Лекарства и БАД
174,00 грн
143,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 фл.: цефотаксим (у формі натрієвої солі) 1 г. 1 г – Флакони місткістю 10 мл (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньовенного введення; білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із місця ін'єкції. Зв'язування із білками плазми становить 40%. Широко розподіляється у тканинах та рідинах організму. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. Частково метаболізується у печінці. 40-60% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді через 24 год, 20% – у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування цефотаксиму у І триместрі вагітності. Застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації можливе лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Слід мати на увазі, що після внутрішньовенного введення цефотаксиму в дозі 1 г через 2-3 години максимальна концентрація активної речовини в грудному молоці в середньому становить 0.32±0.09 мкг/мл. При такій концентрації можливий негативний вплив на орофарингеальну флору дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефотаксиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують цефотаксим у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: ; шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: ;кандидоз. Місцеві реакції: ;флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиЦефотаксим, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтного дії. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, поліміксином B та "петлевими" діуретиками підвищується ризик ураження нирок. При одночасному застосуванні з препаратами, що зменшують канальцеву секрецію, підвищується концентрація цефотаксиму у плазмі. Пробенецид уповільнює виведення цефотаксиму за рахунок зниження канальцевої секреції останнього.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг - по 1-2 г кожні 4-12 год внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево або краплинно). Дітям з масою тіла менше 50 кг – 50-180 мг/кг/добу; кратність введення – 2-6 разів. Максимальні дози: для дорослих - 12 г/добу, для дітей з масою тіла менше 50 кг - 180 мг/кг/добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують цефотаксим у разі порушення функції нирок, вказівок на коліт в анамнезі, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. Слід з обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина: флуоцинолон ацетонід 250 мкг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, вазелін, безводний ланолін, церезин (до 100 г). 10 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 10 г – туби поліетиленові (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього вживання 0.025%.Фармакотерапевтична групаГКС для зовнішнього застосування. Чинить протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви або усуває запальну реакцію шкіри.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПсоріаз, червоний плоский лишай, себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації (включаючи екзему у дітей), нейродерміт, свербіж шкіри різного генезу, алергічні захворювання шкіри, дискоїдний червоний вовчак, опіки I ступеня, сонячні опіки, укуси на.Протипоказання до застосуванняБактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, великі псоріатичні бляшки, аногенітальний свербіж, трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, пухлини шкіри, вагітність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливо: телеангіектазії, постстероїдна судинна пурпура, атрофія шкіри, розтягнення шкіри, гірсутизм, гіпертрихоз, періоральний дерматит, вторинні інфекційні ураження шкіри; при тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні можливі системні побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1-3 рази/сут, залежно від використовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі застосування при звичайних або рожевих вуграх можливе загострення перебігу захворювання. З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання. Флуоцинолон ацетонід сумісний з протимікробними засобами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем. Активні компоненти: екстракт бодяги (Spongilla lacustris fragilis). Неорганічні пігменти. Тюбик 15 р.Опис лікарської формиКрем бежевого кольору.ХарактеристикаСприяє прискоренню розсмоктування різних синців на обличчі та тілі.ІнструкціяПроколіть мембрану туби шипом верхньої частини ковпачка. Крем наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри. Ефективність дії крему визначається часом, що минув з удару. Оптимальним є нанесення крему відразу після пошкодження, що попереджає появу синців. Крем наноситься до 5 разів на день.РекомендуєтьсяНанесення крему відразу після пошкодження - попереджає поява синця; через 2-3 години після пошкодження – усуває синець протягом 48 годин; через 24 години після пошкодження – усуває синець протягом 72 годин. Тонуючий ефект можна посилити додатковою кількістю крему. Крем "Експрес синець" рекомендується при синцях, пігментних та застійних плямах.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів крему Express.Побічна діяАлергічні реакції.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
231,00 грн
191,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 фл.: цефотаксим (у формі натрієвої солі) 1 г. 1 г – Флакони місткістю 10 мл (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньовенного введення; білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із місця ін'єкції. Зв'язування із білками плазми становить 40%. Широко розподіляється у тканинах та рідинах організму. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. Частково метаболізується у печінці. 40-60% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді через 24 год, 20% – у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування цефотаксиму у І триместрі вагітності. Застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації можливе лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Слід мати на увазі, що після внутрішньовенного введення цефотаксиму в дозі 1 г через 2-3 години максимальна концентрація активної речовини в грудному молоці в середньому становить 0.32±0.09 мкг/мл. При такій концентрації можливий негативний вплив на орофарингеальну флору дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефотаксиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують цефотаксим у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: ; шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: ;кандидоз. Місцеві реакції: ;флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиЦефотаксим, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтного дії. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, поліміксином B та "петлевими" діуретиками підвищується ризик ураження нирок. При одночасному застосуванні з препаратами, що зменшують канальцеву секрецію, підвищується концентрація цефотаксиму у плазмі. Пробенецид уповільнює виведення цефотаксиму за рахунок зниження канальцевої секреції останнього.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг - по 1-2 г кожні 4-12 год внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево або краплинно). Дітям з масою тіла менше 50 кг – 50-180 мг/кг/добу; кратність введення – 2-6 разів. Максимальні дози: для дорослих - 12 г/добу, для дітей з масою тіла менше 50 кг - 180 мг/кг/добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують цефотаксим у разі порушення функції нирок, вказівок на коліт в анамнезі, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. Слід з обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
184,00 грн
144,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 фл.: цефотаксим (у формі натрієвої солі) 1 г. 1 г – Флакони місткістю 10 мл (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного і внутрішньовенного введення; білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із місця ін'єкції. Зв'язування із білками плазми становить 40%. Широко розподіляється у тканинах та рідинах організму. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. Частково метаболізується у печінці. 40-60% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді через 24 год, 20% – у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування цефотаксиму у І триместрі вагітності. Застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації можливе лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Слід мати на увазі, що після внутрішньовенного введення цефотаксиму в дозі 1 г через 2-3 години максимальна концентрація активної речовини в грудному молоці в середньому становить 0.32±0.09 мкг/мл. При такій концентрації можливий негативний вплив на орофарингеальну флору дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефотаксиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують цефотаксим у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: ; шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: ;кандидоз. Місцеві реакції: ;флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиЦефотаксим, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтного дії. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, поліміксином B та "петлевими" діуретиками підвищується ризик ураження нирок. При одночасному застосуванні з препаратами, що зменшують канальцеву секрецію, підвищується концентрація цефотаксиму у плазмі. Пробенецид уповільнює виведення цефотаксиму за рахунок зниження канальцевої секреції останнього.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям з масою тіла понад 50 кг - по 1-2 г кожні 4-12 год внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево або краплинно). Дітям з масою тіла менше 50 кг – 50-180 мг/кг/добу; кратність введення – 2-6 разів. Максимальні дози: для дорослих - 12 г/сут, для дітей з масою тіла менше 50 кг - 180 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують цефотаксим у разі порушення функції нирок, вказівок на коліт в анамнезі, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. Слід з обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина: флуоцинолон ацетонід 250 мкг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, вазелін, безводний ланолін, церезин (до 100 г). 10 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 10 г – туби поліетиленові (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього вживання 0.025%.Фармакотерапевтична групаГКС для зовнішнього застосування. Чинить протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви або усуває запальну реакцію шкіри.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПсоріаз, червоний плоский лишай, себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації (включаючи екзему у дітей), нейродерміт, свербіж шкіри різного генезу, алергічні захворювання шкіри, дискоїдний червоний вовчак, опіки I ступеня, сонячні опіки, укуси на.Протипоказання до застосуванняБактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, великі псоріатичні бляшки, аногенітальний свербіж, трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, пухлини шкіри, вагітність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливо: телеангіектазії, постстероїдна судинна пурпура, атрофія шкіри, розтягнення шкіри, гірсутизм, гіпертрихоз, періоральний дерматит, вторинні інфекційні ураження шкіри; при тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні можливі системні побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1-3 рази/сут, залежно від використовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі застосування при звичайних або рожевих вуграх можливе загострення перебігу захворювання. З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання. Флуоцинолон ацетонід сумісний з протимікробними засобами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор, вода, екстракт алтею коренів, екстракт солодкового кореня, аскорбінова кислота (вітамін С), регулятор кислотності – лимонна кислота, консервант – сорбат калію.ХарактеристикаПротизапальний та обволікаючий засіб при порушенні функції легких та верхніх дихальних шляхів. Солодка має сильну обволікаючу, відхаркувальну і пом'якшувальну кашель дією. Додатково сироп збагачений вітаміном З зміцнення імунітету. «Сироп алтею із сладкою та вітаміном С» необхідний для зміцнення захисних сил організму, особливо в осінньо-зимовий період.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела гліциризинової кислоти додаткового джерела вітаміну С.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 2 чайні ложки (10 мл) сиропу 2-3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 4 тижні. Допускається утворення осаду природного походження. Перед вживанням збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
168,00 грн
138,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: цефотаксим 1000 мг (у вигляді цефотаксиму натрію). По 1,0 г активної речовини у флакони місткістю 10 мл, герметично закупорені пробками з гумової суміші, обжаті алюмінієвими ковпачками або ковпачками комбінованими. Флакони з препаратом по 50 штук укладають у коробки з картону із додатком рівної кількості інструкцій із застосування препарату (для стаціонарів). 1 флакон з препаратом та інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком порошок.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
190,00 грн
144,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: цефотаксим натрію у перерахуванні на цефотаксим 1000 мг. Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1,0 г. По 1,0 г діючої речовини (цефотаксиму) у флакони місткістю 10 мл, герметично закупорені пробками гумовими, обжаті алюмінієвими або комбінованими ковпачками. 1 флакон з інструкцією з медичного застосування в індивідуальній пачці з картону. Для стаціонарів: 50 флаконів рівною кількістю інструкцій з медичного застосування в коробці з картону. Комплектна форма: 1 флакон з препаратом у комплекті з 1 ампулою розчинника "Вода для ін'єкцій" по 5 мл з інструкцією з медичного застосування, скарифікатором або ампульним ножем у пачці з картону. 1 флакон з препаратом у комплекті з 1 ампулою розчинника "Вода для ін'єкцій" по 5 мл у контурній комірковій упаковці. 1 контурна осередкова упаковка з інструкцією з медичного застосування, скарифікатором або ампульним ножем у пачці з картону. При комплектації ампулами з кільцем або точкою надлому скарифікатор або ампульний ніж не вкладають.Опис лікарської формиПорошок білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих через 5 хв після одноразового внутрішньовенного введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmах) у плазмі становить 100 мкг/мл. Після внутрішньом'язового введення цефотаксиму в тій же дозі максимальна концентрація у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні – 90-95%. Період напіввиведення (Т1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 год – при внутрішньом'язовому введенні. Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40%. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що має антибактеріальну активність, та неактивних метаболітів (М2, М3). Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у незміненому вигляді, близько 15-25% у вигляді метаболіту дезацетилцефотаксиму та 15-30% у вигляді неактивних метаболітів (М2+М3). 10% від введеної дози виводиться кишківником. У літніх пацієнтів віком понад 80 років період напіввиведення цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Обсяг розподілу не змінюється порівняно з молодими здоровими добровольцями. У дорослих з порушеною функцією нирок обсяг розподілу не змінюється, а період напіввиведення не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та обсяг розподілу аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. Період напіввиведення цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год. У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та обсяг розподілу аналогічні таким у дітей. Середній період напіввиведення цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефотаксим є цефалоспориновим антибіотиком ІІІ покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр антимікробної дії. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter freundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp.*; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia). * - чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожній конкретній країні. До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами: інфекції центральної нервової системи (менінгіт), дихальних шляхів та ЛОР-органів, сечовивідних шляхів, кісток, суглобів, шкіри та м'яких тканин, органів малого тазу, гонорея, інфіковані рани та ін. , сепсис, абдомінальні інфекції, ендокардит, хвороба Лайма, сальмонельози, інфекції на фоні імунодефіциту Профілактика інфекцій після хірургічних операцій (у т.ч. урологічних, акушерсько-гінекологічних, на шлунково-кишковому тракті).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: У пацієнтів, які мають в анамнезі вказівку на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій). При одночасному застосуванні з аміноглікозидами. При нирковій недостатностіВагітність та лактаціяВагітність Цефотаксим проникає крізь плацентарний бар'єр. Дослідження, проведені на тваринах, не виявили тератогенної чи фетотоксичної дії препарату. Проте безпека застосування цефотаксиму при вагітності у людини не встановлена. Тому препарат не слід застосовувати під час вагітності. Період грудного вигодовування Цефотаксим проникає у грудне молоко. Тому при необхідності призначення препарату грудне вигодовування слід перервати.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%), часто (≥1% та < 10%), нечасто (≥0,1% та <1%), рідко (≥0, 01% та З боку нервової системи: нечасто: судоми; частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), біль голови, запаморочення. З боку сечовидільної системи: нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при одночасному застосуванні з аміноглікозидами; частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку системи травлення: нечасто: діарея; частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт. З боку органів кровотворення: нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія; частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Серцево-судинна система: частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер). З боку імунної системи: нечасто: реакція Яріш-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування; частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гамма-глутаміл-трансферази (гама-ГТ), лужної ф . Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції) в окремих випадках перевищують верхню межу норми вдвічі і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно; частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею). З боку шкірних покривів: нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка; частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Інші: частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта. Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів. Місцеві реакції та загальні розлади: часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні); нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт; частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки щодо сумісності: Цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами) як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині. Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла 50 кг та більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може варіювати в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. при тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3-4 введення. при інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 р. Діти до 12 років з масою тіла до 50 кг: Звичайна доза становить 100-150 мг/кг на добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг на добу. Новонароджені: доза становить 50 мг/кг на добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза 150-200 мг/кг на добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово. З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції): вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену: внутрішньовенно вводять 1 г препарату, потім через 6 і 12 годин повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках, коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год - 0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта. Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин може бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість. Лікування: симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає збирання алергологічного анамнезу (алергічний діатез, реакції гіперчутливості до Р-лактамних антибіотиків). Якщо у пацієнта розвинулась реакція гіперчутливості, то лікування має бути припинено. Використання цефотаксиму протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів присутність лікаря при першому введенні препарату обов'язково з огляду на можливу анафілактичну реакцію. Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні реакції, що розвиваються в цій ситуації, можуть бути серйозними чи навіть фатальними. У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. У разі розвитку перших симптомів та ознак анафілактичного шоку слід негайно припинити введення препарату. Пацієнт повинен залишатися в положенні "лежачи" з піднятими ногами. Показано повільне внутрішньовенне введення 0,1 мг (1 мл) розчину епінефрину (адреналіну) під контролем пульсу та артеріального тиску, а також внутрішньовенне введення плазмозамінників, людського альбуміну або збалансованих електролітних розчинів; в подальшому - внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів (наприклад, 250-1000 мг гідрокортизону), одноразово або за необхідності повторно. Слід проводити підтримуючі терапевтичні заходи: штучна вентиляція легень, інгаляція киснем, запровадження антигістамінних лікарських засобів. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт) Діарея, особливо важка та/або тривала, що розвивається під час лікування або в перші тижні після закінчення лікування різними антибіотиками, особливо широкого спектра дії, може бути симптомом захворювання, викликаного Clostridium difficile, найбільш тяжкою формою якого є псевдомембранозний коліт. Діагноз цього рідкісного, але можливо і фатального захворювання, підтверджується ендоскопічно та/або гістологічно. Найважливішим методом підтвердження діагнозу псевдомембранозного коліту є виявлення токсинів Clostridium difficile у калі. При підозрі на діагноз псевдомембранозного коліту слід відразу ж припинити введення цефотаксиму та негайно розпочати відповідну специфічну антибіотикотерапію (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину або метронідазолу). Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані. Застосування лідокаїну як розчинник При застосуванні лідокаїну як розчинник необхідно враховувати протипоказання. Швидкість запровадження Слід контролювати швидкість введення препарату. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше - недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників слід відмінити препарат. Зміст натрію У пацієнтів, які потребують обмеження споживання натрію, слід брати до уваги вміст натрію в цефотаксиму натрієвої солі (48,2 мг/г). Лабораторні показники Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної спроби Кумбса. Зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів, рекомендується використання глюкозооксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛінімент - 1 г: Активна речовина: флуоцинолон ацетонід 250 мкг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, вазелін, безводний ланолін, пентол, стеаринова кислота, вода очищена, ніпагін, ніпазол. 15 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛінімент; жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаГКС для зовнішнього застосування. Чинить протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви або усуває запальну реакцію шкіри.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПсоріаз, червоний плоский лишай, себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації (включаючи екзему у дітей), нейродерміт, свербіж шкіри різного генезу, алергічні захворювання шкіри, дискоїдний червоний вовчак, опіки I ступеня, сонячні опіки, укуси на.Протипоказання до застосуванняБактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, великі псоріатичні бляшки, аногенітальний свербіж, трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, пухлини шкіри, вагітність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливо: телеангіектазії, постстероїдна судинна пурпура, атрофія шкіри, розтягнення шкіри, гірсутизм, гіпертрихоз, періоральний дерматит, вторинні інфекційні ураження шкіри; при тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні можливі системні побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1-3 рази/сут, залежно від використовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі застосування при звичайних або рожевих вуграх можливе загострення перебігу захворювання. З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання. Флуоцинолон ацетонід сумісний з протимікробними засобами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор, водний екстракт із плодів калини звичайної та трави медуниці лікарської, регулятор кислотності лимонна кислота, консервант сорбінова кислота, аскорбінова кислота (вітамін С). Вміст активних речовин у 45 мл (добовий прийом): поліфенольні сполуки (у перерахунку на галову кислоту) – 58,5 мг, вітамін С – 27 мг.ХарактеристикаКомпоненти сиропу мають судинорозширювальну, антисклеротичну дію. Сприяють зміцненню серцевого м'яза, нормалізації ритму та артеріального тиску. Регулярне застосування сиропу має заспокійливу дію, регулює роботу центральної нервової системи. Рекомендований для профілактики захворювань серцево-судинної системи.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі для підтримки функціонального стану серцево-судинної системи-джерела поліфенольних сполук, вітаміну С.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 столовій ложці (15 мл) 3 десь у день під час їжі. Перед вживанням збовтати. Тривалість прийому – 3-4 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
190,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: цефотаксим натрію у перерахунку на цефотаксим - 0,5 г та 1,0 г. 0,5 г, 1,0 г активної речовини у флаконах місткістю 10 мл. 1 флакон з інструкцією із застосування в пачці з картону. 10 флаконів з інструкцією із застосування в коробці з картону. Для стаціонару: 50 флаконів та 5 інструкцій із застосування в коробці з картону. 1 флакон з інструкцією із застосування (від 1 до 50 флаконів з рівною кількістю інструкцій із застосування) у коробці з картону.Опис лікарської формиПорошок від білого до жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
188,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: Цефотаксим натрію – 1,048 г (у перерахунку на цефотаксим – 1,0 г). По 1,0 г цефотаксиму у флакони скляні, герметично закупорені пробками гумовими з наступною обкаткою алюмінієвими ковпачками. По 1 або 5 флаконів разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 30 флаконів разом із рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів).Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком порошок.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 г мазі містить: діючу речовину: флуоцинолону ацетонід (синафлан) - 0,25 мг, допоміжні речовини: пропіленгліколь – 49,75 мг, церезин – 50,00 мг, ланолін – 50,00 мг, вазелін – до 1,0 г. Мазь для зовнішнього застосування 0,025%. По 10 г або 15 г у туби алюмінієві або поліетиленові ламінатні. Кожну тубу разом із інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосуванняХарактеристикаМазь від світло-жовтого до жовтого кольоруФармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для зовнішнього застосування. Має протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви та усуває запальну шкірну реакцію.ФармакокінетикаПісля всмоктування з поверхні шкіри зв'язується з білками плазми, метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяГлюкокортикостероїд для місцевого застосуванняПоказання до застосуванняЕкзема, атопічний дерматит, простий хронічний лишай (обмежений нейродерміт), токсидермія, простий алергічний дерматит, себорейний дерматит, свербіж шкіри, кропив'янка, сверблячка, попрілість, мультиформна ексудативна еритема, псоріаз (ексуда; червоний плоский лишай, дискоїдний червоний вовчак, дисгідроз кистей, зовнішній отит, опіки I ст., укуси комах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; бактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання – піодермія, вітряна віспа, герпес, актиномікоз, бластомікоз, споротрихоз; шкірні прояви сифілісу, туберкульоз шкіри, пелюшковий висип, рожеві вугри, великі псоріатичні висипання (бляшки), аногенітальний свербіж; трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, рани на ділянках аплікацій; рак шкіри, невус, атерома, меланома, гемангіома, ксантома, саркома; вагітність та період лактації, дитячий вік (до 2 років). З обережністю застосовують у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливий розвиток вторинних інфекційних уражень шкіри та атрофічних змін у ній (печіння, свербіж шкіри, сухість шкіри, стероїдні вугри, фолікуліт). При тривалому застосуванні – гіпертрихоз, алопеція, особливо у жінок, вторинний імунодефіцит (загострення хронічних інфекційних захворювань, генералізація інфекційного процесу, розвиток опортуністичних інфекцій); атрофія шкіри, місцевий гірсутизм, телеангіектазія, пурпура, порушення пігментації. При нанесенні на великі поверхні можливі системні прояви (гастрит, "стероїдна" виразка шлунка, надниркова недостатність, синдром Іценко-Кушинга, "стероїдний" цукровий діабет, уповільнення репаративних процесів).Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний із протимікробними лікарськими засобами. Знижує активність гіпотензивних, діуретичних, антиаритмічних лікарських засобів, препаратів калію. Діуретичні лікарські засоби (крім калійзберігаючих) підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. На попередньо протерту тампоном, змоченим антисептичною рідиною, наносять шкіру невелику кількість препарату 2-4 рази на день і злегка втирають. За необхідності можна накладати оклюзійну пов'язку, залишаючи її на ураженій поверхні до 3-4 днів. Не дозволяється застосовувати під пов'язку понад 2 г на добу. Тривалість лікування залежить від характеру захворювання і зазвичай становить 5-10 днів, при тривалому перебігу захворювання до 25 днів. Мазь краще використовувати при сухих формах дерматозів.ПередозуванняСимптоми: свербіж, печіння шкіри на місці нанесення препарату, гіперглікемія, глюкозурія, синдром Іценко-Кушинга. Лікування: симптоматичне на фоні поступового відміни препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
679,00 грн
636,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: Цефотаксим натрію (у перерахунку на активну речовину) – 1,0 г. Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення по 1 г у флакони. По 1, 5 або 10 флаконів у картонну пачку разом із інструкцією з медичного застосування. По 50 флаконів поміщають у коробку картонну з 3-5 інструкціями із застосування (для стаціонарів). Упаковка у комплекті з розчинником – водою для ін'єкцій. У комплект входять: а) 1 флакон із препаратом та 1 ампула з водою для ін'єкцій на 5 мл; б) 5 флаконів із препаратом та 5 ампул з водою для ін'єкцій на 5 мл; в) 10 флаконів з препаратом та 10 ампул з водою для ін'єкцій на 5 мл. Комплект укладають в індивідуальні пачки з картону разом з інструкцією з медичного застосування, ампульним ножем або ампульним скарифікатором. При використанні ампул з насічками, кільцями або крапками ніж ампульний або скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПорошок від білого до жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: флуоцинолону ацетонід 250 мкг. 15 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього вживання 0.025%.Фармакотерапевтична групаГКС для зовнішнього застосування. Чинить протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви або усуває запальну реакцію шкіри.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПсоріаз, червоний плоский лишай, себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації (включаючи екзему у дітей), нейродерміт, свербіж шкіри різного генезу, алергічні захворювання шкіри, дискоїдний червоний вовчак, опіки I ступеня, сонячні опіки, укуси на.Протипоказання до застосуванняБактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, великі псоріатичні бляшки, аногенітальний свербіж, трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, пухлини шкіри, вагітність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливо: телеангіектазії, постстероїдна судинна пурпура, атрофія шкіри, розтягнення шкіри, гірсутизм, гіпертрихоз, періоральний дерматит, вторинні інфекційні ураження шкіри; при тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні можливі системні побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1-3 рази/сут, залежно від використовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі застосування при звичайних або рожевих вуграх можливе загострення перебігу захворювання. З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання. Флуоцинолон ацетонід сумісний з протимікробними засобами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор, вода питна, екстракт кореня солодки, консервант сорбат калію, регулятор кислотності, лимонна кислота, аскорбінова кислота (вітамін С).ХарактеристикаСироп солодки має обволікаючу, муколітичну, протизапальну, протимікробну дію. Допомагає полегшити вихід патогенного мокротиння з бронхів, пом'якшити кашель. Застосовується як профілактичний засіб – додаткове джерело гліцеринової кислоти. Допоміжний засіб при терапії захворювань нижніх дихальних шляхів.РекомендуєтьсяЗастосовуватись у комплексній терапії захворювань верхніх дихальних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну (цукровий діабет).Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 столовій ложці (15 мл) 1 раз на день під час їжі. Перед вживанням збовтати. Тривалість прийому – 3-4 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
710,00 грн
670,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: цефотаксим натрію у перерахунку на цефотаксим - 0,5 г та 1,0 г. 0,5 г, 1,0 г активної речовини у флаконах місткістю 10 мл. 1 флакон з інструкцією із застосування в пачці з картону. 10 флаконів з інструкцією із застосування в коробці з картону. Для стаціонару: 50 флаконів та 5 інструкцій із застосування в коробці з картону. 1 флакон з інструкцією із застосування (від 1 до 50 флаконів з рівною кількістю інструкцій із застосування) у коробці з картону.Опис лікарської формиПорошок від білого до жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
238,00 грн
200,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл. активна речовина: Цефотаксим натрію – 1,048 г (у перерахунку на цефотаксим – 1,0 г). По 1,0 г цефотаксиму у флакони скляні, герметично закупорені пробками гумовими з наступною обкаткою алюмінієвими ковпачками. По 1 або 5 флаконів разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 30 флаконів разом із рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів).Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком порошок.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-цефалоспорин.ФармакокінетикаУ дорослих - через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmаx) у плазмі становить 100 мкг/мл Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму в тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл. Біодоступність цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 100%, при внутрішньом'язовому введенні - 90-95%. Період напіввиведення (T1/2) цефотаксиму становить 1 год при внутрішньовенному введенні та 1-1,5 годин при внутрішньом'язовому введенні Зв'язування з білками плазми (переважно альбумінами) становить середньому 25-40 % Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дезацетилцефотаксиму (M1), що володіє антибактеріальною активністю, та неактивних метаболітів (М2, М3) Близько 90% від введеної дози виводиться нирками: 50% - у постійному вигляді, близько 15-25% як метаболіту дезацетилцефотаксима і 15-30% як неактивних метаболітів (М2 + М3). 10% від введеної дози виводиться кишечником У літніх пацієнтів старше 80 років T1/2 цефотаксиму збільшується до 2,5 год. Об'єм розподілу (Vd) не змінюється порівняно з здоровими добровольцями У дорослих з порушеною функцією нирок Vd не змінюється, а T1/2 не перевищує 2,5 години навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дорослих, які отримують таку саму дозу препарату в мг/кг маси. T1/2 цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год У новонароджених та передчасно народжених дітей концентрація цефотаксиму в плазмі крові та Vd аналогічні таким у дітей. Середній Т1/2 цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик – ІІІ покоління для парентерального введення. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До цефотаксиму зазвичай чутливі: Aeromonas hydrophila; Bacillus subtilis; Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Moraxella catarrhalis; Citrobacter diversus*; Citrobacter ffeundii*; Clostridium perfringens; Corynebacterium diphtheriae; Escherichia coli; Enterobacter spp.*; Erysipelothrix insidiosa; Eubacterium spp.; Haemophilus spp. (продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами, включаючи ампіцилін-резистентні); Klebsiella pneumoniae; Klebsiella oxytoca; Staphylococcus spp. (метицилін-чутливі, включаючи продукуючі та не продукуючі пеніциліназ штами); Morganella morganii; Neisseria gonorrhoea (включаючи продукуючі та непродукуючі пеніциліну штами); Neisseria meningitidis; Propionibacterium spp.; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Providencia spp.; Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus pneumoniae);Salmonella spp.; Serratia spp. *; Shigella spp.; Veillonella spp.; Yersinia spp.*; Pseudomonas spp. (крім Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia) *-чутливість залежить від епідеміологічних даних та від рівня стійкості в кожному конкретному випадку До цефотаксиму стійкі: Acinetobacter baumanii; Bacteroides fragilis; Clostridium difficile; Enterococcus spp.; грамнегативні анаероби; Listeria monocytogenes; Staphylococcus spp. (Метицилін-резистентні штами); Pseudomonas aeruginosa; Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia.Показання до застосуванняЛікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи, в т.ч. гонорея; септицемія, бактеріємія; ендокардити; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); менінгіт (за винятком листеріозного) та інші інфекції ЦНС; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток та суглобів. Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму, інших цефалоспоринів. Для форм, що містять як розчинник лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу; внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; діти віком до 2,5 років (внутрішньом'язове введення). З обережністю: при нирковій недостатності; у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на алергію до пеніцилінів (ризик розвитку перехресних алергічних реакцій); при одночасному застосуванні з аміноглікозидами.Вагітність та лактаціяПри вагітності введення препарату протипоказане При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та Інфекційні та паразитарні захворювання Частота невідома: суперінфекція. Як і при призначенні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призвести до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів. Слід регулярно контролювати стан пацієнта Якщо розвиток суперінфекції відбувається під час терапії цефотаксимом, слід вжити відповідних заходів Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасто: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія Частота невідома: недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи Нечасто реакція Яриша-Герксгеймера. Як і при застосуванні інших антибіотиків, при лікуванні бореліозу протягом перших днів терапії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера. Є повідомлення про виникнення одного або декількох симптомів через кілька тижнів лікування бореліозу: висипання на шкірі, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення активності "печінкових" ферментів, утруднене дихання, дискомфорт у ділянці суглобів. Слід враховувати, що певною мірою ці прояви узгоджуються з симптомами основного захворювання, з приводу якого пацієнт отримує лікування. Частота невідома: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок Порушення з боку нервової системи Нечасто: судоми Частота невідома: енцефалопатія (наприклад, порушення свідомості, порушення рухової активності), головний біль, запаморочення Порушення з боку серця Частота невідома: аритмії (внаслідок швидкого болюсного введення через центральний венозний катетер) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасто: діарея Частота невідома: нудота, блювання, біль у животі, псевдомембранозний коліт Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази [АЛТ], аспартатамінотрансферази [ACT], лактатдегідрогенази [ЛДГ], гамма-глутамілтрансферази [гамма-ГТ], лужної фосфатази [ЩТ]) та/або концентрації біліруб. Ці відхилення в лабораторних показниках (які можна також пояснити наявністю інфекції), у поодиноких випадках перевищують верхню межу норми в 2 рази і вказують на ураження печінки, що проявляється холестазом і часто протікає безсимптомно Частота невідома: гепатит (іноді з жовтяницею) Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висип, свербіж, кропив'янка Частота невідома: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасто: зниження функції нирок/збільшення концентрації креатиніну, особливо при сумісному застосуванні з аміноглікозидами Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: біль у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні) Нечасто: гарячка, запальні реакції у місці введення, включаючи флебіт/тромбофлебіт Частота невідома: при внутрішньом'язовому введенні, якщо як розчинник застосовується лідокаїн, можливий розвиток системних реакцій, пов'язаних з лідокаїном, особливо у випадках ненавмисного внутрішньовенного введення препарату, ін'єкції у високо васкуляризовані тканини або при передозуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиПробенецид затримує екскрецію та збільшує концентрації цефалоспоринів у плазмі крові. Як і у разі застосування інших цефалоспоринів, цефотаксим може посилювати нефротоксичний ефект препаратів, що мають нефротоксичну дію (таких як фуросемід, аміноглікозиди). Вказівки за сумісністю: цефотаксим не повинен змішуватися з іншими антибіотиками (у тому числі аміноглікозидами), як в одному шприці, так і в одному інфузійному розчині Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація цефотаксиму 1 г/250 мл): вода для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера лактат, Йоностерил.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово Доза, спосіб та частота введення повинні визначатися тяжкістю інфекції, чутливістю збудника та станом пацієнта. Лікування може бути розпочато до отримання результатів тесту визначення чутливості. Дорослі та діти старше 12 років та з масою тіла 50 кг і більше: при інфекціях легкого та середнього ступеня тяжкості – 1 г кожні 12 год. Доза може змінюватись в залежності від тяжкості інфекції, чутливості збудника та стану пацієнта. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 12 г на добу, розділена на 3 або 4 введення. При інфекціях, спричинених Pseudomonas spp., добова доза повинна бути більше 6 г Діти до 12 років та з масою тіла до 50 кг: звичайна доза 100-150 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 200 мг/кг/добу. Новонароджені: 50 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При тяжких інфекціях - доза 150-200 мг/кг/добу, розділена на 2-4 введення. При гонореї: 1 г одноразово внутрішньовенно або внутрішньом'язово З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією (від 30 до 90 хв до початку операції) вводять 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять внутрішньовенно 1 г препарату, потім через 6 і 12 год повторно вводять 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При нирковій недостатності: у випадках коли кліренс креатиніну менше 10 мл/хв необхідно зменшити дозу. Після введення початкової разової дози добову дозу слід зменшити вдвічі без зміни частоти введення, тобто. замість 1 г кожні 12 год - 0,5 г кожні 12 год, замість 1 г кожні 8 год-0,5 г кожні 8 год, замість 2 г кожні 8 год - 1 г кожні 8 год і т.д. Може знадобитися подальша корекція дози залежно від перебігу інфекції та загального стану пацієнта Правила приготування розчинів: Для внутрішньовенної ін'єкції як розчинник використовують воду для ін'єкцій (1 г розводять у 4 мл розчинника); при внутрішньовенній ін'єкції розчин повинен бути введений протягом від 3 до 5 хв. Для внутрішньовенної інфузії як розчинник використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (1-2 г розводять у 40-100 мл розчинника). Також може бути використаний розчин Рінгера лактат. Тривалість інфузії – 20-60 хв. Для внутрішньом'язового введення використовують воду для ін'єкцій або 1% розчин лідокаїну (1 г розводять у 4 мл розчинника).ПередозуванняСимптоми: судоми, енцефалопатія (у разі введення великих доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервово-м'язова збудливість Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнафілактичні реакції Призначення цефалоспоринів вимагає ретельного збору алергологічного анамнезу: алергічний діатез, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніцилінів) Використання цефотаксиму суворо протипоказане у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості негайного типу на цефалоспорини. У разі будь-яких сумнівів обов'язкова присутність лікаря при першому введенні препарату з метою негайного початку відповідного лікування у разі розвитку анафілактичної реакції Відома перехресна алергія між цефалоспоринами та пеніцилінами, яка виникає у 5-10% випадків. Алергічні (анафілактичні) реакції на пеніциліни та цефалоспорини можуть бути серйозними та загрожувати життю пацієнта та можуть вимагати проведення відповідних лікувальних заходів У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівка на алергію до пеніцилінів, препарат застосовують із надзвичайною обережністю. Слід ретельно контролювати стан пацієнта при першому введенні препарату через можливу анафілактичну реакцію. Якщо у хворого розвинулась реакція гіперчутливості, то введення цефотаксиму має бути негайно припинено і, за необхідності, має бути негайно розпочато відповідне лікування алергічної реакції. Захворювання, спричинені Clostridium difficile (наприклад, псевдомембранозний коліт) Під час лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що виявляється тяжкою тривалою діареєю. При цьому припиняють прийом препарату та призначають адекватну терапію, включаючи ванкоміцин або метронідазол. При розвитку псевдомембранозного коліту протипоказано призначення препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику. Ниркова недостатність При нирковій недостатності слід коригувати дозу залежно від кліренсу креатиніну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цефотаксиму та аміноглікозидів. Слід контролювати функцію нирок у всіх випадках комбінованого застосування цефотаксиму з аміноглікозидами, іншими нефротоксичними препаратами, у пацієнтів похилого віку або нирковою недостатністю. Зміст натрію Препарат містить 51,75 мг (2,25 мекв) натрію. Порушення кровотворення Під час лікування цефотаксимом може розвинутись лейкопенія, нейтропенія і рідше – недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія та агранулоцитоз. При тривалості курсу лікування понад 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників крові слід відмінити препарат Лабораторні випробування Під час терапії цефалоспоринами можлива поява позитивної проби Кумбса. Під час лікування цефотаксимом рекомендується використання глюкозо-оксидазних методів визначення концентрації глюкози в крові, зважаючи на розвиток хибнопозитивних результатів при використанні неспецифічних реактивів. Для комплекту із розчинником: При використанні розчинника лідокаїну необхідно враховувати відомості, зазначені в інструкції щодо застосування лідокаїну; а також, що розчин лідокаїну застосовують як розчинник тільки при внутрішньом'язовому введенні Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі розвитку такого побічного ефекту як запаморочення може порушуватися здатність до концентрації уваги та реакцій. У такому разі пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
205,00 грн
173,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 фл.: цефтазидим 1 г. 1 г – флакони (для стаціонарів).Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.Фармакотерапевтична групаЦефалоспорин ІІІ покоління.ФармакокінетикаЗв'язування із білками плазми становить 10-17%. Розподіляється у тканинах та рідинах організму. Терапевтичні концентрації досягаються у спинномозковій рідині. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У невеликих кількостях виділяється у жовч. Основна частина (80-90%) виділяється із сечею у незміненому вигляді.ФармакодинамікаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень безпеки цефтазидиму при вагітності не проводилося. Застосування цефтазидиму при вагітності та під час лактації можливе у випадках, коли передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Цефтазидим виділяється із грудним молоком у низьких концентраціях. В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефтазидиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи зсідання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, що зумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз. Місцеві реакції: флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратами, які можуть чинити нефротоксичну дію (в т.ч. антибіотики групи аміноглікозидів), можливе посилення нефротоксичної дії; з фуросемідом – підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії. In vitro хлорамфенікол діє як антагоніст цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічна значимість цього явища не встановлена, але у разі одночасного застосування цефтазидиму та хлорамфеніколу слід брати до уваги можливу антагоністичну дію.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника. Вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Дорослим - по 0.5-2 г кожні 8 або 12 год. у віці до 1 міс – 30 мг/кг/добу з інтервалом 12 год. У хворих із порушеною функцією нирок режим дозування коригують з урахуванням значень КК. Максимальна добова доза для дорослих та дітей становить 6 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із вираженими порушеннями функції нирок, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період застосування цефтазидиму можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. З обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками, аміноглікозидами. Не слід змішувати цефтазидим в одному шприці з аміноглікозидами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: флуоцинолону ацетонід 250 мкг. 15 г - туби алюмінієві(1) - пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього вживання 0.025%.Фармакотерапевтична групаГКС для зовнішнього застосування. Чинить протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Зменшує прояви або усуває запальну реакцію шкіри.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПсоріаз, червоний плоский лишай, себорейний дерматит, екзема різного генезу та локалізації (включаючи екзему у дітей), нейродерміт, свербіж шкіри різного генезу, алергічні захворювання шкіри, дискоїдний червоний вовчак, опіки I ступеня, сонячні опіки, укуси на.Протипоказання до застосуванняБактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, великі псоріатичні бляшки, аногенітальний свербіж, трофічні виразки гомілки, пов'язані з варикозним розширенням вен, пухлини шкіри, вагітність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання.Побічна діяМожливо: телеангіектазії, постстероїдна судинна пурпура, атрофія шкіри, розтягнення шкіри, гірсутизм, гіпертрихоз, періоральний дерматит, вторинні інфекційні ураження шкіри; при тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні можливі системні побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1-3 рази/сут, залежно від використовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі застосування при звичайних або рожевих вуграх можливе загострення перебігу захворювання. З обережністю застосовують у дітей грудного віку та у дівчат у період статевого дозрівання. Флуоцинолон ацетонід сумісний з протимікробними засобами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт кореня солодки, лимонна кислота, аскорбінова кислота (вітамін С), сорбат калію, цукровий сироп.ХарактеристикаНатуральний сироп солодкий безпечний та ефективний засіб для лікування кашлю, розріджує мокротиння, допомагає швидко вивести його з дихальних шляхів. Сироп солодки використовують при бронхіті, пневмонії, ларингіті, фарингіті, трахеїті. Сироп солодки має протизапальну, відхаркувальну, імуностимулюючу, спазмолітичну, регенеруючу, противірусну дію. Солодка має багатий склад, містить аскорбінову кислоту, флавоноїди, стероїди, естріол, смола, аспарагін, камедь, ефірну олію, гліциризинову кислоту, сапоніни. Сироп солодки - це один з найкращих відхаркувальних, пом'якшувальних засобів.РекомендуєтьсяРекомендований як додаткове джерело вітаміну С та гліциризинової кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 2 чайні ложки (10 мл) 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 2 тижні. Перед вживанням збовтати. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
251,00 грн
210,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 фл.: цефтазидим 2 г. 2 г – флакони (для стаціонарів).Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.Фармакотерапевтична групаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.ФармакокінетикаЗв'язування із білками плазми становить 10-17%. Розподіляється у тканинах та рідинах організму. Терапевтичні концентрації досягаються у спинномозковій рідині. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У невеликих кількостях виділяється у жовч. Основна частина (80-90%) виділяється із сечею у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень безпеки цефтазидиму при вагітності не проводилося. Застосування цефтазидиму при вагітності та під час лактації можливе у випадках, коли передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Цефтазидим виділяється із грудним молоком у низьких концентраціях. В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефтазидиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи зсідання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, що зумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз. Місцеві реакції: флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратами, які можуть чинити нефротоксичну дію (в т.ч. антибіотики групи аміноглікозидів), можливе посилення нефротоксичної дії; з фуросемідом – підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії. In vitro хлорамфенікол діє як антагоніст цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічна значимість цього явища не встановлена, але у разі одночасного застосування цефтазидиму та хлорамфеніколу слід брати до уваги можливу антагоністичну дію.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника. Вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Дорослим - по 0.5-2 г кожні 8 або 12 год. у віці до 1 міс – 30 мг/кг/добу з інтервалом 12 год. У хворих із порушеною функцією нирок режим дозування коригують з урахуванням значень КК. Максимальна добова доза для дорослих та дітей становить 6 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із вираженими порушеннями функції нирок, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період застосування цефтазидиму можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. З обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками, аміноглікозидами. Не слід змішувати цефтазидим в одному шприці з аміноглікозидами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
190,00 грн
162,00 грн
Дозування: 0. 5 г Фасування: N1 Форма випуску: порошок д/приготування розчину д/ін'єкцій Упаковка: фл. Діюча речовина: Цефтазидим.