Каталог товаров

Лекарства и БАД

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: піпемідова кислота (у формі тригідрату) 236 мг, що відповідає вмісту піпемідової кислоти 200 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1.5 мг, магнію стеарат – 3 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель, натрію крохмалю гліколят) – 15 мг, лактози моногідрат (цукор молочний)* – 44.5 мг. Склад желатинової капсули: желатин – до 100%, кришка: титану діоксид – 2.1%, діамантовий блакитний – 0.13%, жовтий хіноліновий – 0.19%; корпус: титану діоксид – 2.2%. * кількість лактози моногідрату може змінюватися залежно від вмісту активної речовини та субстанції піпемідової кислоти тригідрату. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №1, з білим корпусом та зеленою кришкою; вміст капсул - порошок від білого з жовтуватим відтінком кольору до світло-жовтого кольору, допускається комкування порошку.Фармакотерапевтична групаУроантисептик, похідне 4-хінолону. Чинить бактерицидну дію, обумовлену зв'язуванням іонів двовалентного заліза та інгібуванням ферментних систем мікробної клітини. Активний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus spp., Klebsiella spp., Shigella spp., Salmonella spp. Активний також щодо деяких грампозитивних бактерій, зокрема Staphylococcus aureus.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо Cmax у плазмі крові досягається через 2 год. Біодоступність становить 60%, зв'язування з білками плазми – 15%. T1/2 – 3 год. З сечею виводиться 50-70%.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи хінолонів. Уроантисептик.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами (в т.ч. пієлонефрит, уретрит, цистит, простатит).Протипоказання до застосуванняВиражені порушення функції нирок (КК<10 мл/хв), виражені порушення функції печінки, І та ІІІ триместри вагітності, дитячий вік, підвищена чутливість до піпемідової кислоти.Вагітність та лактаціяПіпемідова кислота протипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. Застосування у II триместрі вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) необхідно проводити з обережністю, лише у випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект для матері перевищує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у плода чи дитини. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратами, що вилужують сечу, активність піпемідової кислоти посилюється.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо – по 400 мг 2 рази на добу протягом 10 днів. В окремих випадках разова доза може бути збільшена до 600 мг. При частих гострих інфекціях сечовивідних шляхів у жінок, одночасно з пероральним лікуванням вводять інтравагінально.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування слід уникати ультрафіолетового опромінення через високий ризик виникнення фотосенсибілізації; збільшити кількість рідини, що споживається (під контролем діурезу).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: піперазину адіпат 500 мг. 20 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки паперові.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний препарат.ФармакодинамікаПротигельмінтний засіб. Чинить паралізуючу дію на нематоди, порушуючи функцію їх нервово-м'язової системи.Показання до застосуванняАскаридоз, ентеробіоз.Протипоказання до застосуванняОрганічні захворювання ЦНС, підвищена чутливість до піперазину адипату.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, біль у животі. З боку ЦНС: минущий головний біль. У хворих із нирковою недостатністю препарат може викликати нейротоксичні ускладнення. При передозуванні можливі тремор та м'язова слабкість.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі приймають протягом 2 днів поспіль по 2 рази на добу за 1 годину до або через 0.5-1 годину після їди в наступних дозах: Вік пацієнта Разова доза Дорослі 1.5-2 г Діти:   13-15 років 1.5 г 9-12 років 1 г 6-8 років 750 мг 4-5 років 500 мг 2-3 роки 300 мг до 1 року 200 мг Можливо також застосування протягом одного дня: одноразово від 400 мг до 4 г (залежно від віку) або 2 рази від 200 мг до 2 г. При ентеробіозі застосовують у тих же дозах протягом 5 днів поспіль, проводять 1-3 цикли лікування з 7-денною перервою. У перервах між циклами рекомендується призначати на ніч клізму (для видалення гостриків з прямої кишки): дорослим – з 4-5 склянок води, дітям – з 1-3 склянок води (з додаванням натрію гідрокарбонату по 1/2 чайної ложки на склянку води) .Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування піперазину адипату не вимагає попередньої підготовки хворих та призначення спеціальної дієти. Проносні засоби призначають лише при схильності до запорів (у дні прийому піперазину ввечері). При лікуванні ентеробіозу необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: піперазину адіпат 500 мг. 20 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки паперові.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний препарат.ФармакодинамікаПротигельмінтний засіб. Чинить паралізуючу дію на нематоди, порушуючи функцію їх нервово-м'язової системи.Показання до застосуванняАскаридоз, ентеробіоз.Протипоказання до застосуванняОрганічні захворювання ЦНС, підвищена чутливість до піперазину адипату.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, біль у животі. З боку ЦНС: минущий головний біль. У хворих із нирковою недостатністю препарат може викликати нейротоксичні ускладнення. При передозуванні можливі тремор та м'язова слабкість.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі приймають протягом 2 днів поспіль по 2 рази на добу за 1 годину до або через 0.5-1 годину після їди в наступних дозах: Вік пацієнта Разова доза Дорослі 1.5-2 г Діти:   13-15 років 1.5 г 9-12 років 1 г 6-8 років 750 мг 4-5 років 500 мг 2-3 роки 300 мг до 1 року 200 мг Можливо також застосування протягом одного дня: одноразово від 400 мг до 4 г (залежно від віку) або 2 рази від 200 мг до 2 г. При ентеробіозі застосовують у тих же дозах протягом 5 днів поспіль, проводять 1-3 цикли лікування з 7-денною перервою. У перервах між циклами рекомендується призначати на ніч клізму (для видалення гостриків з прямої кишки): дорослим – з 4-5 склянок води, дітям – з 1-3 склянок води (з додаванням натрію гідрокарбонату по 1/2 чайної ложки на склянку води) .Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування піперазину адипату не вимагає попередньої підготовки хворих та призначення спеціальної дієти. Проносні засоби призначають лише при схильності до запорів (у дні прийому піперазину ввечері). При лікуванні ентеробіозу необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: піперазин адіпат (піперазин адіпінат) - 500 мг; допоміжних речовин: тальк, стеарат кальцію, крохмаль кукурудзяний, карбоксиметил-крохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят). У упаковці 10 штук.Опис лікарської формиТаблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми з ризиком та фаскою.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний препарат, ефективний при аскаридозі та ентеробіозі. Чинить паралізуючу дію на нематод: порушуючи функцію їх нервово-м'язової системи, викликає параліч мускулатури. Виразність дегельмінтизації препаратом становить 90-95%, а при повторному застосуванні може становити близько 100%. Зважаючи на те, що піперазин не знищує аскарид, відсутня небезпека всмоктування біологічних токсичних продуктів їхнього розпаду. Малотоксичний.Показання до застосуванняІнвазія аскаридами (аскаридоз) та гостриками (ентеробіоз).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, органічні захворювання центральної нервової системи, хронічна ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 3 років.Побічна діяНудота, біль у животі спастичного характеру, головний біль. У хворих з нирковою недостатністю – нейротоксичні ускладнення (м'язова слабкість, тремор, ейфорія, галюцинації, погіршення зору, порушення координації рухів).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює виразність екстрапірамідних порушень, що спричиняються хлорпромазином.Спосіб застосування та дозиДітям. Разова та добова доза відповідно: з 3 років – 0,3 та 0,6 г; 4-5 років - 0,5 та 1 г; 6-8 років - 0,75 та 1,5 г; 9-12 років - 1 та 2 г; 13-15 років - 1,5 та 3 р. При лікуванні аскаридозу призначають 2 десь у день 1 год чи через 0,5-1 год після їжі протягом 2 днів поспіль. За іншою схемою - одноразово (0,4-4 г залежно від віку) або 2 рази по 0,2-2 г. Для лікування ентеробіозу призначають у таких же дозах, що і при аскаридозі, протягом 5 днів поспіль з 7-денними інтервал між курсами. Проводять 1-3 курси терапії. Для видалення гостриків з прямої кишки між курсами лікування на ніч ставлять клізму з 1-3 склянок води з додаванням на 1 склянку 1/2 ч. ложки натрію гідрокарбонату (питна сода). Приймати внутрішньо.ПередозуванняСимптоми: тремор, м'язова слабкість. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля або ін. ентеросорбентів, призначення сольових проносних. При необхідності – оксигено- та трансфузійна терапія. При неврологічних симптомах вводять тіамін.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 амп. (2 мл): діюча речовина: прометазину гідрохлорид 50 мг; допоміжні речовини: гідрохінон 0,4 мг, калію дисульфіт 1,5 мг, натрію безводний сульфіт 2 мг, натрію хлорид 14 мг, вода для ін'єкцій до 2 мл. По 2 мл препарату в ампули з безбарвного скла (скло гідролітичного класу I) з точкою зламу та синім кодовим кільцем, по 5 ампул у пластикову коміркову упаковку, запаяну прозорою плівкою. 2 коміркові упаковки (10 ампул) у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний або із зеленим відтінком розчин без запаху.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторівФармакокінетикаЗв'язування препарату із білками становить близько 90%. Прометазин піддається активному метаболізму печінки з ефектом першого проходження. Основний процес метаболізму – S-окислення. Сульфоксиди прометазину та N-деметилпрометазин – головні метаболіти, що виділяються із сечею. Період напіввиведення основної сполуки становить 7-15 годин. Виводиться переважно нирками, меншою мірою – жовчю. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр.ФармакодинамікаПрометазин - похідне фенотіазину, має високу антигістамінну активність і виражений вплив на центральну нервову систему (надає седативну, снодійну, протиблювотну, антипсихотичну та гіпотермічну дію). Попереджає та заспокоює гикавку. Запобігає, але не усуває ефекти, опосередковані гістаміном (включаючи кропив'янку та свербіж). Антихолінергічна дія обумовлює підсушуючий ефект на слизові оболонки порожнин носа та рота. Протиблювота дія прометазину обумовлена ​​його центральним антихолінергічним ефектом, зниженням збудливості вестибулярної системи, пригніченням функції лабіринту, а також прямим гальмівним ефектом на тригерні хеморецепторні зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена ​​інгібуванням гістамін-N-метилтрансферази та блокадою центральних гістамінергічних рецепторів. Можлива також блокада та інших рецепторів центральної нервової системи, таких як серотонінові та ацетилхолінові, стимуляція альфа-адренергічних рецепторів побічно послаблює стимуляцію ретикулярної формації стовбура мозку. Оскільки його хімічна структура відрізняється від структури антипсихотичних фенотіазинів, прометазин має більш слабку антипсихотичну дію. У терапевтичних дозах не впливає серцево-судинну систему. Клінічні ефекти виявляються через 2 хвилини після внутрішньом'язового введення або 3-5 хвилин після внутрішньовенного введення і тривають зазвичай 4-6 годин, іноді зберігаючись до 12 годин.Показання до застосуванняАлергічні захворювання, у тому числі кропив'янка, сироваткова хвороба, поліноз (сінна лихоманка), риніт, кон'юнктивіт, ангіоневротичний набряк, свербіж; допоміжна терапія анафілактичних реакцій (після усунення гострих проявів іншими засобами, наприклад, адреналіном); як седативний засіб у перед- та післяопераційний період; нудота і блювання, пов'язані з наркозом та/або що з'являється в післяопераційному періоді (для попередження та усунення); післяопераційні болі (у поєднанні з аналгетиками); запаморочення та нудота під час поїздок на транспорті (для попередження та усунення); посилення ефекту аналгетиків, анестетиків (для потенціювання наркозу).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фенотіазинів або будь-якого іншого компонента препарату; коматозні стани чи інші види глибокого гноблення центральної нервової системи; одночасне застосування інгібіторів МАО та протягом 14 днів після завершення їх прийому; алкогольна інтоксикація, гострі інтоксикації снодійними лікарськими засобами, наркотичними анальгетиками; закритокутова глаукома; синдром апное уві сні; епізодично блювання у дітей неуточненого генезу; вагітність та період лактації (немає клінічних даних); дитячий вік до 2 місяців. З обережністю: Гострі та хронічні респіраторні захворювання (через пригнічення кашльового рефлексу); відкритокутова глаукома; пригнічення функції кісткового мозку; захворювання серцево-судинної системи; порушення функції печінки та/або нирок; виразкова хвороба з пилородуоденальною обструкцією; стеноз шийки сечового міхура та/або гіпертрофія передміхурової залози, схильність до затримки сечі; епілепсія; синдром Рейє; літній вік.Вагітність та лактаціяКлінічні дані щодо застосування препарату в період вагітності відсутні. Тому не рекомендується приймати препарат під час вагітності. При прийомі препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування у зв'язку з ризиком виникнення екстрапірамідних порушень у дитини.Побічна діяЗ боку нервової системи: седативний ефект, сонливість, "кошмарні" сновидіння, почастішання нічних апное, порушення гостроти зору, тривожність, психомоторне збудження, запаморочення, сплутана свідомість, дезорієнтація; після прийому високих доз – екстрапірамідні розлади, підвищення судомної активності (у дітей). Серцево-судинна система: можливе зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія. З боку травної системи: нудота, блювання, запор, сухість у роті, носі, глотці, анестезія слизової оболонки порожнини рота, холестаз. Лабораторні показники: в окремих випадках спостерігалися тромбоцитопенія та/або лейкопенія, агранулоцитоз. З боку органів чуття: шум або дзвін у вухах, порушення акомодації та зору. Алергічні реакції: у поодиноких випадках можливі кропив'янка, дерматит, фотосенсибілізація, бронхоспазм. Інші: підвищене потовиділення, утруднене або хворобливе сечовипускання.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти наркотичних-аналгетиків, снодійних, анксіолітичних (транквілізаторів) та антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), а також лікарських засобів для загальної анестезії, місцевих анестетиків, М-холіноблокаторів та гіпотензивних лікарських засобів (потрібна корекція доз). Послаблює дію похідних амфетаміну, М-холіностимуляторів, антихолінестеразних лікарських засобів, ефедрину, гуанетидину, леводопи, допаміну. Барбітурати прискорюють елімінацію та зменшують активність. Бета-адреноблокатори підвищують (взаємно) концентрацію у плазмі. Послаблює дію бромокриптину та підвищує концентрацію пролактину у сироватці крові. Трициклічні антидепресанти та антихолінергічні лікарські засоби посилюють М-холіноблокуючу активність; етанол, клофелін, протиепілептичні лікарські засоби – пригнічення центральної нервової системи. Інгібітори МАО (одночасне призначення не рекомендується) та похідні фенотіазину підвищують ризик виникнення артеріальної гіпотензії та екстрапірамідних розладів. Хінідин підвищує ймовірність кардіодепресивної дії.Спосіб застосування та дозиСлід вибирати найменшу ефективну дозу. Внутрішньом'язово Рекомендується робити глибоку внутрішньом'язову ін'єкцію. Внутрішньом'язове введення є доцільним у таких випадках: як допоміжна терапія анафілактичних реакцій; у тому випадку, коли пероральне застосування препарату протипоказане або неможливе; як седативний засіб до і після операційного періоду, а також для посилення ефекту анальгетиків і анестетиків. Дорослі: Звичайна доза по 25 мг/м 1 раз на день, при необхідності 12,5-25 мг/м кожні 4-6 годин. Для профілактики та лікування нудоти та блювання ефективно однократне введення 25 мг. При планованому хірургічному втручанні по 25-50 мг увечері напередодні операції. Або за 2,5 годин до операції по 50 мг у складі літичних сумішей, при необхідності через 1 годину можна повторити. Максимальна добова доза прометазину для дорослих – 150 мг. Діти: Дітям старше 2 місяців: 0,5-1 мг/кг ваги тіла внутрішньом'язово 3-5 разів на день. У тяжких випадках до 1-2 мг/кг ваги тіла внутрішньом'язово. внутрішньовенно Внутрішньовенне введення в дозі 0,15-0,30 мг/кг ваги тіла припустимо при деяких хірургічних процедурах (наприклад, повторної бронхоскопії, офтальмологічної операції) з метою пролонгування анестезії та аналгезії.ПередозуванняСимптоми У дітей – збудження, тривожність, галюцинації, судоми, мідріаз та нерухомість зіниць, гіперемія шкіри обличчя, гіпертермія; у дорослих – психомоторне збудження, судоми, загальмованість. При гострому передозуванні: виражене зниження артеріального тиску, судинний колапс, пригнічення дихання, кома. Лікування Симптоматична та підтримуюча терапія: промивання шлунка, призначення активованого вугілля всередину (при проведенні детоксикації у ранні терміни після перорального застосування препарату); за показаннями – протиепілептичні лікарські препарати, штучна вентиляція легень та ін. реанімаційні заходи, діаліз неефективний. Сприятлива дія може надати внутрішньо сульфату натрію або магнію. Слід коригувати ацидоз та/або порушення електролітного балансу. При вираженій гіпотензії можна ввести норепінефрін або фенілефрин. Епінефрін може спричинити парадоксальний ефект, що посилює гіпотензію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату слід систематично проводити загальний аналіз крові, оцінювати функцію печінки. Необхідно бути обережними при призначенні препарату (особливо у високих дозах) літнім пацієнтам через підвищений ризик розвитку побічних ефектів. При призначенні препарату дітям слід переконатися, що симптоми захворювання не є побічними ефектами цього препарату та відсутні одночасні прояви недіагностованої енцефалопатії та синдрому Рейє. При одночасному застосуванні препарату Піпольфен з анальгетиками та снодійними засобами слід знизити дози останніх. Спільно з наркотичними аналгетиками, анксіолітиками – для комплексної передопераційної підготовки хворих застосовується під суворим лікарським контролем. Може маскувати ототоксичну дію (шум у вухах та запаморочення) спільно застосовуваних лікарських препаратів. Прометазин знижує поріг судомної готовності. Це слід враховувати при лікуванні хворих, які схильні до судом або отримують інші препарати аналогічної дії одночасно з прометазином. Як протиблювотний лікарський засіб необхідно використовувати тільки при затяжному блюванні відомої етіології. При тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку стоматологічних захворювань (карієс, пародонтит, кандидоз) через зменшення слиновиділення. Після парентерального введення прометазину описана холестатична жовтяниця. Під час лікування заборонено вживання алкоголю. Тест на вагітність; під час лікування можливі неправдиві результати тесту на наявність вагітності. Тест толерантності до глюкози: у пацієнтів, які отримували прометазин, відмічено підвищення концентрації глюкози крові. Для запобігання спотворенню результатів шкірних скарифікаційних проб на алергени, прометазин необхідно відмінити за 72 години до алергологічного тестування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У початковий період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Надалі рівень обмежень визначають залежно від індивідуальної переносимості пацієнта.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл: пірантел (у формі ембонату) 250 мг. 15 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірним ковпачком - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний засіб. Викликає нейром'язову блокаду чутливих гельмінтів. Активний щодо Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale, Necator americanus і, меншою мірою, Trichocephalus trichiurus. Діє як на статевозрілих, так і на статевозрілих особин обох статей.ФармакокінетикаПрактично не абсорбується із ШКТ. Після прийому разової дози 10 мг/кг концентрація в плазмі становить 0,005-0,13 мкг/мл і досягається протягом 1-3 годин. Метаболізується частково в печінці до N-метил-1,3-пропандіаміну. Виводиться у незміненому вигляді через кишечник (близько 93%), 7% виводиться нирками у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняАскаридоз, анкілостомідоз, некатороз, трихоцефальоз.Протипоказання до застосуванняВагітність, підвищена чутливість до пірантелу, міастенія (період лікування).Вагітність та лактаціяПірантел протипоказаний для застосування при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії, запаморочення, сонливість або безсоння. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, кропив'янка. Інші: порушення слуху, гіпертермія.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати одночасно з піперазином (послаблення дії). При одночасному застосуванні пірантел підвищує концентрацію теофіліну у плазмі.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі та ентеробіозі застосовують одноразово в дозі 10 мг/кг. При поєднанні деякого з аскаридозом або інших поєднаних гельмінтних ураженнях застосовують протягом 3 днів поспіль у дозі 10 мг/кг/добу або протягом 2 днів - у дозі 20 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при печінковій недостатності. Після прийому пірантелу проносні засоби не призначають. При ентеробіоз слід провести одночасне лікування всіх спільно проживаючих осіб. Після завершення лікування необхідно провести контрольне дослідження калу на наявність яєць паразитів. З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл: пірантел (у формі ембонату) 250 мг. 15 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірним ковпачком - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний засіб. Викликає нейром'язову блокаду чутливих гельмінтів. Активний щодо Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale, Necator americanus і, меншою мірою, Trichocephalus trichiurus. Діє як на статевозрілих, так і на статевозрілих особин обох статей.ФармакокінетикаПрактично не абсорбується із ШКТ. Після прийому разової дози 10 мг/кг концентрація в плазмі становить 0,005-0,13 мкг/мл і досягається протягом 1-3 годин. Метаболізується частково в печінці до N-метил-1,3-пропандіаміну. Виводиться у незміненому вигляді через кишечник (близько 93%), 7% виводиться нирками у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняАскаридоз, анкілостомідоз, некатороз, трихоцефальоз.Протипоказання до застосуванняВагітність, підвищена чутливість до пірантелу, міастенія (період лікування).Вагітність та лактаціяПірантел протипоказаний для застосування при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії, запаморочення, сонливість або безсоння. Дерматологічні реакції: шкірний висип, кропив'янка. Інші: порушення слуху, гіпертермія.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати одночасно з піперазином (послаблення дії). При одночасному застосуванні пірантел підвищує концентрацію теофіліну у плазмі.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі та ентеробіозі застосовують одноразово в дозі 10 мг/кг. При поєднанні деякого з аскаридозом або інших поєднаних гельмінтних ураженнях застосовують протягом 3 днів поспіль у дозі 10 мг/кг/добу або протягом 2 днів - у дозі 20 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при печінковій недостатності. Після прийому пірантелу проносні засоби не призначають. При ентеробіоз слід провести одночасне лікування всіх спільно проживаючих осіб. Після завершення лікування необхідно провести контрольне дослідження калу на наявність яєць паразитів. З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 5 мл: Активна речовина: пірантелу памоат 735 мг, що відповідає вмісту пірантелу 250 мг. Допоміжні речовини: сорбінова кислота - 5 мг, сахароза - 1150 мг, ксантанова камедь - 7.5 мг, метилпарабен - 5 мг, пропілпарабен - 3 мг, сорбітол 70% розчин - 1 мл, полісорбат 80 - 0.025 мг, шоколадний ароматизатор S 2 - 0.1 мл (пропілегліколь, вода, барвник карамель, натуральні, ідентичні натуральним та штучні ароматичні речовини), ароматизатор "морозиво" - 0.015 мг (пропіленгліколь, вода, барвник карамель, натуральні, ідентичні натуральним та штучні ароматичні речовини), вода очищена - qs до 5мл. 15 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірним ковпачком - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо; жовтого кольору, гомогенна.Фармакотерапевтична групаАнтигельмінтний препарат широкого спектра дії. Викликає нервово-м'язову блокаду чутливих гельмінтів. Активний щодо Enterobius vermicularis, Ascaris lumbriocoides, Ancylostoma duodenale, Necator americanus, Trichostrongylus orientalis, Trichostrongylus colubriformis. Діє як на статевозрілих, так і на статевозрілих особин обох статей, не діє на личинки в стадії міграції.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо пірантел погано абсорбується із ШКТ. Після прийому разової дози 10 мг/кг маси тіла концентрація пірантелу в плазмі становить 0,005-0,13 мкг/мл протягом 1-3 годин. Розподіл Відсутні дані про розподіл пірантелу в тканинах та біологічних рідинах організму (теоретично абсорбція активної речовини мінімальна), а також можливість виділення активної речовини з грудним молоком. Метаболізм та виведення Пірантел, що абсорбувався в системний кровотік, частково метаболізується в печінці до N-метил-1,3-пропанедіаміну. 93% від прийнятої дози виводиться у незміненому вигляді з калом, близько 7% – із сечею у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняАскаридоз; анкілостомоз; некатороз; ентеробіоз; трихоцефальоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пірантелу; міастенія (період лікування). З обережністю; призначають при печінковій недостатності та дітям до 6 місяців.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та лактації (грудному вигодовуванні) можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Застосування у дітей З обережністю; призначають дітям до 6 місяців.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту та печінки: можливі нудота, блювання, діарея, болі в шлунку; рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку ЦНС: рідко - головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, слабкість; в окремих випадках – порушення слуху, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії. Інші: ;шкірний висип, підвищення температури тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні з піперазином адипінатом Пірантел діє антагоністично (ця комбінація не рекомендується). Підвищує концентрацію теофіліну у плазмі.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі та ентеробіозі, при змішаних інвазіях цими гельмінтами – внутрішньо, одноразово, після сніданку з розрахунку 10 мг/кг. Дорослим та дітям старше 12 років; - 750 мг, при масі тіла понад 75 кг - 1 г. Дітям від 6 місяців до 2 років; - 125 мг, 2-6 років - 250 мг,; 6-12 років; - 500 мг. Щоб уникнути самоінвазії, допускається повторення курсу через 3 тижні після першого прийому. При; анкілостомозі, поєднанні; некатороза з аскаридозом; або при ін. поєднаних гельмінтних ураженнях призначають протягом 3 днів по 10 мг/кг/добу або протягом 2 днів - по 20 мг/кг/сут. При ізольованому аскаридозі – 5 мг/кг одноразово.ПередозуванняНаразі про випадки передозування не повідомлялося. За потреби проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри ентеробіоз слід провести одночасне лікування всіх спільно проживаючих осіб. Після завершення лікування необхідно провести контрольне дослідження калу на наявність яєць паразитів. Дані щодо впливу на керування транспортними засобами та обслуговування механічного обладнання відсутні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб.: пірантел (у формі ембонату) 250 мг. 3 шт. - упакування безячейкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний засіб. Викликає нейром'язову блокаду чутливих гельмінтів. Активний щодо Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale, Necator americanus і, меншою мірою, Trichocephalus trichiurus. Діє як на статевозрілих, так і на статевозрілих особин обох статей.ФармакокінетикаПрактично не абсорбується із ШКТ. Після прийому разової дози 10 мг/кг концентрація в плазмі становить 0,005-0,13 мкг/мл і досягається протягом 1-3 годин. Метаболізується частково в печінці до N-метил-1,3-пропандіаміну. Виводиться у незміненому вигляді через кишечник (близько 93%), 7% виводиться нирками у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняАскаридоз, анкілостомідоз, некатороз, трихоцефальоз.Протипоказання до застосуванняВагітність, підвищена чутливість до пірантелу, міастенія (період лікування).Вагітність та лактаціяПірантел протипоказаний для застосування при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії, запаморочення, сонливість або безсоння. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, кропив'янка. Інші: порушення слуху, гіпертермія.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати одночасно з піперазином (послаблення дії). При одночасному застосуванні пірантел підвищує концентрацію теофіліну у плазмі.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі та ентеробіозі застосовують одноразово в дозі 10 мг/кг. При поєднанні деякого з аскаридозом або інших поєднаних гельмінтних ураженнях застосовують протягом 3 днів поспіль у дозі 10 мг/кг/добу або протягом 2 днів - у дозі 20 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при печінковій недостатності. Після прийому пірантелу проносні засоби не призначають. При ентеробіоз слід провести одночасне лікування всіх спільно проживаючих осіб. Після завершення лікування необхідно провести контрольне дослідження калу на наявність яєць паразитів. З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб.: пірантел (у формі ембонату) 250 мг. 3 шт. - упакування безячейкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигельмінтний засіб. Викликає нейром'язову блокаду чутливих гельмінтів. Активний щодо Enterobius vermicularis, Ancylostoma duodenale, Necator americanus і, меншою мірою, Trichocephalus trichiurus. Діє як на статевозрілих, так і на статевозрілих особин обох статей.ФармакокінетикаПрактично не абсорбується із ШКТ. Після прийому разової дози 10 мг/кг концентрація в плазмі становить 0,005-0,13 мкг/мл і досягається протягом 1-3 годин. Метаболізується частково в печінці до N-метил-1,3-пропандіаміну. Виводиться у незміненому вигляді через кишечник (близько 93%), 7% виводиться нирками у незміненому вигляді або у вигляді метаболіту.Клінічна фармакологіяПротигельмінтний препарат.Показання до застосуванняАскаридоз, анкілостомідоз, некатороз, трихоцефальоз.Протипоказання до застосуванняВагітність, підвищена чутливість до пірантелу, міастенія (період лікування).Вагітність та лактаціяПірантел протипоказаний для застосування при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, галюцинації, сплутаність свідомості, парестезії, запаморочення, сонливість або безсоння. Дерматологічні реакції: ; шкірний висип, кропив'янка. Інші: порушення слуху, гіпертермія.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати одночасно з піперазином (послаблення дії). При одночасному застосуванні пірантел підвищує концентрацію теофіліну у плазмі.Спосіб застосування та дозиПри аскаридозі та ентеробіозі застосовують одноразово в дозі 10 мг/кг. При поєднанні деякого з аскаридозом або інших поєднаних гельмінтних ураженнях застосовують протягом 3 днів поспіль у дозі 10 мг/кг/добу або протягом 2 днів - у дозі 20 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при печінковій недостатності. Після прийому пірантелу проносні засоби не призначають. При ентеробіоз слід провести одночасне лікування всіх спільно проживаючих осіб. Після завершення лікування необхідно провести контрольне дослідження калу на наявність яєць паразитів. З обережністю призначають дітям до 6 місяців.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин: діюча речовина: пірацетам – 1000,0 мг; допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, оцтової кислоти розчин 30%, вода для ін'єкцій. По 5 мл препарату в ампули зі скла марок СП-1, XT-1, FIOLAX®, NK. 10 ампул разом з ножем або скарифікатором для розтину ампул та інструкцією з медичного застосування поміщають у коробку з картону з гофрованим вкладишем з гофрованого паперу. Коробку обклеюють етикеткою-бандероллю з паперу. 10 ампул разом з ножем або скарифікатором для розтину ампул та інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону з одним або двома вкладишами для фіксації ампул з картону. Коробки та пачки пакують у групову упаковку. У разі використання ампул з кільцем зламу або з насічкою та точкою зламу, вкладення ножа або скарифікатора для розтину ампул не передбачається.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи пофарбована рідина.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаФармакокінетичний профіль пірацетаму має лінійний характер і не залежить від часу. Характерна низька варіабельність у великому діапазоні доз. Постійна концентрація у плазмі досягається через 3 дні від початку прийому. Об'єм розподілу (Vd) становить близько 0,6 л/кг. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. При дослідженні на тваринах виявлено, що пірацетам вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних частках, у мозочку та базальних ядрах. Не зв'язується з білками плазми, не метаболізується в організмі. Період напіввиведення (Т1/2) становить 4-5 годин із плазми крові та 8,5 годин із спинномозкової рідини. Період напіввиведення залежить від шляху введення. 80-100% пірацетаму виводиться нирками у незмінному вигляді шляхом клубочкової фільтрації.Загальний кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 80-90 мл/хв. T1/2 подовжується при нирковій недостатності (при термінальній хронічній нирковій недостатності – до 59 годин). Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю.ФармакодинамікаПірацетам - ноотропний засіб, що діє на центральну нервову систему різними шляхами: модифікує нейротрансмісію в головному мозку; покращує умови, що сприяють нейрональній пластичності; покращує мікроциркуляцію, впливаючи на реологічні характеристики крові та не викликаючи вазодилатацію. Застосування пірацетаму у пацієнтів з церебральною дисфункцією підвищує концентрацію уваги та покращує когнітивні функції, що супроводжується змінами на електроенцефалограмі (підвищення лепехи активності, зниження δ активності). Сприяє відновленню когнітивних функцій внаслідок різних порушень, таких як гіпоксія, інтоксикація або електросудомна терапія. Зменшує тривалість викликаного вестибулярного нейроніту. Пірацетам інгібує підвищену агрегацію активованих тромбоцитів та,у разі патологічної ригідності еритроцитів, покращує їх деформованість та здатність до фільтрації.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інтелектуально-мнестичних порушень за відсутності встановленого діагнозу деменції. Зменшення проявів кортикальної міоклонії у чутливих до пірацетаму пацієнтів як монотерапії, так і у складі комплексної терапії (з метою визначення чутливості до пірацетаму в конкретному випадку може бути проведений пробний курс лікування).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону, а також інших компонентів препарату; психомоторне збудження на момент призначення препарату; хорея Гентінгтона; гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт); кінцева стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв); діти віком до 18 років. З обережністю пацієнтам з тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч (наприклад, при виразці шлунка), порушеннями гемостазу, геморагічними цереброваскулярними порушеннями в анамнезі, у пацієнтів з хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання, у пацієнтів, що приймають антикоагулянти. низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю.Вагітність та лактаціяВагітність Достатніх даних про застосування пірацетаму під час вагітності відсутні. Дослідження на тваринах не показали прямого чи опосередкованого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Пірацетам проникає крізь плацентарний бар'єр. Плазмова концентрація пірацетаму у новонароджених досягає 70-90% від такої матері. Пірацетам слід призначати під час вагітності лише у виняткових випадках, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, а клінічний стан вагітної потребує лікування пірацетамом. Годування грудьми Пірацетам проникає у грудне молоко. Пірацетам не слід застосовувати під час годування груддю або слід припинити грудне вигодовування при лікуванні пірацетамом. При рішенні про відміну грудного вигодовування або відмову від лікування пірацетамом слід співвіднести користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії для жінки.Побічна діяНаведені нижче небажані лікарські реакції виявлені у клінічних дослідженнях та за результатами постреєстраційного спостереження та згруповані за системно-органними класами. Градація частоти визначається наступним чином: дуже часто (≥10 %), часто (≥1 % та < 10 %), нечасто ≥0,1 % та < 1 %), рідко (≥0,01 % та При постреєстраційному застосуванні через недостатність даних оцінити частоту неможливо. З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – кровоточивість. З боку імунної системи: частота невідома – анафілактоїдні реакції, гіперчутливість. З боку психіки: часто – нервозність; нечасто – депресія; частота невідома – ажитація, тривога, сплутаність свідомості, галюцинації. З боку нервової системи: часто – гіперактивність; нечасто – сонливість; частота невідома - атаксія, порушення рівноваги, загострення перебігу епілепсії, біль голови, безсоння, тремор. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома – вертиго. З боку судин: рідко – тромбофлебіт, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: частота невідома – абдомінальний біль, у т.ч. у верхніх відділах, діарея, нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – ангіоневротичний набряк, дерматит, свербіж, кропив'янка. З боку репродуктивної системи: частота невідома – посилення сексуального потягу. Загальні порушення та розлади у місці введення: нечасто – астенія; рідко – біль у місці введення, лихоманка. Ладораторно-інструментальні дані: часто - збільшення маси тіла. Якщо будь-які вкачані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиГормони щитовидної залози При одночасному застосуванні пірацетаму та екстракту щитовидної залози (трийодтиронін + тироксин) відзначалися сплутаність свідомості, дратівливість та порушення сну. Аценокумарол Згідно з опублікованим сліпим клінічним дослідженням у пацієнтів з рецидивуючим венозним тромбозом пірацетам у дозі 9,6 г/добу не впливає на дозу аценокумаролу, необхідну для досягнення міжнародного нормалізованого відношення, рівного 2,5-3,5, але порівняно з ефектами одного лише аценомару. додавання пірацетаму в дозі 9,6 г/добу значно знижує агрегацію тромбоцитів, вивільнення p-тромбоглобіну, концентрацію фібриногену та фактора Віллебранду (VIII: С; VIII: vW: Ag; VIII: vW: RCo), а також в'язкість цільної крові та плазми . Фармакокінетичні взаємодії У концентраціях 142, 426 та 1422 мг/мл пірацетам не інгібує ізоферменти цитохрому Р450 (CYP 1А2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 4А9/11) in vi. У концентрації 1422 мг/мл спостерігалося мінімальне інгібування ізоферменту CYP2A6 (21%) та ЗА4/5 (11%). Однак значення константи пригнічення (Ki), ймовірно, виходять далеко за межі концентрації 1422 мг/мл. Таким чином, метаболічні взаємодії пірацетаму з іншими препаратами є малоймовірними. Можливість зміни фармакокінетики пірацетаму під впливом інших лікарських препаратів низька, оскільки 90% пірацетаму виводиться у незміненому вигляді із сечею. Протисудомні засоби Прийом пірацетаму в дозі 20 г на добу протягом 4 тижнів у пацієнтів з епілепсією, які приймали постійні дози протиепілептичних препаратів (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал та вальпроєва кислота), не змінював їх максимальну та мінімальну концентрацію. Алкоголь Одночасний прийом з алкоголем не впливав на концентрацію пірацетаму у плазмі; при прийомі 1,6 г пірацетаму концентрація етанолу у плазмі не змінювалася. Фармацевтична сумісність Відомості про фармацевтичну несумісність відсутні.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Парентеральне введення пірацетаму призначається при неможливості застосування пероральних форм препарату (непритомному стані, утрудненні ковтання). Переважним є внутрішньовенне введення. Внутрішньовенна інфузія добової дози виконується через катетер із постійною швидкістю протягом 24 годин на добу (наприклад, у початковій стадії лікування тяжкої міоклонії). Попередньо препарат розводять в одному із сумісних інфузійних розчинів: декстрози 5%, 10% або 20%; фруктози 5%, 10%, 20%; натрію хлориду 0,9%; декстрану 40 10 % (у розчині натрію хлориду 0,9 %); розчин Рінгера; розчині манітолу 20%. Загальний обсяг розчину, призначений для введення, визначається з урахуванням клінічних показань та стану пацієнта. Внутрішньом'язово препарат вводиться, якщо введення через вену утруднене або пацієнт збуджений. Об'єм розчину, що вводиться внутрішньом'язово, не може перевищувати 5 мл. Кратність введення препарату аналогічна такій при внутрішньовенному або пероральному застосуванні. У разі появи можливості переходять на пероральний прийом препарату (див. інструкції з медичного застосування відповідних форм випуску препарату). Тривалість лікування визначається лікарем залежно від захворювання та з урахуванням динаміки симптомів. При розладах пам'яті, інтелектуальних порушеннях: по 2,4-4,8 г/добу на кілька прийомів протягом перших кількох тижнів, потім переходять на підтримуючу терапію 2,4 г/сут на 2-3 прийоми, можливий прийом 1,2 г/сут. Лікування кортикальної міоклонії: лікування починають з 7,2 г на добу, кожні 3-4 дні дозу збільшують на 4,8 г/добу до досягнення максимальної дози 24 г/добу, розділених на 2-3 введення. Дозу інших препаратів на лікування міоклонії не змінюють. Надалі, за результатами лікування, необхідно по можливості знизити дозу лікарських препаратів для лікування міоклонії. Після початку лікування пірацетамом лікування продовжують, доки зберігаються симптоми захворювання. У пацієнтів з гострим епізодом перебіг захворювання з часом може змінитися, тому кожні 6 місяців слід робити спроби зменшення дози або відміни препарату. Щоб уникнути раптового рецидиву дозу знижують на 1,2 г кожні 2 дні (з метою запобігання можливості раптового рецидиву судом при синдромі Ланса-Адамса – кожні 3-4 дні). Літні пацієнти: Літнім пацієнтам із нирковою недостатністю слід проводити корекцію дози. При тривалому лікуванні для визначення необхідності корекції дози слід регулярно проводити оцінку кліренсу креатиніну. Ниркова недостатність: Пірацетам виводиться майже виключно нирками, при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю або які потребують контролю функції нирок слід бути обережним. Період напіввиведення збільшується прямо пропорційно до погіршення функції нирок і кліренсу креатиніну, це також справедливо щодо літніх пацієнтів, у яких екскреція креатиніну залежить від віку. Дозу слід коригувати в залежності від величини кліренсу креатиніну (КК): Кліренс креатиніну для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою: [140 – вік (роки)] х маса тіла (кг) КК (мл/хв) = 72 х ККсироват (mi/дл) Кліренс креатиніну для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Функція нирок КК (мл/хв) Режим дозування Норма >80 Звичайна доза в 2-4 прийоми Легка ниркова недостатність 50-79 2/3 звичайної дози в 2-3 прийоми Середня ниркова недостатність 30-49 1/3 звичайної дози в 2 прийоми Тяжка ниркова недостатність <30 1/6 звичайної дози одноразово Термінальна ниркова недостатність протипоказано Печінкова недостатність: Пацієнти з ізольованим порушенням функції печінки корекції дози не потребують. Пацієнтам з порушенням функцій і нирок та печінки дозування здійснюється за схемою.ПередозуванняПосилення можливих побічних ефектів. Перша допомога – симптоматична терапія, можливий гемодіаліз (ефективність 50-60%). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на агрегацію тромбоцитів Внаслідок антиагрегантного ефекту пірацетам слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч (наприклад, при виразці шлунка), порушеннями гемостазу, у пацієнтів з хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання, у пацієнтів, що приймають антикоагулянти. низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Ниркова недостатність Оскільки пірацетам виводиться нирками, слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю. Гіпонатрієва дієта При лікуванні пацієнтів, які перебувають на гіпонатрієвій дієті, рекомендується враховувати, що розчин пірацетаму для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення містить ацетат натрію. Літні пацієнти При тривалому лікуванні пацієнтів похилого віку необхідний регулярний контроль кліренсу креатиніну, оскільки може знадобитися корекція дози. Скасування терапії При лікуванні кортикальною міоклонією слід уникати різкого переривання лікування, оскільки це може спричинити поновлення нападів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Враховуючи профіль небажаних реакцій, у період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами, роботі з механізмами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: пірацетам – 200 мг; Допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію - 6,0 мг, 1магнію стеарат - 2,0 мг, повідон-К17 - 5,0 мг; Склад корпусу капсули: титану діоксид – 2,0%, желатин до 100%; Склад кришечки капсули: барвник заліза оксид чорний – 0,53%, барвник заліза оксид червоний – 0,93%, барвник заліза оксид жовтий – 0,2%, титану діоксид – 0,3333%, желатин до 100%. По 5, 10 капсул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50, 100 або 120 капсул у полімерні банки для лікарських засобів. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 або 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКапсула №2: корпус білого кольору, кришечка темнокоричневого кольору непрозорі.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо пірацетам швидко і практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність пірацетаму близька до 100%. Після одноразового прийому препарату в дозі 3,2 г максимальна концентрація (Смах) становить 84 мкг/мл, після багаторазового прийому 3,2 мг 3 рази на день - 115 мкг/мл і досягається через 1 годину у плазмі крові та через 5 годин на спинномозкової рідини. Їда знижує Смах на 17% і збільшує час його досягнення (Тмах) до 1,5 годин. У жінок при прийомі пірацетаму в дозі 2,4 г Смах та площа під кривою "концентрація - час" (AUC) на 30% вище, ніж у чоловіків. Розподіл. Об'єм розподілу (Vd) становить близько 0,6 л/кг. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. При дослідженні на тваринах виявлено, що пірацетам вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних частках, у мозочку та базальних ядрах. Метаболізм. Не зв'язується з білками плазми, не метаболізується в організмі. Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) становить 4-5 годин із плазми крові та 8,5 годин із спинномозкової рідини. Період напіввиведення залежить від шляху введення. 80-100% пірацетаму виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Загальний кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 80-90 мл/хв. Т1/2 подовжується при нирковій недостатності (при термінальній ХНН – до 59 годин). Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у пацієнтів із печінковою недостатністю.ФармакодинамікаАктивним компонентом є пірацетам, циклічне похідне гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Наявні дані свідчать, що основний механізм дії пірацетаму не є клітинноспецифічним чи органоспецифічним. Пірацетам пов'язується з полярними головками фосфоліпідів та утворює мобільні комплекси препарат-фосфоліпід. В результаті відновлюється двошарова структура клітинної мембрани та її стабільність, що у свою чергу, призводить до відновлення тривимірної структури мембранних та трансмембранних білків та відновлення їх функції. На нейрональному рівні пірацетам полегшує різні типи синаптичної передачі, надаючи переважно вплив на щільність і активність постсинаптичних рецепторів (дані отримані в дослідженнях на тваринах). Пірацетам покращує такі функції як навчання, пам'ять, увага та свідомість, не надаючи седативного чи психостимулюючого впливу. Гемореологічні ефекти пірацетаму пов'язані з його впливом на еритроцити, тромбоцити та стінку судин. У пацієнтів із серповидно-клітинною анемією пірацетам збільшує здатність еритроцитів до деформації, знижує в'язкість крові та запобігає формуванню "монетних стовпчиків". Крім того, він знижує агрегацію тромбоцитів, не суттєво впливаючи на їх кількість. У дослідженнях на тваринах показано, що пірацетам гальмує спазм судин і протидіє різним вазоспастичним речовинам. У дослідженнях на здорових добровольцях пірацетам знижував адгезію еритроцитів до ендотелію судин та стимулював вироблення простациклінів здоровим ендотелієм.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інтелектуально-мнестичних порушень за відсутності встановленого діагнозу деменції. Зменшення проявів кортикальної міоклонії у чутливих до пірацетаму пацієнтів як монотерапії, так і у складі комплексної терапії. З метою визначення чутливості до пірацетаму у конкретному випадку може бути проведений пробний курс лікування.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону, а також інших компонентів препарату; Хорея Гентінгтона; Гостро порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт); Кінцева стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв); Дитячий вік до 3-х років. З обережністю Внаслідок антиагрегантного ефекту, пірацетам повинен призначатися з обережністю пацієнтам із тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч, порушеннями гемостазу; геморагічні цереброваскулярні порушення в анамнезі; у пацієнтів із хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання; у пацієнтів, які приймають антикоагулянти та антиагреганти, у тому числі низькі дози аспірину; при хронічній нирковій недостатності (при кліренсі креатиніну 20-80 мл/хв).Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень застосування препарату під час вагітності не проводилось. Дослідження на тваринах не показали прямого чи опосередкованого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Пірацетам проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Плазмова концентрація пірацетаму у новонароджених досягає 70-90% від такої матері. Пірацетам не слід призначати під час вагітності. У період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку нервової системи: рухова розгальмованість, дратівливість, сонливість, депресія, астенія, біль голови, безсоння, збудження, порушення рівноваги, атаксія, загострення перебігу епілепсії, тривога, галюцинації, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі (зокрема гастралгія). З боку репродуктивної системи: підвищення сексуального потягу. З боку обміну речовин збільшення маси тіла. Порушення з боку органів слуху: вертиго. З боку шкірних покривів: дерматит, свербіж, кропив'янка. Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, анафілактичні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливість зміни фармакокінетики пірацетаму під впливом інших лікарських засобів низька, т.к. 90% пірацетаму виводиться у незміненому вигляді нирками. При одночасному застосуванні з гормонами щитовидної залози відмічені повідомлення про сплутаність свідомості, дратівливість та порушення сну. Згідно з опублікованим дослідженням у пацієнтів з рецидивуючим венозним тромбозом пірацетам у дозі 9,6 г/добу підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (відзначалося більш виражене зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранду, в'язкості крові та в'язкості крові). In vitro пірацетам не пригнічує ізоферменти цитохрому Р450, такі як CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1 та 4А9/11 у концентрації 142, 426 та 1422 мкг/м. При концентрації 1422 мкг/мл відмічено невелике пригнічення CYP2A6 (21%) та ЗА4/5 (11%), проте рівень Ki цих двох ізоферментів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл, у зв'язку з чим метаболічна взаємодія з іншими препаратами є малоймовірною. Прийом пірацетаму в дозі 20 г/добу протягом 4 тижнів не змінював максимальну концентрацію у сироватці та площу під кривою "концентрація - час" протиепілептичних препаратів (карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбіталу, вальпроєвої кислоти). Спільний прийом з алкоголем не впливав на концентрацію пірацетаму у сироватці; концентрація етанолу у сироватці крові не змінювалася при прийомі 1,6 г пірацетаму.Спосіб застосування та дозиВсередину. Під час їди або натще, запиваючи рідиною. При розладах пам'яті, інтелектуальних порушеннях: 2,4 - 4,8 г/добу на 2-3 прийоми. Лікування кортикальної міоклонії: Лікування починають з дози 7,2 г/добу, кожні 3-4 дні дозу збільшують на 4,8 г/добу до досягнення максимальної дози 24 г/добу на 2 -3 прийоми. Лікування продовжують протягом усього періоду захворювання. Кожні б місяці слід робити спроби зменшення дози або відміни препарату, поступово скорочуючи дозу на 1,2 г/добу кожні 2 дні. Дозування пацієнтам із порушенням функції нирок: Дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну (КК): Кліренс креатиніну для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою: КК (мл/хв) = [140 - вік (роки) х маса тіла (кг)]/[72 х ККсироват (мг/мл)] Кліренс креатиніну для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Ниркова недостатність КК (мл/хв) Режим дозування Норма >80 нормальна доза в 2-4 прийоми Легка 50-79 2/3 звичайної дози в 2-3 прийоми Середня 30-49 1/3 звичайної дози в 2 прийоми Важка 20-30 1/6 звичайної дози одноразово Кінцева стадія <20 протипоказано Літнім пацієнтам дозу коригують за наявності ниркової недостатності, тривалої терапії необхідний контроль функціонального стану нирок. Дозування пацієнтам із порушенням функції печінки: Пацієнти з порушенням функції печінки корекції дози не потребують. Пацієнтам з порушенням функції нирок і печінки дозування здійснюється за схемою.ПередозуванняСимптоми: діарея з домішкою крові, біль у животі. Лікування: при значному передозуванні слід промити шлунок або викликати блювання. Рекомендується проведення симптоматичної терапії, яка може містити гемодіаліз. Специфічного антидоту немає. Ефективність гемодіалізу для пірацетаму становить 50-60%.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні кортикальної міоклонії слід уникати різкого переривання лікування, оскільки це може спричинити відновлення нападів. Проникає через мембрани, що фільтрують, апаратів для гемодіалізу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Пірацетам – 400,0000 мг; Допоміжні речовини: макрогол 6000 – 9,8500 мг; кроскармелоза натрію – 8,3500 мг; кремнію діоксид – 7,3500 мг; колоїдний (аеросил) магнію стеарат – 1,0000 мг; Склад оболонки: гіпромелоза Е5 – 8,0000 мг; титану діоксид – 4,0000 мг; макрогол 400 – 0,8000 мг; гіпромелоза Е50 - 0,4750 мг; макрогол 6000 – 0,1750 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 6 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2, 6 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. Допускається незначна шорсткість поверхні. На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція Після прийому внутрішньо пірацетам швидко і практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 100%. Після одноразового прийому препарату в дозі 2 г максимальна концентрація (Сmах) досягається через 30 хв і становить 40-60 мкг/мл, через 2-8 годин виявляється у спинномозковій рідині. Розподіл Об'єм розподілу (Vd) становить близько 0,6 л/кг. Чи не зв'язується з білками плазми крові. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, а також гемодіалізні мембрани. У дослідженні на тваринах виявлено, що пірацетам вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних частках, у мозочку та базальних ядрах. Метаболізм Чи не метаболізується. Виведення Період напіввиведення із плазми крові (Т1/2) становить 4-5 год та 8,5 год - зі спинномозкової рідини. Т1/2 подовжується при нирковій недостатності. Виводиться у незміненому вигляді нирками. Екскреція нирками майже повна (>95%) протягом 30 год. Загальний кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 86 мл/хв.ФармакодинамікаПірацетам - ноотропний препарат, який діє на центральну нервову систему різними шляхами: модифікує нейротрансмісію в головному мозку, покращує метаболічні умови, що сприяють нейрональній пластичності, покращує мікроциркуляцію, впливаючи на реологічні характеристики крові та не викликаючи вазодилатацію. Тривале або нетривале застосування пірацетаму у пацієнтів з церебральною дисфункцією підвищує концентрацію уваги та покращує когнітивні функції, що проявляється значними змінами на електроенцефалограмі (підвищенням лепехи активності, зниженням 5 активності). Препарат сприяє відновленню когнітивних здібностей після різних церебральних ушкоджень унаслідок гіпоксії, інтоксикації або електросудомної терапії. Пірацетам показаний для лікування кортикальної міоклонії як монотерапії, так і у складі комплексної терапії. Зменшує тривалість спровокованого вестибулярного нейроніту. Пірацетам інгібує підвищену агрегацію активованих тромбоцитів та, у разі патологічної ригідності еритроцитів, покращує їх деформованість та здатність до фільтрації.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інтелектуально-мнестичних порушень за відсутності встановленого діагнозу деменції. Зменшення проявів кортикальної міоклонії у чутливих до пірацетаму пацієнтів як монотерапії, так і у складі комплексної терапії (з метою визначення чутливості до пірацетаму в конкретному випадку може бути проведений пробний курс лікування).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до пірацетаму або похідних піролідону, а також до інших компонентів препарату; хорея Гентінгтона; гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт); термінальна стадія хронічної ниркової недостатності Обережно: порушення гемостазу; великі хірургічні втручання; тяжка кровотеча; хронічна ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну 20-80 мл/хв).Вагітність та лактаціяВагітність Достатніх даних про застосування пірацетаму під час вагітності відсутні. Дослідження на тваринах не показали прямого чи опосередкованого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Пірацетам проникає крізь плацентарний бар'єр. Плазмова концентрація пірацетаму у новонароджених досягає 70-90% від такої матері. Пірацетам слід призначати під час вагітності лише у виняткових випадках, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, а клінічний стан вагітної потребує лікування пірацетамом. Період грудного вигодовування Пірацетам проникає у грудне молоко. Препарат не слід застосовувати під час годування груддю або слід припинити грудне вигодовування при лікуванні пірацетамом. При прийнятті рішення про необхідність відміни грудного вигодовування або відмови від лікування пірацетамом слід співвіднести користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії для жінки.Побічна діяНебажані реакції, зареєстровані під час клінічних досліджень, а також виявлені в період постмаркетингового застосування пірацетаму перераховані нижче за системами та органами та частотою виникнення: дуже "часто" (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "Частота невідома" (неможливо оцінити на підставі наявних даних). З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома: кровоточивість. З боку імунної системи: частота невідома – анафілактоїдні реакції, гіперчутливість. З боку центральної нервової системи та психіки: часто – гіперактивність, нервозність; нечасто – сонливість, депресія; частота невідома - ажитація, тривога, сплутаність свідомості, галюцинації, атаксія, порушення рівноваги, загострення перебігу епілепсії, біль голови, безсоння, тремор. З боку органу слуху та лабіринту: частота невідома – вертиго. З боку серцево-судинної системи: рідко – тромбофлебіт, артеріальна гіпотензія (тільки при парентеральному введенні). З боку травної системи: частота невідома – абдомінальний біль (у тому числі у верхніх відділах), діарея, нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – ангіоневротичний набряк, дерматит, свербіж, кропив'янка. З боку репродуктивної системи: частота невідома – посилення сексуального потягу. Загальні порушення та розлади у місці введення: нечасто – астенія. Лабораторно-інструментальні дані: часто – збільшення маси тіла. Важливо повідомляти про розвиток небажаної реакції з метою забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря. Медичні працівники повідомляють про небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиГормони щитовидної залози При одночасному застосуванні пірацетаму з гормонами щитовидної залози (трійодтиронін + тироксин) відзначалися сплутаність свідомості, дратівливість та порушення сну. Аценокумарол Згідно з опублікованим сліпим клінічним дослідженням у пацієнтів з рецидивуючим венозним тромбозом пірацетам у дозі 9,6 г/добу не впливає на дозу аценокумаролу, необхідну для досягнення міжнародного нормалізованого відношення, рівного 2,5-3,5, але порівняно з ефектами одного лише аценомару. , додавання пірацетаму в дозі 9,6 г/добу значно знижує агрегацію тромбоцитів, вивільнення p-тромбоглобуліну, концентрацію фібриногену та фактора Віллебранду (VIII: С; VIII: vW: Ag; VIII: vW: RCo), а також в'язкість цільної крові та плазми. Фармакокінетичні взаємодії У концентрації 142, 426 та 1422 мкг/мл пірацетам не інгібує ізоферменти цитохрому Р450 (CYP 1А2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 4А9/11) in vi. У концентрації 1422 мкг/мл спостерігалося мінімальне інгібування ізоферменту CYP 2А6 (21%) та ЗА4/5 (11%). Однак значення константи пригнічення (Ki), ймовірно, виходять далеко за межі концентрації 1422 мкг/мл. Таким чином, метаболічна взаємодія пірацетаму з іншими препаратами є малоймовірною. Можливість зміни фармакокінетики пірацетаму під впливом інших лікарських препаратів низька, оскільки 90% пірацетаму виводиться у незмінному вигляді із сечею. Протисудомні засоби Прийом пірацетаму в дозі 20 г на добу протягом 4 тижнів у пацієнтів з епілепсією, які приймали постійні дози протиепілептичних препаратів (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал та вальпроєва кислота), не змінював їх максимальну концентрацію та мінімальну концентрацію. Алкоголь Одночасний прийом з алкоголем не впливав на концентрацію пірацетаму у плазмі; при прийомі 1,6 г пірацетаму концентрація етанолу у плазмі не змінювалася.Спосіб застосування та дозиВсередину. Під час їди або натще, запиваючи рідиною. При неможливості перорального прийому препарат вводять внутрішньовенно у тій же дозі. При інтелектуально-мнестичних порушеннях: 2,4-4,8 г на добу в 2-3 прийоми. Лікування кортикальної міоклонії: лікування починають з дози 7,2 г на добу, кожні 3-4 дні дозу збільшують на 4,8 г на добу до максимальної дози 24 г на добу на 2-3 прийоми. Застосування інших препаратів для лікування міоклонії слід продовжити у тому ж дозуванні. Залежно від отриманого ефекту слід зменшувати дозу цих препаратів. Лікування пірацетамом слід продовжувати доти, доки зберігаються симптоми захворювання. У пацієнтів з гострими епізодами міоклонії може статися спонтанне поліпшення, тому кожні 6 місяців слід робити спроби зменшення дози або відміни препарату. Для цього поступово зменшують дозу на 1,2 г на добу кожні два дні (у разі синдрому Ланса-Адамса кожні 3-4 дні для запобігання можливому раптовому рецидиву або синдрому відміни). Дозування пацієнтам з порушенням функції нирок: пірацетам виводиться майже виключно нирками, при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю або які потребують контролю функції нирок слід бути обережним. Період напіввиведення збільшується прямо пропорційно до погіршення функції нирок та кліренсу креатиніну; це також справедливо щодо літніх людей, у яких екскреція креатиніну залежить від віку. Дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну. Кліренс креатиніну для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну (Ксиворот) за такою формулою: КК (мл/хв) =[140 - вік(роки)] х маса тіла (кг)/ [72 х Ксиворот (мг/дл)] Кліренс креатиніну для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Ниркова недостатність КК мл/хв Режим дозування Норма >80 нормальна доза в 2-4 прийоми Легка 50-79 2/3 звичайної дози в 2-3 прийоми Середня 30-49 1/3 звичайної дози в 2 прийоми Важка <30 1/6 звичайної дози одноразово Термінальна стадія - протипоказано Літнім пацієнтам дозу коригують за наявності ниркової недостатності, тривалої терапії необхідний контроль функціонального стану нирок. Дозування пацієнтам з порушенням функції печінки: пацієнти з порушенням функції печінки корекції дози не потребують. Пацієнтам з порушенням функції нирок і печінки дозування здійснюється за схемою.ПередозуванняСимптоми: зареєстрований поодинокий випадок розвитку диспептичних явищ у вигляді діареї з кров'ю та абдомінальним болем при прийомі пірацетаму внутрішньо у добовій дозі 75 г, імовірно через велику сумарну дозу сорбітолу, що раніше міститься у складі препаратів пірацетаму. У цьому препараті сорбітол відсутній, проте слід бути обережним при спільному прийомі пірацетаму та сорбітолу. Інші симптоми передозування не зареєстровані. Лікування: при значному передозуванні слід промити шлунок або викликати блювання. Специфічного антидоту немає. Рекомендується проведення симптоматичної терапії, яка може містити гемодіаліз. Ефективність гемодіалізу для пірацетаму становить 50-60%.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на агрегацію тромбоцитів Внаслідок антиагрегатного ефекту, пірацетам слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч (наприклад, при виразці шлунка), порушеннями гемостазу, у пацієнтів з хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання, у пацієнтів, які приймають антиреганти. дози ацетилсаліцилової кислоти. Ниркова недостатність Оскільки пірацетам виводиться нирками, слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю. Скасування терапії При лікуванні кортикальною міоклонією слід уникати різкого переривання лікування, оскільки це може спричинити поновлення нападів. Проникає через мембрани, що фільтрують, апаратів для гемодіалізу. Натрій При лікуванні пацієнтів, які перебувають на дієті гіпонатрію, рекомендується враховувати, що таблетки пірацетаму в дозі 24 г містять 46 мг натрію. Літні пацієнти При тривалій терапії у пацієнтів похилого віку рекомендується регулярний контроль функції нирок, при необхідності корекція дози в залежності від кліренсу креатиніну. Пірацетам проникає через мембрани фільтруючих апаратів для гемодіалізу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: 800 мг пірацетам. Допоміжні речовини: поліетиленгліколь 6000, натрію кроскармелоза (примелоза), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид, хіноліновий жовтий. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі, довгастої форми з округленими кінцями, з ризиком; на поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси та кровообіг мозку. Підвищує утилізацію глюкози, покращує перебіг метаболічних процесів, покращує мікроциркуляцію в ішемізованих зонах, інгібує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикацією, електрошоком. Покращує інтегративну діяльність мозку. Не надає седативної та психостимулюючої дії.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. C max  у плазмі досягається приблизно через 30 хв, у лікворі - через 2-8 год. Здається Vd становить 0.6 л/кг. Чи не зв'язується з білками плазми крові. Розподіляється у всіх органах та тканинах, проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр. Вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних частках, у мозочку та базальних гангліях. T1/2 з плазми становить 4-5 год, з ліквору - 6-8 год. Виводиться нирками у незміненому вигляді. При нирковій недостатності T1/2 збільшується.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат.Показання до застосуванняПорушення пам'яті, запаморочення, зниження концентрації уваги, емоційна лабільність, деменція внаслідок порушень мозкового кровообігу (ішемічного інсульту), травм головного мозку; при хворобі Альцгеймера; у літньому віці; коматозні стани судинного, травматичного або токсичного генезу; лікування абстиненції та психоорганічного синдрому при хронічному алкоголізмі; порушення навчання у дітей, не пов'язані з неадекватним навчанням або особливостями сімейної обстановки (у складі комбінованої терапії); серповидно-клітинна анемія (у складі комбінованої терапії)Протипоказання до застосуванняГеморагічний інсульт, тяжка ниркова недостатність (при КК<20 мл/хв), підвищена чутливість до пірацетаму.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень безпеки застосування пірацетаму при вагітності не проводилося. Застосування можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевершує можливий ризик для плода. Пірацетам, мабуть, проникає у грудне молоко. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В експериментальних дослідженнях на тваринах не було виявлено негативного впливу пірацетаму на плід.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – диспептичні симптоми, біль у животі. З боку ЦНС: рідко – нервозність, збудження, дратівливість, занепокоєння, розлади сну, запаморочення, біль голови, тремор; у деяких випадках – слабкість, сонливість. Інші: підвищення сексуальної активності.Взаємодія з лікарськими засобамиОписано випадок взаємодії пірацетаму при одночасному застосуванні з екстрактом щитовидної залози, що містить трийодтиронін та тетрайодтиронін, коли у пацієнта були відзначені неспокій, дратівливість та розлади сну. При одночасному застосуванні з препаратами гормонів щитовидної залози можливий розвиток центральних ефектів – тремору, занепокоєння, дратівливості, порушень сну, сплутаності свідомості. При одночасному застосуванні стимуляторів ЦНС можливе посилення психостимулюючої дії. При одночасному застосуванні з нейролептиками спостерігається посилення екстрапірамідних порушень.Спосіб застосування та дозиДорослим внутрішньо - 30-160 мг/кг/сут на 2-4 прийоми. Тривалість лікування – 6-8 тижнів. При необхідності застосовують внутрішньом'язову або внутрішньовенну в початковій дозі 10 г на добу. При внутрішньовенному введенні пацієнтам у тяжкому стані добова доза може становити 12 г. Після клінічного поліпшення дозу поступово знижують та переходять на прийом внутрішньо. Дітям внутрішньо - 30-50 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Лікування слід продовжувати щонайменше 3 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з вираженим порушенням гемостазу, при великих хірургічних операціях та тяжких кровотечах; з нирковою недостатністю. Рекомендується постійний контроль за показниками функції нирок. У разі виникнення порушень сну рекомендується відмінити вечірній прийом пірацетаму, приєднавши цю дозу до денного прийому.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина – пірацетам 800 мг. У упаковці 30 штук.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре всмоктується та проникає у різні органи та тканини. Біодоступність становить 95%. Час досягнення максимальної концентрації 0,5-1 год. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 4-5 годин та 8,5 годин із спинномозкової рідини, що подовжується при нирковій недостатності. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, накопичується в мозковій тканині через 1-4 години після прийому внутрішньо. Не зв'язується з білками плазми, практично не метаболізується. Період напіввиведення 4,5 год (7,7 год – з головного мозку). Виводиться нирками – 2/3 у незміненому вигляді протягом 30 год.ФармакодинамікаНоотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси мозку: підвищує концентрацію АТФ у мозковій тканині, посилює синтез РНК та фосфолпідів, стимулює гліколітичні процеси, посилює утилізацію глюкози. Покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам'яті, полегшує процес навчання. Змінює швидкість поширення збудження в головному мозку, покращує мікроциркуляцію, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії, пригнічує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикаціями, електрошоком; посилює альфа- та бета-активність, знижує дельта-активність на електроенцефалограмі, зменшує вираженість вестибулярного ністагму. Покращує зв'язки між півкулями головного мозку та синаптичну провідність у неокортикальних структурах, відновлює та стабілізує церебральні функції, особливо свідомість, пам'ять та мовлення, підвищує розумову працездатність, покращує мозковий кровотік. Ефект розвивається поступово. Практично не має седативного та психостимулюючого впливу.ІнструкціяВсередину, під час їди або натще, запиваючи рідиною. Увага: останню разову дозу приймати не пізніше 17:00 для запобігання порушенням сну.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування психоорганічного синдрому, зокрема у літніх хворих, які страждають зниженням пам'яті, запамороченням, зниженою концентрацією уваги та загальної активності, лабільністю настрою, розладом поведінки, порушенням ходи, а також у пацієнтів із хворобою Альцгеймера та сенильною деменцією типу Альцгеймера. Наслідки ішемічного інсульту, такі як порушення мови, порушення емоційної сфери, підвищення рухової і психічної активності. Хронічний алкоголізм – для лікування психоорганічного та абстинентного синдромів. Період відновлення після черепно-мозкових травм та інтоксикацій головного мозку. Запаморочення та пов'язані з ним розлади рівноваги, за винятком запаморочення вазомоторного та психогенного походження.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону та інших компонентів препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатину менше 20 мл/хв), гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт), психомоторне збудження на момент призначення препарату, хорея Гентінгтона. З обережністю: Порушення гемостазу; великі хірургічні втручання; тяжка кровотеча. У зв'язку з впливом пірацетаму на агрегацію тромбоцитів рекомендовано обережність при призначенні препарату хворим з порушенням гемостазу, під час великих хірургічних операцій або хворим із симптомами тяжкої кровотечі.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 3 років. Дослідження на вагітних жінках не проводили. Пірацетам проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Концентрація препарату у новонароджених досягає 70-90% концентрації його в крові у матері. Під час вагітності призначення препарату можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку нервової системи: психічне збудження, рухова розгальмованість, дратівливість, сонливість, депресія, астенія. Ці побічні ефекти частіше виникають у пацієнтів похилого віку, які отримували препарат у дозі більше 2,4 г на добу. Найчастіше вдається досягти регресу подібних симптомів, знизивши дозу препарату. У поодиноких випадках - запаморочення, біль голови, атаксія, загострення перебігу епілепсії, екстрапірамідні порушення, тремор, неврівноваженість, зниження здатності до концентрації уваги, безсоння, збудження, тривога, галюцинації, підвищення лібідо. З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження або підвищення артеріального тиску, погіршення перебігу стенокардії. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, блювання, діарея, біль у животі (в т.ч. гастралгія). З боку обміну речовин: збільшення маси тіла – частіше виникає у пацієнтів похилого віку, які отримували препарат у дозі понад 2,4 г на добу. Алергічні реакції: дерматит, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність гормонів щитовидної залози, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків). При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, можлива надмірна стимуляція. При призначенні з нейролептиками зменшує небезпеку виникнення екстрапірамідних порушень. Не відмічено взаємодії з клоназепамом, фенітоїном, фенобарбіталом, вальпроатом натрію. Високі дози (9,6 г/добу) пірацетаму підвищують ефективність непрямих антикоагулянтів у пацієнтів з венозним тромбозом (відзначалося більше зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранду, в'язкості крові та плазми порівняно із застосуванням тільки непрямих). Можливість зміни фармакодинаміки пірацетаму під впливом інших лікарських препаратів низька, оскільки 90% препарату виводиться у незміненому вигляді із сечею. In vitro пірацетам не пригнічує ізоферменти цитохрому Р450, такі як CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 4А9/11 у концентрації 142, 426 та 1422 мкг/м. При концентрації 1422 мкг/мл відмічено невелике пригнічення CYP2A6 (21%) та ЗА4/5 (11%), проте рівень Ki цих двох ізоферментів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл, у зв'язку з чим метаболічна взаємодія з іншими препаратами є малоймовірною. Прийом пірацетаму в дозі 20 мг на добу не змінював пік і криву рівня концентрації протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, вальпроат) у хворих на епілепсію, які отримують постійне дозування. Спільний прийом з алкоголем не впливав на рівень концентрації пірацетаму у сироватці та концентрація алкоголю у сироватці крові не змінювалася при прийомі 1,6 г пірацетаму.Спосіб застосування та дозиДобова доза – 30-160 мг/кг маси тіла, кратність прийому – 2 рази на добу, за необхідності – 3-4 рази на добу. Курс лікування від 2-3 тижнів до 2-6 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. При терапії психоорганічного синдрому у літніх препарат призначають по 1,2-2,4 г на добу; навантажувальна доза протягом перших тижнів терапії – до 4,8 г/добу. Лікування пірацетамом при необхідності може поєднуватися із застосуванням психотропних, серцево-судинних та інших лікарських засобів. При лікуванні наслідків інсульту призначають 4,8 г на добу. Дана лікарська форма рекомендується для дітей віком від 3 років – по 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 1,8 г. Курс лікування від 2 тижнів до 2-6 місяців. При алкоголізмі – підтримуюча доза – 2,4 г. При запаморочення та пов'язаних з ним розладах. рівноваги 2,4-4,8 г/добу.ПередозуванняПісля перорального прийому пірацетаму в дозі 75 г відмічені диспептичні явища, такі як діарея з кров'ю та біль у животі. Лікування: відразу після прийому препарату можна промити шлунок або викликати штучне блювання. Рекомендується проведення симптоматичної терапії, можливий гемодіаліз (ефективність 50-60%). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні хворих на кортикальну міоклонію слід уникати різкого переривання лікування, що може викликати поновлення нападів. При тривалій терапії хворих похилого віку рекомендується регулярний контроль за показниками функції нирок, при необхідності проводять корекцію дози в залежності від результатів дослідження кліренсу креатиніну. Беручи до уваги можливі побічні ефекти, слід дотримуватися обережності при виконанні роботи з механізмами та керуванні автомобілем. Проникає через мембрани, що фільтрують, апаратів для гемодіалізу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: пірліндол гідрохлорид 50 мг. Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, стеарат кальцію. 50 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант. Поєднує тимолептичний ефект із збалансованою дією на ЦНС, при цьому активуючий вплив на хворих з апатичними, анергічними депресіями поєднується із седативною дією у пацієнтів у ажитованому стані. Виборче, короткочасно та оборотно інгібує МАО типу А; високою мірою блокує дезамінування серотоніну і норадреналіну, меншою мірою – тираміну. Частково інгібує зворотне захоплення моноамінів. Активує процеси синаптичної передачі нервового збудження у ЦНС. Послаблює депресивні ефекти резерпіну, потенціює ефекти попередника норепінефрину – діоксифенілаланіну (L-допи), стимулює адренергічні структури; потенціює ефекти попередника серотоніну 5-окситриптофана (стимулює серотонінергічні структури). Не має антихолінергічної дії. Чинить ноотропну дію, покращує когнітивні функції.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Піразідол не надано.Клінічна фармакологіяАнтидепресант – оборотний інгібітор МАО типу А.Показання до застосуванняДепресії різного генезу, переважно з психомоторною загальмованістю та астенічними розладами, тривожно-депресивними або тривожно-бредовими компонентами; сенільна, інволюційна депресія; алкогольний абстинентний синдром; хвороба Альцгеймера (у складі комплексної терапії)Протипоказання до застосуванняГострий гепатит; захворювання крові; одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень з безпеки та ефективності застосування препарату при вагітності та в період лактації не проводилося.Побічна діяЗ боку травної системи: сухість у роті, нудота. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: тремор, запаморочення. Інші: пітливість, тахікардія, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні підвищує ефективність епінефрину (у зв'язку з антимоноаміноксидазною активністю).Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають у початковій дозі 50-75 мг на добу, розділеній на 2 прийоми. Потім дозу поступово збільшують на 25-50 мг до 150-300 мг на добу. Максимальна добова доза становить 400 мг. Кратність прийому – 2-3 рази на добу. Після досягнення терапевтичного ефекту препарат продовжують застосовувати у індивідуально підібраній дозі протягом 2-4 тижнів. Потім дозу поступово зменшують.ПередозуванняДані про передозування препарату Піразідол не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПіразидол не призначають одночасно з антидепресантами-інгібіторами МАО, фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном. Можливе застосування Піразідолу у пацієнтів з глаукомою та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Піразидол сумісний із антипсихотичними засобами, анксіолітиками.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: піридоксину гідрохлорид 10 мг. 50 шт. - банки (1) із полімерних матеріалів. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні. 50 шт. - банки (1) із полімерних матеріалів - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаВітамін B6. Відіграє важливу роль обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи. У фосфорильованій формі піридоксин є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (в т.ч. на декарбоксилювання, переамінування). Піридоксин бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот. Відіграє важливу роль в обміні гістаміну. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат та піридоксамінофосфат). Розподіл переважно у м'язах, печінці та ЦНС. Проникає через плаценту та у молоко матері. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні з жовчю - 2%).Клінічна фармакологіяВітамін групи Ст.Показання до застосуванняЛікування та профілактика клінічної недостатності вітаміну B6.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піридоксину.Вагітність та лактаціяМожливе застосування піридоксину при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) за показаннями.Побічна діяВ окремих випадках: алергічні реакції, гіперсекреція соляної кислоти.Взаємодія з лікарськими засобамиФізіологічною функцією вітамінів В1; і В6; є потенціювання дії один одного, що проявляється в позитивному впливі на нервову, м'язову та серцево-судинну системи. При одночасному застосуванні з гормональними контрацептивами можливе підвищення концентрації піридоксину у плазмі. При одночасному застосуванні потенціює дію діуретиків. При одночасному застосуванні з леводопою зменшуються або повністю пригнічуються ефекти леводопи. При одночасному застосуванні з ізонікотингідразідом, пеніциламіном, циклосерином можливе зменшення ефективності піридоксину. При одночасному застосуванні з фенітоїном, фенобарбіталом можливе зменшення концентрацій у плазмі крові фенітоїну та фенобарбіталу.Спосіб застосування та дозиДля лікування недостатності вітаміну B6; дорослим внутрішньо - по 80 мг 4 рази на добу. Можливе також внутрішньом'язове, підшкірне або внутрішньовенне введення в добовій дозі 50-150 мг. Тривалість лікування визначається видом та тяжкістю захворювання. Для профілактики недостатності вітаміну B6; застосовують у дозі 40 мг на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ІХС. При тяжких ураженнях печінки піридоксин у високих дозах може спричинити погіршення її функції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 мл: піридоксину гідрохлориду 0,05 г. 10 ампул 1 мл.Фармакотерапевтична групаВітамін B6. Відіграє важливу роль обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи. У фосфорильованій формі піридоксин є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (в т.ч. на декарбоксилювання, переамінування). Піридоксин бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот. Відіграє важливу роль в обміні гістаміну. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат та піридоксамінофосфат). Розподіл переважно у м'язах, печінці та ЦНС. Проникає через плаценту та у молоко матері. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні з жовчю - 2%).Клінічна фармакологіяВітамін групи Ст.Показання до застосуванняЛікування та профілактика клінічної недостатності вітаміну B6.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піридоксину.Вагітність та лактаціяМожливе застосування піридоксину при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) за показаннями.Побічна діяВ окремих випадках: алергічні реакції, гіперсекреція соляної кислоти.Взаємодія з лікарськими засобамиФізіологічною функцією вітамінів В1; і В6; є потенціювання дії один одного, що проявляється в позитивному впливі на нервову, м'язову та серцево-судинну системи. При одночасному застосуванні з гормональними контрацептивами можливе підвищення концентрації піридоксину у плазмі. При одночасному застосуванні потенціює дію діуретиків. При одночасному застосуванні з леводопою зменшуються або повністю пригнічуються ефекти леводопи. При одночасному застосуванні з ізонікотингідразідом, пеніциламіном, циклосерином можливе зменшення ефективності піридоксину. При одночасному застосуванні з фенітоїном, фенобарбіталом можливе зменшення концентрацій у плазмі крові фенітоїну та фенобарбіталу.Спосіб застосування та дозиДля лікування недостатності вітаміну B6; дорослим внутрішньо - по 80 мг 4 рази на добу. Можливе також внутрішньом'язове, підшкірне або внутрішньовенне введення в добовій дозі 50-150 мг. Тривалість лікування визначається видом та тяжкістю захворювання. Для профілактики недостатності вітаміну B6; застосовують у дозі 40 мг на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ІХС. При тяжких ураженнях печінки піридоксин у високих дозах може спричинити погіршення її функції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: піридостигміну бромід – 60 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 431 мг, крохмаль прежелатинізований – 100 мг, повідон – 50 мг, глутамінової кислоти гідрохлорид – 2 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,5 мг, магнію стеарат – 3,5 мг. У упаковці 100 штук.Опис лікарської формиТаблетки майже білого кольору, круглої форми, двоопуклі, з ризиком з одного боку.ФармакокінетикаМаксимальні концентрації в плазмі досягаються через 1,7-3,2 години після прийому піридостигміну броміду. Після прийому 60 мг піридостигміну броміду плазмовий рівень становить 40-60 нг/мл. У дослідженнях у пацієнтів з міастенією гравіс максимальні рівні в крові досягаються через 3 години, а прояви клінічного та нейрофізіологічного ефектів спостерігалися через 30 хв та досягали максимуму через 120-150 хв. Чіткого зв'язку між дозою та концентрацією в плазмі/величині рівня в плазмі або змінами міастенічних симптомів немає. Однак при рівнях понад 100 нг/мл, ефективність препарату не зростає. Об'єм розподілу піридостигміну броміду становить приблизно 0,5-1,7 л/кг маси тіла. Піридостигміну бромід метаболізується у печінці. Основним метаболітом є 3-гідрокси-N-метилпіридин. Виводиться головним чином нирками, після введення період напіввиведення із плазми становить близько 1,5 години. Після перорального застосування період напіввиведення збільшується до 3-3,5 години. Біодоступність піридостигміну броміду після перорального прийому коливалася від 8% до 20%. У хворих на міастенію біодоступність може знижуватися нижче 4%.ФармакодинамікаПіридостигміну бромід пригнічує холінестеразу. Належить до холіноміметиків не прямої дії. Інгібування ферменту сприяє накопиченню ацетилхоліну на рецепторах у холінергічних синапсах, призводить до більш вираженого та довготривалого ефекту ацетилхоліну. Препарат переважно діє периферичну нервову систему. Він не впливає на функції центральної нервової системи, оскільки через низьку розчинність у ліпідах не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.Показання до застосуванняМіастенія гравіс (gravis).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піридостигміну броміду та інших компонентів препарату; попереднє введення деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній, декаметонія бромід); ірит; хронічний обструктивний бронхіт; бронхіальна астма; обтураційна (механічна) кишкова непрохідність; обструкція жовчовивідних та сечовивідних шляхів; спастичні стани органів шлунково-кишкового тракту; міотонія; шок у післяопераційному періоді.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям до 18 років, при вагітності та лактації.Побічна діяЗ боку органу зору: частота невідома: міоз, сльозотеча, порушення акомодації. З боку серця: частота не відома: аритмія (зокрема, брадикардія, тахікардія, АВ-блокада), а також гіпотонія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота не відома: посилення секреції бронхіальних залоз у поєднанні з бронхоспазмом. З боку шлунково-кишкового тракту: частота не відома: нудота, блювання, діарея, спазматичні болі у животі, шлунково-кишкова гіперкінезія, підвищене слиновиділення. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота не відома: шкірний висип (зазвичай зникає невдовзі після припинення лікування), інтенсивне потовиділення. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота не відома: підвищена м'язова слабкість, тремор та міофібриляція або м'язова гіпотонія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота не відома: позиви до сечовипускання. Зазначені небажані реакції можуть бути ознаками передозування чи холінергічного кризу. Тому слід обов'язково з'ясувати причину симптомів і, при необхідності, застосувати 1-2 мг сульфат атропіну шляхом підшкірного, внутрішньом'язового або повільного введення для усунення холіноміметичних ефектів. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПоєднання з іншими інгібіторами холінестерази або холіноміметиками може посилювати дію піридостигміну броміду. Препарат здатний посилювати холіноміметичні ефекти морфію та його похідних. Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (наприклад, сукцинілхоліну). Атропін послаблює побічні дії броміду піридостигміну на слинні залози, очі, серце, м'язи бронхів і кишечник. При цьому нікотинергіческіе ефекти на скелетні м'язи залишаються без змін. Метилцелюлоза повністю гальмує всмоктування бромиду піридостигміну, а активоване вугілля майже повністю його адсорбує. Аміноглікозиди (наприклад, стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин), поліпептидні антибіотики (поліміксин, колістин), деякі інші антибіотики, наприклад, окситетрациклін, кліндаміцин та лінкоміцин, численні антиаритмічні засоби (хінідин, пронієнід типу та фенотіазини (наприклад, хлорпромазин) можуть послаблювати ефект піридостигміну броміду та за рахунок цього викликати міастенічні симптоми. Високі дози кортикостероїдів можуть послаблювати ефект піридостигміну броміду. Якщо Ви приймаєте інші ліки, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиМіастенія гравіс. Для симптоматичного лікування міастенії гравіс у дорослих рекомендується застосовувати по 1-3 таблетки препарату Піридостигміну бромід 3-4 рази на добу (180-720 мг на добу). Хворі на міастенію гравіс вимагають ретельного індивідуального підбору дози залежно від перебігу захворювання та відповіді хворого на лікування. Наведені вище дози є лише рекомендаціями, проте слід перевищувати максимальну добову дозу 720 мг. Лікування пацієнтів із захворюваннями нирок. Пацієнтам із захворюваннями нирок препарат слід призначати у низьких дозах, тому що піридостигміну бромід у незміненому вигляді виводиться з організму переважно нирками (75%). При рівні креатиніну 2 мг/дл слід застосовувати половину підтримуючої дози або відповідно збільшити вдвічі інтервал між прийомом доз. Тому необхідну дозу слід підбирати індивідуально для кожного хворого залежно від реакції на терапію препаратом. Рекомендоване ретельне медичне обстеження. Всередину запиваючи водою. Дозу та тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та реакції пацієнта на лікування.ПередозуванняПри випадковому передозуванні препаратом Піридостигміну бромідом необхідно терміново звернутися за допомогою до лікаря. Симптоми інтоксикації. Слиновиділення, сльозотеча, почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, стомлюваність, слабкість, звуження зіниць, порушення зору, запаморочення, нудота, блювота, мимовільне сечовипускання та дефекація, коліки та м'язовий параліч (як наслідок нервово-м'язової блоку, АТ, брадикардія, можлива рефлекторна тахікардія. Передозування може спричинити розвиток холінергічного кризу, який характеризується вираженою або наростаючою м'язовою слабкістю аж до паралічу дихальної системи, що загрожує життю хворого. Іншими супутніми явищами можуть бути зниження артеріального тиску до судинного колапсу, а також зниження частоти серцевих скорочень до повної зупинки серця або парадоксальне підвищення частоти серцевих скорочень (рефлекторна тахікардія). Лікування передозування. Препарат слід негайно відмінити. Необхідне промивання шлунка та прийом активованого вугілля. У випадках холінергічного кризу препарат слід негайно відмінити та внутрішньовенно повільно ввести атропіну сульфат у кількості 1-2 мг. Залежно від частоти пульсу введення атропіну сульфату через 2-4 години можна повторити. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів та у разі потреби забезпечити штучне дихання. У разі зупинки серцевої діяльності слід проводити масаж серця. Відновити водний та електролітний баланс. Після перорального застосування піридостигміну броміду – промивання шлунка та застосування ентеросорбентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиартеріальна гіпотензія; декомпенсована серцева недостатність; ниркова недостатність; гострий інфаркт міокарда; виразкова хвороба шлунка; брадикардія; цукровий діабет; паркінсонізм; жовчнокам'яна хвороба без обструкції; сечокам'яна хвороба без обструкції; стани після операцій на шлунково-кишковому тракті; печінкова недостатність; гіпертиреоз. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань (станів), перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: піридостигміну бромід – 60 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 431 мг, крохмаль прежелатинізований – 100 мг, повідон – 50 мг, глутамінової кислоти гідрохлорид – 2 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,5 мг, магнію стеарат – 3,5 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки майже білого кольору, круглої форми, двоопуклі, з ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаХолінестерази інгібітор.ФармакокінетикаМаксимальні концентрації в плазмі досягаються через 1,7-3,2 години після прийому піридостигміну броміду. Після прийому 60 мг піридостигміну броміду плазмовий рівень становить 40-60 нг/мл. У дослідженнях у пацієнтів з міастенією гравіс максимальні рівні в крові досягаються через 3 години, а прояви клінічного та нейрофізіологічного ефектів спостерігалися через 30 хв та досягали максимуму через 120-150 хв. Чіткого зв'язку між дозою та концентрацією в плазмі/величині рівня в плазмі або змінами міастенічних симптомів немає. Однак при рівнях понад 100 нг/мл, ефективність препарату не зростає. Об'єм розподілу піридостигміну броміду становить приблизно 0,5-1,7 л/кг маси тіла. Піридостигміну бромід метаболізується у печінці. Основним метаболітом є 3-гідрокси-N-метилпіридин. Виводиться головним чином нирками, після введення період напіввиведення із плазми становить близько 1,5 години. Після перорального застосування період напіввиведення збільшується до 3-3,5 години. Біодоступність піридостигміну броміду після перорального прийому коливалася від 8% до 20%. У хворих на міастенію біодоступність може знижуватися нижче 4%.ФармакодинамікаПіридостигміну бромід пригнічує холінестеразу. Належить до холіноміметиків не прямої дії. Інгібування ферменту сприяє накопиченню ацетилхоліну на рецепторах у холінергічних синапсах, призводить до більш вираженого та довготривалого ефекту ацетилхоліну. Препарат переважно діє периферичну нервову систему. Він не впливає на функції центральної нервової системи, оскільки через низьку розчинність у ліпідах не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.Показання до застосуванняМіастенія гравіс (gravis).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піридостигміну броміду та інших компонентів препарату; попереднє введення деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній, декаметонія бромід); ірит; хронічний обструктивний бронхіт; бронхіальна астма; обтураційна (механічна) кишкова непрохідність; обструкція жовчовивідних та сечовивідних шляхів; спастичні стани органів шлунково-кишкового тракту; міотонія; шок у післяопераційному періоді; вагітність; період лактації; вік до 18 років. З обережністю: артеріальна гіпотензія; декомпенсована серцева недостатність; ниркова недостатність; гострий інфаркт міокарда; виразкова хвороба шлунка; брадикардія; цукровий діабет; паркінсонізм; жовчнокам'яна хвороба без обструкції; сечокам'яна хвороба без обструкції; стани після операцій на шлунково-кишковому тракті; печінкова недостатність; гіпертиреоз. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань (станів), перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяБезпека застосування піридостигміну броміду при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчена. Застосування препарату у дослідженнях на тваринах не виявило тератогенного впливу при пероральному прийомі. Препарат не має тератогенних ефектів, але має фетотоксичність. Відомо, що введення антихолінестерази в період вагітності може спричинити передчасні пологи. Ризик передчасних пологів вище прийому препарату в III триместрі вагітності. Тому препарат слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та очікуваного сприятливого ефекту. Піридостигміну бромід проникає у грудне молоко, тому піридостигміну бромід не слід застосовувати у період годування груддю. У випадках, коли застосування препарату є необхідним, годування груддю слід припинити.Побічна діяЗа даними ВООЗ, небажані (побічні) ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку органу зору: частота не відома: міоз, сльозотеча, порушення акомодації. З боку серця: частота не відома: аритмія (зокрема, брадикардія, тахікардія, АВ-блокада), а також гіпотонія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота не відома: посилення секреції бронхіальних залоз у поєднанні з бронхоспазмом. З боку шлунково-кишкового тракту: частота не відома: нудота, блювання, діарея, спазматичні болі у животі, шлунково-кишкова гіперкінезія, підвищене слиновиділення. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота не відома: шкірний висип (зазвичай зникає невдовзі після припинення лікування), інтенсивне потовиділення. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота не відома: підвищена м'язова слабкість, тремор та міофібриляція або м'язова гіпотонія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота не відома: позиви до сечовипускання. Зазначені небажані реакції можуть бути ознаками передозування чи холінергічного кризу. Тому слід обов'язково з'ясувати причину симптомів і, при необхідності, застосувати 1-2 мг сульфат атропіну шляхом підшкірного, внутрішньом'язового або повільного введення для усунення холіноміметичних ефектів. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПоєднання з іншими інгібіторами холінестерази або холіноміметиками може посилювати дію піридостигміну броміду. Препарат здатний посилювати холіноміметичні ефекти морфію та його похідних. Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (наприклад, сукцинілхоліну). Атропін послаблює побічні дії броміду піридостигміну на слинні залози, очі, серце, м'язи бронхів і кишечник. При цьому нікотинергіческіе ефекти на скелетні м'язи залишаються без змін. Метилцелюлоза повністю гальмує всмоктування бромиду піридостигміну, а активоване вугілля майже повністю його адсорбує. Аміноглікозиди (наприклад, стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин), поліпептидні антибіотики (поліміксин, колістин), деякі інші антибіотики, наприклад, окситетрациклін, кліндаміцин та лінкоміцин, численні антиаритмічні засоби (хінідин, пронієнід типу та фенотіазини (наприклад, хлорпромазин) можуть послаблювати ефект піридостигміну броміду та за рахунок цього викликати міастенічні симптоми. Високі дози кортикостероїдів можуть послаблювати ефект піридостигміну броміду. Якщо Ви приймаєте інші ліки, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи водою. Дозу та тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та реакції пацієнта на лікування. Міастенія гравіс Для симптоматичного лікування міастенії гравіс у дорослих рекомендується застосовувати по 1-3 таблетки препарату Піридостигміну бромід 3-4 рази на добу (180-720 мг на добу). Хворі на міастенію гравіс вимагають ретельного індивідуального підбору дози залежно від перебігу захворювання та відповіді хворого на лікування. Наведені вище дози є лише рекомендаціями, проте слід перевищувати максимальну добову дозу 720 мг. Лікування пацієнтів із захворюваннями нирок Пацієнтам із захворюваннями нирок препарат слід призначати у низьких дозах, тому що піридостигміну бромід у незміненому вигляді виводиться з організму переважно нирками (75%). При рівні креатиніну 2 мг/дл слід застосовувати половину підтримуючої дози або відповідно збільшити вдвічі інтервал між прийомом доз. Тому необхідну дозу слід підбирати індивідуально для кожного хворого залежно від реакції на терапію препаратом. Рекомендоване ретельне медичне обстеження.ПередозуванняПри випадковому передозуванні препаратом Піридостигміну бромідом необхідно терміново звернутися за допомогою до лікаря. Симптоми інтоксикації. Слиновиділення, сльозотеча, почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, стомлюваність, слабкість, звуження зіниць, порушення зору, запаморочення, нудота, блювота, мимовільне сечовипускання та дефекація, коліки та м'язовий параліч (як наслідок нервово-м'язової блоку, АТ, брадикардія, можлива рефлекторна тахікардія. Передозування може спричинити розвиток холінергічного кризу, який характеризується вираженою або наростаючою м'язовою слабкістю аж до паралічу дихальної системи, що загрожує життю хворого. Іншими супутніми явищами можуть бути зниження артеріального тиску до судинного колапсу, а також зниження частоти серцевих скорочень до повної зупинки серця або парадоксальне підвищення частоти серцевих скорочень (рефлекторна тахікардія). Лікування передозування. Препарат слід негайно відмінити. Необхідне промивання шлунка та прийом активованого вугілля. У випадках холінергічного кризу препарат слід негайно відмінити та внутрішньовенно повільно ввести атропіну сульфат у кількості 1-2 мг. Залежно від частоти пульсу введення атропіну сульфату через 2-4 години можна повторити. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів та у разі потреби забезпечити штучне дихання. У разі зупинки серцевої діяльності слід проводити масаж серця. Відновити водний та електролітний баланс. Після перорального застосування піридостигміну броміду – промивання шлунка та застосування ентеросорбентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки після ретельної оцінки ризику та очікуваного сприятливого ефекту піридостигміну бромід може бути призначений пацієнтам з бронхіальною астмою, виразкою шлунка, тиреотоксикозом, з декомпенсованою серцевою недостатністю, епілепсією, хворим на інфаркт міокарда. З великою обережністю піридостигміну бромід призначається хворим з аритмією, зниженою частотою серцевих скорочень (брадикардія), хворим на цукровий діабет, із захворюваннями нирок (при необхідності слід коригувати дозу препарату), хворим на паркінсонізм, з перенесеними захворюваннями печінки, а також після операцій на органах шлунка кишечника. Потреба піридостигміну в броміді зазвичай значно знижується після тимектомії або додаткової терапії (стероїди, імунодепресанти). Якщо препарат не був прийнятий вчасно, не потрібно збільшувати дозу, а слід продовжувати лікування за схемою дозування. Не слід припиняти прийом препарату Піридостигміну броміду без попередньої консультації з лікарем, оскільки можуть знову посилитись симптоми захворювання. У пацієнтів із перенесеними захворюваннями печінки регулярно слід контролювати її функцію. У процесі лікування пацієнтам категорично забороняється вживати алкоголь. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Піридостигміну бромід знижує гостроту зору, тому під час лікування препаратом слід уникати керування автотранспортом чи іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ

Склад, форма випуску та упаковкаПірогенал є ліпополісахарид, виділений з мікробних клітин Salmonella typhi. Розчин: Активна речовина: бактеріальний ліпополісахарид 10/25/50/100 мкг; Допоміжні речовини: фосфатно-сольовий буферний розчин (pH 6,7-7,3). Розчин для внутрішньом'язового введення, 10 мкг/мл, 25 мкг/мл, 50 мкг/мл та 100 мкг/мл. В ампулах по 1 мл розчину пірогеналу із вмістом 10, 25, 50, 100 мкг ліпополісахариду. Упаковка містить 10 ампул однієї концентрації разом з ампульним ножем та інструкцією по застосуванню.Опис лікарської формиБезбарвна, прозора рідина.Фармакотерапевтична групацитокін.ФармакокінетикаПри введенні пірогеналу в організм 85-90% ліпополісахариду фіксується на поверхні лейкоцитів, близько 10% залишається в циркулюючій плазмі і близько 5% адсорбується на мембранах еритроцитів. Після введення препарату в латентному періоді (45-90 хв) розвивається лейкопенія, яка змінюється лейкоцитозом, що утримується протягом 24-48 годин. Виводиться з організму із сечею.ФармакодинамікаПірогенал – високоактивний неспецифічний імуномодулятор широкого спектра дії. Пірогенал викликає цілий комплекс складних імунологічних та фізіологічних зрушень в організмі, головними з яких є активація ретикулоендотеліальної, гіпоталамо-гіпофізарної та фібринолітичної систем. Пірогенал має ад'ювантні, десенсибілізуючі та протизапальні властивості, підвищує загальну та специфічну резистентність організму, впливає на терморегулюючі центри гіпоталамуса. Пірогенал активує макрофаги, посилює фагоцитоз, стимулює продукцію інтерлейкіну - 1 (ІЛ-1), що викликає проліферацію цілого ряду клітин організму (фібробластів, ендотеліальних клітин, кровотворних клітин та ін.), інтерлейкіну - 2 (ІЛ-2), необхідного для підтримки зростання лімфоцитів (насамперед Т-клітин), фактора некрозу пухлини (ФНП), індукцію ендогенного інтерферону (ІФ), продукцію активних форм кисню. Підвищення функціональної активності фагоцитів призводить до зростання антимікробної резистенції організму, прискорення утворення антитіл. Таким чином, внаслідок активації клітин макрофагально-моноцитарного ряду та секретованих ними цитокінів, посилюється функціональна активність як клітинної, так і гуморальної імунної відповіді. У сполучній тканині під впливом пірогеналу відбувається придушення процесу розвитку фібробластів та утворення колагенових волокон, що призводить до омолодження клітинного складу пухкої сполучної тканини, а в нервовій тканині – до гальмування утворення гліальних рубцювання. Перешкоджає формуванню нових і розсмоктує щільні рубці, що раніше утворилися, і спайки в місцях ушкодження, попереджає облітерацію судин, стимулює регенерацію та епітелізацію тканин. Стимулює активність гіалуронідази, покращує фібринолітичні властивості крові, збільшує активність лізосомальних ферментів, стимулює хінінову систему, забезпечує збільшення проникності тканин та прискорення проникнення лікарських речовин у вогнище ураження. Сприяє процесу розсмоктування вогнищ запалення та відновлення кровообігу. Активізує функцію системи гіпофіз - кора надниркових залоз, підвищує концентрацію гормонів у крові, має протизапальну та болезаспокійливу дію. Чинить на центр терморегуляції, створюючи регульований пірогенний ефект.Показання до застосуванняШирокий спектр лікувально-профілактичної дії пірогеналу обумовлює ефективність його використання як неспецифічного засобу при лікуванні різних захворювань у хірургічній, нейрохірургічній, урологічній, гінекологічній, шкірно-венерологічній, терапевтичній, психіатричній практиці, офтальмології, педа. Препарат призначений для неспецифічної терапії: у хірургічній практиці (спайкова хвороба, післяопікові келоїдні рубці та контрактури, травми, захворювання судин, попередження облітерації судин та ін.); травматичних ушкоджень центральної та периферичної нервової системи, спинномозкових гриж, церебральних арахноїдитів; торпідно-поточної форми туберкульозу у фазі розсмоктування; хронічні захворювання печінки; стриктури уретри та сечоводів, хронічних простатитів та уретритів; важких опіків очей, увеїтів, іридоциклітів, герпесвірусної інфекції очей, помутніння рогівки, невралгії зорового та слухового нерва, вірусних кератитів та кон'юнктивітів; запальних процесів придатків матки, безпліддя; спайкової хвороби черевної порожнини; венеричних захворювань, псоріазі та ін. хронічних захворювань шкіри;а також у випадках підвищеної резистентності мікроорганізмів до хіміо- та антибіотикотерапії. Як пірогенний препарат його застосовують у випадках показання до піротерапії (дерматовенерологія, наркологія, психіатрія).Протипоказання до застосуванняГострі гарячкові захворювання; хронічні захворювання на стадії загострення та декомпенсації, за винятком захворювань, що є показанням до призначення пірогеналу; хвороби крові; вагітність та період лактації. З обережністю: Людям, які страждають на хронічні захворювання серцево-судинної системи, нирок і діабет, лікування слід проводити під наглядом лікаря. За наявності судомної готовності або фебрильних судом в анамнезі препарат або не призначають, або вводять на фоні протисудомної терапії.Побічна діяПри введенні препарату зазвичай жодних реакцій немає. У частини хворих може підвищуватися температура до 37,5 ° С, що супроводжується слабким ознобом та легким нездужанням. Такий стан може тривати від 3 до 8 годин. В цьому випадку доза, що викликала подібну реакцію, в наступні дні повторюється до припинення реакції на її введення (зазвичай 1-3 ін'єкції), після чого послідовно підвищують дозу. У поодиноких випадках в окремих осіб може спостерігатися сильне озноб, підвищення температури до 39,5 ° С, головний біль, біль у попереку. Ці реакції зазвичай тривають від 6 до 8 годин, після чого температура знижується, і побічні явища зникають. У цих випадках рекомендується зменшити дозу препарату. При використанні препарату для піротерапії вищезазначені реакції допустимі.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний і добре поєднується з усіма лікарськими засобами, що застосовуються під час лікування зазначених захворювань. Посилює ефективність специфічних хіміотерапевтичних препаратів у комплексній терапії.Спосіб застосування та дозиПірогенал, розчин для внутрішньом'язового введення, застосовують внутрішньом'язово один раз на добу. Ін'єкції проводять за день. При необхідності розводять 0,9% розчином хлориду натрію для ін'єкцій. Препарат у розкритій ампулі зберіганню не підлягає. Терапевтичні дози пірогеналу індивідуальні. Початкова разова доза для дорослих 25 мкг. В наступні дні ін'єкції дозу поступово збільшують на 25-50 мкг. Максимальна разова доза – 100 мкг. Курс лікування становить від 10 до 30 ін'єкцій залежно від захворювання. Початкова разова доза для дітей 05-15 мкг. У наступні дні ін'єкції дозу поступово збільшують на 05-15 мкг або 25 мкг в залежності від віку дітей. Максимальна разова доза становить 25-30 мкг. Курс лікування від 10 до 15 ін'єкцій, залежно від захворювання. У разі потреби курси ін'єкцій повторюють через 2-3 місяці. При призначенні пірогеналу з метою піротерапії препарат вводять внутрішньом'язово раз на добу, починаючи з 5-10 мкг, з поступовим підвищенням дози до 100-150 мкг. Ін'єкції проводять через один або два дні за призначенням лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям віком до 5 років та особам старше 60 років препарат слід призначати у зменшених дозах та підвищувати їх лише при добрій переносимості препарату під наглядом лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активні речовини: бактеріальний ліпополісахарид 50/100/150/200 мкг; Допоміжні речовини: олія какао, ланолін, вода очищена. 5 або 10 супозиторіїв однієї концентрації. 5 супозиторіїв різної концентрації (комплект) - 2 супозиторії по 100 мкг, 1 супозиторій по 150 мкг, 2 супозиторії по 200 мкг. 12 супозиторіїв (комплект) - по 3 супозиторії різної концентрації (50, 100, 150 і 200 мкг) у контурній комірковій упаковці в пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії жовтувато-білого кольору однорідної консистенції, конусоподібної форми із загостреним кінцем, діаметром не більше 10 мм. Пірогенал є ліпополісахарид (ЛПС), виділений з клітин Salmonella typhi.Фармакотерапевтична групаМІБП-цитокін.ФармакокінетикаПри введенні пірогеналу в організм 85-90% фіксується на поверхні лейкоцитів крові, близько 10% залишається в циркулюючій плазмі і близько 5% адсорбується на мембранах еритроцитів. Після введення препарату в латентному періоді (45-90 хв) розвивається лейкопенія, яка змінюється лейкоцитозом, що утримується протягом 24-48 годин. Виводиться з організму із сечею.ФармакодинамікаПірогенал - імуномодулятор широкого спектра дії, головними з яких є активація ретикулоендотеліальної, гіпоталамо-гіпофізарної та фібринолітичної систем. Пірогенал має ад'ювантні, десенсибілізуючі та протизапальні властивості, підвищує загальну та специфічну резистентність організму, впливає на терморегулюючі центри гіпоталамуса. Препарат, стимулюючи клітини фагоцитарної системи, активує фагоцитоз, секрецію кисневих радикалів, синтез інтерлейкіну-1 (ІЛ-1, ІЛ-2), фактору некрозу пухлини (ФНСL), інтерферону (ІФНL). Діючи на фібробласти, перешкоджає синтезу колагену фібробластами, прискорює процес дозрівання фіброцитів. Стимулює активність гіалуронідази: забезпечує збільшення проникності тканин, поліпшення фібринолітичних властивостей крові, відновлення кровообігу, перешкоджає формуванню нових і розсмоктує щільні рубці і спайки, що утворилися, попереджає облітерацію судин, стимулює регенерацію та епітелізацію тканин. Активізує функцію кори надниркових залоз: має протизапальну дію, підвищує концентрацію гормонів у крові. Стимулює хінінову систему.Показання до застосуванняПірогенал впливає на багато органів та систем, що зумовило широку область використання його як неспецифічного засобу при лікуванні різних захворювань. Препарат призначений для неспецифічної терапії: хронічних захворювань печінки, стриктури уретри та сечоводів, хронічних простатитів та уретритів, запальних процесів придатків матки, спайкової хвороби черевної порожнини, опікової хвороби, венеричних захворювань. Препарат використовують для імунопрофілактики та імунореабілітації при неповному одуженні після перенесеного гострого бактеріального та вірусного захворювання. Зручність застосування супозиторіїв, хороший клінічний ефект при лікуванні різних захворювань та переносимість хворими дозволяють користуватися препаратом в амбулаторних умовах.Протипоказання до застосуванняПірогенал не можна вводити хворим, які страждають на гострі гарячкові захворювання, вагітним та людям з індивідуальною непереносимістю до препарату. Компенсовані форми захворювань серцево-судинної системи та діабету не є протипоказаннями до застосування супозиторіїв.Побічна діяВведення супозиторіїв зазвичай не супроводжується будь-якими реакціями. У деяких хворих можливе лише підвищення температури до 37-37,6 ° С та легке нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний і добре поєднується з усіма лікарськими засобами, що застосовуються під час лікування зазначених захворювань. Посилює ефективність специфічних хіміотерапевтичних препаратів у комплексній терапії.Спосіб застосування та дозиПірогенал супозиторії застосовують ректально. Разова доза – один супозиторій на добу. Введення супозиторіїв роблять щодня або через день, залежно від призначення лікаря. Початкова разова доза 50 мкг. Максимальна разова доза – 200 мкг. Курс лікування становить від 12 до 15 супозиторіїв. Рекомендовано лікування за наступною схемою: 50, 50, 50, 100, 100, 100, 150, 150, 150, 200, 200, 200 мкг або індивідуально за призначенням лікаря. При застосуванні супозиторіїв у вигляді монотерапії для імунопрофілактики та імунореабілітації при неповному одуженні після перенесеного гострого бактеріального та вірусного захворювання рекомендується використовувати пірогенал на 50 або 100 мкг. Курс лікування від 5 до 10 супозиторіїв. За призначенням лікаря можливе також комбіноване застосування внутрішньом'язових ін'єкцій із запровадженням супозиторіїв.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: активна речовина: піроксикам – 10.0 мг; допоміжні речовини: етанол 95% (етиловий спирт 95%) – 200,0 мг; пропілегліколь - 150.0 мг; троламін (тріетаноламін) – 18.0 мг; карбомер – 7,0 мг; метилпарагідроксибензоат (метилпарабен, ніпагін) – 1,5 мг; вода очищена – до 1,0 г. По 30 г, 50 г або 100 г у алюмінієвих тубах. Кожна туба разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий гель від світло-жовтого до зеленувато-жовтого кольору, із запахом етанолу. Допускається наявність опалесценції та бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування При зовнішньому застосуванні піроксикам проникає через поверхню шкіри у підлягаючі м'язи та тканини суглобів. Розподіл Рівновага між концентраціями піроксикаму в шкірі та м'язах (або синовіальної рідини) досягається протягом декількох годин після нанесення. При нанесенні гелю в добовій дозі, еквівалентній 20 мг піроксикаму для прийому внутрішньо, протягом 14 днів, концентрація активної речовини в плазмі повільно наростає і досягає 200 нг/мг на 4 день. Рівноважна концентрація піроксикаму у плазмі крові – 300-400 нг/мл, що становить близько 5% від концентрації, що досягається при застосуванні препаратів піроксикаму у відповідних лікарських формах внутрішньо. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 79 год.ФармакодинамікаПіроксикам - нестероїдний протизапальний препарат, що має аналгетичну та протизапальну дію. Пригнічує продукцію медіаторів запалення за рахунок інгібування циклооксигенази-1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Піроксикам зменшує больовий синдром, у тому числі: біль у суглобах, м'язах у косовиці та при русі, зменшує набряк, пов'язаний із запаленням, сприяє підвищенню обсягу рухів.Показання до застосуванняБольовий синдром: спортивні травми (забиті місця, вивихи, розтягнення, пошкодження зв'язок і м'язів); анкілозуючий спондилоартрит; остеоартроз; ревматоїдний артрит; хронічний ювенільний артрит; тендиніт; тендовагініт; плечолопатковий синдром.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піроксикаму, ацетилсаліцилової кислоти, інших нестероїдних протизапальних засобів або інших компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); порушення цілісності шкірних покровів у місці передбачуваного нанесення; ІІІ триместр вагітності; період грудного вигодовування; вік до 14 років. З обережністю: одночасне застосування з іншими ППЗП; печінкова порфірія (загострення); тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки на активній стадії; ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту у фазі загострення (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона); прогресуючі захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; бронхіальна астма; хронічна серцева недостатність; порушення зсідання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез); стан після проведення аорто-коронарного шунтування; І-ІІ триместри вагітності; літній вік.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат протипоказаний до застосування у III триместрі вагітності. У І та ІІ триместрах вагітності препарат слід застосовувати з обережністю. Період грудного вигодовування Піроксикам у незначній кількості може проникати у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказане в період грудного вигодовування.Побічна діяМісцеві реакції Роздратування шкіри в місці нанесення препарату (запалення, почервоніння, лущення, свербіж, контактний дерматит, екзема), фотосенсибілізація. Алергічні реакції (у пацієнтів із гіперчутливістю) Кропивниця, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, риніт. Системні побічні реакції у зв'язку з низькою концентрацією піроксикаму в системному кровотоку зустрічаються вкрай рідко і обмежуються болем у животі, нудотою, диспепсією, гастритом. Іноді може виникати задишка. Однак існують поодинокі повідомлення про розвиток синдрому Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) при застосуванні зовнішніх форм піроксикаму. У разі розвитку будь-яких (у тому числі місцевих) побічних реакцій застосування препарату слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущої взаємодії піроксикаму у формах для зовнішнього застосування з іншими лікарськими засобами не описано. Однак не виключена можливість посилення дії лікарських засобів, що спричиняють фотосенсибілізацію.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Гель наносять на шкіру над ураженою областю (стовпчик 5-10 мм) і обережно втирають 3-4 десь у день. Тривалість лікування залежить від вираженості симптомів і в середньому становить 2 тижні при тендиніті, тендовагініті та плечолопатковому синдромі; 1-2 тижні – при спортивних травмах. Тривалість лікування має перевищувати 2 тижнів.ПередозуванняНизька системна абсорбція піроксикаму при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Симптоми Симптоми передозування можливі тільки при випадковому проковтуванні гелю, при цьому можуть спостерігатися печіння в ротовій порожнині, слиновиділення, нудота, блювання, системні побічні ефекти (головний біль, нудота, біль в епігастральній ділянці, задишка), інтерстиціальний нефрит з функціональною нирковою недостатністю . Лікування Необхідне промивання порожнини рота та шлунка; за необхідності призначають симптоматичне лікування. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, рецидивуючим поліпозом носа та приносових пазух, хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними легеневими інфекціями, як правило, більш чутливі до застосування НПЗЗ. У цих пацієнтів можуть почастішати напади бронхіальної астми, проявитися набряк Квінке та кропив'янка. Гель слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату на очі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При зовнішньому застосуванні не виявлено впливу препарату на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему