Антипаразитные и противомикробные

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Діюча речовина: Бензилбензоат медичний – 10,0 г або 20,0 г; Допоміжні речовини: Триетаноламін термостабільний (троламін); стеаринова кислота; поліетиленоксид 400 (макрогол 400); вода очищена. По 25, 50 г в банки темного скла з трикутним віночком з полімерними кришками натягуються. По 25, 30 г в алюмінієві туби. Кожну банку або тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається укладання банок або туб з рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку.Опис лікарської формиМазь від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору зі специфічним запахом. Допускається наявність бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаПротикоростковий засіб.ФармакокінетикаПроникає у верхні шари епідермісу, не всмоктується у системний кровотік.ФармакодинамікаПротипаразитарний препарат для зовнішнього застосування. Чинить токсичну дію щодо коростяного кліща. Викликає загибель личинок і дорослих коростяних особин до лящів, загибель настає через 7-32 хв. Проходить хітиновий покрив і накопичується в організмі кліща в токсичних кінцівках; не діє на яйця.Показання до застосуванняКороста. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензилбензоату та інших компонентів препарату, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років (для 20% мазі), дитячий вік до 3 років (для 10% мазі).Побічна діяПечіння, гіперемія шкіри, алергічні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено, однак, як і всі протипаразитарні засоби, бензилбензоат не рекомендується застосовувати одночасно з іншими зовнішніми лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Для дорослих застосовують 20% мазь, для дітей – 10%. Мазь наносять після миття на ніч на весь шкірний покрив, виключаючи обличчя та волосисту частину голови, втирають руками, які не миють до ранку, на одне втирання витрачається 30-40 г мазі. На четвертий день обробку повторюють, на п'ятий день необхідно вимитися зі зміною білизни. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняОскільки при місцевому застосуванні бензилбензоат практично не всмоктується у системний кровообіг, випадків передозування препарату не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування хворому доцільно прийняти гарячий душ для механічного видалення з поверхні шкіри кліщів, а також розпушування поверхневого шару епідермісу (для полегшення проникнення препарату). Після кожного вимушеного миття рук необхідно їх знов обробити. Лікування хворих, виявлених в одному осередку, а також контактних осіб, повинно проводитися одночасно, щоб уникнути повторного зараження. Збереження сверблячки після лікування не є показанням для призначення додаткового курсу специфічної терапії. Сверблячка є реакцією організму на вбитого кліща та продукти його життєдіяльності та зникає при призначенні антигістамінних препаратів та мазей з глюкокортикостероїдами. Після лікування необхідний лікарський контроль протягом 2 тижнів, а за наявності ускладнень і триваліший час. Всі предмети, що стикалися із зараженою шкірою, повинні бути піддані ретельному обробленню. Постільні речі, білизна, рушники кип'ятять у розчині прального порошку протягом 5-10 хвилин. Верхній одяг прогладжують з обох боків гарячою праскою. Речі, які не підлягають термічній обробці, вивішують на відкрите повітря на 3 дні. Взуття, іграшки та інші предмети виключають із користування на 5 днів та поміщають у целофановий пакет. Матраци, подушки, ковдри також виключаються із використання на 5 днів або піддаються камерній дезінфекції. М'які меблі можна обробити препаратами для дезінсекції. У квартирі необхідно провести прибирання, миття підлоги з миючими засобами або додаванням дезінфікуючих засобів. Слід уникати попадання мазі у вічі, ніс, порожнину рота. При попаданні препарату: в порожнину рота: порожнину рота прополоскати водою або 2% теплим розчином гідрокарбонату натрію (“питної соди”); у шлунок: шлунок промивають 1–2% розчином гідрокарбонату натрію, водною сумішшю паленої магнезії та активованого вугілля (по 1–2 столовій ложці на склянку води); у ніс: рясно промити водою; у вічі: ретельно промити водою або розчином гідрокарбонату натрію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Діюча речовина: Бензилбензоат медичний – 10,0 г або 20,0 г; Допоміжні речовини: Триетаноламін термостабільний (троламін); стеаринова кислота; поліетиленоксид 400 (макрогол 400); вода очищена. По 25, 50 г в банки темного скла з трикутним віночком з полімерними кришками натягуються. По 25, 30 г в алюмінієві туби. Кожну банку або тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається укладання банок або туб з рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку.Опис лікарської формиМазь від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору зі специфічним запахом. Допускається наявність бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаПротикоростковий засіб.ФармакокінетикаПроникає у верхні шари епідермісу, не всмоктується у системний кровотік.ФармакодинамікаПротипаразитарний препарат для зовнішнього застосування. Чинить токсичну дію щодо коростяного кліща. Викликає загибель личинок і дорослих коростяних особин до лящів, загибель настає через 7-32 хв. Проходить хітиновий покрив і накопичується в організмі кліща в токсичних кінцівках; не діє на яйця.Показання до застосуванняКороста. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензилбензоату та інших компонентів препарату, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років (для 20% мазі), дитячий вік до 3 років (для 10% мазі).Побічна діяПечіння, гіперемія шкіри, алергічні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено, однак, як і всі протипаразитарні засоби, бензилбензоат не рекомендується застосовувати одночасно з іншими зовнішніми лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Для дорослих застосовують 20% мазь, для дітей – 10%. Мазь наносять після миття на ніч на весь шкірний покрив, виключаючи обличчя та волосисту частину голови, втирають руками, які не миють до ранку, на одне втирання витрачається 30-40 г мазі. На четвертий день обробку повторюють, на п'ятий день необхідно вимитися зі зміною білизни. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняОскільки при місцевому застосуванні бензилбензоат практично не всмоктується у системний кровообіг, випадків передозування препарату не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування хворому доцільно прийняти гарячий душ для механічного видалення з поверхні шкіри кліщів, а також розпушування поверхневого шару епідермісу (для полегшення проникнення препарату). Після кожного вимушеного миття рук необхідно їх знов обробити. Лікування хворих, виявлених в одному осередку, а також контактних осіб, повинно проводитися одночасно, щоб уникнути повторного зараження. Збереження сверблячки після лікування не є показанням для призначення додаткового курсу специфічної терапії. Сверблячка є реакцією організму на вбитого кліща та продукти його життєдіяльності та зникає при призначенні антигістамінних препаратів та мазей з глюкокортикостероїдами. Після лікування необхідний лікарський контроль протягом 2 тижнів, а за наявності ускладнень і триваліший час. Всі предмети, що стикалися із зараженою шкірою, повинні бути піддані ретельному обробленню. Постільні речі, білизна, рушники кип'ятять у розчині прального порошку протягом 5-10 хвилин. Верхній одяг прогладжують з обох боків гарячою праскою. Речі, які не підлягають термічній обробці, вивішують на відкрите повітря на 3 дні. Взуття, іграшки та інші предмети виключають із користування на 5 днів та поміщають у целофановий пакет. Матраци, подушки, ковдри також виключаються із використання на 5 днів або піддаються камерній дезінфекції. М'які меблі можна обробити препаратами для дезінсекції. У квартирі необхідно провести прибирання, миття підлоги з миючими засобами або додаванням дезінфікуючих засобів. Слід уникати попадання мазі у вічі, ніс, порожнину рота. При попаданні препарату: в порожнину рота: порожнину рота прополоскати водою або 2% теплим розчином гідрокарбонату натрію (“питної соди”); у шлунок: шлунок промивають 1–2% розчином гідрокарбонату натрію, водною сумішшю паленої магнезії та активованого вугілля (по 1–2 столовій ложці на склянку води); у ніс: рясно промити водою; у вічі: ретельно промити водою або розчином гідрокарбонату натрію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Діюча речовина: Бензилбензоат медичний – 10,0 г або 20,0 г; Допоміжні речовини: Триетаноламін термостабільний (троламін); стеаринова кислота; поліетиленоксид 400 (макрогол 400); вода очищена. По 25, 50 г в банки темного скла з трикутним віночком з полімерними кришками натягуються. По 25, 30 г в алюмінієві туби. Кожну банку або тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається укладання банок або туб з рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку.Опис лікарської формиМазь від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору зі специфічним запахом. Допускається наявність бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаПротикоростковий засіб.ФармакокінетикаПроникає у верхні шари епідермісу, не всмоктується у системний кровотік.ФармакодинамікаПротипаразитарний препарат для зовнішнього застосування. Чинить токсичну дію щодо коростяного кліща. Викликає загибель личинок і дорослих коростяних особин до лящів, загибель настає через 7-32 хв. Проходить хітиновий покрив і накопичується в організмі кліща в токсичних кінцівках; не діє на яйця.Показання до застосуванняКороста. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензилбензоату та інших компонентів препарату, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років (для 20% мазі), дитячий вік до 3 років (для 10% мазі).Побічна діяПечіння, гіперемія шкіри, алергічні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено, однак, як і всі протипаразитарні засоби, бензилбензоат не рекомендується застосовувати одночасно з іншими зовнішніми лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Для дорослих застосовують 20% мазь, для дітей – 10%. Мазь наносять після миття на ніч на весь шкірний покрив, виключаючи обличчя та волосисту частину голови, втирають руками, які не миють до ранку, на одне втирання витрачається 30-40 г мазі. На четвертий день обробку повторюють, на п'ятий день необхідно вимитися зі зміною білизни. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.ПередозуванняОскільки при місцевому застосуванні бензилбензоат практично не всмоктується у системний кровообіг, випадків передозування препарату не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування хворому доцільно прийняти гарячий душ для механічного видалення з поверхні шкіри кліщів, а також розпушування поверхневого шару епідермісу (для полегшення проникнення препарату). Після кожного вимушеного миття рук необхідно їх знов обробити. Лікування хворих, виявлених в одному осередку, а також контактних осіб, повинно проводитися одночасно, щоб уникнути повторного зараження. Збереження сверблячки після лікування не є показанням для призначення додаткового курсу специфічної терапії. Сверблячка є реакцією організму на вбитого кліща та продукти його життєдіяльності та зникає при призначенні антигістамінних препаратів та мазей з глюкокортикостероїдами. Після лікування необхідний лікарський контроль протягом 2 тижнів, а за наявності ускладнень і триваліший час. Всі предмети, що стикалися із зараженою шкірою, повинні бути піддані ретельному обробленню. Постільні речі, білизна, рушники кип'ятять у розчині прального порошку протягом 5-10 хвилин. Верхній одяг прогладжують з обох боків гарячою праскою. Речі, які не підлягають термічній обробці, вивішують на відкрите повітря на 3 дні. Взуття, іграшки та інші предмети виключають із користування на 5 днів та поміщають у целофановий пакет. Матраци, подушки, ковдри також виключаються із використання на 5 днів або піддаються камерній дезінфекції. М'які меблі можна обробити препаратами для дезінсекції. У квартирі необхідно провести прибирання, миття підлоги з миючими засобами або додаванням дезінфікуючих засобів. Слід уникати попадання мазі у вічі, ніс, порожнину рота. При попаданні препарату: в порожнину рота: порожнину рота прополоскати водою або 2% теплим розчином гідрокарбонату натрію (“питної соди”); у шлунок: шлунок промивають 1–2% розчином гідрокарбонату натрію, водною сумішшю паленої магнезії та активованого вугілля (по 1–2 столовій ложці на склянку води); у ніс: рясно промити водою; у вічі: ретельно промити водою або розчином гідрокарбонату натрію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузії: Діюча речовина: сульфаметоксазол 80 мг; триметоприм 16 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь, гідроксид натрію, етанол, бензиловий спирт, натрію метабісульфіт, вода д/і. 10 ампул по 5мл в упаковці.Фармакотерапевтична групаКомбінований антибактеріальний препарат, що містить сульфаметоксазол, що володіє середньою тривалістю дії, гальмує синтез фолевої кислоти шляхом конкурентного антагонізму з параамінобензойною кислотою, а також триметолрім-інгібітор бактеріальної редуктази дигідрофолієвої кислоти. Поєднання обох препаратів дає енергійний ефект антибактеріальної дії, у зв'язку з чим бактеріальна стійкість проявляється рідше, порівняно з іншими препаратами. Бісептол має широкий спектр антибактеріальної дії. Він активний щодо: Streptococcus (Streptococcus pneumoniae), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи ентеротоксогенні штами), Staphylococcus, Escherichia coli, Klebsiella, Enterobacter, Proteus mirabilis, Proteus sp. (включаючи Salmonella typhi та Salmonella paratyphi), Vibrio cholerae, Bacillus anthracis, Listeria spp., Nocardia asteroides, Bordclella pertussis, Enterococcus faecalis, Pasteurella spp., Brucella spp., Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae), Citrobacter, Enterobacter spp., Legionella pneumonia, Providencia, деякі види Pseudomonas (крім P.аerugenosa), Serratia marcescens, Yersinia spp., Morganella spp., Chlamydia spp. (в т.ч. Chlamydia trachomatis, Chlamydia psittaci), Shigella, Plasmodium spp.,Toxoplasma gondii, Pneumocystis carini, Actinomyces israelii, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Leishmania spp. Стійкі до препарату: Corynebacterium spp., Pseudomonas aerugenosa, Mycobacterium tuberculosis, Troponema spp., Leptospira spp., віруси. Пригнічує життєдіяльність кишкової палички, призводить до зменшення синтезу тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти та інших вітамінів групи В у кишечнику. Тривалість терапевтичного ефекту становить 7 год.ФармакокінетикаПрепарат швидко проникає у тканини та біологічні рідини організму. Добре розподіляється. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр і в грудне молоко. У легенях та сечі створює концентрації, що перевищують вміст у плазмі. У меншій мірі накопичуються в бронхіальному секреті, вагінальних виділеннях, секреті та тканинах передміхурової залози, рідини середнього вуха, спиномозкової рідини, жовчі, кістках, слині, водянистій волозі ока, грудному молоці, інтерстиціальній рідині. Розподіл обох препаратів різний: сульфаметоксазол розподіляється виключно у позаклітинному просторі, а триметоприм – як усередині клітин, так і позаклітинному просторі. Зв'язування з білками плазми – 66% у сульфаметоксазолу, у триметоприму – 45%. Обидва препарати метаболізуються у печінці. Більшою мірою метаболізується сульфаметоксазол (з утворенням ацетильованих похідних), метаболіти не мають протимікробної активності. Виводяться нирками, як шляхом фільтрації, так і шляхом активної секреції канальцями, у вигляді метаболітів (80% протягом 72 год) та у незміненому вигляді (20% сульфаметоксазолу, 50% триметоприму), концентрація діючих речовин у сечі значно вища, ніж у крові . Незначна кількість препарату виводиться через кишківник. T1/2 сульфаметоксазолу - 9-11 год, триметоприму - 10-12ч, у дітей - суттєво менше і залежить від віку: до першого року - 7-8ч, 1-10 років - 5-6 год. У літніх та пацієнтів з порушенням функції нирок T1/2 збільшується.ІнструкціяПрепарат слід вводити внутрішньовенно краплинно, після розведення (наприклад, 5% розчином декстрози, 0.9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера або 0.45% розчином натрію хлориду з 2.5% розчином декстрози). Розчин для інфузії необхідно приготувати одразу перед введенням, ретельно перемішавши. Після розведення отриманий розчин слід застосовувати протягом 6 год. Не слід застосовувати препарат у вигляді швидкої внутрішньовенної ін'єкції.Показання до застосуванняГострі та хронічні інфекції сечостатевих органів: уретрит, пієлонефрит, цистит, пієліт, простатит, епідидиміт, гонорея, м'який шанкер, венерична лімфогранульома, пахова гранульома; інфекції дихальний шляхів: бронхіт (гострий та хронічний); бронхоектатична хвороба, крупозна пневмонія, бронхопневмонія, пневмоцистна пневмонія, емпієма плеври, абсцес легені; інфекції ЛОР-органів: середній отит, синусит, ларингіт, ангіна, скарлатина; інфекції ШКТ: черевний тиф, паратиф, сальмонеллоносійство, холера, дизентерія, холецистит, холангіт, гастроентерити, спричинені ентеротоксичними штамами E.coli; інфекції шкіри та м'яких тканин: акне, фурункульоз, піодермія, абсцес та ранові інфекції, інфекції після хірургічних втручань; сепсис, гострий бруцельоз, токсоплазмоз, остеомієліт, остеоартикулярні інфекції, американський бластомікоз,малярія (Plasmodium falciparum), кашлюк (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосуванняМегалобластна анемія на фоні дефіциту фолієвої кислоти, апластична анемія, В12-дефіцитна анемія, агранулоцитоз, лейкопенія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпербілірубінемія у дітей; печінкова та/або ниркова недостатності кліренс креатиніну менше 15 мл/хв); вік до 6 років (тільки для внутрішньом'язового введення); вагітність; період лактації; підвищена індивідуальна чутливість до сульфаніламідів або триметоприму. Не слід застосовувати препарат у недоношених, новонароджених та немовлят до 2 місяців життя. З обережністю застосовується при дефіциті фолієвої кислоти, бронхіальній астмі, захворюваннях щитовидної залози, порушення функції печінки та нирок.Вагітність та лактаціяНе слід призначати препарат під час вагітності та в період грудного вигодовування. Не слід застосовувати препарат у недоношених, новонароджених та немовлят до 2 місяців життя. Дітям віком до 12 років добову дозу призначають із розрахунку 36 мг/кг маси тіла у двох рівних дозах.Побічна діяБісептол зазвичай добре переноситься хворими. Однак, можуть відзначатися в наступні ефекти: З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, гастрит, абдомінальні болі, глосит, стоматит, холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, псевдомембранозний ентероколіт, нудота, блювання, діарея, некроз печінки. З боку ЦНС: головний біль та запаморочення. В окремих випадках – асептичний менінгіт, депресія, апатія, тремор, периферичні неврити. З боку дихальної системи: бронхоспазм, легеневі інфільтрати. З боку органів кровотворення: рідко – нейтропенія, агранулоцитоз, мегалобластна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: поліурія, інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, кристалурія, гематурія, підвищення вмісту сечовини, гіпокреатинінемія, токсична нефропатія з олігурією та анурією. З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія. Алергічні реакції: шкірні висипання та свербіння, фотосенсибілізація, висипання, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, алергічний міокардит, підвищення температури тіла, набряк Квінке, почервоніння склер. Місцеві реакції: тромбофлебіт (у місці венопункції), болючість у місці введення. Інші: гіпоглікемії.Взаємодія з лікарськими засобамиБісептол посилює дію фенітоїну, пероральних гіпоглікемічних засобів, похідних варфарину (подовження протромбінового часу, кровотеча). У хворих похилого віку у комбінації із сечогінними засобами (зокрема, з тіазидними діуретиками), підвищується ризик розвитку тромбоцитопенії. Одночасне застосування з циклоспорином зменшує його концентрацію у крові. Не слід вводити препарат внутрішньовенно у комбінації з лікарськими препаратами та розчинами, що містять бікарбонати. Бісептол фармацевтично сумісний з такими препаратами: декстроза для внутрішньовенних інфузій 5%, натрію хлорид для внутрішньовенних інфузій 0.9%, суміш 0.18% натрію хлориду і 4% декстрози для внутрішньовенних інфузій, 6% декстран 7 у 5% декстрозі або у фізіологічному розчині, 10% декстран 40 для внутрішньовенних інфузій у 5% декстрозі або фізіологічному розчині, розчині Рінгера для ін'єкцій. Збільшує антикоагулянтну активність непрямих коагулянтів, посилює дію гіпоглікемічних засобів та метотрексату. Знижує інтенсивність печінкового метаболізму фенітоїну (подовжує його Т1/2 на 39%) та варфарину, посилюючи їхній ефект. Рифампіцин скорочує T1/2 триметоприму. Піриметамін у дозах, що перевищують 25 мг/тиж, збільшує ризик розвитку мегалобластної анемії. Діуретики (частіше тіазиди) збільшують ризик розвитку тромбоцитопенії. Знижують ефект бензокаїну, прокаїну, прокаїнаміду та інших лікарських засобів, в результаті гідролізу яких утворюється ПАБК. Між діуретиками (тіазиди, фуросемід та ін.) та пероральними гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини) з одного боку та протимікробними сульфаніламідами з іншого - можливий розвиток перехресної алергічної реакції. Феніноїн, барбітурати, ПАСК посилюють прояви дефіциту фолієвої кислоти. Похідні саліцилової кислоти посилюють дію. Аскорбінова кислота, гексаметилентетрамін та інші лікарські засоби, що закисляють сечу, збільшують ризик розвитку кристалурії. Колестермін знижує абсорбцію, тому його слід приймати через 1 годину після або за 4-6 годин до прийому котримоксазолу. Знижує надійність пероральної контрацепції (пригнічує кишкову мікрофлору та зменшує кишково-печінкову циркуляцію гормональних сполук).Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років призначають по 960 мг (2 ампули по 5 мл, розведені у 250 мл розчину) через кожні 12 год. У особливо тяжких випадках слід призначати по 1440 мг (3 ампули) 2-3 рази на добу. Дітям віком до 12 років добову дозу призначають із розрахунку 36 мг/кг маси тіла у двох рівних дозах. Хворим із нирковою недостатністю (при кліренсі креатиніту 15-30 мл/хв) призначають 50% середньої терапевтичної дози.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, кишкова коліка, запаморочення, біль голови, сонливість, депресія, непритомність, сплутаність свідомості, порушення зору, лихоманка, гематурія, кристалурія; при тривалому передозуванні – тромбоцитопенія, лейкопенія, мегалобластна анемія. жовтяниця. Лікування: промивання шлунка, підкислення сечі збільшує виведення триметоприму, прийом рідини всередину, в/м - 5-15 мг/добу, кальцію фолінату (усуває дію триметоприму на кістковий мозок), при пригніченні кровотворних функцій кісткового мозку, викликаному триметопримом, для стимулювання застосовують препарати фолієвої кислоти внутрішньом'язово (3-6 мг на добу. Курс лікування – 5-7 днів), при необхідності – гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ хворих на СНІД, лікованих котримоксазолом, у зв'язку з інфекцією Pneumocystis carinii, частіше відзначаються небажані ефекти: шкірні висипання, підвищення температури тіла, лейкопенія. Бажано визначати концентрацію сульфаметоксазолу у плазмі кожні 2-3 дні безпосередньо перед черговим вливанням. Якщо концентрація сульфаметоксазолу перевищує 150 мкг/мл, лікування має бути перервано доти, доки вона не знизиться нижче 120 мкг/мл. При тривалому лікуванні слід систематично проводити дослідження периферичної крові, функціональний стан печінки та нирок. Літнім пацієнтам рекомендується додаткове призначення фолієвої кислоти (3-6 мг на добу), що не порушує протимікробної активності препарату. Особлива обережність повинна проявлятися при лікуванні хворих похилого віку з підозрою на вихідну нестачу фолатів. Для профілактики кристалурії рекомендується підтримувати достатній обсяг сечі, що виділяється. Імовірність токсичних та алергічних ускладнень сульфаніламідів значно збільшується при ускладненні фільтраційної функції нирок. Недоцільно також на тлі лікування вживати харчові продукти, що містять у великій кількості ПАБК-зелені частини рослин (цвітна капуста, шпинат, бобові), морква, помідори. Слід уникати надмірного сонячного та ультрафіолетового опромінення. Не рекомендується застосовувати при тонзилітах, фарингітах, викликаних бета-гемолітичним стрептококом групи А через широко поширену резистентність штамів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діючі речовини: сульфаметоксазол – 400,0 мг; триметоприм – 80,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 177,00 мг, тальк – 15,00 мг, магнію стеарат – 5,00 мг, полівініловий спирт – 3,00 мг. По 20 таблеток у блістер із ПВХ/Al фольги. По 1 блістеру в картонній пачці з інструкцією із застосування. По 14 таблеток у блістер із ПВХ/Al фольги. По 2 блістери в картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПлоскі, круглі таблетки білого з жовтуватим відтінком кольору, з фаскою, гравіюванням «Bs» і ризиком.Фармакотерапевтична групаПротимікробний комбінований засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після перорального прийому сульфаметоксазолу+триметоприму швидко та повністю всмоктуються у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту. Через 1-4 години після одноразового прийому 160 мг триметоприму + 800 мг сульфаметоксазолу максимальні концентрації триметоприму в плазмі становлять 1,5-3 мкг/мл, а сульфаметоксазолу – 40 80 мкг/мл. При багаторазовому прийомі з інтервалом 12 годин мінімальні рівноважні концентрації через 2-3 дні стабілізуються в межах 1,3-2,8 мкг/мл для триметоприму та 32-63 мкг/мл для сульфаметоксазолу. Біодоступність Всмоктування сульфаметоксазолу+триметоприму є повним, що відповідає 100% абсолютної біодоступності при пероральному застосуванні обох компонентів. Розподіл Об'єм розподілу триметоприму становить близько 1,6 л/кг, сульфаметоксазолу – близько 0,2 л/кг. Зв'язуюча здатність білків плазми досягає 37% для триметоприму та 62% для сульфаметоксазолу. Триметоприм дещо краще сульфаметоксазолу проникає в незапалену тканину передміхурової залози, насіннєву рідину, секрет піхви, слину, здорову та запалену тканину легень, жовч, у той час як у спинномозкову рідину та водянисту вологу ока обидва компоненти препарату проникають однаково. Великі кількості триметоприму і трохи менші кількості сульфаметоксазолу надходять з кровотоку в інтерстиціальну та інші екстравазальні рідини організму, при цьому концентрації триметоприму і сульфаметоксазолу перевищують мінімальні концентрації для більшості чутливих мікроорганізмів. У людини триметоприм та сульфаметоксазол виявляються у плаценті, крові пуповини, у навколоплідних водах та тканинах плода (печінка, легені), що вказує на проникнення обох речовин через плацентарний бар'єр. Як правило, концентрації триметоприму у плода близькі до таких у матері, а концентрації сульфаметоксазолу у плода нижче, ніж у матері. Обидві речовини виділяються із грудним молоком. Концентрації в грудному молоці близькі (триметоприм) або нижче (сульфаметоксазол) у плазмі матері. Метаболізм Приблизно 30% дози триметоприму піддається метаболізму. Відповідно до результатів дослідження in vitro з печінковими мікросомами людини, не можна виключати роль ізоферментів CYP3A4, CYP1А2 та CYP2C9 в окисному метаболізмі триметоприму. Основними метаболітами триметоприму є 1- і 3-оксиди і 3'- і 4'-гідроксипохідні. Деякі метаболіти мають антимікробну активність. Близько 80% дози сульфаметоксазолу метаболізується у печінці, переважно шляхом N4-ацетилювання (приблизно 40%) та меншою мірою шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою. Сульфаметоксазол піддається окисному метаболізму. Перший ступінь окиснення, що призводить до утворення похідних гідроксиламіну, каталізується ізоферментом CYP2C9. Виведення Періоди напіввиведення двох компонентів дуже близькі один до одного (в середньому, 10 годин для триметоприму та 11 годин для сульфаметоксазолу). Обидві речовини, а також їх метаболіти виводяться майже виключно через нирки, як шляхом клубочкової фільтрації, так і канальцевої секреції, внаслідок чого концентрації обох активних речовин у сечі значно вищі, ніж у крові. Приблизно дві третини дози триметоприму та одна п'ята дози сульфаметоксазолу виводяться нирками у незмінному вигляді. Загальний плазмовий кліренс триметоприму становить 1,9 мл/хв/кг, сульфаметоксазолу – 0,32 мл/хв/кг. Невелика частина активних речовин виводиться кишківником. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Діти Фармакокінетика триметоприму та сульфаметоксазолу залежить від віку (згідно з результатами досліджень у дітей з нормальною функцією нирок). Відзначається зниження швидкості виведення сульфаметоксазолу+триметоприму у дітей до 2-х місяців, проте потім швидкість виведення та загальний кліренс зростають, а період напіввиведення зменшується. Дані зміни фармакокінетики найбільш помітні у новонароджених віком 1,7-24 місяців і зменшуються з віком (якщо порівнювати дітей віком від 1 до 3,6 років, від 7,5 до 10 років та дорослих пацієнтів). Пацієнти похилого віку Зважаючи на важливість ниркового кліренсу при виведенні триметоприму, а також фізіологічне зниження кліренсу креатиніну з віком, очікується зниження ниркового кліренсу та загального кліренсу триметоприму у літніх пацієнтів. Фармакокінетика сульфаметоксазолу менш залежна від віку, тому що нирковий кліренс сульфаметоксазолу становить лише 20% його загального кліренсу. Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв) періоди напіввиведення обох компонентів препарату збільшуються, що потребує корекції дози. Фракційний і безперервний перитонеальний діаліз не істотно впливають на виведення сульфаметоксазолу+триметоприму. Під час гемодіалізу та гемофільтрації концентрація сульфаметоксазолу+триметоприму в плазмі значно знижується. Рекомендується підвищувати дозу сульфаметоксазолу+триметоприму на 50% після кожного сеансу гемодіалізу. Діти з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну Пацієнти з порушенням функції печінки У пацієнтів з помірним та тяжким ступенем порушень функції печінки фармакокінетика триметоприму та сульфаметоксазолу значно не відрізняється від такої у здорових добровольців. Пацієнти з муковісцидозом У пацієнтів з муковісцидозом відзначається підвищення ниркового кліренсу триметоприму та метаболічного кліренсу сульфаметоксазолу. В обох компонентів препарату підвищується сумарний плазмовий кліренс та знижується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований бактерицидний хіміотерапевтичний засіб Препарат містить дві активні речовини, які мають синергічну дію, блокуючи два ферменти, що каталізують послідовні стадії біосинтезу фолінової кислоти в мікроорганізмах. Завдяки цьому механізму бактерицидна дія in vitro досягається при таких концентраціях, у яких окремі компоненти препарату мають лише бактеріостатичний ефект. Крім цього, препарат часто буває ефективним щодо збудників, стійких до одного з його компонентів. In vitro антибактеріальна дія препарату охоплює широкий спектр грампозитивних та грамнегативних патогенних мікроорганізмів, хоча чутливість може залежати від географічного розташування. Зазвичай чутливі збудники (мінімальна переважна концентрація (МПК)) Коки: Branhamella catarrhalis. Грамотрицательные микроорганизмы: Haemophilus influenzae (β-лактамазообразующие и β лактамазонеобразующие штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Е. coli, Citrobacter freundii, другие виды Citrobacter, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, другие виды Klebsiella, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Hafnia alvei, Serratia marcescens , Serratis liquefaciens, інші види Serratia, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Shigella spp., Yersinia enterocolitica, інші види Yersinia, Vibrio cholerae. Різні грамнегативні мікроорганізми: Edwardsiella tarda, Alcaligenes faecalis, Pseudomonas cepacia, Burkholderia (Pseudomonas) pseudomallei. Клінічний досвід показує, що чутливими можуть бути і Brucella, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Pneumocystis jirovecii, Cyclospora cayetanensis. Частково чутливі збудники (МПК=80-160 мг/л по сульфаметоксазолу) Коккі: Staphylococcus aureus (метициліночутливі та метициліностійкі штами), Staphylococcus spp. (коагулазонегативні), Streptococcus pneumoniae (пеніциліночутливі та пеніциліностійкі штами). Грамнегативні палички: Haemophilus ducreyi, Providencia rettgeri, інші види Providencia, Salmonella typhi, Salmonella enteritidis, Stenotrophomonas maltophilia (раніше називалася Xanthomonas maltophilia). Різні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter Iwoffi, Acinetobacter anitratus (головним чином, A. baumanii), Aeromonas hydrophila. Стійкі збудники (МПК >160 мг/л за сульфаметоксазолом) Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, Treponema pallidum. Якщо сульфаметоксазол+триметоприм призначається емпірично, необхідно враховувати місцеві особливості стійкості до препарату потенційних збудників конкретного інфекційного захворювання. При інфекціях, які можуть бути спричинені частково чутливими мікроорганізмами, рекомендується провести пробу на чутливість, щоб унеможливити резистентність збудника. Чутливість до сульфаметоксазолу+триметоприму можна визначити стандартними методами, наприклад, методом дисків або методом розведення, рекомендованим Інститутом клінічних та лабораторних стандартів (ІКЛЗ). ІКЛС рекомендує наступні критерії чутливості:     Метод дисків*, діаметр зони придушення зростання (мм) Метод розведення**, МПК (мкг/мл) триметоприм сульфаметоксазол Enterobacteriасеае Чутливі ≥16 ≤2 ≤38 Частково чутливі 11-15 - - Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Acinetobacter spp. Чутливі ≥16 ≤2 ≤38 Частково чутливі 11-15 - - Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Burkholderia сераcia Чутливі ≥16 ≤2 ≤38 Частково чутливі 11-15 - - Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Stenotrophomonas maltophilia Чутливі ≥16 ≤2 ≤38 Частково чутливі 11-15 - - Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Інші бактерії, крім Enterobacteriасеае *** Чутливі - ≤2 ≤38 Частково чутливі - - - Стійкі - ≥4 ≥76 Staphylococcus spp. Чутливі ≥16 ≤2 ≤38 Частково чутливі 11-15 - - Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Enterococcus spp. Чутливі ≥16 ≤0,5 ≤9,5 Частково чутливі 11-15 1-2 19-38 Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Streptococcus pneumoniae Чутливі ≥19 ≤0,5 ≤9,5 Частково чутливі 16-18 1-2 19-38 Стійкі ≤15 ≥4 ≥76 Haemophilus influenzae & Haemophilus parainfluenzae Чутливі ≥16 ≤0,5 ≤9,5 Частково чутливі 11-15 1-2 19-38 Стійкі ≤10 ≥4 ≥76 Neisseria meningitidis Чутливі ≥30 ≤0,12 ≤2,4 Частково чутливі 26-29 0,25 4,75 Стійкі ≤25 ≥0,5 ≥9,5 * Диск: 1,25 мкг триметоприму та 23,75 мкг сульфаметоксазолу. ** Триметоприм та сульфаметоксазол у співвідношенні 1:19. *** Інші бактерії включають Pseudomonas spp. та інші автотрофи, глюкозонеферментуючі та грамнегативні бактерії, за винятком Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter spp., Burkholderia cepacia та Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняБісептол® слід призначати лише у випадках, коли, на думку лікаря, перевага такої терапії перевищує можливий ризик; необхідно вирішити питання про те, чи не можна обійтися застосуванням одного ефективного антибактеріального засобу, а також враховувати рекомендації офіційних посібників щодо належного застосування антибактеріальних препаратів та локальну поширеність стійкості до антибактеріальних препаратів. Оскільки чутливість бактерій до антибіотиків in vitro змінюється у різних географічних областях та у часі, при виборі препарату слід враховувати місцеві особливості бактеріальної чутливості. Препарат Бісептол® слід застосовувати лише при терапії або профілактиці інфекцій, які достовірно або з високою ймовірністю спричинені чутливими до препарату бактеріями чи іншими мікроорганізмами. У разі відсутності такої інформації належна антибактеріальна терапія має бути емпірично обрана відповідно до епідеміологічної обстановки та місцевих особливостей бактеріальної чутливості. Інфекції дихальних шляхів та ЛОР-органів: загострення хронічного бронхіту, середній отит у дітей. Лікування та профілактика (первинна та вторинна) пневмонії, викликаної Pneumocystis jirovecii, у дорослих та дітей, у тому числі при вираженому імунодефіциті. Інфекції сечостатевого тракту: інфекції сечовивідних шляхів, м'який шанкер. Інфекції шлунково-кишкового тракту: черевний тиф і паратиф, шигельози (викликані чутливими штамами Shigella flexneri та Shigella sonnei, якщо показана антибактеріальна терапія), діарея мандрівників, викликана ентеропатогенними штамами. Інші інфекції: інфекції, спричинені цілим рядом мікроорганізмів (можливе поєднання з іншими антибіотиками), наприклад: бруцельоз, гострий та хронічний остеомієліт, нокардіоз, актиномікоз, токсоплазмоз та південноамериканський бластомікоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до котримоксазолу, триметоприму, сульфаметоксазолу або будь-якого іншого компонента препарату; III триместр вагітності, період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми); встановлений діагноз ушкодження паренхіми печінки; тяжка ниркова недостатність, за відсутності можливості визначення концентрації препарату в плазмі (не рекомендується застосування при кліренсі креатиніну нижче 15 мл/хв); тяжкі гематологічні захворювання (апластична анемія, В-12-дефіцитна анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, мегалобластна анемія, гіпербілірубінемія у дітей, пов'язана з дефіцитом фолієвої кислоти); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ймовірність розвитку гемолізу); одночасний прийом з дофетилідом, паклітакселом та аміодароном; слід уникати одночасного застосування з клозапіном, оскільки відома здатність останнього викликати агранулоцитоз; перитонеальний діаліз. З обережністю Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з нирковою недостатністю (при кліренсі креатиніну 15-30 мл/хв), з дефіцитом фолієвої кислоти (наприклад, у літньому віці, у осіб з алкогольною залежністю, у пацієнтів, які отримують лікування протисудомними препаратами, у осіб з мальабсорбцією та недостатнім харчуванням), у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом, бронхіальною астмою та захворюваннями щитовидної залози, порфірією, у комбінації з препаратами, що метаболізуються переважно ізоферментами CYP2C8 та CYP2C9; одночасне застосування інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту), блокаторів ангіотензинових рецепторів, калійзберігаючих діуретиків та преднізолону.Вагітність та лактаціяВагітність У жінок, які отримують препарат Бісептол на ранніх термінах вагітності, ризик розвитку вроджених аномалій плода не підтвердився. Не можна виключити збільшення ризику спонтанних абортів у 2-3,5 рази у жінок, які отримували тільки триметоприм або триметоприм у комбінації з сульфаметоксазолом протягом першого триместру вагітності, порівняно з жінками, які не отримували антибіотики або антибіотики пеніцилінового ряду. У тварин дуже великі дози триметоприму та сульфаметоксазолу викликали вади розвитку плода, типові для недостатності фолієвої кислоти. Оскільки як триметоприм, так і сульфаметоксазол проникають через плацентарний бар'єр і, таким чином, можуть вплинути на обмін фолієвої кислоти, при вагітності (I II триместр) препарат Бісептол слід призначати тільки в тому випадку, якщо очікувана користь від його застосування перевищує можливий ризик для плоду. Під час терапії препаратом Бісептол® вагітним жінкам, а також жінкам, які планують вагітність, рекомендується призначати по 5 мг фолієвої кислоти на добу. На пізніх термінах вагітності необхідно уникати застосування препарату Бісептол через можливий ризик ядерної жовтяниці у новонароджених. Період грудного вигодовування Як триметоприм, і сульфаметоксазол проникають у грудне молоко. Незважаючи на те, що з грудним молоком до дитини потрапляє мала кількість препарату Бісептол, рекомендується зіставити можливий ризик для немовляти (ядерна жовтяниця, гіперчутливість) з очікуваним терапевтичним ефектом для матері.Побічна діяУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Найчастішими побічними діями є шкірний висип та шлунково-кишкові розлади. Для опису частоти небажаних реакцій використовується така класифікація: дуже часто (≥10%), часто (≥1% та Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання - Нечасто: грибкові інфекції (кандидоз). Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Рідко: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія (мегалобластна, гемолітична/аутоімуна або апластична); Дуже рідко: агранулоцитоз, метгемоглобінемія, панцитопенія. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості, алергічні реакції (підвищення температури, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба). Порушення з боку обміну речовин та харчування - Рідко: гіпоглікемія. Порушення психіки: - Рідко: галюцинації. Порушення з боку нервової системи: - Нечасто: судоми; Рідко: нейропатія (включаючи периферичні неврити та парестезії); Дуже рідко: атаксія, асептичний менінгіт/менінгеальна симптоматика; Частота невідома: церебральний васкуліт. Порушення з боку органу зору: - Дуже рідко: увеїт; Частота невідома: ретинальний васкуліт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Дуже рідко: системне та несистемне запаморочення. Порушення з боку серцево-судинної системи: - Дуже рідко: алергічний міокардит, пурпура, пурпура Шенлейн-Геноха; Частота невідома: васкуліт, некротизуючий васкуліт, гранулематоз з поліангіїтом, вузликовий періартеріїт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: легеневі інфільтрати; Частота невідома: легеневий васкуліт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: нудота, блювання; Нечасто: діарея, псевдомембранозний ентероколіт; Рідко: стоматит, глосит; Частота невідома: гострий панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення активності «печінкових» трансаміназ; Нечасто: гепатит, підвищення концентрації білірубіну; Рідко: холестаз; Дуже рідко: некроз печінки; Частота невідома: синдром «зниклої жовчної протоки». Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: висипання, стійка лікарська еритема, ексфоліативний дерматит, макулопапульозний висип, еритема, свербіж, кореподібний висип; Нечасто: кропив'янка; Дуже рідко: фотосенсибілізація, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Дуже рідко: рабдоміоліз; Частота невідома: артралгія, міалгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Часто: підвищення концентрації азоту в крові, підвищення рівня креатиніну; Нечасто: порушення функції нирок; Рідко: кристалурія; Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, посилення діурезу. Частота невідома: спонтанний аборт. Частота невідома: гіперкаліємія, гіпонатріємія. Загальні розлади та порушення у місці введення - Рідко: венозний біль та флебіт. Опис окремих небажаних явищ Порушення з боку крові найчастіше виражені слабо, протікають безсимптомно та зникають після відміни препарату. Алергічні реакції можуть виникати у пацієнтів із гіперчутливістю до компонентів препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин зазвичай виражені слабо та швидко зникають після відміни препарату. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: легеневі інфільтрати, що виникають при еозинофільному або алергічному альвеоліті, можуть проявлятися такими симптомами як кашель та задишка. Порушення з боку обміну речовин та харчування: застосування великих доз триметоприму для лікування пневмонії, спричиненої Pneumocystis jirovecii, може призвести до прогресуючого, але оборотного підвищення концентрації калію у сироватці крові. Навіть при застосуванні рекомендованих доз триметоприм може сприяти розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з порушенням калієвого обміну, нирковою недостатністю або при одночасному прийомі препаратів, що сприяють розвитку гіперкаліємії. У пацієнтів, які не мають діагнозу цукрового діабету та отримують сульфаметоксазол+триметоприм, спостерігалися випадки гіпоглікемії, зазвичай, через кілька днів після початку лікування. Ризик гіпоглікемії вищий у пацієнтів з порушенням функції нирок, захворюваннями печінки, недостатнім харчуванням або одержують великі дози сульфаметоксазолу+триметоприму. Порушення шлунково-кишкового тракту: описані випадки гострого панкреатиту на фоні лікування препаратом Бісептол®. Побічні реакції у ВІЛ-інфікованих пацієнтів У групі ВІЛ-інфікованих пацієнтів небажані явища співставні з такими у загальній популяції пацієнтів, проте деякі небажані явища можуть зустрічатися частіше та відрізнятися за клінічною картиною: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: Дуже часто – лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: Нечасто – гіпоглікемія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Дуже часто – Анорексія, нудота, блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Дуже часто – підвищення «печінкових» трансаміназ. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Дуже часто - Макулопапульозний висип, свербіж. Загальні розлади та порушення в місці введення: Дуже часто - Підвищення температури тіла (зазвичай у поєднанні з макулопапульозним висипом). Зміни лабораторних показників: Дуже часто – Гіперкаліємія; Нечасто – гіпонатріємія.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетична взаємодія Триметоприм є інгібітором транспортера органічних катіонів 2 (ОСТ2), а також слабким інгібітором ізоферменту CYP2C8. Сульфаметоксазол є слабким інгібітором ізоферменту CYP2C9. Системна експозиція препаратів, що транспортуються ОСТ2 (наприклад, дофетилід, амантадин, мемантин та ламівудін), може збільшуватися при сумісному застосуванні сульфаметоксазолу+триметоприму. Не слід одночасно застосовувати сульфаметоксазол+триметоприм та дофетилід. Триметоприм пригнічує ниркову екскрецію дофетиліду, збільшує площу під кривою «концентрація - час» AUC на 103% та максимальну концентрацію на 93% дофетиліду. Збільшення концентрації дофетиліду може викликати серйозні шлуночкові аритмії з подовженням інтервалу QT, включаючи аритмію torsades de pointes. У пацієнтів, які отримують амантадин або мемантин, збільшується ризик розвитку небажаних явищ з боку нервової системи (таких як делірій та міоклонія). Системна експозиція препаратів, що метаболізуються переважно ізоферментом CYP2C8 (наприклад, паклітаксел, аміодарон, дапсон, репаглінід, росиглітазон та піоглітазон), може збільшуватися при сумісному застосуванні сульфаметоксазолу+триметоприму. Паклітаксел і аміодарон мають низький терапевтичний індекс, одночасне їх застосування з сульфаметоксазолом+триметопримом не рекомендується. Дапсон і сульфаметоксазол+триметоприм можуть стати причиною розвитку метгемоглобінемії, оскільки існує потенціал для їхньої фармакокінетичної та фармакодинамічної взаємодії. Пацієнтів, які отримують дапсон і сульфаметоксазол+триметоприм, необхідно ретельно моніторувати щодо розвитку метгемоглобінемії. За необхідності слід призначити альтернативну терапію. Пацієнтів, які отримують репаглінід або піоглітазон, необхідно регулярно моніторувати щодо розвитку гіпоглікемії. Системна експозиція препаратів, що метаболізуються переважно ізоферментом CYP2C9 (наприклад, кумарини (варфарин, аценокумарол), фенітоїн та похідні сульфонілсечовини (глибенкламід, гліклазід та гліпізид)), може збільшуватись при спільному застосуванні сульфаметоксазолу. У пацієнтів, які отримують кумарини, необхідно моніторувати згортання крові. Препарат Бісептол може пригнічувати печінковий метаболізм фенітоїну. Після призначення стандартних доз триметоприму та сульфаметоксазолу спостерігалося збільшення періоду напіввиведення фенітоїну на 39% та зменшення його кліренсу на 27%. Пацієнтів, які отримують фенітоїн, необхідно моніторувати щодо виникнення токсичної дії фенітоїну. Пацієнтів, які отримують похідні сульфонілсечовини (глибенкламід, гліклазид та гліпізид), необхідно моніторувати щодо розвитку гіпоглікемії. Препарат Бісептол здатний знижувати ефективність пероральних контрацептивів. Під час лікування препаратом Бісептол® жінкам рекомендується використовувати додаткові методи контрацепції. Одночасне застосування сульфаметоксазолу+триметоприму та індометацину може спричинити підвищення концентрації сульфаметоксазолу в плазмі крові. Препарат Бісептол може підвищити сироваткові концентрації дигоксину, особливо у літніх пацієнтів, тому необхідний моніторинг концентрацій дигоксину в сироватці. Фармакодинамічна взаємодія та взаємодія з невідомим механізмом Частота розвитку та тяжкість мієлотоксичних та нефротоксичних небажаних явищ може збільшуватися при одночасному застосуванні сульфаметоксазолу+триметоприму та інших препаратів, які мають мієлосупресивну дію або здатні викликати порушення функції нирок (аналоги нуклеозидів, такролімус, азатиоприн). Пацієнтів, які отримують такі препарати одночасно з сульфаметоксазол+триметоприм, слід моніторувати щодо розвитку гематологічної та/або ниркової токсичності. Слід уникати одночасного застосування з клозапіном, оскільки відома здатність останнього викликати агранулоцитоз. У пацієнтів похилого та старечого віку при одночасному застосуванні деяких діуретиків (головним чином тіазидних) спостерігалося збільшення кількості випадків тромбоцитопенії. У пацієнтів, які отримують діуретики, слід регулярно моніторувати рівень тромбоцитів у крові. У пацієнтів, які отримують сульфаметоксазол+триметоприм та циклоспорин після пересадки нирки, може спостерігатись оборотне погіршення функції нирок. Сульфонаміди, у тому числі сульфаметоксазол, можуть конкурувати за зв'язування з білками та нирковий транспорт метотрексату, збільшуючи таким чином концентрації вільного метотрексату та його системний ефект. У пацієнтів, які приймають триметоприм та метотрексат, були описані випадки панцитопенії. Триметоприм має низьку афінність до дегідрофолатредуктази людини, однак може посилити токсичність метотрексату, особливо у присутності таких факторів ризику, як старечий вік, гіпоальбумінемія, порушення функції нирок, пригнічення кісткового мозку, а також у пацієнтів, які отримують високі дози мета. Для профілактики мієлосупресії таким пацієнтам необхідно призначати фолієву кислоту або фолінат кальцію. Можна припускати, що при одночасному призначенні сульфаметоксазол+триметоприм пацієнтам, які отримують піриметамін для профілактики малярії в дозах більше 25 мг на тиждень, у них може розвинутись мегалобластна анемія. Необхідно дотримуватись обережності при одночасному застосуванні сульфаметоксазол+триметоприм та препаратів, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові (таких як інгібітори АПФ, блокатори ангіотензинових рецепторів, калійзберігаючі діуретики та преднізолону) за рахунок калійзтримуючої дії. Лабораторні дослідження Сульфаметоксазол+триметоприм і, зокрема, триметоприм, що входить до його складу, можуть вплинути на результати визначення концентрації метотрексату в сироватці, що проводиться методом конкурентного зв'язування з білками із застосуванням бактеріальної дигідрофолатредуктази як ліганду. Однак при визначенні метотрексату радіоімунним методом впливу немає. Триметоприм і сульфаметоксазол можуть також впливати на результати реакції Яффе (визначення креатиніну щодо реакції з пікриновою кислотою в лужному середовищі), при цьому в діапазоні нормальних значень результати завищуються приблизно на 10%. Препарат може знижувати ефективність трициклічних антидепресантів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо вчасно або після їди з достатньою кількістю рідини. Доза призначається індивідуально. Стандартне дозування Дітям віком від 3 до 5 років: по 2 таблетки (120 мг) 2 рази на добу. Дітям віком від 6 до 12 років: по 4 таблетки (120 мг) або по 1 таблетці (480 мг) 2 рази на добу. При гонореї – 2 г сульфаметоксазолу 2 рази на добу з інтервалом 12 годин. Дорослим та дітям старше 12 років: по 960 мг 2 рази на добу, при тривалій терапії по 480 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування становить від 5 до 14 днів. При інфекції сечовивідних шляхів лікарський препарат застосовують, як правило, протягом 1014 днів, при загостренні хронічного бронхіту – протягом 14 днів, при інфікуванні шлунково-кишкового тракту паличками Shigella – протягом 5 днів. При тяжкому перебігу та/або хронічній формі інфекційних захворювань допустиме збільшення разової дози на 30-50%. У разі продовження курсу лікування більше 5 днів та/або збільшення дози необхідно проводити гематологічний контроль; у разі зміни картини крові потрібне призначення фолієвої кислоти по 5-10 мг на добу. Дозування в особливих випадках Пневманія, викликана Pneumocystis jirovecii, у дорослих та дітей Рекомендована доза для осіб з підтвердженою інфекцією становить 90-120 мг триметоприму-сульфаметоксазолу/мг маси тіла/добу у розділених дозах, які застосовують кожні 6 годин протягом 14 днів. Верхню межу дози визначають за даними, вказаними нижче Максимальні дози препарату Бісептол ® залежно від маси тіла пацієнтів з пневманією, спричиненої Pneumocystis jirovecii. Маса тіла 16 кг - Доза 480 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 24 кг - Доза 720 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 32 кг - Доза 960 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 40 кг - Доза 1200 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 48 кг - Доза 1440 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 64 кг - Доза 1920 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Маса тіла 80 кг - Доза 2400 мг котримоксазолу кожні 6 годин. Профілактика пневманії, спричиненої Pneumocystis jirovecii: Дорослі та підлітки (старше 12 років): 960 мг сульфаметоксазолу+триметоприму 1 раз на добу протягом 7 днів. При поганій переносимості препарату можна розглянути зниження добової дози до 480 мг. Діти від 3 до 12 років: 900 мг котримоксазолу/м2 поверхні тіла на добу в 2 рівних розділених дозах кожні 12 годин протягом 3 днів поспіль щотижня. Таблиця 2. Дози препарату Бісептол®, рекомендовані для дітей віком від 3 до 12 років для профілактики пневманії, спричиненої Pneumocvstis jirovecii. Площа поверхні тіла 0,53 м2 – Доза 240 мг сульфаметоксазолу+ триметоприму кожні 12 годин. Площа поверхні тіла 1,06 м2 – Доза 480 мг сульфаметоксазолу+ триметоприму кожні 12 годин. Максимальна добова доза становить 1920 мг сульфаметоксазолу+ триметоприму. М'який шанкер По 960 мг 2 рази на день. Якщо через 7 днів загоєння шкірного елемента немає, можна продовжити терапію ще на 7 днів. Однак слід пам'ятати, що відсутність ефекту може свідчити про резистентність збудника. Гострі неускладнені інфекції сечових шляхів Жінкам із гострими неускладненими інфекціями сечових шляхів рекомендується разовий прийом 1920 мг – 2880 мг. По можливості їх слід приймати ввечері після їжі або перед сном. Нокардіоз Дорослим по 2880 – 3840 мг на добу протягом щонайменше 3 місяців. Дозу слід коригувати залежно від віку, маси тіла хворого, функції нирок та тяжкості захворювання. Іноді лікування продовжують до 18 місяців. Пацієнти з порушенням функції нирок При кліренсі креатиніну >30 мл/хв призначають звичайну дозу, при кліренсі креатиніну 15-30 мл/хв призначають половину звичайної дози, а при кліренсі креатиніну Пацієнти, що знаходяться на діалізі У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати звичайну дозу препарату. Після кожного сеансу гемодіалізу пацієнти повинні отримувати додаткову дозу препарату, яка становить половину стандартної дози. Пацієнти похилого та старечого віку При нормальній функції нирок призначають нормальну дозу для дорослих. У разі пропуску дози лікарського препарату Якщо пацієнт забув прийняти чергову дозу препарату, слід прийняти її за першої ж можливості. При цьому інтервал до прийому наступної дози повинен бути більше 4 год. Потім слід повернутися до попереднього режиму дозування. Не слід приймати подвійну дозу.ПередозуванняСимптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, головний біль, запаморочення, інтелектуальні та зорові розлади, у тяжких випадках – кристалурія, гематурія та анурія. Симптоми хронічного передозування: пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, лейкопенія) та інші патологічні зміни картини крові внаслідок недостатності фолієвої кислоти. Лікування (залежно від симптоматики): заходи щодо запобігання подальшому всмоктуванню препарату, посилення ниркової екскреції шляхом форсованого діурезу (підлуження сечі сприяє виведенню сульфаметоксазолу), гемодіаліз (перитонеальний діаліз неефективний). Необхідно контролювати картину крові та електроліти. При виражених патологічних змінах картини крові чи жовтяниці призначають специфічне лікування. Для усунення дії триметоприму на кровотворення можна призначати фолінат кальцію у дозі 3-6 мг/м протягом 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід призначати лише у випадках, коли користь такої комбінованої терапії перевищує можливий ризик порівняно з іншими антибактеріальними монопрепаратами. Оскільки чутливість бактерій до антибактеріальних препаратів in vitro змінюється у різних географічних областях та у часі, при виборі препарату слід враховувати місцеві дані щодо бактеріальної чутливості. Сульфаметоксазол+триметоприм не рекомендується застосовувати при тонзиліті та фарингіті, які викликані β-гемолітичним стрептококом групи А, через широко поширену резистентність штамів. Описані рідкісні випадки, що становлять загрозу для життя ускладнень, пов'язаних із застосуванням сульфаніламідів, у тому числі некрозу печінки, апластичної анемії, агранулоцитозу, інших порушень з боку крові та реакції підвищеної чутливості з боку дихальної системи (інфільтрати у легенях). Гіперчутливість та алергічні реакції: при першій появі шкірного висипу або будь-якої іншої тяжкої побічної реакції препарат слід відмінити. Пацієнтам зі схильністю до алергічних реакцій та з бронхіальною астмою препарат Бісептол слід призначати з обережністю. Інфільтрати в легенях (на кшталт еозинофільного або алергічного альвеоліту) можуть проявлятися такими симптомами як кашель або задишка. У разі появи або раптового наростання зазначених симптомів необхідно повторно обстежити пацієнта та розглянути питання про припинення лікування препаратом Бісептол®. Порушення з боку нирок: сульфаніламіди, включаючи препарат Бісептол, можуть посилювати діурез, особливо у пацієнтів з набряками, спричиненими серцевою недостатністю. Ретельний контроль функції нирок та концентрації калію в сироватці крові необхідний пацієнтам, які отримують високі дози препарату Бісептол® (у тому числі при терапії пневмоцистної пневмонії, спричиненої Р. jirovecii), а також наступним групам: пацієнтам з порушенням метаболізму калію в анамнезі, які отримують стандартні дози препарату; пацієнтам із нирковою недостатністю; пацієнтам, які отримують препарати, що сприяють розвитку гіперкаліємії. Серйозні небажані реакції: повідомлялося про летальні наслідки, хоча й рідкісні, пов'язані з такими побічними реакціями, як порушення з боку крові, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром та фульмінантний некроз печінки. Необхідно інформувати пацієнтів про ознаки та симптоми реакцій з боку шкіри, а також необхідність ретельного контролю їх розвитку. Найбільший ризик розвитку синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу відзначається протягом перших тижнів лікування. Необхідно припинити лікування препаратом Бісептол у разі появи ознак або синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу.Найкращі результати лікування синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу можуть бути досягнуті у разі їх раннього виявлення та негайної відміни препарату, який міг їх викликати. Якщо під час лікування препаратом Бісептол у пацієнта розвивається синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз, не слід відновлювати лікування цим препаратом. У пацієнтів зі СНІДом, які отримують лікування сульфаметоксазолом+триметопримом через інфекцію, спричинену Pneumocystis jirovecii, частіше спостерігаються небажані явища, зокрема, висипання, підвищення температури тіла, лейкопенія, підвищення активності амінотрансфераз у плазмі крові, гіперкалієм. Під час прийому сульфаметоксазолу+триметоприму (як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів) може розвиватись псевдомембранозний коліт. У легких випадках псевдомембранозного коліту досить просто припинити прийом препарату. У випадках помірного та тяжкого ступеня необхідно заповнити втрату рідини, електролітів та білка, а також застосовувати антибактеріальні засоби, що впливають на Clostridium difficile (метронідазол або ванкоміцин). Не слід приймати препарати, що гальмують перистальтику, а також інші препарати з протидіарейною дією. Особливі групи пацієнтів: у пацієнтів похилого та старечого віку, а також у пацієнтів із супутніми захворюваннями, наприклад, з порушенням функції нирок та/або печінки, або при одночасному прийомі інших препаратів, існує підвищений ризик розвитку тяжких небажаних реакцій, який у цих випадках пов'язаний з дозою та тривалістю терапії. Найчастішими тяжкими небажаними реакціями у пацієнтів похилого віку є тяжкі реакції з боку шкіри, мієлосупресія, а також тромбоцитопенія з пурпурою або без неї. Одночасне застосування сечогінних препаратів збільшує ризик розвитку пурпури. Тривалість лікування препаратом Бісептол® повинна бути якомога коротшою, особливо у пацієнтів похилого та старечого віку. При порушенні функції нирок дозу слід скоригувати відповідно до вказівок у розділі «Спосіб застосування та дози». Пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), які отримують сульфаметоксазол+триметоприм, необхідно ретельно спостерігати на предмет розвитку симптомів токсичності (нудота, блювання, гіперкаліємія). Пацієнтам з тяжкими гематологічними захворюваннями препарат Бісептол можна призначати лише у виняткових випадках. У пацієнтів похилого та старечого віку, а також у пацієнтів з наявним дефіцитом фолієвої кислоти або нирковою недостатністю, можуть виникати гематологічні зміни, характерні для дефіциту фолієвої кислоти. Вони зникають після призначення фолієвої кислоти (3-6 мг на добу). Через ризик розвитку гемолізу препарат Бісептол® не слід призначати пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, за винятком випадків наявності абсолютних показань, та застосовувати лише у мінімальних дозах. Як і при призначенні будь-яких сульфаніламідів, необхідно бути обережними у пацієнтів з порфірією або порушенням функції щитовидної залози. Пацієнти, у яких метаболічні процеси характеризуються «повільним ацетилюванням», більш схильні до розвитку ідіосинкразії до сульфаніламідів. Тривала терапія: при тривалому застосуванні препарату Бісептол необхідно регулярно визначати кількість формених елементів крові. При значному зниженні кількості будь-яких клітин крові препарат Бісептол слід відмінити. Пацієнтам, які тривалий час одержують лікування Бісептолом (особливо при нирковій недостатності), необхідно регулярно проводити загальний аналіз сечі та контролювати функцію нирок. Під час лікування потрібно забезпечити достатнє надходження рідини в організм та адекватний діурез для запобігання кристалурії. На фоні лікування препаратом Бісептол® не рекомендується вживати харчові продукти, що містять велику кількість ПАБК – зелені овочі (кольорова капуста, шпинат, бобові), морква, помідори. Слід уникати надмірного сонячного та УФ-опромінення. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Бісептол®, як правило, не впливає на психофізичні здібності та можливість керування рухомими механізмами, а також транспортним засобом під час руху. Однак при появі таких небажаних симптомів, як головний біль, тремор, нервозність, почуття втоми, слід бути обережним під час керування транспортним засобом і роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: Чемериці настойка – 50 мл; Допоміжна речовина: Вода очищена - 50 мл По 50 і 100 мл препарату у флакони темного скла, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони і банки полімерні, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони з поліетилентерефталату, закупорені ковпачками полімерними гвинтовими. Кожен флакон банку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка без пачки по 40 флаконів, банок по 50 мл і 30 флаконів, банок по 100 мл разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів). Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку.Опис лікарської формиМутна рідина коричнево-жовтого кольору. У процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаЕктопаразітів засіб знищення.ФармакокінетикаЧи не вивчено.ФармакодинамікаПротипаразитарний (протипедикульозний) засіб. Чинить нейротоксичну дію на статевозрілих особин комах.Показання до застосуванняПедикульоз волосистої частини голови.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції у вигляді свербежу, еритеми; відчуття печіння, поколювання або пощипування у зоні нанесення препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед вживанням збовтувати. Процедуру проводити у гумових рукавичках. Рясно нанести препарат на вологе волосся та шкіру волосистої частини голови, особливу увагу звернути на обробку потиличної області та за вухами. Голову пов'язати косинкою. Чи не змивати препарат протягом 20-30 хвилин. Після закінчення часу вичешіть частим гребенем (гребінцем) убитих вошей, ретельно вимийте волосся водою і висушіть звичайним чином. За необхідності процедуру можна повторити через 24 години. У разі вторинного зараження лікування проводять через 7 днів.ПередозуванняПри випадковому прийомі препарату можливе отруєння, яке проявляється у вигляді запаморочення, нудоти, блювання. Протягом двох годин необхідно промити шлунок та провести симптоматичне лікування. При випадковому прийомі внутрішньо більше 100 мл препарату можливий летальний кінець.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання препарату на відкриті рани, слизову оболонку очей, порожнини рота та носа. У разі потрапляння ретельно промити проточною водою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: Чемериці настойка – 50 мл; Допоміжна речовина: Вода очищена - 50 мл По 50 і 100 мл препарату у флакони темного скла, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони і банки полімерні, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони з поліетилентерефталату, закупорені ковпачками полімерними гвинтовими. Кожен флакон банку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка без пачки по 40 флаконів, банок по 50 мл і 30 флаконів, банок по 100 мл разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів). Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку.Опис лікарської формиМутна рідина коричнево-жовтого кольору. У процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаЕктопаразітів засіб знищення.ФармакокінетикаЧи не вивчено.ФармакодинамікаПротипаразитарний (протипедикульозний) засіб. Чинить нейротоксичну дію на статевозрілих особин комах.Показання до застосуванняПедикульоз волосистої частини голови.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції у вигляді свербежу, еритеми; відчуття печіння, поколювання або пощипування у зоні нанесення препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед вживанням збовтувати. Процедуру проводити у гумових рукавичках. Рясно нанести препарат на вологе волосся та шкіру волосистої частини голови, особливу увагу звернути на обробку потиличної області та за вухами. Голову пов'язати косинкою. Чи не змивати препарат протягом 20-30 хвилин. Після закінчення часу вичешіть частим гребенем (гребінцем) убитих вошей, ретельно вимийте волосся водою і висушіть звичайним чином. За необхідності процедуру можна повторити через 24 години. У разі вторинного зараження лікування проводять через 7 днів.ПередозуванняПри випадковому прийомі препарату можливе отруєння, яке проявляється у вигляді запаморочення, нудоти, блювання. Протягом двох годин необхідно промити шлунок та провести симптоматичне лікування. При випадковому прийомі внутрішньо більше 100 мл препарату можливий летальний кінець.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання препарату на відкриті рани, слизову оболонку очей, порожнини рота та носа. У разі потрапляння ретельно промити проточною водою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: Чемериці настойка – 50 мл; Допоміжна речовина: Вода очищена - 50 мл По 50 і 100 мл препарату у флакони темного скла, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони і банки полімерні, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються. По 50 і 100 мл препарату у флакони з поліетилентерефталату, закупорені ковпачками полімерними гвинтовими. Кожен флакон банку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка без пачки по 40 флаконів, банок по 50 мл і 30 флаконів, банок по 100 мл разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів). Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку.Опис лікарської формиМутна рідина коричнево-жовтого кольору. У процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаЕктопаразітів засіб знищення.ФармакокінетикаЧи не вивчено.ФармакодинамікаПротипаразитарний (протипедикульозний) засіб. Чинить нейротоксичну дію на статевозрілих особин комах.Показання до застосуванняПедикульоз волосистої частини голови.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції у вигляді свербежу, еритеми; відчуття печіння, поколювання або пощипування у зоні нанесення препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед вживанням збовтувати. Процедуру проводити у гумових рукавичках. Рясно нанести препарат на вологе волосся та шкіру волосистої частини голови, особливу увагу звернути на обробку потиличної області та за вухами. Голову пов'язати косинкою. Чи не змивати препарат протягом 20-30 хвилин. Після закінчення часу вичешіть частим гребенем (гребінцем) убитих вошей, ретельно вимийте волосся водою і висушіть звичайним чином. За необхідності процедуру можна повторити через 24 години. У разі вторинного зараження лікування проводять через 7 днів.ПередозуванняПри випадковому прийомі препарату можливе отруєння, яке проявляється у вигляді запаморочення, нудоти, блювання. Протягом двох годин необхідно промити шлунок та провести симптоматичне лікування. При випадковому прийомі внутрішньо більше 100 мл препарату можливий летальний кінець.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання препарату на відкриті рани, слизову оболонку очей, порожнини рота та носа. У разі потрапляння ретельно промити проточною водою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таб. міститься: Активні речовини: дапсон – 50 мг Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, коповідон, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат (рослинний). 25 шт. - блістери (2) - пачки картонні. 25 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком для розлому на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротилепрозний засіб групи сульфонів. Чинить бактеріостатичну дію. Активний щодо широкого спектру мікроорганізмів, особливо ефективний проти Mycobacterium leprae (мінімальна ефективна концентрація знаходиться в межах нанограмів, тому лікувального ефекту при лепрі вдається досягти при дозі 25 мг на день), Plasmodium, Pneumocystis carinii. Механізм дії імовірно має, принаймні, 2 точки застосування: з одного боку, утворюється аналог дигідроптерінової кислоти (дапсон всмоктується замість п-амінобензойної кислоти), а з іншого боку відбувається пригнічення ферменту дигідроптероатсинтетази. В результаті цих процесів можуть виникати порушення функцій інших систем, наприклад, дигідрофолатредуктази,функція якої полягає в перетворенні дигідрофолієвої кислоти, що не використовується мікроорганізмами, в тетрагідрофолієву кислоту. Імовірно, крім антибактеріального ефекту, дія дапсону визначається іншими факторами. Зокрема, дапсон здатний пригнічувати продукцію цитотоксичних радикалів в ланцюзі мієлопероксидаза - перокис водню - з'єднання, що містять галоген. Були описані також інші ефекти дапсону: інгібування реакції Артуса, системи комплементу при його активації альтернативним шляхом, інгібування деяких лізосомальних ферментних систем, реакції еритроцитів на фітогемаглютинін і, нарешті, пригнічення зв'язування лейкотрієну В4 з його специфічними рецепторами. Вплив на імунну систему, очевидно, також є важливою властивістю дапсону, поряд з його аналгетичним та протизапальною дією,виявленим у експерименті.ФармакокінетикаДапсон практично повністю всмоктується (70-80%) після перорального прийому. Cmax препарату в плазмі досягається через 2-6 год. При дозі 100 мг на день концентрація дапсону в плазмі крові досягає 1.7 мг/л при одноразовому прийомі, 3.3 мг/л у стані рівноваги та падає до 0.7 мг/л через 24 ч. 70 -90% дапсону пов'язують із білками плазми. Він добре проникає у різні тканини та органи, і отримані значення приблизно відповідають концентраціям у плазмі. Дапсон також може проникати у внутрішньоклітинний простір фагоцитів. T1/2 дапсону відносно довгий, в середньому близько 30 год. Близько 90% від введеної пероральної дози 100 мг повністю виводиться приблизно через 9 днів, але при тривалому лікуванні дапсоном активний інгредієнт виявляється в організмі протягом 35 днів після введення останньої дози. Проте відносної кумуляції в організмі не відбувається. Дапсон піддається ацетилюванню у печінці. Іншим важливим шляхом метаболізму дапсону є його гідроксилювання. Передбачається, що моногідроксиламін дапсону відповідає за побічні ефекти дапсону з боку крові. Для препарату характерна гепатоентеральна циркуляція. Дапсон виводиться приблизно на 90% нирками, значною мірою як метаболітів, і на 10% з калом.Показання до застосуванняДля лікування лепри – у комбінації з іншими препаратами, ефективними проти лепри. Герпетиформний дерматит (Дюрінга), бульозний пемфігоїд (у комбінації з кортикостероїдами та імуносупресорами або монотерапія при легкій течії). В окремих випадках – лікування васкулітів (у комплексній терапії).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до дапсону або інших компонентів препарату, до сульфонамідів та сульфонів; тяжка анемія (зміст гемоглобіну менше 10г%). У надзвичайній ситуації (наприклад, при синдромі Дюрінг-Брокка) може виникнути необхідність проведення лікування дапсоном при строгому контролі, насамперед, формули червоної крові; тяжкі захворювання печінки; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗа необхідності застосування дапсону при вагітності слід співвіднести ймовірну користь для матері та можливий ризик для плода. У перші 4 місяці вагітності та в період лактації препарат слід призначати лише у разі нагальної потреби з дотриманням особливої ​​обережності. Оскільки дапсон секретується у грудне молоко, жінкам, які приймають препарат, слід відмовитися від годування груддю. Протипоказаний у дитячому віці до 18 років.Побічна діяПорушення з боку кровоносної системи: гемолітична анемія, метгемоглобінемія, еозинофілія, агранулоцитоз. Реакції гіперчутливості: у вигляді так званого дапсонового синдрому: спостерігаються лихоманка, погане самопочуття, висипання на шкірі, жовтяниця, набухання лімфатичних вузлів, мононуклеоз, метгемоглобінемія та анемія, у тяжких випадках - мультиформна еритема або ексфоліативний дератит. З боку нервової системи: периферичні нейропатії, запаморочення, порушення зору, психоз, безсоння. Інші: на початку лікування можливі головні болі, біль у животі та нудота, блювання, панкреотит, лихоманка, фототоксичність, тахікардія, альбумінурія, гіпоальбумінурія без протеїнурії, нефротичний синдром, папілярний некроз, інфіртильність у чоловіків, системний червоний вовк зазвичай проходять при подальшому прийомі препарату. У дуже поодиноких випадках можливі агранулоцитоз, периферична моторна нейропатія та гіпоальбумінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиДапсон збільшує ефективність ізоніазиду, протионаміду та рифампіцину, що дозволяє знизити їх дози, особливо протионаміду. Рифампіцин збільшує плазмовий кліренс дапсону та знижує рівень дапсону в 7-10 разів. При одночасному використанні з пробенецидом відзначається зменшення екскреції дапсону та збільшення його концентрації у крові. Піриметамін може змінювати деякі фармакокінетичні параметри дапсону (Vd, Cmax препарату у плазмі та слині). Прийом циметидину та помірне вживання алкоголю не впливають на всмоктування дапсону. Триметаприм впливає рівень дапсону і навпаки.Спосіб застосування та дозиВсередину. Найкраще приймати після їди, запиваючи великою кількістю води. Використовується, як правило, у комплексній терапії. Один день на тиждень препарат не приймають (наприклад, у неділю). Дози та тривалість застосування Режим дозування індивідуальний. Середня доза становить 50-100 мг дапсона, тобто. 1-2 таблетки на день, 6 днів на тиждень. Якщо не прописано інше, діють такі вказівки щодо дозування: Лепра: середня добова доза становить 50-100 мг (1-2 таблетки) на день. Прийом препарату тривалий протягом кількох років. Герпетиформний дерматит (Дюрінга): лікування слід розпочинати з 2 таблеток на день (100 мг дапсону) протягом 1 тижня. Потім дозу можна збільшити до 4 таблеток (200 мг дапсону) до досягнення ефекту. Однак у кожному конкретному випадку необхідно прагнути найменшої дози - 50 мг. В окремих випадках протягом короткого періоду часу можна приймати 300 мг дапсону (6 таблеток) на день, хоча необхідно прагнути підтримуючої дози по 50 мг дапсону на день, чого можна досягти шляхом комбінації препарату з кортикостероїдами. Якщо клінічна картина захворювання супроводжується симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, призначення аглютенової дієти може сприяти зниженню дози препарату.Тривалість лікування при дерматиті Дюрінга – тривала, протягом багатьох років. Тривалість перерви між курсами зростає при застосуванні кортикостероїдів. Можливість та тривалість перерв визначаються залежно від конкретного випадку. Бульозний пемфігоїд – 100-150 мг на добу. Васкуліт – 50-150 мг на добу.ПередозуванняСимптоми інтоксикації: диспное, нудота та блювання, головний біль, ціаноз, тахікардія, метгемоглобінемія, гемоліз, гематурія, ниркова недостатність, неврологічні та психіатричні порушення, втрата зору та кома. Точних даних про смертельні дози немає. В одному випадку прийом 1.4 г призвело до смерті, а в іншому пацієнт вижив після прийому 15 г дапсону. Терапія при передозуванні. Потрібно зробити промивання шлунка (проводити завжди). Після чого слід прийняти активоване вугілля та можливо проносне протягом декількох днів (40 мл 20-40% розчину сорбітолу). Для посилення виведення сульфону та профілактики ниркової недостатності проводять інфузійну терапію (введення достатньої кількості рідини з діуретиками та натрію гідрокарбонатом для підлужування сечі). Лікування метгемоглобінемії проводять введенням метиленового синього 1% 0.2 мл/кг внутрішньовенно та/або вітаміну С (2 г/д). У разі сильного передозування показаний ранній гемодіаліз, вливання еритроцитарної маси або переливання крові. Киснева терапія або штучне дихання при контролі рО2. Симптоматична терапія.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активна речовина: орнідазол – 0,5 г; допоміжні речовини: крохмаль; МКЦ; натрію лаурил сульфат; полівінілпіролідон K90; тальк очищений; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний; крохмалю натрію гліколат (тип A); еудражит E-100; титану діоксид; поліетиленгліколь 6000; ізопропиловий спирт; ацетон; вода очищена. У блістері 10 прим.; у пачці картонної 1 блістер.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, що мають ризик на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротипротозойне.ФармакокінетикаАбсорбція із ШКТ висока. Біодоступність – 90%. Час досягнення максимальної концентрації (Tmax) – 1-2 години. Зв'язування з білками плазми – не менше 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. T1/2 – близько 13 год. Виводиться у вигляді метаболітів нирками (60-70%) та з каловими масами (20-25%), близько 5% дози виводиться у незміненому вигляді.ФармакодинамікаОрнідазол активний щодо трихомонад, лямблій, дизентерійної амеби, деяких анаеробних мікроорганізмів (бактероїди, фузобактерії, деякі штами клостридій, анаеробні коки).Показання до застосуваннятрихомоніаз; амебіаз: амебна дизентерія та позакишковий амебіаз (в т.ч. амебний абсцес печінки); лямбліоз; профілактика інфекцій, викликаних анаеробними бактеріями, при операціях на ободової кишці та в гінекології.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; вагітність (I триместр); період лактації; органічні захворювання ЦНС.Побічна діяГоловний біль, запаморочення, свідомість, тремор, ригідність, дискоординація рухів, судоми, сенсорна або змішана периферична нейропатія, нудота, блювання, діарея.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефект антикоагулянтів кумаринового ряду, пролонгує міорелаксуючу дію векуронію броміду. Сумісний з алкоголем (не інгібує ацетальдегіддегідрогеназу).Спосіб застосування та дозиВсередину. При трихомоніазі: дорослим – по 0,5 г 2 рази на добу протягом 5 днів. Дітям – в одноразовій дозі, з розрахунку 25 мг/кг. При амебній дизентерії: дорослим та дітям з масою тіла понад 35 кг – 1,5 г 1 раз на добу, при масі тіла понад 60 кг – 2 г на добу. Дітям з масою тіла менше 35 кг – 40 мг/кг/добу. Курс - 3 дні. Для лікування інших форм амебіазу: дорослим та дітям старше 12 років - по 0,5 г внутрішньо, вранці та ввечері протягом 5-10 днів. Разові дози для дітей: у віці 7–12 років – 0,375 г; 1-6 років - 0,25 г; до 1 року - 0,125 г; кратність призначення - 2 рази на добу (вранці та ввечері); тривалість лікування – 5-10 днів. При лямбліозі: дорослим та дітям з масою тіла понад 35 кг усередину, по 1,5 г 1 раз на добу; дітям з масою тіла до 35 кг – по 40 мг/кг/добу. Тривалість лікування – 1-2 дні. Профілактика інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, 0,5–1 г перед операцією, після операції – по 0,5 г 2 рази на добу протягом 3–5 днів.ПередозуванняСимптоми: епілептиформні судоми, депресія, периферичний неврит. Лікування: симптоматичне (діазепам при судомах).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри трихомоніазі слід проводити одночасне лікування обох партнерів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: левамізол гідрохлорид 177 мг, що відповідає вмісту левамізолу 150 мг. крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, сахароза, тальк, повідон K90, магнію стеарат. 1 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки ;майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою та з гравіюванням "DECARIS 150" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаДіюча речовина препарату Декаріс – левамізол є протигельмінтним засобом. Діючи на гангліоподібні утворення нематод, Декаріс викликає деполяризуючу нейром'язову паралізацію мембрани м'язів гельмінтів, блокує сукцинатдегідрогеназу, пригнічує фумаратдегідрогеназу, порушуючи перебіг біоенергетичних процесів гельмінтів. Таким чином, паралізовані нематоди видаляються з організму нормальною перистальтикою кишечника протягом 24 годин після прийому препарату.ФармакокінетикаВсмоктування Левамізол при прийомі внутрішньо у дозі 50 мг швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Cmax ; у плазмі крові визначається в середньому через 1.5-2 години після прийому препарату. Метаболізм та виведення Левамізол піддається інтенсивному метаболізму в печінці, основні його метаболіти - п-гідрокси-левамізол та його глюкуронід. T1/2; з організму становить 3-6 год. У незміненому вигляді нирками виділяється менше 5%, через кишечник менш ніж 0.2% введеної дози.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняЗараження гельмінтами Ascaris lumbricoides, Necator americanus та Ancylostoma duodenale.Протипоказання до застосуванняАгранулоцитоз, спричинений лікарськими засобами (в анамнезі); період лактації; дитячий вік до 3 років; дитячий вік (для пігулок 150 мг); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю призначають препарат при нирковій та/або печінковій недостатності, пригніченні кістковомозкового кровотворення.Вагітність та лактаціяПризначення препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Препарат протипоказаний дітям віком до 3 років. Пігулки 150 мг не призначають дітям.Побічна діяГоловний біль, безсоння, запаморочення, відчуття серцебиття, судоми, диспепсичні явища (нудота, блювання, біль у животі, діарея). Є повідомлення про розвиток побічних ефектів з боку ЦНС (енцефалопатії) через 2-5 тижнів після прийому препарату, а також про алергічні реакції (шкірний висип), судоми. У більшості пацієнтів ці явища були оборотними, і раннє застосування глюкокортикостероїдної терапії покращувало прогноз. Зв'язок цих симптомів із прийомом Декаріса не цілком переконливий. При застосуванні великих доз або тривалої терапії може спостерігатися лейкопенія, агранулоцитоз, тремор.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі препарату зі спиртними напоями спостерігаються дисульфірамоподібні явища. Потрібна обережність при застосуванні Декаріс з препаратами, що впливають на кровотворення. При одночасному прийомі препарату з кумариноподібними антикоагулянтами протромбіновий час може збільшитись, тому необхідно скоригувати дозу перорального антикоагулянту. Декаріс збільшує рівень фенітоїну в крові, тому при одночасному їх застосуванні необхідно контролювати рівень фенітоїну в крові. Декаріс не можна одночасно застосовувати з ліпофільними препаратами, такими як тетрахлорметан, тетрахлоретилен, олія хеноподію, хлороформ або ефір, т.я. його токсичність може посилитись.Спосіб застосування та дозиПрепарат доцільно приймати після їди з невеликою кількістю води, увечері. Дорослим призначається одноразово 1 таблетка 150 мг. ;Дітям віком від 3 до 6 років ;(10-20 кг) - 25-50 мг (0.5-1 таб. по 50 мг); ;дітям віком від 6 до 10 років ;(20-30 кг) 50-75 мг (1-1.5 таб. по 50 мг), ;дітям віком від 10 до 14 років ;(30-40 кг) - 75- 100 мг (1.5-2 таб. по 50 мг) одноразово. Немає потреби у прийомі проносних засобів або спеціальної дієти. За потреби прийом препарату можна повторити через 7-14 днів.ПередозуванняСимптоми: ;при введенні великої дози левамізолу (понад 600 мг) було описано такі ознаки інтоксикації - нудота, блювання, сонливість, судоми, пронос, біль голови, запаморочення і сплутаність свідомості. Лікування: при випадковому передозуванні і якщо після прийому препарату не пройшло багато часу, проводиться промивання шлунка. Необхідний моніторинг життєво важливих функцій організму та проведення симптоматичної терапії. За наявності ознак антихолінестеразної дії можна ввести атропін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час та після прийому препарату протягом 24 годин не можна вживати спиртні напої. Немає достатніх даних про те, що левамізол, що застосовується як антигельмінтний засіб, пригнічує нервову систему. Вплив препарату на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У зв'язку з тим, що при прийомі препарату може виникнути минуще, слабко виражене запаморочення, слід бути обережним при керуванні автомобілем або при роботі з механізмами протягом усього курсу лікування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Левамізол 50 мг. крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, сахароза, тальк, повідон K90, магнію стеарат. 2 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки ;майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою та з гравіюванням "DECARIS 150" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаДіюча речовина препарату Декаріс – левамізол є протигельмінтним засобом. Діючи на гангліоподібні утворення нематод, Декаріс викликає деполяризуючу нейром'язову паралізацію мембрани м'язів гельмінтів, блокує сукцинатдегідрогеназу, пригнічує фумаратдегідрогеназу, порушуючи перебіг біоенергетичних процесів гельмінтів. Таким чином, паралізовані нематоди видаляються з організму нормальною перистальтикою кишечника протягом 24 годин після прийому препарату.ФармакокінетикаВсмоктування Левамізол при прийомі внутрішньо у дозі 50 мг швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Cmax ; у плазмі крові визначається в середньому через 1.5-2 години після прийому препарату. Метаболізм та виведення Левамізол піддається інтенсивному метаболізму в печінці, основні його метаболіти - п-гідрокси-левамізол та його глюкуронід. T1/2; з організму становить 3-6 год. У незміненому вигляді нирками виділяється менше 5%, через кишечник менш ніж 0.2% введеної дози.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняЗараження гельмінтами Ascaris lumbricoides, Necator americanus та Ancylostoma duodenale.Протипоказання до застосуванняАгранулоцитоз, спричинений лікарськими засобами (в анамнезі); період лактації; дитячий вік до 3 років; дитячий вік (для пігулок 150 мг); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю призначають препарат при нирковій та/або печінковій недостатності, пригніченні кістковомозкового кровотворення.Вагітність та лактаціяПризначення препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Препарат протипоказаний дітям віком до 3 років. Пігулки 150 мг не призначають дітям.Побічна діяГоловний біль, безсоння, запаморочення, відчуття серцебиття, судоми, диспепсичні явища (нудота, блювання, біль у животі, діарея). Є повідомлення про розвиток побічних ефектів з боку ЦНС (енцефалопатії) через 2-5 тижнів після прийому препарату, а також про алергічні реакції (шкірний висип), судоми. У більшості пацієнтів ці явища були оборотними, і раннє застосування глюкокортикостероїдної терапії покращувало прогноз. Зв'язок цих симптомів із прийомом Декаріса не цілком переконливий. При застосуванні великих доз або тривалої терапії може спостерігатися лейкопенія, агранулоцитоз, тремор.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі препарату зі спиртними напоями спостерігаються дисульфірамоподібні явища. Потрібна обережність при застосуванні Декаріс з препаратами, що впливають на кровотворення. При одночасному прийомі препарату з кумариноподібними антикоагулянтами протромбіновий час може збільшитись, тому необхідно скоригувати дозу перорального антикоагулянту. Декаріс збільшує рівень фенітоїну в крові, тому при одночасному їх застосуванні необхідно контролювати рівень фенітоїну в крові. Декаріс не можна одночасно застосовувати з ліпофільними препаратами, такими як тетрахлорметан, тетрахлоретилен, олія хеноподію, хлороформ або ефір, т.я. його токсичність може посилитись.Спосіб застосування та дозиПрепарат доцільно приймати після їди з невеликою кількістю води, увечері. Дорослим призначається одноразово 1 таблетка 150 мг. ;Дітям віком від 3 до 6 років ;(10-20 кг) - 25-50 мг (0.5-1 таб. по 50 мг); ;дітям віком від 6 до 10 років ;(20-30 кг) 50-75 мг (1-1.5 таб. по 50 мг), ;дітям віком від 10 до 14 років ;(30-40 кг) - 75- 100 мг (1.5-2 таб. по 50 мг) одноразово. Немає потреби у прийомі проносних засобів або спеціальної дієти. За потреби прийом препарату можна повторити через 7-14 днів.ПередозуванняСимптоми: ;при введенні великої дози левамізолу (понад 600 мг) було описано такі ознаки інтоксикації - нудота, блювання, сонливість, судоми, пронос, біль голови, запаморочення і сплутаність свідомості. Лікування: при випадковому передозуванні і якщо після прийому препарату не пройшло багато часу, проводиться промивання шлунка. Необхідний моніторинг життєво важливих функцій організму та проведення симптоматичної терапії. За наявності ознак антихолінестеразної дії можна ввести атропін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час та після прийому препарату протягом 24 годин не можна вживати спиртні напої. Немає достатніх даних про те, що левамізол, що застосовується як антигельмінтний засіб, пригнічує нервову систему. Вплив препарату на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У зв'язку з тим, що при прийомі препарату може виникнути минуще, слабко виражене запаморочення, слід бути обережним при керуванні автомобілем або при роботі з механізмами протягом усього курсу лікування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасовка: N10 Форма выпуска: р-р д/внутриполостного введения и наружного применения Упаковка: амп. Производитель: Атолл ООО Завод-производитель: Озон(Россия) Действующее вещество: Гидроксиметилхиноксалиндиоксид. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N10 Форма выпуска: р-р для в/в введения, местного и наружного применения Упаковка: амп. Производитель: Биосинтез Завод-производитель: Биосинтез(Россия) Действующее вещество: Гидроксиметилхиноксалиндиоксид. .

Фасовка: N10 Форма выпуска: р-р д/инфузий и наружного применения Упаковка: амп. Производитель: Валента Фармацевтика Завод-производитель: Новосибхимфарм(Россия) Действующее вещество: Гидроксиметилхиноксилиндиоксид. .

Дозування: 1% Фасування: N10 Форма выпуска: р-р д/внутриполостного введения и наружного применения Упаковка: амп. Производитель: Дальхимфарм ОАО Завод-производитель: Дальхимфарм ОАО(Россия) Действующее вещество: Гидроксиметилхиноксилиндиоксид. .

Склад, форма випуску та упаковкаПерметрин, неопінамін, найгард, косметичний шампунь із добавками.ХарактеристикаДІС-нове покоління педикуліцидних засобів на основі трьох діючих речовин. Гарантовано позбавляє вошей і гнид на будь-якій стадії зараження. Педикуліцидний шампунь «Діс» швидко та ефективно знищує головні та лобкові воші, їх личинки та яйця (гніди). Чинить на резистентні популяції вошей, стійкі до дії піретроїдних педикуліцидів.ІнструкціяВолосся рясно зволожує розчином за допомогою ватного тампона, втираючи препарат у коріння волосся. Витрата на одну особу - 10-60 мл, залежно від густоти та довжини волосся. Після обробки голову покривають косинкою, а через 40 хв. препарат змивають теплою проточною водою з милом або шампунем. Після миття волосся розчісують частим гребенем видалення загиблих комах. Якщо живі воші виявляються через 7 днів після застосування препарату, рекомендується повторна обробка. У разі наявної небезпеки повторного зараження в колективі (школа, дитячий садок) застосовувати ЛЗ після миття голови та залишати його на волоссі після висихання. Нанесений на волосся препарат зберігає свою активність приблизно протягом 2 тижнів (не дозволяє розмножуватися вошам, що знову потрапили на волосся). Повторювати обробку після кожного миття волосся. Загиблі гниди видаляють із волосся густим гребенем або по одній, оскільки вони міцно укріплені на волоссі.РекомендуєтьсяПедикульоз волосистої частини голови, лобковий педикульоз (в т.ч. гнидоносійство).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Форма випуску: педикуліцидний засіб Упаковка: фл. с распылителем Производитель: Мирролла Завод-производитель: Мирролла(Россия). .

Форма випуску: спрей Упакування: упак. Виробник: ССЛ Інтернейшнел Завод-производитель: ССЛ Интернейшнел(Великобритания). .

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: фуразолідон 50 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 20 мг, кальцію стеарат (кальцій стеариновокислий) – 1 мг, цукор (цукроза) – 10 мг, твін-80 (полісорбат) – 0.2 мг, лактоза (цукор молочний) – 18.8 мг. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб, похідний нітрофуранів. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікробів, Trichomonas spp., Giardia lamblia. Найбільш чутливі до фуразолідону Shigella dysenteria spp., Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella typhi, Salmonella paratyphi. Слабо впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Блокує моноамінооксидаз. Нітрофурани порушують процеси клітинного дихання мікроорганізмів, пригнічують цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса), а також пригнічують біосинтез нуклеїнових кислот мікроорганізмів, внаслідок чого відбувається руйнування їх оболонки або цитоплазматичної мембрани. Внаслідок дії нітрофуранів мікроорганізми виділяють менше токсинів, у зв'язку з чим покращення загального стану пацієнта можливе ще до вираженого пригнічення зростання мікрофлори. На відміну від багатьох інших протимікробних лікарських засобів вони не пригнічують, а навіть активують імунну систему організму (підвищують титр комплементу і здатність лейкоцитів фагоцитувати мікроорганізми).ФармакокінетикаДобре абсорбується при пероральному введенні. З огляду на запалення мозкових оболонок у лікворі створюються концентрації, рівні таким у плазмі. Швидко та інтенсивно метаболізується переважно у печінці з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту (амінопохідне). Виводиться в основному нирками (65%), невеликі олії виявляються у фекаліях, де досягаються терапевтичні концентрації щодо збудників кишкових інфекцій.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат, похідне нітрофурану.Показання до застосуванняДизентерія; паратифи; лямбліоз; харчові токсикоінфекції.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація; підвищена індивідуальна чутливість до групи нітрофуранів; термінальна стадія хронічної ниркової недостатності; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю Хронічна ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання печінки та нервової системи.Вагітність та лактаціяЗаборонено застосування препарату дітям до 3 років (для даної лікарської форми).Побічна діяЗниження апетиту, аж до анорексії; нудота блювота; алергічні реакції (шкірний висип, гіперемія та свербіж шкіри. ангіоневротичний набряк). При тривалому застосуванні – неврит.Взаємодія з лікарськими засобамиФуразолідон у поєднанні з етанолом може призвести до розвитку дисульфірамоподібних реакцій, у зв'язку з чим одночасний прийом не рекомендується. Антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази, ефедрин, амфетамін, фенілефрин, тірамін можуть спричинити різке підвищення артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. При; дизентерії, паратифах і харчових токсикоінфекціях; - по 100-150 мг 4 рази на добу (але не більше 800 мг), протягом 5-10 днів. При лямбліозі: дорослим; по 100 мг 4 рази на добу; дітям; 10 мг/кг на добу, розподіливши добову дозу на 3-4 прийоми. Найвища разова доза для дорослих – 200 мг; добова – 800 мг.ПередозуванняСимптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність, нейротоксичність (поліневрит). Лікування: відміна ЛЗ, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, антигістамінні ЛЗ, вітаміни групи В.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПідвищує чутливість до дії етанолу. Лікарські засоби, що підлуговують сечу, знижують ефект, а підкислюють - підвищують. Аміноглікозиди та тетрациклін посилюють протимікробні властивості. У ході лікування повинні дотримуватися запобіжних заходів, як і при використанні інгібіторів моноамінооксидази, а саме: виключення з дієти продуктів, що містять тірамін: сир, вершки, квасоля, маринований оселедець, міцну каву. Для профілактики невритів при тривалому застосуванні слід поєднувати з вітамінами групи В.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: мебендазол (у перерахунку на 100% речовину) – 100,0 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 72,0 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,0 мг, тальк – 3,0 мг, магнію стеарат – 3,0 мг, кросповідон – 3,0 мг, натрію лаурилсульфат – 0,5 мг, лактози моногідрат – до отримання таблетки масою 300,0 мг. 6 шт. в упаковці.Фармакотерапевтична групаГельміндазолол – це протигельмінтний препарат широкого спектру дії; найбільш ефективний при ентеробіозі та трихоцефалізі. Викликаючи незворотне порушення утилізації глюкози, виснажує запаси глікогену в тканинах гельмінтів, перешкоджає синтезу клітинного тубуліна, а також гальмує синтез АТФ.Клінічна фармакологіяАнтигельмінтний засіб.Показання до застосуванняЕнтеробіоз, аскаридоз, анкілостомідоз, стронгілоїдоз, трихоцефальоз, трихінельоз, теніоз, ехінококоз, множинні нематоди, альвеококоз, капіляріоз, гнатостомоз, змішані гельмінтози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до Мебендазол, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, печінкова недостатність, дитячий вік (до 2 років), вагітність, період лактації.Побічна діяЗапаморочення, нудота, біль у животі. При застосуванні Мебендазолу у високих дозах протягом тривалого часу: блювання, діарея, головний біль, алергічні реакції (шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіперкреатинінемія, лейкопенія, анемія, еозинофілія, випадок циліндрурія. Може негативно вплинути на розвиток плода. Передозування Мебендазолу. Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, діарея. При застосуванні високих доз протягом тривалого часу: оборотні порушення функції печінки, гепатит, нейтропенія. Лікування: необхідно видалити препарат із шлунка, викликавши блювоту або зробивши промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижує потребу в інсуліні у хворих на цукровий діабет. Слід уникати сумісного призначення Мебендазолу з ліпофільними речовинами. Циметидин може збільшувати концентрацію Мебендазолу в крові; карбамазепін та ін. Індуктори метаболізму – знижувати.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, з невеликою кількістю води. Дорослим та дітям старше 10 років при ентеробіозі – одноразово, по 100 мг Мебендазолу. Дітям віком від 2 до 10 років – одноразово, по 25-50 мг. У разі високої ймовірності повторної інвазії приймають повторно через 2-4 тижні у тій же дозі. Рекомендується проводити одночасне лікування всіх членів сім'ї. При аскаридозі, трихоцефалізі, анкілостомозі, теніозі, стронгілоїдозі та змішаних гельмінтозах – вранці та ввечері по 100 мг протягом 3 днів. При трихінельозі – 3 рази на день по 200-400 мг Мебендазолу протягом 3 днів, а з 4 по 10 день – 3 рази по 400-500 мг. При ехінококоз у перші 3 дні - по 500 мг 2 рази на день, в наступні 3 дні дозу збільшують до 500 мг 3 рази на день; надалі дозу підвищують до максимальної (з розрахунку 25-30 мг/кг/сут) і приймають 3-4 прийоми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому прийомі Мебендазолу необхідно контролювати картину периферичної крові, функцію печінки та нирок. Протягом доби після прийому забороняється вживання етанолу, жирної їжі, що не призначають проносне. Обов'язково періодичне дослідження мазків анальної області та калу після закінчення лікування Мебендазолом: терапія вважається ефективною за відсутності гельмінтів або їх яєць протягом 7 наступних днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасування: N1 Форма випуску: рідина Упакування: фл. Виробник: Альфа-інтерферон Завод-виробник: Будинок соусів ТОВ(Росія). .