Лекарства и БАД
Форма выпуска: капс. Упаковка: упак. Производитель: Диод Завод-производитель: Диод(Россия).
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина; силденафілу цитрат 70.24 мг, що відповідає вмісту силденафілу 50 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна* - 168.76 мг, кальцію гідрофосфат безводний - 50 мг, кроскармелозу натрію - 6 мг, магнію стеарат - 5 мг, опадрай червоний (06В 55000) - 9 мг; Склад опадра червоного (06B 55000): гіпромелоза 15 cP - 29.5%, гіпромелоза 6 cP - 29.5%, барвник червоний [Понсо 4R] (E124) - 19.712%, макрогол-400 - 18%, 8, 4 оксид червоний – 0.824%, індигокармін – 0.618%. У упаковці 10 штук.Опис лікарської формиТаблетки, трикутної форми, із закругленими краями, покриті плівковою оболонкою, червоного кольору, з гравіюванням "S23" на одному боці та гладкі на іншій.ФармакокінетикаФармакокінетика силденафілу в діапазоні доз, що рекомендується, носить лінійний характер. Всмоктування. Після прийому внутрішньо силденафіл швидко всмоктується. Абсолютна біодоступність у середньому становить близько 40% (від 25% до 63%). In vitro силденафіл у концентрації близько 1,7 нг/мл (3,5 нМ) пригнічує активність людини ФДЕ5 на 50%. Після одноразового прийому силденафілу в дозі 100 мг середня максимальна концентрація вільного силденафілу в плазмі (Сmах) чоловіків становить близько 18 нг/мл (38 нМ). Стах при прийомі силденафілу всередину натще досягається в середньому протягом 60 хвилин (від 30 хвилин до 120 хвилин). При прийомі в поєднанні з жирною їжею швидкість всмоктування знижується: Сmах зменшується в середньому на 29%, а час досягнення максимальної концентрації (Тmах) збільшується на 60 хвилин, проте ступінь абсорбції достовірно не змінюється (площа під фармакокінетичною кривою концентрація-час (AUC) знижується на 11%. Розподіл. Об'єм розподілу силденафілу у рівноважному стані становить у середньому 105 л. Зв'язок силденафілу та його основного циркулюючого N-деметильного метаболіту з білками плазми становить близько 96% і не залежить від загальної концентрації препарату. Менше 0,0002% дози силденафілу (в середньому 188 нг) виявлено у спермі через 90 хвилин після прийому препарату. Метаболізм. Силденафіл метаболізується головним чином у печінці під дією ізоферменту цитохрому CYP3A4 (основний шлях) та ізоферменту цитохрому CYP2C9 (додатковий шлях). Основний циркулюючий активний метаболіт, що утворюється в результаті N-деметилювання силденафілу, піддається подальшому метаболізму. Селективність дії цього метаболіту щодо ФДЕ порівнянна з такою силденафілу, яке активність щодо ФДЭ5 in vitro становить близько 50% активності силденафілу. Концентрація метаболіту в плазмі здорових добровольців становить близько 40% від концентрації силденафілу. N-деметильний метаболіт піддається подальшому метаболізму; період напіввиведення (Т1/2) становить близько 4 годин. Виведення. Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/годину, а Т1/2 - 3-5 годин. Після застосування внутрішньо також як після внутрішньовенного введення силденафіл виводиться у вигляді метаболітів, в основному, кишечником (близько 80% пероральної дози) та. меншою мірою нирками (близько 13% пероральної дози). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів. Літні пацієнти. У здорових пацієнтів похилого віку (старше 65 років) кліренс силденафілу знижений, а концентрація вільного силденафілу в плазмі крові приблизно на 40% вище, ніж у молодих (18-45 років). Вік не має клінічно значущого впливу на частоту розвитку побічних ефектів. Порушення функції нирок. При легкому (кліренс креатиніну (КК) 50-80 мл/хв) та помірному (КК 30-49 мл/хв) ступеню ниркової недостатності фармакокінетика силденафілу після одноразового прийому внутрішньо в дозі 50 мг не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності (КК 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижується, що призводить до приблизно дворазового збільшення значення AUC (100%) та Сmах (88%) порівняно з такими показниками при нормальній функції нирок у пацієнтів тієї ж вікової групи. Порушення функції печінки. У пацієнтів з цирозом печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) кліренс силденафілу знижується, що призводить до підвищення значення AUC (84%) та Сmах (47%) порівняно з такими показниками при нормальній функції печінки у пацієнтів тієї ж вікової. групи. Фармакокінетика силденафілу у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас З класифікації Чайлд-П'ю) не вивчалася.ФармакодинамікаСилденафіл – потужний селективний інгібітор циклогуанозинмонофосфату (цГМФ)-специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5). Реалізація фізіологічного механізму ерекції пов'язані з вивільненням оксиду азоту (NО) в кавернозному тілі під час сексуальної стимуляції. Це, своєю чергою, призводить до підвищення рівня цГМФ. подальшому розслабленню гладком'язової тканини кавернозного тіла та збільшенню припливу крові. Силденафіл не має прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але посилює ефект оксиду азоту (NO) за допомогою інгібування ФДЕ5, яка відповідає за розпад цГМФ. Силденафіл селективний щодо ФДЕ5 in vitro, його активність щодо ФДЕ5 перевершує активність щодо інших відомих ізоферментів фосфодіестерази: ФДЕ6 – у 10 разів; ФДЕ1 - більш ніж 80 раз; ФДЕ2, ФДЕ4, ФДЕ7-ФДЕ11 - більш ніж у 700 разів. Силденафіл у 4000 разів більш селективний щодо ФДЕ5 порівняно з ФДЕ3, що має найважливіше значення, оскільки ФДЕ3 є одним із ключових ферментів регуляції скоротливості міокарда. Обов'язковою умовою ефективності силденафіл є сексуальна стимуляція. Застосування силденафілу в дозах до 100 мг не призводило до клінічно значимих змін електрокардіограми (ЕКГ) у здорових добровольців. Максимальне зниження тиску систоли в положенні лежачи після прийому силденафілу в дозі 100 мг склало 8,3 мм рт. ст., а діастолічного тиску – 5,3 мм рт. ст. Більш виражений, але також тимчасовий вплив на артеріальний тиск (АТ) відзначався у пацієнтів, які приймали нітрати. У дослідженні гемодинамічного ефекту силденафілу в одноразовій дозі 100 мг у 14 пацієнтів з тяжкою ішемічною хворобою серця (ІХС) (більш ніж у 70% пацієнтів був стеноз, принаймні однієї коронарної артерії), систолічний та діастолічний тиск у стані спокою зменшувався на 7 % та 6%. відповідно, а систолічний тиск у легеневій артерії знижувався на 9%. Силденафіл не впливав на серцевий викид і не порушував кровообіг у стенозованих коронарних артеріях, а також приводив до збільшення (приблизно на 13%) аденозин-індукованого коронарного потоку як у стенозованих, так і в інтактних коронарних артеріях. При прийомі силденафілу витривалість до фізичних навантажень у пацієнтів з еректильною дисфункцією та стабільною стенокардією, які приймають антиангінальні препарати (крім нітратів), достовірно вища. Силденафіл покращує ерекцію у чоловіків з еректильною дисфункцією та артеріальною гіпертензією, які приймають більше двох антигіпертензивних препаратів. Частота несприятливих ефектів можна порівняти з такою в інших групах пацієнтів, так само як у осіб, які приймають більше трьох антигіпертензивних препаратів. У деяких пацієнтів через 1 годину після прийому силденафілу в дозі 100 мг за допомогою тесту Фарнсворта-Манселла 100 виявляється легке та минуще порушення здатності розрізняти відтінки кольору (синього/зеленого). Через 2:00 після прийому препарату ці зміни зникають. Вважається, що порушення колірного зору викликає інгібування ФДЕ6, яка бере участь у процесі передачі світла в сітківці ока. Силденафіл не впливає на гостроту зору, сприйняття контрастності, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці. У пацієнтів з доведеною ранньою макулярною дегенерацією (n = 9) силденафіл в одноразовій дозі 100 мг переносився добре, без значних змін зору. Ефективність силденафілу визначається як здатність досягати і підтримувати ерекцію достатню для задовільного статевого акту. Фіксована доза покращує ерекцію в 62% (доза силденафілу 25 мг), 74% (доза силденафілу 50 мг) та 82% (доза силденафілу 100 мг) випадках. Аналіз міжнародного індексу еректильної функції показує, що додатково поліпшення ерекції при лікуванні силденафілом також підвищується якість оргазму, досягається задоволення від статевого акту та загальне задоволення. Згідно з узагальненими даними, серед пацієнтів, які повідомили про поліпшення ерекції при лікуванні силденафілом, були 59% хворих на діабет, 43% пацієнтів, які перенесли радикальну простатектомію та 83% пацієнтів з ушкодженнями спинного мозку.Показання до застосуванняЛікування еректильної дисфункції, що характеризуються нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньою для задовільного статевого акту. Силденафіл ефективний лише при сексуальній стимуляції.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до силденафілу або будь-якого іншого компонента препарату; застосування у пацієнтів, які отримують, постійно або з перервами, донатори оксиду азоту, органічні нітрати або нітрити у будь-яких лікарських формах, оскільки силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів; одночасний прийом ритонавіру: пацієнтам, для яких сексуальна активність небажана, у тому числі з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність, що загрожують життю аритмії; нестабільна стенокардія, перенесені в останні 6 місяців інфаркт міокарда, інсульт або життєзагрозливі аритмії, артеріальна гіпертензія (АТ 170/100 мм рт. ст.) або артеріальна гіпотензія (АД 90/50 мм рт. ст.);пацієнтам із втратою зору на одне око внаслідок передньої ішемічної оптичної нейропатії, не пов'язаної з артеріїтом, (незалежно від того, чи це сталося внаслідок прийому інгібітору ФДЕ5 чи ні); спадкові дегенеративні захворювання сітківки, зокрема пігментний ретиніт (менша частина таких пацієнтів має генетичне захворювання ФДЕ сітківки); тяжка печінкова недостатність; хронічна ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості. Одночасне застосування з інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 протипоказане. При застосуванні силденафілу з іншими засобами лікування порушень ерекції даних щодо безпеки та ефективності немає, тому застосування таких комбінацій не рекомендується.Вагітність та лактаціяНе призначений для застосування у дітей віком до 18 років. Не призначений для застосування у жінок.Побічна діяЗ боку імунної системи: рідко – гіперчутливість. З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення; нечасто – сонливість, гіпестезія; рідко – інсульт, непритомність; частота невідома – транзиторна ішемічна атака, судоми, у тому числі рецидивні. З боку органів зору: часто – зміна зору (затуманений зір, зміна чутливості до світла), хроматопсія (легка та минуща, головним чином зміна сприйняття відтінків кольору); нечасто - поразка органу зору, зокрема поразка кон'юнктиви, порушення сльозотечі; частота невідома – передня ішемічна оптична нейропатія, оклюзія судин сітківки, звуження полів зору. З боку органів слуху: нечасто – вертиго, шум у вухах; рідко – глухота. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація (“припливи” крові до шкіри обличчя); нечасто – серцебиття, тахікардія, підвищення ЧСС; рідко – підвищення або зниження артеріального тиску, інфаркт міокарда, фібриляція передсердь; частота невідома – шлуночкові аритмії, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть. З боку органів дихання: часто – закладеність носа, риніт; рідко – носова кровотеча. З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – блювання, нудота, сухість слизової оболонки порожнини рота. Алергічні реакції: нечасто – шкірний висип, частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку опорно-рухового апарату: нечасто – міалгія. З боку репродуктивної системи: нечасто – гематоспермія та кровотеча із статевого члена, частота невідома – пріапізм, пролонгована ерекція. Інші: нечасто – біль у грудях, втома.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза для більшості дорослих пацієнтів становить 50 мг приблизно за 1 годину до сексуальної активності. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Максимальна рекомендована кратність прийому – один раз на добу. Порушення функції нирок. При легкій та середньотяжкій мірі ниркової недостатності (КК 30-80 мл/хв) коригування дози не потрібне, при тяжкій нирковій недостатності (КК 30 мл/хв) дозу силденафілу слід знизити до 25 мг. Порушення функції печінки. Оскільки виведення силденафілу порушується у пацієнтів із пошкодженням печінки (зокрема, при цирозі), дозу препарату Віатайл слід зменшити до 25 мг. Спільне застосування з іншими лікарськими засобами. При сумісному застосуванні з ритонавіром максимальна разова доза Віатайлу не повинна перевищувати 25 мг, а кратність прийому - 1 раз за 48 годин. При сумісному застосуванні з інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 (еритроміцин, саквінавір, кетоконазол. ітраконазол) початкова доза Віатайлу повинна становити 25 мг. Щоб звести до мінімуму ризик розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які приймають α-адреноблокатори, прийом препарату Віатайл слід розпочинати лише після досягнення стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів. Слід розглянути доцільність зниження початкової дози силденафілу. Літні пацієнти. Для пацієнтів похилого віку початкова доза становить 25 мг. При добрій переносимості доза може бути збільшена до 50 мг або 100 мг. Приймати внутрішньо.ПередозуванняПри одноразовому прийомі силденафілу в дозі до 800 мг небажані явища були зіставні з такими прийому препарату в нижчих дозах, але зустрічалися частіше. Лікування: симптоматичне. Гемодіаліз не прискорює кліренс силденафілу, оскільки останній активно зв'язується з білками плазми та не виводиться нирками.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАнатомічна деформація статевого члена (викривлення статевого члена, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні). Захворювання, що сприяють розвитку приапізму (серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома, лейкоз, тромбоцитемія). Захворювання, що супроводжуються кровотечею. Загострення виразкової хвороби. Спадковий пігментний ретиніт. Серцева недостатність. Епізоди розвитку передньої неартеріїтної ішемічної нейропатії зорового нерва в анамнезі. Рідко зустрічається синдром множинної системної атрофії, що виявляється тяжким порушенням регуляції кров'яного тиску; обструкція вихідного тракту лівого шлуночка, зокрема аортальний стеноз; одночасний прийом α-адреноблокаторів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
178,00 грн
139,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Валеріани екстракт густий – 0,02 г; Допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат (магнію карбонат основний), крохмаль картопляний, тальк, желатин, сахароза (цукор), повідон (полівінілпіролідон) низькомолекулярний медичний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), титану діоксид, віск бджолиний, . Пігулки вкриті оболонкою 20 мг. По 50 таблеток у банку оранжевого скла або в полімерну банку. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. Контурні коміркові упаковки або банки разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиТаблетки покриті оболонкою, двоопуклою форми, жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаЧинним початком препарату є складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти. Має помірно виражений седативний ефект, який настає повільно, але досить стабільний. Крім того, препарат має спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість, безсоння, функціональні розлади серцево-судинної системи, спазми шлунково-кишкового тракту (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність (I-триместр), дитячий вік до 12 років. З обережністю: хронічний ентероколіт.Побічна діяМожливі млявість, слабкість, сонливість, зниження працездатності (особливо при застосуванні у високих дозах), при тривалому застосуванні – запори. В окремих випадках можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію снодійних засобів та інших лікарських препаратів, що гнітять центральну нервову систему, а також спазмолітиків.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 1-2 таблетки 3 десь у день їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При тривалому застосуванні у великих дозах можливе зниження психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні транспортом, роботі з механізмами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор-рафінад, цукор молочний, порошок з кореневищ з корінням валеріани лікарської, порошок з трави собачої кропиви серцевого, магній вуглекислий основний (стабілізатор кольору), кальцію стеарат (добавка, що перешкоджає спостереженню та комкованню), титану діоксид (барвник), віск п ), олія соняшникова, тартразин (барвник). Драже, вкрите оболонкою зі злегка горбисто, блискучою поверхнею світло-жовтого кольору (допускається мармуровість забарвлення). 100 драже в упаковці.Опис лікарської формиПігулка, покрита оболонкою зі злегка горбисто, блискучою поверхнею світло-жовтого кольору (допускається мармуровість забарвлення). Запах сильний, ароматний, специфічний. Смак приємний, гіркувато-солодкий.Фармакотерапевтична групаПозиціонується як рослинний заспокійливий засіб. Комплекс лікарських трав, що міститься в препараті, нормалізує стан нервової системи, заспокійливо впливає на серцевий м'яз, має гіпотензивну дію. Систематичне застосування цього біологічно активного комплексу забезпечує організм необхідною кількістю флавоноїдів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-джерела флавоноїдів. Продукт не є лікарським засобом.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та в період грудного вигодовування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - ;1 таб.: порошок тонкоподрібнених кореневищ з корінням валеріани лікарської 20 мг. 50 шт. - Упаковки контурні осередкові, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Викликає помірно виражений седативний ефект. Дія обумовлена вмістом ефірної олії, більшу частину якої складає складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти. Седативними властивостями володіють також валепотріати та алкалоїди – валерин та хотенін. Валеріана полегшує настання природного сну. Седативний ефект проявляється повільно, але досить стабільно. Валеріанова кислота і валепотріати мають слабку спазмолітичну дію. Крім того, комплекс біологічно активних речовин валеріани лікарської має жовчогінну дію, посилює секреторну активність слизової оболонки ШКТ, уповільнює серцевий ритм і розширює коронарні судини. Регуляція серцевої діяльності опосередковується через нейрорегуляторні механізми та прямий вплив на автоматизм та систему серця, що проводить.Лікувальна дія проявляється при систематичному та тривалому курсовому лікуванні.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняСтан збудження; розлади сну, пов'язані з перезбудженням; мігрень; легкі функціональні порушення з боку серцево-судинної та травної системи (як правило, у складі комбінованої терапії).Побічна діяВ окремих випадках: реакції підвищеної чутливості; при застосуванні у високих дозах – млявість, пригніченість, слабкість, зниження працездатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, потенціюється їхня дія.Спосіб застосування та дозиПриймають усередину. Доза визначається індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор-рафінад, цукор молочний, порошок з кореневищ з корінням валеріани лікарської, порошок з трави собачої кропиви серцевого, магній вуглекислий основний (стабілізатор кольору), кальцію стеарат (добавка, що перешкоджає спостереженню та комкованню), титану діоксид (барвник), віск п ), олія соняшникова, тартразин (барвник). Драже, вкрите оболонкою зі злегка горбисто, блискучою поверхнею світло-жовтого кольору (допускається мармуровість забарвлення). 120 драже в упаковці.Опис лікарської формиПігулка, покрита оболонкою зі злегка горбисто, блискучою поверхнею світло-жовтого кольору (допускається мармуровість забарвлення). Запах сильний, ароматний, специфічний. Смак приємний, гіркувато-солодкий.Фармакотерапевтична групаПозиціонується як рослинний заспокійливий засіб. Комплекс лікарських трав, що міститься в препараті, нормалізує стан нервової системи, заспокійливо впливає на серцевий м'яз, має гіпотензивну дію. Систематичне застосування цього біологічно активного комплексу забезпечує організм необхідною кількістю флавоноїдів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-джерела флавоноїдів. Продукт не є лікарським засобом.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та в період грудного вигодовування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: фенілефрину гідрохлорид 3. 045 мг, що відповідає вмісту фенілефрину 2. 5 мг, диметиндену малеат 0.
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: густий екстракт кореневищ з корінням валеріани 20 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні. 50 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Викликає помірно виражений седативний ефект. Дія обумовлена вмістом ефірної олії, більшу частину якої складає складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти. Седативними властивостями володіють також валепотріати та алкалоїди – валерин та хотенін. Валеріана полегшує настання природного сну. Седативний ефект проявляється повільно, але досить стабільно. Валеріанова кислота і валепотріати мають слабку спазмолітичну дію. Крім того, комплекс біологічно активних речовин валеріани лікарської має жовчогінну дію, посилює секреторну активність слизової оболонки ШКТ, уповільнює серцевий ритм і розширює коронарні судини. Регуляція серцевої діяльності опосередковується через нейрорегуляторні механізми та прямий вплив на автоматизм та систему серця, що проводить.Лікувальна дія проявляється при систематичному та тривалому курсовому лікуванні.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняСтан збудження; розлади сну, пов'язані з перезбудженням; мігрень; легкі функціональні порушення з боку серцево-судинної та травної системи (як правило, у складі комбінованої терапії).Побічна діяВ окремих випадках: реакції підвищеної чутливості; при застосуванні у високих дозах – млявість, пригніченість, слабкість, зниження працездатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, потенціюється їхня дія.Спосіб застосування та дозиПриймають усередину. Доза визначається індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок кореневищ з корінням валеріани, порошок супліддя хмелю, порошок листя м'яти перцевої, порошок трави меліси лікарської. Допоміжні речовини: цукор-рафінад, цукор молочний, магній вуглекислий основний, стеариновокислий кальцій, двоокис титану, барвник «Євробленд зелений», віск бджолиний, олія соняшникова. Властивості компонентівКоріння та кореневища валеріани – джерело валеріанової та ізовалеріанової кислот, валепотріатів та інших біоактивних сполук (більше 120), містить до 3,5% ефірної олії.
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: фенілефрин 2,5 мг, диметиндену малеат 0,25 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид 50% розчин (у перерахунку на бензалконію хлорид) 0,2 мг (0,1 мг), лимонної кислоти моногідрат 2,6 мг, натрію гідрофосфат 4,4 мг, сорбітол 35 мг, лаванди олія 0,2 мг, вода до 1 мл. У флакон темного скла з кришкою-піпеткою, що нагвинчується. Флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. На вторинній упаковці допускається наявність контролю першого розтину.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до слабо-жовтого кольору із слабким запахом лаванди.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб комбінований (Н1-гістамінових рецепторів блокатор + альфа-адреноміметик).ФармакокінетикаВіброцил призначений для місцевого застосування, та його активність не залежить від концентрації активних речовин у плазмі крові.ФармакодинамікаВіброцил - комбінований препарат, що містить фенілефрин та диметинден. Фенілефрин - симпатоміметичний засіб, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа1-адренорецепторів, розташованих у венозних судинах слизової оболонки носа), усуває набряк слизової оболонки носа та його придаткових пазух. Диметинден є протиалергічним засобом – антагоністом гістамінових Н1-рецепторів; не знижує активність миготливого епітелію слизової оболонки носа.Показання до застосуванняГострий риніт (в т.ч. нежить при застудних захворюваннях); алергічний риніт (у т.ч. при сінній лихоманці); вазомоторний риніт; хронічний риніт; гострий та хронічний синусит; гострий середній отит (як допоміжний метод лікування). Підготовка до хірургічних втручань в області носа та усунення набряку слизової оболонки носа та придаткових пазух після хірургічних втручань у цій галузі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фенілефрину, диметиндену малеату або до інших компонентів препарату. Атрофічний риніт (зокрема, зі смердючим відокремленим – озена). Прийом інгібіторів МАО (одночасно або попередні 14 днів). Закритокутова глаукома. Дитячий вік до 1 року. З обережністю: Серцево-судинні захворювання (артеріальна гіпертензія, аритмії, генералізований атеросклероз), гіпертиреоз, аденома передміхурової залози, цукровий діабет, обструкція шийки сечового міхура (наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), епілепсія. Як і в разі застосування будь-яких місцевих судинозвужувальних засобів, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Віброцил пацієнтам з вираженими реакціями на симпатоміметики, що виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, тремору, серцевої аритмії або підвищення артеріального тиску.Вагітність та лактаціяВраховуючи можливу системну судинозвужувальну дію фенілефрину, Віброцил не рекомендується застосовувати під час вагітності та годування груддю.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто >1/10; часто від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до З боку дихальної системи - Рідко: дискомфорт у носі, сухість у носі, носова кровотеча. Місцеві реакції - Рідко: печіння у сфері нанесення. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФенілефрин (як і інші судинозвужувальні засоби) протипоказаний хворим, які отримують інгібітори МАО в даний час або отримували їх протягом 2 попередніх тижнів. Не слід призначати препарат одночасно з три- та тетрациклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами.Спосіб застосування та дозиДітям віком до 1 року: протипоказано. Дітям віком від 1 до 6 років (під наглядом дорослих): по 1-2 краплі в кожний носовий хід 3-4 рази на день. Дітям віком від 6 до 12 років (під наглядом дорослих): по 3-4 краплі в кожну ніздрю 3-4 рази на день. Підліткам віком від 12 років і дорослим: по 3-4 краплі в кожний носовий хід 3-4 рази на день. Перед застосуванням рекомендується ретельно очистити носові ходи; закопують у ніс, закинувши голову. Це положення голови зберігають протягом кількох хвилин. Препарат не слід застосовувати безперервно понад 7 днів. Якщо симптоми не минають, слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняПередозування препаратом Віброцил може викликати симпатоміметичні ефекти, наприклад, прискорене серцебиття, передчасне скорочення шлуночків серця, головний біль в області потилиці, тремор, відчуття втоми, підвищення артеріального тиску, емоційне збудження, безсоння, блідість шкірних покривів. Препарат також може викликати легкий седативний ефект, запаморочення, відчуття болю у шлунку, нудоту, блювання. Лікування: застосування активованого вугілля, проносного у дітей молодшого віку; у дорослих та дітей старше 6 років – прийом великої кількості рідини. Специфічного антидоту немає. Підвищений артеріальний тиск, спричинений фенілефрином, можна усунути за допомогою застосування альфа-адреноблокаторів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВіброцил не слід застосовувати безперервно протягом 7 днів без консультації з лікарем. Тривале або надмірне застосування препарату може спричинити тахіфілаксію та ефект "рикошету", пов'язаний з повторним розвитком закладеності носа (медикаментозний риніт), призвести до розвитку системної судинозвужувальної дії. Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату Віброцил! В іншому випадку можливий розвиток проявів системної дії препарату, особливо у дітей та пацієнтів похилого віку. У дітей віком до 6 років застосовують тільки краплі в ніс. Віброцил не чинить седативної дії (не впливає на швидкість психомоторних реакцій). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 мл: Активні речовини: фенілефрин 2.5 мг, диметиндену малеат 0.25 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид 50% розчин (у перерахунку на бензалконію хлорид) – 0.2 мг (0.1 мг), лимонної кислоти моногідрат – 2.6 мг, натрію гідрофосфат – 4.4 мг, сорбітол – 35 мг, олія лаванди. 1мл.Опис лікарської формиКраплі назальні як прозорого розчину від безбарвного до слабо-жовтого кольору, зі слабким запахом лаванди.ХарактеристикаПротиалергічний засіб (H1-гістамінових рецепторів блокатор + альфа-адреноміметик)Фармакотерапевтична групаВіброцил® - комбінований препарат, що містить фенілефрин та диметинден. Фенілефрин - симпатоміметик, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції α1-адренорецепторів, розташованих у венозних судинах слизової оболонки носа), усуває набряк слизової оболонки носа та його придаткових пазух. Диметинден є протиалергічним засобом – антагоністом гістамінових H1-рецепторів; не знижує активність миготливого епітелію слизової оболонки носа.ФармакокінетикаВіброцил® призначений для місцевого застосування та його активність не залежить від концентрації активних речовин у плазмі крові.ІнструкціяДітям віком до 1 року: протипоказано. Дітям віком від 1 до 6 років (під наглядом дорослих): по 1-2 краплі в кожний носовий хід 3-4 рази на добу. Дітям віком від 6 до 12 років (під наглядом дорослих): по 3-4 краплі в кожну ніздрю 3-4 рази на добу. Підліткам старше 12 років і дорослим: по 3-4 краплі в кожний носовий хід 3-4 рази на добу. Перед застосуванням рекомендується ретельно очистити носові ходи; закопують у ніс, закинувши голову. Це положення голови зберігають протягом кількох хвилин. Препарат не слід застосовувати безперервно понад 7 днів. Якщо симптоми не минають, слід проконсультуватися з лікарем.Показання до застосуваннягострий риніт (у т.ч. при застудних захворюваннях); алергічний риніт (у т.ч. при сінній лихоманці); вазомоторний риніт; хронічний риніт; гострий та хронічний синусит; гострий середній отит (як допоміжний засіб); підготовка до хірургічних втручань в області носа та усунення набряку слизової оболонки носа та придаткових пазух після хірургічного втручання у цій галузі.Протипоказання до застосуванняатрофічний риніт (в т.ч. зі смердючим відокремленим - озена); одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; закритокутова глаукома; дитячий вік до 1 року; підвищена чутливість до фенілефрину, диметиндену малеату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяВраховуючи можливу системну судинозвужувальну дію, Віброцил® не рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до 1/1000 до 1/10 000 до З боку дихальної системи: рідко – дискомфорт у ділянці носа, сухість у носі, носова кровотеча Місцеві реакції: рідко - печіння в області нанесення Якщо будь-які з вищевказаних побічних ефектів посилюються, або пацієнт помітив будь-які інші побічні ефекти, він повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФенілефрин (як і інші судинозвужувальні засоби) протипоказаний хворим, які отримують інгібітори МАО в даний час або отримували їх протягом 2 попередніх тижнів. Не слід призначати одночасно препарат з три- та тетрациклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами.ПередозуванняПередозування препаратом Віброцил може викликати симпатоміметичні ефекти, наприклад, прискорене серцебиття, передчасне скорочення шлуночків серця, головний біль в області потилиці, тремор, відчуття втоми, підвищення АТ, емоційне збудження, безсоння, блідість шкірних покривів. Препарат також може викликати легкий седативний ефект, запаморочення, відчуття болю у шлунку, нудоту, блювання. Лікування: застосування активованого вугілля, проносного у дітей молодшого віку; у дорослих та дітей старше 6 років – прийом великої кількості рідини. Специфічного антидоту немає. Підвищений АТ, спричинений фенілефрином, можна усунути за допомогою застосування альфа-адреноблокаторів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСерцево-судинні захворювання (артеріальна гіпертензія, аритмії, генералізований атеросклероз), гіпертиреоз, аденома передміхурової залози, цукровий діабет, обструкція шийки сечового міхура (наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), епілепсія. Як і у разі застосування будь-яких місцевих судинозвужувальних засобів, слід бути обережним при призначенні препарату. Віброцил пацієнтам з вираженими реакціями на симпатоміметики, що виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, тремору, серцевої аритмії або підвищення артеріального тиску.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
329,00 грн
281,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: діметиндена малеат - 35,125 мкг, фенілефрин - 351,25 мкг; Допоміжні речовини: натрію гідрофосфат - 618,2 мкг, лимонної кислоти моногідрат - 365,3 мкг, сорбітол - 4917,5 мкг, бензалконію хлориду розчин 50 % (у перерахунку на бензалконію хлорид) - , лаванди олія - 28,1 мкг, вода очищена - до 0,1405 мл. По 15 мл (95 доз) у флакон з поліетилену високої щільності, забезпеченому помповим дозуючим пристроєм з наконечником з поліпропілену та захисним ковпачком із поліетилену низької щільності. На флакон наносять етикетку. Флакон разом із інструкцією поміщають у картонну пачку. На вторинній упаковці допускається наявність контролю першого розтину.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до слабо-жовтого кольору із слабким запахом лаванди.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб комбінований (Н1-гістамінових рецепторів блокатор + альфа-адреноміметик).ФармакокінетикаВіброцил призначений для місцевого застосування, та його активність не залежить від концентрації активних речовин у плазмі крові.ФармакодинамікаВіброцил - комбінований препарат, що містить фенілефрин та диметинден. Фенілефрин - симпатоміметичний засіб, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа1-адренорецепторів, розташованих у венозних судинах слизової оболонки носа), усуває набряк слизової оболонки носа та його придаткових пазух. Диметинден є протиалергічним засобом – антагоністом гістамінових Н1-рецепторів; не знижує активність миготливого епітелію слизової оболонки носа.Показання до застосуванняГострий риніт (в т.ч. нежить при застудних захворюваннях); алергічний риніт (у т.ч. при сінній лихоманці); вазомоторний риніт; хронічний риніт; гострий та хронічний синусит; гострий середній отит (як допоміжний метод лікування). Підготовка до хірургічних втручань в області носа та усунення набряку слизової оболонки носа та придаткових пазух після хірургічних втручань у цій галузі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фенілефрину, диметиндену малеату або до інших компонентів препарату. Атрофічний риніт (зокрема, зі смердючим відокремленим – озена). Прийом інгібіторів МАО (одночасно або попередні 14 днів). Закритокутова глаукома. Дитячий вік віком до 6 років. З обережністю: Серцево-судинні захворювання (артеріальна гіпертензія, аритмії, генералізований атеросклероз), гіпертиреоз, аденома передміхурової залози, цукровий діабет, обструкція шийки сечового міхура (наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), епілепсія. Як і в разі застосування будь-яких місцевих судинозвужувальних засобів, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Віброцил пацієнтам з вираженими реакціями на симпатоміметики, що виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, тремору, серцевої аритмії або підвищення артеріального тиску.Вагітність та лактаціяВраховуючи можливу системну судинозвужувальну дію фенілефрину, Віброцил не рекомендується застосовувати під час вагітності та годування груддю.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто >1/10; часто від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до З боку дихальної системи: Рідко: дискомфорт у носі, сухість у носі, носова кровотеча. Місцеві реакції: Рідко: печіння у сфері нанесення. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФенілефрин (як і інші судинозвужувальні засоби) протипоказаний хворим, які отримують інгібітори МАО в даний час або отримували їх протягом 2 попередніх тижнів. Не слід призначати препарат одночасно з три- та тетрациклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дітям віком до 6 років: протипоказано. Дітям віком від 6 до 12 років (під наглядом дорослих): по 1-2 сприскування в кожну ніздрю 3-4 рази на добу. Підліткам у віці старше 12 років і дорослим: по 1-2 сприскування в кожну ніздрю 3-4 рази на добу. Зніміть захисний ковпачок. Перед першим використанням розпиліть назальний спрей п'ятьма натисканнями до однорідного дозування препарату. Направте насадку в носовий хід і натисніть дозуючий пристрій, розпорошуючи препарат і одночасно вдихніть через ніс. Після застосування закрийте насадку захисним ковпачком. Розпилювальна насадка гарантує, що Віброцил добре розподіляється по поверхні слизової оболонки носа і виключає можливість ненавмисного передозування. Перед введенням препарату слід ретельно очистити носові ходи. Препарат не слід застосовувати безперервно понад 7 днів. Якщо симптоми не минають, слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняПередозування препаратом Віброцил може викликати симпатоміметичні ефекти, наприклад, прискорене серцебиття, передчасне скорочення шлуночків серця, головний біль в області потилиці, тремор, відчуття втоми, підвищення артеріального тиску, емоційне збудження, безсоння, блідість шкірних покривів. Препарат також може викликати легкий седативний ефект, запаморочення, відчуття болю у шлунку, нудоту, блювання. Лікування: застосування активованого вугілля, проносних; у дорослих та дітей старше 6 років – прийом великої кількості рідини. Специфічного антидоту немає. Підвищений артеріальний тиск, спричинений фенілефрином, можна усунути за допомогою застосування альфа-адреноблокаторів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВіброцил не слід застосовувати безперервно протягом 7 днів без консультації з лікарем. Тривале або надмірне застосування препарату може спричинити тахіфілаксію та ефект "рикошету", пов'язаний з повторним розвитком закладеності носа (медикаментозний риніт), призвести до розвитку системної судинозвужувальної дії. Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату Віброцил! В іншому випадку можливий розвиток проявів системної дії препарату, особливо у дітей та пацієнтів похилого віку. У дітей віком до 6 років застосовують тільки краплі в ніс. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Віброцил не чинить седативної дії (не впливає на швидкість психомоторних реакцій).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин водний стерильний - 1 мл: повідон - 20 мг; допоміжні речовини: сорбітол; натрію гідроксид; кислота лимонна безводна; натрію цитрату дигідрат; вода. Водний розчин стерильний, 20 мг/мл. В оригінальному пластиковому контейнері 10 мл. 1 контейнер у картонній пачці.Фармакотерапевтична групаКератопротективний, зволожуючий.Властивості компонентівМедичний виріб ВІД-КОМОД® розчин зволожуючий офтальмологічний є стерильний 2% водний розчин повідону, що не містить консервантів, в оригінальному контейнері (система «КОМОД®»). Водний розчин повідону має необхідну в'язкість і хороші адгезивні властивості по відношенню до передньої поверхні ока, за рахунок чого розчин ВІД-КОМОД® утворює рівномірну, що зберігається протягом тривалого часу прерогівкову слізну плівку, яка довго не змивається при морганні і не викликає зниження гостроти зору. Тим самим око захищене від відчуття сухості та подразнення, які часто виникають при контакті з навколишнім середовищем, а також при носінні контактних лінз. Застосування розчину ВІД-КОМОД® робить носіння жорстких або м'яких контактних лінз комфортнішим, при цьому розчин ВІД-КОМОД® не відкладається на поверхні лінз. Розчин ВІД-КОМОД® поміщений в оригінальний контейнер «КОМОД®», який є складною системою резервуарів і клапанів, що гарантує відсутність проникнення повітря ззовні та забезпечує вилучення однакових за розміром крапель незалежно від ступеня прикладеного зусилля. Металеві частини та клапани контейнера, що контактують з розчином ВІД-КОМОД®, частково покриті тонким шаром срібла, що разом із абсолютною герметичністю системи забезпечує стерильність розчину ВІД-КОМОД® за відсутності в ньому консервантів. Таким чином виключається можлива небажана дія консервантів на тканині ока і забезпечується хороша переносимість розчину ВІД-КОМОД® навіть при тривалому застосуванні.ІнструкціяСпосіб застосування та рекомендації при носінні контактних лінз: 1. Перед кожним закапуванням слід знімати ковпачок. 2. Перед першим використанням розчину ВІД-КОМОД® перевернути контейнер крапельницею вниз і натиснути на його основу кілька разів, доки на кінчику крапельниці не з'явиться перша крапля. Після цього система готова до використання. При закапуванні розчину ВІД-КОМОД утримувати контейнер крапельницею вниз, швидко і енергійно натискаючи на його основу. Таким чином приводиться в дію механізм крапельниці та витягується лише одна крапля розчину. Завдяки особливій конструкції клапанів у системі «КОМОД®» розмір краплі та швидкість її вилучення залишаються однаковими навіть при дуже сильному тиску на основу контейнера. 3. Відкинути голову трохи назад, трохи відвести пальцем нижню повіку і закапати одну краплю в кон'юнктивальний мішок, як описано вище. Повільно заплющити очі, даючи можливість рідини рівномірно розподілитись по поверхні ока. 4. Після закінчення процедури герметично надіти на крапельницю ковпачок. 5. При закапуванні слід уникати контактів кінчика крапельниці з поверхнею ока та шкірою.Показання до застосуванняДля додаткового зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви), усунення дискомфорту при відчутті «сухості», почутті стороннього тіла, печінні в очах, в т.ч. що виникають під впливом: кліматичних факторів (кондиціоноване повітря в автомобілі, літаку; вітер, холод, інтенсивне сонячне випромінювання, екологічно несприятливе повітря або сигаретний дим); інтенсивного зорового навантаження (при тривалій роботі з комп'ютером, фотокамерою, при надмірному веденні часу перед телевізором, необхідності керування автотранспортом у нічний час доби); носіння м'яких та жорстких контактних лінз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу розчину ВІД-КОМОД®.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хв між закапуванням очних крапель та застосуванням розчину ВІД-КОМОД®. Очні мазі завжди слід застосовувати через 30 хв після закапування розчину ВІД-КОМОД®.Спосіб застосування та дозиУ кон'юнктивальний мішок. Рекомендується закопувати розчин ВІД-КОМОД® по 1 краплі 4–5 разів на день у кон'юнктивальний мішок кожного ока. При необхідності розчин ВІД-КОМОД можна закопувати частіше. Частота закапування розчину ВІД-КОМОД® встановлюється індивідуально залежно від відчуттів пацієнта та згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога або спеціаліста з контактних лінз. Якщо розчин ВІД-КОМОД® використовується дуже часто (наприклад, більше 10 разів на день), слід проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ВІД-КОМОД®. У випадку, якщо після застосування розчину ВІД-КОМОД® протягом декількох днів скарги або дискомфорт, що пред'являються, зберігаються, слід проконсультуватися з лікарем. Система «КОМОД®» містить та дозволяє витягти 10 мл розчину ВІД-КОМОД®, що відповідає приблизно 300 краплях розчину. Після повного використання вмісту слід придбати новий заповнений контейнер із розчином ВІД-КОМОД®, т.к. система не передбачено повторного використання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри носінні м'яких і жорстких контактних лінз можливе закапування розчину ВІД-КОМОД в кон'юнктивальний мішок без зняття лінз. Система «КОМОД®» призначена лише для індивідуального використання. Після розкриття контейнера розчин ВІД-КОМОД слід використовувати протягом 12 тижнів. На етикетці флакона у спеціально передбаченій графі для пацієнта «Дата першого застосування» слід зазначити дату першого закапування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску: сироп Упакування: фл. Виробник: Русюрофарм Завод-виробник: Аліна Фарма ТОВ(Росія). .
2 149,00 грн
160,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активна речовина: вориконазол – 200 мг; Допоміжна речовина: бетадекс сульфобутилат натрію - 3200 мг. 3,4 г ліофілізату у флакон прозорого безбарвного скла (тип I), закупорений гумовою пробкою та герметичним алюмінієвим ковпачком із пластиковою кришкою типу "фліп-офф". 1 флакон у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиЛіофілізований порошок білого кольору. Відновлений розчин: прозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаФармакокінетику вориконазолу вивчали у здорових людей, представників спеціальних груп та хворих. Фармакокінетика вориконазол є нелінійною за рахунок насичення його метаболізму. При збільшенні дози спостерігається непропорційне (більш виражене) підвищення AUC (площа під кривою «концентрація-час»). За розрахунками збільшення пероральної дози з 200 мг 2 рази на добу до 300 мг 2 рази на добу призводить до збільшення AUC τв середньому у 2,5 рази. При внутрішньовенному або пероральному застосуванні ударних доз концентрації в плазмі наближаються до рівноважних протягом перших 24 годин. дню у більшості пацієнтів. Вориконазол швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо; C max досягаються через 1-2 години після прийому. Біодоступність вориконазолу при внутрішньому прийомі становить 96%. При повторному прийомі вориконазолу з жирною їжею C max та AUC τзнижуються на 34 та 24% відповідно. Всмоктування вориконазолу залежить від рН шлункового соку. Розрахунковий обсяг розподілу вориконазолу у рівноважному стані становить 4,6 л/кг, що вказує на широке розподілення препарату в тканині. Зв'язування із білками плазми становить 58%. Вориконазол визначається у спинно-мозковій рідині. Фармакокінетика вориконазолу характеризується високою міжіндивідуальною варіабельністю. Дослідження in vitro показали, що вориконазол метаболізується під дією печінкових ізоферментів цитохрому Р450 – CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4. Дослідження in vivo також свідчать, що CYP2C19 відіграє важливу роль у метаболізмі вориконазолу. Цей фермент виявляє генетичний поліморфізм. Наприклад, зниженого метаболізму вориконазолу очікується у представників 15–20% азіатської та 3–5% європеоїдної та негроїдної рас. Дослідження у представників європеоїдної раси та японців показали, що у пацієнтів зі зниженим метаболізмом AUC τ вориконазолу в середньому в 4 рази вище, ніж у гомозиготних пацієнтів з активним метаболізмом. У гетерозиготних пацієнтів з активним метаболізмом AUC τвориконазолу в середньому у 2 рази вище, ніж у гомозиготних. Основним метаболітом вориконазолу є N-оксид, частка якого становить 72% серед циркулюючих мічених метаболітів у плазмі. Цей метаболіт має мінімальну протигрибкову активність і не робить внесок у загальний ефект вориконазолу. Вориконазол виводиться шляхом метаболізму в печінці, у незміненому вигляді із сечею виводиться менше 2% дози препарату. Після повторного внутрішньовенного та перорального застосування міченого вориконазолу в сечі виявляють приблизно 80 та 83% радіоактивної дози відповідно. Більша частина (>94%) загальної дози виводиться протягом перших 96 годин після перорального та внутрішньовенного застосування. Термінальний Т 1/2вориконазолу залежить від дози і становить приблизно 6 годин при прийомі препарату внутрішньо у дозі 200 мг. У зв'язку з нелінійністю фармакокінетики термінальний Т 1/2 не дозволяє передбачити кумуляцію або виведення вориконазолу. Фармакокінетика в спеціальних групах Підлога. При пероральному повторному застосуванні Cmax і AUC у здорових молодих жінок були на 83 і 113% відповідно вищими, ніж у молодих здорових чоловіків (18–45 років). Значних відмінностей C max та AUC τ у здорових літніх чоловіків та здорових літніх жінок (≥65 років) немає. Необхідності корекції дози в залежності від статі не зазначалося. Концентрації у плазмі у чоловіків та жінок подібні. Вік. При повторному пероральному застосуванні Cmax і AUC у здорових літніх чоловіків (≥65 років) на 61 і 86% відповідно вище, ніж у здорових молодих чоловіків (18–45 років) . Значних відмінностей C max та AUC τу здорових літніх жінок (≥65 років) та здорових молодих жінок (18–45 років) немає. Безпека вориконазолу у молодих та літніх пацієнтів однакова, у зв'язку з чим корекція дози у похилому віці не потрібна. Середні рівноважні концентрації препарату в плазмі у дітей, які отримують препарат у дозі 4 мг/кг кожні 12 год, можна порівняти з такими у дорослих, які отримують вориконазол у дозі 3 мг/кг кожні 12 год. Середня концентрація становила 1186 нг/мл – у дітей та 1155 нг/мл – у дорослих. У зв'язку з цим підтримуюча доза для дітей віком від 2 до 12 років становить 4 мг/кг кожні 12 год. Порушення функції нирок. При одноразовому прийомі вориконазолу внутрішньо в дозі 200 мг фармакокінетика вориконазолу у пацієнтів з нормальною функцією нирок та хворих від легкого (Cl креатиніну – 41-60 мл/хв) до тяжкого ступеня (Cl креатиніну – <20 мл/хв) порушення функції нирок суттєво не залежить стану функції нирок. Зв'язок вориконазолу з білками плазми подібний у хворих з різним ступенем ниркової недостатності (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливі вказівки»). У хворих з помірним або вираженим порушенням функції нирок (сироваткові рівні креатиніну - 220 мкмоль/л або 2,5 мг/дл) спостерігається кумуляція допоміжної речовини - SBECD, що входить до складу ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій. Рекомендації щодо дозування та моніторування див. у розділах «Спосіб застосування та дози» та «Особливі вказівки». Порушення функції печінки. Після одноразового прийому внутрішньо вориконазолу в дозі 200 мг AUC вориконазолу у хворих з легким або помірно важким цирозом печінки (Child-Pugh А та В) на 233% вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Порушення функції печінки не впливає на зв'язок вориконазолу із білками плазми. При повторному пероральному застосуванні AUC τ вориконазолу співставна у хворих з помірно вираженим цирозом печінки (Child-Pugh В), які отримували препарат у підтримуючій дозі 100 мг 2 рази на добу, і у пацієнтів з нормальною функцією печінки, які отримували вориконазол у дозі 20 на добу. Відомостей про фармакокінетику у хворих на важкий цироз печінки (Child-Pugh С) немає.ФармакодинамікаВориконазол – протигрибковий препарат широкого спектра дії, що належить до групи антибіотиків тріазольної структури. Механізм дії вориконазолу пов'язаний з пригніченням деметилювання 14α-стеролу, опосередкованого грибковим цитохромом Р450; ця реакція є ключовим етапом біосинтезу ергостеролу. In vitro вориконазол має широкий спектр протигрибкової активності щодо Candida spp. (включаючи штами С. krusei, стійкі до флуконазолу, та резистентні штами С. glabrata та С. albicans), а також виявляє фунгіцидний ефект щодо всіх вивчених штамів Aspergillus spp. та патогенних грибів, які стали актуальними останнім часом, включаючи Scedosporium або Fusarium, які обмежено чутливі до існуючих протигрибкових засобів. Клінічна ефективність була продемонстрована при інфекціях, спричинених Aspergillus spp., включаючи A. flavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans; Candida spp., включаючи С. albicans, С. glabrata,С. krusei, С. parapsilosis та С. tropicalis, а також щодо обмеженої кількості штамів С. dubliniensis, С. inconspicua та С. guilliermondii, Scedosporium spp., включаючи S. apiospermum, S. prolificans та Fusarium spp. Інші грибкові інфекції, при яких застосовувався препарат (часто з частковою або повною відповіддю), включали окремі випадки інфекцій, викликаних Alternaria spp., Blastomyces dermatitidis, Blastoschizomyces capitatus, Cladosporium spp., Coccidioides immitis, Conidiobolus coronatus , Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, Penicillium spp., включаючи Р. marneffei, Phialophora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis та Trichosporon spp., включаючи Т. beigelii. In vitro продемонстрована активність вориконазолу щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., Histoplasma capsulatum. Зростання більшості штамів пригнічувалося при концентраціях вориконазолу від 0,05 до 2 мкг In vitro виявлено активність вориконазолу щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте її клінічне значення невідоме.Показання до застосуванняінвазивний аспергільоз; тяжкі інвазивні форми кандидозних інфекцій (включаючи Candida krusei); кандидоз стравоходу; тяжкі грибкові інфекції, спричинені Scedosporium spp. та Fusarium spp.; важкі грибкові інфекції при непереносимості чи рефрактерності до інших лікарських засобів; профілактика проривних грибкових інфекцій у пацієнтів з лихоманкою із груп високого ризику (реципієнти алогенного кісткового мозку, хворі на рецидив лейкозу).Побічна діяУ таблиці 1 перераховані небажані явища, які спостерігалися при застосуванні препарату та, можливо, були пов'язані з лікуванням. Найбільш поширеними небажаними реакціями є зорові порушення, лихоманка, висипання, блювання, нудота, діарея, головний біль, периферичні набряки та біль у животі. Небажані реакції зазвичай були легко або помірно виражені. Клінічно значущої залежності безпеки препарату від віку, раси чи статі не виявлено. Загальні Дуже часті: Лихоманка, периферичні набряки Часті: Озноби, астенія, біль у грудях, реакції/запалення у місці введення, грипоподібний синдром Серцево-судинна система Часті: Зниження артеріального тиску, тромбофлебіт, флебіт Рідкісні: Передсердні аритмії, брадикардія, тахікардія, шлуночкова аритмія, надшлуночкова тахікардія, подовження інтервалу QT, фібриляція шлуночків Дуже рідкісні: Повна AV блокада, блокада ніжки пучка Гіса, вузлові аритмії, шлуночкова тахікардія (включаючи тріпотіння шлуночків) Система травлення Дуже часті: Нудота, блювання, діарея, біль у животі Часті: Підвищення показників функції печінки (включаючи ACT, АЛТ, ЛФ, ГГТ, ЛДГ, білірубін), жовтяниця, хейліт, гастроентерит, холестатична жовтяниця Рідкісні: Холецистит, холелітіаз, запор, дуоденіт, диспепсія, збільшення печінки, гінгівіт, глосит, гепатит, печінкова недостатність, панкреатит, набряк язика, перитоніт Дуже рідкісні: Псевдомембранозний коліт, печінкова кома Ендокринна система Рідкісні: Недостатність кори надниркових залоз Дуже рідкісні: Гіпертиреоз, гіпотиреоз Імунна система Рідкісні: Алергічні реакції, анафілактоїдні реакції Кров та лімфатична система Часті: Тромбоцитопенія, анемія (в т.ч. макроцитарна, мікроцитарна, нормоцитарна, мегалобластна, апластична), лейкопенія, панцитопенія Рідкісні: Лімфаденопатія, агранулоцитоз, еозинофілія, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, пригнічення кістковомозкового кровотворення Дуже рідкісні: Лімфангіт Метаболізм та харчування Часті: Гіпокаліємія, гіпоглікемія Рідкісні: Гіперхолестеринемія Скелетно-м'язова система Часті: Біль у спині Рідкісні: Артріт Нервова система Дуже часті: Головний біль Часті: Запаморочення, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, тривога, тремор, ажитація, парестезії Рідкісні: Атаксія, набряк головного мозку, гіпертонія, гіпестезія, ністагм, непритомність Дуже рідкісні: Синдром Гійєна-Барре, окоруховий криз, екстрапірамідний синдром, безсоння, енцефалопатія, сонливість під час інфузії Дихальна система Часті: Респіраторний дистрес синдром, набряк легенів, синусит Шкіра та підшкірні тканини Дуже часті: Висип Часті: Свербіж, макулопапульозний висип, шкірні реакції фоточутливості, алопеція, ексфоліативний дерматит, набряк обличчя, пурпура Рідкісні: Фіксований лікарський висип, екзема, псоріаз, синдром Стівенса-Джонсона, кропив'янка Дуже рідкісні: Ангіоневротичний набряк, дискоїдний червоний вовчак, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз Органи чуття Дуже часті: Зорові порушення (включаючи порушення/посилення зорового сприйняття, туман перед очима, зміна колірного зору, фотофобія) Рідкісні: Блефарит, неврит зорового нерва, набряк соска зорового нерва, склерит, порушення смакового сприйняття, диплопія Дуже рідкісні: крововилив у сітківку, помутніння рогівки, атрофія зорового нерва, гіпоакузія, дзвін у вухах. Сечостатева система Часті: Підвищення креатиніну, гостра ниркова недостатність, гематурія Рідкісні: підвищення залишкового азоту сечовини, альбумінурія, нефрит. Дуже рідкісні: Некроз канальців нирок * Критерії оцінки частоти були такими: дуже часті - ≥10%; часті – від ≥1 до <10%; рідкісні – від ≥0,1 до <1%; дуже рідкісні – від 0,01 до <0,1%)Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на фармакокінетику вориконазолу Вориконазол метаболізується під дією ізоферментів цитохрому Р450 – CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4. Інгібітори або індуктори цих ізоферментів можуть спричинити підвищення або зниження концентрацій вориконазолу в плазмі. Рівні вориконазолу в плазмі значно знижуються при одночасному застосуванні з такими препаратами: Рифампіцин (індуктор CYP450): Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує З max у плазмі та AUC тау вориконазолу на 93 і 96% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та рифампіцину протипоказане (див. розділ "Протипоказання"). Ритонавір (індуктор CYP450, інгібітор та субстрат CYP3A4): Ритонавір (400 мг кожні 12 год) знижував Сmax у рівноважному стані та AUCтау вориконазолу, що приймається внутрішньо, в середньому на 66 та 82% відповідно.Ефект нижчих доз ритонавіру на концентрації вориконазолу поки що не відомий. Встановлено, що повторне застосування вориконазолу внутрішньо не надає вираженого ефекту на max в рівноважному стані і AUCтау ритонавіру, також прийнятого повторно. Одночасне застосування вориконазолу та ритонавіру (400 мг кожні 12 год) протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Карбамазепін і довготривалі барбітурати (потужні індуктори CYP450): карбамазепін і довготривалі барбітурати (наприклад фенобарбітал), ймовірно, значно знижують концентрації вориконазолу в плазмі, хоча їх взаємодія не вивчалася. Одночасне застосування вориконазолу з карбамазепіном і барбітуратами, що довго діють, протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).Враховуючи невелику фармакокінетичну взаємодію або відсутність значущої взаємодії, корекція доз наступних препаратів не потрібна: Циметидин (неспецифічний інгібітор CYP450, а також підвищує рН шлункового соку): циметидин (400 мг 2 рази на добу) спричиняє підвищення С3 і 8 відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Ранітидин (підвищує рН шлункового соку): ранітидин (150 мг 2 рази на добу) не має значного впливу на Сmax та AUCтау вориконазолу. Антибіотики групи макролідів: еритроміцин (інгібітор CYP3A4; 1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmax та AUC тау вориконазолу.циметидин (400 мг 2 рази на добу) викликає підвищення Сmax та AUCтау вориконазолу на 18 та 23% відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Ранітидин (підвищує рН шлункового соку): ранітидин (150 мг 2 рази на добу) не має значного впливу на Сmax та AUCтау вориконазолу. Антибіотики групи макролідів: еритроміцин (інгібітор CYP3A4; 1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmax та AUC тау вориконазолу.циметидин (400 мг 2 рази на добу) викликає підвищення Сmax та AUCтау вориконазолу на 18 та 23% відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Ранітидин (підвищує рН шлункового соку): ранітидин (150 мг 2 рази на добу) не має значного впливу на Сmax та AUCтау вориконазолу. Антибіотики групи макролідів: еритроміцин (інгібітор CYP3A4; 1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmax та AUC тау вориконазолу.1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmax та AUC тау вориконазолу.1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmax та AUC тау вориконазолу. Дія вориконазолу на інші препарати Вориконазол пригнічує активність ізоферментів цитохрому Р450 - CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4. У зв'язку з цим, вориконазол може підвищити плазмові концентрації речовин, які метаболізуються цими ізоферментами CYP450. Одночасне застосування вориконазолу з наступними препаратами протипоказано: Терфенадин, астемізол, цизаприд, пімозид та хінідин (субстрати CYP3A4): хоча взаємодія з цими препаратами не вивчалася, однак одночасне застосування вориконазолу з терфенадином, астемізоліно, до. підвищення їх концентрації в плазмі може призвести до подовження інтервалу QT і в поодиноких випадках до розвитку мерехтіння/тремтіння шлуночків (див. розділ «Протипоказання»). Сиролімус (субстрат CYP3A4):вориконазол підвищує Сmax та AUC тау сиролімусу (2 мг одноразово) на 556 та 1014% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та сиролімусу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Алкалоїди ріжків (субстрати CYP3A4): хоча взаємодія з цими препаратами не вивчалася, проте вориконазол може викликати підвищення концентрацій алкалоїдів ріжків (ерготаміну та дигідроерготаміну) у плазмі та розвиток ерготизму. Одночасне застосування алкалоїдів ріжків з вориконазолом протипоказано (див. розділ "Протипоказання"). Взаємодія з вориконазолом може призвести до підвищення концентрації у крові наступних препаратів, наведених нижче. У зв'язку з цим, при їх одночасному застосуванні необхідні постійне спостереження та/або корекція доз. Циклоспорин (субстрат CYP3A4): у пацієнтів,які перенесли трансплантацію нирки і перебувають у стабільному стані, вориконазол підвищує Сmax і AUCтау циклоспорину принаймні на 13 і 70% відповідно. При призначенні вориконазолу хворим, які отримують циклоспорин, рекомендується зменшити дозу циклоспорину вдвічі та контролювати його рівні у плазмі. Підвищення концентрації циклоспорину супроводжується нефротоксичністю. Після відміни вориконазолу необхідно контролювати рівні циклоспорину та за необхідності збільшити його дозу. Такролімус (субстрат CYP3A4): вориконазол підвищує Сmax та AUC тау (площа під кривою концентрація-час до останнього кількісного вимірювання) такролімусу (0,1 мг/кг одноразово) на 117 та 221% відповідно. При призначенні вориконазолу хворим, які отримують такролімус, рекомендується зменшити дозу останнього до 1/3 та контролювати його рівні у плазмі.Підвищення рівнів такролімусу супроводжується нефротоксичністю. Після відміни вориконазолу необхідно контролювати рівні такролімусу та за необхідності збільшити його дозу. Варфарин (субстрат CYP2C9): одночасне застосування вориконазолу (300 мг 2 рази на добу) з варфарином (30 мг одноразово) супроводжувалося збільшенням максимального ПВ до 93%. При одночасному призначенні варфарину та вориконазолу рекомендується контролювати ПВ. Інші пероральні антикоагулянти, наприклад, фенпрокумон, аценокумарол (субстрати CYP2C9, CYP3A4): вориконазол може спричинити підвищення концентрацій кумаринів у плазмі та ПВ. Якщо хворим, які отримують препарати кумарину, призначають вориконазол, необхідно контролювати ПВ з короткими інтервалами та відповідним чином підбирати дози антикоагулянтів. Похідні сульфонілсечовини (субстрати CYP2C9):вориконазол може підвищити концентрації похідних сульфонілсечовини (наприклад толбутаміду, гліпізиду та глибуриду) у плазмі та спричинити гіпоглікемію. При одночасному застосуванні необхідно ретельно контролювати рівні глюкози в крові. Статини (субстрати CYP3A4): in vitro вориконазол пригнічує метаболізм ловастатину (у мікросомах печінки людини). У зв'язку з цим вориконазол може спричинити підвищення плазмових концентрацій статинів, що метаболізуються під дією CYP3A4. При одночасному застосуванні рекомендується оцінити доцільність корекції дози статину. Підвищення рівня статинів іноді супроводжувалося розвитком рабдоміолізу. Бензодіазепіни (субстрати CYP3A4): in vitro вориконазол пригнічує метаболізм мідазоламу (у мікросомах печінки людини). У зв'язку з цим вориконазол може спричинити підвищення плазмових рівнів бензодіазепінів,які метаболізуються під дією CYP3A4 (мідазолам, тріазолам, алпразолам), та розвиток пролонгованого седативного ефекту. При одночасному застосуванні цих препаратів рекомендується обговорити доцільність корекції дози бензодіазепіну. Алкалоїди барвінку (субстрати CYP3A4): вориконазол може підвищити вміст алкалоїдів барвінку в плазмі (наприклад вінкрістину та вінбластину) та спричинити нейротоксичність. Рекомендується обговорити доцільність корекції дози алкалоїдів барвінку. При одночасному застосуванні вориконазолу з наступними препаратами значущої фармакокінетичної взаємодії не виявлено, тому корекція їх дози не потрібна: Преднізолон (субстрат CYP3A4): вориконазол підвищує Сmax та AUC та преднізолону (60 мг одноразово) на 11 і 34% відповідно. Корекція дози не рекомендується. Дігоксин (транспорт,опосередкований P-глікопротеїном): вориконазол не має істотного впливу на Сmax та AUCтау дигоксину (0,25 мг 1 раз на добу). Мікофенолова кислота (субстрат УДФ-глюкуронілтрансферази): вориконазол не впливає на Сmax та AUC тау мікофенолової кислоти (1 г одноразово). Двостороння взаємодія Ефавіренз (ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази, індуктор CYP450, інгібітор та субстрат CYP3A4): у рівноважному стані ефавіренз (400 мг 1 раз на добу всередину) знижує рівноважну С max і A6а. Вориконазол у рівноважному стані (400 мг кожні 12 год у перший день, потім 200 мг кожні 12 год протягом 8 днів) підвищує рівноважну Сmax і AUCтау ефавірензу в середньому на 38 і 44% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та ефавірензу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Фенітоїн (субстрат CYP2C9 та потужний індуктор CYP450): одночасного застосування вориконазолу та фенітоїну слід уникати за винятком тих випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик.Фенітоїн (300 мг 1 раз на добу) знижує Сmax та AUCтау вориконазолу на 49 та 69% відповідно. Вориконазол (400 мг 2 рази на добу) підвищує Сmax та AUC тау фенітоїну (300 мг 1 раз на добу) на 67 та 81% відповідно. При одночасному застосуванні фенітоїну з вориконазолом рекомендується ретельно моніторувати рівні фенітоїну у плазмі. Фенітоїн можна застосовувати спільно з вориконазолом, якщо підтримуюча доза останнього збільшена до 5 мг/кг кожні 12 год внутрішньовенно або з 200 до 400 мг кожні 12 годин всередину (зі 100 до 200 мг кожні 12 годин всередину у пацієнтів кг) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Рифабутин (індуктор CYP450): рифабутин (300 мг 1 раз на добу) знижує Сmax та AUCтау вориконазолу (200 мг 2 рази на добу) на 69 та 78% відповідно.При одночасному призначенні рифабутину Сmax та AUCтау вориконазолу у дозі 350 мг 2 рази на добу складають 96 та 68% від показників при застосуванні тільки вориконазолу у дозі 200 мг 2 рази на добу. При застосуванні вориконазолу в дозі 400 мг 2 рази на добу Сmax та AUCтау, відповідно, на 104 та 87% вище, ніж при монотерапії вориконазолом у дозі 200 мг 2 рази на добу. Вориконазол у дозі 400 мг 2 рази на добу підвищує Сmax та AUCтау рифабутину на 195 та 331% відповідно. Якщо очікувана користь від лікування перевищує ризик, можна застосовувати рифабутин одночасно з вориконазолом. У цьому випадку підтримуючу дозу вориконазолу слід підвищити до 5 мг/кг кожні 12 год внутрішньовенно або з 200 до 350 мг кожні 12 год внутрішньо (зі 100 до 200 мг кожні 12 годин внутрішньо у хворих з масою тіла менше 40 кг) · розділ «Спосіб застосування та дози»).При одночасному лікуванні рифабутином та вориконазолом рекомендується регулярно проводити розгорнутий аналіз крові та контролювати небажані ефекти рифабутину (наприклад, увеїт). Омепразол (інгібітор CYP2C19; субстрат CYP2C19 та CYP3A4): омепразол (40 мг 1 раз на добу) підвищує Сmax та AUCтау вориконазолу на 15 та 41% відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Вориконазол підвищує Сmax та AUCтау омепразолу на 116 та 280%, відповідно. При призначенні вориконазолу хворим, які отримують омепразол, дозу останнього рекомендується зменшити вдвічі. Вориконазол може також пригнічувати метаболізм інших блокаторів протонного насоса, які є субстратами CYP2C19. Індинавір (інгібітор та субстрат CYP3A4): індинавір (800 мг 3 рази на добу) не має істотного впливу на Сmax та AUCтау вориконазолу.Вориконазол істотно не впливає на Cmax, Cmin та AUC тау індинавіру (800 мг 3 рази на добу). Інші інгібітори протеази ВІЛ (субстрати та інгібітори CYP3A4): дослідження in vitro свідчать про те, що вориконазол може інгібувати метаболізм інгібіторів протеази ВІЛ (наприклад, саквінавіру, ампренавіру та нелфінавіру). Дослідження in vitro також показали, що інгібітори ВІЛ протеази можуть пригнічувати метаболізм вориконазолу. У разі одночасного застосування вориконазолу з інгібіторами протеази ВІЛ хворих слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів. Інші ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (субстрати CYP3A4, інгібітори або індуктори CYP450): Дослідження in vitro показують, що делавірдин може пригнічувати метаболізм вориконазолу. Невірапін може індукувати метаболізм вориконазолу,хоча подібний ефект не вивчався. Вориконазол може пригнічувати метаболізм ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази. При одночасному застосуванні вориконазолу з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази хворих слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів. Фармацевтична несумісність Ліофілізат для приготування розчину для інфузій: інфузію вориконазолу не слід проводити через один катетер або канюлю з іншими лікарськими речовинами, включаючи препарати для парентерального харчування (наприклад, Амінофузин 10% Плюс). Однак вориконазол може вводитись одночасно з повним парентеральним харчуванням через окремий вхід багатоканального катетера. 4,2% розчин натрію бікарбонату для внутрішньовенних інфузій не сумісний з вориконазолом, тому його не рекомендується використовувати як розчинник. Сумісність із розчином в інших концентраціях не відома. Цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком перелічених у розділі «Інструкція з приготування розчину для інфузій». Одночасно із введенням вориконазолу не слід проводити інфузію препаратів крові.Спосіб застосування та дозиПрепарат Віфенд не рекомендується вводити у вигляді болюсних ін'єкцій (струменево). Швидкість інфузії має перевищувати 3 мг/кг/ч протягом 1-3 год. Перед початком терапії необхідно відкоригувати такі електролітні порушення, як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія. Дорослі пацієнти Призначення препарату Віфенд® слід починати з внутрішньовенного введення в рекомендованій дозі, що насичує, щоб вже в перший день добитися адекватної концентрації в плазмі крові. Внутрішньовенне введення слід продовжувати щонайменше 7 днів, після чого можливий перехід на пероральний прийом препарату за умови, що пацієнт здатний приймати лікарські засоби для прийому внутрішньо. Враховуючи високу біодоступність препарату при внутрішньом'язовому прийомі, що досягає 96%, при наявності клінічних показань можна переходити з внутрішньовенного на пероральне застосування препарату без корекції дози. У таблиці наведено докладну інформацію щодо дозування препарату Віфенд®: внутрішньовенно Всередину Пацієнти з масою тіла 40 кг і більше Пацієнти з масою тіла менше 40 кг Доза, що насичує, - всі показання (перші 24 год) 6 мг/кг кожні 12 год Не рекомендується Не рекомендується Підтримуюча доза (після перших 24 год) Профілактика інвазивних грибкових інфекцій у пацієнтів (дорослих та дітей старше 12 років) групи високого ризику, таких як реципієнти трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин / профілактика "проривних" грибкових інфекцій у лихоманливих хворих 3-4 мг/кг кожні 12 год 200 мг кожні 12 год 100 мг кожні 12 год Інвазивний аспергільоз/інфекції, спричинені Scedosporium spp. та Fusarium spp. / інші важкі інвазивні грибкові інфекції 4 мг/кг кожні 12 год 200 мг кожні 12 год 100 мг кожні 12 год Кандидемія у пацієнтів без проявів нейтропенії 3-4 мг/кг кожні 12 год 200 мг - кожні 12 год 100 мг кожні 12 год Кандидоз стравоходу Не встановлено 200 мг кожні 12 год 100 мг - кожні 12 Підбір дози для внутрішньовенного введення При недостатній ефективності лікування підтримуюча доза препарату Віфенд® для внутрішньовенного введення може бути збільшена до 4 мг/кг кожні 12 годин. Тривалість лікування має бути якомога коротшою залежно від клінічного ефекту та результатів мікологічного дослідження. Тривалість лікування має перевищувати 180 днів. Профілактика у дорослих та дітей Профілактичне застосування препарату слід розпочинати у день трансплантації та можна продовжувати до 100 днів. Продовжити профілактику до 180 днів після трансплантації можна лише у разі продовження імуносупресивної терапії або розвитку реакції "трансплантат проти господаря" (ТПХ). Безпека та ефективність вориконазолу при застосуванні понад 180 днів у клінічних дослідженнях належним чином не вивчалися. Режим дозування з метою профілактики такий самий, як і з метою лікування у відповідних вікових групах. Порушення функції нирок У хворих із середнім або тяжким ступенем ниркової недостатністю (кліренс креатиніну Вориконазол виводиться під час гемодіалізу з кліренсом 121 мл/хв. 4-годинний сеанс гемодіалізу не призводить до видалення значної частини дози вориконазолу та не потребує її корекції. Бетадекс сульфобутилат натрію виводиться в ході гемодіалізу з кліренсом 55 мл/хв. Порушення функції печінки При гострому пошкодженні печінки, що виявляється підвищенням активності "печінкових" трансаміназ: аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (ACT), корекція дози не потрібна, але рекомендується продовжувати контроль показників функції печінки. Хворим з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) слід призначати стандартну дозу препарату Віфенд®, а підтримуючу дозу знижувати в 2 рази. Хворим із тяжким ступенем порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат Віфенд® слід призначати лише у випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик, та під постійним контролем з метою виявлення ознак токсичної дії препарату. Літні пацієнти Корекції дози у людей похилого віку не потрібно. Застосування у дітей Безпека та ефективність вориконазолу у дітей віком до 2 років не встановлені. Режим дозування вориконазолу у дітей (віком від 2 до 12 років) та підлітків віком від 12 до 14 років та масою тіла менше 50 кг: Доза, що насичує (перші 24 год): Внутрішньовенно - 9 мг/кг кожні 12 год. Внутрішньо - Не рекомендується. Підтримуюча доза (після перших 24 год): внутрішньовенно-8 мг/кг 2 рази на добу; Внутрішньо – 9 мг/кг двічі на добу (максимальна доза 350 мг двічі на добу). Терапію рекомендується розпочинати з внутрішньовенного введення препарату, а можливість перорального прийому препарату Віфенд® слід розглядати лише після клінічного поліпшення та можливості пацієнта приймати пероральні лікарські засоби. Слід брати до уваги, що вплив препарату при внутрішньовенному введенні у дозі 8 мг/кг приблизно вдвічі вищий, ніж при застосуванні внутрішньо у дозі 9 мг/кг. Застосування вориконазолу у дітей віком від 2 до 12 років із порушеннями функції печінки або нирок не вивчалося. У підлітків (віком від 12 до 14 років з масою тіла 50 кг або більше; від 15 до 18 років незалежно від маси тіла) вориконазол дозується так само, як для дорослих. Корекція дози При неадекватній клінічній відповіді пацієнта доза може бути збільшена з кроком 1 мг/кг (або 50 мг у випадку, якщо спочатку застосовували максимальну пероральну дозу 350 мг). Якщо дитина не переносить лікування, можна знизити дозу вориконазолу з кроком 1 мг/мл (або 50 мг у випадку, якщо спочатку застосовували максимальну пероральну дозу 350 мг). Інструкція з приготування розчину для інфузій Препарат Віфенд випускається у флаконах для одноразового застосування. Вміст флакона відновлюють, розчиняючи в 19 мл води для ін'єкції, і одержують 20 мл прозорого концентрату, що містить вориконазол концентрації 10 мг/мл. Якщо розчинник не надходить у флакон під дією вакууму, флакон використовувати не можна. Перед застосуванням необхідний об'єм концентрату додають до рекомендованого сумісного розчину для інфузії (див. нижче) і отримують розчин, що містить вориконазол у концентраціях від 0,5 мг/мл до 5 мг/мл. Необхідні об'єми концентрату препарату Віфенд® 10 мг/мл: Маса тіла (кг) Об'єм концентрату препарату Віфенд® (10 мг/мл), необхідні для приготування: Доза 3 мг/кг (число флаконів) Доза 4 мг/кг (число флаконів) Доза 6 мг/кг (число флаконів) Доза 8 мг/кг (число флаконів) Доза 9 мг/кг (число флаконів) 10 - 4,0 мл (1) - 8,0 мл (1) 9,0 мл (1) 15 - 6,0 мл (1) - 12,0 мл (1) 13,5 мл (1) 20 - 8,0 мл (1) - 16,0 мл (1) 18,0 мл (1) 25 - 10 мл (1) - 20 мл (1) 22,5 мл (2) 30 9,0 мл (1) 12,0 мл (1) 18,0 мл (1) 24,0 мл (2) 27,0 мл (2) 35 10,5 мл (1) 14,0 мл (1) 21,0 мл (2) 28,0 мл (2) 31,5 мл (2) 40 12,0 мл (1) 16,0 мл (1) 24,0 мл (2) 32,0 мл (2) 36,0 мл (2) 45 13,5 мл (1) 18,0 мл (1) 27,0 мл (2) 36,0 мл (2) 40,5 мл (3) 50 15,0 мл (1) 20 мл (1) 30,0 мл (2) 40,0 мл (2) 45,0 мл (3) 55 16,5 мл (1) 22,0 мл (2) 33,0 мл (2) 44,0 мл (3) 49,5 мл (3) 60 18,0 мл (1) 24,0 мл (2) 36,0 мл (2) 48,0 мл (3) 54,0 мл (3) 65 19,5 мл (1) 26,0 мл (2) 39,0 мл (2) 52,0 мл (3) 58,5 мл (3) 70 21,0 мл (2) 28,0 мл (2) 42,0 мл (3) - - 75 22,5 мл (2) 30,0 мл (2) 45,0 мл (3) - - 80 24,0 мл (2) 32,0 мл (2) 48,0 мл (3) - - 85 25,5 мл (2) 34,0 мл (2) 51,0 мл (3) - - 90 27,0 мл (2) 36,0 мл (2) 54,0 мл (3) - - 95 28,5 мл (2) 38,0 мл (2) 57,0 мл (3) - - 100 30,0 мл (2) 40,0 мл (2) 60,0 мл (3) - - Препарат Віфенд® ліофілізат для приготування розчину для інфузій є стерильний ліофілізат без консерванту, призначений для одноразового застосування. З мікробіологічного погляду препарат слід вводити негайно. Відновлений розчин (концентрат) можна зберігати не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С у тому випадку, якщо він був виготовлений у контрольованих асептичних умовах. Концентрат можна далі розводити наступними розчинами: 0,9% розчин хлориду натрію для внутрішньовенного введення; розчин Рінгера лактату для внутрішньовенного введення; 5% розчин декстрози та розчин Рінгера лактату для внутрішньовенного введення; 5% розчин декстрози та 0,45% розчин натрію хлориду для внутрішньовенного введення; 5% розчин декстрози для внутрішньовенного введення; 5% розчин декстрози та 0,15% розчин калію хлориду для внутрішньовенного введення; 0,45% розчин хлориду натрію для внутрішньовенного введення; 5% розчин декстрози та 0,9% розчин натрію хлориду для внутрішньовенного введення. Сумісність вориконазолу з іншими розчинами, крім зазначених вище, невідома.ПередозуванняАнтидот вориконазолу не відомий. У разі передозування показано симптоматичну терапію. Вориконазол видаляється при гемодіалізі з кліренсом 121 мл/хв. SBECD (сульфобутиловий ефір бета-циклодекстрину) діалізується з кліренсом 55 мл/хв. У разі передозування гемодіаліз може сприяти виведенню вориконазолу та SBECD із організму.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: моксифлоксацину гідрохлорид 5.45 мг, що відповідає вмісту моксифлоксацину 5 мкг. Допоміжні речовини: натрію хлорид - 6.4 мг, борна кислота - 3 мг, хлористоводнева кислота та/або натрію гідроксид (для доведення рівня pH), вода очищена - до 1 мл. 5 мл - флакон-крапельниці пластикові "Droptainer™" (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні 0.5%; у вигляді прозорого розчину зеленувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаМоксифлоксацин - фторхінолоновий антибактеріальний препарат IV покоління, має бактерицидну дію. Виявляє активність щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, анаеробних, кислотостійких та атипових бактерій. Механізм дії пов'язаний з інгібуванням топоізомерази II (ДНК-гірази) та топоізомерази IV. ДНК-гіраза - фермент, що бере участь у реплікації, транскрипції та репарації ДНК бактерій. Топоізомераза IV - фермент, що бере участь у розщепленні хромосомальної ДНК під час поділу бактеріальної клітини. Відсутня перехресна резистентність із макролідами, аміноглікозидами та тетрациклінами. Повідомлялося про розвиток перехресної резистентності між застосовуваним системно-моксифлоксацином та іншими фторхінолонами. Моксифлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів (як in vitro, так і in vivo): Грампозитивні бактерії: Corynebacterium spp., включаючи Corynebacterium diphtheriae; Micrococcus luteus (включаючи штами, нечутливі до еритроміцину, гентаміцину, тетрацикліну та/або триметоприму); Staphylococcus aureus (включаючи штами, нечутливі до метициліну, еритроміцину, гентаміцину, офлоксацину, тетрацикліну та/або триметоприму); Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, нечутливі до метициліну, еритроміцину, гентаміцину, офлоксацину, тетрацикліну та/або триметоприму); Staphylococcus haemolyticus (включаючи штами, нечутливі до метициліну, еритроміцину, гентаміцину, офлоксацину, тетрацикліну та/або триметоприму); Staphylococcus hominis (включаючи штами, нечутливі до метициліну, еритроміцину, гентаміцину, офлоксацину, тетрацикліну та/або триметоприму); Staphylococcus warneri (включаючи штами,нечутливі до еритроміцину); Streptococcus mitis (включаючи штами, нечутливі до пеніциліну, еритроміцину, тетрацикліну та/або триметоприму); Streptococcus pneumoniae (включаючи штами, нечутливі до пеніциліну, еритроміцину, гентаміцину, тетрацикліну та/або триметоприму); Streptococcus групи viridans (включаючи штами, нечутливі до пеніциліну, еритроміцину, тетрацикліну та/або триметоприму). Грамнегативні бактерії: ;Acinetobacler Iwoffii; Haemophilus influenzae (включаючи штами, нечутливі до ампіциліну); Haemophilus parainfluenzae; Klebsiella spp. Інші мікроорганізми: ;Chlamydia trachomatis. Моксифлоксацин діє in vitro проти більшості нижче перелічених мікроорганізмів, але клінічне значення цих даних невідоме: Грампозитивні бактерії: Listeria monocytogenes; Staphylococcus saprophyticus; Streptococcus agalactiae; Streptococcus mitis; Streptococcus pyogenes; Streptococcus групи, G, F; Грамнегативні бактерії: ;Acinetobacler baumannii; Acinetobacter calcoaceticus; Citrobacter freundii; Citrobacter koseri; Enterobacter aerogenes; Enterobacter cloacae; Escherichia coli; Klebsiella oxytoca; Klebsiella pneumoniae; Moraxella catarrhalis; Morganella morganii; Neisseria gonorrhoeae; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Pseudomonas stutzeri; Анаеробні мікроорганізми: ;Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Prevotella spp.; Propionibacterium acnes. Інші організми: ;Chlamydia pneumoniae; Legionella pneumophila; Mycobacterium avium; Mycobacterium marinum; Mycoplasma pneumoniae.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні відбувається системне всмоктування моксифлоксацину: Cmax становить 2,7 нг/мл, величина AUC – 45 нг×год/мл. Дані значення приблизно у 1600 разів та у 1000 разів менші, ніж Cmax та AUC після застосування терапевтичної дози моксифлоксацину 400 мг перорально. T1/2 моксифлоксацину із плазми становить близько 13 годин.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняБактеріальний кон'юнктивіт, спричинений чутливими до моксифлоксацину мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату або до інших хінолонів; період годування груддю; дитячий вік до 1 року.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату під час вагітності і в період лактації немає. Застосування препарату при вагітності (категорія З FDA) можливе лише у випадку, коли очікуваний лікувальний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Вігамокс може потрапляти в грудне молоко, у зв'язку з чим годування груддю на період лікування препаратом слід припинити. Тератогенність При доклінічних дослідженнях на тваринах моксифлоксацин не чинив тератогенної дії в дозах 500 мг/кг/добу (що приблизно в 21 700 разів вище рекомендованої добової дози для людини). Проте відзначалося деяке зниження маси тіла плода та затримка розвитку скелетно-м'язової системи. На тлі дози 100 мг/кг/добу відзначалося підвищення частоти зменшення зростання новонароджених. Застосування у дітей Вігамокс може використовуватись у педіатрії у дітей з 1 року у дозах, аналогічних дорослим.Побічна діяМісцеві. ;В 1-10% випадків - біль, подразнення та свербіння в оці, синдром «сухого» ока, гіперемія кон'юнктиви, гіперемія ока. У 0,1-1% випадків - дефект епітелію рогівки, точковий кератит, субкон'юнктивальний крововилив, кон'юнктивіти, набряк ока, почуття дискомфорту в очах, затуманювання зору, зниження гостроти зору, еритема повік, незвичайні відчуття в оці. Системні. ;У 1-10% випадків - дисгевзія. У 0,1-1% випадків – головний біль, парестезія, зниження гемоглобіну крові, відчуття дискомфорту в носі, фаринголарингеальний біль, відчуття стороннього тіла у горлі, блювання, підвищення рівня АЛТ та ГГТ. Постмаркетинговий досвід (частота невідома): Місцеві: ; ендофтальміт, виразковий кератит, ерозія рогівки, утворення дефектів рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску, помутніння рогівки, інфільтрати рогівки, відкладення на рогівці, алергічні реакції ока, кератит, набряк рогівки, фотофобія, очей, відчуття стороннього тіла в оці. Системні: серцебиття, запаморочення, задишка, нудота, еритема, висипання, свербіж шкірних покривів, гіперчутливість. Виникнення алергічної реакції вимагає відміни препарату! У пацієнтів, які застосовували системні препарати хінолонового ряду, включаючи моксифлоксацин, спостерігалися реакції гіперчутливості (анафілаксія), у тому числі відразу після прийому першої дози, - колапс, втрата свідомості, набряк Квінке, обструкція дихальних шляхів, задишка, свербіж шкіри, висип.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія моксифлоксацину, що місцево призначається, з іншими лікарськими препаратами не вивчалося. Відомі дані для пероральної лікарської форми моксифлоксацину: не відмічено клінічно значущих лікарських взаємодій (на відміну від інших препаратів фторхінолонового ряду) з теофіліном, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами, пробеніцидом, ранітидином та глібенкламідом. У дослідженнях in vitro моксифлоксацин не пригнічує ізоферменти CYP3A4, CYP2D6, CYP2C9 або CYP1A2, що може свідчити про те, що моксифлоксацин не змінює фармакокінетичних властивостей лікарських препаратів, що метаболізуються ізоферментами цитохрому.Спосіб застосування та дозиМісце. ;Дорослим і дітям старше 1 року ;закопують по 1 краплі в уражене око 3 десь у день. Зазвичай поліпшення стану настає через 5 днів і лікування слід продовжити наступні 2-3 дні. Якщо стан через 5 днів не покращується, слід порушити питання про правильність діагнозу та/або призначеного лікування. Тривалість лікування залежить від тяжкості стану та клінічного та бактеріологічного перебігу захворювання.ПередозуванняПри надходженні в очі надмірної кількості препарату рекомендується промити очі теплою водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, які застосовували системні препарати хінолонового ряду, спостерігалися важкі, в окремих випадках смертельні реакції гіперчутливості (анафілаксія) іноді одразу після прийому першої дози (!). Деякі реакції супроводжувалися колапсом, втратою свідомості, набряком Квінке (включаючи набряк гортані та/або обличчя), обструкцією дихальних шляхів, задишкою, кропивницею та свербінням шкіри. При виникненні перерахованих вище стані може знадобитися проведення реанімаційних заходів. Тривале застосування антибіотика може призводити до надмірного зростання несприйнятливих мікроорганізмів, зокрема грибів. У разі виникнення суперінфекції необхідно відмінити препарат та призначити адекватну терапію. Не слід торкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного використання. Використання у педіатрії Вігамокс може використовуватись у педіатрії у дітей з 1 року у дозах, аналогічних дорослим. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття, і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
![Вигантол 0,5мг/мл 10мл капли для приема внутрь [масляные]](https://e-med.com.ua/files/resized/products/vigantol_0_5mg_ml_10ml_kapli_dlya_priema_vnutr_maslyanye.600x800.jpg "Вигантол 0,5мг/мл 10мл капли для приема внутрь [масляные]")
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 мл. (40 крапель): Активний компонент: колекальциферол – 0,500 мг (відповідає 20 000 ME вітаміну D3); Допоміжні речовини: тригліцериди середньоланцюгові – 939,500 мг. По 10 мл препарату у флакон коричнево-оранжевого світлозахисного скла (тип III Євр. Фарм.), закупорений пробкою-крапельницею з поліетилену білого кольору і кришкою, що нагвинчується, з поліпропілену білого кольору. По 1 флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, трохи жовтуватий, в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаВітамін - кальцієво-фосфорний обмінний регулятор.ФармакокінетикаАбсорбція Вітамін D3 (колекальциферол) при пероральному прийомі практично повністю всмоктується (80%) у тонкій кишці. Максимальна концентрація у тканинах досягається через 4-5 годин, після чого концентрація дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівні. Розподіл Колекальциферол у плазмі крові зв'язується з колекальциферол-зв'язуючим білком і транспортується в печінку, де відбувається мікросомальне гідроксилування з утворенням неактивного метаболіту 25-гідроксиколекальциферолу (кальцифедіол). Концентрація кальцифедіолу, що циркулює в крові, є показником рівня вітаміну D3 в організмі. Метаболізм Потім кальцифедіол надходить у нирки, де піддається повторному гідроксилювання з утворенням активного метаболіту 1,25-дигідроксиколекальциферолу (кальцитріол). Вітамін D3 та його метаболіти можуть накопичуватися у м'язовій та жировій тканинах, де їх концентрація може зберігатися до кількох місяців. Після прийому високих доз вітаміну D3 концентрація кальцифедіолу у сироватці крові може зберігатися підвищеною протягом кількох місяців. Гіперкальціємія через передозування вітаміном D3 може зберігатися протягом декількох тижнів. Виведення Кальцитріол піддається подальшому гідроксилювання перед виведенням із організму. Основним шляхом виведення вітаміну D3, а також його гідроксильованих та сульфатних похідних є жовч (кал), і не менше 2% зазначених речовин виділяється із сечею. Колекальциферол проникає через плацентарний бар'єр та виділяється із грудним молоком.ФармакодинамікаКолекальциферол є протирахітичним засобом, що заповнює дефіцит вітаміну D3. Він бере участь у регуляції кальцій-фосфорного обміну, посилює всмоктування кальцію в кишечнику та реабсорбцію фосфатів у нирках, сприяє мінералізації кісток та є необхідним для нормального функціонування паращитовидних залоз. Дефіцит кальцію та/або вітаміну D3 викликає гіперсекрецію паратгормону. Внаслідок цього вторинного гіперпаратиреозу виникає посилення ремоделювання кісткової тканини, що призводить до крихкості та переломів кісток. Застосування кальцію та вітаміну D3 у рекомендованому діапазоні доз викликає зниження секреції паратгормону.Показання до застосуванняПрофілактика рахіту та остеомаляції у дітей та дорослих; профілактика захворювань, пов'язаних із недостатністю (дефіцитом) вітаміну D3 у здорових дітей та дорослих без порушень всмоктування; підтримуюча терапія остеопорозу у дорослих; профілактика рахіту у доношених та недоношених новонароджених; профілактика захворювань, пов'язаних з недостатністю (дефіцитом) вітаміну D3, у дітей та дорослих при синдромі мальабсорбції (хронічні захворювання тонкого кишечника, біліарний цироз печінки, стани після резекції шлунка та/або тонкої кишки); лікування рахіту та остеомаляції у новонароджених, дітей та дорослих (на фоні порушень мінерального обміну у пацієнтів старше 45 років, тривалої іммобілізації у разі травм, дотримання дієт з відмовою від прийому молока та молочних продуктів); лікування гіпопаратиреозу у дорослихПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гіперкальціємія, гіперкальціурія. кальцієвий нефроуролітіаз (в т.ч. в анамнезі), псевдогіпопаратиреоз. З обережністю слід призначати препарат при саркоїдозі, при прийомі додаткових кількостей вітаміну D3 та кальцію (наприклад, у складі інших препаратів), при порушеній екскреції кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії). У процесі тривалого лікування вітаміном D3 у щоденній дозі, що перевищує 1000 ME, рівень кальцію у сироватці крові має контролюватись.Вагітність та лактаціяПід час вагітності та період грудного вигодовування потрібне адекватне споживання вітаміну D3. Під час вагітності слід уникати перевищення дози рекомендованих вітаміну D3, т.к. гіперкальціємія може призвести до затримки розумового та фізичного розвитку плода, особливих форм аортального стенозу та ретинопатії у дітей. Добові дози до 500 МО/добу В даний час ризик застосування препарату у вказаному діапазоні доз невідомий. Добові дози, що перевищують 500 МО/добу Препарат слід застосовувати у період вагітності лише у разі явної необхідності та лише у точних дозах, які потрібні для поповнення дефіциту вітаміну D3. Вітамін D3 та його метаболіти проникають у грудне молоко. Передозування у новонароджених у період грудного вигодовування не відзначалося.Побічна діяЧастота небажаних реакцій не визначена, оскільки дослідження, що дозволяють оцінити частоту небажаних реакцій, не проводили. Порушення обміну речовин та харчування: Гіперкальціємія та гіперкальціурія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Скарги з боку шлунково-кишкового тракту, такі як запор, метеоризм, нудота, біль у животі або діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипання та кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиФенітоїн, примідон та препарати групи барбітуратів підвищують потребу у вітаміні D3 через збільшення швидкості біотрансформації колекальциферолу в неактивні метаболіти, у зв'язку зі зниженням рівня кальцифедіолу у плазмі крові. Супутня терапія глюкокортикостероїдами може знижувати ефективність вітаміну D3. Супутня терапія серцевими глікозидами (наперстянкою) може збільшувати їхній токсичний потенціал внаслідок розвитку гіперкальціємії (ризик серцевої аритмії). У таких пацієнтів необхідно контролювати показники ЕКГ та рівня кальцію в плазмі крові та сечі, та коригувати дози серцевих глікозидів. А також необхідно контролювати рівні дигоксину та дигітоксину в плазмі крові за наявності показань. Вітамін D3 може комбінуватися з метаболітами або аналогами вітаміну D3 тільки у виняткових випадках та під контролем рівня кальцію у сироватці крові. Тіазидні діуретики можуть знижувати виведення кальцію із сечею та, відповідно, підвищувати ризик розвитку гіперкальціємії. У таких пацієнтів необхідно проводити постійний моніторинг рівня кальцію в крові та сечі при тривалому застосуванні препарату. Рифампіцин та ізоніазид можуть знижувати ефективність препарату через збільшення швидкості біотрансформації вітаміну D3. Чи не взаємодіє з їжею.Спосіб застосування та дозиПрепарат Вігантол приймають внутрішньо, розводячи його в чайній ложці молока або іншої рідини. Профілактика рахіту: дорослі та діти приймають по 1 краплі (відповідає 500 ME вітаміну D3) на день. У новонароджених дозування препарату має визначатися індивідуально лікарем, препарат призначають із 2-го тижня життя. Доношеним здоровим дітям Вігантол рекомендується приймати по 1 краплі (відповідає 500 ME вітаміну D3) на день, недоношеним дітям – по 2 краплі (відповідає 1000 ME вітаміну D3) на день. Препарат призначають протягом першого та другого року життя, особливо протягом зимових місяців. Краплі препарату розводять у чайній ложці води, молока чи дитячого харчування. Якщо краплі додаються в пляшечку або ложку з поживною сумішшю, необхідно переконатися в повному прийомі їжі, т.к. інакше не можна гарантувати прийом усієї дози препарату.Краплі препарату слід додавати лише у приготовлену та належним чином охолоджену живильну суміш. Профілактика ризику виникнення захворювань, пов'язаних із недостатністю вітаміну D3 у здорових осіб без порушень всмоктування: 1 крапля препарату Вігантол® (відповідає 500 ME вітаміну D3) на день. Профілактика ризику виникнення захворювань, пов'язаних із недостатністю вітаміну D3 при синдромі мальабсорбції: дозування препарату має визначатися індивідуально лікарем, рекомендується приймати по 6-10 крапель препарату Вігантол® (відповідає 3000-5000 МО вітаміну D3) на день. Підтримуюча терапія остеопорозу: по 2 краплі препарату Вігантол (відповідає 1000 ME вітаміну D3) на день. Лікування захворювань, пов'язаних з недостатністю вітаміну D3 (рахіту та остеомаляції), у новонароджених, дітей та дорослих: дозування препарату має визначатися індивідуально лікарем. Рекомендується приймати по 2-10 крапель препарату Вігантол (відповідає 1000-5000 ME вітаміну D3) на день. Лікування слід продовжувати протягом 1 року. Лікування гіпопаратиреозу: дозування препарату повинна призначають 20-40 крапель препарату Вігантол® (відповідає 10000 - 20000 ME вітаміну D3) на день. Концентрацію кальцію в крові слід визначати протягом 4-6 тижнів, потім кожні 3-6 місяців і коригувати дозу відповідно до вмісту кальцію в крові. При тривалому лікуванні препаратом Вігантол слід регулярно визначати рівень кальцію в сироватці крові та сечі, а також проводити оцінку функції нирок шляхом вимірювання сироваткового рівня креатиніну. При необхідності доза повинна бути скоригована відповідно до рівня кальцію в сироватці крові.ПередозуванняСимптоми передозування вітаміном D3 Гостре та хронічне передозування вітаміном D3 може призвести до гіперкальціємії, яка може мати персистуючий характер та потенційно загрожувати життю. Симптоми носять загальний характер і можуть включати серцеві аритмії, спрагу, нудоту, блювання, запор, полідипсію, поліурію, дегідратацію, гіперкальціурію з формуванням ниркового каміння, нефрокальциноз, м'язову слабкість, адинамію та сплутаність свідомості. Більше того, хронічне передозування може призвести до відкладення кальцію в судинах та тканинах. Добові дози до 500 МО/добу Тривале передозування вітаміном D3 може призвести до гіперкальціємії та гіперкальціурії. Істотне надмірне застосування протягом тривалого часу може призвести до кальцифікації паренхіматозних органів. Добові дози, що перевищують 500 МО/добу Ергокальциферол (вітамін D2) та колекальциферол (вітамін D3) мають відносно низький терапевтичний індекс. Поріг інтоксикації для вітаміну D3 варіює між 40 000 та 100 000 ME на добу протягом 1-2 місяців у дорослих з нормальною функцією паращитовидних залоз. У новонароджених та маленьких дітей може відзначатися чутливість до значно нижчих концентрацій. Тому пацієнтів слід попередити, що вітамін D3 не слід приймати без медичного спостереження. Передозування призводить до збільшення рівнів фосфору в сироватці крові та сечі, а також до гіперкальціємічного синдрому та подальшого відкладення кальцію в тканинах, насамперед у нирках (сечокам'яна хвороба, нефрокальциноз) та судинах. Симптоми інтоксикації мають загальний характер і виявляються у вигляді нудоти, блювання, також спочатку у вигляді діареї, пізніше - у вигляді запору, втрати апетиту, слабкості, головного болю, болю в м'язах, болю в суглобах, м'язової слабкості, постійної сонливості, азотемії, полідипсії і поліурії та, на завершальній стадії, у вигляді зневоднення організму. Типові біохімічні дані включають гіперкальціємію, гіперкальціурію. а також підвищення в сироватці крові концентрації 25-гідроксиколекальциферолу. Лікування передозування Добові дози до 500 МО/добу За наявності симптомів хронічного передозування вітаміном D3 може виникнути потреба у застосуванні форсованого діурезу, а також призначення глюкокортикоїдів та кальцитоніну. Добові дози, що перевищують 500 МО/добу При передозуванні потрібно вжити заходів для корекції гіперкальціємії, яка часто має персистуючий характер і, за певних обставин, може загрожувати життю. Насамперед, необхідно припинити прийом вітаміну D3. Для усунення гіперкальціємії, спричиненої інтоксикацією вітаміном D3, потрібно кілька тижнів. Залежно від ступеня гіперкальціємії, як заходи лікування призначають дієту з низьким вмістом кальцію або повністю без кальцію, споживання великої кількості рідини, форсований діурез із застосуванням фуросеміду, а також глюкокортикоїди та кальцитонін. При належному функціонуванні нирок рівень кальцію може бути значно знижений шляхом інфузії ізотонічного розчину хлориду натрію (3-6 літрів протягом 24 годин) з додаванням фуросеміду і, в деяких випадках, також натрію едетату в дозі 15 мг/кг/год, при одночасному постійному моніторинг рівня кальцію та даних ЕКГ. При олігоанурії, навпаки, необхідно провести гемодіаліз (діалізат без кальцію). Специфічного антидоту не існує. Рекомендується звертати увагу пацієнтів на симптоми можливого передозування при тривалому споживанні високих доз вітаміну D3 (нудота, блювання, також спочатку діарея, пізніше – запор, анорексія, слабкість, головний біль, біль у м'язах, біль у суглобах, м'язова слабкість, сонливість, азотемія, полідипсія та поліурія).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо одночасно призначені інші препарати, що містять вітамін D3, слід враховувати дозу вітаміну D3, що міститься у препараті Вігантол. Додаткове застосування вітаміну D3 або кальцію слід проводити лише під наглядом лікаря. У цьому випадку необхідно контролювати рівень кальцію в сироватці крові та сечі. У пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримують лікування препаратом Вігантол, слід контролювати вплив на метаболізм кальцію та фосфатів. Препарат не слід застосовувати у пацієнтів із схильністю до кальцієвого нефроуролітіазу. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеною екскрецією кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії та гіперкальціурії). У таких пацієнтів слід контролювати рівень кальцію у плазмі крові та сечі. Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Вігантол у пацієнтів з саркоїдозом у зв'язку з ризиком швидкого перетворення вітаміну на його активний метаболіт. У таких пацієнтів слід контролювати рівень кальцію у плазмі крові та сечі. Препарат не слід приймати при псевдогіпопаратиреозі, оскільки у фазі нормальної чутливості до вітаміну D3 потреба у вітаміні D3 може зменшуватися, що призводить до ризику відстроченого передозування. У таких випадках краще використовувати активні метаболіти вітаміну D3, що дозволяють точніше регулювати дозування. При тривалому лікуванні препаратом Вігантол у добовій дозі, що перевищує 500 МО/добу, слід контролювати рівень кальцію у сироватці крові та сечі, а також проводити оцінку функції нирок шляхом вимірювання сироваткового рівня креатиніну. Це особливо важливо для пацієнтів похилого віку та при супутньому лікуванні серцевими глікозидами або діуретиками. У разі гіперкальціємії або наявності ознак порушення функції нирок дозу препарату слід зменшити або призупинити лікування. Якщо рівень кальцію в сечі перевищує 7,5 ммоль/24 години (300 мг/24 години), рекомендується знизити дозу препарату або призупинити лікування. При тривалому лікуванні препаратом Вігантол у добовій дозі, що перевищує 1000 МО вітаміну D3, слід контролювати рівень кальцію в сироватці крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо впливу на здатність керувати транспортним засобом та роботу з механізмами не проводилися.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: Валеріани екстракт густий – 20,00 мг; Допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат (магнію карбонат основний) – 50,50 мг, крохмаль картопляний – 26,69 мг, желатин – 0,23 мг, тальк – 2,58 мг; оболонка: VIVACOAT PM-2P-051 - 10,00 мг [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) (E 464) - 5,000 мг, титану діоксид - 1,280 мг, макрогол-3350 (поліетиленгліколь-3350) - 0,5 (гідроксипропілцелюлоза) - 0,500 мг, барвник сонячний захід жовтий (E 110) - 0,013 мг, барвник хіноліновий жовтий (E 104) - 0,345 мг, барвник заліза оксид жовтий (E 172) - 0,012 мг ОПАДРАЙ II 85F19250 прозорий (OPADRY II 85F19250 Clear) - 1,00 мг [полівініловий спирт - 0,523 мг, макрогол (поліетиленгліколь) - 0,147 мг, тальк - 0,300 мг, полісорбат-80 (0)Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі. На поперечному зрізі від світло-коричневого до коричневого або світло-коричневого із зеленуватим або сіруватим відтінком кольору, допускаються світлі та темні вкраплення.ХарактеристикаВалеріани екстракт – седативний засіб рослинного походження. Має помірно виражений седативний ефект, який настає повільно, але досить стабільний. Полегшує настання природного сну. Чинить спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту. Застосовують при підвищеній нервовій збудливості, безсонні (порушенні засипання); у складі комплексної терапії – при функціональних розладах серцево-судинної системи, спазмах органів шлунково-кишкового тракту. Випускається у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою (20 мг), по 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаЧинним початком препарату є складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти. Має помірно виражений седативний ефект, який настає повільно, але досить стабільний. Полегшує настання природного сну. Крім того, препарат має спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість, безсоння (порушення засипання); у складі комплексної терапії – функціональні розлади серцево-судинної системи, спазми органів шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, дефіцит сахарази-ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, дитячий вік до 12 років. З обережністю – хронічний ентероколіт.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане у І триместрі вагітності. Застосування препарату у II та III триместрі вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібно проконсультуватися з лікарем. Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяМожливі загальмованість, сонливість, м'язова слабкість, пригніченість, зниження працездатності (особливо у разі застосування у високих дозах), при тривалому застосуванні – запор. В окремих випадках можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію снодійних засобів та інших лікарських препаратів, що гнітять центральну нервову систему, а також спазмолітиків.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослі та діти старше 12 років – по 1-2 таблетки 3 рази на день після їди. Тривалість терапії становить 2-4 тижні. Проведення повторних курсів лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняПри передозуванні можливе посилення таких побічних ефектів як загальмованість, сонливість, м'язова слабкість, пригніченість, зниження працездатності. Лікування симптоматичне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
473,00 грн
182,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
187,00 грн
144,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: густий екстракт кореневищ з корінням валеріани 20 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні. 50 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Викликає помірно виражений седативний ефект. Дія обумовлена вмістом ефірної олії, більшу частину якої складає складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти. Седативними властивостями володіють також валепотріати та алкалоїди – валерин та хотенін. Валеріана полегшує настання природного сну. Седативний ефект проявляється повільно, але досить стабільно. Валеріанова кислота і валепотріати мають слабку спазмолітичну дію. Крім того, комплекс біологічно активних речовин валеріани лікарської має жовчогінну дію, посилює секреторну активність слизової оболонки ШКТ, уповільнює серцевий ритм і розширює коронарні судини. Регуляція серцевої діяльності опосередковується через нейрорегуляторні механізми та прямий вплив на автоматизм та систему серця, що проводить.Лікувальна дія проявляється при систематичному та тривалому курсовому лікуванні.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняСтан збудження; розлади сну, пов'язані з перезбудженням; мігрень; легкі функціональні порушення з боку серцево-судинної та травної системи (як правило, у складі комбінованої терапії).Побічна діяВ окремих випадках: реакції підвищеної чутливості; при застосуванні у високих дозах – млявість, пригніченість, слабкість, зниження працездатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, потенціюється їхня дія.Спосіб застосування та дозиПриймають усередину. Доза визначається індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаВнутрішньоматкова спіраль складається з високоякісного рентгеноконтрастного поліетиленового каркаса Ф-подібної форми, на якому навита нитка зі срібною активною поверхнею 400 мм кв. До каркаса кріпиться еластична контрастна трансцервікальна нитка. Габарити спіралі 18х32 мм. Спіраль має підвищені контрацептивні, бактерицидні, протизапальні властивості, знижену травмонебезпеку та служить від 7 років.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
360,00 грн
223,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
217,00 грн
204,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 мл:. Діюча речовина: менадіону натрію бісульфіту григідрат – 10 мг; Допоміжні речовини: натрію дисульфіт (натрію метабісульфіт) – 1,0 мг, 0,1 М розчин хлористоводневої кислоти – 0,00184 мл, вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньом'язового введення 10 мг/мл. По 1 мл або 2 мл ампули нейтрального скла з точками надлому або кільцями. По 10 ампул разом з інструкцією із застосування поміщають у коробку з картону. По 5 ампул поміщають у контурну коміркову упаковку. 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або із зеленувато-жовтим відтінком рідина.Фармакотерапевтична групаВітамін К аналог синтетичний.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення легко та швидко всмоктується. У незначних кількостях накопичується у тканинах. Пройшовши цикл метаболічної активації, у печінці окислюється до діолової форми. Виводиться нирками та з жовчю переважно у вигляді метаболітів. Високі концентрації вітаміну До калі обумовлені його синтезом кишкової мікрофлорою.ФармакодинамікаВодорозчинний аналог вітаміну К (вітамін К3) сприяє синтезу протромбіну і проконвертину, підвищує згортання крові за рахунок посилення синтезу II, VII, IX, X факторів згортання. Має гемостатичну дію (при дефіциті вітаміну К виникає підвищена кровоточивість). У крові протромбін (фактор II) у присутності тромбопластину та іонів кальцію, за участю проконвертину (фактор VII), факторів IX (Крістмас-фактора), X (фактора Споарта-Прауера) переходить у тромбін, під впливом якого фібриноген перетворюється на фібри основу згустку крові (тромбу). Субстратно стимулює К-вітамінредуктазу, що активує вітамін К і забезпечує його участь у печінковому синтезі К-вітамінзалежних плазмових факторів гемостазу. Початок ефекту – через 8-24 год (після внутрішньом'язового введення).Показання до застосуванняГеморагічний синдром, пов'язаний із гіпопротромбінемією; гіповітаміноз К (у тому числі при обтураційній жовтяниці, гепатиті, цирозі печінки, тривалій діареї); кровотечі після поранень, травм та хірургічних втручань; у складі комплексної терапії дисфункціональних маткових кровотеч, менорагій. Лікування та профілактика геморагічної хвороби новонароджених. Передозування препаратів-антагоністів вітаміну К (варфарин, феніндіон, аценокумарол).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена згортання крові, тромбоемболія; гемолітична хвороба новонароджених; вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: печінкова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях у тварин виявлено несприятливий вплив на плід. Контрольовані дослідження застосування препарату Вікасол у вагітних не проводились. Застосування при вагітності та в період пологів протипоказане (ризик розвитку гемолітичної анемії, гіпербілірубінемії та ядерної жовтяниці у плода та новонародженого). На час застосування препарату слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяПорушення з боку крові: гемолітична анемія, гемоліз у новонароджених дітей із вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогепази. Порушення з боку імунної системи: кропив'янка. Порушення з боку нервової системи: запаморочення, зміна смакових відчуттів. Порушення серця: тахікардія. Порушення з боку судин: транзитне зниження артеріального тиску, слабке наповнення пульсу. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця (в т.ч. ядерна жовтяниця у новонароджених дітей). Порушення з боку колії та підшкірних тканин: гіперемія обличчя, висипання на шкірі (в т.ч. еритематозна), свербіж шкіри. Загальні розлади та порушення у місці введення: біль та набряк у місці введення, ураження шкіри у вигляді плям при повторних ін'єкціях в одне й те саме місце; "профузний" піт. Дисульфіт, що входить до складу препарату натрію, здатний в поодиноких випадках викликати тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм. Лабораторні та інструментальні дані: гіпербілірубінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиПослаблює ефект непрямих антикоагулянтів (в т.ч. похідних кумарину та індандіону). Не впливає на антикоагулянтну активність прямих антикоагулянтів (зокрема гепарину). Одночасне призначення з антибіотиками широкого спектра дії, хінідином, хініном, саліцилатами у високих дозах, сульфаніламідними препаратами потребує збільшення дози вітаміну К. Одночасне призначення препарату Вікасол із лікарськими засобами, здатними викликати гемоліз, збільшує ризик прояву побічних ефектів.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово. Для дорослих: разова доза – 10-15 мг, максимальна разова доза – 30 мг, максимальна добова доза – 60 мг. У педіатрії:. новонародженим – до 4 мг/добу; до 1 року – 2-5 мг/добу; 1 -2 роки – 6 мг/добу; 3-4 роки – 8 мг/добу; 5-9 років – 10 мг/добу; 10-14 років – 15 мг/добу. З 15-річного віку препарат призначається як і дорослим пацієнтам. Тривалість лікування 3-4 дні, після 4-денної перерви курс за необхідності повторюють. Добова доза може бути поділена на 2-3 прийоми. При хірургічних втручаннях з можливою сильною паренхіматозною кровотечею призначають протягом 2-3 днів перед операцією.ПередозуванняСимптоми: гіпервітаміноз К, що виявляється гіперпротромбінемія (яка може супроводжуватися тромбозами), гемолітичною анемією, гіпербілірубінемією. У поодиноких випадках, особливо в дітей віком, розвиваються судоми. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія. В окремих випадках можливе призначення прямих антикоагулянтів (нефракціонований гепарин) під контролем показників системи згортання крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри гемофілії, хворобі Віллебранда та хворобі Верльгофа препарат неефективний. У пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази препарат Вікасол може викликати гемоліз. Парентеральне введення препарату Вікасол показано в тих випадках, коли неможливе застосування препаратів вітаміну К внутрішньо, а також при захворюваннях, що призводять до порушення відтоку жовчі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Під час лікування не рекомендується керування транспортними засобами, а також заняття іншими видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
186,00 грн
184,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: менадіону натрію бісульфіт (Вікасол) у перерахунку на менадіону натрію бісульфіту тригідрат – 10,0 мг; Допоміжні речовини: натрію дисульфіт – 1,0 мг, 0,1 М розчин хлористоводневої кислоти – до pH 2,2-3,5, вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. По 1 мл або 2 мл в ампули безбарвного нейтрального скла тип 1 з кольоровим кільцем зламу або з кольоровою точкою та насічкою або без кільця зламу, кольорової точки та насічки. На ампули додатково може наноситися одне, два або три кольорові кільця та/або двомірний штрих-код, та/або буквено-цифрове кодування або без додаткових кольорових кілець, двомірного штрих-коду, буквенно-цифрового кодування. По 5 ампул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої лакованої або плівки полімерної або без фольги і без плівки. Або по 5 ампул поміщають у попередньо виготовлену форму (трей) з картону з осередками для укладання ампул. 1 або 2 контурних осередкових упаковок або картонних треїв разом з інструкцією із застосування і скарифікатором або ампульним ножем, або без скарифікатора і ножа ампульного поміщають в картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи пофарбована жовта або зелено-жовта рідина.Фармакотерапевтична групаВітамін К аналог синтетичний.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення легко та швидко всмоктується. У незначних кількостях накопичується у тканинах. Пройшовши цикл метаболічної активації, у печінці окислюється до діолової форми. Виводиться нирками та з жовчю переважно у вигляді метаболітів. Високі концентрації вітаміну До калі обумовлені його синтезом кишкової мікрофлорою.ФармакодинамікаВодорозчинний аналог вітаміну К (вітамінK3), сприяє синтезу протромбіну та проконвертину, підвищує згортання крові за рахунок посилення синтезу II, VII, IX, X факторів згортання. Має гемостатичну дію (при дефіциті вітаміну К виникає підвищена кровоточивість). У крові протромбін (фактор II) у присутності тромбопластину та іонів кальцію, за участю проконвертину (фактор VII), факторів IX (Крістмас-фактора), X (фактора Стюарта-Прауера) переходить у тромбін, під впливом якого фібриноген перетворюється на фібри основу згустку крові (тромбу). Субстратно стимулює К-вітамінредуктазу, що активує вітамін К і забезпечує його участь у печінковому синтезі К-вітамінзалежних плазмових факторів гемостазу. Початок ефекту – через 8-24 год (після внутрішньом'язового введення).Показання до застосуванняГеморагічний синдром, пов'язаний із гіпопротромбінемією; гіповітаміноз К (у тому числі при обтураційній жовтяниці, гепатиті, цирозі печінки, тривалій діареї); кровотечі після поранень, травм та хірургічних втручань; у складі комплексної терапії дисфункціональних маткових кровотеч, менорагій. Лікування та профілактика геморагічної хвороби новонароджених. Передозування препаратів-антагоністів вітаміну К (варфарин, феніндіон, аценокумарол).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Підвищена згортання крові, тромбоемболія. Гемолітична хвороба новонароджених. Вагітність та період лактації. З обережністю: дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях у тварин виявлено несприятливий вплив на плід. Контрольовані дослідження застосування препарату Вікасол у вагітних не проводились. Застосування під час вагітності та в період пологів протипоказано (ризик розвитку гемолітичної анемії, гіпербілірубінемії та ядерної жовтяниці у плода та новонародженого). На час застосування препарату слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: кропив'янка. Порушення з боку крові: гемолітична анемія, гемоліз у новонароджених дітей з вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогіази. Порушення з боку нервової системи: запаморочення; зміна смакових відчуттів. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм. Порушення серцево-судинної системи: транзиторне зниження артеріального тиску, тахікардія, "слабке" наповнення пульсу. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця (в т.ч. ядерна жовтяниця у новонароджених дітей). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: гіперемія обличчя, висипання на шкірі (в т.ч. еритематозна), свербіж шкіри. Загальні розлади та порушення у місці введення: біль та набряк у місці введення, ураження шкіри у вигляді плям при повторних ін'єкціях в одне й те саме місце; "профузний" піт. Лабораторні та інструментальні дані: гіпербілірубінемія. Дисульфіт, що входить до складу препарату натрію, здатний в поодиноких випадках викликати тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиПослаблює ефект непрямих антикоагулянтів (в т.ч. похідних кумарину та індандіону). Не впливає на антикоагулянтну активність прямих антикоагулянтів (зокрема гепарину). Одночасне призначення з антибіотиками широкого спектра дії, хінідином, хініном, саліцилатами у високих дозах, сульфаніламідними препаратами потребує збільшення дози вітаміну К. Одночасне призначення препарату Вікасол із лікарськими засобами, здатними викликати гемоліз, збільшує ризик прояву побічних ефектів.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводиться внутрішньом'язово. Для дорослих разова доза становить 10-15 мг, максимальна разова доза – 30 мг, максимальна добова доза – 60 мг. У педіатрії: новонародженим – до 4 мг/добу; до 1 року – 2-5 мг/добу; 1 -2 роки – 6 мг/добу; 3-4 роки – 8 мг/добу; 5-9 років – 10 мг/добу; 10-14 років – 15 мг/добу. З 15-річного віку препарат призначається як і дорослим пацієнтам. Тривалість лікування 3-4 дні, після чотириденної перерви, повторно 3-4 дні. Добова доза може бути поділена на 2-3 прийоми. При хірургічних втручаннях з можливою сильною паренхіматозною кровотечею призначають протягом 2-3 днів перед операцією.ПередозуванняСимптоми: гіпервітаміноз К, що виявляється гіперпротромбінемія (яка може супроводжуватися тромбозами), гемолітичною анемією, гіпербілірубінемією. У поодиноких випадках, особливо в дітей віком, розвиваються судоми. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія. В окремих випадках можливе призначення прямих антикоагулянтів (нефракціонований гепарин) під контролем показників системи згортання крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри гемофілії, хворобі Віллебранда та хворобі Верльгофа препарат неефективний. У пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогнази препарат Вікасол може спричинити гемоліз. Парентеральне введення препарату Вікасол показано в тих випадках, коли неможливе застосування препаратів вітаміну К внутрішньо, а також при захворюваннях, що призводять до порушення відтоку жовчі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час лікування не рекомендується керування транспортними засобами, а також зайняття іншими видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему