Половые гормоны

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: дієногест – 2,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 57,2 мг, крохмаль кукурудзяний – 12,0 мг, повідон К30 – 3,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят), тип А – 5,0 мг, магнію стеарат – 0,8 мг ; Плівкова оболонка: акваПоліш білий 014.17MS - 3,0 мг (гіпромелоза (Е464) - 1,44 мг, гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) (Е463) - 0,36 мг, тальк (Е 553b) - 0,60 мг, хлоп - 0,15 мг, титану діоксид (Е 171) - 0,45 мг). Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2 мг. По 14 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги. По 2, 6 або 12 блістерів у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, з гравіюванням "2" на одній стороні. На поперечному розрізі - ядро ​​та плівкова оболонка білого кольору.Фармакотерапевтична групаГестаген.ФармакокінетикаАбсорбція Після перорального застосування дієногест швидко та практично повністю всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі, що становить 47 нг/мл, досягається приблизно через 1,5 години після разового перорального прийому. Біодоступність становить близько 91%. Фармакокінетика дієногесту у дозовому діапазоні від 1 до 8 мг характеризується дозозалежністю. Розподіл Дієногест зв'язується з альбуміном у плазмі і не зв'язується з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ), а також з кортикоїд-зв'язуючим глобуліном (КСГ). 10% загальної концентрації речовини в плазмі крові знаходиться у вигляді вільного стероїду, тоді як близько 90% неспецифічно пов'язано з альбуміном. Здається обсяг розподілу (Vd/F) дієногеста становить 40 л. Метаболізм Дієногест майже повністю метаболізується переважно шляхом гідроксилювання з утворенням кількох практично неактивних метаболітів. Виходячи з результатів досліджень in vitro та in vivo, основним ферментом, що бере участь у метаболізмі дієногеста, є CYP3A4. Метаболіти виводяться дуже швидко, так що переважною фракцією в плазмі є незмінений дієногест. Швидкість метаболічного кліренсу (Cl/F) із плазми становить 64 мл/хв. Елімінація Концентрація дієногесту в плазмі знижується двофазно. Період напіввиведення термінальної фази становить приблизно 9-10 годин. Після прийому внутрішньо в дозі 0,1 мг/кг дієногест виводиться у вигляді метаболітів нирками та через кишечник у співвідношенні приблизно 3:1. Період напіввиведення метаболітів нирками становить 14 год. Після перорального застосування приблизно 86% одержаної дози виводиться протягом 6 днів; причому основна частина цієї кількості виводиться за перші 24 години, переважно нирками. Рівноважна концентрація Фармакокінетика дієногесту залежить від рівня ГСПГ. Концентрація дієногесту в плазмі після щоденного застосування зростає приблизно в 1,24 рази, досягаючи рівноважної концентрації через 4 дні прийому. Фармакокінетика дієногесту після багаторазового застосування препарату Алвовізан може бути спрогнозована на основі фармакокінетики після одноразового застосування. Фармакокінетика в спеціальних клінічних групах пацієнток Досліджень фармакокінетики дієногесту у пацієнток із порушенням функції нирок не проводилось. Цілеспрямоване дослідження дієногесту при нирковій недостатності не проводилося. Фармакокінетика дієногесту у пацієнток із печінковою недостатністю не вивчалась.ФармакодинамікаДієногест є похідним нортестостерону, характеризується антиандрогенною активністю, що становить приблизно одну третину активності ципротерону ацетату. Дієногест зв'язується з рецепторами прогестерону в матці жінки, володіючи лише 10% відносної спорідненості до рецепторів прогестерону. Незважаючи на низьку спорідненість до рецепторів прогестерону, дієногест має потужний прогестагенний ефект in vivo. Дієногест не має значної андрогенної, мінералокортикоїдної або глюкокортикоїдної активності in vivo. Дієногест впливає на ендометріоз, за ​​рахунок придушення трофічних ефектів естрадіолу щодо еутопічного та ектопічного ендометрію, внаслідок зниження продукції естрогенів у яєчниках та зменшення їх концентрації у плазмі. При тривалому застосуванні викликає початкову децидуалізацію тканини ендометрію з подальшою атрофією ендометріоїдних вогнищ. Інші фармакологічні властивості дієногесту, такі як імуномодулююча та антиангіогенна, ймовірно сприяють його переважному впливу на проліферацію клітин. Перевага дієногеста порівняно з плацебо щодо тазового болю, асоційованого з ендометріозом, була продемонстрована у 198 пацієнток у клінічному дослідженні тривалістю 3 місяці. Тазовий біль, асоційований з ендометріозом, оцінювали за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ, 0-100 мм). Після 3 місяців лікування дієногестом було показано статистично значущу різницю з плацебо (Δ = 12,3 мм; 95% ДІ: 6,4-18,1; р Через 3 місяці лікування у 37,3% пацієнток відмічено зменшення інтенсивності тазового болю, що асоціюється з ендометріозом, на 50% або більше без відповідного збільшення дози додаткового знеболювального засобу, яке вони приймали (у групі плацебо: у 19,8%); у 18,6% пацієнток відмічено зменшення інтенсивності тазового болю, що асоціюється з ендометріозом, на 75% або більше без підвищення дози додаткового знеболювального засобу, яке вони приймали (плацебо: 7,3%). У продовженій відкритій фазі даного плацебо-контрольованого дослідження спостерігалося стійке зменшення тазового болю, що асоціюється з ендометріозом, при тривалості лікування до 15 місяців. Результати плацебо-контрольованої частини дослідження підтверджувалися результатами, отриманими в дослідженні з групою активного контролю (прийом агоніста гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ)) тривалістю 6 місяців у 252 пацієнток з ендометріозом. У трьох дослідженнях, у яких загалом взяли участь 252 пацієнтки, які отримували добову дозу дієногесту 2 мг, було продемонстровано суттєве зменшення ендометріоїдних вогнищ через 6 місяців лікування. У невеликому дослідженні (n=8 у кожній дозовій групі) показано, що дієногест у добовій дозі 1 мг через 1 місяць викликав розвиток ановуляторного статусу. Вивчення контрацептивної ефективності дієногеста у великих дослідженнях не проводилося. У період терапії дієногест відзначається помірне зниження концентрації ендогенних естрогенів. В даний час відсутні дані довгострокового дослідження мінеральної щільності кісток (МПК) та ризику переломів при прийомі дієногесту. МПК оцінювалася у 21 дорослої пацієнтки до початку лікування та через 6 місяців застосування препарату, зниження середнього показника МПК відзначено не було. Після такого ж періоду лікування лейпрореліну ацетатом (ЛА) у 29 пацієнток відмічено зниження МПК на 4,04% ± 4,84 (Δ між групами = 4,29%; 95% ДІ: 1,93 - 6,66; Під час застосування препарату Алвовізан тривалістю до 15 місяців значного впливу препарату на стандартні лабораторні параметри, включаючи гематологію, хімічний склад крові, показники ферментів печінки, ліпідів та глікованого гемоглобіну не спостерігалося. У дослідженні тривалістю 12 місяців, у якому взяли участь 111 пацієнток підліткового віку, у 103 пацієнток середня відносна зміна показника МПК поперекового відділу хребта (хребці L2 – L4) порівняно з вихідним показником становила – 1,2%. Через 6 місяців після закінчення лікування в рамках періоду продовженого спостереження у групи пацієнток, у яких спостерігалося зниження МПК, цей параметр знову було виміряно, і аналіз показав підвищення рівня МПК у бік вихідного показника до рівня – 0,6%. Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при багаторазовому введенні доз, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи не вказують на існування специфічного ризику для людини. Проте слід враховувати, що статеві гормони здатні стимулювати зростання ряду гормонозалежних тканин та пухлин.Показання до застосуванняЛікування ендометріозу.Протипоказання до застосуванняЗастосування препарату Алвовізан протипоказано за наявності будь-якого з наведених нижче станів/захворювань/факторів ризику, частина яких є загальною для всіх препаратів, що містять лише гестагенний компонент. Гострий венозний тромбофлебіт, венозні тромбоемболії (ВТЕ). Захворювання серця та артерій, в основі яких лежать атеросклеротичні ураження судин нині або в анамнезі (у тому числі інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця). Цукровий діабет з ангіопатією. Тяжкі захворювання печінки в даний час або в анамнезі до нормалізації показників функції печінки. Пухлини печінки нині чи анамнезі (доброякісні чи злоякісні). Діагностовані гормонозалежні злоякісні захворювання статевих органів або молочної залози, або підозра на них. Кровотечі із піхви неясного генезу. Гіперчутливість до дієногесту або будь-якої з допоміжних речовин. Вагітність та період грудного вигодовування. Спадкова непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування дієногесту у цій віковій групі). Якщо будь-який із даних станів/захворювань/факторів ризику розвивається на фоні застосування препарату, прийом препарату слід негайно припинити. З обережністю Депресія в анамнезі, позаматкова вагітність в анамнезі, артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, мігрень з аурою, цукровий діабет без судинних ускладнень, гіперліпідемія, тромбофлебіт глибоких вен в анамнезі, наявність ВТЕ в особистому або сімейному анамнезі.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування дієногесту у вагітних жінок дуже обмежені. У дослідженнях на тваринах репродуктивної токсичності, генотоксичності та канцерогенності при застосуванні препарату не виявлено. Застосування препарату під час вагітності протипоказане, оскільки терапія ендометріозу під час вагітності не потрібна. Період грудного вигодовування Прийом препарату Алвовізан у період грудного вигодовування протипоказаний. Дослідження на тваринах показали, що дієногест проникає в грудне молоко тварин. Невідомо, чи проникає дієногест у грудне молоко людини. Слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування чи терапії препаратом Алвовізан. Рішення про припинення грудного вигодовування або про відмову від прийому препарату Алвовізан приймається виходячи з оцінки співвідношення користі грудного вигодовування для дитини та переваги терапії дієногестом для жінки.Побічна діяНебажані реакції (HP) частіше виникають у перші місяці після початку терапії препаратом Алвовізан та зменшуються при продовженні лікування. Можливі зміни характеру кровотеч, наприклад, "мажуть" кров'яні виділення, нерегулярні кровотечі або аменорея. Найчастішими HP, що відзначаються при лікуванні дієногестом, є головний біль, дискомфорт у молочних залозах, депресивний настрій та акне. Крім того, у більшості пацієнток, які отримують дієногест, змінюється характер менструальних кровотеч. Протягом перших 90 днів терапії дієногестом спостерігалися такі види порушень менструального циклу: аменорея, нечасті кровотечі, часті кровотечі, нерегулярні кровотечі, тривалі кровотечі. Нижче наведено HP, зазначені при застосуванні дієногесту. Дані про частоту небажаних реакцій на лікарський препарат наведені у відповідності до класів систем органів MedDRA. В межах кожного рівня частоти HP представлені в порядку зменшення частоти. Частота визначається як "часто" (≥1/100 до Частота HP розрахована за узагальненими даними чотирьох клінічних досліджень, що включали 332 пацієнтки (100%). Клас систем органів (MedDRA) Часто Не часто Порушення з боку крові та лімфатичної системи анемія Порушення з боку обміну речовин та харчування збільшення маси тіла зниження маси тіла, підвищення апетиту Порушення психіки депресивний настрій, порушення сну, нервозність, втрата лібідо, зміна настрою тривожність, депресія, різкі зміни настрою Порушення з боку нервової системи головний біль, мігрень дисбаланс вегетативної нервової системи, порушення концентрації уваги Порушення з боку органу зору сухість очей Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення дзвін у вухах Порушення з боку серця та судин неуточнене порушення з боку системи кровообігу, відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. задишка Порушення з боку шлунково-кишкового тракту нудота, біль у животі, метеоризм, відчуття розпирання живота, блювання діарея, запор, дискомфорт у животі, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, гінгівіт Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин акне, алопеція сухість шкіри, гіпергідроз, свербіж, гірсутизм, оніхоклазія, лупа, дерматит, аномальний ріст волосся, реакції фоточутливості, порушення пігментації Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини біль у спині біль у кістках, спазми у м'язах, біль у кінцівках, тяжкість у кінцівках Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку статевих органів та молочної залози дискомфорт у молочних залозах, кіста яєчника, "припливи", кровотечі зі статевих шляхів, у тому числі "мажучі" кров'янисті виділення кандидоз піхви, сухість вульви та піхви, виділення зі статевих органів, біль у тазовій ділянці, атрофічний вульвовагініт, ущільнення тканини молочної залози, фіброзно-кістозна мастопатія Загальні розлади та порушення у місці введення астенічний стан, дратівливість набряк Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на дієногест Прогестагени, у тому числі дієногест, метаболізуються переважно за участю ізоферментів системи цитохрому Р450 (CYP3A4) у слизовій оболонці кишечника та печінки. Тому індуктори або інгібітори CYP3A4 можуть впливати на метаболізм прогестагенних препаратів. Підвищений кліренс статевих гормонів, зумовлений індукцією ферментів, може знижувати терапевтичну дію дієногеста та викликати HP, наприклад, зміни характеру маткових кровотеч. Зниження кліренсу статевих гормонів внаслідок інгібування ферментів може збільшувати експозицію дієногесту та призводити до розвитку HP. До речовин, що підвищують кліренс статевих гормонів (зниження ефективності шляхом індукції ферментів), зокрема, відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін і препарати, що містять ). Індукція ферментів відзначається вже за кілька днів після початку лікування. Максимальна індукція ферментів зазвичай досягається протягом кількох тижнів. Після припинення терапії індукція ферментів може зберігатись протягом 4 тижнів. Ефект індуктора CYP3A4 рифампіцину вивчався у здорових жінок у постменопаузі. Одночасне застосування рифампіцину з таблетками, що містять естрадіолу валерат/дієногест, призводило до значного зниження рівноважних концентрацій та системної експозиції дієногесту та естрадіолу. Системні експозиції дієногесту та естрадіолу у рівноважному стані, виміряні за величиною AUC(0-24год), відповідно знижувалися на 83% та 44%. Речовини з варіабельним впливом на кліренс статевих гормонів: При одночасному застосуванні зі статевими гормонами багато комбінацій інгібіторів протеаз та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази для лікування ВІЛ-інфекції та вірусного гепатиту С можуть збільшувати або зменшувати концентрації прогестагену в плазмі крові. Сумарні ефекти цих змін можуть бути клінічно значущими. Речовини, що знижують кліренс статевих гормонів (інгібітори ферментів) Дієногест є субстратом цитохрому Р450 (CYP3A4). Одночасне застосування високоактивних інгібіторів CYP3A4 може підвищувати концентрацію дієногесту в плазмі. Одночасне застосування з сильним інгібітором ферментів CYP3A4 кетоконазолом призводило до збільшення величини АUС(0-24год) дієногесту у рівноважній концентрації у 2,9 рази. Одночасне застосування помірного інгібітору еритроміцину підвищувало АUС(0-24ч) дієногесту у рівноважній концентрації в 1,6 рази. Вплив дієногесту на інші лікарські препарати За даними досліджень інгібування in vitro, показано, що клінічно значуща взаємодія дієногеста з ферментами системи цитохрому Р450, із суттєвим впливом на метаболізм інших препаратів, є малоймовірною. Взаємодія з харчовими продуктами Прийом їжі з високим вмістом жирів не впливав на біодоступність дієногесту. Інші види взаємодії Застосування прогестагенів може вплинути на результати певних лабораторних досліджень, у тому числі на біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, нирок, плазмові концентрації білків (носіїв) (наприклад, кортикостероїд-зв'язуючого глобуліну та фракцій ліпідів/ліп. показники згортання та фібринолізу. Зазвичай ці зміни не виходять за межі нормальних лабораторних показників.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. До початку прийому препарату Алвовізан необхідно припинити застосування будь-якої гормональної контрацепції. При необхідності контрацепції використовують негормональні методи (наприклад, бар'єрний). Початок прийому препарату Алвовізан можливий у будь-який день менструального циклу. Препарат приймають по 1 таблетці на добу безперервно, переважно в один і той же час, при необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини. Можна приймати таблетку натще або під час їжі. Слід приймати таблетки регулярно, незалежно від вагінальної кровотечі. Після завершення прийому таблеток з однієї упаковки починають прийом препарату Алвовізан з наступної упаковки, не роблячи перерви у прийомі препарату. У разі пропуску прийому таблеток, блювання та/або діареї (якщо це відбувається протягом 3-4 годин після прийому таблетки) ефективність препарату Алвовізан може знижуватися. У разі пропуску прийому однієї або декількох таблеток жінка повинна прийняти лише одну таблетку відразу, як тільки вона про це згадає, потім продовжувати прийом таблеток наступного дня у звичайний час. Якщо всмоктування препарату порушено через блювоту або діарею, також слід прийняти одну таблетку. Тривалість прийому препарату – 6 місяців. Рішення про подальшу терапію дієногестом приймається лікарем залежно від клінічної картини. Застосування препарату в спеціальних клінічних групах пацієнток Дівчатка-підлітки віком до 18 років Застосування препарату у дівчаток-підлітків віком до 18 років протипоказане у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки дієногесту у цій віковій категорії. Пацієнтки похилого віку Обґрунтованих показань до застосування препарату Алвовізан у пацієнтів похилого віку відсутні. Пацієнтки з порушенням функції печінки Препарат Алвовізан протипоказаний пацієнткам із тяжким захворюванням печінки – поточним або в анамнезі. Пацієнтки з порушенням функції нирок Відсутні дані, що свідчать про корекцію доз у пацієнток з порушенням функції нирок.ПередозуванняПри проведенні досліджень гострої токсичності дієногесту не виявлено ризику гострих небажаних реакцій унаслідок ненавмисного прийому препарату в дозі, що багаторазово перевищує добову дозу. Немає повідомлень про серйозні порушення при передозуванні препарату. Специфічного антидоту немає, слід проводити симптоматичне лікування. Щоденний прийом 20-30 мг дієногесту протягом 24 тижнів дуже добре переносився.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком застосування препарату слід виключити вагітність. Під час застосування препарату за необхідності контрацепції пацієнткам рекомендується застосовувати негормональні контрацептивні методи (наприклад, бар'єрний). Фертильність На підставі наявних даних, під час застосування препарату більшість пацієнток відбувається придушення овуляції. Однак дієногест у дозі 2 мг не є контрацептивним препаратом. За наявними даними, фізіологічний менструальний цикл повертається до норми протягом 2 місяців після припинення лікування дієногестом. Вірогідність настання ектопічної вагітності вища у пацієнток, які приймають з метою контрацепції препарати, що містять лише гестагенний компонент, порівняно з пацієнтками, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви. Таким чином, для жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі або при непрохідності маткових труб слід оцінювати співвідношення користі та ризику перед застосуванням дієногесту. Зміна характеру кровотеч Більшість жінок застосування дієногесту впливає характер менструальних кровотеч. При застосуванні дієногесту можливе посилення маткової кровотечі, наприклад, у жінок з аденоміозом матки або лейоміомами матки. При тяжкій і тривалій кровотечі можливий розвиток анемії (іноді тяжкої). У разі анемії слід розглянути питання про відміну препарату. Порушення кровообігу У процесі епідеміологічних досліджень показано недостатньо переконливий взаємозв'язок між застосуванням монопрепаратів прогестагену та підвищенням ризику інфаркту міокарда або тромбоемболії судин головного мозку. Більшою мірою ризик серцево-судинних та церебральних захворювань пов'язаний з віком, наявністю артеріальної гіпертензії або курінням. У жінок із гіпертензією ризик розвитку інсульту при прийомі монопрепаратів прогестагену може незначно збільшуватись. В окремих дослідженнях показано невелике та статистично незначне збільшення ризику венозної тромбоемболії (тромбозу глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії) при використанні монопрепаратів прогестагену. Загальновизнаними факторами ризику ВТЕ є наявність ВТЕ в анамнезі у пацієнта або в сімейному анамнезі (ВТЕ у брата/сестри або батька у віці менше 50 років), вік, ожиріння, тривала іммобілізація, серйозне оперативне втручання або велика травма. У таких випадках слід припинити прийом дієногесту (не менше ніж за чотири тижні до планової операції) та відновлювати прийом не раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухової активності. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. У разі розвитку або підозри на розвиток артеріального або венозного тромбозу застосування препарату слід негайно припинити. Пухлини Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень виявив незначне збільшення відносного ризику (ОР=1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які на момент дослідження приймають пероральні контрацептиви, переважно комбіновані (естроген+гестаген). Цей підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення прийому комбінованих пероральних контрацептивів (КЗК). Оскільки рак молочної залози (РМЗ) рідко зустрічається у жінок віком до 40 років, деяке збільшення кількості подібних діагнозів у жінок, які приймають або недавно приймали КОК, невелике порівняно із загальним ризиком раку молочної залози. Ризик діагностування РМЗ у жінок, які застосовують монопрепарати прогестагену, приблизно відповідає такому прийому КОК. Однак дані про монопрепарати прогестагену отримані в значно менших популяціях пацієнток і є менш переконливими, ніж дані КОК. Встановити причинно-наслідковий зв'язок на основі цих досліджень неможливо. Виявлена ​​картина зростання ризику може зумовлюватися більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які приймають пероральні контрацептиви, їх біологічною дією або поєднанням цих факторів. У жінок, які приймають пероральні контрацептиви, виявляються ранні клінічні стадії РМЗ у порівнянні з жінками, які ніколи їх не приймали. У поодиноких випадках повідомлялося про доброякісні і, ще рідше, злоякісні пухлини печінки у пацієнток, які приймають дієногест. В окремих випадках ці пухлини призводили до небезпечних для життя внутрішньочеревних кровотеч. Якщо у жінки, яка приймає препарат, мають місце сильні болі у верхній частині живота, збільшена печінка, або є ознаки внутрішньочеревної кровотечі, то при диференціальній діагностиці слід врахувати ймовірність наявності пухлини печінки. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МПК) На фоні прийому дієногесту було відмічено зниження МПК, тому необхідно оцінювати очікувану користь його застосування по відношенню до можливого ризику для кожної пацієнтки, зважаючи на можливість виникнення факторів ризику розвитку остеопорозу, особливо у пацієнток з підвищеним ризиком остеопорозу, оскільки під час лікування дієногестом відбувається помірне зниження концентрації ендогенних естрогенів Жінкам будь-якого віку важливо приймати препарат кальцію та вітамін D, незалежно від дотримання певної дієти або застосування вітамінних добавок. Інші стани Необхідне ретельне спостереження за пацієнтками з наявністю в анамнезі депресії. Якщо депресія рецидивує у серйозній формі, препарат слід відмінити. Загалом показано, що препарат не впливає на артеріальний тиск (АТ) у жінок із нормальним АТ. Тим не менш, якщо на фоні застосування дієногесту виникає хронічна, клінічно значуща артеріальна гіпертензія, рекомендується відмінити препарат та розпочати гіпотензивне лікування. При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або холестатичної сверблячки, які вперше з'явилися під час вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, препарат необхідно відмінити. Дієногест може незначно впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози. Пацієнтки з цукровим діабетом, особливо за наявності гестаційного цукрового діабету в анамнезі, у період терапії дієногестом потребують ретельного спостереження. У деяких випадках можливий розвиток хлоазми, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінкам зі схильністю до хлоазми необхідно уникати впливу сонячних променів або ультрафіолетового опромінення в період застосування препарату. У період терапії препаратом можуть виникати фолікули, що персистують, в яєчниках (часто звані функціональними кістами яєчників). Більшість таких фолікулів не мають клінічних проявів, хоча деякі можуть супроводжуватись болем у ділянці тазу. Лактоза В одній таблетці препарату Алвовізан міститься 57,2 мг моногідрату лактози. Пацієнткам з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція, які застосовують на безлактозній дієті, застосування препарату протипоказане. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами на фоні терапії дієногестом не спостерігалося, проте пацієнтки, у яких відзначаються порушення концентрації уваги, повинні бути обережними.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 пак. (5 р.): Активна речовина Тестостерон 50 мг; Допоміжні речовини: ізопропілміристат 25 мг, етанол (96%) 3,570 г, карбомер 980 45 мг, гідроксид натрію 236 мг, вода очищена до 5 г. 10 мг/г: 5,0 г гелю в пакети однодозові з поліетилену та ламінованої алюмінієвої фольги. По 30 пакетів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий або слабо опалесцентний безбарвний гель із запахом спирту.Фармакотерапевтична групаАндроген.ФармакокінетикаСтупінь абсорбції тестостерону через шкіру варіює в межах приблизно від 9 до 14% від нанесеної дози. Після всмоктування через шкіру тестостерон надходить у системний кровотік у відносно постійних концентраціях протягом 24 годин. Концентрація тестостерону в сироватці зростає з першої години після застосування препарату Андрогель, досягаючи постійного значення з другого дня лікування. Добові коливання концентрацій тестостерону мають таку саму амплітуду, як і спостерігаються в циркадних ритмах зміни вмісту ендогенного тестостерону. При зовнішньому шляху введення препарату відсутні супрафізіологічні піки концентрації тестостерону в крові, що виникають при ін'єкційному способі застосування. На противагу пероральній терапії андрогенами, зовнішнє застосування препарату не викликає підвищення концентрацій стероїдів у печінці вище фізіологічних норм. Застосування 5 г Андрогелю викликає середнє збільшення концентрації тестостерону у плазмі приблизно на 2,5 нг/мл (8,7 нмоль/л). Після припинення лікування концентрація тестостерону починає знижуватися приблизно через 24 години після останнього прийому. Концентрація повертається до вихідного рівня через 72-96 годин після прийому останньої дози. Основними активними метаболітами тестостерону є дигідротестостерон та естрадіол. Андрогель® екскретується в основному із сечею та з калом у вигляді кон'югованих метаболітів тестостерону.ФармакодинамікаЕндогенні андрогени, в основному тестостерон, секретовані яєчками, та їх основний метаболіт дигідротестостерон відповідальні за розвиток зовнішніх та внутрішніх статевих органів та за розвиток та збереження вторинних статевих ознак (стимулювання росту волосся, огрублення голосу), лібідо; загальний вплив на анаболізм протеїнів; за розвиток скелетної мускулатури та розподіл підшкірної жирової клітковини; за зменшення екскреції із сечею азоту, натрію, калію, хлоридів, фосфатів та води. Тестостерон не викликає розвитку тестикул: він зменшує гіпофізарну секрецію гонадотропінів. Ефекти тестостерону на деякі органи-мішені виявляються після периферичного перетворення тестостерону на естрадіол, який потім зв'язується з естрогеновими рецепторами в ядрах клітин органів-мішеней (таких як гіпофіз, жирова тканина, мозок, кістки тощо).Показання до застосуванняЗамісна терапія за недостатності ендогенного тестостерону.Протипоказання до застосуванняАндрогени протипоказані: за наявності карциноми грудної залози, раку передміхурової залози або за підозри на їх наявність; при наявній гіперчутливості до тестостерону або інших компонентів препарату. > Досвід застосування Андрогелю у жінок та дітей відсутній. З обережністю: Злоякісні новоутворення (через небезпеку гіперкальціємії та гіперкальціурії); тяжка серцева, печінкова або ниркова недостатність; ішемічна хвороба серця; артеріальна гіпертензія; епілепсія; мігрень.Вагітність та лактаціяВагітні жінки повинні уникати будь-якого контакту з препаратом внаслідок його можливого ефекту, що вірилізує, на плід. У разі контакту з препаратом необхідно якнайшвидше вимити місце контакту з милом.Побічна діяНайбільш частими небажаними ефектами (близько 10%) при застосуванні дози, що рекомендується, 5 г гелю на день були; шкірні реакції дома нанесення, еритема, акне, сухість шкіри. У ході клінічних випробувань Андрогеля відзначалися такі небажані ефекти (> 1/100, З боку крові та лімфатичної системи; зміни результатів лабораторних тестів (поліцітемія, зміни рівня ліпідів). З боку сечостатевої системи: зміни передміхурової залози, гінекомастія, мастодинія. Порушення з боку нервової системи: запаморочення, парестезія, амнезія, гіперестезія, зміни настрою. З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску. З боку шлунково-кишкового тракту: діарея. З боку шкіри та її придатків: алопеція, кропив'янка. Загальні розлади: біль голови. Препарат містить спирт, тому при його частому нанесенні на шкіру може виникнути подразнення та сухість.Взаємодія з лікарськими засобамиАндрогель слід з обережністю призначати з пероральними антикоагулянтами, оскільки можливе посилення дії пероральних антикоагулянтів шляхом модифікації синтезу печінкового фактора коагуляції та конкурентного інгібування зв'язування з білками плазми. Рекомендується контролювати протромбіновий час. Пацієнти, які отримують пероральні антикоагулянти, вимагають частого контролю, особливо на початку та/або наприкінці курсу лікування андрогенами. Спільне призначення тестостерону та АКТГ або кортикостероїдів може збільшити ризик появи набряків. Ці лікарські препарати повинні призначатися разом обережно, особливо у пацієнтів, які страждають на захворювання серця, нирок або печінки. Вплив на лабораторні тести: андрогени можуть знижувати рівні тироксинзв'язуючого глобуліну, призводячи до зменшення сироваткових концентрацій Т4 і до збільшення чутливості до Тз і Т4. Рівні вільних гормонів щитовидної залози, однак, залишаються незмінними, і при цьому немає жодних клінічних проявів гіпотиреозу.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза становить 5 г гелю (тобто 50 мг тестостерону), що застосовується 1 раз на день приблизно в один і той же час, переважно вранці. Індивідуальна денна доза може коригуватись лікарем залежно від клінічних та лабораторних показників у пацієнтів, але не повинна перевищувати 10 г гелю на день. Корекція режиму дозування повинна проводитися ступінчасто по 2,5 г гелю на день. Гель наноситься на чисту, суху, неушкоджену шкіру плечей, надпліч та/або живота. Після розтину пакетика необхідно негайно нанести на шкіру весь вміст і розподілити тонким шаром. Не обов'язково втирати його у шкіру. Дати гелю висохнути протягом принаймні 3-5 хвилин перед одяганням. Вимити руки з милом після нанесення. Не наносити гель на область геніталій, оскільки високий вміст етилового спирту препараті може викликати місцеве подразнення. Постійна концентрація тестостерону в плазмі досягається приблизно другого дня лікування препаратом Андрогель. Для коригування дози тестостерону необхідно визначати концентрацію тестостерону в сироватці вранці до застосування препарату з третього дня після початку лікування (протягом одного тижня). Дозування можна зменшити, якщо вміст тестостерону у плазмі підвищено. Якщо концентрації низькі, дозу можна збільшити, але не більше ніж 10 г гелю на день.ПередозуванняВипадків передозування під час застосування Андрогелю не зафіксовано. Описано лише один випадок передозування після застосування тестостерону, ін'єкційно введеного. Це був інсульт у пацієнта з високою концентрацією тестостерону у плазмі 114 нг/мл (395 нмоль/л). Однак малоймовірно, що подібні концентрації тестостерону у плазмі можуть досягатися при нанесенні препарату на шкіру.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАндрогель повинен використовуватися тільки при недостатності тестостерону, що супроводжується такими клінічними проявами як: недорозвинення або регресія вторинних статевих ознак, зміна будови тіла, порушення вуглеводного та ліпідного обмінів, ожиріння, астенія, порушення статевої функції (зниження лібідо, еректильна дисфункція). зниження мінеральної щільності кісток, перепади настрою, депресії, припливи тощо. Перед початком лікування повинні бути виключені інші можливі причини, що лежать в основі вищеописаних симптомів. Нині немає чітких вікових норм величин тестостерону. Однак має бути взято до уваги те, що фізіологічні рівні сироваткового тестостерону починають знижуватися з 30-40 років, а рівень глобуліну, що зв'язує статеві стероїди, підвищується. Це відповідно веде до зниження рівня біологічно активного тестостерону. Внаслідок варіабельності лабораторних значень визначення концентрації тестостерону слід проводити в одній і тій же лабораторії. Андрогель не використовується для лікування чоловічої безплідності або еректильної дисфункції, причина якої не пов'язана з недостатністю тестостерону. До призначення тестостерону всі пацієнти повинні пройти обстеження, щоб унеможливити ризик раку передміхурової залози, оскільки андрогени можуть прискорити прогресію субклінічного раку передміхурової залози та доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Повинне здійснюватися ретельне та регулярне спостереження за станом передміхурової залози (пальцеве ректальне дослідження, визначення простатспецифічного антигену (ПСА) у сироватці) та грудних залоз, принаймні, один раз на рік, а у літніх пацієнтів та пацієнтів із групи ризику (з клінічними або сімейними факторами) – двічі на рік. Препарати тестостерону слід використовувати з обережністю пацієнтам із злоякісними новоутвореннями через небезпеку гіперкальціємії (і супутньої гіперкальціурії), внаслідок метастазів у кістці. У цих пацієнтів рекомендується контролювати концентрацію кальцію у сироватці. У пацієнтів, які страждають на тяжку серцеву, печінкову або ниркову недостатність, лікування препаратами тестостерону може спричинити ускладнення, що характеризуються набряками із застійною серцевою недостатністю або без неї. У цьому випадку лікування має бути негайно припинено. Крім того, може знадобитися терапія діуретиками. У пацієнтів, які приймають андрогени протягом тривалого періоду, крім лабораторних вимірювань концентрації тестостерону, періодично необхідно перевіряти такі лабораторні показники: гемоглобін, гематокрит (для виявлення поліцитемії), функціональні проби печінки та ліпідний профіль. Були опубліковані дані про збільшення ризику розвитку апное уві сні у пацієнтів з гіпогонадизмом, які отримують лікування складними ефірами тестостерону, особливо у тих, які мали фактори ризику, такі як ожиріння та хронічні респіраторні захворювання. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують андрогени, при досягненні нормальної концентрації тестостерону в плазмі може спостерігатися збільшення чутливості до інсуліну. Деякі клінічні симптоми: дратівливість, нервозність, збільшення маси тіла, тривалі або часті ерекції можуть вказувати на надмірну дію андрогену, що потребує корекції дозування. Якщо у пацієнта розвивається тяжка місцева реакція, лікування має бути переглянуто та, у разі потреби, припинено. При використанні Андрогеля у спортсменів необхідно брати до уваги той факт, що препарат містить активну речовину (тестостерон), яка може давати позитивну реакцію в антидопінгових тестах. Потенційна передача тестостерону При призначенні Андрогеля необхідно інформувати пацієнта про заходи безпеки. Щоб гарантувати безпеку партнера, пацієнту потрібно, наприклад, порадити проводити статевий акт перед застосуванням препарату або дотримуватися інтервалу між застосуванням Андрогеля та статевим актом. Якщо статевий акт проводиться в інтервалі до 6 годин після нанесення препарату Андрогель®, протягом періоду контакту рекомендується одягати футболку, що покриває місце нанесення гелю або прийняти душ перед статевим актом. Переважно дотримуватися інтервалу не менше 6 годин між нанесенням гелю і прийняттям ванни або душу. Однак випадкове прийняття душу в період від 1 до 6 годин після нанесення гелю не суттєво впливає на лікування. Рекомендується дотримуватися наступних запобіжних заходів Для пацієнта: вимити руки з милом після нанесення гелю; закрити область нанесення гелю одягом після того, як гель висохне; прийняти душ перед контактом з партнером. Для осіб, які не приймають Андрогель®: у разі контакту з областю нанесення гелю, попередньо не вимитою водою, необхідно якнайшвидше промити водою з милом ділянку шкіри, на яку міг потрапити тестостерон; необхідно повідомити лікаря про появу та розвиток таких ознак гіперандрогенізації, як акне або зміна звичайного росту волосся. У разі вагітності партнерки пацієнту необхідно уважніше ставитись до дотримання запобіжних заходів. Вагітні жінки повинні уникати будь-якого контакту препарату зі шкірою. У разі контакту з препаратом жінці необхідно якнайшвидше промити контактоване місце водою з милом. При контакті з дітьми рекомендують носити футболку, яка покриває місце нанесення гелю, щоб уникнути ризику контакту шкіри дітей із препаратом. Андрогель® не слід призначати пацієнтам, які не зможуть дотримуватись інструкцій з безпеки (наприклад, тяжкий хронічний алкоголізм, токсикоманія, тяжкі психічні розлади). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами В даний час немає даних про вплив Андрогеля на здатність до водіння автомобіля та керування машинами та механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ципротерону ацетату, мікро 20 – 50,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 110,50 мг, крохмаль кукурудзяний – 59,50 мг, повідон 25000 –2,50 мг, кремнію діоксид колоїдний, безводний – 2,00 мг, магнію стеарат – 0,50 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ та алюмінієвої фольги. 6 блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиДовгі від білого до світло-жовтого кольору таблетки, з ризиком на одній стороні, з обох боків ризики видавлено "LA". З іншого боку таблетки видавлений шестикутник.Фармакотерапевтична групаАнтиандроген.ФармакокінетикаАбсорбція. Ципротерон повністю всмоктується після вживання. Абсолютна біодоступність ципротерону близько 88%. Розподіл. Максимальна концентрація ципротерону (Cmax) у сироватці після прийому дози в 100 мг досягає 239,2±114,2 нг/мл в середньому через 2,8±1,1 годин. Зниження концентрації ципротерону у сироватці крові носить двофазний характер і відбувається протягом 24-120 год з кінцевим періодом напіввиведення (T1/2) 42,8±9,7 год. Загальний кліренс ципротерону із сироватки становить 3,8±2,2 мл/ хв/кг. Ципротерон майже пов'язується з альбумінами плазми. Близько 3,5-4% ципротерону залишається непов'язаним. Оскільки зв'язок з білками неспецифічний, зміна вмісту глобуліну, що зв'язує статеві гормони, не впливає на фармакокінетику ципротерону. Внаслідок тривалого періоду виведення у кінцевій фазі елімінації з плазми, а також щоденного прийому,можлива кумуляція ципротерону в сироватці втричі більша при застосуванні повторних доз за цикл лікування. Метаболізм/біотрансформація. Ципротерон метаболізується шляхом гідроксилювання та кон'югації. Основний метаболіт у плазмі крові – 15β-гідрокси-похідне. Перша фаза метаболізму каталізується переважно ізоферментом цитохрому P450 CYP3A4. Виведення. Піддається біотрансформації в печінці, виводиться переважно у вигляді метаболітів з жовчю та нирками (період напіввиведення 1,9 діб) у співвідношенні 3:7, частина виводиться у незміненому вигляді з жовчю. Метаболізм у плазмі відбувається з тією ж швидкістю (період напіввиведення 1,7 діб).ФармакодинамікаПрепарат Андрокур - це антиандрогенний гормональний препарат. Ципротерон за конкурентним механізмом пригнічує дію андрогенів на їх органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів статевих залоз та/або кори надниркових залоз. Ципротерон має центральну антигонадотропну дію, що призводить до зниження синтезу тестостерону в яєчках, та його вмісту в сироватці крові. В результаті пригнічується андрогенна стимуляція тканини передміхурової залози. У чоловіків при застосуванні препарату Андрокур ® спостерігається пригнічення статевого потягу, потенції та функції яєчок. Ці ефекти повністю оборотні та проходять після припинення лікування. Антигонадотропний ефект ципротерону також проявляється у комбінації з агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). Тимчасове збільшення концентрації тестостерону у сироватці крові, яке спостерігається на початковому етапі терапії агоністами ГнРГ, знижується при прийомі ципротерону. Іноді при прийомі високих доз ципротерону спостерігалося збільшення концентрації пролактину. Системна токсичність За даними стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому тривалому введенні немає будь-якого специфічного ризику людини.Показання до застосуванняПоширений неоперабельний або метастатичний рак передміхурової залози при необхідності пригнічення тестостерону: антиандрогенна терапія неоперабельного раку передміхурової залози; зменшення вираженості гіперандрогенії, що спостерігається на початку терапії агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ); купірування "припливів" у хворих на рак передміхурової залози, які отримують терапію агоністами ГнРГ, або у пацієнтів, які перенесли орхіектомію. Підвищений статевий потяг при сексуальних розладах.Протипоказання до застосуванняПри лікуванні поширеного неоперабельного або метастатичного раку передміхурової залози за необхідності придушення дії тестостерону: Підвищена чутливість до ципротерону або інших компонентів препарату. Захворювання печінки (зокрема синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора), пухлини печінки в анамнезі чи нині (крім метастазів раку передміхурової залози в печінку). Кахексія (за винятком кахексії при раку передміхурової залози). Тяжка хронічна депресія. Тромбози та тромбоемболія нині. Наявність менінгіоми нині чи анамнезі. Діти та підлітки до 18 років. З обережністю: При лікуванні підвищеного статевого потягу при сексуальних розладах: підвищена чутливість до ципротерону або інших компонентів препарату; захворювання печінки, що супроводжуються порушенням її функції; синдром Дубіна-Джонсона; синдром Ротора; пухлини печінки в анамнезі чи нині; кахексія; тяжка хронічна депресія; тромбоз та тромбоемболії в анамнезі або в даний час; тяжкий цукровий діабет з ангіопатією; серповидно-клітинна анемія; наявність менінгіоми в даний час або в анамнезі; діти та підлітки до 18 років. З обережністю: У пацієнтів з неоперабельним раком передміхурової залози за наявності тромбозу та тромбоемболії в анамнезі, важкої форми цукрового діабету з ангіопатією, серповидно-клітинної анемії Андрокур® призначається лише після оцінки індивідуального співвідношення користі та ризику у кожному випадку. Хворі на цукровий діабет під час лікування повинні перебувати під наглядом лікаря. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості молочного цукру, лактазною недостатністю, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози повинні застосовувати цей препарат з обережністю.Побічна діяНайпоширеніші побічні дії: зниження лібідо, імпотенція та оборотне пригнічення сперматогенезу. Найбільш серйозні побічні дії: гепатотоксичність, доброякісні та злоякісні пухлини печінки, які можуть призвести до внутрішньочеревної кровотечі та розвитку тромбоемболічних процесів. Небажані явища, про які повідомлялося при застосуванні препарату Андрокур®, наведено нижче. Частота визначена як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку кровотворної системи: частота невідома – анемія*). З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості. Порушення психіки: часто – депресія, пригнічений настрій, почуття занепокоєння (тимчасово). З боку судин: частота невідома – тромбоз та тромбоемболії *) **). З боку системи дихання: часто – задишка*). З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – внутрішньочеревна кровотеча*). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – жовтяниця, гепатит, печінкова недостатність*). З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип. З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – остеопороз. З боку статевих органів та молочних залоз: дуже часто – оборотне пригнічення сперматогенезу, зниження лібідо, еректильна дисфункція; часто – гінекомастія. Інші: часто - збільшення або зниження маси тіла, підвищена стомлюваність, "припливи", підвищена пітливість; дуже рідко – розвиток доброякісних або злоякісних пухлин печінки; частота невідома - розвиток менінгіоми *) §). Небажані явища, для яких не доведено причинного взаємозв'язку з прийомом препарату Андрокур®, позначені зірочками **. §) - зверніться до розділу "Протипоказання". На фоні лікування препаратом Андрокур® знижуються статевий потяг та потенція, крім того, пригнічується функція статевих залоз. Ці зміни мають оборотний характер і проходять після відміни терапії. Протягом кількох тижнів внаслідок антиандрогенної та антигонадотропної дії препарату Андрокур® відбувається пригнічення сперматогенезу, який поступово відновлюється через кілька місяців після відміни терапії. У чоловіків прийом препарату Андрокур може призводити до розвитку гінекомастії (що іноді супроводжується підвищеною тактильною чутливістю та болісністю сосків), яка зазвичай проходить після відміни препарату або зниження дози. Як і при використанні інших антиандрогенних препаратів, тривалий дефіцит андрогенів, що викликається препаратом Андрокур®, може призводити до розвитку остеопорозу. Повідомлялося про розвиток менінгіом у зв'язку з тривалим (протягом кількох років) прийомом препарату Андрокур у дозі 25 мг та більше.Взаємодія з лікарськими засобамиНезважаючи на відсутність клінічних досліджень взаємодій, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та інші потужні інгібітори ізоферменту CYP3А4 будуть пригнічувати метаболізм ципротерону, який метаболізується ізоферментом CYP3А4. З іншого боку, індуктори ізоферменту CYP3А4, такі як рифампіцин, фенітоїн та препарати, що містять продирявлений звіробій, можуть знижувати концентрацію ципротерону. У дослідженнях in vitro показано, що при високих терапевтичних дозах ципротерону (100 мг 3 рази на день) можливе інгібування ізоферментів системи цитохрому Р450, таких як CYP2С8, 2С9, 2С19, 3А4 та 2D6. При сумісному застосуванні високих доз ципротерону з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які також метаболізуються переважно ізоферментом CYP3А4, може підвищитися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, пов'язаний із прийомом статинів.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати щодня внутрішньо після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини. З появою ознак прогресування захворювання препарат слід відмінити. Максимальна добова доза препарату Андрокур становить 300 мг. Антиандрогенна терапія неоперабельного раку передміхурової залози По 200-300 мг на добу (по 1 таблетці 2-3 десь у день). У разі покращення стану або досягнення ремісії не слід переривати лікування або скорочувати дозу. Зменшення вираженості гіперандрогенії, що спостерігається на початку терапії агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ); По 200 мг на добу (по 1 таблетці 2 рази на день) як монотерапію протягом 5-7 днів, потім протягом 3-4 тижнів у тій же дозі у поєднанні з аналогами ГнРГ у дозі, рекомендованій виробником. Купірування "припливів" у хворих на рак передміхурової залози, які отримують терапію агоністами ГнРГ, або у пацієнтів, які перенесли орхіектомію. По 50-150 мг на добу (по ½-1½ таблетки на день) при необхідності з подальшим збільшенням дози до 300 мг на добу (по 1 таблетці 3 десь у день). Застосування у певних категорій пацієнтів: Дитячий та підлітковий вік Андрокур® не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків до 18 років через недостатню інформацію щодо ефективності та безпеки у даної категорії пацієнтів. Літній вік Немає даних про необхідність змінювати дозу препарату у пацієнтів похилого віку. Печінкова недостатність Застосування препарату Андрокур протипоказано пацієнтам із захворюваннями печінки (доки показники печінки не нормалізуються). Ниркова недостатність Немає даних про необхідність змінювати дозу цієї категорії пацієнтів.ПередозуванняДослідження гострої токсичності після одноразового застосування препарату показали, що ціпротерон може вважатися практично нетоксичною речовиною. Ризик гострої інтоксикації після одноразового випадкового прийому дози, що у кілька разів перевищує рекомендовану терапевтичну дозу, малоймовірний. Специфічного антидоту немає. За необхідності рекомендується проводити симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЄ повідомлення про прямий дозозалежний токсичний вплив препарату Андрокур на печінку (розвиток жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності). Крім того, при застосуванні препарату у дозі 100 мг та вище повідомлялося про випадки зі смертельним наслідком. Більшість випадків зі смертельними наслідками було відзначено у чоловіків на пізній стадії раку передміхурової залози. Зазвичай гепатотоксичність проявляється через кілька місяців від початку лікування. У ході лікування потрібний регулярний контроль функції печінки. Функціональні печінкові проби слід проводити перед початком лікування, регулярно під час лікування, а також у разі виникнення ознак, що дозволяють припустити гепатотоксичну дію препарату. За наявності ознак гепатотоксичності прийом препарату слід відмінити. У хворих з метастазами раку передміхурової залози в печінку та за наявності ознак порушення функції печінки, у випадках, коли очікувана користь від терапії перевищує можливий ризик, питання про продовження прийому препарату вирішується індивідуально. У дуже рідкісних випадках на фоні застосування препарату Андрокур відзначався розвиток пухлин печінки, які могли призводити до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі при проведенні диференціального діагнозу слід враховувати можливість пухлин печінки. Повідомлялося про розвиток менінгіом (поодинокі та множинні) у зв'язку з тривалим (протягом кількох років) прийомом препарату Андрокур у дозі 25 мг та більше. У разі виявлення менінгіоми у пацієнта, який отримує лікування Андрокуром, прийом цього препарату повинен бути припинений. Повідомлялося про виникнення тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які приймають Андрокур, хоча наявність причинно-наслідкового зв'язку виявлено не було. У пацієнтів з попередніми тромботичними/тромбоемболічними захворюваннями артерій або вен (наприклад, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда), з порушеннями мозкового кровообігу в анамнезі або на пізніх стадіях злоякісних захворювань. Під час лікування препаратом Андрокур повідомлялося про розвиток анемії. Тому під час лікування препаратом Андрокур слід регулярно проводити дослідження периферичної крові. Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного медичного спостереження, оскільки може змінитися потреба у пероральних гіпоглікемічних засобах або інсуліні. Застосування Андрокур® у високих дозах іноді може супроводжуватися задишкою. У подібних випадках при проведенні диференціального діагнозу слід брати до уваги відому стимулюючу дію прогестерону та синтетичних гестагенів на дихання, що супроводжується гіпокапнею та компенсаторним дихальним алкалозом. Спеціального лікування при цьому симптомокомплекс не потрібно. Під час лікування препаратом Андрокур® необхідно регулярно перевіряти функцію кіркового шару надниркових залоз, оскільки, виходячи з доклінічних даних, передбачається можливе пригнічення функції надниркових залоз у зв'язку з кортикоїдоподібним ефектом препарату Андрокур® у високих дозах. Препарат Андрокур містить 193,0 мг лактози в 1 таблетці. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості молочного цукру, лактазною недостатністю, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози повинні застосовувати цей препарат з обережністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом Андрокур® необхідно дотримуватись обережності при керуванні автомобілем та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для підшкірного введення - 1 попередньо заповнена шприц-ручка: активна речовина: фолітропіну альфа - 22 мкг (300 МО)/33 мкг (450 МО)/66 мкг (900 МО); допоміжні речовини: полоксамер 188 - 0,05/0,075/0,15 мг; сахароза – 30/45/90 мг; метіонін - 0,05/0,075/0,15 мг; натрію дигідрофосфату моногідрат - 0,225 мг/0,3375/0,675 мг; натрію гідрофосфату дигідрат - 0,555/0,8325/1,665 мг; м-крезол - 1,5/2,25/4,5 мг; фосфорна кислота - qs; натрію гідроксид - qs; вода для ін'єкцій – до 0,5/0,75/1,5 г. Розчин для підшкірного введення: 22 мкг/0,5 мл, 33 мкг/0,75 мл, 66 мкг/1,5 мл. По 0,5 мл (містить 22 мкг активної речовини, що еквівалентно 300 МО), по 0,75 мл (містить 33 мкг активної речовини, що еквівалентно 450 МО) або по 1,5 мл (містить 66 мкг, що еквівалентно ) у шприц-ручці. Шприц-ручка з 5 (для дозування 22 мкг/0,5 мл), 7 (для дозування 33 мкг/0,75 мл) або 14 (для дозування 66 мкг/1,5 мл) голками одноразового використання у пластиковому контейнері та стікером для позначки першого дня введення вміщено у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин. Допускається легка опалесценція.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон.ФармакокінетикаПри підшкірному введенні величина абсолютної біодоступності становить приблизно 70%. Після повторних ін'єкцій Гонал-ф® спостерігається триразова кумуляція фолітропіну альфа в крові порівняно з одноразовою ін'єкцією. Css у крові досягається протягом 3-4 днів. Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється у позаклітинні рідини, причому початковий T1/2 з організму становить приблизно 2 год, тоді як остаточний T1/2 становить приблизно 24 год. Величина Vss становить 10 л, загальний кліренс – 0,6 л/ч . 1/8 введеної дози фолітропіну альфа виводиться нирками.ФармакодинамікаГОНАЛ-ф® – рекомбінантний ФСГ людини (р-чФСГ) – є препаратом, що стимулює ріст та розвиток фолікулів. Препарат одержують методом генної інженерії на культурі клітин яєчників китайського хом'ячка. Чинить гонадотропну дію: стимулює зростання та дозрівання фолікула/фолікулів, сприяє розвитку кількох фолікулів при проведенні контрольованої оваріальної гіперстимуляції для програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Порівняльні клінічні дослідження р-чФСГ (фолітропін альфа) та уринарного ФСГ (у-ФСГ) для ДРТ та індукції овуляції продемонстрували велику ефективність ГОНАЛ-ф® для ініціації дозрівання фолікулів за такими показниками як зниження кумулятивної дози, так і продовження у-ФСГ і, таким чином, зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників. Для ДРТ призначення ГОНАЛ-ф у меншій сумарній дозі при більш короткій тривалості лікування призводить до отримання більшої кількості вилучених ооцитів порівняно з у-ФСГ. Було показано також, що у жінок з пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів, фолітропін альфа ефективно стимулює розвиток фолікулів та стероїдогенез, незважаючи на недоступний для вимірювання низький рівень ЛГ.Показання до застосуванняановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном; контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ; оваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ); Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропному гіпогонадизмі у чоловіків (у комбінації з ХГ).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до препарату або допоміжних речовин, гіпоталамо-гіпофізарні пухлини; у жінок – вагітність, об'ємні новоутворення або кісти яєчників (не обумовлені синдромом полікістозних яєчників), маткові кровотечі неясної етіології, рак яєчника, рак матки, рак молочної залози; препарат не слід призначати у випадках, коли позитивний ефект не може бути отриманий: у жінок – при аномаліях розвитку статевих органів та фіброміомі матки, не сумісних із вагітністю, первинної оваріальної недостатності, передчасної менопаузи; у чоловіків – при первинній тестикулярній недостатності.Вагітність та лактаціяУ періоди вагітності та грудного вигодовування препарат Гонал-ф не призначається.Побічна діяПри застосуванні лікарського препарату ГОНАЛ-ф® можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, Застосування у жінок З боку імунної системи: дуже рідко – від легкої до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку центральної нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку судинної системи: дуже рідко – тромбоемболія, зазвичай пов'язана із тяжкою формою СГЯ. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — біль у животі, тяжкість, дискомфорт у животі, нудота, блювання, діарея. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто – кісти яєчників; часто - СГЯ легкого або середнього ступеня тяжкості (включаючи відповідну симптоматику); нечасто – важка форма СГЯ (включаючи відповідну симптоматику); рідко – ускладнення СГЯ, ектопічна вагітність (у жінок, які мають в анамнезі захворювання маткових труб), багатоплідна вагітність. Місцеві реакції: дуже часто – реакції легкого/середнього ступеня вираженості в місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). Застосування у чоловіків З боку імунної системи: дуже рідко – від легень до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. Місцеві реакції: дуже часто – реакція легкого/середнього ступеня вираженості у місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – поява вугрів (акне). З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – гінекомастія, варикоцеле. Інші: часто збільшення маси тіла. При появі серйозних побічних ефектів або ефектів, не описаних вище, необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри поєднанні Гонал-ф з іншими стимулюючими препаратами (чХГ, кломіфен) реакція у відповідь яєчників посилюється; на фоні десенсибілізації гіпофіза агоністом або антагоністом ГнРГ – знижується (потрібне збільшення дози ГОНАЛ-ф®). Про взаємодію препарату ГОНАЛ-ф з іншими лікарськими препаратами даних немає.Спосіб застосування та дозиЛікування препаратом ГОНАЛ-ф слід починати під контролем лікаря-фахівця, який має досвід лікування безпліддя. Препарат ГОНАЛ-ф® призначений для підшкірного введення. Першу ін'єкцію ГОНАЛ-ф® слід проводити під контролем лікаря або кваліфікованого медичного персоналу. Самостійне введення ГОНАЛ-ф® можуть здійснювати лише пацієнти, які добре мотивовані, навчені та мають можливість отримати поради спеціаліста. Рекомендується щодня змінювати місце ін'єкції. Жінки Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном. Гонал-ф® слід призначати курсом у вигляді щоденних ін'єкцій. Лікування починають у перші 7 днів циклу. Стимуляцію проводять під контролем УЗД яєчників (вимірюють розміри фолікулів) та/або концентрації естрогенів. Стимуляцію починають із щоденної дози 75-150 МО, збільшуючи на 37,5-75 МО через 7-14 днів до отримання адекватної, але не надмірної відповіді. Максимальна доза щоденної ін'єкції не повинна перевищувати 225 МО. За відсутності позитивної динаміки після 4 тижнів лікування припиняють. У наступному циклі стимуляцію слід розпочинати з вищої, ніж у попередньому циклі, дози. Після досягнення оптимальної відповіді через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ. ГОНАЛ-ф® призначають щодня по 150-225 МО, починаючи з 2-3-го дня циклу. Щоденна доза може варіювати, але зазвичай не перевищує 450 МО. Лікування продовжують до досягнення фолікулами адекватних розмірів за даними УЗД (5-20 днів, у середньому до 10-го дня лікування). Через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Для придушення ендогенного викиду ЛГ та підтримки його на низькому рівні використовують агоніст або антагоніст ГнРГ. У звичайному протоколі введення Гонал-ф починають приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом, потім продовжують введення обох препаратів до отримання фолікулів адекватного розміру. Наприклад, після 2 тижнів лікування агоністом призначають 150–225 МО ГОНАЛ-ф® протягом 7 днів. Надалі дозу коригують залежно від відповіді яєчників. Наявний досвід ДРТ свідчить про те, що в основному ймовірність успішного лікування зберігається у процесі перших 4 спроб і потім поступово знижується. Аваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ). Доза та схема лікування підбирається лікарем індивідуально. Зазвичай ГОНАЛ-ф® призначають щоденно підшкірно протягом до 5 тижнів одночасно з ЛГ. Лікування ГОНАЛ-ф® починають з дози 75–150 МО одночасно з лутропіном альфа у дозі 75 МО. У разі потреби доза ГОНАЛ-ф® може бути збільшена на 37,5-75 МО кожні 7-14 днів. За відсутності адекватної відповіді на стимуляцію протягом 5 тижнів терапію слід припинити та відновити вже у новому циклі у вищій дозі. Після досягнення оптимальних розмірів фолікула/фолікулів через 24–48 годин після останньої ін'єкції ГОНАЛ-ф® та лутропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000–10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію, лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Чоловіки Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропний гіпогонадизм у чоловіків (у комбінації з ХГ). Чоловікам зазвичай призначають ГОНАЛ-ф у дозі 150 МО 3 рази на тиждень протягом не менше 4 місяців у комбінації з чХГ. За відсутності позитивного ефекту протягом цього часу лікування може бути продовжено до 18 місяців. Рекомендації при самостійному введенні препарату При самостійному застосуванні препарату слід спочатку уважно прочитати інструкцію. Лікар призначить пацієнтові дози в МЕ. Одна упаковка препарату призначена лише одним пацієнтом. Пацієнту слід приготувати попередньо заповнену ручку та зробити ін'єкцію. Наступна ін'єкція має бути зроблена наступного дня у той самий час. 1. Вимити руки. Дуже важливо, щоб руки та всі предмети, якими користується пацієнт, були максимально чистими. Зібрати все, що потрібне для виконання ін'єкції. На чистій поверхні розкласти все, що використовуватиметься: 2 просочені спиртом тампона, попередньо заповнену ручку та голку для ін'єкції. 2. Підготувати попередньо заповнену ручку ГОНАЛ-ф® для першого використання: видалити ковпачок ручки та надіти голку як описано в п.3. Потім заправити ручку, встановивши стрілку-покажчик дози напроти точки 37,5 на чорній шкалі диска для встановлення дози. Витягнути кнопку для ін'єкції до упору, видалити зовнішній ковпачок голки, потім внутрішній ковпачок голки, утримуючи при цьому ручку з голкою вертикально (голка повинна бути спрямована вгору). Обережно постукати за місцезнаходженням картриджа, щоб можливі бульбашки повітря зібралися біля основи голки. Направляючи голку вертикально догори, натиснути кнопку для ін'єкції. На кінчику голки має з'явитися крапля. Це означає, що попередньо заповнена ручка готова до ін'єкції. Якщо рідина на кінчику голки не з'явилася, повторіть процес підготовки. Потім встановити дозу, як описано у п. 4.Для наступної ін'єкції надіти голку та встановити дозу, як описано у п.п. 3 та 4 відповідно. 3. Приєднання голки Взяти нову голку. Якщо упаковка голки порушена, не слід використовувати її, необхідно взяти нову. Видалити захисну мембрану із зовнішнього ковпачка голки. Міцно утримуючи голку за зовнішній ковпачок, вставити голку в ручку на наконечник з різьбленням, повернути за годинниковою стрілкою до клацання. Увага: використовувати тільки голки, що додаються до ручки або що поставляються для цієї ручки окремо. 4. Встановлення дози Встановити необхідну дозу поворотом диска установки дози з чорною шкалою доти, доки величина дози не встане навпроти стрілки (диск установки дози дозволяє встановити дозу з інтервалом 37,5 МО. Мінімальна доза та максимальна доза знаходяться в інтервалах від 37,5 до 300 МО ). Після встановлення необхідної дози набрати її, витягаючи кнопку ін'єкції до упора. Постаратися піднімати кнопку прямо, а чи не обертати її, т.к. це може змінити дозу. Увага: слід уважно контролювати встановлену дозу на диску, т.к. після витягування кнопки для ін'єкції змінити дозу вже не можна, т.к. вона вже набрана. Якщо після витягування кнопки для ін'єкції та набору дози виявлено помилку, робити ін'єкцію не слід. Видалити набрану дозу та повторити набір знову. Перевірити червону шкалу диска контролю дози для того, щоб бути впевненим, що правильна доза набрана: коли кнопка для ін'єкції витягнута, цифра на червоній шкалі диска контролю, що відображає набрану дозу, знаходиться проти дози, встановленої на чорній шкалі диска набору дози проти стрілки. Якщо набрана доза менша, ніж потрібна, дозування не закінчено. У цьому випадку слід дотримуватися наведеної в п. 2 інструкції. Якщо кожен раз потрібна та сама доза, стрілка-покажчик дози повинна залишатися на одній і тій же позиції. 5. Введення дози Вибрати місце ін'єкції відповідно до рекомендацій лікаря. Протерти місце ін'єкції спиртовим тампоном. Використовувати техніку вступу, яку рекомендував лікар або медсестра. Ввести голку в шкіру та натиснути кнопку для ін'єкції. Перевірте, чи сірий індикатор введення повної дози став невидимим. Таке положення індикатора свідчить про доставку повної дози. Ви повинні утримувати голку у шкірі та тримати кнопку для введення натиснутою не менше 10 с. Витягаючи голки зі шкіри необхідно продовжувати утримувати кнопку натиснутою. 6. Видалення голки Видаляти голку після кожної ін'єкції та викидати її. Міцно тримати ручку за резервуар для препарату. Обережно надягти зовнішній ковпачок на голку. Затиснути зовнішній ковпачок голки та викрутити голку поворотом проти годинникової стрілки. Викинути використану голку. Надягти ковпачок на ручку. 7. Зберігання попередньо заповненої ручки Після ін'єкції видалити використані голки, як описано в п. 6. Надягти на ручку захисний ковпачок. Зберігати ручку в безпечному місці, переважно в оригінальній упаковці. Після того як ручка стане порожньою, викинути її. Примітка. Шкала, яку можна бачити через резервуар для препарату, є індикатором обсягу препарату, що залишився в резервуарі. Вона не може бути використана для встановлення дози. 8. Диск контролю дози з червоною шкалою на кнопці для ін'єкції служить для контролю за тим, чи була остання доза повністю набрана чи ні. Він змінює своє положення, вказуючи на кількість препарату у резервуарі. Якщо набрана доза недостатня, щоб завершити ін'єкцію, є дві можливості: Ввести дозу, що залишилася в ручці, і потім взяти нову ручку, встановити на ній частину необхідної дози, що залишилася, і ввести її. Викинути стару ручку, взяти нову та ввести потрібну дозу. При пропусканні дози не слід вводити подвійну дозу.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Гонал-ф не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки препарат може викликати різні побічні реакції, ГОНАЛ-ф® повинен призначатися лише лікарем-фахівцем, який безпосередньо займається проблемами безпліддя. Початку терапії має передувати обстеження безплідної пари, зокрема, повинні бути проведені обстеження для виключення гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії, гіпоталамо-гіпофізарних новоутворень, при необхідності призначають відповідну терапію. Необхідно оцінити прохідність маткових труб з метою вибору методу ДРТ. Слід виключити непрохідність маткових труб, якщо пацієнтка не бере участь у програмі екстракорпорального запліднення. У хворих на порфірію, а також за наявності порфірії в анамнезі, під час терапії препаратом ГОНАЛ-ф® потрібно проводити ретельний моніторинг. При погіршенні стану або появі перших ознак цього захворювання може знадобитися припинення терапії. При лікуванні препаратом Гонал-ф ® потрібна оцінка стану яєчників за допомогою УЗД як окремо, так і в поєднанні з визначенням естрадіолу в плазмі. Реакція на введення ФСГ може відрізнятися у різних пацієнтів, тому слід використовувати найменші ефективні дози як у жінок, так і у чоловіків. Препарат ГОНАЛ-ф містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в 1 дозі, тобто. не є значним джерелом натрію. СГЯ необхідно диференціювати від неускладненого збільшення яєчників. Клінічні симптоми СГЯ можуть виявлятися з наростаючою вираженістю. Характерно значне збільшення розмірів яєчників, високий рівень статевих гормонів, збільшення судинної проникності, що призводить до накопичення рідини в черевній, плевральній та рідше перикардіальній порожнинах. Для тяжкого СГЯ найбільш характерними є наступні симптоми: біль і відчуття розпирання в животі, виражене збільшення розміру яєчників, підвищення маси тіла, задишка, олігурія, шлунково-кишкова симптоматика (нудота, блювання, діарея); можуть бути гіповолемія, гемоконцентрація, порушення електролітного балансу, асцит, гемоперитоніум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий респіраторний дистресс-синдром. У дуже поодиноких випадках тяжкий СГЯ може ускладнитися перекрутом яєчника та випадками тромбоемболії, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт або інфаркт міокарда. З метою мінімізації ризику СГЯ та багатоплідної вагітності рекомендується регулярно використовувати УЗД та оцінювати концентрацію естрадіолу в плазмі для ранньої ідентифікації факторів ризику. Незалежними факторами ризику розвитку СГЯ є полікістоз яєчників або висока концентрація естрадіолу у плазмі крові. При ановуляції ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >900 пг/мл (3300 пмоль/л) та наявності більше 3 фолікулів діаметром 14 мм і більше. При ДРТ ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >3000 пг/мл (11000 пмоль/л) або в наявності 20 і більше фолікулів діаметром 12 мм і більше. Суворе дотримання рекомендованого дозування препарату Гонал-ф, а також ретельний моніторинг терапії мінімізують ризик розвитку СГЯ та багатоплідної вагітності. Є підстави вважати, що чХГ грає ключову роль виникненні СГЯ. При настанні вагітності ступінь тяжкості СГЯ може посилитися, яке тривалість збільшитися. Коли рівень естрадіолу >5500 пг/мл (20200 пмоль/л) або коли є 40 або більше фолікулів, слід утриматися від застосування чХГ. Пацієнтці протягом 4 днів рекомендується утриматися від коїтусу або використати бар'єрні методи контрацепції. СГЯ може швидко прогресувати (від доби до кількох днів) до тяжкого стану. Найчастіше СГЯ виникає після припинення гормональної терапії і досягає свого максимуму через 7-10 днів, тому після введення чХГ необхідно спостереження протягом мінімум двох тижнів. Імовірність виникнення СГЯ у пацієнток, які проходять контрольовану оваріальну гіперстимуляцію для ДРТ, знижують шляхом аспірації всіх фолікулів. СГЯ легкого чи середнього ступеня тяжкості проходить спонтанно. При розвитку важкої форми СГЯ терапія гонадотропінами, якщо вона ще триває, має бути припинено. Пацієнтку слід госпіталізувати та призначити специфічну для СГЯ терапію. Багатоплідна вагітність Частота багатоплідної вагітності та пологів при індукції овуляції вища порівняно з природним зачаттям. Найчастішим варіантом при багатоплідності є двійня. Багатоплідна вагітність, особливо у разі великої кількості ембріонів, підвищує ризик несприятливого результату для матері та плода. Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності необхідний ретельний моніторинг оваріальної відповіді. При ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний, головним чином, з кількістю перенесених ембріонів, їх життєздатністю та віком пацієнтки. Невиношування вагітності Частота невиношування вагітності або мимовільних абортів (викиднів) після індукції овуляції та програм ДРТ вища, ніж у загальній популяції. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі підвищений ризик ектопічної вагітності. Імовірність ектопічної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій вища, ніж у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про доброякісні та злоякісні новоутворення яєчника та інших репродуктивних органів у жінок після багаторазового проведення курсів лікування безпліддя різними лікарськими препаратами. В даний час зв'язок між терапією гонадотропінами та підвищеним ризиком новоутворень при безплідді не встановлено. Вроджені аномалії розвитку Частота вроджених аномалій після застосування програм ДРТ може бути дещо вищою, ніж при природній вагітності та пологах. Тим не менш, невідомо, чи пов'язано це з особливістю батьків (наприклад вік матері, якість сперми) і багатоплідною вагітністю або безпосередньо з процедурами ДРТ. Тромбоемболічні ускладнення У пацієнток з нещодавно перенесеними або поточними тромбоемболічними захворюваннями, а також при ймовірному ризику їх виникнення застосування гонадотропінів може збільшити цей ризик або ускладнити перебіг цих захворювань. Для пацієнток цієї групи користь від терапії має бути співвіднесена з можливим ризиком. Слід зазначити, що вагітність сама собою несе підвищений ризик тромбоемболічних порушень. Лікування чоловіків Підвищена концентрація ФСГ у сироватці крові чоловіків може свідчити про первинну тестикулярну недостатність. У цьому випадку лікування р-чФСГ/хХГ неефективно та ГОНАЛ-ф® не слід призначати. Через 4-6 місяців після початку курсу терапії рекомендується провести контроль спермограми. Пацієнти повинні бути обізнані про перераховані вище ризики перед початком терапії. Необхідно інформувати лікаря про всі типи алергічних реакцій, які є у пацієнта, а також про всі препарати, що використовуються на початок лікування препаратом ГОНАЛ-ф®. Необхідно відзначати на ручці із препаратом дату першого застосування. Після першого застосування препарат може зберігатись не більше 28 днів при температурі не вище 25 °C. Не використовувати препарат після закінчення цього періоду. У межах терміну придатності препарат може зберігатися за температури не вище 25 °C до 3 міс. Після закінчення 3 місяців його слід знищити, якщо він не був використаний. Повторне приміщення у холодильник не допускається. Вплив препарату на керування автомобілем та керування іншими механізмами. Препарат ГОНАЛ-ф® не впливає на здатність до керування автомобілем та керування іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для підшкірного введення - 1 попередньо заповнена шприц-ручка: активна речовина: фолітропіну альфа - 22 мкг (300 МО)/33 мкг (450 МО)/66 мкг (900 МО); допоміжні речовини: полоксамер 188 - 0,05/0,075/0,15 мг; сахароза – 30/45/90 мг; метіонін - 0,05/0,075/0,15 мг; натрію дигідрофосфату моногідрат - 0,225 мг/0,3375/0,675 мг; натрію гідрофосфату дигідрат - 0,555/0,8325/1,665 мг; м-крезол - 1,5/2,25/4,5 мг; фосфорна кислота - qs; натрію гідроксид - qs; вода для ін'єкцій – до 0,5/0,75/1,5 г. Розчин для підшкірного введення: 22 мкг/0,5 мл, 33 мкг/0,75 мл, 66 мкг/1,5 мл. По 0,5 мл (містить 22 мкг активної речовини, що еквівалентно 300 МО), по 0,75 мл (містить 33 мкг активної речовини, що еквівалентно 450 МО) або по 1,5 мл (містить 66 мкг, що еквівалентно ) у шприц-ручці. Шприц-ручка з 5 (для дозування 22 мкг/0,5 мл), 7 (для дозування 33 мкг/0,75 мл) або 14 (для дозування 66 мкг/1,5 мл) голками одноразового використання у пластиковому контейнері та стікером для позначки першого дня введення вміщено у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин. Допускається легка опалесценція.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон.ФармакокінетикаПри підшкірному введенні величина абсолютної біодоступності становить приблизно 70%. Після повторних ін'єкцій Гонал-ф® спостерігається триразова кумуляція фолітропіну альфа в крові порівняно з одноразовою ін'єкцією. Css у крові досягається протягом 3-4 днів. Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється у позаклітинні рідини, причому початковий T1/2 з організму становить приблизно 2 год, тоді як остаточний T1/2 становить приблизно 24 год. Величина Vss становить 10 л, загальний кліренс – 0,6 л/ч . 1/8 введеної дози фолітропіну альфа виводиться нирками.ФармакодинамікаГОНАЛ-ф® – рекомбінантний ФСГ людини (р-чФСГ) – є препаратом, що стимулює ріст та розвиток фолікулів. Препарат одержують методом генної інженерії на культурі клітин яєчників китайського хом'ячка. Чинить гонадотропну дію: стимулює зростання та дозрівання фолікула/фолікулів, сприяє розвитку кількох фолікулів при проведенні контрольованої оваріальної гіперстимуляції для програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Порівняльні клінічні дослідження р-чФСГ (фолітропін альфа) та уринарного ФСГ (у-ФСГ) для ДРТ та індукції овуляції продемонстрували велику ефективність ГОНАЛ-ф® для ініціації дозрівання фолікулів за такими показниками як зниження кумулятивної дози, так і продовження у-ФСГ і, таким чином, зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників. Для ДРТ призначення ГОНАЛ-ф у меншій сумарній дозі при більш короткій тривалості лікування призводить до отримання більшої кількості вилучених ооцитів порівняно з у-ФСГ. Було показано також, що у жінок з пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів, фолітропін альфа ефективно стимулює розвиток фолікулів та стероїдогенез, незважаючи на недоступний для вимірювання низький рівень ЛГ.Показання до застосуванняановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном; контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ; оваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ); Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропному гіпогонадизмі у чоловіків (у комбінації з ХГ).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до препарату або допоміжних речовин, гіпоталамо-гіпофізарні пухлини; у жінок – вагітність, об'ємні новоутворення або кісти яєчників (не обумовлені синдромом полікістозних яєчників), маткові кровотечі неясної етіології, рак яєчника, рак матки, рак молочної залози; препарат не слід призначати у випадках, коли позитивний ефект не може бути отриманий: у жінок – при аномаліях розвитку статевих органів та фіброміомі матки, не сумісних із вагітністю, первинної оваріальної недостатності, передчасної менопаузи; у чоловіків – при первинній тестикулярній недостатності.Вагітність та лактаціяУ періоди вагітності та грудного вигодовування препарат Гонал-ф не призначається.Побічна діяПри застосуванні лікарського препарату ГОНАЛ-ф® можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, Застосування у жінок З боку імунної системи: дуже рідко – від легкої до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку центральної нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку судинної системи: дуже рідко – тромбоемболія, зазвичай пов'язана із тяжкою формою СГЯ. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — біль у животі, тяжкість, дискомфорт у животі, нудота, блювання, діарея. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто – кісти яєчників; часто - СГЯ легкого або середнього ступеня тяжкості (включаючи відповідну симптоматику); нечасто – важка форма СГЯ (включаючи відповідну симптоматику); рідко – ускладнення СГЯ, ектопічна вагітність (у жінок, які мають в анамнезі захворювання маткових труб), багатоплідна вагітність. Місцеві реакції: дуже часто – реакції легкого/середнього ступеня вираженості в місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). Застосування у чоловіків З боку імунної системи: дуже рідко – від легень до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. Місцеві реакції: дуже часто – реакція легкого/середнього ступеня вираженості у місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – поява вугрів (акне). З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – гінекомастія, варикоцеле. Інші: часто збільшення маси тіла. При появі серйозних побічних ефектів або ефектів, не описаних вище, необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри поєднанні Гонал-ф з іншими стимулюючими препаратами (чХГ, кломіфен) реакція у відповідь яєчників посилюється; на фоні десенсибілізації гіпофіза агоністом або антагоністом ГнРГ – знижується (потрібне збільшення дози ГОНАЛ-ф®). Про взаємодію препарату ГОНАЛ-ф з іншими лікарськими препаратами даних немає.Спосіб застосування та дозиЛікування препаратом ГОНАЛ-ф слід починати під контролем лікаря-фахівця, який має досвід лікування безпліддя. Препарат ГОНАЛ-ф® призначений для підшкірного введення. Першу ін'єкцію ГОНАЛ-ф® слід проводити під контролем лікаря або кваліфікованого медичного персоналу. Самостійне введення ГОНАЛ-ф® можуть здійснювати лише пацієнти, які добре мотивовані, навчені та мають можливість отримати поради спеціаліста. Рекомендується щодня змінювати місце ін'єкції. Жінки Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном. Гонал-ф® слід призначати курсом у вигляді щоденних ін'єкцій. Лікування починають у перші 7 днів циклу. Стимуляцію проводять під контролем УЗД яєчників (вимірюють розміри фолікулів) та/або концентрації естрогенів. Стимуляцію починають із щоденної дози 75-150 МО, збільшуючи на 37,5-75 МО через 7-14 днів до отримання адекватної, але не надмірної відповіді. Максимальна доза щоденної ін'єкції не повинна перевищувати 225 МО. За відсутності позитивної динаміки після 4 тижнів лікування припиняють. У наступному циклі стимуляцію слід розпочинати з вищої, ніж у попередньому циклі, дози. Після досягнення оптимальної відповіді через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ. ГОНАЛ-ф® призначають щодня по 150-225 МО, починаючи з 2-3-го дня циклу. Щоденна доза може варіювати, але зазвичай не перевищує 450 МО. Лікування продовжують до досягнення фолікулами адекватних розмірів за даними УЗД (5-20 днів, у середньому до 10-го дня лікування). Через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Для придушення ендогенного викиду ЛГ та підтримки його на низькому рівні використовують агоніст або антагоніст ГнРГ. У звичайному протоколі введення Гонал-ф починають приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом, потім продовжують введення обох препаратів до отримання фолікулів адекватного розміру. Наприклад, після 2 тижнів лікування агоністом призначають 150–225 МО ГОНАЛ-ф® протягом 7 днів. Надалі дозу коригують залежно від відповіді яєчників. Наявний досвід ДРТ свідчить про те, що в основному ймовірність успішного лікування зберігається у процесі перших 4 спроб і потім поступово знижується. Аваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ). Доза та схема лікування підбирається лікарем індивідуально. Зазвичай ГОНАЛ-ф® призначають щоденно підшкірно протягом до 5 тижнів одночасно з ЛГ. Лікування ГОНАЛ-ф® починають з дози 75–150 МО одночасно з лутропіном альфа у дозі 75 МО. У разі потреби доза ГОНАЛ-ф® може бути збільшена на 37,5-75 МО кожні 7-14 днів. За відсутності адекватної відповіді на стимуляцію протягом 5 тижнів терапію слід припинити та відновити вже у новому циклі у вищій дозі. Після досягнення оптимальних розмірів фолікула/фолікулів через 24–48 годин після останньої ін'єкції ГОНАЛ-ф® та лутропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000–10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію, лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Чоловіки Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропний гіпогонадизм у чоловіків (у комбінації з ХГ). Чоловікам зазвичай призначають ГОНАЛ-ф у дозі 150 МО 3 рази на тиждень протягом не менше 4 місяців у комбінації з чХГ. За відсутності позитивного ефекту протягом цього часу лікування може бути продовжено до 18 місяців. Рекомендації при самостійному введенні препарату При самостійному застосуванні препарату слід спочатку уважно прочитати інструкцію. Лікар призначить пацієнтові дози в МЕ. Одна упаковка препарату призначена лише одним пацієнтом. Пацієнту слід приготувати попередньо заповнену ручку та зробити ін'єкцію. Наступна ін'єкція має бути зроблена наступного дня у той самий час. 1. Вимити руки. Дуже важливо, щоб руки та всі предмети, якими користується пацієнт, були максимально чистими. Зібрати все, що потрібне для виконання ін'єкції. На чистій поверхні розкласти все, що використовуватиметься: 2 просочені спиртом тампона, попередньо заповнену ручку та голку для ін'єкції. 2. Підготувати попередньо заповнену ручку ГОНАЛ-ф® для першого використання: видалити ковпачок ручки та надіти голку як описано в п.3. Потім заправити ручку, встановивши стрілку-покажчик дози напроти точки 37,5 на чорній шкалі диска для встановлення дози. Витягнути кнопку для ін'єкції до упору, видалити зовнішній ковпачок голки, потім внутрішній ковпачок голки, утримуючи при цьому ручку з голкою вертикально (голка повинна бути спрямована вгору). Обережно постукати за місцезнаходженням картриджа, щоб можливі бульбашки повітря зібралися біля основи голки. Направляючи голку вертикально догори, натиснути кнопку для ін'єкції. На кінчику голки має з'явитися крапля. Це означає, що попередньо заповнена ручка готова до ін'єкції. Якщо рідина на кінчику голки не з'явилася, повторіть процес підготовки. Потім встановити дозу, як описано у п. 4.Для наступної ін'єкції надіти голку та встановити дозу, як описано у п.п. 3 та 4 відповідно. 3. Приєднання голки Взяти нову голку. Якщо упаковка голки порушена, не слід використовувати її, необхідно взяти нову. Видалити захисну мембрану із зовнішнього ковпачка голки. Міцно утримуючи голку за зовнішній ковпачок, вставити голку в ручку на наконечник з різьбленням, повернути за годинниковою стрілкою до клацання. Увага: використовувати тільки голки, що додаються до ручки або що поставляються для цієї ручки окремо. 4. Встановлення дози Встановити необхідну дозу поворотом диска установки дози з чорною шкалою доти, доки величина дози не встане навпроти стрілки (диск установки дози дозволяє встановити дозу з інтервалом 37,5 МО. Мінімальна доза та максимальна доза знаходяться в інтервалах від 37,5 до 300 МО ). Після встановлення необхідної дози набрати її, витягаючи кнопку ін'єкції до упора. Постаратися піднімати кнопку прямо, а чи не обертати її, т.к. це може змінити дозу. Увага: слід уважно контролювати встановлену дозу на диску, т.к. після витягування кнопки для ін'єкції змінити дозу вже не можна, т.к. вона вже набрана. Якщо після витягування кнопки для ін'єкції та набору дози виявлено помилку, робити ін'єкцію не слід. Видалити набрану дозу та повторити набір знову. Перевірити червону шкалу диска контролю дози для того, щоб бути впевненим, що правильна доза набрана: коли кнопка для ін'єкції витягнута, цифра на червоній шкалі диска контролю, що відображає набрану дозу, знаходиться проти дози, встановленої на чорній шкалі диска набору дози проти стрілки. Якщо набрана доза менша, ніж потрібна, дозування не закінчено. У цьому випадку слід дотримуватися наведеної в п. 2 інструкції. Якщо кожен раз потрібна та сама доза, стрілка-покажчик дози повинна залишатися на одній і тій же позиції. 5. Введення дози Вибрати місце ін'єкції відповідно до рекомендацій лікаря. Протерти місце ін'єкції спиртовим тампоном. Використовувати техніку вступу, яку рекомендував лікар або медсестра. Ввести голку в шкіру та натиснути кнопку для ін'єкції. Перевірте, чи сірий індикатор введення повної дози став невидимим. Таке положення індикатора свідчить про доставку повної дози. Ви повинні утримувати голку у шкірі та тримати кнопку для введення натиснутою не менше 10 с. Витягаючи голки зі шкіри необхідно продовжувати утримувати кнопку натиснутою. 6. Видалення голки Видаляти голку після кожної ін'єкції та викидати її. Міцно тримати ручку за резервуар для препарату. Обережно надягти зовнішній ковпачок на голку. Затиснути зовнішній ковпачок голки та викрутити голку поворотом проти годинникової стрілки. Викинути використану голку. Надягти ковпачок на ручку. 7. Зберігання попередньо заповненої ручки Після ін'єкції видалити використані голки, як описано в п. 6. Надягти на ручку захисний ковпачок. Зберігати ручку в безпечному місці, переважно в оригінальній упаковці. Після того як ручка стане порожньою, викинути її. Примітка. Шкала, яку можна бачити через резервуар для препарату, є індикатором обсягу препарату, що залишився в резервуарі. Вона не може бути використана для встановлення дози. 8. Диск контролю дози з червоною шкалою на кнопці для ін'єкції служить для контролю за тим, чи була остання доза повністю набрана чи ні. Він змінює своє положення, вказуючи на кількість препарату у резервуарі. Якщо набрана доза недостатня, щоб завершити ін'єкцію, є дві можливості: Ввести дозу, що залишилася в ручці, і потім взяти нову ручку, встановити на ній частину необхідної дози, що залишилася, і ввести її. Викинути стару ручку, взяти нову та ввести потрібну дозу. При пропусканні дози не слід вводити подвійну дозу.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Гонал-ф не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки препарат може викликати різні побічні реакції, ГОНАЛ-ф® повинен призначатися лише лікарем-фахівцем, який безпосередньо займається проблемами безпліддя. Початку терапії має передувати обстеження безплідної пари, зокрема, повинні бути проведені обстеження для виключення гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії, гіпоталамо-гіпофізарних новоутворень, при необхідності призначають відповідну терапію. Необхідно оцінити прохідність маткових труб з метою вибору методу ДРТ. Слід виключити непрохідність маткових труб, якщо пацієнтка не бере участь у програмі екстракорпорального запліднення. У хворих на порфірію, а також за наявності порфірії в анамнезі, під час терапії препаратом ГОНАЛ-ф® потрібно проводити ретельний моніторинг. При погіршенні стану або появі перших ознак цього захворювання може знадобитися припинення терапії. При лікуванні препаратом Гонал-ф ® потрібна оцінка стану яєчників за допомогою УЗД як окремо, так і в поєднанні з визначенням естрадіолу в плазмі. Реакція на введення ФСГ може відрізнятися у різних пацієнтів, тому слід використовувати найменші ефективні дози як у жінок, так і у чоловіків. Препарат ГОНАЛ-ф містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в 1 дозі, тобто. не є значним джерелом натрію. СГЯ необхідно диференціювати від неускладненого збільшення яєчників. Клінічні симптоми СГЯ можуть виявлятися з наростаючою вираженістю. Характерно значне збільшення розмірів яєчників, високий рівень статевих гормонів, збільшення судинної проникності, що призводить до накопичення рідини в черевній, плевральній та рідше перикардіальній порожнинах. Для тяжкого СГЯ найбільш характерними є наступні симптоми: біль і відчуття розпирання в животі, виражене збільшення розміру яєчників, підвищення маси тіла, задишка, олігурія, шлунково-кишкова симптоматика (нудота, блювання, діарея); можуть бути гіповолемія, гемоконцентрація, порушення електролітного балансу, асцит, гемоперитоніум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий респіраторний дистресс-синдром. У дуже поодиноких випадках тяжкий СГЯ може ускладнитися перекрутом яєчника та випадками тромбоемболії, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт або інфаркт міокарда. З метою мінімізації ризику СГЯ та багатоплідної вагітності рекомендується регулярно використовувати УЗД та оцінювати концентрацію естрадіолу в плазмі для ранньої ідентифікації факторів ризику. Незалежними факторами ризику розвитку СГЯ є полікістоз яєчників або висока концентрація естрадіолу у плазмі крові. При ановуляції ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >900 пг/мл (3300 пмоль/л) та наявності більше 3 фолікулів діаметром 14 мм і більше. При ДРТ ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >3000 пг/мл (11000 пмоль/л) або в наявності 20 і більше фолікулів діаметром 12 мм і більше. Суворе дотримання рекомендованого дозування препарату Гонал-ф, а також ретельний моніторинг терапії мінімізують ризик розвитку СГЯ та багатоплідної вагітності. Є підстави вважати, що чХГ грає ключову роль виникненні СГЯ. При настанні вагітності ступінь тяжкості СГЯ може посилитися, яке тривалість збільшитися. Коли рівень естрадіолу >5500 пг/мл (20200 пмоль/л) або коли є 40 або більше фолікулів, слід утриматися від застосування чХГ. Пацієнтці протягом 4 днів рекомендується утриматися від коїтусу або використати бар'єрні методи контрацепції. СГЯ може швидко прогресувати (від доби до кількох днів) до тяжкого стану. Найчастіше СГЯ виникає після припинення гормональної терапії і досягає свого максимуму через 7-10 днів, тому після введення чХГ необхідно спостереження протягом мінімум двох тижнів. Імовірність виникнення СГЯ у пацієнток, які проходять контрольовану оваріальну гіперстимуляцію для ДРТ, знижують шляхом аспірації всіх фолікулів. СГЯ легкого чи середнього ступеня тяжкості проходить спонтанно. При розвитку важкої форми СГЯ терапія гонадотропінами, якщо вона ще триває, має бути припинено. Пацієнтку слід госпіталізувати та призначити специфічну для СГЯ терапію. Багатоплідна вагітність Частота багатоплідної вагітності та пологів при індукції овуляції вища порівняно з природним зачаттям. Найчастішим варіантом при багатоплідності є двійня. Багатоплідна вагітність, особливо у разі великої кількості ембріонів, підвищує ризик несприятливого результату для матері та плода. Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності необхідний ретельний моніторинг оваріальної відповіді. При ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний, головним чином, з кількістю перенесених ембріонів, їх життєздатністю та віком пацієнтки. Невиношування вагітності Частота невиношування вагітності або мимовільних абортів (викиднів) після індукції овуляції та програм ДРТ вища, ніж у загальній популяції. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі підвищений ризик ектопічної вагітності. Імовірність ектопічної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій вища, ніж у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про доброякісні та злоякісні новоутворення яєчника та інших репродуктивних органів у жінок після багаторазового проведення курсів лікування безпліддя різними лікарськими препаратами. В даний час зв'язок між терапією гонадотропінами та підвищеним ризиком новоутворень при безплідді не встановлено. Вроджені аномалії розвитку Частота вроджених аномалій після застосування програм ДРТ може бути дещо вищою, ніж при природній вагітності та пологах. Тим не менш, невідомо, чи пов'язано це з особливістю батьків (наприклад вік матері, якість сперми) і багатоплідною вагітністю або безпосередньо з процедурами ДРТ. Тромбоемболічні ускладнення У пацієнток з нещодавно перенесеними або поточними тромбоемболічними захворюваннями, а також при ймовірному ризику їх виникнення застосування гонадотропінів може збільшити цей ризик або ускладнити перебіг цих захворювань. Для пацієнток цієї групи користь від терапії має бути співвіднесена з можливим ризиком. Слід зазначити, що вагітність сама собою несе підвищений ризик тромбоемболічних порушень. Лікування чоловіків Підвищена концентрація ФСГ у сироватці крові чоловіків може свідчити про первинну тестикулярну недостатність. У цьому випадку лікування р-чФСГ/хХГ неефективно та ГОНАЛ-ф® не слід призначати. Через 4-6 місяців після початку курсу терапії рекомендується провести контроль спермограми. Пацієнти повинні бути обізнані про перераховані вище ризики перед початком терапії. Необхідно інформувати лікаря про всі типи алергічних реакцій, які є у пацієнта, а також про всі препарати, що використовуються на початок лікування препаратом ГОНАЛ-ф®. Необхідно відзначати на ручці із препаратом дату першого застосування. Після першого застосування препарат може зберігатись не більше 28 днів при температурі не вище 25 °C. Не використовувати препарат після закінчення цього періоду. У межах терміну придатності препарат може зберігатися за температури не вище 25 °C до 3 міс. Після закінчення 3 місяців його слід знищити, якщо він не був використаний. Повторне приміщення у холодильник не допускається. Вплив препарату на керування автомобілем та керування іншими механізмами. Препарат ГОНАЛ-ф® не впливає на здатність до керування автомобілем та керування іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для підшкірного введення - 1 попередньо заповнена шприц-ручка: активна речовина: фолітропіну альфа - 22 мкг (300 МО)/33 мкг (450 МО)/66 мкг (900 МО); допоміжні речовини: полоксамер 188 - 0,05/0,075/0,15 мг; сахароза – 30/45/90 мг; метіонін - 0,05/0,075/0,15 мг; натрію дигідрофосфату моногідрат - 0,225 мг/0,3375/0,675 мг; натрію гідрофосфату дигідрат - 0,555/0,8325/1,665 мг; м-крезол - 1,5/2,25/4,5 мг; фосфорна кислота - qs; натрію гідроксид - qs; вода для ін'єкцій – до 0,5/0,75/1,5 г. Розчин для підшкірного введення: 22 мкг/0,5 мл, 33 мкг/0,75 мл, 66 мкг/1,5 мл. По 0,5 мл (містить 22 мкг активної речовини, що еквівалентно 300 МО), по 0,75 мл (містить 33 мкг активної речовини, що еквівалентно 450 МО) або по 1,5 мл (містить 66 мкг, що еквівалентно ) у шприц-ручці. Шприц-ручка з 5 (для дозування 22 мкг/0,5 мл), 7 (для дозування 33 мкг/0,75 мл) або 14 (для дозування 66 мкг/1,5 мл) голками одноразового використання у пластиковому контейнері та стікером для позначки першого дня введення вміщено у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин. Допускається легка опалесценція.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон.ФармакокінетикаПри підшкірному введенні величина абсолютної біодоступності становить приблизно 70%. Після повторних ін'єкцій Гонал-ф® спостерігається триразова кумуляція фолітропіну альфа в крові порівняно з одноразовою ін'єкцією. Css у крові досягається протягом 3-4 днів. Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється у позаклітинні рідини, причому початковий T1/2 з організму становить приблизно 2 год, тоді як остаточний T1/2 становить приблизно 24 год. Величина Vss становить 10 л, загальний кліренс – 0,6 л/ч . 1/8 введеної дози фолітропіну альфа виводиться нирками.ФармакодинамікаГОНАЛ-ф® – рекомбінантний ФСГ людини (р-чФСГ) – є препаратом, що стимулює ріст та розвиток фолікулів. Препарат одержують методом генної інженерії на культурі клітин яєчників китайського хом'ячка. Чинить гонадотропну дію: стимулює зростання та дозрівання фолікула/фолікулів, сприяє розвитку кількох фолікулів при проведенні контрольованої оваріальної гіперстимуляції для програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Порівняльні клінічні дослідження р-чФСГ (фолітропін альфа) та уринарного ФСГ (у-ФСГ) для ДРТ та індукції овуляції продемонстрували велику ефективність ГОНАЛ-ф® для ініціації дозрівання фолікулів за такими показниками як зниження кумулятивної дози, так і продовження у-ФСГ і, таким чином, зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників. Для ДРТ призначення ГОНАЛ-ф у меншій сумарній дозі при більш короткій тривалості лікування призводить до отримання більшої кількості вилучених ооцитів порівняно з у-ФСГ. Було показано також, що у жінок з пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів, фолітропін альфа ефективно стимулює розвиток фолікулів та стероїдогенез, незважаючи на недоступний для вимірювання низький рівень ЛГ.Показання до застосуванняановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном; контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ; оваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ); Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропному гіпогонадизмі у чоловіків (у комбінації з ХГ).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до препарату або допоміжних речовин, гіпоталамо-гіпофізарні пухлини; у жінок – вагітність, об'ємні новоутворення або кісти яєчників (не обумовлені синдромом полікістозних яєчників), маткові кровотечі неясної етіології, рак яєчника, рак матки, рак молочної залози; препарат не слід призначати у випадках, коли позитивний ефект не може бути отриманий: у жінок – при аномаліях розвитку статевих органів та фіброміомі матки, не сумісних із вагітністю, первинної оваріальної недостатності, передчасної менопаузи; у чоловіків – при первинній тестикулярній недостатності.Вагітність та лактаціяУ періоди вагітності та грудного вигодовування препарат Гонал-ф не призначається.Побічна діяПри застосуванні лікарського препарату ГОНАЛ-ф® можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, Застосування у жінок З боку імунної системи: дуже рідко – від легкої до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку центральної нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку судинної системи: дуже рідко – тромбоемболія, зазвичай пов'язана із тяжкою формою СГЯ. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — біль у животі, тяжкість, дискомфорт у животі, нудота, блювання, діарея. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто – кісти яєчників; часто - СГЯ легкого або середнього ступеня тяжкості (включаючи відповідну симптоматику); нечасто – важка форма СГЯ (включаючи відповідну симптоматику); рідко – ускладнення СГЯ, ектопічна вагітність (у жінок, які мають в анамнезі захворювання маткових труб), багатоплідна вагітність. Місцеві реакції: дуже часто – реакції легкого/середнього ступеня вираженості в місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). Застосування у чоловіків З боку імунної системи: дуже рідко – від легень до середньої тяжкості системні алергічні реакції (наприклад, почервоніння шкіри, висипання, набряклість обличчя, кропив'янка, утруднене дихання), розвиток тяжких алергічних реакцій, у т.ч. анафілактичні реакції та шок. З боку органів дихання: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою погіршення перебігу або загострення захворювання. Місцеві реакції: дуже часто – реакція легкого/середнього ступеня вираженості у місці ін'єкції (біль, почервоніння, синці, набряк). З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – поява вугрів (акне). З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – гінекомастія, варикоцеле. Інші: часто збільшення маси тіла. При появі серйозних побічних ефектів або ефектів, не описаних вище, необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри поєднанні Гонал-ф з іншими стимулюючими препаратами (чХГ, кломіфен) реакція у відповідь яєчників посилюється; на фоні десенсибілізації гіпофіза агоністом або антагоністом ГнРГ – знижується (потрібне збільшення дози ГОНАЛ-ф®). Про взаємодію препарату ГОНАЛ-ф з іншими лікарськими препаратами даних немає.Спосіб застосування та дозиЛікування препаратом ГОНАЛ-ф слід починати під контролем лікаря-фахівця, який має досвід лікування безпліддя. Препарат ГОНАЛ-ф® призначений для підшкірного введення. Першу ін'єкцію ГОНАЛ-ф® слід проводити під контролем лікаря або кваліфікованого медичного персоналу. Самостійне введення ГОНАЛ-ф® можуть здійснювати лише пацієнти, які добре мотивовані, навчені та мають можливість отримати поради спеціаліста. Рекомендується щодня змінювати місце ін'єкції. Жінки Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок у разі неефективності терапії кломіфеном. Гонал-ф® слід призначати курсом у вигляді щоденних ін'єкцій. Лікування починають у перші 7 днів циклу. Стимуляцію проводять під контролем УЗД яєчників (вимірюють розміри фолікулів) та/або концентрації естрогенів. Стимуляцію починають із щоденної дози 75-150 МО, збільшуючи на 37,5-75 МО через 7-14 днів до отримання адекватної, але не надмірної відповіді. Максимальна доза щоденної ін'єкції не повинна перевищувати 225 МО. За відсутності позитивної динаміки після 4 тижнів лікування припиняють. У наступному циклі стимуляцію слід розпочинати з вищої, ніж у попередньому циклі, дози. Після досягнення оптимальної відповіді через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Контрольована оваріальна гіперстимуляція у програмах ДРТ. ГОНАЛ-ф® призначають щодня по 150-225 МО, починаючи з 2-3-го дня циклу. Щоденна доза може варіювати, але зазвичай не перевищує 450 МО. Лікування продовжують до досягнення фолікулами адекватних розмірів за даними УЗД (5-20 днів, у середньому до 10-го дня лікування). Через 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату ГОНАЛ-ф одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000-10000 МО чХГ для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Для придушення ендогенного викиду ЛГ та підтримки його на низькому рівні використовують агоніст або антагоніст ГнРГ. У звичайному протоколі введення Гонал-ф починають приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом, потім продовжують введення обох препаратів до отримання фолікулів адекватного розміру. Наприклад, після 2 тижнів лікування агоністом призначають 150–225 МО ГОНАЛ-ф® протягом 7 днів. Надалі дозу коригують залежно від відповіді яєчників. Наявний досвід ДРТ свідчить про те, що в основному ймовірність успішного лікування зберігається у процесі перших 4 спроб і потім поступово знижується. Аваріальна стимуляція у жінок із тяжким дефіцитом ФСГ та ЛГ (у комбінації з препаратами ЛГ). Доза та схема лікування підбирається лікарем індивідуально. Зазвичай ГОНАЛ-ф® призначають щоденно підшкірно протягом до 5 тижнів одночасно з ЛГ. Лікування ГОНАЛ-ф® починають з дози 75–150 МО одночасно з лутропіном альфа у дозі 75 МО. У разі потреби доза ГОНАЛ-ф® може бути збільшена на 37,5-75 МО кожні 7-14 днів. За відсутності адекватної відповіді на стимуляцію протягом 5 тижнів терапію слід припинити та відновити вже у новому циклі у вищій дозі. Після досягнення оптимальних розмірів фолікула/фолікулів через 24–48 годин після останньої ін'єкції ГОНАЛ-ф® та лутропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-чХГ або 5000–10000 МО чХГ. У день ін'єкції чХГ та наступного дня пацієнтці рекомендують статевий контакт. Як альтернатива може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. У разі надмірної відповіді яєчників на стимуляцію, лікування фолітропіном альфа слід припинити та скасувати призначення чХГ. Стимуляцію повторюють у наступному циклі, починаючи з нижчої порівняно з попереднім циклом дози ГОНАЛ-ф®. Чоловіки Стимуляція сперматогенезу при гіпогонадотропний гіпогонадизм у чоловіків (у комбінації з ХГ). Чоловікам зазвичай призначають ГОНАЛ-ф у дозі 150 МО 3 рази на тиждень протягом не менше 4 місяців у комбінації з чХГ. За відсутності позитивного ефекту протягом цього часу лікування може бути продовжено до 18 місяців. Рекомендації при самостійному введенні препарату При самостійному застосуванні препарату слід спочатку уважно прочитати інструкцію. Лікар призначить пацієнтові дози в МЕ. Одна упаковка препарату призначена лише одним пацієнтом. Пацієнту слід приготувати попередньо заповнену ручку та зробити ін'єкцію. Наступна ін'єкція має бути зроблена наступного дня у той самий час. 1. Вимити руки. Дуже важливо, щоб руки та всі предмети, якими користується пацієнт, були максимально чистими. Зібрати все, що потрібне для виконання ін'єкції. На чистій поверхні розкласти все, що використовуватиметься: 2 просочені спиртом тампона, попередньо заповнену ручку та голку для ін'єкції. 2. Підготувати попередньо заповнену ручку ГОНАЛ-ф® для першого використання: видалити ковпачок ручки та надіти голку як описано в п.3. Потім заправити ручку, встановивши стрілку-покажчик дози напроти точки 37,5 на чорній шкалі диска для встановлення дози. Витягнути кнопку для ін'єкції до упору, видалити зовнішній ковпачок голки, потім внутрішній ковпачок голки, утримуючи при цьому ручку з голкою вертикально (голка повинна бути спрямована вгору). Обережно постукати за місцезнаходженням картриджа, щоб можливі бульбашки повітря зібралися біля основи голки. Направляючи голку вертикально догори, натиснути кнопку для ін'єкції. На кінчику голки має з'явитися крапля. Це означає, що попередньо заповнена ручка готова до ін'єкції. Якщо рідина на кінчику голки не з'явилася, повторіть процес підготовки. Потім встановити дозу, як описано у п. 4.Для наступної ін'єкції надіти голку та встановити дозу, як описано у п.п. 3 та 4 відповідно. 3. Приєднання голки Взяти нову голку. Якщо упаковка голки порушена, не слід використовувати її, необхідно взяти нову. Видалити захисну мембрану із зовнішнього ковпачка голки. Міцно утримуючи голку за зовнішній ковпачок, вставити голку в ручку на наконечник з різьбленням, повернути за годинниковою стрілкою до клацання. Увага: використовувати тільки голки, що додаються до ручки або що поставляються для цієї ручки окремо. 4. Встановлення дози Встановити необхідну дозу поворотом диска установки дози з чорною шкалою доти, доки величина дози не встане навпроти стрілки (диск установки дози дозволяє встановити дозу з інтервалом 37,5 МО. Мінімальна доза та максимальна доза знаходяться в інтервалах від 37,5 до 300 МО ). Після встановлення необхідної дози набрати її, витягаючи кнопку ін'єкції до упора. Постаратися піднімати кнопку прямо, а чи не обертати її, т.к. це може змінити дозу. Увага: слід уважно контролювати встановлену дозу на диску, т.к. після витягування кнопки для ін'єкції змінити дозу вже не можна, т.к. вона вже набрана. Якщо після витягування кнопки для ін'єкції та набору дози виявлено помилку, робити ін'єкцію не слід. Видалити набрану дозу та повторити набір знову. Перевірити червону шкалу диска контролю дози для того, щоб бути впевненим, що правильна доза набрана: коли кнопка для ін'єкції витягнута, цифра на червоній шкалі диска контролю, що відображає набрану дозу, знаходиться проти дози, встановленої на чорній шкалі диска набору дози проти стрілки. Якщо набрана доза менша, ніж потрібна, дозування не закінчено. У цьому випадку слід дотримуватися наведеної в п. 2 інструкції. Якщо кожен раз потрібна та сама доза, стрілка-покажчик дози повинна залишатися на одній і тій же позиції. 5. Введення дози Вибрати місце ін'єкції відповідно до рекомендацій лікаря. Протерти місце ін'єкції спиртовим тампоном. Використовувати техніку вступу, яку рекомендував лікар або медсестра. Ввести голку в шкіру та натиснути кнопку для ін'єкції. Перевірте, чи сірий індикатор введення повної дози став невидимим. Таке положення індикатора свідчить про доставку повної дози. Ви повинні утримувати голку у шкірі та тримати кнопку для введення натиснутою не менше 10 с. Витягаючи голки зі шкіри необхідно продовжувати утримувати кнопку натиснутою. 6. Видалення голки Видаляти голку після кожної ін'єкції та викидати її. Міцно тримати ручку за резервуар для препарату. Обережно надягти зовнішній ковпачок на голку. Затиснути зовнішній ковпачок голки та викрутити голку поворотом проти годинникової стрілки. Викинути використану голку. Надягти ковпачок на ручку. 7. Зберігання попередньо заповненої ручки Після ін'єкції видалити використані голки, як описано в п. 6. Надягти на ручку захисний ковпачок. Зберігати ручку в безпечному місці, переважно в оригінальній упаковці. Після того як ручка стане порожньою, викинути її. Примітка. Шкала, яку можна бачити через резервуар для препарату, є індикатором обсягу препарату, що залишився в резервуарі. Вона не може бути використана для встановлення дози. 8. Диск контролю дози з червоною шкалою на кнопці для ін'єкції служить для контролю за тим, чи була остання доза повністю набрана чи ні. Він змінює своє положення, вказуючи на кількість препарату у резервуарі. Якщо набрана доза недостатня, щоб завершити ін'єкцію, є дві можливості: Ввести дозу, що залишилася в ручці, і потім взяти нову ручку, встановити на ній частину необхідної дози, що залишилася, і ввести її. Викинути стару ручку, взяти нову та ввести потрібну дозу. При пропусканні дози не слід вводити подвійну дозу.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Гонал-ф не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки препарат може викликати різні побічні реакції, ГОНАЛ-ф® повинен призначатися лише лікарем-фахівцем, який безпосередньо займається проблемами безпліддя. Початку терапії має передувати обстеження безплідної пари, зокрема, повинні бути проведені обстеження для виключення гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії, гіпоталамо-гіпофізарних новоутворень, при необхідності призначають відповідну терапію. Необхідно оцінити прохідність маткових труб з метою вибору методу ДРТ. Слід виключити непрохідність маткових труб, якщо пацієнтка не бере участь у програмі екстракорпорального запліднення. У хворих на порфірію, а також за наявності порфірії в анамнезі, під час терапії препаратом ГОНАЛ-ф® потрібно проводити ретельний моніторинг. При погіршенні стану або появі перших ознак цього захворювання може знадобитися припинення терапії. При лікуванні препаратом Гонал-ф ® потрібна оцінка стану яєчників за допомогою УЗД як окремо, так і в поєднанні з визначенням естрадіолу в плазмі. Реакція на введення ФСГ може відрізнятися у різних пацієнтів, тому слід використовувати найменші ефективні дози як у жінок, так і у чоловіків. Препарат ГОНАЛ-ф містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в 1 дозі, тобто. не є значним джерелом натрію. СГЯ необхідно диференціювати від неускладненого збільшення яєчників. Клінічні симптоми СГЯ можуть виявлятися з наростаючою вираженістю. Характерно значне збільшення розмірів яєчників, високий рівень статевих гормонів, збільшення судинної проникності, що призводить до накопичення рідини в черевній, плевральній та рідше перикардіальній порожнинах. Для тяжкого СГЯ найбільш характерними є наступні симптоми: біль і відчуття розпирання в животі, виражене збільшення розміру яєчників, підвищення маси тіла, задишка, олігурія, шлунково-кишкова симптоматика (нудота, блювання, діарея); можуть бути гіповолемія, гемоконцентрація, порушення електролітного балансу, асцит, гемоперитоніум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий респіраторний дистресс-синдром. У дуже поодиноких випадках тяжкий СГЯ може ускладнитися перекрутом яєчника та випадками тромбоемболії, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт або інфаркт міокарда. З метою мінімізації ризику СГЯ та багатоплідної вагітності рекомендується регулярно використовувати УЗД та оцінювати концентрацію естрадіолу в плазмі для ранньої ідентифікації факторів ризику. Незалежними факторами ризику розвитку СГЯ є полікістоз яєчників або висока концентрація естрадіолу у плазмі крові. При ановуляції ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >900 пг/мл (3300 пмоль/л) та наявності більше 3 фолікулів діаметром 14 мм і більше. При ДРТ ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу >3000 пг/мл (11000 пмоль/л) або в наявності 20 і більше фолікулів діаметром 12 мм і більше. Суворе дотримання рекомендованого дозування препарату Гонал-ф, а також ретельний моніторинг терапії мінімізують ризик розвитку СГЯ та багатоплідної вагітності. Є підстави вважати, що чХГ грає ключову роль виникненні СГЯ. При настанні вагітності ступінь тяжкості СГЯ може посилитися, яке тривалість збільшитися. Коли рівень естрадіолу >5500 пг/мл (20200 пмоль/л) або коли є 40 або більше фолікулів, слід утриматися від застосування чХГ. Пацієнтці протягом 4 днів рекомендується утриматися від коїтусу або використати бар'єрні методи контрацепції. СГЯ може швидко прогресувати (від доби до кількох днів) до тяжкого стану. Найчастіше СГЯ виникає після припинення гормональної терапії і досягає свого максимуму через 7-10 днів, тому після введення чХГ необхідно спостереження протягом мінімум двох тижнів. Імовірність виникнення СГЯ у пацієнток, які проходять контрольовану оваріальну гіперстимуляцію для ДРТ, знижують шляхом аспірації всіх фолікулів. СГЯ легкого чи середнього ступеня тяжкості проходить спонтанно. При розвитку важкої форми СГЯ терапія гонадотропінами, якщо вона ще триває, має бути припинено. Пацієнтку слід госпіталізувати та призначити специфічну для СГЯ терапію. Багатоплідна вагітність Частота багатоплідної вагітності та пологів при індукції овуляції вища порівняно з природним зачаттям. Найчастішим варіантом при багатоплідності є двійня. Багатоплідна вагітність, особливо у разі великої кількості ембріонів, підвищує ризик несприятливого результату для матері та плода. Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності необхідний ретельний моніторинг оваріальної відповіді. При ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний, головним чином, з кількістю перенесених ембріонів, їх життєздатністю та віком пацієнтки. Невиношування вагітності Частота невиношування вагітності або мимовільних абортів (викиднів) після індукції овуляції та програм ДРТ вища, ніж у загальній популяції. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі підвищений ризик ектопічної вагітності. Імовірність ектопічної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій вища, ніж у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про доброякісні та злоякісні новоутворення яєчника та інших репродуктивних органів у жінок після багаторазового проведення курсів лікування безпліддя різними лікарськими препаратами. В даний час зв'язок між терапією гонадотропінами та підвищеним ризиком новоутворень при безплідді не встановлено. Вроджені аномалії розвитку Частота вроджених аномалій після застосування програм ДРТ може бути дещо вищою, ніж при природній вагітності та пологах. Тим не менш, невідомо, чи пов'язано це з особливістю батьків (наприклад вік матері, якість сперми) і багатоплідною вагітністю або безпосередньо з процедурами ДРТ. Тромбоемболічні ускладнення У пацієнток з нещодавно перенесеними або поточними тромбоемболічними захворюваннями, а також при ймовірному ризику їх виникнення застосування гонадотропінів може збільшити цей ризик або ускладнити перебіг цих захворювань. Для пацієнток цієї групи користь від терапії має бути співвіднесена з можливим ризиком. Слід зазначити, що вагітність сама собою несе підвищений ризик тромбоемболічних порушень. Лікування чоловіків Підвищена концентрація ФСГ у сироватці крові чоловіків може свідчити про первинну тестикулярну недостатність. У цьому випадку лікування р-чФСГ/хХГ неефективно та ГОНАЛ-ф® не слід призначати. Через 4-6 місяців після початку курсу терапії рекомендується провести контроль спермограми. Пацієнти повинні бути обізнані про перераховані вище ризики перед початком терапії. Необхідно інформувати лікаря про всі типи алергічних реакцій, які є у пацієнта, а також про всі препарати, що використовуються на початок лікування препаратом ГОНАЛ-ф®. Необхідно відзначати на ручці із препаратом дату першого застосування. Після першого застосування препарат може зберігатись не більше 28 днів при температурі не вище 25 °C. Не використовувати препарат після закінчення цього періоду. У межах терміну придатності препарат може зберігатися за температури не вище 25 °C до 3 міс. Після закінчення 3 місяців його слід знищити, якщо він не був використаний. Повторне приміщення у холодильник не допускається. Вплив препарату на керування автомобілем та керування іншими механізмами. Препарат ГОНАЛ-ф® не впливає на здатність до керування автомобілем та керування іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс: прогестерон мікронізований 100 мг. 15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаГестаген, гормон жовтого тіла. Зв'язуючись з рецепторами на поверхні клітин органів - мішеней, проникає в ядро, де, активуючи ДНК, стимулює синтез РНК. Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається фолікулярним гормоном у секреторну фазу, а після запліднення – у стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб, стимулює розвиток кінцевих, елементів молочної залози. Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози, збільшуючи концентрацію базального та стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення альдостерону; у малих дозах прискорює, а великих – пригнічує продукцію гонадотропних гормонів гіпофізу; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту із сечею. Активує зростання секреторного відділу ацинусів молочних залоз та індукує лактацію. Сприяє розвитку нормального ендометрію.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, час досягнення Cmax ;- 1-3 год. Після прийому 200 мг концентрація прогестерону в плазмі збільшується з 0.13 нг/мл до 4.25 нг/мл через 1 год і становить 11.75 нг/мл через 2 год, 8.37 нг/мл – через 3 год, 2 нг/мл – через 6 год, 1.64 нг/мл – через 8 год. При інтравагінальному застосуванні швидко всмоктується, висока концентрація прогестерону в плазмі спостерігається через 1 ч. Час досягнення Cmax; - 2-6 год. мг концентрація прогестерону відповідає І триместру вагітності. Зв'язок із білками плазми – 90%. Метаболізується у печінці за участю ферментної системи CYP2C19. Основні метаболіти - 20-альфа-гідрокси-дельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дигідропрогестерон. Виводиться нирками – 50-60%.Клінічна фармакологіяГестаген.Показання до застосуванняДля прийому всередину: передменструальний синдром; фіброзно-кістозна мастопатія; пременопауза; як гестагенний компонент замісної гормонотерапії в постменопаузі (у поєднанні з естрогенами); Інтравагінально: замісна гормонотерапія з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками у разі повної нестачі прогестерону (донорство яйцеклітин); підтримка лютеїнової фази під час підготовки до ЕКЗ; підтримка лютеїнової фази у спонтанному або індукованому менструальному циклі; передчасна менопауза, постменопауза (у поєднанні з естроген); профілактика звичного та загрозливого викидня, внаслідок гестагенної недостатності; ендокринна безплідність; профілактика міоми матки; ендометріоз.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбозу; гострі форми флебіту чи тромбоемболічних захворювань; кровотечі з піхви неясного генезу; неповний аборт; порфірія; встановлені або підозрювані злоякісні новоутворення молочних залоз та статевих органів; підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату. З; обережністю:; захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія; гіперліпопротеїнемія, період лактації. Пероральний шлях введення – при виражених порушеннях функції печінки.Вагітність та лактаціяСлід обережно застосовувати при вагітності через ризик порушення функції печінки. З обережністю – у період лактації.Побічна діяАлергічні реакції, сонливість, минуще запаморочення (через 1-3 години після застосування препарату), скорочення менструального циклу, міжменструальна кровотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів. Зменшує лактогенний ефект окситоцину.Спосіб застосування та дозиСтрого дотримуйтесь рекомендованого дозування, якщо не буде інших вказівок від лікаря. Ввечері перед сном (не рекомендується приймати до, після або під час їжі). При; передменструальному синдромі,; фіброзно-кістозної мастопатії, дисменореї, при менопаузі; - 200-300 мг протягом 10 днів (з 17 по 26 день циклу); при ;замісній гормонотерапії в постменопаузі; на фоні прийому естрогенів - 200 мг на добу, протягом 10-12 днів. Інтравагінально: При ;донорстві яйцеклітин ;(на фоні естрогенної терапії) - по 100 мг/сут на 13 і 14 дні циклу, потім по 100 мг 2 рази/сут, з 15 по 25 день циклу; з 26 дня та у разі визначення вагітності доза зростає на 100 мг на добу щотижня, досягаючи максимуму 600 мг на 3 прийоми (протягом 60 днів). Для підтримки лютеїнової фази; під час проведення циклу ЕКЗ - по 400-600 мг на добу, починаючи з дня ін'єкції XГ до 12 тижня вагітності. Для підтримки лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі, при безплідді, пов'язаному з порушенням функції жовтого тіла; по 200-300 мг на добу, починаючи з 17 дня циклу протягом 10 днів; у разі затримки менструації та діагностики вагітності лікування має бути продовжено. При загрозі або профілактиці аборту – 100-200 мг 2 рази на добу щодня, до 12 тижнів вагітності. Тривалість лікування визначається характером та особливостями стану пацієнта.ПередозуванняМожливі небажані ефекти, наведені вище, які зникають при зменшенні дози препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не можна застосовувати для контрацепції. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При пероральному прийомі необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс: прогестерон мікронізований 200 мг. 15 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаГестаген, гормон жовтого тіла. Зв'язуючись з рецепторами на поверхні клітин органів - мішеней, проникає в ядро, де, активуючи ДНК, стимулює синтез РНК. Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається фолікулярним гормоном у секреторну фазу, а після запліднення – у стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб, стимулює розвиток кінцевих, елементів молочної залози. Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози, збільшуючи концентрацію базального та стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення альдостерону; у малих дозах прискорює, а великих – пригнічує продукцію гонадотропних гормонів гіпофізу; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту із сечею. Активує зростання секреторного відділу ацинусів молочних залоз та індукує лактацію. Сприяє розвитку нормального ендометрію.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, час досягнення Cmax ;- 1-3 год. Після прийому 200 мг концентрація прогестерону в плазмі збільшується з 0.13 нг/мл до 4.25 нг/мл через 1 год і становить 11.75 нг/мл через 2 год, 8.37 нг/мл – через 3 год, 2 нг/мл – через 6 год, 1.64 нг/мл – через 8 год. При інтравагінальному застосуванні швидко всмоктується, висока концентрація прогестерону в плазмі спостерігається через 1 ч. Час досягнення Cmax; - 2-6 год. мг концентрація прогестерону відповідає І триместру вагітності. Зв'язок із білками плазми – 90%. Метаболізується у печінці за участю ферментної системи CYP2C19. Основні метаболіти - 20-альфа-гідрокси-дельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дигідропрогестерон. Виводиться нирками – 50-60%.Клінічна фармакологіяГестаген.Показання до застосуванняДля прийому всередину: передменструальний синдром; фіброзно-кістозна мастопатія; пременопауза; як гестагенний компонент замісної гормонотерапії в постменопаузі (у поєднанні з естрогенами); Інтравагінально: замісна гормонотерапія з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками у разі повної нестачі прогестерону (донорство яйцеклітин); підтримка лютеїнової фази під час підготовки до ЕКЗ; підтримка лютеїнової фази у спонтанному або індукованому менструальному циклі; передчасна менопауза, постменопауза (у поєднанні з естроген); профілактика звичного та загрозливого викидня, внаслідок гестагенної недостатності; ендокринна безплідність; профілактика міоми матки; ендометріоз.Протипоказання до застосуванняСхильність до тромбозу; гострі форми флебіту чи тромбоемболічних захворювань; кровотечі з піхви неясного генезу; неповний аборт; порфірія; встановлені або підозрювані злоякісні новоутворення молочних залоз та статевих органів; підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату. З; обережністю:; захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія; гіперліпопротеїнемія, період лактації. Пероральний шлях введення – при виражених порушеннях функції печінки.Вагітність та лактаціяСлід обережно застосовувати при вагітності через ризик порушення функції печінки. З обережністю – у період лактації.Побічна діяАлергічні реакції, сонливість, минуще запаморочення (через 1-3 години після застосування препарату), скорочення менструального циклу, міжменструальна кровотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів. Зменшує лактогенний ефект окситоцину.Спосіб застосування та дозиСтрого дотримуйтесь рекомендованого дозування, якщо не буде інших вказівок від лікаря. Ввечері перед сном (не рекомендується приймати до, після або під час їжі). При; передменструальному синдромі,; фіброзно-кістозної мастопатії, дисменореї, при менопаузі; - 200-300 мг протягом 10 днів (з 17 по 26 день циклу); при ;замісній гормонотерапії в постменопаузі; на фоні прийому естрогенів - 200 мг на добу, протягом 10-12 днів. Інтравагінально: При ;донорстві яйцеклітин ;(на фоні естрогенної терапії) - по 100 мг/сут на 13 і 14 дні циклу, потім по 100 мг 2 рази/сут, з 15 по 25 день циклу; з 26 дня та у разі визначення вагітності доза зростає на 100 мг на добу щотижня, досягаючи максимуму 600 мг на 3 прийоми (протягом 60 днів). Для підтримки лютеїнової фази; під час проведення циклу ЕКЗ - по 400-600 мг на добу, починаючи з дня ін'єкції XГ до 12 тижня вагітності. Для підтримки лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі, при безплідді, пов'язаному з порушенням функції жовтого тіла; по 200-300 мг на добу, починаючи з 17 дня циклу протягом 10 днів; у разі затримки менструації та діагностики вагітності лікування має бути продовжено. При загрозі або профілактиці аборту – 100-200 мг 2 рази на добу щодня, до 12 тижнів вагітності. Тривалість лікування визначається характером та особливостями стану пацієнта.ПередозуванняМожливі небажані ефекти, наведені вище, які зникають при зменшенні дози препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не можна застосовувати для контрацепції. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При пероральному прийомі необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. діюча речовина: менотропіни: лютеїнізуючий гормон (ЛГ) 75 ME та 150 ME, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) 75 ME та 150 ME; допоміжні речовини: маннітол 30,0 мг, сахароза 10,0 мг, натрію безводний гідрофосфат 1,42 мг, метіонін 0,2 мг, полісорбат 20 (твін-20) 0,2 мг, фосфорна кислота qs, натрію гідроксид qs Розчинник - 1 амп. натрію хлорид 9 мг, вода до 1 мл. Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового та підшкірного введення, 75 ME ЛГ+75 ME ФСГ та 150 ME ЛГ+150 ME ФСГ. По 75 ME ЛГ + 75 ME ФСГ або 150 ME ЛГ + 150 ME ФСГ ліофілізату у флакон прозорого безбарвного нейтрального скла номінальним об'ємом 2 мл, закупорений гумовою пробкою, алюмінієвим ковпачком та пластиковою кришечкою. Розчинник - 1 мл ампулу темного нейтрального скла номінальним об'ємом 1 мл. Один флакон з ліофілізатом і одну ампулу з розчинником упаковують у пластикову контурну коміркову упаковку, яку поміщають у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиЛіофілізована маса чи порошок білого кольору. Розчинник: прозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаГонадотропіни та інші стимулятори овуляції.ФармакокінетикаБуло встановлено фармакокінетичний профіль ФСГ, що входить до складу чМГ. Абсорбція та розподіл Максимальна концентрація (Сmах) ФСГ у плазмі досягається протягом 7 годин після підшкірного (п/к) або внутрішньом'язового (в/м) введення. Об'єм розподілу, який визначається у здорових жінок-добровольців зі зниженою кількістю рецепторів, після введення повторних доз 150 ME протягом 7 днів становить 8,9±3,5 МО/л при підшкірному введенні та 8,5±3,2 МО/ л при внутрішньом'язовому введенні. Виведення Період напіввиведення при повторному внутрішньовенному введенні становить 30±11 год і 27±9 годин при повторному внутрішньом'язовому введенні. Виводиться переважно нирками. Криві залежності концентрації ЛГ від часу вказують на збільшення концентрації ЛГ після введення чМГ, проте для фармакокінетичного аналізу отриманих даних недостатньо. Вивчення фармакокінетики чМГ у пацієнтів із порушенням функції печінки та нирок не проводилося.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату ХуМоГ є людський менопаузальний гонадотропін (чМГ) високого ступеня очищення, що отримується із сечі жінок у період постменопаузи. Препарат містить ЛГ та ФСГ у співвідношенні 1:1. Органами-мішенями для гормональної дії чМГ у жінок є яєчники, у чоловіків – яєчка. ЧМГ стимулює гаметогенез та синтез статевих гормонів. ЧМГ стимулює зростання та дозрівання фолікулів у яєчниках, підвищує концентрацію естрогенів, стимулює проліферацію ендометрію. Лікування зазвичай поєднується із введенням препаратів людського хоріонічного гонадотропіну (чХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів та настання овуляції. У чоловіків стимулює сперматогенез (за рахунок активації синтезу білків, що зв'язують андрогени у насіннєвих канальцях та клітинах Сертолі), активує вироблення тестостерону.Показання до застосуванняУ жінок; ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) при неефективності терапії кломіфеном); контрольована гіперстимуляція яєчників з метою індукції зростання множинних фолікулів при проведенні наступних допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): екстракорпоральне запліднення з переносом ембріона (ЕКО/ПЕ), перенесення гамет у маткову трубу (ГІФТ) та інтрацит У чоловіків: стимуляція сперматогенезу при азооспермії або олігоастеноспермії, обумовлених первинним або вторинним гіпогонадотропним гіпогонадизмом (у поєднанні з препаратами чХГ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та розчинника; пухлини гіпофіза та гіпоталамуса; порушення функції печінки чи нирок; дитячий вік до 18 років. У жінок: рак яєчників, матки чи молочної залози; наявність кіст або збільшення розміру яєчників, не пов'язаних із СПКЯ; міома матки, несумісна із вагітністю; аномалії розвитку статевих органів, несумісні із вагітністю; вагінальна кровотеча неясної етіології; вагітність та період грудного вигодовування. У чоловіків: рак передміхурової залози; пухлина яєчка; первинна недостатність функції яєчок. З обережністю: у жінок – наявність факторів ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (індивідуальна чи сімейна схильність, ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м2, тромбофілія); захворювання маткових труб в анамнезіВагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота побічних ефектів: часто (≥ 1/100 до Системно-органний клас Часто (≥1/100, <1/10) Нечасто (≥1/1000, <1/100) Рідко (≥1/10000, <1/1000) Дуже рідко (<1/10000) Частота невідома Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості Місцеві чи загальні алергічні реакції, зокрема. анафілактичні-реакції Порушення з боку нервової системи Головний біль Запаморочення Порушення з боку органу зору Минуща сліпота, диплопія, мідріаз, скотома, фотопсія, минуще помутніння склоподібного тіла, зниження чіткості зору Порушення з боку судин Припливи спека Тромбоемболічні явища Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль у животі, здуття живота, нудота, збільшення живота обсягом Блювота, дискомфорт у животі, діарея Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Вугровий висип, шкірні висипання Свербіж шкіри, кропив'янка Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Біль у суглобах, біль у спині та шиї, біль у кінцівках Порушення з боку статевих органів та молочної залози СГЯ*, тазовий біль (біль у ділянці придатків матки); у чоловіків - гінекомастія Кісти яєчників, біль та дискомфорт у молочних залозах, нагрубання та набряклість молочних залоз, біль у сосках Скупчення рідини в порожнині тазу Перекрут яєчника Загальні розлади та порушення у місці введення Біль у місці ін'єкції Підвищена стомлюваність Гіпертермія у місці введення, підвищення температури тіла, нездужання Лабораторні та інструментальні дані Збільшення маси тіла *Відзначалися пов'язані з розвитком СГЯ порушення з боку шлунково-кишкового тракту: здуття та дискомфорт у животі, нудота, блювання та діарея. У разі важкого СГЯ як рідкісні ускладнення можливий розвиток асциту та скупчення рідини в порожнині тазу, ексудативного плевриту, задишки, олігурії, тромбоемболічних ускладнень та перекруту яєчника. При застосуванні менотропінів було виявлено випадки анафілактичних реакцій. При застосуванні у чоловіків були відзначені випадки гінекомастії, акне та збільшення маси тіла. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДослідження лікарських взаємодій чМГ не проводилося. Спільне застосування препарату ХуМоГ з кломіфеном може посилити стимуляцію росту фолікулів, незважаючи на відсутність клінічних даних щодо спільного застосування цих препаратів. При сумісному застосуванні з агоністами ГнРГ може знадобитися збільшення дози менотропіну для досягнення оптимальної реакції яєчників. Препарат ХуМоГ не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат ХуМоГ вводять в/м або п/к після розчинення ліофілізату у розчиннику, що входить в комплект. Лікування препаратом ХуМоГ слід проводити лише під контролем лікаря, який має відповідну спеціалізацію та досвід лікування безпліддя. Дози препарату, описані нижче, є однаковими як для підшкірного, так і для внутрішньом'язового способу введення. Встановлено, що яєчники неоднаково реагують на запровадження гонадотропінів. Тому неможливо розробити універсальну схему дозування. Доза повинна підбиратися індивідуально залежно від реакції яєчників. Необхідна періодична зміна місця введення препарату. Препарат ХуМоГ застосовують у вигляді монотерапії або комбінації з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). Рекомендовані дози та тривалість терапії залежать від схеми лікування, що застосовується. У жінок Ановуляція (включаючи СПКЯ при неефективності терапії кломіфеном) Метою лікування препаратом ХуМоГ є розвиток одного зрілого фолікула, з якого після введення препаратів чХГ вийде ооцит. Лікування препаратом ХуМоГ зазвичай починають у перші 7 днів менструального циклу. Початкова доза, що рекомендується, становить 75-150 МО/добу протягом не менше 7 днів. Подальшу схему лікування підбирають після моніторингу відповіді яєчників на терапію на основі результатів ультразвукового дослідження (УЗД) у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу в плазмі крові. За відсутності реакції яєчників доза збільшується на 37,5 ME (одне введення) не частіше ніж 1 раз на тиждень, кожне подальше підвищення не повинно перевищувати 75 ME. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 225ME. Якщо терапевтичний ефект не досягнутий протягом 4 тижнів, слід припинити лікування та розпочати новий цикл з вищої початкової дози препарату. За наявності адекватної відповіді яєчників наступного дня після останньої ін'єкції препарату ХуМоГ одноразово вводять 5000-10000 ME чХГ для індукції овуляції. Пацієнтці рекомендується мати статеві контакти у день введення чХГ та наступного дня після введення. Як альтернативний метод можливе проведення внутрішньоматкової інсемінації. Пацієнтка повинна бути під постійним наглядом протягом не менше 2 тижнів після введення чХГ. При надмірній реакції яєчників на введення препарату ХуМоГ курс терапії необхідно припинити і відмовитися від введення чХГ, а пацієнтці рекомендується використовувати бар'єрні методи контрацепції або утримання від статевих контактів до настання менструації. Контрольована гіперстимуляція яєчників з метою індукції зростання множинних фолікулів при проведенні ДРТ Відповідно до протоколу застосування агоністів ГнРГ відповідно до принципу зворотного зв'язку, лікування препаратом ХуМоГ слід розпочинати приблизно через 2 тижні після початку терапії агоністами ГнРГ. Якщо схема лікування не передбачає попереднього застосування агоністів ГнРГ, введення препарату ХуМоГ слід розпочинати на 2 або 3-й день менструального циклу спільно з антагоністами ГнРГ. Рекомендована початкова доза препарату ХуМоГ становить 150-225 МО на добу щодня протягом не менше 5 днів лікування. Подальшу схему лікування підбирають після моніторингу відповіді яєчників на терапію на основі результатів УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу в плазмі крові. Підвищена доза, що рекомендується, не повинна перевищувати 150 ME. Максимальна добова доза повинна перевищувати 450 ME. Загальна тривалість терапії має перевищувати 20 днів. При досягненні оптимальної реакції яєчників після останньої ін'єкції препарату ХуМоГ призначається одна ін'єкція чХГ у дозі 10000 ME для індукції остаточного дозрівання фолікула та індукції виходу ооциту. Пацієнтка повинна бути під постійним наглядом протягом не менше 2 тижнів після введення чХГ у зв'язку з можливим розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). При надмірній реакції яєчників на введення препарату ХуМоГ курс терапії необхідно припинити та відмовитись від введення чХГ. Пацієнтці рекомендується використовувати бар'єрні методи контрацепції або утримання від статевих контактів до менструації. У чоловіків При гіпогонадотропному гіпогонадизмі У чоловіків для стимуляції сперматогенезу при гіпогонадотропному гіпогонадизмі препарат ХуМоГ рекомендується застосовувати в дозі від 75 ME до 150 ME 3 рази на тиждень разом з ін'єкціями чХГ у дозі 1500 ME 3 рази на тиждень якщо попередня терапія препаратами чХ0 3 рази на тиждень) протягом 4-6 місяців призвела до нормалізації концентрації тестостерону у плазмі крові. Лікування за цією схемою слід продовжувати не менше 4 місяців до покращення сперматогенезу. У разі відсутності позитивного ефекту протягом цього часу комбінована терапія може бути продовжена до отримання позитивного результату терапії. Згідно з дослідженнями, для поліпшення сперматогенезу може знадобитися щонайменше 18 місяців лікування. Застосування у особливих клінічних випадках Порушення функції печінки або нирок: клінічні дослідження у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок не проводились. Діти віком до 18 років: показання до застосування препарату ХуМоГ у дітей та підлітків віком до 18 років відсутні. Рекомендації щодо приготування розчину Розчин для ін'єкції повинен бути приготовлений безпосередньо перед введенням з використанням розчинника, що додається. Допускається розчинення не більше 1 флакона ліофілізату в 1 ампулі розчинника, що додається. Слід уникати струшування! У разі помутніння чи наявності частинок у розчині його використовувати не можна!ПередозуванняВипадки передозування при застосуванні чМГ невідомі, однак у таких випадках слід очікувати на розвиток СГЯ. Лікування Симптоми СГЯ легкого або помірного ступеня тяжкості зазвичай не вимагають додаткового лікування та проходять самостійно протягом 2-3 тижнів. При СГЯ тяжкого ступеня необхідна госпіталізація у відділення інтенсивної терапії спеціалізованих гінекологічних стаціонарів щодо комплексного лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат ХуМоГ має виражену гонадотропну активність, у зв'язку з чим при застосуванні препарату можуть розвинутись побічні ефекти різного ступеня тяжкості. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід діагностики та лікування безпліддя. Застосування гонадотропінів потребує кваліфікованого медичного персоналу, а також відповідного обладнання. Перед початком застосування препарату ХуМоГ та у процесі лікування слід контролювати стан яєчників (УЗД, визначення концентрації естрадіолу у плазмі крові). Препарат необхідно застосовувати у найнижчій ефективній дозі, що відповідає цілям лікування. Перша ін'єкція препарату повинна виконуватись під безпосереднім наглядом лікаря. Жінки Перед початком застосування препарату ХуМоГ рекомендується проведення діагностики причин безпліддя як у жінки, так і її партнера, а також встановити можливі протипоказання до вагітності. Перед початком лікування необхідно провести обстеження жінки на наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії, пухлини гіпоталамо-гіпофізарної області та при необхідності провести відповідне лікування. Проведення контрольованої стимуляції росту фолікулів незалежно від показання до застосування у жінок може призвести до збільшення яєчників з розвитком їх гіперстимуляції. При дотриманні режиму дозування та способу введення препарату у поєднанні з моніторингом терапії, що проводиться, можливо мінімізувати ризик виникнення вищевказаних реакцій. Оцінка розвитку фолікула має проводитись лікарем, який має відповідний досвід. СГЯ СГЯ - синдром, відмінний від неускладненого збільшення яєчників, прояви якого залежить від ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення яєчників, високу концентрацію естрогенів у плазмі крові, а також збільшення проникності судин, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній і, рідше, перикардіальній порожнині. У тяжких випадках СГЯ можливі наступні симптоми: біль у животі, здуття живота, значне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можливе виявлення гіповолемії, гемоконцентрації, електролітних порушень, асциту, гемоперитонеуму, ексудативного плевриту, гідротораксу, гострого респіраторного дистрес-синдрому та тромбоемболічних ускладнень. Надмірна реакція яєчників на введення гонадотропінів рідко призводить до розвитку СГЯ, якщо не вводиться чХГ із метою стимуляції овуляції. Тому у разі гіперстимуляції яєчників не слід вводити чХГ, а пацієнтку слід попередити утримуватись від статевих актів або використовувати бар'єрні методи контрацепції не менше 4 днів. СГЯ може швидко прогресувати (протягом від 24 годин до кількох днів), стаючи серйозним медичним ускладненням, тому необхідно ретельне спостереження пацієнткою, по крайнього заходу, протягом 2-х тижнів після введення чХГ. Дотримання рекомендованих доз препарату ХуМоГ, режиму введення та ретельний контроль терапії може звести до мінімуму випадки гіперстимуляції яєчників та багатоплідної вагітності. При проведенні ДРТ аспірація вмісту всіх фолікулів до овуляції може знизити ризик розвитку СГЯ. СГЯ може бути більш важким та затяжним при розвитку вагітності. Найчастіше СГЯ розвивається після припинення лікування гонадотропінами та досягає максимуму тяжкості протягом 7-10 днів після закінчення лікування. Зазвичай СГЯ відбувається спонтанно після початку менструації. При СГЯ середньої тяжкості та тяжкого ступеня пацієнтку госпіталізують та починають специфічну терапію. Розвиток СГЯ найбільш характерний у пацієнток із СПКЯ. Багатоплідна вагітність При багатоплідній вагітності відзначається підвищений ризик несприятливих материнських та перинатальних наслідків. При застосуванні менотропін багатоплодна вагітність розвивається частіше, ніж при природному зачатті. Відзначається найбільш Відзначається найвища частота народження двійні. Для зменшення ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельний моніторинг відповіді яєчників на стимуляцію. У разі проведення ДРТ ймовірність виникнення багатоплідної вагітності залежить від кількості введених ембріонів, їх якості та віку пацієнтки. Пацієнтка має бути попереджена про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування безпліддя. Ускладнення вагітності Частота мимовільних абортів та передчасних пологів при вагітності, що настала після лікування менотропінами, вища, ніж у здорових жінок. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі, як при природному зачатті, так і при лікуванні безпліддя, є високий ризик виникнення ектопічної вагітності. Поширеність позаматкової вагітності після ЕКЗ від 2 до 5% порівняно з 1 до 1,5% у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про новоутворення яєчників та інших органів репродуктивної системи, як доброякісних, так і злоякісних, у жінок, які неодноразово отримували препарати для лікування безпліддя. В даний час не встановлено, чи лікування гонадотропінами збільшує вихідний ризик цих пухлин у жінок з безпліддям. Вроджені вади розвитку Поширеність вроджених вад розвитку плода при використанні ДРТ трохи вище, ніж при природному зачатті. Вважається, що це може бути пов'язане з індивідуальними особливостями батьків (віком матері, характеристиками сперми) та багатоплідною вагітністю. Тромбоемболічні ускладнення Жінки з відомими факторами ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, такими як індивідуальна або сімейна схильність, ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м2) або тромбофілія можуть мати підвищений ризик венозних або артеріальних тромбоемболічних ускладнень під час або після лікування гонадотропінами. У разі користь їх застосування має бути зіставлена ​​з можливим ризиком. Слід враховувати, що вагітність також підвищує ризик розвитку тромбоемболических ускладнень. Чоловіки Застосування менотропінів у чоловіків із високою концентрацією ФСГ є неефективним. Для оцінки ефективності лікування проводять аналіз сперми через 4-6 місяців від початку лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу менотропінів на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Малоймовірно, що менотропіни мають негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. діюча речовина: менотропіни: лютеїнізуючий гормон (ЛГ) 75 ME та 150 ME, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) 75 ME та 150 ME; допоміжні речовини: маннітол 30,0 мг, сахароза 10,0 мг, натрію безводний гідрофосфат 1,42 мг, метіонін 0,2 мг, полісорбат 20 (твін-20) 0,2 мг, фосфорна кислота qs, натрію гідроксид qs Розчинник - 1 амп. натрію хлорид 9 мг, вода до 1 мл. Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового та підшкірного введення, 75 ME ЛГ+75 ME ФСГ та 150 ME ЛГ+150 ME ФСГ. По 75 ME ЛГ + 75 ME ФСГ або 150 ME ЛГ + 150 ME ФСГ ліофілізату у флакон прозорого безбарвного нейтрального скла номінальним об'ємом 2 мл, закупорений гумовою пробкою, алюмінієвим ковпачком та пластиковою кришечкою. Розчинник - 1 мл ампулу темного нейтрального скла номінальним об'ємом 1 мл. Один флакон з ліофілізатом і одну ампулу з розчинником упаковують у пластикову контурну коміркову упаковку, яку поміщають у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиЛіофілізована маса чи порошок білого кольору. Розчинник: прозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаГонадотропіни та інші стимулятори овуляції.ФармакокінетикаБуло встановлено фармакокінетичний профіль ФСГ, що входить до складу чМГ. Абсорбція та розподіл Максимальна концентрація (Сmах) ФСГ у плазмі досягається протягом 7 годин після підшкірного (п/к) або внутрішньом'язового (в/м) введення. Об'єм розподілу, який визначається у здорових жінок-добровольців зі зниженою кількістю рецепторів, після введення повторних доз 150 ME протягом 7 днів становить 8,9±3,5 МО/л при підшкірному введенні та 8,5±3,2 МО/ л при внутрішньом'язовому введенні. Виведення Період напіввиведення при повторному внутрішньовенному введенні становить 30±11 год і 27±9 годин при повторному внутрішньом'язовому введенні. Виводиться переважно нирками. Криві залежності концентрації ЛГ від часу вказують на збільшення концентрації ЛГ після введення чМГ, проте для фармакокінетичного аналізу отриманих даних недостатньо. Вивчення фармакокінетики чМГ у пацієнтів із порушенням функції печінки та нирок не проводилося.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату ХуМоГ є людський менопаузальний гонадотропін (чМГ) високого ступеня очищення, що отримується із сечі жінок у період постменопаузи. Препарат містить ЛГ та ФСГ у співвідношенні 1:1. Органами-мішенями для гормональної дії чМГ у жінок є яєчники, у чоловіків – яєчка. ЧМГ стимулює гаметогенез та синтез статевих гормонів. ЧМГ стимулює зростання та дозрівання фолікулів у яєчниках, підвищує концентрацію естрогенів, стимулює проліферацію ендометрію. Лікування зазвичай поєднується із введенням препаратів людського хоріонічного гонадотропіну (чХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів та настання овуляції. У чоловіків стимулює сперматогенез (за рахунок активації синтезу білків, що зв'язують андрогени у насіннєвих канальцях та клітинах Сертолі), активує вироблення тестостерону.Показання до застосуванняУ жінок; ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) при неефективності терапії кломіфеном); контрольована гіперстимуляція яєчників з метою індукції зростання множинних фолікулів при проведенні наступних допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): екстракорпоральне запліднення з переносом ембріона (ЕКО/ПЕ), перенесення гамет у маткову трубу (ГІФТ) та інтрацит У чоловіків: стимуляція сперматогенезу при азооспермії або олігоастеноспермії, обумовлених первинним або вторинним гіпогонадотропним гіпогонадизмом (у поєднанні з препаратами чХГ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та розчинника; пухлини гіпофіза та гіпоталамуса; порушення функції печінки чи нирок; дитячий вік до 18 років. У жінок: рак яєчників, матки чи молочної залози; наявність кіст або збільшення розміру яєчників, не пов'язаних із СПКЯ; міома матки, несумісна із вагітністю; аномалії розвитку статевих органів, несумісні із вагітністю; вагінальна кровотеча неясної етіології; вагітність та період грудного вигодовування. У чоловіків: рак передміхурової залози; пухлина яєчка; первинна недостатність функції яєчок. З обережністю: у жінок – наявність факторів ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (індивідуальна чи сімейна схильність, ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м2, тромбофілія); захворювання маткових труб в анамнезіВагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота побічних ефектів: часто (≥ 1/100 до Системно-органний клас Часто (≥1/100, <1/10) Нечасто (≥1/1000, <1/100) Рідко (≥1/10000, <1/1000) Дуже рідко (<1/10000) Частота невідома Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості Місцеві чи загальні алергічні реакції, зокрема. анафілактичні-реакції Порушення з боку нервової системи Головний біль Запаморочення Порушення з боку органу зору Минуща сліпота, диплопія, мідріаз, скотома, фотопсія, минуще помутніння склоподібного тіла, зниження чіткості зору Порушення з боку судин Припливи спека Тромбоемболічні явища Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль у животі, здуття живота, нудота, збільшення живота обсягом Блювота, дискомфорт у животі, діарея Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Вугровий висип, шкірні висипання Свербіж шкіри, кропив'янка Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Біль у суглобах, біль у спині та шиї, біль у кінцівках Порушення з боку статевих органів та молочної залози СГЯ*, тазовий біль (біль у ділянці придатків матки); у чоловіків - гінекомастія Кісти яєчників, біль та дискомфорт у молочних залозах, нагрубання та набряклість молочних залоз, біль у сосках Скупчення рідини в порожнині тазу Перекрут яєчника Загальні розлади та порушення у місці введення Біль у місці ін'єкції Підвищена стомлюваність Гіпертермія у місці введення, підвищення температури тіла, нездужання Лабораторні та інструментальні дані Збільшення маси тіла *Відзначалися пов'язані з розвитком СГЯ порушення з боку шлунково-кишкового тракту: здуття та дискомфорт у животі, нудота, блювання та діарея. У разі важкого СГЯ як рідкісні ускладнення можливий розвиток асциту та скупчення рідини в порожнині тазу, ексудативного плевриту, задишки, олігурії, тромбоемболічних ускладнень та перекруту яєчника. При застосуванні менотропінів було виявлено випадки анафілактичних реакцій. При застосуванні у чоловіків були відзначені випадки гінекомастії, акне та збільшення маси тіла. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДослідження лікарських взаємодій чМГ не проводилося. Спільне застосування препарату ХуМоГ з кломіфеном може посилити стимуляцію росту фолікулів, незважаючи на відсутність клінічних даних щодо спільного застосування цих препаратів. При сумісному застосуванні з агоністами ГнРГ може знадобитися збільшення дози менотропіну для досягнення оптимальної реакції яєчників. Препарат ХуМоГ не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат ХуМоГ вводять в/м або п/к після розчинення ліофілізату у розчиннику, що входить в комплект. Лікування препаратом ХуМоГ слід проводити лише під контролем лікаря, який має відповідну спеціалізацію та досвід лікування безпліддя. Дози препарату, описані нижче, є однаковими як для підшкірного, так і для внутрішньом'язового способу введення. Встановлено, що яєчники неоднаково реагують на запровадження гонадотропінів. Тому неможливо розробити універсальну схему дозування. Доза повинна підбиратися індивідуально залежно від реакції яєчників. Необхідна періодична зміна місця введення препарату. Препарат ХуМоГ застосовують у вигляді монотерапії або комбінації з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). Рекомендовані дози та тривалість терапії залежать від схеми лікування, що застосовується. У жінок Ановуляція (включаючи СПКЯ при неефективності терапії кломіфеном) Метою лікування препаратом ХуМоГ є розвиток одного зрілого фолікула, з якого після введення препаратів чХГ вийде ооцит. Лікування препаратом ХуМоГ зазвичай починають у перші 7 днів менструального циклу. Початкова доза, що рекомендується, становить 75-150 МО/добу протягом не менше 7 днів. Подальшу схему лікування підбирають після моніторингу відповіді яєчників на терапію на основі результатів ультразвукового дослідження (УЗД) у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу в плазмі крові. За відсутності реакції яєчників доза збільшується на 37,5 ME (одне введення) не частіше ніж 1 раз на тиждень, кожне подальше підвищення не повинно перевищувати 75 ME. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 225ME. Якщо терапевтичний ефект не досягнутий протягом 4 тижнів, слід припинити лікування та розпочати новий цикл з вищої початкової дози препарату. За наявності адекватної відповіді яєчників наступного дня після останньої ін'єкції препарату ХуМоГ одноразово вводять 5000-10000 ME чХГ для індукції овуляції. Пацієнтці рекомендується мати статеві контакти у день введення чХГ та наступного дня після введення. Як альтернативний метод можливе проведення внутрішньоматкової інсемінації. Пацієнтка повинна бути під постійним наглядом протягом не менше 2 тижнів після введення чХГ. При надмірній реакції яєчників на введення препарату ХуМоГ курс терапії необхідно припинити і відмовитися від введення чХГ, а пацієнтці рекомендується використовувати бар'єрні методи контрацепції або утримання від статевих контактів до настання менструації. Контрольована гіперстимуляція яєчників з метою індукції зростання множинних фолікулів при проведенні ДРТ Відповідно до протоколу застосування агоністів ГнРГ відповідно до принципу зворотного зв'язку, лікування препаратом ХуМоГ слід розпочинати приблизно через 2 тижні після початку терапії агоністами ГнРГ. Якщо схема лікування не передбачає попереднього застосування агоністів ГнРГ, введення препарату ХуМоГ слід розпочинати на 2 або 3-й день менструального циклу спільно з антагоністами ГнРГ. Рекомендована початкова доза препарату ХуМоГ становить 150-225 МО на добу щодня протягом не менше 5 днів лікування. Подальшу схему лікування підбирають після моніторингу відповіді яєчників на терапію на основі результатів УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу в плазмі крові. Підвищена доза, що рекомендується, не повинна перевищувати 150 ME. Максимальна добова доза повинна перевищувати 450 ME. Загальна тривалість терапії має перевищувати 20 днів. При досягненні оптимальної реакції яєчників після останньої ін'єкції препарату ХуМоГ призначається одна ін'єкція чХГ у дозі 10000 ME для індукції остаточного дозрівання фолікула та індукції виходу ооциту. Пацієнтка повинна бути під постійним наглядом протягом не менше 2 тижнів після введення чХГ у зв'язку з можливим розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). При надмірній реакції яєчників на введення препарату ХуМоГ курс терапії необхідно припинити та відмовитись від введення чХГ. Пацієнтці рекомендується використовувати бар'єрні методи контрацепції або утримання від статевих контактів до менструації. У чоловіків При гіпогонадотропному гіпогонадизмі У чоловіків для стимуляції сперматогенезу при гіпогонадотропному гіпогонадизмі препарат ХуМоГ рекомендується застосовувати в дозі від 75 ME до 150 ME 3 рази на тиждень разом з ін'єкціями чХГ у дозі 1500 ME 3 рази на тиждень якщо попередня терапія препаратами чХ0 3 рази на тиждень) протягом 4-6 місяців призвела до нормалізації концентрації тестостерону у плазмі крові. Лікування за цією схемою слід продовжувати не менше 4 місяців до покращення сперматогенезу. У разі відсутності позитивного ефекту протягом цього часу комбінована терапія може бути продовжена до отримання позитивного результату терапії. Згідно з дослідженнями, для поліпшення сперматогенезу може знадобитися щонайменше 18 місяців лікування. Застосування у особливих клінічних випадках Порушення функції печінки або нирок: клінічні дослідження у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок не проводились. Діти віком до 18 років: показання до застосування препарату ХуМоГ у дітей та підлітків віком до 18 років відсутні. Рекомендації щодо приготування розчину Розчин для ін'єкції повинен бути приготовлений безпосередньо перед введенням з використанням розчинника, що додається. Допускається розчинення не більше 1 флакона ліофілізату в 1 ампулі розчинника, що додається. Слід уникати струшування! У разі помутніння чи наявності частинок у розчині його використовувати не можна!ПередозуванняВипадки передозування при застосуванні чМГ невідомі, однак у таких випадках слід очікувати на розвиток СГЯ. Лікування Симптоми СГЯ легкого або помірного ступеня тяжкості зазвичай не вимагають додаткового лікування та проходять самостійно протягом 2-3 тижнів. При СГЯ тяжкого ступеня необхідна госпіталізація у відділення інтенсивної терапії спеціалізованих гінекологічних стаціонарів щодо комплексного лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат ХуМоГ має виражену гонадотропну активність, у зв'язку з чим при застосуванні препарату можуть розвинутись побічні ефекти різного ступеня тяжкості. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід діагностики та лікування безпліддя. Застосування гонадотропінів потребує кваліфікованого медичного персоналу, а також відповідного обладнання. Перед початком застосування препарату ХуМоГ та у процесі лікування слід контролювати стан яєчників (УЗД, визначення концентрації естрадіолу у плазмі крові). Препарат необхідно застосовувати у найнижчій ефективній дозі, що відповідає цілям лікування. Перша ін'єкція препарату повинна виконуватись під безпосереднім наглядом лікаря. Жінки Перед початком застосування препарату ХуМоГ рекомендується проведення діагностики причин безпліддя як у жінки, так і її партнера, а також встановити можливі протипоказання до вагітності. Перед початком лікування необхідно провести обстеження жінки на наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії, пухлини гіпоталамо-гіпофізарної області та при необхідності провести відповідне лікування. Проведення контрольованої стимуляції росту фолікулів незалежно від показання до застосування у жінок може призвести до збільшення яєчників з розвитком їх гіперстимуляції. При дотриманні режиму дозування та способу введення препарату у поєднанні з моніторингом терапії, що проводиться, можливо мінімізувати ризик виникнення вищевказаних реакцій. Оцінка розвитку фолікула має проводитись лікарем, який має відповідний досвід. СГЯ СГЯ - синдром, відмінний від неускладненого збільшення яєчників, прояви якого залежить від ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення яєчників, високу концентрацію естрогенів у плазмі крові, а також збільшення проникності судин, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній і, рідше, перикардіальній порожнині. У тяжких випадках СГЯ можливі наступні симптоми: біль у животі, здуття живота, значне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можливе виявлення гіповолемії, гемоконцентрації, електролітних порушень, асциту, гемоперитонеуму, ексудативного плевриту, гідротораксу, гострого респіраторного дистрес-синдрому та тромбоемболічних ускладнень. Надмірна реакція яєчників на введення гонадотропінів рідко призводить до розвитку СГЯ, якщо не вводиться чХГ із метою стимуляції овуляції. Тому у разі гіперстимуляції яєчників не слід вводити чХГ, а пацієнтку слід попередити утримуватись від статевих актів або використовувати бар'єрні методи контрацепції не менше 4 днів. СГЯ може швидко прогресувати (протягом від 24 годин до кількох днів), стаючи серйозним медичним ускладненням, тому необхідно ретельне спостереження пацієнткою, по крайнього заходу, протягом 2-х тижнів після введення чХГ. Дотримання рекомендованих доз препарату ХуМоГ, режиму введення та ретельний контроль терапії може звести до мінімуму випадки гіперстимуляції яєчників та багатоплідної вагітності. При проведенні ДРТ аспірація вмісту всіх фолікулів до овуляції може знизити ризик розвитку СГЯ. СГЯ може бути більш важким та затяжним при розвитку вагітності. Найчастіше СГЯ розвивається після припинення лікування гонадотропінами та досягає максимуму тяжкості протягом 7-10 днів після закінчення лікування. Зазвичай СГЯ відбувається спонтанно після початку менструації. При СГЯ середньої тяжкості та тяжкого ступеня пацієнтку госпіталізують та починають специфічну терапію. Розвиток СГЯ найбільш характерний у пацієнток із СПКЯ. Багатоплідна вагітність При багатоплідній вагітності відзначається підвищений ризик несприятливих материнських та перинатальних наслідків. При застосуванні менотропін багатоплодна вагітність розвивається частіше, ніж при природному зачатті. Відзначається найбільш Відзначається найвища частота народження двійні. Для зменшення ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельний моніторинг відповіді яєчників на стимуляцію. У разі проведення ДРТ ймовірність виникнення багатоплідної вагітності залежить від кількості введених ембріонів, їх якості та віку пацієнтки. Пацієнтка має бути попереджена про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування безпліддя. Ускладнення вагітності Частота мимовільних абортів та передчасних пологів при вагітності, що настала після лікування менотропінами, вища, ніж у здорових жінок. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі, як при природному зачатті, так і при лікуванні безпліддя, є високий ризик виникнення ектопічної вагітності. Поширеність позаматкової вагітності після ЕКЗ від 2 до 5% порівняно з 1 до 1,5% у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про новоутворення яєчників та інших органів репродуктивної системи, як доброякісних, так і злоякісних, у жінок, які неодноразово отримували препарати для лікування безпліддя. В даний час не встановлено, чи лікування гонадотропінами збільшує вихідний ризик цих пухлин у жінок з безпліддям. Вроджені вади розвитку Поширеність вроджених вад розвитку плода при використанні ДРТ трохи вище, ніж при природному зачатті. Вважається, що це може бути пов'язане з індивідуальними особливостями батьків (віком матері, характеристиками сперми) та багатоплідною вагітністю. Тромбоемболічні ускладнення Жінки з відомими факторами ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, такими як індивідуальна або сімейна схильність, ожиріння (індекс маси тіла > 30 кг/м2) або тромбофілія можуть мати підвищений ризик венозних або артеріальних тромбоемболічних ускладнень під час або після лікування гонадотропінами. У разі користь їх застосування має бути зіставлена ​​з можливим ризиком. Слід враховувати, що вагітність також підвищує ризик розвитку тромбоемболических ускладнень. Чоловіки Застосування менотропінів у чоловіків із високою концентрацією ФСГ є неефективним. Для оцінки ефективності лікування проводять аналіз сперми через 4-6 місяців від початку лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу менотропінів на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Малоймовірно, що менотропіни мають негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Тіболон 2,5 мг; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний 10,0 мг, стеарат магнію 0,5 мг, аскорбіл пальмітат 0,2 мг, лактоза до 100 мг, вода очищена сліди (видаляється в процесі виробництва). По 28 таблеток у блістері із ПВХ/AL. 1 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або майже білі, круглі, плоскі таблетки зі скошеними краями, з видавленим кодом "МК" над "2" з одного боку таблетки та написом "ORGANON" із зображенням п'ятикутної зірки з протилежного боку таблетки.Фармакотерапевтична групаІнші естрогени.ФармакокінетикаПісля перорального прийому тіболон швидко та інтенсивно всмоктується. Внаслідок швидкого метаболізму тиболону, його концентрації у плазмі дуже низькі. Концентрація Δ4-ізомеру в плазмі також дуже низька. Тому низка фармакокінетичних параметрів неможливо визначити. Максимальні концентрації у плазмі метаболітів 3α-гідрокситиболону та 3β-гідрокситиболону вищі, але кумуляції не відбувається. Таблиця 1: Фармакокінетичні параметри препарату Лівіал (2.5 мг) Тіболон За-гідрокситиболон 3 3-гідрокситиболон Д4-ізомер ОД МД ОД МД ОД МД ОД МД Максимальна концентрація Сmах (нг/мл) 1,37 1,72 14,23 14,15 3,43 3,75 0,47 0,43 Середня концентрація - - - 1,88 - - - Час досягнення максимальної концентрації Тmах (ч) 1,08 1,19 1,21 1,15 1,37 1,35 1,64 1,65 Період напіввиведення T1/2 (год) - - 5,78 7,71 5,87 - - - Мінімальна концентрація Cmin (нг/мл) - - - 0,23 - - - - Площа під кривою AUC0-24 (нг/млхч) - 53,23 44,73 16,23 9,20 - - Примітка: ОД – одноразова доза; МД – багаторазова доза. Виведення тиболону переважно відбувається у формі кон'югованих метаболітів (в основному сульфатованих). Частина прийнятого препарату виводиться нирками, але більшість виводиться через кишечник. Їда не надає помітних ефектів на ступінь всмоктування. Фармакокінетичні параметри тиболону та його метаболітів не залежать від функції нирок.ФармакодинамікаПри пероральному прийомі тіболон швидко метаболізується з утворенням трьох сполук, які визначають фармакодинамічні характеристики препарату Лівіал. Два метаболіти тиболону (3α-гідрокситиболон і 3β-гідрокситиболон) мають естрогеноподібну активність, у той час як третій метаболіт - Δ4-ізомер тиболону має гестагеноподібну та андрогеноподібну активність. Препарат Лівіал® заповнює дефіцит естрогенів у жінок у постменопаузі, полегшуючи з в'язані з їх недоліком симптоми (припливи, нічна пітливість, зміна настрою, депресія, дратівливість, сухість та дискомфорт у піхві, зниження лібідо та ін.). Лівіал запобігає втраті кісткової маси після настання менопаузи або видалення яєчників.Показання до застосуванняЛікування симптомів естрогенної недостатності у жінок у постменопаузі. Профілактика остеопорозу у жінок у постменопаузі, які мають високий ризик виникнення переломів, та при непереносимості інших груп препаратів, що застосовуються для профілактики остеопорозу.Протипоказання до застосуванняВагітність та період грудного вигодовування. Період менше ніж рік після останньої менструації. Діагностований (у тому числі в анамнезі) рак молочної залози чи підозра на нього. Діагностовані (у тому числі в анамнезі) злоякісні естрогенозалежні пухлини (наприклад, рак ендометрію) або підозра на них. Кровотеча з піхви неясної етіології. Нелікована гіперплазія ендометрію. Тромбози (венозні або артеріальні) та тромбоемболії нині або в анамнезі (у тому числі тромбоз та тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, ішемічні або геморагічні цереброваскулярні порушення). Діагностовані тромбофілічні стани (наприклад, дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну III) (див. розділ "Особливі вказівки"). Стани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія), в даний час або в анамнезі. Виражені або численні фактори ризику розвитку венозного або артеріального тромбозу (у тому числі фібриляція передсердь, ускладнені ураження клапанного апарату серця та підгострий бактеріальний ендокардит; неконтрольована артеріальна гіпертензія; розширене оперативне втручання, що супроводжується тривалою іммобілізацією; /м2)). Серцево-судинна недостатність у стадії декомпенсації. Гостро захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функції печінки не повернулися до норми. Печінкова недостатність. Злоякісні або доброякісні пухлини печінки (зокрема, аденома печінки) нині чи анамнезі. Порфирія. Отосклероз, який виник під час попередньої вагітності або при застосуванні гормональних контрацептивних препаратів в анамнезі. Встановлена ​​гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Рідкісні спадкові захворювання: непереносимість галактози, недостатність лактази. Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: Якщо будь-який із наведених нижче станів/захворювань є в даний час, спостерігалося раніше та/або загострювалося під час вагітності або попередньої гормонотерапії, пацієнтка повинна перебувати під ретельним наглядом лікаря. Слід взяти до уваги, що ці стани/захворювання можуть рецидивувати або загострюватися під час лікування препаратом Лівіал®, зокрема: лейоміома (фіброма матки) та/або ендометріоз; серцево-судинна недостатність без ознак декомпенсації; наявність факторів ризику естрогензалежних пухлин (наприклад, наявність раку молочної залози у найближчих родичів (мати, сестри)); контрольована артеріальна гіпертензія; підвищення концентрації холестерину у крові; порушення вуглеводного обміну, цукровий діабет як за наявності, і за відсутності ускладнень; жовчнокам'яна хвороба; мігрень або сильний головний біль; системна червона вовчанка; гіперплазія ендометрію в анамнезі; епілепсія; бронхіальна астма; ниркова недостатність; отосклероз, не пов'язаний із вагітністю або попереднім застосуванням гормональних контрацептивних препаратів.Вагітність та лактаціяПрепарат Лівіал протипоказаний під час вагітності та в період годування груддю.Побічна діяУ цьому розділі описуються небажані ефекти, які були зареєстровані в ході 21 плацебо-контрольованого дослідження (включаючи дослідження "Оцінка впливу тиболону на частоту виникнення нових переломів хребців у жінок у постменопаузі з остеопорозом" (LIFT) [Long Term Intervention on Fractures with Tibolone]) за участю 4079 жінок, які отримували терапевтичні дози (1,25 або 2,5 мг) препарату Лівіал®, та 3476 жінок, які отримували плацебо. Тривалість лікування у цих дослідженнях становила від 2 місяців до 4,5 років. Нижче наведено небажані ефекти, які статистично достовірно частіше мали місце при лікуванні тиболоном, ніж при застосуванні плацебо. Таблиця 2. Побічні ефекти препарату Лівіал (2,5 мг). Системноорганний клас Часто(≥ 1% та < 10%) Нечасто (≥0,1% та < 1%) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль внизу живота Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Посилення росту волосся, у тому числі на обличчі Акне Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз Виділення з піхви, потовщення ендометрію, кров'яні виділення або кровотеча з піхви, біль у молочних залозах, генітальний свербіж, кандидозний вульвовагініт, біль у ділянці тазу, дисплазія шийки матки, вульвовагініт Мікоз, нагрубання молочних залоз, болючість сосків Лабораторні та інструментальні дані Збільшення маси тіла, відхилення результатів мазка із шийки матки Відхилення від нормальних значень цитологічних характеристик цервікального епітелію. Більшість побічних ефектів мало слабкий характер. Число випадків патології шийки матки (рак шийки матки) не збільшувалося при прийомі препарату Лівіал у порівнянні з плацебо. Іншими можливими побічними ефектами можуть бути (частота не встановлена): запаморочення, біль голови, мігрень; депресія; шкірні висипання, свербіж шкіри, себорейний дерматит; порушення зору (включаючи нечіткість зору); шлунково-кишкові розлади (діарея, метеоризм); затримка рідини в організмі; периферичні набряки; біль у суглобах та у м'язах; порушення функції печінки (включаючи підвищення активності трансаміназ). Ризик розвитку раку молочної залози У жінок, які отримують терапію комбінованими (естроген/гестаген) препаратами понад 5 років, відзначалося дворазове збільшення частоти діагностування раку молочної залози. Будь-який підвищений ризик у пацієнток, які отримують тільки естроген або тіболон, суттєво нижчий, ніж ризик, який спостерігається у пацієнток, які отримують терапію комбінованими (естроген/гестаген) препаратами. Рівень ризику залежить від тривалості застосування. Таблиця 3. Додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5 років застосування (за даними "Дослідження мільйона жінок"). Вікова група (роки) Додаткові випадки на 1000 пацієнток, які раніше не отримували ЗГТ, за період 5 років Відношення ризику* (95% ДІ) Додаткові випадки на 1000 пацієнток, які отримували ЗГТ понад 5 років (95% ДІ) ЗГТ лише естрогеном 50-65 9-12 1,2 1-2 (0-3) Терапія комбінованими (естроген/гестаген) препаратами 50-65 9-12 1,7 6 (5-7) Тіболон 50-65 9-12 1,3 3(0-6) ДІ – довірчий інтервал; * - сумарне відношення ризиків. Ставлення ризиків перестав бути постійним, воно зростає зі збільшенням тривалості застосування. Ризик розвитку раку ендометрію Ризик розвитку раку ендометрію становить близько 5 випадків на 1000 жінок з невидаленою маткою, які не одержують ЗГТ або тіболон. Найвищий ризик розвитку раку ендометрію спостерігався в рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні, що включало жінок, які на початковому етапі не були обстежені на наявність патології ендометрію, таким чином, дизайн дослідження був наближений до умов клінічної практики (дослідження LIFT, середній вік 68 років). У цьому дослідженні не було випадків раку ендометрію, діагностованого у групі плацебо (n= 1773) після спостереження протягом 2,9 років, порівняно з 4 випадками раку ендометрію у групі, яка отримувала препарат Лівіал® (n= 1746), що відповідає діагностиці 0,8 додаткового випадку раку ендометрію на 1000 жінок, які отримували препарат Лівіал протягом 1 року в даному дослідженні. Ризик розвитку ішемічного інсульту Відносний ризик розвитку ішемічного інсульту не залежить від віку або тривалості прийому препарату, але абсолютний ризик залежить від віку. Загальний ризик розвитку ішемічного інсульту у жінок, які приймають препарат Лівіал, збільшуватиметься з віком. Рандомізоване контрольоване дослідження протягом 2,9 років встановило 2,2-кратне збільшення ризику розвитку інсульту у жінок (середній вік 68 років), які приймали 1,25 мг препарату Лівіал® (28/2249) порівняно з плацебо (13/2257) . Більшість (80%) інсультів були ішемічними. Абсолютний ризик розвитку інсульту залежить від віку. Так, абсолютний ризик за період 5 років становить 3 випадки на 1000 жінок віком 50-59 років та 11 випадків на 1000 жінок віком 60-69 років. Для жінок, які приймають препарат Лівіал протягом 5 років, можна очікувати близько 4 додаткових випадків на 1000 пацієнток у віці 50-59 років та 13 додаткових випадків на 1000 пацієнток у віці 60-69 років. Були відмічені й інші небажані явища, пов'язані із застосуванням препаратів для ЗГТ, що містять тільки естроген, та ЗГТ комбінованими (естроген/гестаген) препаратами: Тривале застосування препаратів для ЗГТ, що містять лише естроген, та ЗГТ комбінованими (естроген/гестаген) препаратами було пов'язане з незначним підвищенням ризику розвитку раку яєчників. За даними "Дослідження мільйона жінок" [Million Women Study] ЗГТ протягом 5 років призводила до 1 додаткового випадку раку на 2500 пацієнток. Це дослідження показало, що відносний ризик виникнення раку яєчників при прийомі тиболону аналогічний до ризику при застосуванні інших препаратів для ЗГТ. Прийом препарату Лівіал пов'язаний із збільшенням відносного ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто. тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії, в 1,3-3 рази. Подібне явище найчастіше відбувається під час першого року застосування препарату. Таблиця 4. Додатковий ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) при застосуванні понад 5 років за наслідками дослідження "Ініціатива здоров'я жінок". Вікова група (роки) Частота захворювань на 1000 жінок у групі плацебо понад 5 років Відношення ризиків (95% ДІ) Додаткові випадки на 1000 пацієнток, які отримують ЗГТ Тільки естроген перорально* 50-59 7 1,2 (0,6-2,4) 1 (-3-10) Комбінація естроген-прогестин перорально 50-59 4 2,3 (1,2-4,3) 5(1-13) Відзначається незначне збільшення ризику розвитку ішемічної хвороби серця у пацієнток віком від 60 років, які отримують ЗГТ комбінованими (естроген/гестаген) препаратами. Немає підстав вважати, що ризик розвитку інфаркту міокарда при прийомі тиболону відрізняється від ризику при застосуванні інших видів ЗГТ. Захворювання жовчного міхура (жовчнокам'яна хвороба, холецистит). Шкірні захворювання: хлоазму, мультиформна еритема, вузлувата еритема, судинна пурпура. Деменція на початку терапії у віці старше 65 років. панкреатит. Підвищення артеріального тиску.Взаємодія з лікарськими засобамиЛівіал® посилює фібринолітичну активність крові, що може призвести до посилення протизгортання антикоагулянтів, зокрема варфарину, тому доза варфарину повинна бути відповідним чином відкоригована за МНО (міжнародне нормалізоване відношення). Одночасне застосування препарату Лівіал® та антикоагулянтів необхідно контролювати, особливо на початку та в кінці лікування препаратом Лівіал®. Існує лише обмежена інформація щодо фармакокінетичної взаємодії при лікуванні тиболоном. Дослідження in vivo продемонструвало, що спільне застосування з тиболоном невеликою мірою впливає на фармакокінетику субстрату цитохрому Р450 ЗА4 мідазоламу. Виходячи з цього, можлива наявність лікарської взаємодії з іншими субстратами CYP3A4. Лікарські препарати-індуктори CYP3A4, такі як барбітурати, карбамазепін, гідантоїни та рифампіцин, можуть підвищити метаболізм тиболону і таким чином вплинути на його терапевтичний ефект. Препарати, що містять продирявлений звіробій (Hypericum perforatum), можуть посилювати метаболізм естрогенів і прогестинів за допомогою індукції ізоферменту CYP3A4. Підвищений метаболізм естрогенів та прогестинів може призвести до зниження їх клінічного ефекту та зміни профілю маткових кровотеч.Спосіб застосування та дозиПрепарат Лівіал не слід приймати в період до закінчення 12 місяців після останньої природної менструації. Якщо препарат Лівіал почати приймати раніше зазначеного терміну, то збільшується ймовірність нерегулярних кров'янистих виділень/кровотеч з піхви. Перед початком прийому препарату Лівіал у разі появи кров'янистих виділень із статевих шляхів у жінки, яка приймає інший препарат ЗГТ або не приймає ЗГТ, слід виключити злоякісні новоутворення органів репродуктивної системи. Доза – одна таблетка на добу. Корекція дози з урахуванням віку не потрібна. Таблетки необхідно ковтати, запиваючи водою, переважно в один і той же час щодня. Блістер з препаратом Лівіал ® марковані днями тижня. Почніть прийом препарату з прийому таблетки, що відмічена поточним днем. Наприклад, якщо день прийому збігається з понеділком, необхідно прийняти таблетку, відзначену понеділком, з верхнього ряду блістера. Далі приймайте таблетки згідно з днями тижня. З наступного блістера таблетки приймаються без перепусток і перерв. Не допускайте пропуску прийому препарату при зміні блістера або упаковки. При лікуванні препаратом Лівіал не слід окремо призначати гестаген. При пропуску препарату Пропущену таблетку слід приймати одразу, як тільки згадають про це, але не пізніше ніж через 12 годин. Якщо прийом таблетки пропущений більш ніж на 12 годин, слід пропустити його та прийняти наступну таблетку у звичайний час. Не приймайте подвоєну дозу для пропущеної дози. Перехід із циклічного режиму прийому препарату для замісної гормональної терапії (ЗГТ) або з безперервного режиму прийому комбінованого препарату для ЗГТ При переході з циклічного режиму прийому препарату для ЗГТ лікування препаратом Лівіал® слід розпочинати наступного дня після завершення попередньої схеми лікування. У разі переходу з безперервного режиму прийому комбінованого препарату для ЗГТ лікування можна розпочинати будь-коли.ПередозуванняЯкщо Ви прийняли дуже багато таблеток, Вам необхідно звернутися до лікаря. Ознаки передозування можуть містити почуття нездужання, нудота або вагінальну кровотечу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Лівіал® не призначений для застосування як контрацептивний засіб і не захищає від небажаної вагітності. Рішення про початок прийому препарату Лівіал® має бути засноване на оцінці співвідношення "користь/ризик" з урахуванням всіх індивідуальних факторів ризику, а у жінок старше 60 років слід також взяти до уваги підвищення ризику розвитку інсультів. Для лікування постменопаузальних симптомів препарат Лівіал необхідно призначати лише щодо симптомів, які несприятливо впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно не менше одного разу на рік проводити ретельну оцінку ризику та користі терапії, і слід продовжувати терапію препаратом Лівіал лише в період часу, коли користь від терапії перевищує ризик. Необхідно ретельно оцінити ризик розвитку інсульту, ризик розвитку раку молочної залози та раку ендометрію у кожної жінки з інтактною маткою, враховуючи всі індивідуальні фактори ризику, частоту виникнення та особливості обох видів раку та інсульту з точки зору виліковності, захворюваності та смертності. Докази відносного ризику, пов'язаного із замісною гормонотерапією (ЗГТ) або застосуванням тиболону для лікування передчасної менопаузи, обмежені. Разом з тим, співвідношення користь/ризик у жінок з передчасною менопаузою може бути сприятливішим, ніж у жінок старшого віку, через низький рівень абсолютного ризику у молодших жінок. Медичне обстеження/спостереження До початку або відновлення терапії індивідуальний та сімейний медичний анамнез. Фізичне обстеження (включаючи обстеження органів малого тазу та молочних залоз) має проводитися з урахуванням даних анамнезу, абсолютних та відносних протипоказань. Під час терапії рекомендовані профілактичні повторні огляди, частота та характер яких визначаються індивідуальними особливостями пацієнтки, але не рідше 1 разу на 6 місяців. Зокрема, жінка має бути поінформована про необхідність повідомлення лікаря про зміни у молочних залозах. Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації, наприклад, мамографію, необхідно проводити відповідно до прийнятої в даний час схеми обстеження, адаптованої до клінічних потреб кожної пацієнтки, але не рідше 1 разу на 6 місяців. Причини для негайного скасування терапії та негайного звернення до лікаря Терапію слід припинити у разі виявлення протипоказання та/або при наступних станах/захворюваннях: жовтяниця або погіршення функції печінки; раптове підвищення артеріального тиску, що відрізняється від нормальних показників артеріального тиску, характерних для пацієнтки; виникнення головного болю типу мігрені. Гіперплазія та рак ендометрію Дані рандомізованих контрольованих клінічних досліджень суперечливі, проте дані спостережних досліджень показали збільшення ризику гіперплазії або раку ендометрію у жінок, які приймають препарат Лівіал®. Ці дослідження показали, що ризик розвитку раку ендометрію підвищується із збільшенням тривалості застосування препарату. Тиболон може збільшувати товщину ендометрію, що вимірюється за допомогою трансвагінального ультразвукового дослідження. Протягом перших місяців лікування можуть спостерігатися "проривні" кровотечі та кров'яні виділення. При появі кров'янистих виділень/кровотечі на фоні застосування препарату Лівіал®, які: продовжуються більше 6 місяців від початку прийому препарату; починаються через 6 місяців після початку застосування препарату Лівіал і продовжуються навіть після того, як пацієнтка припинила застосування препарату Лівіал®, необхідно звернутися до лікаря – це може бути ознакою гіперплазії ендометрію. Рак молочної залози Дані різних клінічних досліджень з точки зору доказової медицини щодо ризику розвитку раку молочної залози при прийомі тиболону суперечливі, і потрібне проведення подальших досліджень. За даними "Дослідження мільйона жінок", було виявлено значне збільшення ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні дози 2,5 мг. Цей ризик ставав явним через кілька років застосування препарату та зростав зі збільшенням тривалості застосування, повертаючись до вихідного рівня через кілька років (частіше через п'ять років) після припинення застосування препарату. Ці результати не були підтверджені в ході дослідження з використанням бази даних загальної (лікарської) практики (GPRD) [General Practice Research Database]. Рак яєчників Рак яєчників поширений значно менше, ніж рак молочної залози. Тривала (щонайменше 5-10 років) замісна монотерапія естрогенами пов'язувалась із незначним підвищенням ризику розвитку раку яєчників. Деякі дослідження, включаючи дослідження "Ініціатива здоров'я жінок" (WHI) [Women's Health Initiative], свідчать про те, що тривала терапія комбінованими препаратами для ЗГТ може мати аналогічний або дещо нижчий ризик. В "Дослідженні мільйона жінок" було показано, що відносний ризик розвитку раку яєчників при застосуванні тиболону був аналогічним до ризику, пов'язаного із застосуванням інших видів ЗГТ. Венозна тромбоемболія Препарати для ЗГТ, що містять тільки естрогени, або комбіновані препарати для ЗГТ, що містять естроген і гестаген, можуть збільшувати ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ) (тобто тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії) в 1,3 особливості протягом першого року застосування препаратів для ЗГТ За даними епідеміологічного дослідження з використанням баз даних Великобританії ризик розвитку ВТЕ, пов'язаний з прийомом тиболону, був нижчим, ніж ризик, пов'язаний із звичайною ЗГТ, але у зв'язку з тим, що на той час лише невелика частина жінок приймала тиболон, не можна виключити незначне збільшення ризику порівняно з жінками, які не приймали тиболон. Пацієнтки з відомими тромбофілічними станами мають підвищений ризик розвитку ВТЕ, і прийом препарату Лівіал може збільшити цей ризик, тому застосування препарату даною популяцією пацієнток протипоказане. Факторами ризику розвитку ВТЕ є застосування естрогенів, літній вік, широке оперативне втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) >30 кг/м2), вагітність та післяпологовий період, системний червоний вовчак та рак. У пацієнток після проведених хірургічних втручань необхідно особливу увагу приділяти профілактичним заходам для запобігання ВТЕ у післяопераційному періоді. За необхідності тривалої іммобілізації після операції рекомендовано тимчасове припинення прийому препарату Лівіал за 4-6 тижнів до проведення операції. Лікування не слід відновлювати доти, доки у жінки не відновиться рухова активність. Жінкам, у яких ВТЕ в анамнезі відсутня, але які мають родичів першого ступеня спорідненості, які мають в анамнезі тромбоз у молодому віці, може бути запропонований скринінг (слід інформувати жінку, що при скринінгу виявляється лише частина тромбофілічних станів). Якщо виявлено тромбофілічний стан, який відокремлений від тромбозу у родичів, або серйозне порушення (наприклад,дефіцит антитромбіну III, протеїну S, протеїну С або комбінація порушень), прийом препарату Лівіал протипоказаний. Щодо жінок, які вже отримують лікування антикоагулянтами, потрібен ретельний розгляд співвідношення користь/ризик застосування ЗГТ або тиболону. Якщо після початку лікування розвивається ВТЕ, прийом препарату слід припинити. Пацієнтки повинні бути поінформовані про необхідність негайного звернення до лікаря, якщо з'являться симптоми потенційної тромбоемболії (наприклад, біль та однобічний набряк нижньої кінцівки, раптовий біль у грудях, задишка). Ішемічна хвороба серця (ІХС) У рандомізованих контрольованих дослідженнях не отримано доказів захисту від інфаркту міокарда у жінок з наявністю або відсутністю ІХС, які отримували ЗГТ комбінованими препаратами (естроген/гестаген) або препаратами для ЗГТ, що містять лише естроген. В епідеміологічних дослідженнях з використанням бази GPRD не було отримано доказів захисту від інфаркту міокарда у жінок у постменопаузі, які отримували тіболон. Ішемічний інсульт Терапія препаратом Лівіал® збільшує ризик виникнення ішемічного інсульту, починаючи з першого року застосування. Абсолютний ризик виникнення інсульту суворо залежить від віку, і, отже, цей ефект тиболону тим більше, що більший вік. При виникненні незрозумілого мігренеподібного головного болю з або без порушення зору необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря. У цьому випадку не можна приймати препарат доти, доки лікар не підтвердить безпеку продовження ЗГТ, оскільки такі головні болі можуть бути ранньою діагностичною ознакою можливого інсульту. Інші стани За наявними даними лікування препаратом Лівіал® призводило до значного дозозалежного зниження холестерину ЛПВЩ (ліпопротеїнів високої щільності) (з - 16,7% при дозі 1,25 мг до -21,8% при дозі 2,5 мг після 2 років застосування). Також знижувалася загальна концентрація тригліцеридів та ліпопротеїну. Зниження концентрації загального холестерину та холестерину ЛПДНЩ (ліпопротеїнів дуже низької щільності) не було дозозалежним. Концентрації холестерину ЛПНЩ (ліпопротеїнів низької щільності) не змінювалися. Клінічне значення цих даних поки що невідоме. Естрогени можуть спричинити затримку рідини, тому пацієнтки із серцевою або нирковою недостатністю повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря. Жінки з вже наявною гіпертригліцеридемією повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря під час терапії препаратом Лівіал®, оскільки рідкісні випадки значного підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові, що сприяють розвитку панкреатиту, спостерігалися під час терапії естрогенами при цьому стані. Лікування препаратом Лівіал® призводить до дуже невеликого зниження тироксизв'язуючого глобуліну (ТСГ) та загального Т4. Концентрація загального ТЗ не змінюється. Лівіал® знижує концентрацію глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ), тоді як концентрації кортикостероїдзв'язуючого глобуліну (КСГ) та циркулюючого кортизолу не змінюються. Застосування препаратів для ЗГТ не покращує когнітивну функцію. Є дані про підвищений ризик можливого розвитку деменції у жінок, на початку безперервної терапії комбінованими препаратами для ЗГТ або препаратами для ЗГТ, що містять лише естрогени, віком після 65 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не відзначено будь-якої дії Лівіалу на концентрацію уваги та реакцію, здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 75 ме Фасування: N1 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину для підшкірного введення Упаковка: фл. Виробник: Мерк Сероно С. А.

Фасування: N10 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину д/ін'єкцій Упакування: фл. Виробник: Феррінг Арцнайміттель Гмб Завод-производитель: Ферринг(Швейцария) Действующее вещество: Менотропины. .

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N1 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину д/ін'єкцій Упакування: фл. Виробник: ІХСА Інститут Біокімік С. Завод-производитель: ИБСА Институт Биокимик С.

Фасування: N1 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину д/ін'єкцій Упакування: фл. Производитель: ИБСА Институт Биокимик С. Завод-производитель: ИБСА Институт Биокимик С.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лінестренол 5 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний 17,94 мг, альфа-токоферол 0,2 мг, гліцерол 1,794 мг, стеарат магнію 0,75 мг, тальк 4 мг, лактози моногідрат 70,3 мг. По 30 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ/Аl. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями; з ризиком на одній стороні таблетки, з гравіюванням "ТТ" вище ризику і "4" нижче ризику, та гравіюванням "ORGANON" із зображенням п'ятикутної зірки на іншій стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаПохідні естрена (гестаген).ФармакокінетикаПісля перорального введення лінестренол швидко абсорбується і перетворюється в печінці на фармакологічно активний норетистерон. Максимальний рівень норетистерону в плазмі відзначається через 2-4 години після прийому препарату. Період напіввиведення з плазми норетистерону після прийому лінестренолу становить приблизно 8-11 годин. Лінестренол та його метаболіти переважно виводяться нирками, і щонайменше через кишечник.ФармакодинамікаОргаметрил® є препаратом для перорального застосування. Він містить синтетичний прогестаген лінестренол, який має фармакологічні характеристики подібні до натурального прогестерону. Оргаметрил® має виражений прогестагенний вплив на ендометрій. При безперервному прийомі препарату лінестренол має здатність пригнічувати овуляцію та менструацію. Оргаметрил® доцільно використовувати в тих випадках, коли потрібна виражена прогестагенна дія.Показання до застосуванняПоліменорея. Менорагія та метрорагія. Деякі випадки первинної чи вторинної аменореї чи олигоменореи. Ендометріоз. Деякі випадки карциноми ендометрію. Доброякісні захворювання молочних залоз. Для придушення овуляції (не з метою контрацепції), овуляторного болю та менструації; дисменорея. Для відстрочення нормальної менструації. Доповнення до естроген-замісної терапії в перименопаузі та постменопаузі з метою запобігання гіперплазії ендометрію.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату Оргаметріл® Вагітність чи підозрювана вагітність. Період годування груддю. Позаматкова вагітність (в анамнезі). Тяжкі захворювання печінки, такі як холестатична жовтяниця або гепатит (або наявність в анамнезі тяжкого захворювання печінки, якщо показники функції печінки не повернулися до норми), гепатома. Синдром Ротору. Синдром Дубіна-Джонсона. Синдром Жільбер. Кровотечі із піхви неясної етіології. Стани (в даний час або в анамнезі), які можуть посилитися прийомом статевих стероїдних гормонів (в т.ч. гестаційний герпес, гестаційна жовтяниця, отосклероз, хлоазма вагітних, сильне свербіння, порфірія). Тяжка депресія. Цукровий діабет. Уроджені порушення обміну холестерину. Порушення згортання крові. Тромбоз/тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт, цереброваскулярні порушення). З обережністю слід проводити регулярний огляд пацієнтів з будь-яким із наступних станів: хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; тромбоемболія (в анамнезі); депресія (в анамнезі).Вагітність та лактаціяПрепарат Оргаметрил протипоказаний до застосування в період вагітності. Безпека застосування препарату Оргаметрил у період лактації до теперішнього часу не встановлена.Побічна діяУ літературі та при постреєстраційному спостереженні повідомлялося про наступні небажані реакції: Системно-органний клас Небажані явища Частота * Порушення з боку крові та лімфатичної системи Гіперкоагуляція Рідко Порушення з боку імунної системи Гіперчутливість Нечасто чи рідко Порушення з боку обміну речовин та харчування Збільшення маси тіла Часто Затримка рідини, зокрема. периферичні набряки, зниження толерантності до глюкози, порушення показників ліпідів** Нечасто чи рідко Психіатричні розлади Підвищене лібідо, знижене лібідо Часто Підвищена нервова збудливість, депресія Нечасто чи рідко Порушення з боку нервової системи Головний біль, мігрень, запаморочення Нечасто чи рідко Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор Часто Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Жовтяниця, порушення у показниках печінкових функціональних проб (підвищення активності печінкових ферментів) Нечасто чи рідко Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Підвищене потовиділення, хлоазму, свербіж, акне, себорея, висип, кропив'янка, гірсутизм Нечасто чи рідко Порушення з боку репродуктивної системи та грудей Метрорагія*** Часто Болючість молочних залоз Не часто Аменорея, вагінальні виділення, цервікальні виділення Нечасто чи рідко * Частота небажаних явищ вказана в термінах "часто" (>10%), "нечасто" (1-10%) та "рідко" ( ** Збільшення холестерину ліпопротеїнів низької щільності та зменшення холестерину ліпопротеїнів високої щільності. *** При тривалому прийомі препарату Оргаметрил часто зустрічається метрорагія (кров'янисті мажучі виділення або проривні кровотечі з піхви). Під час циклічного прийому препарату Оргаметрил також можлива поява метрорагії, але більш рідкісна. В основному частота появи метрорагії найбільша протягом перших двох місяців лікування. Надалі її частота прогресивно знижується. Тимчасове підвищення дози препарату дозволяє контролювати кровотечу здебільшого.Взаємодія з лікарськими засобамиХоча є недостатньо даних, можлива взаємодія препарату Оргаметріл з іншими лікарськими засобами. Наступні взаємодії, описані при застосуванні синтетичних прогестагенів або комбінованих пероральних контрацептивів, також стосуються препарату Оргаметрил®. Рифампіцин, похідні гідантоїну (зокрема фенітоїн), барбітурати (включаючи примідон), карбамазепін та аміноглутетимід, проносні засоби, активоване вугілля можуть знижувати ефективність препарату Оргаметріл®. І, навпаки, прийом препарату Оргаметрил® може підвищувати терапевтичні, фармакологічні або токсикологічні ефекти циклоспорину, теофіліну, тролеандоміцину та бета-адреноблокаторів. Оргаметрил може знижувати ефективність інсуліну. Макроліди можуть збільшувати ризик розвитку токсичного ураження печінки.Спосіб застосування та дозиТаблетки Оргаметрил слід приймати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води або іншої рідини. Якщо прийом чергової таблетки затриманий, жінці слід прийняти таблетку, як тільки вона згадала, крім випадку, коли затримка в прийомі становить більше 24 годин. Поліменорея: по одній таблетці на день з 14 до 25 днів менструального циклу. Менорагія та метрорагія: по 2 таблетки на день протягом 10 днів. Зазвичай кровотеча припиняється протягом днів після початку прийому препарату. Курс лікування слід повторювати у трьох менструальних циклах, приймаючи по 1 таблетці щодня з 14 по 25 дні кожного менструального циклу. Якщо проведена терапія виявиться неефективною, необхідно провести додаткові діагностичні та лікувальні заходи. Деякі випадки первинної або вторинної аменореї або олігоменореї: лікування слід розпочати з призначення естрогенів, наприклад, по 0.02-0.05 мг етинілестрадіолу на день протягом 25 днів. На фоні прийому естрогенів Оргаметріл® призначається по одній таблетці на день з 14 по 25 день менструального циклу. Після закінчення прийому препаратів менструальноподібна кровотеча починається зазвичай через 3 дні. Лікування продовжується (другий цикл), починаючи з 5-го дня, рахуючи від початку кров'янистих виділень: естрогенний препарат призначається з 5 по 25 день менструального циклу, а препарат Оргаметріл® призначається з 14 по 25 день. Курс лікування має бути повторений, принаймні ще одному циклі. Ендометріоз: по 1-2 таблетки на день протягом принаймні 6 місяців у безперервному режимі. Деякі випадки карциноми ендометрію: по 6-10 таблеток на день протягом тривалих періодів. Доброякісні захворювання молочних залоз: по одній таблетці на день з 14 по 25 днів менструального циклу протягом принаймні 3-4 місяців. Для придушення овуляції, овуляторного болю та менструації: дисменорея: прийом препарату Оргаметрил® у дозі 1 таблетка на день повинен бути розпочато бажано з 1-го дня менструального циклу, але не пізніше п'ятого дня менструального циклу. Лікування може тривати багато місяців (без перерв). Якщо на фоні лікування з'являються вагінальні проривні кровотечі, доза препарату може бути підвищена до 2 або 3 таблеток на день на 3-5 днів. Для відстрочення нормальної менструації: прийом препарату по 1 таблетці на день має бути розпочато бажано за два тижні до очікуваної дати початку менструації. Якщо лікування розпочато менш ніж за тиждень до необхідної дати менструації, то дозу препарату слід збільшити до 2-3 таблеток на день. Проте, у разі відстрочка більш ніж 1 тиждень небажана. Імовірність появи проривних кров'янистих виділень з піхви підвищується за пізнього початку лікування. З цієї причини не рекомендується розпочинати лікування, якщо до приходу очікуваної менструації залишається менше 3 днів. Доповнення до естроген-замісної терапії в перименопаузі та постменопаузі з метою запобігання гіперплазії ендометрію: оргаметрил® приймається по 1/2 таблетки або по цілій таблетці щодня протягом 12-15 днів на місяць (наприклад, протягом перших двох тижнів кожного місяця) у цьому у разі естроген-замісна терапія може проводитися в безперервному режимі в найменшому ефективному дозуванні. * Перший день циклу є першим днем ​​менструальної кровотечі.ПередозуванняСимптоми передозування: нудота, блювання. Проводиться симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОргаметрил містить у своєму складі лактозу як допоміжну речовину. Тому цей препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція. Лікування слід перервати, якщо результати тестів говорять про порушення печінкової функції. При прийомі препаратів, що містять естроген та/або прогестаген, особливо у жінок з наявністю в анамнезі хлоазми вагітних, іноді спостерігається хлоазма. Жінкам, що схильні до появи хлоазми, слід уникати впливу на шкіру сонячного світла або штучного ультрафіолетового випромінювання. Прийом статевих гормонів може проводити специфічні лабораторні тести. У багатьох пацієнтів під час лікування препаратом Оргаметрил® можливе підвищення рівня крові ліпопротеїнів низької щільності та зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності. Можливі зміни у параметрах функції печінки, обміну вуглеводів, системі зсідання крові. Під час тривалого лікування показано проведення систематичних медичних обстежень; контроль показників ліпідного та вуглеводного обміну, концентрації білірубіну, трансаміназ, системи згортання. Частота та характер систематичних медичних обстежень залежать від обставин у кожному індивідуальному випадку та повинні визначатися відповідно до клінічного висновку, але не рідше 1 разу на 6 місяців. У зв'язку з впливом препарату Оргаметрил на рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ), Оргаметрил може проявляти деяку андрогенну активність. Це може виявлятися у легких ознаках вірилізації (переважно акне чи себорея). Епідеміологічні дослідження виявили зв'язок застосування прогестагену у поєднанні з естрогенами з підвищенням частоти випадків венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії). Незважаючи на те, що клінічна значимість цих даних для лінестренолу без естрогенного компонента невідома, у разі тромбозу слід припинити прийом Оргаметрилу. Слід також розглянути необхідність припинення прийому препарату Оргаметріл у разі тривалої іммобілізації внаслідок хірургічного втручання або захворювання. Жінки з тромбоемболічними захворюваннями в анамнезі повинні бути поінформовані про можливість їх рецидивів. Необхідний постійний контроль за станом пацієнтів із розладами кровообігу (а також при наявності їх в анамнезі), оскільки при прийомі пероральних естроген/гестагенних контрацептивів, незначно збільшується ризик деяких серцево-судинних захворювань або цереброваскулярних станів. Під час прийому препарату Оргаметрил® рекомендується обмежити прийом жирів та вуглеводів (що особливо важливо для жінок з підвищеною масою тіла), при цукровому діабеті слід контролювати глікемічний профіль (може знадобитися збільшення дози інсуліну). При схильності до артеріальної гіпертензії необхідно контролювати артеріальний тиск (зменшити споживання рідини до 1,5-2 л/добу). У разі дисфункціональних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку рекомендується розпочинати терапію після лікувально-діагностичного вишкрібання матки. Неефективність терапії (рецидиви кровотеч та гіперпластичних процесів ендометрію) потребує уточнення причин кровотечі. При тривалій затримці менструації на фоні терапії Оргаметрилом повинна бути виключена позаматкова вагітність. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки у деяких пацієнтів з'являється запаморочення, слід бути обережним при керуванні автомобілем або іншою технікою.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення - 1 заповнений шприц: активна речовина: хоріогонадотропін альфа - 250 мкг (6500 МО); допоміжні речовини: маннітол – 27,3 мг. Розчин для підшкірного введення 250 мкг/0,5 мл. 0,5 мл розчину, що містить 250 мкг (6500 МО) хоріогонадотропіну альфа. У безбарвному скляному шприці з голкою для ін'єкцій, закритою захисним ковпачком із гумовою прокладкою. Шприц упакований у пластиковий контейнер, поміщений у картонну пачку.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення - порошок або пориста маса білого або майже білого кольору. Розчин для підшкірного введення – прозорий або злегка опалесцентний, безбарвний або світло-жовтого кольору.ХарактеристикаРекомбінантний хоріогонадотропін альфа має ту ж амінокислотну послідовність, що і людський хоріонічний гонадотропін, що міститься в сечі.Фармакотерапевтична групаГонадотропне, лютеїнізуюче.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл. Після внутрішньовенного введення ХГ альфа розподіляється у позаклітинну рідину з періодом напіврозподілу близько 4,5 год. Стаціонарний Vd та загальний кліренс становлять 6 л і 0,2 л/год відповідно. При підшкірному введенні ХГ альфа абсолютна біодоступність становить приблизно 40%, кінцевий T1/2 – близько 30 год. Виведення та метаболізм. Метаболізм та виведення ХГ альфа аналогічні ендогенному ХГ.ФармакодинамікаОвітрель містить хоріогонадотропін альфа (ХГ альфа), який виробляється за допомогою рекомбінантної ДНК технології. Він має ту ж амінокислотну послідовність, що й природний людський ХГ. ХГ пов'язує трансмембранні рецептори ЛГ на поверхні клітин теки та гранульози яєчника. Викликає ініціювання ооцитарного мейозу, розрив фолікулів (овуляцію), формування жовтого тіла, продукцію прогестерону та естрадіолу жовтим тілом.Показання до застосуванняу протоколі індукції множинного дозрівання фолікулів для допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), у т.ч. для екстракорпорального запліднення (ЕКО), з метою індукції фінального дозрівання фолікулів та лютеїнізації після стимуляції препаратами гонадотропінів; при ановуляторному або олігоовуляторному безплідді для індукції овуляції та лютеїнізації наприкінці стимуляції росту фолікулів.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до активного компонента та до будь-якого з допоміжних компонентів, що входять до складу препарату; пухлини в галузі гіпоталамуса та гіпофіза; об'ємні новоутворення яєчника або кісти, не пов'язані з полікістозом яєчника; вагінальні кровотечі неясного генезу; злоякісні новоутворення яєчника, матки чи молочної залози; позаматкова вагітність протягом 3 попередніх місяців; тромбоемболія; первинна оваріальна недостатність; вроджені вади розвитку статевих органів, несумісні із вагітністю; фіброміома матки, несумісна із вагітністю; постменопауза. З обережністю слід призначати Овітрель пацієнткам із серйозними системними захворюваннями в тих випадках, коли вагітність може призвести до їх загострення.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та грудного вигодовування препарат Овітрель не призначається. Дані про екскрецію ХГ альфа у грудне молоко відсутні.Побічна діяПри застосуванні лікарського препарату Овітрель ® можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1 /100), рідкісні (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000, включаючи поодинокі повідомлення). Частота побічних ефектів у кожній групі вказана у порядку зменшення. Залежно від частоти народження побічні явища можуть бути розділені на групи: З боку імунної системи: дуже рідко – від легкої до тяжкої реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції та шок. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль. нечасто – депресія, дратівливість, збудження. З боку судинної системи: часто – тромбоемболія, зазвичай пов'язана з тяжкою формою синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). З боку системи травлення: часто – нудота, блювання, біль у животі, нечасто – діарея. З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – легкі оборотні шкірні реакції у вигляді висипу. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – СГЯ легкого або середнього ступеня тяжкості, нечасто – важка форма СГЯ, болючість молочних залоз. Загальні та місцеві реакції: часто – стомлюваність, реакції у місці ін'єкції.Взаємодія з лікарськими засобамиДані щодо взаємодії з іншими ЛЗ відсутні. Проте пацієнтці необхідно інформувати лікаря про всі ЛЗ (в т.ч. безрецептурні), які вона приймає в даний час або нещодавно приймала.Спосіб застосування та дозиП/к. Кожен флакон або шприц призначені лише для одноразового використання. При застосуванні в протоколі індукції множинного дозрівання фолікулів для допоміжних репродуктивних технологій (в т.ч. для ЕКЗ) з метою індукції фінального дозрівання фолікулів та лютеїнізації після стимуляції препаратами гонадотропінів Овітрель® у дозі 250 мкг в один 24-48 годин після останнього введення препарату ФСГ або ЛГ та досягнення оптимального рівня розвитку фолікула. При ановуляторній або олігоовуляторній безплідності для індукції овуляції та лютеїнізації в кінці стимуляції росту фолікулів Овітрель у дозі 250 мкг (вміст 1 флакона або 1 шприца) вводиться одноразово через 24–48 годин після останнього введення препарату ФСГ. Рекомендується статевий контакт у день введення препарату та наступного дня. Порядок самостійного введення препарату Потрібно вимити руки. Підготувати чисту поверхню та розкласти на ній: 2 тампони, змочені спиртом (до упаковки не прикладаються), 1 шприц із препаратом. Далі слід відразу провести ін'єкцію (в область живота або передню частину стегна). Для цього слід протерти обрану ділянку тампоном зі спиртом. Сильно стягнути шкіру пальцями і, направивши голку під кутом 45–90° у шкірну складку, зробити підшкірну ін'єкцію. Необхідно уникати потрапляння препарату до вени. Препарат вводять повільно, обережно натискаючи на поршень. Після отримання голки протерти круговими рухами місце ін'єкції тампоном зі спиртом. Відразу після ін'єкції слід помістити використаний шприц у контейнер для зберігання гострих предметів. Весь невикористаний обсяг слід знищити.ПередозуванняДані про передозування препарату відсутні. Симптоми: можливий розвиток СГЯ, що характеризується утворенням великих кіст яєчника з ризиком їх розриву (перфорації), розвитком асциту та розладів кровообігу. Лікування: при високому ризик розвитку СГЯ рекомендується скасувати введення людського ХГ. Пацієнткам протягом не менше 4 днів рекомендується утриматись від статевого контакту або використовувати бар'єрні методи контрацепції.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування необхідно встановити причини безпліддя у пацієнтки та її партнера та оцінити передбачувані фактори ризику при настанні вагітності. Слід враховувати наявність клінічно вираженого гіпотиреозу, наднирникової недостатності, гіперпролактинемії, а також пухлини гіпоталамо-гіпофізарної області в анамнезі та специфічні методи терапії. У процесі стимуляції яєчників пацієнтки наражаються на ризик розвитку СГЯ через одночасне дозрівання великої кількості фолікулів. СГЯ тяжкого ступеня може стати серйозним ускладненням стимуляції. З метою зниження ризику розвитку цього ускладнення в протоколі стимуляції зростання фолікулів рекомендується ретельне спостереження за реакцією у відповідь яєчників за допомогою УЗД та визначення рівня естрадіолу в крові перед початком курсу лікування та під час нього. Порівняно з природним заплідненням під час проведення стимуляції зростає ризик багатоплідної вагітності. Найчастіше народжуються двійні. При застосуванні методів допоміжної репродукції кількість немовлят, що народилися, відповідає числу ембріонів, перенесених в порожнину матки. Статистика викиднів після лікування ановуляторної безплідності (в т.ч. за допомогою ДРТ) перевищує показники в середньому по популяції, але можна порівняти з іншими видами безпліддя. Введення препарату Овітрел може впливати на імунологічну картину рівня людського ХГ у сироватці крові та сечі протягом 10 днів і призвести до появи хибнопозитивної реакції при проведенні тесту на вагітність. Під час проведення терапії препаратом Овітрель можлива незначна стимуляція функції щитовидної залози. Перед початком лікування необхідно встановити причини безпліддя у пацієнтки та її партнера та оцінити передбачувані фактори ризику при настанні вагітності. Особливо слід враховувати симптоми гіпотиреозу, адренокортикальної недостатності, гіперпролактинемії, наявність пухлин гіпофіза або гіпоталамуса, та застосовувані специфічні методи терапії. Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) У процесі стимуляції яєчників підвищується ризик виникнення СГЯ через одночасне дозрівання великої кількості фолікулів. СГЯ може стати серйозним ускладненням, що характеризується утворенням великих кіст яєчника з ризиком розриву, збільшенням ваги, задишкою, олігурією або наявністю асциту в клінічній картині циркуляторних порушень. СГЯ важкого ступеня у поодиноких випадках може супроводжуватися гемоперитонеумом, гострим легеневим дистрес-синдромом, перекрутом яєчника та тромбоемболією. З метою зниження ризику СГЯ у протоколі стимуляції зростання фолікулів рекомендується ретельне спостереження за реакцією у відповідь яєчників за допомогою УЗД та визначення рівня естрадіолу в крові перед початком курсу лікування та під час нього. При ановуляції ризик розвитку СГЯ підвищується при концентрації естрадіолу в плазмі >1500 пг/мл (5400 пмоль/л) та наявності більше 3 фолікулів діаметром 14 мм або більше. При ДРТ ризик розвитку СГЯ підвищується при концентрації естрадіолу >3000 пг/мл (11000 пмоль/л) або в наявності 18 або більше фолікулів діаметром 11 мм і більше. СГЯ, спричинений надмірною відповіддю яєчника, можна уникнути, якщо скасувати введення людського ХГ. Тому якщо рівень естрадіолу в сироватці крові >5500 пг/мл (20000 пмоль/л) та/або коли є 30 або більше фолікулів, слід утриматися від застосування людського ХГ. Пацієнткам рекомендують утриматися від коїтусу або використовувати бар'єрні методи контрацепції щонайменше 4 дні. Багатоплідна вагітність Порівняно з природним заплідненням під час проведення стимуляції зростає ризик багатоплідної вагітності. Найчастіше народжуються двійні. При застосуванні методів допоміжної репродукції кількість немовлят, що народилися, відповідає числу ембріонів, перенесених в порожнину матки. Використання рекомендованих доз препарату Овітрель®, схеми лікування та ретельний моніторинг у процесі терапії мінімізують ризик виникнення СГЯ та багатоплідної вагітності. Невиношування вагітності Статистика викиднів після лікування ановуляторної безплідності, у тому числі за допомогою ДРТ, перевищує показники в середньому по популяції, але можна порівняти з іншими видами безпліддя. Позаматкова вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі підвищений ризик позаматкової вагітності незалежно від того, чи вагітність отримана звичайним шляхом або в процесі лікування безпліддя. Імовірність позаматкової вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій вища, ніж у загальній популяції. Вроджені аномалії розвитку Частота вроджених аномалій після застосування програм ДРТ може бути дещо вищою, ніж при природній вагітності та пологах. Тим не менш, невідомо, чи пов'язано це з особливістю батьків (наприклад вік матері, якість сперми) і багатоплідною вагітністю або безпосередньо з процедурами ДРТ. Тромбоемболічні ускладнення У пацієнток з нещодавно перенесеними або поточними тромбоемболічними захворюваннями, а також при ймовірному ризику виникнення при наявності захворювання в анамнезі або у родичів, застосування гонадотропінів може збільшити цей ризик або ускладнити перебіг даних захворювань. Для пацієнток цієї групи користь від терапії має бути співвіднесена з можливим ризиком. Слід зазначити, що вагітність як така, як і СГЯ, несе підвищений ризик тромбоемболических порушень, як-от емболія легких, ішемічний інсульт чи інфаркт міокарда. Вплив на лабораторні показники Введення препарату Овітрель може впливати на імунологічну картину рівня чХГ у сироватці крові та в сечі протягом 10 днів і призвести до появи хибнопозитивної реакції при проведенні тесту на вагітність. Інша інформація Під час проведення терапії препаратом Овітрель можлива незначна стимуляція функції щитовидної залози. Якщо прояви побічних реакцій посилюються або розвиваються побічні ефекти, не згадані в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря. Протягом терміну придатності препарат може зберігатися поза холодильником за температури не вище 25 °C 30 днів. Якщо через 30 днів такого зберігання препарат не був використаний, він повинен бути знищений. Вплив управління транспортними засобами. Практично не впливає на керування транспортним засобом або будь-яким іншим механізмом.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення - 1 фл. активна речовина: фолітропін альфа – 150 МО (11 мкг); лутропін альфа – 75 МО (3 мкг); допоміжні речовини: сахароза – 30 мг, натрію гідрофосфату дигідрат – 1,11 мг, натрію дигідрофосфату моногідрат – 0,45 мг, метіонін – 0,1 мг, полісорбат 20 – 0,05 мг, фосфорна кислота концентрована – до рН 6,5 -7,5, гідроксид натрію - до рН 6,5-7,5. 1 фл. з розчинником містить: вода для ін'єкцій – 1 мл; відновлений розчин містить 150 МО фолітропіну альфа і 75 МО лутропіну альфа в 1 мл. Ліофілізат для приготування розчину для підшкірного введення 150 МО р-чФСГ + 75 МО р-чЛГ. По 150 МО фолітропіну альфа і 75 МО лутропіну альфа у флаконах безбарвного прозорого скла тип I (Євр.Ф.) місткістю 3 мл, закупорені пробкою з бромбутилкаучуку, ущільненою зверху алюмінієвим ковпачком з відриваючись «F» По 1 мл розчинника (вода для ін'єкцій) у флаконах безбарвного прозорого скла тип I (Євр.Ф.) місткістю 3 мл, закупорені гумовою пробкою з тефлоновим покриттям, ущільненою зверху алюмінієвим ковпачком з відривається пластмасовою кришечкою типу «F. По 1 флакону з ліофілізатом і 1 флакону з розчинником (комплект) у пластиковому контейнері, закритому термозбіжною полімерною плівкою. По 1, 3 або 10 (2 × 5) комплектів поміщені в картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиЛіофілізат: білий або майже білий ліофілізований порошок або пориста маса. Відновлений розчин: прозорий або злегка опалесцентний безбарвний або світло-жовтого розчину. Розчинник: безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаKютеїнізуюче, фолікулостимулююче.ФармакокінетикаФолітропін альфа і лутропін альфа, що вводяться в комбінації, зберігають ті ж фармакокінетичні характеристики, що окремо. Фолітропін альфа Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється у позаклітинних рідинах, причому початковий T1/2 його з організму становить близько 2 год, тоді як кінцевий T1/2 – близько 24 год. Величина Vss становить 10 л, загальний кліренс – 0,6 л/ год. Одна восьма введена доза фолітропіну альфа виводиться нирками. При підшкірному введенні абсолютна біодоступність становить близько 70%. Після повторних ін'єкцій спостерігається триразова кумуляція препарату у крові порівняно з одноразовою ін'єкцією. Стаціонарна Css у крові досягається протягом 3-4 днів. Було показано також, що у жінок із пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів, фолітропін альфа ефективно стимулює розвиток фолікулів та стероїдогенез, незважаючи на недоступний малий для кількісного вимірювання рівень ЛГ. Лутропін альфа Після внутрішньовенного введення лутропін альфа швидко розподіляється з початковим T1/2 близько 1 год, і виводиться з організму з кінцевим T1/2 близько 10-12 год. Vss становить від 10 до 14 л. Лутропін альфа демонструє лінійний фармакокінетичний профіль, що підтверджується прямою пропорційною залежністю AUC від дози, що вводиться. Загальний кліренс становить близько 2 л/год, менш як 5% дози виводиться нирками. Середній час утримання препарату в організмі – 5 год. Після підшкірного введення лутропін альфа швидко розподіляється в органах та тканинах, абсолютна біодоступність становить близько 60%; кінцевий T1/2 дещо подовжується. Фармакокінетика лутропіну альфа при одноразовому введенні можна порівняти з такою при багаторазовому, ступінь кумуляції мінімальна. При одночасному введенні лутропіну альфа з фолітропіном альфа фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося.ФармакодинамікаПрепарат Перговеріс® - це комбіноване ЛЗ, що містить рекомбінантний ФСГ людини (фолітропін альфа, р-ФСГч) та рекомбінантний ЛГ людини (лутропін альфа, р-ЛГч). Препарат одержують генно-інженерним методом на культурі клітин яєчників китайського хом'ячка. Основна роль ФСГ полягає в ініціювання фолікулогенезу за допомогою впливу на клітини гранульози фолікула, що розвивається, тоді як ЛГ грає важливу роль у посиленні вироблення естрадіолу зрілим фолікулом, індукує дозрівання фолікула і овуляцію на піку своєї активності. ЛГ підтримує функціонування жовтого тіла і, тим самим, забезпечує настання та розвиток вагітності на ранніх термінах. У процесі розвитку фолікула ФСГ разом із естрадіолом індукує рецептори ЛГ на мембрані клітин гранульози. Вплив ЛГ на клітини теки забезпечує вироблення андрогенів для клітин гранульози, де відбувається трансформація андрогенів в естрогени через систему ароматаз. Таким чином, за відсутності ЛГ ФСГ може індукувати зростання фолікула, але синтез естрадіолу знижений. Без достатньої кількості естрадіолу порушуються умови для настання вагітності, а також секреція цервікального слизу, зростання ендометрію та дозрівання повноцінного жовтого тіла у відповідь на введення ХГ людини (ХГч). У клінічних дослідженнях ефективність комбінації фолітропіну альфа та лутропіну альфа була показана при гіпогонадотропному гіпогонадизмі у жінок. При стимуляції розвитку фолікулів у жінок з ановуляцією з дефіцитом ЛГ та ФСГ основним ефектом лутропіну альфа є збільшення секреції естрадіолу фолікулами, зростання яких, у свою чергу, стимулюється ФСГ. Показано, що у жінок з гіпогонадотропним гіпогонадизмом і концентрацією ЛГ у сироватці крові нижче 1,2 МО/л щоденне застосування комбінації лутропіну альфа у дозі 75 МО та фолітропіну альфа у дозі 150 МО призводить до адекватного розвитку фолікулів та збільшення синтезу. як комбінація лутропіну альфа 25 МО та фолітропіну альфа 150 МО не забезпечує такого ефекту. Таким чином, при призначенні менше одного флакона препарату Перговеріс® на добу, активність ЛГ може бути недостатньою для повноцінного розвитку фолікулів. Хоча ефективність монотерапії р-ФСГч при використанні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) доведена, опубліковані результати клінічних досліджень свідчать про переваги додаткового призначення р-ЛГч у пацієнток із недостатньою (субоптимальною) ефективністю монотерапії р-ФСГч. Додавання р-ЛГч призначене для підвищення чутливості яєчників до р-ФСГч, для стимуляції секреції естрадіолу преовуляторним фолікулом, що викликає зростання ендометрію, а також для забезпечення пізнішої лютеїнізації фолікулів, що призводить до нормалізації рівня прогестерону в лютеїновій фазі.Показання до застосуваннястимуляція росту та дозрівання фолікулів у жінок – з вираженим дефіцитом ЛГ та ФСГ. субоптимальна відповідь у пацієнток при раніше проведеній контрольованій оваріальній стимуляції (КОС), яка характеризувалася або невеликою кількістю отриманих преовуляторних фолікулів/ооцитів (менше 7), або використанням високих доз ФСГ (3000 МО та більше/на 1 цикл), або віком пацієнтки (35 років і старше) як окремо, так і в поєднанні, - при проведенні програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда (ІКСІ), трансплантація гамет/зигот в маткові труби (ГІФТ).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якої з активних або допоміжних речовин або їх поєднання; пухлини гіпоталамуса та/або гіпофіза; об'ємні новоутворення або кісти яєчників, які не обумовлені синдромом полікістозних яєчників; маткові та/або інші гінекологічні кровотечі неясної етіології; рак яєчника, рак матки, рак молочної залози; вагітність та період лактації; первинна оваріальна недостатність; аномалії розвитку жіночих статевих органів, несумісні із вагітністю; фібоїдні пухлини матки, несумісні з вагітністюВагітність та лактаціяПрепарат Перговеріс протипоказаний до застосування під час вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Перговеріс ® можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти виникнення поділяються на дуже рідкісні. З боку центральної нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – сонливість. З боку статевих органів та молочної залози: дуже часто – кісти яєчників; часто - синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) легкого ступеня тяжкості (супроводжується болями внизу живота, нудотою, блюванням, збільшенням маси тіла, збільшенням яєчників, у т.ч. за рахунок утворення кіст); часто - СГЯ середнього ступеня тяжкості (крім болів унизу живота, нудоти, блювання, збільшення маси тіла та яєчників, можуть відзначатися задишка, олігурія, асцит, плевральний випіт, накопичення рідини в перикардіальній порожнині); часто - біль у ділянці молочних залоз; тазовий біль; нечасто – важка форма СГЯ (може супроводжуватися вираженими формами асциту, плевральним випотом, накопиченням рідини в перикардіальній порожнині, олігурією, гострим респіраторним дистрес-синдромом та тромбоемболією легеневої артерії (дуже рідко). Докладна інформація;рідко - перекрут кісти яєчника (як ускладнення СГЯ). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, нудота, блювання, діарея, абдомінальна колька, метеоризм. З боку серця та судин: дуже рідко – тромбоемболія, як правило, пов'язана з тяжкою формою СГЯ. З боку дихальної системи: дуже рідко – погіршення перебігу або загострення астми у пацієнтів із бронхіальною астмою. З боку імунної системи: дуже рідко – системні алергічні реакції різного ступеня виразності (почервоніння шкіри, кропив'янка, висипання, набряк обличчя, утруднення дихання, генералізований набряк, анафілаксія, лихоманка, артралгія). Місцеві реакції: дуже часто - реакції різного ступеня виразності в місці ін'єкції (біль, почервоніння, синець, припухлість). При застосуванні фолітропіну альфа (р-ФСГч) можливі наступні небажані явища: рідко – апоплексія яєчника, позаматкова вагітність (у жінок, які мають в анамнезі захворювання фалопієвих труб), багатоплідна вагітність. Про всі небажані явища, що виникають при застосуванні препарату Перговеріс®, пацієнту слід негайно повідомити лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПро несумісність препарату Перговеріс з іншими лікарськими препаратами не повідомлялося. Не допускається змішування препарату Перговеріс з будь-яким іншим препаратом в одному шприці, за винятком фолітропіну альфа.Спосіб застосування та дозиПрепарат Перговеріс® призначений для підшкірного введення! Лікування препаратом Перговеріс® слід розпочинати та проводити лише під контролем лікаря, який має відповідну спеціалізацію та досвід лікування безпліддя. Ліофілізат розчиняють додається розчинником безпосередньо перед введенням, отриманий розчин для підшкірного введення використовують одноразово. Залишок невикористаного розчину, а також використані шприци та порожні флакони слід утилізувати безпосередньо після ін'єкції. Стимуляція росту та дозрівання фолікулів у жінок з вираженим дефіцитом ЛГ та ФСГ Рекомендована початкова доза препарату Перговеріс становить 1 фл. (150 МО р-ФСГч + 75 МО р-ЛГч) на добу. Оскільки для цієї групи пацієнток характерна аменорея та низький ендогенний рівень секреції естрогенів, курс терапії може бути розпочато будь-якого дня. Тривалість курсу підбирається індивідуально, відповідно до зростання/розміру фолікула, що визначається під час УЗД-моніторингу, і виходячи із значень концентрації естрогену в сироватці крові. Якщо приймається рішення про збільшення дози р-ФСГч, рекомендується збільшувати її через 7-14 днів, переважно на 37,5-75 МО фолітропіну альфа. Розчин препарату Перговеріс можна змішувати з фолітропіном альфа і вводити дані препарати в одній ін'єкції. Можливе збільшення тривалості стимуляції в рамках одного із циклів до 5 тижнів. Після досягнення оптимальної відповіді одноразово вводиться від 5000 до 10000 МО ХГч або 250 мкг р-ХГч в інтервалі 24-48 годин після останньої ін'єкції препарату Перговеріс®. Статевий контакт рекомендується того ж дня і наступного дня після введення ХГЛ, як альтернатива може бути використаний метод внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ). Може бути потрібна підтримка лютеїнової фази, оскільки дефіцит лютеотропної активності (ЛГ/ХГч) після овуляції може призвести до передчасної недостатності жовтого тіла. При надмірній відповіді яєчників на стимуляцію, терапію слід призупинити, а введення ХГЛ – відкласти. Курс терапії можна відновити у наступному циклі з використанням нижчої, ніж у попередньому циклі, дози р-ФСГч. Субоптимальна відповідь у пацієнток при раніше проведеній КОС у програмах ДРТ Режим лікування, що рекомендується, починається з МО р-ФСГч 1 раз на добу протягом 5-7 днів. Починаючи з 6-8-го дня контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) р-ФСГч замінюють на 2 фл. препарату Перговеріс (300 МО р-ФСГч і 150 МО р-ЛГч). Альтернативною схемою лікування може бути призначення 2 флаконів препарату Перговеріс® (300 МО р-ФСГч і 150 МО р-ЛГч) на добу, починаючи з першого дня КОС, що настає за десенситизацією гіпофізу. Лікування триває до адекватного рівня розвитку фолікула, який визначається за концентрацією естрогенів у сироватці крові та результатами УЗД, з підбором дози р-ФСГч залежно від вираженості ефекту. При збільшенні дози р-ФСГ год слід пам'ятати, що добова доза р-ФСГч має перевищувати 450 МО. При досягненні адекватного рівня розвитку фолікула слід запровадити ХГЛ для індукції остаточного дозрівання фолікулів та підготовки до пункції для отримання ооциту. Слід утриматися від запровадження ХГч у разі значного збільшення яєчників в останній день лікування з метою зменшення ймовірності розвитку СГЯ. При отриманні надмірної відповіді лікування слід призупинити, а введення ХГЛ відмінити. Лікування може бути відновлено, починаючи з наступного циклу із застосуванням нижчої, ніж у попередньому циклі, дози препарату. Рекомендації для пацієнток при самостійному введенні препарату Самостійне введення препарату Перговеріс® допустиме лише у високомотивованих та навчених пацієнток, які перебувають під постійним наглядом лікаря, що має відповідну підготовку та досвід лікування безпліддя. Перша ін'єкція препарату Перговеріс® повинна проводитись під безпосереднім медичним контролем. Перед початком маніпуляції слідує: Вимити руки. Дуже важливо, щоб руки та всі предмети, якими необхідно користуватися, були максимально чистими. Підготувати чисту поверхню та розкласти на ній: флакон із препаратом; флакон із розчинником; 2 просочені антисептиком тампона; шприц; голку для приготування розчину та голку для підшкірного введення; контейнер для утилізації. З'єднати голку для приготування розчину зі шприцом. Зняти ковпачок з голки та набрати в шприц повітря до позначки 1 мл. Ввести голку у флакон з розчинником, проткнувши гумову кришку, натиснути на поршень шприца, щоб у флакон вийшло все повітря зі шприца, перевернути флакон дном догори і повільно набрати весь об'єм розчинника в шприц. Не торкаючись голки, обережно покласти заповнений розчинником шприц на чисту робочу поверхню. Приготування розчину для ін'єкції: зняти кришку з флакона з ліофілізатом Перговеріс®. Ввести голку шприца з розчинником у флакон, проткнувши гумову кришку флакона. Повільно введіть вміст шприца у флакон. Обертати флакон для кращого розчинення, але не трясти його. Після розчинення ліофілізату (яке зазвичай відбувається одразу) перевірити чистоту та прозорість отриманого розчину. Переконайтеся, що розчин не містить будь-яких частинок. Перевернути флакон дном догори та повільно набрати розчин назад у шприц. Вийняти голку із флакона. Змінити голку для приготування розчину на голку для підшкірного введення і видалити всі бульбашки повітря: якщо бульбашки повітря видно в шприці, повернути його голкою вгору і постукати обережно по шприцю, щоб всі бульбашки зібралися у верхній частині шприца. Натискати на поршень, доки всі бульбашки не зникнуть. Відразу після цього ввести розчин. Лікар повинен проінструктувати пацієнта, яку частину тіла краще робити ін'єкцію (живот чи передня поверхня стегна). Для ін'єкції необхідно: зібрати шкіру в невелику складку і одним рухом кисті ввести голку в утворену складку під кутом 45-90°. При ін'єкції повільно натискати на поршень, доки не буде введена вся доза. Після цього негайно вийняти голку та круговими рухами протерти місце ін'єкції тампоном з антисептиком. Утилізувати всі використані предмети та невикористаний залишок розчину відразу після ін'єкції. Якщо випадково введена більша доза препарату Перговеріс®, ніж слід, необхідно проконсультуватися з лікарем. Випадки передозування невідомі, однак можливий розвиток СГЯ, детально описаного в розділах «Побічна дія» та «Особливі вказівки». Слід зазначити, що СГЯ найчастіше розвивається при застосуванні ХГч. Якщо пацієнт пропустив ін'єкцію препарату Перговеріс, не слід вводити подвійну дозу, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Перговеріс містить активні субстанції гонадотропінів, які можуть викликати побічні реакції різного ступеня тяжкості, тому препарат повинен призначатися тільки лікарем, який має відповідну спеціалізацію та досвід лікування безпліддя. Початку терапії має передувати обстеження безплідної пари, зокрема, мають бути проведені дослідження для виключення гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії, гіпоталамо-гіпофізарних новоутворень. Для проведення терапії гонадотропінами лікар повинен мати необхідне обладнання і достатній час для спостереження за пацієнткою. Безпечна та ефективна терапія препаратом Перговеріс вимагає регулярного моніторингу розвитку фолікулів за допомогою УЗД і, по можливості, контролю концентрації естрадіолу в сироватці крові. У хворих на порфірію, а також за наявності порфірії у родичів, під час терапії препаратом Перговеріс® потрібно проводити ретельний моніторинг. При погіршенні стану або появі перших ознак цього захворювання може знадобитися припинення терапії. Препарат Перговеріс містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в 1 дозі, тобто не є значним джерелом натрію. Препарат Перговеріс® містить 30 мг сахарози в одній дозі, що має враховуватися при призначенні препарату пацієнткам із супутнім цукровим діабетом. При оваріальній стимуляції підвищується ризик гіперстимуляції яєчників через можливість надмірної естрогенної відповіді та множинного розвитку фолікулів. Слід використовувати найменші ефективні дози. Відомо про існування індивідуальної варіабельності відповіді під час лікування р-ФСГч/р-ЛГч, зокрема недостатньої відповіді в деяких пацієнток. У клінічних дослідженнях застосування комбінації лутропіну альфа та фолітропіну альфа призводило до збільшення чутливості яєчників до гонадотропінів. У разі необхідності збільшення дози р-ФСГч її рекомендується підвищувати на 37,5-75 МО фолітропіну альфа кожні 7-14 днів. Синдром гіперстимуляції яєчників СГЯ необхідно диференціювати від неускладненого збільшення яєчників. Клінічні симптоми СГЯ можуть виявлятися з наростаючою вираженістю. Характерно значне збільшення розмірів яєчників, високий рівень статевих гормонів, збільшення судинної проникності, що призводить до накопичення рідини в черевній, плевральній та рідше перикардіальній порожнинах. Для тяжкого СГЯ найбільш характерними є наступні симптоми: біль і відчуття розпирання в животі, виражене збільшення розміру яєчників, підвищення маси тіла, задишка, олігурія, шлунково-кишкова симптоматика (нудота, блювання, діарея); мають місце гіповолемія, гемоконцентрація, порушення електролітного балансу, асцит, гемоперитонеум; плевральний випіт, гострий респіраторний дистрес-синдром, тромбоемболічні розлади. У дуже поодиноких випадках важкий СГЯ може ускладнитися перекрутом яєчника, тромбоемболією легеневої артерії, ішемічним інсультом або інфарктом міокарда. Якщо індукування овуляції не призначався ХГч, то надмірна відповідь яєчників викликає розвиток істотної гіперстимуляції в окремих випадках. Тому за надмірної відповіді яєчників на стимуляцію ХГЛ не призначають, а пацієнткам рекомендують утриматися від коїтусу або використовувати бар'єрні методи контрацепції не менше 4-х днів. СГЯ може швидко прогресувати (від доби до кількох днів) до тяжкого стану, тому після введення ХГЛ необхідно спостереження протягом як мінімум двох тижнів. Для мінімізації ризику СГЯ та багатоплідної вагітності регулярно використовують УЗД та оцінку концентрації естрадіолу у сироватці крові. При ановуляції ризик розвитку СГЯ збільшується при концентрації естрадіолу > 900 пг/мл (3300 пмоль/мл) та наявності більше > 3 фолікулів діаметром не менше 14 мм. Суворе дотримання рекомендованого дозування препарату Перговеріс і фолітропіну альфа, а також ретельний моніторинг терапії, мінімізує ризик розвитку СГЯ та багатоплідної вагітності. При настанні вагітності ступінь тяжкості СГЯ може посилитися, яке тривалість - збільшитися. Найчастіше СГЯ виникає після припинення гормональної терапії та досягає свого максимуму через 7-10 днів після цього. Як правило, СГЯ мимоволі зникає з настанням менструації. При розвитку тяжкої форми СГЯ терапія гонадотропінами, якщо вона ще триває, має бути припинено. Пацієнтку слід госпіталізувати та призначити специфічну для СГЯ терапію. У пацієнток із синдромом полікістозних яєчників ризик розвитку СГЯ вищий. Багатоплідна вагітність Частота багатоплідної вагітності та пологів при індукції овуляції вища порівняно з природним зачаттям; Найчастішим варіантом при багатоплідності є двійня. Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності потрібний ретельний моніторинг оваріальної відповіді. При ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов'язаний, головним чином, з кількістю перенесених ембріонів, їх життєздатністю та віком пацієнтки. Невиношування вагітності Частота невиношування вагітності після індукції овуляції та програм ДРТ вища, ніж у популяції. Ектопічна вагітність У пацієнток із захворюваннями маткових труб в анамнезі підвищений ризик позаматкової вагітності. Імовірність позаматкової вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій становить від 2 до 5% порівняно з 1-1,5% у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи Є повідомлення про доброякісні та злоякісні новоутворення яєчника та інших репродуктивних органів у жінок після проведення численних та різноманітних курсів лікування безпліддя. На сьогодні зв'язку між терапією гонадотропінами та підвищеним ризиком новоутворень при безплідді встановлено не було. Вроджені аномалії розвитку Частота вроджених аномалій після застосування програм допоміжних репродуктивних технологій може бути трохи вище, ніж при природній вагітності та пологах. Проте невідомо, чи це пов'язано з факторами, що зумовлюють безпліддя пари або безпосередньо з процедурами ДРТ. На основі даних клінічних досліджень та постреєстраційного моніторингу, не виявлено ознак того, що застосування гонадотропінів при лікуванні безпліддя підвищує ризик розвитку вроджених аномалій у потомства пацієнтів. Тромбоемболічні ускладнення У пацієнток з нещодавно перенесеними або поточними тромбоемболічними захворюваннями, а також при ймовірному ризику їх виникнення застосування гонадотропінів може збільшити цей ризик або ускладнити перебіг цих захворювань. Для пацієнток цієї групи користь від терапії має бути співвіднесена з можливим ризиком. Слід зазначити, що вагітність сама собою несе підвищений ризик тромбоемболічних порушень. Пацієнтки повинні бути обізнані про перераховані вище ризики перед початком терапії. При безпосередньому виникненні СГЯ або багатоплідної вагітності слід розглянути рішення щодо припинення терапії. Необхідно інформувати лікаря про всі типи алергічних реакцій, які є у пацієнтки, а також про всі препарати, що використовуються на початок лікування препаратом Перговеріс®. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 кап. Активна речовина: прогестерон (мікронізований) 100 мг Допоміжні речовини: олія арахісова – 147. 5 мг, соєвий лецитин – 2.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: прогестерон (мікронізований) 200мг. Допоміжні речовини: олія арахісова - 295 мг, соєвий лецитин - 5 мг.

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: прогестерон – 10,0 мг або 25,0 мг; допоміжні речовини: бензилбензоат – 0,2 мл; оливкова олія – до 1 мл. По 1 мл у ампули нейтрального скла з точками надлому або кільцями. По 10 ампул разом з інструкцією із застосування поміщають у коробку з картону. По 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки. По 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, масляниста рідина світло-жовтого або золотисто-жовтого кольору. Примітка. У процесі зберігання допускається випадання кристалів або кристалізація всього вмісту ампули. У разі випадання кристалів або кристалізації всього вмісту ампули, ампулу слід нагріти в киплячій водяній бані при струшуванні. Якщо кристали зникнуть і розчин стане прозорим, а при охолодженні до 36-38 ° С кристали знову не випадуть, препарат придатний до застосування.Фармакотерапевтична групаГестаген.ФармакокінетикаАбсорбція Швидко та практично повністю всмоктується після внутрішньом'язового введення. Максимальна концентрація в плазмі після внутрішньом'язового введення прогестерону досягається протягом 8 годин і залишається вищою за базальний рівень протягом 24 годин. Розподіл Прогестерон активно зв'язується з білками плазми крові, головним чином, з альбуміном (50-54%) та кортикостероїд-зв'язуючим глобуліном (43-48%). Метаболізм Метаболізується в печінці з утворенням метаболітів – прегнандіолу та прегнанолону, які кон'югують з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Також у метаболізмі бере участь ізофермент CYP2C19. Виведення Метаболіти прогестерону виводяться нирками – 50-60%, через кишечник – понад 10%. Кількість метаболітів, що виводяться нирками, коливається залежно від фази жовтого тіла. Період напіввиведення – кілька хвилин.ФармакодинамікаГормон жовтого тіла, має гестагенну дію. Зв'язуючись з рецепторами на поверхні клітин органів-мішеней, проникає в ядро, де, активуючи дезоксирибонуклеїнову кислоту, стимулює синтез рибонуклеїнової кислоти. Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається фолікулярним гормоном, в секреторну, а після запліднення створює необхідні умови для імплантації та розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб, стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози та індукує лактацію. Сприяє розвитку нормального ендометрію. Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози, збільшуючи концентрації базального та стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення альдостерону; у малих дозах прискорює, а великих – пригнічує продукцію гонадотропних гормонів гіпофізу; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту нирками.Показання до застосуванняБезпліддя внаслідок недостатності жовтого тіла яєчника у разі непереносимості чи протипоказання до застосування препарату прогестерону перорально чи інтравагінально.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до прогестерону або будь-якої з допоміжних речовин препарату; діагностовані або підозрювані новоутворення молочної залози чи статевих органів; печінкова недостатність тяжкого ступеня або тяжкі захворювання печінки, у тому числі злоякісні пухлини печінки, нині або в анамнезі; вагітність (можливе лише інтравагінальне застосування прогестерону); період грудного вигодовування; ідіопатична жовтяниця, свербіж або герпес під час попередньої вагітності; тромбоемболічні порушення (тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт), внутрішньочерепний крововилив або наявність даних станів/захворювань в анамнезі; тромбоз глибоких вен; тромбоз судин сітківки; тромбофлебіт нині чи анамнезі; кровотечі з піхви неясного генезу; неповний аборт або викидень, що не відбувся, або ектопічна вагітність; порфірія; вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату у даній віковій групі). Обережно: захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія; гіперліпопротеїнемія, печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості; фоточутливість.Вагітність та лактаціяЗастосування прогестерону у цій лікарській формі у період вагітності протипоказане. Прогестерон проникає у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказане у період грудного вигодовування.Побічна діяНебажані реакції розподілені за системно-органними класами відповідно до словника MedDRA. Порушення з боку імунної системи: свербіж шкіри, висип, кропив'янка, анафілактоїдні реакції. Порушення ендокринної системи: гірсутизм. Порушення з боку обміну речовин та харчування: набряки, збільшення маси тіла. Порушення психіки: апатія, дисфорія, депресія, лабільність настрою. Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, астенія, неврит зорового нерва. Порушення органу зору: порушення зору. Порушення з боку судин: підвищення артеріального тиску, тромбоемболія (у тому числі легеневої артерії), тромбоз судин головного мозку або вен сітківки, тромбофлебіт, геморагічний висип. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, здуття живота, запор, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: холецистит, холестатична жовтяниця, холестатичний гепатит, калькульозний холецистит. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: зміна лібідо; "проривна" кровотеча; "мажуть" кров'янисті виділення; аменорея; скорочення менструального циклу; ерозія шийки матки; спазм м'язів матки, виділення з піхви, свербіж та відчуття дискомфорту у піхві, вульвовагініт, синдром гіперстимуляції яєчників, "припливи", злоякісні захворювання молочної залози; зміна в'язкості секрету шийки матки; передменструальний синдром; галакторея; збільшення, біль та напруга молочних залоз. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у спині. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: акне, алопеція, багатоформна еритема, вузлова еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: цистит. Загальні розлади та порушення у місці введення: гіпертермія; гіперемія, подразнення та/або біль у місці введення, гематома, ущільнення, набряк та свербіж у місці ін'єкції, загальне нездужання, втома. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрогестерон посилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів; зменшує лактогенний ефект окситоцину. Одночасне застосування з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки системи цитохрому Р450 (ізоферменту CYP3A4), такими як барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, препарати звіробоя. . Ступінь вираженості зазначених взаємодій може варіювати у різних пацієнток, тому прогноз клінічних ефектів перелічених взаємодій утруднений. Кетоконазол може збільшити біодоступність прогестерону. Прогестерон може підвищувати концентрацію кетоконазолу та циклоспорину. Прогестерон може зменшити ефективність бромокриптину. Прогестерон може спричинити зниження толерантності до глюкози, внаслідок чого – збільшити потребу в інсуліні або інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток із цукровим діабетом. Біодоступність прогестерону може бути знижена у пацієнток, що палять, і при надмірному вживанні алкоголю.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово. Перед введенням ампулу з препаратом необхідно нагріти до 30-40 ° С, препарат глибоко вводити в сідничний м'яз. При безплідді внаслідок недостатності жовтого тіла яєчника – 12,5 мг на добу протягом 2 тижнів з моменту овуляції. Застосування в спеціальних клінічних групах: Пацієнти похилого віку: ефективність та безпека у пацієнток похилого віку (старше 65 років) не встановлено. Показання для застосування препарату в похилому віці відсутні. Вік до 18 років: відсутні дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату у цій віковій групі. Показання для застосування препарату у дітей та підлітків відсутні (див. разд. "Протипоказання"). Пацієнти з порушеннями функції печінки: застосування препарату у пацієнток із тяжким порушенням функції печінки протипоказане. У пацієнток з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості препарат застосовують з обережністю. Пацієнти з порушеннями функції нирок: у пацієнток із порушенням функції нирок препарат застосовують з обережністю.ПередозуванняСимптоми: сонливість, минуще запаморочення, ейфорія, скорочення менструального циклу, дисменорея. У деяких пацієнток середня терапевтична доза може бути надмірною через наявну або нестабільну ендогенну секрецію прогестерону, підвищену чутливість до прогестерону або занадто низьку концентрацію естрадіолу. Лікування: дані прояви передозування можуть бути зменшені шляхом зниження дози, відновлення високої естрогенізації або переходу на застосування прогестерону з інтравагінальним шляхом введення. За потреби проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо початку застосування препарату Прогестерон необхідне проведення медичного обстеження, що включає обстеження молочних залоз та органів малого тазу та дослідження мазка за Папаніколау. Через ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень слід припинити застосування препарату у разі виникнення: зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки; мігрені; артеріальної або венозної тромбоемболії, тромбофлебіту, тромбозу, незалежно від локалізації. За наявності тромбофлебіту в анамнезі пацієнтка повинна перебувати під ретельним наглядом. Препарат Прогестерон застосовують з обережністю у пацієнток із захворюваннями та станами, які можуть посилюватися при затримці рідини (артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, хронічна ниркова недостатність, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма); у пацієнток із цукровим діабетом; порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; фоточутливістю. Необхідно спостерігати за пацієнтками з депресією в анамнезі, і у разі розвитку депресії тяжкого ступеня необхідно відмінити препарат. При тривалому лікуванні прогестероном необхідно регулярно проводити медичні огляди (включно з обстеженням функції печінки); лікування необхідно відмінити у разі виникнення відхилень від нормальних показників функціональних проб печінки або холестатичної жовтяниці. При застосуванні прогестерону можливе зниження толерантності до глюкози та збільшення потреби в інсуліні та інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток із цукровим діабетом. У разі появи аменореї в процесі лікування необхідно виключити наявність вагітності. У разі ациклічних кровотеч не слід застосовувати препарат до з'ясування причин, включаючи проведення гістологічного дослідження ендометрію. При застосуванні препарату Прогестерон з препаратами, що містять естроген, необхідно звертатися до інструкцій щодо їх застосування щодо ризиків венозної тромбоемболії. Застосування прогестерону може проводити результати деяких лабораторних аналізів, включаючи показники функції печінки, щитовидної залози; параметри коагуляції; концентрацію прегнандіолу. Допускається випадання кристалів. У разі випадання кристалів ампулу слід нагріти в киплячій водяній бані при струшуванні до розчинення кристалів. Якщо розчин стане прозорим, і при охолодженні до 36-38 ° С кристали знову не випадуть, препарат придатний до вживання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему