Лекарства и БАД
228,00 грн
196,00 грн
ХарактеристикаПом'якшує, тонізує, надає еластичність. Бальзам сприяє усуненню втоми, тяжкості, напрузі в ногах, болю в литкових м'язах. Сприяє зняття набряклості. Гармонійно поєднуються екстракт п'явки і рослинний комплекс з кінського каштану, винограду, гінко-білоба, ламінарії та фукусу живить та зволожує шкіру. Чи не залишає жирного блиску.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
231,00 грн
202,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; кофеїн – 30 мг; фенілефрину гідрохлорид – 10 мг; хлорфенаміну малеат – 2 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний (для 20% пасти), повідон (К30), метилпарагідроксибензоат натрію, магнію стеарат, тальк, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), барвник пунцовий. 4 чи 10 шт. - блістери (1, 2); - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки круглі, плоскі, рожевого кольору з темно-рожевими та білими вкрапленнями, зі скошеними краями та роздільною ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (психостимулюючий засіб + аналгезуючий ненаркотичний засіб + альфа-адреноміметик + H1-гістамінових рецепторів блокатор).ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Рінза не надано.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію. Зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях, - біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин – альфа1-адреноміметик. Чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх відділів дихальних шляхів та придаткових пазух носа. Хлорфенамін - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, зменшує набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух носа, усуває свербіж в очах та носі, зменшує ексудативні прояви. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості, до підвищення розумової та фізичної працездатності.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування "простудних захворювань", ГРВІ (в т.ч. грипу), що супроводжуються лихоманкою, больовим синдромом, ринореєю.Протипоказання до застосуваннявиражений атеросклероз коронарних артерій; артеріальна гіпертензія (важкий перебіг); цукровий діабет (важкий перебіг); одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; одночасний прийом препаратів, що містять компоненти, що входять до складу препарату Ринза; вагітність; період лактації; дитячий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при артеріальній гіпертензії, гіпертиреозі, феохромоцитомі, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворюваннях крові, вроджених гіпербілірубінемії синдрому, синдрому та/або ниркової недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПротипоказано призначення препарату Рінза при вагітності та в період лактації. Препарат протипоказаний дітям та підліткам до 15 років.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювання, біль у епігастрії, гепатотоксична дія. З боку органу зору: мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовидільної системи: ниркова колька, глюкозурія, інерстиціальний нефрит, папілярний некроз. З боку дихальної системи: Бронхообструкція.Взаємодія з лікарськими засобамиРинза посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При одночасному застосуванні препарату Рінза з антидепресантами, протипаркінсонічними засобами, антипсихотичними засобами, фенотіазиновими похідними підвищується ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. ГКС при одночасному застосуванні з препаратом Рінза збільшують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Етанол посилює седативну дію антигістамінних лікарських засобів. Застосування хлорфенаміну одночасно з інгібіторами МАО, фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзи з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років призначають по 1 таб. 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза – 4 таб. Курс лікування – не більше 5 днів.ПередозуванняЗумовлена, як правило, парацетамолом, передозування проявляється після прийому понад 10-15 г останнього. Симптоми: блідість шкірних покровів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз, підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу. Лікування: промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля, симптоматична терапія, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період застосування препарату Ринза слід утримуватись від вживання алкоголю, снодійних та анксіолітичних препаратів (транквілізатори). Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що якщо лікарський засіб стало непридатним або закінчився термін придатності, то не слід викидати його в стічні води або на вулицю. Необхідно помістити лікарський засіб у пакет і покласти в контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: парацетамол – 500 мг; кофеїн – 30 мг; фенілефрину гідрохлорид – 10 мг; хлорфенаміну малеат – 2 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний (для 20% пасти), повідон (К30), метилпарагідроксибензоат натрію, магнію стеарат, тальк, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), барвник пунцовий. 4 чи 10 шт. - блістери (1, 2); - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки круглі, плоскі, рожевого кольору з темно-рожевими та білими вкрапленнями, зі скошеними краями та роздільною ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (психостимулюючий засіб + аналгезуючий ненаркотичний засіб + альфа-адреноміметик + H1-гістамінових рецепторів блокатор).ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Рінза не надано.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію. Зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях, - біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин – альфа1-адреноміметик. Чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх відділів дихальних шляхів та придаткових пазух носа. Хлорфенамін - блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію, зменшує набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух носа, усуває свербіж в очах та носі, зменшує ексудативні прояви. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості, до підвищення розумової та фізичної працездатності.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування "простудних захворювань", ГРВІ (в т.ч. грипу), що супроводжуються лихоманкою, больовим синдромом, ринореєю.Протипоказання до застосуваннявиражений атеросклероз коронарних артерій; артеріальна гіпертензія (важкий перебіг); цукровий діабет (важкий перебіг); одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; одночасний прийом препаратів, що містять компоненти, що входять до складу препарату Ринза; вагітність; період лактації; дитячий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при артеріальній гіпертензії, гіпертиреозі, феохромоцитомі, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворюваннях крові, вроджених гіпербілірубінемії синдрому, синдрому та/або ниркової недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПротипоказано призначення препарату Рінза при вагітності та в період лактації. Препарат протипоказаний дітям та підліткам до 15 років.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювання, біль у епігастрії, гепатотоксична дія. З боку органу зору: мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовидільної системи: ниркова колька, глюкозурія, інерстиціальний нефрит, папілярний некроз. З боку дихальної системи: Бронхообструкція.Взаємодія з лікарськими засобамиРинза посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При одночасному застосуванні препарату Рінза з антидепресантами, протипаркінсонічними засобами, антипсихотичними засобами, фенотіазиновими похідними підвищується ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. ГКС при одночасному застосуванні з препаратом Рінза збільшують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Етанол посилює седативну дію антигістамінних лікарських засобів. Застосування хлорфенаміну одночасно з інгібіторами МАО, фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзи з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років призначають по 1 таб. 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза – 4 таб. Курс лікування – не більше 5 днів.ПередозуванняЗумовлена, як правило, парацетамолом, передозування проявляється після прийому понад 10-15 г останнього. Симптоми: блідість шкірних покровів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз, підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу. Лікування: промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля, симптоматична терапія, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період застосування препарату Ринза слід утримуватись від вживання алкоголю, снодійних та анксіолітичних препаратів (транквілізатори). Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що якщо лікарський засіб стало непридатним або закінчився термін придатності, то не слід викидати його в стічні води або на вулицю. Необхідно помістити лікарський засіб у пакет і покласти в контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше: Активні речовини: парацетамол – 280 мг; феніраміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 100 мг; Допоміжні речовини: аспартам – 35 мг, ацесульфам калію – 23 мг, магнію цитрат – 105 мг, сахароза – 2361.7 мг, ароматизатор малиновий Пермасил 11036-31 – 71 мг, барвник азорубін – 4 мг. 3 г - саші багатошарові (5, 10) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (малиновий) гранульований, від світло-рожевого до рожевого кольору, з білими і темно-рожевими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик + судинозвужувальний засіб + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірною мірою має седативний ефект, а також виявляє м-холінолітичну активність. Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекцій, зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах B1, B2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (пов'язане з подовженням T1/2).Показання до застосуванняГРВІ (симптоматична терапія); алергічний риніт; ринофарингіт; больовий синдром (слабкої та помірної виразності): артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея; біль при травмах, опіках.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); ниркова недостатність; портальна гіпертензія; хронічний алкоголізм; дитячий вік до 15 років (для лікарських форм, призначених для дорослих); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю Печінкова недостатність, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит у пацієнтів похилого віку.Вагітність та лактаціяПротипоказання: I та III триместри вагітності; період лактації (грудного вигодовування). Протипоказання – дитячий вік до 15 років (для лікарських форм, призначених для дорослих).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, біль в епігастральній ділянці; рідко – сухість у роті; при тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: рідко – анемія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія. З боку сечовивідної системи: рідко – затримка сечі; при тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: рідко – парез акомодації, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних лікарських засобів. Антидепресанти, протипаркінсонічні, антипсихотичні лікарські засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запори). ГКС збільшують ризик розвитку глаукоми. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. При одночасному застосуванні пероральних контрацептивів зменшується концентрація аскорбінової кислоти у плазмі крові. Можливе підвищення концентрації етинілестрадіолу в плазмі при його одночасному застосуванні у складі пероральних контрацептивів. При одночасному застосуванні з препаратами заліза аскорбінова кислота завдяки своїм відновлюючим властивостям переводить тривалентне залізо у двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції. При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підвищує екскрецію заліза у пацієнтів, які отримують дефероксамін. При одночасному застосуванні з тетрацикліном підвищується виведення аскорбінової кислоти із сечею.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Разову дозу приймають 2-4 рази на добу, залежно від віку. Інтервал між прийомами – не менше 4 год. При хронічній нирковій недостатності (КК 10 мл/хв) інтервал між прийомами – 8 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри гіпертермії, що триває більше 3 днів, та больовому синдромі – понад 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. У період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії). Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: безводна лимонна кислота, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, апельсинова смакова речовина. 5 г - саші (10) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому всередину; від світло-оранжевого до оранжевого кольору, з білими та помаранчевими вкрапленнями, зі смаком апельсина.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. лимонна кислота безводна, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, лимонна смакова речовина. 5 г - саші (10) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому всередину; від світло-оранжевого до оранжевого кольору, з білими та помаранчевими вкрапленнями, зі смаком лимона.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. лимонна кислота безводна, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, ароматизатор смородина. 5 г - саші (10) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо; зі смаком смородини.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: безводна лимонна кислота, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, апельсинова смакова речовина. 5 г - саше (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому всередину; від світло-оранжевого до оранжевого кольору, з білими та помаранчевими вкрапленнями, зі смаком апельсина.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: безводна лимонна кислота, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, апельсинова смакова речовина. 5 г - саше (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому всередину; від світло-оранжевого до оранжевого кольору, з білими та помаранчевими вкрапленнями, зі смаком лимона.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше (5 г): Активні речовини: парацетамол 750 мг, кофеїн 30 мг, феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг. лимонна кислота безводна, натрію сахарин, натрію цитрат, сахароза, барвник сансет жовтий FCF, ароматизатор смородина. 5 г - саше (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо; зі смаком смородини.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, який застосовується при застудних захворюваннях. Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних захворюваннях – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру тіла. Фенілефрин - симпатоміметик, має вазоконстрикторну дію на периферичні судини, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів та синусів. Фенірамін – блокатор гістамінових H1-рецепторів, має протиалергічну дію: усуває свербіж (в т.ч. очей, носа), набряклість та гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та синусів, зменшує явища ексудації. Кофеїн має стимулюючий вплив на ЦНС, що призводить до зменшення втоми та сонливості та до підвищення розумової та фізичної працездатності.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Ринзасип не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат для усунення симптомів ГРЗ та застудних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматична терапія (для зменшення больового синдрому, лихоманки та ринореї): грипу; ГРВІ та інших застудних захворювань.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; одночасний прийом інших лікарських засобів, до складу яких входять активні речовини препарату Рінзасіп; підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. З обережністю; призначають препарат при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі, феохромоцитомі, хворим на цукровий діабет, при бронхіальній астмі, хронічній обструктивній хворобі легень, при дефіциті глюкозоді , Дубіна-Джонсона та Ротора), при печінковій та/або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС: запаморочення, порушення засипання, підвищена збудливість, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, парез акомодації. З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія. З боку травної системи: нудота, епігастральний біль, сухість у роті, гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку сечовивідної системи: затримка сечі, нефротоксична дія (папілярний некроз). Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: бронхообструктивний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні Ринзасип посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. При сумісному застосуванні препарату Ринзасип антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення затримки сечі, сухості у роті, запорів. При сумісному застосуванні кортикостероїдів підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність одночасно застосовуваних діуретиків. Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, призначення з галотаном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. При сумісному застосуванні Ринзасип знижує антигіпертензивний ефект гуанетидину, який у свою чергу посилює альфа-адреностимулюючу дію фенілефрину. При одночасному застосуванні Ринзасипу з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки збільшується ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років; призначають по 1 пакетику 3-4 рази на добу з інтервалами між прийомами не менше 4-6 год. Максимальна добова доза – 4 пакетики. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Препарат приймають через 1-2 години після їди з великою кількістю рідини. Вміст 1 саші розчиняють у 1 склянці гарячої води (перемішують до повного розчинення). Можна додати цукор чи мед.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовлені ефектами парацетамолу, виявляються прийому препарату в дозі, що відповідає 10-15 г парацетамолу. Симптоми: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатонекроз, печінкова недостатність (збільшення протромбінового часу). Лікування: ; промивання шлунка, всередину - активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії, введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю, снодійних чи анксіолітичних лікарських засобів. Не можна одночасно вживати препарати, які містять парацетамол. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернення до лікаря, якщо стан не покращується через 3-5 днів прийому препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату слід дотримуватися обережності при зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. пробіотичні мікроорганізми - не менше 5×108 КУО/г: Bifidobacterium bifidum W23 - 11. 1%; Bifidobacterium lactis W51 – 27.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. наповнювач: мікрокристалічна целюлоза (носій), янтарна кислота, кофеїн, синефрин, нікотинамід (вітамін РР/В3), екстракт Йохімбе (Йохімбін), магнію стеарат (агент антистежуючий), ціанокобаламін (вітамін В12); оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза (загусник), поліетиленгліколь (стабілізатор), діоксид титану (барвник), барвник «Кармін».ХарактеристикаПредтреник - це комплексне рішення для підвищення витривалості та оптимізації якісних та кількісних показників під час занять спортом. У поєднанні із щоденними фізичними навантаженнями та збалансованим харчуванням компоненти Предтреник сприяють також процесу схуднення.Властивості компонентівКофеїн Речовина, що міститься в листі та насінні багатьох рослин. Порушує центральну нервову систему, підвищує розумову та фізичну працездатність, вкорочує час реакцій, тимчасово зменшує втому та сонливість. Синефрін Речовина рослинного походження з плодів рослини Помаранець роду Цитрус. Синефрін має деякі структурні подібності з ефедрином, але інший механізм дії і постає як безпечніше з'єднання щодо серцево-судинної системи. Він сприяє реалізації процесу термогенезу (утворення тепла), виробленню енергії за рахунок розщеплення жиру, прискорення метаболізму, зниження апетиту. Жири є найенергоємнішими джерелами енергії, при їх розщепленні виділяється велика кількість енергії, що забезпечує витривалість під час фізичного навантаження та процеси відновлення після тренування. Йохімбін Речовина, що видобувається з кори вічнозеленого африканського дерева Йохімбе сімейства Пальмових. Має виражені жироспалюючі властивості за рахунок блокади альфаадренорецепторів, які стимулюють розщеплення жиру. Бурштинова кислота Бурштинова кислота виробляється в мітохондріях, надає антиоксидантну дію та сприяє виробленню енергії в клітинах. Вживання бурштинової кислоти в процесі схуднення дає організму енергію, підвищує стійкість до стресів і витривалість. Вітамін В12 (ціанокобаламін) Благотворно впливає на жировий обмін у тканинах печінки, сприяє зниженню рівня «шкідливого» холестерину в крові, нормалізації стану нервової системи та обмінних процесів в організмі. Вітамін РР/B3 (нікотинамід) Виконує енергетичну функцію, беручи участь у синтезі енергії з глюкози та жиру. Сприяє розширенню невеликих кровоносних судин головного мозку, покращуючи мікроциркуляцію крові. Підтримує білковий обмін та всі енергетичні процеси у клітинах.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела синефрину, кофеїну, бурштинової кислоти, додаткового джерела вітамінів: РР, В12, що містить йохімбін. БАД не є лікарським засобом.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, підвищена нервова збудливість, безсоння, підвищений артеріальний тиск, порушення ритму серцевої діяльності, ішемічна хвороба серця, виражений атеросклероз, тяжкі захворювання печінки та нирок, при лікуванні адреноміметиками, прийом у вечірній час. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 таблетки у першій половині дня, під час їжі. Тривалість прийому 2-3 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: магнію лактату 112,5 мг; стандартизованого екстракту кореня імбиру (5% гінгеролів) 67 мг; піридоксину гідрохлориду (вітамін В6) 1,4 мг; Допоміжні речовини: лактоза (носій) 250,79 мг; тальк (агент антистеження) 13,5 мг; стеарат кальцію (агент антистежуючий) 4,5 мг; Капсула: желатин (носій) 97,85 мг; титану діоксид (барвник) 2 мг; гліцерин (агент вологоутримуючий) 0,15 мг.Опис лікарської формиКапсули білого кольору №10.ХарактеристикаНудота та блювання супроводжує близько 80% жінок на початку вагітності. Як правило, дані симптоми проходять до 12-14 тижнів вагітності. Причини симптомів раннього токсикозу пов'язані з гормональними змінами під час вагітності, підвищенням рівня гормонів у плазмі, зокрема естрогенів. Під впливом естрогенів відбувається вироблення серотоніну. Розвиток нудоти та блювоти може бути обумовлено стимуляцією рецепторів серотоніну, розташованих у ділянці блювотного центру. Імбир пригнічує вироблення серотоніну, усуваючи симптоми нудоти. Також відчуття тяжкості в шлунку, нудота та блювання часто пов'язані з порушенням моторики шлунка. Дія гінгеролів спрямовано поліпшення функції шлунка, поліпшення моторики, зменшення здуття живота.Властивості компонентівГінероли – високоактивні сполуки у складі імбиру мають антиеметичну (протиблювотну), гастропротективну, гепатопротективну, антидіабетичну, протизапальну, м'яку жовчогінну, антибактеріальну властивості. При дисменореї дія гінгеролів обумовлена пригніченням циклооксигенази та лейкотрієнів і, як наслідок, придушенням синтезу простагландинів – медіаторів запалення та основної причини хворобливих відчуттів. Екстракт імбиру достовірно покращує рівень глюкози та чутливість до інсуліну. Антидіабетична активність гінгеролів: стимуляція метаболізму глюкози, прискорення метаболізму ліпідів, пригнічення синтезу холестеролу. Вітамін В6 застосовується для зменшення симптомів нудоти та блювання при токсикозі вагітних. Вітамін В6 сприяє покращенню засвоєння Магнію та його метаболізму в клітині, бере участь у багатьох процесах в організмі та необхідний для нормального функціонування нервової та серцево-судинної систем, головного мозку. Блювота може призводити до порушення магнієвого балансу в організмі, збільшення втрат магнію. Магній є життєво важливим мікроелементом, бере участь у багатьох біологічних процесах організму, необхідний для забезпечення енергетичних процесів, передачі нервового імпульсу. Магній та Вітамін В6 дозволяють компенсувати їх недолік та дисбаланс у результаті блювання.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка - додаткового джерела вітаміну B6, містить магній і гінероли.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Побічна діяРідко (0,2-5% випадків) виражена нудота і часте блювання можуть призводити до дегідратації, порушення електролітного балансу, що вимагають стаціонарного спостереження та корекції. У разі одночасного прийому з іншими препаратами, що містять магній та вітамін В6, корекція дозування не потрібна.Спосіб застосування та дозиДорослим: При нудоті та блювоті 1-2 капсули на день під час їжі. Тривалість прийому 1-2 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
4 335,00 грн
4 290,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГіалуронат натрію – 20 мг; Дигідрофосфат – 0,1 мг; Динатрію гідрофосфат – 0,6 мг; Натрію хлорид – 9 мг; Вода для ін'єкцій – до обсягу 1 мл.ХарактеристикаЗасіб для заміщення синовіальної рідини є стерильний, апірогенний безбарвний і прозорий в'язкий розчин високоочищеного натрію гіалуронату, що отримується за методом біоферментації. Натрію гіалуронат - це натрієва сіль гіалуронової кислоти, глікозаміноглікану, утвореного групами, що являють собою D-глюкуронову кислоту і М-ацетил-О-глюкозамінодисахарид. Він широко представлений в екстрацелюлярному матриксі як у тварин, так і у людини. Натрію гіалуронат належить до невеликої групи речовин, які однакові всім живих організмів. Натрію гіалуронат є природним полісахаридом, який входить до складу всіх тканин організму, при цьому особливо великої концентрації натрію гіалуронат міститься в синовіальній рідині і шкірі.Засіб для заміщення синовіальної рідини складається з виробленого біосинтетичним способом стабілізованого та очищеного натрію гіалуронату. Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.що синовіальна рідина у уражених суглобах, має нижчу в'язкість та еластичність, ніж синовіальна рідина у здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.що синовіальна рідина у уражених суглобах, має нижчу в'язкість та еластичність, ніж синовіальна рідина у здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.ІнструкціяНа курс лікування потрібен одноразовий цикл процедур, що складається не менше ніж із 5 ін'єкцій. Рекомендована доза зазвичай становить 2 мл для великих суглобів (колінний та тазостегновий) та 1 мл для дрібних суглобів. Засіб для заміщення синовіальної рідини вводиться внутрішньосуглобово одноразово (з інтервалами в один тиждень), загалом роблять 5 ін'єкцій. Підшкірне введення лідокаїну або аналогічного місцевого анестетика може бути рекомендовано до введення препарату. Вводити засіб у уражений суглоб може виключно компетентний лікар або інший медперсонал у медичних закладах, належним чином обладнаних для виконання внутрішньосуглобових ін'єкцій. Забороняється одночасне застосування (для підготовки шкіри) дезінфікуючих засобів, що містять четвертинні солі амонію, оскільки натрію гіалуронат у їхній присутності може утворювати осад. Забороняється використовувати засіб, якщо блістерна упаковка розкрита або має ознаки пошкодження. Забороняється використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Обов'язково неухильне дотримання всіх суворих вимог, які пред'являються введення асептичних препаратів. При необхідності (у разі наявності) видаліть суглобовий випіт перед запровадженням засобу. Необхідно зняти гвинтовий ковпачок шприца та ковпачок наконечника голки з дотриманням усіх правил асептики. Введення засобу заміщення синовіальної рідини в суглоб необхідно здійснювати з допомогою голки відповідного розміру (підбирають з урахуванням розміру суглоба). Голка до комплекту упаковки продукту не входить. Вводьте в кожний суглоб повний об'єм (2 мл у колінний або кульшовий суглоб, 1 мл у дрібний суглоб). Якщо є лікарський припис, що передбачає введення у кілька суглобів, для кожного суглоба необхідно використовувати окремий шприц. Попередньо заповнений шприц призначений лише для одноразового застосування, а використовувати його необхідно негайно після вилучення з упаковки. Будь-яку кількість засобу для заміщення синовіальної рідини необхідно утилізувати, використанню воно вже не підлягає. Засіб для заміщення синовіальної рідини є ОДНОРАЗОВИМ МЕДИЧНИМ ВИРОБОМ (ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНО).Показання до застосуванняОстеоартроз та інші дегенеративно-дистрофічні, травматичні та посттравматичні зміни суглобів: колінних, тазостегнових та інших великих суглобів. Як допоміжний засіб в ортопедичній хірургії.Протипоказання до застосуванняЗабороняється застосовувати у пацієнтів, які страждають на гіперчутливість (алергію) на вироби, що містять натрію гіалуронат. Забороняється вводити засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ? та РІПАРТ? Лонг у суглоб пацієнтів, у яких спостерігаються інфекційні або шкірні захворювання в ділянці ділянки, на якій передбачається проведення ін'єкції.Побічна діяЗасіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг відрізняється гарною переносимістю. Можливі побічні ефекти включають короткочасний біль у місці ін'єкції та (або) набрякання суглоба. Як правило, подібні реакції проходять безвісти протягом 2-3 днів і ніяк не впливають на ефективність лікування. Випадки алергічних та анафілактичних реакцій рідкісні. При недотриманні запобіжних заходів при внутрішньосуглобовому введенні в дуже рідкісних випадках може виникнути септичний артрит. Після внутрішньосуглобового введення Засоби для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг можливе виникнення болів, що проходять, і (або) набрякання суглоба, в який проведено введення продукту. Як і у разі будь-яких інвазивних процедур, що проводяться на суглобах, пацієнту рекомендується уникати будь-яких фізичних навантажень, а також тривалих (тривалих протягом більш ніж 1 години) видів діяльності, пов'язаних з несенням вагових навантажень (це стосується, наприклад, занять оздоровчим бігом та тенісом) ) протягом 48 годин після внутрішньосуглобового введення препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиДля підготовки шкіри забороняється одночасно використовувати дезінфікуючі засоби, що містять четвертинні солі амонію, оскільки гіалуронат натрію в їх присутності може утворювати осад.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗахисна плівка Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг зберігає свої властивості еластичності протягом б місяців. Після закінчення б місяців Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг розпадається під впливом групи тканинних ферментів, які називаються гіалуронідазами на продукти розкладання: олігосахариди та низькомолекулярні гіалуронати, які надалі виводяться з організму. Вилучення або заміна Засоби для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг не можна застосовувати, т.к. воно невід'ємно поєднується з синовіальною рідиною суглоба. Безпека та ефективність ін'єкційного введення даного препарату паралельно з проведенням інших внутрішньосуглобових ін'єкцій не вивчені. Ефективність проведення одноразового циклу процедур, що складається з менш ніж 5 ін'єкцій, не встановлена. Необхідно обов'язково дотримуватися всіх суворих вимог методики асептичного введення. У разі наявності суглобового випоту видаліть його перед введенням засобу для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг. Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг слід використовувати з обережністю у хворих з ознаками порушення венозного або лімфатичного відтоку в нижніх кінцівках. При двосторонньому лікуванні слід використовувати окремі шприци для кожного колінного або кульшового суглоба. Не слід використовувати місцеві знеболювальні засоби, якщо відомо, що хворий має алергію або підвищену чутливість до місцевих анестетиків. Не слід проводити ін'єкцію в тазостегновий суглоб під рентгенологічним контролем і з використанням рентгенконтрастних речовин, якщо відомо, що пацієнт має алергію або підвищену чутливість до рентген контрастних речовин. Попередньо заповнений шприц призначений для одноразового застосування. Вміст шприца необхідно використовувати негайно після того, як контейнер розкритий. Будь-яку невикористану кількість Засобу для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг слід утилізувати. Забороняється використовувати Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг, якщо блістерна упаковка розкрита або пошкоджена. Для підготовки шкіри забороняється одночасно використовувати дезінфікуючі засоби, що містять четвертинні солі амонію, оскільки гіалуронат натрію в їх присутності може утворювати осад. Внутрішньосудинне введення забороняється через можливість виникнення системної несприятливої побічної дії. Забороняється використовувати Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг під час проведення внутрішньоочних хірургічних операцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 885,00 грн
230,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГіалуронат натрію – 20 мг; Дигідрофосфат – 0,1 мг; Динатрію гідрофосфат – 0,6 мг; Натрію хлорид – 9 мг; Вода для ін'єкцій – до обсягу 1 мл.ХарактеристикаЗасіб для заміщення синовіальної рідини є стерильний, апірогенний безбарвний і прозорий в'язкий розчин високоочищеного натрію гіалуронату, що отримується за методом біоферментації. Натрію гіалуронат - це натрієва сіль гіалуронової кислоти, глікозаміноглікану, утвореного групами, що являють собою D-глюкуронову кислоту і М-ацетил-О-глюкозамінодисахарид. Він широко представлений в екстрацелюлярному матриксі як у тварин, так і у людини. Натрію гіалуронат належить до невеликої групи речовин, які однакові всім живих організмів. Натрію гіалуронат є природним полісахаридом, який входить до складу всіх тканин організму, при цьому особливо великої концентрації натрію гіалуронат міститься в синовіальній рідині і шкірі.Засіб для заміщення синовіальної рідини складається з виробленого біосинтетичним способом стабілізованого та очищеного натрію гіалуронату. Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.Натрію гіалуронат в організмі є природною складовою частиною синовіальної рідини, яка в суглобах служить мастилом для хрящів і зв'язок, а також є поглиначем ударних навантажень. Відомо, що синовіальна рідина в уражених суглобах має нижчу в'язкість і еластичність, ніж синовіальна рідина в здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.що синовіальна рідина у уражених суглобах, має нижчу в'язкість та еластичність, ніж синовіальна рідина у здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.що синовіальна рідина у уражених суглобах, має нижчу в'язкість та еластичність, ніж синовіальна рідина у здорових суглобах. Введення натрію гіалуронату в суглоб з метою відновлення в'язкості та еластичності може зменшити біль та відновити рухливість у суглобі. Цей медичний виріб має бути використаний лише спеціально навченим персоналом в умовах медичних закладів.ІнструкціяНа курс лікування потрібен одноразовий цикл процедур, що складається не менше ніж із 5 ін'єкцій. Рекомендована доза зазвичай становить 2 мл для великих суглобів (колінний та тазостегновий) та 1 мл для дрібних суглобів. Засіб для заміщення синовіальної рідини вводиться внутрішньосуглобово одноразово (з інтервалами в один тиждень), загалом роблять 5 ін'єкцій. Підшкірне введення лідокаїну або аналогічного місцевого анестетика може бути рекомендовано до введення препарату. Вводити засіб у уражений суглоб може виключно компетентний лікар або інший медперсонал у медичних закладах, належним чином обладнаних для виконання внутрішньосуглобових ін'єкцій. Забороняється одночасне застосування (для підготовки шкіри) дезінфікуючих засобів, що містять четвертинні солі амонію, оскільки натрію гіалуронат у їхній присутності може утворювати осад. Забороняється використовувати засіб, якщо блістерна упаковка розкрита або має ознаки пошкодження. Забороняється використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Обов'язково неухильне дотримання всіх суворих вимог, які пред'являються введення асептичних препаратів. При необхідності (у разі наявності) видаліть суглобовий випіт перед запровадженням засобу. Необхідно зняти гвинтовий ковпачок шприца та ковпачок наконечника голки з дотриманням усіх правил асептики. Введення засобу заміщення синовіальної рідини в суглоб необхідно здійснювати з допомогою голки відповідного розміру (підбирають з урахуванням розміру суглоба). Голка до комплекту упаковки продукту не входить. Вводьте в кожний суглоб повний об'єм (2 мл у колінний або кульшовий суглоб, 1 мл у дрібний суглоб). Якщо є лікарський припис, що передбачає введення у кілька суглобів, для кожного суглоба необхідно використовувати окремий шприц. Попередньо заповнений шприц призначений лише для одноразового застосування, а використовувати його необхідно негайно після вилучення з упаковки. Будь-яку кількість засобу для заміщення синовіальної рідини необхідно утилізувати, використанню воно вже не підлягає. Засіб для заміщення синовіальної рідини є ОДНОРАЗОВИМ МЕДИЧНИМ ВИРОБОМ (ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНО).Показання до застосуванняОстеоартроз та інші дегенеративно-дистрофічні, травматичні та посттравматичні зміни суглобів: колінних, тазостегнових та інших великих суглобів. Як допоміжний засіб в ортопедичній хірургії.Протипоказання до застосуванняЗабороняється застосовувати у пацієнтів, які страждають на гіперчутливість (алергію) на вироби, що містять натрію гіалуронат. Забороняється вводити засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ? та РІПАРТ? Лонг у суглоб пацієнтів, у яких спостерігаються інфекційні або шкірні захворювання в ділянці ділянки, на якій передбачається проведення ін'єкції.Побічна діяЗасіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг відрізняється гарною переносимістю. Можливі побічні ефекти включають короткочасний біль у місці ін'єкції та (або) набрякання суглоба. Як правило, подібні реакції проходять безвісти протягом 2-3 днів і ніяк не впливають на ефективність лікування. Випадки алергічних та анафілактичних реакцій рідкісні. При недотриманні запобіжних заходів при внутрішньосуглобовому введенні в дуже рідкісних випадках може виникнути септичний артрит. Після внутрішньосуглобового введення Засоби для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг можливе виникнення болів, що проходять, і (або) набрякання суглоба, в який проведено введення продукту. Як і у разі будь-яких інвазивних процедур, що проводяться на суглобах, пацієнту рекомендується уникати будь-яких фізичних навантажень, а також тривалих (тривалих протягом більш ніж 1 години) видів діяльності, пов'язаних з несенням вагових навантажень (це стосується, наприклад, занять оздоровчим бігом та тенісом) ) протягом 48 годин після внутрішньосуглобового введення препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиДля підготовки шкіри забороняється одночасно використовувати дезінфікуючі засоби, що містять четвертинні солі амонію, оскільки гіалуронат натрію в їх присутності може утворювати осад.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗахисна плівка Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг зберігає свої властивості еластичності протягом б місяців. Після закінчення б місяців Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ і РІПАРТ Лонг розпадається під впливом групи тканинних ферментів, які називаються гіалуронідазами на продукти розкладання: олігосахариди та низькомолекулярні гіалуронати, які надалі виводяться з організму. Вилучення або заміна Засоби для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг не можна застосовувати, т.к. воно невід'ємно поєднується з синовіальною рідиною суглоба. Безпека та ефективність ін'єкційного введення даного препарату паралельно з проведенням інших внутрішньосуглобових ін'єкцій не вивчені. Ефективність проведення одноразового циклу процедур, що складається з менш ніж 5 ін'єкцій, не встановлена. Необхідно обов'язково дотримуватися всіх суворих вимог методики асептичного введення. У разі наявності суглобового випоту видаліть його перед введенням засобу для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг. Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг слід використовувати з обережністю у хворих з ознаками порушення венозного або лімфатичного відтоку в нижніх кінцівках. При двосторонньому лікуванні слід використовувати окремі шприци для кожного колінного або кульшового суглоба. Не слід використовувати місцеві знеболювальні засоби, якщо відомо, що хворий має алергію або підвищену чутливість до місцевих анестетиків. Не слід проводити ін'єкцію в тазостегновий суглоб під рентгенологічним контролем і з використанням рентгенконтрастних речовин, якщо відомо, що пацієнт має алергію або підвищену чутливість до рентген контрастних речовин. Попередньо заповнений шприц призначений для одноразового застосування. Вміст шприца необхідно використовувати негайно після того, як контейнер розкритий. Будь-яку невикористану кількість Засобу для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг слід утилізувати. Забороняється використовувати Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг, якщо блістерна упаковка розкрита або пошкоджена. Для підготовки шкіри забороняється одночасно використовувати дезінфікуючі засоби, що містять четвертинні солі амонію, оскільки гіалуронат натрію в їх присутності може утворювати осад. Внутрішньосудинне введення забороняється через можливість виникнення системної несприятливої побічної дії. Забороняється використовувати Засіб для заміщення синовіальної рідини РІПАРТ та РІПАРТ Лонг під час проведення внутрішньоочних хірургічних операцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: рисперидон – 2 мг. Допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: ;барвник Опадрай оранжевий OY-8729 (гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), макрогол 400, титану діоксид, жовтий "сонячний захід" FCF (E110), жовтий хіноліновий (E104)), макрогол 600 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; помаранчевого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком на одному боці; на місці розлому – білі.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний препарат (нейролептик), похідне бензізоксазолу. Чинить також седативну, протиблювотну та гіпотермічну дію. Рисперидон є селективним моноамінергічним антагоністом з вираженою спорідненістю до серотонінових 5-НТ2 та допамінових D2-peцепторів. Також рисперидон зв'язується з α1-адренорецепторами і, при дещо меншій афінності, з гістаміновими Н1-рецепторами та α2-адренорецепторами. Не має тропності до холінорецепторів. Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолімбічної та мезокортикальної системи. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія – блокадою допамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічна дія – блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса. Знижує продуктивну симптоматику (маячня, галюцинації, агресивність), автоматизм. Викликає менше придушення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні антипсихотики (нейролептики). Збалансований центральний антагонізм до серотоніну та допаміну може зменшувати ризик виникнення екстрапірамідної симптоматики. Рисперидон може спричиняти дозозалежне збільшення концентрації пролактину у плазмі.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо рисперидон повністю всмоктується (незалежно від їди) і максимальні рівні концентрації в плазмі спостерігаються через 1-2 год. Рисперидон піддається метаболізму за участю Р-450 IID6 цитохрому з утворенням 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон являють собою ефективну антипсихотичну фракцію. При внутрішньому прийомі рисперидон виводиться з періодом напіввиведення близько 3 годин. Встановлено, що період напіввиведення 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції становить 24 години. У більшості пацієнтів рівноважна концентрація рисперидону спостерігається через день після початку лікування. Рівноважний стан 9-гідроксирисперидону в більшості випадків досягається через 3-4 дні після початку лікування. Концентрація рисперидону у плазмі пропорційна дозі препарату (у межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об'єм розподілу становить 1 -2 л/кг. У плазмі рисперидон зв'язується з альбуміном та а-1-глікопротеїдом. Зв'язування рисперидону з білками плазми становить 88%, 9-гідроксирисперидону-77%. Виводиться нирками – 70 % (з них 35 – 45 % у вигляді фармакологічно активної фракції) та 14 % – з жовчю. Решта припадає на неактивні метаболіти. У пацієнтів похилого віку після одноразового прийому препарату внутрішньо спостерігалися підвищені концентрації активної фракції у плазмі до 30%, і у хворих з нирковою недостатністю – до 60%, а також знижений кліренс антипсихотичної фракції. Наявність печінкової недостатності не впливає на вміст концентрації рисперидону в плазмі, але серед таких хворих середня кількість вільної фракції в плазмі була на 35% вищою.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняШизофренія (гостра та хронічна) та інші психотичні стани з переважанням продуктивної симптоматики (марення, галюцинації, агресивність) та негативної симптоматики (мідність мови, емоційна та соціальна відчуженість); афективні розлади за різних психічних захворювань; поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), порушення діяльності (збудження, марення) або психотичні симптоми; як допоміжна терапія при лікуванні маній при біполярних розладах; як допоміжна терапія розладів поведінки у підлітків з 15 років та дорослих пацієнтів зі зниженим інтелектуальним рівнем або затримкою розумового розвитку, у випадках, коли деструктивна поведінка (агресивність, імпульсивність, аутоагресія) є провідним у клінічній картині хвороби.Протипоказання до застосуванняПеріод лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З; обережністю; слід призначати препарат при: захворюваннях серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, порушення провідності серцевого м'яза); зневоднення та гіповолемії; порушення мозкового кровообігу; хвороби Паркінсона; судомах (в т.ч. в анамнезі); ниркової недостатності тяжкого ступеня; тяжкої печінкової недостатності; зловживанні лікарськими засобами або лікарською залежністю; станах, що схильні до розвитку тахікардії типу "пірует" (брадикардія, порушення електролітного балансу, супутній прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT); пухлинах мозку, кишкової непрохідності, випадках гострого лікарського передозування, синдромі Рейє (протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів); вагітності (ефективність та безпека не встановлені); дитячому віці до 15 років (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяБезпека застосування рисперидону у вагітних не вивчалася. При вагітності препарат можна використовувати лише у тому випадку, якщо позитивний ефект виправдовує можливий ризик. Оскільки рисперидон та 9-гідроксирисперидон виділяються з грудним молоком, жінкам, які застосовують препарат, не слід годувати груддю.Побічна діяЯк і інші лікарські засоби, риспаксол може мати побічну дію, яка, однак, виявляється не у всіх. Риспаксол має гарну переносимість. Можливі такі побічні дії. З боку ЦНС: ;безсоння, ажитація, тривога, біль голови; іноді – сонливість, стомлюваність, запаморочення, порушення концентрації уваги, порушення чіткості зору; рідко – екстрапірамідні симптоми (тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія). У хворих з шизофренією можливі гіперволемія (або через полідипсію, або через синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону), пізня дискінезія (мимовільні ритмічні рухи переважно мови та/або особи), ЗНС (гіпертермія, м'язова ригідність, нестабільність свідомості та підвищення рівня КФК), порушення терморегуляції та судомні напади. З боку травної системи: ;запор, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів, сухість у роті, гіпо-або гіперсалівація, анорексія, посилення апетиту, підвищення або зниження маси тіла. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, рефлекторна тахікардія, підвищення артеріального тиску. На фоні терапії Риспаксолом описано розвиток інсультів, в основному, у хворих похилого віку з сприятливими факторами. З боку системи кровотворення: ; нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку ендокринної системи: можливі галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, аменорея; у поодиноких випадках – розвиток гіперглікемії або погіршення перебігу цукрового діабету. З боку сечостатевої системи: приапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, аноргазмія, нетримання сечі. Дерматологічні реакції: сухість шкіри, гіперпігментація, свербіж, себорея, фотосенсибілізація. Алергічні реакції: ; риніт, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: ;артралгія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗ огляду на те, що Риспаксол впливає в першу чергу на ЦНС, його слід застосовувати з обережністю у поєднанні з іншими препаратами центральної дії та етанолом. Риспаксол зменшує ефективність леводопи та інших агоністів допаміну. Клозапін знижує кліренс рисперидону. При одночасному застосуванні риспаксолу та карбамазепіну відзначалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції рисперидону у плазмі. Аналогічні ефекти можуть спостерігатися під час використання інших індукторів печінкових ферментів. При одночасному застосуванні з риспаксолом фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі бета-адреноблокатори можуть підвищувати концентрації рисперидону в плазмі, однак це не впливає на концентрацію активної антипсихотичної фракції. При одночасному застосуванні з риспаксолом флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, однак меншою мірою концентрацію активної антипсихотичної фракції. При застосуванні риспаксолу разом з іншими препаратами, що високо зв'язуються з білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається. Антигіпертензивні препарати посилюють вираженість зниження артеріального тиску на фоні прийому риспаксолу.Спосіб застосування та дозиРиспаксол можна приймати під час їди або в перервах між їдою. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. При шизофренії дорослим і дітям старше 15 років препарат призначають 1 або 2 рази на добу. Початкова доза – 2 мг на добу. На другий день дозу слід збільшити до 4 мг на добу. З цього моменту дозу можна зберегти на колишньому рівні, або індивідуально скоригувати при необхідності. Зазвичай оптимальною дозою є 4-6 мг на добу. У ряді випадків може бути виправдано більш повільне підвищення дози та нижчі початкова та підтримуюча дози. Дози вище 10 мг на добу не показали більш високої ефективності порівняно з меншими дозами та можуть спричинити появу екстрапірамідних симптомів. У зв'язку з тим, що безпека доз більше 16 мг на добу не вивчалася, дози вище за цей рівень застосовувати не можна. Відомості щодо використання для лікування шизофренії; у дітей молодше 15 років відсутні. Літнім пацієнтам рекомендується початкова доза по 500 мкг 2 рази на добу. Дозу можна індивідуально збільшити по 500 мкг 2 рази на добу до 1-2 мг 2 рази на добу. При захворюваннях печінки і нирок рекомендується початкова доза по 500 мкг 2 рази на добу. Цю дозу можна поступово збільшити до 1-2 мг на прийом 2 рази на добу. При зловживанні лікарськими засобами або лікарською залежністю рекомендована добова доза препарату становить 2-4 мг. При поведінкових розладах у хворих з деменцією рекомендується початкова доза по 250 мкг 2 рази на добу (слід використовувати адекватну лікарську форму). Дозування за потреби можна індивідуально збільшувати по 250 мкг 2 рази на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 500 мкг 2 рази на добу. Однак деяким пацієнтам показаний прийом по 1 мг 2 рази на добу. Після досягнення оптимальної дози може бути рекомендований прийом препарату 1 раз на добу. При манії при біполярних розладах рекомендована початкова доза препарату - 2 мг на день за один прийом. При необхідності ця доза може бути збільшена на 2 мг на день, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 2-6 мг на добу. При ;розладах поведінки у пацієнтів із затримкою розумового розвитку ;пацієнтам з масою тіла 50 кг і більше ;призначають по 500 мкг 1 раз на добу. При необхідності ця доза може бути підвищена на 500 мкг на добу, не частіше, ніж через день. Більшість пацієнтів оптимальною дозою є доза 1 мг/сут. Однак для деяких пацієнтів краще прийом по 500 мкг/сут, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 1.5 мг/сут. ;Пацієнтам з масою тіла менше 50 кг ;призначають по 250 мкг/добу. При необхідності ця доза може бути підвищена на 250 мкг на добу, не частіше, ніж через день. Більшість пацієнтів оптимальною дозою є доза 500 мкг/сут. Однак для деяких пацієнтів краще прийом по 250 мкг/сут, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 750 мкг/сут. Тривалий прийом Рисперидона у підлітків повинен проводитися під постійним контролем лікаря. Застосування у дітей молодше 15 років не рекомендується.ПередозуванняСимптоми: сонливість, седативний ефект, пригнічення свідомості, тахікардія, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні розлади, у поодиноких випадках подовження інтервалу QT. Лікування: необхідно забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий непритомний) та призначення активованого вугілля у поєднанні зі проносними засобами. Симптоматична терапія, спрямовану підтримку життєво важливих функцій організму. Для своєчасного діагностування можливих порушень ритму серця необхідно якнайшвидше розпочати моніторування ЕКГ. Ретельне медичне спостереження та ЕКГ моніторування проводять до повного зникнення симптомів інтоксикації. Специфічний антидот відсутній.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри шизофренії, на початку лікування рисперидоном, рекомендується поступово відмінити попередню терапію, якщо це клінічно виправдано. Якщо пацієнти переводяться з терапії депо-формами антипсихотичних препаратів, то прийом рисперидону рекомендується розпочинати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність продовження терапії протипаркінсонічними препаратами. У зв'язку з альфа-адреноблокуючою дією рисперидону може розвинутись ортостатична гіпотензія, особливо в період початкового підбору дози. У разі виникнення гіпотензії слід розглянути питання про зниження дози. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями. Виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. У разі виникнення ознак та симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання про скасування всіх антипсихотичних препаратів. При виникненні нейролептичного злоякісного синдрому, що характеризується гіпертермією, м'язовою ригідністю, нестабільністю автономних функцій, порушеннями свідомості та підвищенням рівня КФК, необхідно відмінити всі антипсихотичні лікарські засоби, включаючи рисперидон. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів доза рисперидону має бути знижена. Пацієнтам слід рекомендувати утриматися від переїдання через можливість збільшення маси тіла. Пігулки Риспаксолу містять лактозу. Даний препарат не слід приймати пацієнтам з непереносимістю цукрів (вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Риспаксол може вплинути на активну діяльність, для якої потрібна швидкість реакцій. Тому не слід керувати автомобілем або обслуговувати механізми, доки не виявлено індивідуальну переносимість препарату.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні компоненти: Бетакаротин (як суміш натуральних каротиноїдів) – 4,2 мг; Вітамін D3 (як Колекальциферол 100 ME) – 2,5 мкг; Вітамін Е (як D-альфа-тоферолу сукцинат 21 мг) – 20 мг; Вітамін В1 (як Тіаміну мононітрат 3,6 мг) - 3 мг; Вітамін В2 (як Рибофлавін) – 2 мг; Вітамін В6 (як Піридоксину гідрохлорид) – 10 мг; Вітамін В12 (як Ціанокобаламін) – 6 мкг; Вітамін К1 (як Фітоменадіон) – 200 мкг; Фолієва кислота - 400 мкг; Ніацин (Нікотінамід/Вітамін В3) – 20 мг; Вітамін С (як Аскорбінова кислота 73 мг) – 70 мг; Залізо (як Заліза фумарат 63,3 мг) – 20 мг; Цинк (як Цинку сульфат Н20 41 мг) – 15 мг; Магній (як Магнію оксид 248 мг) – 150 мг; Йод (як Калію йодид 183 мкг) – 140 мкг; Мідь (як міді сульфат Н20 2,8 мг) - 1 мг; Склад оболонки капсул: желатин (81,0166 мг), вода очищена (13,72 мг), титану діоксид (0,49 мг), червоний оксид заліза (1,7346 мг), чорний оксид заліза (1,0388 мг). 2 блістери по 15 капсул у картонній коробці з вкладеною інструкцією.Опис лікарської формиКоричневі тверді желатинові капсули розміру "0", з логотипами білого кольору "Vitabiotics" зі знаком "Ω" на кришці капсули та "Pregnacare"® на корпусі капсули. Вміст капсул – суміш дрібно-гранульованого порошку жовто-коричневого кольору та гранул різного розміру від білого до світло-коричневого кольору, зі специфічним запахом. Допускається гранул інших відтінків.Фармакотерапевтична групаПолівітамінний засіб+мінерали.ФармакодинамікаФармакологічна дія препарату визначається властивостями компонентів, що входять до його складу. Засіб, що впливає на метаболічні процеси.Показання до застосуванняПопередження та корекція станів вітамінно-мінеральної недостатності у жінок, які планують вагітність, у період вагітності та грудного вигодовування.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції до компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується приймати одночасно інші полівітамінні комплекси, щоб уникнути передозування.Спосіб застосування та дозиПо одній капсулі на день під час або відразу після їди, запиваючи водою. Чи не розжовувати.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе перевищувати рекомендоване дозування. Можливе фарбування сечі в інтенсивний жовтий колір, що є абсолютно нешкідливим і обумовлено наявністю рибофлавіну у складі препарату. Можливе фарбування випорожнення в темний колір, що обумовлено наявністю у складі препарату заліза. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до керування транспортним засобом та виконання робіт, що потребують підвищеної швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: рисперидон – 4 мг. Допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: ;барвник Опадрай оранжевий OY-8729 (гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), макрогол 400, титану діоксид, жовтий "сонячний захід" FCF (E110), жовтий хіноліновий (E104)), макрогол 600 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; помаранчевого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком на одному боці; на місці розлому – білі.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний препарат (нейролептик), похідне бензізоксазолу. Чинить також седативну, протиблювотну та гіпотермічну дію. Рисперидон є селективним моноамінергічним антагоністом з вираженою спорідненістю до серотонінових 5-НТ2 та допамінових D2-peцепторів. Також рисперидон зв'язується з α1-адренорецепторами і, при дещо меншій афінності, з гістаміновими Н1-рецепторами та α2-адренорецепторами. Не має тропності до холінорецепторів. Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолімбічної та мезокортикальної системи. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія – блокадою допамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічна дія – блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса. Знижує продуктивну симптоматику (маячня, галюцинації, агресивність), автоматизм. Викликає менше придушення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні антипсихотики (нейролептики). Збалансований центральний антагонізм до серотоніну та допаміну може зменшувати ризик виникнення екстрапірамідної симптоматики. Рисперидон може спричиняти дозозалежне збільшення концентрації пролактину у плазмі.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо рисперидон повністю всмоктується (незалежно від їди) і максимальні рівні концентрації в плазмі спостерігаються через 1-2 год. Рисперидон піддається метаболізму за участю Р-450 IID6 цитохрому з утворенням 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон являють собою ефективну антипсихотичну фракцію. При внутрішньому прийомі рисперидон виводиться з періодом напіввиведення близько 3 годин. Встановлено, що період напіввиведення 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції становить 24 години. У більшості пацієнтів рівноважна концентрація рисперидону спостерігається через день після початку лікування. Рівноважний стан 9-гідроксирисперидону в більшості випадків досягається через 3-4 дні після початку лікування. Концентрація рисперидону у плазмі пропорційна дозі препарату (у межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об'єм розподілу становить 1 -2 л/кг. У плазмі рисперидон зв'язується з альбуміном та а-1-глікопротеїдом. Зв'язування рисперидону з білками плазми становить 88%, 9-гідроксирисперидону-77%. Виводиться нирками – 70 % (з них 35 – 45 % у вигляді фармакологічно активної фракції) та 14 % – з жовчю. Решта припадає на неактивні метаболіти. У пацієнтів похилого віку після одноразового прийому препарату внутрішньо спостерігалися підвищені концентрації активної фракції у плазмі до 30%, і у хворих з нирковою недостатністю – до 60%, а також знижений кліренс антипсихотичної фракції. Наявність печінкової недостатності не впливає на вміст концентрації рисперидону в плазмі, але серед таких хворих середня кількість вільної фракції в плазмі була на 35% вищою.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняШизофренія (гостра та хронічна) та інші психотичні стани з переважанням продуктивної симптоматики (марення, галюцинації, агресивність) та негативної симптоматики (мідність мови, емоційна та соціальна відчуженість); афективні розлади за різних психічних захворювань; поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), порушення діяльності (збудження, марення) або психотичні симптоми; як допоміжна терапія при лікуванні маній при біполярних розладах; як допоміжна терапія розладів поведінки у підлітків з 15 років та дорослих пацієнтів зі зниженим інтелектуальним рівнем або затримкою розумового розвитку, у випадках, коли деструктивна поведінка (агресивність, імпульсивність, аутоагресія) є провідним у клінічній картині хвороби.Протипоказання до застосуванняПеріод лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З; обережністю; слід призначати препарат при: захворюваннях серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, порушення провідності серцевого м'яза); зневоднення та гіповолемії; порушення мозкового кровообігу; хвороби Паркінсона; судомах (в т.ч. в анамнезі); ниркової недостатності тяжкого ступеня; тяжкої печінкової недостатності; зловживанні лікарськими засобами або лікарською залежністю; станах, що схильні до розвитку тахікардії типу "пірует" (брадикардія, порушення електролітного балансу, супутній прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT); пухлинах мозку, кишкової непрохідності, випадках гострого лікарського передозування, синдромі Рейє (протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів); вагітності (ефективність та безпека не встановлені); дитячому віці до 15 років (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяБезпека застосування рисперидону у вагітних не вивчалася. При вагітності препарат можна використовувати лише у тому випадку, якщо позитивний ефект виправдовує можливий ризик. Оскільки рисперидон та 9-гідроксирисперидон виділяються з грудним молоком, жінкам, які застосовують препарат, не слід годувати груддю.Побічна діяЯк і інші лікарські засоби, риспаксол може мати побічну дію, яка, однак, виявляється не у всіх. Риспаксол має гарну переносимість. Можливі такі побічні дії. З боку ЦНС: ;безсоння, ажитація, тривога, біль голови; іноді – сонливість, стомлюваність, запаморочення, порушення концентрації уваги, порушення чіткості зору; рідко – екстрапірамідні симптоми (тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія). У хворих з шизофренією можливі гіперволемія (або через полідипсію, або через синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону), пізня дискінезія (мимовільні ритмічні рухи переважно мови та/або особи), ЗНС (гіпертермія, м'язова ригідність, нестабільність свідомості та підвищення рівня КФК), порушення терморегуляції та судомні напади. З боку травної системи: ;запор, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів, сухість у роті, гіпо-або гіперсалівація, анорексія, посилення апетиту, підвищення або зниження маси тіла. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, рефлекторна тахікардія, підвищення артеріального тиску. На фоні терапії Риспаксолом описано розвиток інсультів, в основному, у хворих похилого віку з сприятливими факторами. З боку системи кровотворення: ; нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку ендокринної системи: можливі галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, аменорея; у поодиноких випадках – розвиток гіперглікемії або погіршення перебігу цукрового діабету. З боку сечостатевої системи: приапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, аноргазмія, нетримання сечі. Дерматологічні реакції: сухість шкіри, гіперпігментація, свербіж, себорея, фотосенсибілізація. Алергічні реакції: ; риніт, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: ;артралгія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗ огляду на те, що Риспаксол впливає в першу чергу на ЦНС, його слід застосовувати з обережністю у поєднанні з іншими препаратами центральної дії та етанолом. Риспаксол зменшує ефективність леводопи та інших агоністів допаміну. Клозапін знижує кліренс рисперидону. При одночасному застосуванні риспаксолу та карбамазепіну відзначалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції рисперидону у плазмі. Аналогічні ефекти можуть спостерігатися під час використання інших індукторів печінкових ферментів. При одночасному застосуванні з риспаксолом фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі бета-адреноблокатори можуть підвищувати концентрації рисперидону в плазмі, однак це не впливає на концентрацію активної антипсихотичної фракції. При одночасному застосуванні з риспаксолом флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, однак меншою мірою концентрацію активної антипсихотичної фракції. При застосуванні риспаксолу разом з іншими препаратами, що високо зв'язуються з білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається. Антигіпертензивні препарати посилюють вираженість зниження артеріального тиску на фоні прийому риспаксолу.Спосіб застосування та дозиРиспаксол можна приймати під час їди або в перервах між їдою. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. При шизофренії дорослим і дітям старше 15 років препарат призначають 1 або 2 рази на добу. Початкова доза – 2 мг на добу. На другий день дозу слід збільшити до 4 мг на добу. З цього моменту дозу можна зберегти на колишньому рівні, або індивідуально скоригувати при необхідності. Зазвичай оптимальною дозою є 4-6 мг на добу. У ряді випадків може бути виправдано більш повільне підвищення дози та нижчі початкова та підтримуюча дози. Дози вище 10 мг на добу не показали більш високої ефективності порівняно з меншими дозами та можуть спричинити появу екстрапірамідних симптомів. У зв'язку з тим, що безпека доз більше 16 мг на добу не вивчалася, дози вище за цей рівень застосовувати не можна. Відомості щодо використання для лікування шизофренії; у дітей молодше 15 років відсутні. Літнім пацієнтам рекомендується початкова доза по 500 мкг 2 рази на добу. Дозу можна індивідуально збільшити по 500 мкг 2 рази на добу до 1-2 мг 2 рази на добу. При захворюваннях печінки і нирок рекомендується початкова доза по 500 мкг 2 рази на добу. Цю дозу можна поступово збільшити до 1-2 мг на прийом 2 рази на добу. При зловживанні лікарськими засобами або лікарською залежністю рекомендована добова доза препарату становить 2-4 мг. При поведінкових розладах у хворих з деменцією рекомендується початкова доза по 250 мкг 2 рази на добу (слід використовувати адекватну лікарську форму). Дозування за потреби можна індивідуально збільшувати по 250 мкг 2 рази на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 500 мкг 2 рази на добу. Однак деяким пацієнтам показаний прийом по 1 мг 2 рази на добу. Після досягнення оптимальної дози може бути рекомендований прийом препарату 1 раз на добу. При манії при біполярних розладах рекомендована початкова доза препарату - 2 мг на день за один прийом. При необхідності ця доза може бути збільшена на 2 мг на день, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 2-6 мг на добу. При ;розладах поведінки у пацієнтів із затримкою розумового розвитку ;пацієнтам з масою тіла 50 кг і більше ;призначають по 500 мкг 1 раз на добу. При необхідності ця доза може бути підвищена на 500 мкг на добу, не частіше, ніж через день. Більшість пацієнтів оптимальною дозою є доза 1 мг/сут. Однак для деяких пацієнтів краще прийом по 500 мкг/сут, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 1.5 мг/сут. ;Пацієнтам з масою тіла менше 50 кг ;призначають по 250 мкг/добу. При необхідності ця доза може бути підвищена на 250 мкг на добу, не частіше, ніж через день. Більшість пацієнтів оптимальною дозою є доза 500 мкг/сут. Однак для деяких пацієнтів краще прийом по 250 мкг/сут, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 750 мкг/сут. Тривалий прийом Рисперидона у підлітків повинен проводитися під постійним контролем лікаря. Застосування у дітей молодше 15 років не рекомендується.ПередозуванняСимптоми: сонливість, седативний ефект, пригнічення свідомості, тахікардія, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні розлади, у поодиноких випадках подовження інтервалу QT. Лікування: необхідно забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції, промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий непритомний) та призначення активованого вугілля у поєднанні зі проносними засобами. Симптоматична терапія, спрямовану підтримку життєво важливих функцій організму. Для своєчасного діагностування можливих порушень ритму серця необхідно якнайшвидше розпочати моніторування ЕКГ. Ретельне медичне спостереження та ЕКГ моніторування проводять до повного зникнення симптомів інтоксикації. Специфічний антидот відсутній.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри шизофренії, на початку лікування рисперидоном, рекомендується поступово відмінити попередню терапію, якщо це клінічно виправдано. Якщо пацієнти переводяться з терапії депо-формами антипсихотичних препаратів, то прийом рисперидону рекомендується розпочинати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність продовження терапії протипаркінсонічними препаратами. У зв'язку з альфа-адреноблокуючою дією рисперидону може розвинутись ортостатична гіпотензія, особливо в період початкового підбору дози. У разі виникнення гіпотензії слід розглянути питання про зниження дози. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями. Виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. У разі виникнення ознак та симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання про скасування всіх антипсихотичних препаратів. При виникненні нейролептичного злоякісного синдрому, що характеризується гіпертермією, м'язовою ригідністю, нестабільністю автономних функцій, порушеннями свідомості та підвищенням рівня КФК, необхідно відмінити всі антипсихотичні лікарські засоби, включаючи рисперидон. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів доза рисперидону має бути знижена. Пацієнтам слід рекомендувати утриматися від переїдання через можливість збільшення маси тіла. Пігулки Риспаксолу містять лактозу. Даний препарат не слід приймати пацієнтам з непереносимістю цукрів (вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Риспаксол може вплинути на активну діяльність, для якої потрібна швидкість реакцій. Тому не слід керувати автомобілем або обслуговувати механізми, доки не виявлено індивідуальну переносимість препарату.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
252,00 грн
202,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
234,00 грн
191,00 грн
Дозування: 2 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: уп. контурні.
231,00 грн
191,00 грн
Дозування: 4 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: уп. контурні.
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: рисперидон 1 мг; допоміжні речовини: винна кислота – 7.5 мг, натрію бензоат – 2.36 мг, натрію гідроксид – до pH 3.0±0.2, вода – до 1 мл; 30 мл препарату у флаконі зі скломаси помаранчевого скла або флаконі з поліетилентерефталату або полімерному для лікарських засобів, забезпеченим адаптером, закупореним кришкою полімерною накручуваною, з контролем першого розтину або кришкою з системою "натиснути-повернути". Один флакон разом з інструкцією із застосування, а також шприцем дозуючим поміщають у картонну упаковку (пачку) з картону для споживчої тари.Опис лікарської формиРозчин для вживання безбарвний, прозорий, зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідний бензізоксазолу. Має високу спорідненість до серотонінових 5-HT2- і допамінових D2-рецепторів. Зв'язується з α1-адренорецепторами і, при дещо меншій афінності, з гістаміновими H1-рецепторами та α2-адренорецепторами. Не має спорідненості до холінорецепторів. Хоча рисперидон є потужним D2-антагоністом (що, як вважається, є основним механізмом покращення продуктивної симптоматики шизофренії), він викликає менш виражене пригнічення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію, ніж класичні нейролептики. Завдяки збалансованому антагонізму до серотонінових та допамінових рецепторів у ЦНС, зменшується ймовірність розвитку екстрапірамідних побічних ефектів. Рисперидон може індукувати дозозалежне збільшення концентрації пролактину у плазмі.Дія на організмЧинить антипсихотичну дію.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо рисперидон повністю абсорбується із ШКТ, Cmax у плазмі досягається в межах 1-2 год. Їжа не впливає на абсорбцію рисперидону. Сss рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Css 9-гідроксирисперидону досягається протягом 4-5 днів. Концентрації рисперидону у плазмі пропорційні дозі (у діапазоні терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі, Vd становить 1-2 л/кг. У плазмі рисперидон зв'язується з альбуміном та альфа1 глікопротеїном. Зв'язування рисперидону з білками плазми становить 88%, 9-гідроксирисперидону – на 77%. Рисперидон метаболізується в печінці за участю ізоферменту CYP2D6 з утворенням 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Антипсихотична дія обумовлена фармакологічною активністю рисперидону та 9-гідроксирисперидону. Іншим шляхом метаболізму рисперидону є N-дезалкілювання. Після прийому внутрішньо у хворих з психозом T1/2 рисперидону з плазми становить 3 год. T1/2 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції становить 24 год. Через 1 тиждень прийому 70% виводиться із сечею, 14% – з калом. У сечі сумарний вміст рисперидону та 9-гідроксирисперидону становить 35-45%. Решта припадає на неактивні метаболіти. У пацієнтів похилого віку та у хворих з нирковою недостатністю після одноразового прийому внутрішньо спостерігалися підвищені концентрації у плазмі та уповільнене виведення рисперидону.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).ІнструкціяВсередину, незалежно від їди.Показання до застосуванняЛікування шизофренії (в т.ч. гострий психоз, що вперше виник, гострий напад шизофренії, хронічна шизофренія); психотичні стани з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та/або негативною (притуплений афект, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мови) симптоматикою; для зменшення афективної симптоматики (депресія, відчуття провини, тривога) у пацієнтів із шизофренією; профілактика рецидивів (гострих психотичних станів) при хронічній течії шизофренії; лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), порушення психічної діяльності (збудження, марення) або психотичні симптоми;лікування маній при біполярних розладах (як стабілізатор настрою як засіб допоміжної терапії).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до рисперидону або до будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (в т.ч. при серцевій недостатності, інфаркті міокарда, порушення провідності серцевого м'яза), а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях. У цій категорії пацієнтів дозу слід збільшувати поступово. Ризик розвитку ортостатичної гіпотензії особливо підвищений у початковому періоді добору дози. У разі виникнення гіпотензії слід розглянути питання про зниження дози.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності можливе, якщо очікувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Дані щодо безпеки застосування рисперидону у дітей віком до 15 років відсутні.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - безсоння, ажитація, тривога, біль голови; можливі – сонливість, стомлюваність, запаморочення, порушення здатності до концентрації уваги, порушення чіткості зору; рідко – екстрапірамідні симптоми, (в т.ч. тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія). У хворих із шизофренією можливі пізня дискінезія, ЗНС, порушення терморегуляції та судомні напади. З боку травної системи: запор, диспептичні явища, нудота, блювання, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів. З боку статевої системи: пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, порушення оргазму. З боку серцево-судинної системи: рідко – ортостатична гіпотензія та рефлекторна тахікардія, артеріальна гіпертензія. З боку ендокринної системи: галакторея, гінекомастія, розлади менструального циклу, аменорея, збільшення маси тіла. З боку системи кровотворення: невелике зниження кількості нейтрофілів та/або тромбоцитів. Алергічні реакції: риніт, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: нетримання сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні індукторів мікросомальних ферментів печінки можливе зменшення концентрації рисперидону у плазмі. При одночасному застосуванні з похідними фенотіазину, трициклічними антидепресантами та бета-адреноблокаторами можливе підвищення концентрації рисперидону у плазмі крові. При одночасному застосуванні з карбамазепіном значно зменшується концентрація рисперидону у плазмі. При одночасному застосуванні рисперидон зменшує ефекти леводопи та інших агоністів допамінових рецепторів. При одночасному застосуванні з флуоксетином можливе підвищення концентрації рисперидону у плазмі.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. При прийомі внутрішньо початкова доза для дорослих становить 0.25-2 мг на добу, на 2-й день - 4 мг на добу. Далі дозу можна або зберегти на колишньому рівні, або, за необхідності, скоригувати. Зазвичай оптимальна терапевтична доза в залежності від показань знаходиться в діапазоні 0.5-6 мг на добу. У ряді випадків може бути виправдано більш повільне підвищення дози та нижчі початкова та підтримуюча дози. При шизофренії для пацієнтів похилого віку, а також при супутніх захворюваннях печінки та нирок рекомендується початкова доза по 500 мкг 2 рази на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 1-2 мг 2 рази на добу. Максимальна доза: при застосуванні рисперидону у дозі більше 10 мг на добу. не спостерігається підвищення ефективності порівняно з меншими дозами, але збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Безпека застосування рисперидону у дозах понад 16 мг на добу. не вивчено, тому подальше перевищення дози не допускається.ПередозуванняСимптоми: сонливість, пригнічення свідомості, седація, тахікардія, зниження артеріального тиску, екстрапірамідні симптоми, рідко – подовження інтервалу QT та судоми. Двонаправлена шлуночкова тахікардія (типу "пірует") відзначалася в одночасному застосуванні підвищеної дози рисперидону та пароксетину. У разі передозування слід розглянути можливість передозування від прийому декількох препаратів. Лікування. Слід домогтися та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватного надходження кисню та вентиляції, зробити промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) та призначити активоване вугілля разом із проносним протягом години після передозування. Слід негайно розпочати моніторинг ЕКГ для виявлення можливих аритмій та продовжувати його до повного зникнення симптомів інтоксикації. Специфічного антидоту немає, повинна проводитися відповідна симптоматична терапія, спрямовану підтримку життєво важливих функцій організму. Зниження артеріального тиску та колапс слід усувати внутрішньовенними інфузіями рідини та/або адреноміметиками. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід ввести м-холіноблокатори (наприклад, тригексифенідил). Постійне медичне нагляд слід продовжувати до зникнення симптомів передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препаратів, що мають властивості антагоністів допамінових рецепторів, відзначалося виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно мови та/або особи). Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. Рисперидон викликає появу екстрапірамідних симптомів меншою мірою, ніж класичні нейролептики. З появою симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання скасування всіх антипсихотичних засобів. У разі розвитку ЗНС необхідно відмінити всі антипсихотичні засоби, включаючи рисперидон. З обережністю слід застосовувати рисперидон у пацієнтів із хворобою Паркінсона, оскільки теоретично можливе погіршення цього захворювання. Відомо, що класичні нейролептики знижують поріг судомної готовності. З огляду на це рисперидон рекомендується з обережністю застосовувати у хворих з епілепсією. Рисперидон слід застосовувати з обережністю у поєднанні з іншими препаратами центральної дії. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозу рисперидону слід переглянути та, при необхідності, зменшити. У період лікування пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання у зв'язку з можливістю збільшення маси тіла. Дані щодо безпеки застосування рисперидону у дітей віком до 15 років відсутні. У період лікування, до з'ясування індивідуальної чутливості до рисперидону, пацієнтам слід уникати водіння автотранспорту та іншої діяльності, що потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему