Лекарства и БАД Синтез ОАО
386,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофізіат - 1 фл.: Активні речовини: амфотерицин В – 50 000 ОД; допоміжні речовини: натрію фосфат однозаміщений, дезоксіхолева кислота. Флакони об'ємом 10 мл (1,5, 10) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для інфузій у вигляді пористої маси жовтого кольору, без запаху або майже без запаху, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий антибіотик.ФармакокінетикаПісля одноразового внутрішньовенного введення в крові створюється ефективна концентрація (дозозалежна), що зберігається протягом 24 годин. Після внутрішньовенного введення 1-5 мг на добу максимальна концентрація (Cmax) у плазмі - 0.5-2 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – понад 90%. Розподіляється в легенях, печінці, селезінці, нирках, надниркових залозах, м'язах та інших тканинах. Концентрації у плевральному випоті, перитонеалькій, синовіальній рідинах, водянистій волозі досягають приблизно 2/3 від концентрації у плазмі; у спинномозковій рідині зазвичай не визначається. Об'єм розподілу, що здається, у дорослих - 4 л/кг, у дітей - 0.4-8.3 л/кг, у новонароджених - 1.5-9.4 л/кг. Метаболізується (шляхи невідомі). У жовчі та сечі близько 98% присутні у вигляді метаболітів. Виводиться повільно нирками, період напіввиведення початковий у дорослих –24 год, дітей – 5.5–40.3 год, у новонароджених – 18.8–62.5 год; період напіввиведення кінцевий – 15 днів. Незважаючи на уповільнене виведення, кумулює слабко. Практично не виводиться під час гемодіалізу. Після відміни виявляється в організмі протягом декількох тижнів.ФармакодинамікаПолієновий макроциклічний антибіотик із протигрибковою активністю. Продукується Streptomyces nodosus. Чинить фунгіцидну або фунгістатичну дію залежно від концентрації в біологічних рідинах та від чутливості збудника. Зв'язується із стеролами (ергостеролами), що знаходяться в клітинній мембрані чутливого до препарату гриба. В результаті порушується проникність мембрани та відбувається вихід внутрішньоклітинних компонентів у позаклітинний простір та лізис гриба. Активний щодо більшості штамів Histoplasma capsulatum, Coccidioides immitis, Paracoccidioides braziliensis, Candida spp., Blastomyces dermatidis, Rhodotorula spp., Cryptococcus neoformans, Sporothrix schenekii, Mucor mucedo, Rhizopus spp. Помірно активний щодо деяких найпростіших: Leishmania braziliensis, Leishmania mexicana, Naegleria fowleri. До амфотерицину, як правило, стійкі: Pseudallescheria boydii, Fusarium spp. Неефективний щодо бактерій, рикетсій, вірусів.Показання до застосуванняПрогресують, життєзагрозливі грибкові інфекції, спричинені чутливими до амфотерицину В мікроорганізмами: дисемінований криптококоз, криптококовий менінгіт менінгіт, що викликається іншими грибами; інвазивний та дисемінований аспергільоз; північноамериканський бластомікоз; дисеміновані форми кандидозу; кокцидіоїдоз; паракокцидіоїдоз; гістоплазмоз; фікомікоз (зигомікоз); хромомікоз; пліснявий мікоз; дисемінований споротрихоз; гіалогіфомікоз; хронічна міцетома; інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт); ендокардит; ендофтальміт; грибковий сепсис; грибкові інфекції сечовивідних шляхів; вісцеральний лейшманіоз (у тому числі у пацієнтів з імунодефіцитом); американський шкірно-вісцеральний лейшманіоз (не є препаратом вибору).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; хронічна ниркова недостатність; період лактації. З обережністю: захворювання нирок (в т.ч. гломерулонефрит), амілоїдоз, гепатит, цироз печінки, анемія, агранулоцитоз, цукровий діабет, вагітність.Вагітність та лактаціяЗ обережністю під час вагітності. Протипоказано у період лактації. Дітям вводиться у мінімальних ефективних дозах.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – зниження апетиту, диспепсія, нудота, блювання, діарея, гастралгія, гепатотоксичність (підвищення активності “печінкових” ферментів, гіпербілірубінемія); нечасто – гостра печінкова недостатність, гепатит, жовтяниця, геморагічний гастроентерит, мелена. З боку нервової системи: часто – головний біль, нечасто – судоми, минуще вертиго, периферична нейропатія, енцефалопатія. З боку органів чуття: нечасто – порушення зору, диплопія; втрата слуху, шум у вухах. З боку органів кровотворення: часто – нормохромна нормоцитарна анемія; нечасто – агранулоцитоз, порушення згортання крові, лейкопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз. З боку серцево-судинної системи: часто – зниження артеріального тиску; нечасто – аритмії, включаючи фібриляцію шлуночків, зміни на ЕКГ, підвищення артеріального тиску, шок, зупинка серця, серцева недостатність. З боку дихальної системи: часто – тахіпное; нечасто – задишка, алергічний пневмоніт, набряк легенів. З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок, у тому числі азотемія, гіпокаліємія, гіпостенурія, нирковий тубулярний ацидоз, нефрокаль-циноз; нечасто – гостра ниркова недостатність, олігурія, анурія, нефрогенний нецукровий діабет. Попереднє введення 0.9% розчину хлориду нятрію знижує ризик нефротоксичності, введення натрію гідрокарбонату - ризик ниркового тубулярного некрозу. Алергічні реакції: часто – анафілактоїдні реакції, бронхоспазм, чхання; нечасто - висип, особливо макулопапульозний, свербіж, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. Місцеві реакції: тромбофлебіт у місці ін'єкції, хімічний опік. Інші: часто – лихоманка, зниження маси тіла, міалгія, артралгія, загальна слабкість. Лабораторні показники: гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперкреатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з гепарином, 0.9% розчином хлориду натрію та іншими розчинами, що містять електроліти. Присутність бактеріостатичних добавок (зокрема бензилового спирту) може призвести до преципітації препарату. Синергізм – з нітрофуранами. Підвищує ефект та токсичність антикоагулянтів, теофіліну та препаратів сульфонілсечовини, флуцитозину (подовжує період напіввиведення); знижує ефект етинілестрадіолу – ризик розвитку кровотеч "прориву". Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (в т.ч. циметидин, ненаркотичні анальгетики, антидепресанти) уповільнюють швидкість метаболізму, підвищують концентрацію у сироватці крові (підвищення токсичності). Індуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема фенітоїн, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін) прискорюють метаболізм у печінці (зниження ефекту). Посилює токсичний ефект серцевих глікозидів (особливо на тлі вихідного дефіциту калію в організмі) та курареподібних міорелаксантів. Глюкокортикостероїди, інгібітори карбоангідрази, адренокортикотропні гормони збільшують ризик розвитку гіпокаліємії. Не можна призначати одночасно з нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, циклоспорин, пентамідин та інші) – зростає ризик розвитку порушень функції нирок. Протипухлинні лікарські засоби, променева терапія та лікарські засоби, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, підвищують ризик виникнення анемії та інших гематологічних порушень. Протипухлинні лікарські засоби посилюють нефротоксичність, бронхоспазм та зниження артеріального тиску. Глюкокортикостероїди та кортикотропін посилюють гіпокаліємію, що може призвести до розвитку аритмій. За необхідності одночасного призначення цих лікарських засобів слід проводити моніторинг електролітного складу крові та ЕКГ. Амфотерицин може посилювати токсичність серцевих глікозидів (за рахунок гіпокаліємії). Одночасне призначення з імідазолами (у тому числі флуконазолом, ітраконазолом, кетоконазолом, міконазолом, клотримазолом) може призводити до розвитку стійкості до амфотерицину В. Комбіноване лікування імідазолами з амфотерицином слід призначати з обережністю. Не можна призначати одночасно з нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, циклоспорин, пентамідин та інші) – зростає ризик розвитку порушень функції нирок. Подовжує міорелаксуючу дію деполяризуючих міорелаксантів. Лейкоцитарну масу слід вводити із значним інтервалом після введення амфотерицину В (ризик розвитку ускладнень з боку дихальної системи).Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно краплинно протягом 2-4 годин, рекомендована концентрація - 0.1 мг/мл. Пробна доза - 1 мг (основа) розводять у 20 мл 5% розчину декстрози та вводять внутрішньовенно протягом не менше 20-30 хв під контролем артеріального тиску, пульсу, температури тіла через кожні 30 хв протягом 2-4 год. При добрій переносимості рекомендована добова доза – 0.25-0.3 мг/кг залежно від ступеня тяжкості захворювання. При підвищеній чутливості до препарату, захворюваннях серцево-судинної системи, недостатності функції нирок лікування починають з низьких доз - 5-10 мг і поступово збільшуючи на 5-10 мг на добу, доводять до рекомендованої добової дози - 0.5-0.7 мг/кг. Підбір терапевтичних доз здійснюється індивідуально залежно від виду та тяжкості інфекції. При використанні препарату через день доза не повинна перевищувати 1.5 мг/кг (щоб уникнути розвитку серцево-легеневої недостатності). Максимальна добова доза – 1.5 мг/кг. Споротрихоз: курсова доза 2.5 г, тривалість терапії – 9 міс. Аспергільоз: курсова доза – 3.6 г, тривалість лікування – 11 міс. Риноцеребральний фікомікоз: курсова доза – 3-4 г. У разі переривання терапії більш ніж на 7 днів відновлювати її слід із найнижчої дози (0,25 мг/кг), поступово збільшуючи до бажаного рівня. Дітям: внутрішньовенно, спочатку 0.25 мг/кг (основа) на добу в 5% розчині декстрози протягом 6 годин; з урахуванням переносимості дозу поступово збільшують (зазвичай на 0.125 – 0.25 мг/кг щодня чи через день) до максимальної дози 1 мг/кг чи 30 мг на 1 м2. Дітям вводиться у мінімальних ефективних дозах. Для приготування розчину для внутрішньовенного введення використовують розчин із вихідною концентрацією 5 мг/мл. Для цього стерильним шприцом (голка не менше №20) вносять 10 мл стерильної води для ін'єкцій без бактеріостатичних добавок безпосередньо у флакон із препаратом. Вміст флакона струшують до утворення прозорого колоїдного розчину. Для одержання розчину з концентрацією 0.1 мг/мл його розводять 5% розчином декстрози з рН не нижче 4.2 у співвідношенні 1:50. Перед розведенням необхідно перевірити кислотність наявного розчину декстрози. рН розчину декстрози, як правило, перевищує 4.2, інакше перед розведенням до нього слід додати 1 -2 мл буферного розчину. Рекомендується наступний буферний розчин: натрію гідрофосфат (безводний) –1.59 г, натрію дигідрофосфат (безводний) – 0.96 г, води для ін'єкцій – до 100 мл. Перед додаванням декстрози до розчину буферний розчин стерилізують фільтруванням через бактеріальний керамічний або мембранний фільтр або шляхом автоклавування протягом 30 хв при тиску 1 атм і 121 °С.ПередозуванняСимптоми: зупинка серця та дихання. Лікування: симптоматичне. Необхідно проводити моніторинг серцевої та дихальної діяльності, функції печінки та нирок, картини периферичної крові та вмісту електролітів та призначати підтримуючу терапію. Не видаляється при гемодіалізі. Перед поновленням лікування стан пацієнта має бути стабілізованим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАмфотерицин повинен застосовуватися переважно для лікування прогресуючих і життєзагрозливих грибкових інфекцій. Його не слід використовувати для лікування неінвазивних (поверхневих) мікозів, таких як кандидоз ротової порожнини, піхви або стравоходу у хворих з нормальним вмістом нейтрофілів у крові. При тривалому лікуванні ймовірність виникнення токсичних ефектів зростає. У період лікування проводять контрольне зважування хворих, загальний аналіз крові, сечі, контроль концентрації калію в крові, визначають функціональний стан нирок, печінки, ЕКГ. Пацієнтам, які приймають препарати калію, необхідно регулярно контролювати концентрацію калію та магнію у плазмі. Введення препарату пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, можливе лише після завершення процедури діалізу. Усі процедури з розчином слід проводити із суворим дотриманням правил асептики, оскільки сам препарат і всі розчини, призначені для його розведення, не містять консервантів або бактеріостатичних засобів. При використанні систем внутрішньовенного введення, встановлених раніше для інших цілей, необхідно систему промити 5% розчином декстрози для ін'єкцій. З появою анемії введення препарату слід припинити.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 730,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення - 1 флак. Активна речовина: амікацин (у формі сульфату) 1 г Флакон 1000 мл, 50 штук у пачці картонної.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення білого або майже білого кольору, гігроскопічний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після внутрішньом'язового введення всмоктується швидко і повністю. Cmax у плазмі крові при внутрішньом'язовому введенні в дозі 7.5 мг/кг – 21 мкг/мл, після 30 хв внутрішньовенної інфузії у дозі 7.5 мг/кг – 38 мкг/мл. Після внутрішньом'язового введення Тmax - близько 1.5 год. Середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні зберігається протягом 10-12 год. Розподіл. Зв'язування із білками плазми становить 4-11%. Vd у дорослих – 0.26 л/кг, у дітей – 0.2-0.4 л/кг, у новонароджених: у віці менше 1 тижня та масою тіла менше 1500 г – до 0.68 л/кг, у віці менше 1 тижня та масою тіла понад 1500 г – до 0.58 л/кг, у хворих на муковісцидоз – 0.3-0.39 л/кг. Добре розподіляється у позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична та перитонеальна рідина); у високих концентраціях виявляється у сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокроті та спинномозковій рідині. Добре проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно; високі концентрації відзначаються в органах з хорошим кровопостачанням: легені, печінка, міокард, селезінка, і особливо у нирках, де накопичується в кірковій речовині, нижчі концентрації – у м'язах, жировій тканині та кістках. При призначенні в середньотерапевтичних дозах (в нормі) дорослим амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок проникність дещо збільшується. У новонароджених досягаються вищі концентрації у спинномозковій рідині, ніж у дорослих. Проникає через плацентарний бар'єр: виявляється в крові плода та амніотичної рідини. Метаболізм. Чи не метаболізується. Виведення. T1/2 у дорослих – 2-4 год, у новонароджених – 5-8 год, у дітей старшого віку – 2.5-4 год. Кінцевий T1/2 – більше 100 год (вивільнення з внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. Фармакокінетика в спеціальних клінічних випадках. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у пацієнтів з муковісцидозом – 1-2 год, у пацієнтів з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 годин).ФармакодинамікаНапівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії групи аміноглікозидів, діє бактерицидно. Зв'язуючись із 30S субодиницею рибосом, перешкоджає утворенню комплексу транспортної та матричної РНК, блокує синтез білка, а також руйнує цитоплазматичні мембрани бактерій. Високоактивний щодо аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.; деяких грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (в т.ч. стійких до пеніциліну, деяких цефалоспоринів). Помірно активний щодо Streptococcus spp. При одночасному призначенні з бензилпеніциліном виявляє синергізм дії щодо штамів Enterococcus faecalis. До препарату стійкі анаеробні мікроорганізми. Амікацин не втрачає активності під дією ферментів, що інактивують інші аміноглікозиди, і може залишатися активним щодо штамів Pseudomonas aeruginosa, стійких до тобраміцину, гентаміцину та нетилміцину.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи аміноглікозидів.ІнструкціяВ/в амікацин вводять краплинно протягом 30-60 хв, у разі потреби - струминно. При порушенні функції виділення нирок необхідно зниження дози або збільшення інтервалів між введеннями. У разі збільшення інтервалу між введеннями (якщо значення КК невідоме, а стан пацієнта стабільний) інтервал між введенням препарату встановлюють за такою формулою: Для внутрішньовенного введення (краплинно) препарат попередньо розбавляють 200 мл 5% розчину декстрози (глюкози) або 0.9% розчину натрію хлориду. Концентрація амікацину в розчині для внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 5 мг/мл. Інтервал (год) = концентрація сироваткового креатиніну × 9. Якщо концентрація сироваткового креатиніну становить 2 мг/дл, рекомендовану разову дозу (7.5 мг/кг) необхідно вводити кожні 18 годин. При збільшенні інтервалу разову дозу не змінюють. У разі зниження разової дози при постійному режимі дозування перша доза для пацієнтів з нирковою недостатністю становить 7.5 мг/кг. Розрахунок наступних доз проводиться за такою формулою: Наступна доза (мг), що вводиться кожні 12 год = КК (мл/хв) у пацієнта × початкова доза (мг)/КК у нормі (мл/хв).Показання до застосуванняІнфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легень); сепсис; септичний ендокардит; інфекції ЦНС (включаючи менінгіт); інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт); інфекції сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит); гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. інфіковані опіки, інфіковані виразки та пролежні різного генезу); інфекції жовчних шляхів; інфекції кісток та суглобів (в т.ч. остеомієліт); ранова інфекція; післяопераційні інфекції.Протипоказання до застосуванняНеврит слухового нерва; тяжка хронічна ниркова недостатність з азотемією та уремією; вагітність; - підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших аміноглікозидів в анамнезі. З обережністю слід застосовувати препарат при міастенії, паркінсонізмі, ботулізмі (аміноглікозиди можуть викликати порушення нервово-м'язової передачі, що призводить до подальшого ослаблення скелетної мускулатури), дегідратації, ниркової недостатності, у періоді новонародженості, у недоношених дітей, у пацієнтів пожил лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія). З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м'язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м'язової передачі (зупинка дихання). З боку органів чуття: ототоксичність (зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання). З боку сечовидільної системи: нефротоксичність – порушення функції нирок (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, лихоманка, набряк Квінке. Місцеві реакції: болючість у місці ін'єкції, дерматит, флебіт та перифлебіт (при внутрішньовенному введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином, гідрохлортіазидом, еритроміцином, нітрофурантоіном, вітамінами групи В і С, калію хлоридом.Спосіб застосування та дозиМаксимальні дози для дорослих – 15 мг/кг/добу, але не більше 1,5 г/добу протягом 10 днів. Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні - 3-7 днів, при внутрішньом'язовому - 7-10 днів. Для недоношених новонароджених дітей початкова разова доза становить 10 мг/кг, потім 7.5 мг/кг кожні 18-24 год; для новонароджених та дітей віком до 6 років початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 годин протягом 7-10 днів. При інфікованих опіках може бути потрібна доза 5-7.5 мг/кг кожні 4-6 годин у зв'язку з більш коротким T1/2 (1-1.5 год) у даної категорії пацієнтів.ПередозуванняТоксичні реакції - втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниження апетиту, нудота, блювання, дзвін чи відчуття закладання у вухах, порушення дихання.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: гесперидин – 100 мг, діосмін – 900 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза, лактози моногідрат, тальк, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію, целюлоза мікрокристалічна М 102; Склад оболонки (опадрай II жовтий): макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000), титану діоксид, тальк, полівініловий спирт, барвник заліза оксид жовтий. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 100 мг + 900 мг. Упаковка 60 пігулок.Опис лікарської формиДвоопуклі таблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою жовто-коричневого кольору. Вид таблетки на зламі – від світло-жовтого до сірувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виведення препарату відбувається через кишківник. Нирками в середньому виводиться близько 14% від прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаМає венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність, покращує мікроциркуляцію та лімфовідтік. При систематичному застосуванні зменшує вираженість клінічних проявів хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок органічної та функціональної природи.Показання до застосуванняТерапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: Біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: Набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, період грудного вигодовування. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.Вагітність та лактаціяЕксперименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Через відсутність даних щодо екскреції препарату у грудне молоко не рекомендується прийом препарату в період грудного вигодовування. Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: Дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100, <1/10); нечасто (&le1/1000, <1/100); рідко (&le1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення); частота невідома (частота може бути підрахована за доступними даними). З боку центральної нервової системи: Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку травної системи: Часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто: коліт; частота невідома: біль у животі. Алергічні реакції: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; частота невідома: ізольований набряк особи, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк. Інформуйте лікаря про появу у Вас будь-яких, у тому числі не згаданих у даній інструкції, небажаних реакцій та відчуттів, а також про зміну лабораторних показників на фоні терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиДані щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами відсутні. Слід інформувати лікаря про всі прийняті Вами лікарські препарати.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їди. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу з їдою.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим як починати приймати препарат Ангіорус рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Ангіорус не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід провести проктологічне обстеження і переглянути терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки та, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох, які сприяють поліпшенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування Ваш стан погіршився або покращення не настало.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: гесперидин – 100 мг, діосмін – 900 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза, лактози моногідрат, тальк, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію, целюлоза мікрокристалічна М 102; Склад оболонки (опадрай II жовтий): макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000), титану діоксид, тальк, полівініловий спирт, барвник заліза оксид жовтий. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 100 мг + 900 мг. Упаковка 60 пігулок.Опис лікарської формиДвоопуклі таблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою жовто-коричневого кольору. Вид таблетки на зламі – від світло-жовтого до сірувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виведення препарату відбувається через кишківник. Нирками в середньому виводиться близько 14% від прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаМає венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність, покращує мікроциркуляцію та лімфовідтік. При систематичному застосуванні зменшує вираженість клінічних проявів хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок органічної та функціональної природи.Показання до застосуванняТерапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: Біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: Набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, період грудного вигодовування. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.Вагітність та лактаціяЕксперименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Через відсутність даних щодо екскреції препарату у грудне молоко не рекомендується прийом препарату в період грудного вигодовування. Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: Дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100, <1/10); нечасто (&le1/1000, <1/100); рідко (&le1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення); частота невідома (частота може бути підрахована за доступними даними). З боку центральної нервової системи: Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку травної системи: Часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто: коліт; частота невідома: біль у животі. Алергічні реакції: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; частота невідома: ізольований набряк особи, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк. Інформуйте лікаря про появу у Вас будь-яких, у тому числі не згаданих у даній інструкції, небажаних реакцій та відчуттів, а також про зміну лабораторних показників на фоні терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиДані щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами відсутні. Слід інформувати лікаря про всі прийняті Вами лікарські препарати.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їди. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу з їдою.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим як починати приймати препарат Ангіорус рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Ангіорус не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід провести проктологічне обстеження і переглянути терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки та, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох, які сприяють поліпшенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування Ваш стан погіршився або покращення не настало.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: речовини, що діють: гесперидин - 50 мг, діосмін - 450 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (оксиметилпропілцелюлоза) – 6,5 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) – 42 мг, тальк – 22,8 мг, магнію стеарат – 7,6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят) , целюлоза мікрокристалічна – 158,3 мг. Пігулки30 штук.ФармакокінетикаОсновне виведення препарату відбувається через кишківник. Нирками в середньому виводиться близько 14% від прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаОбладает венотонизирующим и ангиопротективным свойствами. Препарат уменьшает растяжимость вен и венозный застой, снижает проницаемость капилляров и повышает их резистентность, улучшает микроциркуляцию и лимфоотток. При систематическом применении уменьшает выраженность клинических проявлений хронической венозной недостаточности нижних конечностей органической и функциональной природы.Показания к применениюТерапия симптомов венозно-лимфатической недостаточности: Боль; судороги нижних конечностей; ощущение тяжести и распирания в ногах; "усталость" ног. Терапия проявлений венозно-лимфатической недостаточности: Отеки нижних конечностей; трофические изменения кожи и подкожной клетчатки; венозные трофические язвы. Симптоматическая терапия острого и хронического геморроя.Противопоказания к применениюГиперчувствительность, период грудного вскармливания. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.Вагітність та лактаціяЕксперименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Через відсутність даних щодо екскреції препарату у грудне молоко не рекомендується прийом препарату в період грудного вигодовування. Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: Дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100, <1/10); нечасто (&le1/1000, <1/100); рідко (&le1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення); частота невідома (частота може бути підрахована за доступними даними). З боку центральної нервової системи: Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку травної системи: Часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто: коліт; частота невідома: біль у животі. Алергічні реакції: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; частота невідома: ізольований набряк особи, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк. Інформуйте лікаря про появу у Вас будь-яких, у тому числі не згаданих у даній інструкції, небажаних реакцій та відчуттів, а також про зміну лабораторних показників на фоні терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиДані щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами відсутні. Слід інформувати лікаря про всі прийняті Вами лікарські препарати.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їди. При венозно-лімфатичній недостатності – 2 таблетки на добу (за один або два прийоми): вранці, вдень та/або ввечері. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. При гострому геморої – 6 таблеток на добу: по 3 таблетки вранці та по 3 таблетки ввечері протягом 4 днів, потім по 4 таблетки на добу: по 2 таблетки вранці та по 2 таблетки ввечері протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 2 таблетки на добу.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим як починати приймати препарат Ангіорус рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Ангіорус не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід провести проктологічне обстеження і переглянути терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки та, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох, які сприяють поліпшенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування Ваш стан погіршився або покращення не настало.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: Амоксициліну тригідрат (у перерахунку на амоксицилін) – 875 мг; Клавуланат калію (у перерахунку на клавуланову кислоту) – 125 мг; Довідкові речовини: Повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700) - 30 мг; Тальк – 33,0 мг; Крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 249,0 мг; Кальція стеарат (кальцій стеариновокислий) – 16,5 мг; Кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 16,5 мг; Целюлоза мікрокристалічна – 51,7 мг; Склад оболонки: Гіпромелоза (оксипропілметилцелюлоза) – 19,1 мг; Пропіленгліколь - 15,5 мг; Макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) – 10,0 мг; Титану діоксид – 5,4 мг. По 5, 7 або 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2 або 3 контурні осередкові упаковки з пакетиком силікагелю заварюють у пакет з комбінованого матеріалу багатошарового на основі фольги. Пакет з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 7, 10, 14, 20 або 21 таблетки в банки оранжевого скла з пластмасовими кришками, що нагвинчуються, або в банки полімерні. У кожну банку вкладають осушувач у вигляді круглої таблетки або пакетика з силікагелем. По 7, 10, 14, 20 або 21 таблетки в банки оранжевого скла з кришкою з силікагелем і контролем розтину або кришкою з контролем розтину і з пакетиком силікагеля. Кожну банку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиДвоопуклі, довгасті пігулки, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-пеніцилін напівсинтетичний+бета-лактамаз інгібітор.ФармакокінетикаОсновні фармакокінетичні параметри амоксициліну та клавуланової кислоти подібні. У комбінації амоксицилін та клавуланова кислота не впливають на фармакокінетику один одного. Обидва компоненти швидко і повністю всмоктуються після прийому внутрішньо, прийом їжі майже не впливає на ступінь всмоктування, проте клавуланова кислота краще всмоктується при прийомі таблетки на початку їжі. Максимальні концентрації в плазмі досягаються приблизно через 1 годину після прийому. Значення максимальної концентрації для амоксициліну (залежно від дози) 3-12 мкг/мл, для клавуланової кислоти - близько 2 мкг/мл. Обидва компоненти характеризуються великим обсягом розподілу. Терапевтичні концентрації обох активних речовин визначаються в різних органах, тканинах і рідких середовищах організму: у легенях, мокротинні, органах черевної порожнини, органах малого тазу (матці, яєчниках, передміхуровій залозі), у середньому вусі, у шкірі, печінці, піднебінних мигдаликах, пазухи носа, жовчному міхурі; у жировій, кістковій та м'язовій тканинах; у плевральній, синовіальній та перитонеальній рідинах; в жовчі, сечі, слині, бронхіальному секреті, в гнійному відділяється, в інтерстиціальній рідині. Амоксицилін та клавуланова кислота не проникають через гематоенцефалічний бар'єр при незапалені мозкові оболонки. Зв'язування з білками плазми помірне: 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну. Амоксицилін та клавуланова кислота проникають через плацентарний бар'єр (негативного впливу на плід не виявлено) та у слідових концентраціях виділяються з грудним молоком. Амоксицилін частково метаболізується в печінці (10% від введеної дози) до неактивних метаболітів, клавуланова кислота піддається інтенсивному метаболізму в печінці (50-70% від введеної дози). Амоксицилін виводиться з організму переважно нирками шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації (52±15% дози у незміненому вигляді протягом 7 годин) та невелика кількість – з жовчю. Близько 10-25% початкової дози амоксициліну виводиться нирками як неактивної пеніцилоєвої кислоти. Клавуланова кислота виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (40-65%), частково як метаболітів, і навіть кишечником. Період напіввиведення (Т1/2) амоксициліну та клавуланової кислоти становить 1-1,5 години. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв) період напіввиведення збільшується до 7,5 годин для амоксициліну та до 4,5 годин для клавуланової кислоти. При анурії Т1/2 обох активних речовин коливається між 10 та 15 годинами. Обидва компоненти видаляються гемодіалізом і незначні кількості – перитонеальним діалізом.ФармакодинамікаАнтибіотик широкого спектра дії групи інгібіторозахищених пеніцилінів, стійкий до впливу ферментів β-лактамаз, що виробляються багатьма патогенними мікроорганізмами для захисту (стійкості) від дії β-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів). Бактеріальні β-лактамази руйнують (гідролізують) антибіотик на неактивні фрагменти (речовини). Бактерії, що виробляють β-лактамази, стійкі (резистентні) до пеніцилінів і цефалоспоринів. Препарат Арлет містить 2 діючі речовини: амоксицилін (напівсинтетичний пеніцилін з широким спектром антибактеріальної активності) та клавуланову кислоту (незворотний інгібітор β-лактамаз). Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, активний щодо багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін піддається руйнуванню β-лактамазами, тому в спектр його антибактеріальної активності не входять мікроорганізми, які продукують β-лактамази. Клавуланова кислота - β-лактамна сполука, що має здатність інактивувати широкий спектр β-лактамаз шляхом утворення стабільного інактивованого комплексу з ними, що запобігає ферментативному руйнуванню амоксициліну. Клавуланова кислота подібна за структурою β-лактамних антибіотиків, але практично не має власної антибактеріальної активності. Клавуланова кислота інгібує β-лактамази II, III, IV і V типів (за класифікацією Річмонда-Сайкса), але неактивна щодо β-лактамаз типу I, які продукуються Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Acinetobacter spp. Присутність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від руйнування β-лактамазами та розширює спектр його антибактеріальної активності з включенням до нього мікроорганізмів, зазвичай резистентних (стійких) до нього та інших пеніцилінів і цефалоспоринів. Препарат має широкий спектр бактерицидної антибактеріальної дії. Активний щодо таких мікроорганізмів: грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus agalactiae. Streptococcus bovis; Staphylococcus aureus (крім метицилін-резистентних штамів), Staphylococcus epidermidis (крім метицилін-резистентних штамів), Staphylococcus saprophyticus та інші коагулазо-негативні стафілококи, Enteroccocus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Bacillis anthracis, Corynebacterium spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides; грамнегативні аероби: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis, Bordetella petrussis, Brucella spp., Campylobacter jejuni, Eikenella corrodens, Enterobacter spp. ., Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica; грампозитивні та грамнегативні анаероби: Actinomyces israelii, Bacteroides spp. (включно з Bacteroides fragihs), Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp.; інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, Chlamydia spp., Helicobacter pylori, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції ЛОР-органів (гострий та хронічний синусит, середній отит, заглотковий абсцес, тонзиліт, фарингіт); інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт із бактеріальною суперінфекцією, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); інфекції сечовивідних шляхів (цистит, уретрит, пієлонефрит, пієліт); інфекції в акушерстві та гінекології (сальпінгіт, сальпінгоофорит, цервіцит, бактеріальний вагініт, ендометрит, пельвіоперитоніт, септичний аборт); інфекції шкіри та м'яких тканин (пика, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози, флегмона, абсцес, ранова інфекція, у т.ч. після укусів тварин та людини); інфекції кісткової та сполучної тканин (у т.ч. остеомієліт); інфекції жовчних шляхів (холецистит, холангіт); шанкроід (м'який шанкер); одонтогенні інфекції; інфекції травної системи (дизентерія, сальмонельоз, сальмонельозне носійство).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти та інших компонентів препарату; гіперчутливість до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни та цефалоспорини); порушення функції печінки (в т.ч. жовтяниця) при прийомі амоксициліну + клавуланової кислоти в анамнезі; інфекційний мононуклеоз або лімфолейкоз (небезпека появи екзантеми); дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми); дитячий вік до 12 років з хронічною нирковою недостатністю (для цієї лікарської форми); хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) лише для таблеток дозуванням 875 мг+125 мг. Перед застосуванням препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування, тяжка печінкова недостатність, захворювання шлунково-кишкового тракту (в т.ч. коліт в анамнезі, пов'язаний із застосуванням пеніцилінів), хронічна ниркова недостатність. Якщо у Вас одне з перелічених захворювань перед застосуванням препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат може призначатися під час вагітності лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Препарат можна приймати у період грудного вигодовування. За винятком ризику сенсибілізації, пов'язаного з виділенням у грудне молоко активних речовин препарату в слідових кількостях, жодних інших несприятливих ефектів у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, не може відзначатися. У разі розвитку у дитини сенсибілізації, діареї або кандидозу слизових оболонок годування груддю слід припинити.Побічна діяКласифікація за частотою розвитку: часто – від 1 до 10%, нечасто від 0,1 до 1%, рідко – від 0,01 до 0,1%, дуже рідко – менше 0,01% Алергічні реакції: нечасто кропив'янка, еритематозні висипання свербіж; рідко – багатоформна ексудативна еритема; дуже рідко – ексфоліативний дерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, синдром, подібний до сироваткової хвороби, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У деяких випадках з'являється так звана "висипка п'ятого дня" (кореподібна екзантема). З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі, печінкова недостатність (частіше у літніх, чоловіків, при тривалій терапії), підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко – гепатит, холестатична жовтяниця; дуже рідко - глосит, гастрит, стоматит, геморагічний коліт (також може розвинутись після терапії), псевдомембранозний коліт, ентероколіт, чорний "волосатий" язик, потемніння зубної емалі. Збільшення активності трансаміназ (аспартатамінотрансфераза та аланінамінотрансфераза), білірубіну та лужної фосфатази зазвичай відзначається у осіб чоловічої статі та у літніх пацієнтів, особливо старше 65 років. Ризик подібних змін підвищується прийому препарату більше 14 днів. Зазначені явища дуже рідко спостерігаються у дітей. Вищезгадані зміни зазвичай з'являються під час лікування або відразу після.Іноді можуть з'являтися кілька тижнів після відміни препарату. В основному реакції з боку травної системи носять минущий і незначний характер, але іноді бувають вираженими. З боку системи кровотворення: рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію), тромбоцитопенія, оборотні агранулоцитоз та гемолітична анемія; дуже рідко – подовження часу кровотечі, анемія, еозинофілія, тромбоцитоз. З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення, головний біль, оборотні гіперактивність та судоми (судоми можуть виникнути при порушенні функції нирок або у пацієнтів, які отримують високі дози препарату), дуже рідко – безсоння, збудження, тривога, зміна поведінки. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гематурія. Інші: часто – розвиток суперінфекції (включаючи кандидоз), висип; рідко – оборотне збільшення протромбінового часу, кристалурія, інтерстиціальний нефрит, васкуліт. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди – уповільнюють та знижують абсорбцію; аскорбінова кислота збільшує абсорбцію. Одночасний прийом з алопуринолом підвищує частоту розвитку висипу. Бактерицидні антибіотики (в т.ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин, циклосерин) - при одночасному застосуванні мають синергічну дію; бактеріостатичні (макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни) – антагоністичне. Підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідно стежити за показниками згортання крові. Зменшує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота, етинілестрадіол – ризик розвитку кровотеч "прориву". Діуретики, алопуринол, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні засоби, що блокують канальцеву секрецію, - підвищують концентрацію амоксициліну (клавуланова кислота виводиться переважно клубочковою фільтрацією). Одночасний прийом з метотрексатом – підвищує токсичність метотрексату.Спосіб застосування та дозиВсередину. Режим дозування встановлюється індивідуально залежно від віку, маси тіла, функцій нирок пацієнта, а також від ступеня тяжкості інфекції. Для зменшення можливих побічних ефектів з боку системи травлення рекомендується приймати препарат на початку їжі. Таблетку ковтають повністю, не розжовуючи, запиваючи склянкою води. Дорослі та діти 12 років та старші або з масою тіла 40 кг та більше: При інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – по 1 таблетці (250 мг+125 мг) 3 рази на добу. При інфекціях середнього та тяжкого ступеня тяжкості – по 1 таблетці (500 мг+125 мг) 3 рази на добу. При тяжких інфекціях – по 1 таблетці (875 мг + 125 мг) 2 рази на добу. Діти від 6 до 12 років Добова доза зазвичай становить 20-30 мг/кг амоксициліну і 5-7,5 мг/кг клавуланової кислоти. Для дітей віком 6-12 років (з масою тіла менше 40 кг) звичайна доза препарату - по 1 таблетці (250 мг+125 мг) 2-3 рази на добу або по 1 таблетці (500 мг+125 мг) 2 рази на добу добу. При тяжких інфекціях ці дози можна подвоювати. Дітям масою тіла 40 кг і більше слід призначати дози як дорослим. Мінімальний курс лікування препаратом становить 5 днів. Тривалість курсу лікування визначається лікарем. Лікування не повинно продовжуватись більше 14 днів без повторного медичного огляду. Тривалість лікування гострого неускладненого середнього отиту становить 5-7 днів. Необхідно пам'ятати, що 2 таблетки (250 мг + 125 мг) не еквівалентні 1 таблетці (500 мг +125 мг), т.к. у них міститься у 2 рази більше клавуланової кислоти. Максимальна добова доза амоксициліну становить: для дорослих та дітей 12 років і старше (з масою тіла 40 кг і більше) – 6 г, для дітей віком до 12 років (з масою тіла менше 40 кг) – 45 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза клавуланової кислоти (у формі клавуланату калію) становить: для дорослих та дітей 12 років і старше (з масою тіла 40 кг і більше) – 600 мг, для дітей молодше 12 років (з масою тіла менше 40 кг) – 10 мг / кг маси тіла. Пацієнти з порушеннями функції нирок Дорослим та дітям 12 років і старшим або з масою тіла 40 кг і більше проводять корекцію дози та кратність прийому залежно від кліренсу креатиніну (КК): при КК більше 30 мл/хв корекція дози не потрібна; при КК 10-30 мл/хв: по 1 таблетці (250 мг+125 мг) 2 рази на добу (при легких та середньотяжких інфекціях) або по 1 таблетці (500 мг+125 мг) 2 рази на добу (при середньому та тяжкому перебігу інфекції); при КК менше 10 мл/хв: по 1 таблетці (250 мг+125 мг) один раз на добу (при легких та середньотяжких інфекціях) або по 1 таблетці (500 мг+125 мг) один раз на добу (при середній та тяжкій течії) інфекції). Таблетки (875 мг+125 мг) слід застосовувати лише у пацієнтів із КК понад 30 мл/хв. При анурії інтервал між дозуванням слід збільшити до 48 годин і більше. Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі Коригування доз засновані на максимальній рекомендованій дозі амоксициліну. Дорослим зазвичай призначають по 1 таблетці (500 мг + 125 мг) або 2 таблетки (250 мг + 125 мг) кожні 24 години (1 раз на добу). Дітям призначають (15 мг/кг+3,75 мг/кг) 1 раз на добу. ДОДАТКОВО 1 доза під час сеансу діалізу та ще одна доза в кінці сеансу діалізу (для компенсації зниження сироваткових концентрацій амоксициліну та клавуланової кислоти). Пацієнти з порушеннями функції печінки Лікування проводять із обережністю звичайними дозами; регулярно здійснюють моніторинг функції печінки. Пацієнти похилого віку Корекція дози не потрібна; дози такі ж, як для дорослих. У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу коригують так, як зазначено вище для дорослих з порушеннями функції нирок.ПередозуванняУ більшості випадків симптоми передозування включають розлади з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, діарея, блювання), можливі також тривожне збудження, безсоння, запаморочення, у поодиноких випадках – судоми. При передозуванні пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря, лікування – симптоматичне. У разі недавнього прийому (менше 4 годин) необхідно провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля для зменшення всмоктування. Амоксицилін+клавуланат калію видаляється при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування необхідно зібрати докладний анамнез щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніцилінові або цефалоспоринові антибіотики або інші алергени. Описані серйозні, котрий іноді летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні реакції) на пеніциліни. Ризик виникнення таких реакцій найбільш високий у пацієнтів, які мають в анамнезі реакції гіперчутливості до антибіотиків цієї групи. У разі виникнення алергічної реакції необхідно припинити лікування препаратом та розпочати альтернативну терапію. При серйозних реакціях підвищеної чутливості слід негайно запровадити адреналін (епінефрін). Можуть бути потрібні також оксигенотерапія, внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів та забезпечення прохідності дихальних шляхів, що включає інтубацію. Були виявлені випадки розвитку коліту, що некротизує, у новонароджених, у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок, яким проводилася профіліктична терапія амоксициліном/клавуланова кислота. При лікуванні легкої діареї (викликаної Clostridium difficile) на фоні курсового лікування слід уникати протидіарейних лікарських засобів, що знижують перистальтику кишок; можна використовувати каолін- або аттапульгітсодержащіе протидіарейні лікарські засоби. При тяжкій діареї необхідно звернутися до лікаря. Лікування обов'язково триває ще 48-72 години після зникнення клінічних ознак захворювання. При одночасному застосуванні естрогеновмісних пероральних контрацептивів та амоксициліну слід по можливості використовувати інші або додаткові методи контрацепції. Амоксицилін і клавуланова кислота можуть провокувати неспецифічне зв'язування імуноглобулінів та альбумінів з мембраною еритроцитів, що може бути причиною хибнопозитивної реакції при пробі Кумбса. З обережністю застосовувати препарат у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Виразність побічних ефектів з боку травної системи можна зменшити, приймаючи препарат на початку їди. У пацієнтів, які отримують препарат, рідко спостерігається збільшення протромбінового часу, тому при одночасному прийомі препарату з антикоагулянтами необхідно проводити відповідний моніторинг. У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко може виникати кристалурія. При прийомі амоксициліну у високих дозах рекомендується приймати достатню кількість рідини та підтримувати адекватний діурез для зменшення ймовірності утворення кристалів амоксициліну. При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль стану функції органів кровотворення, печінки, нирок. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок потрібна адекватна корекція дози або збільшення інтервалів між дозуванням. Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливої до нього мікрофлори, що потребує відповідної зміни антибактеріальної терапії. У пацієнтів, які мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками. Оскільки таблетки комбінації амоксициліну і клавуланової кислоти (250 мг+125 мг) і (500 мг+125 мг) містять однакову кількість клавуланової кислоти - 125 мг, то 2 таблетки по (250 мг+125 мг) не еквівалентні 1 таблетці (500 мг +125 мг). Лабораторні показники: Високі концентрації амоксициліну дають неправдиву реакцію на глюкозу сечі при використанні реактиву Бенедикту або розчину Фелінга. Рекомендується використовувати ферментативні реакції із глюкозидазою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату слід дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами, механізмами та при виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
378,00 грн
282,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ацетилсаліцилова кислота 50 мг. допоміжні речовини: повідон низькомолекулярний, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк, лактози моногідрат. Склад кишковорозчинної оболонки: ; целацефат, титану діоксид, рицинова олія. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – один шар білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаВ основі механізму антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотне інгібування циклооксигенази (ЦОГ-1), внаслідок чого блокується синтез тромбоксану А2 та пригнічується агрегація тромбоцитів. Антиагрегантний ефект розвивається навіть після застосування малих доз препарату та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому. Вважається, що АСК має інші механізми придушення агрегації тромбоцитів. У високих дозах АСК (понад 300 мг на добу) також має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із ШКТ. АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, саліцилової кислоти глюкуронід та саліцилурова кислота, що виявляються у багатьох тканинах. У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці). C max -АСК у плазмі крові досягається через 10-20 хв після прийому внутрішньо, C max -саліцилової кислоти - через 0.3-2 год. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у формі пігулок, покритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена на 3-6 годин у порівнянні зі звичайними (без такої оболонки) пігулками. Розподіл АСК та саліцилова кислота зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту та у грудне молоко. Виведення Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. T1/2-становить від 2-3 годин при застосуванні АСК у низьких дозах і до 15 годин при застосуванні препарату у високих дозах (звичайні дози АСК як аналгетичний та жарознижувальний засіб). На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому прийомі препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 годин.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняПрофілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік); профілактика повторного інфаркту міокарда; нестабільна стенокардія; профілактика ішемічного інсульту (в т.ч. у пацієнтів з тимчасовим порушенням мозкового кровообігу); профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах (наприклад, аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика та стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних артерій); профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (у т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; геморагічний діатез; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК; виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв); виражена печінкова недостатність (клас В та С за шкалою Чайлд-П'ю); хронічна серцева недостатність (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA); одночасний прийом метотрексату в дозі 15 мг/тиждень та більше; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації; дитячий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до АСК. З ;обережністю ;при: подагрі, гіперурикемії, т.к. АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти; слід мати на увазі, що АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів (що мають знижену екскрецію сечової кислоти); виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки або шлунково-кишкових кровотечах (в анамнезі); порушення функції печінки (клас А за шкалою Чайлд-П'ю); порушення функції нирок (КК понад 30 мл/хв); бронхіальну астму, хронічні захворювання органів дихання, сінну лихоманку, поліпозу носа, лікарську алергію; одночасному прийомі метотрексату в дозі менше 15 мг/тиждень; супутньої терапії антикоагулянтами; ІІ триместр вагітності; передбачуваному хірургічному втручанні (включаючи невеликі, наприклад екстракцію зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування саліцилатів у великих дозах у перші 3 місяці вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплене небо, вади серця). Призначення саліцилатів у І триместрі вагітності протипоказане. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати тільки з урахуванням суворої оцінки ризику для плода та користі для матері, переважно у дозах не вище 150 мг на добу та нетривале. У III триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг на добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів у III триместрі вагітності протипоказане. Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях проникають у грудне молоко, тому в період лактації слід відмінити грудне вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, печія, блювання, біль у животі; виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; перфоративні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, минущі порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: призначення АСК супроводжується підвищеним ризиком кровотеч унаслідок інгібуючої дії АСК на агрегацію тромбоцитів, анемію. Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіореспіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок. Порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм. З боку центральної нервової системи: запаморочення, зниження слуху, головний біль, шум у вухах.Взаємодія з лікарськими засобамиАСК при одночасному застосуванні посилює дію наступних лікарських засобів: метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками плазми; також поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення; гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів у зв'язку з білками плазми; тромболітичних засобів та антиагрегантів; дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції; гіпоглікемічних засобів (інсуліну та похідних сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми; вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її із зв'язку з білками плазми Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотечі. При одночасному прийомі АСК з алкоголем спостерігається посилення токсичної дії алкоголю на центральну нервову систему, підвищується ризик ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. АСК при одночасному застосуванні послаблює дію наступних лікарських засобів: урикозуричних препаратів – бензбромарону (зниження урикозуричного ефекту внаслідок конкурентного придушення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти); інгібіторів АПФ (відзначається дозозалежне зниження швидкості клубочкової фільтрації в результаті інгібування простагландинів, що мають судиннорозширювальну дію, і відповідно спостерігається ослаблення гіпотензивної дії); діуретиків (при сумісному застосуванні з АСК у високих дозах відзначається зниження швидкості клубочкової фільтрації внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках). Підсилюючи елімінацію саліцилатів, системні кортикостероїди послаблюють їхню дію.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати перед їдою, запиваючи великою кількістю рідини, 1 раз на добу. Ацекардол призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. Профілактика при підозрі на гострий інфаркт міокарда: 100 мг на добу щодня або 300 мг через день (першу таблетку необхідно розжувати для швидшого всмоктування). Профілактика гострого інфаркту міокарда, що вперше виник, за наявності факторів ризику: 100 мг на добу щодня або 300 мг через день. Профілактика повторного інфаркту міокарда та нестабільна стенокардія: 100-300 мг на добу щодня. Профілактика ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу: 100-300 мг на добу щодня. Профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах: 100-300 мг на добу щодня. Профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок: 100 мг/добу або 300 мг через день.ПередозуванняПередозування малоймовірне внаслідок низького вмісту АСК у препараті. Перевищення дози АСК пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку. Симптоми передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, підвищене потовиділення (в т.ч. профузне), нудота, блювання, головний біль, сплутаність свідомості, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз. Лікування: шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Симптоми передозування від середнього до тяжкого ступеня: респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом; гіперпірексія (вкрай висока температура тіла); порушення дихання: гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія; порушення з боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності; порушення водно-електролітного балансу: дегідратація, порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози: гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз; шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення: від пригнічення агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія; неврологічні порушення: токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми). Лікування: негайна госпіталізація в спеціалізовані відділення для проведення екстреної терапії - шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, симптоматична терапія. При проведенні лужного діурезу необхідно досягти значень рН між 7.5 та 8. Форсований лужний діурез слід проводити, коли концентрація саліцилатів у плазмі становить більше 500 мг/л (3.6 ммоль/л) у дорослих та 300 мг/л (2.2 ммоль/л) у дітей.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або післяопераційного періоду. За необхідності абсолютного виключення кровоточивості під час оперативного втручання необхідно, наскільки можна, повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти). При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Перевищення дози АСК пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату Ацекардол® слід дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами, механізмами та при виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активна речовина: ацеклофенак 100 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 89,2 мг, побачений - 6,6 мг, кроскармелоза натрію - 6,6 мг, глцерил дистеарат - 2,6 мг. Плівкова оболонка: Вівакат РМ-1Р-000 білого кольору - 6,0 мг, і т.ч. гіпромелоза – 3,0 мг, макрогол (поліетиленгліколь) – 0,3 мг, гідроксипропілцелюлоза – 0,3 мг, тальк –0,6 мг, титану діоксид – 1,8 мг. Пігулки 20 шт.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.ФармакокінетикаАцеклофенак швидко та повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Час досягнення максимальної концентрації - 1,25-3 год. Проникає в синовіальну рідину, де його концентрація досягає 57% від рівня концентрації в плазмі та час досягнення максимальної концентрації на 2-4 год пізніше, ніж у плазмі. Об'єм розподілу – 25 л. Зв'язок із білками плазми (альбумінами) – 99 %. Ацеклофенак циркулює головним чином незміненому вигляді, основним його метаболітом є 4'-гидроксиацеклофенак. Період напіввиведення – 4 год. Виводиться нирками, переважно у вигляді гідроксипохідних (близько 2/3 введеної дози).ФармакодинамікаАцеклофенак є похідним фенілоцтової кислоти, що інгібує циклооксигеназу I та II типів. Має протизапальну, знеболювальну і жарознижувальну дію. Пригнічує синтез простагландинів і таким чином впливає на патогенез запалення, виникнення болю та лихоманки. При ревматичних захворюваннях протизапальна та аналгезуюча дія ацеклофенаку сприяє значному зменшенню вираженості болю, ранкової скутості, припухлості суглобів, що покращує функціональний стан пацієнта.Клінічна фармакологіяНестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).ІнструкціяПриймати внутрішньо. Таблетки проковтують повністю, запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат слід приймати у мінімальній ефективній дозі протягом якомога коротшого періоду часу.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування ревматоїдного артриту, остеоартрозу, анкілозуючого спондиліту. Купірування запалення та больового синдрому при люмбаго, зубному болі, плечолопатковому періартриті, ревматичному ураженні м'яких тканин.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча або підозра на нього; анамнестичні дані про бронхообструкцію, кропивницю, риніт, після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти) риносинусит, кропив'янка, поліпи слизової оболонки носа, бронхіальна астма); підвищена чутливість до ацеклофенака або компонентів препарату; період після проведення аортокоронарного шунтування; виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, гіперкаліємія; запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення; декомпенсована серцева недостатність; порушення кровотворення та коагуляції; вагітність та період грудного вигодовування; лактазна недостатність (непереносимість лактози); дитячий вік до 18 років. Необхідно виявляти обережність пацієнтам з печінковою, нирковою, серцевою недостатністю, а також пацієнтам з іншими захворюваннями, схильними до розвитку набряків. Прийом НПЗП цією категорією пацієнтів може призвести до погіршення ниркової екскреції та виникнення набряків. Пацієнтам, які приймають сечогінні препарати, або з підвищеним ризиком розвитку гіповолемії, також необхідно виявляти обережність при прийомі препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Не застосовувати дітям віком до 18 років.Побічна діяНебажані ефекти, наведені нижче, представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA з наступною частотою: часто: > 1/100 до < 1/10; нечасто: > 1/1000 до < 1/100; рідко: > 1/10000 до < 1/1000; дуже рідко: <1/10000. З боку крові та лімфатичної системи: рідко – анемія; дуже рідко – пригнічення кісткового мозку, гранулоцитопенія, нейтропенія, гемолітична анемія. З боку імунної системи: рідко – анафілактична реакція (включаючи шок), гіперчутливість. З боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперкаліємія. Порушення психіки: дуже рідко – депресія, незвичайні сновидіння, безсоння. З боку нервової системи: часто – запаморочення; дуже рідко – парестезії, тремор, сонливість, головний біль, дисгевзія. З боку органу зору: рідко – розлади зору. З боку органу слуху та лабіринту: дуже рідко – вертиго, дзвін у вухах. З боку серцево-судинної системи: рідко – серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, обтяжена артеріальна гіпертензія; дуже рідко – тахікардія, “припливи”, васкуліт. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка; дуже рідко – бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – диспепсія, біль у животі, нудота, діарея; нечасто – метеоризм, гастрит, запор, блювання, виразка слизової оболонки порожнини рота; рідко – мелена, виразка шлунково-кишкового тракту, діарея з кров'ю, шлунково-кишкова кровотеча; дуже рідко – стоматит, блювання кров'ю, виразка шлунка, перфорація тонкої кишки, погіршення перебігу хвороби Крона та виразкового коліту, панкреатит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – збільшення активності “печінкових” ферментів; дуже рідко – ушкодження печінки (включаючи гепатит), збільшення активності лужної фосфатази крові. З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висип, дерматит, уртикарний висип; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – пурпура, екзема, реакції з боку шкіри та слизових оболонок, бульозні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та гострий епідермальний некроліз. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – підвищення концентрації сечовини крові, підвищення концентрації креатиніну крові; дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, ниркова недостатність.Взаємодія з лікарськими засобамиДослідження лікарських взаємодій не проводилися, крім варфарину. Ацеклофенак метаболізується системою цитохрому Р450 - CYP2С9 і дані in vitro вказують на те, що ацеклофенак може бути інгібітором даного ензиму. Тому можливий ризик фармакокінетичної взаємодії з фенітоїном, циметидином, толбутамідом, фенілбутазоном, аміодароном, міконазолом та сульфафеназолом. Як і у разі інших нестероїдних протизапальних засобів, існує ризик фармакокінетичної взаємодії з лікарськими засобами, метаболізм яких протікає в печінці, такими як метотрексат та препарати літію. Ацеклофенак майже повністю зв'язується з білками плазми, і, отже, необхідно враховувати можливість заміщення іншими препаратами, що сильно зв'язуються з білками плазми. Зважаючи на відсутність досліджень фармакокінетичної взаємодії, такі відомості ґрунтуються на інформації, отриманій за іншими НПЗП: Слід уникати наступних поєднань: Нестероїдні протизапальні засоби пригнічують тубулярну секрецію метотрексату, і при цьому також може спостерігатися метаболічна взаємодія, що призводить до зниження кліренсу метотрексату. Тому під час лікування більшими дозами метотрексату завжди слід уникати призначення нестероїдних протизапальних засобів. Деякі нестероїдні протизапальні засоби пригнічують виведення літію нирками, що призводить до підвищених концентрацій літію в сироватці крові. Слід не допускати поєднання, якщо не можна проводити частий контроль концентрації літію в сироватці крові. Нестероїдні протизапальні засоби пригнічують агрегацію тромбоцитів і пошкоджують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що може підвищити активність антикоагулянтів і збільшити ризик кровотеч із слизової оболонки шлунково-кишкового тракту у пацієнтів, які приймають антикоагулянти. Слід уникати поєднання ацеклофенаку з пероральними антикоагулянтами групи кумарину, тиклопідином, тромболітиками та гепарином за відсутності ретельного контролю. При наступних поєднаннях може знадобитися корекція дози та дотримання запобіжних заходів: Необхідно враховувати можливу взаємодію НПЗЗ та метотрексату, особливо хворим з нирковою недостатністю. При прийомі обох препаратів потрібний контроль функції нирок. Слід вживати запобіжних заходів при одночасному прийомі НПЗП і метотрексату протягом 24 год, т.к. концентрація метотрексату може збільшитися, що призводить до підвищеної токсичності метотрексату. Передбачається, що прийом НПЗЗ разом з циклоспорином або такролімусом збільшує ризик нефротоксичності через зниження синтезу простацикліну в нирках. Тому при одночасному прийомі препаратів важливо контролювати функцію нирок. Одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів може збільшити частоту розвитку побічних реакцій, і, отже, потрібна обережність при їхньому спільному прийомі. Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати сечогінну дію фуросеміду, буметаніду та гіпотензивну дію тіазидних діуретиків. Одночасне лікування калійзберігаючі діуретиками може бути пов'язане з підвищенням рівня калію в сироватці крові, тому необхідний контроль вмісту калію в крові. Нестероїдні протизапальні засоби також можуть знижувати дію деяких гіпотензивних лікарських препаратів. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту або антагоністи рецепторів ангіотензину II у поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами можуть призводити до виникнення ниркової недостатності. Ризик розвитку гострої ниркової недостатності, яка зазвичай має оборотний характер, може збільшуватися у деяких пацієнтів з порушенням функції нирок, наприклад, у пацієнтів похилого віку або пацієнтів, які відчувають дефіцит рідини. Тому поєднання таких препаратів з нестероїдними протизапальними засобами має застосовуватися з обережністю, пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини з їжею, і слід проводити контроль функції нирок. Не було виявлено впливу ацеклофенаку на артеріальний тиск, коли він приймався одночасно з бендрофлуазидом, хоча не можна виключити взаємодію з іншими гіпотензивними препаратами, такими як бета-адреноблокатори. Інші можливі взаємодії. Повідомлялося про окремі випадки гіпоглікемії та гіперглікемії. Тому для ацеклофенаку необхідно коригувати дозу препаратів, що спричиняють гіпоглікемію.Спосіб застосування та дозиДорослим призначають по 100 мг 2 рази на добу, 1 таблетка вранці та 1 – увечері.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВиразність побічних реакцій можна скоригувати шляхом зниження однократної ефективної дози, необхідної для контролю симптомів. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або слабкою або помірно вираженою застійною серцевою недостатністю в анамнезі потрібен належний контроль та консультації лікаря, т.я. повідомлялося про затримку рідини та набряки при лікуванні НПЗП. Дані клінічних та епідеміологічних досліджень дають підстави припускати, що використання деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у великих дозах та при тривалому прийомі) може збільшувати ризик тромбозів артерій (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Немає достатніх даних, які дають змогу виключити такий ризик для ацеклофенаку. Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, патологією периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями повинні приймати ацеклофенак лише після ретельного аналізу клінічної ситуації. З такою ж обережністю слід приймати рішення перед початком тривалого лікування пацієнтів із ризиком серцево-судинного захворювання (наприклад, з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та курців). Ацеклофенак необхідно приймати з обережністю та під пильним медичним контролем пацієнтам, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, пептичну виразку в анамнезі, після гострого порушення мозкового кровообігу, системним червоним вовчаком, порфірією, порушеннями з боку системи кровотворення та згортання крові. Пацієнтам із хворобою Крона, виразковим колітом препарат призначати не рекомендується. Усім пацієнтам, які отримують тривале лікування нестероїдними протизапальними засобами, необхідний моніторинг з метою зниження ризику побічних реакцій (наприклад, загальний аналіз сечі, загальний та біохімічний аналіз крові). Вплив на керування транспортними засобами та механізмами. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: ацикловір 30 мг. 5 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для зовнішнього застосування, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Тімідинкіназа інфікованих вірусом клітин активно перетворює ацикловір через ряд послідовних реакцій у моно-, ді- та трифосфат ацикловіру. Останній взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою та вбудовується в ДНК, яка синтезується для нових вірусів. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. Ацикловір активний щодо вірусу Herpes simplex типів 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барр та цитомегаловірусу.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняІнфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи генітальний герпес та герпес губ; оперізуючий лишай; вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та валацикловіру; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дегідратація; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Місцеві реакції: ;нечасто - у місці аплікації можливе відчуття печіння, яке з часом проходить, сухість шкіри, свербіж; рідко – еритема, контактний дерматит у місці нанесення. При попаданні на слизові оболонки можливе запалення. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і кропив'янку.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні ацикловіру клінічно значущої взаємодії не відзначено. Імуностимулятори; - можливе посилення ефекту ацикловіру.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять 4-6 разів на добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені ділянки ділянки шкіри, що межують з ними. Препарат наносять або ватним тампоном або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до тих пір, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить середньому 5 днів і має перевищувати 10 днів. Важливо розпочинати лікування рецидивуючої інфекції під час продромальної фази або на початку прояву інфекції. Тривалість лікування – не менше 5 днів. У разі відсутності загоєння лікування може бути продовжено до 10 днів. У разі збереження симптомів захворювання більше 10 днів слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняНа сьогоднішній день не було зафіксовано випадків передозування препаратом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАцикловір у вигляді лікарських форм для зовнішнього застосування не слід наносити на слизові оболонки ротової порожнини, очей, піхви.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
616,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок; -1 фл.: бензатину бензилпеніцилін 1.2 млн. ОД, бензилпеніциліну новокаїнова сіль (бензилпеніциліну прокаїн) 300 тис.од. Флакони об'ємом 10 мл (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування суспензії для внутрішньом'язового введення білий або білий зі злегка жовтуватим відтінком, схильний до комкування, що утворює при додаванні води стійку суспензію.Фармакотерапевтична групаКомбінований бактерицидний антибіотик, що складається з двох солей бензилпеніциліну тривалої дії. Пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізму. ; Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів: ; Staphylococcus spp. (не утворюють пеніциліназ), Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; ;грамнегативних мікроорганізмів: ;Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназ.ФармакокінетикаБіцилін-5 є препаратом пролонгованої дії, висока концентрація антибіотика в крові зберігається до 4-х тижнів. Бензатину бензилпеніцилін Після внутрішньом'язової ін'єкції бензатину бензилпеніцилін дуже повільно гідролізується, вивільняючи бензилпеніцилін. Максимальна концентрація препарату в сироватці досягається через 12-24 години після ін'єкції. Тривалий період напіввиведення забезпечує стабільну та тривалу концентрацію препарату в крові: на 14 день після виведення 2400000 МО препарату концентрація у сироватці становить 0.12 мкг/мл; на 21 день після введення 1200000 МО препарату - 0.06 мкг/мл (1 МО = 0.6 мкг). Дифузія препарату у рідині повна, дифузія у тканині дуже слабка. Зв'язок із білками плазми 40-60%. Бензатин бензилпеніцилін проходить у невеликих кількостях через плацентарний бар'єр, а також проникає у грудне молоко матері. Біотрансформація препарату незначна. Виводиться переважно нирками у незмінному вигляді.За 8 діб виділяється до 33% введеної дози. Бензилпеніцилін Максимальна концентрація в плазмі при внутрішньом'язовому введенні досягається через 20-30 хв. Період напіввиведення препарату становить 30-60 хв при нирковій недостатності 4-10 год і більше. Зв'язок із білками плазми – 60%. Проникає в органи, тканини та біологічні рідини, крім ліквору, тканин ока та передміхурової залози. При запаленні менінгіальних оболонок проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Проходить через плаценту та проникає у грудне молоко. Виводитися нирками у незмінному вигляді.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи пеніцилінів, що руйнується пеніциліназою.Показання до застосуванняІфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими збудниками: тривала (цілорічна) профілактика рецидивів ревматизму; сифіліс, фрамбезія; стрептококові інфекції (виключаючи інфекції, викликані стрептококами групи В) - гострий тонзиліт, скарлатина, ранові інфекції, бешихове запалення.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до препарату, бензилпеніциліну та інших бета-лактамних антибіотиків; період лактації. З обережністю: ; вагітність, ниркова недостатність, обтяжений алергоанамнез, бронхіальна астма, псевдомембранозний коліт.Вагітність та лактаціяБіцилін®-5 у невеликих кількостях проникає через плацентарний бар'єр і молоко матері. Застосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Рекомендується припинити грудне вигодовування за необхідності призначення препарату. Застосування у дітей Застосовують за показаннямиПобічна діяАлергічні реакції: анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, кропив'янка, лихоманка, артралгія, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит. Лабораторні показники: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гіпокоагуляція. Інші: ;стоматит, глосит.Взаємодія з лікарськими засобамиБактерицидні антибіотики (в т.ч. цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин, аміноглікозиди) мають синергічну дію; бактеріостатичні (в т.ч. макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни) – антагоністичне. Підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує протромбіновий індекс); знижує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота, етинілестрадіол – ризик розвитку кровотеч "прориву". Діуретики, алопуринол, блокатори канальцевої секреції, фенілбутазон, НПЗЗ, знижуючи канальцеву секрецію, підвищують концентрацію бензилпеніциліну в крові та тканинах. Алопуринол підвищує ризик розвитку алергічних реакцій (шкірного висипу).Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово. Дорослим; по 1.2 млн. ОД +300 тис. ОД 1 раз на 4 тижні. Дітям дошкільного віку; - 480 тис. ОД +120 тис. ОД 1 раз на 3 тижні,; дітям старше 8 років; - 960 тис. ОД +240 тис. ОД 1 раз на 4 тижні. Для приготування суспензії використовують стерильну воду д/і, ізотонічний розчин хлориду натрію або 0.25-0.5% розчин прокаїну (новокаїну). Суспензію Біцилін-5 готують асептично, безпосередньо перед вживанням (ex tempore): у флакон з препаратом під тиском повільно (зі швидкістю 5 мл за 20-25 сек) вводять 5-6 мл розчинника. Вміст флакона перемішують і струшують уздовж поздовжньої осі флакона до утворення гомогенної суспензії. Допускається наявність бульбашок на поверхні суспензії у стін флакона. Суспензію Біцилін®-5 негайно після приготування глибоко внутрішньом'язово вводять у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза. Розтирання сідничного м'яза після ін'єкції не рекомендується. При затримці введення негайно після приготування змінюються фізичні та колоїдні властивості суспензії, у результаті може утруднюватися її рух через голку шприца.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна вводити підшкірно, внутрішньовенно, ендолюмбально, а також порожнини тіла. При випадковому внутрішньосудинному введенні можуть відзначатися минуще почуття пригніченості, тривоги та порушення зору (синдром Уаньє). Щоб уникнути випадкового внутрішньосудинного введення препарату, рекомендується перед проведенням внутрішньом'язової ін'єкції провести аспірацію з метою виявлення можливого потрапляння голки до судини. При лікуванні сифілісу перед початком терапії та потім протягом 4 місяців необхідно проведення мікроскопічних та серологічних досліджень. У зв'язку з розвитком грибкових інфекцій доцільно одночасно призначати вітаміни групи В та вітамін С, а за необхідності – протигрибкові препарати для системного застосування. Необхідно враховувати, що застосування недостатніх доз або раннє припинення лікування часто призводить до появи резистентних штамів збудників.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Активна речовина: амброксол гідрохлорид 3 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 600 мг, метилпарагідроксибензоат – 0.8 мг, пропілпарагідроксибензоат – 0.2 мг, пропіленгліколь – 80 мг, натрію сахаринату дигідрат – 0.5 мг, ароматизатор малиновий – 2 мг, вода очищена – до 1 мл. 100 мл – флакони темного скла (1) – пачки картонні. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою (5 мл) - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп; у вигляді прозорої рідини від безбарвного до злегка жовтуватого кольору.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Амброксол стимулює рухову активність вій миготливого епітелію слизової оболонки бронхів (мукокінетична або секретомоторна дія). Перистальтичні скорочення по спіралі війчастих (циліарних) клітин епітелію бронхів виводять слиз із бронхіального дерева (мукоциліарний транспорт або мукоциліарний кліренс). Амброксол значно покращує мукоциліарний транспорт. Амброксол стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує вміст слизового компонента мокротиння та нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння. Активуючи гідролізуючі ферменти та посилюючи вивільнення лізосом з клітин Клара, зменшує в'язкість мокротиння та її адгезивні властивості (муколітичну або секретолітичну дію). Амброксол підвищує синтез та секрецію поверхнево-активної речовини (сурфактанту) в альвеолах та бронхах. В результаті цих механізмів значно зменшується в'язкість мокротиння та покращується її відхаркування. При прийомі внутрішньо дія препарату настає через 30 хв і продовжується протягом 6-12 год.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція - висока, Сmax; у плазмі крові досягається через 2 години після прийому. Розподіл Зв'язування з білками плазми – 80%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізм Метаболізується у печінці з утворенням дибромантранілової кислоти та глюкуронових кон'югатів. Виведення T1/2; - 7-12 год. Виводиться нирками: 90% у вигляді водорозчинних метаболітів, у незміненому вигляді – 10%. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках T1/2; збільшується при хронічній нирковій недостатності тяжкого ступеня, не змінюється при порушенні функції печінки.Клінічна фармакологіяМуколітичний та відхаркувальний препаратПоказання до застосуванняГострі та хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; бронхіальна астма із утрудненням відходження мокротиння; бронхоектатична хвороба; ХОЗЛ.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності; дитячий вік до 12 років (тільки для пігулок). Дітям молодше 12 років призначають Бронхорус® у формі сиропу; - підвищена чутливість до компонентів препарату. У разі непереносимості лактози (при синдромі порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатності сахарази/ізомальтази) слід враховувати, що до складу препарату у формі таблеток входить лактоза. Пацієнти зі спадковою непереносимістю фруктози не повинні приймати препарат у формі сиропу (оскільки до складу препарату входить сорбітол). З обережністю застосовують при печінковій недостатності, нирковій недостатності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, у II і III триместрах вагітності, в період лактації (грудного вигодовування).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності слід оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода. У період грудного вигодовування застосовувати препарат слід обережно, оскільки амброксол виділяється з грудним молоком. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років (для застосування у формі пігулок). Дітям молодше 12 років Бронхорус® призначають у формі сиропу. Всередину, під час їжі або після їди, з достатньою кількістю рідини (половина склянки води, чаю або соку). 1 чайна ложка (5 мл) сиропу містить 15 мг амброксолу гідрохлориду Дітям віком 5-12 років призначають по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 2-3 рази на добу; дітям віком 2-5 років – по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 3 рази на добу; з моменту народження до 2 років – по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 2 рази на добу. Не рекомендується приймати препарат більш ніж 4-5 днів без консультації лікаря. Лікування дітей віком до 2 років слід проводити лише під контролем лікаря. Під час застосування препарату рекомендується пиво.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - діарея, сухість у роті, запор; при тривалому застосуванні у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизових оболонок дихальних шляхів, ринорея. Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; в окремих випадках – алергічний дерматит, анафілактичний шок. Інші: рідко - загальна слабкість, головний біль, висип, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування препарату Бронхорус з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння на тлі зменшення кашлю. Амброксол збільшує проникнення в бронхіальний секрет амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну.Спосіб застосування та дозиПігулки Всередину, після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років; - по 1 таб. (30 мг) 3 рази на добу. При необхідності посилення терапевтичного ефекту можна призначати по 2 таб. (60 мг) 2 рази на добу. У тяжких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування. Не рекомендується приймати препарат більше ніж 5 днів без консультації лікаря. Сироп Дітям молодше 12 років; Бронхорус®; призначають у формі сиропу. 1 чайна ложка (5 мл) сиропу містить 15 мг амброксолу гідрохлориду. Всередину, під час їжі або після їди, з достатньою кількістю рідини (половина склянки води, чаю або соку). Дорослим і дітям старше 12 років; - у перші 2-3 дні по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 3 рази на добу, потім - по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 2 рази на добу або по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 3 рази на добу. У важких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування - по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 3 рази на добу. Дітям у віці 5-12 років; призначають по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 2-3 рази на добу; ;дітям у віці 2-5 років; - по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 3 рази/добу; ;з моменту народження до 2 років; - по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 2 рази/добу. Не рекомендується приймати препарат більш ніж 4-5 днів без консультації лікаря. Лікування дітей у віці до 2 років слід проводити тільки під контролем лікаря. Під час застосування препарату рекомендується пиво.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом їжі з високим вмістом жирів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід комбінувати з протикашльовими лікарськими засобами, що ускладнюють виведення мокротиння. Препарат у формі сиропу не містить цукру. Пацієнтам із цукровим діабетом можна призначати сироп: 5 мл сиропу містять сорбітол та сахарин у кількості, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат у формі сиропу може викликати послаблюючий ефект, оскільки вміст сорбітолу в добовій дозі може перевищити 10 мг (600 мг сорбітолу міститься в 1 мл сиропу, а добова доза може досягати 30 мл відповідно 18 г сорбітолу). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
832,00 грн
0,00 грн
Дозування: 100 мг Фасування: N50 Форма випуску: ліофілізат д/приготування розчину для внутрішньовенного введення Упакування: фл. Производитель: Синтез ОАО Завод-производитель: Синтез(Россия) Действующее вещество: Эритромицин. .
Дозування: 250 мг Фасування: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: Синтез ОАО Завод-производитель: Синтез(Россия) Действующее вещество: Эритромицин. .
370,00 грн
324,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: гентаміцин (у формі сульфату) 100 мг. 15 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього вживання 0.1%.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик групи аміноглікозидів широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій, незворотно зв'язується з 30S субодиницею бактеріальних рибосом і тим самим пригнічує синтез білка збудника. Високоактивний щодо аеробних грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Sigella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter spp. Активний також щодо аеробних грампозитивних коків: Staphylococcus spp. (в т.ч. стійких до пеніцилінів та інших антибіотиків), деяких штамів Streptococcus spp. До гентаміцину стійкі Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, деякі штами Streptococcus spp., Анаеробні бактерії.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення швидко всмоктується з місця ін'єкції. C max досягається через 30-60 хв після внутрішньом'язового введення. Зв'язування із білками плазми низьке (0-10%). Розподіляється у позаклітинній рідині, у всіх тканинах організму. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Чи не метаболізується. T1/2 2-4 год. 70-95% виводиться із сечею, невелика кількість із жовчю.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до гентаміцину мікроорганізмами. Для парентерального застосування: гострий холецистит, холангіт, пієлонефрит, цистит, пневмонія, емпієма плеври, перитоніт, сепсис, вентрикуліт, гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин, ранова інфекція, опікова інфекція, інфекції кісток та ін. Для зовнішнього застосування: піодермія (в т.ч. гангренозна), поверхневий фолікуліт, фурункульоз, сикоз, пароніхії, інфікований себорейний дерматит, інфіковане акне, вторинне бактеріальне інфікування при грибкових та вірусних ранах. виразки, що важко гояться, укуси комах), інфіковані варикозні виразки. Для місцевого застосування: блефарит, блефарокон'юнктивіт, дакріоцистит, кон'юнктивіт, кератит, кератокон'юнктивіт, мейбоміт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до гентаміцину та інших антибіотиків групи аміноглікозидів, неврит слухового нерва, тяжкі порушення функції нирок, уремія, вагітність, лактація (грудне вигодовування).Вагітність та лактаціяГентаміцин протипоказаний при вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія. З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку сечовидільної системи: олігурія, протеїнурія, мікрогематурія, ниркова недостатність. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, порушення нервово-м'язової провідності, зниження слуху, вестибулярні розлади, незворотня глухота. Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, лихоманка; рідко – набряк Квінке.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з аміноглікозидами, ванкоміцином, цефалоспоринами, етакриновою кислотою можливе посилення ото- та нефротоксичної дії. При одночасному застосуванні з індометацином відзначається зниження кліренсу гентаміцину, збільшення його концентрації у плазмі крові, при цьому зростає ризик розвитку токсичної дії. При одночасному застосуванні із засобами для інгаляційного наркозу опіоїдними анальгетиками зростає ризик розвитку нервово-м'язової блокади, аж до розвитку апное. При одночасному застосуванні гентаміцину та "петлевих" діуретиків (фуросеміду, етакринової кислоти) збільшується концентрація в крові гентаміцину, у зв'язку з чим підвищується ризик розвитку токсичних побічних реакцій.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, чутливості збудника. При внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні для дорослих разова доза становить 1-1.7 мг/кг, добова доза - 3-5 мг/кг; кратність введення - 2-4 рази на добу. Курс лікування – 7-10 днів. Залежно від етіології захворювання можливе застосування у дозі 120-160 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів або 240-280 мг одноразово. В/в інфузію проводять протягом 1-2 год. Для дітей старше 2 років добова доза гентаміцину становить 3-5 мг/кг; кратність введення - 3 рази на добу. Недоношеним та новонародженим дітям призначають у добовій дозі 2-5 мг/кг; кратність введення - 2 рази на добу; дітям до 2 років призначають таку саму дозу при частоті введення 3 рази на добу. Хворим з порушенням функції виділення нирок потрібна корекція режиму дозування в залежності від значень КК. При місцевому застосуванні гентаміцин закопують по 1-2 краплі у нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока кожні 1-4 год. При зовнішньому застосуванні застосовують 3-4 рази на добу. Максимальні добові дози: для дорослих і дітей при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні - 5 мг/кг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують гентаміцин при паркінсонізмі, міастенії, порушення функції нирок. При застосуванні гентаміцину слід контролювати функції нирок, слухового та вестибулярного апаратів. При зовнішньому застосуванні гентаміцину протягом тривалого часу на великих поверхнях шкіри необхідно враховувати можливість резорбтивної дії, особливо у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
434,00 грн
300,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули тверді желатинові-1 капс. Активні речовини: хондроїтин сульфат натрію-250 мг; Допоміжні речовини: лактоза, стеарат кальцію; Склад капсули: титану діоксид, барвник азорубін, барвник червоний (Понсо 4R), барвник синій патентований (патент синій V), барвник діамантовий чорний (діамант чорний BN), метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, оцтова кислота, жела. 50 шт. - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №1, з кришечкою синього кольору та корпусом блакитного кольору; вміст капсул - порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаСтимулятор регенерації хрящової тканини (хондропротектор). Високомолекулярний мукополісахарид, що отримується з хрящової трахеї великої рогатої худоби. Впливає на обмінні процеси у гіаліновому та волокнистому хрящах, зменшує дегенеративні зміни у хрящовій тканині суглобів, стимулює біосинтез глікозаміногліканів. Сприяє регенерації хрящових поверхонь суглобів та суглобової сумки, збільшує продукцію внутрішньосуглобової рідини. Уповільнює резорбцію кісткової тканини та знижує втрати кальцію, прискорює процеси відновлення кісткової тканини. При лікуванні препаратом зменшується болючість та покращується рухливість уражених суглобів. Терапевтичний ефект зберігається тривалий час після закінчення лікування.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому препарату більше 70% хондроїтину сульфату всмоктується з ШКТ. Після одноразового прийому внутрішньо у середньотерапевтичній дозі Cmax у плазмі крові досягається через 3-4 години, у синовіальній рідині – через 4-5 годин. Біодоступність становить 13%. Хондроїтин сульфат накопичується в синовіальній рідині. Виведення Виводиться нирками.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює обмін речовин у хрящовій тканині.Показання до застосуванняДегенеративні захворювання суглобів та хребта: остеоартроз; остеохондроз хребта.Протипоказання до застосуваннядитячий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із кровотечами та схильністю до кровоточивості, з тромбофлебітом.Вагітність та лактаціяНе рекомендується призначати препарат при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) через відсутність достатньої кількості клінічних даних. Протипоказано застосування у дітей віком до 15 років через відсутність точних даних про ефективність та безпеку препарату у даної категорії пацієнтів.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – нудота, блювання. Алергічні реакції: рідко – кропив'янка, шкірна еритема, свербіж шкіри.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Хондроїтин з іншими лікарськими засобами можливе посилення дії непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, під час або після їди, запиваючи не менше ніж 1/2 склянки води. Дорослим та підліткам у віці 15 років і старше призначають у дозі 1 г на добу – по 2 капсули 2 рази на добу. Тривалість початкового курсу лікування, що рекомендується, становить 6 місяців. Період дії препарату після його відміни – 3-5 місяців залежно від локалізації та стадії захворювання. Тривалість повторних курсів лікування лікар встановлює індивідуально.ПередозуванняСимптоми: рідко – нудота, блювання, діарея; при тривалому прийомі у надмірно високих дозах (більше 3 г на добу) можливі геморагічні висипання. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування-1 г.: Активна речовина: хондроїтин сульфат-50 мг; Допоміжні речовини: диметилсульфоксид (100 мг/г), безводний ланолін, вазелін медичний, вода очищена. 30 г – туби алюмінієві, пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування світло-жовтого кольору із запахом диметилсульфоксиду.Фармакотерапевтична групаСтимулятор регенерації хрящової тканини у суглобах (хондропротектор). Хондроїтин сульфат є високомолекулярним мукополісахаридом, який одержують із хрящової трахеї великої рогатої худоби. Впливає на обмінні процеси в гіаліновому та волокнистому хрящах, зменшує дегенеративні зміни у хрящовій тканині суглобів, стимулює біосинтез глікозаміногліканів у хондроцитах. Пригнічує активність ферментів, що викликають ураження хрящової тканини, сприяє регенерації суглобової сумки та хрящових поверхонь суглобів, збільшує продукцію внутрішньосуглобової рідини. Покращує фосфорно-кальцієвий обмін та знижує втрату кальцію у хрящовій тканині, уповільнює резорбцію кісткової тканини, нормалізує обмін речовин у гіаліновій тканині, прискорює процеси регенерації. Структурно близький до гепарину,перешкоджає утворенню фібринових тромбів у синовіальному та субхондральному мікроциркуляторному руслі. Внаслідок впливу зменшується болючість і збільшується рухливість уражених суглобів. Диметилсульфоксид, що входить до складу мазі, має протизапальну, знеболювальну та фібринолітичну дію, сприяє кращому проникненню хондроїтину сульфату через клітинні мембрани вглиб тканин. Мазь Хондроїтин-АКОС має аналгетичну та протизапальну дію, нормалізує обмін речовин і стимулює процеси відновлення в тканинах суглобів, призводить до зменшення та зникнення болючості у суглобах, збільшення рухливості суглобів та до уповільнення прогресування остеоартрозу та остеохондрозу.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Хондроїтин-АКОС не надано.Клінічна фармакологіяПрепарат, що стимулює процес регенерації хрящової тканини, із протизапальною дією.Показання до застосуванняЛікування та профілактика остеохондрозу, остеоартрозу периферичних суглобів та хребта.Протипоказання до застосуваннягострий запальний процес у ділянці рани у місці передбачуваного нанесення мазі; поширений некроз тканин; надлишкові грануляції, порушення цілісності шкірних покровів у місці передбачуваного нанесення мазі; Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяНеобхідність застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) лікар визначає індивідуально.Побічна діяРідко: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе спостерігалося випадків негативної лікарської взаємодії при призначенні мазі Хондроїтин-АКОС на фоні терапії іншими препаратами, включеними до загальноприйнятих схем лікування дегенеративних захворювань суглобів та хребта.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-3 рази на добу на шкіру над осередком ураження і втирають протягом 2-3 хв до повного вбирання. Зазвичай курс лікування становить від 2-3 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Хондрітін-АКОС не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку алергічних реакцій препарат слід відмінити. Слід уникати попадання мазі на слизові оболонки та у відкриті рани. Використання у педіатрії Необхідність застосування препарату в дітей віком лікар визначає індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: циннаризин – 25 мг, пірацетам – 400 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза (цукор молочний), магнію стеарат, тальк; Склад желатинової капсули: титану діоксид, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, оцтова кислота, желатин. По 10 капсул в контурне осередкове впакування. По 20 або 60 капсул у банку полімерну. Кожну банку або 3, 6 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаКомбінований препарат швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність пірацетаму – 95%. Терапевтичний ефект проявляється через 1-6 годин. Максимальний рівень цинаризину у плазмі відзначають через 1-4 години, пірацетаму – через 2-6 годин. Метаболізм циннарізину протікає повністю у печінці (шляхом дезалкілювання). 60% циннарізину в незміненому вигляді виводиться з калом, решта з сечею у вигляді метаболітів приблизно за 5 годин. Максимальний рівень циннарізину через 1-4 години відзначають не тільки в крові, а також у печінці, нирках, серці, легенях, селезінці та в мозку. Зв'язується на 91% із протеїнами плазми. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний бар'єр, накопичується в мозковій тканині через 1-4 години після прийому внутрішньо. Зі спинномозкової рідини виводиться значно повільніше, ніж з інших тканин.Майже не метаболізується. Час напіввиведення – 4,5 год (7,7 год – з головного мозку). Виводиться нирками – 2/3 у незміненому вигляді протягом 30 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб з вираженим антигіпоксичним, ноотропним та судиннорозширювальним ефектом. Обидва компоненти взаємно потенціюють власну протигіпоксичну дію і мають судинорозширювальний ефект. Комбінований препарат також сприяє значному підвищенню кровотоку у мозку. Токсичність комбінації вбирається у токсичності окремих складових препарату. Пірацетам – ноотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси мозку: підвищує концентрацію АТФ у мозковій тканині, посилює синтез РНК та фосфоліпідів, стимулює гліколітичні процеси, посилює утилізацію глюкози. Покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам'яті, полегшує процес навчання. Змінює швидкість поширення збудження в головному мозку, покращує мікроциркуляцію, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії, пригнічує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикаціями, електрошоком; посилює альфа- та бета-активність, знижує дельта-активність на ЕЕГ, зменшує вираженість вестибулярного ністагму. Покращує міжнейрональну передачу та синаптичну провідність у неокортикальних структурах, підвищує розумову працездатність, покращує мозковий кровотік. Ефект розвивається поступово. Практично не має седативного та психостимулюючого впливу. Циннаризин - селективний блокатор повільних кальцієвих каналів, знижує надходження в клітини Са2+ і зменшує його вміст у депо плазмолеми, знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, зменшує їх реакцію на біогенні судинозвужувальні речовини £епінефрін, норепінефрін, дофа. Має судинорозширювальний ефект (особливо щодо судин головного мозку, посилюючи антигіпоксичну дію пірацетаму), не надаючи істотного впливу на артеріальний тиск. Виявляє помірну антигістамінну активність, зменшує збудливість вестибулярного апарату, знижує тонус симпатичної нервової системи. У пацієнтів з порушенням переферичного кровообігу покращує кровопостачання органів та тканин (у т.ч. міокарда), посилює постішемічне розширення судин. Підвищує еластичність мембран еритроцитів, їхню здатність до деформації, знижує в'язкість крові.Показання до застосуванняПорушення мозкового кровообігу: при атеросклерозі судин головного мозку, ішемічному інсульті, періоді доліковування після геморагічного інсульту, після черепно-мозкових травм; енцефалопатії різного генезу; коматозні та субкоматозні стани після інтоксикацій та травм головного мозку; захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються зниженням інтелектуально-мнестичних функцій; лабіринтопатії різного генезу: запаморочення, шум у вухах, ністагм, нудота та блювання; синдром Меньєра; депресія, психоорганічний синдром з переважанням ознак астенії та адинамії, астенія психогенного походження; профілактика мігрені та кінетозів; порушення пам'яті, розумової функції та концентрації уваги; відставання інтелектуального розвитку в дітей віком.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, паркінсонізм, вагітність, період лактації, дитячий вік (до 5 років). З обережністю: хвороба Паркінсона, ниркова/печінкова недостатність.Побічна діяДратівливість, порушення сну, диспепсія, головний біль, біль в епігастрії, сухість у роті, алергічні реакції (шкірний висип), тремор кінцівок.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбітропіл посилює ефекти лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, етанолу, а також ноотропних та гіпотензивних засобів. Покращує переносимість антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків) та трициклічних антидепресантів. Вазодилатуючі лікарські засоби посилюють дію комбітропілу.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим – по 1-2 капсули 3 рази на день, протягом 1-3 місяців залежно від тяжкості захворювання; дітям з 5 років – по 1-2 капсули 1-2 рази на день, протягом 1-3 міс. Курс лікування 2-3 рази на рік. При хронічній нирковій недостатності (КК менше 60 мл/хв) потрібне зниження дози або збільшення інтервалу між прийомом препарату.ПередозуванняДаних щодо передозування препарату немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування потрібний контроль функції печінки. На початку лікування хворому слід утримуватись від прийому алкоголю. Зважаючи на вміст цинаризину, препарат може викликати позитивну реакцію у спортсменів при проведенні допінг-тесту. Препарат слід обережно призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та заняттях видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему