Нарушение гормонального фона

Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 100 гр.: Активні компоненти: Vitex agnus-castus (Agnus castus) (вітекс агнус-кастус (агнус кастус)) C3 – 0,17 г; Urtica urens (уртика уренс) С3 - 0,17 г; Sulfur (сульфур) C6 – 0,17г; Chamomilla recutita (Chamomilla) (хамомілла рекутиту (хамомілла)) С3 - 0,17 г; Phytolacca americana (Phytolacca) (фітолакка американа (фітолакка)) C3 – 0,17 г; Pulsatilla pratensis (Pulsatilla) (пульсатилла пратенсіс (пульсатилла)) C3 – 0,17 г; Допоміжні компоненти: цукрові гранули - 100 г.Опис лікарської формиОднорідні гранули, правильної кулястої форми, білого чи білого із сірим чи кремовим відтінком кольору, без запаху.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ФармакодинамікаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.РекомендуєтьсяДля лікування гіпогалактії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають під язик до повного розсмоктування за 15 хвилин до їжі або в проміжках між їдою по 8 гранул 4 рази на день протягом 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа відсутності терапевтичного ефекту протягом 3-5 днів прийому, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції препарату, слід звернутися до лікаря. Інформація для хворих на цукровий діабет – прийом рекомендованої добової дози препарату в цукрових гранулах відповідає 0,13 хлібної одиниці.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозування: 500 мг Форма випуску: капс. Упакування: упак. Виробник: Ріа Панда Завод-виробник: Віс(Росія).

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок трави борової матки, лактоза харчова, Е570, Е1201, Е551. РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела флавоноїдів і арбутину. Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - ;1 таб.: Діюча речовина: мезилат бромокриптину 2.87 мг, що відповідає вмісту бромокриптину 2.5 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 0.65 мг, магнію стеарат – 1.3 мг, тальк – 3.9 мг, повідон К30 – 5.2 мг, крохмаль кукурудзяний – 35.08 мг, целюлоза мікрокристалічна – 40 мг, лактози моно. 30 шт. - флакони темного скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з ризиком з одного боку і з гравіюванням "2.5" - з іншого.Фармакотерапевтична групаБромокриптин є синтетичним похідним алколоіду ріжків. Інгібітор секреції пролактину та агоніст центральних та периферичних допамінових D2-рецепторів. Специфічно інгібує секрецію гормону передньої частки гіпофізу – пролактину, не впливаючи на нормальну секрецію інших гіпофізарних гормонів. Проте бромокриптин може знижувати підвищені концентрації соматотропного гормону (СТГ) у пацієнтів із акромегалією. Ця дія обумовлена ​​стимуляцією допамінових рецепторів. Ефект зниження концентрації пролактину починається через 1-2 години після прийому бромокриптину всередину, досягає максимуму (зниження концентрації пролактину більше, ніж на 80%) через 5-10 годин і триває 8-12 годин. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримки лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Як специфічний інгібітор секреції пролактину бромокриптин може застосовуватися для запобігання або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю) бромокриптин може застосовуватися з метою відновлення менструального циклу та овуляції. При застосуванні бромокриптину для пригнічення лактації не потрібне обмеження вживання рідини. Крім того,бромокриптин не впливає на післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризик тромбоемболії. Бромокриптин, що нормалізує секрецію лютеїнізуючого гормону, покращує клінічні прояви синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Бромокриптин пригнічує ріст або зменшує обсяг пролактинсекретуючих аденом гіпофізу (пролактином). У пацієнтів з акромегалією, крім зниження концентрації СТГ та пролактину в плазмі крові, бромокриптин сприятливо впливає на клінічні прояви акромегалії та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується специфічним дефіцитом допаміну в області смугастого тіла та чорного ядра головного мозку, стимуляція допамінових рецепторів бромокриптин може відновлювати нейрохімічний баланс у базальних гангліях. Пацієнтам із хворобою Паркінсона бромокриптин зазвичай призначають у більш високих дозах порівняно з дозами, що застосовуються за ендокринологічними показаннями. Клінічно прийом бромокриптину зменшує уповільненість рухів, ригідність, тремор та інші симптоми паркінсонізму на всіх стадіях захворювання. Терапевтичний ефект зазвичай зберігається протягом багатьох років (хороші результати відзначалися за тривалості терапії до 8 років). Бромокриптин можна призначати як монотерапію або в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами на початку і на пізніших стадіях захворювання. Комбінація з леводопою призводить до збільшення антипаркінсонічного ефекту, що дозволяє знизити дозу леводопи. Бромокриптин зменшує вираженість симптомів депресії у пацієнтів із хворобою Паркінсона.Це пов'язано з властивими йому антидепресивними властивостями, підтвердженими в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з ендогенною або психогенною депресією без хвороби Паркінсона.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо бромокриптин швидко та добре всмоктується. У здорових добровольців після прийому внутрішньо у формі таблеток період напівабсорбції бромокриптину становить 0.2-0.5 год, а максимальна концентрація в плазмі крові (C max ) досягається в межах 1-3 год. При прийомі внутрішньо 5 мг бромокриптину C max становить 0.465 нг/мл. Одночасний прийом їжі не істотно впливає на фармакокінетику бромокриптину, проте для кращої переносимості з боку шлунково-кишкового тракту рекомендується приймати препарат під час їжі. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин майже повністю метаболізується у печінці з утворенням цілого ряду неактивних метаболітів. Має високу спорідненість до ізофементу CYP3A. Основним шляхом метаболізму бромокриптину є гідроксилювання пролінового кільця у складі циклопептиду. Одночасне застосування інгібіторів та/або потенційних субстратів CYP3A4 може призвести до інгібування кліренсу бромокриптину та підвищення його концентрації у плазмі крові. Бромокриптин є сильним інгібітором CYP3A4 з розрахованим значенням IC50; 1.69 рМ. Однак у зв'язку з низькими терапевтичними концентраціями вільного бромокриптину не очікується значної зміни метаболізму одночасно застосовуваних препаратів, кліренс яких здійснюється за участю CYP3A4. Виведення Виведення незміненого бромокриптину з плазми відбувається двофазно: Т1/2 становить близько 3-4 год для бромокриптину та 50 год – для метаболітів. Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю, лише 6% від дози виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів Діти та підлітки до 18 років. ;Немає даних. Фармакокінетика бромокриптину вивчалася лише у дорослих. Пацієнти похилого віку (старше 65 років). ;Вплив віку на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з нирковою недостатністю. ;Вплив порушення функції нирок на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з печінковою недостатністю. Фармакокінетика бромокриптину у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчена. При порушенні функції печінки швидкість виведення бромокриптину може знижуватися, а концентрація в плазмі – підвищуватись, що потребує корекції режиму дозування препарату.Клінічна фармакологіяІнгібітор секреції пролактину. Протипаркінсонічний препарат.Показання до застосуванняАкромегалія як додатковий засіб або в особливих випадках як альтернатива хірургічного лікування або променевої терапії. Пролактиноми консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо концентрація пролактину у плазмі крові залишається підвищеною. Пригнічення лактації за медичними показаннями запобігання або пригнічення лактації у післяпологовому періоді (наприклад, при інтранатальній загибелі плода, мертвонародженні, ВІЛ-інфекції у матері), у т.ч. при початковій стадії післяпологового маститу; запобігання лактації після переривання вагітності. Порушення менструального циклу та безпліддя у жінок пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується або не супроводжується гіперпролактинемією); недостатність лютеїнової фази; гіперпролактинемічні стани, спричинені лікарськими засобами (наприклад, деякими психотропними або гіпотензивними препаратами); жіноча безплідність, не обумовлена ​​гіперпролактинемією: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до застосування антиестрогенних засобів, наприклад, кломіфену). Хвороба Паркінсона всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалічного паркінсонізму - у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами. Гіперпролактинемія у чоловіків пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину, будь-якої допоміжної речовини препарату або інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (в т.ч. прееклампсія та еклампсія). післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; ішемічна хвороба серця та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; скроневий артеріїт; виразкові захворювання ШКТ та шлунково-кишкові кровотечі; сепсис; тяжкі психічні розлади (в т.ч. в анамнезі); зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином); дитячий вік до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю: діти старше 7 років та підлітки до 18 років; пацієнти віком від 65 років; пацієнти із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); хвороба Паркінсона (при тривалому лікуванні високими дозами препарату); порушення функції печінки; ниркова недостатність тяжкого ступеня; вагітність (у пацієнток із аденомою гіпофіза); післяпологовий період; особливу обережність слід дотримуватися при застосуванні бромокриптину в післяпологовому періоді у пацієнток з артеріальною гіпертензією, які нещодавно приймали судинозвужувальні препарати (симпатоміметики або алкалоїди ріжків, наприклад, ергометрин або метилергометрин); одночасне проведення гіпотензивної терапії.Вагітність та лактаціяВагітність У разі діагностування вагітності на фоні терапії бромокриптином прийом препарату слід припинити, за винятком випадків необхідності продовження терапії за медичними показаннями. Скасування бромокриптину під час вагітності не призводило до збільшення частоти випадків мимовільного переривання. Клінічний досвід показує, що застосування бромокриптину в період вагітності не негативно впливає на її перебіг або результат. При відміні бромокриптину у вагітних жінок з аденомою гіпофіза необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтками протягом усього терміну вагітності. У разі появи ознак вираженого збільшення пролактиноми, наприклад головного болю або звуження полів зору, лікування бромокриптином може бути відновлено або проведено оперативне втручання. Період грудного вигодовування Т.к. бромокриптин пригнічує секрецію молока, застосування його в період грудного вигодовування протипоказане, за винятком необхідності пригнічення лактації за медичними показаннями. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату в дитячому віці до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена). З обережністю слід призначати препарат дітям віком від 7 років та підліткам до 18 років.Побічна діяНудота, блювання, головний біль, запаморочення та підвищена стомлюваність можуть виникати протягом перших днів лікування; проте дані реакції зазвичай не вимагають припинення лікування бромокриптином. Ризик розвитку побічних реакцій може бути знижений за рахунок поступового підвищення дози та прийому пігулок бромокриптину під час їжі. При необхідності добова доза може бути знижена, а лікування продовжено на цій зниженій дозі протягом кількох днів. Після зникнення побічних реакцій можна зробити повторну спробу підвищення дози. При застосуванні бромокриптину можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100), рідкісні (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних). Порушення психіки: нечасто - пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психоз. З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – безсоння, парестезія; дуже рідко – епізоди раптового засинання, ринорея спинномозкової рідини. З боку органу зору: рідко - зниження гостроти зору, "затуманювання" зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко - дзвін або шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: ; нечасто - зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – тахікардія, брадикардія, аритмія, перикардит, констриктивний перикардит; дуже рідко – фіброз стулок клапанів серця, оборотна блідість пальців верхніх та нижніх кінцівок (особливо у пацієнтів із синдромом Рейно в анамнезі); частота невідома – почастішання нападів стенокардії. З боку дихальної системи: часто - закладеність носа; рідко – задишка, плеврит, плевральний випіт, плевральний фіброз, фіброз легень. З боку ШКТ: часто - нудота, блювання, запор; нечасто – сухість у роті; рідко – біль у животі, діарея, виразкові ураження стінок шлунка та кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, ретроперитонеальний фіброз. З боку шкіри та підшкірних тканин: ; нечасто – алергічний дерматит, алопеція. З боку кістково-м'язової системи: нечасто - спазм м'язів. З боку сечовивідної системи: ; нечасто - нетримання сечі. Загальні розлади та порушення в місці введення: ; нечасто - підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки; дуже рідко – виникнення у разі різкої відміни препарату синдрому, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. З боку лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко - гіпонатріємія. Повідомлялося також про поодинокі випадки (при застосуванні бромокриптину для придушення лактації у післяпологовому періоді) підвищення артеріального тиску, інфаркту міокарда, інсульту, судом або порушень психіки. При застосуванні високих доз бромокриптину для лікування хвороби Паркінсона повідомлялося про випадки можливого розвитку патологічного потягу до азартних ігор, компульсивного марнотратства або пристрасті до покупок, постійної потреби в їжі та компульсивного обжерливості, підвищення лібідо, гіперсексуальності (як правило, ). Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетична взаємодія Бромокриптин є одночасно субстратом, і інгібітором системи цитохрому Р450 (ізоферменту CYP3A4). Одночасне застосування бромокриптину з потужними та помірними інгібіторами CYP3A4 (ітраконазолом, вориконазолом, флуконазолом, кларитроміцином, еритроміцином, індинавіром, нелфінавіром, грейпфрутовим соком) може призвести до підвищення концентрації бромокри. Даних щодо взаємодії бромокриптину та слабких інгібіторів CYP3A4 немає. Одночасне застосування октреотиду та бромокриптину у пацієнтів з акромегалією супроводжується збільшенням концентрації останнього у плазмі та кількості небажаних реакцій. Слід бути обережними при одночасному застосуванні лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін), зважаючи на можливе подовження інтервалу QT. Фармакодинамічна взаємодія Одночасне застосування бромокриптину з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків може збільшити стимулюючу дію на рецептори допаміну та розвиток небажаних допамінергічних ефектів, таких як головний біль, нудота та блювання. При одночасному застосуванні з симпатоміметиками можлива поява артеріальної гіпертензії та сильного головного болю. Спільне застосування із суматриптаном може збільшити ризик вазоспастичних реакцій через адитивні фармакологічні ефекти. Терапевтична ефективність бромокриптину, пов'язана зі стимуляцією центральних допамінових рецепторів, може знижуватися при застосуванні антагоністів допамінових рецепторів, таких як нейролептики (фенотіазини, бутирофенони та тіоксантени), а також метоклопраміду та домперидону. Перенесення бромокриптину може знижуватися на фоні прийому алкоголю. Одночасне призначення бромокриптину з гіпотензивними препаратами може призводити до більш вираженого зниження артеріального тиску. Бромокриптин можна призначати або у вигляді монотерапії, або у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами (як на ранніх, так і на пізніх стадіях хвороби). Комбінація з леводопою призводить до посилення протипаркінсонічної дії, що нерідко дає змогу зменшити дозу леводопи. Застосування бромокриптину у пацієнтів, які отримують лікування леводопою, особливо доцільно при ослабленні лікувального ефекту леводопи або при розвитку таких ускладнень, як патологічні мимовільні рухи (хореоатетоїдна дискінезія та/або хвороблива дистонія), синдром виснаження ефекту до кінця дії "("on-off").Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо під час їжі. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу; якщо ефект недостатній, дозу поступово збільшують до 5-7.5 мг на добу (кратність прийому 2-3 рази на добу). Лікування продовжують до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. При необхідності для профілактики рецидивів лікування можна продовжити протягом декількох циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до 5-10 мг (2-4 таб.) на добу. Пролактиноми Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу з поступовим підвищенням дози та підбором дозування, що забезпечує адекватне зниження концентрації пролактину в плазмі. Максимальна добова доза для дітей і підлітків у віці від 7 до 12 років; становить 5 мг на добу, у віці від 13 до 18 років -10 мг. Акромегалія Початкова доза становить по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, надалі, залежно від клінічного ефекту та переносимості, добову дозу поступово збільшують до 10-20 мг (4-8 таб.). Максимальна добова доза для дітей та підлітків віком від 7 до 18 років становить 10 мг на добу. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. Для запобігання початку лактації прийом слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте лише після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2 або 3 дні після відміни бромокриптину іноді виникає незначна секреція молока. Її можна усунути, відновивши прийом у тій же дозі ще протягом 1 тижня. Післяродовий мастит, що починається У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. За потреби додатково призначають антибіотик. Хвороба Паркінсона З метою забезпечення оптимальної переносимості протягом першого тижня лікування слід починати з низької дози 1.25 мг (1/2 таб.) 1 раз на добу (переважно ввечері). Для підбору індивідуальної мінімальної ефективної дози збільшувати кількість бромокриптину, що приймається, слід повільно, методом титрування. Дозу підвищують поступово – добову дозу збільшують на 1.25 мг 1 раз на тиждень; добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватна терапевтична відповідь досягається в середньому за 6-8 тижнів лікування. За відсутності клінічного ефекту через 6-8 тижнів застосування, можливе подальше збільшення добової дози на 2.5 мг 1 раз на тиждень. Максимальна добова доза бромокриптину при монотерапії або у складі комбінованої терапії не повинна перевищувати 30 мг на добу.Тривала терапія високими дозами бромокриптину більше 20 мг на добу протягом 6 місяців може призвести до плевропульмональних фіброзних змін. Якщо при доборі дози виникають небажані реакції, добову дозу слід зменшити та підтримувати на нижчому рівні не менше 1 тижня. При усуванні небажаних реакцій дозу можна знову підвищити. Пацієнтам з руховими порушеннями на фоні прийому леводопи рекомендується до початку застосування бромокриптину зменшити дозу леводопи. Після досягнення задовільного клінічного ефекту під час лікування бромокриптином можна проводити подальше поступове зниження дози леводопи. У деяких пацієнтів, які приймають бромокриптин, можливе повне скасування леводопи. Особливі групи пацієнтів Ефективність та безпека застосування бромокриптину у дітей у віці до 7 років не вивчалася. Застосування препарату у цій віковій групі протипоказане. Через більшу частоту зниження функції печінки, нирок або серця, а також застосування супутніх лікарських препаратів бромокриптин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) і починати з найнижчої дози у відповідному діапазоні доз. Застосування бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчалося. Оскільки бромокриптин та його метаболіти виводяться майже виключно з жовчю, корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна. Застосування бромокриптину у пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалося. Оскільки виведення бромокриптину при печінковій недостатності уповільнюється, може знадобитися корекція дози. При печінковій недостатності тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) застосування бромокриптину протипоказане.ПередозуванняСимптоми: млявість, нудота, блювання, запаморочення, сонливість, апатія, сплутаність свідомості, галюцинації, тахікардія, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період терапії бромокриптином пацієнту необхідно контролювати АТ, особливо на початку лікування та через певні проміжки часу. У разі підвищення АТ, появи вазоспастичних симптомів або симптомів тромбозу, тяжкого прогресуючого або постійного головного болю (з або без порушення зору) або інших порушень з боку нервової системи слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Протягом перших днів лікування в поодиноких випадках може розвиватися артеріальна гіпотензія. Рекомендується періодичний контроль АТ, функції нирок та печінки, при паркінсонізмі – додатково функції серцево-судинної системи, картини крові. Лікування бромокриптин може відновити репродуктивний потенціал жінки. Тому жінкам репродуктивного віку, для яких вагітність небажана, необхідно застосовувати надійний метод контрацепції та регулярно (не менше ніж 1 раз на 4 тижні) проводити тест на вагітність у періоді аменореї. Жінкам із патологією, не пов'язаною з гіперпролактинемією, бромокриптин слід призначати у найменшій ефективній терапевтичній дозі, необхідної для усунення симптомів. Це важливо для запобігання зниження концентрації пролактину в плазмі нижче норми, що призводить до порушення функції жовтого тіла. Жінкам, які отримують бромокриптин протягом тривалого часу, необхідно проводити гінекологічне обстеження (що включає цитологічне дослідження). Жінкам у постменопаузальному періоді такий огляд слід проводити кожні 6 місяців, тоді як жінкам дітородного віку огляд достатньо проводити щорічно. У пацієнток з аденомою гіпофіза після припинення лікування бромокриптином потрібний регулярний контроль стану аденоми, включаючи дослідження полів зору. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись у розмірах під час вагітності. У таких випадках потрібне спостереження за пацієнтками з макроаденомою. У таких пацієнток лікування бромокриптином часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкого відновлення звужених полів зору. Застосування бромокриптину для запобігання або придушення лактації в післяпологовому періоді не повинно бути рутинним (призначення препарату доцільне при неефективності застосування спазмолітиків, анальгетиків, носіння зручної білизни, що підтримує). При пригніченні післяпологової лактації необхідний регулярний контроль артеріального тиску, особливо на першому тижні лікування бромокриптином. При артеріальній гіпертензії, болю в грудній клітці, різкому, стійкому головному болю з порушенням гостроти зору або без порушення зору слід припинити лікування бромокриптином і негайно провести обстеження пацієнтки. В окремих випадках повідомлялося про розвиток серйозних небажаних явищ, включаючи артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарда, судомний напад, інсульт або психічні розлади у жінок післяпологового періоду, які отримували бромокриптин для придушення лактації. Розвитку епілептичних нападів або інсульту у деяких пацієнток передував тяжкий головний біль та/або тимчасові розлади зору. Особлива обережність необхідна у пацієнтів, які отримують одночасну терапію (або нещодавно одержували її) препаратами, здатними впливати на рівень артеріального тиску. За наявності в анамнезі виразкової хвороби шлунка бажано відмовитись від лікування акромегалії бромокриптином та застосувати, по можливості, іншу терапію. У випадку, коли лікування бромокриптином все ж таки буде проводитися, слід попередити пацієнта про можливий розвиток шлунково-кишкових розладів і про важливість звернення в таких випадках до лікаря. Т.к. у пацієнтів з макроаденомами гіпофізу можуть відзначатись ознаки гіпопітуїтаризму внаслідок здавлення або руйнування тканини гіпофіза, перед призначенням бромокриптину слід провести повне обстеження функції гіпофізу та провести відповідну замісну терапію. Необхідний ретельний контроль розмірів пухлини. У разі збільшення пухлини слід розглянути можливість хірургічних методів лікування. Необхідно ретельне спостереження за станом вагітних пацієнток, які раніше отримували бромокриптин з приводу пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, т.к. під час вагітності можливе збільшення розмірів пухлини. У пацієнток, які мають клінічні прояви росту пролактиноми (локальний головний біль, біль у лицьовій ділянці), терапія бромокриптином має бути відновлена.У цьому випадку лікування часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкої позитивної динаміки з боку дефектів полів зору. У важких випадках, при розвитку компресії зорового або інших черепномозкових нервів, може знадобитися проведення екстреного хірургічного втручання на гіпофізі. Відомим ускладненням макропролактин є випадання полів зору. Ефективна терапія бромокриптином знижує гіперпролактинемію та усуває порушення полів зору. Тим не менш, у деяких пацієнтів можливі вторинні зміни полів зору, незважаючи на нормалізацію концентрації пролактину в плазмі та зменшення розмірів пухлини. Це може бути пов'язано зі зсувом зорового перехрестя вниз, за ​​рахунок звільнення обсягу в області турецького сідла. У цьому випадку зниження дози бромокриптину,що призводить до зростання концентрації пролактину в плазмі крові та збільшення, певною мірою, розмірів пухлини, може сприяти усуненню дефектів полів зору. Для раннього виявлення вторинних випадань полів зору, спричинених просторовим випинанням зорового перехрестя в порожнину турецького сідла та фармакологічною дією даної дози бромокриптину, показано моніторинг полів зору у пацієнтів з макропролактиномою. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості порожнини рота, що зберігається, більше 2 тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. За наявності психічних розладів або тяжких серцево-судинних захворювань, призначення великих доз бромокриптину вимагає особливої ​​обережності. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами, які отримували лікування бромокриптином, відзначалася ринорея спинномозкової рідини, що може виникати через зменшення розмірів пухлини з інвазивним зростанням. Можливий розвиток "холодового" спазму судин у пацієнтів з акромегалією. У разі вираженого збільшення розмірів пролактином необхідно знову приступити до лікування. У пацієнтів, які отримували бромокриптин, особливо у високих дозах або протягом тривалого часу, можливий розвиток плевропульмональних симптомів (інфільтрату легень, плеврального випоту, а також фіброзу плеври та легень) та констриктивного перикардиту. У цих випадках слід негайно припинити лікування та провести ретельне медичне обстеження пацієнта. Може розвиватись серцева недостатність, зумовлена ​​перикардіальним фіброзом. Зважаючи на можливий розвиток ретроперитонеального фіброзу, слід проводити ретельне спостереження за пацієнтами з хворобою Паркінсона, які отримують тривалий час високі дози бромокриптину. Для своєчасного розпізнавання ретроперитонеального фіброзу на ранній оборотній стадії рекомендується відстежувати його прояви (такі як біль у спині, набряк нижніх кінцівок, порушення нирок). Бромокриптин слід відмінити при діагностованих або підозрюваних фіброзуючих змінах заочеревинного простору. Особлива обережність потрібна у пацієнтів із вторинною наднирковою недостатністю. Пацієнти та їх родичі повинні бути поінформовані про можливий розвиток розладів контролю поведінки у пацієнтів (ігроманії; гіперсексуальності; компульсивного шопінгу; витрати грошей; переїдання). З появою таких симптомів слід розглянути доцільність зниження дози або припинення лікування. Застосування бромокриптину може супроводжуватися сонливістю та епізодами раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптове засинання під час денної активності, у деяких випадках без будь-яких провісників або попереджувальних ознак, повідомлялося вкрай рідко. Слід розглянути доцільність зниження дози чи припинення лікування. Препарат містить моногідрат лактози. Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, непереносимість лактози або мальабсорбція глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, які приймають бромокриптин, слід дотримуватись особливої ​​обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами, т.к. на тлі терапії, особливо протягом перших днів, може розвиватися артеріальна гіпотензія, що призводить до зниження концентрації уваги. У зв'язку з можливим розвитком сонливості та появою епізодів раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона, на фоні терапії препаратом, перед призначенням бромокриптину лікарю слід проінформувати пацієнта про зазначені фактори ризику та рекомендувати утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також від заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: бромокриптину мезилату – 2,87 мг, у перерахунку на бромокриптин – 2,5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 55,63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,0 мг, крохмаль картопляний – 15,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 2,0 мг, повідон-К25 – 3,5 мг, магнію стеарат – 1, мг. По 10, 30 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки полімерні з поліпропілену для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки, з ризиком з одного боку та фасками з двох сторін, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаДофамінових рецепторів агоніст.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція після внутрішнього прийому становить 25-30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1-3 годин. Після внутрішнього застосування бромокриптину в дозі 5 мг максимальна концентрація в плазмі становить 0,465 нг/мл. Пролактин знижуючий ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягаючи максимуму через 5-10 годин (зниження концентрації пролактину становить близько 80%) і зберігається приблизно на цьому рівні протягом 8-12 годин. Розподіл Зв'язок бромокриптину з білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин піддається інтенсивному метаболізму в печінці при "первинному проходженні" з утворенням цілого ряду метаболітів. Його біодоступність становить 6%. У дослідженнях in vitro було показано, що бромокриптин має високу спорідненість із ферментом CYP3A. Інгібітори та/або конкуруючий субстрат для CYP3A4 можуть уповільнювати метаболізм бромокриптину та підвищувати його концентрацію у плазмі крові. Вплив на метаболізм бромокриптину ферментів мікросомального окислення печінки, таких як CYP2D6, CYP2C8, CYP2C19, не було вивчено. Бромокриптин є інгібітором CYP3A4. Виведення Виведення незміненого препарату із плазми крові двофазне, кінцевий період напіввиведення становить близько 15 годин (від 8 до 20 годин). Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, лише 6% виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Вплив на фармакокінетику бромокриптину та його метаболітів віку, раси та статі не вивчався.ФармакодинамікаБромокриптин є похідним ріжків, агоністом (D2) рецепторів дофаміну. Знижує секрецію пролактину в передній частці гіпофізу та не впливає на вироблення та вивільнення інших гормонів гіпофізу, за винятком пацієнтів з акромегалією, у яких бромокриптин знижує концентрацію гормону росту. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримання лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Бромокриптин, як специфічний інгібітор секреції пролактину, може застосовуватися для попередження або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю), бромокриптин нормалізує функцію яєчників, відновлюючи ендокринну регуляцію на рівні яєчників - гіпофіз. Бромокриптин не порушує післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризику тромбоемболій. При синдромі полікістозних яєчників препарат зменшує вираженість клінічних проявів. Бромокриптин припиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом (пролактином). У хворих на акромегалію, крім зниження концентрації гормону росту та пролактину в плазмі крові, бромокриптин благотворно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується недоліком дофаміну в деяких структурах головного мозку, бромокриптин застосовується у більш високих дозах, ніж для лікування ендокринних захворювань. Бромокриптин стимулює рецептори дофаміну, сприяючи відновленню нейрохімічного балансу у цих структурах. При застосуванні бромокриптину зменшується вираженість симптомів депресії, які часто спостерігаються у хворих на паркінсонізм; тремору; ригідності; акінезії та порушення ходи на всіх стадіях захворювання. Бромокриптин може знижувати артеріальний тиск (АТ), проте механізм цієї дії залишається незрозумілим. Можливо, цей ефект є наслідком агоністичної дії на центральні дофамінові рецептори, результатом якого є зменшення судинного тонусу, а також зниження концентрації катехоламінів у плазмі крові і, тим самим, побічно бромокриптин діє як судинорозширювальний засіб.Показання до застосуванняПорушення менструального циклу, жіноча безплідність: пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується і не супроводжується галактореєю); олігоменорея; недостатність лютеїнової фази; вторинна гіперпролактинемія на фоні прийому лікарських засобів (наприклад, деяких психоактивних або гіпотензивних лікарських засобів); пролактиннезалежне жіноче безпліддя: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до антиестрогенів, наприклад, кломіфену). Передменструальний синдром: болючість молочних залоз; набряки, пов'язані з фазою циклу; метеоризм; порушення настрою. Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція). Пролактиноми: консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофізу; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним. Акромегалія: як додатковий лікарський засіб у комплексі з променевою терапією та оперативним лікуванням або, в особливих випадках, як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню. Придушення лактації: запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями: запобігання лактації після аборту; післяпологове нагрубання молочних залоз; післяпологовий мастит, що починається. Доброякісні захворювання молочних залоз: масталгія (в ізольованому вигляді, а також у поєднанні з передменструальним синдромом), масталгія з доброякісними вузловими або кістозними змінами залози; доброякісні вузлові та/або кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія. Хвороба Паркінсона: всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалітичного паркінсонізму (у вигляді монотерапії, або у комбінації з іншими протипаркінсонічними лікарськими засобами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату, або до інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; сепсис; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; тимчасовий артеріїт; зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином та іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин); післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; одночасне застосування з судинозвужувальними препаратами у жінок у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (у тому числі прееклампсія, еклампсія); артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; ішемічна хвороба серця та інші захворювання серцево-судинної системи тяжкого ступеня (в т.ч. нестабільна стенокардія, захворювання клапанів серця (для тривалого лікування)); тяжкі психічні розлади (зокрема в анамнезі); рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (оскільки у складі препарату міститься лактоза). Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. З обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, з артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); порушеннями функції печінки та нирок; паркінсонізмом із симптомами деменції; порфірією; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; у дітей та підлітків старше 7 років; у пацієнтів віком понад 65 років; у післяпологовому періоді. Особливої ​​обережності слід дотримуватись при застосуванні препарату Бромокриптин у пацієнтів, які приймали недавно препарати, що впливають на АТ, наприклад, судинозвужувальні препарати (симпатоміметики, алкалоїди ріжків, включаючи ергометрин або метилергометрин).Вагітність та лактаціяЛікування бромокриптином при настанні вагітності слід припинити, за винятком випадків, коли потенційний ефект лікування перевищує можливий ризик для плода (при великих пухлинах гіпофізу). Прийом бромокриптину в перші 8 тижнів вагітності не чинить шкідливого впливу на перебіг та результат вагітності. Після відміни препарату ризик переривання вагітності не зростає. Бромокриптин знижує секрецію молока, тому не рекомендується його застосування під час грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: часто (≥1/100, Порушення з боку психіки: нечасто – пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психози. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – парестезії, безсоння; дуже рідко – раптове засинання. Порушення з боку органу зору: рідко – зниження гостроти зору, “затуманювання” зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін, шум у вухах. Порушення з боку серця: рідко – при застосуванні великих доз – перикардіальний випіт, констриктивний перикардит, порушення ритму серця (аритмії), брадикардія, тахікардія; інфаркт міокарда; дуже рідко – патологія клапанів серця (у тому числі регургітація крові); невідомо – прогресування стенокардії. Порушення з боку судин: нечасто - виражене зниження артеріального тиску (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – підвищення АТ; інсульт; периферичний ангіоспазм; дуже рідко – оборотна блідість пальців на руках та ногах, викликана переохолодженням; при тривалому застосуванні – синдром Рейно. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; рідко – при застосуванні великих доз – плевральний випіт, плевральний фіброз, плеврит, легеневий фіброз, задишка. З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): часто – нудота, блювання, запор; нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – карієс, хвороби пародонту, кандидоз ротової порожнини, діарея, при тривалому лікуванні високими дозами – біль у животі, ретроперитонеальний фіброз, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі (кал чорного кольору, кров у блювотах). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алергічний дерматит, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – нетримання сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки. Дуже рідко у разі різкої відміни препарату можливий розвиток стану, схожого на злоякісний нейролептичний синдром. У пацієнтів з хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток патологічного потягу до азартних ігор, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, як правило, оборотних після зниження дози або відміни препарату. При застосуванні препарату для придушення фізіологічної лактації у післяпологовому періоді в окремих випадках зареєстровано підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, інсульт, судоми або психічні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними засобами збільшується концентрація пролактину в плазмі. Не рекомендується призначати з іншими алкалоїдами ріжків. Посилює ефекти леводопи, гіпотензивних лікарських препаратів. Ефективність бромокриптину може знижуватися при одночасному прийомі агоністів дофаміну (фенотіазини, бутирофенони) або трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптілін). Інгібітори моноамінооксидази, фуразолідон, локсапін, метилдофа, метоклопрамід, резерпін, тіоксантини та фенотіазини підвищують концентрацію бромокриптину в плазмі крові та ризик розвитку побічних ефектів. При одночасному застосуванні з ритонавіром рекомендується 50% зниження дози. Одночасне застосування з симпатоміметиками може призвести до підвищення артеріального тиску та розвитку сильного головного болю. При одночасному застосуванні з суматриптаном може збільшитись ризик вазоспастичної реакції внаслідок адитивної дії. Біодоступність та максимальна концентрація у плазмі крові бромокриптину підвищується при одночасному застосуванні еритроміцину, джозаміцину, кларитроміцину та октреотиду. Бромокриптин збільшує концентрацію препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при одночасному застосуванні бромокриптину з лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним індексом, що особливо викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін). Етанол може призводити до розвитку дисульфірамоподібних реакцій: біль у грудях, гіперемія, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, пульсуючий головний біль, зниження гостроти зору, слабкість, судоми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат Бромокриптин завжди слід приймати під час їди. Як правило, лікування починається з прийому невеликої дози, яку потім поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту. Максимальна добова доза – 30 мг. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 десь у добу; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшують до 5-7,5 мг (2-3 таблетки) на добу, до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. Для профілактики рецидивів лікування можна продовжувати протягом кількох менструальних циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг до 5-10 мг (2-4 таблетки) з інтервалом 2-3 тижні. Пролактинома По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до кількох таблеток на добу, необхідні підтримки адекватного зниження концентрації пролактину в плазмі крові. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків у віці 7-12 років становить 5 мг/добу, у віці 13-18 років – 10 мг/добу. Акромегалія Початкова доза становить по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, потім при необхідності поступово збільшують дозу до декількох таблеток на добу, надалі залежно від клінічного ефекту та побічних дій добову дозу препарату поступово збільшують до 10 -20 мг (4-8 таблеток). Максимальна добова доза у дітей віком від 7 до 12 років становить 10 мг. Максимальна добова доза підлітків (13-18 років) становить 10 мг. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день застосовують по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 1 таблетці (2,5 мг) 2 рази на добу. Лікування слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте, але не раніше 4 годин – після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2-3 доби після відміни препарату іноді виникає незначна секреція молока. Її усувають відновленням прийому препарату в тій же дозі ще протягом одного тижня. Післяродовий мастит, що починається Застосовують за тією самою схемою, що і при придушенні лактації. Через три доби симптоми запалення зникають і, якщо мати вирішує відновити грудне вигодовування дитини, лікування припиняють. В іншому випадку лікування продовжують по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 11 діб. За потреби призначають антибіотики. Післяпологове нагрубання молочних залоз 2,5 мг одноразово, через 6-12 годин дозу за необхідності можна повторити, небажаної зупинки лактації при цьому не виникає. Хвороба Паркінсона Препарат призначають пацієнтам із хворобою Паркінсона у таких випадках: у разі неефективності лікування леводопою та інгібітором декарбоксилази; у початковій стадії лікування, у комбінації з леводопою/карбідопою. Лікування починають низькими дозами, які повільно збільшують до досягнення максимального терапевтичного ефекту. Зазвичай пацієнт приймає початкову дозу препарату (1,25 мг, тобто 1/2 таблетки) перед сном протягом 1 тижня. Потім дозу препарату слід повільно збільшувати до досягнення мінімальної ефективної дози для кожного пацієнта. Добову дозу слід збільшувати на 2,5 мг з інтервалом на 1 тиждень до максимальної добової дози 30 мг. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватний терапевтичний результат можна досягти протягом 6-8 тижнів лікування. Якщо цього немає, добову дозу можна підвищувати далі - щотижня на 2,5 мг/сутки. Якщо при доборі дози препарату Бромокриптин відзначається розвиток небажаних реакцій, то добову дозу необхідно тимчасово знизити та підтримувати на такому низькому рівні принаймні 1 тиждень. При зменшенні небажаних реакцій добова доза може бути знову підвищена. У пацієнтів, у яких на фоні застосування леводопи розвинулися рухові розлади, рекомендується знизити дозу леводопи до початку лікування препаратом Бромокриптин. При початку лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона бромокриптином та леводопою побічні ефекти леводопи з'являються пізніше, ніж при прийомі лише леводопи. На початку лікування дози обох препаратів низькі – їх коригують поступово та по черзі. На початку комбінованої терапії при хворобі Паркінсона середня доза препарату становить 15-30 мг, тоді як леводопи – 250 мг. При поступовому підвищенні дози препарату Бромокриптин доза леводопи повинна бути поступово знижена. У деяких пацієнтів застосування леводопи може бути повністю припинено. Застосування у дітей та підлітків Безпека та ефективність у дітей віком до 7 років не підтверджена, тому застосування препарату Бромокриптин у цій віковій групі протипоказане. У дітей та підлітків віком від 7 до 18 років застосування препарату Бромокриптин при розладах менструального циклу, жіночому безплідді, гіперпролактинемії, початковому післяпологовому маститі, придушенні лактації за медичними показаннями та хворобі Паркінсона протипоказано. Застосування у пацієнтів похилого віку З огляду на зниження функції печінки, нирок, серцевої функції; наявність супутніх захворювань та застосування супутньої лікарської терапії, застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку слід з обережністю. Починати та проводити терапію препаратом Бромокриптин необхідно у найменшій ефективній дозі. Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, корекція його дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна. Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Застосування бромокриптину у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказане.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, головний біль, зміна артеріального тиску, при цьому частіше відзначається зниження артеріального тиску, слабкий пульс, прискорене серцебиття, похолодання кінцівок, біль у грудях, сонливість, сплутана свідомість, галюцинації. Лікування: симптоматичне. Протягом перших трьох годин після прийому препарату промивання шлунка, застосування активованого вугілля з метою зменшення абсорбції препарату із шлунково-кишкового тракту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання нудоті та/або блювоти на початку лікування можна призначити антагоніст периферичних дофамінових рецепторів, наприклад, домперидон протягом декількох діб, не пізніше ніж за 1 годину до прийому бромокриптину. При лікуванні акромегалії перед призначенням препарату слід виключити наявність виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки та попередити пацієнта про необхідність ставити лікаря до відома при виникненні розладів ШКТ. Є повідомлення про виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту з летальним результатом при застосуванні бромокриптину. Немає доказів, що це пов'язано саме із застосуванням бромокриптину. Тому не рекомендується застосовувати бромокриптин у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ на стадії загострення. При появі шлунково-кишкових кровотеч або виразки шлунка та 12-палої кишки прийом препарату слід припинити. Лікування жінок з пролактинзалежною дисменореєю призводить до нормалізації овуляції, у зв'язку з чим пацієнтку слід попередити про необхідність застосування контрацепції (крім пероральних контрацептивних засобів). Бромокриптин не рекомендується застосовувати як профілактичний засіб або для зменшення післяпологового нагрубання молочних залоз у тих випадках, коли ефективне застосування спазмолітиків, анальгетиків та носіння зручної підтримуючої білизни. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати для лікування передменструального синдрому та доброякісних захворювань молочної залози. Пацієнткам рекомендується щорічне відвідування гінеколога; жінкам у віці перед настанням менопаузи – кожні півроку. У пацієнтів, які приймають бромокриптин, може спостерігатися симптоматична гіпотензія; у деяких випадках можлива поява гіпотензії на початку лікування, особливо на другому тижні терапії. Слід щоденно контролювати артеріальний тиск, особливо протягом перших тижнів терапії. Надалі АТ необхідно контролювати через регулярні проміжки часу. У разі розвитку артеріальної гіпертензії, появи сильних безперервних головних болів (з розладами зору або без них) або наявності ознак токсичної дії щодо центральної нервової системи (ЦНС) слід припинити лікування та провести медичне обстеження пацієнта. У деяких пацієнтів з акромегалією при застосуванні бромокриптину спостерігався розвиток холодного спазму судин. У цьому випадку потрібне зниження дози бромокриптину. При тривалому лікуванні (2-10 років) високими дозами препарату (30 мг на добу) слід особливо уважно спостерігати за можливою появою у пацієнтів ознак ретроперитонеального фіброзу (наприклад, біль у спині, набряки нижніх кінцівок, порушення функції нирок), при якому необхідно припинити лікування. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона, у яких може спостерігатися слабкий ступінь деменції. Бромокриптин при монотерапії або у поєднанні з леводопою може викликати слухові або зорові галюцинації. Найчастіше галюцинації вдається усунути у разі зниження дози бромокриптина; іноді потрібно припинити лікування. Бромокриптин неефективний при есенціальному та сімейному треморі, а також хореї Гентінгтона. Якщо лікування бромокриптином призначається жінкам з приводу патології, що не пов'язана з гіперпролактинемією, препарат слід застосовувати у мінімально ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів; це необхідно для того, щоб концентрація пролактину в плазмі не знижувалася нижче нормального показника, так як це може викликати порушення розвитку жовтого тіла. У пацієнтів із макроаденомами гіпофізу слід систематично оцінювати динаміку розмірів пухлини. Перед початком лікування пацієнтів із макропролактиномою необхідно провести повне обстеження функції гіпофізу. У пацієнтів з вторинною недостатністю надниркових залоз замісна терапія глюкокортикостероїдами має важливе клінічне значення. Необхідно регулярно контролювати розмір пухлини гіпофіза (марогіпофізарної аденоми), і у разі збільшення її розмірів, незважаючи на терапію, необхідно вирішити питання про хірургічне лікування. Пацієнткам, які не бажають завагітніти, або за наявності великих пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, під час лікування бромокриптином слід рекомендувати застосовувати заходи контрацепції, за винятком пероральних контрацептивів. У періоді аменореї тест на вагітність рекомендується проводити не рідше одного разу на 4 тижні, і при відновленні менструального циклу щоразу при затримці менструації. Якщо під час лікування препаратом у пацієнток із пухлиною гіпофіза настає вагітність, необхідно ретельне спостереження за пацієнтками. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись під час вагітності. У важких випадках можливе здавлювання зорового або інших черепно-мозкових нервів, що може вимагати екстреного хірургічного втручання. Порушення зору (випадання полів зору) є відомим ускладненням пролактиноми. Ефективне лікування препаратом призводить до зниження концентрації пролактину в плазмі крові та часто відбувається покращення зору. Однак у деяких пацієнтів можливий розвиток вторинного випадання полів зору, незважаючи на нормальні концентрації пролактину в плазмі крові та зменшення розмірів пухлини, які можуть виникнути внаслідок зміщення перехреста зорових нервів у бік турецького сідла (формування грижі перехреста зорових нервів). Тому для ранньої діагностики вторинного випадання поля зору внаслідок грижі перехреста зорових нервів необхідний моніторинг полів зору у пацієнтів із макропролактиномою для своєчасної корекції дози бромокриптину. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами при застосуванні бромокриптину спостерігалася ринорея спинномозкової рідини. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості слизової оболонки порожнини рота, що зберігається, більше 2-х тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування бромокриптину може викликати сонливість або епізоди раптового настання сну (зокрема, у пацієнтів із хворобою Паркінсона) вдень, без будь-яких попередніх ознак. У таких випадках слід розглянути питання зниження дози препарату. Застосування у дітей та підлітків Ефективність та безпека застосування бромокриптину були встановлені у дітей з пролактиномами та акромегалією старше 7 років. Враховуючи важко передбачувану чутливість дітей і підлітків, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. Застосування у пацієнтів старше 65 років Кількість пацієнтів віком 65 років і старших у клінічних дослідженнях була недостатньою для того, щоб оцінити можливі відмінності відповіді на лікування бромокриптином порівняно з пацієнтами молодшого віку. У клінічних дослідженнях та лікарській практиці переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років та молодшого віку була однаковою. Враховуючи важко передбачувану переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Застосування у післяпологовому періоді У жінок, які приймали бромокриптин у післяпологовому періоді, для придушення лактації відзначалися, особливо на початку лікування, рідкісні випадки розвитку серйозних небажаних явищ: артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, судом, інсульту або психічних порушень. У деяких пацієнток розвитку судом або порушення мозкового кровообігу передували сильні головні болі та/або транзиторні порушення зору. Хоча причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих явищ із прийомом бромокриптину не встановлений, у всіх пацієнтів, які приймають препарат Бромокриптин, слід контролювати АТ. При розвитку артеріальної гіпертензії або вираженого, прогресуючого або постійного головного болю (що супроводжується або не супроводжується порушенням зору) або ознак порушення з боку ЦНС, застосування препарату слід відмінити та негайно провести обстеження. У пацієнтів із хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток ігроманії, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, компульсивного шопінгу та витрати грошей, компульсивного переїдання. Пацієнти та їхні родичі мають бути попереджені про можливий розвиток цих розладів контролю поведінки. У разі розладів поведінки необхідно зменшити дозу бромокриптину або скасувати його прийом. Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При прийомі препарату Бромокриптин слід утримуватися від керування транспортними засобами та занять видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості фізичних та психомоторних реакцій (можливе раптове засинання, зниження гостроти зору).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаФруктоза, міо-інозитол, діоксид кремнію (антистежуючий агент), D-хіро-інозитол, апельсиновий ароматизатор, лимонна кислота (регулятор кислотності), марганцю підолат (амінокислотний комплекс), фолієва кислота. Харчова та енергетична цінність на 1 саші: вуглеводи – 4,0 г; 15,0 кКал/65,0 кДж.ХарактеристикаДикіроген® сприяє відновленню менструального циклу, особливо у разі нерегулярних, рідкісних та/або мізерних менструацій, зменшенню хворобливих відчуттів та зміни настрою на тлі передменструального синдрому, покращенню стану шкіри та волосся при дисбалансі статевих гормонів. Застосовується як передгравідарна підготовка, сприяючи якісному дозріванню яйцеклітини та правильному розвитку ембріона. Поєднання двох активних форм інозитолу - міо-інозитолу і D-хіро-інозитолу - є найбільш фізіологічним і кращим, оскільки обидва цих ізомери в нормі присутні в організмі, надаючи регулюючу дію на різні біологічні процеси.Властивості компонентівМіо-інозитол бере участь у підтримці фізіологічного балансу жіночих статевих гормонів. Міо-інозитол сприяє нормалізації рівня андрогенів та пролактину в сироватці крові та усуненню проявів гіперандрогенії (підвищене оволосіння, акне, надлишок маси тіла), у тому числі при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ). Також міо-інозитол бере участь у регуляції менструального циклу, сприяючи його нормалізації, та відіграє роль у дозріванні яйцеклітини в рамках підготовки до успішного запліднення. D-хіро-інозитол сприяє зниженню рівня тестостерону та нормалізації овуляції, посилюючи дію міо-інозитолу. Також D-хіро-інозитол сприяє покращенню метаболічних показників вуглеводного та ліпідного обміну при підвищеній масі тіла. Фолієва кислота бере участь у процесі клітинного поділу, її роль особливо важлива у періоди швидкого поділу та зростання клітин, наприклад у період внутрішньоутробного розвитку. Прийом фолієвої кислоти рекомендується при плануванні вагітності та протягом першого триместру вагітності для гармонійного розвитку плода. Марганець є мікроелементом, що бере участь у різних метаболічних реакціях та гормональної регуляції менструального циклу. Продемонстровано здатність марганцю усувати прояви передменструального синдрому.РекомендуєтьсяДля покращення функціонального стану жіночої репродуктивної системи, у тому числі при порушеннях менструального циклу та передменструальному синдромі, при гіперандрогенії, включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), а також у період передгравідарної підготовки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту; вагітність та годування груддю (відсутня досвід застосування).Спосіб застосування та дозиЖінкам по 1 саші на день під час їжі попередньо розчинивши у ½ склянки води. Тривалість прийому 30 днів. За потреби прийом можна повторити. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. У разі нерегулярного менструального циклу, особливо при рідкісних менструаціях, Дикіроген® застосовується незалежно від дня менструального циклу, переважно в один і той же час доби протягом 30 днів. У разі регулярного менструального циклу Дикіроген слід приймати з 1 дня менструального циклу, переважно в один і той же час доби, протягом 30 днів незалежно від тривалості менструального циклу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N80 Форма випуску таб. д/розсмоктування Упакування: упак. Виробник: Дойче Хомеопаті-Уніон Завод-виробник: Dhu-Arzneimittel GmbH & Co.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N1 Форма выпуска: капли гомеопатические Упаковка: фл. -капельница Производитель: Эдас Завод-производитель: Эдас(Россия). .

Виробник: Едас Завод-виробник: Едас(Росія). . .

Склад, форма випуску та упаковкаДекстроза; капсула желатинова (желатин; Е171; Е104; Е122); екстракт насіння сої (ізофлавони сої); екстракт насіння грифонії (L-5-гідрокситриптофан); екстракт кореневища з корінням діоскореї; екстракт плодів вітексу священного; токоферолу ацетат (мальтодекстрин, крохмаль модифікований, DL-альфа токоферол ацетат, діоксид кремнію (Е551)); індол-3-карбінол; натрію тетраборат; діоксид кремнію аморфний (Е551); магнію стеарат (Е470); піридоксину гідрохлорид; фітоменадіон (гуарова камедь (Е414), сахароза), фолієва кислота.ХарактеристикаМістить вітамін К1 та Бор, що сприяють зниженню ризику виникнення остеопорозу Покращує настрій, підвищує сексуальну активність Зменшує відчуття слабкості, стомлюваності, нервозності.Властивості компонентівІзофлавони сої (називають «фітоестрогенами»). Це речовини рослинного походження, що за біологічною дією близькі до естрогену, що мають естрогеноподібну дію при нестачі власних гормонів і компенсують негативні ефекти естрогену при його надлишку. Застосування ізофлавонів сприяє зниженню частоти припливів, пітливості, головного болю та інших симптомів, що спостерігаються в клімактеричному періоді. Також ізофлавони допомагають регулювати гормональний дисбаланс при передменструальному синдромі (ПМС), стимулюють процеси відновлення кісткової тканини, сприяють її зміцненню та відновленню. Ізофлавони мають антиоксидантні, протизапальні, жарознижувальні властивості, а також пригнічують утворення тромбіну та агрегацію тромбоцитів, тим самим сприяючи профілактиці серцево-судинних захворювань. Екстракт діоскореї (ямса китайської, Dioscorea opposita). Екстракт кореневищ з корінням діоскореї супротивнолистої (інша назва ямс китайська) містить речовини-попередники прогестерону та деяких інших гормонів. Діоскорея нормалізує стан, спричинений дисбалансом гормонів при ПМС та в клімактеричному періоді. Ямс перешкоджає розвитку атеросклерозу, має спазмолітичну дію і має вазодилатуючий ефект. Екстракт плодів вітексу священного (Vrtex Agnus-castus). Плоди вітексу мають стабілізуючу дію на концентрацію статевих гормонів, нормалізують рівень прогестерону, використовуються для зниження симптомів ПМС. Ключова властивість вітексу - це зниження рівня дратівливості, нервозності, хворобливості молочних залоз, здуття живота, головного болю. Екстракт плодів вітексу має знеболювальну дію, зменшуючи передменструальну та передклімактеричну масталгію, інгібує холесгеринацилгрансферази, знижуючи, таким чином, рівень гіперхолестеринії, що може бути використане у комплексному лікуванні серцево-судинних захворювань. Екстракт плодів вітексу викликає протипухлинний ефект шляхом стимуляції загибелі та мітотичного арешту ракових клітин. Індол-З-карбінол. У високих концентраціях міститься в овочах сімейства хрестоцвітих (броколі, цвітна, брюссельська та білокачанна капуста). Індол-З-карбінол сприяє нормалізації метаболізму естрогенів, блокує шляхи стимуляції патологічної проліферації (шперластичні процеси в ендометрії, міома матки, ендометріоз). Застосування індол-3-карбінолу сприяє нормалізації гормонального балансу та зниженню ризику виникнення пухлин, придушенню вірусу Herpes simplex та вірусу папіломи людини. Має здатність викликати вибіркову загибель змінених клітин з аномально високою проліферативною активністю. Вітамін К1 бере участь у процесах кровотворення, має кровоспинний ефект, що надає профілактичний ефект при порушеннях менструального циклу. Вітамін К1 відіграє важливу роль у формуванні та відновленні кісток, забезпечуючи синтез остеокальцину – білка кісткової тканини, тим самим сприяє запобіганню остеопорозу у жінок, які перебувають у менопаузі. Бор сприяє посиленню дії фітоестрогенів. Він підвищує ефективність лікування, усунення припливів, вагінальної сухості та інших клімактеричних симптомів. Бор необхідний підтримки здорового стану кісток, поліпшує абсорбцію кальцію. Також бір у складі натрію тетраборату має протигрибкову властивість. Вітамін Е є еталоном антиоксидантів, він сприяє відновленню репродуктивної функції, нормалізує менструальний цикл. Застосування вітаміну Е допомагає усунути симптоми вагінальної сухості, покращує стан шкіри, нігтів, волосся. Вітамін В6 прискорює метаболізм білків, вуглеводів, жирів, підвищує стійкість до стресів, сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань та остеопорозу. Він також полегшує передменструальні симптоми за рахунок зниження набряклості, спричиненої затримкою води в організмі. Покращує синтез ендорфінів - природних стимуляторів настрою та емоцій, надаючи тим самим сприятливий вплив на симптоми клімактеричного періоду та ПМС. Фолієва кислота (вітамін В9). Цей життєво важливий вітамін необхідний розвитку кровотворної і імунної системи. Фолієва кислота має естрогеноподібну дію, уповільнюючи настання клімаксу та послаблюючи його симптоми. L-5-гідрокситриптофан є проміжним продуктом у синтезі організмом людини серотоніну. Разом з вітаміном В6 він підвищує синтез ендорфінів, відповідальних зниження сприйняття болю, надає позитивний вплив на функції організму.РекомендуєтьсяЯк біологічно активної добавки до їжі-джерела вітамінів (В6, Е, К1, фолієвої кислоти), бору, ізофлавонів, гідрокситриптофану, індол-3-карбінолу, діосгеніну та аукубіну для жінок.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули на день під час їжі. Тривалість прийому – 2 місяці.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Форма випуску: капс. Упаковка: блістерна упаковка Виробник: Ханкінтатукку Ой Завод-виробник: Hankintatukku Oy(Фінляндія). .

Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Вертекс АТ Завод-виробник: ВЕРТЕКС(Росія). .

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активної речовини: кломіфену цитрат – 50 мг; Допоміжні речовини: желатин – 2 мг, магнію стеарат – 2 мг, стеаринова кислота – 2 мг, тальк – 5 мг, крохмаль картопляний – 39 мг, лактози моногідрат – 100 мг. По 10 таблеток у флаконі коричневого скла з ПЕ кришкою з контролем першого розтину та амортизатором-гармошкою. 1 флакон разом з інструкцією із застосування у картонній пачці. По 10 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ//Алюмінієва фольга. 1 блістер разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, плоскі таблетки з фаскою, білого, жовтувато-білого або сірувато-білого "СLO" на одній стороні таблетки, без або майже без запаху.Фармакотерапевтична групаАнтиестрогенний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо кломіфен добре абсорбується із ШКТ. Метаболізм Кломіфен метаболізується у печінці. Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виведення T1/2 кломіфену становить 5-7 днів. Виводиться переважно з жовчю.ФармакодинамікаАнтиестрогенний препарат нестероїдної структури. Механізм дії обумовлений специфічним зв'язуванням з естрогенними рецепторами яєчників та гіпофізу. При низькому вмісті в організмі естрогенів виявляє помірний естрогенний ефект, при високому вмісті – антиестрогенну дію. У малих дозах посилює секрецію гонадотропінів (пролактину, ФСГ та ЛГ), стимулює овуляцію; у високих дозах гальмує секрецію гонадотропінів. Гестагенної та андрогенної активності не має.Показання до застосуванняпечінкова та/або ниркова недостатність; кіста яєчника (за винятком синдрому полікістозу яєчників); пухлина чи гіпофункція гіпофіза; порушення функції щитовидної залози; порушення функції надниркових залоз; метрорагія неясної етіології; тривало існуючі або недавно розвинені порушення зору; новоутворення статевих органів; ендометріоз; недостатність функції яєчників і натомість гіперпролактинемії; вагітність; лактація (грудне вигодовування); непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: часто -> 1%; рідко -<1%. З боку системи травлення: нудота, блювання; рідко – гастралгія, метеоризм, діарея, синдром гострого живота, підвищення апетиту. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – уповільнення психічних та рухових реакцій, підвищена збудливість, депресія, безсоння. З боку органів чуття: порушення зору (в т.ч. порушення сприйняття світла, двоїння, розмитість контурів, світлобоязнь). З боку сечовивідної системи: почастішання сечовипускання, поліурія. З боку статевої системи: біль унизу живота, сухість піхви. З боку ендокринної системи: ущільнення молочних залоз, дисменорея, патологічна маткова кровотеча, збільшення розмірів яєчника (в т.ч. кістозне); рідко – болючість у ділянці грудних залоз. При лікуванні кломіфеном підвищується ймовірність багатоплідної вагітності, позаматкової вагітності, ендометріозу, зростання наявної фіброми матки. Можливе кістозне збільшення яєчників, особливо при синдромі Штейна-Левенталя. У цих випадках розмір яєчників може досягати 4-8 см. При цьому слід стежити за температурою тіла та припинити лікування, як тільки вона стане двофазною. Дерматологічні реакції: рідко – алопеція. З боку обміну речовин: рідко – збільшення чи зменшення маси тіла. Алергічні реакції: рідко – висипання, кропив'янка, алергічний дерматит, вазомоторні розлади. Інші: відчуття припливу крові до обличчя з почуттям жару (припиняються після закінчення прийому препарату).Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний із препаратами гонадотропних гормонів.Спосіб застосування та дозиПри безплідності доза та тривалість курсу лікування залежать від чутливості (реакції на препарат) яєчників. Пацієнткам з регулярним менструальним циклом рекомендується розпочинати лікування на 5-й день циклу (або на 3-й день циклу при ранній овуляції або тривалості фолікулярної фази менше 12 днів). При аменореї лікування можна розпочинати будь-якого дня. Схема I: 50 мг на добу протягом 5 днів з одночасним контролем реакції яєчників за допомогою клінічних та лабораторних досліджень. Овуляція зазвичай настає між 11 та 15 днями циклу. Якщо таке лікування не призводить до овуляції, слід застосовувати схему II. Схема II: з 5 дня наступного циклу призначають по 100 мг на добу протягом 5 днів. Якщо в цей час овуляція не спостерігається, слід ще раз повторити ту ж схему (по 100 мг на добу). У разі продовження ановуляції прийом препарату слід перервати на 3 місяці, а потім повторити лікування протягом 3 місяців. При неефективності другого курсу подальше лікування препаратом також неефективне. Максимальна загальна доза препарату, яка приймається протягом кожного курсу, становить 750 мг. При синдромі полікістозу яєчників у зв'язку з тенденцією до гіперстимуляції початкова доза препарату становить 50 мг на добу. При постконтрацептивній аменореї препарат слід призначати у дозі 50 мг на добу щодня. Як правило, при застосуванні схеми І п'ятиденний курс лікування виявляється успішним. Чоловікам відповідно до показань препарат призначають по 50 мг 1-2 рази на добу протягом 6 тижнів під систематичним контролем спермограми.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, вазомоторні реакції, відчуття припливу крові до обличчя, порушення зору (зниження гостроти зору, спалаху, худоби), збільшення яєчників та біль у тазових органах та в животі. Лікування: заходи, спрямовані на виведення кломіфену з організму; проведення підтримуючої терапії. Дані щодо можливості виведення кломіфену при діалізі відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо початку прийому рекомендується досліджувати функцію печінки. Перед початком лікування слід провести ретельне гінекологічне обстеження. Лікування починають, коли сумарний вміст гонадотропіну в сечі нормальний або нижче за нижню межу норми, стан яєчників при пальпації в нормі, функції щитовидної залози та надниркових залоз відповідають нормі. У разі відсутності овуляції до початку застосування препарату слід виключити чи вилікувати решту можливих форм безпліддя. При виникненні на фоні прийому препарату збільшення яєчників або кістозних змін лікування слід припинити доти, доки розмір яєчників не повернеться до норми. Надалі прийом можна відновити, але зменшити дозу препарату чи тривалість лікування. У процесі лікування необхідне постійне спостереження гінеколога, слід контролювати функції яєчників, проводити дослідження піхви, спостерігати за феноменом "зіниці". Часто під час курсу лікування важко визначити момент овуляції, також спостерігається недостатність жовтого тіла. Тому після зачаття рекомендується здійснити профілактичне лікування прогестероном. Підвищує ймовірність розвитку багатоплідної вагітності. Препарат протипоказаний пацієнтам із непереносимістю галактози, лактазною недостатністю чи мальабсорбцією глюкози, т.к. кожна таблетка містить 100 мг лактози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки препарат може викликати порушення зору, у період лікування пацієнти повинні бути обережними при керуванні автотранспортом та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель для вагінального застосування - 1 аплікатор: активна речовина: прогестерон – 90 мг; допоміжні речовини: гліцерол - 145,1 мг, парафін рідкий - 47,25 мг, пальмової олії гідрогенізованої гліцериди - 11,25 мг, карбомер 974Р - 11,25 мг, сорбінова кислота - 0,9 мг, полікарбофіл - 22, , натрію гідроксид - qs, вода - qs Вагінальний гель, 8%. По 1,125 г гелю в поліпропіленових аплікаторах білого кольору з ковпачком, що відламується. По одному аплікатору в пакетах з фольги, що ламінує. По 6 або 15 пакетів поміщені в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний гель білого або майже білого кольору із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрогестаген.ФармакокінетикаВсмоктування. При застосуванні вагінального гелю в дозі, що містить 90 мг прогестерону, Tmax препарату в крові (11 нг/мл) становить близько 6 год. T1/2 – 34-48 год. Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно у печінці. Піхвове застосування значно знижує ефект першого проходження через печінку. Основний метаболіт – 3α,5β-прегнандіол – виділяється із сечею.ФармакодинамікаПрогестерон є гормон жовтого тіла. Викликає перехід слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається ФСГ, секреторну фазу. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб. Прогестерон пригнічує секрецію гіпоталамічних факторів вивільнення ФСГ та ЛГ, пригнічує утворення в гіпофізі гонадотропних гормонів та гальмує овуляцію. У препараті Крайнон прогестерон у вигляді вагінального гелю включений в полімерну систему доставки, яка зв'язується зі слизовою оболонкою піхви і гарантує постійне вивільнення препарату, принаймні, протягом 3 днів.Показання до застосуванняпідтримання лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції; вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону; замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до прогестерону або інших компонентів препарату; вагінальні кровотечі неясної етіології; гостра порфірія; злоякісні пухлини статевих органів або молочних залоз чи підозра на їх наявність; гострі тромбози або тромбофлебіти, тромброемболічні захворювання, гостре порушення мозкового кровообігу (зокрема в анамнезі); неповний аборт; період грудного вигодовування. З обережністю: артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, серцево-судинна недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія, гіперліпопротеїнемія.Вагітність та лактаціяКрайнон може застосовуватися в І триместрі вагітності при недостатності функції жовтого тіла. Застосування препарату Крайнон у пізніший період вагітності не рекомендовано. Крайнон не можна застосовувати в період грудного вигодовування.Побічна діяГоловний біль, сонливість, біль у животі, болючість молочних залоз, міжменструальні кровотечі, подразнення слизової оболонки піхви та інші місцеві реакції помірної вираженості в області аплікації; можливі також реакції гіперчутливості, як правило, що виявляються у вигляді шкірного висипу.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про взаємодію препарату Крайнон з іншими препаратами. Застосування препарату разом із іншими інтравагінальними засобами не рекомендується.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. Підтримка лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції. Починаючи з дня перенесення ембріона, гель у кількості 1125 г (90 мг прогестерону - 1 аплікатор) вводиться щодня інтравагінально. При настанні вагітності терапію продовжують до 12 тижнів або протягом 10-12 тижнів з моменту підтвердженої вагітності. Вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону. 1,125 г (90 мг прогестерону) гелю вводять інтравагінально через день з 15-го по 25-й день циклу. При необхідності, доза може бути зменшена або збільшена. Замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами). 90 мг прогестерону (1 аплікатор) 2 рази на тиждень. Інформація для пацієнта при самостійному застосуванні Необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря при застосуванні препарату Крайнон®. Крайнон містить гормон жовтого тіла, ідентичний природному гормону прогестерону. Крайнон вводиться в піхву. З гігієнічних міркувань та для зручності застосування препарат Крайнон упакований в одноразовий аплікатор, який викидається після використання. До складу аплікатора входять повітряний контейнер, плоский кінець, верхній кінець, нижній кінець, кришка, що відламується. Слід виконувати аплікацію відповідно до цієї інструкції: Взяти аплікатор, щільно затиснувши його верхній кінець між великим та вказівним пальцями. Струсити аплікатор подібно до медичного термометра так, щоб гель перемістився в нижній кінець аплікатора. Тримати аплікатор за верхній плоский кінець повітряного контейнера, видалити з протилежного кінця кришку, що відламується, шляхом повороту. Не натискати на повітряний контейнер. Аплікатор може бути введений як у положенні сидячи, так і в положенні лежачи зі злегка зігнутими колінами. Обережно ввести нижній кінець аплікатора у піхву. Сильно здавити повітряний контейнер, щоб гель з аплікатора потрапив у піхву. Незважаючи на те, що деяка кількість гелю залишається в аплікаторі, пацієнтка отримує потрібну дозу повністю. Потім можна викинути аплікатор із залишком гелю у ньому. Крайнон покриває слизову оболонку піхви, забезпечуючи тривале вивільнення прогестерону.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Крайнон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікар повинен проявляти особливу увагу до можливої ​​появи ранніх симптомів тромботичних порушень (тромбофлебіту, порушень мозкового кровообігу, емболії легеневої артерії та тромбозу сітківки ока). У разі виявлення симптому, що свідчить про ці порушення або навіть передбачає їх наявність, слід негайно відмінити прийом препарату. Пацієнти, які мають будь-які фактори ризику тромботичних порушень, повинні перебувати під ретельним наглядом. У процесі тривалого лікування потрібні регулярні гінекологічні огляди для того, щоб виключити можливість розвитку гіперплазії ендометрію. Фізикальне обстеження перед початком терапії має включати оцінку стану та розвитку молочних залоз і тазових органів, а також цервікальний мазок (тест Папаніколау). Для того, щоб запобігти можливості неповного аборту при застосуванні препарату Крайнон, слід визначати рівень ХГ або провести УЗД. Застосовувати з обережністю у разі порушення функції печінки. У випадках кровотечі прориву, як у всіх випадках нерегулярної піхвової кровотечі, слід виключити органічну патологію. У разі вагінальної кровотечі неясної етіології слід здійснити відповідне обстеження. Так як прогестагени мають здатність затримувати рідину в організмі, пацієнти із захворюваннями, такими як епілепсія, мігрень, бронхіальна астма, серцево-судинна недостатність, порушення функції нирок, повинні знаходитися під ретельним наглядом. Слід уважно спостерігати за пацієнтами, які мають в анамнезі депресію та перервати лікування, якщо депресія посилиться. У невеликої кількості пацієнтів,які отримують естроген-прогестагенну терапію, може спостерігатися зниження толерантності до глюкози. Механізм цього порушення не відомий. У зв'язку з цим, пацієнти, які страждають на цукровий діабет, у процесі лікування прогестероном повинні перебувати під ретельним наглядом. До складу препарату Крайнон входить сорбінова кислота, яка може викликати місцеву шкірну реакцію (контактний дерматит). Вплив препарату на здатність до керування автомобілем та управління іншими механізмами. Крайнон надає слабкий або помірний вплив на здатність до керування автомобілем та роботи з механізмами. Оскільки при застосуванні препарату Крайнон може з'явитися відчуття втоми або сонливість, потрібна обережність при керуванні автомашиною та іншими механізмами. Застосування алкоголю може посилити цей ефект.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом

Форма выпуска: таб. Упаковка: упак. Производитель: Фармамед Завод-производитель: West Coast Laboratories(США).

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 2 капс. Активине інгредієнти: Дудник Китайський (корінь) – 1.04 г; Інші інгредієнти: желатин (капсула), кремнезем, стеарат магнію. Не містить: цукор, сіль, крохмаль, дріжджі, пшеницю, глютен, кукурудзу, молоко, сою.ХарактеристикаМістить ефірні олії, завдяки дії яких його традиційно використовують при гінекологічних та шлунково-кишкових захворюваннях. Стимулює кровотворення, покращує периферичний кровообіг, знижує в'язкість крові, завдяки вмісту ферулової кислоти та лігустиліду. Ці речовини розширюють судини та знижують утворення тромбів у периферичних судинах. Покращує кровообіг у малому тазі, що стимулює скорочення матки, регулює жіночі гормони, відновлює менструальний цикл (також при відміні гормональних контрацептивів). Має знеболюючий ефект при менструаціях. Діє як протизапальний і відхаркувальний засіб, т.к. стимулює утворення слизу у верхніх дихальних шляхах. Чинить дратівливу дію на слизову оболонку шлунка, стимулюючи секрецію шлункового соку. Підвищує жовчовиділення, секрецію панкреатичного соку. Чинить антимікробну дію, пригнічує процеси бродіння в кишечнику. Підвищує потовиділення та діурез, що пов'язано з наявністю в дягілі органічних кислот. Є уросептиком.РекомендуєтьсяГінекологічні захворювання (порушення менструального циклу та кровообігу в малому тазі, безпліддя, біль при менструаціях та їх нерегулярність). Ларінгіт, бронхіт, пневмонія. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (метеоризм, гастрит, дуоденіт, коліт). Дискінезія жовчних шляхів. Цистит та інші урогенітальні інфекції. Для більшого ефекту рекомендується приймати з 7 КЕТО, Індол-3-Карбінол і Готу-Кола.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиРекомендується приймати як біологічно активну добавку до їжі по 2 капсули 3 рази на день під час їжі. Для досягнення більшого ефекту рекомендується приймати спільно з NOW 7-KETO 100mg – 7-Кето, NOW Gotu Kola – Готу Кола (екстракт), NOW Indole-3-Carbinol – Індол-3-карбінол.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозировка: 155 мг Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: Клиника Института биорегу Завод-производитель: Клиника Института биорег. и геронтологии(Россия).

Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Ovarium suis (оваріум суїс) D8 22,0 мкл, Placenta suis (плацента суїс) D10 22,0 мкл, Uterus suis (утерус суїс) D10 22,0 мкл, Salpinx suis (салпінкс суіс) D10 22,0 мкл, Hypophysis suis (гіпофізис суіс) D13 22,0 мкл, Cypripedium calceolus var. Pubescens (циприпедіум кальцеолус вар. Пубесценс) D6 22,0 мкл, Lilium tigrinum (Lilium lancifolium) (ліліум тигринум, ліліум ланцифоліум) D4 22,0 мкл, Pulsatilla pratensis (пульсатилла пракл вульгаріс) D4 22,0 мкл, Sepia officinalis (сепія оффіциналіс) D10 22,0 мкл, Lachesis mutus (лахезис мутус) D10 22,0 мкл, Apisinum (апісінум) D8 22,0 мкл, Kreosotum (креоз2 мкл, Bovista (бовіста) D6 22,0 мкл, Ipecacuanha (іпекакуана) D6 22,0 мкл,Mercurius solubilis Hahnemanni (меркуріус солюбіліс Ганемані) D10 22,0 мкл, Hydrastis canadensis (гідрастис канаденсіс) D4 22,0 мкл, Acidum cis-aconiticum (ацидум цис-аконітікум) D10 22,0 м0 0 мкл. допоміжні речовини: хлорид натрію qs для встановлення ізотонії близько 9 мг/мл, вода для ін'єкцій до 2,2 мл.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняЗастосовується як симптоматичний засіб у жінок у складі комплексної терапії при лікуванні порушень менструального циклу.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції (у тому числі через наявність у складі гомеопатичного розведення Mercurius solubilis Hahnemanni), а також випадки підвищеного слиновиділення. При виявленні побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиЗастосовують по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово. Курс лікування визначається після консультації із лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку, а також при появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Ovarium suis (оваріум суїс) D8 22,0 мкл, Placenta suis (плацента суїс) D10 22,0 мкл, Uterus suis (утерус суїс) D10 22,0 мкл, Salpinx suis (салпінкс суіс) D10 22,0 мкл, Hypophysis suis (гіпофізис суіс) D13 22,0 мкл, Cypripedium calceolus var. Pubescens (циприпедіум кальцеолус вар. Пубесценс) D6 22,0 мкл, Lilium tigrinum (Lilium lancifolium) (ліліум тигринум, ліліум ланцифоліум) D4 22,0 мкл, Pulsatilla pratensis (пульсатилла пракл вульгаріс) D4 22,0 мкл, Sepia officinalis (сепія оффіциналіс) D10 22,0 мкл, Lachesis mutus (лахезис мутус) D10 22,0 мкл, Apisinum (апісінум) D8 22,0 мкл, Kreosotum (креоз2 мкл, Bovista (бовіста) D6 22,0 мкл, Ipecacuanha (іпекакуана) D6 22,0 мкл,Mercurius solubilis Hahnemanni (меркуріус солюбіліс Ганемані) D10 22,0 мкл, Hydrastis canadensis (гідрастис канаденсіс) D4 22,0 мкл, Acidum cis-aconiticum (ацидум цис-аконітікум) D10 22,0 м0 0 мкл. допоміжні речовини: хлорид натрію qs для встановлення ізотонії близько 9 мг/мл, вода для ін'єкцій до 2,2 мл.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняЗастосовується як симптоматичний засіб у жінок у складі комплексної терапії при лікуванні порушень менструального циклу.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції (у тому числі через наявність у складі гомеопатичного розведення Mercurius solubilis Hahnemanni), а також випадки підвищеного слиновиділення. При виявленні побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиЗастосовують по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово. Курс лікування визначається після консультації із лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку, а також при появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: активні компоненти: Cimicifuga racemosa (Cimicifuga) (Цимицифуга рацемоса (Цимицифуга)) D1 5 мл, Sanguinaria canadensis (Sanguinaria) (Сангвінарія канаденсіс (Сангвінарія)) D6 10 мл, Jaborandi (Пилокарпус) офісіналіс (Сепія)) D12 10 мл, Lachesis mutus (Lachesis) (Лачесіс мутус (Лачесіс)) D12 10 мл; допоміжні компоненти: етиловий спирт (етанол) 43% (за масою) 55 мл. По 20, 50 або 100 мл препарату у флакони коричневого скла (тип III) з кришкою, що накручується, з пропілену з контролем першого розтину; з крапельницею із поліетилену. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора, від безбарвної зі злегка жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору рідина зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ФармакодинамікаГомеопатичний препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняКомплексне лікування порушень менструального циклу (дисменорея, вторинна аменорея, передменструальний синдром), клімактеричний синдром, ендометрит, аднексіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 12 років (через недостатність клінічних даних), вагітність, період грудного вигодовування, захворювання печінки, одночасне застосування інших препаратів циміцифуги. З обережністю: при алкоголізмі, черепно-мозковій травмі, захворювання головного мозку.Побічна діяРідко може виникнути підвищене слиновиділення. Порушення функції печінки. У разі виникнення інших побічних ефектів слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування гомеопатичних препаратів не виключає лікування іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з іншими препаратами циміцифуги можливе посилення токсичної дії на печінку.Спосіб застосування та дозиДля забезпечення найбільшої ефективності Ременс® слід приймати за 30 хвилин до або через 1 годину після їди. Вік Доза (разова) Кратність прийому та тривалість курсу Спосіб застосування Клімактеричний синдром Дорослі 10 крапель 3 рази на день. Не менше 6-ти місяців. При стабілізації стану перехід на 1-2 разовий прийом на день. Всередину в чистому вигляді або розвести в 1 столовій ложці води за 30 хвилин до або через 1 годину після їжі, потримавши в роті перед ковтанням 20-30 секунд Порушення менструального циклу (передменструальний синдром, дисменорея, вторинна аменорея) Взрослые и подростки 10 капель 3 раза в день 3 месяца. При необходимости курс можно повторить через 1 месяц после консультации с врачом. Внутрь в чистом виде или развести в 1 столовой ложке воды за 30 минут до или через 1 час после еды, подержав во рту перед проглатыванием 20-30 секунд Хронические воспалительные заболевания женской половой сферы Взрослые и подростки 10 капель 3 раза в день 3 месяца При необходимости курс можно повторить через 1 месяц после консультации с врачом. Внутрь в чистом виде или развести в 1 столовой ложке воды за 30 минут до или через 1 час после еды, подержав во рту перед проглатыванием 20-30 секунд В начале заболевания, а также случаях при острых заболеваниях, требующих быстрого ослабления симптомов, возможен прием препарата по 8-10 капель каждые полчаса - час до наступления улучшения состояния, но не более 8 раз в день, после чего принимать 3 раза в день.ПередозировкаСлучаи передозировки до настоящего времени не были зарегистрированы.Меры предосторожности и особые указанияПоскольку препарат содержит растительные природные компоненты, при хранении может наблюдаться незначительное помутнение и ослабление запаха и вкуса, что не приводит к снижению эффективности препарата. Прием препарат необходимо немедленно прекратить при появлении признаков повреждения печени (желтушность, темная моча, боль в правом подреберье, тошнота, отсутствие аппетита, слабость). В случае отсутствия улучшения состояния в течение 1 месяца на фоне приема препарата, пациенту следует обратиться к врачу. В состав препарата входит этиловый спирт (этанол) 43% по массе. Ременс® (Remens®) - капли содержат в разовой дозе (10 капель) 0,16 г этилового спирта. В максимальной суточной дозе (8 раз в день по 10 капель) содержится 1,28 г этилового спирта. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами У період застосування препарату слід дотримуватись обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. (250 мг): Активні речовини: Цимицифуга (Cimicifuga) D1 - 17,9 мг, Сангвінарія канадська (Sanguinaiia) D6 - 37,2 мг, Пілокарпус (Jaborandi) D6 - 37,2 мг, Секрет залози Каракатиці (Sepia) D12 - 37,2 мг Отрута змії Сурукуку (Lachesis) D12-37,2 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, магнію стеарат. По 12 таблеток у блістері з алюмінієвої фольги та ПВХ/ПВДХ. По 1, 2, 3 або 4 блістери поміщають разом з інструкцією з медичного застосування картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком, білого із жовтуватим відтінком кольору з можливими вкрапленнями, без запаху.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.Показання до застосуванняКомплексне лікування порушень менструального циклу (передменструальний синдром, дисменорея та вторинна аменорея), клімактеричний синдром, ендометрит, аднексит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації препарат застосовується за призначенням лікаря.Побічна діяНа даний момент виникнення побічних ефектів не зареєстровано.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значуща взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не встановлена.Спосіб застосування та дозиДля забезпечення найбільшої ефективності РЕМЕНС слід приймати за 30 хвилин до або через 1 годину після їди, таблетку тримати під язиком до повного розсмоктування. Порушення менструального циклу (передменструальний синдром, дисменорея та вторинна аменорея Доза (разова) Кратність прийому Дорослі та підлітки 1 таблетка 3 десь у день 3 місяці. При необхідності курс лікування можна повторити через 1 місяць після консультації з лікарем. Клімактеричний синдром Доза (разова) Кратність прийому Дорослі 1 таблетка 3 десь у день щонайменше 6-ти місяців. При стабілізації стану перехід на 1-2 разовий прийом щодня. Хронічні запальні захворювання жіночої статевої сфери Доза (разова) Кратність прийому Дорослі та підлітки 1 таблетка 3 десь у день 3 місяці. При необхідності курс лікування можна повторити через 1 місяць після консультації з лікарем. У гострих випадках можливе приймання кожні півгодини-годину до настання поліпшення стану, але не більше 8 разів, після чого приймати 3 рази на день.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему