного впливу. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та зменшує час досягнення його Cmax у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення T1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол здатний зменшувати біодоступність ламотриджину, при цьому можливе зменшення ефективності ламотриджину через індукцію його метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін приймають на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищувати ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату. Фенірамін Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Терафлю від грипу та застуди протипоказаний пацієнтам, які отримують або отримували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Можливе підвищення ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може підвищувати ризик порушення ритму серця або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.ПередозуванняСимптоми передозування обумовлені переважно парацетамолом. Парацетамол Симптоми: переважно виявляються після прийому 10-15 г парацетамолу. У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити необоротну нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому пацієнтів слід попереджати про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із виснаженням та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 год: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не виявляється протягом 24-48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально через 72-96 год після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та фенілефрин (симптоми передозування об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату) Симптоми: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість. запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного "психозу". Лікування: специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення АТ можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом α1-адренорецепторів, отже гіпотензивний ефект при передозуванні слід лікувати шляхом блокування α1-адренорецепторів. При розвитку судом вводити діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. Активні речовини: Парацетамол – 750 мг; Аскорбінова кислота – 60 мг; Фенілефрину гідрохлорид – 10 мг; Допоміжні речовини: Лимонна кислота безводна 443,5 мг, винна кислота 50,00 мг, натрію сахаринат 50 мг, натрію цитрату дигідрат 500 мг, сахароза 2988,5 мг, ароматизатор апельсиновий 125 мг, барвник хінолін жовтий 3 20 мг. По 5 г препарату в однодозовий пакет із алюмінієвої фольги, ламінованої поліетиленом. 5 або 10 однодозових пакетів у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиНеоднорідний кристалічний порошок світло-жовтогарячого кольору, з характерним апельсиновим запахом і з можливою присутністю безбарвних кристалів. Опис приготовленого розчину: Світло-оранжевий розчин із апельсиновим запахом. Можлива опалесценція розчину.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб+альфа-адреноміметик+вітамін)ФармакодинамікаКомбінований препарат. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію: зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних станах – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин має судинозвужувальну дію - зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх відділів дихальних шляхів та придаткових пазух. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях і грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування "простудних захворювань", грипу, ГРВІ (гарячковий синдром, больовий синдром, ринорея).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів, що входять до складу препарату; прийом інших препаратів, що містять речовини, що входять до складу АджиКолд® Хотмікс; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО (в т.ч. протягом 14 днів після їх відміни), бета-адреноблокаторів; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 12 років). Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперплазія передміхурової залози, глаукома. З обережністю: виражений атеросклероз коронарних артерій, тиреотоксикоз, феохромоцитома, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жіно дефіцит сахарози/ізомальтози, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальбабсорбція (оскільки препарат містить сахарозу), виражений аортальний стеноз, гострий інфаркт міокарда, тахікардія, виражена ниркова/печінкова недостатність.Побічна діяАлергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), запаморочення, порушення засинання, підвищена збудливість, мідріаз; підвищення артеріального тиску; тахікардія; нудота, блювання, епігастральний біль; сухість в роті; затримка сечі, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску; анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, гепатотоксична дія, нефротоксичність (папілярний некроз); Бронхообструкція.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів; етанолу. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні – підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Гуанетидин посилює альфа-адреностимулюючий ефект фенілефрину. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. При одночасному призначенні АджиКолда Хотмікс з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки підвищується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дози1 пакетика висипати в склянку, залити гарячою водою, перемішати до повного розчинення і випити. Приймати препарат необхідно з великою кількістю рідини через 1-2 години після їди. Дорослим та дітям старше 12 років: приймати по одному пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами 4-6 годин. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування трохи більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз; підвищення активності "печінкових" трансаміназ; збільшення протромбінового часу. У разі передозування терміново звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка із наступним призначенням активованого вугілля; симптоматична терапія, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну – через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування слід утриматися від прийому алкоголю, снодійних та анксіолітичних (транквілізаторів) лікарських засобів. Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, які містять парацетамол. Якщо симптоми захворювання не проходять протягом 3-5 днів, зверніться до лікаря. Спотворює результати лабораторних тестів, що оцінюють концентрацію глюкози та сечової кислоти у плазмі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При зазначених дозах препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. Активні речовини: Парацетамол – 750 мг; Аскорбінова кислота – 60 мг; Фенілефрину гідрохлорид – 10 мг; Допоміжні речовини: Лимонна кислота безводна 443,5 мг, винна кислота 50,00 мг, натрію сахаринат 50 мг, натрію цитрату дигідрат 500 мг, сахароза 2988,5 мг, ароматизатор апельсиновий 125 мг, барвник хінолін жовтий 3 20 мг. Порошок для приготування розчину для вживання (апельсиновий). По 5 г препарату в однодозовий пакет із алюмінієвої фольги, ламінованої поліетиленом. 5 або 10 однодозових пакетів у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиНеоднорідний кристалічний порошок світло-жовтогарячого кольору з характерним апельсиновим запахом і з можливою присутністю безбарвних кристалів.Фармакотерапевтична групаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (аналгезуючий ненаркотичний засіб + альфа-адреноміметик + вітамін).ФармакодинамікаКомбінований препарат. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію: зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних станах – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин має судинозвужувальну дію - зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх відділів дихальних шляхів та придаткових пазух. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях і грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування "простудних захворювань", грипу, ГРВІ (гарячковий синдром, больовий синдром, ринорея).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів, що входять до складу препарату; прийом інших препаратів, що містять речовини, що входять до складу Аджиколд® Хотмікс; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО (в т.ч. протягом 14 днів після їх відміни), бета-адреноблокаторів; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 12 років). Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперплазія передміхурової залози, глаукома. З обережністю: Виражений атеросклероз коронарних артерій, тиреотоксикоз, феохромоцитома, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубина ізомальтози, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальбабсорбція (оскільки препарат містить сахарозу), виражений аортальний стеноз, гострий інфаркт міокарда, тахікардія, виражена ниркова/печінкова недостатність.Побічна діяАлергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), запаморочення, порушення засинання, підвищена збудливість, мідріаз; підвищення артеріального тиску; тахікардія; нудота, блювання, епігастральний біль; сухість в роті; затримка сечі, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску; анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, гепатотоксична дія, нефротоксичність (папілярний некроз); Бронхообструкція.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів; етанолу. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні – підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Гуанетидин посилює альфа-адреностимулюючий ефект фенілефрину. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів),знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. При одночасному призначенні Аджиколда Хотмікс з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки підвищується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дози1 пакетика висипати в склянку, залити гарячою водою, перемішати до повного розчинення - і випити. Приймати препарат необхідно з великою кількістю рідини через 1-2 години після їди. Дорослим та дітям старше 12 років: приймати по одному, пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами 4-6 годин. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування трохи більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз; підвищення активності "печінкових" трансаміназ; збільшення протромбінового часу. У разі передозування терміново звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка із наступним призначенням активованого вугілля; симптоматична терапія, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну – через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування слід утриматися від прийому алкоголю, снодійних та анксіолітичних (транквілізаторів) лікарських засобів. Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, які містять парацетамол. Якщо симптоми захворювання не проходять протягом 3-5 днів, зверніться до лікаря. Спотворює результати лабораторних тестів, що оцінюють концентрацію глюкози та сечової кислоти у плазмі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При зазначених дозах препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: Парацетамол – 500,0 мг; Фенілефрину гідрохлорид – 10,0 мг; Хлорфенаміну малеат – 2,0 мг Кофеїн – 30,0 мг; Допоміжні речовини: карбоксиметилкрохмаль натрію 10,0 мг, повідон 5,0 мг, пропіленгліколь 2,0 мг, крохмаль кукурудзяний 32,0 мг, метилпарагідроксибензоат 1,0 мг, пропілпарагідроксибензоат 0,1 мг, барвник сонячний захід 1,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 5,0 мг, стеарат магнію 5,0 мг, вода до 604 мг. По 4 або 10 таблеток у блістері АЛ/ПВХ. По 1 блістеру в картонний конверт з нанесеним текстом інструкції із застосування або по 1 блістеру разом із інструкцією із застосування в картонну пачку. По 25 картонних конвертів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиВід помаранчевого до світло-оранжевого кольору з помаранчевими вкрапленнями круглі плоскі таблетки з роздільною ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату АджиКОЛД не представлені.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Парацетамол – анальгетик – антипіретик. Має жарознижувальну та аналгетичну дію, хлорфенірамін має антиалергічну та протинабрякову дію. Зменшує проникність судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки носа, пригнічує симптоми алергічного риніту, полегшуючи дихання. Фенілефрин має судинозвужувальну дію, сприяючи тим самим усунення закладеності носа та зменшення виділень з носа. Кофеїн має стимулюючий вплив на центральну нервову систему, що призводить до зменшення втоми та сонливості, до підвищення розумової та фізичної працездатності.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування застудних захворювань, грипу, ГРВІ, що супроводжуються ринореєю, лихоманкою, болями у суглобах та м'язах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; одночасне вживання інших препаратів, що містять речовини, що входять до складу АджиКОЛД®; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 6 років). З обережністю при - дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворюваннях крові, печінкової та/або ниркової недостатності, закритокутовій глаукомі, доброякісної гіперплазії передміхурової залози; синдром Жільбера, артеріальну гіпертензію, захворювання щитовидної залози, цукровий діабет, бронхіальну астму.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяПри прийомі препарату у рекомендованих дозах побічні ефекти виникають рідко. Якщо виникають побічні ефекти, вони можуть проявлятися у вигляді алергічних реакцій, запаморочення, порушення сну, підвищеної збудливості, нудоти, головного болю, сухості у роті.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Хлорфенірамін одночасно з інгібіторами МАО, фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.Спосіб застосування та дозиДорослим: по 1-2 таблетки 3-4 рази на день. Максимальна добова доза – 4 таблетки. Дітям 6-12 років: по 1 таблетці 1-4 десь у день.ПередозуванняПрепарат слід приймати лише у дозах, що рекомендуються. Передозування обумовлене, як правило, парацетамолом. Можливі: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання; гепатонекроз; підвищення активності "печінкових" трансаміназ; збільшення протромбінового індексу. У разі передозування терміново звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка із наступним призначенням активованого вугілля; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування слід утриматися від алкоголю. АджиКОЛД® ​​не рекомендується дітям до 6 років, вагітним жінкам і матерям-годувальницям. Не слід приймати АджиКОЛД разом з іншими препаратами, що містять парацетамол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно бути обережними при виконанні роботи, що вимагає концентрації уваги, швидкості рухових і психічних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГранули гомеопатичні Пакет №1: Активні речовини: Aconitum napellus, Aconitum (аконітум напеллюс (аконітум) С200; Arsenum iodatum (арсенум іодатум) С200; Toxicodendron quercifolium Rhus toxicodendron (токсикодендрон кверцифоліум (рус токсикоденд)) Допоміжні речовини: гомеопатичні гранули (цукрова крупка). Пакет №2: Активні речовини: Hepar sulfuris, Hepar sulfuris calcareum, (Гепар сульфуріс (Гепар сульфуріс калькареум) С200; Bryonia dioica (Бріонія діоіка) С200; Phytolacca americana (Phytolacca) (Фітолякка американаФ2 Допоміжні речовини: гомеопатичні гранули (цукрова крупка). По 10 г гранул у пакетах, склеєних попарно, із тришарового комбінованого матеріалу на основі фольги алюмінієвої. Кожну пару пакетів поміщають у пачку з картону.Фармакотерапевтична групаСедативне, дезінтоксикаційне, жарознижувальне, протизапальне.Дія на організмАнтигрипін Агрі має дезінтоксикаційну, седативну, жарознижувальну та протизапальну дію, що обумовлено натуральними компонентами, що входять до його складу. Агрі за інструкцією підвищує опірність організму до впливу мікробів та вірусів, скорочує вираженість та тривалість симптомів захворювання – головний біль та ломоту в тілі, а також зменшує прояв катаральних симптомів – кашлю, болю у горлі та нежиті.Протипоказання до застосуванняАгри протипоказані виключно при гіперчутливості до компонентів препарату. Досліджень щодо впливу цього гомеопатичного препарату під час вагітності та годування груддю не проводилося, тому приймати його в ці періоди не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину не менше ніж за 15 хв до їди. За 1 табл. (5 гранул) на прийом (таблетку або гранули слід тримати в роті, не проковтуючи, не розжовуючи, до повного розчинення). Прийом препарату з лікувальною метою доцільно починати з появою перших ознак захворювання. У гострому періоді хвороби (перші два дні) препарат приймають по 1 табл. (5 гранул) кожні 30 хв, чергуючи контурні коміркові упаковки №1 та №2, виключаючи перерву на сон. У цей період захворювання препарат можна приймати без урахування часу їди. У наступні дні (з 3-го дня прийому і до повного одужання) препарат приймають кожні 2 години (виключаючи перерву на сон), чергуючи контурні осередкові упаковки №1 та №2. У міру поліпшення стану можливий рідкісний прийом (2-3 рази на добу). З профілактичною метою застосовують у період епідемій грипу та ГРВІ по 1 табл.(5 гранул) вранці натще (щодня чергуючи контурні осередкові упаковки №1 та №2).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки гомеопатичні Контурне осередкове упакування №1: Активні речовини: Aconitum napellus, Aconitum (аконітум напеллюс (аконітум) С200; Arsenum iodatum (арсенум іодатум) С200; Toxicodendron quercifolium Rhus toxicodendron (токсикодендрон кверцифоліум (рус токсикоденд)) допоміжні речовини: лактоза; МКЦ; стеарат магнію. Контурне осередкове упакування №2: Активні речовини: Hepar sulfuris, Hepar sulfuris calcareum, (гепар сульфуріс (гепар сульфуріс калькареум) С200; Bryonia dioica (бріонія діоіка) С200; допоміжні речовини: лактоза; МКЦ; стеарат магнію. За 20 табл. у контурній комірковій упаковці №1 (склад №1) та по 20 табл. у контурній комірковій упаковці №2 (склад №2). Контурну осередкову упаковку №1 і контурну осередкову упаковку №2 поміщають у пачку з картону.Фармакотерапевтична групаСедативне, дезінтоксикаційне, жарознижувальне, протизапальне.Дія на організмАнтигрипін Агрі має дезінтоксикаційну, седативну, жарознижувальну та протизапальну дію, що обумовлено натуральними компонентами, що входять до його складу. Агрі за інструкцією підвищує опірність організму до впливу мікробів та вірусів, скорочує вираженість та тривалість симптомів захворювання – головний біль та ломоту в тілі, а також зменшує прояв катаральних симптомів – кашлю, болю у горлі та нежиті.Протипоказання до застосуванняАгри протипоказані виключно при гіперчутливості до компонентів препарату. Досліджень щодо впливу цього гомеопатичного препарату під час вагітності та годування груддю не проводилося, тому приймати його в ці періоди не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину не менше ніж за 15 хв до їди. За 1 табл. (5 гранул) на прийом (таблетку або гранули слід тримати в роті, не проковтуючи, не розжовуючи, до повного розчинення). Прийом препарату з лікувальною метою доцільно починати з появою перших ознак захворювання. У гострому періоді хвороби (перші два дні) препарат приймають по 1 табл. (5 гранул) кожні 30 хв, чергуючи контурні коміркові упаковки №1 та №2, виключаючи перерву на сон. У цей період захворювання препарат можна приймати без урахування часу їди. У наступні дні (з 3-го дня прийому і до повного одужання) препарат приймають кожні 2 години (виключаючи перерву на сон), чергуючи контурні осередкові упаковки №1 та №2. У міру поліпшення стану можливий рідкісний прийом (2-3 рази на добу). З профілактичною метою застосовують у період епідемій грипу та ГРВІ по 1 табл.(5 гранул) вранці натще (щодня чергуючи контурні осередкові упаковки №1 та №2).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГранули гомеопатичні Пакет №1: Активні речовини: Aconitum napellus, Aconitum (аконітум напеллюс (аконітум) С30; Arsenum iodatum (арсенум іодатум) С30; Atropa belladonna (атропа беладонна) С30; Ferrum phosphoricum (ферум фосфорикум) Допоміжні речовини: гомеопатичні гранули (цукрова крупка). Пакет №2 Активні речовини: Bryonia dioica (бріонія діоіка) С30; Pulsatilla pratensis, Pulsatilla (пульсатилла пратензіс (пульсатилла) С30; Hepar sulfur (гепар сульфур) С30; Допоміжні речовини: гомеопатичні гранули (цукрова крупка). По 10 г гранул у пакетах №1 та №2 із тришарового комбінованого матеріалу на основі фольги. Пакети поміщають у пачку з картону.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний.Дія на організмАнтигрипін Агрі має дезінтоксикаційну, седативну, жарознижувальну та протизапальну дію, що обумовлено натуральними компонентами, що входять до його складу. Агрі за інструкцією підвищує опірність організму до впливу мікробів та вірусів, скорочує вираженість та тривалість симптомів захворювання – головний біль та ломоту в тілі, а також зменшує прояв катаральних симптомів – кашлю, болю у горлі та нежиті.Протипоказання до застосуванняАгри протипоказані виключно при гіперчутливості до компонентів препарату. Дитячий Агрі приймають із 3 років. Досліджень щодо впливу цього гомеопатичного препарату під час вагітності та годування груддю не проводилося, тому приймати його в ці періоди не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину не менше ніж за 15 хв до їди. По 5 гранул або 1 табл. приймання (таблетку слід тримати в роті до повного розчинення). Прийом препарату з лікувальною метою доцільно починати з появою перших ознак захворювання. Препарат призначають дітям старше 1 року в однаковій дозі незалежно від віку за наступною схемою: у гострому періоді захворювання (перші 2 дні) препарат приймають по 5 гранул або 1 табл. кожні 30 хв, чергуючи пакети (контурні коміркові упаковки) №1 та №2, виключаючи перерву на сон. У цей період захворювання препарат можна приймати без урахування часу їди. У наступні дні (з 3-го дня прийому і до повного одужання) препарат приймають кожні 2 години (виключаючи перерву на сон), чергуючи пакети (контурні осередкові упаковки) №1 та №2. У міру поліпшення стану можливий рідкісний прийом препарату (2-3 рази на добу). Дітям молодшого віку рекомендується розчиняти таблетку у невеликій кількості (1 ст. ложка) кип'яченої води кімнатної температури. З профілактичною метою препарат застосовують у період епідемії грипу та ГРВІ по 5 гранул або 1 табл. вранці натще (щодня чергуючи пакети (контурні коміркові упаковки) №1 та №2).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки гомеопатичні Контурне осередкове упакування №1 Активні речовини: Aconitum napellus, Aconitum (аконітум напеллюс (аконітум) С30; Arsenum iodatum (арсенум іодатум) С30; Atropa belladonna (атропа беладонна) С30; Ferrum phosphoricum (ферум фосфорикум) допоміжні речовини: лактоза; МКЦ; магнію стеарат; Контурне осередкове упакування №2 Активні речовини: Bryonia dioica (бріонія діоіка) С30; Pulsatilla pratensis, Pulsatilla (пульсатилла пратензіс (пульсатилла) С30; Hepar sulfur (гепар сульфур) С30; допоміжні речовини: лактоза; МКЦ; стеарат магнію. За 20 табл. у контурній комірковій упаковці №1 (склад №1) та по 20 табл. у контурній комірковій упаковці №2 (склад №2). Контурні осередкові упаковки №1 та №2 поміщають у пачку з картону.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний.Дія на організмАнтигрипін Агрі має дезінтоксикаційну, седативну, жарознижувальну та протизапальну дію, що обумовлено натуральними компонентами, що входять до його складу. Агрі за інструкцією підвищує опірність організму до впливу мікробів та вірусів, скорочує вираженість та тривалість симптомів захворювання – головний біль та ломоту в тілі, а також зменшує прояв катаральних симптомів – кашлю, болю у горлі та нежиті.Протипоказання до застосуванняАгри протипоказані виключно при гіперчутливості до компонентів препарату. Дитячий Агрі приймають із 3 років. Досліджень щодо впливу цього гомеопатичного препарату під час вагітності та годування груддю не проводилося, тому приймати його в ці періоди не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину не менше ніж за 15 хв до їди. По 5 гранул або 1 табл. приймання (таблетку слід тримати в роті до повного розчинення). Прийом препарату з лікувальною метою доцільно починати з появою перших ознак захворювання. Препарат призначають дітям старше 1 року в однаковій дозі незалежно від віку за наступною схемою: у гострому періоді захворювання (перші 2 дні) препарат приймають по 5 гранул або 1 табл. кожні 30 хв, чергуючи пакети (контурні коміркові упаковки) №1 та №2, виключаючи перерву на сон. У цей період захворювання препарат можна приймати без урахування часу їди. У наступні дні (з 3-го дня прийому і до повного одужання) препарат приймають кожні 2 години (виключаючи перерву на сон), чергуючи пакети (контурні осередкові упаковки) №1 та №2. У міру поліпшення стану можливий рідкісний прийом препарату (2-3 рази на добу). Дітям молодшого віку рекомендується розчиняти таблетку у невеликій кількості (1 ст. ложка) кип'яченої води кімнатної температури. З профілактичною метою препарат застосовують у період епідемії грипу та ГРВІ по 5 гранул або 1 табл. вранці натще (щодня чергуючи пакети (контурні коміркові упаковки) №1 та №2).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 пакетик: речовини: парацетамол (ацетамінофен) 160 мг, аскорбінова кислота 50 мг, хлорфеніраміну малеат 1 мг; Допоміжні речовини: лимонна кислота 50 мг, барвник Червоний чарівний 0,05 мг, ароматизатор малиновий 100 мг, кремнію діоксид (силлоїд) 4 мг, кремнію діоксид 20 мг, натрію цитрату дигідрат 2 мг, крохмаль кукурудзяний 1 мг7,9 мг, цукроза 8800 мг, титану діоксид 1 мг, кальцію фосфат 1 мг. Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком сипучий порошок, що включає кристалічні частинки, із запахом малини. Опис розчину після розчинення: непрозорий розчин світло-рожевого кольору із запахом малини.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули двох видів. Капсули А тверді желатинові - 1 капс. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота – 250 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; рутозид (у формі тригідрату) – 20 мг; допоміжні речовини: кальцію стеарат – 1 мг, крохмаль картопляний – 9 мг; Склад твердих желатинових капсул: желатин, очищена вода, натрію лаурилсульфат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, азорубін, хіноліновий жовтий, синій патентований V, титану діоксид. Капсули Б тверді желатинові - 1 капс. Активні речовини: метамізол натрію – 250 мг; дифенгідраміну гідрохлорид - 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; Допоміжні речовини: стеарат кальцію 3.8 мг, крохмаль картопляний 6.2 мг. Склад твердих желатинових капсул: желатин, вода очищена, натрію лаурилсульфат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид. 20 шт. (10 капс. А зеленого кольору та 10 капс. Б білого кольору) - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули А: тверді желатинові, розмір №0, зеленого кольору; вміст капсул А - порошок та/або гранули зеленувато-жовтого кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок (10 шт. в упаковці коміркової контурної). Капсули Б: тверді желатинові, розмір №0, білого кольору; вміст капсул Б - порошок та/або гранули білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок (10 шт. в упаковці коміркової контурної).Фармакотерапевтична групаПрепарат комбінованого складу. Має аналгетичну, жарознижувальну, протизапальну, протиалергічну та ангіопротекторну дію. Ацетилсаліцилова кислота має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію; гальмує агрегацію тромбоцитів. Аскорбінова кислота (вітамін С) відіграє важливу роль у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, сприяє підвищенню опірності організму. Рутозид є ангіопротектором. Зменшує проникність капілярів, знижує набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Гальмує агрегацію та збільшує ступінь деформації еритроцитів. Метамізол натрію має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію,механізм якого пов'язані з пригніченням синтезу простагландинів. Дифенгідрамін надає протиалергічну, протинабрякову дію. Знижує проникність судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки носа, зменшує першіння у горлі та прояви алергічних реакцій з боку верхніх відділів дихальних шляхів. Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування грипу, ГРВІ, простудних захворювань у дорослих та підлітків віком від 15 років.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; підвищена схильність до кровотеч; бронхіальна астма та захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом (в т.ч. "аспіринова" астма); пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія); геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); дефіцит вітаміну К; тяжкі порушення функції печінки; портальна гіпертензія; тяжкі порушення функції нирок; спадкова гемолітична анемія (в т.ч. пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); розшаровується аневризму аорти; гіперкальціємія (концентрація іонів кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л); гіперкальціурія; нефролітіаз (кальцієвий); саркоїдоз; глікозидна інтоксикація (ризик виникнення аритмії); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю призначають препарат при гіперурикемії, уратному нефролітіазі, подагрі, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі), декомпенсованій серцевій недостатності.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності призначення у період лактації слід припинити грудне вигодовування на період застосування препарату. Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний ефект: при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до розвитку розщеплення верхнього неба; у III триместрі – до передчасного закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу, та до гальмування пологової діяльності (через інгібування синтезу простагландинів). Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини через порушення функції тромбоцитів. Протипоказаний: дитячий та підлітковий вік до 15 років. Препарат не призначають як жарознижувальний засіб дітям віком до 15 років з гострими респіраторними вірусними захворюваннями через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Антигрипін-АНВІ® посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. При одночасному застосуванні Антигрипін-АНВІ® зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, антигіпертензивних та урикозуричних засобів. Антигрипін-АНВІ® посилює побічні реакції кортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних аналгетиків та НПЗЗ. При одночасному застосуванні препарату Антигрипін-АНВІ® з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином та етанолвмісними препаратами збільшується ризик гепатотоксичної дії. Зазначених комбінацій слід уникати. Аскорбінова кислота покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза. Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви та алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність. Одночасне застосування метамізолу натрію з циклоспорином знижує рівень останнього у плазмі крові. Седативні засоби та транквілізатори посилюють аналгетичну дію метамізолу натрію. При одночасному застосуванні з метамізолом натрію тіамазол та мелфалан підвищують ризик розвитку лейкопенії. Метамізол натрію посилює ефекти алкогольних напоїв.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо дорослим та підліткам старше 15 років по 2 капсули на прийом: 1 зелена капсула (з блістера А) та 1 біла капсула (з блістера Б). Тривалість прийому становить 3-5 днів до зникнення симптомів захворювання. Капсули приймають внутрішньо 2-3 рази на добу після їди, запиваючи водою. Пацієнт повинен бути попереджений, що за відсутності покращення самопочуття прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія; при незначному передозуванні - дзвін у вухах; при вираженому передозуванні – сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, прогресуючий параліч дихання та респіраторний ацидоз (внаслідок роз'єднання окисного фосфорилювання). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля; при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та барбітуратів; при необхідності – проведення форсованого діурезу, гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та лабораторних показників функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегантну дію, пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота в низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти, що може в ряді випадків спровокувати напад подагри. Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. У хворих з бронхіальною астмою та полінозами при прийомі препарату можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості. У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріального тиску. Не рекомендується призначати препарат з антикоагулянтами, кортикостероїдами, тиклопідином, урикозуричними та антигіпертензивними засобами. Аскорбінова кислота може спотворювати результати різних лабораторних тестів (визначення вмісту глюкози, білірубіну та активності печінкових трансаміназ, ЛДГ у плазмі крові). Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час застосування метамізолу натрію. На фоні застосування препарату пацієнтам слід уникати вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі. Використання у педіатрії Препарат не призначають як жарознижувальний засіб дітям віком до 15 років з гострими респіраторними вірусними захворюваннями через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період застосування препарату слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор чорносмородиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,102 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник азорубін (барвник кармуазин) (Е 122) – 0,00075 г; Барвник діамантовий чорний (барвник чорний блискучий) (Е 151) – 0,00025 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з фіолетовим відтінком кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями з характерним запахом чорної смородини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від бузково-червоного до фіолетового кольору, з характерним запахом чорної смородини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули двох видів. Капсули П тверді желатинові - 1 капс. Активна речовина: парацетамол – 360 мг; Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований – 9 мг, лактози моногідрат – 4.2 мг, магнію стеарат – 3.8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3 мг; Склад оболонки капсули: желатин – 94.795 мг, барвник синій патентований (Е131) – 0.265 мг, титану діоксид (Е171) – 1.94 мг. Капсули Р ​​тверді желатинові - 1 капс. Активна речовина: римантадина гідрохлорид – 50 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; лоратадин – 3 мг; рутозид (у формі тригідрату) – 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 2.2 мг, магнію стеарат – 4.8 мг; Склад оболонки капсули: желатин - 94.064 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.97 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0.485 мг, барвник червоний (Понсо 4R) (Е124) - 0.511 мг, ти 0,97 мг. 20 шт. (10 капс. П в окремій упаковці коміркової контурної (1) та 10 капс. Р в окремій упаковці коміркової контурної (1)) - пачки картонні. Порошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 360 мг; римантадину гідрохлорид – 50 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; лоратадин – 3 мг; рутозид – 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; Допоміжні речовини: аспартам – 30 мг, гіпромелоза – 10 мг, кремнію діоксид колоїдний – 20 мг, лактоза – 4086 мг, ароматизатор харчовий (лимон або лимон з медом, або малиновий, або чорномородиновий) – 21 мг. 5 г – пакетики з комбінованого матеріалу (3) – пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули двох видів. Капсули П: тверді желатинові, синього кольору, розмір №0; вміст капсул - суміш порошку та/або гранул білого або білого з кремуватим або рожевим відтінком кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок. Капсули Р: тверді желатинові, червоного кольору, розмір №0; вміст капсул - суміш порошку та/або гранул жовтого із зеленуватим відтінком та білого кольору, гранули неправильної форми різного розміру, допускається наявність грудок. Порошок для приготування розчину для вживання [лимонний, лимонний з медом, малиновий, чорномородиновий] у вигляді суміші гранул майже білого кольору з порошком зеленувато-жовтуватого кольору, з характерним запахом; приготований розчин безбарвний або з жовтуватим відтінком, трохи каламутний, з характерним запахом (лимона, лимона з медом, малини, чорної смородини), допускається наявність нерозчинених частинок жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат з противірусною, інтерфероногенною, жарознижувальною, протизапальною, аналгетичну, протиалергічну та ангіопротекторну дію. Парацетамол має жарознижувальну, аналгетичну та протизапальну дію. Римантадин – противірусний засіб, активний щодо вірусу грипу типу А. Блокуючи М2-канали вірусу грипу А, порушує його здатність проникати у клітини та вивільняти рибонуклеопротеїд, інгібуючи цим найважливішу стадію реплікації вірусів. Індукує вироблення інтерферонів альфа та гама. При грипі, викликаному вірусом B, римантадин має антитоксичну дію. Аскорбінова кислота бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, нормалізує проникність капілярів, згортання крові, регенерацію тканин, активує імунітет.Лоратадин – блокатор гістамінових Н1-рецепторів, що попереджає розвиток набряку тканин, пов'язаного з вивільненням гістаміну. Рутозид – ангіопротектор. Зменшує підвищену проникність капілярів, зменшуючи її набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).ФармакокінетикаПарацетамол Абсорбція – висока. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax парацетамолу в плазмі крові досягається через 1.2±0.72 год і становить 5.01±1.7 мкг/мл, T1/2 дорівнює 3.04±1.01 год. Зв'язування з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується в печінці за трьома основними шляхами: кон'югація з глюкуронідами, кон'югація з сульфатами, окислення мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптопуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно), CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При дефіциті глутатіону ці метаболіти здатні викликати ушкодження та некроз гепатоцитів. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди,сульфати і кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч. токсичну) активність. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незміненому вигляді. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс препарату та збільшується T1/2. Римантадін Після внутрішнього прийому майже повністю всмоктується з кишечника. Абсорбція – повільна. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax в плазмі крові досягається через 4.53±2.52 год і становить 68.2±26.6 нг/мл; T1/2 становить 30.51±9.83 год. Зв'язування з білками плазми – близько 40%. Vd – 17-25 л/кг. Концентрація в носовому секреті на 50% вища, ніж плазмова. Метаболізується у печінці. Більше 90% виводиться нирками протягом 72 годин, переважно у вигляді метаболітів, 15% - у незміненому вигляді. При хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується у 2 рази. У пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів похилого віку може накопичуватись у токсичних концентраціях, якщо доза не коригується пропорційно зменшенню КК. Гемодіаліз незначно впливає на кліренс рімантадину. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота абсорбується з шлунково-кишкового тракту (переважно в худій кишці). Зв'язування з білками плазми – 25%. Концентрація аскорбінової кислоти в плазмі становить приблизно 10-20 мкг/мл. Tmax у плазмі крові після прийому внутрішньо становить – 4 год. Легко проникає у лейкоцити, тромбоцити, а потім – у всі тканини; Найбільша концентрація досягається в залізистих органах, лейкоцитах, печінці та кришталику ока. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Концентрація аскорбінової кислоти в лейкоцитах і тромбоцитах вище, ніж у еритроцитах та у плазмі. При дефіцитних станах концентрація в лейкоцитах знижується пізніше і повільніше і розглядається як кращий критерій оцінки дефіциту, ніж концентрація у плазмі. Метаболізується переважно в печінці в дезоксіаскорбінову і далі - в щавлевооцтову кислоту та аскорбат-2-сульфат. Виводиться нирками, через кишечник, потім у незміненому вигляді і як метаболітів. Захворювання ШКТ (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запор або діарея, глистяна інвазія, лямбліоз), вживання свіжих фруктових та овочевих соків, лужного пиття зменшують всмоктування аскорбінової кислоти в кишечнику. Куріння та вживання етанолу прискорюють руйнування аскорбінової кислоти (перетворення на неактивні метаболіти), різко знижуючи запаси в організмі. Виводиться при гемодіалізі. Лоратадін Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax в плазмі крові досягається через 2.92±1.31 год і становить 2.36±1,53 нг/мл, T1/2 дорівнює 12.36±6.84 год. Зв'язування з білками плазми – 97%. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоноксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Виводиться нирками та з жовчю. У пацієнтів похилого віку Cmax зростає на 50%. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється. Рутозид Tmax у плазмі після прийому внутрішньо становить 1-9 год. Виводиться переважно з жовчю та меншою мірою нирками. T1/2 – 10-25 год. Кальцію глюконат Приблизно 1/5-1/3 частина введеного перорально кальцію глюконату всмоктується в тонкій кишці; цей процес залежить від присутності ергокальциферолу, рН, особливостей дієти та наявності факторів, здатних пов'язувати іони кальцію. Абсорбція іонів кальцію зростає при його дефіциті та використанні дієти зі зниженим вмістом іонів кальцію. Близько 20% виводиться нирками, решта (80%) – через кишечник.Клінічна фармакологіяПрепарат для етіотропної та симптоматичної терапії респіраторних вірусних інфекцій.Показання до застосуванняЕтіотропне лікування грипу типу А у дорослих; симптоматичне лікування застудних захворювань, грипу та ГРВІ, що супроводжуються підвищенням температури, болями у м'язах, головним болем, ознобом у дорослих.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; шлунково-кишкові кровотечі; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; дефіцит вітаміну К; захворювання щитовидної залози; гострі та загострення хронічних захворювань нирок (в т.ч. гострий гломерулонефрит, гострий пієлонефрит); ниркова недостатність; нефроуролітіаз; гострі та загострення хронічних захворювань печінки (в т.ч. гострий гепатит); портальна гіпертензія; хронічний алкоголізм; гіперкальціємія; виражена гіперкальціурія; саркоїдоз; одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмії); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період лактації (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (для капсул); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю застосовують препарат при епілепсії, церебральному атеросклерозі, цукровому діабеті, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматозі, сидеробластній анемії, таласемії, гіпероксалурії, дегідратації, електролітних порушеннях (ризик розвитку гіперкальцієзе , легкої та помірної гіперкальціурії; у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією (підвищується ризик розвитку геморагічного інсульту, за рахунок препарату римантадину, що входить до складу). За наявності перелічених вище захворювань чи станів пацієнт має перед прийомом препарату проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату під час вагітності та в період лактації. Протипоказано застосування препарату до 12 років.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. З боку нервової системи: у поодиноких випадках – головний біль, відчуття втоми. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, біль у епігастральній ділянці. З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках – гіпоглікемія (аж до розвитку коми). З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – анемія, гемолітична анемія (особливо для пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); вкрай рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: гіпервітаміноз, порушення обміну речовин, відчуття жару, сухість у роті, парез акомодації, затримка сечі, сонливість. Про всі побічні ефекти пацієнту слід повідомляти лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри необхідності одночасного застосування Антигрипіну-Максимуму з іншими лікарськими засобами пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. Парацетамол Зменшує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Супутнє застосування парацетамолу у високих дозах посилює ефект антикоагулянтних препаратів. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антилдепресанти), етанол та гепатотоксичні лікарські засоби збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжкої інтоксикації навіть при невеликих передозуваннях. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення швидкості всмоктування парацетамолу. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Інгібітори мікросомального окиснення знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Аскорбінова кислота Підвищує концентрацію у плазі крові бензилпеніциліну. Покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза (переводить тривалентне залізо у двовалентне). Може збільшувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном. Збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів). Знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі. При одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних препаратів (нейролептиків) похідних фенотіазину. Зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Римантадін Посилює збуджуючий ефект кофеїну. Циметидин знижує кліренс рімантадину на 18%. Лоратадін Інгібітори CYP3A4 та CYP2D6 збільшують концентрацію лоратадину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо після їди. Дорослим Антигрипін-максимум у капсулах призначають по 1 капсулі П синього кольору та 1 капсулі Р червоного кольору 2-3 рази на добу до зникнення симптомів захворювання. Капсули запивають водою. Дорослим та дітям старше 12 років Антигрипін-максимум у формі порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо застосовують по 1 пакетику 2-3 рази/сут до зникнення симптомів захворювання. Приготування розчину: вміст 1 пакетика розчинити в 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживати у гарячому вигляді, попередньо розмішавши. Тривалість курсу лікування становить 3-5 днів (трохи більше 5 днів). Якщо протягом 3 днів після початку застосування препарату покращення самопочуття не спостерігається, пацієнт повинен припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: у перші 24 год можливі блідість шкірних покровів, нудота, діарея, блювання, біль в епігастральній ділянці, порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз, тахікардія, аритмія, головний біль, загострення супутніх хронічних захворювань. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні - печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у т.ч. за відсутності тяжкого ураження печінки). Лікування: введення донаторів SH-групи та попередників синтезу глутатіону – метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – протягом 8 год. Промивання шлунка, проведення симптоматичної терапії. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. При передозуванні препарату потрібна консультація лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні (більше 7 днів) можливе загострення хронічних супутніх захворювань, у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією підвищується ризик розвитку геморагічного інсульту (за рахунок римантадину гідрохлориду, що входить до складу препарату). Особам, схильним до вживання алкоголю, слід до початку лікування препаратом проконсультуватися з лікарем, оскільки парацетамол може пошкоджувати дію на печінку. Препарат не слід застосовувати за наявності пухлин, що метастазують. Антигрипін-максимум не має канцерогенних властивостей. Використання у педіатрії Препарат у формі порошку не слід призначати дітям до 12 років. Препарат у формі капсул протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. (А): Аскорбінова кислота - 300 мг, ацетилсаліцилова кислота - 250 мг, рутозиду тригідрат* (у перерахунку на рутозид) - 20 мг; допоміжні речовини: стеарат кальцію, крохмаль картопляний; капсула тверда желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171), барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник синій патентований (Е 131) або барвник діамантовий блакитний (Е 133), барвник діамантовий чорний (Е 15 ). Капсули – 1 капс. (Б): речовини: метамізолу натрію моногідрат - 250 мг, кальцію глюконату моногідрат - 100 мг, дифенгідраміну гідрохлорид - 20 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат; тверда капсула желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171). * кількість рутозиду тригідрату може бути в межах від 21,408 до 23,261 мг з урахуванням вмісту в субстанції води від 7,5 до 9,5% та кількісного вмісту рутозиду від 95 до 101%. Розрахунок проводиться кожної серії субстанції з урахуванням вхідного контролю. Капсули А. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. Капсули Б. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2 контурні коміркові упаковки (одна з капсулами А зеленого кольору, друга з капсулами Б білого кольору) разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКапсули А – тверді желатинові № 0 зеленого кольору. Вміст капсул - суміш кристалічного та аморфного порошку від світло-жовтого до жовтого із зеленуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок та одиничних включень більш темного кольору. Капсули Б – тверді желатинові № 0 білого кольору. Вміст капсул – суміш порошку та гранул білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення.ФармакодинамікаКомбінований препарат, має жарознижувальну, протизапальну, знеболювальну, ангіопротекторну, антиконгестивну дію. Фармакологічна активність препарату обумовлена ​​властивостями діючих речовин, що входять до його складу. Аскорбінова кислота - бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, сприяє підвищенню опірності організму. Ацетилсаліцилова кислота - має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Дифенгідрамін – блокатор H1-гістамінових рецепторів першого покоління. Дія на центральну нервову систему обумовлена ​​блокадою H1-гістамінових рецепторів та м-холінорецепторів головного мозку. Зменшує або попереджає спазми гладкої мускулатури, що викликаються гістаміном, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію, має місцевоанестезуючий, протиблювотний, седативний ефекти, має снодійну дію. Антагонізм з гістаміном проявляється більшою мірою стосовно місцевих судинних реакцій при запаленні та алергії, ніж до системних, тобто зниження артеріального тиску. У людей з локальними ушкодженнями мозку та епілепсією активує (навіть у низьких дозах) епілептичні розряди на електроенцефалограмі та може провокувати епілептичний напад. Кальція глюконат, як джерело іонів кальцію, запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, що зумовлюють геморагічні процеси при грипі та гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ), має антиалергічну дію (механізм неясний). Метамізол натрію - має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, є похідним піразолону. Механізм дії остаточно не вивчений. Згідно з результатами досліджень метамізол і його активний метаболіт (4М-метиламіноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти. Рутозид - усуває підвищену проникність і ламкість капілярів, зміцнює судинну стінку, зменшуючи її набряклість та запалення. Має антиагрегантну дію, що сприяє поліпшенню мікроциркуляції. Рутозид запобігає окисленню та сприяє депонуванню аскорбінової кислоти в тканинах.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування у дорослих "простудних" захворювань, ГРВІ та грипу, що супроводжуються підвищенням температури тіла, головним болем, ознобом, закладеністю носа.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження (у фазі загострення) шлунково-кишкового тракту; шлунково-кишкові кровотечі; підвищена схильність до кровотеч; пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія); спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, тромбоцитопенічна пурпура); гіпопротромбінемія; тромбоцитопенія; дефіцит вітаміну К; бронхіальна астма; захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом; "аспіринова астма"; тяжкі порушення функції печінки чи нирок; гіперкальціємія (концентрація іонів кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л); нефролітіаз (кальцієвий); кальціурія; саркоїдоз; одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмій);розшаровується аневризму аорти; портальна гіпертензія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Вагітність та період грудного вигодовування, дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), декомпенсована серцева недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності протипоказане. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірні висипи), диспепсичні розлади, головний біль. Відповідно до компонентів, що входять до складу. Частота небажаних реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Ацетилсаліцилова кислота Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, геморагічний висип), збільшення часу згортання крові. Ці ефекти зберігаються протягом 4-8 днів з моменту припинення прийому препарату і повинні бути враховані при плануванні подальших операцій для пацієнтів. Порушення з боку імунної системи: часто – шкірний висип, дуже рідко – бронхоспазм, набряк Квінке. Формування на основі гаптенового механізму "аспіринової" тріади (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та препаратів піразолонового ряду). Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, в окремих випадках – зниження гостроти слуху, дзвін у вухах. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, зниження апетиту, рідко - діарея (пронос), шлунково-кишкові кровотечі (блювання типу "кавової гущі", чорний "дьогтеподібний" стілець); дуже рідко – підвищення активності “печінкових” трансаміназ, в окремих випадках – виразка – прорив шлунка. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – синдром Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності). Метамізол натрію Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним результатом та тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем. Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (рогової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але завжди, відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або вони не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення. Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайне скасування препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень. При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. "Особливі вказівки"). Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні/анафілактоїдні реакції; дуже рідко – аналгетична бронхіальна астма; частота невідома – анафілактичний шок. Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть бути навіть у випадку, якщо раніше метамізол натрію приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години. У більш легких випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки, або скарг з боку шлунково-кишкового тракту. У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку. У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезованих препаратів ці реакції проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми. Порушення з боку серця: частота невідома – синдром Коунісу (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення). Порушення з боку судин: нечасто – ізольована артеріальна гіпотензія. Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливо фармакологічно зумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – фіксований лікарський дерматит; рідко - шкірний висип; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит; у дуже рідкісних випадках у пацієнтів з порушеною функцією ночей можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією чи протеїнурією. Загальні розлади: нечасто можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти. Дифенгідрамін Порушення з боку крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: кропив'янка, фоточутливість, висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: пітливість, озноб. Порушення з боку нервової системи: запаморочення, сонливість, нервозність, безсоння, ейфорія, загальна слабкість, втома, седативна дія, зниження уваги, біль голови, порушення координації рухів, зниження швидкості психомоторної реакції, занепокоєння, підвищена збудливість (особливо у дітей), дратівливість , сплутаність свідомості, тремор, неврит, судоми, парестезія Порушення органу зору: порушення зору, диплопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: вертиго, гострий лабіринтит, шум у вухах, може провокувати епілептиформний напад. Порушення серця: серцебиття, тахікардія, екстрасистолія. Порушення судини: гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухість слизової оболонки порожнини рота, носа, бронхів (підвищення в'язкості мокротиння), стисненість у грудній клітці. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасне оніміння слизової оболонки порожнини рота. анорексія, діарея, запор, нудота, дискомфорт в епігастральній ділянці, блювання. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення сечовипускання, затримка сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: ранні менструації. Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВідповідно до компонентів, що входять до складу препарату. Аскорбінова кислота підвищує всмоктування лікарських засобів групи пеніциліну, заліза; знижує клінічний ефект гепарину та непрямих антикоагулянтів, що потребує корекції доз при їх одночасному застосуванні. Ацетилсаліцилова кислота підсилює токсичність метотрексату (знижує його нирковий кліренс), вальпроєвої кислоти, ефекти наркотичних анальгетиків, інших нестероїдних протизапальних препаратів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, гепарину, непрямих антикоагулянтів, троміболтиків тромболітіків. , трийодтироніну; знижує ефективність урикозуричних препаратів (бензбромарон, сульфінпіразон), гіпотензивних засобів та діуретиків (спіронолактон, фуросемід). Глюкокортикостероїди, алкоголь і алкогольні препарати збільшують шкідливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, підвищують ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Ацетилсаліцилова кислота підвищує концентрацію дигоксину, барбітуратів та препаратів літію у плазмі крові. Антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та погіршують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Дифенгідрамін посилює дію етанолу та лікарських препаратів, що пригнічують центральну нервову систему. Інгібітори моноаміноксидази посилюють антихолінергічну активність дифенгідраміну. Антагоністична взаємодія відзначається при спільному призначенні із психостимуляторами. Знижує ефективність апоморфіну як блювотного лікарського засобу під час лікування отруєння. Посилює антихолінергічні ефекти лікарських препаратів з м-холіноблокуючою активністю. Метамізол натрію З циклоспорином: метамізол натрію може спричинити зниження плазмової концентрації циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину. З хлорпромазином: при одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії. З метотрексатом: одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність останнього, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому таку комбінацію слід уникати. З іншими ненаркотичними анал'гезуючими засобами: одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом: трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність. З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки: барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. З седативними засобами та транквілізаторами: седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, непрямі антикоагулянти, геткоцин З тимазолом: тимазол підвищує ризик розвитку лейкопенії. З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом: кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію. Ацетилсаліцилова кислота (АСК): при одночасному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб. З бупропріоном: метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні. З іншими лікарськими препаратами: добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена. Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, по 2 капсули на прийом: 1 зелена капсула (з блістера А) та 1 біла капсула (з блістера Б), запиваючи водою, 2-3 рази на день. Тривалість прийому не більше 5 днів як знеболювальний засіб і не більше 3 днів як жарознижувальний засіб. За відсутності поліпшення самопочуття прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація - сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликають респіраторний ацидоз. При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу. Лікування: викликати блювоту, зробити промивання шлунка, прийняти сольові проносні, активоване вугілля. В умовах лікувального закладу – проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідповідно до компонентів, що входять до складу. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегаційну дію, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. Це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитися від вживання спиртових напоїв (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріальним тиском. Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. Аскорбінова кислота, як відновник, може спотворювати результати різних лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності "печінкових" трансаміназ, ЛДГ). У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму та полінози, можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості. Під час лікування дифенгідраміном слід уникати ультрафіолетового випромінювання та вживання етанолу. Необхідно проінформувати лікаря про застосування цього препарату: протиблювота дія може ускладнювати діагностику апендициту та розпізнавання симптомів передозування іншими лікарськими засобами. При регулярному застосуванні у дозах, що перевищують рекомендовані лікарем, спричиняє тяжку лікарську залежність. Препарат містить похідне піразолону – метамізол натрію, який зрідка може викликати загрозливі для життя шок та агранулоцитів. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактоїдні реакції, також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших ненаркотичних аналгетиків/НПЗЗ. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів та піразолідинів. Агранулоцитоз При появі ознак агранулоцитозу або тромбоцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та провести загальний аналіз крові (з визначенням лейкоцитарної формули). Припинення терапії слід відкладати до отримання результатів лабораторних досліджень. Панцитопенія При розвитку панцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. розділ "Побічна дія"). Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні під час лікування ознак та симптомів, що нагадують порушення з боку крові (наприклад, загальна слабкість, інфекції, стійка лихоманка, поява гематом, кровотеча, блідість). Анафілактичні/анафілактоїдні реакції Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести ретельне опитування пацієнта. При виявленні ризику розвитку анафілактоїдних реакцій застосування препарату допускається лише після ретельної оцінки можливих ризиків та очікуваної користі. Якщо прийнято рішення про застосування метамізолу натрію, за пацієнтом необхідно встановити суворе медичне спостереження та забезпечити готовність негайних заходів. Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію обумовлюють такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (за типом кропив'янка-ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом і поліпозом носа; хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю, на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання,сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму. У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід дотримуватися особливої ​​обережності. Тяжкі шкірні реакції На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції: синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі ознак ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) лікування метамізолом слід негайно припинити і ніколи його не відновлювати. Пацієнтів необхідно поінформувати про ознаки та симптоми даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування. Ізольовані гіпотензивні реакції Метамізол натрію може викликати гіпотензивні реакції (див. також розділ "Побічна дія"). Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений за умови: попередньої артеріальної гіпотензії, зниження обсягу циркулюючої крові або дегідратації, нестабільної гемодинаміки або гострого порушення кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (наприклад, серцево-судинна реанімація). У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати будь-якою ціною (наприклад,при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію допускається застосовувати лише при ретельному спостереженні за гемодинамічних параметрів. Біль в животі Неприпустимо застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини). Порушення функції нирок або печінки У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки застосовувати метамізол натрію допускається лише після суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату, враховуючи можливий розвиток небажаних реакцій, пов'язаних з наявністю у складі препарату дифенгідраміну, таких як: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, порушення координації та швидкості реакцій, слід відмовитись від керування транспортними засобами та іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; хлорфенаміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат – 644 мг, лимонна кислота – 1328 мг; сорбітол – 317 мг; повідон - 16 мг; сахароза – 1793 мг; натрію цикламат – 42 мг; аспартам – 20 мг; ацесульфам калію – 15 мг; ароматизатор лимонний – 55 мг, барвник карамельний – 15 мг, ароматизатор медовий – 45 мг. Порошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; хлорфенаміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат – 644 мг, лимонна кислота – 928 мг; сорбітол – 317 мг; повідон - 16 мг; сахароза – 2058 мг; натрію цикламат – 42 мг; аспартам – 20 мг; ацесульфам калію – 15 мг; екстракт ромашки – 250 мг. 5 г – пакетики, пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому медово-лимонний різного ступеня грануляції, що складається з частинок від білого до сірувато-бежевого кольору, зі специфічним запахом; допускаються вкраплення темнобурого кольору. Порошок для приготування розчину для внутрішнього прийому ромашковий різного ступеня грануляції, що складається з частинок від білого до бежевого і світло-коричневого кольору, зі специфічним запахом; допускаються вкраплення бурого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію; усуває головний та інші види болю, знижує підвищену температуру. Хлорфенамін - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, полегшує дихання через ніс, знижує почуття закладеності носа, чхання, сльозотечу, свербіж та почервоніння очей. Аскорбінова кислота (вітамін С) бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, підвищує опірність організму.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання (ГРВІ, грип), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болями у суглобах та м'язах, закладеністю носа та болями у горлі та пазухах носа.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); виражена ниркова та/або печінкова недостатність; алкоголізм; закритокутова глаукома; фенілкетонурія; гіперплазія передміхурової залози; дитячий вік до 15 років; вагітність; період лактації; підвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, хлорфенаміну або будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату під час вагітності та в період лактації. Протипоказано застосування препарату до 15 років.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. З боку нервової системи: у поодиноких випадках – головний біль, відчуття втоми. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, біль у епігастральній ділянці. З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках – гіпоглікемія (аж до розвитку коми). З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – анемія, гемолітична анемія (особливо для пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); вкрай рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: гіпервітаміноз, порушення обміну речовин, відчуття жару, сухість у роті, парез акомодації, затримка сечі, сонливість. Про всі побічні ефекти пацієнту слід повідомляти лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних препаратів. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) – підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запори). Глюкокортикоїди збільшують ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні препарат зменшує хронотропну дію ізопреналіну. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних препаратів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасний прийом препарату та дифлунісалу підвищує концентрацію в плазмі крові парацетамолу на 50%, підвищується гепатотоксичність. Одночасний прийом барбітуратів знижує ефективність парацетамолу, підвищує виведення аскорбінової кислоти із сечею. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Вміст пакетика слід повністю розчинити у склянці (200 мл) теплої води (50-60°С) та отриманий розчин одразу випити. Краще приймати препарат між їдою. Дорослим та дітям старше 15 років - по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Максимальна добова доза – 3 пакетики. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок та пацієнтів похилого віку інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 год. Тривалість застосування препарату без консультації з лікарем – не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб та 3 дні як жарознижувальний засіб.ПередозуванняСимптоми передозування препарату обумовлені речовинами, що входять до його складу. Клінічна картина гострого передозування парацетамолу розвивається протягом 6-14 год. після його прийому. Симптоми хронічного передозування проявляються через 2-4 доби після підвищення дози препарату. Симптоми гострого передозування парацетамолу: діарея, зниження апетиту, нудота та блювання, дискомфорт у черевній порожнині та/або абдомінальний біль, посилення потовиділення. Симптоми передозування хлорфенаміну: запаморочення, збудження, порушення сну, депресія, судоми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну також необхідно проконсультуватися з лікарем. При тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції печінки та нирок, необхідний контроль периферичної картини крові. Парацетамол та аскорбінова кислота можуть спотворювати показники лабораторних досліджень (кількісне визначення вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові, білірубіну, активності печінкових трансаміназ, ЛДГ). Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом.Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. У пацієнтів із підвищеним вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах. У 1 пакетику медово-лимонного порошку міститься 1.793 г цукру, що відповідає 0.15 ХЕ. У пакетику ромашкового порошку міститься 2.058 г цукру, що відповідає 0.17 ХЕ.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; хлорфенаміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат – 644 мг, лимонна кислота – 1328 мг; сорбітол – 317 мг; повідон - 16 мг; сахароза – 1793 мг; натрію цикламат – 42 мг; аспартам – 20 мг; ацесульфам калію – 15 мг; ароматизатор лимонний – 55 мг, барвник карамельний – 15 мг, ароматизатор медовий – 45 мг. Порошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; хлорфенаміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат – 644 мг, лимонна кислота – 928 мг; сорбітол – 317 мг; повідон - 16 мг; сахароза – 2058 мг; натрію цикламат – 42 мг; аспартам – 20 мг; ацесульфам калію – 15 мг; екстракт ромашки – 250 мг. 5 г – пакетики, пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому медово-лимонний різного ступеня грануляції, що складається з частинок від білого до сірувато-бежевого кольору, зі специфічним запахом; допускаються вкраплення темнобурого кольору. Порошок для приготування розчину для внутрішнього прийому ромашковий різного ступеня грануляції, що складається з частинок від білого до бежевого і світло-коричневого кольору, зі специфічним запахом; допускаються вкраплення бурого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію; усуває головний та інші види болю, знижує підвищену температуру. Хлорфенамін - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, полегшує дихання через ніс, знижує почуття закладеності носа, чхання, сльозотечу, свербіж та почервоніння очей. Аскорбінова кислота (вітамін С) бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, підвищує опірність організму.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання (ГРВІ, грип), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болями у суглобах та м'язах, закладеністю носа та болями у горлі та пазухах носа.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); виражена ниркова та/або печінкова недостатність; алкоголізм; закритокутова глаукома; фенілкетонурія; гіперплазія передміхурової залози; дитячий вік до 15 років; вагітність; період лактації; підвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, хлорфенаміну або будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату під час вагітності та в період лактації. Протипоказано застосування препарату до 15 років.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. З боку нервової системи: у поодиноких випадках – головний біль, відчуття втоми. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, біль у епігастральній ділянці. З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках – гіпоглікемія (аж до розвитку коми). З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – анемія, гемолітична анемія (особливо для пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); вкрай рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: гіпервітаміноз, порушення обміну речовин, відчуття жару, сухість у роті, парез акомодації, затримка сечі, сонливість. Про всі побічні ефекти пацієнту слід повідомляти лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних препаратів. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) – підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запори). Глюкокортикоїди збільшують ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні препарат зменшує хронотропну дію ізопреналіну. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних препаратів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасний прийом препарату та дифлунісалу підвищує концентрацію в плазмі крові парацетамолу на 50%, підвищується гепатотоксичність. Одночасний прийом барбітуратів знижує ефективність парацетамолу, підвищує виведення аскорбінової кислоти із сечею. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Вміст пакетика слід повністю розчинити у склянці (200 мл) теплої води (50-60°С) та отриманий розчин одразу випити. Краще приймати препарат між їдою. Дорослим та дітям старше 15 років - по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Максимальна добова доза – 3 пакетики. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок та пацієнтів похилого віку інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 год. Тривалість застосування препарату без консультації з лікарем – не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб та 3 дні як жарознижувальний засіб.ПередозуванняСимптоми передозування препарату обумовлені речовинами, що входять до його складу. Клінічна картина гострого передозування парацетамолу розвивається протягом 6-14 год. після його прийому. Симптоми хронічного передозування проявляються через 2-4 доби після підвищення дози препарату. Симптоми гострого передозування парацетамолу: діарея, зниження апетиту, нудота та блювання, дискомфорт у черевній порожнині та/або абдомінальний біль, посилення потовиділення. Симптоми передозування хлорфенаміну: запаморочення, збудження, порушення сну, депресія, судоми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну також необхідно проконсультуватися з лікарем. При тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції печінки та нирок, необхідний контроль периферичної картини крові. Парацетамол та аскорбінова кислота можуть спотворювати показники лабораторних досліджень (кількісне визначення вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові, білірубіну, активності печінкових трансаміназ, ЛДГ). Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом.Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. У пацієнтів із підвищеним вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах. У 1 пакетику медово-лимонного порошку міститься 1.793 г цукру, що відповідає 0.15 ХЕ. У пакетику ромашкового порошку міститься 2.058 г цукру, що відповідає 0.17 ХЕ.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки шипучі - 1 таб. Активні речовини: парацетамол – 250 мг; хлорфенаміну малеат – 3 мг; аскорбінова кислота – 50 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат - 740 мг, лимонна кислота - 830 мг, сорбітол - 745.5 мг, повідон - 12.5 мг, натрію сахаринат - 30 мг, натрію карбонат - 100 мг, макрогол - 90 мг, кремнію діоксид – 140 мг. 6 шт. - Стрипи, пачки картонні. 10 шт. - блістери, пачки картонні. 10 шт. - Пенали пластикові, пачки-конверти.Опис лікарської формиТаблетки шипучі для дітей круглі, плоскі, зі скошеним краєм і роздільною ризиком з одного боку, рожевого кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями, розташованими хаотично, з фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію; усуває головний та інші види болю, знижує підвищену температуру. Хлорфенамін - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, полегшує дихання через ніс, знижує почуття закладеності носа, чхання, сльозотечу, свербіж та почервоніння очей. Аскорбінова кислота (вітамін С) бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, підвищує опірність організму.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання (ГРВІ, грип), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болями у суглобах та м'язах, закладеністю носа та болями у горлі та пазухах носа.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); виражена ниркова та/або печінкова недостатність; закритокутова глаукома; дитячий вік до 3 років; підвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, хлорфенаміну або будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. З боку нервової системи: у поодиноких випадках – головний біль, відчуття втоми. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, біль у епігастральній ділянці. З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках – гіпоглікемія (аж до розвитку коми). З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – анемія, гемолітична анемія (особливо для пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); вкрай рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: гіпервітаміноз, порушення обміну речовин, відчуття жару, сухість у роті, парез акомодації, затримка сечі, сонливість. Про всі побічні ефекти пацієнту слід повідомляти лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних препаратів. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) – підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запори). Глюкокортикоїди збільшують ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні препарат зменшує хронотропну дію ізопреналіну. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних препаратів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасний прийом препарату та дифлунісалу підвищує концентрацію в плазмі крові парацетамолу на 50%, підвищується гепатотоксичність. Одночасний прийом барбітуратів знижує ефективність парацетамолу, підвищує виведення аскорбінової кислоти із сечею. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетку слід повністю розчинити у склянці (200 мл) теплої води (50-60 ° С), отриманий розчин одразу випити. Краще приймати препарат між їдою. Інтервал між прийомами препарату має бути не менше ніж 4 години. Дітям віком від 3 до 5 років призначають по 1/2 таб. 2 рази на добу; дітям віком від 5 до 10 років – по 1 таб. 2 рази на добу; дітям віком від 10 до 15 років – по 1 таб. 2-3 рази на добу. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 годин. Тривалість застосування препарату без консультації з лікарем – не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб та 3 дні як жарознижувальний засіб.ПередозуванняСимптоми передозування препарату обумовлені речовинами, що входять до його складу. Клінічна картина гострого передозування парацетамолу розвивається протягом 6-14 год. після його прийому. Симптоми хронічного передозування проявляються через 2-4 доби після підвищення дози препарату. Симптоми гострого передозування парацетамолу: діарея, зниження апетиту, нудота та блювання, дискомфорт у черевній порожнині та/або абдомінальний біль, посилення потовиділення. Симптоми передозування хлорфенаміну: запаморочення, збудження, порушення сну, депресія, судоми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну необхідно проконсультуватися з лікарем. При тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції печінки та нирок, необхідний контроль периферичної картини крові. Парацетамол та аскорбінова кислота можуть спотворювати показники лабораторних досліджень (кількісне визначення вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові, білірубіну, активності печінкових трансаміназ, ЛДГ). Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. У пацієнтів із підвищеним вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему