Лекарства и БАД
1 146,00 грн
202,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофізіат - 1 фл.: діюча речовина: ніцерголін – 4 мг; лактози моногідрат 40 мг, винна кислота 1,04 мг. Розчинник – 1 амп. натрію хлорид 34 мг, бензалконію хлорид 0,2 мг, вода для ін'єкцій qs до 4 мл. Ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій 4 мг: по 4 мг ніцерголіну в безбарвному скляному флаконі типу III, закупореному гумовою пробкою та запечатаному алюмінієвим ковпачком із вкладишем у вигляді пластикового диска. Розчинник: по 4 мл у безбарвній скляній ампулі типу I. 4 флакони з ліофілізатом, 4 ампули з розчинником разом з інструкцією з медичного застосування лікарського препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиЛіофілізат: ліофілізований порошок або пориста біла маса. Розчинник: безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноблокатор.ФармакокінетикаОсновні продукти метаболізму ніцерголіна: 1,6-диметил-8β-гідроксиметил-10α-метоксиерголін (MMDL, продукт гідролізу) та 6-метил-8β-гідроксиметил-10α-метоксиерголін (MDL, продукт деметилювання під дією ізоферменту CYP2D6). Співвідношення значень площі під кривою концентрація-час (AUC) для MMDL і MDL при внутрішньовенному введенні ніцерголіну вказує на виражений метаболізм при першому проходженні через печінку. Дослідження підтверджують відсутність накопичення інших метаболітів (включаючи MMDL) у крові. Прийом їжі або лікарська форма не істотно впливають на ступінь і швидкість всмоктування ніцерголіну. Ніцерголін активно (> 90%) зв'язується з білками плазми, причому ступінь його спорідненості до α1-кислого глікопротеїну більший, ніж до сироваткового альбуміну. Об'єм розподілу ніцерголіну досить великий - > 105 літрів, що,ймовірно, пов'язано з його метаболізмом у крові та розподілом у клітини крові та/або тканини. Фармакокінетика ніцерголіну при застосуванні доз до 60 мг має лінійний характер і не змінюється залежно від віку пацієнта. Ніцерголін виводиться у формі метаболітів, переважно нирками (приблизно 80% від загальної дози), і в невеликій кількості (10-20%) – через кишечник. У хворих на тяжку ниркову недостатність спостерігалося значне зниження ступеня виведення продуктів метаболізму із сечею порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.ФармакодинамікаНіцерголін – похідне ерголіну, що покращує метаболічні та гемодинамічні процеси в головному мозку, знижує агрегацію тромбоцитів та покращує гемореологічні показники, підвищує швидкість кровотоку у верхніх та нижніх кінцівках. Ніцерголін виявляє α1-адреноблокуючу дію, що призводить до поліпшення кровотоку, і прямо впливає на церебральні нейротрансмітерні системи – норадренергічну, дофамінергічну та ацетилхолінергічну. На фоні застосування препарату збільшується активність норадренергічної, дофамінергічної та ацетилхолінергічної церебральних систем, що сприяє оптимізації когнітивних процесів. Внаслідок тривалої терапії нізерголіном спостерігається стійке поліпшення когнітивних функцій та зменшення вираженості поведінкових порушень, пов'язаних з деменцією.Показання до застосуванняПомірні когнітивні порушення у людей похилого віку з судинною патологією, у тому числі при деменції.Протипоказання до застосуванняНещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, виражена брадикардія, порушення ортостатичної регуляції, підвищена чутливість до ницерголіну, інших похідних ерготаміну або інших компонентів препарату, вік до 18 років, вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю Гіперурикемія або подагра в анамнезі та/або у поєднанні з лікарськими засобами, які порушують метаболізм або виведення сечової кислоти. Одночасний прийом з агоністами симпатоміметиків (альфа- та бета-).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю спеціальних досліджень у період вагітності Серміон протипоказаний. На час застосування препарату необхідно відмовитися від грудного вигодовування, оскільки ніцерголін та продукти його метаболізму проникають у молоко матері. У дослідженнях тварин не відзначали впливу ніцерголіна на фертильність.Побічна дія Системно-органний клас Дуже часті ≥ 1/10 Часті ≥ 1/100 до < 1/10 Нечасті ≥ 1/1000 до < 1/100 Рідкісні ≥ 1/10 000 до < 1/1 000 Дуже рідкісні <1/10,000 Частота невідома (неможливо оцінити на основі наявних даних) Порушення психіки психомоторне збудження, сплутаність свідомості, безсоння Порушення з боку нервової системи сонливість, запаморочення, головний біль відчуття спека Порушення з боку судин зниження артеріального тиску (АТ), переважно після парентерального введення, «припливи» крові до шкіри обличчя. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту відчуття диском-форту в животі діарея, запор, нудота, диспептичні явища Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин кожний зуд шкірні висипання Лабораторні та інструментальні дані підвищення концентрації сечової кислоти в крові (цей ефект не залежить від дози та тривалості терапії) Загальні розлади та порушення у місці введення фіброз Порушення з боку імунної системи алергічні реакції у вигляді свербежу та висипу Був відзначений зв'язок розвитку фіброзу (наприклад, легеневого, серцевого, клапанів серця та ретроперитонеального) при застосуванні алкалоїдів ріжків, що володіють агоністичною активністю по відношенню до 5HT2β рецепторів серотоніну. Симптоми ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, біль у ділянці живота та периферичну вазоконстрикцію) відзначалися при прийомі деяких алкалоїдів ріжків та їх похідних.Взаємодія з лікарськими засобамиСерміон може посилювати дію гіпотензивних засобів. Серміон® метаболізується під дією ізоферменту CYP2D6, тому не можна виключити можливість його взаємодії з препаратами, які метаболізуються за участю цього ферменту. При застосуванні ніцерголіна з ацетилсаліциловою кислотою, можливе збільшення часу кровотечі. Ніцерголін впливає на метаболізм та екскрецію сечової кислоти, у зв'язку з чим слід бути обережним при його застосуванні з препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти. Ніцерголін потенціює дію бета-адреноблокаторів на серці. Ніцерголін має антагоністичну дію по відношенню до судинозвужувального ефекту симпатоміметиків за допомогою його альфа-адреноблокуючого впливу.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово: 2 – 4 мг (2 – 4 мл) двічі на добу. внутрішньовенно: повільна інфузія 4 – 8 мг на 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або розчину декстрози 5 % - 10 %; За призначенням лікаря цю дозу можна вводити кілька разів на день. Внутрішньоартеріально: 4 мг на 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду; Препарат вводять протягом 2 хвилин. Відновлений розчин рекомендується використовувати одразу після приготування. Доза, тривалість терапії та спосіб введення залежить від характеру захворювання. У деяких випадках бажано розпочати терапію з парентерального введення, а потім перейти на прийом препарату внутрішньо для підтримуючого лікування. Хворим із порушенням функції нирок (сироватковий креатинін ≥ 2 мг/дл) Серміон® рекомендується застосовувати у нижчих терапевтичних дозах.ПередозуванняСимптоми: минуще виражене зниження артеріального тиску. Спеціального лікування зазвичай не потрібно, хворому достатньо на кілька хвилин прийняти горизонтальне положення. У виняткових випадках при різкому порушенні кровопостачання головного мозку та серця рекомендується введення симпатоміметичних засобів під постійним контролем артеріального тиску.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ клінічних дослідженнях було показано, що при одноразовому або багаторазовому застосуванні ніцерголіна може відзначатися зниження систолічного та переважно діастолічного артеріального тиску у пацієнтів з нормальними показниками та з підвищеним артеріальним тиском. Ці результати можуть варіювати, оскільки інші дослідження не показали зміни значення артеріального тиску. Хворим рекомендується перебувати в горизонтальному положенні протягом декількох хвилин після ін'єкції Серміону®, особливо на початку лікування через можливе виражене зниження артеріального тиску. Був відзначений зв'язок розвитку фіброзу (наприклад, легеневого, серцевого, клапанів серця та ретроперитонеального) при застосуванні алкалоїдів ріжків, що володіють агоністичною активністю по відношенню до 5HT2B рецепторів серотоніну. Симптоми ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, біль у ділянці живота та периферичну вазоконстрикцію) відзначалися при прийомі деяких алкалоїдів ріжків та їх похідних. Лікарі повинні мати уявлення про можливі симптоми передозування препаратами ріжків до призначення цього класу препаратів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Незважаючи на те, що Серміон® покращує реакцію та концентрацію уваги, його вплив на здатність керувати автотранспортом та користуватися складною технікою спеціально не вивчався. У будь-якому випадку, слід дотримуватися обережності, враховуючи характер основного захворювання, особливо беручи до уваги, що в деяких випадках можуть розвинутись запаморочення або сонливість.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: ніцерголін 5 мг; Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат 100 мг, мікрокристалічна целюлоза 22,4 мг, стеарат магнію 1,3 мг, натрію карбоксиметилцелюлоза 1,3 мг; цукрова оболонка: сахароза 33,35 мг, тальк 10,9 мг, акації смола 2,7 мг, сандараку смола 1 мг, магнію карбонат 0,7 мг, титану діоксид (Е171) 0,7 мг, каніфоль 0,6 мг, карнаубський віск 0,06мг, сансет жовтий (Е110) 0,05мг. По 15 таблеток у блістері (ПВХ/ПВДХ-алюмінієва фольга/ПВДХ). По 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиТаблетки 5 мг: круглі, опуклі пігулки, покриті оболонкою, оранжевого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноблокатор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо, ніцерголін швидко та практично повністю абсорбується. Основні продукти метаболізму ніцерголіна: 1,6-диметил-8β-гідроксиметил-10α-метоксиерголін (MMDL, продукт гідролізу) та 6-метил-8β-гідроксиметил-10α-метоксиерголін (MDL, продукт деметилювання під дією ізоферменту CYP2D6). Співвідношення значень площі під кривою "концентрація - час" (AUC) для MMDL і MDL при прийомі ніцерголіну всередину вказує на виражений метаболізм при "першому проходженні" через печінку. Після прийому 30 мг ніцерголіну внутрішньо максимальні концентрації MMDL (21 ± 14 нг/мл) та MDL (41 ± 14 нг/мл) досягалися приблизно через 1 та 4 години відповідно, потім концентрація MDL знижувалася з періодом напіввиведення 13 – 20 год. відсутність накопичення інших метаболітів (включаючи MMDL) у крові. Прийом їжі або лікарська форма не істотно впливають на ступінь і швидкість всмоктування ніцерголіну. Ніцерголін активно (> 90%) зв'язується з білками плазми, причому ступінь його спорідненості до α1-кислого глікопротеїну більший, ніж до сироваткового альбуміну. Показано, що ніцерголін та його метаболіти можуть розподілятися у клітинах крові.Фармакокінетика ніцерголіну при застосуванні доз до 60 мг має лінійний характер і не змінюється залежно від віку пацієнта. Ніцерголін виводиться у вигляді метаболітів, переважно нирками (приблизно 80 % від загальної дози), і в невеликій кількості (10–20 %) – через кишечник. У хворих на тяжку ниркову недостатність спостерігалося значне зниження ступеня виведення продуктів метаболізму із сечею порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.ФармакодинамікаНіцерголін – похідне ерголіну, що покращує метаболічні та гемодинамічні процеси в головному мозку, знижує агрегацію тромбоцитів та покращує гемореологічні показники крові, підвищує швидкість кровотоку у верхніх та нижніх кінцівках. Ніцерголін має α1-адреноблокуючу дію, що призводить до поліпшення кровотоку і прямо впливає на церебральні нейротрансмітерні системи — норадренергічну, дофамінергічну та ацетилхолінергічну. На фоні застосування препарату збільшується активність норадренергічної, дофамінергічної та ацетилхолінергічної церебральних систем, що сприяє оптимізації когнітивних процесів. Внаслідок тривалої терапії нізерголіном спостерігали стійке поліпшення когнітивної функції та зменшення вираженості поведінкових порушень, пов'язаних з деменцією.Показання до застосуваннягострі та хронічні церебральні метаболічні та судинні порушення (внаслідок атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, тромбозу або емболії судин головного мозку, у тому числі транзиторна церебральна атака, судинна деменція (слід застосовувати таблетки дозуванням 30 мг) та головний біль; гострі та хронічні периферичні метаболічні та судинні порушення (органічні та функціональні артеріопатії кінцівок, хвороба Рейно, синдроми, зумовлені порушенням периферичного кровотоку).Протипоказання до застосуванняНещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, виражена брадикардія, порушення ортостатичної регуляції, підвищена чутливість до ницерголіну, інших похідних ерготаміну або інших компонентів препарату, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалак вигодовування. З обережністю Гіперурикемія або подагра в анамнезі та/або у поєднанні з лікарськими засобами, які порушують метаболізм або виведення сечової кислоти.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю спеціальних досліджень у період вагітності Серміон протипоказаний. На час прийому препарату необхідно відмовитися від грудного вигодовування, оскільки ніцерголін та продукти його метаболізму проникають у молоко матері.Побічна діяВиражене зниження артеріального тиску (АТ), переважно після парентерального введення, запаморочення, сплутаність свідомості, біль голови, диспептичні явища, відчуття дискомфорту у животі, діарея, запор, нудота, шкірні висипання, відчуття жару, сонливість чи безсоння. Можливе підвищення концентрації сечової кислоти в крові, причому цей ефект не залежить від дози та тривалості терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиСерміон може посилювати дію гіпотензивних засобів. Серміон® метаболізується під дією ізоферменту CYP2D6, тому не можна виключити можливість його взаємодії з препаратами, які метаболізуються за участю цього ферменту. При застосуванні ніцерголіна з ацетилсаліциловою кислотою, можливе збільшення часу кровотечі.Спосіб застосування та дозиНіцерголін застосовується внутрішньо по 5-10 мг 3 рази на добу, через рівні інтервали часу, тривалий час, по 30 мг 2 рази на добу. При хронічних порушеннях мозкового кровообігу, судинних когнітивних порушеннях, постінсультних станах ніцерголін призначають внутрішньо по 10 мг 3 рази на день. Терапевтична ефективність препарату поступово розвивається і курс лікування повинен бути не менше 3 місяців. При судинній деменції показано застосування таблеток дозуванням 30 мг 2 рази на добу (при цьому кожні 6 місяців рекомендується консультуватися з лікарем про доцільність продовження терапії). При гострих порушеннях мозкового кровообігу, ішемічному інсульті внаслідок атеросклерозу, тромбозу та емболії церебральних судин, минучих порушеннях мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки, гіпертонічні церебральні кризи) переважно починати курс лікування з парентерального введення препарату, потім продовжувати. При порушеннях периферичного кровообігу ніцерголін призначають внутрішньо по 10 мг 3 рази на добу протягом тривалого часу (до декількох місяців). Хворим із порушенням функції нирок (сироватковий креатинін ≥ 2 мг/дл) Серміон® рекомендується застосовувати у нижчих терапевтичних дозах.ПередозуванняСимптоми: минуще виражене зниження артеріального тиску. Спеціального лікування зазвичай не потрібно, хворому достатньо на кілька хвилин прийняти горизонтальне положення. У виняткових випадках при різкому порушенні кровопостачання головного мозку та серця рекомендується введення симпатоміметичних засобів під постійним контролем артеріального тиску.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ терапевтичних дозах Серміон®, як правило, не впливає на АТ, однак у хворих на артеріальну гіпертензію він може спричинити його поступове зниження. Препарат діє поступово, тому його слід приймати протягом тривалого часу, при цьому лікар повинен періодично (принаймні кожні 6 місяців) оцінювати ефект лікування та доцільність його продовження. Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами Незважаючи на те, що Серміон® покращує реакцію та концентрацію уваги, його вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися складною технікою спеціально не вивчався. У будь-якому випадку, слід дотримуватися обережності, враховуючи характер основного захворювання.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
2 211,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: 230,26 мг кветіапіну фумарату (еквівалентно 200,00 мг кветіапіну); допоміжні речовини: лактози моногідрат 52,87 мг, целюлоза мікрокристалічна 52,87 мг, натрію цитрату дигідрат 75,00 мг, гіпромелоза (2208) 180,00 мг, магнію стеарат 9,00 мг; плівкова оболонка: гіпромелоза (2910) 8,82 мг, макрогол 400 2,65 мг, титану діоксид Е171 3,27 мг, барвник заліза оксид жовтий Е172 0,26 мг. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину. При упаковці на ЗАТ "ЗіО-Здоров'я", Росія: По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів у картонній пачці з інструкцією із застосування. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину.Опис лікарської формиДовгавата двоопукла таблетка жовтого кольору, покрита плівковою оболонкою; з гравіюванням XR 200 на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМає більшу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів у порівнянні з дофаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку, а також високою спорідненістю до гістамінових та альфа1-адренорецепторів.ФармакокінетикаЗ білками плазми зв'язується на 83%. T1/2 – близько 7 год. Виводиться із сечею (73%) та з фекаліями (21%) у вигляді неактивних метаболітів. Біотрансформується за участю цитохрому P450.Показання до застосуванняСероквель призначають тим пацієнтам, у яких виявлені гострі або хронічні психічні захворювання, у тому числі, і шизофренія. Варто врахувати, що цей препарат використовується під час профілактичного лікування рецидивів у хворих, які стоять на обліку. Досить часто цей препарат використовується для лікування біполярних розладів. Його призначають у разі, якщо встановлені маніакальні епізоди як помірні, і важкі. Цей лікарський засіб призначають у тому випадку, якщо депресія проявляється у більш тяжкій формі Цей лікарський засіб використовується для профілактичного лікування рецидивів. Його використовують після проведення ефективної терапії депресії, яка була спричинена біполярним розладом.Протипоказання до застосуванняСероквель не варто використовувати тим пацієнтам, які мають індивідуальну непереносимість певних складових даного препарату. Максимально обережно потрібно користуватися цим лікарським засобом у тому випадку, якщо у хворого виявлено артеріальну гіпотензію. Крім цього, акуратно потрібно користуватися цими ліками, якщо пацієнт страждає на епілептичні напади. Використання цього лікарського засобу під час вагітності не рекомендується фахівцями. Винятками можуть бути ті випадки, коли ризик для матері значно вищий, ніж для малюка. Рівень вмісту кветіапіну в молоці матері-годувальниці на даний момент не встановлено. Саме тому під час лікування за допомогою даного препарату не варто годувати груддю. Цими ліками не варто користуватися в тому випадку, якщо у хворого виявлений недолік лактози або індивідуальна непереносимість галактози. Сероквель не варто використовувати тим пацієнтам, вік яких не перевищує вісімнадцяти років, незважаючи на те, що вчені проводили дослідження, в результаті яких було встановлено, що препарат повністю безпечний для підлітків від 10 років і старше. Фахівці не рекомендують застосовувати цей препарат літнім пацієнтам. Не варто користуватися цим препаратом у тому випадку, якщо у пацієнта виявлена печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНе рекомендується при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяПід час досліджень було встановлено, що прийом сероквелю супроводжується деякими побічними реакціями. Так, майже двадцять відсотків пацієнтів відчувають під час лікування постійну сонливість. У деяких прийом даного препарату супроводжується запамороченням, а також сухістю у ротовій порожнині. У деяких випадках використання препарату може викликати запор, а також зміну кількості печінкових ферментів. Крім цього, у хворого під час прийому цих ліків може спостерігатися ортостатична гіпотензія. Сонливість може спостерігатися протягом перших десяти днів. Найчастіше вона проходить, якщо приймати цей препарат більш тривалий час. При цьому у пацієнта може проявлятися риніт або астенія. Як і під час інших лікарських засобів психічної дії, терапія за допомогою даного препарату може призводити до стрімкого збільшення ваги пацієнта. Відбувається це, як правило, першого тижня. Значно рідше прийом препарат може призводити до виникнення судом або нейролептичного синдрому. Крім цього, у деяких пацієнтів може трохи збільшуватися кількість лейкоцитів, але протягом кількох тижнів ці показники нормалізуються. При прояві будь-яких побічних ефектів необхідно відразу звертатися за консультацією до лікаря. Можливо, буде потрібно коригування дозування або доповнення курсу лікування будь-якими іншими препаратами.Взаємодія з лікарськими засобамиЕфект послаблюють індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, рифампіцин) та тіоридазин (підвищує Cl).Спосіб застосування та дозиПри лікуванні шизофренії, а також біполярного розладу сероквель необхідно приймати за деякий час до їди. При цьому добове дозування має становити 300 мг на перший день, на другий – доза збільшується до 600 мг. При цьому максимальна доза не повинна перевищувати 800 мг. Якщо виникне потреба, лікар може відкоригувати дозування. Для лікування депресії пацієнт повинен приймати перед сном препарат. У цьому курс терапії триває протягом чотирьох днів. Першого дня кількість препарату повинна становити 50 мг. У наступні дні доза збільшується вдвічі. Максимальна доза не повинна перевищувати 600 мг. У разі враховується індивідуальна непереносимість до певним компонентам, і навіть клінічна картина. Під час профілактичного лікування цей препарат приймається як і при звичайній терапії. При цьому дозування не має перевищувати 800 мг. Підтримуюча терапія супроводжується прийомом мінімальної кількості препарату. Пацієнти, які страждають на ниркову недостатність, можуть приймати даний препарат, при цьому попереднє коригування дози не потрібне. Хворим, у яких, крім шизофренії, виявлена печінкова недостатність, необхідно розпочинати прийом препарату з 50 мг. При цьому кількість препарату має збільшуватись щодня на 50 мг. Все це потрібно робити під суворим контролем лікаря.ПередозуванняСимптоми: сонливість, седативний ефект, тахікардія, гіпотензія. Лікування: симптоматичне; відновлення та контроль прохідності верхніх дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, моніторинг та підтримання діяльності серцево-судинної системи.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід бути обережними при комбінуванні з ін. препаратами, що мають центральну активність, з алкоголем, а також при поєднаному призначенні з потенційними інгібіторами біотрансформації — кетоконазолом, еритроміцином та ін.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСировина - 1 фільтр-пакет: порошок трави собачої кропиви 80 %, різано-пресована трава собачої кропиви 20 %. 1.5 г - фільтр-пакети (20) - пачки картонніФармакотерапевтична групаНастій має виражену седативну дію, має гіпотензивні властивості, уповільнює ритм і збільшує силу серцевих скорочень.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість; порушення сну; неврастенія; нейроциркуляторна дистонія.Протипоказання до застосуванняВагітність; дитячий вік до 12 років; Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний під час вагітності. Застосування в період лактації можливе за погодженням з лікарем. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з іншими седативними засобами; посилює дію снодійних та інших лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.Спосіб застосування та дози2 фільтр-пакети (3.0 г) поміщають в емальований посуд, заливають 100 мл (1/2 склянки) окропу, накривають і настоюють протягом 15 хв, періодично натискаючи на пакетики ложкою, потім віджимають. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 100 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 рази на добу за 1 год до їди. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При тривалому застосуванні настою у великих дозах можливе зниження психомоторних реакцій - слід дотримуватися обережності при керуванні транспортом, роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаЦілющі дії репешка складно переоцінити, адже він корисний практично за всіх проблем зі здоров'ям. У ньому міститься значна кількість корисних речовин для людського організму: флавоноїди, ефірні олії, дубильні речовини, сапоніни тощо. Репешок ефективний у комплексній терапії хвороб печінки та жовчного міхура, а також жовчовивідних проток (відбувається поліпшення і складу жовчі, та її відтоку). Рослина внесено до державної фармакопеї європейських країн.Інструкція1 столову ложку (2,0 г) подрібненої трави залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 5-10 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці щодня під час їжі. Тривалість прийому 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Рекомендуєтьсявідновлення роботи печінки, жовчовивідних шляхів, жовчного міхура; розчинення та виведення каменів з жовчного міхура; усунення порушень у роботі шлунково-кишкового тракту; виведення токсинів із організму. 1 столова ложка (2,0 г) трави реп'яха звичайного в день забезпечує не менше 90 мг дубильних речовин у перерахунку на танін, що становить 30% від адекватного рівня споживання.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 244,00 грн
1 195,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: 345,38 мг кветіапіну фумарату (еквівалентно 300,00 мг кветіапіну); допоміжні речовини: лактози моногідрат 49,31 мг, целюлоза мікрокристалічна 49,31 мг, цитрату натрію дигідрат 100,00 мг, гіпромелоза (2208) 240,00 мг, магнію стеарат 16,00 мг; плівкова оболонка: гіпромелоза (2910) 11,77 мг, макрогол 400 3,53 мг, титану діоксид Е171 4,66 мг, барвник заліза оксид жовтий Е172 0,04 мг. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину. При упаковці на ЗАТ "ЗіО-Здоров'я", Росія: По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів у картонній пачці з інструкцією із застосування. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину.Опис лікарської формиДовгавата двоопукла таблетка світло-жовтого кольору, покрита плівковою оболонкою; з гравіюванням XR 300 на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМає більшу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів у порівнянні з дофаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку, а також високою спорідненістю до гістамінових та альфа1-адренорецепторів.ФармакокінетикаЗ білками плазми зв'язується на 83%. T1/2 – близько 7 год. Виводиться із сечею (73%) та з фекаліями (21%) у вигляді неактивних метаболітів. Біотрансформується за участю цитохрому P450.Показання до застосуванняСероквель призначають тим пацієнтам, у яких виявлені гострі або хронічні психічні захворювання, у тому числі, і шизофренія. Варто врахувати, що цей препарат використовується під час профілактичного лікування рецидивів у хворих, які стоять на обліку. Досить часто цей препарат використовується для лікування біполярних розладів. Його призначають у разі, якщо встановлені маніакальні епізоди як помірні, і важкі. Цей лікарський засіб призначають у тому випадку, якщо депресія проявляється у більш тяжкій формі Цей лікарський засіб використовується для профілактичного лікування рецидивів. Його використовують після проведення ефективної терапії депресії, яка була спричинена біполярним розладом.Протипоказання до застосуванняСероквель не варто використовувати тим пацієнтам, які мають індивідуальну непереносимість певних складових даного препарату. Максимально обережно потрібно користуватися цим лікарським засобом у тому випадку, якщо у хворого виявлено артеріальну гіпотензію. Крім цього, акуратно потрібно користуватися цими ліками, якщо пацієнт страждає на епілептичні напади. Використання цього лікарського засобу під час вагітності не рекомендується фахівцями. Винятками можуть бути ті випадки, коли ризик для матері значно вищий, ніж для малюка. Рівень вмісту кветіапіну в молоці матері-годувальниці на даний момент не встановлено. Саме тому під час лікування за допомогою даного препарату не варто годувати груддю. Цими ліками не варто користуватися в тому випадку, якщо у хворого виявлений недолік лактози або індивідуальна непереносимість галактози. Сероквель не варто використовувати тим пацієнтам, вік яких не перевищує вісімнадцяти років, незважаючи на те, що вчені проводили дослідження, в результаті яких було встановлено, що препарат повністю безпечний для підлітків від 10 років і старше. Фахівці не рекомендують застосовувати цей препарат літнім пацієнтам. Не варто користуватися цим препаратом у тому випадку, якщо у пацієнта виявлена печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНе рекомендується при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяПід час досліджень було встановлено, що прийом сероквелю супроводжується деякими побічними реакціями. Так, майже двадцять відсотків пацієнтів відчувають під час лікування постійну сонливість. У деяких прийом даного препарату супроводжується запамороченням, а також сухістю у ротовій порожнині. У деяких випадках використання препарату може викликати запор, а також зміну кількості печінкових ферментів. Крім цього, у хворого під час прийому цих ліків може спостерігатися ортостатична гіпотензія. Сонливість може спостерігатися протягом перших десяти днів. Найчастіше вона проходить, якщо приймати цей препарат більш тривалий час. При цьому у пацієнта може проявлятися риніт або астенія. Як і під час інших лікарських засобів психічної дії, терапія за допомогою даного препарату може призводити до стрімкого збільшення ваги пацієнта. Відбувається це, як правило, першого тижня. Значно рідше прийом препарат може призводити до виникнення судом або нейролептичного синдрому. Крім цього, у деяких пацієнтів може трохи збільшуватися кількість лейкоцитів, але протягом кількох тижнів ці показники нормалізуються. При прояві будь-яких побічних ефектів необхідно відразу звертатися за консультацією до лікаря. Можливо, буде потрібно коригування дозування або доповнення курсу лікування будь-якими іншими препаратами.Взаємодія з лікарськими засобамиЕфект послаблюють індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, рифампіцин) та тіоридазин (підвищує Cl).Спосіб застосування та дозиПри лікуванні шизофренії, а також біполярного розладу сероквель необхідно приймати за деякий час до їди. При цьому добове дозування має становити 300 мг на перший день, на другий – доза збільшується до 600 мг. При цьому максимальна доза не повинна перевищувати 800 мг. Якщо виникне потреба, лікар може відкоригувати дозування. Для лікування депресії пацієнт повинен приймати перед сном препарат. У цьому курс терапії триває протягом чотирьох днів. Першого дня кількість препарату повинна становити 50 мг. У наступні дні доза збільшується вдвічі. Максимальна доза не повинна перевищувати 600 мг. У разі враховується індивідуальна непереносимість до певним компонентам, і навіть клінічна картина. Під час профілактичного лікування цей препарат приймається як і при звичайній терапії. При цьому дозування не має перевищувати 800 мг. Підтримуюча терапія супроводжується прийомом мінімальної кількості препарату. Пацієнти, які страждають на ниркову недостатність, можуть приймати даний препарат, при цьому попереднє коригування дози не потрібне. Хворим, у яких, крім шизофренії, виявлена печінкова недостатність, необхідно розпочинати прийом препарату з 50 мг. При цьому кількість препарату має збільшуватись щодня на 50 мг. Все це потрібно робити під суворим контролем лікаря.ПередозуванняСимптоми: сонливість, седативний ефект, тахікардія, гіпотензія. Лікування: симптоматичне; відновлення та контроль прохідності верхніх дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, моніторинг та підтримання діяльності серцево-судинної системи.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід бути обережними при комбінуванні з ін. препаратами, що мають центральну активність, з алкоголем, а також при поєднаному призначенні з потенційними інгібіторами біотрансформації — кетоконазолом, еритроміцином та ін.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
993,00 грн
381,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: 460,50 мг кветіапіну фумарату (еквівалентно 400,00 мг кветіапіну); допоміжні речовини: лактози моногідрат 15,50 мг, целюлоза мікрокристалічна 15,60 мг, натрію цитрату дигідрат 100,00 мг, гіпромелоза (2208) 261,00 мг, магнію стеарат 17,40 мг; плівкова оболонка: гіпромелоза (2910) 13,63 мг, макрогол 400 2,73 мг, титану діоксид Е171 5,45 мг. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину. При упаковці на ЗАТ "ЗіО-Здоров'я", Росія: По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів у картонній пачці з інструкцією із застосування. По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину.Опис лікарської формиДовгавата двоопукла таблетка білого кольору, покрита плівковою оболонкою; з гравіюванням XR 400 на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМає більшу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів у порівнянні з дофаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку, а також високою спорідненістю до гістамінових та альфа1-адренорецепторів.ФармакокінетикаЗ білками плазми зв'язується на 83%. T1/2 – близько 7 год. Виводиться із сечею (73%) та з фекаліями (21%) у вигляді неактивних метаболітів. Біотрансформується за участю цитохрому P450.Показання до застосуванняСероквель призначають тим пацієнтам, у яких виявлені гострі або хронічні психічні захворювання, у тому числі, і шизофренія. Варто врахувати, що цей препарат використовується під час профілактичного лікування рецидивів у хворих, які стоять на обліку. Досить часто цей препарат використовується для лікування біполярних розладів. Його призначають у разі, якщо встановлені маніакальні епізоди як помірні, і важкі. Цей лікарський засіб призначають у тому випадку, якщо депресія проявляється у більш тяжкій формі Цей лікарський засіб використовується для профілактичного лікування рецидивів. Його використовують після проведення ефективної терапії депресії, яка була спричинена біполярним розладом.Протипоказання до застосуванняСероквель не варто використовувати тим пацієнтам, які мають індивідуальну непереносимість певних складових даного препарату. Максимально обережно потрібно користуватися цим лікарським засобом у тому випадку, якщо у хворого виявлено артеріальну гіпотензію. Крім цього, акуратно потрібно користуватися цими ліками, якщо пацієнт страждає на епілептичні напади. Використання цього лікарського засобу під час вагітності не рекомендується фахівцями. Винятками можуть бути ті випадки, коли ризик для матері значно вищий, ніж для малюка. Рівень вмісту кветіапіну в молоці матері-годувальниці на даний момент не встановлено. Саме тому під час лікування за допомогою даного препарату не варто годувати груддю. Цими ліками не варто користуватися в тому випадку, якщо у хворого виявлений недолік лактози або індивідуальна непереносимість галактози. Сероквель не варто використовувати тим пацієнтам, вік яких не перевищує вісімнадцяти років, незважаючи на те, що вчені проводили дослідження, в результаті яких було встановлено, що препарат повністю безпечний для підлітків від 10 років і старше. Фахівці не рекомендують застосовувати цей препарат літнім пацієнтам. Не варто користуватися цим препаратом у тому випадку, якщо у пацієнта виявлена печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяНе рекомендується при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяПід час досліджень було встановлено, що прийом сероквелю супроводжується деякими побічними реакціями. Так, майже двадцять відсотків пацієнтів відчувають під час лікування постійну сонливість. У деяких прийом даного препарату супроводжується запамороченням, а також сухістю у ротовій порожнині. У деяких випадках використання препарату може викликати запор, а також зміну кількості печінкових ферментів. Крім цього, у хворого під час прийому цих ліків може спостерігатися ортостатична гіпотензія. Сонливість може спостерігатися протягом перших десяти днів. Найчастіше вона проходить, якщо приймати цей препарат більш тривалий час. При цьому у пацієнта може проявлятися риніт або астенія. Як і під час інших лікарських засобів психічної дії, терапія за допомогою даного препарату може призводити до стрімкого збільшення ваги пацієнта. Відбувається це, як правило, першого тижня. Значно рідше прийом препарат може призводити до виникнення судом або нейролептичного синдрому. Крім цього, у деяких пацієнтів може трохи збільшуватися кількість лейкоцитів, але протягом кількох тижнів ці показники нормалізуються. При прояві будь-яких побічних ефектів необхідно відразу звертатися за консультацією до лікаря. Можливо, буде потрібно коригування дозування або доповнення курсу лікування будь-якими іншими препаратами.Взаємодія з лікарськими засобамиЕфект послаблюють індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, рифампіцин) та тіоридазин (підвищує Cl).Спосіб застосування та дозиПри лікуванні шизофренії, а також біполярного розладу сероквель необхідно приймати за деякий час до їди. При цьому добове дозування має становити 300 мг на перший день, на другий – доза збільшується до 600 мг. При цьому максимальна доза не повинна перевищувати 800 мг. Якщо виникне потреба, лікар може відкоригувати дозування. Для лікування депресії пацієнт повинен приймати перед сном препарат. У цьому курс терапії триває протягом чотирьох днів. Першого дня кількість препарату повинна становити 50 мг. У наступні дні доза збільшується вдвічі. Максимальна доза не повинна перевищувати 600 мг. У разі враховується індивідуальна непереносимість до певним компонентам, і навіть клінічна картина. Під час профілактичного лікування цей препарат приймається як і при звичайній терапії. При цьому дозування не має перевищувати 800 мг. Підтримуюча терапія супроводжується прийомом мінімальної кількості препарату. Пацієнти, які страждають на ниркову недостатність, можуть приймати даний препарат, при цьому попереднє коригування дози не потрібне. Хворим, у яких, крім шизофренії, виявлена печінкова недостатність, необхідно розпочинати прийом препарату з 50 мг. При цьому кількість препарату має збільшуватись щодня на 50 мг. Все це потрібно робити під суворим контролем лікаря.ПередозуванняСимптоми: сонливість, седативний ефект, тахікардія, гіпотензія. Лікування: симптоматичне; відновлення та контроль прохідності верхніх дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, моніторинг та підтримання діяльності серцево-судинної системи.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід бути обережними при комбінуванні з ін. препаратами, що мають центральну активність, з алкоголем, а також при поєднаному призначенні з потенційними інгібіторами біотрансформації — кетоконазолом, еритроміцином та ін.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
546,00 грн
499,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: кветіапін геміфумарат 115.13 мг, що відповідає вмісту кветіапіну 100 мг. Допоміжні речовини: гіпромелоза - 5.6 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат - 14 мг, лактози моногідрат - 28 мг, крохмаль кукурудзяний - 55.27 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 14 мг, магнію стеарат - 3.56 мг, 3,5 мг. кремнію діоксид колоїдний – 5.69 мг. Склад оболонки: ;опадрай жовтий 02B32696 - 8 мг (барвник заліза оксид жовтий (E172) - 0.25 мг, гіпромелоза 2910 (E464) - 5 мг, титану діоксид (E171) - 2.25 мг), макрогол. 15 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик). Виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів, порівняно з допаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку. Має також високу спорідненість до гістамінових та α1-рецепторів і менш виражених – до α2-рецепторів. Не має спорідненості до м-холінорецепторів та бензодіазепінових рецепторів. Кветіапін у дозі, що ефективно блокує допамінові D2-рецептори, викликає лише слабку каталепсію. Селективно зменшує активність мезолімбічних A10-допамінових нейронів порівняно з A9-нігростріатальними нейронами, залученими до моторної функції. Не викликає тривалого підвищення рівня пролактину. Відповідно до результатів позитронної емісійної томографії дія кветіапіну на серотонінові 5HT2- та допамінові D2-рецептори триває до 12 год.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре абсорбується із ШКТ. Прийом їжі не істотно впливає на біодоступність кветіапіну. Фармакокінетика кветіапіну має лінійний характер. Зв'язування із білками плазми становить близько 83%. Зазнає інтенсивного метаболізму. У дослідженнях in vitro встановлено, що ключовим ферментом метаболізму кветіапіну є CYP3A4. Основні метаболіти, що визначаються в плазмі крові, не мають вираженої фармакологічної активності. T1/2; становить близько 7 ч. Менш 5% кветіапіну виводиться в незміненому вигляді нирками або через кишечник. Приблизно 73% метаболітів виводиться нирками та 21% – через кишечник. Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів похилого віку на 30-50% менше, ніж спостерігається у пацієнтів віком від 18 до 65 років. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був приблизно менший на 25% у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (алкогольний цироз у стадії компенсації), але індивідуальні рівні кліренсу були в межах, відповідних здоровим людям.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняГострі та хронічні психози (в т.ч. шизофренія).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кветіапіну.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації застосування можливе у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється кветіапін із грудним молоком. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. В експериментальних дослідженнях на тварин не було виявлено мутагенної та кластогенної дії кветіапіну. Не виявлено впливу кветіапіну на фертильність (зниження чоловічої фертильності, псевдобеременность, збільшення періоду між двома течками, збільшення прекоітального інтервалу та зменшення частоти наступу вагітності), проте не можна прямо переносити отримані дані на людину, т.к. існують специфічні відмінності у гормональному контролі репродукції.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, сонливість, запаморочення, тривога; рідко – ЗНС. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: ;запор, сухість у роті, диспепсія, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ), біль у животі. З боку органів кровотворення: ; асимптоматична лейкопенія та/або нейтропенія; рідко – еозинофілія. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія. З боку дихальної системи: ; риніт. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, сухість шкіри. З боку органу слуху: біль у вусі. З боку сечостатевої системи: інфекції сечового тракту. Зі сторін обміну речовин: ;незначне підвищення вмісту холестерину та тригліцеридів у крові. З боку ендокринної системи: ;невелике дозозалежне оборотне зниження рівня гормонів щитовидної залози (зокрема загального та вільного Т4). Інші: ;астенія, біль у попереку, збільшення маси тіла, лихоманка, біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином теоретично можливе підвищення концентрації кветіапіну в плазмі та розвиток побічних ефектів. При одночасному застосуванні з фенітоїном, карбамазепіном, барбітуратами, рифампіцином підвищується кліренс кветіапіну, зменшується його концентрація у плазмі крові. При одночасному застосуванні з тіорідазином можливе підвищення кліренсу кветіапіну.Спосіб застосування та дозиПри застосуванні у дорослих початкова доза становить 50 мг на добу, для пацієнтів похилого віку – 25 мг на добу. Потім дозу поступово збільшують за схемою. Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної чутливості ефективна терапевтична доза може становити 150-750 мг на добу. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок початкова доза становить 25 мг на добу. Щоденне збільшення дози повинне становити 25-50 мг до досягнення оптимального ефекту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та іншими станами, пов'язаними з ризиком артеріальної гіпотензії, особливо на початку лікування та у осіб похилого віку; при вказівках в анамнезі на напади судом. Кветіапін піддається активному метаболізму печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок кліренс кветіапіну зменшується приблизно на 25%. Тому кветіапін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок. З обережністю застосовують одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT (особливо в осіб похилого віку); з препаратами, що мають пригнічуючу дію на ЦНС, а також з етанолом; з потенційними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (зокрема з кетоконазолом, еритроміцином). При розвитку на фоні лікування ЗНС кветіапін слід відмінити та призначити відповідне лікування. При тривалому застосуванні існує можливість розвитку пізньої дискінезії. У таких випадках необхідно зменшити дозу кветіапіну або скасувати його. З обережністю застосовувати у комбінації з іншими препаратами, що впливають на діяльність ЦНС, а також з етанолом. В ;експериментальних дослідженнях ;при вивченні канцерогенності кветіапіну було відзначено збільшення частоти виникнення аденокарцином молочної залози у щурів (при дозах 20, 75 та 250 мг/кг/добу), що пов'язано з тривалою гіперпролактинемією. У чоловічих особин щурів (250 мг/кг/сут) і мишей (250 і 750 мг/кг/сут) відзначалося збільшення частоти виникнення доброякісних аденом з тиреоїдних фолікулярних клітин, що було з відомим, специфічним для гризунів механізмом збільшення печінкового кліренсу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Кветіапін може викликати сонливість, тому пацієнтам не рекомендується виконувати роботу, пов'язану з необхідністю концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керувати транспортними засобами).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСировина - 1 фільтр-пакет: порошок трави собачої кропиви 80 %, різано-пресована трава собачої кропиви 20 %. 1.5 г - фільтр-пакети (20) - пачки картонніФармакотерапевтична групаНастій має виражену седативну дію, має гіпотензивні властивості, уповільнює ритм і збільшує силу серцевих скорочень.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість; порушення сну; неврастенія; нейроциркуляторна дистонія.Протипоказання до застосуванняВагітність; дитячий вік до 12 років; Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний під час вагітності. Застосування в період лактації можливе за погодженням з лікарем. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з іншими седативними засобами; посилює дію снодійних та інших лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.Спосіб застосування та дози2 фільтр-пакети (3.0 г) поміщають в емальований посуд, заливають 100 мл (1/2 склянки) окропу, накривають і настоюють протягом 15 хв, періодично натискаючи на пакетики ложкою, потім віджимають. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 100 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 рази на добу за 1 год до їди. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При тривалому застосуванні настою у великих дозах можливе зниження психомоторних реакцій - слід дотримуватися обережності при керуванні транспортом, роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 мл: Активні речовини: олія австралійського чайного дерева, ментол, камфора. 70мл. у тюбику.ХарактеристикаДопомагає швидко зняти втому; Має розігріваючу дію; Покращує кровообіг у шкірі; Має загоювальну та антисептичну дію;Фармакотерапевтична групаАнтисептичний, дегенеративний, седативний, протизапальний.ІнструкціяНевелику кількість гелю нанести на шкіру та розтерти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 459,00 грн
1 409,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: кветіапін геміфумарат 230.27 мг, що відповідає вмісту кветіапіну 200 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза – 11.2 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат – 28 мг, лактози моногідрат – 56 мг, крохмаль кукурудзяний – 110.54 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 28 мг, магнію стеарат – 7,1 1 1 1 3 мг. кремнію діоксид колоїдний – 11.38 мг. Склад оболонки: опадрай білий 20A28735 – 12 мг (гіпролоза (E463) – 3.59 мг, гіпромелоза 2910 (E464) – 3.59 мг, титану діоксид (E171) – 3.51 мг, тальк – 1.31 мг. 15 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик). Виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів, порівняно з допаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку. Має також високу спорідненість до гістамінових та α1-рецепторів і менш виражених – до α2-рецепторів. Не має спорідненості до м-холінорецепторів та бензодіазепінових рецепторів. Кветіапін у дозі, що ефективно блокує допамінові D2-рецептори, викликає лише слабку каталепсію. Селективно зменшує активність мезолімбічних A10-допамінових нейронів порівняно з A9-нігростріатальними нейронами, залученими до моторної функції. Не викликає тривалого підвищення рівня пролактину. Відповідно до результатів позитронної емісійної томографії дія кветіапіну на серотонінові 5HT2- та допамінові D2-рецептори триває до 12 год.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре абсорбується із ШКТ. Прийом їжі не істотно впливає на біодоступність кветіапіну. Фармакокінетика кветіапіну має лінійний характер. Зв'язування із білками плазми становить близько 83%. Зазнає інтенсивного метаболізму. У дослідженнях in vitro встановлено, що ключовим ферментом метаболізму кветіапіну є CYP3A4. Основні метаболіти, що визначаються в плазмі крові, не мають вираженої фармакологічної активності. T1/2; становить близько 7 ч. Менш 5% кветіапіну виводиться в незміненому вигляді нирками або через кишечник. Приблизно 73% метаболітів виводиться нирками та 21% – через кишечник. Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів похилого віку на 30-50% менше, ніж спостерігається у пацієнтів віком від 18 до 65 років. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був приблизно менший на 25% у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (алкогольний цироз у стадії компенсації), але індивідуальні рівні кліренсу були в межах, відповідних здоровим людям.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняГострі та хронічні психози (в т.ч. шизофренія).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кветіапіну.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації застосування можливе у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється кветіапін із грудним молоком. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. В експериментальних дослідженнях на тварин не було виявлено мутагенної та кластогенної дії кветіапіну. Не виявлено впливу кветіапіну на фертильність (зниження чоловічої фертильності, псевдобеременность, збільшення періоду між двома течками, збільшення прекоітального інтервалу та зменшення частоти наступу вагітності), проте не можна прямо переносити отримані дані на людину, т.к. існують специфічні відмінності у гормональному контролі репродукції.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, сонливість, запаморочення, тривога; рідко – ЗНС. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: ;запор, сухість у роті, диспепсія, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ), біль у животі. З боку органів кровотворення: ; асимптоматична лейкопенія та/або нейтропенія; рідко – еозинофілія. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія. З боку дихальної системи: ; риніт. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, сухість шкіри. З боку органу слуху: біль у вусі. З боку сечостатевої системи: інфекції сечового тракту. Зі сторін обміну речовин: ;незначне підвищення вмісту холестерину та тригліцеридів у крові. З боку ендокринної системи: ;невелике дозозалежне оборотне зниження рівня гормонів щитовидної залози (зокрема загального та вільного Т4). Інші: ;астенія, біль у попереку, збільшення маси тіла, лихоманка, біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином теоретично можливе підвищення концентрації кветіапіну в плазмі та розвиток побічних ефектів. При одночасному застосуванні з фенітоїном, карбамазепіном, барбітуратами, рифампіцином підвищується кліренс кветіапіну, зменшується його концентрація у плазмі крові. При одночасному застосуванні з тіорідазином можливе підвищення кліренсу кветіапіну.Спосіб застосування та дозиПри застосуванні у дорослих початкова доза становить 50 мг на добу, для пацієнтів похилого віку – 25 мг на добу. Потім дозу поступово збільшують за схемою. Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної чутливості ефективна терапевтична доза може становити 150-750 мг на добу. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок початкова доза становить 25 мг на добу. Щоденне збільшення дози повинне становити 25-50 мг до досягнення оптимального ефекту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та іншими станами, пов'язаними з ризиком артеріальної гіпотензії, особливо на початку лікування та у осіб похилого віку; при вказівках в анамнезі на напади судом. Кветіапін піддається активному метаболізму печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок кліренс кветіапіну зменшується приблизно на 25%. Тому кветіапін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок. З обережністю застосовують одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT (особливо в осіб похилого віку); з препаратами, що мають пригнічуючу дію на ЦНС, а також з етанолом; з потенційними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (зокрема з кетоконазолом, еритроміцином). При розвитку на фоні лікування ЗНС кветіапін слід відмінити та призначити відповідне лікування. При тривалому застосуванні існує можливість розвитку пізньої дискінезії. У таких випадках необхідно зменшити дозу кветіапіну або скасувати його. З обережністю застосовувати у комбінації з іншими препаратами, що впливають на діяльність ЦНС, а також з етанолом. В ;експериментальних дослідженнях ;при вивченні канцерогенності кветіапіну було відзначено збільшення частоти виникнення аденокарцином молочної залози у щурів (при дозах 20, 75 та 250 мг/кг/добу), що пов'язано з тривалою гіперпролактинемією. У чоловічих особин щурів (250 мг/кг/сут) і мишей (250 і 750 мг/кг/сут) відзначалося збільшення частоти виникнення доброякісних аденом з тиреоїдних фолікулярних клітин, що було з відомим, специфічним для гризунів механізмом збільшення печінкового кліренсу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Кветіапін може викликати сонливість, тому пацієнтам не рекомендується виконувати роботу, пов'язану з необхідністю концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керувати транспортними засобами).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: кветіапін геміфумарат 28.78 мг, що відповідає вмісту кветіапіну 25 мг. Допоміжні речовини: гіпромелоза - 1.4 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат - 3.5 мг, лактози моногідрат - 7 мг, крохмаль кукурудзяний - 13.82 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 3.5 мг, магнію стеарат - 0.89 7 , 7 мг. кремнію діоксид колоїдний – 1.42 мг. Склад оболонки: опадрай рожевий 02B34304 - 2 мг (барвник заліза оксид червоний (E172) - 0.031 мг, барвник заліза оксид жовтий (E172) - 0.028 мг, гіпромелоза 2910 (E464) - 1.25 мг, 1,5 мг макрогол 400 - 0.125 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий (E110) - 0.003 мг). 15 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик). Виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5HT2-рецепторів, порівняно з допаміновими D1- та D2-рецепторами в головному мозку. Має також високу спорідненість до гістамінових та α1-рецепторів і менш виражених – до α2-рецепторів. Не має спорідненості до м-холінорецепторів та бензодіазепінових рецепторів. Кветіапін у дозі, що ефективно блокує допамінові D2-рецептори, викликає лише слабку каталепсію. Селективно зменшує активність мезолімбічних A10-допамінових нейронів порівняно з A9-нігростріатальними нейронами, залученими до моторної функції. Не викликає тривалого підвищення рівня пролактину. Відповідно до результатів позитронної емісійної томографії дія кветіапіну на серотонінові 5HT2- та допамінові D2-рецептори триває до 12 год.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре абсорбується із ШКТ. Прийом їжі не істотно впливає на біодоступність кветіапіну. Фармакокінетика кветіапіну має лінійний характер. Зв'язування із білками плазми становить близько 83%. Зазнає інтенсивного метаболізму. У дослідженнях in vitro встановлено, що ключовим ферментом метаболізму кветіапіну є CYP3A4. Основні метаболіти, що визначаються в плазмі крові, не мають вираженої фармакологічної активності. T1/2; становить близько 7 ч. Менш 5% кветіапіну виводиться в незміненому вигляді нирками або через кишечник. Приблизно 73% метаболітів виводиться нирками та 21% – через кишечник. Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів похилого віку на 30-50% менше, ніж спостерігається у пацієнтів віком від 18 до 65 років. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був приблизно менший на 25% у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (алкогольний цироз у стадії компенсації), але індивідуальні рівні кліренсу були в межах, відповідних здоровим людям.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняГострі та хронічні психози (в т.ч. шизофренія).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кветіапіну.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації застосування можливе у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється кветіапін із грудним молоком. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. В експериментальних дослідженнях на тварин не було виявлено мутагенної та кластогенної дії кветіапіну. Не виявлено впливу кветіапіну на фертильність (зниження чоловічої фертильності, псевдобеременность, збільшення періоду між двома течками, збільшення прекоітального інтервалу та зменшення частоти наступу вагітності), проте не можна прямо переносити отримані дані на людину, т.к. існують специфічні відмінності у гормональному контролі репродукції.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, сонливість, запаморочення, тривога; рідко – ЗНС. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: ;запор, сухість у роті, диспепсія, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ), біль у животі. З боку органів кровотворення: ; асимптоматична лейкопенія та/або нейтропенія; рідко – еозинофілія. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія. З боку дихальної системи: ; риніт. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, сухість шкіри. З боку органу слуху: біль у вусі. З боку сечостатевої системи: інфекції сечового тракту. Зі сторін обміну речовин: ;незначне підвищення вмісту холестерину та тригліцеридів у крові. З боку ендокринної системи: ;невелике дозозалежне оборотне зниження рівня гормонів щитовидної залози (зокрема загального та вільного Т4). Інші: ;астенія, біль у попереку, збільшення маси тіла, лихоманка, біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином теоретично можливе підвищення концентрації кветіапіну в плазмі та розвиток побічних ефектів. При одночасному застосуванні з фенітоїном, карбамазепіном, барбітуратами, рифампіцином підвищується кліренс кветіапіну, зменшується його концентрація у плазмі крові. При одночасному застосуванні з тіорідазином можливе підвищення кліренсу кветіапіну.Спосіб застосування та дозиПри застосуванні у дорослих початкова доза становить 50 мг на добу, для пацієнтів похилого віку – 25 мг на добу. Потім дозу поступово збільшують за схемою. Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної чутливості ефективна терапевтична доза може становити 150-750 мг на добу. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок початкова доза становить 25 мг на добу. Щоденне збільшення дози повинне становити 25-50 мг до досягнення оптимального ефекту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та іншими станами, пов'язаними з ризиком артеріальної гіпотензії, особливо на початку лікування та у осіб похилого віку; при вказівках в анамнезі на напади судом. Кветіапін піддається активному метаболізму печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок кліренс кветіапіну зменшується приблизно на 25%. Тому кветіапін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок. З обережністю застосовують одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT (особливо в осіб похилого віку); з препаратами, що мають пригнічуючу дію на ЦНС, а також з етанолом; з потенційними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (зокрема з кетоконазолом, еритроміцином). При розвитку на фоні лікування ЗНС кветіапін слід відмінити та призначити відповідне лікування. При тривалому застосуванні існує можливість розвитку пізньої дискінезії. У таких випадках необхідно зменшити дозу кветіапіну або скасувати його. З обережністю застосовувати у комбінації з іншими препаратами, що впливають на діяльність ЦНС, а також з етанолом. В ;експериментальних дослідженнях ;при вивченні канцерогенності кветіапіну було відзначено збільшення частоти виникнення аденокарцином молочної залози у щурів (при дозах 20, 75 та 250 мг/кг/добу), що пов'язано з тривалою гіперпролактинемією. У чоловічих особин щурів (250 мг/кг/сут) і мишей (250 і 750 мг/кг/сут) відзначалося збільшення частоти виникнення доброякісних аденом з тиреоїдних фолікулярних клітин, що було з відомим, специфічним для гризунів механізмом збільшення печінкового кліренсу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Кветіапін може викликати сонливість, тому пацієнтам не рекомендується виконувати роботу, пов'язану з необхідністю концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керувати транспортними засобами).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діючі речовини: теразозину 2 мг (у формі теразозину гідрохлориду дигідрату 2,374 мг); Допоміжні речовини: лактози моногідрат 110 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 40 мг, повідон К-30 5 мг, стеарат магнію 2 мг, тальк 2 мг; барвник жовтий хіноліновий 0,05 мг. По 10 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ//Алюмінієва фольга. 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки жовтого кольору (можлива неоднорідність забарвлення), з фаскою, гравіруванням Е 452 на одній стороні таблетки, без запаху.Фармакотерапевтична групаАльфа-1-адреноблокатор.ФармакокінетикаТеразозин швидко і майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту незалежно від їди. Має дуже малий ефект першого проходження через печінку. Його біодоступність близька до 90%. Теразозин значною мірою (90-94%) пов'язується з білками плазми. Метаболізується в печінці, з чотирьох відомих метаболітів лише один фармакологічно активний. Період напіввиведення становить приблизно 12 годин без значних змін навіть у разі порушення функції нирок. Теразозин починає діяти приблизно через 15 хв після введення одноразової дози, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1 години, а максимальний ефект настає через 2-3 години після прийому внутрішньо. Тривалість дії 24 год. Приблизно 40% прийнятої дози виводиться нирками та 60% – через кишечник.Функція нирок не впливає виведення препарату.ФармакодинамікаАнтагоністи α1-адренорецепторів покращують уродінаміку у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Симптоми ДГПЗ пов'язані з підвищенням тонусу гладкої мускулатури вихідного відділу сечового міхура (трикутника та шийки сечового міхура, проксимальної частини уретри) та простати, який контролюють α1-адренорецептори. In vitro, теразозин – гальмував скорочення гладких м'язів простати людини, спричинених фенілефрином. У клінічних дослідженнях теразозин покращував уродінаміку та усував симптоми у пацієнтів із ДГПЗ. Теразозин розширює артерії завдяки конкурентному антагонізму щодо постсинаптичних αl-адренорецепторів. Теразозин викликає поступове зниження артеріального тиску (АТ) з подальшою тривалою антигіпертензивною дією. Теразозин у терапевтичних дозах зменшує загальний холестерин крові на 2-5% та суму концентрацій холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХЛПНГ) та холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХЛПОНП) крові на 3-7% порівняно з показниками до лікування. Крім того, підвищення рівня загального холестерину, що відзначалося на фоні прийому інших антигіпертензивних препаратів, не спостерігали, якщо у комбінації з ними використовували теразозин.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Артеріальна гіпертензія (як монотерапія або комбінація з іншими гіпотензивними препаратами).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких інших структурних аналогів антагоністів альфа-адренорецепторів, або до допоміжних речовин, артеріальна гіпотензія, період лактації, дитячий вік (через відсутність достатніх клінічних даних). З обережністю: стенокардія, ішемічна хвороба серця або серцева недостатність на стадії декомпенсації, ниркова/печінкова недостатність, порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет типу I.Вагітність та лактаціяЗважаючи на відсутність клінічних даних застосування теразозину при вагітності та в період лактації, застосовувати препарат при вагітності можливо лише якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяСерцево-судинна система: серцебиття, тахікардія, ортостатична гіпотензія, вазодилатація. Не явно пов'язано з використанням теразозину: аритмія. З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія. З боку нервової системи: непритомність, запаморочення, сонливість, біль голови, парестезії. З боку органу зору: порушення зору, амбліопія, у разі операції з приводу катаракти у пацієнтів, які отримували α1-блокатори, відзначався синдром інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (IFIS). Не явно пов'язане з використанням теразозину: атиповий зір, кон'юнктивіти. З боку органу слуху та рівноваги: запаморочення. Не явно пов'язане з використанням теразозину: дзвін у вухах. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, риніт, задишка, синусити. Не явно пов'язане з використанням теразозину: бронхіти, носова кровотеча, симптоми застуди, фарингіт, посилення кашлю. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота. Не явно пов'язано з використанням теразозину: біль у животі, запори, діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, блювання. З боку нирок та сечовивідних шляхів: не явно пов'язано з використанням теразозину: збільшення частоти позивів на сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів та мимовільне сечовипускання у жінок у постменопаузі. З боку шкіри та підшкірних тканин: не явно пов'язано з використанням теразозину: свербіж, висипання, підвищене потовиділення. З боку м'язово-скелетної та сполучної тканини: біль у спині, біль у кінцівках. Не явно пов'язано з використанням теразозину: біль у шиї, біль у плечі, артралгія, артрити, захворювання суглобів, міалгія. З боку ендокринної системи збільшення маси тіла. Не пов'язано з використанням теразозину: подагра. . Ускладнення загального характеру: астенія, периферичні набряки, набряки. Не явно пов'язано з використанням теразозину: біль у грудях, набряк обличчя, гарячка. З боку імунної системи: анафілактоїдна реакція. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: імпотенція, пріапізм. Порушення психіки: зменшення лібідо, депресія, підвищена збудливість. Не пов'язано з використанням теразозину: тривога, безсоння. Лабораторні показники: У дослідженнях було відзначено невелике, але статистично достовірне зменшення гематокриту, гемоглобіну, лейкоцитів, загального білка та альбуміну. Ці лабораторні дані свідчать про здатність до гемодилюції. Лікування теразозином тривалістю до 24 місяців не справило достовірного ефекту на рівень простатспецифічного антигену (PSА).Взаємодія з лікарськими засобамиЗа даними клінічних досліджень у пацієнтів з ДГПЗ, які отримують таразозин у поєднанні з інгібітором АПФ або діуретиками, частка запаморочень або супутніх побічних ефектів була вищою, ніж у загальній популяції пацієнтів, які отримували теразозин. Особливої обережності слід дотримуватися, коли теразозин застосовується з іншими гіпотензивними препаратами, щоб запобігти виникненню значної гіпотензії. При додаванні теразозину до терапії діуретиками або гіпотензивними засобами може знадобитися зменшення або повторне титрування дози. Адсорбенти та антациди знижують всмоктування. Адреностимулятори послаблюють ефект. Нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин) – можливе зниження гіпотензивного ефекту внаслідок придушення синтезу Pg та/або затримки рідини та Na+. Є повідомлення про виникнення гіпотензії при одночасному прийомі теразозину з інгібіторами фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5). Супутнє лікування теразозином і силденафілом або варденафілом слід розпочинати, якщо стан пацієнта стабільний на фоні прийому теразозину. Крім того,Варденафіл не слід приймати протягом 6 годин з моменту прийому теразозину, а силденафіл – протягом 4 годин з моменту прийому теразозину.Спосіб застосування та дозиПігулки приймають внутрішньо. Таблетку слід ковтати повністю не розжовуючи. Добову дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від артеріального тиску у пацієнта. Початкова доза для дорослих: При обох показаннях 1 мг приймати перед сном. Початкова доза не повинна перевищувати 1 мг у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення епізодів гіпотензії після прийому першої дози. Добову дозу можна поступово збільшувати, орієнтовно подвоюючи дозу з тижневими інтервалами до досягнення цільового рівня артеріального тиску. Підтримуюча доза для дорослих: Артеріальна гіпертензія: Зазвичай від 2 до 10 мг 1 раз на добу. Дози більше 20 мг рідко покращують ефективність препарату, дози більше 40 мг не вивчалися. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози: Доза, що підтримує, зазвичай становить 5-10 мг 1 раз на добу. В даний час даних, що показують додатковий симптоматичний ефект у дозі препарату понад 10 мг на добу, немає. У пацієнтів з нирковою недостатністю корекції дози не потрібно.ПередозуванняУ разі тяжкої гіпотензії, виникнення недостатності периферичного кровообігу насамперед важливо покласти пацієнта у положення лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками. При необхідності, при виникненні шоку необхідно призначити плазмозамінні засоби, потім - вазопресори. Слід підтримувати водний та електролітний баланс. Діаліз може бути неефективним, оскільки теразозин значною мірою пов'язується з білками плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші антагоністи альфа-адренорецепторів, теразозин не рекомендується призначати пацієнтам з непритомністю при сечовипусканні в анамнезі. Після першої дози та перших днів терапії можливий розвиток ефекту "першої дози": виражене падіння артеріального тиску, зокрема, ортостатична гіпотензія (з запамороченням, відчуттям втрати свідомості, непритомністю). Гіповолемія та обмеження споживання солі підвищують ризик ефекту першої дози. Той самий феномен може спостерігатися при відновленні лікування після декількох днів перерви, отже, у таких випадках слід знову застосовувати початкову дозу. Частота непритомності становить приблизно 1% випадків. Крім ефекту "першої дози", занадто швидке підвищення дози та одночасне застосування діуретиків та інших гіпотензивних препаратів також може спричинити непритомність. Непритомність, як правило, обумовлена вираженою ортостатичною гіпотензією, проте також може бути пов'язана з тахікардією (120 - 160 уд/хв).Ортостатична гіпотензія найбільш виражена незабаром після прийому препарату, а ризик розвитку непритомності найбільш високий між 30-ою та 90-ою хвилинами після прийому препарату. Зміна положення з горизонтального положення або положення сидячи, тривале перебування в положенні стоячи, інтенсивне фізичне навантаження, висока температура навколишнього середовища та одночасний прийом алкоголю можуть спровокувати запаморочення, почуття невпевненості або навіть непритомність. При непритомності пацієнта слід укласти з піднятими нижніми кінцівками, а при необхідності застосувати інші варіанти симптоматичної терапії. При застосуванні теразозину разом із діуретиками та/або іншими антигіпертензивними засобами його дозу рекомендується зменшити.Щоб уникнути вираженої гіпотензії, рекомендується розпочинати курс лікування супутнім препаратом також із низьких доз та проводити ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Ті ж запобіжні заходи необхідні при додаванні теразозину до поточної терапії діуретиками або антигіпертензивної терапії. Початкова доза теразозину у випадках також становить 1 мг. У пацієнтів похилого віку може бути підвищена чутливість до гіпотензивного ефекту теразозину. Застосування теразозину вимагає особливої обережності у пацієнтів зі схильністю до ортостатичної гіпотензії, ішемічну хворобу серця, інші тяжкі захворювання серця, порушення мозкового кровообігу, III або IV ступінь гіпертензивної ретинопатії, інсулін-залежний діабет, а також порушення функції печінки та нирок. До початку лікування теразозином доброякісної гіперплазії передміхурової залози слід виключити карциному передміхурової залози. Артеріальний тиск пацієнта слід регулярно вимірювати на початку лікування гіпертрофії передміхурової залози теразозином у разі додаткової терапії при підвищенні дози; також слід враховувати одночасно прийняті гіпотензивні препарати.Ефективність застосування теразозину при доброякісній гіперплазії передміхурової залози можна оцінювати лише після 4-6 тижнів прийому підтримуючої дози. У разі операції з видалення катаракти у пацієнтів, які отримували раніше альфа1-блокатори, відзначається синдром інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (IFIS). Цей феномен є варіантом синдрому вузької зіниці, при якому райдужна оболонка розслабляється настільки, що стає нестійкою при зрошенні.при якому райдужна оболонка розслабляється настільки, що стає нестійкою при зрошенні.при якому райдужна оболонка розслабляється настільки, що стає нестійкою при зрошенні. Незважаючи на доопераційне розширення зіниці, як правило, за допомогою мідріатичних засобів, міоз посилюється, і райдужка провисає у бік факоемульсифікаційних розрізів. У таких випадках, що оперує хірургу слід бути готовим до зміни техніки операції, може знадобитися використання гачок для райдужної оболонки, ретрактора райдужної оболонки та в'язкопружних речовин. Передопераційне. переривання терапії αl-блокаторами не має переваг у порівнянні з продовженням терапії. Таблетки містять лактози моногідрат (55 мг або 110 мг), тому пацієнтам з непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або з синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не слід приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можуть виникати запаморочення, відчуття втрати свідомості та непритомності, особливо в перші дні прийому препарату, зі збільшенням дози або відновлення терапії - препаратом Сегетис. Пацієнтів слід попередити про можливі побічні ефекти та ситуації, коли вони можуть з'являтися, а також їм слід порадити утриматися від водіння або заняттям потенційно небезпечними видами діяльності протягом приблизно 12 годин після прийому початкової дози або при підвищенні дози. Пізніше в процесі лікування рівень обмежень слід встановлювати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: теразозину гідрохлориду дигідрат 5.935 мг, що відповідає вмісту теразозину 5 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 110 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 40 мг, повідон К-30 – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг, тальк – 2 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.01 мг. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки світло-рожевого кольору (можлива неоднорідність забарвлення), круглі, плоскі, з фаскою, з гравіюванням "Е453" на одному боці, без запаху.Фармакотерапевтична групаАльфа1-адреноблокатор. Покращує уродінаміку у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Симптоми ДГПЗ пов'язані з підвищенням тонусу гладкої мускулатури вихідного відділу сечового міхура (трикутника та шийки сечового міхура, проксимальної частини уретри) та простати, який контролюють α1-адренорецептори. In vitro, теразозин гальмував скорочення гладких м'язів простати, спричинених фенілефрином. У клінічних дослідженнях теразозин покращував уродінаміку та усував симптоми у пацієнтів із ДГПЗ. Теразозин розширює артерії завдяки конкурентному антагонізму щодо постсинаптичних α1-адренорецепторів. Викликає поступове зниження артеріального тиску з подальшою тривалою антигіпертензивною дією. У терапевтичних дозах зменшує вміст загального холестерину в крові на 2-5% та суму концентрацій холестерину ЛПНГ та холестерину ЛПОНП крові на 3-7% порівняно з показниками до лікування. Крім того, підвищення концентрації загального холестерину, що наголошувалося на фоні застосування інших антигіпертензивних препаратів, не спостерігали, якщо в комбінації з ними використовували теразозин. Теразозин починає діяти приблизно через 15 хв після введення одноразової дози, максимальний ефект настає через 2-3 години після прийому внутрішньо. Тривалість дії – 24 год.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо теразозин швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на абсорбцію. Незначно піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Біодоступність теразозину становить близько 90%. C max досягається протягом 1 год. Розподіл Теразозин значною мірою (90-94%) пов'язується з білками плазми. Метаболізм Метаболізується у печінці. З чотирьох відомих метаболітів лише один фармакологічно активний. Виведення T1/2 становить приблизно 12 год. Приблизно 40% прийнятої дози виводиться нирками та 60% – через кишечник. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Функція нирок не впливає виведення препарату. T1/2 не змінюється у разі порушення функції нирок.Клінічна фармакологіяАльфа1-адреноблокатор. Антигіпертензивний препарат. Препарат, що застосовується при порушеннях сечовипускання при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Показання до застосуванняСимптоматична терапія доброякісної гіперплазії передміхурової залози; артеріальна гіпертензія (як монотерапія або у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняартеріальна гіпотензія; період лактації; дитячий вік (через відсутність достатніх клінічних даних); підвищена чутливість до теразозину, допоміжних компонентів препарату або інших альфа-адреноблокаторів. З обережністю слід призначати препарат при стенокардії, ІХС або серцевій недостатності на стадії декомпенсації, нирковій/печінковій недостатності, порушенні мозкового кровообігу, цукровому діабеті 1 типу.Вагітність та лактаціяЗважаючи на відсутність клінічних даних застосування теразозину при вагітності та в період лактації, застосовувати препарат при вагітності можливо лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік.Побічна діяСерцево-судинна система: серцебиття, тахікардія, ортостатична гіпотензія, вазодилатація. Не пов'язано з використанням теразозину - аритмія. З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія. Порушення психіки: зменшення лібідо, депресія, підвищена збудливість. Не явно пов'язане з використанням теразозину – тривога, безсоння. З боку нервової системи: непритомність, запаморочення, сонливість, біль голови, парестезії. З боку органу зору: порушення зору, амбліопія, у разі операції з приводу катаракти у пацієнтів, які отримували α1-адреноблокатори, відзначався синдром інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (IFIS). Не явно пов'язане із застосуванням теразозину – атиповий зір, кон'юнктивіти. З боку органу слуху та рівноваги: запаморочення. Не явно пов'язане із застосуванням теразозину – дзвін у вухах. З боку дихальної системи: закладеність носа, риніт, задишка, синусити. Не явно пов'язане з використанням теразозину – бронхіти, носова кровотеча, симптоми застуди, фарингіт, посилення кашлю. З боку системи травлення: нудота. Не явно пов'язано з використанням теразозину – біль у животі, запори, діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, блювання. З боку сечовивідної системи: не явно пов'язано з використанням теразозину – збільшення частоти позивів на сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів та мимовільне сечовипускання у жінок у постменопаузі. З боку статевих органів та молочної залози: імпотенція, пріапізм. З боку шкіри та підшкірних тканин: не явно пов'язано з використанням теразозину – свербіж, висипання, підвищене потовиділення. З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, біль у кінцівках. Не явно пов'язане з використанням теразозину – біль у шиї, біль у плечі, артралгія, артрити, захворювання суглобів, міалгія. З боку ендокринної системи збільшення маси тіла. Не явно пов'язане з використанням теразозину – подагра. Інші: астенія, периферичні набряки, набряки. Не явно пов'язано з використанням теразозину – біль у грудях, набряк обличчя, гарячка. Алергічні реакції: анафілактоїдна реакція. Лабораторні показники: у дослідженнях було відзначено невелике, але статистично достовірне зменшення гематокриту, гемоглобіну, лейкоцитів, загального білка та альбуміну. Ці лабораторні дані свідчать про здатність до гемодилюції. Лікування теразозином тривалістю до 24 місяців не справило достовірного ефекту на рівень простат-специфічного антигену (PSA).Взаємодія з лікарськими засобамиЗа даними клінічних досліджень у пацієнтів з ДГПЗ, які отримують таразозин у поєднанні з інгібітором АПФ або діуретиками, частка запаморочень або супутніх побічних ефектів була вищою, ніж у загальній популяції пацієнтів, які отримували теразозин. Особливої обережності слід дотримуватися, коли теразозин застосовується з іншими гіпотензивними препаратами, щоб запобігти виникненню значної гіпотензії. При додаванні теразозину до терапії діуретиками або гіпотензивними засобами може знадобитися зменшення або повторне титрування дози. Адсорбенти та антациди знижують всмоктування. Адреностимулятори послаблюють ефект. НПЗЗ (особливо індометацин) можуть знижувати гіпотензивний ефект внаслідок пригнічення синтезу Pg та/або затримки рідини та Na+. Є повідомлення про гіпотензію при одночасному прийомі теразозину з інгібіторами ФДЕ-5. Супутнє лікування теразозином і силденафілом або варденафілом слід розпочинати, якщо стан пацієнта стабільний на фоні прийому теразозину. Крім того, варденафіл не слід приймати протягом 6 годин з моменту прийому теразозину, а силденафіл – протягом 4 годин з моменту прийому теразозину.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від артеріального тиску пацієнта. Дорослим препарат призначають у початковій дозі 1 мг 1 раз на добу перед сном. У зв'язку з підвищеним ризиком розвитку гіпотензії після прийому першої дози початкова доза не повинна перевищувати 1 мг. Збільшення добової дози слід проводити поступово з інтервалами на 1 тиждень до досягнення підтримуючої дози. При доброякісній гіперплазії передміхурової залози підтримуюча доза становить 5-10 мг 1 раз на добу. В даний час немає даних, що підтверджують додатковий симптоматичний ефект при застосуванні препарату у дозі понад 10 мг на добу. При артеріальній гіпертензії підтримуюча доза зазвичай становить від 2 мг до 10 мг 1 раз на добу. Дози більше 20 мг рідко покращують ефективність препарату, дози більше 40 мг не вивчалися. У пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.ПередозуванняЛікування: у разі тяжкої гіпотензії, виникнення недостатності периферичного кровообігу насамперед важливо перевести пацієнта у положення лежачи на спині з опущеним узголів'ям. У разі шоку необхідно призначити плазмозамінні засоби, потім - вазопресори. Слід підтримувати водний та електролітний баланс. Діаліз може бути неефективним, оскільки теразозин значною мірою пов'язується з білками плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші альфа-адреноблокатори, теразозин не рекомендується призначати пацієнтам з непритомністю при сечовипусканні в анамнезі. Після першої дози та перших днів терапії можливий розвиток ефекту "першої дози": надмірне зниження артеріального тиску, зокрема, ортостатична гіпотензія (з запамороченням, відчуттям втрати свідомості, непритомністю). Гіповолемія та обмеження споживання солі підвищують ризик ефекту першої дози. Той самий феномен може спостерігатися при відновленні лікування після декількох днів перерви, отже, у таких випадках слід знову застосовувати початкову дозу. Частота непритомності становить приблизно 1% випадків. Крім ефекту "першої дози", занадто швидке підвищення дози та одночасне застосування діуретиків та інших гіпотензивних препаратів також може спричинити непритомність. Непритомність, як правило, обумовлена вираженою ортостатичною гіпотензією, проте також може бути пов'язана з тахікардією (120-160 уд./хв).Ортостатична гіпотензія найбільш виражена незабаром після прийому препарату, а ризик розвитку непритомності найбільш високий між 30-ою та 90-ою хвилинами після прийому препарату. Зміна положення з горизонтального положення або положення сидячи, тривале перебування в положенні стоячи, інтенсивне фізичне навантаження, висока температура навколишнього середовища та одночасний прийом алкоголю можуть спровокувати запаморочення, почуття невпевненості або навіть непритомність. При непритомності пацієнта слід укласти з піднятими нижніми кінцівками, а при необхідності – розпочати симптоматичну терапію. При застосуванні теразозину разом із діуретиками та/або іншими антигіпертензивними засобами його дозу рекомендується зменшити.Щоб уникнути вираженої гіпотензії, рекомендується розпочинати курс лікування супутнім препаратом також із низьких доз та проводити ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Ті ж запобіжні заходи необхідні при додаванні теразозину до поточної терапії діуретиками або антигіпертензивної терапії. Початкова доза теразозину у випадках також становить 1 мг. У пацієнтів похилого віку може бути підвищена чутливість до гіпотензивного ефекту теразозину. Застосування теразозину потребує особливої обережності у пацієнтів із схильністю до ортостатичної гіпотензії, ІХС, іншими тяжкими захворюваннями серця, порушенням мозкового кровообігу, III або IV ступенем гіпертензивної ретинопатії, інсулінзалежним діабетом, а також порушенням функції печінки та нирок. До початку лікування теразозином доброякісної гіперплазії передміхурової залози слід виключити карциному передміхурової залози. АТ пацієнта слід регулярно вимірювати на початку лікування гіпертрофії передміхурової залози теразозином у разі додаткової терапії при підвищенні дози; також слід враховувати одночасно прийняті гіпотензивні препарати.Ефективність застосування теразозину при доброякісній гіперплазії передміхурової залози слід оцінювати лише після 4-6 тижнів застосування препарату у підтримуючій дозі. При проведенні операції з видалення катаракти у пацієнтів, які до цього отримували альфа1-адреноблокатори, відзначається синдром інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (IFIS). Цей феномен є варіантом синдрому вузької зіниці, при якому райдужна оболонка розслабляється настільки, що стає нестійкою при зрошенні. Незважаючи на доопераційне розширення зіниці, як правило, за допомогою мідріатичних засобів, міоз посилюється, і райдужка провисає у бік факоемульсифікаційних розрізів. У таких випадках, хірургу, що оперує, слід бути готовим до зміни техніки операції, може знадобитися використання гачка для райдужної оболонки, ретрактора райдужної оболонки і в'язкопружних речовин. Передопераційне переривання терапії α1-адреноблокаторами не має переваг у порівнянні з продовженням терапії. Таблетки містять лактози моногідрат (55 мг або 110 мг), тому пацієнтам з непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або з синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати Сетегіс®. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можуть виникати запаморочення, непритомність і непритомність, особливо в перші дні прийому препарату, зі збільшенням дози або відновлення терапії препаратом Сегетис®. Пацієнтів слід попередити про можливі побічні ефекти та ситуації, коли вони можуть з'являтися, також слід порадити пацієнтам утриматися від керування автотранспортом або заняттями потенційно небезпечними видами діяльності протягом приблизно 12 годин після прийому початкової дози або підвищення дози. Пізніше в процесі лікування рівень обмежень слід встановлювати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ламотриджин 100 мг. * - ;непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ - ламотригін. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротисудомний засіб. Механізм дії пов'язаний із впливом на потенціалзалежні натрієві канали пресинаптичної мембрани. Це призводить до зменшення виділення в синаптичну щілину медіаторів, насамперед глутамату - збуджуючої амінокислоти, яка відіграє важливу роль у формуванні епілептичних розрядів у головному мозку.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо ламотриджин швидко і повністю абсорбується із ШКТ. C max у плазмі досягається приблизно через 2.5 год. Зв'язування з білками плазми становить 55%. Зазнає інтенсивного метаболізму з утворенням основного метаболіту N-глюкуроніду. T1/2; у дорослих становить в середньому 29 год. Виводиться нирками головним чином у вигляді метаболіту; близько 8% активної речовини виводиться у незміненому вигляді. T1/2; у дітей менше, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняПарціальні та генералізовані тоніко-клонічні судомні напади (частіше у випадках резистентності до лікування іншими протисудомними засобами).Протипоказання до застосуванняТяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до ламотриджину.Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо безпеки застосування ламотриджину при вагітності та в період лактації недостатні. При вирішенні необхідності застосування при вагітності слід порівняти очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода. Попередні дані показують, що ламотриджин проникає в грудне молоко концентрації, що становить 40-45% від концентрації в плазмі. У невеликої кількості немовлят, матері яких отримували ламотриджин, не відзначено побічної дії. Застосування у дітей Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, почуття втоми, агресивність, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: ; лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай макуло-папульозний), ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лімфаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з протисудомними засобами – індукторами метаболізму в печінці (в т.ч. з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном) пришвидшується метаболізм ламотриджину. При одночасному застосуванні ламотриджину та карбамазепіну або фенітоїну відбувається зменшення T1/2; ламотриджину. Є повідомлення про запаморочення, атаксії, диплопії, нечіткість зору та нудоту у пацієнтів, які приймають карбамазепін після початку лікування ламотриджином. Внаслідок інгібування мікросомальних ферментів печінки під впливом вальпроату натрію, при одночасному застосуванні сповільнюється метаболізм ламотриджину, збільшується T1/2; ламотриджину.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років початкова разова доза становить 25-50 мг, підтримуючі дози – 100-200 мг на добу. У поодиноких випадках можуть знадобитися дози 500-700 мг на добу. Для дітей віком від 2 до 12 років початкова доза становить 0.2-2 мг/кг/сут, підтримуюча - 1-15 мг/кг/сут. Максимальна добова доза для дітей віком від 2 до 12 років, залежно від схеми лікування, що становить, становить 200-400 мг. Частота прийому, інтервали між прийомами при підвищенні дози залежать від схеми лікування, що застосовується, реакції пацієнта на проведене лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із нирковою недостатністю. Не слід застосовувати ламотриджин у пацієнтів похилого віку. З появою виражених шкірних алергічних реакцій застосування ламотриджину слід припинити. При раптовій відміні ламотриджину можливе посилення проявів епілепсії, тому необхідно поступово припиняти лікування, зменшуючи дозу протягом 2 тижнів. При одночасному застосуванні з карбамазепіном можливі запаморочення, диплопія, атаксія, порушення зору, нудота. Ці явища зазвичай проходять при зменшенні дози карбамазепіну. Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування спостерігається уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Це необхідно враховувати особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ламотриджин 200 мг. * - ;непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ - ламотригін. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротисудомний засіб. Механізм дії пов'язаний із впливом на потенціалзалежні натрієві канали пресинаптичної мембрани. Це призводить до зменшення виділення в синаптичну щілину медіаторів, насамперед глутамату - збуджуючої амінокислоти, яка відіграє важливу роль у формуванні епілептичних розрядів у головному мозку.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо ламотриджин швидко і повністю абсорбується із ШКТ. C max у плазмі досягається приблизно через 2.5 год. Зв'язування з білками плазми становить 55%. Зазнає інтенсивного метаболізму з утворенням основного метаболіту N-глюкуроніду. T1/2; у дорослих становить в середньому 29 год. Виводиться нирками головним чином у вигляді метаболіту; близько 8% активної речовини виводиться у незміненому вигляді. T1/2; у дітей менше, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняПарціальні та генералізовані тоніко-клонічні судомні напади (частіше у випадках резистентності до лікування іншими протисудомними засобами).Протипоказання до застосуванняТяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до ламотриджину.Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо безпеки застосування ламотриджину при вагітності та в період лактації недостатні. При вирішенні необхідності застосування при вагітності слід порівняти очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода. Попередні дані показують, що ламотриджин проникає в грудне молоко концентрації, що становить 40-45% від концентрації в плазмі. У невеликої кількості немовлят, матері яких отримували ламотриджин, не відзначено побічної дії. Застосування у дітей Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, почуття втоми, агресивність, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: ; лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай макуло-папульозний), ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лімфаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з протисудомними засобами – індукторами метаболізму в печінці (в т.ч. з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном) пришвидшується метаболізм ламотриджину. При одночасному застосуванні ламотриджину та карбамазепіну або фенітоїну відбувається зменшення T1/2; ламотриджину. Є повідомлення про запаморочення, атаксії, диплопії, нечіткість зору та нудоту у пацієнтів, які приймають карбамазепін після початку лікування ламотриджином. Внаслідок інгібування мікросомальних ферментів печінки під впливом вальпроату натрію, при одночасному застосуванні сповільнюється метаболізм ламотриджину, збільшується T1/2; ламотриджину.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років початкова разова доза становить 25-50 мг, підтримуючі дози – 100-200 мг на добу. У поодиноких випадках можуть знадобитися дози 500-700 мг на добу. Для дітей віком від 2 до 12 років початкова доза становить 0.2-2 мг/кг/сут, підтримуюча - 1-15 мг/кг/сут. Максимальна добова доза для дітей віком від 2 до 12 років, залежно від схеми лікування, що становить, становить 200-400 мг. Частота прийому, інтервали між прийомами при підвищенні дози залежать від схеми лікування, що застосовується, реакції пацієнта на проведене лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із нирковою недостатністю. Не слід застосовувати ламотриджин у пацієнтів похилого віку. З появою виражених шкірних алергічних реакцій застосування ламотриджину слід припинити. При раптовій відміні ламотриджину можливе посилення проявів епілепсії, тому необхідно поступово припиняти лікування, зменшуючи дозу протягом 2 тижнів. При одночасному застосуванні з карбамазепіном можливі запаморочення, диплопія, атаксія, порушення зору, нудота. Ці явища зазвичай проходять при зменшенні дози карбамазепіну. Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування спостерігається уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Це необхідно враховувати особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ламотриджин 25 мг. * - ;непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ - ламотригін. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротисудомний засіб. Механізм дії пов'язаний із впливом на потенціалзалежні натрієві канали пресинаптичної мембрани. Це призводить до зменшення виділення в синаптичну щілину медіаторів, насамперед глутамату - збуджуючої амінокислоти, яка відіграє важливу роль у формуванні епілептичних розрядів у головному мозку.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо ламотриджин швидко і повністю абсорбується із ШКТ. C max у плазмі досягається приблизно через 2.5 год. Зв'язування з білками плазми становить 55%. Зазнає інтенсивного метаболізму з утворенням основного метаболіту N-глюкуроніду. T1/2; у дорослих становить в середньому 29 год. Виводиться нирками головним чином у вигляді метаболіту; близько 8% активної речовини виводиться у незміненому вигляді. T1/2; у дітей менше, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняПарціальні та генералізовані тоніко-клонічні судомні напади (частіше у випадках резистентності до лікування іншими протисудомними засобами).Протипоказання до застосуванняТяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до ламотриджину.Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо безпеки застосування ламотриджину при вагітності та в період лактації недостатні. При вирішенні необхідності застосування при вагітності слід порівняти очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода. Попередні дані показують, що ламотриджин проникає в грудне молоко концентрації, що становить 40-45% від концентрації в плазмі. У невеликої кількості немовлят, матері яких отримували ламотриджин, не відзначено побічної дії. Застосування у дітей Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, почуття втоми, агресивність, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: ; лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай макуло-папульозний), ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лімфаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з протисудомними засобами – індукторами метаболізму в печінці (в т.ч. з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном) пришвидшується метаболізм ламотриджину. При одночасному застосуванні ламотриджину та карбамазепіну або фенітоїну відбувається зменшення T1/2; ламотриджину. Є повідомлення про запаморочення, атаксії, диплопії, нечіткість зору та нудоту у пацієнтів, які приймають карбамазепін після початку лікування ламотриджином. Внаслідок інгібування мікросомальних ферментів печінки під впливом вальпроату натрію, при одночасному застосуванні сповільнюється метаболізм ламотриджину, збільшується T1/2; ламотриджину.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років початкова разова доза становить 25-50 мг, підтримуючі дози – 100-200 мг на добу. У поодиноких випадках можуть знадобитися дози 500-700 мг на добу. Для дітей віком від 2 до 12 років початкова доза становить 0.2-2 мг/кг/сут, підтримуюча - 1-15 мг/кг/сут. Максимальна добова доза для дітей віком від 2 до 12 років, залежно від схеми лікування, що становить, становить 200-400 мг. Частота прийому, інтервали між прийомами при підвищенні дози залежать від схеми лікування, що застосовується, реакції пацієнта на проведене лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із нирковою недостатністю. Не слід застосовувати ламотриджин у пацієнтів похилого віку. З появою виражених шкірних алергічних реакцій застосування ламотриджину слід припинити. При раптовій відміні ламотриджину можливе посилення проявів епілепсії, тому необхідно поступово припиняти лікування, зменшуючи дозу протягом 2 тижнів. При одночасному застосуванні з карбамазепіном можливі запаморочення, диплопія, атаксія, порушення зору, нудота. Ці явища зазвичай проходять при зменшенні дози карбамазепіну. Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування спостерігається уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Це необхідно враховувати особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ламотриджин 50 мг. * - ;непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ - ламотригін. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротисудомний засіб. Механізм дії пов'язаний із впливом на потенціалзалежні натрієві канали пресинаптичної мембрани. Це призводить до зменшення виділення в синаптичну щілину медіаторів, насамперед глутамату - збуджуючої амінокислоти, яка відіграє важливу роль у формуванні епілептичних розрядів у головному мозку.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо ламотриджин швидко і повністю абсорбується із ШКТ. C max у плазмі досягається приблизно через 2.5 год. Зв'язування з білками плазми становить 55%. Зазнає інтенсивного метаболізму з утворенням основного метаболіту N-глюкуроніду. T1/2; у дорослих становить в середньому 29 год. Виводиться нирками головним чином у вигляді метаболіту; близько 8% активної речовини виводиться у незміненому вигляді. T1/2; у дітей менше, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняПарціальні та генералізовані тоніко-клонічні судомні напади (частіше у випадках резистентності до лікування іншими протисудомними засобами).Протипоказання до застосуванняТяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до ламотриджину.Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо безпеки застосування ламотриджину при вагітності та в період лактації недостатні. При вирішенні необхідності застосування при вагітності слід порівняти очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода. Попередні дані показують, що ламотриджин проникає в грудне молоко концентрації, що становить 40-45% від концентрації в плазмі. У невеликої кількості немовлят, матері яких отримували ламотриджин, не відзначено побічної дії. Застосування у дітей Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, почуття втоми, агресивність, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: ; лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай макуло-папульозний), ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лімфаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з протисудомними засобами – індукторами метаболізму в печінці (в т.ч. з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном) пришвидшується метаболізм ламотриджину. При одночасному застосуванні ламотриджину та карбамазепіну або фенітоїну відбувається зменшення T1/2; ламотриджину. Є повідомлення про запаморочення, атаксії, диплопії, нечіткість зору та нудоту у пацієнтів, які приймають карбамазепін після початку лікування ламотриджином. Внаслідок інгібування мікросомальних ферментів печінки під впливом вальпроату натрію, при одночасному застосуванні сповільнюється метаболізм ламотриджину, збільшується T1/2; ламотриджину.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років початкова разова доза становить 25-50 мг, підтримуючі дози – 100-200 мг на добу. У поодиноких випадках можуть знадобитися дози 500-700 мг на добу. Для дітей віком від 2 до 12 років початкова доза становить 0.2-2 мг/кг/сут, підтримуюча - 1-15 мг/кг/сут. Максимальна добова доза для дітей віком від 2 до 12 років, залежно від схеми лікування, що становить, становить 200-400 мг. Частота прийому, інтервали між прийомами при підвищенні дози залежать від схеми лікування, що застосовується, реакції пацієнта на проведене лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів із нирковою недостатністю. Не слід застосовувати ламотриджин у пацієнтів похилого віку. З появою виражених шкірних алергічних реакцій застосування ламотриджину слід припинити. При раптовій відміні ламотриджину можливе посилення проявів епілепсії, тому необхідно поступово припиняти лікування, зменшуючи дозу протягом 2 тижнів. При одночасному застосуванні з карбамазепіном можливі запаморочення, диплопія, атаксія, порушення зору, нудота. Ці явища зазвичай проходять при зменшенні дози карбамазепіну. Не слід застосовувати ламотриджин у дітей віком до 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування спостерігається уповільнення швидкості психомоторних реакцій. Це необхідно враховувати особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Форма випуску: драже Виробник: Парафарм Завод-виробник: Парафарм(Росія). . .
Дозування: 25 мг Форма випуску: драже Виробник: Парафарм Завод-виробник: Парафарм(Росія). . .
213,00 грн
171,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЦелюлоза мікрокристалічна (носій), екстракт трави собачої кропиви звичайного, вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид), діоксид кремнію (антистежуючий агент), кальцію стеарат (антистежуючий агент).ХарактеристикаНапружений темп сучасного життя створює підвищене навантаження на нервову систему людини. Стреси, тривожність, поганий сон стали частими супутниками багатьох із нас, негативно впливаючи як на емоційний стан, а й здоров'я загалом. Захистіть свої нерви за допомогою природного засобу, ефективність якого підтверджена багатовіковою історією застосування.Властивості компонентівПустирник звичайний містить алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, ефірну олію, вітамін С, каротин, органічні кислоти, іридоїди. Має седативну, протисудомну, спазмолітичну, гіпотензивну дію, регулює функціональний стан центральної нервової системи, знижує артеріальний тиск. Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) бере участь у ліпідному обміні, у метаболізмі амінокислот та білків, необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи. Підсилює метаболізм у головному мозку, покращує пам'ять, застосовується при втомі та стресі, підвищеній нервовій збудливості.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітаміну В6.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Прийом шести таблеток на день забезпечує щонайменше 100 % рекомендованого рівня добового споживання вітаміну В6 (2 мг).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
212,00 грн
176,00 грн
ХарактеристикаШукаєте натуральний засіб для горла та імунітету? Живі льодяники «Радоград» з шавлією без цукру – мабуть, найкраща альтернатива аптечним постилкам. У їх складі лише натуральні інгредієнти: кедрова живиця (смола), кедрова олія, прополіс, екстракт шавлії та вітамін С. Живильні льодяники «Радоград» допоможуть вам впоратися з першими ознаками застуди, сприяють покращенню імунітету, знімуть біль та першіння у горлі, знизять наслідки надмірного переохолодження під кондиціонером влітку, знизять стрес у разі відмови від куріння.Властивості компонентівЖивиця кедра є потужним антисептиком, має протизапальний і загоювальний ефект. Кедрова олія пом'якшує горло і створює нормальну мікрофлору на слизовій оболонці. Прополіс має сильні знезаражувальні та знеболювальні властивості. Ментол та олія м'яти є природними антисептиками, полегшують та освіжають дихання. Ізомальт – низькокалорійний, дієтичний продукт, який має низький глікемічний індекс та не призводить до різких коливань цукру в крові. Його одержують із цукрової тростини, цукрового буряка та меду.Спосіб застосування та дози3-6 штук на день з інтервалом 2-3 години, не розжовуючи.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛистя шавлії лікарської, вітамін С. Допоміжні компоненти: глюкоза, лактоза, стеарат кальцію, двоокис титану, барвник харчовий "Зелене яблуко", цукор-рафінад, магній вуглекислий основний, олія соняшникова, віск бджолиний, парафіни. Драже 60 шт.