Лекарства и БАД
Склад, форма випуску та упаковкаНаповнювач декстрат EMDEX, сухий екстракт трави чебрецю, аскорбінова кислота, наповнювач целюлоза мікрокристалічна, антистежуючий агент магнію карбонат основний, ароматизатор натуральний апельсиновий, антистежуючі агенти: тальк та магнію силікат, підсолоджувачі: сукралоза та натрію сахаринат.ХарактеристикаТрава Тимьяна (Чабреця) має відхаркувальну дію, збільшує кількість секреторного відокремлюваного слизової оболонкою верхніх дихальних шляхів, сприяє розрідженню мокротиння та прискоренню її виведення. Аскорбінова кислота (вітамін С): Є активним учасником окисно-відновних процесів. Важлива його у забезпеченні належного обміну білків, жирів, вуглеводів. Вітамін С бере участь у наступних хімічних процесах організму людини: утворення колагену, серотоніну із триптофану, утворення катехоламінів, синтез кортикостероїдів. Також бере участь у перетворенні холестерину на жовчні кислоти. Відновлює убихинон і вітамін Е. Стимулює синтез інтерферону, отже, бере участь у імуномодулюванні. Переводить тривалентне залізо у двовалентне, тим самим сприяє його всмоктування.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну С і джерело флавоноїдів у перерахунку на рутин.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 4 таблетки на день безпосередньо після їди, розсмоктуючи у роті до повного розчинення. Тривалість прийому – 30 днів. З обережністю хворим на цукровий діабет та порушенням вуглеводного обміну. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. При необхідності прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПіжми квіти. У упаковці 50г.Фармакотерапевтична групаПротизапальна, протиспазматична, жовчогінна, сечогінна, помірна проносна, утеротонічна дія, нормалізує менструальний цикл. Виявляє протимікробну, протиглистову, заспокійливу, знеболювальну, ранозагоювальну, жарознижувальну, потогінну, інсектицидну дію. Є сильним антигіпоксантом. Тонізує мускулатуру шлунково-кишкового тракту, посилює його секрецію, збільшує амплітуду серцевих скорочень, збільшує кров'яний тиск.ІнструкціяРекомендації з приготування та застосування: 1 столову ложку подрібнених суцвіть залити склянкою окропу. Настояти протягом години. Процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 20 хвилин до їди (при гінекологічних захворюваннях, ентероколітах, головному болі, запамороченнях – по 1/2 – 1/3 склянки 3 рази на день до їди).Рекомендуєтьсяпри порушеннях травлення, захворюваннях шлунково-кишкового тракту (в т.ч. проноси, дизентерія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит зі зниженою кислотністю), хворобах печінки та жовчного міхура (в т.ч. жовтяниця, холецистит та гепат; при нирково-кам'яній хворобі, циститах; при гельмінтозах, аскоридозах та глистних інвазіях; при головному болі, іпохондрії, істерії, епілепсії, нервовому виснаженні, водянці, недокрів'ї; при стенокардії, гіпертонії, порушеннях серцевої діяльності (серцебиття). Зовнішньо – при застарілих виразках, гнійних ранах, наривах, вивихах, синцях, ударах, ревматичних та подагричних ураженнях суглобів, корості, педикульозі, ракі шкіри.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
242,00 грн
201,00 грн
Дія на організмІнноваційний засіб на основі високоактивних натуральних екстрактів лікарських рослин. Не має аналогів за обсягом, концентрацією та збалансованим поєднанням діючих речовин. Прискорює природні процеси регенерації, покращує живлення та мастило.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Авокадо олії неомилювані сполуки - 100 мг, соєвих бобів олії неомилювані сполуки - 200 мг; допоміжні речовини: бутилгід рокситолуол 0,03 мг, кремнію діоксид колоїдний 7 мг; Капсули корпус: титану діоксид 2%, желатин до 100%; Капсули кришка: титану діоксид 2%; желатин до 100%; Сполучний розчин (склад для герметизації капсули): полісорбат-800,25 мг, желатин 5,75 мг; Склад чорнила "TekPrint™ SW-9008 Black Ink" для маркування капсули: шеллак, етанол ізопропанол, бутанол, пропіленгліколь, аміаку розчин концентрований, калію гідроксид, заліза оксид чорний. По 15 капсул у блістер з алюмінієвої фольги, покритої термостійкою смолою та полівінілхлоридною плівкою. 1 або 2, або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули (тип I) з білим ковпачком та непрозорим білим корпусом з маркуванням "Р 300". Вміст капсул – паста коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальний засіб.ФармакодинамікаПрепарат рослинного походження, регулює процеси обміну у хрящовій тканині. Має симптоматичну протизапальну, знеболювальну дію на суглоби. Сприяє уповільненню дегенеративного процесу у хрящовій тканині суглобів, зменшує біль у суглобах, пов'язані з цим процесом, відновлює рухову функцію. У проведених експериментальних дослідженнях було доведено, що препарат має регенеруючу дію на хрящ, стимулюючи синтез колагену у суглобових хондроцитах. Дія неомилюваних сполук олії соєвих бобів та олії авокадо збільшує продукцію колагену та інгібує стимулюючий вплив інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) на синтез колагенази. Неомилювані сполуки олії соєвих бобів та олії авокадо: підвищують вироблення інгібітору активатора плазміногенезу, тим самим зменшуючи пошкодження хряща як опосередковано через стимуляцію металопротеїназ, так і прямого впливу на хрящ, активуючи деградацію протеогліканів, що запобігає руйнуванню хряща; підвищують дію трансформуючого фактора росту β1 (TGF) у хондроцитах, який має потужну анаболічну властивість; регулюють синтез макромолекул міжклітинної речовини суглобового хряща, є потужним стимулятором синтезу макромолекули гіалінового хряща, а також періодонтальної тканини, запобігаючи випаданню зубів.Показання до застосуванняКомплексна терапія остеоартрозу колінних та тазостегнових суглобів І-ІІІ стадії; ад'ювантна терапія періодонтитівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; період вагітності та грудного вигодовування; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Вкрай рідко можливе підвищення наступних лабораторних показників: трансаміназ, лужної фосфатази, білірубіну та гамма-глутамілтранспептидази.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описані.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 1 капсулі на день, переважно вранці під час їжі, запиваючи 250 мл води. Курс лікування – 6 місяців. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе після консультації з лікарем.ПередозуванняДотепер про випадки передозування препарату Піаскледін 300 не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа початковому етапі лікування прийом Піаскледину 300 може бути поєднаний з прийомом НПЗП та/або аналгетиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не впливає на діяльність, що вимагає підвищеної концентрації уваги та швидкість психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
221,00 грн
187,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою - 1 таб. Активні речовини: рабепразол натрію – 10 мг; Допоміжні речовини: манітол 48,505 мг, гіпоролоза низькозаміщена 7,20 мг, магнію оксид важкий 20,00 мг, гіпромелоза (5срs) 1,50 мг, натрію лаурилсульфат 0,90 мг, тальк 0,77 мг, 1; склад оболонки: зеїн 2,45 мг, триетилцитрат 0,25 мг; Склад оболонки кишковорозчинної: сметакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1](метакрилової кислоти сополімер (тип С)) 12,05 мг, триетилцитрат 1,20 мг, тальк 0,65 мг; Склад оболонки: Опадрай рожевий О3В54475 2,70 мг (гіпромелоза 6сР 62,50%, титану діоксид (Е171) 28,70%, макрогол-400 6,25%, барвник заліза оксид червоний (Е172) 2,55%); Склад чорних чорнил для нанесення напису на таблетці: шеллак глазур (45%) 59,0%, барвник червоний чарівний (Е129) 15,0%, н-бутанол 7,0%, етанол денатурований 6,0%, діоксид титану (Е171 ) 5,0%, пропіленгліколь 4,0%, ізопропіловий спирт 3,0%, аміаку розчин концентрований 28% - 1,0%. По 15 або 30 таблеток у банках з поліетилену високої щільності з гвинтовою горловиною, забезпечених мембраною для контролю першого розкриття, закупорених пластиковими нагвинчуються кришками з прокладкою і вкладенням пакета з вологопоглиначем (силікагель) і тампона з поліефірної вати. Кожна банка разом з інструкцією із застосування поміщена в картонну пачку. По 15 таблеток у блістері з (ПВХ/АЛ/ПА) фольги/алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою від рожевого до коричнево-рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з маркуванням чорного кольору "RB10" на одній стороні; на поперечному розрізі ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб, що знижує секрецію залоз шлунка - протонового насоса інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, Сmах у плазмі досягається приблизно через 3.5 год після прийому препарату у дозі 20 мг. Зміна Cmax у плазмі та значень AUC рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після прийому внутрішньо в дозі 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52%. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 год і більше, проте ні Сmах, ні ступінь абсорбції не змінюються. Розподіл Ступінь зв'язування рабепразолу із білками плазми становить близько 97%. Метаболізм Рабепразол метаболізується в організмі двома шляхами. Значна його частина метаболізується системно неферментативним шляхом із заснуванням тіоефірних похідних. Рабепразол також метаболізується у печінці за допомогою цитохрому Р450 з утворенням сульфонового та десметилового похідних. Виведення У здорових добровольців Т1/2 із плазми становить близько 1 год (варіюється від 0.7 до 1.5 год), сумарний кліренс становить 3.8 мл/хв/кг. Після одноразового прийому внутрішньо 20 мг 14С-міченого рабепразолу близько 90% препарату виділяється із сечею, переважно у вигляді тіоефіру карбонової кислоти, її глюкуроніду та у вигляді похідних меркаптурової кислоти. Незмінений препарат у сечі не визначається. Частина прийнятого рабепразолу виводиться через кишечник. Сумарне виведення становить 99,8%. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У пацієнтів із стабільною нирковою недостатністю у термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (КК) Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки добре переносять рабепразол у дозі 20 мг 1 раз на добу, хоча AUC подвоєна та Сmах збільшена на 50% порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо уповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу в дозі по 20 мг 1 раз на добу у літніх осіб AUC була приблизно вдвічі більша, а Смах підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями; ознак кумуляції препарату не спостерігалося. У пацієнтів із уповільненим метаболізмом за допомогою ізоферменту CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг/добу AUC збільшується в 1.9 рази, а Т1/2 у 1.6 рази порівняно з тими самими параметрами у "швидких метаболізаторів", у той час як Сmах збільшується на 40%.ФармакодинамікаМеханізм дії Рабепразол належить до класу антисекреторних сполук, які у хімічному відношенні є заміщеними бензимидазолами. Препарат пригнічує активність ферменту Н+-К+-АТФ-ази (протоновий насос), блокуючи цим завершальну стадію синтезу соляної кислоти. Цей ефект має дозозалежний характер і призводить до пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від подразника. Як слабка основа рабепразол у будь-яких дозах швидко абсорбується та концентрується у кислому середовищі парієтальних клітин. Антисекреторна активність Після прийому внутрішньо рабепразолу в дозі 20 мг антисекреторний ефект розвивається протягом 1 години. перевищує передбачуване Т1/2, який становить приблизно 1 год. Даний ефект можливо пояснюється зв'язуванням лікарської речовини з Н+-К+-АТФ-азою парієтальних клітин шлунка. Величина інгібуючої дії рабепразолу натрію на секрецію кислоти досягає плато після 3 днів прийому натрію рабепразолу. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів. Вплив на концентрацію гастрину у сироватці крові На початку терапії рабепразолом концентрація гастрину у сироватці крові збільшується, що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти. Концентрація гастрину повертається до початкового рівня, зазвичай, протягом 1-2 тижнів після припинення лікування. Вплив на ентерохромафіноподібні клітини Вивчення біоптатів дна та антрального відділу шлунка більш ніж у 500 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію або препарат порівняння тривалістю до 8 тижнів, не виявило змін у морфологічній структурі ентерохромафіноподібних (ECL) клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової викликаний Helicobacter pylori. У дослідженні за участю понад 400 пацієнтів, які отримували рабепразол у дозі 10 мг/добу або 20 мг/добу, тривалістю до 1 року, частота гіперплазії була низькою та порівнянною з такою для пацієнтів, які отримували омепразол у дозі 20 мг/добу. Не було зареєстровано жодного випадку аденоматозних змін або карциноїдних пухлин, що спостерігалися у щурів. Інші ефекти В даний час немає даних про те, що рабепразол викликає системні ефекти з боку ЦНС, серцево-судинної та дихальної систем. При прийомі внутрішньо в дозі 20 мг протягом 2 тижнів рабепразол не впливав на функцію щитовидної залози, метаболізм вуглеводів, а також на концентрації в крові паратиреоїдного гормону, кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, секретину, глюкагону, ФСГ, Л альдостерону та соматотропного гормону.Показання до застосуванняСимптоми диспепсії пов'язаної з підвищеною кислотністю шлункового соку, в т.ч. симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (печія, кисла відрижка).Протипоказання до застосуваннявагітність; період грудного вигодовування (лактації); дитячий вік до 18 років; підвищена чутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату. З обережністю: тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяДаних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; однак у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Препарат Разо не слід застосовувати при вагітності за винятком тих випадків, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевершує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження у жінок, що годують, не проводилися. Разом з тим, рабепразол виявлений у молоці щурів, тому препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування.Побічна діяРабепразол зазвичай добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти загалом слабо виражені чи помірні і мають минущий характер. При прийомі рабепразолу під час клінічних досліджень відзначалися такі побічні дії: головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, запор, сухість у роті, запаморочення, висипання, периферичний набряк. Частота розвитку побічних ефектів викладена відповідно до наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (1/10-1/100); нечасто (1/100-1/1000); рідко (1/1000-1/10000); дуже рідко ( З боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія. З боку обміну речовин: рідко – гіпомагніємія. З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко – багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. З боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія, артралгія. З боку статевих органів та молочної залози: дуже рідко – гінекомастія. Змін інших лабораторних показників у ході прийому рабепразолу натрію не спостерігалося. При прийомі інгібіторів протонової помпи можливе збільшення ризику переломів кісток.Взаємодія з лікарськими засобамиСистема цитохрому 450 Рабепразол, як і інші інгібітори протонової помпи (ІПП), метаболізується за участю системи цитохрому Р450 (CYP450) у печінці. У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що рабепразол метаболізується ізоферментами CYP2C19 та CYP3A4. Дослідження на здорових добровольцях показали, що рабепразол не має фармакокінетично або клінічно значущої взаємодії з лікарськими речовинами, які метаболізуються системою цитохрому Р450 – варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом (незалежно від того, чи метаболізують пацієнти). Проведено дослідження комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами. У цьому чотиристоронньому перехресному дослідженні брали участь 16 здорових добровольців, які отримували 20 мг рабепразолу, 1000 мг амоксициліну, 500 мг кларитроміцину або комбінацію цих трьох препаратів (РАК – рабепразол, амоксицилін, кларитроміцин). Показники AUC та Сmах для кларитроміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC і Сmах для рабепразолу збільшилися на 11% і 34%, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC і Сmах збільшилися на 42% і 46%, відповідно, для комбінованої терапії в порівнянні з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим. Взаємодія внаслідок інгібування секреції шлункового соку Рабепразол здійснює стійке та тривале пригнічення секреції шлункового соку. Таким чином може відбуватися взаємодія з речовинами, для яких абсорбція залежить від pH. При одночасному прийомі з рабепразолом абсорбція кетоконазолу зменшується на 30%, а абсорбція дигоксину збільшується на 22%. Отже, для деяких пацієнтів має проводитися спостереження для вирішення питання необхідності корекції дози при одночасному застосуванні рабепразолу з кетоконазолом, дигоксином або іншими лікарськими препаратами, для яких абсорбція залежить від pH. Атазанавір При одночасному прийомі атазанавіру 300 мг/ритонавіру 100 мг з омепразолом (40 мг 1 раз на добу) або атазанавіру 400 мг з лансопразолом (60 мг 1 раз на добу) здоровими добровольцями спостерігалося суттєве зниження впливу атазанавіру. Абсорбція атазанавіру залежить від pH. Хоча одночасний прийом з рабепразолом не вивчався, подібні результати очікуються також інших інгібіторів протонового насоса. Таким чином, не рекомендується одночасне застосування атазанавіру з інгібіторами протонового насоса, включаючи рабепразол. Антацидні засоби У клінічних дослідженнях антацидні препарати застосовувалися разом із рабепразолом. Клінічно значуща взаємодія рабепразолу з гелем гідроксиду алюмінію або гідроксидом магнію не спостерігалися. Приймання їжі У клінічному дослідженні під час застосування рабепразолу з збідненою жирами їжею клінічно значущої взаємодії не спостерігалося. Прийом рабепразолу одночасно з збагаченою жирами їжею може уповільнити всмоктування рабепразолу до 4 год і більше, проте Сmах та AUC не змінюються. Циклоспорин Експерименти in vitro з допомогою мікросом печінки людини показали, що рабепразол інгібує метаболізм циклоспорину з IC50 62 мкмоль, тобто. в концентрації, що в 50 разів перевищує Сmах для здорових добровольців після 20 днів прийому 20 мг рабепразолу. Ступінь інгібування схожа на такий для омепразолу для еквівалентних концентрацій. Метотрексат За даними повідомлень про небажані явища, даними опублікованих фармакокінетичних досліджень та даними ретроспективного аналізу можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (насамперед у високих дозах), може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрекса/. Проте спеціальних досліджень лікарської взаємодії метотрексату з ІПП не проводилося.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо у дозі 10 мг (1 таб.) 1 раз на добу. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи і не подрібнюючи. Рекомендується застосовувати препарат вранці, перед їдою. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу, але рекомендований час прийому таблеток Разо® сприяє кращому дотриманню пацієнтами схеми лікування. За відсутності ефекту протягом перших трьох днів лікування необхідний огляд спеціаліста. максимальний курс лікування без консультації лікаря – 14 днів.ПередозуванняДані про навмисне або випадкове передозування мінімальні. Симптоми: повідомлялося про прийом препарату в дозі 60 мг 2 рази на добу або 160 мг одноразово, при цьому побічні ефекти були мінімальними та оборотними і не вимагали медичного втручання. Лікування: специфічний антидот для рабепразолу невідомий. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому виводиться слабко при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом натрію не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку. У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів рабепразолу від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому застосуванні рабепразолу у пацієнтів з тяжкими порушеннями. функції печінки. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки корекція дози рабепразолу не потрібна. Гіпомагніємія При лікуванні інгібіторами протонової помпи протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії інгібіторами протонової помпи. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають інгібітори протонової помпи з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати рівень магнію до початку лікування інгібіторами протонової помпи та в період лікування. Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-рецепторів або інгібітори протонового насоса. Переломи кісток За даними спостережних досліджень, можна припустити, що терапія інгібіторами протонової помпи може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше). Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити Т1/2, що може призвести до прояву токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату можна розглянути можливість тимчасового припинення терапії ІПП. Clostridium difficile Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, спричинених Clostridium difficile. Пацієнтам, які приймають рабепразол для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії) без рецепта, слід звернутися до лікаря у таких випадках: застосування засобів для зняття симптомів печії та порушення травлення протягом 4 тижнів та більше; поява нових симптомів або зміна симптомів, що раніше спостерігалися, у пацієнтів старше 55 років; випадки ненавмисного зменшення маси тіла, анемії, кровотеч у шлунково-кишковому тракті, дисфагії, болю при ковтанні, постійної блювоти або блювання з кров'ю та вмістом епігастрію, випадки виразки шлунка або операцій на шлунку в анамнезі, жовтяниці тощо (в т.ч. порушення функції печінки та нирок). Пацієнти, які тривалий час страждають від повторюваних симптомів порушення травлення або печії, повинні регулярно спостерігатися у лікаря. Пацієнти у віці старше 55 років, які щодня приймають безрецептурні препарати для зняття симптомів печії та порушення травлення повинні проінформувати про це свого лікаря. Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-рецепторів або інгібітори протонової помпи. При застосуванні інших препаратів пацієнтам слід проконсультуватися з фармацевтом або лікарем перед початком терапії рабепразолом без рецепта. Якщо пацієнту вже призначено ендоскопічне дослідження, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед початком застосування рабепразолу без рецепта. Слід уникати прийому рабепразолу перед проведенням уреазного дихального тесту. Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки повинні звернутися до лікаря перед початком терапії рабепразолом, що відпускається без рецепта, для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що рабепразол впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати інші види діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Однак у разі появи сонливості та запаморочення слід уникати цих видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
355,00 грн
327,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою - 1 таб. Активні речовини: рабепразол натрію – 20 мг; Допоміжні речовини: манітол, гіпоролоза низькозаміщена, магнію оксид важкий, гіпромелоза (5cps), натрію лаурилсульфат, тальк, магнію стеарат. склад оболонки: зеїн 2,45 мг, триетилцитрат 0,25 мг; Склад оболонки кишковорозчинної: сметакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1](метакрилової кислоти сополімер (тип С)) 12,05 мг, триетилцитрат 1,20 мг, тальк 0,65 мг; Склад оболонки: Опадрай рожевий О3В54475 2,70 мг (гіпромелоза 6сР 62,50%, титану діоксид (Е171) 28,70%, макрогол-400 6,25%, барвник заліза оксид червоний (Е172) 2,55%); Склад чорних чорнил для нанесення напису на таблетці: шеллак глазур (45%) 59,0%, барвник червоний чарівний (Е129) 15,0%, н-бутанол 7,0%, етанол денатурований 6,0%, діоксид титану (Е171 ) 5,0%, пропіленгліколь 4,0%, ізопропіловий спирт 3,0%, аміаку розчин концентрований 28% - 1,0%. По 15 або 30 таблеток у банках з поліетилену високої щільності з гвинтовою горловиною, забезпечених мембраною для контролю першого розкриття, закупорених пластиковими нагвинчуються кришками з прокладкою і вкладенням пакета з вологопоглиначем (силікагель) і тампона з поліефірної вати. Кожна банка разом з інструкцією із застосування поміщена в картонну пачку. По 15 таблеток у блістері з (ПВХ/АЛ/ПА) фольги/алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з маркуванням червоного кольору "RB20" на одній стороні; на поперечному розрізі ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб, що знижує секрецію залоз шлунка - протонового насоса інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, Сmах у плазмі досягається приблизно через 3.5 год після прийому препарату у дозі 20 мг. Зміна Cmax у плазмі та значень AUC рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після прийому внутрішньо в дозі 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52%. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 год і більше, проте ні Сmах, ні ступінь абсорбції не змінюються. Розподіл Ступінь зв'язування рабепразолу із білками плазми становить близько 97%. Метаболізм Рабепразол метаболізується в організмі двома шляхами. Значна його частина метаболізується системно неферментативним шляхом із заснуванням тіоефірних похідних. Рабепразол також метаболізується у печінці за допомогою цитохрому Р450 з утворенням сульфонового та десметилового похідних. Виведення У здорових добровольців Т1/2 із плазми становить близько 1 год (варіюється від 0.7 до 1.5 год), сумарний кліренс становить 3.8 мл/хв/кг. Після одноразового прийому внутрішньо 20 мг 14С-міченого рабепразолу близько 90% препарату виділяється із сечею, переважно у вигляді тіоефіру карбонової кислоти, її глюкуроніду та у вигляді похідних меркаптурової кислоти. Незмінений препарат у сечі не визначається. Частина прийнятого рабепразолу виводиться через кишечник. Сумарне виведення становить 99,8%. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У пацієнтів із стабільною нирковою недостатністю у термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (КК) Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки добре переносять рабепразол у дозі 20 мг 1 раз на добу, хоча AUC подвоєна та Сmах збільшена на 50% порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо уповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу в дозі по 20 мг 1 раз на добу у літніх осіб AUC була приблизно вдвічі більша, а Смах підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями; ознак кумуляції препарату не спостерігалося. У пацієнтів із уповільненим метаболізмом за допомогою ізоферменту CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг/добу AUC збільшується в 1.9 рази, а Т1/2 у 1.6 рази порівняно з тими самими параметрами у "швидких метаболізаторів", у той час як Сmах збільшується на 40%.ФармакодинамікаМеханізм дії Рабепразол належить до класу антисекреторних сполук, які у хімічному відношенні є заміщеними бензимидазолами. Препарат пригнічує активність ферменту Н+-К+-АТФ-ази (протоновий насос), блокуючи цим завершальну стадію синтезу соляної кислоти. Цей ефект має дозозалежний характер і призводить до пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від подразника. Як слабка основа рабепразол у будь-яких дозах швидко абсорбується та концентрується у кислому середовищі парієтальних клітин. Антисекреторна активність Після прийому внутрішньо рабепразолу в дозі 20 мг антисекреторний ефект розвивається протягом 1 години. перевищує передбачуване Т1/2, який становить приблизно 1 год. Даний ефект можливо пояснюється зв'язуванням лікарської речовини з Н+-К+-АТФ-азою парієтальних клітин шлунка. Величина інгібуючої дії рабепразолу натрію на секрецію кислоти досягає плато після 3 днів прийому натрію рабепразолу. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів. Вплив на концентрацію гастрину у сироватці крові На початку терапії рабепразолом концентрація гастрину у сироватці крові збільшується, що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти. Концентрація гастрину повертається до початкового рівня, зазвичай, протягом 1-2 тижнів після припинення лікування. Вплив на ентерохромафіноподібні клітини Вивчення біоптатів дна та антрального відділу шлунка більш ніж у 500 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію або препарат порівняння тривалістю до 8 тижнів, не виявило змін у морфологічній структурі ентерохромафіноподібних (ECL) клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової викликаний Helicobacter pylori. У дослідженні за участю понад 400 пацієнтів, які отримували рабепразол у дозі 10 мг/добу або 20 мг/добу, тривалістю до 1 року, частота гіперплазії була низькою та порівнянною з такою для пацієнтів, які отримували омепразол у дозі 20 мг/добу. Не було зареєстровано жодного випадку аденоматозних змін або карциноїдних пухлин, що спостерігалися у щурів. Інші ефекти В даний час немає даних про те, що рабепразол викликає системні ефекти з боку ЦНС, серцево-судинної та дихальної систем. При прийомі внутрішньо в дозі 20 мг протягом 2 тижнів рабепразол не впливав на функцію щитовидної залози, метаболізм вуглеводів, а також на концентрації в крові паратиреоїдного гормону, кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, секретину, глюкагону, ФСГ, Л альдостерону та соматотропного гормону.Показання до застосуванняСимптоми диспепсії пов'язаної з підвищеною кислотністю шлункового соку, в т.ч. симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (печія, кисла відрижка).Протипоказання до застосуваннявагітність; період грудного вигодовування (лактації); дитячий вік до 18 років; підвищена чутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату. З обережністю: тяжка ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяДаних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; однак у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Препарат Разо не слід застосовувати при вагітності за винятком тих випадків, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевершує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження у жінок, що годують, не проводилися. Разом з тим, рабепразол виявлений у молоці щурів, тому препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування.Побічна діяРабепразол зазвичай добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти загалом слабо виражені чи помірні і мають минущий характер. При прийомі рабепразолу під час клінічних досліджень відзначалися такі побічні дії: головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, запор, сухість у роті, запаморочення, висипання, периферичний набряк. Частота розвитку побічних ефектів викладена відповідно до наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (1/10-1/100); нечасто (1/100-1/1000); рідко (1/1000-1/10000); дуже рідко ( З боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія. З боку обміну речовин: рідко – гіпомагніємія. З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення активності печінкових ферментів, гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко – багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. З боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія, артралгія. З боку статевих органів та молочної залози: дуже рідко – гінекомастія. Змін інших лабораторних показників у ході прийому рабепразолу натрію не спостерігалося. При прийомі інгібіторів протонової помпи можливе збільшення ризику переломів кісток.Взаємодія з лікарськими засобамиСистема цитохрому 450 Рабепразол, як і інші інгібітори протонової помпи (ІПП), метаболізується за участю системи цитохрому Р450 (CYP450) у печінці. У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що рабепразол метаболізується ізоферментами CYP2C19 та CYP3A4. Дослідження на здорових добровольцях показали, що рабепразол не має фармакокінетично або клінічно значущої взаємодії з лікарськими речовинами, які метаболізуються системою цитохрому Р450 – варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом (незалежно від того, чи метаболізують пацієнти). Проведено дослідження комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами. У цьому чотиристоронньому перехресному дослідженні брали участь 16 здорових добровольців, які отримували 20 мг рабепразолу, 1000 мг амоксициліну, 500 мг кларитроміцину або комбінацію цих трьох препаратів (РАК – рабепразол, амоксицилін, кларитроміцин). Показники AUC та Сmах для кларитроміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC і Сmах для рабепразолу збільшилися на 11% і 34%, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC і Сmах збільшилися на 42% і 46%, відповідно, для комбінованої терапії в порівнянні з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим. Взаємодія внаслідок інгібування секреції шлункового соку Рабепразол здійснює стійке та тривале пригнічення секреції шлункового соку. Таким чином може відбуватися взаємодія з речовинами, для яких абсорбція залежить від pH. При одночасному прийомі з рабепразолом абсорбція кетоконазолу зменшується на 30%, а абсорбція дигоксину збільшується на 22%. Отже, для деяких пацієнтів має проводитися спостереження для вирішення питання необхідності корекції дози при одночасному застосуванні рабепразолу з кетоконазолом, дигоксином або іншими лікарськими препаратами, для яких абсорбція залежить від pH. Атазанавір При одночасному прийомі атазанавіру 300 мг/ритонавіру 100 мг з омепразолом (40 мг 1 раз на добу) або атазанавіру 400 мг з лансопразолом (60 мг 1 раз на добу) здоровими добровольцями спостерігалося суттєве зниження впливу атазанавіру. Абсорбція атазанавіру залежить від pH. Хоча одночасний прийом з рабепразолом не вивчався, подібні результати очікуються також інших інгібіторів протонового насоса. Таким чином, не рекомендується одночасне застосування атазанавіру з інгібіторами протонового насоса, включаючи рабепразол. Антацидні засоби У клінічних дослідженнях антацидні препарати застосовувалися разом із рабепразолом. Клінічно значуща взаємодія рабепразолу з гелем гідроксиду алюмінію або гідроксидом магнію не спостерігалися. Приймання їжі У клінічному дослідженні під час застосування рабепразолу з збідненою жирами їжею клінічно значущої взаємодії не спостерігалося. Прийом рабепразолу одночасно з збагаченою жирами їжею може уповільнити всмоктування рабепразолу до 4 год і більше, проте Сmах та AUC не змінюються. Циклоспорин Експерименти in vitro з допомогою мікросом печінки людини показали, що рабепразол інгібує метаболізм циклоспорину з IC50 62 мкмоль, тобто. в концентрації, що в 50 разів перевищує Сmах для здорових добровольців після 20 днів прийому 20 мг рабепразолу. Ступінь інгібування схожа на такий для омепразолу для еквівалентних концентрацій. Метотрексат За даними повідомлень про небажані явища, даними опублікованих фармакокінетичних досліджень та даними ретроспективного аналізу можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (насамперед у високих дозах), може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрекса/. Проте спеціальних досліджень лікарської взаємодії метотрексату з ІПП не проводилося.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо у дозі 10 мг (1 таб.) 1 раз на добу. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи і не подрібнюючи. Рекомендується застосовувати препарат вранці, перед їдою. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу, але рекомендований час прийому таблеток Разо® сприяє кращому дотриманню пацієнтами схеми лікування. За відсутності ефекту протягом перших трьох днів лікування необхідний огляд спеціаліста. максимальний курс лікування без консультації лікаря – 14 днів.ПередозуванняДані про навмисне або випадкове передозування мінімальні. Симптоми: повідомлялося про прийом препарату в дозі 60 мг 2 рази на добу або 160 мг одноразово, при цьому побічні ефекти були мінімальними та оборотними і не вимагали медичного втручання. Лікування: специфічний антидот для рабепразолу невідомий. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому виводиться слабко при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом натрію не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку. У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів рабепразолу від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому застосуванні рабепразолу у пацієнтів з тяжкими порушеннями. функції печінки. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки корекція дози рабепразолу не потрібна. Гіпомагніємія При лікуванні інгібіторами протонової помпи протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії інгібіторами протонової помпи. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають інгібітори протонової помпи з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати рівень магнію до початку лікування інгібіторами протонової помпи та в період лікування. Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-рецепторів або інгібітори протонового насоса. Переломи кісток За даними спостережних досліджень, можна припустити, що терапія інгібіторами протонової помпи може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше). Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити Т1/2, що може призвести до прояву токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату можна розглянути можливість тимчасового припинення терапії ІПП. Clostridium difficile Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, спричинених Clostridium difficile. Пацієнтам, які приймають рабепразол для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії) без рецепта, слід звернутися до лікаря у таких випадках: застосування засобів для зняття симптомів печії та порушення травлення протягом 4 тижнів та більше; поява нових симптомів або зміна симптомів, що раніше спостерігалися, у пацієнтів старше 55 років; випадки ненавмисного зменшення маси тіла, анемії, кровотеч у шлунково-кишковому тракті, дисфагії, болю при ковтанні, постійної блювоти або блювання з кров'ю та вмістом епігастрію, випадки виразки шлунка або операцій на шлунку в анамнезі, жовтяниці тощо (в т.ч. порушення функції печінки та нирок). Пацієнти, які тривалий час страждають від повторюваних симптомів порушення травлення або печії, повинні регулярно спостерігатися у лікаря. Пацієнти у віці старше 55 років, які щодня приймають безрецептурні препарати для зняття симптомів печії та порушення травлення повинні проінформувати про це свого лікаря. Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-рецепторів або інгібітори протонової помпи. При застосуванні інших препаратів пацієнтам слід проконсультуватися з фармацевтом або лікарем перед початком терапії рабепразолом без рецепта. Якщо пацієнту вже призначено ендоскопічне дослідження, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед початком застосування рабепразолу без рецепта. Слід уникати прийому рабепразолу перед проведенням уреазного дихального тесту. Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки повинні звернутися до лікаря перед початком терапії рабепразолом, що відпускається без рецепта, для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що рабепразол впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати інші види діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Однак у разі появи сонливості та запаморочення слід уникати цих видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. Авокадо масла неомилювані сполуки 100 мг, соєвих бобів масла неомилювані сполуки 200 мг; допоміжні речовини: бутилгід рокситолуол 0,03 мг, кремнію діоксид колоїдний 7 мг; Капсули корпус: титану діоксид 2%, желатин до 100%; Капсули кришка: титану діоксид 2%; желатин до 100%; Сполучний розчин (склад для герметизації капсули): полісорбат-800,25 мг, желатин 5,75 мг; Склад чорнила "TekPrint™ SW-9008 Black Ink" для маркування капсули: шеллак, етанол ізопропанол, бутанол, пропіленгліколь, аміаку розчин концентрований, калію гідроксид, заліза оксид чорний. Капсули 300мг. По 15 капсул у блістер з алюмінієвої фольги, покритої термостійкою смолою та полівінілхлоридною плівкою. 1 або 2, або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули (тип I) з білим ковпачком та непрозорим білим корпусом з маркуванням "Р 300". Вміст капсул – паста коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальний засіб.ФармакодинамікаПрепарат рослинного походження, регулює процеси обміну у хрящовій тканині. Має симптоматичну протизапальну, знеболювальну дію на суглоби. Сприяє уповільненню дегенеративного процесу у хрящовій тканині суглобів, зменшує біль у суглобах, пов'язані з цим процесом, відновлює рухову функцію. У проведених експериментальних дослідженнях було доведено, що препарат має регенеруючу дію на хрящ, стимулюючи синтез колагену у суглобових хондроцитах. Дія неомилюваних сполук олії соєвих бобів та олії авокадо збільшує продукцію колагену та інгібує стимулюючий вплив інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) на синтез колагенази. Неомилювані сполуки олії соєвих бобів та олії авокадо: підвищують вироблення інгібітору активатора плазміногенезу, тим самим зменшуючи пошкодження хряща як опосередковано через стимуляцію металопротеїназ, так і прямого впливу на хрящ, активуючи деградацію протеогліканів, що запобігає руйнуванню хряща; підвищують дію трансформуючого фактора росту β1 (TGF) у хондроцитах, який має потужну анаболічну властивість; регулюють синтез макромолекул міжклітинної речовини суглобового хряща, є потужним стимулятором синтезу макромолекули гіалінового хряща, а також періодонтальної тканини, запобігаючи випаданню зубів.Показання до застосуванняКомплексна терапія остеоартрозу колінних та тазостегнових суглобів І-ІІІ стадії; ад'ювантна терапія періодонтитівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; період вагітності та грудного вигодовування; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Вкрай рідко можливе підвищення наступних лабораторних показників: трансаміназ, лужної фосфатази, білірубіну та гамма-глутамілтранспептидази.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описані.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 1 капсулі на день, переважно вранці під час їжі, запиваючи 250 мл води. Курс лікування – 6 місяців. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе після консультації з лікарем.ПередозуванняДотепер про випадки передозування препарату Піаскледін 300 не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа початковому етапі лікування прийом Піаскледину 300 може бути поєднаний з прийомом НПЗП та/або аналгетиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не впливає на діяльність, що вимагає підвищеної концентрації уваги та швидкість психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
339,00 грн
292,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 250 тис.МЕ/500 тис.МЕ/1 млн.МЕ; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.01 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 4.52 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 0.56 мг, ліпоїд С100 (фосфоліпіди (суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну - 8,5 мг). токоферолу ацетат – 0.56 мг, лактози моногідрат – 91.34 мг. Флакони скляні (1) - картонні пачки. Флакони скляні (3, 5, 6) - упаковки коміркові контурні (1, 2) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішнього прийому у вигляді порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору; допускається відшаровування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподібної форми, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Імуномодулюючий препарат із противірусною дією.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаЧинить пммупомодулюють і противірусну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінацій, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму. Есhеrichia coli SG-20050/pIF16, в генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-аденилатсинтетази і оротеїнкінази). дія яких гальмує утворено вірусного білка та вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітині. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів: зміні функціональної активності імунокомпетентних клітин; зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: гострий гепатит; хронічний гепатит В в активній та неактивній реплікативних формах, а також хронічний гепатит, ускладненим гломерулонефритом; атопічні захворювання, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма під час проведення специфічної імунотерапії; урогенітальна хламідійна інфекція у дорослих; гарячкова та менінгеальна форми кліщового енцефаліту у дорослих. Екстрена профілактика кліщового енцефаліту у комбінації з протикліщовим імуноглобуліном. Профілактика та лікування грипу та ГРВІ у дорослих та дітей.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до інтерферону або до будь-яких інших компонентів препарату; тяжкі алергічні захворювання; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Печінкова та/або ниркова недостатність, виражена мієлосупресія, захворювання щитовидної залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Реаферон-ЕС-Ліпінт у клінічних дослідженнях побічних реакцій на препарат не спостерігалося. Враховуючи, що активною діючою речовиною є рекомбінантний інтерферон альфа-2b, при застосуванні препарату Реафсрон-ЕС-Ліпінт® можливі побічні ефекти, характерні для цієї групи препаратів: озноб, лихоманка, астенічні симптоми (апатія, втома, млявість) артралгії. Ці побічні ефекти частково усуваються індометацином/парацетамолом. Можливий розвиток алергічних реакцій. З боку травної системи: нудота, сухість у роті, диспепсія, зниження апетиту. Зі стирани нервової системи: при тривалому застосуванні можливі дратівливість, тривожність, безсоння, апатія, депресії. З боку ендокринної системи: можливі зміни щитовидної залози. З боку лабораторних показників: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, лімфонія, тромбоцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, втручатися в метаболізм циметидії, фенітоїну, дипіридамолу, теофіліну, діазепаму, пропранололу, варфарину, деяких пітостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення із препаратами. пригнічуючими ЦНС, імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиЗастосовується перорально. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 1-2 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні протягом 1-5 хв має утворитися однорідна суспензія. При гострому гепатиті препарат приймають за 30 хв до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - але 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів; дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - по 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів або. після контрольних біохімічних досліджень крові, більш тривалий час – до повного клінічного одужання. При хронічному гепатиті В активної та неактивної реплікативних формах, а також при хронічному гепатиті В. асоційованому з гломерулонефритом препарат приймають за 30 хвилин до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - по 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім протягом 1 місяця - через день, 1 раз на добу (на ніч); дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - але 500 тис. ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім - по 500 тис. ME протягом 1 місяця через день, 1 раз на добу (на ніч). При проведенні специфічної імунотерапії препарат приймають у ранковий час, через 30 хв після їди. за наступною схемою: при алергічному ринкуонів активіті дорослим - по 500 тис. ME щодня протягом 10 днів (курсова доза 5 млн. ME); при атонічній бронхіальній астмі дорослим - але 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім по 500 тис. МЕ через день протягом 20 днів. Загальна тривалість лікування – 30 днів. При профілактиці та лікуванні грипу та ГРВІ препарат приймають за 30 хв до їди: для профілактики: дорослим та дітям старше 15 років - по 500 тис.ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; дітям з 3-х до 15 років по 250 тис. ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; при терапії грипу та ГРВІ: дорослим та дітям старше 15 років – по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів: дітям з 3-х до 15 років – по 250 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів. При комплексній терапії урогеннтальних інфекцій – дорослих препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 10 днів. При комплексній терапії кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди: при гарячковій формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 7 днів; при менінгеальній формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 10 днів. При екстреній профілактиці кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5 днів. Протиклешовий імуноглобулін вводять внутрішньом'язово одноразово не пізніше 4-го дня після укусу кліща в дозі 0.1 мл/кг.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату слід проводити під контролем ендокринолога. З появою на тлі терапії ознак дисфункції щитовидної залози рекомендується контролювати концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (носій), піколінат хрому, магнію стеарат (агент антистежуючий), оболонка таблетки: гідроксипропілметилцелюлоза (загусник), поліетиленгліколь (стабілізатор), діоксид титану (барвник), барвник «Кармін».ХарактеристикаНадмірна вага - одна з найактуальніших тем для обговорення, причому не тільки серед жінок, а й серед представників чоловічої статі. У спортзалах та салонах краси, у кафе та магазинах, у парках та в кіно – хоча б один раз, десь та почуєте уривок розмови про те, що «я одужала на 5 кг», «друг вирішив підкачатися», «вирішили всією сім'єю сісти на дієту», «треба встигнути схуднути до літа / дня народження / весілля». Мода на здоров'я та стрункість стрімко набирає обертів, і це не може не тішити. Для зниження ваги важливий грамотний комплексний підхід, який включає правильне, збалансоване харчування, регулярні фізичні навантаження, встановлений режим сну і відпочинку, а також прийом необхідних біологічно активних речовин. «Піколінат хрому Преміум» - біологічно активна добавка до їжі, яка стане чудовим помічником на шляху до ідеального тіла. Хром – досить поширений хімічний елемент. В організмі людини, де він присутній у шкірі, кістковій тканині та м'язах, міститься від 6 до 12 мг хрому. Піколінат – це оптимальна органічна форма, що забезпечує максимальну біодоступність цього компонента для організму. Хром бере участь у регуляції роботи серцевого м'яза та кровоносних судин, сприятливо впливає на виведення з організму солей важких металів, токсинів. Беручи участь у транспорті кальцію та метаболізмі деяких гормонів (наприклад, дегідроепіандростерону), хром сприяє підвищенню щільності кісткової тканини. Найважливіша біологічна роль хрому полягає у його участі у процесах синтезу жирів та обміну вуглеводів. Разом з інсуліном хром діє як регулятор рівня цукру у крові, забезпечує нормальну активність інсуліну. Додатковий прийом хрому використовується для підвищення чутливості до інсуліну у разі порушення вуглеводного обміну. Однією з причин тяги до солодкого є дефіцит хрому, причому чим більше людина вживає цукрозміщуючих продуктів, тим сильніше знижується рівень хрому - виникає своєрідне замкнене коло. Хром дозволяє легко дотримуватися низьковуглеводного живлення за рахунок зменшення тяги до солодкого, а також допомагає прискорити обмін речовин. Хром допомагає збільшити витрати калорій при фізичних навантаженнях, що полегшує процес схуднення.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела хрому.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
491,00 грн
441,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 250 тис.МЕ/500 тис.МЕ/1 млн.МЕ; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.01 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 4.52 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 0.56 мг, ліпоїд С100 (фосфоліпіди (суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну - 8,5 мг). токоферолу ацетат – 0.56 мг, лактози моногідрат – 91.34 мг. Флакони скляні (1) - картонні пачки. Флакони скляні (3, 5, 6) - упаковки коміркові контурні (1, 2) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішнього прийому у вигляді порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору; допускається відшаровування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподібної форми, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Імуномодулюючий препарат із противірусною дією.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаЧинить пммупомодулюють і противірусну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінацій, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму. Есhеrichia coli SG-20050/pIF16, в генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-аденилатсинтетази і оротеїнкінази). дія яких гальмує утворено вірусного білка та вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітині. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів: зміні функціональної активності імунокомпетентних клітин; зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: гострий гепатит; хронічний гепатит В в активній та неактивній реплікативних формах, а також хронічний гепатит, ускладненим гломерулонефритом; атопічні захворювання, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма під час проведення специфічної імунотерапії; урогенітальна хламідійна інфекція у дорослих; гарячкова та менінгеальна форми кліщового енцефаліту у дорослих. Екстрена профілактика кліщового енцефаліту у комбінації з протикліщовим імуноглобуліном. Профілактика та лікування грипу та ГРВІ у дорослих та дітей.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до інтерферону або до будь-яких інших компонентів препарату; тяжкі алергічні захворювання; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Печінкова та/або ниркова недостатність, виражена мієлосупресія, захворювання щитовидної залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Реаферон-ЕС-Ліпінт у клінічних дослідженнях побічних реакцій на препарат не спостерігалося. Враховуючи, що активною діючою речовиною є рекомбінантний інтерферон альфа-2b, при застосуванні препарату Реафсрон-ЕС-Ліпінт® можливі побічні ефекти, характерні для цієї групи препаратів: озноб, лихоманка, астенічні симптоми (апатія, втома, млявість) артралгії. Ці побічні ефекти частково усуваються індометацином/парацетамолом. Можливий розвиток алергічних реакцій. З боку травної системи: нудота, сухість у роті, диспепсія, зниження апетиту. Зі стирани нервової системи: при тривалому застосуванні можливі дратівливість, тривожність, безсоння, апатія, депресії. З боку ендокринної системи: можливі зміни щитовидної залози. З боку лабораторних показників: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, лімфонія, тромбоцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, втручатися в метаболізм циметидії, фенітоїну, дипіридамолу, теофіліну, діазепаму, пропранололу, варфарину, деяких пітостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення із препаратами. пригнічуючими ЦНС, імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиЗастосовується перорально. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 1-2 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні протягом 1-5 хв має утворитися однорідна суспензія. При гострому гепатиті препарат приймають за 30 хв до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - але 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів; дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - по 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів або. після контрольних біохімічних досліджень крові, більш тривалий час – до повного клінічного одужання. При хронічному гепатиті В активної та неактивної реплікативних формах, а також при хронічному гепатиті В. асоційованому з гломерулонефритом препарат приймають за 30 хвилин до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - по 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім протягом 1 місяця - через день, 1 раз на добу (на ніч); дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - але 500 тис. ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім - по 500 тис. ME протягом 1 місяця через день, 1 раз на добу (на ніч). При проведенні специфічної імунотерапії препарат приймають у ранковий час, через 30 хв після їди. за наступною схемою: при алергічному ринкуонів активіті дорослим - по 500 тис. ME щодня протягом 10 днів (курсова доза 5 млн. ME); при атонічній бронхіальній астмі дорослим - але 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім по 500 тис. МЕ через день протягом 20 днів. Загальна тривалість лікування – 30 днів. При профілактиці та лікуванні грипу та ГРВІ препарат приймають за 30 хв до їди: для профілактики: дорослим та дітям старше 15 років - по 500 тис.ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; дітям з 3-х до 15 років по 250 тис. ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; при терапії грипу та ГРВІ: дорослим та дітям старше 15 років – по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів: дітям з 3-х до 15 років – по 250 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів. При комплексній терапії урогеннтальних інфекцій – дорослих препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 10 днів. При комплексній терапії кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди: при гарячковій формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 7 днів; при менінгеальній формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 10 днів. При екстреній профілактиці кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5 днів. Протиклешовий імуноглобулін вводять внутрішньом'язово одноразово не пізніше 4-го дня після укусу кліща в дозі 0.1 мл/кг.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату слід проводити під контролем ендокринолога. З появою на тлі терапії ознак дисфункції щитовидної залози рекомендується контролювати концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
486,00 грн
455,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 250 тис.МЕ/500 тис.МЕ/1 млн.МЕ; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.01 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 4.52 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 0.56 мг, ліпоїд С100 (фосфоліпіди (суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну - 8,5 мг). токоферолу ацетат – 0.56 мг, лактози моногідрат – 91.34 мг. Флакони скляні (1) - картонні пачки. Флакони скляні (3, 5, 6) - упаковки коміркові контурні (1, 2) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішнього прийому у вигляді порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору; допускається відшаровування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподібної форми, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Імуномодулюючий препарат із противірусною дією.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаЧинить пммупомодулюють і противірусну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінацій, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму. Есhеrichia coli SG-20050/pIF16, в генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-аденилатсинтетази і оротеїнкінази). дія яких гальмує утворено вірусного білка та вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітині. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів: зміні функціональної активності імунокомпетентних клітин; зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: гострий гепатит; хронічний гепатит В в активній та неактивній реплікативних формах, а також хронічний гепатит, ускладненим гломерулонефритом; атопічні захворювання, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма під час проведення специфічної імунотерапії; урогенітальна хламідійна інфекція у дорослих; гарячкова та менінгеальна форми кліщового енцефаліту у дорослих. Екстрена профілактика кліщового енцефаліту у комбінації з протикліщовим імуноглобуліном. Профілактика та лікування грипу та ГРВІ у дорослих та дітей.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до інтерферону або до будь-яких інших компонентів препарату; тяжкі алергічні захворювання; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Печінкова та/або ниркова недостатність, виражена мієлосупресія, захворювання щитовидної залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Реаферон-ЕС-Ліпінт у клінічних дослідженнях побічних реакцій на препарат не спостерігалося. Враховуючи, що активною діючою речовиною є рекомбінантний інтерферон альфа-2b, при застосуванні препарату Реафсрон-ЕС-Ліпінт® можливі побічні ефекти, характерні для цієї групи препаратів: озноб, лихоманка, астенічні симптоми (апатія, втома, млявість) артралгії. Ці побічні ефекти частково усуваються індометацином/парацетамолом. Можливий розвиток алергічних реакцій. З боку травної системи: нудота, сухість у роті, диспепсія, зниження апетиту. Зі стирани нервової системи: при тривалому застосуванні можливі дратівливість, тривожність, безсоння, апатія, депресії. З боку ендокринної системи: можливі зміни щитовидної залози. З боку лабораторних показників: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, лімфонія, тромбоцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, втручатися в метаболізм циметидії, фенітоїну, дипіридамолу, теофіліну, діазепаму, пропранололу, варфарину, деяких пітостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення із препаратами. пригнічуючими ЦНС, імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиЗастосовується перорально. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 1-2 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні протягом 1-5 хв має утворитися однорідна суспензія. При гострому гепатиті препарат приймають за 30 хв до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - але 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів; дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - по 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів або. після контрольних біохімічних досліджень крові, більш тривалий час – до повного клінічного одужання. При хронічному гепатиті В активної та неактивної реплікативних формах, а також при хронічному гепатиті В. асоційованому з гломерулонефритом препарат приймають за 30 хвилин до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - по 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім протягом 1 місяця - через день, 1 раз на добу (на ніч); дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - але 500 тис. ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім - по 500 тис. ME протягом 1 місяця через день, 1 раз на добу (на ніч). При проведенні специфічної імунотерапії препарат приймають у ранковий час, через 30 хв після їди. за наступною схемою: при алергічному ринкуонів активіті дорослим - по 500 тис. ME щодня протягом 10 днів (курсова доза 5 млн. ME); при атонічній бронхіальній астмі дорослим - але 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім по 500 тис. МЕ через день протягом 20 днів. Загальна тривалість лікування – 30 днів. При профілактиці та лікуванні грипу та ГРВІ препарат приймають за 30 хв до їди: для профілактики: дорослим та дітям старше 15 років - по 500 тис.ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; дітям з 3-х до 15 років по 250 тис. ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; при терапії грипу та ГРВІ: дорослим та дітям старше 15 років – по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів: дітям з 3-х до 15 років – по 250 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів. При комплексній терапії урогеннтальних інфекцій – дорослих препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 10 днів. При комплексній терапії кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди: при гарячковій формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 7 днів; при менінгеальній формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 10 днів. При екстреній профілактиці кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5 днів. Протиклешовий імуноглобулін вводять внутрішньом'язово одноразово не пізніше 4-го дня після укусу кліща в дозі 0.1 мл/кг.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату слід проводити під контролем ендокринолога. З появою на тлі терапії ознак дисфункції щитовидної залози рекомендується контролювати концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
575,00 грн
538,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 250 тис.МЕ/500 тис.МЕ/1 млн.МЕ; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.01 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 4.52 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 0.56 мг, ліпоїд С100 (фосфоліпіди (суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну - 8,5 мг). токоферолу ацетат – 0.56 мг, лактози моногідрат – 91.34 мг. Флакони скляні (1) - картонні пачки. Флакони скляні (3, 5, 6) - упаковки коміркові контурні (1, 2) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішнього прийому у вигляді порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору; допускається відшаровування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподібної форми, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Імуномодулюючий препарат із противірусною дією.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаЧинить пммупомодулюють і противірусну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінацій, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму. Есhеrichia coli SG-20050/pIF16, в генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-аденилатсинтетази і оротеїнкінази). дія яких гальмує утворено вірусного білка та вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітині. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів: зміні функціональної активності імунокомпетентних клітин; зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: гострий гепатит; хронічний гепатит В в активній та неактивній реплікативних формах, а також хронічний гепатит, ускладненим гломерулонефритом; атопічні захворювання, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма під час проведення специфічної імунотерапії; урогенітальна хламідійна інфекція у дорослих; гарячкова та менінгеальна форми кліщового енцефаліту у дорослих. Екстрена профілактика кліщового енцефаліту у комбінації з протикліщовим імуноглобуліном. Профілактика та лікування грипу та ГРВІ у дорослих та дітей.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до інтерферону або до будь-яких інших компонентів препарату; тяжкі алергічні захворювання; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Печінкова та/або ниркова недостатність, виражена мієлосупресія, захворювання щитовидної залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Реаферон-ЕС-Ліпінт у клінічних дослідженнях побічних реакцій на препарат не спостерігалося. Враховуючи, що активною діючою речовиною є рекомбінантний інтерферон альфа-2b, при застосуванні препарату Реафсрон-ЕС-Ліпінт® можливі побічні ефекти, характерні для цієї групи препаратів: озноб, лихоманка, астенічні симптоми (апатія, втома, млявість) артралгії. Ці побічні ефекти частково усуваються індометацином/парацетамолом. Можливий розвиток алергічних реакцій. З боку травної системи: нудота, сухість у роті, диспепсія, зниження апетиту. Зі стирани нервової системи: при тривалому застосуванні можливі дратівливість, тривожність, безсоння, апатія, депресії. З боку ендокринної системи: можливі зміни щитовидної залози. З боку лабораторних показників: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, лімфонія, тромбоцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, втручатися в метаболізм циметидії, фенітоїну, дипіридамолу, теофіліну, діазепаму, пропранололу, варфарину, деяких пітостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення із препаратами. пригнічуючими ЦНС, імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиЗастосовується перорально. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 1-2 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні протягом 1-5 хв має утворитися однорідна суспензія. При гострому гепатиті препарат приймають за 30 хв до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - але 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів; дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - по 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів або. після контрольних біохімічних досліджень крові, більш тривалий час – до повного клінічного одужання. При хронічному гепатиті В активної та неактивної реплікативних формах, а також при хронічному гепатиті В. асоційованому з гломерулонефритом препарат приймають за 30 хвилин до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - по 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім протягом 1 місяця - через день, 1 раз на добу (на ніч); дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - але 500 тис. ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім - по 500 тис. ME протягом 1 місяця через день, 1 раз на добу (на ніч). При проведенні специфічної імунотерапії препарат приймають у ранковий час, через 30 хв після їди. за наступною схемою: при алергічному ринкуонів активіті дорослим - по 500 тис. ME щодня протягом 10 днів (курсова доза 5 млн. ME); при атонічній бронхіальній астмі дорослим - але 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім по 500 тис. МЕ через день протягом 20 днів. Загальна тривалість лікування – 30 днів. При профілактиці та лікуванні грипу та ГРВІ препарат приймають за 30 хв до їди: для профілактики: дорослим та дітям старше 15 років - по 500 тис.ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; дітям з 3-х до 15 років по 250 тис. ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; при терапії грипу та ГРВІ: дорослим та дітям старше 15 років – по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів: дітям з 3-х до 15 років – по 250 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів. При комплексній терапії урогеннтальних інфекцій – дорослих препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 10 днів. При комплексній терапії кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди: при гарячковій формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 7 днів; при менінгеальній формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 10 днів. При екстреній профілактиці кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5 днів. Протиклешовий імуноглобулін вводять внутрішньом'язово одноразово не пізніше 4-го дня після укусу кліща в дозі 0.1 мл/кг.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату слід проводити під контролем ендокринолога. З появою на тлі терапії ознак дисфункції щитовидної залози рекомендується контролювати концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
649,00 грн
601,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 250 тис.МЕ/500 тис.МЕ/1 млн.МЕ; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.01 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 4.52 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 0.56 мг, ліпоїд С100 (фосфоліпіди (суміш з відсотковим вмістом фосфатидилхоліну - 8,5 мг). токоферолу ацетат – 0.56 мг, лактози моногідрат – 91.34 мг. Флакони скляні (1) - картонні пачки. Флакони скляні (3, 5, 6) - упаковки коміркові контурні (1, 2) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішнього прийому у вигляді порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору; допускається відшаровування, повне або часткове, від поверхні скла флакона з утворенням таблетоподібної форми, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Імуномодулюючий препарат із противірусною дією.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаЧинить пммупомодулюють і противірусну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінацій, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму. Есhеrichia coli SG-20050/pIF16, в генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон альфа-2b, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-аденилатсинтетази і оротеїнкінази). дія яких гальмує утворено вірусного білка та вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітині. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів: зміні функціональної активності імунокомпетентних клітин; зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: гострий гепатит; хронічний гепатит В в активній та неактивній реплікативних формах, а також хронічний гепатит, ускладненим гломерулонефритом; атопічні захворювання, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма під час проведення специфічної імунотерапії; урогенітальна хламідійна інфекція у дорослих; гарячкова та менінгеальна форми кліщового енцефаліту у дорослих. Екстрена профілактика кліщового енцефаліту у комбінації з протикліщовим імуноглобуліном. Профілактика та лікування грипу та ГРВІ у дорослих та дітей.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до інтерферону або до будь-яких інших компонентів препарату; тяжкі алергічні захворювання; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Печінкова та/або ниркова недостатність, виражена мієлосупресія, захворювання щитовидної залози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Реаферон-ЕС-Ліпінт у клінічних дослідженнях побічних реакцій на препарат не спостерігалося. Враховуючи, що активною діючою речовиною є рекомбінантний інтерферон альфа-2b, при застосуванні препарату Реафсрон-ЕС-Ліпінт® можливі побічні ефекти, характерні для цієї групи препаратів: озноб, лихоманка, астенічні симптоми (апатія, втома, млявість) артралгії. Ці побічні ефекти частково усуваються індометацином/парацетамолом. Можливий розвиток алергічних реакцій. З боку травної системи: нудота, сухість у роті, диспепсія, зниження апетиту. Зі стирани нервової системи: при тривалому застосуванні можливі дратівливість, тривожність, безсоння, апатія, депресії. З боку ендокринної системи: можливі зміни щитовидної залози. З боку лабораторних показників: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, лімфонія, тромбоцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, втручатися в метаболізм циметидії, фенітоїну, дипіридамолу, теофіліну, діазепаму, пропранололу, варфарину, деяких пітостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення із препаратами. пригнічуючими ЦНС, імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиЗастосовується перорально. Безпосередньо перед застосуванням до вмісту флакона додають 1-2 мл дистильованої або охолодженої кип'яченої води. При струшуванні протягом 1-5 хв має утворитися однорідна суспензія. При гострому гепатиті препарат приймають за 30 хв до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - але 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів; дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - по 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів або. після контрольних біохімічних досліджень крові, більш тривалий час – до повного клінічного одужання. При хронічному гепатиті В активної та неактивної реплікативних формах, а також при хронічному гепатиті В. асоційованому з гломерулонефритом препарат приймають за 30 хвилин до їжі за наступною схемою: дорослим та дітям шкільного віку - по 1 млн.ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім протягом 1 місяця - через день, 1 раз на добу (на ніч); дітям дошкільного віку (від 3 до 7 років) - але 500 тис. ME 2 рази на добу протягом 10 днів і потім - по 500 тис. ME протягом 1 місяця через день, 1 раз на добу (на ніч). При проведенні специфічної імунотерапії препарат приймають у ранковий час, через 30 хв після їди. за наступною схемою: при алергічному ринкуонів активіті дорослим - по 500 тис. ME щодня протягом 10 днів (курсова доза 5 млн. ME); при атонічній бронхіальній астмі дорослим - але 500 тис. ME 1 раз на добу протягом 10 днів, а потім по 500 тис. МЕ через день протягом 20 днів. Загальна тривалість лікування – 30 днів. При профілактиці та лікуванні грипу та ГРВІ препарат приймають за 30 хв до їди: для профілактики: дорослим та дітям старше 15 років - по 500 тис.ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; дітям з 3-х до 15 років по 250 тис. ME 1 раз на добу 2 рази на тиждень протягом 1 місяця під час підйому захворюваності; при терапії грипу та ГРВІ: дорослим та дітям старше 15 років – по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів: дітям з 3-х до 15 років – по 250 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 3 днів. При комплексній терапії урогеннтальних інфекцій – дорослих препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME щодня 2 рази на добу протягом 10 днів. При комплексній терапії кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди: при гарячковій формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 7 днів; при менінгеальній формі: по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 10 днів. При екстреній профілактиці кліщового енцефаліту препарат приймають за 30 хв до їди по 500 тис. ME 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5 днів. Протиклешовий імуноглобулін вводять внутрішньом'язово одноразово не пізніше 4-го дня після укусу кліща в дозі 0.1 мл/кг.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату слід проводити під контролем ендокринолога. З появою на тлі терапії ознак дисфункції щитовидної залози рекомендується контролювати концентрацію тиреотропного гормону (ТТГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаАльфа-токоферолу ацетат, ретинолу ацетат; хрому піколінат, мальтодекстрин; желатин; модифікований крохмаль, діоксид кремнію аморфний; діоксид титану; тальк, магнію стеарат.Характеристика«Піколінат хрому» — збалансований комплекс хрому, вітамінів А та Е. Ці речовини допомагають поступово знижувати підвищену масу тіла та позбавлятися жирових відкладень, а також збільшувати обсяг м'язової тканини. Хром у складі комплексу представлений у вигляді піколінату, що є оптимальною формою для засвоєння цього мікроелемента організмом людини. Основна причина зайвої ваги - дисбаланс, при якому калорійність раціону перевищує запити організму, що зумовлено зростанням споживання їжі з високою енергетичною щільністю та зниженням фізичної активності. Здавалося б, контролюючи свій раціон та фізичні навантаження, легко досягти бажаної мети. Однак не у всіх обмін речовин та інші енергетичні процеси протікають однаково. Отже, одних наших зусиль може виявитися недостатньо. Підмогою тренувань служать природні людини мінеральні і органічні сполуки, здатні регулювати вуглеводний обмін, якщо вони діють разом, справляючи взаємодоповнюючий ефект.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела хрому, вітамінів А, Е. Для осіб, які контролюють масу тіла.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Інструкція3 фільтр-пакети (4,5 г) поміщають у скляний або емальований посуд, заливають 100 мл (1/2 склянки) окропу, накривають і настоюють протягом 15 хвилин, періодично натискаючи на пакетики ложкою, потім віджимають. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 100 мл. Приймають внутрішньо по 1-2 столові ложки 2-3 десь у день 15 хвилин до їжі.
Склад, форма випуску та упаковкаСенні листя, мучниці листя, гібіскуса квітки, коріандру плоди, м'яти перцевої листя, солодки коріння. Упаковка: 20 фільтр-пакетиків.Характеристика"Очищаючий" трав'яний збір сприяє комплексній детоксикації організму. Листя сенни і коріння солодки у складі надають виражену проносну дію. Мусуни листя виводять зайву рідину і борються з бактеріями. Коріандра плоди та квіти гібіскусу є натуральним жовчогінним засобом. М'яти перцевого листя мають спазмолітичну дію. Інгредієнти чаю вирощені на екологічно чистих територіях методом органічного землеробства (без використання синтетичних добрив, хімікатів та інсектицидів). Відповідність міжнародним стандартам підтверджує 100% натуральність складу.Інструкція2 фільтр-пакети (4 г) залити 1 склянкою (200 мл) окропу, накрити кришкою, настояти протягом 15 хвилин, фільтр-пакети віджати, довести об'єм кип'яченою водою до 200 мл. Приймати дорослим по 1/3 склянки настою 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 2-3 тижні. Повторний прийом за 10-15 днів.Показання до застосуванняЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела флавоноїдів, антоціанів, антрахінонів, арбутину, гліциризинової кислоти, що містить ефірну олію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
328,00 грн
284,00 грн
Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для ін'єкцій та місцевого застосування у вигляді порошку або пористої маси білого кольору, гігроскопічний; при розведенні утворюється безбарвний прозорий або слабо опалесцентний розчин.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Протипухлинний, противірусний та імуномодулюючий препарат.ФармакокінетикаСmax інтерферону альфа-2b при парентеральному введенні препарату спостерігається через 2-4 години. Через 20-24 години після введення рекомбінантний інтерферон альфа-2b у сироватці крові не визначається. Зміст інтерферону альфа-2b у сироватці крові знаходиться у прямій залежності від дози введеного препарату та кратності введення. Метаболізм здійснюється у печінці, частково виводиться у незміненому вигляді, головним чином, через нирки.ФармакодинамікаПрепарат має противірусну, протипухлинну, імуномодулюючу активність. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний, що є препаратом діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму Escherichia coli SG-20050/pIF16. генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-адепілатсинтетази і протеїнкінази), дія яких гальмує утворення вірусного білка і вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітинах. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів. зміні функціональної активності імунокомієтентних клітин, зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Протипухлинна дія препарату реалізується за рахунок пригнічення проліферації пухлинних клітин та синтезу деяких онкогенів, що призводить до інгібування пухлинного росту.Показання до застосуванняДорослим у складі комплексної терапії: гострого вірусного гепатиту В - середньотяжких і важких формах на початку жовтяничного періоду до 5-го дня жовтяниці (в пізніші терміни призначення препарату менш ефективно; препарат не ефективний при печінковій комі, що розвивається, і холестатичному перебігу захворювання); гострого затяжного гепатиту В і С, хронічного активного гепатиту В і С, хронічного гепатиту В з дельта-агентом, без ознак цирозу та при появі ознак цирозу печінки; раку нирки IV стадії, волосатоклітинного лейкозу, злоякісних лімфом шкіри (грибоподібний мікоз, первинний ретикульоз, ретикулосаркоматоз); вірусного кон'юнктивіту, кератокон'юнктивіту, кератиту, кератоірідоцикліту, кератоувеїту. У комплексній терапії у дітей віком від 1 року: при гострому лімфобластному лейкозі в період ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії); при респіраторному папіломатозі гортані, починаючи з наступного дня після видалення папілом.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; тяжкі форми алергічних захворювань; тяжкі захворювання серцево-судинної системи: серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму; тяжка ниркова та/або печінкова недостатність, у т.ч., спричинена наявністю метастазів, хронічний гепатит з дскомпенсованим цирозом печінки, аутоімунний гепатит; епілепсія та інші порушення функції ЦНС, психічні захворювання та розлади у дітей та підлітків; аутоімунне захворювання в анамнезі; застосування імунодепресантів після трансплантації; захворювання щитовидної залози, що не піддаються контролю загальноприйнятими терапевтичними методами; КК нижче 50 мл/хв (при призначенні в комбінації з рибавірином), при застосуванні в комбінації з рибавірином слід також враховувати протипоказання, зазначені в інструкції із застосування рибавірину; застосування у чоловіків, партнерки яких вагітні; вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, виражена мієлосупрссія. психічні порушення, що особливо виражаються депресією, суїцидальними думками та спробами в анамнезі. пацієнтам із псоріазом, саркоїдозом.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота розвитку небажаних реакцій наведена відповідно до класифікації BOЗ: "дуже часті" - 1/10, "часті" - понад 1/100, але не менше 1/10, "нечасті" - понад 1/1000, але не менше 1/100. "рідкісні" - більше 1/10000, але менше 1/1000 і "дуже рідкісні" при зустрічності менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення. При застосуванні Реаферону-ЄС (у клінічних дослідженнях та поза клінічними дослідженнями) спостерігалися такі небажані явища: Часто при парентеральному введенні препарату спостерігається грипоподібний синдром (озноб. підвищення температури, астенія, втома, стомлюваність, міалгії, артралгії, головний біль), що частково купується парацетамолом, індометацином. Як правило, грипоподібний синдром проявляється на початку лікування та зменшується при продовженні. З боку серцево-судинної системи: рідко – аритмії, минуща оборотна кардіоміопатія; дуже рідко – артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда. З боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, біль у животі, диспепсія, порушення апетиту, зниження маси тіла, блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит, гепатотоксичність. З боку ЦНС: рідко – дратівливість, нервозність, депресія, астенія, безсоння, неспокій, порушення здатності до концентрації уваги, суїцидальні думки, агресивність; дуже рідко – нейропатії, психоз. З боку шкірних покривів: рідко – шкірні висилання та свербіння. підвищене потовиділення, випадання волосся. При введенні в осередок або під осередок ураження рідко - місцева запальна реакція. Ці побічні явища зазвичай не є перешкодою для продовження застосування препарату. З боку ендокринної системи: на тлі тривалого застосування препарату можливі зміни щитовидної залози. Дуже рідко – цукровий діабет. З боку лабораторних показників: при застосуванні препарату можливі відхилення від норми лабораторних показників, що виявляються лейкопенією, лімфопеією, тромбоцитопенією, анемією, підвищенням активності аланінамінотрансферази, ЛФ, концентрації креатиніну, сечовини. Як правило, ці зміни зазвичай бувають незначними, безсимптомними та оборотними. З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз, судоми в ногах, біль у спині, міозит, міалгія. З боку дихальної системи: рідко – фарингіт, кашель, диспное, пневмонія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко ниркова недостатність. З боку імунної системи: рідко – аутоімунна патологія (васкуліт, ревматоїдний артрит, вовчаковоподібний синдром); дуже рідко – саркоїдоз, апгіоневротичний алергічний набряк, анафілаксія, набряк обличчя. З боку органів зору: при місцевому застосуванні препарату на слизовій оболонці ока можливі гіперемія, поодинокі фолікули, набряк кон'юнктиви нижнього склепіння. Рідко - крововиливи в сітківку, осередкові зміни очного дна, тромбоз артерій і вен сітківки, зниження гостроти зору, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва. З боку органів слуху: рідко – порушення слуху. При різко виражених місцевих та загальних побічних реакціях введення препарату слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, впливати на метаболізм циметидину, фенітоїну, курантилу, теофіліну. діазепаму, пропранололу, варфарину. деяких цитостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення з препаратами, що пригнічують ЦНС. імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Інтерферони можуть впливати на окисні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються шляхом окислення (в т.ч. з похідними ксантину – амінофіліном та теофіліном). При одночасному застосуванні Реаферону-ЄС з теофіліном необхідно контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та за необхідності коригувати режим дозування. При сумісному застосуванні Реаферону-ЄС та гідроксимочевини може підвищуватися частота розвитку шкірного васкуліту. Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньом'язово, підшкірно, в осередок або під осередок ураження, субконіонктивально та місцево. Безпосередньо перед застосуванням вміст ампули або флакона розчиняють у воді д/і або 0.9% розчині натрію хлодира (в 1 мл - при внутрішньом'язовому, п/к введенні та в осередок, в 5 мл - при субкон'юнктивальному та місцевому введенні). Розчин препарату повинен бути безбарвним, прозорим або зі слабкою опалесценцією, без осаду та сторонніх включень. Час розчинення має становити близько 3 хв. В/м та п/к введення При гострому вірусному гепатиті препарат вводять по 1 млн.ME 2.раза/сут протягом 5-6 днів, потім дозу знижують до 1 млн.ME/сут і вводять ще протягом 5 днів. При необхідності (після контрольних біохімічних досліджень крові) курс лікування може бути продовжений по 1 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів. Курсова доза становить 15-21 млн. ME. При гострому затяжному та хронічному вірусному гепатиті В за винятком дельта-агента та без ознак цирозу печінки препарат вводять по 1 млн ME 2 рази на тиждень протягом 1-2 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 3-6 місяців або після закінчення 1-2 місячного лікування провести 2-3 аналогічні курси з інтервалом 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом без ознак цирозу печінки препарат вводять по 500 тис. - 1 млн. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. Повторний курс лікування за 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом і ознаками цирозу печінки препарат вводять по 250-500 тис. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. З появою ознак декомпенсації проводять аналогічні повторні курси з інтервалами щонайменше 2 місяців. При гострому затяжному та хронічному активному гепатиті без ознак цирозу печінки препарат вводять по 3 млн.ME 3 рази на тиждень протягом 6-8 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 12 місяців. Повторний курс лікування через 3-6 місяців. При раку нирки препарат застосовують по 3 млн. ME щодня протягом 10 днів. Повторні курси лікування (3-9 та більше) проводять з інтервалами у 3 тижні. Загальна кількість препарату становить від 120 млн. ME до 300 млн. ME і більше. При волосатоклітинному лейкозі препарат вводять щодня по 3-6 млн. ME протягом 2-х місяців. Після нормалізації клінічного аналізу крові добову дозу знижують до 1-2 млн.ME. Потім призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 6-7 тижнів. Загальна кількість препарату становить 420-600 млн. ME і більше. При гострому лімфобластному лейкозі у дітей у періоді ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії) – по 1 млн. ME1 раз на тиждень протягом 6 місяців, потім 1 раз на 2 тижні протягом 24 місяців. Одночасно проводять підтримуючу хіміотерапію. При злоякісних лімфомах і саркомі Капоші препарат вводять по 3 млн. ME/сут щодня протягом 10 днів у поєднанні з цитостатиками (проспійдія хлорид, циклофосфамід) і кортикостероїдами. При пухлинній стадії грибоподібного мікозу, первинному ретикульозі та ретикулосаркоматозі доцільно чергувати внутрішньом'язове введення препарату по 3 млн.ME та внутрішньоосередкове - по 2 млн.ME протягом 10 днів. У хворих на еритродермічну стадію грибоподібного мікозу при підвищенні температури понад 39°С і у разі загострення процесу введення препарату слід припинити. За недостатнього терапевтичного ефекту через 10-14 днів призначають повторний курс лікування. Після досягнення клінічного ефекту призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 1 раз на тиждень протягом 6-7 тижнів. При хронічному мієлолейкозі препарат вводять по 3 млн. ME щодня або по 6 млн. ME через лінь. Термін лікування – від 10 тижнів до 6 місяців. При гістіоцитозі з клітин Лангерганс препарат вводять по 3 млн. ME щодня протягом 1 місяця. Повторні курси із 1-2-місячними інтервалами протягом 1-3 років. При сублепкемічному мієлозі та есенціальній тромбоцитемії для корекції гінертромбоцитозу – по 1 млн.ME щодня або через 1 добу протягом 20 днів. При респіраторному папіломатозі горла препарат вводять по 100-150 тис. ME на кілограм ваги тіла щодня протягом 45-50 днів, потім у тій же дозуванні 3 рази на педелю протягом 1 місяця. Другий та третій курс проводять з інтервалом 2-6 місяців. У осіб з високою пірогенною реакцією (39°С та вище) на введення препарату рекомендується одночасне застосування парацетамолу або індометацину. Перифокальне введення При базально-клітинному та плоскоклітинному раку, кератоакантомі препарат вводять під осередок ураження по 1 млн. ME 1 раз на добу щодня протягом 10 днів. У разі виражених місцевих запальних реакцій введення під вогнище ураження проводять через 1-2 дні. Після закінчення курсу, при необхідності, проводять кріодеструкцію. Субкон'юнктивальне введення При стромальних кератитах та кератоіридоциклітах призначають субкон'юнктивальні ін'єкції препарату в дозі 60 тис. ME в обсязі 0.5 мл щодня або через день залежно від тяжкості процесу. Ін'єкції проводять під місцевою анестезією 0.5% розчин дикаїну. Курс лікування – від 15 до 25 ін'єкцій. Місцеве застосування Для місцевого застосування вміст ампули препарату розчиняють у 5.0 мл 0.9% розчину хлориду натрію д/і. У разі зберігання розчину препарату необхідно, дотримуючись правил асептики та антисептики, перенести вміст ампули у стерильний флакон та зберігати розчин у холодильнику при 4-10 °С не більше 12 год. При кон'юнктивіті та поверхневих кератитах на кон'юнктиву ураженого ока наносять по 2 краплі розчину 6-8 разів на добу. Принаймні зникнення запальних явищ кількість інсталяцій зменшують до 3-4-х. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Враховуючи, що активною речовиною є інтерферон альфа-2b, то при передозуванні можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: відміна препарату; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля своєчасного виявлення відхилень від норми лабораторних показників, що можуть виникнути під час терапії, загальні клінічні аналізи крові необхідно повторювати кожні 2 тижні, а біохімічні – кожні 4 тижні. При зниженні кількості тромбоцитів менше 50×109/л. абсолютного числа іїотрофілів менше 0.75×109/л рекомендується тимчасове зниження дози в 2 рази та повторення аналізу через 1-2 тижні. Якщо зміни зберігаються, лікування рекомендується припинити. При зниженні кількості тромбоцитів до значення менше 25×109/л, абсолютної кількості нейтрофілів менше 0.50×109/л лікування рекомендується припинити. У разі розвитку реакцій гінерчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат скасовують та негайно призначають відповідну медикаментозну терапію. Минущий шкірний висип не вимагає припинення терапії. У разі появи ознак порушення функції печінки за хворим слід встановити ретельне спостереження. При прогресуванні симптомів препарат слід припинити. При легкому та помірному порушенні функції нирок їх функціональний стан необхідно ретельно контролювати. З обережністю призначають пацієнтам з тяжкими хронічними захворюваннями, такими як ХОЗЛ, цукровий діабет зі схильністю до кетоацидозу, у пацієнтів з порушеннями згортання крові, вираженою мієлосупресією. У пацієнтів, які тривалий час отримують Реаферон-ЄС, в окремих випадках спостерігаються пневмопіти та пневмонії. Своєчасне скасування інтерферону альфа та призначення глюкокортикостериодної терапії сприяють усуванню легеневих синдромів. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози перед початком лікування необхідно визначити концентрацію тиреотрошюго гормону, рекомендується контролювати його рівень не рідше 1 разу на 6 місяців. При виникненні порушень функції щитовидної залози або погіршення перебігу наявних захворювань, що не піддаються адекватній медикаментозній корекції, необхідно відмінити препарат. У разі появи змін психічної сфери та/або ЦНС, включаючи розвиток депресії, рекомендується спостереження психіатра в період лікування, а також протягом 6 місяців після його закінчення. Дані розлади зазвичай є швидко оборотними після припинення терапії, проте в деяких випадках для повного зворотного розвитку необхідно до 3 тижнів. Якщо симптоми розладу психіки не регресують або погіршуються, з'являються суїцидальні думки або агресивна поведінка, спрямована на інших людей, рекомендується припинити лікування Реафероном-ЄС та забезпечити консультацію психіатра. Суїцидальні думки та спроби частіше відзначаються у пацієнтів дитячого, насамперед підліткового віку (2.4%), ніж у дорослих (1%).Якщо терапія з використанням інтерферону альфа-2b визнана необхідною у дорослих пацієнтів із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі), її слід розпочинати, лише якщо проводиться відповідний індивідуальний скринінг та терапія психічного порушення. Використання інтерферону альфа-2b у дітей та підлітків із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі) протипоказано. При тривалому застосуванні, зазвичай після кількох місяців лікування, можливі порушення органу зору. До початку терапії рекомендується провести офтальмологічне обстеження. При скаргах на будь-які офтальмологічні порушення потрібна негайна консультація окуліста. Пацієнтам із захворюваннями, при яких можуть відбуватися зміни у сітківці, наприклад, цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, необхідно проходити офтальмологічний огляд не рідше 1 разу на 6 місяців. З появою чи посиленням розладів зору слід розглянути питання про припинення терапії Реафероном-ЄС. У літніх пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах, можливі порушення свідомості, кома, судоми, енцефалопатії. У разі розвитку подібних порушень та неефективності зниження дози лікування слід припинити. Пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи та/або прогресуючими онкологічними захворюваннями потрібне ретельне спостереження та моніторинг ЕКГ. При розвитку артеріальної гіотензії рекомендується забезпечити адекватну гідратацію та відповідну терапію. У хворих після трансплантації (наприклад, нирки або кісткового мозку) медикаментозна імуносуттресія може бути менш ефективною, т.к. інтерферон має стимулюючий вплив на імунну систему. При тривалому застосуванні препарат інтерферону альфа може викликати в окремих осіб виникнення антитіл до інтерферону. Як правило, титри антитіл невисокі, їхня поява не призводить до зниження ефективності лікування. З обережністю призначають пацієнтам із схильністю до аутоімунних захворювань. З появою симптомів аутоімунного захворювання слід провести ретельне обстеження та оцінити можливість продовження терапії інтерфероном. Рідко терапія інтерфероном альфа асоціюється з виникненням або загостренням псоріазу, саркоїдозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: 10,0 мг пілокарпіну гідрохлориду; Допоміжні речовини: борна кислота, вода для ін'єкцій. У тюбик-крапельниці 1,5 мл (5) – пачки картонні.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаПилокарпін відноситься до групи М-холіноміметиків. Інстиляції препарату викликають звуження зіниці (міоз) та акомодаційний спазм за допомогою скорочення сфінктера зіниці та циліарного м'яза відповідно. Це призводить до зміщення райдужної оболонки, натягу склеральної шпори та більшого відкриття трабекулярної мережі, що покращує відтік внутрішньоочної рідини та знижує ВГД.ФармакокінетикаПри місцевому використанні має мінімальний системний ефект. Міоз починає проявлятися приблизно через 10-30 хв, зниження ВГД – через 1 годину. Період напіврозпаду становить 15-25 години. Тривалість міотичного ефекту 4-8 годин, гіпотензивного – 4-12 годин. Пилокарпін виводиться у незміненому вигляді із внутрішньоочною рідиною.Показання до застосуванняГострий напад глаукоми, вторинна і глаукома, індукція міозу після інстиляцій мідріатиків.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, гострі запальні захворювання передньої камери ока.Вагітність та лактаціяКатегорія ризику застосування препарату при вагітності по FDA - C. Тривалих досліджень щодо вивчення впливу пілокарпіну на потомство, фертильність, його канцерогенності, мутагенності, можливості екскреції з молоком у тварин не проводилося. Рекомендовано уникати застосування препарату у вагітних, жінок, що годують, і у дітей.Побічна діяНайчастішими є головний біль, мігренеподібні болі, порушення акомодації, затуманювання зору, подразнення та біль у оці, порушення сутінкового та нічного зору. Системні ефекти дуже рідкісні. До них відносять гіпертензію, тахікардію, бронхоспазм, набряк легенів, слинотечу, нудоту, блювання, діарею.Взаємодія з лікарськими засобамиАтропін та інші М-холіноблокатори є антагоністами пілокарпіну. У комбінації з β-блокаторами (тимололом), адреноміметиками (мезатоном), інгібіторами карбоангідрази гіпотензивний ефект посилюється. Ефект пілокарпіну знижується при спільному використанні та трициклічними антидепресантами, похідними фенотіазину, хлорпротиксеном, клозапіном та посилюється у комбінації з інгібіторами холінестерази. Застосування галотанового наркозу у пацієнтів, які мають пілокарпін, може спровокувати розвиток брадикардії та гіпотензії.Спосіб застосування та дозиПризначається по 1-2 краплі 4 десь у день. Залежно від вихідного та цільового ВГД може змінюватися концентрація препарату та частота інстиляцій.ПередозуванняУ разі передозування можуть розвиватися пітливість, слиновиділення, нудота, тремор, брадикардія, гіпотонія. При помірному передозуванні внутрішньовенне введення рідини з метою компенсації дегідратації сприяє швидкому вирішенню симптоматики. У тяжких випадках як антидот застосовується атропін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнстиляції пілокарпіну можуть бути неефективними за дуже високого ВГД під час гострого нападу глаукоми. У таких випадках рекомендується комбінувати його з іншими холінергічними препаратами, системними формами ацетазоламіду та манітолу. Пілокарпін-індукований міоз може ускладнювати темнову адаптацію. Необхідно утримуватися від керування транспортними засобами або проведення небезпечних робіт у темний час доби. Застосування пілокарпіну може викликати акомодаційний спазм і, як наслідок, ускладнювати фокусування під час перекладу погляду з ближніх предметів на далекі. Перед призначенням препарату необхідно провести фундусскопію, оскільки відзначалися випадки відшарування сітківки у пацієнтів з її захворюваннями або з підвищеним ризиком їх розвитку, особливо при високому міопії. Є дані про можливий розвиток катаракти при тривалому використанні пілокарпіну.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
444,00 грн
406,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою - 1 табл. активні речовини: натаміцин – 100 мг; допоміжні речовини: картопляний крохмаль -79,2 мг; ПВП – 5 мг; магнію стеарат – 2,5 мг; лактоза – 66 мг; желатин – 3,3 мг; акація (гуміарабік) - 7,3 мг; метил-р-оксибензоат – 0,07 мг; кальцію карбонат – 30 мг; каолін – 14,2 мг; тальк – 21,7 мг; целюлози ацетату фталат – 18 мг; тріацетин - 2,7 мг; віск білий бджолиний – 0,13 мг; титану оксид – 3 мг; цукроза - 122 мг. у флаконах по 20 шт.; у коробці 1 флакон.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою круглі, білого кольору.ХарактеристикаПротигрибковий полієновий антибіотик широкого спектра дії групи макролідів.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий, фунгіцидний.ФармакокінетикаНатаміцин має тільки місцеву дію, не всмоктуючи з ШКТ, через шкіру та слизові оболонки.ФармакодинамікаНатаміцин необоротно зв'язується зі стеролами клітинних мембран грибків, порушуючи цілісність та функції, що призводить до загибелі мікроорганізмів. До натаміцину чутлива більшість патогенних дріжджових грибків, особливо Candida albicans. Менш чутливі до натаміцину дерматофити. Первинна резистентність до натаміцину у клінічній практиці не зустрічається.Показання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри та слизових оболонок, спричинені чутливими до препарату збудниками, у т.ч. гострий псевдомембранозний та гострий атрофічний кандидоз у пацієнтів з кахексією, імунною недостатністю, а також після терапії антибіотиками, кортикостероїдами, цитостатиками; отомікози, зовнішні отити, або первинно спричинені грибами, або ускладнення кандидозом; кандидоз шкіри та нігтів; кандидоз кишківника; вагініт, вульвіт, вульвовагініт, баланопостит, спричинені головним чином грибами Candida; дерматомікоз; як додатковий засіб при лікуванні дерматомікозу гризеофульвіном.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування Пімафуцину при вагітності та в період грудного вигодовування. Немає даних про несприятливий вплив препарату на плід.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: у деяких випадках при застосуванні кишковорозчинних таблеток, особливо в перші дні лікування, можливі нудота та діарея, які зазвичай проходять самостійно. Місцеві реакції: можливе легке подразнення, відчуття печіння (при застосуванні крему, вагінальних супозиторіїв).Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Пімафуцин не описана.Спосіб застосування та дозиПігулки, всередину. При кандидозі кишечника дорослим – по 1 табл. 4 рази на добу, у середньому протягом 1 тиж. Дітям – по 1 табл. 2 рази на добу протягом 1 тиж.ПередозуванняДо цього часу про випадки передозування препарату Пімафуцин не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЦетиловий спирт, який входить до складу вагінальних супозиторіїв, може спричинити почуття легкого печіння в генітальній ділянці при підвищеній чутливості до цього компонента. У період менструацій терапію супозиторіями переривають. У період лікування супозиторіями немає необхідності у виключенні статевих контактів. Проте рекомендується провести обстеження статевих партнерів та, у разі виявлення кандидозного ураження, провести курс лікування Пімафуцином®. Також слід передбачити застосування у період лікування бар'єрних контрацептивів. Пімафуцин можна призначати новонародженим.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
370,00 грн
339,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 амп.: Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 1 000 000 МО; Допоміжні речовини: альбумін, розчин для інфузій 10% – 4.5 мг, натрію хлорид – 8.96 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат – 2.86 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 0.4 мг. Ампули або флакони (5) – упаковки осередкові контурні (1, 2) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для ін'єкцій та місцевого застосування у вигляді порошку або пористої маси білого кольору, гігроскопічний; при розведенні утворюється безбарвний прозорий або слабо опалесцентний розчин.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Протипухлинний, противірусний та імуномодулюючий препарат.ФармакокінетикаСmax інтерферону альфа-2b при парентеральному введенні препарату спостерігається через 2-4 години. Через 20-24 години після введення рекомбінантний інтерферон альфа-2b у сироватці крові не визначається. Зміст інтерферону альфа-2b у сироватці крові знаходиться у прямій залежності від дози введеного препарату та кратності введення. Метаболізм здійснюється у печінці, частково виводиться у незміненому вигляді, головним чином, через нирки.ФармакодинамікаПрепарат має противірусну, протипухлинну, імуномодулюючу активність. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний, що є препаратом діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму Escherichia coli SG-20050/pIF16. генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-адепілатсинтетази і протеїнкінази), дія яких гальмує утворення вірусного білка і вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітинах. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів. зміні функціональної активності імунокомієтентних клітин, зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Протипухлинна дія препарату реалізується за рахунок пригнічення проліферації пухлинних клітин та синтезу деяких онкогенів, що призводить до інгібування пухлинного росту.Показання до застосуванняДорослим у складі комплексної терапії: гострого вірусного гепатиту В - середньотяжких і важких формах на початку жовтяничного періоду до 5-го дня жовтяниці (в пізніші терміни призначення препарату менш ефективно; препарат не ефективний при печінковій комі, що розвивається, і холестатичному перебігу захворювання); гострого затяжного гепатиту В і С, хронічного активного гепатиту В і С, хронічного гепатиту В з дельта-агентом, без ознак цирозу та при появі ознак цирозу печінки; раку нирки IV стадії, волосатоклітинного лейкозу, злоякісних лімфом шкіри (грибоподібний мікоз, первинний ретикульоз, ретикулосаркоматоз); вірусного кон'юнктивіту, кератокон'юнктивіту, кератиту, кератоірідоцикліту, кератоувеїту. У комплексній терапії у дітей віком від 1 року: при гострому лімфобластному лейкозі в період ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії); при респіраторному папіломатозі гортані, починаючи з наступного дня після видалення папілом.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; тяжкі форми алергічних захворювань; тяжкі захворювання серцево-судинної системи: серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму; тяжка ниркова та/або печінкова недостатність, у т.ч., спричинена наявністю метастазів, хронічний гепатит з дскомпенсованим цирозом печінки, аутоімунний гепатит; епілепсія та інші порушення функції ЦНС, психічні захворювання та розлади у дітей та підлітків; аутоімунне захворювання в анамнезі; застосування імунодепресантів після трансплантації; захворювання щитовидної залози, що не піддаються контролю загальноприйнятими терапевтичними методами; КК нижче 50 мл/хв (при призначенні в комбінації з рибавірином), при застосуванні в комбінації з рибавірином слід також враховувати протипоказання, зазначені в інструкції із застосування рибавірину; застосування у чоловіків, партнерки яких вагітні; вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, виражена мієлосупрссія. психічні порушення, що особливо виражаються депресією, суїцидальними думками та спробами в анамнезі. пацієнтам із псоріазом, саркоїдозом.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота розвитку небажаних реакцій наведена відповідно до класифікації BOЗ: "дуже часті" - 1/10, "часті" - понад 1/100, але не менше 1/10, "нечасті" - понад 1/1000, але не менше 1/100. "рідкісні" - більше 1/10000, але менше 1/1000 і "дуже рідкісні" при зустрічності менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення. При застосуванні Реаферону-ЄС (у клінічних дослідженнях та поза клінічними дослідженнями) спостерігалися такі небажані явища: Часто при парентеральному введенні препарату спостерігається грипоподібний синдром (озноб. підвищення температури, астенія, втома, стомлюваність, міалгії, артралгії, головний біль), що частково купується парацетамолом, індометацином. Як правило, грипоподібний синдром проявляється на початку лікування та зменшується при продовженні. З боку серцево-судинної системи: рідко – аритмії, минуща оборотна кардіоміопатія; дуже рідко – артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда. З боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, біль у животі, диспепсія, порушення апетиту, зниження маси тіла, блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит, гепатотоксичність. З боку ЦНС: рідко – дратівливість, нервозність, депресія, астенія, безсоння, неспокій, порушення здатності до концентрації уваги, суїцидальні думки, агресивність; дуже рідко – нейропатії, психоз. З боку шкірних покривів: рідко – шкірні висилання та свербіння. підвищене потовиділення, випадання волосся. При введенні в осередок або під осередок ураження рідко - місцева запальна реакція. Ці побічні явища зазвичай не є перешкодою для продовження застосування препарату. З боку ендокринної системи: на тлі тривалого застосування препарату можливі зміни щитовидної залози. Дуже рідко – цукровий діабет. З боку лабораторних показників: при застосуванні препарату можливі відхилення від норми лабораторних показників, що виявляються лейкопенією, лімфопеією, тромбоцитопенією, анемією, підвищенням активності аланінамінотрансферази, ЛФ, концентрації креатиніну, сечовини. Як правило, ці зміни зазвичай бувають незначними, безсимптомними та оборотними. З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз, судоми в ногах, біль у спині, міозит, міалгія. З боку дихальної системи: рідко – фарингіт, кашель, диспное, пневмонія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко ниркова недостатність. З боку імунної системи: рідко – аутоімунна патологія (васкуліт, ревматоїдний артрит, вовчаковоподібний синдром); дуже рідко – саркоїдоз, апгіоневротичний алергічний набряк, анафілаксія, набряк обличчя. З боку органів зору: при місцевому застосуванні препарату на слизовій оболонці ока можливі гіперемія, поодинокі фолікули, набряк кон'юнктиви нижнього склепіння. Рідко - крововиливи в сітківку, осередкові зміни очного дна, тромбоз артерій і вен сітківки, зниження гостроти зору, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва. З боку органів слуху: рідко – порушення слуху. При різко виражених місцевих та загальних побічних реакціях введення препарату слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, впливати на метаболізм циметидину, фенітоїну, курантилу, теофіліну. діазепаму, пропранололу, варфарину. деяких цитостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення з препаратами, що пригнічують ЦНС. імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Інтерферони можуть впливати на окисні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються шляхом окислення (в т.ч. з похідними ксантину – амінофіліном та теофіліном). При одночасному застосуванні Реаферону-ЄС з теофіліном необхідно контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та за необхідності коригувати режим дозування. При сумісному застосуванні Реаферону-ЄС та гідроксимочевини може підвищуватися частота розвитку шкірного васкуліту. Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньом'язово, підшкірно, в осередок або під осередок ураження, субконіонктивально та місцево. Безпосередньо перед застосуванням вміст ампули або флакона розчиняють у воді д/і або 0.9% розчині натрію хлодира (в 1 мл - при внутрішньом'язовому, п/к введенні та в осередок, в 5 мл - при субкон'юнктивальному та місцевому введенні). Розчин препарату повинен бути безбарвним, прозорим або зі слабкою опалесценцією, без осаду та сторонніх включень. Час розчинення має становити близько 3 хв. В/м та п/к введення При гострому вірусному гепатиті препарат вводять по 1 млн.ME 2.раза/сут протягом 5-6 днів, потім дозу знижують до 1 млн.ME/сут і вводять ще протягом 5 днів. При необхідності (після контрольних біохімічних досліджень крові) курс лікування може бути продовжений по 1 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів. Курсова доза становить 15-21 млн. ME. При гострому затяжному та хронічному вірусному гепатиті В за винятком дельта-агента та без ознак цирозу печінки препарат вводять по 1 млн ME 2 рази на тиждень протягом 1-2 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 3-6 місяців або після закінчення 1-2 місячного лікування провести 2-3 аналогічні курси з інтервалом 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом без ознак цирозу печінки препарат вводять по 500 тис. - 1 млн. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. Повторний курс лікування за 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом і ознаками цирозу печінки препарат вводять по 250-500 тис. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. З появою ознак декомпенсації проводять аналогічні повторні курси з інтервалами щонайменше 2 місяців. При гострому затяжному та хронічному активному гепатиті без ознак цирозу печінки препарат вводять по 3 млн.ME 3 рази на тиждень протягом 6-8 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 12 місяців. Повторний курс лікування через 3-6 місяців. При раку нирки препарат застосовують по 3 млн. ME щодня протягом 10 днів. Повторні курси лікування (3-9 та більше) проводять з інтервалами у 3 тижні. Загальна кількість препарату становить від 120 млн. ME до 300 млн. ME і більше. При волосатоклітинному лейкозі препарат вводять щодня по 3-6 млн. ME протягом 2-х місяців. Після нормалізації клінічного аналізу крові добову дозу знижують до 1-2 млн.ME. Потім призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 6-7 тижнів. Загальна кількість препарату становить 420-600 млн. ME і більше. При гострому лімфобластному лейкозі у дітей у періоді ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії) – по 1 млн. ME1 раз на тиждень протягом 6 місяців, потім 1 раз на 2 тижні протягом 24 місяців. Одночасно проводять підтримуючу хіміотерапію. При злоякісних лімфомах і саркомі Капоші препарат вводять по 3 млн. ME/сут щодня протягом 10 днів у поєднанні з цитостатиками (проспійдія хлорид, циклофосфамід) і кортикостероїдами. При пухлинній стадії грибоподібного мікозу, первинному ретикульозі та ретикулосаркоматозі доцільно чергувати внутрішньом'язове введення препарату по 3 млн.ME та внутрішньоосередкове - по 2 млн.ME протягом 10 днів. У хворих на еритродермічну стадію грибоподібного мікозу при підвищенні температури понад 39°С і у разі загострення процесу введення препарату слід припинити. За недостатнього терапевтичного ефекту через 10-14 днів призначають повторний курс лікування. Після досягнення клінічного ефекту призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 1 раз на тиждень протягом 6-7 тижнів. При хронічному мієлолейкозі препарат вводять по 3 млн. ME щодня або по 6 млн. ME через лінь. Термін лікування – від 10 тижнів до 6 місяців. При гістіоцитозі з клітин Лангерганс препарат вводять по 3 млн. ME щодня протягом 1 місяця. Повторні курси із 1-2-місячними інтервалами протягом 1-3 років. При сублепкемічному мієлозі та есенціальній тромбоцитемії для корекції гінертромбоцитозу – по 1 млн.ME щодня або через 1 добу протягом 20 днів. При респіраторному папіломатозі горла препарат вводять по 100-150 тис. ME на кілограм ваги тіла щодня протягом 45-50 днів, потім у тій же дозуванні 3 рази на педелю протягом 1 місяця. Другий та третій курс проводять з інтервалом 2-6 місяців. У осіб з високою пірогенною реакцією (39°С та вище) на введення препарату рекомендується одночасне застосування парацетамолу або індометацину. Перифокальне введення При базально-клітинному та плоскоклітинному раку, кератоакантомі препарат вводять під осередок ураження по 1 млн. ME 1 раз на добу щодня протягом 10 днів. У разі виражених місцевих запальних реакцій введення під вогнище ураження проводять через 1-2 дні. Після закінчення курсу, при необхідності, проводять кріодеструкцію. Субкон'юнктивальне введення При стромальних кератитах та кератоіридоциклітах призначають субкон'юнктивальні ін'єкції препарату в дозі 60 тис. ME в обсязі 0.5 мл щодня або через день залежно від тяжкості процесу. Ін'єкції проводять під місцевою анестезією 0.5% розчин дикаїну. Курс лікування – від 15 до 25 ін'єкцій. Місцеве застосування Для місцевого застосування вміст ампули препарату розчиняють у 5.0 мл 0.9% розчину хлориду натрію д/і. У разі зберігання розчину препарату необхідно, дотримуючись правил асептики та антисептики, перенести вміст ампули у стерильний флакон та зберігати розчин у холодильнику при 4-10 °С не більше 12 год. При кон'юнктивіті та поверхневих кератитах на кон'юнктиву ураженого ока наносять по 2 краплі розчину 6-8 разів на добу. Принаймні зникнення запальних явищ кількість інсталяцій зменшують до 3-4-х. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Враховуючи, що активною речовиною є інтерферон альфа-2b, то при передозуванні можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: відміна препарату; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля своєчасного виявлення відхилень від норми лабораторних показників, які можуть виникнути під час терапії, загальні клінічні аналізи крові необхідно повторювати кожні 2 тижні, а біохімічні кожні 4 тижні. При зниженні кількості тромбоцитів менше 50×109/л. абсолютного числа іїотрофілів менше 0.75×109/л рекомендується тимчасове зниження дози в 2 рази та повторення аналізу через 1-2 тижні. Якщо зміни зберігаються, лікування рекомендується припинити. При зниженні кількості тромбоцитів до значення менше 25×109/л, абсолютної кількості нейтрофілів менше 0.50×109/л лікування рекомендується припинити. У разі розвитку реакцій гінерчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат скасовують та негайно призначають відповідну медикаментозну терапію. Минущий шкірний висип не вимагає припинення терапії. У разі появи ознак порушення функції печінки за хворим слід встановити ретельне спостереження. При прогресуванні симптомів препарат слід припинити. При легкому та помірному порушенні функції нирок їх функціональний стан необхідно ретельно контролювати. З обережністю призначають пацієнтам з тяжкими хронічними захворюваннями, такими як ХОЗЛ, цукровий діабет зі схильністю до кетоацидозу, у пацієнтів з порушеннями згортання крові, вираженою мієлосупресією. У пацієнтів, які тривалий час отримують Реаферон-ЄС, в окремих випадках спостерігаються пневмопіти та пневмонії. Своєчасне скасування інтерферону альфа та призначення глюкокортикостериодної терапії сприяють усуванню легеневих синдромів. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози перед початком лікування необхідно визначити концентрацію тиреотрошюго гормону, рекомендується контролювати його рівень не рідше 1 разу на 6 місяців. При виникненні порушень функції щитовидної залози або погіршення перебігу наявних захворювань, що не піддаються адекватній медикаментозній корекції, необхідно відмінити препарат. У разі появи змін психічної сфери та/або ЦНС, включаючи розвиток депресії, рекомендується спостереження психіатра в період лікування, а також протягом 6 місяців після його закінчення. Дані розлади зазвичай є швидко оборотними після припинення терапії, проте в деяких випадках для повного зворотного розвитку необхідно до 3 тижнів. Якщо симптоми розладу психіки не регресують або погіршуються, з'являються суїцидальні думки або агресивна поведінка, спрямована на інших людей, рекомендується припинити лікування Реафероном-ЄС та забезпечити консультацію психіатра. Суїцидальні думки та спроби частіше відзначаються у пацієнтів дитячого, насамперед підліткового віку (2.4%), ніж у дорослих (1%).Якщо терапія з використанням інтерферону альфа-2b визнана необхідною у дорослих пацієнтів із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі), її слід розпочинати, лише якщо проводиться відповідний індивідуальний скринінг та терапія психічного порушення. Використання інтерферону альфа-2b у дітей та підлітків із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі) протипоказано. При тривалому застосуванні, зазвичай після кількох місяців лікування, можливі порушення органу зору. До початку терапії рекомендується провести офтальмологічне обстеження. При скаргах на будь-які офтальмологічні порушення потрібна негайна консультація окуліста. Пацієнтам із захворюваннями, при яких можуть відбуватися зміни у сітківці, наприклад, цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, необхідно проходити офтальмологічний огляд не рідше 1 разу на 6 місяців. З появою чи посиленням розладів зору слід розглянути питання про припинення терапії Реафероном-ЄС. У літніх пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах, можливі порушення свідомості, кома, судоми, енцефалопатії. У разі розвитку подібних порушень та неефективності зниження дози лікування слід припинити. Пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи та/або прогресуючими онкологічними захворюваннями потрібне ретельне спостереження та моніторинг ЕКГ. При розвитку артеріальної гіотензії рекомендується забезпечити адекватну гідратацію та відповідну терапію. У хворих після трансплантації (наприклад, нирки або кісткового мозку) медикаментозна імуносуттресія може бути менш ефективною, т.к. інтерферон має стимулюючий вплив на імунну систему. При тривалому застосуванні препарат інтерферону альфа може викликати в окремих осіб виникнення антитіл до інтерферону. Як правило, титри антитіл невисокі, їхня поява не призводить до зниження ефективності лікування. З обережністю призначають пацієнтам із схильністю до аутоімунних захворювань. З появою симптомів аутоімунного захворювання слід провести ретельне обстеження та оцінити можливість продовження терапії інтерфероном. Рідко терапія інтерфероном альфа асоціюється з виникненням або загостренням псоріазу, саркоїдозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
726,00 грн
678,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 амп.: Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 3 000 000 МО; Допоміжні речовини: альбумін, розчин для інфузій 10% – 4.5 мг, натрію хлорид – 8.52 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат – 3.34 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 0.49 мг. Ампули або флакони (5) – упаковки осередкові контурні (1, 2) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для ін'єкцій та місцевого застосування у вигляді порошку або пористої маси білого кольору, гігроскопічний; при розведенні утворюється безбарвний прозорий або слабо опалесцентний розчин.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Протипухлинний, противірусний та імуномодулюючий препарат.ФармакокінетикаСmax інтерферону альфа-2b при парентеральному введенні препарату спостерігається через 2-4 години. Через 20-24 години після введення рекомбінантний інтерферон альфа-2b у сироватці крові не визначається. Зміст інтерферону альфа-2b у сироватці крові знаходиться у прямій залежності від дози введеного препарату та кратності введення. Метаболізм здійснюється у печінці, частково виводиться у незміненому вигляді, головним чином, через нирки.ФармакодинамікаПрепарат має противірусну, протипухлинну, імуномодулюючу активність. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний, що є препаратом діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму Escherichia coli SG-20050/pIF16. генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-адепілатсинтетази і протеїнкінази), дія яких гальмує утворення вірусного білка і вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітинах. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів. зміні функціональної активності імунокомієтентних клітин, зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Протипухлинна дія препарату реалізується за рахунок пригнічення проліферації пухлинних клітин та синтезу деяких онкогенів, що призводить до інгібування пухлинного росту.Показання до застосуванняДорослим у складі комплексної терапії: гострого вірусного гепатиту В - середньотяжких і важких формах на початку жовтяничного періоду до 5-го дня жовтяниці (в пізніші терміни призначення препарату менш ефективно; препарат не ефективний при печінковій комі, що розвивається, і холестатичному перебігу захворювання); гострого затяжного гепатиту В і С, хронічного активного гепатиту В і С, хронічного гепатиту В з дельта-агентом, без ознак цирозу та при появі ознак цирозу печінки; раку нирки IV стадії, волосатоклітинного лейкозу, злоякісних лімфом шкіри (грибоподібний мікоз, первинний ретикульоз, ретикулосаркоматоз); вірусного кон'юнктивіту, кератокон'юнктивіту, кератиту, кератоірідоцикліту, кератоувеїту. У комплексній терапії у дітей віком від 1 року: при гострому лімфобластному лейкозі в період ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії); при респіраторному папіломатозі гортані, починаючи з наступного дня після видалення папілом.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; тяжкі форми алергічних захворювань; тяжкі захворювання серцево-судинної системи: серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму; тяжка ниркова та/або печінкова недостатність, у т.ч., спричинена наявністю метастазів, хронічний гепатит з дскомпенсованим цирозом печінки, аутоімунний гепатит; епілепсія та інші порушення функції ЦНС, психічні захворювання та розлади у дітей та підлітків; аутоімунне захворювання в анамнезі; застосування імунодепресантів після трансплантації; захворювання щитовидної залози, що не піддаються контролю загальноприйнятими терапевтичними методами; КК нижче 50 мл/хв (при призначенні в комбінації з рибавірином), при застосуванні в комбінації з рибавірином слід також враховувати протипоказання, зазначені в інструкції із застосування рибавірину; застосування у чоловіків, партнерки яких вагітні; вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, виражена мієлосупрссія. психічні порушення, що особливо виражаються депресією, суїцидальними думками та спробами в анамнезі. пацієнтам із псоріазом, саркоїдозом.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота розвитку небажаних реакцій наведена відповідно до класифікації BOЗ: "дуже часті" - 1/10, "часті" - понад 1/100, але не менше 1/10, "нечасті" - понад 1/1000, але не менше 1/100. "рідкісні" - більше 1/10000, але менше 1/1000 і "дуже рідкісні" при зустрічності менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення. При застосуванні Реаферону-ЄС (у клінічних дослідженнях та поза клінічними дослідженнями) спостерігалися такі небажані явища: Часто при парентеральному введенні препарату спостерігається грипоподібний синдром (озноб. підвищення температури, астенія, втома, стомлюваність, міалгії, артралгії, головний біль), що частково купується парацетамолом, індометацином. Як правило, грипоподібний синдром проявляється на початку лікування та зменшується при продовженні. З боку серцево-судинної системи: рідко – аритмії, минуща оборотна кардіоміопатія; дуже рідко – артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда. З боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, біль у животі, диспепсія, порушення апетиту, зниження маси тіла, блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит, гепатотоксичність. З боку ЦНС: рідко – дратівливість, нервозність, депресія, астенія, безсоння, неспокій, порушення здатності до концентрації уваги, суїцидальні думки, агресивність; дуже рідко – нейропатії, психоз. З боку шкірних покривів: рідко – шкірні висилання та свербіння. підвищене потовиділення, випадання волосся. При введенні в осередок або під осередок ураження рідко - місцева запальна реакція. Ці побічні явища зазвичай не є перешкодою для продовження застосування препарату. З боку ендокринної системи: на тлі тривалого застосування препарату можливі зміни щитовидної залози. Дуже рідко – цукровий діабет. З боку лабораторних показників: при застосуванні препарату можливі відхилення від норми лабораторних показників, що виявляються лейкопенією, лімфопеією, тромбоцитопенією, анемією, підвищенням активності аланінамінотрансферази, ЛФ, концентрації креатиніну, сечовини. Як правило, ці зміни зазвичай бувають незначними, безсимптомними та оборотними. З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз, судоми в ногах, біль у спині, міозит, міалгія. З боку дихальної системи: рідко – фарингіт, кашель, диспное, пневмонія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко ниркова недостатність. З боку імунної системи: рідко – аутоімунна патологія (васкуліт, ревматоїдний артрит, вовчаковоподібний синдром); дуже рідко – саркоїдоз, апгіоневротичний алергічний набряк, анафілаксія, набряк обличчя. З боку органів зору: при місцевому застосуванні препарату на слизовій оболонці ока можливі гіперемія, поодинокі фолікули, набряк кон'юнктиви нижнього склепіння. Рідко - крововиливи в сітківку, осередкові зміни очного дна, тромбоз артерій і вен сітківки, зниження гостроти зору, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва. З боку органів слуху: рідко – порушення слуху. При різко виражених місцевих та загальних побічних реакціях введення препарату слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, впливати на метаболізм циметидину, фенітоїну, курантилу, теофіліну. діазепаму, пропранололу, варфарину. деяких цитостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення з препаратами, що пригнічують ЦНС. імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Інтерферони можуть впливати на окисні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються шляхом окислення (в т.ч. з похідними ксантину – амінофіліном та теофіліном). При одночасному застосуванні Реаферону-ЄС з теофіліном необхідно контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та за необхідності коригувати режим дозування. При сумісному застосуванні Реаферону-ЄС та гідроксимочевини може підвищуватися частота розвитку шкірного васкуліту. Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньом'язово, підшкірно, в осередок або під осередок ураження, субконіонктивально та місцево. Безпосередньо перед застосуванням вміст ампули або флакона розчиняють у воді д/і або 0.9% розчині натрію хлодира (в 1 мл - при внутрішньом'язовому, п/к введенні та в осередок, в 5 мл - при субкон'юнктивальному та місцевому введенні). Розчин препарату повинен бути безбарвним, прозорим або зі слабкою опалесценцією, без осаду та сторонніх включень. Час розчинення має становити близько 3 хв. В/м та п/к введення При гострому вірусному гепатиті препарат вводять по 1 млн.ME 2.раза/сут протягом 5-6 днів, потім дозу знижують до 1 млн.ME/сут і вводять ще протягом 5 днів. При необхідності (після контрольних біохімічних досліджень крові) курс лікування може бути продовжений по 1 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів. Курсова доза становить 15-21 млн. ME. При гострому затяжному та хронічному вірусному гепатиті В за винятком дельта-агента та без ознак цирозу печінки препарат вводять по 1 млн ME 2 рази на тиждень протягом 1-2 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 3-6 місяців або після закінчення 1-2 місячного лікування провести 2-3 аналогічні курси з інтервалом 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом без ознак цирозу печінки препарат вводять по 500 тис. - 1 млн. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. Повторний курс лікування за 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом і ознаками цирозу печінки препарат вводять по 250-500 тис. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. З появою ознак декомпенсації проводять аналогічні повторні курси з інтервалами щонайменше 2 місяців. При гострому затяжному та хронічному активному гепатиті без ознак цирозу печінки препарат вводять по 3 млн.ME 3 рази на тиждень протягом 6-8 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 12 місяців. Повторний курс лікування через 3-6 місяців. При раку нирки препарат застосовують по 3 млн. ME щодня протягом 10 днів. Повторні курси лікування (3-9 та більше) проводять з інтервалами у 3 тижні. Загальна кількість препарату становить від 120 млн. ME до 300 млн. ME і більше. При волосатоклітинному лейкозі препарат вводять щодня по 3-6 млн. ME протягом 2-х місяців. Після нормалізації клінічного аналізу крові добову дозу знижують до 1-2 млн.ME. Потім призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 6-7 тижнів. Загальна кількість препарату становить 420-600 млн. ME і більше. При гострому лімфобластному лейкозі у дітей у періоді ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії) – по 1 млн. ME1 раз на тиждень протягом 6 місяців, потім 1 раз на 2 тижні протягом 24 місяців. Одночасно проводять підтримуючу хіміотерапію. При злоякісних лімфомах і саркомі Капоші препарат вводять по 3 млн. ME/сут щодня протягом 10 днів у поєднанні з цитостатиками (проспійдія хлорид, циклофосфамід) і кортикостероїдами. При пухлинній стадії грибоподібного мікозу, первинному ретикульозі та ретикулосаркоматозі доцільно чергувати внутрішньом'язове введення препарату по 3 млн.ME та внутрішньоосередкове - по 2 млн.ME протягом 10 днів. У хворих на еритродермічну стадію грибоподібного мікозу при підвищенні температури понад 39°С і у разі загострення процесу введення препарату слід припинити. За недостатнього терапевтичного ефекту через 10-14 днів призначають повторний курс лікування. Після досягнення клінічного ефекту призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 1 раз на тиждень протягом 6-7 тижнів. При хронічному мієлолейкозі препарат вводять по 3 млн. ME щодня або по 6 млн. ME через лінь. Термін лікування – від 10 тижнів до 6 місяців. При гістіоцитозі з клітин Лангерганс препарат вводять по 3 млн. ME щодня протягом 1 місяця. Повторні курси із 1-2-місячними інтервалами протягом 1-3 років. При сублепкемічному мієлозі та есенціальній тромбоцитемії для корекції гінертромбоцитозу – по 1 млн.ME щодня або через 1 добу протягом 20 днів. При респіраторному папіломатозі горла препарат вводять по 100-150 тис. ME на кілограм ваги тіла щодня протягом 45-50 днів, потім у тій же дозуванні 3 рази на педелю протягом 1 місяця. Другий та третій курс проводять з інтервалом 2-6 місяців. У осіб з високою пірогенною реакцією (39°С та вище) на введення препарату рекомендується одночасне застосування парацетамолу або індометацину. Перифокальне введення При базально-клітинному та плоскоклітинному раку, кератоакантомі препарат вводять під осередок ураження по 1 млн. ME 1 раз на добу щодня протягом 10 днів. У разі виражених місцевих запальних реакцій введення під вогнище ураження проводять через 1-2 дні. Після закінчення курсу, при необхідності, проводять кріодеструкцію. Субкон'юнктивальне введення При стромальних кератитах та кератоіридоциклітах призначають субкон'юнктивальні ін'єкції препарату в дозі 60 тис. ME в обсязі 0.5 мл щодня або через день залежно від тяжкості процесу. Ін'єкції проводять під місцевою анестезією 0.5% розчин дикаїну. Курс лікування – від 15 до 25 ін'єкцій. Місцеве застосування Для місцевого застосування вміст ампули препарату розчиняють у 5.0 мл 0.9% розчину хлориду натрію д/і. У разі зберігання розчину препарату необхідно, дотримуючись правил асептики та антисептики, перенести вміст ампули у стерильний флакон та зберігати розчин у холодильнику при 4-10 °С не більше 12 год. При кон'юнктивіті та поверхневих кератитах на кон'юнктиву ураженого ока наносять по 2 краплі розчину 6-8 разів на добу. Принаймні зникнення запальних явищ кількість інсталяцій зменшують до 3-4-х. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Враховуючи, що активною речовиною є інтерферон альфа-2b, то при передозуванні можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: відміна препарату; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля своєчасного виявлення відхилень від норми лабораторних показників, які можуть виникнути під час терапії, загальні клінічні аналізи крові необхідно повторювати кожні 2 тижні, а біохімічні кожні 4 тижні. При зниженні кількості тромбоцитів менше 50×109/л. абсолютного числа іїотрофілів менше 0.75×109/л рекомендується тимчасове зниження дози в 2 рази та повторення аналізу через 1-2 тижні. Якщо зміни зберігаються, лікування рекомендується припинити. При зниженні кількості тромбоцитів до значення менше 25×109/л, абсолютної кількості нейтрофілів менше 0.50×109/л лікування рекомендується припинити. У разі розвитку реакцій гінерчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат скасовують та негайно призначають відповідну медикаментозну терапію. Минущий шкірний висип не вимагає припинення терапії. У разі появи ознак порушення функції печінки за хворим слід встановити ретельне спостереження. При прогресуванні симптомів препарат слід припинити. При легкому та помірному порушенні функції нирок їх функціональний стан необхідно ретельно контролювати. З обережністю призначають пацієнтам з тяжкими хронічними захворюваннями, такими як ХОЗЛ, цукровий діабет зі схильністю до кетоацидозу, у пацієнтів з порушеннями згортання крові, вираженою мієлосупресією. У пацієнтів, які тривалий час отримують Реаферон-ЄС, в окремих випадках спостерігаються пневмопіти та пневмонії. Своєчасне скасування інтерферону альфа та призначення глюкокортикостериодної терапії сприяють усуванню легеневих синдромів. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози перед початком лікування необхідно визначити концентрацію тиреотрошюго гормону, рекомендується контролювати його рівень не рідше 1 разу на 6 місяців. При виникненні порушень функції щитовидної залози або погіршення перебігу наявних захворювань, що не піддаються адекватній медикаментозній корекції, необхідно відмінити препарат. У разі появи змін психічної сфери та/або ЦНС, включаючи розвиток депресії, рекомендується спостереження психіатра в період лікування, а також протягом 6 місяців після його закінчення. Дані розлади зазвичай є швидко оборотними після припинення терапії, проте в деяких випадках для повного зворотного розвитку необхідно до 3 тижнів. Якщо симптоми розладу психіки не регресують або погіршуються, з'являються суїцидальні думки або агресивна поведінка, спрямована на інших людей, рекомендується припинити лікування Реафероном-ЄС та забезпечити консультацію психіатра. Суїцидальні думки та спроби частіше відзначаються у пацієнтів дитячого, насамперед підліткового віку (2.4%), ніж у дорослих (1%).Якщо терапія з використанням інтерферону альфа-2b визнана необхідною у дорослих пацієнтів із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі), її слід розпочинати, лише якщо проводиться відповідний індивідуальний скринінг та терапія психічного порушення. Використання інтерферону альфа-2b у дітей та підлітків із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі) протипоказано. При тривалому застосуванні, зазвичай після кількох місяців лікування, можливі порушення органу зору. До початку терапії рекомендується провести офтальмологічне обстеження. При скаргах на будь-які офтальмологічні порушення потрібна негайна консультація окуліста. Пацієнтам із захворюваннями, при яких можуть відбуватися зміни у сітківці, наприклад, цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, необхідно проходити офтальмологічний огляд не рідше 1 разу на 6 місяців. З появою чи посиленням розладів зору слід розглянути питання про припинення терапії Реафероном-ЄС. У літніх пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах, можливі порушення свідомості, кома, судоми, енцефалопатії. У разі розвитку подібних порушень та неефективності зниження дози лікування слід припинити. Пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи та/або прогресуючими онкологічними захворюваннями потрібне ретельне спостереження та моніторинг ЕКГ. При розвитку артеріальної гіотензії рекомендується забезпечити адекватну гідратацію та відповідну терапію. У хворих після трансплантації (наприклад, нирки або кісткового мозку) медикаментозна імуносуттресія може бути менш ефективною, т.к. інтерферон має стимулюючий вплив на імунну систему. При тривалому застосуванні препарат інтерферону альфа може викликати в окремих осіб виникнення антитіл до інтерферону. Як правило, титри антитіл невисокі, їхня поява не призводить до зниження ефективності лікування. З обережністю призначають пацієнтам із схильністю до аутоімунних захворювань. З появою симптомів аутоімунного захворювання слід провести ретельне обстеження та оцінити можливість продовження терапії інтерфероном. Рідко терапія інтерфероном альфа асоціюється з виникненням або загостренням псоріазу, саркоїдозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії вагінальні – 1 супп.: активні речовини: натаміцин – 100 мг; допоміжні речовини: цетиловий спирт – 690 мг; твердий жир – 700 мг; сорбіт - 460 мг; полісорбат 80 - 460 мг; натрію гідрокарбонат - 69 мг; адипінова кислота – 64 мг. У контурній без'ячейковій упаковці 3 шт.; у картонній пачці 1 або 2 упаковки.Опис лікарської формиСупозиторії вагінальні торпедоподібної форми, від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого з коричневим відтінком кольору.ХарактеристикаПротигрибковий полієновий антибіотик широкого спектра дії групи макролідів.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий, фунгіцидний.ФармакокінетикаНатаміцин має тільки місцеву дію, не всмоктуючи з ШКТ, через шкіру та слизові оболонки.ФармакодинамікаНатаміцин необоротно зв'язується зі стеролами клітинних мембран грибків, порушуючи цілісність та функції, що призводить до загибелі мікроорганізмів. До натаміцину чутлива більшість патогенних дріжджових грибків, особливо Candida albicans. Менш чутливі до натаміцину дерматофити. Первинна резистентність до натаміцину у клінічній практиці не зустрічається.Показання до застосуванняВагініт, вульвіт, вульвовагініт, спричинені головним чином грибами Candida.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування Пімафуцину при вагітності та в період грудного вигодовування. Немає даних про несприятливий вплив препарату на плід.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: у деяких випадках при застосуванні кишковорозчинних таблеток, особливо в перші дні лікування, можливі нудота та діарея, які зазвичай проходять самостійно. Місцеві реакції: можливе легке подразнення, відчуття печіння (при застосуванні крему, вагінальних супозиторіїв).Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Пімафуцин не описана.Спосіб застосування та дозиСупозиторії вагінальні, інтравагінально. При вагініті, вульвіті, вульвовагініті - по 1 супп. протягом 3-6 днів. Супозиторій вводять в піхву в положенні «лежачи», якнайглибше, 1 раз на добу на ніч. При наполегливій течії вагініту, викликаному Candida albicans, додатково призначають Пімафуцин у вигляді таблеток для прийому внутрішньо (по 1 табл. 4 рази на добу протягом 10-20 днів) для санації вогнища кандидозної інфекції в кишечнику. Для лікування кандидозного ураження статевих органів партнера використовують Пімафуцин у формі крему. Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально. Після зникнення симптомів захворювання рекомендується продовжувати лікування ще кілька днів.ПередозуванняДо цього часу про випадки передозування препарату Пімафуцин не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСупозиторії вагінальні під дією температури тіла швидко розчиняються, утворюючи пінисту масу, що сприяє рівномірному розподілу активної субстанції. У разі хронічної або рецидивуючої інфекції місцеве лікування може бути доповнене призначенням таблеток та крему Пімафуцину. Цетиловий спирт, який входить до складу вагінальних супозиторіїв, може спричинити почуття легкого печіння в генітальній ділянці при підвищеній чутливості до цього компонента. У період менструацій терапію супозиторіями переривають. У період лікування супозиторіями немає необхідності у виключенні статевих контактів. Проте рекомендується провести обстеження статевих партнерів та, у разі виявлення кандидозного ураження, провести курс лікування Пімафуцином®. Також слід передбачити застосування у період лікування бар'єрних контрацептивів. Пімафуцин можна призначати новонародженим.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
318,00 грн
279,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 амп.: Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 5 000 000 МО; Допоміжні речовини: альбумін, розчин для інфузій 10% – 4.5 мг, натрію хлорид – 8.09 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат – 3.82 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 0.58 мг. Ампули або флакони (5) – упаковки осередкові контурні (1, 2) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для ін'єкцій та місцевого застосування у вигляді порошку або пористої маси білого кольору, гігроскопічний; при розведенні утворюється безбарвний прозорий або слабо опалесцентний розчин.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Протипухлинний, противірусний та імуномодулюючий препарат.ФармакокінетикаСmax інтерферону альфа-2b при парентеральному введенні препарату спостерігається через 2-4 години. Через 20-24 години після введення рекомбінантний інтерферон альфа-2b у сироватці крові не визначається. Зміст інтерферону альфа-2b у сироватці крові знаходиться у прямій залежності від дози введеного препарату та кратності введення. Метаболізм здійснюється у печінці, частково виводиться у незміненому вигляді, головним чином, через нирки.ФармакодинамікаПрепарат має противірусну, протипухлинну, імуномодулюючу активність. Інтерферон альфа-2b рекомбінантний людський, що є в препараті діючою речовиною, синтезується бактеріальними клітинами штаму Escherichia coli SG-20050/pIF16. генетичний апарат яких вбудований ген людського інтерферону альфа-2b. Він є білок, що містить 165 амінокислот, і ідентичний за характеристиками та властивостями людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Противірусна дія інтерферону альфа-2b проявляється у період репродукції вірусу шляхом активного включення до обмінних процесів клітин. Інтерферон, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на поверхні клітин, ініціює ряд внутрішньоклітинних змін, що включають синтез специфічних цитокінів і ферментів (2-5-адепілатсинтетази і протеїнкінази), дія яких гальмує утворення вірусного білка і вірусної рибонуклеїнової кислоти в клітинах. Імуномодулююча дія інтерферону альфа-2b проявляється у підвищенні фагоцитарної активності макрофагів, посиленні специфічної цитотоксичної дії лімфоцитів на клітини-мішені, зміні кількісного та якісного складу секретованих цитокінів. зміні функціональної активності імунокомієтентних клітин, зміні продукції та секреції внутрішньоклітинних білків.Протипухлинна дія препарату реалізується за рахунок пригнічення проліферації пухлинних клітин та синтезу деяких онкогенів, що призводить до інгібування пухлинного росту.Показання до застосуванняДорослим у складі комплексної терапії: гострого вірусного гепатиту В - середньотяжких і важких формах на початку жовтяничного періоду до 5-го дня жовтяниці (в пізніші терміни призначення препарату менш ефективно; препарат не ефективний при печінковій комі, що розвивається, і холестатичному перебігу захворювання); гострого затяжного гепатиту В і С, хронічного активного гепатиту В і С, хронічного гепатиту В з дельта-агентом, без ознак цирозу та при появі ознак цирозу печінки; раку нирки IV стадії, волосатоклітинного лейкозу, злоякісних лімфом шкіри (грибоподібний мікоз, первинний ретикульоз, ретикулосаркоматоз); вірусного кон'юнктивіту, кератокон'юнктивіту, кератиту, кератоірідоцикліту, кератоувеїту. У комплексній терапії у дітей віком від 1 року: при гострому лімфобластному лейкозі в період ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії); при респіраторному папіломатозі гортані, починаючи з наступного дня після видалення папілом.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; тяжкі форми алергічних захворювань; тяжкі захворювання серцево-судинної системи: серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, виражені порушення серцевого ритму; тяжка ниркова та/або печінкова недостатність, у т.ч., спричинена наявністю метастазів, хронічний гепатит з дскомпенсованим цирозом печінки, аутоімунний гепатит; епілепсія та інші порушення функції ЦНС, психічні захворювання та розлади у дітей та підлітків; аутоімунне захворювання в анамнезі; застосування імунодепресантів після трансплантації; захворювання щитовидної залози, що не піддаються контролю загальноприйнятими терапевтичними методами; КК нижче 50 мл/хв (при призначенні в комбінації з рибавірином), при застосуванні в комбінації з рибавірином слід також враховувати протипоказання, зазначені в інструкції із застосування рибавірину; застосування у чоловіків, партнерки яких вагітні; вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність, виражена мієлосупрссія. психічні порушення, що особливо виражаються депресією, суїцидальними думками та спробами в анамнезі. пацієнтам із псоріазом, саркоїдозом.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота розвитку небажаних реакцій наведена відповідно до класифікації BOЗ: "дуже часті" - 1/10, "часті" - понад 1/100, але не менше 1/10, "нечасті" - понад 1/1000, але не менше 1/100. "рідкісні" - більше 1/10000, але менше 1/1000 і "дуже рідкісні" при зустрічності менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення. При застосуванні Реаферону-ЄС (у клінічних дослідженнях та поза клінічними дослідженнями) спостерігалися такі небажані явища: Часто при парентеральному введенні препарату спостерігається грипоподібний синдром (озноб. підвищення температури, астенія, втома, стомлюваність, міалгії, артралгії, головний біль), що частково купується парацетамолом, індометацином. Як правило, грипоподібний синдром проявляється на початку лікування та зменшується при продовженні. З боку серцево-судинної системи: рідко – аритмії, минуща оборотна кардіоміопатія; дуже рідко – артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда. З боку травної системи: рідко – сухість у роті, нудота, біль у животі, диспепсія, порушення апетиту, зниження маси тіла, блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит, гепатотоксичність. З боку ЦНС: рідко – дратівливість, нервозність, депресія, астенія, безсоння, неспокій, порушення здатності до концентрації уваги, суїцидальні думки, агресивність; дуже рідко – нейропатії, психоз. З боку шкірних покривів: рідко – шкірні висилання та свербіння. підвищене потовиділення, випадання волосся. При введенні в осередок або під осередок ураження рідко - місцева запальна реакція. Ці побічні явища зазвичай не є перешкодою для продовження застосування препарату. З боку ендокринної системи: на тлі тривалого застосування препарату можливі зміни щитовидної залози. Дуже рідко – цукровий діабет. З боку лабораторних показників: при застосуванні препарату можливі відхилення від норми лабораторних показників, що виявляються лейкопенією, лімфопеією, тромбоцитопенією, анемією, підвищенням активності аланінамінотрансферази, ЛФ, концентрації креатиніну, сечовини. Як правило, ці зміни зазвичай бувають незначними, безсимптомними та оборотними. З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз, судоми в ногах, біль у спині, міозит, міалгія. З боку дихальної системи: рідко – фарингіт, кашель, диспное, пневмонія. З боку сечовидільної системи: дуже рідко ниркова недостатність. З боку імунної системи: рідко – аутоімунна патологія (васкуліт, ревматоїдний артрит, вовчаковоподібний синдром); дуже рідко – саркоїдоз, апгіоневротичний алергічний набряк, анафілаксія, набряк обличчя. З боку органів зору: при місцевому застосуванні препарату на слизовій оболонці ока можливі гіперемія, поодинокі фолікули, набряк кон'юнктиви нижнього склепіння. Рідко - крововиливи в сітківку, осередкові зміни очного дна, тромбоз артерій і вен сітківки, зниження гостроти зору, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва. З боку органів слуху: рідко – порушення слуху. При різко виражених місцевих та загальних побічних реакціях введення препарату слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиІнтерферон альфа-2b здатний знижувати активність ізоферментів цитохрому Р450 і, отже, впливати на метаболізм циметидину, фенітоїну, курантилу, теофіліну. діазепаму, пропранололу, варфарину. деяких цитостатиків. Може посилювати нейротоксичну, мієлотоксичну або кардіотоксичну дію препаратів, що призначалися раніше або одночасно з ним. Слід уникати спільного призначення з препаратами, що пригнічують ЦНС. імуносупресивними препаратами (включаючи пероральні та парентеральні форми кортикостероїдів). Інтерферони можуть впливати на окисні метаболічні процеси. Це слід враховувати при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються шляхом окислення (в т.ч. з похідними ксантину – амінофіліном та теофіліном). При одночасному застосуванні Реаферону-ЄС з теофіліном необхідно контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та за необхідності коригувати режим дозування. При сумісному застосуванні Реаферону-ЄС та гідроксимочевини може підвищуватися частота розвитку шкірного васкуліту. Вживання алкоголю під час лікування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньом'язово, підшкірно, в осередок або під осередок ураження, субконіонктивально та місцево. Безпосередньо перед застосуванням вміст ампули або флакона розчиняють у воді д/і або 0.9% розчині натрію хлодира (в 1 мл - при внутрішньом'язовому, п/к введенні та в осередок, в 5 мл - при субкон'юнктивальному та місцевому введенні). Розчин препарату повинен бути безбарвним, прозорим або зі слабкою опалесценцією, без осаду та сторонніх включень. Час розчинення має становити близько 3 хв. В/м та п/к введення При гострому вірусному гепатиті препарат вводять по 1 млн.ME 2.раза/сут протягом 5-6 днів, потім дозу знижують до 1 млн.ME/сут і вводять ще протягом 5 днів. При необхідності (після контрольних біохімічних досліджень крові) курс лікування може бути продовжений по 1 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 2 тижнів. Курсова доза становить 15-21 млн. ME. При гострому затяжному та хронічному вірусному гепатиті В за винятком дельта-агента та без ознак цирозу печінки препарат вводять по 1 млн ME 2 рази на тиждень протягом 1-2 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 3-6 місяців або після закінчення 1-2 місячного лікування провести 2-3 аналогічні курси з інтервалом 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом без ознак цирозу печінки препарат вводять по 500 тис. - 1 млн. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. Повторний курс лікування за 1-6 місяців. При хронічному вірусному гепатиті з дельта-агентом і ознаками цирозу печінки препарат вводять по 250-500 тис. ME/сут 2 рази на тиждень протягом 1 місяця. З появою ознак декомпенсації проводять аналогічні повторні курси з інтервалами щонайменше 2 місяців. При гострому затяжному та хронічному активному гепатиті без ознак цирозу печінки препарат вводять по 3 млн.ME 3 рази на тиждень протягом 6-8 місяців. За відсутності ефекту лікування продовжити до 12 місяців. Повторний курс лікування через 3-6 місяців. При раку нирки препарат застосовують по 3 млн. ME щодня протягом 10 днів. Повторні курси лікування (3-9 та більше) проводять з інтервалами у 3 тижні. Загальна кількість препарату становить від 120 млн. ME до 300 млн. ME і більше. При волосатоклітинному лейкозі препарат вводять щодня по 3-6 млн. ME протягом 2-х місяців. Після нормалізації клінічного аналізу крові добову дозу знижують до 1-2 млн.ME. Потім призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 2 рази на тиждень протягом 6-7 тижнів. Загальна кількість препарату становить 420-600 млн. ME і більше. При гострому лімфобластному лейкозі у дітей у періоді ремісії після закінчення індукційної хіміотерапії (на 4-5 місяці ремісії) – по 1 млн. ME1 раз на тиждень протягом 6 місяців, потім 1 раз на 2 тижні протягом 24 місяців. Одночасно проводять підтримуючу хіміотерапію. При злоякісних лімфомах і саркомі Капоші препарат вводять по 3 млн. ME/сут щодня протягом 10 днів у поєднанні з цитостатиками (проспійдія хлорид, циклофосфамід) і кортикостероїдами. При пухлинній стадії грибоподібного мікозу, первинному ретикульозі та ретикулосаркоматозі доцільно чергувати внутрішньом'язове введення препарату по 3 млн.ME та внутрішньоосередкове - по 2 млн.ME протягом 10 днів. У хворих на еритродермічну стадію грибоподібного мікозу при підвищенні температури понад 39°С і у разі загострення процесу введення препарату слід припинити. За недостатнього терапевтичного ефекту через 10-14 днів призначають повторний курс лікування. Після досягнення клінічного ефекту призначають підтримуючу терапію по 3 млн. ME 1 раз на тиждень протягом 6-7 тижнів. При хронічному мієлолейкозі препарат вводять по 3 млн. ME щодня або по 6 млн. ME через лінь. Термін лікування – від 10 тижнів до 6 місяців. При гістіоцитозі з клітин Лангерганс препарат вводять по 3 млн. ME щодня протягом 1 місяця. Повторні курси із 1-2-місячними інтервалами протягом 1-3 років. При сублепкемічному мієлозі та есенціальній тромбоцитемії для корекції гінертромбоцитозу – по 1 млн.ME щодня або через 1 добу протягом 20 днів. При респіраторному папіломатозі горла препарат вводять по 100-150 тис. ME на кілограм ваги тіла щодня протягом 45-50 днів, потім у тій же дозуванні 3 рази на педелю протягом 1 місяця. Другий та третій курс проводять з інтервалом 2-6 місяців. У осіб з високою пірогенною реакцією (39°С та вище) на введення препарату рекомендується одночасне застосування парацетамолу або індометацину. Перифокальне введення При базально-клітинному та плоскоклітинному раку, кератоакантомі препарат вводять під осередок ураження по 1 млн. ME 1 раз на добу щодня протягом 10 днів. У разі виражених місцевих запальних реакцій введення під вогнище ураження проводять через 1-2 дні. Після закінчення курсу, при необхідності, проводять кріодеструкцію. Субкон'юнктивальне введення При стромальних кератитах та кератоіридоциклітах призначають субкон'юнктивальні ін'єкції препарату в дозі 60 тис. ME в обсязі 0.5 мл щодня або через день залежно від тяжкості процесу. Ін'єкції проводять під місцевою анестезією 0.5% розчин дикаїну. Курс лікування – від 15 до 25 ін'єкцій. Місцеве застосування Для місцевого застосування вміст ампули препарату розчиняють у 5.0 мл 0.9% розчину хлориду натрію д/і. У разі зберігання розчину препарату необхідно, дотримуючись правил асептики та антисептики, перенести вміст ампули у стерильний флакон та зберігати розчин у холодильнику при 4-10 °С не більше 12 год. При кон'юнктивіті та поверхневих кератитах на кон'юнктиву ураженого ока наносять по 2 краплі розчину 6-8 разів на добу. Принаймні зникнення запальних явищ кількість інсталяцій зменшують до 3-4-х. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняВипадків передозування не спостерігалося. Враховуючи, що активною речовиною є інтерферон альфа-2b, то при передозуванні можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: відміна препарату; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля своєчасного виявлення відхилень від норми лабораторних показників, які можуть виникнути під час терапії, загальні клінічні аналізи крові необхідно повторювати кожні 2 тижні, а біохімічні кожні 4 тижні. При зниженні кількості тромбоцитів менше 50×109/л. абсолютного числа іїотрофілів менше 0.75×109/л рекомендується тимчасове зниження дози в 2 рази та повторення аналізу через 1-2 тижні. Якщо зміни зберігаються, лікування рекомендується припинити. При зниженні кількості тромбоцитів до значення менше 25×109/л, абсолютної кількості нейтрофілів менше 0.50×109/л лікування рекомендується припинити. У разі розвитку реакцій гінерчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат скасовують та негайно призначають відповідну медикаментозну терапію. Минущий шкірний висип не вимагає припинення терапії. У разі появи ознак порушення функції печінки за хворим слід встановити ретельне спостереження. При прогресуванні симптомів препарат слід припинити. При легкому та помірному порушенні функції нирок їх функціональний стан необхідно ретельно контролювати. З обережністю призначають пацієнтам з тяжкими хронічними захворюваннями, такими як ХОЗЛ, цукровий діабет зі схильністю до кетоацидозу, у пацієнтів з порушеннями згортання крові, вираженою мієлосупресією. У пацієнтів, які тривалий час отримують Реаферон-ЄС, в окремих випадках спостерігаються пневмопіти та пневмонії. Своєчасне скасування інтерферону альфа та призначення глюкокортикостериодної терапії сприяють усуванню легеневих синдромів. У пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози перед початком лікування необхідно визначити концентрацію тиреотрошюго гормону, рекомендується контролювати його рівень не рідше 1 разу на 6 місяців. При виникненні порушень функції щитовидної залози або погіршення перебігу наявних захворювань, що не піддаються адекватній медикаментозній корекції, необхідно відмінити препарат. У разі появи змін психічної сфери та/або ЦНС, включаючи розвиток депресії, рекомендується спостереження психіатра в період лікування, а також протягом 6 місяців після його закінчення. Дані розлади зазвичай є швидко оборотними після припинення терапії, проте в деяких випадках для повного зворотного розвитку необхідно до 3 тижнів. Якщо симптоми розладу психіки не регресують або погіршуються, з'являються суїцидальні думки або агресивна поведінка, спрямована на інших людей, рекомендується припинити лікування Реафероном-ЄС та забезпечити консультацію психіатра. Суїцидальні думки та спроби частіше відзначаються у пацієнтів дитячого, насамперед підліткового віку (2.4%), ніж у дорослих (1%).Якщо терапія з використанням інтерферону альфа-2b визнана необхідною у дорослих пацієнтів із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі), її слід розпочинати, лише якщо проводиться відповідний індивідуальний скринінг та терапія психічного порушення. Використання інтерферону альфа-2b у дітей та підлітків із серйозними порушеннями психіки (в т.ч. в анамнезі) протипоказано. При тривалому застосуванні, зазвичай після кількох місяців лікування, можливі порушення органу зору. До початку терапії рекомендується провести офтальмологічне обстеження. При скаргах на будь-які офтальмологічні порушення потрібна негайна консультація окуліста. Пацієнтам із захворюваннями, при яких можуть відбуватися зміни у сітківці, наприклад, цукровим діабетом або артеріальною гіпертензією, необхідно проходити офтальмологічний огляд не рідше 1 разу на 6 місяців. З появою чи посиленням розладів зору слід розглянути питання про припинення терапії Реафероном-ЄС. У літніх пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах, можливі порушення свідомості, кома, судоми, енцефалопатії. У разі розвитку подібних порушень та неефективності зниження дози лікування слід припинити. Пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи та/або прогресуючими онкологічними захворюваннями потрібне ретельне спостереження та моніторинг ЕКГ. При розвитку артеріальної гіотензії рекомендується забезпечити адекватну гідратацію та відповідну терапію. У хворих після трансплантації (наприклад, нирки або кісткового мозку) медикаментозна імуносуттресія може бути менш ефективною, т.к. інтерферон має стимулюючий вплив на імунну систему. При тривалому застосуванні препарат інтерферону альфа може викликати в окремих осіб виникнення антитіл до інтерферону. Як правило, титри антитіл невисокі, їхня поява не призводить до зниження ефективності лікування. З обережністю призначають пацієнтам із схильністю до аутоімунних захворювань. З появою симптомів аутоімунного захворювання слід провести ретельне обстеження та оцінити можливість продовження терапії інтерфероном. Рідко терапія інтерфероном альфа асоціюється з виникненням або загостренням псоріазу, саркоїдозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період застосування препарату пацієнтам, які відчувають втому, сонливість або дезорієнтацію, необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії вагінальні – 1 супп.: активні речовини: натаміцин – 100 мг; допоміжні речовини: цетиловий спирт – 690 мг; твердий жир – 700 мг; сорбіт - 460 мг; полісорбат 80 - 460 мг; натрію гідрокарбонат - 69 мг; адипінова кислота – 64 мг. У контурній без'ячейковій упаковці 3 шт.; у картонній пачці 1 або 2 упаковки.Опис лікарської формиСупозиторії вагінальні торпедоподібної форми, від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого з коричневим відтінком кольору.ХарактеристикаПротигрибковий полієновий антибіотик широкого спектра дії групи макролідів.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий, фунгіцидний.ФармакокінетикаНатаміцин має тільки місцеву дію, не всмоктуючи з ШКТ, через шкіру та слизові оболонки.ФармакодинамікаНатаміцин необоротно зв'язується зі стеролами клітинних мембран грибків, порушуючи цілісність та функції, що призводить до загибелі мікроорганізмів. До натаміцину чутлива більшість патогенних дріжджових грибків, особливо Candida albicans. Менш чутливі до натаміцину дерматофити. Первинна резистентність до натаміцину у клінічній практиці не зустрічається.Показання до застосуванняВагініт, вульвіт, вульвовагініт, спричинені головним чином грибами Candida.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливе застосування Пімафуцину при вагітності та в період грудного вигодовування. Немає даних про несприятливий вплив препарату на плід.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: у деяких випадках при застосуванні кишковорозчинних таблеток, особливо в перші дні лікування, можливі нудота та діарея, які зазвичай проходять самостійно. Місцеві реакції: можливе легке подразнення, відчуття печіння (при застосуванні крему, вагінальних супозиторіїв).Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Пімафуцин не описана.Спосіб застосування та дозиСупозиторії вагінальні, інтравагінально. При вагініті, вульвіті, вульвовагініті - по 1 супп. протягом 3-6 днів. Супозиторій вводять в піхву в положенні «лежачи», якнайглибше, 1 раз на добу на ніч. При наполегливій течії вагініту, викликаному Candida albicans, додатково призначають Пімафуцин у вигляді таблеток для прийому внутрішньо (по 1 табл. 4 рази на добу протягом 10-20 днів) для санації вогнища кандидозної інфекції в кишечнику. Для лікування кандидозного ураження статевих органів партнера використовують Пімафуцин у формі крему. Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально. Після зникнення симптомів захворювання рекомендується продовжувати лікування ще кілька днів.ПередозуванняДо цього часу про випадки передозування препарату Пімафуцин не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСупозиторії вагінальні під дією температури тіла швидко розчиняються, утворюючи пінисту масу, що сприяє рівномірному розподілу активної субстанції. У разі хронічної або рецидивуючої інфекції місцеве лікування може бути доповнене призначенням таблеток та крему Пімафуцину. Цетиловий спирт, який входить до складу вагінальних супозиторіїв, може спричинити почуття легкого печіння в генітальній ділянці при підвищеній чутливості до цього компонента. У період менструацій терапію супозиторіями переривають. У період лікування супозиторіями немає необхідності у виключенні статевих контактів. Проте рекомендується провести обстеження статевих партнерів та, у разі виявлення кандидозного ураження, провести курс лікування Пімафуцином®. Також слід передбачити застосування у період лікування бар'єрних контрацептивів. Пімафуцин можна призначати новонародженим.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему