Гинекология

Фасування: N4 Форма выпуска: гель-смазка Упаковка: туба Производитель: Юнайтед Фарма Лабораториз Завод-производитель: Лаборатория Эманси(Россия). . .

Склад, форма випуску та упаковка1 супозиторій: Діючі речовини: неоміцин – 35000 ME, ністатин – 100000 ME, поліміксин В – 35000 ME; Допоміжні речовини: макрогол 400 та макрогол 1500 у співвідношенні (5:95) до отримання супозиторію масою 2400 мг. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з плівки ПВХ/ПЕ. Дві контурні осередкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії жовтого кольору, торпедоподібної форми. Допускається наявність повітряного стрижня та/або лійкоподібного заглиблення.ФармакокінетикаПоступово розподіляється по слизовій оболонці піхви, надаючи місцеву бактерицидну та фунгіцидну дію. Майже не всмоктується з поверхні слизової оболонки піхви.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Чинить антибактеріальну, бактерицидну та протигрибкову дію. Неоміцин і поліміксин В активні щодо багатьох грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів; Streptococcus spp. та анаеробні бактерії нечутливі до цих антибіотиків. Ністатин має фунгіцидну дію щодо грибів роду Candida. Покращує трофічні процеси в слизовій оболонці піхви.Показання до застосуванняЛікування. Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами: неспецифічні, грибкові, змішані вагініти, вульвовагініти та цервіковагініти. Профілактика. передопераційна профілактика інфекційних ускладнень при гінекологічних втручаннях; до та після діатермокоагуляції шийки матки; перед внутрішньоматковими діагностичними процедурами; перед пологами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. І триместр вагітності. Період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування у період вагітності у ІІ та ІІІ триместрах можливе лише за призначенням лікаря у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації годування груддю припиняють. У період грудного вигодовування застосування препарату протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції, печіння, свербіж, подразнення у піхві. Алергічна контактна екзема. При тривалому застосуванні можливий системний прояв побічних дій аміноглікозидів. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Спосіб застосування та дозиДля інтравагінального застосування. Лежачи на спині, супозиторій вводять глибоко у піхву ввечері перед сном. Курс лікування – 12 днів. Профілактичний курс – 6 днів. У разі пропуску застосування препарату відновити лікування необхідно у звичайній дозі. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняВідповідно до інструкції із застосування передозування малоймовірне. При випадковому прийомі препарату можливе виникнення системних ефектів (нефротоксичність, ототоксичність). При тривалому застосуванні збільшується ризик виникнення алергічної контактної екземи. Лікування: симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату необхідне попереднє взяття мазка та проведення бактеріологічного аналізу. У разі ниркової недостатності зверніться за консультацією до лікаря. Терміни застосування препарату повинні бути обмежені з метою запобігання формуванню стійкості до нього окремих збудників захворювань та ризику реінфекції. Під час лікування не рекомендується використовувати ковпачки та презервативи з латексу. Існує ризик розриву презервативу чи діафрагми. Не рекомендується застосування у поєднанні зі сперміцидами, можливе зниження активності препарату. Не слід переривати курс лікування під час менструації. Під час лікування необхідно утримуватися від застосування внутрішньопіхвових тампонів. У разі місцевої непереносимості, розвитку алергічної реакції, появи побічних ефектів слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Якщо клінічні ознаки інфекції зберігаються після лікування, слід провести повторне мікробіологічне дослідження з метою підтвердження діагнозу. У період лікування рекомендується утримуватись від статевих контактів. Вплив лікарського препарату на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 500 мг Форма випуску: капс. Упакування: упак. Виробник: Ріа Панда Завод-виробник: Віс(Росія).

Склад, форма випуску та упаковкаМасло какао, масло обліпихи, екстракти: туї, полину, звіробою, деревію, червоної щітки, вітексу священного, борової матки, ланолін, лецитин, дигірокверцетин, ефірні олії: ялиці, лаванди, чайного дерева.ХарактеристикаВластивості: зберігає та підтримує природний водно-жировий баланс, але також знімає подразнення, зволожує, пом'якшує, захищає та запобігає пошкодженням слизових оболонок вульви, області ануса, прямої кишки. Захищають слизові оболонки від появи мікротріщин і подразнення, через які проникають інфекції, знімають болючі відчуття, запалення і підвищують комфорт. Стимулює здатність шкіри та слизових до саморегуляції, забезпечує її найважливішими ліпідами та вітамінами.Показання до застосуванняПісля гігієнічної процедури по 1 дозі порожнину вульви або область прямої кишки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність окремих компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕстрадіол (у формі гемігідрату) мікронізований 0.25 мг, дроспіренон (мікронізований) 0.5 мг. Допоміжні речовини: Лактози моногідрат – 50.45 мг, крохмаль кукурудзяний – 14.4 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9.6 мг, повідон – 4 мг, магнію стеарат – 0.8 мг.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі жовті таблетки, покриті плівковою оболонкою, з тисненням «EL» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка жовта.ФармакокінетикаЕстрадіол Абсорбція Після прийому внутрішньо естрадіол швидко та повністю абсорбується. В ході абсорбції і першого проходження через печінку естрадіол значною мірою піддається метаболізації, наприклад, в естрон, естріол і естрону сульфат. Після перорального прийому біодоступність естрадіолу становить близько 5%. C max естрадіолу в плазмі, що становить приблизно 16 пг/мл, зазвичай досягається через 28 годин після прийому таблетки. Їда не впливає на біодоступність естрадіолу. Розподіл Після прийому внутрішньо препарату Анжелік ®  Мікро спостерігається поступова зміна концентрації естрадіолу в плазмі крові протягом 24 год  . параметр, який залежить від усіх цих процесів, і знаходиться в інтервалі 13-20 годин після вживання. Естрадіол зв'язується неспецифічно із сироватковим альбуміном та специфічно з ГСПГ. Вільна фракція естрадіолу в плазмі становить приблизно 1-2%, а фракція речовини, пов'язаної з ГСПГ, знаходиться в межах 40-45%. Після прийому внутрішньо естрадіол викликає утворення ГСПГ, який впливає на розподіл сироваткових білків, викликаючи збільшення ГСПГ-зв'язаної фракції та зменшення альбумін-зв'язаної та незв'язаної фракцій, вказуючи на нелінійність фармакокінетики естрадіолу після прийому препарату Анжелік® Мікро  . Здається V d  естрадіолу після одноразового внутрішньовенного введення становить близько 1 л/кг. Метаболізм Естрадіол метаболізується переважно в печінці, а також частково і в кишечнику, нирках, скелетних м'язах та органах-мішенях. Ці процеси супроводжуються утворенням естрону, естріолу, катехолестрогенів, а також сульфатних і глюкуронідних кон'югатів цих сполук, кожен з яких має істотно меншу естрогенну активність або взагалі не має естрогенної активності. Концентрація естрону в плазмі у 6 разів вища, ніж естрадіолу. Концентрація у плазмі крові кон'югатів естрону у 26 разів вища, ніж відповідні концентрації вільного естрону. Елімінація Кліренс естрадіолу з плазми – близько 30 мл/хв/кг. Метаболіти естрадіолу виводяться нирками і через кишечник з T 1/2 , рівним приблизно 24 год. C ss При щоденному застосуванні препарату Анжелік Мікро  C ss  естрадіолу в плазмі крові досягається приблизно через 5 днів. Концентрація естрадіолу в плазмі збільшується приблизно вдвічі. У середньому концентрація естрадіолу у плазмі крові знаходиться в межах від 12 пг/мл (мінімальний рівень) до 29 пг/мл (максимальний рівень). Дроспіренон Абсорбція Після внутрішнього застосування дроспіренон швидко і майже повністю абсорбується. Фармакокінетичні характеристики дроспіренону залежить від отриманої дози в межах 0,25-4 мг. Біодоступність становить 76-85% і не залежить від їди (при порівнянні з прийомом на голодний шлунок). Розподіл C max  дроспіренону в плазмі, що становить близько 3,35 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину після одноразового та багаторазового прийому 0,25 мг дроспіренону. Після цього спостерігається двофазне зниження концентрації дроспіренону в плазмі з кінцевим T 1/2 близько 35-39 год. Близько 3-5% загальної концентрації дроспіренону в плазмі не пов'язано з білком. Метаболізм Після прийому внутрішньо дроспіренон значною мірою метаболізується. Основними метаболітами в плазмі людини є кислотна форма дроспіренону та 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфат. Обидва метаболіти утворюються без участі системи цитохрому Р450. Грунтуючись на даних in vitro, дроспіренон незначною мірою метаболізується системою цитохрому Р4503А4. Елімінація Кліренс дроспіренону із плазми становить 1,2–1,5 мл/хв/кг. Деяка частина отриманої дози виводиться у незміненому вигляді. Більшість дози виводиться нирками і через кишечник у вигляді метаболітів у співвідношенні 1,2:1,4 з T 1/2  близько 40 год. C ss Досягається приблизно через 5 днів щоденного прийому препарату Анжелік Мікро  . Внаслідок тривалого T 1/2  дроспіренону C ss  у 2-3 рази перевищує концентрацію після одноразового прийому. Застосування у деяких груп пацієнтів Порушення функції печінки. Фармакокінетика одноразового перорального прийому 3 мг дроспіренону у поєднанні з 1 мг естрадіолу оцінювалася у 10 пацієнток з помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) та у 10 здорових учасниць, відібраних за віком, масою тіла та курінням в анамнезі. Середні профілі «концентрація-час» у плазмі для дроспіренону були зіставні між обома групами жінок у фазу абсорбції/розподілу зі схожими показниками Cmax  та Tmax , що дозволяє зробити висновок про те, що порушення функції печінки не впливають на ступінь абсорбції. Середній T 1/2 в кінцевій фазі був довше приблизно в 1,8 рази, а системний вплив збільшився в 2 рази, що відповідає приблизно 50% зниження перорального кліренсу (CL/f), що здається, у добровольців з помірним ступенем тяжкості порушення функції печінки в порівнянні з учасниками з нормальною функцією печінки. Зниження кліренсу дроспіренону, що спостерігається, у добровольців з порушеннями функції печінки помірного ступеня тяжкості порівняно з добровольцями з нормальною функцією печінки не зумовило суттєвої різниці в концентраціях калію в плазмі між двома групами добровольців. Навіть за наявності цукрового діабету в анамнезі та супутньої терапії спіронолактоном (двох факторів, що зумовлюють схильність пацієнток до розвитку гіперкаліємії) збільшення сироваткових концентрацій калію понад верхню межу допустимих показників не спостерігалося.На підставі цього можна зробити висновок, що дроспіренон добре переноситься пацієнтками з порушеннями функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості (клас за класифікацією Чайлд-П'ю). Порушення функції нирок. Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дроспіренону (3 мг щоденного прийому протягом 14 днів) оцінювався у пацієнток з нормальною функцією нирок та пацієнток з порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості. Після досягнення рC ss дроспіренону в плазмі в групі пацієнток з легким порушенням функції нирок (Cl креатиніну - 50-80 мл/хв) були зіставні з такими у групі пацієнток з нормальною функцією нирок (Cl креатиніну -> 80 мл/хв). Концентрації дроспіренону в плазмі в середньому були на 37% вищими у групі учасників з помірним ступенем тяжкості порушення функції нирок (Cl креатиніну — 30–50 мл/хв) порівняно з учасниками з нормальною функцією нирок. Результати лінійно-регресійного аналізу показників AUC дроспіренону (0-24 год) щодо Cl креатиніну виявили 3,5% підвищення на фоні зниження Cl креатиніну на 10 мл/хв. Невелике підвищення не вважається клінічно значущим. Етнічна приналежність. Вплив фактора етнічної приналежності на фармакокінетику дроспіренону (1–6 мг) та етинілестрадіолу (0,02 мг) оцінювався у молодих та здорових пацієнток з Європи та Японії після одноразового та багаторазового щоденного перорального застосування. За результатами оцінки було зроблено висновок про те, що етнічні відмінності між мешканками Європи та Японії не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику дроспіренону та етинілестрадіолу.ФармакодинамікаПрепарат Анжелік® Мікро  містить 17β-естрадіол, хімічно та біологічно ідентичний ендогенному людському естрадіолу, та синтетичний прогестаген дроспіренон. 17β-естрадіол забезпечує заміщення гормону під час та після менопаузи. Додавання дроспіренону забезпечує контроль над кровотечами та протидіє розвитку викликаної естрогенами гіперплазії ендометрію. Ефекти естрадіолу Згасання функції яєчників, що супроводжується зменшенням продукції естрогенів та прогестерону, призводить до розвитку менопаузного синдрому, що характеризується вазомоторними та органічними симптомами. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) показана на лікування цих симптомів. З усіх натуральних естрогенів естрадіол є найбільш активним і має найбільшу афінність (силою зв'язування) по відношенню до естрогенових рецепторів. Органи-мішені для естрогенів включають, зокрема, матку, гіпоталамус, гіпофіз, піхву, молочні залози, кістки (остеокласти). Інші ефекти естрогенів включають зниження концентрації інсуліну та глюкози в крові, опосередковані рецепторами вазоактивні ефекти та незалежний від рецепторів вплив на гладком'язові клітини стінок судин. Рецептори естрогенів були ідентифіковані у серці та коронарних артеріях. Пероральний прийом натуральних естрогенів має переваги у випадках гіперхолестеринемії завдяки більш сприятливому впливу на метаболізм ліпідів у печінці. Терапія препаратом Анжелік Мікро  протягом 2 років призводила до збільшення МПКТ приблизно на 3-5%, у той час як при прийомі плацебо МПКТ знижувалася приблизно на 0,5%. Була виявлена ​​значна статистична різниця між показниками МПКТ у кістках тазу у пацієнток у групах активного лікування (з остеопенією та без остеопенії) порівняно з плацебо. Також відзначалося збільшення МПКТ у всьому тілі та в поперековому відділі хребта у пацієнток із групи активного лікування. Тривала ЗГТ знижує ризик переломів периферичних кісток у жінок у постменопаузі без остеопорозу. ЗГТ також позитивно впливає на вміст колагену в шкірі, щільність шкіри та може затримати процес утворення зморшок. Монотерапія естрогенами має дозозалежну стимулюючу дію на мітози та проліферацію ендометрію і, таким чином, підвищує частоту розвитку гіперплазії ендометрію і, отже, ризик розвитку раку ендометрію. Щоб уникнути розвитку гіперплазії ендометрію, необхідна комбінація з прогестагенами. Ефекти дроспіренону Дроспіренон має дуже подібні до природного прогестерону фармакодинамічні впливи. Прогестагенна активність Дроспіренон є потужним прогестагеном з центральною інгібуючою дією на «гіпоталамус-гіпофізарно-яєчникову вісь». У жінок репродуктивного віку дроспіренон має контрацептивну дію; при введенні дроспіренону як монопрепарату овуляція пригнічується. Порогова доза дроспіренону придушення овуляції становить 2 мг/сут. Повна трансформація ендометрію, що зазнав раніше впливу естрогенів, відбувається після прийому дози 4 або 6 мг на добу протягом 10 днів (= 40-60 мг на цикл). Безперервна замісна гормональна терапія препаратом Анжелік® Мікро  дозволяє уникнути регулярних кровотеч відміни, що спостерігаються при циклічній або фазовій ЗГТ. Протягом перших місяців лікування кровотечі та мажучі виділення досить часто зустрічаються, але з часом їх частота знижується. Комбінація діючих речовин препарату Анжелік Мікро  ефективно перешкоджає розвитку викликаної естрогенами гіперплазії ендометрію. Після 12 місяців терапії препаратом Анжелік ®  Мікро у 71-77% жінок відзначалася атрофія ендометрію. Антимінералокортикоїдна активність Дроспіренон має здатність до конкурентного антагонізму з альдостероном. Гіпотензивна дія найбільш виражена у жінок з підвищеним артеріальним тиском при підвищенні доз дроспіренону. Після 8 тижнів терапії препаратом Анжелік ®  Мікро у пацієнток з підвищеним АТ показники сАД/дАД помітно знизилися (зниження на 12 та 9 мм рт. ст. порівняно з вихідними показниками, порівняно з плацебо – на 3/4 мм рт. ст.). (при оцінці 24-годинних амбулаторних показників АТ порівняно з вихідними показниками відмічено зниження на 5/3 мм рт. ст., порівняно з плацебо – на 3/2 мм рт. ст.). Дія препарату стає помітною через 2 тижні, тоді як максимальний ефект досягається протягом 6 тижнів після початку терапії. Не очікується відповідних змін АТ у жінок із нормальним АТ. Жінки, які в рамках клінічного дослідження отримували на додаток до естрадіолу дроспіренон, рідше відзначали периферичні набряки, ніж ті, що приймали тільки естрадіол. Антиандрогенна активність Подібно до природного прогестерону, дроспіренон має антиандрогенні властивості. Вплив на вуглеводний обмін Дроспіренон не має ні глюкокортикоїдної, ні антиглюкокортикоїдної активності і не впливає на толерантність до глюкози та інсулінорезистентність. При застосуванні препарату Анжелік Мікро  толерантність до глюкози не порушується. Інші властивості Препарат Анжелік® Мікро  позитивно впливає на стан здоров'я та якість життя. За даними опитувальника з жіночого здоров'я, сприятливий вплив препарату Анжелік значно перевищив ефект порівняно з монотерапією естрадіолом (абосолютний показник). Цей високий показник пояснюється, головним чином, поліпшенням соматичних симптомів, зменшенням виразності відчуття занепокоєння/страхів, а також когнітивних порушень. Спостережні дослідження та дослідження кон'югованих кінських естрогенів (ККЕ) разом з медроксипрогестерону ацетатом (МПА), проведені WHI (Women's Health Initiative - Ініціатива в ім'я здоров'я жінок), свідчать про зниження захворюваності на рак товстої кишки у жінок у постменопазе. У дослідженні WHI при монотерапії естрогенами з використанням ККЕ зниження цього ризику не спостерігалося. Невідомо, чи отримані дані поширюються також і на інші препарати для ЗГТ.Показання до застосуванняЗамісна гормональна терапія для лікування вазомоторних симптомів середнього та тяжкого ступеня, пов'язаних з менопаузою, у жінок з невіддаленою маткою.Протипоказання до застосуванняПрийом препарату Анжелік ®  Мікро протипоказаний за наявності будь-якого з наведених нижче станів/захворювань. Якщо будь-який з цих станів/захворювань виникне під час прийому препарату Анжелік ®  Мікро, слід негайно припинити застосування препарату. підвищена чутливість до компонентів препарату Анжелік Мікро  ; кровотеча із піхви неуточненої етіології; підтверджений або передбачуваний діагноз раку молочної залози або рак молочної залози в анамнезі; підтверджений або передбачуваний діагноз гормонозалежного передракового захворювання або гормонозалежної злоякісної пухлини; пухлини печінки нині чи анамнезі (доброякісні чи злоякісні); тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок нині чи анамнезі чи гостра ниркова недостатність (до нормалізації показників ниркової функції); гострий артеріальний тромбоз або тромбоемболія (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), стенокардія; тромбоз глибоких вен на стадії загострення, венозні тромбоемболії (в т.ч. тромбоемболія легеневої артерії) в даний час або в анамнезі; наявність високого ризику венозних та артеріальних тромбозів (див. «Особливі вказівки»); виявлена ​​схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемію, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антико; надниркова недостатність; нелікована гіперплазія; порфірія; виражена гіпертригліцеридемія; вроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування (див. «Застосування при вагітності та годуванні груддю»); дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю Анжелік ® Мікро слід призначати з обережністю при наступних захворюваннях: вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), холестатична жовтяниця або холестатичний свербіж під час попередньої вагітності, ендометріоз, міома матки, цукровий діабет (див. «Особливі. Необхідно взяти до уваги, що естрогени окремо або в поєднанні з гестагенами слід застосовувати з обережністю при наступних захворюваннях і станах: наявність факторів ризику розвитку тромбозів і тромбоемболії в сімейному анамнезі (тромбоемболічні ускладнення у близьких родичів у молодому віці), наявність факторів ризику пухлин (наприклад у родичів 1-го ступеня спорідненості з раком молочної залози), гіперплазія ендометрію в анамнезі, куріння, гіперхолестеринемія, ожиріння, системний червоний вовчак,деменція, захворювання жовчного міхура, тромбоз судин сітківки, помірна гіпертригліцеридемія, набряки при хронічній серцевій недостатності; діуретиків, препаратів калію, інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, гепарину.інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, гепарину.інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, гепарину.Вагітність та лактаціяЗГТ протипоказана під час вагітності або у період грудного вигодовування. Якщо вагітність виявляється під час прийому препарату Анжелік Мікро  , препарат слід відразу ж відмінити. Невелика кількість статевих гормонів може виділятися із материнським молоком.Побічна діяНайчастіше при застосуванні препарату Анжелік Мікро  спостерігалися такі небажані лікарські реакції (НЛР), як болючість молочних залоз, кровотечі зі статевих шляхів, болі в животі (менше ніж у 2% пацієнток). Нерегулярні кровотечі зазвичай зникають при тривалій терапії. Частота кровотеч знижується із збільшенням тривалості лікування. Серйозні небажані реакції включають артеріальні та венозні тромбоемболічні ускладнення та рак молочної залози. В одному плацебо-контрольованому дослідженні повідомлялося про небажані реакції, відмічені з частотою ≥2%, — головний біль (6% пацієнток, які приймали препарат Анжелік ®  Мікро, та 5% пацієнток, які отримували плацебо), нудота (3,3 та 1,1 % відповідно), діарея (2,2 та 0,6% відповідно), кандидозний вульвовагініт (5,5 та 0,6% відповідно), периферичні набряки (2,2 та 1,1% відповідно). Небажані реакції, що виникають у поодиноких випадках, або симптоми, що розвиваються через дуже тривалий час після початку терапії та які вважаються пов'язаними із застосуванням препаратів із групи комбінованих засобів для безперервної замісної гормональної терапії, перераховані нижче. Пухлини - пухлини печінки (доброякісні та злоякісні); - гормонозалежні злоякісні пухлини або гормонозалежні передракові захворювання (якщо відомо, що у пацієнтки є подібні стани/захворювання, це є протипоказанням до застосування препарату Анжелік ®  Мікро); - в епідеміологічних дослідженнях ЗГТ із застосуванням як естрогену, так і комбінації естроген-прогестин пов'язували з невеликим збільшенням ризику виникнення раку яєчників. Ризик може бути більш виражений при тривалому застосуванні препарату (кілька років) (див. також "Особливі вказівки"). Інші стани - жовчнокам'яна хвороба; - Деменція; - рак ендометрію; - артеріальна гіпертензія; - Порушення функції печінки; - гіпертригліцеридемія; - Зміни толерантності до глюкози або інсулінорезистентності; - Збільшення розмірів міоми матки; - реактивація ендометріозу; - пролактинома; - хлоазму; - жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; - виникнення або погіршення станів/захворювань, для яких взаємозв'язок із застосуванням ЗГТ точно не доведений: епілепсія; доброякісні захворювання молочних залоз; бронхіальна астма; порфірія; системна червона вовчанка; отосклероз, мала хорея; - у жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть сприяти загостренню симптомів; - гіперчутливість (включаючи такі симптоми, як висип та кропив'янка).Взаємодія з лікарськими засобамиЗавжди слід повідомляти лікаря, який призначив ЗГТ, які препарати пацієнтка вже приймає (наприклад, гіпотензивні препарати). Також слід повідомити будь-якого іншого лікаря або стоматолога, які призначають жінці будь-які інші препарати, що вона приймає препарат Анжелік Мікро  . Якщо у жінки виникають сумніви щодо будь-якого препарату, необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив інших лікарських засобів на препарат Анжелік ® Мікро Взаємодія може статися з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, внаслідок чого підвищується кліренс статевих гормонів, що призводить до маткових кровотеч та/або зниження терапевтичного ефекту. Індукцію ферментів можна спостерігати після декількох днів лікування. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається протягом декількох тижнів. Після припинення прийому препарату індукція ферментів може зберігатися протягом 4 тижнів. Препарати, що збільшують кліренс статевих гормонів (зменшують ефективність статевих гормонів за допомогою індукції ферментів). Фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, ще окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та препарати, що містять Звіробій продірявлений. Препарати із варіабельним впливом на кліренс статевих гормонів. При одночасному призначенні зі статевими гормонами багато ННІОТ (препарати для лікування ВІЛ та вірусного гепатиту С) можуть призводити як до збільшення, так і до зниження концентрації естрогену, прогестину або того й іншого. Ці зміни можуть у деяких випадках бути клінічно значущими. Препарати знижують кліренс статевих гормонів (інгібітори ферментів). Потужні та помірні інгібітори CYP3A4, наприклад, азольні антимікотики (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол), верапаміл, макроліди (кларитроміцин, еритроміцин), дилтіазем і грейпфрутовий сік можуть збільшуватися. . Речовини, які схильні до суттєвої кон'югації (наприклад, парацетамол), можуть підвищити біодоступність естрадіолу за допомогою пригнічення системи кон'югації під час абсорбції. У дослідженні дії багаторазових доз комбінації дроспіренону (3 мг на добу) та естрадіолу (1,5 мг на добу) паралельне застосування протягом 10 днів сильного інгібітору CYP3A4 кетоконазолу збільшило AUC (0-24 години) дроспіренону в 2,3 рази (90%). CI: 2,08, 2,54). Зміни концентрації естрадіолу не спостерігалися, але AUC (0-24 год) його менш активного метаболіту естрону збільшилася в 1,39 рази (90% CI: 1,27, 1,52). Взаємодія із алкоголем. Зловживання алкоголем під час прийому препаратів для ЗГТ може призвести до збільшення концентрації естрадіолу. Вплив препарату Анжелік Мікро  на інші лікарські препарати На підставі досліджень взаємодії in vivo у добровольців, які приймають омепразол, симвастатин або мідазолам як маркерів, можна зробити висновок, що клінічно значуща взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими препаратами, метаболізованими за допомогою системи цитохром Р450, є малоймовірною. Фармакодинамічна взаємодія з гіпотензивними ЛЗ та НПЗЗ. Застосування Анжеліку Мікро  у жінок, які отримують гіпотензивну терапію (наприклад, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, гідрохлортіазид), може дещо збільшувати гіпотензивний ефект. Якщо у жінки підвищений артеріальний тиск, препарат Анжелік ®  Мікро може знижувати артеріальний тиск. Слід поінформувати лікаря, якщо жінка приймає будь-які гіпотензивні препарати. Збільшення концентрації сироваткового калію при комбінованому прийомі препарату Анжелік Мікро  та НПЗЗ або гіпотензивних препаратів малоймовірне. Спільне застосування трьох вищезгаданих типів препаратів може призводити до незначного підвищення концентрації сироваткового калію, більш вираженого у жінок з цукровим діабетом. Інші форми взаємодії Вплив на лабораторні випробування. Застосування статевих гормонів може впливати на точність результатів лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, концентрацію протеїнів у плазмі (наприклад, ГСПГ) та фракції ліпідів/ліпопротеїнів, на параметри коагуляції та фібринолізу. Коливання зазначених параметрів зазвичай залишаються у межах референсних значень. Толерантність до глюкози не порушувалася при прийомі препарату Анжелік Мікро  .Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, проковтуючи цілком, запиваючи невеликою кількістю рідини. Якщо жінка не приймає естрогени або переходить на Анжелік Мікро  з іншого комбінованого препарату для безперервного прийому, то вона може починати лікування будь-коли. Пацієнтки, які переходять на Анжелік Мікро  з комбінованого препарату для циклічного режиму ЗГТ, повинні починати прийом після закінчення поточного циклу терапії. Кожна упаковка розрахована на 28-денний прийом. Щоденно слід приймати по 1 табл. Після закінчення прийому 28 табл. з поточної упаковки наступного дня починають прийом таблеток з нової упаковки препарату Анжелік ®  Мікро (безперервна ЗГТ), приймаючи першу таблетку того ж дня тижня, що й першу таблетку попередньої упаковки. Час доби, коли жінка приймає препарат, не має значення, проте якщо вона почала приймати таблетки у якийсь конкретний час, то повинна дотримуватися цього часу і надалі. Забуту таблетку необхідно прийняти якнайшвидше. Якщо після звичайного часу прийому пройшло більше 24 годин, додаткову таблетку приймати не слід. При пропущенні кількох таблеток можливий розвиток кровотечі з піхви. Застосування у деяких груп пацієнтів Діти та підлітки. Препарат протипоказаний для застосування у дітей та підлітків до 18 років. Літні пацієнтки. Дані, що свідчать про необхідність коригування дози у жінок віком до 65 років, відсутні. При застосуванні препарату Анжелік у  жінок старше 65 років слід взяти до уваги інформацію, подану в підрозділі Деменціярозділу «Особливі вказівки». Пацієнтки із порушеннями функції печінки. Жінки з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості дроспіренон переносять добре. Препарат протипоказаний для застосування у жінок з тяжкими порушеннями функції печінки (див. «Протипоказання»). Пацієнтки із порушеннями функції нирок. У жінок з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості спостерігалося невелике збільшення експозиції дроспіренону, проте передбачається, що воно не матиме клінічного значення. Препарат протипоказаний для застосування у жінок з тяжкими порушеннями функції нирок (див. «Протипоказання»).ПередозуванняДослідження гострої токсичності не виявили ризик гострих побічних ефектів при випадковому прийомі препарату у кількості, що багаторазово перевищує добову терапевтичну дозу. У клінічних дослідженнях застосування дроспіренону до 100 мг або комбінованих естроген/гестагенних препаратів із вмістом 4 мг естрадіолу добре переносилося. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, кровотеча з піхви. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Анжелік Мікро  не застосовується з метою контрацепції. При підозрі на вагітність слід призупинити прийом таблеток доти, доки вагітність не буде виключена (див. «Застосування при вагітності та годуванні груддю»). За наявності або погіршення будь-якого із зазначених нижче станів/захворювань або факторів ризику, перш ніж розпочати або продовжити прийом препарату Анжелік ®  Мікро, слід оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування з урахуванням можливої ​​необхідності його відміни. При призначенні ЗГТ жінкам, які мають кілька факторів ризику розвитку тромбозу або високий рівень вираженості одного з факторів ризику, слід враховувати можливість взаємного посилення дії факторів ризику та призначеного лікування на розвиток тромбозу. У разі сумарне значення наявних чинників ризику підвищується. За наявності високого ризику препарат Анжелік Мікро  протипоказаний. ВТЕ У низці контрольованих рандомізованих, і навіть епідеміологічних досліджень виявлено підвищений відносний ризик розвитку ВТЕ, тобто. тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії на тлі ЗГТ. Тому при призначенні препарату Анжелік Мікро жінкам з факторами ризику ВТЕ співвідношення ризику та користі від лікування має бути ретельно зважено та обговорено з пацієнткою. Фактори високого ризику розвитку ВТЕ включають індивідуальний та сімейний анамнез (наявність ВТЕ у найближчих родичів відносно молодому віці може вказувати на генетичну схильність) та ожиріння з ІМТ понад 30 кг/м 2 . Ризик ВТЕ також збільшується з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається спірним. Ризик ВТЕ може тимчасово збільшуватися при тривалій іммобілізації, великих планових та посттравматичних операціях або великій травмі. У разі тривалої іммобілізації або планового оперативного втручання прийом препарату слід припинити за 4-6 тижнів до операції, відновлення прийому можливе лише після повного відновлення рухової активності жінки. Слід негайно припинити лікування з появою симптомів тромботичних порушень або підозри їх виникнення. Необхідно оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування у жінок, які застосовують препарати ЗГТ разом із антикоагулянтами. Артеріальна тромбоемболія У ході рандомізованих контрольованих досліджень при тривалому застосуванні ККЕ та МПА не було отримано доказів позитивного впливу на ССЗ. У широкомасштабних клінічних дослідженнях комбінації ККЕ та МПА було виявлено можливе зростання ризику ІХС у перший рік застосування з подальшою відсутністю позитивного ефекту. В одному великому клінічному дослідженні при використанні тільки ККЕ виявилося потенційне зменшення кількості випадків ішемічної хвороби серця серед жінок віком 50-59 років за відсутності загального позитивного ефекту серед сукупної популяції дослідження. Як вторинний результат у двох великомасштабних клінічних дослідженнях з використанням ККЕ як у вигляді монотерапії, так і у поєднанні з МПА було виявлено зростання ризику розвитку інсульту на 30–40%. Тому невідомо,чи цей підвищений ризик поширюється на препарати для ЗГТ, що містять інші види естрогенів і прогестагенів, або на непероральні способи застосування. Рак ендометрію При тривалій монотерапії естрогени підвищується ризик розвитку гіперплазії або карциноми ендометрію. Додавання дроспіренону попереджає розвиток гіперплазії ендометрію, що викликається естрогенами. За наявності гіперплазії ендометрію в анамнезі естрогени окремо або у поєднанні з гестагенами слід застосовувати з обережністю. Рак молочної залози За даними клінічних та спостережних досліджень, було виявлено збільшення відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують ЗГТ протягом кількох років. Це може бути пов'язано з більш ранньою діагностикою, прискоренням зростання вже наявної пухлини на тлі ЗГТ або поєднанням обох факторів. Відносний ризик зростає зі збільшенням тривалості терапії, але може бути відсутнім або бути зниженим при лікуванні лише естрогенами. Це зростання можна порівняти зі збільшенням ризику виникнення раку молочних залоз у жінок при пізнішому настанні природної менопаузи, а також при ожирінні та зловживанні алкоголем. Підвищений ризик поступово знижується до звичайного рівня протягом кількох років після припинення ЗГТ. Припущення щодо збільшення ризику розвитку раку молочної залози зроблено на підставі результатів більш ніж 50 епідеміологічних досліджень (ризик варіює від 1 до 2). У двох широкомасштабних рандомізованих дослідженнях з ККЕ як монотерапія або в комбінації з МПА були отримані розрахункові показники ризику, що дорівнює 0,77 (95% довірчий інтервал 0,59–1,01) або 1,24 (95% довірчий інтервал 1,01) -1,54) після приблизно 6 років застосування ЗГТ. Невідомо, чи цей підвищений ризик поширюється також і на інші препарати для ЗГТ. ЗГТ збільшує мамографічну щільність молочних залоз, що в деяких випадках може негативно впливати на рентгенологічне виявлення раку молочної залози. При призначенні препарату Анжелік ®  Мікро жінкам з факторами ризику для виникнення естрогензалежних пухлин (наприклад, родичі 1-го ступеня спорідненості з раком молочної залози) співвідношення ризику та користі від лікування має бути ретельно зважено та обговорено з пацієнткою. Рак яєчників Рак яєчників зустрічається у популяції рідше, ніж рак молочної залози. Мета-аналіз 52 епідеміологічних досліджень свідчить про деяке збільшення відносного ризику розвитку раку яєчників у жінок, які отримували ЗГТ, порівняно з жінками, які ніколи не отримували таке лікування (проспективні дослідження: ОР 1,2, 95% ДІ 1,15–1,26) всі дослідження: ОР 1,14, 95% ДІ 1,1-1,19). У жінок, які продовжують отримувати замісну гормональну терапію, ризик розвитку раку яєчників був ще дещо збільшений (ОР 1,43, 95% ДІ 1,31-1,56). Інші дослідження, включаючи дослідження WHI, свідчать про те, що застосування комбінованих препаратів для ЗГТ може бути асоційоване зі подібним або з меншим ризиком, проте ризик може бути більш суттєвим при довгостроковому застосуванні (протягом декількох років). Пухлина печінки На тлі застосування статевих гормонів, до яких відносяться і засоби для ЗГТ, в окремих випадках спостерігалися доброякісні і ще рідше злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревної кровотечі, що загрожує життю. При болях у верхній частині живота, збільшеній печінці або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід врахувати ймовірність пухлини печінки. Жовчокам'яна хвороба Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Ризик розвитку жовчнокам'яної хвороби збільшується у 2-4 рази під час лікування естрогенами. Деменція Є обмежені дані клінічних досліджень про можливе підвищення ризику деменції у жінок, які починають прийом препаратів, що містять ККЕ, у віці 65 років і старше. Як спостерігалося в дослідженнях, ризик може бути знижений, якщо прийом препаратів для ЗГТ, що містять ККЕ, розпочато у ранній менопаузі. Інші стани/захворювання Слід негайно припинити лікування при появі вперше мігренеподібного болю або частого і надзвичайно сильного головного болю, а також при прояві інших симптомів - можливих провісників тромботичного інсульту головного мозку. Взаємозв'язок між ЗГТ та розвитком клінічно вираженої артеріальної гіпертензії не встановлений. У жінок, які приймають ЗГТ, описано невелике підвищення артеріального тиску, клінічно значуще підвищення відзначається рідко. Однак в окремих випадках, при розвитку на фоні прийому ЗГТ стійкою клінічно значущою артеріальною гіпертензією може бути розглянуто скасування ЗГТ. У жінок з підвищеним АТ можливе деяке зниження АТ на фоні прийому препарату Анжелік . У жінок із нормальним АТ значних змін АТ не відбувається. Ниркова недостатність. При нирковій недостатності може знижуватись здатність виведення калію. Прийом дроспіренону не впливає на концентрацію калію в плазмі у пацієнток з легкою та помірною формами ниркової недостатності. Ризик розвитку гіперкаліємії теоретично не можна виключити лише у групі пацієнток, у яких концентрація калію в плазмі крові до лікування визначалася на ВГН, та які додатково приймають калійзберігаючі препарати. Порушення функції печінки. При легких порушеннях функції печінки, зокрема. різних формах гіпербілірубінемії, таких як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора, необхідні спостереження лікаря, а також періодичні дослідження функції печінки. При погіршенні показників функції печінки препарат Анжелік Мікро  слід відмінити. При рецидиві холестатичної жовтяниці або холестатичної сверблячки, що спостерігалися вперше під час вагітності або попереднього лікування статевими гормонами, прийом препарату Анжелік® Мікро  необхідно негайно припинити. Необхідне особливе спостереження за жінками у разі підвищення концентрації тригліцеридів. У подібних випадках застосування ЗГТ може спричинити подальше зростання концентрації тригліцеридів у крові, що підвищує ризик гострого панкреатиту. Хоча 3ГТ може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, необхідність змінювати схему лікування хворих на цукровий діабет при проведенні ЗГТ зазвичай не виникає. Проте жінки з цукровим діабетом під час проведення ЗГТ повинні бути під наглядом. У некоторых пациенток могут развиться нежелательные проявления стимуляции эстрогенами, например патологическое маточное кровотечение. Частые или персистирующие патологические маточные кровотечения на фоне лечения являются показанием для исследования эндометрия с целью исключения заболевания органического характера. Под влиянием эстрогенов миомы матки могут увеличиться в размерах. В этом случае лечение должно быть прекращено. Рекомендуется прекратить лечение при развитии рецидива эндометриоза на фоне ЗГТ. При подозрении на наличие пролактиномы перед началом лечения следует исключить это заболевание. В случае выявления пролактиномы пациентка должна находиться под пристальным медицинским наблюдением (включая периодическую оценку концентрации пролактина). В некоторых случаях может наблюдаться хлоазма, особенно у женщин с хлоазмой беременных в анамнезе. Во время терапии препаратом Анжелик® Микро женщины со склонностью к возникновению хлоазмы должны избегать длительного пребывания на солнце или УФ-излучения. Следующие состояния/заболевания могут возникать или усугубляться на фоне ЗГТ, и женщины с этими состояниями/заболеваниями при проведении ЗГТ должны находиться под наблюдением врача: эпилепсия; доброкачественная опухоль молочной железы; бронхиальная астма; мигрень; порфирия; отосклероз; системная красная волчанка; малая хорея. У женщин с наследственными формами ангионевротического отека экзогенные эстрогены могут вызывать или ухудшать симптомы ангионевротического отека. Доклінічні дані щодо безпеки. Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень щодо виявлення токсичності при багаторазовому прийомі доз препарату, а також генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи, не вказують на наявність особливого ризику для людини. Тим не менш, слід пам'ятати, що статеві гормони можуть сприяти зростанню деяких гормонозалежних тканин та пухлин. Медичне обстеження та консультування. Перед початком або поновленням прийому препарату Анжелік ®  Мікро слід детально ознайомитись з історією хвороби пацієнтки та провести загальномедичне та гінекологічне обстеження. Частота та характер таких обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики при необхідному обліку індивідуальних особливостей кожної пацієнтки (але не рідше ніж 1 раз на 6 міс) та включати вимірювання АТ, оцінку стану молочних залоз, органів черевної порожнини та тазових органів, включаючи цитологічне дослідження епітелію шийки матки Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Естрадіолу гемігідрат, у перерахунку на естрадіол 1,000 мг, дроспіренон 2,000 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 48,200 мг, крохмаль кукурудзяний - 14,400 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 9,600 мг, повідон К25 - 4,000 мг, магнію стеарат - 0,800 мг, 0 0 , 0 0 2024 мг, тальк – 0,2024 мг, титану діоксид – 0,5438 мг, барвник заліза оксид червоний – 0,0402 мг. По 28 таблеток у блістер із ПВХ та алюмінієвої фольги. 1 або 3 блістери разом з кишенькою для носіння блістера та інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі, сірувато-рожеві таблетки, покриті плівковою оболонкою з тисненням "DL" у правильному шестикутнику на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротиклімактеричний засіб комбінований (естроген + гестаген).ФармакокінетикаДроспіренон Абсорбція Після внутрішнього застосування дроспіренон швидко і майже повністю абсорбується. Як зазначено в наведеній нижче таблиці, максимальні концентрації речовини в плазмі крові досягаються приблизно через 1 годину після одно- та багаторазового прийому препарату Анжелік®. Фармакокінетичні характеристики дроспіренону залежить від отриманої дози в межах 0,25-4 мг. Біодоступність становить 76-85% і не залежить від їди (при порівнянні з прийомом на голодний шлунок). Фармакокінетичний параметр 1 мг естрадіолу/2 мг дроспіренону Смакс, ОД [нг/мл] 21,9 Смакс, PC [нг/мл] 35,9 AUC (0-24 години) ОД [нг/мл] 161 AUC (0-24 години) PC 408 [нг/мл] Смакс – максимальна концентрація, ОД: одноразова доза, PC: рівноважний стан. Розподіл Після прийому внутрішньо концентрація дроспіренону в плазмі знижується протягом двох фаз із середнім кінцевим періодом напіввиведення тривалістю близько 35-39 годин. Дроспіренон зв'язується з сироватковим альбуміном, не зв'язується з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ) та глобуліном, що зв'язує кортикоїди (ГСК). У вигляді вільного гормону в плазмі присутні лише 3-5% загальної концентрації дроспіренону. Середній обсяг розподілу дроспіренону, що здається, становить 3,7-4,2 л/кг. Метаболізм Після прийому внутрішньо дроспіренон значною мірою метаболізується. Основними метаболітами в плазмі є кислотна форма дроспіренону, одержувана внаслідок розкриття лактонного кільця, а також 4,5 дигідро-дроспіренон-3-сульфат, що утворюється в процесі відновлення та сульфатування. Дроспіренон схильний до оксидативного метаболізму в присутності ізоферменту CYP ЗА4. Елімінація Повний кліренс дроспіренону із плазми становить 1,2-1,5 мл/хв/кг. Лише дуже незначні кількості дроспіренону виводяться у незміненому вигляді. Метаболіти дроспіренону виводяться нирками та через кишечник у співвідношенні близько 1,4:1,2. Період напіввиведення метаболітів нирками та через кишечник становить близько 40 годин. Рівноважна концентрація Максимальні рівноважні концентрації (AUC) дроспіренону в плазмі крові, що досягаються в ході багаторазового щоденного прийому препарату Анжелік, вказані у таблиці, наведеній вище. Рівноважна концентрація досягається приблизно через 10 днів щоденного прийому препарату Анжелік. Внаслідок тривалого періоду напіввиведення дроспіренону рівноважна концентрація у 2-3 рази перевищує концентрацію після одноразового прийому. Естрадіол Абсорбція Після прийому внутрішньо естрадіол швидко та повністю абсорбується. Під час абсорбції та "першого проходження" через печінку естрадіол значно метаболізується, що скорочує абсолютну біодоступність естрогену після перорального прийому приблизно до 5% отриманої дози. Максимальна концентрація (близько 16 або 22 пг/мл) досягалася через 2-8 годин після одноразового перорального прийому 0,5 мг або 1 мг естрадіолу відповідно. Прийом їжі не впливає на біодоступність естрадіолу (порівняно з прийомом на голодний шлунок). Розподіл При прийомі препарату Анжелік® спостерігається поступова зміна концентрації естрадіолу в плазмі протягом 24 годин. Через циркуляцію естрогенсульфатів і глюкуронідів у широкому діапазоні з одного боку та кишково-печінкової рециркуляції з іншого, період напіввиведення естрадіолу є складним параметром, який залежить від усіх цих процесів і знаходиться в інтервалі 13-20 годин після прийому внутрішньо. Естрадіол зв'язується неспецифічно із сироватковим альбуміном та специфічно з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Вільна фракція естрадіолу становить 1-2%, а фракція речовини, пов'язаної з ГЗНГ, знаходиться в межах 40-45%. Після прийому внутрішньо естрадіол індукує утворення ГСПГ, який впливає на розподіл сироваткових білків, викликаючи збільшення ГСПГ-зв'язаної фракції та зменшення альбумінзв'язаної та незв'язаної фракції, вказуючи на нелінійність фармакокінетики естрадіолу після прийому препарату Анжелік®. Здається обсяг розподілу естрадіолу після одноразового внутрішньовенного введення становить близько 1 л/кг. Метаболізм Естрадіол швидко метаболізується, при цьому крім естрону та естрону сульфату утворюється велика кількість інших метаболітів та кон'югатів. Як фармакологічно активних метаболітів естрадіолу відомі естрон та естріол. У значних концентраціях у плазмі визначався лише естрон. Вміст естрону в плазмі приблизно в 6 разів перевищує концентрацію естрадіолу. Концентрації кон'югатів естрону у плазмі крові приблизно у 26 разів вищі, ніж відповідні концентрації вільного естрону. Елімінація Кліренс естрадіолу із плазми становить близько 30 мл/хв/кг. Метаболіти естрадіолу виводяться нирками та через кишечник з періодом напіввиведення приблизно 24 години. Рівноважний стан При щоденному застосуванні препарату Анжелік® рівноважна концентрація естрадіолу досягається через 5 днів. Концентрація естрадіолу в плазмі збільшується приблизно вдвічі. При 24-годинному інтервалі дозування середні рівноважні концентрації естрадіолу в плазмі коливаються в межах 20-43 пг/мл після прийому препарату, що містить 1 мг естрадіолу. Особливі популяції Порушення функції печінки Фармакокінетика одноразового перорального прийому 3 мг дроспіренону у поєднанні з 1 мг естрадіолу оцінювалася у 10 пацієнток жіночої статі з помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) та у 10 здорових учасниць, відібраних за віком, масою тіла та курінням у ан. Середні профілі "концентрація-час" у плазмі для дроспіренону були співставні між обома групами жінок у фазу абсорбції/розподілу зі схожими показниками Смакс і tмак, що дозволяє зробити висновок про те, що порушення функції печінки не впливають на ступінь абсорбції. Середній період напіввиведення в кінцевій фазі був довшим приблизно в 1,8 разів, а системний вплив збільшився вдвічі,що відповідає приблизно 50% зниження перорального кліренсу (CL/f) у добровольців з помірним ступенем тяжкості порушення функції печінки в порівнянні з учасниками з нормальною функцією печінки. Зниження кліренсу дроспіренону, що спостерігається, у добровольців з порушеннями функції печінки помірного ступеня тяжкості порівняно з добровольцями з нормальною функцією печінки не зумовило суттєвої різниці в концентраціях калію в плазмі між двома групами добровольців. Навіть за наявності цукрового діабету в анамнезі та супутньої терапії спіронолактоном (двох факторів, що зумовлюють схильність пацієнток до розвитку гіперкаліємії) збільшення сироваткових концентрацій калію понад верхню межу допустимих показників не спостерігалося. На підставі цього можна зробити висновок,що дроспіренон добре переноситься пацієнтками з порушеннями функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості (клас В класифікації Чайлд-П'ю). Ниркова недостатність Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дроспіренону (3 мг щоденного прийому протягом 14 днів) оцінювався у пацієнток з нормальною функцією нирок та у пацієнток з порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості. Після досягнення рівноважного стану концентрації дроспіренону в плазмі в групі пацієнток з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (СLкр) - 50-80 мл/хв) були співставні з такими у групі пацієнток з нормальною функцією нирок (СLкр - > 80 мл/хв) . Концентрації дроспіренону в плазмі в середньому були на 37% вищими у групі учасників з помірним ступенем тяжкості порушення функції нирок (СLкр - 30-50 мл/хв) порівняно з учасниками з нормальною функцією нирок. Результати лінійно-регресійного аналізу показників AUC дроспіренону (0-24 години) щодо кліренсу креатиніну виявили 3,5% підвищення на фоні зниження кліренсу креатиніну на 10 мл/хв. Невелике підвищення не вважається клінічно значущим. Етнічна приналежність Вплив фактора етнічної приналежності на фармакокінетику дроспіренону (1-6 мг) та етинілестрадіолу (0,02 мг) оцінювався у молодих та здорових пацієнток з Європи та Японії після одноразового та багаторазового щоденного перорального застосування. За результатами оцінки було зроблено висновок про те, що етнічні відмінності між мешканками Європи та Японії не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику дроспіренону та етинілестрадіолу.ФармакодинамікаПрепарат Анжелік® містить 17β-естрадіол, хімічно та біологічно ідентичний ендогенному естрадіолу людини, та синтетичний прогестаген, дроспіренон. 17β-естрадіол забезпечує заміщення естрогенів у жіночому організмі під час та після настання менопаузи. Додавання дроспіренону забезпечує контроль над кровотечами та запобігає розвитку зумовленої естрогенами гіперплазії ендометрію. · Ефекти естрадіолу Згасання функції яєчників, що супроводжується зменшенням вироблення естрогенів та прогестагенів в організмі, визначає клімактеричний синдром, що характеризується вазомоторними та органічними симптомами. Для усунення цих порушень призначається замісна гормональна терапія (ЗГТ). З усіх натуральних естрогенів естрадіол є найбільш активним і має найбільшу афінність (силою зв'язування) по відношенню до естрогенових рецепторів. Органи-мішені для естрогенів включають, зокрема, матку, гіпоталамус, гіпофіз, піхву, молочні залози, кістки (а саме, клітини остеокласти). Серед інших ефектів естрогенів слід відзначити зниження концентрацій інсуліну та глюкози в крові, місцеві вазоактивні ефекти, опосередковані рецепторами, а також незалежний від рецепторів вплив на гладком'язові клітини судин. Рецептори естрогенів були виявлені в серці та коронарних артеріях. Пероральний прийом натуральних естрогенів має переваги у випадках гіперхолестеринемії завдяки більш сприятливому впливу на метаболізм ліпідів у печінці. Після одного року терапії препаратом, що містить естрадіол та дроспіренон, середні показники змін концентрації холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) були незначними. При прийомі препарату, що містить на додаток до естрадіолу 2 мг дроспіренону, концентрація холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) знижувалася на 1,6%, а концентрація холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) у плазмі знижувалася в середньому на 1 зниженням на 9% після одного року монотерапії 1 мг естрадіолу. Комбіновані препарати з дроспіреноном, ймовірно, послаблюють зростання концентрації тригліцеридів (ТГ), зумовлене монотерапією 1 мг естрадіолу. Після одного року лікування 1 мг естрадіолу концентрації ТГ у пацієнток у середньому перевищували вихідний рівень приблизно на 18% порівняно із середнім збільшенням на 5% при застосуванні комбінації з 2 мг дроспіренону. Терапія препаратом Анжелік протягом 2 років призводила до збільшення мінеральної щільності кісткової тканини приблизно на 3-5%, у той час як при прийомі плацебо мінеральна щільність кісткової тканини знижувалася приблизно на 0,5%. Була виявлена ​​значна статистична різниця між показниками мінеральної щільності кісткової тканини в кістках тазу у пацієнток у групах активного лікування (з остеопенією та без остеопенії), порівняно з плацебо.Також відзначалося збільшення мінеральної щільності кісткової тканини у всьому тілі та у поперековому відділі хребта у пацієнток із групи активного лікування. Тривала ЗГТ знижує ризик переломів периферичних кісток у жінок у постменопаузі без остеопорозу. ЗГТ також позитивно впливає на вміст колагену в шкірі, щільність шкіри і може затримати процес утворення зморшок. Монотерапія естрогенами має дозозалежну стимулюючу дію на мітози та проліферацію ендометрію і, таким чином, підвищує частоту розвитку гіперплазії ендометрію. Щоб уникнути розвитку гіперплазії ендометрію, необхідна комбінація естрогену з будь-якими прогестагенами. Ефекти дроспіренону Дроспіренон має схожі з природним прогестероном фармакодинамічні дії. Прогестагенна активність Дроспіренон є потужним прогестагеном з центральною інгібуючою дією на "гіпоталамус-гіпофізарно-яєчникову вісь". У жінок репродуктивного віку дроспіренон має контрацептивну дію; при введенні дроспіренону як монопрепарату овуляція пригнічується. Порогова доза дроспіренону придушення овуляції становить 2 мг/сут. Повна трансформація підданого раніше впливу естрогенів ендометрію відбувається після прийому дози 4-6 мг на добу протягом 10 днів (40-60 мг на цикл). Безперервна замісна гормональна терапія препаратом Анжелік дозволяє уникнути регулярних кровотеч "скасування", які спостерігаються при циклічній або фазовій ЗГТ. Протягом перших місяців лікування кровотечі та "мажучі" виділення досить часто зустрічаються, але з часом їх частота знижується. Під час прийому препарату Анжелік відсоток випадків аменореї швидко зростає до 81% вже на 6-му циклі, потім до 86% – на 12-му циклі та до 91% – на 24-му циклі. Комбінація діючих речовин препарату Анжелік ефективно перешкоджає розвитку викликаної естрогенами гіперплазії ендометрію. Після 12 місяців терапії препаратом Анжелік у 71-77% жінок відзначалася атрофія ендометрію. Антимінералокортикоїдна активність Дроспіренон має здатність до конкурентного антагонізму з альдостероном. Гіпотензивна дія найбільше виражена у жінок з підвищеним артеріальним тиском (АТ) при підвищенні доз дроспіренону. Після 8 тижнів терапії препаратом Анжелік у пацієнток з підвищеним артеріальним тиском показники систолічного/діастолічного АТ помітно знизилися (зниження на 12 та 9 мм рт. ст. порівняно з вихідними показниками, порівняно з плацебо – на 3/4 мм рт. ст. .;при оцінці 24 годинних амбулаторних показників АТ порівняно з вихідними показниками відмічено зниження на 5/3 мм рт.ст., порівняно з плацебо – на 3/2 мм рт.ст.). Дія препарату стає помітною через 2 тижні, тоді як максимальний ефект досягається протягом 6 тижнів після початку терапії. Наведені середні значення змін систолічного/діастолічного АТ порівняно з вихідними показниками (мм рт.ст.) 1 мг естрадіолу/2 мг дроспіренону на 8 тижні Звичайні 24 год амбулаторні показники артеріального тиску (АПАД) Зміна щодо вихідних показників -12/-9 -5/-3 Спостережуване скорочення, скориговане з урахуванням ефекту плацебо -3/-4 -3/-2 Не очікується відповідних змін АТ у жінок із нормальним АТ. При проведенні клінічних досліджень препарату, що містить комбінацію естрадіолу з дроспіреноном, середня маса тіла пацієнток знижувалася протягом 12 місяців лікування на 1,1-1,2 кг, тоді як у пацієнток, які отримують монотерапію естрадіолом, відзначалося збільшення маси тіла на 0,5 кг. . Жінки, які в рамках клінічного дослідження отримували дроспіренон додатково до естрадіолу, рідше відзначали периферичні набряки, ніж жінки, які приймали лише естрадіол. У пацієнток зі стенокардією через 6 тижнів терапії препаратом Анжелік® (який містить 1 мг естрадіолу та 2 мг дроспіренону) покращується адаптація коронарного резерву кровотоку у відповідь на стрес (відносна зміна +14% порівняно з -15% у групі плацебо). Антиандрогенна активність Як і натуральний прогестерон, дроспіренон має антиандрогенні властивості. Вплив на вуглеводний обмін Дроспіренон не має ні глюкокортикоїдної, ні антиглюкокортикоїдної активності і не впливає на толерантність до глюкози та інсулінорезистентність. При застосуванні препарату Анжелік толерантність до глюкози не порушується. Інші властивості Препарат Анжелік® позитивно впливає на стан здоров'я та якість життя. За даними опитувальника з жіночого здоров'я, сприятливий вплив препарату Анжелік значно перевищив ефект порівняно з монотерапією естрадіолом (абсолютний показник). Цей високий показник пояснюється, головним чином, поліпшенням соматичних симптомів, зменшенням виразності відчуття занепокоєння/страхів, а також когнітивних порушень. Спостережні дослідження та дослідження кон'югованих кінських естрогенів (ККЕ) разом з медроксипрогестерону ацетатом (МПА), проведене WHI (Women's Health Initiative – Ініціатива в ім'я здоров'я жінок), свідчать про зниження захворюваності на рак товстої кишки у жінок у постменопазе. У дослідженні WHI при монотерапії естрогенами з використанням ККЕ зниження цього ризику не спостерігалося. Невідомо, чи отримані дані поширюються також і на інші препарати для ЗГТ.Показання до застосуванняЗамісна гормональна терапія (ЗГТ) розладів, зумовлених дефіцитом естрогенів у жінок у постменопаузі з інтактною маткою, не раніше як через 12 місяців після останньої менструації. Профілактика остеопорозу у жінок у постменопаузі з високим ризиком переломів, при непереносимості чи протипоказанні до застосування інших лікарських засобів для профілактики остеопорозу.Протипоказання до застосуванняПрийом препарату Анжелік протипоказаний за наявності будь-якого з перелічених нижче станів/захворювань. Якщо будь-який з цих станів виникне під час прийому препарату Анжелік, слід негайно припинити застосування препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Кровотеча із піхви неуточненої етіології. Підтверджений або передбачуваний діагноз раку молочної залози або рак молочної залози в анамнезі. Підтверджений або передбачуваний діагноз гормонозалежного передракового захворювання або гормонозалежної злоякісної пухлини. Пухлини печінки нині чи анамнезі (доброякісні чи злоякісні). Тяжкі захворювання печінки. Тяжкі захворювання нирок в даний час або в анамнезі або гостра ниркова недостатність. Гострий артеріальний тромбоз або тромбоемболія, у тому числі, що призводять до інфаркту міокарда, інсульту. Тромбоз глибоких вен у стадії загострення, венозні тромбоемболії (зокрема. тромбоемболія легеневої артерії) нині чи анамнезі. Наявність високого ризику венозних та артеріальних тромбозів. Виявлена ​​спадкова або набута схильність до артеріального або венозного тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антифосфоліпідні антитіла (антитіла до кардіоліпину); стани, що передують тромбозу (транзиторні ішемічні атаки, стенокардія). Нелікована гіперплазія ендометрію. Виражена гіпертригліцеридемія. Порфирія. Підвищена чутливість до компонентів препарату Анжелік. Дитячий та підлітковий вік до 18 років. Вроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: Препарат Анжелік® слід призначати з обережністю при таких захворюваннях: артеріальна гіпертензія, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), холестатична жовтяниця або холестатичний свербіж під час попередньої вагітності, ендометріоз, міома матки. Необхідно взяти до уваги, що естрогени окремо або в поєднанні з гестагенами слід застосовувати з обережністю при наступних захворюваннях та станах: наявність факторів ризику розвитку тромбозів або тромбоемболій та естрогензалежних пухлин у сімейному анамнезі (родичі 1-ї лінії спорідненості з тромбоемболічним раком молочної залози), гіперплазія ендометрію в анамнезі, куріння, гіперхолестеринемія, ожиріння, системний червоний вовчак, деменція, захворювання жовчного міхура, тромбоз судин сітківки, помірна гіпертригліцеридемія, набряки при хронічній серцевій недостатності, тяжка гіпокальциоз , гемангіоми печінки, гіперкаліємія, стани, що призводять до розвитку гіперкаліємії, прийом лікарських засобів,викликають гіперкаліємію - калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністів рецепторів ангіотензину II та гепарину.Вагітність та лактаціяЗГТ протипоказана під час вагітності або у період грудного вигодовування. Якщо вагітність виявляється під час прийому Анжеліку, препарат слід відразу ж відмінити. Невелика кількість статевих гормонів може виділятися із материнським молоком.Побічна діяНайчастіше при застосуванні препарату Анжелік® спостерігалися такі небажані лікарські реакції (НЛР) як болючість молочних залоз, кровотечі зі статевих шляхів, шлунково-кишкові болі та біль у животі. Ці реакції розвиваються у ≥6% жінок, які приймають препарат Анжелік. Нерегулярні кровотечі зазвичай зникають при тривалій терапії. Частота кровотеч знижується із збільшенням тривалості лікування. Серйозні небажані реакції включають артеріальні та венозні тромбоемболічні ускладнення та рак молочної залози. НЛР, описані в клінічних дослідженнях із застосуванням препарату Анжелік, представлені в таблиці в порядку зменшення тяжкості. Для визначення частоти використовуються такі поняття: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100) та рідкісні (від ≥ 1/ 10000 до < 1/1000). Клас систем органів Дуже часті Часті Нечасті Рідко Порушення з боку обміну речовин та харчування Збільшення або зниження маси тіла, підвищення апетиту, анорексія, гіперліпідемія Гіперкаліємія Порушення психіки Емоційна лабільність депресія, нервозність Порушення сну, занепокоєння, зниження лібідо, порушення концентрації уваги Порушення з боку нервової системи Головний біль Парестезії, мігрень Запаморочення, дзвін у вухах Порушення з боку органу зору Порушення зору Порушення з боку судин Венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення* Порушення зі сторони серця Відчуття серцебиття, задишка Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Болі в епігастрії і болі в животі, здуття живота, нудота Сухість у роті, розлади смаку, блювання, діарея, запор Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Акне, алопеція, свербіж, гірсутизм Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Локальні набряки Інфекції сечовивідних шляхів, підвищена пітливість, генералізовані набряки Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Астенія Біль у спині, суглобах, кінцівках, спазми м'язів Біль в м'язах Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози Біль у молочній залозі (включаючи дискомфорт у молочних залозах), кровотечі із статевих шляхів Поліп шийки матки, доброякісні новоутворення молочної залози, збільшення молочних залоз, виділення з піхви Рак молочної залози** Кандидозний вагініт, сухість піхви Виділення із молочних залоз Загальні розлади та порушення у місці введення нездужання * Поняття "венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення" включає наступні медичні терміни: оклюзія периферичних глибоких вен, тромбоз та емболія/оклюзія легеневих судин, тромбоз, емболія та інфаркт/інфаркт міокарда/інфаркт головного. ** Дані щодо взаємозв'язку із застосуванням препарату були отримані за результатами постреєстраційних спостережень; дані щодо частоти отримані з клінічних досліджень із застосуванням препарату Анжелік®. Небажані реакції, що виникають у поодиноких випадках, або симптоми, що розвиваються через дуже тривалий час після початку терапії та які вважаються пов'язаними із застосуванням препаратів із групи комбінованих засобів для безперервної замісної гормональної терапії, перераховані нижче: Пухлини Пухлини печінки (доброякісні та злоякісні). Гормонозалежні злоякісні пухлини або гормонозалежні передракові захворювання (якщо відомо, що у пацієнтки є подібні стани, це є протипоказанням до застосування препарату Анжелік). В епідеміологічних дослідженнях ЗГТ із застосуванням як естрогену, так і комбінації естроген-прогестин пов'язували з невеликим збільшенням ризику виникнення раку яєчників. Ризик може бути більш вираженим при тривалому застосуванні препарату (кілька років). Інші стани: Жовчнокам'яна хвороба; Деменція; Рак ендометрію; Артеріальна гіпертензія; Порушення функції печінки; Гіпертригліцеридемія; Зміни толерантності до глюкози або вплив на резистентність до периферичних тканин до інсуліну; збільшення розмірів міоми матки; Реактивація ендометріозу; Пролактінома; Хлоазму; Жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; Виникнення чи погіршення станів, котрим взаємозв'язок із застосуванням ЗГТ точно не доведено: епілепсія; доброякісні захворювання молочних залоз; бронхіальна астма; порфірія; системна червона вовчанка; отосклероз, мала хорея; У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть сприяти загостренню симптомів; Гіперчутливість (включаючи такі симптоми, як висипання та кропив'янка) Якщо жінка вважає, що на фоні прийому препарату Анжелік® у неї розвинулися якісь побічні ефекти, навіть не включені до цього переліку, їй слід проінформувати про це свого лікаря. Додатково про серйозні небажані явища, пов'язані із замісною гормональною терапією.Взаємодія з лікарськими засобамиЗавжди слід повідомляти лікаря, який призначив ЗГТ, які препарати пацієнтка вже приймає (наприклад, гіпотензивні препарати). Також слід повідомити будь-якого іншого лікаря або стоматолога, які призначають жінці будь-які інші препарати, що вона приймає препарат Анжелік. Якщо у жінки виникають сумніви щодо будь-якого препарату, необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив інших лікарських засобів на препарат Анжелік® Взаємодія може статися з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, внаслідок чого підвищується кліренс статевих гормонів, що призводить до маткових кровотеч та/або зниження терапевтичного ефекту. Індукцію ферментів можна спостерігати після декількох днів лікування. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається протягом декількох тижнів. Після припинення прийому препарату індукція ферментів може зберігатися протягом 4 тижнів. Препарати, що збільшують кліренс статевих гормонів (зменшують ефективність статевих гормонів за допомогою індукції ферментів): Фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, ще окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та препарати, що містять Звіробій продірявлений. Препарати з варіабельним впливом на кліренс статевих гормонів: При одночасному призначенні зі статевими гормонами багато ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (препарати для лікування ВІЛ та вірусного гепатиту С) можуть призводити як до збільшення, так і до зниження концентрації естрогену, прогестину або того й іншого. Ці зміни можуть у деяких випадках бути клінічно значущими. Препарати, що знижують кліренс статевих гормонів (інгібітори ферментів): Потужні та помірні інгібітори CYP3A4, наприклад, азольні антимікотики (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол), верапаміл, макроліди (кларитроміцин, еритромітин прогестину як окремо, так і разом у плазмі крові. Речовини, які схильні до суттєвої кон'югації (наприклад, парацетамол), можуть підвищити біодоступність естрадіолу за допомогою пригнічення системи кон'югації під час абсорбції. У дослідженні дії багаторазових доз комбінації дроспіренону (3 мг на добу) та естрадіолу (1,5 мг на добу) паралельне застосування протягом 10 днів сильного інгібітору CYP3A4 кетоконазолу збільшило AUC (area under the curve - площа під кривою) (0-24 год.). ) дроспіренону в 2,30 рази (90% CI: 2,08, 2,54). Зміни концентрації естрадіолу не спостерігалися, але AUC (0-24 год) його менш активного метаболіту естрону збільшилась у 1,39 рази (90% CI: 1,27, 1,52). Взаємодія з алкоголем Зловживання алкоголем під час прийому препаратів для ЗГТ може призвести до збільшення концентрації естрадіолу. Вплив препарату Анжелік на інші лікарські препарати На підставі досліджень взаємодії in vivo у добровольців, які приймають омепразол, симвастатин або мідазолам як маркерів, можна зробити висновок, що клінічно значуща взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими препаратами, що матаболізуються за допомогою системи цитохром Р450 малоймовірна. Фармакодинамічна взаємодія з гіпотензивними та нестероїдними протизапальними препаратами Застосування препарату Анжелік у жінок, які отримують гіпотензивну терапію (наприклад, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, гідрохлортіазид) може дещо збільшувати гіпотензивний ефект. Якщо у жінки підвищений артеріальний тиск, препарат Анжелік може знижувати артеріальний тиск. Слід поінформувати лікаря, якщо жінка приймає будь-які гіпотензивні препарати. Збільшення концентрації сироваткового калію при комбінованому прийомі препарату Анжелік і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або гіпотензивних препаратів малоймовірне. Спільне застосування трьох вищезгаданих типів препаратів може призводити до незначного підвищення концентрації сироваткового калію, більш вираженого у жінок з цукровим діабетом. Інші форми взаємодії Вплив на лабораторні тести Застосування статевих гормонів може впливати на точність результатів лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, концентрацію протеїнів у плазмі (наприклад, глобуліну, що зв'язує статеві гормони) та фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри коагуляції. Коливання зазначених параметрів зазвичай залишаються у межах референсних значень. Толерантність до глюкози не порушувалася при прийомі препарату Анжелік.Спосіб застосування та дозиЯкщо жінка не приймає естрогени або переходить на препарат Анжелік з іншого комбінованого препарату для безперервного прийому, то вона може розпочинати лікування будь-коли. Пацієнтки, які переходять на препарат Анжелік з комбінованого препарату для циклічного режиму ЗГТ, повинні починати прийом після закінчення поточного циклу терапії. Кожна упаковка розрахована на 28-денний прийом. Щодня слід приймати по одній таблетці. Після закінчення прийому 28 таблеток з поточної упаковки наступного дня починають нову упаковку препарату Анжелік® (безперервна ЗГТ), приймаючи першу таблетку того ж дня тижня, що й першу таблетку з попередньої упаковки. Таблетку проковтують повністю, запиваючи невеликою кількістю рідини. Час доби, коли жінка приймає препарат, не має значення, однак, якщо вона почала приймати таблетки в якийсь конкретний час, вона повинна дотримуватися цього часу і надалі. Забуту таблетку необхідно випити якнайшвидше. Якщо після звичайного часу прийому пройшло більше 24 годин, додаткову таблетку приймати не слід. При пропуску кількох пігулок можливий розвиток вагінальної кровотечі. Додаткова інформація щодо спеціальних груп пацієнток Діти та підлітки Прийом препарату протипоказаний у дітей та підлітків до 18 років. Пацієнтки похилого віку Немає даних про необхідність корекції дози у жінок віком до 65 років. При застосуванні препарату Анжелік у жінок старше 65 років слід взяти до уваги інформацію, подану в підрозділі "Деменція" розділу "Особливі вказівки". Пацієнтки з порушенням функції печінки У жінок з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості дроспіренон добре переноситься. Пацієнтки з порушенням функції нирок У жінок з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості спостерігалося незначне уповільнення виведення дроспіренону, що не мало клінічно значущого характеру.ПередозуванняДослідження гострої токсичності не виявили ризику гострих побічних ефектів при випадковому прийомі препарату у кількості, що багаторазово перевищує добову терапевтичну дозу. У клінічних дослідженнях застосування дроспіренону до 100 мг або комбінованих естроген/гестагенних препаратів із вмістом 4 мг естрадіолу добре переносилося. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, кровотеча з піхви. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне. У разі передозування слід звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Анжелік не застосовується з метою контрацепції. Препарати для ЗГТ повинні бути призначені лише для лікування симптомів, зумовлених дефіцитом естрогенів у постменопаузі, що впливають на якість життя. ЗГТ слід продовжувати лише доти, доки користь перевищує ризик застосування препарату. При підозрі на вагітність слід призупинити прийом таблеток доти, доки вагітність не буде виключена (див. розділ "Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування"). За наявності або погіршення будь-якого із зазначених нижче станів або факторів ризику, перш ніж розпочати або продовжити прийом препарату Анжелік® слід оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування. При призначенні ЗГТ жінкам, які мають кілька факторів ризику розвитку тромбозу або високий рівень вираженості одного з факторів ризику, слід враховувати можливість взаємного посилення дії факторів ризику та призначеного лікування на розвиток тромбозу. У разі сумарне значення наявних чинників ризику підвищується. За наявності високого ризику препарат Анжелік протипоказаний. Венозна тромбоемболія У низці контрольованих рандомізованих, а також епідеміологічних досліджень виявлено підвищений відносний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на тлі ЗГТ, тобто. тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії. Тому, при призначенні препарату Анжелік® жінкам з факторами ризику ВТЕ співвідношення ризику та користі від лікування має бути ретельно зважено та обговорено з пацієнткою. Фактори ризику розвитку ВТЕ включають індивідуальний та сімейний анамнез (наявність ВТЕ у найближчих родичів відносно молодому віці може вказувати на генетичну схильність) і важке ожиріння. Ризик ВТЕ також збільшується з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається спірним. Факторами ризику розвитку ВТЕ є також застосування естрогенів, тромбофілічні захворювання/стану, системний червоний вовчак, рак. Необхідно оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування препаратами для ЗГТ у пацієнток, які приймають антикоагулянтні препарати у постійному режимі. Ризик ВТЕ може тимчасово збільшуватися при тривалій іммобілізації, після оперативного втручання, великої травми, операцій на нижніх кінцівках або в області тазу, нейрохірургічних операціях. У разі тривалої іммобілізації або планового оперативного втручання прийом препарату для ЗГТ слід припинити за 4-6 тижнів до операції, відновлення прийому можливе лише після повного відновлення рухової активності жінки. Слід негайно припинити лікування з появою симптомів тромботичних порушень або за підозри на їх виникнення. Артеріальна тромбоемболія У ході контрольованих рандомізованих досліджень застосування комбінованих препаратів для ЗГТ, що містять тільки естрогени, не виявлено доказів їх захисного впливу від інфаркту міокарда, незалежно від наявності або відсутності в анамнезі ішемічної хвороби серця (ІХС). Відносний ризик розвитку ІХС трохи збільшений при застосуванні комбінованих препаратів для ЗГТ, ризик збільшується з віком. Застосування комбінованих препаратів для ЗГТ збільшує ризик розвитку інсульту у 1,5 раза. Рак ендометрію При тривалій монотерапії естрогени підвищується ризик розвитку гіперплазії або карциноми ендометрію. Дослідження підтвердили, що додавання гестагенів перешкоджає підвищенню ризику гіперплазії та раку ендометрію. Додавання дроспіренону попереджає розвиток гіперплазії ендометрію, що викликається естрогенами. За наявності гіперплазії ендометрію в анамнезі естрогени окремо або у поєднанні з гестагенами слід застосовувати з обережністю. Рак молочної залози За даними клінічних випробувань та результатами спостережних досліджень, було виявлено збільшення відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які використовують ЗГТ протягом декількох років. Це може бути пов'язано з більш ранньою діагностикою, прискоренням зростання вже наявної пухлини на тлі ЗГТ або поєднанням обох факторів. Відносний ризик зростає зі збільшенням тривалості терапії, але може бути відсутнім або бути зниженим при лікуванні лише естрогенами. Це зростання можна порівняти зі збільшенням ризику виникнення раку молочних залоз у жінок при пізнішому настанні природної менопаузи, а також при ожирінні та зловживанні алкоголем. Підвищений ризик поступово знижується до звичайного рівня протягом кількох (переважно п'яти) років після припинення ЗГТ. Припущення щодо збільшення ризику розвитку раку молочної залози зроблено на підставі результатів більш ніж 50 епідеміологічних досліджень (ризик варіює від 1 до 2). У двох широкомасштабних рандомізованих дослідженнях з ККЕ окремо або при постійному поєднанні з МПА були отримані розрахункові показники ризику, що дорівнює 0,77 (95% довірчий інтервал: 0,59 - 1,01) або 1,24 (95% довірчий інтервал: 1, 01 - 1,54) після приблизно 6 років застосування ЗГТ. Невідомо, чи цей підвищений ризик поширюється також і на інші препарати для ЗГТ. ЗГТ збільшує мамографічну щільність молочних залоз, що в деяких випадках може негативно впливати на рентгенологічне виявлення раку молочної залози. Рак яєчників Рак яєчників зустрічається у популяції рідше ніж рак молочної залози. Мета-аналіз 52 епідеміологічних досліджень свідчить про деяке збільшення відносного ризику розвитку раку яєчників у жінок, які отримували замісну гормональну терапію, у порівнянні з жінками, які ніколи не отримували таке лікування (проспективні дослідження: ОР 1,20, 95% ДІ 1,15-1 , 26; всі дослідження: ОР 1,14, 95% ДІ 1,10-1,19). У жінок, які продовжують отримувати замісну гормональну терапію, ризик розвитку раку яєчників був ще дещо збільшений (ГР 1,43, 95% ДІ 1,31-1,56). Інші дослідження, включаючи дослідження WHI, свідчать про те, що застосування комбінованих препаратів для ЗГТ може бути асоційоване зі подібним або з меншим ризиком, проте ризик може бути більш суттєвим при довгостроковому застосуванні (протягом декількох років). Пухлини печінки На фоні застосування статевих гормонів, до яких належать препарати для ЗГТ, у поодиноких випадках спостерігалися доброякісні, а ще рідше - злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревної кровотечі, що становить загрозу для життя. При болях у верхній частині живота, збільшеній печінці або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід врахувати ймовірність пухлини печінки. Жовчнокам'яна хвороба Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до розвитку жовчнокам'яної хвороби під час лікування естрогенами. Деменція Застосування препаратів для ЗГТ не покращує когнітивну функцію. Існують докази підвищення ризику розвитку деменції у жінок, які починають прийом комбінованих або монопрепаратів для ЗГТ віком від 65 років. Інші стани Слід негайно припинити лікування при появі вперше мігренеподібного або частого і надзвичайно сильного головного болю, а також при появі інших симптомів - можливих провісників тромботичного інсульту головного мозку. Взаємозв'язок між ЗГТ та розвитком клінічно вираженої артеріальної гіпертензії не встановлений. У жінок, які приймають ЗГТ, описано невелике підвищення артеріального тиску, що клінічно значуще підвищення відзначається рідко. Однак в окремих випадках при розвитку на фоні прийому ЗГТ стійкою клінічно значущою артеріальною гіпертензією може бути розглянуто скасування ЗГТ. У жінок з підвищеним артеріальним тиском (АТ) можливе деяке зниження артеріального тиску на фоні прийому препарату Анжелік. У жінок з нормальним артеріальним тиском значних змін артеріального тиску не відбувається. При нирковій недостатності може знижуватись здатність виведення калію. Прийом дроспіренону не впливає на концентрацію калію в плазмі у пацієнток з легкою та помірною формами ниркової недостатності. Ризик розвитку гіперкаліємії теоретично не можна виключити лише у групі пацієнток, у яких концентрація калію в плазмі до лікування визначалася на верхній межі норми, та які додатково приймають калійзберігаючі препарати. При неважких порушеннях функції печінки, у тому числі різних формах гіпербілірубінемії, таких як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора, потрібне спостереження лікаря, а також періодичні дослідження функції печінки. При погіршенні показників функції печінки препарат Анжелік слід відмінити. При рецидиві холестатичної жовтяниці або холестатичної сверблячки, що спостерігалися вперше під час вагітності або попереднього лікування статевими гормонами, прийом препарату Анжелік® необхідно негайно припинити. Необхідне особливе спостереження за жінками у разі підвищення концентрації тригліцеридів. У подібних випадках застосування ЗГТ може спричинити подальше збільшення концентрації тригліцеридів у крові, що підвищує ризик гострого панкреатиту. Хоча ЗГТ може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, необхідності змінювати схему лікування хворих на цукровий діабет при проведенні ЗГТ зазвичай не виникає. Проте жінки з цукровим діабетом під час проведення ЗГТ повинні бути під наглядом. У деяких пацієнток можуть розвинутись небажані прояви стимуляції естрогенами, наприклад, патологічна маткова кровотеча. Часті або персистуючі патологічні маткові кровотечі на фоні лікування є показанням для дослідження ендометрію з метою уникнення захворювання органічного характеру. Під впливом естрогенів міоми матки можуть збільшитись у розмірах. У цьому випадку лікування має бути припинено. Рекомендується припинити лікування при розвитку рецидиву ендометріозу на фоні ЗГТ. При підозрі на наявність пролактиноми перед початком лікування слід виключити захворювання. У разі виявлення пролактиноми пацієнтка повинна бути під пильним медичним наглядом (включаючи періодичну оцінку концентрації пролактину). У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Під час терапії препаратом Анжелік® жінки зі схильністю до виникнення хлоазми повинні уникати тривалого перебування на сонці або ультрафіолетового випромінювання. Наступні стани можуть виникати або посилюватися на фоні ЗГТ, і жінки з цими станами під час проведення ЗГТ повинні бути під наглядом лікаря: епілепсія; доброякісна пухлина молочної залози; бронхіальна астма; мігрень; отосклероз; системна червона вовчанка; мала хорея. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Доклінічні дані щодо безпеки Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень щодо виявлення токсичності при багаторазовому прийомі доз препарату, а також генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи, не вказують на наявність особливого ризику для людини. Тим не менш, слід пам'ятати, що статеві гормони можуть сприяти зростанню деяких гормонозалежних тканин та пухлин. Медичне обстеження та консультування Перед початком або поновленням прийому препарату Анжелік слід детально ознайомитися з історією хвороби пацієнтки та провести загальномедичне та гінекологічне обстеження. Частота та характер таких обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики при необхідному обліку індивідуальних особливостей кожної пацієнтки (але не рідше ніж 1 раз на 6 місяців) та повинні включати вимірювання артеріального тиску, оцінку стану молочних залоз, органів черевної порожнини та тазових органів, включаючи цитологічне дослідження епітелію шийки матки. За наявності пролактиноми потрібне періодичне визначення концентрації пролактину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасування: N10 Форма випуску: крем Упаковка: уп. контурні. яч.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаАцилакт, супозиторії вагінальні являє собою мікробну масу живих, антагоністично активних ацидофільних лактобактерій штамів Lactobacillus acidophilus 100аш, NK1, К3Ш24, ліофільно висушених в середовищі культивування з В одному супозиторії міститься не менше 107 живих ацидофільних лактобактерій (1 доза), допоміжні речовини – парафін нафтовий твердий, емульгатор Т – 2, твердий жир. Маса супозиторію – 1,3 г. Супозиторії вагінальні. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці. По 2 упаковки в картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії жовтувато-сірого або світло-бежевого кольору, торпедоподібної форми. Допускається неоднорідність кольору як вкраплень чи " мармуровості " .Фармакотерапевтична групаЕубіотик.ФармакодинамікаЖиві ацидофільні лактобактерії мають високу антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенну кишкову паличку, протей, що визначає нормалізуючий вплив препарату при порушеннях бактеріоценозу жіночих геніталій. Лактобактерії метабілізують глікоген вагінального епітелію до молочної кислоти, яка підтримує pH піхви на рівні 38-402. Висока концентрація молочної кислоти створює несприятливі умови для життєдіяльності кислоточутливих патогенних та умовно-патогенних бактерій. Закисляючи слизову оболонку геніталій, лактобактерії беруть участь у формуванні екологічного бар'єру і забезпечують резистентність слизової оболонки геніталій до сторонньої мікрофлори.Показання до застосуванняНеспецифічні кольпіти (не пов'язані з гонококовою, трихомонадною, кандидозною та іншою специфічною інфекцією). Призначають як самостійний засіб або після закінчення курсу антибактеріальної терапії. Дисбактеріоз піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз (гарднереллез). Призначають як самостійний засіб або в комплексній терапії. Підгострі та хронічні стадії запальних процесів жіночої статевої сфери. Призначають після закінчення курсу антибактеріальної терапії з метою реабілітації. Гормонально залежні сенільні та ін. кольпіти. Призначають як самостійний засіб і натомість специфічної гормональної терапії. Підготовка до планових гінекологічних операцій із метою профілактики післяопераційних ускладнень. Передпологова підготовка вагітних жінок групи ризику щодо розвитку запальних захворювань з метою профілактики та лікування дисбактеріозів піхви. В якості допоміжного засобу при лікуванні захворювань, що передаються статевим шляхом: гонореї, урогенітального хламідіозу, урогенітального герпесу та ін. Рекомендується поєднане застосування супозиторіїв та пероральних форм ацилакту.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антибактеріальних, противірусних та імуномодулюючих препаратів. Разом з тим, не рекомендується поєднувати з одночасним місцевим призначенням антибактеріальних препаратів.Спосіб застосування та дозиПеред інтравагінальним введенням із супозиторію видаляють упаковку. При дисбактеріозах вагіни та синільних вагінітах гормональної природи препарат призначають по 1 супозиторію 2 рази на день протягом 5-10 днів. При порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних до ІІІ-ІV ступеня препарат застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів і більше під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня та зникнення клінічних симптомів. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень при планових гінекологічних операціях застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 10 днів. При необхідності курс повторюють протягом 3-4 місяців з інтервалом 10-20 днів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії вагінальні - 1 супп.: Lactobacillus acidophilus не менше 10 млн. КУО. 1 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії конусоподібної або циліндричної форми, жовтувато-сірого або різних відтінків бежевого кольору, допускається неоднорідність кольору у вигляді вкраплень або «мармуровості», можливе фарбування кінчика супозиторію від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору, мають специфічний запах кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаЖиві лактобактерії, що входять до препарату, володіють антагоністичною активністю щодо широкого спектру патогенних та умовно-патогенних бактерій (включаючи стафілококи, протей, ентеропатогенну кишкову паличку), нормалізують травну діяльність ШКТ, покращують обмінні процеси, сприяють відновленню природно. Метаболізують глікоген вагінального епітелію до молочної кислоти, яка підтримує pH піхви на рівні 3.8-4.2. Молочна кислота у високій концентрації створює несприятливі умови для життєдіяльності кислочутливих патогенних та умовно-патогенних бактерій.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу мікрофлори піхви.Показання до застосуванняДисбактеріоз ШКТ різної етіології (в т.ч. у дітей, починаючи з першої доби життя), захворювання порожнини рота; дисбактеріоз урогенітального тракту, зокрема. при запальних захворюваннях сечостатевих шляхів інфекційної та неінфекційної природи – гонорея, урогенітальний хламідіоз, урогенітальний герпес, бактеріальний вагіноз (гарднереллез), гормонозалежні кольпіти (сенільні та ін.); підготовка до планових гінекологічних операцій (для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень); передпологова підготовка вагітних жінок групи ризику щодо запальних захворювань (для профілактики та лікування дисбактеріозу піхви).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, кандидоз, дитячий вік (таблетки).Вагітність та лактаціяМожливо за свідченнями.Побічна діяАлергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиДопускається одночасне проведення хіміо- та антибіотикотерапії.Спосіб застосування та дозиПрепарат містить в 1 дозі не менше 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій. Таблетка або супозиторій містять 1 дозу. Пероральні лікарські форми – внутрішньо, за 30-40 хв до їди 2-3 рази на добу. При гострих запальних процесах; грудним дітям; - по 2-3 дози,; дітям старшого віку і дорослим; - по 5 доз протягом 7-8 діб; при; затяжних і рецидивуючих формах захворювання; грудним дітям; - по 2-3 дози,; дітям старшого віку і дорослим; - по 5 доз протягом 14-25 діб. При захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; - 4-6 доз шляхом розсмоктування (у таблетках) або 5 доз у вигляді зрошень (розчин) 2-3 рази на день протягом 14-15 діб. Інтравагінально - у вигляді зрошень, аплікацій та супозиторіїв. При ;запальних процесах урогенітального тракту ;- по 5 доз (у вигляді розчину) або по 1 дозі (1 супозиторій) 2 рази на день протягом 5-10 діб. При ;порушенні чистоти вагінального секрету ;у ;вагітних ;жінок до III-IV ст. - по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів і більше, до зникнення клінічних симптомів та відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ст. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів (до передбачуваної операції або розродження). Відновна терапія після застосування антибіотиків; - ректально, по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 10 днів. Курс повторюють протягом 3-4 місяців з інтервалом 10-20 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антибактеріальних, противірусних та імуномодулюючих ЛЗ. Не придатні до застосування супозиторії, що мають запах гіркої олії, або з порушеною упаковкою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПрепарат являє собою мікробну масу живих антагоністично активних лактобактерій ацидофільних штамів Lactobacillus acidophilus 100аш, NK1, К3Ш24, ліофілізовану в середовищі культивування з додаванням захисного сахарозо-желатино-молочного середовища, сформовану в медицині. Один супозиторій (1 доза) містить живих лактобактерій ацидофільних – не менше 107, допоміжні речовини – жир кондитерський від 75 до 80 %, парафін нафтовий твердий від 5 до 10 %, емульгатор від 5 до 10 %. Супозиторії вагінальні. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної білого кольору. По 2 контурні осередкові упаковки в пачці з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії конусоподібної або циліндричної форми, жовтувато-сірого або різних відтінків бежевого кольору, допускається неоднорідність кольору у вигляді вкраплень або "мармуровості", можливе фарбування кінчика супозиторію від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору, мають специфічний запах кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаМІБП-еубіотик.ФармакодинамікаАцилакт володіє високою антагоністичною активністю щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички, протеї, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу жіночих геніталій.Показання до застосуванняПризначення: лікування хворих з вагінальними дисбіозами та неспецифічними запальними процесами піхви. Показання до застосування: неспецифічні кольпіти. Призначають як самостійний засіб або після закінчення курсу антибактеріальної терапії; дисбіози піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз. Призначають як самостійний засіб або у комплексній терапії; підгострі та хронічні стадії запальних процесів жіночої статевої сфери Призначають після закінчення курсу антибактеріальної терапії з метою реабілітації; гормонально залежні кольпіти, сенільні та ін. Призначають як самостійний засіб або на тлі специфічної гормональної терапії; підготовка до планових гінекологічних операцій з метою профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень; передпологова підготовка вагітних групи ризику щодо розвитку запальних захворювань з метою профілактики та лікування дисбіозу піхви; як допоміжний засіб у поєднанні та після специфічної антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії при лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань, що передаються статевим шляхом (гонореї, урогенітального хламідіозу, урогенітального герпесу та ін.). Рекомендується поєднане застосування супозиторіїв та однієї з пероральних форм ацилакту.Протипоказання до застосуванняНе встановлені. Не рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Вагітність та лактаціяЛактобактерії є представниками нормальної мікрофлори людини. Тому препарати, виготовлені на їх основі, можуть застосовуватися при вагітності та в період лактації.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиАцилакт супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії. Не рекомендується одночасне вагінальне застосування антибактеріальних препаратів з ацилактом супозиторіями.Спосіб застосування та дозиПеред інтравагінальним введенням із супозиторію видаляють пакувальний матеріал. При лікуванні сенільних вагінітів гормональної природи та дисбіозів піхви препарат застосовують по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 5-10 днів. При порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних до ІІІ-ІV ступеня препарат застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 і більше днів під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня та зникнення клінічних симптомів. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 днів до передбачуваної операції або розродження. З метою відновної терапії після застосування антибіотиків застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 10 днів. Курс повторюють за призначенням лікаря за 10-20 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не впливає на виконання видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо).Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діючі речовини: хлормадинону ацетат 2 мг та етинілестрадіол 0,03 мг; допоміжні речовини: повідон-КЗО – 4,5 мг, крохмаль кукурудзяний – 9,0 мг, лактози моногідрат – 68,97 мг, магнію стеарат – 0,5 мг; плівкова оболонка: гіпромелоза-6 мПа.с - 1,115 мг, лактози моногідрат - 0,575 мг, макрогол-6000 - 0,279 мг, пропіленгліколь - 0,093 мг, тальк - 0,371 мг, титану діоксид, 0,55 мг. По 21 таблетці в блістер із ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. По 1 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору. Колір ядра таблетки: білий або майже білий.Фармакотерапевтична групаКонтрацептивний засіб комбінований (естроген + гестаген).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо компоненти препарату швидко і повністю абсорбуються із ШКТ. Cmax хлормадинону ацетату досягається через 1-2 год. T1/2 - 34 год, метаболіти виводяться із сечею та жовчю у співвідношенні 4:6. Етинілестрадіол (T1/2 становить ~25 год) біотрансформується з утворенням сульфатів та глюкуронідів, які виводяться із сечею та жовчю у співвідношенні 4:6.ФармакодинамікаПри тривалому (більше 21 дня) застосуванні зменшує секрецію фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормону, пригнічує овуляцію, проліферацію ендометрію та його секреторну трансформацію. Змінює властивості слизу цервікального каналу, ускладнює проходження сперматозоїдів через цервікальний канал та порушує їхню рухливість. Хлормадинон замінює андрогени на специфічні рецептори. Етинілестрадіол збільшує продукцію глобуліну, що зв'язує статеві гормони, та знижує рівень вільного тестостерону. Сприяє нормалізації менструального циклу, зменшенню кількості менструальної крові, зниженню інтенсивності передменструальних болів та частоти виникнення залізодефіцитної анемії, дисменореї, функціональних кіст яєчників, ектопічної вагітності, злоякісних утворень ендометрію та яєчників, деяких форм доброякісних захворювань молочних залоз та. Етинілестрадіол пригнічує секрецію шкірних потових залоз.Показання до застосуванняПероральна контрацепція.Протипоказання до застосуванняКомбінована пероральна контрацепція (КПК) протипоказана у наведених нижче випадках. Прийом Бєлари слід негайно припинити у разі появи хоча б одного з перерахованих нижче симптомів: наявність тромбозів (венозних та артеріальних) в даний час або в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда, інсульт); наявність перших ознак тромбозу, тромбофлебіту або симптомів емболії (наприклад, транзиторні ішемічні атаки, стенокардія); заплановане хірургічне втручання (як мінімум за 4 тижні до нього) та період іммобілізації, наприклад, після травми (в т.ч. після накладання гіпсових пов'язок); цукровий діабет із судинними ускладненнями; цукровий діабет, який не піддається адекватному контролю; неконтрольована артеріальна гіпертензія або значне збільшення артеріального тиску (вище 140/90 мм рт.ст.); спадкова або набута схильність до розвитку венозних або артеріальних тромбозів, а саме: підвищена стійкість організму до активованого С-білка (АРС-резистентність); недостатність антитромбіну III, недостатність С-білка, недостатність S-білка, гіпергомоцистеїнемія та антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт); гепатити, жовтяниця, порушення функції печінки в даний час або в анамнезі (до нормалізації показників печінкових тестів); генералізоване свербіння та жовтяниця (холестаз), особливо в період попередньої вагітності або терапії естрогенами; синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора, стани/захворювання, що супроводжуються порушенням відтоку жовчі; наявність у цей час або в анамнезі пухлин печінки; виражені болі в епігастрії, збільшення печінки або симптоми внутрішньочеревної кровотечі; прояв вперше або рецидив порфірії (всі три форми, особливо набута порфірія); наявність гормонозалежних злоякісних захворювань, зокрема. в анамнезі (наприклад, матки чи молочних залоз) чи підозра на них; виражені порушення метаболізму ліпідів; панкреатити (в даний час або в анамнезі) у поєднанні з важкими формами гіпертригліцеридемії; перші напади мігренозного болю або часті тяжкі головні болі; мігрень у поєднанні з локальною неврологічною симптоматикою (асоційована мігрень); гострі сенсорні порушення, наприклад, порушення зору та слуху; рухові порушення (особливо парез); обтяження перебігу епілепсії; тяжка депресія; отосклероз під час попередніх вагітностей; кровотеча із піхви неясної етіології; гіперплазія ендометрію; аменорея неясної етіології; куріння у віці старше 35 років; вагітність чи підозра на неї; лактація (період грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю: застосування комбінації естроген/прогестаген може негативно впливати на деякі захворювання/стани. Спеціальне медичне спостереження потрібне у таких випадках: епілепсія, розсіяний склероз; судомний синдром (тетанія); мігрень; бронхіальна астма; серцева чи ниркова недостатність; мала хорея; цукровий діабет з неускладненим перебігом; цукровий діабет; захворювання печінки; порушення метаболізму ліпідів, дисліпопротеїнемія; аутоімунні захворювання (включаючи системний червоний вовчак); ожиріння; артеріальна гіпертензія; ендометріоз; варикозні захворювання; флебіт; порушення системи згортання крові; мастопатія; міома матки; герпес вагітних; депресія; хронічні запальні захворювання кишок (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Белара при вагітності протипоказане. Перед початком застосування препарату Белара® необхідно виключити наявність вагітності. При настанні вагітності під час прийому Белари прийом препарату слід негайно припинити. Наявні на сьогодні дані не містять відомостей про розвиток тератогенної або ембріотоксичної дії у жінок, які випадково приймали під час вагітності препарати, що містять естрогени та прогестерони у такій же комбінації, як і в препараті Белара®. Не рекомендується застосовувати препарат Белара в період грудного вигодовування, оскільки препарат зменшує кількість молока, що виробляється, і змінює його склад. Невеликі кількості входять до складу контрацептиву гормонів та/або їх метаболіти виділяються з грудним молоком та можуть впливати на дитину.Побічна діяПри прийомі препарату Белара® найпоширенішими побічними реакціями (більше 20% випадків) є кровотечі прориву, кров'яні виділення з піхви, головний біль та неприємні відчуття в області молочних залоз. Міжменструальні кровотечі зазвичай зменшуються зі збільшенням тривалості прийому Белары. Частота народження побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), іноді (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000) , <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Можуть спостерігатися побічні реакції з боку наступних органів та систем. З боку імунної системи: нечасто – підвищена чутливість до компонентів препарату, включаючи алергічні реакції з боку шкіри. З боку обміну речовин: нечасто – зміни ліпідного складу крові, включаючи гіпертригліцеридемію; рідко – підвищення апетиту. З боку психіки: часто – депресивний стан, нервозність, дратівливість; нечасто – зниження лібідо. З боку нервової системи: часто запаморочення, мігрень (і/або її посилення). З боку органу зору: часто – розлади зору; рідко – кон'юнктивіт, непереносимість контактних лінз. З боку органу слуху: рідко – несподівана втрата слуху, шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення АТ; рідко – гіпертензія, гіпотензія, серцево-судинний колапс, варикозна хвороба вен, тромбоз вен. З боку травної системи: дуже часто – нудота; часто – блювання; нечасто – біль у животі, метеоризм, діарея. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - вугровий висип; нечасто – порушення пігментації, хлоазму, випадання волосся, сухість шкіри, гіпергідроз; рідко – кропив'янка, екзема, еритема, свербіж шкіри, посилення псоріазу, гіпертрихоз; дуже рідко – вузлувата еритема. З боку кістково-м'язової системи: часто – почуття тяжкості; нечасто – біль у спині, м'язові розлади. З боку статевої системи: дуже часто – посилення слизових оболонок з піхви, дисменорея, аменорея; часто – біль у нижній частині живота; нечасто – галакторея, фіброаденома молочної залози, вагінальний кандидоз; рідко – збільшення молочних залоз, вульвовагініт, менорагія, передменструальний синдром. Загальні розлади: часто – втома, набряки, збільшення маси тіла. При застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів, включаючи Белару, також спостерігалися такі небажані ефекти: підвищення ризику венозної та артеріальної тромбоемболії (наприклад, тромбоз вен, легенева емболія, інсульт, інфаркт міокарда). Ризик може посилюватись додатковими факторами; підвищення ризику захворювання жовчовивідних шляхів; у поодиноких випадках підвищення ризику розвитку доброякісних новоутворень печінки (і ще рідше – злоякісних новоутворень печінки); поодинокі випадки можуть призводити до загрозливих для життя внутрішньочеревних кровотеч; загострення хронічних запальних захворювань кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт).Взаємодія з лікарськими засобамиКонтрацептивна ефективність знижується при одночасному прийомі з фенітоїном, барбітуратами, карбамазепіном, окскарбазепіном, топіраматом, фелбаматом, гризеофульвіном, фенілбутазоном, рифампіцином, ампіциліном, тетрацикліном.Спосіб застосування та дозиВсередину, переважно в один і той же час. Необхідно прийняти першу таблетку в перший день менструального циклу і продовжувати прийом щодня по 1 табл. на день протягом 21 дня. Потім зробити 7-денну перерву, протягом якої має початися менструальноподібна кровотеча. Після 7-денної перерви слід відновити прийом таблеток Белара з наступного блістера , незалежно від того, припинилася менструальноподібна кровотеча чи ні. Таблетки необхідно видавлювати з блістера і ковтати повністю, вибираючи ту таблетку, яка маркована відповідним днем ​​тижня. Вибір пігулок визначається напрямком стрілки на упаковці. Порядок прийому пігулок Раніше не застосовувалися гормональні контрацептиви (протягом попереднього менструального циклу) Першу таблетку слід прийняти першого дня менструації. У такому разі контрацептивна дія починається з першого дня прийому препарату Белара® і зберігається під час 7-денної перерви, коли таблетки не приймаються. Крім того, першу таблетку Белара можна прийняти на 2-5-й день менструації, незалежно від того, припинилася кровотеча чи ні. Однак у цьому випадку у перші 7 днів прийому таблеток необхідно застосовувати додаткові бар'єрні засоби контрацепції. Якщо менструація почалася передчасно (більше ніж на 5 днів), слід рекомендувати жінці відкласти початок прийому препарату Белара до наступної кровотечі. Перехід з іншого гормонального контрацептиву на препарат Белара® Перехід із препаратів, що містять 21 або 22 активні таблетки. Слід закінчити прийом усіх пігулок старої упаковки. Першу таблетку препарату Белара® необхідно прийняти наступного дня. Не повинно бути перерви у прийомі таблеток, а пацієнтка не повинна чекати наступу наступного менструального циклу. Додаткові контрацептивні заходи не потрібні. Перехід із препаратів, що містять 28 таблеток. Першу таблетку препарату Белара слід прийняти наступного дня після прийому останньої активної таблетки з упаковки попереднього контрацептивного препарату, що містить 28 табл. (Тобто після прийому 21 активної таблетки). Не повинно бути перерви у прийомі таблеток, а пацієнтка не повинна чекати наступу наступного менструального циклу. Додаткові контрацептивні заходи не потрібні. Перехід із контрацептивів, що містять тільки гестаген (міні-пілі, ін'єкційні форми, імплантат). Жінка може перейти з міні-пілі на препарат Белара ® у будь-який день (без перерви), з імплантату – у день його видалення, з ін'єкційної форми – у день, коли мала бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх випадках необхідно використовувати додаткові бар'єрні методи контрацепції протягом перших 7 днів прийому Белару . Після аборту у першому триместрі вагітності Слід розпочати прийом препарату Белара ® одразу після аборту у першому триместрі вагітності. Додаткові заходи контрацепції не є обов'язковими. Після пологів або аборту у другому триместрі вагітності Після пологів застосування препарату жінками, які не годують груддю, може бути розпочато на 21-28-й день післяпологового періоду. У цьому випадку додаткових заходів контрацепції не слід вживати. Якщо застосування препарату в післяпологовому періоді розпочато через 28 днів після пологів, необхідно вжити додаткових заходів контрацепції протягом 7 днів. Якщо жінка мала статевий контакт, то до початку застосування препарату необхідно виключити вагітність і почекати наступного менструального циклу. Пропуск прийому таблетки Якщо минуло зберігається. Пропущена таблетка повинна бути прийнята одразу ж, як тільки жінка згадає про неї, а наступні таблетки мають бути прийняті у звичайний час. Якщо пройшло 12 годин після пропуску прийому таблетки, можливе зниження контрацептивної дії препарату. Необхідно негайно прийняти пропущену таблетку. Наступні таблетки повинні прийматися у звичайний час, проте протягом наступних 7 днів необхідно застосовувати додаткові бар'єрні методи контрацепції (презерватив). Якщо протягом цих 7 днів таблетки в упаковці не закінчилися, прийом таблеток з наступної упаковки потрібно почати відразу після завершення таблеток в попередній упаковці, тобто. не робиться перерва між прийомом таблеток із різних упаковок. Якщо відсутня менструальноподібна кровотеча після прийому другої упаковки,необхідно виключити вагітність. Застосування у разі діареї, блювання У разі виникнення блювоти або діареї на фоні прийому таблеток Белара® рекомендується використовувати додаткові бар'єрні методи контрацепції, т.к. контрацептивна дія препарату може знижуватися (через неповну абсорбцію препарату в кишечнику).ПередозуванняСимптоми: при випадковому прийомі великої кількості таблеток – нудота, блювання, піхвові кровотечі (у дівчаток). Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає. В окремих випадках необхідний контроль показників водно-електролітного обміну та функції печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо пацієнтка не прийняла препарат у звичний час, і з моменту встановленого часу пройшло менше 12 годин, контрацептивна дія препарату зберігається, і слід якнайшвидше прийняти пропущену таблетку. Наступну таблетку необхідно прийняти у встановлений час. Якщо з часу встановленого часу пройшло більше 12 годин, можливе зниження контрацептивної дії препарату. У цьому випадку необхідно прийняти пропущену таблетку і надалі продовжувати прийом у звичайний час. При цьому слід використовувати додаткові бар'єрні методи контрацепції протягом наступних 7 днів. Якщо протягом цих 7 днів таблетки в упаковці закінчилися, прийом таблеток з наступної упаковки слід почати відразу ж після завершення таблеток в попередній упаковці, тобто. не робити перерву між прийомом таблеток із різних упаковок.Якщо відсутня менструальноподібна кровотеча після прийому другої упаковки, слід виключити вагітність. У разі виникнення блювоти чи діареї і натомість прийому Белары, рекомендується використовувати додаткові методи контрацепції, т.к. контрацептивна дія може знижуватись через неповну абсорбцію активних речовин у кишечнику. З обережністю застосовувати при судомному синдромі, малій хореї, захворюваннях печінки, порушенні ліпідного обміну, аутоімунних захворюваннях (включаючи системний червоний вовчак), ожирінні, артеріальній гіпертензії, ендометріозі, варикозній хворобі, запальних захворюваннях вен, порушеннях згортання. Пацієнткам зі схильністю до розвитку хлоазми слід уникати перебування на сонці та УФ-опромінення під час застосування препарату. Застосування препарату в ранній термін вагітності не є показанням до проведення медичного аборту. На фоні прийому Белари можуть виникати нерегулярні кровотечі з піхви (мажучі або рясні), особливо протягом перших місяців застосування препарату, що не є показанням для додаткового обстеження, та застосування може бути продовжено. Якщо кровотеча відновлюється після кількох циклів, слід провести обстеження для виключення органічної патології. Міжменструальна кровотеча може свідчити про недостатність контрацептивного ефекту. У перші місяці застосування препарату може не виникати менструальноподібної кровотечі, що не є показником зниження контрацептивного ефекту. Якщо кровотеча не настає після циклу, в якому не пропущено жодної таблетки, 7-денний інтервал не перевищений, одночасно не приймалися інші препарати, не відмічені епізоди блювоти або діареї, прийом таблеток може бути продовжено, оскільки вагітність малоймовірна. Вагітність слід виключати протягом перших 10 днів нового циклу. Якщо менструальна кровотеча не виникла у двох послідовних циклах, слід провести контрольне обстеження на наявність вагітності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСклад на один супозиторій Діюча речовина: мірісталконію хлорид (бензалконію хлорид C₁₄) - 18,9 мг. Допоміжна речовина: жир твердий (Вітепсол, марки Н 15, W 35, Супосир, марки NA 15, NAS 50) - до отримання супозиторію масою 1,75 г. Супозиторії вагінальні 18,9 мг. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці; 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиСупозиторії вагінальніХарактеристикаСупозиторії від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної формиФармакотерапевтична групаКонтрацептивний місцевий (сперміцидний) засіб має також антисептичну, протигрибкову, антипротозойну дію; інактивує вірус Herpes simplex Виявляє бактерицидну активність щодо стафілококів, стрептококів, грамнегативних бактерій (кишкової та синьогнійної паличок, гонококів, протею, клебсієли та інших), анаеробних бактерій, грибів та цвілей. Діє на штами бактерій, стійких до антибіотиків та інших хіміотерапевтичних лікарських засобів; пригнічує плазмокоагулазу та гіалуронідазу стафілококів. Сперміцидна дія обумовлена ​​здатністю пошкоджувати мембрани сперматозоїдів (на початку джгутиків, потім головки), що зумовлює неможливість запліднення ушкодженим сперматозоїдом. Ефект розвивається через 5 хвилин після введення вагінального супозиторію. Виявляє активність у запобіганні захворюванням, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, трихомоніаз). Не впливає на нормальну мікрофлору піхви (в т.ч. на паличку Додерляйну) та гормональний цикл.ФармакокінетикаПрактично не всмоктується при інтравагінальному введенні, видаляється простим промиванням водою та з нормальними фізіологічними виділеннями.Клінічна фармакологіяКонтрацептивний засіб для місцевого застосуванняПоказання до застосуванняМісцева контрацепція для жінок репродуктивного віку (наявність протипоказань до застосування пероральних контрацептивів або внутрішньоматкової контрацепції; післяпологовий період, період лактації; період після переривання вагітності; пременопаузний період; необхідність епізодичного запобігання вагітності; пропуск або запізнення в прийомі пероральних контрацептів, що постійно використовуються). Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, кольпіт, виразка та подразнення слизової оболонки піхви та матки.Вагітність та лактаціяШкідливої ​​дії протягом вагітності не має. Не виділяється з грудним молоком, може застосовуватись у період лактації.Побічна діяАлергічні реакції, контактний дерматит, свербіж та печіння у піхві та/або статевому члені партнера, хворобливе сечовипускання.Взаємодія з лікарськими засобамиБудь-який лікарський засіб, введений інтравагінально, може знижувати місцеву сперміцидну дію (в т.ч. мило та розчини, що його містять). Розчини йоду (в т.ч. 0,1% розчин йодонату) інактивують препарат.Спосіб застосування та дозиПопередньо звільнивши супозиторій від контурного пакування, вводять його глибоко у піхву в положенні лежачи на спині за 5 хвилин до статевого акту; тривалість дії - 4 год. Разова доза: 1 супозиторій розрахований на 1 статевий акт. Обов'язково вводити новий вагінальний супозиторій у разі повторних статевих актів. Кратність використання обмежена індивідуальною переносимістю діючої речовини та частотою статевих актів.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: діюча речовина: 200 мг повідон-йоду (відповідає 18 - 24 мг активного йоду) у кожному вагінальному супозиторії; Допоміжна речовина: макрогол 1000-2800 мг. По 7 вагінальних супозиторіїв у блістері з ПВХ/ПЕ плівки. По 1 або 2 блістери у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії вагінальні торпедоподібні, гомогенні, темно-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні майже не відбувається реабсорбція йоду зі слизової оболонки.ФармакодинамікаПовідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону, який вивільняє йод протягом певного часу після його застосування. Елементарний йод (I2) має сильний герміцидний ефект. В експериментах in vitro він швидко знищує бактерії, віруси, гриби та деякі найпростіші організми. Механізм його дії наступний: вільний йод має швидкий герміцидний ефект, а полімер є депо для йоду. При контакті зі шкірою або слизовими оболонками з полімеру виділяється постійно зростаюча кількість йоду. Йод реагує з окислюваними -SH та -OH групами амінокислот, що входять до складу ферментів та структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки, призводячи до загибелі мікроорганізмів. Більшість мікроорганізмів знищуються при впливі in vitro менш ніж за 1 хвилину, причому основна руйнівна дія припадає на перші 15 - 30 секунд, при цьому йод знебарвлюється. Тому інтенсивність коричневого кольору є показником ефективності. Резистентність до препарату невідома. Антимікробний спектр дії: діюча речовина препарату супозиторії вагінальні Бетадин ефективно впливає і знищує широке коло мікроорганізмів, таких як грам-позитивні та грам-негативні бактерії (бактерицидний ефект), віруси (віруліцидний ефект), гриби (фунгіцидний ефект) ) та суперечки (спороцидний ефект).ІнструкціяВідокремте один супозиторій від стрічки, розриваючи по перфорації V-подібного розрізу. Дістаньте супозиторій із блістера, одночасно потягнувши у протилежних напрямках обидва кінці фольги.Показання до застосуванняГострий або хронічний вагініт (змішана, неспецифічна інфекція), бактеріальний вагіноз (викликаний Gardnerella vaginalis), кандидоз, інфекція Trichomonas vaginalis. Інфекції піхви після терапії антибіотиками чи стероїдними препаратами. Профілактика перед хірургічними чи діагностичними втручаннями у піхву.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до повідону-йоду та інших компонентів препарату. Порушення функції щитовидної залози (гіпертиреоз) (див. розділ Особливі вказівки). Інші гострі захворювання щитовидної залози. Герпетиформний дерматит Дюрінга. Перед або під час застосування радіоактивного йоду для лікування карциноми щитовидної залози або сцинтиграфії. Вагітність та період годування груддю. Дівчатам, які не досягли підліткового віку, застосування вагінальних супозиторій Бетадін протипоказано.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Бетадин не рекомендується з 3 місяців вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). При необхідності у цих випадках лікування можливе під індивідуальним медичним контролем. Протипоказаний у недоношених та новонароджених дітей.Побічна діяСвербіж, гіперемія у місці введення препарату, алергічні реакції. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКомплекс повідон-йод ефективний у діапазоні pH 2 – 7. Взаємодія комплексу з білками та іншими ненасиченими органічними речовинами знижує його ефективність. Не слід застосовувати препарат з іншими дезінфікуючими та антисептичними засобами, що містять окислювачі, луги та катіонні поверхнево-активні речовини. Якщо ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні) перед застосуванням препарату Бетадін проконсультуйтеся з лікарем. Окисна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів різних діагностичних проб (наприклад, визначення гемоглобіну в калі або сечі або глюкози в сечі). Під час застосування повідон-йоду може знизитися поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких діагностичних досліджень (наприклад, сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білково-пов'язаного йоду та радіоактивного йоду) або зробити заплановану йодотерапію щитовидної залози. З метою отримання об'єктивних результатів після тривалого лікування повідон-йодом перед проведенням сцинтиграфії необхідно зробити перерву.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально (для введення в піхву). Для максимального вивільнення діючої речовини та запобігання розвитку місцевого подразнення рекомендується змочити супозиторій водою та вводити її глибоко у піхву ввечері перед сном. Якщо під час застосування вагінального супозиторію почнеться менструація, лікування слід продовжувати без перерви, протягом призначеного періоду часу. По 1 супозиторію вводити глибоко у піхву: при гострому вагініті 1 раз на добу протягом 7 днів, у більш тяжких випадках або при недостатньому терапевтичному ефекті лікування можна продовжувати протягом наступних 7 днів 1 раз на добу. При стійких тривалих інфекціях лікування може бути більш тривалим і вагінальні супозиторії можна застосовувати 2 рази на день. Для передопераційної профілактики ускладнень інфекційного генезу у гінекології препарат вводять інтравагінально 2 рази на добу (вранці та ввечері перед сном) протягом 1-7 днів. Якщо після лікування не настає або симптоми посилюються або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями. згідно з тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняПри застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При надмірному застосуванні можлива йодна інтоксикація, для якої характерні наступні симптоми: металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, відчуття печіння або болю в роті або ковтку, подразнення та набряк очей, шкірні реакції, шлунково-кишкові розлади та діарея, порушення функції , недостатність кровообігу, набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легенів, метаболічний ацидоз, гіпернатріємія. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія з особливою увагою до електролітного балансу, функції нирок та щитовидної залози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату може розвинутись подразнення шкіри, контактний дерматит або підвищена чутливість. При появі ознак місцевого подразнення та підвищеної чутливості застосування препарату слід відмінити. Не можна нагрівати препарат перед застосуванням. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози, наприклад зобом, вузловим зобом та іншими негострими захворюваннями щитовидної залози, введення значної кількості йоду може спричинити гіпертиреоз. У таких пацієнтів застосування препарату Бетадин вагінальні супозиторії має бути обмежене в часі. Якщо після закінчення лікування розвиваються ознаки гіпертиреозу, пацієнткам рекомендується контролювати функцію щитовидної залози. Препарат не можна застосовувати до та після сцинтиграфії, а також під час лікування карциноми щитовидної залози радіоактивним йодом (див. Протипоказання). Особливої ​​обережності слід дотримуватись при регулярному застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. Слід уникати регулярного застосування препарату Бетадин супозиторії вагінальні пацієнткам, які отримують препарати літію. Рекомендується дотримуватися обережності при введенні вагінальних супозиторіїв незаймана. Супозиторії мають сперміцидну дію, у зв'язку з чим не рекомендується їх застосування у жінок, які планують вагітність. Рекомендується також протягом курсу лікування використовувати гігієнічні прокладки. Забарвлення на шкірі та тканинах змивається водою. Після контакту з препаратом слід уникати його потрапляння у вічі. Діти та підлітки Дівчаткам, що не досягли підліткового віку, застосування вагінальних супозиторіїв Бетадин протипоказано. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій».Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: діюча речовина: 200 мг повідон-йоду (відповідає 18 - 24 мг активного йоду) у кожному вагінальному супозиторії; Допоміжна речовина: макрогол 1000-2800 мг. По 7 вагінальних супозиторіїв у блістері з ПВХ/ПЕ плівки. По 1 або 2 блістери у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТорпедоподібні гомогенні супозиторії темно-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Немає даних про системну абсорбцію. Виведення Переважно нирками. Повидон Всмоктування і тим більше виведення повідону нирками залежить від його молекулярної ваги. Оскільки його молекулярна вага знаходиться в межах 35000 - 50000, слід очікувати на його затримку в організмі.ФармакодинамікаПовідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону, який вивільняє йод протягом певного часу після його застосування. Елементарний йод (I2) має сильний герміцидний ефект. В експериментах in vitro він швидко знищує бактерії, віруси, гриби та деякі найпростіші організми. Механізм його дії наступний: вільний йод має швидкий герміцидний ефект, а полімер є депо для йоду. При контакті зі шкірою або слизовими оболонками з полімеру виділяється постійно зростаюча кількість йоду. Йод реагує з окислюваними -SH та -OH групами амінокислот, що входять до складу ферментів та структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки, призводячи до загибелі мікроорганізмів. Більшість мікроорганізмів знищуються при впливі in vitro менш ніж за 1 хвилину, причому основна руйнівна дія припадає на перші 15 - 30 секунд, при цьому йод знебарвлюється. Тому інтенсивність коричневого кольору є показником ефективності. Резистентність до препарату невідома. Антимікробний спектр дії: діюча речовина препарату супозиторії вагінальні Бетадин ефективно впливає і знищує широке коло мікроорганізмів, таких як грам-позитивні та грам-негативні бактерії (бактерицидний ефект), віруси (віруліцидний ефект), гриби (фунгіцидний ефект) ) та суперечки (спороцидний ефект).ІнструкціяВідокремте один супозиторій від стрічки, розриваючи по перфорації V-подібного розрізу. Дістаньте супозиторій із блістера, одночасно потягнувши у протилежних напрямках обидва кінці фольги.Показання до застосуванняГострий або хронічний вагініт (змішані неспецифічні інфекції), бактеріальний вагіноз (викликаний Gardnerella vaginalis), кандидоз, інфекція, спричинена Trichomonas vaginalis. Інфекції піхви після терапії антибіотиками чи стероїдними препаратами. Профілактика перед хірургічними чи діагностичними втручаннями у піхву.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до повідону-йоду та інших компонентів препарату. Порушення функції щитовидної залози (гіпертиреоз) (див. розділ Особливі вказівки). Інші гострі захворювання щитовидної залози. Герпетиформний дерматит Дюрінга. Перед або під час застосування радіоактивного йоду для лікування карциноми щитовидної залози або сцинтиграфії. Вагітність та період годування груддю. Дівчатам, які не досягли підліткового віку, застосування вагінальних супозиторій Бетадін протипоказано.Вагітність та лактаціяЗастосування повідон-йоду під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане, оскільки йод, що всмоктався, проходить через плаценту і виділяється в грудне молоко. Крім того, плід та новонароджений мають підвищену чутливість до йоду. У грудному молоці концентрація йоду вища, ніж у сироватці крові. Застосування йоду може спричинити плод або новонароджений гіпотиреоз з підвищеною концентрацією тиреотропного гормону (ТТГ). Може виникнути необхідність контролю функції щитовидної залози у дитини. У дітей слід запобігти можливості випадкового попадання препарату в рот або його проковтування. Фертильність Супозиторії вагінальні можуть мати сперміцидну дію, тому при плануванні вагітності їх застосування не рекомендується.Побічна діяСвербіж, гіперемія у місці введення препарату, алергічні реакції. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКомплекс повідон-йод ефективний у діапазоні pH 2 – 7. Взаємодія комплексу з білками та іншими ненасиченими органічними речовинами знижує його ефективність. Не слід застосовувати препарат з іншими дезінфікуючими та антисептичними засобами, що містять окислювачі, луги та катіонні поверхнево-активні речовини. Якщо ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні) перед застосуванням препарату Бетадін проконсультуйтеся з лікарем. Окисна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів різних діагностичних проб (наприклад, визначення гемоглобіну в калі або сечі або глюкози в сечі). Під час застосування повідон-йоду може знизитися поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких діагностичних досліджень (наприклад, сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білково-пов'язаного йоду та радіоактивного йоду) або зробити заплановану йодотерапію щитовидної залози. З метою отримання об'єктивних результатів після тривалого лікування повідон-йодом перед проведенням сцинтиграфії необхідно зробити перерву.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально (для введення в піхву). Для максимального вивільнення діючої речовини та запобігання розвитку місцевого подразнення рекомендується змочити супозиторій водою та вводити її глибоко у піхву ввечері перед сном. Якщо під час застосування вагінального супозиторію почнеться менструація, лікування слід продовжувати без перерви, протягом призначеного періоду часу. По 1 супозиторію вводити глибоко у піхву: при гострому вагініті 1 раз на добу протягом 7 днів, у більш тяжких випадках або при недостатньому терапевтичному ефекті лікування можна продовжувати протягом наступних 7 днів 1 раз на добу. При стійких тривалих інфекціях лікування може бути більш тривалим і вагінальні супозиторії можна застосовувати 2 рази на день. Для передопераційної профілактики ускладнень інфекційного генезу у гінекології препарат вводять інтравагінально 2 рази на добу (вранці та ввечері перед сном) протягом 1-7 днів. Якщо після лікування не настає або симптоми посилюються або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями. згідно з тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняПри застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При надмірному застосуванні можлива йодна інтоксикація, для якої характерні наступні симптоми: металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, відчуття печіння або болю в роті або ковтку, подразнення та набряк очей, шкірні реакції, шлунково-кишкові розлади та діарея, порушення функції , недостатність кровообігу, набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легенів, метаболічний ацидоз, гіпернатріємія. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія з особливою увагою до електролітного балансу, функції нирок та щитовидної залози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату може розвинутись подразнення шкіри, контактний дерматит або підвищена чутливість. При появі ознак місцевого подразнення та підвищеної чутливості застосування препарату слід відмінити. Не можна нагрівати препарат перед застосуванням. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози, наприклад зобом, вузловим зобом та іншими негострими захворюваннями щитовидної залози, введення значної кількості йоду може спричинити гіпертиреоз. У таких пацієнтів застосування препарату Бетадин вагінальні супозиторії має бути обмежене в часі. Якщо після закінчення лікування розвиваються ознаки гіпертиреозу, пацієнткам рекомендується контролювати функцію щитовидної залози. Препарат не можна застосовувати до та після сцинтиграфії, а також під час лікування карциноми щитовидної залози радіоактивним йодом (див. Протипоказання). Особливої ​​обережності слід дотримуватись при регулярному застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. Слід уникати регулярного застосування препарату Бетадин супозиторії вагінальні пацієнткам, які отримують препарати літію. Рекомендується дотримуватися обережності при введенні вагінальних супозиторіїв незаймана. Супозиторії мають сперміцидну дію, у зв'язку з чим не рекомендується їх застосування у жінок, які планують вагітність. Рекомендується також протягом курсу лікування використовувати гігієнічні прокладки. Забарвлення на шкірі та тканинах змивається водою. Після контакту з препаратом слід уникати його потрапляння у вічі. Діти та підлітки Дівчаткам, що не досягли підліткового віку, застосування вагінальних супозиторіїв Бетадин протипоказано. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій».Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. Активна речовина: етинілестрадіол 30 мкг, дієногест 2 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 57.17 мг, крохмаль кукурудзяний – 12 мг, повідон 30ЛП – 3 мг, натрію крохмалю гліколат – 5 мг, магнію стеарат – 800 мкг; плівкова оболонка: акваполіш білий 014.17 МС (гіпромелоза - 48%, гідроксипропілцелюлоза - 12%, тальк - 20%, олія насіння бавовни гідрогенізована - 5%, титану діоксид - 15%) - 9 мг. 1 блістер по 21 пігулки.Фармакотерапевтична групаНизькодозований монофазний пероральний комбінований естроген-гестагенний контрацептивний препарат. Дія препарату Бонаде заснована на спільній дії різних факторів, найважливішим з яких є придушення овуляції та підвищення в'язкості секрету шийки матки. Гестагенний компонент препарату Бонаде, дієногест, є похідним нортестостерону і має антиандрогенну дію. Дієногест також сприятливо впливає на ліпідний профіль, підвищуючи вміст ЛПВЩ. У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви (КОК), цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються хворобливі менструації, зменшується інтенсивність і тривалість кровотечі.ФармакокінетикаБетагістин діє головним чином на гістамінові H1- та H3-рецептори внутрішнього вуха та вестибулярних ядер ЦНС. Шляхом прямого агоністичного впливу на H1-рецептори судин внутрішнього вуха, а також опосередковано через вплив на H3-рецептори покращує мікроциркуляцію та проникність капілярів, нормалізує тиск ендолімфи у лабіринті та равлику. Водночас бетагістин збільшує кровообіг у базилярній артерії. Має виражений центральний ефект, будучи інгібітором H3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Покращує провідність у нейронах вестибулярних ядер на рівні ствола головного мозку. Клінічним проявом зазначених властивостей є зниження частоти та інтенсивності запаморочень, зменшення шуму у вухах, покращення слуху у разі його зниження.ІнструкціяЯк розпочати прийом препарату Бонаде. За відсутності прийому будь-яких гормональних контрацептивів у попередньому місяці застосування препарату Бонаде слід розпочинати у 1-й день природного менструального циклу (тобто у 1-й день менструальної кровотечі). Приймають пігулку, помічену відповідним днем ​​тижня. Наприклад, якщо менструація починається у п'ятницю, приймають таблетку, позначену літерами, що позначають п'ятницю. Потім слід продовжувати приймати таблетки в наступні дні в установленому порядку. Допустимо також починати застосування з 2-5 днів циклу, але в цьому випадку рекомендується додатково застосовувати бар'єрний метод контрацепції (презерватив) протягом перших 7 днів застосування таблеток з першої упаковки (блістера). При переході з інших КОК, контрацептивного вагінального кільця або контрацептивного пластиру можна почати приймати препарат Бонаде наступного дня після прийому останньої таблетки попередньої упаковки КОК (тобто без перерви в прийомі). Якщо попередня упаковка містила також неактивні таблетки (без активної речовини), можна застосовувати препарат Бонаде наступного дня після прийому останньої активної таблетки. Також можна розпочати застосування пізніше, але в жодному разі не пізніше наступного дня, після звичайної перерви у застосуванні (перерва 7 днів для препаратів, що містять 21 таблетку) або після прийому останньої неактивної таблетки (для препаратів, що містять 28 таблеток в упаковці). У разі використання контрацептивного пластиру або контрацептивного вагінального кільця прийом препарату Бонаде слід розпочати в день їх видалення, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з пероральних контрацептивів, що містять тільки гестаген ("міні-пили"), можна припинити прийом "міні-пили" в будь-який день і почати застосування препарату Бонаде наступного дня, в той же час. Протягом перших 7 днів застосування таблеток також необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції. При переході з ін'єкційного контрацептиву, імплантату або внутрішньоматкових контрацептивів (внутрішньоматкова спіраль), що вивільняють гестаген, починати застосування препарату Бонаде слід у той день, коли повинна бути зроблена наступна ін'єкція або день видалення імплантату або внутрішньоматкового контрацептиву. Протягом перших 7 днів застосування таблеток також необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції. Відразу після пологів лікар може рекомендувати почекати до закінчення першого нормального менструального циклу, перш ніж починати застосування препарату Бонаде. Іноді, за рекомендацією лікаря, можна розпочати застосування препарату раніше. Після мимовільного викидня або аборту в I триместрі вагітності слід проконсультуватися з лікарем. Зазвичай рекомендується розпочати застосування препарату негайно. Прийом пропущених пігулок. Якщо запізнення в прийомі чергової таблетки менше 12 годин, контрацептивна дія Бонаде зберігається. Пацієнтці слід прийняти таблетку, як тільки вона згадає про це. Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Якщо запізнення в прийомі таблеток становить більше 12 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше підряд таблеток пропущено, і чим ближче цей пропуск до початку прийому або до кінця прийому, тим вищий ризик настання вагітності. У зв'язку з цим можна керуватися такими правилами. Якщо пропущено більше 1 таблетки з упаковки (блістера), слід проконсультуватися з лікарем. Если пропущена 1 таблетка в первую неделю применения препарата, следует принять пропущенную таблетку как можно скорее, как только пациентка вспомнит (даже, если это означает прием двух таблеток одновременно). Следующую таблетку следует принять в обычное время. Необходимо дополнительно использовать барьерный метод контрацепции в течение следующих 7 дней. Если половой акт был в течение недели перед пропуском таблетки, необходимо учитывать вероятность наступления беременности. Следует немедленно проконсультироваться с врачом. Если пропущена 1 таблетка во вторую неделю приема препарата, следует принять пропущенную таблетку как можно скорее, как только пациентка вспомнит (даже, если это означает прием 2 таблеток одновременно). Следующую таблетку следует принять в обычное время. Если женщина принимала таблетки правильно в течение 7 дней, предшествующих первой пропущенной таблетке, контрацептивное действие препарата Бонадэ сохраняется, и женщина не нуждается в использовании дополнительных контрацептивных мер. В противном случае, а также при пропуске 2 и более таблеток необходимо дополнительно использовать барьерные методы контрацепции в течение 7 дней. Если пропущена 1 таблетка на третьей неделе приема препарата, но в течение 7 дней, предшествующих первой пропущенной таблетке, все таблетки принимались правильно, нет необходимости использовать дополнительные контрацептивные методы, если женщина будет придерживаться любого из двух следующих вариантов: Следует принять пропущенную таблетку как можно скорее, как только пациентка вспомнит (даже если это означает прием 2 таблеток одновременно). Следующую таблетку следует принять в обычное время. Следующую упаковку (блистер) необходимо начать сразу же после окончания приема таблеток из текущей упаковки (блистера), таким образом, не будет перерыва между упаковками (блистерами). Кровотечение "отмены" маловероятно, пока не закончатся таблетки из второй упаковки (блистера), но могут отмечаться мажущие выделения или прорывные маточные кровотечения в дни приема препарата. Следует прекратить применение таблеток из текущей упаковки (блистера), сделать перерыв на 7 или менее дней (включая день пропуска таблетки) и затем начать прием таблеток из новой упаковки (блистера). Отсутствие ожидаемого менструальноподобного кровотечения после перерыва в применении таблеток может означать, что женщина беременна. В этом случае женщине необходимо проконсультироваться с врачом прежде, чем она начнет применение таблеток из новой упаковки (блистера). Руководствуясь этими правилами, женщина всегда может начать применение таблеток из следующей упаковки (блистера) в тот день недели, когда она обычно это делает. В ситуациях, когда рекомендуется прекратить прием препарата Бонадэ, или когда его надежность может быть снижена, следует воздержаться от половых контактов или применять негормональные контрацептивные методы (например, презерватив или другие барьерные методы). Не следует применять ритмический или температурный методы. Эти методы могут быть ненадежны, т.к. прием КОК приводит к изменениям базальной температуры и цервикальной слизи. Припинення прийому препарату. Можна припинити приймати препарат Бонаде будь-коли. У разі припинення застосування у зв'язку з бажанням завагітніти, зазвичай рекомендується дочекатися першої нормальної менструації і лише після цього спробувати завагітніти. За допомогою цього методу легше встановити дату пологів. Рекомендації у разі шлунково-кишкових розладів. У разі виникнення блювання або діареї діючі речовини препарату Бонаде можуть не повністю всмоктуватися. Якщо блювання триває 3-4 години після прийому контрацептивної таблетки, результат може бути таким же, як при пропусканні прийому таблетки. Слід робити так, як рекомендовано у разі пропуску прийому таблетки. У разі сильної діареї слід проконсультуватися у лікаря. Відстрочка початку менструальноподібної кровотечі. Можна відкласти початок менструальноподібної кровотечі, якщо почати приймати таблетки з наступної упаковки (якщо упаковка містить 21 таблетку) або блістера (якщо упаковка містить 63 таблетки) відразу після закінчення поточної упаковки (блістера). Можна приймати таблетки так довго, як це необхідно, або доти, поки таблетки в упаковці (блістері) не закінчаться. Якщо необхідно, щоб кровотеча відміни почалася, слід припинити приймати таблетки. Під час застосування таблеток Бонаде з нової упаковки (блістера) можуть з'явитися рясні або мажуть кров'янисті виділення. Застосування таблеток із наступної упаковки (блістера) слід розпочати після звичайного 7-денного інтервалу. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі. Якщо жінка приймає таблетки, суворо дотримуючись всіх рекомендацій, менструальноподібні кровотечі наступають приблизно в ті самі дні кожні 4 тижні. Якщо необхідно змінити ці дні, слід скоротити (але в жодному разі не продовжувати) наступний інтервал без прийому таблеток. Наприклад, кровотеча починається по п'ятницях, а необхідно, щоб вона починалася по вівторках (на 3 дні раніше), тоді слід почати застосування таблеток з нової упаковки (блістера) на 3 дні раніше, ніж зазвичай. Якщо інтервал без прийому таблеток буде занадто коротким, кровотеча може зовсім не наступити в інтервал. Однак під час застосування таблеток з нової упаковки (блістера) можуть з'явитися рясні або кров'янисті виділення. Спеціальні групи пацієнтів. Дітям та підліткам препарат Бонаде показаний лише після настання менархе. Пацієнти похилого віку: Бонаде не показаний після настання менопаузи. Препарат протипоказаний жінкам із тяжкими захворюваннями печінки доти, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. Препарат Бонаде спеціально не вивчався у жінок із порушеннями функції нирок. Наявні дані не передбачають зміни режиму дозування таких пацієнтів.Показання до застосуванняКонтрацепція; лікування акне легкого та середнього ступеня тяжкості у жінок, які потребують контрацепції, при неефективності інших методів лікування (місцеве лікування або застосування системних антибіотиків).Протипоказання до застосуванняПрепарат Бонаде протипоказаний за наявності будь-якого зі станів/захворювань, наведених нижче. Якщо якийсь із цих станів розвивається вперше на тлі його застосування, препарат слід негайно відмінити: тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт) ; стани, що передують тромбозу (в т.ч. стенокардія) в даний час або в анамнезі; цереброваскулярна хвороба: інсульт, транзиторні ішемічні атаки в даний час та в анамнезі; множинні чи виражені чинники ризику венозного чи артеріального тромбозу, зокрема. ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій серця, тяжка дисліпопротеїнемія;неконтрольована артеріальна гіпертензія, серйозне хірургічне втручання, тривала іммобілізація, оперативні втручання на нижніх кінцівках та органах малого тазу, нейрохірургічні втручання, куріння віком від 35 років; вроджена або набута схильність до артеріальних або венозних тромбозів (резистентність до активованого протеїну С (включаючи фактор 5 Лейдену), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, наявність антитіл до фосфоліпідів, (антикарди); мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі; цукровий діабет із судинними ускладненнями; панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі;печінкова недостатність та тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників печінкових ферментів), у т.ч. синдроми Ротора та Дубіна-Джонсона; пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма. Препарат Бонаде не призначений для застосування у чоловіків. З обережністю. Слід ретельно зважувати потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК у кожному індивідуальному випадку за наявності наступних захворювань/станів та факторів ризику: фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння; ожиріння (ІМТ менше 30 кг/м2); дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; неускладнені вади клапанного апарату серця; спадкова схильність до тромбозу (тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці у будь-кого з найближчих родичів); інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет; онкологічні захворювання, ВКВ; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; флебіт поверхневих вен;спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання, що вперше виникли або погіршилися при вагітності або на тлі попереднього застосування статевих гормонів (наприклад, жовтяниця, холестаз, захворювання жовчного міхура, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес під час вагітності, хорея Сіденхема); післяпологовий період.Вагітність та лактаціяПрепарат Бонаде не можна застосовувати при вагітності. Якщо вагітність виявляється під час застосування препарату Бонаде, його слід відмінити і звернутися до лікаря. Однак великі епідеміологічні дослідження не виявили підвищеного ризику дефектів розвитку у дітей, народжених жінками, які отримували статеві гормони до вагітності або прийому статевих гормонів з необережності в ранні терміни вагітності. Прийом КОК може зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, тому їх використання не рекомендується до припинення грудного вигодовування. Дітям та підліткам препарат Бонаде показаний лише після настання менархе.Побічна діяПри застосуванні препарату Бонаде можуть спостерігатися нерегулярні кровотечі (мажуть кров'янисті виділення або проривні маткові кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. На фоні застосування препарату Бонаде можуть спостерігатися й інші небажані ефекти, хоча їхня поява не обов'язкова у всіх пацієнток. Побічні ефекти, виявлені в ході застосування діючих речовин препарату Бонаде, наведені з розподілом за частотою розвитку та системами органів. Частоту побічних ефектів класифікували таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та частота невідома (на підставі наявних даних неможливо оцінити частоту розвитку небажаних реакцій). Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – вагініт, вульвовагініт, вагінальний кандидоз або інші грибкові вульвовагінальні інфекції; рідко – сальпінгоофорит (аднексит), інфекції сечовивідних шляхів, цистит, мастит, цервіцит, грибкові інфекції, герпетичне ураження ротової порожнини, грип, бронхіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусна інфекція. Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – кісти яєчника; рідко – кісти придатків матки, міома матки, ліпома молочної залози, кісти молочних залоз, фіброзно-кістозна мастопатія. З боку системи кровотворення: рідко – анемія. З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції. З боку ендокринної системи: рідко – вірилізм. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – підвищення апетиту; рідко – анорексія. Порушення психіки: нечасто – пригнічений настрій; рідко – психічні розлади, депресія, безсоння, порушення сну, агресія; частота невідома – зниження лібідо, підвищення лібідо. З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, мігрень; рідко – ішемічний інсульт, цереброваскулярні розлади, дистонія. З боку органу зору: рідко – сухість слизової оболонки очей, подразнення слизової оболонки очей, осцилопсія; частота невідома - непереносимість контактних лінз (неприємні відчуття за її носінні). З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – раптова втрата слуху, шум у вухах, вертиго, порушення слуху. З боку серцево-судинної системи: нечасто – підвищення/зниження АТ; рідко - серцево-судинні розлади, тахікардія, венозні та артеріальні тромбози та тромбоемболії, тромбофлебіт, підвищення діастолічного тиску, ортостатична циркуляторна дистонія, "припливи" крові до шкіри з почуттям жару, варикозне розширення вен, захворювання. З боку дихальної системи: рідко – бронхіальна астма, гіпервентиляція. З боку травної системи: нечасто – біль у животі, дискомфорт, здуття, нудота, блювання, діарея; рідко – гастрит, ентерит, диспепсія. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - акне, алопеція, висип, включаючи макулярний висип, свербіж (в т.ч. генералізований свербіж); рідко – алергічний дерматит, атопічний дерматит, нейродерміт, екзема, псоріаз, посилене потовиділення, хлоазму, гіперпігментація, себорея, лупа, гірсутизм, шкірна реакція – целюліт, судинні “зірочки”; частота невідома – кропив'янка, вузлувата еритема, багатоформна еритема. З боку кістково-м'язової системи: рідко – біль у спині, відчуття дискомфорту з боку опорно-рухового апарату, міалгія, біль у кінцівках. З боку статевих органів та молочної залози: часто – біль у молочних залозах, відчуття дискомфорту; нечасто - зміна тривалості та обсягу менструальноподібних кровотеч, включаючи рясну менструальноподібну кровотечу, убогі менструальноподібні кров'янисті виділення та відсутність менструальноподібних кров'янистих виділень, ациклічні кровотечі, в т.ч. кровотечі з піхви та метрорагія, збільшення розмірів молочних залоз, нагрубання та почуття розпирання в молочній залозі, набряк молочної залози, хворобливі менструальноподібні кров'янисті виділення, виділення з піхви, болі в ділянці малого тазу; рідко – дисплазія епітелію шийки матки, диспареунія, галакторея; частота невідома – виділення з молочних залоз. Загальні розлади та порушення: нечасто – стомлюваність, астенія, погане самопочуття, зміни маси тіла (збільшення, зниження та коливання маси тіла); рідко – біль у грудях, периферичні набряки, грипоподібні явища, підвищення температури тіла, дратівливість; частота невідома – затримка рідини. З боку лабораторних показників: рідко – гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія. Повідомлялося про такі серйозні небажані явища у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде): венозні тромбоемболічні порушення; артеріальні тромбоемболічні порушення; інсульт; підвищення АТ; гіпертригліцеридемія; порушення толерантності до глюкози або впливу на периферичну інсулінорезистентність; пухлини печінки (доброякісні та злоякісні); порушення функціональних показників печінки; хлоазму; у жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку; настання або погіршення станів, для яких зв'язок із застосуванням КОК (до яких відноситься препарат Бонаде) не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка;гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденхема; герпес під час попередньої вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом; хвороба Крона; язвений коліт; рак шийки матки; порушення зору; запаморочення; панкреатит; холецистит; частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено.частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено.частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено. Внаслідок взаємодії інших препаратів (індукторів мікросомальних ферментів) з КОК можуть виникати "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивного ефекту. У разі виникнення небажаних ефектів, не зазначених в інструкції, жінці слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНеобхідно враховувати інформацію щодо медичного застосування супутніх препаратів з метою виявлення потенційної лікарської взаємодії. Вплив інших лікарських засобів на Бонад. Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до "проривних" маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Індукція ферментів може спостерігатися після декількох днів лікування. Максимальна індукція ферментів печінки зазвичай досягається протягом кількох тижнів. Після припинення прийому індукція може зберігатися протягом приблизно 4 тижнів. Жінкам, які отримують лікування такими препаратами коротким курсом на додаток до Бонаде, рекомендується використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів, а також протягом 28 днів після їх відміни. Якщо застосування препаратів-індукторів триває довше, ніж цикл прийому таблеток в упаковці Бонаде, слід розпочати прийом таблеток з нової упаковки без перерви в прийомі таблеток. Для жінок, які отримують тривале лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, рекомендується використовувати інший надійний метод негормонального контрацепції. Речовини, що збільшують кліренс Бонаде (що послаблюють ефективність внаслідок індукції ферментів печінки). Барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, модафініл, рифампіцин та препарати для лікування ВІЛ-інфекції, такі як ритонавір, невірапін та ефавіренз, а також можливо фелбамат, гризеофульвін, барбексаклон, топірамат, окскарбазе perforatum). Речовини, що мають різний вплив на кліренс Бонад. Лікарські препарати, що підсилюють моторику шлунково-кишкового тракту (наприклад, метоклопрамід), можуть знизити концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові. Діючі речовини, що пригнічують сульфатування етинілестрадіолу в стінці кишечника (наприклад, аскорбінова кислота та парацетамол) можуть підвищити концентрацію етинілестрадіолу у плазмі крові. Одночасне застосування аторвастатину збільшує на 20% AUC етинілестрадіолу. Препарати, що пригнічують активність мікросомальних ферментів печінки, такі як протигрибкові засоби, похідні імідазолу (наприклад, флуконазол), індинавір або тролеандоміцин можуть підвищувати концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові. При сумісному застосуванні комбінації дієногесту та етинілестрадіолу багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогену або прогестагену у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. При сумісному застосуванні Бонаде з інгібітором протеази або з ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази слід використовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції протягом усього часу застосування цих препаратів і 7 днів після закінчення терапії. Вплив препарату Бонаде інші лікарські препарати. КОК можуть впливати на метаболізм деяких інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. Комбінація дієногесту та етинілестрадіолу може впливати на метаболізм інших лікарських засобів: Пригнічувати активність мікросомальних ферментів печінки і, таким чином, підвищувати концентрацію в плазмі таких препаратів, як бензодіазепіни (наприклад, діазепам), циклоспорин, теофілін і глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон). Індукувати глюкуронізацію в печінці і, таким чином, знижувати концентрацію в плазмі таких препаратів, як клофібрат, парацетамол, морфін і лоразепам. З огляду на прийому препарату Бонаде може виникнути необхідність корекції дози гіпоглікемічних лікарських засобів, т.к. препарат може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози. Вплив на лабораторний тест. Застосування КОК може вплинути на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, нирок, концентрації транспортних білків у плазмі крові, наприклад, КСГ, фракції ліпопротеїдів, параметри вуглеводного обміну та системи згортання крові. Зазвичай ці зміни залишаються у межах нормальних значень.ПередозуванняВідомостей про серйозні побічні ефекти під час передозування не зареєстровано. Симптоми: можуть з'явитися нудота, блювота і невеликі вагінальні кровотечі або кров'янисті виділення, що "мажуть". Лікування: специфічного антидоту немає, слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності будь-якого з наведених нижче станів чи факторів ризику слід ретельно оцінити потенційний ризик та очікувану користь від терапії та обговорити її з жінкою до того, як вона вирішить розпочати прийом препарату. У разі посилення симптомів наявного захворювання, загострення хвороби або появи перших ознак цих станів або факторів ризику при застосуванні даного препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, який може прийняти рішення про необхідність відміни препарату. тромбоз. Ризик тромбозу глибоких вен у жінок, які приймають КОК, вищий, ніж у тих, що їх не приймають, але не такий високий, як при вагітності. Результати епідеміологічних досліджень свідчать про наявність взаємозв'язку між застосуванням КПК та підвищеним ризиком виникнення тромбозів та тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен та легеневої емболії при прийомі КОК. Ці ускладнення зустрічаються рідко. Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) є максимальним у перший рік застосування таких препаратів, переважно протягом перших 3 місяців. Підвищений ризик існує при початковому використанні КЗК або при відновленні використання одного і того ж або різних КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше). Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК (<50 мкг етинілестрадіолу) у 2-3 рази вище, ніж у невагітних пацієнток, які не приймають КОК, проте цей ризик залишається нижчим порівняно з ризиком ВТЕ при вагітності та пологах . У дуже рідких випадках венозна або артеріальна тромбоемболія може призвести до смерті. ВТЕ, що виявляється у вигляді тромбозу глибоких вен та/або емболії легеневої артерії, може виникнути при використанні будь-якого КОК. Вкрай рідко при використанні КОК виникає тромбоз в інших кровоносних судинах, наприклад, венах та артеріях печінки, брижі, нирок, мозку або сітківки. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ): односторонній набряк нижньої кінцівки або вздовж вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт у нижній кінцівці тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури у ураженій нижній кінцівці, почервоніння або зміна забарвлення шкірних кінців на нижній кінцівці . Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА): утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, зокрема. з кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені неправильно - як ознаки інших більш менш важких подій (наприклад, інфекція дихальних шляхів). У разі виникнення у жінок, які приймають КОК, симптомів, перерахованих вище, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Ризик ВТЕ підвищується: З віком; при курінні (при інтенсивному курінні та зі збільшенням віку ризик додатково підвищується, особливо у жінок старше 35 років. Жінкам старше 35 років слід настійно рекомендувати відмовитися від куріння, якщо вони хочуть приймати препарат Бонаде; при обтяженому сімейному анамнезі (тобто за наявності в анамнезі випадків венозної тромбоемболії у відносно молодому віці у батьків або близьких родичів). У разі підозри на спадкову схильність, перш ніж прийняти рішення про будь-яку гормональну контрацепцію, жінці слід проконсультуватися з фахівцем; при тривалій іммобілізації, серйозній хірургічній операції, будь-якій операції на нижніх кінцівках або великій травмі. У цих ситуаціях необхідно припинити застосування (у разі планової операції не менше ніж за 4 тижні) і не відновлювати його до закінчення двох тижнів після повного відновлення рухової активності. Якщо застосування Бонаде не було припинено заздалегідь, слід розглянути питання про антитромботичну терапію; під час авіаперельоту тривалістю понад 4 год; при ожирінні (ІМТ понад 30 кг/м2). Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу підвищується: З віком; при курінні (при інтенсивному курінні та зі збільшенням віку ризик додатково підвищується, особливо у жінок старше 35 років. Жінкам старше 35 років слід настійно рекомендувати відмовитися від куріння, якщо вони хочуть приймати препарат Бонаде; при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанного апарату серця; при миготливій аритмії; при обтяженому сімейному анамнезі (тобто при наявності в анамнезі випадків артеріального тромбозу відносно молодому віці у батьків або близьких родичів). У разі підозри на спадкову схильність, перш ніж прийняти рішення про будь-яку гормональну контрацепцію, жінці слід проконсультуватися з фахівцем. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (а саме, хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Необхідно враховувати підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді. Збільшення частоти або тяжкості нападів мігрені під час застосування препарату Бонаде (що може бути провісником порушення мозкового кровообігу) є причиною негайного відміни препарату. Щодо потенційної ролі варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ єдиної думки немає. Пухлина. Найважливішим фактором ризику виникнення раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Деякі епідеміологічні дослідження показують, що тривале застосування КОК може зробити свій внесок у підвищення цього ризику. Однак досі триває дискусія про те, наскільки цей результат залежить від інших факторів, таких як скринінгові дослідження шийки матки та вільніша сексуальна поведінка та відмова від бар'єрних методів контрацепції. Мета-аналіз результатів 54 епідеміологічних досліджень говорить про дещо підвищений відносний ризик виявлення раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (відносний ризик 1.24). Підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення застосування КЗК. Враховуючи той факт, що рак молочної залози рідко зустрічається у жінок віком до 40 років, збільшення кількості раку молочної залози, що діагностується, у жінок, які приймають або раніше приймали КОК, мало в порівнянні з загальним ризиком раку молочної залози. Ці дослідження не підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку. Причиною підвищення числа випадків виявлення раку молочної залози у жінок, які приймають КОК, може бути більш рання діагностика, біологічна дія препаратів або поєднання цих факторів. Рак молочної залози,діагностований у жінок, які приймають або раніше приймали КОК, зазвичай є менш клінічно запущеним раком, ніж у пацієнток, які ніколи їх не застосовували. Були діагностовані окремі випадки доброякісних пухлин печінки та, значно рідше, злоякісних пухлин печінки у жінок, які приймають КОК. У поодиноких випадках такі пухлини ставали причиною загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі сильного болю у верхній частині черевної порожнини, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі у жінок, які приймають КОК, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Інші стани. У жінок, які страждають на гіпертригліцеридемію або мають вказівку на це захворювання в сімейному анамнезі, може бути підвищений ризик виникнення панкреатиту при застосуванні КОК. Незважаючи на те, що у багатьох жінок, які приймають КОК, відзначалося невелике підвищення артеріального тиску, клінічно значуще підвищення зустрічається рідко. Однак якщо розвивається клінічно значуще підвищення АТ (вище 140/90 мм рт.ст.) під час прийому КОК, прийом Бонаде повинен бути припинений і розпочато лікування артеріальної гіпертензії. Прийом препарату може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії буде досягнуто нормальних АТ. Скасування КОК може бути неминучим при гострих і хронічних порушеннях функції печінки, доки всі показники функції печінки не прийдуть у норму. Рецидиви холестатичної жовтяниці, що виникла вперше під час вагітності або під час попереднього періоду використання КОК, також вимагають припинення прийому препарату. Застосування КОК (до яких відноситься Бонаде) може викликати появу або погіршення станів, для яких зв'язок із застосуванням цих препаратів не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом, утворення каменів у жовчному міхурі, порфірія, системний червоний вовчак, гемолитико -уремічний синдром, хорея Сіденхема, герпес під час попередньої вагітності, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом Незважаючи на те, що КОК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, жінкам з цукровим діабетом, які приймають низькодозовані КОК, як правило, не потрібне проведення корекції дози або режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. Тим не менш, такі жінки повинні перебувати під ретельним наглядом. Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов'язані з прийомом КОК. Іноді може з'являтися хлоазму (гіперпігментація шкіри обличчя), якщо вона спостерігалася при вагітності. Жінкам із схильністю до хлоазми під час застосування КПК слід уникати прямих сонячних променів та впливу інших УФ-випромінювань. Зникнення симптомів вугрової висипки (акне) зазвичай відзначається через 3-4 місяці терапії. Жінки повинні бути попереджені про те, що препарат Бонаде не захищає їх від ВІЛ-інфекцій та інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Зниження ефективності. Ефективність КОК може знизитися, наприклад, у разі пропуску прийому таблеток, у разі розладів ШКТ (блювота, діарея) або одночасного застосування інших лікарських препаратів. Нерегулярний цикл. Під час застосування будь-яких КОК можуть з'являтися нерегулярні кровотечі (що виділяють або "проривна" кровотеча), особливо в перші місяці прийому таблеток. Кровотечі зазвичай припиняються при адаптації організму до препарату Бонаде (зазвичай після 3 циклів прийому таблеток). Якщо кровотечі продовжуються, і рівень їх тяжкості зростає, слід проконсультуватися з фахівцем. Відсутність чергової кровотечі "скасування. У деяких жінок кровотеча "скасування" не виникає під час перерви у прийомі таблеток. Якщо препарат приймався відповідно до інструкції, виникнення вагітності є малоймовірним. Однак, якщо таблетки приймалися нерегулярно, або кровотеча відміни не виникла двічі поспіль, то до продовження застосування препарату необхідно виключити вагітність. Лабораторні дослідження. Використання КОК може вплинути на результати лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники ефективності роботи печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, на концентрацію білків плазми крові, наприклад, кортикостероїд-зв'язуючого глобуліну, а також на ліпідний/ліпопротеїновий склад крові, показник показники згортання крові. Однак, зазвичай, відхилення залишаються в межах діапазону нормальних лабораторних значень. Медичний огляд. Перед першим призначенням або поновленням прийому препарату Бонаде необхідно зібрати докладний анамнез і провести медичний огляд з урахуванням протипоказань, особливих вказівок та запобіжних заходів. Обстеження необхідно регулярно повторювати. Регулярне медичне обстеження також потрібне через наявність протипоказань (наприклад, транзиторні ішемічні стани тощо) або факторів ризику (наприклад, вказівку в сімейному анамнезі на наявність венозного або артеріального тромбозу), які можуть виникнути вперше лише під час застосування КОК. Періодичність і характер таких обстежень повинні базуватися на затверджених практичних методиках, адаптованих до конкретної пацієнтки, але в загальному випадку вони повинні включати, насамперед, виняток вагітності, визначення показників АТ, стану молочних залоз,органів черевної порожнини та малого тазу, включаючи цитологічне дослідження епітелію шийки матки, виключення порушень з боку системи згортання крові. У разі тривалого застосування препарату обстеження необхідно проводити не рідше 1 разу на 6 міс. Жінці необхідно проконсультуватися з лікарем якнайшвидше: при будь-яких змінах здоров'я, особливо будь-яких станах, перерахованих в інструкції із застосування; при локальному ущільненні у молочній залозі; при призначенні інших лікарських засобів; якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, накладання гіпсової пов'язки на нижню кінцівку), планується госпіталізація чи операція (необхідна консультація з лікарем за 4-6 тижнів до неї); при виникненні надзвичайно сильної маткової кровотечі; якщо жінка забула прийняти таблетку першого тижня прийому упаковки (блістера) і мала статевий акт за тиждень до цього; якщо двічі поспіль не було чергової кровотечі відміни або при підозрі на вагітність (не слід розпочинати прийом наступної упаковки (блістера) до консультації з лікарем). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. При керуванні транспортними засобами та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності необхідно бути обережними, т.к. під час прийому препарату Бонаде у поодиноких випадках може виникати запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. Активна речовина: етинілестрадіол 30 мкг, дієногест 2 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 57.17 мг, крохмаль кукурудзяний – 12 мг, повідон 30ЛП – 3 мг, натрію крохмалю гліколат – 5 мг, магнію стеарат – 800 мкг; плівкова оболонка: акваполіш білий 014.17 МС (гіпромелоза - 48%, гідроксипропілцелюлоза - 12%, тальк - 20%, олія насіння бавовни гідрогенізована - 5%, титану діоксид - 15%) - 9 мг. 3 блістери по 21 таблетки.Фармакотерапевтична групаНизькодозований монофазний пероральний комбінований естроген-гестагенний контрацептивний препарат. Дія препарату Бонаде заснована на спільній дії різних факторів, найважливішим з яких є придушення овуляції та підвищення в'язкості секрету шийки матки. Гестагенний компонент препарату Бонаде, дієногест, є похідним нортестостерону і має антиандрогенну дію. Дієногест також сприятливо впливає на ліпідний профіль, підвищуючи вміст ЛПВЩ. У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви (КОК), цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються хворобливі менструації, зменшується інтенсивність і тривалість кровотечі.ФармакокінетикаБетагістин діє головним чином на гістамінові H1- та H3-рецептори внутрішнього вуха та вестибулярних ядер ЦНС. Шляхом прямого агоністичного впливу на H1-рецептори судин внутрішнього вуха, а також опосередковано через вплив на H3-рецептори покращує мікроциркуляцію та проникність капілярів, нормалізує тиск ендолімфи у лабіринті та равлику. Водночас бетагістин збільшує кровообіг у базилярній артерії. Має виражений центральний ефект, будучи інгібітором H3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Покращує провідність у нейронах вестибулярних ядер на рівні ствола головного мозку. Клінічним проявом зазначених властивостей є зниження частоти та інтенсивності запаморочень, зменшення шуму у вухах, покращення слуху у разі його зниження.ІнструкціяЯк розпочати прийом препарату Бонаде. За відсутності прийому будь-яких гормональних контрацептивів у попередньому місяці застосування препарату Бонаде слід розпочинати у 1-й день природного менструального циклу (тобто у 1-й день менструальної кровотечі). Приймають пігулку, помічену відповідним днем ​​тижня. Наприклад, якщо менструація починається у п'ятницю, приймають таблетку, позначену літерами, що позначають п'ятницю. Потім слід продовжувати приймати таблетки в наступні дні в установленому порядку. Допустимо також починати застосування з 2-5 днів циклу, але в цьому випадку рекомендується додатково застосовувати бар'єрний метод контрацепції (презерватив) протягом перших 7 днів застосування таблеток з першої упаковки (блістера). При переході з інших КОК, контрацептивного вагінального кільця або контрацептивного пластиру можна почати приймати препарат Бонаде наступного дня після прийому останньої таблетки попередньої упаковки КОК (тобто без перерви в прийомі). Якщо попередня упаковка містила також неактивні таблетки (без активної речовини), можна застосовувати препарат Бонаде наступного дня після прийому останньої активної таблетки. Також можна розпочати застосування пізніше, але в жодному разі не пізніше наступного дня, після звичайної перерви у застосуванні (перерва 7 днів для препаратів, що містять 21 таблетку) або після прийому останньої неактивної таблетки (для препаратів, що містять 28 таблеток в упаковці). У разі використання контрацептивного пластиру або контрацептивного вагінального кільця прийом препарату Бонаде слід розпочати в день їх видалення, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з пероральних контрацептивів, що містять тільки гестаген ("міні-пили"), можна припинити прийом "міні-пили" в будь-який день і почати застосування препарату Бонаде наступного дня, в той же час. Протягом перших 7 днів застосування таблеток також необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції. При переході з ін'єкційного контрацептиву, імплантату або внутрішньоматкових контрацептивів (внутрішньоматкова спіраль), що вивільняють гестаген, починати застосування препарату Бонаде слід у той день, коли повинна бути зроблена наступна ін'єкція або день видалення імплантату або внутрішньоматкового контрацептиву. Протягом перших 7 днів застосування таблеток також необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції. Відразу після пологів лікар може рекомендувати почекати до закінчення першого нормального менструального циклу, перш ніж починати застосування препарату Бонаде. Іноді, за рекомендацією лікаря, можна розпочати застосування препарату раніше. Після мимовільного викидня або аборту в I триместрі вагітності слід проконсультуватися з лікарем. Зазвичай рекомендується розпочати застосування препарату негайно. Прийом пропущених пігулок. Якщо запізнення в прийомі чергової таблетки менше 12 годин, контрацептивна дія Бонаде зберігається. Пацієнтці слід прийняти таблетку, як тільки вона згадає про це. Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Якщо запізнення в прийомі таблеток становить більше 12 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше підряд таблеток пропущено, і чим ближче цей пропуск до початку прийому або до кінця прийому, тим вищий ризик настання вагітності. У зв'язку з цим можна керуватися такими правилами. Якщо пропущено більше 1 таблетки з упаковки (блістера), слід проконсультуватися з лікарем. Якщо пропущено 1 таблетку в перший тиждень застосування препарату, слід прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки пацієнтка згадає (навіть, якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом наступних 7 днів. Якщо статевий акт був протягом тижня перед пропуском таблетки, необхідно враховувати ймовірність настання вагітності. Потрібно негайно проконсультуватися з лікарем. Якщо пропущено 1 таблетку на другий тиждень прийому препарату, слід прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки пацієнтка згадає (навіть, якщо це означає прийом 2 таблеток одночасно). Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Якщо жінка приймала таблетки правильно протягом 7 днів перед першою пропущеною таблеткою, контрацептивна дія препарату Бонаде зберігається, і жінка не потребує застосування додаткових контрацептивних заходів. В іншому випадку, а також при пропуску 2 та більше таблеток необхідно додатково використовувати бар'єрні методи контрацепції протягом 7 днів. Якщо пропущено 1 таблетку на третьому тижні прийому препарату, але протягом 7 днів, що передують першій пропущеній таблетці, всі таблетки приймалися правильно, немає необхідності використовувати додаткові контрацептивні методи, якщо жінка дотримуватиметься будь-якого з двох наступних варіантів: Слід прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки пацієнтка згадає (навіть якщо це означає прийом 2 таблеток одночасно). Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Наступну упаковку (блістер) необхідно розпочати відразу після закінчення прийому таблеток з поточної упаковки (блістера), таким чином, не буде перерви між упаковками (блістерами). Кровотеча "скасування" малоймовірна, доки не закінчаться таблетки з другої упаковки (блістера), але можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі в дні прийому препарату. Слід припинити застосування таблеток з поточної упаковки (блістера), зробити перерву на 7 або менше днів (включаючи день пропуску таблетки), а потім розпочати прийом таблеток з нової упаковки (блістера). Відсутність очікуваної менструальноподібної кровотечі після перерви у застосуванні таблеток може означати, що жінка вагітна. У цьому випадку жінці необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж вона почне застосування таблеток з нової упаковки (блістера). Керуючись цими правилами, жінка завжди може розпочати застосування таблеток з наступної упаковки (блістера) у той день тижня, коли вона зазвичай це робить. У випадках, коли рекомендується припинити прийом Бонаде, або коли його надійність може бути знижена, слід утриматися від статевих контактів або застосовувати негормональні контрацептивні методи (наприклад, презерватив або інші бар'єрні методи). Не слід застосовувати ритмічний чи температурний методи. Ці способи може бути ненадійні, т.к. прийом КОК призводить до змін базальної температури та цервікального слизу. Припинення прийому препарату. Можна припинити приймати препарат Бонаде будь-коли. У разі припинення застосування у зв'язку з бажанням завагітніти, зазвичай рекомендується дочекатися першої нормальної менструації і лише після цього спробувати завагітніти. За допомогою цього методу легше встановити дату пологів. Рекомендації у разі шлунково-кишкових розладів. У разі виникнення блювання або діареї діючі речовини препарату Бонаде можуть не повністю всмоктуватися. Якщо блювання триває 3-4 години після прийому контрацептивної таблетки, результат може бути таким же, як при пропусканні прийому таблетки. Слід робити так, як рекомендовано у разі пропуску прийому таблетки. У разі сильної діареї слід проконсультуватися у лікаря. Відстрочка початку менструальноподібної кровотечі. Можна відкласти початок менструальноподібної кровотечі, якщо почати приймати таблетки з наступної упаковки (якщо упаковка містить 21 таблетку) або блістера (якщо упаковка містить 63 таблетки) відразу після закінчення поточної упаковки (блістера). Можна приймати таблетки так довго, як це необхідно, або доти, поки таблетки в упаковці (блістері) не закінчаться. Якщо необхідно, щоб кровотеча відміни почалася, слід припинити приймати таблетки. Під час застосування таблеток Бонаде з нової упаковки (блістера) можуть з'явитися рясні або мажуть кров'янисті виділення. Застосування таблеток із наступної упаковки (блістера) слід розпочати після звичайного 7-денного інтервалу. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі. Якщо жінка приймає таблетки, суворо дотримуючись всіх рекомендацій, менструальноподібні кровотечі наступають приблизно в ті самі дні кожні 4 тижні. Якщо необхідно змінити ці дні, слід скоротити (але в жодному разі не продовжувати) наступний інтервал без прийому таблеток. Наприклад, кровотеча починається по п'ятницях, а необхідно, щоб вона починалася по вівторках (на 3 дні раніше), тоді слід почати застосування таблеток з нової упаковки (блістера) на 3 дні раніше, ніж зазвичай. Якщо інтервал без прийому таблеток буде занадто коротким, кровотеча може зовсім не наступити в інтервал. Однак під час застосування таблеток з нової упаковки (блістера) можуть з'явитися рясні або кров'янисті виділення. Спеціальні групи пацієнтів. Дітям та підліткам препарат Бонаде показаний лише після настання менархе. Пацієнти похилого віку: Бонаде не показаний після настання менопаузи. Препарат протипоказаний жінкам із тяжкими захворюваннями печінки доти, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. Препарат Бонаде спеціально не вивчався у жінок із порушеннями функції нирок. Наявні дані не передбачають зміни режиму дозування таких пацієнтів.Показання до застосуванняКонтрацепція; лікування акне легкого та середнього ступеня тяжкості у жінок, які потребують контрацепції, при неефективності інших методів лікування (місцеве лікування або застосування системних антибіотиків).Протипоказання до застосуванняПрепарат Бонаде протипоказаний за наявності будь-якого зі станів/захворювань, наведених нижче. Якщо якийсь із цих станів розвивається вперше на тлі його застосування, препарат слід негайно відмінити: тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт) ; стани, що передують тромбозу (в т.ч. стенокардія) в даний час або в анамнезі; цереброваскулярна хвороба: інсульт, транзиторні ішемічні атаки в даний час та в анамнезі; множинні чи виражені чинники ризику венозного чи артеріального тромбозу, зокрема. ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій серця, тяжка дисліпопротеїнемія;неконтрольована артеріальна гіпертензія, серйозне хірургічне втручання, тривала іммобілізація, оперативні втручання на нижніх кінцівках та органах малого тазу, нейрохірургічні втручання, куріння віком від 35 років; вроджена або набута схильність до артеріальних або венозних тромбозів (резистентність до активованого протеїну С (включаючи фактор 5 Лейдену), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, наявність антитіл до фосфоліпідів, (антикарди); мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі; цукровий діабет із судинними ускладненнями; панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі;печінкова недостатність та тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників печінкових ферментів), у т.ч. синдроми Ротора та Дубіна-Джонсона; пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.пухлини печінки (доброякісні або злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма.підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату Бонаде; непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу); ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); велика травма. Препарат Бонаде не призначений для застосування у чоловіків. З обережністю. Слід ретельно зважувати потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК у кожному індивідуальному випадку за наявності наступних захворювань/станів та факторів ризику: фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння; ожиріння (ІМТ менше 30 кг/м2); дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; неускладнені вади клапанного апарату серця; спадкова схильність до тромбозу (тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці у будь-кого з найближчих родичів); інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет; онкологічні захворювання, ВКВ; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; флебіт поверхневих вен;спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання, що вперше виникли або погіршилися при вагітності або на тлі попереднього застосування статевих гормонів (наприклад, жовтяниця, холестаз, захворювання жовчного міхура, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес під час вагітності, хорея Сіденхема); післяпологовий період.Вагітність та лактаціяПрепарат Бонаде не можна застосовувати при вагітності. Якщо вагітність виявляється під час застосування препарату Бонаде, його слід відмінити і звернутися до лікаря. Однак великі епідеміологічні дослідження не виявили підвищеного ризику дефектів розвитку у дітей, народжених жінками, які отримували статеві гормони до вагітності або прийому статевих гормонів з необережності в ранні терміни вагітності. Прийом КОК може зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, тому їх використання не рекомендується до припинення грудного вигодовування. Дітям та підліткам препарат Бонаде показаний лише після настання менархе.Побічна діяПри застосуванні препарату Бонаде можуть спостерігатися нерегулярні кровотечі (мажуть кров'янисті виділення або проривні маткові кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. На фоні застосування препарату Бонаде можуть спостерігатися й інші небажані ефекти, хоча їхня поява не обов'язкова у всіх пацієнток. Побічні ефекти, виявлені в ході застосування діючих речовин препарату Бонаде, наведені з розподілом за частотою розвитку та системами органів. Частоту побічних ефектів класифікували таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та частота невідома (на підставі наявних даних неможливо оцінити частоту розвитку небажаних реакцій). Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – вагініт, вульвовагініт, вагінальний кандидоз або інші грибкові вульвовагінальні інфекції; рідко – сальпінгоофорит (аднексит), інфекції сечовивідних шляхів, цистит, мастит, цервіцит, грибкові інфекції, герпетичне ураження ротової порожнини, грип, бронхіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусна інфекція. Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – кісти яєчника; рідко – кісти придатків матки, міома матки, ліпома молочної залози, кісти молочних залоз, фіброзно-кістозна мастопатія. З боку системи кровотворення: рідко – анемія. З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції. З боку ендокринної системи: рідко – вірилізм. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – підвищення апетиту; рідко – анорексія. Порушення психіки: нечасто – пригнічений настрій; рідко – психічні розлади, депресія, безсоння, порушення сну, агресія; частота невідома – зниження лібідо, підвищення лібідо. З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, мігрень; рідко – ішемічний інсульт, цереброваскулярні розлади, дистонія. З боку органу зору: рідко – сухість слизової оболонки очей, подразнення слизової оболонки очей, осцилопсія; частота невідома - непереносимість контактних лінз (неприємні відчуття за її носінні). З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – раптова втрата слуху, шум у вухах, вертиго, порушення слуху. З боку серцево-судинної системи: нечасто – підвищення/зниження АТ; рідко - серцево-судинні розлади, тахікардія, венозні та артеріальні тромбози та тромбоемболії, тромбофлебіт, підвищення діастолічного тиску, ортостатична циркуляторна дистонія, "припливи" крові до шкіри з почуттям жару, варикозне розширення вен, захворювання. З боку дихальної системи: рідко – бронхіальна астма, гіпервентиляція. З боку травної системи: нечасто – біль у животі, дискомфорт, здуття, нудота, блювання, діарея; рідко – гастрит, ентерит, диспепсія. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - акне, алопеція, висип, включаючи макулярний висип, свербіж (в т.ч. генералізований свербіж); рідко – алергічний дерматит, атопічний дерматит, нейродерміт, екзема, псоріаз, посилене потовиділення, хлоазму, гіперпігментація, себорея, лупа, гірсутизм, шкірна реакція – целюліт, судинні “зірочки”; частота невідома – кропив'янка, вузлувата еритема, багатоформна еритема. З боку кістково-м'язової системи: рідко – біль у спині, відчуття дискомфорту з боку опорно-рухового апарату, міалгія, біль у кінцівках. З боку статевих органів та молочної залози: часто – біль у молочних залозах, відчуття дискомфорту; нечасто - зміна тривалості та обсягу менструальноподібних кровотеч, включаючи рясну менструальноподібну кровотечу, убогі менструальноподібні кров'янисті виділення та відсутність менструальноподібних кров'янистих виділень, ациклічні кровотечі, в т.ч. кровотечі з піхви та метрорагія, збільшення розмірів молочних залоз, нагрубання та почуття розпирання в молочній залозі, набряк молочної залози, хворобливі менструальноподібні кров'янисті виділення, виділення з піхви, болі в ділянці малого тазу; рідко – дисплазія епітелію шийки матки, диспареунія, галакторея; частота невідома – виділення з молочних залоз. Загальні розлади та порушення: нечасто – стомлюваність, астенія, погане самопочуття, зміни маси тіла (збільшення, зниження та коливання маси тіла); рідко – біль у грудях, периферичні набряки, грипоподібні явища, підвищення температури тіла, дратівливість; частота невідома – затримка рідини. З боку лабораторних показників: рідко – гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія. Повідомлялося про такі серйозні небажані явища у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде): венозні тромбоемболічні порушення; артеріальні тромбоемболічні порушення; інсульт; підвищення АТ; гіпертригліцеридемія; порушення толерантності до глюкози або впливу на периферичну інсулінорезистентність; пухлини печінки (доброякісні та злоякісні); порушення функціональних показників печінки; хлоазму; у жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку; настання або погіршення станів, для яких зв'язок із застосуванням КОК (до яких відноситься препарат Бонаде) не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка;гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденхема; герпес під час попередньої вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом; хвороба Крона; язвений коліт; рак шийки матки; порушення зору; запаморочення; панкреатит; холецистит; частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено.частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено.частота діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (до яких відноситься препарат Бонаде), підвищена незначною мірою. Рак молочної залози рідко спостерігається у жінок до 40 років, перевищення частоти незначне по відношенню до загального ризику раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення раку молочної залози із застосуванням КОК не встановлено. Внаслідок взаємодії інших препаратів (індукторів мікросомальних ферментів) з КОК можуть виникати "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивного ефекту. У разі виникнення небажаних ефектів, не зазначених в інструкції, жінці слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНеобхідно враховувати інформацію щодо медичного застосування супутніх препаратів з метою виявлення потенційної лікарської взаємодії. Вплив інших лікарських засобів на Бонад. Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до "проривних" маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Індукція ферментів може спостерігатися після декількох днів лікування. Максимальна індукція ферментів печінки зазвичай досягається протягом кількох тижнів. Після припинення прийому індукція може зберігатися протягом приблизно 4 тижнів. Жінкам, які отримують лікування такими препаратами коротким курсом на додаток до Бонаде, рекомендується використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів, а також протягом 28 днів після їх відміни. Якщо застосування препаратів-індукторів триває довше, ніж цикл прийому таблеток в упаковці Бонаде, слід розпочати прийом таблеток з нової упаковки без перерви в прийомі таблеток. Для жінок, які отримують тривале лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, рекомендується використовувати інший надійний метод негормонального контрацепції. Речовини, що збільшують кліренс Бонаде (що послаблюють ефективність внаслідок індукції ферментів печінки). Барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, модафініл, рифампіцин та препарати для лікування ВІЛ-інфекції, такі як ритонавір, невірапін та ефавіренз, а також можливо фелбамат, гризеофульвін, барбексаклон, топірамат, окскарбазе perforatum). Речовини, що мають різний вплив на кліренс Бонад. Лікарські препарати, що підсилюють моторику шлунково-кишкового тракту (наприклад, метоклопрамід), можуть знизити концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові. Діючі речовини, що пригнічують сульфатування етинілестрадіолу в стінці кишечника (наприклад, аскорбінова кислота та парацетамол) можуть підвищити концентрацію етинілестрадіолу у плазмі крові. Одночасне застосування аторвастатину збільшує на 20% AUC етинілестрадіолу. Препарати, що пригнічують активність мікросомальних ферментів печінки, такі як протигрибкові засоби, похідні імідазолу (наприклад, флуконазол), індинавір або тролеандоміцин можуть підвищувати концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові. При сумісному застосуванні комбінації дієногесту та етинілестрадіолу багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогену або прогестагену у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. При сумісному застосуванні Бонаде з інгібітором протеази або з ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази слід використовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції протягом усього часу застосування цих препаратів і 7 днів після закінчення терапії. Вплив препарату Бонаде інші лікарські препарати. КОК можуть впливати на метаболізм деяких інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. Комбінація дієногесту та етинілестрадіолу може впливати на метаболізм інших лікарських засобів: Пригнічувати активність мікросомальних ферментів печінки і, таким чином, підвищувати концентрацію в плазмі таких препаратів, як бензодіазепіни (наприклад, діазепам), циклоспорин, теофілін і глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон). Індукувати глюкуронізацію в печінці і, таким чином, знижувати концентрацію в плазмі таких препаратів, як клофібрат, парацетамол, морфін і лоразепам. З огляду на прийому препарату Бонаде може виникнути необхідність корекції дози гіпоглікемічних лікарських засобів, т.к. препарат може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози. Вплив на лабораторний тест. Застосування КОК може вплинути на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, нирок, концентрації транспортних білків у плазмі крові, наприклад, КСГ, фракції ліпопротеїдів, параметри вуглеводного обміну та системи згортання крові. Зазвичай ці зміни залишаються у межах нормальних значень.ПередозуванняВідомостей про серйозні побічні ефекти під час передозування не зареєстровано. Симптоми: можуть з'явитися нудота, блювота і невеликі вагінальні кровотечі або кров'янисті виділення, що "мажуть". Лікування: специфічного антидоту немає, слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності будь-якого з наведених нижче станів чи факторів ризику слід ретельно оцінити потенційний ризик та очікувану користь від терапії та обговорити її з жінкою до того, як вона вирішить розпочати прийом препарату. У разі посилення симптомів наявного захворювання, загострення хвороби або появи перших ознак цих станів або факторів ризику при застосуванні даного препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, який може прийняти рішення про необхідність відміни препарату. тромбоз. Ризик тромбозу глибоких вен у жінок, які приймають КОК, вищий, ніж у тих, що їх не приймають, але не такий високий, як при вагітності. Результати епідеміологічних досліджень свідчать про наявність взаємозв'язку між застосуванням КПК та підвищеним ризиком виникнення тромбозів та тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен та легеневої емболії при прийомі КОК. Ці ускладнення зустрічаються рідко. Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) є максимальним у перший рік застосування таких препаратів, переважно протягом перших 3 місяців. Підвищений ризик існує при початковому використанні КЗК або при відновленні використання одного і того ж або різних КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше). Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК (<50 мкг етинілестрадіолу) у 2-3 рази вище, ніж у невагітних пацієнток, які не приймають КОК, проте цей ризик залишається нижчим порівняно з ризиком ВТЕ при вагітності та пологах . У дуже рідких випадках венозна або артеріальна тромбоемболія може призвести до смерті. ВТЕ, що виявляється у вигляді тромбозу глибоких вен та/або емболії легеневої артерії, може виникнути при використанні будь-якого КОК. Вкрай рідко при використанні КОК виникає тромбоз в інших кровоносних судинах, наприклад, венах та артеріях печінки, брижі, нирок, мозку або сітківки. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ): односторонній набряк нижньої кінцівки або вздовж вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт у нижній кінцівці тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури у ураженій нижній кінцівці, почервоніння або зміна забарвлення шкірних кінців на нижній кінцівці . Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА): утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, зокрема. з кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені неправильно - як ознаки інших більш менш важких подій (наприклад, інфекція дихальних шляхів). У разі виникнення у жінок, які приймають КОК, симптомів, перерахованих вище, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Ризик ВТЕ підвищується: З віком; при курінні (при інтенсивному курінні та зі збільшенням віку ризик додатково підвищується, особливо у жінок старше 35 років. Жінкам старше 35 років слід настійно рекомендувати відмовитися від куріння, якщо вони хочуть приймати препарат Бонаде; при обтяженому сімейному анамнезі (тобто за наявності в анамнезі випадків венозної тромбоемболії у відносно молодому віці у батьків або близьких родичів). У разі підозри на спадкову схильність, перш ніж прийняти рішення про будь-яку гормональну контрацепцію, жінці слід проконсультуватися з фахівцем; при тривалій іммобілізації, серйозній хірургічній операції, будь-якій операції на нижніх кінцівках або великій травмі. У цих ситуаціях необхідно припинити застосування (у разі планової операції не менше ніж за 4 тижні) і не відновлювати його до закінчення двох тижнів після повного відновлення рухової активності. Якщо застосування Бонаде не було припинено заздалегідь, слід розглянути питання про антитромботичну терапію; під час авіаперельоту тривалістю понад 4 год; при ожирінні (ІМТ понад 30 кг/м2). Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу підвищується: З віком; при курінні (при інтенсивному курінні та зі збільшенням віку ризик додатково підвищується, особливо у жінок старше 35 років. Жінкам старше 35 років слід настійно рекомендувати відмовитися від куріння, якщо вони хочуть приймати препарат Бонаде; при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанного апарату серця; при миготливій аритмії; при обтяженому сімейному анамнезі (тобто при наявності в анамнезі випадків артеріального тромбозу відносно молодому віці у батьків або близьких родичів). У разі підозри на спадкову схильність, перш ніж прийняти рішення про будь-яку гормональну контрацепцію, жінці слід проконсультуватися з фахівцем. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (а саме, хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Необхідно враховувати підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді. Збільшення частоти або тяжкості нападів мігрені під час застосування препарату Бонаде (що може бути провісником порушення мозкового кровообігу) є причиною негайного відміни препарату. Щодо потенційної ролі варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ єдиної думки немає. Пухлина. Найважливішим фактором ризику виникнення раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Деякі епідеміологічні дослідження показують, що тривале застосування КОК може зробити свій внесок у підвищення цього ризику. Однак досі триває дискусія про те, наскільки цей результат залежить від інших факторів, таких як скринінгові дослідження шийки матки та вільніша сексуальна поведінка та відмова від бар'єрних методів контрацепції. Мета-аналіз результатів 54 епідеміологічних досліджень говорить про дещо підвищений відносний ризик виявлення раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (відносний ризик 1.24). Підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення застосування КЗК. Враховуючи той факт, що рак молочної залози рідко зустрічається у жінок віком до 40 років, збільшення кількості раку молочної залози, що діагностується, у жінок, які приймають або раніше приймали КОК, мало в порівнянні з загальним ризиком раку молочної залози. Ці дослідження не підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку. Причиною підвищення числа випадків виявлення раку молочної залози у жінок, які приймають КОК, може бути більш рання діагностика, біологічна дія препаратів або поєднання цих факторів. Рак молочної залози,діагностований у жінок, які приймають або раніше приймали КОК, зазвичай є менш клінічно запущеним раком, ніж у пацієнток, які ніколи їх не застосовували. Були діагностовані окремі випадки доброякісних пухлин печінки та, значно рідше, злоякісних пухлин печінки у жінок, які приймають КОК. У поодиноких випадках такі пухлини ставали причиною загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі сильного болю у верхній частині черевної порожнини, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі у жінок, які приймають КОК, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Інші стани. У жінок, які страждають на гіпертригліцеридемію або мають вказівку на це захворювання в сімейному анамнезі, може бути підвищений ризик виникнення панкреатиту при застосуванні КОК. Незважаючи на те, що у багатьох жінок, які приймають КОК, відзначалося невелике підвищення артеріального тиску, клінічно значуще підвищення зустрічається рідко. Однак якщо розвивається клінічно значуще підвищення АТ (вище 140/90 мм рт.ст.) під час прийому КОК, прийом Бонаде повинен бути припинений і розпочато лікування артеріальної гіпертензії. Прийом препарату може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії буде досягнуто нормальних АТ. Скасування КОК може бути неминучим при гострих і хронічних порушеннях функції печінки, доки всі показники функції печінки не прийдуть у норму. Рецидиви холестатичної жовтяниці, що виникла вперше під час вагітності або під час попереднього періоду використання КОК, також вимагають припинення прийому препарату. Застосування КОК (до яких відноситься Бонаде) може викликати появу або погіршення станів, для яких зв'язок із застосуванням цих препаратів не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом, утворення каменів у жовчному міхурі, порфірія, системний червоний вовчак, гемолитико -уремічний синдром, хорея Сіденхема, герпес під час попередньої вагітності, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом Незважаючи на те, що КОК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, жінкам з цукровим діабетом, які приймають низькодозовані КОК, як правило, не потрібне проведення корекції дози або режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. Тим не менш, такі жінки повинні перебувати під ретельним наглядом. Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов'язані з прийомом КОК. Іноді може з'являтися хлоазму (гіперпігментація шкіри обличчя), якщо вона спостерігалася при вагітності. Жінкам із схильністю до хлоазми під час застосування КПК слід уникати прямих сонячних променів та впливу інших УФ-випромінювань. Зникнення симптомів вугрової висипки (акне) зазвичай відзначається через 3-4 місяці терапії. Жінки повинні бути попереджені про те, що препарат Бонаде не захищає їх від ВІЛ-інфекцій та інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Зниження ефективності. Ефективність КОК може знизитися, наприклад, у разі пропуску прийому таблеток, у разі розладів ШКТ (блювота, діарея) або одночасного застосування інших лікарських препаратів. Нерегулярний цикл. Під час застосування будь-яких КОК можуть з'являтися нерегулярні кровотечі (що виділяють або "проривна" кровотеча), особливо в перші місяці прийому таблеток. Кровотечі зазвичай припиняються при адаптації організму до препарату Бонаде (зазвичай після 3 циклів прийому таблеток). Якщо кровотечі продовжуються, і рівень їх тяжкості зростає, слід проконсультуватися з фахівцем. Відсутність чергової кровотечі "скасування. У деяких жінок кровотеча "скасування" не виникає під час перерви у прийомі таблеток. Якщо препарат приймався відповідно до інструкції, виникнення вагітності є малоймовірним. Однак, якщо таблетки приймалися нерегулярно, або кровотеча відміни не виникла двічі поспіль, то до продовження застосування препарату необхідно виключити вагітність. Лабораторні дослідження. Використання КОК може вплинути на результати лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники ефективності роботи печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, на концентрацію білків плазми крові, наприклад, кортикостероїд-зв'язуючого глобуліну, а також на ліпідний/ліпопротеїновий склад крові, показник показники згортання крові. Однак, зазвичай, відхилення залишаються в межах діапазону нормальних лабораторних значень. Медичний огляд. Перед першим призначенням або поновленням прийому препарату Бонаде необхідно зібрати докладний анамнез і провести медичний огляд з урахуванням протипоказань, особливих вказівок та запобіжних заходів. Обстеження необхідно регулярно повторювати. Регулярне медичне обстеження також потрібне через наявність протипоказань (наприклад, транзиторні ішемічні стани тощо) або факторів ризику (наприклад, вказівку в сімейному анамнезі на наявність венозного або артеріального тромбозу), які можуть виникнути вперше лише під час застосування КОК. Періодичність і характер таких обстежень повинні базуватися на затверджених практичних методиках, адаптованих до конкретної пацієнтки, але в загальному випадку вони повинні включати, насамперед, виняток вагітності, визначення показників АТ, стану молочних залоз,органів черевної порожнини та малого тазу, включаючи цитологічне дослідження епітелію шийки матки, виключення порушень з боку системи згортання крові. У разі тривалого застосування препарату обстеження необхідно проводити не рідше 1 разу на 6 міс. Жінці необхідно проконсультуватися з лікарем якнайшвидше: при будь-яких змінах здоров'я, особливо будь-яких станах, перерахованих в інструкції із застосування; при локальному ущільненні у молочній залозі; при призначенні інших лікарських засобів; якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, накладання гіпсової пов'язки на нижню кінцівку), планується госпіталізація чи операція (необхідна консультація з лікарем за 4-6 тижнів до неї); при виникненні надзвичайно сильної маткової кровотечі; якщо жінка забула прийняти таблетку першого тижня прийому упаковки (блістера) і мала статевий акт за тиждень до цього; якщо двічі поспіль не було чергової кровотечі відміни або при підозрі на вагітність (не слід розпочинати прийом наступної упаковки (блістера) до консультації з лікарем). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. При керуванні транспортними засобами та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності необхідно бути обережними, т.к. під час прийому препарату Бонаде у поодиноких випадках може виникати запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (наповнювач), желатин (капсула), екстракт ізофлавонів сої, стеарат кальцію (антистежуючий агент)ХарактеристикаКапсули Бонісан рекомендуються як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела ізофлавонів. Капсули полегшують характерні симптоми клімаксу (припливи, безсоння, нічна пітливість, головний біль та часті перепади настрою).РекомендуєтьсяПолегшує характерні симптоми клімаксу (припливи, безсоння, нічна пітливість, головний біль та часті перепади настрою).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиЖінкам після 40 років по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше ніж 3 місяці. Прийом рекомендується повторювати 2-3 рази на рік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок трави борової матки, лактоза харчова, Е570, Е1201, Е551. РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела флавоноїдів і арбутину. Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.

Склад, форма випуску та упаковкаКонцетрований екстракт трави ортилії однобокої (борової матки), антиокислювач: лимонна кислота, аскорбінова кислота; Консервант: бензоат натрію.ХарактеристикаБорова матка (ортилія однобока) позитивно впливає на органи репродуктивної системи, регулює гормональний фон, знімає больові відчуття при менструаціях, підвищує імунітет, бореться з мікробами, запобігає розвитку пухлин, знімає біль, усуває непрохідність фалопієвих труб, знімає. Борова матка впливає на склад крові, підвищує лібідо, нормалізує менструальний цикл, покращує вироблення та якість сперми, підвищує активність сперматозоїдів, усуває безпліддя як у чоловіків, так і у жінок. Крім того, борова матка застосовується для зміцнення серця та кровоносних судин, для стабілізації артеріального тиску, при порушенні систем травлення та сечовиділення.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - як БАД до їжі - джерела, дубильних речовин, флавоноїдів, що містить арбутин.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 14 років.Спосіб застосування та дозиДорослим по 30-35 крапель, додавши в 1/3-1/2 склянки кип'яченої води, 3 десь у день їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

ХарактеристикаБорова матка широко використовується у народній медицині при гінекологічних захворюваннях запального характеру. На підставі клінічних досліджень доведено, що трава борової матки вдвічі прискорює дозвіл запальних процесів при захворюваннях жіночої та чоловічої сечостатевої сфери. Борова матка Мерцана небезуспішно застосовують для лікування безпліддя, ерозії шийки матки, порушенні менструального циклу, токсикозу вагітності, фібромах матки, особливо при рясні кровотечі. Завдяки дії біологічно активних речовин, трава борової матки покращує функцію всієї сечостатевої системи, має сечогінну дію, ефективна при запальних процесах передміхурової залози, у нирках та сечовому міхурі. Настоянка ортилії має сильну протизапальну, дезінфікуючу та сечогінну дію при захворюваннях сечовивідних шляхів (цистити, нефрити, пієлонефрити). Антисептична та протизапальна дія трави борової матки обумовлена ​​гідрохіноном, що звільняється в організмі при гідролізі арбутину під дією ферментів та кислот. Дратуючи нирковий епітелій, арбутин має також сечогінну дію. Лікувальний ефект посилюється також специфічною дією флавоноїдів, дубильних речовин та продуктів їх гідролізу.РекомендуєтьсяРекомендується для лікування запальних хвороб органів малого тазу у жінок, хвороб сечової системи у жінок та чоловіків, запальних хвороб простати у чоловіків. Призначається жінкам для зміцнення серцевої та судинної системи, є засобом профілактики ішемії та гіпертензії. Показано ліки зниження зниження онкології. Призначається пацієнтам для терапії безпліддя.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість лікарської рослини.Вагітність та лактаціяВикористання Борової матки "Мерцана" під час вагітності та лактації не рекомендується. Розчин містить етиловий спирт та рослинні компоненти, які використовувати під час очікування малюка та грудного вигодовування недоцільно.Побічна діяДрібні висипання, кропив'янка, набряк Квінке, набряклість або закладеність носа, розлад травлення, нудота, блювання, запаморочення, болючість у ділянці шлунка та кишечника. При підозрі на побічну реакцію скасувати прийом та звернутися за консультацією до медичного працівника.Взаємодія з лікарськими засобамиЛіки можуть бути використані в комбінованій терапії. Дотримуватись інтервалу між прийомами ліків. Розчин містить спирт, тому не поєднувати ліки з розчином, у яких етанол змінює фармакологічні властивості. Ліки вживати разом із продуктами харчування, щоб не викликати роздратування шлунка спиртом. Розчин не поєднується із прийомом гормональних засобів, у тому числі пероральних контрацептивів. Перед прийомом необхідно проконсультуватися з гінекологом. Розчин не поєднувати з алкоголем, тому що ліки вже містять етиловий спирт. Підвищена концентрація алкоголю у крові погіршує прогноз захворювань.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1/2 чайної ложки, розбавляючи в 1/3-1/2 склянки кип'яченої води чи соку, 3 десь у день до їжі чи під час їжі. Курс прийому – 2-4 тижні, перерва між курсами – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - ;1 таб.: Діюча речовина: мезилат бромокриптину 2.87 мг, що відповідає вмісту бромокриптину 2.5 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 0.65 мг, магнію стеарат – 1.3 мг, тальк – 3.9 мг, повідон К30 – 5.2 мг, крохмаль кукурудзяний – 35.08 мг, целюлоза мікрокристалічна – 40 мг, лактози моно. 30 шт. - флакони темного скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з ризиком з одного боку і з гравіюванням "2.5" - з іншого.Фармакотерапевтична групаБромокриптин є синтетичним похідним алколоіду ріжків. Інгібітор секреції пролактину та агоніст центральних та периферичних допамінових D2-рецепторів. Специфічно інгібує секрецію гормону передньої частки гіпофізу – пролактину, не впливаючи на нормальну секрецію інших гіпофізарних гормонів. Проте бромокриптин може знижувати підвищені концентрації соматотропного гормону (СТГ) у пацієнтів із акромегалією. Ця дія обумовлена ​​стимуляцією допамінових рецепторів. Ефект зниження концентрації пролактину починається через 1-2 години після прийому бромокриптину всередину, досягає максимуму (зниження концентрації пролактину більше, ніж на 80%) через 5-10 годин і триває 8-12 годин. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримки лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Як специфічний інгібітор секреції пролактину бромокриптин може застосовуватися для запобігання або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю) бромокриптин може застосовуватися з метою відновлення менструального циклу та овуляції. При застосуванні бромокриптину для пригнічення лактації не потрібне обмеження вживання рідини. Крім того,бромокриптин не впливає на післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризик тромбоемболії. Бромокриптин, що нормалізує секрецію лютеїнізуючого гормону, покращує клінічні прояви синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Бромокриптин пригнічує ріст або зменшує обсяг пролактинсекретуючих аденом гіпофізу (пролактином). У пацієнтів з акромегалією, крім зниження концентрації СТГ та пролактину в плазмі крові, бромокриптин сприятливо впливає на клінічні прояви акромегалії та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується специфічним дефіцитом допаміну в області смугастого тіла та чорного ядра головного мозку, стимуляція допамінових рецепторів бромокриптин може відновлювати нейрохімічний баланс у базальних гангліях. Пацієнтам із хворобою Паркінсона бромокриптин зазвичай призначають у більш високих дозах порівняно з дозами, що застосовуються за ендокринологічними показаннями. Клінічно прийом бромокриптину зменшує уповільненість рухів, ригідність, тремор та інші симптоми паркінсонізму на всіх стадіях захворювання. Терапевтичний ефект зазвичай зберігається протягом багатьох років (хороші результати відзначалися за тривалості терапії до 8 років). Бромокриптин можна призначати як монотерапію або в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами на початку і на пізніших стадіях захворювання. Комбінація з леводопою призводить до збільшення антипаркінсонічного ефекту, що дозволяє знизити дозу леводопи. Бромокриптин зменшує вираженість симптомів депресії у пацієнтів із хворобою Паркінсона.Це пов'язано з властивими йому антидепресивними властивостями, підтвердженими в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з ендогенною або психогенною депресією без хвороби Паркінсона.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо бромокриптин швидко та добре всмоктується. У здорових добровольців після прийому внутрішньо у формі таблеток період напівабсорбції бромокриптину становить 0.2-0.5 год, а максимальна концентрація в плазмі крові (C max ) досягається в межах 1-3 год. При прийомі внутрішньо 5 мг бромокриптину C max становить 0.465 нг/мл. Одночасний прийом їжі не істотно впливає на фармакокінетику бромокриптину, проте для кращої переносимості з боку шлунково-кишкового тракту рекомендується приймати препарат під час їжі. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин майже повністю метаболізується у печінці з утворенням цілого ряду неактивних метаболітів. Має високу спорідненість до ізофементу CYP3A. Основним шляхом метаболізму бромокриптину є гідроксилювання пролінового кільця у складі циклопептиду. Одночасне застосування інгібіторів та/або потенційних субстратів CYP3A4 може призвести до інгібування кліренсу бромокриптину та підвищення його концентрації у плазмі крові. Бромокриптин є сильним інгібітором CYP3A4 з розрахованим значенням IC50; 1.69 рМ. Однак у зв'язку з низькими терапевтичними концентраціями вільного бромокриптину не очікується значної зміни метаболізму одночасно застосовуваних препаратів, кліренс яких здійснюється за участю CYP3A4. Виведення Виведення незміненого бромокриптину з плазми відбувається двофазно: Т1/2 становить близько 3-4 год для бромокриптину та 50 год – для метаболітів. Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю, лише 6% від дози виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів Діти та підлітки до 18 років. ;Немає даних. Фармакокінетика бромокриптину вивчалася лише у дорослих. Пацієнти похилого віку (старше 65 років). ;Вплив віку на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з нирковою недостатністю. ;Вплив порушення функції нирок на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з печінковою недостатністю. Фармакокінетика бромокриптину у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчена. При порушенні функції печінки швидкість виведення бромокриптину може знижуватися, а концентрація в плазмі – підвищуватись, що потребує корекції режиму дозування препарату.Клінічна фармакологіяІнгібітор секреції пролактину. Протипаркінсонічний препарат.Показання до застосуванняАкромегалія як додатковий засіб або в особливих випадках як альтернатива хірургічного лікування або променевої терапії. Пролактиноми консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо концентрація пролактину у плазмі крові залишається підвищеною. Пригнічення лактації за медичними показаннями запобігання або пригнічення лактації у післяпологовому періоді (наприклад, при інтранатальній загибелі плода, мертвонародженні, ВІЛ-інфекції у матері), у т.ч. при початковій стадії післяпологового маститу; запобігання лактації після переривання вагітності. Порушення менструального циклу та безпліддя у жінок пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується або не супроводжується гіперпролактинемією); недостатність лютеїнової фази; гіперпролактинемічні стани, спричинені лікарськими засобами (наприклад, деякими психотропними або гіпотензивними препаратами); жіноча безплідність, не обумовлена ​​гіперпролактинемією: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до застосування антиестрогенних засобів, наприклад, кломіфену). Хвороба Паркінсона всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалічного паркінсонізму - у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами. Гіперпролактинемія у чоловіків пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину, будь-якої допоміжної речовини препарату або інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (в т.ч. прееклампсія та еклампсія). післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; ішемічна хвороба серця та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; скроневий артеріїт; виразкові захворювання ШКТ та шлунково-кишкові кровотечі; сепсис; тяжкі психічні розлади (в т.ч. в анамнезі); зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином); дитячий вік до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю: діти старше 7 років та підлітки до 18 років; пацієнти віком від 65 років; пацієнти із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); хвороба Паркінсона (при тривалому лікуванні високими дозами препарату); порушення функції печінки; ниркова недостатність тяжкого ступеня; вагітність (у пацієнток із аденомою гіпофіза); післяпологовий період; особливу обережність слід дотримуватися при застосуванні бромокриптину в післяпологовому періоді у пацієнток з артеріальною гіпертензією, які нещодавно приймали судинозвужувальні препарати (симпатоміметики або алкалоїди ріжків, наприклад, ергометрин або метилергометрин); одночасне проведення гіпотензивної терапії.Вагітність та лактаціяВагітність У разі діагностування вагітності на фоні терапії бромокриптином прийом препарату слід припинити, за винятком випадків необхідності продовження терапії за медичними показаннями. Скасування бромокриптину під час вагітності не призводило до збільшення частоти випадків мимовільного переривання. Клінічний досвід показує, що застосування бромокриптину в період вагітності не негативно впливає на її перебіг або результат. При відміні бромокриптину у вагітних жінок з аденомою гіпофіза необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтками протягом усього терміну вагітності. У разі появи ознак вираженого збільшення пролактиноми, наприклад головного болю або звуження полів зору, лікування бромокриптином може бути відновлено або проведено оперативне втручання. Період грудного вигодовування Т.к. бромокриптин пригнічує секрецію молока, застосування його в період грудного вигодовування протипоказане, за винятком необхідності пригнічення лактації за медичними показаннями. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату в дитячому віці до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена). З обережністю слід призначати препарат дітям віком від 7 років та підліткам до 18 років.Побічна діяНудота, блювання, головний біль, запаморочення та підвищена стомлюваність можуть виникати протягом перших днів лікування; проте дані реакції зазвичай не вимагають припинення лікування бромокриптином. Ризик розвитку побічних реакцій може бути знижений за рахунок поступового підвищення дози та прийому пігулок бромокриптину під час їжі. При необхідності добова доза може бути знижена, а лікування продовжено на цій зниженій дозі протягом кількох днів. Після зникнення побічних реакцій можна зробити повторну спробу підвищення дози. При застосуванні бромокриптину можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100), рідкісні (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних). Порушення психіки: нечасто - пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психоз. З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – безсоння, парестезія; дуже рідко – епізоди раптового засинання, ринорея спинномозкової рідини. З боку органу зору: рідко - зниження гостроти зору, "затуманювання" зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко - дзвін або шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: ; нечасто - зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – тахікардія, брадикардія, аритмія, перикардит, констриктивний перикардит; дуже рідко – фіброз стулок клапанів серця, оборотна блідість пальців верхніх та нижніх кінцівок (особливо у пацієнтів із синдромом Рейно в анамнезі); частота невідома – почастішання нападів стенокардії. З боку дихальної системи: часто - закладеність носа; рідко – задишка, плеврит, плевральний випіт, плевральний фіброз, фіброз легень. З боку ШКТ: часто - нудота, блювання, запор; нечасто – сухість у роті; рідко – біль у животі, діарея, виразкові ураження стінок шлунка та кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, ретроперитонеальний фіброз. З боку шкіри та підшкірних тканин: ; нечасто – алергічний дерматит, алопеція. З боку кістково-м'язової системи: нечасто - спазм м'язів. З боку сечовивідної системи: ; нечасто - нетримання сечі. Загальні розлади та порушення в місці введення: ; нечасто - підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки; дуже рідко – виникнення у разі різкої відміни препарату синдрому, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. З боку лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко - гіпонатріємія. Повідомлялося також про поодинокі випадки (при застосуванні бромокриптину для придушення лактації у післяпологовому періоді) підвищення артеріального тиску, інфаркту міокарда, інсульту, судом або порушень психіки. При застосуванні високих доз бромокриптину для лікування хвороби Паркінсона повідомлялося про випадки можливого розвитку патологічного потягу до азартних ігор, компульсивного марнотратства або пристрасті до покупок, постійної потреби в їжі та компульсивного обжерливості, підвищення лібідо, гіперсексуальності (як правило, ). Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетична взаємодія Бромокриптин є одночасно субстратом, і інгібітором системи цитохрому Р450 (ізоферменту CYP3A4). Одночасне застосування бромокриптину з потужними та помірними інгібіторами CYP3A4 (ітраконазолом, вориконазолом, флуконазолом, кларитроміцином, еритроміцином, індинавіром, нелфінавіром, грейпфрутовим соком) може призвести до підвищення концентрації бромокри. Даних щодо взаємодії бромокриптину та слабких інгібіторів CYP3A4 немає. Одночасне застосування октреотиду та бромокриптину у пацієнтів з акромегалією супроводжується збільшенням концентрації останнього у плазмі та кількості небажаних реакцій. Слід бути обережними при одночасному застосуванні лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін), зважаючи на можливе подовження інтервалу QT. Фармакодинамічна взаємодія Одночасне застосування бромокриптину з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків може збільшити стимулюючу дію на рецептори допаміну та розвиток небажаних допамінергічних ефектів, таких як головний біль, нудота та блювання. При одночасному застосуванні з симпатоміметиками можлива поява артеріальної гіпертензії та сильного головного болю. Спільне застосування із суматриптаном може збільшити ризик вазоспастичних реакцій через адитивні фармакологічні ефекти. Терапевтична ефективність бромокриптину, пов'язана зі стимуляцією центральних допамінових рецепторів, може знижуватися при застосуванні антагоністів допамінових рецепторів, таких як нейролептики (фенотіазини, бутирофенони та тіоксантени), а також метоклопраміду та домперидону. Перенесення бромокриптину може знижуватися на фоні прийому алкоголю. Одночасне призначення бромокриптину з гіпотензивними препаратами може призводити до більш вираженого зниження артеріального тиску. Бромокриптин можна призначати або у вигляді монотерапії, або у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами (як на ранніх, так і на пізніх стадіях хвороби). Комбінація з леводопою призводить до посилення протипаркінсонічної дії, що нерідко дає змогу зменшити дозу леводопи. Застосування бромокриптину у пацієнтів, які отримують лікування леводопою, особливо доцільно при ослабленні лікувального ефекту леводопи або при розвитку таких ускладнень, як патологічні мимовільні рухи (хореоатетоїдна дискінезія та/або хвороблива дистонія), синдром виснаження ефекту до кінця дії "("on-off").Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо під час їжі. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу; якщо ефект недостатній, дозу поступово збільшують до 5-7.5 мг на добу (кратність прийому 2-3 рази на добу). Лікування продовжують до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. При необхідності для профілактики рецидивів лікування можна продовжити протягом декількох циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до 5-10 мг (2-4 таб.) на добу. Пролактиноми Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу з поступовим підвищенням дози та підбором дозування, що забезпечує адекватне зниження концентрації пролактину в плазмі. Максимальна добова доза для дітей і підлітків у віці від 7 до 12 років; становить 5 мг на добу, у віці від 13 до 18 років -10 мг. Акромегалія Початкова доза становить по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, надалі, залежно від клінічного ефекту та переносимості, добову дозу поступово збільшують до 10-20 мг (4-8 таб.). Максимальна добова доза для дітей та підлітків віком від 7 до 18 років становить 10 мг на добу. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. Для запобігання початку лактації прийом слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте лише після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2 або 3 дні після відміни бромокриптину іноді виникає незначна секреція молока. Її можна усунути, відновивши прийом у тій же дозі ще протягом 1 тижня. Післяродовий мастит, що починається У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. За потреби додатково призначають антибіотик. Хвороба Паркінсона З метою забезпечення оптимальної переносимості протягом першого тижня лікування слід починати з низької дози 1.25 мг (1/2 таб.) 1 раз на добу (переважно ввечері). Для підбору індивідуальної мінімальної ефективної дози збільшувати кількість бромокриптину, що приймається, слід повільно, методом титрування. Дозу підвищують поступово – добову дозу збільшують на 1.25 мг 1 раз на тиждень; добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватна терапевтична відповідь досягається в середньому за 6-8 тижнів лікування. За відсутності клінічного ефекту через 6-8 тижнів застосування, можливе подальше збільшення добової дози на 2.5 мг 1 раз на тиждень. Максимальна добова доза бромокриптину при монотерапії або у складі комбінованої терапії не повинна перевищувати 30 мг на добу.Тривала терапія високими дозами бромокриптину більше 20 мг на добу протягом 6 місяців може призвести до плевропульмональних фіброзних змін. Якщо при доборі дози виникають небажані реакції, добову дозу слід зменшити та підтримувати на нижчому рівні не менше 1 тижня. При усуванні небажаних реакцій дозу можна знову підвищити. Пацієнтам з руховими порушеннями на фоні прийому леводопи рекомендується до початку застосування бромокриптину зменшити дозу леводопи. Після досягнення задовільного клінічного ефекту під час лікування бромокриптином можна проводити подальше поступове зниження дози леводопи. У деяких пацієнтів, які приймають бромокриптин, можливе повне скасування леводопи. Особливі групи пацієнтів Ефективність та безпека застосування бромокриптину у дітей у віці до 7 років не вивчалася. Застосування препарату у цій віковій групі протипоказане. Через більшу частоту зниження функції печінки, нирок або серця, а також застосування супутніх лікарських препаратів бромокриптин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) і починати з найнижчої дози у відповідному діапазоні доз. Застосування бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчалося. Оскільки бромокриптин та його метаболіти виводяться майже виключно з жовчю, корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна. Застосування бромокриптину у пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалося. Оскільки виведення бромокриптину при печінковій недостатності уповільнюється, може знадобитися корекція дози. При печінковій недостатності тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) застосування бромокриптину протипоказане.ПередозуванняСимптоми: млявість, нудота, блювання, запаморочення, сонливість, апатія, сплутаність свідомості, галюцинації, тахікардія, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період терапії бромокриптином пацієнту необхідно контролювати АТ, особливо на початку лікування та через певні проміжки часу. У разі підвищення АТ, появи вазоспастичних симптомів або симптомів тромбозу, тяжкого прогресуючого або постійного головного болю (з або без порушення зору) або інших порушень з боку нервової системи слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Протягом перших днів лікування в поодиноких випадках може розвиватися артеріальна гіпотензія. Рекомендується періодичний контроль АТ, функції нирок та печінки, при паркінсонізмі – додатково функції серцево-судинної системи, картини крові. Лікування бромокриптин може відновити репродуктивний потенціал жінки. Тому жінкам репродуктивного віку, для яких вагітність небажана, необхідно застосовувати надійний метод контрацепції та регулярно (не менше ніж 1 раз на 4 тижні) проводити тест на вагітність у періоді аменореї. Жінкам із патологією, не пов'язаною з гіперпролактинемією, бромокриптин слід призначати у найменшій ефективній терапевтичній дозі, необхідної для усунення симптомів. Це важливо для запобігання зниження концентрації пролактину в плазмі нижче норми, що призводить до порушення функції жовтого тіла. Жінкам, які отримують бромокриптин протягом тривалого часу, необхідно проводити гінекологічне обстеження (що включає цитологічне дослідження). Жінкам у постменопаузальному періоді такий огляд слід проводити кожні 6 місяців, тоді як жінкам дітородного віку огляд достатньо проводити щорічно. У пацієнток з аденомою гіпофіза після припинення лікування бромокриптином потрібний регулярний контроль стану аденоми, включаючи дослідження полів зору. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись у розмірах під час вагітності. У таких випадках потрібне спостереження за пацієнтками з макроаденомою. У таких пацієнток лікування бромокриптином часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкого відновлення звужених полів зору. Застосування бромокриптину для запобігання або придушення лактації в післяпологовому періоді не повинно бути рутинним (призначення препарату доцільне при неефективності застосування спазмолітиків, анальгетиків, носіння зручної білизни, що підтримує). При пригніченні післяпологової лактації необхідний регулярний контроль артеріального тиску, особливо на першому тижні лікування бромокриптином. При артеріальній гіпертензії, болю в грудній клітці, різкому, стійкому головному болю з порушенням гостроти зору або без порушення зору слід припинити лікування бромокриптином і негайно провести обстеження пацієнтки. В окремих випадках повідомлялося про розвиток серйозних небажаних явищ, включаючи артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарда, судомний напад, інсульт або психічні розлади у жінок післяпологового періоду, які отримували бромокриптин для придушення лактації. Розвитку епілептичних нападів або інсульту у деяких пацієнток передував тяжкий головний біль та/або тимчасові розлади зору. Особлива обережність необхідна у пацієнтів, які отримують одночасну терапію (або нещодавно одержували її) препаратами, здатними впливати на рівень артеріального тиску. За наявності в анамнезі виразкової хвороби шлунка бажано відмовитись від лікування акромегалії бромокриптином та застосувати, по можливості, іншу терапію. У випадку, коли лікування бромокриптином все ж таки буде проводитися, слід попередити пацієнта про можливий розвиток шлунково-кишкових розладів і про важливість звернення в таких випадках до лікаря. Т.к. у пацієнтів з макроаденомами гіпофізу можуть відзначатись ознаки гіпопітуїтаризму внаслідок здавлення або руйнування тканини гіпофіза, перед призначенням бромокриптину слід провести повне обстеження функції гіпофізу та провести відповідну замісну терапію. Необхідний ретельний контроль розмірів пухлини. У разі збільшення пухлини слід розглянути можливість хірургічних методів лікування. Необхідно ретельне спостереження за станом вагітних пацієнток, які раніше отримували бромокриптин з приводу пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, т.к. під час вагітності можливе збільшення розмірів пухлини. У пацієнток, які мають клінічні прояви росту пролактиноми (локальний головний біль, біль у лицьовій ділянці), терапія бромокриптином має бути відновлена.У цьому випадку лікування часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкої позитивної динаміки з боку дефектів полів зору. У важких випадках, при розвитку компресії зорового або інших черепномозкових нервів, може знадобитися проведення екстреного хірургічного втручання на гіпофізі. Відомим ускладненням макропролактин є випадання полів зору. Ефективна терапія бромокриптином знижує гіперпролактинемію та усуває порушення полів зору. Тим не менш, у деяких пацієнтів можливі вторинні зміни полів зору, незважаючи на нормалізацію концентрації пролактину в плазмі та зменшення розмірів пухлини. Це може бути пов'язано зі зсувом зорового перехрестя вниз, за ​​рахунок звільнення обсягу в області турецького сідла. У цьому випадку зниження дози бромокриптину,що призводить до зростання концентрації пролактину в плазмі крові та збільшення, певною мірою, розмірів пухлини, може сприяти усуненню дефектів полів зору. Для раннього виявлення вторинних випадань полів зору, спричинених просторовим випинанням зорового перехрестя в порожнину турецького сідла та фармакологічною дією даної дози бромокриптину, показано моніторинг полів зору у пацієнтів з макропролактиномою. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості порожнини рота, що зберігається, більше 2 тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. За наявності психічних розладів або тяжких серцево-судинних захворювань, призначення великих доз бромокриптину вимагає особливої ​​обережності. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами, які отримували лікування бромокриптином, відзначалася ринорея спинномозкової рідини, що може виникати через зменшення розмірів пухлини з інвазивним зростанням. Можливий розвиток "холодового" спазму судин у пацієнтів з акромегалією. У разі вираженого збільшення розмірів пролактином необхідно знову приступити до лікування. У пацієнтів, які отримували бромокриптин, особливо у високих дозах або протягом тривалого часу, можливий розвиток плевропульмональних симптомів (інфільтрату легень, плеврального випоту, а також фіброзу плеври та легень) та констриктивного перикардиту. У цих випадках слід негайно припинити лікування та провести ретельне медичне обстеження пацієнта. Може розвиватись серцева недостатність, зумовлена ​​перикардіальним фіброзом. Зважаючи на можливий розвиток ретроперитонеального фіброзу, слід проводити ретельне спостереження за пацієнтами з хворобою Паркінсона, які отримують тривалий час високі дози бромокриптину. Для своєчасного розпізнавання ретроперитонеального фіброзу на ранній оборотній стадії рекомендується відстежувати його прояви (такі як біль у спині, набряк нижніх кінцівок, порушення нирок). Бромокриптин слід відмінити при діагностованих або підозрюваних фіброзуючих змінах заочеревинного простору. Особлива обережність потрібна у пацієнтів із вторинною наднирковою недостатністю. Пацієнти та їх родичі повинні бути поінформовані про можливий розвиток розладів контролю поведінки у пацієнтів (ігроманії; гіперсексуальності; компульсивного шопінгу; витрати грошей; переїдання). З появою таких симптомів слід розглянути доцільність зниження дози або припинення лікування. Застосування бромокриптину може супроводжуватися сонливістю та епізодами раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптове засинання під час денної активності, у деяких випадках без будь-яких провісників або попереджувальних ознак, повідомлялося вкрай рідко. Слід розглянути доцільність зниження дози чи припинення лікування. Препарат містить моногідрат лактози. Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, непереносимість лактози або мальабсорбція глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, які приймають бромокриптин, слід дотримуватись особливої ​​обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами, т.к. на тлі терапії, особливо протягом перших днів, може розвиватися артеріальна гіпотензія, що призводить до зниження концентрації уваги. У зв'язку з можливим розвитком сонливості та появою епізодів раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона, на фоні терапії препаратом, перед призначенням бромокриптину лікарю слід проінформувати пацієнта про зазначені фактори ризику та рекомендувати утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також від заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: бромокриптину мезилату – 2,87 мг, у перерахунку на бромокриптин – 2,5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 55,63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,0 мг, крохмаль картопляний – 15,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 2,0 мг, повідон-К25 – 3,5 мг, магнію стеарат – 1, мг. По 10, 30 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки полімерні з поліпропілену для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки, з ризиком з одного боку та фасками з двох сторін, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаДофамінових рецепторів агоніст.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція після внутрішнього прийому становить 25-30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1-3 годин. Після внутрішнього застосування бромокриптину в дозі 5 мг максимальна концентрація в плазмі становить 0,465 нг/мл. Пролактин знижуючий ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягаючи максимуму через 5-10 годин (зниження концентрації пролактину становить близько 80%) і зберігається приблизно на цьому рівні протягом 8-12 годин. Розподіл Зв'язок бромокриптину з білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин піддається інтенсивному метаболізму в печінці при "первинному проходженні" з утворенням цілого ряду метаболітів. Його біодоступність становить 6%. У дослідженнях in vitro було показано, що бромокриптин має високу спорідненість із ферментом CYP3A. Інгібітори та/або конкуруючий субстрат для CYP3A4 можуть уповільнювати метаболізм бромокриптину та підвищувати його концентрацію у плазмі крові. Вплив на метаболізм бромокриптину ферментів мікросомального окислення печінки, таких як CYP2D6, CYP2C8, CYP2C19, не було вивчено. Бромокриптин є інгібітором CYP3A4. Виведення Виведення незміненого препарату із плазми крові двофазне, кінцевий період напіввиведення становить близько 15 годин (від 8 до 20 годин). Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, лише 6% виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Вплив на фармакокінетику бромокриптину та його метаболітів віку, раси та статі не вивчався.ФармакодинамікаБромокриптин є похідним ріжків, агоністом (D2) рецепторів дофаміну. Знижує секрецію пролактину в передній частці гіпофізу та не впливає на вироблення та вивільнення інших гормонів гіпофізу, за винятком пацієнтів з акромегалією, у яких бромокриптин знижує концентрацію гормону росту. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримання лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Бромокриптин, як специфічний інгібітор секреції пролактину, може застосовуватися для попередження або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю), бромокриптин нормалізує функцію яєчників, відновлюючи ендокринну регуляцію на рівні яєчників - гіпофіз. Бромокриптин не порушує післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризику тромбоемболій. При синдромі полікістозних яєчників препарат зменшує вираженість клінічних проявів. Бромокриптин припиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом (пролактином). У хворих на акромегалію, крім зниження концентрації гормону росту та пролактину в плазмі крові, бромокриптин благотворно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується недоліком дофаміну в деяких структурах головного мозку, бромокриптин застосовується у більш високих дозах, ніж для лікування ендокринних захворювань. Бромокриптин стимулює рецептори дофаміну, сприяючи відновленню нейрохімічного балансу у цих структурах. При застосуванні бромокриптину зменшується вираженість симптомів депресії, які часто спостерігаються у хворих на паркінсонізм; тремору; ригідності; акінезії та порушення ходи на всіх стадіях захворювання. Бромокриптин може знижувати артеріальний тиск (АТ), проте механізм цієї дії залишається незрозумілим. Можливо, цей ефект є наслідком агоністичної дії на центральні дофамінові рецептори, результатом якого є зменшення судинного тонусу, а також зниження концентрації катехоламінів у плазмі крові і, тим самим, побічно бромокриптин діє як судинорозширювальний засіб.Показання до застосуванняПорушення менструального циклу, жіноча безплідність: пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується і не супроводжується галактореєю); олігоменорея; недостатність лютеїнової фази; вторинна гіперпролактинемія на фоні прийому лікарських засобів (наприклад, деяких психоактивних або гіпотензивних лікарських засобів); пролактиннезалежне жіноче безпліддя: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до антиестрогенів, наприклад, кломіфену). Передменструальний синдром: болючість молочних залоз; набряки, пов'язані з фазою циклу; метеоризм; порушення настрою. Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція). Пролактиноми: консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофізу; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним. Акромегалія: як додатковий лікарський засіб у комплексі з променевою терапією та оперативним лікуванням або, в особливих випадках, як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню. Придушення лактації: запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями: запобігання лактації після аборту; післяпологове нагрубання молочних залоз; післяпологовий мастит, що починається. Доброякісні захворювання молочних залоз: масталгія (в ізольованому вигляді, а також у поєднанні з передменструальним синдромом), масталгія з доброякісними вузловими або кістозними змінами залози; доброякісні вузлові та/або кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія. Хвороба Паркінсона: всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалітичного паркінсонізму (у вигляді монотерапії, або у комбінації з іншими протипаркінсонічними лікарськими засобами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату, або до інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; сепсис; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; тимчасовий артеріїт; зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином та іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин); післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; одночасне застосування з судинозвужувальними препаратами у жінок у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (у тому числі прееклампсія, еклампсія); артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; ішемічна хвороба серця та інші захворювання серцево-судинної системи тяжкого ступеня (в т.ч. нестабільна стенокардія, захворювання клапанів серця (для тривалого лікування)); тяжкі психічні розлади (зокрема в анамнезі); рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (оскільки у складі препарату міститься лактоза). Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. З обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, з артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); порушеннями функції печінки та нирок; паркінсонізмом із симптомами деменції; порфірією; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; у дітей та підлітків старше 7 років; у пацієнтів віком понад 65 років; у післяпологовому періоді. Особливої ​​обережності слід дотримуватись при застосуванні препарату Бромокриптин у пацієнтів, які приймали недавно препарати, що впливають на АТ, наприклад, судинозвужувальні препарати (симпатоміметики, алкалоїди ріжків, включаючи ергометрин або метилергометрин).Вагітність та лактаціяЛікування бромокриптином при настанні вагітності слід припинити, за винятком випадків, коли потенційний ефект лікування перевищує можливий ризик для плода (при великих пухлинах гіпофізу). Прийом бромокриптину в перші 8 тижнів вагітності не чинить шкідливого впливу на перебіг та результат вагітності. Після відміни препарату ризик переривання вагітності не зростає. Бромокриптин знижує секрецію молока, тому не рекомендується його застосування під час грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: часто (≥1/100, Порушення з боку психіки: нечасто – пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психози. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – парестезії, безсоння; дуже рідко – раптове засинання. Порушення з боку органу зору: рідко – зниження гостроти зору, “затуманювання” зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін, шум у вухах. Порушення з боку серця: рідко – при застосуванні великих доз – перикардіальний випіт, констриктивний перикардит, порушення ритму серця (аритмії), брадикардія, тахікардія; інфаркт міокарда; дуже рідко – патологія клапанів серця (у тому числі регургітація крові); невідомо – прогресування стенокардії. Порушення з боку судин: нечасто - виражене зниження артеріального тиску (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – підвищення АТ; інсульт; периферичний ангіоспазм; дуже рідко – оборотна блідість пальців на руках та ногах, викликана переохолодженням; при тривалому застосуванні – синдром Рейно. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; рідко – при застосуванні великих доз – плевральний випіт, плевральний фіброз, плеврит, легеневий фіброз, задишка. З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): часто – нудота, блювання, запор; нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – карієс, хвороби пародонту, кандидоз ротової порожнини, діарея, при тривалому лікуванні високими дозами – біль у животі, ретроперитонеальний фіброз, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі (кал чорного кольору, кров у блювотах). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алергічний дерматит, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – нетримання сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки. Дуже рідко у разі різкої відміни препарату можливий розвиток стану, схожого на злоякісний нейролептичний синдром. У пацієнтів з хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток патологічного потягу до азартних ігор, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, як правило, оборотних після зниження дози або відміни препарату. При застосуванні препарату для придушення фізіологічної лактації у післяпологовому періоді в окремих випадках зареєстровано підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, інсульт, судоми або психічні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними засобами збільшується концентрація пролактину в плазмі. Не рекомендується призначати з іншими алкалоїдами ріжків. Посилює ефекти леводопи, гіпотензивних лікарських препаратів. Ефективність бромокриптину може знижуватися при одночасному прийомі агоністів дофаміну (фенотіазини, бутирофенони) або трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптілін). Інгібітори моноамінооксидази, фуразолідон, локсапін, метилдофа, метоклопрамід, резерпін, тіоксантини та фенотіазини підвищують концентрацію бромокриптину в плазмі крові та ризик розвитку побічних ефектів. При одночасному застосуванні з ритонавіром рекомендується 50% зниження дози. Одночасне застосування з симпатоміметиками може призвести до підвищення артеріального тиску та розвитку сильного головного болю. При одночасному застосуванні з суматриптаном може збільшитись ризик вазоспастичної реакції внаслідок адитивної дії. Біодоступність та максимальна концентрація у плазмі крові бромокриптину підвищується при одночасному застосуванні еритроміцину, джозаміцину, кларитроміцину та октреотиду. Бромокриптин збільшує концентрацію препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при одночасному застосуванні бромокриптину з лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним індексом, що особливо викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін). Етанол може призводити до розвитку дисульфірамоподібних реакцій: біль у грудях, гіперемія, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, пульсуючий головний біль, зниження гостроти зору, слабкість, судоми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат Бромокриптин завжди слід приймати під час їди. Як правило, лікування починається з прийому невеликої дози, яку потім поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту. Максимальна добова доза – 30 мг. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 десь у добу; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшують до 5-7,5 мг (2-3 таблетки) на добу, до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. Для профілактики рецидивів лікування можна продовжувати протягом кількох менструальних циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг до 5-10 мг (2-4 таблетки) з інтервалом 2-3 тижні. Пролактинома По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до кількох таблеток на добу, необхідні підтримки адекватного зниження концентрації пролактину в плазмі крові. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків у віці 7-12 років становить 5 мг/добу, у віці 13-18 років – 10 мг/добу. Акромегалія Початкова доза становить по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, потім при необхідності поступово збільшують дозу до декількох таблеток на добу, надалі залежно від клінічного ефекту та побічних дій добову дозу препарату поступово збільшують до 10 -20 мг (4-8 таблеток). Максимальна добова доза у дітей віком від 7 до 12 років становить 10 мг. Максимальна добова доза підлітків (13-18 років) становить 10 мг. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день застосовують по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 1 таблетці (2,5 мг) 2 рази на добу. Лікування слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте, але не раніше 4 годин – після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2-3 доби після відміни препарату іноді виникає незначна секреція молока. Її усувають відновленням прийому препарату в тій же дозі ще протягом одного тижня. Післяродовий мастит, що починається Застосовують за тією самою схемою, що і при придушенні лактації. Через три доби симптоми запалення зникають і, якщо мати вирішує відновити грудне вигодовування дитини, лікування припиняють. В іншому випадку лікування продовжують по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 11 діб. За потреби призначають антибіотики. Післяпологове нагрубання молочних залоз 2,5 мг одноразово, через 6-12 годин дозу за необхідності можна повторити, небажаної зупинки лактації при цьому не виникає. Хвороба Паркінсона Препарат призначають пацієнтам із хворобою Паркінсона у таких випадках: у разі неефективності лікування леводопою та інгібітором декарбоксилази; у початковій стадії лікування, у комбінації з леводопою/карбідопою. Лікування починають низькими дозами, які повільно збільшують до досягнення максимального терапевтичного ефекту. Зазвичай пацієнт приймає початкову дозу препарату (1,25 мг, тобто 1/2 таблетки) перед сном протягом 1 тижня. Потім дозу препарату слід повільно збільшувати до досягнення мінімальної ефективної дози для кожного пацієнта. Добову дозу слід збільшувати на 2,5 мг з інтервалом на 1 тиждень до максимальної добової дози 30 мг. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватний терапевтичний результат можна досягти протягом 6-8 тижнів лікування. Якщо цього немає, добову дозу можна підвищувати далі - щотижня на 2,5 мг/сутки. Якщо при доборі дози препарату Бромокриптин відзначається розвиток небажаних реакцій, то добову дозу необхідно тимчасово знизити та підтримувати на такому низькому рівні принаймні 1 тиждень. При зменшенні небажаних реакцій добова доза може бути знову підвищена. У пацієнтів, у яких на фоні застосування леводопи розвинулися рухові розлади, рекомендується знизити дозу леводопи до початку лікування препаратом Бромокриптин. При початку лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона бромокриптином та леводопою побічні ефекти леводопи з'являються пізніше, ніж при прийомі лише леводопи. На початку лікування дози обох препаратів низькі – їх коригують поступово та по черзі. На початку комбінованої терапії при хворобі Паркінсона середня доза препарату становить 15-30 мг, тоді як леводопи – 250 мг. При поступовому підвищенні дози препарату Бромокриптин доза леводопи повинна бути поступово знижена. У деяких пацієнтів застосування леводопи може бути повністю припинено. Застосування у дітей та підлітків Безпека та ефективність у дітей віком до 7 років не підтверджена, тому застосування препарату Бромокриптин у цій віковій групі протипоказане. У дітей та підлітків віком від 7 до 18 років застосування препарату Бромокриптин при розладах менструального циклу, жіночому безплідді, гіперпролактинемії, початковому післяпологовому маститі, придушенні лактації за медичними показаннями та хворобі Паркінсона протипоказано. Застосування у пацієнтів похилого віку З огляду на зниження функції печінки, нирок, серцевої функції; наявність супутніх захворювань та застосування супутньої лікарської терапії, застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку слід з обережністю. Починати та проводити терапію препаратом Бромокриптин необхідно у найменшій ефективній дозі. Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, корекція його дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна. Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Застосування бромокриптину у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказане.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, головний біль, зміна артеріального тиску, при цьому частіше відзначається зниження артеріального тиску, слабкий пульс, прискорене серцебиття, похолодання кінцівок, біль у грудях, сонливість, сплутана свідомість, галюцинації. Лікування: симптоматичне. Протягом перших трьох годин після прийому препарату промивання шлунка, застосування активованого вугілля з метою зменшення абсорбції препарату із шлунково-кишкового тракту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання нудоті та/або блювоти на початку лікування можна призначити антагоніст периферичних дофамінових рецепторів, наприклад, домперидон протягом декількох діб, не пізніше ніж за 1 годину до прийому бромокриптину. При лікуванні акромегалії перед призначенням препарату слід виключити наявність виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки та попередити пацієнта про необхідність ставити лікаря до відома при виникненні розладів ШКТ. Є повідомлення про виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту з летальним результатом при застосуванні бромокриптину. Немає доказів, що це пов'язано саме із застосуванням бромокриптину. Тому не рекомендується застосовувати бромокриптин у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ на стадії загострення. При появі шлунково-кишкових кровотеч або виразки шлунка та 12-палої кишки прийом препарату слід припинити. Лікування жінок з пролактинзалежною дисменореєю призводить до нормалізації овуляції, у зв'язку з чим пацієнтку слід попередити про необхідність застосування контрацепції (крім пероральних контрацептивних засобів). Бромокриптин не рекомендується застосовувати як профілактичний засіб або для зменшення післяпологового нагрубання молочних залоз у тих випадках, коли ефективне застосування спазмолітиків, анальгетиків та носіння зручної підтримуючої білизни. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати для лікування передменструального синдрому та доброякісних захворювань молочної залози. Пацієнткам рекомендується щорічне відвідування гінеколога; жінкам у віці перед настанням менопаузи – кожні півроку. У пацієнтів, які приймають бромокриптин, може спостерігатися симптоматична гіпотензія; у деяких випадках можлива поява гіпотензії на початку лікування, особливо на другому тижні терапії. Слід щоденно контролювати артеріальний тиск, особливо протягом перших тижнів терапії. Надалі АТ необхідно контролювати через регулярні проміжки часу. У разі розвитку артеріальної гіпертензії, появи сильних безперервних головних болів (з розладами зору або без них) або наявності ознак токсичної дії щодо центральної нервової системи (ЦНС) слід припинити лікування та провести медичне обстеження пацієнта. У деяких пацієнтів з акромегалією при застосуванні бромокриптину спостерігався розвиток холодного спазму судин. У цьому випадку потрібне зниження дози бромокриптину. При тривалому лікуванні (2-10 років) високими дозами препарату (30 мг на добу) слід особливо уважно спостерігати за можливою появою у пацієнтів ознак ретроперитонеального фіброзу (наприклад, біль у спині, набряки нижніх кінцівок, порушення функції нирок), при якому необхідно припинити лікування. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона, у яких може спостерігатися слабкий ступінь деменції. Бромокриптин при монотерапії або у поєднанні з леводопою може викликати слухові або зорові галюцинації. Найчастіше галюцинації вдається усунути у разі зниження дози бромокриптина; іноді потрібно припинити лікування. Бромокриптин неефективний при есенціальному та сімейному треморі, а також хореї Гентінгтона. Якщо лікування бромокриптином призначається жінкам з приводу патології, що не пов'язана з гіперпролактинемією, препарат слід застосовувати у мінімально ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів; це необхідно для того, щоб концентрація пролактину в плазмі не знижувалася нижче нормального показника, так як це може викликати порушення розвитку жовтого тіла. У пацієнтів із макроаденомами гіпофізу слід систематично оцінювати динаміку розмірів пухлини. Перед початком лікування пацієнтів із макропролактиномою необхідно провести повне обстеження функції гіпофізу. У пацієнтів з вторинною недостатністю надниркових залоз замісна терапія глюкокортикостероїдами має важливе клінічне значення. Необхідно регулярно контролювати розмір пухлини гіпофіза (марогіпофізарної аденоми), і у разі збільшення її розмірів, незважаючи на терапію, необхідно вирішити питання про хірургічне лікування. Пацієнткам, які не бажають завагітніти, або за наявності великих пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, під час лікування бромокриптином слід рекомендувати застосовувати заходи контрацепції, за винятком пероральних контрацептивів. У періоді аменореї тест на вагітність рекомендується проводити не рідше одного разу на 4 тижні, і при відновленні менструального циклу щоразу при затримці менструації. Якщо під час лікування препаратом у пацієнток із пухлиною гіпофіза настає вагітність, необхідно ретельне спостереження за пацієнтками. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись під час вагітності. У важких випадках можливе здавлювання зорового або інших черепно-мозкових нервів, що може вимагати екстреного хірургічного втручання. Порушення зору (випадання полів зору) є відомим ускладненням пролактиноми. Ефективне лікування препаратом призводить до зниження концентрації пролактину в плазмі крові та часто відбувається покращення зору. Однак у деяких пацієнтів можливий розвиток вторинного випадання полів зору, незважаючи на нормальні концентрації пролактину в плазмі крові та зменшення розмірів пухлини, які можуть виникнути внаслідок зміщення перехреста зорових нервів у бік турецького сідла (формування грижі перехреста зорових нервів). Тому для ранньої діагностики вторинного випадання поля зору внаслідок грижі перехреста зорових нервів необхідний моніторинг полів зору у пацієнтів із макропролактиномою для своєчасної корекції дози бромокриптину. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами при застосуванні бромокриптину спостерігалася ринорея спинномозкової рідини. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості слизової оболонки порожнини рота, що зберігається, більше 2-х тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування бромокриптину може викликати сонливість або епізоди раптового настання сну (зокрема, у пацієнтів із хворобою Паркінсона) вдень, без будь-яких попередніх ознак. У таких випадках слід розглянути питання зниження дози препарату. Застосування у дітей та підлітків Ефективність та безпека застосування бромокриптину були встановлені у дітей з пролактиномами та акромегалією старше 7 років. Враховуючи важко передбачувану чутливість дітей і підлітків, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. Застосування у пацієнтів старше 65 років Кількість пацієнтів віком 65 років і старших у клінічних дослідженнях була недостатньою для того, щоб оцінити можливі відмінності відповіді на лікування бромокриптином порівняно з пацієнтами молодшого віку. У клінічних дослідженнях та лікарській практиці переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років та молодшого віку була однаковою. Враховуючи важко передбачувану переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Застосування у післяпологовому періоді У жінок, які приймали бромокриптин у післяпологовому періоді, для придушення лактації відзначалися, особливо на початку лікування, рідкісні випадки розвитку серйозних небажаних явищ: артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, судом, інсульту або психічних порушень. У деяких пацієнток розвитку судом або порушення мозкового кровообігу передували сильні головні болі та/або транзиторні порушення зору. Хоча причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих явищ із прийомом бромокриптину не встановлений, у всіх пацієнтів, які приймають препарат Бромокриптин, слід контролювати АТ. При розвитку артеріальної гіпертензії або вираженого, прогресуючого або постійного головного болю (що супроводжується або не супроводжується порушенням зору) або ознак порушення з боку ЦНС, застосування препарату слід відмінити та негайно провести обстеження. У пацієнтів із хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток ігроманії, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, компульсивного шопінгу та витрати грошей, компульсивного переїдання. Пацієнти та їхні родичі мають бути попереджені про можливий розвиток цих розладів контролю поведінки. У разі розладів поведінки необхідно зменшити дозу бромокриптину або скасувати його прийом. Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При прийомі препарату Бромокриптин слід утримуватися від керування транспортними засобами та занять видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості фізичних та психомоторних реакцій (можливе раптове засинання, зниження гостроти зору).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему