Лекарства и БАД
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: кортизон ацетат у перерахунку на 100% - 25 мг; допоміжні речовини: цукроза 34,5 мг, крохмаль картопляний 40 мг, стеаринова кислота 0,5 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 8 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтуватим кольором, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд.ФармакокінетикаАбсорбція швидка та практично повна у верхніх відділах худої кишки. Їжа дещо уповільнює швидкість абсорбції, але зменшує її ступінь. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові – 0,5-1,5 год. Піддається спочатку пресистемному метаболізму, при якому відбувається перетворення на активний метаболіт – гідрокортизон. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Швидко метаболізується у печінці, нирках, периферичних тканинах з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Період напіввиведення – близько 1,5 год.ФармакодинамікаКортизон - біологічно неактивна сполука, яка в печінці перетворюється на гідрокортизон, що впливає на вуглеводний, ліпідний та білковий обмін. Має мінералокортикоїдну активність (затримка іонів натрію, затримка рідини, виведення іонів калію), але більш слабкою, ніж справжні мінерал окортикоїди. Сприяє накопиченню глікогену в печінці, підвищує концентрацію глюкози в крові, спричиняє збільшення виведення азоту із сечею. Чинить протизапальну, імунодепресивну та протиалергічну дію. Протизапальний ефект обумовлений пригніченням фосфоліпази А2, що призводить до гальмування синтезу простагландинів, зниження виділення макрофагального хемотаксичного фактора, зменшення міграції макрофагів та лімфоцитів у вогнище запалення, стабілізації мембран лізосом та запобігання виділенню лізосом. Імунодепресивна дія пов'язана зі зниженням кількості імунокомпетентних клітин, зменшенням зв'язування імуноглобулінів з клітинними рецепторами, пригніченням бласттрансформації В-лімфоцитів, зниженням кількості інтерлейкінів, цитокінів, циркулюючих імунокомплексів, фракцій комплементу. Збільшує виведення іонів кальцію із сечею, активує резорбцію кісткової тканини, підвищує активність остеокластів, знижує – остеобластів. Стимулюючи ферментні системи печінки, активує глюконеогенез. Маючи катаболічну дію, збільшує розпад білків. Виявляючи ліполітичну дію, підвищує концентрацію жирних кислот у крові. Знижує вироблення адренокортикотропного гормону передньою часткою гіпофіза (принцип негативного зворотного зв'язку), що зумовлює придушення активності та подальшу атрофію кори надниркових залоз. Тривалість дії – 6-8 год.Показання до застосуванняХронічна наднирникова недостатність (хвороба Аддісона, гіпокортицизм після двосторонньої тотальної адреналектомії, гіпопітуїтаризм із вторинним гіпокортицизмом, вроджена дисфункція кори надниркових залоз) – у поєднанні з мінералокортикостероїдами. За іншими показаннями, характерними для глюкокортикостероїдів, нині не застосовується.Протипоказання до застосуванняДля короткочасного застосування за "життєвими" показаннями єдиним протипоказанням є гіперчутливість. З обережністю: Паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний або латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної протимікробної терапії. Поствакцинальний період (період тривалістю 8 тижнів до 2 тижнів після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ. Імунодефіцитні стани (в т.ч. синдром набутого імунодефіциту (СНІД) або ВІЛ-інфікування). Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт із загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт. Захворювання серцево-судинної системи, зокрема. недавно перенесений інфаркт міокарда (у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього – розрив серцевого м'яза), декомпенсована хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія.Ендокринні захворювання -цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), ожиріння (III-IV ст.), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга. Тяжка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз. Гіпоальбумінемія та стани, що призводять до її виникнення. Системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома.Вагітність та лактаціяКортизон проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Під час вагітності (особливо у І триместрі) препарат може бути застосований лише у випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При тривалій терапії під час вагітності не виключена можливість внутрішньоутробної затримки росту плода. Також існує небезпека виникнення атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії у новонародженого. Якщо необхідно проводити лікування препаратом під час грудного вигодовування, годування груддю слід припинити.Побічна діяЧастота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення. З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, "стероїдний" цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску, дис ), затримка статевого розвитку в дітей віком. З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, "стероїдна" виразка шлунка та 12-палої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. У поодиноких випадках - підвищення активності "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази. З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення виразності серцевої недостатності, ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза. З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми. З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм. З боку обміну речовин: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення. Зумовлені мінералокортикоїдною активністю: затримка рідини та іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність). З боку опорно-рухового апарату: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, "стероїдна" міопа м'язової маси (атрофія). З боку шкірних покривів та слизових оболонок: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, "стероїдні" вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів. Алергічні реакції: генералізовані (шкірні висипання, свербіж, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції. Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром "скасування".Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, вираженість побічних ефектів нестероїдних протизапальних препаратів, серцевих глікозидів, естрогенів, андрогенів, стероїдних анаболіків, амфотерицину, аспарагінази. Знижує ефективність гіпоглікемічних, гіпотензивних лікарських засобів та діуретиків. При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізацій збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій. - Гіпокаліємія, що викликається глюкокортикостероїдами, може збільшувати виразність та тривалість м'язової блокади на фоні міорелаксантів. Терапевтична дія глюкокортикостероїдів знижується під впливом фенітоїну. .барбітуратів, ефедрину, теофіліну, рифампіцину* та інших індукторів "печінкових" мікросомальних ферментів (збільшення швидкості метаболізму).Спосіб застосування та дозиКортизон призначають внутрішньо. При хронічній недостатності надниркових залоз звичайна середня підтримуюча доза становить 25-50 мг на добу. Добову дозу препарату призначають у 2 прийоми, відтворюючи добовий ритм секреції кортизону - 2/3 добової дози вранці (6-8 год) і 1/3 добової дози ввечері (17-18 год). При загрозі стресу добову дозу збільшують у 2-3 рази та призначають у 3-4 прийоми (через 6-8 год). При вродженій дисфункції кори надниркових залоз кортизон застосовують у дозі 25 мг на добу у поєднанні з іншими глюкокортикостероїдними препаратами (преднізолоном, дексаметазоном). Максимальні дози для дорослих: разова – 150 мг, добова – 300 мг. Дітям кортизон призначають у менших дозах, залежно від віку. Максимальні дози для дітей: до 5 років: разова – 25 мг, добова – 75 мг; від 5 до 10 років: разова – 50 мг, добова – 150 мг; старше 10 років: разова – 75 мг, добова – 225 мг. При необхідності заміни кортизону іншими препаратами з глюкокортикостероїдною активністю слід пам'ятати, що 25 мг кортизону еквівалентно за дією 20 мг гідрокортизону; 5 мг преднізолону або преднізону; 4 мг метилпреднізолону або тріамцинолону; 0,75 мг дексаметазону.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ ході лікування необхідно контролювати внутрішньоочний тиск та стан рогівки. Скасування здійснюється поступовим зниженням дози (небезпека синдрому "скасування"): чим триваліший курс лікування, тим повільнішим має бути зниження дози. Під час лікування глюкокортикостероїдами не слід проводити вакцинацію через зниження її ефективності (імунної відповіді). У дітей під час тривалого лікування необхідне ретельне спостереження за динамікою зростання та розвитку. Дітям, які під час лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряною віспою, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни. У дітей у період зростання глюкокортикостероїди повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями та під особливо ретельним наглядом лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з можливістю розвитку запаморочення, дезорієнтації, галюцинацій, судом, пошкодження зорового нерва препарат слід з обережністю призначати особам, які керують транспортними засобами та займаються іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: пустирника трави екстракт (пустирника екстракт сухий) – 14,00 мг або 28,00 мг, етилбромізовалеріанат (етиловий ефір альфа-бромізовалеріанової кислоти) – 8,20 мг або 16,40 мг, м'яти перцевого листя перцева олія) – 0, 58 мг або 1,16 мг; Допоміжні речовини: лактоза (лактози моногідрат) – 79,21 мг або 158,42 мг, бетадекс (бета-циклодекстрин) – 55,55 мг або 111,10 мг, крохмаль картопляний – 35,56 мг або 71,12 мг, магнію алюмометасилікат (Неусилін UFL 2) – 4,00 мг або 8,00 мг, тальк – 2,00 мг або 4,00 мг, магнію стеарат – 0,90 мг або 1,80 мг.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки світло-коричневого кольору з вкрапленнями світлішого і темнішого кольору, з фаскою та ризиком, зі слабким характерним запахом.ХарактеристикаКорвалол Фіто таб. - Комбінований препарат, седативний засіб. Має седативну та спазмолітичну дію, помірну кардіотонічну дію (уповільнює ритм та збільшує силу серцевих скорочень), має помірні гіпотензивні властивості. Приймають як симптоматичний (заспокійливий і судинно-розширювальний) засіб при функціональних розладах серцево-судинної системи; неврозоподібних станах, що супроводжуються підвищеною дратівливістю; у разі порушення засипання; тахікардії; стан збудження з вираженими вегетативними проявами; як спазмолітичний засіб – при спазмах кишечника. Випускається у формі таблеток (0,58 мг + 14,00 мг + 8,20 мг та 1,16 мг + 28,00 мг + 16,40 мг) по 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. Таблетки приймають до їди, запиваючи водою. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаседативний засібФармакокінетикаДані по фармакокінетиці етилбромізовалеріянату, трави собачої кропиви і компонентів м'яти перцевої відсутні.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена властивостями речовин, що входять до нього. Має седативну та спазмолітичну дію, помірну кардіотонічну дію (уповільнює ритм та збільшує силу серцевих скорочень), має помірні гіпотензивні властивості. Етилбромізовалеріанат має седативну та спазмолітичну дію, обумовлену подразненням, переважно рецепторів порожнини рота та носоглотки, зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи та посиленням гальмування в нейронах кори та підкіркових структурах головного мозку, а також зниженням активності. гладку мускулатуру. За характером дії близький до препаратів валеріани. Трава собачої кропиви надає виражену седативну дію, знижує частоту і збільшує силу серцевих скорочень, виявляє гіпотензивні властивості. М'яти перцевої олії має рефлекторну вазодилатуючу, спазмолітичну, легку жовчогінну, антисептичну дію. Механізм дії пов'язаний із здатністю дратувати «холодові» рецептори слизової оболонки порожнини рота та рефлекторно розширювати переважно судини серця та головного мозку. Усуває явища метеоризму за рахунок подразнення рецепторів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ), посилюючи перистальтику кишок.Показання до застосуванняЯк симптоматичний (заспокійливий та судинорозширювальний) засоби при функціональних розладах серцево-судинної системи; неврозоподібних станах, що супроводжуються підвищеною дратівливістю; у разі порушення засипання; тахікардії; стан збудження з вираженими вегетативними проявами; як спазмолітичний засіб – при спазмах кишечника.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі порушення функції нирок та/або печінки; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість галактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань/станів, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: Порушення функції нирок та печінки.Вагітність та лактаціяБезпека застосування лікарського препарату Корвалол Фіто, таблетки при вагітності не встановлена, застосування препарату під час вагітності протипоказане. Дані про проникнення компонентів препарату в грудне молоко відсутні, тому за необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішувати питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку імунної системи: алергічні реакції; З боку центральної нервової системи: сонливість, слабкість, запаморочення; зниження здатності до концентрації уваги; З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія. Зазначені явища проходять при зниженні дози або припиненні прийому препарату. При тривалому застосуванні високих доз препарату можливий розвиток лікарської залежності, а також накопичення брому в організмі та розвиток бромізму. проявами якого бувають: депресивний настрій, апатія, риніт, кон'юнктивіт, геморагічний діатез, порушення координації рухів, лікарська залежність. Якщо будь-які з вказаних в інструкції побічних ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні лікарського препарату Корвалол Фіто, таблетки з препаратами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи (седативні, снодійні, нейролептики, транквілізатори), можливе взаємне посилення ефектів. Посилює дію спазмолітичних, аналгетичних засобів. Алкоголь посилює ефект препарату та його токсичність.Спосіб застосування та дозиДля прийому внутрішньо, до їди, запиваючи водою. Для таблеток 0,58 мг + 14,00 мг + 8,20 мг: дорослим по 2 таблетки 2 рази на добу. Для таблеток 1,16 мг + 28,00 мг + 16,40 мг: дорослим по 1 таблетці 2 рази на добу. При тахікардії можливе збільшення разової дози до 3 таблеток. Максимальна добова доза становить 6 таблеток. Курс лікування 4 тижні (28 днів). Тривалість прийому може бути збільшена за рекомендацією лікаря.ПередозуванняПередозування можливе при частому та тривалому застосуванні препарату. При перевищенні доз, що рекомендуються, можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Симптоми: слабкість, сонливість, запаморочення. При тривалому застосуванні можливий прояв хронічної інтоксикації бромом (див. розділ Побічна дія). Лікування: симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 мл: міноксидил 50 мг. 60 мл - флакони (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування 5%.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування облисіння. Чинить стимулюючу дію на зростання волосся у чоловіків і жінок з андрогенною алопецією (облисіння чоловічого типу). Поява ознак росту волосся відзначається через 4 місяці та більше застосування препарату 2 рази на добу. Початок і рівень вираженості ефекту можуть коливатися в різних хворих. Після відміни міноксидилу зростання нового волосся припиняється, і через 3-4 місяці можливе відновлення вихідного зовнішнього вигляду. Точний механізм дії міноксидилу як стимулятора росту волосся у хворих з андрогенною алопецією невідомий. При системному застосуванні міноксидил має вазодилатуючу дію. У контрольованих клінічних дослідженнях після зовнішнього застосування міноксидилу у пацієнтів як з нормальним, так і підвищеним АТ не було відзначено системних побічних ефектів, пов'язаних із системною абсорбцією міноксидилу.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні міноксидил погано всмоктується через нормальну неушкоджену шкіру: у середньому 1.4% (0.3-4.5%) загальної нанесеної дози надходить у системний кровотік. При зовнішньому застосуванні концентрація міноксидилу в сироватці визначається швидкістю його всмоктування через покриви шкіри. Після припинення застосування приблизно 95% міноксидилу, що зазнав системної абсорбції, виводиться протягом 4 днів.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування алопеції у чоловіків та жінок.Показання до застосуванняАндрогенна алопеція у чоловіків та жінок (з метою відновлення волосяного покриву або стабілізації процесу випадання волосся).Протипоказання до застосуванняДитячий та підлітковий вік до 18 років; почервоніння, запалення, інфікування, болючість шкіри голови (зокрема при сонячному опіку); підвищена чутливість до міноксидилу.Вагітність та лактаціяНе слід застосовувати при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяДерматологічні реакції: часто - почервоніння, свербіж, лущення шкіри волосистої частини голови; в окремих випадках – гіпертрихоз (небажаний ріст волосся на тілі, включаючи ріст волосся на обличчі у жінок). Можливе посилення випадання волосся при переході від фази спокою до фази росту волосся (це тимчасове явище спостерігається через 2-6 тижнів після початку терапії і поступово протягом 2 тижнів припиняється). З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - артеріальна гіпотензія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному нанесенні на шкіру міноксидилу та препаратів для зовнішнього застосування, що містять третиноїн, антралін/дитранол (які викликають зміну захисної функції шкіри), можливе збільшення всмоктування міноксидилу.Спосіб застосування та дозиНаносять на шкіру волосистої частини голови у дозі 2 рази на добу (вранці та ввечері).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри появі системних побічних ефектів (загрудинний біль, серцебиття, запаморочення, зниження артеріального тиску, раптове збільшення маси тіла, набряки рук та/або ніг), а також почервоніння та роздратування в місці втирання міноксидил слід відмінити і при необхідності призначити відповідну терапію. У деяких пацієнтів після застосування міноксидилу спостерігалася зміна кольору та структури волосся.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
12 538,00 грн
496,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: еторикоксиб – 90 мг; Допоміжні речовини: кальцію безводний гідрофосфат - 39 мг, целюлоза мікрокристалічна - 38.25 мг, повідон К30 - 9 мг, магнію стеарат - 1.5 мг, кроскармеллоза натрію - 2.25 мг; Склад оболонки таблетки: Опадрай II білий 32К580000С – 6 мг: гіпромелоза 15 cPs 2.4 мг, лактози моногідрат 1.68 мг, титану діоксид 1.44 мг, тріацетин 0.48 мг. Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 30 мг, 60 мг, 90 мг та 120 мг. По 7 пігулок в Аl/Аl блістер. По 1 блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 10 пігулок в Аl/Аl блістер. По 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 14 пігулок в Аl/Аl блістер. По 1,2, 4, 6, 7 блістерів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ).ФармакокінетикаВсмоктування Эторикоксиб швидко всмоктується прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність прийому внутрішньо становить близько 100%. При застосуванні препарату у дорослих натще в дозі 120 мг один раз на день до досягнення рівноважного стану максимальна концентрація в плазмі (Сmах) становить 3,6 мкг/мл. Час досягнення Сmах (Тmах) становить приблизно 1 годину після прийому препарату. Середня геометрична площа під кривою "концентрація – час" (AUC0-24ч) склала 37,8 мкг * год / мл. Фармакокінетика эторикоксиба в діапазоні терапевтичних доз має лінійний характер. При прийомі эторикоксиба в дозі 120 мг під час їжі (їжа з високим вмістом жирів) не спостерігалося клінічно значущого впливу на ступінь абсорбції. Швидкість абсорбції при цьому змінювалася, що призводило до зниження Сmах на 36% і збільшення Тmах на 2 год. Ці дані не є клінічно значущими. У клінічних дослідженнях церикоксиб застосовувався незалежно від їди. Розподіл Еторікоксиб приблизно на 92% зв'язується з білками плазми у людини в діапазоні концентрацій від 0,05 до 5 мкг/мл. Об'єм розподілу у рівноважному стані (VdSS) становить близько 120 л. Еторикоксиб проникає через плацентарний бар'єр у щурів та кролів та гематоенцефалічний бар'єр у щурів. Метаболізм Еторикоксиб екстенсивно метаболізується, У людини виявлено п'ять метаболітів церикоксиксу. Основним метаболітом є 6'-карбоксиацетилеторикоксиб, що утворюється в результаті подальшого окислення 6'-гідроксиметилеторикоксибу. Ці основні метаболіти не мають помітної активності або слабо інгібують ЦОГ-2. Жоден із цих метаболітів не інгібує ЦОГ-1. Виведення Після одноразового внутрішньовенного введення здоровим добровольцям міченого радіоактивного церикоксибу в дозі 25 мг 70 % церикоксибу виводилося через нирки та 20 % – через кишечник, переважно у вигляді метаболітів. Менше 2% виявлялося у незміненому вигляді. Виведення еторикоксибу відбувається в основному шляхом метаболізму в печінці з подальшим виведенням нирками. Рівноважні концентрації эторикоксиба досягаються при щоденному прийомі в дозі 120 мг протягом 7 днів з коефіцієнтом кумуляції близько 2, що відповідає періоду напіввиведення близько 22 год. Плазмовий кліренс після внутрішньовенного введення 25 мг становить приблизно 50 мл/хв. Особливі групи пацієнтів Стать: фармакокінетичні параметри препарату у чоловіків та жінок не відрізняються. Літні пацієнти: фармакокінетика препарату у пацієнтів віком понад 65 років порівнянна з фармакокінетикою у пацієнтів молодшого віку. Діти: фармакокінетика еторикоксибу у дітей (60 кг, які приймали церикоксиб у дозі 90 мг 1 раз на день), була аналогічна фармакокінетиці у дорослих, які приймали церикоксиб у дозі 90 мг 1 раз на день. Безпека та ефективність застосування церикоксибу у дітей не встановлена. Печінкова недостатність: у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) прийом еторикоксибу в дозі 60 мг 1 раз на день супроводжувався збільшенням показника AUC приблизно на 16% порівняно зі здоровими добровольцями, які приймали препарат у тій ж дозі. У пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), які отримували еторикоксиб у дозі 60 мг один раз на день через день, середнє значення AUC було таким же, як у здорових добровольців, які приймали еторикоксиб у дозі 60 мг раз на день щодня. Застосування еторикоксибу в дозі 30 мг один раз на день не вивчалося у цій групі пацієнтів. Клінічні та фармакокінетичні дані досліджень у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (>10 балів за шкалою Чайлд-П'ю) відсутні. Ниркова недостатність: фармакокінетичні показники одноразового застосування церикоксибу в дозі 120 мг у пацієнтів з нирковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня та у пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, суттєво не відрізняються від показників у здорових добровольців. Гемодіаліз незначно впливає на виведення препарату (кліренс при діалізі – близько 50 мл/хв).ФармакодинамікаЕторикоксиб при пероральному прийомі в терапевтичних концентраціях є селективним інгібітором циклооксигенази типу 2 (ЦОГ-2). У дослідженнях з клінічної фармакології церикоксиб дозозалежно інгібував ЦОГ-2, не впливаючи на ЦОГ-1 при застосуванні доз до 150 мг на день. Еторикоксиб не пригнічував синтез простагландинів у слизовій оболонці шлунка і не впливав на функцію тромбоцитів. ЦОГ відповідає за синтез простагландинів. Виділено дві ізоформи цього ферменту - ЦОГ-1 та ЦОГ-2. ЦОГ-2 є ізоферментом, який індукується під дією прозапальних медіаторів і розглядається як основний фермент, який відповідає за синтез простаноїдних медіаторів болю, запалення та лихоманки. ЦОГ-2 бере участь у процесах овуляції, імплантації та закриття артеріальної протоки, регуляції функції нирок, центральної нервової системи (індукція лихоманки, відчуття болю, когнітивна функція), а також може грати певну роль у процесі загоєння виразок. ЦОГ-2 була виявлена у тканинах, що оточують виразки шлунка у людини, але її значення для загоєння виразки не встановлено. Ефективність У пацієнтів з остеоартрозом (ОА) церикоксиб при застосуванні в дозі 60 мг один раз на день викликав достовірне зменшення болю та покращення оцінки свого стану пацієнтами. Ці сприятливі ефекти спостерігалися вже другого дня лікування і зберігалися протягом 52 тижнів. Дослідження еторикоксибу в дозі 30 мг один раз на день (із застосуванням подібних методів оцінки) продемонстрували ефективність препарату порівняно з плацебо протягом усього періоду лікування (12 тижнів). У дослідженні, яке проводилося з метою визначення оптимальної дози, еторикоксиб у дозі 60 мг продемонстрував достовірно більш виражене поліпшення, ніж у дозі 30 мг для всіх 3 первинних кінцевих точок через 6 тижнів лікування. Застосування дози 30 мг на лікування ОА суглобів кистей рук не вивчалося. У пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) прийом еторикоксибу в дозі 60 мг або 90 мг один раз на день забезпечував достовірне зменшення болю, запалення та покращення рухливості. Ці сприятливі ефекти зберігалися протягом 12-тижневого періоду лікування. Дослідження порівняння застосування церикоксибу в дозі 60 мг і 90 мг один раз на день для лікування РА показало, що обидва режими дозування забезпечували переважну ефективність терапії порівняно з плацебо. Доза церикоксибу 90 мг один раз на день перевищувала за ефективністю дозу 60 мг один раз на день при оцінці ефекту за допомогою Глобальної Шкали. % довірчий інтервал (ДІ): -4,98 мм; -0,45 мм). У пацієнтів із гострим подагричним артритом еторикоксиб у дозі 120 мг один раз на день протягом усього періоду лікування (8 днів) зменшував помірний та сильний біль у суглобах та запалення порівняно з індометацином у дозі 50 мг 3 рази на день. Зменшення болю відзначалося вже через 4 години після початку лікування. У пацієнтів з анкілозуючим спондилітом еторикоксиб при застосуванні в дозі 90 мг один раз на день забезпечував достовірне зменшення болю в спині, запалення, скутості, а також покращення рухової функції. Клінічна ефективність эторикоксиба спостерігалася вже другого дня лікування та зберігалася протягом усього періоду лікування (52 тижні). В іншому дослідженні, в рамках якого порівнювалася ефективність застосування церикоксибу в дозі 90 мг один раз на день та 60 мг один раз на день, цей препарат продемонстрував рівну ефективність порівняно з напроксеном у дозі 1000 мг один раз на день. Серед пацієнтів, у яких не було досягнуто адекватної клінічної відповіді на терапію протягом 6 тижнів при застосуванні церикоксибу у дозі 60 мг один раз на день, збільшення добової дози до 90 мг дозволяло покращити результати лікування, оцінені за допомогою шкали інтенсивності болю у спині. -100 мм візуально-аналогова шкала), порівняно з продовженням терапії еторікоксибом у дозі 60 мг один раз на день. Середнє поліпшення склало -2,70 мм (95% ДІ: 4,88 мм; -0,52 мм). У клінічному дослідженні з вивчення болю після стоматологічних операцій эторикоксиб у дозі 90 мг призначали раз на день протягом трьох днів. У підгрупі пацієнтів з помірним болем (при вихідній оцінці) еторикоксиб у дозі 90 мг продемонстрував знеболюючий ефект, аналогічний ібупрофену в дозі 600 мг (16,11 порівняно з 16,39, Р = 0,722) та більший, ніж при застосуванні комбінації парацетамол/ кодеїн у дозі 600 мг/60 мг (11,00; Р Безпека Програма MEDAL (Багатонаціональна Програма Оцінки Довгострокового Призначення Еторікоксибу та Диклофенаку при Артріті) Програма MEDAL була проспективною програмою оцінки безпеки на підставі серцево-судинних явищ за об'єднаними даними трьох рандомізованих подвійних сліпих активно-контрольованих досліджень: MEDAL, EDGE II та EDGE. Дослідження MEDAL являло собою дослідження, тривалість якого визначалася досягненням кінцевих точок (серцево-судинних явищ), воно включало 17804 пацієнта з ОА та 5700 пацієнтів з РА, які отримували еторикоксиб у дозі 60 мг (ОА) або 90 мг (ОА та РА) або ді у дозі 150 мг на день у середньому протягом 20,3 місяців (максимум 42,3 місяці, медіана 21,3 місяці). У цьому дослідженні реєстрували лише серйозні небажані явища та випадки вибуття з дослідження внаслідок будь-якого небажаного явища. У дослідженнях EDGE та EDGE II порівнювали безпеку прийому церикоксибу та диклофенаку для шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). До дослідження EDGE було включено 7111 пацієнтів з ОА, які отримували еторикоксиб у дозі 90 мг на день (в 1,5 рази більше за дозу, рекомендовану при ОА) або диклофенак у дозі 150 мг на день протягом у середньому 9,1 місяців (максимум 16 , 6 місяців, медіана 11,4 місяців). У дослідження EDGE II було включено 4086 пацієнтів з РА, які отримували еторикоксиб у дозі 90 мг на день або диклофенак у дозі 150 мг на день протягом середньому 19,2 місяців (максимум 33,1 місяця, медіана 24 місяці). В об'єднаній програмі MEDAL аналізували дані щодо лікування 34701 пацієнтів з ОА або РА, середня тривалість лікування склала 17,9 місяців (максимум 42,3 місяці, медіана 16,3 місяців), при цьому приблизно 12800 пацієнтів отримували лікування протягом понад 24 місяців. Пацієнти, включені до програми, при вихідній оцінці мали широкий спектр серцево-судинних та шлунково-кишкових факторів ризику. Були виключені пацієнти, які мали в анамнезі нещодавно перенесений інфаркт міокарда (ІМ), аортокоронарне шунтування або черезшкірне коронарне втручання протягом 6 місяців перед включенням до дослідження. У дослідженнях дозволялося застосовувати гастропротектори та низькі дози аспірину. Загальна безпека Достовірних відмінностей між эторикоксибом та диклофенаком щодо частоти розвитку серцево-судинних тромботичних явищ виявлено не було. Кардіоренальні небажані явища найчастіше спостерігалися при прийомі церикоксибу в порівнянні з диклофенаком, ефект був дозозалежним (див. результати нижче). Небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту та печінки достовірно частіше спостерігалися при прийомі диклофенаку, ніж при прийомі церикоксибу. Частота небажаних явищ у дослідженнях EDGE та EDGE II та небажаних явищ, визнаних серйозними або зажадали відміни лікування, у дослідженні MEDAL була вищою при прийомі еторикоксибу порівняно з диклофенаком. Результати дослідження безпеки щодо серцево-судинної системи Частота підтверджених серйозних тромботичних серцево-судинних небажаних явищ (включаючи серцеві, цереброваскулярні та явища з боку периферичної судинної системи) була порівнянна між групами, які отримували церикоксиб або диклофенак (дані наведені в таблиці нижче). Не виявлено статистично значимих відмінностей щодо частоти тромботичних явищ між еторикоксибом та диклофенаком у всіх проаналізованих підгрупах, включаючи категорії пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень. Відносний ризик для підтверджених серйозних серцево-судинних небажаних тромботичних явищ був подібним при прийомі еторикоксібу в дозі 60 мг або 90 мг і диклофенаку в дозі 150 мг. Частота підтверджених тромботичних серцево-судинних серйозних небажаних явищ (Об'єднана програма MEDAL) Еторікоксиб(N=16819)25 836 пацієнто-років Диклофенак(N=16483)24 766 пацієнто-років Порівняння між видами лікування Частота 1 (95% ДІ) Частота 1 (95% ДІ) Відносний ризик (95% ДІ) Підтверджені тромботичні серцево-судинні серйозні небажані явища За виконання вимог протоколу (Per protocol) 1,24 (1,11; 1,38) 1,30 (1,17; 1,45) 0,95 (0,81; 1,11) Залежно від призначеного лікування (Intent-to-treat) 1,25 (1,14; 1,36) 1,19 (1,08; 1,30) 1,05 (0,93; 1,19) Підтверджені явища з боку серця За виконання вимог протоколу (Per protocol) 0,71 (0,61; 0,82) 0,78 (0,68; 0,90) 0,90 (0,74; 1,10) Залежно від призначеного лікування (Intent-to-treat) 0,69 (0,61; 0,78) 0,70 (0,62; 0,79) 0,99 (0,84; 1,17) Підтверджені цереброваскулярні явища За виконання вимог протоколу (Per protocol) 0,34 (0,28; 0,42) 0,32 (0,25; 0,40) 1,08 (0,80; 1,46) Залежно від призначеного лікування (Intent-to-treat) 0,33 (0,28; 0,39) 0,29 (0,24; 0,35) 1,12 (0,87; 1,44) Підтверджені явища з боку периферичної судинної системи За виконання вимог протоколу (Per protocol) 0,20 (0,15; 0,27) 0,22 (0,17; 0,29) 0,92 (0,63; 1,35) Залежно від призначеного лікування (Intent-to-treat) 0,24 (0,20; 0,30) 0,23 (0,18; 0,28) 1,08 (0,81; 1,44) 1 число явищ на 100 пацієнто-років; ДІ = довірчий інтервал; N = загальна кількість пацієнтів, які виконали вимоги протоколу. При виконанні вимог протоколу: всі явища, що розвинулися на тлі досліджуваної терапії або протягом 14 днів після її припинення (виключені пацієнти, які прийняли <75% досліджуваного препарату або приймали НПЗП >10% часу, що не входять до дослідження). Залежно від призначеного лікування: всі підтверджені явища, що розвинулися до закінчення дослідження (включно з пацієнтами, які могли піддаватися не включеним до дослідження втручанням після припинення прийому досліджуваних препаратів). Загальна кількість рандомізованих пацієнтів: n = 17412 для эторикоксиба і n = 17289 для диклофенаку. Смертність від серцево-судинних явищ, а також загальна смертність у групах лікування церикоксибом та диклофенаком були порівнянними. Кардіоренальні явища Приблизно у 50% пацієнтів, включених у дослідження MEDAL, при початковій оцінці в анамнезі було зареєстровано артеріальну гіпертензію. У проведеному дослідженні частота вибування внаслідок небажаних явищ, пов'язаних з артеріальною гіпертензією, була статистично значуще вищою під час прийому эторикоксиба проти диклофенаком. Частота небажаних явищ, пов'язаних з хронічною серцевою недостатністю (випадки вибування з дослідження або серйозні небажані явища), була подібною до груп еторікоксибу в дозі 60 мг і диклофенаку в дозі 150 мг, але була вищою для еторікоксибу в дозі 90 мг порівняно з диклофеном. дозі 150 мг (і статистично значуще вище для еторикоксибу в дозі 90 мг у порівнянні з диклофенаком у дозі 150 мг у дослідженні MEDAL у пацієнтів з ОА). Частота підтверджених небажаних явищ,пов'язаних з хронічною серцевою недостатністю (серйозних, які призвели до госпіталізації або необхідності невідкладної допомоги), була незначно вищою для церикоксибу порівняно з диклофенаком у дозі 150 мг, ефект був дозозалежним. Частота випадків вибування з дослідження внаслідок небажаних явищ, пов'язаних з набряками, була вищою для еторікоксибу в дозі 150 мг, порівняно з диклофенаком у дозі 150 мг, ефект був дозозалежним (статистично значимо для еторікоксибу в дозі 90 мг, але не для етороксиксу в дозі 60 мг).була вищою для эторикоксиба порівняно з диклофенаком в дозі 150 мг, ефект був дозозалежним (статистично значуще для етіроксиксібу в дозі 90 мг, але не для етіроксиксібу в дозі 60 мг).була вищою для эторикоксиба порівняно з диклофенаком у дозі 150 мг, ефект був дозозалежним (статистично значуще для церикоксибу в дозі 90 мг, але не для церикоксиксу в дозі 60 мг). Результати оцінки кардіоренальної безпеки у дослідженнях EDGE та EDGE II узгоджуються з результатами у дослідженні MEDAL В окремих дослідженнях програми MEDAL абсолютна частота вибування з дослідження в будь-якій групі лікування при прийомі еторикоксибу (60 мг або 90 мг) становила до 2,6% при артеріальній гіпертензії, до 1,9% при набряках, і до 1,1% при хронічній серцевої недостатності. У пацієнтів, які приймали церикоксиб у дозі 90 мг, частота вибуття з дослідження була вищою, ніж у пацієнтів, які приймали церикоксиб у дозі 60 мг. Результати оцінки переносимості з боку ШКТ у Програмі MEDAL У кожному з трьох досліджень, що входять до програми MEDAL, частота вибування з дослідження для будь-яких клінічних небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, диспепсія, біль у животі, виразки) була достовірно нижчою для еторикоксибу порівняно з диклофенаком. Частота вибуття з дослідження внаслідок небажаних клінічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту на 100 пацієнто-років за весь період дослідження становила: 3,23 для еторикоксибу та 4,96 для диклофенаку в дослідженні MEDAL; 9,12 для эторикоксиба і 12,28 для диклофенаку у дослідженні EDGE; 3,71 для еторикоксибу та 4,81 для диклофенаку в дослідженні EDGE II. Результати оцінки безпеки щодо ШКТ у Програмі MEDAL До небажаних явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту були віднесені перфорації, виразки та кровотечі. Ускладнені небажані явища з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту включали перфорацію, непрохідність та ускладнені кровотечі; неускладнені явища включали неускладнені кровотечі та неускладнені виразки. При прийомі эторикоксиба порівняно з диклофенаком загальна частота небажаних явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту була достовірно нижчою. Достовірних відмінностей між етерокіксібом і диклофенаком за частотою ускладнених небажаних явищ виявлено не було. Для випадків кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ускладнених та неускладнених) не було виявлено достовірних відмінностей між еторикоксибом та диклофенаком.Перевага церикоксибу порівняно з диклофенаком щодо ускладнень з боку верхніх відділів ШКТ не була статистично значущою у пацієнтів, які одночасно приймали аспірин у низьких дозах (близько 33% пацієнтів). Частота підтверджених ускладнених та неускладнених клінічних небажаних явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту на 100 пацієнто-років (перфорації, виразки та кровотечі) склала 0,67 (95 % ДІ: 0,57; 0,77) для церикоксиксу та 0,97 (95 % ДІ: 0,85; 1,10) для диклофенаку, відносний ризик склав 0,69 (95% ДІ: 0,57; 0,83). При оцінці частоти підтверджених клінічних небажаних явищ з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у пацієнтів похилого віку максимальне зниження спостерігалося у пацієнтів у віці ≥75 років у групі церикоксибу в порівнянні з диклофенаком - 1,35 (95 % ДІ: 0,94; 1,87) та 2,78 (95% ДІ: 2,14; 3,56) на 100 пацієнто-років відповідно. Частота підтверджених небажаних явищ з боку нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (перфорація тонкої або товстої кишки, непрохідність, кровотеча) достовірно не розрізнялася між групами, які приймали церикоксиб та диклофенак. Результати оцінки безпеки щодо печінки у Програмі MEDAL При прийомі эторикоксиба порівняно з диклофенаком спостерігалася статистично достовірно нижча частота вибуття з дослідження через небажані явища з боку печінки. В об'єднаній програмі MEDAL 0,3% пацієнтів, які приймали еторикоксиб, та 2,7% пацієнтів, які приймали диклофенак, вибули з дослідження через небажані явища з боку печінки. Частота небажаних явищ на 100 пацієнто-років склала 0,22 для церикоксиксу і 1,84 для диклофенаку (р Додаткові дані щодо безпеки, пов'язані з тромботичними серцево-судинними явищами У клінічних дослідженнях, за винятком Програми MEDAL, приблизно 3100 пацієнтів отримували церикоксикс у дозі ≥60 мг на день протягом 12 тижнів та довше. У цих дослідженнях не було виявлено помітних відмінностей у частоті підтверджених серйозних тромботичних серцево-судинних явищ у пацієнтів, які отримували церикоксиб у дозі ≥60 мг, плацебо або нестероїдні протизапальні засоби, що не містять напроксен. Однак у порівнянні з пацієнтами, які отримували напроксен у дозі 500 мг двічі на день, частота цих явищ була вищою у пацієнтів, які отримували еторикоксиб. Різниця в антиагрегантній активності між деякими нестероїдними протизапальними засобами, що інгібують ЦОГ-1, та селективними інгібіторами ЦОГ-2 може мати клінічне значення у пацієнтів із групи ризику тромбоемболічних подій. Селективні інгібітори ЦОГ-2 пригнічують утворення системного (і, можливо, ендотеліального) простацикліну,не впливаючи на тромбоцитарний тромбоксан. Клінічна значимість цих спостережень встановлено. Додаткові дані з безпеки щодо ШКТ У двох 12-тижневих подвійних сліпих ендоскопічних дослідженнях кумулятивна частота розвитку гастродуоденальних виразок була значно нижчою у пацієнтів, які отримували церикоксиб у дозі 120 мг один раз на день, ніж у пацієнтів, які отримували напроксен 500 мг двічі на день. або ібупрофен 800 мг тричі на день. Частота розвитку виразок при призначенні церикоксибу була вищою порівняно з плацебо. Дослідження ниркової функції у пацієнтів похилого віку У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні в паралельних групах оцінювався вплив 15-денної терапії церикоксибом (90 мг), целекоксибом (200 мг двічі на день), напроксеном (500 мг двічі на день) порівняно з плацебо на виведення натрію. , артеріальний тиск (АТ) та інші параметри функції нирок у пацієнтів віком від 60 до 85 років, які отримували раціон з обмеженим споживанням натрію до 200 мекв/день. Еторикоксиб, целекоксиб і напроксен мали подібний вплив на виведення натрію нирками через 2 тижні лікування. Всі активні препарати порівняння показали збільшення систолічного АТ порівняно з плацебо, однак, еторикоксиб викликав статистично значуще збільшення систолічного АТ на 14-й день порівняно з целекоксибом і напроксеном (середня зміна систолічного АТ порівняно з вихідним: етороксіб 7,7 мм рт. ст., целекоксиб 2,4 мм рт.ст., напроксен 3,6 мм рт.ст.).Показання до застосуванняСимптоматична терапія остеоартрозу, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, болю та запалення, пов'язаних із гострим подагричним артритом. Короткострокова терапія помірного гострого болю після стоматологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до еторикоксибу або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення, активна шлунково-кишкова кровотеча. Бронхіальна астма, бронхоспазм, гострий риніт, поліпоз носа, ангіоневротичний набряк, кропив'янка або алергічні реакції після прийому ацетилсаліцилової кислоти або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ), у тому числі інгібіторів ЦОГ-2, в анамнезі. Вагітність та період грудного вигодовування. Тяжкі порушення функції печінки (сироватковий альбумін 10 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Тяжка ниркова недостатність (КК Діти та підлітки до 16 років. Запальні захворювання кишок. Хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за NYHA). Неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ стабільно вищий за 140/90 мм рт. ст.). Підтверджена ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та/або цереброваскулярні захворювання. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Підтверджена гіперкаліємія. З обережністю: Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (виразкова ураження шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі, наявність інфекції Helicobacter Pylori, одночасне застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, літній вік). Пацієнти, які мають в анамнезі фактори ризику серцево-судинних ускладнень (дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, куріння, серцева недостатність, порушення функції лівого шлуночка, набряки та затримка рідини в організмі). Печінкова недостатність (5-9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю). Пацієнти з дегідратацією. Пацієнти з порушеннями функції нирок (КК Пацієнти з попереднім значним зниженням функції нирок, з ослабленою функцією нирок, декомпенсованою серцевою недостатністю або цирозом печінки, що перебувають у групі ризику при тривалому застосуванні нестероїдних протизапальних засобів. Супутня терапія антикоагулянтами (наприклад, варфарин), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), препаратами, що метаболізуються сульфотрансферазами.Вагітність та лактаціяВагітність В даний час клінічних даних про застосування еторикоксибу при вагітності відсутні. У дослідженнях на тваринах спостерігалася токсична дія на репродуктивну систему. Потенційний ризик для жінок під час вагітності невідомий. Застосування еторикоксибу, як і інших лікарських препаратів, що інгібують синтез простагландинів, у III триместрі вагітності може призводити до придушення скорочень матки та передчасного закриття артеріальної протоки. Еторикоксиб протипоказаний при вагітності. Якщо під час лікування настала вагітність, церикоксиб необхідно відмінити. Грудне годування У лактуючих щурів еторикоксиб виділяється з молоком. Досліджень, що підтверджують виділення еторикоксибу з грудним молоком у жінок, не проводилося. Жінки, які приймають еторикоксиб, повинні припинити грудне вигодовування. Фертильність Застосування еторикоксибу, як і інших препаратів, що інгібують ЦОГ-2 або синтез простагландинів, не рекомендується жінкам, які планують вагітність.Побічна діяРезюме профілю безпеки Безпека застосування церикоксибу оцінювалася у клінічних дослідженнях за участю 9295 пацієнтів, у тому числі 6757 пацієнтів з ОА, РА, хронічним болем у нижній частині спини та анкілозуючим спондилітом (приблизно 600 пацієнтів з ОА або РА отримували лікування протягом одного року або більше). Профіль небажаних реакцій був подібним у пацієнтів з ОА або РА, які отримували еторикоксиб протягом одного року або довше. У клінічному дослідженні гострого подагричного артриту пацієнти отримували церикоксиб у дозі 120 мг 1 раз на день протягом 8 днів. Профіль небажаних явищ у цьому дослідженні був загалом таким самим, як і в об'єднаних дослідженнях ОА, РА та хронічного болю в нижній частині спини. Для оцінки безпеки щодо серцево-судинної системи були об'єднані дані трьох активних контрольованих досліджень, у яких брали участь 17412 пацієнтів з ОА або РА, які отримували еторикоксиб у дозі 60 мг або 90 мг, середня тривалість досліджень склала приблизно 18 місяців. У клінічних дослідженнях гострого післяопераційного болю, пов'язаного з проведенням стоматологічної операції, у яких 614 пацієнтів отримували еторикоксиб у дозі 90 мг або 120 мг, профіль небажаних ефектів загалом був подібним до профілю в об'єднаних дослідженнях ОА, РА та хронічного болю в нижній частині спини. Табличне резюме небажаних реакцій У таблиці перераховані небажані реакції, які були зареєстровані з більшою частотою при застосуванні препарату, ніж у групі плацебо, у клінічних дослідженнях, що включали пацієнтів з ОА, РА, хронічним болем у нижній частині спини або анкілозуючим спондилітом (еторикоксиб призначався у дозі 30 мг, 60 мг або 90 мг з підвищенням дози до рекомендованої протягом 12 тижнів), у програмі MEDAL, де дослідження тривали до 3,5 років, у короткострокових дослідженнях гострого болю (протягом 7 днів), а також отримані під час постмаркетингового застосування. Класифікація систем органів Небажана реакція Частота 1 Інфекційні та паразитарні захворювання альвеолярний остит часто гастроентерит, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів не часто Порушення з боку крові та лімфатичної системи анемія (в основному в результаті шлунково-кишкової кровотечі), лейкопенія, тромбоцитопенія не часто Порушення з боку імунної системи реакції гіперчутливості 2,4 не часто ангіоневротичний набряк, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, у тому числі шок 2 рідко Порушення з боку обміну речовин та харчування набряки/затримка рідини часто посилення або зниження апетиту, збільшення маси тіла не часто Порушення психіки тривога, депресія, зниження ясності мислення, галюцинації 2 не часто сплутаність свідомості 2 , неспокій 2 рідко Порушення з боку нервової системи запаморочення, головний біль часто порушення смаку, безсоння, парестезія/гіпестезія, сонливість не часто Порушення з боку органу зору нечіткість зору, кон'юнктивіт не часто Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення дзвін у вухах, вертиго не часто Порушення з боку серця відчуття серцебиття, аритмія 2 часто фібриляція передсердь, тахікардія 2 , хронічна серцева недостатність, неспецифічні зміни на ЕКГ, стенокардія 2 , інфаркт міокарда 5 не часто Порушення з боку судин артеріальна гіпертензія часто "припливи", порушення мозкового кровообігу 5 транзиторна ішемічна атака гіпертонічний криз 2 васкуліт 2 не часто Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. бронхоспазм 2 часто кашель, задишка, носова кровотеча не часто Порушення з боку шлунково-кишкового тракту біль в животі дуже часто метеоризм, гастрит, печія/гастроезофагеальний рефлюкс, діарея, диспепсія/дискомфорт в епігастрії, нудота, блювання, езофагіт, виразка слизової оболонки порожнини рота часто здуття живота, зміна перистальтики, сухість слизової оболонки порожнини рота, виразка гастродуоденальної, виразкова хвороба шлунка, включаючи перфорації та кровотечі, панкреатит 2 , синдром подразненого кишечника не часто Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів підвищення активності АЛТ та ACT часто гепатит 2 рідко печінкова недостатність 2 , жовтяниця 2 рідко 3 Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин екхімоз часто набряклість особи, свербіж, висип, еритема 2 , кропив'янка 2 не часто синдром Стівенса-Джонсона 2 , токсичний епідермальний некроліз 2 , фіксована лікарська еритема 2 рідко 3 Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини м'язові судоми/спазм, скелетно-м'язовий біль/скутість не часто Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів протеїнурія, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, ниркова недостатність 2,3,4 не часто Загальні розлади та порушення у місці введення астенія/слабкість, грипоподібний синдром часто біль у грудній клітці не часто Лабораторні та інструментальні дані підвищення концентрації азоту сечовини крові, підвищення активності креатинфосфокінази, гіперкаліємія, підвищення концентрації сечової кислоти не часто гіпонатріємія рідко 1 Відповідно до частоти, що враховується у клінічних дослідженнях: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до 2 Ця небажана реакція була зареєстрована під час постмаркетингового спостереження. Частота оцінювалася на підставі найбільшої частоти, що спостерігається у клінічних дослідженнях з урахуванням показань та затвердженої дози. 3 Частотна категорія "рідко" була визначена відповідно до керівництва (версія 2, вересень 2009 р.) для Короткої характеристики лікарського препарату на підставі розрахункової верхньої межі 95 % довірчого інтервалу для 0 явищ, враховуючи кількість пацієнтів, які отримували еторикоксиб в аналізі даних III фази , об'єднаних залежно від дози та показання (n = 15470). 4 Гіперчутливість включає терміни "алергія", "лікарська алергія", "гіперчутливість до лікарського препарату", "гіперчутливість", "гіперчутливість неуточнена", "реакція гіперчутливості" та "неспецифічна алергія". 5 За результатами даних аналізу довгострокових плацебо- та активноконтрольованих клінічних досліджень при застосуванні селективних інгібіторів ЦОГ-2 підвищується ризик розвитку серйозних артеріальних тромботичних явищ, включаючи ІМ та інсульт. З наявних даних, малоймовірно, що абсолютний ризик розвитку цих явищ перевищує 1 % на рік (нечасто). Наступні серйозні небажані явища були зареєстровані у зв'язку з прийомом НГТВП і не можуть бути виключені для еторикоксибу: нефротоксичність, включаючи інтерстиціальний нефрит та нефротичний синдром.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакодинамічні взаємодії Пероральні антикоагулянти (варфарин). У пацієнтів, які постійно приймають варфарин, прийом еторикоксибу в дозі 120 мг на день супроводжувався збільшенням міжнародного нормалізованого відношення (МНО)/протромбінового часу приблизно на 13%. Тому у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти, слід контролювати МНО/протромбіновий час на початку лікування або при зміні дози еторикоксибу, особливо в перші кілька днів. Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та антагоністи рецепторів ангіотензину II. Нестероїдні протизапальні засоби можуть послаблювати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у літніх пацієнтів з порушеною функцією нирок) одночасне застосування інгібітору АПФ або антагоніста рецепторів ангіотензину II та препаратів, що інгібують ЦОГ, може призводити до додаткового погіршення функції нирок, включаючи можливий розвиток. ниркової недостатності, яка зазвичай має оборотний характер. Це слід враховувати у пацієнтів, які приймають одночасно церикоксиб з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. Такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам похилого віку.Пацієнти повинні бути належним чином гідратовані, при цьому необхідно проводити моніторинг функції нирок на початку комбінованої терапії та періодично надалі. Ацетилсаліцилова кислота. У дослідженні у здорових добровольців церикоксиб у дозі 120 мг 1 раз на день у рівноважному стані не впливав на антитромбоцитарну активність ацетилсаліцилової кислоти (81 мг 1 раз на день). Еторикоксиб можна одночасно застосовувати з ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах, призначених для профілактики серцево-судинних захворювань. Тим не менш, одночасне застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти та еторикоксибу може призвести до збільшення частоти виразкового ураження шлунково-кишкового тракту або інших ускладнень у порівнянні з прийомом тільки церикоксиксу. Одночасне застосування церикоксибу з ацетилсаліциловою кислотою в дозах, що перевищують рекомендовані для профілактики серцево-судинних ускладнень, а також з іншими нестероїдними протизапальними засобами не рекомендується. Циклоспорин та такролімус. Взаємодія церикоксибу з цими препаратами не вивчалася, однак, одночасне застосування циклоспорину або такролімусу з будь-яким нестероїдними протизапальними засобами може посилювати нефротоксичний ефект циклоспорину або такролімусу. При прийомі эторикоксиба у комбінації з будь-яким із цих препаратів слід контролювати функцію нирок. Фармакокінетичні взаємодії Вплив інших лікарських препаратів на фармакокінетику еторикоксибу Основний шлях метаболізму церикоксибу залежить від ферментів системи CYP. Ізофермент CYP3A4 сприяє метаболізму церикоксибу in vivo. Дослідження in vitro показують, що ізоферменти CYP2D6, CYP2C9, CYP1A2 і CYP2C19 можуть каталізувати основний шлях метаболізму, але їх кількісні характеристики in vivo не вивчені. Кетоконазол. Кетоконазол, потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4, при прийомі здоровими добровольцями в дозі 400 мг один раз на день протягом 11 днів не надавав клінічно значущого впливу на фармакокінетику одноразової дози церикоксиксу 60 мг (збільшення AUC на 43%). Вориконазол та міконазол. Одночасне призначення сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (вориконазол для прийому всередину або міконазол місцево, у вигляді гелю для прийому всередину) та еторикоксибу викликало невелике збільшення експозиції церикоксибу, яке не визнано клінічно значущим на підставі опублікованих даних. ріфампіцин. Одночасне застосування церикоксибу та рифампіцину (потужного індуктора системи цитохромів) призводило до зниження концентрації церикоксибу в плазмі на 65 %. Така взаємодія може призвести до рецидиву симптомів при одночасному призначенні еторикоксибу з рифампіцином. Ця інформація дозволяє припустити необхідність збільшення дози, проте застосовувати еторикоксиб у дозах, що перевищують рекомендовані для кожного показання, не рекомендується, оскільки комбіноване застосування рифампіцину та еторикоксибу в таких дозах не вивчалося. Антациди. Антациди не надають клінічно значущої дії на фармакокінетику еторикоксибу. Вплив еторикоксибу на інші лікарські препарати Літій. НПЗЗ зменшують виведення літію нирками, отже, збільшують концентрацію літію у плазмі крові. При необхідності проводять частий контроль концентрації літію в крові та коригують дозу літію під час одночасного прийому з нестероїдними протизапальними засобами, а також при відміні нестероїдних протизапальних засобів. Метотрексат. У двох дослідженнях вивчалися ефекти еторикоксибу в дозах 60, 90 або 120 мг 1 раз на день протягом семи днів у пацієнтів, які отримували 1 раз на тиждень метотрексат у дозі від 7,5 до 20 мг на лікування РА. Еторикоксиб у дозах 60 та 90 мг не впливав на концентрацію метотрексату в плазмі та нирковий кліренс метотрексату. В одному дослідженні церикоксиб у дозі 120 мг не фармакокінетично впливав на метотрексат, але в іншому дослідженні концентрація метотрексату в плазмі підвищувалася на 28 %, а нирковий кліренс метотрексату знижувався на 13 %. При одночасному прийомі церикоксибу та метотрексату рекомендується вести спостереження щодо можливої появи токсичних ефектів метотрексату. Пероральні контрацептиви. Еторикоксиб у дозі 60 мг при одночасному прийомі протягом 21 дня з пероральними контрацептивами, що містять 35 мкг етинілестрадіолу (ЕЕ) та від 0,5 мг до 1 мг норетиндрону, збільшував AUC0-24 год ЕЕ на 37 % у рівноважному стані. Прийом церикоксиксу в дозі 120 мг у поєднанні з вищевказаними пероральними контрацептивами (одночасно або з інтервалом 12 годин) збільшував AUC0-24год. ЕЕ на 50-60% у рівноважному стані. Це збільшення концентрації ЕЕ слід враховувати при виборі перорального контрацептиву для одночасного застосування з церикоксибом. Подібна взаємодія може спричинити збільшення частоти розвитку небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням пероральних контрацептивів (наприклад, венозних тромбоемболій у жінок із групи ризику). Замісна гормональна терапія (ЗГТ). Призначення еторікоксибу в дозі 120 мг одночасно з препаратами для ЗГТ, що містять кон'юговані естрогени в дозі 0,625 мг протягом 28 днів, збільшує середнє рівноважне значення AUC0-24 год некон'югованого естрону (41 %), еквіліну (76 %) та 17-2 %). Вплив доз еторикоксибу, рекомендованих для тривалого застосування (30, 60 та 90 мг), не вивчався. Еторикоксиб у дозі 120 мг змінював експозицію (AUC0-24год) даних естрогенних компонентів менш ніж удвічі порівняно з монотерапією кон'югованими естрогенами при збільшенні дози з 0,625 до 1,25 мг. Клінічне значення таких збільшення невідомо, застосування більш високих доз кон'югованих естрогенів у поєднанні з еторикоксибом не вивчалося.Підвищення концентрації естрогенів слід брати до уваги при виборі гормональної терапії в період постменопаузи при одночасному призначенні з етороксібом, оскільки збільшення експозиції естрогенів може підвищувати ризик розвитку небажаних явищ, пов'язаних із ЗГТ. Преднізон/Преднізолон. У дослідженнях лікарських взаємодій эторикоксиб не впливав на клінічно значущий вплив на фармакокінетику преднізону/преднізолону. Дігоксин. При застосуванні эторикоксибу в дозі 120 мг один раз на день протягом 10 днів у здорових добровольців не спостерігалося зміни рівноважної AUC0-24год дигоксину в плазмі або впливу на його виведення нирками. При цьому спостерігалося збільшення Стах дигоксину приблизно на 33%. Таке підвищення, як правило, не є важливим для більшості пацієнтів. Тим не менш, при одночасному застосуванні церикоксибу та дигоксину слід спостерігати за станом пацієнтів із високим ризиком прояву токсичної дії дигоксину. Вплив еторикоксибу на препарати, що метаболізуються сульфотрансферазами. Еторикоксиб є інгібітором сульфотрансферази людини (зокрема, SULT1E1) і може підвищувати концентрацію ЕЕ у сироватці крові. У зв'язку з тим, що в даний час отримано недостатньо даних про ефекти різних сульфотрансфераз, а їхня клінічна значущість для застосування багатьох лікарських препаратів ще вивчається, доцільно з обережністю призначати церикоксиб одночасно з іншими лікарськими препаратами, що метаболізуються сульфотрансферазами людини (наприклад, пероральний сальбутамол і ). Вплив етерокіксібу на препарати, що метаболізуються ізоферментами системи цитохромів. Грунтуючись на результатах досліджень in vitro, не очікується, що эторикоксиб інгібуватиме ізоферменти цитохрому Р450 (CYP) 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 або 3А4. У дослідженні у здорових добровольців щоденне застосування церикоксибу в дозі 120 мг не впливало на активність ізоферменту CYP3A4 печінки при оцінці за допомогою еритроміцинового дихального тесту.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю води. Дія препарату реалізується швидше при прийомі натще. Внаслідок можливого підвищення ризику серцево-судинних ускладнень слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим курсом. Остеоартроз: рекомендована доза етерокіксібу становить 30 мг 1 раз на день. У разі недостатнього ефекту добова доза препарату може бути збільшена до 60 мг на добу. Добова доза при остеоартрозі не повинна перевищувати 60 мг. Ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондиліт: рекомендована доза еторикоксібу становить 60 мг 1 раз на день. У пацієнтів із недостатнім клінічним ефектом можливе збільшення добової дози препарату до 90 мг один раз на день. Після клінічної стабілізації захворювання можливе зниження дози до 60 мг один раз на день. У разі відсутності ознак клінічного покращення слід розглянути можливість застосування інших методів лікування. Добова доза не повинна перевищувати 90 мг. Гострий подагричний артрит: рекомендована доза церикоксибу в гострому періоді становить 120 мг 1 раз на день. Тривалість застосування препарату у дозі 120 мг не перевищує 8 днів. Добова доза не повинна перевищувати 120 мг. Гострий біль після стоматологічних операцій: рекомендована доза еторикоксибу становить 90 мг 1 раз на день. Еторикоксиб слід застосовувати лише у гострий симптоматичний період тривалістю не більше 3 днів. Добова доза для усунення болю після стоматологічних операцій не повинна перевищувати 90 мг. Деяким пацієнтам можуть знадобитися додаткові засоби для забезпечення адекватного рівня знеболювання у післяопераційному періоді протягом триденного періоду терапії церикоксибом. Особливі групи пацієнтів Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Як і при застосуванні інших препаратів, еторикоксиб слід застосовувати з обережністю. Діти: застосування еторикоксибу у пацієнтів віком до 16 років протипоказано. Порушення функції печінки: незалежно від показання до застосування пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого ступеня тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не слід перевищувати дозу 60 мг 1 раз на день, пацієнтам з порушеннями функції печінки середнього ступеня тяжкості (7 -9 балів за шкалою Чайлд-Пью) – 30 мг 1 раз на день. Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки середнього ступеня тяжкості, оскільки клінічний досвід застосування препарату у даної групи пацієнтів обмежений. У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (≥10 балів за шкалою Чайлд-П'ю) препарат протипоказаний для цієї групи пацієнтів. Порушення функції нирок: не потрібна корекція дози препарату при застосуванні у пацієнтів із КК ≥30 мл/хв. Застосування препарату у пацієнтів із ККПередозуванняУ клінічних дослідженнях прийом еторикоксибу в разовій дозі до 500 мг і багаторазовий прийом до 150 мг/день протягом 21 дня не викликав суттєвих токсичних ефектів. Були отримані повідомлення про гостре передозування еторикоксибом, однак, у більшості випадків про небажані реакції не повідомлялося. Найчастіші небажані реакції відповідали профілю безпеки церикоксибу (наприклад, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, кардіоренальні явища). У разі передозування доцільно вживати звичайні підтримувальні заходи, такі як видалення невсмоктаного препарату із ШКТ, клінічне спостереження і, при необхідності, підтримуюча терапія. Еторікоксиб не виводиться при гемодіалізі; виведення еторикоксибу при перитонеальному діалізі не вивчалося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на ШКТ У пацієнтів, які отримували еторикоксиб, спостерігалися ускладнення з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (перфорації, виразки або кровотечі), іноді з летальним кінцем. Рекомендується бути обережним при лікуванні пацієнтів з високим ризиком розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, зокрема, у літніх пацієнтів, що одночасно застосовують інші нестероїдні протизапальні засоби, ацетилсаліцилову кислоту або у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, такими як виразка та шлунково-кишкова кровотеча. Існує додатковий ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкові виразки або інші ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту) при одночасному застосуванні церикоксибу та ацетилсаліцилової кислоти (навіть у низьких дозах). У довгострокових клінічних дослідженнях не спостерігалося достовірних відмінностей щодо безпеки для ШКТ при застосуванні селективних інгібіторів ЦОГ-2 у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою порівняно із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою. Вплив на серцево-судинну систему Результати клінічних досліджень свідчать про те, що застосування лікарських препаратів класу селективних інгібіторів ЦОГ-2 пов'язано з підвищеним ризиком тромбоутворення (особливо інфаркту міокарда (ІМ) та інсульту) порівняно з плацебо та деякими НПЗЗ. Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень при застосуванні селективних інгібіторів ЦОГ-2 може зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування, тому слід застосовувати церикоксиб протягом максимально короткого періоду часу та у найнижчій ефективній добовій дозі. Необхідно періодично оцінювати потребу пацієнта у симптоматичному лікуванні та відповідь на терапію, особливо у пацієнтів з ОА. Пацієнтам з відомими факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) церикоксиб необхідно призначати тільки після ретельної попередньої оцінки співвідношення користі-ризику. Селективні інгібітори ЦОГ-2 не є заміною ацетилсаліцилової кислоти при профілактиці серцево-судинних захворювань через відсутність антитромбоцитарного ефекту, тому не слід припиняти застосування антиагрегантних препаратів. Вплив на функцію нирок Ниркові простагландини можуть відігравати компенсаторну роль у підтримці ниркової перфузії. Тому за наявності умов, що негативно впливають на ниркову перфузію, призначення еторикоксибу може призвести до зменшення утворення простагландинів і, як наслідок, зниження ниркового кровотоку, і тим самим призвести до погіршення функції нирок. Найбільший ризик розвитку цієї реакції виникає у пацієнтів із значним зниженням функції нирок, некомпенсованою серцевою недостатністю або цирозом печінки в анамнезі. У таких пацієнтів необхідно проводити моніторинг функції нирок. Затримка рідини, набряки та артеріальна гіпертензія Як і у разі застосування інших препаратів, що інгібують синтез простагландинів, у пацієнтів, які приймають еторикоксиб, спостерігалися затримка рідини, набряки та артеріальна гіпертензія. Застосування будь-яких нестероїдних протизапальних засобів, включаючи церикоксикс, може бути пов'язане з виникненням або рецидивом хронічної (застійної) серцевої недостатності. Інформація про дозозалежну реакцію для церикоксибу наведена в розділі "Фармакологічні властивості". Слід виявляти обережність при призначенні церикоксибу пацієнтам із серцевою недостатністю в анамнезі, дисфункцією лівого шлуночка, артеріальною гіпертензією та пацієнтам з уже наявними набряками, що виникли з будь-якої іншої причини. При появі клінічних ознак погіршення стану у таких пацієнтів слід вжити відповідних заходів, включаючи скасування еторікоксибу. Застосування еторикоксибу, особливо у високих дозах, може бути пов'язане з розвитком більш тяжкої артеріальної гіпертензії, ніж при застосуванні деяких інших нестероїдних протизапальних засобів та селективних інгібіторів ЦОГ-2. Тому під час лікування церикоксибом слід звернути особливу увагу на моніторинг АТ, який має контролюватись протягом двох тижнів після початку лікування та періодично надалі. При значному підвищенні артеріального тиску слід розглянути альтернативне лікування. Вплив на функцію печінки Підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та/або аспартатамінотрансферази (ACT) (приблизно в три або більше рази щодо верхньої межі норми) було зареєстровано у клінічних дослідженнях приблизно у 1% пацієнтів, які отримували еторикоксиб протягом терміну до одного року у дозах 30 мг, 60 мг та 90 мг на день. Необхідно спостерігати за станом усіх пацієнтів із симптомами та/або ознаками дисфункції печінки, а також пацієнтів із зміненими лабораторними показниками функції печінки. Якщо виникають ознаки печінкової недостатності або показники функції печінки значно відхиляються від норми (втричі вище за верхню межу норми), прийом еторикоксибу повинен бути припинений. Загальні рекомендації Якщо під час лікування у пацієнтів погіршується будь-яка з функцій органів або систем органів, описаних вище, повинні бути вжиті відповідні заходи та розглянуто питання про скасування еторикоксибу. При застосуванні эторикоксибу у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з порушенням функції нирок, печінки або серця необхідне відповідне медичне спостереження. З обережністю слід розпочинати лікування ерикоксибом пацієнтам із зневодненням. Перед початком терапії церикоксибом рекомендується провести регідратацію. У період постмаркетингового спостереження при застосуванні НПЗП та деяких селективних інгібіторів ЦОГ-2 дуже рідко повідомлялося про розвиток серйозних реакцій шкіри. Деякі з них, у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, були з смертю. Ризик розвитку цих реакцій найбільш високий на початку курсу терапії, здебільшого протягом першого місяця лікування. Повідомлялося про розвиток серйозних реакцій гіперчутливості, таких як анафілаксія та ангіоневротичний набряк, у пацієнтів, які отримували еторикоксиб. Застосування деяких селективних інгібіторів ЦОГ-2 супроводжувалося підвищеним ризиком розвитку шкірних реакцій у пацієнтів із якоюсь лікарською алергією в анамнезі. Еторикоксиб повинен бути скасований при першій появі висипу на шкірі,уражень слизової оболонки або будь-якої іншої ознаки гіперчутливості. Застосування еторикоксибу може маскувати лихоманку та інші ознаки запалення. Застосування еторикоксибу, як і інших препаратів, що інгібують ЦОГ та синтез простагландинів, не рекомендується жінкам, які планують вагітність (див. розділ "Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування"). Оболонка таблетки містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними вродженими захворюваннями, як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція, не слід приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких на фоні застосування церикоксибу відзначаються епізоди запаморочення, сонливості чи слабкості, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальція карбонат 650мг, олія примули вечірньої 250мг, кальцитріол 0.25мкг Упаковка: Капсули червоного кольору, в блістері по 10 капсул, 3 блістери з інструкцією із застосування, упаковані в картонну упаковку.ХарактеристикаПотрійна сила для жіночого здоров'я Після 35 років у жіночому організмі починається поступове зниження рівня статевих гормонів – естрогенів, що зрештою призводить до менопаузи. У 80% жінок у період менопаузи відбувається вимивання кальцію з кісток і, як наслідок, зниження їхньої мінеральної щільності. Через війну дефіцит кальцію призводить до остеопорозу та її грізним ускладненням – переломам. Окрім зниження мінеральної щільності кісток у період менопаузи у жіночому організмі розвиваються вазомоторні розлади: припливи, жар, пітливість, інтенсивність яких пов'язують із порушенням в обміні біологічно активних речовин – простагландинів. Вирішити ці проблеми можна за допомогою препарату "Кострол". По-перше, цей препарат заповнює дефіцит кальцію в організмі завдяки оптимальному дозування карбонату кальцію, який є найбільш доступним для кісток. По-друге, наявність кальцитріолу суттєво підвищує засвоєння кальцію та додатково профілактує розвиток остеопорозу та переломи. По-третє, олія примули вечірньої багата на есенціальні жирні кислоти – будівельний матеріал для простагландинів і сприяє як утриманню кальцію в кістках, так і усуненню симптомів менопаузи. Потрійна турбота препарату Кострол допоможе Вам: Зменшити втрату Кальцію, пов'язаного з гормональною перебудовою жіночого організму Утримати кальцій у кістках, запобігти ламкості та переломам кісток при незначних падіннях, та ін. симптомів у період менопаузи Усунути симптоми менопаузи Омолодити власний організм. Поліпшити якість життя у менопаузі.РекомендуєтьсяПоповнення дефіциту кальцію, кальцитріолу та есенціальних жирних кислот у харчовому раціоні. Профілактика остеопорозу та переломів. У комплексній терапії остеопорозу.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів БАД. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікаремСпосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 1 місяць, за необхідності прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
145 428,00 грн
145 332,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: кобіметініб – 20,00 мг (у вигляді кобіметинібу геміфумарату – 22,20 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 54,72 мг; лактози моногідрат – 36,48 мг, кроскармеллозу натрію – 4,80 мг, магнію стеарат – 1,80 мг; плівкова оболонка1: полівініловий спирт – 1,92 мг, титану діоксид (Е171) – 1,20 мг, макрогол 2 – 0,97 мг, тальк – 0,71 мг. 1 Допускається використання комерційно доступної суміші для нанесення плівкової оболонки ідентичного складу (наприклад, Opadry II White 85F18422). 2 Синонім - поліетиленгліколь, PEG 3350. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 20 мг. По 21 таблетці в блістер із дуплексу (ПВХ/ПВДХ) та фольги алюмінієвої. 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. З метою контролю першого розкриття на упаковку наноситься голографічна захисна наклейка.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору; на одному боці таблетки гравіювання "СОВ".Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб - протеїнтирозинкінази інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі кобіметинібу в дозі 60 мг у пацієнтів з онкологічними захворюваннями відзначається помірна швидкість всмоктування з медіаною часу до досягнення максимальної концентрації у плазмі (Тmах) 2.4 години. Середні показники Сmах у рівноважному стані та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-24) становлять 273 нг/мл і 4340 нг*ч/мл відповідно. Середнє значення коефіцієнта накопичення у рівноважному стані становить приблизно 2,4. Кобіметініб має лінійну фармакокінетику в діапазоні доз приблизно від 3,5 мг до 100 мг. Абсолютна біодоступність кобіметинібу у здорових осіб становить 45,9%. У здорових осіб було показано, що кобіметініб інтенсивно метаболізується та виводиться через кишечник. Ступінь всмоктування становить приблизно 88%, що вказує на високий рівень всмоктування та пресистемний метаболізм. Фармакокінетика кобіметинібу не змінюється при прийомі препарату з їжею (у тому числі і з високим вмістом жирів) у порівнянні з прийомом натще у здорових осіб. Оскільки їжа не впливає на фармакокінетику кобіметинібу, препарат можна приймати незалежно від їди. Розподіл Зв'язування кобіметинібу з білками плазми in vitro становить 94,8%. При цьому не спостерігається переважне зв'язування з еритроцитами людини (співвідношення кров-плазма 0,93). Об'єм розподілу у здорових осіб, які отримали дозу 2 мг внутрішньовенно, становить 1050 л. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу обсяг розподілу в онкологічних хворих становить 806 л. Метаболізм Співвідношення кобіметінібу та його метаболітів було вивчено під час дослідження масового балансу у здорових осіб. У середньому 94% дози відновлюється протягом 17 днів. Кобіметініб інтенсивно метаболізується та виводиться через кишечник; при цьому не відзначається переважання жодного метаболіту. Основні шляхи метаболізму кобіметинібу – окислення за допомогою ізоферменту CYP3A та глюкуронування за допомогою ізоферменту UGT2B7. Кобіметініб є основною речовиною, що виявляється у плазмі крові. Частка окислених метаболітів у плазмі становить не більше 10% від загальної кількості циркулюючої радіоактивності, при цьому специфічних для людини метаболітів не виявлено. Частка незміненого препарату в калі та сечі становить 6,6% та 1,6% від введеної дози, відповідно, що вказує на те, що кобіметиніб переважно піддається метаболізму та у незначній кількості виводиться нирками. Виведення Після внутрішньовенного введення кобіметинібу в дозі 2 мг середній кліренс становить 10,7 л/год. Середній кліренс у онкологічних хворих після прийому кобіметинібу в дозі 60 мг становить 13,8 л/год. Середній період напіввиведення кобіметинібу становить 43,6 годин (діапазон від 23,1 до 69,6 годин). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів За даними популяційного фармакокінетичного аналізу стать, раса, етнічна приналежність, вихідна оцінка ECOG, а також легке та помірне порушення функції нирок не впливають на фармакокінетику кобіметинібу. Статистично значущими коваріантами для кліренсу та обсягу розподілу кобіметинібу є вік та маса тіла відповідно. Однак згідно з результатами аналізу чутливості жодна з цих коваріантів не надає клінічно значущого впливу на експозицію в рівноважному стані. Підлога За даними популяційного фармакокінетичного аналізу підлога не впливає на експозицію кобіметінібу. Особи похилого віку За даними популяційного фармакокінетичного аналізу вік не впливає на експозицію кобіметінібу. Пацієнти з порушенням функції нирок За даними доклінічних досліджень та досліджень масового балансу, кобіметініб переважно піддається метаболізму з мінімальним виведенням нирками. Спеціальні дослідження фармакокінетики кобіметинібу у пацієнтів із порушенням функції нирок не проводились. Згідно з результатами популяційного фармакокінетичного аналізу даних у пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок, а також у пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК) >90 мл/хв) КК не має значного впливу на експозицію кобіметинібу. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості не впливає на експозицію кобіметинібу. Недостатньо даних для визначення необхідності корекції дози у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок. Пацієнти з порушенням функції печінки Фармакокінетика кобіметинібу не була вивчена у хворих з тяжким та середнім ступенем печінкової недостатності.ФармакодинамікаМеханізм дії Шлях мітоген-активованої протеїнкінази МАРК (Mitogen-Activated Protein Kinase) / позаклітинний сигнал-регульованої кінази ERK (Extracellular signal Regulated Kinase) є основним шляхом передачі сигналу, який регулює проліферацію клітин, клітинний цикл, виживання клітин, ангіоген. Препарат Котеллік – пероральний високоселективний алостеричний інгібітор кіназ МЕК1/2 (MAPK/ERK Kinase). У біохімічних та цитологічних дослідженнях кобіметиніб продемонстрував високу інгібуючу здатність, а також активність щодо широкого спектру пухлин in vivo на моделях ксенотрансплантату пухлин, включаючи пухлини, що несуть мутації BRAF та KRAS. У біохімічних та структурних дослідженнях було показано взаємодію кобіметинібу з МЕК, з незначною чутливістю до динамічних конформаційних змін, що спостерігаються під час переходу МЕК у фосфорильовану форму. Як результат, кобіметініб зберігає зв'язувальну здатність та інгібуючу активність при фосфорилуванні МЕК. Кобіметініб показав найвищу активність щодо ліній пухлинних клітин та пухлин з високими рівнями фосфорилювання МЕК, що часто спостерігається в пухлинах з мутаціями BRAF. У доклінічних дослідженнях обробка кобіметинібом МАРК-дисрегульованих пухлинних клітин та пухлин призводить до фосфорилування кіназ ERK1/2, єдиних відомих субстратів МЕК 1/2. Передача сигналу по МАРК-шляху залежить від активності кіназ ERK1/2, які фосфорилують білкові мішені в цитоплазмі та ядрі, що в свою чергу індукують прогресування клітинного циклу, проліферацію клітин, виживання та міграцію клітин. Таким чином, кобіметініб протидіє промітогенної та онкогенної активності, що індукується через МАРК-шлях, за рахунок інгібування МЕК 1/2. Комбінація вемурафенібу та препарату Котеллік інгібує реактивацію МАРК-шляху через МЕК 1/2 за рахунок одночасного впливу на BRAF та МЕК, призводячи до більш вираженого придушення передачі сигналів, апоптозу більшої кількості пухлинних клітин та посилення пухлинних відповідей у доклінічних моделях порівняно з монотерапією. Доклінічні дані щодо безпеки Канцерогенність Дослідження канцерогенності кобіметинібу не проводилися. Мутагенність Стандартні дослідження генотоксичності дали негативні наслідки. Інше Подовження інтервалу QT В умовах in vitro кобіметініб викликає помірно виражене інгібування іонного hERG-каналу (концентрація, необхідна для інгібування hERG-каналу (IC50) = 0,5 мкМ [266 нг/мл]), що приблизно в 18 разів більше, ніж максимальна концентрація у плазмі крові (Сmах) при застосуванні в дозі 60 мг (Сmах незв'язаного препарату = 14 нг/мл [0,03 мкМ]). IC50 вемурафенібу для hERG (0,6 мкМ) у комбінації з 0,3 мкМ кобіметинібу була приблизно в 2 рази нижчою, ніж раніше визначена IC50 при монотерапії вемурафенібом. При лікуванні пацієнтів препаратом Котеллік у комбінації з вемурафенібом не спостерігалося додаткового клінічного впливу на подовження інтервалу QT. За даними доклінічних досліджень (результатів стандартних фармакологічних досліджень з безпеки, досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні та генотоксичності) специфічних ризиків для людини не виявлено.Показання до застосуванняНеоперабельна або метастатична меланома з BRAF V600 мутацією у дорослих пацієнтів у поєднанні з вемурафенібом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кобіметинібу та інших компонентів препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування не встановлені). Одночасний прийом з потужними та помірними індукторами ізоферменту CYP3A та потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Тяжкий ступінь ниркової недостатності. Тяжкий і середній ступінь печінкової недостатності. З обережністю: Одночасний прийом із помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяВагітність Відсутні дані щодо застосування препарату Котеллік у вагітних жінок. Доклінічні дослідження показали, що у тварин кобіметініб призводить до загибелі ембріонів і спричиняє вади розвитку магістральних судин та черепа у плода при клінічно значущих експозиціях (приблизно в 0,9-1,4 рази, що перевищують клінічну експозицію AUC у плазмі крові людини). Контрацепція у жінок та чоловіків Необхідно використовувати два ефективні методи контрацепції під час лікування препаратом Котеллік та протягом як мінімум трьох місяців після припинення лікування. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяється кобіметініб із грудним молоком. Не можна виключити ризик для немовлят/грудних дітей. Рішення про рекомендацію грудного вигодовування або призначення препарату Котеллік повинне прийматися залежно від необхідності лікування препаратом для матері. Фертильність Вплив кобіметинібу на фертильність у людини невідомий. Спеціальні доклінічні дослідження щодо вивчення можливого негативного впливу препарату Котеллік на фертильність не проводились. У токсикологічних дослідженнях у тварин при багаторазовому застосуванні препарату спостерігалися дегенеративні зміни в репродуктивних тканинах, у тому числі підвищення рівня апоптозу/некрозу жовтих тіл та насіннєвих бульбашок, епітеліальних клітин придатка яєчка та піхви, а також епітеліальних клітин придатка яєчка.Побічна діяКлінічні дослідження У пацієнтів з пізніми стадіями меланоми з BRAF V600 мутацією при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом медіана часу до появи перших небажаних явищ ≥3 ступеня становила 0.5 місяців. Для опису частоти небажаних реакцій використовується така класифікація: дуже часто (≥10%), часто (≥1% та Нижче представлені небажані реакції (всіх ступенів), зареєстровані при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – анемія. Порушення з боку органу зору: дуже часто – серозна ретинопатія (включаючи явища хоріоретинопатії та відшарування сітківки, як показник серозної ретинопатії); часто – зниження гостроти зору, розлад зору. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит. Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – пірексія, часто – озноб. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – зневоднення, гіпофосфатемія, гіпонатріємія, гіперглікемія. Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто – базальноклітинний рак, шкірна плоскоклітинна карцинома*, кератоакантома*. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – фоточутливість (включає реакції фоточутливості, сонячні опіки, сонячний дерматит, актинічний еластоз), висипання, макуло-папульозний висип, акнеіформний дерматит, гіперкератоз*. Порушення з боку судин: дуже часто – підвищення артеріального тиску, кровотеча**. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – пневмоніт. Лабораторні та інструментальні дані: дуже часто - підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), підвищення активності гаммаглутамілтранспептидази, підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ), гіпоциаль концентрації креатиніну, лімфопенії, тромбоцитопенії; часто – зниження фракції викиду, підвищення концентрації білірубіну. * Див. підрозділ "Кожна плоскоклітинна карцинома, кератоакантома та гіперкератоз". **Див. підрозділ "Кровотеча". Додаткова інформація щодо окремих небажаних реакцій Кровотеча Явлення кровотечі (всіх видів та ступенів тяжкості) частіше реєстрували при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом порівняно з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (10% порівняно з 6%). При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом спостерігалася більш висока частота внутрішньомозкових крововиливів (1% порівняно з 0%), кровотеч із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (3% порівняно з 1%), кровотеч із органів репродуктивної системи (2 % порівняно з 1%) та гематурії (2% порівняно з 1%). Більшість явищ відносилися до 1 або 2 ступеня та були несерйозними (9% порівняно з 5%). Явища 3-5 ступеня розвинулися у 1% та 0,4% пацієнтів відповідно. При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом медіана часу до першої появи небажаного явища становила 2,8 місяці (діапазон від 0 до 12,7 місяців). Фоточутливість Реакції фоточутливості спостерігалися з більш високою частотою при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом порівняно з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (41% порівняно з 31%). Більшість явищ були 1 або 2 ступеня, а явища ≥3 ступеня виникали у 3% пацієнтів при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом та не спостерігалися у контрольній групі (0%). Не спостерігалося жодних закономірностей за часом до появи явищ ≥3 ступеня. При виникненні явищ фоточутливості ≥3 ступеня у пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, проводили переважно місцеву терапію у поєднанні з перериванням терапії обома препаратами. Під час проведення монотерапії кобіметинібом не спостерігалося ознак фототоксичності. Шкірна плоскоклітинна карцинома, кератоакантома та гіперкератоз При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у порівнянні з контрольною групою, що отримувала монотерапію вемурафенібом, рідше реєстрували наступні небажані явища: шкірну плоскоклітинну карциному (всіх ступенів: 3% порівняно з 11%), кератоакантому (всіх 1 8%), гіперкератоз (всіх ступенів: 10% порівняно з 29%). Серозна ретинопатія У пацієнтів, які отримували препарат Котеллік, спостерігалися випадки серозної ретинопатії. Пацієнтам, у яких вперше виникли чи посилилися порушення зору, рекомендовано пройти офтальмологічний обстеження. Ведення пацієнтів із серозною ретинопатією включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. Оклюзія вен сітківки відзначалася в одного пацієнта в кожній із груп терапії (у групі застосування препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом та в контрольній групі, яка отримувала монотерапію вемурафенібом). Дисфункція лівого шлуночка У пацієнтів, які отримували Котеллік, відзначалося зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) щодо вихідного показника. ФВЛШ необхідно оцінювати перед початком лікування для визначення вихідних значень, потім через місяць лікування і щонайменше кожні 3 місяці або за клінічними показаннями до припинення лікування. Ведення пацієнтів зі зниженням ФВЛШ щодо вихідного рівня включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. Відхилення лабораторних показників Відхилення лабораторних показників функції печінки У пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, відзначалися відхилення лабораторних показників функції печінки, особливо АЛТ, ACT, ЛФ. Лабораторні показники функції печінки необхідно оцінювати перед початком комбінованого лікування щомісяця під час лікування або частіше (за наявності клінічних показань). Підвищення активності КФК Безсимптомне підвищення активності КФК крові частіше зустрічалося при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у порівнянні з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (всіх ступенів: 65% порівняно з 13%; 3-4 ступеня: 11% порівняно зВзаємодія з лікарськими засобамиВплив супутніх лікарських препаратів на кобіметініб Інгібітори ізоферменту CYP3A Кобіметініб метаболізується за участю ізоферменту CYP3A. У здорових осіб у присутності потужного інгібітора ізоферменту CYP3A (ітраконозолу) AUC кобіметинібу збільшується приблизно в 7 разів. Існує ймовірність, що магнітуда взаємодії буде нижчою. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A Слід уникати одночасного застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A під час лікування кобіметинібом. Приклади потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A включають, але не обмежуються ритонавіром, кобіцистатом, тіломпревіром, лопінавіром, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином, телитроміцином, позаконазолом, нефазодоном і грейпфрутовим. Якщо одночасного застосування з сильним інгібітором ізоферменту CYP3A не можна уникнути, слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів. У разі короткочасного (≤7 днів) застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A слід розглянути можливість припинення лікування кобіметинібом під час застосування такого інгібітору. Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A Слід бути обережними при застосуванні кобіметинібу одночасно з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Приклади помірних інгібіторів ізоферменту CYP3A включають, але не обмежуються аміодароном, еритроміцином, флуконазолом, міконазолом, дилтіаземом, верапамілом, делавірдіном, ампренавіром, фосампренавіром, іматинібом. При одночасному застосуванні кобіметинібу з помірним інгібітором ізоферменту CYP3A слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів. Слабкі інгібітори ізоферменту CYP3A Кобіметініб можна застосовувати одночасно із слабкими інгібіторами ізоферменту CYP3A без корекції дози. Індуктори ізоферменту CYP3A Одночасне застосування кобіметинібу з потужним індуктором ізоферменту CYP3A не оцінювалося в ході клінічного дослідження, проте можливе зниження експозиції кобіметинібу. Таким чином, одночасного застосування помірних та потужних індукторів ізоферменту CYP3A (наприклад, карбамазепін, рифампіцин, фенітоїн та звіробій продірявлений) слід уникати. Необхідно розглянути можливість застосування препаратів з відсутньою або мінімальною індукцією ізоферменту CYP3A як альтернативу. Ефективність може бути знижена, оскільки існує ймовірність значного зменшення концентрації кобіметинібу при одночасному застосуванні з помірними та потужними індукторами ізоферменту CYP3A. Інгібітори Р-глікопротеїну Кобіметініб є субстратом Р-глікопротеїну. При одночасному застосуванні з інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як циклоспорин і верапаміл, існує можливість підвищення концентрації кобіметинібу в плазмі крові. Препарати, що знижують кислотність Одночасне застосування інгібітору протонного насоса не впливає на фармакокінетику кобіметінібу. Для визначення впливу підвищення pH шлунка кобіметініб призначали здоровим особам разом із рабепразолом (інгібітором протонного насоса). При цьому підвищення pH шлунка не впливало на всмоктування кобіметінібу. Вплив кобіметинібу на супутні лікарські препарати Субстрати ізоферментів CYP3A та CYP2D6 Клінічне дослідження лікарських взаємодій у пацієнтів з онкологічним захворюванням показало, що у присутності кобіметинібу концентрації мідазоламу (чутливого субстрату CYP3A) та декстрометорфану (чутливого субстрату CYP2D6) у плазмі крові не змінювалися. Субстрати ізоферменту CYP1A2 Кобіметиніб є потенційним індуктором ізоферменту CYP1А2 in vitro, таким чином, можливе зниження експозиції субстратів даного ферменту, наприклад, теофіліну. Клінічних досліджень лікарських взаємодій з оцінки клінічної значимості даного явища не проводилося. Субстрати BCRP (breast cancer resistance protein – білок стійкості раку молочної залози) Кобіметініб є помірним інгібітором BCRP in vitro. Клінічних досліджень лікарських взаємодій для оцінки цього явища не проводилося. Клінічна значимість інгібування інтестинального BCRP може бути виключена. Інші протипухлинні препарати Вемурафеніб У пацієнтів з неоперабельною або метастатичною меланомою не відзначено клінічно значущих лікарських взаємодій між препаратом Котеллік та вемурафенібом, таким чином корекція дози не рекомендується. Вплив кобіметинібу на транспортні системи лікарських препаратів У дослідженнях in vitro показано, що кобіметініб не є субстратом транспортних білків ОАТР1В1, ОАТР1В3 та ОСТ1, будучи слабким інгібітором цих транспортних білків. Клінічна значимість цих даних встановлено.Спосіб застосування та дозиЛікування препаратом Котеллік повинен починати та контролювати лікар, який має досвід лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Перед застосуванням Котелліку в комбінації з вемурафенібом повинен бути проведений валідований тест на наявність мутації BRAF V600. При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом див. також інструкцію з медичного застосування вемурафенібу. Стандартний режим дозування Рекомендована доза Котелліку становить 60 мг (три таблетки по 20 мг) внутрішньо, один раз на добу. Препарат Котеллік слід приймати 28-денними циклами. Кожна доза препарату Котеллік складається з трьох таблеток по 20 мг (60 мг), і її слід приймати один раз на добу протягом 21 дня (період лікування з 1 по 21 день) з наступною 7-денною перервою в лікуванні препаратом Котеллік (перерва в лікування з 22 по 28 день). Кожну дозу (три таблетки по 20 мг на один прийом) можна приймати незалежно від їди. Таблетки препарату Котеллік слід ковтати повністю, запиваючи водою. Тривалість лікування Лікування препаратом Котеллік слід продовжувати доти, доки зберігається користь для пацієнта або до розвитку непереносимої токсичності. Затримка прийому або пропущені дози Якщо до прийому наступної дози залишилося 12 і більше годин, слід прийняти препарат Котеллік з метою збереження схеми лікування з прийомом один раз на добу. Якщо до прийому наступної дози залишилося менше 12 годин, лікування слід продовжити наступного дня згідно з призначеною схемою. Блювота У разі виникнення блювоти після прийому препарату Котеллік не слід приймати додаткову дозу препарату того ж дня, а слід продовжити лікування згідно з призначеною схемою наступного дня. Зміна дози Зміна дози препарату Котеллік має ґрунтуватися на оцінці лікарем безпеки та переносимості препарату у конкретного пацієнта. Якщо пропуск дози пов'язаний з появою токсичності, пропущені дози не слід відновлювати. Після зниження дози препарату не слід знову підвищувати дозу. Зміна дози Котелліку не залежить від зміни дози вемурафенібу. Рішення про зменшення дози одного або обох препаратів має ґрунтуватися на клінічній оцінці. У таблиці 1 наведено загальні рекомендації щодо зміни дози препарату Котеллік. Таблиця 1. Загальні рекомендації щодо зниження дози препарату Котеллік. Ступінь тяжкості небажаних явищ* Рекомендована доза препарату Котеллік Ступінь 1 або ступінь 2 (перенесена) Без зниження дози. Ступінь 2 (нестерпний) або ступінь 3/4 1 прояв Переривання лікування до ≤1 ступеня тяжкості небажаних явищ, відновлення терапії у дозі 40 мг один раз на добу 2 прояв Переривання лікування до ≤1 ступеня тяжкості небажаних явищ, відновлення терапії у дозі 20 мг один раз на добу 3 прояв Розглянути припинення лікування * Ступінь тяжкості небажаних явищ відповідно до Загальних критеріїв токсичності небажаних явищ Національного інституту раку США, версія 4,0 Зміна дози у разі розвитку окремих небажаних реакцій Дисфункція лівого шлуночка Слід розглянути необхідність повного припинення лікування Котелліком, якщо симптоми з боку серця пов'язані з лікуванням даним препаратом і в тому випадку, якщо не відбулося поліпшення після тимчасового переривання лікування. Таблиця 2. Зміна дози препарату Котеллік у пацієнтів із зниженням фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з вихідним показником. Пацієнт Показник ФВЛШ Рекомендована зміна дози препарату Котеллік Показник ФВЛШ після перерви у лікуванні Рекомендована добова доза препарату Котеллік Без симптомів ≥50% (або 40-49% та зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня) Продовжити лікування у поточній дозі - - <40% (або 40-49% та зниження ≥ 10% абсолютного показника від вихідного рівня) Переривання лікування на 2 тижні зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня 1 поява: 40 мг 2 поява: 20 мг 3 поява: повне скасування <40% (або зниження ≥10% абсолютного показника від вихідного рівня) Повне скасування Із симптомами Не застосовується Переривання лікування на 4 тижні Без симптомів та зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня 1 поява: 40 мг 2 поява: 20 мг 3 поява: повне скасування Без симптомів та <40% (або зниження ≥10% абсолютного показника від вихідного рівня) Повне скасування Із симптомами, незалежно від ФВЛШ Повне скасування При зміні дози Котелліку лікування вемурафенібом може бути продовжено (за наявності клінічних показань). Підвищення активності креатинфосфокінази У пацієнтів з безсимптомним підвищенням активності креатинфосфокінази (КФК) немає потреби змінювати дозу препарату Котеллік або переривати його прийом. Зміна дози препарату Котеллік при застосуванні у комбінації з вемурафенібом Відхилення лабораторних показників функції печінки У разі відхилень лабораторних показників функції печінки 1 та 2 ступеня тяжкості лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід продовжити у призначеній дозі. 3 ступінь тяжкості: слід продовжити лікування препаратом Котеллік у призначеній дозі. Доза вемурафенібу може бути знижена відповідно до клінічних показань (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу). 4 ступінь тяжкості: лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід перервати. Якщо відхилення лабораторних показників функції печінки зменшилися до ≤1 ступеня тяжкості протягом 4 тижнів, застосування препарату Котеллік слід відновити у дозі, зниженій на 20 мг, застосування вемурафенібу слід відновити відповідно до клінічних показань згідно з інструкцією з медичного застосування вемурафенібу. Лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід припинити, якщо відхилення лабораторних показників функції печінки не зменшилися до ≤1 ступеня тяжкості протягом 4 тижнів або відхилення лабораторних показників функції печінки 4 ступеня тяжкості відновлюються після початкового покращення. Фоточутливість Ведення пацієнтів з фоточутливістю ≤2 ступеня тяжкості (переносимої) має включати підтримуючу терапію. У разі розвитку фоточутливості 2 ступеня (непереносимої) або ≥3 ступеня лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом необхідно перервати до зменшення тяжкості симптомів до ≤1 ступеня. Лікування може бути відновлено без зміни дози Котелліку. Дозу вемурафенібу необхідно знизити згідно з інструкцією із застосування вемурафенібу (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу). Висип Висипання може виникати як на фоні лікування препаратом Котеллік, так і вемурафенібом. При розвитку висипу лікування препаратом Котеллік та/або вемурафенібом може бути тимчасово перервано та/або можливе зниження дози одного з препаратів або обох препаратів за клінічними показаннями. Додатково, при розвитку висипки: ≤2 ступеня (переносимого) - ведення пацієнтів має включати підтримуючу терапію, лікування препаратом Котеллік може бути продовжено без зміни дози; 2 ступеня (непереносимого) або ≥3 ступеня: акнеіформний висип: необхідно дотримуватися загальних рекомендацій щодо зміни дози препарату Котеллік згідно з таблицею 1; лікування вемурафенібом може бути продовжено за зміни схеми терапії препаратом Котеллік (за наявності клінічних показань); неакнеіформний або макуло-папульозний висип: лікування препаратом Котеллік може бути продовжено без зміни дози (за клінічними показаннями); лікування вемурафенібом може бути тимчасово перервано та/або його доза знижена. Оклюзія вен сітківки У разі виникнення оклюзії вен сітківки терапія препаратом Котеллік має бути припинена. Дозування в особливих випадках Пацієнти похилого віку Корекція дози Котелліку у пацієнтів віком ≥65 років не потрібна. Пацієнти дитячого віку та підлітки Безпека та ефективність препарату Котеллік у дітей та підлітків ( Пацієнти з порушенням функції нирок За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня корекції дози не потрібно. Безпечність та ефективність препарату Котеллік у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок не встановлено. Порушення функції печінки Безпечність та ефективність препарату Котеллік у пацієнтів з порушенням функції печінки не встановлені. У пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності корекція дози не потрібна на підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу.ПередозуванняУ клінічних дослідженнях немає випадків передозування. У разі передбачуваного передозування лікування препаратом Котеллік слід призупинити та розпочати проведення підтримуючої терапії. Специфічного антидоту, який можна було б використовувати у випадках передозування Котелліком, не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні Котелліку в комбінації з вемурафенібом необхідно також уважно ознайомитися з інструкцією з медичного застосування вемурафенібу. Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів із прогресуванням захворювання при застосуванні інгібітору BRAF Дані щодо застосування препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів з прогресуванням захворювання, які раніше застосовували інгібітор BRAF, обмежені. Згідно з цими даними, ефективність комбінації у таких пацієнтів буде нижчою. Таким чином, слід розглянути альтернативні способи лікування перед застосуванням комбінації у цій групі пацієнтів, які раніше застосовували інгібітор BRAF. Послідовність лікування після прогресування захворювання при застосуванні інгібітору BRAF не встановлено. Препарат Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів із метастазами головного мозку Оцінки безпеки та ефективності лікування препаратом Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів з метастатичною меланомою (за наявності BRAF V600 мутації) з метастазами у головний мозок не проводилося. Інтракраніальна активність кобіметинібу наразі невідома. Серозна ретинопатія У пацієнтів, які отримували інгібітори МЕК, включаючи Котеллік, спостерігалися випадки серозної ретинопатії (скупчення рідини в межах шарів сітківки). Більшість явищ включали хоріоретинопатію або відшарування сітківки. Медіана часу до появи серозної ретинопатії становить 1 місяць (діапазон 0-9 місяців). Більшість явищ, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, вирішилися, або їхня тяжкість зменшилася до безсимптомного перебігу 1 ступеня після переривання лікування або зниження дози. Необхідно проводити оцінку нових симптомів або посилення розладу зору у пацієнтів під час кожного візиту. Пацієнтам, у яких вперше виникли або посилилися розлади зору, рекомендовано пройти офтальмологічний обстеження. У разі діагностики серозної ретинопатії слід призупинити лікування препаратом Котеллік до полегшення тяжкості зорових симптомів. Дисфункція лівого шлуночка У пацієнтів, які отримують Котеллік, відзначалося зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) щодо вихідного показника. Медіана часу до виникнення явищ становить 4 місяці (1-7 місяців). ФВЛШ необхідно оцінювати перед початком лікування для визначення вихідних значень, потім через місяць лікування і щонайменше кожні 3 місяці або за клінічними показаннями до припинення лікування. Ведення пацієнтів зі зниженням ФВЛШ щодо вихідного рівня включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. У всіх пацієнтів, яким було відновлено лікування препаратом Котеллік у нижчій дозі, необхідно проводити вимірювання ФВЛШ по можливості через 2 тижні, 4 тижні, 10 тижнів та 16 тижнів, а потім за клінічними показаннями. Пацієнти з вихідним значенням ФВЛШ нижче за нижню межу норми установи або нижче 50% не вивчалися. Відхилення лабораторних показників функції печінки При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом, а також при монотерапії вемурафенібом (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу), можуть спостерігатися відхилення лабораторних показників функції печінки. У пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, відзначалися відхилення лабораторних показників функції печінки, особливо АЛТ, ACT, ЛФ. Відхилення показників функції печінки слід оцінювати за результатами лабораторних досліджень перед початком комбінованого лікування, щомісяця під час лікування або частіше (за наявності клінічних показань). Ведення пацієнтів з відхиленнями лабораторних показників функції печінки 3-го ступеня тяжкості включає переривання лікування або зниження дози вемурафенібу. Ведення пацієнтів з відхиленнями лабораторних показників функції печінки 4 ступеня тяжкості включає переривання, зниження дози або припинення терапії як препаратом Котеллік, так і вемурафенібом. Діарея У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Котеллік, були відмічені випадки тяжкої діареї та діареї ≥3 ступеня тяжкості. Ведення пацієнтів з діареєю включає застосування протидіарейних засобів і підтримуючу терапію. При діареї ≥3 ступеня тяжкості, що виникла, незважаючи на застосування підтримуючої терапії, слід призупинити лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом доти, доки не буде відмічено зниження тяжкості явища до ≤1 ступеня. При відновленні діареї ≥3 ступеня тяжкості необхідно зменшити дозу препарату Котеллік та вемурафенібу. Непереносимість лактози Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, вродженою недостатністю лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією слід проконсультуватися з лікарем для індивідуального обговорення випадків, коли користь перевершує ризики. Взаємодія з інгібіторами ізоферменту CYP3A Слід уникати одночасного застосування препарату Котеллік із потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Слід бути обережними при застосуванні кобіметинібу одночасно з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Якщо одночасного застосування з потужним або помірним інгібітором ізоферменту CYP3A не можна уникнути, слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів, а також при необхідності знижувати дозу згідно з рекомендаціями, наведеними в таблиці 1. Знищення невикористаного препарату або препарату з терміном придатності, що минув, повинно проводитися відповідно до локальних вимог. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу препарату Котеллік на здатність до керування транспортними засобами та роботу з машинами та механізмами не проводилися. Під час проведення клінічних досліджень у пацієнтів, які отримували Котеллік, були зареєстровані розлади зору. Пацієнтам у разі порушень з боку зору не слід керувати транспортними засобами та працювати з машинами та механізмами без консультації лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
38 700,00 грн
288,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення. - 1 фл. Діюча речовина: секукінумаб - 150,00 мг; Допоміжні речовини: сахароза – 92,43 мг; гістидин/гістидину гідрохлориду моногідрат - 4,656 мг; полісорбат-80 – 0,60 мг. Ліофілізат для приготування розчину для підшкірного введення, по 150 мг у флакон з безбарвного скла класу I місткістю 6 мл, закупореному сірою гумовою пробкою, обкатаною алюмінієвим ковпачком з кришкою з поліпропілену. По 1 флакону разом із інструкцією з медичного застосування в пачку.Опис лікарської формиБілий порошок або аморфна маса.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії Секукінумаб являє собою повністю людське антитіло (імуноглобулін G1 (IgG1), яке селективно зв'язується і нейтралізує прозапальний цитокін - інтерлейкін-17А (ІЛ-17А). Секукінумаб надає направлену дію на ІЛ-17 та інгібування його взаємодії з різними типами клітин, включаючи кератиноцити і синовіоцити.В результаті цього секукинумаб інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, хемокінів і медіаторів пошкодження тканин, і знижує внесок ІЛ-17А в аутоімунні та запальні захворювання.У клінічно значущих концентраціях Прямим наслідком лікування секукинумабом є зниження вираженості почервоніння, ущільнення та лущення, що є результатом псоріатичного ураження. ІЛ-17A є природним цитокіном, який бере участь у нормально протікаючих реакціях запалення та імунної відповіді. ІЛ-17А відіграє ключову роль у патогенезі розвитку бляшкового псоріазу, псоріатичного артриту та анкілозуючого спондиліту. Підвищення концентрації ІЛ-17А, що продукується лімфоцитами та вродженими імунними клітинами, було виявлено в крові та уражених ділянках шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом. Продукція ІЛ-17А є високою у ураженій шкірі порівняно з неушкодженою шкірою у пацієнтів з бляшковим псоріазом. У синовіальній рідині у пацієнтів з псоріатичним артритом та в субхондральному кістковому мозку кісток фасеткових суглобів у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом виявляється висока концентрація клітин, що продукують ІЛ-17А. ІЛ-17А також сприяє розвитку запалення тканин, інфільтрації нейтрофілами, деструкції кісток і тканин, а також ремоделюванню тканин, включаючи ангіогенез та фіброз.ФармакокінетикаВсмоктування Після одноразового підшкірного введення дози 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі, максимальна концентрація секукінумабу в сироватці крові становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 і 6 день після введення. Після початкового щотижневого введення під час першого місяця час досягнення максимальної концентрації був між 31 і 34 днем. Максимальна концентрація у рівноважному стані (Cmax, ss ) після підшкірного введення 150 мг або 300 мг склала 27,6 мкг/мл та 55,2 мкг/мл відповідно. рівноважний стан досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення. Порівняно з експозицією після одноразової дози відмічено дворазове підвищення максимальної концентрації та площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії. Секукінумаб абсорбується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл Середній об'єм розподілу у термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 та 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, ймовірно, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії. Концентрації секукінумабу у міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої у сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового підшкірного введення секукінумабу у дозі 300 мг. Виведення Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становить 0,19 л/добу. Кліренс був дозо- та часзалежним, як і передбачалося для терапевтичного IgGl моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокінової мішенню, такою як ІЛ-17А. Середній період напіввиведення у пацієнтів із бляшковим псоріазом становив 27 днів. Період напіввиведення у окремих пацієнтів із псоріазом варіював від 17 до 41 дня. Лінійність/нелінійність Фармакокінетичні параметри при одноразовому та багаторазовому введенні секукінумабу у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в окремих дослідженнях з внутрішньовенним введенням доз, що варіювали від 1 x 0,3 мг/кг до 3х10 мг/кг та з підшкірним введенням доз, вар доза 300 мг. За всіх режимів дозування експозиція була пропорційна дозі. Фармакокінетичні параметри секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим артритом та бляшковим псоріазом однакові. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнти старше 65 років Грунтуючись на популяційному аналізі фармакокінетичних параметрів, кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше цієї вікової групи був подібним. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок Доступні дані щодо фармакокінетики у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок відсутні.ФармакодинамікаКонцентрація загального ІЛ-17А (вільного і пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А) підвищується внаслідок зниження кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А протягом 2-7 днів у пацієнтів, які отримують секукінумаб, вказуючи на те, що секукінумаб , що грає ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу У дослідженні з секукінумабом інфільтрація епідермальними нейтрофілами та різними нейтрофілзв'язаними маркерами, які підвищені у пошкодженій шкірі у пацієнтів з бляшковим псоріазом, були значно знижені після одного-двох тижнів лікування. На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.Показання до застосуванняЛікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія. Лікування активного псоріатичного артриту в режимі монотерапії або комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію.Протипоказання до застосуванняТяжкі реакції гіперчутливості до секукінумабу або до інших допоміжних компонентів препарату. Клінічно значущі інфекції на стадії загострення (наприклад, активний туберкульоз). Вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки. Вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю Слід бути обережними при призначенні препарату Козентикс пацієнтам з хронічними інфекціями або з анамнестичними вказівками на них через підвищений ризик розвитку інфекції, а також пацієнтам з активною стадією хвороби Крона. Оскільки знімний ковпачок попередньо заповненого шприца з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненого шприца в автоінжекторі містить похідні натурального каучукового латексу, необхідно бути обережним при застосуванні препарату Козентикс у пацієнтів з індивідуальною непереносимістю латексу. Пацієнти, які отримують препарат Козентикс, можуть бути вакциновані інактивованими або вбитими вакцинами, введення живих вакцин не повинно проводитися. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяДослідження у лабораторних тварин не показали прямого чи непрямого негативного впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Оскільки відсутні адекватні дані щодо застосування препарату Козентикс у вагітних жінок, його застосування у цій категорії пацієнтів не рекомендовано. Невідомо, чи проникає секукінумаб у грудне молоко у людини. Оскільки імуноглобуліни екскретуються із грудним молоком людини, не рекомендується застосовувати препарат Козентикс у період грудного вигодовування. Даних щодо впливу препарату Козентикс на фертильність чоловіків та жінок немає. У дослідженнях препарату Козентикс у тварин зниження фертильності не було відзначено.Побічна діяНайпоширенішими небажаними явищами (НЯ) на фоні застосування препарату Козентикс були інфекції верхніх дихальних шляхів (найчастіше назофарингіт, риніт). Більшість із них були слабо або помірно виражені. НЯ перераховані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA. У межах кожного системно-органного класу НЯ розподілено за частотою виникнення у порядку зменшення їх важливості. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – назофарингіт, інфекція верхніх відділів дихальних шляхів; часто – риніт, фарингіт, герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; нечасто – синусит, тонзиліт, кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри, запалення зовнішнього вуха. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія. Порушення з боку органів зору: нечасто – кон'юнктивіт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – ринорея. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив'янка; рідко – анафілактичні реакції. Імуногенність За даними клінічних досліджень препарату Козентикс Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Козентикс не можна призначати разом із живими вакцинами. Даних щодо взаємодії препарату Козентикс з іншими лікарськими засобами у людини немає. Немає прямих даних, що свідчать про участь ІЛ-17А в експресії ізоферментів системи цитохрому CYP450. Підвищена концентрація цитокінів за умов хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Таким чином, протизапальна терапія, в т. ч. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється за участю зазначених ізоферментів. Т. о. не може бути виключено клінічно значущий вплив на препарати,є субстратами ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість проведення терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезгаданих груп. При призначенні препарату Козентикс одночасно з метотрексатом та/або глюкокортикостероїдами у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом лікарських взаємодій виявлено не було. Препарат Козентикс не повинен змішуватись з будь-якими лікарськими препаратами.Спосіб застосування та дозиПрепарат Козентикс вводиться шляхом підшкірної ін'єкції. По можливості слід уникати місця для ін'єкції ділянки шкіри, уражені псоріазом. Лікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія: рекомендована доза становить 300 мг як початкова доза на 0, 1, 2 та 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції, яка в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза. з 4-го тижня. Кожна доза 300 мг вводиться як двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного псоріатичного артриту в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами: рекомендована доза становить 150 мг як початкова доза на 0, 1, 2 і 3 тижні після підведення. щомісяця як підтримуюча доза, починаючи з 4-го тижня. Для пацієнтів з неадекватною відповіддю на терапію анти-ФНПα (фактор некрозу пухлини α) препаратами або для пацієнтів з псоріазом середнього та тяжкого ступеня тяжкості рекомендована доза становить 300 мг як початкова доза на 0, 1, 2 та 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції. в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза, починаючи з 4-го тижня. Кожна доза 300 мг вводиться як двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів, при недостатній відповіді на стандартну терапію: рекомендована доза становить 150 мг як початкова доза на 0, 1, 2 і 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції, яка в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза. -й тижня. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок Відсутні дані щодо застосування препарату Козентикс у цієї групи пацієнтів. Пацієнти молодші 18 років Ефективність та безпека препарату у дітей до 18 років не встановлена. Пацієнти старше 65 років Корекція дози не потрібна. Інструкції щодо приготування розчину препарату Козентикс Доведіть флакон із препаратом Козентикс, ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій, 150 мг, та стерильну воду для ін'єкцій до кімнатної температури. Наберіть трохи більше 1,0 мл стерильної води для ін'єкцій в одноразовий шприц з градуюванням 1 мл та вирівняйте на позначці 1,0 мл. Зніміть пластиковий ковпачок із флакона. Вставте голку шприца у флакон, що містить ліофілізат препарату Козентикс, через центр гумової пробки та відновіть ліофілізат повільним введенням 1,0 мл стерильної води для ін'єкцій у флакон. Струмінь стерильної води для ін'єкцій повинен бути спрямований на ліофілізат. Нахиліть флакон під кутом близько 45° і, утримуючи кінчиками пальців, акуратно обертайте приблизно протягом 1 хвилини. Не струшуйте та не перевертайте флакон. Залиште флакон стояти при кімнатній температурі не менше ніж на 10 хвилин для досягнення повного розчинення. Може спостерігатися спінювання розчину. Нахиліть флакон під кутом близько 45° і, утримуючи кінчиками пальців, акуратно обертайте приблизно протягом 1 хвилини. Не струшуйте та не перевертайте флакон. Залиште флакон у вертикальному положенні при кімнатній температурі приблизно на 5 хвилин. Отриманий розчин повинен бути прозорим або опалесцентним. Його колір може варіювати від безбарвного до світло-жовтого. Не використовуйте препарат, якщо ліофілізат повністю не розчиняється, або якщо рідина містить легко помітні частинки, а також якщо вона каламутна або коричневого кольору. Підготуйте необхідну кількість флаконів (1 флакон для дози 150 мг, 2 флакони для дози 300 мг). Після приготування розчин для підшкірних ін'єкцій може бути введений негайно або може зберігатися при температурі від 2°С до 8°С не більше 24 годин. Не заморожувати. Після зберігання при температурі від 2 до 8°С розчин перед введенням слід витримати при кімнатній температурі близько 20 хвилин. Розчин повинен бути використаний протягом 1 години після вилучення з умов зберігання при температурі від 2°С до 8°С. Інструкція щодо введення розчину препарату Козентикс Нахиліть флакон під кутом приблизно 45 ° і помістіть кінчик голки на дно флакона з розчином при наборі в шприц. Не перевертайте флакон. Обережно відберіть трохи більше 1,0 мл розчину для підшкірного введення з флакона в одноразовий шприц з градуюванням 1 мл і голкою відповідного розміру (наприклад, «21G х 2»). Дана голка буде використана тільки для забору препарату Козентікс в одноразовий шприц. Підготуйте потрібну кількість шприців (1 шприц для дози 150 мг, 2 шприца для дози 300 мг). Утримуючи шприц голкою вгору, злегка постукайте шприцем для переміщення бульбашок повітря догори. Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27 G х /г». Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27 G х /г». Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27G х ». Видаліть бульбашки повітря та просуньте поршень до позначки 1,0 мл. Продезінфікуйте місце ін'єкції спиртовим тампоном. Введіть розчин препарату Козентикс підшкірно у передньобокову поверхню стегна або нижню частину живота (за винятком п'ятисантиметрової області навколо пупка) або зовнішню поверхню плеча. Місця ін'єкції слід кожного разу міняти. Не слід вводити в область пошкодженої шкіри (стоншення, почервоніння, подразнення, ущільнення, лущення). Уникайте введення в місця з наявністю шрамів та розтяжок. Розчин, що залишився у флаконі не повинен використовуватися і повинен бути утилізований. Флакони призначені лише для одноразового використання. Утилізуйте використаний шприц у контейнер для гострих предметів (контейнер, що закривається, стійкий до проколів). З метою Вашої безпеки та здоров'я інших, голки та використані шприци в жодному разі не повинні використовуватися повторно.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень препарату Козентикс повідомлень про випадки передозування не було. У ході клінічних досліджень дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000-3000 мг) вводилися внутрішньовенно без розвитку дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтами для виявлення ознак та симптомів НЯ. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнфекції Препарат Козентикс може збільшувати ризик розвитку інфекцій. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували препарат Козентикс, спостерігалися випадки розвитку інфекції, більшість яких були легким або середнім ступенем тяжкості. Слід бути обережними при вирішенні питання про застосування препарату Козентикс у пацієнтів з хронічними інфекціями або з наявністю в анамнезі рецидивуючої інфекції. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів, що передбачають розвиток інфекції. У разі розвитку тяжкої інфекції пацієнт повинен перебувати під наглядом, препарат Козентикс не повинен вводитись до вирішення інфекції. У клінічних дослідженнях не повідомлялося про підвищену сприйнятливість до туберкульозу, проте препарат Козентикс не слід призначати пацієнтам з активною формою туберкульозу. До початку лікування препаратом Козентикс має бути прийняте рішення щодо проведення протитуберкульозної терапії у пацієнтів з латентними формами туберкульозу. Хвороба Крона Слід бути обережним при призначенні препарату Козентикс пацієнтам із загостренням хвороби Крона, оскільки в клінічних дослідженнях спостерігалося посилення перебігу хвороби Крона, в деяких випадках тяжке. Пацієнти із загостренням хвороби Крона на фоні лікування препаратом Козентікс повинні ретельно спостерігатися. Реакції гіперчутливості При виникненні анафілактичних або інших серйозних алергічних реакцій застосування препарату Козентикс слід негайно припинити, необхідно негайно розпочати відповідну симптоматичну терапію. Пацієнти з гіперчутливістю до латексу Знімний ковпачок попередньо заповненого шприца з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненого шприца автоінжектор містить похідні натурального каучукового латексу. Хоча натуральний каучуковий латекс не виявляється в ковпачку, безпека застосування препарату Козентікс у попередньо заповненому шприці з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненому шприці в автоінжекторі у пацієнтів з гіперчутливістю до латексу не вивчалася. Вакцинація Вакцинація живими вакцинами не повинна проводитися на фоні лікування препаратом Козентикс. Пацієнти, які отримують Козентикс, можуть бути вакциновані інактивованими або вбитими вакцинами. Після вакцинації інактивованою менінгококовою та грипозною вакциною, у пацієнтів, які отримували препарат Козентикс, відзначалася адекватна імунна відповідь у вигляді щонайменше чотириразового підвищення титру антитіл до менінгококової та грипозної вакцини. Ці дані свідчать про те, що препарат Козентикс не пригнічує розвиток імунної відповіді на введення менінгококової та грипозної вакцини. Вплив на фертильність Жінкам із збереженим дітородним потенціалом слід використовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом та як мінімум протягом 20 тижнів після припинення терапії. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами Відсутні дані щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
76 106,00 грн
314,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПо 1 мл у скляний шприц із закріпленою голкою із захисним ковпачком (попередньо заповнений шприц). По 1 або 2 попередньо заповнених шприца з пристроєм для пасивного захисту голки в блістер, заклеєний етикеткою, разом з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку з контролем первинного розтину. По 1 або 2 попередньо заповнених шприца в автоінжекторах (ручках) з контролем первинного розтину, разом з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку з контролем первинного розтину. Діюча речовина: секукинумаб 150,00 мг; допоміжні речовини: трегалози дигідрат 75,67 мг, гістидин/гістидину гідрохлориду моногідрат 3,103 мг, метіонін 0,746 мг, полісорбат-80 0,200 мг, вода для ін'єкцій 1069 мг.Опис лікарської формиВід безбарвного до світло-жовтого кольору прозорий або опалесцентний розчин.ФармакокінетикаВсмоктування Після одноразового підшкірного (п/к) введення в дозі 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі максимальна концентрація секукінумабу в сироватці становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 та 6 днем після введення. Після початкового щотижневого введення протягом першого місяця максимальна концентрація досягалася між 31 та 34 днем. Максимальна концентрація в рівноважному стані (Cmax,ss) після підшкірного введення 150 мг або 300 мг склала 27,6 мкг/мл і 55,2 мкг/мл відповідно. рівноважна концентрація досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення. У порівнянні з експозицією після одноразової дози відмічено дворазове підвищення максимальної концентрації та площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії. Секукінумаб всмоктується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл Середній обсяг розподілу в термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 та 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, що дозволяє припустити, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії. Концентрації секукінумабу в міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої у сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового підшкірного введення в дозі 300 мг. Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 0,19л/добу. Кліренс був дозо- та час-залежним, як і передбачалося для терапевтичного IgGl моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокінової мішенню, такою як ІЛ-17А. Середній період напіввиведення у пацієнтів із бляшковим псоріазом становив 27 днів. Розрахунковий період напіввиведення у окремих пацієнтів із псоріазом варіював від 17 до 41 дня. Лінійність/нелінійність Фармакокінетичні параметри при одноразовому та багаторазовому введенні секукінумабу у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в кількох дослідженнях з внутрішньовенним введенням у дозах від 1×0,3 мг/кг до 3×10 мг/кг та з п/к введенням у дозах мг до багаторазової дози 300 мг. За всіх режимів дозування експозиція була пропорційна дозі. Фармакокінетичні параметри секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим спондилітом та бляшковим псоріазом однакові. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнти старше 65 років За даними популяційного фармакокінетичного аналізу кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше цієї вікової групи був подібним. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок.ФармакодинамікаКонцентрація загального ІЛ-17А (вільного і пов'язаного з секукінумабом) у сироватці крові збільшується в межах 2-7 днів внаслідок уповільнення кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А, свідчуючи, що секукінумаб селективно зв'язується з вільним ІЛ-17А, який патогенезі бляшкового псоріазу. У дослідженні у пацієнтів з бляшковим псоріазом після одного-двох тижнів лікування секукінумабом значно знижувалися інфільтрація епідермісу нейтрофілами та кількість різних асоційованих з ними маркерів, яка часто підвищена в уражених ділянках шкіри у даних пацієнтів. На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.Показання до застосуванняЛікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія; Лікування активного псоріатичного артриту в монотерапії або комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами; Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію.Протипоказання до застосуванняТяжкі реакції гіперчутливості до секукінумабу або до інших допоміжних речовин препарату. Клінічно значущі інфекції на стадії загострення (наприклад, активний туберкульоз) . Вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки. Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність. Резюме ризиків. Немає достатніх даних щодо застосування препарату у вагітних жінок. Дослідження у тварин не показали прямого або непрямого негативного впливу секукінумабу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Оскільки результати досліджень у тварин не завжди дозволяють припустити відповідь людини, препарат протипоказаний до застосування під час вагітності. Дані досліджень у тварин. У дослідженні ембріофетального розвитку при застосуванні секукінумабу у яванських макак під час органогенезу та на пізніх стадіях гестації не виявлено явищ материнської токсичності, ембріотоксичності чи тератогенних властивостей. Грудне годування . Невідомо, чи проникає секукінумаб у грудне молоко у людини. Оскільки імуноглобуліни проникають у грудне молоко людини, не рекомендується застосовувати препарат Козентикс у період грудного вигодовування. Вплив на фертильність. Дані про вплив секукінумабу на чоловічу та жіночу фертильність відсутні. У дослідженнях у тварин не відзначено прямого чи непрямого негативного впливу секукінумабу на фертильність.Побічна діяУ клінічних дослідженнях секукінумаб отримували більше 11900 пацієнтів за різними показаннями, при цьому 7100 пацієнт отримував препарат протягом мінімум 1 року. Найпоширенішими небажаними лікарськими реакціями (НЛР) на фоні застосування препарату Козентикс були інфекції верхніх дихальних шляхів (найчастіше назофарингіт, риніт). Більшість із них були легким або середнім ступенем тяжкості. У клінічних дослідженнях припинення терапії препаратом у зв'язку з розвитком НЛР знадобилося близько 1,2% пацієнтів, які отримували секукінумаб, і близько 1,2% пацієнтів, які отримували плацебо. НЛР, виявлені у клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом, перераховані нижче відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA. У межах кожного системно-органного класу НРЛ розподілено за частотою виникнення у порядку зменшення їх важливості. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі: дуже часто – назофарингіт, часто – інфекція верхніх відділів дихальних шляхів, риніт, фарингіт, нечасто – синусит, тонзиліт); часто – герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; нечасто – кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри стоп, зовнішній отит; частота невідома - кандидозна інфекція шкіри та слизових оболонок. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія. Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції. Порушення органу зору: нечасто - кон'юнктивіт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – ринорея. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив'янка. Інфекції У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з бляшковим псоріазом відзначено розвиток інфекційних захворювань у 28,7% та 18,9% пацієнтів, які отримували секукінумаб та плацебо відповідно. Більшість випадків були легким або середнім ступенем тяжкості. Серйозні інфекційні захворювання відзначені у 0,14% пацієнтів, які отримували секукінумаб, і 0,3%, пацієнтів, які отримували плацебо. При довгостроковій терапії препаратом у клінічних дослідженнях (до 52 тижнів терапії у більшості пацієнтів) інфекції відзначено у 47,5% пацієнтів, які отримували секукінумаб, при цьому серйозні інфекції зареєстровані у 1,2% пацієнтів. Частота інфекційних захворювань була схожою у клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом. Реакції гіперчутливості У клінічних дослідженнях зареєстровані випадки кропив'янки та у дуже рідкісних випадках – анафілактичних реакцій на введення препарату. Імуногенність За даними клінічних досліджень препарату Козентикс Профіль безпеки секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом відповідав профілю безпеки у пацієнтів з псоріазом за даними клінічних досліджень. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Козентикс не можна застосовувати одночасно з живими вакцинами. У клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом не відмічено лікарської взаємодії між секукінумабом та мідазоламом (субстратом ізоферменту CYP ЗА4). Немає прямих даних, що свідчать про участь ІЛ-17А в експресії ізоферментів системи цитохрому CYP450. Підвищена концентрація цитокінів за умов хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Отже, протизапальна терапія, зокрема. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється за участю зазначених ізоферментів. Таким чином,не можна виключити клінічно значущого впливу на препарати – субстрати ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезгаданих груп. Не виявлено лікарської взаємодії секукінумабу з метотрексатом та/або глюкокортикостероїдами при їх одночасному застосуванні у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом.Спосіб застосування та дозиПрепарат Козентикс вводять шляхом підшкірної ін'єкції. По можливості слід уникати ін'єкції уражених ділянок шкіри при бляшковому псоріазі. Лікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія: рекомендована доза становить 300 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні з наступним щомісячним введенням як підтримуюча доза. починаючи з чотирьох тижнів. Кожну дозу 300 мг вводять у вигляді двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного псоріатичного артриту в монотерапії або в комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами: рекомендована доза становить 150 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні введенням як підтримуюча доза, починаючи з 4 тижня. Залежно від клінічної відповіді дозу препарату можна збільшити до 300 мг. Для пацієнтів з неадекватною відповіддю на терапію препаратами інгібіторами ФНОа або для пацієнтів з супутнім псоріазом середнього та тяжкого ступеня тяжкості рекомендована доза становить 300 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні. якість підтримуючої дози, починаючи з 4 тижнів. Кожну дозу 300 мг вводять у вигляді двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію: рекомендована доза становить 150 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні з наступним щомісячним введенням як підтримуюча доза, тижня.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень препарату Козентикс повідомлень про випадки передозування не було. У ході клінічних досліджень внутрішньовенне введення дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000-3000 мг) не супроводжувалося розвитком дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується спостереження пацієнта для виявлення ознак та симптомів небажаних реакцій. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
532,00 грн
320,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 100 г): Активні компоненти: Crataegus Ø 70 г, Spigelia anthelmia D2 1 г, Kalium carbonicum D3 1 г. Допоміжні речовини: етиловий спирт (етанол) 96 % (об.), вода очищена. Вміст етанолу у препараті близько 45% (за обсягом).Опис лікарської формиПрозора рідина темно-коричневого кольору з ароматним запахом; допускається випадання незначного осаду.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняІшемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії. Вказівка: При болях у ділянці грудей, що віддають в руку, епігастральну ділянку або в шию, при задусі, а також у тому випадку, якщо скарги супроводжуються станами тривоги, блювотою або нападами потовиділення, та покращення не настає протягом півгодини, необхідно викликати невідкладну допомогу .Протипоказання до застосуванняОскільки не існує достатньо підтверджених даних щодо застосування у педіатрії, не слід застосовувати для дітей віком до 12 років. Застосування лікарського засобу при серцевій недостатності можливе лише після консультації з лікарем. З обережністю: захворювання печінки, алкоголізм, черепно-мозкова травма та захворювання головного мозку.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю клінічних даних застосування при вагітності та в період лактації не рекомендується.Побічна діяМожливі алергічні реакції. В окремих випадках можуть спостерігатися тимчасове почервоніння шкіри обличчя, тахікардія та збільшення частоти пульсу, набряк, а також запаморочення та легкі болючі відчуття в області шлунка.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 10-20 крапель, розчинивши в 100 мл води, 3 десь у день. Корекцію дози проводить лікар. Курс лікування 2-3 тижні. При недостатній ефективності препарату слід звернутися до лікаря. Гомеопатичні препарати не повинні застосовуватись протягом тривалого часу без консультації з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів окремих випадках можуть тимчасово загострюватися наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 2-3 тижнів, а також появі побічних ефектів слід звернутися до лікаря. Максимальна разова доза препарату (20 крапель) містить близько 0,24 г абсолютного етилового спирту (етанолу). Максимальна добова доза препарату (60 крапель) містить близько 0,72 г абсолютного етилового спирту (етанолу). Флакон слід закривати відразу після прийому препарату.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища та коріння родіоли чотиричленної (чотирьохнадрізної). Фіточай 20 пакетиків. Інструкція1 фільтр-пакет залити 1 склянкою окропу, наполягати 10-15 хвилин.
Склад, форма випуску та упаковкаХімічний склад червоної щітки: антраглікозиди, ефірна олія, органічні кислоти, цукру, білки, жири, білки, воски, стерини, феноли, третинні спирти, глікозиди, дубильні речовини, флавоноїди, марганець, хром, цинк, кобальт, мідь, нікель, , молібден. У підземних органах червоної щітки містяться фенольні глікозиди тирозол та салідрозид (родіолозід) та до 4% дубильних речовин пирогалловой групи.ХарактеристикаЧервона щітка (кореневища з корінням) – біологічно активна добавка до їжі "Спадщина природи".Дія на організмОдна з основних діючих речовин – глікозид салідрозид сприяє прояву онкопротекторних, протизапальних, протиінфекційних та адаптогенних властивостей рослини, усуваючи ендокринні порушення при гінекологічних захворюваннях, патології щитовидної залози, надниркових залоз. Антоціани викликають профілактичний та лікувальний ефект при захворюваннях бактеріальної, вірусної, грибкової етіології. Багатокомпонентний хімічний склад червоної щітки (глікозид салідрозид, антоціани, дубильні речовини та ін) обумовлює багатофункціональність дії. Одна з основних діючих речовин червоної щітки – глікозид салідрозид сприяє прояву онкопротекторних, протизапальних, протиінфекційних та адаптогенних властивостей рослини, усуваючи ендокринні порушення при гінекологічних захворюваннях, патології щитовидної залози, надниркових залоз.Антоціани викликають профілактичний та лікувальний ефект при захворюваннях бактеріальної, вірусної, грибкової етіології.Показання до застосуванняПопулярна в народній медицині при жіночих захворюваннях різного характеру, при аденомі простати у чоловіків, а також при ендокринних порушеннях та захворюваннях щитовидної залози. Червона щітка має адаптогенну, протизапальну, тонізуючу, кровоспинну дію. Червона щітка підвищує розумову і фізичну працездатність, стійкість до інфекційних захворювань (має імуномодулюючу дію).РекомендуєтьсяПеред застосуванням потрібна консультація лікаря (фахівця).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКонц. екстракт коріння родіоли чотиричленної (червоної щітки); антиокислювач: лимонна, аскорбінова кислота, консервант: бензоат натрію. ФармакодинамікаПротизапальна, антибактеріальна, імуностимулююча, нормалізує обмін речовин.
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням червоної щітки (родіола чотиричленна). Форма випуску: подрібнена суміш рослинної сировини, по 25 г у картонній коробці. У фільтр - пакети для разової заварки по 2,0 г, упаковані в картонну коробку по 20 шт.Характеристика«Червона щітка – Біокор» – чайний трав'яний напій на основі кореневищ червоної щітки. Сприяє покращенню функціонального стану жіночої статевої сфери, нормалізації гормонального балансу та збереженню репродуктивного здоров'я. Завдяки вмісту фітогормонів червона щітка нормалізує гормональний баланс. Червона щітка сприяє зміцненню імунітету та підвищує загальні захисні сили організму.Властивості компонентівКлітковина, що міститься в ній, стимулює роботу ШКТ і перешкоджає формуванню жирових клітин. Висівки пшеничні. Висівки сприяють очищенню організму від токсинів та шлаків, нормалізують роботу кишечника. Лецитин. Лецитин є діючою речовиною про гепатопротекторів, покликаних попереджати захворювання печінки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням БАД рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дози2 фільтр-пакети (4,0 г) або 1 столову ложку суміші залити 1 склянкою (200 мл) окропу, накрити кришкою і наполягати 45 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 50-100 мл 3 рази на день під час їжі як біологічно активну добавку до їжі – додаткового джерела дубильних речовин (таніна) та флавоноїдів. Вживання 1,5 склянки чаю (300 мл) забезпечує адекватний рівень споживання дубильних речовин (таніна) не менше ніж на 30% (не менше 100 мг), флавоноїдів (рутина) не менше ніж на 15% (не менше 5 мг). Тривалість прийому – 1 місяць.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням копієчника забутого.ХарактеристикаКолекція «Реліктові трави Алтаю» - це рослини, зібрані у важкодоступних місцях субальпійського пояса Алтаю та перевірені багатовіковою історією. Найцінніше з глибини століть - це рецепти наших предків, які знають і вміють застосовувати цілющі трави для збереження здоров'я. Копієчник забутий (Hedysarum neglectum) - реліктова рослина, що є ендеміком Алтаю, росте високо в горах, поблизу вічних льодовиків. З давніх-давен місцеві жителі знали його як червоний корінь і застосовували для пробудження чоловічої сили та боротьби з чоловічими недугами. Багатство складу та властивостей цієї рослини дозволяє і сьогодні успішно використовувати його для зміцнення чоловічого здоров'я, підтримки функцій передміхурової залози. Червоний корінь Евалар сприяє покращенню функціонального стану сечостатевої системи чоловіків.Інструкція1 столову ложку (2,0 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), наполягати 5-10 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці щодня. Тривалість прийому – щонайменше 3 тижнів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням копієчника забутого.ХарактеристикаКолекція «Реліктові трави Алтаю» - це рослини, зібрані у важкодоступних місцях субальпійського пояса Алтаю та перевірені багатовіковою історією. Найцінніше з глибини століть - це рецепти наших предків, які знають і вміють застосовувати цілющі трави для збереження здоров'я. Копієчник забутий (Hedysarum neglectum) - реліктова рослина, що є ендеміком Алтаю, росте високо в горах, поблизу вічних льодовиків. З давніх-давен місцеві жителі знали його як червоний корінь і застосовували для пробудження чоловічої сили та боротьби з чоловічими недугами. Багатство складу та властивостей цієї рослини дозволяє і сьогодні успішно використовувати його для зміцнення чоловічого здоров'я, підтримки функцій передміхурової залози. Червоний корінь Евалар сприяє покращенню функціонального стану сечостатевої системи чоловіків.Інструкція1 столову ложку (2,0 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), наполягати 5-10 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці щодня. Тривалість прийому – щонайменше 3 тижнів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок коренів копієчника забутого, мікрокристалічна целюлоза (носій), альфа-токоферолу ацетат (вітамін Е), діоксид кремнію аморфний (агент антистежуючий), цинку окис, стеарат кальцію рослинного походження (агент антистежувальний).ХарактеристикаРосте високо в горах Алтаю, поблизу вічних льодовиків, червоний корінь – чудодійна рослина для чоловічої сили порятунку від чоловічої слабкості. Червоний корінь набирає сили протягом десяти років в унікальному кліматі Гірського Алтаю. Компанія «Евалар» ось уже понад 15 років, використовуючи добірну сировину та застосовуючи передові фармацевтичні технології, випускає «Червоний корінь», в якому втілені вікові рецепти приготування та збережена вся його легендарна сила. Червоний корінь — природний стимулятор, здатний підтримувати статеву активність. З пігулками «Червоний корінь» чоловіки знаходять впевненість у власних силах. Червоний корінь не є ліками та не має побічних дій.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Через 10 днів прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаГель для вагінального застосування - 1 аплікатор: активна речовина: прогестерон – 90 мг; допоміжні речовини: гліцерол - 145,1 мг, парафін рідкий - 47,25 мг, пальмової олії гідрогенізованої гліцериди - 11,25 мг, карбомер 974Р - 11,25 мг, сорбінова кислота - 0,9 мг, полікарбофіл - 22, , натрію гідроксид - qs, вода - qs Вагінальний гель, 8%. По 1,125 г гелю в поліпропіленових аплікаторах білого кольору з ковпачком, що відламується. По одному аплікатору в пакетах з фольги, що ламінує. По 6 або 15 пакетів поміщені в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний гель білого або майже білого кольору із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрогестаген.ФармакокінетикаВсмоктування. При застосуванні вагінального гелю в дозі, що містить 90 мг прогестерону, Tmax препарату в крові (11 нг/мл) становить близько 6 год. T1/2 – 34-48 год. Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно у печінці. Піхвове застосування значно знижує ефект першого проходження через печінку. Основний метаболіт – 3α,5β-прегнандіол – виділяється із сечею.ФармакодинамікаПрогестерон є гормон жовтого тіла. Викликає перехід слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається ФСГ, секреторну фазу. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб. Прогестерон пригнічує секрецію гіпоталамічних факторів вивільнення ФСГ та ЛГ, пригнічує утворення в гіпофізі гонадотропних гормонів та гальмує овуляцію. У препараті Крайнон прогестерон у вигляді вагінального гелю включений в полімерну систему доставки, яка зв'язується зі слизовою оболонкою піхви і гарантує постійне вивільнення препарату, принаймні, протягом 3 днів.Показання до застосуванняпідтримання лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції; вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону; замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до прогестерону або інших компонентів препарату; вагінальні кровотечі неясної етіології; гостра порфірія; злоякісні пухлини статевих органів або молочних залоз чи підозра на їх наявність; гострі тромбози або тромбофлебіти, тромброемболічні захворювання, гостре порушення мозкового кровообігу (зокрема в анамнезі); неповний аборт; період грудного вигодовування. З обережністю: артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, серцево-судинна недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія, гіперліпопротеїнемія.Вагітність та лактаціяКрайнон може застосовуватися в І триместрі вагітності при недостатності функції жовтого тіла. Застосування препарату Крайнон у пізніший період вагітності не рекомендовано. Крайнон не можна застосовувати в період грудного вигодовування.Побічна діяГоловний біль, сонливість, біль у животі, болючість молочних залоз, міжменструальні кровотечі, подразнення слизової оболонки піхви та інші місцеві реакції помірної вираженості в області аплікації; можливі також реакції гіперчутливості, як правило, що виявляються у вигляді шкірного висипу.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про взаємодію препарату Крайнон з іншими препаратами. Застосування препарату разом із іншими інтравагінальними засобами не рекомендується.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. Підтримка лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції. Починаючи з дня перенесення ембріона, гель у кількості 1125 г (90 мг прогестерону - 1 аплікатор) вводиться щодня інтравагінально. При настанні вагітності терапію продовжують до 12 тижнів або протягом 10-12 тижнів з моменту підтвердженої вагітності. Вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону. 1,125 г (90 мг прогестерону) гелю вводять інтравагінально через день з 15-го по 25-й день циклу. При необхідності, доза може бути зменшена або збільшена. Замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами). 90 мг прогестерону (1 аплікатор) 2 рази на тиждень. Інформація для пацієнта при самостійному застосуванні Необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря при застосуванні препарату Крайнон®. Крайнон містить гормон жовтого тіла, ідентичний природному гормону прогестерону. Крайнон вводиться в піхву. З гігієнічних міркувань та для зручності застосування препарат Крайнон упакований в одноразовий аплікатор, який викидається після використання. До складу аплікатора входять повітряний контейнер, плоский кінець, верхній кінець, нижній кінець, кришка, що відламується. Слід виконувати аплікацію відповідно до цієї інструкції: Взяти аплікатор, щільно затиснувши його верхній кінець між великим та вказівним пальцями. Струсити аплікатор подібно до медичного термометра так, щоб гель перемістився в нижній кінець аплікатора. Тримати аплікатор за верхній плоский кінець повітряного контейнера, видалити з протилежного кінця кришку, що відламується, шляхом повороту. Не натискати на повітряний контейнер. Аплікатор може бути введений як у положенні сидячи, так і в положенні лежачи зі злегка зігнутими колінами. Обережно ввести нижній кінець аплікатора у піхву. Сильно здавити повітряний контейнер, щоб гель з аплікатора потрапив у піхву. Незважаючи на те, що деяка кількість гелю залишається в аплікаторі, пацієнтка отримує потрібну дозу повністю. Потім можна викинути аплікатор із залишком гелю у ньому. Крайнон покриває слизову оболонку піхви, забезпечуючи тривале вивільнення прогестерону.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Крайнон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікар повинен проявляти особливу увагу до можливої появи ранніх симптомів тромботичних порушень (тромбофлебіту, порушень мозкового кровообігу, емболії легеневої артерії та тромбозу сітківки ока). У разі виявлення симптому, що свідчить про ці порушення або навіть передбачає їх наявність, слід негайно відмінити прийом препарату. Пацієнти, які мають будь-які фактори ризику тромботичних порушень, повинні перебувати під ретельним наглядом. У процесі тривалого лікування потрібні регулярні гінекологічні огляди для того, щоб виключити можливість розвитку гіперплазії ендометрію. Фізикальне обстеження перед початком терапії має включати оцінку стану та розвитку молочних залоз і тазових органів, а також цервікальний мазок (тест Папаніколау). Для того, щоб запобігти можливості неповного аборту при застосуванні препарату Крайнон, слід визначати рівень ХГ або провести УЗД. Застосовувати з обережністю у разі порушення функції печінки. У випадках кровотечі прориву, як у всіх випадках нерегулярної піхвової кровотечі, слід виключити органічну патологію. У разі вагінальної кровотечі неясної етіології слід здійснити відповідне обстеження. Так як прогестагени мають здатність затримувати рідину в організмі, пацієнти із захворюваннями, такими як епілепсія, мігрень, бронхіальна астма, серцево-судинна недостатність, порушення функції нирок, повинні знаходитися під ретельним наглядом. Слід уважно спостерігати за пацієнтами, які мають в анамнезі депресію та перервати лікування, якщо депресія посилиться. У невеликої кількості пацієнтів,які отримують естроген-прогестагенну терапію, може спостерігатися зниження толерантності до глюкози. Механізм цього порушення не відомий. У зв'язку з цим, пацієнти, які страждають на цукровий діабет, у процесі лікування прогестероном повинні перебувати під ретельним наглядом. До складу препарату Крайнон входить сорбінова кислота, яка може викликати місцеву шкірну реакцію (контактний дерматит). Вплив препарату на здатність до керування автомобілем та управління іншими механізмами. Крайнон надає слабкий або помірний вплив на здатність до керування автомобілем та роботи з механізмами. Оскільки при застосуванні препарату Крайнон може з'явитися відчуття втоми або сонливість, потрібна обережність при керуванні автомашиною та іншими механізмами. Застосування алкоголю може посилити цей ефект.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
768,00 грн
542,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 300 мг (що відповідає 25000 ОД Євр.Ф. ліпази, 18000 ОД Євр.Ф. амілази, 1000 ОД Євр.Ф. протеази.); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 75,00 мг, гіпромелози фталат – 112,68 мг, диметикон 1000 – 2,69 мг, цетиловий спирт – 2,37 мг, триетилцитрат – 6,26 мг; Тверда желатинова капсула: желатин – 95,08 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,46 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,08 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,19 мг , натрію лаурилсульфаг – 0,19 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, що складаються з оранжево-коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 400 мг (що відповідає 40000 ОД Євр.Ф. ліпази, 25000 ОД Євр.Ф. амілази, 1600 ОД Євр.Ф. протеази); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 100,00 мг, гіпромелози фталат – 150,24 мг, диметикон 1000 – 3,59 мг, цетиловий спирт – 3,16 мг, триетилцитрат – 8,34 мг; Тверда желатинова капсула: желатин - 116,92 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) - 0,44 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,10 мг, барвник заліза оксид чорний (Е 172) - 0, 17 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,13 мг, натрію лаурилсульфат – 0,24 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №00, що складаються з коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГранули кишковорозчинні – 100 мг: Активні речовини: панкреатин 60.12 мг, що відповідає вмісту: ліпази 5000 ОД, амілази 3600 ОД, протеази 200 ОД; Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 15.03 мг, гіпромелози фталат – 22.58 мг, цетиловий спирт – 0.48 мг, триетилцитрат – 1.25 мг, диметикон 1000 – 0.54 мг. 20 г - флакони безбарвного скла (1) у комплекті з мірною ложечкою - пачки картонні.Опис лікарської формиГранули кишковорозчинні світло-коричневого кольору від сферичної до циліндричної форми.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не має тератогенної дії. Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках – діарея, запор, відчуття дискомфорту в ділянці шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках – шкірні прояви. З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах – підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбозу. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: Натрію кромоглікат – 20,0 мг; Допоміжні речовини: Гліцерол безводний – 18,0 мг; Макрогол 300 – 1,125 мг; Натрію гіалуронат – 0,9 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,1 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 2%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2 або 4 пакети з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1 або 2 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або майже прозора, безбарвна або трохи забарвлена рідина.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаАбсорбція через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність – менше 0,03%. Період напіввиведення – 5-10 хвилин. Зв'язок із білками плазми – 65%. Не метаболізується, виводиться нирками та через кишечник у незміненому вигляді (приблизно у рівних кількостях протягом 24 годин після застосування).ФармакодинамікаПротиалергічний засіб, що запобігає дегрануляції опасистих клітин та вивільнення з них медіаторів алергічних реакцій - гістаміну та лейкотрієнів (особливо SRS-A). Механізм дії, ймовірно, заснований на стабілізації мембран опасистих клітин та блокуванні кальцієвих каналів, що викликає гальмування вивільнення медіаторів. Кромогліцієва кислота блокує як ранні, так і пізні алергічні реакції. Препарат не має антигістамінної та судинозвужувальної дії.ІнструкціяПеред застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки. Якщо крапля не потрапила до кон'юнктивального мішка, слід повторити закапування. Після закапування заплющити очі, не моргати і не відкривати їх близько 2 хвилин для кращого контакту слизової оболонки ока з препаратом. Порядок роботи з тюбик-крапельницею: Відкрити пакет, відокремити одну тюбик-крапельницю, решту помістити назад у пакет. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; - Дитячий вік до 4 років. З обережністю: дитячий вік.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена, тому в цей період препарат слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та дитини. Лікарський препарат екскретується у грудне молоко; у період лікування препаратом слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче небажані ефекти наводяться відповідно до наступних градацій частоти їх ступеня тяжкості: Дуже часто: >1/10; Часто: >1/100, 1/1000, 1/10000, Небажані лікарські реакції представлені в порядку зменшення їхнього ступеня тяжкості. З боку органу зору: дуже рідко - порушення чіткості зорового сприйняття, що швидко проходить, короткочасне відчуття печіння, стороннього тіла, сухості в оці, набряк кон'юнктиви, сльозотеча, мейбоміт. Інше: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, легка болючість кон'юнктиви, кон'юнктивальна ін'єкція), зміна смакових відчуттів.Взаємодія з лікарськими засобамиНесприятливих взаємодій кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими засобами не відзначалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Помітний клінічний ефект настає за кілька днів чи тижнів застосування. Лікування починають з інстиляції препарату по 1 краплі 2 рази на день в обидва ока, при необхідності режим дозування може бути змінений на інстиляції по 1 краплі 4 рази на день в обидва ока. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід розпочинати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються.ПередозуванняНемає даних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі очні Кроміцил-СОЛОФАРМ не містять консерванту, тому їх можна застосовувати при носінні контактних лінз будь-якого типу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнти, у яких після застосування препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не повинні керувати транспортними засобами та механізмами одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 064,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: кромоглікат натрію 100 мг. Склад корпусу капсули: ;титану діоксид (Е171) - 2%, желатин - до 100%. Склад кришечки капсули: титану діоксид (Е171) – 2%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №2, корпус та кришечка білого кольору; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору; допускається наявність ущільнень капсульної маси у вигляді стовпчика або таблетки, які при натисканні скляною паличкою розсипаються.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб, що надає мембраностабілізуючу дію, перешкоджає дегрануляції опасистих клітин та виділенню з них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів та інших біологічно активних речовин. Запобігає розвитку, але не усуває симптоми алергічних реакцій негайного типу. При прийомі внутрішньо у хворих з мастоцитозом полегшення симптомів з боку ШКТ (діарея, біль у животі) та шкіри (кропив'янка, свербіж) спостерігається на 2-6 тижні лікування та зберігається 2-3 тижні.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо всмоктування натрію кромоглікату із ШКТ - низьке (менше 1% дози), проте системний кліренс його високий (плазмовий кліренс становить 7.9±0.9 мл/хв/кг), тому акумуляції препарату не відбувається. Зв'язування із білками плазми становить приблизно 65%. Метаболізм та виведення Чи не метаболізується. Виділяється у незмінному вигляді через кишечник та нирками приблизно у рівних співвідношеннях.Клінічна фармакологіяСтабілізатор мембран опасистих клітин. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняХарчова алергія (при доведеному наявності алергену) як монотерапія або у поєднанні з дієтою, що обмежує надходження алергену; неспецифічний виразковий коліт (як допоміжний засіб у поєднанні з глюкокортикостероїдами (ГКС) або сульфасалазином, а також як препарат вибору у хворих з гіперчутливістю до сульфасалазину).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 2 років; підвищена чутливість до натрію кромоглікату або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяПід час вагітності (особливо в І триместрі) при призначенні препарату так само, як і при призначенні інших лікарських засобів, слід бути обережним. Накопичений досвід застосування препарату при вагітності підтверджує відсутність несприятливого впливу препарату на розвиток плода. При вагітності препарат повинен призначатися лише у випадках, коли очевидна необхідність його прийому. Чи не встановлено чи надходить натрію кромоглікат у грудне молоко, проте на підставі його фізико-хімічних властивостей можна вважати це малоймовірним. Не надходило повідомлень, що підтверджують, що застосування натрію кромоглікату матерями, що годують, надавало будь-який несприятливий вплив на дитину. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 2 років.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, діарея, дискомфорт у животі, висипання на шкірі, болі в суглобах. Вкрай рідко: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПоєднане призначення натрію кромоглікату та кортикостероїдів дозволяє зменшити дозу останніх, а в окремих випадках повністю їх відмінити. Під час зниження дози кортикостероїдів пацієнт повинен перебувати під ретельним лікарським наглядом. Темп зниження дози кортикостероїдів не повинен перевищувати 10% на тиждень.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймається внутрішньо у вигляді капсул або розчину, приготованого із вмісту капсул (відкривають капсулу, вміст висипають у склянку, виливають у склянку 1 чайну ложку гарячої кип'яченої води, отриманий розчин розбавляють 2 чайними ложками холодної води). При харчової алергії приймають за 15-20 хв до їжі. ;Дорослим та дітям старше 14 років ;призначають у початковій дозі 200 мг 4 рази на добу; ;дітям віком від 2 до 14 років; - по 100 мг 4 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг/кг. Досягши стійкого терапевтичного ефекту доза може бути знижена до мінімуму, що забезпечує відсутність симптомів захворювання. Пацієнтам, яким з яких-небудь причин не вдається уникнути їди, що містить алергени, слід прийняти 1 капсулу за 15 хв до їди. Оптимальна доза підбирається індивідуально, але не більше від 100 до 500 мг. У разі пропуску прийому препарату його слід прийняти як тільки з'явиться можливість. Якщо це збігається з прийомом чергової дози, прийом пропущеної дози не проводиться.ПередозуванняТ.к. препарат всмоктується дуже незначно, передозування малоймовірне. Лікування: у разі передозування показано медичне спостереження та при необхідності симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам, у яких в анамнезі є вказівки на анафілактичний шок або інші, що загрожують життю стану, що виникають при прийомі харчових продуктів, не слід використовувати кромогліцієву кислоту як допоміжний лікарський засіб. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність регулярного застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему