Каталог товаров

Лекарства и БАД

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаОдна доза містить активну речовину - будесоніду 100 мкг або 200 мкг. Порошок для інгаляції дозований 100 мкг/доза, 200 мкг/доза. По 200 доз (для дозування 100 мкг/доза), по 100 або 200 доз (для дозування 200 мкг/доза) у пластиковий інгалятор, що складається з дозуючого пристрою, резервуару для зберігання порошку, резервуару для десиканту, мундштуку та нагвинчу.Опис лікарської формиПластиковий інгалятор для 100 мкг/доза: частина інгалятора світло-коричневого кольору, що обертається, на нижній стороні видавлено BUDESONIDE 100; для 200 мкг/доза: частина інгалятора коричневого кольору, що обертається, на нижній стороні видавлено BUDESONIDE 200. Інгалятор містить круглі гранули від білого до майже білого кольору, що легко руйнуються при найменшому механічному впливі. Незначна частина речовини може бути у вигляді порошку.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція Інгальований будесонід швидко абсорбується. Після інгаляції з використанням Турбухалер близько 25-35% від виміряної дози 1 потрапляє в легені. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 30 хвилин після інгаляції. Системна біодоступність препарату становить близько 38% прийнятої дози. Метаболізм та розподіл Зв'язування з білками плазми становить середньому 90%. Об'єм розподілу будесоніду становить приблизно 3 л/кг. Після всмоктування будесонід піддається інтенсивній (більше 90%) біотрансформації у печінці з утворенням метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів бβ-гідроксибудесоніду та 16α-гідроксипреднізолону становить менше 1% глюкокортикостероїдної активності будесоніду. Виведення Будесонід метаболізується в основному за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти виводяться у незміненому вигляді із сечею або у кон'югованій формі. Незначна кількість незміненого будесоніду виводиться із сечею. Будесонід має високий системний кліренс (близько 1,2 л/хв). Фармакокінетика будесоніду пропорційна величині дози препарату, що вводиться. Фармакокінетика будесоніду у дітей та пацієнтів з порушенням функції нирок невідома. У пацієнтів із захворюваннями печінки може збільшуватися час перебування будесоніду в організмі.ФармакодинамікаБудесонід є глюкокортикостероїдом із сильною місцевою протизапальною дією. Точний механізм дії глюкокортикостероїдів при лікуванні бронхіальної астми остаточно не зрозумілий. Протизапальна дія, така як інгібування вивільнення медіаторів запалення та цитокін-опосередкованої імунної відповіді, можливо, є найважливішою. Афінність будесоніду до рецепторів глюкокортикостероїдів у 15 разів вища, ніж у преднізолону. Протизапальний ефект будесоніду опосередковується зниженням ступеня обструкції дихальних шляхів під час ранньої та пізньої алергічної відповіді. Будесонід зменшує реактивність дихальних шляхів у відповідь на інгаляцію гістаміну та метахоліну. Чим раніше з моменту встановлення діагнозу бронхіальна астма персистуючого перебігу розпочато лікування будесонідом, тим більше поліпшення функції легень слід очікувати. Показано дозозалежну дію на вміст кортизолу в плазмі та сечі на фоні прийому Пульмікорту Турбухалера. У рекомендованих дозах препарат значно менше впливає на надниркову функцію, ніж преднізон у дозі 10 мг, як було показано в АКТГ тестах. Застосування будесоііда в дозі до 400 мкг на добу у дітей старше 3-х років не призводило до виникнення системних ефектів. Біохімічні ознаки системного ефекту можуть зустрічатися при прийомі препарату в дозі від 400 до 800 мкг на добу. При перевищенні дози 800 мкг на добу системні ефекти зустрічаються часто. Застосування глюкокортикостероїдів для лікування бронхіальної астми може спричинити уповільнення росту. Відзначено вихідно невелику, як правило, транзиторну затримку росту (приблизно на 1 см), зазвичай протягом першого року лікування. У ході довгострокових досліджень в умовах клінічної практики показано, що діти та підлітки, які отримували терапію інгаляційним будесонідом, у середньому досягають розрахункового зростання для дорослих. Однак у довгостроковому подвійному сліпому дослідженні переважно без титрації дози будесоніду до мінімальної ефективної, зростання дітей та підлітків, які приймали інгаляційний будесонід, після досягнення дорослого віку в середньому було на 1,2 см менше, ніж у групі плацебо. Терапія інгаляційним будесонідом один чи двічі на добу показала ефективність для профілактики астми фізичного зусилля. Терапія інгаляційним будесонідом один чи двічі на добу показала ефективність для профілактики астми фізичного зусилля.Показання до застосуванняЮронхіальна астма, що вимагає підтримуючої терапії глюкокортикостероїдами для контролю запального процесу. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будесоніду. Дитячий вік віком до 6 років. Слід бути обережними при лікуванні інгаляційними глюкокортикостероїдами пацієнтів з активною або неактивною формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання; цирозом печінки, глаукомою, гіпотиреозом.Вагітність та лактаціяВагітність Результати досліджень на тваринах показали, що глюкокортикостероїди можуть викликати аномалії розвитку плода, проте ці дані не можна екстраполювати на людей, які отримують глюкокортикостероїди у рекомендованих дозах. На тлі прийому будесоніду вагітними жінками не виявлено підвищення ризику аномалій розвитку у плода, проте не можна повністю виключити ризик їх розвитку, тому під час вагітності слід використовувати мінімальну ефективну дозу будесоніду, не забуваючи про можливість погіршення перебігу бронхіальної астми. При призначенні препарату слід враховувати співвідношення очікуваної користі для матері та потенційного ризику для дитини. Період грудного вигодовування Будесонід виділяється з грудним молоком, проте при застосуванні препарату Пульмікорт Турбухалер у терапевтичних дозах на грудну дитину не передбачається. При призначенні препарату слід враховувати співвідношення очікуваної користі для матері та потенційного ризику для дитини.Побічна діяДо 10% пацієнтів, які приймають препарат, можуть мати такі побічні ефекти: Дихальні шляхи: Часті (>1/100) - Кандидоз ротоглотки, подразнення слизової оболонки глотки, кашель, захриплість голосу. Загальні: Рідкісні( Шкіра: Рідкісні( Дихальні шляхи: Рідкісні( Також можуть спостерігатися психоневрологічні симптоми, такі як знервованість, збудливість, депресія, порушення поведінки. Зважаючи на ризик розвитку каїдидозу ротоглотки, пацієнт повинен ретельно полоскати рот водою після кожної інгаляції препарату. У поодиноких випадках можуть виникати симптоми, спричинені системною дією глюкокортикостероїдів, включаючи гіпофункцію надниркових залоз. Також можуть спостерігатися нудота, зміна смакових відчуттів, гіперкортицизм, гіпокортицизм, катаракта, глаукома, утруднення ковтання, уповільнення росту (у дітей та підлітків), зниження щільності кісткової тканини. У поодиноких випадках спостерігалася поява синців на шкірі.Взаємодія з лікарськими засобамиНе спостерігалося взаємодії будесоніду з іншими препаратами, які використовуються під час лікування бронхіальної астми. Кетоконазол (200 мг один раз на добу) підвищує плазмову концентрацію перорального будесоніду (3 мг один раз на добу) у середньому у 6 разів при сумісному прийомі. При прийомі кетоконазолу через 12 годин після прийому будесоніду концентрація останнього в плазмі збільшувалася в середньому в 3 рази. Інформація про таку взаємодію при прийомі інгальованого будесоніду відсутня, однак, передбачається, що і в цьому випадку слід очікувати збільшення концентрації будесоніду в плазмі. Не слід призначати ці препарати одночасно через відсутність даних. У разі потреби спільного призначення кетоконазолу та будесоніду час між прийомом препаратів має бути збільшений до максимально можливого. Також слід розглянути питання зниження дози будесоніду. Інші потенційні інгібітори ферменту CYP3A4 (наприклад,ітраконазол) також спричиняють значне збільшення плазмової концентрації будесоніду.Спосіб застосування та дозиДоза Пульмікорту Турбухалер підбирається індивідуально. Рекомендовані дози препарату у разі початку інгаляційної глюкокортикостероїдної терапії в період тяжких загострень бронхіальної астми, а також на тлі зниження дози або відміни прийому пероральних глюкокортикостероїдів наступні: Діти старше 6 років: 100-800 мкг/добу (загальна добова доза препарату може бути поділена на 2-4 інгаляції). Якщо рекомендована доза не перевищує 400 мкг/добу, всю дозу препарату можна прийняти за один раз (одночасно). У дітей перехід на одноразовий прийом препарату має проводитись під наглядом педіатра. Дорослі: звичайна доза становить 200-800 мкг/добу (загальна добова доза може бути розділена на 2-4 інгаляції). Для лікування тяжкого загострення бронхіальної астми добова доза може бути збільшена до 1600 мкг. Якщо доза, що рекомендується, не перевищує 400 мкг/добу, всю дозу препарату можна прийняти за один раз (одночасно). При підборі підтримуючої дози необхідно прагнути призначення мінімальної ефективної дози. Час початку терапевтичного ефекту після інгаляції однієї дози становить кілька годин. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 1-2 тижні після лікування. Пульмікорт Турбухалер має профілактичну дію протягом бронхіальної астми і не впливає на гострі прояви захворювання. Продемонстровано кращу ефективність будесоніду при використанні Турбухалеру в порівнянні з аналогічною дозою будесоніду у формі дозованого аерозолю. У разі переведення пацієнта, який перебуває в стабільному стані, з Пульмікорту в аерозольній формі на Пульмікорт Турбухалер, слід розглянути можливість зниження добової дози будесоніду. Для посилення терапевтичного ефекту можна рекомендувати збільшення добової дози Пульмікорту Турбухалера замість комбінації препарату з пероральними глюкокортикостероїдами завдяки нижчому ризику розвитку системних ефектів. Пацієнти, які отримують пероральні глюкокортикостероїди Скасування прийому пероральних глюкокортикостероїдів необхідно проводити на фоні стабільного стану здоров'я пацієнта. Протягом 10 днів рекомендується приймати високу дозу Пульмікорту на фоні прийому пероральних глюкокортикостероїдів у підібраній дозі. Надалі дозу пероральних глюкокортикостероїдів слід поступово знижувати (наприклад, по 2.5 мг преднізолону або його аналог) до мінімально можливого рівня. У багатьох випадках вдається повністю відмовитися від пероральних глюкокортикостероїдів. Немає даних про застосування будесоніду у пацієнтів із нирковою недостатністю або порушенням функції печінки. Зважаючи на виведення будесоніду за рахунок біотрансформації в печінці, очікується збільшення тривалості дії препарату у пацієнтів з вираженим цирозом печінки. Турбухалер – багатодозовий інгалятор, що дозволяє дозувати та вдихати препарат у дуже маленьких дозах. Коли Ви робите вдих, порошок з Турбухалер доставляється в легені. Тому важливо, щоб Ви сильно та глибоко вдихнули через мундштук. Підготовка Турбухалера до першого використання: Перед першим використанням Турбухалер його необхідно підготувати до роботи. Викрутіть і зніміть ковпачок. Тримайте інгалятор вертикально дозатором униз. Не тримайте інгалятор за мундштук, коли повертаєте дозатор. Поверніть дозатор до упору в одному напрямку (неважливо, за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки), а потім до упору в протилежному напрямку. Під час повороту дозатора Ви почуєте клацання. Виконайте описану процедуру двічі. Тепер інгалятор готовий до використання, і Ви не повинні повторювати цю процедуру підготовки Турбухалер до роботи перед кожним використанням. Для того, щоб прийняти препарат, дотримуйтесь інструкцій, наведених нижче. Як використовувати Пульмікорт® Турбухалер® Для прийому однієї дози препарату слідуйте процедурі, описаній нижче. Викрутіть і зніміть ковпачок. Тримайте інгалятор вертикально дозатором униз. Не тримайте інгалятор за мундштук, коли повертаєте дозатор. Щоб відміряти дозу препарату, поверніть дозатор до упору в одному напрямку (неважливо, за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки), а потім до упору в протилежному напрямку. Під час повороту дозатора Ви почуєте клацання. Не тримайте інгалятор біля рота. Видихніть. Не видихайте через мундштук. Обережно помістіть мундштук між зубами, стисніть губи та зробіть сильний та глибокий вдих через інгалятор. Мундштук не жувати та не стискати зубами. Перед тим, як видихнути, вийміть інгалятор із рота. Якщо потрібно інгаляція більш ніж однієї дози, повторіть кроки 2-5. Закрийте інгалятор ковпачком, перевірте, щоб ковпачок інгалятора був ретельно загвинчений. Прополощіть рот водою. ВАЖЛИВО! Ніколи не видихайте через мундштук. Завжди щільно закривайте інгалятор ковпачком після використання. Оскільки кількість порошку, що вдихається, дуже мало, Ви, можливо, не відчуєте смак порошку після інгаляції. Однак, якщо Ви дотримувалися інструкції, можете бути впевнені в тому, що вдихнули необхідну дозу препарату. Очищення Регулярно (раз на тиждень) очищайте мундштук зовні сухою тканиною. Не використовуйте воду або інші рідини для чищення мундштуку. Як дізнатися, що інгалятор порожній? Поява у вікні індикатора доз червоної позначки означає, що інгалятор залишилося приблизно 20 доз. Коли червона позначка досягне нижнього краю вікна індикатора доз, інгалятор порожній і слід замінити на новий. Зауважте, що навіть коли порожній інгалятор, дозатор продовжує повертатися. Звук, який Ви чуєте, струшуючи інгалятор, виконується осушуючим агентом, а не ліками. Утилізація Будьте обережні з використаним інгалятором, пам'ятайте, що всередині інгалятора може залишатися деяка кількість препарату.ПередозуванняПри передозуванні Пульмікортом Турбухалером у дозах, які значно перевищують рекомендовані, клінічних проявів не виникає. При тривалому використанні препарату в дозах, що значно перевищують рекомендовані, може розвинутись системний глюкокортикостероїдний ефект у вигляді гіперкортицизму та пригнічення функції надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля мінімізації ризику грибкового ураження ротоглотки слід проінструктувати пацієнта про необхідність ретельно полоскати рот водою після кожної інгаляції препарату. Слід уникати сумісного призначення будесоніду з кетоконазолом, ітраконазолом або іншими потенційними інгібіторами CYP3A4. У випадку, якщо будесонід та кетоконазол або ітраконазол або інші потенційні інгібітори CYP3А4 були призначені, слід збільшити час між прийомом препаратів до максимально можливого. Через можливий ризик ослаблення гіпофізарно-надниркової функції особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, які переводяться з пероральних глюкокортикостероїдів на прийом Пульмікорту. Також особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які приймали високі дози глюкокортикостероїдів або тривало отримували максимально високі рекомендовані дози інгаляційних глюкокортикостероїдів. У стресових ситуаціях у таких пацієнтів можуть виявитися ознаки та симптоми надниркової недостатності. При стресах або у випадках хірургічного втручання рекомендується проводити додаткову терапію системними глюкокортикостероїдами. Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, які переводяться з системних на інгаляційні глюкокортикостероїди (Пульмікорт Турбухалер), або у випадку, коли очікується порушення гіпофізарно-надниркової функції. У таких пацієнтів слід з особливою обережністю знижувати дозу системних глюкокортикостероїдів та контролювати гормональну функцію надниркових залоз. Також пацієнтам може знадобитися призначення пероральних глюкокортикостероїдів у період стресових ситуацій, таких як травма, хірургічне втручання тощо. При переході з пероральних глюкокортикостероїдів на Пульмікорт Турбухалер пацієнти можуть відчути симптоми, що раніше спостерігалися, такі як, м'язові болі або болі в суглобах. У таких випадках може знадобитись тимчасове збільшення дози пероральних глюкокортикостероїдів. У поодиноких випадках можуть спостерігатися такі симптоми як почуття втоми, головний біль, нудота і блювання, що вказують на системну недостатність глюкокортикостероїдів. Заміна пероральних глюкокортикостероїдів на інгаляційні іноді призводить до прояву існуючої алергії, риніту та екземи, які раніше купувалися системними препаратами. У дітей та підлітків, які отримують лікування глюкокортикостероїдами (незалежно від способу доставки) протягом тривалого періоду, рекомендується регулярно контролювати показники зростання. Пацієнти повинні бути проінструктовані про необхідність звернення до лікаря у разі зниження ефективності терапії бронходилататорами короткої дії, оскільки самостійне збільшення частоти використання препарату може призвести до відстрочення призначення адекватного лікування. У разі раптового погіршення стану необхідно розглянути можливість проведення курсу лікування пероральними глюкокортикостероїдами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з можливістю розвитку психоневрологічних симптомів слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Pulsatilla pratensis (Pulsatilla) (пульсатилла пратенсис (пульсатилла)) кортизонум ацетикум (кортизонацетат) D18 22 мкл; Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 2134 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняГіпогалактія (у комплексній терапії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Вік до 18 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції, у поодиноких випадках - запаморочення. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиКратність і тривалість лікування встановлює лікар індивідуально або по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити застосування препарату і звернутися до лікаря. При відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСировина: Pulsatilla pratensis (L.) Mill. - Простріл лучний (ціла рослина).ХарактеристикаПрипливи до голови. Мігрень. Запалення судин та залоз. Водянка грудей, живота, шкіри. Чинить регулюючу дію на кровообіг у системі порожнистої та комірної вен. Хронічний гастрит. Нервові захворювання. Аменорея. Запалення євстахієвої труби. цистит. Хвороби жіночих статевих органів. Характерні ознаки: головний біль, що роздирає, однобічний з погіршенням на свіжому повітрі і до вечора. Припливи до голови. Запаморочення. Безсоння. Сонливість вранці та вдень. Судорожні посмикування м'язів обличчя. Зубний біль. Почервоніння і припухлість країв повік. Скорочення зіниць. Нежить із втратою нюху. Посилене серцебиття, особливо при лежанні на лівому боці та після обіду або від розмови. Розлад травлення. Розлад сечовиділення. Сеча з осадом червоно-цегляного кольору. Мимовільне закінчення сечі вночі. Порушення менструацій.Уражаються переважно нижні кінцівки. Душевні симптоми флегматичність, нерішучість, недовірливість, підозрілість, похмурість, примхливість, плаксивість. Відповідає переважно жінкам, особам білявим, із блакитними очима, високим та повним.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 100 г.: активний компонент: Pulsatilla pratensis Пульсатилла пратенсіс (Пульсатилла) C30 - 1,0 г; допоміжний компонент: гранули цукрові – 100 г.Опис лікарської формиОднорідні гранули, правильної кулястої форми, білого чи білого із сірим чи кремовим відтінком кольору, без запаху.ХарактеристикаПростріл звичайний – трав'яниста рослина з великими одиночними квітками червоного чи фіолетового кольору. Фармакологічна дія обумовлена, головним чином, глюкозидом під назвою ранункулозид, з якого шляхом ферментативного гідролізу утворюються глюкоза і протоанемонін, речовина нестабільна і швидко перетворюється на анемонін. Простріл звичайний відомий своєю спазмолітичною дією, яка проявляється в основному при спастичному кашлі, спазмах ШКТ та болях у матці. Протоанемонін, так само як і сік свіжої рослини, має антибактеріальну та шкірно-наривну дію.РекомендуєтьсяЗастосовуються за різних симптомів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, непереносимість лактози.Побічна діяДосі не описані.Взаємодія з лікарськими засобамиПри лікуванні препаратом Пульсатилла можливе застосування інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дози1 раз на тиждень по 8 гранул під язик до повного розсмоктування, якщо не призначено інакше лікарем.ПередозуванняДосі інформація про випадки передозування не надходила.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРежим дозування та кратність прийому визначається лікарем. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 3 днів, а також при появі побічних реакцій слід звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньом'язового та підшкірного введення прозорий, безбарвний. - 1 фл. Активні речовини: фолітропін бета (рекомбінантний) * - 600 МО; Допоміжні речовини: сахароза - 39 мг, натрію цитрату дигідрат - 11.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 л. Активна речовина: трави собачої кропиви 200 г; Допоміжні речовини: Спирту етилового (етанолу) 70 % достатню кількість до 1 л. Настоянка. По 25 мл у флакони з оранжевого скла, закупорені пробками поліетиленовими і кришками пластмасовими нагвинчувані, або полімерними кришками, або кришками нагвинчувані, або ковпачками алюмінієвими. По 15 мл, 25 мл у флакони-крапельниці з оранжевого скла з пробкою-крапельницею і кришкою, що нагвинчується. Кожен флакон або флакон-крапельницю з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. Допускається нанесення повного тексту інструкції з медичного застосування на пачку.Опис лікарської формиПрозора рідина зеленувато-коричневого кольору, слабко ароматного запаху.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаМає виражену седативну дію, помірну кардіотонічну (сповільнює ритм і збільшує силу серцевих скорочень) дію, має помірні гіпотензивні властивості.Показання до застосуванняСерцево-судинні неврози, вегетосудинна дистонія, підвищена нервова збудливість, артеріальна гіпертензія (лабільна).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (фаза загострення), вагітність, період лактації, дитячий вік (до 12 років). З обережністю: захворювання печінки, алкоголізм, черепномозкова травма, захворювання головного мозку, дитячий вік від 12 років.Побічна діяВ окремих випадках алергічні реакції, диспепсія.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з іншими седативними та серцевими препаратами; посилює дію снодійних та анальгетиків.Спосіб застосування та дозиЗа 30 хвилин до їди. Дорослим та дітям старше 12 років по 30 – 50 крапель настойки, розведених у 1/4 склянки води, 3 – 4 рази на день. Курс лікування – 3 – 4 тижні. Перед вживанням збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВміст абсолютного спирту в максимальній разовій дозі препарату 0,55 г, максимальній добовій дозі-2,2 г. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаМКЦ (наповнювач), екстракт трави пустельника, L-триптофан, кальцію стеарат (антистежує агент), тіамін (вітамін В1). РекомендуєтьсяБіологічно активна добавка до їжі Urban Formula Good Mood. Рекомендується як додаткове джерело вітаміну В1, джерела триптофану, що містить іридоїди.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. Активний компонент: екстракт собачої кропиви сухий з вмістом суми флавоноїдів у перерахунку на рутозид і абсолютно суху речовину 0. 5% 28 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 218 мг, целюлоза мікрокристалічна – 120 мг, крохмаль картопляний – 80 мг, натрію карбоксиметилкрохмаль – 37 мг, сахароза – 260 мг, магнію стеарат – 7 мг.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: екстракт собачої кропиви (флавоноїди не менше 1,5 мг, іридоїди не менше 1 мг); Допоміжні речовини: лимонна кислота, глутамінова кислота, сорбіт, стеарат кальцію.ХарактеристикаПустирник форте «Мерцана» - біологічно активна добавка, виготовлена ​​тільки з продуктів натурального рослинного походження. За рахунок цього у пацієнта, який приймав засіб протягом тривалого часу, не виникає звикання, залежність та синдром відміни. Відсутність цукру в біологічно активній добавкі робить можливим лікування даним засобом пацієнтів, які контролюють свою вагу, а також людей з діагнозом цукровий діабет.Властивості компонентівПустирника трава має седативну, гіпотензивну, негативну хронотропну та кардіотонічну дію. Дія обумовлена ​​властивостями біологічно активних речовин, що містяться в рослині (в т.ч. глікозидів, алкалоїдів, флавоноїдів, сапонінів).РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела флавоноїдів і валеріанової кислоти. Ефективний природний заспокійливий засіб. Зменшує час засипання. Усуває функціональні розлади серцево-судинної системи.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 таблетки 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаМагнію карбонат, екстракт собачої кропиви, вітамін В6. Таблетки, вкриті оболонкою по 0,5 г, 40 шт. у блістерній упаковці.ХарактеристикаФітокомплекс нового покоління для щоденної підтримки нервової системи, в якому седативна дія собачої кропиви посилена «елементом спокою» Магнієм і вітаміном B6РекомендуєтьсяПустирник форте сприяє: зняття емоційної напруги; підвищення стійкості до стресів; розслабленню м'язів та релаксації; - надання м'якої заспокійливої ​​дії. Регулярно приймайте Пустирник форте з магнієм та вітаміном В6. Це допоможе Вам впоратися із проблемами та повернути душевну рівновагу.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується приймати при індивідуальній непереносимості компонентів продукту, вагітним і жінкам, що годують.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 таблетки 2 десь у день під час їжі. Прийом чотирьох таблеток на день задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітаміні В6 на 100%, у магнії – на 25%.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПустирник екстракт, L-триптофан, вітамін В1, вітамін В2, вітамін В6, вітамін В12, МКЦ, кальцію стеарат, аеросил, желатин, титану діоксид.ХарактеристикаРослинний комплекс-релаксант. Має заспокійливі та розслаблюючі властивості.Властивості компонентівЕкстракт пустельника. М'який заспокійливий компонент. Він позитивно впливає на центральну нервову систему, знижуючи її збудливість. Крім того, знижує артеріальний тиск. Зазвичай вважається ефективним при нервових розладах. L-ТРИПТОФАН. Амінокислота, що сприяє виробленню серотоніну – «гормону щастя». Це поєднання, яке викликає розумове розслаблення та створює відчуття емоційного благополуччя. ВІТАМІНИ ГРУПИ B. Останнім часом комплекс активно використовується для лікування нервових захворювань, зняття нервової напруги, стресових станів та позбавлення від безсоння.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела вітамінів В1, В2, В6, В12, що містить магній.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули 2 десь у день під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЦелюлоза мікрокристалічна (носій), екстракт трави собачої кропиви п'ятилопатевої, екстракт коренів валеріани лікарської, екстракт трави меліси лікарської, кроскарамеллоза (стабілізатор), діоксид кремнію і кальцієва сіль стеаринової кислоти (агенти антислежують).Фармакотерапевтична групаВиявляє седативну дію, сприяє поліпшенню функціонального стану нервової системи, покращує самопочуття при психоемоційному напрузі, стресових ситуаціях, хронічній втомі, спричиненій фізичною та розумовою перевтомою.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела валеренової кислоти та флавоноїдів, що містить іридоїди та розмаринову кислоту.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років приймати по 4 таблетки на день: по 2 таблетки 2 рази на день під час їжі або по 4 таблетки 1 раз на день під час вечері. Тривалість прийому – 2-4 тижні. За необхідності прийом можна повторювати 3-4 десь у рік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт трави собачої кропиви п'ятилопатевої, екстракт коренів валеріани лікарської, екстракт трави меліси лікарської.ХарактеристикаВиявляє седативну дію, сприяє поліпшенню функціонального стану нервової системи, покращує самопочуття при психоемоційному напрузі, стресових ситуаціях, хронічній втомі, спричиненій фізичною та розумовою перевтомою.РекомендуєтьсяРекомендується як джерело валеренової кислоти та флавоноїдів, що містить іридоїди та розмаринову кислоту.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років приймати по 4 таблетки на день: по 2 таблетки 2 рази на день під час їжі або по 4 таблетки 1 раз на день під час вечері. Тривалість прийому – 2-4 тижні. При необхідності прийом БАД можна повторювати 3-4 десь у рік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 гр.: Активні речовини: ретинолу пальмітат (вітамін А) (у перерахунку на 100% ретинолу пальмітат) - 10 мг (склад на 1,0 г субстанції: вітамін А пальмітат 1,7 млн. ME, бутилгідроксіанізол 9 мг, бутилгідрокситолуол 9 мг або пальмітат 1,7 млн. ME, бутилгідрокситолуол 17 мг, олія до 1,0 г), альфа-токоферолу ацетат (вітамін Е) -5 мг, колекальциферол (вітамін Д3) - 0,05 мг (склад на 1,0 г) субстанції: вітамін D3 25 мг (1,0 млн. ME), dl-альфа-токоферолу ацетат 2,5 мг, тригліцериди жирних кислот (із середньою довжиною ланцюга) 972,5 мг); Допоміжні речовини: бутилгідрокситолуол 1,0 мг, бутилгідроксіанізол 1,0 мг, віск емульсійний 80,0 мг, олія вазелінова 50,0 мг, гліцерол (гліцерин) 100,0 мг, етанол (спирт етиловий 95 %), 10, вода очищена до 1,0г. Алюмінієві туби по 10, 15, 20 або 35 г. Разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідна мазь від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаМає репаративну, протизапальну та протисвербіжну дію, нормалізує процеси зроговіння, посилює захисну функцію шкіри.Показання до застосуванняКомплексна терапія дорослих та дітей, хворих на іхтіоз та іхтіозиформні дерматози, себорейний дерматит, тріщини, ерозії та опіки шкіри, неінфіковані рани та виразки, екзема, атопічний дерматит, нейродерміт, алергічний контактний дерматит (не Профілактика рецидивів хронічних запальних та алергічних захворювань шкіри, після припинення лікування глюкокортикостероїдами (у підгострий період), при легко подразливій шкірі, у тому числі з підвищеною чутливістю до косметичних засобів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Гіпервітаміноз A, D, Е, прийом ретиноїдів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується наносити на великі ділянки шкіри при вагітності та в період лактації.Побічна діяПри використанні в гострому періоді – посилення сверблячки та еритеми (при цьому препарат необхідно тимчасово відмінити до зниження гостроти процесу). Алергічні реакції. Щоб уникнути передозування та розвитку гіпервітамінозу, не рекомендується наносити препарат на великі поверхні шкіри (понад 80 %) більше 6 тижнів.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати у поєднанні з іншими препаратами, що містять ретиноїди, вітаміни А, Е та D (ризик виникнення гіпервітамінозів А, Е, D). Дія мазі послаблюється при одночасному призначенні глюкокортикостероїдів. Призначення саліцилатів та глюкокортикостероїдів зменшує побічні явища.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром двічі на день. При сильному лущенні шкіри можливе використання оклюзійної пов'язки. Перед нанесенням мазі на тріщини та інші дефекти шкіри їх попередньо обробляють антисептиками. Тривалість лікування залежить від локалізації та тяжкості процесу та може становити кілька тижнів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування - 100 г: α-токоферолу ацетат – 5 мг; ретинолу пальмітат – 10 мг; ергокальциферол – 50 мкг. 10 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 20 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 35 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.ФармакодинамікаКомбінований дерматопротекторний препарат для місцевого застосування. Має протизапальну, пом'якшувальну, зволожуючу, репаративну та протисвербіжну дію, нормалізує процеси зроговіння, посилює захисну функцію шкіри.Показання до застосуванняіхтіоз, іхтіозоформні дерматози (у складі комплексної терапії); себорейний дерматит; тріщини, ерозії шкіри; опіки; неінфіковані рани, виразки; екзема; атопічний дерматит; дифузний нейродерміт; алергічний контактний дерматит (поза загостренням). Профілактика запальних та алергічних захворювань шкіри в період ремісії, після припинення лікування мазями, що містять глюкокортикостероїди; при легкоподразливій шкірі, в т.ч. із підвищеною чутливістю до косметичних засобів.Протипоказання до застосуваннягіпервітаміноз A; гіпервітаміноз E; гіпервітаміноз D; прийом ретиноїдів; вагітність; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат Радевіт протипоказаний для застосування при вагітності.Побічна діяМожливо: алергічні реакції. Застосування препарату при гострих запальних захворюваннях шкіри може викликати посилення сверблячки та почервоніння шкіри.Спосіб застосування та дозиМазь наносять тонким шаром на шкіру в області ураження 2 рази на добу (вранці та перед сном). При сильному лущенні шкіри накладають оклюзійну пов'язку, що припиняє доступ повітря до ураженої ділянки. Перед нанесенням препарату на тріщини та інші дефекти шкіри необхідна їхня попередня обробка антисептичними засобами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
ХарактеристикаШукаєте натуральний засіб для горла та імунітету? Живі льодяники «Радоград» з шавлією без цукру – мабуть, найкраща альтернатива аптечним постилкам. У їх складі лише натуральні інгредієнти: кедрова живиця (смола), кедрова олія, прополіс, екстракт шавлії та вітамін С. Живильні льодяники «Радоград» допоможуть вам впоратися з першими ознаками застуди, сприяють покращенню імунітету, знімуть біль та першіння у горлі, знизять наслідки надмірного переохолодження під кондиціонером влітку, знизять стрес у разі відмови від куріння.Властивості компонентівЖивиця кедра є потужним антисептиком, має протизапальний і загоювальний ефект. Кедрова олія пом'якшує горло і створює нормальну мікрофлору на слизовій оболонці. Прополіс має сильні знезаражувальні та знеболювальні властивості. Ментол та олія м'яти є природними антисептиками, полегшують та освіжають дихання. Ізомальт – низькокалорійний, дієтичний продукт, який має низький глікемічний індекс та не призводить до різких коливань цукру в крові. Його одержують із цукрової тростини, цукрового буряка та меду.Спосіб застосування та дози3-6 штук на день з інтервалом 2-3 години, не розжовуючи.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: івабрадину гідробромід 8.795 мг, що відповідає вмісту івабрадину 7.5 мг; Допоміжні речовини: лактоза – 41.675 мг, манітол – 44.53 мг, мальтодекстрин – 3 мг, кроскармелоза натрію – 1 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.5 мг, магнію стеарат – 0.5 мг; оболонка: Опадрай рожевий - 3 мг (полівініловий спирт - 1.05 мг, тальк - 0.716 мг, титану діоксид - 0.705 мг, макрогол-3350 - 0.36 мг, метакрилової кислоти сополімер (тип С) - 0.12 мг, барвник заліза оксид жел. , барвник заліза оксид червоний – 0.007 мг, натрію гідрокарбонат – 0.004 мг). 14 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою світло-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "СК4" на одній стороні; на поперечному розрізі ядро ​​таблетки білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиангінальний препарат, що уповільнює серцевий ритм. Механізм дії івабрадину полягає у виборчому та специфічному інгібуванні If каналів синусового вузла, що контролюють спонтанну діастолічну деполяризацію в синусовому вузлі та регулюють ЧСС. Івабрадин надає вибіркову дію на синусовий вузол, не впливаючи на час проведення імпульсів по внутрішньопередсердних, передсердно-шлуночкових та внутрішньошлуночкових провідних шляхах, а також на скорочувальну здатність міокарда та реполяризацію шлуночків. Івабрадин може також взаємодіяти з Ih каналами сітківки ока, подібними до будови з If каналами серця, що беруть участь у механізмах тимчасової адаптації системи зорового сприйняття шляхом зміни реакції сітківки на яскраві світлові стимули. За провокаційних обставин (наприклад, різка зміна інтенсивності освітлення в зоні зорового поля) часткове інгібування Ih каналів івабрадином призводить до феномену зміни світлосприйняття (фотопсія). Для фотопсії характерна минуща зміна яскравості в обмеженій зоні зорового поля. Основний фармакологічний ефект івабрадину – дозозалежне ушкодження ЧСС. Аналіз залежності величини урідження ЧСС від дози препарату проводився при поступовому збільшенні дози івабрадину до 20 мг 2 рази на добу та виявив тенденцію до досягнення ефекту плато (відсутність наростання терапевтичного ефекту при подальшому збільшенні дози препарату), що знижує ризик розвитку вираженої брадикардії (ЧСС менше 40). уд./хв). При застосуванні препарату в дозах, що рекомендуються, ступінь урідження ЧСС залежить від її вихідної величини і становить приблизно 10-15 уд./хв як у спокої, так і при фізичному навантаженні, в результаті цього знижується робота серця і потреба міокарда в кисні. Івабрадин не впливає на внутрішньосерцеву провідність, скорочувальну здатність міокарда (не має негативного інотропного ефекту) та процес реполяризації шлуночків. У клінічних електрофізіологічних дослідженнях івабрадин не впливав на час проведення імпульсів по передсердно-шлуночкових або внутрішньошлуночкових провідних шляхах, а також на скориговані інтервали QT. У дослідженнях у пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка (ФВЛШ 30-45%) було показано, що івабрадин не впливає на скорочувальну здатність міокарда. Встановлено, що івабрадин у дозі 5 мг 2 рази на добу покращував показники проб навантаження вже через 3-4 тижні лікування. Ефективність була підтверджена для дози 7.5 мг 2 рази на добу. Додатковий ефект при збільшенні дози з 5 мг до 7.5 мг 2 рази на добу було встановлено порівняльному дослідженні з атенололом. Час виконання фізичного навантаження збільшився приблизно на 1 хв через 1 міс застосування івабрадину в дозі 5 мг 2 рази на добу, при цьому після додаткового 3-місячного курсу застосування івабрадину внутрішньо в дозі 7.5 мг 2 рази на добу відмічено подальший приріст цього показника на 25 сек. . Антиангінальна та антиішемічна активність івабрадину також була підтверджена у пацієнтів віком 65 років та старших. Ефективність івабрадину при застосуванні у дозах 5 мг та 7.5 мг 2 рази на добу відзначалася щодо всіх показників навантажувальних проб (загальна тривалість фізичного навантаження, час до лімітуючого нападу стенокардії, час до початку розвитку нападу стенокардії та час до розвитку депресії сегмента ST на 1 мм) та супроводжувалася зменшенням частоти розвитку нападів стенокардії приблизно на 70%. Застосування івабрадину 2 рази на добу забезпечувало постійну терапевтичну ефективність протягом 24 год. У пацієнтів, які приймали івабрадин, показана додаткова ефективність щодо всіх показників проб навантаження при додаванні до максимальної дози атенололу (50 мг) на спаді його терапевтичної активності (через 12 годин після прийому внутрішньо). Не виявлено поліпшення показників ефективності івабрадину при додаванні до максимальної дози амлодипіну на спаді його терапевтичної активності (через 12 годин після прийому внутрішньо), тоді як на максимумі активності амлодипіну (через 3-4 години після прийому внутрішньо) була доведена додаткова ефективність івабрадину. У дослідженнях клінічної ефективності івабрадину його терапевтична дія повністю зберігалася протягом 3-4 місяців терапії. Під час лікування не було виявлено ознак зниження ефективності, а після припинення лікування синдрому відміни не спостерігалося. Антиангінальний та антиішемічний ефекти івабрадину були пов'язані як з дозозалежним урізанням ЧСС, так і зі значним зменшенням робочого твору (ЧСС×систолічний АТ) як у спокої, так і при фізичному навантаженні. Вплив на показники АТ та ОПСС був незначним та клінічно незначущим. Стійке ушкодження ЧСС було відзначено у пацієнтів, які приймали івабрадин як мінімум протягом 1 року. Впливу на вуглеводний обмін та ліпідний профіль при цьому не спостерігалося. У пацієнтів з цукровим діабетом показники ефективності та безпеки івабрадину були подібними до таких у загальній популяції. Не виявлено відмінностей між групами пацієнтів, які приймали івабрадин на фоні стандартної терапії, та у пацієнтів зі стабільною стенокардією та дисфункцією лівого жердинки (ФВЛШ менше 40%), 86.9% яких отримували бета-адреноблокатори та плацебо, за сумарною частотою летальних наслідків від серцевих захворювань захворювань, госпіталізації з приводу гострого інфаркту міокарда, госпіталізації з приводу виникнення нових випадків серцевої недостатності або погіршення перебігу хронічної серцевої недостатності (ХСН) та у підгрупі пацієнтів з ЧСС не менше 70 уд./хв. На фоні застосування івабрадину у пацієнтів з ЧСС не менше 70 уд/хв показано зниження частоти госпіталізацій з приводу фатального та нефатального інфаркту міокарда на 36% та частоти реваскуляризації на 30%. У пацієнтів зі стенокардією напруги на фоні застосування івабрадину відмічено зниження відносного ризику настання ускладнень (частота летальних наслідків від серцево-судинних захворювань, госпіталізації з приводу гострого інфаркту міокарда, госпіталізації з приводу виникнення нових випадків серцевої недостатності або погіршення перебігу ХСН). Зазначена терапевтична перевага досягається насамперед за рахунок зниження частоти госпіталізацій з приводу гострого інфаркту міокарда на 42%. Зниження частоти госпіталізації з приводу фатального та нефатального інфаркту міокарда у пацієнтів з ЧСС понад 70 уд/хв ще більш значуще і досягає 73%. Загалом відзначено хорошу переносимість та безпеку препарату. На фоні застосування івабрадину у пацієнтів з ХСН II-IV ФК за класифікацією NYHA з ФВЛШ менше 35% показано клінічно та статистично значуще зниження відносного ризику настання ускладнень (частоти летальних наслідків від серцево-судинних захворювань та зниження частоти госпіталізацій у зв'язку з погіршенням перебігу ХСН) на 18%. Абсолютне зниження ризику становило 4.2%. Виражений терапевтичний ефект спостерігався через 3 місяці від початку терапії івабрадином. Зниження смертності від серцево-судинних захворювань та частоти госпіталізацій у зв'язку з погіршенням перебігу ХСН спостерігалося незалежно від віку, статі, функціонального класу ХСН, застосування бета-адреноблокаторів, ішемічної або неішемічної етіології ХСН, наявності цукрового діабету або артеріальної гіпертензії в анам. Пацієнти з симптомами ХСН із синусовим ритмом та з ЧСС не менше 70 уд./хв отримували стандартну терапію, яка включала бета-адреноблокатори (89%), інгібітори АПФ та/або антагоністи рецепторів ангіотензину II (91%), діуретики (83%). та антагоністи альдостерону (60%). Показано, що застосування івабрадину протягом 1 року може запобігти одному летальному исходу або одній госпіталізації у зв'язку з серцево-судинним захворюванням на кожні 26 пацієнтів, які приймають препарат. На фоні застосування івабрадину показано покращення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA. У пацієнтів із ЧСС 80 уд./хв відмічено ушкодження ЧСС у середньому на 15 уд./хв.ФармакокінетикаІвабрадин є S-енантіомером без ознак біоконверсії (за даними досліджень in vivo). Основним активним метаболітом є N-десметиловане похідне івабрадину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо івабрадин швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається протягом 1 години після прийому внутрішньо натще. Біодоступність становить приблизно 40% через ефект "першого проходження" через печінку. Прийом їжі збільшує час всмоктування приблизно на 1 годину та збільшує концентрацію в плазмі крові з 20% до 30%. Для зменшення варіабельності концентрації препарат рекомендується приймати одночасно з їдою. Розподіл. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 70%. Vd у рівноважному стані – близько 100 л. Стах у плазмі крові при тривалому застосуванні в рекомендованій дозі 5 мг 2 рази на добу становить приблизно 22 нг/мл (коефіцієнт варіації = 29%). Середня Css у плазмі становить 10 нг/мл (коефіцієнт варіації = 38%). Фармакокінетика івабрадину є лінійною у діапазоні доз від 0.5 до 24 мг. Метаболізм. Івабрадин переважно метаболізується в печінці та кишечнику шляхом окислення за участю ізоферменту CYP3A4. Основним активним метаболітом є N-десметилированное похідне (S 18982), частка якого становить 40% дози івабрадину. Метаболізм активного метаболіту івабрадину також відбувається із залученням ізоферменту CYP3A4. Івабрадин має малу спорідненість до ізоферменту CYP3A4, не індукує і не інгібує його. У зв'язку з цим малоймовірно, що івабрадин впливає на метаболізм чи концентрацію субстратів ізоферменту CYP3A4 у плазмі крові. У той же час, одночасне застосування івабрадину з потужними інгібіторами або індукторами цитохрому Р450 може впливати на концентрацію івабрадину в плазмі крові. Виведення. Т1/2 івабрадину становить, в середньому, 2 год (70-75% AUC), ефективний Т1/2 - 11 год. Загальний кліренс становить приблизно 400 мл/хв, нирковий кліренс – близько 70 мл/хв. Виведення метаболітів відбувається з однаковою швидкістю через нирки та кишечник. Близько 4% прийнятої дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів. Фармакокінетичні показники (AUC та Сmax) не мають суттєвих відмінностей у групах пацієнтів віком 65 років та старших, 75 років і старших та загальної популяції пацієнтів. Вплив ниркової недостатності (КК від 15 до 60 мл/хв) на кінетику івабрадину мінімальний, т.к. лише близько 20% івабрадину та його активного метаболіту S 18982 виводиться нирками. У пациентов с печеночной недостаточностью легкой степени (до 7 баллов по шкале Чайлд-Пью) AUC свободного ивабрадина и его активного метаболита на 20% больше, чем у пациентов с нормальной функцией печени. Данные о применении ивабрадина у пациентов с печеночной недостаточностью средней степени (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) ограничены и не позволяют оценить показатели фармакокинетики препарата у данной группы пациентов. Данные о применении ивабрадина у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) на данный момент отсутствуют. Взаимосвязь между фармакокинетическими и фармакодинамическими свойствами. Анализ взаимосвязи между фармакокинетическими и фармакодинамическими свойствами ивабрадина позволил установить, что урежение ЧСС находится в прямой пропорциональной зависимости от увеличения концентрации ивабрадина и активного метаболита S18982 в плазме крови при применении в дозах до 15-20 мг 2 раза/сут. При более высоких дозах препарата замедление сердечного ритма не имеет пропорциональной зависимости от концентрации ивабрадина в плазме крови и характеризуется тенденцией к достижению плато. Высокие концентрации ивабрадина, которых можно достичь при одновременном применении с мощными ингибиторами изофермента CYP3A4, могут приводить к выраженному урежению ЧСС, однако этот риск ниже при комбинации с умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4.Показания к применениюСтабильная стенокардия. Терапія стабільної стенокардії у пацієнтів із нормальним синусовим ритмом: При непереносимості чи наявності протипоказань до застосування бета-адреноблокаторів; у комбінації з бета-адреноблокаторами при неадекватному контролі симптомів стабільної стенокардії на фоні оптимальної дози бета-адреноблокатора. Хронічна серцева недостатність: Для зниження частоти розвитку серцево-судинних ускладнень (смертність від серцево-судинних захворювань та госпіталізації у зв'язку з погіршенням перебігу ХСН) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, із синусовим ритмом та ЧСС не менше 70 уд./хв.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до івабрадину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату; брадикардія (ЧСС у спокої менше 60 уд./хв (до початку лікування)); кардіогенний шок; гострий інфаркт міокарда; тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст. та діастолічний АТ менше 50 мм рт. ст.); печінкова недостатність тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); з РСУ; синоатріальна блокада; наявність штучного водія ритму; нестабільна стенокардія; AV-блокада ІІІ ступеня; одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, такими як протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол), антибіотиками групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для внутрішнього прийому, джозаміцин, телітроміцин), інгібіторами; одночасне застосування з блокаторами повільних кальцієвих каналів (БМКК), що уріжають ЧСС, такими як верапаміл або дилтіазем; дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози. З обережністю слід призначати препарат при печінковій недостатності середнього ступеня (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); ниркової недостатності тяжкого ступеня (КК менше 15 мл/хв); уродженому подовженні інтервалу QT; одночасному застосуванні лікарських засобів, що подовжують інтервал QT; одночасному застосуванні помірних інгібіторів та індукторів CYP3A4 та грейпфрутового соку; одночасному застосуванні з калійнезберігаючими діуретиками; безсимптомної дисфункції лівого шлуночка; AV-блокаді II ступеня; нещодавно перенесений інсульт; ХСН IV функціонального класу за класифікацією NYHA; пігментної дегенерації сітківки ока (retinitis pigmentosa); артеріальної гіпотензії; пацієнтам віком від 75 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Раєном протипоказане під час вагітності. Наразі є недостатня кількість даних про застосування івабрадину при вагітності. У доклінічних дослідженнях івабрадину виявлено ембріотоксичну та тератогенну дію. Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом Раєном. Застосування препарату Раєном протипоказане під час годування груддю. Відомості про виділення івабрадину із грудним молоком відсутні. У дослідженнях на тваринах було показано, що івабрадин виділяється із грудним молоком. Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (ефективність та безпека у цій віковій групі не вивчалась).Побічна діяЗ боку органів чуття: дуже часто – зміни світлосприйняття (фотопсія); часто - нечіткість зору; нечасто – вертиго; Неуточнена частота - диплопія, порушення зору. З боку серцево-судинної системи: часто – брадикардія, AV-блокада І ступеня, шлуночкова екстрасистолія, короткочасне підвищення артеріального тиску; нечасто – відчуття серцебиття, надшлуночкова екстрасистолія; дуже рідко – фібриляція передсердь, AV-блокада II та III ступеня, СССУ; Неуточнена частота - виражене зниження АТ, можливо, пов'язане з брадикардією. З боку травної системи: нечасто – нудота, запор, діарея. З боку ЦНС: часто – головний біль (особливо у перший місяць терапії); запаморочення, можливо пов'язане з брадикардією; Неуточнена частота - непритомність, можливо пов'язана з брадикардією. З боку дихальної системи: нечасто – задишка.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажані комбінації. Лікарські препарати, що подовжують інтервал QT: Антиаритмічні засоби, що подовжують інтервал QT (наприклад, хінідин, дизопірамід, беприділ, соталол, ібутилід, аміодарон); лікарські препарати, що подовжують інтервал QT, що не відносяться до антиаритмічних засобів (наприклад, пімозід, зіпрасидон, сертиндол, мефлохін, галофантрин, пентамідин, цизаприд, еритроміцин для внутрішньовенного введення). Слід уникати одночасного застосування івабрадину та вказаних лікарських препаратів, оскільки ушкодження ЧСС може спричинити додаткове подовження інтервалу QT. За необхідності одночасного застосування цих препаратів слід ретельно контролювати показники ЕКГ. Ізофермент CYP3A4. Івабрадин метаболізується в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 і є дуже слабким інгібітором цього цитохрому. Івабрадин не має істотного впливу на метаболізм та концентрацію в плазмі інших субстратів (потужних, помірних та слабких інгібіторів) ізоферменту CYP3A4. У той же час, інгібітори та індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть вступати у взаємодію з івабрадином та надавати клінічно значний вплив на його метаболізм та фармакокінетичні властивості. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 підвищують, а індуктори ізоферменту CYP3A4 знижують концентрацію івабрадину в плазмі крові. Підвищення концентрації івабрадину в плазмі може збільшувати ризик розвитку вираженої брадикардії. Протипоказані комбінації. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування івабрадину з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, такими як протигрибкові засоби групи азолів (кетоконазол, ітраконазол); антибіотики групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для внутрішнього прийому, джозаміцин, телітроміцин); інгібітори протеази ВІЛ (нелфінавір, ритонавір) та нефазодон, протипоказано. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 – кетоконазол (200 мг 1 раз на добу) або джозаміцин (по 1 г 2 рази на добу) – підвищують середні концентрації івабрадину в плазмі у 7-8 разів. Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування івабрадину та дилтіазему або верапамілу (препаратів, що уріджують серцевий ритм) у здорових добровольців та пацієнтів супроводжувалося збільшенням AUC івабрадину в 2-3 рази та додатковим урізанням ЧСС на 5 уд/хв. Застосування цих комбінацій протипоказано. Комбінації, що вимагають дотримання обережності. Застосування івабрадину в комбінації з іншими помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, флуконазолом) можливе за умови, що ЧСС у спокої становить понад 60 уд/хв. Рекомендована початкова доза івабрадину – 2.5 мг 2 рази на добу. Необхідний контроль ЧСС. Одночасне застосування з індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як рифампіцин, барбітурати, фенітоїн та рослинні засоби, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), може призвести до зниження концентрації в плазмі крові та активності івабрадину та вимагати підбору більш високої. При сумісному застосуванні івабрадину та препаратів, що містять звіробій продірявлений, було відзначено дворазове зниження AUC івабрадину. У період терапії препаратом Раєном слід по можливості уникати застосування препаратів та продуктів, що містять звіробій продірявлений. Слід обережно застосовувати препарат одночасно з калійнесберегающими діуретиками (діуретики групи тіазидів та "петлеві" діуретики), т.к. гіпокаліємія може підвищити ризик розвитку аритмії Оскільки івабрадин може викликати брадикардію, поєднання гіпокаліємії та брадикардії є сприятливим фактором для розвитку тяжкої форми аритмії, особливо у пацієнтів із синдромом подовження інтервалу QT, як уродженою, так і спричиненою дією будь-яких речовин. Комбіноване застосування з іншими лікарськими засобами. Показано відсутність клінічно значущого впливу на фармакодинаміку та фармакокінетику івабрадину при одночасному застосуванні наступних лікарських засобів: інгібіторів протонової помпи (омепразол, лансопразол), інгібіторів ФДЕ5 (наприклад, силденафіл), інгібіторів ГМГ-КоАдік ряду (наприклад, амлодипін, лацидипін), дигоксину та варфарину. Показано, що івабрадин не впливає на клінічно значущий вплив на фармакокінетику симвастатину, амлодипіну, лацидипіну, фармакокінетику та фармакодинаміку дигоксину, варфарину та на фармакодинаміку ацетилсаліцилової кислоти. Івабрадин застосовувався в комбінації з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину II, бета-адреноблокаторами, діуретиками, антагоністами альдостерону, нітратами короткої та пролонгованої дії, інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, фіцетиками. іншими антиагрегантними засобами. Застосування вищезазначених лікарських засобів не супроводжувалося зміною профілю безпеки терапії, що проводиться. Інші види взаємодії, які потребують обережності при сумісному застосуванні. На тлі прийому грейпфрутового соку відзначалося дворазове підвищення концентрації івабрадину у плазмі. У період терапії препаратом Раєном по можливості слід уникати вживання грейпфрутового соку.Спосіб застосування та дозиПри стабільній стенокардії початкова доза препарату, що рекомендується, становить 10 мг на добу (по 1 таб. 5 мг 2 рази на добу) для пацієнтів віком менше 75 років. Через 3-4 тижні застосування препарату, залежно від терапевтичного ефекту, добова доза може бути збільшена до 15 мг (по 1 таб. 7.5 мг 2 рази на добу). Якщо на фоні терапії препаратом Раєном ЧСС у спокої уріжається до значень менше 50 уд./хв або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (такі як запаморочення, підвищена стомлюваність або виражене зниження артеріального тиску), дозу препарату Раєном необхідно зменшити (наприклад, до 2.5 мг (по 1/2 таб. 5 мг) 2 рази на добу). Якщо при зниженні дози ЧСС залишається менше 50 уд/хв або зберігаються симптоми вираженої брадикардії, прийом препарату Раєном слід припинити. Якщо на фоні терапії симптоми стенокардії зберігаються протягом 3 міс, лікування препаратом необхідно припинити. При хронічній серцевій недостатності рекомендована початкова доза препарату Раєном становить 10 мг на добу (по 1 таб. 5 мг 2 рази на добу) для пацієнтів віком до 75 років. Лікування слід розпочинати лише у пацієнтів із стабільною ХСН. Після 2 тижнів застосування добова доза препарату Раєном може бути збільшена до 15 мг (по 1 таб. 7.5 мг 2 рази на добу), якщо частота серцевих скорочень у стані спокою стабільно більше 60 уд./хв. У разі якщо ЧСС стабільно не більше 50 уд./хв. . Якщо значення ЧСС знаходиться в діапазоні від 50 до 60 уд/хв, рекомендується застосовувати препарат Раєном у дозі 5 мг 2 рази на добу. Якщо в процесі терапії ЧСС у стані спокою стабільно менше 50 уд/хв або якщо у пацієнта відзначаються симптоми вираженої брадикардії, для пацієнтів, які приймають препарат у дозі 5 мг 2 рази на добу або 7.5 мг 2 рази на добу, дозу препарату слід знизити. Якщо у пацієнтів, які отримують препарат Раєном у дозі 2.5 мг (по 1/2 таб. 5 мг) 2 рази на добу або 5 мг 2 рази на добу, ЧСС у стані спокою стабільно більше 60 уд./хв, доза препарату може бути збільшена. . Якщо ЧСС не більше 50 уд/хв або у пацієнта зберігаються симптоми брадикардії, застосування препарату Раєном слід припинити. Для пацієнтів віком 75 років і старше рекомендована початкова доза препарату становить 2.5 мг (по 1/2 таб. 5 мг) 2 рази на добу. Надалі можливе збільшення дози препарату. У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК понад 15 мл/хв рекомендована початкова доза препарату становить 10 мг/добу (по 1 таб. 5 мг 2 рази/добу). Через 3-4 тижні застосування препарату, залежно від терапевтичного ефекту, добова доза може бути збільшена до 15 мг (по 1 таб. 7.5 мг 2 рази на добу). У пацієнтів з КК менше 15 мл/хв препарат слід застосовувати з обережністю (через недостатню кількість клінічних даних). Пацієнтам із печінковою недостатністю легкого ступеня (до 7 балів за шкалою Чайлд-П'ю) рекомендується призначати препарат Раєном у звичайній дозі. Рекомендована початкова доза препарату становить 10 мг на добу (по 1 таб. 5 мг 2 рази на добу). Через 3-4 тижні застосування препарату, залежно від терапевтичного ефекту, добова доза може бути збільшена до 15 мг (по 1 таб. 7.5 мг 2 рази на добу). Слід бути обережним при застосуванні препарату Раєном у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Препарат Раєном протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки немає даних про застосування івабрадину у цієї групи пацієнтів (можна очікувати суттєвого збільшення концентрації івабрадину в плазмі крові). Препарат приймають внутрішньо, вранці та ввечері, під час їди. Рішення про початок терапії та титрування доз необхідно приймати при регулярному контролі ЧСС, ЕКГ.ПередозуванняСимптоми: передозування івабрадину може призводити до вираженої та тривалої брадикардії. Лікування: терапія вираженої брадикардії – симптоматична, проводиться у спеціалізованих відділеннях. У разі розвитку брадикардії у поєднанні з порушеннями показників гемодинаміки показано симптоматичне лікування з внутрішньовенним введенням бета-адреноміметиків, таких як ізопреналін. При необхідності можливе встановлення штучного водія ритму.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення серцевого ритму. Івабрадин неефективний для лікування або профілактики аритмій. Його ефективність знижується на тлі розвитку тахіаритмії (наприклад, шлуночкової або надшлуночкової тахікардії). Препарат Раєном не рекомендується пацієнтам з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією) або іншими типами аритмій, пов'язаними з функцією синусового вузла. Під час терапії препаратом Раєном слід проводити клінічне спостереження за пацієнтами щодо виявлення фібриляції передсердь (пароксизмальної або постійної). За клінічними показаннями (наприклад, погіршення перебігу стенокардії, поява відчуття серцебиття, нерегулярний серцевий ритм) до поточного контролю слід включати ЕКГ. Ризик розвитку фібриляції передсердь може бути вищим у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Раєном. Фібриляція передсердь частіше зустрічалася серед пацієнтів, які одночасно з івабрадином приймали аміодарон або антиаритмічні препарати І класу. Пацієнти з ХСН та порушеннями внутрішньошлуночкової провідності (блокада лівої або правої ніжки пучка Гіса) та шлуночковою диссинхронією повинні перебувати під контролем. Застосування у пацієнтів із брадикардією. Івабрадин протипоказаний, якщо до початку терапії ЧСС у спокої становить менше 60 уд/хв. Якщо на фоні терапії ЧСС у спокої уріжається до значень менше 50 уд/хв або у пацієнта виникають симптоми, пов'язані з брадикардією (такі як запаморочення, підвищена стомлюваність або гіпотензія), дозу препарату слід зменшити. Якщо при зниженні дози препарату ЧСС залишається менше 50 уд/хв або зберігаються симптоми, пов'язані з брадикардією, то прийом Раєном слід припинити. Комбіноване застосування у складі антиангінальної терапії. Застосування препарату Раєном спільно з БМКК, що уріжають ЧСС, такими як верапаміл або дилтіазем, протипоказане. При комбінованому застосуванні івабрадину з нітратами та БМКК, похідними дигідропіридинового ряду, такими як амлодипін, зміни профілю безпеки терапії, що проводилося, не було відзначено. Не встановлено, що комбіноване застосування з БМКК підвищує ефективність івабрадину. Інсульт. Не рекомендується призначати препарат Раєном одразу після перенесеного інсульту, т.к. дані щодо застосування препарату у цей період відсутні. Функції зорового сприйняття. Івабрадін впливає на функцію сітківки ока. До цього часу не було виявлено токсичного впливу івабрадину на сітківку ока. Однак даних про вплив івабрадину на сітківку ока при тривалому застосуванні (понад 1 рік) немає. При виникненні порушень зорових функцій, не описаних у цій інструкції, слід розглянути питання щодо припинення прийому препарату Раєном. Пацієнтам з пігментною дегенерацією сітківки (retinitis pigmentosa) препарат Раєном слід приймати з обережністю. Артеріальна гіпотензія. Раєном слід призначати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпотензією (через недостатню кількість клінічних даних). Раєном протипоказаний при тяжкій артеріальній гіпотензії (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст. і діастолічний АТ менше 50 мм рт. ст.). Фібриляція передсердь (миготлива аритмія) – серцеві аритмії. Збільшення ризику розвитку вираженої брадикардії на фоні застосування івабрадину під час проведення фармакологічної кардіоверсії з метою відновлення синусового ритму не було доведено. Однак, через недостатню кількість даних, при можливості відстрочити планову електричну кардіоверсію, прийом препарату Раєном слід припинити за 24 години до її проведення. Застосування у пацієнтів із вродженим синдромом подовженого інтервалу QТ або у пацієнтів, які приймають препарати, що подовжують інтервал QТ. Препарат Раєном не слід застосовувати при вродженому синдромі подовженого інтервалу QT, а також у комбінації з препаратами, здатними подовжувати інтервал QT. За необхідності одночасного застосування таких препаратів потрібний суворий контроль ЕКГ. Ушкодження ЧСС внаслідок застосування препарату Раєном може збільшити подовження інтервалу QT, що, у свою чергу, може спровокувати розвиток тяжкої форми аритмії, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует". Пацієнти з артеріальною гіпертензією, яким потрібний перехід на інший антигіпертензивний препарат. При зміні гіпотензивної терапії у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Раєном, потрібен моніторинг артеріального тиску через відповідні інтервали часу. Хронічна серцева недостатність. Перед вирішенням питання про застосування препарату Раєном перебіг серцевої недостатності має бути стабільним. Слід бути обережним при застосуванні препарату Раєном у пацієнтів з ХСН IV функціонального класу за класифікацією NYHA через обмежені дані щодо застосування препарату у цієї категорії пацієнтів. Печінкова недостатність середнього ступеня. При помірно вираженій печінковій недостатності (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) терапію Раєном слід проводити з обережністю. Ниркова недостатність тяжкого ступеня. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 15 мл/хв) терапію препаратом Раєном слід проводити з обережністю. Допоміжні речовини. Препарат Раєном містить лактозу, тому не рекомендується пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози та синдромом мальабсорбції глюкози/галактози. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами. Івабрадін не впливає на здатність до керування транспортними засобами та виконання робіт, що вимагають високої швидкості психомоторних реакцій. Однак слід пам'ятати про можливість появи фотопсії при різкій зміні інтенсивності освітлення, особливо при керуванні транспортними засобами у нічний час.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: флурбіпрофен – 100 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, гіпоролоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний. оболонка: барвник опадрай синій (лактози моногідрат, гіпролоза, титану діоксид, макрогол 4000, індигокармін). Пігулки, вкриті оболонкою 100 мг. 5 таблеток у блістер із ПВХ-алюмінієвої фольги. По 6 блістерів поміщають у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиДовгасті двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою блакитного кольору з двосторонньою ризиком.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре і повністю всмоктується з травного тракту і досягає максимальної концентрації в плазмі (в середньому 15 мкг/мл) через 1-2 години. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Період напіввиведення становить 6 годин. Зв'язок із білками плазми – понад 99%. Флурбіпрофен майже повністю метаболізується і виводиться переважно нирками (глюкуроніди та сульфатовані кон'югати): 20% у незмінному вигляді.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний препарат, має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основний механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів за рахунок блокування циклооксигеназ (ЦОГ-1 та ЦОГ-2). У реалізації терапевтичної дії препарату беруть участь та інші механізми зниження чутливості тканин до медіаторів запалення.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний та подагричний артрит, анкілозуючий спондилоартрит. ревматичне ураження м'яких тканин. Больовий синдром слабкої та помірної інтенсивності: артралгія, міалгія, радикуліт, невралгія, зубний біль, головний біль, травми та опіки. Посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням. Дисменорея.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до флурбіпрофену та інших нестероїдних протизапальних засобів; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); кровотечі із шлунково-кишкового тракту та цереброваскулярні кровотечі; бронхіальна астма у поєднанні з поліпозом слизової оболонки носа; декомпенсована хронічна серцева недостатність; лікування післяопераційного болю після проведення аорто-коронарного шунтування; порушення гемостазу (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч); виражена печінкова або ниркова недостатність; дитячий вік до 15 років; вагітність та період лактації. З обережністю: анемія, порушення кровотворення, бронхіальна астма, хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, набряковий синдром, печінкова та/або ниркова недостатність, алкоголізм, запальні захворювання кишечника, дивертикуліт, ерозивно-виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту , цукровий діабет, стан після великих хірургічних втручань, індукована порфірія, літній вікПобічна діяЗ боку травної системи: частіше 1% - нудота, блювання, печія, діарея, запор, біль у животі, метеоризм, підвищення рівня "печінкових" ферментів, шлунково-кишкова кровотеча, рідше 1% - виразка з можливими ускладненнями (кровотеча, перфорація ), гастрит, жовтяниця, мелена, поява крові у блювотних масах, ураження стравоходу, афтозний стоматит, глосит, гепатит. З боку нервової системи: частіше 1% – головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, посилення рефлексів, тремор, амнезія, астенія, депресія, сомноленція; рідше 1% – атаксія, ішемічне ураження мозку, слабкість, парестезії, судоми. З боку органів чуття: частіше 1% - порушення зору (нечіткість зору, диплопія, худоба), шум у вухах, зниження слуху; рідше 1% - кон'юнктивіт, порушення нюху та смаку; взаємозв'язок з використанням препарату не встановлений - підвищення внутрішньоочного тиску, крововиливу в сітківку, ретробульбарний неврит. З боку шкірних покровів: частіше 1% - свербіж шкіри, шкірний висип; рідше 1% – алопеція, кропив'янка, екзема, токсичний дерматит, багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), підвищена фоточутливість. З боку сечостатевої системи: частіше 1% – затримка рідини, інфекції сечовивідної системи; рідше 1% – гематурія, підвищення рівня сечової кислоти, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність. З боку органів кровотворення та імунної системи: рідше 1% – анемія (у тому числі гемолітична та апластична анемії), зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз. З боку дихальної системи: частіше 1% – риніт; рідше 1% – кашель, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи: рідше 1% – підвищення артеріального тиску, вазо дилатація, набряки, застійна серцева недостатність; взаємозв'язок з використанням препарату не встановлений – стенокардія, аритмія, інфаркт міокарда. Алергічні реакції: рідше 1% - анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок (зазвичай стрімко розвивається), набряк губ і язика, алергічний васкуліт. Інші: рідше 1% - гарячка, озноб.Взаємодія з лікарськими засобамиФлурбіпрофен може знижувати ефективність інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Спільне використання препарату з антикоагулянтами (наприклад, варфарин) призводить до підвищення ризику серйозної кровотечі. Одночасне застосування з ацетилсаліцилової кислотою призводить до значного зниження концентрації препарату у сироватці крові. Збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів інших нестероїдних протизапальних препаратів та глюкокортикостероїдні засоби (кровотечі у шлунково-кишковому тракті), токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину. Флурбіпрофен зменшує гіпотензивну активність бета-блокаторів. Знижує ефект діуретиків (фуросемід, тіазидні діуретики), на тлі калійзберігаючих діуретиків посилюється ризик гіперкаліємії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Добову дозу 150-200 мг слід розподілити на 2-3 прийоми на день. Пацієнтам із гострими симптомами або під час загострення хвороби добову дозу короткочасно (2-3 дні) можна збільшити до 300 мг. Дисменорея: на початку 100 мг з наступним прийомом 50 або 100 мг кожні 4 або 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг.ПередозуванняСимптоми передозування: пригнічення дихання, нудота, біль в епігастральній ділянці, головний біль, запаморочення. Лікування: промивання шлунка та симптоматичне лікування. Специфічного антидоту на флурбіпрофен не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби препарат може впливати на фертильність, про що слід попереджати жінок, які планують вагітність (знижується ймовірність настання вагітності). Під час лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психічних та рухових реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: ранолазин – 1000,0 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 101), сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1), гіпромелоза, магнію стеарат, натрію гідроксид; Оболонка: Опадрай II жовтий 33G92144 [тріацетин, гіпромелоза 6сР, лактози моногідрат, макрогол 3350, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий (Е 172), карнаубський віск]. По 15 таблеток у контурній комірковій упаковці (блістер) із ПВХ/ПВДХ/фольга алюмінієва. По 2 або 4 блістери з інструкцією із застосування препарату в картонній пачці.Інформація від виробникаТермін придатності до 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.Опис лікарської формиТаблетки покриті плівковою оболонкою, двоопуклі, овальної форми, блідо-жовтого кольору з тисненням «1000» на одній стороні.ФармакокінетикаВсмоктування: після прийому ранолазину внутрішньо максимальна концентрація ранолазину в плазмі крові (Сmах), як правило, досягається через 2 - 6 год. При прийомі ранолазину 2 рази на добу рівноважна концентрація зазвичай досягається протягом 3 днів. Середня абсолютна біодоступність після прийому внутрішньо таблеток ранолазину з негайним вивільненням становить 35-50% з високим ступенем індивідуальної варіабельності. При збільшенні дози від 500 до 1000 мг 2 рази на добу спостерігається 2,5-3-кратне підвищення AUC (площа під кривою «концентрація-час») у рівноважному стані. У здорових добровольців після прийому ранолазину в дозі 500 мг 2 рази на добу середнє значення Сmах у рівноважному стані становить приблизно 1770 нг/мл, середнє значення AUC0-12 у рівноважному стані – приблизно 13 700 нг х год/мл.Прийом їжі не впливає на швидкість та повноту всмоктування ранолазину. Розподіл: приблизно 62% ранолазину зв'язується з білками плазми крові, переважно з альфа-1 кислими глікопротеїнами і незначно з альбуміном. Середній обсяг розподілу у рівноважному стані (Vss) становить близько 180 л. Метаболізм: ранолазин піддається швидкому та практично повному метаболізму, переважно у печінці. Найбільш важливими шляхами метаболізму ранолазину є О-деметилювання та N-деалкілування. Ранолазин метаболізується переважно ізоферментом CYP3A4, а також ізоферментом CYP2D6. При прийомі ранолазину по 500 мг 2 рази на добу у людей із недостатньою активністю ізоферменту CYP2D6 (повільні метаболізатори) показник AUC перевищує аналогічну величину для людей із нормальною активністю ізоферменту CYP2D6 (швидкі метаболізатори) на 62%. Аналогічна різниця для дози 1000 мг двічі на добу становила 25%. Виведення: у незміненому вигляді нирками та через кишечник виводиться менше 5 % від прийнятої дози ранолазину. Кліренс ранолазину залежить від дози, знижуючись при її підвищенні. Період напіввиведення ранолазину у рівноважному стані після прийому внутрішньо становить близько 7 год. Особливі групи пацієнтів Хронічна серцева недостатність (I1I-IV функціональні класи за класифікацією NYHA) При хронічній серцевій недостатності (ХСН) відбувається збільшення концентрації ранолазину в плазмі приблизно в 1,3 рази. Ниркова недостатність У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого, середнього та тяжкого ступеня тяжкості порівняно зі здоровими добровольцями показник AUC ранолазину був у середньому в 1,7-2 рази вищим. Була відзначена значна індивідуальна варіабельність AUC у пацієнтів з нирковою недостатністю. AUC фармакологічно активних метаболітів підвищувалась у 5 разів у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу тривалість перебування ранолазину в плазмі збільшується в 1,2 рази у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 40 мл/хв). У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв) було виявлено збільшення тривалості перебування ранолазину в плазмі у 1,3-1,8 разів. Вплив діалізу на фармакокінетику ранолазину не вивчався. Печінкова недостатність Показник AUC ранолазину не змінюється у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості, однак підвищується в 1,8 рази у разі печінкової недостатності середнього ступеня тяжкості (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); у таких пацієнтів було більш виражене подовження інтервалу QTc. Досвід застосування ранолазину у пацієнтів із печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) відсутній. Літній вік Клінічно значимих змін фармакокінетичних параметрів ранолазину залежно від віку не спостерігалося. Проте, у пацієнтів похилого віку внаслідок вікового зниження функції нирок можливе посилення дії ранолазину. . Маса тіла У пацієнтів із масою тіла 40 кг було зазначено, що дія ранолазину в 1,4 рази перевищує його дію у пацієнтів із масою тіла 70 кг. Підлога Клінічно значимих змін фармакокінетичних параметрів ранолазину залежно від статі не встановлено.ФармакодинамікаМеханізм дії. Ранолазин – діюча речовина препарату Ранекса®. Ранолазин має складний механізм дії, який частково встановлений і ґрунтується на здатності ранолазину інгібувати пізній струм іонів натрію у клітинах міокарда. Зниження внутрішньоклітинного накопичення натрію веде до зменшення надлишку внутрішньоклітинних іонів кальцію. Це зменшує внутрішньоклітинний іонний дисбаланс, що спостерігається під час ішемії. Зниження надлишку внутрішньоклітинного кальцію сприяє розслабленню міокарда і, таким чином, знижує діастолічну напругу стінки шлуночків. Клінічним свідченням інгібування пізнього натрієвого струму під дією ранолазину є значне скорочення інтервалу QTc (QTc - кориговане значення інтервалу QT з урахуванням частоти серцевих скорочень (ЧСС)) та позитивний вплив на діастолічне розслаблення,виявлене у відкритому дослідженні за участю пацієнтів із синдромом подовженого інтервалу QT (пацієнти із синдромом LQT-3, які мають мутації гена SCN5A ΔKPQ). Ці ефекти не залежать від змін ЧСС, артеріального тиску (АТ) або від ступеня розширення судин. Вплив на гемодинаміку: у контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували лікування ранолазином у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антиангінальними засобами, відмічено незначне ушкодження ЧСС ( Ефекти, що виявляються при електрокардіографії: у пацієнтів, які отримували лікування ранолазином, відзначалися залежне від дози та концентрації ранолазину в плазмі крові подовження інтервалу QTc (близько 6 мс при прийомі 1000 мг 2 рази на добу), зниження амплітуди зубця Т та, двогорбі зубці Т. Ці електрокардіографічні ефекти є результатом інгібування ранолазином швидкості швидкого прямого калієвого струму, що подовжує шлуночковий потенціал дії, а також інгібування пізнього натрієвого струму, що вкорочує шлуночковий потенціал дії. Популяційний аналіз об'єднаних даних 1308 пацієнтів зі стабільною стенокардією та здорових добровольців показав, що застосування ранолазину призводить до подовження QTc щодо вихідного рівня в середньому на 2,4 мс при концентрації ранолазину у плазмі 1000 нг/мл. У разі наявності у пацієнтів клінічно значущої печінкової недостатності рівень подовження QTc був вищим. У дослідженні MERTIN-TIMI 36, проведеного за участю 6560 пацієнтів з ГКС (гострим коронарним синдромом) - нестабільною стенокардією/ІМбпST (інфарктом міокарда без підйому сегмента ST), не було показано позитивного впливу на результати. Однак, у 3162 пацієнтів, які отримували лікування ранолазином, проводилося 7-денне холтерівське моніторування ЕКГ, в результаті якого була відзначена значно менша частота виникнення аритмій порівняно з плацебо, включаючи шлуночкову тахікардію ≥ 8 ударів, а також у пацієнтів, які отримували рано було зафіксовано жодних проаритмічних ефектів. Клінічна ефективність та безпека. У клінічних дослідженнях встановлено ефективність та безпеку ранолазину для лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією як у монотерапії, так і у комбінованій терапії при недостатній ефективності застосування інших антиангінальних препаратів. В опорному дослідженні CARISA у 823 пацієнтів протягом 12 тижнів оцінювалася ефективність ранолазину в дозі 750 мг або 1000 мг двічі на добу або плацебо, доданого до стандартної антиангінальної терапії атенололом 50 мг один раз на добу або амлодипіном 5 мг один раз на добу. дилтіазем 180 мг один раз на добу. Ранолазін продемонстрував велику ефективність щодо збільшення тривалості фізичних навантажень, було виявлено значне зменшення частоти нападів стенокардії на тиждень та застосування нітрогліцерину короткої дії порівняно з плацебо. За весь період терапії не спостерігалося розвитку толерантності до ранолазину, не відмічено підвищення частоти нападів стенокардії після різкого припинення прийому препарату. Аналогічно, у клінічному дослідженні ERICA, у якому 565 пацієнтів після рандомізації приймали ранолазин у початковій дозі 500 мг двічі на добу або плацебо додатково до супутньої терапії амлодипіном 10 мг один раз на добу протягом 1 тижня, потім доза ранолазину була збільшена до 100 рази на день протягом 6 тижнів. У групі ранолазину було досягнуто значне зменшення частоти нападів стенокардії на тиждень (р = 0,028) та споживання нітрогліцерину короткої дії (р = 0,014) порівняно з плацебо. Основне дослідження MARISA за участю 191 пацієнта було проведено з метою визначення оптимальної дози ранолазину (500 мг двічі на добу, 1000 мг двічі на добу, 1500 мг двічі на добу) при монотерапії. Дослідження продемонструвало, що ранолазин значно перевершує плацебо щодо збільшення тривалості фізичних навантажень, часу до початку нападу стенокардії та часу до появи депресії сегмента ST на 1 мм для всіх трьох доз, при цьому спостерігалася залежність ефекту від дози. В результаті дослідження MERLIN-TIMI 36, не було виявлено відмінностей між ранолазином і плацебо щодо ризику смерті від усіх причин, раптової серцевої смерті або частоти виникнення документованих аритмій, що супроводжуються симптомами при додаванні до стандартної медикаментозної терапії (включаючи бета-адреноблокатори, блокатор , нітрати, антиагреганти, препарати для зниження рівня ліпідів та інгібітори АПФ). Приблизно у половини пацієнтів у дослідженні MERLIN-TIMI 36 була стенокардія в анамнезі. Результати показують, що тривалість фізичних навантажень збільшилася на 31 су пацієнтів, які приймали ранолазин у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо (р = 0,002). У зв'язку з тим, що в контрольованих клінічних дослідженнях кількість пацієнтів, які не відносяться до білої раси, була невеликою, зробити висновки щодо ефективності та безпеки застосування ранолазину для цієї групи пацієнтів неможливо. У дослідженні RIVER-PCI за участю 2604 пацієнтів віком >18 років, які мали в анамнезі хронічну стенокардію з неповною реваскуляризацією після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ), доза ранолазину поступово підвищувалася до 1000 мг двічі на добу. Ризик смерті від усіх причин, серцево-судинної смерті або розвитку великих несприятливих серцево-судинних подій (БНСС) та госпіталізації через серцеву недостатність був схожий між групами у всій популяції; проте БНСС частіше спостерігалися у пацієнтів ≥ 75 років, які отримували ранолазин у порівнянні з групою, яка отримувала плацебо (17,0% та 11,3%, відповідно); на додаток до цього спостерігалося чисельне підвищення смертності від усіх причин у пацієнтів ≥75 років (р=0,074).Не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами ранолазину та плацебо за результатами первинної комбінованої кінцевої точки (час до проведення першої реваскуляризації під впливом ішемії або госпіталізації, пов'язаної з ішемією, без проведення реваскуляризації). За даними клінічних досліджень, ранолазин не впливає на загальну смертність, смертність від серцево-судинних захворювань та частоту виникнення аритмій, що супроводжуються симптомами, у пацієнтів зі стабільною стенокардією.Показання до застосуванняСтабільна стенокардія. Препарат Ранекса® призначений для застосування у складі комплексної терапії для симптоматичного лікування стабільної стенокардії напруги у разі недостатньої ефективності та/або непереносимості антиангінальних препаратів «першого ряду» (таких, як бета-адреноблокатори та/або блокатори «повільних» кальцієвих каналів).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»); дефіцит лактази, спадкова непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (тільки для дозування ранолазину 1000 мг); тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну печінкова недостатність середнього (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або тяжкого (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ступеня тяжкості; одночасне застосування з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, позаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон); одночасне застосування з антиаритмічними засобами класу ІА (наприклад, хінідин) або класу ІІІ (наприклад, дофетилід, соталол), за винятком аміодарону; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека препарату не встановлені); вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю печінкова недостатність легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю); ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв); вік старше 65 років; пацієнти з низькою масою тіла (60 кг та менше); хронічна серцева недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості (III-IV функціональні класи за класифікацією NYHA); синдром вродженого подовженого інтервалу QT або сімейний анамнез подовженого інтервалу QT; діагностований придбаний подовження інтервалу QT; знижена активність ізоферменту CYP2D6 («повільні метаболізатори»); одночасне застосування з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, дилтіазем, флуконазол, еритроміцин); одночасне застосування з індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)); одночасне застосування з інгібіторами Р-глікопротеїну (P-gp) (наприклад, верапаміл, циклоспорин). У пацієнтів із поєднанням кількох із вищезазначених станів можливе посилення дії ранолазину, у т. ч. збільшується ризик виникнення дозозалежних побічних ефектів. При застосуванні препарату Ранекса® у пацієнтів з кількома з перелічених вище факторів необхідний регулярний моніторинг стану з метою раннього виявлення побічних ефектів, при необхідності може знадобитися зниження дози або відміна препарату.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування ранолазину у вагітних жінок обмежені. У дослідженнях на тваринах виявлено ембріотоксичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат Ранекса не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяється ранолазин із материнським молоком у людини. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані, отримані у щурів, свідчать, що ранолазин виділяється у грудне молоко. Ризик для дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, виключити неможливо. Препарат Ранекса не слід приймати жінкам у період грудного вигодовування. Фертильність Дослідження репродуктивної функції на тваринах не виявили небажаного впливу ранолазину на фертильність. Дані щодо впливу ранолазину на фертильність у людини відсутні.Побічна діяПобічні ефекти, що спостерігаються у пацієнтів, які приймають препарат Ранекса®, у більшості випадків характеризуються легким або середнім ступенем вираженості та розвиваються зазвичай протягом перших 2 тижнів застосування. Нижче перераховані побічні ефекти, для яких був визнаний можливий зв'язок із застосуванням препарату Ранекса®, представлені відповідно до системно-органної класифікації та абсолютних значень частоти. Частоту виникнення побічних ефектів визначали як дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100;< 1/10), нечасто (≥ 1/1000;< 1/100), рідко (≥ 1/10 000; <1/1000) і дуже рідко (<1/10000). Порушення з боку обміну речовин та харчування Нечасто: зниження апетиту, анорексія, дегідратація. Рідко: гіпонатріємія. Порушення з боку психіки Нечасто: тривога, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації. Рідко: дезорієнтація. Порушення з боку нервової системи Часто: запаморочення, біль голови. Нечасто: загальмованість, непритомність, гіпестезія, сонливість, тремор, постуральне запаморочення, парестезія. Рідко: амнезія, знижений рівень свідомості, непритомність, порушення координації рухів, порушення ходи, парозмія. Порушення з боку органу зору Нечасто: нечіткість зору, зорові розлади, диплопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення Нечасто: вертиго, шум у вухах. Рідко: зниження слуху. Порушення з боку судин Нечасто: «припливи» крові до обличчя, виражене зниження артеріального тиску. Рідко: похолодання кінцівок, ортостатична гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Нечасто: задишка, кашель, носові кровотечі. Рідко: відчуття здавлення у горлі. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: запор, блювання, нудота. Нечасто: біль у животі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспепсія, метеоризм, дискомфорт у ділянці шлунка. Рідко: панкреатит, ерозивний дуоденіт, гіпостезія порожнини рота. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: свербіж шкіри, гіпергідроз. Рідко: алергічний дерматит, кропив'янка, холодний піт, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку скелетної мускулатури та сполучної тканини Нечасто: біль у кінцівках, м'язові спазми, припухлість суглобів; м'язова слабкість. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Не часто: дизурія, гематурія, хроматурія. Рідко: гостра ниркова недостатність, затримка сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози Рідко: еректильна дисфункція. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: астенія. Нечасто: підвищена втома, периферичні набряки. Лабораторні та інструментальні показники Нечасто: підвищення концентрації креатиніну в плазмі, підвищення концентрації сечовини в плазмі, подовження коригованого інтервалу QTc, тромбоцитоз або лейкоцитоз, зменшення маси тіла. Рідко: підвищення активності печінкових ферментів. Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій (пацієнти з цукровим діабетом, ХСН І-ІІ функціонального класу за NYHA або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів) під час лікування іншими антиангінальними засобами при лікуванні ранолазином мали таку саму частоту виникнення побічних реакцій. У дослідженні RIVER-PCI у пацієнтів, які приймали ранолазин, спостерігалося збільшення частоти виникнення небажаних реакцій. У дослідження були включені пацієнти з неповною реваскуляризацією після черезшкірного коронарного втручання, ранолазин призначався у дозі 1000 мг двічі на добу близько 70 тижнів. У групі пацієнтів, які отримували ранолазин, повідомлялося про більш високу частоту випадків застійної серцевої недостатності порівняно з групою плацебо (2,2% та 1,0%, відповідно), а також вищу частоту випадків транзиторних ішемічних атак порівняно з плацебо (1 ,0% та 0,2% відповідно). Частота інсультів (ранолазин 1,7% та плацебо 1,5%) була однакова в обох групах. Літній вік, ниркова недостатність та низька маса тіла В цілому, небажані реакції (HP) виникали частіше серед пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою недостатністю, проте типи HP у цих підгрупах були подібними до спостережуваних у загальній популяції. При прийомі препарату Ранекса у пацієнтів похилого віку (≥ 75 років) порівняно з пацієнтами молодшого віку ( У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) у порівнянні з пацієнтами з нормальною нирковою функцією (кліренс креатиніну >80 мл/хв) до найбільш часто виникаючих HP (із зазначенням плацебо-скоригованих частот) ) ставилися: запор (8% та 4% відповідно), запаморочення (7% та 5% відповідно), нудота (4% та 2% відповідно). У пацієнтів з низькою масою тіла (менше 60 кг) тип і частота HP були подібними до аналогічних реакцій у пацієнтів з масою тіла 60 кг і більше; однак плацебо-скориговані частоти наступних поширених HP були вищими у пацієнтів з низькою масою тіла: нудота (14% та 2% відповідно), блювання (6% та 1% відповідно), артеріальна гіпотензія (4% та 2% відповідно). Зміна лабораторних показників У здорових добровольців та пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ранекса®, відзначалося невелике, що не має клінічної значущості, оборотне підвищення рівня креатиніну у сироватці крові. Ці зміни були пов'язані з токсичною дією на нирки. Дослідження ниркової функції у здорових добровольців показало, що зниження кліренсу креатиніну спостерігалося внаслідок гальмування секреції креатиніну нирковими канальцями, за відсутності змін швидкості клубочкової фільтрації.Взаємодія з лікарськими засобамиРанолазин є субстратом цитохрому CYP3A4. Одночасне застосування ранолазину з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 збільшує концентрацію ранолазину у плазмі. Можливість розвитку дозозалежних побічних ефектів (наприклад, нудота, запаморочення) може також збільшуватися зі збільшенням концентрації ранолазину у плазмі. Одночасне застосування протипоказане Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 Одночасне застосування ранолазину та потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, позаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телитроміцин, нефазодон) протипоказано (див. розділ «Протипоказання». При одночасному лікуванні кетоконазолом у дозі 200 мг 2 рази на добу та ранолазином AUC ранолазину підвищується у 3,0 – 3,9 разів. Грейпфрутовий сік є також потужним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування з обережністю Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4 Ділтіазем (180-360 мг один раз на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4, спричиняє дозозалежне збільшення середніх рівноважних концентрацій ранолазину в 1,5-2,4 рази. Для пацієнтів, які отримують лікування дилтіаземом та іншими помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, флуконазол), рекомендується ретельна титрація дози ранолазину. Може знадобитися зменшення дози ранолазину. Індуктори ізоферменту CYP3A4 Не слід розпочинати прийом ранолазину пацієнтам, які отримують лікування індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)). Так, наприклад, рифампіцин (600 мг один раз на добу) зменшує рівноважну концентрацію ранолазину в плазмі приблизно на 95%. Інгібітори ізоферменту CYP2D6 Ранолазин частково метаболізується ізоферментом CYP2D6. Одночасне застосування ранолазину з інгібіторами ізоферменту CYP2D6 може спричинити підвищення концентрації ранолазину в плазмі крові. Одночасне застосування ранолазину 1000 мг 2 рази на добу з потужним інгібітором ізоферменту CYP2D6 пароксетином 20 мг 1 раз на добу збільшує середню концентрацію ранолазину в плазмі у рівноважному стані приблизно в 1,2 рази. Корекція дози не потрібна. Одночасне застосування ранолазину 500 мг 2 рази на добу та потужного інгібітору ізоферменту CYP2D6 може призвести до збільшення AUC ранолазину приблизно на 62 %. Інгібітори/субстрати P-gp (Р-глікопротеїн) Ранолазин є субстратом Pgp. Інгібітори P-gp (наприклад, циклоспорин, верапаміл) збільшують концентрацію ранолазину в плазмі. Верапаміл (120 мг три рази на добу) збільшує рівноважну концентрацію ранолазину у 2,2 рази. Для пацієнтів, які отримують лікування інгібіторами P-gp, рекомендується ретельна титрація дози ранолазину. Може знадобитися зменшення дози ранолазину. З іншого боку, ранолазин є інгібітором P-gp (від помірного до потужного) і може збільшувати концентрацію субстратів P-gp у плазмі. Тканинний розподіл лікарських речовин, що транспортуються за допомогою P-gp, може бути збільшено. Субстрати ізоферменту CYP2D6 Є дані, що ранолазин є слабким інгібітором ізоферменту CYP2D6. Прийом ранолазину по 750 мг 2 рази на добу збільшує концентрацію метопрололу у плазмі крові у 1,8 разів. Тому при одночасному застосуванні з ранолазином може посилюватися дія метопрололу або інших субстратів ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пропафенон та флекаїнід, меншою мірою, трициклічні антидепресанти та нейролептики), внаслідок чого може знадобитися зменшення дози цих лікарських засобів. Субстрати ізоферменту CYP2B6 Потенціал для інгібування ізоферменту CYP2B6 не встановлений. Під час призначення одночасно з субстратами ізоферменту CYP2B6 (наприклад, бупропіон, ефавіренз, циклофосфамід) рекомендується бути обережними. Дігоксин Є дані про збільшення концентрації дигоксину в плазмі в середньому в 1,5 рази при одночасному застосуванні дигоксину та ранолазину. Тому необхідний контроль концентрації дигоксину на початку та після закінчення терапії із застосуванням ранолазину. Субстрати ізоферменту CYP3A4 Ранолазин є слабким інгібітором ізоферменту CYP3A4, що може призвести до підвищення концентрації субстратів ізоферменту CYP3A4 у плазмі. Може знадобитися корекція дози чутливих субстратів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, симвастатин, ловастатин) та субстратів ізоферменту CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус), оскільки прийом препарату Ранекса® може підвищити концентрацію. Симвастатин Метаболізм та кліренс симвастатину високою мірою залежать від ізоферменту CYP3A4. Прийом ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу збільшує концентрацію лактону симвастатину та симвастатинової кислоти у плазмі крові приблизно у 2 рази. Прийом симвастатину у високих дозах асоційований з розвитком рабдоміолізу, крім того, у післяреєстраційному періоді були описані випадки розвитку рабдоміолізу при одночасному застосуванні ранолазину та симвастатину. Максимальна доза симвастатину для пацієнтів, які одночасно приймають ранолазин (у будь-якій дозі), не повинна перевищувати 20 мг 1 раз на добу. Аторвастатин Одночасне застосування ранолазину 1000 мг 2 рази на добу та аторвастатину 80 мг 1 раз на добу збільшує Сmах та AUC аторвастатину в 1,4 та в 1,3 рази, відповідно; Смах і AUC метаболітів аторвастатину змінюються менш ніж на 35%. При одночасному застосуванні ранолазину та аторвастатину може знадобитися зменшення дози аторвастатину та проведення належного клінічного контролю. Для інших статинів, які метаболізуються за участю ізоферменту CYP3A4 (ловастатин), може знадобитися зменшення дози. Такролімус, циклоспорин, сиролімус, еверолімус Збільшення концентрації в плазмі такролімусу, субстрату ізоферменту CYP3A4, було відзначено у пацієнтів на фоні застосування ранолазину. При одночасному застосуванні такролімусу та ранолазину рекомендується проводити моніторинг концентрації такролімусу у плазмі крові та, за необхідності, проводити коригування дози такролімусу. Такий підхід рекомендований для інших субстратів ізоферменту CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорин, сиролімус, еверолімус). Субстрати транспортера органічних катіонів-2 (ОСТ2) При одночасному застосуванні ранолазину 500 мг та 1000 мг 2 рази на добу та метформіну 1000 мг 2 рази на добу концентрація метформіну у плазмі крові у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу збільшується у 1,4 та у 1,8 разів, відповідно. Можливе підвищення концентрації в плазмі інших субстратів ОСТ2, включаючи піндолол і вареніклін, при одночасному застосуванні з ранолазином. Препарати, що подовжують інтервал QТс Існує теоретична ймовірність того, що при одночасному застосуванні ранолазину та інших лікарських засобів, що подовжують інтервал QTc, може виникнути фармакодинамічна взаємодія та підвищити ризик розвитку шлуночкових аритмій. До таких лікарських засобів відносяться певні антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол, мізоластин), певні антиаритмічні засоби (наприклад, хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), а також еритроміцин і трициклічні антидепресанти (наприклад, іміпрамін, доксепін,Спосіб застосування та дозиТаблетки препарату Ранекса слід проковтувати повністю, запиваючи достатньою кількістю рідини, не подрібнюючи, не розламуючи і не розжовуючи. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату, тому його можна приймати незалежно від їди. Рекомендована початкова доза препарату Ранекса для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу. Через 2-4 тижні доза, за необхідності, може бути збільшена до 1000 мг двічі на добу. Максимальна добова доза становить 2000 мг. При появі побічних ефектів, спричинених прийомом Ранексу (наприклад, запаморочення, нудота або блювання), необхідно зменшити разову дозу до 500 мг. Якщо після цього симптоми не зникнуть, застосування препарату слід припинити. Особливі групи пацієнтів Ниркова недостатність Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) рекомендується ретельна та обережна титрація дози препарату (див. розділ “Особливі вказівки”). Печінкова недостатність Пацієнтам із печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) рекомендується обережна титрація дози препарату (див. розділ «Особливі вказівки»). Літній вік Пацієнтам похилого віку потрібна обережна титрація дози препарату (див. розділ «Особливі вказівки»). У пацієнтів похилого віку внаслідок зниження функції нирок, пов'язаної з віком, може спостерігатися підвищений рівень ранолазину в плазмі крові. Низька маса тіла Підбір дози у пацієнтів з низькою масою тіла слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки»). Хронічна серцева недостатність (ХСП) Пацієнтам із ХСН середнього та тяжкого ступеня тяжкості (III-IV функціональні класи за класифікацією NYHA) потрібна обережна титрація дози препарату «див. розділ «Особливі вказівки»). Одночасне застосування з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну (P-gp) Пацієнтам, які приймають помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, дилтіазем, флуконазол, еритроміцин) або інгібітори P-gp (наприклад, верапаміл, циклоспорин) рекомендується ретельна та обережна титрація дози препарату (див. розділ «В.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, нудота та блювання. При внутрішньовенному введенні ранолазину були додатково відзначені такі симптоми: диплопія, загальмованість, непритомність. Виразність симптомів може посилюватися зі збільшенням дози. Лікування: симптоматичне під ретельним наглядом лікаря. Гемодіаліз малоефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНиркова недостатність Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) рекомендується ретельна титрація дози. Препарат Ранекса протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну Враховуючи можливість зниження функції нирок із віком, необхідно регулярно проводити моніторинг стану функції нирок на фоні терапії ранолазином. Печінкова недостатність Для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) рекомендується ретельна титрація дози. Препарат Ранекса протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю середнього (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або важким (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ступенем тяжкості. Літній вік (65 років і старше) У пацієнтів похилого віку може спостерігатися посилення дії препарату Ранекса через вікове зниження функції нирок. Відзначається підвищена частота побічних ефектів. Низька маса тіла Підбір дози для пацієнтів з масою тіла 60 кг і менше повинен проводитися з обережністю, оскільки випадки побічних ефектів у таких пацієнтів спостерігалися частіше. Хронічна серцева недостатність Підбір дози для пацієнтів з ХСН середнього або тяжкого ступеня тяжкості (III-IV функціональні класи за класифікацією NYHA) повинен проводитись з обережністю. Подовження інтервалу QT Ранолазин блокує калієві канали (1кr) та подовжує інтервал QTc, причому цей ефект залежить від дози. Популяційний аналіз об'єднаних даних, отриманих при дослідженні пацієнтів та здорових добровольців, показав, що залежність тривалості інтервалу QTc від концентрації в плазмі крові може бути оцінена як 2,4 мс на 1000 нг/мл, що приблизно дорівнює підвищенню з 2 до 7 мс для діапазону концентрацій у плазмі крові, що відповідає дозі від 500 до 1000 мг ранолазину, що приймається 2 рази на добу. Отже, необхідно дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів із синдромом вродженого подовження інтервалу QT в анамнезі, наявністю подовження інтервалу QT у сімейному анамнезі, пацієнтів з відомим придбаним подовженням інтервалу QT, а також пацієнтів, які отримують лікування препаратами, що впливають на інтервал QT. Недостатня активність ізоферменту CYP2D6 Ризик збільшення концентрації, а отже, і частоти виникнення побічних ефектів у зазначених групах, підвищується у пацієнтів з недостатньою активністю ізоферменту CYP2D6 (пацієнти з «повільним» метаболізмом) у порівнянні з пацієнтами з нормальною здатністю до метаболізації ізоферменту CYP2D6 (пацієнти з « ). Наведені вище запобіжні заходи розроблені з урахуванням ризику для пацієнтів з «повільним» метаболізмом ізоферменту CYP2D6 і є необхідними у разі, якщо статус метаболізму ізоферменту CYP2D6 невідомий. Для пацієнтів з «швидким» метаболізмом ізоферменту CYP2D6 такі запобіжні заходи необхідні меншою мірою. У пацієнтів з виявленим (наприклад, шляхом генотипування) або відомим раніше «швидким» метаболізмом ізоферменту CYP2D6 препарат Ранекса® повинен застосовуватись з обережністю у випадку,якщо у пацієнта є поєднання декількох із перерахованих вище факторів ризику. Непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції До складу оболонки препарату Ранекса®, таблеток з пролонгованим вивільненням, покритих плівковою оболонкою, 1000 мг входить лактоза, у зв'язку з чим препарат Ранекса® у даній дозі протипоказаний пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або синдромом глюко. В одній таблетці препарату Ранекса міститься менше 1 ммоль натрію (23 мг), тобто практично не міститься. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Досліджень впливу препарату Ранекса на здатність до керування транспортними засобами та механізмами не проводилося. Враховуючи можливість розвитку таких побічних ефектів як запаморочення, нечіткість зору, диплопія, сплутаність свідомості, порушення координації рухів і галюцинації, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами, а також при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості. . Умови зберігання: Зберігати при температурі не вище 25 °С.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей назальний - 1 мл: діюча речовина: оксиметазоліну гідрохлорид – 0,25 мг або 0,5 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,15 мг; динатрію едетату дигідрат – 0,5 мг; натрію дигідрофосфату дигідрат – 1,29 мг; натрію гідрофосфату додекагідрат – 1,76 мг; натрію гідроксиду 0,1 М розчин - до рН 62-70; вода очищена – до 1 мл. Спрей назальний 0,025% та 0,05%. По 10 і 20 мл у флакони зі світлої або темної скляної трубки, закупорені обтискним мікроспреєром, розпилювальною насадкою та захисним ковпачком. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиСпрей назальний у вигляді прозорої, безбарвної або трохи жовтуватої рідини.Фармакотерапевтична групаПротиконгестивний засіб – альфа-адреноміметик.ФармакокінетикаПри місцевому інтраназальному застосуванні оксиметазолін не має системної дії. Період напіввиведення оксиметазоліну при його інтраназальному введенні становить 35 год. 2,1 % оксиметазоліну виводиться нирками та близько 1,1 % через кишечник.ФармакодинамікаОксиметазолін має судинозвужувальну дію. При місцевому нанесенні на запалену слизову оболонку порожнини носа зменшує її набряклість та виділення з носа. Відновлює носове дихання. Усунення набряку слизової оболонки порожнини носа сприяє відновленню аерації придаткових пазух порожнини носа, порожнини середнього вуха, що запобігає розвитку бактеріальних ускладнень (гаймориту, синуситу, середнього отиту). При місцевому інтраназальному застосуванні у терапевтичних концентраціях не подразнює та не викликає гіперемію слизової оболонки порожнини носа. Препарат починає діяти швидко (протягом кількох хвилин). Тривалість дії препарату до 12 годин.Показання до застосуваннялікування гострих респіраторних захворювань, що супроводжуються нежиттю; алергічний риніт; вазомоторний риніт; для відновлення дренажу при запаленні придаткових пазух порожнини носа, євстахіїті, середньому отіті; для усунення набряку перед діагностичними маніпуляціями в носових ходах.Протипоказання до застосуванняЗапалення слизової оболонки носових ходів без виділення секрету, хронічна серцева недостатність, гіпертиреоз, цукровий діабет, вагітність, дитячий вік до 6 років (для очних крапель), підвищена чутливість до оксиметазоліну, атрофічний риніт, період лактації, аритмії, виражений атеросклероз, артерії , закритокутова глаукома.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату під час вагітності, годування груддю немає. Немає даних про те, чи оксиметазолін переходить у материнське молоко. Застосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода та дитини.Побічна діяПри оцінці частоти різних побічних реакцій використані наступні градації: дуже часто - 10-100%; часто – 1-10%; не часто – 0,1-1%; рідко – 0,01-0,1%, дуже рідко – 0,001-0,01%. З боку дихальної системи: Часто – печіння та сухість слизової оболонки носа, чхання (особливо у чутливих пацієнтів), гіперсекреція; Не часто – посилення набряку слизової оболонки носа (реактивна гіперемія), носова кровотеча. З боку центральної нервової системи: Рідко - галюцинації, біль голови, безсоння, втома (сонливість, занепад сил). З боку серцево-судинної системи: Не часто – відчуття серцебиття, тахікардія, підвищення артеріального тиску; Дуже рідко – аритмія. Побічні ефекти, зумовлені системною дією препарату: запаморочення, почуття тривоги, дратівливість, порушення сну (у дітей), нудота, висип, порушення зору (при попаданні в очі), набряк Квінке, свербіж, судоми. Тривале або безперервне використання судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії, атрофії слизової оболонки порожнини носа та зворотного набряку слизової оболонки порожнини носа (медикаментозний риніт). Якщо будь-які побічні ефекти, що вказані в інструкції, посилюються або Ви помітили інші побічні ефекти (не вказані в інструкції), повідомте про це лікаря.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Для дітей віком від 1 до 6 років застосовують 0,025% розчин оксиметазоліну по 1 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Для дорослих та дітей старше 6 років застосовують 0,05% розчин оксиметазоліну по 1 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Перед застосуванням слід очистити носові ходи. Не рекомендується застосовувати препарат понад 7 днів. При частому та тривалому використанні препарату відчуття «закладеності» носа може з'явитися знову або погіршитись. З появою цих симптомів слід припинити лікування та звернутися до лікаря.ПередозуванняРозширення зіниць, нудота, ціаноз, лихоманка, судоми, тахікардія, аритмія, зупинка серця, підвищення артеріального тиску, набряк легенів, задишка, пригнічення центральної нервової системи (зниження температури тіла, летаргія, сонливість та кома). При тяжкому передозуванні показано проведення стаціонарної інтенсивної терапії. Такі заходи, як прийом активованого вугілля, сульфату натрію або промивання шлунка (при прийомі великих кількостей) повинні проводитися невідкладно, так як оксиметазолін всмоктується швидко. При зниженні артеріального тиску не можна застосовувати селективні альфа-адреноблокатори. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності застосовують жарознижувальні, протисудомні засоби та проводять штучну вентиляцію киснем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей назальний - 1 мл: діюча речовина: оксиметазоліну гідрохлорид – 0,25 мг або 0,5 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,15 мг; динатрію едетату дигідрат – 0,5 мг; натрію дигідрофосфату дигідрат – 1,29 мг; натрію гідрофосфату додекагідрат – 1,76 мг; натрію гідроксиду 0,1 М розчин - до рН 62-70; вода очищена – до 1 мл. Спрей назальний 0,025% та 0,05%. По 10 і 20 мл у флакони зі світлої або темної скляної трубки, закупорені обтискним мікроспреєром, розпилювальною насадкою та захисним ковпачком. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиСпрей назальний у вигляді прозорої, безбарвної або трохи жовтуватої рідини.Фармакотерапевтична групаПротиконгестивний засіб – альфа-адреноміметик.ФармакокінетикаПри місцевому інтраназальному застосуванні оксиметазолін не має системної дії. Період напіввиведення оксиметазоліну при його інтраназальному введенні становить 35 год. 2,1 % оксиметазоліну виводиться нирками та близько 1,1 % через кишечник.ФармакодинамікаОксиметазолін має судинозвужувальну дію. При місцевому нанесенні на запалену слизову оболонку порожнини носа зменшує її набряклість та виділення з носа. Відновлює носове дихання. Усунення набряку слизової оболонки порожнини носа сприяє відновленню аерації придаткових пазух порожнини носа, порожнини середнього вуха, що запобігає розвитку бактеріальних ускладнень (гаймориту, синуситу, середнього отиту). При місцевому інтраназальному застосуванні у терапевтичних концентраціях не подразнює та не викликає гіперемію слизової оболонки порожнини носа. Препарат починає діяти швидко (протягом кількох хвилин). Тривалість дії препарату до 12 годин.Показання до застосуваннялікування гострих респіраторних захворювань, що супроводжуються нежиттю; алергічний риніт; вазомоторний риніт; для відновлення дренажу при запаленні придаткових пазух порожнини носа, євстахіїті, середньому отіті; для усунення набряку перед діагностичними маніпуляціями в носових ходах.Протипоказання до застосуванняЗапалення слизової оболонки носових ходів без виділення секрету, хронічна серцева недостатність, гіпертиреоз, цукровий діабет, вагітність, дитячий вік до 6 років (для очних крапель), підвищена чутливість до оксиметазоліну, атрофічний риніт, період лактації, аритмії, виражений атеросклероз, артерії , закритокутова глаукома.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату під час вагітності, годування груддю немає. Немає даних про те, чи оксиметазолін переходить у материнське молоко. Застосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода та дитини.Побічна діяПри оцінці частоти різних побічних реакцій використані наступні градації: дуже часто - 10-100%; часто – 1-10%; не часто – 0,1-1%; рідко – 0,01-0,1%, дуже рідко – 0,001-0,01%. З боку дихальної системи: Часто – печіння та сухість слизової оболонки носа, чхання (особливо у чутливих пацієнтів), гіперсекреція; Не часто – посилення набряку слизової оболонки носа (реактивна гіперемія), носова кровотеча. З боку центральної нервової системи: Рідко - галюцинації, біль голови, безсоння, втома (сонливість, занепад сил). З боку серцево-судинної системи: Не часто – відчуття серцебиття, тахікардія, підвищення артеріального тиску; Дуже рідко – аритмія. Побічні ефекти, зумовлені системною дією препарату: запаморочення, почуття тривоги, дратівливість, порушення сну (у дітей), нудота, висип, порушення зору (при попаданні в очі), набряк Квінке, свербіж, судоми. Тривале або безперервне використання судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії, атрофії слизової оболонки порожнини носа та зворотного набряку слизової оболонки порожнини носа (медикаментозний риніт). Якщо будь-які побічні ефекти, що вказані в інструкції, посилюються або Ви помітили інші побічні ефекти (не вказані в інструкції), повідомте про це лікаря.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Для дітей віком від 1 до 6 років застосовують 0,025% розчин оксиметазоліну по 1 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Для дорослих та дітей старше 6 років застосовують 0,05% розчин оксиметазоліну по 1 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Перед застосуванням слід очистити носові ходи. Не рекомендується застосовувати препарат понад 7 днів. При частому та тривалому використанні препарату відчуття «закладеності» носа може з'явитися знову або погіршитись. З появою цих симптомів слід припинити лікування та звернутися до лікаря.ПередозуванняРозширення зіниць, нудота, ціаноз, лихоманка, судоми, тахікардія, аритмія, зупинка серця, підвищення артеріального тиску, набряк легенів, задишка, пригнічення центральної нервової системи (зниження температури тіла, летаргія, сонливість та кома). При тяжкому передозуванні показано проведення стаціонарної інтенсивної терапії. Такі заходи, як прийом активованого вугілля, сульфату натрію або промивання шлунка (при прийомі великих кількостей) повинні проводитися невідкладно, так як оксиметазолін всмоктується швидко. При зниженні артеріального тиску не можна застосовувати селективні альфа-адреноблокатори. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності застосовують жарознижувальні, протисудомні засоби та проводять штучну вентиляцію киснем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор-пісок, вода очищена, сік лимонний концентрований, гліцерин (носій), екстракт трави чебрецю, екстракт коріння солодки голої, екстракт листя подорожника великого, екстракт трави фіалки, лимонна кислота (регулятор кислотності), сорбат калію (консервант). Властивості компонентівТрава чебрецю має відхаркувальну дію, використовується як загальнозміцнюючий та тонізуючий засіб. Корінь солодки підвищує секреторну функцію епітелію органів дихання, під його впливом відбувається розрідження мокротиння, полегшується дихання під час простудних захворювань.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор, вода, сік лимонний концентрований, носій гліцерин, екстракт трави чебрецю звичайного, екстракт листя подорожника ланцетовидного, екстракт коріння алтею лікарського, аскорбінова кислота. Властивості компонентівТрава чебрецю має відхаркувальну дію, використовується як загальнозміцнюючий та тонізуючий засіб; Листя подорожника надають протизапальну та відхаркувальну дію; Коріння алтею мають відхаркувальну дію, зменшують запальний процес; Сік лимона є джерелом вітаміну З, підвищує імунітет; Вітамін С (аскорбінова кислота) необхідний для функціонування імунокомпетентних клітин, сприяє підвищенню опірності організму до різних інфекцій та стресу. Має антиоксидантну дію.