Противорвотные

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: палоносетрону гідрохлорид 0,56 мг (у перерахунку на палоносетрон 0,50 мг); Допоміжні речовини (вміст): гліцеролмонокаприлокапрат (тип I) 62,20 мг, гліцерол 3,37 мг, полігліцерилолеат 0,87 мг, вода очищена 2,93 мг, бутилгідроксіанізол (ВНА) 0,07 мг; Оболонка капсули: желатин (тип 195) 34,10 мг; сорбітол, спеціальна суміш 23,60 мг; титану діоксид 0,18 мг; Склад чорнила 10A1 чорних: барвник заліза оксид чорний, пропіленгліколь. Капсули, 300мг + 0,5мг. По 1 капсулі блістер з алюмінієвої фольги. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0 з корпусом білого кольору та кришечкою коричневого кольору, непрозорі, з написом чорним чорнилом «НЕ1» на корпусі. Вміст капсули: три круглі плоскі таблетки майже білого кольору з ледь помітною мармуровістю, допускаються вкраплення коричневого та сірого кольору, з фаскою з двох боків; м'яка сферична капсула світло-жовтого кольору, непрозора, зі швом, що містить прозорий розчин світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб, серотонінових рецепторів (5-НТЗ) антагоніст.ФармакокінетикаВсмоктування Нетупітант Дані щодо абсолютної біодоступності нетупітанта у людини відсутні. За даними двох досліджень (нетупітант, внутрішньовенно) біодоступність у людини становить понад 60%. У дослідженнях із застосуванням одноразових пероральних доз нетупітант визначали у плазмі крові від 15 хвилин і до 3-х годин після введення. Зміна концентрації препарату в плазмі є процес поглинання першого порядку і досягає Сmax приблизно через 5 годин. Спостерігалося надпропорційне збільшення Сmax та AUC параметрів для доз від 10 мг до 300 мг. У 82 здорових добровольців, які приймають одноразову дозу нетупітанту 300 мг, максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) становила 486 ± 268 нг/мл (середнє ± стандартне відхилення), а середній час досягнення максимальної концентрації (Тmax) становив 5,25 годин, AUC становила 15 032 ± 6858 х.нг/мл. В узагальненому аналізі, у жінок спостерігався сильніший вплив нетупітанту порівняно з чоловіками; реєструвалося 1,31-кратне збільшення Сmax, та 1,02-кратне збільшення AUC, а також збільшення в 1,36 рази періоду напіввиведення. AUC0-∞ та Сmax нетупітанту збільшилися в 1.1 та 1.2 рази, відповідно, після вживання їжі з високим вмістом жирів. Палоносетрон При пероральному прийомі палоносетрон добре абсорбується, яке абсолютна біодоступність досягає 97%. Після одноразової пероральної дози з використанням буферного розчину середнє значення максимальної концентрації палоносетрону (Сmax) та площа під кривою концентрація-час (AUC 0-оо) були пропорційними дозі в діапазоні від 3,0 до 80 мкг/кг у здорових добровольців. У 36 здорових чоловіків і жінок, які отримували одноразову дозу 0,5 мг палоносетрону, максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) становить 0,81±1,66 нг/мл (середнє±стандартне відхилення) та час максимальної концентрації (Тmax) становив 5,1±1,7 годин. У пацієнтів жіночої статі (n=18) середня AUC була на 35% вище, а середня Сmax на 26% вище, ніж у пацієнтів чоловічої статі (n=18). У 12 онкохворих, які приймали одноразову дозу 0,5 мг палоносетрону за одну годину до хіміотерапії, Сmax становить 0,93±0,34 нг/мл та Тmax – 5,1±5.9 годин. AUC у онкохворих була на 30% вищою, ніж у здорових добровольців. Їжа з високим вмістом жиру не впливала на Сmax та AUC при пероральному прийомі палоносетрону. Розподіл Нетупітант При одноразовому пероральному прийомі нетупітанту 300 мг онкохворими, розподіл нетупітанту характеризується двокамерною моделлю з передбачуваним середнім загальним кліренсом 20,5 л/год та великим об'ємом розподілу у центральному відсіку (486 л). Зв'язування нетупітанту та його двох основних метаболітів M1 та М3 з білком плазми людини >99% при концентраціях у межах від 10 до 1500 нг/мл. Третій основний метаболіт М2 на 97% пов'язаний з білками плазми. Палоносетрон Палоносетрон має об'єм розподілу близько 8,3±2,5 л/кг. Близько 62% палоносетрону пов'язують із білками плазми. Метаболізм Нетупітант Три метаболіти були виявлені в плазмі крові при пероральному прийомі доз нетупітанту 30 мг і вище (похідне дезметилу, M1; похідне N-оксиду, М2; похідне ОН-метилу, М3). Дослідження метаболізму in vitro показали, що CYP3A4 і, меншою мірою, CYP2D6 та CYP2C9 беруть участь у метаболізмі нетупітанту. Після прийому одноразової дози нетупітанту, що становить 300 мг, середні відносини радіоактивності нетупітант/плазма варіювалися від 0,13 до 0,49 протягом 96 годин після прийому. Співвідношення залежить від часу з значеннями, що поступово знижуються, за 24 години після прийому, вказуючи на те, що нетупітант швидко метаболізується. Середня Сmax становила приблизно 11%, 47% та 16% вихідної речовини для M1, М2 та М3 відповідно; у М2 була найнижча AUC по відношенню до вихідної речовини (14%),тоді як AUC M1 та М3 становила приблизно 29% та 33% вихідної речовини, відповідно. Метаболіти M1, М2 і М3 продемонстрували фармакологічну активність у фармакодинамічній моделі тварин, де М3 був більш активним, а М2 найменш активним. Палоносетрон Палоносетрон виводиться кількома шляхами; приблизно 50% метаболізується з утворенням двох основних метаболітів: N-оксиду-палоносетрону та 6-8-гідрокси-палоносетрону. Кожен з цих метаболітів має менше ніж 1% від 5-ПТз активності антагоніста палоносетрону. Дослідження метаболізму in vitro показали, що ізоферменти CYP2D6 та, меншою мірою, CYP3A4 та CYP1A2 беруть участь у метаболізмі палоносетрону. Однак клінічні фармакокінетичні дослідження не виявили суттєвих відмінностей між швидкими та повільними метаболізаторами субстратів CYP2D6. Виведення Нетупітант При прийомі одноразової дози Акінзео, нетупітант виводиться з організму мультиекспоненціальним шляхом, із середнім періодом напіввиведення, що становить 88 годин у онкохворих. Нирковий кліренс не є суттєвим методом виведення речовин, пов'язаних із нетупітантом. Середня частка пероральної дози нетупітанту, яка виводиться у незміненому вигляді із сечею, становить менше 1%; загалом 3,95% та 70,7% від радіоактивної дози відновлювалися в сечі та калі, відповідно. Приблизно половина радіоактивності при пероральному прийомі нетупітанту [14С] відновлювалася із сечі та калу протягом 120 годин після введення. Кінцевий період напіввиведення завершується на 29-30 день після прийому нетупітанту. Палоносетрон При одноразовому пероральному прийомі дози [14С]-палоносетрона 0,75 мг шістьма здоровими добровольцями, 85% до 93% загальної радіоактивності виводилися з сечею, і від 5% до 8% виводилися з калом. Кількість незміненого палоносетрона у сечі становить приблизно 40% від введеної дози. У здорових добровольців, які приймали капсули палоносетрону 0,5 мг, період напіввиведення у кінцевій фазі (t1/2) палоносетрону становив 37±12 годин (в середньому ± стандартне відхилення), і у онкохворих – t1/2 становив 48±19 годин. Після одноразового введення приблизно 0,75 мг палоносетрону внутрішньовенно, загальний кліренс палоносетрону у здорових добровольців становив 160±35 мл/год/кг (середнє±стандартне відхилення), а нирковий кліренс становив 66,5±18,2 мл/год/кг. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Порушення функції печінки Нетупітант Максимальні концентрації та загальний вплив нетупітанту були збільшені у пацієнтів з легким (n=8), помірним (n=8), та тяжким (n=2) ступенем печінкової недостатності порівняно зі здоровими добровольцями, хоча індивідуальна мінливість реєструвалася у пацієнтів із печінковою недостатністю. та у здорових добровольців. Вплив нетупітанту (Сmax, AUC 0-t та AUC 0-оо) порівняно з відповідними здоровими добровольцями був на 11%, 28% та 19% вище при легкій та на 70%, 88% та 143% вище при печінковій недостатності середнього ступеня відповідно. Таким чином, коригування дозування для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня не потрібне. Існують обмежені дані щодо пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (згідно з класифікацією Чайлд-П'ю ≥9). Палоносетрон Печінкова недостатність суттєво не впливає на загальний кліренс палоносетрону порівняно із здоровими добровольцями. У той час як період напіввиведення в кінцевій фазі та середня системна дія палоносетрону збільшується у пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня, зниження дози не потрібне. Порушення функції нирок Нетупітант Спеціальних досліджень для оцінки впливу нетупітанту на пацієнтів із нирковою недостатністю не проводилося. У дослідженні ADME, менше 5% всіх матеріалів, пов'язаних з нетупітантом, виводилися з організму з сечею, і менше 1% дози нетупітанту виводилося в незміненому вигляді з сечею, тому будь-яке накопичення нетупітанту або метаболітів після прийому одноразової дози незначне. Крім того, ФК дослідження популяції не показало кореляцію між ФК параметрами нетупітанту та маркерами дисфункції нирок. Палоносетрон Ниркова недостатність легкого та середнього ступеня суттєво не впливає на параметри ФК палоносетрону. Загальна системна дія палоносетрону, введеного внутрішньовенно хворим з нирковою недостатністю тяжкого ступеня по відношенню до здорових добровольців, збільшилася приблизно на 28%. У ФК дослідженні популяції пацієнти зі зниженим кліренсом креатиніну (CLCR) також мали знижений кліренс палоносетрону, але це зниження не призвело до істотної зміни впливу палоносетрону. Таким чином, Акінзео можна приймати пацієнтам із нирковою недостатністю без коригування дози. Вплив нетупітанту та палоносетрону не оцінювався у хворих з термінальною стадією ниркової недостатності.ФармакодинамікаМеханізм дії Нетупітант є селективним антагоністом рецепторів нейрокініну-1 (NK1) субстанції Р. Палоносетрон є антагоністом рецептора 5-НТ3, що має високу спорідненість з цим рецептором і не має зв'язку з іншими рецепторами. Хіміотерапевтичні речовини викликають нудоту та блювання, стимулюючи вивільнення серотоніну з ентерохромафінних клітин тонкого кишечника. Потім серотонін активує 5-НТ3 рецептори, розташовані на вагусних аферентах, щоб ініціювати блювотний рефлекс. Відстрочена блювота була пов'язана з активацією тахікінінових рецепторів нейрокініну-1 (NK1) (розподілених у центральній та периферичній нервовій системі) речовиною Р. Як показано в дослідженнях in vitro та in vivo, нетупітант пригнічує позиву до блювоти за допомогою речовини Р. Нетупітант перетинає гематоенцефалічний бар'єр з рецепторами NK1 у кількості 92,5%, 86,5%, 85,0%, 78,0% та 76,0% у стріатумі в 6, 24, 48, 72, та 96 годин, відповідно, після введення 300 мг нетупітанту. Клінічна ефективність та безпека Пероральний прийом Акінзео у комбінації з дексаметазоном запобігає нападу гострої та відстроченої нудоти та блювання при високо- та помірноеметогенній хіміотерапії онкохворих у двох окремих основних дослідженнях. Дослідження високоеметогенної хіміотерапії У мультицентровому, ранодомізованому, паралельному, подвійному-сліпому контрольованому клінічному дослідженні за участю 694 пацієнтів, ефективність та безпеку одноразової дози перорального препарату Акінзео порівняли з одноразовою дозою палоносетрону у онкохворих, що проходили курс хіміотреапії Ефективність Акінзео оцінювали у 135 пацієнтів, які отримували одноразову дозу (нетупітант 300 мг + палоносетрон 0,5 мг) та у 136 пацієнтів, які отримували палоносетрон 0,5 мг. Схема прийому Акінзео та палоносетрону 0,5 мг при еметогенній хіміотерапії відображено у Таблиці 1. Таблиця 1: Схема прийому пероральних препаратів при еметогенній хіміотерапії Схема прийому День 1 День 2-4 Акінзео Акінзео (нетупітант 300 мг +; палоносетрон 0,5 мг); Дексаметазон 12 мг Дексаметазон 8 мг 1 раз на добу Палоносетрон Палоносетрон 0,5 мг; Дексаметазон 20 мг Дексаметазон 8 мг 2 рази на добу Початковим пунктом оцінки ефективності вважалася повна ремісія (без позивів до блювання, без потреби у лікарській терапії) протягом 120 годин після початку курсу високоеметогенної хіміотерапії. Короткий звіт результатів дослідження наведено в Таблиці 2. Таблиця 2: Співвідношення пацієнтів, які отримують курс хіміотерапії з цисплатином (групи та фази) Акінзео N = 135% Палоносетрон 0,5 мг N = 136% р-значення Початковий пункт оцінки ефективності Повна відповідь; Повна фаза 89,6 76,5 0,004 Вторинний пункт оцінки ефективності Повна відповідь; Гостра фаза; Відстрочена фаза 98,5; 90,4 89,7; 80,1 0,007; 0,018 Відсутність блювоти; Гостра фаза; Відстрочена; Повна 98,5; 91,9; 91,1 89,7; 80,1; 76,5 0,007; 0,006; 0,001 Відсутність нудоти; Гостра фаза; Відстрочена; Повна 98,5; 90,4; 89,6 93,4; 80,9; 79,4 0,050; 0,004; 0,021 Примітка: Гостра фаза: 0-24 години після терапії цисплатином Відстрочена фаза: 25-120 годин після терапії цисплатином Повна: 1-120 годин після терапії цисплатином Дослідження при помірноеметогенній хіміотерапії у онкохворих У мультицентровому, ранодомізованому, паралельному, подвійному-сліпому, активно-контрольованому, з дослідженням переваги, клінічному дослідженні ефективність та безпеку одноразової пероральної дози препарату Акінзео (нетупітант 300 мг + палоносетрон 0,5 мг) порівняли з одноразовою дозою у паносе онкохворих, які отримують перший цикл хіміотерапії з антрациклінами та циклофосфамідами для лікування твердих злоякісних пухлин. Під час проведення дослідження антрацикліно-циклофосфамідна терапія була визнана помірноеметогенною. В останніх дослідженнях вона вважається високоеметогенною. Усі пацієнти отримували одноразові дози дексаметазону. Таблиця 3: Схема прийому пероральних препаратів при помірно-еметогенній терапії Схема прийому День 1 День 2-3 Акінзео Акінзео (нетупітант 300 мг +; палоносетрон 0,5 мг); Дексаметазон 12 мг Відсутність терапії Палоносетрон Палоносетрон 0,5 мг; Дексаметазон 20 мг Відсутність терапії Після завершення першого циклу пацієнтам було запропоновано участь у мультицикловому дослідженні із повторенням першого циклу. Обмежень за кількістю циклів був. Загалом у дослідженні взяли участь 1450 пацієнтів (Акінзео n=725; палоносетрон n=725). З них 1438 пацієнтів (98,8%) завершили перший цикл і 1286 (84,4%) пацієнтів продовжили участь у багатоцикловому дослідженні. Усього 907 пацієнтів (62,3%) завершили багатоциклове дослідження, максимальна кількість циклів була 8. Всього 724 пацієнти (99,9%) отримували терапію циклофосфамідом. Усі пацієнти додатково отримували доксорубіцин (68,0%) або епірубіцин (32,0%). Основним критерієм ефективності був відсоток ПЗ у відкладеній фазі, 25-120 годин після початку застосування хіміотерапії. Результати цього дослідження показані в Таблиці 4. Таблиця 4: Співвідношення пацієнтів, які отримували хіміотерапію на основі антрацикліну та циклофосфаміду за групами лікування та фазами, цикл 1. Акінзео; N = 724; % Палоносетрон, 0,5 мг; N = 725; % р-значення * Основний критерій оцінки ефективності Повна відповідь; Відкладена фаза† 76,9 69,5 0,001 Основні вторинні критерії оцінки Повна відповідь; Гостра фаза; Фаза в цілому§ 88,4; 74,3 85,0; 66,6 0,047; 0,001 Відсутність блювання; Гостра фаза; Відкладена фаза; Фаза загалом 90,9; 81,8; 79,8 87,3; 75,6; 72,1 0,025; 0,004; <0,001 Відсутність значної; Гостра фаза; Відкладена фаза; Фаза загалом 87,3; 76,9; 74,6 87,9; 71,3; 69,1 NS; 0,014; 0,020 * p-значення, за критеріями Кохрана-Мантелі-Гензеля, стратифікованого за віковими категоріями та області. ‡ Гостра фаза: від 0 до 24 годин після застосування антрациклінів та циклофосфаміду. † Відкладена фаза: від 25 до 120 годин після застосування антрациклінів та циклофосфаміду. § Фаза в цілому: від 0 до 120 годин після застосування антрациклінів та циклофосфаміду. Пацієнти продовжили участь у мультицикловому дослідженні максимум до 7 додаткових циклів хіміотерапії. Протиблювота дія препарату Акінзео підтримувалась протягом повторних циклів у тих пацієнтів, які продовжували прийом препарату в кожному з циклів. Вплив нудоти та блювання на життя пацієнтів оцінювався за допомогою опитувальника функціональної оцінки якості життя (FLIE). Співвідношення пацієнтів з відсутністю загального впливу на повсякденне життя становило на 6,3% вище (р-значення = 0,005) у групі Акінзео (78,5%), ніж у групі палоносетрону (72,1%). Мул'тициклове дослідження безпеки на пацієнтах, які отримують високоеметогенну хіміотерапію або помірну еметогенну хіміотерапію. В окремому дослідженні за участю 413 пацієнтів, які перенесли початкові та повторні цикли хіміотерапії (у тому числі на основі карбоплатину, цисплатину, оксаліплатину та доксорубіцину), були рандомізовані для отримання Акінзео (n=309) або апрепітанту та палоносетрону (n=10). Безпека та ефективність зберігалися протягом усіх циклів.Показання до застосуванняПрофілактика гострої та відстроченої нудоти та блювання у дорослих, викликаної проведенням високоеметогенної хіміотерапії на основі цисплатину. Профілактика гострої та відстроченої нудоти та блювання у дорослих, викликаної проведенням помірної хіміотерапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік віком до 18 років. Вагітність. Слід обережно застосовувати у пацієнтів зі схильністю до збільшення інтервалу QT.Вагітність та лактаціяПланування вагітності Жінкам, які планують вагітність, перед початком прийому препарату рекомендується зробити тест на вагітність, щоб переконатися у її відсутності. Також необхідно приймати контрацептиви протягом 1 місяця після закінчення терапії Акінзео. Вагітність Палоносетрон Даних щодо впливу палоносетрону на вагітних немає. Дослідження на тваринах не показали прямого або можливого токсичного впливу палоносетрону на репродуктивну функцію. Нетупітант Даних щодо впливу нетупітанту на вагітних немає. Дослідження на тваринах показали токсичну дію нетупітанту на репродуктивну функцію, включаючи розвиток тератогенного ефекту у кроликів. Таким чином, застосування препарату Акінзео під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяються у грудне молоко палоносетрон чи нетупітант. Не виключено ризик для новонародженого. Не слід застосовувати препарат Акінзео в період грудного вигодовування. Після закінчення терапії препаратом Акінзео рекомендується протягом 1 місяця утримуватися від годування груддю.Побічна діяКороткі дані про профіль безпеки Серед побічних реакцій, пов'язаних з прийомом препарату Акінзео, найчастіше повідомлялося про головний біль (3,6%), запор (3,0%) та втому (1,2%). Жоден із цих випадків не є серйозним. Дані про побічні реакції у вигляді зведених таблиць Профіль безпеки препарату Акінзео оцінювали у 1169 онкохворих, які отримують принаймні один курс високо- або помірно-еметогенної хіміотерапії у трьох подвійних сліпих активно-контрольованих дослідженнях. Побічні реакції частіше трапляються при застосуванні Акінзео, ніж при прийомі палоносетрону 0,5 мг. Дані наведені в Таблиці 5 за класами систем органів та частоті згідно з термінологією MedDRA. Побічні реакції за частотою визначаються як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000) і дуже рідко (<1/10000), невідомо (обсяг доступних даних не дає змоги оцінити). Таблиця 5: Побічні реакції, асоційовані з прийомом Акінзео Клас систем органів Часто Не часто Рідко Інфекції та інвазії Цистит Порушення з боку крові та лімфатичної системи нейтропенія; Лейкоцитоз лейкопенія; Лейкоцитоз Порушення з боку обміну речовин та харчування Зниження апетиту Гіпокаліємія Порушення психіки Безсоння Гострий психоз; Зміна настрою; Порушення сну Порушення з боку нервової системи Головний біль Нудота Гіпестезія Наруiення з боку органів чуття Запаморочення Кон'юнктивіт; Розмитий зір Порушення з боку серцево-судинної системи Атріовентрикулярна блокада першого ступеня; Кардіоміопатія; Порушення провідності серця Аритмія; Атріовентрикулярна блокада другого ступеня; Блокада ніжки пучка Гіса; Недостатність мітрального клапана; Ішемія міокарда; Шлуночкова екстрасистолія З боку органів кровотворення Гіпертензія Гіпотензія Порушення з боку дихальної системи Ікота Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Запор Біль в животі; Діарея; Диспепсія; метеоризм; Нудота Дисфагія; Окладена мова Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Алопеція; Кропивниця Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Біль у спині Загальні порушення Втома Астенія Жар; Біль у грудях; Зміна смаковідчуття Випадки з досліджень Підвищення рівня печінкових трансаміназ; Підвищення рівня лужної фосфатази у крові; Підвищення рівня креатиніну у крові; Подовжений інтервал QT в ЕКГ Підвищення рівня білірубіну у крові; Підвищення рівня креатинфосфокінази у крові; Зниження сегмента ST у ЕКГ; Відхилення сегмента ST-T в ЕКГ; Підвищення рівня тропоніну Опис окремих побічних реакцій Частих побічних реакцій щодо нетупітанту, нового компонента комбінованого препарату, не спостерігалося, оскільки їхня частота схожа з частотою побічних реакцій на палоносетрон. Повідомлялося про набряк очей, задишку, міалгії при прийомі палоносетрону, однак це не відноситься до самого препарату Акінзео. Усі ці реакції були рідкісними. Дуже рідко повідомлялося про анафілаксію, анафілактичну/анафілактоїдну реакцію та шок при постмаркетинговому застосуванні палоносетрону внутрішньовенно.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Акінзео та інших інгібіторів CYP3A4 рівень концентрації нетупітанту в плазмі може збільшитися. При одночасному застосуванні Акінзео з лікарськими засобами, які пригнічують активність CYP3A4, концентрація нетупітанту в плазмі може бути знижена, і це може призвести до зниження ефективності. Акінзео може збільшити концентрацію в плазмі супутніх лікарських засобів, метаболізм яких здійснюється за участю CYP3A4. У людини нетупітант виводиться в основному через печінку за участю CYP3A4 з граничною нирковою екскрецією. Нетупітант є субстратом та помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4 при введенні 300 мг. Палоносетрон виводиться з організму як через нирки, так і метаболічно, причому за допомогою CYP ензимів, головним чином CYP2D6, меншою мірою CYP3A4 і CYP1A2 ізоензимів. Грунтуючись на дослідженнях in vitro, палоносетрон не пригнічує та не стимулює ізоензим цитохрому Р450 у клінічно релевантних концентраціях. Нетупітант і палоносетрон при пероральному прийомі: Клінічно значимих випадків взаємодії у фармакокінетиці не спостерігалося. Субстрати CYP3A4: Дексаметазон Спільне застосування 300 мг нетупітанту з дексаметазоном (день 1 – 20 мг, день 2 – 4-8 мг 2 рази на день) значно збільшує концентрацію останнього залежно від часу та дозування. Площа під кривою дексаметазону – AUC0-24 (день 1), AUC24-36(день 2), AUC84-108 та AUC24-∞ (день 4) збільшилась у 2,4 рази при одночасному застосуванні з нетупітантом, 300 мг. Фармакокінетичний профіль нетупітанту залишився незміненим при комбінації з дексаметазоном. Таким чином, дозування дексаметазону необхідно знижувати приблизно на 50% при одночасному пероральному застосуванні з Акінзео. Інші лікарські препарати, що застосовуються в хіміотерапії (доцетаксел, етопозид, циклофосфамід): Концентрація доцетакселу та етопозиду збільшилася на 37% та 21%, відповідно, при одночасному застосуванні з Акінзео. З циклофосфамідами такого ефекту при одночасному прийомі з нетупітантом не спостерігалося. Оральні контрацептиви: Акінзео при одночасному пероральному прийомі з 60 мкг етинілестрадіолу не вплинув на AUC останнього. При одночасному прийомі з 300 мкг левоноргестрелу AUC левоноргестрела збільшилася в 14 рази. Впливу на ефективність гормональних контрацептивів при одночасному прийомі з Акінзео не спостерігалося. Фармакокінетика нетупітанту та палоносетрону залишалася незмінною. Еритроміцин та мідазолам Концентрація еритроміцину та мідазоламу в плазмі крові при одночасному прийомі з нетупітантом збільшилась у 1,3 та 2,4 рази, відповідно. Це не розглядалося як клінічно важливий ефект. Фармакокінетичний профіль нетупітанту залишався незмінним. Потенційний ефект від збільшення концентрації мідазоламу або інших бензодіазепінів, метаболізм яких здійснюється за участю CYP3A4 (алпразолам, тріазолам) повинен враховуватись при одночасному призначенні з Акінзео. Серотонінові лікарські препарати (СІ-ОЗС та СІ-ОЗС-Н) Були повідомлення про серотніновий синдром після одночасного прийому 5-НТ3 антагоністів та інших серотонінових лікарських засобів (включаючи СІ-ОЗС та СІ-ОЗС-Н). Інші лікарські препарати, що впливають на фармакокінетику Акінзео Нетупітант переважно виводиться за участю CYP3A4, тому одночасний прийом з лікарськими засобами, які пригнічують або стимулюють активність ізоферменту CYP3A4, можуть впливати на концентрацію нетупітанту в плазмі крові. Отже, рекомендується бути обережним при одночасному прийомі з сильними CYP3A4 інгібіторами (наприклад, кетоконазол), а одночасного прийому з сильними індукторами CYP3A4 слід уникати (наприклад, рифампіцин). Ефект кетоканозолу та рифампіцину Одночасний прийом інгібіторів ізоферменту CYP3A4 – кетоконазолу з Акінзео збільшив AUC нетупітнату у 1,8 разів та Сmax у 1,3 рази порівняно з прийомом лише Акінзео. Спільне застосування з кетоконазолом не впливає на фармакокінетику палоносетрону. Отже, до спільного прийому сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) з Акінзео® слід поставитися з обережністю, а спільне застосування із сильними індукторами CYP3A4 (наприклад, рифампіцин) слід уникати. Інші лікарські препарати Взаємодія Акінзео з препаратами, які є субстратами переносника Р-глікопротеїну, є малоймовірною. Нетупітант не є субстратом переносника Р-глікопротеїну. При введенні нетупітанту в день 8 у 12-денному режимі прийому дигоксину, змін у фармакокінетиці дигоксину не спостерігалося. Інгібування білка, що визначає резистентність раку молочної залози (BCRP) та глюкоронідаціі ізоферменту UGT2B7 нетупітантом, є малоймовірним. Дані in vitro показують, що нетупітант пригнічує ізофермент UGT2B7, масштаб цього явища в клінічному дослідженні не представлений. Рекомендується бути обережним при одночасному прийомі нетупітанту з пероральними субстратами цього ферменту (напр. зидовудином. вальпроєвою кислотою, морфіном). Дані in vitro показують, що нетупітант пригнічує еффлюкс переносника білка раку молочної залози (BCRP). Клінічні дані не представлені. Дані in vitro показували, що нетупітант є інгібітором Р-глікопротеїну. У дослідженні на здорових добровольцях нетупітант не вплинув на концентрацію дигоксину, субстрат Р-глікопротеїну, однак збільшив середню максимальну концентрацію в 1,09 раза [90% CI 0,9-1,31]. Не виключено, що цей ефект міг мати більше клінічного значення у онкохворих із порушенням функції нирок. Таким чином, рекомендується бути обережним при одночасному прийомі нетупітанту з дигоксином або іншими субстратами Р-глікопротеїну, такими як дабігатран або колхіцин.Спосіб застосування та дозиДля перорального застосування. Капсулу необхідно ковтати повністю незалежно від їди. Дорослі Одну капсулу прийняти приблизно за годину до початку кожного циклу хіміотерапії. Пероральна доза дексаметазону, що рекомендується, повинна бути знижена на 50% при одночасному застосуванні з Акінзео. Пацієнти похилого віку Корекція дози для пацієнтів похилого віку не потрібна. Пацієнти старше 75 років повинні приймати препарат з обережністю через тривалий напіврозпад активних речовин та обмежений досвід застосування у даної групи пацієнтів. Діти Ефективність та безпека застосування препарату Акінзео у дітей не встановлена. Пацієнти з порушенням функції нирок Корекції дози у пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня не потрібні. Ниркова екскреція для нетупітанту незначна. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня фармакокінетичні параметри палоносетрону суттєво не змінюються. Загальна системна дія при внутрішньовенному введенні палоносетрона пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності по відношенню до здорових добровольців збільшилася приблизно на 28%. Фармакокінетика палоносетрону та нетупітанту не вивчалася для пацієнтів з термінальною стадією захворювання нирок, які потребують гемодіалізу, дані щодо ефективності та безпеки Акінзео у таких пацієнтів недоступні. Тому застосування Акінзео таким пацієнтам не рекомендується. Пацієнти з порушенням функції печінки Корекція дози у пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня не потрібна (значення згідно з класифікацією Чайлд-П'ю 5-8). Існують обмежені дані для пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності (значення згідно з класифікацією Чайлд-П'ю ≥9). Оскільки використання препарату для пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності може бути пов'язане з посиленою дією нетупітанту, Акінзео таким пацієнтам слід використовувати з обережністю.ПередозуванняСпеціальної інформації про передозування Акінзео препаратом при терапії немає. У клінічних дослідженнях використовували нетупітант до 600 мг та палоносетрон до 6 мг і це не викликало питань безпеки застосування. У разі передозування прийом препарату слід припинити, за пацієнтом необхідно спостерігати та застосовувати стандартне підтримуюче лікування. Через протиблювотну активність нетупітанту і палонсетрону, блювання, спричинене лікарськими засобами, може бути неефективним. Дослідження діалізу не проводились. Однак, через високий обсяг розподілу нетупітанту і палоносетрону, діаліз у разі передозування може бути неефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗапор Оскільки палоносетрон може збільшувати час проходження в кишечнику, пацієнтів, які страждають від запорів або з ознаками підгострої непрохідності кишечника, слід спостерігати після прийому. Повідомлялося про випадки запору з копростазом, які вимагають госпіталізації після прийому палоностерону 0,75 мг. Серотоніновий синдром Повідомлялося про випадки серотонінового синдрому з використанням 5-НТ3 антагоністів як монотерапію, або у поєднанні з іншими серотонінергічними лікарськими засобами, (у тому числі селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та інгібіторами зворотного захоплення норадреналіну пацієнтів із серотоніновим синдромом. Синдром подовженого інтервалу QT Дослідження ЕКГ проводилося у здорових добровольців жіночої та чоловічої статі, які приймали нетупітант перорально по 200 або 600 мг, у поєднанні з палоносетроном, 0,5 мг або 1,5 мг відповідно. Дослідження не виявило клінічно важливих ефектів на параметри ЕКГ: найвища точкова оцінка плацебо і базова лінія, що коригує інтервал QTc склала 7,0 мс (одностороння верхня 95% довірча межа 8,8 мс), що спостерігається через 16 годин після прийому сверхтерапевтичних нетупітанту та 1,5 мг палоносетропу). Верхня 95% довірча межа точкової оцінки плацебо та базової лінії скоригували QTcI у межах 10 мс на всіх тимчасових точках протягом 2 днів після введення досліджуваного препарату. Однак, оскільки Акінзео містить антагоніст рецептора 5-НТ3, слід виявляти обережність при одночасному прийомі з лікарськими засобами, які збільшують інтервал QT для пацієнтів, у яких діагностувалося, або може розвинутись подовження інтервалу QT. Ці умови включають пацієнтів з особистою або сімейною історією подовження інтервалу QT, з електролітними порушеннями, застійною серцевою недостатністю, брадіаритмією, порушеннями провідності, та пацієнтів, які приймають антиаритмічні лікарські засоби або інші лікарські засоби, які призводять до подовження інтервалу QT або порушення електролітів. Гіпокаліємія та гіпомагніємія підлягають лікуванню до прийому препарату. Даний препарат не слід застосовувати для лікування та запобігання нудоті та блюванню після хіміотерапії,якщо це пов'язано з наступним курсом хіміотерапії. Слід виявляти обережність при прийомі препарату пацієнтами з печінковою недостатністю тяжкого ступеня, оскільки дані для таких пацієнтів обмежені. Даний препарат повинен використовуватися з обережністю для пацієнтів, які приймають перорально одночасно активні речовини, які метаболізуються головним чином через CYP3A4 та з вузьким терапевтичним діапазоном, такі як циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус, альфентаніл, діерготамін, ерготамін, фентаніл та хіні. Хіміотерапевтичні засоби, які є субстратами для CYP3A4 Нетупітант є помірним інгібітором CYP3A4 і може підвищувати вплив хіміотерапевтичних агентів, які є субстратами для CYP3A4, наприклад, доцетаксел. Таким чином, пацієнти повинні спостерігатися через підвищену токсичність хіміотерапевтичних агентів, які є субстратами CYP3A4, включаючи іринотекан. Крім того, нетупітант може також вплинути на ефективність хіміотерапевтичних агентів, яким потрібна активація за допомогою метаболізму CYP3A4. Допоміжні речовини Акінзео містить сорбітол та сахарозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або сахаразо-ізомальтазним дефіцитом не слід приймати цей лікарський препарат. Препарат може містити сліди соєвого лецитину. Таким чином, пацієнти з гіперчутливістю до арахісу або сої повинні ретельно стежити за ознаками алергічної реакції. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Акінзео має помірний вплив на здатність керувати автомобілем та механізмами. Але оскільки препарат може викликати запаморочення, сонливість, втому, пацієнту слід утриматися від керування автомобілем та від робіт із механізмами у разі таких симптомів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат – 1 мл: гранісетрон (у формі гідрохлориду) 1 мг. 3 мл – флакони (1) – упаковки контурні пластикові (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКонцентрат для виготовлення розчину для інфузій.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Селективний антагоніст 5HT3-рецепторів серотонінових. Купірує блювання, що виникає при збудженні парасимпатичної нервової системи внаслідок вивільнення серотоніну ентерохромафінними клітинами.ФармакокінетикаПісля внутрішньовенного введення в дозах 20 мкг/кг або 40 мкг/кг середня C max  у плазмі становить відповідно 13.7 мкг/л і 42.8 мкг/л. Зв'язування з білками плазми – 65%. Швидко метаболізується шляхом деметилювання та окиснення. T1/2 становить 3.1-5.9 год. У онкологічних пацієнтів T1/2 підвищується до 10-12 год. Виводиться із сечею та калом переважно у вигляді кон'югатів; 8-15% виявляється у сечі в незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяАнтагоніст серотонінових 5-HT3-рецепторів. Протиблювотний препарат центральної дії.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування нудоти та блювання при хіміотерапії цитостатиками. Профілактика та лікування післяопераційної нудоти та блювання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до гранісетрону.Вагітність та лактаціяБезпека лікування гранісетроном при вагітності не встановлена, тому застосування можливе лише у випадках нагальної потреби. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Застосування у дітей Для лікування та профілактики післяопераційної нудоти та блювання у дітей гранісетрон не застосовують.Побічна діяМожливо: транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ у крові, запори, головний біль, висипання на шкірі.Спосіб застосування та дозиДорослим для внутрішнього прийому разова доза - 1 мг, для внутрішньовенної інфузії разова доза - 3 мг, для внутрішньовенної ін'єкції (повільно, не менше 30 сек) разова доза - 1 мг. Максимальна доза – 9 мг на добу. Дітям внутрішньовенно краплинно одноразово - 40 мкг/кг (але не більше 3 мг). Дітям старше 12 років прийому внутрішньо разова доза - 1 мг. Кратність та тривалість застосування встановлюють індивідуально.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при симптомах порушення прохідності кишківника. Для лікування та профілактики післяопераційної нудоти та блювання у дітей гранісетрон не застосовують.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 10 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Тева Завод-виробник: Teva Pharmaceutical Works Private Co. (Угорщина) Діюча речовина: Домперидон.

Дозування: 10 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Атол ТОВ Завод-виробник: Озон(Росія) Діюча речовина: Домперидон. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .

Фасовка: N3 Форма выпуска: капс. Упаковка: блистер Производитель: МСД Завод-производитель: Merck Sharp & Dohme(Нидерланды) Действующее вещество: Апрепитант. .

Дозування: 150 мг Фасування: N1 Упакування: фл. Виробник: МСД Завод-виробник: Merck Sharp & Dohme (Нідерланди) Действующее вещество: Фосапрепитант. .

Форма выпуска: сироп Упаковка: фл. Производитель: ВИФИТЕХ ЗАО Завод-производитель: ВИФИТЕХ(Россия). .

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Ондансетрону гідрохлориду дигідрату в перерахунку на основу – 2,0 мг; Допоміжні речовини: хлорид натрію - 9,0 мг, хлористоводнева кислота розчин 0,1 М - до pH 3,5, вода для ін'єкцій - до 1 мл. По 2 мл або по 4 мл ампули нейтрального скла. По 1, 2 або 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. Одну контурну коміркову упаковку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна чи майже безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб - антагоніст серотонінових рецепторів.ФармакокінетикаПри внутрішньом'язовому введенні максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 10 хвилин. Розподіл ондансетрону однаковий при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Препарат піддається метаболізму у печінці за участю ферментів системи мікросомального окиснення. Зв'язування із білками плазми становить 70-76%. Нирками у незміненому вигляді виводиться менше 5% препарату. Період напіввиведення становить близько 3 годин, у хворих похилого віку може досягати 5 годин. Фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на хронічному гемодіалізі (дослідження проводилися у перервах між сеансами гемодіалізу). У пацієнтів із вираженими порушеннями функції печінки період напіввиведення – 15-32 години.ФармакодинамікаМає антиеметичну та анксіолітичну активність. Є селективним антагоністом рецепторів 5-НТ3 (серотоніну) центральної та периферичної нервової системи. Латран® опосередковує антиеметичну активність за рахунок блокади викиду серотоніну ентерохромафінними клітинами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та нейронами області Area postrema дна IV шлуночка.Показання до застосуванняПопередження та усунення нудоти і блювоти, що виникають при цитостатичній хіміотерапії, радіотерапії, а також післяопераційної нудоти та блювання в основному легкого та середнього ступеня тяжкості).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; I триместр вагітності та період грудного вигодовування; Дитячий вік до 2-х років (досвід застосування у дітей віком до 2-х років відсутній, тому призначення лікарського препарату Латран® у цій категорії пацієнтів протипоказане). Якщо у Вас один із перелічених станів, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: аритмії, електролітний дисбаланс, одночасний прийом антиаритмічних лікарських засобів та бета-адреноблокаторів.Вагітність та лактаціяЛатран протипоказаний до застосування в І триместрі вагітності. Застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах не протипоказане у випадках, якщо користь застосування препарату перевищує ризик розвитку ускладнень. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяАлергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Місцеві реакції: біль, печіння та почервоніння у місці введення. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, екстрапірамідні порушення, судоми. З боку травної системи: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, безсимптомне минуще підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові. Серцево-судинна система: біль у грудній клітці з депресією сегмента ST, подовження інтервалу QT, аритмії, брадикардія, зниження артеріального тиску. Інші: "приплив" крові до шкіри обличчя, почуття жару, транзиторна сліпота, гіпокаліємія (зв'язок з прийомом препарату однозначно не встановлена). повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою (цитохром Р450) печінки, потрібна обережність при сумісному застосуванні: з індукторами ізоферментів CYP2D6 та CYP3A: барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глутетимід, гризеофульвін, динітрогену оксид, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн (ймовірно та інші гідантоїни), рифампіцин, толбутами с ингибиторами изоферментов CYP2D6 и CYP3A: аллопуринол, макролидные антидепрессанты моноаминооксидаз, хлорамфеникол, антибиотики, ингибиторы пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, дилтиазем, дисульфирам, препараты вальпроевой кислоты, эритромицин, флуконазол, фторхинолоны, изониазид, кетоконазол, ловастатин, метронидазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл. При одночасному застосуванні з сильними індукторами ізоферментів CYP3A можливе зниження концентрації ондансетрону в крові, з трамадолом – зниження аналгетичного ефекту останнього. Ондансетрон у концентрації 16-160 мкг/мл фармацевтично сумісний і може вводитися через Y-подібний інжектор внутрішньовенно краплинно спільно з наступними лікарськими засобами: Циспластин (в концентрації до 0,48 мг/мл) протягом 1-8 годин; Фторурацил (в концентрації до 0,8 мг/мл зі швидкістю 20 мл/год - більш високі концентрації можуть спричинити преципітацію ондансетрону); Карбоплатин (в концентрації 0,18-9,9 мг/мл протягом 10-60 хвилин); Етопозид (в концентрації 0,14-0,25 мг/мл протягом 30-60 хвилин); Цефтазидим (у дозі від 0,25-2 г, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Доксорубіцин (у дозі 10-100 мг, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Дексаметазон - можливе внутрішньовенне введення 20 мг дексаметозону натрію фосфату повільно, протягом 2-5 хвилин. Лікарські засоби можна вводити через одну крапельницю, при цьому в розчині концентрації дексаметазону фосфату натрію можуть становити від 32 до 2500 мкг/мл, ондансетрону - від 8 до 100 мкг/мл. Якщо Ви приймаєте інші ліки, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВ онкологічній практиці для профілактики та усунення еметичного синдрому при проведенні радіо- та хіміотерапії: Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза зазвичай становить 8-32 мг, рекомендуються наступні режими. При помірній еметогенній хіміотерапії або радіотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово, безпосередньо перед початком терапії. При високоеметогенної хіміотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще дві внутрішньовенні ін'єкції по 8 мг, кожна з яких здійснюється через 2-4 години; безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/годину; 15-хвилинна інфузія препарату в дозі 16-32 мг, розведеного в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність лікарського препарату Латран® може бути підвищена за рахунок внутрішньовенного введення глюкокортикостероїду (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Дітям старше 2-х років препарат призначається у дозі 5 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо у дозі 4 мг через 12 годин; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування по 4 мг двічі на день внутрішньо протягом 5 днів. У хірургічній практиці для профілактики та усунення еметичного післяопераційного синдрому: Попередження післяопераційної нудоти та блювання Дорослим вводять разову дозу 4 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно, повільно на початку наркозу, або призначають 16 мг внутрішньо за 1 годину до початку наркозу. Для усунення нудоти і блювання рекомендується одноразове внутрішньом'язове або повільне внутрішньовенне введення 4 мг препарату. Внутрішньом'язово в ту саму ділянку тіла Латран® може бути введений у дозі, що не перевищує 4 мг! Дітям для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню Латран® застосовується виключно парентерально у разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти і блювання у дітей рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози лікарського препарату Латран 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Для симптоматичного лікування алкогольного абстинентного синдрому препарат вводиться внутрішньовенно краплинно в дозі 8 мг на 400 мл розчину калію хлориду + ​​натрію ацетату + натрію хлориду (Хлосоля) або 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можливе повторне введення препарату Латран®. Літні хворі Зміни дозування не потрібні. Хворі з ураженнями нирок та печінки При патології нирок змінювати звичайну добову дозу та частоту введення препарату не потрібно. При патології печінки добову дозу знижують до 8 мг. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватись такі розчини: 0,9% розчин хлориду натрію; 5% розчин декстрози; розчин Рінгера; 0,3% розчин калію хлориду та 0,9% розчин натрію хлориду; 0,3%) розчин калію хлориду та 5% розчин декстрози. Інфузійний розчин може бути приготовлений безпосередньо перед використанням.ПередозуванняЄ обмежений досвід передозування ондансетрону. У більшості випадків симптоми схожі на побічні реакції при використанні препарату у рекомендованих дозах. У випадках передбачуваного передозування показано симптоматичну терапію. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти, які мали раніше алергічні реакції на інші селективні блокатори 5-НТ3-рецепторів, мають підвищений ризик розвитку на тлі прийому лікарського препарату Латран®. Ондансетрон може уповільнювати моторику товстого кишечника, тому його призначення хворим з ознаками непрохідності кишечника вимагає особливого спостереження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відомості про несприятливий вплив лікарського препарату Латран® на здатність керувати транспортними засобами та механізмами відсутні. Є повідомлення про головний біль, запаморочення, екстрапірамідні порушення, тимчасове порушення гостроти зору. Це слід враховувати під час виконання вищезгаданих дій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Ондансетрону гідрохлориду дигідрату в перерахунку на основу – 2,0 мг; Допоміжні речовини: хлорид натрію - 9,0 мг, хлористоводнева кислота розчин 0,1 М - до pH 3,5, вода для ін'єкцій - до 1 мл. По 2 мл або по 4 мл ампули нейтрального скла. По 1, 2 або 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. Одну контурну коміркову упаковку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна чи майже безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб - антагоніст серотонінових рецепторів.ФармакокінетикаПри внутрішньом'язовому введенні максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 10 хвилин. Розподіл ондансетрону однаковий при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Препарат піддається метаболізму у печінці за участю ферментів системи мікросомального окиснення. Зв'язування із білками плазми становить 70-76%. Нирками у незміненому вигляді виводиться менше 5% препарату. Період напіввиведення становить близько 3 годин, у хворих похилого віку може досягати 5 годин. Фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на хронічному гемодіалізі (дослідження проводилися у перервах між сеансами гемодіалізу). У пацієнтів із вираженими порушеннями функції печінки період напіввиведення – 15-32 години.ФармакодинамікаМає антиеметичну та анксіолітичну активність. Є селективним антагоністом рецепторів 5-НТ3 (серотоніну) центральної та периферичної нервової системи. Латран® опосередковує антиеметичну активність за рахунок блокади викиду серотоніну ентерохромафінними клітинами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та нейронами області Area postrema дна IV шлуночка.Показання до застосуванняПопередження та усунення нудоти і блювоти, що виникають при цитостатичній хіміотерапії, радіотерапії, а також післяопераційної нудоти та блювання в основному легкого та середнього ступеня тяжкості).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; I триместр вагітності та період грудного вигодовування; Дитячий вік до 2-х років (досвід застосування у дітей віком до 2-х років відсутній, тому призначення лікарського препарату Латран® у цій категорії пацієнтів протипоказане). Якщо у Вас один із перелічених станів, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: аритмії, електролітний дисбаланс, одночасний прийом антиаритмічних лікарських засобів та бета-адреноблокаторів.Вагітність та лактаціяЛатран протипоказаний до застосування в І триместрі вагітності. Застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах не протипоказане у випадках, якщо користь застосування препарату перевищує ризик розвитку ускладнень. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяАлергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Місцеві реакції: біль, печіння та почервоніння у місці введення. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, екстрапірамідні порушення, судоми. З боку травної системи: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, безсимптомне минуще підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові. Серцево-судинна система: біль у грудній клітці з депресією сегмента ST, подовження інтервалу QT, аритмії, брадикардія, зниження артеріального тиску. Інші: "приплив" крові до шкіри обличчя, почуття жару, транзиторна сліпота, гіпокаліємія (зв'язок з прийомом препарату однозначно не встановлена). повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою (цитохром Р450) печінки, потрібна обережність при сумісному застосуванні: з індукторами ізоферментів CYP2D6 та CYP3A: барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глутетимід, гризеофульвін, динітрогену оксид, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн (ймовірно та інші гідантоїни), рифампіцин, толбутами с ингибиторами изоферментов CYP2D6 и CYP3A: аллопуринол, макролидные антидепрессанты моноаминооксидаз, хлорамфеникол, антибиотики, ингибиторы пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, дилтиазем, дисульфирам, препараты вальпроевой кислоты, эритромицин, флуконазол, фторхинолоны, изониазид, кетоконазол, ловастатин, метронидазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл. При одночасному застосуванні з сильними індукторами ізоферментів CYP3A можливе зниження концентрації ондансетрону в крові, з трамадолом – зниження аналгетичного ефекту останнього. Ондансетрон у концентрації 16-160 мкг/мл фармацевтично сумісний і може вводитися через Y-подібний інжектор внутрішньовенно краплинно спільно з наступними лікарськими засобами: Циспластин (в концентрації до 0,48 мг/мл) протягом 1-8 годин; Фторурацил (в концентрації до 0,8 мг/мл зі швидкістю 20 мл/год - більш високі концентрації можуть спричинити преципітацію ондансетрону); Карбоплатин (в концентрації 0,18-9,9 мг/мл протягом 10-60 хвилин); Етопозид (в концентрації 0,14-0,25 мг/мл протягом 30-60 хвилин); Цефтазидим (у дозі від 0,25-2 г, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Доксорубіцин (у дозі 10-100 мг, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Дексаметазон - можливе внутрішньовенне введення 20 мг дексаметозону натрію фосфату повільно, протягом 2-5 хвилин. Лікарські засоби можна вводити через одну крапельницю, при цьому в розчині концентрації дексаметазону фосфату натрію можуть становити від 32 до 2500 мкг/мл, ондансетрону - від 8 до 100 мкг/мл. Якщо Ви приймаєте інші ліки, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВ онкологічній практиці для профілактики та усунення еметичного синдрому при проведенні радіо- та хіміотерапії: Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза зазвичай становить 8-32 мг, рекомендуються наступні режими. При помірній еметогенній хіміотерапії або радіотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово, безпосередньо перед початком терапії. При високоеметогенної хіміотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще дві внутрішньовенні ін'єкції по 8 мг, кожна з яких здійснюється через 2-4 години; безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/годину; 15-хвилинна інфузія препарату в дозі 16-32 мг, розведеного в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність лікарського препарату Латран® може бути підвищена за рахунок внутрішньовенного введення глюкокортикостероїду (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Дітям старше 2-х років препарат призначається у дозі 5 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо у дозі 4 мг через 12 годин; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування по 4 мг двічі на день внутрішньо протягом 5 днів. У хірургічній практиці для профілактики та усунення еметичного післяопераційного синдрому: Попередження післяопераційної нудоти та блювання Дорослим вводять разову дозу 4 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно, повільно на початку наркозу, або призначають 16 мг внутрішньо за 1 годину до початку наркозу. Для усунення нудоти і блювання рекомендується одноразове внутрішньом'язове або повільне внутрішньовенне введення 4 мг препарату. Внутрішньом'язово в ту саму ділянку тіла Латран® може бути введений у дозі, що не перевищує 4 мг! Дітям для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню Латран® застосовується виключно парентерально у разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти і блювання у дітей рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози лікарського препарату Латран 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Для симптоматичного лікування алкогольного абстинентного синдрому препарат вводиться внутрішньовенно краплинно в дозі 8 мг на 400 мл розчину калію хлориду + ​​натрію ацетату + натрію хлориду (Хлосоля) або 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можливе повторне введення препарату Латран®. Літні хворі Зміни дозування не потрібні. Хворі з ураженнями нирок та печінки При патології нирок змінювати звичайну добову дозу та частоту введення препарату не потрібно. При патології печінки добову дозу знижують до 8 мг. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватись такі розчини: 0,9% розчин хлориду натрію; 5% розчин декстрози; розчин Рінгера; 0,3% розчин калію хлориду та 0,9% розчин натрію хлориду; 0,3%) розчин калію хлориду та 5% розчин декстрози. Інфузійний розчин може бути приготовлений безпосередньо перед використанням.ПередозуванняЄ обмежений досвід передозування ондансетрону. У більшості випадків симптоми схожі на побічні реакції при використанні препарату у рекомендованих дозах. У випадках передбачуваного передозування показано симптоматичну терапію. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти, які мали раніше алергічні реакції на інші селективні блокатори 5-НТ3-рецепторів, мають підвищений ризик розвитку на тлі прийому лікарського препарату Латран®. Ондансетрон може уповільнювати моторику товстого кишечника, тому його призначення хворим з ознаками непрохідності кишечника вимагає особливого спостереження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відомості про несприятливий вплив лікарського препарату Латран® на здатність керувати транспортними засобами та механізмами відсутні. Є повідомлення про головний біль, запаморочення, екстрапірамідні порушення, тимчасове порушення гостроти зору. Це слід враховувати під час виконання вищезгаданих дій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. Активна речовина: ондансетрону гідрохлориду дигідрат (у перерахунку на основу) 4 мг. Допоміжні речовини: МКЦ; кремнію діоксид колоїдний (аеросил); крохмаль картопляний; стеарат магнію. Склад оболонки: ;гідроксипропілцелюлоза; твін 80 (полісорбат); тропеолін О; олія рицинова. ; ; У контурній комірковій упаковці 10 шт.; у пачці картонної 1 упаковка, або у банках темного скла по 0,4 (4000) та 0,8 кг (8000 шт.).Опис лікарської формиПігулки, покриті оболонкою, жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаСелективний антагоніст рецепторів 5-НТ3 (серотоніну). Гальмує поява блювотного ефекту шляхом блокади 5-HT3-рецепторів на рівні нейронів як центральної, так і периферичної нервової системи. Має анксіолітичну активність, не викликає седативного ефекту, порушення координації рухів або зниження активності та працездатності. Нівелює соматичні та психопатологічні симптоми при алкогольному абстинентному синдромі.ФармакокінетикаПри внутрішньом'язовому введенні C max у плазмі досягається протягом 10 хв; після прийому внутрішньо - приблизно через 1,5 год. Розподіл ондансетрону однаковий при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Зв'язування з білками плазми – 70-76%. Зазнає метаболізму в печінці. З сечею у незміненому вигляді виділяється менше 5% препарату. Як після прийому внутрішньо, так і при парентеральному введенні T1/2 становить близько 3 годин, у літніх хворих може досягати 5 годин, а при вираженій печінковій недостатності – 15-32 години. При ураженні нирок (Cl креатиніну <15 мл/хв) /2 збільшується на 4-5 год, але це збільшення не має клінічного значення.Клінічна фармакологіяПротиблювотні засоби.Показання до застосуванняНудота та блювання, спричинені рентгено-, радіо- або хіміотерапією протипухлинними препаратами або впливом іонізуючого випромінювання; профілактика, попередження та усунення нудоти та блювання у післяопераційному періоді; симптоматичне лікування алкогольного абстинентного синдрому (особливо легкого та середнього ступеня тяжкості).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; вагітність; грудне годування; дитячий вік до 2 років (безпека та ефективність застосування в Росії не вивчалася).Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади та судоми. З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, у ряді випадків з депресією сегмента ST, брадикардія, аритмії, артеріальна гіпотензія. З боку органів ШКТ: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, іноді безсимптомне минуще підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові. Алергічні реакції: ; кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Інші: місцеві реакції (біль, печіння та почервоніння в місці введення), приплив крові до обличчя, почуття жару, тимчасове порушення гостроти зору, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою печінки (цитохром P450), потрібна обережність при сумісному застосуванні: з ферментативними індукторами P450 (CYP2D6 ;і ;CYP3A) (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глютетімід, гризеофульвін, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн та ймовірно інші гідантоїни, рифампіцин); з інгібіторами ферментів P450 (CYP2D6 ;і ;CYP3A) (алопуринол, макролідні антибіотики, антидепресанти ;— інгібітори МАО, хлорамфенікол, циметидин, естрогенвмісні пероральні контрацептиви, дилтіазем, вальон , ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).Спосіб застосування та дозиВ/в, внутрішньом'язово, всередину. Цитостатична терапія: вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза становить, як правило, 8–32 мг, рекомендуються такі режими: При помірній еметогенній хіміо- або радіотерапії 8 ;мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово безпосередньо перед початком терапії; 8 ;мг ;внутрішньо ;(2 табл.) за 1-2 год до початку терапії, потім ще 8 ;мг (2 табл.) через 12 ;ч після початку терапії. При високоеметогенній хіміотерапії 8 ;мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще 2 внутрішньовенно ін'єкції по 8 ;мг з інтервалом 2-4 ;ч; безперервна 24-годинна інфузія в дозі 24 мг з швидкістю 1 мг / год; 16-32 мг, розведені в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину, у вигляді 15-хвилинної інфузії безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність Латрану® може бути збільшена шляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикоїду (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Для попередження відстроченої блювоти, що виникає після перших 24 годин від початку хіміотерапії, рекомендується продовжити прийом препарату внутрішньо у вигляді таблеток, по 8 мг 2 рази на день протягом 5 днів. Дітям старше 2 років препарат призначається в дозі 5; мг/м2; в/в безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо в дозі 4; мг через 12; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування в дозі по 4 мг всередину 2 рази на день протягом 5 днів. Попередження післяопераційної нудоти і блювоти: дорослим вводять разову дозу 8 мг в/м або внутрішньовенно струминно повільно на початку наркозу, або призначають внутрішньо 16 мг за 1 год до початку наркозу. Для усунення нудоти і блювання рекомендується внутрішньом'язово або повільне внутрішньовенне введення 8 мг препарату. В/м в ту саму ділянку тіла Латран® може бути введений у дозі, що не перевищує 8 мг. Дітям для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню Латран® застосовується виключно парентерально в разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти і блювання у дітей рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). У Росії немає достатнього досвіду щодо застосування препарату для запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років. При дії іонізуючих випромінювань ;Латран® ;приймають внутрішньо в разовій дозі 8 ;мг (2 ;табл.) за 1 ;год до або відразу після променевого впливу. Для симптоматичного лікування алкогольного абстинентного синдрому; препарат вводиться внутрішньовенно крапельно в дозі 8 мг (у вигляді розчину 2 мг/мл, 4 мл) в 400 мл гемодезу, хлосоля або фізіологічного розчину. При необхідності можливе повторне введення препарату. Літнім хворим; зміни дозування не потрібно. Хворим з ураженнями нирок; змінювати звичайну добову дозу та частоту введення препарату не потрібно. При ураженні печінки необхідно знизити дозу до 8 мг на день. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватись такі розчини: 0,9% розчин натрію хлориду; 5% розчин глюкози; розчин Рінгера; 0,3% розчин калію хлориду та 0,9% розчин натрію хлориду; 0,3% розчин калію хлориду та 5% розчин глюкози.ПередозуванняУ випадках передбачуваного передозування показано симптоматичну терапію. При передозуванні рекомендується застосування іпекакуани, т.к. малоймовірно, що цей препарат буде ефективним у період антиеметичної дії Латрану®. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРеакції підвищеної чутливості при застосуванні Латрану® можуть виникати у пацієнтів, які раніше спостерігалися з приводу аналогічних реакцій при застосуванні інших селективних антагоністів; 5-HT3-рецепторів. Хворі з ознаками непрохідності кишківника після застосування препарату вимагають регулярного спостереження, т.к. ондансетрон може викликати запор. Інфузійний розчин може бути приготовлений безпосередньо перед використанням. При необхідності готовий інфузійний розчин можна зберігати до використання максимально протягом 24 годин при температурі 2-8°C. Під час інфузії захисту від світла не потрібно: розведений ін'єкційний розчин зберігає свою стабільність як мінімум протягом 24 годин при природному світлі або нормальному освітленні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозировка: 5 мг/мл Фасовка: N10 Упаковка: амп. Производитель: Виал Завод-производитель: Си Эс Пи Си Оуи Фармасьютикал Ко. Лтд(Китай) Действующее вещество: Метоклопрамид.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 10 мг Фасування: N56 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозировка: 10 мг Фасовка: N30 Форма выпуска: таб. лингвальные Упаковка: упак. Производитель: Верофарм ООО Завод-производитель: Верофарм(Россия) Действующее вещество: Домперидон.

Дозування: 10 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. Упакування: упак. Виробник: Верофарм ТОВ Завод-виробник: Верофарм(Росія) Діюча речовина: Домперидон.

Дозування: 10 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. лінгвальні Упакування: упак. Виробник: Джонсон & Джонсон Завод-виробник: Янссен-Сілаг С.

Дозування: 10 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. лінгвальні Упакування: упак. Производитель: Джонсон & Джонсон Завод-производитель: Янссен-Силаг С.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.