Каталог товаров

Лекарства и БАД

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Активна речовина: цинку оксид – 12,5 г; Допоміжні речовини: тальк – 12,5 г, крохмаль картопляний – 12,5 г, гліцерол – 20,0 г, етанол 70% – 20,0 г, вода очищена – до 100,0 г. По 100 г і 125 г у флакони скляні з гвинтовою горловиною для лікарських засобів, закупорені пробками поліетиленовими та кришками нагвинчувані або у флакони пластикові з гвинтовою горловиною з поліетилену низького тиску, закупорені кришкою поліетиленової різьбової з полі. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону коробки А або хром-ерзац. Допускається флакони по 100 г і 125 г укладати в коробки з перегородками або гратами з гофрованого картону по 12, 25, 40, 50 штук з рівною кількістю інструкцій із застосування (для стаціонарів).Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном, змоченим препаратом, суспензію наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу. Якщо після лікування покращення не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняВипадки передозування при зовнішньому застосуванні не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання у вічі. Уважно прочитайте інструкцію перед тим, як розпочати застосування препарату. Збережіть інструкцію, вона може знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся призначено особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може зашкодити навіть за наявності тих самих симптомів, що і у Вас. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Активна речовина: Цинку оксид – 12,5 г; Допоміжні речовини: Тальк медичний – 12,5 г; Крохмаль картопляний – 12,5 г; Гліцерол – 20,0 г; Етанол (етиловий спирт) 70% – 20,0 г; Вода очищена – до 100 г. По 100 і 125 г препарату у флакони темного скла, закупорені пробками поліетиленовими або пластмасовими, або полімерними та нагвинчуваними пластмасовими або поліетиленовими кришками, або закупорені засобами закупорювальними поліетиленовими або полімерними. По 100 і 125 г препарату у флакони, банки полімерні, закупорені пробками поліетиленовими або пластмасовими, або полімерними та нагвинчуваними пластмасовими або поліетиленовими кришками, або закупорені засобами закупорювальними поліетиленовими або полімерними. По 100 і 125 г препарату у флакони з поліетилентерефталату, закупорені ковпачками полімерними гвинтовими. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку. Допускається упаковка без пачки по 30 флаконів по 100 або 125 г з кількістю інструкцій по застосуванню в групову упаковку (для стаціонарів).Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цинку оксиду та інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном, змоченим препаратом, суспензію наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу.ПередозуванняНаразі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання у вічі. Препарат призначений лише для зовнішнього застосування. Якщо симптоми захворювання не зникають, слід звернутися до лікаря. Суспензію не слід застосовувати за наявності інфекції у місцях пошкодженої шкіри. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Діюча речовина: цинку оксид – 12,5 г; Допоміжні речовини: тальк – 12,5 г; крохмаль картопляний – 12,5 г; гліцерол – 20,0 г; етанол (спирт етиловий) 70% – 20,0 г; вода очищена – до 100,0 г. По 50, 100, 125 і 200 г препарату у флакони світлозахисного скла або поліетилентерефталату, закупорені поліетиленовими пробками з пластиковими кришками, що нагвинчуються або нагвинчуються з контролем першого розтину, або кришками з аплікатором для нанесення, На флакон наклеюють етикетку з паперу етикетковою, або письмовою, або етикетку, що самоклеїться. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном, змоченим препаратом, суспензію наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу. Якщо після лікування покращення не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняВипадки передозування при зовнішньому застосуванні не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСуспензія призначена лише для зовнішнього застосування. Не допускати попадання у вічі. Суспензію не слід застосовувати за наявності інфекції у місцях пошкодженої шкіри. Уважно прочитайте інструкцію перед тим, як розпочати застосування препарату. Збережіть інструкцію, вона може знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся призначено особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може зашкодити навіть за наявності тих самих симптомів, що і у Вас. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами або заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Активна речовина: Цинку оксид (Цинку окис) – 12,5 г; Допоміжні речовини: Тальк - 12,5 г, Крохмаль картопляний сорт "Екстра" або "Вищий" - 12,5 г, Гліцерол (Гліцерин) - 20,0 г, Етанол (Спирт етиловий) 70 % - 20,0 г, Вода очищена до 100 г. По 100 г або 125 г у флаконах оранжевого скла з гвинтовою горловиною або у флаконах скляних з коричневого скла з гвинтовою горловиною, закупорених пробками полімерними і кришками полімерними нагвинчувані або кришками пластмасовими з пробками або без них, або ковпачками. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Упаковка для стаціонарів. Флакони по 100 г або 125 г разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку для стаціонарів по 28 шт. або 32 шт.Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном змоченим препаратом нанести суспензію на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу.ПередозуванняВипадки передозування при зовнішньому застосуванні не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання у вічі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Активна речовина: цинку оксид – 12,5 г; Допоміжні речовини: тальк медичний – 12,5 г, крохмаль картопляний – 12,5 г, гліцерол – 20 г, етанол 70 % – 20 г, вода очищена – до 100 г. По 100 г або 125 г препарату у флакони темного скла з гвинтовою горловиною, закупорені поліетиленовими пробками та кришками, що нагвинчуються. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка флаконів з рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку.Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном, змоченим препаратом, суспензію наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу.ПередозуванняВипадки передозування при зовнішньому застосуванні не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання у вічі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 гр.: Активна речовина: Цинку оксид (Цинку окис) – 12,5 г; Допоміжні речовини: Тальк – 12,5 г; Крохмаль картопляний – 12,5 г; Гліцерол – 20 г; Спирт етиловий (етанол) 70% – 20 г; Вода очищена – до 100 г. По 50 г, 100 г, 125 г або 150 г у флакони оранжевого скла, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. 30, 50, 80, 100, 120, 140, 160, 180, 200 флаконів разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону ("Для стаціонарів").Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаАнтисептичний, в'яжучий засіб, що підсушує. Зменшує ексудацію та мокнення, що знімає місцеві явища запалення та роздратування. Симптоматичний ефект препарату визначається оксидом цинку.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія, висип. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням збовтувати. Тампоном, змоченим препаратом, суспензію наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняВипадки передозування при зовнішньому застосуванні не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання у вічі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 100 р.: Цинку окису (цинку оксид) 12,5 г, тальку 12,5 г, крохмалю картопляного 12,5 г, гліцерину (гліцерол) 20 г, спирту етилового 70 % (етанол) 20 г, води очищеної до 100 г. Суспензія для зовнішнього застосування. По 125 г у флаконах оранжевого скла, поміщених у картонні пачки або без пачки з інструкцією із застосування препарату.Опис лікарської формиНеоднорідна суспензія з осадом білого або білого з сіруватим відтінком кольору, що швидко виділяється після збовтування.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаМає антисептичну, в'яжучу, підсушуючу дію.Показання до застосуванняДерматити, виразки шкіри, попрілості.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМісцеві алергічні реакції у вигляді сверблячки, гіперемії, висипу.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносити на уражені ділянки шкіри тампоном, змоченим препаратом, 2-3 десь у день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМожливе застосування під час вагітності та в період лактації. Не слід допускати попадання препарату у вічі, на рани.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина: цинку сульфат 2,5 мг; допоміжні речовини: борна кислота, очищена вода. По 5 або 10 мл у скляних флаконах, закупорених гумовими пробками і обкатаних алюмінієвими ковпачками, або по 5 або 10 мл у флаконах поліетиленових або поліпропіленових, герметизованих крапельницями і кришками, що нагвинчуються. 1 флакон скляний у комплекті з кришкою-крапельницею або без неї разом з інструкцією із застосування в картонній пачці або в контурному осередку, упакованому в пакет, що термосклейується. 1 флакон полімерний разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці або в контурному осередку, поміщеній в пакет, що термосклейується. 50 флаконів скляних або полімерних разом із 10 інструкціями щодо застосування у картонній коробці (для стаціонару).Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний та в'яжучий засіб.ФармакодинамікаІон цинку бере участь у метаболізмі та стабілізації клітинних мембран, впливає на процеси регенерації, входить до складу основних ферментів, бере участь у різноманітних біохімічних реакціях. Протимікробна активність іонів цинку пов'язана з їхньою здатністю коагулювати білки мікроорганізмів з утворенням альбумінатів. Залежно від глибини проникнення розвивається підсушуючий і терпкий ефект. Препарат має також місцеву протизапальну дію.Показання до застосуванняКон'юнктивіт; блефарит; профілактика бактеріальної інфекції при попаданні стороннього тіла до кон'юнктивальної порожнини.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік до 18 років, синдром "сухого ока", вагітність, період годування груддю.Побічна діяІноді виникає почервоніння слизової оболонки ока та біль в очах. Якщо ці явища тривають понад 3 дні, потрібна повторна консультація лікаря.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 краплі в кон'юнктивальну порожнину 2-4 десь у день. Курс лікування 5-14 днів, залежно від призначення лікаря.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина: цинку сульфат 2,5 мг; допоміжні речовини: борна кислота, очищена вода. По 5 або 10 мл у скляних флаконах, закупорених гумовими пробками і обкатаних алюмінієвими ковпачками, або по 5 або 10 мл у флаконах поліетиленових або поліпропіленових, герметизованих крапельницями і кришками, що нагвинчуються. 1 флакон скляний у комплекті з кришкою-крапельницею або без неї разом з інструкцією із застосування в картонній пачці або в контурному осередку, упакованому в пакет, що термосклейується. 1 флакон полімерний разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці або в контурному осередку, поміщеній в пакет, що термосклейується. 50 флаконів скляних або полімерних разом із 10 інструкціями щодо застосування у картонній коробці (для стаціонару).Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний та в'яжучий засіб.ФармакодинамікаІон цинку бере участь у метаболізмі та стабілізації клітинних мембран, впливає на процеси регенерації, входить до складу основних ферментів, бере участь у різноманітних біохімічних реакціях. Протимікробна активність іонів цинку пов'язана з їхньою здатністю коагулювати білки мікроорганізмів з утворенням альбумінатів. Залежно від глибини проникнення розвивається підсушуючий і терпкий ефект. Препарат має також місцеву протизапальну дію.Показання до застосуванняКон'юнктивіт; блефарит; профілактика бактеріальної інфекції при попаданні стороннього тіла до кон'юнктивальної порожнини.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік до 18 років, синдром "сухого ока", вагітність, період годування груддю.Побічна діяІноді виникає почервоніння слизової оболонки ока та біль в очах. Якщо ці явища тривають понад 3 дні, потрібна повторна консультація лікаря.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 краплі в кон'юнктивальну порожнину 2-4 десь у день. Курс лікування 5-14 днів, залежно від призначення лікаря.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАскорбінова кислота; целюлоза мікрокристалічна (носій), цинку лактат, кверцетин, холекальциферол (вітамін D3), стеарат кальцію та діоксид кремнію аморфний (агенти антистежують).ХарактеристикаСприяє зміцненню імунітету, відновленню захисних сил організму в період сезонних епідемій грипу та застуди. Удосконалена формула для посилення імунної підтримки, зниження ризику застудних та вірусних захворювань. Вітамін D та кверцетин сприяють покращенню функціонального стану бронхів та легень, показників зовнішнього дихання, зміцненню стінок кровоносних судин та капілярів. Віруси, бактерії, інфекції… Наш імунітет постійно зазнає їх атаки. У періоди, коли ці хвороботворні організми особливо активні, імунна система вже не може справлятися самостійно і потребує додаткової підтримки. Але що ж вибрати серед усього різноманіття противірусних засобів? Цинк+D+С+кверцетин від компанії «Евалар» – це вдосконалена формула для посилення імунної підтримки, зниження ризику застудних та вірусних захворювань. Він поєднує в собі відразу кілька активних імуностимулюючих компонентів, які у комплексі посилюють дії один одного: цинк, вітамін D, вітамін С та кверцетин. Завдяки такому потужному поєднанню активних інгредієнтів з вираженими антиоксидантними властивостями, Цинк+D+C+кверцетин сприяє зміцненню імунітету, відновленню захисних сил організму в період сезонних епідемій грипу та застуди, покращенню функціонального стану бронхів та легень, показників зовнішнього дихання, а також зміцненню судин та капілярів.Властивості компонентівЦинк - одна з небагатьох речовин, яка впливає одночасно на всі ланки імунітету людини. Він підвищує вироблення интерферонов1 – білків, які першими встають захист організму проти інфікування вірусами, бактеріями та інші микроорганизмами2. Цинк перешкоджає поширенню вірусу в клітині3, захищає від руйнування лімфоцитів4. Також він посилює функції тимусу (вилочкової залози), який іноді навіть називають серцем імунної системи за рахунок здатності виробляти нові Т-клітини. Саме вони, у свою чергу, розпізнають віруси та нейтралізують їх5. Вітамін D є унікальним адаптивним імуномодулятором. Він посилює вроджений імунітет, активізує антимікробні пептиди, які усувають патогенні організми, такі як мікроби, бактерії та віруси6. Вітамін D зміцнює клітинний імунітет, знижує рівень «цитокінового шторму»7, а також підтримує функцію легень, зменшуючи запальну реакцію, спричинену вірусами8. Крім цього, він також стимулює вироблення антимікробних білків у слизових оболонках верхніх дихальних шляхів8. Вітамін С – визнаний імуностимулятор. Він посилює вироблення білків інтерферонів, які вступають у боротьбу з вірусами одними з перших. Має протизапальні властивості, сприяє нейтралізації вільних радикалів та захисту клітин легень від їх агресивного впливу9,10. Кверцетин – унікальний природний біорегулятор, еталонний антиоксидант, що перешкоджає руйнуванню клітинних мембран вільними радикалами та розвитку запалення11,12. У людей з бронхо-легеневими захворюваннями при пневмонії, хронічному бронхіті, астмі, ХОЗЛ (хронічній обструктивній хворобі легень) він сприяє зменшенню частоти нападів, швидшому зникненню кашлю, задишки, набряклості бронхів, поліпшенню прохідності бронхів, відновленню легеневої тканини1 та нормального 2 . А останні дані досліджень із Китаю показують, що кверцетин сприяє захисту від вірусів13.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років приймати по 1 таблетці на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше ніж 1 місяць. За потреби курс прийому можна повторювати. Рекомендується щоденний прийом у період сезонних епідемій грипу та застуди.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Відео на цю тему.
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Цинку сульфату гептагідрат (у перерахунку на цинку сульфат моногідрат) – 124 мг*; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, тальк, магнію стеарат, лактоза моногідрат; Оболонка: гіпромелоза (оксипропілметилцелюлоза), макрогол (поліоксіетиленгліколь), титану діоксид, лак азорубіновий Е122. * 124 мг цинку сульфату моногідрату відповідає 45 мг цинк-йону. По 25 таблеток у блістер (Al/PVC). По 1 блістеру поміщають у картонну пачку разом із інструкцією із застосування. По 150 таблеток у полімерну банку. Кожну банку поміщають у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою рожево-фіолетового кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат цинку.ФармакодинамікаЦинк є одним із найважливіших мікроелементів. Він входить до складу майже 200 ферментів, які визначають перебіг різних метаболічних процесів, включаючи синтез білків та вуглеводний обмін. Цинк стимулює синтез колагену та білка в регенеруючій тканині, має підсушуючу та в'яжучу дію; стимулює синтез інсуліну. Активує карбоангрідрази та супероксидисмутази еритроцитів, супероксидисмутази цитозолю, глутаматдегідрогенази, гідролазу лужної фосфотази, амінопептидази, нейтральні протеази.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування дефіциту цинку, спричиненого неповноцінним та незбалансованим харчуванням, порушенням всмоктування та іншими станами, які порушують засвоєння цинку та збільшують його втрату організмом. Acrodermatitis enteropathica (ентеропатичний акродерматит), acne pustulosa та acne phlegmonosa (гнійні та флегмонозні вугри). При тривалому лікуванні кортикостероїдами, особливо у момент відміни препаратів. Як допоміжне лікування труднозагоюючих ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 4 років.Побічна діяАлергічні реакції. Дефіцит міді. Можуть відзначатися (особливо при прийомі великих доз) шлунково-кишкові розлади (нудота, діарея, печія), гематологічні розлади, обумовлені спричиненим цинком дефіцитом міді, у тому числі лейкопенія, що супроводжується підвищеною температурою, ознобом, болем у горлі, нею. у ротовій порожнині та глотці, сидеробластна анемія, що супроводжується почуттям втоми, слабкістю. Можуть з'явитися головний біль та металевий присмак у роті. У разі виникнення вищезазначених симптомів слід припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСолі цинку знижують всмоктування тетрациклінів, міді (препарат слід застосовувати не раніше ніж 2 години після прийому цих препаратів). Тіазидні діуретики посилюють виведення цинку із сечею. Фолієва кислота може порушувати всмоктування цинку. Високі дози заліза, пеніциламін та інші комплексоутворюючі засоби значно зменшують всмоктування цинку (мають застосовуватися не раніше 2 годин після прийому цих препаратів). Комплексні препарати (наприклад, полівітамінні препарати з мінералами, що містять цинк) - одночасне застосування декількох препаратів, що містять цинк, може призвести до високої концентрації цинку в плазмі. Дієта, багата на фосфати (наприклад, молочні, продукти), зернові хлібобулочні вироби або овочі обмежують всмоктування цинку шляхом зв'язування в комплекси, що не всмоктуються; Така їжа може прийматися не менше ніж через 2 години після застосування солей цинку.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки не можна ділити або розжовувати. Цинктерал®-Тева слід приймати за рекомендацією лікаря. Ентеропатичний акродерматит Дорослим: 1 таблетка 3 рази на добу за 1 годину до або через 2 години після їди. Дітям старше 4-х років: по 1 таблетці на добу. Після досягнення клінічного покращення дозу знижують до 1 таблетки 2 рази на добу, а потім 1 таблетку на добу до повного зникнення симптомів захворювання. Гнійні та флегмонозні вугри Дорослим: 1-2 таблетки на добу. Дітям старше 4 років: 1 таблетка на добу. При дефіциті цинку: Дорослим: по 1-2 таблетки на добу. Дітям старше 4 років: по 1 таблетці на добу. Препарат застосовують за 1 годину до або через 2 години після їжі, оскільки багато продуктів можуть порушувати всмоктування цинку. При виникненні симптомів подразнення шлунково-кишкового тракту препарат можна застосовувати безпосередньо перед їдою або під час їди, що, у свою чергу, може зменшити всмоктування та послабити дію препарату.ПередозуванняСимптоми передозування: пекучий біль у порожнині рота та глотки, рідка або кривава діарея, відрижка, блювання, зниження артеріального тиску, набряк легенів, жовтяниця. Можуть також спостерігатися гематурія, анурія, колапс, судоми, гемоліз. Лікування: прийняти велику кількість молока або води, при необхідності зв'язатися з лікарем або звернутися за медичною допомогою. Може бути потрібне застосування внутрішньом'язово або внутрішньовенно кальцію-динатрієвої солі етилендіамінтетра-оцтової кислоти (Едетова кислота) у дозі 50-75 мг/кг маси тіла на добу в 3-6 дробових дозах протягом не більше 5 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі пропуску дози Цинктерал-Тева слід прийняти чергову дозу у звичайний час. Не можна приймати подвійну дозу, щоб заповнити пропущений прийом. При тривалому застосуванні препаратів цинку слід зважити на ризик виникнення дефіциту міді. Під час лікування слід уникати вживання спиртних напоїв. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до керування автотранспортними засобами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАскорбінова кислота (вітамін С) – 90 мг, целюлоза мікрокристалічна (носій), цинку лактат – 12 мг, стеарат кальцію рослинного походження та діоксид кремнію аморфний (агенти антистежують).ХарактеристикаБактерії та віруси існують усюди і можуть бути в нашому організмі. Але тільки в ті моменти, коли з різних причин імунітет слабшає, вони активізуються, розмножуються, і ми захворюємо. Тим часом, застуду та грип можна попередити. Усім відомі заходи профілактики: процедури, що загартовують, заборона на відвідування місць скупчення людей, вживання часнику і цибулі. Однак ці заходи не завжди здійсненні. Більш легкий і ефективний спосіб стати «невразливим» – забезпечити свою імунну систему цинком та вітаміном С, мікронутрієнтами, необхідними їй для активної роботи на весь період, що загрожує небезпекою захворіти. Доведено тісний зв'язок між достатнім вмістом цинку та вітаміну С в організмі та активністю імунної системи. Приймаючи "Цинк + Вітамін С" від Евалар, ви отримуєте цинк в органічній формі лактату цинку, що легко засвоюється, в межах 80% необхідної добової норми (20% містить добовий раціон) і вітамін С - 150%. Доцільно приймати "Цинк + Вітамін С" протягом усього епідеміологічного періоду, а не чекати, коли ви занедужаєте.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 1 таблетці на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 1 місяця. За потреби прийом можна повторити. Рекомендується щоденний прийом у період сезонних епідемій грипу та застуди.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Діюча речовина: Пірітіон цинк – 2,0 мг; Допоміжні речовини: макрогола цетостеарат – 12,0 мг, цетостеариловий спирт – 68,0 мг, парафін рідкий (масло вазелінове) – 200,0 мг, пропіленгліколь – 292,5 мг, D-Пантенол (декспантенол) – 6,0 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 0,4 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат – 1,5 мг, вода очищена – до 1000,0 мг. По 25 г або 50 г в алюмінієву тубу з полімерним бушоном або в тубу з комбінованого матеріалу із захисною мембраною і полімерним бушоном. Тубу разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКрем білого або білого з жовтуватим відтінком кольору без запаху або слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакокінетикаСистемна абсорбція незначна. Препарат виявляється у крові у слідових кількостях.ФармакодинамікаПірітіон цинк має протизапальну, антибактеріальну та протигрибкову активність. Антибактеріальна активність пірітіону цинку проявляється відносно ряду грампозитивних і грамнегативних бактерій (Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp.) Піритіон цинк знижує внутрішньоклітинний рівень АТФ, Протигрибкова активність особливо виражена щодо грибів роду Malassezia (раніше – Pityrosporum ovale та Pityrosporum orbiculare), що викликають запалення та надмірне лущення при лупі, себорейному дерматиті, псоріазі та інших захворюваннях шкіри. Механізм протизапальної дії не вивчений.Показання до застосуванняПсоріаз; атопічний дерматит (екзема, нейродерміт); себорейний дерматит; сухість шкіри.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік до 1 року. З обережністю Пацієнти з порушенням функції нирок Особливих запобіжних заходів не потрібні. Пацієнти з порушенням функції печінки Особливих запобіжних заходів не потрібні.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням Цинокапу, якщо Ви вагітні, або припускаєте, що Ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем. У період грудного вигодовування необхідно проконсультуватися з лікарем. При вагітності та в період грудного вигодовування препарат слід призначати у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Не повідомлялося про розвиток якихось негативних наслідків при застосуванні препаратів пірітіону цинку вагітними жінками та жінками у період грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат добре переноситься. Іноді спостерігаються алергічні реакції. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії пірітіону цинку коїться з іншими лікарськими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для зовнішнього застосування. Застосовують у дорослих та дітей з 1 року. Крем наносять тонким шаром на уражені ділянки 2-3 рази на добу. Тривалість лікування при: псоріазі – 1-1,5 місяці, повторні курси – у разі ознак загострення; атопічний дерматит – 3-4 тижні; себорейному дерматиті – 2 тижні. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняДосі про випадки передозування пірітіону цинку не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУважно прочитайте інструкцію з медичного застосування перед тим, як розпочати застосування препарату, оскільки вона містить важливу для Вас інформацію. Зберігайте інструкцію, вона може знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся, призначений особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може завдати їм шкоди навіть за наявності тих самих симптомів, що й у Вас. Потрібне курсове лікування. Запобіжні заходи при застосуванні: Цинокап® крем призначений для зовнішнього застосування. Слід уникати влучення його у вічі, оскільки він може викликати роздратування. При випадковому попаданні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою, а у разі розвитку стійких явищ подразнення необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Цинокап® крем не надає негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами та виконувати інші види діяльності, що потребують концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль - 1 пляшка: Діюча речовина: пірітіон цинк (у перерахунку на 100% речовину) – 0,100 г; допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат – 0,050 г, ізопропілміристат – 33,500 г, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 0,750 г, декспантенол (D-Пантенол) – 0,300 г, полісорбат-80 (твин 0,00 спирт етиловий 70%) - 15,050 г, тетрафторетан (хладон 134а) - до 58,000 г. 35 г або 58 г у алюмінієвих аерозольних балончиків, оснащені клапанами і безперервними захисними ковпачками. Балон разом з розпилювачем для зовнішнього застосування, додатковою насадкою та інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМасляниста рідина від білого до світло-жовтого кольору з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні пірітіон цинк депонується в епідермісі та поверхневих шарах дерми. Системна абсорбція незначна. Препарат виявляється у крові у слідових кількостях.ФармакодинамікаПірітіон цинк має протизапальну, антибактеріальну та протигрибкову активність. Антибактеріальна активність пірітіону цинку проявляється щодо ряду грампозитивних та грамнегативних бактерій (Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp.). Піритион цинк знижує внутрішньоклітинний рівень АТФ, сприяє деполяризації клітинних мембран, спричиняючи загибель грибів та бактерій. Протигрибкова активність особливо виражена при дії на Pityrosporum ovale та Pityrosporum orbiculare, що викликають запалення та надмірне лущення при лупі, себорейному дерматиті, псоріазі та інших захворюваннях шкіри. Механізм протизапальної дії не вивчений.Показання до застосуванняПсоріаз; атопічний дерматит (екзема, нейродерміт); себорейний дерматит; сухість шкіри.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік до 1 року.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням Цинокапу, якщо Ви вагітні, або припускаєте, що Ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем. У період грудного вигодовування необхідно проконсультуватися з лікарем. При вагітності та в період грудного вигодовування препарат слід призначати лише у випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Не повідомлялося про розвиток якихось негативних наслідків при застосуванні препаратів пірітіону цинку вагітними жінками та жінками у період грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат добре переноситься. Рідко спостерігаються алергічні реакції. У перші дні лікування можливе короткочасне відчуття печіння у місці нанесення препарату, яке, як правило, не вимагає його відміни. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії пірітіону цинку коїться з іншими лікарськими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для зовнішнього застосування. Застосовують у дорослих та дітей з 1 року. Перед застосуванням балон струсити. Розпорошувати препарат на уражену ділянку шкіри з відстані 15 см 2-3 рази на день до досягнення клінічного ефекту. Для обробки препаратом волосистої частини голови додається додаткова насадка. Застосування препарату бажано продовжити протягом одного тижня після зникнення симптомів. Тривалість лікування при: псоріазі 1–1,5 місяці, повторні курси – у разі ознак загострення; себорейному дерматиті 2 тижні; атопічний дерматит 3-4 тижні. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування та в тих дозах, які вказані в інструкції із застосування.ПередозуванняДосі про випадки передозування пірітіону цинку не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУважно прочитайте інструкцію з медичного застосування перед тим, як розпочати застосування препарату, оскільки вона містить важливу для Вас інформацію. Зберігайте інструкцію, вона може знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся, призначений особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може завдати їм шкоди навіть за наявності тих самих симптомів, що й у Вас. При розпилюванні балон тримати вертикально. Потрібне курсове лікування. Запобіжні заходи при застосуванні: Цинокап® аерозоль призначений для зовнішнього застосування Слід уникати влучення його у вічі, оскільки він може викликати роздратування. При випадковому попаданні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою, а у разі розвитку стійких явищ подразнення необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: есциталопраму оксалат – 12,77 мг, що еквівалентно – 10 мг есциталопраму; допоміжні речовини: тальк – 7,0 мг, кроскармеллозу натрію – 4,5 мг, целюлоза мікрокристалічна – ~97,49 мг, кремнію діоксид колоїдний – ~1,99 мг, магнію стеарат – 1,25 мг; оболонка: гіпромелоза 5сР – 2,19 мг, макрогол 400 – 0,20 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,73 мг. По 14 таблеток у контурну осередкову упаковку (блістер) із ПВХ/ПЕ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1, 2 або 4 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору з ризиком та маркуванням "Е" та "L" симетрично навколо ризику.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант.ФармакокінетикаВсмоктування майже повне і не залежить від їди. Середній час досягнення максимальної концентрації в плазмі (Тmах) становить 4 години після багаторазового застосування. Абсолютна біодоступність есциталопраму становить близько 80%. Здається обсяг розподілу (Vd,β/F) після перорального застосування становить від 12 до 26 л/кг. Зв'язування есциталопраму та його основних метаболітів з білками плазми нижче 80%. Есциталопрам метаболізується в печінці до деметильованого та дидеметильованого метаболітів. Вони обоє є фармакологічно активними. Азот може окислюватися до метаболіту N-оксиду. Основна речовина та її метаболіти частково виділяються у формі глюкуронідів. Після багаторазового застосування середня концентрація деметил- та дидеметилметаболітів зазвичай становить 28-31% і менше 5% відповідно, від концентрації есциталопраму. Біотрансформація есциталопраму в деметильований метаболіт відбувається головним чином за допомогою ізоферменту CYP2C19. Можлива деяка участь ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6.У осіб із слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 концентрація есциталопраму вдвічі вища, ніж у випадках із високою активністю цього ізоферменту. Значних змін концентрації препарату у випадках із слабкою активністю ізоферменту CYP2D6 не було виявлено. Період напіввиведення (Т1/2) після багаторазового застосування становить близько 30 годин. Кліренс при пероральному застосуванні (Cloral) становить близько 0,6 л/хв. У основних метаболітів есциталопраму період напіввиведення більш тривалий. Есциталопрам та його основні метаболіти виводяться печінкою (метаболічний шлях) та нирками; Більшість виводиться як метаболітів із сечею. Кінетика есциталопраму лінійна. Рівноважна концентрація досягається через 1 тиждень. Середня рівноважна концентрація 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягається за добової дози 10 мг. У літніх (старше 65 років) есциталопрам виводиться повільніше, ніж у молодших пацієнтів. Кількість речовини, що знаходиться в системному кровотоку, розрахована за допомогою фармакокінетичного показника "площа під кривою" (AUC) у літніх людей на 50% більше, ніж у молодих здорових добровольців.ФармакодинамікаЕсциталопрам є антидепресантом, селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) з високою афінністю до первинного місця зв'язування. Есциталопрам також зв'язується з алостеричним місцем зв'язування білка-транспортера, з меншою афінністю, в тисячу разів. Алостерична модуляція білка-транспортера посилює зв'язування есциталопраму в первинному місці зв'язування, що призводить до більш повного інгібування зворотного захоплення серотоніну. Есциталопрам не має зовсім або має дуже слабку здатність зв'язуватися з низкою рецепторів, включаючи: серотонінові 5-НТ1А, 5-НТ2 рецептори, дофамінові D1 та D2 рецептори, α1-, α2-, β-адренергічні рецептори, гістамінові H1, муска та опіатні рецептори.Показання до застосуванняДепресивні епізоди будь-якого ступеня тяжкості; панічне розлад з/без агорафобії; соціальний тривожний розлад (соціальна фобія); генералізоване тривожне розлад; обсесивно-компульсивний розлад.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до есциталопраму та інших компонентів препарату; одночасний прийом неселективних необоротних інгібіторів моноамінооксидази (МАО); одночасний прийом пімозиду; дитячий та підлітковий вік (до 18 років) (ефективність та безпека застосування не підтверджені). З обережністю: виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) нижче 30 мл/хв), манія та гіпоманія, фармакологічно неконтрольована епілепсія, виражена суїцидальна поведінка, цукровий діабет, цироз печінки, схильність до кровотеч; одночасний прийом з інгібітором МАО А (моклобемідом) та інгібітором МАО В (селегіліном); серотонінергічними лікарськими препаратами; препаратами, що знижують поріг судомної готовності; літієм, триптофанами; лікарськими препаратами, що містять звіробій продірявлений; пероральними антикоагулянтами та лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові; препаратами, здатними спричинити гіпонатріємію; препаратами, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2C19; етанолом; електросудомна терапія; літній вік; вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЄ обмежені дані щодо прийому есциталопраму під час вагітності. Дослідження есциталопраму на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Есциталопрам під час вагітності слід приймати лише у випадках крайньої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Якщо прийом есциталопраму продовжувався на пізніх термінах вагітності, особливо у третьому триместрі, то за новонародженим слід встановити спостереження. Якщо прийом есциталопраму продовжувався аж до пологів або був припинений незадовго до пологів, у новонародженого можливий розвиток симптомів "скасування". У разі прийому матір'ю СІОЗС/СІОЗСН на пізніх термінах вагітності у новонародженого можуть розвинутись такі побічні ефекти; пригнічення дихання, ціаноз, апное, судомні розлади, стрибки температури, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, м'язова гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, летаргічний сон, постійний. Ці симптоми можуть виникати внаслідок розвитку синдрому "скасування" або серотонінергічної дії. У більшості випадків подібні ускладнення виникають протягом 24 годин після народження. Дані епідеміологічних досліджень дозволяють припустити, що застосування СІГЗЗ під час вагітності, особливо на пізніх термінах, може збільшити ризик розвитку стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (PPIIN).Ризик, що спостерігається, склав близько 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції спостерігається 1-2 випадки PPHN на 1000 вагітностей. Очікується, що есциталопрам виділятиметься з грудним молоком, тому під час лікування есциталопрамом годування груддю не рекомендується. Дані досліджень на тваринах показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. Даних досліджень цього аспекту на тваринах для есциталопраму немає. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС у людини показали, що вплив цих лікарських препаратів на якість сперми є оборотним. Досі впливу есциталопраму на фертильність у людини не спостерігалося.Побічна діяПобічні ефекти найбільше часто розвиваються на першому або другому тижні лікування і потім зазвичай стають менш інтенсивними і виникають рідше при продовженні терапії. Нижче перераховані побічні ефекти, що виникають при прийомі препаратів, що належать до класу СІЗЗС та зазначені при прийомі есциталопраму. Інформація представлена ​​на підставі даних плацебо-контрольованих клінічних досліджень та спонтанних повідомлень. Частота вказана як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку крові та лімфатичної системи: невідомо – тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: невідомо – недостатня секреція антидіуретичного гормону (АДГ). Метаболічні порушення та розлади харчування: часто – зниження апетиту, підвищення апетиту, збільшення ваги; нечасто – зниження ваги; невідомо – гіпонатріємія, анорексія. З боку психіки: часто – тривога, неспокій, незвичайні сновидіння, зниження лібідо, аноргазмія (у жінок); нечасто – бруксизм, ажитація, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості; рідко – агресія, деперсоналізація; галюцинації; невідомо – манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка. Випадки появи суїцидальних думок та поведінки були відзначені при прийомі есциталопраму та одразу після відміни терапії. З боку нервової системи: часто – безсоння, сонливість, запаморочення, парестезії, тремор; нечасто – порушення смакових відчуттів, порушення сну, синкопальні стани; рідко – серотоніновий синдром; невідомо - дискінезія, рухові порушення, судомні розлади, психомоторне збудження/акатизія. З боку органів зору: нечасто – мідріаз (розширення зіниці), порушення зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – тінітус (шум у вухах). З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія; рідко – брадикардія; невідомо – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – синусити, позіхання; нечасто – носова кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – діарея, запори, блювання, сухість у роті; нечасто - шлунково-кишкова кровотеча (зокрема ректальна кровотеча). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: невідомо – гепатит, порушення функціональних показників печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищена пітливість; нечасто - кропив'янка, алопеція, висипання, свербіж; невідомо – екхімоз, ангіоневротичний набряк. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: невідомо – затримка сечі. З боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – імпотенція, порушення еякуляції; нечасто – метрорагія (маткова кровотеча), менорагія; невідомо – галакторея, пріапізм. З боку організму в цілому та порушення у місці введення: часто – слабкість, гіпертермія; нечасто – набряки. У післяреєстраційний період були відзначені випадки подовження інтервалу QT, в основному у пацієнтів із раніше існуючими захворюваннями серця. У подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях ЕКГ у здорових добровольців зміна від базового значення QTc (корекція за формулою Фрідеричіа) склала 4,3 мсек при дозі 10 мг/сут і 10,7 мсек - при 30 мг/сут. Епідеміологічні дослідження за участю пацієнтів віком 50 років і більше показали існування підвищеного ризику кісткових переломів у пацієнтів, які приймають СІЗЗЗ та трициклічні антидепресанти. Механізм виникнення цього ризику не встановлено. Скасування препаратів групи СІОЗС/СІОЗСН (селективні інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну) (особливо різке) часто призводить до виникнення симптомів "скасування". Найчастіше виникають запаморочення, розлади чутливості (у тому числі парестезії та відчуття проходження струму), розлади сну (у тому числі безсоння та інтенсивні сновидіння), ажитація або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищений потовиділення , діарея, серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість, розлади зору Як правило, ці ефекти виражені слабко або помірно і швидко проходять, однак у деяких пацієнтів вони можуть проявлятися у більш гострій формі та/або триваліше. Рекомендується проводити поступове відміна препарату шляхом зниження його дози.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакодинамічна взаємодія Неселективні незворотні інгібітори МАО Повідомлялося про виникнення серйозних небажаних реакцій при одночасному/прийомі СІОЗС та неселективних необоротних інгібіторів МАО, а також при початку прийому інгабіторів МАО хворими, які незадовго до цього припинили прийом СІОЗС. У деяких випадках у пацієнтів розвивався серотоніновий синдром. Застосовувати есциталопрам одночасно з неселективними необоротними інгібіторами МАО заборонено. Прийом есциталопраму може бути розпочато через 14 днів після відміни прийому необоротних інгібіторів МАО. Перед початком прийому неселективних необоротних інгібіторів МАО має пройти щонайменше 7 днів після закінчення прийому есциталопраму. Оборотний селективний інгібітор МАО А (моклобемід) Через ризик розвитку серотонінового синдрому не рекомендується застосовувати есциталопрам одночасно з інгібітором МАО А моклобемідом. Якщо прийом такої комбінації препаратів визнаний клінічно необхідним, рекомендується розпочати з мінімально можливих доз, а також проводити постійний клінічний моніторинг стану пацієнта. Прийом есциталопраму можна розпочати, як мінімум, через день після відміни оборотного інгібітора МАО А моклобеміду. Необоротний інгібітор МАО В (селегілін) Через ризик розвитку серотонінового синдрому необхідно бути обережним при прийомі есциталопраму одночасно з незворотним інгібітором МАО В селегіліном. Серотонінергічні лікарські препарати Спільне застосування із серотонінергічними лікарськими препаратами (наприклад, трамадолом, суматриптаном та іншими триптанами) може призвести до розвитку серотонінового синдрому. Лікарські препарати, що знижують поріг судомної готовності СІЗЗЗ можуть знижувати поріг судомної готовності. Потрібно виявляти обережність при одночасному з есциталопрамом застосуванні інших лікарських препаратів, що знижують поріг судомної готовності (трициклічних антидепресантів, СІОЗС, антипсихотичних препаратів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, тіоксантену та бутирофенону, мефлохіну, бупропіону). Літій, триптофан Оскільки зареєстровані випадки посилення дії при одночасному застосуванні СІОЗС та літіям або триптофану, рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму з цими препаратами. Звіробій продірявлений Одночасне застосування СІОЗС та препаратів, що містять звіробій продірявлений. (Hypericum perforatum), може призвести до збільшення кількості побічних ефектів. Антикоагулянти та засоби, що впливають на згортання крові Порушення згортання крові може виникнути при одночасному застосуванні есциталопраму з пероральними антикоагулянтами та лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові (наприклад, атиповими нейролептиками та похідними фенотіазину, більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та нестероїдами). У подібних випадках на початку або закінчення терапії есциталопрамом необхідний ретельний моніторинг згортання крові. Одночасний прийом із нестероїдними протизапальними препаратами може призвести до збільшення кількості кровотеч. Фармакокінетична взаємодія Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику есциталопраму Метаболізм есциталопраму переважно здійснюється за участю ізоферменту CYP2C19. Найменшою мірою у метаболізмі можуть брати участь ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6. Метаболізм основного метаболіту – деметильованого есциталопраму – мабуть, частково каталізується ізоферментом CYP2D6. Одночасне застосування есциталопраму та омепразолу (інгібітор ізоферменту CYP2C19) призводить до помірного (приблизно 50%) підвищення концентрації есциталопраму у плазмі крові. Одночасний прийом есциталопраму та циметидину (інгібітора ізоферментів CYP2D6, CYP3A4 та CYP1A2) призводить до підвищення (приблизно 70%) концентрації есциталопраму у плазмі крові. Таким чином, застосовувати максимально можливі дози есциталопраму одночасно з інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолом, флуоксетином, флувоксаміном, лансопразолом, тіклопідином) та циметидином слід з обережністю. При одночасному прийомі есциталопраму та вищезгаданих препаратів на основі клінічної оцінки може знадобитися зменшення дози есциталопраму. Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських засобів Есциталопрам є інгібітором ізоферменту CYP2D6. Необхідно виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ізоферменту та мають малий терапевтичний індекс, наприклад, флекаїніду, пропафенону та метопрололу (у випадках застосування при серцевій недостатності) або медичних препаратів, в основному метаболізуються за допомогою CYP2D наприклад, антидепресантів: дезіпраміну, кломіпраміну, нортриптиліну або антипсихотичних препаратів: рисперидону, тіоридазину, галоперидолу. У цих випадках може знадобитися корекція дози. Одночасне застосування есциталопраму та дезіпраміну або метопрололу призводить до дворазового збільшення концентрації двох останніх препаратів. Есциталопрам може трохи інгібувати ізофермент CYP2C19. Тому рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP2C19.Спосіб застосування та дозиЦипралекс призначають перорально один раз на добу незалежно від їди. Депресивні епізоди Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Антидепресивний ефект зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Після зникнення симптомів депресії, як мінімум, протягом 6 місяців необхідно продовжувати терапію для закріплення отриманого ефекту. Панічне розлад з/без агорафобії Протягом першого тижня лікування рекомендується доза 5 мг на добу, яка потім збільшується до 10 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 3 місяці після початку лікування. Терапія триває кілька місяців. Соціальний тривожний розлад (соціальна фобія) Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Послаблення симптомів зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Оскільки соціальний тривожний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, мінімальна тривалість терапевтичного курсу, що рекомендується, становить 3 місяці. Для запобігання рецидивам захворювання препарат може призначатися протягом 6 місяців або довше, залежно від індивідуальної реакції пацієнта. Рекомендується регулярно проводити оцінку лікування. Генералізований тривожний розлад Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Мінімальна тривалість терапевтичного курсу, що рекомендується, становить 3 місяці. Для запобігання рецидивам захворювання допускається тривале застосування препарату (6 місяців та довше). Рекомендується регулярно проводити оцінку лікування. Обсесивно-компул'сивний розлад Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза згодом може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Оскільки обсесивно-компульсивний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, курс лікування повинен бути досить тривалим для забезпечення повного позбавлення від симптомів і тривати щонайменше 6 місяців. Для запобігання рецидивам рекомендується лікування не менше 1 року. Літні пацієнти (старше 65 років) Рекомендується застосовувати половину звичайно рекомендованої дози (тобто всього 5 мг на добу) та нижчу максимальну дозу (10 мг на добу). Діти та підлітки (до 18 років) Ципралекс не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років (див. розділ "Особливі вказівки"). Крім того, немає достатнього обсягу даних довгострокових досліджень щодо безпеки застосування препарату у дітей та підлітків, що стосуються зростання, дозрівання, когнітивного та поведінкового розвитку. Знижена функція нирок При легкій та помірній нирковій недостатності корекції доз не потрібно. Пацієнтам із вираженою нирковою недостатністю (КК нижче 30 мл/хв) слід призначати Ципралекс з обережністю. Знижена функція печінки Початкова доза, що рекомендується, протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. Знижена активність ізоферменту CYP2C19 Для пацієнтів із слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. Припинення лікування При припиненні лікування Ципралексом дозу слід поступово зменшувати протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути виникнення синдрому "скасування".ПередозуванняДані про передозування есциталопрамом обмежені, у таких випадках було і передозування іншими препаратами. Найчастіше симптоми передозування не виявляються чи виявляються слабо. Випадки передозування есциталопрамом (без прийому інших препаратів) з летальним результатом поодинокі, в більшості випадків має місце передозування та іншими препаратами. Симптоми При передозуванні есциталопрамом в основному виникають симптоми з боку центральної нервової системи (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків розвитку серотонінового синдрому, судомних розладів і коми), з боку шлунково-кишкового тракту (нудота/блювота), серцево-судинної системи ( , тахікардія, подовження інтервалу QT та аритмія) та порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія). Лікування Специфічного антидоту немає. Слід забезпечити нормальну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію легень. Слід провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля. Промивання шлунка слід провести якнайшвидше після прийому препарату. Рекомендується контролювати показники роботи серця та інших життєво важливих органів та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнтидепресанти не слід призначати дітям та підліткам віком до 18 років через підвищений ризик виникнення суїцидальної поведінки (спроб суїциду та суїцидальних думок), ворожості (з переважанням агресивної поведінки, схильності до конфронтації та роздратування). У разі прийняття на підставі клінічної оцінки рішення про початок терапії антидепресантами пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом. При застосуванні препаратів, що належать до терапевтичної групи СІЗЗЗ, включаючи есциталопрам, слід враховувати наступне. У деяких пацієнтів із панічним розладом на початку лікування антидепресантами може спостерігатися посилення тривоги. Подібна парадоксальна реакція, як правило, зникає протягом перших двох тижнів лікування. Щоб знизити ймовірність виникнення анксіогенного ефекту, рекомендується використовувати низькі початкові дози. Слід відмінити есциталопрам у разі первинного розвитку судомних нападів або у разі посилення їх частоти (у пацієнтів із раніше діагностованою епілепсією). СІЗЗЗ не слід застосовувати у хворих з нестабільною епілепсією; при контрольованих нападах необхідне ретельне спостереження. Есциталопрам повинен з обережністю застосовуватися у хворих з манією/гіпоманією в анамнезі. При розвитку маніакального стану есциталопрам має бути скасовано. У пацієнтів із цукровим діабетом лікування есциталопрамом може змінити концентрацію глюкози у крові. Тому може знадобитися корекція доз інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, завдання собі тілесних ушкоджень і суїциду (суїцидальні явища). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії. Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших кількох тижнів терапії або навіть більшого проміжку часу, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом до поліпшення їх стану. Загальна клінічна практика показує, що на ранніх стадіях одужання можливе збільшення ризику самогубства. Інші психічні стани, для лікування яких призначають есциталопрам, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних подій і явищ. Крім того, ці стани можуть бути супутньою патологією щодо депресивного епізоду. При лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами слід дотримуватися тих самих застережень, що при лікуванні пацієнтів з депресивним епізодом. Пацієнти, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку, або пацієнти зі значним рівнем роздумів на суїцидальні теми до початку лікування більш схильні до ризику суїцидальних думок або спроб суїциду, тому під час лікування за ними має вестися ретельне спостереження. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів за участю дорослих пацієнтів із психічними порушеннями показав, що при прийомі антидепресантів у пацієнтів молодше 25 років існує підвищений ризик суїцидальної поведінки порівняно з прийомом плацебо. Медикаментозне лікування цих пацієнтів і, зокрема, пацієнтів з високим ступенем ризику суїциду, має супроводжуватися ретельним наглядом, особливо на ранній стадії лікування та при змінах дози. Пацієнти (і особи, які доглядають пацієнтів) повинні бути попереджені про необхідність контролювати будь-які прояви клінічної погіршення, суїцидальної поведінки або думок, а також незвичайних змін у поведінці, і негайно звертатися за медичною консультацією з появою цих симптомів. Прийом СІОЗС/СІОЗСН асоціюється з розвитком акатизії, що характеризується розвитком суб'єктивно неприємного або пригнічуючого занепокоєння та потреби в постійному русі, часто у поєднанні з нездатністю спокійно сидіти чи стояти. Це найчастіше проявляється протягом перших кількох тижнів лікування. У пацієнтів із такими симптомами підвищення дози може призвести до погіршення. Гіпонатріємія, можливо пов'язана з порушенням секреції антидіуретичного гормону (АДГ) на фоні прийому СІОЗС, виникає рідко і зазвичай зникає при відміні терапії. Обережність повинна проявлятися при призначенні есциталопраму та інших СІЗЗС особам, які входять до групи ризику розвитку гіпонатріємії: літнім, хворим на цироз печінки та приймають препарати, здатні викликати гіпонатріємію. При прийомі СІЗЗС були відзначені випадки розвитку шкірних крововиливів (екхімоз та пурпура). Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам у пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулянти та ліки, що впливають на згортання крові, а також у хворих зі схильністю до кровотеч. Оскільки клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗЗ та електросудомної терапії (ЕСТ) обмежений, то при одночасному застосуванні есциталопраму та ЕСТ слід дотримуватися обережності. Поєднувати есциталопрам та інгібітори МАО А не рекомендується через ризик розвитку серотонінового синдрому. Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам одночасно з лікарськими препаратами, що мають серотонінергічну дію, наприклад, суматриптаном або іншими триптанами, трамадолом та триптофаном. У хворих, які приймають есциталопрам та інші СІЗЗЗ одночасно з серотонінергічними препаратами, у поодиноких випадках розвивався серотоніновий синдром. На його розвиток може вказувати комбінація таких симптомів, як ажитація, тремор, міоклонус та гіпертермія. Якщо це сталося, слід негайно припинити одночасне лікування СІОЗС та серотонінергічними препаратами та розпочати симптоматичне лікування. Алкоголь Есциталопрам не вступає з алкоголем до фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, одночасне застосування есциталопраму та алкоголю не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Незважаючи на те, що Ципралекс не впливає на інтелектуальні функції та психомоторну активність, у період лікування хворим не рекомендується керувати автомобілем чи механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: есциталопраму оксалат – 12,77 мг, що еквівалентно – 10 мг есциталопраму; допоміжні речовини: тальк – 7,0 мг, кроскармеллозу натрію – 4,5 мг, целюлоза мікрокристалічна – ~97,49 мг, кремнію діоксид колоїдний – ~1,99 мг, магнію стеарат – 1,25 мг; оболонка: гіпромелоза 5сР – 2,19 мг, макрогол 400 – 0,20 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,73 мг. По 14 таблеток у контурну осередкову упаковку (блістер) із ПВХ/ПЕ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1, 2 або 4 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору з ризиком та маркуванням "Е" та "L" симетрично навколо ризику.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант.ФармакокінетикаВсмоктування майже повне і не залежить від їди. Середній час досягнення максимальної концентрації в плазмі (Тmах) становить 4 години після багаторазового застосування. Абсолютна біодоступність есциталопраму становить близько 80%. Здається обсяг розподілу (Vd,β/F) після перорального застосування становить від 12 до 26 л/кг. Зв'язування есциталопраму та його основних метаболітів з білками плазми нижче 80%. Есциталопрам метаболізується в печінці до деметильованого та дидеметильованого метаболітів. Вони обоє є фармакологічно активними. Азот може окислюватися до метаболіту N-оксиду. Основна речовина та її метаболіти частково виділяються у формі глюкуронідів. Після багаторазового застосування середня концентрація деметил- та дидеметилметаболітів зазвичай становить 28-31% і менше 5% відповідно, від концентрації есциталопраму. Біотрансформація есциталопраму в деметильований метаболіт відбувається головним чином за допомогою ізоферменту CYP2C19. Можлива деяка участь ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6.У осіб із слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 концентрація есциталопраму вдвічі вища, ніж у випадках із високою активністю цього ізоферменту. Значних змін концентрації препарату у випадках із слабкою активністю ізоферменту CYP2D6 не було виявлено. Період напіввиведення (Т1/2) після багаторазового застосування становить близько 30 годин. Кліренс при пероральному застосуванні (Cloral) становить близько 0,6 л/хв. У основних метаболітів есциталопраму період напіввиведення більш тривалий. Есциталопрам та його основні метаболіти виводяться печінкою (метаболічний шлях) та нирками; Більшість виводиться як метаболітів із сечею. Кінетика есциталопраму лінійна. Рівноважна концентрація досягається через 1 тиждень. Середня рівноважна концентрація 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягається за добової дози 10 мг. У літніх (старше 65 років) есциталопрам виводиться повільніше, ніж у молодших пацієнтів. Кількість речовини, що знаходиться в системному кровотоку, розрахована за допомогою фармакокінетичного показника "площа під кривою" (AUC) у літніх людей на 50% більше, ніж у молодих здорових добровольців.ФармакодинамікаЕсциталопрам є антидепресантом, селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) з високою афінністю до первинного місця зв'язування. Есциталопрам також зв'язується з алостеричним місцем зв'язування білка-транспортера, з меншою афінністю, в тисячу разів. Алостерична модуляція білка-транспортера посилює зв'язування есциталопраму в первинному місці зв'язування, що призводить до більш повного інгібування зворотного захоплення серотоніну. Есциталопрам не має зовсім або має дуже слабку здатність зв'язуватися з низкою рецепторів, включаючи: серотонінові 5-НТ1А, 5-НТ2 рецептори, дофамінові D1 та D2 рецептори, α1-, α2-, β-адренергічні рецептори, гістамінові H1, муска та опіатні рецептори.Показання до застосуванняДепресивні епізоди будь-якого ступеня тяжкості; панічне розлад з/без агорафобії; соціальний тривожний розлад (соціальна фобія); генералізоване тривожне розлад; обсесивно-компульсивний розлад.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до есциталопраму та інших компонентів препарату; одночасний прийом неселективних необоротних інгібіторів моноамінооксидази (МАО); одночасний прийом пімозиду; дитячий та підлітковий вік (до 18 років) (ефективність та безпека застосування не підтверджені). З обережністю: виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) нижче 30 мл/хв), манія та гіпоманія, фармакологічно неконтрольована епілепсія, виражена суїцидальна поведінка, цукровий діабет, цироз печінки, схильність до кровотеч; одночасний прийом з інгібітором МАО А (моклобемідом) та інгібітором МАО В (селегіліном); серотонінергічними лікарськими препаратами; препаратами, що знижують поріг судомної готовності; літієм, триптофанами; лікарськими препаратами, що містять звіробій продірявлений; пероральними антикоагулянтами та лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові; препаратами, здатними спричинити гіпонатріємію; препаратами, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2C19; етанолом; електросудомна терапія; літній вік; вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЄ обмежені дані щодо прийому есциталопраму під час вагітності. Дослідження есциталопраму на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Есциталопрам під час вагітності слід приймати лише у випадках крайньої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Якщо прийом есциталопраму продовжувався на пізніх термінах вагітності, особливо у третьому триместрі, то за новонародженим слід встановити спостереження. Якщо прийом есциталопраму продовжувався аж до пологів або був припинений незадовго до пологів, у новонародженого можливий розвиток симптомів "скасування". У разі прийому матір'ю СІОЗС/СІОЗСН на пізніх термінах вагітності у новонародженого можуть розвинутись такі побічні ефекти; пригнічення дихання, ціаноз, апное, судомні розлади, стрибки температури, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, м'язова гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, летаргічний сон, постійний. Ці симптоми можуть виникати внаслідок розвитку синдрому "скасування" або серотонінергічної дії. У більшості випадків подібні ускладнення виникають протягом 24 годин після народження. Дані епідеміологічних досліджень дозволяють припустити, що застосування СІГЗЗ під час вагітності, особливо на пізніх термінах, може збільшити ризик розвитку стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (PPIIN).Ризик, що спостерігається, склав близько 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції спостерігається 1-2 випадки PPHN на 1000 вагітностей. Очікується, що есциталопрам виділятиметься з грудним молоком, тому під час лікування есциталопрамом годування груддю не рекомендується. Дані досліджень на тваринах показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. Даних досліджень цього аспекту на тваринах для есциталопраму немає. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС у людини показали, що вплив цих лікарських препаратів на якість сперми є оборотним. Досі впливу есциталопраму на фертильність у людини не спостерігалося.Побічна діяПобічні ефекти найбільше часто розвиваються на першому або другому тижні лікування і потім зазвичай стають менш інтенсивними і виникають рідше при продовженні терапії. Нижче перераховані побічні ефекти, що виникають при прийомі препаратів, що належать до класу СІЗЗС та зазначені при прийомі есциталопраму. Інформація представлена ​​на підставі даних плацебо-контрольованих клінічних досліджень та спонтанних повідомлень. Частота вказана як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку крові та лімфатичної системи: невідомо – тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: невідомо – недостатня секреція антидіуретичного гормону (АДГ). Метаболічні порушення та розлади харчування: часто – зниження апетиту, підвищення апетиту, збільшення ваги; нечасто – зниження ваги; невідомо – гіпонатріємія, анорексія. З боку психіки: часто – тривога, неспокій, незвичайні сновидіння, зниження лібідо, аноргазмія (у жінок); нечасто – бруксизм, ажитація, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості; рідко – агресія, деперсоналізація; галюцинації; невідомо – манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка. Випадки появи суїцидальних думок та поведінки були відзначені при прийомі есциталопраму та одразу після відміни терапії. З боку нервової системи: часто – безсоння, сонливість, запаморочення, парестезії, тремор; нечасто – порушення смакових відчуттів, порушення сну, синкопальні стани; рідко – серотоніновий синдром; невідомо - дискінезія, рухові порушення, судомні розлади, психомоторне збудження/акатизія. З боку органів зору: нечасто – мідріаз (розширення зіниці), порушення зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – тінітус (шум у вухах). З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія; рідко – брадикардія; невідомо – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – синусити, позіхання; нечасто – носова кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – діарея, запори, блювання, сухість у роті; нечасто - шлунково-кишкова кровотеча (зокрема ректальна кровотеча). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: невідомо – гепатит, порушення функціональних показників печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищена пітливість; нечасто - кропив'янка, алопеція, висипання, свербіж; невідомо – екхімоз, ангіоневротичний набряк. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: невідомо – затримка сечі. З боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – імпотенція, порушення еякуляції; нечасто – метрорагія (маткова кровотеча), менорагія; невідомо – галакторея, пріапізм. З боку організму в цілому та порушення у місці введення: часто – слабкість, гіпертермія; нечасто – набряки. У післяреєстраційний період були відзначені випадки подовження інтервалу QT, в основному у пацієнтів із раніше існуючими захворюваннями серця. У подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях ЕКГ у здорових добровольців зміна від базового значення QTc (корекція за формулою Фрідеричіа) склала 4,3 мсек при дозі 10 мг/сут і 10,7 мсек - при 30 мг/сут. Епідеміологічні дослідження за участю пацієнтів віком 50 років і більше показали існування підвищеного ризику кісткових переломів у пацієнтів, які приймають СІЗЗЗ та трициклічні антидепресанти. Механізм виникнення цього ризику не встановлено. Скасування препаратів групи СІОЗС/СІОЗСН (селективні інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну) (особливо різке) часто призводить до виникнення симптомів "скасування". Найчастіше виникають запаморочення, розлади чутливості (у тому числі парестезії та відчуття проходження струму), розлади сну (у тому числі безсоння та інтенсивні сновидіння), ажитація або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищений потовиділення , діарея, серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість, розлади зору Як правило, ці ефекти виражені слабко або помірно і швидко проходять, однак у деяких пацієнтів вони можуть проявлятися у більш гострій формі та/або триваліше. Рекомендується проводити поступове відміна препарату шляхом зниження його дози.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакодинамічна взаємодія Неселективні незворотні інгібітори МАО Повідомлялося про виникнення серйозних небажаних реакцій при одночасному/прийомі СІОЗС та неселективних необоротних інгібіторів МАО, а також при початку прийому інгабіторів МАО хворими, які незадовго до цього припинили прийом СІОЗС. У деяких випадках у пацієнтів розвивався серотоніновий синдром. Застосовувати есциталопрам одночасно з неселективними необоротними інгібіторами МАО заборонено. Прийом есциталопраму може бути розпочато через 14 днів після відміни прийому необоротних інгібіторів МАО. Перед початком прийому неселективних необоротних інгібіторів МАО має пройти щонайменше 7 днів після закінчення прийому есциталопраму. Оборотний селективний інгібітор МАО А (моклобемід) Через ризик розвитку серотонінового синдрому не рекомендується застосовувати есциталопрам одночасно з інгібітором МАО А моклобемідом. Якщо прийом такої комбінації препаратів визнаний клінічно необхідним, рекомендується розпочати з мінімально можливих доз, а також проводити постійний клінічний моніторинг стану пацієнта. Прийом есциталопраму можна розпочати, як мінімум, через день після відміни оборотного інгібітора МАО А моклобеміду. Необоротний інгібітор МАО В (селегілін) Через ризик розвитку серотонінового синдрому необхідно бути обережним при прийомі есциталопраму одночасно з незворотним інгібітором МАО В селегіліном. Серотонінергічні лікарські препарати Спільне застосування із серотонінергічними лікарськими препаратами (наприклад, трамадолом, суматриптаном та іншими триптанами) може призвести до розвитку серотонінового синдрому. Лікарські препарати, що знижують поріг судомної готовності СІЗЗЗ можуть знижувати поріг судомної готовності. Потрібно виявляти обережність при одночасному з есциталопрамом застосуванні інших лікарських препаратів, що знижують поріг судомної готовності (трициклічних антидепресантів, СІОЗС, антипсихотичних препаратів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, тіоксантену та бутирофенону, мефлохіну, бупропіону). Літій, триптофан Оскільки зареєстровані випадки посилення дії при одночасному застосуванні СІОЗС та літіям або триптофану, рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму з цими препаратами. Звіробій продірявлений Одночасне застосування СІОЗС та препаратів, що містять звіробій продірявлений. (Hypericum perforatum), може призвести до збільшення кількості побічних ефектів. Антикоагулянти та засоби, що впливають на згортання крові Порушення згортання крові може виникнути при одночасному застосуванні есциталопраму з пероральними антикоагулянтами та лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові (наприклад, атиповими нейролептиками та похідними фенотіазину, більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та нестероїдами). У подібних випадках на початку або закінчення терапії есциталопрамом необхідний ретельний моніторинг згортання крові. Одночасний прийом із нестероїдними протизапальними препаратами може призвести до збільшення кількості кровотеч. Фармакокінетична взаємодія Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику есциталопраму Метаболізм есциталопраму переважно здійснюється за участю ізоферменту CYP2C19. Найменшою мірою у метаболізмі можуть брати участь ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6. Метаболізм основного метаболіту – деметильованого есциталопраму – мабуть, частково каталізується ізоферментом CYP2D6. Одночасне застосування есциталопраму та омепразолу (інгібітор ізоферменту CYP2C19) призводить до помірного (приблизно 50%) підвищення концентрації есциталопраму у плазмі крові. Одночасний прийом есциталопраму та циметидину (інгібітора ізоферментів CYP2D6, CYP3A4 та CYP1A2) призводить до підвищення (приблизно 70%) концентрації есциталопраму у плазмі крові. Таким чином, застосовувати максимально можливі дози есциталопраму одночасно з інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолом, флуоксетином, флувоксаміном, лансопразолом, тіклопідином) та циметидином слід з обережністю. При одночасному прийомі есциталопраму та вищезгаданих препаратів на основі клінічної оцінки може знадобитися зменшення дози есциталопраму. Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських засобів Есциталопрам є інгібітором ізоферменту CYP2D6. Необхідно виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ізоферменту та мають малий терапевтичний індекс, наприклад, флекаїніду, пропафенону та метопрололу (у випадках застосування при серцевій недостатності) або медичних препаратів, в основному метаболізуються за допомогою CYP2D наприклад, антидепресантів: дезіпраміну, кломіпраміну, нортриптиліну або антипсихотичних препаратів: рисперидону, тіоридазину, галоперидолу. У цих випадках може знадобитися корекція дози. Одночасне застосування есциталопраму та дезіпраміну або метопрололу призводить до дворазового збільшення концентрації двох останніх препаратів. Есциталопрам може трохи інгібувати ізофермент CYP2C19. Тому рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP2C19.Спосіб застосування та дозиЦипралекс призначають перорально один раз на добу незалежно від їди. Депресивні епізоди Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Антидепресивний ефект зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Після зникнення симптомів депресії, як мінімум, протягом 6 місяців необхідно продовжувати терапію для закріплення отриманого ефекту. Панічне розлад з/без агорафобії Протягом першого тижня лікування рекомендується доза 5 мг на добу, яка потім збільшується до 10 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 3 місяці після початку лікування. Терапія триває кілька місяців. Соціальний тривожний розлад (соціальна фобія) Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Послаблення симптомів зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Оскільки соціальний тривожний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, мінімальна тривалість терапевтичного курсу, що рекомендується, становить 3 місяці. Для запобігання рецидивам захворювання препарат може призначатися протягом 6 місяців або довше, залежно від індивідуальної реакції пацієнта. Рекомендується регулярно проводити оцінку лікування. Генералізований тривожний розлад Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Мінімальна тривалість терапевтичного курсу, що рекомендується, становить 3 місяці. Для запобігання рецидивам захворювання допускається тривале застосування препарату (6 місяців та довше). Рекомендується регулярно проводити оцінку лікування. Обсесивно-компул'сивний розлад Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза згодом може бути збільшена до максимальної - 20 мг на добу. Оскільки обсесивно-компульсивний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, курс лікування повинен бути досить тривалим для забезпечення повного позбавлення від симптомів і тривати щонайменше 6 місяців. Для запобігання рецидивам рекомендується лікування не менше 1 року. Літні пацієнти (старше 65 років) Рекомендується застосовувати половину звичайно рекомендованої дози (тобто всього 5 мг на добу) та нижчу максимальну дозу (10 мг на добу). Діти та підлітки (до 18 років) Ципралекс не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років (див. розділ "Особливі вказівки"). Крім того, немає достатнього обсягу даних довгострокових досліджень щодо безпеки застосування препарату у дітей та підлітків, що стосуються зростання, дозрівання, когнітивного та поведінкового розвитку. Знижена функція нирок При легкій та помірній нирковій недостатності корекції доз не потрібно. Пацієнтам із вираженою нирковою недостатністю (КК нижче 30 мл/хв) слід призначати Ципралекс з обережністю. Знижена функція печінки Початкова доза, що рекомендується, протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. Знижена активність ізоферменту CYP2C19 Для пацієнтів із слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 рекомендована початкова доза протягом перших двох тижнів лікування становить 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. Припинення лікування При припиненні лікування Ципралексом дозу слід поступово зменшувати протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути виникнення синдрому "скасування".ПередозуванняДані про передозування есциталопрамом обмежені, у таких випадках було і передозування іншими препаратами. Найчастіше симптоми передозування не виявляються чи виявляються слабо. Випадки передозування есциталопрамом (без прийому інших препаратів) з летальним результатом поодинокі, в більшості випадків має місце передозування та іншими препаратами. Симптоми При передозуванні есциталопрамом в основному виникають симптоми з боку центральної нервової системи (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків розвитку серотонінового синдрому, судомних розладів і коми), з боку шлунково-кишкового тракту (нудота/блювота), серцево-судинної системи ( , тахікардія, подовження інтервалу QT та аритмія) та порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпонатріємія). Лікування Специфічного антидоту немає. Слід забезпечити нормальну прохідність дихальних шляхів, оксигенацію та вентиляцію легень. Слід провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля. Промивання шлунка слід провести якнайшвидше після прийому препарату. Рекомендується контролювати показники роботи серця та інших життєво важливих органів та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнтидепресанти не слід призначати дітям та підліткам віком до 18 років через підвищений ризик виникнення суїцидальної поведінки (спроб суїциду та суїцидальних думок), ворожості (з переважанням агресивної поведінки, схильності до конфронтації та роздратування). У разі прийняття на підставі клінічної оцінки рішення про початок терапії антидепресантами пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом. При застосуванні препаратів, що належать до терапевтичної групи СІЗЗЗ, включаючи есциталопрам, слід враховувати наступне. У деяких пацієнтів із панічним розладом на початку лікування антидепресантами може спостерігатися посилення тривоги. Подібна парадоксальна реакція, як правило, зникає протягом перших двох тижнів лікування. Щоб знизити ймовірність виникнення анксіогенного ефекту, рекомендується використовувати низькі початкові дози. Слід відмінити есциталопрам у разі первинного розвитку судомних нападів або у разі посилення їх частоти (у пацієнтів із раніше діагностованою епілепсією). СІЗЗЗ не слід застосовувати у хворих з нестабільною епілепсією; при контрольованих нападах необхідне ретельне спостереження. Есциталопрам повинен з обережністю застосовуватися у хворих з манією/гіпоманією в анамнезі. При розвитку маніакального стану есциталопрам має бути скасовано. У пацієнтів із цукровим діабетом лікування есциталопрамом може змінити концентрацію глюкози у крові. Тому може знадобитися корекція доз інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, завдання собі тілесних ушкоджень і суїциду (суїцидальні явища). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії. Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших кількох тижнів терапії або навіть більшого проміжку часу, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом до поліпшення їх стану. Загальна клінічна практика показує, що на ранніх стадіях одужання можливе збільшення ризику самогубства. Інші психічні стани, для лікування яких призначають есциталопрам, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних подій і явищ. Крім того, ці стани можуть бути супутньою патологією щодо депресивного епізоду. При лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами слід дотримуватися тих самих застережень, що при лікуванні пацієнтів з депресивним епізодом. Пацієнти, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку, або пацієнти зі значним рівнем роздумів на суїцидальні теми до початку лікування більш схильні до ризику суїцидальних думок або спроб суїциду, тому під час лікування за ними має вестися ретельне спостереження. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів за участю дорослих пацієнтів із психічними порушеннями показав, що при прийомі антидепресантів у пацієнтів молодше 25 років існує підвищений ризик суїцидальної поведінки порівняно з прийомом плацебо. Медикаментозне лікування цих пацієнтів і, зокрема, пацієнтів з високим ступенем ризику суїциду, має супроводжуватися ретельним наглядом, особливо на ранній стадії лікування та при змінах дози. Пацієнти (і особи, які доглядають пацієнтів) повинні бути попереджені про необхідність контролювати будь-які прояви клінічної погіршення, суїцидальної поведінки або думок, а також незвичайних змін у поведінці, і негайно звертатися за медичною консультацією з появою цих симптомів. Прийом СІОЗС/СІОЗСН асоціюється з розвитком акатизії, що характеризується розвитком суб'єктивно неприємного або пригнічуючого занепокоєння та потреби в постійному русі, часто у поєднанні з нездатністю спокійно сидіти чи стояти. Це найчастіше проявляється протягом перших кількох тижнів лікування. У пацієнтів із такими симптомами підвищення дози може призвести до погіршення. Гіпонатріємія, можливо пов'язана з порушенням секреції антидіуретичного гормону (АДГ) на фоні прийому СІОЗС, виникає рідко і зазвичай зникає при відміні терапії. Обережність повинна проявлятися при призначенні есциталопраму та інших СІЗЗС особам, які входять до групи ризику розвитку гіпонатріємії: літнім, хворим на цироз печінки та приймають препарати, здатні викликати гіпонатріємію. При прийомі СІЗЗС були відзначені випадки розвитку шкірних крововиливів (екхімоз та пурпура). Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам у пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулянти та ліки, що впливають на згортання крові, а також у хворих зі схильністю до кровотеч. Оскільки клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗЗ та електросудомної терапії (ЕСТ) обмежений, то при одночасному застосуванні есциталопраму та ЕСТ слід дотримуватися обережності. Поєднувати есциталопрам та інгібітори МАО А не рекомендується через ризик розвитку серотонінового синдрому. Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам одночасно з лікарськими препаратами, що мають серотонінергічну дію, наприклад, суматриптаном або іншими триптанами, трамадолом та триптофаном. У хворих, які приймають есциталопрам та інші СІЗЗЗ одночасно з серотонінергічними препаратами, у поодиноких випадках розвивався серотоніновий синдром. На його розвиток може вказувати комбінація таких симптомів, як ажитація, тремор, міоклонус та гіпертермія. Якщо це сталося, слід негайно припинити одночасне лікування СІОЗС та серотонінергічними препаратами та розпочати симптоматичне лікування. Алкоголь Есциталопрам не вступає з алкоголем до фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, одночасне застосування есциталопраму та алкоголю не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Незважаючи на те, що Ципралекс не впливає на інтелектуальні функції та психомоторну активність, у період лікування хворим не рекомендується керувати автомобілем чи механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: ципрофлоксацину гідрохлорид – 3,49 мг у перерахунку на ципрофлоксацин – 3,0 мг; допоміжні речовини: динатрію едетату дигідрат (трилон Б) - 0,4 мг; натрію хлорид – 9,0 мг; бензалконію хлорид - 0,2 мг; натрію гідроксиду розчин 1 М-до pH 3,5-5,5; вода очищена – до 1,0 мл.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або зі злегка жовтуватим відтінком рідина.ХарактеристикаЦипрофлоксацин-Оптик - протимікробний засіб широкого спектра дій. На фоні прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним по відношенню до бактерій, які стійкі, наприклад, до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та мно. Низька токсичність клітин макроорганізму. Препарат застосовується для лікування виразок рогівки та інфекцій переднього відрізка очного яблука та його придатків, спричинених чутливими до ципрофлоксацину бактеріями. Препарат можна приймати немовлятам (0-27 днів). Випускається у формі очних крапель (по 5 або 10 мл у флаконах-крапельницях). Відпускають за рецептом.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - фторхінолонФармакокінетикаАбсорбція При місцевому застосуванні швидко всмоктується. Розподіл Концентрація ципрофлоксацину в плазмі крові після інстиляції в кон'юнктиву 2 крапель 0,3 % розчину кожні 2 години протягом 2 днів, а потім кожні 4 години протягом 5 днів коливалася від кількісної оцінки ( Ципрофлоксацин широко розподіляється у тканинах організму, приблизно обсяг розподілу становить від 1,7 до 5 л/кг. Зв'язок із білками плазми становить 20-40 %. Метаболізм Відсутня інформація про шляхи метаболізму ципрофлоксацину. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 3-5 годин. Ципрофлоксацин та чотири його метаболіти екскретуються із сечею та калом. Через нирки елімінується близько 2/3 загального рівня ципрофлоксацину в плазмі, тоді через кишечник і з жовчю виділяється 1/3 загального рівня ципрофлоксацину. У пацієнтів із порушеннями роботи нирок відзначається незначне збільшення періоду напіввиведення ципрофлоксацину за рахунок позаниркових шляхів елімінації. Аналогічно при порушеннях роботи печінки трохи подовжується період напіввиведення. Відсутні відомості щодо вивчення фармакокінетичних властивостей ципрофлоксацину при його застосуванні у дітей.ФармакодинамікаПротимікробний засіб широкого спектра дії, похідний фторхінолону, пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу (топоізомерази II і IV, відповідальні за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо ядерної РНК, що необхідно для зчитування генетичної інформації); порушує синтез ДНК, зростання та розподіл бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у тому числі, клітинної стінки та мембран) та швидку загибель бактеріальної клітини. Діє бактерицидно на грамнегативні організми в період спокою та розподілу (оскільки впливає не тільки на ДНК-гіразу, а й викликає лізис клітинної стінки), на грампозитивні мікроорганізми – тільки в період розподілу. Низька токсичність клітин макроорганізму пояснюється відсутністю у яких ДНК-гиразы. На фоні прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним по відношенню до бактерій, які стійкі, наприклад, до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та мно. До ципрофлоксацину чутливі грамнегативні аеробні бактерії: ентеробактерії (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serra-marc spp., Morga-nella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), інші грамнегативні бактерії (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aer-omonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonasshi ; деякі внутрішньоклітинні збудники (Legionella pneu-mophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Corynebacterium diphtheria); грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus,Staph-ylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae). Більшість стафілококів, стійких до метициліну, є резистентними і до ципрофлоксацину. Чутливість Streptococcus pneumoniaе, Enterococcus faecalis, Mycobacterium avium (розташованих внутрішньоклітинно) помірна (для їхнього придушення потрібні високі концентрації). До препарату резистентні: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Неефективний щодо Treponema pallidum. Резистентність розвивається вкрай повільно, оскільки, з одного боку, після дії ципрофлоксацину практично не залишається персистуючих мікроорганізмів, а з іншого - у бактеріальних клітин немає ферментів, що його інактивують. Механізми розвитку резистентності Розвиток резистентності до фторхінолонів, зокрема до ципрофлоксацину, опосередковується шляхом змін у генах, що кодують мінімум один із 4 механізмів: зміна структури ферментів-мішеней (ДНК-гірази та топоізомерази IV) – ферментів, задіяних у синтезі ДНК клітини; порушення проникності клітинної стінки; активне виведення препарату із клітини (підвищена активність еффлюксних насосів); опосередковані плазмідами зміни роботи аміноглікозид 6-N-ацетилтрансферази.Показання до застосуванняЛікування виразок рогівки та інфекцій переднього відрізка очного яблука та його придатків, спричинених чутливими до ципрофлоксацину бактеріями у дорослих, новонароджених (від 0 до 27 днів), грудних дітей та немовлят (від 28 до 23 місяців), дітей (від 2 до 1 років) та підлітків (від 12 до 18 років).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діючої речовини та будь-якої з допоміжних речовин. Гіперчутливість до хінолонів. Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з атеросклерозом судин головного мозку, порушенням мозкового кровообігу, судомним синдромом у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи.Вагітність та лактаціяФертильність При проведенні досліджень пероральних лікарських форм ципрофлоксацину на тваринах не виявлено негативного впливу на фертильність. Досліджень щодо оцінки впливу ципрофлоксацину у вигляді інстиляцій на фертильність людини не проводилося. Вагітність Відсутні дані про застосування ципрофлоксацину у лікарській формі очні краплі у вагітних жінок. У дослідженнях на тваринах не отримано результатів, що свідчать про негативний вплив ципрофлоксацину на репродуктивну функцію. Очікується, що системні рівні ципрофлоксацину при його застосуванні в лікарській формі очні краплі будуть низькими. З огляду на відсутність даних про безпеку застосування при вагітності, рекомендується призначення ципрофлоксацину в період вагітності тільки в тих випадках, коли ймовірна користь від застосування препарату матір'ю перевищує можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування При пероральному застосуванні ципрофлоксацину жінками у період грудного вигодовування відбувається його екскреція у грудне молоко. Невідомо, чи ципрофлоксацин екскретується в грудне молоко при його застосуванні у вигляді інстиляцій, проте ризик для дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, у цьому випадку не може бути виключений. Слід бути обережним при застосуванні препарату жінкам у період грудного вигодовування.Побічна діяУ рамках клінічних досліджень найчастіше відзначалися такі небажані явища, як дискомфорт у оці (у 6% випадків), дисгевзія (у 3% випадків) та преципітати на рогівці (у 3% випадків). Небажані реакції, отримані в ході клінічних досліджень і за даними постмаркетингового спостереження, згруповані відповідно до наступної градації частоти народження: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до < 1/10), нечасто ( від ≥1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), з невідомою частотою (частота народження не може бути встановлена ​​на підставі наявних відомостей) . У кожній із груп перерахування реакцій проводиться у міру зменшення їхньої зустрічальності. Порушення з боку імунної системи: Рідко: реакції гіперчутливості. Порушення з боку нервової системи: Нечасто: біль голови. Рідко: запаморочення Порушення з боку органів зору: Часто: преципітати на рогівці, дискомфорт у вічі, кон'юнктивальна ін'єкція. Нечасто: кератопатія, точковий кератит, ін-фільтрати рогівки, світлобоязнь, зниження гостроти зору, набряк повік, затуманювання зору, біль в оці, відчуття сухості в оці, набряк кон'юнктиви і повік, сльозотеча, виділення з очей, утворення кірок на краях повік, лущення шкіри повік, гіперемія повік. Рідко: токсичні явища органу зору, кератит, кон'юнктивіт, дефект епітелію рогівки, диплопія, зниження чутливості рогівки, астенопія, ячмінь. Порушення з боку органу слуху та лабіринту: Рідко: біль у вусі. Порушення з боку органу дихання, органів грудної клітки та середостіння: Рідко: підвищена секреція слизової оболонки навколоносових пазух, риніт. Порушення з боку органів травної системи: Часто дисгевзія. Нечасто: нудота. Рідко: біль у животі, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: Рідко дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: З невідомою частотою: порушення зв'язкового апарату. Опис окремих груп небажаних реакцій Відзначено рідкісні випадки розвитку генералізованого висипу, токсичного епідермолізу, ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона та кропив'янки. Серйозні анафілактичні реакції, в окремих випадках зі смертельним наслідком, у тому числі після прийому першої дози, відзначалися у пацієнтів, які отримували фторхінолон перорально. Деякі з цих реакцій супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, набряком гортані та обличчя, почуттям поколювання, диспное, свербінням та кропивницею. У пацієнтів, які приймали фторхінолони перорально, відзначалися розриви сухожилля плечового суглоба, сухожилля суглобів кистей рук, ахіллового сухожилля та інших сухожиль, які згодом вимагали хірургічного втручання або призводили до тривалої непрацездатності. У ході клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження не відзначено впливу інстиляцій ципрофлоксацину на стан скелетно-м'язової системи та сполучної тканини. В окремих випадках при інстиляціях ципрофлоксацину відзначалися затуманювання зору, зниження гостроти зору та залишкова кількість препарату на поверхні рогівки. У ході системного застосування хінолонів відзначалися реакції фототоксичності середнього та тяжкого ступеня тяжкості, проте для ципрофлоксацину такі реакції не характерні. Профіль небажаних реакцій у педіатричній популяції Ефективність та безпека застосування ципрофлоксацину у дітей віком від 0 до 12 років була підтверджена у клінічних дослідженнях за участю 230 дітей. Не відмічено розвитку серйозних небажаних явищ у цій групі пацієнтів.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень взаємодії із застосуванням очних лікарських форм ципрофлоксацину не проводилося. Беручи до уваги низьку системну концентрацію ципрофлоксацину в плазмі після інстиляції в кон'юнктивальну порожнину, взаємодія між препаратами, що спільно застосовуються з ципрофлоксацином, малоймовірна. У разі спільного застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хвилин, при цьому очні мазі слід застосовувати в останню чергу. Розчин Ципрофлоксацину-Оптик несумісний з розчинами лікарських засобів, що мають значення pH 3-4, які фізично чи хімічно нестабільні.Спосіб застосування та дозиЦипрофлоксацин застосовується місцево. Не можна вводити препарат субкон'юнктивально або передню камеру ока. При виразках рогівки препарат необхідно закопувати, дотримуючись наступних інтервалів між інстиляціями (у тому числі в нічний час): у перший день – по 2 краплі кожні 15 хвилин протягом перших 6 годин, потім по 2 краплі кожні 30 хвилин протягом часу дня. У другий день терапії – по 2 краплі щогодини. З третього по 14 день терапії – по 2 краплі кожні 4 години. При необхідності продовження терапії довше 14 днів підбір режиму дозування повинен здійснюватися лікарем. При захворюваннях переднього відрізка очного яблука препарат необхідно закопувати за такою схемою: по 1 або 2 краплі в уражене око (очі) 4 рази на день.При тяжких інфекціях режим дозування у перші 2 дні може включати інстиляції препарату по 1 або 2 краплі кожні 2 години у період неспання. Тривалість терапії препаратом за заявленими показаннями має перевищувати 21 дня. Застосування у педіатричній популяції Режим дозування при проведенні терапії у дітей віком від 1 року відповідає такому у дорослих. Ефективність та безпека застосування ципрофлоксацину у дітей віком від 0 до 12 років була підтверджена у клінічних дослідженнях за участю 230 дітей. Не відмічено розвитку серйозних небажаних явищ у цій групі пацієнтів. Застосування при нирковій та печінковій недостатності Відсутні відомості про застосування ципрофлоксацину пацієнтами із супутніми захворюваннями печінки та нирок. При застосуванні препарату для зменшення ризику системних небажаних реакцій рекомендується легке натискання пальцем на ділянку внутрішнього кута ока у проекції слізного мішка протягом 1-2 хвилин після інтиляції препарату.ПередозуванняУ разі розвитку передозування при місцевому застосуванні як інстиляції необхідно промити кон'юнктивальну порожнину теплою водою. Не очікується розвитку токсичних ефектів як при місцевому передозуванні, так і при випадковому ковтанні вмісту флакона.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ципрофлоксацин 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб широкого спектру дії групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію. Пригнічує ДНК-гіразу та пригнічує синтез бактеріальної ДНК. Високоактивний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae. Активний щодо Staphylococcus spp. (в т.ч. штами, що продукують і не продукують пеніциліназ, метицилін-резистентні штами), деяких штамів Enterococcus spp., Campylobacter spp., Legionella spp., Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Mycobacterium Ципрофлоксацин активний щодо бактерій, які продукують β-лактамази. До ципрофлоксацину резистентними є Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Дія щодо Treponema pallidum вивчена недостатньо.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із ШКТ. Біодоступність після прийому внутрішньо становить 70%. Їда незначно впливає на всмоктування ципрофлоксацину. Зв'язування із білками плазми становить 20-40%. Розподіляється у тканинах та рідинах організму. Проникає в спинномозкову рідину: концентрації ципрофлоксацину при незапалені мозкові оболонки досягають 10%, при запалених - до 37%. Високі концентрації досягаються у жовчі. Виділяється із сечею та жовчю.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ципрофлоксацину мікроорганізмами, у т.ч. захворювання дихальних шляхів, черевної порожнини та органів малого тазу, кісток, суглобів, шкіри; септицемія; тяжкі інфекції ЛОР-органів. Лікування післяопераційних інфекцій. Профілактика та лікування інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом. Для місцевого застосування: гострі та підгострі кон'юнктивіти, блефарокон'юнктивіти, блефарити, бактеріальні виразки рогівки, кератити, кератокон'юнктивіти, хронічні дакріоцистити, мейбоміти. Інфекційні ураження очей після травм або потрапляння сторонніх тіл. Передопераційна профілактика в офтальмохірургії.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація (грудне вигодовування), дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до ципрофлоксацину та інших препаратів хінолонового ряду.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, під час лактації. Ципрофлоксацин проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. В експериментальних дослідженнях встановлено, що він спричиняє артропатію. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 15 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, ЛДГ, білірубіну, псевдомембранозний коліт. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, розлади сну, кошмарні сновидіння, галюцинації, непритомність, розлади зору. З боку сечовидільної системи: кристалурія, гломерулонефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, гематурія, збільшення транзиторного вмісту в сироватці крові креатиніну. З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, зміна кількості тромбоцитів. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія. Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, артралгії. Побічні реакції, пов'язані із хіміотерапевтичною дією: кандидоз. Місцеві реакції: болючість, флебіт (при внутрішньовенному введенні). При застосуванні очних крапель у деяких випадках можливі легка болючість та гіперемія кон'юнктиви. Інші: васкуліт.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ципрофлоксацину з диданозином всмоктування ципрофлоксацину знижується внаслідок утворення комплексонів ципрофлоксацину з алюмінієвими та магнієвими буферами, що містяться в диданозіні. При одночасному застосуванні з Варфаріном зростає ризик розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та теофіліну можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, збільшення T1/2теофіліну, що призводить до збільшення ризику розвитку токсичної дії, пов'язаного з теофіліном. Одночасний прийом антацидів, а також препаратів, що містять іони алюмінію, цинку, заліза або магнію, може спричинити зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому інтервал між призначенням цих препаратів має бути не менше 4 годин.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Всередину – по 250-750 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування – від 7-10 днів до 4 тижнів. Для внутрішньовенного введення разова доза - 200-400 мг, кратність введення - 2 рази на добу; тривалість лікування – 1-2 тижні, при необхідності і більше. Можна вводити внутрішньовенно струминно, але переважно крапельне введення протягом 30 хв. При місцевому застосуванні закопують по 1-2 краплі в нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока кожні 1-4 години. Після поліпшення стану інтервали між інстиляціями можна збільшити. Максимальна добова доза для дорослих прийому внутрішньо становить 1.5 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів із порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування. З обережністю застосовують у пацієнтів похилого віку, при атеросклерозі судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, епілепсії, судомному синдромі неясної етіології. Під час лікування пацієнти повинні одержувати достатню кількість рідини. У разі наполегливої ​​діареї ципрофлоксацин слід відмінити. При одночасному внутрішньовенному введенні ципрофлоксацину та барбітуратів необхідний контроль ЧСС, АТ, ЕКГ. У процесі лікування необхідний контроль концентрації у крові сечовини, креатиніну, печінкових трансаміназ. У період лікування можливе зниження реакційної здатності (особливо при одночасному застосуванні з алкоголем). Не допускається введення ципрофлоксацину субкон'юнктивально або безпосередньо у передню камеру ока.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ципрофлоксацин (у формі моногідрату гідрохлориду) 500 мг; Допоміжні речовини: лактулоза – 600 мг, повідон низькомолекулярний – 28 мг, кроскармелоза натрію – 65 мг, целюлоза мікрокристалічна – 60 мг, магнію стеарат – 10 мг, крохмаль кукурудзяний – до 1400 мг; склад плівкової оболонки: (гіпромелоза – 19.04 мг, макрогол-4000 – 8.32 мг, тальк – 2.2 мг, титану діоксид – 10.44 мг) – до 1440 мг. Пігулки по 500 мл. у картонній упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, капсулоподібної форми, двоопуклі; на поперечному розрізі білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробне.ФармакокінетикаПри пероральному прийомі швидко і досить повно всмоктується зі шлунково-кишкового тракту (переважно в 12-палої та худої кишці). Прийом їжі сповільнює всмоктування, але не змінює максимальну концентрацію (Cmax) та біодоступність. Біодоступність – 50-85 %, обсяг розподілу – 2-3,5 л/кг, зв'язок з білками плазми – 20-40 %. Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) - 60-90 хв, максимальна концентрація лінійно залежить від величини прийнятої дози і становить при дозах 250, 500, 750 та 1000 мг відповідно 1, 2, 2.4, 4.3 та 5.4 мкг/мл. Через 12 годин після прийому внутрішньо 250, 500 та 750 мг концентрація препарату в плазмі знижується до 0.1, 0.2 та 0.4 мкг/мл відповідно. Добре розподіляється в тканинах організму (виключаючи тканину, багату на жири, наприклад нервову тканину). Концентрація у тканинах у 2-12 разів вища, ніж у плазмі. Терапевтичні концентрації досягаються в слині, мигдаликах, печінці, жовчному міхурі, жовчі, кишечнику, органах черевної порожнини та малого тазу (ендометрії, фалопієвих трубах і яєчниках, матці), насінній рідині, тканині передміхурової залози, нирках та сечовивідних органах, секреті, кістковій тканині, м'язах, синовіальній рідині та суглобових хрящах, перитонеальній рідині, шкірі. У спинномозкову рідину проникає у невеликій кількості, де його концентрація за відсутності запалення мозкових оболонок становить 6-10% від такої у сироватці крові, а при запалених – 14-37%. Ципрофлоксацин добре проникає також у очну рідину, плевру, очеревину, лімфу через плаценту.Концентрація ципрофлоксацину в нейтрофілах крові у 2-7 разів вища, ніж у сироватці крові. Метаболізується у печінці (15-30 %) з утворенням малоактивних метаболітів (діетил ципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпрофлоксацин, формілципрофлоксацин). Період напіввиведення - близько 4 годин, при хронічній нирковій недостатності - до 12 годин. кишечник. Невелика кількість виводиться із грудним молоком. Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг. При хронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну вище 20 мл/хв) відсоток ципрофлоксацину, що виводиться через нирки, знижується, але кумуляції в організмі не відбувається внаслідок компенсаторного збільшення метаболізму ципрофлоксацину виведення через шлунково-кишковий тракт. Лактулоза, що входить до складу Екоцифолу, не впливає на основні фармакокінетичні параметри, що характеризують біодоступність цірофлоксацину.ФармакодинамікаЗ обережністю слід застосовувати у комбінації з гепарином та антикоагулянтами у пацієнтів з порушеннями системи згортання та при тромбозах (тромбоз судин головного мозку, інфаркт міокарда, тромбофлебіт) або загрозі їх розвитку. Перед початком та у процесі лікування необхідно проведення консультацій офтальмолога (визначення гостроти зору, колірного зору, стан очного дна).Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.ІнструкціяВсередину. Таблетки слід ковтати повністю з невеликою кількістю рідини після їди. При прийомі таблетки натще активна речовина всмоктується швидше.Показання до застосуванняЗахворювання нижніх дихальних шляхів (гострий та хронічний (у стадії загострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, інфекційні ускладнення муковісцидозу); Інфекції ЛОР-органів (гострий синусит); Інфекції нирок та сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит); Ускладнені інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з метронідазолом); хронічний бактеріальний простатит; Неускладнена гонорея; Черевний тиф, кампілобактеріоз, шигельоз, діарея "мандрівників"; Інфекції шкіри та м'яких тканин (інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмони); Кісток та суглобів (остеомієліт, септичний артрит); Інфекції на фоні імунодефіциту (що виникає при лікуванні імунодепресивними лікарськими засобами або у хворих з нейтропенією); Профілактика та лікування легеневої форми сибірки.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; Одночасний прийом з тизанідином (ризик вираженого зниження артеріального тиску, сонливості); Вік до 18 років (до завершення процесу формування скелета, крім терапії ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років; профілактики та лікування легеневої форми сибірки); Вагітність; Період лактації. Хворим з епілепсією, нападами судом в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку через загрозу розвитку побічних реакцій з боку ЦНС Ципрофлоксацин слід призначати тільки за життєвими показаннями.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі, псевдомембранозний коліт. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, розлади сну, кошмарні сновидіння, галюцинації, непритомність, розлади зору. . З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, зменшення кількості тромбоцитів. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія. Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона. реакції, пов'язані з хіміотерапевтичною дією: кандидоз. З боку лабораторних показників:підвищення активності печінкових трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, білірубіну, підвищення концентрації сечовини, креатиніну.Інші: артралгії; рідко – фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиВнаслідок зниження активності процесів мікросомального окиснення в гепатоцитах підвищує концентрацію та подовжує період напіввиведення теофіліну (та інших ксантинів, наприклад кофеїну), пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протромбінового індексу. При поєднанні з іншими антимікробними лікарськими засобами (бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, кліндаміцин, метронідазол) зазвичай спостерігається синергізм; може успішно застосовуватися у комбінації з азлоциліном та цефтазидимом при інфекціях, викликаних Pseudomonas spp.; з мезлоциліном, азлоциліном та ін. бета-лактамними антибіотиками – при стрептококових інфекціях; з ізоксазолілпеніцилінами та ванкоміцином - при стафілококових інфекціях; з метронідазолом та кліндаміцином – при анаеробних інфекціях. Посилює нефротоксичну дію циклоспорину, відзначається збільшення сироваткового креатиніну, у таких пацієнтів необхідний контроль цього показника 2 рази на тиждень. При одночасному прийомі посилює дію непрямих антикоагулянтів. Пероральний прийом спільно з залізовмісними лікарськими засобами, сукральфатом та антацидними лікарськими засобами, що містять солі магнію, кальцію та алюмінію, призводить до зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому його слід призначати за 1-2 години до або через 4 години після прийому вищевказаних лікарських засобів. Нестероїдні протизапальні препарати (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) підвищують ризик розвитку судом. Фторхінолони утворюють хелатні сполуки з іонами магнію та алюмінію буферної системи лікарської форми диданозину, що різко знижує всмоктування антибіотиків, тому ціпрофлоксацин приймають за 2 години до прийому диданозину або через 2 години після прийому зазначеного препарату. Метоклопрамід прискорює абсорбцію, що призводить до зменшення часу досягнення максимальної концентрації. Спільне застосування урикозуричних лікарських засобів призводить до уповільнення виведення (до 50%) та підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину. Підвищує максимальну концентрацію в 7 разів (від 4 до 21 разу) та площа під кривою "концентрація-час" у 10 разів (від 6 до 24 разів) тизанідину, що підвищує ризик вираженого зниження артеріального тиску та сонливості.Спосіб застосування та дозиПри інфекціях нижніх дихальних шляхів легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при тяжкому перебігу – 0.75 г 2 рази на добу. Курс лікування – 7-14 днів. При гострому синуситі – по 0.5 г 2 рази на добу. Курс лікування – 10 днів. При інфекції шкіри та м'яких тканин легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при тяжкому перебігу – 0.75 г 2 рази на добу. Курс лікування – 7-14 днів. При інфекціях кісток і суглобів – легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при тяжкому перебігу – 0.75 г 2 рази на добу. Курс лікування – до 4-6 тижнів. При інфекціях сечовивідних шляхів – по 0.25-0.5 г 2 рази на добу; курс лікування – 7-14 днів, при неускладненому циститі у жінок – 3 дні. При хронічному бактеріальному простатиті – по 0.5 г 2 рази на добу, курс лікування – 28 днів. При неускладненій гонореї – 0.25-0.5 г одноразово. Гострі кишкові інфекції (сальмонельоз, шигельоз, кампілобактеріоз і т.д.) – по 0.5 г 2 рази на добу, курс лікування – 5-7 днів. При черевному тифі – по 0.5 г 2 рази на добу; курс лікування – 10 днів. При ускладнених інтраабдомінальних інфекціях – по 0.5 г кожні 12 годин протягом 7-14 днів. Для профілактики та лікування легеневої форми сибірки - по 0.5 г 2 рази на добу протягом 60 днів. При лікуванні ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa, у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років – 20 мг/кг 2 рази на добу (максимальна доза 1.5 г). Тривалість лікування – 10-14 днів. При легеневій формі сибірки (профілактика та лікування) – 15 мг/кг 2 рази на добу. Максимальна разова доза – 0.5 г, добова – 1 г. Загальна тривалість прийому ципрофлоксацину – 60 днів. Хронічна ниркова недостатність: при кліренсі креатиніну (КК) більше 50 мл/хв. корекції дози не потрібно; при КК 30-50 мл/хв – 0.25-0.5 кожні 12 год; при КК 5-29 мл/хв – 0.25-0.5 г кожні 18 год. Якщо хворому проводиться гемодіаліз або перитонеальний діаліз – 0.25-0.5 г/добу, приймати препарат слід після сеансу гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри виникненні під час або після лікування Ципрофлоксацином важкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату та призначення відповідного лікування. випадки запалення і навіть розриву сухожиль під час лікування фторхінолонами. У період лікування Ципрофлоксацином необхідно забезпечити достатню кількість рідини при дотриманні нормального діурезу. У період лікування Ципрофлоксацином слід уникати контакту з прямими сонячними променями. іншими потенційно небезпечними видами діяльності,що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (особливо при одночасному вживанні алкоголю).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: ціпрофлоксацин (у формі лактату) 3 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, молочна кислота, пропіленгліколь. 10 мл - флакон-крапельниці пластикові (1) - пачки картонні. 10 мл – флакони темного скла (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі вушні 0.3%; у вигляді прозорого, в'язкого, від безбарвного до безбарвного зі злегка жовтуватим відтінком розчину.Фармакотерапевтична групаПротимікробний препарат із групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію. Механізм дії обумовлений інгібуванням ферменту ДНК-гірази бактерій, внаслідок чого порушується реплікація ДНК та синтез клітинних білків бактерій. Ципромед діє як на бактерії, що розмножуються, так і перебувають у стадії спокою. Ципромед ;активний щодо грамнегативних бактерій: ;Escherichia coli, Salmonella spp., Proteus spp. (індол-позитивні та індол-негативні штами), Morganella morganii, Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Yersinia spp., Vibrio spp., Campylobacter spp., Hafnia spp., Providencia stuartii, Haemophi , Pseudomonas spp., Gardnerella spp., Legionella pneumophila, Neisseria spp., Moraxella catarrhalis, Acinetobacter spp., Brucella spp., Chlamydia spp.; ;грампозитивних бактерій: ;Staphylococcus spp., Streptococcus pyogenes,Streptococcus agalactiae, Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocitogenes.ФармакокінетикаДослідження фармакокінетики Ципромеду не проводилися у зв'язку з низькою системною абсорбцією.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці.Показання до застосуванняЛікування гострих та хронічних інфекційних захворювань вуха: зовнішній отит; гострий та хронічний середній отит. Профілактика інфекційних отитів до та після хірургічних втручань, при травмах вуха, витяганні стороннього тіла із зовнішнього слухового проходу, що супроводжується пошкодженням тканин вуха.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату або до інших хінолонів. Не рекомендується до застосування при вагітності, під час лактації (грудного вигодовування), дітям до 15 років.Вагітність та лактаціяЦипромед не рекомендується до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяУ деяких випадках можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиРозчин ципрофлоксацину несумісний із лікарськими препаратами зі значенням рН=3-4, які фізично та хімічно нестабільні.Спосіб застосування та дозиПеред застосуванням препарату слід провести санацію зовнішнього слухового проходу (промити та осушити слуховий прохід). Препарат закопують по 5 крапель у зовнішній слуховий прохід 3 рази на добу. Краплі мають бути нагріті до температури тіла. Після зникнення симптомів захворювання слід продовжити лікування протягом 48 год. Після закапування крапель слід тримати голову в закинутому положенні протягом 2 хв. Можна помістити у зовнішній слуховий прохід ватну турунду.ПередозуванняПри застосуванні вушних крапель не відмічено випадків передозування. При випадковому прийомі внутрішньо специфічні симптоми відсутні, можливо - нудота, блювання, діарея, біль голови, запаморочення, почуття тривоги. Лікування: необхідно забезпечити достатнє надходження рідини, підтримання кислої реакції сечі для запобігання кристалурії. За потреби проводять симптоматичну терапію.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему