Лекарства и БАД
Фасування: N1 Форма випуску: краплі Упакування: фл. Производитель: Адонис Завод-производитель: Адонис ООО(Россия). .
Фасування: N1 Форма випуску: крем-бальзам Упакування: фл. Производитель: Адонис Завод-производитель: Адонис ООО(Россия). .
Фасування: N1 Форма випуску: краплі Упакування: фл. Виробник: Адоніс Завод-виробник: Адоніс ТОВ(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаСуміш «Таміз» (масляний екстракт соку ферули смердючої (Ferula asafoetida), ефірна олія ажгону (Trachyspermum ammi), сухий екстракт Gardenia gummifera, масляний екстракт кореневищ імбиру (Zingiber officinale), масляний екстракт плодів чорного пер , бутилгідрокситолуол, капсула (желатин, вода, агенти вологоутримуючі: гліцерин, сорбіт), глазурувальник рицинова олія. Харчова цінність на капсулу масою 200 мг: вуглеводи – 0 г, білки – 0 г, жири – 0,2 г, енергетична цінність – 7,54 кДж/1,8 ккал.ХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі «ТАМІЗ» («TUMMYEASE») – допомога трав для гармонії у шлунку та кишечнику, природний спокій у животі. Комплексна дія «Таміз» сприяє нормалізації травлення, покращує функціональну активність органів, що виділяють травні соки (печінки, шлунка, підшлункової залози), а також позитивно впливають на перистальтику кишечника. Покращуючи перетравлення та засвоєння поживних речовин, «Таміз» сприяють підвищенню загального тонусу та стійкості до дії несприятливих зовнішніх факторів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела флавоноїдів. містить терпени.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність та годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. При необхідності прийом можна повторити. Перерва у прийомі у разі необов'язковий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред вживанням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: тамоксифену цитрат 30.4 мг, що еквівалентно вмісту тамоксифену 20 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 100 мг, лактози моногідрат – 103.1 мг, повідон К30 – 14 мг, магнію стеарат – 2.5 мг, натрію крохмалю гліколат – 20 мг. 100 шт. - банки полімерні (1) з контролем першого розтину - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; від білого з жовтуватим до білого з кремово-жовтим відтінком кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "20" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб. Антиестроген. Блокує рецептори естрогенів і, таким чином, гальмує прогресування пухлинного захворювання, що стимулюється естрогенами.ФармакокінетикаТамоксифен метаболізується у печінці, піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виводиться із жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтиестрогенний препарат із протипухлинною дією.Показання до застосуванняРак молочної залози у жінок у менопаузі, рак грудної залози у чоловіків після кастрації, рак нирки, меланома (що містить естрогенні рецептори), рак яєчників; рак передміхурової залози при резистентності до інших лікарських засобів.Вагітність та лактаціяТамоксифен протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлена тератогенна дія тамоксифену.Побічна діяЗ боку травної системи: ; нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ; в окремих випадках – жирова інфільтрація печінки, холестаз, гепатит. З боку ЦНС: рідко - депресія, запаморочення, головний біль, ретробульбарний неврит. З боку органу зору: рідко - ретинопатія, кератопатія, катаракта. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія. З боку ендокринної системи: у жінок - гіперплазія ендометрію, вагінальні кровотечі, припливи, збільшення маси тіла; у чоловіків – імпотенція, зниження лібідо. З боку серцево-судинної системи: набряки, тромбоемболія, флебіт. Дерматологічні реакції: алопеція, висип, свербіж. Інші: ; болі в кістках та вогнищах ураження, підвищення температури тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з похідними антикоагулянтами кумарину підвищується ризик посилення антикоагулянтної дії; з цитостатиками – можливе підвищення ризику тромбоутворення. При одночасному застосуванні з алопуринолом можлива гепатотоксична дія; з аміноглутетімідом – зменшення концентрації тамоксифену у плазмі, мабуть, внаслідок підвищення його метаболізму. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, можливе пролонгування нервово-м'язової блокади, спричиненої атракурієм. При одночасному застосуванні бромокриптину можливе посилення допамінергічної дії бромокриптину. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, при застосуванні варфарину виникає ризик розвитку загрозливої клінічної ситуації: можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома. При одночасному застосуванні з мітоміцином підвищується ризик розвитку гемолітико-уремічного синдрому. Можливе зменшення концентрації тамоксифену в плазмі, що, мабуть, обумовлено індукцією ізоферменту CYP3A4 під дією рифампіцину. Естрогени можуть зменшувати терапевтичний ефект тамоксифену.Спосіб застосування та дозиРежим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта та застосовуваної схеми протипухлинної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при лейкопенії, тромбоцитопенії, гіперкальціємії, у пацієнтів з катарактою, гіперліпідемією. У процесі лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові (особливо кількість тромбоцитів); рівень кальцію та глюкози в крові; при тривалому застосуванні показано спостереження окуліста (кожні 3 місяці). Не слід поєднувати з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени. При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на систему згортання крові, необхідна корекція дози тамоксифену. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлено канцерогенну дію тамоксифену.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: тамоксифен цитрат 30.4 мг, що відповідає вмісту тамоксифену 20 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 142.6 мг, натрію крохмалю гликолат – 20 мг, повідон – 5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 49.6 мг, магнію стеарат – 2.4 мг. Склад оболонки: ;барвник білий опадрай - 5 мг (лактоза - 1.8 мг, титану діоксид - 1.3 мг, гіпромелоза - 1.4 мг, поліетиленгліколь 4000 - 0.5 мг). 10 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті оболонкою; білого або злегка жовтуватого кольору, круглі, двоопуклі, з насічкою на одному боці, з однорідною гладкою поверхнею.Фармакотерапевтична групаТамоксифен є нестероїдним антиестрогенним засобом, що має також слабкі естрогенні властивості. Його дія ґрунтується на здатності блокувати рецептори естрогенів. Тамоксифен, а також деякі його метаболіти конкурують з естрадіолом за місцями зв'язування з цитоплазматичними рецепторами естрогену в тканинах молочної залози, матки, піхви, передньої частки гіпофізу та пухлинах з високим вмістом рецепторів естрогену. На противагу рецепторному комплексу естрогену рецепторний комплекс тамоксифену не стимулює синтез ДНК в ядрі, а пригнічує поділ клітини, що призводить до регресії пухлинних клітин та їх загибелі.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо тамоксифен добре всмоктується. C max ;у сироватці досягається в межах від 4 до 7 год після прийому одноразової дози. Рівнова концентрація тамоксифену в сироватці крові зазвичай досягається після 3-4 тижневого прийому. Зв'язок із білками плазми – 99%. Метаболізм та виведення Метаболізується у печінці з утворенням кількох метаболітів. Виведення тамоксифену з організму має двофазний характер з початковим T1/2; від 7 до 14 год і з наступним повільним термінальним T1/2; протягом 7 днів. Виділяється головним чином як кон'югатів, переважно, з каловими масами і лише невеликі його кількості виділяються із сечею.Клінічна фармакологіяАнтиестрогенний препарат із протипухлинною дією.Показання до застосуванняЕстрогенозалежний рак молочних залоз у жінок (особливо в менопаузі) та грудних залоз у чоловіків. Препарат може бути застосований для лікування раку яєчників, раку ендометрію, раку нирки, меланоми, сарком м'яких тканин за наявності пухлини естрогенних рецепторів, а також для лікування раку передміхурової залози при резистентності до інших лікарських засобів.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації (грудного вигодовування); підвищена чутливість до тамоксифену та/або будь-якого іншого інгредієнта препарату. З обережністю: ниркова недостатність, цукровий діабет, захворювання очей (в т.ч. катаракта), тромбоз глибоких вен і тромбоемболічна хвороба (в т.ч. в анамнезі), гіперліпідемія, лейкопенія, тромбоцитоієнія, гіперкальціємія, супутняВагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату при вагітності. Немає достатніх даних про те, чи проникає тамоксифен у грудне молоко, тому в період лактації не слід застосовувати препарат або необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПри лікуванні тамоксифеном найчастіше зустрічаються ;побічні реакції, пов'язані з його антиестрогенною дією, що проявляються у вигляді нападоподібних відчуттів жару (припливів), вагінальних кровотеч або виділень, сверблячки в області геніталій, алопеції, болю в області вогнища ураження, оссалгії, збільшення маси тіла. Менш часто або рідко спостерігалися такі побічні реакції: затримка рідини, анорексія, нудота, блювання, запор, підвищена стомлюваність, депресія, сплутаність свідомості, головний біль, запаморочення, сонливість, підвищення температури тіла, шкірні висипання, порушення зору, включаючи зміни рогівки катаракту, ретинопатію та ретробульбарний неврит. На початку лікування можливе місцеве загострення хвороби – збільшення розміру м'якотканних утворень, що іноді супроводжується вираженою еритемою уражених ділянок та прилеглих областей – яке зазвичай проходить протягом 2-х тижнів. Може зрости ймовірність виникнення тромбофлебітів та тромбоемболій. Іноді можуть спостерігатися транзиторна лейкопенія та тромбоцитопепія, а також збільшення рівня печінкових ферментів, що дуже рідко супроводжується тяжкими порушеннями функції печінки, таких як жирова інфільтрація печінки, холестаз та гепатит. У деяких пацієнтів із метастазами в кістки на початку лікування спостерігалась гіперкальціємія. Тамоксифен викликає аменорею або нерегулярність настання менструацій у жінок у передклімактеричному періоді, а також оборотний розвиток кістозних пухлин яєчників. При тривалому лікуванні тамоксифеном можуть спостерігатися зміни ендометрію, що включають гіперплазію, поліпи та у поодиноких випадках – рак ендометрію, а також розвиток фіброми матки.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному призначенні тамоксифену та цитостатиків підвищується ризик тромбоутворення. Антациди, блокатори гістамінових H2-рецепторів та інші препарати подібної дії, підвищуючи значення рН у шлунку, можуть викликати передчасне розчинення та втрату захисного ефекту кишковорозчинної таблетки. Інтервал між прийомом тамоксифену та цих препаратів має становити 1-2 год. Є повідомлення про посилення тамоксифен антикоагуляційного ефекту препаратів кумаринового ряду (наприклад варфарину). Препарати, що знижують виведення кальцію (наприклад, діуретики ряду тіазиду), можуть збільшувати ризик розвитку гіперкальціємії. Спільне застосування тамоксифену та тегафуру може сприяти розвитку активного хронічного гепатиту та цирозу печінки. Одночасне застосування тамоксифену з іншими гормональними препаратами (особливо, контрацептивами, що містять естроген) призводить до послаблення специфічної дії обох препаратів.Спосіб застосування та дозиРежим дозування зазвичай встановлюється індивідуально, залежно від показань. Добова доза становить 20-40 мг. Як стандартна доза рекомендується прийом 20 мг тамоксифену внутрішньо щодня тривало. З появою ознак прогресування захворювання прийом препарату скасовують. Таблетки слід приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, в 1 прийом вранці, або розділивши необхідну дозу на 2 прийоми вранці і ввечері.ПередозуванняГостре передозування тамоксифеном у людини не спостерігалося. Слід очікувати, що передозування може спричинити посилення вищеописаних побічних реакцій. Специфічних антидотів немає, лікування має бути симптоматичним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінки, які отримують тамоксифен, повинні піддаватися регулярному гінекологічному обстеженню. При появі кров'янистих виділень з піхви або піхвових кровотеч прийом препарату слід припинити. У хворих із метастазами у кістки періодично під час початкового періоду лікування слід визначати концентрацію кальцію у сироватці крові. У разі виражених порушень прийом тамоксифену слід припинити тимчасово. При появі ознак тромбозу вен нижніх кінцівок (біль у ногах або їх набряклість), емболії легеневої артерії (задишка) прийом препарату слід припинити. Тамоксифен може викликати овуляцію, що підвищує ризик вагітності, у зв'язку з чим жінкам, які ведуть активне статеве життя, під час (і протягом приблизно 3 місяців після) лікування тамоксифеном рекомендується застосування механічного або негормонального протизаплідного засобу. У період терапії необхідно періодично контролювати показники зсідання крові, вміст кальцію в крові, картину крові (лейкоцити, тромбоцити), показники функції печінки, артеріальний тиск, проводити огляд у окуліста. У хворих з гіперліпідемією в процесі лікування необхідно контролювати концентрацію холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: тамоксифену цитрат 30.4 мг, що еквівалентно вмісту тамоксифену 20 мг. У упаковці 30 штук.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб. Антиестроген. Блокує рецептори естрогенів і, таким чином, гальмує прогресування пухлинного захворювання, що стимулюється естрогенами.ФармакокінетикаТамоксифен метаболізується у печінці, піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виводиться із жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтиестрогенний препарат із протипухлинною дією.Показання до застосуванняРак молочної залози у жінок у менопаузі, рак грудної залози у чоловіків після кастрації, рак нирки, меланома (що містить естрогенні рецептори), рак яєчників; рак передміхурової залози при резистентності до інших лікарських засобів.Вагітність та лактаціяТамоксифен протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлена тератогенна дія тамоксифену.Побічна діяЗ боку травної системи: ; нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ; в окремих випадках – жирова інфільтрація печінки, холестаз, гепатит. З боку ЦНС: рідко - депресія, запаморочення, головний біль, ретробульбарний неврит. З боку органу зору: рідко - ретинопатія, кератопатія, катаракта. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія. З боку ендокринної системи: у жінок - гіперплазія ендометрію, вагінальні кровотечі, припливи, збільшення маси тіла; у чоловіків – імпотенція, зниження лібідо. З боку серцево-судинної системи: набряки, тромбоемболія, флебіт. Дерматологічні реакції: алопеція, висип, свербіж. Інші: ; болі в кістках та вогнищах ураження, підвищення температури тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з похідними антикоагулянтами кумарину підвищується ризик посилення антикоагулянтної дії; з цитостатиками – можливе підвищення ризику тромбоутворення. При одночасному застосуванні з алопуринолом можлива гепатотоксична дія; з аміноглутетімідом – зменшення концентрації тамоксифену у плазмі, мабуть, внаслідок підвищення його метаболізму. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, можливе пролонгування нервово-м'язової блокади, спричиненої атракурієм. При одночасному застосуванні бромокриптину можливе посилення допамінергічної дії бромокриптину. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, при застосуванні варфарину виникає ризик розвитку загрозливої клінічної ситуації: можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома. При одночасному застосуванні з мітоміцином підвищується ризик розвитку гемолітико-уремічного синдрому. Можливе зменшення концентрації тамоксифену в плазмі, що, мабуть, обумовлено індукцією ізоферменту CYP3A4 під дією рифампіцину. Естрогени можуть зменшувати терапевтичний ефект тамоксифену.Спосіб застосування та дозиРежим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта та застосовуваної схеми протипухлинної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при лейкопенії, тромбоцитопенії, гіперкальціємії, у пацієнтів з катарактою, гіперліпідемією. У процесі лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові (особливо кількість тромбоцитів); рівень кальцію та глюкози в крові; при тривалому застосуванні показано спостереження окуліста (кожні 3 місяці). Не слід поєднувати з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени. При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на систему згортання крові, необхідна корекція дози тамоксифену. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлено канцерогенну дію тамоксифену.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: тамоксифену цитрат 30.4 мг, що еквівалентно вмісту тамоксифену 20 мг. У упаковці 30 штук.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб. Антиестроген. Блокує рецептори естрогенів і, таким чином, гальмує прогресування пухлинного захворювання, що стимулюється естрогенами.ФармакокінетикаТамоксифен метаболізується у печінці, піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виводиться із жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтиестрогенний препарат із протипухлинною дією.Показання до застосуванняРак молочної залози у жінок у менопаузі, рак грудної залози у чоловіків після кастрації, рак нирки, меланома (що містить естрогенні рецептори), рак яєчників; рак передміхурової залози при резистентності до інших лікарських засобів.Вагітність та лактаціяТамоксифен протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. В експериментальних дослідженнях встановлено тератогенну дію тамоксифену.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ; в окремих випадках – жирова інфільтрація печінки, холестаз, гепатит. З боку ЦНС: рідко – депресія, запаморочення, біль голови, ретробульбарний неврит. З боку органу зору: рідко – ретинопатія, кератопатія, катаракта. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія. З боку ендокринної системи: у жінок – гіперплазія ендометрію, вагінальні кровотечі, припливи, збільшення маси тіла; у чоловіків – імпотенція, зниження лібідо. Серцево-судинна система: набряки, тромбоемболія, флебіт. Дерматологічні реакції: алопеція, висипання, свербіж. Інші: біль у кістках та вогнищах ураження, підвищення температури тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з похідними антикоагулянтами кумарину підвищується ризик посилення антикоагулянтної дії; з цитостатиками – можливе підвищення ризику тромбоутворення. При одночасному застосуванні з алопуринолом можлива гепатотоксична дія; з аміноглутетімідом – зменшення концентрації тамоксифену у плазмі, мабуть, внаслідок підвищення його метаболізму. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, можливе пролонгування нервово-м'язової блокади, спричиненої атракурієм. При одночасному застосуванні бромокриптину можливе посилення допамінергічної дії бромокриптину. У пацієнтів, які отримують тамоксифен, при застосуванні варфарину виникає ризик розвитку загрозливої клінічної ситуації: можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома. При одночасному застосуванні з мітоміцином підвищується ризик розвитку гемолітико-уремічного синдрому. Можливе зменшення концентрації тамоксифену в плазмі, що, мабуть, обумовлено індукцією ізоферменту CYP3A4 під дією рифампіцину. Естрогени можуть зменшувати терапевтичний ефект тамоксифену.Спосіб застосування та дозиРежим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта та застосовуваної схеми протипухлинної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при лейкопенії, тромбоцитопенії, гіперкальціємії, у пацієнтів з катарактою, гіперліпідемією. У процесі лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові (особливо кількість тромбоцитів); рівень кальцію та глюкози в крові; при тривалому застосуванні показано спостереження окуліста (кожні 3 місяці). Не слід поєднувати з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени. При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на систему згортання крові, необхідна корекція дози тамоксифену. В експериментальних дослідженнях встановлено канцерогенну дію тамоксифену.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
806,00 грн
712,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1 капс. містить: речовини: тамсулозину гідрохлорид 0,400 мг, у перерахунку на тамсулозин 0,367 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (101), метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), триетилцитрат, тальк, вода, натрію гідроксид/хлористоводнева кислота. Форма випуску: в упаковці 30 капсул.Опис лікарської формиКапсули № 2 з прозорим, безбарвним корпусом та кришкою прозорою рожевого кольору. Вміст капсул – сферичні пелети білого або майже білого кольору.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового вживання 0,4 мг препарату його максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається через 6 годин. Після багаторазового прийому внутрішньо 0,4 мг на день рівноважна концентрація (Сss) досягається до 5-го дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язок із білками плазми – 99%, обсяг розподілу невеликий (близько 0,2 л/кг). Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів.Більшість тамсулозину представлена у плазмі крові у незміненій формі. В експерименті виявлено здатність тамсулозину трохи індукувати активність мікросомальних ферментів печінки. При незначному та помірному ступені печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату (Т½) при одноразовому прийомі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при багаторазовому – 13 годин. При нирковій недостатності не потрібне зниження дози, за наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.Клінічна фармакологіяТамсулозин вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні альфа1A-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри, а також альфа1D-адренорецептори, що переважно перебувають у тілі сечового міхура. Це призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри, покращує відтік сечі, зменшує симптоми обструкції та подразнення сечовивідних шляхів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Здатність тамсулозину впливати на альфа1A-адренорецептори в 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з альфа1A-адренорецепторами, розташованими в гладкій м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає будь-якого клінічно значущого системного зниження артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ. Як правило, терапевтичний ефект досягається через 2 тижні після початку прийому препарату.ІнструкціяКапсулу необхідно проковтнути повністю, сидячи або стоячи, не розгризаючи і не розжовуючи, оскільки це може порушити поступове виділення активного інгредієнта.Показання до застосуванняЛікування функціональних симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину гідрохлориду або до інших компонентів препарату Тамсулозин; ортостатична гіпотензія (у тому числі в анамнезі); тяжка печінкова недостатність. З обережністю: тяжка ниркова недостатність (зниження кліренсу креатиніну нижче 10 мл/хв).Побічна діяЧастота побічних реакцій: часто (> 1%, 0,1%, 001% З боку нервової системи: часто - запаморочення, нечасто - головний біль, рідко - непритомність; порушення сну (сонливість або безсоння). З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія, ортостатична гіпотензія; біль у грудній клітці. З боку органів дихання: нечасто – риніт. З боку травної системи: нечасто – запор, пронос, нудота, блювання. З боку шкіри та шкірних покривів: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк. З боку сечостатевої системи: нечасто – ретроградна еякуляція, дуже рідко – пріапізм; зниження лібідо. Інші: іноді – астенія, біль у спині, синдром маленької зіниці під час операції з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначалася взаємодія при одночасному прийомі тамсулозину з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном. При одночасному прийомі з циметидином концентрація тамсулозину в плазмі підвищується, а при одночасному прийомі тамсулозину з фуросемідом - знижується. Однак корекція дози не потрібна, оскільки концентрація тамсулозину залишається в терапевтичному діапазоні. In vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють рівень вільної фракції тамсулозину у плазмі крові. У свою чергу, тамсулозин не змінює вміст вільних фракцій діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону у плазмі крові. Не виявлено взаємодії тамсулозину з амітриптиліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом у дослідженнях in vitro. При одночасному прийомі з тамсулозином диклофенаку або варфарину можливе збільшення швидкості елімінації тамсулозину. При одночасному прийомі тамсулозину з лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск, включаючи інші альфа1-адреноблокатори та анестетики, можливе посилення гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиТамсулозин приймають внутрішньо, по 1 капсулі (0,4 мг) в один і той же час після їжі один раз на день.ПередозуванняВипадків передозування не описано, теоретично можлива гостра гіпотензія. Лікування: у разі передозування рекомендується перевести хворого на горизонтальне положення та провести заходи, спрямовані на підтримку функції серцево-судинної системи (відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень); промивання шлунка, введення активованого вугілля та осмотичних проносних засобів, таких як сульфат натрію. За відсутності ефекту слід ввести речовини, що збільшують об'єм циркулюючої крові, і при необхідності, судинозвужувальні засоби. Слід здійснювати спостереження за функцією нирок і проводити заходи, створені задля її підтримку. Діаліз мало ефективний при передозуванні тамсулозину, оскільки препарат значно пов'язується з білками плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) слід сісти або лягти до зникнення зазначених симптомів. До початку лікування тамсулозином необхідно провести обстеження пацієнта для виключення інших захворювань, які можуть спричинити такі ж симптоми, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. До початку лікування препаратом та в ході терапії слід регулярно проводити обстеження передміхурової залози та, при необхідності, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). У зв'язку з можливістю ускладнень під час оперативного лікування катаракти не рекомендується призначати лікування тамсулозином пацієнтам з катарактою, якщо планується проведення операції. При прийомі тамсулозину можливі сонливість, погіршення зору, запаморочення та непритомність, тому препарат слід застосовувати з обережністю під час роботи водіям транспортних засобів та людям, професія яких потребує підвищеної концентрації уваги. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
678,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: тамсулозин гідрохлорид 400 мкг. Допоміжні речовини: сахароза – 99%, гіпромелоза – 1% (цукрові сфери – 190 мг), сополімер метакрилової кислоти – 4.8 мг, етилцелюлоза – 4 мг, поліетиленгліколь – 0.8 мг. Склад оболонки капсул: ;титану діоксид - 1%, заліза оксид жовтий (заліза оксид) - 0.27%, барвник синій патентований - 0.015%, желатин - до 100%. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули з пролонгованим вивільненням; тверді желатинові, зеленого кольору, розмір №3; вміст капсул – пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор α1-адренорецепторів; засіб для симптоматичного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Виборчо блокує постсинаптичні α1A-адренорецептори гладких м'язів передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри. Внаслідок цього знижується тонус гладких м'язів зазначених утворень, полегшується відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Терапевтичний ефект проявляється приблизно через 2 тижні від початку лікування. Значно менше виражена у тамсулозину здатність блокувати α1B-адренорецептори гладких м'язів судин, тому дія на системний артеріальний тиск незначна.ФармакокінетикаПісля прийому тамсулозин швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Після одноразового внутрішнього прийому 400 мкг C max активної речовини в плазмі досягається через 6 год. Зв'язування з білками плазми - 99%. Vd незначний і становить 0.2 л/кг. Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1A-адренорецепторів. Більшість активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді. T1/2 тамсулозину при одноразовому прийомі – 10 год, термінальний T1/2 становить – 22 год. Виводиться нирками, 9% – у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПрепарат, що застосовується при порушеннях сечовипускання, пов'язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Альфа1-адреноблокатор.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тамсулозину.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: рідко - запаморочення, ортостатична гіпотензія, відчуття серцебиття. З боку ЦНС: можливі головний біль, астенія. З боку статевої системи: рідко - ретроградна еякуляція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі, а з фуросемідом – зниження концентрації; з іншими α1-адреноблокаторами – можливе виражене посилення гіпотензивного ефекту. Диклофенак та непрямі антикоагулянти дещо збільшують швидкість елімінації тамсулозину. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Інші α1-адреноблокатори, інгібітори ацетилхолінестерази, алпростадил, анестетики, діуретики, леводопа, антидепресанти, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, міорелаксанти, нітрати та етанол можуть посилювати вираженість гіпотенз.Спосіб застосування та дозиВсередину – 400 мкг 1 раз на добу (після сніданку).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів, схильних до гіпотензії, при виражених порушеннях функції печінки. Перед початком терапії тамсулозином пацієнт повинен бути обстежений на предмет наявності інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення специфічного антигену простати. У хворих із порушенням функції нирок зміни режиму дозування не потрібно. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
700,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1капс. містить: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 0,4 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза Е5 (гідрокси-пропілметилцелюлоза) 1,9132 мг, дибутилфталат 0,2088 мг, крохмаль 55 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) 6,2058 мг, метакрилової кислоти 5 , натрію лаурилсульфат 0,2 мг, сахароза 165 мг, тальк 7,5358 мг, етилцелюлоза 1,7748 мг, стеарат магнію 1,5 мг, тальк 1,5 мг; капсула тверда желатинова №2: корпус – желатин 37,3478 мг, заліза оксид жовтий 0,3811 мг, титану діоксид 0,3811 мг; кришечка – желатин 22,4322 мг, заліза оксид жовтий 0,2289 мг, титану діоксид 0,2289 мг. Форма випуску: по 10 або 15 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної або плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 3, 6, 9 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули кишковорозчинні з пролонгованим вивільненням.Фармакотерапевтична групаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних альфа-l-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада альфа-1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Здатність тамсулозину впливати на альфа-l-А підтип адренорецепторів у 20 разів перевершує його здатність взаємодіяти з альфа-lB підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності тамсулозин не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ.ІнструкціяВсередину після сніданку запиваючи водою. Капсулу не рекомендується розжовувати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення речовини, що діє.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); виражена печінкова недостатність; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат Тамсулозин Канон 0,4 мг у капсулах призначений для застосування лише у осіб чоловічої статі.Побічна діяЧастота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: Дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – відсутні відомості про частоту побічних ефектів. Порушення з боку нервової системи: Часто – запаморочення (1,3%); нечасто – головний біль; рідко - непритомність. Порушення з боку серця: Нечасто – відчуття серцебиття; частота не відома - фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія та задишка. Порушення з боку судин: нечасто – постуральна гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто - висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – мультиформна еритема, ексфоліативний набряк. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Часто – порушення еякуляції; дуже рідко – пріапізм. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія. Інші: Нечасто – астенія; частота невідома - описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти та глаукоми у пацієнтів, які приймали тамсулозин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні препарату Тамсулозин Канон разом з атенололом, еналаприлом або ніфедипіном взаємодії виявлено не було. При одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, а з фуросемідом – зниження концентрації, однак це не вимагає зміни дози Тамсулозину Канон, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне призначення тамсулозину із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину. Одночасне призначення з кетоконазолом (сильний інгібітор CYP3A4) призводило до збільшення AUC та Cmax тамсулозину у 2,8 та 2,2 рази відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати у комбінації із сильними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Препарат слід використовувати з обережністю у комбінації із сильними та помірними інгібіторами CYP3A4. Одночасне призначення тамсулозину та пароксетину, сильного інгібітору CYP2D6, призводило до збільшення Cmax та AUC тамсулозину в 1,3 та 1,6 рази відповідно, однак це збільшення визнано клінічно незначущим. Одночасне призначення інших антагоністів альфа-l-адренорецепторів може призвести до зниження артеріального тиску. При сумісному застосуванні тамсулозину з інгібіторами холінестерази, алпростадіолом, анестетиками, діуретиками, леводопою, міорелаксантами, нітратами, антидепресантами, бета-адреноблоакаторами, блокаторами повільних кальцієвих каналів та етанолом тиску можливий ризик.Спосіб застосування та дозиДорослі віком від 18 років, а також літні пацієнти. По 1 капсулі (0,4 мг) 1 раз на день. У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок. При нирковій недостатності, а також при легкій та помірній печінковій недостатності не потрібна корекція режиму дозування.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином. Проте, теоретично при передозуванні можливий розвиток гострого зниження артеріального тиску та компенсаторної тахікардії, у разі якої необхідне проведення симптоматичної терапії. АТ і частота серцевих скорочень можуть відновитися після прийняття людиною горизонтального становища. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові та, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Проведення гемодіалізу недоцільно, оскільки тамсулозин сильно пов'язаний із білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктуванню препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного, наприклад, магнію сульфату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших альфа-1-адреноблокаторів, при лікуванні препаратом Тамсулозин Канон в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке іноді може призвести до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки зазначені симптоми не зникнуть. Перш ніж розпочати терапію тамсулозином, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні терапії альфа1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. Лікування препаратом Тамсулозин Канон пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну). У деяких пацієнтів, які приймали або раніше приймали тамсулозин під час проведення оперативних втручань з приводу катаракти або глаукоми, можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), який може призвести до ускладнень під час операції або післяопераційного періоду. Доцільність відміни терапії тамсулозином за 1-2 тижні до операції щодо катаракти чи глаукоми не доведена. Випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока мали місце у пацієнтів, які припинили прийом препарату, та у більш ранні терміни перед операцією. Не рекомендується розпочинати терапію тамсулозином у пацієнтів, яким запланована операція з приводу катаракти чи глаукоми. Під час передопераційного обстеження пацієнтів хірург та лікар-офтальмолог повинні враховувати,приймає чи приймав даний пацієнт тамсулозин. Це необхідно для підготовки до розвитку під час операції синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока. У разі розвитку ангіоневротичного набряку слід негайно припинити терапію препаратом. Повторне призначення тамсулозину протипоказане. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з тим, що при прийомі тамсулозину можливий розвиток запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 064,00 грн
1 008,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
724,00 грн
646,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка – 1 табл. містить: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 400 мкг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксиметилцелюлоза) 41.25 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 0.625 мг, целюлоза мікрокристалічна 82.1 мг, магнію стеарат 0.625 мг; склад оболонки: Опадрай II – серія 85 (спирт полівініловий частково гідролізований, макрогол 3350, тальк, титану діоксид, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, заліза оксид чорний) 3 мг. Форма випуску: 30 таблеток у блістерах у картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою від жовтого до коричнево-жовтого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних альфа-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада альфа-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Здатність тамсулозину впливати на альфа A підтип адренорецепторів у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з альфа B підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності тамсулозин не викликає клінічно значущого зниження системного АТ як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо 0.4 мг препарату його Cmax досягається через 6 год. Після багаторазового прийому внутрішньо 0.4 мг на день Css досягається до 5 дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язування з білками плазми – 99%, Vd невеликий (близько 0.2 л/кг). Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину представлена у плазмі крові у незміненій формі. В експерименті виявлено здатність тамсулозину трохи індукувати активність мікросомальних ферментів печінки. При незначному та помірному ступені печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. T1/2 препарату при одноразовому прийомі 0.4 мг після їди становить 10 годин, при багаторазовому - 13 годин. необхідно проводити з обережністю.ІнструкціяВсередину після сніданку запиваючи водою. Таблетку рекомендується розжовувати, т.к. це може спричинити швидкість вивільнення препарату.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); виражена печінкова недостатність; підвищена чутливість до тамсулозину або до будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: хронічна ниркова недостатність (КК нижче 10 мл/хв).Побічна діяЧастота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0.1%, але менше 1%; рідко – не менше 0.01%, але менше 0.1%; дуже рідко – менше 0.01%, включаючи окремі повідомлення. Рідко - запаморочення, ретроградна еякуляція, дуже рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія/серцебиття, астенія, головний біль, нудота, блювання, діарея, запор, реакції підвищеної чутливості - висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні тамсулозину разом з атенололом, еналаприлом або ніфедипіном взаємодій не було виявлено. При одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, а з фуросемідом – зниження концентрації, однак це не потребує зміни дози Тамсулозину ретард, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне призначення інших антагоністів альфа1-адренорецепторів може призвести до зниження артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиПриймають 1 таб. пролонгованої дії, покритої плівковою оболонкою (0.4 мг), 1 раз на добу.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином. Проте, теоретично при передозуванні можливий розвиток гострого зниження артеріального тиску та компенсаторної тахікардії, у разі якої необхідне проведення симптоматичної терапії. АТ і частота серцевих скорочень можуть відновитися після прийняття людиною горизонтального становища. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові та, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, т.к. тамсулозин сильно пов'язаний із білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктування препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного, наприклад, натрію сульфату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших альфа-адреноблокаторів, при лікуванні препаратом Тамсулозин ретард в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке іноді може призвести до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки ознаки не зникнуть. При оперативних втручаннях щодо катаракти на фоні прийому препарату можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), що необхідно враховувати хірургу для передопераційної підготовки пацієнта та при проведенні операції. Перш ніж розпочати терапію препаратом Тамсулозин ретард, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і ДГПЗ. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з тим, що можливий розвиток запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. гінкго дволопатевий екстракт сухий стандартизований (EGb 761) - 40,00 мг (зміст гінкго гетерозидів - 24%; гінкголідів-білобалідів - 6%) допоміжні речовини: ядро: моногідрат лактози; МКЦ; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний; тальк; магнію стеарат оболонка: гіпромелоза; макрогол 400; макрогол 6000; титану діоксид; заліза оксид червоний. В упаковках контурних осередкових 15 шт.; у пачці картонної 2 або 6 упаковок.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, — двоопуклі, круглі, вкриті оболонкою цегляно-червоного кольору. На зламі таблетки мають світло-коричневе фарбування та специфічний запах.Фармакотерапевтична групаАнгіопротекторний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаГінкголіди А і В та білобаліди мають біодоступність від 80% до 90% при пероральному прийомі. Cmax досягається через 1-2 год; T1/2 становить від 4 год (гінкголід А та білобалід) до 10 год (гінкголід В). Основний шлях виведення – нирки.ФармакодинамікаСтандартизований та титрований препарат рослинного походження, дія якого зумовлена впливом на процеси обміну речовин у клітинах, реологічні властивості крові, а також на вазомоторні реакції кровоносних судин. Препарат покращує постачання мозку киснем та глюкозою. Нормалізує тонус артерій та вен, покращує мікроциркуляцію. Сприяє покращенню кровотоку, перешкоджає агрегації еритроцитів. Чинить гальмуючий вплив на фактор активації тромбоцитів. Покращує метаболічні процеси, має антигіпоксичну дію на тканині. Перешкоджає утворенню вільних радикалів та перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран. Впливає на вивільнення, зворотне захоплення та катаболізм нейромедіаторів (норадреналіну, ацетилхоліну, допаміну, серотоніну) та на їхню здатність до зв'язування з мембранними рецепторами.Показання до застосуванняЕнцефалопатія різного генезу із розладами уваги, пам'яті, зниженням інтелектуальних здібностей, порушенням сну; порушення периферичного кровообігу та мікроциркуляції; нейросенсорні порушення судинного генезу – порушення зору, слуху, розлади координації; астенічні станиПротипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів Танакана; вагітність та період грудного вигодовування (клінічні дані відсутні).Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяТанакан може викликати диспептичні явища, шкірні алергічні реакції, головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиУ клінічних дослідженнях з EGb 761 було виявлено як інгібування так і індукування ізоферментів цитохрому Р450. Таким чином, необхідно дотримуватися обережності при спільному прийомі EGb 761 і препаратів, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4 і мають низький терапевтичний індекс. Не слід приймати препарат пацієнтам, які систематично застосовують ацетилсаліцилову кислоту (як антиагрегантний засіб), антикоагулянти (прямої та непрямої дії) та інші препарати, що знижують згортання крові.Спосіб застосування та дозиТанакан призначають по 120 мг на добу (1 таблетка або 1 мл розчину 3 рази на добу), внутрішньо, під час їжі. При лікуванні астенічних розладів добова доза становить 240 мг (по 2 таблетки або 2 мл 3 рази на день). Тривалість курсу лікування Танакан становить від 1 до 3 місяців. Таблетки слід запивати половиною склянки води, розчин для вживання - розчинити в половині склянки води. При прийомі препарату у формі розчину слід використовувати піпетку-дозатор, що додається.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату потрібна консультація лікаря. Поліпшення стану проявляється через 1 місяць від початку лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період прийому препарату не рекомендується виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (у тому числі, керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються), т.к. препарат може викликати запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. гінкго дволопатевий екстракт сухий стандартизований (EGb 761) - 40,00 мг (зміст гінкго гетерозидів - 24%; гінкголідів-білобалідів - 6%) допоміжні речовини: ядро: моногідрат лактози; МКЦ; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний; тальк; магнію стеарат оболонка: гіпромелоза; макрогол 400; макрогол 6000; титану діоксид; заліза оксид червоний. В упаковках контурних осередкових 15 шт.; у пачці картонної 2 або 6 упаковок.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, — двоопуклі, круглі, вкриті оболонкою цегляно-червоного кольору. На зламі таблетки мають світло-коричневе фарбування та специфічний запах.Фармакотерапевтична групаАнгіопротекторний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаГінкголіди А і В та білобаліди мають біодоступність від 80% до 90% при пероральному прийомі. Cmax досягається через 1-2 год; T1/2 становить від 4 год (гінкголід А та білобалід) до 10 год (гінкголід В). Основний шлях виведення – нирки.ФармакодинамікаСтандартизований та титрований препарат рослинного походження, дія якого зумовлена впливом на процеси обміну речовин у клітинах, реологічні властивості крові, а також на вазомоторні реакції кровоносних судин. Препарат покращує постачання мозку киснем та глюкозою. Нормалізує тонус артерій та вен, покращує мікроциркуляцію. Сприяє покращенню кровотоку, перешкоджає агрегації еритроцитів. Чинить гальмуючий вплив на фактор активації тромбоцитів. Покращує метаболічні процеси, має антигіпоксичну дію на тканині. Перешкоджає утворенню вільних радикалів та перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран. Впливає на вивільнення, зворотне захоплення та катаболізм нейромедіаторів (норадреналіну, ацетилхоліну, допаміну, серотоніну) та на їхню здатність до зв'язування з мембранними рецепторами.Показання до застосуванняЕнцефалопатія різного генезу із розладами уваги, пам'яті, зниженням інтелектуальних здібностей, порушенням сну; порушення периферичного кровообігу та мікроциркуляції; нейросенсорні порушення судинного генезу – порушення зору, слуху, розлади координації; астенічні станиПротипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів Танакана; вагітність та період грудного вигодовування (клінічні дані відсутні).Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяТанакан може викликати диспептичні явища, шкірні алергічні реакції, головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиУ клінічних дослідженнях з EGb 761 було виявлено як інгібування так і індукування ізоферментів цитохрому Р450. Таким чином, необхідно дотримуватися обережності при спільному прийомі EGb 761 і препаратів, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4 і мають низький терапевтичний індекс. Не слід приймати препарат пацієнтам, які систематично застосовують ацетилсаліцилову кислоту (як антиагрегантний засіб), антикоагулянти (прямої та непрямої дії) та інші препарати, що знижують згортання крові.Спосіб застосування та дозиТанакан призначають по 120 мг на добу (1 таблетка або 1 мл розчину 3 рази на добу), внутрішньо, під час їжі. При лікуванні астенічних розладів добова доза становить 240 мг (по 2 таблетки або 2 мл 3 рази на день). Тривалість курсу лікування Танакан становить від 1 до 3 місяців. Таблетки слід запивати половиною склянки води, розчин для вживання - розчинити в половині склянки води. При прийомі препарату у формі розчину слід використовувати піпетку-дозатор, що додається.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату потрібна консультація лікаря. Поліпшення стану проявляється через 1 місяць від початку лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період прийому препарату не рекомендується виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (у тому числі, керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються), т.к. препарат може викликати запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина танацехол 50 мг. Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, аеросил, стеарат кальцію. Склад оболонки: цукор, магнію гідроксикарбонат, кремнію діоксид, желатин, титану діоксид, полівінілпіролідон, віск бджолиний, тропеолін-О. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою; світло-жовтого кольору, двоопуклі, на поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаЖовчогінний препарат рослинного походження. Танацехол отримують з квіток пижма Tanacetum Vulgare L. сімейства айстрових Asteraceae. Підсилює утворення та виділення жовчі, сприяє зміні її біохімічного складу. Чинить спазмолітичну дію на жовчний міхур, жовчні протоки та кишечник.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з жовчогінною та спазмолітичною дією.Показання до застосуванняДорослим як жовчогінний та спазмолітичний засіб: при хронічних некалькульозних холециститах; при дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпермоторним типом; при постхолецистектомічному синдромі.Протипоказання до застосуванняЖовчнокам'яна хвороба; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень безпеки застосування препарату при вагітності та в період лактації не проводилося.Побічна діяМожливо: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе призначення у поєднанні з препаратами, що застосовуються у гастроентерології (в т.ч. ферменти, антацидні препарати).Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають по 1-2 таб. 3-4 рази на добу. Курс лікування – 20-30 днів. Таблетки слід приймати за 15-20 хв до їди.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення побічних ефектів препарату. Лікування: відміна препарату, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа даними клінічних досліджень Танацехол ефективно купує симптоми, пов'язані з порушенням рухової функції кишечника та жовчних шляхів, у пацієнтів із синдромом роздратованого кишечника, що протікає з переважанням запорів, у поєднанні з дисфункцією жовчного міхура та проток.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
606,00 грн
542,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей 0,255 мг/доза - 100 мл: Активний інгредієнт: бензидаміну гідрохлорид – 0,15 г; Допоміжні речовини: етанол 96% 10,0 мл, гліцерол 5,00 г, метилпарагідроксибензоат 0,100 г, ароматизатор ментоловий (смакова добавка) 0,030 г, сахарин 0,024 г, натрію гідрокарбонат 0,011 г 0,0 0 0,0 .Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина із характерним запахом м'яти.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні препарат добре абсорбується через слизові оболонки та проникає у запалені тканини, виявляється у плазмі крові у кількості, недостатній для отримання системних ефектів. Екскреція препарату відбувається переважно нирками, у вигляді неактивних метаболітів або продуктів кон'югації.ФармакодинамікаБензидамін є нестероїдним протизапальним препаратом, що належить до групи індазолів. Чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну дію проти широкого спектру мікроорганізмів. Механізм дії препарату пов'язаний зі стабілізацією клітинних мембран та інгібуванням синтезу простагландинів. Бензидамін має антибактеріальну та специфічну антимікробну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо Candida albicans. Викликає структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином перешкоджає їх репродукції, що стало підставою для застосування бензидаміну при запальних процесах у ротовій порожнині, включаючи інфекційну етіологію.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): гінгівіт, глосит, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); фарингіт, ларингіт, тонзиліт; кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії); калькульозне запалення слинних залоз; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); після лікування та видалення зубів; Пародонтоз. При інфекційних та запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, необхідне застосування Тантум® Верде у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату; дитячий вік до 3 років. З обережністю. Підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів, бронхіальна астма (в т.ч. в анамнезі).Вагітність та лактаціяПрепарат Тантум® Верде не слід застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто — ≥ 1/10; часто - від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто - від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко від ≥ 1/10000 до < 1/1000; дуже рідко - < 1/10000; частота невідома – не може бути оцінена на основі наявних даних. У кожній групі небажані ефекти представлені як зменшення їх серйозності. Місцеві реакції: рідко – сухість у роті, печіння у ротовій порожнині; частота невідома - почуття оніміння в ротовій порожнині. Алергічні реакції: нечасто – фотосенсибілізація; рідко – реакції гіперчутливості, висипання на шкірі, свербіж шкіри; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, ларингоспазм; частота невідома – анафілактичні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося.Спосіб застосування та дозиСпрей для місцевого застосування дозований 0,255 мг/доза: Місцево після їжі. Одна доза (одне впорскування) відповідає 0,255 мг бензидаміну. Дорослим (в т.ч. хворим похилого віку) та дітям старше 12 років по 4-8 впорскування 2-6 разів на добу. Дітям від 6 до 12 років - по 4 впорскування 2-6 разів на день. Дітям від 3 до 6 років по 1 впорскування на кожні 4 кг маси тіла, але не більше 4 впорскування (максимальна разова доза) 2 - 6 разів на день. Не перевищувати рекомендованої дози. Тривалість лікування має перевищувати 7 днів. Якщо після лікування протягом 7 днів покращення не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування і в тих дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу. Поверніть канюлю (трубка білого кольору) у положення "вертикально до флакона". Вставте канюлю в рот і направте на запалені місця в ротовій порожнині або горлі. Натисніть на дозувальну помпу на верхній частині пляшки стільки разів, скільки вказано дозування. Один натиск відповідає одній дозі. Затримайте дихання під час упорскування.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Тантум Верде не повідомлялося. Симптоми: при застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При випадковому проковтуванні препарату можливі наступні симптоми: блювання, спазми в животі, занепокоєння, страх, галюцинації, судоми, атаксія, пропасниця, тахікардія, пригнічення дихання. Лікування: симптоматичне; очистити шлунок, викликавши блювання або промити шлунок, використовуючи шлунковий зонд (під наглядом лікаря); забезпечити медичне спостереження, що підтримує терапію та необхідну гідратацію. Антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату Тантум Верде можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем для призначення відповідної терапії. У обмеженої кількості пацієнтів присутність виразок у горлі та ротовій порожнині може вказувати на наявність більш серйозної патології. Якщо симптоми не проходять більше 3 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування препарату Тантум Верде не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Препарат Тантум Верде повинен з обережністю застосовуватися у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі через можливість розвитку у них бронхоспазму на фоні прийому препарату. Препарат містить ізомальтозу і у зв'язку з цим не рекомендується у пацієнтів зі спадковою непереносимістю фруктози. Застосування препарату у дітей можливе лише під наглядом дорослих, щоб уникнути проковтування таблетки. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Не впливає на здатність керувати транспортом та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: тафлупрост 15 мкг, тимолол малеат 6.84 мг, що відповідає вмісту тимолол 5 мг. Допоміжні речовини: гліцерол - 22.5 мг, динатрію гідрофосфат - 4.9 мг, динатрію едетат - 0.5 мг, полісорбат 80 - 0.75 мг, натрію гідроксид - 0.04-0.06 мг або хлористоводнева кислота - 0,0-0.0 та - до 1 мл. 0.3 мл - тюбики-крапельниці одноразові поліетиленові (10), спаяні по 5 тюбиків-крапельниць у стрипі - пакети з комбінованого матеріалу (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні; прозорі, безбарвні.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що містить фіксовану комбінацію двох діючих речовин - тафлупросту та тимололу. Обидві діючі речовини знижують внутрішньоочний тиск (ВГД), взаємно посилюючи дію один одного, у результаті ефект зниження ВГД при застосуванні комбінованого препарату більш виражений, ніж ефект кожної з діючих речовин окремо. Тафлупрост; - фторований аналог простагландину F2α. Кислота тафлупросту, будучи біологічно активним метаболітом тафлупросту, має високу активність і селективність щодо FP-рецепторів людини (рецепторів простагландину F2α). Дані вивчення фармакодинаміки (доклінічні дослідження) свідчать про те, що тафлупрост знижує ВГД, посилюючи увеосклеральний відтік водянистої вологи. Тимолола малеат є неселективним бета-адреноблокатором. Точний механізм зниження ВГД при застосуванні тимололу малеату в даний час до кінця не встановлений, проте методи флюоресценції та тонографії вказують на те, що основна дія може бути обумовлена зниженням утворення внутрішньоочної рідини. У той самий час у деяких дослідженнях відзначалося невелике посилення її відтоку. Показано, що у пацієнтів із відкритокутовою глаукомою або очною гіпертензією та середнім значенням ВГД до лікування 24-26 мм рт.ст. ефект зниження ВГД на фоні застосування препарату Таптиком® був не нижче, ніж ефект, що спостерігався при одночасному застосуванні тафлупросту 0.0015% і тимололу 0.5%, а зниження середньодобового ВГД через 6 місяців склало 8 мм рт.ст. від вихідних значень. Крім того, проводилося порівняння активності препарату Таптиком® та відповідних препаратів монотерапії у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або офтальмогіпертензією та середнім значенням ВГД до лікування, що становило 26-27 мм рт.ст. Зниження середньодобового ВГД на фоні застосування препарату Таптиком® було статистично більш значуще, ніж таке на фоні монотерапії тафлупростом, що застосовувався 1 раз на добу вранці, або тимололом, що застосовувався 2 рази на добу. Через 3 місяці лікування зниження середньодобового ВГД у порівнянні з його вихідним рівнем у групі препарату Таптиком® становило 9 мм рт.ст. порівняно з 7 мм рт.ст., що спостерігаються в обох групах монотерапії. Зниження ВГД у застосовували Таптиком® протягом доби коливалося між 7 і 9 мм рт.ст. Об'єднані дані цих двох клінічних досліджень у пацієнтів (n=168) з вихідним високим ВГД від 26 мм рт.ст. або вище показали, що у отримували Таптиком® через 3 або 6 місяців середнє добове зниження ВГД становило 10 мм рт.ст., з діапазоном від 9 до 12 мм рт.ст. протягом доби.ФармакокінетикаВсмоктування У плазмі крові здорових добровольців концентрації кислоти тафлупросту та тимололу визначалися після одноразового та повторного застосування протягом 8 днів препарату Таптиком®; у вигляді очних крапель (1 раз на добу), а також тафлупросту 0.0015% (1 раз на добу) та тимололу 0.5% (2 рази на добу). Було виявлено, що C max;кислоти тафлупросту в плазмі крові досягається до 10 хвилин після застосування препарату Таптиком® ;(Tmax), з подальшим її зниженням нижче порогового значення чутливості методу (10 пг/мл) протягом приблизно 30 хв. Накопичення кислоти тафлупросту було мізерно мало і на 8 день лікування середні значення показників AUC0-last; (монотерапія: 4.45±2.57 пг×ч/мл; Таптиком®: 3.6±3.7 пг×ч/мл) та Сmах; 11.8 пг/мл, Таптиком®: 18.7±11.9 пг/мл) були трохи нижчими при застосуванні препарату Таптиком® у порівнянні з монотерапією тафлупростом. Концентрація тимололу в плазмі після інсталяції препарату Таптиком® на перший і восьмий день досягала максимуму через 15 хв і 37.5 хв (медіана Тmах) відповідно. На восьмий день величина AUC0-lastтимололу (монотерапія: 5750±2440 пг×ч/мл; Таптиком®:4560±2980 пг×ч/мл) та середнє значення Сmах ;(монотерапія: 1100±550 пг/мл; Таптиком®: 840±520 пг/мл) були дещо нижчими при застосуванні препарату Таптиком®, ніж при монотерапії тимололом. Нижча концентрація тимололу в плазмі крові при застосуванні препарату Таптиком® пояснюється його одноразовим застосуванням на добу, тоді як при монотерапії тимолол застосовується 2 рази на добу. Всмоктування тафлупросту та тимололу здійснюється через рогівку. На підставі результатів доклінічних досліджень було встановлено, що проникнення тафлупросту з препарату Таптиком®; через рогівку було порівняно з його проникненням при застосуванні тафлупросту в монотерапії 1 раз на добу, у той час як проникнення тимололу з препарату Таптиком® було трохи нижче, ніж при монотерапії тимололом. Величина AUC4години; кислоти тафлупросту після інстиляції препарату Таптиком®; склала 7.5 нг×ч/мл і 7.7 нг×ч/мл - після інстиляції монопрепарату тафлупросту. Величина АUC4години ;тимололу після застосування препарату Таптиком® і препарату монотерапії склала 585 нг×ч/мл і 737 нг×ч/мл відповідно. Тmах ;кислоти тафлупросту становить 60 хв, як при застосуванні препарату Таптиком®, так і в монотерапії тафлупростом,а Тmaxтимололу становить 60 хв при застосуванні препарату Таптиком ® і 30 хв - в монотерапії тимололом. Розподіл Тафлупрост Згідно з проведеними доклінічними дослідженнями, розподіл тафлупросту, міченого радіоізотопом, у тканинах ока дозволяє припустити, що тафлупрост має низьку спорідненість до меланінового пігменту. Ауторадіографічне дослідження показало, що найвища концентрація радіоактивності спостерігалася в рогівці, після чого у повіках, склері та райдужній оболонці. Розподіл радіоактивно-міченого тафлупросту в інших органах був наступним: слізний апарат, небо, стравохід, ШКТ, нирки, печінка, жовчний та сечовий міхур. Зв'язування тафлупросту кислоти з сироватковим альбуміном людини in vitro становило 99% при концентрації 500 нг/мл кислоти тафлупросту. Тимолол За даними доклінічних досліджень, C max ;тимололу з радіоактивною міткою у водянистій волозі досягається через 30 хв після одноразового застосування тимололу, що містить радіоактивний ;3Н ізотоп (0.5% розчин: 20 мкл/очі). Тимолол виводиться з водянистої вологи значно швидше, ніж із тканин пігменту райдужної оболонки і циліарного тіла. Метаболізм Тафлупрост Основним шляхом метаболізму тафлупросту в організмі людини, підтвердженим дослідженнями in vitro, є гідроліз з утворенням фармакологічно активного метаболіту, тафлупросту кислоти, яка потім метаболізується за допомогою глюкуронідаціі або бета-окислення. Продуктами бета-окислення є фармакологічно неактивні 1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор кислоти тафлупросту, які можуть бути глюкуроновані або гідроксильовані. Ферментна система цитохрому Р450 не бере участь у метаболізмі тафлупросту кислоти. У дослідженні, проведеному на тканинах рогівки кролика з рафінованими ензимами, було виявлено, що основною естеразою, що відповідає за ефірний гідроліз тафлупросту до тафлупросту кислоти, є карбоксисестраза. Бутирилхолінестераза також може сприяти гідролізу. Тимолол Тимолол метаболізується у печінці за участю ізоферменту CYP2D6 цитохрому Р450 з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Виведення Тафлупрост У дослідженні на щурах було встановлено, що після інстиляцій ;3Н-тафлупросту у формі 0.005% офтальмологічного розчину обидва ока одноразово на день протягом 21 дня близько 87% загальної радіоактивної дози виводиться через екскреторні органи. Приблизно 27-38% загальної дози виводилося нирками, а близько 44-58% - через ШКТ. Тимолол Очікуваний Т1/2; із плазми крові становить близько 4 год. Після прийому внутрішньо тимолол поступово метаболізується в печінці, метаболіти виводяться із сечею разом із 20% незміненого тимололу. Дані про виведення тимололу отримані при пероральному прийомі.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат.Показання до застосуванняЗниження ВГД у дорослих пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або внутрішньоочною гіпертензією при недостатній реакції на місцеву монотерапію препаратами групи бета-адреноблокаторів або аналогів простагландину у випадках, коли показана комбінована терапія, а також у пацієнтів, при застосуванні у яких очікується покращення переносимості лікування за рахунок застосування очей. крапель, що не містять консервантів.Протипоказання до застосуванняСиндром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму або анамнез бронхіальної астми; тяжка хронічна обструктивна хвороба легень; синусова брадикардія; СССУ; синоатріальна блокада; AV-блокада II та III ступеня без кардіостимулятора; декомпенсована серцева недостатність; кардіогенний шок; вік до 18 років (немає даних клінічного застосування); вагітність; грудне годування; підвищена чутливість до тафлупросту, тимололу або до будь-якого з компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат (у зв'язку з обмеженим досвідом застосування) у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю, з афакією, псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика або імплантацією кришталика в передню камеру ока, псевдоексфоліативною або пігментною. встановленими факторами ризику розвитку кістоїдного макулярного набряку або іриту/увеїту; при неоваскулярній, закритокутовій, вузькокутній та вродженій глаукомі (відсутня досвід застосування тафлупросту); у пацієнтів із захворюваннями рогівки (може викликати синдром сухого ока), серцево-судинними захворюваннями (ІХС, стенокардією Принцметала, серцевою недостатністю, AV-блокадою І ступеня), при порушеннях периферичного кровообігу (при тяжких формах хвороби Рейно або синдрому Рейно),ХОЗЛ легкої та середньої тяжкості (застосування препарату можливе тільки якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик), у пацієнтів з лабільним перебігом цукрового діабету або спонтанною гіпоглікемією (оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати клінічні ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії). прийомі всередину та у вигляді очних засобів).Вагітність та лактаціяВагітність Відсутні адекватні дані про застосування препарату Таптиком® у вагітних жінок. Жінкам дітородного віку необхідно використовувати ефективні методи контрацепції в період лікування препаратом Таптиком. Не слід застосовувати препарат Таптиком®; під час вагітності, за винятком особливих випадків (якщо відсутні інші способи лікування). Тафлупрост Відсутні адекватні дані щодо застосування тафлупросту у вагітних жінок. Тафлупрост може надавати несприятливий фармакологічний вплив протягом вагітності та/або на розвиток плода або новонародженої дитини. У дослідженнях на тварин є дані, що свідчать про репродуктивну токсичність тафлупросту, водночас потенційний ризик його застосування у людини невідомий. Тимолол Адекватні дані щодо застосування тимололу у вагітних жінок відсутні. Таптиком® не слід застосовувати у вагітних жінок, крім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Інформація щодо заходів щодо зменшення системної абсорбції представлена у розділі "Режим дозування". В епідеміологічних дослідженнях не було виявлено системних порушень розвитку плода, але відмічено ризик уповільнення внутрішньоутробного розвитку у разі прийому бета-адреноблокаторів усередину. Крім того, клінічні прояви та симптоми блокади β-адренорецепторів (наприклад, брадикардія, гіпотензія, порушення дихання та гіпоглікемія) спостерігалися у новонароджених, якщо бета-адреноблокатори використовувалися до пологів. У разі застосування препарату Таптиком® до розродження, слід ретельно спостерігати за станом новонародженого протягом перших днів життя. Грудне годування Відомо, що бета-адреноблокатори проникають у грудне молоко. Однак малоймовірно, що при застосуванні тимололу у складі очних крапель у рекомендованих терапевтичних дозах, достатня кількість речовини може проникати в грудне молоко, щоб викликати симптоми блокади β-адренорецепторів у немовляти. Інформація щодо заходів щодо зменшення системної абсорбції представлена у розділі "Режим дозування". Відсутні дані про екскрецію тафлупросту або його метаболітів у грудне молоко людини. Наявні токсикологічні дані у тварин свідчать про можливу екскрецію тафлупросту та його метаболітів у грудне молоко. Однак малоймовірно, що при застосуванні тафлупросту у складі очних крапель у рекомендованих терапевтичних дозах, достатня кількість речовини проникне в грудне молоко, щоб викликати клінічні симптоми у немовляти. З метою обережності не рекомендується грудне вигодовування дітей, якщо матері потрібна терапія препаратом Таптиком. Фертильність Відсутні дані про вплив препарату Таптиком® на фертильність (здатність до дітонародження) у людини. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату віком до 18 років (немає даних клінічного застосування).Побічна діяВ рамках клінічних досліджень понад 484 пацієнти отримували лікування препаратом Таптиком. Найчастіше виявляється побічним ефектом, пов'язаним з проведеним лікуванням, поява якого відзначалося приблизно у 7% пацієнтів, була гіперемія кон'юнктиви/очей, у більшості випадків легкого ступеня. Небажані реакції, що спостерігалися у клінічних дослідженнях препарату Таптиком, обмежувалися тими самими реакціями, які раніше спостерігалися при роздільному застосуванні тафлупросту та тимололу. Нових небажаних реакцій, характерних лише препарату Таптиком®, у клінічних дослідженнях виявлено був. Більшість небажаних реакцій спостерігалися з боку органу зору, мали легкий або помірний ступінь, серйозних реакцій не було. Для оцінки частоти небажаних реакцій, згідно з термінологією MedDRA, використовувалася така класифікація: дуже часто (≥1/10 випадків); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) та невідомо (частота не може бути визначена за наявними даними). Таптиком®; (комбінація тафлупросту та тимололу) З боку нервової системи: нечасто - головний біль. З боку органу зору: часто - гіперемія кон'юнктиви/очей, свербіж в очах, біль в очах, зміни вій (збільшення довжини, товщини та числа вій), зміна кольору вій, подразнення очей, відчуття стороннього тіла в очах, затуманювання зору, світлобоязнь ; нечасто - неприємні відчуття в області очей, сухість слизової оболонки очей, відчуття дискомфорту в очах, кон'юнктивіт, еритема повік, симптоми алергічного ураження очей, набряк повік, поверхневий точковий кератит, сльозотеча, запальна реакція у волозі передньої камери, астен. Небажані реакції, що спостерігалися в період лікування тафлупростом або тимололом, і які можуть потенційно розвинутись при застосуванні препарату Типтіком®, наведені нижче. Тафлупрост З боку органу зору: зниження гостроти зору, посилення пігментації райдужної оболонки, пігментація повік, набряк кон'юнктиви, поява відокремлюваного з очей, клітинна опалесценція в передній камері ока, алергічний кон'юнктивіт, пігментація кон'юнктиви, фолікули кон'юн. З боку шкіри та підшкірних тканин: ; гіпертрихоз повік. З боку дихальної системи: ;невідомо - загострення астми, задишка. Тимолол З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, місцеву або генералізовану висипання на шкірі, анафілаксію, свербіж шкіри. З боку обміну речовин:; гіпоглікемія. Порушення психіки: депресія, безсоння, нічні кошмари, втрата пам'яті, нервозність. З боку нервової системи: запаморочення, непритомність, парестезії, посилення симптомів міастенії, гостре порушення мозкового кровообігу, церебральна ішемія. З боку органу зору: кератит, зниження чутливості рогівки, порушення гостроти зору, включаючи рефракційні зміни (у деяких випадках внаслідок скасування міотичної терапії), птоз, диплопія, відшарування судинної оболонки після фістулізуючої операції, сльозотеча, ерозія рогівки. З боку органу слуху та рівноваги: ;дзвін у вухах. З боку серцево-судинної системи: ;брадикардія, біль у грудях, серцебиття, набряки, аритмія, застійна серцева недостатність, зупинка серця, блокада серця, AV-блокада, серцева недостатність, зниження артеріального тиску, переміжна кульгавість, феномен Рейно, холодні кисті рук та стопи. З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з наявною в анамнезі вказівкою на бронхоспастичне захворювання), дихальна недостатність, кашель. З боку травної системи: нудота, диспепсія, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, дисгевзія, біль у животі, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: алопеція, псоріазоподібний висип або загострення перебігу псоріазу, шкірний висип. З боку кістково-м'язової системи: ;системний червоний вовчак, міалгія, артропатія. З боку репродуктивної системи та молочної залози: хвороба Пейроні, зниження лібідо, сексуальна дисфункція. Загальні розлади: ; астенія / стомлюваність, спрага. Дуже рідко при застосуванні очних крапель, що містять фосфати, повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки у деяких пацієнтів із серйозними ушкодженнями рогівки.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічні дослідження щодо вивчення взаємодії препарату не проводилися. Можливе зниження артеріального тиску та/або поява клінічно вираженої брадикардії у разі одночасного застосування офтальмологічних препаратів, що містять бета-адреноблокатори, та системного застосування блокаторів повільних кальцієвих каналів, інших бета-адреноблокаторів, антиаритмічних препаратів (включаючи аміодарон), серцевих гліко. Прийом бета-адреноблокаторів може призводити до посилення рикошетної артеріальної гіпертензії, що спостерігається при відміні клонідину. При одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту CYP2D6 (наприклад, хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу повідомлялося про посилення системної дії бета-адреноблокатора (зниження ЧСС, депресія). При одночасному застосуванні офтальмологічних препаратів, що містять бета-адреноблокатор та адреналін (епінефрін), в окремих випадках відзначалося розширення зіниці.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений лише для офтальмологічного застосування. Рекомендована доза - 1 крапля препарату Таптиком® у кон'юнктивальний мішок ураженого ока (очі) 1 раз на добу. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око (очі) на добу, оскільки частіше застосування препарату може зменшити очікуваний ефект зниження ВГД. У разі пропуску однієї дози лікування продовжують з наступної запланованої дози. Таптиком® ;є стерильний розчин, що не містить консервантів, розфасований в одноразові тюбики-крапельниці. Розчин в одному тюбику-крапельниці призначений тільки для одноразового використання, і його кількість достатньо для застосування в обидва ока. Застосування препарату Таптиком® у дітей та підлітків віком до 18 років не рекомендується. У пацієнтів похилого віку не потрібна корекція дози препарату. Застосування препарату Таптиком® не вивчалося у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю, тому застосовувати препарат у таких пацієнтів слід з обережністю. Спосіб застосування Щоб зменшити ризик потемніння шкіри повік, пацієнтам слід видаляти надлишок розчину зі шкіри. Як і при застосуванні інших очних крапель, при короткочасному пальцевому притисканні носослезних каналів або закритті повік на 2 хв після застосування відбувається зниження системної абсорбції лікарського засобу. Такий захід дозволяє знизити ризик системних побічних ефектів та посилити місцеву дію препарату. При застосуванні кількох офтальмологічних препаратів місцевої дії інтервали між застосуванням повинні бути не менше 5 хв. Перед застосуванням препарату контактні лінзи необхідно вийняти та знову встановити через 15 хв. Пацієнтів необхідно попередити про те, що не слід торкатися ока та оточуючих його тканин кінчиком тюбика-крапельниці, оскільки це може призвести до їх пошкодження.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Таптиком® не повідомлялося. При закапуванні препарату у око виникнення симптомів передозування є малоймовірним. Симптоми: були повідомлення про ненавмисне передозування тимололу, яка призвела до розвитку системних ефектів, схожих з такими при системному застосуванні бета-адреноблокаторів, а саме, запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм і зупинка серця. Якщо виникли симптоми передозування при застосуванні препарату Таптиком®, необхідно проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Виведення тимололу при гемодіалізі уповільнено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСистемні ефекти Як та інші офтальмологічні препарати, тафлупрост та тимолол абсорбуються системно. У зв'язку з наявністю у складі препарату бета-адренергічного компонента тимололу можуть розвинутись такі ж небажані реакції з боку серцево-судинної системи та органів дихання, як при застосуванні системних бета-адреноблокаторів. Частота розвитку системних небажаних реакцій після місцевого застосування очних крапель нижче, ніж після системного введення. Інформація про заходи щодо зниження системної абсорбції представлена у розділі "Режим дозування". Порушення з боку серця У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ІХС, стенокардія Принцметалу, серцева недостатність) та артеріальною гіпотензією необхідно ретельно оцінити потребу в терапії бета-адреноблокаторами та розглянути можливість застосування препаратів інших груп. Необхідно проводити спостереження за станом пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями з метою своєчасного виявлення симптомів погіршення захворювань та небажаних реакцій. У зв'язку зі своїм негативним впливом на швидкість проведення імпульсу бета-адреноблокатори слід обережно використовувати у пацієнтів з AV-блокадою І ступеня. Порушення з боку судин Необхідно обережно використовувати препарат у пацієнтів з тяжким порушенням периферичного кровообігу (наприклад, важкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно). Порушення з боку органів дихання Після застосування деяких бета-адреноблокаторів може підвищитися ризик небажаних реакцій з боку органів дихання, включаючи випадки смерті внаслідок бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою. У пацієнтів з легким/помірним ступенем ХОЗЛ Таптиком® слід застосовувати з обережністю, і тільки якщо очікувана користь його застосування переважує можливий ризик. Гіпоглікемія/цукровий діабет Бета-адреноблокатори необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів, схильних до спонтанної гіпоглікемії, або у пацієнтів з лабільним перебігом цукрового діабету, т.к. бета-адреноблокатори можуть маскувати ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії. Гіпертиреоз Бета-адреноблокатори можуть маскувати ознаки гіпертиреозу. Різке скасування терапії бета-адреноблокатором може призводити до погіршення симптомів захворювання. Захворювання рогівки Офтальмологічні бета-адреноблокатори можуть сприяти розвитку синдрому сухого ока. Слід бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів із захворюваннями рогівки. Інші бета-адреноблокатори Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної блокади β-адренорецепторів може посилюватися при застосуванні тимололу (одна з діючих речовин препарату Таптиком®) у пацієнтів, які вже отримують системний бета-адреноблокатор. Слід ретельно контролювати стан таких хворих. Не рекомендується використовувати два місцеві бета-адреноблокатори одночасно. Закритокутова глаукома У пацієнтів із закритокутовою глаукомою першочерговою метою терапії є відкриття кута передньої камери ока. Це потребує звуження зіниці міотичним препаратом. Тимолол має мінімальний ефект на зіницю або зовсім не робить. Коли тимолол використовується для зменшення підвищеного внутрішньоочного тиску при закритокутовій глаукомі, його слід застосовувати у поєднанні з міотичним засобом, а не як монотерапія. Анафілактичні реакції При застосуванні бета-адреноблокаторів пацієнти з атопією в анамнезі або тяжкою анафілактичною реакцією на низку алергенів в анамнезі можуть сильніше реагувати на повторне введення таких алергенів і не реагувати на звичайні дози адреналіну, що використовується для лікування анафілактичних реакцій. Відшарування судинної оболонки Повідомлено про випадки відшарування судинної оболонки при застосуванні препаратів, що пригнічують продукцію водянистої вологи (наприклад тимолол, ацетазоламід) після фістулізуючих операцій. Загальна анестезія Офтальмологічні бета-адреноблокатори можуть блокувати ефекти системних β-адренорецепторів агоністів, наприклад, адреналіну. Анестезіолог необхідно проінформувати про застосування пацієнтом тимололу. До початку терапії пацієнтів слід проінформувати про можливе надмірне зростання вій, потемніння шкіри повік та посилення пігментації райдужної оболонки ока, які пов'язані з терапією тафлупростом. Деякі з цих змін можуть бути постійними, і це може призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей, якщо тільки одне око зазнавало лікування. Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно і протягом кількох місяців може залишатися непомітною. Зміна кольору очей спостерігається переважно у пацієнтів із райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад, якщо очі коричнево-блакитні, сіро-коричневі, жовто-коричневі або зелено-коричневі. Лікування лише одного ока може призвести до стійкої гетерохромії. При недотриманні правил зберігання очних препаратів можлива їхня бактеріальна контамінація, що може призвести до розвитку бактеріальних інфекцій органу зору, що потенційно можуть призвести до значного погіршення зору або його втрати. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив препарату Таптиком® на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не вивчався. Як і при застосуванні будь-яких інших офтальмологічних засобів, після застосування препарату може виникнути короткочасне затуманювання зору, тому необхідно утриматися від керування транспортними засобами та виконання видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій до відновлення зору.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
630,00 грн
310,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: заліза сульфат × 11/2; H2O 256.3 мг, що відповідає вмісту заліза 80 мг. Допоміжні речовини: аскорбінова кислота, мукопротеозу (безводна), крохмаль картопляний, метакрилової кислоти та метакрилату сополімер (Еудрагіт S), магнію трисилікат, триетилцитрат, повідон, магнію стеарат, олія рицинова гідрована, тальк. Склад оболонки: ;тальк, титану діоксид, крохмаль рисовий, метилметакрилату, диметиламіноетилметакрилату та бутилметакрилату сополімер (Еудрагіт E), віск карнаубський, сахароза. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки пролонгованої дії, покриті цукровою оболонкою майже білого кольору (від білого кольору до світло-бежевого), двоопуклі, з гладкою, рівною поверхнею.Фармакотерапевтична групаАнтианемічний препарат, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу. Заліза сульфат – сіль заліза, мікроелемента, необхідного для синтезу гемоглобіну. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну та низки ферментів. При застосуванні заліза у вигляді солей відбувається швидке заповнення його дефіциту в організмі, що призводить до поступової регресії клінічних (слабкість, стомлюваність, запаморочення, тахікардія, хворобливість та сухість шкіри) та лабораторних симптомів анемії. Мукопротеоз забезпечує кращу переносимість препарату і підвищує біодоступність і поступове вивільнення двовалентного заліза (Fe2 +) з препарату. Аскорбінова кислота сприяє покращенню всмоктування заліза. Спеціальна нейтральна оболонка таблеток забезпечує всмоктування активних компонентів, головним чином дистальному відділі тонкої кишки. Відсутність місцевого подразнюючого впливу на слизову оболонку шлунка сприяє хорошій переносимості препарату з боку шлунково-кишкового тракту.ФармакокінетикаПісля прийому препарату всмоктування заліза відбувається, головним чином, у дванадцятипалій кишці та у проксимальному відділі худої кишки. C max ;іонів заліза в плазмі крові досягається через 7 годин після прийому препарату і зберігається підвищеною протягом доби. У середньому абсорбується 10-20% прийнятої дози. Всмоктування збільшується у разі зниження запасів заліза в організмі. Зв'язування заліза з білками плазми – 90% і більше. Депонується у вигляді феритину або гемосидерину у клітинах системи фагоцитуючих макрофагів, незначна кількість – у вигляді міоглобіну у м'язах. Залізо виводиться з калом, сечею та згодом.Клінічна фармакологіяАнтианемічний препарат.Показання до застосуванняЛікування та профілактика залізодефіцитних станів різної етіології (в т.ч. при вагітності та в період лактації, зниженні всмоктування заліза із ШКТ, при тривалих кровотечах, неповноцінному та незбалансованому харчуванні).Протипоказання до застосуванняАнемії, не пов'язані з дефіцитом заліза (апластична та гемолітична анемії, таласемії, мегалобластна анемія, пов'язана з ізольованим дефіцитом вітаміну В12); підвищений вміст заліза в організмі (гемосидероз, гемохроматоз); порушення механізмів утилізації заліза (сидероахрестична анемія, анемія, спричинена отруєнням свинцем); стеноз стравоходу, кишкова непрохідність та/або обструктивні зміни ШКТ, гострі кровотечі із ШКТ; непереносимість фруктози, синдром порушення всмоктування глюкози та галактози, синдром недостатності інвертази/ізомальтази; дитячий вік (до 6 років); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід приймати препарат при запальних захворюваннях кишечника, алкоголізмі, печінковій або нирковій недостатності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.Вагітність та лактаціяЗастосування в профілактичних цілях: вагітні жінки; 1 таб./сут або через день протягом останніх двох триместрів вагітності (або починаючи з 4-го місяця). Застосування у дітей Діти старше 6 років: таблетки приймають внутрішньо (не розжовуючи). Бажано приймати препарат, запиваючи водою, перед їдою або під час їди. Застосування в ;лікувальних цілях: ;діти старше 6 років ;- 1 таб./сут, ;діти старше 10 років ;- 1-2 таб./сут. Протипоказано дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - біль у животі, нудота, блювання, діарея, запор. В окремих випадках можливі шкірні алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижують всмоктування заліза: антацидні лікарські засоби, що містять солі алюмінію, кальцію, магнію, препарати кальцію, етидронова кислота, лікарські засоби, що знижують кислотність шлункового соку (зокрема циметидин); лікарські засоби, що містять карбонати, гідрокарбонати, фосфати, оксалати; панкреатин, панкреоліпазу. Взаємно зменшують всмоктування при сумісному застосуванні: тетрацикліни, D-пеніциламін, чай, яєчний жовток. У разі необхідності поєднання з переліченими вище препаратами або продуктами харчування препарати заліза слід приймати за 1 годину або 2 години після їх вживання. Підвищують всмоктування: аскорбінова кислота, етанол (зокрема збільшує ризик виникнення токсичних ускладнень). Препарат заліза у великих дозах знижує абсорбцію цинку. Не можна призначати разом із іншими препаратами заліза, зокрема. для парентерального застосування, щоб уникнути передозування.Спосіб застосування та дозиДорослі та діти старше 6 років: таблетки приймають внутрішньо (не розжовуючи). Бажано приймати препарат, запиваючи водою, перед їдою або під час їди. Застосування в; лікувальних цілях:; діти старше 6 років; - 1 таб. / Добу,; Діти старше 10 років і дорослі; - 1-2 таб. / Добу. Застосування в профілактичних цілях: вагітні жінки; 1 таб./сут або через день протягом останніх двох триместрів вагітності (або починаючи з 4-го місяця). Тривалість прийому Дорослі пацієнти повинні приймати препарат протягом періоду, який забезпечує корекцію анемії та відновлення резерву заліза в організмі. Доза для жінок становить 600 мг, для чоловіків – 1200 мг. При ;залізодефіцитної анемії ;тривалість прийому становить від 3 до 6 міс, залежно від ступеня виснаження резерву заліза: у разі необхідності, відсутність адекватного контролю анемії, необхідно збільшити тривалість прийому препарату.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення проявів побічних ефектів. Промивання шлунка 1% водним розчином натрію бікарбонату, симптоматична терапія. Антидот – дефероксамін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідне визначення вмісту заліза та феритину у сироватці крові. У період прийому препарату необхідно враховувати, що кава, молоко, овочі, хлібні злаки знижують всмоктування заліза. У період прийому препарату може спостерігатися темне фарбування стільця, що обумовлено виведенням заліза, що не всмоктався, і не має клінічного значення, а також хибнопозитивна бензидинова проба. У зв'язку з наявністю у складі препарату сахарози протипоказано його застосування особами з непереносимістю фруктози, синдромом порушення всмоктування глюкози та галактози або синдромом недостатності інвертази/ізомальтази (рідкісними обмінними розладами).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
782,00 грн
310,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 100 г): Активні компоненти: Kalium stibyltartaricum (Tartarus stibiatus) (Каліум стибілтартарикум (Тартарус стібіатус)) D4 10 г, Atropa bella-donna (Belladonna) (Атропа белла-донна (Белладонна)) Натріум сульфурикум) D4 10 г, Arsenum iodatum (Arsenum jodatum) (Арсенум йодатум (Арсенум йодатум)) D6 10 г, Blatta orientalis (Блатта орієнталіс) D6 5 г, Lobelia inflata (Лобелія інфлата) (Цефаліс іпекакуана (Іпекакуана)) D4 5 г, Naphthalinum (Нафталінум) D6 5 г, Illicium verum (Anisum stellatum) (Іліціум верум (Анізум стеллятум)) D3 5 г. Допоміжні компоненти: етанолу у 3 %.Опис лікарської формиПрозора рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору, із запахом етанолу або солодким ароматним запахом бадяну.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 6 років).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають по 10 крапель (розчинених у 100 мл води) 3 десь у день 30 хвилин до їжі чи через 1 годину після їжі. При гострих симптомах на початку лікування приймати через кожні 15 хвилин по 10 крапель протягом 2-х годин. Тривалість лікування становить у середньому 2-4 тижні. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за рекомендацією лікаря. Застосування препарату у дітей віком від 6 до 12 років можливе за призначенням та під контролем лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози не слід застосовувати препарат без консультації з лікарем. При прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату та звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід звернутися до лікаря. Тривале застосування препарату (протягом кількох місяців і більше) має проводитись під наглядом лікаря. У складі препарату міститься 35% (об'ємних) етилового спирту.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 2,5 мг; Допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетат безводний, натрію цитрат, калію хлорид, кальцію хлориду дигідрат, магнію хлорид, етилендіамінтетраоцтова кислота ЕДТА, хлоргексидину біглюконат, вода високоочищена, кислота хлористоводнева 4 0 Флакони-крапельниці, 10 мл. По 1 флакону-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. Опис лікарської формиРозчин стерильний, що має високу в'язкість.
470,00 грн
386,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Вітамін А (ретинолу ацетат) (у вигляді порошку, що містить ретинолу ацетат - 2907 МО, сахарозу - 0,2035 мг, крохмаль модифікований - 1,0465 мг, натрій-алюмінію силікат - 0,0174 мг, бутилгідрокситолуол желатин – 1,4535 мг, воду очищену до 5,814 мг) – 1,00 мг (2907 МО) (у перерахунку на 100 % речовина); Вітамін Е (α-токоферолу ацетат) (у вигляді порошку, що містить dl-альфа-токоферолу ацетат - 15,00 мг, мальтодекстрин - 7,35 мг, модифікований харчовий крохмаль - 7,35 мг, кремнію діоксид - 0,3 мг) - 15,00 мг (у перерахунку на 100% речовину); Вітамін В1 (тіаміну гідрохлорид) – 5,00 мг; Вітамін В2 (рибофлавін) – 2,00 мг; Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) – 5,00 мг; Вітамін С (аскорбінова кислота) – 50,00 мг; Фолієва кислота - 400 мкг; Рутозид (рутин) (у вигляді рутозиду тригідрату – 27,21 мг) – 25,00 мг (у перерахунку на 100 % речовину); Вітамін В12 (ціанокобаламін) – 3,00 мкг; Лютеїн (у вигляді гранульованого порошку, що містить лютеїн – 2,50 мг, d,l-альфа-токоферол – 0,50 мг, крохмаль модифікований – 26,00 мг, сироп декстрози (глюкози) – 8,50 мг, натрію аскорбат кристалічний – 1,00 мг, крохмаль кукурудзяний – 11,50 мг) – 2,50 мг (у перерахунку на 100 % речовина); Зеаксантин (оптишарп) (у вигляді гранульованого порошку, що містить зеаксантин - 1,00 мг, d,l-альфа-токоферол - 0,20 мг, крохмаль модифікований - 9,60 мг, сахарозу - 4,40 мг, аскорбат натрію кристалічний - 0,40 мг, кукурудзяний крохмаль – 4,40 мг) – 1,00 мг (у перерахунку на 100 % речовина); Селен (у вигляді натрію селеніту) – 25,00 мкг; Мідь (у вигляді міді сульфату пентагідрату) – 1,00 мг; Цинк (як цинку оксиду) - 5,00 мг; Допоміжні речовини: тальк – 7,80 мг, крохмаль картопляний – 62,22 мг, лимонна кислота (у вигляді лимонної кислоти моногідрату) – 11,60 мг, лудіпрес (лактози моногідрат – 93,0 %, повідон – 3,5 %, кросповідон - 3,5 %) - 36,67 мг, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний, повідон К-17) - 2,867 мг, коллікоат® Протект (макрогола та полівінілового спирту сополімер 55-65 %, полівініловий спирт 35-45 %, 0,1-0,3%) - 0,22 мг, магнію стеарат - 7,78 мг, сахароза (цукор-пісок) - 76,338 мг, сорбітол (сорбіт харчовий) - 33,30 мг, кроскармеллоза (кроскармелоза натрію) - 7,78 мг; Склад оболонки: гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) - 5,80 мг, макрогол (макрогол-4000, поліетиленоксид-4000) - 2,34 мг, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний, повідон К-17) - 6,13 мг, титану діоксид 13 мг, тальк - 4,01 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий (Е 110) - 0,09 мг. По 30, 60, 90, 100, 120 таблеток у банку полімерною, закупореною кришкою нагвинчується і обтягнутою трубкою термозбіжною. Кожна банка разом із інструкцією із застосування - у пачці з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою від рожево-оранжевого до оранжевого кольору з характерним запахом. На поперечному розрізі ядро сірувато-жовтого кольору з численними вкраплення різного кольору.Фармакотерапевтична групаПолівітамінний засіб + інші препарати.Властивості компонентівАскорбінова кислота (вітамін С) – регулює проникність капілярів, відіграє важливу роль у збереженні їхньої еластичності. Активує діяльність залоз внутрішньої секреції, регулює згортання крові, регенерацію тканин, утворення стероїдних гормонів, синтез колагену. Чинить стимулюючий вплив на організм в цілому, підвищує його адаптаційні можливості, опірність до інфекцій та несприятливих впливів. Тіамін (вітамін В1) – бере участь у процесі передачі імпульсу нервового волокна. Бере участь у координації функціонування нервової, серцево-судинної, ендокринної систем. Відіграє ключову роль у забезпеченні нормального перебігу енергетичного метаболізму. Рибофлавін (вітамін В2) – бере участь у вуглеводному, білковому та жировому обмінах, у синтезі гемоглобіну та еритропоетину. Необхідний підтримки нормальної зорової функції. Піридоксин (вітамін В6) – як кофермент бере участь у метаболізмі амінокислот та вуглеводів. Забезпечує нормальне функціонування центральної та периферичної нервової системи. Фолієва кислота – у вигляді коферменту включається до різних метаболічних процесів, необхідних для синтезу нуклеїнових кислот. Чинить антианемічну дію. Ціанокобаламін (вітамін В12) – бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором кровотворення та нормального зростання епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Рутозид (рутин) – бере участь в окисно-відновних процесах, має антиоксидантні властивості, запобігає окисленню та сприяє депонуванню аскорбінової кислоти в тканинах. Зміцнює стінки капілярів, регулюючи їхню проникність. Зменшує набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Ретинол (вітамін А) – як складова частина зорового пігменту родопсину має важливе значення у підтримці зорової функції, забезпечує нормальну діяльність зорового аналізатора та сприйняття оком світла. Ефективний при гемералопії («курячій сліпоті»), захворюваннях сітківки та рогівки. Бере участь у процесах регенерації шкіри та слизових оболонок. α-токоферолу ацетат (вітамін Е) – має антиоксидантні властивості, підтримує стабільність еритроцитів, позитивно впливає на функції статевих залоз, нервової та м'язової тканини. Бере участь у процесах тканинного дихання, впливає на функцію залоз внутрішньої секреції, уповільнює процеси старіння тканин організму. Лютеїн та зеаксантин – каротиноїди, пігменти жовтого кольору, необхідні для нормального функціонування сітківки ока. Захищають око від пошкодження, що виникає внаслідок дії ультрафіолетового світла. Є компонентами антиоксидантної системи сітківки, одного з найважливіших факторів захисту ока. Лютеїн і зеаксантин, що знаходяться в кришталику і сітківці, забезпечують захист фоторецепторів клітин від кисневих радикалів, що утворюються при несприятливих впливах на око випромінювання різного походження. Низький вміст лютеїну та зеаксантину в тканинах ока призводить до ослаблення здатності ока чинити опір несприятливим факторам, тривалим зоровим навантаженням, комп'ютерному випромінюванню. Селен – природний антиоксидант, що підвищує імунітет. У поєднанні з вітамінами А, Е та С має виражену антиоксидантну дію, покращує адаптаційні здібності організму в умовах впливу несприятливих факторів (стрес, куріння, забруднення навколишнього середовища). Мідь є каталізатором багатьох біохімічних реакцій. Бере участь у синтезі меланіну. Відіграє істотну роль в утворенні колагену та еластину, є необхідним компонентом обміну заліза, відіграє важливу роль у процесі кровотворення. Цинк – сприяє утилізації вітаміну А сітківкою. Попереджає розвиток гемералопії («курячої сліпоти»). Цинк необхідний синтезу інсуліну, гормонів статевих залоз, необхідний нормальної активності лімфоїдної тканини. Дефіцит цинку пов'язують з розвитком ретробульбарного невриту, блефариту, зниженням сприйняття кольору, утворенням катаракти.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить комплекс вітамінів, мікроелементів та рослинних каротиноїдів. Фармакологічна дія препарату обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу. Сумісність компонентів у 1 таблетці забезпечена спеціальною для вітамінних препаратів технологією виробництва. В результаті препарат забезпечує збалансоване надходження компонентів, необхідних для підтримання оптимального функціонування організму, має офтальмопротективний ефект завдяки комплексному впливу вітамінів, мінералів і каротиноїдів, що входять до його складу, покращує зір при підвищених зорових навантаженнях, надає антиоксидантну дію (захищає очну тканину). .Показання до застосуванняПрофілактика дефіциту вітамінів та мінералів. Синдром зорової втоми (втома та біль в очах) при читанні, роботі на комп'ютері; порушення сутінкового зору.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом з іншими полівітамінними комплексами, що містять вітаміни А та Е, вітаміни групи В.Спосіб застосування та дозиДорослим внутрішньо після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. По 1 пігулці 1 раз на день. Тривалість курсу – 3 місяці. Повторні курси за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, слабкість, шлунково-кишкові розлади. При передозуванні необхідно звернутися до лікаря. Лікування: активоване вугілля всередину, промивання шлунка, симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується перевищення рекомендованої дози. Можливо, фарбування сечі в інтенсивний жовтий колір, що обумовлено наявністю рибофлавіну у складі препарату і не становить небезпеки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на здатність до керування автотранспортом та виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина. Показання до застосуванняДля прийому внутрішньо: серцево-судинна недостатність різної етіології, інтоксикація серцевими глікозидами, цукровий діабет 1 та 2 типи. Для парентерального застосування: у складі комбінованих препаратів серцево-судинна недостатність (різної етіології), інтоксикація серцевими глікозидами.