Каталог товаров

Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы

( 17 )
Наличие уточняйте
426,00 грн
366,00 грн
-14.08 %
+
  • Страна:
    Россия
  • Форма выпуска:
    капс.
  • Фасовка:
    N20
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

ОРЗ и "простуды" симптомов средство устранения.

Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы инструкция на украинском

Склад, форма випуску та упаковка

Капсули – 1 капс. (А):

Аскорбінова кислота - 300 мг, ацетилсаліцилова кислота - 250 мг, рутозиду тригідрат* (у перерахунку на рутозид) - 20 мг; допоміжні речовини: стеарат кальцію, крохмаль картопляний; капсула тверда желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171), барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник синій патентований (Е 131) або барвник діамантовий блакитний (Е 133), барвник діамантовий чорний (Е 15 ).

Капсули – 1 капс. (Б):

речовини: метамізолу натрію моногідрат - 250 мг, кальцію глюконату моногідрат - 100 мг, дифенгідраміну гідрохлорид - 20 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат; тверда капсула желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171).

* кількість рутозиду тригідрату може бути в межах від 21,408 до 23,261 мг з урахуванням вмісту в субстанції води від 7,5 до 9,5% та кількісного вмісту рутозиду від 95 до 101%. Розрахунок проводиться кожної серії субстанції з урахуванням вхідного контролю.

Капсули А. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої.

Капсули Б. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої.

2 контурні коміркові упаковки (одна з капсулами А зеленого кольору, друга з капсулами Б білого кольору) разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.


Опис лікарської форми

Капсули А – тверді желатинові № 0 зеленого кольору. Вміст капсул - суміш кристалічного та аморфного порошку від світло-жовтого до жовтого із зеленуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок та одиничних включень більш темного кольору.

Капсули Б – тверді желатинові № 0 білого кольору. Вміст капсул – суміш порошку та гранул білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок.


Фармакотерапевтична група

ГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення.


Фармакодинаміка

Комбінований препарат, має жарознижувальну, протизапальну, знеболювальну, ангіопротекторну, антиконгестивну дію. Фармакологічна активність препарату обумовлена ​​властивостями діючих речовин, що входять до його складу.

Аскорбінова кислота - бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, сприяє підвищенню опірності організму.

Ацетилсаліцилова кислота - має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.

Дифенгідрамін – блокатор H1-гістамінових рецепторів першого покоління. Дія на центральну нервову систему обумовлена ​​блокадою H1-гістамінових рецепторів та м-холінорецепторів головного мозку. Зменшує або попереджає спазми гладкої мускулатури, що викликаються гістаміном, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію, має місцевоанестезуючий, протиблювотний, седативний ефекти, має снодійну дію. Антагонізм з гістаміном проявляється більшою мірою стосовно місцевих судинних реакцій при запаленні та алергії, ніж до системних, тобто зниження артеріального тиску. У людей з локальними ушкодженнями мозку та епілепсією активує (навіть у низьких дозах) епілептичні розряди на електроенцефалограмі та може провокувати епілептичний напад.

Кальція глюконат, як джерело іонів кальцію, запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, що зумовлюють геморагічні процеси при грипі та гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ), має антиалергічну дію (механізм неясний).

Метамізол натрію - має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, є похідним піразолону. Механізм дії остаточно не вивчений. Згідно з результатами досліджень метамізол і його активний метаболіт (4М-метиламіноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти.

Рутозид - усуває підвищену проникність і ламкість капілярів, зміцнює судинну стінку, зменшуючи її набряклість та запалення. Має антиагрегантну дію, що сприяє поліпшенню мікроциркуляції. Рутозид запобігає окисленню та сприяє депонуванню аскорбінової кислоти в тканинах.


Показання до застосування

Симптоматичне лікування у дорослих "простудних" захворювань, ГРВІ та грипу, що супроводжуються підвищенням температури тіла, головним болем, ознобом, закладеністю носа.


Протипоказання до застосування

Гіперчутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження (у фазі загострення) шлунково-кишкового тракту; шлунково-кишкові кровотечі; підвищена схильність до кровотеч; пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія); спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, тромбоцитопенічна пурпура); гіпопротромбінемія; тромбоцитопенія; дефіцит вітаміну К; бронхіальна астма; захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом; "аспіринова астма"; тяжкі порушення функції печінки чи нирок; гіперкальціємія (концентрація іонів кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л); нефролітіаз (кальцієвий); кальціурія; саркоїдоз; одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмій);розшаровується аневризму аорти; портальна гіпертензія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Вагітність та період грудного вигодовування, дитячий та підлітковий вік до 18 років.

З обережністю: гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), декомпенсована серцева недостатність.


Вагітність та лактація

Застосування препарату під час вагітності протипоказане.

За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.


Побічна дія

Можливі алергічні реакції (шкірні висипи), диспепсичні розлади, головний біль.

Відповідно до компонентів, що входять до складу.

Частота небажаних реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до

Ацетилсаліцилова кислота

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, геморагічний висип), збільшення часу згортання крові. Ці ефекти зберігаються протягом 4-8 днів з моменту припинення прийому препарату і повинні бути враховані при плануванні подальших операцій для пацієнтів.

Порушення з боку імунної системи: часто – шкірний висип, дуже рідко – бронхоспазм, набряк Квінке. Формування на основі гаптенового механізму "аспіринової" тріади (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та препаратів піразолонового ряду).

Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, в окремих випадках – зниження гостроти слуху, дзвін у вухах.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, зниження апетиту, рідко - діарея (пронос), шлунково-кишкові кровотечі (блювання типу "кавової гущі", чорний "дьогтеподібний" стілець); дуже рідко – підвищення активності “печінкових” трансаміназ, в окремих випадках – виразка – прорив шлунка.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – синдром Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).

Метамізол натрію

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним результатом та тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем. Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат приймався багато разів без будь-яких ускладнень.

Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (рогової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але завжди, відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або вони не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення. Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках.

Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайне скасування препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень.

При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. "Особливі вказівки").

Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні/анафілактоїдні реакції; дуже рідко – аналгетична бронхіальна астма; частота невідома – анафілактичний шок.

Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть бути навіть у випадку, якщо раніше метамізол натрію приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години.

У більш легких випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки, або скарг з боку шлунково-кишкового тракту.

У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку.

У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезованих препаратів ці реакції проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми.

Порушення з боку серця: частота невідома – синдром Коунісу (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення).

Порушення з боку судин: нечасто – ізольована артеріальна гіпотензія.

Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливо фармакологічно зумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – фіксований лікарський дерматит; рідко - шкірний висип; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит; у дуже рідкісних випадках у пацієнтів з порушеною функцією ночей можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією чи протеїнурією.

Загальні розлади: нечасто можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти.

Дифенгідрамін

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

Порушення з боку імунної системи: кропив'янка, фоточутливість, висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок.

Порушення з боку обміну речовин та харчування: пітливість, озноб.

Порушення з боку нервової системи: запаморочення, сонливість, нервозність, безсоння, ейфорія, загальна слабкість, втома, седативна дія, зниження уваги, біль голови, порушення координації рухів, зниження швидкості психомоторної реакції, занепокоєння, підвищена збудливість (особливо у дітей), дратівливість , сплутаність свідомості, тремор, неврит, судоми, парестезія

Порушення органу зору: порушення зору, диплопія.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: вертиго, гострий лабіринтит, шум у вухах, може провокувати епілептиформний напад.

Порушення серця: серцебиття, тахікардія, екстрасистолія.

Порушення судини: гіпотензія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухість слизової оболонки порожнини рота, носа, бронхів (підвищення в'язкості мокротиння), стисненість у грудній клітці.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасне оніміння слизової оболонки порожнини рота. анорексія, діарея, запор, нудота, дискомфорт в епігастральній ділянці, блювання.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення сечовипускання, затримка сечі.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози: ранні менструації.

Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.


Взаємодія з лікарськими засобами

Відповідно до компонентів, що входять до складу препарату.

Аскорбінова кислота підвищує всмоктування лікарських засобів групи пеніциліну, заліза; знижує клінічний ефект гепарину та непрямих антикоагулянтів, що потребує корекції доз при їх одночасному застосуванні.

Ацетилсаліцилова кислота підсилює токсичність метотрексату (знижує його нирковий кліренс), вальпроєвої кислоти, ефекти наркотичних анальгетиків, інших нестероїдних протизапальних препаратів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, гепарину, непрямих антикоагулянтів, троміболтиків тромболітіків. , трийодтироніну; знижує ефективність урикозуричних препаратів (бензбромарон, сульфінпіразон), гіпотензивних засобів та діуретиків (спіронолактон, фуросемід).

Глюкокортикостероїди, алкоголь і алкогольні препарати збільшують шкідливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, підвищують ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Ацетилсаліцилова кислота підвищує концентрацію дигоксину, барбітуратів та препаратів літію у плазмі крові.

Антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та погіршують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти.

Дифенгідрамін посилює дію етанолу та лікарських препаратів, що пригнічують центральну нервову систему. Інгібітори моноаміноксидази посилюють антихолінергічну активність дифенгідраміну. Антагоністична взаємодія відзначається при спільному призначенні із психостимуляторами. Знижує ефективність апоморфіну як блювотного лікарського засобу під час лікування отруєння. Посилює антихолінергічні ефекти лікарських препаратів з м-холіноблокуючою активністю.

Метамізол натрію

З циклоспорином: метамізол натрію може спричинити зниження плазмової концентрації циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину.

З хлорпромазином: при одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії.

З метотрексатом: одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність останнього, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому таку комбінацію слід уникати.

З іншими ненаркотичними анал'гезуючими засобами: одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.

З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом: трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність.

З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки: барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію.

З седативними засобами та транквілізаторами: седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.

З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, непрямі антикоагулянти, геткоцин

З тимазолом: тимазол підвищує ризик розвитку лейкопенії.

З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом: кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК): при одночасному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб.

З бупропріоном: метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні.

З іншими лікарськими препаратами: добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена. Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.


Спосіб застосування та дози

Всередину, після їди, по 2 капсули на прийом: 1 зелена капсула (з блістера А) та 1 біла капсула (з блістера Б), запиваючи водою, 2-3 рази на день.

Тривалість прийому не більше 5 днів як знеболювальний засіб і не більше 3 днів як жарознижувальний засіб.

За відсутності поліпшення самопочуття прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря.


Передозування

Симптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація - сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликають респіраторний ацидоз.

При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу.

Лікування: викликати блювоту, зробити промивання шлунка, прийняти сольові проносні, активоване вугілля. В умовах лікувального закладу – проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та барбітуратів.


Запобіжні заходи та особливі вказівки

Відповідно до компонентів, що входять до складу.

Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегаційну дію, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату.

Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. Це може часом спровокувати напад подагри.

Під час лікування слід відмовитися від вживання спиртових напоїв (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).

У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріальним тиском.

Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. Аскорбінова кислота, як відновник, може спотворювати результати різних лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності "печінкових" трансаміназ, ЛДГ). У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму та полінози, можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості.

Під час лікування дифенгідраміном слід уникати ультрафіолетового випромінювання та вживання етанолу. Необхідно проінформувати лікаря про застосування цього препарату: протиблювота дія може ускладнювати діагностику апендициту та розпізнавання симптомів передозування іншими лікарськими засобами.

При регулярному застосуванні у дозах, що перевищують рекомендовані лікарем, спричиняє тяжку лікарську залежність.

Препарат містить похідне піразолону – метамізол натрію, який зрідка може викликати загрозливі для життя шок та агранулоцитів. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактоїдні реакції, також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших ненаркотичних аналгетиків/НПЗЗ.

Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів та піразолідинів.

Агранулоцитоз

При появі ознак агранулоцитозу або тромбоцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та провести загальний аналіз крові (з визначенням лейкоцитарної формули). Припинення терапії слід відкладати до отримання результатів лабораторних досліджень.

Панцитопенія

При розвитку панцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. розділ "Побічна дія"). Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні під час лікування ознак та симптомів, що нагадують порушення з боку крові (наприклад, загальна слабкість, інфекції, стійка лихоманка, поява гематом, кровотеча, блідість).

Анафілактичні/анафілактоїдні реакції

Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести ретельне опитування пацієнта. При виявленні ризику розвитку анафілактоїдних реакцій застосування препарату допускається лише після ретельної оцінки можливих ризиків та очікуваної користі. Якщо прийнято рішення про застосування метамізолу натрію, за пацієнтом необхідно встановити суворе медичне спостереження та забезпечити готовність негайних заходів. Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію обумовлюють такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (за типом кропив'янка-ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом і поліпозом носа; хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю, на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання,сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму.

У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід дотримуватися особливої ​​обережності.

Тяжкі шкірні реакції

На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції: синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі ознак ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) лікування метамізолом слід негайно припинити і ніколи його не відновлювати. Пацієнтів необхідно поінформувати про ознаки та симптоми даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування.

Ізольовані гіпотензивні реакції

Метамізол натрію може викликати гіпотензивні реакції (див. також розділ "Побічна дія"). Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений за умови: попередньої артеріальної гіпотензії, зниження обсягу циркулюючої крові або дегідратації, нестабільної гемодинаміки або гострого порушення кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (наприклад, серцево-судинна реанімація). У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати будь-якою ціною (наприклад,при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію допускається застосовувати лише при ретельному спостереженні за гемодинамічних параметрів.

Біль в животі

Неприпустимо застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини).

Порушення функції нирок або печінки

У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки застосовувати метамізол натрію допускається лише після суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Під час застосування препарату, враховуючи можливий розвиток небажаних реакцій, пов'язаних з наявністю у складі препарату дифенгідраміну, таких як: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, порушення координації та швидкості реакцій, слід відмовитись від керування транспортними засобами та іншими механізмами.


Умови зберігання

При кімнатній температурі


Умови відпустки з аптек

Без рецепта


Відео на цю тему

Информация, касающаяся данного товара


Производит Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы компания ФармВИЛАР НПО ООО. Само производство расположено в стране Россия.
Тут Вы всегда можете купить Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Так же, у нас можно купить и этот товар. Необходима быстрая доставка Антигриппин аптекарский 20 шт капсулы? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Гриппостад с 10 шт. капсулы, Терафлю от гриппа и простуды, порошок, со вкусом лесных ягод, 10 пакетиков, Терафлю от гриппа и простуды, порошок, со вкусом лимона, 4 пакетика, Агри детский (антигриппин гомеопатический для детей) 40 шт. таблетки для рассасывания, Антигриппин-анви 20 шт. капсулы.

(22759)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діючі речовини: аскорбінова кислота 150,00 мг, кофеїн 25,00 мг, парацетамол 200,00 мг, хлорфенаміну малеат 2,50 мг; допоміжні речовини: желатин, гліцерилтристеарат, лактози моногідра; оболонка капсули: корпус капсули – желатин, вода, титану діоксид (Е 171); кришечка капсули - желатин, хіноліновий жовтий (Е 104), вода, барвник жовтий "Сонячний захід сонця" (Е 110), титану діоксид (Е 171). Капсули 25мг + 200мг + 2,5мг + 150мг. По 10 капсул поміщають у контурну осередкову упаковку з плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1 або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування лікарського препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові непрозорі капсули розміром № 1, кришечка жовтого кольору, корпус білого кольору. Вміст капсул – порошок від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаГРЗ і «застуди» симптомів засіб усунення (анальгезуючий ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаАскорбінова кислота Всмоктується у проксимальних відділах тонкого кишечника. Зв'язок із білками плазми - 25%. Легко проникає у лейкоцити, тромбоцити, а потім – у всі тканини; найбільша концентрація досягається в залозистих органах, лейкоцитах, печінці та кришталику ока; проникає крізь плаценту. Метаболізується переважно в печінці в дезоксіаскорбінову і далі в щавлевооцтову кислоту та аскорбат-2-сульфат. Виводиться нирками, через кишечник, з потом, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Кофеїн Цілком і швидко всмоктується. Максимальні концентрації спостерігаються у проміжок від 5 до 90 хв після прийому натще. У дорослих виведення практично повністю відбувається за допомогою печінкового метаболізму. Спостерігається виражена варіабельність індивідуальних значень елімінації у дорослих. Середній період напіввиведення (Т1/2/) із плазми становить 4,9 год у діапазоні 1,9-12,2 год. Кофеїн розподіляється у всіх рідких середовищах організму. Зв'язок кофеїну із білками плазми становить 35%. Кофеїн практично повністю метаболізується шляхом окислення, деметилювання та ацетилювання та виводиться нирками. Основні метаболіти: 1-метилксантин, 7-метилксантин, 1,7-диметилксантин. Парацетамол Повністю і швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальні концентрації у плазмі виявляються через 30-60 хвилин. Парацетамол швидко розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту, та присутній у грудному молоці. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Період напіввиведення становить 1-3 години. Гідроксильований метаболіт, що утворюється в невеликих кількостях у печінці під впливом змішаних оксидаз і зазвичай знешкоджується шляхом зв'язування з глутатіоном, може накопичуватися при передозуванні парацетамолу та викликати ураження печінки. Хлорфенамін Максимальна концентрація у плазмі досягається через 1-2 години після прийому. Тривалість дії становить 3-6 годин. Метаболізм здійснюється, головним чином, у печінці шляхом гідроксилювання та кон'югації, а також деметилювання та утворення N- та S-оксидів. Біодоступність при внутрішньому прийомі становить 25-50% внаслідок вираженого ефекту першого проходження, який знижується при недостатності функції печінки. Зв'язування з білками плазми становить 69-72%. Здається обсяг розподілу препарату є відносно високим, і становить 3-7 л на кілограм маси тіла. Період напіввиведення із плазми хлорфенаміну у дорослих пацієнтів становить 15-36 годин, а у дітей – 10-13 годин. Для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно зважити на подовження періоду напіввиведення метаболітів. Залежно від рівня pH (кисле або лужне середовище) 0-34% від прийнятої дози виводиться із сечею у вигляді не зміненого хлорфенаміну. При тривалому застосуванні можливе акумулювання.ФармакодинамікаКомбінований препарат для усунення симптомів застудних захворювань. Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, зсідання крові, регенерації (відновленні) тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекцій, зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах B1, B2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (уповільнення його виведення). Кофеїн має спазмолітичну (розслаблюючу) дію, розширює бронхи, тонізує судини головного мозку, стимулює роботу серця, має загальнотонізуючу дію. Кофеїн є похідним ксантину, він посилює аналгетичну дію парацетамолу. Парацетамол має аналгетичну (знеболювальну), жарознижувальну дію та слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Хлорфенамін — антигістамінний препарат, який має протиалергічну дію: зменшує виділення та закладеність носа, сльозотечу, чхання. Комбінація компонентів препарату забезпечує кращу переносимість симптомів нездужання та гарячки при гострих респіраторних вірусних інфекціях та інших застудних захворюваннях.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування простудних захворювань, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, головним болем, ознобом, ломотою в тілі, нежиттю та сухим кашлем.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, виражені печінкова та/або ниркова недостатність, портальна гіпертензія, алкоголізм, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність та період грудного . З обережністю Порушення функції печінки та нирок, вроджені гіпербілірубінемії (синдром Жильбера та ін.), сечокам'яна хвороба (оксалатні камені), хвороби накопичення заліза (гемохроматоз, таласемія, сидеробластна анемія), пилородуоденальний стеноз та інфравезикязи (підвищення ризику розвитку тахікардії, екстрасистолії), тривожні розлади (ризик підвищення); одночасне або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО), трициклічних антидепресантів; цукровий діабет; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалатурія; прогресуючі злоякісні захворювання; вірусний гепатит; літній вік; бронхіальна астма; хронічний бронхіт.Вагітність та лактаціяВагітність Гриппостад® С протипоказаний у період вагітності, оскільки в епідеміологічних дослідженнях показано, що хлорфенамін збільшує ризик розвитку аномалій з боку центральної нервової системи або черепних аномалій та пухлин у дитячому віці. Результати одного із досліджень також вказують на підвищений ризик ретролентальної фіброплазії у недоношених після застосування антигістамінних препаратів протягом останніх двох тижнів до пологів. Грудне годування При необхідності застосування Гриппостаду® З грудним вигодовуванням слід призупинити, оскільки не відомо, чи виділяється хлорфенамін з грудним молоком.Побічна діяЧастота побічних дій класифікується таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Лабораторні та інструментальні дані Невідомо: Застосування парацетамолу можуть спотворювати показники лабораторних досліджень (кількісне визначення вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі). Після застосування аскорбінової кислоти в дозах більше 1 г можливе підвищення концентрації аскорбінової кислоти в сечі, що спотворює результати визначення у крові та сечі глюкози, сечової кислоти, креатиніну та неорганічних фосфатів. Також застосування грамових доз аскорбінової кислоти може давати помилково-негативні результати при аналізі калу на приховану кров. Хлорфенамін може занижувати результати шкірних алергічних проб. Порушення з боку серця Невідомо: аритмія (наприклад, тахікардія). Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, панцитопенія, апластична анемія та метгемоглобінемія (при використанні великих доз). Порушення з боку нервової системи Дуже рідко: дискінезія. Невідомо: седативна дія, сонливість. Порушення з боку органу зору Дуже рідко: закритокутова глаукома, зорові розлади. Невідомо: мідріаз. Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Дуже рідко: дихальна гіперчутливість, парацетамол може спричинити бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів (аспіринова астма). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: сухість у роті. Дуже рідко: скарги з боку шлунково-кишкового тракту. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дуже рідко: розлади сечовипускання. При тривалому застосуванні великих дозах можливі пошкодження нирок, нефротоксичність. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: алергічні шкірні реакції (еритематозний висип, кропив'янка), можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла (лікарська лихоманка) та пошкодженням слизових оболонок. Дуже рідко: серйозні реакції з боку шкіри (гострий генералізований екзантематозний пустульоз). Порушення з боку обміну речовин та харчування Дуже рідко: збільшення апетиту. Порушення з боку імунної системи Дуже рідко: для парацетамолу описані тяжкі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка, підвищене потовиділення, нудота, гіпотензія, анафілактичний шок). Невідомо: бульозні шкірні реакції, у тому числі в окремих випадках спостерігалися синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: підвищення активності печінкових трансаміназ. Дуже рідко: дисфункція печінки при тривалому застосуванні у великих дозах або внаслідок передозування, гепатотоксична дія. Порушення психіки Дуже рідко: Психотичні реакції. Невідомо: занепокоєння, безсоння.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Одночасне застосування препаратів, що уповільнюють випорожнення шлунка, наприклад пропантеліну, може знижувати швидкість всмоктування парацетамолу і таким чином уповільнювати його дію. Спільне використання препаратів, що прискорюють спорожнення шлунка, наприклад, метоклопраміду, може прискорити абсорбцію та початок дії парацетамолу. Одночасне застосування із зидовудином підвищує ризик розвитку нейтропенії. Тому одночасне застосування Гриппостаду® С та зидовудину можливе лише під наглядом лікаря. Застосування пробенециду пригнічує зв'язування парацетамолу з глюкуроновою кислотою і, таким чином, призводить до зниження кліренсу парацетамолу приблизно у 2 рази. При одночасному застосуванні з пробенецидом доза парацетамолу має бути зменшена. Саліциламіди можуть збільшувати період напіввиведення парацетамолу. Повторні дози парацетамолу протягом кількох тижнів посилюють ефект антикоагулянтів. Нерегулярне застосування парацетамолу не має істотного впливу. Колестирамін знижує всмоктування парацетамолу. Хлорфенамін Одночасне застосування хлорфенаміну з антидепресантами або алкоголем посилює седативний ефект. Кофеїн Кофеїн може послаблювати седативний ефект барбітуратів, антигістамінних препаратів. При одночасному застосуванні з симпатоміметиками, тироксином можливе посилення тахікардії. При одночасному застосуванні з теофіліном виведення теофіліну може знижуватися. Комбінація кофеїну з препаратами широкого спектру дії (наприклад, бензодіазепінами) може викликати різні непередбачувані взаємодії. Пероральні контрацептиви, циметидин та дисульфірам знижують метаболізм кофеїну в печінці; барбітурати та нікотин прискорюють метаболізм кофеїну. Одночасний прийом хінолонових інгібіторів ДНК-гірази може уповільнювати виведення кофеїну та його метаболіту параксантину. Аскорбінова кислота Невідомі взаємодії.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років – по 2 капсули 3 рази на добу. Капсули слід запивати достатньою кількістю рідини. У пацієнтів з порушенням функції печінки, нирок, а також із синдромом Жільбера слід зменшити дозу та збільшити інтервал між прийомами препарату. У разі вираженої печінкової/ниркової недостатності, не слід приймати препарат Гриппостад С капсули. Не слід приймати препарат протягом тривалого часу та у високих дозах без консультації лікаря.ПередозуванняСимптоми передозування препаратом Гриппостад® C є комплексом симптомів при передозуванні окремими компонентами препарату. Аскорбінова кислота Інформацію про ризик гемолізу та утворення каменів у нирках дивіться у розділі «Особливі вказівки». Після одноразового прийому більше 3 г аскорбінової кислоти може розвинутись, а починаючи з дози 10 г майже завжди спостерігається транзиторна осмотична діарея, яка супроводжується абдомінальною симптоматикою. Кофеїн При прийомі 1 г кофеїну та більше протягом короткого періоду часу можуть виникнути симптоми інтоксикації: тремор, реакції з боку центральної нервової системи, реакції з боку серцево-судинної системи (тахікардія, ураження міокарда). Парацетамол Найбільш схильні до розвитку передозування препаратом Гриппостад® C: люди похилого віку; особи із захворюваннями печінки; особи, які страждають на хронічний алкоголізм; особи з хронічним розладом харчування; особи, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. У таких випадках передозування може призвести до смерті. Протягом 24 годин з'являються такі симптоми: нудота, блювання, відсутність апетиту, блідість шкірних покривів та біль у животі. Потім слід суб'єктивне поліпшення стану, незважаючи на помірний біль у животі, що зберігається, що свідчить про ураження печінки. Передозування в дозі близько 6 г парацетамолу і більше при одноразовому прийомі у дорослих пацієнтів або в дозі 140 мг/кг маси тіла при одноразовому прийомі у дітей призводить до некрозу клітин печінки, який може призвести до тотального необоротного некрозу і, пізніше, гепатоцелюлярної недостатності, метаболічного ацидозу (у тому числі лактоацидоз) та енцефалопатії. Згодом це може призвести до розвитку коми та смертельного результату. При цьому спостерігається підвищення концентрації печінкових трансаміназ (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази та білірубіну в комбінації зі збільшеним тромбопластиновим часом, який може виникнути через 12-48 годин після прийому. Клінічні симптоми ураження печінки виявляються через 2 дні і досягають піку через 4-6 днів. Навіть за відсутності тяжких уражень печінки може настати гостра ниркова недостатність із гострим тубулярним некрозом. До інших симптомів, не пов'язаних із функцією печінки, які можуть спостерігатися при передозуванні парацетамолом, відносяться порушення з боку міокарда та панкреатиту. Поріг передозування може бути знижений у дітей, у пацієнтів, які страждають на виснаження. Хлорфенамін Симптоми: антихолінергічний синдром, який супроводжується почервонінням обличчя, атаксією, занепокоєнням, галюцинаціями, м'язовим тремором, судомами, розширенням зіниць, сухістю у роті, запорами та підвищенням температури тіла. Надалі можуть спостерігатись симптоми інтоксикації з боку центральної нервової системи (галюцинації, порушення координації, судоми). Завершальними симптомами є кома, зупинка дихання та серцево-судинний колапс. Лікування: симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 325 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; Допоміжні речовини: сахароза - 10 000 мг, ацесульфам калію - 13 мг, барвник червоний чарівний (E129) (барвник FD&C червоний No40) - 2.4 мг, барвник діамантовий блакитний (E133) (барвник FD&C синій No1) - 0 26 мг, кремнію діоксид - 13 мг, ароматизатор малиновий натуральний WONF Durarome (860385 TD0994) - 165 мг, ароматизатор журавлинний натуральний Durarome (861149 TD2590) - 55 мг, лимонна кислота - 725 мг 35 мг, магнію стеарат – 3.2 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лісові ягоди) сипкий, що складається з гранул білого, жовтуватого, рожевого і сіро-фіолетового кольору; допускається наявність м'яких грудок; приготовлений водний розчин рожево-фіолетового кольору, непрозорий, із ягідним запахом.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, має жарознижувальну, протинабрякову, знеболювальну та протиалергічну дію.ІнструкціяВсередину. Вміст пакетика розчиняють у 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживають у гарячому вигляді. Можна додати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4 години (не більше 3 доз протягом 24 годин). ТераФлю® можна застосовувати в будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання - грип, ГРВІ («застуда»), що супроводжуються високою температурою, ознобом та лихоманкою, головним болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням та болями у м'язах.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів моноамінооксидази (МАО), бета-адреноблокаторів; портальна гіпертензія; алкоголізм; цукровий діабет; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до окремих компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності та в період лактації.Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), підвищена збудливість, порушення сну, зниження швидкості психомоторних реакцій, сонливість, запаморочення, нудота, блювання, біль у шлунку, серцебиття, підвищення артеріального тиску, сухість у роті. , підвищення внутрішньоочного тиску, затримка сечі При тривалому застосуванні у великих дозах гепатотоксична дія, порушення картини крові (анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз), нефротоксичність.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні – підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку підвищення внутрішньоочного тиску. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів та підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. З Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.ПередозуванняНудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, гепатотоксична та нефротоксична дія, у тяжких випадках – печінкова недостатність, гепатонекроз, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення протромбінового часу, енцефалопатія та коматозний стан. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – через 12 годин. Слід звернутися за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, при артеріальній гіпертензії, закритокутовій глаукомі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, захворюваннях крові, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубіне , феохромоцитома, бронхіальна астмаУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 325 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; аскорбінова кислота 50 мг; Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат - 120.74 мг, яблучна кислота - 50.31 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.098 мг, барвник хіноліновий жовтий - 0.094 мг, титану діоксид - 3.18 мг,2 лимонна кислота – 1221.79 мг, сахароза – 20 000 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) білого кольору з жовтими вкрапленнями, сипкий, гранульований, без сторонніх частинок, з цитрусовим запахом; допускається наявність м'яких грудок.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Звужує судини та усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки. Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію шляхом придушення синтезу простагландинів у ЦНС. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірно дає седативний ефект, а також проявляє антимускаринову активність. Фенілефрин - альфа1-адреноміметик, що викликає звуження судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Фенірамін Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із ШКТ. Метаболізується при "першому проходженні" через стінку кишечника і в печінці, тому при внутрішньому прийомі фенілефрину гідрохлорид характеризується обмеженою біодоступністю. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками майже повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год. Аскорбінова кислота Швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяВсередину. Вміст одного пакетика розчиняють в 1 склянці гарячої, але киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3-4 доз протягом 24 годин). ТераФлю® від грипу та застуди можна застосовувати у будь-який час доби, але найкращий ефект приносить прийом перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Не слід застосовувати ТераФлю від грипу та застуди більше 5 днів. У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т.ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; портальна гіпертензія; цукровий діабет; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; феохромоцитома; алкоголізм; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів МАО; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати ТераФлю від грипу та застуди при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість (висипання, задишка, анафілактичний шок), кропив'янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку нервової системи: часто – сонливість; рідко – запаморочення, біль голови. Порушення психіки: рідко – підвищена збудливість, порушення сну. З боку органу зору: рідко – мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, абдомінальний біль, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж, еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Загальні реакції: рідко – нездужання. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються і з'являються будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину та інших кумаринів, при цьому збільшується ризик кровотечі. Поодиноке застосування парацетамолу не має істотного впливу. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та зменшує час досягнення його Cmax у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення T1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол здатний зменшувати біодоступність ламотриджину, при цьому можливе зменшення ефективності ламотриджину через індукцію його метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін приймають на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищувати ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату. Фенірамін Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Терафлю від грипу та застуди протипоказаний пацієнтам, які отримують або отримували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Можливе підвищення ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може підвищувати ризик порушення ритму серця або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.ПередозуванняСимптоми передозування зумовлені переважно парацетамолом. Парацетамол Симптоми: переважно виявляються після прийому 10-15 г парацетамолу. У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити необоротну нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому пацієнтів слід попереджати про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із виснаженням та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 год: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не виявляється протягом 24-48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально через 72-96 год після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та фенілефрин (симптоми передозування об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату) Симптоми: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість. запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного "психозу". Лікування: специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення АТ можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом α1-адренорецепторів, отже гіпотензивний ефект при передозуванні слід лікувати шляхом блокування α1-адренорецепторів. При розвитку судом вводити діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему