Лекарства и БАД
243,00 грн
201,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПакетик - 1 пак. Активні речовини: Парацетамол – 500 мг, феніраміну малеат – 25 мг, аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: мальтодекстрин - 3507.25 мг, аспартам - 24.75 мг, натрію цитрат - 247.5 мг, лимонна кислота безводна - 49.5 мг, концентрат лимонний порошкоподібний (лимонний сік, мальтодекстрин, 5 крохмаль, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний) - 49.5 мг, ароматизатор лимонний натуральний "Лимон" (ароматична композиція, ароматичний компонент, мальтодекстрин, гуміарабік) - 99 мг. 10 пакетиків в упаковці.ФармакокінетикаПарацетамол після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту: максимальні концентрації препарату в плазмі досягаються через 10-60 хвилин. Швидко розподіляється по тканинах організму, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок з білками плазми незначний і не має терапевтичного значення, але підвищується в міру наростання дози. Метаболізм відбувається у печінці, 80 % прийнятої дози вступає у реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. Один із гідроксильованих проміжних продуктів метаболізму виявляє гепатотоксичну дію. Цей метаболіт знешкоджується шляхом кон'югації з глютатіоном,однак він може кумулюватись і при передозуванні парацетамолу (150 мг парацетамолу/кг або 10 г парацетамолу всередину) викликати некроз гепатоцитів. Виводиться нирками як метаболітів, переважно як кон'югатів. У незміненому вигляді виводиться менше ніж 5 % прийнятої дози. Т1/2 становить від 1 до 3 годин. Фенірамін майже повністю всмоктується з травного тракту. Т1/2 із плазми крові становить від 1 до 1,5 годин. Виводиться із організму переважно через нирки. Аскорбінова кислота всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Час досягнення максимальної терапевтичної концентрації після прийому внутрішньо – 4 години. Метаболізується переважно у печінці. Виводиться нирками, через кишечник, з згодом, у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить парацетамол, фенірамін та аскорбінову кислоту. Парацетамол – ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу, переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції; має аналгетичну та жарознижувальну дію. Фенірамін – блокатор H1-гістамінових рецепторів, знижує ринорею та сльозотечу, усуває спастичні явища, набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух носа. Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах В1, В2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (пов'язане з подовженням періоду напіввиведення (Т1/2)).ІнструкціяПеред застосуванням вміст одного пакетика розчинити у склянці (200 мл) гарячої води (50-60 ° С). За необхідності додати цукор. Препарат Орвіс Флю можна приймати у будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч.Показання до застосуванняЗастосовується при гострих респіраторних інфекціях, гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ), назофарингіт (нежить), грипі для полегшення наступних симптомів: Підвищена температура тіла; озноб; головний біль; закладеність носа; ринорея; сльозотеча; чхання; біль у м'язах та суглобах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якої з допоміжних речовин. Вагітність та період грудного вигодовування; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана із захворюваннями передміхурової залози та порушенням сечовипускання; портальна гіпертензія; алкоголізм; фенілкетонурія; дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вік до 15 років.Вагітність та лактаціяЗ огляду на відсутність досліджень на тваринах та клінічних дослідженнях застосування комбінації парацетамолу, аскорбінової кислоти та феніраміну в період вагітності прийом препарату у цієї групи пацієнтів не рекомендується. Невідомо, чи діючі речовини проникають препарату в грудне молоко. Прийом препарату ОРВІС Флю в період грудного вигодовування не рекомендується. При необхідності застосування грудного вигодовування слід припинити.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. Можливі: Сухість слизової оболонки ротової порожнини. Нудота, блювання, біль у животі, запор. Порушення сечовипускання. Алергічні реакції (еритема, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок). бронхоспазм. Сонливість, порушення акомодації, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, запаморочення, порушення координації, тремор. Ажитація, нервозність, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення концентрації уваги (частіше – у пацієнтів похилого віку), мідріаз. Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Гепатотоксична дія, нефротоксичність. Анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При появі побічних реакцій припиніть прийом препарату та зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних препаратів (фенірамін), тому слід уникати його прийому під час лікування. Крім того, етанол при одночасному застосуванні з феніраміном сприяє розвитку гострого панкреатиту. Фенірамін посилює дію седативних препаратів: похідних морфіну, барбітуратів, похідних бензодіазепіну та інших транквілізаторів, нейролептиків (мепробамат, похідні фенотіазину), антидепресантів (амітриптілін, миртазапін, міансерин), гіпотензивних препаратів. ; при цьому не тільки зростає седативний ефект, а й підвищується ризик розвитку побічних ефектів препарату (затримка сечі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, запор). Слід враховувати можливість посилення центральних атропіноподібних ефектів при застосуванні в комбінації з іншими речовинами, що мають антихолінергічні властивості (інші антигістамінні препарати, антидепресанти групи іміпраміну, нейролептики фенотіазинового ряду, м-холіноблокуючі протипаркінсонічні засоби, атропіноподоб). При застосуванні препарату разом з індукторами мікросомального окиснення: барбітуратами, трициклічними антидепресантами, протисудомними засобами (фенітоїн), флумецинолом, фенілбутазоном, рифампіцином та етанолом, значно підвищується ризик гепатотоксичної дії (за рахунок парацету, що входить до складу). Глюкокортикостероїди при одночасному застосуванні збільшують ризик розвитку глаукоми. Прийом одночасно із саліцилатами підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному застосуванні з левоміцетином (хлорамфеніколом) токсичність останнього зростає. Парацетамол, що міститься у препараті, посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза парацетамолу становить 4 г (8 пакетиків) при масі тіла понад 50 кг. Максимальна тривалість лікування – 5 днів. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 5 днів після початку прийому препарату, зберігається підвищена температура тіла або після початкового зниження раптово підвищується знову, необхідно звернутися до лікаря.ПередозуванняОзнаками гострого отруєння парацетамолом є анорексія, нудота, блювання, біль у епігастральній ділянці, підвищене потовиділення, блідість шкірних покривів, сонливість, метаболічний ацидоз (зокрема лактоацидоз). Поріг передозування може бути знижений у літніх пацієнтів і дітей, у пацієнтів, які приймають певні ліки (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки), алкоголь або страждають на виснаження. Через 1-2 доби з'являються ознаки порушення функції печінки. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, енцефалопатія та кома, які можуть призвести до летального результату. Ознаками отруєння фенирамином є судоми, порушення свідомості, кома. З появою симптомів отруєння слід негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом ентеросорбентів (активоване вугілля), призначення антидоту ацетилцистеїну внутрішньовенно або внутрішньо (за можливості, у перші 10 годин після передозування), симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не містить цукру і може застосовуватись пацієнтами з цукровим діабетом. Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими ліками, які містять парацетамол. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати пацієнтам, схильним до зловживання алкоголем. Ризик розвитку пошкоджень печінки зростає у пацієнтів із алкогольним гепатитом. При перевищенні рекомендованих доз та при тривалому застосуванні може виникнути психічна залежність від препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
574,00 грн
525,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: тилорону дигідрохлорид (тилорон) – 125,00 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат (кальцію фосфат двозаміщений безводний) – 78,00 мг. целюлоза мікрокристалічна – 76,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг. повідон К-30 – 3,00 мг. магнію стеарат – 1,50 мг, стеаринова кислота – 1,50 мг. Допоміжні речовини оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) -6,17 мг, титану діоксид - 1,85 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 1,24 мг. полісорбат 80 - 0,62 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий - 0,12 мг. По 6 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та гнучкої упаковки, виготовленої на основі фольги алюмінієвої. . По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору; на поперечному розрізі ядро оранжевого кольору з вкрапленнями білого та оранжевого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб індуктор освіти інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату зв'язується із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т½) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тілорон є клітини епітелію кишечника, гепатоцити. Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник-печінка-кров через 4-24 год. Тилорон має імуномодулюючий і противірусний ефект. . У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози, посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії. відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, у тому числі проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії у дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до тилорону та інших компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії тилорону з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань, алкоголем не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди. . Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). . Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). . Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1.25-2,5 г (10-20 таблеток). . При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не надає негативного впливу на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рушійними механізмами, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
426,00 грн
389,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: тилорону дигідрохлорид (тилорон) – 125,00 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат (кальцію фосфат двозаміщений безводний) – 78,00 мг. целюлоза мікрокристалічна – 76,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг. повідон К-30 – 3,00 мг. магнію стеарат – 1,50 мг, стеаринова кислота – 1,50 мг. Допоміжні речовини оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) -6,17 мг, титану діоксид - 1,85 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 1,24 мг. полісорбат 80 - 0,62 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий - 0,12 мг. По 6 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та гнучкої упаковки, виготовленої на основі фольги алюмінієвої. По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору; на поперечному розрізі ядро оранжевого кольору з вкрапленнями білого та оранжевого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб індуктор освіти інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату зв'язується із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т½) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тілорон є клітини епітелію кишечника, гепатоцити. Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник-печінка-кров через 4-24 год. Тилорон має імуномодулюючий і противірусний ефект. У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози, посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії. відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, у тому числі проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії у дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до тилорону та інших компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії тилорону з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань, алкоголем не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди. Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1.25-2,5 г (10-20 таблеток). При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не надає негативного впливу на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рушійними механізмами, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
241,00 грн
196,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення; безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку ЦНС: головні болі; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: ;запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла і припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
220,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. Допоміжні речовини: натрію хлорид – 9 мг, лимонна кислота безводна – 0.46 мг, натрію цитрату дигідрат – 0.31 мг, вода д/і – до 1 мл. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення; безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку ЦНС: головні болі; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: ;запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла і припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100 г крапель містять: Активні компоненти: 29 г водно-спиртового екстракту з лікарської рослинної сировини: тирлич жовтого коріння - 0,2 г, бузини чорної квітки - 0,6 г, вербени лікарської трави - 0,6 г, первоцвіту весняної квітки - 0,6 г, щавлю кислого трава – 0,6 г. Допоміжні речовини: вода очищена – 71,0 г. Вміст етанолу (спирту етилового): 16,0 – 19,5 % (об'ємні). Упаковка: Краплі для прийому всередину -100 мл у флакони з коричневого або оранжевого скла для лікарських засобів, закупорені крапельницями та кришками, що нагвинчуються з контролем першого розтину. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора жовто-коричнева рідина із характерним запахом. Можливе легке помутніння чи випадання незначного осаду у процесі зберігання.ХарактеристикаРослинний лікарський препарат для лікування гострих та хронічних синуситів.Фармакотерапевтична групаФармакологічні властивості обумовлені біологічно активними речовинами, що входять до складу препарату. ОРВІС® Рино має секретолітичну, секретомоторну, протизапальну, протинабрякову, помірну антибактеріальну, противірусну дію. Сприяє відтоку ексудату з придаткових пазух носа та верхніх дихальних шляхів, попереджаючи розвиток ускладнень.ІнструкціяВсередину попередньо розвівши в невеликій кількості води. Дорослим: по 50 крапель 3 десь у день. Дітям шкільного віку: по 25 крапель 3 десь у день. Дітям від 2 до 6 років: по 15 крапель 3 десь у день. Курс лікування становить 7-14 днів. Препарат слід застосовувати після їди. Якщо симптоми зберігаються більше 7-14 днів або періодично повторюються, то необхідно проконсультуватися з лікарем.Показання до застосуванняГострі та хронічні синусити, що супроводжуються утворенням в'язкого секрету.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, алкоголізму, дитячого віку (до 2 років). Не слід приймати препарат пацієнтам після успішного антиалкогольного лікування – у зв'язку із вмістом етанолу (спирту етилового). Застосування препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки, епілепсією, захворюваннями та травмами головного мозку можливе лише після консультації з лікарем (через вміст у складі етанолу (спирту етилового)). Застосування ОРВІС® Рино у період вагітності можливе лише за призначенням лікаря у випадку, якщо користь від застосування перевищує потенційний ризик для плода. Препарат не рекомендується приймати у період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю досвіду його клінічного застосування).Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірний висип, почервоніння шкіри, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), задишка), шлунково-кишкові розлади (біль в епігастральній ділянці, нудота). При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними лікарськими засобами можлива та доцільна. Взаємодія з іншими лікарськими засобами досі не відома.Спосіб застосування та дозиУ складі препарату міститься 16,0-19,5% етанолу (в об'ємному відношенні). У разовій дозі препарату для дітей віком від 2 до 6 років (15 крапель) міститься до 0,14 г абсолютного етанолу (спирту етилового); у разовій дозі препарату для дітей шкільного віку (25 крапель) міститься до 0,24 г абсолютного етанолу (спирту етилового); У разовій дозі для дорослих (50 крапель) міститься до 0,47 г абсолютного етанолу (спирту етилового). Добова доза препарату для дорослих (150 крапель) міститься до 1,42 г абсолютного етанолу (спирту етилового).ПередозуванняУ разі передозування можливе посилення виразності дозозалежних побічних ефектів. Лікування – симптоматичне. У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри використанні флакона слід тримати у вертикальному положенні. У процесі зберігання крапель ОРВІС® Ріно можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на ефективність препарату. Перед вживанням збовтувати! У період застосування препарату необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора) у зв'язку з вмістом у препараті 16,0-19,5 % етанолу (в об'ємному відношенні).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 капсулі міститься активна речовина: осельтамівір фосфат 98,5 мг, у перерахунку на осельтамівір 75 мг. 10 капсул в упаковці.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №1, кришка жовтого кольору, корпус білого кольору. Вміст капсул – суміш гранул і порошку майже білого кольору або спресована маса майже білого кольору, що розсипається при легкому натисканні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб. Є проліками, активний метаболіт (осельтамівір карбоксилат) якого селективно пригнічує нейрамінідазу вірусу грипу типів А і В. і проникненню в клітини епітелію дихальних шляхів, запобігаючи інактивації вірусу епітеліальним слизом). Осельтамівір карбоксилат діє поза клітинами і конкурентно пригнічує нейрамінідазу вірусу. Гальмує зростання вірусу грипу та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo. Зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму.ІнструкціяВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: Тримаючи одну капсулу 75 мг препарату Осельтамівір Канон над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу та висипати порошок у ємність. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, що перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених хворих). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяЗ обережністю при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяУ дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих і підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, біль голови і біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівіру фосфат високою мірою перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, в основному розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір фосфат, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або для глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. У клінічних дослідженнях III фази осельтамівір призначали з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин-етити ), бета-адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), кортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцифенова кислота), і Змін характеру чи частоти небажаних явищ у своїй не спостерігалося.Спосіб застосування та дозиПрийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки віком понад 12 років: по 75 мг 2 рази на добу внутрішньо протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Хворим на кліренс креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У хворих з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У хворих з кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну &10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалася.У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій-подібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які одержують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Препарат Осельтамівір Канон не є заміною вакцинації. Профілактичний прийом препарату Осельтамівір Канон можливий за епідеміологічними показаннями. Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: осельтамівір фосфат - 98,5 мг (у перерахунку на осельтамівір - 30,0 мг); допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, повідон К30, натрію кроскармелоза, тальк, стеарилфумарат натрію; Капсула тверда желатинова №1: титану діоксид, желатин. По 10 або 15 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої. По 1, 3, 6 або 9 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 1, 2, 4 або 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді капсули, корпус та кришечка капсули непрозорі, від білого або майже білого кольору до білого із жовтуватим відтінком кольору. Вміст капсул – порошок або ущільнена порошкова маса від білого або майже білого кольору до білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Осельтамівір легко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових та кишкових естераз. Концентрації активного метаболіту в плазмі визначаються в межах 30 хв, час досягнення максимальної концентрації 2-3 години, і більш ніж у 20 разів перевищують концентрації проліки. Не менше 75% прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5% – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як проліки, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від їди. Розподіл Об'єм розподілу (Vss) активного метаболіту – 23 л. За даними досліджень, проведених на тваринах, після прийому внутрішньо осельтамівіру його активний метаболіт виявлявся у всіх основних осередках інфекції (легких, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, середньому вусі та трахеї) у концентраціях, що забезпечують противірусний ефект. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 3%. Зв'язок проліків з білками плазми - 42%, що недостатньо, щоб бути причиною суттєвих лікарських взаємодій. Метаболізм Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що перебувають переважно в печінці. Ні осельтамівір, ні активний метаболіт є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450. Виведення Виводиться (>90%) у вигляді активного метаболіту переважно нирками. Активний метаболіт не піддається подальшій трансформації та виводиться нирками (> 99%) шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще шляхом канальцевої секреції. Через кишечник виводиться менш як 20% прийнятого препарату. Період напіввиведення активного метаболіту 6-10 год. Фармакокінетика в спеціальних групах пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок При застосуванні осельтамівіру (100 мг двічі на добу протягом 5 днів) у пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок площа під кривою "концентрація активного метаболіту У плазмі - час" (АUСосельтамівіру карбоксилату) обернено пропорційна зниженню функції нирок. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. Пацієнти з порушенням функції печінки Отримані in vitro та в дослідженнях на тваринах дані про відсутність значного підвищення AUC осельтамівіру або його активного метаболіту при порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості були підтверджені і у клінічних дослідженнях. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку У пацієнтів похилого та старечого віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35% вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз осельтамівіру. Період напіввиведення препарату у пацієнтів похилого та старечого віку суттєво не відрізнявся від такого у молодших пацієнтів. З урахуванням даних щодо експозиції препарату та його переносимості пацієнтами похилого та старечого віку корекції дози при лікуванні та профілактиці грипу не потрібно. Діти віком від 1 року до 8 років та підлітки Фармакокінетику осельтамівіру вивчали у дітей від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препарату та у клінічному дослідженні з вивчення багаторазового прийому препарату у невеликої кількості дітей віком 3-12 років. Швидкість виведення активного метаболіту з поправкою на масу тіла у дітей молодшого віку вища, ніж у дорослих, що призводить до нижчих AUC по відношенню до конкретної дози. Прийом препарату в дозі 2 мг/кг та одноразових доз у 30 мг або 45 мг відповідно до рекомендацій з дозування для дітей, наведених у розділі "Спосіб застосування та дози", забезпечує таку ж AUC осельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули з 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика осельтамівіру у дітей віком від 12 років така ж, як у дорослих.ФармакодинамікаМеханізм дії Противірусний препарат. Осельтамівір є проліками, його активний метаболіт (осельтамівіру карбоксилат, ОК) - ефективний і селективний інгібітор нейрамінідази вірусів грипу типу А і В - ферменту, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин. вірусу в організмі. Гальмує зростання вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Концентрація ОК, необхідна для пригнічення нейрамінідази 50% (IC50), становить 0,1-1,3 нМ для вірусу грипу А і 2,6 нМ для вірусу грипу В. Медіана значень IC50 для вірусу грипу В трохи вище і становить 8,5 нМ. Клінічна ефективність У проведених дослідженнях осельтамівір не впливав на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі вироблення антитіл у відповідь на введення інактивованої вакцини проти грипу. Дослідження природної грипозної інфекції У клінічних дослідженнях, проведених під час сезонної інфекції грипу, пацієнти починали одержувати осельтамівір не пізніше 40 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції. 97% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 3% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір значно скорочував період клінічних проявів грипозної інфекції (на 32 год). У пацієнтів з підтвердженим діагнозом грипу, які приймали осельтамівір, тяжкість захворювання, виражена як площа під кривою для сумарного індексу симптомів, була на 38% меншою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Більше того, у молодих пацієнтів без супутніх захворювань осельтамівір знижував приблизно на 50% частоту розвитку ускладнень грипу, які вимагають застосування антибіотиків (бронхіту, пневмонії, синуситу, середнього отиту). Були отримані чіткі докази ефективності препарату щодо вторинних критеріїв ефективності, що стосуються антивірусної активності: осельтамівір викликав як скорочення часу виділення вірусу з організму, так і зменшення площі під кривою "вірусні титри-час". Дані, отримані в дослідженні з терапії осельтамівіром у пацієнтів похилого та старечого віку, показують, що прийом осельтамівіру в дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів супроводжувався клінічно значущим зменшенням медіани періоду клінічних проявів грипозної інфекції, аналогічним у дорослих. віку, проте відмінності не досягли статистичної значущості. В іншому дослідженні пацієнти старше 13 років, хворі на грип, які мали супутні хронічні захворювання серцево-судинної та/або дихальної систем, отримували осельтамівір у тому ж режимі дозування або плацебо. Відмінностей у медіані періоду до зменшення клінічних проявів грипозної інфекції у групах осельтамівір та плацебо не було, проте період підвищення температури при прийомі осельтамівіру скорочувався приблизно на 1 день. Частка пацієнтів, що виділяють вірус на 2-й та 4-ий день, ставала значно меншою. Профіль безпеки осельтамівіру у пацієнтів групи ризику не відрізнявся від такого у загальній популяції дорослих пацієнтів. Лікування грипу у дітей У дітей віком 1-12 років (середній вік 5,3 роки), які мали лихоманку (≥ 37,8 °С) та один із симптомів з боку дихальної системи (кашель або риніт) у період циркуляції вірусу грипу серед населення, було проведено подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження. 67% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 33% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір (при прийомі не пізніше 48 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції) значно знижував тривалість захворювання (на 35,8 год) порівняно з плацбо. Тривалість захворювання визначалася як час до усунення кашлю, закладеності носа, зникнення лихоманки, повернення до звичайної активності. У групі дітей, які отримували осельтамівір, частота гострого середнього отиту знижувалася на 40% порівняно з групою плацебо. Одужання та повернення до звичайної активності наступало майже на 2 дні раніше у дітей, які отримували осельтамівір, порівняно з групою плацебо. В іншому дослідженні брали участь діти у віці 6-12 років, які страждають на бронхіальну астму; 53,6% пацієнтів мали грипозну інфекцію, підтверджену серологічно та/або у культурі. Медіана тривалості захворювання у групі пацієнтів, які отримували осельтамівір, значно не знижувалася. Але до останнього 6-го дня терапії осельтамівіром обсяг форсованого видиху за 1 сек (OФB1) підвищувався на 10,8% порівняно з 4,7% у пацієнтів, які отримували плацебо (р=0,0148). Профілактика грипу у дорослих та підлітків Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції А та В була доведена у 3 окремих клінічних дослідженнях ІІІ фази. На тлі прийому осельтамівіру на грип захворіли близько 1% пацієнтів. Осельтамівір також значно зменшував частоту виділення вірусу та запобігав передачі вірусу від одного члена сім'ї до іншого. Дорослі та підлітки, які були в контакті з хворим членом сім'ї, починали прийом осельтамівіру протягом двох днів після виникнення симптомів грипу у членів сім'ї та продовжували його протягом 7 днів, що достовірно зменшувало частоту випадків грипу у осіб, що контактували, на 92%. У нещеплених і загалом здорових дорослих у віці 18-65 років прийом осельтамівіру під час епідемії грипу суттєво знижував захворюваність на грип (на 76%). Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. В осіб похилого та старечого віку, які перебували в будинках для людей похилого віку, 80% з яких були щеплені перед сезоном, коли проводилося дослідження, осельтамівір достовірно знижував захворюваність на грип на 92%. У тому ж дослідженні осельтамівір достовірно (на 86%) зменшував частоту ускладнень грипу: бронхіту, пневмонії, синуситу. Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. Профілактика грипу у дітей Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції була продемонстрована у дітей від 1 до 12 років після контакту з хворим членом сім'ї або з кимось із постійного оточення. Основним параметром ефективності була частота лабораторно підтвердженої грипозної інфекції. У дітей, які одержували осельтамівір у формі порошку для приготування суспензії для прийому внутрішньо в дозі від 30 до 75 мг 1 раз на день протягом 10 днів і не виділяли вірус вихідно, частота лабораторно підтвердженого грипу зменшилася до 4% (2/47) порівняно з 21% (15/70) у групі плацебо. Профілактика грипу в осіб із ослабленим імунітетом У осіб з ослабленим імунітетом при сезонній грипозній інфекції та при відсутності вірусовиділення вихідно, профілактичне застосування осельтамівіру призводило до зниження частоти лабораторно підтвердженої грипозної інфекції, що супроводжується клінічною симптоматикою, до 0,4% (1/231) ) у групі плацебо. Лабораторно підтверджена грипозна інфекція, що супроводжується клінічною симптоматикою, діагностувалася за наявності температури в ротовій порожнині вище 37,2 °С, кашлю та/або гострого риніту (усі зареєстровані в один і той же день під час прийому препарату/плацебо), а також позитивного результату зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції на РНК вірусу грипу. Резистентність Клінічні дослідження У всіх пацієнтів-носіїв OK-резистентного вірусу носійство мало тимчасовий характер, не впливало на елімінацію вірусу та не викликало погіршення клінічного стану. Населення пацієнтів Пацієнти з мутаціями, що призводять до резистентності Фенотипування* Гено- та фенотипування* Дорослі та підлітки 4/1245 (0,32%) 5/1245 (0,4%) Діти (1-12 років) 19/464 (4,1%) 25/464 (5,4%) * Повне генотипування не було проведено в жодному з досліджень. При прийомі осельтамівіру з метою постконтактної профілактики (7 днів), профілактики, що контактували в сім'ї (10 днів) та сезонної профілактики (42 дні) у осіб з нормальною функцією імунної системи випадків резистентності до препарату не відмічено. У 12-тижневому дослідженні з сезонної профілактики в осіб із ослабленим імунітетом випадків виникнення резистентності також не спостерігалося. Дані окремих клінічних випадків та спостережних досліджень У пацієнтів, які не отримували осельтамівір, виявлені мутації вірусів грипу А і В, що виникають в природних умовах, які мали знижену чутливість до осельтамівіру. У 2008 році мутація типу заміни H275Y, що призводить до резистентності, була виявлена більш ніж у 99% штамів вірусу 2008 H1N1, що циркулюють в Європі. Вірус грипу 2009 H1N1 ("свинячий грип") у більшості випадків був чутливий до осельтамівіру. Стійкі до осельтамівіру штами виявлені в осіб з нормальною функцією імунної системи та осіб з ослабленим імунітетом, які приймали осельтамівір. Ступінь зниження чутливості до осельтамівіру і частота народження подібних вірусів може відрізнятися в залежності від сезону і регіону. Стійкість до осельтамівіру виявлена у пацієнтів з пандемічним грипом H1N1, які отримували препарат як для лікування, так і для профілактики. Частота народження резистентності може бути вищою у молодших пацієнтів і пацієнтів з ослабленим імунітетом. Стійкі до осельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу та віруси грипу від пацієнтів, які отримували терапію осельтамівіром, несуть мутації нейрамінідази N1 та N2. Мутації, що призводять до стійкості, часто є специфічними для підтипу нейрамінідази. При прийнятті рішення про застосування осельтамівіру слід зважати на сезонну чутливість вірусу грипу до препарату (останню інформацію можна знайти на сайті ВООЗ). Доклінічні дані Доклінічні дані, отримані на підставі стандартних досліджень з вивчення фармакологічної безпеки, генотоксичності та хронічної токсичності, не виявили особливої небезпеки для людини. Канцерогенність: результати 3-х досліджень щодо виявлення канцерогенного потенціалу (двох 2-х літніх досліджень на щурах та мишах для осельтамівіру та одного 6-ти місячного дослідження на трансгенних мишах Tg:AC для активного метаболіту) були негативними. Мутагенність: стандартні генотоксичні тести для осельтамівіру та активного метаболіту були негативними. Вплив на фертильність: осельтамівір у дозі 1500 мг/кг/добу не впливав на генеративну функцію самців та самок щурів. Тератогенність: у дослідженнях з вивчення тератогенності осельтамівіру в дозі до 1500 мг/кг/добу (на щурах) та до 500 мг/кг/добу (на кроликах) впливу на ембріо-фетальний розвиток не виявлено. У дослідженнях з вивчення антенатального та постнатального періодів розвитку у щурів при введенні осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу спостерігалося збільшення періоду пологів: межа безпеки між експозицією для людини та максимальною дозою, що не надає ефекту, у щурів (500 мг/кг/добу) для осельтамівіру вище у 480 разів, а для його активного метаболіту – у 44 рази. Експозиція у плода становила 15-20% від такої матері. Інше: осельтамівір та активний метаболіт проникають у молоко лактуючих щурів. Згідно з обмеженими даними осельтамівір та його активний метаболіт проникають у грудне молоко людини. За результатами екстраполяції даних, отриманих у дослідженнях у тварин, їх кількість у грудному молоці може становити 0,01 мг/добу та 0,3 мг/добу, відповідно. Приблизно у 50% протестованих морських свинок при введенні максимальних доз активної субстанції осельтамівіру спостерігалася сенсибілізація шкіри у вигляді еритеми. Також виявлено оборотне подразнення очей у кроликів. У той час як дуже високі пероральні одноразові дози (657 мг/кг і вище) осельтамівіру не впливали на дорослих щурів, дані дози мали токсичну дію на незрілих 7-денних дитинчат щурів, у тому числі призводили до загибелі тварин. Небажаних ефектів не спостерігалося при хронічному введенні у дозі 500 мг/кг/добу з 7 по 21 день постнатального періоду.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, що перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених хворих). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень вагітних жінок не проводилося. Однак результати постмаркетингових та спостережних досліджень продемонстрували користь запропонованого стандартного режиму дозування для цієї популяції пацієнтів. Результати фармакокінетичного аналізу показали нижчу експозицію активного метаболіту (приблизно на 30% протягом усіх триместрів вагітності) у вагітних жінок порівняно з не вагітними. Тим не менш, значення розрахункової експозиції залишається вище за інгібуючі концентрації (значення IC95) і терапевтичних значень для багатьох штамів вірусу грипу. Зміна режиму дозування у вагітних жінок під час проведення терапії чи профілактики не рекомендується. Не виявлено прямого чи опосередкованого несприятливого впливу препарату на вагітність, ембріофетальний чи постнатальний розвиток.При призначенні осельтамівіру вагітним жінкам слід враховувати дані щодо безпеки, так і перебіг вагітності, і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. Під час доклінічних досліджень осельтамівір та активний метаболіт проникали у молоко лактуючих щурів. Дані по екскреції осельтамівіру з грудним молоком у людини і застосування осельтамівіру жінками, що годують, обмежені. Осельтамівір та його активний метаболіт у невеликих кількостях проникають у грудне молоко, створюючи субтерапевтичні концентрації у крові немовляти. При призначенні осельтамівіру жінкам, що годують, слід також враховувати супутнє захворювання і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. При вагітності та в період грудного вигодовування осельтамівір застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяКлінічні дослідження У дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих і підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, біль голови і біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату. Лікування та профілактики грипу у дорослих та підлітків У таблиці 1 представлені HP, що виникали найчастіше (≥ 1%) при прийомі рекомендованої дози осельтамівіру в дослідженнях з профілактики та лікування грипу у дорослих та підлітків (75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів для лікування та 75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів для профілактики), і частота яких як мінімум на 1% вища порівняно з плацебо. До дослідження лікування грипу увійшли дорослі/підлітки без супутньої патології та пацієнти групи ризику, тобто. пацієнти з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (пацієнти похилого та старечого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями серця або органів дихання). Загалом профіль безпеки у пацієнтів групи ризику відповідав такому у дорослих/пацієнтів підліткового віку без супутньої патології. У дослідженнях з профілактики грипу профіль безпеки у пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру (75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів), не відрізнявся від такого в дослідженнях з лікування грипу, незважаючи на триваліший прийом препарату. Таблиця 1. Відсоток дорослих/підлітків з HP, що виникали з частотою ≥ 1% у групі осельтамівіру в дослідженнях з лікування та профілактики грипозної інфекції (відмінність із плацебо ≥ 1%) Системно-органний клас/Небажана реакція Лікування Профілактика Категорія частоти Осельтамівір (75 мг 2 рази на добу) N=2647 Плацебо N=1977 Осельтамівір (75 мг 1 раз на добу) N=1945 Плацебо N=1588 Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота 10% 6% 8% 4% дуже часто Блювота 8% 3% 2% 1% часто Порушення з боку нервової системи Головний біль 2% 1% 17% 16% дуже часто Загальні розлади Біль <1% <1% 4% 3% часто а Категорія частоти представлена тільки для групи осельтамівіру. Для оцінки частоти HP використані наступні категорії частоти: дуже часто (>1/10): часто (>1/100, Далі представлені небажані явища, які виникали з частотою ≥ 1% у дорослих та підлітків, які отримували осельтамівір як терапію та профілактику грипозної інфекції. Дані небажані явища або частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували плацебо, або відмінності в частоті між групами осельтамівіру і плацебо склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (6% проти 7%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 2% проти 3%); профілактика – діарея (3% проти 4%), біль у верхній частині живота (2% проти 2%), диспепсія (1% проти 1%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – бронхіт (3% проти 4%), синусит (1% проти 1%); простий герпес (1% проти 1%); профілактика – назофарингіт (4% проти 4%), інфекції верхніх дихальних шляхів (3% проти 3%), грипозна інфекція (2% проти 3%). Загальні розлади (осельтамівір проти плацебо): лікування – запаморочення (включаючи вертиго, 2% проти 3%); профілактика – втома (7% проти 7%), пірексія (2% проти 2%), грипоподібне захворювання (1% проти 2%), запаморочення (1% проти 1%), біль у кінцівці (1% проти 1%). Порушення з боку нервової системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – безсоння (1% проти 1%); профілактика – безсоння (1% проти 1%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – кашель (2% проти 2%), закладеність носа (1% проти 1%); профілактика – закладеність носа (7% проти 7%), ангіна (5% проти 5%), кашель (5% проти 6%), ринорея (1% проти 1%). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини (осельтамівір проти плацебо): профілактика – біль у спині (2% проти 3%), артралгія (1% проти 2%), міалгія (1% проти 1%). Порушення з боку статевих органів та молочної залози (осел'тамівір проти плацебо): профілактика – дисменорея (3% проти 3%). Лікування та профілактика грипозної інфекції у пацієнтів похилого та старечого віку Профіль безпеки у 942 пацієнтів похилого та старечого віку, які отримували осельтамівір або плацебо, клінічно не відрізнявся від такого у осіб молодшого віку (до 65 років). Профілактика грипозної інфекції у пацієнтів із ослабленим імунітетом У 12-тижневому дослідженні з профілактики грипу за участю 475 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 18 дітей віком від 1 до 12 років), у пацієнтів, які приймали осельтамівір (n = 238), профіль безпеки відповідав описаному раніше у дослідженнях з профілактики грипу. Лікування та профілактика грипозної інфекції у дітей без супутніх захворювань віком 1-12 років та пацієнтів з бронхіальною астмою У дослідженнях з лікування природної грипозної інфекції у дітей віком від 1 до 12 років HP при застосуванні осельтамівіру (n = 858), відміченої з частотою ≥ 1% і як мінімум на 1% частіше у порівнянні з плацебо (n = 622), було блювання. У дітей, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру 1 раз на добу як постконтактну профілактику в домашніх умовах, найчастіше зустрічалося блювання (8% у групі осельтамівіру проти 2% у групі, яка не отримувала профілактичне лікування). Осельтамівір добре переносився, зареєстровані небажані явища відповідали описаним раніше під час лікування грипу у дітей. Далі представлені небажані явища, відмічені у дітей із частотою ≥ 1% у дослідженнях з лікування грипу (n = 858) або з частотою ≥ 5% у дослідженнях із профілактики грипу (n = 148). Дані небажані явища найчастіше спостерігалися у групі плацебо/відсутність профілактики, відмінності між групами осельтамівіру та плацебо/відсутність профілактики склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (9% проти 9%), нудота (4% проти 4%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 3% проти 3%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – середній отит (5% проти 8%), бронхіт (2% проти 3%), пневмонія (1% проти 3%), синусит (1% проти 2%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – астма (включаючи загострення, 3% проти 4%), носову кровотечу (2% проти 2%); профілактика – кашель (12% проти 26%), закладеність носа (11% проти 20%). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин (осельтамівір проти плацебо): лікування – дерматит (включаючи алергічний та атопічний дерматит, 1% проти 2%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування – біль у вусі (1% проти 1%). Порушення з боку органу зору (осельтамівір проти плацебо): лікування - кон'юнктивіт (включаючи почервоніння очей, виділення з ока та біль в очах, 1% проти <1%). Додаткові небажані явища, зазначені під час лікування грипу в дітей віком, не відповідали описаним вище критеріям. Порушення з боку крові та лімфатичної системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – лімфоаденопатія (< 1% проти 1%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осел'тамівір проти плацебо): лікування – пошкодження барабанної перетинки (<1% проти 1%). Постмаркетингове спостереження Далі представлені небажані явища при застосуванні осельтамівіру, які спостерігалися під час постмаркетингового спостереження. Частота даних небажаних явищ та/або причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням осельтамівіру не може бути встановлена, оскільки невідомий істинний розмір популяції через добровільний характер повідомлень. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості - дерматит, висипання на шкірі, екзема, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, алергія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, набряк Квін. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, збільшення активності "печінкових" ферментів у пацієнтів з грипоподібними симптомами, які отримували осельтамівір; фульмінантний гепатит (у тому числі з фатальним результатом), печінкова недостатність, жовтяниця. Порушення з боку нервово-психічної сфери Грипозна інфекція може асоціюватися з різними неврологічними симптомами та змінами поведінки, включаючи такі симптоми, як галюцинації, марення та анормальну поведінку. У деяких випадках вони можуть призвести до смерті. Такі явища можуть виникати як і натомість розвитку енцефалопатії чи енцефаліту, і без прояви даних захворювань. У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій (включаючи такі симптоми, як порушення свідомості, дезорієнтація у часі та просторі, анормальна поведінка, марення, галюцинації, збудження, тривога, нічні кошмари). Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі після прийому осельтамівіру (зокрема, не можна виключити зв'язок між явищами геморагічного коліту та прийомом осельтамівіру, оскільки зазначені явища зникали як після одужання пацієнта від грипу, так і після відміни препарату). Порушення органу зору: порушення зору. Порушення серця: аритмія.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз в основному розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. При використанні осельтамівіру з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин і доксициклін), циматіті адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), глюкокортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцилова кислота, імопрофен та Застосовувати осельтамівір у комбінації з препаратами, що мають вузьку широту терапевтичної дії (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, бутадіон) необхідно з обережністю.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. За наявності проблем з проковтуванням капсул необхідно відкрити капсулу і висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування (шоколадний сироп з нормальним вмістом цукру або без вмісту цукру, мед, світло-коричневий цукор або столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре або йогурт) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно переміщати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш відразу після приготування. Детальні рекомендації дано у підрозділі "Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру". Стандартний режим дозування Лікування Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки у віці ≥ 12 років По 75 мг (одна капсула 75 мг або одна капсула 30 мг + одна капсула 45 мг) 2 рази на добу протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які вміють ковтати капсули, також можуть отримувати лікування, приймаючи по одній капсулі 75 мг або одну капсулу 30 мг + одну капсулу 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру в капсулах по 30 мг та 45 мг: Маса тіла ≤ 15 кг – Рекомендована доза 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 15-23 кг – Рекомендована доза 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 23-40 кг – рекомендована доза 60 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 40 кг – Рекомендована доза 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Профілактика Прийом препарату слід розпочинати не пізніше 2 діб після контакту з хворими. Дорослі та підлітки у віці ≥ 12 років По 75 мг (одна капсула 75 мг або одна капсула 30 мг + одна капсула 45 мг) 1 раз на добу внутрішньо не менше 10 днів після контакту з хворим. Під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває прийом препарату. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які можуть ковтати капсули, також можуть отримувати профілактичну терапію, приймаючи по одній капсулі 75 мг або одну капсулу 30 мг + одну капсулу 45 мг 1 раз на добу протягом 10 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру в капсулах по 30 мг та 45 мг: Маса тіла ≤ 15 кг – Рекомендована доза 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 15-23 кг – Рекомендована доза 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 23-40 кг – рекомендована доза 60 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 40 кг – Рекомендована доза 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Дозування в особливих випадках Пацієнти з порушенням функції нирок Лікування Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Профілактика Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв рекомендується зменшити дозу осельтамівіру до 30 мг через день. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу ("1-й сеанс"). Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного непарного сеансу діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 7 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну) Пацієнти з порушенням функції печінки Корекції дози при лікуванні та профілактики грипу у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку Корекція дози для профілактики або лікування грипу не потрібна. Пацієнти з ослабленим імунітетом (після трансплантації) Для сезонної профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом у віці ≥ 1 року – протягом 12 тижнів, корекція дози не потрібна. Діти Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям до 1 року. Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру У випадках, коли у дорослих, підлітків та дітей існує проблема з проковтуванням капсул, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш одразу ж після приготування. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг препарату Осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу та висипати порошок у ємність. 2. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. 3. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Якщо пацієнтам потрібні дози 30-60 мг, то для правильного дозування необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Визначити необхідну кількість капсул осельтамівіру, що потрібна для приготування суміші: Маса тіла* Кількість капсул осельтамівіру для забезпечення рекомендованої дози з метою лікування протягом 5 днів Кількість капсул осельтамівіру для забезпечення рекомендованої дози з метою профілактики ≤ 15 кг 1 капсула 30 мг 2 рази на добу 1 капсула 30 мг 1 раз на добу > 15-23 кг 1 капсула 45 мг 2 рази на добу 1 капсула 45 мг 1 раз на добу > 23-40 кг 2 капсули 30 мг 2 рази на добу 2 капсули 30 мг 1 раз на добу *Діти з масою тіла > 40 кг і дорослі можуть отримувати осельтамівір, використовуючи для приготування суміші одну капсулу 45 мг + одну капсулу 30 мг 2 рази на добу для лікування або 1 раз на добу для профілактики. 2. Переконайтеся, що використовується правильна доза препарату (відповідно до вищенаведеної таблиці). Тримаючи одну або кілька капсул осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити одну або кілька капсул і висипати порошок в ємність. 3. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) придатного підсолодженого продукту харчування, щоб приховати гіркий смак, і добре перемішати. 4. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Повторюйте цю процедуру перед кожним прийомом препарату.ПередозуванняУ більшості випадків передозування в ході клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні осельтамівіру не супроводжувалося будь-якими небажаними явищами. В інших випадках симптоми передозування відповідали небажаним явищам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення психіки У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані порушення з боку психіки, судоми та делірійподібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які одержують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Осельтамівір нс є заміною вакцинації. Профілактичний прийом осельтамівіру можливий за епідеміологічними показаннями. Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Інструкції із застосування, обігу та знищення Попадання лікарських препаратів у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не слід утилізувати препарат за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. По можливості необхідно використовувати спеціальні системи для утилізації лікарських засобів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
306,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення; безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку ЦНС: головні болі; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: ;запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла і припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діюча речовина: осельтамівір – 75 мг (у вигляді осельтамівіру фосфату – 98,5 мг); допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 46,40 мг, повідон К-30 – 6,70 мг, кроскармеллозу натрію – 3,40 мг, натрію стеарилфумарат – 1,70 мг, тальк – 8,30 мг; оболонка капсули - корпус та кришечка: титану діоксид (Е171), чорний оксид заліза (Е172), діамантовий синій (Е133), желатин. Капсули 75 мг. По 10 капсул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10 капсул у банку з поліетилену низького тиску. 1 контурну осередкову упаковку або 1 банку з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули розміру №2, непрозорі, корпус та кришечка синього кольору. Вміст капсул – суміш гранул і порошку білого або майже білого кольору або спресована маса білого або майже білого кольору, що розсипається при легкому натисканні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Осельтамівір легко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових та кишкових естераз. Концентрації активного метаболіту в плазмі визначаються в межах 30 хв, час досягнення максимальної концентрації 2-3 години, і більш ніж у 20 разів перевищують концентрації проліки. Не менше 75% прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5% – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як проліки, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від їди. Розподіл Об'єм розподілу (Vss) активного метаболіту – 23 л. За даними досліджень, проведених на тваринах, після прийому внутрішньо осельтамівіру його активний метаболіт виявлявся у всіх основних осередках інфекції (легких, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, середньому вусі та трахеї) у концентраціях, що забезпечують противірусний ефект. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 3%. Зв'язок проліків з білками плазми - 42%, що недостатньо, щоб бути причиною суттєвих лікарських взаємодій. Метаболізм Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що перебувають переважно в печінці. Ні осельтамівір, ні активний метаболіт є субстрататами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450. Виведення Виводиться (>90%) як активного метаболіту переважно нирками. Активний метаболіт не піддається подальшій трансформації та виводиться нирками (>99%) шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще шляхом канальцевої секреції. Через кишечник виводиться менш як 20% прийнятого препарату. Період напіввиведення активного метаболіту 6-10 год. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з ураженням нирок При застосуванні осельтамівіру (100 мг двічі на добу протягом 5 днів) у пацієнтів з різним ступенем ураження нирок площа під кривою "концентрація активного метаболіту в плазмі - час" (AUC осельтамівіру карбоксилату) обернено пропорційна зниженню функції нирок. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. Пацієнти з ураженням печінки Отримані in vitro та в дослідженнях на тваринах дані про відсутність значного підвищення AUC осельтамівіру або його активного метаболіту при порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості були підтверджені і у клінічних дослідженнях (див. "Дозування в особливих випадках"). Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку У пацієнтів похилого та старечого віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35% вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз осельтамівіру. Період напіввиведення препарату у пацієнтів похилого та старечого віку суттєво не відрізнявся від такого у молодших пацієнтів. З урахуванням даних щодо експозиції препарату та його переносимості у пацієнтів похилого та старечого віку корекція дози при лікуванні та профілактиці грипу не потрібна. Діти віком від 1 року до 8 років та підлітки Фармакокінетику осельтамівіру вивчали у дітей від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препарату та у клінічному дослідженні з вивчення багаторазового прийому препарату у невеликої кількості дітей віком 3-12 років. Швидкість виведення активного метаболіту з поправкою на масу тіла у дітей молодшого віку вище, ніж у дорослих, що призводить до нижчих AUC по відношенню до конкретної дози. Прийом препарату в дозі 2 мг/кг та одноразових доз у 30 мг або 45 мг відповідно до рекомендацій з дозування для дітей, наведених у розділі "Спосіб застосування та дози", забезпечує таку ж AUC осельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули з 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика осельтамівіру у дітей віком від 12 років така ж, як у дорослих.ФармакодинамікаМеханізм дії Противірусний препарат. Осельтамівір є проліками, його активний метаболіт (осельтамівіру карбоксилат, ОК) - ефективний і селективний інгібітор нейрамінідази вірусів грипу типу А і В - ферменту, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин. вірусу в організмі. Гальмує зростання вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Концентрація ОК, необхідна для пригнічення нейрамінідази на 50% (IC50), становить 0,1-1,3 нМ для вірусу грипу А і 2,6 нМ для вірусу грипу В. Медіана значень IC50 для вірусу грипу В дещо вище і становить 8, 5 нМ. Клінічна ефективність У проведених дослідженнях осельтамівір не впливав на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі вироблення антитіл у відповідь на введення інактивованої вакцини проти грипу. Дослідження природної грипозної інфекції У клінічних дослідженнях, проведених під час сезонної інфекції грипу, пацієнти починали одержувати осельтамівір не пізніше 40 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції. 97% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 3% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір значно скорочував період клінічних проявів грипозної інфекції (на 32 год). У пацієнтів з підтвердженим діагнозом грипу, які приймали осельтамівір, тяжкість захворювання, виражена як площа під кривою для сумарного індексу симптомів, була на 38% меншою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Більше того, у молодих пацієнтів без супутніх захворювань осельтамівір знижував приблизно на 50% частоту розвитку ускладнень грипу, які вимагають застосування антибіотиків (бронхіту, пневмонії, синуситу, середнього отиту). Були отримані чіткі докази ефективності препарату щодо вторинних критеріїв ефективності, що стосуються антивірусної активності: осельтамівір викликав як скорочення часу виділення вірусу з організму, так і зменшення площі під кривою "вірусні титри-час". Дані, отримані в дослідженні з терапії осельтамівіром у пацієнтів похилого та старечого віку, показують, що прийом осельтамівіру в дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів супроводжувався клінічно значущим зменшенням медіани періоду клінічних проявів грипозної інфекції, аналогічним у дорослих. віку, проте відмінності не досягли статистичної значущості. В іншому дослідженні пацієнти з грипом старше 13 років, які мали супутні хронічні захворювання серцево-судинної та/або дихальної систем, отримували осельтамівір у тому ж режимі дозування або плацебо. Відмінностей у медіані періоду до зменшення клінічних проявів грипозної інфекції у групах осельтамівіру та плацебо не було, однак, період підвищення температури при прийомі осельтамівіру скорочувався приблизно на 1 день. Частка пацієнтів, що виділяють вірус на 2-й та 4-ий день, ставала значно меншою. Профіль безпеки осельтамівіру у пацієнтів групи ризику не відрізнявся від такого у загальній популяції дорослих пацієнтів. Лікування грипу у дітей У дітей віком 1-12 років (середній вік 5,3 роки), які мали лихоманку (≥37,8°С) та один із симптомів з боку дихальної системи (кашель або риніт) у період циркуляції вірусу грипу серед населення, було проведено подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження. 67% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 33% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір (при прийомі не пізніше 48 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції) значно знижував тривалість захворювання (на 35,8 год) порівняно з плацебо. Тривалість захворювання визначалася як час до усунення кашлю, закладеності носа, зникнення лихоманки, повернення до звичайної активності. У групі дітей, які одержували осельтамівір, частота гострого середнього отиту знижувалася на 40% порівняно з групою плацебо. Одужання та повернення до звичайної активності наступало майже на 2 дні раніше у дітей, які отримували осельтамівір, порівняно з групою плацебо. В іншому дослідженні брали участь діти у віці 6-12 років, які страждають на бронхіальну астму; 53,6% пацієнтів мали грипозну інфекцію, підтверджену серологічно та/або у культурі. Медіана тривалості захворювання у групі пацієнтів, які отримували осельтамівір, значно не знижувалася. Але до останнього 6-го дня терапії осельтамівіром обсяг форсованого видиху за 1 сек (OФB1) підвищувався на 10,8% порівняно з 4,7% у пацієнтів, які отримували плацебо (р=0,0148). Профілактика грипу у дорослих та підлітків Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції А та В була доведена у 3 окремих клінічних дослідженнях ІІІ фази. На тлі прийому осельтамівіру на грип захворіли близько 1% пацієнтів. Осельтамівір також значно зменшував частоту виділення вірусу та запобігав передачі вірусу від одного члена сім'ї іншому. Дорослі та підлітки, які були в контакті з хворим членом сім'ї, починали прийом осельтамівіру протягом двох днів після виникнення симптомів грипу у членів сім'ї та продовжували його протягом 7 днів, що достовірно зменшувало частоту випадків грипу у осіб, що контактували, на 92%. У нещеплених і загалом здорових дорослих у віці 18-65 років прийом осельтамівіру під час епідемії грипу суттєво знижував захворюваність на грип (на 76%). Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. В осіб похилого та старечого віку, які перебували в будинках для людей похилого віку, 80% з яких були щеплені перед сезоном, коли проводилося дослідження, осельтамівір достовірно знижував захворюваність на грип на 92%. У тому ж дослідженні осельтамівір достовірно (на 86%) зменшував частоту ускладнень грипу: бронхіту, пневмонії, синуситу. Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. Профілактика грипу у дітей Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції була продемонстрована у дітей від 1 до 12 років після контакту з хворим членом сім'ї або з кимось із постійного оточення. Основним параметром ефективності була частота лабораторно підтвердженої грипозної інфекції. У дітей, які отримували осельтамівір/порошок для приготування суспензії для вживання/в дозі від 30 до 75 мг 1 раз на день протягом 10 днів і не виділяли вірус вихідно, частота лабораторно підтвердженого грипу зменшилася до 4% (2/47) порівняно з 21% (15/70) у групі плацебо. Профілактика грипу в осіб із ослабленим імунітетом У осіб з ослабленим імунітетом при сезонній грипозній інфекції та при відсутності вірусовиділення вихідно, профілактичне застосування осельтамівіру призводило до зниження частоти лабораторно підтвердженої грипозної інфекції, що супроводжувалася клінічною симптоматикою, до 0,4% (1/231) ) у групі плацебо. Лабораторно підтверджена грипозна інфекція, що супроводжувалася клінічною симптоматикою, діагностувалася за наявності температури в ротовій порожнині вище 37,2 °С, кашлю та/або гострого риніту (усі зареєстровані в один і той же день під час прийому препарату/плацебо), а також позитивного результату зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції на РНК вірусу грипу. Резистентність Клінічні дослідження Ризик появи вірусів грипу зі зниженою чутливістю або резистентністю до препарату вивчався у клінічних дослідженнях. У всіх пацієнтів-носіїв ОК-резистентного вірусу носійство мало тимчасовий характер, не впливало на елімінацію вірусу та не викликало погіршення клінічного стану. Населення пацієнтів Пацієнти з мутаціями, що призводять до резистентності Фенотипування* Гено- та фенотипування* Дорослі та підлітки 4/1245 (0,32%) 5/1245 (0,4%) Діти (1-12 років) 19/464 (4,1%) 25/464 (5,4%) *Повне генотипування не було проведено в жодному з досліджень При прийомі осельтамівіру з метою постконтактної профілактики (7 днів), профілактики, що контактували в сім'ї (10 днів) та сезонної профілактики (42 дні) у осіб з нормальною функцією імунної системи випадків резистентності до препарату не відмічено. У 12-тижневому дослідженні з сезонної профілактики в осіб із ослабленим імунітетом випадків виникнення резистентності також не спостерігалося. Дані окремих клінічних випадків та спостережних досліджень У пацієнтів, які не отримували осельтамівір, виявлені мутації вірусів грипу А і В, що виникають в природних умовах, які мали знижену чутливість до осельтамівіру. У 2008 році мутація типу заміни H275Y, що призводить до резистентності, була виявлена більш ніж у 99% штамів вірусу 2008 H1N1, що циркулюють в Європі. Вірус грипу 2009 H1N1 ("свинячий грип") у більшості випадків був чутливий до осельтамівіру. Стійкі до осельтамівіру штами виявлені в осіб з нормальною функцією імунної системи та осіб з ослабленим імунітетом, які приймали осельтамівір. Ступінь зниження чутливості до осельтамівіру і частота народження подібних вірусів може відрізнятися в залежності від сезону і регіону. Стійкість до осельтамівіру виявлена у пацієнтів з пандемічним грипом H1N1, які отримували препарат для лікування,і для профілактики. Частота народження резистентності може бути вищою у молодших пацієнтів і пацієнтів з ослабленим імунітетом. Стійкі до осельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу та віруси грипу від пацієнтів, які отримували терапію осельтамівіром, несуть мутації нейрамінідази N1 та N2. Мутації, що призводять до стійкості, часто є специфічними для підтипу нейрамінідази. При прийнятті рішення про застосування осельтамівіру слід зважати на сезонну чутливість вірусу грипу до препарату (останню інформацію можна знайти на сайті ВООЗ). Доклінічні дані Доклінічні дані, отримані на підставі стандартних досліджень з вивчення фармакологічної безпеки, генотоксичності та хронічної токсичності, не виявили особливої небезпеки для людини. Канцерогенність: результати 3-х досліджень з виявлення канцерогенного потенціалу (двох 2-х літніх досліджень на щурах та мишах для осельтамівіру та одного 6-місячного дослідження на трансгенних мишах Tg:AC для активного метаболіту) були негативними. Мутагенність: стандартні генотоксичні тести для осельтамівіру та активного метаболіту були негативними. Вплив на фертильність: осельтамівір у дозі 1500 мг/кг/добу не впливав на генеративну функцію самців та самок щурів. Тератогенність: у дослідженнях з вивчення тератогенності осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу (на щурах) та до 500 мг/кг/добу (на кроликах) впливу на ембріо-фетальний розвиток не виявлено. У дослідженнях з вивчення антенатального та постнатального періодів розвитку у щурів при введенні осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу спостерігалося збільшення періоду пологів: межа безпеки між експозицією для людини та максимальною дозою, що не надає ефекту, у щурів (500 мг/кг/добу) для осельтамівіру вище у 480 разів, а для його активного метаболіту – у 44 рази. Експозиція у плода становила 15-20% від такої матері. Інше: осельтамівір та активний метаболіт проникають у молоко лактуючих щурів. Згідно з обмеженими даними осельтамівір та його активний метаболіт проникають у грудне молоко людини. За результатами екстраполяції даних, отриманих у дослідженнях у тварин, їх кількість у грудному молоці може становити 0,01 мг/добу та 0,3 мг/добу, відповідно. Приблизно у 50% протестованих морських свинок при введенні максимальних доз активної субстанції осельтамівіру спостерігалася сенсибілізація шкіри у вигляді еритеми. Також виявлено оборотне подразнення очей у кроликів. У той час як дуже високі пероральні одноразові дози (657 мг/кг і вище) осельтамівіру не впливали на дорослих щурів, ці дози мали токсичну дію на незрілих 7-денних дитинчат щурів, у тому числі призводили до загибелі тварин. Небажаних ефектів не спостерігалося при хронічному введенні у дозі 500 мг/кг/добу з 7 по 21 день постнатального періоду.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, які перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених пацієнтів). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень вагітних жінок не проводилося. Однак результати постмаркетингових та спостережних досліджень продемонстрували користь запропонованого стандартного режиму дозування для цієї популяції пацієнтів. Результати фармакокінетичного аналізу показали нижчу експозицію активного метаболіту (приблизно на 30% протягом усіх триместрів вагітності) у вагітних жінок порівняно з не вагітними. Тим не менш, значення розрахункової експозиції залишається вище за інгібуючі концентрації (значення IC95) і терапевтичних значень для багатьох штамів вірусу грипу. Зміна режиму дозування у вагітних жінок під час проведення терапії чи профілактики не рекомендується. Не виявлено прямого чи опосередкованого несприятливого впливу препарату на вагітність, ембріо-фетальний чи постнатальний розвиток.При призначенні осельтамівіру вагітним жінкам слід враховувати дані щодо безпеки, так і перебіг вагітності та патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. Під час доклінічних досліджень осельтамівір та активний метаболіт проникали у молоко лактуючих щурів. Дані по екскреції осельтамівіру з грудним молоком людини і застосування осельтамівіру жінками, що годують, обмежені. Осельтамівір та його активний метаболіт у невеликих кількостях проникають у грудне молоко (див. "Доклінічні дані"), створюючи субтерапевтичні концентрації у крові немовляти. При призначенні осельтамівіру жінкам, що годують, слід також враховувати супутнє захворювання і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. При вагітності та в період грудного вигодовування осельтамівір застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяУ дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих та підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, головний біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату. Лікування та профілактика грипу у дорослих та підлітків У таблиці 1 представлені HP, що виникали найчастіше (≥1%) при прийомі рекомендованої дози осельтамівіру в дослідженнях з профілактики та лікування грипу у дорослих та підлітків (75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів для лікування та 75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів для профілактики), і частота яких як мінімум на 1% вища порівняно з плацебо. До дослідження лікування грипу увійшли дорослі/підлітки без супутньої патології та пацієнти групи ризику, тобто. пацієнти з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (пацієнти похилого та старечого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями серця або органів дихання). Загалом профіль безпеки у пацієнтів групи ризику відповідав такому у дорослих/пацієнтів підліткового віку без супутньої патології. У дослідженнях з профілактики грипу профіль безпеки у пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру (75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів), не відрізнявся від такого в дослідженнях з лікування грипу, незважаючи на триваліший прийом препарату. Таблиця 1. Відсоток дорослих/підлітків з HP, що виникали з частотою ≥1% у групі осельтамівіру в дослідженнях з лікування та профілактики грипозної інфекції (відмінність із плацебо ≥1%) Системноорганний клас. Небажана реакція Лікування Профілактика Категорія частоти* Осельтамівір (75 мг 2 рази на добу) N=2647 Плацебо N=1977 Осельтамівір (75 мг 1 раз на добу) N=1945 Плацебо N=1588 Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота 10% 6% 8% 4% дуже часто Блювота 8% 3% 2% 1% часто Порушення з боку нервової системи Головний біль 2% 1% 17% 16% дуже часто Загальні розлади Біль <1% <1% 4% 3% часто * Категорія частоти представлена тільки для групи осельтамівіру. Для оцінки частоти HP використані такі категорії: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Далі представлені небажані явища, які виникали з частотою ≥1% у дорослих та підлітків, які отримували осельтамівір як терапію та профілактику грипозної інфекції. Дані небажані явища або частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували плацебо, або відмінності в частоті між групами осельтамівіру і плацебо склали менше 1%: Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (6% проти 7%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 2% проти 3%); профілактика – діарея (3% проти 4%), біль у верхній частині живота (2% проти 2%), диспепсія (1% проти 1%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – бронхіт (3% проти 4%), синусит (1% проти 1%), простий герпес (1% проти 1%); профілактика – назофарингіт (4% проти 4%), інфекції верхніх дихальних шляхів (3% проти 3%), грипозна інфекція (2% проти 3%). Загальні розлади (осельтамівір проти плацебо): лікування – запаморочення (включаючи вертиго, 2% проти 3%); профілактика – втома (7% проти 7%), пірексія (2% проти 2%), грипоподібне захворювання (1% проти 2%), запаморочення (1% проти 1%), біль у кінцівках (1% проти 1%). Порушення з боку нервової системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – безсоння (1% проти 1%); профілактика – безсоння (1% проти 1%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – кашель (2% проти 2%), закладеність носа (1% проти 1%); профілактика – закладеність носа (7% проти 7%), ангіна (5% проти 5%), кашель (5% проти 6%), ринорея (1% проти 1%). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини (осельтамівір проти плацебо): профілактика – біль у спині (2% проти 3%), артралгія (1% проти 2%), міалгія (1% проти 1%). Порушення з боку статевих органів та молочної залози (осельтамшир проти плацебо): профілактика – дисменорея (3% проти 3%). Лікування та профілактика грипозної інфекції осіб похилого та старечого віку Профіль безпеки у 942 пацієнтів похилого та старечого віку, які отримували осельтамівір або плацебо, клінічно не відрізнявся від такого у осіб молодшого віку (до 65 років). Профілактика грипозної інфекції у пацієнтів із ослабленим імунітетом У 12-тижневому дослідженні з профілактики грипу за участю 475 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 18 дітей віком від 1 до 12 років), у пацієнтів, які приймали осельтамівір (n=238), профіль безпеки відповідав описаному раніше у дослідженнях з профілактики грипу. Лікування та профілактика грипозної інфекції у дітей без супутніх захворювань віком 1-12 років та пацієнтів з бронхіальною астмою У дослідженнях з лікування природної грипозної інфекції у дітей віком від 1 до 12 років HP при застосуванні осельтамівіру (n=858), відміченої з частотою ≥1% і як мінімум на 1% частіше в порівнянні з плацебо (n=622), було блювання. У дітей, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру 1 раз на добу як постконтактну профілактику в домашніх умовах, найчастіше зустрічалося блювання (8% у групі осельтамівіру проти 2% у групі, яка не отримувала профілактичне лікування). Осельтамівір добре переносився, зареєстровані небажані явища відповідали описаним раніше під час лікування грипу у дітей. Далі представлені небажані явища, відмічені у дітей із частотою ≥1% у дослідженнях з лікування грипу (n=858) або з частотою ≥5% у дослідженнях із профілактики грипу (n=148). Дані небажані явища найчастіше спостерігалися у групі плацебо/відсутність профілактики, відмінності між групами осельтамівіру та плацебо/відсутність профілактики склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (9% проти 9%), нудота (4% проти 4%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 3% проти 3%) . Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – середній отит (5% проти 8%), бронхіт (2% проти 3%), пневмонія (1% проти 3%), синусит (1% проти 2%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – астма (включаючи загострення, 3% проти 4%), носову кровотечу (2% проти 2%); профілактика – кашель (12% проти 26%), закладеність носа (11% проти 20%). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин (осельтамівір проти плацебо): лікування – дерматит (включаючи алергічний та атопічний дерматит, 1% проти 2%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування – біль у вусі (1% проти 1%). Порушення з боку органу зору (осельтамівір проти плацебо): лікування – кон'юнктивіт (включаючи почервоніння очей, виділення з ока та біль в очах, 1% проти Додаткові небажані явища, зазначені під час лікування грипу в дітей віком, не відповідали описаним вище критеріям. Порушення з боку крові та лімфатичної системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – лімфоаденопатія ( Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування - пошкодження барабанної перетинки ( Постмаркетингове спостереження Далі представлені небажані явища при застосуванні осельтамівіру, які спостерігалися під час постмаркетингового спостереження. Частота даних небажаних явищ та/або причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату осельтамівір не може бути встановлена, оскільки не відомий справжній розмір популяції через добровільний характер повідомлень. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості - дерматит, висипання на шкірі, екзема, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, алергія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, набряк Квін. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, збільшення активності "печінкових" ферментів у пацієнтів з грипоподібними симптомами, які отримували осельтамівір; фульмінантний гепатит (у тому числі з фатальним результатом), печінкова недостатність, жовтяниця. Порушення з боку нервово-психічної сфери: грипозна інфекція може асоціюватися з різними неврологічними симптомами та змінами поведінки, включаючи такі симптоми, як галюцинації, марення та анормальна поведінка. У деяких випадках вони можуть призвести до смерті. Такі явища можуть виникати як і натомість розвитку енцефалопатії чи енцефаліту, і без прояви даних захворювань. У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій (включаючи такі симптоми, як порушення свідомості, дезорієнтація у часі та просторі, анормальна поведінка, марення, галюцинації, збудження, тривога, нічні кошмари). Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі після прийому осельтамівіру (зокрема, не можна виключити зв'язок між явищами геморагічного коліту та прийомом осельтамівіру, оскільки зазначені явища зникали як після одужання пацієнта від грипу, так і після відміни препарату). Порушення органу зору: порушення зору. Порушення серця: аритмія.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, переважно розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. При використанні осельтамівіру з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин етити -адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), глюкокортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцилова кислота, імолфен. Застосовувати осельтамівір у комбінації з препаратами, що мають вузьку широту терапевтичної дії (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, бутадіон) необхідно з обережністю.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. Дорослі, підлітки або діти, які не можуть проковтнути капсулу, також можуть отримувати лікування осельтамівіром у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для вживання". У випадках, коли осельтамівір у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для прийому всередину" відсутня, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) придатного підсолодженого продукту харчування (шоколадний сироп з нормальним вмістом цукру або без вмісту цукру). , мед, світло-коричневий цукор або столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре або йогурт) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш відразу після приготування.Детальні рекомендації дано у підрозділі "Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру". Стандартний режим дозування Лікування Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки у віці ≥12 років По 75 мг двічі на добу внутрішньо протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які вміють ковтати капсули, можуть отримувати лікування, приймаючи по одній капсулі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру капсули 30 та 45 мг: Маса тіла ≤15 кг – 30 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >15-23 кг – 45 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >23-40 кг – 60 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >40 кг – 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Профілактика Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб після контакту з хворими. Дорослі та підлітки у віці ≥12 років По 75 мг 1 раз на добу внутрішньо не менше 10 днів після контакту з хворим. Під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває прийом препарату. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які можуть ковтати капсули, можуть отримувати профілактичну терапію, приймаючи по одній капсулі 75 мг 1 раз на добу протягом 10 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру капсули 30 та 45 мг: Маса тіла ≤15 кг – 30 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >15-23 кг – 45 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >23-40 кг – 60 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >40 кг – 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Дозування в особливих випадках Пацієнти з ураженням нирок Лікування Пацієнти з кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібні. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку проведення діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів (див. також "Дозування в особливих випадках" та "Особливі вказівки"). Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Профілактика Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв рекомендується зменшити дозу осельтамівіру до 30 мг через день. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу ("1-й сеанс"). Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного непарного сеансу діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 7 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Пацієнти з ураженням печінки Корекції дози при лікуванні та профілактиці грипу у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку Корекція дози для профілактики або лікування грипу не потрібна. Пацієнти з ослабленим імунітетом (після трансплантації) Для сезонної профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом у віці ≥1 року протягом 12 тижнів корекції дози не потрібно. Діти Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям до 1 року. Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру У випадках, коли у дорослих, підлітків та дітей існує проблема з проковтуванням капсул, а осельтамівір у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для прийому всередину" відсутня, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування (див. вище) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш одразу ж після приготування. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу і висипати порошок в ємність. 2. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. 3. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Якщо пацієнтам потрібні дози 30-60 мг, для правильного дозування необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу і висипати порошок в ємність. 2. Додати в порошок 5 мл води за допомогою шприца з мітками, що показують кількість набраної рідини. Ретельно перемішати 2 хвилини. 3. Набрати в шприц необхідну кількість суміші із ємності: Маса тіла ≤15 кг – рекомендована доза 30 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом – 2 мл); Маса тіла >15-23 кг - рекомендована доза 45 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом - 3 мл); Маса тіла >23-40 кг – рекомендована доза 60 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом – 4 мл). Немає потреби у заборі нерозчиненого білого порошку, оскільки він є неактивним наповнювачем. Натиснувши на поршень шприца, ввести весь вміст у другу ємність. Невикористану суміш, що залишилася, необхідно викинути. 4. До другої ємності додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування, щоб приховати гіркий смак, і добре перемішати. 5. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Повторюйте цю процедуру перед кожним прийомом препарату.ПередозуванняУ більшості випадків передозування в ході клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні осельтамівіру не супроводжувалося будь-якими небажаними явищами.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення психіки У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані порушення з боку психіки, судоми та делірій-подібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які отримують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Препарат осельтамівір не є заміною вакцинації. Профілактичний прийом препарату осельтамівір можливий за епідеміологічними показаннями. Рекомендації щодо корекції дози у пацієнтів із ураженням нирок представлені у підрозділі "Дозування в особливих випадках". Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Інструкції із застосування, обігу та знищення Попадання лікарських препаратів у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не слід утилізувати препарат за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. По можливості необхідно використовувати спеціальні системи для утилізації лікарських засобів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Фасування: N1 Форма випуску: кора Упакування: упак. Производитель: Фармгрупп Завод-производитель: Фармгрупп(Россия). .
Склад, форма випуску та упаковкаДіюча речовина: 10 мг гіалуронату натрію в 1 мл ізотонічного розчину. Допоміжні речовини: хлориду натрію, моногідрогенофосфат натрію, дигідрогенофосфат натрію, вода для ін'єкцій. Один заздалегідь заповнений шприц 20 мг/2.
295,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: головний біль; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко – біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко – бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла та припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаШприци – 1 шт.: Діюча речовина: 10 мг гіалуронату натрію в 1 мл ізотонічного розчину; Допоміжні речовини: хлориду натрію, моногідрогенофосфат натрію, дигідрогенофосфат натрію, вода для ін'єкцій. Один заздалегідь заповнений шприц 10 мг/1.0 мл препарату у стерильній упаковці. Остеніл® Міні – це засіб медичного призначення. Стерилізований шляхом автоклавування.Фармакотерапевтична групаІмплантат в'язкопружний стерильний для внутрішньосуглобових ін'єкцій.ФармакодинамікаФармакодинаміка. Синовіальна рідина, яка є в'язкопружною через присутність гіалуронової кислоти, виявлена у всіх синовіальних суглобах, зокрема дрібних суглобах, де вона забезпечує нормальний безболісний рух через свої змащувальні та амортизуючі властивості. Вона також відповідає за харчування хряща. У разі розладів, пов'язаних з пошкодженими суглобами, наприклад, остеоартрозах, в'язкопружність синовіальної рідини значно знижена, що зменшує змащувальні та амортизуючі функції. Це призводить до збільшення механічного навантаження на суглоб і руйнування хряща, що, зрештою, призводить до болю та обмеженої рухливості пошкодженого суглоба. Додавання синовіальної рідини за допомогою внутрішньосуглобових ін'єкцій високоочищеної гіалуронової кислоти може підвищити в'язкопружні властивості синовіальної рідини. Це підвищує змащувальні та амортизуючі функції та зменшує механічне навантаження на суглоб. Як правило, це призводить до зменшення болю і підвищення рухливості суглоба, яка може тривати протягом принаймні декількох місяців після лікувального циклу, що включає три внутрішньосуглобові ін'єкції.Показання до застосуванняЗахворювання суглобів. Остеоартроз (остеоартит). Артроз. Артрит. Дегенеративні захворювання суглобів. Артрит скронево-нижньощелепного суглоба. Остеоартроз скронево-нижньощелепного суглоба. Внутрішньосуглобове введення препарату показано при болях та обмеженій рухливості при дегенеративно-дистрофічних та травматичних змінах дрібних синовіальних суглобів, у тому числі суглобів кистей та стоп, ліктьового, скронево-нижньощелепного та фасеткових суглобів.Протипоказання до застосуванняПрепарат не повинен використовуватися хворими, що страждають на яскраво виражену чутливість до одного з компонентів.Побічна діяЛокальні вторинні явища, такі як болі, відчуття тепла, почервоніння та опухання, можуть спостерігатися на суглобі, в який введений препарат. Накладання льоду на суглоб протягом 5-10 хвилин знімуть усі подібні явища.Взаємодія з лікарськими засобамиНа сьогоднішній день немає жодних відомостей щодо несумісності препарату з іншими розчинами для внутрішньосуглобового застосування. Для полегшення стану хворий може приймати оральні аналгетичні засоби або протизапальні ліки протягом декількох перших днів процедур.Спосіб застосування та дозиІн'єкції препарату роблять у хворий суглоб 1-3 рази з інтервалом на тиждень. Одночасно можна лікувати кілька суглобів. Залежно від серйозності захворювання суглобів, позитивний ефект від лікувального циклу, що включає три внутрішньосуглобові ін'єкції, триває протягом принаймні шести місяців. Повторні цикли лікування можуть проводитись на вимогу. У разі наявності випоту в суглобі рекомендується зменшити його обсяг шляхом видалення рідини з порожнини, відпочинку, застосування льоду та внутрішньосуглобової ін'єкції кортикостероїду. Лікування препаратом може бути розпочато через 2-3 дні. Вміст та зовнішня поверхня заздалегідь заповненого шприца препаратом зберігають стерильність доти, доки не буде розірваний пакет. Вийміть заздалегідь заповнений шприц із упаковки, зніміть ковпачок Luer зі шприца, надягніть потрібну канюлю (наприклад, 19-25G) і закріпіть її, злегка повернувши. Перед ін'єкцією випустіть бульбашки повітря із шприца.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливу увагу необхідно пацієнтам, які страждають на гіперчутливість по відношенню до ліків. Необхідно дотримуватися загальних запобіжних заходів для внутрішньосуглобових ін'єкцій. Препарат повинен акуратно вводитись у порожнину суглоба. Необхідно не допустити попадання препарату в кровоносні судини або навколишні тканини! Оскільки немає жодних клінічних даних щодо використання гіалуронової кислоти у дітей, препарат не рекомендується до використання вагітними жінками та матерями, що годують, а також хворими, які страждають на запальні захворювання, наприклад, ревматоїдний артрит або хворобу Бехтерева. Не використовуйте препарат у разі пошкодження заздалегідь заповненого шприца або стерильної упаковки. Внутрішньосуглобове введення препарату здійснюється лише лікарем-фахівцем!Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДіюча речовина: 20 мг гіалуронату натрію в 1 мл ізотонічного розчину (рН 7,3). Допоміжні речовини: хлористий натрій, гідрофосфат натрію, натрію дигідрофосфат, манітол, вода для ін'єкції. Стерильний наповнений шприц, що містить 40 мг/2 мл препарату, у стерильній упаковці.
245,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. Допоміжні речовини: натрію хлорид – 9 мг, лимонна кислота безводна – 0.46 мг, натрію цитрату дигідрат – 0.31 мг, вода д/і – до 1 мл. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення; безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку ЦНС: головні болі; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: ;запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла і припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКожна таблетка містить: Активні речовини: Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) – 0,5 мг; Вітамін D3(холекальциферол) – 3,75 мкг; Цитрат кальцію – 250 мг; Органічний анаболічний компонент природного походження HDBA органік комплекс (Гомогенат трутневий з вітаміном В6), адсорбований на глюкозі (50 мг). Хімічний склад: Білки 10-20%; вуглеводи 1-5,5%; жири 5-6,3%; амінокислоти 11,4%; глюкоза 3,18-5%; фруктоза, цукроза до 0,5%. Мікроелементи (мг%): До 0,50, Na 38, Ca 14, P 189, Mg 2, Fe 3,23, Mn 4,40, Zn 5,54, Cu 2, Cr, Co, Ni, Ag, Au та ін. Вітаміни (водо- та жиророзчинні): А 0,54 МО/г: ксантофіл 0,297мг%; В-каротин 0,426 МО/г; В2 0,739 мг%; D 950 МО/г; холін 442,8 мг%; нікотинова кислота 15,8 мг%. Амінокислоти: лізин; гістидин; аргінін; аспарагінова кислота; треонін; серин; глутамінова кислота; пролін; гліцин; аланін; валін; метіонін; ізолейцин; лейцин; тирозин; фенілаланін; цистеїн; Допоміжні речовини: лактоза, цукор молочний 188,0, стеариновокислий кальцій 10,0 (добавка, що перешкоджає спостереженню та комкування). Форма випуску: пігулки масою 500 мг. Таблетки № 60 – пластикові банки; таблетки № 120 – блістери № 10 таблетки, 12 штук в упаковці.Опис лікарської формиДвоопукла таблетка круглої форми, з гладкою поверхнею, білого, з жовтуватими вкрапленнями кольору.Фармакотерапевтична групаРегулятор кальцієво-фосфорного обміну.Властивості компонентівHDBA органік комплекс (гомогенат трутневий), є джерелом природних прогормонів: естрадіолу, пролактину, тестостерону, прогестерону - статевих ентомологічних гормонів, що мають анаболічну дію на сполучні тканини людини, які сприяють виробленню власних ендогенних гормонів, стимулюють синтез нових клітин. Допомагає стимулювати центральні механізми, що регулюють швидкість формування андрогенів, обумовлюючи гонадотропний ефект, при якому відбувається стимуляція центральних ланок, що контролюють синтез тестостерону, тим самим бере участь у ремоделюванні кісткових тканин, опосередковано стимулює активність остеобластів, підвищує їх кількість, інгібує утворення. Амінокислоти, що входять до складу трутневого гомогенату, беруть участь у формуванні колагену,який у свою чергу формує кісткову матрицю. Цитрат кальцію, є органічною сіллю кальцію, що сприяє більш повному та безпечному його всмоктування із ШКТ. Крім того, він допомагає інгібуванню вироблення паратгормону та запобіганню гормонально обумовленої резорбції кісткової тканини, будучи ефективною та безпечною формою кальцію, необхідною для зміцнення кісток та збільшення мінеральної щільності кісткової маси. Вітамін D3 (холекальциферол). Механізм міжмолекулярної взаємодії вітаміну D3 пов'язаний з активацією рецептора до вітаміну D, індукцією транскрипційних факторів та рецепторів ядра. Кінцевим ефектом вітаміну D3 є підтримка кальцієвого гомеостазу внаслідок участі у формуванні кісткової тканини, у т.ч. контролі клітинного зростання, диференціювання та апоптозу. Сприяє засвоєнню кальцію, магнію та фосфору та відповідає за зменшення втрати цих речовин із сечею через нирки. Необхідний для нормальної мінералізації та зростання кісток. Вітамін D3 активно сприяє зростанню скелета, зміцненню м'язів та мінералізації кісток та зубів. Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) допомагає засвоєнню магнію з ШКТ та його транспортуванню в клітини, засвоєнню кальцію та його проникненню через мембрани клітин, перешкоджаючи порушенню кальцієвого обміну та допомагає утриманню Са у новостворених остеоцитах. Вітамін В6 перешкоджає каменеутворенню в ниркових баліях, бере участь у синтезі жіночих статевих гормонів.Рекомендуєтьсясприяє профілактиці та корекції станів, пов'язаних з дефіцитом Са, вітамінів D3 та В6; сприяє профілактиці та корекції остеопорозу - менопаузального, постменопаузального, сенільного, стероїдного та ін. (профілактика та доповнення до специфічної терапії); сприяє нормалізації процесів при остеомаляції, пов'язаної з порушенням мінерального обміну; сприяє нормалізації процесів при гіпокальціємії (в т.ч. після дотримання дієт з відмовою від прийому молока та молочних продуктів); сприяє нормалізації процесів при остеопенії та порушеннях балансу вмісту Са в організмі; сприяє зміцненню кісток та прискоренню зрощування переломів; сприяє профілактиці та як доповнення до специфічної терапії при артритах, артрозах, пародон-тозі.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяРекомендується дітям віком від 12 років.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Для профілактики станів, пов'язаних із дефіцитом Са, вітамінів D3 та В6, по 2 таблетки на ніч. Рекомендується курсовий прийом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКожна таблетка містить: Активні речовини: Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) – 0,5 мг; Вітамін D3(холекальциферол) – 3,75 мкг; Цитрат кальцію – 250 мг; Органічний анаболічний компонент природного походження HDBA органік комплекс (Гомогенат трутневий з вітаміном В6), адсорбований на глюкозі (50 мг). Хімічний склад: Білки 10-20%; вуглеводи 1-5,5%; жири 5-6,3%; амінокислоти 11,4%; глюкоза 3,18-5%; фруктоза, цукроза до 0,5%. Мікроелементи (мг%): До 0,50, Na 38, Ca 14, P 189, Mg 2, Fe 3,23, Mn 4,40, Zn 5,54, Cu 2, Cr, Co, Ni, Ag, Au та ін. Вітаміни (водо- та жиророзчинні): А 0,54 МО/г: ксантофіл 0,297мг%; В-каротин 0,426 МО/г; В2 0,739 мг%; D 950 МО/г; холін 442,8 мг%; нікотинова кислота 15,8 мг%. Амінокислоти: лізин; гістидин; аргінін; аспарагінова кислота; треонін; серин; глутамінова кислота; пролін; гліцин; аланін; валін; метіонін; ізолейцин; лейцин; тирозин; фенілаланін; цистеїн; Допоміжні речовини: лактоза, цукор молочний 188,0, стеариновокислий кальцій 10,0 (добавка, що перешкоджає спостереженню та комкування). Форма випуску: пігулки масою 500 мг. Таблетки № 60 – пластикові банки; таблетки № 120 – блістери № 10 таблетки, 12 штук в упаковці.Опис лікарської формиДвоопукла таблетка круглої форми, з гладкою поверхнею, білого, з жовтуватими вкрапленнями кольору.Фармакотерапевтична групаРегулятор кальцієво-фосфорного обміну.Властивості компонентівHDBA органік комплекс (гомогенат трутневий), є джерелом природних прогормонів: естрадіолу, пролактину, тестостерону, прогестерону - статевих ентомологічних гормонів, що мають анаболічну дію на сполучні тканини людини, які сприяють виробленню власних ендогенних гормонів, стимулюють синтез нових клітин. Допомагає стимулювати центральні механізми, що регулюють швидкість формування андрогенів, обумовлюючи гонадотропний ефект, при якому відбувається стимуляція центральних ланок, що контролюють синтез тестостерону, тим самим бере участь у ремоделюванні кісткових тканин, опосередковано стимулює активність остеобластів, підвищує їх кількість, інгібує утворення. Амінокислоти, що входять до складу трутневого гомогенату, беруть участь у формуванні колагену,який у свою чергу формує кісткову матрицю. Цитрат кальцію, є органічною сіллю кальцію, що сприяє більш повному та безпечному його всмоктування із ШКТ. Крім того, він допомагає інгібуванню вироблення паратгормону та запобіганню гормонально обумовленої резорбції кісткової тканини, будучи ефективною та безпечною формою кальцію, необхідною для зміцнення кісток та збільшення мінеральної щільності кісткової маси. Вітамін D3 (холекальциферол). Механізм міжмолекулярної взаємодії вітаміну D3 пов'язаний з активацією рецептора до вітаміну D, індукцією транскрипційних факторів та рецепторів ядра. Кінцевим ефектом вітаміну D3 є підтримка кальцієвого гомеостазу внаслідок участі у формуванні кісткової тканини, у т.ч. контролі клітинного зростання, диференціювання та апоптозу. Сприяє засвоєнню кальцію, магнію та фосфору та відповідає за зменшення втрати цих речовин із сечею через нирки. Необхідний для нормальної мінералізації та зростання кісток. Вітамін D3 активно сприяє зростанню скелета, зміцненню м'язів та мінералізації кісток та зубів. Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) допомагає засвоєнню магнію з ШКТ та його транспортуванню в клітини, засвоєнню кальцію та його проникненню через мембрани клітин, перешкоджаючи порушенню кальцієвого обміну та допомагає утриманню Са у новостворених остеоцитах. Вітамін В6 перешкоджає каменеутворенню в ниркових баліях, бере участь у синтезі жіночих статевих гормонів.Рекомендуєтьсясприяє профілактиці та корекції станів, пов'язаних з дефіцитом Са, вітамінів D3 та В6; сприяє профілактиці та корекції остеопорозу - менопаузального, постменопаузального, сенільного, стероїдного та ін. (профілактика та доповнення до специфічної терапії); сприяє нормалізації процесів при остеомаляції, пов'язаної з порушенням мінерального обміну; сприяє нормалізації процесів при гіпокальціємії (в т.ч. після дотримання дієт з відмовою від прийому молока та молочних продуктів); сприяє нормалізації процесів при остеопенії та порушеннях балансу вмісту Са в організмі; сприяє зміцненню кісток та прискоренню зрощування переломів; сприяє профілактиці та як доповнення до специфічної терапії при артритах, артрозах, пародон-тозі.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяРекомендується дітям віком від 12 років.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Для профілактики станів, пов'язаних із дефіцитом Са, вітамінів D3 та В6, по 2 таблетки на ніч. Рекомендується курсовий прийом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: алендронату натрію тригідрат – 91.37 мг, що відповідає вмісту алендронової кислоти – 70 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 4 шт. - блістери – пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, довгасті, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаІнгібітор кісткової резорбції. Алендронат натрію є бісфосфонатом, синтетичним аналогом пірофосфату, що зв'язує гідроксіапатит кісткової тканини. Як негормональний специфічний інгібітор активності остеокластів, перешкоджає резорбції кісткової тканини. Чи не впливає на процеси формування кісткової тканини. Стимулює остеогенез, відновлює позитивний баланс між резорбцією та відновленням кістки. Прогресивно збільшує мінеральну щільність кісток (регулює фосфорно-кальцієвий обмін), сприяє формуванню кісткової тканини нормального складу та структури.ФармакокінетикаВсмоктування Після одноразового прийому в дозі 70 мг вранці натщесерце за 2 години до сніданку абсорбція становить 0.64%. При укороченій перерві між прийомом препарату та їжі – 0.46-0.39%. Подібне зниження абсорбції не суттєво впливає на ефективність препарату. Одночасний прийом кави або апельсинового соку знижує біодоступність на 60%. Розподіл Після внутрішнього прийому тимчасово розподіляється в м'яких тканинах, потім швидко розподіляється в кісткову тканину. Зв'язування із білками плазми 78%. Метаболізм Даних, що підтверджують метаболізм алендронату в організмі людини, немає. Виведення Абсорбований алендронат, що не вбудувався в кісткову тканину, швидко виводиться нирками. Незважаючи на відсутність доказів, при захворюваннях нирок можливе зниження виведення алендронату з посиленням накопичення кісткової тканини.Клінічна фармакологіяІнгібітор кісткової резорбції при остеопорозі.Показання до застосуванняЛікування постменопаузного остеопорозу з метою попередження переломів хребта та стегна.Протипоказання до застосуванняаномалії стравоходу та інші фактори, що ускладнюють прохідність стравоходу (в т.ч. ахалазія, стриктура); нездатність хворого залишатися у вертикальному положенні, хоча б сидячи протягом 30 хв; гіпокальціємія; хронічна ниркова недостатність (КК менше 35 мл/хв); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік; дефіцит вітаміну D; тяжкі порушення мінерального обміну; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях травного тракту у фазі загострення (дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразка, серйозне захворювання ШКТ у попередні 12 місяців, наприклад, виразка, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічне втручання воротаря шлунка).Вагітність та лактаціяЗважаючи на відсутність необхідного клінічного досвіду, застосування препарату Остерепар® при вагітності протипоказане. Даних про проникнення алендронату у грудне молоко немає. Прийом препарату Остерепар у період грудного вигодовування протипоказаний. Дитячий вік: через відсутність клінічних даних дітям препарат не призначають.Побічна діяЗ боку травної системи: часто (1/100, менше 1/10) – біль у животі, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, печія; нечасто (1/1000, менше 1/1000) – нудота, блювання, гастрит, езофагіт, ерозія стравоходу, мелена; рідко (1/10 000, менше 1/1000) – звуження стравоходу, орофарингеальна виразка, перфорація верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразка, кровотеча, проте зв'язок із лікуванням не завжди однозначний. З боку кістково-м'язової системи: часто (1/100, менше 1/10) – залишлгія, артралгія, міалгія. З боку нервової системи: часто (1/100, менше 1/10) – головний біль, дратівливість. З боку шкірних покривів: нечасто (1/1000, менше 1/1000) – свербіж, висипання, гіперемія шкіри; рідко (1/10 000, менше 1/1000) – фотосенсибілізація. Алергічні реакції: рідко (1/10 000, менше 1/1000) – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; минущі симптоми, що нагадують фазу гострої реакції (міалгія, слабкість, погане самопочуття, рідко – висока температура тіла) найчастіше розвиваються на початку лікування. З боку обміну речовин: рідко (1/10 000, менше 1/1000) – гіпокальціємія (часто у супроводі сприятливих факторів). З боку органів чуття: рідко (1/10 000, менше 1/1000) - увеїт, склерит. Лабораторні показники: рідко (1/10 000, менше 1/1000) – тимчасові, слабо виражені асимптоматичні гіпокальціємія та гіпофосфатемія.Взаємодія з лікарськими засобамиКальцій, антациди, деякі пероральні препарати, їжа, напої, у т.ч. мінеральні води впливають абсорбцію алендронату. Лікарські засоби можна приймати внутрішньо не раніше, ніж через 1 годину після прийому алендронату. Інші види взаємодії, крім зміни абсорбції, малоймовірні. Ранітидин підвищує біодоступність алендронату (клінічне значення невідоме). НПЗЗ посилюють несприятливі ефекти алендронової кислоти. Спеціальних досліджень з лікарської взаємодії не проводили, однак у дослідженнях з алендронатом брали участь хворі, які одночасно приймали інші пероральні лікарські засоби. При цьому вони не мали побічних реакцій, пов'язаних з одночасним прийомом інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Рекомендована доза – 70 мг 1 раз на тиждень. Для забезпечення оптимальної всмоктування препарат слід приймати вранці натще, за 2 години (не менше 30 хв) до першого прийому їжі або рідини, запиваючи простою питною водою. Інші напої, у т.ч. мінеральні води, їжа, ряд лікарських засобів можуть погіршувати всмоктування алендронату. Щоб уникнути місцевого подразнення слизової оболонки ротової порожнини і стравоходу вранці, відразу ж після підйому з ліжка слід випити не менше 200 мл простої води, потім прийняти таблетку, не розжовуючи і не даючи їй розчинитися в роті, протягом наступних 30 хв не можна приймати горизонтальне положення тіла , після закінчення цього терміну слід прийняти сніданок. Не можна приймати пігулку вранці, до підйому з ліжка або ввечері після відходу до сну. Лікування алендронатом слід доповнити прийомом кальцію та вітаміну D. Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна. При КК більше 35 мл/хв корекція дози не потрібна. При нирковій недостатності з КК менше 35 мл/хв призначати препарат не слід через відсутність клінічного досвіду.ПередозуванняСимптоми: гіпокальціємія, гіпофосфатемія, побічні реакції з боку верхніх відділів ШКТ (печія, езофагіт, гастрит, виразка). Лікування: специфічного лікування немає. Рекомендується прийом молока, антацидів. Щоб уникнути роздратування стравоходу, не можна викликати блювоту, хворий повинен прийняти вертикальне положення (стоячи або сидячи).Запобіжні заходи та особливі вказівкиАлендронат може викликати місцеве подразнення слизової оболонки травного тракту. Перебіг захворювань верхніх відділів травного тракту може погіршитись під час лікування алендронатом. Відомі випадки побічних реакцій з боку стравоходу (езофагіт, виразка або ерозія стравоходу), що іноді протікали у тяжкій формі, вимагали стаціонарного лікування, та ускладнювалися формуванням стриктури. Слід особливо звернути увагу хворих на те, що при появі ознак подразнення стравоходу (дисфагія, біль при ковтанні, поява або погіршення перебігу нападів печії), прийом препарату слід припинити і звернутися до лікаря. Ризик ураження стравоходу вищий у хворих, які не дотримуються правил прийому препарату, або продовжують лікування всупереч появі ознак подразнення стравоходу. Надзвичайно важливо своєчасно проінформувати хворих про значення дотримання правил прийому препарату і переконатися в тому, що хворий зрозумів це. Лікування можна розпочати лише після усунення гіпокальціємії, порушень мінерального та вітамінного обмінів (наприклад, недостатності вітаміну D). Прийом алендронату призводить до збільшення вмісту мінеральних солей у кістковій тканині, процес може супроводжуватися безсимптомною зміною рівнів кальцію та фосфору. Забезпечення відповідного прийому кальцію та вітаміну D особливо важливо у разі лікування хворого на ГКС. Лікування слід поєднувати з дієтою, збагаченою солями кальцію. Слід попередити хворих про те, що у разі пропуску чергової дози препарату, пропущену таблетку слід прийняти наступного ранку; ні в якому разі не слід приймати 2 таблетки на один день. Використання у педіатрії Через відсутність клінічних даних дітям препарат не призначають. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати роботи, пов'язані з високим ризиком травматизму, проте за наявності побічних реакцій з боку органу зору керування транспортом та робочими механізмами протипоказано до моменту повного зникнення побічних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активні речовини: Прокаїну гідрохлорид (новокаїну гідрохлорид) – 2,0 г; Борна кислота – 3,0 г; Допоміжна речовина: Етанол (етиловий спирт) 70% – до 100 мл. Краплі вушні. По 10, 15, 20, 25 мл препарату у флакони-крапельниці оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками з поліетилену високого тиску, або пробками-крапельницями з поліетилену високого тиску і кришками, що нагвинчуються, з пластмаси низького тиску. По 10, 15, 20, 25 мл препарату у флакони темного скла, закупорені пробками або пробками-крапельницями з поліетилену високого тиску, пробками-крапельницями або пробками з пластмаси або полімеру високого тиску, або пробками з пластмаси високого тиску, і нагвинчуємо низького тиску, або закупорені засобами закупорювальними з поліетилену або полімеру високого тиску або низького тиску або закупорені крапельницями з полімеру високого тиску і пластиковими кришками, або ковпачками з полімеру високого тиску з дозуючою піпеткою. По 10, 15, 20, 25 мл препарату у флакони, банки з полімеру високого тиску, або флакони-крапельниці з поліетилену низького тиску в комплекті; закупорені пробками з поліетилену високого тиску, або пробками-крапельницями з пластмаси високого тиску, пробками або пробками-крапельницями з поліетилену високого тиску, пробками або пробками-крапельницями з пластмаси високого тиску, і нагвинчуються кришками з пластмаси низького тиску, або уку або полімеру високого тиску або низького тиску або закупорені крапельницями з полімеру високого тиску і пластиковими кришками, або ковпачками з полімеру високого тиску з дозувальною піпеткою. Кожен флакон, флакон-крапельницю, банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку. По 72 флакони, банки по 20 чи 25 мл; по 98 флаконів-крапельниць, банок по 10 або 15 мл поміщають з рівною кількістю інструкцій із застосування в коробку з картону (для стаціонарів).Опис лікарської формиКраплі вушні у вигляді прозорої безбарвної рідини з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб+місцеанестезуючий засіб.ФармакокінетикаБорна кислота абсорбується через пошкоджену шкіру, ранову поверхню, слизові оболонки. У дітей раннього віку особливо добре проникає через шкіру та слизові оболонки (описані смертельні наслідки при випадковому прийомі всередину або нанесенні на пошкоджену шкіру). Виводиться повільно (при повторних вступах кумулює). Близько 50% виділяється із сечею за 12 год, залишок – протягом 5-7 днів. Прокаїн зазнає повної системної абсорбції. Ступінь абсорбції залежить від місця та шляху введення (особливо від васкуляризації та швидкості кровотоку в області введення) та підсумкової дози (кількості та концентрації). Швидко гідролізується естеразами плазми та печінки з утворенням двох основних фармакологічно активних метаболітів: діетиламіноетанолу (має помірну судиннорозширювальну дію) та параамінобензойної кислоти (ПАБК) (є конкурентним антагоністом сульфаніламідних хіміотерапевтичних препаратів. Період напіввиведення – 30-50 діб, у неонатальному періоді – 54-114 діб. Виводиться переважно нирками як метаболітів, у незміненому вигляді виводиться трохи більше 2%.ФармакодинамікаКомбінований препарат, має антисептичну, дезінфікуючу та місцевоанестезуючу дію. Борна кислота має антисептичну, фунгістатичну дію. Чинить дратівливу дію на грануляційні тканини. Прокаїн - місцевоанестезуючий засіб з помірною анестезуючою активністю та великою широтою терапевтичної дії. Будучи слабкою основою, блокує натрієві канали, перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню імпульсів з нервових волокон. Змінює потенціал дії у мембранах нервових клітин без вираженого впливу потенціал спокою. Пригнічує проведення як больових, а й імпульсів інший модальності.Показання до застосуванняЗовнішній гострий та хронічний отит без пошкодження барабанної перетинки.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, індивідуальна непереносимість, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 1 року, хронічна ниркова недостатність, порушення цілісності барабанної перетинки.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та лактації протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції. Висипання на шкірі, десквамація епітелію, сплутаність свідомості, судоми, оліругія, рідко - анафілактичний шок. При тривалому застосуванні може спостерігатися головний біль, нудота, блювання, діарея, в окремих випадках шоковий стан. При використанні препарату можливі місцеві реакції у вигляді сверблячки, печіння, які проходять самостійно через 1-2 хвилини і не вимагають відміни препарату. Токсичні реакції у разі застосування при перфорованій барабанній перетинці: нудота, блювання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, набряк, глухота, порушення рівноваги, сплутаність свідомості.Взаємодія з лікарськими засобамиМетаболіт прокаїну (пара-амінобензойна кислота) є антагоністом сульфаніламідів.Спосіб застосування та дозиУ слуховий прохід. Дорослі – 2-3 краплі у вухо 2-3 рази на день. Тривалість курсу терапії: трохи більше 7 днів. Діти 1-2 краплі 2-3 десь у день. Застосовується як тампонів, змочених розчином, які вводять у слуховий прохід. Перед використанням вушних крапель рекомендується зігріти флакон, потримавши його в руці, щоб уникнути неприємних відчуттів, пов'язаних із попаданням холодної рідини у вухо. Краплі слід закопувати хворому, що лежить з повернутим вгору вухом; після процедури хворий повинен протягом декількох хвилин залишатись у цьому положенні.ПередозуванняПри передозуванні, тривалому застосуванні та при порушеннях функції нирок можливе виникнення гострих та хронічних токсичних реакцій: нудоти, блювання, діареї, висипу на шкірі, головного болю, сплутаності свідомості, порушення сечовиділення, у поодиноких випадках шоковий стан. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати попадання на слизові оболонки. Перед початком застосування препарату необхідно переконатися у цілісності барабанної перетинки. У разі застосування при перфорованій барабанній перетинці препарат може вступити в контакт із органами середнього вуха та призвести до виникнення токсичних реакцій. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
295,00 грн
248,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: головний біль; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко – біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко – бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла та припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему