Каталог товаров

Витамины

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: Аскорбінової кислоти – 100 мг; Фолієвої кислоти – 0,8 мг; Допоміжні речовини: цукор (цукроза), крохмаль картопляний (сорт "Екстра"), кальцію стеарат, тальк. По 50, 100 таблеток у банки з оранжевого скла або полімерні; по 10, 50 таблеток у контурні осередкові упаковки. Кожну банку або 2, 3, 4, 5 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 50-200 контурних упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиПігулки плоскоциліндричної форми з ризиком та фаскою, світло-жовтого кольору. Допускається незначна нерівномірність фарбування поверхні.Фармакотерапевтична групаПолівітамін.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​властивостями вітамінів, що входять до його складу. Аскорбінова кислота (вітамін С) бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, підвищує стійкість організму до інфекцій, нормалізує проникність капілярів. Фолієва кислота (вітамін групи В) стимулює еритропоез, бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, нуклеотидів, пуринів та піримідинів, в обміні холіну.Показання до застосуванняСтани, що виникають через дефіцит аскорбінової та фолієвої кислоти: макроцитарна анемія, спру. Анемія та лейкопенія, викликані лікарськими речовинами та іонізуючою радіацією, при анеміях, що виникають внаслідок резекції шлунка та кишечника, захворювання печінки, дистрофія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Перніціозна анемія. З обережністю: цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматоз, сидеробластна анемія, таласемія, гіпероксатурія, оксалоз, нирковокам'яна хвороба.Вагітність та лактаціяМінімальна щоденна потреба в аскорбіновій кислоті у II-III триместрах вагітності – 60 мг. Слід мати на увазі, що плід може адаптуватися до високих доз аскорбінової кислоти, яку приймає вагітна жінка, і потім у новонародженого можливий розвиток синдрому "скасування" (при вагітності не слід приймати аскорбінову кислоту в підвищених дозах, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик). Мінімальна щоденна потреба у період грудного вигодовування – 80 мг. Дієта матері, що містить адекватну кількість аскорбінової кислоти, є достатньою для профілактики дефіциту у немовляти. Теоретично існує небезпека для дитини при застосуванні матір'ю високих доз аскорбінової кислоти (рекомендується не перевищувати матері-годувальниці максимуму щоденної потреби в аскорбіновій кислоті).Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, свербіж шкіри, бронхоспазм, гіперемія шкіри, гіпертермія). З боку системи травлення: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Лабораторні показники: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиАскорбінова кислота. Підвищує загальний кліренс етанолу, який у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі. Лікарські засоби хінолінового ряду, саліцилати, глюкокортикостероїди при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. При одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну. При тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може порушувати взаємодію дисульфірам-етанол. У високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків) - похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів. Покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза (переводить тривалентне залізо у двовалентне); може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном. Знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів. Ацетилсаліцилова кислота, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне питво знижують всмоктування та засвоєння аскорбінової кислоти. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) підвищується виведення із сечею аскорбінової кислоти та знижується виведення АСК. АСК знижує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно 30%. Збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Фолієва кислота. Фолієва кислота - знижує ефект фенітоїну (потрібне збільшення його дози). Аналгетики (тривала терапія), протисудомні препарати (в т.ч. фенітоїн та карбамазепін), естрогени, пероральні контрацептиви збільшують потребу у фолієвій кислоті. Антациди (у тому числі препарати, що містять алюміній і магній), колестірамін, сульфонаміни (в т.ч. сульфасалазин) знижують абсорбцію фолієвої кислоти. Метотрексат, піриметамін, тріамтерен, триметоприм пригнічують дигідрофолатредуктазу та знижують ефект фолієвої кислоти (замість неї пацієнтам, які застосовують ці препарати, слід призначати кальцію фолінат). Для профілактики гіповітамінозу фолієвої кислоти найбільш переважно збалансоване харчування. Продукти, багаті на фолієву кислоту - зелені овочі (салат, шпинат, помідори, морква), свіжа печінка, бобові, буряк, яйця, сир, горіхи, злаки. Фолієву кислоту не застосовують для лікування 12-дефіцитної анемії (перніціозної), нормоцитарної та апластичної анемії, а також анемії рефрактерної до терапії. При перніціозній анемії фолієва кислота, покращуючи гематологічні показники, маскує неврологічні ускладнення. Поки не виключена перніціозна анемія, призначення фолієвої кислоти в дозах, що перевищують 0,4 мг на добу, не рекомендується (Виняток - вагітність та період лактації). Є відомості, що призначення фолієвої кислоти в період планування вагітності або ранні її терміни можуть призвести до зниження ризику порушення розвитку нервової трубки у плода. Слід мати на увазі, що пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, потребують підвищеної кількості фолієвої кислоти. Під час лікування антациди слід застосовувати через 2 години після прийому фолієвої кислоти, колестірамін - за 4-6 годин до або через 1 годину після прийому фолієвої кислоти. Слід мати на увазі, що антибіотики можуть спотворювати (давати свідомо занижені показники) результати мікробіологічної оцінки концентрації фолієвої кислоти плазми та еритроцитів. При застосуванні великих доз фолієвої кислоти, а також терапії протягом тривалого періоду можливе зниження концентрації вітаміну В12.Спосіб застосування та дозиДорослим: внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 3 рази на день, щодня протягом 20-30 днів. У період вагітності та лактації: 1 таблетка на день.ПередозуванняСимптоми передозування: при тривалому застосуванні великих доз - головний біль, підвищення збудливості центральної нервової системи, безсоння, нудота, блювота, діарея, гіперацидний гастрит, ульцерація слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, пригнічення функції інсулярного заліза; , нефролітіаз (з оксалату кальцію), пошкодження гломерулярного апарату нирок, помірна поллакіурія (при прийомі дози більше 600 мг на добу). Зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, розвиток мікроангіопатії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріального тиску. При тривалому застосуванні великих доз можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, тому в процесі лікування необхідно регулярно контролювати. У пацієнтів із підвищеним вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах. Призначення аскорбінової кислоти у пацієнтів з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. Аскорбінова кислота як відновник може спотворювати результати різних лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності "печінкових" трансаміназ та ЛДГ). Стан підвищеної потреби в аскорбіновій та фолієвій кислотах: вагітність (особливо багатоплідна, на тлі нікотинової або лікарської залежності), період лактації. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмамиУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком гранульований порошок.ФармакокінетикаСтимулює біосинтез аміногліканів, сприяє відновленню хрящових поверхонь та зменшенню дегенеративних змін у суглобах. Нормалізує продукцію внутрішньосуглобової рідини, зменшує болючість суглобів, покращує їхню рухливість.ФармакодинамікаГлюкоза метаболізується двома різними шляхами: анаеробним та аеробним. Декстроза, розпадаючись на піровиноградну або молочну кислоту (анаеробний гліколіз), метаболізується до двоокису вуглецю та води з вивільненням енергії. При застосуванні розчину декстрози для розведення і розчинення парентерально лікарських препаратів, що вводяться, фармакокінетичні властивості розчину будуть залежати від речовини, що додається.Показання до застосуванняВідшкодування нестачі вуглеводів у організмі. Корекція дегідратації внаслідок блювоти, діареї у післяопераційному періоді. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія. Колапс, шок (як компонент різних кровозамінних та протишокових рідин). Гіпоглікемія, недостатність вуглеводного харчування, токсикоінфекція, інтоксикації при захворюваннях печінки (гепатит, дистрофія та атрофія печінки, у т.ч. печінкова недостатність), геморагічний діатез; дегідратація (блювання, діарея, післяопераційний період); інтоксикація; колапс, шок. Як компонент різних кровозамінних та протишокових рідин; для приготування розчинів ЛЗ для внутрішньовенного введення.Протипоказання до застосуваннядекомпенсований цукровий діабет; знижену толерантність до глюкози (у ситуації метаболічного стресу); гіперосмолярна кома; гіперглікемія; гіперлактацидемія. Обережно: декомпенсована хронічна серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність (олігурія, анурія), гіпонатріємія.Побічна діяНебажані реакції (HP) згруповані за системами та органами відповідно до словника MedDRA та класифікації частоти розвитку HP ВООЗ: Дуже часто (>1/10) Часто (>1/100 до 1/1000 до 1/10000 до З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні реакції, підвищена чутливість. З боку обміну речовин та харчування: частота невідома – порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпофосфатемія), гіперглікемія, гемодилюція, дегідратація, гіперволемія. З боку судин: частота невідома – венозний тромбоз, флебіт. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – підвищене потовиділення. З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – поліурія. Загальні порушення та розлади у місці введення: частота невідома - озноб, лихоманка, інфекція у місці ін'єкції, подразнення у місці ін'єкції, екстравазація, болючість у місці ін'єкції. Лабораторно-інструментальні дані: частота невідома – глюкозурія. Небажані реакції також можуть бути пов'язані з препаратом, доданим до розчину. Імовірність інших небажаних реакцій залежить від властивостей конкретного лікарського препарату, що додається. У разі виникнення небажаних реакцій введення розчину слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування катехоламінів та стероїдів знижує засвоювання декстрози (глюкози). Для збільшення осмолярності 5% розчин декстрози можна поєднувати з 0,9% розчином натрію хлориду. При змішуванні з іншими лікарськими засобами необхідно візуально контролювати їх на несумісність. Для розведення або розчинення інших лікарських засобів препарат слід застосовувати лише за наявності вказівок щодо розведення розчином декстрози відповідної концентрації в інструкції із застосування на даний лікарський препарат. За відсутності інформації щодо сумісності препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Перед додаванням будь-якого лікарського засобу необхідно переконатися, що воно розчинне та стабільне у воді в діапазоні рН препарату. Після додавання препарат сумісного лікарського засобу отриманий розчин слід вводити негайно. Лікарські засоби із відомою несумісністю використовувати не можна. При введенні розчинів декстрози через ту ж інфузійну систему, що й для гемотрансфузії, можливий ризик гемолізу та тромбозу.ПередозуванняСимптоми: Тривале інфузійне введення препарату може призвести до гіперглікемії, глюкозурії, гіперосмолярності, осмотичного діурезу та зневоднення. Швидка інфузія може створювати накопичення рідини в організмі з гемодилюцією та гіперволемією, а при перевищенні здатності організму окислювати глюкозу швидке введення може спричинити гіперглікемію. Також може мати місце зниження вмісту калію та неорганічного фосфату у плазмі крові. При застосуванні розчину декстрози для інфузій для розведення та розчинення інших лікарських препаратів для внутрішньовенного введення, клінічні ознаки та симптоми передозування можуть бути пов'язані з властивостями лікарських препаратів, що застосовуються. Лікування: При появі симптомів передозування слід призупинити введення розчину, оцінити стан пацієнта, ввести інсулін короткої дії, за необхідності провести підтримуючу симптоматичну терапію.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему