Урология

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1 кап.: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид пелети 2%* 100 мг, що відповідає вмісту тамсулозину гідрохлориду 0.2 мг; Допоміжні речовини пелет: патока крохмальна – 160 мг, цукрова крупка – 91.33 мг, етилцелюлоза – 0.8 мг, сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) – 7.05 мг, макрогол 6000 – 0.62 мг. Кришечка капсули: желатин – 20.1157 мг, вода – 3.48 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.144 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0.0799 мг, титану діоксид – 0.1612 мг, натрію лаурилсульфат – 0.0; Корпус капсули: желатин – 32.688 мг, вода – 5.655 мг, барвник заліза оксид червоний – 0.234 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0.1299 мг, титану діоксид – 0.2619 мг, натрію лаурилсульфат – 0.0 Чорнило для нанесення напису на оболонку капсул: етанол - 30-34%, 2-пропанол - 3-6%, бутанол - 3-6%, пропіленгліколь - 0.5-2%, полісорбат 80 - 0-1%, шеллак - 20- 25%, титану діоксид – 30-34%. *в процесі виробництва пелет як розчинники використовують 2-пропанол (USP) і воду (BP), які не містяться в готовому продукті. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули з модифікованим вивільненням тверді, желатинові №2; корпус та кришечка коричневого кольору, з написом білого кольору "HiGlance" на кришечці.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо натще капсули 0,4 мг максимальна концентрація (Сmax) тамсулозину в плазмі досягається через 6 годин. При прийомі внутрішньо капсули 0,4 мг на день протягом декількох днів рівноважна концентрація досягається до 5-го дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язування із білками плазми 99%. Об'єм розподілу незначний і становить близько 0,2 л/кг.Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину присутній у плазмі крові у незміненому вигляді. При легкому та середньому ступені тяжкості печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату при одноразовому прийомі капсули тамсулозину в дозі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при прийомі протягом декількох днів – 13 годин. При нирковій недостатності не потрібне зниження дози, при наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних 1-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада β1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення сечового міхура, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Здатність тамсулозину впливати на? Завдяки своїй високій селективності препарат не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ. Препарат має пролонговану дію (з модифікованим вивільненням).Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (в т.ч. лікування порушень сечовипускання).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); тяжка печінкова недостатність. З обережністю – тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); артеріальна гіпотензія, при одночасному застосуванні з α1-адреноблокаторами, у пацієнтів із схильністю до ортостатичної гіпотензії.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям до 18 років, а також при вагітності та лактації.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія, дуже рідко – фібриляція передсердь, задишка, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання, дуже рідко – сухість у роті. З боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – головний біль, рідко – непритомність, сонливість. З боку репродуктивної системи: часто – порушення еякуляції, дуже рідко – пріапізм. З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт, дуже рідко – носова кровотеча. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк Квінке); дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит. Порушення загального стану: нечасто – астенія. Інші:інтраопераційна нестабільність райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти у пацієнтів, які приймали тамсулозин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину у плазмі крові, з фуросемідом – зниження концентрації тамсулозину, однак це не потребує зміни дози тамсулозину, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Диклофенак та варфарин можуть дещо збільшити швидкість виведення тамсулозину. Одночасне застосування тамсулозину з іншими антагоністами α1-адренорецепторами може призвести до зниження артеріального тиску. При одночасному прийомі з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном лікарської взаємодії не виявлено. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини in vitro. Тамсулозин не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу,трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Одночасне застосування тамсулозину з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до посилення дії тамсулозину. При одночасному застосуванні з кетоконазолом (відомим потужним інгібітором CYP3A4) збільшується площа під кривою "концентрація-час" (AUC) Cmax тамсулозину з коефіцієнтом 2,8 та 2,2 відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати одночасно з потужними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з фенотипом повільного метаболізму ізоферменту CYP2D6. При одночасному застосуванні тамсулозину з пароксетином (потужний інгібітор ізоферменту CYP2D6) AUC та Cmax тамсулозину збільшувалися у 1,3 та 1,6 разів відповідно, але це збільшення не було клінічно значущим.Спосіб застосування та дозиПо 0,4 мг (1 капсула) 1 раз на добу після першого прийому їжі (тимчасовий проміжок між прийомом препарату має становити 24 години). Капсулу слід ковтати повністю (її не можна розжовувати або подрібнювати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення тамсулозину). При легких та середніх порушеннях функції печінки, а також при порушеннях функції нирок корекції дози не потрібно. При непереносимості дози 0,4 мг призначають дозу по 0,2 мг на добу. Якщо прийом препарату в дозі 0,2 мг або 0,4 мг був перерваний на два тижні (з будь-якої причини), то лікування слід розпочати наново з тієї самої дозування. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають як безперервну терапію. Приймати внутрішньо.ПередозуванняНе зазначено випадків гострого передозування препарату. Симптоми. Можливе виникнення гострої артеріальної гіпотензії та компенсаторної тахікардії. Лікування. Проводять симптоматичну терапію: надання пацієнту горизонтального становища, за необхідності - введення плазмозамінних розчинів або судинозвужувальних препаратів. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, оскільки тамсулозин на 99% пов'язаний з білками плазми. Для запобігання подальшій абсорбції тамсулозину можливе промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки перераховані вище ознаки не зникнуть. Перед початком застосування препарату необхідно верифікувати діагноз та виключити наявність інших захворювань, які можуть спричинити схожі симптоми. Перед початком та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, при необхідності, визначення специфічного антигену передміхурової залози (ПСА). Доцільно припинити прийом препарату за 1-2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми (на фоні прийому препарату можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), що необхідно враховувати хірургу для передопераційної підготовки пацієнта та при проведенні операції). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на тлі терапії альфа1-адреноблакаторами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно,це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. В 1 капсулі (0,2 мг або 0,4 мг) міститься 0,26 г вуглеводів, що відповідає 0,026 ХЕ (1 ХЕ (хлібна одиниця) – 10 г вуглеводів). Зміст мінімальної кількості вуглеводів дозволяє призначати препарат пацієнтам із цукровим діабетом.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: тамсулозин гідрохлорид пелети 0,2 %* - 200 мг, що містять тамсулозин гідрохлорид - 0,4 мг; Допоміжні речовини пелет: цукрова крупка [цукроза, крохмальна патока] 182,66 мг, етилцелюлоза 1,6 мг, метилакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1] 14.1 мг, макрогол-6000 1,24 мг; Допоміжні речовини: цукрова крупка [цукроза, крохмальна патока] 60,0 мг; Кришечка капсули: желатин 20.4792 мг, вода 3,4800 мг, барвник азорубін 0,0216 мг, натрію лаурилсульфат 0,0190 мг; Корпус капсули: желатин 33,3138 мг, вода 5,6550 мг, лаурилсульфат натрію 0,0312 мг; Чорнило для нанесення напису на оболонку капсул: етанол 30-34%, 2-пропанол 3-6%, бутанол 3-5%, пропіленгліколь 0,5-2%, шелак 20-24%, барвник оксид заліза чорний 20-24% . *в процесі виробництва пелет як розчинники використовують 2-пропанол (USP) і воду (ВР), які не містяться в готовому продукті. Капсули із модифікованим вивільненням 0,4 мг. Для аптек: Капсули із модифікованим вивільненням 0,2 мг, 0,4 мг. По 10 капсул в Ал/Ал блістер та/або ПВДХ/ПВХ/Ал блістер. По 1,3,6 або 9 блістерів по 10 (№ 10, № 30, № 60 або № 90) капсул з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. Для стаціонарів: Капсули із модифікованим вивільненням 0,2 мг, 0,4 мг. По 100, 500 або 1000 капсул у пакет із ПВХ, пакет з інструкцією із застосування в банку з поліетилену високої щільності.Опис лікарської формиТверда желатинова капсула № 2, корпус прозорий, кришечка рожевого кольору з написом чорного кольору "HiGlance" на кришечці. Вміст капсул - білі або майже білі пелети.Фармакотерапевтична групаα1-адреноблокатор.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо натще капсули 0,4 мг максимальна концентрація (Cmax) тамсулозину в плазмі досягається через 6 годин. При прийомі внутрішньо капсули 0,4 мг на день протягом декількох днів рівноважна концентрація досягається до 5-го дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язування із білками плазми 99%. Об'єм розподілу незначний і становить близько 0,2 л/кг.Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину присутній у плазмі крові у незміненому вигляді. При легкому та середньому ступені тяжкості печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату при одноразовому прийомі капсули тамсулозину в дозі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при прийомі протягом декількох днів – 13 годин. При нирковій недостатності не потрібне зниження дози, при наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних α1-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада α1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення сечового міхура, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Здатність тамсулозину впливати на α1А підтип адренорецепторів у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з α1В підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності препарат не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ. Препарат має пролонговану дію (з модифікованим вивільненням).Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (в т.ч. лікування порушень сечовипускання).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); тяжка печінкова недостатність, дитячий вік до 18 років. З обережністю: Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); артеріальна гіпотензія при одночасному застосуванні з α1-адреноблокаторами.Вагітність та лактаціяПрепарат Глансин призначений для застосування лише у осіб чоловічої статі.Побічна діяГрадація частоти розвитку побічних ефектів: часто >1/10; часто від > 1/100 до 1/1000 до 1/10 000 до З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія, дуже рідко – фібриляція передсердь, задишка, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання, дуже рідко – сухість у роті. З боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – головний біль, рідко – непритомність, сонливість. З боку репродуктивної системи: часто – порушення еякуляції, дуже рідко – пріапізм. З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт, дуже рідко – носова кровотеча. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк Квінке); дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит. Порушення загального стану: нечасто – астенія. Інші: інтраопераційна нестабільність райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти у пацієнтів, які приймали тамсулозин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину у плазмі крові, з фуросемідом – зниження концентрації тамсулозину, однак це не потребує зміни дози тамсулозину, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Диклофенак та варфарин можуть дещо збільшити швидкість виведення тамсулозину. Одночасне застосування тамсулозину з іншими антагоністами α1-адренорецепторами може призвести до зниження артеріального тиску. При одночасному прийомі з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном лікарської взаємодії не виявлено. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини in vitro. Тамсулозин не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу,трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Одночасне застосування тамсулозину з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до посилення дії тамсулозину. При одночасному застосуванні з кетоконазолом (відомим потужним інгібітором CYP3A4) збільшується площа під кривою "концентрація-час" (AUC) Cmax тамсулозину з коефіцієнтом 2,8 та 2,2 відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати одночасно з потужними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з фенотипом повільного метаболізму ізоферменту CYP2D6. При одночасному застосуванні тамсулозину з пароксетином (потужний інгібітор ізоферменту CYP2D6) AUC та Cmax тамсулозину збільшувалися у 1,3 та 1,6 разів відповідно, але це збільшення не було клінічно значущим.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 0,4 мг (1 капсула) 1 раз на добу після першого прийому їжі (тимчасовий проміжок між прийомом препарату має становити 24 години). Капсулу слід ковтати повністю (її не можна розжовувати або подрібнювати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення тамсулозину). При легких та середніх порушеннях функції печінки, а також при порушеннях функції нирок корекції дози не потрібно. При непереносимості дози 0,4 мг призначають дозу по 0,2 мг на добу. Якщо прийом препарату в дозі 0,2 мг або 0,4 мг був перерваний на два тижні (з будь-якої причини), то лікування слід розпочати наново з тієї самої дозування. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають як безперервну терапію.ПередозуванняНе зазначено випадків гострого передозування препарату. Симптоми. Можливе виникнення гострої артеріальної гіпотензії та компенсаторної тахікардії. Лікування. Проводять симптоматичну терапію: надання пацієнту горизонтального становища, за необхідності - введення плазмозамінних розчинів або судинозвужувальних препаратів. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, оскільки тамсулозин на 99% пов'язаний з білками плазми. Для запобігання подальшій абсорбції тамсулозину можливе промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), як і при використанні інших α1-адреноблокаторів. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до ортостатичної гіпотензії. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки перераховані вище ознаки не зникнуть. Перед початком застосування препарату необхідно верифікувати діагноз та виключити наявність інших захворювань, які можуть спричинити схожі симптоми. Перед початком та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, при необхідності, визначення специфічного антигену передміхурової залози (ПСА). Доцільно припинити прийом препарату за 1-2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми (на фоні прийому препарату можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), що необхідно враховувати хірургу для передопераційної підготовки пацієнта та при проведенні операції). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні терапії альфа1-адреноблакагорами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. В 1 капсулі (0,2 мг або 0,4 мг) міститься 0,26 г вуглеводів, що відповідає 0,026 ХЕ (1 ХЕ (хлібна одиниця) – 10 г вуглеводів). Зміст мінімальної кількості вуглеводів дозволяє призначати препарат пацієнтам із цукровим діабетом. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, т.к. препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на ці здібності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1 кап.: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид пелети 2%* 200 мг, що відповідає вмісту тамсулозину гідрохлориду 0.4 мг; Допоміжні речовини пелет: патока крохмальна – 60 мг, цукрова крупка – 182.66 мг, етилцелюлоза – 1.6 мг, сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) – 14.1 мг, макрогол 6000 – 1.24 мг. Кришечка капсули: желатин – 20.4792 мг, вода – 3.48 мг, барвник азорубін – 0.0216 мг, натрію лаурилсульфат – 0.019 мг; Корпус капсули: желатин – 33.3138 мг, вода – 5.655 мг, натрію лаурилсульфат – 0.0312 мг. Чорнило для нанесення напису на оболонку капсул: етанол - 30-34%, 2-пропанол - 3-6%, бутанол - 3-5%, пропіленгліколь - 0.5-2%, шеллак - 20-24%, барвник оксид заліза чорний - 20-24%. *в процесі виробництва пелет як розчинники використовують 2-пропанол (USP) і воду (BP), які не містяться в готовому продукті. У упаковці 90 штук.Опис лікарської формиТверда желатинова капсула № 2, корпус прозорий, кришечка рожевого кольору з написом чорного кольору "HiGlance" на кришечці. Вміст капсул - білі або майже білі пелети.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо натще капсули 0,4 мг максимальна концентрація (Сmax) тамсулозину в плазмі досягається через 6 годин. При прийомі внутрішньо капсули 0,4 мг на день протягом декількох днів рівноважна концентрація досягається до 5-го дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язування із білками плазми 99%. Об'єм розподілу незначний і становить близько 0,2 л/кг.Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину присутній у плазмі крові у незміненому вигляді. При легкому та середньому ступені тяжкості печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату при одноразовому прийомі капсули тамсулозину в дозі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при прийомі протягом декількох днів – 13 годин. При нирковій недостатності не потрібне зниження дози, при наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних 1-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада β1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення сечового міхура, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Здатність тамсулозину впливати на? Завдяки своїй високій селективності препарат не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ. Препарат має пролонговану дію (з модифікованим вивільненням).Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (в т.ч. лікування порушень сечовипускання).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); тяжка печінкова недостатність. З обережністю – тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); артеріальна гіпотензія, при одночасному застосуванні з α1-адреноблокаторами, у пацієнтів із схильністю до ортостатичної гіпотензії.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям до 18 років, а також при вагітності та лактації.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія, дуже рідко – фібриляція передсердь, задишка, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання, дуже рідко – сухість у роті. З боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – головний біль, рідко – непритомність, сонливість. З боку репродуктивної системи: часто – порушення еякуляції, дуже рідко – пріапізм. З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт, дуже рідко – носова кровотеча. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк Квінке); дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит. Порушення загального стану: нечасто – астенія. Інші:інтраопераційна нестабільність райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти у пацієнтів, які приймали тамсулозин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину у плазмі крові, з фуросемідом – зниження концентрації тамсулозину, однак це не потребує зміни дози тамсулозину, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Диклофенак та варфарин можуть дещо збільшити швидкість виведення тамсулозину. Одночасне застосування тамсулозину з іншими антагоністами α1-адренорецепторами може призвести до зниження артеріального тиску. При одночасному прийомі з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном лікарської взаємодії не виявлено. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини in vitro. Тамсулозин не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу,трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Одночасне застосування тамсулозину з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до посилення дії тамсулозину. При одночасному застосуванні з кетоконазолом (відомим потужним інгібітором CYP3A4) збільшується площа під кривою "концентрація-час" (AUC) Cmax тамсулозину з коефіцієнтом 2,8 та 2,2 відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати одночасно з потужними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з фенотипом повільного метаболізму ізоферменту CYP2D6. При одночасному застосуванні тамсулозину з пароксетином (потужний інгібітор ізоферменту CYP2D6) AUC та Cmax тамсулозину збільшувалися у 1,3 та 1,6 разів відповідно, але це збільшення не було клінічно значущим.Спосіб застосування та дозиПо 0,4 мг (1 капсула) 1 раз на добу після першого прийому їжі (тимчасовий проміжок між прийомом препарату має становити 24 години). Капсулу слід ковтати повністю (її не можна розжовувати або подрібнювати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення тамсулозину). При легких та середніх порушеннях функції печінки, а також при порушеннях функції нирок корекції дози не потрібно. При непереносимості дози 0,4 мг призначають дозу по 0,2 мг на добу. Якщо прийом препарату в дозі 0,2 мг або 0,4 мг був перерваний на два тижні (з будь-якої причини), то лікування слід розпочати наново з тієї самої дозування. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають як безперервну терапію. Приймати внутрішньо.ПередозуванняНе зазначено випадків гострого передозування препарату. Симптоми. Можливе виникнення гострої артеріальної гіпотензії та компенсаторної тахікардії. Лікування. Проводять симптоматичну терапію: надання пацієнту горизонтального становища, за необхідності - введення плазмозамінних розчинів або судинозвужувальних препаратів. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, оскільки тамсулозин на 99% пов'язаний з білками плазми. Для запобігання подальшій абсорбції тамсулозину можливе промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки перераховані вище ознаки не зникнуть. Перед початком застосування препарату необхідно верифікувати діагноз та виключити наявність інших захворювань, які можуть спричинити схожі симптоми. Перед початком та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, при необхідності, визначення специфічного антигену передміхурової залози (ПСА). Доцільно припинити прийом препарату за 1-2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми (на фоні прийому препарату можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), що необхідно враховувати хірургу для передопераційної підготовки пацієнта та при проведенні операції). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на тлі терапії альфа1-адреноблакаторами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно,це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. В 1 капсулі (0,2 мг або 0,4 мг) міститься 0,26 г вуглеводів, що відповідає 0,026 ХЕ (1 ХЕ (хлібна одиниця) – 10 г вуглеводів). Зміст мінімальної кількості вуглеводів дозволяє призначати препарат пацієнтам із цукровим діабетом.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Антитіла до ендотеліальної NO синтази афінно очищені – 0,003 г*; Допоміжні речовини: лактози моногідрат 0,267 г, целюлоза мікрокристалічна 0,03 г, стеарат магнію 0,003 г. * наносяться на лактози моногідрат у вигляді водно-спиртової суміші з вмістом не більше 10-15 нг/г активної форми діючої речовини. По 20 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки плоскоциліндричної форми з ризиком та фаскою, від білого до майже білого кольору. На плоскій стороні з ризиком нанесено напис MATERIA MEDICA, на іншій плоскій стороні нанесено напис IMPAZA.Фармакотерапевтична групаПрепарати на лікування порушень ерекції.ФармакодинамікаПідвищує активність ендотеліальної NO-синтази, відновлює вироблення ендотелієм оксиду азоту (NO) при сексуальній стимуляції, збільшує вміст у гладких м'язах циклічного гуанозин-монофосфату (цГМФ) і сприяє їх розслабленню, що призводить до збільшення кровонаповнення печеристих тіл ерекцію. Препарат підвищує лібідо (статевий потяг) та задоволеність статевим актом. Регулярне застосування препарату сприяє підвищенню вмісту тестостерону у сироватці (при помірно зниженому вихідному рівні).Показання до застосуванняПорушення ерекції (еректильна дисфункція) різного походження. Вегетативні розлади клімактеричного періоду у чоловіків (слабкість, стомлюваність, зниження фізичної активності, зниження лібідо та ін.).Протипоказання до застосування- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяПрепарат Імпазу не призначений для застосування у жінок.Побічна діяМожливі реакції підвищеної індивідуальної чутливості до компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе застосування Імпази на фоні прийому нітратів у хворих на ішемічну хворобу серця (стенокардія напруги I-II функціонального класу), а також застосування спільно з бета-адреноблокаторами, діуретиками, інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), антагоністами кальцію.Спосіб застосування та дозиНа один прийом – 1 таблетку (тримати в роті до повного розчинення – не під час їди). Регулярний прийом Для стабілізації статевої потенції (здатності до статевого акту) рекомендовано лікувально-профілактичний курс тривалістю щонайменше 12 тижнів. Залежно від вираженості еректильної дисфункції частота прийому може варіювати: від 1 таблетки за день до двох прийомів по таблетці щодня, бажано у вечірній час. При необхідності курсову терапію можна повторити через 3-6 місяців. Періодичний прийом. Для епізодичного стимулювання ерекції препарат приймається перед статевим актом по 2 таблетки за 1-2 години передбачуваної близькості.ПередозуванняПри випадковому передозуванні можливі диспепсичні явища, зумовлені наповнювачами, що входять до складу лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо складу препарату входить моногідрат лактози, у зв'язку з чим його не рекомендується призначати пацієнтам з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози, або з вродженою лактазною недостатністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Негативного впливу препарату Імпаза на здатність керувати транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозування: 400 мг Фасування: N120 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Аціно Рус Завод-виробник: МіраксБіоФарма(Росія). .

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс.: мікрокристалічна целюлоза - наповнювач (125,0 мг), екстракт пальми Сабаль (жирні кислоти) (100,0 мг), екстракт рослин сімейства хрестоцвітих (індол-3-карбінол) (100,0 мг), крохмаль картопляний – наповнювач (100,0 мг), екстракт чаю зеленого (епігаллокатехін-3-галлат) (65,0 мг); магнію стеарат (антистежуючий агент) (10,0 мг). 20 шт. у блістерах, у картонній пачці 6 блістерів та інструкція із застосування Індигалу Плюс.ХарактеристикаПрепарат Індигалплюс має виражену антиандрогенну, антипроліферативну, антиоксидантну, протизапальну та антиексудативну дію за рахунок поєднання властивостей індол-3-карбінолу та екстракту пальми Сабаль. Індигалплюс пригнічує стимулюючий вплив андрогенів, а також спричиняє загибель простатичних клітин з аномально високою проліферативною активністю. На відміну від стандартних антиандрогенних препаратів, що знижують рівень дигідротестостерону і, отже, негативно впливають на статеві функції пацієнта, антиандрогенний ефект з боку Індігалплюс ґрунтується на інгібуванні активності андрогенових рецепторів. Механізм антиандрогенної дії екстракту пальми Сабаль обумовлений інгібуванням 5-альфа-редуктази 1-го типу, внаслідок чого порушується перехід тестостерону в дигідротестостерон,який стимулює проліферацію клітин передміхурової залози. Інші активні компоненти Індигалплюс є антагоністами рецепторів андрогенів, а також пригнічують їх експресію на генетичному рівні. Індигалплюс гальмує патологічний ріст кровоносних судин, що супроводжує клітинну гіперпроліферацію. Антиандрогенна, антипроліферативна, вазопротекторна дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.Інші активні компоненти Індигалплюс є антагоністами рецепторів андрогенів, а також пригнічують їх експресію на генетичному рівні. Індигалплюс гальмує патологічний ріст кровоносних судин, що супроводжує клітинну гіперпроліферацію. Антиандрогенна, антипроліферативна, вазопротекторна дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.Інші активні компоненти Індигалплюс є антагоністами рецепторів андрогенів, а також пригнічують їх експресію на генетичному рівні. Індигалплюс гальмує патологічний ріст кровоносних судин, що супроводжує клітинну гіперпроліферацію. Антиандрогенна, антипроліферативна, вазопротекторна дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.а також пригнічують їхню експресію на генетичному рівні. Індигалплюс гальмує патологічний ріст кровоносних судин, що супроводжує клітинну гіперпроліферацію. Антиандрогенна, антипроліферативна, вазопротекторна дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.а також пригнічують їхню експресію на генетичному рівні. Індигалплюс гальмує патологічний ріст кровоносних судин, що супроводжує клітинну гіперпроліферацію. Антиандрогенна, антипроліферативна, вазопротекторна дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.вазопротекторні дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.вазопротекторні дії Індигалплюс сприяють регресії гіперплазії та зменшенню симптомів доброякісної гіпертрофії передміхурової залози. Механізм протизапальної та антиексудативної дії Індигалплюс обумовлений найсильнішою антиоксидантною активністю його компонентів, їх здатністю інгібувати синтез простагландинів, прозапальних цитокінів, ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.ферментів та факторів транскрипції, а також властивою їм самостійною антибактеріальною активністю.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела епігаллокатехін-3-галлата, індол-3-карбінолу. Місця реалізації визначаються національним законодавством держав-членів ЄАЕС.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність та годування груддю. Не рекомендується особам, які приймають препарати, що знижують кислотність шлункового соку. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Побічна діяЗа даними доклінічного та клінічного вивчення препарату, Індігаплюс добре переноситься, не виявляючи у терапевтичних дозах побічних ефектів.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 капсулі 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 1 місяць. У добовому дозуванні (2 капсули) міститься % від рекомендованої добової потреби: індол-3-карбіноле на 360 % (180 мг), епігаллокатехін-3-галлаті на 90 % (90 мг). Можливе тривале застосування за рекомендацією лікаря. Індигалплюс рекомендується для використання в комбінованій терапії для лікування хронічного простатиту та доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), а також для хіміопрофілактики раку передміхурової залози у цих хворих.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. речовини: ямс китайський, горянка великоквіткова, женьшень, порія кокосоподібна; біологічно активні речовини: флавоноїди (у перерахунку на рутин), не менше – 8, гінзенозиди, не більше – 30, сума органічних кислот, включаючи порієву, не менше – 25. 12 капсул масою 0,3 г в упаковці.Характеристика"Інфорте" - це 100% натуральний стимулятор сексуальності, що містить спеціально підібрані рослинні компоненти, які у комплексі підвищують чоловіче лібідо та перешкоджають розвитку імпотенції.Фармакотерапевтична групаЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела гінзенозидів і флавоноїдів, що містить органічні кислоти, у тому числі порієву кислоту.Властивості компонентівЯмс китайський - легендарна рослина, яка протягом багатьох століть застосовується у східній медицині для регуляції роботи статевої системи, особливо в літньому віці. Підвищує працездатність та опірність організму до стресів, допомагає вирішити проблему імпотенції, простатиту. Стероїдні сапоніни, що містяться в ямсі китайському, називають "попередниками гормонів" за їхню здатність відновлювати чоловічу силу та підвищувати кількість андрогенів, що відповідають за активне статеве життя чоловіка. Застосування ямсу дозволяє усунути дискомфорт у сечовивідних шляхах та надає загальнозміцнюючий ефект на весь організм. Горянка великоквіткова – гідна альтернатива синтетичним засобам для лікування порушень ерекції. Сучасні лабораторні дослідження показали, що компонент епімедіум, що міститься в горянці великоквіткової, блокує вироблення ферменту, який обмежує приплив крові до статевого члена. За рахунок розширення кровоносних судин відбувається збільшення пенісу до максимальних фізіологічних можливостей. Горянка великоквіткова широко використовується при імпотенції, полюціях, для лікування порушень ерекції та покращення спермопродукування. Рослина має здатність звільнення тестостерону і підвищує статевий потяг. Корінь женьшеню відомий як найперший засіб для відновлення ослабленої статевої функції та подолання імпотенції. Він надає потужну стимулюючу дію на статеву систему та сприяє відновленню чоловічої сили. Женьшенезид, ключовий компонент женьшеню, сприяє припливу крові до статевого члена, а також має крово- і спермоутворюючі властивості. Крім того, що корінь женьшеню ефективний у лікуванні статевої слабкості та передчасної еякуляції, він є сильним афродизіаком. Порія кокосоподібна покращує якість ерекції, підвищує статевий потяг, лібідо, забезпечує кращу сексуальну витривалість, посилює повноту та яскравість оргастичних відчуттів. Також порія кокосоподібна є прекрасним тонізуючим засобом, який підтримує активний фізичний та розумовий стан людини.РекомендуєтьсяПрепарат "Інфорте" застосовують для подолання порушень ерекції, підвищення сексуальної витривалості у чоловіків, посилення потенції та пробудження чуттєвості, а також збільшення розмірів статевого члена.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, підвищена нервова збудливість, прийом у вечірній час, виражений атеросклероз, підвищений артеріальний тиск.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. ямс китайський, горянка великоквіткова, женьшень, порія кокосоподібна; біологічно активні речовини: флавоноїди (у перерахунку на рутин), не менше – 8, гінзенозиди, не більше – 30, сума органічних кислот, включаючи порієву, не менше – 25. 4 капсули масою 0,3 г в упаковці.Характеристика"Інфорте" - це 100% натуральний стимулятор сексуальності, що містить спеціально підібрані рослинні компоненти, які у комплексі підвищують чоловіче лібідо та перешкоджають розвитку імпотенції.Фармакотерапевтична групаЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела гінзенозидів і флавоноїдів, що містить органічні кислоти, у тому числі порієву кислоту.Властивості компонентівЯмс китайський - легендарна рослина, яка протягом багатьох століть застосовується у східній медицині для регуляції роботи статевої системи, особливо в літньому віці. Підвищує працездатність та опірність організму до стресів, допомагає вирішити проблему імпотенції, простатиту. Стероїдні сапоніни, що містяться в ямсі китайському, називають "попередниками гормонів" за їхню здатність відновлювати чоловічу силу та підвищувати кількість андрогенів, що відповідають за активне статеве життя чоловіка. Застосування ямсу дозволяє усунути дискомфорт у сечовивідних шляхах та надає загальнозміцнюючий ефект на весь організм. Горянка великоквіткова – гідна альтернатива синтетичним засобам для лікування порушень ерекції. Сучасні лабораторні дослідження показали, що компонент епімедіум, що міститься в горянці великоквіткової, блокує вироблення ферменту, який обмежує приплив крові до статевого члена. За рахунок розширення кровоносних судин відбувається збільшення пенісу до максимальних фізіологічних можливостей. Горянка великоквіткова широко використовується при імпотенції, полюціях, для лікування порушень ерекції та покращення спермопродукування. Рослина має здатність звільнення тестостерону і підвищує статевий потяг. Корінь женьшеню відомий як найперший засіб для відновлення ослабленої статевої функції та подолання імпотенції. Він надає потужну стимулюючу дію на статеву систему та сприяє відновленню чоловічої сили. Женьшенезид, ключовий компонент женьшеню, сприяє припливу крові до статевого члена, а також має крово- і спермоутворюючі властивості. Крім того, що корінь женьшеню ефективний у лікуванні статевої слабкості та передчасної еякуляції, він є сильним афродизіаком. Порія кокосоподібна покращує якість ерекції, підвищує статевий потяг, лібідо, забезпечує кращу сексуальну витривалість, посилює повноту та яскравість оргастичних відчуттів. Також порія кокосоподібна є прекрасним тонізуючим засобом, який підтримує активний фізичний та розумовий стан людини.РекомендуєтьсяПрепарат "Інфорте" застосовують для подолання порушень ерекції, підвищення сексуальної витривалості у чоловіків, посилення потенції та пробудження чуттєвості, а також збільшення розмірів статевого члена.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, підвищена нервова збудливість, прийом у вечірній час, виражений атеросклероз, підвищений артеріальний тиск.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСклад: екстракти горянки стрілолистої, кореня елеутерококу, гриба кордицепса, женьшеню, сафроловидної левзеї, кореня петрушки; L-аргінін, індол-3-карбінол; вітамін РР, вітамін Е, кверцетин, цинку аспарагінат, вітамін В5, хрому піколінат, селекор С. 30 капсул по 650 мг. Властивості компонентівЕкстракт кореня левзеї сафлоровидної (маралій корінь) - рослинний біостимулятор та адаптоген: тонізує нервову, кровоносно-судинну систему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 100г: Активні компоненти: 29 г водно-спиртового екстракту з лікарської рослинної сировини: Золототисячник трава - 0,6 г; Любистока лікарського коріння – 0,6 г; Розмарину листя – 0,6 г; Допоміжні речовини: Вода очищена – 71,0 г. Розчин для вживання. По 50 або 100 мл у флакони темного скла з дозуючим краплинним пристроєм зверху, з кришкою, що нагвинчується, і з запобіжним кільцем. На флакон наклеюють самоклеючу етикетку. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора або трохи каламутна рідина жовтувато-коричневого кольору, з ароматним запахом. Можливе випадання невеликого осаду у процесі зберігання.Фармакотерапевтична групаДіуретичний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження, має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, протимікробну дію.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії при лікуванні хронічних інфекцій сечового міхура (циститу) та нирок (пієлонефриту), при неінфекційних хронічних запаленнях нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), як засіб, що перешкоджає утворенню сечового каміння (також після видалення сечі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 1 року). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Алкоголізм (зокрема після антиалкогольного лікування). З обережністю: захворювання печінки, черепно-мозкова травма, захворювання головного мозку, дитячий вік (старше 1 року) (застосування можливе лише після консультації з лікарем) – у зв'язку із вмістом етанолу.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Можливі диспепсичні розлади (нудота, блювання, діарея). За перших ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними засобами можлива та доцільна. Взаємодії з іншими лікарськими засобами наразі невідомі.Спосіб застосування та дозиВнутрь, разведя в небольшом количестве воды или запивая водой. Взрослым: по 50 капель 3 раза в день. Детям школьного возраста: по 25 капель 3 раза в день. Детям дошкольного возраста (старше 1 года): по 15 капель 3 раза в день. После ослабления остроты заболевания следует продолжить лечение препаратом в течение 2 – 4 недель. При необходимости, например, чтобы смягчить горький вкус для детей, препарат можно принимать вместе с другими жидкостями. Во время лечения препаратом рекомендуется потребление большого количества жидкости. Перед применением взбалтывать!ПередозировкаНа настоящий момент данные о передозировке и интоксикации отсутствуют. В случае передозировки препарата назначается симптоматическое лечение.Меры предосторожности и особые указанияПри отеках, вызванных нарушениями функции сердца или почек, потребление большого количества жидкости противопоказано. При нарушенной функции почек препарат не следует назначать в качестве монотерапии. В случае воспалительного заболевания почек необходимо обратиться к врачу за консультацией. В случае наличия крови в моче, болей при мочеиспускании или при острой задержке мочи необходимо срочно обратиться к врачу. В процессе хранения возможно легкое помутнение или выпадение незначительного осадка, что не влияет на эффективность препарата.Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Зміст у препараті етилового спирту становить від 16,0 до 19,5 % (в об'ємному відношенні). У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти (подрібнена лікарська рослинна сировина): Золототисячник трава - 18 мг; Любистока лікарського коріння – 18 мг; Розмарину звичайного листя – 18 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон К 25, кремнію діоксид колоїдний безводний; Оболонка: кальцію карбонат, рицинова олія, глюкоза, барвник заліза оксид червоний (Е 172), крохмаль кукурудзяний, декстрин, віск гірський гліколевий, повідон К 30, рибофлавін, шелак, сахароза, тальк, титану діоксид По 20 таблеток, покритих оболонкою, поміщають у блістер з алюмінієвої фольги та полівінілхлорид/полівініліденхлоридної плівки. По 3 або 6 блістерів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПомаранчеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою з гладкою поверхнею.Фармакотерапевтична групаДіуретичний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження, має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, протимікробну дію.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії при лікуванні хронічних інфекцій сечового міхура (циститу) та нирок (пієлонефриту), при неінфекційних хронічних запаленнях нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), як засіб, що перешкоджає утворенню сечового каміння (також після видалення сечі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік (до 6 років). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, у суворій відповідності до рекомендацій щодо застосування та після оцінки лікарем співвідношення ризику та користі.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Можливі розлади шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). З появою ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними засобами можлива та доцільна. Взаємодії з іншими лікарськими засобами наразі невідомі.Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи водою. Дорослим: по 2 таблетки 3 десь у день. Дітям шкільного віку: по 1 таблетці 3 десь у день. Після ослаблення гостроти захворювання слід продовжити лікування препаратом протягом 2-4 тижнів. Під час лікування препаратом рекомендується споживати велику кількість рідини.ПередозуванняНа даний момент дані про передозування та інтоксикацію відсутні. При передозуванні препарату призначається симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри набряках, спричинених порушеннями функції серця чи нирок, споживання великої кількості рідини протипоказане. При порушеній функції нирок препарат не слід призначати як монотерапію. У разі запального захворювання нирок необхідно звернутися до лікаря за консультацією. У разі наявності крові в сечі, болю при сечовипусканні або при гострій затримці сечі необхідно терміново звернутися до лікаря. Вуглеводи, що засвоюються, містяться в одній таблетці, складають менше 0,04 "хлібних одиниць" (ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: подрібнена лікарська рослинна сировина: Золототисячник трава - 18 мг; Любистока лікарського коріння – 18 мг; Розмарину звичайного листя – 18 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон К 25, кремнію діоксид колоїдний безводний; Оболонка: кальцію карбонат, рицинова олія, глюкоза, барвник заліза оксид червоний (Е 172), крохмаль кукурудзяний, декстрин, віск гірський гліколевий, повідон К 30, рибофлавін, шелак, сахароза, тальк, титану діоксид. Таблетки вкриті оболонкою. По 20 таблеток, покритих оболонкою, поміщають у блістер з алюмінієвої фольги та полівінілхлорид/полівініліденхлоридної плівки. По 3 або 6 блістерів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПомаранчеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою з гладкою поверхнею.Фармакотерапевтична групаДіуретичний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження, має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, протимікробну дію.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії при лікуванні хронічних інфекцій сечового міхура (циститу) та нирок (пієлонефриту), при неінфекційних хронічних запаленнях нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), як засіб, що перешкоджає утворенню сечового каміння (також після видалення сечі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік (до 6 років). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, у суворій відповідності до рекомендацій щодо застосування та після оцінки лікарем співвідношення ризику та користі.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Можливі розлади шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). З появою ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними засобами можлива та доцільна. Взаємодії з іншими лікарськими засобами наразі невідомі.Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи водою. Дорослим: по 2 таблетки 3 десь у день. Дітям шкільного віку: по 1 таблетці 3 десь у день. Після ослаблення гостроти захворювання слід продовжити лікування препаратом протягом 2-4 тижнів. Під час лікування препаратом рекомендується споживати велику кількість рідини.ПередозуванняНа даний момент дані про передозування та інтоксикацію відсутні. При передозуванні препарату призначається симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри набряках, спричинених порушеннями функції серця чи нирок, споживання великої кількості рідини протипоказане. При порушеній функції нирок препарат не слід призначати як монотерапію. У разі запального захворювання нирок необхідно звернутися до лікаря за консультацією. У разі наявності крові в сечі, болю при сечовипусканні або при гострій затримці сечі необхідно терміново звернутися до лікаря. Вуглеводи, що засвоюються, містяться в одній таблетці, складають менше 0,04 «хлібних одиниць» (ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі, керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: доксазозину мезилат – 1.213 мг, що відповідає вмісту доксазозину 1 мг; допоміжні речовини: карбоксиметилкрохмаль натрію – 1.2 мг, лактози моногідрат – 40 мг, целюлоза мікрокристалічна – 76.382 мг, магнію стеарат – 1.08 мг, натрію лаурилсульфат – 120 мкг. Пігулки по 1 мг. 7, 10 або 14 табл. у блістері з алюмінію/ПВХ. 2 блістери по 7 табл., 1 блістер по 14 табл. або 3 блістери по 10 табл. у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки 1 мг: білі, круглі, двоопуклі, на одній стороні - гравіювання «CN 1», з іншого боку - гравіювання лого Pfizer.Фармакотерапевтична групаСудинорозширювальне.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; Tmax у крові досягається приблизно через 2 год. Доксазозин приблизно 98% зв'язується з білками плазми. Первинними шляхами метаболізму доксазозину є O-деметилювання та гідроксилювання. Виведення з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 22 год, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин зазнає активної біотрансформації; лише менше 5% дози виводиться у незміненому вигляді. Застосування у спеціальних груп пацієнтів За даними фармакокінетичних досліджень, у літніх пацієнтів та хворих на ниркову недостатність фармакокінетика препарату істотно не відрізняється від такої у хворих молодшого віку з нормальною функцією нирок. Є лише обмежені дані, отримані у пацієнтів з порушеною функцією печінки, про вплив препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). У клінічному дослідженні у 12 хворих з помірним порушенням функції печінки одноразове застосування доксазозину супроводжувалося збільшенням AUC на 43% та зниженням істинного перорального кліренсу на 40%. Необхідно бути обережними при призначенні доксазозину, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушеннями функції печінки.ФармакодинамікаДГПЗ Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Цю дію препарату пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у стромі та капсулі передміхурової залози, шийці сечового міхура. Доказано, що доксазозин є ефективним блокатором підтипу 1А альфа1-адренорецепторів, які становлять приблизно 70% всіх підтипів, альфа1-адренорецепторів, що знаходяться в передміхуровій залозі. Цим і пояснюється його дія у пацієнтів із ДГПЗ. Підтримуючий ефект лікування доксазозином та його безпека доведені при тривалому застосуванні препарату (наприклад, до 48 місяців). Артеріальна гіпертензія Застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до значного зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ОПСС. Поява цього ефекту пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у мережі судин. При прийомі препарату 1 раз на добу клінічно значущий антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 годин, артеріальний тиск знижується поступово; максимальний ефект спостерігається зазвичай через 2-6 годин після прийому препарату внутрішньо. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні доксазозином було однаковим у положенні лежачи та стоячи. Зазначено, що, на відміну від неселективних альфа1-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивалася. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми та тахікардія зустрічаються нечасто. Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ЛПВЩ до загального холестерину та значно знижуючи вміст загальних тригліцеридів та загального холестерину. У зв'язку з цим він має перевагу перед діуретиками та бета-адреноблокаторами, які не впливають сприятливо на зазначені параметри. Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ІХС, нормалізація АТ та концентрації ліпідів на фоні прийому доксазозину призводять до зниження ризику ІХС. Спостерігалося, що лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, встановлено, що доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів із порушеною толерантністю до глюкози. Доксазозин не має побічних метаболічних ефектів і може застосовуватися у хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет, лівошлуночкову недостатність і подагру. Дослідження in vitro показали антиоксидантні властивості 6'- та 7'-гідроксиметаболітів доксазозину в концентрації 5 мкмоль. У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих на артеріальну гіпертензію, лікування доксазозином супроводжувалося поліпшенням еректильної функції. Крім того, у хворих, які отримували доксазозин, порушення еректильної функції, що виникли знову, відзначалися рідше, ніж у пацієнтів, які отримували антигіпертензивні засоби.Показання до застосуваннядоброякісна гіперплазія передміхурової залози; затримка відтоку сечі та симптоми, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози; артеріальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії)Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до хіназоліну, доксазозину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років; тяжка печінкова недостатність у зв'язку з відсутністю досвіду застосування цієї категорії пацієнтів; інфекції сечовивідних шляхів; анурія; прогресуюча ниркова недостатність; гіпотензія та схильність до ортостатичних порушень (в т.ч. в анамнезі); супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів; каміння в сечовому міхурі. З обережністю: мітральний і аортальний стеноз, серцева недостатність з підвищенням хвилинного викиду, правошлуночкова недостатність, обумовлена ​​емболією легеневої артерії або ексудативним перикардитом, лівошлуночкова недостатність з низьким тиском наповнення, порушення мозкового кровообігу, літній вік ФДЕ-5), т.к. може виникати симптоматична гіпотензія, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяХоча в експериментах на тваринах препарат не чинив тератогенну дію, але при застосуванні його у високих дозах спостерігалося зниження виживання плода. Зазначені дози приблизно в 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини. Через відсутність адекватних добре контрольованих досліджень у вагітних або жінок, які годують груддю, безпека застосування препарату Кардура під час вагітності або в період годування груддю ще не встановлена. У зв'язку з цим під час вагітності або в період лактації препарат Кардура може бути використаний лише тоді, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.Побічна діяЧастота небажаних реакцій представлена ​​за наступною класифікацією: дуже часто – ≥10%; часто - ≥1% і ДГПЗ За даними контрольованих клінічних досліджень, у хворих на ДГПЗ зустрічалися ті ж побічні реакції, що й у хворих на артеріальну гіпертензію. При постмаркетинговому застосуванні препарату повідомлялося про наступні небажані реакції. З боку кровотворної та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто шум у вухах. З боку органу зору: часто - Порушення колірного сприйняття; нечасто - синдром атонічної райдужної оболонки. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – метеоризм, запор, блювання. З боку печінки: дуже рідко – холестаз, гепатит, жовтяниця. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції. Лабораторні показники: нечасто збільшення маси тіла; дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку обміну речовин: нечасто анорексія. З боку опорно-рухового апарату: нечасто – артралгія, біль у спині, м'язові спазми, м'язова слабкість, міалгія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – парестезії; нечасто – гіпестезії, тремор. З боку психіки: часто – збудження, неспокій, безсоння; нечасто – депресія. З боку сечовивідних шляхів: нечасто – почастішання сечовипускання, поліурія, нетримання сечі; дуже рідко – дизурія, гематурія, ніктурія. З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія, імпотенція, пріапізм; дуже рідко – ретроградна еякуляція. З боку дихальної системи: часто – задишка, риніт; нечасто - кашель, носова кровотеча; дуже рідко – загострення наявного бронхоспазму. З боку шкірних покровів: нечасто - алопеція, свербіж шкіри, шкірний висип, пурпура; дуже рідко – кропив'янка. З боку ССС: нечасто – припливи крові до шкіри обличчя, виражене зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія. Інші: нечасто болі різної локалізації. Артеріальна гіпертензія У контрольованих клінічних дослідженнях препарату Кардура найчастіше зустрічалися побічні реакції, які можна віднести до типу постуральних (зрідка пов'язані з непритомністю) або неспецифічних, які включали наведені нижче реакції. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: часто – вертиго. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: дуже часто – запаморочення, головний біль; часто — постуральне запаморочення (після прийому першої дози може розвинутися виражене зниження артеріального тиску, яке може призвести до ортостатичного запаморочення, у тяжких випадках, особливо при швидкому переході зі становища лежачи в положення стоячи або в положення сидячи — до непритомності), сонливість. З боку дихальної системи: часто – риніт. Інші: часто - астенія, набряки нижніх кінцівок, стомлюваність, слабкість. Наступні побічні реакції відзначалася в процесі маркетингового застосування препарату Кардура у хворих на артеріальну гіпертензію, хоча в цілому такі симптоми могли спостерігатися і за відсутності лікування цим препаратом: часто – тахікардія, відчуття серцебиття, біль у грудній клітці; нечасто - стенокардія, інфаркт міокарда та аритмії; дуже рідко – брадикардія, порушення мозкового кровообігу.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної гіпотензії. Більша (98%) частина доксазозину в плазмі пов'язана з білками. Результати дослідження плазми людини in vitro свідчать про те, що доксазозин не впливає на зв'язування з білками дигоксину, варфарину, фенітоїну або індометацину. У клінічній практиці препарат Кардура застосовувався без будь-яких ознак взаємодії з тіазидними діуретиками, фуросемідом, бета-адреноблокаторами, антибіотиками, гіпоглікемічними засобами для внутрішнього застосування, урикозуричними засобами та антикоагулянтами. НПЗЗ (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати антигіпертензивну дію доксазозину. Доксазозин, усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. При одночасному прийомі з силденафілом на лікування легеневої гіпертензії підвищується ризик ортостатичної гіпотензії. При одноразовому застосуванні препарату Кардура у дозі 1 мг на добу протягом 4 днів у поєднанні з прийомом циметидину у дозі 400 мг 2 рази на добу, спостерігається 10% підвищення середніх значень AUC та статистично незначне збільшення середнього рівня Cmax у плазмі крові та середнього T1/ 2 доксазозину. Подібне 10% підвищення середніх значень AUC доксазозину на фоні прийому циметидину знаходиться в рамках варіабельності (27%) середніх значень AUC для доксазозину порівняно з плацебо. При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами посилює виразність їхньої дії (необхідна корекція дози). Не рекомендується приймати одночасно з іншими блокаторами альфа-адренорецепторів. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення у печінці можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами – зниження.Спосіб застосування та дозиВсередину (можливе застосування як уранці, так і ввечері). ДГПЗ Рекомендована початкова доза препарату Кардура становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність). Залежно від індивідуальних особливостей показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ, дозу можна збільшити до 2 мг, а потім – до 4 мг та до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай доза, що рекомендується, дорівнює 2-4 мг 1 раз на добу. Артеріальна гіпертензія Дозування варіює від 1 до 16 мг на добу. Лікування рекомендується починати з 1 мг 1 раз на добу протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність) (феномен першої дози). Після прийому першої дози пацієнту необхідне моніторування артеріального тиску протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену першої дози, особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз на добу. Для досягнення бажаного зниження АТ, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірних інтервалів до 4 мг, 8 мг і до максимальної – 16 мг, залежно від вираженості реакції пацієнта на прийом препарату. Зазвичай, доза становить 2-4 мг 1 раз на добу. Якщо до терапії додається діуретик або інший гіпотензивний засіб, необхідно коригувати дозу препарату Кардура залежно від стану пацієнта з подальшим титруванням під контролем лікаря. Якщо терапія препаратом Кардура була перервана на кілька днів, відновлювати застосування препарату слід з початкової дози. Застосування у пацієнтів похилого віку. Коригування дози не потрібне. Застосування при нирковій недостатності. Фармакокінетика доксазозину у хворих на ниркову недостатність не змінюється, а сам препарат не погіршує ниркову дисфункцію, тому у таких хворих його застосовують у звичайних дозах. Застосування при печінковій недостатності. Необхідно бути обережними. Застосування у дітей. Досвід застосування препарату Кардура у дітей відсутній.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, що іноді супроводжується непритомністю. Лікування: необхідно негайно укласти хворого на спину та підняти ноги, при необхідності провести симптоматичну терапію. Зв'язування доксазозину з білками плазми високе, тому діаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПостуральна гіпотензія/непритомність Як і при лікуванні будь-якими альфа-адреноблокаторами, особливо на початку терапії, у дуже незначного відсотка пацієнтів спостерігалася постуральна гіпотензія, що виявлялася запамороченням і слабкістю або втратою свідомості (непритомністю). Перед початком призначення будь-якого альфа-адреноблокатора пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати симптомів розвитку постуральної гіпотензії, зокрема, необхідно утримуватися від швидких змін положення тіла. На початку лікування препаратом Кардура пацієнту слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення. Препарат Кардура слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку у зв'язку з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії. З віком збільшується ризик виникнення запаморочення, порушення зору та непритомності. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при спекотній погоді. ДГПЗ У хворих на ДГПЗ препарат можна призначати як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному АТ. При застосуванні препарату у хворих з ДГПЗ із нормальним АТ зміна останнього несуттєва. При цьому у хворих з поєднанням артеріальної гіпертензії та ДГПЗ можливе застосування препарату в монотерапії. Перед початком терапії гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити її ракове переродження. Доксазозин не впливає на концентрацію простатспецифічного антигену у плазмі крові. Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки (варіант синдрому вузької зіниці) спостерігався у деяких пацієнтів при проведенні операції з приводу катаракти, які отримують або отримували лікування альфа1-адреноблокаторами. У зв'язку з тим, що інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки може призвести до почастішання ускладнень під час хірургічних втручань, необхідно попередити оперуючого хірурга про те, що альфа1-адреноблокатори приймаються на даний момент або приймалися раніше до операції. Спільне застосування з інгібіторами ФДЕ-5 Слід бути обережними при сумісному застосуванні препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до симптоматичної гіпотензії. Порушення функції печінки Необхідно бути обережними при призначенні препарату Кардура, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки, уникаючи призначення максимальних доз. Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Несумісність. Чи не відома.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: доксазозину мезилат – 2.43 мг, що відповідає вмісту доксазозину 2 мг; допоміжні речовини: карбоксиметилкрохмаль натрію – 1.2 мг, лактози моногідрат – 40 мг, целюлоза мікрокристалічна – 75.17 мг, магнію стеарат – 1.08 мг, натрію лаурилсульфат – 120 мкг. Пігулки по 2 мг. 7, 10 або 14 табл. у блістері з алюмінію/ПВХ. 2 блістери по 7 табл., 1 блістер по 14 табл. або 3 блістери по 10 табл. у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки 2 мг: білі, овальні, двоопуклі, на одній стороні - гравіювання «CN 2» і ризику, з іншого боку - гравіювання лого Pfizer.Фармакотерапевтична групаСудинорозширювальне.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; Tmax у крові досягається приблизно через 2 год. Доксазозин приблизно 98% зв'язується з білками плазми. Первинними шляхами метаболізму доксазозину є O-деметилювання та гідроксилювання. Виведення з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 22 год, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин зазнає активної біотрансформації; лише менше 5% дози виводиться у незміненому вигляді. Застосування у спеціальних груп пацієнтів За даними фармакокінетичних досліджень, у літніх пацієнтів та хворих на ниркову недостатність фармакокінетика препарату істотно не відрізняється від такої у хворих молодшого віку з нормальною функцією нирок. Є лише обмежені дані, отримані у пацієнтів з порушеною функцією печінки, про вплив препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). У клінічному дослідженні у 12 хворих з помірним порушенням функції печінки одноразове застосування доксазозину супроводжувалося збільшенням AUC на 43% та зниженням істинного перорального кліренсу на 40%. Необхідно бути обережними при призначенні доксазозину, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушеннями функції печінки.ФармакодинамікаДГПЗ Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Цю дію препарату пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у стромі та капсулі передміхурової залози, шийці сечового міхура. Доказано, що доксазозин є ефективним блокатором підтипу 1А альфа1-адренорецепторів, які становлять приблизно 70% всіх підтипів, альфа1-адренорецепторів, що знаходяться в передміхуровій залозі. Цим і пояснюється його дія у пацієнтів із ДГПЗ. Підтримуючий ефект лікування доксазозином та його безпека доведені при тривалому застосуванні препарату (наприклад, до 48 місяців). Артеріальна гіпертензія Застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до значного зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ОПСС. Поява цього ефекту пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у мережі судин. При прийомі препарату 1 раз на добу клінічно значущий антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 годин, артеріальний тиск знижується поступово; максимальний ефект спостерігається зазвичай через 2-6 годин після прийому препарату внутрішньо. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні доксазозином було однаковим у положенні лежачи та стоячи. Зазначено, що, на відміну від неселективних альфа1-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивалася. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми та тахікардія зустрічаються нечасто. Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ЛПВЩ до загального холестерину та значно знижуючи вміст загальних тригліцеридів та загального холестерину. У зв'язку з цим він має перевагу перед діуретиками та бета-адреноблокаторами, які не впливають сприятливо на зазначені параметри. Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ІХС, нормалізація АТ та концентрації ліпідів на фоні прийому доксазозину призводять до зниження ризику ІХС. Спостерігалося, що лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, встановлено, що доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів із порушеною толерантністю до глюкози. Доксазозин не має побічних метаболічних ефектів і може застосовуватися у хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет, лівошлуночкову недостатність і подагру. Дослідження in vitro показали антиоксидантні властивості 6'- та 7'-гідроксиметаболітів доксазозину в концентрації 5 мкмоль. У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих на артеріальну гіпертензію, лікування доксазозином супроводжувалося поліпшенням еректильної функції. Крім того, у хворих, які отримували доксазозин, порушення еректильної функції, що виникли знову, відзначалися рідше, ніж у пацієнтів, які отримували антигіпертензивні засоби.Показання до застосуваннядоброякісна гіперплазія передміхурової залози; затримка відтоку сечі та симптоми, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози; артеріальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії)Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до хіназоліну, доксазозину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років; тяжка печінкова недостатність у зв'язку з відсутністю досвіду застосування цієї категорії пацієнтів; інфекції сечовивідних шляхів; анурія; прогресуюча ниркова недостатність; гіпотензія та схильність до ортостатичних порушень (в т.ч. в анамнезі); супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів; каміння в сечовому міхурі. З обережністю: мітральний і аортальний стеноз, серцева недостатність з підвищенням хвилинного викиду, правошлуночкова недостатність, обумовлена ​​емболією легеневої артерії або ексудативним перикардитом, лівошлуночкова недостатність з низьким тиском наповнення, порушення мозкового кровообігу, літній вік ФДЕ-5), т.к. може виникати симптоматична гіпотензія, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяХоча в експериментах на тваринах препарат не чинив тератогенну дію, але при застосуванні його у високих дозах спостерігалося зниження виживання плода. Зазначені дози приблизно в 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини. Через відсутність адекватних добре контрольованих досліджень у вагітних або жінок, які годують груддю, безпека застосування препарату Кардура під час вагітності або в період годування груддю ще не встановлена. У зв'язку з цим під час вагітності або в період лактації препарат Кардура може бути використаний лише тоді, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.Побічна діяЧастота небажаних реакцій представлена ​​за наступною класифікацією: дуже часто – ≥10%; часто - ≥1% і ДГПЗ За даними контрольованих клінічних досліджень, у хворих на ДГПЗ зустрічалися ті ж побічні реакції, що й у хворих на артеріальну гіпертензію. При постмаркетинговому застосуванні препарату повідомлялося про наступні небажані реакції. З боку кровотворної та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто шум у вухах. З боку органу зору: часто - Порушення колірного сприйняття; нечасто - синдром атонічної райдужної оболонки. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – метеоризм, запор, блювання. З боку печінки: дуже рідко – холестаз, гепатит, жовтяниця. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції. Лабораторні показники: нечасто збільшення маси тіла; дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку обміну речовин: нечасто анорексія. З боку опорно-рухового апарату: нечасто – артралгія, біль у спині, м'язові спазми, м'язова слабкість, міалгія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – парестезії; нечасто – гіпестезії, тремор. З боку психіки: часто – збудження, неспокій, безсоння; нечасто – депресія. З боку сечовивідних шляхів: нечасто – почастішання сечовипускання, поліурія, нетримання сечі; дуже рідко – дизурія, гематурія, ніктурія. З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія, імпотенція, пріапізм; дуже рідко – ретроградна еякуляція. З боку дихальної системи: часто – задишка, риніт; нечасто - кашель, носова кровотеча; дуже рідко – загострення наявного бронхоспазму. З боку шкірних покровів: нечасто - алопеція, свербіж шкіри, шкірний висип, пурпура; дуже рідко – кропив'янка. З боку ССС: нечасто – припливи крові до шкіри обличчя, виражене зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія. Інші: нечасто болі різної локалізації. Артеріальна гіпертензія У контрольованих клінічних дослідженнях препарату Кардура найчастіше зустрічалися побічні реакції, які можна віднести до типу постуральних (зрідка пов'язані з непритомністю) або неспецифічних, які включали наведені нижче реакції. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: часто – вертиго. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: дуже часто – запаморочення, головний біль; часто — постуральне запаморочення (після прийому першої дози може розвинутися виражене зниження артеріального тиску, яке може призвести до ортостатичного запаморочення, у тяжких випадках, особливо при швидкому переході зі становища лежачи в положення стоячи або в положення сидячи — до непритомності), сонливість. З боку дихальної системи: часто – риніт. Інші: часто - астенія, набряки нижніх кінцівок, стомлюваність, слабкість. Наступні побічні реакції відзначалася в процесі маркетингового застосування препарату Кардура у хворих на артеріальну гіпертензію, хоча в цілому такі симптоми могли спостерігатися і за відсутності лікування цим препаратом: часто – тахікардія, відчуття серцебиття, біль у грудній клітці; нечасто - стенокардія, інфаркт міокарда та аритмії; дуже рідко – брадикардія, порушення мозкового кровообігу.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної гіпотензії. Більша (98%) частина доксазозину в плазмі пов'язана з білками. Результати дослідження плазми людини in vitro свідчать про те, що доксазозин не впливає на зв'язування з білками дигоксину, варфарину, фенітоїну або індометацину. У клінічній практиці препарат Кардура застосовувався без будь-яких ознак взаємодії з тіазидними діуретиками, фуросемідом, бета-адреноблокаторами, антибіотиками, гіпоглікемічними засобами для внутрішнього застосування, урикозуричними засобами та антикоагулянтами. НПЗЗ (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати антигіпертензивну дію доксазозину. Доксазозин, усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. При одночасному прийомі з силденафілом на лікування легеневої гіпертензії підвищується ризик ортостатичної гіпотензії. При одноразовому застосуванні препарату Кардура у дозі 1 мг на добу протягом 4 днів у поєднанні з прийомом циметидину у дозі 400 мг 2 рази на добу, спостерігається 10% підвищення середніх значень AUC та статистично незначне збільшення середнього рівня Cmax у плазмі крові та середнього T1/ 2 доксазозину. Подібне 10% підвищення середніх значень AUC доксазозину на фоні прийому циметидину знаходиться в рамках варіабельності (27%) середніх значень AUC для доксазозину порівняно з плацебо. При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами посилює виразність їхньої дії (необхідна корекція дози). Не рекомендується приймати одночасно з іншими блокаторами альфа-адренорецепторів. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення у печінці можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами – зниження.Спосіб застосування та дозиВсередину (можливе застосування як уранці, так і ввечері). ДГПЗ Рекомендована початкова доза препарату Кардура становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність). Залежно від індивідуальних особливостей показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ, дозу можна збільшити до 2 мг, а потім – до 4 мг та до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай доза, що рекомендується, дорівнює 2-4 мг 1 раз на добу. Артеріальна гіпертензія Дозування варіює від 1 до 16 мг на добу. Лікування рекомендується починати з 1 мг 1 раз на добу протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність) (феномен першої дози). Після прийому першої дози пацієнту необхідне моніторування артеріального тиску протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену першої дози, особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз на добу. Для досягнення бажаного зниження АТ, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірних інтервалів до 4 мг, 8 мг і до максимальної – 16 мг, залежно від вираженості реакції пацієнта на прийом препарату. Зазвичай, доза становить 2-4 мг 1 раз на добу. Якщо до терапії додається діуретик або інший гіпотензивний засіб, необхідно коригувати дозу препарату Кардура залежно від стану пацієнта з подальшим титруванням під контролем лікаря. Якщо терапія препаратом Кардура була перервана на кілька днів, відновлювати застосування препарату слід з початкової дози. Застосування у пацієнтів похилого віку. Коригування дози не потрібне. Застосування при нирковій недостатності. Фармакокінетика доксазозину у хворих на ниркову недостатність не змінюється, а сам препарат не погіршує ниркову дисфункцію, тому у таких хворих його застосовують у звичайних дозах. Застосування при печінковій недостатності. Необхідно бути обережними. Застосування у дітей. Досвід застосування препарату Кардура у дітей відсутній.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, що іноді супроводжується непритомністю. Лікування: необхідно негайно укласти хворого на спину та підняти ноги, при необхідності провести симптоматичну терапію. Зв'язування доксазозину з білками плазми високе, тому діаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПостуральна гіпотензія/непритомність Як і при лікуванні будь-якими альфа-адреноблокаторами, особливо на початку терапії, у дуже незначного відсотка пацієнтів спостерігалася постуральна гіпотензія, що виявлялася запамороченням і слабкістю або втратою свідомості (непритомністю). Перед початком призначення будь-якого альфа-адреноблокатора пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати симптомів розвитку постуральної гіпотензії, зокрема, необхідно утримуватися від швидких змін положення тіла. На початку лікування препаратом Кардура пацієнту слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення. Препарат Кардура слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку у зв'язку з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії. З віком збільшується ризик виникнення запаморочення, порушення зору та непритомності. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при спекотній погоді. ДГПЗ У хворих на ДГПЗ препарат можна призначати як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному АТ. При застосуванні препарату у хворих з ДГПЗ із нормальним АТ зміна останнього несуттєва. При цьому у хворих з поєднанням артеріальної гіпертензії та ДГПЗ можливе застосування препарату в монотерапії. Перед початком терапії гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити її ракове переродження. Доксазозин не впливає на концентрацію простатспецифічного антигену у плазмі крові. Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки (варіант синдрому вузької зіниці) спостерігався у деяких пацієнтів при проведенні операції з приводу катаракти, які отримують або отримували лікування альфа1-адреноблокаторами. У зв'язку з тим, що інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки може призвести до почастішання ускладнень під час хірургічних втручань, необхідно попередити оперуючого хірурга про те, що альфа1-адреноблокатори приймаються на даний момент або приймалися раніше до операції. Спільне застосування з інгібіторами ФДЕ-5 Слід бути обережними при сумісному застосуванні препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до симптоматичної гіпотензії. Порушення функції печінки Необхідно бути обережними при призначенні препарату Кардура, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки, уникаючи призначення максимальних доз. Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Несумісність. Чи не відома.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: доксазозин мезилат – 4.85 мг, що відповідає вмісту доксазозину 4 мг; допоміжні речовини: карбоксиметилкрохмаль натрію – 2.4 мг, лактози моногідрат – 80 мг, целюлоза мікрокристалічна – 150.35 мг, магнію стеарат – 2.16 мг, натрію лаурилсульфат – 240 мкг. Пігулки по 4 мг. 7, 10 або 14 табл. у блістері з алюмінію/ПВХ. 2 блістери по 7 табл., 1 блістер по 14 табл. або 3 блістери по 10 табл. у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки 4 мг: білі, ромбоподібні, двоопуклі, на одній стороні - гравіювання «CN 4» і ризику, з іншого боку - гравіювання лого Pfizer.Фармакотерапевтична групаСудинорозширювальне.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; Tmax у крові досягається приблизно через 2 год. Доксазозин приблизно 98% зв'язується з білками плазми. Первинними шляхами метаболізму доксазозину є O-деметилювання та гідроксилювання. Виведення з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 22 год, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин зазнає активної біотрансформації; лише менше 5% дози виводиться у незміненому вигляді. Застосування у спеціальних груп пацієнтів За даними фармакокінетичних досліджень, у літніх пацієнтів та хворих на ниркову недостатність фармакокінетика препарату істотно не відрізняється від такої у хворих молодшого віку з нормальною функцією нирок. Є лише обмежені дані, отримані у пацієнтів з порушеною функцією печінки, про вплив препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). У клінічному дослідженні у 12 хворих з помірним порушенням функції печінки одноразове застосування доксазозину супроводжувалося збільшенням AUC на 43% та зниженням істинного перорального кліренсу на 40%. Необхідно бути обережними при призначенні доксазозину, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушеннями функції печінки.ФармакодинамікаДГПЗ Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Цю дію препарату пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у стромі та капсулі передміхурової залози, шийці сечового міхура. Доказано, що доксазозин є ефективним блокатором підтипу 1А альфа1-адренорецепторів, які становлять приблизно 70% всіх підтипів, альфа1-адренорецепторів, що знаходяться в передміхуровій залозі. Цим і пояснюється його дія у пацієнтів із ДГПЗ. Підтримуючий ефект лікування доксазозином та його безпека доведені при тривалому застосуванні препарату (наприклад, до 48 місяців). Артеріальна гіпертензія Застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до значного зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ОПСС. Поява цього ефекту пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у мережі судин. При прийомі препарату 1 раз на добу клінічно значущий антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 годин, артеріальний тиск знижується поступово; максимальний ефект спостерігається зазвичай через 2-6 годин після прийому препарату внутрішньо. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні доксазозином було однаковим у положенні лежачи та стоячи. Зазначено, що, на відміну від неселективних альфа1-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивалася. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми та тахікардія зустрічаються нечасто. Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ЛПВЩ до загального холестерину та значно знижуючи вміст загальних тригліцеридів та загального холестерину. У зв'язку з цим він має перевагу перед діуретиками та бета-адреноблокаторами, які не впливають сприятливо на зазначені параметри. Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ІХС, нормалізація АТ та концентрації ліпідів на фоні прийому доксазозину призводять до зниження ризику ІХС. Спостерігалося, що лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, встановлено, що доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів із порушеною толерантністю до глюкози. Доксазозин не має побічних метаболічних ефектів і може застосовуватися у хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет, лівошлуночкову недостатність і подагру. Дослідження in vitro показали антиоксидантні властивості 6'- та 7'-гідроксиметаболітів доксазозину в концентрації 5 мкмоль. У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих на артеріальну гіпертензію, лікування доксазозином супроводжувалося поліпшенням еректильної функції. Крім того, у хворих, які отримували доксазозин, порушення еректильної функції, що виникли знову, відзначалися рідше, ніж у пацієнтів, які отримували антигіпертензивні засоби.Показання до застосуваннядоброякісна гіперплазія передміхурової залози; затримка відтоку сечі та симптоми, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози; артеріальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії)Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до хіназоліну, доксазозину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років; тяжка печінкова недостатність у зв'язку з відсутністю досвіду застосування цієї категорії пацієнтів; інфекції сечовивідних шляхів; анурія; прогресуюча ниркова недостатність; гіпотензія та схильність до ортостатичних порушень (в т.ч. в анамнезі); супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів; каміння в сечовому міхурі. З обережністю: мітральний і аортальний стеноз, серцева недостатність з підвищенням хвилинного викиду, правошлуночкова недостатність, обумовлена ​​емболією легеневої артерії або ексудативним перикардитом, лівошлуночкова недостатність з низьким тиском наповнення, порушення мозкового кровообігу, літній вік ФДЕ-5), т.к. може виникати симптоматична гіпотензія, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяХоча в експериментах на тваринах препарат не чинив тератогенну дію, але при застосуванні його у високих дозах спостерігалося зниження виживання плода. Зазначені дози приблизно в 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини. Через відсутність адекватних добре контрольованих досліджень у вагітних або жінок, які годують груддю, безпека застосування препарату Кардура під час вагітності або в період годування груддю ще не встановлена. У зв'язку з цим під час вагітності або в період лактації препарат Кардура може бути використаний лише тоді, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.Побічна діяЧастота небажаних реакцій представлена ​​за наступною класифікацією: дуже часто – ≥10%; часто - ≥1% і ДГПЗ За даними контрольованих клінічних досліджень, у хворих на ДГПЗ зустрічалися ті ж побічні реакції, що й у хворих на артеріальну гіпертензію. При постмаркетинговому застосуванні препарату повідомлялося про наступні небажані реакції. З боку кровотворної та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто шум у вухах. З боку органу зору: часто - Порушення колірного сприйняття; нечасто - синдром атонічної райдужної оболонки. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – метеоризм, запор, блювання. З боку печінки: дуже рідко – холестаз, гепатит, жовтяниця. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції. Лабораторні показники: нечасто збільшення маси тіла; дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку обміну речовин: нечасто анорексія. З боку опорно-рухового апарату: нечасто – артралгія, біль у спині, м'язові спазми, м'язова слабкість, міалгія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – парестезії; нечасто – гіпестезії, тремор. З боку психіки: часто – збудження, неспокій, безсоння; нечасто – депресія. З боку сечовивідних шляхів: нечасто – почастішання сечовипускання, поліурія, нетримання сечі; дуже рідко – дизурія, гематурія, ніктурія. З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія, імпотенція, пріапізм; дуже рідко – ретроградна еякуляція. З боку дихальної системи: часто – задишка, риніт; нечасто - кашель, носова кровотеча; дуже рідко – загострення наявного бронхоспазму. З боку шкірних покровів: нечасто - алопеція, свербіж шкіри, шкірний висип, пурпура; дуже рідко – кропив'янка. З боку ССС: нечасто – припливи крові до шкіри обличчя, виражене зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія. Інші: нечасто болі різної локалізації. Артеріальна гіпертензія У контрольованих клінічних дослідженнях препарату Кардура найчастіше зустрічалися побічні реакції, які можна віднести до типу постуральних (зрідка пов'язані з непритомністю) або неспецифічних, які включали наведені нижче реакції. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: часто – вертиго. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: дуже часто – запаморочення, головний біль; часто — постуральне запаморочення (після прийому першої дози може розвинутися виражене зниження артеріального тиску, яке може призвести до ортостатичного запаморочення, у тяжких випадках, особливо при швидкому переході зі становища лежачи в положення стоячи або в положення сидячи — до непритомності), сонливість. З боку дихальної системи: часто – риніт. Інші: часто - астенія, набряки нижніх кінцівок, стомлюваність, слабкість. Наступні побічні реакції відзначалася в процесі маркетингового застосування препарату Кардура у хворих на артеріальну гіпертензію, хоча в цілому такі симптоми могли спостерігатися і за відсутності лікування цим препаратом: часто – тахікардія, відчуття серцебиття, біль у грудній клітці; нечасто - стенокардія, інфаркт міокарда та аритмії; дуже рідко – брадикардія, порушення мозкового кровообігу.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної гіпотензії. Більша (98%) частина доксазозину в плазмі пов'язана з білками. Результати дослідження плазми людини in vitro свідчать про те, що доксазозин не впливає на зв'язування з білками дигоксину, варфарину, фенітоїну або індометацину. У клінічній практиці препарат Кардура застосовувався без будь-яких ознак взаємодії з тіазидними діуретиками, фуросемідом, бета-адреноблокаторами, антибіотиками, гіпоглікемічними засобами для внутрішнього застосування, урикозуричними засобами та антикоагулянтами. НПЗЗ (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати антигіпертензивну дію доксазозину. Доксазозин, усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. При одночасному прийомі з силденафілом на лікування легеневої гіпертензії підвищується ризик ортостатичної гіпотензії. При одноразовому застосуванні препарату Кардура у дозі 1 мг на добу протягом 4 днів у поєднанні з прийомом циметидину у дозі 400 мг 2 рази на добу, спостерігається 10% підвищення середніх значень AUC та статистично незначне збільшення середнього рівня Cmax у плазмі крові та середнього T1/ 2 доксазозину. Подібне 10% підвищення середніх значень AUC доксазозину на фоні прийому циметидину знаходиться в рамках варіабельності (27%) середніх значень AUC для доксазозину порівняно з плацебо. При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними засобами посилює виразність їхньої дії (необхідна корекція дози). Не рекомендується приймати одночасно з іншими блокаторами альфа-адренорецепторів. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення у печінці можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами – зниження.Спосіб застосування та дозиВсередину (можливе застосування як уранці, так і ввечері). ДГПЗ Рекомендована початкова доза препарату Кардура становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність). Залежно від індивідуальних особливостей показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ, дозу можна збільшити до 2 мг, а потім – до 4 мг та до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай доза, що рекомендується, дорівнює 2-4 мг 1 раз на добу. Артеріальна гіпертензія Дозування варіює від 1 до 16 мг на добу. Лікування рекомендується починати з 1 мг 1 раз на добу протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопального стану (непритомність) (феномен першої дози). Після прийому першої дози пацієнту необхідне моніторування артеріального тиску протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену першої дози, особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз на добу. Для досягнення бажаного зниження АТ, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірних інтервалів до 4 мг, 8 мг і до максимальної – 16 мг, залежно від вираженості реакції пацієнта на прийом препарату. Зазвичай, доза становить 2-4 мг 1 раз на добу. Якщо до терапії додається діуретик або інший гіпотензивний засіб, необхідно коригувати дозу препарату Кардура залежно від стану пацієнта з подальшим титруванням під контролем лікаря. Якщо терапія препаратом Кардура була перервана на кілька днів, відновлювати застосування препарату слід з початкової дози. Застосування у пацієнтів похилого віку. Коригування дози не потрібне. Застосування при нирковій недостатності. Фармакокінетика доксазозину у хворих на ниркову недостатність не змінюється, а сам препарат не погіршує ниркову дисфункцію, тому у таких хворих його застосовують у звичайних дозах. Застосування при печінковій недостатності. Необхідно бути обережними. Застосування у дітей. Досвід застосування препарату Кардура у дітей відсутній.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, що іноді супроводжується непритомністю. Лікування: необхідно негайно укласти хворого на спину та підняти ноги, при необхідності провести симптоматичну терапію. Зв'язування доксазозину з білками плазми високе, тому діаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПостуральна гіпотензія/непритомність Як і при лікуванні будь-якими альфа-адреноблокаторами, особливо на початку терапії, у дуже незначного відсотка пацієнтів спостерігалася постуральна гіпотензія, що виявлялася запамороченням і слабкістю або втратою свідомості (непритомністю). Перед початком призначення будь-якого альфа-адреноблокатора пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати симптомів розвитку постуральної гіпотензії, зокрема, необхідно утримуватися від швидких змін положення тіла. На початку лікування препаратом Кардура пацієнту слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення. Препарат Кардура слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку у зв'язку з можливістю розвитку ортостатичної гіпотензії. З віком збільшується ризик виникнення запаморочення, порушення зору та непритомності. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при спекотній погоді. ДГПЗ У хворих на ДГПЗ препарат можна призначати як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному АТ. При застосуванні препарату у хворих з ДГПЗ із нормальним АТ зміна останнього несуттєва. При цьому у хворих з поєднанням артеріальної гіпертензії та ДГПЗ можливе застосування препарату в монотерапії. Перед початком терапії гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити її ракове переродження. Доксазозин не впливає на концентрацію простатспецифічного антигену у плазмі крові. Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки Інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки (варіант синдрому вузької зіниці) спостерігався у деяких пацієнтів при проведенні операції з приводу катаракти, які отримують або отримували лікування альфа1-адреноблокаторами. У зв'язку з тим, що інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки може призвести до почастішання ускладнень під час хірургічних втручань, необхідно попередити оперуючого хірурга про те, що альфа1-адреноблокатори приймаються на даний момент або приймалися раніше до операції. Спільне застосування з інгібіторами ФДЕ-5 Слід бути обережними при сумісному застосуванні препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ-5, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до симптоматичної гіпотензії. Порушення функції печінки Необхідно бути обережними при призначенні препарату Кардура, так само як і інших ЛЗ, що повністю піддаються біотрансформації в печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки, уникаючи призначення максимальних доз. Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Несумісність. Чи не відома.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. Екстракти листя кеджибелінга (шовковочашечника кучерявого – Strobilanthus crispus) – 176 мг; листя ниркового чаю (Orthosiphon stamineus) – 22 мг; листя осота городного (Sonchus oleraceus) – 22 мг. Допоміжні речовини: лактоза – 198 мг, крохмаль – 127, 05 мг, стеарат магнію – 3, 3 мг, аеросил – 1, 65 мг.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Безвременника осіннього насіння екстракт [екв. 500 мкг колхіцину] [у складі екстракту 57-64% лактози, 28-32% мікрокристалічної целюлози] 15,6 мг; Допоміжні речовини: Коповідон 5,33 мг; Крохмаль кукурудзяний 27,5 мг; Лактози моногідрат 41,6-43,9 мг; Магнію стеарат 0,33 мг; Пальмітостеаринова кислота 1,34 мг; Тальк 7,00 мг; Целюлоза мікрокристалічна 3,6-5,2 мг; Оболонка: Акації камедь 0,3 мг; Віск карнаубський 0,140 мг; Кармелозу натрію 0,273 мг; Магнію оксид 2,6 мг; Макрогол 6000 1093 мг; Опалюкс AS 250000 [цукроза – 0,7923 мг; Барвник Понсо 4R (Е124) – 0,26334 мг; барвник хіноліновий жовтий (Е104) – 0,09652 мг; титану діоксид (Е171) 0,07904 мг; повідон 0,0133 мг] 1,2445 мг; Повідон – До 25 2,186 мг; Сахароза 86,1515 мг; Тальк 11,975 мг; Титану діоксид (Е171) 3717 мг; Шелак 0,32 мг. По 20 таблеток в Ал/ПВХ/ПВДХ блістері, 1 блістер з інструкцією із застосування у картонній коробці.Опис лікарської формиТемно-червоні круглі блискучі пігулки, покриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування подагри.ФармакокінетикаКолхіцин швидко і інтенсивно всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Середня максимальна концентрація в плазмі становить 4.2 нг/мл і досягається приблизно через 70 хвилин після прийому в дозі 1 мг. Період напіввиведення становить 9,3 години. Колхіцин швидко проникає у тканини, має високий обсяг розподілу 473 л. Високі концентрації колхіцину виявляються у печінці, нирках, селезінці, лейкоцитах та ШКТ. Колхіцин метаболізується у печінці та виводиться головним чином з жовчю. Ентерогепатична циркуляція виявляється через 4-6 годин після внутрішньовенного введення. Найбільша частина введеної дози виводиться через кишечник та близько 23% – через нирки.ФармакодинамікаПротиподагрична дія колхіцину пов'язана зі зниженням міграції лейкоцитів у вогнище запалення та пригніченням фагоцитозу мікрокристалів солей сечової кислоти. Має також антимітотичну дію, пригнічує (повністю або частково) клітинний поділ у стадії анафази та метафази, запобігає дегрануляції нейтрофілів. Знижуючи утворення амілоїдних фібрил, перешкоджає розвитку амілоїдозу. Високо ефективний для усунення гострої подагри. У перші 12 год терапії стан суттєво покращується більш ніж у 75% хворих. У 80% може викликати побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту раніше клінічного покращення або одночасно з ним. У добовій дозі 1-2 мг при щоденному прийомі у 3/4 хворих на подагру зменшує ймовірність розвитку повторних гострих нападів. Попереджає гострі атаки у хворих на сімейну середземноморську лихоманку (знижує активність дофамін-бета-гідроксилази). Збільшує тривалість життя хворих на первинний AL-амілоїдоз. Має позитивний вплив на шкіру (пом'якшення, зменшення сухості) при системній склеродермії.Показання до застосуванняГострі напади подагри; періодична хвороба (сімейна середземноморська лихоманка).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність, період лактації, печінкова та/або ниркова недостатність, виражене пригнічення кістковомозкового кровотворення. З особливою обережністю слід призначати хворим похилого віку, а також з кахексією, які мають тяжкі порушення функції шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи. Непереносимість лактози, дефіцит лакгази, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дитячий вік віком до 18 років. З обережністю: пацієнти з цукровим діабетом (через вміст сахарози та лактози у складі препарату).Побічна діяДіарея, нудота, блювання та біль у шлунку, рідкісні випадки лейкопенії (зменшення числа білих кров'яних тілець). У деяких випадках після тривалого лікування спостерігалася міопатія та нейропатія, рідше – агранулоцитоз, гіпопластична анемія (зміна числа формених елементів крові), алопеція (облисіння).Взаємодія з лікарськими засобамиУ поєднанні з циклоспорином, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, підвищується ймовірність розвитку міопатії. Посилює ефект депримувальних та симпатоміметичних засобів. Порушує всмоктування ціанокобаламіну. Нестеротидні протизапальні препарати та ін. препарати, що викликають мієлодепресію, підвищують ризик розвитку лейкопенії та тромбоцитопенії. Протиподагричну активність знижують цитостатики (збільшують концентрацію сечової кислоти) і препарати, що закисляють сечу, олужнюючі посилюють ефект. Колхікум-Дісперт® можна застосовувати у комбінації з алопуринолом та препаратами урикозуричної дії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки ковтають повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. При гострому нападі подагри приймають спочатку 2 таблетки (1 мг колхіцину), а потім 0.5-1.5 мг через кожні 1-2 години до ослаблення болю. Сумарна доза препарату, прийнята протягом дня, має перевищувати 8 мг. Повторне призначення за схемою лікування гострого нападу подагри може бути проведене не раніше ніж через 3 дні. Для профілактики гострих нападів подагри у перші кілька місяців лікування урикозуричними засобами приймають по 0,5-1,5 мг щодня або через день протягом (як правило) 3 місяців.ПередозуванняГостра інтоксикація спостерігалася у дорослих після прийому дози близько 20 мг та у дітей – після прийому дози 5 мг. Хронічна інтоксикація може спостерігатися у хворих, які страждають на подагру, після прийому сумарної дози 10 мг або вище протягом декількох днів. Оскільки колхіцин має антимітотичну активність, ураження піддаються частіше органи, для яких характерна висока швидкість проліферації. Симптоматика інтоксикації. Приблизно через 2-6 годин після прийому внутрішньо токсичної дози відзначаються печіння і періння в горлі та в роті, позиви до блювання і утруднене ковтання, нудота, спрага та блювання, а після цього - позиви до сечовипускання та дефекації, тенезми та коліки (як правило , у виснажених хворих). Слизово-водяниста та/або геморагічна діарея може спричинити втрату рідини та електролітів, внаслідок чого можливий розвиток гіпокаліємії, гіпонатріємії та метаболічного ацидозу. Часто хворі скаржаться одночасно на сором і біль у серці. Надалі спостерігається блідість, зниження температури тіла, ціаноз та диспное. Можливий розвиток тахікардії та артеріальної гіпотензії (аж до колапсу). Неврологічні розлади. виявляються у формі зниження чутливості, судом та симптомів паралічу. Можливий смертельний результат у перші три дні внаслідок серцево-судинної недостатності та паралічу дихання. Через 1-2 тижні після лікування інтоксикації може спостерігатися повна, іноді довготривала алопеція. У деяких випадках відзначалися порушення функції нирок, легень та печінки. Є повідомлення про рідкісні випадки сліпоти. Лікування інтоксикації. Лікування може бути лише симптоматичним, яке спрямоване на стабілізацію серцево-судинної системи. Внутрішньовенно калельно вводять плазмозамінники або ізотонічний розчин хлориду натрію з добавкою глюкози і електролітів (головним чином, калію), проводять моніторування ЕКГ. Задля підтримки скоротливості міокарда можна призначити дигоксин. При необхідності – антибіотикотерапія. При підвищеному тиску спинномозкової рідини показаний дексаметазон; може виникнути потреба у проведенні люмбальної пункції. При спазмах у животі призначають атропін, папаверин чи танналбін. Не слід застосовувати опіати. Може виникнути необхідність застосування оксигенотерапії або проведення штучного дихання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування необхідно проводити під ретельним гематологічним та клінічним контролем. При появі виражених побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту слід зменшити дозу або відмінити препарат. При зниженні кількості лейкоцитів нижче 3000/мкл та тромбоцитів нижче 100000/мкл прийом припиняють до нормалізації картини крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛактоза, екстракт трави золототисячника сухого, екстракт коренів любистока сухого, екстракт ягід журавлини сухий, екстракт листя брусниці сухий, мальтодекстрин, Е553iii, Е470, Е464, Е171, Е422, Е172.Характеристика«Ехінацея Біокор Комплекс» - засіб, що володіє загальнозміцнюючими та імуностимулюючими властивостями, джерело селену, вітамінів С та Е. Екстракт ехінацеї, що входить до складу драже, стимулює імунну систему організму, підвищуючи тим самим опірність до застудних і вірусних захворювань.Властивості компонентівЕкстракт шипшини введений у композицію як додаткове джерело антиоксидантів для зміцнення імунної системи. Екстракт оману забезпечує протизапальну, антимікробну та жовчогінну дію. Додатково «Ехінацея Біокор Комплекс» збагачена селеном, вітамінами С та Е, які посилюють та доповнюють антиоксидантну дію один одного, що також позитивно впливає на імунну систему.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела арбутину і флавоноїдів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 драже 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт плодів пальми сабаль; екстракт коріння лопуха; екстракт трави хвоща польового, цинку цитрат, токоферолу ацетат; натрію селеніт, калію йодат, желатин, мікрокристалічна целюлоза, діоксид кремнію аморфний, магнію стеарат, титану діоксид.ХарактеристикаПередміхурова залоза - орган, стан якого впливає на статеве життя чоловіка і його здатність до народження дітей. Простата не тільки відповідає за сперматогенез, забезпечує провідність насіннєвої рідини, а й бере участь у формуванні статевого потягу та оргазму. Крім того, вона здійснює ендокринну регуляцію — у тісному взаємозв'язку з іншими залозами внутрішньої секреції, насамперед із гіпофізом. Запалення простати може спричиняти порушення функцій чоловічої статевої системи, деяких форм імпотенції, супроводжуватися розладами сечовипускання. Таке запалення, що має хронічний характер, часто зустрічається у чоловіків молодого та середнього віку. На початку ХХІ століття Росії хронічний простатит становив до 35 % всіх звернень до лікаря з приводу урологічних проблем серед працездатного чоловічого населення.Ось чому так важливо заздалегідь вживати необхідних заходів для підтримки передміхурової залози, особливо у випадках, коли вона ослаблена. У цьому можуть допомогти природні для людини рослинні речовини, що мають спеціальну дію, а також деякі каротиноїди, мінерали та вітаміни.Властивості компонентівЕкстракт пальми сабаль. У дикій природі це дерево зустрічається на південному сході США. Використовуються схожі формою на оливу плоди сабаля, що містять велику кількість глюкози та ефірної олії. Має позитивний вплив на еякуляторну функцію. Зменшує ознаки запалення та набряклості. Сприяє придушенню процесів, що загрожують виникненням та розвитком аденоми простати, не порушуючи гормональний баланс, роботу гіпоталамуса та гіпофіза. Лікопін. Рослинний каротиноїд червоного кольору, що міститься, зокрема, у плодах томатів. Запобігає окисленню низькорівневого ліпопротеїну (поганого холестерину), що призводить до зниження прохідності судин. Екстракт трави хвоща польового. Активізує статеву функцію. Покращує роботу сечового міхура та сечовивідних шляхів. Вирізняється антиоксидантним ефектом. Екстракт лопуха. Має протизапальну та жарознижувальну дію. Посилює очищення крові нирками. Селен. Сприяє підтримці рухливості та формуванню структури сперматозоїдів. Допомагає нейтралізувати дію хімічних токсинів на органи та системи організму. Цинк. Впливає на сперматогенез та збільшення концентрації чоловічих статевих клітин. Чинить вплив на підвищення рівня тестостерону в крові. Йод. Необхідний для вироблення гормонів щитовидної залози, які активно взаємодіють із статевими залозами та гіпофізом; сприяє стабілізації психоемоційного стану, підтримці бадьорості та активності, підвищенню життєвого тонусу. Вітамін Е (токоферол). Приводить до зменшення тяжкості окислювального стресу у тканинах чоловічих статевих органів. Сприяє збільшенню кількості нормальних форм сперматозоїдів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі для чоловіків - додаткового джерела вітаміну Е, лікопіну, цинку, йоду, селену, що містить жирні кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиЧоловікам приймати по 1 капсулі 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 2-3 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт насіння пажитника, екстракт коренеплодів маки перуанської, екстракт листя епімедіуму, цинку цитрат, токоферолу ацетат 50 %, екстракт коренів женьшеню, селеніт натрію, альтодекстрин, діоксид кремнію аморфний, капсула желатинова (желатин, дикан, дикан; стеарат магнію.ХарактеристикаДо складу комплексу входять екстракти насіння пажитника, коренеплодів перуанської маки, листя епімедіуму та коріння женьшеню. Всі ці рослини з давніх-давен застосовуються для поліпшення емоційного стану чоловіка та нормалізації роботи чоловічої статевої системи - у тих випадках, коли збої викликані стресами, втомою, впливом фізичних навантажень або психологічних факторів. Благотворна дія рослинних екстрактів доповнена вітаміном Е, мінералами цинком та селеном, які також необхідні для нормального функціонування чоловічої статевої системи.Властивості компонентівПеруанська мака. Містить велику кількість амінокислот та мінералів. Ця рослина вважається афродизіаком – стимулює статеву функцію, підвищує лібідо, посилює гостроту відчуттів, покращує потенцію. Благотворно впливає стан простати, зменшує ризик розвитку вікових змін. Крім того, маку має тонізуючі властивості, підвищує загальний емоційний фон, покращує фізичну витривалість та працездатність. Пажитник. Використовується як у традиційній, так і в народній медицині з давніх-давен. Насіння пажитника містить компоненти, які стимулюють сперматогенез, зміцнюють капіляри (у тому числі покращують кровообіг у печеристих тілах, від яких залежить ерекція), зменшують запальні процеси. Женьшень. Відомий своєю стимулюючою та загальнотонізуючою дією при розумовій та фізичній напрузі, втомі, зниженій працездатності та ослабленій функції статевих залоз. Крім того, женьшень благотворно впливає на стан нервової системи та допомагає організму відновлюватися після стресів, адаптуватися до нових умов. Епімедіум. Містить велику кількість речовин, які покращують кровопостачання чоловічих статевих органів, благотворно впливають на еректильну функцію, а також підвищують статевий потяг та нормалізують психоемоційний стан чоловіка. Вітамін Е захищає від окислення гормони, тому необхідний правильної роботи чоловічої репродуктивної системи. Вітамін Е також сприяє запобіганню статевим органам чоловіка від дії несприятливих факторів навколишнього середовища. Цинк. Найбільше цинку міститься в спермі, передміхуровій залозі, еритроцитах, печінці, мозку, шкірі. Цинк є безпосереднім учасником роботи чоловічої репродуктивної системи, він допомагає знизити ризик вікових змін. Селен. Один із потужних антиоксидантів, що захищають чоловічу репродуктивну систему від окисного стресу. Необхідний для формування рухливих сперматозоїдів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі для чоловіків - джерела тригонеліну, гінсенозидів, флавоноїдів, додаткового джерела вітаміну Е, цинку, селену, що містить фітостерини, стероїдні сапоніни.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, підвищена нервова збудливість, безсоння, прийом у вечірній час, підвищений артеріальний тиск, порушення серцевої діяльності, виражений атеросклероз.Спосіб застосування та дозиДорослим чоловікам по 2 капсули 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 3 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: теразозин (у формі дигідрату гідрохлориду) 2 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк, заліза оксид жовтий, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат. 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки оранжево-жовтого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними краями та насічкою на одному боці.Фармакотерапевтична групаБлокатор периферичних постсинаптичних α1-адренорецепторів. Блокуючи α1-адренорецептори гладких м'язів передміхурової залози та шийки сечового міхура, препарат сприяє нормалізації сечовипускання у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Викликає розширення артеріол та венул, зменшує ОПСС та венозне повернення до серця, внаслідок чого знижується АТ. Початок гіпотензивної дії через 15 хв після прийому внутрішньо (одноразова доза). Тривалість гіпотензивної дії - 24 години. Максимальний ефект при прийомі одноразової дози досягається протягом 2-3 годин. Максимальний гіпотензивний ефект досягається через 6-8 тижнів терапії. При тривалому застосуванні зниження артеріального тиску не супроводжується, як правило, розвитком рефлекторної тахікардії. Препарат сприяє нормалізації ліпідного обміну: знижує вміст холестерину, ТГ, ЛПНГ та ЛПДНЩ у крові, збільшуючи при цьому кількість ЛПВЩ. При систематичному застосуванні Корнаму відзначається регресія гіпертрофії лівого шлуночка.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо швидко і досить повно абсорбується із ШКТ. Ступінь абсорбції не залежить від одночасного прийому їжі. C max  у плазмі досягається через 1 годину після прийому. Зв'язування із білками плазми становить 90-94%. Метаболізм та виведення Біотрансформується у печінці з утворенням 4 метаболітів, один з яких (піперазинове похідне теразозину) має антигіпертензивну активність. T1/2 становить 12 год. Виводиться із жовчю (60%) та нирками (40%, їх 10% - у незміненому вигляді). Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При печінковій недостатності кліренс знижується.Клінічна фармакологіяАльфа1-адреноблокатор. Антигіпертензивний препарат. Препарат, що застосовується при порушеннях сечовипускання при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози (симптоматичне лікування); артеріальна гіпертензія.Протипоказання до застосуванняДитячий вік; Підвищена чутливість до препарату. З обережністю слід призначати препарат при стенокардії, ІХС, печінковій або нирковій недостатності, порушенні мозкового кровообігу, цукровому діабеті типу 1.Вагітність та лактаціяКорнам можна застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування у тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи немовляти.Побічна діяПри лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози З боку серцево-судинної системи: рідко – ортостатична гіпотензія. З боку центральної нервової системи: сонливість, запаморочення, астенія. Інші: закладеність носа. При лікуванні артеріальної гіпертензії З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія - "ефект першої дози" (спостерігалася у 1% пацієнтів, які переважно отримують одночасно діуретики або бета-адреноблокатори), що виявляється запамороченням, тахікардією, можливі непритомні стани; рідко – відчуття серцебиття, периферичні набряки, закладеність носа. З боку ЦНС: рідко – запаморочення, астенія, сонливість, порушення чіткості зорового сприйняття. З боку системи кровотворення: зниження (пов'язане з гемодилюцією) гематокриту, гемоглобіну, лейкопенію, гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію. Інші: рідко – зниження потенції, нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Корнаму та бета-адреноблокаторів, діуретиків, блокаторів кальцієвих каналів, інгібіторів АПФ антигіпертензивний ефект може посилюватися. Потрібна особлива обережність при одночасному призначенні теразозину та антигіпертензивних препаратів центральної дії. Всмоктування теразозину знижується при одночасному прийомі адсорбентів та антацидів. Адреноміметики послаблюють ефект теразозину. При одночасному застосуванні теразозину та НПЗЗ можливе зниження антигіпертензивної дії внаслідок придушення синтезу простагландинів та затримки рідини та іонів натрію.Спосіб застосування та дозиПри доброякісній гіперплазії передміхурової залози початкова доза становить 1 мг 1 раз на добу перед сном. Поступово дозу збільшують до 2-10 мг на добу до досягнення оптимального ефекту. Терапевтичний ефект зазвичай відзначається через 2 тижні з початку лікування. Для досягнення стійкого ефекту курс лікування становитиме 4-6 тижнів. При артеріальній гіпертензії призначають препарат у початковій дозі 1 мг на добу перед сном. Поступово дозу збільшують до досягнення клінічного ефекту. Підтримуюча доза становить 1-10 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза – 20 мг. У разі тимчасового припинення прийому препарату лікування відновлюють за тією самою схемою.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, порушення координації рухів, непритомність. Лікування: необхідно укласти пацієнта, опустивши головний кінець ліжка. У разі потреби призначають гіпертензивні засоби, внутрішньовенне введення рідини. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії лікування слід розпочинати з призначення Корнаму у дозі 1 мг/добу перед сном, після чого пацієнт повинен перебувати у ліжку 6-8 год. Ризик виникнення ортостатичної артеріальної гіпотензії ("ефект першої дози") найбільш високий протягом 30-90 хв після прийому препарату та підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують бета-адреноблокатори та діуретики, при зменшенні ОЦК, гіпосольовій дієті, а також при відновленні лікування препаратом після перерви (кілька днів). У разі тимчасового припинення лікування відновлюють терапію з тієї самої дози. У процесі лікування рівень специфічного антигену передміхурової залози не змінюється. До початку терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити рак передміхурової залози. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при спекотній погоді. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Протягом 12 годин після прийому першої дози, після збільшення дози або переривання терапії не рекомендується займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему