Противоопухолевые

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат - 1 мл: активна речовина: оксаліплатин 5 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій до 1,0 мл. По 10 мл препарату у флакон із прозорого скла, закупорений гумовою пробкою з алюмінієвою обкаткою та кришечкою типу flip-off® зеленого кольору. По 20 мл препарату у флакон із прозорого скла, закупорений гумовою пробкою з алюмінієвою обкаткою та кришечкою типу flip-off® синього кольору. По 40 мл препарату у флакон із прозорого скла, закупорений гумовою пробкою з алюмінієвою обкаткою та кришечкою типу flip-off® оранжевого кольору. По 1 флакону в пластикову контурну коміркову упаковку з покриттям. По 1 контурній комірковій упаковці з покриттям разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб, що алкілює з'єднання.ФармакокінетикаIn vivo оксаліплатин піддається активній біотрансформації і не виявляється в плазмі крові вже до кінця його 2-х годинного введення в дозі 85 мг/м2, при цьому 15% введеної платини знаходиться в крові, а решта 85% швидко розподіляється по тканинах або виводиться нирками. Платина зв'язується з альбуміном плазми і виводиться нирками протягом перших 48 годин. До п'ятого дня близько 54% ​​усієї дози виявляється в сечі і менше 3% - у калі. Виведення оксаліплатину у пацієнтів з порушеннями функції нирок різного ступеня тяжкості Виведення оксаліплатину достовірно корелює з кліренсом креатиніну (КК). Загальний плазмовий кліренс ультрафільтруючої платини зменшується при КК 50-80 мл/хв на 34 %, при КК 30-49 мл/хв - на 57 %, а при КК менше 30 мл/хв на 79 % порівняно з таким при КК понад 80 мл/хв. При зниженні функції нирок також знижуються нирковий кліренс ультрафільтруючої платини та виведення платини нирками.ФармакодинамікаОксаліплатин є протипухлинним препаратом, що відноситься до нового класу похідних платини, в якому атом платини утворює комплекс з оксалатом та 1,2-діаміноциклогексаном. Оксаліплатин виявляє широкий спектр цитотоксичної дії. Він також виявляє активність in vitro та in vivo на різних моделях пухлин, стійких до цисплатину. У комбінації з фторурацилом спостерігається синергідна цитотоксична дія. Вивчення механізму дії оксаліплатину підтверджує гіпотезу про те, що біотрансформовані водні похідні оксаліплатину, взаємодіючи з ДНК шляхом утворення між- та внутрішньотяжових містків, пригнічують синтез ДНК, що веде до цитотоксичності та протипухлинного ефекту. Метастатичний колоректальний рак (комбінація оксаліплатину з фторурацилом/калію фолінатом і бевацизумабом) Ефективність оксаліплатину в комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом (FOLFOX) та бевацизумабом при метастатичному колоректальному раку була оцінена у двох клінічних дослідженнях, як хіміотерапія першої лінії (дослідження TREE) та хіміотерапія другої лінії (дослідження ECOG).Показання до застосуванняАд'ювантна терапія раку ободової кишки III стадії (стадія С за класифікацією Дьюка) після радикальної резекції первинної пухлини (у комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом). Дисемінований колоректальний рак (у комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом). Метастатичний колоректальний рак (як терапія першої лінії в комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом та бевацизумабом). Рак яєчників (як терапія другої лінії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до оксаліплатину та інших компонентів препарату, а також до інших похідних платини. Мієлосупресія (число нейтрофілів Периферична сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями на початок першого курсу лікування. Вагітність. Період грудного вигодовування. Дитячий вік віком до 18 років. З обережністю: Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну У пацієнтів, в анамнезі яких відзначалося подовження інтервалу QT, або у пацієнтів з факторами, що спричиняють подовження інтервалу QT (наприклад, при одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT; при електролітних порушеннях, таких як гіпокаліємія, гіпокальціємія або гіпомагніємія). При одночасному застосуванні з препаратами, які можуть спричинити розвиток рабдоміолізу.Вагітність та лактаціяВагітність В даний час відсутня інформація щодо безпеки застосування оксаліплатину у вагітних жінок. На підставі результатів доклінічних досліджень, передбачається, що препарат Елоксатин® при його застосуванні в терапевтичних дозах у людини призводитиме до загибелі плода та/або чинить тератогенну дію, і тому при вагітності застосування препарату Елоксатин® протипоказане. Ефективні методи контрацепції повинні застосовуватися під час лікування та продовжуватись після закінчення лікування протягом 4 місяців для жінок та 6 місяців для чоловіків. Період грудного вигодовування Виділення оксаліплатину в грудне молоко не вивчалося. Під час лікування препаратом Елоксатин слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів, перерахованих нижче, визначалася відповідно до наступної градації: дуже часто (≥ 1/10); часто (> 1/100, Комбінована терапія оксаліплатином та фторурацилом/кальцію фолінатом Лабораторні та інструментальні дані: Дуже часто - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, підвищення активності лактатдегідрогенази, підвищення маси тіла; Часто – гіперкреатинінемія, зниження маси тіла. Інфекційні та паразитарні захворювання: Дуже часто – Інфекції; Часто – інфекції верхніх дихальних шляхів, нейтропенічний сепсис (включаючи летальні наслідки); Нечасто – Сепсис (включаючи летальні наслідки). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: Дуже часто – анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія; Частота виникнення цих побічних ефектів збільшується при лікуванні препаратом Елоксатин® (85 мг/м2 кожні 2 тижні) у комбінації з фторурацилом +/- кальцію фолінат у порівнянні з монотерапією препаратом Елоксатин® у дозі 130 мг/м2 кожні 3 тижні, наприклад, частота анемії (80% порівняно з 60%), частота нейтропенії (70% порівняно з 15%), частота тромбоцитопенії (80% порівняно з 40%); Тяжка анемія (гемоглобін Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Дуже часто – Нудота, блювання, діарея, запор; З важкими діареєю та/або блюванням може бути пов'язаний розвиток дегідратації, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу, паралітичної кишкової непрохідності, обструкції тонкого кишечника, порушень функції нирок, особливо при застосуванні комбінації препарату Елоксатин та фторурацилу; Стоматит або мукозит (запалення слизових оболонок); Болі в животі; Часто – диспепсія; Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; Шлунково-кишкова кровотеча; Кровотеча із прямої кишки; Рідко Коліт, включаючи псевдомембранозний коліт, що викликається Clostridium difficile; панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Дуже рідко - Синдром печінкової синусоїдальної обструкції, також відомий під назвою вено-оклюзійної хвороби печінки або патологічні прояви, пов'язані з цим захворюванням печінки, включаючи пеліозний гепатит, вузлову регенеративну бути портальна гіпертензія та/або підвищення активності "печінкових" трансаміназ у сироватці крові; Дисгевзія (порушення смакових відчуттів); Головний біль; Часто – запаморочення; Менінгізм; Рідко – Дизартрія; Зникнення глибоких сухожильних рефлексів; Симптом Лермітта; Синдром задньої оборотної лейкоенцефалопатії. Порушення з боку нервової системи: Дуже часто – Гострі нейросенсорні прояви. Ці симптоми зазвичай виникають наприкінці 2-годинної інфузії препарату Елоксатин або протягом декількох годин після введення препарату і самостійно зменшуються протягом кількох наступних годин або днів і часто знову виникають у наступних циклах. Вони можуть виникати або посилюватися при дії низьких температур чи холодних предметів. Зазвичай вони виражаються у появі минущої парестезії, дизестезії та гіпестезії. Гострий синдром гортанно-глоточної дизестезії виникає у 1-2% пацієнтів і характеризується суб'єктивними відчуттями дисфагії або задишки/відчуття задухи без будь-яких об'єктивних дихальних розладів (відсутність ціанозу або гіпоксії), або ж ларингоспазму або бронхоспазму (без стри. Інші симптоми, що іноді зустрічаються, зокрема, порушення функції черепних нервів, як асоціюються з вищепереліченими небажаними явищами, так і зустрічаються ізольовано: птоз; диплопія (двоєння в очах); афонія, дисфонія, захриплість голосу, що іноді описуються як параліч голосових зв'язок; порушення чутливості мови або дизартрію, що іноді описується як афазія; невралгія трійчастого нерва, лицьові болі, біль в очах, зниження гостроти зору, звуження полів зору. Крім цього, спостерігалися такі симптоми: спазм жувальних м'язів, м'язові спазми, мимовільні м'язові скорочення, м'язові посмикування, міоклонус; порушення координації, порушення ходи, атаксія, порушення рівноваги; відчуття здавлення/відчуття тиску/дискомфорт/біль у глотці або грудній клітці. Дизестезія або парестезія кінцівок та периферична сенсорна нейропатія. Лімітуючою токсичністю препарату Елоксатин є неврологічна токсичність. Вона проявляється у вигляді периферичної сенсорної нейропатії, що характеризується периферичною дизестезією та/або парестезією з розвитком або без розвитку судомних м'язових скорочень, які часто провокуються холодом (85%-95% пацієнтів). Тривалість цих симптомів (вираженість яких зазвичай зменшується між циклами лікування) зростає із збільшенням кількості проведених циклів терапії. Виникнення болю або функціональних порушень, а також їх тривалість є показаннями для корекції дозування або навіть відміни лікування. Ці функціональні порушення, включаючи труднощі під час виконання точних рухів, є наслідками сенсорних порушень. Ризик виникнення функціональних порушень для кумулятивної дози становить приблизно 800 мг/м2 (наприклад, 10 циклів) ≤ 15 %. У більшості випадків неврологічні прояви та симптоми зменшуються після припинення лікування. Порушення психіки: Часто – Депресія; Безсоння; Нечасто – Нервозність. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Дуже часто – Болі у спині; Часто – Артралгія; Біль у кістках. У разі появи такої небажаної реакції слід обстежити пацієнта для виключення гемолізу, оскільки були рідкісні повідомлення щодо його розвитку. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Дуже часто – Задишка; Кашель; Часто – Ікота; Легенева емболія; Рідко – гостре інтерстиціальне ураження легень, іноді зі смертельним результатом; легеневий фіброз. Порушення з боку судин: Дуже часто – Носова кровотеча; Часто – "Припливи"; Тромбоз глибоких вен; Тромбоемболія (включаючи легеневу емболію); Підвищення артеріального тиску. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Часто – гематурія; Дизурія; Дуже рідко – гострий канальцевий некроз, гострий інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Дуже часто – Поразка шкіри; Часто – Алопеція (менше ніж у 5 % пацієнтів при монотерапії); Еритематозний висип; Долонно-підошовна еритродизестезія; Підвищена пітливість; Зміни нігтів. Порушення з боку органу зору: Рідко - минуще зниження гостроти зору; звуження полів зору, неврит зорового нерва; Минуща втрата зору, оборотна після припинення лікування. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: Нечасто – ототоксичність; Рідко – Глухота. Порушення з боку імунної системи: Дуже часто - Алергічні реакції, такі як висипання на шкірі (зокрема, кропив'янка), кон'юнктивіт, риніт; Часто – анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, відчуття болю у грудній клітині та анафілактичний шок. Загальні розлади та порушення у місці введення: Дуже часто - Підвищена стомлюваність; Лихоманка, озноб (тремтіння) або через розвиток інфекцій (з фебрильною нейтропенією або без неї), або, можливо, внаслідок імунологічних механізмів; Астенія; Реакції у місці введення. Повідомлялося про розвиток реакцій у місці введення, включаючи біль, гіперемію, набряк та тромбоз. Екстравазація (попадання інфузійного розчину з препаратом у навколишні вену тканини) може також призводити до виникнення локальних болів та запалення, які можуть бути різко вираженими та призводити до ускладнень, включаючи некроз, особливо коли препарат Елоксатин® вводиться через периферичну вену. Порушення з боку обміну речовин та харчування: Дуже часто – Анорексія, гіперглікемія, гіпернатріємія; Часто – гіпокальціємія. Постмаркетинговий досвід Інфекційні та паразитарні захворювання: Частота невідома – септичний шок (включаючи летальні наслідки). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: Частота невідома – гемолітико-уремічний синдром; Автоімунна панцитопенія; Панцитопенія; Вторинна лейкемія. Порушення з боку нервової системи: Частота невідома – судоми; Цереброваскулярні порушення геморагічного та ішемічного типу. Порушення з боку серця: Частота невідома - Подовження інтервалу QT, яке може призвести до розвитку тяжких шлуночкових аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует", можливе з летальним кінцем; Гострий коронарний синдром, включаючи інфаркт міокарда, коронарний артеріоспазм та зупинку серця; Серцеві аритмії, включаючи брадіаритмію, тахікардію та фібриляцію передсердь. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Частота невідома – Ларингоспазм; Пневмонія та бронхопневмонія, включаючи летальні наслідки. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Частота невідома – ішемія кишечника (включаючи летальні наслідки); Езофагіт; Виразка дванадцятипалої кишки та її потенційні ускладнення, такі як виразкова кровотеча та перфорація виразки (включаючи летальні наслідки). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Частота невідома – Рабдоміоліз (включаючи летальні наслідки). Порушення з боку імунної системи: Частота невідома – відстрочена реакція гіперчутливості. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Гіперчутливий васкуліт. Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляції: Падіння та пов'язані з падінням травми. Комбінована терапія оксаліплатину з фторурацилом/кальцію фолінатом (FOLFOX) та бевацизумабом Безпека застосування комбінації оксаліплатину з фторурацилом/кальцію фолінатом (FOLFOX) та бевацизумабом як терапія першої лінії була оцінена у 71 пацієнта з метастатичним колоректальним раком (дослідження TREE). На додаток до небажаних реакцій, очікуваних внаслідок застосування режиму FOLFOX, небажані реакції при комбінації FOLFOX з бевацизумабом включали кровотечі, протеїнурію, погіршення загоєння ран, шлунково-кишкові перфорації, артеріальну гіпертензію. Для більш детальної інформації щодо безпеки застосування бевацизумабу див. інструкцію щодо застосування цього препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиІстотної зміни зв'язування оксаліплатину з білками плазми in vitro при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом і вальпроатом натрію не спостерігалося. При взаємодії з алюмінієм можливе утворення осаду та зниження активності оксаліплатину. Рекомендується бути обережним при застосуванні оксаліплатину разом з іншими лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT (через ризик розвитку тяжких шлуночкових аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует"). У разі комбінації з такими лікарськими засобами необхідно ретельно контролювати інтервал QT під час проведення ЕКГ (див. розділ "Особливі вказівки"). Рекомендується бути обережним при застосуванні оксаліплатину разом з іншими лікарськими засобами, які можуть спричинити розвиток рабдоміолізу (через підвищений ризик розвитку рабдоміолізу, див. розділ "Особливі вказівки"). Препарат Елоксатин фармацевтично несумісний з 0,9% розчином натрію хлориду та іншими сольовими (лужними) розчинами або розчинами, що містять хлориди. У пацієнтів, які отримують Елоксатин у дозі 85 мг/м2 безпосередньо перед введенням фторурацилу, не спостерігалося змін у концентраціях фторурацилу в крові.Спосіб застосування та дозиОксаліплатин застосовується лише у дорослих. Режим дозування Ад'ювантна терапія раку ободової кишки: внутрішньовенно по 85 мг/м2 1 раз на 2 тижні у комбінації з фторурацилом та кальцію фолінатом протягом 12 циклів (6 міс). Лікування дисемінованого колоректального раку: внутрішньовенно по 85 мг/м2 1 раз на 2 тижні у комбінації з фторурацилом та кальцію фолінатом (до прогресування захворювання або розвитку явищ неприйнятної токсичності). Метастатичний колоректальний рак: внутрішньовенно по 85 мг/м2 1 раз на 2 педелі у комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом та бевацизумабом (до прогресування захворювання або розвитку явищ неприйнятної токсичності). Режими дозування фторурацилу, кальцію фолінату та бевацизумабу при їх комбінації з оксаліплатином див. в інструкціях із застосування цих препаратів. При застосуванні цієї комбінації інфузія оксаліплатину завжди повинна проводитися після введення бевацизумабу, але передувати введенню фторурацилу. Лікування раку яєчників: внутрішньовенно по 85 мг/м2 1 раз на 2 тижні у монотерапії або у комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами. Режими дозування фторурацилу, кальцію фолінату при їх комбінації з оксаліплатином див. в інструкціях із застосування цих препаратів. Спосіб застосування Інфузія оксаліплатину завжди повинна передувати введенню фторурацилу. Внутрішньовенна інфузія препарату проводиться через інфузійну систему в периферичні вени або через центральний венозний катетер одночасно з внутрішньовенною інфузією кальцію фолінату в 5% розчині декстрози протягом 2-6 годин за допомогою Y-подібної системи для внутрішньовенного введення, приєднаної безпосередньо перед місцем введення. Ці два препарати не можна змішувати в одній інфузійній ємності. Кальція фолінат не повинен містити у своєму складі трометамол як допоміжну речовину і повинен розводитися тільки 5 % розчином декстрози і ніколи не повинен розлучатися лужними розчинами або розчинами натрію хлориду і розчинами, що містять хлор. Розчин оксаліплатину не слід змішувати в одній і тій же інфузійній ємності з іншими препаратами. У разі екстравазації (попадання інфузійного розчину з препаратом у навколишні вену тканини) введення його має бути негайно припинено та розпочато звичайне місцеве симптоматичне лікування. При застосуванні оксаліплатину не потрібна гіпергідратація. Повторне введення оксаліплатину проводять тільки при кількості нейтрофілів > 1500/мкл та тромбоцитів > 75000/мкл. Рекомендації щодо корекції режиму введення оксаліплатину Доза, що вводиться, повинна коригуватися залежно від переносимості. У разі гематологічних порушень (кількість нейтрофілів При розвитку тяжкого/загрозливого життя діареї, тяжкої нейтропенії (кількість нейтрофілів 38,3 °C або стійким підвищенням температури тіла > 38 °C протягом більш ніж 1 години), тяжкої тромбоцитопенії (кількість тромбоцитів При виникненні неврологічних симптомів (парестезії, дизестезії – проявів периферичної сенсорної нейропатії) рекомендуються наступні зміни режиму дозування, виходячи з їхньої тривалості та виразності: при неврологічних симптомах, що спостерігаються у пацієнта протягом більш ніж 7 днів, або при збереженні до наступного циклу лікування парестезії без функціональних порушень, подальша доза оксаліплатину має бути знижена на 25%; при парестезії з функціональними порушеннями, що зберігається до наступного циклу, введення оксаліплатину має бути припинено; при зменшенні виразності неврологічних симптомів після відміни оксаліплатину можна розглянути питання щодо відновлення лікування. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нормальною функцією нирок або з легкими та середнім ступенем порушеннями функції нирок рекомендована доза препарату становить 85 мг/м2. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок потрібне зниження початкової дози оксаліплатину до 65 мг/м2. Пацієнти з порушеннями функції печінки Зміна дози у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки не потрібна. Даних щодо застосування оксаліплатину у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки немає. Пацієнти похилого віку Профіль безпеки оксаліплатину при комбінації з фторурацилом у пацієнтів віком від 65 років аналогічний тому, що спостерігається у пацієнтів до 65 років. Корекція режиму дозування у пацієнтів похилого віку не потрібна. Інструкція з приготування розчину препарату При приготуванні та при введенні препарату Елоксатин не можна використовувати голки та інше обладнання, що містять алюміній. Для розведення препарату слід використовувати лише рекомендовані розчинники. Не розводити 0,9 % розчином натрію хлориду і не змішувати з іншими лужними розчинами або розчинами натрію хлориду і хлоридсодержащими розчинами. Для приготування інфузійного розчину концентрат препарату Елоксатин розводять у 250-500 мл 5% розчину декстрози для отримання концентрації не менше 0,2 мг/мл. Розчин для інфузій рекомендується ввести одразу після приготування. Якщо розчин не був введений відразу ж після приготування, його можна зберігати протягом 24 годин при температурі від +2 до +8 °C, за винятком випадків, коли розведення препарату проводилося в контрольованих асептичних валідованих умовах (у цих випадках зберігання розведеного розчину при температурі від +2 до +8 °C не повинно перевищувати 48 годин). Розчин із ознаками випадання осаду підлягає знищенню. Вводити пацієнту можна лише прозорий розчин. Препарат не можна вводити нерозбавленим.ПередозуванняСимптоми У разі передозування очікується більш вираженого прояву побічних ефектів. Лікування Антидот до оксаліплатину невідомий. Рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом, суворий контроль за гематологічними показниками. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Елоксатин® повинен застосовуватися тільки у спеціалізованих онкологічних відділеннях, і його введення має проводитися під наглядом онколога, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами. Постійний контроль розвитку можливих токсичних ефектів при лікуванні оксаліплатином є обов'язковим. Регулярно (раз на тиждень), а також перед кожним введенням препарату Елоксатин слід проводити контроль вмісту формених елементів у периферичній крові та показників функції нирок та печінки. У зв'язку з обмеженістю даних щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок, рекомендовано перед застосуванням препарату ретельно співвіднести ризик та користь. Необхідно суворо контролювати функцію нирок, і початкова доза оксаліплатину у пацієнтів з тяжкими порушеннями нирок повинна становити 65 мг/м2. При застосуванні Елоксатин® алергічні реакції можуть виникати під час будь-якого циклу. У разі розвитку подібних анафілактичних реакцій на препарат Елоксатин®, його інфузія повинна бути негайно припинена і слід одразу розпочати відповідну симптоматичну терапію. У цьому випадку повторне введення препарату Елоксатин протипоказане. Перед кожним введенням і періодично після введення оксаліплатину слід проводити неврологічне обстеження щодо виявлення ознак нейротоксичності (периферичної сенсорної нейропатії), особливо, якщо препарат комбінується з іншими лікарськими препаратами, що мають нейротоксичність. Рекомендації щодо корекції дози та режиму введення оксаліплатину при нейротоксичності, гематологічних та шлунково-кишкових проявах токсичності наведено у розділі "Спосіб застосування та дози". Пацієнтів слід проінформувати про можливість стійкого збереження симптомів периферичної сенсорної нейропатії після закінчення курсу лікування. Локальні помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть тривати до 3 років після закінчення лікування за схемою ад'ювантного застосування препарату. Пацієнтам, у яких протягом інфузії або протягом декількох годин після 2-годинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоточна дизестезія, наступну інфузію оксаліплатину слід проводити протягом 6 годин. Для запобігання розвитку дизестезії пацієнту рекомендується уникати переохолодження, а також прийому занадто холодної їжі та напоїв під час введення та протягом кількох годин після введення препарату Елоксатин. При появі симптомів, що не піддаються іншому пояснюванню з боку дихальної системи (сухий кашель, задишка, хрипи або виявлення інфільтрації легень при рентгенологічному дослідженні) лікування оксаліплатином слід призупинити до виключення за допомогою додаткових досліджень наявності інтерстиціального ураження легень. Шлунково-кишкова токсичність, яка проявляється нудотою та блювотою, може значно зменшуватись або усуватися при застосуванні протиблювотних засобів. З тяжкими діареєю та/або блюванням може бути пов'язаний розвиток дегідратації, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу, паралітичної кишкової непрохідності, обструкції тонкого кишечника і навіть порушень функції нирок, особливо при застосуванні комбінації препарату Елоксатин та фторурацилу. Пацієнти повинні бути детально проінформовані про можливість розвитку діареї/блювоти та нейтропенії після застосування оксаліплатину в комбінації з фторурацилом з рекомендацією при їх появі негайно звернутися до свого лікаря для термінового отримання необхідного лікування з приводу розвитку зазначених симптомів. При застосуванні препарату Елоксатин повідомлялося про випадки розвитку ішемії кишечника, включаючи летальні наслідки. У разі розвитку ішемії кишечника слід припинити застосування оксаліплатину та провести відповідні лікувальні заходи. Якщо оксаліплатин комбінується з фторурацилом (з кальцію фолінатом або без нього), при розвитку токсичності, пов'язаної з фторурацилом, слід застосовувати звичайну в цих випадках корекцію дози фторурацилу (див. інструкцію щодо застосування фторурацилу). Ознаками та симптомами синдрому задньої оборотної лейкоенцефалопатії можуть бути біль голови, порушення розумових здібностей, судоми, порушення зору (від розпливчастості зображення до сліпоти), що поєднуються чи ні з підвищенням артеріального тиску. Діагноз синдрому задньої оборотної лейкоенцефалопатії підтверджується за допомогою магнітно-резонансної або комп'ютерної томографії головного мозку. При лікуванні препаратом Елоксатин повідомлялося про розвиток таких побічних ефектів як сепсис, нейтропенічний сепсис або септичний шок (включаючи летальні наслідки). Застосування препарату слід припинити у разі розвитку будь-якого з перерахованих станів. При застосуванні препарату Елоксатин повідомлялося про випадки розвитку дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, включаючи летальні наслідки. При розвитку даного стану слід припинити застосування оксаліплатину та провести відповідні лікувальні заходи. Гемолітико-уремічний синдром є життєзагрозним побічним ефектом. Застосування оксаліплатину має бути припинено з появою перших симптомів мікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як швидке зниження гемоглобіну з супутньою тромбоцитопенією, підвищення концентрацій білірубіну, креатиніну, азоту сечовини, активності лактатдегідрогенази (ЛДГ). Ниркова недостатність, що при цьому розвивається, може бути незворотною після припинення терапії і може вимагати застосування діалізу. У разі відхилення від норми лабораторних показників функції печінки або розвитку портальної гіпертензії, що не є з очевидністю наслідком наявності метастазів у печінці, слід обстежити пацієнта на предмет ураження печінкових судин, що дуже рідко зустрічається, викликаного оксаліплатином. При застосуванні оксаліплатину можливий розвиток подовження інтервалу QT, який може призвести до виникнення тяжких шлуночкових аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует", можливо з летальним кінцем. У пацієнтів, в анамнезі яких, відмічалося подовження інтервалу QT, або пацієнтів із сприятливими факторами до подовження інтервалу QT (наприклад, при одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT; при електролітних порушеннях, таких як гіпокаліємія, гіпокальціємія або гіпомагніємія) препарат Елокок застосовувати з обережністю. При розвитку подовження інтервалу QT лікування оксаліплатином слід припинити. При застосуванні оксаліплатину відзначався розвиток гострого коронарного синдрому (включаючи інфаркт міокарда, коронарний артеріоспазм та зупинку серця) та серцевих аритмій (включаючи брадіаритмію, тахікардію та фібриляцію передсердь). У разі розвитку гострого коронарного синдрому або серцевих аритмій може знадобитися перерва або припинення лікування за допомогою препарату Елоксатин на основі індивідуальної оцінки співвідношення ймовірної користі та можливого ризику для пацієнта. Біль у грудях або прискорене серцебиття можуть бути симптомами серцевого нападу. У разі виникнення подібних симптомів необхідно негайно звернутися за медичною допомогою для проведення обстеження та отримання відповідного лікування. При застосуванні препарату Елоксатин відзначався розвиток рабдоміолізу, включаючи летальні наслідки. У разі появи болю в м'язах та набряку в поєднанні зі слабкістю, лихоманкою або потемнінням сечі, лікування препаратом Елоксатин® має бути припинено. Якщо діагноз рабдоміолізу підтвердився, повинні бути проведені відповідні лікувальні заходи. Рекомендується бути обережним при одночасному призначенні з препаратом Елоксатин® лікарських препаратів, які можуть спричинити розвиток рабдоміолізу. При застосуванні препарату Елоксатин® можливий розвиток виразки дванадцятипалої кишки та її потенційних ускладнень, таких як виразкова кровотеча та перфорація виразки, які можуть бути летальними. У разі розвитку виразки дванадцятипалої кишки лікування препаратом Елоксатин® необхідно припинити та мають бути проведені відповідні лікувальні заходи. Препарат Елоксатин® не можна вводити внутрішньочеревно, оскільки при такому введенні може розвинутись кровотеча в черевну порожнину. У разі екстравазації інфузію слід негайно припинити та розпочати місцеве симптоматичне лікування. Жінкам та чоловікам під час лікування оксаліплатином та після закінчення лікування протягом 4 місяців для жінок та 6 місяців для чоловіків слід використовувати надійні методи контрацепції. При поводженні з оксаліплатином повинні дотримуватися всіх звичайних рекомендацій щодо поводження з цитотоксичними препаратами. При попаданні оксаліплатину на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно промити водою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Порушення зору, особливо минуща втрата зору (зворотна після скасування терапії) можуть становити небезпеку для пацієнтів при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Тому пацієнти повинні бути попереджені про можливий вплив цих явищ на їхню здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Фасування: N1 Упакування: фл. Виробник: Санофі Завод-виробник: Aventis Pharma (Dagenham)(Велика Британія) Діюча речовина: Оксаліплатин. .

Дозування: 1000 мг Фасування: N1 Форма випуску: порошок д/приготування розчину д/ін'єкцій Упакування: фл. Виробник: Бакстер Хелскеа Корпорейш Завод-виробник: Baxter Oncology (Німеччина) Діюча речовина: Циклофосфамід. .

Дозування: 200 мг Фасування: N1 Форма випуску: порошок д/приготування розчину д/ін'єкцій Упакування: фл. Виробник: Бакстер Хелскеа Корпорейш Завод-виробник: Baxter Oncology (Німеччина) Діюча речовина: Циклофосфамід. .

Дозировка: 500 мг Фасовка: N1 Форма выпуска: порошок д/приготовления р-ра д/инъекций Упаковка: фл. Производитель: Бакстер Хелскэа Корпорейш Завод-производитель: Baxter Oncology(Германия) Действующее вещество: Циклофосфамид. .

Дозування: 50 мг Фасування: N50 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Бакстер Хелскеа Корпорейш Завод-виробник: Baxter Oncology (Німеччина) Действующее вещество: Циклофосфамид. .

Фасування: N1 Форма випуску: р-р д/інфузій Упакування: фл. Виробник: Мерк КГаА Завод-производитель: Берингер Ингельхайм Фарма ГмбХ и Ко. КГ(Германия) Действующее вещество: Цетуксимаб.

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 2. 5 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: упак.

Фасування: N1 Упакування: фл. Виробник: Тева Завод-виробник: Pharmachemie(Нідерланди) Действующее вещество: Этопозид. .

Фасування: N1 Упакування: фл. Виробник: Тева Завод-виробник: Pharmachemie(Нідерланди) Діюча речовина: Етопозид. .

Дозировка: 20 мг Фасовка: N30 Форма выпуска: таб. Упаковка: упак. Производитель: Орион Корпорейшн Завод-производитель: Орион Корпорейшн(Финляндия) Действующее вещество: Торемифен.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N2 Форма випуску: р-р для внутрішньом. Упаковка: шприц Производитель: АстраЗенека Завод-производитель: Веттер Фарма-Фертигунг ГмбХ и Ко. КГ(Германия) Действующее вещество: Фулвестрант.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 100 мг Фасування: N120 Форма випуску: капс. Упакування: фл. п/е Виробник: Натива ТОВ Завод-виробник: Натива(Росія) Действующее вещество: Иматиниб.

Дозировка: 120 мг Фасовка: N2 Форма выпуска: лиофилизат д/приготовления р-ра для п/к введения Упаковка: фл. Производитель: Ферринг Арцнаймиттель Гмб Завод-производитель: Ферринг(Швейцария) Действующее вещество: Дегареликс. .

Дозування: 80 мг Фасування: N1 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину для підшкірного введення Упакування: фл. Виробник: Феррінг Арцнайміттель Гмб Завод-виробник: Феррінг(Швейцарія) Діюча речовина: Дегарелікс. .

Фасовка: N1 Форма выпуска: концентрат д/приготовления р-ра д/в/в введения Упаковка: фл. Производитель: Тева Завод-производитель: Pharmachemie(Нидерланды) Действующее вещество: Флударабин. .

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: флутамід 250 мг. Допоміжні речовини: маннітол, лаурилсульфат натрію, повідон К30, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гликолат крохмальний, магнію стеарат, вода очищена. 21 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі, без ділильної ризики.Фармакотерапевтична групаАнтиандрогенний засіб нестероїдної структури. Блокуючи андрогенові рецептори клітин-мішеней, запобігає розвитку біологічних ефектів ендогенних андрогенів, що призводить до порушення реплікації клітин пухлини. Сприяє зменшенню розмірів та щільності передміхурової залози, перешкоджає розвитку метастатичного процесу. Не має естрогенної, антиестрогенної, гестагенної та антигестагенної активності.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування із білками плазми становить 94-96%. Після багаторазового прийому внутрішньо в дозі 250 мг 3 рази на добу рівноважна концентрація флутаміду та його активного метаболіту в плазмі досягалася після 4-ї дози. Метаболізується з утворенням активного метаболіту гідроксифлутаміду та 5 інших метаболітів. Виводиться в основному із сечею, 4.2% дози виводиться з калом протягом 72 годин. У пацієнтів похилого віку T1/2 становить 8 годин після одноразового введення і 9.6 годин при рівноважній концентрації.Клінічна фармакологіяАнтиандрогенний нестероїдний препарат із протипухлинною активністю.Показання до застосуванняПаліативне лікування раку передміхурової залози з метастазами за відсутності попередньої терапії або неефективної гормонотерапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до флутаміду чи ацетаніліду.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: ; гінекомастія та/або галакторея. З боку травної системи: нудота, блювання, жовтяниця, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку водно-електролітного обміну: ; затримка рідини. Інші: рідко - головний біль, тромбоемболія, порушення функції нирок, порушення сну, підшкірні крововиливи, вовчаковоподібний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиВважають, що можлива лікарська взаємодія при одночасному застосуванні флутаміду з парацетамолом, опіоїдними анальгетиками, НПЗЗ.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 250 мг 3 рази на добу. Частота та тривалість застосування залежать від схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно контролювати функції печінки та нирок. Застосування флутаміду у людини призводить до зменшення кількості сперматозоїдів.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: флутамід 250 мг. У упаковці 84 штук.Фармакотерапевтична групаАнтиандрогенний засіб нестероїдної структури. Блокуючи андрогенові рецептори клітин-мішеней, запобігає розвитку біологічних ефектів ендогенних андрогенів, що призводить до порушення реплікації клітин пухлини. Сприяє зменшенню розмірів та щільності передміхурової залози, перешкоджає розвитку метастатичного процесу. Не має естрогенної, антиестрогенної, гестагенної та антигестагенної активності.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування із білками плазми становить 94-96%. Після багаторазового прийому внутрішньо в дозі 250 мг 3 рази на добу рівноважна концентрація флутаміду та його активного метаболіту в плазмі досягалася після 4-ї дози. Метаболізується з утворенням активного метаболіту гідроксифлутаміду та 5 інших метаболітів. Виводиться в основному із сечею, 4.2% дози виводиться з калом протягом 72 годин. У пацієнтів похилого віку T1/2 становить 8 годин після одноразового введення і 9.6 годин при рівноважній концентрації.Клінічна фармакологіяАнтиандрогенний нестероїдний препарат із протипухлинною активністю.Показання до застосуванняПаліативне лікування раку передміхурової залози з метастазами за відсутності попередньої терапії або неефективної гормонотерапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до флутаміду чи ацетаніліду.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: ; гінекомастія та/або галакторея. З боку травної системи: нудота, блювання, жовтяниця, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку водно-електролітного обміну: ; затримка рідини. Інші: рідко - головний біль, тромбоемболія, порушення функції нирок, порушення сну, підшкірні крововиливи, вовчаковоподібний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиВважають, що можлива лікарська взаємодія при одночасному застосуванні флутаміду з парацетамолом, опіоїдними анальгетиками, НПЗЗ.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 250 мг 3 рази на добу. Частота та тривалість застосування залежать від схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно контролювати функції печінки та нирок. Застосування флутаміду у людини призводить до зменшення кількості сперматозоїдів.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньосудинного та внутрішньопорожнинного введення прозорий - 1 мл: Активна речовина: фторурацил – 50 мг; допоміжні речовини: гідроксид натрію, вода д/і. 5 мл – ампули, пачки картонні (10).Опис лікарської формиРозчин для внутрішньосудинного та внутрішньопорожнинного введення прозорий, від безбарвного до слабо-жовтого кольору, вільний від механічних включень.Фармакотерапевтична групаФторурацил – антиметаболіт урацилу. Механізм дії обумовлений перетворенням препарату в тканинах на активний метаболіт фторуридинмонофосфат, який є конкурентним інгібітором ферменту тимідилатсинтетази, що бере участь у синтезі нуклеїнових кислот. Фторурацил порушує синтез ДНК та викликає утворення структурно недосконалої РНК, пригнічуючи поділ ракових клітин. Активні метаболіти локалізуються усередині клітини.ФармакокінетикаПісля внутрішньовенного введення препарат швидко біотрансформується до активного метаболіту фторуридину монофосфату та розподіляється у пухлинних тканинах, слизовій оболонці кишечника, кістковому мозку, печінці та інших тканинах. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр, потрапляючи у спинномозкову рідину та тканини головного мозку. Метаболізується переважно в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення фторурацилу залежить від дози, що вводиться, і становить 8-22 хвилини. Близько 20% препарату виводиться нирками у незмінному вигляді протягом 6 годин (90% із цієї кількості виводиться протягом 1-го год) та 60-80% - через дихальні шляхи у формі CO2, незначна кількість виділяється з жовчю.Показання до застосуванняРак товстої та прямої кишки; рак молочної залози; рак стравоходу; рак шлунку; рак підшлункової залози; первинний рак печінки; рак яєчників; рак шийки матки; рак сечового міхура; злоякісні пухлини голови та шиї; рак передміхурової залози; рак надниркових залоз; рак вульви; рак статевого члена; карциноїд.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фторурацилу та/або будь-якого іншого компонента препарату; вагітність та період годування груддю; виражена лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, стоматит, виявлення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), псевдомембранозний ентероколіт.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосовувати препарат під час вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, рідко – тромбоцитопенія, анемія. Найбільш значне падіння кількості лейкоцитів зазвичай спостерігається з 9 по 14 днів (аж до 25 днів), тромбоцитів – з 7 по 17 день лікування. Дуже рідко – панцитопенія, агранулоцитоз. З боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, запалення та/або виявлення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту (в т.ч.стоматит), діарея, кровотеча із шлунково-кишкового тракту, печія та зміна смаку, глосит, фарингіт, езофагіт, мукозит, порушення функції , холецистит. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – біль у серці, аритмії, ішемія міокарда, міокардит, інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність, кардіоміопатія, кардіогенний шок, зниження артеріального тиску. З боку нервової системи: рідко – мозочкова атаксія, порушення чутливості, дезорієнтація, сплутаність свідомості, ейфорія ністагм, ретробульбарний неврит, астенія, біль голови. З боку органів чуття: кон'юнктивіт, подразнення слизової оболонки очей, сльозотеча внаслідок стенозу слізних проток, світлобоязнь, катаракта, кіркова сліпота (при високих дозах), диплопія, порушення зору. З боку репродуктивної системи: оборотне пригнічення функції статевих залоз, що призводить до аменореї або азооспермії. З боку шкіри та шкірних придатків: алопеція, гіперпігментація шкіри, сухість і тріщини шкіри, телеангіектазії, синдром долонно-підошовної еритродизестезії (відчуття поколювання в кистях і стопах з подальшою появою болю, гіперемії та опухання), зміна та сх. фотосенсибілізація. Алергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, кропив'янка, бронхоспазм, анафілактичний шок (рідко). Інші: «приплив» крові до обличчя, лихоманка (рідко), тромбофлебіт у місці введення, носова кровотеча, кашель, задишка, гіперурикемія, слабкість, розвиток вторинних інфекцій.Взаємодія з лікарськими засобамиКальція фолінат посилює терапевтичний та токсичний ефекти фторурацилу. При застосуванні в комбінації з іншими цитостатиками та інтерфероном-альфа також може спостерігатись посилення як протипухлинного ефекту, так і токсичності фторурацилу. При тривалому сумісному застосуванні з мітоміцином С спостерігалася поява гемолітико-уремічного синдрому. Одночасне використання антикоагулянтів, похідних кумарину, таких як варфарин, може підвищувати антикоагулянтний ефект. Тіазидові діуретики можуть посилювати мієлосупресивні ефекти протипухлинних препаратів. При застосуванні в комбінації з левамізолом значно збільшується рівень гепатотоксичності (підвищення активності лужної фосфатази часто супроводжується збільшенням сироваткових трансаміназ або білірубіну). При одночасному прийомі з препаратом соривудин відзначалася виражена лейкопенія, що в деяких випадках призвела до летального результату. Фторурацил не слід застосовувати після та спільно з терапією амінофеназоном, фенілбутазоном та сульфонамідами. Хлордіазепоксид, дисульфірам, гризеофульвін та ізоніазид можуть посилювати активність фторурацилу. У зв'язку з придушенням природних захисних механізмів при лікуванні фторурацилом можлива інтенсифікація процесу реплікації вакцинного вірусу або зниження вироблення антитіл у відповідь на введення вакцини при вакцинації живими або інактивованими вакцинами, тому інтервал між закінченням застосування препарату та вакцинацією живими року.Спосіб застосування та дозиФторурацил входить до складу багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, у зв'язку з чим при виборі шляху введення, режиму та доз у кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Препарат вводять внутрішньовенно струминно або шляхом повільної інфузії, внутрішньоартеріально, внутрішньопорожнинно. Рекомендуються такі дози та режими: 500 мг/м2 або 12-13.5 мг/кг щодня протягом 3-5 днів, інтервал між курсами – 4 тижні; 600 мг/м2 або 15 мг/кг (найвища разова доза 1 г) 1 раз на тиждень, 6-10 доз; 600 мг/м2 в 1 та 8 дні внутрішньовенно у комбінаціях з іншими цитостатиками; 1 г/м2/добу внутрішньовенно краплинно у вигляді постійної інфузії протягом 96-100 год; При застосуванні у поєднанні з кальцієм фолінатом дозу фторурацилу зазвичай зменшують на 25-30%.ПередозуванняОзнаки та симптоми передозування включають нудоту, блювання, діарею, виразковий стоматит та шлункову кровотечу, пригнічення функції кісткового мозку (тромбоцитопенія, лейкопенія та агранулоцитоз). При передозуванні слід контролювати функцію кровотворення хворих протягом щонайменше 4 тижнів, у разі виникнення порушень проводять симптоматичну терапію. Специфічний антидот до фторурацилу не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиФторурацил є цитотоксичним препаратом, тому у поводженні з ним необхідно бути обережним. При появі стоматиту або діареї лікування препаратом слід припинити до зникнення цих симптомів. Початкова доза повинна бути зменшена на 1/3 або 1/2 у таких випадках: зниження маси тіла, післяопераційний період не менше ніж 30 днів після великого хірургічного втручання, недостатня функція кісткового мозку, порушення функції печінки або нирок. Слід бути обережним при призначенні хворим, які раніше піддавалися впливу високих доз радіації на область малого тазу або отримували алкілуючі препарати. У період лікування необхідно контролювати загальну кількість лейкоцитів, абсолютну кількість нейтрофілів, тромбоцитів, визначати гематокрит, гемоглобін, активність «печінкових» трансаміназ та концентрацію білірубіну, оглядати порожнину рота хворого для виявлення ознак стоматиту. Чоловікам та жінкам дітородного віку під час лікування фторурацилом та як мінімум протягом 3 місяців після цього слід застосовувати надійні методи контрацепції. У разі утворення осаду під впливом низьких температур, розчин перед використанням слід нагріти до 60°C, енергійно струшуючи, а потім охолодити до кімнатної температури. У період лікування необхідно утримуватися від керування автомобілем та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему