Каталог товаров

Лекарства и БАД

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: троспію хлорид 30 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 100 мг, целюлоза мікрокристалічна – 60 мг, крохмаль кукурудзяний – 41 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 10 мг, стеаринова кислота – 5 мг, повідон – 25 тис. – 1 мг, кремнію діоксид. Склад оболонки: ;гіпромелоза - 6.24 мг, титану діоксид - 1.44 мг, целюлоза мікрокристалічна - 0.96 мг, стеаринова кислота - 0.96 мг. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні з контролем першого розтину.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів. Троспію хлорид - четвертинна амонієва основа, м-холіноблокатор. Є конкурентним антагоністом ацетилхоліну на рецепторах постсинаптичних мембран гладкої мускулатури. Має високу спорідненість до м1- та м3-холінорецепторів. Знижує підвищену активність детрузор сечового міхура. Має спазмолітичну та деяку гангліоблокуючу дію. Не має центральних ефектів.ФармакокінетикаВсмоктування та ;розподіл Після прийому препарату внутрішньо Cmax досягається через 4-6 год. Концентрація троспію хлориду при одноразовому прийомі 20-60 мг пропорційна прийнятій дозі. Зв'язування з білками плазми становить 50-80%. Чи не кумулює. Метаболізм та ;виведення T1/2 ;варіює від 5 до 18 год. Виводиться із сечею, більша частина - у незміненому вигляді, близько 10% - у вигляді спіроалкоголю-метаболіту, що утворюється при гідролізі ефірних зв'язків.Клінічна фармакологіяПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.Показання до застосуванняГіперактивність сечового міхура, що супроводжується нетриманням сечі, імперативними позивами до сечовипускання та збільшенням частоти сечовипускань (при ідіопатичній гіперактивності детрузора негормональної та неорганічної етіології); змішані форми нетримання сечі; спастичні нейрогенні порушення функції сечового міхура (при нейрогенній гіперактивності (гіперрефлексії) детрузора на фоні розсіяного склерозу, спинальних травм, уроджених та набутих захворювань спинного мозку, інсультів, паркінсонізму); детрузор-сфінктер-диссинергія на тлі інтермітуючого катетеризму; поллакіурія, ніктурія; нічний та денний енурез; у комплексній терапії циститів, що супроводжуються імперативною симптоматикою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; закритокутова глаукома; тахіаритмія; міастенія; затримка сечі; уповільнення евакуації їжі зі шлунка та стану, що привертають до їх розвитку; ниркова недостатність, що потребує проведення діалізу (КК < 10 мл/хв/1.73 м2); непереносимість галактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий та підлітковий вік до 14 років. З обережністю: захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча; тиреотоксикоз (можливе посилення тахікардії); підвищена температура тіла (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності потових залоз); рефлюкс-езофагіт, грижа стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу та шлунка та розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка та посиленню гастро-езофагеального рефлюксу); захворювання ШКТ, що супроводжуються непрохідністю: ахалазія та стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка); атонія кишечника у пацієнтів похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична непрохідність кишечника (можливий розвиток непрохідності); захворювання з підвищеним внутрішньоочним тиском: відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії), вік старше 40 років (небезпека прояву недіагностованої глаукоми); виразковий коліт (препарат у високій дозі може пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника; крім того, можливий прояв або загострення такого тяжкого ускладнення, як токсичний мегаколон); сухість у роті (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії); ниркова недостатність (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення); хронічні захворювання легень, особливо у дітей та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); міастенію (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну); вегетативна (автономна) невропатія (затримка сечі та параліч акомодації можуть посилюватися), гіперплазія передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримка сечі або схильність до неї або захворювання, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (у т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); гестоз (можливе посилення артеріальної гіпертензії); захворювання головного мозку у дітей (ефекти з боку центральної нервової системи можуть посилюватися); хвороба Дауна (можливе незвичайне розширення зіниць та підвищення ЧСС); центральний параліч у дітей (реакція на антихолінергічні лікарські засоби може бути найбільш виражена); печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період лактації можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та новонародженого. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 14 років (адекватних та строго контрольованих досліджень застосування троспію хлориду у дітей не проводилося).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів (кількість випадків: кількість спостережень): часто (>1:100), нечасто (1:100-1:1000), рідко (<1:1000). З боку серцево-судинної системи: ; нечасто - тахікардія; рідко – біль за грудиною, непритомність, тахіаритмія, гіпертензивний криз. З боку травної системи: часто - сухість у роті, диспепсія, запор, нудота, болі в животі; нечасто – діарея, здуття живота; рідко – гастрит, невелике або помірне підвищення активності трансаміназ. З боку дихальної системи: ; нечасто - задишка. З боку нервової системи: рідко - сплутаність свідомості, галюцинації. З боку кістково-м'язової системи: рідко - гострий некроз скелетних м'язів. З боку органу зору: нечасто - порушення акомодації. З боку сечовидільної системи: ; нечасто - порушення спорожнення сечового міхура; рідко – затримка сечі. Алергічні реакції: ; нечасто - шкірний висип; рідко – анафілактичні реакції, синдром Стівенса-Джонсона.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні троспію хлорид; посилює; Троспію хлорид; послаблює; дія прокінетиків (метоклопраміду і цизаприду). Впливає на рухову та секреторну функції шлунково-кишкового тракту, змінюючи всмоктування одночасно застосовуваних лікарських засобів. При одночасному прийомі препаратів, що містять такі речовини, як гуар, колестірамін і колестипол, можливе зниження всмоктування троспію хлориду. Не виявлено взаємодії між троспію хлоридом та ізоферментами системи цитохрому Р450 (CYP1A2, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4), оскільки троспію хлорид метаболізується ними лише в невеликій кількості, а гідроліз складних ефір.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо; дорослим та дітям старше 14 років. Режим дозування та тривалість лікування встановлюють індивідуально залежно від клінічної картини та тяжкості захворювання. Таблетки слід приймати до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки 5 мг: призначають по 2-3 таб. 3 рази на добу (30-45 мг) з інтервалом у 8 год; при добовій дозі 45 мг допустимо приймати по 30 мг вранці та 15 мг увечері. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 15 мг: призначають по 1 таб. 3 рази/сут з інтервалом о 8 год; добова доза – 45 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 30 мг: призначають по 1/2 таб. 3 рази на добу або 1 таб. вранці та 1/2 таб. увечері; добова доза – 45 мг. У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 10-30 мл/хв/1.73 м2); добова доза препарату не повинна перевищувати 15 мг. У середньому тривалість лікування становить 2-3 місяці. При необхідності тривалішого лікування питання про продовження лікування переглядається лікарем кожні 3-6 місяців.ПередозуванняСимптоми: посилення антихолінергічних симптомів, таких як розлад зору, тахікардія, сухість у роті та гіперемія шкірних покривів. Лікування: ; промивання шлунка та прийом адсорбентів (в т.ч. активоване вугілля), інстиляція пілокарпіну – пацієнтам з глаукомою, катетеризація сечового міхура – ​​при затримці сечі. У тяжких випадках призначають холіноміметики (неостигміну метилсульфат). При недостатньому ефекті, вираженій тахікардії та/або нестабільності кровообігу вводять внутрішньовенні бета-адреноблокатори під контролем ЕКГ та АТ.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату при порушенні функції внутрішнього сфінктера уретри або детрузор сечового міхура повинен супроводжуватися повним його звільненням шляхом катетеризації. При вегетативних порушеннях діяльності сечового міхура причина дисфункції повинна бути визначена до початку лікування, виключені органічні причини поллакіурії, ніктурії та нетримання сечі, такі як серцева недостатність, полідипсія, можливість інфекції сечовивідних шляхів та рак сечового міхура, т.к. вони потребують призначення етіотропної терапії. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами На початку лікування, при збільшенні дози препарату, заміні препарату, а також при взаємодії з алкоголем можливе погіршення зору, що слід враховувати при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами, що рухаються.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорид троспію 5 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, карбоксиметилкрохмаль натрію, стеаринова кислота, повідон-25000, діоксид колоїдний кремнію. Склад оболонки: ;гіпромелоза, титану діоксид, целюлоза мікрокристалічна, стеаринова кислота. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні з контролем першого розтину.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів. Троспію хлорид - четвертинна амонієва основа, м-холіноблокатор. Є конкурентним антагоністом ацетилхоліну на рецепторах постсинаптичних мембран гладкої мускулатури. Має високу спорідненість до м1- та м3-холінорецепторів. Знижує підвищену активність детрузор сечового міхура. Має спазмолітичну та деяку гангліоблокуючу дію. Не має центральних ефектів.ФармакокінетикаВсмоктування та ;розподіл Після прийому препарату внутрішньо Cmax досягається через 4-6 год. Концентрація троспію хлориду при одноразовому прийомі 20-60 мг пропорційна прийнятій дозі. Зв'язування з білками плазми становить 50-80%. Чи не кумулює. Метаболізм та ;виведення T1/2 ;варіює від 5 до 18 год. Виводиться із сечею, більша частина - у незміненому вигляді, близько 10% - у вигляді спіроалкоголю-метаболіту, що утворюється при гідролізі ефірних зв'язків.Клінічна фармакологіяПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.Показання до застосуванняГіперактивність сечового міхура, що супроводжується нетриманням сечі, імперативними позивами до сечовипускання та збільшенням частоти сечовипускань (при ідіопатичній гіперактивності детрузора негормональної та неорганічної етіології); змішані форми нетримання сечі; спастичні нейрогенні порушення функції сечового міхура (при нейрогенній гіперактивності (гіперрефлексії) детрузора на фоні розсіяного склерозу, спинальних травм, уроджених та набутих захворювань спинного мозку, інсультів, паркінсонізму); детрузор-сфінктер-диссинергія на тлі інтермітуючого катетеризму; поллакіурія, ніктурія; нічний та денний енурез; у комплексній терапії циститів, що супроводжуються імперативною симптоматикою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; закритокутова глаукома; тахіаритмія; міастенія; затримка сечі; уповільнення евакуації їжі зі шлунка та стану, що привертають до їх розвитку; ниркова недостатність, що потребує проведення діалізу (КК < 10 мл/хв/1.73 м2); непереносимість галактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий та підлітковий вік до 14 років. З обережністю: захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча; тиреотоксикоз (можливе посилення тахікардії); підвищена температура тіла (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності потових залоз); рефлюкс-езофагіт, грижа стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу та шлунка та розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка та посиленню гастро-езофагеального рефлюксу); захворювання ШКТ, що супроводжуються непрохідністю: ахалазія та стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка); атонія кишечника у пацієнтів похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична непрохідність кишечника (можливий розвиток непрохідності); захворювання з підвищеним внутрішньоочним тиском: відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії), вік старше 40 років (небезпека прояву недіагностованої глаукоми); виразковий коліт (препарат у високій дозі може пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника; крім того, можливий прояв або загострення такого тяжкого ускладнення, як токсичний мегаколон); сухість у роті (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії); ниркова недостатність (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення); хронічні захворювання легень, особливо у дітей та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); міастенію (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну); вегетативна (автономна) невропатія (затримка сечі та параліч акомодації можуть посилюватися), гіперплазія передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримка сечі або схильність до неї або захворювання, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (у т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); гестоз (можливе посилення артеріальної гіпертензії); захворювання головного мозку у дітей (ефекти з боку центральної нервової системи можуть посилюватися); хвороба Дауна (можливе незвичайне розширення зіниць та підвищення ЧСС); центральний параліч у дітей (реакція на антихолінергічні лікарські засоби може бути найбільш виражена); печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період лактації можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та новонародженого. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 14 років (адекватних та строго контрольованих досліджень застосування троспію хлориду у дітей не проводилося).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів (кількість випадків: кількість спостережень): часто (>1:100), нечасто (1:100-1:1000), рідко (<1:1000). З боку серцево-судинної системи: ; нечасто - тахікардія; рідко – біль за грудиною, непритомність, тахіаритмія, гіпертензивний криз. З боку травної системи: часто - сухість у роті, диспепсія, запор, нудота, болі в животі; нечасто – діарея, здуття живота; рідко – гастрит, невелике або помірне підвищення активності трансаміназ. З боку дихальної системи: ; нечасто - задишка. З боку нервової системи: рідко - сплутаність свідомості, галюцинації. З боку кістково-м'язової системи: рідко - гострий некроз скелетних м'язів. З боку органу зору: нечасто - порушення акомодації. З боку сечовидільної системи: ; нечасто - порушення спорожнення сечового міхура; рідко – затримка сечі. Алергічні реакції: ; нечасто - шкірний висип; рідко – анафілактичні реакції, синдром Стівенса-Джонсона.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні троспію хлорид; посилює; Троспію хлорид; послаблює; дія прокінетиків (метоклопраміду і цизаприду). Впливає на рухову та секреторну функції шлунково-кишкового тракту, змінюючи всмоктування одночасно застосовуваних лікарських засобів. При одночасному прийомі препаратів, що містять такі речовини, як гуар, колестірамін і колестипол, можливе зниження всмоктування троспію хлориду. Не виявлено взаємодії між троспію хлоридом та ізоферментами системи цитохрому Р450 (CYP1A2, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4), оскільки троспію хлорид метаболізується ними лише в невеликій кількості, а гідроліз складних ефір.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо; дорослим та дітям старше 14 років. Режим дозування та тривалість лікування встановлюють індивідуально залежно від клінічної картини та тяжкості захворювання. Таблетки слід приймати до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки 5 мг: призначають по 2-3 таб. 3 рази на добу (30-45 мг) з інтервалом у 8 год; при добовій дозі 45 мг допустимо приймати по 30 мг вранці та 15 мг увечері. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 15 мг: призначають по 1 таб. 3 рази/сут з інтервалом о 8 год; добова доза – 45 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 30 мг: призначають по 1/2 таб. 3 рази на добу або 1 таб. вранці та 1/2 таб. увечері; добова доза – 45 мг. У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 10-30 мл/хв/1.73 м2); добова доза препарату не повинна перевищувати 15 мг. У середньому тривалість лікування становить 2-3 місяці. При необхідності тривалішого лікування питання про продовження лікування переглядається лікарем кожні 3-6 місяців.ПередозуванняСимптоми: посилення антихолінергічних симптомів, таких як розлад зору, тахікардія, сухість у роті та гіперемія шкірних покривів. Лікування: ; промивання шлунка та прийом адсорбентів (в т.ч. активоване вугілля), інстиляція пілокарпіну – пацієнтам з глаукомою, катетеризація сечового міхура – ​​при затримці сечі. У тяжких випадках призначають холіноміметики (неостигміну метилсульфат). При недостатньому ефекті, вираженій тахікардії та/або нестабільності кровообігу вводять внутрішньовенні бета-адреноблокатори під контролем ЕКГ та АТ.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату при порушенні функції внутрішнього сфінктера уретри або детрузор сечового міхура повинен супроводжуватися повним його звільненням шляхом катетеризації. При вегетативних порушеннях діяльності сечового міхура причина дисфункції повинна бути визначена до початку лікування, виключені органічні причини поллакіурії, ніктурії та нетримання сечі, такі як серцева недостатність, полідипсія, можливість інфекції сечовивідних шляхів та рак сечового міхура, т.к. вони потребують призначення етіотропної терапії. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами На початку лікування, при збільшенні дози препарату, заміні препарату, а також при взаємодії з алкоголем можливе погіршення зору, що слід враховувати при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами, що рухаються.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: цефдиторен (у формі цефдиторену пивоксилу) 200 мг. Допоміжні речовини: маннітол – скільки потрібно (приблизно 35 мг), натрію казеїнат – 100 мг, кроскармеллозу натрію – 150 мг, натрію триполіфосфат – 4 мг, магнію стеарат – 5 мг, Опадрай білий – 35 мг, 2 тиа. - 10.9 мг, макрогол-400 - 2.2 мг), віск карнаубський - 0.06 мг, чорнило Опакод синій (шелак IN IMS 74 OP - 50.41%, N-бутанол - 24.35%, лак алюмінієвий на основі барвника бриллиантового 1,5 титану діоксид – 4.49%, пропіленгліколь – 2.91%, ізопропанол – 4.65%, аміаку розчин концентрований – 1.94%). 10 шт. - блістери з ПВХ/Al (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; білого кольору, еліптичні, з маркуванням "TMF" блакитного кольору на одній стороні; на поперечному розрізі ядро ​​світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії Цефдиторена пивоксил - напівсинтетичний бета-лактамний антибіотик, є проліком цефдиторена (цефалоспорину III покоління). Механізм дії препарату пов'язаний з пригніченням синтезу бактеріальної стінки завдяки його спорідненості з пеніцилінзв'язуючими білками. Фармакокінетичні/фармакодинамічні особливості При призначенні препарату в дозі 200 мг 2 рази на добу плазмова концентрація цефдиторену пивоксилу перевищує мінімальну переважну концентрацію відносно 90% мікроорганізмів (МПК90) для Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, ніж 50% часу від інтервалу дозування. Призначення цефдиторену в дозі 400 мг 2 рази на добу забезпечує підтримання його концентрації вище за МПК протягом 51% часу від інтервалу дозування, що перевищує МПК щодо 50% мікроорганізмів (МПК50) для Streptococcus pneumoniae, резистентного до пеніциліну. Механізми резистентності Цефдиторен як цефалоспорин III покоління має загальні механізми резистентності для цієї групи антибіотиків. Резистентність грампозитивних мікроорганізмів може бути пов'язана зі зміною пеніцилінзв'язуючого білка Streptococcus pneumoniae та Streptococcus viridans, або появою додаткового пеніцилінзв'язуючого білка (РВР2а) у Staphylococcus spp. Цефдиторен стійкий до більшості найпоширеніших хромосомних та плазмідних β-лактамаз грамнегативних бактерій. Разом з тим, як і інші цефалоспорини, цефдиторен гідролізується β-лактамазами широкого спектра опосередкованими плазмідами. Крім того, причиною резистентності може бути вироблення хромосомної β-лактамази у мутантних штамів Enterobacter spp., Citrobacter spp., Morganella spp. та Serratia spp. Механізм дії цефдиторена аналогічний до інших цефалоспоринових антибіотиків і відрізняється від механізму дії інших груп антибіотиків. Загалом перехресної резистентності між цефдитореном та іншими групами антибіотиків не відзначено. Тим не менш, в окремих випадках деякі механізми дії (наприклад, пов'язані з непроникністю внутрішньої мембрани або з наявністю механізму активного видалення антибіотика з клітини) можуть бути аналогічні для всіх груп антибіотиків. Це зумовлює певний рівень резистентності до всіх антибіотиків. Мінімальна переважна концентрація (МПК) Рекомендовані значення МПК для цефдиторена, що дозволяють класифікувати мікроорганізми з високою, проміжною чутливістю та резистентністю: чутливі – ≤0.5 мкг/мл, з проміжною чутливістю – >0.5 мкг/мл та <2 мкг/мл, резистентні – ≥2. Чутливість Нижче викладено інформацію про спектр чутливості більшості мікроорганізмів для схвалених показань до застосування. Поширеність набутої резистентності може змінюватись в залежності від географічної зони, а також у окремих збудників. З цієї причини бажано отримати інформацію про чутливість мікроорганізмів у певному регіоні, особливо під час лікування важкої інфекції. Якщо резистентність збудників викликає сумніви, можна звернутися за допомогою до фахівця, який оцінить доцільність призначення цефдиторена в конкретному клінічному випадку. Зазвичай чутливі види (резистентність менше 10%, європейські дані) Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococci груп С та G; чутливі до метициліну штами Staphylococcus aureus1, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae1,2, Streptococcus pyogenes1. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae1, Moraxella catarrhalis1. Анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringes, Peptostreptococcus spp. Мікроорганізми з вихідною резистентністю до цефдиторену Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus spp.; стійкі до метициліну штами Staphylococcus aureus. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumanii, Pseudomonas aeruginosa. Анаеробні мікроорганізми: група Bacteroides fragilis, Clostridium difficile. Інші: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp. 1; клінічна ефективність була показана для чутливих збудників за затвердженими показаннями. 2; деякі штами з високою резистентністю до пеніциліну можуть мати знижену чутливість до цефдиторену. Штами, резистентні до цефотаксиму та цефтріаксону, не слід розглядати як чутливі до цефдиторену. Грамнегативні мікроорганізми, які містять хромосомні β-лактамази, такі як Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Serratia marcescens, необхідно розглядати як резистентні до цефдиторену, незважаючи на їх появу.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо цефдиторена півоксил всмоктується із ШКТ і під дією естераз гідролізується до цефдиторена. Прийом препарату внутрішньо в дозі 200 мг після їди супроводжується досягненням С mах , що дорівнює 2.6 мкг/мл, приблизно через 2.5 год, тоді як прийом препарату в дозі 400 мг призводить через той же період часу до досягнення С mах , що дорівнює 4.1 мкг/мл. Абсолютна біодоступність цефдиторена після прийому внутрішньо порівняно з внутрішньовенним введенням становить близько 15-20%. Присутність їжі в шлунково-кишковому тракті прискорює всмоктування цефдиторена пивоксилу, що призводить до збільшення показників С mах і AUC на 50% і 70% відповідно в порівнянні зі значеннями натще. Розподіл Зв'язування цефдиторену з білками плазми становить 88%. Після багаторазового та одноразового прийому препарату фармакокінетичні параметри не відрізнялися; це свідчить про відсутність кумуляції. V d ;цефдиторена при досягненні рівноважної концентрації істотно не відрізняється від даного показника, розрахованого після одноразового введення, практично не залежить від введеної дози і залишається в межах 40-65 л. Після одноразового введення препарату в дозі 400 мг проникнення в слизову оболонку та секрет бронхів склало 60% та 20% відповідно від концентрації у плазмі крові. Результати введення аналогічної дози здоровим добровольцям та подальшої оцінки проникнення антибіотика в інтерстиціальну рідину показали, що після 8 та 12 год концентрація цефдиторену в інтерстиціальній рідині досягає 40% та 56% відповідно від плазмового показника AUC. Метаболізм та виведення Незалежно від дози та тривалості лікування до 18% введеної дози цефдиторену виводиться у незміненому вигляді нирками. Т 1/2 ; препарату з плазми становить близько 1.0-1.5 год. Загальний кліренс з корекцією на біодоступність становить близько 25-30 л/год, нирковий кліренс - близько 80-90 мл/хв. Дослідження міченого цефдиторена у здорових добровольців показали, що частина препарату, що невсмокталася, виводиться через кишечник, а велика частка цефдиторена перетворюється на неактивні метаболіти - Р7 і М-ОН. У процесі гідролізу цефдиторена пивоксилу утворюється півалат, який виводиться нирками як кон'югату пивалоилкарнитина. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетика цефдиторена пивоксилу немає істотних відмінностей у людини залежно від статі. При призначенні препарату в однакових дозах концентрація цефдиторену у літніх пацієнтів (у віці старше 65 років) дещо вища порівняно з популяцією дорослих середнього віку; показники С mах ;і AUC у таких пацієнтів вище приблизно на 26% та 33% відповідно. За винятком випадків тяжкої ниркової та/або печінкової недостатності пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок Після багаторазового введення цефдиторену пивоксилу в дозі 400 мг показники AUC у здорових добровольців та пацієнтів з ураженням нирок різного ступеня тяжкості такі: Функція нирок Кліренс креатиніну (КК) AUC 0-12 ;(середнє±СО 1 ) (нг×ч/мл) Нормальна >80 мл/хв 11 349.3 (1900.8) Ниркова недостатність: Легка 51-80 мл/хв 12 856.1 (4522.4) Помірна 30-50 мл/хв 31 083.6 (9401.6) Важка <30 мл/хв 34 279.8 (13 472.4) 1 ; ЗІ - стандартне відхилення. Зазначені зміни фармакокінетичних параметрів цефдиторену у пацієнтів з порушеннями функції нирок не розглядаються як клінічно значущі. У пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю показник AUC приблизно в 3 рази вищий у порівнянні зі здоровими добровольцями. Наявні на даний момент дані не дозволяють рекомендувати будь-які дози препарату пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. Порушення функції печінки Вплив порушень функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості на фармакокінетику цефдиторену півоксилу після його введення у дозі 400 мг включає незначне збільшення основних фармакокінетичних параметрів без статистично значимих відмінностей. Крім того, було відзначено невелике збільшення кількості препарату нирками, порівняно зі здоровими добровольцями. Аналогічні дані у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю досі не отримані. Функція печінки AUC 0-12; (середнє±СО) (нг×ч/мл) Нормальна 15 733.2 (2935.7) Печінкова недостатність Легка (клас А за шкалою Чайлд-П'ю) 17 932.4 (4494.2) Помірна (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) 17 425.1 (5804.2) Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених чутливими до цефдиторену мікроорганізмами: інфекції верхніх дихальних шляхів (гострий тонзилофарингіт, гострий гайморит); інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); неускладнені інфекції шкіри та підшкірної жирової клітковини (флегмона, інфіковані рани шкіри, абсцес, фолікуліт, імпетиго та фурункульоз).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефдиторену, інших цефалоспоринів або будь-якого іншого компонента препарату; тяжкі алергічні реакції на пеніциліни та інші бета-лактамні антибактеріальні препарати; печінкова недостатність класу С за шкалою Чайлд-П'ю; пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі; реакції гіперчутливості на білок казеїн в анамнезі; первинна недостатність карнітину; дитячий вік до 12 років; одночасне застосування цефдиторену пивоксилу та блокаторів гістамінових Н2-рецепторів. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з підвищеною чутливістю до інших бета-лактамних антибіотиків через можливість розвитку перехресних алергічних реакцій; індивідуальною або сімейною/спадковою схильністю до розвитку алергічних реакцій, таких як бронхіальна астма, висипання або кропив'янка; тяжкими порушеннями функції нирок; патологією ШКТ (у т.ч. коліт в анамнезі); утрудненням прийому їжі (з порушенням ковтання) або тим, хто отримує парентеральне харчування, а також пацієнтам з незадовільним загальним станом здоров'я (такі пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом через розвиток ризику дефіциту калію); пацієнтам похилого віку; при одночасному застосуванні з аміноглікозидами та діуретиками (фуросемід).Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо застосування цефдиторену півоксилу у вагітних жінок не отримані. І хоча дослідження у тварин не показали ембріотоксичного або тератогенного ефектів препарату, Спектрацеф не слід застосовувати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Даних про проникнення цефдиторена у грудне молоко недостатньо. Тому при застосуванні препарату Спектрацеф годування груддю слід припинити. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяНебажані явища, представлені нижче, перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі випадки). Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко - кандидоз. З боку імунної системи: рідко - анафілаксія. З боку обміну речовин і харчування: рідко - симптоми, зумовлені дефіцитом вітаміну К, симптоми, зумовлені недостатністю вітамінів групи В. З боку системи кровотворення: ; нечасто - еозинофілія; рідко – гранулоцитопенія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, гіпопротромбінемія, схильність до кровотеч, збільшення лімфатичних вузлів. З боку нервової системи: рідко - головний біль, неврит, запаморочення, оніміння. З боку серцево-судинної системи: рідко - шок. З боку дихальної системи: рідко - інтерстиціальна пневмонія, легеневий еозинофільний інфільтрат. Порушення з боку ШКТ: часто - діарея; нечасто - розм'якшення випорожнень, диспепсія, відчуття дискомфорту в області живота, біль у животі; рідко – анорексія, псевдомембранозний коліт, відчуття збільшення живота, нудота, блювання, стоматит, глосит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - жовтяниця, порушення функції печінки. З боку сечовидільної системи: рідко - гостра ниркова недостатність, протеїнурія. З боку кістково-м'язової системи: рідко - артралгія. З боку шкіри та підшкірних тканин: ;нечасто - висип; рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), кропив'янка, еритема, свербіж. Лабораторні та інструментальні дані: ; нечасто - підвищення активності АЛТ, ACT; рідко – тромбоцитопенія, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові, підвищення концентрації азоту сечовини крові, підвищення активності ЛФ; частота невідома – зниження рівня концентрації карнітину в сироватці крові. Інші: рідко - набряк, лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування після їжі цефдиторену пивоксилу та антацидів, що містять гідроксид магнію або алюмінію, знижує показники Сmах ;і AUC цефдиторену на 14% і 11% відповідно. Хоча клінічне значення даного факту невідоме, рекомендується, щоб період між прийомом антацидів та цефдитореном пивоксилу становив 2 год. Спільне застосування пробенециду і цефдиторена пивоксилу знижує виведення антибіотика нирками, збільшуючи показник Сmах на 49%, AUC на 122% і Т1/2 цефдиторена на 53%. Одночасне введення фамотидину внутрішньовенно і цефдиторена пивоксилу всередину призводить до зниження показників Сmах і AUC на 27% і 22% відповідно. Таким чином, одночасне застосування цефдиторену пивоксилу та блокаторів гістамінових Н2-рецепторів не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, переважно після їди. Таблетки слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю води. Рекомендована доза залежить від тяжкості інфекції, вихідного стану пацієнта та потенційних збудників інфекції. Дорослі та діти старше 12 років При гострому фаринготонзиліті, гострому гаймориті та неускладнених інфекціях шкіри та підшкірно-жирової клітковини призначають по 200 мг кожні 12 год протягом 10 днів. При; загостренні хронічного бронхіту; - по 200 мг кожні 12 год протягом 5 днів. При позалікарняній пневмонії призначають по 200 мг кожні 12 годин протягом 14 днів. У тяжких випадках рекомендована доза – по 400 мг кожні 12 годин протягом 14 днів. У пацієнтів похилого віку, за винятком випадків тяжкого порушення функції печінки та/або нирок, корекція дози не потрібна. У пацієнтів з легким порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-50 мл/хв) доза не повинна перевищувати 200 мг 2 рази на добу. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв); максимальна добова доза не повинна перевищувати 200 мг. У пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, рекомендована доза не встановлена. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (класи А або В за шкалою Чайлд-Пью) корекція дози не потрібна. При тяжкій печінковій недостатності (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) дані, що дозволяють призначити рекомендовану дозу, не отримані.ПередозуванняСимптоми: можуть з'явитися нудота, блювання, діарея. Лікування: ;при розвитку клінічної картини передозування препарату показано проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред призначенням препарату Спектрацеф слід ретельно з'ясовувати анамнез на наявність алергічних реакцій. При розвитку реакції гіперчутливості лікування слід припинити, призначити пацієнту необхідне лікування. Частота розвитку небажаних реакцій у пацієнтів похилого віку не відрізняється від такої в загальній популяції. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Спектрацеф через знижені фізіологічні функції у літніх, рекомендується підбирати дози та інтервали між ними відповідно до поточного стану пацієнтів. Так, спостерігалася затримка виведення препарату у пацієнтів із порушенням функції нирок, концентрація препарату у крові була підвищена. Повідомлялося і про схильність до кровотеч у пацієнтів похилого віку внаслідок дефіциту вітаміну К після застосування препаратів групи цефалоспоринів. Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії лікування цефдитореном може призвести до надмірного зростання резистентної мікрофлори. З цієї причини рекомендується спостереження за пацієнтами, які отримують цей препарат, особливо у разі тривалого лікування. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується періодично контролювати функцію нирок. Протягом курсу лікування цефалоспоринами можливе зниження активності протромбіну. З цієї причини у пацієнтів із групи ризику (з нирковою або печінковою недостатністю або у разі попереднього призначення антикоагулянтів) необхідний контроль протромбінового часу. Розвиток діареї під час або після лікування, особливо при її тяжкому, стійкому характері та наявності домішок крові, може свідчити про псевдомембранозний коліт. У легких випадках діареї достатньо лише відміни препарату, у більш тяжких показана терапія антибіотиками, до яких виявляє чутливість Clostridium difficile, та призначення інфузійної терапії. Як і інші цефалоспорини, цефдиторен може призводити до хибно-позитивного результату прямої проби Кумбса, виявлення глюкози в сечі за допомогою тесту відновлення міді, але не за допомогою ферментного тесту. Через високий ризик хибнонегативного результату фериціанідного тесту визначення глюкози в плазмі крові рекомендується, щоб на фоні лікування цефдитореном для визначення концентрації глюкози в плазмі крові пацієнтам застосовували глюкозооксидазний або глюкозогексокіназний методи. При поєднанні цефалоспоринів з аміноглікозидами та/або петлевими діуретиками, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок, можливе підвищення ризику нефротоксичності. Спектрацеф містить приблизно 13.1 мг (для таблеток дозуванням 200 мг) та 26.2 мг (для таблеток дозуванням 400 мг) натрію в кожній дозі, що необхідно враховувати при призначенні препарату пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не повідомлялося про вплив цефдиторена пивоксилу на здатність керувати автомобілем та/або іншими механізмами. У той же час слід враховувати, що прийом препарату Спектрацеф може супроводжуватися такими небажаними явищами, як блювання, біль голови.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ

Упаковка: саші Виробник: Фармамед Завод-виробник: West Coast Laboratories (США). . .

Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковкаКарнітин-тартрат, аргінін, таурін, фруктоза, лимонна кислота, кропива. 10 або 20 саше по 3,5 г в упаковці.ХарактеристикаБіологічно активна добавка СпермаПлант - це натуральний біокомплекс, призначений для чоловіків, які потребують підвищення запліднюючої здатності сперматозоїдів.Властивості компонентівКарнітин – тартрат – карнітин у формі солі винної кислоти. Карнітин є найважливішим компонентом сперматозоїдів, забезпечує дозрівання та рухливість статевих клітин, стабілізує мембрани сперматозоїдів та забезпечує їх функціонування. Аргінін – стимулює сперматогенез та кровонаповнення статевих органів. Насіннєва рідина містить аргінін, тому його застосовують у комплексній терапії безпліддя у чоловіків. Таурін - життєво необхідна амінокислота. Таурін підвищує життєздатність та рухову активність сперматозоїдів, тим самим підвищуючи репродуктивні здібності чоловіка. Фруктоза – є основним джерелом енергії для еякульованих сперматозоїдів та покращує фертильні властивості еякуляту. Лимонна кислота – універсальний біостимулюючий та загальнозміцнюючий засіб. Вона є важливим продуктом обміну речовин у організмі. Лимонна кислота прискорює окиснення всіх енергетичних речовин, забезпечуючи енергією клітини організму. Кропива – посилює сперматогенез та статевий потяг. Має полівітамінну та протизапальну дію. Крім того, кропива рекомендується як чудовий сечогінний засіб, який полегшує стан при порушеннях функції передміхурової залози.РекомендуєтьсяБАД СпермаПлант застосовується для підвищення потенції, концентрації, рухливості, кількості та запліднюючої здатності сперматозоїдів, поліпшення якості показників сперми.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність та годування груддю.Спосіб застосування та дозиЧоловікам приймати по 1 саші на день. Вміст саші розчинити у 100-200 мл води. Тривалість прийому 1 місяць. Допускається регулярне застосування з 10-денною перервою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаL-аргінін, ацетил L-карнітин, желатин (капсула), вітамін С (аскорбінова кислота), екстракт астрагалу, вітамін Е (токоферолу ацетат), магнію стеарат (наповнювач), магнію оксид (наповнювач), вітамін В5 (кальцій D-пантотенат ), марганцю глюконат, цинку оксид, вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид), "Селексен" (селеномісткий компонент).ХарактеристикаСпермстронг показаний для чоловіків, які потребують поліпшення якісних показників сперми. Рекомендується чоловікам як біологічно активну добавку до їжі - джерела L-карнітину, вітамінів С, Е, В5, В6, селену, марганцю, цинку.РекомендуєтьсяДля чоловіків, які потребують поліпшення якісних показників сперми.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиЧоловікам по 1 капсулі 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому: 3-6 місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковкаФорма випуску:порошок масою 5 г, розфасований у саші-пакети. Склад: носій: мікрокристалічна целюлоза (Е460i), желатинова капсула (желатин, Е171, Е104, Е122), кислота аскорбінова, лікопін (крохмаль модифікований, крохмаль кукурудзяний, лікопін, сироп декстрози, натрію аскорбат, убихинон, рутин, альфа-токоферола ацетат (мальтодекстрин, крохмаль модифікований, D,L-альфа токоферол ацетат, діоксид кремнію), бета-каротин 20% (крохмаль модифікований, крохмаль кукурудзяний, b-каротин кристалічний, сироп дек ,L-альфа-токоферол), антистежують агенти: діоксид кремнію аморфний (Е551); магнію стеарат (Е470).Фармакотерапевтична групаСперотон призначений підвищення чоловічої фертильності (здатності до створення життєздатного потомства). Компоненти Сперотон: стимулюють сперматогенез, підвищують концентрацію сперматозоїдів у насінній рідині, збільшують рухливість сперматозоїдів. Приблизно 15% пар, які планують народження дитини, стикаються з нездатністю зачати її. Причому приблизно у половині випадків зачаття не відбувається через зниження репродуктивних можливостей чоловіка. Сперотон містить L-карнітин, вітамін Е та цинк у підвищених дозах. Ці речовини надають ефективну допомогу чоловікам при труднощі із зачаттям. L-карнітин збільшує кількість та рухливість сперматозоїдів, стимулює їх дозрівання, сприяє зменшенню кількості їх атипових (патологічних форм). Вітамін Е підвищує життєздатність сперматозоїдів, збільшує їх кількість та концентрацію, ефективний при астенозоосперсії та олігоастенозооспермії. Цинк необхідний для синтезу основного чоловічого гормону тестостерону та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), які відповідають за вироблення сперми. Сперотон – не гормональний препарат, проте його компоненти допомагають нормалізувати вироблення гормонів, необхідних для успішного здійснення репродуктивної функції чоловіка. Приймати Сперотон доцільно: при плануванні зачаття, у комплексній терапії чоловічої безплідності. Починати прийом бажано за кілька місяців до передбачуваного зачаття.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі для чоловіків – джерела: L-карнітину, додаткового джерела вітаміну Е, фолієвої кислоти та мікроелементів (цинку, селену).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність та годування груддю.Вагітність та лактаціяЧи не застосовується у жінок.Спосіб застосування та дозиЧоловікам 1 раз на день під час їжі, розчинивши вміст саше-пакету в 1 склянці (200-300 мл) води. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаДраже - 1 драже: активні речовини: цистин – 30 мг; бета-каротин – 0,9 мг; ретинолу ацетат – 1500 МО; тіаміну мононітрат - 1,2 мг; нікотинамід - 10 мг; піридоксину гідрохлорид – 1,2 мг; аскорбінова кислота – 75 мг; ціанокобаламін – 2 мкг; рибофлавін – 1,6 мг; альфа-токоферолу ацетат – 9 мг; біотин – 0,01 мг; колекальциферол – 50 МО; кальцію пантотенат – 3 мг; дріжджів екстракт - 100 мг; заліза фумарат – 20 мг; допоміжні речовини: МКЦ; кремнію діоксид колоїдний; вода очищена; акації камедь; целлацефат; заліза оксид червоний (барвник Е172); декстрози сироп; індигокармін; крохмаль кукурудзяний; віск карнаубський; олія рицинова; цукроза; тальк; титану діоксид. У флаконах скляних матових (скло типу I, DAB 10) без захисної плівки на горловині з кришкою, що нагвинчується, з полімерного матеріалу, з блискучою смугою, по 60 шт.; у коробці 1 флакон.Опис лікарської формиДраже двоопуклі округлої форми, світло-рожевого кольору. Поверхня - рівна і блискуча.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит заліза, що поповнює дефіцит вітамінів та мінеральних речовин.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​властивостями речовин, що входять до складу препарату. Цистін - одна з основних амінокислот, відіграє важливу роль у процесі росту волосся та нігтів. Ретинолу ацетат (вітамін A) підтримує цілісність епітеліальних клітин, покращує кровопостачання шкіри, відновлює її пружність та еластичність. Бета-каротин (провітамін A) має антиоксидантні властивості. Альфа-токоферолу ацетат (вітамін E) бере участь у процесах тканинного дихання, має антиоксидантну дію. Аскорбінова кислота (вітамін С) зменшує проникність судинних стінок. Тіаміну мононітрат (вітамін B1) відіграє провідну роль у вуглеводному обміні, необхідний для нормального функціонування нервової системи. Рибофлавін – найважливіший каталізатор процесів клітинного дихання. Кальція пантотенат (вітамін B5) посилює водний обмін клітин шкіри. Піридоксину гідрохлорид (вітамін B6) бере участь у білковому обміні. Ціанокобаламін (вітамін B12) необхідний нормального кровотворення. Нікотинамід (вітамін PP) бере участь у процесах тканинного дихання, жирового та вуглеводного обміну. Заліза фумарат бере участь у еритропоезі. Біотин (вітамін H) необхідний зростання волосся і нігтів. Дріжджовий екстракт (природне джерело вітамінів групи B, мінералів та амінокислот) підтримує нормальний стан шкіри, волосся, нігтів та епітелію слизових оболонок.Показання до застосуванняПрофілактика гіпо- та авітамінозів, дефіциту заліза.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, передозування вітамінів A та D.Вагітність та лактаціяПри застосуванні рекомендованих доз ризик не доведений. Оскільки вітамін A (ретинолу ацетат) у високих дозах може спричинити тератогенний ефект, під час вагітності не слід комбінувати прийом препарату з препаратами, що містять вітамін A.Побічна діяМожливі алергічні реакції до будь-якого компонента препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри необхідності прийому разом з іншими препаратами необхідно проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим – по 1 драже 2 рази на добу (вранці та ввечері).Запобіжні заходи та особливі вказівкиДози препарату встановлені з урахуванням добової потреби організму у вітамінах, але препарат містить залізо, яке у великих дозах може мати шкідливий вплив. Не можна перевищувати рекомендовану добову дозу. При випадковому застосуванні високих доз слід негайно звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаДраже - 1 драже: активні речовини: цистин – 30 мг; бета-каротин – 0,9 мг; ретинолу ацетат – 1500 МО; тіаміну мононітрат - 1,2 мг; нікотинамід - 10 мг; піридоксину гідрохлорид – 1,2 мг; аскорбінова кислота – 75 мг; ціанокобаламін – 2 мкг; рибофлавін – 1,6 мг; альфа-токоферолу ацетат – 9 мг; біотин – 0,01 мг; колекальциферол – 50 МО; кальцію пантотенат – 3 мг; дріжджів екстракт - 100 мг; заліза фумарат – 20 мг; допоміжні речовини: МКЦ; кремнію діоксид колоїдний; вода очищена; акації камедь; целлацефат; заліза оксид червоний (барвник Е172); декстрози сироп; індигокармін; крохмаль кукурудзяний; віск карнаубський; олія рицинова; цукроза; тальк; титану діоксид. У флаконах скляних матових (скло типу I, DAB 10) без захисної плівки на горловині з кришкою, що нагвинчується, з полімерного матеріалу, з блискучою смугою, по 60 шт.; у коробці 1 флакон.Опис лікарської формиДраже двоопуклі округлої форми, світло-рожевого кольору. Поверхня - рівна і блискуча.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит заліза, що поповнює дефіцит вітамінів та мінеральних речовин.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​властивостями речовин, що входять до складу препарату. Цистін - одна з основних амінокислот, відіграє важливу роль у процесі росту волосся та нігтів. Ретинолу ацетат (вітамін A) підтримує цілісність епітеліальних клітин, покращує кровопостачання шкіри, відновлює її пружність та еластичність. Бета-каротин (провітамін A) має антиоксидантні властивості. Альфа-токоферолу ацетат (вітамін E) бере участь у процесах тканинного дихання, має антиоксидантну дію. Аскорбінова кислота (вітамін С) зменшує проникність судинних стінок. Тіаміну мононітрат (вітамін B1) відіграє провідну роль у вуглеводному обміні, необхідний для нормального функціонування нервової системи. Рибофлавін – найважливіший каталізатор процесів клітинного дихання. Кальція пантотенат (вітамін B5) посилює водний обмін клітин шкіри. Піридоксину гідрохлорид (вітамін B6) бере участь у білковому обміні. Ціанокобаламін (вітамін B12) необхідний нормального кровотворення. Нікотинамід (вітамін PP) бере участь у процесах тканинного дихання, жирового та вуглеводного обміну. Заліза фумарат бере участь у еритропоезі. Біотин (вітамін H) необхідний зростання волосся і нігтів. Дріжджовий екстракт (природне джерело вітамінів групи B, мінералів та амінокислот) підтримує нормальний стан шкіри, волосся, нігтів та епітелію слизових оболонок.Показання до застосуванняПрофілактика гіпо- та авітамінозів, дефіциту заліза.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, передозування вітамінів A та D.Вагітність та лактаціяПри застосуванні рекомендованих доз ризик не доведений. Оскільки вітамін A (ретинолу ацетат) у високих дозах може спричинити тератогенний ефект, під час вагітності не слід комбінувати прийом препарату з препаратами, що містять вітамін A.Побічна діяМожливі алергічні реакції до будь-якого компонента препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри необхідності прийому разом з іншими препаратами необхідно проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим – по 1 драже 2 рази на добу (вранці та ввечері).Запобіжні заходи та особливі вказівкиДози препарату встановлені з урахуванням добової потреби організму у вітамінах, але препарат містить залізо, яке у великих дозах може мати шкідливий вплив. Не можна перевищувати рекомендовану добову дозу. При випадковому застосуванні високих доз слід негайно звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаВода очищена. олія кокосова. цетеарієвий спирт. олія рицинова. гліцерин. Полісорбат Т-80. ефірна олія ялиці сибірської. ПЕГ 400. діазолідиніл сечовина. метилпарабен. пропілпарабен. пропіленгліколь. ментол кристалічний. ланолін безводний. екстракт ялиці сибірської. карбопол 21. екстракт ялівцю. екстракт гвоздики. масло обліпихи. натрію гідроксид. спирт мурашиний. феноксіетанол. етілізотіазолінон. Крем, 44мол.ХарактеристикаКрем-бальзам для оперативної допомоги за різних пошкоджень шкіри.Фармакотерапевтична групаСпецмазь крем-бальзам універсальний з ялицею сибірською та мурашиним спиртом - заспокоює біль, знімає запалення, має антисептичну, знезаражуючу, бактерицидну дію, сприяє загоєнню тканин при різних пошкодженнях шкіри.Властивості компонентівМурашиний спирт володіє чудовим болезаспокійливим, протизапальним, проникаючим і тонізуючим властивостями. Ялиця сибірська має високу біологічну активність, бактерицидні, дезінфікуючі та загоюючі властивості, застосовується при лікуванні псоріазу, екземи, опіків та інших захворювань і недуг. Чайне дерево має яскраво виражену антисептичну, ранозагоювальну дію. Евкаліпт – сильний антисептик. Муміє (з грецького "зберігаюче тіло") застосовується при різних захворюваннях і пошкодженнях шкіри. Алое віра має антисептичну і охолодну властивість, використовується для лікування шкірних захворювань, застосовується як знеболюючий засіб, знімає печіння шкіри, охолоджує, лікує деякі типи фурункулів. Обліпиха має болезаспокійливий ефект, загоювальні, протизапальні властивості. Календула має антисептичну, протигрибкову, протизапальну дію, загоює рани. Подорожник застосовують для лікування ранок і садин, прикладають до місць бджолиних укусів. Шавлія має антисептичну, охолодну дію.ІнструкціяПри болях у ногах – нанести тонким шаром на проблемне місце та плавно втирати вгору у напрямку вен; При тяжкості та відчутті набряклості в ногах, для швидкого відновлення – нанести тонким шаром на ноги та зробити легкий масаж;РекомендуєтьсяПри порізах та подряпинах; При подразненні шкіри на руках від тривалого контакту з водою та пральним порошком; Знімає роздратування при шкірних захворюваннях та сухості шкіри; При невеликих опіках;Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 мл: вода очищена, ліподерм 4, продукт «Союз» (кокосова, соєва, пальмова олії), олія рицинова, спирт мурашиний, ало вера гель, муміє очищена, ефірна олія чайного дерева, екстракти: обліпихи, подорожника, шавлії, ялиці сибірської, евкаліпта, календули; тилоза (Methyl Cellulose), кемабен 2Е. Туба 44мл.ХарактеристикаСпецмазь крем-бальзам універсальний з ялицею сибірською та мурашиним спиртом - заспокоює біль, знімає запалення, надає антисептичну, знезаражуючу, бактерицидну дію, сприяє загоєнню тканин при різних пошкодженнях шкіри, спецмазь крем-бальзам. , скорочує реабілітаційний період у разі травм. Спецмазь крем-бальзам високоефективний при «ноючих» болях у суглобах, при «прострілах» у спині та ін. Заспокоює біль; знімає запалення; має антисептичну, знезаражуючу, бактерицидну дію; сприяє загоєнню тканин при різних пошкодженнях шкіри: порізи, садна, ранки, подряпини, потертості, тріщини, опіки; стимулює активне відновлення пошкоджених волокон та сприяє зняттю болю та ліквідації набряків, вкорочує реабілітаційний період при травмах: вивихи, розтягування, забиті місця; гематоми; допомагає: при «ниючих» болях у суглобах, при «прострілах» у спині, при болях у ногах; пом'якшує пересушену, обвітрену і потріскану шкіру.ІнструкціяПри гострих нападах болю: обробити хворе місце кремом – бальзамом та залишити до повного вбирання.  При травмах (вивихах, забитих місцях, розтягненнях зв'язок і м'язів): нанести крем-бальзам на проблемне місце, акуратно, плавними рухами розподілити по поверхні шкіри і залишити до повного вбирання.  При різких болях у шиї, верхній частині спини та "прострілах" у попереку: нанести на шкіру і плавно втирати масажними рухами.  Для якнайшвидшого загоєння ранок, порізів, тріщин, глибоких подряпин, садна і потертостей: промити водою, потім, акуратно обробити проблемне місце, залишити до повного вбирання.  При легких термічних опіках або обмороженнях: нанести на уражене місце рівномірно тонким шаром і залишити до повного вбирання.  Для зняття "сверблячки" від укусів комах і при подразненнях, отриманих від колючих рослин: нанести тонким шаром на запалене місце і залишити до повного вбирання.  При болях у ногах: нанести тонким шаром на проблемне місце та плавно втирати вгору у напрямку вен.  При тяжкості та відчутті набряклості в ногах: для швидкого відновлення – нанести тонким шаром на ноги та зробити легкий масаж.  При синцях і гематомах, для якнайшвидшого зняття набряків: нанести на шкіру і плавно розтирати легкими рухами.  При шкірних захворюваннях: змащувати уражені місця 2-3 десь у день.  При подразненнях на шкірі, при екземі, для зняття запалення та пом'якшення шкіри: змащувати уражені місця 2-3 рази на день.  При вуграх та фурункулах: намазати на уражену ділянку тонким шаром і залишити до повного вбирання, курс 3-4 дні, 4 рази на добу.  При головному болі: нанести невелику кількість на лоб і віскі і розтирати круговими рухами, що масажують.  При застуді та болі в грудях: нанести на груди та втирати масажними рухами.  При нежиті: нанести невелику кількість на шию в області горла, зробити легкий масаж, що розігріває, плавно розтираючи, долонею вгору-вниз.  При застуді, болях у грудях та утрудненні дихання: нанести невелику кількість крем-бальзаму на груди або на спину (в області лопаток) і зробити інтенсивний масаж, що розігріває.  Для захисту шкіри перед тривалим перебуванням на морозі, сонці або сильному вітрі: нанести на відкриті ділянки шкіри тонким шаром.  Для пересушеної, обвітреної шкіри шкіри рук і ніг, а також при подразненнях на руках від тривалого контакту з водою: нанести на шкіру, акуратно і ретельно розтерти.  Після тривалого перебування на сонці, для пом'якшення та зняття почервоніння: нанести на уражену ділянку тонким шаром і залишити до повного вбирання.  Антисептичні властивості мурашиної кислоти, що входить до крем-бальзаму, сприяють його застосуванню для зняття подразнення після гоління.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Spigelia anthelmia (Спігелія антельмія) D3 30 мг, Atropa bella-donna (Атропа белла-донна) D3 30 мг, Bryonia (Бріонія) D3 30 мг, Gelsemium sempervirens (Гельземіум 3 , Melilotus officinalis (Мелілотус оффіциналіс) D3 30 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою, від білого до жовтувато-білого кольору, іноді з жовтуватими, коричневими або сіруватими вкрапленнями, без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується при головному болі різного генезу (мігрень, біль голови при психоемоційному напрузі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 3-х років.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиРозсмоктувати під язиком по 1 таблетці 3 рази на день за півгодини до їди або через 1 годину після їди. При загостренні приймають по 1 таблетці кожні 15 хвилин протягом не більше двох годин. Курс лікування визначається лікарем. Застосування препарату у дітей від 3-х років можливе за призначенням та під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід повідомити про це лікаря. До складу препарату входить лактоза, у зв'язку з чим його не рекомендується приймати пацієнтам з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози або при вродженій лактозній недостатності. Вказівка ​​для хворих, які страждають на цукровий діабет: 1 таблетка містить 0,025 ХЕ.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активної речовини: тпотропія броміду моногідрат 0.0225 мг; еквівалент тіотропію 0.0180 мг; допоміжні речовини: лактоза моногідрат. 200 М 5.2025 мг; лактоза моногідрат мікронізований 0.2750 мг; склад капсули (мг/капсула): макрогол 2.4000 мг. індігокармін (Е132) 0.0120 мг. гітану діоксид (Е171) 1,0240 мг. заліза оксид жовтий (Е172) 0,0120 мг. желатин 44.5160 мг По 10. 30 або 60 капсул в упаковці, в комплекті з інгалятором ХандіХалер або без інгалятора.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули світло-зелено-блакитного кольору, непрозорі. Вміст капсул – білий порошок.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаТіотропій-четвертинна амонієва сполука помірно розчинна у воді. Всмоктування: При інгаляційному способі введення абсолютна біодоступність тіотропію становить 19,5%, що свідчить про те, що фракція препарату, що досягає легенів, високо біодоступна. Тіотропій в розчині при внутрішньому прийомі має абсолютну біодоступність рівну 2-3%. Їда не впливає на всмоктування тіотропію. Максимальна концентрація тіотропію у плазмі (Сmax) після інгаляції досягається через 5-7 хвилин. На стадії динамічної рівноваги пікова концентрація тіотропію у плазмі крові у пацієнтів з ХОЗЛ становить 12,9 пг/мл і швидко знижується. Це свідчить про мультикомпартментний тип розподілу препарату. На стадії динамічної рівноваги базальна концентрація тіотропію в плазмі становить 1,71 пг/мл Розподіл. 72% від прийнятої дози препарату зв'язується з білками плазми та обсяг розподілу дорівнює 32 л/кг. Дослідження показали, що тіотропія не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Біотрансформація: Ступінь біотрансформації незначний. Це підтверджується тим, що після внутрішньовенного введення препарату здоровим молодим добровольцям у сечі виявляється 74% незмінної субстанції. Тіотропій розщеплюється неферметним способом до алкоголю N-метилскопіну та дитієнілгліколевої кислоти, які не зв'язуються з мускариновими рецепторами. При дослідженнях показано, що препарат ( Виведення: Період напіввиведення тіотропію після інгаляції варіює від 27 до 45 годин. Загальний кліренс при внутрішньовенному введенні здоровим молодим добровольцям становить 880 мл/хв. Тіотропія після внутрішньовенного введення в основному виводиться нирками в незмінному вигляді (74%). Після інгаляції сухого порошку на стадії динамічної рівноваги ниркова екскреція становить 7% на добу від дози, невсмокталася частина, що залишилася, виводиться через кишечник. Нирковий кліренс тіотропія перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про канальцеву секрецію препарату. Після тривалого прийому препарату одноразово на добу пацієнтами з ХОЗЛ, фармакокінетична рівновага досягається на 7 день, при цьому не спостерігається акумуляція надалі. Тіотропій має лінійну фармакокінетику у терапевтичних межах незалежно від лікарської форми препарату. Літні хворі: У хворих похилого віку спостерігається зниження ниркового кліренсу тіотропія (365 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ молодше 65 років, до 271 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ старше 65 років). Ці зміни не призводили до відповідного збільшення значень площі під кривою "концентрація/час" (AUCo-б) або Сmax. Пацієнти з порушеною функцією нирок: У пацієнтів з ХОЗЛ та легкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) інгаляційне застосування тіотропію один раз на добу на стадії динамічної рівноваги призводило до підвищення значення AUCo-б на 1,8-30 %. . Значення Схах зберігалося таким самим, як у пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв). У пацієнтів з ХОЗЛ та середніми або тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну) Пацієнти з порушеною функцією печінки: Передбачається, що печінкова недостатність не буде значного впливу на фармакокінетику тіотропія, тому що тіотропій в основному виводиться нирками, і за допомогою неферментативного розщеплення ефірних зв'язків, з утворенням метаболітів, які не зв'язуються з муска.ФармакодинамікаТіотропія бромід – антимускариновий препарат тривалої дії м-холіноблокатор, у клінічній практиці часто званий антихолінергічним засобом. Він має однакову спорідненість до різних підтипів мускаринових рецепторів від Mi до М5. Результатом інгібування М3-рецепторів у дихальних шляхах є розслаблення гладкої мускулатури. Бронходілятивний ефект залежить від дози і зберігається не менше 24 годин. Значна тривалість дії пов'язана, ймовірно, з дуже повільною дисоціацією від М3-рецепторів порівняно з іпратропією бромідом. При інгаляційному способі введення тіотропію бромід як N-четвертичне антихолінергічний засіб має місцевий вибірковий ефект, при цьому в терапевтичних дозах не викликає системних м-холіноблокуючих побічних ефектів. Дисоціація від Мг-рецепторів відбувається швидше,ніж М3. Висока спорідненість до рецепторів та повільна дисоціація обумовлюють виражений та тривалий бронходилятивний ефект у пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень. Бронходилятація після інгаляції тіотропію броміду є наслідком місцевого, а не системного ефекту. Було показано, що СПИРИВА значно збільшує функцію легень (обсяг форсованого видиху в 1 секунду ОФВ1, форсовану життєву ємність легень ФЖЕЛ) через 30 хвилин після одноразової дози протягом 24 годин. Фармакодинамічна рівновага досягалася протягом першого тижня, а виражений бронходілятивний ефект спостерігався на 3 день. СПИРИВА®' значно збільшує ранкову та вечірню пікову потокову швидкість видиху, що вимірюється хворими. Бронходілятивний ефект СПИРИВИ 8, що оцінюється протягом року, не виявив проявів толерантності. СПИРІВА® значно зменшує задишку протягом усього періоду лікування. У двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях було доведено, що СПИРІВА значно покращувала загострень (0,09 проти 0,13; відношення ризиків 0,73; 95% ДІ від 0,66 до 0,82; РІнструкціяПрилад ХандіХалер був спеціально розроблений для Спиріви. Він повинен використовуватися прийому інших медикаментів. Ви можете використовувати Ваш ХандіХалер* протягом одного року. Прилад ХандіХалер включає в себе: пилезахисний ковпачок; мундштук; заснування; проколюючу кнопку; центральну камеру. Використання приладу ХандіХалер* Відкрити пилозахисний ковпачок, піднявши його вгору. Потім відкрити мундштук. Дістати капсулу Спіриви з блістера (безпосередньо перед використанням) і покласти в центральну камеру, як показано на малюнку. Не має значення, якою стороною капсула міститься в камеру. Щільно закрити мундштук до моменту клацання, пилозахисний ковпачок залишити відкритим. Тримаючи ХандіХалер* мундштуком вгору, натиснути кнопку, що проколює, один раз до кінця і потім відпустити. Таким чином, утворюється отвір, через який препарат вивільняється із капсули під час вдиху. Повністю видихніть. Увага: ніколи не видихайте у мундштук. Візьміть ХандіХалер* у рот і щільно стисніть губи навколо мундштука. Тримаючи голову прямо, вдихайте повільно і глибоко, але водночас із достатньою силою, щоб почути вібрацію капсули. Робіть вдих до повного наповнення легень; потім затримайте дихання до відчуття дискомфорту, одночасно виймаючи ХандіХалер з рота. Продовжуйте дихати спокійно. Повторіть процедуру, що призведе до спустошення капсули. Знову відкрийте мундштук. Дістаньте та викиньте використану капсулу. Закрийте мундштук та пилозахисний ковпачок. Чистку ХандіХалера* проводіть раз на місяць. Відкрийте мундштук та пилозахисний ковпачок. Потім відкрийте основу приладу, піднявши кнопку, що проколює. Ретельно промийте інгалятор теплою водою до повного видалення порошку. ХандиХалер* обітріть паперовим рушником і з відкритим мундштуком, основою та пилезахисним ковпачком залиште сохнути на повітрі протягом 24 годин. Після чищення приладу згідно з інструкцією він буде готовий до наступного використання. У разі потреби зовнішня поверхня мундштука може бути очищена за допомогою вологої, але не мокрої тканини. Ні в приладі, ні в блістері капсули не повинні зазнавати впливу високих температур, тобто. дії сонячних променів та ін.Показання до застосуванняСпирива показана як підтримуюча терапія у пацієнтів з ХОЗЛ, включаючи хронічний бронхіт і емфізему (підтримуюча терапія при задишці, що зберігається, і для попередження загострень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до атропіну або його похідних (наприклад, іпратропію або окситропію) або до компонентів даного препарату (зокрема, до лактози моногідрату, що містить молочний білок, внаслідок дефіциту лактази, непереносимості лактози, глюкозо-галактозної мальабсорбції). І триместр вагітності; діти віком до 18 років.Вагітність та лактаціяДані про використання тіотропію при вагітності у людини обмежені. У дослідженнях на тваринах не отримано вказівок на прямі чи опосередковані несприятливі впливи на вагітність, розвиток ембріона/плоду, процес пологів або постнатальний розвиток. Як запобіжний засіб краще утриматися від застосування препарату СПИРИВА під час вагітності. Клінічних даних про застосування тіотропію у жінок, які годують груддю, немає. У доклінічних дослідженнях були отримані дані про те, що невелика кількість тіотропію екскретується в грудне молоко. СПИРИВА не повинна застосовуватися у вагітних або жінок, які годують груддю, якщо тільки очікувана користь не перевищує можливий ризик для плода або дитини.Побічна діяПобічні реакції препарату були виявлені на підставі даних, отриманих під час проведення клінічних досліджень та окремих повідомлень протягом постреєстраційного використання препарату. Порушення з боку обміну речовин та живлення: дегідратація*. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто (>1% і <10%) – сухість у роті, зазвичай легкого ступеня вираженості; нечасто (>0,1% та < 1%) - стоматити; запор, гастроезофагеальний рефлюкс; рідко (>0,01% та Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто (>0.1% і <1%) – дисфонія, кашель, фарингіти; рідко (>0,01% та Порушення з боку серцево-судинної системи: нечасто (>0,1% і <1%) – миготлива аритмія; рідко (>0,01% та Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто (>0,1% і < 1%) - утруднене сечовипускання та затримка сечовипускання (у чоловіків із сприятливими факторами); дизурія; рідко (>0,01% та Алергічні реакції: нечасто (>0,1% та < 1%) - висипання; рідко (>0,01% та Порушення з боку шкірних покровів: шкірні інфекції та виразки на шкірі, сухість шкіри*. Кістково-м'язова система та пов'язані з нею захворювання сполучної тканини припухання суглобів*. Порушення з боку нервової системи: нечасто (>0,1% та <1%) - запаморочення; рідко (>0,01% та Порушення з боку органу зору: нечасто (>0,1% і <1%) – нечіткий зір; рідко (>0,01% та * в об'єднаній основі клінічних досліджень дані побічні реакції були виявлено; відзначені лише поодинокі повідомлення про дані побічних реакцій при широкому застосуванні препарату, проте зв'язок з м-холіноблокуючою дією СПИРИВИ не доведений; Частоту цих рідкісних явищ важко оцінити.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе застосування тіотропію в комбінації з іншими препаратами, які зазвичай використовуються для лікування ХОЗЛ: симпатоміметиками, метилксантинами, пероральними та інгаляційними глюкокортикостероїдами. Спільне застосування з довготривалими бета-агоністами, інгаляційними глюкокортикостероїдами та їх комбінаціями не впливає на дію тіотропію. Обмежена інформація про спільне застосування з антихолінергічними препаратами отримана з 2-х клінічних досліджень: разове призначення однієї дози іпратропію броміду на фоні постійного прийому СПИРИВИ у пацієнтів з ХОЗЛ (64 пацієнти) та у здорових добровольців (20 осіб) не призводило до зменшення побічних реакцій, зміни життєвих параметрів та електрокардіограми. Однак постійне спільне застосування антихолінергічних препаратів та СПИРИВИ не вивчалося, а отже, не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПри використанні Спіриви у вигляді інгаляцій за допомогою приладу ХандіХалер У рекомендується застосовувати одну капсулу на добу одночасно. Препарат не слід ковтати. Літні хворі повинні приймати Спіріву у дозах, що рекомендуються. Пацієнти з порушеною функцією нирок можуть використовувати Спіріву у рекомендованих дозах. Однак необхідно ретельне спостереження за хворими з помірною або тяжкою нирковою недостатністю, які отримують Спіріву в комбінації з іншими препаратами, що ескретуються переважно нирками. Пацієнти з печінковою недостатністю можуть приймати Спіріву у рекомендованих дозах.ПередозуванняПоява якихось серйозних антихолінергічних симптомів є малоймовірною. Можливі незначні прояви системної антихолінергічної дії, такі як сухість у роті, порушення акомодації, збільшення частоти серцевих скорочень. Лікування симптоматичне. Проте системні антихолінергічні побічні ефекти не виявлялися після одноразової інгаляційної дози до 282 мкг тіотропію при прийомі здоровими добровольцями. Білатеральний кон'юнктивіт у поєднанні із сухістю у роті спостерігалися у здорових добровольців після повторного прийому одноразової добової дози 141 мкг. які зникатимуть при продовженні лікування. При дослідженні, в якому вивчався ефект багаторазових доз тіотропію у пацієнтів з ХОЗЛ, які отримували максимально 36 мкг препарату більше 4 тижнів, сухість у роті була єдиним побічним ефектом. Гостра інтоксикація, пов'язана з випадковим прийомом капсул всередину, малоймовірна у зв'язку з низькою біодоступністю препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСпирива, як бронходилятатор, що застосовується раз на добу для підтримуючого лікування, не повинна використовуватися як початкова терапія при гострих нападах бронхоспазму, тобто. у невідкладних випадках. Після інгаляції порошку Спіріви можуть розвиватися негайні реакції підвищеної чутливості. Як і інші антихолінергічні препарати, Спиріву слід призначати з обережністю хворим з вузькокутною глаукомою, гіперплазією простати або обструкцією шийки сечового міхура. Інгаляція може призвести до бронхоспазму. Хворих з помірною або вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Пацієнти повинні бути ознайомлені з правилами використання капсул Спиріви за допомогою інгалятора. Не слід допускати влучення порошку в очі. Біль у оці або дискомфорт, нечіткий зір, зорові ореоли у поєднанні з почервонінням очей, кон'юнктивальним застоєм та набряком рогівки можуть свідчити про гострий напад вузькокутної глаукоми. У разі розвитку будь-якої комбінації цих симптомів слід негайно звернутися до фахівця. Застосування препаратів, що викликають міоз, не є ефективним способом лікування. Спириву не слід застосовувати частіше, ніж щодня. Капсули Спириви повинні застосовуватись лише з приладом ХандіХалер®.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 інгаляційна доза: тіотропія броміду моногідрат – 3.1235 мкг, що відповідає вмісту тіотропію – 2.5 мкг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 1.105 мкг, динатрію едетат – 1.105 мкг, хлористоводнева кислота 1М – до pH 2.8-3.0, вода – до 11.05 мг. 60 інгаляційних доз (30 терапевтичних доз) – картриджі місткістю 4.5 мл (1), поміщені в алюмінієвий циліндр, у комплекті з інгалятором Респімат – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для інгаляцій прозорий безбарвний або майже безбарвний.Фармакотерапевтична групаБронхолітичний препарат – блокатор м-холінорецепторів.ФармакокінетикаТіотропія бромід – четвертинне похідне амонію, помірно розчинне у воді. Тіотропія бромід випускається як розчин для інгаляцій, який застосовується за допомогою інгалятора Респімат. Приблизно 40% від величини інгаляційної дози осаджується у легенях, решта надходить у ШКТ. Деякі фармакокінетичні дані, наведені нижче, були отримані при використанні доз, що перевищують рекомендовані для лікування. Всмоктування Після інгаляції розчину молодими здоровими добровольцями встановлено, що системний кровотік надходить близько 33% від величини інгаляційної дози. Прийом їжі не впливає на всмоктування тіотропію броміду, у зв'язку з тим, що він погано всмоктується із ШКТ. Абсолютна біодоступність прийому внутрішньо становить 2-3%. Cmax у плазмі спостерігається через 5-7 хв після інгаляції. Розподіл Зв'язування препарату із білками плазми становить 72%; Vd – 32 л/кг. У рівноважному стані Cmax тіотропія у плазмі у пацієнтів з ХОЗЛ становить 10.5 пг/мл та швидко знижується. Це свідчить про мультикомпартментний тип розподілу препарату. У рівноважному стані базальна концентрація тіотропію у плазмі становить 1.6 пг/мл. У рівноважному стані Cmax тіотропія у плазмі крові у пацієнтів з бронхіальною астмою становила 5.15 пг/мл та досягалася через 5 хв. Дослідження показали, що тіотропія бромід не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм Ступінь біотрансформації незначний. Це підтверджується тим, що після внутрішньовенного введення препарату молодим здоровим добровольцям у сечі виявляється 74% субстанції тіотропію броміду у незміненому вигляді. Тіотропія бромід є ефіром, який розщеплюється на етанол-N-метилскопін, та дитієнілгліколієву кислоту; ці сполуки не зв'язуються із мускариновими рецепторами. У дослідженнях in vitro показано, що деяка частина препарату ( Виведення Термінальний T1/2 тіотропію броміду після інгаляції становить від 27 до 45 годин у пацієнтів з ХОЗЛ. У пацієнтів із бронхіальною астмою ефективний Т1/2 після інгаляції становить 34 год. Загальний кліренс після внутрішньовенного введення препарату молодим здоровим добровольцям становив 880 мл/хв. Тіотропія бромід після внутрішньовенного введення в основному виводиться нирками у незміненому вигляді (74%). Після інгаляції розчину у пацієнтів з ХОЗЛ ниркова екскреція становить 18.6% (0.93 мкг), неабсорбована частина, що залишилася, виводиться через кишечник. У рівноважному стані у пацієнтів із бронхіальною астмою 11.9% (0.595 мкг) дози виводиться у незміненому вигляді із сечею через 24 години після прийому препарату. Нирковий кліренс тіотропію броміду перевищує КК, що свідчить про його канальцеву секрецію. Після тривалого інгаляційного прийому препарату 1 раз на добу пацієнтами з ХОЗЛ рівноважний стан досягається на 7 день; при цьому надалі не спостерігається кумуляції. Тіотропія бромід має лінійну фармакокінетику в терапевтичних межах після внутрішньовенного застосування, інгаляції сухого порошку та інгаляції розчину. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів похилого віку відзначається зниження ниркового кліренсу тіотропію броміду (347 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ у віці до 65 років та 275 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою старше 65 років). Встановлено, що у пацієнтів із бронхіальною астмою вплив тіотропію броміду не залежить від віку пацієнтів. Після інгаляційного застосування тіотропію 1 раз на добу у рівноважному стані у пацієнтів з ХОЗЛ та легкими порушеннями функції нирок (КК 50-80 мл/хв) відзначалося невелике збільшення AUC0-6,ss на 1.8-30% та Cmax, ss порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (КК>80 мл/хв). У пацієнтів з ХОЗЛ та помірними або значними порушеннями функції нирок (КК) У пацієнтів з бронхіальною астмою та невеликими порушеннями функції нирок (КК 50-80 мл/хв) інгаляційне застосування тіотропію броміду не призводило до значного збільшення впливу порівняно з пацієнтами із нормальною функцією нирок. Передбачається, що печінкова недостатність не значно впливає на фармакокінетику тіотропія броміду, т.к. тіотропія бромід переважно виводиться нирками і за допомогою неферментативного розщеплення ефірного зв'язку з утворенням похідних, які не мають фармакологічної активності.ФармакодинамікаБронхолітичний препарат. Тіотропія бромід – м-холіноблокатор тривалої дії. Препарат має однакову спорідненість до M1-М5 підтипів мускаринових рецепторів. Результатом інгібування М3-холінорецепторів у дихальних шляхах є розслаблення гладкої мускулатури. Бронходилатируючий ефект залежить від дози і зберігається не менше 24 годин. Значна тривалість дії пов'язана, ймовірно, з дуже повільною дисоціацією препарату від М3-холінорецепторів; період напівдисоціації значно більш тривалий, ніж у іпратропію броміду. При інгаляційному способі введення тіотропію бромід, як N-четвертичне похідне амонію, має місцевий вибірковий ефект (на бронхи), при цьому в терапевтичних дозах не викликає системних м-холіноблокуючих побічних ефектів. Дисоціація від М2-холінорецепторів відбувається швидше, ніж від М3-холінорецепторів, що свідчить про переважання селективності щодо М3 підтипу рецепторів над М2-холінорецепторами. Висока спорідненість до рецепторів та повільна дисоціація препарату із зв'язку з рецепторами обумовлюють виражений та тривалий бронходилатируючий ефект у пацієнтів з ХОЗЛ. Бронходилатація, що розвивається після інгаляції, тіотропія броміду, обумовлена ​​в першу чергу місцевою (на дихальні шляхи), а не системною дією. У клінічних дослідженнях було показано, що застосування препарату Спіріва Респімат 1 раз на добу призводить до значного покращення (порівняно з плацебо) функції легень (ОФВ1 та ФЖЕЛ) протягом 30 хв після використання першої дози. Поліпшення функції легень зберігається протягом 24 годин при рівноважній концентрації. Фармакодинамічна рівновага досягалася протягом одного тижня. Спирива Респімат значно покращував ранкову та вечірню пікову об'ємну швидкість видиху (ПОСВ), виміряну хворими. Застосування препарату Спірива Респімат призводило до зменшення (порівняно з плацебо) використання бронходилататора як засіб швидкої допомоги. Бронходилатируючий ефект препарату зберігається протягом 48 тижнів застосування препарату; ознак звикання немає. Аналіз комбінованих даних двох рандомізованих, плацебо-контрольованих, перехресних клінічних досліджень показав, що бронходилатируючий ефект препарату Спіріва Респімат (5 мкг) після 4-тижневого періоду лікування був у кількісному відношенні вищий, ніж ефект препарату Спіріва (18 мкг). У довгострокових (12-місячних) дослідженнях було встановлено, що Спіріва Респімат значно зменшує задишку; покращує якість життя; знижує психосоціальний вплив ХОЗЛ та збільшує активність. Препарат Спирива Респімат достовірно покращував загальний стан здоров'я (загальний бал) порівняно з плацебо до кінця двох 12-місячних досліджень, ця відмінність зберігалася протягом усього періоду лікування; препарат Спирива Респімат значно зменшував кількість загострень ХОЗЛ, і збільшував період до моменту першого загострення порівняно з плацебо. Доведено, що Спірива Респімат зменшує ризик загострення ХОЗЛ та значно знижує кількість випадків госпіталізації. При ретроспективному аналізі окремих клінічних досліджень було помічено статистично недостовірне збільшення порівняно з плацебо кількості випадків смерті у пацієнтів з порушеннями ритму серця. Однак ці дані статистично не підтверджені і можуть бути пов'язані із захворюванням серця. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму та продовжують відчувати симптоми захворювання, незважаючи на підтримуючу терапію інгаляційним глюкокортикостероїдами, в т.ч. у комбінації з тривало діючим агоністом бета2-адренорецепторів, було встановлено, що додавання препарату Спірива Респімат до підтримуючої терапії призводило до достовірного поліпшення функції легень порівняно з плацебо, значно зменшувало кількість серйозних загострень та періодів погіршення симптомів бронхіальної астми, збільшувало період до , призводило до достовірного поліпшення якості життя та збільшення кількості пацієнтів з позитивною відповіддю на підтримуючу терапію. Бронходилатируючий ефект препарату зберігався протягом 1 року застосування, ознак звикання не спостерігалося.ІнструкціяПеред початком застосування препарату слід вивчити правила застосування інгалятора Спіріва Респімат. Інгалятор призначений для використання 1 раз на добу. Щоразу при його застосуванні слід робити 2 інгаляції. Догляд за інгалятором Спирива Респімат Мундштук і металеву частину мундштука необхідно чистити вологою ганчірочкою або тканиною щонайменше 1 раз на тиждень. Будь-яка незначна зміна кольору мундштука не впливає на інгалятор. Визначення моменту, коли потрібно почати користуватися новим інгалятором Інгалятор Спиріва Респімат містить 60 інгаляційних доз (тобто 30 терапевтичних доз) за умови застосування відповідно до режиму дозування (2 інгаляційні дози 1 раз на добу). Індикатор доз показує скільки приблизно доз ще залишилося. Коли індикатор покаже на червону область шкали, це означає, що ліки залишилися приблизно на 7 днів (14 інгаляційних доз). Коли індикатор доз інгалятора досягне кінця червоної області шкали, це означає, що інгалятор Спіріва Респімат порожній. Відбудеться автоматичне блокування інгалятора. З цього часу поворот прозорої гільзи буде неможливий. Через 3 місяці після першого використання інгалятор Спиріва Респімат слід викинути, навіть якщо він повністю не використаний. Підготовка до першого використання Зняти прозору гільзу Тримати ковпачок закритим. Натиснути стопорну кнопку і потягнути при цьому іншою рукою за прозору гільзу. Вставити картридж Вставте картридж вузьким кінцем в інгалятор. Поставити інгалятор дном картриджа на тверду поверхню і сильно натиснути на нього, поки картридж не стане на місце з клацанням. Встановити прозору гільзу Встановіть прозору гільзу на місце до клацання. Повернути гільзу Тримати ковпачок закритим. Повернути прозору гільзу в напрямку, вказаному стрілками на етикетці, поки не пролунає клацання (півоборота). Відкрити ковпачок. Відкрити ковпачок до упору. Натиснути на кнопку Направити інгалятор донизу. Натисніть на кнопку подачі дози. Закрити ковпачок. Повторити кроки 4-6 до появи хмари аерозолю. Потім повторити кроки 4-6 ще 3 рази. Щоденне застосування Повернути Тримати ковпачок закритим. Повернути прозору гільзу у напрямку, вказаному стрілками на етикетці, до клацання (півобороту). Відкрити ковпачок Відкрити ковпачок до упору. Натиснути на кнопку Зробити повільний повний видих. Обхопити мундштук губами, не перекриваючи повітрозабірники. Роблячи повільний, глибокий вдих через рот, натиснути кнопку подачі дози і робити вдих. Затримайте подих приблизно на 10 с. Для отримання другої інгаляційної дози повторіть операції: Повернути, Відкрити, Натиснути.Показання до застосуваннядля підтримуючого лікування пацієнтів з ХОЗЛ, хронічним бронхітом, емфіземою легень, для підтримуючої терапії при задишці, що зберігається, для поліпшення якості життя, порушеного внаслідок ХОЗЛ, для зниження частоти загострень; в якості додаткової підтримуючої терапії у пацієнтів з бронхіальною астмою з симптомами захворювання, що зберігаються, на фоні прийому, принаймні, інгаляційних глюкокортикоїдів, для зменшення симптомів бронхіальної астми, поліпшення якості життя та зниження частоти загострень. З обережністю: закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, обструкція шийки сечового міхура.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату, до атропіну або його похідних: до іпратропію броміду, окситропію броміду; дитячий та підлітковий вік до 18 років (через відсутність даних щодо ефективності та безпеки). З обережністю препарат слід застосовувати при закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози, обструкції шийки сечового міхура.Вагітність та лактаціяДані щодо впливу препарату Спіріва Респімат на вагітність обмежені. При вивченні репродуктивної токсичності на тваринах не отримано вказівок на прямі чи опосередковані несприятливі впливи препарату. Як запобіжний засіб краще утриматися від застосування препарату Спірива Респімат при вагітності. Клінічних даних про вплив тіотропію броміду в період грудного вигодовування немає. Препарат не слід застосовувати у вагітних або жінок, які годують груддю, якщо тільки очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. На період застосування препарату необхідно припинити грудне вигодовування. Протипоказано призначення дітям та підліткам віком до 18 років (через відсутність даних щодо ефективності та безпеки).Побічна діяБагато з наведених нижче небажаних реакцій можуть бути обумовлені м-холіноблокуючими властивостями препарату. Побічні реакції були виявлені на підставі даних, отриманих під час проведення клінічних досліджень та окремих повідомлень протягом постреєстраційного використання препарату. З боку обміну речовин: дегідратація*. З боку нервової системи: нечасто (≥0.1% та З боку органу зору: рідко (≥0.01% та З боку серцево-судинної системи: нечасто (>0.1% і З боку дихальної системи: нечасто (≥0.1% та З боку травної системи: часто (≥1% та 0.1% та З боку шкірних покривів: рідко (≥0.01% та Алергічні реакції: нечасто (>0.1% і З боку кістково-м'язової системи: набряклість суглобів. З боку сечовидільної системи: нечасто (>0.1% і * в об'єднаній основі клінічних досліджень дані побічні реакції були виявлено; відзначені лише поодинокі повідомлення про дані побічних реакцій при широкому застосуванні препарату, проте зв'язок з м-холіноблокуючою дією препарату не доведений; Частоту цих рідкісних явищ важко оцінити.Взаємодія з лікарськими засобамиХоча спеціальних досліджень лікарської взаємодії не проводилося, тіотропія бромід використовували спільно з іншими препаратами, що застосовуються для лікування ХОЗЛ, включаючи симпатоміметичні бронходилататори, метилксантини, глюкокортикоїди для внутрішнього застосування та інгаляційного застосування, антигістамінні препарати, муколітики, модифікації; при цьому клінічних ознак лікарської взаємодії не спостерігалося. Тривале сумісне застосування тіотропію броміду з іншими м-холіноблокуючими препаратами не вивчалося. Тому довгострокове спільне застосування препарату Спіріва Респімат з іншими м-холіноблокуючими препаратами не рекомендується.Спосіб застосування та дозиРекомендована терапевтична доза становить 2 інгаляційні дози спрею з інгалятора Респімат (5 мкг/доза) 1 раз на добу, в один час дня. При лікуванні бронхіальної астми повний терапевтичний ефект настає за кілька днів. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушеннями функції печінки та пацієнтів з незначними порушеннями функції нирок (КК 50-80 мл/хв) можна використовувати препарат Спіріва Респімат у дозі, що рекомендується. Однак використання препарату у пацієнтів з помірними або значними порушеннями функції нирок ХОЗЛ зазвичай не зустрічається у дітей. Безпека та ефективність застосування препарату Спіріва Респімат у дітей не вивчений.ПередозуванняПри застосуванні препарату у високих дозах можливі прояви м-холіноблокуючої дії. Після 14-денного інгаляційного застосування тіотропію броміду в дозах, що досягали 40 мкг, у здорових осіб не спостерігалося значних несприятливих явищ, крім відчуття сухості слизових оболонок носа та ротоглотки, частота яких залежала від величини дози (10-40 м). Виняток становило чітке зниження салівації, починаючи з 7-го дня застосування препарату. У шести довгострокових дослідженнях у пацієнтів з ХОЗЛ при інгаляційному застосуванні розчину тіотропію броміду у добовій дозі 10 мкг протягом 4-48 тижнів не спостерігалось суттєвих небажаних явищ. Внаслідок низької пероральної біодоступності виникнення гострої інтоксикації у разі ненавмисного проковтування розчину тіотропію броміду для інгаляцій із картриджів малоймовірне.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Форма випуску таб. Упаковка: упак. Производитель: Фитосила Завод-производитель: Фитосила ООО(Россия).
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСпируліни порошок, діоксид кремнію (агент антистежуючий), магнію стеарат (агент антистежуючий).ХарактеристикаСпіруліна - це напрочуд корисна найпростіша одноклітинна синьо-зелена водорість. Кількість та різноманітність біологічно активних речовин у її складі воістину унікальна: спіруліна містить близько 2000 компонентів. У ній міститься 60-75% білка з практично максимальним рівнем засвоєння, а також макроелементи (K, Na, Mg, Ca, P), мікроелементи (Se, Fe, Mn, C, Cu, Zn, Мо, Ni), вітаміни ( Е та групи В), поліненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, ферменти, нуклеїнові кислоти та рослинні пігменти (хлорофіл, каротиноїди та фікоціанін). У спіруліні, крім інших компонентів, міститься пігмент фікоціаніну, який сприяє утворенню лімфоцитів (клітин імунної системи) і таким чином зміцненню імунної системи. Бета-каротин, що є попередником вітаміну А (ретинолу), забезпечує захист клітинних структур від руйнування вільними радикалами, діючи як антиоксидант. Застосування спіруліни може сприяти відновленню роботи підшлункової залози та нормалізації рівня цукру в крові. Спіруліна містить у складі речовини, що сприяють виведенню токсинів та шлаків. Спіруліна сприяє нормалізації складу (збільшує кількість молочнокислих бактерій) та функціональної активності мікрофлори кишечника. Особливо примітно в спіруліні високий вміст різних амінокислот, що виділяються при розщепленні білка на фрагменти. Наприклад, глутамінової кислоти, яка бере участь у метаболізмі білків, вуглеводів, жирів та інших речовин організму, забезпечуючи правильне протікання метаболічних процесів насамперед у тканинах серця та центральній нервовій системі. Цінність спіруліни обумовлюється ще однією амінокислотою - аргініном, що є попередником утворення в організмі оксиду азоту - молекули, що розширює серцеві судини та сприяє зниженню артеріального тиску. Щодо впливу спіруліни на нервову систему, певна роль належить наявності в ній таких амінокислот як гліцин та триптофан. Вони сприяють поліпшенню настрою та якості сну, підвищенню розумової працездатності.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела фікоціанінів і бета-каротину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 2 таблетки 2-3 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Форма випуску таб. Виробник: Діод Завод-виробник: В-Мін ТОВ/Екологія харчування(Росія). .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Буспірон гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 111.4 мг, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з гравіюванням "E152" на одній стороні та з ризиком - на іншій; без запаху або слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнксіолітичний препарат (транквілізатор) небензодіазепінового ряду, має також антидепресивну дію. На відміну від класичних анксіолітиків, не має протиепілептичного, седативного, снодійного та міорелаксуючого ефектів. Механізм дії пов'язаний із впливом буспірону на серотонінергічну та дофамінергічну системи. Селективно блокує пресинаптичні дофамінові рецептори та підвищує швидкість збудження дофамінових нейронів середнього мозку. Крім того, буспірон є селективним частковим агоністом 5-НТ1А-серотонінових рецепторів. Буспірон не має суттєвого ефекту на бензодіазепінові рецептори і не впливає на зв'язування ГАМК, не має негативного впливу на психомоторні функції, не викликає толерантності, лікарської залежності та синдрому "скасування". Чи не потенціює дію алкоголю. За анксіолітичною активністю буспірон приблизно дорівнює бензодіазепінам. Терапевтичний ефект поступово розвивається і відзначається через 7-14 днів від початку лікування, максимальний ефект реєструється через 4 тижні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо буспірон швидко і майже повністю всмоктується із ШКТ. Буспірон піддається інтенсивному метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Тому незмінена речовина виявляється у системному кровотоку у невеликій концентрації, яка має значні індивідуальні відмінності. Біодоступність становить 4%. C max  у плазмі досягається через 60-90 хв після прийому препарату. У здорових добровольців буспірон мав лінійну (пропорційну дозі) фармакокінетику після прийому 10-40 мг. Аналогічні фармакокінетичні параметри виявлено у пацієнтів похилого віку. Після одноразового застосування препарату в дозі 20 мг його концентрація в плазмі крові становила від 1 до 6 нг/мл. Одночасне вживання їжі сповільнює всмоктування буспірону, але завдяки зниженню досистемного кліренсу (ефект "першого проходження") при цьому значно підвищується біодоступність буспірону. Після прийому з їжею значення AUC буспірону підвищується на 84%, яке C max  підвищується на 16%. Розподіл Зв'язування буспірону з білками плазми становить приблизно 95% (86% з альбуміном плазми, решта - з α1 кислим глікопротеїном). Css в плазмі може бути досягнута приблизно через 2 дні після початку регулярного прийому. Здається, Vd становить 5.3 л/кг. Буспірон виділяється із грудним молоком. Дані про проникнення препарату через плацентарний бар'єр відсутні. Метаболізм Буспірон піддається окислювальному метаболізму переважно з участю ізоферментів CYP3A4. Утворюються різні гідроксильовані метаболіти. Основний метаболіт (5-ОН-буспірон) не є активним. Деалкільований метаболіт (1-(2-піримідиніл)-піперазин, 1-РР) активний. Його анксіолітична активність у 4-5 разів нижча, ніж у вихідної речовини, але його рівень у плазмі крові вищий і T1/2 приблизно у 2 рази триваліший, ніж у буспірону. Виведення Після одноразового введення 14C-міченого буспірону 29-63% радіоактивності виділяється із сечею протягом 24 годин, переважно у формі метаболітів. Приблизно 18-38% введеної дози виводиться із калом. Після одноразового прийому в дозі 10-40 мг T1/2 вихідної речовини становить приблизно 2-3 години, а T1/2 активного метаболіту дорівнює 4.8 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При порушенні функції печінки можливе підвищення концентрації буспірону у плазмі та значення AUC, а також подовження T1/2. У зв'язку з виділенням незміненої речовини у жовч, можливий другий пік концентрації буспірону у плазмі крові. Препарат протипоказаний хворим із тяжкою печінковою недостатністю. Пацієнтам з цирозом печінки слід призначати препарат у нижчих дозах або в тих же дозах з подовженими інтервалами. При нирковій недостатності кліренс буспірону може знижуватись на 50%. Препарат протипоказаний хворим із тяжкою нирковою недостатністю. При нирковій недостатності буспірон слід призначати з обережністю та у знижених дозах. Фармакокінетика буспірону у пацієнтів похилого віку не змінена.Клінічна фармакологіяАнксіолітик (транквілізатор).Показання до застосуванняГенералізований тривожний розлад (ГТР); панічне розлад; синдром вегетативної дисфункції; алкогольний абстинентний синдром (як допоміжна терапія); допоміжна терапія депресивних розладів (препарат не призначається для монотерапії депресії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ниркова недостатність тяжкого ступеня (ШКФ <10 мл/хв); тяжка печінкова недостатність (протромбіновий час >18 сек); глаукому; міастенія; дитячий та підлітковий вік до 18 років (безпека та ефективність буспірону для цієї вікової групи не доведені); одночасне застосування інгібіторів МАО або 14-денний період після відміни незворотного інгібітора МАО або 1 день після відміни оборотного інгібітора МАО; період лактації (грудного вигодовування); вагітність чи підозра на вагітність. З обережністю: цироз печінки, ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗ огляду на відсутність належним чином контрольованих даних клінічних досліджень, застосування буспірону при вагітності можливе лише в тому випадку, коли очікувана користь терапії для матері виправдовує можливий ризик для плода. Жінкам дітородного віку під час курсу лікування буспіроном слід застосовувати адекватні методи контрацепції, оскільки безпека буспірону при вагітності не доведена. Буспірон виділяється із грудним молоком. Даних клінічних досліджень застосування буспірону в період грудного вигодовування недостатньо, тому не слід призначати препарат матерям-годувальницям. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років (безпека та ефективність буспірону для цієї вікової групи не доведені).Побічна діяБуспірон зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти, якщо вони спостерігаються, зазвичай виникають на початку курсу лікування, а потім зникають, незважаючи на продовження прийому препарату. У деяких випадках потрібне зниження дози. Визначення частоти побічних ефектів часто (1/100), нечасто (від 1/100 до 1/1000), рідко (<1/1000). У багатьох випадках за відсутності препарату порівняння зв'язок небажаних ефектів із прийомом препарату не міг бути доведений. З боку серцево-судинної системи: часто – біль у грудях; нечасто – непритомність, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія; рідко – порушення мозкового кровообігу, декомпенсація серцевої недостатності, інфаркт міокарда, міокардіопатія, брадикардія. З боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, підвищена нервова збудливість, порушення сну; нечасто – дисфоричні реакції, деперсоналізація, дисфорія, підвищена чутливість до шуму, ейфорія, гіперкінези, страх, апатія, галюцинації, сплутаність свідомості, подовження часу реакції, суїцидальні думки, епілептичні напади, парестезії, порушення координації рухів, тремор; рідко – клаустрофобія, непереносимість холоду, ступор, заїкання, екстрапірамідні розлади, психотичні розлади. З боку органів чуття: часто - шум у вухах; нечасто – нечіткість зору, свербіж в очах, почервоніння очей, кон'юнктивіт, порушення смакових та нюхових відчуттів; рідко – порушення внутрішнього вуха, біль в очах, фотофобія, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку дихальної системи: часто – ларингіт, набряк слизової оболонки носа; нечасто – гіпервентиляція, нестача повітря, відчуття тяжкості у грудях; рідко – носова кровотеча. З боку ендокринної системи: рідко – галакторея, ураження щитовидної залози. З боку травної системи: нечасто – нудота, метеоризм, анорексія, підвищення апетиту, слинотеча, кишкова кровотеча; рідко – діарея, печіння у мові. З боку сечовивідної системи: нечасто – дизурія (в т.ч. прискорене сечовипускання, затримка сечовипускання); рідко – нічне нетримання сечі. З боку статевої системи: нечасто – порушення менструального циклу, зниження статевого потягу; рідко – аменорея, запалення тазових органів, затримка еякуляції, імпотенція. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язові спазми, ригідність м'язів, артралгія; рідко - м'язова слабкість, біль у м'язах та кістках. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – набряк, свербіж, припливи, випадання волосся, сухість шкіри, набряк обличчя, ранимість шкіри, висипання. Зміни лабораторних показників: нечасто – підвищення активності АЛТ та ACT у сироватці; рідко – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: збільшення маси тіла, пропасниця, зниження маси тіла; рідко – зловживання алкоголем, втрата голосу, шум у вухах, гикавка.Взаємодія з лікарськими засобамиВраховуючи фармакокінетичні властивості препарату (низька біодоступність, інтенсивний метаболізм у печінці, високе зв'язування з білками), є висока ймовірність взаємодії буспірону з лікарськими засобами при одночасному застосуванні. Однак, оскільки буспірон має значну терапевтичну широту, фармакокінетичні взаємодії не призводять до клінічно суттєвих фармакодинамічних змін. Інгібітори МАО: описано підвищення АТ та виникнення гіпертонічних кризів після одночасного введення буспірону та препаратів, що діють на МАО (моклобемід, селегілін); у зв'язку з цим буспірон не можна поєднувати з інгібіторами МАО. Після відміни необоротного інгібітору МАО (наприклад, селегіліну) до початку введення препарату Спітомін (і навпаки) має пройти не менше 14 днів. Аналогічним чином, має пройти не менше 14 днів після відміни препарату Спітомін до початку введення моклобеміду (оборотний інгібітор МАО). Однак Спітомін можна приймати через 1 день після відміни моклобеміду. Інгібітори та індуктори CYP3A4: дослідження in vitro показали, що буспірон переважно метаболізується ізоферментами CYP3A4. Одночасне введення буспірону та інгібіторів CYP3A4 (еритроміцину, ітраконазолу, нефазодону, дилтіазему, верапамілу та грейпфрутового соку) може призвести до лікарської взаємодії, а при введенні сильного інгібітора також підвищити концентрацію буспірону у плазмі крові; тому потрібне зниження дози буспірону (наприклад, до 2.5 мг 2 рази на добу). Сильні індуктори CYP3A4 (наприклад, рифампіцин) можуть значно зменшити концентрацію буспірону в плазмі та послабити його фармакодинамічні ефекти. Препарати з високим ступенем зв'язування з білками: оскільки буспірон високо зв'язується з білками плазми (95%), постійно існує ймовірність взаємодії з іншими активними речовинами, що характеризуються високим зв'язуванням з білками плазми. Дослідження in vitro показали, що буспірон не здатний витісняти з місць зв'язування з білками препарати, що характеризуються сильним зв'язуванням (варфарин, фенітоїн, пропранолол), але може заміняти препарати з низьким зв'язуванням, наприклад, дигоксин. При сумісному застосуванні циметидину та буспірону Сmax буспірону зростає на 40%, а його AUC не змінюється. Спільне запровадження цих препаратів потребує ретельного медичного спостереження. При сумісному застосуванні діазепаму та буспірону концентрація нордіазепаму дещо підвищується, і можуть виникати побічні ефекти: системне запаморочення, біль голови, нудота. Речовини, що пригнічують ЦНС, та алкоголь: при сумісному застосуванні буспірону з триазоламом або флуразепамом не збільшується тривалість або сила ефекту цих бензодіазепінів. Після одноразової дози 20 мг буспірону, його ефекти на ЦНС не посилюються. Досвід спільного застосування буспірону та інших анксіолітиків або інших засобів, що діють на ЦНС (наприклад, нейролептиків та антидепресантів), недостатній. Тому в таких випадках потрібне ретельне медичне спостереження. Інші лікарські засоби: через недостатність відповідних клінічних даних спільне застосування буспірону з антигіпертензивними препаратами, серцевими глікозидами, пероральними контрацептивами та гіпоглікемічними засобами можливе лише в умовах ретельного медичного спостереження.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати завжди в той самий час дня, до або після їжі, щоб уникнути значних коливань концентрації активної речовини в плазмі протягом доби. Препарат не слід приймати епізодично для лікування тривоги, оскільки терапевтичний ефект препарату Спітомін® розвивається лише після багаторазового прийому та виявляється не раніше ніж через 7-14 днів лікування. Дозу слід підбирати індивідуально. Рекомендована початкова доза – 15 мг, її можна підвищувати по 5 мг на добу кожні 2-3 дні. Добову дозу слід розділити на 2-3 прийоми. Звичайна добова доза становить 20-30 мг. Максимальна разова доза становить 30 мг. Максимальна добова доза – 60 мг. У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна, т.к. Фармакокінетика буспірону не залежить від віку. При порушенні функції нирок препарат слід застосовувати з обережністю та у знижених дозах. При порушенні функції печінки препарат слід застосовувати з обережністю та зниженими дозами, з цією метою зменшують разові дози або збільшують інтервал між прийомами.ПередозуванняСимптоми: шлунково-кишкові порушення, нудота, блювання, запаморочення та сонливість (також при тяжких формах), пригнічення свідомості різного ступеня тяжкості. Лікування: промивання шлунка та симптоматична терапія. Специфічний антидот невідомий, діаліз неефективний. Досвід свідчить про те, що навіть вкрай високі дози (одноразовий прийом внутрішньо 375 мг) не обов'язково викликають важкі симптоми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБуспірон піддається інтенсивному метаболізму печінки. При одноразовому прийомі в дозі 30 мг у пацієнтів з цирозом печінки підвищується концентрація буспірону в плазмі та збільшується AUC з подовженням T1/2 препарату. У зв'язку з виділенням незміненої речовини у жовч, можливий другий пік концентрації буспірону у плазмі крові. Препарат протипоказаний хворим із тяжкою печінковою недостатністю. Пацієнтам з цирозом печінки слід призначати препарат у нижчих дозах або в тих же дозах з подовженими інтервалами. При нирковій недостатності середнього або тяжкого ступеня кліренс буспірону може знижуватися на 50%. Препарат протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня при ШКФ менше 10 мл/хв. При легкій (СКФ більше 30 мл/хв) та помірній (СКФ 10-30 мл/хв) нирковій недостатності буспірон давати можна, проте при цьому слід бути обережним і препаратом у зменшених дозах. У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна, проте препарат слід застосовувати з обережністю, наприклад, у зв'язку з можливим зниженням функції нирок та/або печінки та підвищеною ймовірністю виникнення побічних ефектів. Даним пацієнтам препарат слід призначати у мінімальних ефективних дозах, а у разі підвищення дози слід встановлювати ретельне спостереження за пацієнтом. З особливою обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із закритокутовою глаукомою та міастенією. Пацієнтам слід рекомендувати не вживати в їжу грейпфрути і пити грейпфрутовий сік у значних кількостях, т.к. ці продукти можуть підвищити концентрацію буспірону в плазмі та призвести до збільшення частоти або тяжкості побічних ефектів. Переклад пацієнтів з бензодіазепінів на буспірон: буспірон не може усунути симптоми відміни бензодіазепінів. Якщо пацієнта переводять на буспірон після тривалої бензодіазепінової терапії, буспірон слід давати лише після завершення періоду поступового зниження дози бензодіазепінів. Буспірон не викликає пристрасті до препарату, проте його введення пацієнтам із встановленою або підозрюваною схильністю до лікарської залежності потребує ретельного медичного контролю. Оскільки анксіолітичний ефект проявляється після 7-14 днів прийому препарату, а повний терапевтичний ефект розвивається приблизно за 4 тижні, пацієнти із сильною тривогою потребують ретельного медичного спостереження у початковому періоді терапії. Протягом усього курсу лікування буспіроном пацієнтам слід уникати вживання алкоголю. У разі непереносимості лактози при складанні дієти слід враховувати вміст лактози у таблетках (55.7 мг у таблетках по 5 мг та 111.4 мг у таблетках по 10 мг). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Результати клінічних досліджень показали, що монотерапія буспіроном не впливає на показники психомоторної діяльності пацієнтів. Незважаючи на це, на початку курсу лікування можливі минущі небажані ефекти, у зв'язку з чим пацієнтів слід попереджати про те, що керування транспортними засобами та керування механізмами можливе лише при повній впевненості пацієнта у своїх психомоторних функціях. Здатність пацієнта керувати транспортними засобами та механізмами слід визначати індивідуально залежно від реакції пацієнта на лікування та застосування супутньої терапії.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Характеристика«Спокійний вечір ЗДРАВСІТИ» – м'який заспокійливий засіб. Містить комплекс седативних компонентів, серед яких кореневища з корінням валеріани, шишки хмелю, масло м'яти перцевої.РекомендуєтьсяРекомендується при підвищеній збудливості, стресі, тривожності та порушенні сну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 14 років по 1-2 таблетки 3 рази на день під час їжі як біологічно активну добавку до їжі, що містить ефірні олії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активна речовина: біомаса живих бацил Bacillus subtilis 534 не менше 1×109; допоміжні речовини: натрію хлорид 70 мг/мл, вода очищена до 1 мл. 10 доз - флакон-крапельниці полімерні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо; у вигляді суспензії білого або злегка жовтуватого кольору зі специфічним запахом і солоним смаком; при відстоюванні утворюється пухкий осад різних відтінків від білого до світло-коричневого кольору, що розбивається при струшуванні.Фармакотерапевтична групаБактерії Bacillus subtilis штаму 534 виділяють антибактеріальні речовини широкого спектра дії, що пригнічують розвиток низки патогенних та умовно-патогенних бактерій. Зростання сапрофітів, зокрема нормальної мікрофлори кишечника, споробактерином не пригнічується. Культура Bacillus subtilis штаму 534 продукує також інші біологічно активні речовини, такі як протеолітичні ферменти, лізоцим, ліпази, амілази та інші, що сприяють розщепленню вуглеводів, жирів та білків, беручи участь у перетравленні та засвоєнні їжі. Крім того, ферменти бактерій сприяють очищенню ран, запальних осередків від некротизованих тканин. Препарат має виражену імуностимулюючу дію, у тому числі на поглинальну та перетравлюючу активність фагоцитуючих клітин крові, має помірний антиалергійний ефект.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу кишкової мікрофлори (пробіотик).Показання до застосуванняСпоробактерин застосовують для лікування: гострих бактеріальних кишкових інфекцій, у тому числі гострої дизентерії, сальмонельозів та ін; дисбактеріози різної етіології; хірургічної інфекції м'яких тканин; остеомієліту (за відсутності великих секвестрів); для профілактики та лікування ускладнень, що викликаються патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами при хірургічних та акушерсько-гінекологічних операціях. Споробактерин призначають дітям старше 6 місяців та дорослим.Протипоказання до застосуванняПротипоказань до застосування споробактерина не виявлено. Препарат слід застосовувати обережно при лікарській алергії. Дія препарату на вагітних не вивчалася. Непридатний для застосування: препарат, цілісність упаковки якого порушена; препарат без маркування; препарат із зміненими фізичними властивостями та наявністю сторонніх домішок.Вагітність та лактаціяДія препарату на вагітних не вивчалася. Застосування у дітей Споробактерин призначають дітям старше 6 місяців.Побічна діяУ поодиноких випадках можливе виникнення побічних явищ у вигляді ознобу, висипу на шкірі, болю в животі, діареї. При зменшенні дозування чи відміні препарату ці явища повністю усуваються протягом доби.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування антибіотиків та сульфаніламідів може знижувати лікувальну ефективність споробактерину.Спосіб застосування та дозиПризначену дозу препарату розводять у 10-15 разів охолодженою кип'яченою водою. Споробактерин призначають за 30-40 хв до їди. для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту: ДІТЯМ: для лікування гострих бактеріальних кишкових інфекцій, у тому числі гострої дизентерії, сальмонельозів: у віці від 6 місяців до 3 років призначають через рот по 0,5 мл (8-10 крапель) 2 рази на день протягом 7-10 діб; старше 3 років – по 1 мл (17-20 крапель) 2 рази на день протягом 7-10 діб; для лікування дисбактеріозів після перенесених бактеріальних інфекцій або застосування антибіотиків: у віці від 6 місяців до 3 років призначають через рот по 0.5 мл (8-10 крапель) 2 рази на день протягом 20 діб, старше 3 років – по 1 мл (17- 20 крапель) 2 рази на день протягом 20 діб. За наявності дисбактеріозу у матері-годувальниці, їй рекомендується прийом препарату по 1 мл 2 рази на день протягом періоду лікування дитини. Дорослим: для лікування гострих бактеріальних кишкових інфекцій, у тому числі гострої дизентерії, сальмонельозів: препарат призначають через рот по 1 мл (17-20 крапель) 2 рази на день протягом 7-10 діб; для лікування дисбактеріозів після перенесених бактеріальних інфекцій або застосування антибіотиків: препарат призначають через рот по 1 мл 2 рази на день протягом 20 діб. У хірургічній практиці: для лікування та профілактики хірургічної інфекції м'яких тканин: препарат призначають через рот по 1 мл 2 рази на день протягом 7-10 діб; для профілактично гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді: препарат призначають через рот по 5 мл 1 раз на день (на ніч) протягом 5 днів до операції та по 5 мл 1 раз на день (на ніч) протягом 5 днів після операції або травми. При необхідності курси лікування можуть бути повторені. ! Розкритий флакон із препаратом, закритий кришкою, може зберігатися не більше 10 діб за температури від 4 до 8°С.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗдатність впливати на керування транспортними засобами та працювати з механізмами. Застосування препарату на керування транспортними засобами та роботу з механізмами впливу не надає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаУ 10 мл міститься: Активний компонент: Екстракт алергену з кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae у рівних пропорціях 10 ІР/мл*, 300 ІР/мл; Натрію хлорид 590 мг, гліцерол 5800 мг, манітол 200 мг, вода очищена до 10 мл. * ІР/мл – Індекс Реактивності – біологічна одиниця стандартизації. Краплі під'язикові 10 ІР/мл, 300 ІР/мл.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаУ 10 мл міститься: Активний компонент: Екстракт алергену з кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae у рівних пропорціях 10 ІР/мл*, 300 ІР/мл; Натрію хлорид 590 мг, гліцерол 5800 мг, манітол 200 мг, вода очищена до 10 мл. * ІР/мл – Індекс Реактивності – біологічна одиниця стандартизації. Краплі під'язикові 10 ІР/мл, 300 ІР/мл.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаУ 10 мл міститься: Активний компонент: Екстракт алергену з кліщів Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae у рівних пропорціях 10 ІР/мл*, 300 ІР/мл; Натрію хлорид 590 мг, гліцерол 5800 мг, манітол 200 мг, вода очищена до 10 мл. * ІР/мл – Індекс Реактивності – біологічна одиниця стандартизації. Краплі під'язикові 10 ІР/мл, 300 ІР/мл.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаУ 10 мл міститься: Активний компонент: Екстракт алергену з пилку берези 10 ІР/мл*, 300 ІР/мл Натрію хлорид 590 мг, гліцерол 5800 мг, манітол 200 мг, вода очищена до 10 мл. * ІР/мл – Індекс Реактивності – біологічна одиниця стандартизації. Краплі під'язикові 10 ІР/мл, 300 ІР/мл. По 10 мл алергену із вмістом 10 ІР/мл та 300 ІР/мл у скляних флаконах місткістю 14 мл, закритих гумовими пробками, завальцованих алюмінієвими ковпачками з пластиковими кришками кольору блакитного (10 ІР/мл) та 000/Р Комплект складається: 1 флакон з алергеном 10 ІР/мл, 2 флакони з алергеном 300 ІР/мл і трьома дозаторами або 2 флакони з алергеном 300 ІР мл та двома дозаторами або 5 флаконів з алергеном 300 ІР/мл та п'ятьма пластиковими інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до темножовтого кольору.Фармакотерапевтична групаМИБП-алерген.Показання до застосуванняАлергенспецифічна імунотерапія (АСИТ) показана пацієнтам з алергічною реакцією 1 типу (IgE опосередкована), що виявляється у вигляді риніту, кон'юнктивіту, ринокон'юнктивіту, легкої або середньотяжкої форми бронхіальної астми, що мають підвищену чутливість до кліщів домашнього пилу (D). Імунотерапію можна проводити дорослим та дітям з 5-річного віку.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату; Активні форми тяжких імунодефіцитів або аутоімунних захворювань; Злоякісні новоутворення; Неконтрольована або тяжка бронхіальна астма (обсяг форсованого видиху менше 70%); Запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота (ерозивно-виразкова форма червоного плоского лишаю, виразки слизової оболонки порожнини рота, мікози слизової оболонки порожнини рота); Терапія бета-блокаторами.Вагітність та лактаціяВагітність Немає клінічних даних про застосування препарату під час вагітності. Не слід починати АСІТ під час вагітності. Якщо вагітність настала протягом першого етапу лікування, слід припинити терапію. Якщо вагітність настала у період підтримуючої терапії, лікар повинен оцінити можливу користь АСІТ, виходячи із загального стану пацієнтки. Не повідомлялося про побічні дії при використанні АСІТ у вагітних жінок. Грудне годування Немає клінічних даних про застосування препарату під час грудного вигодовування. Дані щодо виділення активної речовини з грудним молоком відсутні. Тим не менш, не рекомендується розпочинати курс АСІТ у період грудного вигодовування. Рішення про продовження курсу АСІТ під час грудного вигодовування слід приймати після оцінки співвідношення ризику та користі.Побічна діяМожливі побічні реакції згруповані за системами та органами та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до Як будь-який лікарський засіб СТАЛОРАЛЬ «Алерген кліщів» може викликати у деяких пацієнтів побічні реакції. Під час лікування можуть виникати місцеві та загальні побічні реакції. Дані реакції можуть виникати на початку терапії та надалі в процесі лікування. Слід негайно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря при появі наступних симптомів: тяжкі алергічні реакції зі швидким розвитком таких симптомів, як сильний свербіж або висипання, утруднене дихання, біль у животі, симптоми, пов'язані з падінням артеріального тиску (запаморочення, непритомність). Переносимість дози препарату може змінюватись залежно від стану пацієнта. У разі виникнення побічних реакцій необхідно звернутися до лікаря, щоб переглянути терапію. Можливе проведення попереднього лікування протиалергічними препаратами, що знижують частоту та тяжкість побічних реакцій. З боку крові та лімфатичної системи: рідко – збільшення лімфатичних вузлів. З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; рідко – реакції за типом сироваткової хвороби. З боку нервової системи: нечасто – парестезія; рідко – головний біль. З боку органу зору: часто – свербіж в очах; нечасто – кон'юнктивіт. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – свербіж вух. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - подразнення в горлі, набряк глотки, пухирі в ділянці ротоглотки, риніт, кашель; нечасто – загострення астми, диспное, дисфонія, назофарингіт. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – набряк губ, набряк язика, свербіж у порожнині рота, набряк ротової порожнини, парестезія порожнини рота, дискомфорт у ділянці рота, стоматит, порушення роботи слинних залоз, нудота, блювання, біль у животі, діарея; нечасто – біль у порожнині рота, гастрит, спазм стравоходу. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - свербіж, почервоніння; нечасто – кропив'янка; рідко – екзема. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: рідко – біль у суглобах, біль у м'язах. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – астенія, підвищення температури тіла. Післяреєстраційний досвід застосування: сухість губ, зміна смакових відчуттів, набряк ротоглотки, набряк гортані, ангіоневротичний набряк, запаморочення, анафілактичний шок, еозинофільний езофагіт. Якщо у Вас з'явилися будь-які із зазначених в інструкції побічні ефекти або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе одночасне застосування з препаратами для симптоматичного лікування алергії (антигістамінні препарати та/або назальні кортикостероїди). Слід бути обережними при призначенні та проведенні специфічної імунотерапії пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти та інгібітори моноаміноксидази (МАО), оскільки застосування епінефрину для усунення можливих алергічних реакцій у таких пацієнтів може призвести до небезпечних для життя побічних реакцій. Вакцинацію можна проводити без перерви у лікуванні лише після консультації з лікарем.Спосіб застосування та дозиЕфективність АСИТ вище у випадках, коли лікування розпочато ранніх термінах захворювання. Безпека та ефективність лікування у дітей віком до 5 років не встановлені. Дози та схема лікування Дозування препарату та схема лікування однакові для всіх вікових груп, але може бути змінена залежно від індивідуальної реактивності пацієнта. Лікар коригує дозування та схему лікування відповідно до можливих симптоматичних змін у пацієнта та індивідуальної реакції на препарат. Лікування доцільно починати не пізніше, ніж за 2-3 місяці до передбачуваного сезону цвітіння, і продовжувати протягом усього періоду цвітіння. Лікування складається з двох етапів: початкової терапії (нарощування дози) та підтримуючої терапії (прийом підтримуючої дози). 1. Початкову терапію починають із щоденного прийому препарату в дозі 10 ІР/мл (флакон із блакитною кришкою) з одного натискання на дозатор і поступово збільшують дозу до 5 натискань. Один натиск на дозатор становить близько 0,2 мл препарату. Далі переходять до щоденного прийому препарату в дозі 300 ІР/мл (флакон з фіолетовою кришкою), починаючи з одного натискання та поступово збільшуючи кількість натискань до оптимального (добре переносимого пацієнтом). Перший етап продовжується 9 днів. Протягом цього періоду досягається максимальна доза, індивідуальна для кожного пацієнта (від 2 до 4 натискань щодня препарату в дозі 300 ІР/мл), після чого переходять до другого етапу. Підтримуюча терапія постійною дозою з використанням препарату у дозі 300 ІР/мл. Оптимальну дозу, досягнуту першому етапі початкової терапії, продовжують приймати другою етапі підтримуючої терапії. Рекомендована схема прийому – від 2 до 4 натискань на дозатор щодня або 4 натискання 3 рази на тиждень. Переважним є щоденний прийом препарату, оскільки він пов'язаний з кращою прихильністю до лікування, ніж застосування 3 рази на тиждень. Тривалість лікування Алергенспецифічну імунотерапію рекомендується проводити протягом 3-5 років. Якщо при проведенні лікування покращення не настало в період першого сезону цвітіння, слід переглянути доцільність проведення АСІТ. Перерва у прийомі препарату Якщо перепустка в прийомі препарату склала менше одного тижня, рекомендується продовжувати лікування без змін. Якщо перепустка в прийомі препарату склала більше одного тижня, рекомендується провести лікування знову з одного натискання на дозатор, використовуючи флакон з тим же дозуванням препарату (як до перерви), і потім збільшити кількість натискань, згідно зі схемою початкового етапу терапії до оптимальної дози, що добре переноситься. Перед застосуванням препарату переконайтеся, що: не минув термін придатності; використовується флакон потрібного дозування. Препарат рекомендується приймати натще протягом дня. Препарат слід капати безпосередньо під язик за допомогою дозатора і тримати у під'язичну ділянку протягом 2 хвилин, після чого проковтувати. Дітям рекомендується застосовувати препарат за допомогою дорослих. Для забезпечення безпеки та збереження препарату флакони герметично закриті пластиковими кришками та завальцьовані алюмінієвими ковпачками. При першому використанні відкрийте флакон так: Відірвіть у флакона кольорову пластикову кришку. Потягніть за металеве кільце, до кінця знімаючи алюмінієвий ковпачок. Вийміть гумову пробку. Вийміть із захисної упаковки дозатор. Поставте флакон на плоску поверхню і, міцно взявши його однією рукою, зафіксуйте дозатор на флаконі, натиснувши іншою рукою на верхню поверхню дозатора. Заберіть захисне кільце фіолетового кольору. Сильно натисніть на дозатор 5 разів над раковиною. Після п'яти натискань дозатор видає потрібну кількість препарату. Помістіть наконечник дозатора в рот під язик. Сильно натисніть на дозатор стільки разів, скільки наказав лікар, щоб отримати потрібну кількість препарату. Потримайте препарат під язиком протягом 2 хвилин. Після використання протріть наконечник дозатора та надягніть захисне кільце. Необхідно помістити флакон з одягненим дозатором у холодильник одразу після застосування. При подальшому застосуванні слід прибрати захисне кільце та виконати пункти 7 та 8.ПередозуванняУ разі перевищення запропонованої дози ризик виникнення побічних ефектів та ступінь їх тяжкості зростає, що потребує симптоматичного лікування.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему