Каталог товаров

Лекарства и БАД

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаОдна таблетка містить: транексамова кислота 500 мг. Допоміжні речовини (ядро): целюлоза мікрокристалічна, гіпролоза, карбоксиметилкрохмаль натрію, тальк, діоксид колоїдний кремнію, стеарат кальцію. Допоміжні речовини (оболонка): гіпромелоза, титану діоксид, тальк, макрогол. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2, 3, 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкоюХарактеристикаТаблетки двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого кольору, довгастої форми. На поперечному розрізі - білого або білого з кремуватим або сіруватим відтінком кольоруФармакотерапевтична групаАнтифібринолітичний засіб. Транексамова кислота специфічно інгібує активацію профібринолізину (плазміногену) та його перетворення на фібринолізин (плазмін). Має місцеву та системну гемостатичну дію при кровотечах, пов'язаних з підвищенням фібринолізу (патологія тромбоцитів, менорагії). Також транексамова кислота за рахунок придушення утворення кінінів та інших активних пептидів, що беруть участь в алергічних та запальних реакціях, має протиалергічну та протизапальну дію.ФармакокінетикаАбсорбція при пероральному прийомі доз у діапазоні 0,5-2 г – 30-50%. Час досягнення максимальної концентрації прийому внутрішньо 0,5, 1 і 2 г - 3 год, максимальна концентрація - 5, 8 і 15 мкг/мл відповідно. Зв'язок із білками плазми (профібринолізином) – менше 3%. Розподіляється у тканинах відносно рівномірно (виняток - спинномозкова рідина, де концентрація становить 1/10 від плазмової); проникає через плацентарний бар'єр у грудне молоко (близько 1% від концентрації в плазмі матері). Виявляється у насіннєвої рідини, де знижує фібринолітичну активність, але не впливає на міграцію сперматозоїдів. Початковий обсяг розподілу – 9-12 л. Антифібринолітична концентрація у різних тканинах зберігається 17 год, у плазмі – до 7-8 год. Метаболізується незначна частина. Крива «концентрація-час» має трифазну форму з періодом напіввиведення у кінцевій фазі – 3 год. Загальний нирковий кліренс дорівнює плазмовому (7 л/год). Виводиться нирками (основний шлях – гломерулярна фільтрація) – понад 95% у незміненому вигляді протягом перших 12 год. Ідентифіковано 2 метаболіти транексамової кислоти: N-ацетильоване та дезаміноване похідне. При порушеній функції нирок є ризик кумуляції транексамової кислоти.ФармакодинамікаАнтифібринолітичний засіб. Транексамова кислота специфічно інгібує активацію профібринолізину (плазміногену) та його перетворення на фібринолізин (плазмін). Має місцеву та системну гемостатичну дію при кровотечах, пов'язаних з підвищенням фібринолізу (патологія тромбоцитів, менорагії). Також транексамова кислота за рахунок придушення утворення кінінів та інших активних пептидів, що беруть участь в алергічних та запальних реакціях, має протиалергічну та протизапальну дію.Клінічна фармакологіягемостатичний засібПоказання до застосуванняКороткострокове лікування кровотеч, пов'язаних з підвищеним фібринолізом, при таких патологічних станах: Простатектомія; оперативні втручання на сечовому міхурі; Менорагія; Кровотеча з носа; Конізація шийки матки; Травматична гіфема (крововиливи в передню камеру ока); Профілактика та лікування кровотеч у пацієнтів з гемофілією, які зазнають малого оперативного втручання (в т.ч. екстракція зуба); Спадковий ангіоневротичний набряк (профілактика загострень захворювання). Кровотечі під час вагітності.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до транексамової кислоти або інших компонентів препарату; Хронічна ниркова недостатність тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації [СКФ] менше 30 мг/мл/1,73 м2) у зв'язку з ризиком кумуляції; Венозний або артеріальний тромбоз в даний час або в анамнезі (тромбоз глибоких вен ніг, тромбоемболія легеневої артерії, тромбоз внутрішньочерепних судин та ін.) за неможливості одночасної терапії антикоагулянтами; Фібриноліз внаслідок коагулопатії споживання (гіпокоагуляційна стадія синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання [ДВЗ-синдром]); Судоми в анамнезі; Набуте порушення колірного зору; Субарахноїдальний крововилив (у зв'язку з ризиком розвитку набряку мозку, ішемії та інфаркту головного мозку); Дитячий вік до 3 років (тверда лікарська форма).Вагітність та лактаціяУ доклінічних дослідженнях транексамова кислота не чинила тератогенного впливу. Адекватні та строго контрольовані дослідження ефективності та безпеки застосування препаратів транексамової кислоти у вагітних не проводились. Транексамова кислота проникає через плаценту і може утримуватися в пуповинній крові в концентрації, близькій до материнської. Оскільки дослідження репродуктивної функції у тварин не завжди дозволяють передбачити реакції у людини, транексамову кислоту слід застосовувати під час вагітності лише у разі нагальної потреби. Транексамова кислота проникає у грудне молоко (концентрація препарату в молоці становить близько 1% від концентрації у плазмі крові матері). Розвиток антифібринолітичного ефекту у немовляти є малоймовірним. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при застосуванні транексамової кислоти у матерів-годувальниць.Побічна діяЧастота виникнення небажаних лікарських реакцій визначена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (більше 1/10), часто (більше 1/100, ≤1/10), нечасто (більше 1/1000, ≤1/100), рідко (більше 1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (менше 1/10000), частота невідома (не може бути встановлена ​​за наявними даними). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея (симптоми проходять при зниженні дози). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірні алергічні реакції, у т. ч. алергічний дерматит. Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зору, у т. ч. порушення колірного сприйняття, тромбоз судин сітківки. Порушення з боку судин: рідко – тромбоемболічні ускладнення, виражене зниження артеріального тиску (зазвичай внаслідок надмірно швидкого внутрішньовенного введення, у виняткових випадках після прийому внутрішньо); дуже рідко – артеріальні та венозні тромбози різної локалізації; частота невідома - гострий інфаркт міокарда, тромбоз церебральних артерій, тромбоз сонних артерій, інсульт, тромбоз глибоких вен ніг, тромбоемболія легеневої артерії, тромбоз ниркової артерії з недостатнім захворюванням. . Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості, у т. ч. анафілактичний шок. Порушення з боку нервової системи: рідко – запаморочення, судоми (зазвичай при внутрішньовенному введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних клінічних досліджень, присвячених вивченню взаємодій транексамової кислоти коїться з іншими лікарськими засобами, не проводилися. Транексамова кислота перешкоджає розвитку фармакологічного ефекту фібринолітичних (тромболітичних) препаратів. Комбіновані пероральні контрацептиви збільшують ризик венозних тромбоемболічних ускладнень та артеріальних тромбозів (зокрема, ішемічного інсульту та інфаркту міокарда). Досвід застосування транексамової кислоти у жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, відсутній. Оскільки транексамова кислота має антифібринолітичний ефект, одночасне застосування з комбінованими пероральними контрацептивами може призвести до додаткового підвищення ризику тромботичних ускладнень. Одночасне застосування транексамової кислоти з препаратами факторів згортання крові II, VII, IX та X у комбінації [протромбіновим комплексом] або антиінгібіторним коагулянтовим комплексом підвищує ризик розвитку тромбозу. Можливе підвищення ризику тромботичних ускладнень (зокрема інфаркту міокарда) при одночасному застосуванні транексамової кислоти з гідрохлортіазидом, десмопресином, ампіциліном-сульбактамом, ранітидином та нітрогліцерином. При одночасному застосуванні з гемостатичними препаратами можлива активація тромбоутворення. Одночасний прийом транексамової кислоти з антикоагулянтами повинен проводитись під суворим контролем лікаря (досвід обмежений).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Короткострокове лікування кровотеч, зумовлених підвищеним фібринолізом: рекомендована стандартна доза транексамової кислоти становить 15-25 мг/кг маси тіла, у середньому 1000-1500 мг 2-3 десь у добу. При простатектомії та оперативних втручаннях на сечовому міхурі: 1000 мг за 6 годин до операції, потім по 1000 мг 3-4 рази на добу до зникнення макрогематурії. Не рекомендується застосування препарату понад 2 тижні після оперативного втручання. При менорагії: рекомендована доза становить 1000 мг 3 рази на добу до припинення менорагії, але не більше 4 діб. При профузній кровотечі доза препарату може бути збільшена, при цьому загальна добова доза не повинна перевищувати 4000 мг. Лікування транексамової кислоти не слід розпочинати до виникнення менструальної кровотечі. У клінічних дослідженнях транексамова кислота не застосовувалася понад три менструальні цикли поспіль. При рецидивуючих носових кровотечах: 1000 мг 3 рази на добу протягом 7 днів. Після операції конізації шийки матки: по 1500 мг тричі на добу протягом 12 днів після операції. При травматичній гіфемі по 1000-1500 мг 3 рази на добу (цільова доза 25 мг/кг маси тіла) протягом 7 днів. Пацієнти з гемофілією: препарат призначають внутрішньо у дозі 25 мг/кг маси тіла за 2 години до екстракції зуба, а потім по 1000-1500 мг 3 рази на добу протягом 6-8 днів. Слід одночасно призначити препарати факторів зсідання крові VIII або IX. При спадковому ангіоневротичному набряку: по 1000-1500 мг 2-3 десь у день. Якщо пацієнт може передбачати загострення захворювання, препарат можна приймати з перервами, залежно від наявності продромальних симптомів. В інших випадках препарат слід приймати постійно. Кровотечі при вагітності: 250-500 мг 3-4 рази на добу, до повної зупинки кровотечі. Середня тривалість курсу лікування – 7 днів. Застосування препарату у спеціальних груп пацієнтів Порушення функції нирок У пацієнтів з легким і помірним порушенням функції виділення нирок необхідна корекція дози та кратності прийому транексамової кислоти: Концентрація креатиніну у сироватці крові Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) | Доза транексамової кислоти Кратність прийому 120-249 мкмоль/л (1,36-2,82 мг/дл) 60-89 мл/хв/1,73 м2 | 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу 250-500 мкмоль/л (2,83-5,66 мг/дл) 30-59 мл/хв/1,73 м2 | 15 мг/кг маси тіла 1 раз на добу Порушення функції печінки У пацієнтів з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. Літній вік У пацієнтів похилого віку за відсутності ниркової недостатності корекція дози не потрібна. Дитячий вік Дані щодо ефективності та безпеки застосування препаратів транексамової кислоти у дітей обмежені. У дітей транексамова кислота призначається із розрахунку 25 мг/кг маси тіла 2-3 рази на добу. Дії під час пропуску прийому чергової дози При прийомі однієї дози необхідно прийняти наступну дозу препарату у встановлений час. Не слід приймати подвоєну дозу після пропуску прийому чергової дози.ПередозуванняЄ обмежені дані про випадки передозування. Повідомляється про один випадок передозування (прийом внутрішньо 37 г транексамової кислоти). Симптоми: запаморочення, головний біль, нудота, блювання, діарея, ортостатичні симптоми (в т.ч. запаморочення при переході з горизонтального у вертикальне положення), ортостатична артеріальна гіпотензія. У схильних пацієнтів підвищується ризик тромбозів. Лікування: антидот невідомий. При підозрі на передозування транексамової кислоти потрібна госпіталізація. При наданні допомоги слід викликати блювоту, а потім провести промивання шлунка. Активоване вугілля знижує абсорбцію транексамової кислоти при пероральному прийомі протягом перших 1-2 годин після передозування. Якщо пацієнт перебуває у несвідомому стані або при порушенні ковтання активоване вугілля може бути введене через назогастральний зонд. Рекомендується прийом внутрішньо або парентеральне введення великої кількості рідини для посилення ниркової екскреції, форсований діурез, контроль кількості сечі, що виділяється. У деяких випадках може бути виправданим застосування антикоагулянтів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТранексамову кислоту слід застосовувати з обережністю у таких ситуаціях: Гематурія, викликана захворюваннями паренхіми нирок, та кровотечі з верхніх відділів сечовивідних шляхів (рис. вторинної механічної обструкції сечовивідних шляхів згустком крові з розвитком анурії) (Див. розділ «Особливі вказівки»); Пацієнти з високим ризиком розвитку тромбозу (тромбоемболічні події в анамнезі або сімейний анамнез тромбоемболічних захворювань, верифікований діагноз тромбофілії); Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання [ДВС-синдром]); Наявність крові в порожнинах, наприклад, у плевральній порожнині, порожнинах суглобів та сечовивідних шляхах; Пацієнти, які отримують терапію антикоагулянтами (досвід застосування обмежений); Одночасне застосування препаратів факторів згортання крові II, VII, IX та X у комбінації [протромбінового комплексу] або антиінгібіторного коагулянтного комплексу (Див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); Лікування меноррагій у пацієнток віком до 15 років (досвід застосування обмежений); Пацієнтки, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви (у зв'язку з підвищеним ризиком венозних тромбоемболічних ускладнень та артеріальних тромбозів) (Див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГвоздика, капсула (желатин, барвник: діоксид титану), квітки пижма, екстракт пижма. екстракт кори осики, екстракт листя волоського горіха, екстракт котячого кігтя; стеарат кальцію та діоксид кремнію аморфний (агенти антистежують).Фармакотерапевтична групаКомпанією «Евалар» розроблений нетоксичний для людини, але згубний для паразитів рослинний комплекс. "Транзит очищення від паразитів". Компоненти, що входять до його складу, сприяють очищенню організму від паразитів та продуктів їх життєдіяльності, підвищенню власного антипаразитарного імунітету.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Побічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 капсули 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Тривалість прийому 6-8 тижнів. За потреби прийом можна повторити через 6 місяців.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фасування: N1 Форма випуску: гель Упаковка: туба Виробник: Хеель Рус Завод-виробник: Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ(Німеччина). . .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкам(на 100 г препарату): Активні компоненти: Arnica montana (Арніка монтана) D3 1,5 г, Calendula officinalis (Календула оффіциналіс) Ø 0,45 г, Hamamelis virginiana (Гамамеліс віргініана) Ø 0,45 г, Echinace ) Ø 0,15 г, Echinacea purpurea (Ехінацея пурпуреа) Ø 0,15 г, Chamomilla recutita (Хамомілла рекутиту) Ø 0,15 г, Symphytum officinale (Симфітум оффіциналі) D4 0,1 г, 0,1 г, Hypericum perforatum (Гіперикум перфоратум) D6 0,09 г, Achillea millefolium (Ахілея міллефоліум) Ø 0,09 г, Aconitum napellus (Аконітум напеллус) D1 0,05 г, Atropa bо-на- ) D1 0,05 г, Mercurius solubilis Hahnemanni (Меркуріус солюбіліс Ганемані) D6 0,04 г, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D6 0,025 г; Допоміжні речовини: парафін рідкий 9,342 г, цетостеариловий спирт (тип А) емульгуючий 8,007 г,парафін білий м'який 9,342 г, вода очищена 60,579 г, етанол (етиловий спирт) 96% (за обсягом) 9,335 г.Опис лікарської формиМазь від білого до жовтувато-або рожево-білого кольору, зі слабким, характерним запахом, не повинна відчуватися гіркого запаху. Однорідна, без слідів фізичної нестабільності (агрегації частинок, фазового розшарування, коагуляції).Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ комплексній терапії запальних захворювань різних органів і тканин, особливо опорно-рухового апарату (тендовагініт, бурсит, стилоїдит, епікондиліт, періартрит та ін.) та посттравматичних станів (набряк м'яких тканин після операції, вивихів, розтягувань).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Відома підвищена чутливість до Achillea millefolium (Деревій звичайний), Chamomilla recutita (Ромашка аптечна), Calendula officinalis (Ніготки лікарські), Bellis perennis (Маргаритка багаторічна), Echinacea (Ехінацея), Arnica montana Туберкульоз, лейкози, колагенози, розсіяний склероз, синдром набутого імунного дефіциту, вірус імунодефіциту людини та інші аутоімунні захворювання. Вік до 12 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяПри застосуванні мазі в окремих випадках можуть спостерігатись реакції підвищеної чутливості (шкірні алергічні реакції). У разі виявлення побічних ефектів, у тому числі не описаних в інструкції, слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиЯкщо не прописано інакше, дітям від 3 років та дорослим достатню кількість мазі наносити тонким шаром на шкіру болючих областей тіла та втирати легкими рухами 2-3 рази на день. Можливе накладання мазевої пов'язки. Курс лікування при посттравматичних станах – 2 тижні і більше; при запальних захворюваннях – не менше 3-4 тижнів.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівки1. Для підвищення ефективності лікування рекомендується прийом різних лікарських форм Траумель® С, наприклад, мазі, крапель або таблеток та розчину для внутрішньом'язового та навколосуглобового введення. 2.При прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. При порушенні шкірних покривів та шкірних захворюваннях мазь слід застосовувати після консультації з лікарем. Тубу слід закривати відразу після застосування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (= 2,2 г)): Активні компоненти: Arnica montana (Arnica) (арніка монтана (арніка)) D2 2,2 мкл, Calendula officinalis (Calendula) (календула оффіциналіс (календула)) D2 2,2 мкл, Hamamelis virginiana (Hamamelis) (гамамеліс віргініана (гамамеліс)) D1 0,22 мкл, Achillea millefolium (Millefolium) (ахіллея міллефоліум (мілефоліум)) D3 2,2 мкл, Atropa атропа белла-донна (беладонна)) D2 2,2 мкл, Aconitum napellus (Aconitum) (аконітум напеллус (аконітум)) D2 1,32 мкл, Mercurius solubilis Hahnemanni (меркуріус солубіліс Ганемані) D6 1,1 м sulfuris calcareum) (гепар сульфуріс (гепар сульфуріс калькареум)) D6 2,2 мкл, Chamomilla recutita (Chamomilla) (хамомілла рекутиту (хамомілла)) D3 2,2 мкл, Symphytum officinale (Symphytuмфім) 2 мкл,Bellis perennis (белліс переніс) D2 1,1 мкл, Echinacea (ехінацея) D2 0,55 мкл, Echinacea purpurеа (ехінацея пурпурея) D2 0,55 мкл, Hypericum perforatum (Hypericum) (Hypericum) мкл; Допоміжні речовини: хлорид натрію для встановлення ізотонії близько 9 мг/мл, вода для ін'єкцій до 2,2 мл.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії при вивихах, розтягненнях, переломах кісток, набряках м'яких тканин після операції та травм, запальних процесах різних органів та тканин, особливо опорно-рухового апарату (тендовагініт, бурсит, стилоїдит, епікондиліт, періартрит), артрозах.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Відома підвищена чутливість до Achillea millefolium (Деревій звичайний), Chamomilla recutita (Ромашка аптечна), Calendula officinalis (Ніготки лікарські), Bellis perennis (Маргаритка багаторічна), Echinacea (Ехінацея), Arnica montana Туберкульоз, лейкози, колагенози, розсіяний склероз, синдром набутого імунного дефіциту, вірус імунодефіциту людини та інші аутоімунні захворювання. Вік до 12 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Дуже рідко поява почервоніння, припухлості, сверблячки у місці ін'єкції. Також у поодиноких випадках підвищене слиновиділення після прийому препарату. При виявленні побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово, навколосуглобово. Курс лікування 4-5 тижнів. Кратність застосування та тривалість курсу призначає лікар. Примітка: рекомендується одночасний прийом кількох лікарських форм препарату (наприклад, таблетки або краплі разом із маззю та ін'єкціями).ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку, а також при появі побічних ефектів, слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка(на 100 г препарату): Активні компоненти: Arnica montana (Arnica) (арніка монтана (арніка)) D2 5 г, Calendula officinalis (Calendula) (календула оффіциналіс (календула)) D2 5 г, Hamamelis virginiana (Hamamelis) (гімамеліс) (гамамеліс)) D2 5 г, Achillea millefolium (Millefolium) (ахіллея міліфоліум (мілефоліум)) D3 5 г, Atropa bella-donna (Belladonna) (атропа белла-донна (беладонна)) D4 25 г, Aconitum napel аконитум напеллус (аконітум) D3 10 г, Mercurius solubilis Hahnemanni (меркуріус солюбіліс Ганемані) D8 10 г, Hepar sulfuris (Hepar sulfuris calcareum) (гепар сульфуріс (гепар сульфуріс калкареум)) D8 10 (хамомілла)) D3 8 г, Symphytum officinale (Symphytum) (симфітум оффіцинале (симфітум)) D8 8 г, Bellis perennis (белліс переніс) D2 2 г,Echinacea D2 2 г (ехінацея), Echinacea purpurea (ехінацея пурпурея) D2 2 г, Hypericum perforatum (Hypericum) (гіперікум перфоратум (гіперікум)) D2 1 г; Етанол близько 35% (об'ємні).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина із запахом етанолу.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ комплексній терапії запальних захворювань різних органів і тканин, особливо опорно-рухового апарату (тендовагініт, бурсит, стилоїдит, епікондиліт, періартрит та ін.) та посттравматичних станів (набряк м'яких тканин після операції, вивихів, розтягувань).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Відома підвищена чутливість до деревію звичайного, ромашці аптечної, нігтикам лікарським, маргаритці багаторічної, ехінацеї, арніці гірської або іншим рослинам сімейства складноцвітих. Туберкульоз, лейкози, колагенози, розсіяний склероз, синдром набутого імунного дефіциту, вірус імуно-дефіциту людини та інші аутоімунні захворювання. Вік до 12 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У поодиноких випадках можливе підвищене слиновиділення після прийому препарату. У разі виявлення побічних ефектів, у тому числі не описаних в інструкції, слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 10 крапель 3 десь у день, при набряках м'яких тканин - по 30 крапель 3 десь у день. Краплі приймати за 15 хвилин до їди, розвести в 1 чайній ложці води і перед ковтанням потримати в роті 1-2 хвилини. Курс лікування: при посттравматичних станах – 2 тижні та більше; при запальних захворюваннях – щонайменше 3-4 тижнів.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. Для підвищення ефективності лікування рекомендується одночасне застосування мазі Траумель® С. Максимальна разова доза препарату (30 крапель) містить близько 0,49 г абсолютного етилового спирту (етанолу), максимальна добова доза препарату (90 крапель) – близько 1,47 г абсолютного спирту етилового. (Етанол). Препарат не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління автомобілем та іншими транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора тощо). Берегти від перегріву!Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Arnica montana (Арніка монтана) D2 15 мг, Calendula officinalis (Календула оффіциналіс) D2 15 мг, Hamamelis virginiana (Гамамеліс віргініана) D2 15 мг, Achillea millefolium (Ахілле bella-donna (Атропа белла-донна) D4 75 мг, Aconitum napellus (Аконітум напеллус) D3 30 мг, Mercurius solubilis Hahnemanni (Меркуріус солюбіліс Ганеманні) D8 30 мг, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D8 ) D3 24 мг, Symphytum officinale (Симфітум оффіциналі) D8 24 мг, Bellis perennis (Белліс переніс) D2 6 мг, Echinacea (Ехінацея) D2 6 мг, Echinacea purpurea (Ехінацея пурпуру) 3 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою, білого або жовтувато-білого кольору, іноді з жовтими, оранжевими або сірими вкрапленнями. Запах практично відсутній.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ комплексній терапії запальних захворювань різних органів і тканин, особливо опорно-рухового апарату (у тому числі тендовагініт, бурсит, стилоїдит, епікондиліт, періартрит) та посттравматичних станів (вивих, розтягнення зв'язок, сухожиль і м'язів; набряк м'яких тканин після операції та травм) .Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Відома підвищена чутливість до Achillea millefolium (Деревій звичайний), Chamomilla recutita (Ромашка аптечна), Calendula officinalis (Ніготки лікарські), Bellis perennis (Маргаритка багаторічна), Echinacea (Ехінацея), Arnica montana Туберкульоз, лейкози, колагенози, розсіяний склероз, СНІД, ВІЛ-інфекція та інші аутоімунні захворювання. Вік до 12 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. В окремих випадках підвищене слиновиділення після прийому препарату. При виявленні побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років зазвичай по 1 таблетці 3 рази на день за 15 хвилин до їди. Таблетку слід тримати у роті до повного розсмоктування. Курс лікування: при вивихах та розтягненнях – 2 тижні і більше; при запальних захворюваннях – не менше 3-4 тижнів. Застосування препарату більше 8 тижнів можливе після консультації з лікарем. Застосування препарату більше 8 тижнів можливе після консультації з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. Інформація для хворих на цукровий діабет: вміст вуглеводів у 1 таблетці препарату відповідає 0,025 хлібної одиниці. Пенал закривати відразу після застосування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: речовини, що діють: травопрост 0,040 мг, тимолол 5,000 мг (у вигляді тимололу малеату 6,800 мг); допоміжні речовини: борна кислота 3,000 мг, натрію хлорид 2,500 мг, манітол 3,000 мг, макроголу глицерилгидроксистеарат (Коліфор RH40) 1,000 мг, пропіленгліколь 7,500 мг, 1 М розчин хлори очищена вода до 1,0 мл. Краплі очні, 5 мг/мл+0,04 мг/мл. По 2,5 мл препарату поміщають у поліетиленовий флакон місткістю 5 мл, оснащений системою закриття (пробка-крапельниця та поліетиленова кришка, що забезпечує герметичність). По одному флакону разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (простагландину F2-альфа аналог синтетичний+бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Травопростий та тимолол абсорбуються через рогівку ока. У рогівці відбувається гідроліз травопросту до біологічно активної форми – вільної кислоти травопросту. Вільна кислота травопросту швидко виводиться з плазми протягом однієї години - концентрація в плазмі крові знижується нижче за поріг виявлення - менше 0,01 нг/мл (може варіювати від 0,01 до 0,03 нг/мл). Максимальна концентрація (Сmах) тимололу в плазмі становить 1,34 нг/мл і зберігається до порогу виявлення протягом 12 годин, а час досягнення максимальної концентрації (Тmах) тимололу досягається протягом 0,69 год після місцевого застосування. Період напіввиведення (Т1/2) тимололу становить 4 години після місцевого застосування тимололу+травопросту. Метаболізм та виведення Метаболізм є основним шляхом елімінації травопросту та вільної кислоти травопросту. Шляхи системного метаболізму паралельні шляхам метаболізму ендогенного простагландину F2a, які характеризуються відновленням подвійного зв'язку 13-14, окисленням 15-гідроксильної групи та Р-оксидативним розщепленням ланки верхнього бічного ланцюга. Вільна кислота травопросту та її метаболіти в основному виводяться нирками. Менш 2% травопросту виявляється у сечі як вільної кислоти. Тимолол і метаболіти, що утворюються, виводяться переважно нирками. Близько 20% тимололу виводиться у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПрепарат Травапрес Дуо містить дві діючі речовини: тимолол та травопрост. Обидва компоненти знижують внутрішньоочний тиск. Завдяки взаємодоповнюючим механізмам їх дії зниження внутрішньоочного тиску під впливом комбінації більш значне, ніж при дії кожного з цих компонентів окремо. Тимолол Тимолол - неселективний блокатор бета-адренорецепторів без симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного впливу на міокард, не має мембраностабілізуючої активності. При місцевому застосуванні знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення водянистої вологи та невеликого збільшення її відтоку. Травопростий Травопрост - аналог простагландину F2-альфа, є високоселективним агоністом простагландинових FP-рецепторів і знижує внутрішньоочний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії травопросту пов'язаний із збільшенням увеосклерального відтоку. Чи не робить істотного впливу на продукцію водянистої вологи. Внутрішньоочний тиск знижується приблизно через 2 години після застосування препарату, а максимальний ефект досягається через 12 годин. Значне зниження внутрішньоочного тиску може зберігатися протягом 24 годин після одноразового застосування препарату.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у пацієнтів, резистентних до монотерапії бета-адреноблокаторами або аналогами простагландину.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючих речовин або будь-якої з допоміжних речовин; Підвищена чутливість до інших бета-адреноблокаторів. Реактивне захворювання дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму (в т.ч. в анамнезі), а також тяжку хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ). Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду, атріовентрикулярну блокаду ІІ або ІІІ ступеня без кардіостимулятора. Декомпенсована хронічна серцева недостатність. Кардіогенний шок. Алергічний риніт тяжкої течії. Дистрофія рогівки. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені). З обережністю: Неоваскулярна, закритокутова, вузькокутна глаукома; пігментна та вроджена глаукома; відкритокутова глаукома із псевдоафакією; псевдоексфоліативна глаукома; гострі запальні захворювання органу зору; у пацієнтів із псевдоафакією при розриві задньої капсули кришталика або у пацієнтів із передньокамерною інтраокулярною лінзою; у пацієнтів із ризиком розвитку кістоїдного макулярного набряку, іриту, увеїту; у пацієнтів з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі; у пацієнтів з цукровим діабетом лабільного перебігу та схильністю до гіпоглікемії; у пацієнтів з гіпертиреозом, стенокардією Прінцметала; у пацієнтів, яким планується проведення хірургічного втручання.Вагітність та лактаціяВагітність Травопрост надає негативну фармакологічну дію як протягом вагітності, так і на плід або новонародженого. Дані щодо застосування комбінації травопросту + тимололу або її окремих компонентів у вагітних жінок відсутні або обмежені. Результати досліджень травопросту на тваринах показали репродуктивну токсичність. Епідеміологічні дослідження при пероральному застосуванні бета-адреноблокаторів не виявили ефектів, пов'язаних із вадами розвитку, проте свідчать про ризик затримки внутрішньоутробного розвитку. Крім того, при застосуванні системних бета-адреноблокаторів матір'ю до пологів у новонароджених відзначали ознаки та симптоми блокування бета-адренорецепторів (наприклад, брадикардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання та гіпоглікемія). Застосування препарату Травапрес Дуо протипоказане під час вагітності. У разі застосування препарату Травапрес Дуо до пологів слід проводити ретельний моніторинг стану новонародженого в перші дні життя. Період грудного вигодовування Невідомо, чи проникає травопрост у лікарській формі очні краплі в грудне молоко у людини. За результатами досліджень на тваринах показано, що травопрост та його метаболіти проникають у грудне молоко. Тимолол проникає в грудне молоко, що потенційно може призвести до розвитку серйозних небажаних реакцій (HP) у немовляти, яке перебуває на грудному вигодовуванні. Однак при застосуванні тимололу в терапевтичних дозах малоймовірно, що в грудному молоці буде його достатня кількість для розвитку симптомів блокади бета-адренорецепторів у дитини. Застосування лікарського препарату Травапрес Дуо у період грудного вигодовування протипоказане. Фертильність Відомості про вплив очних крапель тимолол+травопрост на фертильність у людини відсутні. Дослідження на тваринах показали відсутність впливу травопросту або тимололу на фертильність у дозах, що більш ніж у 250 разів перевищують максимальну рекомендовану дозу для місцевого офтальмологічного застосування у людини. Жінки із збереженим репродуктивним потенціалом/контрацепція Препарат Травапрес Дуо не рекомендується приймати жінкам із збереженим репродуктивним потенціалом, крім випадків використання надійних засобів контрацепції.Побічна діяЗагальні відомості про профіль безпеки тимололу+травопроста У ході клінічних досліджень за участю 2170 пацієнтів, які отримували терапію фіксованою комбінацією тимолол+травопрост, найчастішим небажаним явищем була кон'юнктивальна ін'єкція (12,0%). Дані про небажані явища Нижченаведені небажані явища відзначалися в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування фіксованої комбінації тимолол+травопрост і класифіковані відповідно до наступної градації частоти небажаних явищ: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Системно-органний клас Частота народження Небажані реакції Порушення з боку імунної системи не часто гіперчутливість Порушення психіки рідко нервозність частота невідома депресія Порушення з боку нервової системи не часто запаморочення, головний біль частота невідома інсульт, непритомність, парестезія Порушення з боку органу зору дуже часто кон'юнктивальна гіперемія часто точковий кератит, біль у оці, порушення зору, затуманювання зору, синдром "сухого" ока, свербіж очей, дискомфорт в оці, подразнення очей не часто кератит, ірит, кон'юнктивіт, запалення передньої камери ока, блефарит, фотофобія (світлобоязнь), зниження гостроти зору, астенопія, набряк очей, сльозотеча, еритема повік, посилення росту вій, алергічні явища з боку очей, набряк кон'юнктиви, набряк повік рідко ерозія рогівки, мейбоміт, субкон'юнктивальний крововилив, утворення скоринок на краях повік, трихіаз, дистихіаз частота невідома макулярний набряк, птоз, патологія рогівки Порушення з боку серця не часто брадикардія рідко аритмія, порушення ритму серця частота невідома серцева недостатність, тахікардія, біль у грудях, відчуття серцебиття Порушення з боку судин не часто артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія частота невідома периферичні набряки Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. не часто задишка, постназальний синдром рідко дисфонія, бронхоспазм, кашель, подразнення горла, глотково-гортанний біль, дискомфорт у носі частота невідома бронхіальна астма Порушення з боку шлунково-кишкового тракту частота невідома дисгевзія Порушення з боку гепатобіліарної системи рідко підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (ACT) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин не часто контактний дерматит, гіпертрихоз рідко кропив'янка, знебарвлення шкіри, алопеція, периокулярна гіперпігментація шкіри частота невідома шкірний висип Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини рідко біль у кінцівках Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів рідко хроматурія Загальні розлади та порушення у місці введення рідко спрага, підвищена стомлюваність Додаткові небажані явища, що відзначалися в ході терапії монокомпонентами окремо, можуть бути відзначені в ході терапії фіксованою комбінацією тимолол+травопростий. Травопростий Порушення органу зору: увеїт, порушення кон'юнктиви, фолікульоз кон'юнктиви, гіперпігментація райдужної оболонки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: лущення шкіри. Тимолол Як і інші препарати місцевого застосування в офтальмології, тимолол абсорбується в системний кровотік. Це може викликати той же спектр небажаних явищ, що і при застосуванні пероральних форм бета-адреноблокаторів. Додатково наведено небажані явища, специфічні для фармакотерапевтичної групи бета-адреноблокаторів. Частота народження системних небажаних явищ після місцевого офтальмологічного застосування нижче, ніж при системному застосуванні. Порушення з боку імунної системи системні алергічні реакції, включаючи, ангіоневротичний набряк, кропив'янку, місцевий або генералізований шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок Порушення обміну речовин та розлади харчування гіпоглікемія Порушення з боку нервової системи ішемія головного мозку, посилення перебігу міастенії Порушення психіки безсоння, кошмарні сновидіння, втрата пам'яті Порушення з боку органу зору ознаки подразнення очей (почуття печіння, поколювання, свербіж, сльозотеча, кон'юнктивальна ін'єкція), відшарування склоподібного тіла після фільтраційної хірургії, зниження чутливості рогівки, диплопія Порушення з боку серця біль у грудях, відчуття серцебиття, набряки, хронічна серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, зупинка серця Порушення з боку судин феномен Рейно, похолодання кінцівок Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. бронхоспазм (переважно у пацієнтів із вже існуючими бронхоспастичними захворюваннями) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у животі, блювання Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини псоріазиформний висип, обтяження перебігу псоріазу Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини міалгія Порушення з боку статевих органів та молочної залози сексуальна дисфункція, зниження лібідо Загальні розлади та порушення у місці введення астенія Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося. Під час сумісного застосування інгібіторів цитохрому CYP2D6 (наприклад, хінідин, флуоксетин, пароксетин) та тимололу відзначали випадки посилення системної дії бета-адреноблокаторів (наприклад, зниження частоти серцевих скорочень, депресія). При сумісному застосуванні очних крапель, що містять тимолол, з блокаторами "повільних" кальцієвих каналів, гуанетидином, бета-адреноблокаторами, антиаритмічними засобами (включаючи аміодарон), парасимпатоміметиками та серцевими глікозидами, можливий розвиток адитивних ефектів. . На тлі спільного застосування бета-адреноблокаторів та клонідину може розвиватися "рикошетна" артеріальна гіпертензія після різкої відміни останнього. Бета-адреноблокатори можуть знижувати відповідь на епінефрін (адреналін), що застосовується при лікуванні анафілактичних реакцій. Особливої ​​обережності слід дотримуватись у пацієнтів з наявністю в анамнезі вказівок на атопію та анафілаксію. Не рекомендується одночасне застосування двох місцевих бета-адреноблокаторів або двох місцевих аналогів простагландинів! Були отримані повідомлення про розвиток мідріазу (розширення зіниць) при сумісному застосуванні офтальмологічних бета-адреноблокаторів та епінефрину (адреналіну). Бета-адреноблокатори можуть посилювати дію гіпоглікемічних лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиДля місцевого вживання. Препарат Травапрес Дуо закопують по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока 1 раз на добу, увечері або вранці в один і той же час. Для зменшення ризику розвитку системних HP рекомендується після інстиляції препарату пережимати носослезний канал шляхом натискання в області його проекції у внутрішньому куті ока. Якщо доза препарату була пропущена, лікування слід продовжити з наступної дози. Добова доза не повинна перевищувати 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока 1 раз на добу. Препарат Травапрес Дуо може застосовуватися у комбінації з іншими місцевими офтальмологічними препаратами для зниження внутрішньоочного тиску. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хвилин. Не слід торкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона-крапельниці та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного використання. Особливі групи пацієнтів Застосування при печінковій та нирковій недостатності Дослідження застосування очних крапель тимолол+травопростий або очних крапель тимололу 5 мг/мл у пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю не проводилися. Застосування травопросту було досліджено у пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня та з нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня (з кліренсом креатиніну не вище 14 мл/хв). Корекція дози у цих групах пацієнтів не потрібна. Корекція дози очних крапель тимолол+травопрост у пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю, швидше за все, не потрібна. Застосування у дітей Безпека та ефективність очних крапель тимолол+травопрост у дітей та підлітків молодше 18 років не встановлені. Дані відсутні.ПередозуванняУ разі передозування при місцевому офтальмологічному застосуванні не очікується токсичних явищ органу зору. Рекомендується негайне промивання очей водою. Симптоми При випадковому прийомі внутрішньо симптоми передозування внаслідок системного впливу бета-адреноблокаторів можуть включати брадикардію, гіпотензію, серцеву недостатність та бронхоспазм, зупинку серця. Лікування Лікування у разі випадкового прийому внутрішньо очних крапель тимолол+травопростий має включати симптоматичну та підтримуючу терапію. Гемодіаліз малоефективний щодо виведення тимололу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСистемні ефекти Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, тимолол та травопрост всмоктуються у системний кровотік. У зв'язку з бета-адренергічною дією діючої речовини – тимололу – можуть спостерігатися ті ж HP з боку серцево-судинної та дихальної системи, що і при застосуванні системних бета-адреноблокаторів. Порушення з боку серця У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала, серцева недостатність) та артеріальною гіпотензією необхідно критично оцінити лікування бета-адреноблокаторами та розглянути можливість застосування інших препаратів. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи слід оцінити наявність ознак погіршення перебігу цих захворювань та розвитку HP. Оскільки бета-адреноблокатори негативно впливають на час проведення, їх слід обережно застосовувати у пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня. Судинні порушення У пацієнтів з тяжкими порушеннями периферичного кровообігу (включаючи тяжкі форми хвороби або синдрому Рейно) лікування слід проводити з обережністю. Розлади дихання Слід контролювати стан пацієнта до початку та під час терапії тимололом. Після застосування деяких офтальмологічних препаратів групи бета-адреноблокаторів описані випадки респіраторних реакцій, включаючи смерть від бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою. У пацієнтів з ХОЗЛ легкого та середнього ступеня тяжкості комбінацію тимолол+травопрост слід застосовувати з обережністю і лише у випадку, якщо передбачувана користь перевищує можливий ризик. Гіпоглікемія/цукровий діабет Бета-адреноблокатори слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до розвитку спонтанної гіпоглікемії, а також у пацієнтів з лабільним перебігом цукрового діабету, оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати ознаки та симптоми гіпоглікемії. Гіпертиреоз Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу. М'язова слабкість Бета-адреноблокатори можуть потенціювати м'язову слабкість, що узгоджується з певними симптомами міастенії (наприклад, диплопія, птоз та генералізована м'язова слабкість). Захворювання рогівки Бета-адреноблокатори для офтальмологічного застосування можуть спричинити сухість очей. У пацієнтів із захворюваннями рогівки препарат слід застосовувати з обережністю. Відшарування судинної оболонки ока У пацієнтів, які застосовували препарати, що пригнічують вироблення водянистої вологи (наприклад, тимолол та ацетазоламід), після проведення фістулізуючих операцій органу зору спостерігалися випадки відшарування судинної оболонки. Інші бета-адреноблокатори При застосуванні тимололу у пацієнтів, які вже застосовують системні бета-адреноблокатори, можливе посилення впливу на внутрішньоочний тиск або інших відомих ефектів системних бета-адреноблокаторів. Відповідь на терапію таких пацієнтів необхідно ретельно контролювати. Застосування двох бета-адреноблокаторів для місцевого застосування не рекомендується. Попадання на шкіру Простагландини та аналоги простагландинів є біологічно активними речовинами, які можуть всмоктуватися через шкіру. Жінки в період вагітності, а також жінки, які планують вагітність, повинні застосовувати відповідні запобіжні заходи, щоб не допустити прямого попадання вмісту флакона на шкіру. Якщо істотна частина вмісту флакона все ж таки потрапить на шкіру (що малоймовірно), ділянку шкіри, на яку потрапив препарат, слід негайно промити водою. Анафілактичні реакції Застосування тимололу пацієнтами з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі може спровокувати тяжкі реакції у відповідь на ведення алергенів. Такі пацієнти можуть реагувати на введення звичайних доз епінефрину (адреналіну) для усунення анафілактичних реакцій. Офтальмологічні ефекти При застосуванні травопросту може відзначатись поступова зміна кольору очей завдяки збільшенню числа меланосом (гранул пігменту) у меланоцитах. Перед початком лікування слід проінформувати пацієнта про можливість незворотної зміни кольору очей. Лікування лише одного ока може призвести до незворотної гетерохромії. Довгостроковий вплив на меланоцити та наслідки цього впливу нині невідомі. Зміна кольору райдужної оболонки відбувається повільно і може бути непомітною протягом місяців або років. Зміна кольору частіше спостерігається у пацієнтів зі змішаним кольором райдужної оболонки (синьо-карій, серокарій, жовто-карій та зелено-карій), аналогічний ефект спостерігався у пацієнтів із карими очима. У типових випадках коричнева пігментація навколо зіниці концентрично поширюється до периферії райдужної оболонки ока,у зв'язку з чим вся райдужна оболонка або її частини набувають більш коричневого кольору. При закінченні терапії подальшого накопичення коричневого пігменту в райдужній оболонці не відбувається. При застосуванні травопросту повідомлялося про потемніння шкіри періорбітальної області та/або повік. Травопростий може поступово змінити стан вій у пролікованому оці; дані зміни включають зміну довжини, товщини, пігментації та (або) кількості вій. Механізм цих змін нині встановлено. Під час лікування аналогами простагландинів F2α відзначали розвиток макулярного набряку. Травопрост слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з неоваскулярною, закритокутовою, вузькокутною, пігментною та вродженою глаукомою; відкритокутовою глаукомою з псевдофакією, псевдоексфоліативною глаукомою, запальними захворюваннями органу зору, афакією, псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика або передньокамерною інтраокулярною лінзою, а також у пацієнтів з факторами ризику та макулярного. При застосуванні аналогів простагландину відзначали зміни періорбітальної області та повік. Поглиблення борозенки повік відзначалося тільки в ході досліджень у мавп, тоді як у ході клінічних досліджень у людини не отримано даних про вказаний ефект, що дозволило вважати його видоспецифічним. Анестезія під час оперативних втручань Офтальмологічні препарати групи бета-адреноблокаторів можуть пригнічувати бета-агоністичні ефекти, наприклад, адреналіну. Слід поінформувати анестезіолога, якщо пацієнт застосовує тимолол. Допоміжні речовини Очні краплі Травапрес Дуо містять пропіленгліколь, який може спричинити подразнення шкіри. Очні краплі Травапрес Дуо містять макрогол гліцерилгідроксістеарат, який може викликати розвиток шкірних реакцій. Контактні лінзи Пацієнта слід попередити про необхідність знімати контактні лінзи перед закапуванням препарату Травапрес Дуо та не надягати їх протягом 15 хвилин після цього. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Тимчасове розмивання зору або інші порушення зору після застосування препарату можуть вплинути на можливість керувати транспортними засобами або механізмами. Якщо після закапування відзначається затуманювання зору, перед керуванням транспортними засобами або механізмами пацієнт повинен дочекатися відновлення чіткості зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: сухий екстракт листя юстиції адатоди (Justicia adhatoda) 5 мг, сухий екстракт плодів перцю довгого (Piper longum) 25 мг, сухий екстракт плодів перцю чорного (Piper nigrum) 20 мг, сухий екстракт кореневищ імбиру лікарського (Zing) , сухий екстракт коріння солодки голої (Glycerrhiza glabra) 10 мг, сухий екстракт плодів ембліки лікарської (Emblica officinalis) 16 мг, сухий екстракт кореневищ куркуми довгою (Curcuma longa) 15 мг, сухий екстракт кори акції екстракт плодів фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare) 18 мг, сухий екстракт листів, коріння, насіння базиліка священного (Ocimum sanctum) 5 мг, сухий екстракт плодів терміналії чебула (Terminalia chebula) 5 мг ,сухий екстракт кореневищ альпінії лікарської (Alpinia officinarum) 20 мг, сухий екстракт насіння абрусу молитовного (Abrus precatorius) 20 мг, ментол 2 мг. Допоміжні речовини: сахароза, декстроза рідка, лимонне масло. 8 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки для розсмоктування; лимонні; від світло-жовтого до темно-жовтого з коричневим відтінком кольору, круглі, з гравіюванням "Т" на обох сторонах, з характерним лимонним ароматом.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження. Чинить протизапальну, відхаркувальну та муколітичну дію.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Травісил таблетки для розсмоктування не надані.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняСимптоматична терапія при захворюваннях органів дихання, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуванняДитячий вік (до 6 років); - підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливо: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендують одночасне застосування Травісилу з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння.Спосіб застосування та дозиТаблетки призначені для розсмоктування порожнини рота. Дітям віком від 6 до 12 років; препарат призначають по 1 таб. 3 рази на добу; ;дітям старше 12 років і дорослим ;- по 1-2 таб. 3 рази на добу. Курс лікування 2-3 тижні. Збільшення тривалості лікування та проведення повторних курсів терапії можливе лише у деяких випадках за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДані щодо передозування препарату Травісил не надані.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: сухий екстракт листя юстиції адатоди (Justicia adhatoda) 5 мг, сухий екстракт плодів перцю довгого (Piper longum) 25 мг, сухий екстракт плодів перцю чорного (Piper nigrum) 20 мг, сухий екстракт кореневищ імбиру лікарського (Zing) , сухий екстракт коріння солодки голої (Glycerrhiza glabra) 10 мг, сухий екстракт плодів ембліки лікарської (Emblica officinalis) 16 мг, сухий екстракт кореневищ куркуми довгою (Curcuma longa) 15 мг, сухий екстракт кори акції екстракт плодів фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare) 18 мг, сухий екстракт листів, коріння, насіння базиліка священного (Ocimum sanctum) 5 мг, сухий екстракт плодів терміналії чебула (Terminalia chebula) 5 мг ,сухий екстракт кореневищ альпінії лікарської (Alpinia officinarum) 20 мг, сухий екстракт насіння абрусу молитовного (Abrus precatorius) 20 мг, ментол 2 мг. Допоміжні речовини: сахароза, декстроза рідка, лимонне масло. 8 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки для розсмоктування; лимонні; від світло-жовтого до темно-жовтого з коричневим відтінком кольору, круглі, з гравіюванням "Т" на обох сторонах, з характерним лимонним ароматом.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження. Чинить протизапальну, відхаркувальну та муколітичну дію.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Травісил таблетки для розсмоктування не надані.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняСимптоматична терапія при захворюваннях органів дихання, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуванняДитячий вік (до 6 років); - підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливо: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендують одночасне застосування Травісилу з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння.Спосіб застосування та дозиТаблетки призначені для розсмоктування порожнини рота. Дітям віком від 6 до 12 років; препарат призначають по 1 таб. 3 рази на добу; ;дітям старше 12 років і дорослим ;- по 1-2 таб. 3 рази на добу. Курс лікування 2-3 тижні. Збільшення тривалості лікування та проведення повторних курсів терапії можливе лише у деяких випадках за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДані щодо передозування препарату Травісил не надані.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активний компонент: Arnica montana (Arnica) (арніка монтана) (арніка) D2 - 10,0 г; допоміжні речовини: ланолін безводний – 7,5 г, вазелін – до 100,0 г. Мазь для зовнішнього застосування гомеопатична. По 20 г або по 30 г у банки зі скломаси з гвинтовою горловиною або в банки ОС з нагвинчуваними пластмасовими кришками, або в банки зі скломаси ОС з трикутним віночком з кришками, що натягуються, або по 20 г у пластмасові банки з кришками пластмасовими, або г у туби поліетиленові циліндричні. На кожну банку наклеюють етикетку з паперу, що самоклеїться. На тубу наклеюють дві (лицьову та оборотну) етикетки з самоклеючої плівки. Кожну банку або тубу разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з коробкового картону.Опис лікарської формиОднорідна мазь від світло-жовтого до коричнево-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ФармакодинамікаМонокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого обумовлена ​​активним компонентом, що входить до його складу. Препарат має протизапальну, протинабрякову та розсмоктуючу дію.Показання до застосуванняЗабиті м'які тканини, підшкірні гематоми без порушення цілісності шкірних покривів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, алергодерматози. Порушення цілісності шкірних покровів у місцях передбачуваного нанесення лікарського засобу.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування гомеопатичних препаратів не виключає лікування іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Щодня 2 рази на день наносити тонким шаром на болючі області. Курс лікування 3-7 днів. Якщо через 1 тиждень лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПісля нанесення препарату необхідно вимити руки. Уникати попадання мазі на відкриті рани, очі та слизові оболонки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: травопрост – 0,04 мг; Допоміжні речовини: борна кислота – 3,00 мг, трометамол –1,20 мг, макроголу гліцерилгідроксистеарат – 5,00 мг, манітол (Маніт D) – 46,00 мг, динатрію едетат – 0,10 мг, бензалконію хлор. безводна речовина – 0,15 мг, 1 М розчин хлористоводневої кислоти або 1 М розчин натрію гідроксиду – до рН 5,5 – 6,5, вода очищена – до 1,0 мл. Краплі очні, 0,004%. 5 або 10 мл – флакони – пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорого, безбарвного розчину.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичний.ФармакокінетикаТравопрост абсорбується через рогівку ока, де відбувається гідроліз травопросту до біологічно активної форми – кислоти травопросту. Cmax травопросту в плазмі досягається протягом 30 хвилин після місцевого застосування і становить 25 пг/мл і менше. Травопрост швидко виводиться з плазми, протягом години концентрація знижується нижче за поріг виявлення (ФармакодинамікаТравопрост - синтетичний аналог простагландину F2α, є високоселективним повним агоністом простагландинових рецепторів FP і знижує внутрішньоочний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи через трабекулярну мережу та увеосклеральні шляхи. Внутрішньоочний тиск знижується приблизно через 2 години після застосування, а максимальний ефект досягається через 12 годин. Значне зниження внутрішньоочного тиску може зберегтися протягом 24 годин після одноразового застосування препарату.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі, підвищеному офтальмотонусі.Протипоказання до застосуванняДитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до травопросту. З обережністю застосовувати за наявності факторів ризику розвитку макулярного набряку (афакія, псевдофакія, пошкодження задньої капсули кришталика), при гострому іриті, увіїті.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності протипоказане. Достатнього досвіду застосування під час лактації немає. Застосування у період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря і лише у випадку, коли потенційна користь терапії для матері перевищує можливий ризик розвитку побічних ефектів для немовляти.Побічна діяЗ боку органу зору: дуже часто – транзиторна слабко виражена гіперемія кон'юнктиви, що проходить самостійно; часто - зниження гостроти зору, відчуття дискомфорту та стороннього тіла, біль, свербіж, печіння в очах, зорові розлади, блефарит, "туман" перед очима, катаракта, кон'юнктивіт, сухість кон'юнктиви, зміни фарбування райдужної оболонки, кератит, утворення кірки на краях повік, світлобоязнь, субкон'юнктивальні геморагії та підвищене сльозовиділення. З боку серцево-судинної системи: часто - підвищення або зниження артеріального тиску, брадикардія, стенокардія, біль у грудях, гіперхолестеринемія. З боку центральної нервової системи: часто – загальний неспокій, головний біль, депресія. З боку сечовивідної системи: часто – нетримання сечі та інфекції сечової системи. З боку кістково-м'язової системи: часто – артрит, біль у спині. Інші: часто – грипоподібний синдром, синусит, бронхіт, диспепсія.Спосіб застосування та дозиЗакопують по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (око) 1 раз на добу, бажано ввечері.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа фоні застосування можлива поступова зміна кольору очей за рахунок збільшення кількості коричневого пігменту в райдужній оболонці. Цей ефект виявляється переважно у пацієнтів зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, наприклад, синьо-коричневою, сіро-коричневою, зелено-коричневою або жовто-коричневою, що пояснюється збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки. Зазвичай коричнева пігментація поширюється концентрично навколо зіниці до периферії райдужної оболонки очей, при цьому вся райдужка або її частини можуть придбати більш інтенсивний коричневий колір. У пацієнтів із рівномірно забарвленими очима синього, сірого, зеленого чи коричневого кольору зміни кольору очей після двох років застосування препарату спостерігалися дуже рідко. Зміна кольору не супроводжується будь-якими клінічними симптомами чи патологічними змінами. Після відміни терапії не спостерігалося подальшого збільшення кількості коричневого пігменту, проте зміна кольору, що вже розвинулася, може бути незворотною. До початку лікування хворих слід проінформувати про можливість зміни кольору очей. Лікування лише одного ока може призвести до постійної гетерохромії. За наявності невусів або лентиго на райдужці не відмічено їх зміни під впливом травопросту. Травопростий може викликати потемніння, потовщення та подовження вій та/або збільшення їх кількості; рідко - потемніння шкіри повік. Можна застосовувати у комбінації з іншими протиглаукомними препаратами для місцевого застосування. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хв. При носінні контактних лінз перед інстиляцією лінзи слід зняти і встановити не раніше ніж через 20 хв після процедури.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: фенофібрат (мікронізований) – 145,0 мг; Допоміжні речовини: сахароза – 145,0 мг; натрію лаурилсульфат – 10,2 мг; лактози моногідрат – 132,0 мг; кросповідон - 75,5 мг; целюлоза мікрокристалічна силікатована – 86,0 мг; гіпромелоза – 29,0 мг; докузат натрію – 2,9 мг; магнію стеарат – 0,9 мг; Плівкова оболонка: Опадрай® OY-В-28920: [полівініловий спирт – 11,43 мг; титану діоксид – 8,03 мг; тальк5,02 мг; лецитин соєвий – 0,50 мг; камедь ксантанова - 0,12 мг] - 25,1 мг. По 10 таблеток у ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Ал блістер. По 1,2, 3, 5, 9, 10 блістерів у картонній пачці разом з інструкцією із застосування. По 14 таблеток у ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Ал блістер. По 2, 6, 7 блістерів у картонній пачці разом із інструкцією із застосування. По 10 таблеток у ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Ал блістер. По 28, 30 блістерів у пачки картонні (упаковка для стаціонарів). У картонну пачку вкладається рівна кількість інструкцій з медичного застосування.Опис лікарської формиДовгасті таблетки покриті плівковою оболонкою білого кольору, з написом "145" на одній стороні та логотипом F на іншій стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаГіполіпідемічний засіб – фібрат.ФармакокінетикаТрайкор® 145 мг таблетки, покриті плівковою оболонкою, містять 145 мг мікронізованого фенофібрату у вигляді наночастинок. Вихідний фенофібрат у плазмі не виявляється. Основним плазмовим метаболітом є фенофіброєва кислота. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 години після прийому внутрішньо. При тривалому застосуванні концентрація препарату в плазмі залишається стабільною незалежно від індивідуальних особливостей пацієнта. На відміну від попередніх лікарських форм фенофібрату, максимальна концентрація у плазмі крові та загальна дія фенофібрату у вигляді наночастинок не залежить від їди. Тому Трайкор® 145 мг можна приймати у будь-який час незалежно від їди. Фенофіброєва кислота міцно зв'язується з альбуміном плазми (більше 99%). T1/2 фенофіброєвої кислоти – близько 20 год. Після застосування внутрішньо фенофібрат швидко гідролізується естеразами. У плазмі виявляється лише основний активний метаболіт фенофібрату – фенофіброєва кислота. Фенофібрат не є субстратом CYP3A4. Не бере участі у мікросомальному метаболізмі. Виводиться головним чином із сечею у вигляді фенофіброєвої кислоти та кон'югату глюкуроніду. Протягом 6 днів фенофібрат виводиться майже повністю. Загальний кліренс фенофібрової кислоти, який визначається у літніх пацієнтів, не змінюється. Препарат не кумулюється після одноразового прийому та при тривалому застосуванні. При гемодіалізі не виводиться. Трайкор® 160 мг таблетки, покриті плівковою оболонкою, має більш високу біодоступність порівняно з ранніми лікарськими формами фенофібрату. Вихідний фенофібрат у плазмі не виявляється. Основним плазмовим метаболітом є фенофіброєва кислота. Cmax у плазмі досягається через 4-5 годин після прийому внутрішньо. При тривалому застосуванні концентрація препарату у плазмі залишається стабільною. Всмоктування фенофібрату посилюється при одночасному прийомі з їжею. Фенофіброєва кислота міцно зв'язується з альбуміном плазми (більше 99%). T1/2 фенофіброєвої кислоти – близько 20 год. У плазмі виявляється лише основний метаболіт фенофібрату – фенофіброєва кислота. Виводиться головним чином із сечею у вигляді фенофіброєвої кислоти та кон'югату глюкуроніду. Протягом 6 днів фенофібрат виводиться майже повністю.Загальний кліренс фенофіброєвої кислоти, який визначається у літніх пацієнтів, не змінюється. Препарат не кумулюється після одноразового прийому та при тривалому застосуванні. При гемодіалізі не виводиться.ФармакодинамікаФенофібрат є похідним фіброєвої кислоти, здатність якої змінювати вміст ліпідів в організмі людини опосередкована активацією PPARальфа. Активуючи рецептори PPARальфа (альфа-рецептори, що активуються проліфератором пероксисом), фенофібрат посилює ліполіз та виведення з плазми атерогенних ліпопротеїнів з високим вмістом тригліцеридів шляхом активації ліпопротеїнліпази та зменшення синтезу аполіпопротеїну CIII. Активація PPARальфа також призводить до посилення синтезу аполіпопротеїнів AI та AII. Описані вище ефекти фенофібрату на ліпопротеїни призводять до зменшення вмісту фракції ЛПНГ і ЛПДНЩ, до яких відноситься аполіпопротеїн, і збільшення вмісту фракції ЛПВЩ, до яких відносяться аполіпопротеїни АI і AII. Крім того, за рахунок корекції порушень синтезу та катаболізму ЛПДНЩ,фенофібрат підвищує кліренс ЛПНГ та знижує вміст щільних та невеликого розміру частинок ЛПНГ, підвищення яких спостерігається у пацієнтів з атерогенним фенотипом ліпідів (часте порушення у пацієнтів з ризиком ІХС). У ході клінічних досліджень було зазначено, що застосування фенофібрату знижує рівень загального холестерину на 20-25% та тригліцеридів на 40-55% при підвищенні рівня ЛПВЩ-холестерину на 10-30%. У пацієнтів з гіперхолестеринемією, у яких рівень ЛПНГ-холестерину знижується на 20-35%, використання фенофібрату призводило до зниження співвідношень: «загальний холестерин/ЛПВЩ-холестерин», «ЛПНЩ-холестерин/ЛПВЩ-холестерин» та «Апо/ », що є маркерами атерогенного ризику. Враховуючи вплив фенофібрату на рівень ЛПНГ-холестерин та тригліцериди, застосування препарату ефективно у пацієнтів з гіперхолестеринемією, як супроводжується, так і не супроводжується гіпертригліцеридемією, включаючи вторинну гіперліпопротеїнемію, наприклад, при цукровому діабеті типу 2. Під час лікування фенофібратом можуть значно зменшитись і навіть повністю зникнути позасудинні відкладення холестерину (сухожильні та туберозні ксантоми). У пацієнтів з підвищеним рівнем фібриногену, які отримали лікування фенофібратом, відмічено значне зниження цього показника, як і у пацієнтів з підвищеним рівнем Lp(а). Інші маркери запалення, такі як С-реактивний білок також зменшуються при лікуванні фенофібратом. Для пацієнтів з дисліпідемією та гіперурикемією додаткова перевага полягає в урикозуричному ефекті фенофібрату, що призводить до зниження концентрації сечової кислоти приблизно на 25%. У ході клінічного дослідження та в експериментах на тваринах було показано, що фенофібрат знижує агрегацію тромбоцитів, спричинену аденозиндифосфатом, арахідоновою кислотою та епінефрином.Показання до застосуванняГіперхолестеринемія (тип IIa), ендогенна гіпертригліцеридемія (тип IV) та їх поєднання (типи IIb та III) при недостатній ефективності додержаної підібраної дієти, гіперхолестеринемії на фоні дієти та/або за наявності супутніх факторів ризику.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність, період лактації, дитячий вік. З обережністю. Печінкова та/або ниркова недостатність, холе- або нефроуролітіаз, цироз печінки, алкоголізм.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності, період латації, дітям.Побічна діяДиспепсія, нудота, блювання, діарея, холелітіаз, підвищення активності "печінкових" трансаміназ та КФК, міалгія, міозит, рабдоміоліз, запаморочення, надмірна стомлюваність, зниження потенції, шкірні алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПероральні антикоагулянти: фенофібрат посилює ефект пероральних антикоагулянтів та може підвищити ризик кровотеч, що пов'язано з витісненням антикоагулянту з місць зв'язування з білками плазми. На початку лікування фенофібратом рекомендується знизити дозу антикоагулянтів приблизно на третину з наступним поступовим підбором дози. Добір дози рекомендується проводити під контролем рівня МНО. Циклоспорин: описано кілька тяжких випадків оборотного зниження ниркової функції під час одночасного лікування фенофібратом та циклоспорином. Тому необхідно контролювати стан ниркової функції у таких пацієнтів та скасувати фенофібрат у разі серйозної зміни лабораторних параметрів. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази та інші фібрати: при прийомі фенофібрату одночасно з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або іншими фібратами підвищується ризик серйозного токсичного впливу на м'язові волокна (див. розділ "Особливі вказівки"). Ферменти цитохрому Р450: дослідження мікросом із печінки людини in vitro показали, що фенофібрат та фенофіброєва кислота не є інгібіторами наступних ізоферментів цитохрому Р450: CYP3A4, CYP2D6, CYP2E1 або CYP1A2. У терапевтичних концентраціях ці сполуки є слабкими інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та CYP2А6 та слабкими або помірними інгібіторами CYP2C9.Спосіб застосування та дозиНеобхідно продовжувати дотримуватися гіпохолестеринемічну дієту, якою пацієнт дотримувався до початку лікування препаратом Трайкор 145 мг. Таблетки Трайкор 145 мг слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи водою. Трайкор 145 мг можна приймати у будь-який час дня, незалежно від часу їди. Дорослі. За однією таблеткою препарату Трайкор 145 мг один раз на добу. Пацієнти, які приймають по одній капсулі мікронізованого фенофібрату 200 мг або по одній таблетці мікронізованого фенофібрату 160 мг (можливе застосування препарату Трайкор у дозі 160 мг) на добу, можуть перейти на прийом 1 таблетки препарату Трайкор 145 мг без додаткового коригування дози. Літні пацієнти без порушень функції нирок Рекомендується приймати стандартну дозу для дорослих (1 таблетка на добу). Ефективність терапії слід оцінювати за концентрацією ліпідів (загального холестерину, ЛПНГ, тригліцеридів) у сироватці крові. За відсутності терапевтичного ефекту після кількох місяців терапії (зазвичай після 3-х місяців) слід розглянути доцільність призначення супутньої або альтернативної терапії. Пацієнти з порушеннями функції печінки У зв'язку з недостатньою кількістю накопичених даних щодо застосування препарату Трайкор у пацієнтів з порушеннями функції печінки, неможливо дати рекомендації щодо застосування препарату у даної категорії хворих. Пацієнти з порушеннями функції нирок Пацієнтам з легкою хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну вище 60 мл/хв) корекція дози не потрібна.ПередозуванняВипадки передозування не описані. Специфічний антидот невідомий. При підозрі на передозування слід призначити симптоматичне та при необхідності підтримуюче лікування. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим як приступити до лікування препаратом Трайкор 145 мг, слід провести відповідне лікування для усунення причини вторинної гіперхолестеринемії, наприклад, при таких захворюваннях як неконтрольований цукровий діабет 2 типу, гіпотиреоз, нефротичний синдром, диспротеїнемія, обструктивні захворювання печінки, наслідки медикаменту. У пацієнтів з гіперліпідемією, які приймають естрогени або гормональні контрацептиви, що містять естрогени, необхідно з'ясувати, чи гіперліпідемія має первинну або вторинну природу. У разі підвищення концентрації ліпідів може бути викликано прийомом естрогенів. Вплив на серцево-судинну захворюваність та смертність Клінічне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження ACCORD було проведено за участю 5518 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, які отримували фенофібрат на додаток до терапії симвастатином. У групі комбінації фенофібрату з симвастатином було продемонстровано статистично незначне зменшення відносного ризику виникнення серйозних серцево-судинних подій, включаючи нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт або смерть від серцево-судинних на 8% порівняно з монотерапією симвастати ДІ 0,79-1,08, Р = 0,32; абсолютне зниження ризику: 0,74%). Аналіз підгрупи пацієнтів з дисліпідемією (рівень тригліцеридів (ТГ) ≥ 2.3 ммоль/л та рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) ≤ 0,88 ммоль/л),продемонстрував статистично значуще зниження відносного ризику виникнення серйозних серцево-судинних подій на 31% у групі комбінації фенофібрату з симвастатином порівняно з групою монотерапії симвастатином (відношення ризиків 0,69, 95% ДІ 0,49-0,97, Р= абсолютне зниження ризику: 4,95%). Інший аналіз підгрупи виявив статистично значущу різницю між статями (Р=0,01), що вказує на можливу користь комбінованої терапії у чоловіків (Р=0,037), але потенційно вищий ризик у жінок (Р=0,069) порівняно до монотерапії симвастатином.Інший аналіз підгрупи виявив статистично значущу різницю між статями (Р=0,01), що вказує на можливу користь комбінованої терапії у чоловіків (Р=0,037), але потенційно вищий ризик у жінок (Р=0,069) порівняно до монотерапії симвастатином.Інший аналіз підгрупи виявив статистично значущу різницю між статями (Р=0,01), що вказує на можливу користь комбінованої терапії у чоловіків (Р=0,037), але потенційно вищий ризик у жінок (Р=0,069) порівняно до монотерапії симвастатином. 5-річне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження FIELD було проведено за участю 9795 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, які отримували фенофібрат. Фенофібрат продемонстрував статистично незначне 11% зниження первинного результату захворювань серцево-судинної системи (ставлення ризиків 0,89, 95% ДІ 0,75-1,05, Р=0,16) та статистично значуще 11% зниження вторинного результату загальних захворювань серцево- судинної системи (співвідношення ризиків 0,89% (0,80-0,99), Р = 0,04). Спостерігалося недостовірне збільшення загальної смертності на 11% (відношення ризиків 1,11, 95% ДІ 0,95-1,29, Р=0,18) та недостовірне збільшення смертності від ішемічної хвороби серця на 19% (ставлення ризиків 1,19, 95% ДІ 0,90-1,57, Р = 0,22) при застосуванні фенофібрату порівняно з плацебо. Функція печінки При прийомі препарату Трайкор та інших препаратів, що знижують концентрацію ліпідів, у деяких пацієнтів описано підвищення активності "печінкових" трансаміназ. У більшості випадків таке підвищення було тимчасовим, незначним та безсимптомним. Рекомендується контролювати активність трансаміназ (аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (ACT)) кожні 3 місяці протягом перших 12 місяців і періодично протягом подальшого лікування. Пацієнти, у яких на фоні лікування підвищилася активність "печінкових" трансаміназ, вимагають уваги, і у разі підвищення активності АЛТ та ACT більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми прийом препарату припиняють. При появі симптомів гепатиту (жовтуха, свербіж шкіри) слід провести лабораторні дослідження і, у разі підтвердження діагнозу гепатит,відмінити препарат Трайкор. Панкреатит Були описані випадки розвитку панкреатиту під час лікування препаратом Трайкор. Можливими причинами панкреатиту в цих випадках були недостатня ефективність препарату у пацієнтів з тяжкою гіпертригліцеридемією, пряма дія препарату, а також вторинні явища, пов'язані з наявністю каменів або утворенням осаду в жовчних протоках, що супроводжуються непрохідністю загальної жовчної протоки. М'язи При прийомі препарату Трайкор та інших лікарських засобів, що знижують концентрації ліпідів, описані випадки токсичного впливу на м'язову тканину з або без порушень функції нирок, включаючи дуже рідкісні випадки рабдоміолізу. Частота такого порушення підвищується у разі гіпоальбумінемії та порушень функції нирок в анамнезі. Токсичний вплив на м'язову тканину може бути запідозрений на підставі скарг пацієнта на слабкість, дифузну міалгію, міозит, м'язові спазми та судоми та/або виражене підвищення активності креатинінфосфокінази (КФК) (більш ніж у 5 разів у порівнянні з верхньою межею норми). У цих випадках лікування препаратом Трайкор 145 мг слід припинити. Ризик розвитку рабдоміолізу може підвищуватися у пацієнтів зі схильністю до міопатії та/або рабдоміолізу, включаючи вік старше 70 років, обтяжений анамнез за спадковими м'язовими захворюваннями, гіпотиреоз, зловживання алкоголем. Таким пацієнтам слід призначати препарат тільки в тому випадку, якщо очікувана користь перевищує ризик розвитку рабдоміолізу. При прийомі препарату Трайкор 145 мг одночасно з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або іншими фібратами підвищується ризик серйозної токсичної дії на м'язові волокна, особливо якщо пацієнт до початку лікування мав захворювання м'язів. У зв'язку з цим, спільне призначення препарату Трайкор 145 мг та статину допустиме лише за наявності у пацієнта важкої змішаної дисліпідемії та високого серцево-судинного ризику, за відсутності захворювання м'язів в анамнезі та в умовах пильного контролю, спрямованого на виявлення ознак розвитку токсичного впливу на м'язову тканину. Ниркова функція У разі підвищення концентрації креатиніну більш ніж на 50% вище за верхню межу норми лікування слід призупинити. Рекомендується визначати концентрацію креатиніну в перші 3 місяці та періодично протягом подальшого лікування. Гематологічні порушення Після початку терапії фенофібратом у пацієнтів спостерігалося легке чи помірне зниження рівня гемоглобіну, зниження гематокриту та зменшення кількості лейкоцитів. Однак при тривалому застосуванні препарату значення цих показників стабілізуються. Повідомлялося про виникнення тромбоцитопенії та агранулоцитозу у окремих пацієнтів, які отримували фенофібрат. Протягом перших дванадцяти місяців з початку терапії препаратом Трайкор рекомендується періодичний контроль рівня еритроцитів і лейкоцитів. Реакції гіперчутливості Гіперчутливість негайного типу У ході постреєстраційного застосування фенофібрату було зареєстровано випадки виникнення анафілаксії та ангіоневротичного набряку. У деяких випадках подібні реакції були загрозою для життя пацієнта і вимагали проведення невідкладної терапії. Якщо спостерігаються ознаки або симптоми гіперчутливості негайного типу, необхідно негайно звернутися до лікаря та припинити застосування фенофібрату. Гіперчутливість уповільненого типу У ході постреєстраційного застосування фенофібрату були зареєстровані випадки виникнення серйозних небажаних реакцій на лікарський препарат з боку шкіри, що включали синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, а також лікарську реакцію з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Такі реакції розвивалися протягом періоду часу, тривалість якого становила від кількох днів до кількох тижнів з початку терапії фенофібратом. Випадки виникнення DRESS-синдрому, супроводжувалися шкірними реакціями, таким як висип або ексфоліативний дерматит, та поєднанням еозинофілії та гарячкового стану із залученням у процес ниркової, печінкової або дихальної систем.У разі виникнення підозри на серйозні небажані реакції на лікарський препарат з боку шкіри необхідно припинити застосування фенофібрату та проводити специфічне лікування. Тромбоемболічні ускладнення Під час дослідження FIELD у групі пацієнтів, які отримували фенофібрат, спостерігалася порівняно більш висока частота виникнення легеневої емболії та тромбозу глибоких вен, ніж у групі пацієнтів, які отримували плацебо. З 9795 пацієнтів, включених у дослідження FIELD, 4900 пацієнтів були рандомізовані у групу плацебо та 4985 пацієнтів – у групу фенофібрату. У групі пацієнтів, які отримували плацебо, було зареєстровано 48 випадків (1,0%) виникнення тромбозу глибоких вен, а у групі пацієнтів, які отримували фенофібрат, зареєстровано 67 подібних випадків (1,4%); Р = 0,074. У групі пацієнтів, які отримували плацебо, було зареєстровано 32 випадки (0,7%) виникнення легеневої емболії; у групі пацієнтів, які отримували фенофібрат – 53 випадки (1,0 %); Р = 0,022. Парадоксальне зниження вмісту холестерину ЛПВЩ У клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні описані випадки вираженого зниження вмісту холестерину ЛПВЩ (менше 2 мг/дл) після початку терапії фібратами у пацієнтів із цукровим діабетом та без діабету. Зниження вмісту холестерину ЛПВЩ супроводжувалося зниженням вмісту аполіпопротеїну А1. Таке зниження зазвичай розвивалося в період від 2 тижнів до декількох років після початку застосування фібратів. Вміст холестерину ЛПВЩ залишалося низьким доти, доки тривала терапія фібратом. Після припинення терапії фібратом відзначалася швидка та стійка відповідь. Клінічне значення такого зниження вмісту холестерину ЛПВЩ не встановлено. Рекомендується контролювати рівень вмісту ЛПВЩ холестерину протягом декількох перших місяців після початку терапії фібратом. При вираженому зниженні вмісту холестерину ЛПВЩ слід відмінити препарат і продовжити контроль вмісту ЛПВЩ до його повернення до вихідних значень. Повторно призначати фібрати таким пацієнтам не слід. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Трайкор 145 мг не впливає або впливає мінімально на здатність до керування транспортним засобом та управління механізмами (ризик розвитку запаморочення).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: лінагліптин - 5 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 130.9 мг, крохмаль прежелатинізований – 18 мг, крохмаль кукурудзяний – 18 мг, коповідон – 5.4 мг, магнію стеарат – 2.7 мг; Склад оболонки: опадрай рожевий (02F34337) - 5 мг (гіпромелоза 2910 - 2.5 мг, титану діоксид (E171) - 1.25 мг, тальк - 0.875 мг, макрогол 6000 - 0.25 мг, барвник заліза оксид2. По 7 таблеток у блістер із Аl/Аl. По 2, 4 або 8 блістерів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку. По 10 таблеток у блістер. По 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою світло-червоного кольору, круглі, двоопуклі, зі скошеними краями, з гравіюванням символу компанії на одному боці та з гравіюванням "D5" - на іншій.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний препарат.ФармакокінетикаФармакокінетика лінагліптину була всебічно вивчена при застосуванні у здорових добровольців та у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. У здорових добровольців після прийому лінагліптину в дозі 5 мг він швидко всмоктувався, Cmax лінагліптину в плазмі досягався через 1.5 год. Концентрація лінагліптину в плазмі знижується, як мінімум, двофазно. Термінальний T1/2 тривалий, більше 100 год, що в основному обумовлено стійким зв'язуванням лінагліптину з ферментом ДПП-4, однак, т.к. зв'язок оборотний, накопичення лінагліптину не відбувається. Ефективний T1/2 після багаторазового застосування лінагліптину в дозі 5 мг становить приблизно 12 годин. Фармакокінетика лінагліптину у здорових добровольців та у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу була, загалом, аналогічною. Всмоктування Абсолютна біодоступність лінагліптину становить приблизно 30%. Прийом лінагліптину разом з їжею, що містить велику кількість жирів, не надає клінічно суттєвого впливу на фармакокінетику. У дослідженнях in vitro показано, що лінагліптин є субстратом для Р-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4. Ритонавір як потенційний інгібітор Р-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4 може вдвічі збільшувати значення AUC. Рифампіцин, як потенційний індуктор Р-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, може знижувати значення AUC у період рівноважного стану фармакокінетики. Розподіл Vd після одноразового внутрішньовенного введення лінагліптину в дозі 5 мг здоровим добровольцям становить приблизно 1110 л, що вказує на інтенсивний розподіл у тканинах. Зв'язування лінагліптину з білками плазми залежить від його концентрації і становить при концентрації 1 нмоль/л близько 99%, а при концентрації більше 30 нмоль/л - 75-89%, що відображає насичення зв'язування лінагліптину з ДПП-4 у міру збільшення його концентрації. При високій концентрації, коли виникає повне насичення ДПП-4, 70-80% лінагліптину зв'язується з іншими білками плазми (не з ДПП-4), а 30-20% лінагліптину знаходиться в плазмі в незв'язаному стані. Метаболізм Метаболізується незначна частина лінагліптину. Метаболізм відіграє другорядну роль у виведенні лінагліптину. Відомий один основний метаболіт лінагліптину, який не має фармакологічної активності. Виведення Переважний шлях виведення через кишечник. Приблизно 5% лінагліптину виводиться нирками. Через 4 дні після перорального застосування міченого лінагліптину [14С] у здорових добровольців виводилося приблизно 85% дози (через кишечник 80% та нирками 5%) при КК, приблизно, 70 мл/хв.ФармакодинамікаПероральний гіпоглікемічний препарат. Лінагліптин є інгібітором ферменту дипептидилпептидази-4 (ДПП-4), який бере участь в інактивації гормонів інкретинів – глюкагоноподібного пептиду 1 типу (ГПП-1) та глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП). Ці гормони швидко руйнуються ферментом ДПП-4. Обидва інкретини беруть участь у підтримці концентрації глюкози на фізіологічному рівні. Базальні концентрації ГПП-1 та ГІП протягом доби низькі, але швидко підвищуються у відповідь на прийом їжі. ГПП-1 та ГІП посилюють біосинтез інсуліну та його секрецію β-клітинами підшлункової залози при нормальній або підвищеній концентрації глюкози крові. Крім того, ГПП-1 знижує секрецію глюкагону -клітинами підшлункової залози, що призводить до зменшення продукції глюкози в печінці. Лінагліптин активно зв'язується з ферментом ДПП-4 (зв'язок оборотний), що викликає стійке підвищення концентрації інкретинів та тривале збереження їх активності. Тражента збільшує глюкозозалежну секрецію інсуліну та знижує секрецію глюкагону, що призводить до нормалізації рівня глюкози у крові. Лінагліптин вибірково зв'язується з ферментом ДПП-4 і має у 10 000 разів більшу селективність по відношенню до ДПП-4 у порівнянні з ферментами дипептилпептидази-8 або дипептилпептидази-9 in vitro. У клінічних дослідженнях, де застосовувався лінагліптин як монотерапія, комбінована терапія з метформіном та комбінованою терапією метформіном порівняно з глімеперидом було доведено статистично значуще зниження глікованого гемоглобіну (HbA1c) та зменшення рівня глюкози плазми натще. Застосування лінагліптину у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, які отримували адекватну базову гіпоглікемічну терапію. У клінічних дослідженнях, де застосовувався лінагліптин на додаток до базової гіпоглікемічної терапії (що включає інсулін, похідні сульфонілсечовини, глиніди та піоглітазон) було доведено статистично значуще зниження глікозильованого гемоглобіну HbA1c (на 0.59%). Застосування лінагліптину в якості монотерапії та у складі вихідної комбінованої терапії з метформіном у пацієнтів з нещодавно встановленим діагнозом цукрового діабету 2 типу (з вираженою гіперглікемією) У ході клінічних досліджень було доведено, що як монотерапія лінагліптин, так і комбінована терапія лінагліптин і метформіном призводили до статистично значущому зниження глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) на 2.0% і 2.8%, відповідно (вихідне значення HbA1c складу. . Показник різниці у методах лікування -0.8% (95% ДІ від -1.1 до -0.5) продемонстрував переваги вихідної комбінованої терапії лінагліптином та метформіном над монотерапією лінагліптином (p<0.0001).Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу: як монотерапія у пацієнтів з неадекватним контролем глікемії тільки на тлі дієти та фізичних вправ, при непереносимості метформіну або при протипоказанні до його застосування внаслідок ниркової недостатності; як двокомпонентна комбінована терапія з метформіном, похідними сульфонілсечовини або тіазолідиндіоном у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та монотерапії цими препаратами; як трикомпонентна комбінована терапія з метформіном та похідними сульфонілсечовини у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та комбінованої терапії цими препаратами; як двокомпонентна комбінована терапія з інсуліном або багатокомпонентна терапія з інсуліном, метформіном та/або піоглітазоном та/або похідними сульфонілсечовини у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та комбінованої терапії цими препаратами.Протипоказання до застосуванняцукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування лінагліптину при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Дані, отримані у доклінічних дослідженнях у тварин, свідчать про виділення лінагліптину та його метаболіту з грудним молоком. Не виключається ризик впливу на новонароджених та дітей при грудному вигодовуванні. При необхідності застосування лінагліптину в період лактації годування груддю слід припинити. Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЧастота побічних ефектів при застосуванні лінагліптину в дозі 5 мг була аналогічною частоті побічних ефектів при застосуванні плацебо. Припинення терапії через небажані явища було вищим у групі пацієнтів, які отримували плацебо (4.4%), ніж у групі, які отримували лінагліптин у дозі 5 мг (3.5%). При монотерапії лінагліптином спостерігалися такі побічні ефекти: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. При застосуванні лінагліптину з метформіном: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. При застосуванні лінагліптину з похідними сульфонілсечовини: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. Метаболічні порушення: гіпертригліцеридемія. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. При застосуванні лінагліптину з піоглітазоном: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. Метаболічні порушення: гіперліпідемія. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. Інші: збільшення маси тіла. При застосуванні лінагліптину з інсуліном: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит, запор. Інфекційні захворювання: назофарингіт. При застосуванні лінагліптину з метформіном та похідними сульфонілсечовини: З боку імунної системи: гіперчутливість. Метаболічні порушення: гіпоглікемія. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. При застосуванні лінагліптину з метформіном та піоглітазоном: З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. Метаболічні порушення: гіперліпідемія. З боку дихальної системи: кашель. Порушення з боку травної системи: панкреатит. Інфекційні захворювання: назофарингіт. Інші: збільшення маси тіла. Постмаркетинговий досвід застосування З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, кропив'янка. З боку травної системи: виразка слизової оболонки порожнини рота. З боку шкірних покровів: висипання.Взаємодія з лікарськими засобамиОцінка лікарської взаємодії in vitro Лінагліптин є слабким конкурентним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Лінагліптин не пригнічує інші ізоферменти CYP і не є їх індуктором. Лінагліптин є субстратом для Р-глікопротеїну і інгібує в невеликій мірі опосередкований Р-глікопротеїном транспорт дигоксину. Оцінка лікарської взаємодії in vivo Лінагліптин не надає клінічно значущого впливу на фармакокінетику метформіну, глібенкламіду, симвастатину, піоглітазону, варфарину, дигоксину та пероральних контрацептивних препаратів, що доведено в умовах in vivo, і ґрунтується на низькій здатності лінагліптину C3, C3, C3 Р-глікопротеїном та транспортними молекулами органічних катіонів. Метформін. Спільне застосування метформіну (багаторазовий щоденний прийом дози 850 мг 3 рази на добу) та лінагліптину в дозі 10 мг 1 раз на добу (вище терапевтичної дози) у здорових добровольців не призводило до клінічно значущих змін фармакокінетики лінагліптину або метформіну. Таким чином, лінагліптин не є інгібітором транспорту органічних катіонів. Похідні сульфонілсечовини. Фармакокінетика лінагліптину (5 мг) не змінювалася при сумісному застосуванні з глібенкламідом (одноразова доза глибуриду 1.75 мг) та багаторазового прийому лінагліптину всередину (по 5 мг). Однак відзначалося клінічно незначне зниження значень AUC та Cmax глибенкламіду на 14%. Оскільки глибенкламід метаболізується переважно CYP2C9, ці дані також підтверджують висновок про те, що лінагліптин не є інгібітором CYP2C9. Не очікується клінічно суттєвих взаємодій та з іншими похідними сульфонілсечовини (наприклад, гліпізидом та глімепіридом), які, як і глібенкламід, в основному метаболізуються за участю CYP2C9. Тіазолідиндіони. Спільне застосування кількох доз лінагліптину по 10 мг на добу (вище терапевтичної дози) та піоглітазону по 45 мг на добу (багаторазовий прийом), який є субстратом для CYP2C8 та CYP3A4, не впливало на клінічно значущий вплив на фармакокінетику лінагліптину або пі . Це вказує на те, що лінагліптин in vivo не є інгібітором метаболізму, опосередкованого CYP2C8, і підтверджує висновок про відсутність істотного інгібуючого впливу лінагліптину in vivo на CYP3A4. Ритонавір. Спільне застосування лінагліптину (одноразовий прийом внутрішньо в дозі 5 мг) і ритонавіру (багатократний прийом внутрішньо по 200 мг), активного інгібітору Р-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, збільшувало значення AUC і Cmax лінагліптину, приблизно, . Однак ці зміни фармакокінетики лінагліптину не вважалися значущими. Тому клінічно суттєвої взаємодії з іншими інгібіторами Р-глікопротеїну та CYP3A4 не очікується, і зміни дози не потрібно. ріфампіцин. Багаторазове спільне застосування лінагліптину та рифампіцину, активного індуктора Р-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, призводило до зниження значень AUC та Cmax лінагліптину, відповідно на 39.6% та 43.8%, та до зниження інгібування базальної активності дипептид3, Таким чином, очікується, що клінічна ефективність лінагліптину, що застосовується в комбінації з активними індукторами Р-глікопротеїну, буде зберігатися, хоча може виявлятися не повною мірою. Дігоксин. Спільне багаторазове застосування у здорових добровольців лінагліптину (5 мг на добу) та дигоксину (0.25 мг на добу) не впливало на фармакокінетику дигоксину. Таким чином, лінагліптин in vivo не є інгібітором транспорту, опосередкованого Р-глікопротеїном. Варфарін. Лінагліптин, що застосовувався багаторазово в дозі 5 мг на добу, не змінював фармакокінетику варфарину, що є субстратом для CYP2C9, що свідчить про відсутність у лінагліптину здатності інгібувати CYP2C9. Симвастатин. Лінагліптин, що застосовувався у здорових добровольців багаторазово в дозі 10 мг на добу (вище терапевтичної дози), мінімально впливав на фармакокінетичні показники симвастатину, що є чутливим субстратом для CYP3A4. Після прийому лінгліптину в дозі 10 мг разом із симвастатином, що застосовувався у добовій дозі 40 мг протягом 6 днів, величина AUC симвастатину підвищувалася на 34%, а величина Cmax – на 10%. Таким чином, лінагліптин є слабким інгібітором метаболізму, опосередкованого CYP3А4. Зміни дози при одночасному прийомі з препаратами, що метаболізуються за участю CYP3A4, вважається недоцільним. Пероральні контрацептивні препарати. Спільне застосування лінагліптину в дозі 5 мг з левоноргестрелом або етинілестрадіолом не змінювало фармакокінетику цих препаратів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, у будь-який час дня, незалежно від їди. Рекомендована доза становить 5 мг (1 таб.) 1 раз на добу. При пропущенні чергового прийому пацієнту слід прийняти препарат, як тільки він про це згадає. Не слід приймати подвійну дозу за один день. Корекція дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок, печінки та у пацієнтів похилого віку не потрібна.ПередозуванняПід час проведення контрольованих клінічних досліджень у здорових добровольців одноразовий прийом лінагліптину в дозі, що досягала 600 мг (у 120 разів перевищувала рекомендовану дозу), переносився добре. Досвіду застосування лінагліптину в дозі, що перевищує 600 мг, немає. Лікування: у разі передозування рекомендується використовувати звичайні заходи підтримуючого характеру, наприклад, видалення неабсорбованого препарату із шлунково-кишкового тракту, здійснення клінічного контролю та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування препарату Тражента протипоказане у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу або для лікування діабетичного кетоацидозу. Гіпоглікемія Частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування лінагліптину як монотерапія була порівнянна з плацебо. У клінічних дослідженнях повідомлялося, що частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування лінагліптину в комбінації з препаратами, які, як вважається, не викликають гіпоглікемію (метформін, похідні тіазолідиндіону), була подібною до відповідного ефекту плацебо. Похідні сульфонілсечовини, як відомо, викликають гіпоглікемію. Тому у разі застосування лінагліптину в комбінації з похідними сульфонілсечовини слід дотримуватися обережності. При необхідності можливе зниження дози похідних сульфонілсечовини. Застосування лінагліптину не збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Лінагліптин у комбінованій терапії з іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами застосовувався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Лінагліптин забезпечував значне зниження концентрації глікозильованого гемоглобіну та концентрації глюкози натще. Застосування лінагліптину у пацієнтів старше 70 років. Застосування лінагліптину призводило до значного зниження глікозильованого гемоглобіну A (HbA1c) (на 0.64% порівняно з плацебо; вихідний рівень HbA1c становив близько 7.8%). Застосування лінагліптину також призводило до суттєвого зменшення рівня глюкози в плазмі натще. Кардіоваскулярний ризик Лікування лінагліптином не призводить до збільшення кардіоваскулярного ризику. Первинна кінцева точка (комбінація частоти виникнення або часу, що проходив до першого виникнення кардіоваскулярної смерті, нефатального інфаркту міокарда, нефатального інсульту або госпіталізації у зв'язку з нестабільною стенокардією) досягалася у пацієнтів, які отримували лінагліптин, істотно рідше, ніж у пацієнтів. порівняння та плацебо (відносний ризик 0.78; 95% довірчий інтервал 0.55; 1.12). Постмаркетинговий досвід застосування У пацієнтів, які приймають лінагліптин, було зафіксовано випадки гострого панкреатиту. У разі підозри на панкреатит застосування препарату слід припинити. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося. Однак у зв'язку з можливим розвитком запаморочення необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Оксіетиламонію метилфеноксиацетат – 200 мг; Допоміжні речовини: Лактози моногідрат – 200 мг; Крохмаль картопляний – 95 мг; Кальція стеарат-5 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАдаптогенний засіб.ФармакокінетикаЗгідно з наявними даними оксіетиламонію метилфеноксиацетат має високу біодоступність, швидко метаболізується в печінці, виділяючись нирками переважно у вигляді глюкуронідів. Чи не кумулює в організмі при тривалому застосуванні. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках В осіб похилого віку, дітей 12-18 років, пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю фармакокінетика оксиетиламонію метилфеноксиацетату суттєво не змінюється.ФармакодинамікаТрекресил належить до групи адаптогенних препаратів. Стимулює вироблення альфа та гама інтерферонів, що визначає спектр його біологічної активності (імуностимулююче, адаптогенне), впливає на імунний статус організму за рахунок активації клітинної та гуморальної ланок імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Точний механізм дії оксиетиламонію метилфеноксиацетату не встановлено. Зазначені імунологічні ефекти препарату сприяє підвищенню витривалості при фізичних та розумових навантаженнях, зменшують дію різних токсинів, підвищують стійкість організму до гіпоксії, низьких високих температур та інших несприятливих факторів довкілля.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: при профілактиці та лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій; у період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень; для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування). Спадкова непереносимість лактози, недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози. З обережністю: цукровий діабет.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування при вагітності та в період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування).Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції: реакції гіперчутливості, анафілактичний шок, анафілаксія, набряк Квінке. Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажаної взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – по 1 таблетці (200 мг) на добу після їди. Усього на курс 14 таблеток (сумарна доза 2800 мг), тривалість курсу 14 днів. Для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день по 1 таблетці 3 рази (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. У період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. Для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску), у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки 600 мг) на добу, наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. Якщо після закінчення 3-х денного терміну лікування відсутнє поліпшення самопочуття та симптоми вищезазначених станів не зменшуються або стають більш вираженими, пацієнту слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратом не відмічені. У разі передозування рекомендується симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам з цукровим діабетом необхідно бути обережними при застосуванні препарату Трекресил. У разі гострої респіраторної вірусної інфекції, якщо у Вас спостерігаються наведені нижче ознаки, то вони, як правило, свідчать про більш тяжкий стан і вимагають обов'язкового звернення до фахівця – сімейного лікаря або терапевта: 1) підвищення температури тіла вище 39 °С (висока лихоманка) ); 2) підвищення температури супроводжується сильним болем, задишкою, порушенням свідомості, судомами; 3) при симптомах гострого респіраторного захворювання температура тіла вище за 38,5 °С відзначається протягом 3 днів і більше; 4) температура вище 37,5 ° С тримається 2 тижні і більше. Враховуючи, що фармакокінетичні параметри оксиетиламонію метилфеноксиацетату істотно не змінюються, відсутня необхідність дотримуватися будь-яких особливостей та обмежень застосування препарату у дітей віком 12-18 років, літніх пацієнтів, пацієнтів з порушенням функцій печінки, нирок, крім зазначених в інструкції. Не рекомендується перевищувати рекомендоване дозування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на керування автотранспортом та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: оксиетиламонію метилфеноксиацетат 200 мг, крохмаль картопляний, цукор молочний (лактози моногідрат), стеариновокислий кальцій (кальція стеарат). 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білого або білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні.Фармакотерапевтична групаТрекрезан – імуномодулюючий препарат з вираженими адаптогенними властивостями. Препарат стимулює вироблення α- та γ-інтерферонів, сприяє підвищенню та корекції імунного статусу організму за рахунок активації клітинного та гуморального імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Препарат зміцнює імунну систему організму, підвищує витривалість при фізичних та розумових навантаженнях, зменшує дію різних токсинів, підвищує стійкість організму до гіпоксії, низьких та високих температур та інших несприятливих факторів довкілля. Препарат має виражену антитоксичну дію при отруєнні етанолом, органічними розчинниками, солями важких металів.Клінічна фармакологіяПрепарат з адаптогенною та загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняТрекрезан застосовують: для підвищення імунітету (профілактика та лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ та інших вірусних та бактеріальних захворювань); для підвищення фізичної, розумової працездатності та профілактики перевтоми, підвищення опірності організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження); при вторинних імунодефіцитних станах, зокрема. на фоні тривалої антибіотикотерапії; у складі комплексної терапії при отруєнні солями важких металів; у складі комплексної терапії алкогольного абстинентного синдромуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; діти до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування); вагітність; період лактації; спадкова непереносимість лактози; недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяВ окремих випадках алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для підвищення імунітету та профілактики простудних захворювань; дорослим та дітям старше 12 років; - по 0.2 г на добу протягом 7-14 днів. Період лікування простудного захворювання, грипу, ГРВІ; дорослим і дітям старше 12 років; - в перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. Для підвищення фізичної та розумової працездатності та посилення опірності організму різним стресовим впливам; – у перший день 0.6 г/добу, далі щодня по 0.2 г/добу курсом протягом 7 днів. При отруєнні солями важких металів - по 0.4-0.6 г на добу щодня протягом не менше 5 днів. Для зменшення проявів алкогольного абстинентного синдрому - по 0.4-0.6 г / щодня протягом 5 днів. При необхідності повторюють лікування з інтервалами між курсами 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратами не відзначені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: оксиетиламонію метилфеноксиацетат 200 мг, крохмаль картопляний, цукор молочний (лактози моногідрат), стеариновокислий кальцій (кальція стеарат). 20 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні.Фармакотерапевтична групаТрекрезан – імуномодулюючий препарат з вираженими адаптогенними властивостями. Препарат стимулює вироблення α- та γ-інтерферонів, сприяє підвищенню та корекції імунного статусу організму за рахунок активації клітинного та гуморального імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Препарат зміцнює імунну систему організму, підвищує витривалість при фізичних та розумових навантаженнях, зменшує дію різних токсинів, підвищує стійкість організму до гіпоксії, низьких та високих температур та інших несприятливих факторів довкілля. Препарат має виражену антитоксичну дію при отруєнні етанолом, органічними розчинниками, солями важких металів.Клінічна фармакологіяПрепарат з адаптогенною та загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняТрекрезан застосовують: для підвищення імунітету (профілактика та лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ та інших вірусних та бактеріальних захворювань); для підвищення фізичної, розумової працездатності та профілактики перевтоми, підвищення опірності організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження); при вторинних імунодефіцитних станах, зокрема. на фоні тривалої антибіотикотерапії; у складі комплексної терапії при отруєнні солями важких металів; у складі комплексної терапії алкогольного абстинентного синдромуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; діти до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування); вагітність; період лактації; спадкова непереносимість лактози; недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяВ окремих випадках алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для підвищення імунітету та профілактики простудних захворювань дорослим та дітям старше 12 років – по 0.2 г на добу протягом 7-14 днів. У період лікування простудного захворювання, грипу, ГРВІ дорослим та дітям старше 12 років – у перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. Для підвищення фізичної та розумової працездатності та посилення опірності організму різним стресовим впливам – у перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. При отруєнні солями важких металів – по 0.4-0.6 г на добу щодня протягом щонайменше 5 днів. Для зменшення проявів алкогольного абстинентного синдрому – по 0.4-0.6 г/щодня протягом 5 днів. При необхідності повторюють лікування з інтервалами між курсами 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратами не відзначені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: оксиетиламонію метилфеноксиацетат - 0,2 г; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 0,2 г; крохмаль картопляний – 0,095 г; кальцію стеарат – 0,005 г. По 10 таблеток у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки за ГОСТ 25250-88 і фольги алюмінієвої друкованої лакованої за ТУ 9467-002-14404190-2003. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону за ГОСТ 33781-2016 або імпортного. Групове пакування та транспортна тара відповідно до ГОСТ 17768-90.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАдаптогенна дія.ФармакокінетикаЗгідно з наявними даними оксіетиламонію метилфеноксиацетат має високу біодоступність, швидко метаболізується в печінці, виділяючись нирками переважно у вигляді глюкуронідів. Чи не кумулює в організмі при тривалому застосуванні. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках В осіб похилого віку, дітей 12-18 років, пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю фармакокінетика оксиетиламонію метилфеноксиацетату суттєво не змінюється.ФармакодинамікаТрекрезолід відноситься до групи адаптогенних препаратів. Стимулює вироблення альфа та гама інтерферонів, що визначає спектр його біологічної активності (імуностимулююче, адаптогенне), впливає на імунний статус організму за рахунок активації клітинної та гуморальної ланок імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Точний механізм дії оксиетиламонію метилфеноксиацетату не встановлено. Зазначені імунологічні ефекти препарату сприяють підвищенню витривалості при фізичних та розумових навантаженнях, зменшують дію різних токсинів, підвищують стійкість організму до гіпоксії, низьких високих температур та інших несприятливих факторів довкілля.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: при профілактиці та лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій; у період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень; для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування). Спадкова непереносимість лактози, недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування при вагітності та в період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування), а також дітям до 12 років.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції; реакції гіперчутливості, анафілактичний шок, анафілаксія, набряк Квінке.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажаної взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиВсередину. для профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – по 1 таблетці (200 мг) на добу після їди. Усього на курс 14 таблеток (сумарна доза 2800 мг), тривалість курсу 14 днів. для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день по 1 таблетці 3 рази (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. у період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску), у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки 600 мг) на добу, наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. Якщо після закінчення 3-х денного терміну лікування відсутнє поліпшення самопочуття та симптоми вищезазначених станів не зменшуються або стають більш вираженими, пацієнту слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратом не відмічені. У разі передозування рекомендується симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам з цукровим діабетом необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату Трекрезолід. У разі гострої респіраторної вірусної інфекції, якщо у Вас спостерігаються наведені нижче ознаки, то вони, як правило, свідчать про більш тяжкий стан і вимагають обов'язкового звернення до фахівця – сімейного лікаря або терапевта: підвищення температури тіла вище 39 ° С (висока лихоманка); підвищення температури супроводжується сильним болем, задишкою, порушенням свідомості, судомами; при симптомах гострого респіраторного захворювання температура тіла вище 385°С відзначається протягом 3 днів і більше; температура вище 37,5 ° С тримається 2 тижні і більше. Враховуючи, що фармакокінетичні параметри оксиетиламонію метилфеноксиацетату істотно не змінюються, відсутня необхідність дотримуватися будь-яких особливостей та обмежень застосування препарату у дітей віком 12-18 років, літніх пацієнтів, пацієнтів з порушенням функцій печінки, нирок, крім зазначених в інструкції. Не рекомендується перевищувати рекомендоване дозування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: оксиетиламонію метилфеноксиацетат - 0,2 г; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 0,2 г; крохмаль картопляний – 0,095 г; кальцію стеарат – 0,005 г. По 10 таблеток у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки за ГОСТ 25250-88 і фольги алюмінієвої друкованої лакованої за ТУ 9467-002-14404190-2003. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону за ГОСТ 33781-2016 або імпортного. Групове пакування та транспортна тара відповідно до ГОСТ 17768-90.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАдаптогенна дія.ФармакокінетикаЗгідно з наявними даними оксіетиламонію метилфеноксиацетат має високу біодоступність, швидко метаболізується в печінці, виділяючись нирками переважно у вигляді глюкуронідів. Чи не кумулює в організмі при тривалому застосуванні. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках В осіб похилого віку, дітей 12-18 років, пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю фармакокінетика оксиетиламонію метилфеноксиацетату суттєво не змінюється.ФармакодинамікаТрекрезолід відноситься до групи адаптогенних препаратів. Стимулює вироблення альфа та гама інтерферонів, що визначає спектр його біологічної активності (імуностимулююче, адаптогенне), впливає на імунний статус організму за рахунок активації клітинної та гуморальної ланок імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Точний механізм дії оксиетиламонію метилфеноксиацетату не встановлено. Зазначені імунологічні ефекти препарату сприяють підвищенню витривалості при фізичних та розумових навантаженнях, зменшують дію різних токсинів, підвищують стійкість організму до гіпоксії, низьких високих температур та інших несприятливих факторів довкілля.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: при профілактиці та лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій; у період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень; для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування). Спадкова непереносимість лактози, недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування при вагітності та в період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування), а також дітям до 12 років.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції; реакції гіперчутливості, анафілактичний шок, анафілаксія, набряк Квінке.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажаної взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиВсередину. для профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – по 1 таблетці (200 мг) на добу після їди. Усього на курс 14 таблеток (сумарна доза 2800 мг), тривалість курсу 14 днів. для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у складі комплексної терапії: дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день по 1 таблетці 3 рази (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. у період високих інтелектуальних та важких фізичних навантажень у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки (600 мг) на добу, у наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. для підвищення стійкості організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження) та несприятливим впливам навколишнього середовища (різка зміна кліматичних умов, адаптації до перепадів атмосферного тиску), у складі комплексної терапії дорослим та дітям старше 12 років призначають – у перший день 3 таблетки 600 мг) на добу, наступні 7 днів по 1 таблетці (200 мг). Усього на курс 10 таблеток (сумарна доза 2000 мг), тривалість курсу 8 днів. Якщо після закінчення 3-х денного терміну лікування відсутнє поліпшення самопочуття та симптоми вищезазначених станів не зменшуються або стають більш вираженими, пацієнту слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратом не відмічені. У разі передозування рекомендується симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам з цукровим діабетом необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату Трекрезолід. У разі гострої респіраторної вірусної інфекції, якщо у Вас спостерігаються наведені нижче ознаки, то вони, як правило, свідчать про більш тяжкий стан і вимагають обов'язкового звернення до фахівця – сімейного лікаря або терапевта: підвищення температури тіла вище 39 ° С (висока лихоманка); підвищення температури супроводжується сильним болем, задишкою, порушенням свідомості, судомами; при симптомах гострого респіраторного захворювання температура тіла вище 385°С відзначається протягом 3 днів і більше; температура вище 37,5 ° С тримається 2 тижні і більше. Враховуючи, що фармакокінетичні параметри оксиетиламонію метилфеноксиацетату істотно не змінюються, відсутня необхідність дотримуватися будь-яких особливостей та обмежень застосування препарату у дітей віком 12-18 років, літніх пацієнтів, пацієнтів з порушенням функцій печінки, нирок, крім зазначених в інструкції. Не рекомендується перевищувати рекомендоване дозування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 доза: Стрип з вілантеролом та умеклідинію бромідом(1); Вілантерола трифенатат мікронізований(2) - 40 мкг (у перерахунку на вілантерол - 25 мкг); Умеклідинію бромід мікронізований (2) - 74,2 мкг (у перерахунку на умеклідин - 62,5 мкг); Допоміжні речовини: Магнію стеарат – 75 мкг; Лактози моногідрат – до 12,5 мг; Стрип з флутиказону фуроатом(1): Діюча речовина: Флутиказону мікронізований фуроат(2) - 100 мкг; Допоміжна речовина: Лактози моногідрат – до 12,5 мг. Примітки: 1. Для компенсації втрат під час наповнення осередків суміш флутиказону фуроату та допоміжних речовин може закладатися у готовий препарат з надлишком до 8%, суміш вілантеролу, умеклідину та допоміжних речовин - з надлишком до 8%. 2. Вказано номінальну кількість діючої речовини, кількість вилантеролу, що доставляється, становить 22 мкг, умеклідинію - 55 мкг, флутиказону фуроату - 92 мкг, що відповідає зазначеному дозування. Порошок для інгаляцій дозований 22 мкг+55 мкг+92 мкг/доза. По 14 або 30 доз в пластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, кришкою бежевої мундштука і лічильником доз. Інгалятор містить два алюмінієві стрижки, що ламінують, кожен з яких складається з 14 або 30 осередків, які містять порошок білого кольору. Інгалятор поміщений у багатошаровий контейнер із алюмінієвої фольги, що містить пакетик із осушувачем. Контейнер запечатаний кришкою, що відкривається. По 1 контейнеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, бежевою кришкою мундштука та лічильником доз, упакований у контейнер із фольги, що містить пакетик із осушувачем. Контейнер запечатаний кришкою, що відкривається. Інгалятор містить два стрипи, кожен стрип складається з 14 або 30 рівномірно розподілених осередків, кожна з яких містить порошок білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів, адреноміметики у комбінації з антихолінергічними та глюкокортикостероїдними срестами.ФармакокінетикаПри інгаляційному застосуванні комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату в одному інгаляторі фармакокінетика кожного компонента у здорових добровольців була порівнянна з такою, що спостерігається при застосуванні діючих речовин у вигляді комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом або комбінації. Популяційний аналіз фармакокінетики для комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату був проведений у підгрупі з 74 пацієнтів з ХОЗЛ, які брали участь у дослідженні фази III. Системні концентрації вілантеролу, умеклідину та флутиказону фуроату після застосування комбінації вілантеролу, в окремих інгаляторах (флутиказону фуроат, умеклідин та вілантерол). Всмоктування Вілантерол У здорових добровольців після інгаляції комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) вілантеролу досягалася через 7 хвилин. Абсолютна біодоступність вілантеролу при інгаляційному введенні в середньому становила 27% з огляду на незначне всмоктування речовини з ротової порожнини. Після повторних інгаляцій комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату рівноважний стан досягався протягом 6 днів, при цьому відзначалося не більше ніж 1,5-кратне накопичення. Умеклідиній У здорових добровольців після інгаляції комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату Сmax умеклідинію досягали через 5 хвилин. Абсолютна біодоступність умеклідинію при інгаляційному введенні в середньому становила 13% з урахуванням незначного всмоктування речовини з ротової порожнини. Після повторних інгаляцій умеклідину рівноважний стан досягався протягом 7-10 днів з 1,5-2-кратним накопиченням. Флутиказона фуроат У здорових добровольців після інгаляції комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату Стах флутиказону фуроату досягався через 15 хвилин. Абсолютна біодоступність флутиказону фуроату при інгаляційному введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату становила в середньому 15,2%, що обумовлено, в першу чергу, всмоктуванням інгаляційної частини дози, що надійшла в легені, з урахуванням незначного всмоктування. Після повторних інгаляцій комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом рівноважний стан досягався протягом 6 днів, при цьому відзначалося не більше 1,6-кратне накопичення. Розподіл Вілантерол Після внутрішньовенного введення вілантеролу здоровим добровольцям середній обсяг розподілу у рівноважному стані становив 165 літрів. Зв'язування з білками плазми людини in vitro в середньому склало 94%. Умеклідиній Після внутрішньовенного введення умеклідинію здоровим добровольцям середній обсяг розподілу становив 86 літрів. Зв'язування з білками плазми людини in vitro в середньому склало 89%. Флутиказона фуроат Після внутрішньовенного запровадження флутиказону фуроату здоровим добровольцям середній обсяг розподілу становив 661 літр. Зв'язування з білками плазми людини in vitro в середньому склало більше 99,6%. Метаболізм Вілантерол Дослідження in vitro показали, що вілантерол метаболізується, головним чином, під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Основним шляхом метаболізму є О-деалкілування з утворенням ряду метаболітів, які мають істотно нижчу бета1- та бета2-адреноміметичну активність. Метаболічний профіль для плазми крові, визначений в організмі людини під час дослідження з використанням радіоактивних ізотопів після перорального прийому вілантеролу, узгоджується з високим метаболізмом першого проходження. Системна експозиція метаболітів низька. Умеклідиній Дослідження in vitro показали, що умеклідин метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP2D6 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника P-gp. Основним шляхом метаболізму умеклідинію є окислення (гідроксилування, О-деалкілування) з подальшою кон'югацією (глюкуронізація і т.д.), що призводить до утворення низки метаболітів з нижчою фармакологічною активністю або метаболітів, фармакологічна активність яких не встановлена. Системна експозиція таких метаболітів низька. Флутиказона фуроат Дослідження in vitro показали, що фуроат флутиказону метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника P-gp. Флутиказону фуроат переважно метаболізується шляхом гідролізу S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболітів, що характеризуються значно нижчою глюкокортикостероїдною активністю. Системна експозиція метаболітів низька. Лікарські взаємодії Проведено клінічне дослідження за участю здорових добровольців з вивчення багаторазового застосування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату (22 мкг + 184 мкг/доза) та сильного інгібітору ізоферменту CYP3A4 та інгібітору P-gp – кетоконазолу (400). Одночасне застосування препаратів призвело до збільшення середніх значень середньої площі під фармакокінетичною кривою (AUC(0-24) і Сmах флутиказону фуроату на 36% і 33% відповідно. Збільшення експозиції флутиказону фуроату супроводжувалося зниженням середньої концентрації сироваткового кортизолу2 на 27%. Одночасне застосування комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом і кетоконазолом призвело до підвищення середніх значень AUC(0-t) та Сmах вілантеролу на 65% та 22% відповідно. Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів, таких як частота серцевих скорочень або вміст калію в крові. Флутиказону фуроат, умеклідин та вілантерол є субстратами P-gp. У дослідженні з оцінки лікарських взаємодій при багаторазовому застосуванні у здорових добровольців, які отримували умеклідин або комбінацію вілантеролу з умеклідінієм та верапаміл (240 мг) – інгібітор P-gp та ізоферменту CYP3A4 – не виявлено клінічно значущого впливу на фармакокінетику. Вплив генетично обумовленого повільного метаболізму ізоферменту CYP2D6 на фармакокінетику умеклідинію у рівноважному стані оцінювався у здорових добровольців (нормальний метаболізм ізоферменту CYP2D6 та повільний метаболізм ізоферменту CYP2D6). Клінічно значуща відмінність у системній експозиції умеклідинію (452 ​​мкг, що у 8 разів вище за терапевтичну дозу) після повторних щоденних інгаляцій доз у осіб з нормальним та повільним метаболізмом ізоферменту CYP2D6 не спостерігалося. Виведення Вілантерол Після інгаляцій вілантеролу протягом 10 діб період напіввиведення із плазми крові склав у середньому 11 годин. Плазмовий кліренс вілантеролу після внутрішньовенного введення становить 108 л/год. Після перорального прийому вілантеролу, міченого радіоактивним ізотопом, 70% радіоактивної речовини виводилося нирками та 30% – через кишечник. Виведення вілантеролу головним чином відбувалося метаболічним шляхом з подальшою екскрецією метаболітів нирками та через кишечник. Умеклідиній Після інгаляцій умеклідинію протягом 10 діб період напіввиведення з плазми крові становив у середньому 19 годин, при цьому у рівноважному стані від 3 до 4% незміненої речовини виводилося нирками. Плазмовий кліренс умеклідину після внутрішньовенного введення становив 151 л/год. Після внутрішньовенного введення близько 58% від введеної дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося через кишечник, приблизно 22% від введеної дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося нирками. Виділення через кишечник пов'язаних із препаратом сполук після внутрішньовенного введення вказує на їхню секрецію у жовч. Після внутрішнього прийому 92% від прийнятої дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося через кишечник. Нирками виводилося менше 1% від прийнятої внутрішньо дози (1% від виділеної радіоактивної речовини),що свідчить про незначне всмоктування після перорального прийому. Флутиказона фуроат Період напіввиведення з плазми крові для флутиказону фуроату після інгаляційного прийому вілантеролу і флутиказону фуроату становив у середньому 24 год. Після внутрішньовенного введення період напіввиведення з плазми крові в середньому становив 15,1 год. Виділення нирками становило приблизно 2% внутрішньовенно введеної дози. Після перорального прийому флутиказону фуроат в організмі людини метаболізувався головним чином з утворенням метаболітів, які переважно виводилися через кишечник, крім дози радіоактивної речовини. Особливі групи пацієнтів Расова приналежність Серед пацієнтів з ХОЗЛ в осіб східноазіатської, японської та південно-східноазіатської рас (13-14% пацієнтів) значення AUC(0-24) флутиказону фуроату були в середньому на 23-30% вищими порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Тим не менш, у цій популяції не встановлено ознак впливу більш високої системної експозиції на збільшення екскреції кортизолу нирками за 24-годинний період. У пацієнтів з ХОЗЛ вплив расової належності на фармакокінетичні параметри умеклідину або вілантеролу не виявлено. Пацієнти похилого віку Вплив віку на фармакокінетику вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату оцінювався у популяційному фармакокінетичному аналізі. Не виявлено клінічно значущого впливу, що потребує коригування дози для пацієнтів похилого віку. Пацієнти з порушенням функції печінки Застосування комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції печінки не оцінювали. Однак були проведені дослідження із застосуванням комбінацій вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм. Проведено оцінку впливу застосування комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого, середнього та тяжкого ступеня (класи А, В та С за шкалою Чайлд-П'ю). Було відзначено триразове збільшення системної експозиції флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості (одержували флутиказону фуроат у дозі 184 мкг), у зв'язку з чим пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня призначалася вдвічі менша доза флу застосування якої не було виявлено впливу на системну експозицію флутиказону фуроату. Отже, слід дотримуватись обережності при призначенні препарату Треледжі Еліпта пацієнтам з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня, проте корекція дози для пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібна.Не було виявлено значного збільшення системної експозиції вілантеролу. Не було отримано даних, що підтверджували збільшення системної експозиції умеклідинію або вілантеролу (Сmах або AUC) у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості. Вплив застосування умеклідинію у пацієнтів з порушенням функції печінки важко оцінювався. Пацієнти з порушенням функції нирок Застосування комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції нирок не оцінювали. Однак були проведені дослідження із застосуванням комбінацій вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм. За даними клініко-фармакологічного дослідження для комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату порушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну У дослідженні із застосуванням комбінації вілантеролу з умеклідинієм у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня не виявлено ознак підвищення системної експозиції вілантеролу або умеклідинію (Сmах або AUC). Проведені in vitro дослідження зв'язування з білками плазми у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та здорових добровольців, у яких не виявлено клінічно значущої зміни зв'язування з білками плазми. Вплив гемодіалізу не вивчався. Інші характеристики пацієнтів За даними популяційного фармакокінетичного аналізу у пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовували комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом або вілантеролу з умеклідінієм, корекція дози вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату в залежності від статі, маси тіла або індексу маси. З точки зору інших характеристик пацієнтів у дослідженні за участю осіб із слабкою метаболічною активністю ізоферменту CYP2D6 не було отримано даних, що вказують на клінічно значущий вплив генетичного поліморфізму ізоферменту CYP2D6 на системну експозицію умеклідину.ФармакодинамікаМеханізм дії Флутиказону фуроат, умеклідин та вілантерол відносяться до трьох різних класів лікарських препаратів: синтетичний глюкокортикостероїд, антагоніст мускаринових рецепторів тривалої дії (також позначається як ДДАХ або антихолінергічний засіб) та селективний бета2-адреноміметик. Вілантерол Вілантерол є селективним ДДБА. Фармакологічні ефекти агоністів бета2-адренорецепторів, включаючи вілантерол, принаймні частково пов'язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази - ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату (АТФ) на циклічний-3',5'-аденозинмонофосфат (циклічний АМ. Підвищення концентрації циклічного АМФ призводить до розслаблення гладкої мускулатури бронхів та пригнічення вивільнення з клітин (насамперед із опасистих клітин) медіаторів реакцій гіперчутливості негайного типу. Умеклідиній Умеклідин є неспецифічним антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (також званий антихолінергіком). Умеклідиній має бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного інгібування зв'язування ацетилхоліну з мускариновими ацетилхоліновими рецепторами гладкої мускулатури дихальних шляхів. При проведенні доклінічних досліджень на моделях in vitro дана сполука демонструє повільну оборотність дії на людські рецептори мускарину підтипу м3, а на моделях in vivo була показана тривалість впливу препарату після введення безпосередньо в легені. Флутиказона фуроат Флутиказона фуроат є глюкокортикостероїдом з вираженою протизапальною дією. Точний механізм дії флутиказону фуроату, що дозволяє усунути симптоми ХОЗЛ, невідомий. Глюкокортикостероїди продемонстрували широкий спектр дії на різні типи клітин (наприклад, еозинофіли, макрофаги, лімфоцити) та медіатори (наприклад, цитокіни та хемокіни), що беруть участь у процесі запалення. Фармакодинамічні ефекти Вплив на серцево-судинну систему Вплив комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату на тривалість інтервалу QT не оцінювалося у докладному дослідженні впливу на інтервал QT (TQT). У дослідженнях TQT із застосуванням комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм не виявлено клінічно значущого впливу на інтервал QT при застосуванні комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату у клінічних дозах. Не виявлено клінічно значущого впливу на інтервал QTc при оцінці ЕКГ централізованим способом у 911 пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовували комбінацію вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату протягом періоду до 24 тижнів, та у підгрупі з 210 пацієнтів, які застосовували препарат протягом періоду до 2 тижнів.ІнструкціяПри першому використанні інгалятора Еліпта немає необхідності в перевірці правильності роботи або спеціальної підготовки інгалятора до експлуатації. Просто послідовно дотримуйтесь рекомендацій щодо застосування, наведених нижче. У пачці картонної інгалятора Еліпта містяться: Інгалятор упакований у контейнер. Не відкривайте контейнер до того часу, доки готові здійснити інгаляцію лікарського препарату. Коли Ви готові використовувати інгалятор, зніміть кришку з контейнера. Контейнер містить пакетик із осушувачем для зниження вологості. Не розкривайте пакетик, він не призначений для їжі або інгаляцій, його слід викинути. Коли ви виймаєте інгалятор із контейнера, його кришка знаходиться у закритому положенні. Не відкривайте її, доки Ви не будете готові здійснити інгаляцію лікарського препарату. У спеціально відведеному полі "Використовувати до" на етикетці інгалятора напишіть дату, яка буде відповідати даті розкриття плюс 6 тижнів. Не використовуйте інгалятор після цієї дати. Нижче наведено покрокові інструкції щодо використання інгалятора Еліпта. I. Прочитайте наступну інформацію перед використанням При відкритті та закриванні кришки інгалятора Еліпта без прийому лікарського препарату відбувається втрата однієї дози. Ця доза залишається закритою всередині інгалятора, але вона недоступна для прийому. Неможливо випадково отримати велику дозу або подвійну дозу за інгаляцію. Лічильник доз Лічильник доз показує скільки доз лікарського препарату залишилося в інгаляторі. Перед використанням інгалятора лічильник доз показує число 30. При кожному відкриванні кришки кількість доз зменшується на 1. Коли залишається менше 10 доз, половина лічильника стає червоною. Після того, як витрачено останню дозу препарату, половина лічильника виділена червоним кольором, лічильник показує цифру 0. Це означає, що інгалятор порожній. Якщо ви відкриєте кришку після цього, лічильник доз стане повністю червоним. ІІ. Підготовка дози Не відкривайте кришку, доки Ви не будете готові до прийому препарату. Не струшуйте інгалятор. 1. Опустіть кришку донизу. 2. Доза препарату готова до інгаляції, і на підтвердження цього лічильник доз зменшує кількість доз на одиницю. 3. Якщо лічильник доз не зменшив кількість доз після того, як Ви почули клацання, інгалятор не готовий до подачі дози лікарського препарату. У цьому випадку слід звернутися за телефоном або адресою, зазначеною в розділі "Організація, яка приймає претензії щодо якості лікарського препарату та повідомлення про небажані реакції". 4. Ніколи не струшуйте інгалятор. ІІІ. Інгаляція лікарського препарату 1. Утримуючи інгалятор на деякій відстані від рота, зробіть видих максимальної глибини. Не видихайте інгалятор. 2. Помістіть мундштук між губами та щільно обхопіть його губами. Не закривайте пальцями вентиляційний отвір. 3. Зробіть один довгий, рівномірний, глибокий вдих через рот. Затримайте подих наскільки можливо (принаймні на 3-4 секунди). 4. Приберіть інгалятор із рота. 5. Повільно та спокійно видихніть. Навіть при правильному використанні інгалятора Ви можете не відчути смаку або не відчути надходження лікарського препарату. Якщо Ви бажаєте протерти мундштук, зробіть це до закривання кришки, використовуючи суху серветку. IV. Закривання інгалятора та полоскання ротової порожнини 1. Підніміть кришку до упору, досягши повного закривання мундштука. 2. Після інгаляції слід прополоскати рот водою, не проковтуючи її. Це знизить можливість розвитку таких побічних явищ, як запалення в порожнині рота або горлі. При зберіганні в холодильнику інгалятор слід витримати за кімнатної температури не менше однієї години перед використанням.Показання до застосуванняПідтримуюча терапія у дорослих з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) середнього та тяжкого ступеня, що не відповідає достатньою мірою на терапію комбінованими інгаляційними глюкокортикостероїдами та тривало діючими бета2-агоністами або комбінованими тривало діючими бета2-агоністами.Протипоказання до застосуванняПрепарат Треледжі Еліпта протипоказаний: пацієнтам, які мають в анамнезі тяжкі алергічні реакції на білок молока; пацієнтам, які мають в анамнезі підвищену чутливість до вілантеролу, умеклідинію, флутиказону фуроату або будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату; дітям віком до 18 років. З обережністю: Після застосування симпатоміметиків та антагоністів мускаринових рецепторів, у тому числі вілантеролу та умеклідинію, з боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися такі небажані реакції, як аритмія (наприклад, фібриляція передсердь та тахікардія). У зв'язку з цим пацієнтам із тяжкими формами серцево-судинних захворювань препарат Треледжі Еліпта слід призначати з обережністю. Враховуючи антимускаринову активність даного препарату, його слід обережно призначати пацієнтам із закритокутовою глаукомою або затримкою сечі. Як і інші лікарські засоби, до складу яких входять глюкокортикостероїди, препарат Треледжі Еліпта слід обережно призначати пацієнтам з туберкульозом легень, а також пацієнтам з хронічними або нелікованими інфекціями.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування препарату Треледжі Еліпта у вагітних жінок обмежені. У доклінічних дослідженнях виявлено репродуктивну токсичність при застосуванні бета2-агоністів або глюкокортикостероїдів. Застосування препарату Треледжі Еліпта у вагітних жінок допустиме лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяються вілантерол, умеклідин, флутиказону фуроат або їх метаболіти з грудним молоком у людини. Однак інші глюкокортикостероїди, антагоністи мускаринових рецепторів та бета2-агоністи виявляються у грудному молоці у людини. Ризик для новонароджених/немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Необхідно прийняти рішення або про відміну препарату Треледжі Еліпта, або про припинення грудного вигодовування, ґрунтуючись на співвідношенні користі терапії для матері та грудного вигодовування для дитини. Фертильність Дані щодо впливу препарату Треледжі Еліпта на фертильність людини відсутні. У доклінічних дослідженнях вплив на фертильність самців чи самок не виявлено.Побічна діяДані, отримані у клінічних дослідженнях Профіль безпеки препарату Треледжі Еліпта заснований на даних 911 пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовували препарат у дозі 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг один раз на добу протягом періоду до 24 тижнів (з них 210 пацієнтів застосовували препарат у дозі 22 мкг + 55 мк + 92 мкг/доза один раз на добу протягом періоду до 52 тижнів під час клінічного дослідження фази III з активним препаратом порівняння. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання Часто: пневмонія, інфекція верхніх дихальних шляхів, фарингіт, риніт, грип, назофарингіт. Нечасто: кандидоз порожнини рота та горла, вірусна інфекція дихальних шляхів. Порушення з боку нервової системи Часто: біль голови. Порушення з боку серця Нечасто: надшлуночкова тахіаритмія, тахікардія, фібриляція передсердь. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Часто кашель. Нечасто: біль у ротоглотці. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Часто: артралгія, біль у спині. Нечасто: переломи. Опис окремих небажаних реакцій Пневмонія З 1810 пацієнтів з пізньою стадією ХОЗЛ (середній обсяг форсованого видиху (ОФВ1) при скринінгу після застосування бронходилататора становив 45% від прогнозованого значення, стандартне відхилення (СО) 13%), з яких у 65% пацієнтів відзначалося помірне/тяжке загострення Х попереднього включення до дослідження року частота випадків пневмонії була вищою у пацієнтів, які застосовували препарат Треледжі Еліпта (20 пацієнтів, 2%), ніж у пацієнтів, які застосовували комбінацію будесоніду з формотеролом (7 пацієнтів, < 1%). Пневмонія, що вимагала госпіталізації, розвинулася у 1% пацієнтів, які застосовували препарат Треледжі Еліпта, і менше 1% пацієнтів, які застосовували комбінацію будесоніду з формотеролом, протягом періоду до 24 тижнів. Один випадок пневмонії з летальним кінцем зареєстрований у пацієнта, який застосовував препарат Треледжі Еліпта.У підгрупі з 430 пацієнтів, які отримували терапію протягом до 52 тижнів, частота випадків пневмонії, зареєстрована в групах, які отримували препарат Треледжі Еліпта та комбінацію будесоніду з формотеролом, була однаковою та становила 2%. Частота випадків пневмонії при застосуванні препарату Треледжі Еліпта порівнянна з частотою, що спостерігалася в групі, яка отримувала комбінацію вілантеролу з флутиказону фуроатом у дозі 22 мкг + 92 мкг/доза у клінічних дослідженнях із застосуванням комбінації вілантеролу та флутиказону.Частота випадків пневмонії при застосуванні препарату Треледжі Еліпта порівнянна з частотою, що спостерігалася в групі, яка отримувала комбінацію вілантеролу з флутиказону фуроатом у дозі 22 мкг + 92 мкг/доза у клінічних дослідженнях із застосуванням комбінації вілантеролу та флутиказону.Частота випадків пневмонії при застосуванні препарату Треледжі Еліпта порівнянна з частотою, що спостерігалася в групі, яка отримувала комбінацію вілантеролу з флутиказону фуроатом у дозі 22 мкг + 92 мкг/доза у клінічних дослідженнях із застосуванням комбінації вілантеролу та флутиказону.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні препарату в терапевтичних дозах клінічно значущі лікарські взаємодії вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату вважаються малоймовірними внаслідок низьких концентрацій у плазмі при інгаляційному введенні. Взаємодія з бета-адреноблокаторами бета-адреноблокатори можуть послаблювати або перешкоджати дії агоністів бета2-адренорецепторів, таких як вілантерол. При необхідності застосування бета-адреноблокаторів слід розглянути можливість застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів; однак слід бути обережним при одночасному застосуванні як неселективних, так і селективних бета-адреноблокаторів. Взаємодія з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 Вілантерол та флутиказону фуроат – компоненти препарату Треледжі Еліпта – піддаються швидкому первинному метаболізму в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. Слід бути обережними при одночасному застосуванні препарату з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ритонавір), оскільки можливе підвищення системного впливу вілантеролу та флутиказону фуроату, що, в свою чергу, може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Інші антимускаринові препарати тривалої дії та агоністи бета2-адренорецепторів тривалої дії Одночасне застосування препарату Треледжі Еліпта та інших антимускаринових препаратів тривалої дії або агоністів бета2-адренорецепторів тривалої дії не вивчалося та не рекомендується, оскільки може посилити небажані реакції.Спосіб застосування та дозиПрепарат Треледжі Еліпта призначений лише для інгаляційного застосування. Після інгаляції пацієнту слід прополоскати рот водою, не ковтаючи її. Дорослі Рекомендована та максимальна доза – одна інгаляція препарату Треледжі Еліпта один раз на добу в той самий час доби щодня. Діти та підлітки Цей препарат не застосовується для лікування пацієнтів віком до 18 років, беручи до уваги показання до застосування. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку Пацієнтам старше 65 років корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. Дослідження щодо оцінки застосування умеклідинію у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не проводилися.ПередозуванняПід час проведення клінічних досліджень не виявлено даних про передозування препаратом Треледжі Еліпта. Симптоми та ознаки Передозування препаратом Треледжі Еліпта може спричинити розвиток ознак, симптомів або небажаних ефектів, зумовлених фармакологічною дією окремих компонентів препарату. Лікування Специфічного лікування передозування препаратом Треледжі Еліпта відсутнє. У разі передозування, при необхідності слід проводити підтримуюче лікування з належним наглядом. Можливість застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів слід розглядати лише у разі виражених ефектів передозування вілантеролу, які мають клінічне значення та не відповідають на заходи підтримуючої терапії. Кардіоселективні бета-адреноблокатори слід обережно призначати пацієнтам з епізодами бронхоспазму в анамнезі. Подальше ведення має здійснюватися відповідно до клінічних показань.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження щодо оцінки застосування препарату Треледжі Еліпта у пацієнтів з бронхіальною астмою не проводилися, тому застосовувати зазначений препарат для терапії у цій групі пацієнтів не рекомендується. Загострення Препарат Треледжі Еліпта призначений для підтримуючої терапії ХОЗЛ. Препарат не слід застосовувати для усунення гострих симптомів, тобто. як невідкладна терапія для лікування гострих епізодів бронхоспазму. Для усунення гострих симптомів необхідно застосовувати інгаляційний бронходилататор короткої дії. Збільшення частоти застосування бронходилататорів короткої дії з метою усунення симптомів свідчить про погіршення контролю над захворюванням, у цьому випадку пацієнту потрібна консультація лікаря. Пацієнтам не слід припиняти лікування препаратом Треледжі Еліпта без рекомендацій та спостереження лікаря, оскільки після припинення лікування симптоми можуть відновитися. Парадоксальний бронхоспазм Як і при інших видах інгаляційної терапії, застосування препарату може викликати парадоксальний бронхоспазм, що супроводжується швидким наростанням хрипів, що свисчать, він може становити загрозу для життя. Лікування препаратом Треледжі Еліпта слід негайно припинити, пацієнт повинен бути оглянутий лікарем, і при необхідності має бути призначена альтернативна терапія. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня, які застосовують препарат Треледжі Еліпта, необхідний контроль щодо розвитку системних небажаних реакцій, пов'язаних із застосуванням глюкокортикостероїдів. Системні ефекти глюкокортикостероїдів При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів (особливо за тривалого прийому у високих дозах) можуть розвиватися системні побічні реакції. Такі реакції розвиваються значно рідше, ніж при пероральному прийомі глюкокортикостероїдів. До проявів можливої ​​несприятливої ​​системної дії відносяться: пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту та глаукому. Пневмонія Відповідно до відомого ефекту класу інгаляційних глюкокортикостероїдів, у пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовують препарат Треледжі Еліпта, спостерігалися випадки пневмонії (зокрема пневмонія, що веде до госпіталізації). У деяких випадках при застосуванні інгаляційних препаратів, що містять глюкокортикостероїд флутиказону фуроат, включаючи препарат Треледжі Еліпта, відзначалися випадки пневмонії з летальним кінцем. Лікарям слід пам'ятати про можливий розвиток пневмонії у пацієнтів із ХОЗЛ, оскільки клінічні ознаки цього інфекційного захворювання збігаються із симптомами загострення ХОЗЛ. До факторів ризику розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовують інгаляційні препарати, що містять глюкокортикостероїд, відносяться куріння, пневмонія в анамнезі, низький індекс маси тіла та тяжка ХОЗЛ.При призначенні терапії препаратом Треледжі Еліпта слід враховувати ці фактори, і у разі виникнення пневмонії лікування має бути переглянуте. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу препарату Треледжі Еліпта на здатність виконувати завдання, що вимагають прийняття рішень, рухових чи когнітивних навичок, не проводилися. На підставі фармакологічних властивостей вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату у терапевтичних дозах несприятливий вплив препарату на ці види діяльності не передбачається.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: пентоксифілін – 100 мг; допоміжні речовини: лактоза – 20,00 мг, крохмаль – 30,00 мг, тальк – 8,50 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0,50 мг, магнію стеарат – 1,00 мг; Оболонка: метакрилової кислоти сополімер – 1 1,45 мг, натрію гідроксид – 0,168 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 8000 – 1,40 мг, тальк – 0,388 мг, титану діоксид (Е 171) – 1,272 мг. Таблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою 100 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 6 блістерів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.Фармакотерапевтична групаВазодилатуючий засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо пентоксифілін швидко та майже повністю всмоктується. Пентоксифілін піддається ефекту "первинного" проходження через печінку. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить 19±13%. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметил ксантину (метаболіт I) у плазмі крові вдвічі перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пептоксифіліном у оборотному біохімічному редокс-рівновазі. Тому пентоксифілін та метаболіт 1 розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша. Період напіввиведення пентоксифіліну після внутрішньовенного введення становить 1,6 год. Пентоксифілін має великий обсяг розподілу (168 л після 30-хвилинної інфузії 200 мг) та високий кліренс, що становить приблизно 4500-5100 мл/хв. Пентоксифілін та його метаболіти не зв'язуються з білками плазми. Пентоксифілін повністю метаболізується і більш ніж 90% виводиться через нирки у формі некон'югованих водорозчинних метаболітів. Пацієнти з порушеннями функції нирок У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метаболітів сповільнюється. Пацієнти з порушеннями функції печінки У пацієнтів з порушеннями функції печінки період напіввиведення пентоксифіліну подовжується та абсолютна біодоступність збільшується.ФармакодинамікаПрепарат Трентал® зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові (плинність) за рахунок: покращення порушеної деформованості еритроцитів; зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів; зниження концентрації фібриногену; зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендотелію судин. В якості активної речовини препарат Трентал містить похідне ксантину - пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням фосфодіестерази та накопиченням циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові. Виявляючи слабку міотропну судинно-розширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує загальний периферичний судинний опір і незначно розширює коронарні судини. Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серці. Покращує мікроциркуляцію у зонах порушеного кровообігу. Лікування препаратом Трентал призводить до поліпшення симптоматики порушень мозкового кровообігу. При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю у спокої.Показання до застосуванняОклюзійна хвороба периферичних артерій атеросклеротичного або діабетичного генезу (наприклад, "переміжна" кульгавість, діабетична ангіопатія). Трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки гомілок, гангрена). Порушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, як, наприклад, зниження концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам'яті), ішемічні та постінсультні стани. Порушення кровообігу в сітчастій та судинній оболонці ока. Отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі). Великі крововиливи в сітчасту оболонку ока (ризик посилення кровотечі). Крововиливи у головний мозок. Гострий інфаркт міокарда. Вік до 18 ліг. Вагітність (недостатньо даних). Період грудного вигодовування (мало даних). Непереносимість галактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (у зв'язку з наявністю у складі препарату лактози). З обережністю: Тяжкі порушення ритму серця (ризик погіршення аритмії). Артеріальна гіпотензія (ризик подальшого зниження артеріального тиску). Високий ризик зниження артеріального тиску (у тому числі при важкій ішемічній хворобі серця або гемодинамічно значущих стенозах судин головного мозку). Хронічна серцева недостатність Порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) (ризик кумуляції та підвищений ризик розвитку побічних ефектів). Тяжкі порушення функції печінки (ризик кумуляції та підвищений ризик побічних ефектів). Нещодавно перенесені оперативні втручання. Підвищена схильність до кровоточивості, наприклад, в результаті застосування антикоагулянтів (у тому числі, непрямих антикоагулянтів [антагоністів вітаміну К] або при порушеннях у системі згортання крові (ризик розвитку більш важких кровотеч)). Одночасне застосування з гіпоглікемічними засобами (інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо). Одночасне застосування з ципрофлоксацином.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат Трентал не рекомендується до застосування при вагітності (оскільки недостатньо даних). Період грудного вигодовування Пенгоксифілін проникає у грудне молоко у незначних кількостях. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування (з огляду на відсутність досвіду застосування).Побічна діяНижче представлені побічні реакції, що відзначалися у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні препарату (частота невідома). Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, асептичний менінгіт, судоми. Порушення психіки: ажитація, порушення сну, тривога. Порушення серця: тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, стенокардія. Порушення з боку судин: "припливи" крові до шкірних покривів, кровотечі (у тому числі кровотечі із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника). Порушення з боку травної системи: ксеростомія (сухість порожнини рота), анорексія, атонія кишечника, відчуття тиску та переповнення в ділянці шлунка, нудота, блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, підвищення активності лужної фосфатази. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія. Порушення з боку органу зору: порушення зору, худоби. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри, еритема (почервоніння шкіри), кропив'янка, підвищена ламкість нігтів, набряки. Порушення з боку імунної системи: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.Спосіб застосування та дозиДозування встановлюється лікарем відповідно до індивідуальних особливостей хворого. Звичайна доза становить: одна таблетка Трентала тричі на добу з подальшим повільним підвищенням дози до 200 мг 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза – 400 мг. Максимальна добова доза – 1200 мг. Препарат слід ковтати повністю під час або відразу після їди, запиваючи достатньою кількістю води. У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) дозування може бути знижене до 1-2 таблеток на добу. Зменшення дози з урахуванням індивідуальної переносимості необхідно у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, а також у осіб, які перебувають у групі ризику через можливе зниження артеріального тиску (пацієнти з тяжкою формою ІХС або з гемодинамічно значущими стенозами судин головного мозку). У цих випадках доза може бути збільшена лише поступово.ПередозуванняСимптоми передозування: запаморочення, нудота, блювання типу "кавової гущі", зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія, почервоніння шкірних покривів, втрата свідомості, озноб, арефлексія, тоніко-клонічні судоми. У разі виникнення наведених вище порушень необхідно терміново звернутися до лікаря. Лікування симптоматичне. При появі перших ознак передозування (потівливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Якщо препарат прийнято нещодавно, слід забезпечити заходи, спрямовані на запобігання подальшому всмоктування препарату шляхом його виведення (промивання шлунка) або уповільнення всмоктування (наприклад, прийом активованого вугілля). Особлива увага має бути спрямована на підтримання артеріального тиску та функції дихання. При судомних нападах вводять діазепам. Специфічний антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення великих доз може спричинити виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю). При призначенні препарату Трентал® одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників системи згортання крові. У пацієнтів, які недавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту. Пацієнтам з низьким та нестабільним артеріальним тиском необхідно зменшити дозу пентоксифіліну. У літніх пацієнтів може знадобитися зменшення дози пентоксифіліну (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення). Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо. Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Враховуючи можливі побічні ефекти (наприклад, запаморочення), слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активна речовина: пентоксифілін – 400 мг; допоміжні речовини: повідон - 10 мг; гіетелоза (гідроксіетилцелюлоза) - 140 мг; тальк – 12,5 мг; магнію стеарат – 2,5 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза - 10,902 мг; титану діоксид (Е171) - 2,68 мг; тальк – 0,82 мг; макрогол 8000 - 0,55 мг. Пігулки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою, 400 мг. За 10 табл. в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 2 чи 6 бл. поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиДовгасті двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. З одного боку таблетки – гравіювання «АТА».Фармакотерапевтична групаВазодилатуючий.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо пентоксифілін майже повністю всмоктується. Пентоксифілін піддається ефекту первинного проходження через печінку. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить (19±13) %. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) у плазмі крові вдвічі перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у оборотному біохімічному редокс-рівновазі. Тому пентоксифілін та метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша. Пролонговане вивільнення пентоксифіліну дозволяє підтримувати його постійну (безпікову) концентрацію в крові, що забезпечує кращу переносимість препарату у цій лікарській формі. T1/2 пентоксифіліну після прийому внутрішньо становить 1,6 год. Пентоксифілін повністю метаболізується і більш ніж 90% виводиться через нирки у формі некон'югованих водорозчинних метаболітів. Пацієнти із порушеннями функції нирок. У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метаболітів сповільнюється. Пацієнти із порушеннями функції печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки T1/2 пентоксифіліну подовжується та абсолютна біодоступність збільшується.ФармакодинамікаТрентал® 400 зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові (плинність) за рахунок покращення порушеної деформованості еритроцитів; зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів; зниження концентрації фібриногену; зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендотелію судин. Як діюча речовина препарат Трентал® 400 містить похідне ксантину - пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням ФДЕ та накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові. Виявляючи слабку міотропну судиннорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує ОПСС та незначно розширює коронарні судини. Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серці. Покращує мікроциркуляцію у зонах порушеного кровообігу. Лікування препаратом Трентал® 400 призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу. При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал® 400 призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю у спокої.Показання до застосуванняоклюзійна хвороба периферичних артерій атеросклеротичного або діабетичного генезу (наприклад, переміжна кульгавість, діабетична ангіопатія); трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки гомілок, гангрена); порушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, як, наприклад, зниження концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам'яті), ішемічні та постінсультні стани; порушення кровообігу в сітчастій та судинній оболонці ока; отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або будь-якої допоміжної речовини препарату; масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі); великі крововиливу в сітківку ока (ризик посилення кровотечі); крововилив у головний мозок; гострий інфаркт міокарда; вагітність (недостатньо даних); період лактації (недостатньо даних); вік до 18 років. З обережністю тяжкі порушення ритму серця (ризик погіршення аритмії); артеріальна гіпотензія (ризик подальшого зниження АТ); хронічна серцева недостатність; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; порушена функція нирок (Cl креатиніну нижче 30 мл/хв) (ризик кумуляції та підвищений ризик розвитку побічних ефектів); тяжкі порушення функції печінки (ризик акумуляції та підвищений ризик побічних ефектів); стан після нещодавно перенесеного оперативного втручання; підвищений ризик розвитку кровотеч (наприклад, при порушеннях у системі згортання крові (ризик розвитку більш важких кровотеч); одночасний прийом із теофіліном; одночасне застосування з антикоагулянтами (в т.ч. непрямими антикоагулянтами (антагоністами вітаміну К); одночасне застосування з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП (крім селективних інгібіторів ЦОГ-2), ацетилсалідину кислота, тик) одночасне застосування з гіпоглікемічними засобами (інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо); одночасне застосування з ципрофлоксацином.Вагітність та лактаціяПрепарат Трентал® 400 не рекомендується до застосування при вагітності (бо недостатньо даних). Пентоксифілін проникає у грудне молоко у незначних кількостях. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування (з огляду на відсутність досвіду застосування).Побічна діяНижче представлені побічні реакції, що відзначалися у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні препарату (частота невідома). З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, асептичний менінгіт, судоми. Порушення психіки: ажитація, порушення сну, тривога. З боку серця: тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, стенокардія. З боку судин: припливи крові до шкірних покривів, кровотечі (в т.ч. кровотечі із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишківника). З боку травної системи: ксеростомія (сухість порожнини рота), анорексія, атонія кишечника, відчуття тиску та переповнення в області шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, гіперсалівація (підвищене слиновиділення). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення активності ЛФ. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія. З боку органу зору: порушення зору, худоби. З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри + шкірний висип, еритема (почервоніння шкіри), кропив'янка, підвищена ламкість нігтів, набряки. З боку імунної системи: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиГіпотензивні засоби. Пентоксифілін підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами (наприклад, інгібітори АПФ) або іншими ЛЗ, що мають потенційний антигіпертензивний ефект (наприклад, нітрати). ЛЗ, що впливають на систему згортання крові. Пентоксифілін може посилювати дію ЛЗ, що впливають на систему згортання крові (прямі та непрямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини). При сумісному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністи вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або зміні його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають цю комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль МНО. Циметидин. Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I у плазмі крові (ризик виникнення побічних реакцій). Інші ксантини. Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження. Гіпоглікемічні засоби (інсуліни та гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо). Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний суворий контроль за станом таких пацієнтів, включаючи регулярний глікемічний контроль. Теофілін. У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну відзначається збільшення концентрації теофіліну. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із теофіліном. Ципрофлоксацин. У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину відзначається збільшення концентрації пентоксифіліну у плазмі крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із застосуванням цієї комбінації. Інгібітори агрегації тромбоцитів. При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП (крім селективних інгібіторів ЦОГ-2), ацетилсаліц . Тому через ризик розвитку кровотечі слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з переліченими вище інгібіторами агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю, під час або відразу після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Дозування встановлюється лікарем відповідно до індивідуальних особливостей хворого. Звичайна доза - 1 табл. препарату Трентал 400 2 або 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 1200 мг. У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (Cl креатиніну нижче 30 мл/хв) дозування може бути знижене до 1–2 табл./добу. Зменшення дози з урахуванням індивідуальної переносимості необхідно у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, а також у осіб, які перебувають у групі ризику через можливе зниження артеріального тиску (пацієнти з тяжкою формою ІХС або гемодинамічно значущим стенозом судин головного мозку). У цих випадках доза може бути збільшена лише поступово.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, нудота, блювання (типу кавової гущі), падіння артеріального тиску, тахікардія, аритмія, почервоніння шкірних покривів, втрата свідомості, озноб, арефлексія, тоніко-клонічні судоми. У разі виникнення наведених вище порушень необхідно терміново звернутися до лікаря. Лікування: симптоматичне. Судомні напади знімають запровадженням діазепаму. При появі перших ознак передозування (потівливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Якщо препарат прийнято нещодавно, слід забезпечити заходи, спрямовані на запобігання подальшому всмоктування препарату шляхом його виведення (промивання шлунка) або уповільнення всмоктування (наприклад, прийом активованого вугілля). Особлива увага має бути спрямована на підтримання АТ та функції дихання. При судомних нападах вводять діазепам. Специфічний антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення великих доз пентоксифіліну може спричинити виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю). При призначенні препарату Трентал® 400 одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників системи згортання крові. У пацієнтів, які недавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту. Пацієнтам з низьким та нестабільним АТ необхідно зменшити дозу пентоксифіліну. У літніх пацієнтів може знадобитися зменшення дози пентоксифіліну (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення). Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо. Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності. Враховуючи можливі побічні ефекти (наприклад запаморочення), слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активна речовина: пентоксифілін – 400 мг; допоміжні речовини: повідон - 10 мг; гіетелоза (гідроксіетилцелюлоза) - 140 мг; тальк – 12,5 мг; магнію стеарат – 2,5 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза - 10,902 мг; титану діоксид (Е171) - 2,68 мг; тальк – 0,82 мг; макрогол 8000 - 0,55 мг. Пігулки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою, 400 мг. За 10 табл. в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 2 чи 6 бл. поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиДовгасті двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. З одного боку таблетки – гравіювання «АТА».Фармакотерапевтична групаВазодилатуючий.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо пентоксифілін майже повністю всмоктується. Пентоксифілін піддається ефекту первинного проходження через печінку. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить (19±13) %. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) у плазмі крові вдвічі перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у оборотному біохімічному редокс-рівновазі. Тому пентоксифілін та метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша. Пролонговане вивільнення пентоксифіліну дозволяє підтримувати його постійну (безпікову) концентрацію в крові, що забезпечує кращу переносимість препарату у цій лікарській формі. T1/2 пентоксифіліну після прийому внутрішньо становить 1,6 год. Пентоксифілін повністю метаболізується і більш ніж 90% виводиться через нирки у формі некон'югованих водорозчинних метаболітів. Пацієнти із порушеннями функції нирок. У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метаболітів сповільнюється. Пацієнти із порушеннями функції печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки T1/2 пентоксифіліну подовжується та абсолютна біодоступність збільшується.ФармакодинамікаТрентал® 400 зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові (плинність) за рахунок покращення порушеної деформованості еритроцитів; зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів; зниження концентрації фібриногену; зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендотелію судин. Як діюча речовина препарат Трентал® 400 містить похідне ксантину - пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням ФДЕ та накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові. Виявляючи слабку міотропну судиннорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує ОПСС та незначно розширює коронарні судини. Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серці. Покращує мікроциркуляцію у зонах порушеного кровообігу. Лікування препаратом Трентал® 400 призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу. При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування препарату Трентал® 400 призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю у спокої.Показання до застосуванняоклюзійна хвороба периферичних артерій атеросклеротичного або діабетичного генезу (наприклад, переміжна кульгавість, діабетична ангіопатія); трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки гомілок, гангрена); порушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, як, наприклад, зниження концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам'яті), ішемічні та постінсультні стани; порушення кровообігу в сітчастій та судинній оболонці ока; отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або будь-якої допоміжної речовини препарату; масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі); великі крововиливу в сітківку ока (ризик посилення кровотечі); крововилив у головний мозок; гострий інфаркт міокарда; вагітність (недостатньо даних); період лактації (недостатньо даних); вік до 18 років. З обережністю тяжкі порушення ритму серця (ризик погіршення аритмії); артеріальна гіпотензія (ризик подальшого зниження АТ); хронічна серцева недостатність; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; порушена функція нирок (Cl креатиніну нижче 30 мл/хв) (ризик кумуляції та підвищений ризик розвитку побічних ефектів); тяжкі порушення функції печінки (ризик акумуляції та підвищений ризик побічних ефектів); стан після нещодавно перенесеного оперативного втручання; підвищений ризик розвитку кровотеч (наприклад, при порушеннях у системі згортання крові (ризик розвитку більш важких кровотеч)); одночасний прийом із теофіліном; одночасне застосування з антикоагулянтами (в т.ч. непрямими антикоагулянтами (антагоністами вітаміну К); одночасне застосування з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП (крім селективних інгібіторів ЦОГ-2), ацетилсалідину кислота, тик) одночасне застосування з гіпоглікемічними засобами (інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо); одночасне застосування з ципрофлоксацином.Вагітність та лактаціяПрепарат Трентал® 400 не рекомендується до застосування при вагітності (бо недостатньо даних). Пентоксифілін проникає у грудне молоко у незначних кількостях. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування (з огляду на відсутність досвіду застосування).Побічна діяНижче представлені побічні реакції, що відзначалися у клінічних дослідженнях та при постмаркетинговому застосуванні препарату (частота невідома). З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, асептичний менінгіт, судоми. Порушення психіки: ажитація, порушення сну, тривога. З боку серця: тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску, стенокардія. З боку судин: припливи крові до шкірних покривів, кровотечі (в т.ч. кровотечі із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишківника). З боку травної системи: ксеростомія (сухість порожнини рота), анорексія, атонія кишечника, відчуття тиску та переповнення в області шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, гіперсалівація (підвищене слиновиділення). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення активності ЛФ. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія. З боку органу зору: порушення зору, худоби. З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри + шкірний висип, еритема (почервоніння шкіри), кропив'янка, підвищена ламкість нігтів, набряки. З боку імунної системи: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиГіпотензивні засоби. Пентоксифілін підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами (наприклад, інгібітори АПФ) або іншими ЛЗ, що мають потенційний антигіпертензивний ефект (наприклад, нітрати). ЛЗ, що впливають на систему згортання крові. Пентоксифілін може посилювати дію ЛЗ, що впливають на систему згортання крові (прямі та непрямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини). При сумісному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністи вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або зміні його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають цю комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль МНО. Циметидин. Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I у плазмі крові (ризик виникнення побічних реакцій). Інші ксантини. Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження. Гіпоглікемічні засоби (інсуліни та гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо). Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний суворий контроль за станом таких пацієнтів, включаючи регулярний глікемічний контроль. Теофілін. У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну відзначається збільшення концентрації теофіліну. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із теофіліном. Ципрофлоксацин. У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину відзначається збільшення концентрації пентоксифіліну у плазмі крові. Надалі це може призводити до збільшення або посилення побічних дій, пов'язаних із застосуванням цієї комбінації. Інгібітори агрегації тромбоцитів. При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП (крім селективних інгібіторів ЦОГ-2), ацетилсаліц . Тому через ризик розвитку кровотечі слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з переліченими вище інгібіторами агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю, під час або відразу після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Дозування встановлюється лікарем відповідно до індивідуальних особливостей хворого. Звичайна доза - 1 табл. препарату Трентал 400 2 або 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 1200 мг. У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (Cl креатиніну нижче 30 мл/хв) дозування може бути знижене до 1–2 табл./добу. Зменшення дози з урахуванням індивідуальної переносимості необхідно у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, а також у осіб, які перебувають у групі ризику через можливе зниження артеріального тиску (пацієнти з тяжкою формою ІХС або гемодинамічно значущим стенозом судин головного мозку). У цих випадках доза може бути збільшена лише поступово.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, нудота, блювання (типу кавової гущі), падіння артеріального тиску, тахікардія, аритмія, почервоніння шкірних покривів, втрата свідомості, озноб, арефлексія, тоніко-клонічні судоми. У разі виникнення наведених вище порушень необхідно терміново звернутися до лікаря. Лікування: симптоматичне. Судомні напади знімають запровадженням діазепаму. При появі перших ознак передозування (потівливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату. Якщо препарат прийнято нещодавно, слід забезпечити заходи, спрямовані на запобігання подальшому всмоктування препарату шляхом його виведення (промивання шлунка) або уповільнення всмоктування (наприклад, прийом активованого вугілля). Особлива увага має бути спрямована на підтримання АТ та функції дихання. При судомних нападах вводять діазепам. Специфічний антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення великих доз пентоксифіліну може спричинити виражену гіпоглікемію (може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів та проведення глікемічного контролю). При призначенні препарату Трентал® 400 одночасно з антикоагулянтами необхідний контроль показників системи згортання крові. У пацієнтів, які недавно перенесли оперативне втручання, необхідний регулярний контроль гемоглобіну та гематокриту. Пацієнтам з низьким та нестабільним АТ необхідно зменшити дозу пентоксифіліну. У літніх пацієнтів може знадобитися зменшення дози пентоксифіліну (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення). Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо. Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності. Враховуючи можливі побічні ефекти (наприклад запаморочення), слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему