Лекарства для глаз

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин офтальмологічний зволожуючий - 1 мл: Активні речовини: гіалуронова кислота (у формі гіалуронату натрію) – 2. 4 мг; Допоміжні речовини: калію хлорид, хлорид натрію, динатрію фосфату додекагідрат, натрію дигідрофосфату дигідрат, вода д/і. 10 мл – флакони, пачки картонні.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин офтальмологічний зволожуючий - 1 мл: Активна речовина: гіалуронова кислота (у формі гіалуронату натрію) – 2 мг; Допоміжні речовини: калію хлорид, хлорид натрію, динатрію фосфату додекагідрат, натрію дигідрофосфату дигідрат, вода д/і. 0. 5 мл - тюбики-крапельниці одноразові, стрипи, пачки картонні.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні – 1 мл: тимололу малеат; бензалконію хлориду розчин (50%) відповідає бензалконію хлориду, повідон К30, натрію дигідрофосфату дигідрат, натрію моногідрофосфату додекагідрат, динатрію едетату дигідрат, вода д/і. 5 мл - флакони поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні 0.25% у вигляді прозорого розчину безбарвного або з жовтуватим відтінком, без запаху.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат, неселективний блокатор β1- та β2- адренорецепторів . Не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. При місцевому застосуванні у вигляді очних крапель знижує як нормальний, так і підвищений внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Не впливає на розмір зіниці та акомодацію. Дія препарату проявляється через 20 хв після закапування у кон'юнктивальний мішок. Максимальне зниження внутрішньоочного тиску настає через 1-2 години і зберігається протягом 24 годин.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні тимолол швидко проникає крізь рогівку. Після інстиляції очних крапель C max -тимололу у водяній волозі передньої камери ока досягається через 1-2 год. 80% тимололу, що застосовується у вигляді очних крапель, потрапляє у системний кровотік шляхом абсорбції через судини кон'юнктиви, слизової оболонки носа та слізного тракту. Виведення метаболітів тимололу здійснюється переважно нирками. У новонароджених та дітей молодшого віку C max -тимололу у плазмі крові перевищує цей показник у плазмі крові дорослих.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат – бета-адреноблокатор.Показання до застосуванняПідвищений внутрішньоочний тиск (очна гіпертензія); відкритокутова глаукома; вторинна глаукома (в т.ч. афакічна); закритокутова глаукома (у комбінації з міотиками як додатковий засіб для зниження ВГД); уроджена глаукома (за недостатньої ефективності інших терапевтичних заходів).Протипоказання до застосуванняБронхіальна астма чи інші тяжкі хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів; синусова брадикардія; кардіогенний шок; AV-блокада ІІ або ІІІ ступеня; серцева недостатність; дистрофічні процеси у рогівці; тяжкий атрофічний риніт; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років; алергічні реакцію компоненти препарату. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з легеневою недостатністю, тяжкою цереброваскулярною недостатністю, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, гіпоглікемією, тиреотоксикозом, міастенією, синдромом Рейно, феохромоцитомою, а також одночасно з іншими бета-адреноблокаторами. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, тимолол може призвести до гіпоглікемії.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції З боку органу зору: подразнення, гіперемія кон'юнктиви, шкіри повік, печіння та свербіж в очах, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, точкова поверхнева кератопатія, гіпестезія рогівки, диплопія, птоз. При проведенні фістулізуючих протиглаукомних операцій можливий розвиток відшарування сітківки у післяопераційному періоді. Системні реакції З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, брадикардія, брадіаритмія, зниження артеріального тиску, колапс, AV-блокада, зупинка серця, прискорене серцебиття, гіпоперфузія головного мозку, минущі порушення мозкового кровообігу. З боку дихальної системи: риніт, задишка, бронхоспазм, легенева недостатність. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, депресія, парестезія. З боку системи травлення: нудота, діарея. Алергічні реакції: кропив'янка. З боку шкірних покривів: екзема, алопеція. Інші: порушення статевих функцій.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне використання Арутимолу з краплями очей, що містять епінефрін, може викликати розширення зіниці. Специфічна дія препарату - зниження внутрішньоочного тиску посилюється при одночасному використанні очних крапель, що містять епінефрін та пілокарпін; закопувати в очі два бета-адреноблокатори не слід. Зниження АТ та уповільнення серцевого ритму можуть потенціюватися при спільному застосуванні Арутимолу з блокаторами кальцієвих каналів, резерпіном та бета-адреноблокаторами. Одночасне застосування з інсуліном або пероральними гіпоглікемічними засобами може призвести до гіпоглікемії. Тимолол посилює дію міорелаксантів, тому необхідно відмінити препарат за 48 годин до планованого хірургічного втручання із застосуванням загальної анестезії. Ці дані можуть стосуватися і лікарських препаратів, які були застосовані незадовго до цього.Спосіб застосування та дозиНа початку терапії закопують по 1 краплі 0.25% або 0.5% очних крапель Арутимол у кон'юнктивальний мішок 2 рази на добу. При нормалізації внутрішньоочного тиску підтримуюча доза – 1 крапля 0.25% очних крапель 1 раз на добу. Лікування Арутимолом проводиться, як правило, протягом тривалого часу. Перерва або зміна дози проводяться тільки за розпорядженням лікаря.ПередозуванняСимптоми: можливий розвиток системних ефектів, характерних для бета-адреноблокаторів: запаморочення, біль голови, аритмія, брадикардія, зниження АТ, серцева недостатність, бронхоспазм, нудота, блювання. Негайно промити очі водою або 0.9% розчином натрію хлориду; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнт повинен бути попереджений про необхідність регулярно відвідувати лікаря для вимірювання внутрішньоочного тиску та обстеження рогівки, а також у разі розвитку побічних реакцій. Якщо пацієнт носить м'які контактні лінзи, йому не слід застосовувати препарат Арутимол, т.к. Консервант може адсорбуватися в м'яких контактних лінзах і надати несприятливий вплив на тканини ока. Відразу після закапування можливе короткочасне зниження чіткості зору. Слід виймати жорсткі контактні лінзи перед закапуванням препарату та встановлювати їх через 15 хв. При переведенні пацієнтів на лікування препаратом Арутимол може знадобитися корекція рефракції після ефектів, спричинених раніше міотиками. У разі майбутнього оперативного втручання із застосуванням загальної анестезії необхідно відмінити препарат за 48 год. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору (протягом 30 хвилин після закапування в око), т.к. препарат може сприяти зниженню АТ, виникненню почуття втоми та запаморочення. Ще більшою мірою це має місце при взаємодії препарату з алкоголем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 1% Форма випуску: краплі очні Упакування: фл. Виробник: МЕЗ Завод-виробник: МЕЗ(Росія) Діюча речовина: Атропін. .

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: ацикловір 30 мг. 5 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для зовнішнього застосування, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Тімідинкіназа інфікованих вірусом клітин активно перетворює ацикловір через ряд послідовних реакцій у моно-, ді- та трифосфат ацикловіру. Останній взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою та вбудовується в ДНК, яка синтезується для нових вірусів. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. Ацикловір активний щодо вірусу Herpes simplex типів 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барр та цитомегаловірусу.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняІнфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи генітальний герпес та герпес губ; оперізуючий лишай; вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та валацикловіру; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дегідратація; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Місцеві реакції: ;нечасто - у місці аплікації можливе відчуття печіння, яке з часом проходить, сухість шкіри, свербіж; рідко – еритема, контактний дерматит у місці нанесення. При попаданні на слизові оболонки можливе запалення. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і кропив'янку.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні ацикловіру клінічно значущої взаємодії не відзначено. Імуностимулятори; - можливе посилення ефекту ацикловіру.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять 4-6 разів на добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені ділянки ділянки шкіри, що межують з ними. Препарат наносять або ватним тампоном або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до тих пір, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить середньому 5 днів і має перевищувати 10 днів. Важливо розпочинати лікування рецидивуючої інфекції під час продромальної фази або на початку прояву інфекції. Тривалість лікування – не менше 5 днів. У разі відсутності загоєння лікування може бути продовжено до 10 днів. У разі збереження симптомів захворювання більше 10 днів слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняНа сьогоднішній день не було зафіксовано випадків передозування препаратом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАцикловір у вигляді лікарських форм для зовнішнього застосування не слід наносити на слизові оболонки ротової порожнини, очей, піхви.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: Бринзоламід – 10 мг; Тимолол 5 мг у вигляді тимололу малеату – 6,8 мг; Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид (у вигляді 50% розчину) – 0,1 мг; динатрію едетат – 0,1 мг; натрію хлорид – 1,0 мг; тилоксапол – 0,25 мг; манітол - 33 мг; карбомер (974Р) – 4 мг; натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота концентрована для доведення pH; вода очищена – до 1,0 мл. По 5 мл у пластиковий флакон-крапельницю "Droptainer™". По 1 флакону з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідна суспензія білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (карбоангідрази інгібітор + бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаАбсорбція При місцевому застосуванні бринзоламід та тимолол проникають у системний кровотік. Максимальна концентрація Стах бринозоламіду в еритроцитах близько 18,4 рМ. У рівноважному стані, після застосування препарату Азарга середня максимальна концентрація Сmах тимололу в плазмі та AUC0-124 тимололу становила 0,824±0,453 нг/мл і 4,71±4,29нг*ч/мл, відповідно, а середня Стах тимоло 79 ±0,45 год. Розподіл Бринзоламід помірно зв'язується з білками плазми (близько 60%) і накопичується в еритроцитах внаслідок вибіркового зв'язування з карбоангідразою II і, меншою мірою, з карбоангідразою I. Його активний метаболіт N-дезетилбрінзоламід також накопичується в еритроцитах. Завдяки спорідненості бринзоламіду та його метаболіту до еритроцитів та тканинної карбоангідрази їхня концентрація в плазмі низька. Метаболізм Метаболізм бринзоламіду відбувається шляхом N-деалкілування, О-деалкілування та окислення N-пропілового бічного ланцюга. Основний метаболіт - N-дезетилбрінзоламід, у присутності бринзоламіду, зв'язується з карбоангідразою I і також накопичується в еритроцитах. Дослідження in vitro показали, що за метаболізм бринзоламіду відповідає головним чином ізофермент CYP3A4, а також ізоферменти CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Метаболізм тимололу відбувається двома шляхами: з утворенням етаноламінного бічного ланцюга на тіадіазольному кільці та з формуванням етанольного бічного ланцюга у азоту морфоліну та аналогічного бічного ланцюга з карбонільною групою, сполученою з азотом. Метаболізм тимололу здійснюється головним чином CYP2D6. Виведення Бринзоламід виводиться, в основному, із сечею та калом у порівняльних кількостях, 32 % та 29 %, відповідно. Близько 20% виводиться у вигляді метаболітів із сечею. У сечі виявляються, в основному, брінзоламід та N-дезетилбрінзоламід, а також залишкові кількості ( Тимолол та його метаболіти виводяться в основному нирками. Близько 20% тимололу виводиться із сечею у незмінному вигляді, решта – у вигляді метаболітів. Т1/2 тимололу становить 4,8 години після місцевого застосування препарату Азарга.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат АЗАРГА містить дві активні речовини: бринзоламід та тимололу малеат, які знижують підвищений внутрішньоочний тиск, насамперед, за рахунок зниження секреції внутрішньоочної рідини, проте різними шляхами. Комбінована дія бринзоламіду та тимололу перевищує дію кожної речовини окремо для зниження внутрішньоочного тиску. Бринзоламід є інгібітором карбоангідрази II. Інгібування карбоангідрази в циліарному тілі очного яблука знижує продукцію внутрішньоочного рідини, імовірно, завдяки уповільненню утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та рідини. Тимолол - неселективний блокатор бета-адренорецепторів без симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного впливу на міокард, не має мембраностабілізуючої активності. Низка досліджень показала, що при місцевому застосуванні тимолол знижує утворення внутрішньоочної рідини і незначно посилює її відтік.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньогразного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у пацієнтів, у яких монотерапія виявилася недостатньою для зниження внутрішньоочного тиску.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, сульфонамідів або інших бета-адреноблокаторів. Реактивні захворювання дихальних шляхів, зокрема. бронхіальна астма, бронхіальна астма в анамнезі, хронічні обструктивні захворювання легень тяжкого перебігу. Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність або кардіогенний шок. Алергічний риніт тяжкої течії. Гіперхлоремічний ацидоз. Тяжка ниркова недостатність. Вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: 1-10% випадків – затуманювання зору, біль у оці, подразнення очей, почуття стороннього тіла; 0.1-1% випадків - ерозія рогівки, точковий кератит, синдром сухого ока, виділення з очей, свербіж в оці, блефарит, алергічний кон'юнктивіт, випіт у передню камеру ока, гіперемія кон'юнктиви, утворення кірок на краях повік, астенопія, відчуття дискомфорту , свербіння, еритема повік, алергічний блефарит. Системні побічні ефекти: 1-10% випадків – дисгевзія; 0.1-1% випадків - безсоння, зниження артеріального тиску, хронічні обструктивні захворювання легень, біль у ділянці ротоглотки, ринорея, кашель, порушення росту волосся, плоский лишай. Брінзоламід Місцеві реакції: кератит, кератопатія, збільшення екскавації диска зорового нерва, дефект епітелію рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску, відкладення на рогівці, утворення дефектів рогівки, набряк рогівки, кон'юнктивіт, запалення мейбомієвих залоз, диплопія, фотофобія, фотофобія сухий кератокон'юнктивіт, гіпестезія ока, пігментація склери, субкон'юнктивальна кіста, підвищене сльозовиділення, порушення зору, набряк ока, алергічні реакції ока, мідріаз, набряк повік. Системні побічні ефекти: апатія, депресія, зниження лібідо, нічні кошмари, нервозність, сонливість, моторні дисфункції, амнезія, погіршення пам'яті, порушення ЦНС. Негайно промити очі водою. Симптоматична та підтримуюча терапія. Слід контролювати рівень електролітів та рН крові. Гемодіаліз малоефективний.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат АЗАРГА містить бринозоламід, інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні може абсорбуватися системно. Описано випадки порушення кислотно-лужної рівноваги внаслідок застосування пероральних інгібіторів карбоангідрази. Слід враховувати можливість таких порушень у пацієнтів, які застосовують препарат АЗАРГА. Не рекомендується одночасне застосування з пероральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. За метаболізм бринзоламіду відповідають ізоферменти цитохрому P-450: CYP3A4 (в основному), CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Слід з обережністю призначати препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір і тролеандоміцин, внаслідок можливого інгібування метаболізму ринзоламіду ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при сумісному призначенні інгібіторів ізоферменту CYP3A4. Проте накопичення бринзоламіду малоймовірне, оскільки він виводиться нирками. Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р-450. Посилення системної дії бета-адреноблокаторів (зниження частоти серцевих скорочень, депресія) може розвиватися при одночасному застосуванні інгібіторів CYP2D6 (хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу. Існує ймовірність посилення гіпотензивної дії та/або розвитку вираженої брадикардії при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів для місцевого застосування з блокаторами кальцієвих каналів для прийому внутрішньо, гуанетидином, бета-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодаронімі). бета-адреноблокатори можуть зменшувати відгук на адреналін під час лікування анафілактичних реакцій. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з атопією або анафілаксією в анамнезі. У деяких випадках, внаслідок одночасного застосування бета-адреноблокаторів для місцевого застосування та адреналіну (епінефрину), може розвиватися мідріаз. Ефект, що чиниться на внутрішньоочний тиск, або відомі ефекти системних бета-адреноблокаторів можуть посилюватися, якщо тимолол призначається пацієнту, який вже отримує системний бета-адреноблокатор. Таких пацієнтів слід ретельно спостерігати. Застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується. У разі застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хв.Спосіб застосування та дозиМісцево. Флакон перед використанням струшувати. По 1 краплі кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу. Після застосування препарату для зменшення ризику системних побічних реакцій рекомендується легке натискання пальцем на область проекції слізних мішків у внутрішнього кута ока протягом 1-2 хвилин після інстиляції препарату – це знижує системну абсорбцію препарату. Якщо доза була пропущена, лікування слід продовжити з наступної дози за розкладом. Доза не повинна перевищувати 1 краплі у кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу. У разі заміни будь-якого антиглаукомного препарату на препарат АЗАРГА слід розпочати застосування препарату АЗАРГА на наступний день після відміни попереднього препарату. Не слід торкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона-крапельниці та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного використання.ПередозуванняМожуть спостерігатися симптоми передозування бета-адреноблокаторів у разі випадкового прийому препарату внутрішньо: брадикардія, гіпотензія, серцева недостатність та бронхоспазм. Внаслідок дії бринзоламіду може відбутися порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, порушення з боку центральної нервової системи. Необхідно стежити за рівнем електролітів у сироватці крові (зокрема, вмістом калію) та pH крові. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСистемні ефекти Бринзоламід та тимолол можуть піддаватися системній абсорбції. Тимолол при місцевому застосуванні може викликати такі ж побічні реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем, а також інші небажані реакції, як і системні бета-адреноблокатори. Реакції гіперчутливості, характерні для всіх похідних сульфонамідів, можуть розвинутись при застосуванні препарату АЗАРГА внаслідок системної абсорбції. У разі виникнення серйозних небажаних реакцій або гіперчутливості слід припинити прийом препарату. Порушення з боку серця У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметала, серцевою недостатністю) та гіпотензією, терапія бета-адреноблокаторами має бути критично оцінена та розглянута можливість лікування іншими активними речовинами. Слід уважно стежити за появою ознак загострення захворювання та небажаних реакцій у пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання. Порушення з боку судин З обережністю слід призначати пацієнтам із вираженим порушенням/розладом периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно тяжкої форми). Гіпертиреоз Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу. М'язова слабкість Повідомлялося, що бета-адреноблокатори посилюють м'язову слабкість, яка спостерігається при деяких симптомах міастенії (наприклад, диплопії, птозі та загальної слабкості). Порушення з боку дихальної системи Повідомлялося про реакції з боку дихальної системи, включаючи смерть від бронхоспазму у хворих з бронхіальною астмою після прийому бета-адреноблокаторів для місцевого застосування. Гіпоглікемія/діабет бета-адреноблокатори слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам, які страждають на лабільний перебіг діабету, оскільки ці препарати можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. Порушення кислотно-основної рівноваги Описано розвиток порушення кислотно-лужної рівноваги при застосуванні пероральних форм інгібіторів карбоангідрази. У пацієнтів з ризиком ниркової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю у зв'язку з можливим ризиком виникнення метаболічного ацидозу. Концентрація уваги Інгібітори карбоангідрази, що застосовуються перорально, можуть впливати на здатність займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги та (або) фізичної координації у пацієнтів похилого віку. Ці явища можуть спостерігатися, т.к. бринзоламід проникає у системний кровотік при місцевому застосуванні. Анафілактичні реакції Пацієнти з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі, які отримують бета-адреноблокатори, можуть сильніше реагувати на дію цих алергенів, а також можуть бути резистентні до звичайних доз адреналіну при лікуванні анафілактичних реакцій. Відшарування судинної оболонки ока Описано випадки відшарування судинної оболонки ока при застосуванні лікарських засобів, що перешкоджають утворенню внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після фільтруючих операцій. Хірургічна анестезія Дія бета-адреноблокаторів у складі офтальмологічних препаратів може блокувати системну дію бета-агоністів, наприклад, адреналіну. Анестезіолог повинен бути поінформований про прийом пацієнта тимололу. Супутня терапія При застосуванні препарату АЗАРТА пацієнтами, які приймають системні бета-адреноблокатори, необхідно враховувати можливе взаємне посилення фармакологічної дії препаратів як щодо відомих системних ефектів бета-адреноблокаторів, так і щодо зниження внутрішньоочного тиску. Необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами. Спільне застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується. Існує ймовірність посилення системних ефектів, що виникають внаслідок інгібування карбоангідрази у пацієнтів, які приймають пероральні інгібітори карбоангідрази та препарат АЗАРГА. Одночасне призначення препарату АЗАРГА та пероральних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується. Ефекти з боку органу зору Вплив бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів із порушеннями рогівки (особливо пацієнтів із низьким числом ендотеліальних клітин) не вивчався. У пацієнтів, які носять контактні лінзи, необхідно ретельно спостерігати за їх станом рогівки при застосуванні бринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки. Рекомендується ретельне спостереження за пацієнтами з порушеннями рогівки, наприклад, пацієнтами з цукровим діабетом або дистрофією рогівки. Бензалконію хлорид Бензалконію хлорид, що входить до складу препарату АЗАРГА, може викликати подразнення очей, а також змінювати колір м'яких контактних лінз. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід зняти та встановити назад не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування препарату. Препарат АЗАРГА містить бензалконію хлорид, який може викликати точкову кератопатію та (або) токсичну виразкову кератопатію. При тривалому застосуванні препарату слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Порушення функції печінки Слід застосовувати препарат АЗАРГА з обережністю у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат АЗАРТА має незначний вплив на здатність до керування та управління механізмами. Якщо у пацієнта після застосування препарату виникло тимчасове затуманювання зору, не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення. Інгібітори карбоангідрази можуть послабити здатність виконувати завдання, що вимагають концентрації уваги та/або координації рухів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 р.: Активна речовина: азитроміцин дигідрат 15 мг; допоміжна речовина: тригліцериди середньоланцюгові - до 1 г. Одноразові флакони по 0,25 г, у картонній упаковці 6 шт.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорої маслянистої рідини від безбарвного до світло-жовтого кольору.ФармакокінетикаПісля закапування очних крапель Азидроп при лікуванні бактеріальних кон'юнктивітів у дозі, що рекомендується, азитроміцин не виявляється в крові пацієнтів (межа виявлення: 0.0002 мкг/мл).ФармакодинамікаМеханізм дії. Азитроміцин – антибіотик групи макролідів-азалідів ІІ покоління. Інгібує синтез білка бактерій, зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосом і запобігаючи транслокації пептидів. Механізм резистентності. Відзначають три механізми резистентності для різних видів бактерій до макролідів: обумовлених модифікацією мішені дії, модифікацією антибіотика або активним викидом антибіотика з мікробної клітини за допомогою транспортних систем (ефлюксу). Для бактерій описані різні системи еффлюксу. Важлива система еффлюксу для стрептококів кодується mef-геном і призводить до резистентності, що обмежує макролідами (М-фенотип). Модифікація мішені дії, що контролюється erm-кодованою метилазою (MLSВ-фенотип), призводить до перехресної резистентності до різних класів антибіотиків. Описані випадки перехресної резистентності до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів та лінкозаміду та стрептограміну В для Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичних стрептококів групи А, Enterococcus spp. та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентні S. aureus (MRSA). Конститутивні мутанти в індуцибельних резистентних штамах з erm(A) або erm(C) можуть бути виділені in vitro при низьких частотах приблизно 10-7 КУО у присутності азитроміцину. Прикордонне значення. Нижче представлені мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) для мікроорганізмів за даними показаннями. Слід зазначити, що наведені нижче прикордонні значення МІК та спектр дії відносяться до системного застосування. Дані МІК не можуть використовуватися у разі місцевого лікування препаратом у вигляді очних крапель внаслідок інших концентрацій та фізико-хімічних умов, які можуть вплинути на загальну активність лікарського препарату у місці його дії. Частота набутої резистентності окремих видів може змінюватися залежно від географічного регіону та часу. У зв'язку з цим бажано мати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні важких інфекцій. При необхідності слід звернутися за консультацією спеціаліста, коли місцева частота резистентності така, що ефективність лікарського препарату, принаймні при деяких типах інфекції, викликає сумніви.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для місцевого застосування в офтальмології.ІнструкціяКапати безпосередньо у кон'юнктивальний мішок ураженого ока.Показання до застосуванняГнійний бактеріальний кон'юнктивіт у дорослих та дітей (з народження та до 17 років); трахоматозний кон'юнктивіт, викликаний Chlamydia trachomatis, у дорослих та дітей (з народження до 17 років).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяЗ боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість. З боку органу зору: дискомфорт очей (свербіж, печіння, поколювання) після закапування препарату, затуманювання зору, відчуття злипання повік, стороннього тіла в оці після закапування препарату, гіперемія кон'юнктиви, сльозотеча, еритема повік.Спосіб застосування та дозиДорослим закопують по 1 краплі 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 3 днів. Якщо відсутня позитивна динаміка протягом 3 днів застосування препарату, слід проконсультуватися з лікарем та переглянути схему лікування та діагноз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОчні краплі не слід вводити у вигляді ін'єкцій або ковтати. Очні краплі не можна вводити у вигляді пери- та інтраокулярних ін'єкцій. Не слід закопувати краплі очей після завершення 3-денного курсу терапії, навіть якщо залишкові ознаки бактеріального кон'юнктивіту зберігаються.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: бринзоламід – 10,0 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлориду розчин, еквівалентно бензалконію хлориду - 0,1 мг; динатрію едетат – 0,1 мг; натрію хлорид – 2,5 мг; тилоксапол – 0,25 мг; манітол - 33,0 мг; карбомер (974Р) – 4,0 мг; натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота концентрована до доведення pH; вода очищена – до 1,0 мл. По 5 мл у флакон-крапельницю "Droptainer™" із поліетилену низької щільності. По 1 флакону з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідна суспензія білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат, інгібітор карбоангідрази.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні бринзоламід проникає у системний кровотік. Бринзоламід адсорбується в еритроцитах внаслідок виборчого зв'язування. Відбувається утворення метаболіту - N-дезетил бринзоламіду, який також зв'язується з карбоангідразою та накопичується в еритроцитах. У присутності бринзоламіду метаболіт пов'язується головним чином з карбоангідразою I. У плазмі концентрації бринзоламіду та його метаболіту нижче межі кількісного визначення ( Бринзоламід виводиться, в основному, із сечею у незмінному вигляді. Основний метаболіт (N-дезетилбрінзоламід) та низькі концентрації інших метаболітів (N-дезметоксипропілу та О-десметилу) також виявляються в сечі.ФармакодинамікаБринзоламід є інгібітором карбоангідрази II. Внаслідок інгібування карбоангідрази II відбувається уповільнення утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та рідини, що призводить до зменшення продукції внутрішньоочної рідини у циліарному тілі ока. В результаті відбувається зниження внутрішньоочного тиску (ВГД).Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі; очної гіпертензії.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату. Оскільки Азопт® та його метаболіти виділяються переважно нирками, його не рекомендують призначати хворим з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну). З обережністю: Застосування препарату не вивчалося у хворих із закритокутовою глаукомою. Застосування препарату не вивчалося у хворих із тяжкими захворюваннями печінки, тому таким хворим його треба призначати з обережністю. Сенсибілізація організму сульфаніламідами може розвинутись у тому випадку, якщо препарат призначається повторно з порушенням вказівок щодо його застосування. При появі серйозних побічних реакцій або ознак гіперчутливості прийом препарату слід припинити.Вагітність та лактаціяАдекватних та добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводили. Можливе застосування препарату для лікування вагітних за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик розвитку потенційних побічних ефектів для плода. Слід перервати годування груддю під час використання препарату. Застосування у педіатрії Не рекомендується використання у дитячому віці, оскільки наразі безпека та ефективність застосування препарату для дітей не встановлені.Побічна діяУ 5-10% випадках; затуманювання зору, гіркий, кислий або незвичайний смак У 1-5 % випадків: блефарит, дерматит, сухість в оці, відчуття стороннього тіла, головний біль, гіперемія кон'юнктиви, виділення з очей, дискомфорт в очах, кератит, біль і свербіж в очах , риніт. Менш ніж 1 % випадків: місцеві реакції - кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, диплопія, кератопатія, сльозотеча, астенопія, кірочка на краях повік; системні реакції - запаморочення, гіпертонія, задишка, біль у грудній клітці, сухість у роті, диспепсія, нудота, діарея, біль у попереку, фарингіт, алопеція, алергічні реакції, кропив'янка. Азопт є сульфонамідом. Оскільки при місцевому застосуванні відбувається системна абсорбція препарату, можуть виникнути побічні реакції, характерні для сульфонамідів. Рідко, але можуть бути смертельні випадки, спричинені тяжкою реакцією на сульфаніламіди, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, блискавичний гепатонекроз, агранулоцитоз, апластична анемія та інші порушення кровотворення.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне використання з оральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. Саліцилат у високих дозах збільшує ризик виникнення системних побічних ефектів. При необхідності може застосовуватися у поєднанні з іншими місцевими офтальмологічними препаратами. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 10 хвилин.Спосіб застосування та дозиМісцево. Флакон перед використанням струшувати. Закапують по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок двічі на день.ПередозуванняНемає відомостей щодо симптомів передозування при місцевому застосуванні. При пероральному прийомі препарату можуть виникнути порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, а також порушення нервової системи. Необхідно контролювати рівень електролітів (особливо калію) та величину pH крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиФлакон перед використанням струшувати. Флакон слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком піпетки до будь-яких поверхонь. Препарат містить консервант бензалконію хлорид, який може абсорбуватись контактними лінзами. Перед застосуванням препарату лінзи слід зняти і встановити не раніше, ніж через 15-20 хвилин після інстиляції препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Діюча речовина: піклоксидину дигідрохлорид 0.5 мг, що відповідає вмісту піклоксидину 0.434 мг; Допоміжні речовини: декстроза (глюкоза) безводна – 50 мг, полісорбат 80 – 0.25 мг, вода очищена – до 1 мл. 10 мл у прозорому полімерному флаконі-крапельниці.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорого, безбарвного або жовтого розчину.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб для застосування в офтальмології, похідний бігуанідів. Піклоксидин активний щодо багатьох грампозитивних та грамнегативних бактерій, хламідій, деяких вірусів та грибів.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні системна абсорбція пиклоксидину низька.Показання до застосуванняІнфекційний кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт, включаючи інфекцію, спричинену хламідіями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пиклоксидину. Не можна використовувати краплі БАКТАВІТ для субкон'юнктивальних ін'єкцій або для введення в передню камеру ока.Вагітність та лактаціяОскільки застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалося, препарат не рекомендується призначати вагітним та жінкам, що годують.Побічна діяМожливе місцеве подразнення, реакції підвищеної чутливості.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо поряд з піклоксидином використовуються інші лікарські препарати в краплях очей, необхідно, щоб інтервал між закапуванням становив не менше 15 хвилин.Спосіб застосування та дозиПіклоксидин застосовують місцево 2-6 разів на добу. Тривалість лікування трохи більше 10 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання забрудненню розчину препарату при закапуванні пацієнтам слід уникати контакту кінчика крапельниці з оком та шкірою. Для запобігання потраплянню препарату в системний кровотік через слизову оболонку носа рекомендується натиснути пальцями на внутрішній кут ока на 2 хвилини після закапування. Очні краплі БАКТАВІТ не змінюють колір контактних лінз (включаючи м'які гідрофільні), проте при інфекційних захворюваннях носіння контактних лінз протипоказане. Після закапування можливе тимчасове затуманювання зору, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. Якщо після закапування виявляються подібні симптоми, пацієнт повинен почекати до відновлення чіткості зору перед тим, як керувати автомобілем або працювати з технікою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: 0.0001 г сульфатованих глікозаміногліканів; Натрію хлорид, вода очищена Краплі очні 0,01% у флаконах нейтрального скла по 5 та 10 мл, або пластмасових флаконах з поліпропілену по 5 та 10 мл, або тюбик-крапельницю з поліетилену по 1,5 мл. По 1 флакону або по 1 тюбик-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. Кришку-крапельницю вкладають у картонну пачку зі скляним або пластмасовим флаконом.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин допускається легка опалесценція.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор.ФармакокінетикаДанних нема.ФармакодинамікаДіючі речовини - глікозаміноглікани є природними компонентами сполучної тканини рогівки. Стимулюють регенеративні процеси рогівки.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: ерозії, непроникні рани рогівки, кон'юнктиви та склери; проникаючі рани рогівки та склери після хірургічної обробки; опіки рогівки, кон'юнктиви, склери (хімічні та термічні); ушкодження рогівки внаслідок хірургічних втручань (кератотомія, кератомілез, кератопластика, екстракція катаракти); синдром "сухими очима"; кератит, у тому числі, з виразкою рогівки; кератокон'юнктивіт; епітеліально-ендотеліальна дистрофія рогівки; при контактній корекції зору поліпшення переносимості контактних лінз; як профілактичний засіб при інволюційних змін у рогівці.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 18 років, вагітність, період годування груддю (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).Побічна діяГіперемія кон'юнктиви, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакологічна взаємодія з іншими препаратами не виявлена.Спосіб застосування та дозиПри будь-яких пошкодженнях рогівки, включаючи операційні, по 1-2 краплі 4-5 разів на день протягом 7 днів. При кератитах, кератокон'юнктивітах, синдромі "сухого ока" по 1-2 краплі 4-5 разів на день протягом 1 місяця. При контактній корекції перші 3 доби при адаптації до носіння контактних лінз 2 рази на добу вранці та ввечері (після зняття лінз) по 2 краплі в кожне око. При тривалому носінні контактних лінз по 1 -2 краплі вранці та ввечері у кожне око протягом усього періоду носіння. При інволюційних змінах у рогівці по 1 -2 краплі вранці та ввечері протягом місяця.ПередозуванняДані про передозування препарату відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: 0.0001 г сульфатованих глікозаміногліканів; Натрію хлорид, вода очищена. Краплі очні 0,01%. Краплі очні 0,01% у флаконах нейтрального скла по 5 та 10 мл, або пластмасових флаконах з поліпропілену по 5 та 10 мл, або тюбик-крапельницю з поліетилену по 1,5 мл. По 1 флакону або по 1 тюбик-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. Кришку-крапельницю вкладають у картонну пачку зі скляним або пластмасовим флаконом.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин допускається легка опалесценція.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор.ФармакокінетикаДанних нема.ФармакодинамікаДіючі речовини - глікозаміноглікани є природними компонентами сполучної тканини рогівки. Стимулюють регенеративні процеси рогівки.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: ерозії, непроникні рани рогівки, кон'юнктиви та склери; проникаючі рани рогівки та склери після хірургічної обробки; опіки рогівки, кон'юнктиви, склери (хімічні та термічні); ушкодження рогівки внаслідок хірургічних втручань (кератотомія, кератомілез, кератопластика, екстракція катаракти); синдром "сухими очима"; кератит, у тому числі, з виразкою рогівки; кератокон'юнктивіт; епітеліально-ендотеліальна дистрофія рогівки; при контактній корекції зору поліпшення переносимості контактних лінз; як профілактичний засіб при інволюційних змін у рогівці.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 18 років, вагітність, період годування груддю (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).Побічна діяГіперемія кон'юнктиви, алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПри будь-яких пошкодженнях рогівки, включаючи операційні, по 1-2 краплі 4-5 разів на день протягом 7 днів; при кератитах, кератокон'юнктивітах, синдромі "сухого ока" по 1-2 краплі 4-5 разів на день протягом 1 місяця; при контактній корекції, перші 3 доби при адаптації до носіння контактних лінз 2 рази на добу вранці та ввечері (після зняття лінз) по 2 краплі у кожне око; при тривалому носінні контактних лінз по 1 -2 краплі вранці та ввечері у кожне око протягом усього періоду носіння; при інволюційних змінах у рогівці по 1 -2 краплі вранці та ввечері протягом місяця.ПередозуванняДані про передозування препарату відсутні.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Бетаксололу гідрохлорид – 5,6 мг (у перерахунку на бетаксолол – 5,0 мг); Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид у перерахунку на безводну речовину – 0,1 мг; Динатрію едетат – 0,5 мг; Натрію хлорид – 8,0 мг; Хлористоводородної кислоти розчин 1 М або гідроксиду натрію розчин 1 М - до pH 4,0-8,0; Вода очищена – до 1 мл. Краплі очні, 0,5%. По 5 мл або 10 мл у полімерні флакони з поліетилену високого тиску з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею з поліетилену низького тиску і кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску; або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-дозатором з поліетилену високого тиску та кришкою нагвинчується з контролем першого розтину з поліетилену низького тиску або поліпропілену; або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-дозатором з поліетилену високого тиску та кришкою з контролем розтину з поліетилену низького тиску. 1 полімерний флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або зі світло-жовтим відтінком рідина.Фармакотерапевтична групаБета-адреноблокатор.ФармакокінетикаБетаксолол характеризується високим ступенем ліпофільності, внаслідок чого швидко абсорбується епітелієм рогівки, а у внутрішньоочній рідині створюється його висока концентрація. Час настання ефекту (зниження внутрішньоочного тиску) – 30 хв, максимальний ефект – через 2 год, тривалість дії – 24 год. Період напіввиведення (Т1/2) становить 12-16 годин, зв'язок із білками плазми – 50%. Виводиться головним чином нирками, невеликою мірою з калом, у вигляді двох карбонових кислот і в незміненому вигляді (близько 16% дози, що застосовується). Проникність через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) та плацентарний бар'єр – низька, секреція з грудним молоком незначна.ФармакодинамікаБетаксолол – це селективний β1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності. Застосування у вигляді очних крапель супроводжується зниженням внутрішньоочного тиску за рахунок зменшення продукції внутрішньоочної рідини. Резорбтивна дія виражена мінімально. Крім того, бетаксолол покращує очний кровообіг (перфузію). Не викликає міоз, спазм акомодації за рахунок зниження продукції рідкої вологи, гемералопію.Показання до застосуванняОчна гіпертензія; відкритокутова глаукома.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до бетаксололу та інших компонентів препарату; синусова брадикардія; синдром слабкості синусового вузла; синоатріальна блокада; блокада передсердно-шлуночкової провідності II або III ступеня (AV-блокада); кардіогенний шок; декомпенсована хронічна серцева недостатність; реактивні захворювання дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму (зокрема в анамнезі); тяжка хронічна обструктивна хвороба легень; вік до 18 років. З обережністю: Лікування пацієнтів, які застосовують засоби β-адреноблокаторної дії та бетаксолол (краплі очні), повинно проводитись під регулярним лікарським наглядом у зв'язку з ризиком сумарної потенційної дії на внутрішньоочний тиск та появою небажаних системних ефектів. Незважаючи на слабко виражену загальну дію бетаксололу (у формі очних крапель) на організм, слід дотримуватися обережності при його призначенні пацієнтам з тиреотоксикозом і цукровим діабетом (особливо нестабільним), оскільки препарат може маскувати прояви гіпоглікемії. Перед оперативним втручанням із застосуванням загальної анестезії слід поступово припинити застосування препарату, оскільки препарат може змінити реакцію пацієнта застосування загальних анестетиків. Бетаксолол-Оптик - кардіоселективний препарат, що блокує pi-адренергічні рецептори, який мінімально впливає на тонус бронхів, проте слід бути обережним при призначенні препарату особам з обтураційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат можна призначати лише у випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Згідно з результатами епідеміологічних досліджень, мальформативних ефектів не виявлено, але при пероральному застосуванні β-адреноблокаторів спостерігається ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Крім цього, ознаки та симптоми β-адреноблокади (такі як брадикардія, гіпотензія, респіраторний дистрес-синдром та гіпокаліємія) виявлялися в період новонародженості у тих випадках, коли β-адреноблокатори приймалися матір'ю до пологів. Необхідно ретельний моніторинг новонароджених протягом перших днів життя, якщо препарат Бетаксолол-Оптик застосовувався матір'ю під час вагітності. Період грудного вигодовування Секреція бетаксололу з грудним молоком, при застосуванні у формі крапель очей, незначна. Слід бути обережним при застосуванні препарату жінкам у період грудного вигодовування.Побічна діяЗазвичай препарат добре переноситься пацієнтами. Найчастішим побічним ефектом було відчуття дискомфорту в очах, яке відзначалося у 12% пацієнтів. Наведені нижче побічні ефекти класифіковані за частотою народження відповідно до наступної градації: дуже часто (≥10%); часто (≥1%, Порушення з боку органу зору: Дуже часто: короткочасний дискомфорт у власних очах; Часто: затуманювання зору, підвищене сльозовиділення; Нечасто: точковий кератит, кератит, кон'юнктивіт, блефарит, порушення зору, фотофобія, біль в очах, синдром сухого ока, астенопія, блефароспазм, свербіння в оці, виділення з очей, утворення корок на краях повік, запалення, подразнення очей, порушення з боку кон'юнктиви, набряк кон'юнктиви, гіперемія очей; Рідко: катаракта, зниження чутливості рогівки, почервоніння повік; частота невідома – відшарування судинної оболонки ока після операції фільтрації, зниження чутливості рогівки, ерозія рогівки, птоз, диплопія. Порушення з боку нервової системи: Часто: біль голови; Рідко: непритомність; Частота невідома: запаморочення, цереброваскулярні порушення, церебральна ішемія, посилення проявів ознак та симптомів міастенії gravis, парестезія. Порушення з боку психіки: Рідко: занепокоєння; Частота невідома: безсоння, депресія, нічні кошмари, втрата пам'яті, галюцинації, психоз, сплутаність свідомості. Порушення з боку функції серця: Нечасто: брадикардія, тахікардія; Частота невідома: аритмія, біль у грудях, відчуття серцебиття, набряки, хронічна серцева недостатність, AV-блокада, зупинка серця, серцева недостатність. Порушення з боку судин: Рідко: гіпотензія; Частота невідома: феномен Рейно, холодні кисті та стопи, посилення синдрому кульгавості. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Нечасто: бронхіальна астма, задишка, риніт; Рідко: кашель, ринорея; Частота невідома: бронхоспазм (переважно у пацієнтів із бронхоспастичною хворобою в анамнезі). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: дерматит, висипання на шкірі; Частота невідома: алопеція, псоріазоформний висип або загострення псоріазу. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Нечасто: нудота; Рідко: дисгевзія; частота невідома – диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Рідко: зниження лібідо; Частота невідома: сексуальні розлади, імпотенція. Загальні розлади та порушення у місці введення: Частота невідома: астенія, втома. При місцевому застосуванні β-адреноблокаторів спостерігалися інші небажані реакції, які можуть розвиватися при застосуванні препарату Бетаксолол-Оптик. Порушення з боку імунної системи: Частота невідома: системні алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, кропив'янка, місцева та генералізована висипка, свербіж та анафілактичні реакції. Порушення з боку обміну речовин та харчування: Частота невідома: гіпоглікемія. Порушення опорно-рухової системи та сполучної тканини: Частота невідома: міалгія.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів, які отримують препарат Бетаксолол-Оптик і одночасно отримують інші β-адреноблокатори перорально, ризик розвитку небажаних реакцій (як системних, так і місцевих) може бути вищим унаслідок можливого адитивного ефекту. Такі пацієнти повинні бути під ретельним медичним контролем. При одночасному застосуванні β-адреноблокаторів для місцевого офтальмологічного застосування з пероральними формами блокаторів повільних каналів, β-адреноблокаторами, антиаритмічними лікарськими засобами (включаючи аміодарон), серцевими глікозидами, парасимпатоміметиками, гуанетидином. ефектів як зниження артеріального тиску та виражена брадикардія. Такі пацієнти повинні бути під ретельним медичним контролем. Окремо застосовуваний бетаксолол не впливає або впливає незначною мірою на зіницю; при одночасному застосуванні з епінефрином може викликати розширення зіниці. β-адреноблокатори можуть погіршувати ефекти адреналіну, який використовується при анафілактичних реакціях. Слід особливо обережно застосовувати препарат у пацієнтів з атопією або анафілаксією в анамнезі. При спільному застосуванні з симпатоміметиками - посилення їх судинозвужувального ефекту. Слід бути обережними при спільному застосуванні бетаксололу та адренергічних психотропних засобів внаслідок можливого посилення їх дії. При необхідності може застосовуватися у поєднанні з іншими місцевими офтальмологічними препаратами. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 10 хвилин.Спосіб застосування та дозиЛікарський препарат призначений лише для місцевого застосування – у кон'юнктивальний мішок. Дорослим (у тому числі пацієнтам похилого віку) у кон'юнктивальний мішок по 1 краплі 2 рази на добу. При використанні препарату слід уникати дотику кінчика краплинного дозатора з будь-якою поверхнею, щоб уникнути мікробного забруднення. Перед закапуванням лікарського препарату слід ретельно вимити руки. Зняти кришку та закапати лікарський препарат у кон'юнктивальний мішок. Якщо крапля не потрапила до кон'юнктивального мішка, слід закапати наступну краплю. Для зменшення системної абсорбції лікарського препарату рекомендується перетискати слізні канальці біля внутрішнього кута ока або закрити повіки на 2 хвилини. В результаті знижується ризик розвитку системних побічних реакцій та підвищується місцева активність. Потім вимити руки видалення залишків препарату і закрити флакон.ПередозуванняПри надлишковій кількості препарату слід промити очі теплою водою. У разі ненавмисного прийому внутрішньо можуть з'явитись симптоми передозування β1-адреноблокаторами: брадикардія, артеріальна гіпотензія, гостра серцева недостатність та бронхоспазм. Лікування симптоматичне та підтримуюче.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо був пропущений час прийому препарату Бетаксолол-Оптик, слід прийняти його якнайшвидше. Не приймати пропущену дозу, якщо наближається час наступного застосування. Наступну дозу слід прийняти у відповідний час відповідно до схеми лікування. Не слід подвоювати дозу. Бетаксолол не впливає на величину зіниці, тому при закритокутовій глаукомі препарат слід застосовувати лише у поєднанні з міотиками як засіб, що знижує внутрішньоочний тиск. Цукровий діабет Слід з обережністю призначати β-адреноблокатори пацієнтам зі схильністю до спонтанної гіпоглікемії та пацієнтам із цукровим діабетом лабільного перебігу, оскільки ці препарати можуть маскувати ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії. Тиреотоксикоз β-адреноблокатори можуть маскувати деякі симптоми гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). У пацієнтів з підозрою на тиреотоксикоз не слід різко скасовувати β-адреноблокатори, оскільки це може спричинити посилення симптоматики. Міастенія β-адреноблокатори можуть викликати симптоми та ознаки, подібні до таких при міастенії (наприклад, диплопія, птоз, загальна слабкість). Хірургія При необхідності проведення хірургічної операції анестезіолог повинен бути повідомлений про те, що пацієнт приймає бетаксолол. Перед плановою операцією β-адреноблокатори повинні бути поступово (не одночасно!) скасовані за 48 годин до загальної анестезії, тому що під час загального наркозу вони можуть зменшити чутливість міокарда до симптоматичної стимуляції, необхідної для роботи серця (наприклад, вони можуть блокувати дію системного β -агоніста адреналіну). Пульмонологія Слід бути обережними при призначенні β-адреноблокаторів пацієнтам зі зниженою функцією дихальної системи. Незважаючи на те, що у клінічних дослідженнях показано відсутність впливу бетаксололу на функцію зовнішнього дихання, не слід уникати можливості підвищення чутливості до препарату. Ризик розвитку анафілактичної реакції Пацієнти, які приймають β-адреноблокатори, можуть мати в анамнезі атопію або анафілактичні реакції. У разі повторних реакцій такі пацієнти можуть бути не чутливі до звичайних доз адреналіну, необхідних для усунення анафілаксії. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкими порушеннями периферичного кровообігу (тобто синдромом Рейно та феохромоцитомою). При місцевому призначенні β-адреноблокатори можуть потрапляти до системного кровотоку. Таким чином, β-адреноблокатори можуть викликати серцево-судинні, легеневі та інші небажані реакції, як і при внутрішньовенному та парентеральному призначенні. Описано випадки тяжких дихальних та серцево-судинних розладів, включаючи смерть від бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою та смерть від серцевої недостатності. Порушення з боку серця У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметалу, серцевою недостатністю) та гіпотензією терапія β-адреноблокаторами має бути критично оцінена та розглянута можливість лікування іншими активними речовинами. Слід уважно стежити за появою ознак загострення захворювання та небажаних реакцій у пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання. Захворювання рогівки β-адреноблокатори можуть спричинити сухість ока. Слід застосовувати препарат з обережністю у пацієнтів із захворюваннями рогівки. Відшарування судинної оболонки Описані випадки відшарування судинної оболонки ока при застосуванні лікарських засобів, що перешкоджають утворенню внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після операції, що фільтрують. Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, у період застосування препарату пацієнтам не рекомендується використовувати м'які (гідрофільні) контактні лінзи. Контактні лінзи слід знімати перед закапуванням препарату та надягати знову не раніше ніж через 15 хвилин. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей та змінює забарвлення контактних лінз. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Діюча речовина: бетаксолол (у формі гідрохлориду) 5 мг; Допоміжні речовини: натрію хлорид 8 мг, динатрію едетату дигідрат 0.1 мг, бензетонію хлорид 0.1 мг, хлористоводневу кислоту 1 М або натрію гідроксид 1 М до pH 6.0-7.8, вода очищена до 1 мл. Флакон, 5мл.Фармакотерапевтична групаКардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Має слабку мембраностабілізуючу активність. Чинить гіпотензивну дію, пов'язану зі зниженням хвилинного об'єму серця та зменшенням симпатичної стимуляції периферичних судин. При застосуванні в терапевтичних дозах не чинить кардіодепресивної дії, не впливає на обмін глюкози, не зменшує бронхорозширювальної дії бета-адреноміметиків, не викликає затримки в організмі іонів натрію. Діє довго. При місцевому застосуванні у вигляді очних крапель знижує підвищений внутрішньоочний тиск. Резорбтивна дія виражена незначною мірою.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо більше 95% дози бетаксололу швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Cmax активної речовини в плазмі досягається через 1-2 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками плазми становить близько 50%. Vd – близько 6 л/кг. T1/2 бетаксололу - 15-20 год. Виводиться нирками головним чином як метаболітів, на 10-15% - у незміненому вигляді.Показання до застосуванняДля системного застосування: як монотерапія та у складі комбінованої терапії - артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії напруги. Для місцевого застосування в офтальмології: хронічна відкритокутова глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску, стан після лазерної трабекулопластики.Протипоказання до застосуванняКардіогенний шок, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність на стадії декомпенсації, що не компенсується внаслідок лікування діуретиками, інотропними засобами, інгібіторами АПФ, іншими вазодилататорами. AV-блокада II та III ступеня (без встановленого штучного водія ритму). стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія). СССУ, синоатріальна блокада. виражена брадикардія (ЧСС менше 45-50 уд/хв). виражені порушення периферичного кровообігу, тяжкі форми бронхіальної астми та ХОЗЛ. важкі форми хвороби Рейно та облітеруючих захворювань периферичних артерій. феохромоцитома без одночасного прийому альфа-адреноблокаторів артеріальна гіпотензія (систолічний АТ <.100 мм рт. ст.). анафілактичні реакції в анамнезі метаболічний ацидоз.кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності) одночасне застосування з сультопридом та флоктафеніном. Одночасний прийом інгібіторів МАО. дитячий та підлітковий вік до 18 років. підвищена чутливість до бетаксололу. З обережністю слід застосовувати при бронхіальній астмі та ХОЗЛ середньотяжкої течії (починати лікування з малих доз і бажано під контролем показників функції зовнішнього дихання; завдяки бета1-селективності бетаксололу при виникненні нападу бронхіальної астми на фоні його прийому можливе купування нападами); при хронічній серцевій недостатності у стадії компенсації (лікування бетаксололом можливе лише під суворим медичним наглядом; лікування слід починати з дуже малих доз із поступовим їх підвищенням); при AV-блокаді I ступеня (потрібне ретельне спостереження, включаючи ЕКГ-контроль); при облітеруючих захворюваннях периферичних артерій, синдромі Рейно (за винятком тяжкої форми) (можливе посилення порушень периферичного кровообігу);при стенокардії Принцметала (можливе почастішання нападів стенокардії; застосування селективного бета1-адреноблокатора можливе лише при одночасному застосуванні вазодилататорів); при лікованій феохромоцитомі (потрібне ретельне спостереження за показниками АТ); у пацієнтів похилого віку (слід починати лікування з малих доз та під ретельним медичним наглядом); при нирковій недостатності (при КК більше 20 мл/хв – ретельне спостереження за пацієнтом протягом перших кількох днів лікування; при КК менше 20 мл/хв та/або проведенні гемодіалізу потрібна корекція режиму дозування); при печінковій недостатності (потрібне ретельніше клінічне спостереження на початку лікування); у пацієнтів із цукровим діабетом (необхідний регулярний контроль концентрації глюкози у крові, включаючи активний самоконтроль пацієнтом, на початку лікування;можливе зменшення виразності провісників розвитку гіпоглікемії, таких як тахікардія, відчуття серцебиття та підвищене потовиділення); при псоріазі (бета-адреноблокатори можуть погіршувати перебіг псоріазу); при проведенні десенсибілізуючої терапії. Скасування бетаксололу слід проводити поступово, особливо у пацієнтів, які страждають на ІХС, стенокардією. З обережністю застосовують у пацієнтів, діяльність яких потребує підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) застосування бетаксололу можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини. Не рекомендується застосовувати бетаксолол у дітей.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: на початку лікування – AV-блокада, синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, синдром Рейно. З боку травної системи: рідко – біль у животі, нудота, блювання. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: на початку лікування – астенія, парестезії кінцівок, порушення сну, депресія, сонливість, запаморочення. З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм. Алергічні реакції: рідко – псоріазоподібні шкірні прояви. Місцеві реакції: при застосуванні у формі очних крапель відразу після закапування можливий короткочасний дискомфорт в очах, іноді сльозотеча. рідко – зменшення чутливості рогівки, еритема, свербіж, плямиста забарвленість рогівки, кератит, анізокорія, світлобоязнь.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з адреноміметиками, похідними ксантину зменшується ефективність бетаксололу. При одночасному застосуванні з антацидами та протидіарейними засобами можливе зменшення абсорбції бета-адреноблокаторів. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється антигіпертензивна дія. При одночасному застосуванні галогеновмісних засобів для інгаляційного наркозу можливе посилення негативної інотропної дії. При одночасному застосуванні недеполяризуючих міорелаксантів можливе збільшення тривалості дії. При одночасному застосуванні НПЗЗ кортикостероїд зменшується антигіпертензивна дія бетаксололу. При одночасному застосуванні серцевих глікозидів можливе посилення брадикардії. При одночасному застосуванні трициклічних антидепресантів (іміпраміну) знижується артеріальний тиск, виникає ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. При одночасному застосуванні аміодарону, верапамілу, дилтіазему, бета-адреноблокаторів для місцевого застосування при глаукомі можливе посилення негативної інотропної дії та порушення провідності. При одночасному застосуванні лідокаїну підвищується концентрація лідокаїну у плазмі крові. При одночасному застосуванні з препаратами, що виснажують запаси катехоламінів (в т.ч. з резерпіном), можливе посилення гіпотензивного ефекту та брадикардії. При одночасному застосуванні з сульфасалазином підвищується концентрація бетаксололу у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиДля місцевого застосування в офтальмології – по 1 краплі 2 рази на добу у уражене око. Протягом першого місяця терапія проводиться під контролем рівня внутрішньоочного тиску, надалі частота вимірювання внутрішньоочного тиску визначається індивідуально. У разі застосування бетаксололу після попереднього лікування іншим аналогічним препаратом режим дозування встановлюють індивідуально.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБетаксолол не впливає на величину зіниці, тому при закритокутовій глаукомі препарат слід застосовувати лише у поєднанні з міотиками. При переведенні пацієнта на бетаксолол після лікування декількома антиглаукомними препаратами останні скасовують поступово, не менше 1 тижня на препарат. При одночасному застосуванні бетаксололу у формі очних крапель та бета-адреноблокаторів внутрішньо можливий розвиток адитивних ефектів як з боку внутрішньоочного тиску, так і проявів системної дії бета-адреноблокаторів. Перед проведенням планової операції бета-адреноблокатори, зокрема. бетаксолол слід відмінити. При місцевому застосуванні бетаксололу не слід носити контактні лінзи. Не рекомендується застосовувати бетаксолол у дітей. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні – 1 мл. Діюча речовина: бетаксолол (у формі гідрохлориду) 5 мг; Допоміжні речовини: натрію хлорид 8 мг, динатрію едетату дигідрат 0.1 мг, бензетонію хлорид 0.1 мг, хлористоводневу кислоту 1 М або натрію гідроксид 1 М до pH 6.0-7.8, вода очищена до 1 мл. Флакон, 5мл.Фармакотерапевтична групаКардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Має слабку мембраностабілізуючу активність. Чинить гіпотензивну дію, пов'язану зі зниженням хвилинного об'єму серця та зменшенням симпатичної стимуляції периферичних судин. При застосуванні в терапевтичних дозах не чинить кардіодепресивної дії, не впливає на обмін глюкози, не зменшує бронхорозширювальної дії бета-адреноміметиків, не викликає затримки в організмі іонів натрію. Діє довго. При місцевому застосуванні у вигляді очних крапель знижує підвищений внутрішньоочний тиск. Резорбтивна дія виражена незначною мірою.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо більше 95% дози бетаксололу швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Cmax активної речовини в плазмі досягається через 1-2 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками плазми становить близько 50%. Vd – близько 6 л/кг. T1/2 бетаксололу - 15-20 год. Виводиться нирками головним чином як метаболітів, на 10-15% - у незміненому вигляді.Показання до застосуванняДля системного застосування: як монотерапія та у складі комбінованої терапії - артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії напруги. Для місцевого застосування в офтальмології: хронічна відкритокутова глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску, стан після лазерної трабекулопластики.Протипоказання до застосуванняКардіогенний шок. гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність на стадії декомпенсації, що не компенсується внаслідок лікування діуретиками, інотропними засобами, інгібіторами АПФ, іншими вазодилататорами. AV-блокада II та III ступеня (без встановленого штучного водія ритму). стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія). СССУ, синоатріальна блокада. виражена брадикардія (ЧСС менше 45-50 уд/хв). виражені порушення периферичного кровообігу, тяжкі форми бронхіальної астми та ХОЗЛ. важкі форми хвороби Рейно та облітеруючих захворювань периферичних артерій. феохромоцитома без одночасного прийому альфа-адреноблокаторів артеріальна гіпотензія (систолічний АТ <.100 мм рт. ст.). анафілактичні реакції в анамнезі метаболічний ацидоз.кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності) одночасне застосування з сультопридом та флоктафеніном. Одночасний прийом інгібіторів МАО. дитячий та підлітковий вік до 18 років. підвищена чутливість до бетаксололу.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) застосування бетаксололу можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини. Не рекомендується застосовувати бетаксолол у дітей.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: на початку лікування – AV-блокада, синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, синдром Рейно. З боку травної системи: рідко – біль у животі, нудота, блювання. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: на початку лікування – астенія, парестезії кінцівок, порушення сну, депресія, сонливість, запаморочення. З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм. Алергічні реакції: рідко – псоріазоподібні шкірні прояви. Місцеві реакції: при застосуванні у формі очних крапель відразу після закапування можливий короткочасний дискомфорт в очах, іноді сльозотеча. рідко – зменшення чутливості рогівки, еритема, свербіж, плямиста забарвленість рогівки, кератит, анізокорія, світлобоязнь.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з адреноміметиками, похідними ксантину зменшується ефективність бетаксололу. При одночасному застосуванні з антацидами та протидіарейними засобами можливе зменшення абсорбції бета-адреноблокаторів. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється антигіпертензивна дія. При одночасному застосуванні галогеновмісних засобів для інгаляційного наркозу можливе посилення негативної інотропної дії. При одночасному застосуванні недеполяризуючих міорелаксантів можливе збільшення тривалості дії. При одночасному застосуванні НПЗЗ кортикостероїд зменшується антигіпертензивна дія бетаксололу. При одночасному застосуванні серцевих глікозидів можливе посилення брадикардії. При одночасному застосуванні трициклічних антидепресантів (іміпраміну) знижується артеріальний тиск, виникає ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. При одночасному застосуванні аміодарону, верапамілу, дилтіазему, бета-адреноблокаторів для місцевого застосування при глаукомі можливе посилення негативної інотропної дії та порушення провідності. При одночасному застосуванні лідокаїну підвищується концентрація лідокаїну у плазмі крові. При одночасному застосуванні з препаратами, що виснажують запаси катехоламінів (в т.ч. з резерпіном), можливе посилення гіпотензивного ефекту та брадикардії. При одночасному застосуванні з сульфасалазином підвищується концентрація бетаксололу у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиДля місцевого застосування в офтальмології – по 1 краплі 2 рази на добу у уражене око. Протягом першого місяця терапія проводиться під контролем рівня внутрішньоочного тиску, надалі частота вимірювання внутрішньоочного тиску визначається індивідуально. У разі застосування бетаксололу після попереднього лікування іншим аналогічним препаратом режим дозування встановлюють індивідуально.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБетагістин діє головним чином на гістамінові H1- та H3-рецептори внутрішнього вуха та вестибулярних ядер ЦНС. Шляхом прямого агоністичного впливу на H1-рецептори судин внутрішнього вуха, а також опосередковано через вплив на H3-рецептори покращує мікроциркуляцію та проникність капілярів, нормалізує тиск ендолімфи у лабіринті та равлику. Водночас бетагістин збільшує кровообіг у базилярній артерії. Має виражений центральний ефект, будучи інгібітором H3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Покращує провідність у нейронах вестибулярних ядер на рівні ствола головного мозку. Клінічним проявом зазначених властивостей є зниження частоти та інтенсивності запаморочень, зменшення шуму у вухах, покращення слуху у разі його зниження.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина: бетаксололу гідрохлорид 5,6 мг (у перерахунку на бетаксолол 5,0 мг); допоміжні речовини: бензалконію хлорид 0,1 мг, динатрію едетат 0,1 мг, натрію хлорид 8 мг, гідроксид натрію до pH 6,0-7,8, вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні, 0,5%. По 5 або 10 мл поліетиленові флакони, герметично закриті пробками-крапельницями і кришками нагвинчуються. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. 50 флаконів та 50 інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (для стаціонарів).Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб – бета-адреноблокатор.ФармакокінетикаБетаксолол характеризується високим ступенем ліпофільності, внаслідок чого швидко абсорбується епітелієм рогівки, а у внутрішньоочній рідині створюється його висока концентрація. При місцевому застосуванні препарату можлива системна абсорбція. Резорбтивна дія виражена незначною мірою. Зв'язок із білками плазми – 50%. Період напіввиведення (T1/2) – 16-22 год. Виводиться головним чином нирками у вигляді двох карбонових кислот та у незміненому вигляді (близько 16% від застосовуваної дози у незміненому вигляді). Проникність через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) та плацентарний бар'єр – низька, секреція з грудним молоком – незначна.ФармакодинамікаСелективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Практично не має мембраностабілізуючу (місцевоанестезуючу дію). При місцевому застосуванні бетаксолол знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення продукції внутрішньоочної рідини. Бетаксолол може покращувати очний кровообіг (перфузію). Не викликає гемералопію (на відміну міотиків). Настання гіпотензивного ефекту спостерігається через 30 хв після закапування, час настання максимального ефекту – 2 год. Після одноразової інстиляції вплив на офтальмотонус зберігається протягом 12 год.Показання до застосуванняЗастосовується для зниження внутрішньоочного тиску як монотерапія або у поєднанні з іншими препаратами: при очній гіпертензії; при відкритокутовій глаукомі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, кардіогенний шок, виражена серцева недостатність, тяжкі форми хронічної обструктивної хвороби легень, тяжкі форми бронхіальної астми до 18 років. З обережністю: У пацієнтів, які застосовують інші бета-адреноблокатори (особливо системної дії) у зв'язку з ризиком сумарного потенційного впливу на внутрішньоочний тиск та появою небажаних системних ефектів; у пацієнтів з нестабільною стенокардією, блокадою серця І ступеня, гіпотензією (схильністю до брадикардії), ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю; у пацієнтів із серйозним порушенням периферичного кровообігу (важкими формами хвороби Рейно або синдрому Рейно); у пацієнтів з легкими/помірними формами бронхіальної астми (у тому числі і в анамнезі); пацієнтів з легкими/помірними формами хронічної обструктивної хвороби легень; у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо нестабільним (бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії); у пацієнтів з тиреотоксикозом (бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу); у пацієнтів із синдромом сухого ока, хворобами рогівки або порушеннями утворення слізної плівки; у пацієнтів із закритокутовою глаукомою (тільки у поєднанні з міотиками); у пацієнтів, які мають в анамнезі атопію чи анафілактичні реакції; у пацієнтів з міастенією (бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми); у пацієнтів із феохромоцитомою; у пацієнтів після фільтраційних процедур (у зв'язку з ймовірністю відшарування судинної оболонки).Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату під час вагітності, годування груддю немає. Застосування препарату під час вагітності та лактації можливе лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода та дитини. При пероральному прийомі β-адреноблокаторів у період вагітності існує ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода та розвитку ознак блокади β-адренорецепторів. Якщо все ж таки препарат застосовувався до пологів, новонароджені перші дні життя повинні перебувати під ретельним наглядом. У невеликій кількості бетаксолол проникає у грудне молоко, проте малоймовірний розвиток клінічних симптомів блокади β-адренорецепторів при застосуванні препарату у терапевтичних дозах.Побічна діяОцінюючи частоти встречаемости різних побічних реакцій використані такі градації: часто - 1-10%; нечасто – 0,1-1%; рідко – 0,01-0,1%; частота невідома (за наявними даними неможливо встановити частоту виникнення). Місцеві реакції Порушення з боку органу зору Часто: дискомфорт очей після закапування, роздратування, почервоніння очей. Нечасто: свербіння та неприємні відчуття після закапування, затуманений зір, світлобоязнь, сльозотеча. Рідко: зниження чутливості рогівки, еритема, свербіж кон'юнктиви, точкове фарбування рогівки, кератит, анізокорію (різний діаметр зіниць), світлобоязнь. Частота невідома: подразнення очей (почервоніння, відчуття печіння, поколювання), блефарит, затуманений зір, сухість очей, ерозія рогівки, птоз, диплопія, відшарування судинної оболонки після фільтраційних процедур. Системні реакції З боку імунної системи Частота невідома: системні алергічні реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк, кропив'янка, місцева та генералізована висипка, свербіж анафілактична реакція. Порушення метаболізму Частота невідома: гіпоглікемія. Психіатричні розлади Рідко: безсоння, депресія. Частота невідома: нічні кошмари, втрата пам'яті, галюцинації, психоз, сплутаність свідомості. З боку нервової системи Рідко: біль голови. Частота невідома: непритомність, порушення мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення ознак та симптомів міастенії, запаморочення, парестезії. З боку функції серця Рідко брадикардія. Частота невідома: біль у грудях, відчуття серцебиття, аритмія, серцева недостатність, пригнічення атріовентрикулярної провідності, виникнення атріовентрикулярної блокади або її посилення, зупинка серця. Судинні розлади Частота невідома: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, холодні, синюшні долоні та ступні, посилення кульгавості. Порушення з боку дихальної системи Рідко: диспное (задишка), ядуха. Частота невідома: бронхоспазм, дихальна недостатність, кашель. З боку шлунково-кишкового тракту Частота невідома: дисгевзія (перекручення смаку), нудота, диспепсія, діарея, ксеростомія (сухість у роті), біль у животі, блювання. Порушення з боку шкірних покривів Рідко: алопеція. Частота невідома: псоріатичний висип або загострення псоріазу, висипання на шкірі. Розлади з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини Частота невідома: міалгія. Порушення з боку репродуктивної системи Частота невідома: зниження лібідо, імпотенція. Загальні Частота невідома: астенія (підвищена стомлюваність). Інші: підвищення титру антинуклеарних антитіл.Взаємодія з лікарськими засобамиМоже спостерігатися посилення таких ефектів, як зниження артеріального тиску та брадикардія, при одночасному прийомі (перорально) блокаторів кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторів, антиаритмічних засобів (включаючи амідарон), глікозидів наперстянки, парасимпатоміметиків, гуанетидину та препаратів. ). Такі хворі повинні бути під ретельним медичним контролем. При спільному застосуванні з симпатоміметиками - посилення їх судинозвужувального ефекту. Слід бути обережними при спільному застосуванні бетаксололу та адренергічних психотропних засобів внаслідок можливого посилення їх дії. При необхідності може застосовуватися у поєднанні з іншими місцевими офтальмологічними препаратами. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 15 хвилин. При одночасному застосуванні з епінефрином (адреналіном) бетаксолол може викликати розширення зіниці (мідріаз).Спосіб застосування та дозиМісцево. Дорослим (у тому числі пацієнтам похилого віку) у кон'юнктивальний мішок по 1 краплі 2 рази на день; протягом першого місяця лікування проводиться під контролем внутрішньоочного тиску. Для зменшення системних побічних ефектів після закапування обережно заплющити очі, не моргати. Не розплющувати очі протягом двох хвилин для кращої абсорбції препарату. Тривалість лікування - на розсуд лікаря.ПередозуванняПри надходженні в очі надмірної кількості препарату промити очі теплою проточною водою. При передозуванні бета-адреноблокаторів може спостерігатися зниження артеріального тиску, брадикардія, гостра серцева недостатність. Лікування: препарат слід відмінити та проводити симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСистемні побічні ефекти при застосуванні препарату у вигляді інстиляцій спостерігаються рідше, ніж побічні ефекти при системному застосуванні. Потрібна особлива обережність при лікуванні пацієнтів, які мають в анамнезі порушення атріовентрикулярної провідності або серцеву недостатність. Лікування слід припинити з появою перших симптомів декомпенсації серцево-судинної системи. Тиреотоксикоз У пацієнтів з підозрою на тиреотоксикоз не слід різко скасовувати бета-адреноблокатори (з метою запобігання посиленню симптоматики). Міастенія Слід враховувати, що бета-адреноблокатори можуть викликати симптоми, подібні до симптомів при міастенії (диплопія, птоз, загальна слабкість). Хірургія Перед плановою операцією бета-адреноблокатори повинні бути поступово скасовані (не одномоментно!) за 48 годин до загальної анестезії, тому що під час загального наркозу вони можуть зменшити чутливість міокарда до симпатичної стимуляції, необхідної для роботи серця. Ризик розвитку анафілактичної реакції Пацієнти, у яких застосовуються бета-адреноблокатори, можуть мати в анамнезі атопію або анафілактичні реакції. У разі розвитку повторних реакцій підвищеної чутливості такі пацієнти можуть бути не чутливі до звичайних доз епінефрину (адреналіну), необхідного для усунення анафілаксії. Застосування при закритокутовій глаукомі Бетаксолол не впливає на величину зіниці, при закритокутовій глаукомі для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску застосовувати лише у поєднанні з міотиками. При переведенні пацієнта на бетаксолол після лікування кількома протиглаукомними лікарськими засобами останні скасовуються поступово. Препарат містить бензалконію хлорид, який може абсорбуватись контактними лінзами. Пацієнтам, що носять контактні лінзи, слід зняти їх перед застосуванням препарату та встановити назад не раніше ніж через 20 хв після закапування. При використанні препарату слід уникати дотику кінчика пробки-крапельниці з якоюсь поверхнею або предметами, щоб уникнути мікробного забруднення. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких після інстиляції препарату тимчасово знижується чіткість зору, до відновлення не рекомендується займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: бетаксолол (у формі гідрохлориду) – 5 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрофосфату додекагідрат, натрію дигідрофосфату моногідрат, натрію хлорид, динатрію едетату дигідрат, бензалконію хлорид, вода очищена. По 5 мл розчину в білий полімерний флакон-крапельницю закритий полімерною кришкою із запобіжним кільцем. По одному флаконі-крапельниці разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКраплі очні 0.5% у вигляді прозорого розчину безбарвного або світло-жовтого кольору з бурим відтінком.ФармакокінетикаВсмоктування Бетаксолол високо ліпофілен, внаслідок чого добре проникає через рогівку у передню камеру ока, Сmах у передній камері визначається через 20 хв після інстиляції. При місцевому застосуванні системна абсорбція низька, концентрація у плазмі нижча за поріг (2 нг/мл) виявлення. Розподіл та виведення Зв'язування з білками плазми – 50%. Т1/2 - 14-22 год. Виводиться нирками (15% у незміненому вигляді). Проникність через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр низька, секреція з грудним молоком незначна.ФармакодинамікаПротиглаукомний препарат. Бетаксолол – селективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Не має мембраностабілізуючу (місцевоанестезуючу) дію. При місцевому застосуванні бетаксолол знижує як підвищений, так і нормальний внутрішньоочний тиск, внаслідок зменшення продукції внутрішньоочної рідини. Настання гіпотензивного ефекту зазвичай спостерігається через 30 хв після застосування препарату, а максимальне зниження офтальмотонусу настає приблизно через 2 години. Після одноразової інстиляції вплив на офтальмотонус зберігається протягом 12 годин. Бетаксолол не викликає міозу, спазму акомодації, гемералопії (на відміну від міотиків).Показання до застосуванняочна гіпертензія; хронічна відкритокутова форма глаукоми; закритокутова глаукома (у поєднанні з міотиками).Протипоказання до застосуваннясинусова брадикардія; AV-блокада II та III ступеня; СССУ; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю призначають препарат при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, одночасному прийомі пероральних бета-адреноблокаторів, синдромі Рейно, феохромоцитомі, бронхіальній астмі, хронічному обструктивному бронхіті, AV-блокаді І ступеня, серцевій недостатності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: короткочасний дискомфорт в очах після закапування, сльозотеча; в окремих випадках – зниження чутливості рогівки, почервоніння ока, кератит, світлобоязнь, анізокорія, затуманювання зору, свербіж, відчуття сухості очей, алергічні реакції. Системні побічні ефекти спостерігаються рідко. З боку ЦНС: запаморочення, сонливість, безсоння, біль голови, депресія, посилення симптомів міастенії. Серцево-судинна система: брадикардія, порушення серцевої провідності, серцева недостатність. З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, бронхіальна астма, дихальна недостатність. З боку системи травлення: нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Бетофтану та розчину адреналіну для офтальмологічного застосування в окремих випадках можливий розвиток мідріазу. При застосуванні препарату Бетофтан у поєднанні з препаратами, що виснажують запаси катехоламінів (такими як резерпін), може спостерігатися посилення таких ефектів, як зниження артеріального тиску та брадикардія. При одночасному застосуванні препарату Бетофтан та бета-адреноблокаторів для прийому внутрішньо підвищується ризик розвитку побічних ефектів (як місцевих, так і системних) внаслідок адитивного ефекту. Слід бути обережними при сумісному застосуванні препарату Бетофтан та адренергічних психотропних засобів внаслідок можливого посилення їх дії. При одночасному призначенні міорелаксантів та гіпоглікемічних засобів може спостерігатися посилення їхньої дії. При спільному застосуванні з симпатоміметиками відзначається посилення їх судинозвужувального ефекту. При необхідності Бетофтан можна застосовувати у поєднанні з іншими місцевими офтальмологічними препаратами. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 10 хв.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують місцево. Закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок 2 рази на добу. У деяких пацієнтів стабілізація внутрішньоочного тиску відбувається протягом декількох тижнів, тому рекомендується контролювати внутрішньоочний тиск протягом першого місяця лікування. Якщо необхідний рівень внутрішньоочного тиску не досягається при монотерапії Бетофтан, слід призначити додаткову терапію.ПередозуванняНаразі про випадки передозування Бетофтана не повідомлялося. При передозуванні бета-адреноблокаторів можуть спостерігатися такі симптоми: артеріальна гіпотензія, брадикардія, гостра серцева недостатність. Лікування: симптоматичне. При надходженні в очі надмірної кількості препарату слід промити очі теплою водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБетофтан містить консервант бензалконію хлорид, який може адсорбуватися м'якими контактними лінзами та надавати ушкоджуючу дію на тканині ока. Тому пацієнтам, що носять м'які контактні лінзи, слід зняти їх перед застосуванням крапель і встановити, не раніше ніж через 20 хв після закапування. Щоб уникнути забруднення піпетки, не слід торкатися ока під час закапування. Цукровий діабет: бета-адреноблокатори слід обережно призначати хворим зі схильністю до гіпоглікемії, оскільки ці препарати можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. Тиреотоксикоз: бета-адреноблокатори можуть маскувати деякі симптоми гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). У пацієнтів з підозрою на тиреотоксикоз не слід різко скасовувати бета-адреноблокатори, оскільки це може спричинити посилення симптоматики. Міастенія: бета-адреноблокатори можуть викликати симптоми, подібні до таких при міастенії (наприклад: диплопія, птоз, загальна слабкість). Хірургія: перед плановою операцією бета-адреноблокатори повинні бути поступово (не одномоментно!) відмінені за 48 годин до загальної анестезії, тому що під час загального наркозу вони можуть зменшити чутливість міокарда до симпатичної стимуляції, необхідної для роботи серця. Пульмонологія: слід дотримуватися обережності при призначенні бета-адреноблокаторів хворим із сильно зниженою функцією дихальної системи. Незважаючи на те, що у клінічних дослідженнях показано відсутність впливу бетаксололу на функцію зовнішнього дихання, не слід виключати можливості підвищеної чутливості до препарату. Ризик розвитку анафілактичної реакції: пацієнти, які приймають блокатори бета, можуть мати в анамнезі атопію або анафілактичні реакції. У разі повторних реакцій такі пацієнти можуть бути не чутливі до звичайних доз адреналіну, необхідних для усунення анафілаксії. При інстиляції препарат може потрапляти в системний кровотік. Таким чином, можуть спостерігатися такі ж побічні ефекти, як і при внутрішньовенному та парентеральному призначенні бета-адреноблокаторів. Бетофтан має мінімальний вплив на артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. Однак слід бути обережним при призначенні його хворим з атріовентрикулярною блокадою І ступеня або серцевою недостатністю. Лікування слід припинити з появою перших ознак декомпенсації серцево-судинної системи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких після інстиляції препарату тимчасово знижується чіткість зору, не рекомендується займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до відновлення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина – 50,0 мг миробігрону; допоміжні речовини: макрогол 2 000 000 70,0 мг, макрогол 8 000 119,6 мг, гіпоролоза 7,5 мг, бутилгідрокситолуол 0,4 мг, магнію стеарат 2,5 мг; склад плівкової оболонки: опадрай 03F42192 (гіпромелоза 2910 6 мПасек 69,536%, макрогол 8000 13,024%, барвник заліза оксид жовтий 17,440%) 7,5 мг. По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТаблетка овальна, двоопукла таблетка, покрита плівковою оболонкою, жовтого кольору, що має гравірування "355" та графічне зображення логотипу компанії "Астеллас" на одній стороні, ядро ​​білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування урологічних захворювань.Фармакокінетиказагальні характеристики Всмоктування Після перорального застосування мірабегрон всмоктується в кровотік і досягає максимальної концентрації в плазмі крові (Сmах) у проміжок часу між трьома та чотирма годинами після прийому. У дослідженнях виявлено підвищення абсолютної біодоступності з 29 до 35% після підвищення дози з 25 до 50 мг. У цьому середнє значення Сmах і величина ППК зростали більш ніж пропорційно дозі. Рівноважні концентрації досягаються через 7 днів прийому мірабегрону одноразово на добу. Після багаторазового застосування один раз на добу концентрації мірабегрону в плазмі крові у рівноважному стані приблизно вдвічі перевищують такі після одноразового прийому препарату. Вплив їди на всмоктування препарату У ході досліджень 3 фази продемонстровано однакову ефективність та безпеку лікування при прийомі мірабегрону під час та поза їдою. Таким чином, рекомендовану дозу мірабегрону можна приймати як під час, так і поза їдою. Розподіл Мірабегрон інтенсивно розподіляється в організмі. Об'єм розподілу в стабільних умовах (Vss) становить приблизно 1670 л. Мірабегрон зв'язується (приблизно 71%) з білками у плазмі крові, а також демонструє спорідненість середнього ступеня з альбуміном та альфа-1кислим глікопротеїном. Мірабегрон розподіляється до еритроцитів. Концентрації 14С-мірабегрону в еритроцитах були вдвічі вищими, ніж у плазмі (як показали дослідження in vitro). Метаболізм Існує багато шляхів метаболізму мирабегрона в організмі, у тому числі, деалкілування, окислення, (пряме) глюкуронування та амідний гідроліз. Після одноразового введення 14С-мірабегрону основним циркулюючим компонентом є мірабегрон. У плазмі крові людини виявлено два основні метаболіти мирабегрона: обидва є глюкуронідами (метаболіти фази II) і становлять, відповідно, 16% та 11% від загальної концентрації препарату. Ці метаболіти не мають фармакологічної активності. Незважаючи на участь ізоферментів CYP2D6 та CYP3A4 в окисному шляху метаболізму мирабегрона в умовах in vitro, в умовах in vivo роль цих ізоферментів у спільній елімінації невелика. Виведення Загальний кліренс (Сlобщ) препарату з плазми - приблизно 57 л/годину. Кінцевий період напіввиведення (t1/2) – приблизно 50 годин. Нирковий кліренс (Сlпоч) - приблизно 13 л/годину, що відповідає майже 25% величини Сloбщ. Основні механізми виведення нирками – активна канальцева секреція та клубочкова фільтрація. Кількість виділеного із сечею незміненого мірабегрону носить дозозалежний характер та варіює від 6,0% після прийому препарату у добовій дозі 25 мг до 12,2% після прийому добової дози 100 мг. Після прийому 160 мг 14С-мірабегрону здоровими добровольцями приблизно 55% радіомітки виявлено у сечі та 34% – у калі. Фракція незміненого мирабегрона становила приблизно 45% всього міченого ізотопом препарату в сечі, що вказувало на присутність метаболітів. Більшість міченого ізотопом препарату в калі була представлена ​​незміненим миробегроном. Особливості фармакокінетики в окремих категорій пацієнтів Вік У пацієнтів похилого віку необхідності корекції дози немає. У дослідженнях значення Сmах і ППК для миробегрону та його метаболітів були подібними у літніх (≥65 років) та молодших добровольців (18-45 років). Підлога Корекція дози в залежності від статі пацієнта не потрібна. Раса Корекція дози в залежності від раси пацієнта не потрібна. Раса не впливає на фармакокінетику препарату. Пацієнти з нирковою недостатністю У добровольців з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (рСКФ, розрахована за формулою дослідження MDRD = 60-89 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після одноразового прийому 100 мг миробігрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 6 та 31% відповідно. У добровольців з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (рСКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після прийому 100 мг миробегрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 23 та 66% відповідно. У добровольців з тяжкою нирковою недостатністю (рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після прийому 100 мг миробегрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 92 та 118% відповідно. У пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (РСКФ Пацієнти з печінковою недостатністю Після одноразового прийому мірабегрону в дозі 100 мг середні значення Сmах та ППК у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (клас А по Чайлд-П'ю) перевищували такі у добровольців без порушення функції печінки на 9 та 19% відповідно. Після одноразового прийому мірабегрону в дозі 100 мг середні значення Сmах та ППК у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В по Чайлд-П'ю) перевищували такі у добровольців без порушення функції печінки на 175 та 65% відповідно. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С по Чайлд-П'ю) досліджень із мірабегроном не проводилося.ФармакодинамікаМеханізм дії Мірабегрон – потужний селективний агоніст бета3-адренорецепторів. У дослідженнях при впливі мірабегрону продемонстровано розслаблення гладких м'язів сечового міхура у щурів та в ізольованому препараті людських тканин, а також збільшення концентрацій цАМФ у тканинах сечового міхура у щурів. Таким чином, мірабегрон покращує резервуарну функцію сечового міхура за рахунок стимуляції бета3-адренорецепторів, розташованих у його стінці. У дослідженнях продемонстрована ефективність мірабегрону як у пацієнтів, які раніше отримували М-холіноблокатори для лікування гіперактивного сечового міхура (ГМП), так і у пацієнтів без анамнезу попередньої терапії М-холіноблокаторами. Мірабегрон також був ефективним у пацієнтів з ГМП, які припинили лікування М-холіноблокаторами через відсутність ефекту. Фармакодинаміка Уродінаміка У ході 12-тижневого дослідження у чоловіків із симптомами з боку нижніх сечових шляхів (СНМП) та інфравезикальною обструкцією (ІВО) продемонстровано безпеку та хорошу переносимість миробігрону в дозах 50 та 100 мг один раз на добу, а також відсутність впливу мірабегрону на цистометричну. Вплив на інтервал QT У дозах 50 і 100 мг мирабегрон не впливав на скоригований за частотою пульсу інтервал QT (величина QTcI), що зафіксовано при проведенні аналізу для груп за статевою ознакою та для всієї групи пацієнтів. Вплив повторного перорального прийому мірабегрону в терапевтичній дозі (50 мг один раз на добу) та надтерапевтичних дозах (100 та 200 мг один раз на добу) на величину QTcI вивчено в окремому дослідженні (дослідження TQT) (n = 164 здорових добровольця чоловіків та n = 153 здорових добровольця жінок). Як у чоловіків, так і у жінок, які отримували мірабегрон у дозах 50 і 100 мг, верхня межа одностороннього 95% довірчого інтервалу для найбільшої узгодженої в часі різниці з плацебо за величиною QTcI у будь-який момент часу не перевищувала 10 мсек. Вплив на частоту пульсу та величину артеріального тиску у пацієнтів із ГМП У ході 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази у пацієнтів з ГМП (середній вік 59 років), які отримували 50 мг мірабегрону один раз на добу, відмічено збільшення вихідних середніх значень різниці з плацебо за частотою пульсу (на 1 уд/хв. ) та систолічного артеріального тиску/діастолічного артеріального тиску (САД/ДАД) (приблизно на 1 мм рт ст або менше). Зміни частоти пульсу та величини артеріального тиску на фоні лікування є оборотними та відбуваються після відміни препарату. Вплив на внутрішньоочний тиск (ВГД) Через 56 днів після початку прийому мірабегрону в дозі 100 мг один раз на добу у здорових добровольців не зафіксовано підвищення ВГД. У дослідженні I фази (n = 310) проведено оцінку впливу мірабегрону на величину ВГД за допомогою аппланаційної тонометрії за Гольдманом: мірабегрон у дозі 100 мг не відрізнявся від плацебо за величиною ефекту щодо середньої величини зміни вихідних середніх індивідуальних значень ВГД на 56 день.Показання до застосуванняГіперактивний сечовий міхур (ГМП) із симптомами нетримання сечі, прискореного сечовипускання та ургентних позивів до сечовипускання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин. - Дитячий вік (відсутність даних щодо ефективності та безпеки). - Вагітність та період грудного вигодовування. - термінальна стадія ниркової недостатності (РСКФ - Тяжка стадія ниркової недостатності (рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2) при одночасному застосуванні сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A. - Тяжка стадія печінкової недостатності (Клас С за шкалою Чайлда-П'ю). - Тяжка неконтрольована артеріальна гіпертензія, що визначається як систолічний тиск ≥180 мм рт ст та/або діастолічний тиск ≥ 110 мм рт ст. - Помірна стадія печінкової недостатності (Клас В за шкалою Чайлд-П'ю) при одночасному застосуванні сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A. З обережністю: Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Пацієнти з тяжкою стадією ниркової недостатності повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з легкою та помірною стадією ниркової недостатності, які одночасно приймають сильні інгібітори ізоферменту CYP3A, повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з помірною стадією печінкової недостатності повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з легкою стадією печінкової недостатності (Клас А за шкалою Чайлд-П'ю), які одночасно приймають сильні інгібітори ізоферменту CYP3A, повинні лікуватися з обережністю і доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з вродженим або набутим подовженням інтервалу QТ Мірабегрон у терапевтичних дозах не продемонстрував клінічно значущого подовження інтервалу QT у межах проведених досліджень. Однак оскільки пацієнти, які приймають препарати, які можуть провокувати подовження інтервалу QT, не брали участь у зазначених дослідженнях із застосуванням мірабегрону, то й вплив на такі категорії пацієнтів не відомий. Цій категорії пацієнтів необхідно приймати мірабегрон з обережністю. Слід з обережністю призначати мірабегрон у поєднанні з препаратами, що мають вузький терапевтичний індекс, та препаратами, які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP2D6, наприклад, тіоридазин, препаратами для лікування аритмії Тип 1C (наприклад, флекаїнід, пропафенон) та трициклінними , дезіпрамін). Мірабегрон також слід приймати з обережністю при сумісному прийомі з препаратами, які метаболізуються ізоферментом CYP2D6 та доза яких підлягає індивідуальному визначенню. Пацієнти з інфравезикальною обструкцією та пацієнти, які приймають холіноблокатори для лікування ГМП Під час постмаркетингового спостереження застосування мірабегрону у пацієнтів з інфравезикальною обструкцією (ІВО) та у пацієнтів, які вже приймають холіноблокатори для лікування ГМП, були відзначені випадки затримки сечі. Контрольоване клінічне дослідження безпеки у пацієнтів з ІВО не виявило збільшення затримок сечі у пацієнтів, які отримували препарат мірабегрон, проте призначення мірабегрону має здійснюватися з обережністю для пацієнтів з клінічно значущою ІЗО. Мірабегрон також повинен призначатися з обережністю пацієнтам, які вже приймають холіноблокатори для лікування ГМП.Вагітність та лактаціяВагітність Кількість даних про застосування мірабегрону у вагітних жінок обмежена. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Мірабегрон не рекомендований під час вагітності та у жінок дітородного віку, які не використовують контрацепцію. Період грудного вигодовування У гризунів мирабегрон виділяється з грудним молоком, отже, в людини також існує ризик потрапляння препарату до грудного молока. Дослідження щодо вивчення впливу мірабегрону на продукцію грудного молока, виділення мірабегрону з грудним молоком та впливу на дитину відсутні. Мірабегрон не слід застосовувати жінкам у період грудного вигодовування.Побічна діяНайбільш частими побічними реакціями, зафіксованими в ході 12-тижневих подвійних сліпих, плацебо-контрольованих досліджень 3 фази у пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, є тахікардія та інфекції сечових шляхів. У пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, частота тахікардії досягала 1,2%. У 0,1% пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, розвиток тахікардії спричинило дострокове припинення участі в дослідженні. У пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, частота розвитку інфекцій сечових шляхів досягала 2,9%. Розвиток інфекцій сечових шляхів не спричинило дострокового припинення участі в дослідженні в жодного з пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг. Серйозні небажані реакції включали фібриляцію передсердь (0,2%). В ході довгострокового (1 рік) дослідження з активним контролем (препарат контролю - м-холіноблокатор) були зафіксовані побічні реакції, подібні до вигляду та частоти з реакціями, зафіксованими під час 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази. Таблиця з даними про побічні реакції У наступній таблиці представлені побічні реакції, зареєстровані під час лікування мірабегроном у рамках трьох 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази: Частота побічних реакцій визначається так: дуже часто (≤ 1/10); часто (≤1/100 - < 1/10), нечасто (≤1/1000 - < 1/100), рідко (≤1/10000 - < 1/1000), дуже рідко ( Системи органів Часто (≤1/100-< 1/10) Нечасто (≤1/1000 – < 1/100) Рідко (≤1/10000 - <1/1000) Дуже рідко (≤1/10000) Невідомо Інфекції та інвазії Інфекція сечовивідних шляхів Вагінальна інфекція Цистит Порушення з боку органу зору Набряк повік Порушення з боку серцево-судинної системи Тахікардія Відчуття серцебиття Фібриляція передсердь Порушення психіки Безсоння*(*) Порушення з боку нервової системи Запаморочення* Головний біль* Порушення з боку судин Гіпертонічний криз*(*) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота* Запор* Діарея* Диспепсія Гастрит Набряк губ Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Затримка сечі*(*) Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Кропивниця Висип Макульозний висип Папульозний висип Сверблячка Лейкоцистокластичний васкуліт Пурпура Ангіоневротичний набряк * Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини Припухання суглобів Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози Вульвовагінальний свербіж Відхилення від норми, виявлені у лабораторних дослідженнях Підвищення артеріального тиску Підвищення активності гамма-глутамінтрансферази Підвищення активності аспартатамінотрансферази Підвищення активності аланінамінотрансферази * - Виявлено під час постреєстраційного застосування. (*) - Прямі докази причинно-наслідкового зв'язку між мірабегроном та зазначеними вище побічними ефектами (безсоння, гіпертонічний криз, затримка сечі) на даний момент відсутні.Взаємодія з лікарськими засобамиДані досліджень in vitro Мірабегрон є помірним інгібітором із залежністю від часу ізоферменту CYP2D6 та слабким інгібітором ізоферменту CYP3A. У високих концентраціях мирабегрон пригнічував транспорт лікарських засобів, здійснюваний з допомогою Р-гликопротеина. Дані досліджень in vivo Поліморфізм ізоферменту CYP2D6 Генетичний поліморфізм ізоферменту CYP2D6 мінімально впливає на середню концентрацію світубегрону в плазмі крові. Хоча взаємодія мирабегрона з інгібіторами ізоферменту CYP2D6 не вивчено, теоретично не очікується. У пацієнтів, які приймають інгібітори ізоферменту CYP2D6, а також у пацієнтів із уповільненим метаболізмом субстратів ізоферменту CYP2D6, необхідності в корекції дози миробегрону немає. Міжлікарські взаємодії Більшість міжлікарських взаємодій було вивчено при використанні 100 мг мірабегрону у формі таблеток з контрольованим вивільненням (ОКАС). У дослідженні взаємодій мірабегрону з метопрололом та метформіном використовували мірабегрон з негайним вивільненням (IR) у дозі 160 мг. Клінічно значущі взаємодії між мірабегроном та лікарськими засобами, які інгібують, активують або є субстратом одного з ізоферментів CYP або переносників, не очікуються, за винятком інгібуючого впливу мірабегрону на метаболізм субстратів ізоферменту CYP2D6. Вплив на інгібітори ферментів Концентрація мирабегрона (площа під кривою "концентрація-час" - ППК) збільшилася в 1,8 рази під впливом сильного інгібітору ізоферментів CYP3A/Р-gp кетоконазолу у здорових добровольців. Корекція дози миробегрону не потрібна при сумісному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A або P-gp. Однак у пацієнтів, які страждають на легку або помірну ниркову недостатність (рСКФ 30-89 мл/хв/1,73 м2) або легку печінкову недостатність (Клас А за шкалою Чайлда-П'ю), які приймають такі сильні інгібітори ізоферментів CYP3A, як ітраконазол, ритонавір та кларитроміцин, рекомендована щоденна доза миробегрону становить 25 мг незалежно від їди. Вплив на індуктори ферментів Речовини, що індукують ізоферменти CYP3A або P-gp, знижують концентрацію мірабегрону у плазмі. Коригування дози не потрібне при прийомі мірабегрону разом з терапевтичними дозами рифампіцину або інших індукторів ізоферментів CYP3A або P-gp. Вплив миробігрону на препарати, що метаболізуються ізоферментом CYP2D6 У здорових добровольців мірабегрон помірно пригнічує ізофермент CYP2D6, активність якого відновлюється через 15 днів після припинення прийому мірабегрону. Щоденний прийом мірабегрону привів до збільшення Сmах на 90% та ППК на 229% для однієї дози метопрололу. Щоденний прийом мірабегрону привів до збільшення Сmах на 79% і ППК на 241% для однієї дози дезіпраміну. Слід з обережністю призначати мірабегрон у поєднанні з препаратами, що мають вузький терапевтичний індекс, та препаратами, які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP2D6, наприклад, тіоридазин, препаратами для лікування аритмії Тип 1C (наприклад, флекаїнід, пропафенон) та трициклінними , дезіпрамін). Мірабегрон також слід приймати з обережністю при сумісному прийомі з препаратами, які метаболізуються ізоферментом CYP2D6 та доза яких підлягає індивідуальному визначенню. Вплив миробігрону на препарати, що транспортуються білком-переносником (P-gp) Мірабегрон є слабким інгібітором білка P-gp. Мірабегрон сприяв збільшенню Сmах та ППК на 29% та 27% відповідно при прийомі з дигоксином здоровими добровольцями. Для пацієнтів, які починають приймати мірабегрон та дигоксин одночасно, дигоксин підлягає прийому в найменшій дозі. При цьому необхідний моніторинг концентрацій дигоксину в плазмі та підбір подальшої ефективної дози дигоксину за результатами контрольних аналізів. Потенціал інгібування білка P-gp миробегроном слід брати до уваги при призначенні мірабегрону спільно з препаратами, що транспортуються білками P-gp, наприклад, дабігатраном. Інші форми взаємодії Клінічно значущих взаємодій при сумісному прийомі мірабегрону з соліфенацином, тамсулозином, варфарином, метформіном або комбінованими оральними контрацептивами, що містять етинілестрадіол і лівоногестрел, виявлено не було. Коригування дози не потрібне. Посилення впливу мірабегрону при спільному прийомі з іншими препаратами виявляється у збільшенні частоти пульсу.Спосіб застосування та дозиДорослі (≥18 років), у т.ч. літні По 50 мг один раз на добу внутрішньо, запиваючи рідиною, незалежно від часу їди. Таблетка повинна бути прийнята цілком, її не можна розжовувати, оскільки це може вплинути на пролонговане вивільнення активної речовини. Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю У наступній таблиці наведено рекомендовані щоденні дози для пацієнтів, які страждають на ниркову або печінкову недостатність, за наявності або відсутності інгібіторів ізоферменту CYP3A. Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A Без інгібітору З інгібітором Ниркова недостатність(1) Легка стадія 50 мг 25 мг Помірна стадія 50 мг 25 мг Важка стадія 25 мг Не рекомендується Печінкова недостатність(2) Легка стадія 50 мг 25 мг Помірна стадія 25 мг Не рекомендується 1. Легка стадія: рСКФ 60-89 мл/хв/1,73 м2; помірна стадія: рСКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2; важка стадія: рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2 2. Легка стадія: Клас А за шкалою Чайлд-Пью; помірна стадія: Клас В за шкалою Чайлд-П'ю.ПередозуванняПри одноразовому призначенні миробегрону здоровим добровольцям використовували дози до 400 мг. При використанні такого рівня доз зафіксовані небажані явища у вигляді прискореного серцебиття (у 1 із 6 добровольців) та збільшення частоти пульсу більше 100 уд/хв (у 3 із 6 добровольців). При багаторазовому (протягом 10 днів) застосуванні препарату у добових дозах до 300 мг у здорових добровольців зафіксовано збільшення частоти пульсу та підвищення систолічного артеріального тиску. При передозуванні показана симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідний контроль частоти пульсу, артеріального тиску та ЕКГ.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти з тяжкою неконтрольованою артеріальною гіпертензією Бетміга може збільшувати артеріальний тиск. Рекомендується вимірювати артеріальний тиск до початку лікування та періодично під час лікування Бетмигою, особливо у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертонію. Оскільки досліджень з препаратом Бетміга у пацієнтів з неконтрольованою тяжкою артеріальною гіпертензією (систолічний артеріальний тиск ≥180 мм рт ст та/або діастолічний артеріальний тиск ≥110 мм рт ст), не проводилося, тому препарат не рекомендований до застосування у цієї категорії пацієнтів. Є лише обмежені дані щодо застосування препарату Бетміга у пацієнтів, які страждають на гіпертензію 2 стадії (систолічний артеріальний тиск ≥160 мм рт ст та/або діастолічний артеріальний тиск ≥100 мм рт ст). Фертильність У дослідженнях на тварин впливу мірабегрону на фертильність у нелетальних дозах не виявлено. Не встановлено, чи впливає мирбегрон на фертильність у людини. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Бетміга не має клінічно значущого впливу на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина – 50,0 мг миробігрону; допоміжні речовини: макрогол 2 000 000 70,0 мг, макрогол 8 000 119,6 мг, гіпоролоза 7,5 мг, бутилгідрокситолуол 0,4 мг, магнію стеарат 2,5 мг; склад плівкової оболонки: опадрай 03F42192 (гіпромелоза 2910 6 мПасек 69,536%, макрогол 8000 13,024%, барвник заліза оксид жовтий 17,440%) 7,5 мг. По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТаблетка овальна, двоопукла таблетка, покрита плівковою оболонкою, жовтого кольору, що має гравірування "355" та графічне зображення логотипу компанії "Астеллас" на одній стороні, ядро ​​білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування урологічних захворювань.Фармакокінетиказагальні характеристики Всмоктування Після перорального застосування мірабегрон всмоктується в кровотік і досягає максимальної концентрації в плазмі крові (Сmах) у проміжок часу між трьома та чотирма годинами після прийому. У дослідженнях виявлено підвищення абсолютної біодоступності з 29 до 35% після підвищення дози з 25 до 50 мг. У цьому середнє значення Сmах і величина ППК зростали більш ніж пропорційно дозі. Рівноважні концентрації досягаються через 7 днів прийому мірабегрону одноразово на добу. Після багаторазового застосування один раз на добу концентрації мірабегрону в плазмі крові у рівноважному стані приблизно вдвічі перевищують такі після одноразового прийому препарату. Вплив їди на всмоктування препарату У ході досліджень 3 фази продемонстровано однакову ефективність та безпеку лікування при прийомі мірабегрону під час та поза їдою. Таким чином, рекомендовану дозу мірабегрону можна приймати як під час, так і поза їдою. Розподіл Мірабегрон інтенсивно розподіляється в організмі. Об'єм розподілу в стабільних умовах (Vss) становить приблизно 1670 л. Мірабегрон зв'язується (приблизно 71%) з білками у плазмі крові, а також демонструє спорідненість середнього ступеня з альбуміном та альфа-1кислим глікопротеїном. Мірабегрон розподіляється до еритроцитів. Концентрації 14С-мірабегрону в еритроцитах були вдвічі вищими, ніж у плазмі (як показали дослідження in vitro). Метаболізм Існує багато шляхів метаболізму мирабегрона в організмі, у тому числі, деалкілування, окислення, (пряме) глюкуронування та амідний гідроліз. Після одноразового введення 14С-мірабегрону основним циркулюючим компонентом є мірабегрон. У плазмі крові людини виявлено два основні метаболіти мирабегрона: обидва є глюкуронідами (метаболіти фази II) і становлять, відповідно, 16% та 11% від загальної концентрації препарату. Ці метаболіти не мають фармакологічної активності. Незважаючи на участь ізоферментів CYP2D6 та CYP3A4 в окисному шляху метаболізму мирабегрона в умовах in vitro, в умовах in vivo роль цих ізоферментів у спільній елімінації невелика. Виведення Загальний кліренс (Сlобщ) препарату з плазми - приблизно 57 л/годину. Кінцевий період напіввиведення (t1/2) – приблизно 50 годин. Нирковий кліренс (Сlпоч) - приблизно 13 л/годину, що відповідає майже 25% величини Сloбщ. Основні механізми виведення нирками – активна канальцева секреція та клубочкова фільтрація. Кількість виділеного із сечею незміненого мірабегрону носить дозозалежний характер та варіює від 6,0% після прийому препарату у добовій дозі 25 мг до 12,2% після прийому добової дози 100 мг. Після прийому 160 мг 14С-мірабегрону здоровими добровольцями приблизно 55% радіомітки виявлено у сечі та 34% – у калі. Фракція незміненого мирабегрона становила приблизно 45% всього міченого ізотопом препарату в сечі, що вказувало на присутність метаболітів. Більшість міченого ізотопом препарату в калі була представлена ​​незміненим миробегроном. Особливості фармакокінетики в окремих категорій пацієнтів Вік У пацієнтів похилого віку необхідності корекції дози немає. У дослідженнях значення Сmах і ППК для миробегрону та його метаболітів були подібними у літніх (≥65 років) та молодших добровольців (18-45 років). Підлога Корекція дози в залежності від статі пацієнта не потрібна. Раса Корекція дози в залежності від раси пацієнта не потрібна. Раса не впливає на фармакокінетику препарату. Пацієнти з нирковою недостатністю У добровольців з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (рСКФ, розрахована за формулою дослідження MDRD = 60-89 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після одноразового прийому 100 мг миробігрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 6 та 31% відповідно. У добровольців з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (рСКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після прийому 100 мг миробегрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 23 та 66% відповідно. У добровольців з тяжкою нирковою недостатністю (рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2) середні значення Сmах та ППК після прийому 100 мг миробегрону перевищували такі у добровольців без порушення функції нирок на 92 та 118% відповідно. У пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (РСКФ Пацієнти з печінковою недостатністю Після одноразового прийому мірабегрону в дозі 100 мг середні значення Сmах та ППК у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (клас А по Чайлд-П'ю) перевищували такі у добровольців без порушення функції печінки на 9 та 19% відповідно. Після одноразового прийому мірабегрону в дозі 100 мг середні значення Сmах та ППК у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В по Чайлд-П'ю) перевищували такі у добровольців без порушення функції печінки на 175 та 65% відповідно. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С по Чайлд-П'ю) досліджень із мірабегроном не проводилося.ФармакодинамікаМеханізм дії Мірабегрон – потужний селективний агоніст бета3-адренорецепторів. У дослідженнях при впливі мірабегрону продемонстровано розслаблення гладких м'язів сечового міхура у щурів та в ізольованому препараті людських тканин, а також збільшення концентрацій цАМФ у тканинах сечового міхура у щурів. Таким чином, мірабегрон покращує резервуарну функцію сечового міхура за рахунок стимуляції бета3-адренорецепторів, розташованих у його стінці. У дослідженнях продемонстрована ефективність мірабегрону як у пацієнтів, які раніше отримували М-холіноблокатори для лікування гіперактивного сечового міхура (ГМП), так і у пацієнтів без анамнезу попередньої терапії М-холіноблокаторами. Мірабегрон також був ефективним у пацієнтів з ГМП, які припинили лікування М-холіноблокаторами через відсутність ефекту. Фармакодинаміка Уродінаміка У ході 12-тижневого дослідження у чоловіків із симптомами з боку нижніх сечових шляхів (СНМП) та інфравезикальною обструкцією (ІВО) продемонстровано безпеку та хорошу переносимість миробігрону в дозах 50 та 100 мг один раз на добу, а також відсутність впливу мірабегрону на цистометричну. Вплив на інтервал QT У дозах 50 і 100 мг мирабегрон не впливав на скоригований за частотою пульсу інтервал QT (величина QTcI), що зафіксовано при проведенні аналізу для груп за статевою ознакою та для всієї групи пацієнтів. Вплив повторного перорального прийому мірабегрону в терапевтичній дозі (50 мг один раз на добу) та надтерапевтичних дозах (100 та 200 мг один раз на добу) на величину QTcI вивчено в окремому дослідженні (дослідження TQT) (n = 164 здорових добровольця чоловіків та n = 153 здорових добровольця жінок). Як у чоловіків, так і у жінок, які отримували мірабегрон у дозах 50 і 100 мг, верхня межа одностороннього 95% довірчого інтервалу для найбільшої узгодженої в часі різниці з плацебо за величиною QTcI у будь-який момент часу не перевищувала 10 мсек. Вплив на частоту пульсу та величину артеріального тиску у пацієнтів із ГМП У ході 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази у пацієнтів з ГМП (середній вік 59 років), які отримували 50 мг мірабегрону один раз на добу, відмічено збільшення вихідних середніх значень різниці з плацебо за частотою пульсу (на 1 уд/хв. ) та систолічного артеріального тиску/діастолічного артеріального тиску (САД/ДАД) (приблизно на 1 мм рт ст або менше). Зміни частоти пульсу та величини артеріального тиску на фоні лікування є оборотними та відбуваються після відміни препарату. Вплив на внутрішньоочний тиск (ВГД) Через 56 днів після початку прийому мірабегрону в дозі 100 мг один раз на добу у здорових добровольців не зафіксовано підвищення ВГД. У дослідженні I фази (n = 310) проведено оцінку впливу мірабегрону на величину ВГД за допомогою аппланаційної тонометрії за Гольдманом: мірабегрон у дозі 100 мг не відрізнявся від плацебо за величиною ефекту щодо середньої величини зміни вихідних середніх індивідуальних значень ВГД на 56 день.Показання до застосуванняГіперактивний сечовий міхур (ГМП) із симптомами нетримання сечі, прискореного сечовипускання та ургентних позивів до сечовипускання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин. - Дитячий вік (відсутність даних щодо ефективності та безпеки). - Вагітність та період грудного вигодовування. - термінальна стадія ниркової недостатності (РСКФ - Тяжка стадія ниркової недостатності (рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2) при одночасному застосуванні сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A. - Тяжка стадія печінкової недостатності (Клас С за шкалою Чайлда-П'ю). - Тяжка неконтрольована артеріальна гіпертензія, що визначається як систолічний тиск ≥180 мм рт ст та/або діастолічний тиск ≥ 110 мм рт ст. - Помірна стадія печінкової недостатності (Клас В за шкалою Чайлд-П'ю) при одночасному застосуванні сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A. З обережністю: Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Пацієнти з тяжкою стадією ниркової недостатності повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з легкою та помірною стадією ниркової недостатності, які одночасно приймають сильні інгібітори ізоферменту CYP3A, повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з помірною стадією печінкової недостатності повинні лікуватися з обережністю та доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з легкою стадією печінкової недостатності (Клас А за шкалою Чайлд-П'ю), які одночасно приймають сильні інгібітори ізоферменту CYP3A, повинні лікуватися з обережністю і доза для них не повинна перевищувати 25 мг на добу. Пацієнти з вродженим або набутим подовженням інтервалу QТ Мірабегрон у терапевтичних дозах не продемонстрував клінічно значущого подовження інтервалу QT у межах проведених досліджень. Однак оскільки пацієнти, які приймають препарати, які можуть провокувати подовження інтервалу QT, не брали участь у зазначених дослідженнях із застосуванням мірабегрону, то й вплив на такі категорії пацієнтів не відомий. Цій категорії пацієнтів необхідно приймати мірабегрон з обережністю. Слід з обережністю призначати мірабегрон у поєднанні з препаратами, що мають вузький терапевтичний індекс, та препаратами, які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP2D6, наприклад, тіоридазин, препаратами для лікування аритмії Тип 1C (наприклад, флекаїнід, пропафенон) та трициклінними , дезіпрамін). Мірабегрон також слід приймати з обережністю при сумісному прийомі з препаратами, які метаболізуються ізоферментом CYP2D6 та доза яких підлягає індивідуальному визначенню. Пацієнти з інфравезикальною обструкцією та пацієнти, які приймають холіноблокатори для лікування ГМП Під час постмаркетингового спостереження застосування мірабегрону у пацієнтів з інфравезикальною обструкцією (ІВО) та у пацієнтів, які вже приймають холіноблокатори для лікування ГМП, були відзначені випадки затримки сечі. Контрольоване клінічне дослідження безпеки у пацієнтів з ІВО не виявило збільшення затримок сечі у пацієнтів, які отримували препарат мірабегрон, проте призначення мірабегрону має здійснюватися з обережністю для пацієнтів з клінічно значущою ІЗО. Мірабегрон також повинен призначатися з обережністю пацієнтам, які вже приймають холіноблокатори для лікування ГМП.Вагітність та лактаціяВагітність Кількість даних про застосування мірабегрону у вагітних жінок обмежена. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Мірабегрон не рекомендований під час вагітності та у жінок дітородного віку, які не використовують контрацепцію. Період грудного вигодовування У гризунів мирабегрон виділяється з грудним молоком, отже, в людини також існує ризик потрапляння препарату до грудного молока. Дослідження щодо вивчення впливу мірабегрону на продукцію грудного молока, виділення мірабегрону з грудним молоком та впливу на дитину відсутні. Мірабегрон не слід застосовувати жінкам у період грудного вигодовування.Побічна діяНайбільш частими побічними реакціями, зафіксованими в ході 12-тижневих подвійних сліпих, плацебо-контрольованих досліджень 3 фази у пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, є тахікардія та інфекції сечових шляхів. У пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, частота тахікардії досягала 1,2%. У 0,1% пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, розвиток тахікардії спричинило дострокове припинення участі в дослідженні. У пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг, частота розвитку інфекцій сечових шляхів досягала 2,9%. Розвиток інфекцій сечових шляхів не спричинило дострокового припинення участі в дослідженні в жодного з пацієнтів, які отримують мірабегрон у дозі 50 мг. Серйозні небажані реакції включали фібриляцію передсердь (0,2%). В ході довгострокового (1 рік) дослідження з активним контролем (препарат контролю - м-холіноблокатор) були зафіксовані побічні реакції, подібні до вигляду та частоти з реакціями, зафіксованими під час 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази. Таблиця з даними про побічні реакції У наступній таблиці представлені побічні реакції, зареєстровані під час лікування мірабегроном у рамках трьох 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень 3 фази: Частота побічних реакцій визначається так: дуже часто (≤ 1/10); часто (≤1/100 - < 1/10), нечасто (≤1/1000 - < 1/100), рідко (≤1/10000 - < 1/1000), дуже рідко ( Системи органів Часто (≤1/100-< 1/10) Нечасто (≤1/1000 – < 1/100) Рідко (≤1/10000 - <1/1000) Дуже рідко (≤1/10000) Невідомо Інфекції та інвазії Інфекція сечовивідних шляхів Вагінальна інфекція Цистит Порушення з боку органу зору Набряк повік Порушення з боку серцево-судинної системи Тахікардія Відчуття серцебиття Фібриляція передсердь Порушення психіки Безсоння*(*) Порушення з боку нервової системи Запаморочення* Головний біль* Порушення з боку судин Гіпертонічний криз*(*) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота* Запор* Діарея* Диспепсія Гастрит Набряк губ Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Затримка сечі*(*) Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Кропивниця Висип Макульозний висип Папульозний висип Сверблячка Лейкоцистокластичний васкуліт Пурпура Ангіоневротичний набряк * Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини Припухання суглобів Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози Вульвовагінальний свербіж Відхилення від норми, виявлені у лабораторних дослідженнях Підвищення артеріального тиску Підвищення активності гамма-глутамінтрансферази Підвищення активності аспартатамінотрансферази Підвищення активності аланінамінотрансферази * - Виявлено під час постреєстраційного застосування. (*) - Прямі докази причинно-наслідкового зв'язку між мірабегроном та зазначеними вище побічними ефектами (безсоння, гіпертонічний криз, затримка сечі) на даний момент відсутні.Взаємодія з лікарськими засобамиДані досліджень in vitro Мірабегрон є помірним інгібітором із залежністю від часу ізоферменту CYP2D6 та слабким інгібітором ізоферменту CYP3A. У високих концентраціях мирабегрон пригнічував транспорт лікарських засобів, здійснюваний з допомогою Р-гликопротеина. Дані досліджень in vivo Поліморфізм ізоферменту CYP2D6 Генетичний поліморфізм ізоферменту CYP2D6 мінімально впливає на середню концентрацію світубегрону в плазмі крові. Хоча взаємодія мирабегрона з інгібіторами ізоферменту CYP2D6 не вивчено, теоретично не очікується. У пацієнтів, які приймають інгібітори ізоферменту CYP2D6, а також у пацієнтів із уповільненим метаболізмом субстратів ізоферменту CYP2D6, необхідності в корекції дози миробегрону немає. Міжлікарські взаємодії Більшість міжлікарських взаємодій було вивчено при використанні 100 мг мірабегрону у формі таблеток з контрольованим вивільненням (ОКАС). У дослідженні взаємодій мірабегрону з метопрололом та метформіном використовували мірабегрон з негайним вивільненням (IR) у дозі 160 мг. Клінічно значущі взаємодії між мірабегроном та лікарськими засобами, які інгібують, активують або є субстратом одного з ізоферментів CYP або переносників, не очікуються, за винятком інгібуючого впливу мірабегрону на метаболізм субстратів ізоферменту CYP2D6. Вплив на інгібітори ферментів Концентрація мирабегрона (площа під кривою "концентрація-час" - ППК) збільшилася в 1,8 рази під впливом сильного інгібітору ізоферментів CYP3A/Р-gp кетоконазолу у здорових добровольців. Корекція дози миробегрону не потрібна при сумісному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A або P-gp. Однак у пацієнтів, які страждають на легку або помірну ниркову недостатність (рСКФ 30-89 мл/хв/1,73 м2) або легку печінкову недостатність (Клас А за шкалою Чайлда-П'ю), які приймають такі сильні інгібітори ізоферментів CYP3A, як ітраконазол, ритонавір та кларитроміцин, рекомендована щоденна доза миробегрону становить 25 мг незалежно від їди. Вплив на індуктори ферментів Речовини, що індукують ізоферменти CYP3A або P-gp, знижують концентрацію мірабегрону у плазмі. Коригування дози не потрібне при прийомі мірабегрону разом з терапевтичними дозами рифампіцину або інших індукторів ізоферментів CYP3A або P-gp. Вплив миробігрону на препарати, що метаболізуються ізоферментом CYP2D6 У здорових добровольців мірабегрон помірно пригнічує ізофермент CYP2D6, активність якого відновлюється через 15 днів після припинення прийому мірабегрону. Щоденний прийом мірабегрону привів до збільшення Сmах на 90% та ППК на 229% для однієї дози метопрололу. Щоденний прийом мірабегрону привів до збільшення Сmах на 79% і ППК на 241% для однієї дози дезіпраміну. Слід з обережністю призначати мірабегрон у поєднанні з препаратами, що мають вузький терапевтичний індекс, та препаратами, які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP2D6, наприклад, тіоридазин, препаратами для лікування аритмії Тип 1C (наприклад, флекаїнід, пропафенон) та трициклінними , дезіпрамін). Мірабегрон також слід приймати з обережністю при сумісному прийомі з препаратами, які метаболізуються ізоферментом CYP2D6 та доза яких підлягає індивідуальному визначенню. Вплив миробігрону на препарати, що транспортуються білком-переносником (P-gp) Мірабегрон є слабким інгібітором білка P-gp. Мірабегрон сприяв збільшенню Сmах та ППК на 29% та 27% відповідно при прийомі з дигоксином здоровими добровольцями. Для пацієнтів, які починають приймати мірабегрон та дигоксин одночасно, дигоксин підлягає прийому в найменшій дозі. При цьому необхідний моніторинг концентрацій дигоксину в плазмі та підбір подальшої ефективної дози дигоксину за результатами контрольних аналізів. Потенціал інгібування білка P-gp миробегроном слід брати до уваги при призначенні мірабегрону спільно з препаратами, що транспортуються білками P-gp, наприклад, дабігатраном. Інші форми взаємодії Клінічно значущих взаємодій при сумісному прийомі мірабегрону з соліфенацином, тамсулозином, варфарином, метформіном або комбінованими оральними контрацептивами, що містять етинілестрадіол і лівоногестрел, виявлено не було. Коригування дози не потрібне. Посилення впливу мірабегрону при спільному прийомі з іншими препаратами виявляється у збільшенні частоти пульсу.Спосіб застосування та дозиДорослі (≥18 років), у т.ч. літні По 50 мг один раз на добу внутрішньо, запиваючи рідиною, незалежно від часу їди. Таблетка повинна бути прийнята цілком, її не можна розжовувати, оскільки це може вплинути на пролонговане вивільнення активної речовини. Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю У наступній таблиці наведено рекомендовані щоденні дози для пацієнтів, які страждають на ниркову або печінкову недостатність, за наявності або відсутності інгібіторів ізоферменту CYP3A. Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A Без інгібітору З інгібітором Ниркова недостатність(1) Легка стадія 50 мг 25 мг Помірна стадія 50 мг 25 мг Важка стадія 25 мг Не рекомендується Печінкова недостатність(2) Легка стадія 50 мг 25 мг Помірна стадія 25 мг Не рекомендується 1. Легка стадія: рСКФ 60-89 мл/хв/1,73 м2; помірна стадія: рСКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2; важка стадія: рСКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2 2. Легка стадія: Клас А за шкалою Чайлд-Пью; помірна стадія: Клас В за шкалою Чайлд-П'ю.ПередозуванняПри одноразовому призначенні миробегрону здоровим добровольцям використовували дози до 400 мг. При використанні такого рівня доз зафіксовані небажані явища у вигляді прискореного серцебиття (у 1 із 6 добровольців) та збільшення частоти пульсу більше 100 уд/хв (у 3 із 6 добровольців). При багаторазовому (протягом 10 днів) застосуванні препарату у добових дозах до 300 мг у здорових добровольців зафіксовано збільшення частоти пульсу та підвищення систолічного артеріального тиску. При передозуванні показана симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідний контроль частоти пульсу, артеріального тиску та ЕКГ.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти з тяжкою неконтрольованою артеріальною гіпертензією Бетміга може збільшувати артеріальний тиск. Рекомендується вимірювати артеріальний тиск до початку лікування та періодично під час лікування Бетмигою, особливо у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертонію. Оскільки досліджень з препаратом Бетміга у пацієнтів з неконтрольованою тяжкою артеріальною гіпертензією (систолічний артеріальний тиск ≥180 мм рт ст та/або діастолічний артеріальний тиск ≥110 мм рт ст), не проводилося, тому препарат не рекомендований до застосування у цієї категорії пацієнтів. Є лише обмежені дані щодо застосування препарату Бетміга у пацієнтів, які страждають на гіпертензію 2 стадії (систолічний артеріальний тиск ≥160 мм рт ст та/або діастолічний артеріальний тиск ≥100 мм рт ст). Фертильність У дослідженнях на тварин впливу мірабегрону на фертильність у нелетальних дозах не виявлено. Не встановлено, чи впливає мирбегрон на фертильність у людини. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Бетміга не має клінічно значущого впливу на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Діюча речовина: біматопрост 0.3 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид - 0.05 мг, натрію хлорид - 8.3 мг, лимонної кислоти моногідрат - 0.14 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 2.68 мг, натрію гідроксид - до рН 7.3, хлористоводнева мл. Флакон із пробкою-крапельницею, 2.5 мл.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб. Біматопрост – синтетичний простамід, структурно пов'язаний із простагландином F2α, який не діє через відомі рецептори простагландину. Біматопрост селективно імітує ефекти нещодавно відкритих біосинтезованих речовин, простамідів. Однак структура рецепторів простаміду поки що не була ідентифікована.ФармакокінетикаБіматопрост добре проникає в рогівку та склеру людини in vitro. Після інстиляції дорослим системна експозиція біматопросту дуже мала, накопичення активної речовини не відзначено. Після введення однієї краплі препарату в обидва ока 1 раз на добу протягом 2 тижнів концентрація в крові досягла максимуму через 10 хв після введення дози, а протягом 1.5 год цей показник виявився нижчим за рівень визначення (0.025 нг/мл). Середні значення Сmах і AUC0-24 год були приблизно однаковими на 7 і 14 день - приблизно 0.08 нг/мл і 0.09 нг×ч/мл відповідно, це вказує на те, що Css біматопросту була досягнута протягом 1 тижня інстиляції. Біматопрост помірно розподіляється у тканинах організму, а Vd у рівноважному стані – 0.67 л/кг. У крові людини біматопрост перебуває переважно у плазмі. Зв'язування біматопросту з білками плазми становить близько 88%.Біматопрост досягає системного кровотоку, в основному, у незміненому вигляді. Потім відбувається окислення, N-деетилування та глюкуронізація з утворенням низки метаболітів. Біматопрост виводиться переважно нирками. До 67% дози, введеним внутрішньовенно здоровим дорослим добровольцям виводилося з організму із сечею, 25% – з калом. T1/2 після внутрішньовенного введення становив приблизно 45 хв, загальний кліренс із крові становив 1.5 л/год/кг.ФармакодинамікаБіматопрост знижує внутрішньоочний тиск за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи через трабекулярну мережу та збільшення увеосклерального відтоку. Зниження внутрішньоочного тиску починається приблизно через 4 години після першого введення, максимальний ефект досягається приблизно через 8-12 годин. Ефект триває протягом принаймні 24 годин. За даними клінічних досліджень, не відзначено значного впливу біматопросту на ЧСС та АТ.Показання до застосуванняВідкритокутова глаукома та офтальмогіпертензія у дорослих (як монотерапія або у поєднанні з бета-адреноблокаторами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біматопросту; вік до 18 років. Необхідна обережність при застосуванні препаратів біматопросту для лікування пацієнтів з відомими факторами ризику макулярного набряку (наприклад, у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та розривом задньої капсули кришталика); у пацієнтів з важкими очними інфекціями в анамнезі (наприклад, спричиненими вірусом простого герпесу) або іритом/увеїтом.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років. Відсутні дані клінічних досліджень про застосування біматопросту при вагітності. Застосування біматопросту при вагітності не рекомендується, за винятком випадків наявності суворих показань. За даними доклінічних досліджень на тваринах показана репродуктивна токсичність при застосуванні бімаптопросту у високих, токсичних для організму матері дозах. Невідомо, чи виділяється біматопрост із грудним молоком у людини. У дослідженнях на тваринах показано, що біматопрост виділяється з грудним молоком. Рішення про продовження/припинення грудного вигодовування або продовження/припинення лікування біматопростом слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь від терапії для матері.Побічна діяВизначення категорії частоти побічних реакцій: дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100 до <1/10); нечасто (&le1/1000 до <1/100); рідко (&le1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити частоту на основі наявних даних). З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення. З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивальна ін'єкція, свербіж в очах, ріст вій; часто - поверхневий точковий кератит, ерозія рогівки, печіння в очах, подразнення очей, алергічний кон'юнктивіт, блефарит, зниження гостроти зору, астенопія, набряк кон'юнктиви, відчуття стороннього тіла в оці, сухість ока, біль в очах, світлобоязнь, сльоз , Порушення зору, посилення пігментації райдужної оболонки, потемніння вій; нечасто – геморагічні порушення з боку сітківки, увеїт, кістоїдний макулярний набряк, ірит, блефароспазм, ретракція століття, періорбітальна еритема; частота невідома – енофтальм. У дуже рідких випадках відзначалася кальцифікація рогівки при застосуванні фосфатсодержащих очних крапель пацієнтами з супутнім значним ушкодженням рогівки. З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія. З боку гепатобіліарної системи: часто – відхилення від норми біохімічних показників функції печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – гірсутизм. Загальні реакції: нечасто – астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиВідзначалося зниження гіпотензивного ефекту біматопросту при його сумісному застосуванні з іншими аналогами простагландинів при терапії офтальмогіпертензії або глаукоми.Спосіб застосування та дози1-на крапля препарату біматопросту в уражене (і) око (а) 1 раз на добу ввечері. Не перевищувати рекомендовану дозу. Рекомендована доза – одна крапля препарату біматопросту у уражене (і) око (а) 1 раз на добу ввечері. Не перевищувати рекомендовану дозу. При застосуванні більше одного офтальмологічного препарату для місцевого застосування необхідно дотримуватись інтервалу 5 хв між введенням кожного з них.ПередозуванняНе було виявлено випадків передозування при місцевому застосуванні. У разі передозування лікування має бути симптоматичним та підтримуючим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідсутня досвід застосування біматопросту у пацієнтів із супутніми порушеннями функції зовнішнього дихання, що потребує дотримання обережності у таких пацієнтів. При проведенні клінічних досліджень у пацієнтів з порушеннями функції зовнішнього дихання не було відзначено жодної істотної несприятливої ​​дії на дихальну систему. Не вивчався вплив біматопросту на пацієнтів з AV-блокадою II та III ступеня та на пацієнтів з неконтрольованою застійною серцевою недостатністю. Перш ніж розпочати лікування, пацієнти повинні бути проінформовані про можливість зростання вій, потемніння шкіри повік та збільшення пігментації райдужної оболонки. Деякі з цих змін можуть бути постійними і можуть призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді між очима, коли лікується лише одне око. Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно і може бути непомітною протягом кількох місяців або років. Найчастіше зміна кольору райдужної оболонки є постійною. Зміна кольору райдужної оболонки переважно пов'язані з підвищенням вмісту меланіну в меланоцитах, ніж із збільшенням кількості меланоцитів. Довготривалі ефекти підвищення пігментації райдужної оболонки невідомі. У типових випадках відбувається поширення коричневого пігменту від області навколо зіниці до кореня райдужної оболонки,в результаті вся райдужка або її частини набувають більш коричневого кольору. Застосування біматопросту не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Пігментація періорбітальної тканини є оборотною у деяких пацієнтів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: діючі речовини: біматопрост – 0,3 мг, тимолол (у формі тимололу малеату) – 5,0 мг (6,83 мг); допоміжні речовини: динатрію гідрофосфату додекагідрат, лимонної кислоти моногідрат, натрію хлорид, натрію гідроксиду розчин 10% або хлористоводнева кислота розведена, 10% розчин, вода високоочищена. Краплі очні, 0,3 мг/мл+5 мг/мл. По 3 мл у флакон з поліетилену низької щільності з вбудованою крапельницею і кришкою, що загвинчується, з контролем першого розкриття з поліетилену високої щільності. По 1 або 3 флакони разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (простагландину F2-альфа аналог синтетичний+бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаКомбінований лікарський препарат біматопрост+тимолол Системна абсорбція препарату мінімальна, не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при інстиляції кожного компонента препарату окремо. У двох дослідженнях тривалістю 12 місяців не відзначено системної кумуляції жодної з діючих речовин. Біматопрост У дослідженнях in vitro показано, що бнматопрост проникає у райдужну оболонку ока та склеру. При інстиляції 0,03% розчину біматопросту по 1 краплі в обидва ока один раз на добу протягом 2 тижнів максимальна концентрація (Сmах) біматопросту в плазмі крові досягається протягом 10 хвилин після застосування, і протягом 1,5 год його концентрація в плазмі крові знижується до нижньої межі визначення (0,025 нг/мл). Середні значення Сmах і площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-24ч) біматопросту були близькі на 7 і 14 день застосування, і становили 0,08 нг/мл і 0,09 нг-ч/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація біматопросту досягається протягом першого тижня застосування. Бнматопрост помірно розподіляється в тканинах, і системний обсяг розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становить 0,67 л/кг. Біматопрост знаходиться переважно у плазмі крові. Зв'язок біматопросту з білками плазми становить приблизно 88%. Біматопрост піддається окисленню, N-деетилування та глюкуронування з утворенням різних метаболітів. Біматопрост виводиться переважно нирками. Близько 67% препарату, введеного внутрішньовенно здоровим добровольцям, виводилося із сечею, а 25% – через шлунково-кишковий тракт (ЖКТ). Період напіввиведення (Т1/2) біматопросту, визначений після внутрішньовенного введення, становив приблизно 45 хвилин; а загальний кліренс – 1,5 л/год/кг. У пацієнтів похилого віку: При застосуванні біматопросту 2 рази на день середнє значення AUC0-24год у літніх пацієнтів становить 0,0634 нг-год/мл, що суттєво перевищує значення даного показника у здорових молодих осіб – 0,0218 нг-год/мл. Проте клінічної значущості ця відмінність не має, оскільки системна експозиція біматопросту при його місцевому застосуванні у пацієнтів похилого віку та здорових молодих осіб залишається дуже низькою. Кумуляції біматопросту в системній циркуляції не спостерігається, профіль безпеки не відрізняється у пацієнтів похилого віку та осіб молодого віку. Тимолол У пацієнтів, яким проводилося хірургічне лікування катаракти, після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% розчину, Смах тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 год склала 898 нг/мл. Деяка кількість препарату потрапляє в системний кровотік і піддається метаболізму в печінці. Т1/2 тимололу становить близько 4-6 годин. Частина тимололу, що зазнав метаболізму в печінці, виводиться через шлунково-кишковий тракт, а інша його частина та метаболіти виводяться нирками. Тимолол незначною мірою зв'язується з білками плазми.ФармакодинамікаБімікомбі Антиглау ЕКО - комбінований лікарський препарат, що входять до його складу біматопрост і тимолол знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, що призводить до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Біматопрост відноситься до синтетичних простамідів, за хімічною структурою подібний до простагландину F2α (PGF2α). Біматопрост не впливає на жодний з відомих типів рецепторів простагландину. Гіпотензивна дія біматопросту здійснюється за рахунок посилення відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулу та по увеосклеральному шляху ока. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (ц-АМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.Показання до застосуванняЗниження внутрішньоочного тиску (ВГД) у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та внутрішньоочною гіпертензією при недостатній ефективності місцевого застосування препаратів групи бета-адреноблокаторів або аналогів простагландину.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Синдром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму у стадії загострення та перенесені епізоди в анамнезі, тяжка хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ). Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоаурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня без імплантованого штучного водія ритму серця, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок. Вік до 18 років. З обережністю: Порушення функції печінки та нирок (препарат недостатньо вивчений у даної категорії пацієнтів). У пацієнтів з факторами ризику виникнення набряку макули (наприклад, при афакії, псевдофакії, розриві задньої капсули кришталика, а також при інтраокулярній хірургії, при оклюзії вен сітківки, при запальних захворюваннях очей та при діабетичній ретинопатії). У пацієнтів з активним внутрішньоочним запаленням (наприклад, увеїт), оскільки запалення може посилитися. У пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) легкого та середнього ступеня, і лише у випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. У пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня через негативний вплив на час внутрішньосерцевої провідності. У пацієнтів із захворюваннями рогівки, оскільки може індукувати синдром сухого ока. У пацієнтів з цукровим діабетом (нестабільної течії) та порушенням толерантності до глюкози, оскільки входить до складу препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО бета-адреноблокатор тимолол може маскувати ознаки гіпоглікемії. У пацієнтів із запальними змінами очей, єоваскулярною, запальною, закритокутовою глаукомою, вродженою глаукомою або вузькокутою глаукомою (немає даних щодо вивчення ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяАдекватні дані щодо використання фіксованої комбінації біматопрост/тимолол у вагітних жінок відсутні. Бімікомбі Антиглау ЕКО при вагітності слід застосовувати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Адекватних та строго контрольованих досліджень препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО у вагітних жінок не проводилося. У дослідженнях на тваринах отримані дані щодо репродуктивної токсичності при високих дозах біматопросту. Епідеміологічні дослідження не виявили вроджених вад розвитку плода, але встановили ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода при прийомі внутрішньо препаратів групи бета-адреноблокаторів. У тих випадках, коли пацієнтки приймали бета-адреноблокатор до моменту розродження, у новонароджених відзначалися характерні для цієї групи препаратів клінічні симптоми (наприклад, брадикардія, гіпотензія, респіраторний дистрес-синдром та гіпоглікемія). У разі застосування препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО аж до пологів необхідно спостереження за станом новонародженого протягом перших днів життя. У дослідженнях на тваринах показана репродуктивна токсичність тимололу при використанні доз, що значно перевищують призначені в клінічній практиці. Таким чином, Бімікомбі Антиглау ЕКО не рекомендується застосовувати під час вагітності, за винятком випадків особливої ​​потреби. Бета-блокатори проникають у грудне молоко. Однак при застосуванні тимололу у вигляді очних крапель у терапевтичних дозах малоймовірний розвиток клінічних симптомів у дітей, зважаючи на відсутність достатньої кількості препарату в грудному молоці. Невідомо, чи проникає біматопрост у грудне молоко у людини, але встановлено, що він міститься в молоці щурів, що лакують. Бімікомбі Антиглау ЕКО не слід застосовувати у жінок у період грудного вигодовування.Побічна діяБільшість небажаних реакцій, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень, була реакції з боку органу зору легкого ступеня тяжкості і жодна з них не була серйозною. Небажані реакції представлені нижче відповідно до залучення органів, систем органів та частотою народження. Частота небажаних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку імунної системи Частота невідома: реакції гіперчутливості, включаючи ознаки або симптоми алергічного дерматиту, ангіоневротичний набряк, алергічні реакції очей. Порушення з боку психіки Частота невідома: безсониця2, нічні кошмари2 Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення2 Частота невідома: дисгевзія2 Порушення з боку органу зору Дуже часто: гіперемія кон'юнктиви Часто: точковий кератит, ерозія рогівки2, відчуття печіння2, подразнення кон'юнктиви1, свербіж в очах, відчуття поколювання в очах2, відчуття стороннього тіла, сухість очей, почервоніння повік, біль в очах, фотофобія, виділення з очей2, свербіння шкіри зниження гостроти зору2, блефарит2, набряк повік, подразнення слизової оболонки очей, підвищене сльозовиділення, зростання вій Нечасто: іридоцикліт2, набряк кон'юнктиви2, хворобливість повік2, хворобливі відчуття в оці1, астенопія, трихіаз2, гіперпігментація райдужки2, поглиблення складки століття2, ретракція століття2, зміна кольору вій (потемніння)1 Частота невідома: кистоїдний макулярний набряк2, набряк очей, розмитий зір2 Порушення з боку серця Частота невідома: брадикардія Порушення з боку дихальної системи Часто: риніт2 Нечасто: диспное Частота невідома: бронхоспазм (переважно у пацієнтів із існуючим бронхоспастичним захворюванням)2, астма Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: пігментація шкіри повік2, гірсутизм2, гіперпігментація шкіри (періокулярна) Частота невідома: алопеція2 Загальні розлади та порушення у місці введення Частота невідома: втома 1 Небажані реакції препаратів біматопросту+тимололу, що відзначалися тільки для препаратів без консерванту 2 Небажані реакції препаратів біматопросту+тимололу, що відзначалися тільки для препаратів з консервантом Як і інші місцево застосовувані офтальмологічні препарати, препарат всмоктується у системний кровотік. Всмоктування тимололу може викликати небажані ефекти, схожі на ефекти для системних бета-блокуючих агентів. Кількість системних небажаних реакцій після місцевого застосування є нижчою, ніж після системного застосування. Інші небажані реакції, що спостерігалися при застосуванні кожного з компонентів препарату (біматопросту або тимололу) та потенційно можливі в період лікування препаратом Бімікомбі Антиглау ЕКО: Порушення з боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи анафілаксію1 Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіпоглікемія1 Порушення з боку нервової системи: непритомність1, гостре порушення мозкового кровообігу1, посилення ознак та симптомів міастенія гравіс1, парестезія1, ішемія головного мозку1 Порушення з боку органу зору: зниження чутливості рогівки1, диплопія1, птоз1, відшарування судинної оболонки (після оперативного лікування глаукоми)1, кератит1, блефароспазм2, крововилив у сітківку2, увеїт2 Порушення з боку серця: атріовентрикулярна блокада1, зупинка серця1, порушення ритму серця1, застійна серцева недостатність1, біль у грудній клітці1, серцебиття1, набряки1 Порушення з боку судин: зниження артеріального тиску1, підвищення артеріального тиску2, синдром Рейно1, похолодання кінцівок1 Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: загострення астми2, загострення ХОЗЛ2, кашель1 Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота1,2, діарея1, диспепсія1, сухість слизової оболонки порожнини рота1, біль у животі1, блювота1 Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у м'язах1 Порушення з боку статевих органів та молочної залози: статева дисфункція1, зниження лібідо1 Загальні розлади та порушення у місці введення: астенія1,2 Лабораторні та інструментальні дані: зміни активності ферментів печінки1,2 1 небажані реакції, відмічені при терапії тимололом 2 небажані реакції, відмічені при терапії біматопростом Небажані реакції на фосфат, що містять очні краплі Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки при спільному застосуванні з фосфат-вмістними очними краплями у деяких пацієнтів із значними пошкодженнями рогівки.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії фіксованої комбінації біматопрост/тимолол не проводилося. Можливе потенціювання ефектів спільного застосування офтальмологічних розчинів бета-блокаторів та прийманих внутрішньо блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, гуанетидину, бета-адреноблокаторів, парасимпатоміметиків, антиаритмічних препаратів (включаючи аміодарон) та серцевих глікозидів, Повідомлялося про потенціювання системних ефектів бета-блокаторів (наприклад, зниження ЧСС, депресія) при сумісному застосуванні тимололу з інгібіторами CYP2D6 (хінідином, флуоксетином, пароксетином). Періодично повідомлялося про випадки мідріазу при одночасному застосуванні офтальмологічних бета-блокаторів та адреналіну (епінефрину). Пацієнти, які застосовують Бімікомбі Антиглау ЕКО з іншими аналогами простагландинів, повинні бути під наглядом для контролю зміни внутрішньоочного тиску. Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки при спільному застосуванні з фосфат-вмістними очними краплями у деяких пацієнтів із значними пошкодженнями рогівки.Спосіб застосування та дозиРекомендовані дози у дорослих (включаючи пацієнтів похилого віку) Одна крапля закопується у кон'юнктивальний мішок ураженого ока 1 раз на добу вранці чи ввечері. Препарат слід застосовувати щодня одночасно. У наявних літературних даних для препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО передбачається, що застосування вечірньої дози може бути ефективнішим для зниження ВГД, ніж застосування ранкової дози. Тим не менш, слід враховувати можливість проходження вибраного режиму. Якщо введення препарату пропущено одноразово, препарат вводиться наступного дня. Не рекомендується перевищувати дозу – 1 введення 1 раз на добу. Якщо використовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією. При натисканні на область носослезного каналу або при закритті повік на 2 хвилини системна абсорбція зменшується, що може призвести до зменшення побічних ефектів та збільшення місцевого впливу. Бімікомбі Антиглау ЕКО є стерильний розчин, тому пацієнти повинні бути проінструктовані, як правильно користуватися флаконом. Перед закапуванням очних крапель: При першому застосуванні, перш ніж закапати краплі у вічі, слід потренуватися закопувати по одній краплі з флакона в повітря, подалі від очей, повільно стискаючи флакон. Коли пацієнт упевнений, що він може закапати по одній краплі за один раз, слід вибрати зручне положення для закапування крапель (сидячи на спині або стоячи перед дзеркалом). Порядок роботи з флаконом-крапельницею: Перед застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки. Не можна використовувати препарат, якщо упаковка або флакон пошкоджено. При першому застосуванні переконайтеся, що герметичність кільця контролю першого розкриття на кришці не порушена. При відгвинчуванні кришки відчувається легкий опір доти, доки кільце контролю першого розтину не зламається. Після відділення кільця контролю першого розтину його слід викинути, щоб воно не потрапило в око. Слід трохи нахилити голову назад і обережно відтягнути нижню повіку вниз. Препарат слід закопувати, плавно натискаючи на середину флакона. Можлива затримка за кілька секунд між натисканням на флакон і витіканням краплі. Не рекомендується стискати флакон занадто сильно. У разі ускладнень у застосуванні препарату слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри. Відразу після закапування рекомендується злегка прикрити повіку і притиснути пальцем слізний мішок біля внутрішнього кута ока протягом 2 хвилин (носослезная оклюзія). Завдяки цьому препарат краще поглинається оком, менша кількість ліків потрапляє через нососльозний канал у ніс та зменшується можлива системна абсорбція препарату. Слід уникати контакту між кінчиком крапельниці та оком, віком або пальцями. При необхідності закапати препарат у друге око, повторити кроки 5, 6 та 7. Після використання препарату перед загвинчуванням кришки флакон слід струсити один раз у напрямку вниз, не торкаючись кінчика крапельниці, щоб видалити залишки рідини на кінчику. Потім флакон щільно закрити кришкою. Якщо крапля не потрапила у око, слід закапати препарат знову. Застосування нососльозної оклюзії або закривання повік на 2 хвилини після закапування препарату зменшує абсорбцію. Це сприяє зниженню частоти системних побічних ефектів та збільшенню місцевої активності препарату.ПередозуванняПри введенні у вигляді очних крапель передозування малоймовірне. Біматопрост При ненавмисному прийомі препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО всередину може бути корисною наступна інформація: не відмічено симптомів токсичного впливу біматопросту в дозах до 100 мг/кг/добу в ході 2-тижневого перорального введення в експерименті на щурах та мишах. Доза, що застосовується в дослідженні, виражена в мг/м2, перевищує в 70 разів можливу дозу біматопросту при випадковому прийомі внутрішньо вмісту флакону препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО дитиною з масою тіла 10 кг. При ненавмисному прийомі препарату внутрішньо може бути корисна наступна інформація: не відмічено симптомів токсичного впливу біматопросту в дозах до 100 мкг/кг/добу в ході 2-тижневого перорального введення в експерименті на щурах та мишах; це еквівалентно людським дозам 8,1 та 16,2 мг/кг, відповідно. Дані дози принаймніу 90 разів перевищують можливу дозу біматопросту при випадковому прийомі внутрішньо вмісту флакону препарату дитиною з масою тіла 10 кг (3 мл*0,3 мг/мл/10 кг; 1,08 мг/кг). Тимолол При передозуванні тимололу можуть спостерігатися такі симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, задишка, зупинка серця. У дослідженнях показано, що тимолол не виводиться повністю при гемодіалізі. Якщо передозування відбувається, необхідно проведення симптоматичної та підтримуючої терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші офтальмологічні лікарські препарати, Бімікомбі Антиглау ЕКО може проникати в системний кровотік. Через присутність тимололу, бета-адренергічного компонента, можуть спостерігатися різні типи небажаних реакцій (з боку серцево-судинної та дихальної системи), як при застосуванні системних бета-блокаторів. Частота виникнення небажаних реакцій при місцевому призначенні препарату є нижчою, ніж при системному застосуванні. Серцево-судинна система Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями (такими як ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала та серцева недостатність) та при гіпотензивній терапії бета-адреноблокаторами повинні бути критично оцінені та слід розглянути застосування інших препаратів. Необхідний контроль стану пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями для спостереження за ознаками погіршення цих хвороб та небажаних реакцій. Пацієнтам з тяжкими периферичними розладами кровообігу (наприклад, тяжкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно) препарат слід застосовувати з обережністю. Респіраторна система Повідомлялося про реакції з боку органів дихання, включаючи смертельні наслідки внаслідок бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою після застосування деяких офтальмологічних бета-адреноблокаторів. Ендокринна система Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії, гіпертиреозу. Інші бета-адреноблокатори Тимолол може вплинути на внутрішньоочний тиск або посилити дію системних бета-блокаторів у пацієнтів, які вже отримують системний бета-адреноблокатор. Рекомендується ретельне спостереження за такими пацієнтами. Також застосування двох місцевих бета-адреноблокаторів не рекомендується. Анафілактичні реакції У пацієнтів з атопічними проявами в анамнезі та важкими анафілактичними реакціями на різні алергени дози епінефрину (адреналіну), які зазвичай використовуються для усунення анафілактичних реакцій, на фоні застосування бета-адреноблокаторів можуть бути неефективними. Хоріоїдальне відшарування Повідомлялося про випадки хоріоїдального відшарування при застосуванні терапії, яка знижує приплив внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після фільтраційної хірургії. Хірургічна анестезія Офтальмологічні препарати з β-блокуючою дією можуть пригнічувати системні ефекти β-агоністів, наприклад, адреналіну. Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про застосування пацієнтом тимололу. Печінка У пацієнтів із захворюванням печінки легкої течії або початково підвищеною активністю ферментів печінки - аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT) та/або загального білірубіну, біматопрост не впливав на функцію печінки протягом періоду вивчення тривалістю більше 24 місяців. Дані про небажані реакції внаслідок впливу тимололу на функцію печінки відсутні. Орган зору До початку лікування пацієнтів необхідно інформувати про можливе зростання вій, посилення пігментації шкіри повік та пігментації райдужної оболонки очей, оскільки ці побічні ефекти встановлені в ході досліджень біматопросту та комбінованого препарату біматопрост+тимолол. Деякі зміни можуть бути постійними, і можуть супроводжуватися виникненням відмінностей між очима, якщо інстиляції препарату проводили лише одне око. Після відміни комбінованого препарату біматопрост+тимолол пігментація райдужної оболонки може залишитись постійною. Через 12 місяців лікування комбінованим препаратом біматопрост+тимолол частота пігментації райдужної оболонки відзначена у 0,2% пацієнтів. А через 12 місяців лікування тільки біматопрост у вигляді очних крапель 1,5%, подальшого збільшення частоти даного ефекту не спостерігалося протягом терапії тривалістю 3 роки. Посилення пігментації райдужної оболонки ока обумовлено посиленням продукції меланоцитів, а не збільшенням їх кількості. Тривалість розвитку ефекту посилення пігментації райдужної оболонки невідома. Зміна кольору райдужної оболонки ока, що спостерігається при застосуванні біматопросту, може бути невираженою в період від кількох місяців до кількох років. Застосування препарату не впливає на невуси або відкладення пігменту на райдужній оболонці ока. Повідомлялося, що пігментація периорбітальної області у деяких пацієнтів має оборотний характер. Можлива зміна рефракції (внаслідок скасування терапії міотичними засобами в окремих випадках). Шкіра Можливе зростання волосся на тих ділянках шкіри, на які випадково наносився препарат. Важливо застосовувати препарат Бімікомбі Антиглау ЕКО суворо відповідно до інструкції з медичного застосування та не допускати попадання препарату Бімікомбі Антиглау ЕКО на шкіру. Інша інформація Препарат не вивчали у пацієнтів із запаленнями очей, неоваскулярною, запальною, закритокутовою, вродженою та вузькокутною глаукомою. При проведенні досліджень біматопросту 0,3 мг/мл у пацієнтів з глаукомою або внутрішньоочною гіпертензією виявили, що часте вплив на око більш ніж однієї дози препарату на добу може зменшити ефект зниження внутрішньоочного тиску. Слід спостерігати зміни внутрішньоочного тиску у пацієнтів, які застосовують препарат Бімікомбі Антиглау ЕКО спільно з іншими аналогами простагландинів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можливе минуще погіршення зору після введення препарату, тому пацієнт повинен почекати до повного відновлення зору, перш ніж приступити до керування автомобілем або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: діючі речовини: біматопрост – 0,30 мг, тимололу малеат (6,80 мг) у перерахунку на тимолол – 5,00 мг; допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат - 0,14 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 2,68 мг, натрію хлорид - 6,80 мг, бензалконію хлорид - 0,05 мг, 1 М розчин натрію гідроксиду або 1 М розчин хлористоводень 7,3±0,1, вода очищена – до 1,00 мл. Краплі очні, 0,3 мг/мл+5 мг/мл. По 3 мл препарату поміщають у флакон з поліетилену місткістю 5 мл, оснащений пробкою-крапельницею і закритий кришкою (білою або темно-синьою) із запобіжним кільцем з поліетилену. На кожний флакон наклеюють етикетку. По 1 або 3 флакони разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, від безбарвного до світло-жовтого розчину.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (простагландину F2-альфа аналог синтетичний+бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаФіксована комбінація біматопросту+тимололу Системна абсорбція біматопросту+тимололу мінімальна, не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при інстиляції кожного з компонентів препарату окремо. У двох дослідженнях тривалістю 12 місяців не відзначено системної кумуляції жодної з діючих речовин. Біматопрост Абсорбція У дослідженнях in vitro показано, що біматопрост проникає у райдужну оболонку ока та склеру. При інстиляції 0,03% розчину біматопросту по 1 краплі в обидва ока один раз на добу протягом 2-х тижнів максимальна концентрація (Сmах) біматопросту в плазмі крові досягається протягом 10 хвилин після застосування, і протягом 1,5 год його концентрація у плазмі крові знижується до нижньої межі визначення (0,025 нг/мл). Середні значення Сmах і площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-24ч) біматопросту були близькі на 7 і 14 день застосування, і становили 0,08 нг/мл і 0,09 нг*ч/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація біматопросту досягається протягом першого тижня застосування. Розподіл Біматопрост помірно розподіляється у тканинах, і системний обсяг розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становить 0,67 л/кг. Біматопрост знаходиться переважно у плазмі крові. Зв'язок біматопросту з білками плазми становить приблизно 88%. Метаболізм Біматопрост піддається окисленню, N-деетилування та глюкуронування з утворенням різних метаболітів. Виведення Біматопрост виводиться переважно нирками. Близько 67% препарату, введеного внутрішньовенно здоровим добровольцям, виводилися нирками, а 25% через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) біматопросту, визначений після внутрішньовенного введення, становив приблизно 45 хвилин; а загальний кліренс – 1,5 л/год/кг. У пацієнтів похилого віку При застосуванні біматопросту 2 рази на день середнє значення AUC0-24год у літніх пацієнтів становить 0,0634 нг*год/мл, що суттєво перевищує значення даного показника у здорових молодих осіб – 0,0218 нг*год/мл. Проте клінічної значущості ця відмінність не має, оскільки системна експозиція біматопросту при його місцевому застосуванні у пацієнтів похилого віку та здорових молодих осіб залишається дуже низькою. Кумуляції біматопросту в системній циркуляції не спостерігається, профіль безпеки не відрізняється у пацієнтів похилого віку та осіб молодого віку. Тимолол Всмоктування та розподіл У пацієнтів, яким проводилося хірургічне лікування катаракти після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% розчину. Стих тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 год склала 898 нг/мл. Деяка кількість тимололу потрапляє у системний кровотік. Тимолол незначною мірою зв'язується з білками плазми. Метаболізм Тимолол, що потрапив у системний кровообіг, піддається метаболізму в печінці. Виведення Т1/2 тимололу становить близько 4-6 ч. Частина тимололу, що зазнав метаболізму в печінці, виводиться через кишечник, а інша його частина та метаболіти виводяться нирками.ФармакодинамікаПрепарат БІМОПТИК ПЛЮС – комбінований лікарський препарат. Біматопрост і тимолол, що входять до його складу, знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, приводячи до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Біматопрост відноситься до синтетичних простамідів, за хімічною структурою подібний до простагландином F2-альфа (PGF2α). Біматопрост не впливає на жодний з відомих типів рецепторів простагландину. Гіпотензивна дія біматопросту здійснюється за рахунок посилення відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулу та по увеосклеральному шляху ока. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (ц-АМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.Показання до застосуванняЗниження внутрішньоочного тиску (ВГД) у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та внутрішньоочною гіпертензією при недостатній ефективності місцевого застосування препаратів групи бета-адреноблокаторів та аналогів простагландину.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; синдром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму у стадії загострення та перенесені епізоди в анамнезі; тяжка хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ); синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоаурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада II та III ступеня без імплантованого штучного водія ритму серця, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; вік до 18 років. З обережністю Порушення функції печінки та нирок (препарат недостатньо вивчений у даної категорії пацієнтів). У пацієнтів з факторами ризику виникнення набряку макули (наприклад, при афакії, псевдофакії, розриві задньої капсули кришталика, а також при інтраокулярній хірургії, при оклюзії вен сітківки, при запальних захворюваннях очей та при діабетичній ретинопатії). У пацієнтів з активним внутрішньоочним запаленням (наприклад, увеїт), оскільки запалення може посилитися. У пацієнтів з ХОЗЛ легкого та середнього ступеня, і лише у випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. У пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня через негативний вплив на час внутрішньосерцевої провідності. У пацієнтів із захворюваннями рогівки, оскільки може індукувати синдром "сухого" ока. У пацієнтів з цукровим діабетом (нестабільної течії) та порушенням толерантності до глюкози, оскільки БІМОПТИК ПЛЮС бета-адреноблокатор тимолол, що входить до складу препарату, може маскувати ознаки гіпоглікемії. У пацієнтів із запальними змінами очей; неоваскулярною, запальною, закритовугільною глаукомою, вродженою глаукомою (немає даних щодо вивчення ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяВагітність Адекватні дані щодо використання фіксованої комбінації біматопросту+ тимололу у вагітних жінок відсутні. Препарат БІМОПТИК ПЛЮС при вагітності слід застосовувати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Адекватні та строго контрольовані дослідження фіксованої комбінації біматопросту+тимололу у вагітних жінок не проводилися. У дослідженнях на тваринах отримані дані щодо репродуктивної токсичності при високих дозах біматопросту. Епідеміологічні дослідження не виявили вроджених вад розвитку плода, але встановили ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода при прийомі внутрішньо препаратів групи бета-адреноблокаторів. У тих випадках, коли пацієнтки приймали бета-адреноблокатор до моменту розродження, у новонароджених відзначалися характерні для цієї групи препаратів клінічні симптоми (наприклад, брадикардія, гіпотензія, респіраторний дистрес-синдром та гіпоглікемія). У разі застосування препарату БІМОПТИК ПЛЮС аж до пологів необхідно спостереження за станом новонародженого протягом перших днів життя. У дослідженнях на тваринах показана репродуктивна токсичність тимололу при застосуванні доз, які значно перевищують призначені в клінічній практиці. Таким чином, не слід застосовувати препарат БІМОПТИК ПЛЮС при вагітності, за винятком випадків особливої ​​потреби. Період грудного вигодовування Бета-адреноблокатори проникають у грудне молоко. Однак, при застосуванні тимололу у вигляді очних крапель у терапевтичних дозах малоймовірний розвиток клінічних симптомів у дітей, зважаючи на відсутність достатньої кількості препарату в грудному молоці. Невідомо, чи проникає біматопрост у грудне молоко у людини, але встановлено, що він міститься в молоці щурів, що лакують. Препарат БІМОПТИК ПЛЮС не слід застосовувати у жінок у період грудного вигодовування.Побічна діяНебажані реакції, що спостерігаються при проведенні клінічних досліджень препарату біматопрост + тимолол з консервантом, обмежувалися раніше зазначеними при окремому застосуванні біматопросту та тимололу. Більшість небажаних реакцій, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень, була реакції з боку органу зору легкого ступеня тяжкості і жодна з них не була серйозною. За даними 12-місячного клінічного дослідження, при застосуванні препарату біматопрост+тимолол з консервантом, найчастішою небажаною реакцією була гіперемія кон'юнктиви (у більшості випадків легкого ступеня та не запальної природи), яка спостерігалася приблизно у 26% пацієнтів, а також була причинною припинення. у 15% пацієнтів. Небажані реакції представлені нижче відповідно до залучення органів, систем органів та частотою народження. Частота народження небажаних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частота не може бути визначена за наявними даними). Порушення з боку імунної системи: Частота реакції невідома: реакції гіперчутливості, включаючи ознаки або симптоми алергічного дерматиту, ангіоневротичний набряк, алергічні реакції очей. Порушення з боку психіки: Частота невідома: безсоння, нічні кошмари. Порушення з боку нервової системи: Часто: головний біль, запаморочення. Частота невідома: дисгевзія. Порушення з боку органу зору: Дуже часто: гіперемія кон'юнктиви. Часто: точковий кератит, ерозія рогівки, відчуття печіння, свербіж в очах, відчуття поколювання в очах, відчуття стороннього тіла, сухість очей, почервоніння повік, біль в очах, фотофобія, виділення з очей, порушення зору, свербіж шкіри повік, зниження гостроти зору , блефарит, набряк повік, подразнення слизової оболонки очей, підвищене сльозовиділення, зростання вій. Нечасто: іридоцикліт, набряк кон'юнктиви, хворобливість повік, астенопія, трихіаз, гіперпігментація райдужної оболонки, поглиблення складки століття, ретракція століття. Частота невідома: кістоїдний макулярний набряк, набряк очей, розмитий зір. Порушення з боку серця: Частота невідома: брадикардія. Порушення з боку дихальної системи: Нерідко: риніт. Нечасто: диспное. Частота невідома: бронхоспазм (переважно у пацієнтів із існуючим бронхоспастичним захворюванням), астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто: пігментація шкіри повік, гірсутизм, гіперпігментація шкіри (періокулярна). Частота невідома: алопеція. Загальні розлади та порушення у місці введення: Частота невідома: втома. Як і інші місцево застосовувані офтальмологічні препарати, препарат БІМОПТИК ПЛЮС (біматопрост/тимолол) всмоктується у системний кровотік. Всмоктування тимололу може викликати небажані ефекти, схожі на ефекти для системних бета-блокуючих агентів. Кількість системних небажаних реакцій після місцевого застосування є нижчою, ніж після системного застосування. Інші небажані реакції, що спостерігалися при застосуванні кожного з компонентів препарату (біматопросту або тимололу) та потенційно можливі в період лікування препаратом БІМОПТИК ПЛЮС: Порушення імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи анафілаксію. Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіпоглікемія. Порушення психіки: депресія, втрата пам'яті. Порушення з боку нервової системи: непритомність, гостре порушення мозкового кровообігу, посилення ознак та симптомів міастенії gravis, парестезія, ішемія головного мозку. Порушення з боку органу зору: зниження чутливості рогівки, диплопія, птоз, відшарування судинної оболонки (після оперативного лікування глаукоми), кератит, блефароспазм, крововилив у сітківку, увеїт. Порушення серця: атріовентрикулярна блокада, зупинка серця, порушення ритму серця, серцева недостатність, застійна серцева недостатність, біль у грудній клітці, серцебиття, набряки. Порушення з боку судин: зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, синдром Рейно, похолодання кінцівок. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: загострення астми, загострення ХОЗЛ, кашель. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у животі, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу, висипання на шкірі. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у м'язах. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: статева дисфункція, зниження лібідо. Загальні розлади та порушення у місці введення: астенія,. Лабораторні та інструментальні дані: зміни активності ферментів печінки. Небажані реакції на фосфатсодержащіе очні краплі Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки при сумісному застосуванні з фосфатсодержащими очними краплями у деяких пацієнтів із значними пошкодженнями рогівки.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії фіксованої комбінації біматопросту+тимололу не проводилося. Можливе потенціювання ефектів спільного застосування офтальмологічних розчинів бета-адреноблокаторів та прийманих внутрішньо блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, гуанетидину, бета-адреноблокаторів, парасимпатоміметиків, антиаритмічних препаратів (включаючи аміодарон) та серцевих глікозів. Повідомлялося про потенціювання системних ефектів бета-адреноблокаторів (наприклад, зниження частоти серцевих скорочень, депресія) при сумісному застосуванні тимололу з інгібіторами CYP2D6 (хінідином, флуоксетином, пароксетином). Періодично повідомлялося про випадки мідріазу при одночасному застосуванні офтальмологічних бета-адреноблокаторів та адреналіну (епінефрину). Пацієнти, які застосовують препарат БІМОПТИК ПЛЮС з іншими аналогами простагландинів, повинні бути під наглядом для контролю зміни ВГД. Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки при сумісному застосуванні з фосфатсодержащими очними краплями у деяких пацієнтів із значними пошкодженнями рогівки.Спосіб застосування та дозиРекомендовані дози у дорослих (включаючи пацієнтів похилого віку) Рекомендована доза – 1 крапля у кон'юнктивальний мішок ураженого ока 1 раз на добу вранці чи ввечері. Препарат повинен застосовуватися щодня одночасно. Згідно з наявними літературними даними про застосування фіксованої комбінації біматопросту+тимололу, передбачається, що застосування препарату ввечері є більш ефективним для зниження ВГД, ніж застосування вранці. Проте слід враховувати можливість проходження вибраного режиму застосування. Якщо введення препарату пропущено одноразово, препарат вводиться наступного дня. Не рекомендується перевищувати дозу – 1 введення 1 раз на добу. Якщо застосовують більше 2-х препаратів, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією. При натисканні на область носослезного каналу або при закритті повік на 2 хвилини системна абсорбція зменшується, що може призвести до зменшення побічних ефектів та збільшення місцевого впливу.ПередозуванняПри введенні препарату БІМОПТИК ПЛЮС передозування малоймовірне або може бути пов'язане з токсичною дією. Біматопрост При ненавмисному прийомі біматопросту+тимололу всередину може бути корисною наступна інформація: не відмічено симптомів токсичного впливу біматопросту в дозах до 100 мг/кг/добу в ході 2-тижневого перорального введення в експерименті на щурах і мишах. Доза, що застосовується в дослідженні, виражена в мг/м2, перевищує в 70 разів можливу дозу біматопросту при випадковому прийомі внутрішньо вмісту флакона, що містить біматопрост+тимолол, дитиною з масою тіла 10 кг. Тимолол При передозуванні гимололу можуть спостерігатися такі симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, задишка, зупинка серця. У дослідженнях показано, що тимолол не виводиться повністю при гемодіалізі. Якщо передозування відбувається, потрібне проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші офтальмологічні лікарські препарати, препарат БІМОПТИК ПЛЮС може проникати в системний кровотік. Через присутність тимололу, бета-адренергічного компонента можуть спостерігатися різні типи небажаних реакцій (з боку серцево-судинної, дихальної системи та інших систем), як при застосуванні системних бета-адреноблокаторів. Частота виникнення небажаних реакцій при місцевому застосуванні препарату є нижчою, ніж при системному застосуванні. Серцево-судинна система Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями (такими як ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала та серцева недостатність) та при гіпотензивній терапії бета-адреноблокаторами повинні бути критично оцінені та слід розглянути застосування інших препаратів. Необхідний контроль стану пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями для спостереження за ознаками погіршення цих хвороб та небажаних реакцій. Пацієнтам з тяжкими периферичними розладами кровообігу (наприклад, тяжкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно) препарат слід застосовувати з обережністю. Респіраторна система Повідомлялося про реакції з боку органів дихання, включаючи смертельні наслідки внаслідок бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою після застосування деяких офтальмологічних бета-адреноблокаторів. Ендокринна система Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії, гіпертиреозу. Інші бета-адреноблокатори Тимолол може вплинути на ВГД або посилити дію системних бета-адреноблокаторів у пацієнтів, які вже отримують системний бета-адреноблокатор. Рекомендується ретельне спостереження за такими пацієнтами. Також застосування двох місцевих бета-адреноблокаторів не рекомендується. Анафілактичні реакції У пацієнтів з атопічними проявами в анамнезі та важкими анафілактичними реакціями на різні алергени дози епінефрину (адреналіну), які зазвичай застосовуються для усунення анафілактичних реакцій, на фоні застосування бета-адреноблокаторів можуть бути неефективними. Хоріоїдальне відшарування Повідомлялося про випадки хоріоїдального відшарування при застосуванні терапії, яка знижує приплив внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після фільтраційної хірургії. Хірургічна анестезія Офтальмологічні препарати з β-адреноблокуючою дією можуть пригнічувати системні ефекти β-агоністів, наприклад, епінефрину (адреналіну). Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про застосування пацієнтом тимололу. Функція печінки У пацієнтів із захворюванням печінки легкої течії або початково підвищеною активністю ферментів печінки аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT) та/або загального білірубіну, біматопрост не впливав на функцію печінки протягом періоду вивчення тривалістю більше 24 місяців. Дані про небажані реакції внаслідок впливу тимололу на функцію печінки відсутні. Орган зору До початку лікування пацієнтів необхідно інформувати про можливе зростання вій, посилення пігментації шкіри повік та пігментації райдужної оболонки очей, оскільки ці побічні ефекти встановлені в ході досліджень біматопросту та фіксованої комбінації біматопросту+тимололу. Деякі зміни можуть бути постійними, і можуть супроводжуватися виникненням відмінностей між очима, якщо інстиляції препарату проводили лише одне око. Після відміни препарату БІМОПТИК ПЛЮС пігментація райдужної оболонки може залишитися постійною. Через 12 місяців лікування фіксованою комбінацією біматопросту+тимололу частота пігментації райдужної оболонки відзначена у 0,2% пацієнтів. А через 12 місяців лікування тільки біматопрост у вигляді очних крапель 1,5%, подальшого збільшення частоти даного ефекту не спостерігалося протягом терапії тривалістю 3 роки. Посилення пігментації райдужної оболонки ока обумовлено посиленням продукції меланоцитів, а не збільшенням їх кількості. Тривалість розвитку ефекту посилення пігментації райдужної оболонки невідома. Зміна кольору райдужної оболонки ока, що спостерігається при застосуванні біматопросту, може бути невираженою в період від кількох місяців до кількох років. Застосування препарату не впливає на невуси або відкладення пігменту на райдужній оболонці ока. Повідомлялося, що пігментація периорбітальної області у деяких пацієнтів має оборотний характер. Можлива зміна рефракції (внаслідок скасування терапії міотичними засобами в окремих випадках). Шкіра Можливе зростання волосся на тих ділянках шкіри, на які випадково наносився препарат. Важливо застосовувати препарат БІМОПТИК ПЛЮС відповідно до інструкції з медичного застосування та не допускати попадання препарату на шкіру. Допоміжні речовини Допоміжна речовина бензалконію хлорид, що входить до складу препарату БІМОПТИК ПЛЮС, може спричинити подразнення слизової оболонки очей та зміну кольору м'яких контактних лінз. Контактні лінзи необхідно зняти до введення препарату, одягнути їх можна через 15 хвилин після інстиляції. Бензалконію хлорид може спричинити гострий кератит та/або токсичну виразку рогівки. У зв'язку з цим необхідне спостереження за станом пацієнта при частому або тривалому лікуванні препаратом БІМОПТИК ПЛЮС у осіб із синдромом "сухого" ока та при змінах рогівки. Після розкриття флакона не можна виключити можливість мікробної контамінації вмісту, що може призвести до запальних уражень очей. Термін придатності препарату після першого розтину флакону становить 28 діб. Після закінчення зазначеного часу флакон слід викинути навіть якщо розчин повністю не використаний. Рекомендується записувати на картонній пачці лікарського засобу дату розкриття флакона. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можливе скорочення погіршення зору після введення препарату, тому пацієнт повинен почекати до повного відновлення зору, перш ніж приступити до керування транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Діюча речовина: біматопрост 0.3 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид - 0.05 мг, натрію хлорид - 8.3 мг, лимонної кислоти моногідрат - 0.14 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат - 2.68 мг, натрію гідроксид - до рН 7.3, хлористоводнева мл. Флакон із пробкою-крапельницею, 2.5 мл.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб. Біматопрост – синтетичний простамід, структурно пов'язаний із простагландином F2α, який не діє через відомі рецептори простагландину. Біматопрост селективно імітує ефекти нещодавно відкритих біосинтезованих речовин, простамідів. Однак структура рецепторів простаміду поки що не була ідентифікована.ФармакокінетикаБіматопрост добре проникає в рогівку та склеру людини in vitro. Після інстиляції дорослим системна експозиція біматопросту дуже мала, накопичення активної речовини не відзначено. Після введення однієї краплі препарату в обидва ока 1 раз на добу протягом 2 тижнів концентрація в крові досягла максимуму через 10 хв після введення дози, а протягом 1.5 год цей показник виявився нижчим за рівень визначення (0.025 нг/мл). Середні значення Сmах і AUC0-24 год були приблизно однаковими на 7 і 14 день - приблизно 0.08 нг/мл і 0.09 нг×ч/мл відповідно, це вказує на те, що Css біматопросту була досягнута протягом 1 тижня інстиляції. Біматопрост помірно розподіляється у тканинах організму, а Vd у рівноважному стані – 0.67 л/кг. У крові людини біматопрост перебуває переважно у плазмі. Зв'язування біматопросту з білками плазми становить близько 88%.Біматопрост досягає системного кровотоку, в основному, у незміненому вигляді. Потім відбувається окислення, N-деетилування та глюкуронізація з утворенням низки метаболітів. Біматопрост виводиться переважно нирками. До 67% дози, введеним внутрішньовенно здоровим дорослим добровольцям виводилося з організму із сечею, 25% – з калом. T1/2 після внутрішньовенного введення становив приблизно 45 хв, загальний кліренс із крові становив 1.5 л/год/кг.ФармакодинамікаБіматопрост знижує внутрішньоочний тиск за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи через трабекулярну мережу та збільшення увеосклерального відтоку. Зниження внутрішньоочного тиску починається приблизно через 4 години після першого введення, максимальний ефект досягається приблизно через 8-12 годин. Ефект триває протягом принаймні 24 годин. За даними клінічних досліджень, не відзначено значного впливу біматопросту на ЧСС та АТ.Показання до застосуванняВідкритокутова глаукома та офтальмогіпертензія у дорослих (як монотерапія або у поєднанні з бета-адреноблокаторами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біматопросту; вік до 18 років. Необхідна обережність при застосуванні препаратів біматопросту для лікування пацієнтів з відомими факторами ризику макулярного набряку (наприклад, у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та розривом задньої капсули кришталика); у пацієнтів з важкими очними інфекціями в анамнезі (наприклад, спричиненими вірусом простого герпесу) або іритом/увеїтом.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років. Відсутні дані клінічних досліджень про застосування біматопросту при вагітності. Застосування біматопросту при вагітності не рекомендується, за винятком випадків наявності суворих показань. За даними доклінічних досліджень на тваринах показана репродуктивна токсичність при застосуванні бімаптопросту у високих, токсичних для організму матері дозах. Невідомо, чи виділяється біматопрост із грудним молоком у людини. У дослідженнях на тваринах показано, що біматопрост виділяється з грудним молоком. Рішення про продовження/припинення грудного вигодовування або продовження/припинення лікування біматопростом слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь від терапії для матері.Побічна діяВизначення категорії частоти побічних реакцій: дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100 до <1/10); нечасто (&le1/1000 до <1/100); рідко (&le1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити частоту на основі наявних даних). З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення. З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивальна ін'єкція, свербіж в очах, ріст вій; часто - поверхневий точковий кератит, ерозія рогівки, печіння в очах, подразнення очей, алергічний кон'юнктивіт, блефарит, зниження гостроти зору, астенопія, набряк кон'юнктиви, відчуття стороннього тіла в оці, сухість ока, біль в очах, світлобоязнь, сльоз , Порушення зору, посилення пігментації райдужної оболонки, потемніння вій; нечасто – геморагічні порушення з боку сітківки, увеїт, кістоїдний макулярний набряк, ірит, блефароспазм, ретракція століття, періорбітальна еритема; частота невідома – енофтальм. У дуже рідких випадках відзначалася кальцифікація рогівки при застосуванні фосфатсодержащих очних крапель пацієнтами з супутнім значним ушкодженням рогівки. З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія. З боку гепатобіліарної системи: часто – відхилення від норми біохімічних показників функції печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – гірсутизм. Загальні реакції: нечасто – астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо взаємодії БІМОПТИК РОМФАРМ з іншими лікарськими засобами не проводилося. Не очікується взаємодій в організмі людини, оскільки системні концентрації біматопросту є надзвичайно низькими (менше 0,2 нг/мл) після інстиляції препарату БІМОПТИК РОМФАРМ, очні краплі, 0,3 мг/мл. У клінічних дослідженнях біматопрост застосовували одночасно з декількома різними офтальмологічними бета-адреноблокаторами, але не спостерігалося жодних взаємодій. Одночасне застосування біматопросту та інших протиглаукомних препаратів, крім офтальмологічних бета-адреноблокаторів, не вивчалося в ході досліджень ефективності та безпеки комбінованої терапії.Відзначалося зниження гіпотензивного ефекту біматопросту при його сумісному застосуванні з іншими аналогами простагландинів у терапії офтальмогіпертензії та глаукоми.Спосіб застосування та дози1-на крапля препарату біматопросту в уражене (і) око (а) 1 раз на добу ввечері. Не перевищувати рекомендовану дозу. Рекомендована доза – одна крапля препарату біматопросту у уражене (і) око (а) 1 раз на добу ввечері. Не перевищувати рекомендовану дозу. При застосуванні більше одного офтальмологічного препарату для місцевого застосування необхідно дотримуватись інтервалу 5 хв між введенням кожного з них.ПередозуванняНе було виявлено випадків передозування при місцевому застосуванні. У разі передозування лікування має бути симптоматичним та підтримуючим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідсутня досвід застосування біматопросту у пацієнтів із супутніми порушеннями функції зовнішнього дихання, що потребує дотримання обережності у таких пацієнтів. При проведенні клінічних досліджень у пацієнтів з порушеннями функції зовнішнього дихання не було відзначено жодної істотної несприятливої ​​дії на дихальну систему. Не вивчався вплив біматопросту на пацієнтів з AV-блокадою II та III ступеня та на пацієнтів з неконтрольованою застійною серцевою недостатністю. Перш ніж розпочати лікування, пацієнти повинні бути проінформовані про можливість зростання вій, потемніння шкіри повік та збільшення пігментації райдужної оболонки. Деякі з цих змін можуть бути постійними і можуть призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді між очима, коли лікується лише одне око. Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно і може бути непомітною протягом кількох місяців або років. Найчастіше зміна кольору райдужної оболонки є постійною. Зміна кольору райдужної оболонки переважно пов'язані з підвищенням вмісту меланіну в меланоцитах, ніж із збільшенням кількості меланоцитів. Довготривалі ефекти підвищення пігментації райдужної оболонки невідомі. У типових випадках відбувається поширення коричневого пігменту від області навколо зіниці до кореня райдужної оболонки,в результаті вся райдужка або її частини набувають більш коричневого кольору. Застосування біматопросту не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Пігментація періорбітальної тканини є оборотною у деяких пацієнтів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСерветки - 1 шт.: Вода, ПЕГ-8, полоксамер 184, полісорбат 20, каприлоїлу гліцин, пропіленгліколь, ПЕГ-6, гліцериди каприлової?/капринової? кислоти, екстракт Centella asiatica, спирт, дикалію фосфат, натрію гідроксид, екстракт кореня Iris florentina, калію фосфат, цинку сульфат, ППГ-5 цетет-20, ретиніла пальмітат, натрію гіалуронат. Серветки 20 шт.Фармакотерапевтична групаБлефаклін рекомендований для повсякденної гігієни повік та чутливості шкіри, а також для підтримання чистоти повік до та після офтальмологічних процедур.Дія на організмМ'яко видаляє забруднення, пил та залишки макіяжу, не викликаючи подразнення очей та пошкодження зовнішнього шару епідермісу. Завдяки продуманому формулі, Блефаклін не тільки очищає шкіру, але й зволожує зовнішні шари епідермісу. Чутлива шкіра заспокоюється і регенерується завдяки гіалуронової кислоти (природний компонент, що зволожує шкіру), каприлоїлу гліцину та екстракту Iris florentina (які разом регулюють вироблення секрету сальних залоз), а також екстракту Centella asiatica (тонізуючий засіб). Оскільки Блефаклін не містить ароматизаторів та жиру, його не треба змивати після застосування. Гігієна повік може бути рекомендована до і після офтальмологічних процедур, якщо потрібне повне та ретельне очищення повік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБез детергентів та консервантів. Дозволено використовувати для дітей від 3 місяців. Рекомендовані при носінні контактних лінз.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 мл: гіалуронова кислота, сік Aloe Vera, гліцерин, пропіленгліколь, карбомер, метилпарабен, вода деіонізована. 1 флакон, 15мл.Фармакотерапевтична групаБлефарогель 1 - гель для повік, призначений для лікування та профілактики запалення повік (блефаритів). На сьогоднішній день Блефарогель 1 використовується як лікувально-профілактичний засіб, і як засіб по догляду за шкірою навколо очей.Дія на організмзнімає почервоніння, запалення, набряки повік; сприяє очищенню шкіри від лусочок та скорин; є зволожуючим засобом; застосовується для профілактики ячменів та запалень; знімає втому з очей, усуває симптом сухості очей.Властивості компонентівГіалуронова кислота – це полісахарид, який міститься у клітинах живого організму. Вона відповідає за водний баланс у міжклітинному просторі, а також є природним мастилом і водить до складу синовіальної рідини та хрящів. У косметичних засобах гіалуронова кислота сприяє утриманню вологи в шкірі, виступає як протизапальний та антибактеріальний засіб. Сік алое вера - рослинний компонент, до складу якого входять вітаміни А, С, В, саліцилова кислота, комплекс амінокислот. Має ранозагоювальні, протизапальні, заспокійливі, регенеруючі властивості. Гліцерин - має зволожуючі та пом'якшувальні властивості.ІнструкціяНаносити гель слід 1-2 десь у день, акуратними масажними рухами, на попередньо очищену шкіру. Курс лікування загалом становить від 30 до 45 днів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 мл: гіалуронова кислота, сік Aloe Vera, гліцерин, пропіленгліколь, карбомер, метилпарабен, пропілпарабен, вода деіонізована. 1 флакон, 15мл.Фармакотерапевтична групаБлефарогель 2 – оригінальний гель містить гіалуронову кислоту, яка очищає та зволожує шкіру, а також підвищує її пружність. Склад препарату забезпечує зняття різних симптомів подразнення в області повік, спричинених запаленням повік – блефаритами. Також до складу гелю входить сік Aloe Vera, який добре проникає в тканини, має антисептичні властивості, крім того, зволожує та стійко нормалізує обмін речовин у шкірі повік. Цілющі властивості Aloe Vera обумовлені його багатим біохімічним складом, наявністю в ньому різноманітних неорганічних та органічних речовин, мікроелементів, амінокислот, білків та вітамінів. Крім цього, до складу Блефарогеля 2 входить продукт, що містить сірку. Сірка надає регулюючу дію на сальні залози, сприяє нормалізації функції шкіри, має антимікробну дію (пригнічує патогенні мікроорганізми). Швидко знімає почервоніння, свербіж, тяжкість повік. Ефективно очищає поверхню повік від лусочок і скорин. Зволожує шкіру повік, підвищуючи її тургор. Знімає відчуття втоми очей. Служить засобом профілактики ячменю. Ефективний для профілактики виникнення блефариту різної етіології, включаючи демодекс.Дія на організмГігієнічний засіб для догляду за віками.  Профілактика та зняття запальних явищ повік при носінні контактних лінз.  Зняття втоми очей.Властивості компонентівГіалуронова кислота – природна речовина, з якої складається склоподібне тіло ока. Еталонний зволожувач, регулює вміст вологи в клітинах, впливає на процеси міграції та диференціювання клітин, очищає протоки сальних, мейбомієвих, потових залоз повік від пробок та нормалізує їх секрецію. Шкіра повік зволожується, стає більш пружною. Екстракт Aloe Vera, надає антисептичну дію, покращує обмін речовин, знімає набряклість та симптоми подразнення. Гемодез (полівінілпіролідон) - має сорбуючі та дезінтоксикаційні властивості, очищає протоки сальних, мейбомієвих, потових залоз. Препарати сірки мають антисептичну та акарицидну дію.ІнструкціяПеред застосуванням ОБОВ'ЯЗКОВО вимийте руки та видаліть макіяж з очей. Нанесіть гель на кінчики пальців і м'якими круговими рухами помасажуйте повіки по вії, протягом 1-2 хвилин Якщо Ви носите контактні лінзи, перед застосуванням гелю рекомендується їх зняти і не вставляти раніше, ніж через 15 хвилин після процедури. При хронічних блефаритах рекомендується використовувати гель 2 рази на день – вранці та ввечері після вмивання доти, доки не зникнуть ознаки блефаритів. Для профілактики блефаритів та ячменів використовуйте гель щодня 1 раз на день перед сном.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням Блефарогелю 2 слід зняти контактні лінзи та не вставляти їх раніше, ніж через 15 хв.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода очищена, полоксамер 184, сік алое вера, полігліцерил-4 капрат, Д-пантенол, амісофт, ксантанова камедь, карбомер нейтралізований, феноніп.ХарактеристикаЗасіб для ефективного очищення повік та війного краю від забруднень (лусочок, скоринок, пилу) та макіяжу, у тому числі водостійкого. Завдяки вмісту біологічно активних речовин та елементів, Блефарогель очищення має протизапальну дію, захищає шкіру та вії від агресивного впливу косметики, дбайливо очищаючи від забруднень будь-якого типу. Рекомендований як щоденний засіб для догляду за віками.ІнструкціяНевелику кількість Блефарогеля очищення нанести на ватний тампон і легкими рухами зняти макіяж та інші забруднення зі шкіри повік та вії.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛосьйон - 1 мл: Екстракт зеленого чаю, екстракт ромашки, екстракт гамамеліс, полівінілпіролідон, карбомер, феноніп, вода деіонізована. Флакон 15мл.Фармакотерапевтична групаБЛЕФАРОЛОСЬЙОН - засіб особистої гігієни, призначений для регулярного гігієнічного догляду за віками. Ефективний для профілактики виникнення блефариту різної етіології, включаючи демодекс.Дія на організмЛосьйон ефективно очищає поверхню повік від лусочок і скорин. Зволожує шкіру повік, підвищуючи її тургор.Властивості компонентівЕкстракти ромашки, зеленого чаю і гамамелісу, що входять до складу, надають на шкіру повік антисептичну, протизапальну, протинабрякову та антиоксидантну дії. Полівінілпіролідон володіє сорбуючими та дезінтоксикаційними властивостями, дозволяючи швидко та ефективно очистити повіки та вії від забруднень.ІнструкціяНанести Блефаролосьйон на ватний тампон або на чисті кінчики пальців, і легкими рухами нанести їх на вії і шкіру повік, потім промити повіки.  Після цього нанести на шкіру Блефарогель 1 та Блефарогель 2.  Компреси: На ватяні диски, попередньо змочені в теплій воді, рясно нанести блефаролосьйон. Потім покласти їх на закриті повіки на кілька хвилин.Показання до застосуванняЗасіб для очищення повік та вій від забруднень, у тому числі від залишків косметичних засобів. Профілактика та зняття запальних явищ повік.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Побічна діяІндивідуальна непереносимість компонентів Блефаролосьону, яка може виявлятися у вигляді алергічної реакції (почервоніння повік, свербіж тощо)Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПросочена розчином очищеної води, полівінілпіролідону, екстрактів: ромашки, зеленого чаю, гамамелісу, календули, карбомера нейтралізованого, феноніпу.Фармакотерапевтична групаЕфективно очищає повіки від забруднень і залишків макіяжу, зволожує, доглядає за шкірою повік, захищає від передчасного старіння, є засобом профілактики та гігієни при лікуванні демодекозу, блефаритів, синдрому сухого ока, сприяє відновленню секреції сліз та роботи за комп'ютером. Рекомендована для теплих компресів.ІнструкціяСпосіб застосування – для очищення повік слід розірвати упаковку, витягнути серветку та ретельно очистити повіки. Для компресу «Блефаросалфетка» слід опустити в ємність з гарячою водою на 1 хвилину, потім витягнути серветку з індивідуального упаковки і, не розвертаючи, покласти на повіки на 2-3 хвилини. Використовуйте окрему серветку для кожного ока.Показання до застосуванняДля теплих компресів на віки при проведенні терапевтичної гігієни повік. Для щоденної гігієнічної обробки шкіри та країв повік, а також для вмивання особи у післяопераційному періоді у пацієнтів, які перенесли Р хірургічні операції на очах та повіках у перші тижні після операції, І коли вмивання водопровідною водою заборонено. Для очищення поверхні шкіри, країв повік та вій після досліджень ока за допомогою контактних та безконтактних пристроїв (тонометрія, гоніоскопія, конфокальна мікроскопія тощо), після фарбування поверхні ока вітальними барвниками (флюоресцеїн, бенгальський рожевий та ін.), а також після проведення фізіотерапевтичних процедур на очах (електрофорез, фонофорез, магнітофорез).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАктивні інгредієнти: полівінілпіролідон, екстракти ромашки, гамамелісу, зеленого чаю, календули.ХарактеристикаМедичний виріб "Блефаросалфетка", швидко та ефективно очищає повіки від забруднень, відкриває мейбомієві залози, відновлює секрецію сльози, очищає поверхню повік у до- та післяопераційному періоді. Компреси з "Блефаросалфеткою" знімають втому та синдром «сухого ока», відновлюють секрецію сльози після тривалої роботи за комп'ютером та носіння контактних лінз.ІнструкціяОчищення повік, для компресів - опустити серветку в упаковці в теплу воду на 1 хвилину, потім вийняти серветку і, не розвертаючи, покласти на повіки на 3-5 хвилин.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N1 Форма випуску: гель Упакування: пак. Виробник: Сентіс Русс Завод-производитель: Джеомед Илач ве Саглыг Урунлери А. С.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: діюча речовина: бримонідину тартрат – 2,0 мг; допоміжні речовини: полівініловий спирт 40-88, натрію цитрат, лимонної кислоти моногідрат, натрію хлорид, хлористоводнева кислота розведена або гідроксид натрію, вода високоочищена. Краплі очні, 2 мг/мл. По 5 мл у флакон з поліетилену низької щільності, з вбудованою крапельницею і кришкою з поліетилену високої щільності, що загвинчується. По 1 або 3 флакони разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, жовтувато-зелена рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб – альфа2-адреноміметик селективний.ФармакокінетикаПісля застосування 0,2% розчину очних крапель бримонідину двічі на добу протягом 10 днів середнє значення максимальної концентрації (Сmax) у плазмі крові залишається низьким (в середньому 0,06 нг/мл). При інстиляції очних крапель максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 0,5-2,5 год, період напіввиведення (Т1/2) препарату після місцевого застосування в середньому становить 2 години. Зв'язок із білками крові при місцевому застосуванні становить 29%. Брімонідин оборотно зв'язується з меланіном. Концентрації бримонідину в райдужній оболонці, війному тілі та сітківці після двох тижнів закапування в очі у 3-17 разів перевищували дані показники після закапування однієї дози препарату. Системне всмоктування бримонідину при місцевому застосуванні сповільнене. Метаболізується препарат переважно у печінці. Бримонідин та його метаболіти виводяться нирками.ФармакодинамікаБримонідин – селективний агоніст α2-адренорецепторів. При інстиляції 0,2% розчину бримонідину зниження внутрішньоочного тиску становить 10-12 мм рт. ст., максимальне зниження внутрішньоочного тиску досягається через 2 год, тривалість дії – 12 год. Бримонідин має подвійний механізм дії, він може знижувати внутрішньоочний тиск шляхом зниження синтезу внутрішньоочної рідини та посилення увеосклерального відтоку.Показання до застосуванняВідкритокутова глаукома, офтальмогіпертензія (в монотерапії та в комбінації з іншими препаратами, що знижують внутрішньоочний тиск).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бримонідину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Одночасний прийом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та трициклічними або тетрациклічними антидепресантами (у тому числі міансерином). Дитячий вік до 2-х років (безпека та ефективність препарату для цієї вікової категорії не встановлені). Період грудного вигодовування. З обережністю: У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 40 мл/хв) та печінковою недостатністю. У пацієнтів з ортостатичною гіпотензією, серцевою недостатністю та недостатністю мозкового кровообігу, депресією, синдромом Рейно, облітеруючим тромбангіїтом бримонідин може посилювати тяжкість перебігу захворювань, зумовлених судинною недостатністю. У пацієнтів, які одночасно проходять терапію гіпотензивними препаратами та (або) серцевими глікозидами. Застосування препарату у дітей віком до 2 років не рекомендовано. Діти віком від 2 до 7 років. У період лікування необхідний ретельний контроль стану пацієнтів віком від 2 до 7 років (особливо з масою тіла до 20 кг) у зв'язку з високою частотою народження та вираженості сонливості. При розвитку алергічних реакцій на препарат необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря. Можливе підвищення внутрішньоочного тиску у разі розвитку реакцій уповільненої гіперчутливості.Вагітність та лактаціяДослідження безпеки та ефективності застосування бримонідину у вагітних та годуючих не проводилися. У дослідженнях на тваринах місцеве застосування бримонідину не призводило до порушення внутрішньоутробного розвитку. Застосування бримонідину при вагітності допускається лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Немає точних даних про проникнення в грудне молоко бримонідину при місцевому застосуванні, проте ризик не може бути повністю виключений. При призначенні в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити на час лікування.Побічна діяНайбільш часто зустрічаються небажаними реакціями з боку органу зору є алергічний кон'юнктивіт, гіперемія кон'юнктиви, свербіж слизової оболонки очей і шкіри повік. Більшість небажаних реакцій мали швидкий характер і легкий ступінь тяжкості (не вимагають припинення лікування). За даними клінічних досліджень симптоми алергічних реакцій з боку очей спостерігалися в 12,7% випадків (причини припинення лікування в 11,5% випадків), при цьому у більшості пацієнтів вони виявлялися через 3-6 місяців застосування препарату. Частота виникнення побічних ефектів класифікувалася так: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку органу зору: Дуже часто – гіперемія кон'юнктиви, відчуття печіння, свербіж шкіри повік та слизової оболонки очей, відчуття стороннього тіла, порушення чіткості зорового сприйняття, алергічний блефарит, алергічний блефарокон'юнктивіт, алергічний кон'юнктивіт, фолікулярний кон'юнктив. Часто - гіперемія і набряк повік, блефарит, набряк кон'юнктиви і слизова оболонка, що відділяється з очей, крововилив у кон'юнктиву, кон'юнктивіт, ретенційна сльозотеча, епіфора, біль в оці та сльозотеча, фолікулез кон'юнктиви очей, місцеві алерг , катаракта, кератит, ураження повік, фоточутливість, поверхнева плямиста кератопатія, випадання поля зору, функціональне ураження склоподібного тіла, крововилив у склоподібне тіло, плаваючі помутніння в склоподібному тілі та зниження гостроти зору, світлобоязнь, ерозія та помутніння рогівки поверхні ока, збліднення кон'юнктиви. Нечасто – ячмінь. Дуже рідко – ірит, міоз. З боку центральної нервової системи: Дуже часто – головний біль, сонливість. Часто – запаморочення, порушення смакових відчуттів. Нечасто – депресія. Дуже рідко - непритомність, безсоння. З боку серцево-судинної системи: Нечасто – серцебиття/аритмії (включаючи брадикардію та тахікардію). Дуже рідко – підвищення або зниження артеріального тиску. З боку органів дихання: Часто – бронхіт, фарингіт, кашель, задишка. Нечасто – сухість слизової оболонки носа. Рідко – задишка. З боку шлунково-кишкового тракту: Дуже часто – сухість слизової оболонки рота. Часто – шлунково-кишкові розлади. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: Часто – висип, еритема, свербіж, набряк обличчя. Інфекційні та паразитарні захворювання: Часто – грипоподібний синдром, інфекційне захворювання (озноб та респіраторна інфекція), риніт, синусит, у т.ч. інфекційний. З боку імунної системи: Нечасто – системні алергічні реакції. Лабораторні показники: Часто – гіперхолестеринемія. Інші: Дуже часто – стомлюваність. Часто – астенія. У дітей відмічено: апное, брадикардію, зниження артеріального тиску, гіпотермію, м'язову гіпотонію, блідість, сонливість, зниження уваги (див. розділ "З обережністю"). Післяреєстраційне застосування 2 мг/мл очних крапель бримонідину вивило небажані реакції, зазначені нижче, джерелом яких були спонтанні повідомлення при невідомому розмірі популяції, тому вказати частоту їх виникнення неможливо: Порушення з боку органу зору: іридоцикліт (передній увеїт). З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алергічні реакції з боку шкіри, включаючи еритему, набряк обличчя, свербіж, висип та возодилатацію судин шкіри повік. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо вивчення взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами не проводилося. Бримонідин протипоказаний пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази (МАО), та пацієнтам, які приймають трициклічні або тетрациклічні антидепресанти (в т.ч. міансерин). Бримонідин у концентрації 2 мг/мл може посилювати дію речовин, що впливають на центральну нервову систему (алкоголь, барбітурати, опіоїди, седативні препарати та анестетики). Слід виявляти обережність у разі прийому препаратів, здатних впливати на всмоктування в кров та метаболізацію адреналіну, норадреналіну та інших так званих біогенних амінів (хлорпромазин, метилфенідат, резерпін). У деяких пацієнтів після застосування розчину бримонідину у концентрації 2 мг/мл відзначається невелике зниження артеріального тиску. Слід бути обережними при одночасному застосуванні з гіпотензивними препаратами та/або препаратами групи серцевих глікозидів (наперстянки). При одночасному системному введенні агоністів або антагоністів адренорецепторів (наприклад, ізопреналіну або празозину) вперше, а також при зміні дози цих системних препаратів, що одночасно вводяться (незалежно від способу їх введення), можуть виникати взаємодії з агоністами альфа-адренорецепторів або впливу на їх ефекти .Спосіб застосування та дозиМісцево. Кон'юнктивальний мішок ураженого ока по 1 краплі препарату 2 рази на добу з інтервалом між введеннями 12 годин. Тривалість лікування визначається лікарем. З метою зменшення можливої ​​системної абсорбції препарату рекомендується злегка прикрити повіку та притиснути слізний мішок у внутрішнього кута ока (закриваючи слізну точку) протягом однієї хвилини. Цей прийом слід виконувати відразу після закапування кожної краплі. У разі необхідності використання двох або більшої кількості офтальмологічних препаратів різні препарати слід закопувати з інтервалом 5-15 хвилин. Очні мазі мають бути застосовані в останню чергу. Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки Застосування бримонідину у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок не вивчене, при лікуванні таких пацієнтів необхідно бути обережними. Пацієнти похилого віку У пацієнтів похилого віку не відзначали відмінностей у безпеці чи ефективності порівняно з дорослими пацієнтами. Сmах та Т1/2 бримонідину були подібними у літніх (65 років і старше) і молодших пацієнтів дорослої популяції, що демонструє відсутність значного впливу віку на системне всмоктування та виведення бримонідину. Не обов'язково модифікувати дозування у пацієнтів похилого віку. Застосування у дітей Бримонідин протипоказаний дітям віком до 2 років. У дітей віком від 2 до 7 років при застосуванні 0,2% бримонідину можливе виникнення сонливості, що може спричинити припинення лікування. Слід здійснювати ретельний контроль за станом пацієнта у зв'язку з високою частотою випадків сонливості. Частота сонливості може знижуватися зі збільшенням віку, але більшою мірою визначається масою тіла: у дітей з масою ≤ 20 кг сонливість може частіше відзначатись у порівнянні з дітьми з масою > 20 кг.ПередозуванняПередозування при місцевому застосуванні Симптоми передозування при місцевому застосуванні препарату представлені раніше відміченими небажаними реакціями. Передозування при випадковому прийомі препарату внутрішньо (дорослі пацієнти) Повідомлень про випадки передозування у дорослих мало. Можливі наступні симптоми: пригнічення центральної нервової системи, сонливість, пригнічення та непритомність, гіпотензія, брадикардія, зниження температури тіла, ціаноз шкірних покривів, апное, астенія, блювання, судоми, аритмія, міоз. Лікування передозування при прийомі препарату внутрішньо включає підтримуючу та симптоматичну терапію, необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів. Передозування у дітей та підлітків Передозування бримонідином (як додаткова терапія вродженої глаукоми при випадковому прийомі внутрішньо) спостерігалася у дітей молодшого віку (2-7 років). Симптоми: непритомність, загальмованість, сонливість, гіпотензія, гіпотонія, брадикардія, гіпотермія, ціаноз, блідість, пригнічення дихання та апное. Лікування: проведення підтримуючої та симптоматичної терапії, контроль прохідності дихальних шляхів, може бути необхідна інтенсивна терапія із застосуванням інтубації.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБримонідин може посилювати перебіг синдромів, що супроводжуються судинною недостатністю. Бримонідин слід обережно застосовувати у пацієнтів з депресією, порушенням мозкового або коронарного кровообігу, синдромом Рейно, ортостатичною гіпотензією або облітеруючим тромбангіїтом. Незважаючи на те, що за результатами клінічних досліджень не виявлено значного впливу бримонідину на артеріальний тиск, у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями препарат слід застосовувати з обережністю. Препарат Брім Антиглау ЕКО є стерильним розчином та не містить консервантів. Спеціальна система закупорювання багатодозового флакона-крапельниці запобігає мікробіологічному забруднення завдяки спеціальній силіконовій мембрані та фільтрації повітря, що засмоктується у флакон. Забруднення не може потрапити до розчину, а вміст флакона залишається стерильним протягом 90 днів. Клінічні дослідження препарату Брім Антиглау ЕКО у пацієнтів, які застосовують контактні лінзи, не проводились. Перед застосуванням препарату слід зняти контактні лінзи. Інтервал часу між використанням препарату та повторним встановленням контактних лінз повинен становити не менше 15 хв. Не використовувати розчин після закінчення терміну придатності, вказаного на флаконі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат може викликати стан втоми або сонливості, зниження чіткості зору, особливо вночі або в умовах недостатнього освітлення, тому в період лікування препаратом слід утриматися від керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Бринзоламід – 10 мг, Тимололу малеат – 6,83 мг (еквівалентно тимололу – 5 мг); Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид – 0,1 мг; динатрію едетат – 0,1 мг; натрію хлорид – 1,0 мг; тилоксапол – 0,25 мг; манітол - 33 мг; карбомер 974Р – 4,2 мг; натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота - до pH 7,3; вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. По 5 мл препарату в непрозорому пластиковому флаконі, закупореному пробкою-крапельницею і ковпачком білого кольору, що загвинчується, з контролем першого розтину. По 1 або 3 флакони разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСуспензія білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (карбоангідрази інгібітор + бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаАбсорбція При місцевому застосуванні бринзоламід та тимолол проникають у системний кровотік. Максимальна концентрація (Сmax) в еритроцитах близько 184 рМ. У рівноважному стані, після застосування бринзоламіду і тимололу середня Сmax тимололу в плазмі і площа під кривою концентрація-час за 12 годин (AUC0-12ч) тимололу становила 0,824±0,453 нг/мл та 4,71±4,29нг*ч/мл, відповідно, а середня Сmax тимололу була досягнута за 0,79±0,45 год. Розподіл Бринзоламід помірно зв'язується з білками плазми (близько 60%) і накопичується в еритроцитах внаслідок вибіркового зв'язування з карбоангідразою II і, меншою мірою, з карбоангідразою I. Його активний метаболіт N-дезетилбрінзоламід також накопичується в еритроцитах. Завдяки спорідненості бринзоламіду та його метаболіту до еритроцитів та тканинної карбоангідрази їхня концентрація в плазмі низька. Метаболізм Метаболізм бринзоламіду відбувається шляхом N-деалкілування, О-деалкілування та окислення N-пропілового бічного ланцюга. Основний метаболіт - N-дезетилбрінзоламід, у присутності бринзоламіду, зв'язується з карбоангідразою I і також накопичується в еритроцитах. Дослідження in vitro показали, що за метаболізм бринзоламіду відповідає головним чином ізофермент CYP3A4, а також ізоферменти CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Метаболізм тимололу відбувається двома шляхами: з утворенням етаноламінного бічного ланцюга на тіадіазольному кільці та з формуванням етанольного бічного ланцюга у азоту морфоліну та аналогічного бічного ланцюга з карбонільною групою, сполученою з азотом. Метаболізм тимололу здійснюється головним чином CYP2D6. Виведення Бринзоламід виводиться в основному із сечею та калом у порівняльних кількостях 32% та 29% відповідно. Близько 20% виводиться як метаболітів із сечею. У сечі виявляються в основному брінзоламід та N-дезетилбрінзоламід, а також залишкові кількості ( Тимолол та його метаболіти виводяться в основному нирками. Близько 20% тимололу виводиться із сечею у постійному вигляді, решта - як метаболітів. Т1/2 тимололу становить 4,8 години після місцевого поєднаного застосування бринзоламіду і тимололу.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат Брінарга містить дві активні речовини: бринзоламід та тимололу малеат, які знижують підвищений внутрішньоочний тиск (ВГД), насамперед, за рахунок зниження секреції внутрішньоочної рідини, проте різними шляхами. Комбінована дія бринзоламіду та тимололу перевищує дію кожної речовини окремо для зниження ВГД. Бринзоламід є інгібітором карбоангідрази II. Інгібування карбоангідрази в циліарному тілі очного яблука знижує продукцію внутрішньоочного рідини, імовірно, завдяки уповільненню утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та рідини. Тимолол - неселективний блокатор β-адренорецепторів без симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного впливу на міокард, не має мембраностабілізуючої активності. Ряд досліджень показали, що при місцевому застосуванні тимолол знижує утворення внутрішньоочної рідини та незначно посилює її відтік.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньогразного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у пацієнтів, у яких монотерапія виявилася недостатньою для зниження внутрішньоочного тиску.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, сульфонамідів або інших β-адреноблокаторів. Реактивні захворювання дихальних шляхів, зокрема. бронхіальна астма (БА), бронхіальна астма в анамнезі, хронічні обструктивні захворювання легких тяжкого перебігу. Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ-ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність або кардіогенний шок. Алергічний риніт тяжкої течії. Гіперхлоремічний ацидоз. Тяжка ниркова недостатність. Вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат Брінарга протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяОгляд профілю безпеки Найпоширенішими небажаними реакціями в клінічних дослідженнях були затуманювання зору, подразнення очей, біль у оці, які зустрічалися приблизно у 2-7% пацієнтів. Нижче представлені небажані реакції, відмічені під час клінічних досліджень препарату Брінарга та його індивідуальних компонентів – бринзоламіду та тимололу. Небажані реакції перераховані з використанням наступних позначень частоти: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до Інфекційні та паразитарні захворювання - Частота невідома: назофарингіт3, фарингіт3, синусит3, риніт3. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Частота невідома: зменшення кількості еритроцитів3, підвищення вмісту хлоридів у крові3. Порушення з боку імунної системи - Частота невідома: анафілаксія2, системний червоний вовчак2, системні алергічні реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк2, місцева та генералізована висипка2, гіперчутливість1, кропив'янка2, сверблячка2. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Частота невідома: гіпоглікемія2, зниження апетиту3. Порушення психіки - Нечасто: безсоння; Частота невідома: депресія1, втрата пам'яті2, апатія3, депресивний настрій3, зниження лібідо3, нічні кошмари2,3, нервозність3. Порушення з боку нервової системи: - Часто: дисгевзія1; Частота невідома: церебральна ішемія2, цереброваскулярне порушення2, непритомність2, посилення ознак та симптомів міастенії gravis2, сонливість3, моторні дисфункції3, амнезія3, погіршення пам'яті3, парестезії2,3, тремор3, гіпестезія3, агевзія1,2 Порушення з боку органу зору: - Часто: затуманювання зору1, біль у оці1, подразнення очей1; Нечасто: ерозія рогівки1, точковий кератит1, випіт у передню камеру ока1, фотофобія1, синдром "сухого ока"1, виділення з ока1, свербіж в оці1,3, відчуття стороннього тіла в очах1, гіперемія ока1, гіперемія склери1, підвищена сльозота , Ерітема век1; Частота невідома: збільшення ескавації диска зорового нерва3, відшарування судинної оболонки після фільтруючої операції2, кератит2,3, кератопатія3, дефект епітелію рогівки3, порушення епітелію рогівки3, підвищення ВГД3, відкладення в оці3, фарбування рогівки3, фарбування рогівки3 мейбомієвих залоз3, диплопія2,3, зниження контрастності зору3, фотопсія3, зниження гостроти зору2,3,порушення зору1, птеригіум3, відчуття дискомфорту в оці3, "сухий" кератокон'юнктивіт3, гіпестезія ока3, пігментація склери3, субкон'юнктивальна кіста3, розлад зору3, припухлість ока3, алергічні реакції ока3, мадаоз3, мадаоз3, на краях повік3, підвищена сльозотеча3. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Частота невідома: вертиго3, дзвін у вухах3. Порушення з боку серця - Частота невідома: зупинка серця2, серцева сторона серцянедостатність2, хронічна серцева недостатність2, АВ-блок2, кардіо-респіраторний дистрес-синдром3, стенокардія3, брадикардія2,3, нерегулярна частота серцевих скорочень3, аритмія2,3,3 тахікардія3, збільшення частоти серцевих скорочень3, біль у грудях2, набряк2. Порушення з боку судин – Нечасто: зниження артеріального тиску1; Частота невідома: гіпотензія2, гіпертензія3, підвищення артеріального тиску1, феномен Рейно2, холодні кисті та стопи2. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Нечасто: кашель1; Частота невідома: бронхоспазм2 (переважно у пацієнтів з бронхоспастичною хворобою в анамнезі), задишка1, астма3, носова кровотеча1, гіперреактивність бронхів3, роздратування гортані3, закладеність носа3, закладеність верхніх дихальних шляхів3, синдром постназального3 . Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) - Частота невідома: блювання2,3, біль у верхній частині черевної порожнини1,3, біль у животі2, діарея1,3, сухість у роті1, нудота1,3, езофагіт3, диспепсія2,3, відчуття дискомфорту у черевній порожнині3, відчуття дискомфорту у шлунку3, посилення перистальтики3, шлунково-кишковий розлад3, гіпестезія та парестезія порожнини рота3, метеоризм3. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Частота невідома: порушення показників функції печінки3. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Частота невідома: кропив'янка3, макуло-папульозний висип2,3, генералізований свербіж3, ущільнення шкіри3, дерматит3, алопеція1, псоріазоформний висип або загострення псоріазу2, висип1,3 Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Частота невідома: міалгія1 м'язові спазми3, артралгія3, біль у спині3, біль у кінцівках3. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів - Частота невідома: біль у ділянці нирок3, поллакіурія3. Порушення з боку статевих органів та молочної залози - Частота невідома: еректильна дисфункція3, сексуальна дисфункція2, зниження лібідо2. Загальні розлади та порушення у місці введення - Частота невідома: біль у грудях1, біль3, стомлюваність1,2, астенія2,3, нездужання3, відчуття дискомфорту у грудях3, аномальні відчуття3, відчуття тривожності3, дратівливість3, периферичний набряк3, залишки лікарського засобу. Лабораторні та інструментальні дані - Частота невідома: збільшення вмісту калію в крові1, збільшення вмісту лактатдегідрогенази в крові1. 1 Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні комбінації бринзоламід + тимолол. 2 Побічні реакції, що спостерігаються при монотерапії тимололом. 3 Побічні реакції, що спостерігаються під час монотерапії бринзоламідом. Опис окремих небажаних реакцій Дисгевзія (гіркий або незвичайний смак у роті після інстиляції) часто повідомляється про системну небажану реакцію, пов'язану із застосуванням препарату Брінарга під час клінічних випробувань. Ймовірно, це пов'язано з бринзоламідом і спричинене проникненням крапель очних у носоглотку через слізний канал. Оклюзія слізних каналів або обережне закривання повік після інстиляції може допомогти зменшити цей ефект. Препарат Брінарга містить брінзоламід, який є інгібітором карбоангідрази і має системну абсорбцію. Ефекти, що виникають з боку шлунково-кишкового тракту, нервової системи, крові та лімфатичної системи, нирок та сечовивідних шляхів, обміну речовин та харчування, в основному, пов'язані з системною дією інгібіторів карбоангідрази. Аналогічні небажані реакції, характерні для пероральних форм інгібіторів карбоангідрази, можуть спостерігатися і при місцевому їх застосуванні. При місцевому застосуванні тимолол проникає в системний кровотік, що може спричинити небажані реакції, подібні до тих, що виникають при системному введенні β-адреноблокаторів. Перелічені небажані реакції включають реакції, що зустрічаються при застосуванні інших β-адреноблокаторів у формі очні краплі. Додаткові небажані реакції, пов'язані з використанням індивідуальних активних компонентів, які потенційно можуть бути при застосуванні препарату Брінарга, описані вище. Частота системних небажаних реакцій при місцевому застосуванні нижча, ніж при системному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Брінарга містить бринозоламід, інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні може абсорбуватися системно. Описано випадки порушення кислотно-лужної рівноваги внаслідок застосування пероральних інгібіторів карбоангідрази. Слід враховувати можливість таких порушень у пацієнтів, які застосовують препарат Брінарга. Не рекомендується одночасне застосування з пероральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. За метаболізм бринзоламіду відповідають ізоферменти цитохрому P-450: CYP3A4 (в основному), CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Слід з обережністю призначати препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір і тролеандоміцин, внаслідок можливого інгібування метаболізму ринзоламіду ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при спільному призначенні інгіоіторів ізоферменту CYP3A4. Проте накопичення бринзоламіду малоймовірне, оскільки він виводиться нирками. Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р-450. Посилення системної дії β-адреноблокаторів (зниження частоти серцевих скорочень, депресія) може розвиватися при одночасному застосуванні інгібіторів CYP2D6 (хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу. Існує ймовірність посилення гіпотензивної дії та/або розвитку вираженої брадикардії при одночасному застосуванні β-адреноблокаторів для місцевого застосування з блокаторами кальцієвих каналів для прийому внутрішньо, гуанетидином, β-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон) і патогенітом. β-адреноблокатори можуть зменшувати відгук на адреналін під час лікування анафілактичних реакцій. Слід обережно призначати препарат пацієнтам з атопією або анафілаксією в анамнезі (див. розділ "Особливі вказівки"). У деяких випадках, внаслідок одночасного застосування β-адреноблокаторів для місцевого застосування та адреналіну (епінефрину), може розвиватися мідріаз. Ефект, що чиниться на внутрішньоочний тиск, або відомі ефекти системних β-адреноблокаторів можуть посилюватися, якщо тимолол призначається пацієнту, який вже отримує системний β-адреноблокатор. Таких пацієнтів слід ретельно спостерігати. Застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується. У разі застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хв.Спосіб застосування та дозиМісцево. Флакон перед використанням струшувати. По 1 краплі кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу. Після застосування препарату для зменшення ризику системних побічних реакцій рекомендується легке натискання пальцем на область проекції слізних мішків у внутрішнього кута ока протягом 1-2 хвилин після інстиляції препарату – це знижує системну абсорбцію препарату. Якщо доза була пропущена, лікування слід продовжити з наступної дози за розкладом. Доза не повинна перевищувати 1 краплі у кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу. У разі заміни будь-якого антиглаукомного препарату на препарат Брінарга слід розпочати застосування препарату Брінарга наступного дня після відміни попереднього препарату. Не слід торкатися кінчиком пробки-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного використання.ПередозуванняСимптоми Можуть спостерігатися симптоми передозування β-адреноблокаторів у разі випадкового прийому препарату внутрішньо: брадикардія, гіпотензія, серцева недостатність та бронхоспазм. Внаслідок дії бринзоламіду може відбутися порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, порушення з боку центральної нервової системи. Лікування Симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідно стежити за рівнем електролітів у сироватці крові (зокрема, за вмістом калію) та pH крові. Дослідження показали, що гемодіаліз тимололу є неефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСистемні ефекти Бринзоламід та тимолол можуть піддаватися системній абсорбції. Тимолол при місцевому застосуванні може викликати такі ж побічні реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем, а також інші небажані реакції, як і системні β-адреноблокатори. Реакції гіперчутливості, характерні для всіх похідних сульфонамідів, можуть розвинутись при застосуванні препарату Брінарга внаслідок системної абсорбції. У разі появи серйозних небажаних реакцій або гіперчутливості слід припинити прийом препарату. Порушення з боку серця У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметала, серцевою недостатністю) та гіпотензією, терапія β-блокаторами має бути критично оцінена та розглянута можливість лікування іншими активними речовинами. Слід уважно стежити за появою ознак загострення захворювання та небажаних реакцій у пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання. Порушення з боку судин З обережністю слід призначати пацієнтам із вираженим порушенням/розладом периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно тяжкої форми). Гіпертиреоз β-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу. М'язова слабкість Повідомлялося, що β-адреноблокатори посилюють м'язову слабкість, яка спостерігається при деяких симптомах міастенії (наприклад, диплопії, птозі та загальної слабкості). Порушення з боку дихальної системи Повідомлялося про реакцію з боку дихальної системи, включаючи смерть від бронхоспазму у пацієнтів з бронхіальною астмою після прийому β-адреноблокаторів для місцевого застосування. Гіпоглікемія/діабет β-адреноблокатори слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам, які страждають на лабільний перебіг діабету, оскільки ці препарати можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. Порушення кислотно-основної рівноваги Описано розвиток порушення кислотно-лужної рівноваги при застосуванні пероральних форм інгібіторів карбоангідрази. У пацієнтів з ризиком ниркової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю у зв'язку з можливим ризиком виникнення метаболічного ацидозу. Концентрація уваги Інгібітори карбоангідрази, що застосовуються перорально, можуть впливати на здатність займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги та (або) фізичної координації у пацієнтів похилого віку. Ці явища можуть спостерігатися, т.к. бринзоламід проникає у системний кровотік при місцевому застосуванні. Анафілактичні реакції Пацієнти з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі, які отримують β-адреноблокатори, можуть сильніше реагувати на дію цих алергенів, а також можуть бути резистентними до звичайних доз адреналіну при лікуванні анафілактичних реакцій. Відшарування судинної оболонки ока Описано випадки відшарування судинної оболонки ока при застосуванні лікарських засобів, що перешкоджають утворенню внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після фільтруючих операцій. Хірургічна анестезія Дія β-адреноблокаторів у складі офтальмологічних препаратів може блокувати системну дію β-агоністів, наприклад, адреналіну. Анестезіолог повинен бути поінформований про прийом пацієнта тимололу. Супутня терапія При застосуванні препарату Брінарга пацієнтами, які приймають системні β-адреноблокатори, необхідно враховувати можливе взаємне посилення фармакологічної дії препаратів як щодо відомих системних ефектів β-адреноблокаторів, так і щодо зниження внутрішньоочного тиску. Необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами. Спільне застосування двох β-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується. Існує ймовірність посилення системних ефектів, що виникають внаслідок інгібування карбоангідрази у пацієнтів, які приймають пероральні інгібітори карбоангідрази та препарат Брінарга. Одночасне призначення препарату Брінарга та пероральних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується. Ефекти з боку органу зору Вплив бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів із порушеннями рогівки (особливо пацієнтів із низьким числом ендотеліальних клітин) не вивчався. У пацієнтів, які носять контактні лінзи, необхідно ретельно спостерігати за їх станом рогівки при застосуванні бринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки. Рекомендується ретельне спостереження за пацієнтами з порушеннями рогівки, наприклад, пацієнтами з цукровим діабетом або дистрофією рогівки. Бензалконію хлорид Бензалконію хлорид, що входить до складу препарату Брінарга, може викликати подразнення очей, а також змінювати колір м'яких контактних лінз. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід зняти та встановити назад не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування препарату. Препарат Брінарга містить бензалконію хлорид, який може викликати точкову кератопатію та (або) токсичну виразкову кератопатію. При тривалому застосуванні препарату слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Порушення функції печінки Слід застосовувати препарат Брінарга з обережністю у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Брінарга незначно впливає на здатність до керування та управління механізмами. Якщо у пацієнта після застосування препарату виникло тимчасове затуманювання зору, не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення. Інгібітори карбоангідрази можуть послабити здатність виконувати завдання, що вимагають концентрації уваги та/або координації рухів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: бринзоламід – 10 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид 0,1 мг, динатрію едетату дигідрат 0,1 мг, натрію хлорид 2,5 мг, тилоксапол 0,25 мг, манітол 33,0 мг, карбомер (974Р) 4,2 мг, 5М р-р натрію гідроксиду до рН 7,5, 1М розчин кислоти хлористоводневої до рН 7,5, вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні 1%. По 5 мл або 10 мл у поліетиленовому флаконі з пробкою-крапельницею і ковпачком помаранчевого кольору, що нагвинчується, з контролем першого розтину. По 1 або 3 флакони з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиБіла чи майже біла суспензія.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат, інгібітор карбоангідрази.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні бринзоламід проникає у системний кровотік. Бринзоламід адсорбується в еритроцитах внаслідок виборчого зв'язування. Відбувається утворення метаболіту – N-дезетил бринзоламіду, який також зв'язується з карбоангідразою та накопичується в еритроцитах. У присутності бринзоламіду метаболіт пов'язується головним чином з карбоангідразою I. У плазмі концентрації бринзоламіду та його метаболіту нижче межі кількісного визначення ( Бринзоламід виводиться, в основному, із сечею у незмінному вигляді. Основний метаболіт (N-дезетилбрінзоламід) та низькі концентрації інших метаболітів (N-дезметоксипропілу та О-десметилу) також виявляються в сечі.ФармакодинамікаПідвищення внутрішньоочного тиску є основним фактором ризику пошкодження зорового нерва та звуження меж полів зору. Бринзоламід є інгібітором карбоангідрази II. Внаслідок інгібування карбоангідрази II відбувається уповільнення утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію в рідині, що призводить до зменшення продукції внутрішньоочної рідини в циліарному тілі ока. В результаті відбувається зниження внутрішньоочного тиску (ВГД).Показання до застосуванняЗниження внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та офтальмогіпертензії. Як монотерапія у пацієнтів, які не реагують на застосування β-блокаторів або у пацієнтів, яким β-блокатори протипоказані. Як додаткова терапія до β-блокаторів або аналогів простагландинів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, гіперчутливість до сульфонамідів, тяжка ниркова недостатність, гіперхлоремічний ацидоз. З обережністю Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з ризиком розвитку ниркової недостатності через можливий розвиток метаболічного ацидозу. Вплив бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів з порушеннями рогівки (особливо у пацієнтів із низьким числом ендотеліальних клітин) не вивчався. Тому рекомендується ретельне спостереження таких пацієнтів при застосуванні бринзоламіду. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із псевдоексфоліативною глаукомою або пігментною глаукомою, рекомендується ретельний моніторинг ВГД. Застосування препарату не вивчалося у хворих із закритокутовою глаукомою, з тяжкими захворюваннями печінки, тому таким хворим його треба призначати з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність За результатами досліджень на тваринах не отримано відомостей про вплив бринзоламіду на фертильність. Не проводилося досліджень щодо оцінки впливу розчину бринзоламіду для місцевого офтальмологічного застосування на фертильність у людини. Вагітність Немає достовірних даних щодо застосування бризоламіду у вагітних жінок. У дослідженнях на тваринах отримано дані про репродуктивну токсичність після системного застосування. Бринзоламід не рекомендується до застосування під час вагітності та жінками дітородного віку, які не використовують засоби контрацепції. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяється бринзоламід/його метаболіти у грудне молоко після інстиляції у кон'юнктивальну порожнину. У дослідженнях на тваринах продемонстровано екскрецію мінімальних рівнів бринзоламіду в грудне молоко після перорального застосування. У зв'язку з можливістю появи побічних ефектів у немовляти під час лікування матері препаратом, має бути прийняте рішення про припинення грудного вигодовування або про припинення лікування, беручи до уваги важливість лікування для матері та важливість грудного вигодовування для дитини. Не рекомендується використання у дітей віком до 18 років, оскільки на даний момент безпека та ефективність застосування препарату для дітей та підлітків не встановлені.Побічна діяЧастота небажаних реакцій, наведена далі, визначається за допомогою наступних категорій частоти: дуже часто (>1/10); часто (>1/100 та 1/1000 та 1/10000 та Дані про небажані реакції були отримані з клінічних досліджень та з постреєстраційних спонтанних повідомлень. Інфекції та зараження: Нечасто: назофарингіт, фарингіт, синусит. З невідомою частотою: риніт. З боку системи кровотворення: Нечасто: зниження кількості червоних кров'яних клітин, збільшення вмісту хлору у плазмі. З боку імунної системи: З невідомою частотою: гіперчутливість. З боку обміну речовин: З невідомою частотою: знижений апетит. Психічні розлади: Нечасто: апатія, депресія, пригнічений настрій, зниження лібідо, нічні кошмари, нервозність. Рідко: безсоння. З боку нервової системи: Нечасто: моторна дисфункція, амнезія, запаморочення, парестезія, біль голови. Рідко: порушення пам'яті, сонливість. Із невідомою частотою: тремор, гіпестезія, агевзія. З боку органу зору: Часто: затуманювання зору, подразнення очей, біль у власних очах, відчуття стороннього тіла у власних очах, очна гіперемія. Нечасто: ерозія рогівки, кератит, точковий кератит, кератопатія, накопичення в оці, фарбування рогівки, дефект епітелію рогівки, порушення цілісності епітелію рогівки, блефарит, свербіж очей, кон'юнктивіт, набряк кон'юнктиви, мени , птеригіум, пігментація склери, астенопія, дискомфорт в очах, незвичайне відчуття в оці, сухий кератокон'юнктивіт, субкон'юнктивальні кісти, кон'юнктивальна ін'єкція, свербіж повік, виділення з очей, скоринка на краях повік, сльозотеча, накоплення порушення цілісності епітелію рогівки Рідко: набряк рогівки, диплопія, зниження гостроти зору, фотопсія, гіпоестезія, набряк периорбітальної області, підвищення внутрішньоочного тиску, зміна співвідношення діаметрів екскавації до діаметра диска зорового нерва. З невідомою частотою: порушення з боку рогівки, порушення зору, алергічні прояви з боку очей, мадароз, порушення з боку повік, еритема повік. З боку органу слуху та лабіринту: Рідко: дзвін у вухах. З невідомою частотою: запаморочення. З боку серцево-судинної системи: Нечасто: кардіореспіраторний дистрес-синдром, брадикардія, прискорене серцебиття. Рідко: стенокардія, порушення ритму серцевих скорочень. З невідомою частотою: аритмія, тахікардія, гіпертензія, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, збільшення серцевих скорочень. Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: Нечасто: задишка, носова кровотеча, ротоглоточний біль, глотково-гортанний біль, подразнення в горлі, синдром кашлю верхніх дихальних шляхів, нежить, чхання. Рідко: гіперактивність бронхів, почуття закладеності в області верхніх дихальних шляхів, набряк слизової оболонки приносових пазух, закладеність носа, кашель, сухість у носі. Із невідомою частотою: бронхіальна астма. З боку шлунково-кишкового тракту: Часто дисгевзія. Нечасто: езофагіт, діарея, нудота, блювання, диспепсія, біль у верхній частині живота, дискомфорт у животі, дискомфорт у шлунку, метеоризм, часте випорожнення кишечника, шлунково-кишкові розлади, зниження чутливості в області рота, парестезія у ділянці рота, сухість рота. З боку гепатобіліарної системи: З невідомою частотою зміна результатів аналізу функціонального стану печінки. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: Нечасто: висип, макулопапульозний висип, відчуття стягнутості шкіри; Рідко: кропив'янка, випадання волосся, генералізоване свербіння; З невідомою частотою: дерматит, еритема. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: Нечасто: біль у спині, м'язові спазми, міалгія. З невідомою частотою: артралгія, біль у кінцівках. З боку функції нирок та сечовивідних шляхів: Нечасто: біль у ділянці нирок. З невідомою частотою: поллакіурія. З боку репродуктивної системи: Нечасто: еректильна дисфункція. Загальні порушення: Нечасто: біль, дискомфорт у грудях, підвищена втома, незвичайні відчуття. Рідко: біль у грудях, відчуття тривоги, астенія, дратівливість. З невідомою частотою: периферичні набряки, нездужання. Травми, отруєння та ускладнення в ході інстиляції Нечасто: відчуття стороннього тіла в оці. Опис окремих небажаних реакцій: Дисгевзія (гіркий або незвичайний смак у роті після інстиляції препарату) була найчастішою системною небажаною реакцією, пов'язаною із застосуванням бринзоламіду під час клінічних досліджень. Ймовірно, це пов'язано з проходженням очних крапель у носоглотку через носоглотковий канал. Назолакральна оклюзія або м'яке закриття повік після інстиляції може допомогти зменшити частоту цього ефекту. Бринзоламід є сульфонамідом та інгібітором карбоангідрази із системною абсорбцією. Небажані реакції з боку шлунково-кишкової та нервової системи, а також гематологічні, ниркові та метаболічні побічні ефекти зазвичай пов'язані із системною дією інгібіторів карбоангідрази. Подібний тип побічних реакцій, які можуть бути пов'язані з пероральними інгібіторами карбоангідрази, може виникати при місцевому застосуванні. Несподіваних небажаних реакцій при застосуванні бринзоламіду разом із травопростом не спостерігалося. Несприятливі реакції, що спостерігаються при спільній терапії, належали до кожної з активних речовин.Взаємодія з лікарськими засобамиСпецифічні дослідження взаємодії крапель очних Брінекс-М з іншими лікарськими засобами не проводилися. Не рекомендується одночасне використання з оральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. Саліцилат у високих дозах збільшує ризик виникнення системних побічних реакцій. У клінічних дослідженнях бринзоламід застосовувався одночасно з аналогами простагландину та офтальмологічними препаратами тимололу без ознак несприятливих взаємодій. Взаємодія між бринзоламідом та міотиками або адренергічними агоністами під час спільної терапії глаукоми не оцінювалась. Бринзоламід є інгібітором карбоангідрази і, хоч і призначається місцево, абсорбується системно. Повідомлялося про порушення кислотно-лужної рівноваги при сумісному застосуванні з пероральними інгібіторами карбоангідрази. Необхідна оцінка потенціалу взаємодії. Ізоферменти цитохрому Р-450, що беруть участь у метаболізмі бринзоламіду: CYP3A4 (основний), CYP2A6, CYP2C8 та CYP2C9. Очікується, що інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та тролеандоміцин, інгібують метаболізм бринзоламіду ізоферментом CYP3A4. Необхідно бути обережними при сумісному призначенні бринзоламіду з інгібіторами CYP3A4. Накопичення бринзоламіду малоймовірне, тому що він виводиться в основному нирками. Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р-450.Спосіб застосування та дозиМісцево. Флакон перед використанням струшувати 15 секунд. Закапують по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок двічі на день. Доза не повинна перевищувати однієї краплі в уражене око три рази на день. Для зменшення системної абсорбції лікарського препарату рекомендується перетискати слізні канальці біля внутрішнього кута ока або закрити повіки на 2 хв. В результаті знижується ризик розвитку системних побічних реакцій та підвищується місцева активність. Щоб запобігти забруднення кінчика крапельниці та суспензії, слід дотримуватися обережності, не стосуватися повік, навколишніх областей або інших поверхонь кінчиком крапельниці флакона. Флакон слід зберігати щільно закритим. При зміні іншого офтальмологічного антиглаукомного препарату та переході на бринзоламід необхідно припинити застосування іншого препарату та розпочати застосування бринзоламіду наступного дня. Якщо використовується більше одного місцевого офтальмологічного препарату, препарати повинні вводитися з інтервалом не менше 5 хвилин. Очні мазі слід наносити в останню чергу. У разі пропуску дози наступну дозу слід прийняти у запланований час. Особливі групи пацієнтів Літній вік Корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок та печінки Досліджень застосування крапель очних бринзоламіду у пацієнтів з порушенням функції печінки не проводилося, тому препарат не рекомендований для застосування у таких пацієнтів. Дослідження застосування крапель очних бринзоламіду у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю (кліренс креатинінуПередозуванняНемає відомостей щодо симптомів передозування при місцевому застосуванні. При пероральному прийомі препарату можуть виникнути порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, а також порушення нервової системи. Необхідно контролювати рівень електролітів (особливо калію) та величину рН крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиФлакон перед використанням струшувати. Флакон слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком піпетки до будь-яких поверхонь. Препарат містить консервант бензалконію хлорид, який може абсорбуватись контактними лінзами. Перед застосуванням препарату лінзи слід зняти і встановити не раніше, ніж через 15-20 хвилин після інстиляції препарату. Системні ефекти Бринзоламід є сульфонамідом та інгібітором карбоангідрази місцевого застосування, але може абсорбуватися системно. Сенсибілізація організму сульфонамідами може розвинутись у тому випадку, якщо препарат призначається повторно з порушенням вказівок щодо його застосування. При появі серйозних побічних реакцій або ознак гіперчутливості прийом препарату слід припинити. Повідомлялося про порушення кислотно-лужної рівноваги при сумісному застосуванні з пероральними інгібіторами карбоангідрази. Бринзоламід не вивчався у недоношених новонароджених (гестаційний вік менше 36 тижнів) або у дітей до одного тижня. Пацієнти з аномаліями або значною незрілістю ниркових канальців можуть отримувати лікування бринзоламідом тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, оскільки існує ризик розвитку метаболічного ацидозу. Пероральні інгібітори карбоангідрази можуть порушувати здатність виконувати завдання, що потребують розумової активності та/або фізичної координації. Супутня терапія Існує ймовірність посилення відомих системних ефектів інгібіторів карбоангідрази у пацієнтів при спільному застосуванні перорального інгібітору карбоангідрази та бринзоламіду. Їхнє спільне застосування не вивчене і не рекомендується. Було проведено первинну оцінку спільного застосування бринзоламіду з тимололом під час ад'юнктивної терапії глаукоми. Крім того, вивчено понижувальну ВГД вплив бринзоламіду в ході спільного застосування з аналогом простагландину травопростом. Немає довгострокових даних про використання бринзоламіду як доповнення до травопросту терапії. Існує обмежений досвід застосування бринзоламіду в лікуванні пацієнтів із псевдоексфоліативною глаукомою або пігментною глаукомою. Слід бути обережними при лікуванні таких пацієнтів, рекомендується ретельний моніторинг внутрішньоочного тиску (ВГД). Бринзоламід не вивчався у пацієнтів із вузькокутною глаукомою, і застосовувати його у таких пацієнтів не рекомендується. Можлива роль бринзоламіду у функціонуванні ендотелію рогівки не досліджувалась у пацієнтів з порушеннями рогівки (особливо у пацієнтів з низьким числом ендотеліальних клітин). Зокрема, не було вивчено застосування бринзоламіду у пацієнтів, які носять контактні лінзи, рекомендується ретельний моніторинг цих пацієнтів при використанні бринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки та носіння контактних лінз може збільшити ризик для рогівки. Рекомендується ретельний моніторинг пацієнтів з ураженнями рогівками, такими як пацієнти з цукровим діабетом або дистрофією рогівки. Існують дані про те, що бензалконію хлорид, який зазвичай використовується як консервант в офтальмологічних продуктах, викликає точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки Брінекс®-М містить бензалконію хлорид, потрібний ретельний моніторинг при частому або тривалому застосуванні препарату у пацієнтів із синдромом «сухого ока» або в умовах ушкодження рогівки. Бензалконію хлорид також може викликати подразнення очей і, як відомо, знебарвлювати м'які контактні лінзи. Слід уникати контакту препарату з м'якими контактними лінзами. Пацієнтам необхідно рекомендувати знімати контактні лінзи перед застосуванням препарату Брінекс®-М та чекати не менше 15 хвилин після введення дози, після чого надягати контактні лінзи. Потенційний синдром відміни після припинення лікування бринзоламідом не вивчався; очікується, що ефект зниження ВГД триває 5-7 днів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні у вигляді суспензії - 1 мл: Активна речовина: бринозоламід 10 мг; Допоміжні речовини: тилоксапол - 0.25 мг, карбомер 974Р - 4 мг, манітол (E421) - 33 мг, натрію хлорид - 2.5 мг, динатрію едетату дигідрат - 0.1 мг, бензалконію хлорид - 0.15 мг, на 7 до. ±0.1, вода очищена – до 1 мл. 5 мл у поліетиленовому флаконі.Фармакотерапевтична групаБринзоламід є інгібітором карбоангідрази II (КА-II). Карбоангідраза - фермент, який визначається у багатьох тканинах організму, в т.ч. у тканинах ока. Каталізує оборотні реакції, у яких відбувається гідратація двоокису вуглецю та гідроліз вугільної кислоти. Інгібування карбоангідрази на рівні циліарного тіла знижує секрецію водянистої вологи за рахунок уповільнення утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та води, що призводить до зниження внутрішньоочного тиску. Підвищення внутрішньоочного тиску є основним фактором ризику пошкодження зорового нерва та звуження меж полів зору.ФармакокінетикаВсмоктування та розподілення. Після інстиляції бринзоламід потрапляє у системний кровотік. Завдяки високій спорідненості з КА-II бринзоламід адсорбується в еритроцитах. Зв'язування із білками плазми становить близько 60%. Метаболіз. У людини відбувається утворення метаболіту N-дезетилбрінзоламід, який зв'язується з КА та накопичується в еритроцитах. Даний метаболіт пов'язується в основному з KA-I у присутності бринзоламіду. У плазмі концентрація бринзоламіду та N-дезетилбрінзоламіду нижча за межу кількісного визначення (<7.5 нг/мл). Виведення. Відзначається великий Т1/2 бринзоламіду із цільної крові (в середньому 24 тижні). Бринзоламід виводиться переважно нирками у незміненому вигляді (приблизно 60%). N-дезетилбрінзоламід також присутній у сечі поряд зі слідовими кількостями метаболітів N-дезметоксипропіл та О-десметил.Показання до застосуванняБринзопт призначений для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при офтальмогіпертензії та відкритокутовій глаукомі: як монотерапія у дорослих пацієнтів, які не реагують на бета-адреноблокатори; у дорослих пацієнтів, яким протипоказані бета-адреноблокатори; як додаткову терапію до бета-адреноблокаторів або аналогів простагландинів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, відома чутливість до сульфонамідів, тяжка ниркова недостатність, гіперхлоремічний ацидоз. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком ниркової недостатності через можливий розвиток метаболічного ацидозу.Вагітність та лактаціяФертильність. За результатами досліджень на тваринах не отримано відомостей про вплив бринзоламіду на фертильність. Не проводилося досліджень щодо оцінки впливу розчину бринзоламіду для місцевого офтальмологічного застосування на фертильність у людини. Вагітність. Немає достовірних даних щодо застосування бринзоламіду у вагітних жінок. У дослідженнях на тваринах отримано дані про репродуктивну токсичність після системного застосування. Бринзоламід не рекомендується до застосування під час вагітності та жінками дітородного віку, які не використовують засоби контрацепції. Період грудного вигодовування. Невідомо, чи виділяється бринзоламід/його метаболіти у грудне молоко після інстиляції у кон'юнктивальну порожнину. У дослідженнях на тваринах продемонстровано екскрецію мінімальних рівнів бринзоламіду в грудне молоко після перорального застосування. У зв'язку з можливістю появи побічних ефектів у немовляти під час лікування матері краплями Бринзопт, 10 мг/мл, має бути прийняте рішення про припинення грудного вигодовування або про припинення лікування, беручи до уваги важливість лікування для матері та важливість грудного вигодовування для дитини. Ефективність та безпека препарату Брінзопт у пацієнтів віком від 0 до 17 років не було встановлено. Не рекомендується застосування препарату цієї групи пацієнтів.Побічна діяУ клінічних дослідженнях, що включали більше 2732 пацієнтів, які отримували бринзоламід як монотерапію або додаткову терапію з тимололом малеатом 5 мг/мл, найпоширенішими побічними реакціями були: дисгевзія (6.0%) (гіркий або незвичайний смак) і тимчасове затуманювання зору. ) після закапування протягом декількох секунд до декількох хвилин. Частота побічних реакцій, яка наведена далі, визначається за допомогою наступних категорій частоти: дуже часто (&le1/10); часто (&le1/100 та <1/10); нечасто (&le1/1000 та <1/100); рідко (&le1/10 000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10000); з невідомою частотою (не може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі частоти побічні реакції представлені в порядку частоти народження. Побічні реакції були отримані з клінічних досліджень та з постреєстраційних спонтанних повідомлень. Інфекції та зараження: нечасто – назофарингіт, фарингіт, синусит; з невідомою частотою – риніт. З боку системи кровотворення: нечасто – зниження кількості червоних кров'яних клітин, збільшення вмісту хлору у плазмі. З боку імунної системи: з невідомою частотою – гіперчутливість. З боку обміну речовин та харчування: з невідомою частотою – знижений апетит. Психічні розлади: нечасто – апатія, депресія, пригнічений настрій, зниження лібідо, нічні кошмари, нервозність; рідко – безсоння. З боку нервової системи: нечасто – моторна дисфункція, амнезія, запаморочення, парестезія, головний біль; рідко – порушення пам'яті, сонливість; з невідомою частотою – тремор, гіпоестезія, агевзія. З боку органу зору: часто - затуманювання зору, подразнення очей, біль у власних очах, відчуття стороннього тіла у власних очах, очна гіперемія; нечасто - ерозія рогівки, кератит, точковий кератит, кератопатія, накопичення в оці, фарбування рогівки, дефект епітелію рогівки, порушення цілісності епітелію рогівки, блефарит, свербіж очей, кон'юнктивіт, набряк кон'юнктиви, м'язів проведенні діагностичних проб для підтвердження порушення цілісності епітелію рогівки, птеригіум, пігментація склери, астенопія, дискомфорт в очах, незвичайне відчуття в оці, синдром сухого ока, субкон'юнктивальні кісти, кон'юнктивальна ін'єкція, свербіж повік, виділення з очей, корочка; рідко – набряк рогівки, диплопія, зниження гостроти зору, фотопсії, гіпестезія,набряк періорбітальної області, підвищення внутрішньоочного тиску, зміна співвідношення діаметрів екскавації до діаметра диска зорового нерва; з невідомою частотою – порушення з боку рогівки, порушення зору, алергічні прояви з боку очей, мадароз, порушення з боку повік, еритема повік. З боку органу слуху та лабіринту: рідко – дзвін у вухах; з невідомою частотою – запаморочення. З боку серцево-судинної системи: нечасто – кардіореспіраторний дистрес-синдром, брадикардія, прискорене серцебиття; рідко – стенокардія, порушення ритму серцевих скорочень; з невідомою частотою – аритмія, тахікардія, гіпертензія, підвищення АТ, зниження АТ, збільшення частоти серцевих скорочень. З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, носова кровотеча, ротоглоточний біль, глотково-гортанний біль, подразнення у горлі, синдром кашлю верхніх дихальних шляхів, нежить, чхання; рідко – гіперактивність бронхів, почуття закладеності в ділянці верхніх дихальних шляхів, набряк слизової оболонки навколоносових пазух, закладеність носа, кашель, сухість у носі; з невідомою частотою – бронхіальна астма. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – дисгевзія; нечасто - езофагіт, діарея, нудота, блювання, диспепсія, біль у верхній частині живота, дискомфорт у животі, дискомфорт у шлунку, метеоризм, часте випорожнення кишечника, шлунково-кишкові розлади, зниження чутливості в області рота, парестезія у ділянці рота, сухість рота. З боку гепатобіліарної системи: з невідомою частотою – зміна результатів аналізу функціонального стану печінки. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто - висип, макуло-папульозний висип, відчуття стягнутості шкіри; рідко - кропив'янка, випадання волосся, генералізований свербіж; з невідомою частотою – дерматит, еритема. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – біль у спині, м'язові спазми, міалгія; з невідомою частотою – артралгія, біль у кінцівках. З боку функції нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – біль у ділянці нирок; з невідомою частотою – півлакіурія. З боку репродуктивної системи: нечасто – еректильна дисфункція. Загальні порушення: нечасто – біль, дискомфорт у грудях, підвищена стомлюваність, незвичайні відчуття; рідко – біль у грудях, відчуття тривоги, астенія, дратівливість; з невідомою частотою – периферичні набряки, нездужання. Травми, отруєння та ускладнення в ході інстиляції: нечасто – відчуття стороннього тіла в оці. Опис окремих побічних реакцій. Дисгевзія (гіркий або незвичайний присмак у роті після закапування) є найпоширенішою системною побічною реакцією, що відзначена в ході клінічних досліджень бринзоламіду. Швидше за все, вона пов'язана із проходженням очних крапель у носоглотку через нососльозний канал. Носослезная оклюзія чи легке закриття повік після закапування може допомогти у зниженні частоти появи цього ефекту. Бринзопт є інгібітором карбоангідрази із сульфонамідною структурою, відзначається його екскреція в системний кровотік. Побічні ефекти щодо ШКТ, нервової системи, гематологічних показників, нирок, а також метаболічні порушення здебільшого відзначалися при системному застосуванні інгібіторів карбоангідрази. Побічні ефекти, що відмічені при пероральному застосуванні інгібіторів карбоангідрази, можуть виникнути і після місцевого застосування в офтальмології. Не було помічено несподіваних побічних реакцій при використанні бринзоламіду як додаткової терапії до травопросту. Побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні додаткової терапії, були помічені після застосування кожної діючої речовини окремо. Застосування у педіатрі. У нечисленних короткострокових клінічних дослідженнях приблизно у 12.5% ​​педіатричних пацієнтів спостерігалися побічні реакції, більшість з яких були місцевими, несерйозними реакціями ока, такими як кон'юнктивальна ін'єкція, подразнення очей, виділення з очей і сльозотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо взаємодії препарату Бринзопт з іншими лікарськими засобами не проводилося. У клінічних дослідженнях, де бринзоламід застосовувався одночасно з офтальмологічними препаратами – аналогами простагландину та тимололом, не було зазначено несприятливої ​​взаємодії. Дослідження спільного застосування бринзоламіду з міотиками чи адренергічними препаратами не проводились. Ізоферменти цитохрому Р450, відповідального за метаболізм бринзоламіду, включають CYP3A4 (в основному), CYP2A6, CYP2C8 та CYP2C9. Очікується, що інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір і тролеандоміцин, пригнічують метаболізм бринзоламіду за допомогою CYP3A4. Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4. Проте, накопичення бринзоламіду малоймовірне, т.к. виведення здійснюється нирками. Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р450.Спосіб застосування та дозиПри застосуванні препарату Бринзопт як монотерапія або в комбінації з іншими препаратами рекомендують закопувати 1 краплю в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (уражених очей) 2 рази на добу. Деякі пацієнти можуть краще реагувати на лікування при застосуванні препарату по 1 краплі 3 рази на добу. При переході з терапії іншим офтальмологічним протиглаукомним препаратом на лікування бринзоламідом застосування препарату Брінзопт починається з наступного дня. Якщо застосовують більше одного лікарського засобу для місцевого застосування, решту препаратів слід інстилювати з інтервалом не менше 5 хв, очні мазі слід застосовувати в останню чергу. Якщо пропущено одну дозу, лікування продовжують з наступною дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око (уражені очі) 3 рази на добу. У пацієнтів похилого віку немає потреби у корекції дози. Застосування бринзоламіду не досліджувалося у пацієнтів із печінковою недостатністю, тому при зазначеній патології застосування препарату не рекомендується. Застосування бринзоламіду не досліджувалося у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК <30 мл/хв) або у пацієнтів з гіперхлоремічним ацидозом. Оскільки бринзоламід та його основний метаболіт виводяться переважно нирками, Бринзопт протипоказаний для пацієнтів із зазначеними станами. Ефективність та безпека препарату Брінзопт у пацієнтів віком від 0 до 17 років не було встановлено. Не рекомендується застосування препарату цієї групи пацієнтів. Спосіб застосування. Препарат застосовують місцево. Після закапування рекомендується провести носослезную оклюзію або обережно закрити повіки. Це може знизити влучення препарату в системний кровотік і зменшити, тим самим, розвиток системних побічних ефектів. Перед застосуванням препарату флакон слід добре збовтувати. Для запобігання зараженню кінчика крапельниці та суспензії слід уникати його дотику до поверхні ока та інших поверхонь. Між застосуваннями флакон слід зберігати щільно закритим.ПередозуванняНе було виявлено випадків передозування при місцевому застосуванні. Симптоми: можуть розвинутись електролітний дисбаланс, ацидоз, можливі порушення з боку нервової системи. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідно контролювати плазмові концентрації електролітів (особливо калію) та рН крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБринзопт є інгібітором карбоангідрази із сульфонамідною структурою, і хоча він застосовується місцево, може надходити в системний кровотік. Ті самі типи побічних реакцій, що відносяться до сульфонамідів, можуть виникнути і у разі місцевого застосування бринзоламіду. Якщо з'являються ознаки серйозних реакцій гіперчутливості, рекомендується припинити застосування препарату. Були зареєстровані порушення кислотно-лужного балансу при пероральному застосуванні інгібіторів карбоангідрази. Бринзоламід не вивчався у недоношених новонароджених (гестаційний вік менше 36 тижнів) або у дітей віком до 1 тижня. Пацієнти з аномаліями або значною незрілістю ниркових канальців можуть отримувати лікування бринзоламідом тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користування, т.я. Існує ризик розвитку метаболічного ацидозу. Існує потенційний адитивний ефект відомих системних ефектів інгібування карбоангідрази у пацієнтів, які отримували інгібітори карбоангідрази одночасно всередину та місцево. Одночасне застосування бринзоламіду та інгібіторів карбоангідрази для прийому внутрішньо не вивчалося і не рекомендується. Бринзоламід оцінювався спочатку при спільному застосуванні з тимололом як додаткову терапію глаукоми. Крім того, був вивчений ефект зниження внутрішньоочного тиску бринзоламіду, що застосовується як додаткова терапія до аналогу простагландину, травопросту. Немає доступних довгострокових даних щодо застосування бринзоламіду як додаткової терапії до травопросту. Досвід застосування бринзоламіду в лікуванні пацієнтів із псевдоексфоліативною або пігментною глаукомою обмежений. Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Бринзопт у таких пацієнтів і здійснювати ретельний контроль внутрішньоочного тиску. Бринзоламід не вивчався у пацієнтів із вузькокутовою глаукомою та його застосування не рекомендується у пацієнтів із зазначеною патологією. Можливий вплив бринзоламіду на ендотелій рогівки не був досліджений у пацієнтів із пошкодженою рогівкою (особливо у пацієнтів із зниженням кількості ендотеліальних клітин). Застосування бринзоламіду у пацієнтів, які мають контактні лінзи, не вивчалося. Рекомендується ретельне спостереження при використанні бринзоламіду у таких пацієнтів, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на рівень зволоження рогівки, що при носінні контактних лінз може збільшувати ризик травми рогівки. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів з високим ризиком пошкодження рогівки, таких як пацієнти з цукровим діабетом та дистрофіями рогівки. Бензалконію хлорид, який часто використовується в офтальмологічних препаратах як консервант, може викликати точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки Бринзопт містить бензалконію хлорид, необхідний ретельний моніторинг у разі частого або тривалого застосування у пацієнтів із синдромом сухого ока або у разі пошкодження рогівки. Бензалконію хлорид може змінити колір м'яких контактних лінз. Пацієнтів слід поінформувати про те, що необхідно виймати м'які контактні лінзи перед застосуванням препарату Брінзопт і встановлювати їх через 15 хв після закапування. Не було вивчено можливих ефектів синдрому відміни після припинення лікування препаратом Бринзопт; очікується, що ефект зниження внутрішньоочного тиску триватиме 5-7 днів. Використання у педіатрі. Ефективність та безпека препарату Брінзопт у пацієнтів віком від 0 до 17 років не було встановлено. Не рекомендується застосування препарату цієї групи пацієнтів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Бринзопт надає незначний вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Тимчасове розмивання зору або інші порушення зору можуть вплинути на здатність керувати автомобілем. Якщо після закапування відзначається затуманений зір, пацієнту слід почекати, поки зір не відновиться, перед тим як керувати автомобілем або працювати з технікою. Інгібітори карбоангідрази для внутрішнього прийому можуть вплинути на здатність виконувати завдання, що вимагають концентрації уваги та/або високої координації рухів. Бринзопт надходить у системний кровотік і, таким чином, ці явища можуть виникнути після місцевого застосування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 мл препарату міститься: бромфенаку натрію сесквігідрат - 0.9 мг, що відповідає вмісту бромфенаку - 1.035 мг Допоміжні речовини: бензалконію хлорид - 0.05 мг, борна кислота - 11 мг, динатрію едетату дигідрат - 0.2 мг, полісорбат 80 - 1.5 мг, повідон К-30 - 20 мг, натрію борату декагідрат - 11 мг, натрій натрію гідроксид – до pH 8.3, вода д/і – до 1 мл. 1.7 мл – флакони (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні прозорі, зеленувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаБромфенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що має протизапальну та аналгетичну дію, блокує синтез простагландинів з арахідонової кислоти, шляхом інгібування циклооксигенази 1 та 2, що призводить до зменшення запалення та зниження больової реакції. Дослідження in vivo показали, що простогландини є медіаторами деяких видів запалення ока. У дослідженнях на тваринах простагландини сприяли порушенню гематоофтальмічного бар'єру, підвищували проникність судин, викликали вазодилатацію, лейкоцитоз, збільшували внутрішньоочний тиск.ФармакокінетикаКонцентрація препарату в плазмі значно нижча межі вимірювання і не має клінічної значущості. Бромфенак ефективно проникає у рогівку: при одноразовій інсталяції концентрація у водяній волозі ока становить 79±68 нг/мл через 150-180 хвилин після застосування препарату. Зазначена концентрація зберігається протягом 12 годин у водянистій волозі ока із збереженням терапевтично значущої концентрації у тканинах ока, включаючи сітківку, до 24 годин. Період напіввиведення з рідкої вологи ока становить близько 1,4 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуваннялікування післяопераційного запалення та зменшення болю у пацієнтів після екстракції катаракти.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів препарату, а також до інших нестероїдних протизапальних препаратів; застосування препарату протипоказане у пацієнтів, у яких напади бронхіальної астми, кропив'янки та симптоматика гострого риніту посилюються при прийомі ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів; вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалися). З обережністю: сульфіт натрію, що міститься в препараті, може викликати алергічну реакцію, включаючи анафілактичний шок, напади астми у сприйнятливих людей. Чутливість до сульфітів підвищена в осіб із бронхіальною астмою та алергічними реакціями в анамнезі. При застосуванні препарату Броксинак існує можливість розвитку перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілацетилової кислоти, а також інших нестероїдних протизапальних засобів. Необхідно бути обережними при лікуванні осіб, у яких раніше виявлялася чутливість до цих препаратів. Нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати час кровотечі внаслідок порушення агрегації тромбоцитів. Застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів у поєднанні з офтальмологічними операціями може підвищити кровоточивість тканин ока (у тому числі в передній камері ока). Броксинак повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть збільшувати час згортання крові. Досвід застосування місцевих НПЗП показує, що пацієнти з ускладненнями після хірургічних офтальмологічних втручань, денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом, поверхневими захворюваннями очей (наприклад, синдром «сухого ока»), ревматоїдним артритом. часу можуть мати підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку рогівки.Вагітність та лактаціяБезпека застосування крапель очних бромфенаку 0,09% під час вагітності не вивчалася. Однак дані деяких досліджень ембріотоксичності на тваринах свідчать про можливість зниження життєздатності ембріона. Застосування препарату можливе, якщо очікуваний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода. Слід уникати призначення препарату на пізніх термінах вагітності. Період грудного вигодовування. Слід бути обережним при застосуванні у жінок у період грудного вигодовування. Протипоказано дітям віком до 18 років.Побічна діяПри одноразовому застосуванні препарату спостерігалися побічні реакції: Порушення з боку органів зору: Часто (спостерігалися у 2-7% пацієнтів): почуття дискомфорту та незвичайні відчуття в очах, подразнення очей, біль, свербіж та печіння в очах, почервоніння очей, гіперемія кон'юнктиви, запалення райдужної оболонки очей. Дуже рідко: є поодинокі постмаркетингові повідомлення про ерозію рогівки, перфорацію рогівки, витончення рогівки, руйнування епітелію. Порушення з боку нервової системи: біль голови. При дворазовому застосуванні 0,09% розчину бромфенаку спостерігалися також реакції: Порушення з боку органів зору: Іноді: зниження гостроти зору, крововилив у сітківку, набряк рогівки, світлобоязнь, кровотеча із судин повік, ексудати на очному дні. Рідко: виразка рогівки, Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, кашель, виділення з носа, астма. Загальні розлади та порушення в місці введення: ;набряк особи.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватися одночасно з іншими офтальмологічними препаратами: -адреноміметиками, -адреноблокаторами, інгібіторами карбоангідрази, мідріатиками. При цьому препарати слід застосовувати з перервою не менше п'яти хвилин.Спосіб застосування та дозиІнсталяції у кон'юнктивальний мішок По одній краплі раз на день. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання та продовжують протягом перших 14 днів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Вказівки у разі пропуску одного або кількох прийомів лікарського препарату У разі пропуску прийому препарату слід застосувати ліки якнайшвидше у дозуванні, передбаченому інструкцією. Якщо перепустка у застосуванні препарату наближається до 24 годин, препарат слід застосувати у наступний призначений час, не подвоюючи дозу для компенсації пропущеної.ПередозуванняПри випадковому вживанні препарату необхідно негайно випити велику кількість рідини для зниження концентрації препарату в шлунку.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: бромфенаку натрію сесквігідрат 1,035 мг, еквівалентно 0,9 мг бромфенаку; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид 0, 05 мг, кислота борна 11 мг, динатрію едетату дигідрат 0, 2 мг, полісорбат 80 1, 5 мг, повідон К-30 20 мг, натрію борату декагідрат 11 мг, натрію 2 гідроксид до pH 8, 3 вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні 0,09%. По 1, 7 мл у пластиковому флаконі з ковпачком сірого кольору, що загвинчується, з контролем першого розтину. По 1 флакону з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний засіб.ФармакокінетикаКонцентрація препарату в плазмі значно нижча межі вимірювання і не має клінічної значущості. Бромфенак ефективно проникає у рогівку: при одноразовій інстиляції концентрація у водянистій волозі ока становить 79±68 нг/мл через 150-180 хвилин після застосування препарату. Зазначена концентрація зберігається протягом 12 годин у водянистій волозі ока із збереженням терапевтично значущої концентрації у тканинах ока, включаючи сітківку, до 24 годин. Період напіввиведення з рідкої вологи ока становить близько 1,4 год.ФармакодинамікаБромфенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що має протизапальну та аналгетичну дію, блокує синтез простагландинів з арахідонової кислоти, шляхом інгібування циклооксигенази 1 та 2, що призводить до зменшення запалення та зниження больової реакції. Дослідження in vivo показали, що простогландини є медіаторами деяких видів запалення ока. У дослідженнях на тваринах простагландини сприяли порушенню гематоофтальмічного бар'єру, підвищували проникність судин, викликали вазодилатацію, лейкоцитоз, збільшували внутрішньоочний тиск.Показання до застосуванняЛікування післяопераційного запалення та зменшення болю у пацієнтів після екстракції катаракти.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, а також інших нестероїдних протизапальних препаратів. Застосування препарату протипоказане у пацієнтів, у яких напади бронхіальної астми, кропив'янки та симптоматика гострого риніту посилюються при прийомі ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалися). З обережністю: Сульфіт натрію, що міститься в препараті, може викликати алергічну реакцію, включаючи анафілактичний шок, напади астми у сприйнятливих людей. Чутливість до сульфітів підвищена в осіб із бронхіальною астмою та алергічними реакціями в анамнезі. При застосуванні препарату Броксинак існує можливість розвитку перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілацетилової кислоти, а також інших нестероїдних протизапальних засобів. Необхідно бути обережними при лікуванні осіб, у яких раніше виявлялася чутливість до цих препаратів. Нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати час кровотечі внаслідок порушення агрегації тромбоцитів. Застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів у поєднанні з офтальмологічними операціями може підвищити кровоточивість тканин ока (у тому числі в передній камері ока). Броксинак® повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть збільшувати час згортання крові. Досвід застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів показує, що пацієнти з ускладненнями після хірургічних офтальмологічних втручань, денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом, поверхневими захворюваннями очей (наприклад, синдром "сухого ока"), ревматоїдним артритом. часу можуть мати підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку рогівки.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування крапель очних бромфенаку 0,09% під час вагітності не вивчалася. Однак дані деяких досліджень ембріотоксичності на тваринах свідчать про можливість зниження життєздатності ембріона. Застосування препарату можливе, якщо очікуваний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода. Слід уникати призначення препарату на пізніх термінах вагітності. Період грудного вигодовування Слід бути обережним при застосуванні у жінок у період грудного вигодовування.Побічна діяКласифікація частоти побічних ефектів: дуже часто > 1/10; Часто від >1/100 до <1/10; Іноді від > 1/1000 до < 1/100; Рідко від > 1/10000 до < 1/1000; Дуже рідко від < 1/10000, включаючи окремі повідомлення. При одноразовому застосуванні препарату спостерігалися побічні реакції: Порушення з боку органів зору: Часто (спостерігалися у 2-7% пацієнтів) - почуття дискомфорту та незвичайні відчуття в очах, подразнення очей, біль, свербіж та печіння в очах, почервоніння очей, гіперемія кон'юнктиви, запалення райдужної оболонки очей; Дуже рідко - є поодинокі постмаркетингові повідомлення про ерозію рогівки, перфорацію рогівки, витончення рогівки, руйнування епітелію. Порушення з боку нервової системи: біль голови. При дворазовому застосуванні 0,09% розчину бромфенаку спостерігалися також реакції: Порушення з боку органів зору: Іноді – зниження гостроти зору, крововилив у сітківку, набряк рогівки, світлобоязнь, кровотеча з судин повік, ексудати на очному дні, Рідко – виразка рогівки. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, кашель, виділення з носа, астма. Загальні розлади та порушення у місці введення: набряк особи.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватися одночасно з іншими офтальмологічними препаратами: альфа-адреноміметиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами карбоангідрази, мідріатиками. При цьому препарати слід застосовувати з перервою не менше п'яти хвилин.Спосіб застосування та дозиІнстиляції у кон'юнктивальний мішок. По одній краплі раз на день. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання та продовжують протягом перших 14 днів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Вказівки у разі пропуску одного або кількох прийомів лікарського препарату У разі пропуску прийому препарату слід застосувати ліки якнайшвидше у дозуванні, передбаченому інструкцією. Якщо перепустка у застосуванні препарату наближається до 24 годин, препарат слід застосувати у наступний призначений час, не подвоюючи дозу для компенсації пропущеної. Застосування у пацієнтів старше 65 років Режим прийому препарату не відрізняється від такого у молодших пацієнтів.ПередозуванняПри випадковому вживанні препарату необхідно негайно випити велику кількість рідини для зниження концентрації препарату в шлунку.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів за 24 години до оперативного втручання на очах та протягом 14 днів після офтальмологічної операції може збільшити ризик виникнення та ступінь тяжкості побічних реакцій з боку рогівки. Застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів може призвести до розвитку кератиту. У деяких сприйнятливих пацієнтів тривале застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів може спричинити розрив епітелію, витончення рогівки, ерозію рогівки, утворення виразки на рогівці або перфорацію рогівки. Ці побічні явища можуть створювати ризик втрати зору. Пацієнти з ознаками розриву епітелію рогівки повинні негайно припинити застосування препарату та перебувати під наглядом лікаря до нормалізації стану рогівки. Застосування нестероїдних протизапальних засобів може уповільнювати процес загоєння, особливо при сумісному застосуванні з місцевими кортикостероїдами. Пацієнти повинні бути попереджені про те, що може статися уповільнення загоєння під час застосування нестероїдних протизапальних засобів. При застосуванні препарату Броксинак пацієнти не повинні використовувати контактні лінзи. Пацієнтів слід попередити, щоб вони не чіпали кінчик крапельниці та не торкалися ним будь-якою частиною тіла. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат незначно впливає на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Можливо короткочасне помутніння зору після введення препарату, тому рекомендується почекати до відновлення зору, перш ніж приступити до керування автотранспортом і управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активні речовини: аскорбінова кислота (вітамін С), оксид цинку, чорниці екстракт, лютеїн, рутин. Допоміжні речовини: МКЦ, стеарат кальцію, аеросил. Капсули 45 шт.ХарактеристикаЗахищає очі від втоми, роздратування та ослаблення зору; Покращує адаптацію зору у темряві; Зміцнює капіляри очей; Підтримує органи зору необхідними поживними речовинами – вітамінами та мікроелементами; Є натуральним продуктом та надає загальнозміцнюючу дію;Властивості компонентівАнтоціанозиди чорниці сприяють регенерації світлочутливого пігменту сітківки, підвищуючи її чутливість до змін інтенсивності світла, покращуючи гостроту зору за зниженої освітленості. Активні речовини чорниці покращують гнучкість клітинних мембран та допомагають збільшити приплив крові до сітківки ока. Екстракт чорниці і вітамін С з біофлавоноїдами стимулюють циркуляцію крові в органах зору, знижують внутрішньоочний тиск і мають виражені антиоксидантні властивості, тобто запобігають пошкодженню тканин ока вільними радикалами. Крім того, вони мають протимікробну дію і сприяють загоєнню ушкоджень. Цинк захищає від спричинених яскравим світлом пошкоджень очей, бере участь у реакціях антиокислення, підтримує нормальний рівень вітаміну А в крові. Дефіцит цинку в організмі пов'язують з відшаруванням сітківки, розвитком ретробульбарного невриту, блефариту, зниженням розрізнення кольору, утворенням катаракти. Додаткове введення до раціону цинку може допомогти при погіршенні зору.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітаміну С, рутину, цинку, лютеїну, антоціанів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність та годування груддю, дітям віком до 3 років.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності. Не застосовувати дітям віком до 3-х років.Побічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДітям від 3 до 7 років по 1 капсулі 2 рази на день, дітям від 7 до 14 років по 1 капсулі 3 рази на день, дорослим та дітям старше 14 років по 2 капсули 2 рази на день. Тривалість прийому 2-4 місяці. Приймати під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Вітамін С, цинку окис, екстракт чорниці, вітамін Р (рутин), вітамін В6, вітамін В2, вітамін В1, лютеїн. Допоміжні речовини: МКЦ, цукор, стеарат кальцію, аеросил. Пігулки 100 шт.

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активні речовини: вітамін С, цинку окис, екстракт чорниці, вітамін Р (рутин), вітамін В6, вітамін В2, вітамін В1, лютеїн. Допоміжні речовини: МКЦ, цукор, стеарат кальцію, аеросил. Властивості компонентівАнтоціанозиди чорниці сприяють регенерації світлочутливого пігменту сітківки, підвищуючи її чутливість до змін інтенсивності світла, покращуючи гостроту зору за зниженої освітленості.

Склад, форма випуску та упаковка1 капсула Омега: риб'ячий жир – 1,0 г, компоненти капсули: желатин, гліцерин харчової рослинного походження. 1 таблетка Лютеїн: целюлоза мікрокристалічна (наповнювач), лютеїн субстанція 5% (екстракт чорнобривців), аскорбінова кислота (вітамін C), нікотинова кислота (вітамін PP), окис цинку, зеаксантин субстанція 5%, ретинолу ацетад (вітамін A), (вітамін B6), тіаміну гідрохлорид (вітамін B1), рибофлавін (вітамін B2); кальцію стеарат рослинного походження та кремнію діоксид (антистежуючі добавки); компоненти плівкового покриття: гідроксипропілметилцелюлоза, полісорбат-80, поліетиленгліколь; двоокис титану та куркумін (барвники). 2 таблетки Чорниця: сорбіт, манітол, фруктоза (підсолоджувачі); аскорбінова кислота (вітамін C), екстракт чорниці, антоціанін (натуральний барвник), кальцію стеарат рослинного походження (антистежувальна добавка), ароматизатор натуральний “Чорна смородина”, цинку окис, рутин, кремнію діоксид (антистежувальна добавка), стеаринова кислота добавка), піридоксину гідрохлорид (вітамін B6), рибофлавін (вітамін B2), тіаміну гідрохлорид (вітамін B1).

Склад, форма випуску та упаковкаТаурін, чорниці екстракт (25% антоціанів). Повідон (загусник), мікрокристалічна целюлоза (носій), кроскарамеллоза (носій); кальцію стеарат та кремнію діоксид аморфний (агенти антистежують); компоненти плівкового покриття (харчові добавки): гідроксипропілметліцелюлоза (загусник), Твін 80 (емульгатор), титану діоксид (барвник) та Еко кармін (барвник), поліетиленгліколь 4000 (глазувач). 2 таблетки (добовий прийом) містять 1000 мг таурину, що становить 250% адекватного рівня та не перевищує верхній допустимий рівень добового споживання.ХарактеристикаЧорниця форте з таурином сприяє: поліпшення регенерації - природне оновлення тканин ока, що забезпечує функціональну підтримку та збереження зору; зниження ризику розвитку вікових захворювань очей; зміцненню мембран клітин сітківки ока; поліпшення метаболізму та енергетичних процесів у тканинах ока.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 таблетці 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому не менше ніж 1 місяць. При необхідності курс прийому можна повторювати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці, покритій оболонкою, масою 0,25 г міститься: Активні речовини: екстракт чорниці – 2,5 мг; вітамін С – 12,5 мг; цинку лактат – 18 мг; рутин – 2,5 мг; вітамін В2 – 0,5 мг; вітамін В6 – 0,5 мг; вітамін В1 – 0,375 мг; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, фруктоза, аеросил, стеарат кальцію. Оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, двоокис титану, карміни, оксиди заліза.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Прийом 4-х таблеток задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітамінах: У 1 (1,5 мг) – на 100%. У 2 (2 мг) – на 110%. У 6 (2 мг) – на 100%. З (50 мг) – на 70%. У мікроелементі цинку (15 мг) – на 100%. Чорниця Форте з вітамінами та цинком містить біологічно активні речовини чорниці (антоціани, органічні кислоти, каротини, пектинові речовини, мікроелементи), що діють у комплексі з вітамінами групи В, вітаміном С, рутином та цинком.Властивості компонентівАнтоціани чорниці Стимулюють синтез та регенерацію зорового пігменту родопсину, сприяючи підвищенню гостроти зору, покращенню адаптації до темряви та умов зниженої освітленості. При цьому прискорюється процес оновлення сітківки та знижується втома очей від тривалої роботи. Комплекс біофлавоноїдів чорниці та рутина з вітаміном С Сприяє зміцненню судинної стінки, покращенню кровопостачання очей, зниженню ризику крововиливів та нормалізації внутрішньоочного тиску. Комплекс вітамінів групи В Необхідний для нормалізації метаболічних процесів у тканинах ока. Вітамін В1 Підвищує зорову працездатність, тоді як його недолік викликає м'язову слабкість, зокрема тканин ока. Вітамін В2 При дефіциті вітаміну В 2 спостерігається почервоніння очей (гіперемія), з'являється відчуття печіння в очах та повіках. Крім того, його дефіцит часто пов'язують із розвитком катаракти. Вітамін В6 При дефіциті вітаміну В 6 може спостерігатися підвищена напруга і посмикування очей. Цинк Необхідний для утворення основного пігменту зорового родопсина і проведення світлових сигналів через сітківку, завдяки чому захищає очі від пошкоджень, викликаних яскравим світлом, УФ-випромінюванням або іншими видами окисного стресу. З дефіцитом цинку в організмі пов'язують відшарування сітківки, зниження сприйняття кольору, розвиток катаракти.Показання до застосуванняБіологічно активна добавка до їжі є додатковим джерелом вітамінів В 1, В 2, В 6, С, рутина, цинку, антоціанів. Допомагає зняти напругу з очей та зберегти зір. Сприяє підтримці функцій зорового апарату.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяПротипоказано вагітність та годування груддю, дітям.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі. Дорослим та дітям старше 14 років: по 2 таблетки 2 рази на день. Дітям: від 3 до 7 років: по 1 таблетці 2 рази на день. Від 7 до 14 років по 1 таблетці 3 десь у день. Тривалість прийому – 2-4 місяці. Допускається 10-денна перерва.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці, покритій оболонкою, масою 0,25 г міститься: Активні речовини: екстракт чорниці – 2,5 мг; вітамін С – 12,5 мг; цинку лактат – 18 мг; рутин – 2,5 мг; вітамін В2 – 0,5 мг; вітамін В6 – 0,5 мг; вітамін В1 – 0,375 мг; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, фруктоза, аеросил, стеарат кальцію. Оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, двоокис титану, карміни, оксиди заліза.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Прийом 4-х таблеток задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітамінах: У 1 (1,5 мг) – на 100%. У 2 (2 мг) – на 110%. У 6 (2 мг) – на 100%. З (50 мг) – на 70%. У мікроелементі цинку (15 мг) – на 100%. Чорниця Форте з вітамінами та цинком містить біологічно активні речовини чорниці (антоціани, органічні кислоти, каротини, пектинові речовини, мікроелементи), що діють у комплексі з вітамінами групи В, вітаміном С, рутином та цинком.Властивості компонентівАнтоціани чорниці Стимулюють синтез та регенерацію зорового пігменту родопсину, сприяючи підвищенню гостроти зору, покращенню адаптації до темряви та умов зниженої освітленості. При цьому прискорюється процес оновлення сітківки та знижується втома очей від тривалої роботи. Комплекс біофлавоноїдів чорниці та рутина з вітаміном С Сприяє зміцненню судинної стінки, покращенню кровопостачання очей, зниженню ризику крововиливів та нормалізації внутрішньоочного тиску. Комплекс вітамінів групи В Необхідний для нормалізації метаболічних процесів у тканинах ока. Вітамін В1 Підвищує зорову працездатність, тоді як його недолік викликає м'язову слабкість, зокрема тканин ока. Вітамін В2 При дефіциті вітаміну В 2 спостерігається почервоніння очей (гіперемія), з'являється відчуття печіння в очах та повіках. Крім того, його дефіцит часто пов'язують із розвитком катаракти. Вітамін В6 При дефіциті вітаміну В 6 може спостерігатися підвищена напруга і посмикування очей. Цинк Необхідний для утворення основного пігменту зорового родопсина і проведення світлових сигналів через сітківку, завдяки чому захищає очі від пошкоджень, викликаних яскравим світлом, УФ-випромінюванням або іншими видами окисного стресу. З дефіцитом цинку в організмі пов'язують відшарування сітківки, зниження сприйняття кольору, розвиток катаракти.Показання до застосуванняБіологічно активна добавка до їжі є додатковим джерелом вітамінів В 1, В 2, В 6, С, рутина, цинку, антоціанів. Допомагає зняти напругу з очей та зберегти зір. Сприяє підтримці функцій зорового апарату.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяПротипоказано вагітність та годування груддю, дітям.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі. Дорослим та дітям старше 14 років: по 2 таблетки 2 рази на день. Дітям: від 3 до 7 років: по 1 таблетці 2 рази на день. Від 7 до 14 років по 1 таблетці 3 десь у день. Тривалість прийому – 2-4 місяці. Допускається 10-денна перерва.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці, покритій оболонкою, масою 0,25 г міститься: Активні речовини: екстракт чорниці – 2,5 мг; вітамін С – 12,5 мг; цинку лактат – 18 мг; рутин – 2,5 мг; вітамін В2 – 0,5 мг; вітамін В6 – 0,5 мг; вітамін В1 – 0,375 мг; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, фруктоза, аеросил, стеарат кальцію. Оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, двоокис титану, карміни, оксиди заліза.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Прийом 4-х таблеток задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітамінах: У 1 (1,5 мг) – на 100%. У 2 (2 мг) – на 110%. У 6 (2 мг) – на 100%. З (50 мг) – на 70%. У мікроелементі цинку (15 мг) – на 100%. Чорниця Форте з вітамінами та цинком містить біологічно активні речовини чорниці (антоціани, органічні кислоти, каротини, пектинові речовини, мікроелементи), що діють у комплексі з вітамінами групи В, вітаміном С, рутином та цинком.Властивості компонентівАнтоціани чорниці Стимулюють синтез та регенерацію зорового пігменту родопсину, сприяючи підвищенню гостроти зору, покращенню адаптації до темряви та умов зниженої освітленості. При цьому прискорюється процес оновлення сітківки та знижується втома очей від тривалої роботи. Комплекс біофлавоноїдів чорниці та рутина з вітаміном С Сприяє зміцненню судинної стінки, покращенню кровопостачання очей, зниженню ризику крововиливів та нормалізації внутрішньоочного тиску. Комплекс вітамінів групи В Необхідний для нормалізації метаболічних процесів у тканинах ока. Вітамін В1 Підвищує зорову працездатність, тоді як його недолік викликає м'язову слабкість, зокрема тканин ока. Вітамін В2 При дефіциті вітаміну В 2 спостерігається почервоніння очей (гіперемія), з'являється відчуття печіння в очах та повіках. Крім того, його дефіцит часто пов'язують із розвитком катаракти. Вітамін В6 При дефіциті вітаміну В 6 може спостерігатися підвищена напруга і посмикування очей. Цинк Необхідний для утворення основного пігменту зорового родопсина і проведення світлових сигналів через сітківку, завдяки чому захищає очі від пошкоджень, викликаних яскравим світлом, УФ-випромінюванням або іншими видами окисного стресу. З дефіцитом цинку в організмі пов'язують відшарування сітківки, зниження сприйняття кольору, розвиток катаракти.Показання до застосуванняБіологічно активна добавка до їжі є додатковим джерелом вітамінів В 1, В 2, В 6, С, рутина, цинку, антоціанів. Допомагає зняти напругу з очей та зберегти зір. Сприяє підтримці функцій зорового апарату.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяПротипоказано вагітність та годування груддю, дітям. Біологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Прийом 4-х таблеток задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітамінах: У 1 (1,5 мг) – на 100%. У 2 (2 мг) – на 110%. У 6 (2 мг) – на 100%. З (50 мг) – на 70%. У мікроелементі цинку (15 мг) – на 100%. Чорниця Форте з вітамінами та цинком містить біологічно активні речовини чорниці (антоціани, органічні кислоти, каротини, пектинові речовини, мікроелементи), що діють у комплексі з вітамінами групи В, вітаміном С, рутином та цинком.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі. Дорослим та дітям старше 14 років: по 2 таблетки 2 рази на день. Дітям: від 3 до 7 років: по 1 таблетці 2 рази на день. Від 7 до 14 років по 1 таблетці 3 десь у день. Тривалість прийому – 2-4 місяці. Допускається 10-денна перерва.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці, покритій оболонкою, масою 0,25 г міститься: Активні речовини: екстракт чорниці – 2,5 мг; вітамін С – 12,5 мг; цинку лактат – 18 мг; рутин – 2,5 мг; вітамін В2 – 0,5 мг; вітамін В6 – 0,5 мг; вітамін В1 – 0,375 мг; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, фруктоза, аеросил, стеарат кальцію. Оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, двоокис титану, карміни, оксиди заліза.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Прийом 4-х таблеток задовольняє добову фізіологічну потребу організму у вітамінах: У 1 (1,5 мг) – на 100%. У 2 (2 мг) – на 110%. У 6 (2 мг) – на 100%. З (50 мг) – на 70%. У мікроелементі цинку (15 мг) – на 100%. Чорниця Форте з вітамінами та цинком містить біологічно активні речовини чорниці (антоціани, органічні кислоти, каротини, пектинові речовини, мікроелементи), що діють у комплексі з вітамінами групи В, вітаміном С, рутином та цинком.Властивості компонентівАнтоціани чорниці Стимулюють синтез та регенерацію зорового пігменту родопсину, сприяючи підвищенню гостроти зору, покращенню адаптації до темряви та умов зниженої освітленості. При цьому прискорюється процес оновлення сітківки та знижується втома очей від тривалої роботи. Комплекс біофлавоноїдів чорниці та рутина з вітаміном С Сприяє зміцненню судинної стінки, покращенню кровопостачання очей, зниженню ризику крововиливів та нормалізації внутрішньоочного тиску. Комплекс вітамінів групи В Необхідний для нормалізації метаболічних процесів у тканинах ока. Вітамін В1 Підвищує зорову працездатність, тоді як його недолік викликає м'язову слабкість, зокрема тканин ока. Вітамін В2 При дефіциті вітаміну В 2 спостерігається почервоніння очей (гіперемія), з'являється відчуття печіння в очах та повіках. Крім того, його дефіцит часто пов'язують із розвитком катаракти. Вітамін В6 При дефіциті вітаміну В 6 може спостерігатися підвищена напруга і посмикування очей. Цинк Необхідний для утворення основного пігменту зорового родопсина і проведення світлових сигналів через сітківку, завдяки чому захищає очі від пошкоджень, викликаних яскравим світлом, УФ-випромінюванням або іншими видами окисного стресу. З дефіцитом цинку в організмі пов'язують відшарування сітківки, зниження сприйняття кольору, розвиток катаракти.Показання до застосуванняБіологічно активна добавка до їжі є додатковим джерелом вітамінів В 1, В 2, В 6, С, рутина, цинку, антоціанів. Допомагає зняти напругу з очей та зберегти зір. Сприяє підтримці функцій зорового апарату.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяПротипоказано вагітність та годування груддю, дітям.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі. Дорослим та дітям старше 14 років: по 2 таблетки 2 рази на день. Дітям: від 3 до 7 років: по 1 таблетці 2 рази на день. Від 7 до 14 років по 1 таблетці 3 десь у день. Тривалість прийому – 2-4 місяці. Допускається 10-денна перерва.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт чорниці, вітамін В1, В2, В6, С, Р, цинку лактат, МКЦ, кремнію діоксид колоїдний, стеарат кальцію. РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітамінів В1, В2, В6, С, рутина, цинку, що містить антоціани. Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.

Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (Е460, носій), желатин (капсула), екстракт плодів чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus), вітамін С (аскорбінова кислота), цинк (цинку оксид), вітамін В1 (тіамін хлорид), вітамін B6 (піридоксину)ХарактеристикаДля осіб, які потребують профілактики захворювання очей і поліпшення функціонального стану органів зору. Рекомендується як джерело вітамінів В1, В6, С, цинку.РекомендуєтьсяДля осіб, які потребують профілактики захворювання очей і поліпшення функціонального стану органів зору. Рекомендується як джерело вітамінів В1, В6, С, цинку.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компнентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДітям від 3 до 7 років по 1 капсулі 1 раз на день, дітям від 7 до 14 років по 1 капсулі 1-2 рази на день, дорослим та дітям старше 14 років по 2 капсули 1 раз на день. Тривалість прийому: 2-4 місяці. За необхідності прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 3 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 100 мкг/мл; натрію хлорид – 2 мг/мл; динатрію едетат – 1 мг/мл; натрію фосфат однозаміщений двоводний – 3.5 мг/мл; натрію фосфат двозаміщений 12-водний - 24 мг/млж вода д/і. Краплі очні у вигляді прозорої або злегка опалесцентної, безбарвної або слабко забарвленої рідини.Фармакотерапевтична групаПротектор епітелію рогівки.ФармакодинамікаМає зволожуючу та захисну дію по відношенню до рогівки при зниженій секреції слізної рідини. Маючи високу в'язкість, збільшує тривалість контакту розчину з рогівкою. Показник заломлення розчину аналогічний природним сльозам. Відновлює, стабілізує та відтворює оптичні характеристики слізної плівки. Суб'єктивне та об'єктивне поліпшення стану (зменшення гіперемії, епітелізація вогнищ ураження) зазвичай настає протягом 3-5 днів, виражене поліпшення або повне лікування – протягом 2-3 тижнів.Показання до застосуванняЕрозії та трофічні зміни рогівки; Мікротравми рогівкового епітелію; Бульозні дистрофічні зміни рогівки; Кератопатія; Ектропіон; Деформація повік; Лагофтальм; Гіперчутливість; Гостра фаза хімічного опіку (до моменту повного видалення хімічної речовини та некротизованих тканин). Стан після: Пластичних операцій на повіках; Термічні опіки рогівки та кон'юнктиви; Кератопластика; Кератоектомії. Замісна терапія при зниженій секреції слізної рідини: Синдром "сухих очей" (синдром Шегрена); Ксероз; Кератоз (комбінована терапія). По закінченні проведення додаткових методів дослідження: ґоніоскопії; Електроретинографії; Електроокулографії; Ехобіометричні дослідження очного яблука.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Не рекомендується застосування препарату у гострій фазі опіку (до моменту повного видалення токсичної речовини).Побічна діяМісцеві реакції: почуття склеювання повік (через велику в'язкість розчину), алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід закопувати по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок 4-8 разів на добу. За необхідності можна вводити по 1-2 краплі щогодини. Курс лікування – 2-3 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується носити м'які контактні лінзи в період застосування препарату. При носінні жорстких контактних лінз перед закапуванням препарату їх слід вийняти і знову встановити не раніше, ніж через 20-30 хв після застосування препарату. Не рекомендується тривале застосування препарату Дефіслез. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відразу після інстиляції можлива нечіткість зорового сприйняття, що може спричинити утруднення в керуванні транспортними засобами або під час роботи з механізмами. Тому приступати до виконання роботи, що вимагає чіткості зору, слід не раніше ніж через 15 хв після інстиляції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активні речовини: дексаметазон 300 мкг, гентаміцину сульфат 5 мг, що відповідає вмісту гентаміцину 3 мг. Допоміжні речовини: вазелін білий – 775.98 мг, парафін рідкий – 149.13 мг, ланолін – 69.9 мг. 2.5 г - туби алюмінієві (1) з поліетиленовим наконечником - пачки картонні.Опис лікарської формиМазь очна; білого кольору з жовтуватим відтінком, напівпрозора.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для місцевого застосування у офтальмології. Чинить протиалергічну, протизапальну та антибактеріальну дію. Дексаметазон; - глюкокортикостероїд, що має протиалергічну та виражену протизапальну дію. Індекс відносної протизапальної активності становить 30. Гентаміцин; - антибіотик групи аміноглікозидів, характеризується широким спектром дії. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, у т.ч. Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Serratia spp. Помірно активний щодо Staphylococcus spp.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні дексаметазон добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву; при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації; при запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Гентаміцину сульфат при місцевому застосуванні виявляється в терапевтичній концентрації в стромі рогівки, у волозі передньої камери, склоподібному тілі протягом 6 год.Клінічна фармакологіяКлініко-фармакологічна група: ;Препарат з антибактеріальною та протизапальною дією для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнфекції переднього відрізка ока, спричинені чутливою до гентаміцину мікрофлорою (кон'юнктивіт, кератит, блефарит, ячмінь); алергічні процеси переднього відрізка ока, що супроводжуються бактеріальним інфікуванням; профілактика та лікування запальних явищ у післяопераційному періоді (після видалення катаракти та проведення антиглаукомних операцій).Протипоказання до застосуванняКератит, викликаний вірусами Herpes simplex та Varicella zoster (деревоподібний кератит); вірусні захворювання рогівки та кон'юнктиви (в т.ч. при вітряній віспі); грибкові захворювання очей; мікобактеріальні інфекції очей; гострі гнійні захворювання очей із ураженням епітелію рогівки; епітеліопатія рогівки; травми та виразкові ураження рогівки; підвищений внутрішньоочний тиск; І триместр вагітності; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки); носіння контактних лінз; - підвищена чутливість до компонентів препарату. Під час застосування препарату не рекомендується користуватися контактними лінзами.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату Декса-Гентаміцин при вагітності та в період лактації не проводилося. У II та III триместрах вагітності та в період грудного вигодовування препарат можна застосовувати у тому випадку, коли передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Протипоказаний у І триместрі вагітності. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяРідко: алергічні реакції, відчуття печіння в оці після застосування препарату. Можливо: ;контактний дерматит, герпетичний кератит, перфорація рогівки за наявності кератиту, грибкова інфекція, посилення виразності бактеріальної інфекції рогівки, птозу, мідріазу. Застосування після травм рогівки може призвести до уповільнення загоєння. При тривалому застосуванні – розвиток вторинної глаукоми, стероїдної катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні з атропіном, іншими холінергічними препаратами, препаратами, що викликають мідріаз, можливе підвищення внутрішньоочного тиску. При місцевому застосуванні гентаміцин несумісний з амфотерицином, гепарином, сульфадіазином, цефалотином і клоксациліном. Місцеве застосування цих препаратів разом із гентаміцином може призвести до відкладення преципітатів у кон'юнктивальній порожнині.Спосіб застосування та дозиСмужку мазі довжиною 1 см закладають у кон'юнктивальний мішок 2-3 рази на добу. Під час аплікації очної мазі слід уникати контакту тюбика із поверхнею шкіри або кон'юнктиви. Тривалість лікування Декса-Гентаміцин зазвичай не перевищує 2-3 тижнів. Тривалість терапії визначається ефективністю препарату, вираженістю симптоматики та ймовірністю розвитку побічних ефектів. При одночасному застосуванні кількох офтальмологічних лікарських засобів рекомендується закладати Декса-Гентаміцин у формі очної мазі не раніше, ніж через 15 хв після використання очних крапель.ПередозуванняПри застосуванні препарату Декса-Гентаміцин передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалості застосування препарату більше 2 тижнів, а також у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на глаукому рекомендується регулярно контролювати внутрішньоочний тиск. Якщо використання контактних лінз є необхідним, їх слід виймати перед застосуванням препарату Декса-Гентамицин у формі очних крапель і встановлювати знову не раніше ніж через 20 хв. Пацієнт повинен бути проінформований про те, що при виникненні побічних явищ слід негайно припинити лікування та звернутися до офтальмолога. Використання у педіатрії До цих пір дані клінічних досліджень безпеки та ефективності застосування препарату Декса-Гентаміцин у дітей відсутні. Застосування препарату в педіатрії можливе, якщо очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик розвитку побічних реакцій. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відразу після застосування препарату Декса-Гентаміцин може виникнути короткочасне порушення гостроти зору, що спричиняє уповільнення психомоторних реакцій. Тому не рекомендується застосовувати препарат безпосередньо перед роботою з механізмами та керуванням автотранспорту. Протягом 30 хв після інстиляції необхідно утримуватись від занять, що потребують підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: дексаметазону натрію фосфат 1 мг, гентаміцину сульфат 5 мг, що відповідає вмісту гентаміцину 3 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид (консервант) – 0.05 мг, калію гідрофосфат – 1.88 мг, калію дигідрофосфат – 5.86 мг, натрію хлорид – 5 мг, вода д/і – до 1 мл. 5 мл - флакони-крапельниці полімерні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні; безбарвні, прозорі.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для місцевого застосування у офтальмології. Чинить протиалергічну, протизапальну та антибактеріальну дію. Дексаметазон; - глюкокортикостероїд, що має протиалергічну та виражену протизапальну дію. Індекс відносної протизапальної активності становить 30. Гентаміцин; - антибіотик групи аміноглікозидів, характеризується широким спектром дії. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, у т.ч. Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Serratia spp. Помірно активний щодо Staphylococcus spp.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні дексаметазон добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву; при цьому у водянистій волозі ока досягаються терапевтичні концентрації; при запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Гентаміцину сульфат при місцевому застосуванні виявляється в терапевтичній концентрації у стромі рогівки, у волозі передньої камери, склоподібному тілі протягом 6 год.Клінічна фармакологіяКлініко-фармакологічна група: ;Препарат з антибактеріальною та протизапальною дією для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнфекції переднього відрізка ока, спричинені чутливою до гентаміцину мікрофлорою (кон'юнктивіт, кератит, блефарит, ячмінь); алергічні процеси переднього відрізка ока, що супроводжуються бактеріальним інфікуванням; профілактика та лікування запальних явищ у післяопераційному періоді (після видалення катаракти та проведення антиглаукомних операцій).Протипоказання до застосуванняКератит, викликаний вірусами Herpes simplex та Varicella zoster (деревоподібний кератит); вірусні захворювання рогівки та кон'юнктиви (в т.ч. при вітряній віспі); грибкові захворювання очей; мікобактеріальні інфекції очей; гострі гнійні захворювання очей із ураженням епітелію рогівки; епітеліопатія рогівки; травми та виразкові ураження рогівки; підвищений внутрішньоочний тиск; І триместр вагітності; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки); носіння контактних лінз; - підвищена чутливість до компонентів препарату. Під час застосування препарату не рекомендується користуватися контактними лінзами.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату Декса-Гентаміцин при вагітності та в період лактації не проводилося. У II та III триместрах вагітності та в період грудного вигодовування препарат можна застосовувати у тому випадку, коли передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Протипоказаний у І триместрі вагітності. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяРідко: алергічні реакції, відчуття печіння в оці після застосування препарату. Можливо: ;контактний дерматит, герпетичний кератит, перфорація рогівки за наявності кератиту, грибкова інфекція, посилення виразності бактеріальної інфекції рогівки, птозу, мідріазу. Застосування після травм рогівки може призвести до уповільнення загоєння. При тривалому застосуванні – розвиток вторинної глаукоми, стероїдної катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні з атропіном, іншими холінергічними препаратами, препаратами, що викликають мідріаз, можливе підвищення внутрішньоочного тиску. При місцевому застосуванні гентаміцин несумісний з амфотерицином, гепарином, сульфадіазином, цефалотином і клоксациліном. Місцеве застосування цих препаратів разом із гентаміцином може призвести до відкладення преципітатів у кон'юнктивальній порожнині.Спосіб застосування та дозиОчні краплі Декса-Гентаміцин закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-6 разів на добу.ПередозуванняПри застосуванні препарату Декса-Гентаміцин передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалості застосування препарату більше 2 тижнів, а також у пацієнтів із зазначенням в анамнезі на глаукому рекомендується регулярно контролювати внутрішньоочний тиск. Якщо використання контактних лінз є необхідним, їх слід виймати перед застосуванням препарату Декса-Гентамицин у формі очних крапель і встановлювати знову не раніше ніж через 20 хв. Пацієнт повинен бути проінформований про те, що при виникненні побічних явищ слід негайно припинити лікування та звернутися до офтальмолога. Використання у педіатрії До цих пір дані клінічних досліджень безпеки та ефективності застосування препарату Декса-Гентаміцин у дітей відсутні. Застосування препарату в педіатрії можливе, якщо очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик розвитку побічних реакцій. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відразу після застосування препарату Декса-Гентаміцин може виникнути короткочасне порушення гостроти зору, що спричиняє уповільнення психомоторних реакцій. Тому не рекомендується застосовувати препарат безпосередньо перед роботою з механізмами та керуванням автотранспорту. Протягом 30 хв після інстиляції необхідно утримуватись від занять, що потребують підвищеної уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активні речовини: дексаметазону натрію фосфат 1 мг у перерахунку на 100% суху речовину; допоміжні речовини: борна кислота 15 мг, натрію тетраборату декагідрат (бура) 0,6 мг, динатрію едетату дигідрат 0,5 мг, бензалконію хлорид у перерахунку на 100% суху речовину 0,04 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл. По 5 мл або 10 мл у флакони поліетиленові, закупорені ковпачками. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування вкладають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаПісля закапування в кон'юнктивальний мішок добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву, при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації. При запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Близько 60-70% дексаметазону, що у системний кровотік, пов'язують із білками плазми. Метаболізується в печінці під дією цитохромовмісних ферментів. Метаболіти виводяться через кишечник. Період напіввиведення (T1/2) очних крапель – близько 3 год.ФармакодинамікаФторований глюкокортикостероїд, має виражену протизапальну, протиалергічну та антиексудативну дію. Взаємодіючи зі специфічним білковим рецептором у тканинах-мішенях, регулює експресію кортикоїдзалежних генів та впливає на синтез білка. Зменшує освіту, вивільнення та активність медіаторів запалення (гістаміну, кініну, простагландину, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення; зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Стабілізує лізосомальні ферменти мембран лейкоцитів; пригнічує синтез антитіл та порушує розпізнавання антигену. Гальмує вивільнення інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, гамма-інтерферону з лімфоцитів та макрофагів. Індукує утворення ліпокортину, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення та стабілізує мембрани опасистих клітин. Всі ці ефекти беруть участь у придушенні запальної реакції у тканинах у відповідь на механічне,хімічне чи імунне ушкодження. Тривалість протизапальної дії після закапування 1 краплі розчину становить від 4 до 8 год.Показання до застосуванняКон'юнктивіт (негнійний і алергічний), кератит, кератокон'юнктивіт (без ушкодження епітелію), блефарит, склерит, епісклерит, ірит, іридоцикліт та інші увеїти різного генезу, блефарокон'юнктивіт, поверхневі травми рогівки. , симпатична офтальміяПротипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік (до 18 років). Вірусні та грибкові захворювання очей, гнійна інфекція очей (без супутньої протимікробної терапії), трахома, глаукома, пошкодження цілісності епітелію рогівки (в т.ч. стан після видалення стороннього тіла рогівки), туберкульоз очей. З обережністю: Вагітність, період лактації (припустима терапія протягом трохи більше 7-10 днів).Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату протягом періоду вагітності та годування груддю не встановлена, тому слід обережно застосовувати препарат у цієї категорії пацієнтів. Курс лікування має перевищувати 10 днів.Побічна діяПри тривалому застосуванні очних крапель (більше 10 днів) можливе підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток глаукоми з ураженням зорового нерва, зниження гостроти зору та випадання полів зору, а також формування задньої субкапсулярної катаракти, витончення та перфорація рогової оболонки. Дуже рідко – поширення герпетичної та бактеріальної інфекції. Алергічний кон'юнктивіт та блефарит у пацієнтів з гіперчутливістю до дексаметазону або допоміжних речовин препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні з ідоксуридином можливе посилення деструктивних процесів в епітелії рогівки.Спосіб застосування та дозиЗастосовуються кон'юнктивальний мішок. При вираженому запальному процесі протягом перших 24 - 48 год лікування закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок кожні 2 год, при стиханні запального процесу - кожні 4-6 год. Для профілактики запальних процесів після офтальмологічних операцій та травм: протягом перших 24 годин після операції – по 1-2 кап 4 рази на день, далі – 3 рази на день протягом 2 тижнів. Курс лікування підбирається індивідуально, у середньому – 2-3 тижні.ПередозуванняЧи не описана.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ ході лікування офтальмологічних захворювань (при тривалості понад 2 тижні) через 10 днів необхідний контроль внутрішньоочного тиску та стану рогівки. При закапуванні очних крапель м'які контактні лінзи необхідно зняти і знову одягнути не раніше як за 15-20 хв. Протягом 30 хв після інстиляції очних крапель необхідно утримуватися від занять, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Лікування препаратом може маскувати картину бактеріальної або грибкової інфекції, тому при лікуванні інфекційних захворювань очей препарат слід поєднувати з адекватною протимікробною терапією. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і у разі застосування інших очних крапель, тимчасова нечіткість зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або механізмами. Якщо нечіткість зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно почекати, поки зір відновиться, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: дексаметазону натрію фосфат – 1,0 мг; допоміжні речовини: борна кислота – 15 мг; натрію тетраборату декагідрат (натрій тетраборнокислий 10-водний) – 0,6 мг; динатрію едетат (трилон Б) – 0,5 мг; бензалконію хлорид – 0,04 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні 0,1%. По 1 мл, 1,5 мл, 2 мл у тюбик-крапельниці з клапаном або по 5 мл, 10 мл у тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною з поліетилену. Тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною закупорюють кришками, що нагвинчуються з полімерних матеріалів. 2, 5 тюбик-крапельниць по 1 мл, 2 мл або 2 тюбик-крапельниці по 1,5 мл або 1 тюбик-крапельницю по 5 мл, 10 мл з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина.ФармакокінетикаПісля закапування в кон'юнктивальний мішок добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву; при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації; при запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Близько 60-70 % дексаметазону, що у системний кровотік, пов'язують із білками плазми. Метаболізується в печінці під дією цитохромовмісних ферментів; метаболіти виводяться через кишківник. Період напіввиведення становить середньому 3 год.ФармакодинамікаФторований глюкокортикостероїд, має виражену протизапальну, протиалергічну та антиексудативну дію. Взаємодіючи зі специфічним білковим рецептором у тканинах-мішенях, регулює експресію кортикоїдзалежних генів та впливає, таким чином, на синтез білка. Зменшує освіту, вивільнення та активність медіаторів запалення (гістаміну, брадикініну, простагландинів, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення; зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Стабілізує лізосомальні ферменти мембран лейкоцитів; пригнічує синтез антитіл та порушує розпізнавання антигену. Гальмує вивільнення інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, інтерферону гама з лімфоцитів та макрофагів. Індукує утворення ліпокортину, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення та стабілізує мембрани опасистих клітин. Всі ці ефекти беруть участь у придушенні запальної реакції у тканинах у відповідь на механічне, хімічне або імунне ушкодження. Тривалість протизапальної дії після закапування 1 краплі розчину становить від 4 до 8 год.Показання до застосуванняКон'юнктивіт (негнійний і алергічний), кератит, кератокон'юнктивіт (без ушкодження епітелію), блефарит, склерит, епісклерит, ірит, іридоцикліт та інші увеїти різного генезу, блефарокон'юнктивіт, поверхневі травми рогівки. , симпатична офтальміяПротипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік (до 18 років). Вірусні та грибкові захворювання очей, гнійна інфекція очей (без супутньої протимікробної терапії), трахома, глаукома, пошкодження цілісності епітелію рогівки (в т.ч. стан після видалення стороннього тіла рогівки); туберкульоз очей.Побічна діяПри тривалому застосуванні (більше 3 тижнів) можливе підвищення внутрішньоочного тиску; розвиток глаукоми з ураженням зорового нерва, зниження гостроти зору та випадання полів зору, а також формування задньої субкапсулярної катаракти, також можливе витончення та перфорація рогової оболонки; дуже рідко – поширення герпетичної та бактеріальної інфекції. У пацієнтів з гіперчутливістю до дексаметазону або бензалконію хлориду може розвинутись алергічний кон'юнктивіт та блефарит. Подразнення, свербіння та печіння шкіри; дерматит.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні з ідоксуридином можливе посилення деструктивних процесів в епітелії рогівки.Спосіб застосування та дозиДорослим при вираженому запальному процесі – протягом перших 24-48 годин лікування закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі кожні дві години, при зменшенні запалення – кожні 4-6 годин. Для профілактики запальних процесів після очних операцій та травм протягом перших 24 годин після операції препарат закопують 4 рази на день, далі протягом 2 тижнів – 3 рази на день. У ході лікування (при тривалості більше 2 тижнів) необхідно контролювати внутрішньоочний тиск та стан рогівки. При закопуванні м'які контактні лінзи необхідно знімати, знову вдягнути їх можна не раніше ніж через 15-20 хв. Протягом 30 хв після інстиляції необхідно утримуватись від занять, що потребують підвищеної уваги. Лікування препаратом може маскувати картину бактеріальної або грибкової інфекції, тому при лікуванні інфекційних захворювань очей препарат слід поєднувати з адекватною протимікробною терапією.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення описаних дозозалежних побічних дій. Лікування: специфічного антидоту немає. Препарат слід відмінити та проводити симптоматичну терапію.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активний компонент: дексаметазон 1 мг; допоміжні компоненти: полісорбат 80, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 4000), динатрію фосфат додекагідрат, лимонна кислота моногідрат, натрію хлорид, динатрію едетат дигідрат, бензалконію хлорид, вода очищена. По 10 мл препарату в білий полімерний флакон-крапельницю закритий полімерною кришкою із запобіжним кільцем. По одному флаконі-крапельниці разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиСуспензія білого кольору, можлива присутність осаду, який швидко розсіюється при легкому збовтуванні.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаПісля заколювання в кон'юнктивальний мішок добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву; при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації; при запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Близько 60-70% дексаметазону, що у системний кровотік, пов'язують із білками плазми. Метаболізується в печінці під дією цитохромовмісних ферментів; метаболіти виводяться через кишківник. Період напіввиведення (Т1/2) становить середньому 3 год. Системна абсорбція препарату мінімальна.ФармакодинамікаГлюкокортикоїдний препарат для місцевого застосування в офтальмології. Чинить виражену протизапальну, протиалергічну та антиексудативну дію. Взаємодіючи зі специфічним білковим рецептором у тканинах-мішенях, регулює експресію кортикоїдзалежних генів та впливає таким чином на синтез білка. Зменшує утворення, вивільнення та активність медіаторів запалення (гістаміну, кініну, простагландинів, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення; зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Стабілізує лізосомальні ферменти мембран лейкоцитів; пригнічує синтез антитіл та порушує розпізнавання антигену. Гальмує вивільнення інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, інтерферону-гаму з лімфоцитів та макрофагів. Індукує утворення ліпокортину, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення та стабілізує мембрани опасистих клітин.Всі ці ефекти беруть участь у придушенні запальної реакції у тканинах у відповідь на механічне, хімічне або імунне ушкодження. Тривалість протизапальної дії після закапування 1 краплі розчину становить від 4 до 8 год.Показання до застосуванняКон'юнктивіт (негнійний і алергічний), кератит, кератокон'юнктивіт (без пошкодження епітелію), блефарит, склерит, епісклерит, хоріоретиніт, увеїти, блефарокон'юнктивіт, неврит зорового нерва, профілактика та лікування запалення після травм неоваскуляризації після кератитів, опіківПротипоказання до застосуванняГіперчутливість, вірусні та грибкові захворювання очей, гнійні захворювання очей (без супутньої протимікробної терапії), трахома, підвищений внутрішньоочний тиск, пошкодження цілісності епітелію рогівки; туберкульоз очей; дитячий вік до 6 років; вагітність; лактація.Побічна діяВ основному препарат має гарну переносимість Місцеві реакції: безпосередньо після закапування препарату можливе відчуття печіння, сльозотеча, затуманювання зору. При тривалому застосуванні (більше 2-х тижнів) можливе підвищення внутрішньоочного тиску; розвиток глаукоми з ураженням зорового нерва, зниження гостроти зору та випадання полів зору, а також формування задньої субкапсулярної катаракти, також можливе витончення та перфорація рогової оболонки; дуже рідко – поширення герпетичної та бактеріальної інфекції. У пацієнтів з гіперчутливістю до дексаметазону або бензалконію хлориду може розвинутись алергічний кон'юнктивіт та блефарит. Сверблячка, палепебральна еритема або кон'юнктивальна еритема. У разі появи рогівкових або склеральних виразок кортикостероїд може відкласти загоєння та сприяти повторній інфекції. При тривалому застосуванні можливе збільшення ризику розвитку системних побічних ефектів, характерних для глюкокортикостероїдів: З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. З боку травної системи: нудота, блювання, підвищення або зниження апетиту, загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Серцево-судинна система: аритмії, брадикардія, підвищення артеріального тиску. З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, біль голови.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні з ідоксуридином можливе посилення деструктивних процесів в епітелії рогівки. Дексаметазон може посилювати дію барбітуратів. Спільне застосування фенітоїну з дексаметазоном призводить до зниження концентрації останнього. Варфарин у поєднанні з дексаметазоном збільшує ризик кровотечі. При звичайному режимі місцевого застосування доза недостатня для того, щоб викликати індукцію або насичення печінкових ферментів. Спільне застосування: з діуретиками (особливо “тіазидними” та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В може призвести до посилення виведення з організму калію (К+) та збільшення ризику розвитку серцевої недостатності; з серцевими глікозидами - погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстрасистолії (через викликану гіпокаліємію); з етанолом та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) – посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень у шлунково-кишковому тракті. Естрогени та пероральні естрогеновмісні контрацептиви знижують кліренс дексаметазону, що може супроводжуватися посиленням виразності його дії. Спільне застосування антиаритмічних препаратів із дексаметазоном може призвести до зменшення ефекту останнього.Спосіб застосування та дозиМісцево. При гострих запальних процесах препарат заколюють у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів на добу протягом 2 днів; надалі препарат застосовують по 1-2 краплі 3-4 десь у добу протягом 4-6 днів. При хронічних запальних процесах препарат закопують двічі на добу протягом 3-6 тижнів. Максимальна тривалість застосування препарату – 6 тижнів. При алергічних захворюваннях очей закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів на добу протягом 2 днів з поступовим скасуванням протягом 1-2 тижнів. При ушкодженнях очного яблука внаслідок травм або оперативних втручань після протиглаукомної фільтруючої операції препарат застосовують у день операції або наступного дня. Після операції екстракції катаракти, операції з приводу косоокості, відшарування сітківки, а також після травми препарат застосовують починаючи з 8-го дня. Залежно від ступеня вираженості симптомів запалення препарат слід закопувати по 1-2 краплі 2-4 рази на добу протягом 2-4 тижнів. Дітям віком від 6 до 12 років при лікуванні алергічних та запальних станів заколюють по 1 краплі 2-3 рази на добу протягом 7-10 днів. У разі потреби лікування продовжують після проведення на 10 день флюоресцеїнової проби (для перевірки цілісності рогівкового епітелію).ПередозуванняПередозування при застосуванні в офтальмології є малоймовірним. Симптоми: можливі місцеві прояви. Специфічного антидоту немає. Препарат слід відмінити та призначити симптоматичну терапію. Тривале або застосування у великих дозах суспензії може збільшити системну абсорбцію препарату, а також можлива поява гіпертензії у деяких пацієнтів і поява деяких захворювань рогівки або кришталика.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарат слід збовтувати. Препарат призначений тільки для місцевого застосування кон'юнктивальний мішок. Не слід застосовувати для внутрішньоочної ін'єкції. У разі, якщо не відмічено покращення після 3-4 днів лікування, призначають додаткове місцеве або системне лікування. До складу препарату входить бензалконію хлорид, протимікробний консервант, який може абсорбуватись м'якими контактними лінзами. Тому не можна застосовувати препарат під час носіння контактних лінз (м'яких). Необхідно видалити лінзи до застосування препарату та їх носіння можливе лише через 15 хвилин після закапування. При використанні препарату у поєднанні з іншими офтальмологічними краплями необхідно зберігати інтервал між закапуваннями щонайменше 15 хвилин. Лікування препаратом може маскувати картину бактеріальної або грибкової інфекції, тому при лікуванні інфекційних захворювань очей препарат слід поєднувати з адекватною протимікробною терапією. Дексаметазон може призвести до хибнопозитивного результату тесту на допінг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Зважаючи на можливість сльозотечі після закапування препарату, не слід застосовувати його безпосередньо перед керуванням транспортними засобами чи роботою з механізмами. Протягом 30 хвилин після інстиляції необхідно утриматися від занять, що потребують підвищеної уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% - 1 мл: Активна речовина: дексаметазон 1 мг; Допоміжні речовини: полісорбат 80, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 4000), динатрію фосфат додекагідрат, лимонної кислоти моногідрат, натрію хлорид, динатрію едетат дигідрат, бензалконію хлорид, вода очищена. 1 мл - флакон-крапельниці полімерні (10) - пачки картонні.Опис лікарської формисуспензія білого кольору; можлива присутність осаду, який швидко ресуспендується при легкому збовтуванні.Фармакотерапевтична групаГКС для місцевого застосування в офтальмології. Чинить виражену протизапальну, протиалергічну та антиексудативну дію. Взаємодіючи зі специфічними білковими рецепторами у тканинах-мішенях, регулює експресію кортикоїдзалежних генів та впливає таким чином на синтез білка. Зменшує освіту, вивільнення та активність медіаторів запалення (в т.ч. гістаміну, кініну, простагландинів, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення. Зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Стабілізує лізосомальні ферменти мембран лейкоцитів. Пригнічує синтез антитіл та порушує розпізнавання антигену. Гальмує вивільнення інтерлейкіну 1 та інтерлейкіну 2, γ-інтерферону з лімфоцитів та макрофагів. Індукує утворення ліпокортину, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення та стабілізує мембрани опасистих клітин. Всі ці ефекти беруть участь у придушенні запальної реакції у тканинах у відповідь на механічне, хімічне або імунне ушкодження. Тривалість протизапальної дії препарату після закапування 1 краплі розчину становить від 4 до 8 год.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після закапування в кон'юнктивальний мішок дексаметазон добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву, при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації. При запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Системна абсорбція препарату мінімальна. Близько 60-70% дексаметазону, що у системний кровотік, пов'язують із білками плазми. Метаболізм та виведення Дексаметазон метаболізується в печінці під дією цитохромовмісних ферментів. Метаболіти виводяться з калом. T1/2 становить середньому 3 год.Показання до застосуванняОчні краплі кон'юнктивіт (негнійний та алергічний); кератит; кератокон'юнктивіт (без ушкодження епітелію); блефарит; склерит; епісклерит; хоріоретиніт; увеїт; блефарокон'юнктивіт; неврит зорового нерва; симпатична офтальмія; профілактика та лікування запалення після оперативних втручань та травм; відновлення прозорості рогівки та зниження неоваскуляризації після кератитів, опіків.Протипоказання до застосуванняДля застосування в офтальмології: бактеріальні, вірусні, грибкові захворювання очей, туберкульозне ураження очей, порушення цілісності очного епітелію, гостра форма гнійної очної інфекції за відсутності специфічної терапії, захворювання рогівки, що поєднуються з дефектами епітелію, трахома, глаукома; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності під час лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Протипоказання: дитячий вік до 6 років. При лікуванні алергічних та запальних станів дітям старше 6 років закопують по 1 краплі 2-3 рази на добу протягом 7-10 днів. При необхідності лікування продовжують після проведення на 10 день проби флюоресцеїнової (для перевірки цілісності рогівкового епітелію).Побічна діяВ основному препарат має гарну переносимість. Місцеві реакції: безпосередньо після закапування препарату можливе відчуття печіння, сльозотеча, затуманювання зору. При тривалому застосуванні препарату (більше 2-х тижнів) можливе підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток глаукоми з ураженням зорового нерва, зниження гостроти зору та випадання полів зору, а також формування задньої субкапсулярної катаракти, стоншення та перфорація рогової оболонки; дуже рідко – поширення герпетичної та бактеріальної інфекції. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до дексаметазону або бензалконію хлориду може розвинутись алергічний кон'юнктивіт та блефарит. Можливий розвиток сверблячки, палпебральної або кон'юнктивальної еритеми. При появі виразок рогівки або склери препарат може уповільнити загоєння і сприяти розвитку повторної інфекції. При тривалому застосуванні можливе збільшення ризику розвитку системних побічних ефектів, характерних для кортикостероїдів. З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. З боку травної системи: нудота, блювання, підвищення або зниження апетиту, загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Серцево-судинна система: аритмія, брадикардія, підвищення артеріального тиску. З боку центральної нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, біль голови.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні дексаметазону з ідоксуридином можливе посилення деструктивних процесів в епітелії рогівки. Дексаметазон може посилювати дію барбітуратів. Спільне застосування фенітоїну з дексаметазоном призводить до зниження концентрації останнього. Варфарин у поєднанні з дексаметазоном збільшує ризик кровотечі. При звичайному режимі місцевого застосування доза недостатня для того, щоб викликати індукцію або насичення печінкових ферментів. При одночасному застосуванні дексаметазону з діуретиками (особливо тіазидними та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В можливе посилення виведення з організму калію та збільшення ризику розвитку серцевої недостатності. При одночасному застосуванні дексаметазону з серцевими глікозидами погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстрасистолії (через викликану гіпокаліємію). При одночасному застосуванні дексаметазону з етанолом та НПЗЗ посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень ШКТ. Естрогени та пероральні естрогеновмісні контрацептиви знижують кліренс дексаметазону, що може супроводжуватися посиленням виразності його дії. Спільне застосування антиаритмічних препаратів із дексаметазоном може призвести до зменшення ефекту останнього.Спосіб застосування та дозиОчні краплі Дорослим при гострих запальних процесах препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів протягом 2 днів; надалі препарат застосовують по 1-2 краплі 3-4 протягом 4-6 днів. При хронічних запальних процесах препарат закопують 2 протягом 3-6 тижнів. Максимальна тривалість застосування препарату – 6 тижнів. При алергічних захворюваннях очей препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів протягом 2 днів з поступовим скасуванням протягом 1-2 тижнів. При ушкодженнях очного яблука внаслідок травм або оперативних втручань після протиглаукомної фільтруючої операції препарат застосовують у день операції або наступного дня. Після операції екстракції катаракти, операції з приводу косоокості, відшарування сітківки, а також після травми препарат застосовують починаючи з 8-го дня. Залежно від ступеня вираженості симптомів запалення препарат слід закопувати по 1-2 краплі 2-4 протягом 2-4 тижнів. Дітям віком від 6 до 12 років при лікуванні алергічних та запальних станів закопують по 1 краплі 2-3 протягом 7-10 днів. При необхідності лікування продовжують після проведення на 10 день проби флюоресцеїнової (для перевірки цілісності рогівкового епітелію).ПередозуванняПередозування при застосуванні в офтальмології є малоймовірним. Симптоми: можливі місцеві прояви. Специфічного антидоту немає. Препарат слід відмінити та призначити симптоматичну терапію. Тривале застосування препарату або застосування у великих дозах може збільшити системну абсорбцію дексаметазону, а також можливий розвиток очної гіпертензії та деяких захворювань рогівки або кришталика.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для місцевого застосування. Не слід застосовувати для внутрішньоочної ін'єкції. Перед застосуванням препарат слід збовтувати. Якщо не відзначається покращення через 3-4 дні лікування, слід призначити додаткове місцеве або системне лікування. До складу препарату входить консервант протимікробний бензалконію хлорид, який може адсорбуватися м'якими контактними лінзами. Тому не можна застосовувати препарат під час носіння м'яких контактних лінз. Необхідно видалити лінзи до застосування препарату та встановити не раніше ніж через 15 хв після закапування. При використанні препарату у поєднанні з іншими офтальмологічними краплями необхідно зберігати інтервал між закапуваннями не менше 15 хв. Лікування препаратом може маскувати картину бактеріальної або грибкової інфекції, тому при лікуванні інфекційних захворювань очей препарат слід поєднувати з адекватною протимікробною терапією. Дексаметазон може призвести до хибнопозитивного результату тесту на допінг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Зважаючи на можливість сльозотечі після закапування препарату, не слід застосовувати його безпосередньо перед керуванням транспортними засобами чи роботою з механізмами. Протягом 30 хв. після інстиляції препарату необхідно утриматися від занять, що потребують підвищеної уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% - 1 мл: Активна речовина: дексаметазон 1 мг; Допоміжні речовини: полісорбат 80, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 4000), динатрію фосфат додекагідрат, лимонної кислоти моногідрат, натрію хлорид, динатрію едетат дигідрат, бензалконію хлорид, вода очищена. 5 мл - флакон-крапельниці полімерні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формисуспензія білого кольору; можлива присутність осаду, який швидко ресуспендується при легкому збовтуванні.Фармакотерапевтична групаГКС для місцевого застосування в офтальмології. Чинить виражену протизапальну, протиалергічну та антиексудативну дію. Взаємодіючи зі специфічними білковими рецепторами у тканинах-мішенях, регулює експресію кортикоїдзалежних генів та впливає таким чином на синтез білка. Зменшує освіту, вивільнення та активність медіаторів запалення (в т.ч. гістаміну, кініну, простагландинів, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення. Зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Стабілізує лізосомальні ферменти мембран лейкоцитів. Пригнічує синтез антитіл та порушує розпізнавання антигену. Гальмує вивільнення інтерлейкіну 1 та інтерлейкіну 2, γ-інтерферону з лімфоцитів та макрофагів. Індукує утворення ліпокортину, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення та стабілізує мембрани опасистих клітин. Всі ці ефекти беруть участь у придушенні запальної реакції у тканинах у відповідь на механічне, хімічне або імунне ушкодження. Тривалість протизапальної дії препарату після закапування 1 краплі розчину становить від 4 до 8 год.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після закапування в кон'юнктивальний мішок дексаметазон добре проникає в епітелій рогівки та кон'юнктиву, при цьому у водянистій волозі очі досягаються терапевтичні концентрації. При запаленні чи пошкодженні слизової оболонки швидкість пенетрації збільшується. Системна абсорбція препарату мінімальна. Близько 60-70% дексаметазону, що у системний кровотік, пов'язують із білками плазми. Метаболізм та виведення Дексаметазон метаболізується в печінці під дією цитохромовмісних ферментів. Метаболіти виводяться з калом. T1/2 становить середньому 3 год.Показання до застосуванняОчні краплі кон'юнктивіт (негнійний та алергічний); кератит; кератокон'юнктивіт (без ушкодження епітелію); блефарит; склерит; епісклерит; хоріоретиніт; увеїт; блефарокон'юнктивіт; неврит зорового нерва; симпатична офтальмія; профілактика та лікування запалення після оперативних втручань та травм; відновлення прозорості рогівки та зниження неоваскуляризації після кератитів, опіків.Протипоказання до застосуванняДля застосування в офтальмології: бактеріальні, вірусні, грибкові захворювання очей, туберкульозне ураження очей, порушення цілісності очного епітелію, гостра форма гнійної очної інфекції за відсутності специфічної терапії, захворювання рогівки, що поєднуються з дефектами епітелію, трахома, глаукома; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності під час лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Протипоказання: дитячий вік до 6 років. При лікуванні алергічних та запальних станів дітям старше 6 років закопують по 1 краплі 2-3 рази на добу протягом 7-10 днів. При необхідності лікування продовжують після проведення на 10 день проби флюоресцеїнової (для перевірки цілісності рогівкового епітелію).Побічна діяВ основному препарат має гарну переносимість. Місцеві реакції: безпосередньо після закапування препарату можливе відчуття печіння, сльозотеча, затуманювання зору. При тривалому застосуванні препарату (більше 2-х тижнів) можливе підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток глаукоми з ураженням зорового нерва, зниження гостроти зору та випадання полів зору, а також формування задньої субкапсулярної катаракти, стоншення та перфорація рогової оболонки; дуже рідко – поширення герпетичної та бактеріальної інфекції. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до дексаметазону або бензалконію хлориду може розвинутись алергічний кон'юнктивіт та блефарит. Можливий розвиток сверблячки, палпебральної або кон'юнктивальної еритеми. При появі виразок рогівки або склери препарат може уповільнити загоєння і сприяти розвитку повторної інфекції. При тривалому застосуванні можливе збільшення ризику розвитку системних побічних ефектів, характерних для кортикостероїдів. З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. З боку травної системи: нудота, блювання, підвищення або зниження апетиту, загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Серцево-судинна система: аритмія, брадикардія, підвищення артеріального тиску. З боку центральної нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, біль голови.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні дексаметазону з ідоксуридином можливе посилення деструктивних процесів в епітелії рогівки. Дексаметазон може посилювати дію барбітуратів. Спільне застосування фенітоїну з дексаметазоном призводить до зниження концентрації останнього. Варфарин у поєднанні з дексаметазоном збільшує ризик кровотечі. При звичайному режимі місцевого застосування доза недостатня для того, щоб викликати індукцію або насичення печінкових ферментів. При одночасному застосуванні дексаметазону з діуретиками (особливо тіазидними та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В можливе посилення виведення з організму калію та збільшення ризику розвитку серцевої недостатності. При одночасному застосуванні дексаметазону з серцевими глікозидами погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстрасистолії (через викликану гіпокаліємію). При одночасному застосуванні дексаметазону з етанолом та НПЗЗ посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень ШКТ. Естрогени та пероральні естрогеновмісні контрацептиви знижують кліренс дексаметазону, що може супроводжуватися посиленням виразності його дії. Спільне застосування антиаритмічних препаратів із дексаметазоном може призвести до зменшення ефекту останнього.Спосіб застосування та дозиОчні краплі Дорослим при гострих запальних процесах препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів протягом 2 днів; надалі препарат застосовують по 1-2 краплі 3-4 протягом 4-6 днів. При хронічних запальних процесах препарат закопують 2 протягом 3-6 тижнів. Максимальна тривалість застосування препарату – 6 тижнів. При алергічних захворюваннях очей препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 4-5 разів протягом 2 днів з поступовим скасуванням протягом 1-2 тижнів. При ушкодженнях очного яблука внаслідок травм або оперативних втручань після протиглаукомної фільтруючої операції препарат застосовують у день операції або наступного дня. Після операції екстракції катаракти, операції з приводу косоокості, відшарування сітківки, а також після травми препарат застосовують починаючи з 8-го дня. Залежно від ступеня вираженості симптомів запалення препарат слід закопувати по 1-2 краплі 2-4 протягом 2-4 тижнів. Дітям віком від 6 до 12 років при лікуванні алергічних та запальних станів закопують по 1 краплі 2-3 протягом 7-10 днів. При необхідності лікування продовжують після проведення на 10 день проби флюоресцеїнової (для перевірки цілісності рогівкового епітелію).ПередозуванняПередозування при застосуванні в офтальмології є малоймовірним. Симптоми: можливі місцеві прояви. Специфічного антидоту немає. Препарат слід відмінити та призначити симптоматичну терапію. Тривале застосування препарату або застосування у великих дозах може збільшити системну абсорбцію дексаметазону, а також можливий розвиток очної гіпертензії та деяких захворювань рогівки або кришталика.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для місцевого застосування. Не слід застосовувати для внутрішньоочної ін'єкції. Перед застосуванням препарат слід збовтувати. Якщо не відзначається покращення через 3-4 дні лікування, слід призначити додаткове місцеве або системне лікування. До складу препарату входить консервант протимікробний бензалконію хлорид, який може адсорбуватися м'якими контактними лінзами. Тому не можна застосовувати препарат під час носіння м'яких контактних лінз. Необхідно видалити лінзи до застосування препарату та встановити не раніше ніж через 15 хв після закапування. При використанні препарату у поєднанні з іншими офтальмологічними краплями необхідно зберігати інтервал між закапуваннями не менше 15 хв. Лікування препаратом може маскувати картину бактеріальної або грибкової інфекції, тому при лікуванні інфекційних захворювань очей препарат слід поєднувати з адекватною протимікробною терапією. Дексаметазон може призвести до хибнопозитивного результату тесту на допінг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Зважаючи на можливість сльозотечі після закапування препарату, не слід застосовувати його безпосередньо перед керуванням транспортними засобами чи роботою з механізмами. Протягом 30 хв. після інстиляції препарату необхідно утриматися від занять, що потребують підвищеної уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: дексаметазон –1 мг, тобраміцин – 3 мг. допоміжні речовини: тилоксапол - 0.5 мг, гіпромелоза (HPMC 4000 cP) - 5 мг, натрію сульфат -12 мг, натрію хлорид - 3.3 мг, динатрію едетату дигідрат - 01 мг, бензалконію хлорид - 01 мг, на 1 розчин – до pH 5.0-6.0, вода очищена – до 1 мл. Краплі очні у флаконі 5 мл.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для місцевого застосування в офтальмології з протизапальною та антибактеріальною дією. Тобраміцин антибіотик широкого спектра дії групи аміноглікозидів. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, включаючи штами, резистентні до пеніциліну); Streptococcus spp. (в т.ч. деякі бета-гемолітичні види групи А, деякі негемолітичні види та деякі штами Streptococcus pneumoniae), Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Morganella morgan Haemophilus aegyptius, Moraxella lacunata, Acinetobacter calcoaceticus (Herellea vaginacola), і навіть деякі види Neisseria spp. Дексаметазон – кортикостероїд. Чинить виражену протизапальну, протиалергічну та десенсибілізуючу дію. Дексаметазон активно пригнічує запальні процеси, пригнічуючи викид еозинофілами медіаторів запалення, міграцію опасистих клітин та зменшуючи проникність капілярів. Не має мінералокортикоїдної активності.ФармакокінетикаПісля місцевого застосування тобраміцин всмоктується через рогівку та кон'юнктиву. Дуже невелика кількість досягає водянистої вологи. Тобраміцин досягає системного кровотоку у дуже низьких концентраціях. При місцевому застосуванні системна абсорбція дексаметазону низька. Після закапування в око добре проникає в епітелій рогівки і кон'юнктиву, водянисту вологу ока. Максимальна активність досягається протягом 10-20 хвилин після застосування препарату. Розподіл препарату спостерігався у плазмі крові, жовчі, печінці, нирках та нирковій екскреції після 30 хв з моменту прийому.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною та протизапальною дією для місцевого застосування в офтальмології.ІнструкціяФлакон слід струсити перед застосуванням. Флакон слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком піпетки до ока для збереження стерильності розчину.Показання до застосуванняІнфекційні захворювання очей: Блефарокон'юнктивіт; блефарит; кон'юнктивіт; кератит (без ушкодження епітелію). Лікування та профілактика запальних явищ у післяопераційному періоді після екстракції катаракти.Протипоказання до застосуванняВірусні захворювання очей (в т.ч. кератит, викликаний Herpes simplex, вітряна віспа); грибкові захворювання очей; мікобактеріальні інфекції очей; стани після видалення стороннього тіла з рогівки; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) немає. Застосування ДексаТобропту при вагітності можливе лише, якщо очікуваний ефект терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. На час лікування слід припинити грудне вигодовування. Використання у педіатрії. Наразі безпека та ефективність застосування препарату у дітей не встановлені. Протипоказано дітям та підліткам до 18 років.Побічна діяНабряклість, свербіж повік, гіперемія кон'юнктиви; підвищення внутрішньоочного тиску (при тривалому застосуванні). При постійному застосуванні протягом більше 3 місяців можливий розвиток мікозів рогівки. Можливе уповільнення процесів регенерації, розвиток задньої субкапсулярної катаракти, вторинна інфекція; біль голови, підвищення артеріального тиску.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату не встановлена. У разі застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хв.Спосіб застосування та дозиЗакопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (або око) через кожні 4-6 год. Після операції з видалення катаракти дозу можна збільшувати до 1-2 крапель кожні 2 години, протягом 24 годин. Частоту застосування препарату слід поступово зменшувати при поліпшенні клінічних ознак. У пацієнтів похилого віку зменшення дози не потрібне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДексаТобропт призначений лише для місцевого застосування (не застосовується для ін'єкцій). При застосуванні препаратів, що містять глюкокортикостероїди, більше 10 днів слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск. При призначенні препарату ДексаТобропт одночасно з антибіотиками групи аміноглікозидів для системного застосування слід контролювати концентрацію тобраміцину в сироватці крові, яка не повинна перевищувати 8 мкг/мл. При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити. Т.к. очні краплі містять бензалконію хлорид як консервант, це може призвести до роздратування, а також відомо, що цей консервант може знебарвити м'які контактні лінзи. Таким чином, перед застосуванням препарату ДексаТобропт пацієнти повинні зняти контактні лінзи та повинні бути поінформовані про те, що необхідно почекати 15 хв після інсталяції препарату ДексаТобропт, перш ніж вставляти контактні лінзи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Про несприятливий вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не повідомлялося. Проте, враховуючи те, що пацієнт після аплікації тимчасово втрачає чіткість зору, не рекомендується керувати транспортними засобами або працювати зі складною технікою відразу після закапування препарату.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (Е460, носій), желатин*, екстракт плодів аристотелії чилійської (Aristotelia chilensis) MaquiBright® (60 мг), кальцію стеарат (Е470, антистежуючий агент), діоксид кремнію (аеросил, Е551, 1 , барвник) *, індигокармін (Е172, барвник) *. *компоненти оболонки капсули Капсули по 300 мг у блістерах по 30 капсул, упаковані в картонні пачки по 2 блістери. Маса продукту в упаковці із 30 капсул – 12 г.ХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі «Дельфанто®» (DELPHANTO®) – джерело природних антиоксидантів – дельфінідинів та ціанідинів. Вони не виробляються у нашому організмі. Ці антиоксиданти містяться в екстракті плодів арістотелії чилійської (Aristotelia chilensis) MaquiBright®, який виробляється світовим лідером із виробництва рослинних екстрактів – німецькою компанією Anklam Extrakt за міжнародними стандартами якості GMP. Однією із причин зменшення стабільності слізної плівки є оксидативний стрес, тобто. Нагромадження вільних радикалів. Біологічно активна добавка до їжі «Дельфанто®» (DELPHANTO) містить антоціани, які нейтралізують надмірні вільні радикали, таким чином, покращуючи стан органу зору1,2, зменшуючи неприємні відчуття та почуття «піску» в очах, знижуючи відчуття втоми очей. Чому так важливо, щоб рогівка очей зволожувалася власною слізною рідиною, а не так званою «штучною сльозою»? Власна слізна рідина містить велику кількість органічних та неорганічних сполук, які живлять та захищають рогівку ока: глюкоза, вітамін С, мінерали, муцин, ліпокалін, лакритин, лізоцим, імуноглобулін, лактоферин та багато інших. Вони створюють відчуття комфорту та здоров'я очей, запобігаючи розвитку таких важких ускладнень «сухого ока», як виразка рогівки. Відомо, що з віком відбувається зниження продукції слізної рідини, тому біологічно активна добавка до їжі «Дельфанто®» (DELPHANTO) може бути особливо корисною для людей після 50 років. Дорослі можуть приймати біологічно активну добавку до їжі «Дельфанто®» (DELPHANTO®): при втомі очей, відчутті «піску» в очах, неприємних відчуттях в очах та ін; при постійній та тривалій роботі за монітором комп'ютера; при носінні контактних лінз; після операцій лазерної корекції зору; якщо й багато курять. Для виготовлення біологічно активної добавки до їжі "Дельфанто®" (DELPHANTO®) використовується стандартизований екстракт плодів аристотелії чилійської (Aristotelia chilensis) MaquiBright®. Він має гарантований вміст антоціанів – не менше 35%, з яких дельфінідинів – не менше 20%.Фармакотерапевтична групаАнтиоксиданти.Властивості компонентівБіологічно активна добавка до їжі «Дельфанто®» (DELPHANTO) містить антоціани, які нейтралізують надмірні вільні радикали, таким чином, покращуючи стан органу зору, зменшуючи неприємні відчуття та почуття «піску» в очах, знижуючи відчуття втоми очей.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – джерела антоціанів. при втомі очей, відчутті «піску» в очах, неприємних відчуттях в очах та ін; при постійній та тривалій роботі за монітором комп'ютера; при носінні контактних лінз; після операцій лазерної корекції зору; при постійному курінні.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації препарат можна застосовувати за призначенням лікаря.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 4-6 тижнів. За потреби прийом можна повторити через 2 місяці.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активний компонент: Диклофенак натрію 1 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид 0,1 мг, динатрію едетат 1,0 мг, борна кислота 15,0 мг, трометамін 6,0 мг, поліоксил 35 рицинова олія 20,0 мг, повідон 15,0 мг, натрію гідроксид або хлористодо до рН 7,7 вода для ін'єкцій до 1 мл. По 5 мл у пластиковий флакон-крапельницю з ковпачком, що нагвинчується. Кожен флакон-крапельницю разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПрепарат добре проникає у різні тканини ока за винятком кришталика. З max виникає протягом 30 хвилин, найбільша концентрація спостерігається у волозі передньої камери. Спостерігається системна абсорбція. Однак концентрація лікарської речовини, що досягається в крові, значно нижча за межу виявлення і не має клінічної значущості.ФармакодинамікаДиклофенак має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії обумовлений невибірним інгібуванням активності циклооксигенази 1 та 2, що призводить до придушення синтезу простагландинів у вогнищі запалення. При використанні як 0,1% розчину очних крапель диклофенак зменшує запалення очей, що виникає в результаті інфекції, травми або хірургічної операції; зменшує міоз при хірургічних операціях, знижує синтез простагландинів у вологу передньої камери.Показання до застосуванняінгібування міозу під час операції щодо катаракти; лікування та профілактика запальних процесів після хірургічних втручань на очному яблуку; профілактика кістозного набряку макули після операцій з приводу катаракти; лікування неінфекційних кон'юнктивітів; лікування та профілактика посттравматичного запального процесу при проникаючих та непроникних пораненнях очного яблука (як доповнення до місцевої антибактеріальної терапії).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до діючої речовини препарату або до будь-яких допоміжних інгредієнтів, що входять до складу цієї лікарської форми; гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; порушення кровотворення неясного генезу; ерозивно-виразкові процеси в ШКТ на стадії загострення. З обережністю: Епітеліальний герпетичний кератит (в т. ч. в анамнезі); захворювання, що спричиняють порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч); літній вік. Немає даних щодо використання препарату у дітей, тому застосовувати препарат слід лише, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.Вагітність та лактаціяНемає даних щодо використання препарату під час вагітності та лактації. При використанні НПЗЗ у III триместрі вагітності можливе збільшення ризику виникнення порушень кровообігу плода. Застосування у вагітних і матерів-годувальниць можливе тільки за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів.Побічна діяУ поодиноких випадках під час застосування препарату було зазначено такі небажані побічні дії: печіння очей, нечіткість зорового сприйняття (відразу після закапування); помутніння рогівки (більмо), ірит. Алергічні реакції: свербіж в очах, гіперемія, ангіоневротичний набряк обличчя, лихоманка, озноб, фотосенсибілізація, висипання на шкірі (переважно еритематозна, кропив'янка), мультиформна ексудативна еритема; нудота блювота.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування даного препарату з дифлунізалом (оскільки можливий розвиток кровотечі зі шлунково-кишкового тракту) та іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи ацетилсаліцилову кислоту у великих дозах (Зги більше на день), препаратами сульфонілсечовини, метотрексатом. Застосування разом із препаратами літію, дигітоксином, непрямими антикоагулянтами призводить до посилення їхнього ефекту. При необхідності можна застосовувати одночасно з іншими очними краплями, у тому числі глюкокортикостероїди, що містять. При цьому перерва між аплікаціями має бути не менше 5 хвилин для запобігання вимиванню діючих речовин наступними дозами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Для пригнічення інтраопераційного міозу препарат закопують у кон'юнктивальний мішок протягом 2 годин з інтервалом 30 хвилин (4 рази) перед операцією. Для профілактики кістозного набряку макули препарат закапують по 1 краплі 3-4 рази на день протягом 2 тижнів після операції. Інші показання: по 1 краплі 3-4 рази на день залежно від тяжкості стану. Курс лікування може тривати від 1 до 2 тижнів.ПередозуванняНемає даних про передозування препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти, які використовують контактні лінзи, повинні застосовувати препарат Дикло-Ф тільки при знятих лінзах і можуть одягнути їх через 15 хвилин після закапування препарату. Після зняття контактних лінз закопування проводиться через 5 хв. Флакон слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком піпетки до ока. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% – 1 мл: диклофенак натрію 1 мг. 5 мл - флакон (1) у комплекті з кришкою-крапельницею.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілоцтової кислоти. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Механізм дії обумовлений невибірним інгібуванням активності ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що призводить до придушення синтезу простагландинів. При місцевому застосуванні в офтальмології зменшує набряк та біль при запальних процесах неінфекційної етіології. Застосування диклофенаку не впливає на час регенерації ран.ФармакокінетикаЧас досягнення Cmax у рогівці та кон'юнктиві становить 30 хв після інсталяції; проникає у передню камеру ока. У системний кровообіг у терапевтично значущих концентраціях не проникає.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнгібування міозу під час операцій із приводу катаракти; запальний процес після хірургічного втручання; профілактика та лікування кістозного набряку жовтої плями сітківки після хірургічного видалення катаракти; запальні процеси неінфекційного генезу (в т.ч. кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, ерозія рогівки, посттравматичне запалення кон'юнктиви та рогівки); больовий синдром під час проведення ексимерного лазерного втручання; фотофобія після кератотоміїПротипоказання до застосуванняПорушення кровотворення неясного генезу; ерозивно-виразкові процеси у ШКТ у стадії загострення; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; підвищена чутливість до диклофенака та допоміжних компонентів використовуваного препарату. Обережно: епітеліальний герпетичний кератит (в т.ч. в анамнезі); бронхіальна астма, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти; захворювання, що спричиняють порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез, застосування антикоагулянтів); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи новонародженого. З обережністю застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: печіння очей, нечіткість зорового сприйняття (відразу після закапування), помутніння рогівки (більмо), ірит. З боку травної системи: нудота, блювання. Алергічні реакції: свербіж в очах, гіперемія, ангіоневротичний набряк обличчя, лихоманка, озноб, фотосенсибілізація, висипання на шкірі (переважно еритематозна, кропив'янка), багатоформна ексудативна еритема.Взаємодія з лікарськими засобамиЗакопування в кон'юнктивальну порожнину НПЗЗ, включаючи диклофенак, разом з кортикостероїдами у пацієнтів з вираженим корнеальним запаленням може призводити до прогресування ураження рогівки (при одночасному застосуванні потрібна обережність). При необхідності одночасного застосування з іншими очними краплями – антибіотиками та бета-адреноблокаторами – інтервал між інстиляціями повинен становити не менше 5 хв для запобігання вимиванню активних речовин наступними дозами. Теоретично можливо, що застосування диклофенаку у формі очних крапель разом з лікарськими засобами, що знижують згортання крові, або у пацієнтів зі зниженою згортанням крові, час кровотечі може зростати.Спосіб застосування та дозиЧастота та тривалість застосування визначаються індивідуально. Для інгібування інтраопераційного міозу препарат закопують у кон'юнктивальний мішок протягом 2 годин з інтервалом 30 хв (всього 4 рази) перед операцією. Для профілактики кістозного набряку макули препарат закапують по 1 краплі 3-4 рази на добу протягом 2 тижнів після операції. При решті показань - по 1 краплі 3-4 рази на добу залежно від тяжкості стану. Курс лікування може тривати від 1 до 2 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПризначений тільки для місцевого застосування та не вводиться субкон'юнктивально або у передню камеру ока. Протизапальна дія диклофенаку може маскувати симптоми інфекції. За наявності інфекції або загрози її розвитку одночасно із застосуванням диклофенаку призначають місцеве антибактеріальне лікування. У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з ринітом або хронічним синуситом, оскільки підвищений ризик алергічних реакцій при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або НПЗЗ, застосування диклофенаку може спричинити бронхоспазм. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортом та зайняттям інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 0. 1% Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Діюча речовина: Диклофенак. .

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% – 1 мл: диклофенак натрію 1 мг. 5 мл - флакон (1) у комплекті з кришкою-крапельницею.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілоцтової кислоти. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Механізм дії обумовлений невибірним інгібуванням активності ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що призводить до придушення синтезу простагландинів. При місцевому застосуванні в офтальмології зменшує набряк та біль при запальних процесах неінфекційної етіології. Застосування диклофенаку не впливає на час регенерації ран.ФармакокінетикаЧас досягнення Cmax у рогівці та кон'юнктиві становить 30 хв після інсталяції; проникає у передню камеру ока. У системний кровообіг у терапевтично значущих концентраціях не проникає.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнгібування міозу під час операцій із приводу катаракти; запальний процес після хірургічного втручання; профілактика та лікування кістозного набряку жовтої плями сітківки після хірургічного видалення катаракти; запальні процеси неінфекційного генезу (в т.ч. кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, ерозія рогівки, посттравматичне запалення кон'юнктиви та рогівки); больовий синдром під час проведення ексимерного лазерного втручання; фотофобія після кератотоміїПротипоказання до застосуванняПорушення кровотворення неясного генезу; ерозивно-виразкові процеси у ШКТ у стадії загострення; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; підвищена чутливість до диклофенака та допоміжних компонентів використовуваного препарату. Обережно: епітеліальний герпетичний кератит (в т.ч. в анамнезі); бронхіальна астма, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти; захворювання, що спричиняють порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез, застосування антикоагулянтів); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи новонародженого. З обережністю застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: печіння очей, нечіткість зорового сприйняття (відразу після закапування), помутніння рогівки (більмо), ірит. З боку травної системи: нудота, блювання. Алергічні реакції: свербіж в очах, гіперемія, ангіоневротичний набряк обличчя, лихоманка, озноб, фотосенсибілізація, висипання на шкірі (переважно еритематозна, кропив'янка), багатоформна ексудативна еритема.Взаємодія з лікарськими засобамиЗакопування в кон'юнктивальну порожнину НПЗЗ, включаючи диклофенак, разом з кортикостероїдами у пацієнтів з вираженим корнеальним запаленням може призводити до прогресування ураження рогівки (при одночасному застосуванні потрібна обережність). При необхідності одночасного застосування з іншими очними краплями – антибіотиками та бета-адреноблокаторами – інтервал між інстиляціями повинен становити не менше 5 хв для запобігання вимиванню активних речовин наступними дозами. Теоретично можливо, що застосування диклофенаку у формі очних крапель разом з лікарськими засобами, що знижують згортання крові, або у пацієнтів зі зниженою згортанням крові, час кровотечі може зростати.Спосіб застосування та дозиЧастота та тривалість застосування визначаються індивідуально. Для інгібування інтраопераційного міозу препарат закопують у кон'юнктивальний мішок протягом 2 годин з інтервалом 30 хв (всього 4 рази) перед операцією. Для профілактики кістозного набряку макули препарат закапують по 1 краплі 3-4 рази на добу протягом 2 тижнів після операції. При решті показань - по 1 краплі 3-4 рази на добу залежно від тяжкості стану. Курс лікування може тривати від 1 до 2 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПризначений тільки для місцевого застосування та не вводиться субкон'юнктивально або у передню камеру ока. Протизапальна дія диклофенаку може маскувати симптоми інфекції. За наявності інфекції або загрози її розвитку одночасно із застосуванням диклофенаку призначають місцеве антибактеріальне лікування. У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з ринітом або хронічним синуситом, оскільки підвищений ризик алергічних реакцій при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або НПЗЗ, застосування диклофенаку може спричинити бронхоспазм. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортом та зайняттям інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% – 1 мл: диклофенак натрію 1 мг. 5 мл - флакон (1) у комплекті з кришкою-крапельницею.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілоцтової кислоти. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Механізм дії обумовлений невибірним інгібуванням активності ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що призводить до придушення синтезу простагландинів. При місцевому застосуванні в офтальмології зменшує набряк та біль при запальних процесах неінфекційної етіології. Застосування диклофенаку не впливає на час регенерації ран.ФармакокінетикаЧас досягнення Cmax у рогівці та кон'юнктиві становить 30 хв після інсталяції; проникає у передню камеру ока. У системний кровообіг у терапевтично значущих концентраціях не проникає.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнгібування міозу під час операцій із приводу катаракти; запальний процес після хірургічного втручання; профілактика та лікування кістозного набряку жовтої плями сітківки після хірургічного видалення катаракти; запальні процеси неінфекційного генезу (в т.ч. кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, ерозія рогівки, посттравматичне запалення кон'юнктиви та рогівки); больовий синдром під час проведення ексимерного лазерного втручання; фотофобія після кератотоміїПротипоказання до застосуванняПорушення кровотворення неясного генезу; ерозивно-виразкові процеси у ШКТ у стадії загострення; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; підвищена чутливість до диклофенака та допоміжних компонентів використовуваного препарату. Обережно: епітеліальний герпетичний кератит (в т.ч. в анамнезі); бронхіальна астма, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти; захворювання, що спричиняють порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез, застосування антикоагулянтів); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи новонародженого. З обережністю застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: печіння очей, нечіткість зорового сприйняття (відразу після закапування), помутніння рогівки (більмо), ірит. З боку травної системи: нудота, блювання. Алергічні реакції: свербіж в очах, гіперемія, ангіоневротичний набряк обличчя, лихоманка, озноб, фотосенсибілізація, висипання на шкірі (переважно еритематозна, кропив'янка), багатоформна ексудативна еритема.Взаємодія з лікарськими засобамиЗакопування в кон'юнктивальну порожнину НПЗЗ, включаючи диклофенак, разом з кортикостероїдами у пацієнтів з вираженим корнеальним запаленням може призводити до прогресування ураження рогівки (при одночасному застосуванні потрібна обережність). При необхідності одночасного застосування з іншими очними краплями – антибіотиками та бета-адреноблокаторами – інтервал між інстиляціями повинен становити не менше 5 хв для запобігання вимиванню активних речовин наступними дозами. Теоретично можливо, що застосування диклофенаку у формі очних крапель разом з лікарськими засобами, що знижують згортання крові, або у пацієнтів зі зниженою згортанням крові, час кровотечі може зростати.Спосіб застосування та дозиЧастота та тривалість застосування визначаються індивідуально. Для інгібування інтраопераційного міозу препарат закопують у кон'юнктивальний мішок протягом 2 годин з інтервалом 30 хв (всього 4 рази) перед операцією. Для профілактики кістозного набряку макули препарат закапують по 1 краплі 3-4 рази на добу протягом 2 тижнів після операції. При решті показань - по 1 краплі 3-4 рази на добу залежно від тяжкості стану. Курс лікування може тривати від 1 до 2 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПризначений тільки для місцевого застосування та не вводиться субкон'юнктивально або у передню камеру ока. Протизапальна дія диклофенаку може маскувати симптоми інфекції. За наявності інфекції або загрози її розвитку одночасно із застосуванням диклофенаку призначають місцеве антибактеріальне лікування. У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з ринітом або хронічним синуситом, оскільки підвищений ризик алергічних реакцій при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або НПЗЗ, застосування диклофенаку може спричинити бронхоспазм. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортом та зайняттям інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 0.1% – 1 мл: диклофенак натрію 1 мг. 5 мл - флакон (1) у комплекті з кришкою-крапельницею.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілоцтової кислоти. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Механізм дії обумовлений невибірним інгібуванням активності ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що призводить до придушення синтезу простагландинів. При місцевому застосуванні в офтальмології зменшує набряк та біль при запальних процесах неінфекційної етіології. Застосування диклофенаку не впливає на час регенерації ран.ФармакокінетикаЧас досягнення Cmax у рогівці та кон'юнктиві становить 30 хв після інсталяції; проникає у передню камеру ока. У системний кровообіг у терапевтично значущих концентраціях не проникає.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняІнгібування міозу під час операцій із приводу катаракти; запальний процес після хірургічного втручання; профілактика та лікування кістозного набряку жовтої плями сітківки після хірургічного видалення катаракти; запальні процеси неінфекційного генезу (в т.ч. кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, ерозія рогівки, посттравматичне запалення кон'юнктиви та рогівки); больовий синдром під час проведення ексимерного лазерного втручання; фотофобія після кератотоміїПротипоказання до застосуванняПорушення кровотворення неясного генезу; ерозивно-виразкові процеси у ШКТ у стадії загострення; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; підвищена чутливість до диклофенака та допоміжних компонентів використовуваного препарату. Обережно: епітеліальний герпетичний кератит (в т.ч. в анамнезі); бронхіальна астма, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти; захворювання, що спричиняють порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез, застосування антикоагулянтів); вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи новонародженого. З обережністю застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: печіння очей, нечіткість зорового сприйняття (відразу після закапування), помутніння рогівки (більмо), ірит. З боку травної системи: нудота, блювання. Алергічні реакції: свербіж в очах, гіперемія, ангіоневротичний набряк обличчя, лихоманка, озноб, фотосенсибілізація, висипання на шкірі (переважно еритематозна, кропив'янка), багатоформна ексудативна еритема.Взаємодія з лікарськими засобамиЗакопування в кон'юнктивальну порожнину НПЗЗ, включаючи диклофенак, разом з кортикостероїдами у пацієнтів з вираженим корнеальним запаленням може призводити до прогресування ураження рогівки (при одночасному застосуванні потрібна обережність). При необхідності одночасного застосування з іншими очними краплями – антибіотиками та бета-адреноблокаторами – інтервал між інстиляціями повинен становити не менше 5 хв для запобігання вимиванню активних речовин наступними дозами. Теоретично можливо, що застосування диклофенаку у формі очних крапель разом з лікарськими засобами, що знижують згортання крові, або у пацієнтів зі зниженою згортанням крові, час кровотечі може зростати.Спосіб застосування та дозиЧастота та тривалість застосування визначаються індивідуально. Для інгібування інтраопераційного міозу препарат закопують у кон'юнктивальний мішок протягом 2 годин з інтервалом 30 хв (всього 4 рази) перед операцією. Для профілактики кістозного набряку макули препарат закапують по 1 краплі 3-4 рази на добу протягом 2 тижнів після операції. При решті показань - по 1 краплі 3-4 рази на добу залежно від тяжкості стану. Курс лікування може тривати від 1 до 2 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПризначений тільки для місцевого застосування та не вводиться субкон'юнктивально або у передню камеру ока. Протизапальна дія диклофенаку може маскувати симптоми інфекції. За наявності інфекції або загрози її розвитку одночасно із застосуванням диклофенаку призначають місцеве антибактеріальне лікування. У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з ринітом або хронічним синуситом, оскільки підвищений ризик алергічних реакцій при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або НПЗЗ, застосування диклофенаку може спричинити бронхоспазм. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортом та зайняттям інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасування: N30 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Квайссер Фарма ГмбХ енд К Завод-виробник: Queisser Pharma GmbH & Co. (Німеччина).

Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Гесперидин – 35 мг; Антоціани – 19 мг; Цинк – 3 мг; Лютеїн – 3 мг; Вітамін А – 400 мкг; Упаковка: 30 капсул.ХарактеристикаВітамінно-мінеральний комплекс із лютеїном та чорницею для покращення живлення тканин ока.Властивості компонентівЧорниця – покращує кровопостачання сітківки ока, сприяє прискоренню регенерації тканини сітківки, покращенню зору в умовах сутінків, збільшення полів зору та зменшення втоми очей. Лютеїн – головний пігмент (каротиноїд) жовтої плями – центрального відділу сітківки. Захищає очі від впливу яскравого світла, вибірково поглинаючи УФ – частину спектра світлового потоку, має антиоксидантну дію, а також захищає від розвитку деяких захворювань очей.РекомендуєтьсяДжерело антоціанів, гесперидину, лютеїну, додаткове джерело вітаміну А та цинку.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 1 капсулі на день під час їжі, запиваючи водою. Тривалість прийому – 2 місяці. Після перерви на 1 місяць можливий повторний прийом. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Вітамін А – 800мкг; Вітамін C – 250 мг; Вітамін E – 36 мг; Лютеїн – 6,0 мг; Зеаксантин – 300 мкг; Цинк – 2,5 мг; Упаковка: 30 капсул.ХарактеристикаЛютеїн, зеаксантин, вітаміни А, С, Е та цинк – спеціальний комплекс поживних речовин для очей. Антиоксидантний захист очей.Властивості компонентівЛютеїн та зеаксантин – основні компоненти антиоксидантної системи захисту ока. У ході еволюції у вічі сформувалася досить надійна система захисту від небезпеки фотоушкодження, основними компонентами якої є каротиноїди. Серед усіх каротиноїдів тільки лютеїн і зеаксантин мають здатність проникати в сітківку та ефективно захищати очі. Такий захист необхідний для забезпечення денного зору, а тим більше зору в умовах надто яскравого або небезпечного спектрального складу світлового середовища.РекомендуєтьсяДля покращення колірного сприйняття; Для захисту ока від шкідливих впливів сонячного світла; Для збереження зорової функції та попередження таких захворювань як короткозорість, катаракта, дистрофічне захворювання сітківки, діабетична ретинопанія.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати щодня по 1 капсулі під час їжі з достатньою кількістю води. Тривалість прийому 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВказівки для хворих на цукровий діабет: 1 капсула містить 2,6 ккал/10,8 кДж та 0,01 хлібних одиниць.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДекстроза, сахароза, лютеїн, порошок соку чорниці, натуральний ароматизатор лісові ягоди, цинку глюконат (цинк), лимонна кислота (регулятор кислотності Е 330), бета-каротин, DL-альфа-токоферол ацетат (вітамін Е), магнієві солі жирних кислот ( агент антистежуючий Е 470), ретинолу ацетат (вітамін А), рибофлавін (вітамін В2), мальтодекстрин.ХарактеристикаСпеціально розроблений вітамінно-мінеральний комплекс із лютеїном, бета-каротином та вітамінами, компоненти якого сприяють покращенню харчування тканин дитячого ока. Може застосовуватись при тривалих навантаженнях на зір (комп'ютерні ігри, перегляд телевізора, читання та ін.). У складі – натуральна чорниця та натуральний ароматизатор зі смаком «Лісові ягоди». Лютеїн у складі комплексу дбає про стан очей, підтримує гостроту зору та захищає від шкідливого впливу ультрафіолету. Комплекс мікронутрієнтів (цинк, бета-каротин, вітаміни А, E, B2) у складі комплексу необхідний здоров'ю дитячого ока.Властивості компонентівЦинк сприяє покращенню кровопостачання в судинах оболонок ока, забезпечуючи орган зору всіма поживними речовинами та киснем. Необхідний підтримки функції зорового апарату в дітей віком. У поєднанні з іншими вітамінами допомагає захистити сітківку ока та знизити ризик дегенерації жовтої плями. Бета-каротин є активним антиоксидантом, який бере участь у захисті органів зору від дії вільних радикалів. Вітамін А сприяє зволоженню рогівки ока, зберігає її від сухості та пошкоджень. Необхідний для зору на світлі, у темряві та колірного зору. Вітамін Е бере участь в антиоксидантній захисній системі очей, покращує метаболізм, відновлює тканини ока та бере участь у передачі імпульсів зображення. Сприяє запобіганню дегенерації жовтої плями та відшарування сітківки. Вітамін В2 бере участь в окисно-відновних процесах в організмі та тканинному диханні. Входить до складу зорового пурпуру, який захищає сітківку ока від шкідливого впливу ультрафіолетових променів.РекомендуєтьсяДодаткове джерело вітамінів А, Е, В2 та цинку, що містить бета-каротин та лютеїн.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Спосіб застосування та дозиДітям від 3-х до 7 років приймати 1 жувальну таблетку на день, дітям старше 7 років – по 1 жувальній таблетці 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем-педіатром. Дітям до 14 років приймати БАД за погодженням та під наглядом лікаря-педіатра.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .

Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упакування: фл. Виробник: Гротекс ТОВ Завод-виробник: Гротекс(Росія) Діюча речовина: Дорзоламід. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .

Дозування: 2% Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упаковка: фл. -крапельниця Виробник: Ромфарм Компані Завод-виробник: Ромфарм Компані(Румунія) Діюча речовина: Дорзоламід. .

Дозування: 2% Фасування: N3 Форма випуску: краплі очні Упаковка: фл. -крапельниця Виробник: Ромфарм Компані Завод-виробник: Ромфарм Компані(Румунія) Діюча речовина: Дорзоламід. .

Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упаковка: фл. -крапельниця Производитель: Ромфарм Компани Завод-производитель: Ромфарм Компани(Румыния) Действующее вещество: Дорзоламид + Тимолол. .

Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упакування: фл. Виробник: Ромфарм Компані Завод-виробник: Ромфарм Компані(Румунія) Діюча речовина: Латанопрост + Тимолол. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Форма випуску: капс. Виробник: КРКА д. д.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 1% Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упаковка: фл. Производитель: Белмедпрепараты Завод-производитель: Белмедпрепараты(Беларусь) Действующее вещество: Метилэтилпиридинол. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 1% Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упакування: фл. Производитель: ПРОФИТ ФАРМ Завод-производитель: Фермент ООО(Россия) Действующее вещество: Метилэтилпиридинол. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 40 мг/мл Фасування: N1 Форма випуску: р-р д/внутрішньоочні введення Упакування: фл. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Регенерон Фармасьютікалз Інк(США) Діюча речовина: Афліберцепт. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаТаурін, порошок з квіток чорнобривців прямостоячих (містить лютеїн, зеаксантин), аскорбінова кислота, d-α-токоферол, оксид цинку, ретинолу пальмітат.ХарактеристикаКомплекс лютеїну, зеаксантину, таурину, цинку та вітамінів А,С,Є.Властивості компонентівФокумакс містить комплекс каротиноїдів (лютеїн та зеаксантин) рослинного походження, амінокислоти (таурін) рослинного походження, вітаміни та мінерали. Вітамін А та цинк допомагають підтримувати нормальний зір, водночас цинк забезпечує нормальний метаболізм вітаміну А. Вітамін С допомагає відновити редуковану форму вітаміну Е. Активні речовини, що містяться в складі продукту, захищають сітківку від руйнівного впливу блакитного світла випромінюваного екранами електронних пристроїв (HEV-випромінювання), знижують ризик виникнення та розвитку вікових дегенеративних змін сітківки ока, а також мають протизапальні властивості.Показання до застосуванняДля реалізації населенню як джерело таурину, лютеїну, зеаксантину, додаткового джерела цинку та вітамінів (С, А, Е).РекомендуєтьсяСприяє нормальному зору.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим рекомендується приймати по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі, запиваючи водою. Тривалість прийому 1-2 місяці. Можливі повторні прийоми протягом року.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАнтоціани чорниці, лютеїн, бета-каротин, зеаксантин, вітамін А, В2, С, Е, мідь, селен, цинк Упаковка: 30 таблеток по 0.49 г.ХарактеристикаВітамінно-мінеральний комплекс для очей.Фармакотерапевтична групаАнтоціани чорниці зміцнюють стінки капілярів, покращують кровопостачання очей, захищають очі від ультрафіолетового випромінювання, прискорюють процес відновлення зору після тривалих навантажень, знижують ризик дистрофії сітківки, збільшують гостроту зору у сутінках. Лютеїн входить до складу пігменту жовтої плями, захищає сітківку від ультрафіолетового випромінювання, запобігає помутнінню кришталика та руйнуванню сітківки, попереджає розвиток різних форм дистрофії сітківки. Бета-каротин нейтралізує вільні радикали, необхідний для сприйняття кольору, сутінкового зору і темнової адаптації, захищає сітківку від ультрафіолетового випромінювання. Зеаксантин входить до складу пігменту жовтої плями, захищає сітківку від ультрафіолетового випромінювання, нейтралізує вільні радикали. Вітамін А необхідний для утворення основного зорового пігменту – родопсину, який забезпечує сприйняття світла та відповідає за темнову адаптацію. Вітамін В2 покращує гостроту зору, у тому числі в умовах недостатнього освітлення, захищає сітківку ока від надмірної дії ультрафіолетового опромінення. Вітамін С нормалізує проникність капілярів, захищає сітківку ока від ультрафіолетового випромінювання, зміцнює капіляри (ця властивість посилюється у присутності антоціанів чорниці). Вітамін Е нормалізує проникність капілярів, запобігає ламкості судин, захищає нервові клітини ока від руйнівної дії вільних радикалів. Мідь необхідна для нормального обміну речовин у тканинах очей, бере участь у відновленні клітинних структур ока, захищає клітини від шкідливої ​​дії вільних радикалів. Селен бере участь у фотохімічних реакціях світлосприйняття, має антиоксидантну, імуномодулюючу та протизапальну дію. Цинк необхідний освіти родопсина і проведення світлових сигналів через сітківку, необхідний підтримки нормальної структури зорового нерва.Показання до застосуванняЯк додаткове джерело вітамінів, мікроелементів, каротиноїдів та антоціанів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продуктуСпосіб застосування та дози1 таблетка містить від рекомендованої щоденної норми споживання харчових та біологічно активних речовин: бета-каротину (1,5мг) – 30%, зеаксантину (0,4мг) – 40%, лютеїну (3мг) – 60%, вітаміну А (0,4мг) ) - 40%, вітаміну В 2 (1,44мг) - 80%, вітаміну С (70мг) - 100%, вітамін Е (10мг) - 100%, мідь (0,5мг) - 50%, селен (0,021мг) - 30%, цинк (9мг) – 60%. Дітям старше 14 років та дорослим приймати по 1 таблетці на день під час їжі. Тривалість прийому – 2 місяці, з повторним прийомом за необхідності.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками. Без ГМО.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N20 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Русфік Завод-виробник: Зовнішторг Фарма ТОВ(Росія). .

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: тимололу малеат 6.84 мг, що відповідає вмісту тимололу 5 мг, пілокарпіну гідрохлорид 20 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0.1 мг, лимонна кислота – 1.12 мг, натрію цитрат – 5.79 мг, гіпромелоза – 5 мг, вода д/і – до 1 мл. 5 мл - флакони-крапельниці поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні; у вигляді прозорого, безбарвного розчину.Фармакотерапевтична групаКомбінований протиглаукомний препарат. Пилокарпін; - м-холіноміметік. При закапуванні в око пілокарпін викликає міоз, спазм акомодації та знижує внутрішньоочний тиск. Зниження внутрішньоочного тиску обумовлено скороченням циліарного м'яза і м'яза райдужної оболонки ока, що призводить до розширення кута передньої камери ока і змінює фізичну структуру трабекулярної мережі, полегшуючи відтік водянистої вологи. Цей ефект зберігається від 4 годин до 14 годин. Тимолол, будучи бета-адреноблокатором, запобігає зв'язуванню симпатоміметичних нейромедіаторів з β1- та β2-адренорецепторами в циліарному тілі. Знижує внутрішньоочний тиск, зменшуючи продукцію водянистої вологи. Гіпотензивний ефект настає через 20 хв після інстиляції, досягає максимуму через 2 години та триває близько 24 год.ФармакокінетикаПилокарпін Всмоктування Добре проникає крізь рогівку. Концентрація у водянистій волозі досягає свого максимуму через 30 хв. Пилокарпін зв'язується багатьма тканинами ока. Метаболізм та виведення T1/2; із середовищ ока становить 1.5-2.5 год. Пилокарпин виводиться у незміненому вигляді із внутрішньоочною рідиною. Комбінація його з тимололом, який зменшує утворення водянистої вологи, уповільнює швидкість виведення пілокарпіну. Пилокарпін швидко гідролізується на неактивні форми в плазмі та печінці. T1/2; становить менше 0.5 год. Тимолол Всмоктування Швидко проникає через рогівку у рідку вологу передньої камери ока. Близько 80% застосованого місцево тимололу проникає в системний кровотік. C max ;у плазмі крові визначається приблизно через 1 год після інсталяції очних крапель. Метаболізм та виведення Метаболізується в основному в печінці. T1/2; становить 2-5 ч. Виводиться переважно через нирки.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат.Показання до застосуванняГлаукома або підвищений внутрішньоочний тиск, коли необхідна комбінація тимололу та пілокарпіну: відкритокутова глаукома; закритокутова глаукома; вторинна глаукома; підвищення внутрішньоочного тиску після офтальмологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПередній увеїт; синусова брадикардія; AV-блокада II та III ступеня; декомпенсована серцева недостатність; кардіогенний шок; бронхіальна астма; ХОЗЛ; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей та підлітків); стан безпосередньо після офтальмологічних операцій та інші захворювання очей, у яких звуження зіниці небажано; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при серцевій недостатності, цереброваскулярних розладах, цукровому діабеті, гіпоглікемії, тиреотоксикозі, відшаруванні сітківки, міопії, перед хірургічними операціями під загальною анестезією.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Фотил®; форте при вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей та підлітків).Побічна діяМісцеві реакції: ;затуманювання зору, подразнення ока, швидко проходять відчуття печіння і біль в оці, посилення сльозотечі, синдром сухого ока, дерматит повік, почервоніння кон'юнктиви, спазм циліарного м'яза та індукована міопія, зниження гостроти зору при недостатньому освітленні (наслідку зниження чутливості рогівки, точковий кератит, алергічний блефарокон'юнктивіт; дуже рідко – диплопія, птоз. Декілька випадків відшарування сітківки, ригідність райдужної оболонки або формування кісти в райдужній оболонці ока були відзначені у зв'язку з використанням міотичних засобів. При тривалому використанні пілокарпіну спостерігалося оборотне помутніння кришталика. Системні реакції: нудота, діарея, підвищене потовиділення, підвищене слиновиділення, зниження АТ, загострення бронхіальної астми, серцева недостатність, брадикардія, аритмія, скроневі та супраорбітальні головні болі, шкірний висип. Тимолол проникає через гематоенцефалічний бар'єр і впливає на ЦНС. У всіх пацієнтів із серцевою недостатністю тимолол може спричинити астенічний синдром, нудоту, запаморочення, занепокоєння, галюцинації, головний біль та депресію. Дуже рідко відзначалася закладеність носа.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратами, що сприяють вивільненню катехоламінів (наприклад, з резерпіном), у поодиноких випадках спостерігалися артеріальна гіпотензія (в т.ч. ортостатична), брадикардія, запаморочення. Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та блокаторів повільних кальцієвих каналів системної дії призводить до посилення їх фармакологічного ефекту та підвищує ризик розвитку порушень серцевої провідності та артеріальної гіпотензії. Інгібітори ізоферменту CYP2D6, такі як хінідин та циметидин, можуть збільшити концентрацію тимололу у плазмі.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають по 1 краплі в уражене око 2 рази на добу. У деяких пацієнтів стабільне зниження внутрішньоочного тиску, що викликається застосуванням препарату Фотіл®, досягається лише через кілька тижнів терапії. Тому при оцінці результатів лікування слід провести вимірювання внутрішньоочного тиску приблизно через 4 тижні після початку лікування. Якщо не відбувається очікуваного зниження внутрішньоочного тиску при лікуванні очними краплями Фотіл®, рекомендується продовжити лікування очними краплями Фотіл®; форте по 1 краплі 2 рази на добу.ПередозуванняСимптоми: ; брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Атропін може бути використаний як антидот пілокарпіну. Показано призначення ізопреналіну внутрішньовенно при вираженій брадикардії, бронхоспазму; добутаміну – при артеріальній гіпотензії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОчні краплі Фотіл®; форте не слід застосовувати одночасно з іншими очними краплями, що містять бета-адреноблокатори. Використання інших очних крапель слід припинити перш, ніж розпочато терапію препаратом Фотіл®; форте. Попередній протиглаукомний препарат слід відмінити, а терапію очними краплями Фотіл®; форте розпочати наступного дня. Оцінку ефективності дії препарату слід проводити через 4 тижні після початку лікування при регулярному контролі внутрішньоочного тиску. Подальше лікування слід проводити при регулярному контролі внутрішньоочного тиску. Очні краплі Фотіл® ;форте містять як консервант бензалконію хлорид, і їх не рекомендується використовувати при носінні контактних лінз. Перед застосуванням препарату слід вийняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хв після інстиляції препарату. Тимолол, що входить до складу препарату, може маскувати симптоми гіпоглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом або симптоми гіперфункції щитовидної залози. У разі майбутнього оперативного втручання під загальною анестезією, необхідно скасувати Фотіл® форте за 48 год до операції, т.к. препарат посилює дію міорелаксантів та загальних анестетиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Міотичний ефект може викликати минуще погіршення зору (відчуття короткозорості), тому в період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або експлуатації будь-якого складного обладнання, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: тимололу малеат 6.84 мг, що відповідає вмісту тимололу 5 мг, пілокарпіну гідрохлорид 40 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0.1 мг, лимонна кислота – 0.88 мг, натрію цитрат – 6.13 мг, гіпромелоза – 5 мг, вода д/і – до 1 мл. 5 мл - флакони-крапельниці поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні; у вигляді прозорого, безбарвного розчину.Фармакотерапевтична групаКомбінований протиглаукомний препарат. Пилокарпін; - м-холіноміметік. При закапуванні в око пілокарпін викликає міоз, спазм акомодації та знижує внутрішньоочний тиск. Зниження внутрішньоочного тиску обумовлено скороченням циліарного м'яза і м'яза райдужної оболонки ока, що призводить до розширення кута передньої камери ока і змінює фізичну структуру трабекулярної мережі, полегшуючи відтік водянистої вологи. Цей ефект зберігається від 4 годин до 14 годин. Тимолол, будучи бета-адреноблокатором, запобігає зв'язуванню симпатоміметичних нейромедіаторів з β1- та β2-адренорецепторами в циліарному тілі. Знижує внутрішньоочний тиск, зменшуючи продукцію водянистої вологи. Гіпотензивний ефект настає через 20 хв після інстиляції, досягає максимуму через 2 години та триває близько 24 год.ФармакокінетикаПилокарпін Всмоктування Добре проникає крізь рогівку. Концентрація у водянистій волозі досягає свого максимуму через 30 хв. Пилокарпін зв'язується багатьма тканинами ока. Метаболізм та виведення T1/2; із середовищ ока становить 1.5-2.5 год. Пилокарпин виводиться у незміненому вигляді із внутрішньоочною рідиною. Комбінація його з тимололом, який зменшує утворення водянистої вологи, уповільнює швидкість виведення пілокарпіну. Пилокарпін швидко гідролізується на неактивні форми в плазмі та печінці. T1/2; становить менше 0.5 год. Тимолол Всмоктування Швидко проникає через рогівку у рідку вологу передньої камери ока. Близько 80% застосованого місцево тимололу проникає в системний кровотік. C max ;у плазмі крові визначається приблизно через 1 год після інсталяції очних крапель. Метаболізм та виведення Метаболізується в основному в печінці. T1/2; становить 2-5 ч. Виводиться переважно через нирки.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат.Показання до застосуванняГлаукома або підвищений внутрішньоочний тиск, коли необхідна комбінація тимололу та пілокарпіну: відкритокутова глаукома; закритокутова глаукома; вторинна глаукома; підвищення внутрішньоочного тиску після офтальмологічних операцій.Протипоказання до застосуванняПередній увеїт; синусова брадикардія; AV-блокада II та III ступеня; декомпенсована серцева недостатність; кардіогенний шок; бронхіальна астма; ХОЗЛ; дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей та підлітків); стан безпосередньо після офтальмологічних операцій та інші захворювання очей, у яких звуження зіниці небажано; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при серцевій недостатності, цереброваскулярних розладах, цукровому діабеті, гіпоглікемії, тиреотоксикозі, відшаруванні сітківки, міопії, перед хірургічними операціями під загальною анестезією.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Фотил®; форте при вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей та підлітків).Побічна діяМісцеві реакції: ;затуманювання зору, подразнення ока, швидко проходять відчуття печіння і біль в оці, посилення сльозотечі, синдром сухого ока, дерматит повік, почервоніння кон'юнктиви, спазм циліарного м'яза та індукована міопія, зниження гостроти зору при недостатньому освітленні (наслідку зниження чутливості рогівки, точковий кератит, алергічний блефарокон'юнктивіт; дуже рідко – диплопія, птоз. Декілька випадків відшарування сітківки, ригідність райдужної оболонки або формування кісти в райдужній оболонці ока були відзначені у зв'язку з використанням міотичних засобів. При тривалому використанні пілокарпіну спостерігалося оборотне помутніння кришталика. Системні реакції: нудота, діарея, підвищене потовиділення, підвищене слиновиділення, зниження АТ, загострення бронхіальної астми, серцева недостатність, брадикардія, аритмія, скроневі та супраорбітальні головні болі, шкірний висип. Тимолол проникає через гематоенцефалічний бар'єр і впливає на ЦНС. У всіх пацієнтів із серцевою недостатністю тимолол може спричинити астенічний синдром, нудоту, запаморочення, занепокоєння, галюцинації, головний біль та депресію. Дуже рідко відзначалася закладеність носа.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратами, що сприяють вивільненню катехоламінів (наприклад, з резерпіном), у поодиноких випадках спостерігалися артеріальна гіпотензія (в т.ч. ортостатична), брадикардія, запаморочення. Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та блокаторів повільних кальцієвих каналів системної дії призводить до посилення їх фармакологічного ефекту та підвищує ризик розвитку порушень серцевої провідності та артеріальної гіпотензії. Інгібітори ізоферменту CYP2D6, такі як хінідин та циметидин, можуть збільшити концентрацію тимололу у плазмі.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають по 1 краплі в уражене око 2 рази на добу. У деяких пацієнтів стабільне зниження внутрішньоочного тиску, що викликається застосуванням препарату Фотіл®, досягається лише через кілька тижнів терапії. Тому при оцінці результатів лікування слід провести вимірювання внутрішньоочного тиску приблизно через 4 тижні після початку лікування. Якщо не відбувається очікуваного зниження внутрішньоочного тиску при лікуванні очними краплями Фотіл®, рекомендується продовжити лікування очними краплями Фотіл®; форте по 1 краплі 2 рази на добу.ПередозуванняСимптоми: ; брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Атропін може бути використаний як антидот пілокарпіну. Показано призначення ізопреналіну внутрішньовенно при вираженій брадикардії, бронхоспазму; добутаміну – при артеріальній гіпотензії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОчні краплі Фотіл®; форте не слід застосовувати одночасно з іншими очними краплями, що містять бета-адреноблокатори. Використання інших очних крапель слід припинити перш, ніж розпочато терапію препаратом Фотіл®; форте. Попередній протиглаукомний препарат слід відмінити, а терапію очними краплями Фотіл®; форте розпочати наступного дня. Оцінку ефективності дії препарату слід проводити через 4 тижні після початку лікування при регулярному контролі внутрішньоочного тиску. Подальше лікування слід проводити при регулярному контролі внутрішньоочного тиску. Очні краплі Фотіл® ;форте містять як консервант бензалконію хлорид, і їх не рекомендується використовувати при носінні контактних лінз. Перед застосуванням препарату слід вийняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хв після інстиляції препарату. Тимолол, що входить до складу препарату, може маскувати симптоми гіпоглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом або симптоми гіперфункції щитовидної залози. У разі майбутнього оперативного втручання під загальною анестезією, необхідно скасувати Фотіл® форте за 48 год до операції, т.к. препарат посилює дію міорелаксантів та загальних анестетиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Міотичний ефект може викликати минуще погіршення зору (відчуття короткозорості), тому в період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або експлуатації будь-якого складного обладнання, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 р. Активна речовина: Фузидова кислота мікронізована (у перерахунку на безводну кислоту) - 10,00 мг (еквівалентно 10,17 мг фузидової кислоти гемігідрату); Бензалконію хлорид 0,11 мг, динатрію едетат 0,50 мг, манітол 50,00 мг, карбомер 5,00 мг, натрію гідроксид qs, вода для ін'єкцій до 1,0 г. Краплі очні 1%. 5 г препарату в тубу алюмінієву, ламіновану з обох боків поліетиленом, з поліетиленовим наконечником і з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується; 1 туба разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиВ'язка суспензія білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаЛікарська форма препарату Фуциталмік® у вигляді в'язких очних крапель забезпечує тривалий контакт препарату з кон'юнктивою та достатню концентрацію фузидової кислоти у слізній рідині за умови застосування двічі на добу. Через 1, 3, 6 та 12 годин після застосування одноразової дози препарату Фуциталмік® середня концентрація фузидової кислоти у слізній рідині становить 15,7; 15,2; 10,5 та 5,6 мкг/мл, відповідно. У внутрішньоочній рідині концентрація фузидової кислоти, що дорівнює 0,30 мкг/мл (після одноразового застосування) та 0,8 мкг/мл (після повторного застосування), досягається протягом 1 години після застосування і підтримується принаймні протягом 12 годин При цьому фузидова кислота в сироватці крові не визначається. Виведення в основному відбувається з жовчю. Виведення із сечею становить менше 1% від дози.ФармакодинамікаФузидова кислота відноситься до групи фузидинів, антимікробних сполук, механізм дії яких пов'язаний із порушенням синтезу білка у бактеріальній клітині. Блокуючи елонгацію фактора G, вони запобігають його зв'язування з рибосомами та гуанозинтрифосфатом, що у такий спосіб перериває вивільнення енергії, необхідної для синтезу білка та призводить до загибелі бактеріальної клітини. До фузидовой кислоти чутливі такі мікроорганізми, що найчастіше викликають очні інфекції, як Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae. Enterobacteriaciae та Pseudomonas стійкі до дії фузидової кислоти. Немає повідомлень про перехресну резистентність до фузидової кислоти.Показання до застосуванняЛікування бактеріальних інфекцій очей (кон'юнктивіт, блефарит, кератит, дакріоцистит), спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату. Застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування Можливе застосування препарату Фуциталмік® за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект для матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у плода.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій (НПР) за частотою розвитку: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10 000, Загальні Порушення з боку імунної системи: Частота невідома - Свербіж, періорбітальний набряк, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Місцеві Порушення з боку органів зору: Часто (> 1:100, 1:1000, 1:10000,Взаємодія з лікарськими засобамиДані відсутні.Спосіб застосування та дозиДля дорослих та дітей з 0 років по 1 краплі у кон'юнктивальну порожнину ураженого ока 2 рази на день протягом 7 днів.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале застосування протимікробного препарату може призвести до розвитку суперінфекції, спричиненої резистентними до цього протимікробного препарату мікроорганізмами, у тому числі грибами. Тубу слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком туби до ока. Терапія препаратом Фуциталмік® повинна бути припинена у разі появи ознак гіперчутливості до препарату. Не рекомендується носити контактні лінзи під час застосування препарату Фуциталмік®. Мікрокристали фузідової кислоти можуть спричинити появу подряпин на лінзах або рогівці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі затьмарення зору після інстиляції необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, до його відновлення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл біматопрост – 300 мкг тимолол – 5 мг Краплі очні – 1 фл. біматопрост – 900 мкг тимолол – 15 мг 3 мл - флакон-крапельниці поліетиленові (1) - пачки картонні. 3 мл - флакон-крапельниці поліетиленові (3) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаГанфорт - комбінований лікарський препарат, біматопрост і тимолол, що входять до його складу, знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, призводячи до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Біматопрост відноситься до синтетичних простамідів, за хімічною структурою подібний до простагландином F2a (PGF2a). Біматопрост не впливає на жодний з відомих типів рецепторів простагландину. Гіпотензивна дія біматопросту здійснюється за рахунок посилення відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулу та по увеосклеральному шляху ока. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (ц-АМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.ФармакокінетикаГанфорт Системна абсорбція препарату мінімальна, не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при інстиляції кожного компонента препарату окремо. У двох дослідженнях тривалістю 12 місяців не відзначено системної кумуляції жодної з діючих речовин. Біматопрост У дослідженнях in vitro показано, що біматопрост проникає у райдужну оболонку ока та склеру. При інстиляції 0.03% розчину біматопросту по 1 краплі в обидва ока один раз на добу протягом 2 тижнів. (0.025 нг/мл). Середні значення Cmax та площі під кривою «концентрація-час» (AUC0-24 год) біматопросту були близькі на 7 і 14 день застосування, і становили 0.08 нг/мл і 0.09 нг×ч/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація біматопросту досягається протягом першого тижня застосування. Біматопрост помірковано розподіляється в тканинах, і системний обсяг розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становить 0.67 л/кг. Біматопрост знаходиться переважно у плазмі крові. Зв'язок біматопросту з білками плазми становить приблизно 88%. Біматопрост піддається окисленню, N-деетилування та глюкуронування з утворенням різних метаболітів. Біматопрост виводиться переважно нирками. Близько 67% препарату, введеного внутрішньовенно здоровим добровольцям, виводилося із сечею, а 25% – через шлунково-кишковий тракт (ЖКТ). T1/2 біматопросту, визначений після внутрішньовенного введення, становив приблизно 45 хвилин; а загальний кліренс – 1.5 л/ч/кг. У хворих похилого віку: При застосуванні біматопросту 2 рази на день середнє значення AUC0-24 год у літніх хворих становить 0.0634 нг×ч/мл, що суттєво перевищує значення даного показника у здорових молодих осіб – 0.0218 нг×ч/мл. Тим не менш, клінічної значущості ця відмінність не має, оскільки системна експозиція біматопросту при його місцевому застосуванні у хворих та здорових молодих осіб залишається дуже низькою. Кумуляції біматопросту у системній циркуляції не спостерігається, профіль безпеки не відрізняється у літніх хворих та осіб молодого віку. Тимолол У хворих, яким проводилося хірургічне лікування катаракти, після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% розчину, Cmax тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 годину склала 898 нг/мл. Деяка кількість препарату потрапляє в системний кровотік і піддається метаболізму в печінці. T1/2 тимололу становить близько 4-6 годин. Частина тимололу, що зазнав метаболізму в печінці, виводиться через шлунково-кишковий тракт, а інша його частина та метаболіти виводяться нирками. Тимолол незначною мірою пов'язується з білками плазми.Показання до застосуванняЗниження внутрішньоочного тиску (ВГД) у хворих з відкритокутовою глаукомою та внутрішньоочною гіпертензією при недостатній ефективності місцевого застосування препаратів групи бета-адреноблокаторів та аналогів простагландину.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; синдром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму у стадії загострення та перенесені епізоди в анамнезі, тяжка хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ); синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; вік до 18 років; вагітність, період годування груддю. З обережністю: порушення функції печінки та нирок (препарат недостатньо вивчений у даної категорії пацієнтів). У хворих із факторами ризику виникнення набряку макули (наприклад, при афакії, псевдофакії, розриві кришталика). У пацієнтів з цукровим діабетом (нестабільної течії) та порушенням толерантності до глюкози, оскільки входить до складу препарату Ганфорт бета-адреноблокатор тимолол може маскувати ознаки гіпоглікемії. У хворих із запальними змінами очей, неоваскулярною, запальною, закритокутовою глаукомою, вродженою глаукомою або вузькокутною глаукомою (немає даних щодо вивчення ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та лактації. Протипоказаний дітям віком до 18 років.Побічна діяЧастота побічних ефектів, виявлених у ході досліджень, оцінювалася таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100). У клінічних дослідженнях препарату Ганфорт виявлено такі побічні ефекти: З боку центральної нервової системи: нечасто – головний біль; З боку органу зору: дуже часто – гіперемія кон'юнктиви, зростання вій; часто - поверхневий кератит, ерозія рогівки, відчуття печіння, свербіж, пекучий біль в очах, відчуття стороннього тіла, сухість слизової оболонки очей, почервоніння повік, біль в очах, фотофобія, виділення з очей, порушення зору, свербіж шкіри повік; нечасто - іридоцикліт, подразнення слизової оболонки очей, набряк кон'юнктиви, блефарит, епіфора, набряклість повік, болючість повік, зниження гостроти зору, астенопія, трихіаз; частота невідома: кістоїдний макулярний набряк. З боку дихальної системи: нечасто – риніт; З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - пігментація шкіри повік; нечасто – гірсутизм. Інші побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні одного з компонентів препарату та потенційно можливі у період лікування препаратом Ганфорт: Біматопрост Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску. Загальні порушення та зміни у місці введення: астенія, периферичні набряки. З боку органу зору: алергічний кон'юнктивіт, катаракта, потемніння вій, посилення пігментації райдужної оболонки, блефароспазм, ретракція повік, крововилив у сітківку ока, увеїт. Лабораторні показники зміни активності ферментів печінки. Тимолол Психічні порушення: безсоння, кошмарні сновидіння, зниження лібідо. З боку центральної нервової системи: міастенія gravis, парестезія, ішемія головного мозку. З боку органу зору: зниження чутливості рогівки, диплопія, птоз, відшарування сітківки (після оперативного лікування), зміна рефракції (внаслідок скасування терапії міотичними засобами в окремих випадках), кератит. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах. Серцево-судинна система: блокада серця, зупинка серця, порушення ритму серця, втрата свідомості, брадикардія, серцева недостатність, застійна серцева недостатність; зниження артеріального тиску, біль у грудній клітці, порушення мозкового кровообігу, переміжна кульгавість, синдром Рейно, похолодання кінцівок, серцебиття. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно в осіб з епізодами бронхоспазму в анамнезі), задишка, кашель. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки ротової порожнини. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алопеція, псоріазоподібні висипання, загострення псоріазу. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: системний червоний вовчак. З боку сечовидільної системи: хвороба Пейроні. Інші: набряки, біль у грудній клітці, стомлюваність.Спосіб застосування та дозиРекомендовані дози у дорослих (включаючи хворих похилого віку): 1 крапля закопується у кон'юнктивальний мішок ураженого ока 1 раз на добу вранці. Якщо введення препарату пропущено одноразово, препарат вводиться наступного дня. Не рекомендується перевищувати дозу – 1 введення 1 раз на добу. Якщо використовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Ганфорт не повідомлялося; при введенні у вигляді очних крапель передозування малоймовірне. Біматопрост При ненавмисному прийомі препарату Ганфорт може бути корисна наступна інформація: не відмічено симптомів токсичного впливу біматопросту в дозах до 100 мг/кг/добу. в ході 2-тижневого перорального введення в експерименті на щурах та мишах. Доза, що застосовується в дослідженні, виражена в мг/м, перевищує в 70 разів можливу дозу біматопросту при випадковому прийомі внутрішньо вмісту флакону препарату Ганфорт дитиною з масою тіла 10 кг. Тимолол При передозуванні тимололу можуть спостерігатися такі симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, задишка, зупинка серця. У дослідженнях показано, що тимолол не виводиться повністю при гемодіалізі. Якщо передозування відбувається, потрібне проведення симптоматичної терапії.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл біматопрост – 300 мкг тимолол – 5 мг Краплі очні – 1 фл. біматопрост – 900 мкг тимолол – 15 мг 3 мл - флакон-крапельниці поліетиленові (1) - пачки картонні. 3 мл - флакон-крапельниці поліетиленові (3) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаГанфорт - комбінований лікарський препарат, біматопрост і тимолол, що входять до його складу, знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, призводячи до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Біматопрост відноситься до синтетичних простамідів, за хімічною структурою подібний до простагландином F2a (PGF2a). Біматопрост не впливає на жодний з відомих типів рецепторів простагландину. Гіпотензивна дія біматопросту здійснюється за рахунок посилення відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулу та по увеосклеральному шляху ока. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (ц-АМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.ФармакокінетикаГанфорт Системна абсорбція препарату мінімальна, не відрізняється як при комбінованому лікуванні, так і при інстиляції кожного компонента препарату окремо. У двох дослідженнях тривалістю 12 місяців не відзначено системної кумуляції жодної з діючих речовин. Біматопрост У дослідженнях in vitro показано, що біматопрост проникає у райдужну оболонку ока та склеру. При інстиляції 0.03% розчину біматопросту по 1 краплі в обидва ока один раз на добу протягом 2 тижнів. (0.025 нг/мл). Середні значення Cmax та площі під кривою «концентрація-час» (AUC0-24 год) біматопросту були близькі на 7 і 14 день застосування, і становили 0.08 нг/мл і 0.09 нг×ч/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація біматопросту досягається протягом першого тижня застосування. Біматопрост помірковано розподіляється в тканинах, і системний обсяг розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становить 0.67 л/кг. Біматопрост знаходиться переважно у плазмі крові. Зв'язок біматопросту з білками плазми становить приблизно 88%. Біматопрост піддається окисленню, N-деетилування та глюкуронування з утворенням різних метаболітів. Біматопрост виводиться переважно нирками. Близько 67% препарату, введеного внутрішньовенно здоровим добровольцям, виводилося із сечею, а 25% – через шлунково-кишковий тракт (ЖКТ). T1/2 біматопросту, визначений після внутрішньовенного введення, становив приблизно 45 хвилин; а загальний кліренс – 1.5 л/ч/кг. У хворих похилого віку: При застосуванні біматопросту 2 рази на день середнє значення AUC0-24 год у літніх хворих становить 0.0634 нг×ч/мл, що суттєво перевищує значення даного показника у здорових молодих осіб – 0.0218 нг×ч/мл. Тим не менш, клінічної значущості ця відмінність не має, оскільки системна експозиція біматопросту при його місцевому застосуванні у хворих та здорових молодих осіб залишається дуже низькою. Кумуляції біматопросту у системній циркуляції не спостерігається, профіль безпеки не відрізняється у літніх хворих та осіб молодого віку. Тимолол У хворих, яким проводилося хірургічне лікування катаракти, після інстиляції очних крапель у вигляді 0,5% розчину, Cmax тимололу у внутрішньоочній рідині через 1 годину склала 898 нг/мл. Деяка кількість препарату потрапляє в системний кровотік і піддається метаболізму в печінці. T1/2 тимололу становить близько 4-6 годин. Частина тимололу, що зазнав метаболізму в печінці, виводиться через шлунково-кишковий тракт, а інша його частина та метаболіти виводяться нирками. Тимолол незначною мірою пов'язується з білками плазми.Показання до застосуванняЗниження внутрішньоочного тиску (ВГД) у хворих з відкритокутовою глаукомою та внутрішньоочною гіпертензією при недостатній ефективності місцевого застосування препаратів групи бета-адреноблокаторів та аналогів простагландину.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; синдром підвищеної реактивності дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму у стадії загострення та перенесені епізоди в анамнезі, тяжка хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ); синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; вік до 18 років; вагітність, період годування груддю. З обережністю: порушення функції печінки та нирок (препарат недостатньо вивчений у даної категорії пацієнтів). У хворих із факторами ризику виникнення набряку макули (наприклад, при афакії, псевдофакії, розриві кришталика). У пацієнтів з цукровим діабетом (нестабільної течії) та порушенням толерантності до глюкози, оскільки входить до складу препарату Ганфорт бета-адреноблокатор тимолол може маскувати ознаки гіпоглікемії. У хворих із запальними змінами очей, неоваскулярною, запальною, закритокутовою глаукомою, вродженою глаукомою або вузькокутною глаукомою (немає даних щодо вивчення ефективності та безпеки).Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та лактації. Протипоказаний дітям віком до 18 років.Побічна діяЧастота побічних ефектів, виявлених у ході досліджень, оцінювалася таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100). У клінічних дослідженнях препарату Ганфорт виявлено такі побічні ефекти: З боку центральної нервової системи: нечасто – головний біль; З боку органу зору: дуже часто – гіперемія кон'юнктиви, зростання вій; часто - поверхневий кератит, ерозія рогівки, відчуття печіння, свербіж, пекучий біль в очах, відчуття стороннього тіла, сухість слизової оболонки очей, почервоніння повік, біль в очах, фотофобія, виділення з очей, порушення зору, свербіж шкіри повік; нечасто - іридоцикліт, подразнення слизової оболонки очей, набряк кон'юнктиви, блефарит, епіфора, набряклість повік, болючість повік, зниження гостроти зору, астенопія, трихіаз; частота невідома: кістоїдний макулярний набряк. З боку дихальної системи: нечасто – риніт; З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - пігментація шкіри повік; нечасто – гірсутизм. Інші побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні одного з компонентів препарату та потенційно можливі у період лікування препаратом Ганфорт: Біматопрост Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску. Загальні порушення та зміни у місці введення: астенія, периферичні набряки. З боку органу зору: алергічний кон'юнктивіт, катаракта, потемніння вій, посилення пігментації райдужної оболонки, блефароспазм, ретракція повік, крововилив у сітківку ока, увеїт. Лабораторні показники зміни активності ферментів печінки. Тимолол Психічні порушення: безсоння, кошмарні сновидіння, зниження лібідо. З боку центральної нервової системи: міастенія gravis, парестезія, ішемія головного мозку. З боку органу зору: зниження чутливості рогівки, диплопія, птоз, відшарування сітківки (після оперативного лікування), зміна рефракції (внаслідок скасування терапії міотичними засобами в окремих випадках), кератит. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах. Серцево-судинна система: блокада серця, зупинка серця, порушення ритму серця, втрата свідомості, брадикардія, серцева недостатність, застійна серцева недостатність; зниження артеріального тиску, біль у грудній клітці, порушення мозкового кровообігу, переміжна кульгавість, синдром Рейно, похолодання кінцівок, серцебиття. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно в осіб з епізодами бронхоспазму в анамнезі), задишка, кашель. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, диспепсія, сухість слизової оболонки ротової порожнини. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алопеція, псоріазоподібні висипання, загострення псоріазу. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: системний червоний вовчак. З боку сечовидільної системи: хвороба Пейроні. Інші: набряки, біль у грудній клітці, стомлюваність.Спосіб застосування та дозиРекомендовані дози у дорослих (включаючи хворих похилого віку): 1 крапля закопується у кон'юнктивальний мішок ураженого ока 1 раз на добу вранці. Якщо введення препарату пропущено одноразово, препарат вводиться наступного дня. Не рекомендується перевищувати дозу – 1 введення 1 раз на добу. Якщо використовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Ганфорт не повідомлялося; при введенні у вигляді очних крапель передозування малоймовірне. Біматопрост При ненавмисному прийомі препарату Ганфорт може бути корисна наступна інформація: не відмічено симптомів токсичного впливу біматопросту в дозах до 100 мг/кг/добу. в ході 2-тижневого перорального введення в експерименті на щурах та мишах. Доза, що застосовується в дослідженні, виражена в мг/м, перевищує в 70 разів можливу дозу біматопросту при випадковому прийомі внутрішньо вмісту флакону препарату Ганфорт дитиною з масою тіла 10 кг. Тимолол При передозуванні тимололу можуть спостерігатися такі симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, задишка, зупинка серця. У дослідженнях показано, що тимолол не виводиться повністю при гемодіалізі. Якщо передозування відбувається, потрібне проведення симптоматичної терапії.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: гідрокортизону ацетат 10 мг. 2,5 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 1%.Фармакотерапевтична групаГКС. Пригнічує функції лейкоцитів та тканинних макрофагів. Обмежує міграцію лейкоцитів у область запалення. Порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1. Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи цим концентрацію протеолітичних ферментів у сфері запалення. Зменшує проникність капілярів, зумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів та утворення колагену. Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до придушення синтезу простагландинів та лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- та B-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл. Гідрокортизон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ та β-ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого β-ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ та ФСГ. При безпосередньої аплікації на судини має вазоконстрикторний ефект. Гідрокортизон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою та нирками та підвищує активність ферментів глюконеогенезу. У печінці гідрокортизон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази та синтез глюкози із продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози у крові активізує виділення інсуліну. Гідрокортизон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак унаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що призводить до накопичення жиру. Має катаболічну дію в лімфоїдній та сполучній тканинах, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині. У меншій мірі, ніж мінералокортикоїди, впливає на процеси водно-електролітного обміну: сприяє виведенню іонів калію та кальцію, затримці в організмі іонів натрію та води. Остеопороз та синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію кортикостероїдами. Внаслідок катаболічної дії можливе пригнічення зростання у дітей. У високих дозах гідрокортизон може підвищувати збудливість тканин мозку та сприяє зниженню порога судомної готовності. Стимулює надмірну продукцію хлористоводневої кислоти та пепсину в шлунку, що сприяє розвитку пептичної виразки. При системному застосуванні терапевтична активність гідрокортизону обумовлена ​​протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією. При зовнішньому та місцевому застосуванні терапевтична активність гідрокортизону обумовлена ​​протизапальною, протиалергічною та антиексудативною (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією. За протизапальною активністю в 4 рази слабше преднізолону, за мінералокортикоїдною активністю перевершує інші глюкокортикостероїди.ФармакокінетикаЗв'язування з білками плазми – 40-90%. Метаболізується переважно у печінці. T1/2 – 80-120 хв. Виводиться нирками головним чином як метаболітів.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДля парентерального застосування: гостра наднирникова недостатність, алергічні реакції негайного типу, астматичний статус, профілактика і лікування шоку, інфаркт міокарда, ускладнений кардіогенним шоком, тиреотоксичний криз, тиреоїдит, вроджена гіперплазія надниркових залоз, захворювань, колагенові хвороби, пухирчатка, бульозний герпетиформний дерматит не піддається іншим видам терапії, бериліоз,осередкова або дисемінована форма туберкульозу при одночасній протитуберкульозній хіміотерапії, аспіраційний пневмоніт, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (тільки внутрішньовенно!), вторинна тромбоцитопенія дорослих, придбана (аутоімунна) гемолітіа лімфомах дорослих, при гострих лейкозах у дітей, для посилення діурезу або для зниження протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії, при нефротичному синдромі ідіопатичного типу або при червоному вовчаку, у критичній стадії виразкового коліту та регіонарного регіонарного ентериту. розвитком субарахноїдального блоку або з його загрозою (у поєднанні з протитуберкульозною хіміотерапією),трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда, бронхіальна астма, захворювання суглобів. Для місцевого застосування: запалення переднього відділу очного яблука при непорушеному епітелії рогівки та після травм та хірургічних втручань на очному яблуку. Для зовнішнього застосування: алергічний дерматит, себорея, різні форми екземи, нейродерміт, псоріаз, свербець, червоний плоский бородавчастий лишай.Протипоказання до застосуванняДля короткочасного застосування за життєвими показаннями – підвищена чутливість до гідрокортизону. Для внутрішньосуглобового введення та введення безпосередньо в осередок ураження: попередня артропластика, патологічна кровоточивість (ендогенна або викликана застосуванням антикоагулянтів), внутрішньосуглобовий перелом кістки, інфекційний (септичний) запальний процес у суглобі та періартикулярні інфекції (в т.ч. в анамнез) загальне інфекційне захворювання, виражений навколосуглобовий остеопороз, відсутність ознак запалення в суглобі ("сухий" суглоб, наприклад при остеоартрозі без синовіту), виражена кісткова деструкція та деформація суглоба (різке звуження суглобової щілини, анкілоз), нестабільність суглоба як результат суглоб епіфізів кісток. Для зовнішнього застосування: ;бактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, пухлини шкіри, поствакцинальний період, порушення цілісності шкірних покровів (виразки, рани), дитячий вік (до 2 років, при свербіння в області ануса - до 12 років), розацеа, вульгарні вугри, періоральний дерматит. Для застосування в офтальмології: ; бактеріальні, вірусні, грибкові захворювання очей, туберкульозне ураження очей, трахома, порушення цілісності очного епітелію.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода; рекомендується використовувати мінімальні дози та короткочасну терапію. Діти, матері яких при вагітності отримували гідрокортизон, підлягають ретельному спостереженню виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В ;експериментальних дослідженнях ;показано, що кортикостероїди можуть викликати порушення розвитку плода. В даний час немає чіткого підтвердження цих даних у людини. Застосування у дітей Протипоказання для зовнішнього застосування: дитячий вік до 2 років, при свербіння в області ануса - до 12 років.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (в т.ч. луноподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гирсутизм, міастенія, стрії), затримка статевого розвитку у дітей. З боку обміну речовин: ;підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення, затримка рідини та іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (в т.ч. гіпокаліємія) , аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність). З боку ЦНС: ;делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми. З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення вираженості хронічної серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза; при інтракраніальному введенні – носова кровотеча. З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі та перфорація ШКТ, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка; рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ. З боку органів чуття: раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока), задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм. З боку кістково-м'язової системи: ; уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, стероїдна маси (атрофія); при внутрішньосуглобовому введенні – посилення болю у суглобі. Дерматологічні реакції: ; уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів. Алергічні реакції: ;генералізовані (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж шкіри, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції. Ефекти, зумовлені імунодепресивною дією: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація). Місцеві реакції: ;при парентеральному введенні - печіння, оніміння, біль, парестезії та інфекції у місці введення; рідко – некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; при внутрішньом'язовому введенні (особливо в дельтовидний м'яз) - атрофія шкіри та підшкірної клітковини. Інші: ; лейкоцитурія, синдром відміни. При внутрішньовенному введенні - аритмії, "припливи" крові до обличчя, судоми. При зовнішньому застосуванні: рідко - свербіж, гіперемія, печіння, сухість, фолікуліт, вугровий висип, гіпопігментація, періоральний дерматит, алергічний дерматит, мацерація шкіри, вторинна інфекція, атрофія шкіри, стрії, пітниця. При тривалому застосуванні або нанесенні на великі ділянки шкіри можливий розвиток системних побічних ефектів, характерних для кортикостероїдів.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні гідрокортизон підвищує токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій); з ацетилсаліциловою кислотою - прискорює її виведення та знижує її концентрацію у плазмі крові (при відміні гідрокортизону концентрація саліцилатів у крові збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ); з парацетамолом – підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу (індукція печінкових ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу); з циклоспорином – посилення побічних ефектів гідрокортизону внаслідок пригнічення його метаболізму; з кетоконазолом – посилення побічних ефектів гідрокортизону внаслідок зниження його кліренсу. Гідрокортизон зменшує ефективність гіпоглікемічних засобів; посилює дію непрямих антикоагулянтів похідних кумарину. Гідрокортизон зменшує дію вітаміну D на всмоктування іонів кальцію у просвіті кишківника. Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається кортикостероїдами. Гідрокортизон посилює метаболізм ізоніазиду, мексилетину (особливо у "швидких ацетиляторів"), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій; підвищує (при тривалій терапії) вміст фолієвої кислоти; зменшує концентрацію празиквантелу у крові. Гідрокортизон у високих дозах знижує ефект соматропіну. Гіпокаліємія, що викликається кортикостероїдами, може збільшувати вираженість і тривалість м'язової блокади на тлі міорелаксантів. Антациди знижують всмоктування кортикостероїдів. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші кортикостероїди, амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії, препарати, що містять іони натрію - набряків і підвищення артеріального тиску. НПЗЗ та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, у комбінації з НПЗЗ для лікування артриту можливе зниження дози кортикостероїдів через сумацію терапевтичного ефекту. Індометацин, витісняючи кортикостероїдами із зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів. Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу. Терапевтична дія кортикостероїдів знижується під впливом індукторів мікросомальних ферментів печінки (в т.ч. фенітоїну, барбітуратів, ефедрину, теофіліну, рифампіцин) внаслідок підвищення швидкості метаболізму цих речовин. Інгібітори функції кори надниркових залоз (в т.ч. мітотан) можуть зумовлювати необхідність підвищення дози кортикостероїдів. Кліренс кортикостероїдів підвищується на тлі препаратів гормонів щитовидної залози. Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, пов'язаних із вірусом Епштейна-Барр. Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс кортикостероїдів, подовжують T1/2; та їх терапевтичні та токсичні ефекти. Появі гірсутизму та вугрів сприяє одночасне застосування інших стероїдних гормональних засобів – андрогенів, естрогенів, анаболіків, пероральних контрацептивів. Трициклічні антидепресанти можуть посилювати виразність депресії, спричиненої ГКС (не показані для терапії даних побічних ефектів). Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну. Одночасне призначення з м-холіноблокаторами, а також із засобами, що мають м-холіноблокуючу дію (включаючи антигістамінні препарати, трициклічні антидепресанти), з нітратами сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску. При одночасному застосуванні кортикостероїдів з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізації підвищується ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.Спосіб застосування та дозиДля парентерального застосування. Режим дозування індивідуальний. Застосовують внутрішньовенно струминно, внутрішньовенно краплинно, рідко - внутрішньом'язово. Для невідкладної терапії рекомендується внутрішньовенне введення. Початкова доза становить 100 мг (вводиться за 30 с) - 500 мг (вводиться за 10 хв), потім повторно через кожні 2-6 год, залежно від клінічної ситуації. Високі дози слід застосовувати лише до стабілізації стану хворого, але не більше 48-72 год, т.к. можливий розвиток гіпернатріємії. Дітям – не менше 25 мг/кг/добу. У вигляді депо-форми вводять внутрішньо або періартікулярно в дозі 5-50 мг одноразово з інтервалом 1-3 тижнів. В/м – 125-250 мг на добу. В офтальмології застосовують 2-3 рази на добу. Зовнішньо - 1-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при паразитарних та інфекційних захворюваннях вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгіло підозрюваний), системний мікоз; активний та латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях припустимо лише тлі специфічної терапії. З обережністю застосовувати протягом 8 тижнів до 2 тижнів після вакцинації, при лімфаденіті після щеплення БЦЖ, при імунодефіцитних станах (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфікування). З обережністю застосовувати при захворюваннях ШКТ: виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіті, гастриті, гострій або латентній пептичній виразці, нещодавно створеному анастомозі кишечника, неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліті. З обережністю застосовувати при захворюваннях серцево-судинної системи, у т.ч. після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда (у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього розрив серцевого м'яза), при декомпенсованій хронічній серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії), при ендокринних захворюваннях. у тому числі порушенні толерантності до вуглеводів), тиреотоксикозі, гіпотиреозі, хворобі Іценко-Кушинга, при тяжкій хронічній нирковій та/або печінковій недостатності, нефроуролітіазі, при гіпоальбумінемії та станах, що привертають до її виникнення, при системному , ожирінні (III-IV ступеня), при поліомієліті (за винятком форми бульбарного енцефаліту),відкрито- та закритокутової глаукоми, вагітності, лактації. При необхідності внутрішньосуглобового введення з обережністю застосовувати у пацієнтів із загальним тяжким станом, неефективності (або короткочасності) дії 2 попередніх введень (з урахуванням індивідуальних властивостей глюкокортикоїдів). При недостатній ефективності гідрокортизону протягом 48-72 годин та необхідності більш тривалої терапії доцільно замінити гідрокортизон на інший глюкокортикоїдний препарат, який не викликає затримки натрію в організмі. Під час лікування гідрокортизоном рекомендується призначити дієту з обмеженням натрію та підвищеним вмістом калію. Викликана гідрокортизоном відносна недостатність надниркових залоз може зберігатися протягом декількох місяців після його відміни. Враховуючи це, при стресових ситуаціях, що виникають у зазначений період, гормональну терапію відновлюють з одночасним призначенням солей та/або мінералокортикоїдів. У пацієнтів з активною формою туберкульозу гідрокортизон слід застосовувати у поєднанні з відповідною протитуберкульозною терапією. При латентній формі туберкульозу або період віражу туберкулінових проб слід ретельно контролювати стан хворого, а при необхідності провести хіміопрофілактику.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: гідрокортизону ацетат 25 мг. 2,5 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 1%.Фармакотерапевтична групаГКС. Пригнічує функції лейкоцитів та тканинних макрофагів. Обмежує міграцію лейкоцитів у область запалення. Порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1. Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи цим концентрацію протеолітичних ферментів у сфері запалення. Зменшує проникність капілярів, зумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів та утворення колагену. Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до придушення синтезу простагландинів та лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- та B-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл. Гідрокортизон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ та β-ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого β-ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ та ФСГ. При безпосередньої аплікації на судини має вазоконстрикторний ефект. Гідрокортизон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою та нирками та підвищує активність ферментів глюконеогенезу. У печінці гідрокортизон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази та синтез глюкози із продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози у крові активізує виділення інсуліну. Гідрокортизон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак унаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що призводить до накопичення жиру. Має катаболічну дію в лімфоїдній та сполучній тканинах, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині. У меншій мірі, ніж мінералокортикоїди, впливає на процеси водно-електролітного обміну: сприяє виведенню іонів калію та кальцію, затримці в організмі іонів натрію та води. Остеопороз та синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію кортикостероїдами. Внаслідок катаболічної дії можливе пригнічення зростання у дітей. У високих дозах гідрокортизон може підвищувати збудливість тканин мозку та сприяє зниженню порога судомної готовності. Стимулює надмірну продукцію хлористоводневої кислоти та пепсину в шлунку, що сприяє розвитку пептичної виразки. При системному застосуванні терапевтична активність гідрокортизону обумовлена ​​протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією. При зовнішньому та місцевому застосуванні терапевтична активність гідрокортизону обумовлена ​​протизапальною, протиалергічною та антиексудативною (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією. За протизапальною активністю в 4 рази слабше преднізолону, за мінералокортикоїдною активністю перевершує інші глюкокортикостероїди.ФармакокінетикаЗв'язування з білками плазми – 40-90%. Метаболізується переважно у печінці. T1/2 – 80-120 хв. Виводиться нирками головним чином як метаболітів.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДля парентерального застосування: гостра наднирникова недостатність, алергічні реакції негайного типу, астматичний статус, профілактика і лікування шоку, інфаркт міокарда, ускладнений кардіогенним шоком, тиреотоксичний криз, тиреоїдит, вроджена гіперплазія надниркових залоз, захворювань, колагенові хвороби, пухирчатка, бульозний герпетиформний дерматит не піддається іншим видам терапії, бериліоз,осередкова або дисемінована форма туберкульозу при одночасній протитуберкульозній хіміотерапії, аспіраційний пневмоніт, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (тільки внутрішньовенно!), вторинна тромбоцитопенія дорослих, придбана (аутоімунна) гемолітіа лімфомах дорослих, при гострих лейкозах у дітей, для посилення діурезу або для зниження протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії, при нефротичному синдромі ідіопатичного типу або при червоному вовчаку, у критичній стадії виразкового коліту та регіонарного регіонарного ентериту. розвитком субарахноїдального блоку або з його загрозою (у поєднанні з протитуберкульозною хіміотерапією),трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда, бронхіальна астма, захворювання суглобів. Для місцевого застосування: запалення переднього відділу очного яблука при непорушеному епітелії рогівки та після травм та хірургічних втручань на очному яблуку. Для зовнішнього застосування: алергічний дерматит, себорея, різні форми екземи, нейродерміт, псоріаз, свербець, червоний плоский бородавчастий лишай.Протипоказання до застосуванняДля короткочасного застосування за життєвими показаннями – підвищена чутливість до гідрокортизону. Для внутрішньосуглобового введення та введення безпосередньо в осередок ураження: попередня артропластика, патологічна кровоточивість (ендогенна або викликана застосуванням антикоагулянтів), внутрішньосуглобовий перелом кістки, інфекційний (септичний) запальний процес у суглобі та періартикулярні інфекції (в т.ч. в анамнез) загальне інфекційне захворювання, виражений навколосуглобовий остеопороз, відсутність ознак запалення в суглобі ("сухий" суглоб, наприклад при остеоартрозі без синовіту), виражена кісткова деструкція та деформація суглоба (різке звуження суглобової щілини, анкілоз), нестабільність суглоба як результат суглоб епіфізів кісток. Для зовнішнього застосування: ;бактеріальні, вірусні, грибкові шкірні захворювання, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, пухлини шкіри, поствакцинальний період, порушення цілісності шкірних покровів (виразки, рани), дитячий вік (до 2 років, при свербіння в області ануса - до 12 років), розацеа, вульгарні вугри, періоральний дерматит. Для застосування в офтальмології: ; бактеріальні, вірусні, грибкові захворювання очей, туберкульозне ураження очей, трахома, порушення цілісності очного епітелію.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода; рекомендується використовувати мінімальні дози та короткочасну терапію. Діти, матері яких при вагітності отримували гідрокортизон, підлягають ретельному спостереженню виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В ;експериментальних дослідженнях ;показано, що кортикостероїди можуть викликати порушення розвитку плода. В даний час немає чіткого підтвердження цих даних у людини. Застосування у дітей Протипоказання для зовнішнього застосування: дитячий вік до 2 років, при свербіння в області ануса - до 12 років.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (в т.ч. луноподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гирсутизм, міастенія, стрії), затримка статевого розвитку у дітей. З боку обміну речовин: ;підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення, затримка рідини та іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (в т.ч. гіпокаліємія) , аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність). З боку ЦНС: ;делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми. З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення вираженості хронічної серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза; при інтракраніальному введенні – носова кровотеча. З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі та перфорація ШКТ, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка; рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ. З боку органів чуття: раптова втрата зору (при парентеральному введенні в області голови, шиї, носових раковин, шкіри голови можливе відкладення кристалів препарату в судинах ока), задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм. З боку кістково-м'язової системи: ; уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожилля м'язів, стероїдна маси (атрофія); при внутрішньосуглобовому введенні – посилення болю у суглобі. Дерматологічні реакції: ; уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів. Алергічні реакції: ;генералізовані (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж шкіри, анафілактичний шок), місцеві алергічні реакції. Ефекти, зумовлені імунодепресивною дією: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація). Місцеві реакції: ;при парентеральному введенні - печіння, оніміння, біль, парестезії та інфекції у місці введення; рідко – некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін'єкції; при внутрішньом'язовому введенні (особливо в дельтовидний м'яз) - атрофія шкіри та підшкірної клітковини. Інші: ; лейкоцитурія, синдром відміни. При внутрішньовенному введенні - аритмії, "припливи" крові до обличчя, судоми. При зовнішньому застосуванні: рідко - свербіж, гіперемія, печіння, сухість, фолікуліт, вугровий висип, гіпопігментація, періоральний дерматит, алергічний дерматит, мацерація шкіри, вторинна інфекція, атрофія шкіри, стрії, пітниця. При тривалому застосуванні або нанесенні на великі ділянки шкіри можливий розвиток системних побічних ефектів, характерних для кортикостероїдів.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні гідрокортизон підвищує токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій); з ацетилсаліциловою кислотою - прискорює її виведення та знижує її концентрацію у плазмі крові (при відміні гідрокортизону концентрація саліцилатів у крові збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ); з парацетамолом – підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу (індукція печінкових ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу); з циклоспорином – посилення побічних ефектів гідрокортизону внаслідок пригнічення його метаболізму; з кетоконазолом – посилення побічних ефектів гідрокортизону внаслідок зниження його кліренсу. Гідрокортизон зменшує ефективність гіпоглікемічних засобів; посилює дію непрямих антикоагулянтів похідних кумарину. Гідрокортизон зменшує дію вітаміну D на всмоктування іонів кальцію у просвіті кишечника. Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається кортикостероїдами. Гідрокортизон посилює метаболізм ізоніазиду, мексилетину (особливо у "швидких ацетиляторів"), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій; підвищує (при тривалій терапії) вміст фолієвої кислоти; зменшує концентрацію празиквантелу у крові. Гідрокортизон у високих дозах знижує ефект соматропіну. Гіпокаліємія, що викликається кортикостероїдами, може збільшувати вираженість і тривалість м'язової блокади на тлі міорелаксантів. Антациди знижують всмоктування кортикостероїдів. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші кортикостероїди, амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії, препарати, що містять іони натрію - набряків і підвищення артеріального тиску. НПЗЗ та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, у комбінації з НПЗЗ для лікування артриту можливе зниження дози кортикостероїдів через сумацію терапевтичного ефекту. Індометацин, витісняючи кортикостероїдами із зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів. Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу. Терапевтична дія кортикостероїдів знижується під впливом індукторів мікросомальних ферментів печінки (в т.ч. фенітоїну, барбітуратів, ефедрину, теофіліну, рифампіцин) внаслідок підвищення швидкості метаболізму цих речовин. Інгібітори функції кори надниркових залоз (в т.ч. мітотан) можуть зумовлювати необхідність підвищення дози кортикостероїдів. Кліренс кортикостероїдів підвищується на тлі препаратів гормонів щитовидної залози. Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, пов'язаних із вірусом Епштейна-Барр. Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс кортикостероїдів, подовжують T1/2; та їх терапевтичні та токсичні ефекти. Появі гірсутизму та вугрів сприяє одночасне застосування інших стероїдних гормональних засобів – андрогенів, естрогенів, анаболіків, пероральних контрацептивів. Трициклічні антидепресанти можуть посилювати виразність депресії, спричиненої ГКС (не показані для терапії даних побічних ефектів). Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну. Одночасне призначення з м-холіноблокаторами, а також із засобами, що мають м-холіноблокуючу дію (включаючи антигістамінні препарати, трициклічні антидепресанти), з нітратами сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску. При одночасному застосуванні кортикостероїдів з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізації підвищується ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.Спосіб застосування та дозиДля парентерального застосування. Режим дозування індивідуальний. Застосовують внутрішньовенно струминно, внутрішньовенно краплинно, рідко - внутрішньом'язово. Для невідкладної терапії рекомендується внутрішньовенне введення. Початкова доза становить 100 мг (вводиться за 30 с) - 500 мг (вводиться за 10 хв), потім повторно через кожні 2-6 год, залежно від клінічної ситуації. Високі дози слід застосовувати лише до стабілізації стану хворого, але не більше 48-72 год, т.к. можливий розвиток гіпернатріємії. Дітям – не менше 25 мг/кг/добу. У вигляді депо-форми вводять внутрішньо або періартікулярно в дозі 5-50 мг одноразово з інтервалом 1-3 тижнів. В/м – 125-250 мг на добу. В офтальмології застосовують 2-3 рази на добу. Зовнішньо - 1-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при паразитарних та інфекційних захворюваннях вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгіло підозрюваний), системний мікоз; активний та латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях припустимо лише тлі специфічної терапії. З обережністю застосовувати протягом 8 тижнів до 2 тижнів після вакцинації, при лімфаденіті після щеплення БЦЖ, при імунодефіцитних станах (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфікування). З обережністю застосовувати при захворюваннях ШКТ: виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіті, гастриті, гострій або латентній пептичній виразці, нещодавно створеному анастомозі кишечника, неспецифічному виразковому коліті з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліті. З обережністю застосовувати при захворюваннях серцево-судинної системи, у т.ч. після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда (у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і внаслідок цього розрив серцевого м'яза), при декомпенсованій хронічній серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії), при ендокринних захворюваннях. у тому числі порушенні толерантності до вуглеводів), тиреотоксикозі, гіпотиреозі, хворобі Іценко-Кушинга, при тяжкій хронічній нирковій та/або печінковій недостатності, нефроуролітіазі, при гіпоальбумінемії та станах, що привертають до її виникнення, при системному , ожирінні (III-IV ступеня), при поліомієліті (за винятком форми бульбарного енцефаліту),відкрито- та закритокутової глаукоми, вагітності, лактації. При необхідності внутрішньосуглобового введення з обережністю застосовувати у пацієнтів із загальним тяжким станом, неефективності (або короткочасності) дії 2 попередніх введень (з урахуванням індивідуальних властивостей глюкокортикоїдів). При недостатній ефективності гідрокортизону протягом 48-72 годин та необхідності більш тривалої терапії доцільно замінити гідрокортизон на інший глюкокортикоїдний препарат, який не викликає затримки натрію в організмі. Під час лікування гідрокортизоном рекомендується призначити дієту з обмеженням натрію та підвищеним вмістом калію. Викликана гідрокортизоном відносна недостатність надниркових залоз може зберігатися протягом декількох місяців після його відміни. Враховуючи це, при стресових ситуаціях, що виникають у зазначений період, гормональну терапію відновлюють з одночасним призначенням солей та/або мінералокортикоїдів. У пацієнтів з активною формою туберкульозу гідрокортизон слід застосовувати у поєднанні з відповідною протитуберкульозною терапією. При латентній формі туберкульозу або період віражу туберкулінових проб слід ретельно контролювати стан хворого, а при необхідності провести хіміопрофілактику.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина: гідрокортизон ацетат 5 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат – 2 мг, вазелін білий – до 1 г. 3 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь очна; білого або майже білого кольору, однорідна, що просвічує, жирна.Фармакотерапевтична групаГідрокортизон - глюкокортикоїд, має протизапальну та протиалергічну дію. Зменшує запальні клітинні інфільтрати, знижує міграцію лейкоцитів, зокрема. лімфоцитів у область запалення. Стабілізує клітинні та субклітинні, в т.ч. лізосомальні мембрани та мембрани опасистих клітин. Зменшує зв'язування імуноглобулінів з рецепторами на поверхні клітин та гальмує синтез або вивільнення цитокінів (інтерлейкінів та інтерферонів) з лімфоцитів та макрофагів. Зменшує звільнення арахідонової кислоти з фосфоліпідів та синтез її метаболітів (простагландинів, лейкотрієнів, тромбоксану). Зменшує ексудативну реакцію, сприяє зменшенню проникності капілярів. Знижує вираженість ранньої імунологічної відповіді. Має антиметаболічну дію і гальмує розвиток сполучної тканини і рубцювання.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Гідрокортизон погано проникає через рогівку у внутрішньоочну рідину. Проникає в епідерміс та епітелій слизової оболонки, може незначно всмоктуватися у системний кровотік та надавати системну дію. У крові 80% пов'язують із транскортином і 10% - з альбумінами. Метаболізм та виведення Гідрокортизон метаболізується безпосередньо в епідермісі та епітелії слизової оболонки, надалі незначна його кількість після абсорбції потрапляє у загальний кровотік та біотрансформується у печінці. Метаболіти гідрокортизону виводяться нирками та через кишечник.Клінічна фармакологіяКлініко-фармакологічна група: ГКС для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняАлергічні захворювання очей (дерматити повік, блефарити, кон'юнктивіти та кератокон'юнктивіти); запальні захворювання переднього відділу ока за відсутності порушення цілісності епітелію рогівки (блефарити, кон'юнктивіти та кератокон'юнктивіти); термічний та хімічний опік очей (після повної епітелізації дефектів рогівки).Протипоказання до застосуванняГнійні, вірусні, туберкульозні, грибкові захворювання очей; глаукому; трахома; період вакцинації; порушення цілісності оболонок ока; вік до 18 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяДослідження безпеки та ефективності застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих не проводилися. Немає точних даних про проникнення грудного молока кортикостероїдів при місцевому застосуванні. Проте ризик може бути виключено повністю. Застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих допускається лише за призначенням лікаря, коли очікуваний лікувальний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Тривалість застосування має перевищувати 7-10 днів. Застосування у дітей Протипоказаний у віці до 18 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, печіння, ін'єктованість склер, короткочасне затуманювання зору. При тривалому застосуванні більше 10 днів; може спостерігатися: підвищення внутрішньоочного тиску з можливим подальшим розвитком стероїдної глаукоми з ураженням зорового нерва та порушенням полів зору (тому при застосуванні препаратів, що містять глюкокортикостероїди, більше 10 днів слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск); утворення задньої субкапсулярної катаракти; уповільнення процесу загоєння ран (при захворюваннях, що викликають стоншення рогівки, можлива її перфорація). Вторинна бактеріальна інфекція може виникнути як наслідок придушення захисної реакції організму хворого. При гострих гнійних захворюваннях ока глюкокортикоїди можуть маскувати або посилювати наявний інфекційний процес. Грибкова поразка рогівки має тенденцію особливо часто виникати при тривалому застосуванні глюкокортикоїдів. Поява на рогівці виразок після тривалого лікування глюкокортикоїдами може свідчити про розвиток грибкової інвазії.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні внаслідок можливої ​​резорбції препарату у загальний кровообіг гідрокортизон знижує ефективність інсуліну, пероральних гіпоглікемічних препаратів, гіпотензивних засобів, антикоагулянтів, знижує концентрацію саліцилатів у крові, зменшує концентрацію празиквантелу у сироватці крові. Підвищують ризик розвитку побічних ефектів андрогени, естрогени, пероральні контрацептиви, анаболічні стероїди (гірсутизм, вугровий висип); антипсихотичні засоби, карбутамід, азатіоприн (катаракта); холіноблокатори, антигістамінні препарати, трициклічні антидепресанти, нітрати (глаукома); діуретики (гіпокаліємія). При застосуванні із серцевими глікозидами можливий розвиток глікозидної інтоксикації. Одночасне застосування з препаратами свинцю та срібла призводить до взаємної інактивації.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують місцево. У кон'юнктивальний мішок вводять 1 см очної мазі 2-3 рази на добу. Курс лікування 1-2 тижні. За рекомендацією лікаря курс лікування може бути продовжено.ПередозуванняПередозування відзначається дуже рідко. Симптоми: ;можливе виникнення місцевих побічних ефектів. При відміні препарату явища передозування відбуваються самостійно.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування не рекомендується носити контактні лінзи. При застосуванні очних крапель інтервал часу між їх інсталяцією та нанесенням мазі – не менше 15 хв. При застосуванні більше 10 днів та наявності в анамнезі відкрито- або закритокутової глаукоми необхідний контроль внутрішньоочного тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, до відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активна речовина: гідрокортизону ацетат – 0,5 г; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) – 0,2 г, вазелін – 89,37 г, ланолін безводний – 9,93 г. По 3 г та 5 г в алюмінієві туби. Кожну тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку.Опис лікарської формиМазь білого кольору, можливі відтінки від жовтуватого до зеленого або сірого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаГідрокортизон погано проникає через рогівку у внутрішньоочну рідину. Гідрокортизон проникає в епідерміс та епітелій слизової оболонки, може незначно всмоктуватися у системний кровотік та надавати системну дію. Метаболізується безпосередньо в епідермісі та епітелії слизової оболонки, а надалі незначна його кількість після абсорбції потрапляє до загального кровообігу та метаболізується у печінці. У крові 80% зв'язується з транскортином та 10% з альбумінами. Метаболіти гідрокортизону виводяться нирками та кишечником.ФармакодинамікаГлюкокортикостероїд. Чинить протизапальну та протиалергічну дію. Зменшує запальні клітинні інфільтрати, знижує міграцію лейкоцитів та лімфоцитів у область запалення. Стабілізує клітинні та субклітинні, в т.ч. лізосомальні мембрани та мембрани опасистих клітин. Зменшує зв'язування імуноглобулінів з рецепторами на поверхні клітин та гальмує синтез або вивільнення цитокінів (інтерлейкінів та інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Зменшує ексудативну реакцію, сприяє зниженню проникності капілярів. Зменшує вираженість ранньої імунологічної відповіді. Має антиметаболічну дію і гальмує розвиток сполучної тканини та рубцювання.Показання до застосуванняАлергічні захворювання очей (дерматит повік, блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Запальні захворювання переднього відділу ока за відсутності порушення цілісності епітелію рогівки (блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Термічний та хімічний опік очей (після повної епітелізації дефектів рогівки).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, гнійні, вірусні, туберкульозні, грибкові захворювання очей, глаукома, трахома, період вакцинації, порушення цілісності оболонок ока, дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяДослідження безпеки та ефективності застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих не проводилися. Немає точних даних про проникнення грудного молока кортикостероїдів при місцевому застосуванні. Проте ризик може бути виключено повністю. Застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих допускається тільки за призначенням лікарем, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Тривалість застосування має перевищувати 7-10 днів.Побічна діяАлергічні реакції, печіння, ін'єктованість склер, короткочасна нечіткість зорового сприйняття. При тривалому застосуванні більше 10 днів може спостерігатися: підвищення внутрішньоочного тиску з можливим подальшим розвитком стероїдної глаукоми з ураженням зорового нерва та порушенням полів зору (тому при застосуванні глюкокортикостероїду більше 10 днів слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск), утворення задньої субкапсулярної катаракти, (при захворюваннях, що викликають стоншення рогівки, можлива її перфорація). Вторинна бактеріальна інфекція може виникнути як наслідок придушення захисної реакції організму. При гострих гнійних захворюваннях ока глюкокортикостероїди можуть маскувати або посилити наявний інфекційний процес. Грибкова ураження рогівки має тенденцію особливо часто виникати при тривалому застосуванні глюкокортикостероїду. Поява на рогівці невигойних виразок після тривалого лікування глюкокортикостероїдом може свідчити про розвиток грибкової інвазії. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні препарату внаслідок можливої ​​резорбції у системний кровотік, гідрокортизон може знижувати ефективність інсуліну, пероральних гіпоглікемічних, гіпотензивних лікарських засобів, антикоагулянтів, концентрацію саліцилатів та празиквантелу у плазмі крові. Ризик розвитку побічних ефектів гідрокортизону підвищують: андрогени, естрогени, пероральні контрацептиви, анаболічні стероїди (гірсутизм, вугровий висип); антипсихотичні лікарські засоби, карбутамід, азатіоприн (катаракта); холіноблокатори, антигістамінні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти, нітрати (глаукома); діуретики (гіпокаліємія). При застосуванні із серцевими глікозидами можливий розвиток дигіталісної інтоксикації. Одночасне застосування з препаратами свинцю та срібла призводить до взаємної інактивації.Спосіб застосування та дозиМісцево. У ко'юнктивальний мішок вводять 1 см очної мазі 2-3 рази на добу. Курс лікування 1-2 тижні. За рекомендацією лікаря курс лікування може бути продовжено.ПередозуванняПередозування відзначається дуже рідко. Симптоми: можливе виникнення місцевих побічних ефектів. При відміні препарату явища передозування відбуваються самостійно.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування не рекомендується носити контактні лінзи. При одночасному застосуванні очних крапель інтервал часу між їх інстиляцією та нанесенням мазі повинен становити не менше 15 хвилин. При застосуванні більше 10 днів та наявності в анамнезі відкрито- або закритокутової глаукоми необхідний контроль внутрішньоочного тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, до її відновлення не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що потребують чіткості зорового сприйняття.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активна речовина: гідрокортизону ацетат – 0,5 г; Допоміжні речовини: метилпарагід-роксибензоат (метилпарабен) – 0,2 г, вазелін – до 100 г. По 3,0 г та 5,0 г у туби алюмінієві. Кожну тубу з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиМазь білого, білого із жовтуватим відтінком або жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаГідрокортизон погано проникає через рогівку у внутрішньоочну рідину. Гідрокортизон проникає в епідерміс та епітелій слизової оболонки, може незначно всмоктуватися у системний кровотік та надавати системну дію. Метаболізується безпосередньо в епідермісі та епітелії слизової оболонки, а надалі незначна його кількість після абсорбції потрапляє до загального кровообігу та метаболізується у печінці. У крові 80% зв'язується з транскортином та 10% з альбумінами. Метаболіти гідрокортизону виводяться нирками та кишечником.ФармакодинамікаГлюкокортикостероїд. Чинить протизапальну та протиалергічну дію. Зменшує запальні клітинні інфільтрати, знижує міграцію лейкоцитів та лімфоцитів у область запалення. Стабілізує клітинні та субклітинні, в т.ч. лізосомальні мембрани та мембрани опасистих клітин. Зменшує зв'язування імуноглобулінів з рецепторами на поверхні клітин та гальмує синтез або вивільнення цитокінів (інтерлейкінів та інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Зменшує ексудативну реакцію, сприяє зниженню проникності капілярів. Зменшує вираженість ранньої імунологічної відповіді. Має антиметаболічну дію і гальмує розвиток сполучної тканини та рубцювання.Показання до застосуванняАлергічні захворювання очей (дерматит повік, блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Запальні захворювання переднього відділу ока за відсутності порушення цілісності епітелію рогівки (блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Термічний та хімічний опік очей (після повної епітелізації дефектів рогівки).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, гнійні, вірусні, туберкульозні, грибкові захворювання очей, глаукома, трахома, період вакцинації, порушення цілісності оболонок ока, дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяДослідження безпеки та ефективності застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих не проводилися. Немає точних даних про проникнення грудного молока кортикостероїдів при місцевому застосуванні. Проте ризик може бути виключено повністю. Застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих допускається тільки за призначенням лікарем, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Тривалість застосування має перевищувати 7-10 днів.Побічна діяАлергічні реакції, печіння, ін'єктованість склер, короткочасна нечіткість зорового сприйняття. При тривалому застосуванні більше 10 днів може спостерігатися: підвищення внутрішньоочного тиску з можливим подальшим розвитком стероїдної глаукоми з ураженням зорового нерва та порушенням полів зору (тому при застосуванні глюкокортикостероїду більше 10 днів слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск), утворення задньої субкапсулярної катаракти, (при захворюваннях, що викликають стоншення рогівки, можлива її перфорація). Вторинна бактеріальна інфекція може виникнути як наслідок придушення захисної реакції організму. При гострих гнійних захворюваннях ока глюкокортикостероїди можуть маскувати або посилити наявний інфекційний процес. Грибкова ураження рогівки має тенденцію особливо часто виникати при тривалому застосуванні глюкокортикостероїду. Поява на рогівці невигойних виразок після тривалого лікування глюкокортикостероїдом може свідчити про розвиток грибкової інвазії. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні препарату внаслідок можливої ​​резорбції у системний кровотік, гідрокортизон може знижувати ефективність інсуліну, пероральних гіпоглікемічних, гіпотензивних лікарських засобів, антикоагулянтів, концентрацію саліцилатів та празиквантелу у плазмі крові. Ризик розвитку побічних ефектів гідрокортизону підвищують: андрогени, естрогени, пероральні контрацептиви, анаболічні стероїди (гірсутизм, вугровий висип); антипсихотичні лікарські засоби, карбутамід, азатіоприн (катаракта); холіноблокатори, антигістамінні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти, нітрати (глаукома); діуретики (гіпокаліємія). При застосуванні із серцевими глікозидами можливий розвиток дигіталісної інтоксикації. Одночасне застосування з препаратами свинцю та срібла призводить до взаємної інактивації.Спосіб застосування та дозиМісцево. У ко'юнктивальний мішок вводять 1 см очної мазі 2-3 рази на добу. Курс лікування 1-2 тижні. За рекомендацією лікаря курс лікування може бути продовжено.ПередозуванняПередозування відзначається дуже рідко. Симптоми: можливе виникнення місцевих побічних ефектів. При відміні препарату явища передозування відбуваються самостійно.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування не рекомендується носити контактні лінзи. При одночасному застосуванні очних крапель інтервал часу між їх інстиляцією та нанесенням мазі повинен становити не менше 15 хвилин. При застосуванні більше 10 днів та наявності в анамнезі відкрито- або закритокутової глаукоми необхідний контроль внутрішньоочного тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, до її відновлення не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що потребують чіткості зорового сприйняття.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активна речовина: гідрокортизону ацетат – 0,5 г; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) – 0,2 г, вазелін – 89,37 г, ланолін безводний – 9,93 г. По 3 г та 5 г в алюмінієві туби. Кожну тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку.Опис лікарської формиМазь білого кольору, можливі відтінки від жовтуватого до зеленого або сірого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаГідрокортизон погано проникає через рогівку у внутрішньоочну рідину. Гідрокортизон проникає в епідерміс та епітелій слизової оболонки, може незначно всмоктуватися у системний кровотік та надавати системну дію. Метаболізується безпосередньо в епідермісі та епітелії слизової оболонки, а надалі незначна його кількість після абсорбції потрапляє до загального кровообігу та метаболізується у печінці. У крові 80% зв'язується з транскортином та 10% з альбумінами. Метаболіти гідрокортизону виводяться нирками та кишечником.ФармакодинамікаГлюкокортикостероїд. Чинить протизапальну та протиалергічну дію. Зменшує запальні клітинні інфільтрати, знижує міграцію лейкоцитів та лімфоцитів у область запалення. Стабілізує клітинні та субклітинні, в т.ч. лізосомальні мембрани та мембрани опасистих клітин. Зменшує зв'язування імуноглобулінів з рецепторами на поверхні клітин та гальмує синтез або вивільнення цитокінів (інтерлейкінів та інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Зменшує ексудативну реакцію, сприяє зниженню проникності капілярів. Зменшує вираженість ранньої імунологічної відповіді. Має антиметаболічну дію і гальмує розвиток сполучної тканини та рубцювання.Показання до застосуванняАлергічні захворювання очей (дерматит повік, блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Запальні захворювання переднього відділу ока за відсутності порушення цілісності епітелію рогівки (блефарит, кон'юнктивіт та кератокон'юнктивіт). Термічний та хімічний опік очей (після повної епітелізації дефектів рогівки).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, гнійні, вірусні, туберкульозні, грибкові захворювання очей, глаукома, трахома, період вакцинації, порушення цілісності оболонок ока, дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяДослідження безпеки та ефективності застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих не проводилися. Немає точних даних про проникнення грудного молока кортикостероїдів при місцевому застосуванні. Проте ризик може бути виключено повністю. Застосування гідрокортизону у вагітних та годуючих допускається тільки за призначенням лікарем, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Тривалість застосування має перевищувати 7-10 днів.Побічна діяАлергічні реакції, печіння, ін'єктованість склер, короткочасна нечіткість зорового сприйняття. При тривалому застосуванні більше 10 днів може спостерігатися: підвищення внутрішньоочного тиску з можливим подальшим розвитком стероїдної глаукоми з ураженням зорового нерва та порушенням полів зору (тому при застосуванні глюкокортикостероїду більше 10 днів слід регулярно вимірювати внутрішньоочний тиск), утворення задньої субкапсулярної катаракти, (при захворюваннях, що викликають стоншення рогівки, можлива її перфорація). Вторинна бактеріальна інфекція може виникнути як наслідок придушення захисної реакції організму. При гострих гнійних захворюваннях ока глюкокортикостероїди можуть маскувати або посилити наявний інфекційний процес. Грибкова ураження рогівки має тенденцію особливо часто виникати при тривалому застосуванні глюкокортикостероїду. Поява на рогівці невигойних виразок після тривалого лікування глюкокортикостероїдом може свідчити про розвиток грибкової інвазії. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри тривалому застосуванні препарату внаслідок можливої ​​резорбції у системний кровотік, гідрокортизон може знижувати ефективність інсуліну, пероральних гіпоглікемічних, гіпотензивних лікарських засобів, антикоагулянтів, концентрацію саліцилатів та празиквантелу у плазмі крові. Ризик розвитку побічних ефектів гідрокортизону підвищують: андрогени, естрогени, пероральні контрацептиви, анаболічні стероїди (гірсутизм, вугровий висип); антипсихотичні лікарські засоби, карбутамід, азатіоприн (катаракта); холіноблокатори, антигістамінні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти, нітрати (глаукома); діуретики (гіпокаліємія). При застосуванні із серцевими глікозидами можливий розвиток дигіталісної інтоксикації. Одночасне застосування з препаратами свинцю та срібла призводить до взаємної інактивації.Спосіб застосування та дозиМісцево. У ко'юнктивальний мішок вводять 1 см очної мазі 2-3 рази на добу. Курс лікування 1-2 тижні. За рекомендацією лікаря курс лікування може бути продовжено.ПередозуванняПередозування відзначається дуже рідко. Симптоми: можливе виникнення місцевих побічних ефектів. При відміні препарату явища передозування відбуваються самостійно.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування не рекомендується носити контактні лінзи. При одночасному застосуванні очних крапель інтервал часу між їх інстиляцією та нанесенням мазі повинен становити не менше 15 хвилин. При застосуванні більше 10 днів та наявності в анамнезі відкрито- або закритокутової глаукоми необхідний контроль внутрішньоочного тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо у пацієнта після застосування препарату тимчасово знижується чіткість зору, до її відновлення не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що потребують чіткості зорового сприйняття.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдна тюбик-крапельниця розчину Гілан Комфорт містить: натрію гіалуронат 0,18% (1,62 – 1,98 мг/мл), сорбітол (18,00 – 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48 – 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 – 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 0,4 мл). Тюбик-крапельниці по 10 шт. у картонній пачці.Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт (далі - Розчин) - є безбарвною, злегка в'язкою рідиною без запаху.Фармакотерапевтична групаОбласть застосування та призначення. Розчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: Порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; Вплив довкілля (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища - вітер, холод, пил, дим, зміг); Частою тривалою роботою за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; Зміни гормонального тла (менопауза); Літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока). Властивості та ефективність. Медичний виріб Гілан Комфорт являє собою стерильний 0,18% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина – високоочищений натрію гіалуронат, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Комфорт на епізелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання,подразнення та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього зела, роздратування, які часто виникають під час роботи за комп'ютером, тривалого використання кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Комфорт, який сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Розчин має показник в'язкості не більше 3.5 - 6,0 мПа/с. Офтальмологічний розчин Гілан Комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Можливе тривале застосування препарату.ІнструкціяОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Комфорт закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу. Вміст 1 тюбик-крапельниці (0,4 мл) розрахований на одне застосування. Не використаний Розчин слід утилізувати одразу після застосування. Методика закапування розчину Одну тюбик-крапельницю відокремити від інших та відкрити її, повернувши кришку. Закапати розчин у кон'юнктивальний мішок, злегка натискаючи на тюбик-крапельницю, моргнути кілька разів, щоб розчин рівномірно розподілився на поверхні ока. Викинути використану тюбик-крапельницю.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви); При синдромі «сухого ока» середнього ступеня тяжкості; При синдромі Шегрена; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» ока у випадках систематичного та тривалого застосування лікарських препаратів (гормонати, протизапальні засоби, антибіотики тощо); Для комплексного лікування «сухості» очі у разі постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на обличчі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК, ФРК тощо). а також при незначних ушкодженнях рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту та при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» ока при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (зміг, дим. пил тощо), та тривалих зорових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Комфорт.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Комфорт та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину Гілан Комфорт.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБерегти від дітей.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Показання до застосуванняРозчин зволожуючий офтальмологічний ГІЛАН КОМФОРТ відтворює дію природної сльози, забезпечує тривале зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) та усунення таких симптомів як сухість, подразнення, печіння, втома, відчуття «піску» або стороннього тіла в очах, викликаних: очі» легкого та середнього ступеня, -«офісним» синдромом (тривала робота за монітором комп'ютера, кондиціоноване повітря офісних приміщень і т. д. ), -тривалими зоровими навантаженнями (читання, керування автомобілем), -несприятливим впливом навколишнього середовища (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища – вітер, холод, пил, дим, зміг),-тривалим носінням жорстких і м'яких контактних лінз, -тривалим застосуванням лікарських препаратів (гормональні, протизапальні засоби, антибіотики, судинозвужувальні офтальмологічні препарати), -зміною гормонального фонуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан КомфортЗапобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Комфорт та застосуванням очних крапель.

Склад, форма випуску та упаковкаНатрію гіалуронат 0,18% (1,62 - 1,98 мг/мл), сорбітол (18,00 - 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48 - 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 - 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 10 мл).Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт є безбарвною злегка в'язкою рідиною без запаху.ХарактеристикаРозчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування в кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; вплив зовнішнього середовища (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, хлорована вода, кондиціоноване повітря, різні природні явища - вітер, холод, пил, дим, зміг); часта тривала робота за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; зміни гормонального тла (менопауза); літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока).Фармакотерапевтична групаМедичний виріб Гілан Комфорт є стерильний 0,18% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина – високоочищений натрію гіалуронат, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Комфорт на епітелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання, роздратування та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього тіла, подразнення, які часто виникають при роботі за комп'ютером, при тривалому використанні кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Комфорт, що сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Розчин має показник в'язкості 35-80 мПа · с. Офтальмологічний розчин Гілан Комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Можливе тривале застосування цього розчину.ІнструкціяОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Комфорт закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого» ока легкого ступеня тяжкості; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» в випадках систематичного і тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики і т.д.); Для комплексного лікування «сухості» очей у випадках постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на обличчі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК, ФРК тощо), а також за незначних пошкоджень рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» очей при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (зміг, дим, пилу тощо), та тривалих зорових навантаженнях; При синдромі Шегрена.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Комфорт.Вагітність та лактаціяРозчин можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Комфорт та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину ГіланКомфорт.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОгляньте упаковку та розчин перед застосуванням. Не використовуйте Розчин, якщо упаковка або тюбик-крапельниця або флакон пошкодженіУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдна тюбик-крапельниця розчину Гілан Ультра комфорт містить: натрію гіалуронат 0,3% (2,7 – 3,3 мг/мл), сорбітол (18,00 – 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48) – 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 – 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 0,4 мл). Тюбик-крапельниці по 10 шт. у картонній пачці.Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт (далі - Розчин) - є безбарвною, злегка в'язкою рідиною без запаху.Фармакотерапевтична групаОбласть застосування та призначення. Розчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: Порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; Вплив довкілля (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища вітер, холод, пил. дим. зміг); Частою тривалою роботою за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; Зміни гормонального тла (менопауза); Літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока). Властивості та ефективність Медичний виріб Гілан Ультра комфорт є стерильний 0,3 % водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина - високоочищений гіалуронат натрію, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт на епітелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання,подразнення та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього тіла, роздратування, які часто виникають під час роботи за комп'ютером, тривалого використання кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорту, що сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Офтальмологічний розчин Гілан Ультра комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Гілан Ультра комфорт надає більш тривалу дію за рахунок більш високого вмісту гіалуронату натрію і підвищеної в'язкості розчину в межах 9,0 - 16,0 мПа/с.Дія на організмРозчин не відноситься до виробів, здатних впливати на психомоторний стан людини, не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.ІнструкціяОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Ультра закапують комфорт по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу. Вміст 1 тюбик-крапельниці (0,4 мл) розрахований на одне застосування. Не використаний Розчин слід утилізувати одразу після застосування.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого ока» середнього ступеня тяжкості, а також при важких та дуже важких ступенях ксерозу; Синдром Шегрена; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» ока у випадках систематичного та тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики тощо); Для комплексного лікування «сухості» очі у разі постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на липі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК. ФРК тощо). а також при незначних ушкодженнях рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту та при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» ока при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (смог. дим. пил тощо), та тривалих зорових навантаженнях.РекомендуєтьсяМожна капати, не знімаючи лінзи.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт.Вагітність та лактаціяРозчин можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватися паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Ультра комфортом та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину Гілан Ультра комфорту.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдна тюбик-крапельниця розчину Гілан Ультра Комфорт містить: натрію гіалуронат 0,3% (2,7 – 3,3 мг/мл), сорбітол (18,00 – 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48) – 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 – 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 0,4 мл). Очні краплі в стерильних поліетиленових тюбик-крапельницях (юнідози) об'ємом 0,4 мл. 30 юнідоз в упаковці.Фармакотерапевтична групаРозчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; вплив довкілля (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища – вітер, холод, пил, дим, зміг); частою тривалою роботою за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; зміни гормонального тла (менопауза); літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока). При систематичному носінні контактних лінз також рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Ультра Комфорт, що сприяє тривалому зволоженню ока, тому що його дія ідентична натуральній слізній рідині. Гілан Ультра комфорт має більш тривалу дію за рахунок більш високого вмісту натрію гіалуронату та підвищеної в'язкості розчину в межах 9,0 – 16,0 мПа/с. Офтальмологічний розчин Гілан Ультра Комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Можливе тривале застосування препарату.Показання до застосуваннядля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого ока» середнього ступеня тяжкості; при синдромі Шегрена; для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; у комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; для усунення «сухості» ока у випадках систематичного та тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики тощо); для комплексного лікування «сухості» ока у разі постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на обличчі; для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК, ФРК тощо), а також за незначних пошкоджень рогівки у складі комплексної терапії; для усунення дискомфорту та при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» ока при контактній корекції зору; для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (зміг, дим, пил тощо), та тривалих зорових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Ультра Комфорт.Спосіб застосування та дозиОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Ультра Комфорт закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу. Вміст 1 тюбик-крапельниці (0,4 мл) розрахований на одне застосування. Не використаний Розчин слід утилізувати одразу після застосування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Комфорт та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину Гілан Ультра Комфорт. Розчин можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю. Розчин не відноситься до виробів, здатних впливати на психомоторний стан людини, не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНатрію гіалуронат 0,3% (2,7 - 3,3 мг/мл), сорбітол (18,00 - 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48 - 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 - 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 10 мл).Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт є безбарвною, злегка в'язкою рідиною без запаху.ХарактеристикаРозчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; вплив довкілля (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища вітер, холод, пил. дим. зміг); частою тривалою роботою за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; зміни гормонального тла (менопауза); літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока).Фармакотерапевтична групаМедичний виріб Гілан Ультра комфорт є стерильний 0,3% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина - високоочищений гіалуронат натрію, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт на епітелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання, роздратування та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього тіла, роздратування, які часто виникають під час роботи за комп'ютером, тривалого використання кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорту, що сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Офтальмологічний розчин Гілан Ультра комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Гілан Ультра комфорт надає більш тривалу дію за рахунок більш високого вмісту гіалуронату натрію і підвищеної в'язкості розчину в межах 9,0 - 16,0 мПа/с.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого ока» середнього ступеня тяжкості, а також при важких та дуже важких ступенях ксерозу; Синдром Шегрена; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» ока у випадках систематичного та тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики тощо); Для комплексного лікування «сухості» очі у разі постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на липі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК. ФРК тощо). а також при незначних ушкодженнях рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту та при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» ока при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (смог. дим. пил тощо), та тривалих зорових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватися паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Ультра комфортом та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину Гілан Ультра комфорту.Спосіб застосування та дозиОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Ультра закапують комфорт по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Активна речовина: латанопрост – 50 мкг; Допоміжні речовини: динатрію гідрофосфату додекагідрат – 17 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 7 мг, натрію хлорид – 3 мг, бензалконію хлорид – 0.2 мг, вода очищена – до 1 мл. 2.5 мл - флакони-крапельниці полімерні, пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні прозорі, безбарвні.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат. Є аналогом простагландину F2α та селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F). Знижує внутрішньоочний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи. Зниження внутрішньоочного тиску починається через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект відзначається через 8-12 годин, дія триває протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Встановлено, що латанопрост не надає значного впливу продукцію рідкої вологи і гематоофтальмический бар'єр. Дослідження на тваринах показали, що в терапевтичних дозах латанопрост не впливає (або незначно впливає) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале лікування латанопростом після екстракапсулярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну у задньому сегменті ока пацієнтів із штучним кришталиком. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи.ФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432.58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що Cmax у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. У рівноважному стані немає кумуляції кислоти латанопроста в плазмі крові. Метаболізм Активна форма латанопросту практично не метаболізується у тканинах ока, проте піддається біотрансформації у печінці. Виведення Т1/2 із плазми становить 17 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0.005% по 1 краплі в кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих. У всіх вікових групах тривалість збереження Cmax кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Т1/2 кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих (>20 хв).Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат – синтетичний аналог простагландину F2α.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або офтальмогіпертензією.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені); вагітність; період лактації. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули кришталика, у пацієнтів з відомими факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, в т.ч. цистоїдного), у пацієнтів уродженою глаукомою (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату).Вагітність та лактаціяБезпека застосування латанопросту у вагітних жінок не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування при вагітності протипоказане. Латанопрост та його метаболіти можуть виділятися з грудним молоком. Застосування у період грудного вигодовування протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Вплив латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність в експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 1 року.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% пацієнтів розвинулась пігментація райдужної оболонки. Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася наступним чином: дуже часто (>1/10); часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (з урахуванням наявних даних частоту оцінити неможливо). Інфекції та інвазії: частота невідома – герпетичний кератит. З боку органу зору: дуже часто – гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); часто - минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у оці; нечасто - набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; рідко - ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія;дуже рідко - зміни в периорбитальной області та області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; частота невідома – кіста райдужної оболонки. З боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, біль голови. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – посилення перебігу стенокардії у пацієнтів із супутньою стенокардією; частота невідома – відчуття серцебиття. З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів із бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – міалгія, артралгія. Інші: дуже рідко – біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових (≤12 тижнів) клінічних досліджень у 93 дітей профіль безпеки латанопросту у дітей не відрізнявся від профілю безпеки у дорослих. Профіль безпеки між різними віковими групами у дітей можна порівняти. У порівнянні з дорослою популяцією у дітей найчастіше відзначалися назофарингіт та лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиОднозначні дані про лікарську взаємодію латанопросту відсутні. При одночасній інстиляції двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. У дослідженнях in vitro показано, що при змішуванні очних крапель, що містять тіомерсал, з краплями очей, що містять латанопрост, утворюється преципітат. При необхідності одночасного застосування зазначених лікарських препаратів слід дотримуватися 5-хвилинного інтервалу між їх інстиляцією.Спосіб застосування та дозиДорослі (у т.ч. пацієнти похилого віку) По 1 краплі в уражене око(а) 1 раз на добу. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на добу, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хв натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно вийняти контактні лінзи та встановити не раніше ніж через 15 хв після введення. Якщо одночасно застосовують кілька очних лікарських форм, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Діти Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вікПередозуванняСимптоми: крім подразнення слизової оболонки очей та гіперемії, інші небажані реакції з боку органу зору при передозуванні латанопросту не описані. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2.5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Більше 90% латанопросту метаболізується при "першому проходженні" через печінку. В/в інфузія у дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала будь-яких симптомів, проте при введенні дози 5.5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, "припливи" та пітливість. В/в введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. В/в введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. У пацієнтів з бронхіальною астмою середнього ступеня тяжкості інстиляція латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликала бронхоспазму. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування латанопросту може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Цей ефект виявляється переважно у пацієнтів зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, наприклад, синьо-коричневою, сіро-коричневою, зелено-коричневою або жовто-коричневою. У дослідженнях латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося через 4 роки лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні.У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки. У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і, часто, клінічно не виявлялася. Частота народження коливається від 7% до 85% у пацієнтів зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, переважаючи у пацієнтів з жовто-коричневою райдужкою. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору.Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору.Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають коричневого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними, зміна кольору не була пов'язана з будь-якими симптомами або патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом та, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту при лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, зокрема. кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії та оклюзії вен). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також у пацієнтів з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту у пацієнтів з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відмічалось загострення перебігу астми та/або поява задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Глаупрост містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом сухого ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хв після інстиляції. Використання у педіатрії Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей віком до 1 року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Активна речовина: латанопрост – 50 мкг; Допоміжні речовини: динатрію гідрофосфату додекагідрат – 17 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 7 мг, натрію хлорид – 3 мг, бензалконію хлорид – 0.2 мг, вода очищена – до 1 мл. 2.5 мл - флакони-крапельниці полімерні, пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні прозорі, безбарвні.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат. Є аналогом простагландину F2α та селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F). Знижує внутрішньоочний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи. Зниження внутрішньоочного тиску починається через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект відзначається через 8-12 годин, дія триває протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Встановлено, що латанопрост не надає значного впливу продукцію рідкої вологи і гематоофтальмический бар'єр. Дослідження на тваринах показали, що в терапевтичних дозах латанопрост не впливає (або незначно впливає) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале лікування латанопростом після екстракапсулярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну у задньому сегменті ока пацієнтів із штучним кришталиком. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи.ФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432.58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що Cmax у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. У рівноважному стані немає кумуляції кислоти латанопроста в плазмі крові. Метаболізм Активна форма латанопросту практично не метаболізується у тканинах ока, проте піддається біотрансформації у печінці. Виведення Т1/2 із плазми становить 17 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0.005% по 1 краплі в кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих. У всіх вікових групах тривалість збереження Cmax кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Т1/2 кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих (>20 хв).Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат – синтетичний аналог простагландину F2α.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або офтальмогіпертензією.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені); вагітність; період лактації. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули кришталика, у пацієнтів з відомими факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, в т.ч. цистоїдного), у пацієнтів уродженою глаукомою (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату).Вагітність та лактаціяБезпека застосування латанопросту у вагітних жінок не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування при вагітності протипоказане. Латанопрост та його метаболіти можуть виділятися з грудним молоком. Застосування у період грудного вигодовування протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Вплив латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність в експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 1 року.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% пацієнтів розвинулась пігментація райдужної оболонки. Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася наступним чином: дуже часто (>1/10); часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (з урахуванням наявних даних частоту оцінити неможливо). Інфекції та інвазії: частота невідома – герпетичний кератит. З боку органу зору: дуже часто – гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); часто - минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у оці; нечасто - набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; рідко - ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія;дуже рідко - зміни в периорбитальной області та області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; частота невідома – кіста райдужної оболонки. З боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, біль голови. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – посилення перебігу стенокардії у пацієнтів із супутньою стенокардією; частота невідома – відчуття серцебиття. З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів із бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – міалгія, артралгія. Інші: дуже рідко – біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових (≤12 тижнів) клінічних досліджень у 93 дітей профіль безпеки латанопросту у дітей не відрізнявся від профілю безпеки у дорослих. Профіль безпеки між різними віковими групами у дітей можна порівняти. У порівнянні з дорослою популяцією у дітей найчастіше відзначалися назофарингіт та лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиОднозначні дані про лікарську взаємодію латанопросту відсутні. При одночасній інстиляції двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. У дослідженнях in vitro показано, що при змішуванні очних крапель, що містять тіомерсал, з краплями очей, що містять латанопрост, утворюється преципітат. При необхідності одночасного застосування зазначених лікарських препаратів слід дотримуватися 5-хвилинного інтервалу між їх інстиляцією.Спосіб застосування та дозиДорослі (у т.ч. пацієнти похилого віку) По 1 краплі в уражене око(а) 1 раз на добу. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на добу, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хв натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно вийняти контактні лінзи та встановити не раніше ніж через 15 хв після введення. Якщо одночасно застосовують кілька очних лікарських форм, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Діти Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вікПередозуванняСимптоми: крім подразнення слизової оболонки очей та гіперемії, інші небажані реакції з боку органу зору при передозуванні латанопросту не описані. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2.5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Більше 90% латанопросту метаболізується при "першому проходженні" через печінку. В/в інфузія у дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала будь-яких симптомів, проте при введенні дози 5.5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, "припливи" та пітливість. В/в введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. В/в введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. У пацієнтів з бронхіальною астмою середнього ступеня тяжкості інстиляція латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликала бронхоспазму. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування латанопросту може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Цей ефект виявляється переважно у пацієнтів зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, наприклад, синьо-коричневою, сіро-коричневою, зелено-коричневою або жовто-коричневою. У дослідженнях латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося через 4 роки лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні.У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки. У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і, часто, клінічно не виявлялася. Частота народження коливається від 7% до 85% у пацієнтів зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, переважаючи у пацієнтів з жовто-коричневою райдужкою. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору.Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору.Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленою райдужкою блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно пофарбованій райдужці сірого, зеленого та коричневого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають коричневого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними, зміна кольору не була пов'язана з будь-якими симптомами або патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом та, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту при лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, зокрема. кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії та оклюзії вен). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також у пацієнтів з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у пацієнтів з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту у пацієнтів з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відмічалось загострення перебігу астми та/або поява задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Глаупрост містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом сухого ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хв після інстиляції. Використання у педіатрії Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей віком до 1 року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаурін, Е1201, Е460i, Е570, оболонка капсули (Е464, Е1521, Е171).ХарактеристикаТаурін, що входить до складу препарату, є сірковмісною амінокислотою, що утворюється в організмі в процесі перетворення цистеїну. Стимулює процеси репарації та регенерації при захворюваннях дистрофічного характеру та захворюваннях, що супроводжуються різким порушенням метаболізму очних тканин. Сприяє нормалізації функцій клітинних мембран, активізації енергетичних та обмінних процесів, збереженню електролітного складу цитоплазми за рахунок накопичення іонів калію та кальцію, покращення умов проведення нервового імпульсу.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела таурину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяМожливе застосування препарату для лікування вагітних і матерів-годувальниць за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.Побічна діяАлергічні реакції. Дані про передозування Ігреля відсутні.Взаємодія з лікарськими засобамиУ хворих на глаукому (відкритокутову) відмічено значне посилення гіпотензивної дії бета-адреноблокаторів (тимололу та бутиламіногідроксипропоксифеноксиметил метилоксадіазолу) у разі спільного застосування з Ігрелем. Посилення ефекту досягається за рахунок збільшення коефіцієнта легкості відтоку та зниження продукції водянистої вологи.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 таблетці 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: активна речовина: індометацин – 1 мг; допоміжні речовини: тіомерсал; аргінін; гідроксипропілбетациклодекстрін; кислота хлористоводнева концентрована; вода очищена. Краплі очні, 0,1%. По 5 мл у флаконі з пластмаси з пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. 1 фл. вкладений у картонну коробочку.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорого розчину блідо-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальне місцеве.ФармакокінетикаЄ підтверджені дані про те, що препарат проникає у передню камеру ока. При одноразовій інстиляції чинна речовина препарату визначається у волозі передньої камери протягом декількох годин. Системна абсорбція індометацину при місцевому застосуванні низька.ФармакодинамікаНПЗЗ, має протизапальну та аналгетичну дію. Основним механізмом дії препарату є інгібування синтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у патогенезі запалення та болю.Показання до застосуванняінгібування міозу під час хірургічних втручань на очному яблуку; профілактика запальних ускладнень після операції з приводу катаракти та в області передньої камери ока; зменшення больового синдрому в області ока у післяопераційному періоді після фоторефракційної кератектомії у першу добу після операції.Протипоказання до застосуваннянапади бронхіальної астми в анамнезі у відповідь застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП; виразкова хвороба шлунка; тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність; вагітність (починаючи з 6-го місяця); період грудного вигодовування; вік до 18 років (дані щодо ефективності та безпеки відсутні); одночасне застосування з непрямими антикоагулянтами, іншими нестероїдними протизапальними засобами, в т.ч. похідними саліцилової кислоти (у дозах від 3 г/добу і вище дорослим); одночасне застосування з дифлунізалом, гепарином, препаратами літію, метотрексатом у високих дозах (від 15 мг/тиж. і більше) та тіклопідином; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти (або інших саліцилатів) та/або інших нестероїдних протизапальних засобів; гіперчутливість до активної або допоміжної речовини препарату. З обережністю: пацієнтам, схильним до алергічних реакцій; при одночасному застосуванні з діуретиками, інгібіторами АПФ, метотрексатом (у дозах менше 15 мг/тиж.), пентоксифіліном, препаратами, що впливають на слизову оболонку ШКТ (солями, оксидами та гідроксидами магнію, алюмінію та кальцію), зидовудіном, блоком циклоспорином, десмопресином, тромболітиками; під час імплантації внутрішньоматкових пристроїв.Вагітність та лактаціяІндоколір можна застосовувати протягом перших 5 місяців вагітності лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Починаючи з 6-го місяця вагітності застосовувати очні краплі Індоколір протипоказано у зв'язку з ризиком кардіотоксичної дії на плід (передчасне закриття артеріальної протоки та розвиток легеневої артеріальної гіпертензії), а також зниження функції нирок (аж до розвитку олігогідрамніону). Застосування препарату Індоколір збільшує ризик виникнення набряку у матері. Застосування препарату Індоколір перед розродженням може спричинити подовження часу кровотечі у матері та новонародженого. Оскільки нестероїдні протизапальні засоби, включаючи індометацин, проникають у грудне молоко, слід припинити грудне вигодовування під час лікування препаратом Індоколір або виключити його застосування в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота побічних ефектів оцінювалася таким чином відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000). З боку органу зору: рідко – місцеві реакції підвищеної чутливості у вигляді сверблячки та гіперемії, почуття помірного печіння та/або тимчасова втрата чіткості зору безпосередньо після закапування очних крапель, підвищена світлочутливість, поверхневий точковий кератит; дуже рідко - виразка рогівки, яка може ускладнюватися перфорацією рогівки, особливо у пацієнтів з пошкодженою рогівкою або отримували кортикостероїди.Взаємодія з лікарськими засобамиНезважаючи на те, що системна абсорбція індометацину при місцевому застосуванні у вигляді крапель очей незначна, не можна повністю виключити ризик лікарської взаємодії з іншими лікарськими препаратами. Непрямі антикоагулянти, інші нестероїдні протизапальні засоби, дифлунізал, гепарин. Відомо, що застосування індометацину в інших лікарських формах одночасно з непрямими антикоагулянтами, іншими нестероїдними протизапальними засобами в дозі 3 г/добу і вище (включаючи похідні саліцилової кислоти, наприклад, ацетилсаліцилову кислоту), дифлунізалом і гепарином збільшує ризик виникнення в шлунково-кишковому тракті. поєднанні з дифлунізалом аж до фатального. У свою чергу, дифлунізал може збільшувати концентрацію індометацину в плазмі крові. Препарати літію. Індометацин може збільшувати концентрацію літію в крові до токсичних величин через зменшення виведення літію нирками. Метотрексат (у дозі 15 мг/тиж. і більше). Внаслідок зменшення виведення метотрексату нирками при одночасному застосуванні з індоментацином та/або іншими протизапальними препаратами його гематотоксична дія зростає. З обережністю індометацин застосовують з метотрексатом (у дозі менше 15 мг/тиж.) – необхідний щотижневий контроль показників крові у перші тижні комбінованого прийому, а також контроль порушень функції нирок, особливо у осіб похилого віку. Тиклопідін. Індометацин посилює антитромбоцитарну дію тиклопідину і підвищує ризик кровотечі. Індометацин при сумісному застосуванні з бета-адреноблокаторами може послаблювати їхній ефект. Індометацин може посилювати нефротоксичну дію циклоспорину, особливо у пацієнтів похилого віку. Нестероїдні протизапальні засоби можуть призвести до посилення антидіуретичного ефекту десмопресину. Слід бути обережним при одночасному застосуванні індометацину з діуретиками та інгібіторами АПФ, оскільки у пацієнтів з зневодненням є ризик виникнення гострої ниркової недостатності (внаслідок зниження клубочкової фільтрації шляхом інгібування судиннорозширювальних простагландинів після прийому НПЗП) та ефекту. У таких ситуаціях необхідно забезпечити пацієнта водою та здійснювати контроль функції нирок на початку лікування. Комбіноване застосування з пентоксифіліном – підвищений ризик розвитку кровотеч із ШКТ (застосування під лікарським контролем та контроль тривалості кровотечі). Препарати, що впливають на слизову оболонку ШКТ (солі, оксиди та гідроксиди магнію, алюмінію та кальцію) знижують всмоктування індометацину із ШКТ; рекомендується роздільний прийом з антацидами (по можливості інтервал понад 2 години). НПЗП, зокрема. індометацин можуть призвести до посилення токсичного ефекту зидовудину на ретикулоцити з переходом в гостру анемію через 8 днів після початку терапії НПЗП. Комбіноване застосування з тромболітиками – підвищений ризик розвитку кровотечі. Є припущення, що при застосуванні індометацину можливий ризик розриву внутрішньоматкового пристрою, що імплантується. При одночасному застосуванні Індоколіру з іншими очними краплями, в т.ч. Кортикостероїди, що містять, для виключення ефекту "вимивання" (зниження концентрації) препарати слід вводити з інтервалом не менше 15 хв. Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують місцево. Слід обережно відтягнути вниз нижню повіку і, дивлячись нагору, закапати препарат у кон'юнктивальний мішок ураженого ока. Для інгібування міозу під час хірургічних втручань на очному яблуку - по 1 краплі 4 рази на добу напередодні операції та по 1 краплі 4 рази протягом 3 годин безпосередньо перед операцією. Для профілактики та лікування запальних ускладнень після операції з приводу катаракти та в області передньої камери ока – по 1 краплі 4-6 разів на добу, починаючи за 24 години до операції та до повного зникнення симптомів запалення після неї. Для зняття больового синдрому (в області очей) у післяопераційному періоді після фоторефракційної кератектомії - по 1 краплі 4 рази на добу протягом перших кількох днів. ПередозуванняВ даний час не повідомлялося про випадки передозування. У разі місцевого передозування препарату слід промити очі теплою водою. У разі підозри на пероральне використання препарату лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Індоколір містить тіомерсал, який може спричинити алергічні реакції. З появою ознак індивідуальної непереносимості препарат слід відмінити. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Індоколір може уповільнювати загоєння рогівки. За наявності інфекції чи загрози її розвитку одночасно призначають адекватну антибактеріальну терапію. При сумісному застосуванні НПЗЗ із препаратами літію (за призначенням лікаря) необхідно коригувати дозу останніх до, під час та після лікування НПЗЗ залежно від концентрації літію в крові. Нестероїдні протизапальні засоби можуть подовжувати час кровотечі при оперативному втручанні на очному яблуку, особливо у пацієнтів з порушеннями згортання крові або антикоагулянтів. Спільне застосування за медичними показаннями препарату Індоколір з непрямими антикоагулянтами, гепарином та тиклопідином слід проводити під пильним наглядом лікаря та контролем лабораторних показників, у т.ч. часу кровотечі. При комбінації препарату Індоколір з метотрексатом у дозі менше 15 мг/тиж. протягом перших тижнів спільного застосування слід контролювати кількість клітин крові, а також вести пильне спостереження за пацієнтами із симптомами ниркової недостатності та літніми пацієнтами. Час між прийомом препарату Індоколір та будь-якого антациду повинен становити не менше 2 годин. При сумісному застосуванні з діуретиками та інгібіторами АПФ необхідно контролювати функцію нирок та не допускати зневоднення організму пацієнта. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід видалити і встановити не раніше ніж через 15 хв після застосування препарату. Слід дотримуватись інтервалу у 15 хв при одночасному застосуванні препарату Індоколір з іншими очними краплями. Не слід торкатися кінчиком флакона до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного використання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів застосування препарату Індоколір може супроводжуватися тимчасовою втратою чіткості зорового сприйняття (відразу після закапування очних крапель), тому необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами, робота з . Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина: беноксинату гідрохлорид (оксибупрокаїну гідрохлорид) 4 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид 0,1 мг, борну кислоту 19,0 мг, динатрію едетат 0,1 мг, натрію хлорид 8,0 мг, воду для ін'єкцій до 1 мл. По 5 мл у пластиковий флакон-крапельницю з ковпачком, що загвинчується. Кожен флакон-крапельницю разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 5 мл у флакон темного скла, закритий гумовою пробкою, обжатий алюмінієвим ковпачком із запобіжним пластмасовим ковпачком. По одному скляному флаконі зі стерильною крапельницею, упакованою в поліетиленовий пакет, поміщають у картонну коробку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаМісцевоанестезуючий засіб.ФармакокінетикаІнокаїн легко проникає в строму рогівки після одноразової інстиляції його в кон'юнктивальну порожнину. Протягом наступних 15 хвилин спостерігається кількісне зниження стромальної концентрації препарату, що спричиняє 12-15 хвилинний період анестезії при одноразовій інстиляції.ФармакодинамікаМісцевий анестетик; блокує нервові закінчення. Добре проникає у тканини при місцевому призначенні. Порівняно з тетракаїном та іншими місцевими анестетиками має меншу подразнювальну дію на кон'юнктиву та рогівку. Поверхнева анестезія кон'юнктиви та рогівки настає через 30 секунд та зберігається 15 хвилин.Показання до застосуванняМісцева анестезія в офтальмології: вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія); гоніоскопія; діагностичний зіскрібок кон'юнктиви; вилучення сторонніх тіл і швів з рогівки та кон'юнктиви; короткочасні хірургічні втручання на рогівці та кон'юнктиві.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду щодо застосування препарату під час вагітності, годування груддю та у дітей немає. Можливе застосування Інокаїну для лікування дітей, вагітних та годуючих матерів за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів.Побічна діяКороткочасне відчуття поколювання, печіння та гіперемія кон'юнктиви; алергічні реакції; кератит (рідко).Взаємодія з лікарськими засобамиУ літературі не описані негативні або позитивні ефекти при одночасному введенні в кон'юнктивальну порожнину оксибупрокаїну та інших традиційно застосовуваних очних крапель. Відмічено, що оксибупрокаїн теоретично може знижувати антибактеріальну активність сульфаніламідів.Спосіб застосування та дозиМісцево закопують у кон'юнктивальний мішок по 1 краплі. Тривалу анестезію (до 1 години) забезпечує 3-кратне закапування з інтервалом 4-5 хвилин.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосовувати лише для інстиляцій у кон'юнктивальний мішок. Не використовувати ін'єкцій. Тривале, багаторазове та тривале застосування (як і інших місцевих анестетиків) може призвести до стабільного помутніння рогівки. Не призначений для тривалої терапії у комплексному лікуванні захворювань очей. Під час анестезії необхідно захистити око від дратівливих хімічних впливів, сторонніх тіл та тертя.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний - не менше 10000 МО, дифенгідраміну гідрохлорид -1,00 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 3,50 мг, полідронія хлорид – 0,025 мг, динатрію едетат – 0,40 мг, борна кислота – 3,10 мг, натрію ацетат тригідрат – 7,00 мг, калію мг, вода очищена – до 1,00 мл.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або зі слабким жовтуватим відтінком рідина.ХарактеристикаІнтерферон-офтальмо – комбінований противірусний засіб (цитокін+H1 – гістамінових рецепторів блокатор). У складі препарату міститься противірусний та імуномодулюючий засіб - інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний та антигістамінний засіб-дифенгідрамін. Показання для застосування: аденовірусні, геморагічні (ентеровірусні), герпетичні кон'юнктивіти; аденовірусні, герпетичні (везикулярні, точкові, деревоподібні, картоподібні) кератити; герпетичний стромальний кератит з виявленням рогівки та без виявлення; аденовірусні та герпетичні кератокон'юнктивіти; герпетичні увеїти; герпетичні кератоувеїти (з виявами та без нього); синдром «сухого» ока; профілактика хвороби трансплантату та попередження рецидиву герпетичного кератиту після кератопластики; профілактика та лікування ускладнень після ексимерлазерної рефракційної хірургії рогівки Інтерферон-офтальмо випускається у вигляді очних крапель, 10000 МО + 1 мг/мл по 5 мл або 10 мл у полімерних флаконах. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб комбінований (цитокін+H1 – гістамінових рецепторів блокатор)ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні препарат не зазнає системної адсорбції. Концентрація діючих речовин, що досягається в крові, значно нижча за межу виявлення (межа визначення інтерферону альфа-2b -1-2 МО/мл) і не має клінічної значущості. Відомостей про ступінь проникнення дифенгідраміну у різні тканини ока після місцевого застосування немає.ФармакодинамікаІнтерферон-Офтальмо є комбінованим лікарським засобом, що містить у своєму складі противірусний та імуномодулюючий засіб - інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний та антигістамінний засіб-дифенгідрамін. Інтерферон альфа - 2b людський рекомбінантний має широкий спектр противірусної активності, імуномодулюючу, антипроліферативну дію. Дифенгідрамін - блокатор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, зменшує набряк і свербіж кон'юнктиви.Показання до застосуванняаденовірусні, геморагічні (ентеровірусні), герпетичні кон'юнктивіти; аденовірусні, герпетичні (везикулярні, точкові, деревоподібні, картоподібні) кератити; герпетичний стромальний кератит з виявленням рогівки та без виявлення; аденовірусні та герпетичні кератокон'юнктивіти; герпетичні увеїти; герпетичні кератоувеїти (з виявами та без нього); синдром «сухого» ока; профілактика хвороби трансплантату та попередження рецидиву герпетичного кератиту після кератопластики; профілактика та лікування ускладнень після ексимерлазерної рефракційної хірургії рогівкиПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, якщо очікуваний ефект перевищує ризик розвитку ускладнень у плода та новонароджених. Перед застосуванням препарату Інтерферон-Офтальмо, якщо ви вагітні або припускаєте, що ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяЧи не зазначено.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний та добре поєднується з протизапальними, антибактеріальними, кортикостероїдними, репаративними очними лікарськими засобами – стимуляторами регенерації рогівки та препаратами сльозозамінної терапії. Якщо Ви застосовуєте одночасно будь-які інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням Інтерферон-Офтальмо проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиМісцево, у кон'юнктивальний мішок При вірусних ураженнях очей у дорослих та дітей у гострій стадії захворювання препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі до 6-8 разів на день. У міру усунення запального процесу кількість закапувань зменшують до 2-3 разів на день, до зникнення симптомів захворювання. При синдромі «сухого» ока препарат застосовують щодня, закапуючи у хворе око по 1-2 краплі 2 рази на день до 25-30 днів до зникнення симптомів захворювання. Для профілактики та лікування ускладнень після ексимерлазерної рефракційної хірургії рогівки препарат застосовують щодня, закапуючи в око по 1-2 краплі 2 рази на день, починаючи з дня після операції протягом 10 днів. Для профілактики хвороби трансплантату та попередження рецидиву герпетичного кератиту після кератопластики препарат застосовують щодня, закапуючи по 1-2 краплі в опероване око 3-4 рази на день протягом перших двох тижнів після операції. Якщо після лікування покращення не настає, або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняВипадки передозування препарату не виявлено.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні (без консерванту) - 1 мл: активна речовина: фенілефрину гідрохлорид – 25 мг; допоміжні речовини: динатрію едетат; натрію метабісульфіт; лимонна кислота; натрію цитрату дигідрат; гіпромелоза; вода для ін'єкцій. Краплі очні, 2,5% (без консерванту). По 0,4 мл в одноразові тюбики-крапельниці. По 5 тюбиків-крапельниць у пакеті з ламінованого паперу. По 3 пакети з паперу, що ламінує, поміщають в пачку картонну.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноміметичне.ФармакокінетикаФенілефрин легко проникає у тканини ока, пік концентрації у плазмі виникає через 10-20 хвилин після місцевого застосування. Фенілефрин виділяється нирками у незміненому вигляді (ФармакодинамікаФенілефрин – симпатоміметик. Має виражену альфа-адренергічну активність. При місцевому застосуванні в офтальмології викликає розширення зіниці, покращує відтік внутрішньоочної рідини та звужує судини кон'юнктиви. Фенілефрин має виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, дуже слабко впливає на бета-адренорецептори серця. Препарат має вазоконстрикторну дію, подібну до дії норепінефрину (норадреналіну), при цьому у нього практично відсутня хронотропна та інотропна дія на серці. Вазопресорний ефект фенілефрину слабший, ніж у норадреналіну, але є тривалішим. Викликає вазоконстрикцію через 30-90 секунд після інстиляції, тривалість 2-6 годин. Після інстиляції фенілефрин скорочує дилататор зіниці та гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви, тим самим викликаючи розширення зіниці. Мідріаз настає протягом 10-60 хвилин після одноразового закапування. Триває після закапування 2,5% розчину та зберігається протягом 2 годин. Мідріаз, що викликається фенілефрином, не супроводжується циклоплегією.Показання до застосуванняІридоцикліт (для профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації з райдужної оболонки). Розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних для контролю стану заднього відрізка ока, при проведенні лазерних втручань на очному дні та вітреоретинальній хірургії. Проведення провокаційного тесту у пацієнтів із вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому. Диференціальна діагностика поверхневої та глибокої ін'єкції очного яблука. Синдром "червоного ока" (для зменшення гіперемії та роздратованості слизової оболонки ока). Профілактика астенопії та спазму акомодації у пацієнтів з високим зоровим навантаженням. Лікування помилкової міопії (спазму акомодації) та профілактика прогресування істинної міопії у пацієнтів з високим зоровим навантаженням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Вузькокутна або закритокутова глаукома. Артеріальна гіпертонія у поєднанні з ІХС, аневризмою аорти, атріовентрикулярною блокадою І-ІІІ ступеня, аритмією. Тахікардія. Цукровий діабет І типу в анамнезі. Постійний прийом інгібіторів моноамінооксидази, трициклічних антидепресантів, гіпотензивних препаратів. Додаткове розширення зіниці протягом хірургічних операцій у хворих із порушенням цілісності очного яблука, а також при порушенні сльозопродукції. Знижена маса тіла у новонароджених. Гіпертиреоз. Печінкова порфірія. Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Період годування груддю. З обережністю У пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу – збільшення ризику підвищення артеріального тиску. У пацієнтів похилого віку - збільшення ризику реактивного міозу. Перевищення рекомендованої дози 2,5% розчину у пацієнтів з травмами, захворюваннями ока або його придатків у післяопераційному періоді або зі зниженою сльозопродукцією може призводити до збільшення абсорбції фенілефрину та розвитку системних побічних ефектів. Внаслідок того, що викликає гіпоксію кон'юнктиви – у пацієнтів із серповидноклітинною анемією, при носінні контактних лінз, після оперативних втручань (зниження загоєння). При церебральному атеросклерозі, що тривало існує бронхіальної астми.Вагітність та лактаціяУ тварин на пізніх термінах вагітності фенілефрин викликав затримку росту плода та стимулював ранній початок пологів. Дія Іріфрину® у вагітних жінок недостатньо вивчена, тому застосовувати препарат у цієї категорії хворих слід лише, якщо очікувана користь для матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів для плода. У разі призначення препарату при лактації годування груддю слід припинити.Побічна діяМісцеве Кон'юнктивіт, кератит, періорбітальний набряк, біль у оці, печіння при інстиляції, сльозотеча, затуманювання зору, подразнення, відчуття дискомфорту, збільшення внутрішньоочного тиску, блокування кута передньої камери (при звуженні кута), алергічні реакції, реактивна гіперемія. Фенілефрин може спричинити реактивний міоз наступного дня після застосування. Повторні інстиляції препарату тим часом можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні. Цей ефект найчастіше виявляється у літніх пацієнтів. Внаслідок значного скорочення дилататора зіниці під впливом фенілефрину через 30-45 хвилин після інстиляції у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з листкового пігментного райдужної оболонки. Суспензія в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або з попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери. Системне Контактний дерматит. З боку серцево-судинної системи: Прискорене серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, шлуночкова аритмія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії.Взаємодія з лікарськими засобамиМідріатичний ефект фенілефрину посилюється при використанні його у комбінації з місцевим застосуванням атропіну. Через посилення вазопресорної дії можливий розвиток тахікардії. Застосування Іріфрину® протягом 21 дня після припинення прийому хворим на інгібітори моноамінооксидази та трициклічних антидепресантів має здійснюватися з обережністю, оскільки в цьому випадку є можливість неконтрольованого підйому артеріального тиску. Вазопресорна дія адренергічних агентів може також потенціюватися при спільному застосуванні з трициклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами, резерпіном, гуанетидином, метилдопою та м-холіноблокаторами. Ірифрин може потенціювати пригнічення серцево-судинної діяльності при інгаляційному наркозі внаслідок збільшення чутливості міокарда до симпатоміметиків та виникнення шлуночкової фібриляції. Застосування разом з іншими симпатоміметиками може збільшувати кардіоваскулярні ефекти фенілефрину. Застосування фенілефрину може викликати ослаблення супутньої гіпотензивної терапії та спричинити збільшення рівня артеріального тиску, тахікардії. Попередня інстиляція місцевих анестетиків може збільшувати системну абсорбцію та пролонгувати мідріаз.Спосіб застосування та дозиКон'юнктивально. При проведенні офтальмоскопії використовуються одноразові інстиляції 2,5% розчину Іріфріна БК. Як правило, для створення мідріазу достатньо введення 1 краплі 2,5% розчину Іріфрину® БК у кон'юнктивальний мішок. Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хв і зберігається на достатньому рівні протягом 1-3 годин. У разі необхідності підтримання мідріазу протягом тривалого часу через 1 годину можлива повторна інстиляція Іріфрину® БК. Під час проведення діагностичних процедур: як провокаційний тест у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому закопується 1 крапля препарату одноразово. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування Іріфрину® БК і після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., то провокаційний тест вважається позитивним; для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука закопується 1 крапля препарату одноразово; якщо через 5 хв після закапування відзначається звуження судин очного яблука, то ін'єкція класифікується як поверхнева, за збереження почервоніння очі необхідно ретельно обстежити пацієнта наявність іридоцикліту чи склерита, т.к. це свідчить про розширення судин, що глибше лежать. При іридоциклітах для запобігання розвитку і розриву задніх синехій, що вже утворилися, і зниження ексудації в передню камеру ока - 1 крапля препарату закопується в кон'юнктивальний мішок хворого ока 2-3 рази на добу 5-10 днів, залежно від тяжкості захворювання. У школярів з міопією слабкого ступеня для профілактики спазму акомодації в період високого зорового навантаження - 1 крапля Іріфріна® БК закопується ввечері перед сном, при прогресуючій міопії середнього ступеня - 3 рази на тиждень увечері перед сном, при емметропії - в денний час залежно від навантаження . При гіперметропії з тенденцією до спазму акомодації при високому зоровому навантаженні — закопують увечері Ірифрин БК у поєднанні з 1% розчином циклопентолату. При звичайному зоровому навантаженні закопують Ірифрин БК 3 рази на тиждень увечері перед сном. При лікуванні хибної та істинної міопії – 1 крапля Іріфрину® БК закопується увечері перед сном 2-3 рази на тиждень протягом місяця.ПередозуванняСимптомами передозування є занепокоєння, нервозність, запаморочення, пітливість, блювання, прискорене серцебиття, слабке або поверхневе дихання. При виникненні системної дії фенілефрину усунути небажані явища можна шляхом використання альфа-адреноблокуючих засобів, наприклад, від 5 до 10 мг фентоламіну внутрішньовенно. При необхідності ін'єкцію можна повторити.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 2,5% - 1 мл: активна речовина: фенілефрину гідрохлорид – 25 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид; динатрію едетат; натрію гідроксид; натрію метабісульфіт; лимонна кислота; натрію цитрату дигідрат; вода для ін'єкцій. Краплі очні, 2,5%; 10%. По 5 мл у флаконі темного скла, закритому гумовою пробкою, обжатий алюмінієвим ковпачком із запобіжним пластмасовим ковпачком. По 1 скляному флаконі зі стерильною крапельницею, упакованою в ПЕ пакет, поміщають у картонну коробку. По 5 мл у пластиковому флаконі-крапельниці з ковпачком, що загвинчується. Кожен флакон-крапельницю поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноміметичне.ФармакокінетикаФенілефрин легко проникає у тканини ока, Cmax у плазмі виникає через 10–20 хв після місцевого застосування. Попередня інстиляція місцевих анестетиків може збільшувати системну абсорбцію та пролонгувати мідріаз. Фенілефрин виділяється із сечею у незміненому вигляді (ФармакодинамікаФенілефрин - адреноміметик. Має виражену альфа-адренергічну активність і при застосуванні у звичайних дозах не надає значного стимулюючого впливу на ЦНС. При місцевому застосуванні в офтальмології викликає розширення зіниці, покращує відтік внутрішньоочної рідини та звужує судини кон'юнктиви. Фенілефрин має виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, дуже слабко впливає на бета-адренорецептори серця, у нього практично відсутня позитивна хронотропна та інотропна дія на серці. Препарат має вазоконстрикторну дію, подібну до дії норепінефрину (норадреналіну). Вазопресорний ефект фенілефрину слабший, ніж у норадреналіну, але є тривалішим. Викликає вазоконстрикцію через 30-90 с після інстиляції, тривалість - 2-6 год. Після інстиляції фенілефрин скорочує дилататор зіниці, тим самим викликаючи розширення зіниці та гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви. Мідріаз настає протягом 10-60 хв після одноразового закапування; продовжується після закапування 2,5% розчину протягом 2 год; 10% розчину - 3-6 годин. Мідріаз, що викликається фенілефрином, не супроводжується циклоплегією.Показання до застосуванняіридоцикліт (для профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації у райдужній оболонці); розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних контролю стану заднього відрізка ока; проведення провокаційного тесту у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому; диференціальна діагностика поверхневої та глибокої ін'єкції очного яблука; в офтальмохірургії при передопераційній підготовці для розширення зіниці (10% розчин); проведення лазерних втручань на очному дні та у вітреоретинальній хірургії; лікування глаукомоциклітичних кризів; лікування синдрому червоного ока (2,5% розчин) (для зменшення гіперемії та роздратування оболонок ока).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; вузькокутна або закритокутова глаукома; літній вік за наявності серйозних порушень з боку серцево-судинної або цереброваскулярної системи; додаткове розширення зіниці протягом хірургічних операцій у хворих із порушенням цілісності очного яблука, а також при порушенні сльозопродукції; гіпертиреоз; еченкова порфірія; вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; діти до 12 років та пацієнти з аневризмою артерій (10% розчин); недоношені діти (2,5% розчин). З обережністю: пацієнти з цукровим діабетом типу 2 (збільшення ризику підвищення артеріального тиску, пов'язаного з порушенням вегетативної регуляції); літні пацієнти (збільшення ризику реактивного міозу); одночасне застосування з інгібіторами МАО та протягом 21 дня після припинення їх прийому; внаслідок того, що викликає гіпоксію кон'юнктиви: пацієнти з серповидноклітинною анемією, носіння контактних лінз після оперативних втручань (зниження загоєння).Вагітність та лактаціяОскільки дія Іріфрину® у вагітних і матерів-годувальниць недостатньо вивчена, застосування препарату у цієї категорії хворих можливе лише у випадку, якщо очікуваний ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у плода.Побічна діяМісцеві Кон'юнктивіт, періорбітальний набряк. У деяких випадках хворі відзначають відчуття печіння (на початку застосування), затуманеність зору, подразнення, відчуття дискомфорту, сльозотечу, збільшення внутрішньоочного тиску. Фенілефрин може викликати реактивний міоз наступного дня після застосування; тим часом повторні інстиляції ЛЗ можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні; ефект найчастіше виявляється у літніх пацієнтів. Внаслідок значного скорочення дилататора зіниці під впливом фенілефрину через 30-45 хв після інстиляції у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з листкового пігментного райдужної оболонки. Завис в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери. Системні Контактний дерматит. З боку ССС: прискорене серцебиття, тахікардія, серцева аритмія, підвищення артеріального тиску, шлуночкова аритмія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії. У поодиноких випадках після місцевого використання 10% розчину фенілефрину можливий розвиток інфаркту міокарда, судинного колапсу та внутрішньочерепного крововиливу.Взаємодія з лікарськими засобамиМідріатичний ефект фенілефрину посилюється при місцевому застосуванні атропіну. Застосування 2,5 або 10% розчину з інгібіторами МАО, а також протягом 21 дня після їх відміни має здійснюватися з обережністю, т.к. у цьому випадку можливе неконтрольоване підвищення артеріального тиску. Використання 10% розчину Іріфрину® у поєднанні із системним застосуванням бета-адреноблокаторів може призвести до гострої артеріальної гіпертензії. Застосування разом із симпатоміметиками може збільшувати кардіоваскулярні ефекти фенілефрину.Спосіб застосування та дозиМісцево. При проведенні офтальмоскопії застосовуються одноразові інстиляції 2,5% розчину. Як правило, для створення мідріазу достатньо введення 1 краплі 2,5% Іріфрину в кон'юнктивальний мішок. Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хв і зберігається на достатньому рівні протягом 1-3 годин. У разі необхідності підтримання мідріазу протягом тривалого часу через 1 годину можлива повторна інстиляція. У дорослих та дітей старше 12 років при недостатньому розширенні зіниці, а також у хворих з ригідною райдужкою (виражена пігментація) для діагностичного розширення зіниці можливе використання 10% розчину у тому ж дозуванні. При проведенні діагностичних процедур одноразова інстиляція 2,5% розчину використовується: як провокаційний тест у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування та після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., провокаційний тест вважається позитивним; для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука: якщо за 5 хв після закапування відзначається звуження судин очного яблука, ін'єкція класифікується як поверхнева; за збереження почервоніння очі необхідно ретельно обстежити пацієнта наявність іридоцикліту чи склерита, т.к. це свідчить про розширення судин, що глибше лежать. При іридоциклітах 2,5 або 10% розчин використовується для запобігання розвитку і розриву задніх синехій, що вже утворилися; для зниження ексудації у передню камеру ока. З цією метою одна крапля препарату закопується в кон'юнктивальний мішок хворого ока (око) 2-3 рази на день. При глаукомоциклітичних кризах вазоконстрикторний ефект фенілефрину має гіпотензивну дію, яка більш виражена при застосуванні 10% розчину. Для усунення глаукомоциклітичних кризів 10% Ірифрин® закопується 2-3 рази на день. При підготовці пацієнтів до хірургічних втручань за 30-60 хв до операції для досягнення мідріазу проводиться одноразова інстиляція 10% розчину. Після розтину оболонок очного яблука повторне закапування препарату не допускається. 10% розчин не застосовується для іригації, просочування тампонів при оперативному втручанні та субкон'юнктивального введення.ПередозуванняСимптоми: можливий прояв системної дії фенілефрину. Лікування: призначення альфа-адреноблокуючих засобів, наприклад, від 5 до 10 мг фентоламіну внутрішньовенно, при необхідності можна повторити ін'єкцію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеревищення рекомендованої дози 2,5% розчину у пацієнтів з травмами, захворюваннями ока або його придатків у післяопераційному періоді або зі зниженою сльозопродукцією (анестезія) може призводити до збільшення абсорбції фенілефрину та розвитку системних побічних ефектів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі: речовини: гіпромелоза - 5,0 мг; Допоміжні речовини: борна кислота, тетраборат натрію, динатрію едетат, макрогол 400, гістидину гідрохлорид моногідрат (у перерахунку на безводну речовину), натрію хлорид, калію хлорид, вода очищена. По 5 та 10 мл у пластикових флаконах з дозатором-крапельницею. По 1 флакону з інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаКератопротекторний засіб.ФармакодинамікаПротектор епітелію рогівки, що змащує і пом'якшує дію, має високу в'язкість, збільшує тривалість контакту розчину з рогівкою. Показник заломлення розчину аналогічний природним сльозам. Відновлює, стабілізує та відтворює оптичні характеристики слізної плівки. Подовжує дію інших очних крапель і захищає рогівку від їхньої дратівливої ​​дії. Суб'єктивне та об'єктивне поліпшення стану (епітелізація, зменшення гіперемії та вогнищ ураження) зазвичай настає протягом 3-5 днів, виражене поліпшення або повне лікування – протягом 2-3 тижнів.Показання до застосуванняНедостатнє сльозовиділення, лагофтальм, деформація повік, ектропіон, стан після пластичних операцій на віках, ерозія та трофічні виразки рогівки, стан після хімічних та термічних опіків рогівки та кон'юнктиви, бульозні дистрофічні зміни рогівки, кератопатія, кератопатія для подовження дії або усунення подразнюючої дії інших крапель очей; комбіноване лікування синдрому "сухих очей": синдром Стівенса-Джонсона, синдром або хвороба Шегрена, ксероз, кератоз (часто у поєднанні з терапевтичними контактними лінзами); подразнення очей, викликане димом, пилом, холодом, вітром, сонцем, солоною водою, при алергії; напруга очей при тривалій роботі на комп'ютері, керуванні автомобілем; проведення діагностичних процедур: гоніоскопія, електроретинографія, електроокулографія, УЗД очей.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до окремих компонентів препарату, інфекційні захворювання очей. З обережністю: Гостра фаза хімічного опіку рогівки та кон'юнктиви (до повного видалення токсичних речовин та некротизованих тканин). Немає даних щодо використання препарату у дітей, тому застосовувати препарат слід лише за призначенням лікаря, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.Вагітність та лактаціяДосвіду застосування препарату під час вагітності та лактації немає. Застосування у вагітних і матерів-годувальниць можливе тільки за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик можливих побічних ефектів.Побічна діяПочуття склеювання повік (через в'язкість розчину), тимчасовий дискомфорт після закапування препарату, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе сумісний із очними краплями, що містять солі металів.Спосіб застосування та дозиУ кон'юнктивальний мішок закопують по 1-2 краплі 4-8 разів на добу, за необхідності можна вводити щогодини. Курс лікування – не менше 2-3 тижнів при нозологіях, що потребують тривалого застосування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідразу після інстиляції можлива нечіткість зорового сприйняття, тому рекомендується приступати до керування автомобілем або роботи з механізмами через 15 хвилин після закапування препарату. Контактні лінзи знімають до інстиляції препарату і знову встановлюють не раніше, ніж через 30 хвилин після закапування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Бромфенаку натрію сесквігідрат 1,035 мг (у перерахунку на бромфенак 0,9 мг); Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид 0,01 мг; Гідроксипропілбетадекс 20,0 мг; Борна кислота 12,5 мг; Натрію тетраборату декагідрат 12,5 мг; Полісорбат 80 15 мг; Динатрію едетату дигідрат 0,2 мг; Розчин гідроксиду натрію 10 М до pH 8,3; або розчин хлористоводневої кислоти 1 М; Вода для ін'єкцій до 1мл. По 2,5 мл або 5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності та кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою накручується і пробкою-крапельницею, або у флакон з поліетилену низької щільності в комплекті з пробкою-крапельницею та кришкою з контролем першого розтину, або у флакон з поліетилентерефталату з крапельницею пластиковою та кришкою з контролем першого розтину. По 1 флакон в пакеті з фольгованої плівки або без пакета. По 1 флакону або по 1 пакету з фольгованої плівки разом з інструкцією із застосування, упорним пристроєм або без нього в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).ФармакокінетикаВсмоктування Бромфенак ефективно проникає через рогівку пацієнтів, які страждають на катаракту: при одноразовому введенні середня пікова концентрація у водянистій волозі становить 79 ± 68 нг/мл через 150-180 хвилин після застосування. Ця концентрація зберігається протягом 12 годин у водянистій волозі зі збереженням рівнів концентрації, що піддаються вимірюванню, в основних тканинах ока, включаючи сітківку, до 24 годин. При застосуванні очних крапель бромфенаку двічі на день концентрації у плазмі не піддавалися кількісному виміру. Розподіл Бромфенак активно зв'язується із білками плазми. За даними дослідження in vitro, зв'язування з білками в плазмі крові склало 99,8 %. Дослідження in vitro не виявили біологічно суттєвого зв'язування з меланіном. За даними дослідження у кроликів з використанням радіоактивно-міченого бромфенаку максимальна концентрація після місцевого застосування спостерігається в рогівці, висока – у кон'юнктиві та водянистій волозі ока. Низька - у кришталику та склоподібному тілі. Метаболізм За результатами дослідження in vitro основний метаболізм бромфенаку здійснюється ферментом CYP2C9, який відсутній в іридоциліарній зоні, сітківці та судинній оболонці. Рівень цього ферменту в рогівці не перевищує 1 % порівняно з відповідним печінковим рівнем. При пероральному прийомі у людини в плазмі виявляється незмінена вихідна речовина. Виділено кілька кон'югованих та некон'югованих метаболітів, основним з яких є циклічний амід, який виводиться із сечею. Виведення При закапуванні у вічі період напіввиведення бромфенаку з водянистої вологи ока становить близько 1,4 год, що свідчить про швидку елімінацію. Після перорального прийому 14С-бромфенаку здоровими добровольцями було встановлено, що препарат переважно виводиться із сечею (близько 82 % введеної дози), тоді як з калом виводиться близько 13 % введеної дози.ФармакодинамікаБромфенак – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), протизапальна дія якого реалізується за рахунок блокування синтезу простагландинів при інгібуванні циклооксигенази 1 та 2. У дослідженнях in vitro бромфенак пригнічував синтез простагландинів у циліарному тілі кролика. Концентрація напівмаксимального інгібування (IС50) для бромфенаку (1,1 мкмоль) була нижчою, ніж для індометацину (4,2 мкмоль) та пранопрофену (11,9 мкмоль). В експериментальній моделі увеїта у кроликів бромфенак у концентраціях 0,02%, 0,05%, 0,1% та 0,2% пригнічував практично всі симптоми очного запалення.ІнструкціяПорядок роботи з флаконом (без упору): Рутами, що обертають, проти годинникової стрілки відкрити флакон і зняти ковпачок. Обережно, не торкаючись пальцями наконечника флакона, перевернути флакон, зафіксувати між великим та вказівним пальцями однієї руки. Закинути голову назад, розташувати наконечник флакона над оком і вказівним пальцем іншої руки відтягнути нижню повіку вниз. Злегка натиснути на флакон і закапати необхідну кількість препарату кон'юнктивальний мішок ока. Необхідно уникати контактів наконечника відкритого флакона з поверхнею ока та руками. Після використання надягти ковпачок на флакон і закрити обертовими рухами за годинниковою стрілкою. Порядок роботи флаконом, з упором: Дістати упор і флакон із пачки. Рутами, що обертають, проти годинникової стрілки відкрити флакон за допомогою упору і зняти ковпачок. Обережно, не торкаючись пальцями наконечника флакона, закріпити упор на шийці флакона. Закинути голову назад, встановити упор на повіку так, щоб наконечник флакона знаходився навпроти очного яблука, злегка натиснути на флакон і закапати необхідну кількість препарату. Зняти упор з шийки флакона, надіти ковпачок на флакон і закрити рухами, що обертають, за годинниковою стрілкою. Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 1 місяця. Після закінчення цього терміну препарат слід викинути. При видимих ​​пошкодженнях флакона застосовувати препарат не слід.Показання до застосуванняЛікування неінфекційних запальних захворювань переднього відрізка ока та післяопераційного запалення (після екстракції катаракти та ін.).Протипоказання до застосуванняПрепарат протипоказаний пацієнтам, у яких в анамнезі є гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Препарат протипоказаний пацієнтам, у яких напади бронхіальної астми, кропив'янки та симптоматика гострого риніту посилюються при прийомі ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалися).Вагітність та лактаціяДостатніх даних про застосування бромфенаку вагітними жінками відсутні. Дослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. Оскільки системна дія після лікування препаратом у невагітних жінок є незначною, ризик під час вагітності можна вважати низьким. Однак через відомі ефекти лікарських препаратів, що інгібують біосинтез простагландинів, на серцево-судинну систему плода (закриття протоки) застосування цього препарату в третьому триместрі вагітності слід уникати. У цілому нині застосування даного препарату під час вагітності не рекомендується, крім випадків, коли користь перевищує потенційний ризик.Побічна діяНебажані реакції на препарат відзначалися у 72 із 3843 пацієнтів (1,87%), дані про які були отримані в рамках клінічних досліджень або при постреєстраційному застосуванні. Серйозні небажані реакції включали ерозію рогівки у 16 ​​випадках (0,42%), кон'юнктивіт (включаючи кон'юнктивальну ін'єкцію та кон'юнктивальні фолікули) у 11 випадках (0,29%), блефарит у 9 випадках (0,23%), подразнення у 8 випадках (0,21 %), біль у оці [транзиторний] у 8 випадках (0,21 %), поверхневий точковий кератит у 6 випадках (0,16 %), свербіж у 6 випадках (0,16 %), відшарування епітелію рогівки в 1 випадку (0,03%) та відчуття печіння [століття] в 1 випадку (0,03%). Небажані реакції класифіковані відповідно до наступної градації частоти народження: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та Порушення з боку органу зору: Нечасто – Ерозія рогівки*, кон'юнктивіт*, блефарит*, подразнення*, біль у оці [транзиторний]*, поверхневий точковий кератит*, свербіж*; Рідко - Відшарування епітелію рогівки*, відчуття печіння [століття]*; Частота невідома – виразка рогівки**,***, перфорація рогівки. Гіперчутливість: Частота невідома – Контактний дерматит*. * При виникненні небажаних реакцій необхідно припинити лікування препаратом. ** У разі виникнення клінічно значущих небажаних реакцій, таких як розвиток хвороб епітелію рогівки та ін., необхідно припинити лікування даним препаратом та вжити відповідних заходів. *** Серйозна небажана реакція, поодинокі звіти з досвіду післяреєстраційного застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень взаємодії бромфенаку з іншими лікарськими засобами не проводилося.Спосіб застосування та дозиІнстиляції у кон'юнктивальний мішок. По 1-2 краплі препарату кон'юнктивальний мішок двічі на день протягом не більше 15 днів. У разі пропуску дози препарату його слід застосовувати якнайшвидше у дозуванні, зазначеному в інструкції із застосування. Якщо пропуск дози лікарського засобу становить близько 24 годин, препарат слід застосовувати у наступний запланований час, не подвоюючи дозу для компенсації пропущеної дози. Лікування післяопераційного запалення: по одній краплі один раз на день. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання та продовжують протягом перших 14 днів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Лікування неінфекційних запальних захворювань переднього відрізка ока: по одній краплі двічі на день. Курс лікування визначається лікарем залежно від тяжкості стану.ПередозуванняНа даний момент інформація про передозування при місцевому застосуванні у людини відсутня. Але даними зарубіжних звітів у пацієнтів, які приймали препарат бромфенаку натрію внутрішньо в загальній дозі, що перевищує 1500 мг протягом тривалого періоду більше 1 місяця, спостерігалися серйозні порушення функції печінки (включаючи летальні випадки). У зв'язку з цим при виявленні відхилень, які імовірно пов'язані з ранніми симптомами печінкової недостатності, необхідно припинити лікування цим препаратом та вжити відповідних заходів. Застосування у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю Дія препарату у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю не вивчена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат повинен застосовуватись у рамках симптоматичного лікування, а не з метою етіотропної терапії. Препарат слід використовувати лише як очні краплі. Усі місцеві НПЗП можуть уповільнити або відстрочити загоєння подібно до місцевих глюкокортикостероїдів. Спільне застосування НПЗЗ та місцевих стероїдів може збільшити ймовірність виникнення проблем із загоєнням. Перехресна чутливість Існує ймовірність перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілацетилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Тому слід бути обережними при лікуванні осіб, у яких раніше спостерігалася чутливість до даних лікарських препаратів, і слід ретельно оцінювати потенційні ризики та користь. Особливі групи пацієнтів У сприйнятливих пацієнтів тривале застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів. включаючи бромфенак. може призвести до розриву епітелію, витончення рогівки, ерозії рогівки, виразки рогівки або перфорації рогівки. Ці події можуть загрожувати втратою зору. Пацієнтам з ознаками руйнування епітелію рогівки слід негайно припинити застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів і необхідно уважно стежити за здоров'ям рогівки. Отже, у пацієнтів, схильних до ризику, одночасне застосування офтальмологічних кортикостероїдів з НПЗЗ може призвести до підвищеного ризику небажаних явищ з боку рогівки. Післяреєстраційний досвід застосування Післяреєстраційний досвід застосування місцевих НПЗП свідчить, що у пацієнтів з ускладненнями після офтальмологічних хірургічних втручань, з денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом і поверхневими захворюваннями очей, ревматоїдним артритом ризик небажаних явищ з боку рогівки, які можуть стати загрозливими для втрати зору. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю. Повідомлялося, що офтальмологічні нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати підвищену кровоточивість у тканинах ока (у тому числі гіфему) у поєднанні з офтальмологічним хірургічним втручанням. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби повинні застосовуватися з обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть підвищувати час згортання крові. Інфекції очей Слід ретельно контролювати застосування препарату та з обережністю призначати його пацієнтам із запаленнями, спричиненими інфекціями, оскільки препарат може маскувати симптоми інфекційних захворювань очей. Використання контактних лінз Загалом носіння контактних лінз у період лікування препаратом не рекомендується. У зв'язку з цим пацієнтам не рекомендується носити контактні лінзи, якщо не отримані чіткі вказівки лікаря. Допоміжні речовини Бензалконію хлорид, який часто використовується в офтальмологічних препаратах як консервант, може викликати точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, необхідний ретельний моніторинг у разі частого або тривалого застосування у пацієнтів із синдромом "сухого" ока або у разі пошкодження рогівки. Бензалконію хлорид може змінити колір м'яких контактних лінз. Необхідно знімати м'які контактні лінзи перед застосуванням препарату та надягати їх знову через 15 хвилин після закапування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після інстиляції може відзначатися минуще затуманювання зору. У разі розвитку затуманювання зору після інстиляції необхідно утриматися від керування транспортними засобами та механізмами до відновлення чіткості зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПовидон 1%.ХарактеристикаВисокоякісний зволожуючий засіб, близький за складом до слізної рідини. Краплі дуже хороші як заспокійливий засіб для очей при носінні контактних лінз. Рекомендуються при тривалій роботі на комп'ютері, в приміщеннях із сухим повітрям або підвищеною задимленістю. Їх можна використовувати і при появі сухості чи подразненні очей.Дія на організмСхожі за своїм складом із людською сльозою, краплі Авізор Комфорт Дропс усувають та зменшують можливість прояву сухості очей.Показання до застосуванняЗволожуючі та змащувальні краплі Avizor Comfort Drops швидкої дії для всіх видів контактних лінз. Краплі Avizor Comfort Drops рекомендуються головним чином користувачам контактних лінз, які тривалий час проводять за монітором комп'ютера або в несприятливих атмосферних умовах (тривалий авіа переліт або подорож на машині, перебування як у приміщеннях з сухим кондиціонованим повітрям, так і в прокуреному придушенні і т.п.). д.).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Інструкція для пацієнтаПеред використанням вимийте руки з милом. Перед тим, як надіти лінзи, капніть одну або дві краплі на внутрішню поверхню кожної з них. Закапайте одну або дві краплі в кожне око і поморгайте кілька разів. Застосовуйте краплі Avizor Comfort Drops так часто, як це необхідно.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМінеральні олії, гліцерол, тилоксапол, полоксамер 188, трис гідрохлорид, трометамін, катіонне з'єднання цеталконію хлорид, вода очищена. 10 мл – флакони, пачки картонні. Опис лікарської формиКраплі очні, гіпотонічна емульсія (pH 5.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: натрію гіалуронат 0. 15 г. Допоміжні речовини: хлорид натрію, трометамол, хлористоводнева кислота, вода д/і - до 100 мл.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: Натрію гіалуронат (натрієва сіль гіалуронової кислоти) – 1 мг; Допоміжні речовини: Кислота безводна лимонна, натрію цитрат дигідрат, сорбітол, вода для ін'єкцій. По 10 мл медичного виробу «ХІЛО-КОМОД® розчин зволожуючий офтальмологічний безконсервантний» у багатодозовому контейнері, вміщеному разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.ХарактеристикаМедичний виріб «ХІЛО-КОМОД® розчин зволожуючий офтальмологічний безконсервантний» (“Хіло”- від лат. hyaluronic acidum – гіалуронова кислота) являє собою стерильний ізотонічний 0,1 % водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. ®»). Гіалуронова кислота, що входить до складу розчину ХІЛО-КОМОД® (у вигляді натрієвої солі), є природною субстанцією. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і в інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ХІЛО-КОМОД®) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості по відношенню до передньої поверхні ока (рогівка), за рахунок чого розчин ХІЛО-КОМОД® утворює на поверхні рогівки рівномірну, що зберігається протягом тривалого часу прероговичну слізну плівку. яка не змивається при морганні та не викликає зниження гостроти зору. Тим самим око надовго захищене від відчуття сухості та подразнення, які часто виникають при контакті з навколишнім середовищем, а також при носінні контактних лінз. Застосування розчину ХІЛО-КОМОД® робить носіння контактних лінз комфортнішим, при цьому розчин ХІЛО-КОМОД® не відкладається на поверхні лінз. Розчин ХІЛО-КОМОД® поміщений в оригінальний контейнер «КОМОД®», який є складною системою резервуарів і клапанів, що гарантує відсутність проникнення повітря ззовні та забезпечує вилучення однакових за розміром крапель незалежно від ступеня прикладеного зусилля. Металеві частини та клапани контейнера, що контактують з розчином ХІЛО-КОМОД, частково покриті тонким шаром срібла, що разом із абсолютною герметичністю системи забезпечує стерильність розчину ХІЛО-КОМОД® за відсутності в ньому консервантів протягом тривалого застосування. Таким чином виключається можлива небажана дія консервантів на тканині ока і забезпечується хороша переносимість розчину ХІЛО-КОМОД® навіть при тривалому застосуванні.ІнструкціяСистема Комод® призначена лише для індивідуального використання. Перед кожним закопуванням пацієнту слід ретельно вимити руки та слідувати покроковим рекомендаціям, наведеним нижче. Крок 1. Перед кожним закопуванням слід знімати ковпачок. Крок 2. Перед першим використанням розчину ХІЛО-КОМОД® переверніть контейнер крапельницею вниз і натисніть на його основу кілька разів, доки на кінчику крапельниці не з'явиться перша крапля. Після цього система готова до використання. Утримуйте флакон у перевернутому стані, помістивши великий палець біля шийки флакона, а решта пальців на дно флакона. Крок 3. Підтримуйте руку, яка утримує контейнер іншою рукою. Крок 4. Відкиньте голову трохи назад, злегка відведіть пальцем нижню повіку і сильно та енергійно натисніть на центр основи флакона. Таким чином приводиться в дію механізм крапельниці та витягується лише одна крапля розчину. Завдяки особливій конструкції клапанів у системі КОМОД® розмір краплі та швидкість її вилучення залишаються однаковими навіть при дуже сильному тиску на основу контейнера. Повільно закрийте очі, дозволяючи рідині рівномірно розподілитись по поверхні ока. Крок 5. Відразу після закінчення процедури герметично надягніть на крапельницю ковпачок. Слідкуйте за тим, щоб крапельниця була сухою. При закапуванні слід уникати контактів кінчика крапельниці з поверхнею ока та шкірою. Система КОМОД®, що надходить в обіг, містить 10 мл розчину, що еквівалентно приблизно 300 крапель. З технічних причин невелика кількість залишається у флаконі після отримання гарантованого виробником вмісту. Розчин ХІЛО-КОМОД® сумісний із контактними лінзами. Під час носіння контактних лінз можна закопувати розчин ХІЛО-КОМОД у кон'юнктивальний мішок, не знімаючи лінзи.РекомендуєтьсяДля додаткового зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при відчутті "сухості", почутті стороннього тіла в оці, печінні в очах. Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, а також при ушкодженнях та травмах рогівки. Для усунення дискомфорту при носінні контактних лінз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу розчину ХІЛО-КОМОД®.Побічна діяУ дуже поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості, такі як печіння або підвищене сльозовиділення. Усі ефекти негайно припиняються при скасуванні розчину ХІЛО-КОМОД®.Спосіб застосування та дозиРекомендується закопувати по 1 краплі розчину ХІЛО-КОМОД 3 рази на день у кон'юнктивальний мішок кожного ока. При необхідності розчин ХІЛО-КОМОД можна закопувати частіше. Частота застосування розчину ХІЛО-КОМОД® встановлюється індивідуально залежно від Ваших відчуттів та відповідно до рекомендацій лікаря-офтальмолога або спеціаліста з контактних лінз. Якщо Ви користуєтеся розчином ХІЛО-КОМОД® частіше (наприклад, більше 10 разів на день), будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем-офтальмологом. Якщо після застосування розчину ХІЛО-КОМОД® протягом декількох днів скарги та постійний дискомфорт зберігаються, Вам слід також проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Система КОМОД® містить та дозволяє витягти 10 мл розчину ХІЛО-КОМОД®, що відповідає приблизно 300 краплях розчину. Після повного використання вмісту слід придбати новий заповнений контейнер із розчином ХІЛО-КОМОД®, оскільки система не призначена для повторного використання. Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ХІЛО-КОМОД.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред першим застосуванням розчину ХІЛО-КОМОД®, будь ласка, переконайтеся, що прозорий стікер з перфорацією на картонній пачці не порушено (контроль першого розтину). Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ХІЛО-КОМОД®. Однак, як і в разі будь-яких симптомів, що зберігаються, рекомендується порадитися з офтальмологом, якщо нездужання не проходить, наприклад, протягом двох тижнів. Розчин ХІЛО-КОМОД не слід застосовувати одночасно з іншими офтальмологічними препаратами. У разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину ХІЛО-КОМОД® та застосуванням інших офтальмологічних препаратів, при цьому розчин ХІЛО-КОМОД® слід використовувати останнім. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину ХІЛО-КОМОД®.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин водний стерильний - 1 мл: натрію гіалуронат (натрієва сіль гіалуронової кислоти) – 2 мг; допоміжні речовини: лимонна кислота безводна; натрію цитрату дигідрат; сорбітол; вода. Водний розчин стерильний, 2 мг/мл. В оригінальному пластиковому контейнері 10 мл. 1 контейнер у пачці картонної.ХарактеристикаМедичний виріб Розчин зволожуючий офтальмологічний ХІЛОМАКС-КОМОД® є стерильний ізотонічний 0,2% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів, в оригінальному контейнері (система «Комод®»). Гіалуронова кислота (у вигляді натрієвої солі), що входить до складу ХІЛОМАКС-КОМОД®, є природною субстанцією. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ХІЛОМАКС-КОМОД®) володіє необхідною в'язкістю та високими адгезивними властивостями по відношенню до передньої поверхні ока, за рахунок чого ХІЛОМАКС-КОМОД® утворює на поверхні рогівки рівномірну, що зберігається протягом тривалого часу, прероговичну слізну плівку, яка не морганії і викликає зниження гостроти зору. Тим самим око надовго захищене від відчуття сухості та подразнення, які часто виникають при контакті з навколишнім середовищем, а також при носінні контактних лінз. Розчин ХІЛОМАКС-КОМОД® містить значну концентрацію натрію гіалуронату і, отже, забезпечує високу в'язкість. Тривалий та інтенсивний дискомфорт зникає, що призводить до постійного захисту очей від роздратування. Одночасно, постійне та достатнє зволоження поверхні ока сприяє нормальному фізіологічному перебігу та прискоренню загоєння ушкоджень та ран ока після травм та хірургічних втручань. Розчин ХІЛОМАКС-КОМОД® робить носіння будь-яких жорстких або м'яких контактних лінз комфортнішим, при цьому ХІЛОМАКС-КОМОД® не відкладається на поверхні лінз. Розчин ХІЛОМАКС-КОМОД® поміщений в оригінальний контейнер «КОМОД», який є складною системою резервуарів та клапанів, що гарантує відсутність проникнення повітря ззовні та забезпечує вилучення однакових за розміром крапель незалежно від ступеня прикладеного зусилля. Металеві частини та клапани контейнера, що контактують з розчином ХІЛОМАКС-КОМОД®, частково покриті тонким шаром срібла, що разом із абсолютною герметичністю системи забезпечує стерильність розчину ХІЛОМАКС-КОМОД® за відсутності в ньому консервантів. Таким чином, виключається можлива небажана дія консервантів на тканині ока і забезпечується хороша переносимість ХІЛОМАКС-КОМОД® навіть при тривалому застосуванні.Фармакотерапевтична групаКератопротективний, зволожуючий.ІнструкціяСпосіб застосування та рекомендації при носінні контактних лінз: 1. Перед кожним закапуванням слід знімати ковпачок. 2. Перед першим використанням ХІЛОМАКС-КОМОД® перевернути контейнер крапельницею вниз і натиснути на його основу кілька разів, доки на кінчику крапельниці не з'явиться перша крапля (див. мал. 2). Після цього система готова до використання. При закапуванні ХІЛОМАКС-КОМОД® утримуйте контейнер крапельницею вниз, швидко та енергійно натискаючи на його основу. Таким чином, приводиться в дію механізм крапельниці та витягується лише одна крапля розчину. Завдяки особливій конструкції клапанів у системі «КОМОД» забезпечується однаковий розмір краплі, що видобувається, і швидкість її вилучення навіть при дуже сильному тиску на основу контейнера. 3. Відкинути голову трохи назад, злегка відвести пальцем нижню повіку та закапати одну краплю в кон'юнктивальний мішок, як описано вище (див. рис. 3). Повільно заплющити очі, даючи можливість рідини рівномірно розподілитись по поверхні ока. 4. Після закінчення процедури герметично надіти на крапельницю ковпачок. 5. При закапуванні слід уникати контактів кінчика крапельниці з поверхнею ока та шкірою.Показання до застосуваннядля інтенсивного зволоження, змащування та захисту передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при вираженому та тривалому відчутті «сухості», почутті стороннього тіла, печінні в очах, в т.ч. що виникають під впливом кліматичних факторів та інтенсивного зорового навантаження; для інтенсивного зволоження, змащування та прискорення загоєння передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, а також при пошкодженнях та травмах рогівки; для усунення дискомфорту при носінні жорстких та м'яких контактних лінз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу розчину ХІЛОМАКС-КОМОД®.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хв між закапуванням розчину ХІЛОМАКС-КОМОД® та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину ХІЛОМАКС-КОМОД®.Спосіб застосування та дозиУ кон'юнктивальний мішок. Рекомендується закопувати розчин ХІЛОМАКС-КОМОД® по 1 краплі 3 рази на день у кон'юнктивальний мішок кожного ока. При необхідності розчин ХІЛОМАКС-КОМОД можна закопувати частіше. Частота закапування розчину ХІЛОМАКС-КОМОД® встановлюється індивідуально залежно від відчуттів пацієнта та згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога або спеціаліста з контактних лінз. При дуже частому використанні засобу ХІЛОМАКС-КОМОД® (наприклад, більше 10 разів на день) необхідно проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Якщо після застосування розчину ХІЛОМАКС-КОМОД® протягом декількох днів у пацієнта зберігаються скарги або дискомфорт, слід також проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Система «КОМОД» містить та дозволяє витягти 10 мл розчину ХІЛОМАКС-КОМОД®, це відповідає приблизно 300 краплях розчину. Після повного використання вмісту необхідно придбати новий заповнений контейнер ХІЛОМАКС-КОМОД®, т.к. система не передбачено повторного використання. Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ХІЛОМАКС-КОМОД®.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри носінні м'яких і жорстких контактних лінз можливе закапування ХІЛОМАКС-КОМОД в кон'юнктивальний мішок без зняття лінз. Система «КОМОД» призначена лише для індивідуального використання. Після розкриття флакона розчин ХІЛОМАКС-КОМОД слід використовувати протягом 12 тижнів. На етикетці флакона у спеціально передбаченій графі для пацієнта «Дата першого застосування» слід зазначити дату першого закапування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин водний стерильний - 1 мл: натрію гіалуронат (натрієва сіль гіалуронової кислоти) – 1 мг; гепарин натрію – 1300 МО; допоміжні речовини: безводна лимонна кислота; натрію цитрат дигідрат; гліцерол; вода. Розчин водний стерильний. По 10 мл в оригінальному пластиковому контейнері, вміщеному в картонну пачку. Групове пакування - по 420 одиниць продукції в картонній пачці 60×40×40 см.ХарактеристикаМедичний виріб. Розчин зволожуючий офтальмологічний. Не містить консервантів. Печіння, свербіж, сльозотеча, відчуття присутності стороннього тіла чи відчуття сухості є симптомами подразнення очей. Це ознака того, що поверхня ока недостатньо зволожена. Поверхня здорового ока покрита гладкою, рівномірною слізною плівкою, яка підтримує тканини в хорошому функціональному стані та змиває будь-які частинки пилу або бруду. Деякі умови створюють додаткове навантаження для очей та погіршення фізіологічної функції слізної плівки. Це може бути викликане перебуванням у кондиціонованому приміщенні або в курному середовищі, інтенсивною роботою з комп'ютером. З віком слізна секреція також знижується. Розчин зволожуючий офтальмологічний ХІЛОПАРИН-КОМОД ® об'єднав переваги двох фізіологічних субстанцій. Завдяки своїм фізичним та хімічним властивостям ці речовини особливо придатні для відновлення слізної плівки на поверхні ока. Натрію гіалуронат та гепарин відновлюють нормальний стан рогівки та кон'юнктиви; разом із натуральними сльозами ці компоненти додатково зволожують очну поверхню. В результаті утворюється стабільна слізна плівка, що захищає очі від несприятливих впливів навколишнього середовища. Завдяки відсутності консервантів та вмісту природних субстанцій, розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® зазвичай добре переноситься. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і в інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул натрію гіалуронату є їхня виражена здатність пов'язувати і утримувати молекули води в обсягах, що багато разів перевершують його власну вагу. Його довгі молекулярні ланцюги утворюють сховища води, а гелеподібна структура змінює в'язкість, адаптуючи її до руху очних повік. Еластичність і тиксотропні властивості розчину гарантують, з одного боку, утворення стабільної зволожуючої плівки на очній поверхні, а з іншого боку, не ускладнюють зір у проміжках між морганнями очних повік.Водний розчин натрію гіалуронату володіє необхідною в'язкістю та високими адгезивними властивостями по відношенню до передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви). Гепарин натрію також є природною субстанцією, схожою за хімічною структурою натрію гіалуронатом. Крім того, хімічна структура гепарину натрію має велику подібність із фізіологічним муцином слізної плівки, він також оточений значним об'ємом води. Ці властивості гепарину натрію дозволяють додатково підтримати зволожуючий ефект гіалуронату натрію, створюючи тим самим необхідні умови для регенерації епітелію очної поверхні.ІнструкціяСпосіб застосування. Перед кожним закапуванням зняти ковпачок. Перед першим використанням розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® слід перевернути контейнер крапельницею вниз і натиснути на його основу кілька разів, доки на кінчику крапельниці не з'явиться перша крапля. Після цього система готова до використання. Тримати флакон слід крапельницею вниз, великим пальцем біля шийки флакона, а рештою пальців — за основу. При закапуванні розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® необхідно утримувати флакон крапельницею вниз, швидко та енергійно натискаючи на його основу. Таким чином приводиться в дію механізм крапельниці та витягується лише одна крапля розчину. Завдяки особливій конструкції клапанів у системі КОМОД®, розмір краплі та швидкість її вилучення залишаються однаковими навіть при дуже сильному тиску на основу контейнера. Руку, яка утримує контейнер, слід підтримувати іншою рукою. Відкинути голову трохи назад, злегка відвести пальцем нижню повіку і закапати одну краплю в кон'юнктивальний мішок, як описано вище. Повільно заплющити очі, даючи можливість рідини рівномірно розподілитись по поверхні ока. Після закінчення процедури герметично надіти на крапельницю ковпачок. Потрібно переконатися, що наконечник піпетки сухий. При закапуванні слід уникати контактів кінчика крапельниці з поверхнею ока та шкірою. Комод®-система забезпечує дозування 10 мл розчину, що еквівалентно приблизно 300 крапель. З технічних причин невелика кількість рідини залишається у флаконі після закінчення дозування. Система Комод® призначена для індивідуального використання. У зв'язку з тим, що розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД не містить консервантів, він добре переноситься навіть при тривалому застосуванні.Показання до застосуванняДля додаткового зволоження та захисту очної поверхні (рогівки та кон'юнктиви), усунення симптомів подразнення, почервоніння кон'юнктиви, а також печіння та сверблячки, спричинених несприятливими факторами навколишнього середовища або порушенням продукції слізної рідини, в т.ч. після офтальмологічних хірургічних операцій, при пошкодженнях та травмах рогівки, а також при носінні жорстких та м'яких контактних лінз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД®.Вагітність та лактаціяНемає жодних обмежень щодо використання розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® у дітей та вагітних або жінок, які годують груддю.Побічна діяУ дуже поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості, такі як печіння або інтенсивна сльозотеча, які відразу ж припиняються після припинення використання розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД®. У дуже рідкісних випадках повідомлялося про алергічні шкірні реакції, викликані гепарином. Розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® може використовуватись при носінні контактних лінз.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хв між закапуванням розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® та застосуванням очних крапель, при цьому розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® слід завжди використовувати останнім. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД®. У разі спільного застосування з очними краплями, що містять гентаміцин, рекомендується дотримуватись паузи не менше 1 години між закапуваннями обох засобів, оскільки гентаміцин при безпосередньому контакті з гепарином утворює видимий осад в очних тканинах. При носінні контактних лінз рекомендується використовувати розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® через 30 хв після надягання контактних лінз, щоб запобігти можливим реакціям несумісності між засобами по догляду за контактними лінзами та розчином ХІЛОПАРИН-КОМОД®.Спосіб застосування та дозиУ кон'юнктивальний мішок. Рекомендується закопувати розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® 3 рази на день по 1 краплі у кожне око. При необхідності розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® можна закопувати частіше. Частота закапування розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® встановлюється індивідуально, залежно від відчуттів та згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога. Якщо розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® необхідно використовувати дуже часто (наприклад, більше 10 разів на день), слід проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. У випадку, якщо після застосування розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® протягом кількох днів скарги або дискомфорт, що пред'являються пацієнтом, зберігаються, йому слід також проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Система КОМОД® містить та дозволяє витягти 10 мл розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД®, що відповідає приблизно 300 краплях розчину. Після повного використання вмісту слід придбати новий заповнений контейнер із розчином ХІЛОПАРИН-КОМОД®, т.я. система не передбачено повторного використання. Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД®.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПісля розкриття контейнера розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД можна використовувати протягом 6 міс. На флаконі слід зазначити дату, коли пацієнт вперше закапав розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД. На етикетці флакона передбачено спеціальну графу для заповнення пацієнтом «Дата першого застосування». Інструкції з утилізації. Після використання розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® необхідно викинути контейнер у відро для сміття. Розчин ХІЛОПАРИН-КОМОД® поміщений в оригінальний контейнер «КОМОД®», який є складною системою резервуарів та клапанів, що гарантує відсутність проникнення повітря ззовні та забезпечує вилучення однакових за розміром крапель незалежно від ступеня прикладеного зусилля. Металеві частини та клапани контейнера, що контактують з розчином, частково покриті тонким шаром срібла, що разом з абсолютною герметичністю системи забезпечує стерильність розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® за відсутності в ньому консервантів. Таким чином виключається можлива небажана дія консервантів на тканині ока і забезпечується хороша переносимість розчину ХІЛОПАРИН-КОМОД® навіть при тривалому застосуванні.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин водний стерильний - 1 мл: натрію гіалуронат (натрієва сіль гіалуронової кислоти) – 1 мг; декспантенол – 20 мг; допоміжні речовини: лимонна кислота безводна; натрію цитрату дигідрат; вода. Розчин водний стерильний. В оригінальному пластиковому контейнері 10 мл. 1 контейнер у картонній пачці.ХарактеристикаМедичний виріб ХІЛОЗАР-КОМОД® є комбінацією водного розчину натрію гіалуронату та декспантенолу (провітамін В5). Це стерильний розчин, який не містить консервантів, в оригінальному контейнері (система «КОМОД»). Гіалуронова кислота, що входить до складу ХІЛОЗАР-КОМОД® (у вигляді натрієвої солі), є природною субстанцією. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості по відношенню до передньої поверхні ока, за рахунок чого ХІЛОЗАР-КОМОД® утворює рівномірну, що зберігається протягом тривалого часу прероговичну слізну плівку, яка не змивається при морганні і не викликає зниження гостроти зору. Таким чином, ХІЛОЗАР-КОМОД® може застосовуватись протягом дня. Декспантенол (провітамін В5), що входить до складу ХІЛОЗАР-КОМОД®, ефективно підтримує зволожуючі властивості натрію гіалуронату, т.к. також має високу здатність зв'язувати воду. Застосування ХІЛОЗАР-КОМОД приносить швидке полегшення при подразненні очей, сприяє зняттю втоми, підтримує здоровий стан очей. ХІЛОЗАР-КОМОД® робить носіння жорстких або м'яких контактних лінз комфортнішим, при цьому ХІЛОЗАР-КОМОД® не відкладається на поверхні лінз. Постійне та достатнє зволоження поверхні ока розчином ХІЛОЗАР-КОМОД® сприяє нормальному фізіологічному перебігу та тим самим прискоренню загоєння пошкоджень та ран ока після травм та хірургічних втручань. Розчин ХІЛОЗАР-КОМОД® поміщений в оригінальний контейнер «КОМОД», який є складною системою резервуарів і клапанів, що гарантує відсутність проникнення повітря ззовні та забезпечує вилучення однакових за розміром крапель незалежно від ступеня прикладеного зусилля. Металеві частини та клапани контейнера, що контактують з розчином ХІЛОЗАР-КОМОД®, частково покриті тонким шаром срібла, що разом із абсолютною герметичністю системи забезпечує стерильність розчину ХІЛОЗАР-КОМОД® за відсутності в ньому консервантів. Таким чином, виключається можлива небажана дія консервантів на тканині ока і забезпечується хороша переносимість ХІЛОЗАР-КОМОД® навіть при тривалому застосуванні.Фармакотерапевтична групаКератопротективний, зволожуючий.ІнструкціяСпосіб застосування та рекомендації при носінні контактних лінз: 1. Перед кожним закопуванням слід зняти ковпачок. 2. Перед першим використанням ХІЛОЗАР-КОМОД® перевернути контейнер крапельницею вниз і натиснути на його основу кілька разів, доки на кінчику крапельниці не з'явиться перша крапля. Після цього система готова до використання. При закапуванні ХІЛОЗАР-КОМОД утримувати контейнер крапельницею вниз, швидко і енергійно натискаючи на його основу. Таким чином приводиться в дію механізм крапельниці та витягується лише одна крапля препарату. Завдяки особливій конструкції клапанів у системі «КОМОД» забезпечується однаковий розмір краплі, що видобувається, і швидкість її вилучення навіть при дуже сильному тиску на основу контейнера. 3. Відкинути голову трохи назад, трохи відвести пальцем нижню повіку і закапати одну краплю в кон'юнктивальний мішок, як описано вище. Повільно заплющити очі, даючи можливість рідини рівномірно розподілитись по поверхні ока. 4. Після закінчення процедури герметично надіти на крапельницю ковпачок. 5. При закапуванні слід уникати контактів кінчика крапельниці з поверхнею ока та шкірою.Показання до застосуваннядля додаткового зволоження, змащування та захисту передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви), усунення дискомфорту при відчутті «сухості», почутті стороннього тіла, печінні в очах, що виникають у т.ч. під впливом носіння м'яких та жорстких контактних лінз, кліматичних факторів, інтенсивного зорового навантаження; для зволоження, змащування та прискорення загоєння передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, а також при пошкодженнях та травмах рогівки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу розчину ХІЛОЗАР-КОМОД®.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хв між закапуванням очних крапель та застосуванням розчину ХІЛОЗАР-КОМОД®. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування ХІЛОЗАР-КОМОД®.Спосіб застосування та дозиУ кон'юнктивальний мішок. Рекомендується закопувати розчин ХІЛОЗАР-КОМОД по 1 краплі 3 рази на день. При необхідності розчин ХІЛОЗАР-КОМОД можна закопувати частіше. Частота закапування розчину ХІЛОЗАР-КОМОД® встановлюється індивідуально залежно від відчуттів пацієнта та згідно з рекомендаціями лікаря-офтальмолога або спеціаліста з контактних лінз. При дуже частому використанні засобу ХІЛОЗАР-КОМОД® (наприклад, більше 10 разів на день) необхідно проконсультуватися з лікарем-офтальмологом. Немає обмежень щодо тривалості застосування розчину ХІЛОЗАР-КОМОД®. У разі, якщо після застосування розчину ХІЛОЗАР-КОМОД® протягом кількох днів скарги або дискомфорт, що пред'являються хворим, зберігаються, слід проконсультуватися з лікарем. Система «КОМОД» містить та дозволяє витягти 10 мл розчину ХІЛОЗАР-КОМОД®, це відповідає приблизно 300 краплях розчину. Після повного використання вмісту слід придбати новий заповнений контейнер ХІЛОЗАР-КОМОД®, оскільки система не призначена для повторного використання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри носінні м'яких і жорстких контактних лінз можливе закапування ХІЛОЗАР-КОМОД в кон'юнктивальний мішок без зняття лінз. Система «КОМОД» призначена лише для індивідуального використання. Після розкриття контейнера розчин ХІЛОЗАР-КОМОД слід використовувати протягом 12 тижнів. На етикетці флакона у спеціально передбаченій графі для пацієнта «Дата першого застосування» слід зазначити дату першого закапування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

ХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі.Показання до застосуванняРекомендується дітям з 3-х років як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела вітамінів А, В2, Е, бета-каротину, мінералу цинку та селену.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Вагітність та лактаціяПоказано дітям.Побічна діяЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиПо 1 таблетці 2 рази на день під час їжі дітям від 3 до 7 років та по 2 таблетки 2 рази на день дітям старше 7 років. Таблетки розжовувати. Тривалість прийому – 1-2 місяці.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

ХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі.Показання до застосуванняРекомендується дітям з 3-х років як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела вітамінів А, В2, Е, бета-каротину, мінералу цинку та селену.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Вагітність та лактаціяПоказано дітям.Побічна діяЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиПо 1 таблетці 2 рази на день під час їжі дітям від 3 до 7 років та по 2 таблетки 2 рази на день дітям старше 7 років. Таблетки розжовувати. Тривалість прийому – 1-2 місяці.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активні речовини: тетрациклін – 0,5 г, хлорамфенікол – 1,0 г, колістиметат натрію – 18000000 ME; Допоміжні речовини: ланолін безводний – 15,0 г, парафін рідкий – 15,0 г, парафін м'який білий – до 100,0 г. По 5 г мазі в алюмінієву тубу з пластмасовим наконечником, пластмасовим ковпачком, що закривається, з контролем першого розтину. Тубу разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиМ'яка маса світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний комбінований засіб.ФармакокінетикаХлорамфенікол добре проходить через гематоофтальмічний бар'єр при місцевому застосуванні. Добре розподіляється у рідинах організму (спинномозкова рідина, жовч, грудне молоко), проникає через плацентарний бар'єр. Створюються достатні концентрації у водянистій волозі, відбувається часткове системне всмоктування. Основний шлях виведення – через нирки. Тетрациклін не проникає у тканини ока через неушкоджений епітелій. При пошкодженні епітелію ефективна концентрація тетрацикліну у волозі передньої камери досягається через 30 хвилин після аплікації. Потрапляє у системний кровотік. Шлях виведення – через нирки, шлунково-кишковий тракт. Колістиметат натрію має низьку здатність проникати через слизову оболонку ока. Абсорбція його підвищується при запаленні.ФармакодинамікаКомбінований антибактеріальний препарат. Хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії, що інгібує синтез білків чутливих мікроорганізмів; активний щодо грампозитивних та грамотринних бактерій, Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Chlamydia spp.; не активний щодо Pseudomonas aeruginosa, грибів. Тетрациклін - антибіотик широкого спектра дії, інгібуючи синтез білка бактерій на рівні РНК, має бактеріостатичну дію. Активний щодо грамотрицательних бактерій, Chlamydia spp., Mycoplasma spp.. Rickettsia spp., Entamoeba histolytica. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Колістиметат натрію (колістин) - антибіотик, який виділяють із Bacillus polymixa, var. colistinus. Чинить бактерицидну дію на більшість грамнегативних бактерій (в т.ч. Pseudomonas spp., Haemophilus spp.). Відсутня перехресна стійкість з антибіотиками широкого спектра дії, із якими колистин виявляє синергізм.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: бактеріальні блефарити, блефарокон'юнктивіти, бактеріальні кон'юнктивіти (катаральний, гнійний), хламідійний кон'юнктивіт, бактеріальні кератити, гнійна виразка рогівки, дакріоцистит.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки, нирок; у поодиноких випадках при тривалому застосуванні гіпоплазія кісткового мозку; вагітність та період лактації; дитячий вік до 8 років.Побічна діяМинуще затуманювання зору, місцеве роздратування (короткочасна кон'юнктивальна гіперемія). Зареєстровані випадки появи симптомів підвищеної чутливості у вигляді печіння, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, бульозного та плямисто-папульозного дерматиту. Поява вищеописаних симптомів вимагає припинення застосування препарату та призначення терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиПри місцевому застосуванні Колбіоцину фармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиСмужку мазі довжиною 1-1,5 см закладають за нижню повіку ураженого ока 3-4 рази на день. Якщо застосування очної мазі поєднується із застосуванням Колбіоцину у вигляді очних крапель, достатньо застосування мазі 1 раз на день на ніч. Для введення мазі слід обережно відтягнути нижню повіку вниз і, натиснувши на тюбик, ввести в кон'юнктивальний мішок смужку мазі. Потім повільно відпустити повіку і притиснути її за допомогою ватної палички або ватного тампона протягом 1-2 хвилин. Після цього слід заплющити очі протягом 1-2 хвилин. Тривалість лікування становить 7-8 днів. У разі тяжкого перебігу кон'юнктивіту, блефарокон'юнктивіту, кератиту, дакріоцисту, а також при гнійній виразці рогівки тривалість лікування може становити до 14 днів.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки зареєстровані рідкісні випадки гіпоплазії кісткового мозку внаслідок тривалого місцевого застосування хлорамфеніколу, препарат рекомендується призначати на короткий період часу та під контролем картини периферичної крові. При тривалому застосуванні розвивається стійкість збудника. Під час лікування необхідно контролювати внутрішньоочний тиск. У період застосування препарату не рекомендується носити контактні лінзи. У разі застосування колбіоцину очної мазі з іншими офтальмологічними засобами інтервал між застосуванням препаратів повинен становити 5-10 хвилин. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні у вигляді прозорого, зеленувато-жовтого кольору розчину - 1 мл. Активні речовини: бримонідин тартрат – 2 мг; тимолол (у формі малеату) – 5 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію гідрофосфату гептагідрат, натрію дигідрофосфату моногідрат, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид, вода. 5 мл - флакон-крапельниці пластикові, пачки картонні.Фармакотерапевтична групаКомбіган® - комбінований лікарський засіб, що включає до складу 2 активних речовини: бримонідин - адреноміметик, що надає стимулюючу дію на альфа2-адренорецептори, і тимолол - блокатор бета-адренорецепторів. Обидві активні речовини знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, що призводить до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Бримонідин – агоніст альфа-адренергічних рецепторів, причому він має у 1000 разів більшу селективність щодо альфа2-адренорецепторів порівняно з альфа1-адренорецепторами. Селективність виявляється у відсутності мідріазу та вазоконстрикції судин мікроциркуляторного русла. Гіпотензивна дія бримонідину забезпечується за рахунок зниження утворення внутрішньоочної рідини та підвищення її відтоку по увеосклеральному шляху. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (цАМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.ФармакокінетикаСередні значення максимальної концентрації препарату в плазмі крові (Cmax) бримонідину та тимололу після застосування препарату Комбіган® становили 0,0327 та 0,406 нг/мл відповідно. Бримонідін При інсталяції 0,2% розчину у вигляді крапель очей концентрація бримонідину в плазмі крові дуже низька. Бримонідин незначною мірою піддається метаболізму в тканинах ока, зв'язок з білками плазми становить близько 29%. Період напіввиведення (T1/2) після місцевого застосування в середньому - близько 3 годин. Основна частина препарату (близько 74% дози, що всмокталася в системний кровотік) виводиться нирками у вигляді метаболітів протягом 5 днів, незмінений препарат у сечі не виявлений. У дослідженнях in vitro на клітинах печінки тварин та людини показано, що альдегідоксидаза та цитохром Р450 значною мірою включені у процес метаболізму. Отже, системне виведення визначається насамперед метаболізмом препарату в печінці. Тимолол 80% тимололу, що застосовується у вигляді очних крапель, потрапляє в системний кровотік шляхом абсорбції через судини кон'юнктиви, слизової оболонки носа та слізного тракту. Після інсталяції очних крапель максимальна концентрація тимололу у водяній волозі очі досягається через 1-2 години. Період напіввиведення (T1/2) тимололу у плазмі становить близько 7 годин. Тімолол незначно зв'язується з білками плазми. Тимолол частково піддається метаболізму печінки; виводиться активна речовина та її метаболіти нирками.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат.Показання до застосуваннявідкритокутова глаукома; офтальмогіпертензія (при недостатній ефективності місцевої терапії бета-адреноблокаторами).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму та епізоди бронхообструкції, у т.ч. в анамнезі, тяжку хронічну обструктивну хворобу легень; синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня без імплантованого штучного водія ритму серця, серцева недостатність, кардіогенний шок; супутня терапія інгібіторами моноамінооксидази (МАО), антидепресантами – трициклічними та тетрациклічними (в т.ч. міансерином); вік до 18 років; період годування груддю. З обережністю: ниркова/печінкова недостатність (застосування препарату недостатньо вивчене у цієї групи пацієнтів); депресія, церебральна або коронарна недостатність, синдром Рейно, ортостатична гіпотензія, що облітерує тромбангіїт; тяжкі серцево-судинні захворювання нестабільного перебігу; цукровий діабет, епізоди гіпоглікемії (за відсутності терапії); феохромоцитома (без попереднього лікування); метаболічний ацидоз; одночасне застосування рентгеноконтрастних препаратів; внутрішньовенне введення лідокаїну, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) у зв'язку з ризиком пригнічення атріовентрикулярної провідності, розвитку брадикардії, серцевої недостатності та зниження артеріального тиску; одночасне призначення або зміна дози препаратів, що приймаються з груп адреноміметиків (ізопреналін) і адреноблокаторів (празозин), а також інших засобів, що впливають на адренергічну передачу - через можливу їхню взаємодію з активними компонентами препарату або зміни їх терапевтичного потенціалу.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень щодо вивчення застосування препарату Комбіган® у вагітних жінок не проводилося. Бримонідін Немає даних про застосування бримонідину у вагітних жінок. У дослідженнях на тваринах продемонстрована репродуктивна токсичність при високих дозах препарату, які мають токсичні ефекти для матері. Ступінь ризику для людини не встановлено. Тимолол У дослідженнях на тваринах встановлена ​​репродуктивна токсичність при застосуванні доз препарату, які значно перевищують рекомендовані до застосування у клінічній практиці. В епідеміологічних дослідженнях не виявлено вроджених вад розвитку плода, але відомий ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода при пероральному прийомі препаратів групи бета-адреноблокаторів. Крім цього, характерні для групи бета-адреноблокаторів симптоми (брадикардія, зниження артеріального тиску, респіраторна задишка та гіпоглікемія) спостерігалися у новонароджених у тих випадках, коли бета-адреноблокатори застосовувалися матір'ю аж до розродження. У зв'язку з цим, якщо Комбіган® призначається при вагітності аж до моменту пологів, необхідний лікарський контроль за станом новонародженого протягом перших днів життя. Комбіган® може застосовуватися при вагітності лише у разі особливої ​​потреби. У період лактації У доклінічних дослідженнях встановлено, що бримонідин та тимолол виділяються з грудним молоком. Грудне вигодовування на період лікування слід припинити. Протипоказано дітям віком до 18 років.Побічна діяНайчастішими побічними ефектами були гіперемія кон'юнктиви ока (близько 15% хворих) та відчуття печіння слизової оболонки ока (приблизно 11% хворих). У більшості випадків виразність зазначених симптомів була слабкою, скасування терапії знадобилося лише у 3,4% та 0,5% випадках відповідно. У ході клінічних досліджень препарату Комбіган® повідомлялося про наступні побічні ефекти, з урахуванням частоти народження: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); рідко(>1/1000, <1/100); дуже рідко (<1/10000). З боку органу зору: дуже часто: гіперемія кон'юнктиви ока, відчуття печіння. часто: гострий пекучий або колючий біль, алергічний кон'юнктивіт, ерозія рогівки, поверхневий кератит, свербіж шкіри повік, фолікульоз кон'юнктиви, порушення зору, блефарит, епіфора, сухість слизової оболонки ока, виділення з ока, біль, подразнення слизової оболонки . нечасто: зниження гостроти зору, набряк кон'юнктиви, фолікулярний кон'юнктивіт, алергічний блефарит, кон'юнктивіт, плаваючі преципітати в склоподібному тілі, астенопія, фотофобія, гіпертрофія папілярних м'язів ока, болючість повік, блідість кон'юнктиви, набряк рогів Психічні розлади: часто – депресія. З боку нервової системи: часто – сонливість, головний біль; нечасто-запаморочення, синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення артеріального тиску; нечасто: застійна серцева недостатність, відчуття серцебиття. З боку дихальної системи: нечасто: риніт, сухість слизової оболонки носа. З боку травної системи: часто – сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – збочення смаку. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - набряк повік, свербіж шкіри повік, почервоніння шкіри повік; нечасто – алергічний контактний дерматит. Інші порушення: часто – астенічні стани. Лабораторні показники: часто – підвищення активності ферментів печінки. Наступні побічні ефекти повідомлялися додатково з моменту появи препарату Комбіган на ринку: Серцево-судинна система: (частота невідома) — аритмія, брадикардія, тахікардія, зниження артеріального тиску. Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні однієї з діючих речовин, можливість виникнення яких не виключена при застосуванні препарату Комбіган®: Бримонідін Порушення з боку органу зору: іридоцикліт, міоз. Психічні розлади: безсоння. З боку органів дихання: запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, задишка. З боку травної системи: збочення смаку, диспепсія. Інші: системні алергічні реакції. Тимолол З боку органу зору: зниження чутливості рогівки, диплопія, птоз, розрив судинної оболонки (після фільтраційного хірургічного лікування), зміни рефракції (внаслідок скасування міотичної терапії у деяких випадках). Психічні розлади: безсоння, кошмарні сновидіння, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: втрата пам'яті, погіршення симптомів міастенії gravis, парестезія, церебральна ішемія. З боку органу слуху: шум у вухах. Серцево-судинна система: повна поперечна блокада серця, зупинка серця. Судинні порушення: порушення мозкового кровообігу, переміжна кульгавість, синдром Рейно, похолодання кінцівок. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно у хворих на бронхообструктивні захворювання в анамнезі), задишка, кашель, дихальна недостатність. З боку системи травлення: нудота, діарея, диспепсія. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алопеція, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу. З боку опорно-рухового апарату, сполучної та кісткової тканини: системний червоний вовчак Інші: периферичні набряки, хвороба Пейроні, біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії препарату Комбіган® не проводилося. Проте, слід враховувати можливість посилення ефекту лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (алкоголь, барбітурати, похідні опію, седативні препарати, загальні анестетики) при одночасному застосуванні з препаратом Комбіган®. Тимолол може посилювати компенсаторну тахікардію та підвищувати ризик вираженого зниження артеріального тиску при застосуванні із загальними анестетиками. Необхідно попередити лікаря-анестезіолога про застосування препарату Комбіган перед майбутньою операцією. При одночасному застосуванні тимололу та епінефрину можливий розвиток мідріазу. Бета-адреноблокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект гіпоглікемічних препаратів. Вони також можуть маскувати гіпоглікемію. Гіпертензивна реакція на раптове скасування клонідину може посилитися на фоні застосування бета-адреноблокатора. Посилення гіпотензивного ефекту (наприклад, зниження ЧСС) при застосуванні тимололу спільно з хінідином можливе, тому що хінідин уповільнює метаболізм тимололу за допомогою ізоферменту цитохрому Р450, CYP2D6. Спільне застосування бета-адреноблокаторів із лікарськими засобами для загальної анестезії може приховувати компенсаторну тахікардію та підвищувати ризик вираженого зниження артеріального тиску, тому лікаря-анестезіолога необхідно попередити про застосування пацієнтом препарату Комбіган®. Циметидин, гідралазин, етанол можуть підвищувати концентрацію тимололу у плазмі крові. Необхідно з обережністю застосовувати лікарські препарати, що впливають на метаболізм та засвоєння циркулюючих катехоламінів, наприклад, хлопромазин, метилфенідат, резерпін. Супутній прийом інгібіторів МАО протипоказаний. Хворим, які отримували інгібітори МАО, лікування препаратом Комбіган може бути призначене через 14 днів після відміни інгібітора МАО. Повідомлялося про потенціювання ефектів спільного застосування очних крапель, що містять тимолол, і приймаються внутрішньо блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, гуанетидину або бета-адреноблокаторів, антиаритмічних препаратів, серцевих глікозидів або парасимпатоміметиків, що виявлялося вираженим зниженням або артеріальним тиском. Після застосування бримонідину в дуже рідкісних випадках (Спосіб застосування та дозиУ дорослих, включаючи хворих похилого віку: місцево, закопують у кон'юнктивальний мішок ураженого ока по 1 краплі 2 рази/добу з інтервалом 12 годин. Комбіган® можна застосовувати з іншими офтальмологічними препаратами з метою зниження внутрішньоочного тиску. Якщо використовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5 хвилинну перерву між інстиляціями. Як при використанні інших очних крапель, для зниження можливої ​​системної абсорбції, рекомендується короткочасне (протягом 1 хвилини) натискання на слізний мішок в області проекції слізного мішка ока біля внутрішнього кута ока.ПередозуванняБримонідін Передозування при місцевому застосуванні: втрата свідомості, зниження артеріального тиску, брадикардія, гіпотермія, ціаноз та апное. Передозування при випадковому прийомі внутрішньо: при випадковому прийомі внутрішньо бримонідину клінічні прояви включали: пригнічення ЦНС, короткочасну сплутаність свідомості, втрату свідомості або кому, зниження артеріального тиску, брадикардію, гіпотермію та апное; що спричинило за собою необхідність термінової госпіталізації у відділення невідкладної терапії, в окремих випадках проводилася інтубація трахеї. Повідомлялося про повне відновлення функцій у всіх заявлених випадках у період від 6 до 24 годин. При передозуванні, спричиненому препаратами групи альфа2-адреноміметиків, повідомлялося про наступні симптоми: зниження артеріального тиску, астенія, блювання, сонливість, седативний ефект, брадикардія, аритмії, міоз, апное, гіпотермія, пригнічення дихання, судоми. Тимолол Симптоми загального передозування тимололу: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, зупинка серця. У клінічному дослідженні показано, що тимолол не виводиться при гемодіалізі повністю. Якщо передозування діагностовано, проводиться симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна торкатися наконечником флакона до жодних поверхонь, щоб уникнути інфікування ока та вмісту флакона. Як і всі офтальмологічні препарати, які застосовують місцево, Комбіган® може абсорбуватися системно. При появі алергічних реакцій лікування препаратом Комбіган® має бути припинено. У хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на гемодіалізі, лікування тимололом супроводжується вираженим зниженням артеріального тиску. На тлі прийому препарату групи бета-адреноблокаторів у хворих з агонічними проявами та тяжкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі можливе зниження або відсутність ефективності від введення епінефрину у дозах, що зазвичай застосовуються. Бета-адреноблокатори можуть також приховувати симптоми гіпертиреозу та погіршувати перебіг стенокардії Принцметалу, судинних захворювань, як периферичних, так і центральних, а також артеріальної гіпотензії. Ознаки, що вказують на гостру гіпоглікемію, зокрема, тахікардію, серцебиття та пітливість, можуть маскуватися на тлі терапії бета-адреноблокаторами. При необхідності припинення терапії препаратом Комбіган®, так само як і при лікуванні серцево-судинних захворювань бета-адреноблокаторами системної дії, терапію скасовують поступово, щоб уникнути розвитку порушень ритму серця, інфаркту міокарда та/або раптової смерті, ризик яких підвищується при різкій відміні препаратів цієї групи. Допоміжна речовина бензалконію хлорид, що міститься в препараті Комбіган®, може мати подразнюючу дію на слизову оболонку очей. Перед інсталяцією препарату Комбіган необхідно видалити контактні лінзи, знову їх можна одягнути через 15 хвилин. Термін придатності препарату після першого розкриття флакон-крапельниці становить 28 днів. Після закінчення зазначеного часу флакон-крапельницю рекомендується викидати, навіть якщо в ній міститься залишкова кількість препарату. Це необхідно для того, щоб уникнути небезпеки інфікування. На картонній упаковці хворим рекомендується записувати дату розтину флакона. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Комбіган® незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. На фоні лікування препаратом Комбіган® можливе минуще порушення зору (нечіткість), розвиток епізодів слабкості та сонливості, що може мати несприятливий вплив, якщо робота пацієнта пов'язана з потенційно небезпечними видами діяльності. У разі виникнення зазначеної симптоматики слід утриматися від небезпечних видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛютеїн 5% (крохмаль модифікований, кукурудзяний крохмаль, глюкозний сироп, лютеїн, аскорбат натрію, альфа-токоферол); аскорбінова кислота, цинку цитрат, екстракт плодів чорниці, рутин, ретинолу ацетат (желатин, кукурудзяний крохмаль, сахароза, вітамін А, ацетат, бутилгідрокситолуол); желатин, мікрокристалічна целюлоза; діоксид кремнію аморфний, стеарат магнію, тальк; діоксид титану, азорубін, хіноліновий жовтий, понсо, діамантовий чорний, діамантовий блакитний (компонент желатинової капсули).ХарактеристикаНаші очі та мозок роблять велику роботу, щоб ми могли бачити світло і колір, розрізняти об'єм предметів та їх розташування відносно один одного, сприймати малюнки, текст та зображення на екранах та моніторах. Багато біохімічних реакцій протікає в органах зору кожну мить. І для здійснення цих процесів потрібні речовини, які не виробляються в організмі та повинні надходити ззовні. Це каротиноїд лютеїн, антоціани чорниці, вітаміноподібні речовини рутин, а також вітаміни А і С, мінерал цинк.Властивості компонентівЛютеїн. Лютеїн грає важливу роль у зоровому процесі. Він забезпечує більшу чіткість зору та здатність розрізняти деталі. Ця речовина захищає очну сітківку від світлових променів найбільш агресивних частин видимого спектру – синій та фіолетової. Крім того, лютеїн знижує швидкість утворення пігменту ліпофусцину, який спричиняє старіння сітківки. Важливо пам'ятати, що пряме сонячне світло, потрапляючи у вічі, ініціює утворення вільних радикалів, які ушкоджують сітківку, кришталик та інші структури ока. Лютеїн захищає центральну область сітківки (макулу) від шкідливого впливу вільних радикалів, попереджаючи дегенерацію цієї області. Крім того, лютеїн захищає від помутніння кришталик та сприяє збереженню його структури. Антоціани чорниці. Антоціани - речовини, які надають колір ягодам чорниці. Вони містяться в багатьох ягодах та овочах, але дослідження показали, що найбільш ефективно підтримують органи зору саме антоціани чорниці. Антоціани чорниці зміцнюють стінки капілярів, збільшують гостроту зору у сутінках та прискорюють відновлення зору після тривалих навантажень. Також антоціани чорниці захищають очі від шкідливої ​​складової сонячного світла, знижують ризик дистрофії сітківки та інших вікових змін. Рутін. Має виражений капілярозміцнюючий ефект, завдяки чому покращує стан сітківки, її кровопостачання і попереджає крововилив у сітківку. За рахунок зміцнення капілярів покращується також постачання очей поживними речовинами. Вітамін С. Разом із рутином нормалізує стан капілярів. Крім того, служить для захисту очей ультрафіолетового випромінювання. Як сильний антиоксидант, нейтралізує вільні радикали в органах зору. Вітамін А. Одна з найважливіших функцій вітаміну А в організмі - забезпечувати колірне та світлове сприйняття. Також вітамін А необхідний нормального функціонування слизових оболонок очей. При недостатності вітаміну А настає розлад зорової адаптації до темряви («куряча сліпота»), уражається епітелій слизових оболонок, знижується секреція слізних залоз, розвивається сухість рогівки. Цинк. Необхідний для утворення родопсину та сприйняття світла та кольору. Бере участь у проведенні світлових сигналів через сітківку. Потрібний зоровий нерв для підтримки його нормальної структури і передачі зображення в мозок.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітамінів С, А, цинку, джерела лютеїну, рутину та антоціанів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 капсули на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: декаметоксину 0,2 мг. Допоміжні речовини: хлорид натрію, вода очищена. Флакон 5мл.Фармакотерапевтична групаПрепарат володіє антисептичним і широким спектром антимікробної дії щодо грампозитивних (стафілококи, пневмококи, стрептококи) і грамнегативних (гонококо, менінгококи) коків, коринебактерій, грамнегативних бактерій (ентеробактерії, псевдомонадів), протів. У процесі застосування Кон'юнктину резистентність мікроорганізмів формується повільно. Препарат посилює дію традиційних антимікробних засобів за комплексного лікування.Клінічна фармакологіяАнтисептики та дезінфікуючі засоби.Показання до застосуванняГострий та хронічний кон'юнктивіт; блефарокон'юнктивіт; гонобленорея та її профілактика у новонароджених; хламідіозне ураження слизової оболонки ока; профілактика гнійно-запальних ускладнень до та після хірургічних втручань в офтальмології, а також обробка контактних лінз.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність декаметоксину.Вагітність та лактаціяПід час вагітності застосування препарату виправдане, якщо потенційна користь матері перевершує потенційний ризик для плода. Під час застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі реакції місцевого подразнення – свербіж, гіперемія кон'юнктиви, сльозотеча.Спосіб застосування та дозиМісцево. Для лікування гострого та хронічного кон'юнктивіту та блефарокон'юнктивіту, гонобленореї, хламідіозного ураження кон'юнктиви; закопувати у кон'юнктивальний мішок по 2-3 краплі 4-6 разів на добу до повного одужання. Для профілактики бленореї у новонароджених: по 2 краплі в обидва ока безпосередньо після народження та через 2 години після пологів. З профілактичною метою: по 2-3 краплі 4-6 разів на добу до операції і протягом 3-5 днів після операції. Для обробки контактних лінз: контактні лінзи занурюють у розчин препарату на 10-15 хвилин, після чого обполіскують у стерильному ізотонічному розчині хлориду натрію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри використанні контактних лінз їх необхідно зняти перед закапуванням препарату і одягнути знову через 15 хвилин.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель очний - 1 г:. активна речовина: декспантенол – 50 мг; допоміжні речовини: цетрімід – 0,1 мг; динатрію едетат – 0,1 мг; карбомер - 0,1 мг; натрію гідроксид - 1,01 мг; вода для ін'єкцій – 945,79 мг. Гель очний, 5%. По 5 або 10 г у тубі з головкою з соплом і ковпачком з ПВП, що нагвинчується. 1 туба у картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий або злегка опалесцентний безбарвний легко текучий гель.Фармакотерапевтична групаРегенеруючий, кератопротективний.ФармакокінетикаДля збільшення тривалості контакту водного розчину декспантенолу з епітелієм рогівки у складі препарату Корнерегель міститься карбомер, який через високу молекулярну масу не проникає в тканини очного яблука і не абсорбується у системний кровотік.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Корнерегель є декспантенол/пантенол — попередник пантотенової кислоти, який, таким чином, має всі ті ж біологічні властивості, що і D-пантотенова кислота, яка, перетворившись в організмі людини на кофермент А, бере участь у багатьох процесах метаболізму. Дані, отримані в експериментах на тваринах, свідчать про збільшення проліферації фібробластів та наявність регенеруючого ефекту. При зовнішньому застосуванні декспантенол здатний заповнювати підвищену потребу пошкодженої шкіри або слизової оболонки пантотенової кислоти. Очний гель має високу в'язкість, що дозволяє досягти тривалого контакту декспантенолу з поверхнею слизової оболонки ока.Показання до застосуваннялікування кератопатії незапального характеру, зокрема. дистрофія рогівки, рецидивні ерозії, ураження рогівки при носінні контактних лінз; як допоміжна терапія для стимуляції процесу загоєння рогівки та кон'юнктиви при їх травмах та опіках (хімічних та термічних); як допоміжна терапія при лікуванні інфекційних уражень рогівки бактеріального, вірусного або грибкового походження.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування (клінічні дані відсутні).Вагітність та лактаціяДані про вплив пантотенової кислоти при внутрішньому прийомі протягом вагітності та розвиток плода або здоров'я новонародженого відсутні. Однак відомо, що при внутрішньом'язовому прийомі пантотенова кислота, в яку метаболізується декспантенол, вільно проникає через плаценту і виводиться через грудне молоко пропорційно кількості прийнятого препарату. Оскільки дані про концентрацію декспантенолу (пантотенова кислота) у плазмі крові після місцевого застосування у вигляді очного гелю відсутні, застосування препарату Корнерегель під час вагітності та/або грудного вигодовування можливе лише після консультації з лікарем, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та /або дитину.Побічна діяЗ боку органу зору: свербіж, гіперемія, набряк кон'юнктиви, біль, відчуття стороннього тіла в оці, посилення сльозовиділення, минуще затуманювання зору. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, висипання на шкірі).Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки несумісності з іншими препаратами невідомі. У тих випадках, коли проводиться додаткова місцева терапія очними краплями/мазями, інтервал між введенням препарату Корнерегель та іншими офтальмологічними препаратами повинен становити не менше 15 хв. В силу своїх фізичних властивостей препарат Корнерегель може продовжити час перебування інших офтальмологічних препаратів у вічі і тим самим посилити їхню дію. Тому Корнерегель слід застосовувати останнім.Спосіб застосування та дозиКон'юнктивально. У нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока по 1 краплі 4 десь у день, і навіть 1 краплі перед сном.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Корнерегель не слід використовувати як монотерапію інфекційних пошкоджень рогівки бактеріального, вірусного або грибкового походження. Консервант цетрімід, що входить до складу препарату, при тривалому або дуже частому застосуванні може викликати місцеве подразнення очей, алергічні реакції (печіння, почервоніння, відчуття стороннього тіла в оці) та пошкодження епітелію рогівки. У період лікування препаратом Корнерегель не рекомендується носити контактні лінзи через можливу несумісність препарату з матеріалом лінз. Однак якщо контактні лінзи все ж таки показані, перед застосуванням препарату Корнерегель їх слід зняти і знову надіти не раніше ніж через 15 хв після закапування препарату. Не слід торкатися кінчиком піпетки туби до ока. Тубу слід закривати після кожного використання. Якщо покращення стану не відзначається, з'являються ознаки подразнення очей, слід припинити застосування препарату та звернутися за консультацією до лікаря. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами. Після закапування препарату на рогівці утворюється тонка плівка, яка може викликати короткочасне затуманювання зору, тим самим знижуючи швидкість реакції. Тому управління транспортними засобами і механізмами слід приступати, коли чіткість зору відновиться.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель очний - 1 г:. активна речовина: декспантенол – 50 мг; допоміжні речовини: цетрімід – 0,1 мг; динатрію едетат – 0,1 мг; карбомер - 0,1 мг; натрію гідроксид - 1,01 мг; вода для ін'єкцій – 945,79 мг. Гель очний, 5%. По 5 або 10 г у тубі з головкою з соплом і ковпачком з ПВП, що нагвинчується. 1 туба у картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий або злегка опалесцентний безбарвний легко текучий гель.Фармакотерапевтична групаРегенеруючий, кератопротективний.ФармакокінетикаДля збільшення тривалості контакту водного розчину декспантенолу з епітелієм рогівки у складі препарату Корнерегель міститься карбомер, який через високу молекулярну масу не проникає в тканини очного яблука і не абсорбується у системний кровотік.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Корнерегель є декспантенол/пантенол — попередник пантотенової кислоти, який, таким чином, має всі ті ж біологічні властивості, що і D-пантотенова кислота, яка, перетворившись в організмі людини на кофермент А, бере участь у багатьох процесах метаболізму. Дані, отримані в експериментах на тваринах, свідчать про збільшення проліферації фібробластів та наявність регенеруючого ефекту. При зовнішньому застосуванні декспантенол здатний заповнювати підвищену потребу пошкодженої шкіри або слизової оболонки пантотенової кислоти. Очний гель має високу в'язкість, що дозволяє досягти тривалого контакту декспантенолу з поверхнею слизової оболонки ока.Показання до застосуваннялікування кератопатії незапального характеру, зокрема. дистрофія рогівки, рецидивні ерозії, ураження рогівки при носінні контактних лінз; як допоміжна терапія для стимуляції процесу загоєння рогівки та кон'юнктиви при їх травмах та опіках (хімічних та термічних); як допоміжна терапія при лікуванні інфекційних уражень рогівки бактеріального, вірусного або грибкового походження.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування (клінічні дані відсутні).Вагітність та лактаціяДані про вплив пантотенової кислоти при внутрішньому прийомі протягом вагітності та розвиток плода або здоров'я новонародженого відсутні. Однак відомо, що при внутрішньом'язовому прийомі пантотенова кислота, в яку метаболізується декспантенол, вільно проникає через плаценту і виводиться через грудне молоко пропорційно кількості прийнятого препарату. Оскільки дані про концентрацію декспантенолу (пантотенова кислота) у плазмі крові після місцевого застосування у вигляді очного гелю відсутні, застосування препарату Корнерегель під час вагітності та/або грудного вигодовування можливе лише після консультації з лікарем, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та /або дитину.Побічна діяЗ боку органу зору: свербіж, гіперемія, набряк кон'юнктиви, біль, відчуття стороннього тіла в оці, посилення сльозовиділення, минуще затуманювання зору. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, висипання на шкірі).Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки несумісності з іншими препаратами невідомі. У тих випадках, коли проводиться додаткова місцева терапія очними краплями/мазями, інтервал між введенням препарату Корнерегель та іншими офтальмологічними препаратами повинен становити не менше 15 хв. В силу своїх фізичних властивостей препарат Корнерегель може продовжити час перебування інших офтальмологічних препаратів у вічі і тим самим посилити їхню дію. Тому Корнерегель слід застосовувати останнім.Спосіб застосування та дозиКон'юнктивально. У нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока по 1 краплі 4 десь у день, і навіть 1 краплі перед сном.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Корнерегель не слід використовувати як монотерапію інфекційних пошкоджень рогівки бактеріального, вірусного або грибкового походження. Консервант цетрімід, що входить до складу препарату, при тривалому або дуже частому застосуванні може викликати місцеве подразнення очей, алергічні реакції (печіння, почервоніння, відчуття стороннього тіла в оці) та пошкодження епітелію рогівки. У період лікування препаратом Корнерегель не рекомендується носити контактні лінзи через можливу несумісність препарату з матеріалом лінз. Однак якщо контактні лінзи все ж таки показані, перед застосуванням препарату Корнерегель їх слід зняти і знову надіти не раніше ніж через 15 хв після закапування препарату. Не слід торкатися кінчиком піпетки туби до ока. Тубу слід закривати після кожного використання. Якщо покращення стану не відзначається, з'являються ознаки подразнення очей, слід припинити застосування препарату та звернутися за консультацією до лікаря. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами. Після закапування препарату на рогівці утворюється тонка плівка, яка може викликати короткочасне затуманювання зору, тим самим знижуючи швидкість реакції. Тому управління транспортними засобами і механізмами слід приступати, коли чіткість зору відновиться.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Активні речовини: дорзоламід гідрохлорид – 22.26 мг, що відповідає вмісту дорзоламіду основи – 20 мг; тимололу малеат – 6.83 мг, що відповідає вмісту тимололу основи – 5 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид (у вигляді 50% розчину бензалконію хлориду) - 0.075 мг (0.15 мг), натрію цитрат - 2.94 мг, манітол - 16 мг, гіетелоза (гідроксіетилцелюлоза) - 4. , вода д/і – qs до 1 мл. 5 мл – флакони пластикові типу "Окуметер Плюс" (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорої, безбарвної або майже безбарвної, злегка в'язкої рідини.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб для місцевого застосування (інгібітор карбоангідрази+бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаДорзоламіду гідрохлорид Всмоктування та розподіл При місцевому застосуванні дорзоламід проникає у системний кровотік. При тривалому застосуванні дорзоламід накопичується в еритроцитах внаслідок селективного зв'язування з карбоангідразою ІІ типу, підтримуючи надзвичайно низькі концентрації вільного препарату у плазмі. Близько 33% дорзоламіду пов'язують із білками плазми крові. Метаболізм та виведення В результаті метаболізму дорзоламіду утворюється єдиний N-дезетильний метаболіт, який менш виражено блокує карбоангідразу II типу порівняно з початковою його формою, проте в той же час інгібує карбоангідразу типу I менш активний ізоензим. Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де зв'язується головним чином з карбоангідразою І типу. Дорзоламід виводиться із сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболіту. Після припинення застосування препарату дорзоламід нелінійно вимивається з еритроцитів, що спочатку призводить до швидкого зниження концентрації, а потім елімінація сповільнюється. Т1/2 становить близько 4 місяців. При прийомі дорзоламіду внутрішньо, з метою моделювання максимальної системної дії під час його місцевого застосування, стабільного стану вдалося досягти через 13 тижнів. При цьому в плазмі фактично не виявили вільного препарату або його метаболітів. Інгібування карбоангідрази еритроцитів було недостатнім для того, щоб досягти фармакологічного ефекту на функцію нирок та дихання. Такі фармакокінетичні результати спостерігалися при тривалому місцевому застосуванні дорзоламіду гідрохлориду. Тим не менш, у деяких пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 30-60 мл/хв) були виявлені більш високі концентрації метаболіту в еритроцитах, однак це не мало клінічного значення. Тимолола малеат При місцевому застосуванні тимололу малеат проникає у системний кровотік. Концентрація тимололу в плазмі вивчалася у 6 пацієнтів при місцевому застосуванні очних крапель тимололу малеату 0.5% 2 рази на добу. Середня Cmax після ранкової дози склала 0.46 нг/мл, після денної дози – 0.35 нг/мл. Гіпотензивний ефект настає через 20 хв після інстиляції, досягає максимуму через 2 години і триває щонайменше 24 год.ФармакодинамікаПротиглаукомний препарат комбінованого складу. Містить два активні компоненти: дорзоламіду гідрохлорид та тимололу малеат, кожен з яких зменшує підвищений внутрішньоочний тиск за рахунок зниження секреції внутрішньоочної рідини. Спільна дія цих речовин у складі препарату призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску. Дорзоламід гідрохлорид є селективним інгібітором карбоангідрази II типу. Інгібування карбоангідрази циліарного тіла призводить до зниження секреції внутрішньоочного рідини, імовірно за рахунок зменшення утворення бікарбонатних іонів, що у свою чергу призводить до уповільнення транспорту натрію та рідини. Тимолола малеат є неселективним бета-адреноблокатором. Хоча точний механізм дії тимололу малеату у зниженні внутрішньоочного тиску досі не встановлено, ряд досліджень показали переважне зниження освіти, а також незначне посилення відтоку рідини.Показання до застосуванняПідвищений внутрішньоочний тиск: при відкритокутовій глаукомі; при псевдоексфоліативних глаукомі при недостатній ефективності монотерапії.Протипоказання до застосуваннягіперреактивність дихальних шляхів; бронхіальна астма (зокрема в анамнезі); важка ХОЗЛ; синусова брадикардія; СССУ; AV-блокада II та III ступеня без кардіостимулятора; виражена серцева недостатність; кардіогенний шок; ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК гіперхлоремічний ацидоз; дистрофічні процеси у рогівці; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з недостатньою вивченістю ефективності та безпеки); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяНе слід приймати Косопт у період вагітності та грудного вигодовування. Дорзоламід Інформації щодо застосування дорзоламіду у вагітних жінок недостатньо. Невідомо, чи проникає дорзоламід у грудне молоко жінок, що годують. У дослідженнях на щурах виявлено тератогенну дію дорзоломіду у дозах, токсичних для вагітних самок. У дитинчат лактуючих самок щурів, які отримували дорзоламід, виявлено зменшення приросту маси тіла. Тимолол Інформації щодо застосування тимололу у вагітних жінок недостатньо. Тимолол слід приймати під час вагітності, крім випадків, коли застосування тимололу є життєво необхідним. В епідеміологічних дослідженнях не виявлено впливу пероральних бета-адреноблокаторів на розвиток вроджених вад, але виявлено ризик затримки внутрішньоутробного зростання. Крім того, у новонароджених були виявлені ознаки та симптоми блокади β-адренорецепторів (брадикардія, гіпотензія, дихальна недостатність та гіпоглікемія) у разі, коли бета-адреноблокатори застосовувалися до пологів. Якщо препарат застосовувався до пологів, слід ретельно спостерігати стан новонароджених у перші дні життя. Бета-адреноблокатори проникають у грудне молоко. Лікар повинен приймати рішення про необхідність припинення грудного вигодовування або припинення прийому препарату, враховуючи потенційні серйозні побічні ефекти щодо дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, та користь препарату для матері. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяКосопт загалом добре переноситься. У клінічних дослідженнях побічних ефектів, властивих виключно цього комбінованого препарату, не спостерігалося. Побічні реакції обмежувалися вже відомими побічними ефектами дорзоламіду гідрохлориду та/або тимололу малеату. У цілому нині системні побічні ефекти були слабко виражені і спричиняли скасування препарату. У клінічних дослідженнях Косопт призначався 1035 пацієнтам. Приблизно у 2.4% пацієнтів препарат було відмінено у зв'язку з місцевими побічними реакціями з боку ока. Приблизно 1.2% пацієнтів препарат було відмінено через місцеві побічні алергічні реакції. Найчастіше спостерігалися побічні ефекти з боку органу зору: відчуття печіння або сверблячки в оці, спотворення смаку, ерозії рогівки, ін'єкції кон'юнктиви, нечіткість зору, сльозотеча. У післяреєстраційний період спостереження відзначалися такі небажані явища: задишка, дихальна недостатність, контактний дерматит, брадикардія, AV-блокада, відшарування хсудинної оболонки ока, нудота, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Зареєстровані випадки набряку та незворотного руйнування рогівки у пацієнтів з хронічними дефектами рогівки та/або перенесли внутрішньоочну хірургічну операцію. Нижче наведено можливі побічні ефекти компонентів препарату. Дорзоламіду гідрохлорид З боку органу зору: запалення віку, подразнення та лущення віку, іридоцикліт, точковий кератит, транзиторна міопія (що проходить після відміни препарату). З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, парестезії. Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, свербіж, кропив'янка. Інші: астенія/втома, носова кровотеча, подразнення глотки, сухість у роті, висипання. Тимолола малеат (місцеве застосування) Порушення з боку органу зору: кон'юнктивіт, блефарит, кератит, зниження чутливості рогівки, сухість; розлади зору, що включають зміни заломлюючої здібності ока (у ряді випадків через скасування міотиків), диплопія, птоз. Серцево-судинна система: аритмія, гіпотензія, непритомність, серцево-судинні порушення, порушення ритму, зупинка серця, набряки, парестезії, феномен Рейно. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно у пацієнтів із попередньою бронхообструктивною патологією), кашель. Дерматологічні реакції: алопеція, псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу. Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, локальні або генералізовані висипи. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення; парестезія, депресія, безсоння, кошмарні сновидіння, зниження пам'яті, наростання симптомів міастенії. З боку травної системи: діарея, диспепсія, сухість у роті. Інші: дзвін у вухах, астенія, втома, біль у грудях, біль у животі, зниження лібідо, хвороба Пейроні, сексуальна дисфункція, системний червоний вовчак, міалгія, кульгавість, зниження температури рук та ніг, набряки. Тимолола малеат (системне застосування) Серцево-судинна система: AV-блокада II і III ступеня, синоаурикулярна блокада, погіршення артеріальної недостатності, погіршення стенокардії, вазодилатація. З боку обміну речовин: гіперглікемія, гіпоглікемія. З боку нервової системи: запаморочення, зниження концентрації уваги, підвищена сонливість. Дерматологічні реакції: свербіж шкіри, підвищений потовиділення, ексфоліативний дерматит. Інші: біль у кінцівках, зниження толерантності до фізичних навантажень, набряк легень, блювання, артралгія, слабкість, нетромбоцитопенічна пурпура, хрипи, імпотенція, порушення сечовипускання. При системному застосуванні тимололу малеату клінічно значущі зміни стандартних лабораторних показників відзначалися дуже рідко. Описано незначне підвищення залишкового азоту, калію, сечової кислоти та тригліцеридів плазми крові; незначне зниження гемоглобіну, гематокриту, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (Хс-ЛПВЩ), проте зазначені зміни не прогресували та клінічно не виявлялися. Застосування бета-адреноблокаторів може спричинити загострення псевдопаралітичної міастенії.Взаємодія з лікарськими засобамиСпецифічних досліджень щодо взаємодії препарату Косопт з іншими лікарськими засобами не проводилося. Тим не менш, існує можливість посилення гіпотензивного ефекту та/або вираженої брадикардії при сумісному застосуванні очних крапель тимололу малеату та системних блокаторів кальцієвих каналів, катехоламін-виснажувальних засобів, бета-адреноблокаторів, антиаритмічних засобів (включаючи аміодароніком, та інгібіторів МАО. При сумісному застосуванні тимололу та інгібіторів ізоферменту CYP2D6 (наприклад, хінідин або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) повідомлялося про потенційований ефект системної блокади β-адренорецепторів (наприклад, зниження ЧСС, депресія). Внаслідок цього можливість подібної взаємодії необхідно брати до уваги у пацієнтів, які отримують Косопт. Системні бета-адреноблокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект протидіабетичних препаратів та гіпертензію, що є ефектом відміни клонідину (клофеліну). Незважаючи на те, що при монотерапії препаратом Косопт ефект на зіницю мінімальний або відсутній, існують поодинокі описи розвитку мідріазу при сумісному застосуванні тимололу малеату та адреналіну. Існує ймовірність посилення відомих системних ефектів інгібування карбоангідрази при комбінованому застосуванні місцевих та системних інгібіторів карбоангідрази. Т.к. дані про застосування подібної комбінації відсутні, спільне застосування препарату Косопт та системних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується.Спосіб застосування та дозиКосопт призначають по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ураженого ока (або обох очей) 2 рази на добу. Якщо Косопт призначають як заміну іншого офтальмологічного препарату для лікування глаукоми, останній слід відмінити за день до початку терапії Косоптом. У разі спільного використання з іншим місцевим офтальмологічним препаратом Косопт слід застосовувати з інтервалом не менше 10 хв. При нососльозній оклюзії (закриванні повік) на 2 хв після закапування препарату відбувається зниження його системної абсорбції, що може призвести до посилення місцевої дії. Косопт є стерильний розчин, тому пацієнти повинні бути проінструктовані, як правильно користуватися флаконом. Перед першим використанням препарату необхідно впевнитись, що захисна смужка зовні флакона не пошкоджена. У нерозкритих флаконів може бути проміжок між флаконом і ковпачком. Слід видалити захисну смужку, щоб відкрити ковпачок. Щоб відкрити флакон, необхідно відкрутити ковпачок, повертаючи його у напрямку вказівних стрілок на верхній поверхні ковпачка. Нахилити голову назад і злегка відтягнути нижню повіку вниз для появи простору між віком та оком. Перевернути флакон великим або вказівним пальцем злегка натиснути в місці спеціально позначеному на флаконі так, щоб одна крапля потрапила в око. Не можна торкатися поверхні ока або століття наконечником флакона. При неправильному використанні флакон може інфікуватися і стати причиною серйозних інфекційних ушкоджень ока та подальшої втрати зору. Після закапування препарату слід закрити очі та натиснути пальцем на внутрішній кут ока, притискаючи його до перенісся протягом 2 хв. Це сприяє утриманню препарату у вічі. Повторити пункти 4 та 5 для іншого ока, якщо це необхідно. Закрити флакон ковпачком, закрутивши його до щільного зіткнення з флаконом. При правильному закритті стрілка на ковпачку флакона повинна збігтися зі стрілкою на етикетці флакона. Не слід закручувати ковпачок занадто сильно, інакше можна пошкодити флакон або ковпачок. Не слід збільшувати отвір спеціально розробленого дозаторного наконечника.ПередозуванняДані щодо випадкового або навмисного передозування препарату Косопт відсутні. Симптоми: описані випадки ненавмисного передозування очних крапель, що містять тимололу малеат, з розвитком системних ефектів передозування бета-адреноблокаторів, які приймаються внутрішньо: запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм, зупинка серця. Найбільш очікуваними симптомами передозування дорзоламіду є порушення електролітного балансу, розвиток ацидозу, можливі побічні ефекти ЦНС. Лікування: проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Слід контролювати рівень електролітів (насамперед калію) та рН плазми крові. Тимолол не видаляється при діалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші офтальмологічні препарати, які використовуються місцево, Косопт може абсорбуватися у системний кровотік. Оскільки тимолол, що входить до складу препарату, є бета-адреноблокатором, побічні реакції, що розвиваються при системному застосуванні бета-адреноблокаторів, можуть відзначатися при місцевому застосуванні препарату. При появі перших ознак або симптомів серцевої недостатності застосування препарату Косопт слід припинити. Реакції з боку серцево-судинної та дихальної системи Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, включаючи серцеву недостатність, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо появи ознак погіршення цих захворювань. У таких пацієнтів слід контролювати пульс. Пацієнтам із блокадою серця І ступеня слід призначати бета-адреноблокатори з обережністю внаслідок їхньої здатності уповільнювати проведення імпульсу. Зареєстровані повідомлення про випадки бронхоспазму з летальним кінцем у пацієнтів з бронхіальною астмою та випадки серцевої недостатності з летальним кінцем на фоні застосування очних крапель тимололу малеату. Пацієнтам з ХОЗЛ легкого та середнього ступеня тяжкості препарат Косопт слід призначати з обережністю і лише у випадку, якщо передбачувана користь від лікування перевищує потенційний ризик. Препарат слід обережно призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями периферичного кровообігу (важкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно). Гіпоглікемія у пацієнтів із цукровим діабетом Бета-адреноблокатори повинні призначатися з обережністю пацієнтам, схильним до спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам з цукровим діабетом (особливо лабільним перебігом цукрового діабету), на фоні прийому інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Бета-адреноблокатори можуть маскувати ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії. Тиреотоксикоз Бета-адреноблокатори можуть маскувати деякі клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). При підозрі на розвиток тиреотоксикозу пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом. Необхідно уникати різкого скасування бета-адреноблокаторів через ризик розвитку тиреотоксичного кризу. Анестезія у хірургії Необхідність відміни бета-адреноблокаторів у разі подальшого широкого оперативного втручання не доведена. При необхідності під час операції ефекти бета-адреноблокаторів можна усунути шляхом застосування достатніх доз адреноміметиків. Порушення функції печінки Не проводилося досліджень щодо застосування препарату Косопт у пацієнтів з печінковою недостатністю, у зв'язку з чим препарат у таких пацієнтів повинен застосовуватися з обережністю. Алергія та гіперчутливість Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Косопт може проникати у системний кровотік. Дороголамід, що входить до складу препарату, є сульфаніламідом. Таким чином, побічні реакції, виявлені при системному застосуванні сульфаніламідів, можуть спостерігатися при місцевому застосуванні препарату (синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз). При появі ознак серйозних реакцій гіперчутливості препарат слід припинити. При лікуванні бета-адреноблокаторами у пацієнтів з атопією або тяжкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі можливе посилення відповіді при повторному контакті з цими алергенами. У цій групі пацієнтів прийом епінефрину в стандартній терапевтичній дозі, що застосовується для усунення алергічних реакцій, може виявитися неефективним. Супутня терапія При використанні препарату Косопт пацієнтами, які приймають системні бета-адреноблокатори, необхідно враховувати можливе взаємне посилення фармакологічної дії препаратів як щодо відомих системних ефектів бета-адреноблокаторів, так і щодо зниження внутрішньоочного тиску. Спільне застосування препарату Косопт з іншими бета-адреноблокаторами не рекомендується. Припинення лікування При необхідності відміни місцевого застосування тимололу, як і у випадку із системними бета-адреноблокаторами, припинення терапії у пацієнтів з ІХС слід проводити поступово. Порушення з боку рогівки Бета-адреноблокатори, що застосовуються в офтальмології, можуть викликати сухість ока. Пацієнтам із порушеннями з боку рогівки препарат повинен призначатися з обережністю. Пацієнти з низькою кількістю ендотеліальних клітин мають підвищений ризик розвитку набряку рогівки. Мочекам'яна хвороба Застосування системних інгібіторів карбоангідрази може призводити до порушення кислотно-лужної рівноваги та супроводжуватися уролітіазом, особливо у пацієнтів із сечокам'яною хворобою в анамнезі. Під час застосування препарату Косопт подібних порушень не спостерігалося, повідомлення про уролітіаз були рідкісними. Т.к. до складу препарату Косопт входить інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні може абсорбуватися та проникати у системний кровотік, при лікуванні препаратом ризик розвитку уролітіазу у пацієнтів із сечокам'яною хворобою в анамнезі може підвищуватися. Різне Пацієнтам із гострою закритокутовою глаукомою крім призначення засобів, що знижують внутрішньоочний тиск, потрібне проведення інших терапевтичних заходів. Дослідження дії препарату Косопт у пацієнтів із гострою глаукомою не проводилися. Застосування в осіб похилого віку 49% пацієнтів у клінічних дослідженнях препарату Косопт були у віці 65 років та старші, 13% пацієнтів – у віці 75 років та старші. Різниці в ефективності та безпеці препарату в цих вікових групах порівняно з молодшими пацієнтами не було. Тим не менш, не слід виключати можливості більш високої чутливості до препарату у деяких пацієнтів похилого віку. Використання контактних лінз До складу препарату Косопт входить консервант бензалконію хлорид, який може бути причиною роздратування очей. Перед застосуванням препарату лінзи необхідно вийняти і знову встановити не раніше ніж через 15 хв після закапування препарату. Бензалконію хлорид здатний знебарвлювати м'які контактні лінзи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При використанні препарату Косопт можливий розвиток побічних ефектів, які у деяких пацієнтів можуть ускладнювати керування автомобілем або працювати зі складними механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активні речовини: латанопрост – 50 мкг, тимололу малеат – 6,83 мг (еквівалентно 5 мг тимололу); допоміжні речовини: бензалконію хлорид (у вигляді 50% розчину) 200 мкг, натрію безводний гідрофосфат 2,89 мг, натрію дигідрофосфату моногідрат 6,39 мг, натрію хлорид 4,10 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл. По 2,5 мл розчину (крапель очних) у флаконі-крапельниці (поліетилен низької щільності) з ковпачком, що загвинчується, і запобіжним ковпачком без різьблення з контролем першого розтину; по 1 флакону-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. На лицьовій стороні картонної пачки, з метою контролю першого розтину, наноситься перфорований рядок, що нагадує контур напівкілець; бічні поверхні пачки щільно склеюються під час упаковки препарату.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб комбінований (простагландину F2-альфа аналог синтетичний + бета-адреноблокатор).ФармакокінетикаФармакокінетичних взаємодій між латанопростом і тимололом не встановлено, хоча через 1-4 години після застосування комбінованого препарату концентрація кислоти латанопросту у водяній волозі була приблизно вдвічі вищою, ніж при монотерапії. Латанопрост: Всмоктування Латанопрост, як пролікарська форма, всмоктується через рогівку, де відбувається його гідроліз до біологічно активної кислоти. Встановлено, що концентрація у водяній волозі досягає максимуму приблизно через дві години після місцевого застосування. Розподіл Об'єм розподілу становить 0,16±0,02 л/кг. Кислота латанопросту визначається у водянистій волозі протягом перших 4 годин, а в плазмі – тільки протягом першої години після місцевого застосування. Метаболізм Латанопрост піддається гідролізу в рогівці під дією естеразу з утворенням біологічно активної кислоти. Кислота латанопросту, що надходить у системний кровотік, метаболізується, переважно, в печінці шляхом β-окислення жирних кислот з утворенням 1,2-динор- та 1,2,3,4-тетранор-метаболітів. Виведення Кислота латанопросту швидко виводиться із плазми - період напіввиведення (t1/2) = 17 хв. Плазмовий кліренс становить 0,40 л/год/кг. Системний кліренс становить приблизно 7 мл/хв/кг. Після місцевого застосування очних крапель системна біодоступність латанопросту кислоти становить 45 %. Зв'язок із білками плазми становить 87 %. Метаболіти виводяться переважно нирками: після місцевого застосування з сечею виводиться приблизно 88 % введеної дози. Тимолол: Концентрація тимололу у водяній волозі досягає максимуму приблизно через 1 годину після застосування очних крапель. Частина дози піддається системному всмоктування, і максимальна концентрація в плазмі, що становить 1 нг/мл, досягається через 10-20 хвилин після застосування препарату по одній краплі в око один раз на добу (300 мкг/добу). Період напіввиведення тимололу із плазми становить близько 6 годин. Тимолол активно метаболізується у печінці. Метаболіти, а також кілька незмінених тимолол, виводяться з сечею.ФармакодинамікаДо складу препарату Ксалаком® входять два активні компоненти - латанопрост і тимолол. Механізм зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у цих компонентів різний, що забезпечує додаткове зниження ВГД у порівнянні з ефектом, що досягається при застосуванні кожного з цих компонентів у вигляді монотерапії. Латанопрост - аналог простагландину F2α - є селективним агоністом рецепторів простаноїду FP і знижує ВГД за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином, увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Встановлено, що латанопрост не істотно впливає на продукцію водянистої вологи та проникність гематоофтальмічного бар'єру. Протягом короткострокового лікування латанопрост не викликає просочування флюоресцину у задній сегмент ока при псевдофакії.При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи. Тимолол - неселективний β1- і β2-адреноблокатор, який не має значної внутрішньої симпатоміметичної активності, не має прямого пригнічуючого впливу на міокард або місцевого анестезуючого (мембраностабілізуючого) ефекту. Блокада β-адренорецепторів спричиняє зниження серцевого викиду у здорових людей та хворих із захворюваннями серця. У хворих з тяжким порушенням функції міокарда β-адреноблокатори можуть пригнічувати стимулюючий ефект симпатичної нервової системи, необхідний для адекватної роботи серця. Блокада β-адренорецепторів у бронхах та бронхіолах призводить до збільшення опору дихальних шляхів під впливом парасимпатичної нервової системи. Подібний ефект може виявитися небезпечним для хворих на бронхіальну астму та інші бронхоспастичні захворювання. Застосування тимололу як очних крапель викликає зниження підвищеного і нормального ВГД незалежно від наявності чи відсутності глаукоми. Підвищене ВГД є основним фактором ризику глаукоматозного випадання полів зору. Чим вище ВГД, тим вище ймовірність глаукоматозного випадання полів зору та пошкодження зорового нерва. Точного механізму зниження ВГД під дією тимололу не встановлено. Результати тонографії та флюрофотометрії свідчать про те, що основний механізм дії може бути пов'язаний із зменшенням утворення водянистої вологи. Однак у деяких дослідженнях відзначено також невелике збільшення відтоку. Крім того, можливий також механізм пригнічення збільшеного синтезу циклічної АМФ, спричиненого ендогенною β-адренергічною стимуляцією. Не відзначено будь-якого впливу тимололу на проникність гематоофтальмічного бар'єру. Дія комбінації латанопросту та тимололу починається протягом години, а максимальний ефект спостерігається протягом 6-8 годин. При багаторазовому застосуванні адекватне зниження ВГД зберігається протягом 24 годин після введення.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у пацієнтів із відкритокутовою глаукомою або очною гіпертензією при недостатній ефективності монотерапії окремими компонентами препарату.Протипоказання до застосуванняРеактивні захворювання дихальних шляхів, зокрема. бронхіальна астма (або вказівка ​​на її наявність в анамнезі), ХОЗЛ тяжкого перебігу; синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня без контролю штучного водія ритму, клінічно виражена серцева недостатність, кардіогенний шок; гіперчутливість до латанопросту, тимололу або інших компонентів препарату, дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені). З обережністю: Запальна, неоваскулярна, закритокутова глаукома, відкритокутова глаукома у поєднанні з псевдофакією, пігментна глаукома (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату); афакія, псевдофакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з відомими факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного); герпетичним кератитом в анамнезі; атріовентрикулярна блокада І ступеня (β-адреноблокатори негативно впливають на час проведення імпульсу в серцевому м'язі); порушення периферичного кровообігу (наприклад, тяжкі форми синдрому Рейно чи хвороби Рейно). Слід уникати застосування препарату Ксалаком у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним із прийомом аналогів простагландину F2α. Тимолол слід обережно застосовувати у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень і лише у випадках, коли потенційна користь від застосування препарату для пацієнта перевищує ризик. З обережністю слід застосовувати Ксалаком у пацієнтів із захворюваннями рогівки, оскільки препарат може спричинити сухість слизової оболонки очей.Вагітність та лактаціяАдекватних контрольованих досліджень вагітних жінок не проводилося. При проведенні епідеміологічних досліджень при застосуванні β-адреноблокаторів внутрішньо не було відзначено випадків вад розвитку плода, проте ризик затримки внутрішньоутробного розвитку був підвищений. Крім того, виявляли симптоми β-адреноблокуючої дії (такі як, брадикардія, зниження артеріального тиску, порушення дихальної функції та гіпоглікемія) у новонароджених, матері яких під час вагітності приймали β-адреноблокатори. Якщо вагітна жінка отримувала терапію β-адреноблокаторами, слід проводити ретельний моніторинг стану новонародженого в перші дні після народження. У зв'язку з цим застосування препарату Ксалаком® під час вагітності можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Латанопрост та його метаболіти можуть виділятися у грудне молоко. Тимолол, при застосуванні у формі крапель очей, також виявляли в грудному молоці. Враховуючи ризик розвитку серйозних небажаних реакцій у новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, а також важливість застосування препарату для матері, слід або припинити грудне вигодовування або скасувати препарат.Побічна діяЧастота небажаних реакцій представлена ​​за наступною класифікацією: Дуже часті ≥10%; Часті ≥1 % та З боку органу зору: дуже часті – посилення пігментації райдужної оболонки; часті - порушення зору, блефарит, катаракта, кон'юнктивіт, ураження кон'юнктиви (фолікули, папілярні реакції кон'юнктиви, точкові крововиливи та ін.), ураження рогівки (ерозії, пігментація, кератит, точковий кератит та ін.), порушення рефракції очі (у тому числі, відчуття печіння та свербіння в очах), біль в очах, фотофобія, випадання полів зору, підвищене сльозоутворення. Інфекції: часті – синусит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та інші інфекції. Порушення метаболізму та харчування: часті – цукровий діабет, гіперхолестеринемія. Психічні розлади: часті депресії. З боку нервової системи: часті – головний біль. Судинні порушення: часті підвищення артеріального тиску. З боку шкірних покривів та підшкірних тканин: часті – гіпертрихоз, висип, свербіж шкіри та зміни шкіри (роздратування, дерматохалазіон та ін.). З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часті – артрит. Нижче наведено інші небажані явища, які спостерігалися при монотерапії окремими компонентами препарату Ксалаком® (крім зазначених вище). Латанопрост: З боку органу зору: подразнення очей (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла); минущі точкові ерозії епітелію рогівки, набряк повік, кератит; подовження, потовщення, збільшення числа та посилення пігментації вій та пушкового волосся; ірит/увеїт; макулярний набряк (у пацієнтів з афакією, у пацієнтів із псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів із факторами ризику розвитку макулярного набряку), у т.ч. цистоїдний; зміна напрямку зростання вій, іноді викликає подразнення ока; затуманений зір, фотофобія, зміни в періорбітальній ділянці та повік, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки, періорбітальний набряк, кісти райдужної оболонки. Серцево-судинна система: загострення стенокардії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, відчуття серцебиття. З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: шкірні висипання, потемніння шкіри повік і місцеві шкірні реакції на повіках. З боку нервової системи: запаморочення. З боку органів дихання: астма (у тому числі гострі напади або загострення захворювання у пацієнтів із бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у м'язах/суглобах. Загальні та місцеві реакції: неспецифічний біль у грудях. Інфекції: герпетичний кератит. Тимолол (у формі очних крапель): З боку імунної системи: системні алергічні реакції, у тому числі анафілаксія, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, кропив'янка, свербіж шкіри, локалізований і генералізований висип. Порушення метаболізму та харчування: анорексія, приховані симптоми гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет. Психічні розлади: зміни поведінки та психічні розлади, у тому числі сплутаність свідомості, галюцинації, тривога, дезорієнтація, нервозність, симптоми депресії, втрата пам'яті, безсоння, депресія та нічні кошмари. З боку нервової системи: ішемія головного мозку, гострі порушення мозкового кровообігу, запаморочення, посилення симптомів міастенії gravis, парестезія, сонливість, біль голови, непритомність. З боку органу зору: цистоїдний макулярний набряк, зниження чутливості рогівки; симптоми та ознаки подразнення очей (наприклад, відчуття печіння, свербіж, відчуття піску в очах, підвищена сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, затуманеність зору, сухість слизової оболонки очей, ерозії рогівки, відшарування судинної оболонки після фільтраційних хірургічних; птоз, порушення зору, у тому числі зміна рефракції та диплопія. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах. Серце: аритмія, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, хронічна серцева недостатність, зупинка серця, блокада внутрішньосерцевої провідності, відчуття серцебиття, прогресування стенокардії. Судинні порушення: переміжна кульгавість, похолодання рук і ніг, зниження артеріального тиску, синдром Рейно. З боку органів дихання: бронхоспазм (переважно у хворих з попередніми бронхоспастичними захворюваннями), кашель, задишка, закладеність носа, набряк легенів та дихальна недостатність. З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, порушення смакових відчуттів, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, ретроперитонеальний фіброз. З боку шкірних покривів та підшкірних тканин: алопеція, псевдопемфігоїд, висипання на шкірі, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: системний червоний вовчак та міалгія. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: зниження лібідо, імпотенція, порушення сексуальної функції та хвороба Пейроні. Загальні та місцеві: астенія/стомлюваність, біль у грудях, набряки. У деяких пацієнтів із значним пошкодженням рогівки реєструвалися дуже рідкісні випадки кальцифікації рогівки у зв'язку із застосуванням фосфатовмісних очних крапель.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату Ксалаком з іншими препаратами спеціально не вивчалася. При застосуванні препарату Ксалаком у пацієнтів, які отримують β-адреноблокатори внутрішньо, можливе більш виражене зниження ВГД або посилення системних проявів β-адреноблокаторів, тому одночасне місцеве застосування двох і більше β-адреноблокаторів не рекомендується. При одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. При одночасному застосуванні тимололу з епінефрином іноді розвивався мідріаз. При поєднанні тимололу з наведеними нижче препаратами можлива адитивна дія зі зниженням артеріального тиску та/або вираженої брадикардії: блокатори "повільних" кальцієвих каналів; засоби, що викликають зниження вмісту катехоламінів, або β-адреноблокатори: антиаритмічні засоби (зокрема аміодарон); серцеві глікозиди; гуанетидин. Повідомлялося про посилення дії системних β-адреноблокаторів (наприклад, зниження частоти серцевих скорочень, депресія) при одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту CYP2D6 (наприклад, хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу. β-адреноблокатори можуть посилити гіпоглікемічний вплив гіпоглікемічних лікарських засобів. При раптовому скасуванні клонідину відзначається підвищення артеріального тиску. Ця реакція може посилюватися при одночасному застосуванні з β-адреноблокаторами.Спосіб застосування та дозиДорослим (у тому числі літнім) - по одній краплі в уражене око(а) один раз на добу. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується натиснути на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Це потрібно робити протягом 2 хвилин.ПередозуванняНижче наведено інформацію про передозування двох компонентів препарату: Латанопрост Крім подразнення очей та гіперемії кон'юнктиви, інші небажані зміни з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Більше 90% латанопросту метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала жодних симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, "припливи" та пітливість. Ці симптоми дозволяються через 4 години після припинення інфузії. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазму. Тимолол Описані випадки ненавмисного передозування очних крапель тимололу, внаслідок чого спостерігалися системні ефекти, подібні до таких при системному застосуванні β-адреноблокаторів: запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм та зупинка серця (див. розділ "Побічна дія"). У дослідженні in vitro було показано, що при діалізі тимолол легко виводиться із плазми або цільної крові. У хворих з нирковою недостатністю тимолол діалізувався гірше. У разі передозування проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Ксалаком® слід застосовувати не частіше одного разу на день, тому що більш часто введення латанопросту призводить до послаблення ефекту, що знижує ВГД. При пропущенні однієї дози наступну дозу слід вводити у звичайний час. Якщо пацієнт одночасно використовує інші краплі очей, то їх слід застосовувати з інтервалом принаймні 5 хвилин. До складу препарату Ксалаком входить бензалконію хлорид, який може абсорбуватися контактними лінзами. Є повідомлення про розвиток точкової кератопатії та/або токсичної виразкової кератопатії, а також на фоні застосування бензалконію хлориду може виникнути подразнення очей та знебарвлення м'яких контактних лінз. Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнтів, які застосовують Ксалаком® часто або тривало, у яких відзначається сухість слизової оболонки очей або стани, що ушкоджують рогівку. Перед закапуванням крапель контактні лінзи необхідно зняти та знову встановити їх через 15 хвилин. Латанопрост Латанопрост може викликати поступове збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. Як і при застосуванні латанопросту у вигляді очних крапель, при застосуванні препарату Ксалаком® збільшення пігментації райдужної оболонки відзначали у 16-20 % випадків серед усіх пацієнтів, які отримували Ксалаком® протягом року (оцінка на підставі фотографій). Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають коричневого кольору. Найчастіше зміна кольору є незначним і може бути встановлено клінічно. Посилення пігментації райдужної оболонки одного або обох очей спостерігається головним чиному пацієнтів зі змішаним кольором райдужної оболонки, що містить в основі коричневий колір. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки: накопичення пігменту в трабекулярній мережі або у передній камері ока не відзначено. При визначенні ступеня пігментації райдужної оболонки протягом більше 5 років не виявлено небажаних наслідків посилення пігментації навіть при продовженні терапії латанопростом. У пацієнтів ступінь зниження ВГД була однаковою незалежно від наявності або відсутності посилення пігментації райдужної оболонки. Отже, лікування латанопростом можна продовжувати і у випадках посилення пігментації райдужної оболонки. Такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом та, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Посилення пігментації райдужної оболонки зазвичай спостерігається протягом першого року після початку лікування, рідко - протягом другого або третього року. Після четвертого року лікування цей ефект не спостерігався. Швидкість прогресування пігментації з часом знижується та стабілізується через 5 років. У більш віддалені терміни ефекти підвищеної пігментації райдужної оболонки не вивчалися. Після припинення лікування посилення коричневої пігментації райдужної оболонки не відзначалося, проте зміна кольору очей може виявитися необоротною. У зв'язку із застосуванням латанопросту описані випадки потемніння шкіри повік, яке може бути оборотним. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напряму зростання вій. Зміни вій є оборотними та проходять після припинення лікування. У пацієнтів, які застосовують краплі лише в одне око, можливий розвиток гетерохромії, яка також може бути необоротною. Тимолол При місцевому застосуванні β-адреноблокаторів можуть спостерігатися такі ж небажані реакції, як і при їхньому системному застосуванні. Пацієнтів з тяжкими захворюваннями серця в анамнезі слід спостерігати з метою своєчасного виявлення симптомів серцевої недостатності. При місцевому застосуванні тимололу можуть виникнути наступні реакції з боку серця та системи дихання: прогресування стенокардії Принцметалу, а також периферичних та центральних циркуляторних порушень, гіпотензія, серцева недостатність із летальним результатом, тяжкі реакції з боку дихальної системи, у т.ч. бронхоспазм із летальним результатом у хворих на бронхіальну астму, брадикардія. Перед проведенням великого хірургічного втручання слід обговорити доцільність поступового скасування β-адреноблокаторів. Препарати цієї групи порушують здатність серця до реакції на рефлекторну β-адренергічну стимуляцію, що може підвищити ризик при загальному наркозі. Описано випадки затяжного тяжкого зниження артеріального тиску під час наркозу та труднощі при відновленні та підтримці серцевих скорочень. Під час операції ефекти β-адреноблокаторів можуть бути ліквідовані за допомогою достатніх доз агоністів адренорецепторів. Лікарські засоби з β-адреноблокуючим ефектом можуть заблокувати системний агоністичний ефект, наприклад, епінефрину. Потрібно попередити анестезіолога про те, що пацієнт отримує тимолол. β-адреноблокатори можуть посилити гіпоглікемічну дію протидіабетичних засобів та маскувати симптоми та прояви гіпоглікемії. Їх слід застосовувати з обережністю у хворих зі спонтанною гіпоглікемією або цукровим діабетом (особливо лабільної течії), які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього прийому. Терапія β-адреноблокаторами може маскувати деякі основні симптоми та прояви гіпертиреозу. Різке припинення лікування може спричинити загострення цього захворювання. При лікуванні β-адреноблокаторами у хворих з атопією або тяжкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі можливе посилення відповіді при повторному контакті з цими алергенами. При цьому епінефрін у звичайних дозах, що застосовуються для усунення анафілактичних реакцій, може виявитися неефективним. У поодиноких випадках тимолол викликав посилення м'язової слабкості у пацієнтів з міастенією gravis або міастенічними симптомами (наприклад, диплопією, птозом, генералізованою слабкістю). При застосуванні засобів, що знижують ВГД, описані випадки відшарування судинної оболонки після фільтраційних процедур - фістулізуючих операцій (трабекулектомія та її модифікації, синусотомія з діатермотрабекулоспазисом, непроникна глибока склеректомія та інші фістулізуючі операції), які створюють нові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування очних крапель може викликати минуще затуманювання зору. Поки цей ефект не зникне, пацієнтам не слід керувати автомобілем чи користуватися складною технікою.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: латанопрост – 0,050 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,20 мг; натрію дигідрофосфату моногідрат – 4,60 мг; динатрію гідрофосфат безводний – 4,74 мг; натрію хлорид – 4,10 мг; вода очищена –996,31 мг. По 2,5 мл у пластикові флакони з піпеткою-дозатором і кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину. 1 або 3 флакони поміщають в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.Опис лікарської формиБезбарвна, прозора рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичний.ФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432,58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Проліки добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. Біотрансформація Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 17 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Діти Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0,005% по одній краплі у кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак, профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих (див. розділ "Передозування"). У всіх вікових групах тривалість збереження максимальної концентрації кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Період напіввиведення кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих.ФармакодинамікаЛатанопрост - аналог простагландину F2α, є селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F) і знижує внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином, увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Зниження ВГД починається приблизно через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект спостерігається через 8-12 годин, дія зберігається протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Дослідження на тваринах показали, що в клінічних дозах латанопрост не впливає (або впливає незначно) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале лікування латанопростом після екстракапсуллярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну у задній сегмент ока пацієнтів із штучним кришталиком. Встановлено, що латанопрост не надає значного впливу продукцію рідкої вологи і гематоофтальмический бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи. Діти Ефективність латанопросту у дітей віком до 18 років була показана у 12-тижневому подвійному сліпому дослідженні латанопросту у порівнянні з тимололом у 107 пацієнтів з діагнозом інтраокулярна гіпертензія та інфантильна глаукома. Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів основної підгрупи з первинною вродженою/інфантильною глаукомою було порівнянним між групою пацієнтів, які отримують латанопрост та групою, що одержує тимолол. У пацієнтів з не первинно вродженими формами глаукоми (наприклад, ювенільна відкритокутова глаукома, афакічна глаукома) відзначалися такі ж результати, як у групи з первинною вродженою глаукомою. Вплив на внутрішньоочний тиск відзначали після першого тижня терапії, і він зберігався протягом 12 тижневого періоду дослідження, як і у дорослих пацієнтів. Дані про вплив латанопросту на внутрішньоочний тиск у дітей віком до 36 тижнів відсутні.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: Афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного), запальна, неоваскулярна глаукома (через відсутності; бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату Ксалатамакс у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним із прийомом аналогів простагландину F2α. Ксалатамакс® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування латанопросту у пацієнтів, яким планується оперативне втручання щодо катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих латанопрост необхідно застосовувати з обережністю.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування латанопросту під час вагітності у людини не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Застосування під час періоду грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Впливу латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% розвинулась пігментація райдужної оболонки. Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекції та інвазії – Частота невідома: герпетичний кератит. З боку органу зору - Дуже часто: гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); Часто: минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у вічі; Нечасто: набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; Рідко: ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія; Дуже рідко:зміни в периорбитальной області та області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; Частота невідома: кіста райдужної оболонки, псевдопемфігоїд кон'юнктиви. З боку нервової системи Частота невідома: запаморочення, головний біль. З боку серця – Нечасто: стенокардія, відчуття серцебиття; Частота невідома: нестабільна стенокардія. З боку органів дихання – рідко: бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання; Рідко: свербіж шкіри; Дуже рідко: потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини – частота невідома: міалгія, артралгія. Загальні порушення та місцеві реакції - Дуже рідко: біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових ( Профіль безпеки між різними віковими групами у дітей можна порівняти. Порівняно з дорослою популяцією, у дітей найчастіше відзначалися назофарингіт та лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиРежим дозування у дорослих (включаючи літніх) По одній краплі в уражене око (а) один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на день, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хвилини натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно зняти контактні лінзи і встановити їх не раніше ніж через 15 хв після введення (див. також розділ "Особливі вказівки"). Якщо одночасно необхідно застосовувати інші краплі очей, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Режим дозування у дітей Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вік Дані у дітейПередозуванняУ разі передозування проводять симптоматичне лікування. Крім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інших небажаних змін з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Понад 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала жодних симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, припливи та пітливість. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазм.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛатанопрост може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Така зміна кольору очей переважно відзначалася у пацієнтів з нерівномірно забарвленими райдужками, а саме: каре-блакитними, сіро-карими, жовто-карими та зелено-карими. У дослідження латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося після чотирьох років лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні.У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки. У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і часто клінічно не виявлялася. Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають карого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними, зміна кольору не була пов'язана з будь-якими симптомами або патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту в лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, у тому числі кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика, або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також пацієнтами з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту пацієнтами з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відзначалося загострення перебігу астми та/або появу задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Латанопрост містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом "сухого" ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після інстиляції. Діти Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей молодшого року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: латанопрост – 0,050 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,20 мг; натрію дигідрофосфату моногідрат – 4,60 мг; динатрію гідрофосфат безводний – 4,74 мг; натрію хлорид – 4,10 мг; вода очищена –996,31 мг. По 2,5 мл у пластикові флакони з піпеткою-дозатором і кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину. 1 або 3 флакони поміщають в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.Опис лікарської формиБезбарвна, прозора рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичний.ФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432,58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Проліки добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. Біотрансформація Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 17 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Діти Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0,005% по одній краплі у кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак, профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих (див. розділ "Передозування"). У всіх вікових групах тривалість збереження максимальної концентрації кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Період напіввиведення кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих.ФармакодинамікаЛатанопрост - аналог простагландину F2α, є селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F) і знижує внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином, увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Зниження ВГД починається приблизно через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект спостерігається через 8-12 годин, дія зберігається протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Дослідження на тваринах показали, що в клінічних дозах латанопрост не впливає (або впливає незначно) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале лікування латанопростом після екстракапсуллярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну у задній сегмент ока пацієнтів із штучним кришталиком. Встановлено, що латанопрост не надає значного впливу продукцію рідкої вологи і гематоофтальмический бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи. Діти Ефективність латанопросту у дітей віком до 18 років була показана у 12-тижневому подвійному сліпому дослідженні латанопросту у порівнянні з тимололом у 107 пацієнтів з діагнозом інтраокулярна гіпертензія та інфантильна глаукома. Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів основної підгрупи з первинною вродженою/інфантильною глаукомою було порівнянним між групою пацієнтів, які отримують латанопрост та групою, що одержує тимолол. У пацієнтів з не первинно вродженими формами глаукоми (наприклад, ювенільна відкритокутова глаукома, афакічна глаукома) відзначалися такі ж результати, як у групи з первинною вродженою глаукомою. Вплив на внутрішньоочний тиск відзначали після першого тижня терапії, і він зберігався протягом 12 тижневого періоду дослідження, як і у дорослих пацієнтів. Дані про вплив латанопросту на внутрішньоочний тиск у дітей віком до 36 тижнів відсутні.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: Афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного), запальна, неоваскулярна глаукома (через відсутності; бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату Ксалатамакс у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним із прийомом аналогів простагландину F2α. Ксалатамакс® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування латанопросту у пацієнтів, яким планується оперативне втручання щодо катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих латанопрост необхідно застосовувати з обережністю.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування латанопросту під час вагітності у людини не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Застосування під час періоду грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Впливу латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% розвинулась пігментація райдужної оболонки. Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекції та інвазії – Частота невідома: герпетичний кератит. З боку органу зору - Дуже часто: гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); Часто: минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у оці; Нечасто: набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; Рідко: ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія; Дуже рідко:зміни в периорбитальной області та області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; Частота невідома: кіста райдужної оболонки, псевдопемфігоїд кон'юнктиви. З боку нервової системи Частота невідома: запаморочення, головний біль. З боку серця – Нечасто: стенокардія, відчуття серцебиття; Частота невідома: нестабільна стенокардія. З боку органів дихання – рідко: бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання; Рідко: свербіж шкіри; Дуже рідко: потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини – частота невідома: міалгія, артралгія. Загальні порушення та місцеві реакції - Дуже рідко: біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових ( Профіль безпеки між різними віковими групами у дітей можна порівняти. Порівняно з дорослою популяцією, у дітей найчастіше відзначалися назофарингіт та лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиРежим дозування у дорослих (включаючи літніх) По одній краплі в уражене око (а) один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на день, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хвилини натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно зняти контактні лінзи і встановити їх не раніше ніж через 15 хв після введення (див. також розділ "Особливі вказівки"). Якщо одночасно необхідно застосовувати інші краплі очей, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Режим дозування у дітей Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вік Дані у дітейПередозуванняУ разі передозування проводять симптоматичне лікування. Крім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інших небажаних змін з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Понад 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала жодних симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, припливи та пітливість. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазм.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛатанопрост може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Така зміна кольору очей переважно відзначалася у пацієнтів з нерівномірно забарвленими райдужками, а саме: каре-блакитними, сіро-карими, жовто-карими та зелено-карими. У дослідження латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося після чотирьох років лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні.У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки. У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і часто клінічно не виявлялася. Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають карого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними, зміна кольору не була пов'язана з будь-якими симптомами або патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту в лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, у тому числі кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика, або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також пацієнтами з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту пацієнтами з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відзначалося загострення перебігу астми та/або появу задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Латанопрост містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом "сухого" ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після інстиляції. Діти Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей молодшого року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: латанопрост – 50 мкг; допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію дигідрофосфат (моногідрат), натрію гідрофосфат (безводний), бензалконію хлорид, вода для ін'єкцій. По 2,5 мл розчину (очних крапель) у флаконі-крапельниці (поліетилен низької щільності) з ковпачком, що загвинчується, і запобіжним ковпачком без різьблення з контролем першого розтину; по 1 або 3 флакони-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. На лицьовій стороні картонної пачки, з метою контролю першого розтину, наноситься перфорований рядок, що нагадує обрис півколець бічні поверхні пачки щільно склеюються при упаковці препарату.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичнийФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432,58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Проліки добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. Біотрансформація Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 1-7 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Діти Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0,005% по одній краплі у кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих. У всіх вікових групах тривалість збереження максимальної концентрації кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Період напіввиведення кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих.ФармакодинамікаЛатанопрост - аналог простагландину F2α - є селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F) і знижує внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Зниження ВГД починається приблизно через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект спостерігається через 8-12 годин, дія зберігається протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Дослідження на тваринах показали, що в клінічних дозах латанопрост не впливає (або впливає незначно) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале, лікування латанопростом після екстракапсулярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну в задньому сегменті ока пацієнтів із штучним кришталиком. Встановлено, що латанопрост не істотно впливає на продукцію водянистої вологи та на гематрофтальмічний бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи. Діти Ефективність препарату Ксалатан® у дітей віком до 18 років була показана у 12-тижневому подвійному сліпому дослідженні латанопросту у порівнянні з тимололом у 107 пацієнтів з діагнозом інтраокулярна гіпертензія та інфантильна глаукома. Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів основної підгрупи з первинною вродженою/інфантильною глаукомою було порівнянним між групою пацієнтів, які отримують латанопрост та групою, що одержує тимолол. У пацієнтів з не первинно вродженими формами глаукоми (наприклад, ювенільна відкритокутова глаукома, афакічна глаукома) відзначалися такі ж результати, як у групи з первинною вродженою глаукомою. Вплив на внутрішньоочний тиск відзначали після першого тижня терапії і він зберігався протягом 12-тижневого періоду дослідження, як і у дорослих пацієнтів. Дані про вплив латанопросту на внутрішньоочний тиск у дітей віком до 36 тижнів відсутні.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: Афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного); запальна, неоваскулярна глаукома (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату); бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату Ксалатан у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним з прийомом аналогів простагландину F2α. Ксалатан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування препарату Ксалатан у пацієнтів, яким планується оперативне втручання з приводу катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих Ксалатан необхідно застосовувати з обережністю.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування латанопросту під час вагітності у людини не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Застосування під час грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Впливу латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% розвинулась пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Особливі вказівки"). Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекції та інвазії – Частота невідома: герпетичний кератит. З боку органу зору - Дуже часто: гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); Часто: минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у оці; Нечасто: набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; Рідко: ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія; Дуже рідко:зміни в періорбітальній області та в області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; Частота невідома: кіста райдужної оболонки, псевдопемфігоїд кон'юнктиви. З боку нервової системи Частота невідома: запаморочення, головний біль. З боку серця – Нечасто: стенокардія, відчуття серцебиття; Частота невідома: нестабільна стенокардія. З боку органів дихання – рідко: бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання; Рідко: свербіж шкіри; Дуже рідко: потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини – частота невідома: міалгія, артралгія. Загальні порушення та місцеві реакції - Дуже рідко: біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових (Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиРежим дозування у дорослих (включаючи літніх) По одній краплі в уражене око(а) один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на день, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хвилини натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно зняти контактні лінзи та встановити їх не раніше ніж через 15 хв після введення. Якщо одночасно необхідно застосовувати інші краплі очей, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Режим дозування у дітей Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вік 36 тижнів) відсутні. Дані у дітейПередозуванняУ разі передозування проводять симптоматичне лікування. Крім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інших небажаних змін з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Понад 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала будь-яких симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, припливи та пітливість. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанапросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазму.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛатанопрост може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Така зміна кольору очей переважно відзначалася у пацієнтів з нерівномірно забарвленими райдужками, а саме: каре-блакитними, сіро-карими, жовто-карими та зелено-карими. У дослідженнях латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося після чотирьох років лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Побічна дія"). У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і, часто, клінічно не виявлялася. Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають карого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними зміна кольору був пов'язані з будь-якими симптомами чи патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту в лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, у тому числі кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика, або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також пацієнтами з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту пацієнтами з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відзначалося загострення перебігу астми та/або появу задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Ксалатан® містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом "сухого" ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після інстиляції. Діти Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей молодшого року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: латанопрост – 50 мкг; допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію дигідрофосфат (моногідрат), натрію гідрофосфат (безводний), бензалконію хлорид, вода для ін'єкцій. По 2,5 мл розчину (очних крапель) у флаконі-крапельниці (поліетилен низької щільності) з ковпачком, що загвинчується, і запобіжним ковпачком без різьблення з контролем першого розтину; по 1 або 3 флакони-крапельниці з інструкцією із застосування в картонній пачці. На лицьовій стороні картонної пачки, з метою контролю першого розтину, наноситься перфорований рядок, що нагадує обрис півколець бічні поверхні пачки щільно склеюються при упаковці препарату.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичнийФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432,58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Проліки добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. Біотрансформація Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 1-7 хв. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Діти Фармакокінетичні дослідження латанопросту проведені у 22 дорослих та 25 дітей (у віці 0-18 років) з офтальмогіпертензією та глаукомою. Всі вікові групи отримували латанопрост у концентрації 0,005% по одній краплі у кожне око протягом не менше 2 тижнів. Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих. У всіх вікових групах тривалість збереження максимальної концентрації кислоти латанопросту у плазмі становить 5 хв. Період напіввиведення кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих.ФармакодинамікаЛатанопрост - аналог простагландину F2α - є селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F) і знижує внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Зниження ВГД починається приблизно через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект спостерігається через 8-12 годин, дія зберігається протягом не менше 24 годин. Дослідження на тваринах та у людини показали, що основним механізмом дії є збільшення увеосклерального відтоку, крім того, у людини також описано поліпшення відтоку (зниження опору відтоку). Дослідження на тваринах показали, що в клінічних дозах латанопрост не впливає (або впливає незначно) на внутрішньоочний кровообіг. При місцевому застосуванні можливі кон'юнктивальна або епісклеральна ін'єкція легкого або середнього ступеня виразності. За даними флюоресцентної ангіографії тривале, лікування латанопростом після екстракапсулярної екстракції катаракти у мавп не впливало на кровообіг сітківки. При короткостроковому застосуванні латанопрост не сприяв просочуванню флуоресцеїну в задньому сегменті ока пацієнтів із штучним кришталиком. Встановлено, що латанопрост не істотно впливає на продукцію водянистої вологи та на гематрофтальмічний бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи. Діти Ефективність препарату Ксалатан® у дітей віком до 18 років була показана у 12-тижневому подвійному сліпому дослідженні латанопросту у порівнянні з тимололом у 107 пацієнтів з діагнозом інтраокулярна гіпертензія та інфантильна глаукома. Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів основної підгрупи з первинною вродженою/інфантильною глаукомою було порівнянним між групою пацієнтів, які отримують латанопрост та групою, що одержує тимолол. У пацієнтів з не первинно вродженими формами глаукоми (наприклад, ювенільна відкритокутова глаукома, афакічна глаукома) відзначалися такі ж результати, як у групи з первинною вродженою глаукомою. Вплив на внутрішньоочний тиск відзначали після першого тижня терапії і він зберігався протягом 12-тижневого періоду дослідження, як і у дорослих пацієнтів. Дані про вплив латанопросту на внутрішньоочний тиск у дітей віком до 36 тижнів відсутні.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВГД) у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: Афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика, пацієнти з факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного); запальна, неоваскулярна глаукома (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату); бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату Ксалатан у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним з прийомом аналогів простагландину F2α. Ксалатан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування препарату Ксалатан у пацієнтів, яким планується оперативне втручання з приводу катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих Ксалатан необхідно застосовувати з обережністю.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування латанопросту під час вагітності у людини не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Застосування під час грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Впливу латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% розвинулась пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Особливі вказівки"). Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000) та дуже рідко (< 1/10 000). Частота не відома (з урахуванням наявних даних частоту оцінити неможливо). Інфекції та інвазії – Частота невідома: герпетичний кератит. З боку органу зору - Дуже часто: гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації); Часто: минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у оці; Нечасто: набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт; Рідко: ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія; Дуже рідко:зміни в періорбітальній області та в області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки; Частота невідома: кіста райдужної оболонки, псевдопемфігоїд кон'юнктиви. З боку нервової системи Частота невідома: запаморочення, головний біль. З боку серця – Нечасто: стенокардія, відчуття серцебиття; Частота невідома: нестабільна стенокардія. З боку органів дихання – рідко: бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання; Рідко: свербіж шкіри; Дуже рідко: потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини – частота невідома: міалгія, артралгія. Загальні порушення та місцеві реакції - Дуже рідко: біль у грудях. Діти Згідно з результатами двох короткострокових (<12 тижнів) клінічних досліджень у 93 дітей профіль безпеки латанопросту у дітей не відрізнявся від профілю безпеки у дорослих. Профіль безпеки між різними віковими групами у дітей можна порівняти. Порівняно з дорослою популяцією, у дітей найчастіше відзначалися назофарингіт та лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиРежим дозування у дорослих (включаючи літніх) По одній краплі в уражене око(а) один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на день, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хвилини натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно зняти контактні лінзи та встановити їх не раніше ніж через 15 хв після введення. Якщо одночасно необхідно застосовувати інші краплі очей, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Режим дозування у дітей Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вік 36 тижнів) відсутні. Дані у дітейПередозуванняУ разі передозування проводять симптоматичне лікування. Крім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інших небажаних змін з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Понад 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам у дозі 500 мкг/кг не викликало значних ефектів із боку серцево-судинної системи. Внутрішньовенне введення латанопросту мавпам викликало минущий бронхоспазм. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала будь-яких симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, припливи та пітливість. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанапросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазму.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛатанопрост може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Така зміна кольору очей переважно відзначалася у пацієнтів з нерівномірно забарвленими райдужками, а саме: каре-блакитними, сіро-карими, жовто-карими та зелено-карими. У дослідженнях латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко - протягом другого або третього року і не відзначалося після чотирьох років лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Побічна дія"). У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і, часто, клінічно не виявлялася. Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольору. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають карого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними зміна кольору був пов'язані з будь-якими симптомами чи патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророгівковій трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту в лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з відсутністю досвіду застосування латанопросту в терапії гострого нападу закритокутової глаукоми слід з обережністю застосовувати препарат у таких пацієнтів. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, у тому числі кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакією, псевдоафакією, розривом задньої капсули кришталика, або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також пацієнтами з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту пацієнтами з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у післяреєстраційному періоді відзначалося загострення перебігу астми та/або появу задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів. Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Ксалатан® містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом "сухого" ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після інстиляції. Діти Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей молодшого року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: бетаксол 5 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, гіпромелоза, натрію хлорид, натрію гідроксид, динатрію едетат, вода д/і. Краплі очні. 5 мл - флакон-крапельниці пластикові (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат. Селективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Не має мембраностабілізуючу (місцевоанестезуючу) дію. При місцевому застосуванні бетаксолол знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення продукції внутрішньоочної рідини. Настання гіпотензивної дії спостерігається через 30 хв після закапування, максимальний ефект розвивається через 2 години. Після одноразової інстиляції вплив на офтальмотонус зберігається протягом 12 годин. Бетаксолол (порівняно з іншими бета-адреноблокаторами) не викликає зниження кровотоку в зоровому нерві. Застосування очних крапель Ксонеф не призводить до виникнення міозу, спазму акомодації, гемералопії (на відміну міотиків).ФармакокінетикаБетаксолол високо ліпофілен, внаслідок чого добре проникає через рогівку у передню камеру ока. Cmax (1.17 мг/мл) у передній камері визначається через 20 хвилин після інстиляції. Проникає у системний кровотік. T1/2 із внутрішньоочної рідини близько 1 год. T1/2 із плазми крові 16-22 год. Виведення переважно через нирки.Показання до застосуванняЯк монотерапія: Для зниження внутрішньоочного тиску. У поєднанні з іншими препаратами при: Відкритокутової глаукоми; очної гіпертензії.Протипоказання до застосуванняСинусова брадикардія; AV-блокада II та III ступеня; виражена серцева недостатність; кардіогенний шок; артеріальна гіпотензія; дитячий вік до 18 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при тиреотоксикозі, міастенії, цукровому діабеті, синдромі Рейно, феохромоцитомі, бронхіальній астмі, хронічному обструктивному бронхіті. З обережністю призначають препарат пацієнтам із цукровим діабетом, оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. З обережністю препарат призначають пацієнтам з тиреотоксикозом, т.к. бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). З обережністю слід призначати бета-адреноблокатори пацієнтам із вираженими порушеннями функції дихальної системи. Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам із синдромом Рейно або феохромоцитомою.Вагітність та лактаціяДостатнього досвіду застосування препарату Ксонеф при вагітності та в період лактації немає. Застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Дитячий вік віком до 18 років.Побічна діяЗ боку органу зору: часто – короткочасний дискомфорт в очах після закапування, сльозотеча; в окремих випадках – зниження чутливості рогівки, почервоніння очей, точковий кератит, світлобоязнь, анізокорія, фотофобія, свербіж, відчуття "сухості" очей, алергічні реакції. Системні побічні ефекти відзначаються рідко: З боку ЦНС: запаморочення, нудота, сонливість, безсоння, біль голови, депресія, посилення симптомів міастенії. З боку серцево-судинної системи: брадикардія, порушення серцевої провідності та серцева недостатність. З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, бронхіальна астма, дихальна недостатність.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Ксонеф та бета-адреноблокаторів для прийому внутрішньо підвищується ризик розвитку побічних ефектів (як місцевих, так і системних) внаслідок адитивного ефекту (тому пацієнти, які отримують цю комбінацію препаратів, повинні бути під медичним наглядом). При застосуванні препарату Ксонеф у поєднанні з препаратами, що виснажують запаси катехоламінів (такими як резерпін), може спостерігатися зниження артеріального тиску та брадикардія. При одночасному призначенні міорелаксантів та гіпоглікемічних засобів може спостерігатися посилення їхньої дії. При спільному застосуванні з симпатоміметиками - посилення їх судинозвужувального ефекту. Слід бути обережними при спільному застосуванні препарату Ксонеф та психотропних засобів внаслідок можливого посилення їх дії.Спосіб застосування та дозиПрепарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 2 рази на добу. У деяких пацієнтів стабілізація внутрішньоочного тиску відбувається протягом декількох тижнів, тому рекомендується контролювати внутрішньоочний тиск протягом першого місяця лікування. При недостатній клінічній ефективності монотерапії призначають додаткову терапію.ПередозуванняПри надходженні в очі надмірної кількості препарату слід промити очі теплою водою. Симптоми: при передозуванні бета-адреноблокаторів можуть спостерігатися зниження артеріального тиску, брадикардія, гостра серцева недостатність. Лікування: проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред плановою хірургічною операцією слід поступово відмінити бета-адреноблокатори за 48 год до загальної анестезії, т.к. під час проведення загальної анестезії можуть зменшити чутливість міокарда до симпатичної стимуляції. Пацієнти, у яких використовуються бета-адреноблокатори, можуть мати в анамнезі атопію або анафілактичні реакції. У разі розвитку повторних реакцій підвищеної чутливості такі пацієнти можуть бути не чутливі до звичайних доз епінефрину (адреналіну), необхідного для усунення анафілаксії. При закапуванні у вічі бета-адреноблокатори можуть всмоктуватися в системний кровотік. При цьому можуть бути такі ж побічні ефекти, як і при системному застосуванні. Описані випадки тяжких дихальних та серцево-судинних розладів, включаючи бронхоспазм з летальним кінцем у пацієнтів з бронхіальною астмою та смерть від серцевої недостатності. Ксонеф має мінімальний вплив на АТ та ЧСС. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з AV-блокадою І ступеня та легкою та помірною серцевою недостатністю. Лікування препаратом Ксонеф слід негайно припинити з появою перших симптомів декомпенсації з боку серцево-судинної системи. Ксонеф містить консервант бензалконію хлорид, який може брати в облогу на м'яких контактних лінзах і надавати токсичну дію на тканині ока. Тому пацієнтам, які носять контактні лінзи, слід зняти їх перед застосуванням крапель і встановити не раніше ніж через 20 хв після закапування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: Якщо після застосування крапель у пацієнтів тимчасово знижується чіткість зору, до її відновлення не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Форма випуску: капс. Упаковка: банка Производитель: Кайова Корпорейшн Завод-производитель: Kyowa Corporation(Япония). .

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: левофлоксацин (у формі гемігідрату) 5 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид - 8.75 мг, бензалконію хлорид - 0.05 мг, хлористоводневої кислоти розчин 10% або натрію гідроксиду розчин 1M - до pH 6.5±0.05, вода очищена - до 1 мл. 5 мл - флакон-крапельниця полімерна в картонній пачці.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорого розчину від блідо-жовтого до світло-жовтого із зеленуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаБактерицидний.ФармакокінетикаПісля інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. У дослідженнях на здорових добровольцях було показано, що середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 та 6 годин після місцевого застосування, склали 17 мкг/мл та 6.6 мкг/мл відповідно. У п'яти із шести добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У чотирьох із шести добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину при застосуванні очних крапель у водянистій волозі статистично значуще вище за середню концентрацію офлоксацину (р=0.0008). Фактично вона приблизно вдвічі вища, ніж середня концентрація офлоксацину (1139.9±717.1 нг/мл та 621.7±368.7 нг/мл, відповідно). Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування - від 0.86 нг/мл на 1 добу до 2.05 нг/мл. Cmax левофлоксацину в плазмі дорівнює 2.25 нг/мл, виявлена ​​на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. Cmax левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижчий від тих концентрацій, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.ФармакодинамікаПротимікробний препарат широкого спектра дії, фторхінолон. Чинить бактерицидну дію. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактеріальних клітин.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів для місцевого застосування в офтальмології.ІнструкціяЗастосовують місцево, у уражене око.Показання до застосуванняЛікування інфекцій переднього відділу ока, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняДитячий вік до 1 року, підвищена чутливість до компонентів препарату, підвищена чутливість до левофлоксацину та інших хінолонів.Вагітність та лактаціяПротипоказано дітям віком до 1 року. Призначення препарату при вагітності можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.Побічна діяЗ боку органу зору: часто (1-10%) – короткочасне печіння в очах, почервоніння очей, зниження гостроти зору; нечасто (0.1-1%) – поява слизу у вигляді тяжів у слізній плівці; рідко (0.01-0.1%) - блефарит, хемоз, сосочкові розростання та поява фолікулів на кон'юнктиві, синдром сухого ока, еритема повік, свербіж та біль в очах, світлобоязнь. Інші: рідко (0.01-0.1%) – алергічні реакції, головний біль, риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиПісля місцевого застосування Cmax левофлоксацину в плазмі в 1000 разів менше, ніж при пероральному прийомі, тому ефекти взаємодії з іншими лікарськими засобами є малоймовірними.Спосіб застосування та дозиДорослим і дітям старше 1 року закопують по 1-2 краплі в уражене око (а) кожні 2 години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3-го по 7-й день. Тривалість застосування препарату становить 5-7 днів.ПередозуванняПри навмисному або випадковому прийомі внутрішньо можливі нудота, ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT, сплутаність свідомості, запаморочення, судоми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути забруднення розчину, не слід торкатися кінчиком крапельниці до віків і тканин навколо ока. Л-Оптик Ромфарм, краплі очні 5% не можна вводити субкон'юнктивально, слід уникати прямої інстиляції у передню камеру ока. При лікуванні фторхінолонами для системного застосування спостерігалися реакції підвищеної чутливості, навіть після однієї дози. Якщо виникають алергічні реакції під час лікування левофлоксацином, необхідно негайно припинити застосування. Як і при лікуванні іншими антибіотиками, тривале застосування левофлоксацину може призвести до надмірного зростання стійких мікроорганізмів та грибів. Під час лікування, якщо спостерігається погіршення або не відзначається покращення протягом 3-5 днів, лікування слід припинити та призначити альтернативну терапію. Краплі не слід застосовувати при носінні м'яких контактних лінз у зв'язку з наявністю у краплях консерванту бензалконію хлориду, який може абсорбуватися контактними лінзами та надати несприятливу дію на тканині ока та викликати зміну кольору контактних лінз. Не слід носити контактні лінзи будь-якого типу за наявності симптомів бактеріального кон'юнктивіту. При одночасному використанні декількох офтальмологічних препаратів для місцевого застосування необхідно дотримуватися 15-хвилинного інтервалу між інстиляціями. У разі скорочення гостроти зору після закапування крапель Л-Оптик Ромфарм не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з потенційно небезпечними механізмами до його відновлення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: латанопрост – 0,05 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид у перерахунку на безводну речовину - 0,20 мг, натрію хлорид - 4,10 мг, натрію дигідрофосфат моногідрат - 4,60 мг, натрію гідрофосфат безводний - 4,74 мг, вода очищена - до 1,0 . Краплі очні, 0,005%. По 5 мл або 10 мл у полімерні флакони з поліетилену високого тиску з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею з поліетилену низького тиску і кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску; Або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-крапельницею з поліетилену високого тиску і кришкою нагвинчується з контролем першого розтину з поліетилену низького тиску або поліпропілену; Або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-крапельницею з поліетилену високого тиску та кришкою з контролем розтину з поліетилену низького тиску. 1 полімерний флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичний.ФармакокінетикаЛатанопрост (молекулярна маса 432,58) є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Всмоктування Проліки добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Розподіл Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається через 2 години після інстиляції. Після інстиляції мавпам латанопрост розподіляється переважно у передній камері ока, кон'юнктиві та повіках. Лише невелика кількість латанопросту досягає задньої камери ока. Біотрансформація Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Виведення Період напіввиведення із плазми становить 17 хвилин. Дослідження на тваринах показали, що основні метаболіти (1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранорметаболіти) не мають (або мають низьку) біологічну активність і виводяться переважно з сечею. Діти Експозиція латанопросту приблизно у 2 рази вища у дітей віком від 3 до 12 років у порівнянні з дорослими пацієнтами та у 6 разів вища у дітей віком до 3 років. Однак профіль безпеки препарату не відрізняється у дітей та дорослих. Час досягнення максимальної концентрації кислоти латанопросту в плазмі становить 5 хвилин для всіх вікових груп. Період напіввиведення кислоти латанопросту у дітей такий самий, як і у дорослих. У рівноважній концентрації не відбувається кумуляції кислоти латанопросту у плазмі крові.ФармакодинамікаЛатанопрост - аналог простагландину F2α - є селективним агоністом рецепторів FP (простагландину F) і знижує внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Зниження ВГД починається приблизно через 3-4 години після введення препарату, максимальний ефект спостерігається через 8-12 годин, дія зберігається протягом не менше 24 годин. Встановлено, що латанопрост не істотно впливає на продукцію водянистої вологи та на гематоофтальмічний бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою або підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю Афакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика; пацієнти з факторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, у тому числі цистоїдного); запальна, неоваскулярна глаукома (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату); бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом, особливо пов'язаним із прийомом аналогів простагландину F2α. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування препарату у пацієнтів, яким планується оперативне втручання з приводу катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих препарат необхідно застосовувати з обережністю.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека застосування латанопросту під час вагітності у людини не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане. Період грудного вигодовування Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Застосування під час грудного вигодовування протипоказане. При необхідності прийому препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Впливу латанопросту на чоловічу та жіночу фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалися органами зору. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки у 33% розвинулась пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Особливі вказівки"). Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інстиляції. Градація небажаних реакцій за частотою народження здійснювалася таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекції та інвазії Частота невідома: герпетичний кератит. З боку органу зору Дуже часто: гіперпігментація райдужної оболонки, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей від легкого до середнього ступеня (почуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, поколювання та відчуття стороннього тіла), зміна вій (збільшення довжини, товщини, кількості та пігментації). Часто: минущі точкові ерозії епітелію (переважно безсимптомні), блефарит, біль у вічі. Нечасто: набряк повік, сухість слизової оболонки ока, кератит, затуманювання зору, кон'юнктивіт. Рідко: ірит/увеїт (переважно у схильних пацієнтів), набряк макули, набряк повік, набряк рогівки, ерозія рогівки, періорбітальний набряк, потемніння шкіри повік, реакції з боку шкіри повік, зміна напрямку зростання вій, потовщення, потемніння та подовження вій, , фотофобія. Дуже рідко: зміни в периорбітальній області та області вій, що призводять до поглиблення борозни верхньої повіки. Частота невідома: кіста райдужної оболонки, псевдопемфігоїд кон'юнктиви. З боку нервової системи Частота невідома: запаморочення, біль голови. З боку серця Нечасто: стенокардія, серцебиття. Частота невідома: нестабільна стенокардія. З боку органів дихання Рідко: бронхоспазм (в т.ч. загострення захворювання у пацієнтів із бронхіальною астмою в анамнезі), задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто: висипання. Рідко: свербіж шкіри. Дуже рідко: потемніння шкіри повік та місцеві шкірні реакції на повіках. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини Частота невідома: міалгія, артралгія. Загальні порушення та місцеві реакції Дуже рідко: біль у грудях.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиМісцево. Режим дозування у дорослих (включаючи літніх) По одній краплі в уражене око (а) один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері. Не слід інстиляцію препарату частіше, ніж 1 раз на день, оскільки показано, що частіше введення знижує гіпотензивний ефект. При пропущенні однієї дози лікування продовжують за звичайною схемою. Як при застосуванні будь-яких крапель очей, з метою зниження можливого системного ефекту препарату, відразу після інстиляції кожної краплі рекомендується протягом 1 хвилини натискати на нижню слізну точку, розташовану біля внутрішнього кута ока на нижньому столітті. Цю процедуру слід виконувати безпосередньо після інстиляції. Перед інстиляцією необхідно зняти контактні лінзи та встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після введення. Якщо одночасно необхідно застосовувати інші краплі очей, їх застосування слід розмежувати 5-хвилинним інтервалом. Режим дозування у дітей Латанопрост застосовують у дітей у тій же дозі, що й у дорослих. Дані про застосування препарату у недоношених (гестаційний вік Дані у дітейПередозуванняКрім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інші небажані зміни органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі латанопросту слід враховувати таку інформацію: один флакон з 2,5 мл розчину містить 125 мкг латанопросту. Понад 90% препарату метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенна інфузія в дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не викликала жодних симптомів, проте при введенні дози 5,5-10 мкг/кг спостерігалися нудота, біль у животі, запаморочення, стомлюваність, припливи та пітливість. У хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості введення латанопросту в очі в дозі, що в 7 разів перевищує терапевтичну, не викликало бронхоспазму. У разі передозування проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛатанопрост може поступово змінити колір очей за рахунок збільшення вмісту коричневого пігменту в райдужній оболонці. До початку лікування пацієнтів слід проінформувати про можливу необоротну зміну кольору очей. Застосування лікарського препарату на одному оці може спричинити необоротну гетерохромію. Така зміна кольору очей переважно відзначалася у пацієнтів з нерівномірно забарвленими райдужками, а саме: каре-блакитними, сіро-карими, жовто-карими та зелено-карими. У дослідженнях латанопросту потемніння, як правило, починалося протягом перших 8 місяців лікування, рідко – протягом другого та третього років і не відзначалося після закінчення чотирьох років лікування. Прогресування пігментації райдужної оболонки знижувалося з часом і стабілізувалося через 5 років. Дані щодо посилення пігментації протягом 5 років відсутні.У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту у 33% пацієнтів розвивалася пігментація райдужної оболонки (див. розділ "Побічна дія"). У більшості випадків зміна кольору райдужної оболонки була незначною і, часто, клінічно не виявлялася. Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольорів.Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольорів.Частота народження коливалася від 7 до 85% у пацієнтів з неоднакового кольору райдужками, переважаючи у пацієнтів з жовто-карими райдужками. Зміни у пацієнтів з рівномірно забарвленими райдужками блакитного кольору не спостерігалися, в окремих випадках зміни відзначалися при рівномірно забарвлених райдужках сірого, зеленого та карого кольорів. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням вмісту меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки, а не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева пігментація з'являється навколо зіниці і концентрично поширюється на периферію райдужної оболонки. При цьому вся райдужка або її частини набувають карого кольору. Після відміни терапії подальша пігментація не відзначалася. За наявними клінічними даними, зміна кольору не була пов'язана з будь-якими симптомами або патологічними порушеннями. Препарат не впливає на невуси та лентиго райдужної оболонки. Згідно з результатами 5-річних клінічних досліджень, накопичення пігменту в склеророговичній трабекулярній мережі або інших відділах передньої камери ока не відзначено. Показано, що потемніння райдужної оболонки не призводить до небажаних клінічних наслідків, тому застосування латанопросту при виникненні такого потемніння можна продовжити. Тим не менш, такі пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, залежно від клінічної ситуації, лікування може бути припинено. Досвід застосування латанопросту в терапії закритокутової та вродженої глаукоми, пігментної глаукоми, відкритокутової глаукоми у пацієнтів із псевдоафакією обмежений. Відсутні відомості про застосування латанопросту в лікуванні вторинної глаукоми внаслідок запальних захворювань очей та неоваскулярної глаукоми. Латанопрост не впливає на величину зіниці. У зв'язку з тим, що відомості про застосування латанопросту в післяопераційному періоді екстракції катаракти обмежені, слід бути обережним при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з герпетичним кератитом в анамнезі. При гострому герпетичному кератиті, а також у разі наявності анамнестичних відомостей про хронічний рецидивуючий герпетичний кератит, необхідно уникати призначення латанопросту. Макулярний набряк, у тому числі кістозний, відмічався в період терапії латанопростом переважно у пацієнтів з афакісою, пссвдоафакією, розривом задньої капсули кришталика, або у пацієнтів з факторами ризику розвитку кістозного макулярного набряку (зокрема, при діабетичній ретинопатії). Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з афакією, псевдоафакією з розривом задньої капсули або переднекамерними інтраокулярними лінзами, а також пацієнтами з відомими факторами ризику кістозного набряку макули. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту пацієнтами з факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Досвід застосування латанопросту пацієнтами з бронхіальною астмою обмежений, але у ряді випадків у постреєстраційному періоді відзначалося загострення перебігу астми та/або появи задишки. Слід бути обережними при застосуванні латанопросту у цієї категорії пацієнтів (див. також розділ "Побічна дія"). Відзначалися випадки потемніння шкіри періорбітальної області, які у ряду пацієнтів мали оборотний характер при продовженні терапії латанопростом. Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густоти та зміна напрямку зростання вій. Зміни вій були оборотні та проходили після припинення терапії. Латанопрост-оптик містить бензалконію хлорид, що часто використовується як консервант в офтальмологічних лікарських препаратах. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію, а також абсорбуватися м'якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Потрібний ретельний моніторинг стану пацієнтів із синдромом "сухого" ока або інших захворювань рогівки при тривалому застосуванні латанопросту. Перед застосуванням препарату необхідно зняти контактні лінзи та знову встановити їх не раніше ніж через 15 хвилин після інстиляції. Діти Відомості про ефективність та безпеку застосування латанопросту у дітей молодшого року обмежені. Немає досвіду застосування препарату у недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів). Відомості про безпеку довгострокового застосування латанопросту у дітей відсутні. При первинній вродженій глаукомі у дітей віком від 0 до 3 років стандартним методом лікування залишається хірургічне втручання (гоніотомія/трабекулотомія). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Як і при застосуванні інших офтальмологічних лікарських засобів, можливе тимчасове порушення зору; до відновлення керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами не рекомендується.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: левофлоксацин гемігідрат – 5,12 мг у перерахунку на левофлоксацин – 5,00 мг; Допоміжні речовини: натрію хлорид – 9,00 мг, бензалконію хлорид у перерахунку на суху речовину – 0,05 мг, 1 М розчин хлористоводневої кислоти або 1 М розчин натрію гідроксиду – до рН 6,0–7,0, вода очищена – до 1,0мл.Опис лікарської формиПрозора рідина жовтого або зеленувато-жовтого кольору.ХарактеристикаКраплі очні, 0,5%. По 5 мл або 10 мл у полімерні флакони з поліетилену високого тиску з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею з поліетилену низького тиску і кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску; або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-дозатором з поліетилену високого тиску та кришкою нагвинчується з контролем першого розтину з поліетилену низького тиску або поліпропілену; або у флакони полімерні з поліетилену високого тиску з насадкою-дозатором з поліетилену високого тиску та кришкою з контролем розтину з поліетилену низького тиску. 1 полімерний флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолонФармакокінетикаПісля інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. Концентрація левофлоксацину в слізній рідині після одноразової дози (1 крапля) швидко досягає високих значень і утримується на рівні вище мінімальної інгібуючої концентрації для більшості чутливих очних патогенів (менше або дорівнює 2 мкг/мл) протягом принаймні 6 годин. У дослідженнях на здорових добровольцях було показано, що середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 та 6 годин після місцевого застосування, склали 17,0 мкг/мл та 6,6 мкг/мл відповідно. У п'яти із шести добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У чотирьох із шести добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування – від 0,86 нг/мл у 1 добу до 2,05 нг/мл.Максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі дорівнює 2,25 нг/мл, виявлена ​​на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. Максимальні концентрації левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижчі від тих концентрацій, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.ФармакодинамікаЛевофлоксацин – це L-ізомер рацемічної лікарської субстанції офлоксацину. Антибактеріальна активність офлоксацину відноситься головним чином до L-ізомеру. Як антибактеріальний препарат класу фторхінолонів, левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі. Механізм розвитку резистентності Резистентність до левофлоксацину може розвиватися насамперед за двома основними механізмами, а саме: зниження внутрішньоклітинної концентрації препарату або зміни в мішені дії препарату. Зміна мішеней - двох бактеріальних ферментів ДНК-гірази та топоізомерази IV є результатом мутацій у хромосомних генах, що кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) та топоізомеразу IV (раrС та parE; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Стійкість препарату внаслідок низької внутрішньоклітинної концентрації розвивається внаслідок зміни системи поринових каналів зовнішньої мембрани клітини, що призводить до зменшення надходження фторхінолону до грамнегативних бактерій, або від еффлюксних насосів. Еффлюкс-опосередкована стійкість описана щодо pneumococci (PmrA), staphylococci (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій.Плазмід-опосередкована стійкість до хінолонів (визначена на основі гена qnr) була виявлена ​​щодо Klebsiella pneumoniae та Escherichia coli. Можливий розвиток перехресної резистентності між фторхінолонами. Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності. Встановлено in vitro та підтверджено в клінічних дослідженнях ефективність щодо грампозитивних аеробів – Enterococcus faecalis. Staphylococcus aureus (метициліночутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метициліночутливі штами), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (в т.ч. мультирезистентні штами -MDRSP), Streptococcus; грамнегативних аеробів – Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus paraintluenzae, Klebsiella pneumoniae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeuesЩодо більшості (≥90 %) штамів наступних мікроорганізмів in vitro встановлені мінімальні пригнічуючі концентрації левофлоксацину (2 мкг/мл і менше), проте ефективність та безпека клінічного застосування левофлоксацину в терапії інфекцій, спричинених цими збудниками, не встановлена ​​у адекватних та добре : грампозитивні аероби – Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus (група C/F), Streptococcus (група G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri. Streptococcus viridans; грамнегативні аероби –AcinetobacterStreptococcus (група C/F), Streptococcus (група G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri. Streptococcus viridans; грамнегативні аероби –AcinetobacterStreptococcus (група C/F), Streptococcus (група G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri. Streptococcus viridans; грамнегативні аероби –Acinetobacter Lwoffii, Acinetobacter baumannii, Bordetella pertussis, Citrobacter (diversus) koseri, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter sakazakii, Klebsiella oxytoca, Morganella morganii, Protousia, грампозитивні анаероби – Clostridium perfringens. Чутливі мікроорганізми: аеробні грампозитивні мікроорганізми – Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp., зокрема Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метициллинчувствительные/ лейкотоксинсодержащие/помірно чутливі штами), зокрема Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штами), Staphylococcus epidermidis (метициллин-чувствительные штами), Streptococcus spp. груп С та G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилінчутливі/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми – Acinetobacter spp., у тому числі Acinetobacter baumannii, Acinetobacillus actinomycetecomitans, Citrobacter freundii,Eikenella corrodens, Enterobacterspp., у тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилінліпа oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продукуючі та непродукуючі пеніциліназу штами), Neisse Pasteella , Providencia spp., у тому числі Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas spp., у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp.,у тому числі Serratia marcescens, Salmonella spp.; анаеробні мікроорганізми – Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacteriumspp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми - Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ricketts., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК більше 4 мг/л): аеробні грампоживні мікроорганізми - Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилінрезистентні) штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилінрезистентні штами); аеробні грамотрицательні мікроорганізми - Burkhoideria cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробні мікроорганізми-Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Резистентні мікроорганізми (МПК більше 8 мг/мл): аеробні грампозитивні мікроорганізми – Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилін-резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми – Alcaligenes xylosoxidane; інші мікроорганізми - Mycobacterium avium. Активність левофлоксацину in vitro приблизно в 2 рази вища, ніж для офлоксацину проти представників Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa та грампозитивних мікроорганізмів. У разі застосування левофлоксацину в терапії хламідійних захворювань органів зору потрібне проведення супутньої терапії. Ступінь чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину може мати значні географічні відмінності. Максимальна концентрація левофлоксацину, що досягається при використанні крапель для очей 0,5%, більш ніж у 100 разів перевищує значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) левофлоксацину для чутливих мікроорганізмів.Показання до застосуванняЛікування поверхневих бактеріальних інфекцій ока, викликаних чутливими мікроорганізмами, у дорослих та дітей старше 1 року; профілактика ускладнень після хірургічних та лазерних операцій на оці.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до левофлоксацину або будь-якого з компонентів лікарського препарату, а також до інших хінолонів. З обережністю: дитячий вікВагітність та лактаціяВагітність Немає достатніх даних щодо використання левофлоксацину у вагітних жінок. Результати доклінічних досліджень не вказують на прямий чи непрямий несприятливий ефект щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію та внутрішньоутробний розвиток. Потенційний ризик для людей невідомий. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час вагітності, якщо потенційна користь матері перевищує можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Левофлоксацин надходить у грудне молоко. Однак, при використанні левофлоксацину в терапевтичних дозах, впливу на немовля не очікується. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час годування груддю, якщо потенційна користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для немовляти. Фертильність Після місцевого застосування левофлоксацин не спричиняв погіршення фертильності у щурів при дії, що значно перевищує максимальну дозу для людини.Побічна діяЧастота народження небажаних реакцій у ході терапії левофлоксацином склала близько 10 %. Найчастіше ступінь виразності небажаних реакцій варіювала від легкого до середнього ступеня тяжкості; небажані реакції відзначалися переважно органами зору. Відомості про небажані явища отримані в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування. Порушення з боку імунної системи:Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо взаємодії препарату не проводилося. Оскільки максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі після місцевого застосування в оці мінімум у 1000 разів нижча, ніж після прийому стандартних доз внутрішньо, взаємодія з іншими лікарськими засобами, характерна для системного застосування, швидше за все, клінічно незначна.Спосіб застосування та дозиСпеціальних досліджень щодо взаємодії препарату не проводилося. Оскільки максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі після місцевого застосування в оці мінімум у 1000 разів нижча, ніж після прийому стандартних доз внутрішньо, взаємодія з іншими лікарськими засобами, характерна для системного застосування, швидше за все, клінічно незначна.ПередозуванняРідко (>1/10000, Дуже рідко ( Порушення з боку нервової системи: Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органу зору: Часто (>1/100, Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: Нечасто (>1/1000, Дуже рідко ( Профіль небажаних явищ при застосуванні препарату в педіатричній популяції можна порівняти з дорослою популяцією.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Левофлоксацин гемігідрат у перерахунку на левофлоксацин - 5,0 мг; Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид – 0,05 мг; Натрію хлорид – 9,0 мг; 1 М розчин хлористоводневої кислоти або 1 М розчин гідроксиду натрію до pH 6,0 - 7,0; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні 0,5%. По 5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності і кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою нагвинчується і пробкою-крапельницею. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий розчин жовтого або жовтувато-зеленого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолон.ФармакокінетикаПісля інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. Концентрація левофлоксацину в слізній рідині після одноразової дози (1 крапля) швидко досягає високих значень і утримується на рівні вище мінімальної інгібуючої концентрації для більшості чутливих очних патогенів (менше або дорівнює 2 мкг/мл) протягом принаймні 6 годин. У дослідженнях на здорових добровольцях було показано, що середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 та 6 годин після місцевого застосування, склали 17,0 мкг/мл та 6,6 мкг/мл відповідно. У п'яти із шести добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У чотирьох із шести добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування – від 0,86 нг/мл у 1 добу до 2,05 нг/мл. Максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі дорівнює 2,25 нг/мл, виявлена ​​на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. Максимальні концентрації левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижчі від тих концентрацій, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.ФармакодинамікаЛевофлоксацин – це L-ізомер рацемічної лікарської субстанції офлоксацину. Антибактеріальна активність офлоксацину відноситься головним чином до L-ізомеру. Як антибактеріальний препарат класу фторхінолонів, левофлоксацин блокує ДНКгіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, мембранах. Механізм розвитку резистентності Резистентність до левофлоксацину може розвиватися насамперед за двома основними механізмами, а саме: зниження внутрішньоклітинної концентрації препарату або зміни в мішені дії препарату. Зміна мішеней – двох бактеріальних ферментів ДНК-гірази та топоізомерази IV є результатом мутацій у хромосомних генах, що кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) та топоізомеразу IV (parC та parЕ; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Стійкість препарату внаслідок низької внутрішньоклітинної концентрації розвивається внаслідок зміни системи поринових каналів зовнішньої мембрани клітини, що призводить до зменшення надходження фторхінолону до грамнегативних бактерій, або від еффлюксних насосів. Ефлюксопосередкована стійкість описана щодо pneumococci (PmrA), staphylococci (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій.Плазмід-опосередкована стійкість до хінолонів (визначена на основі гена qnr) була виявлена ​​щодо Klebsiella pneumoniae та Escherichia сoli. Можливий розвиток перехресної резистентності між фторхінолонами. Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності. Встановлена ​​in vitro і підтверджена в клінічних дослідженнях ефективність щодо грампозитивних аеробів - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (метициліночутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метициліночутливі штами), Staphyloccus ; грамнегативних аеробів - Enterobacter cloacae, Escherichia солі, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeuЩодо більшості (≥90 %) штамів наступних мікроорганізмів in vitro встановлені мінімальні пригнічуючі концентрації левофлоксацину (2 мкг/мл і менше), проте ефективність та безпека клінічного застосування левофлоксацину в терапії інфекцій, спричинених цими збудниками, не встановлена ​​у адекватних та добре : грампозитивні аероби - Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus (група С/F), Streptococcus (група G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri, Streptococcus viridans; грамнегативні аероби - Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Bordetella pertussis, Citrobacter (diversus) koseri, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter sakazakii, Klebsiella oxytocaus, Morgan,Providencia stuartii, Pseudomonas fluorescens; грампозитивні анаероби – Clostridium perfringens. Чутливі мікроорганізми: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium diphtheriaе, Enterococcus spp., у тому числі Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінчутливі/лейкотоксинвмісні/помірно чутливі штами), у тому числі Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилінчутливі штами), Streptococcus spp. груп С та G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилінчутливі/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Acinetobacter spp., в тому числі Acinetobacter baumannii, Acinetobacillus actinomycetecomitans, Citrobacter freundii,Eikenella corrodens, Enterobacter spp., у тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилліна Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продукуючі та непродукуючі пеніциліну Paste, Proteus vulgaris, Providencia spp., у тому числі Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas spp., у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp.,у тому числі Serratia marcescens, Salmonella spp.; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми - Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ricket.Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК більше 4 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллінрезистентні штами), Staphytic аеробні грамнегативні мікроорганізми - Burkhoideria cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Резистентні мікроорганізми (МПК більше 8 мг/мл): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Alcaligenes xylosoxidane; інші мікроорганізми - Mycobacterium avium. Мінімальні переважні концентрації левофлоксацину для деяких мікроорганізмів Мікроорганізм Чутливі, мг/мл Резистентні, мг/мл Pseudomonas spp. ≤1 >2 Staphylococcus spp. ≤1 >2 Streptococcus ≤1 >2 Streptococcus pneumoniae ≤1 >2 Haemophilus influenzae ≤1 >1 Moraxella catarrhalis ≤1 >2 Активність левофлоксацину in vitro приблизно в 2 рази вища, ніж для офлоксацину проти представників Enterobacteriaceae, Pseudomonas аeruginosa та грампозитивних мікроорганізмів. У разі застосування левофлоксацину в терапії хламідійних захворювань органів зору потрібне проведення супутньої терапії. Ступінь чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину може мати значні географічні відмінності. Максимальна концентрація левофлоксацину, що досягається при використанні крапель для очей 0,5%, більш ніж у 100 разів перевищує значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) левофлоксацину для чутливих мікроорганізмів.Показання до застосуванняЛікування поверхневих бактеріальних інфекцій ока, викликаних чутливими мікроорганізмами, у дорослих та дітей старше 1 року. Профілактика ускладнень після хірургічних та лазерних операцій на оці.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до левофлоксацину або будь-якого з компонентів лікарського препарату, а також до інших хінолонів. З обережністю Дитячий вік.Вагітність та лактаціяВагітність Немає достатніх даних щодо використання левофлоксацину у вагітних жінок. Результати доклінічних досліджень не вказують на прямий чи непрямий несприятливий ефект щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію та внутрішньоутробний розвиток. Потенційний ризик для людей невідомий. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час вагітності, якщо потенційна користь матері перевищує можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Левофлоксацин надходить у грудне молоко. Однак, при використанні левофлоксацину в терапевтичних дозах, впливу на немовля не очікується. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час годування груддю, якщо потенційна користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для немовляти. Фертильність Після місцевого застосування левофлоксацин не спричиняв погіршення фертильності у щурів при дії, що значно перевищує максимальну дозу для людини.Побічна діяЧастота народження небажаних реакцій у ході терапії левофлоксацином склала близько 10 %. Найчастіше ступінь виразності небажаних реакцій варіювала від легкого до середнього ступеня тяжкості; небажані реакції відзначалися переважно органами зору. Відомості про небажані явища отримані в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування. Порушення з боку імунної системи: Рідко (>1/10000, Порушення з боку нервової системи: Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органу зору: Часто (>1/100, Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: Нечасто (>1/1000, Профіль небажаних явищ при застосуванні препарату в педіатричній популяції можна порівняти з дорослою популяцією.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо взаємодії препарату не проводилося. Оскільки максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі після місцевого застосування в оці мінімум у 1000 разів нижча, ніж після прийому стандартних доз внутрішньо, взаємодія з іншими лікарськими засобами, характерна для системного застосування, швидше за все, клінічно незначна.Спосіб застосування та дозиМісцево, у вражене око. Тривалість курсу лікування визначається тяжкістю стану, його клінічними та бактеріологічними особливостями. Середня тривалість курсу терапії становить 5 днів. По 1-2 краплі в уражене око (а) кожні дві години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3 по 5-й дні. При застосуванні декількох лікарських засобів інтервал між їх інстиляціями повинен становити не менше 15 хвилин.ПередозуванняЗагальна кількість левофлоксацину, що міститься в одному флаконі очних крапель, замало, щоб викликати токсичні реакції навіть після випадкового прийому внутрішньо. Після місцевого застосування надлишкової дози очей слід промити чистою (водопровідною) водою кімнатної температури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не можна вводити субкон'юнктивально та у передню камеру ока. Препарат не слід застосовувати під час носіння гідрофільних (м'яких) контактних лінз у зв'язку з наявністю в ньому консерванту бензалконію хлориду, який може абсорбуватися контактними лінзами та несприятливо впливати на тканини ока, а також викликати зміну кольору контактних лінз. Щоб уникнути забруднення кінчика крапельниці та розчину, при закапуванні не слід торкатися віків і тканин навколо очей. При тривалому лікуванні левофлоксацином (як і іншими антибіотиками) можливе надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибкової флори. У разі погіршення перебігу захворювання або відсутності покращення при застосуванні левофлоксацину, необхідно відмінити терапію левофлоксацином та перейти на терапію антибактеріальними препаратами інших груп, з проведенням розширеного офтальмологічного обстеження, що включає біомікроскопію та флюоресцеїновий тест. Відомості про ефективність та безпеку застосування левофлоксацину в терапії виразок рогівки відсутні. У ході клінічних досліджень не відзначено утворення преципітатів рогівки. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат не істотно впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами. Безпосередньо після інстиляції можливе тимчасове затуманювання зору. Не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, до відновлення чіткості зорового сприйняття.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 0. 5% Фасування: N1 Форма випуску: краплі очні Упаковка: фл. -крапельниця Діюча речовина: Левофлоксацин.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 капс. активна речовина: левофлоксацин гемігідрат (у перерахунку на левофлоксацин) - 5 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,04 мг, натрію хлорид – 9 мг, динатрію едетат – 0,1 мг, хлористоводневої кислоти розчин 1 М – до pH 6,4, вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 1 мл у тюбик – крапельниці. По 2 тюбики - крапельниці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку картонну. По 5 або 10 мл у скляні флакони. Кожен флакон разом із кришкою-крапельницею та інструкцією із застосування в пачку картонну.Опис лікарської формиПрозора жовтувато-зеленого кольору рідина.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - фторхінолон.ФармакокінетикаПісля інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. Після одноразового застосування очних крапель концентрація левофлоксацину у слізній плівці становить 17,0 мкг/мл та 6,6 мкг/мл через 4 та 6 год відповідно. Максимальна концентрація левофлоксацину, що дорівнює 2,25 нг/мл, спостерігається на 4 добу після 2-х добового застосування кожні 2 години (8 разів на добу). При тривалому застосуванні у вигляді очних крапель концентрація левофлоксацину в плазмі крові становить 0,94 нг/мл і 2,15 нг/мл на 1-у та 15-ту добу відповідно, що у 1000 разів нижче концентрацій при прийомі внутрішньо стандартних рекомендованих доз.ФармакодинамікаПротимікробний препарат із групи фторхінолонів, лівообертальний ізомер офлоксацину. Має широкий спектр антибактеріальної (бактерицидної) дії. Інгібує бактеріальні ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, ферменти, що відповідають за реплікацію, транскрипцію, репарацію та рекомбінацію бактеріальної ДНК. Викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембрані бактерій. Препарат активний щодо мікроорганізмів: аеробні грампозитивні бактерії: Corynebacterium species, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus (Groups C/F), Streptococcus (Group G), Viridans group streptococci. аеробні грамнегативні бактерії: Acinetobacter Waffle, Haemophilus influenzae, Serratia marcescens.Показання до застосуванняЛікування інфекцій переднього відділу ока, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; вагітність, період лактації; дитячий вік до 1 року.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний під час вагітності. При необхідності призначення препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЧасто (1 - 10%): короткочасне печіння в оці, почервоніння ока, зниження гостроти зору. Нечасто (0,1-1%): поява слизу як тяжів. Рідко (0,1 - 0,01%): блефарит, хемоз, сосочкові розростання та поява фолікулів на кон'юнктиві, синдром "сухого ока", еритема повік, свербіж і біль у оці, світлобоязнь, алергічні реакції, головний біль, риніт. Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, можливий розвиток контактного дерматиту та подразнення ока.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень взаємодії левофлоксацину як очних крапель не проводилося. Оскільки максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі після місцевого застосування у 1000 разів менша, ніж при пероральному прийомі, ефекти взаємодії з іншими лікарськими засобами малоймовірні.Спосіб застосування та дозиМісцево. Препарат закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі розчину в один або обидва уражені очі кожні 2 год (до 8 разів на добу) протягом перших 2-х діб. Потім кожні 4 години (до 4 разів на добу) протягом 3-7 діб. Тривалість лікування становить 5-7 діб. При одночасному застосуванні кількох офтальмологічних препаратів для місцевого застосування необхідно дотримуватись 15-хвилинного інтервалу між інстиляціями. Щоб уникнути забруднення розчину, кінчиком крапельниці не слід торкатися віків і тканин навколо ока. Рекомендації щодо використання флаконів з кришками-крапельницями: перед застосуванням препарату видалити з флакона алюмінієвий ковпачок, зняти гумову пробку та закрити флакон кришкою-крапельницею, попередньо звільненою від упаковки. Потім зняти ковпачок із кришки-крапельниці, перевернути флакон, закапати необхідну кількість крапель препарату. Після застосування флакон повернути у вертикальне положення та надіти ковпачок на кришку-крапельницю. Рекомендації щодо використання тюбик-крапельниці (т/к): перед застосуванням препарату зняти захисний ковпачок, ножицями відрізати мембрану горловини корпусу, не ушкоджуючи різьбову частину. Перевернути корпус т/к із лікарським засобом горловиною вниз і м'яким рухом натиснути на корпус т/к, використовуючи його як піпетку. Після застосування рекомендованої за призначенням лікаря або зазначеної в інструкції із застосування лікарського засобу дози, корпус т/к перевернути різьбовою частиною вгору та накрутити захисний ковпачок.ПередозуванняПередозування препаратом у вигляді крапель очей малоймовірне. Симптоми: подразнення тканин ока (печіння, почервоніння, набряк, різь, сльозотеча). Лікування: промити чистою (водопровідною) водою кімнатної температури, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі не слід застосовувати при носінні м'яких контактних лінз у зв'язку з наявністю у краплях консерванту бензалконію хлориду, який може абсорбуватися контактними лінзами та надати несприятливу дію на тканині ока та викликати зміну кольору контактних лінз. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі скорочення гостроти зору після закапування не рекомендується керувати автомобілем або працювати з потенційно небезпечними механізмами до його відновлення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Активні речовини: левофлоксацин – 5 мг, що відповідає вмісту левофлоксацину гемігідрату – 5.12 мг; бензетонія хлорид - 0.05 мг, натрію хлорид - 9 мг, хлористоводневої кислоти розчин 1М або натрію гідроксиду розчин 1М - до pH 6.0-7.0, вода д/і - до 1 мл. 5 мл - флакони-крапельниці (1) - пачки картонні. 2 мл - тюбики-крапельниці (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолон.ФармакокінетикаДобре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. T1/2 - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У незміненому вигляді із сечею протягом 24 год виводиться 70% і за 48 год – 87%; у калі за 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. Після інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. У здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину в слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого застосування, склали 17 мкг/мл і 6.6 мкг/мл відповідно. У 5 із 6 добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У 4 із 6 добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування - від 0.86 нг/мл на 1 добу до 2.05 нг/мл. Cmax левофлоксацину в плазмі дорівнює 2.25 нг/мл, виявлена ​​на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. Cmax левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижчий від тих концентрацій, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.ФармакодинамікаПротимікробний засіб широкого спектру дії, фторхінолон. Діє бактерицидно. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Активен в отношении Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influеnzае, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providcncia stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.Показання до застосуваннялікування поверхневих бактеріальних інфекцій ока, викликаних чутливими мікроорганізмами, у дорослих та дітей старше 1 року; профілактика ускладнень після хірургічних та лазерних операцій на оці.Протипоказання до застосуванняЕпілепсія, ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до левофлоксацину.Вагітність та лактаціяЛевофлоксацин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, парестезії, тривожність, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми. З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості. При місцевому застосуванні - короткочасне печіння в очах, почервоніння очей, зниження гостроти зору, поява слизу у вигляді тяжів у слізній плівці, блефарит, хемоз, сосочкові розростання та поява фолікулів на кон'юнктиві, синдром сухого ока, еритема повік, свербіж світлобоязнь. Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, свербіж, набряк шкіри та слизових оболонок, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт. Інші: загострення порфірії, рабдоміоліз, стійка пропасниця, розвиток суперінфекції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин підвищує T1/2 циклоспорину. Ефект левофлоксацину знижують препарати, що пригнічують моторику кишечника, сукральфат, магній- і алюмінієві антацидні засоби і солі заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год). При одночасному застосуванні НПЗЗ теофілін підвищують судомну готовність, кортикостероїд - підвищують ризик розриву сухожиль. Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення сумісний з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти). Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.Спосіб застосування та дозиЗастосовують місцево у формі крапель очей. Дорослим і дітям старше 1 року закопують по 1-2 краплі в уражене око (а) кожні 2 години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3-го по 7-й день. Тривалість застосування становить 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують левофлоксацин у пацієнтів похилого віку (висока ймовірність супутнього зниження функції нирок). Після нормалізації температури рекомендується продовжувати лікування щонайменше 48-78 год. Під час лікування необхідно уникати сонячного та штучного УФ опромінення, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). З появою ознак тендиніту левофлоксацин негайно скасовують. Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозировка: 0. 25 % Фасовка: N1 Форма выпуска: капли глазные Упаковка: фл. Действующее вещество: Хлорамфеникол.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: хлорамфенікол 2,5 мг. Допоміжні речовини: борна кислота. 10 мл - флакон-крапельниці полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаЛевоміцетин є антибіотиком широкого спектра; ефективний щодо багатьох грампозитивних коків (гонокококів і менінгококів), різних бактерій (кишкова та гемофільна палички, сальмонели, шигели, клебсієли, серації, ієрсінії, протеї), рикетсій, спірохет та деяких великих вірусів. Препарат активний щодо штамів, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Слабоактивний щодо кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, клостридій та найпростіших. Діє бактеріостатично. Механізм антибактеріальної дії пов'язаний із порушенням синтезу білків мікроорганізмів. Лікарська стійкість до препарату розвивається відносно повільно, причому, як правило, перехресної стійкості до інших хіміотерапевтичних засобів не виникає.ФармакокінетикаТерапевтична концентрація левоміцетину при місцевому застосуванні створюється в рогівці, водянистій волозі, райдужній оболонці, склоподібному тілі; у кришталик препарат не проникає. Виводиться переважно із сечею у вигляді неактивних метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування інфекційних захворювань очей: кон'юктивіт; блефарит; кератит.Протипоказання до застосуванняПригнічення кровотворення; захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові захворювання); вагітність; новонароджені діти; індивідуальна нестерпність препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Застосування у дітей Протипоказаний новонародженим.Побічна діяМожливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиДля попередження посилення пригнічуючого впливу на кровотворення не рекомендується спільне застосування із сульфаніламідними препаратами.Спосіб застосування та дозиПрепарат закопують у кон'юктивальний мішок по 1 краплі 3-4 рази на добу. Якщо хворий застосовує препарат на власний розсуд, то не рекомендується застосовувати більше трьох днів без консультації лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 мл: хлорамфенікол 2.5 мг. 10 мл - флакон-крапельниці полімерні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра дії. Механізм протимікробної дії пов'язаний із порушенням синтезу білків мікроорганізмів. Чинить бактеріостатичну дію. Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Yersinia spp., Proteus spp., Rickettsia spp. активний також щодо Spirochaetaceae, деяких великих вірусів. Хлорамфенікол активний щодо штамів, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Стійкість мікроорганізмів до хлорамфеніколу розвивається відносно повільно.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Біодоступність становить 80%. Швидко розподіляється в організмі. Зв'язування із білками плазми становить 50-60%. Метаболізується у печінці. T1/2 становить 1.5-3.5 год. Виводиться із сечею, невеликі кількості з калом та жовчю.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняДля місцевого застосування в офтальмології: запальні захворювання очей.Протипоказання до застосуванняЗахворювання крові, виражені порушення функції печінки, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові захворювання); вагітність, лактація, дитячий вік до 4 тижнів (новонароджені), підвищена чутливість до хлорамфеніколу, тіамфеніколу, азидамфеніколу.Вагітність та лактаціяХлорамфенікол протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Хлорамфенікол не застосовують у новонароджених, т.к. можливий розвиток "сірого синдрому" (метеоризм, нудота, гіпотермія, сіро-блакитний колір шкіри, прогресуючий ціаноз, диспное, серцево-судинна недостатність).Побічна діяМісцеві реакції: подразнююча дія (при зовнішньому або місцевому застосуванні).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні хлорамфеніколу з пероральними гіпоглікемічними препаратами відзначається посилення гіпоглікемічної дії за рахунок пригнічення метаболізму цих препаратів у печінці та підвищення їх концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з препаратами, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, відзначається посилення гнітючої дії на кістковий мозок. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. При одночасному застосуванні з пеніцилінами хлорамфенікол протидіє прояву бактерицидної дії пеніциліну. Хлорамфенікол пригнічує ферментну систему цитохрому Р450, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, варфарином відзначається ослаблення метаболізму цих препаратів, уповільнення виведення та підвищення їхньої концентрації в плазмі крові.Спосіб застосування та дозиМісцево застосовують у офтальмології у складі комбінованих препаратів відповідно до показань.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХлорамфенікол не застосовують у новонароджених, т.к. можливий розвиток "сірого синдрому" (метеоризм, нудота, гіпотермія, сіро-блакитний колір шкіри, прогресуючий ціаноз, диспное, серцево-судинна недостатність). З обережністю застосовують у пацієнтів, які отримували лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію. При одночасному прийомі алкоголю можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). У процесі лікування потрібний систематичний контроль картини периферичної крові.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Хлорамфенікол – 2,5 мг Допоміжні речовини: борна кислота – 18 мг; натрію тетраборату декагідрат – 3,0 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 0,25%. По 1 мл, 1,5 мл, 2 мл у тюбик-крапельниці з клапаном або по 5 мл, 10 мл у тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною з поліетилену. Тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною закупорюють кришками, що нагвинчуються з полімерних матеріалів. 2 тюбик-крапельниці по 1 мл, 1,5 мл, 2 мл або 5 тюбик-крапельниць по 1 мл, 2 мл, або 1 тюбик-крапельницю по 5 мл, 10 мл з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата рідина.ФармакокінетикаПри інстиляції препарату в кон'юнктивальний мішок терапевтичні концентрації утворюються у водянистій волозі ока, рогівці, райдужній оболонці, склоподібному тілі; у кришталик не проникає. Частково потрапляє у системний кровотік. Виводиться переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів, частково кишечником.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії, порушує процес синтезу білка в мікробній клітині (володіючи жиророзчинністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і оборотно зв'язується з субодиницею 50S бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пепт. Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, деяких видів Enterobacter та Neisseria, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus pneumoniae, Streptococcus haemolyticus), Moraxella lacunata, рикетсії та мікоплазми. Не ефективний щодо кислотостійких бактерій, анаеробів, Acinetobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.Показання до застосуванняБактеріальні інфекції ока, спричинені чутливою мікрофлорою: кон'юнктивіт; кератит; блефарит; блефарокон'юнктивіт; кератокон'юнктивіт; нейропаралітичний кератит за наявності вторинної бактеріальної інфекції.Протипоказання до застосування- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; пригнічення кістковомозкового кровотворення; гостра інтермітує порфірія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; печінкова та/або ниркова недостатність; вагітність; період лактації; період новонародженості (до 4 тижнів). З обережністю: Захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); ранній дитячий вік; пацієнти, які отримували лікування цитостатичними лікарськими препаратами або променеву терапію.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМісцеві алергічні реакції. При тривалому застосуванні: ретикулоцитопенію, лейкопенію, гранулоцитопенію, тромбоцитопенію, еритроцитопенію; рідко – апластична анемія, агранулоцитоз; вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне призначення з лікарськими препаратами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламідами, цитостатиками), що впливають на обмін речовин у печінці, або променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. При призначенні з пероральними гіпоглікемічними препаратами відзначається посилення їхньої дії за рахунок пригнічення метаболізму в печінці та підвищення їх концентрації у плазмі. Хлорамфенікол пригнічує ферментну систему цитохрому P450, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, непрямими антикоагулянтами відзначається ослаблення метаболізму цих препаратів, уповільнення виведення та підвищення їх концентрації у плазмі. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Дорослим та дітям – закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі кожні 1-4 години. Рекомендований курс лікування 7-10 днів. Продовження курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняДані про передозування препарату відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: хлорамфенікол – 2,5 мг; Допоміжні речовини: борна кислота - 20 мг, вода очищена - до 1 мл. По 5 мл або 10 мл у флакон - крапельниці полімерні з гвинтовою горловиною, пробкою-крапельницею і кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину. 1 флакон-крапельницю полімерний разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або трохи пофарбована рідина.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаПри інстиляції препарату в кон'юнктивальний мішок терапевтичні концентрації хлорамфеніколу створюються у склоподібному тілі, рогівці, райдужній оболонці, водянистій волозі ока; у кришталик препарат не проникає. Частково потрапляє у системний кровотік. Виводиться переважно із сечею, головним чином у вигляді неактивних метаболітів; частково з жовчю та калом.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії, порушує синтез білка в мікробній клітині (володіючи жиророзчинністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і оборотно зв'язується з субодиницею 50S бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пептид Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, деяких видів Enterobacter та Neisseria, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Streptococcus haemolyticus), Moraxella lacunata, рикетсії та мікоплазми. Неефективний щодо кислотостійких бактерій, анаеробів, Acinetobacter spp., Serratia marcescens.Показання до застосуванняБактеріальні інфекції ока, спричинені чутливою мікрофлорою: кон'юнктивіт, кератит, блефарит, блефарокон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, нейропаралітичний кератит за наявності вторинної бактеріальної інфекції.Протипоказання до застосуванняЛевоміцетин протипоказаний при гіперчутливості до хлорамфеніколу, тіамфеніколу, азидамфеніколу, пригніченні кістковомозкового кровотворення, гострої інтермітуючої порфірії, дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, ниркової та/або печінкової періоду. З обережністю: захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження), ранній дитячий вік, у пацієнтів, які раніше отримували лікування цитостатичними лікарськими засобами або променеву терапію.Побічна діяМожливий розвиток місцевих алергічних реакцій. При тривалому застосуванні: ретикулоцитопенія; лейкопенія; гранулоцитопенію; тромбоцитопенія; еритроцитопенію; апластична анемія; агранулоцитоз; вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, цитостатики), що впливають на обмін речовин у печінці; із променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Дорослим та дітям закопують у кон'юнктивальний мішок по 1 краплі 3-4 рази на день. Препарат застосовують трохи більше 10 днів. Продовження курсу лікування можливе лише за призначенням лікаря.ПередозуванняДані щодо передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІснують окремі відомості про розвиток гіпоплазії кісткового мозку після застосування офтальмологічних форм (у процесі лікування необхідний систематичний контроль картини периферичної крові). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає даних.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 2% - 1 мл: Активні речовини: лідокаїну гідрохлорид 20 мг; бензетонія хлорид, натрію хлорид, вода д/і. 1.5 мл - тюбик-крапельниці (5) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаМісцевоанестезуюча дія обумовлена ​​блокадою вольтажзалежних Na+-каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів з нервових волокон. Після інсталяції в кон'юнктивальний мішок місцевоанестезуюча дія досягається через 2-3 хв і продовжується не менше 6-8 хв.Клінічна фармакологіяМісцевий анестетик для застосування у офтальмології.Показання до застосуванняМісцева анестезія в офтальмології: при проведенні контактних методів дослідження (тонометрія, гоніоскопія, діагностичний зішкріб рогівки); короткочасних оперативних втручань на рогівці та кон'юнктиві (в т.ч. вилучення стороннього тіла та шовного матеріалу); підготовка до офтальмологічних операцій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Вагітність та лактаціяЗ обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період лактації.Побічна діяМісцеві алергічні реакції, подразнення кон'юнктиви, при тривалому застосуванні – епітеліопатія рогівки.Спосіб застосування та дозиМісцево шляхом інсталяції в кон'юнктивальний мішок безпосередньо перед дослідженням або оперативним втручанням по 1-2 кап. 2-3 рази з інтервалом 30-60 с.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні 2% - 1 мл: Активні речовини: лідокаїну гідрохлорид 20 мг; бензетонія хлорид, натрію хлорид, вода д/і. 5 мл - тюбик-крапельниці, пачки картонні.Фармакотерапевтична групаМісцевоанестезуюча дія обумовлена ​​блокадою вольтажзалежних Na+-каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів з нервових волокон. Після інсталяції в кон'юнктивальний мішок місцевоанестезуюча дія досягається через 2-3 хв і продовжується не менше 6-8 хв.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення абсорбція практично повна. Розподіл швидкий, Vd становить близько 1 л/кг (у пацієнтів із серцевою недостатністю нижче). Зв'язування з білками залежить від концентрації активної речовини у плазмі та становить 60-80%. Метаболізується головним чином у печінці з утворенням активних метаболітів, які можуть сприяти прояву терапевтичної та токсичної дії, особливо після інфузії протягом 24 годин та більше. T1/2 має тенденцію до двофазності із фазою розподілу 7-9 хв. В цілому T1/2 залежить від дози, що становить 1-2 год і може збільшуватися до 3 год і більше під час тривалих внутрішньовенних інфузій (більше 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів, 10% у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяМісцевий анестетик для застосування у офтальмології.Показання до застосуванняМісцева анестезія в офтальмології: при проведенні контактних методів дослідження (тонометрія, гоніоскопія, діагностичний зішкріб рогівки); короткочасних оперативних втручань на рогівці та кон'юнктиві (в т.ч. вилучення стороннього тіла та шовного матеріалу); підготовка до офтальмологічних операцій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Вагітність та лактаціяЗ обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період лактації.Побічна діяМісцеві алергічні реакції, подразнення кон'юнктиви, при тривалому застосуванні – епітеліопатія рогівки.Спосіб застосування та дозиМісцево шляхом інсталяції в кон'юнктивальний мішок безпосередньо перед дослідженням або оперативним втручанням по 1-2 кап. 2-3 рази з інтервалом 30-60 с.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаЖир океанічних риб, вітамін С, лютеїн, вітамін Е, оксид цинку, зеаксантин, вітамін В2, вітамін А, оболонка капсули (гліцерин, желатин, вода, оксид заліза), карнаубський віск, суміш токоферолів.ХарактеристикаЗавдяки зору ми отримуємо до 90% усієї інформації. Чи можна підвищити його гостроту та запобігти розвитку очних захворювань? Безумовно, якщо включати у щоденне меню певні вітаміни та корисні речовини.Властивості компонентівВітамін А (ретинол). Ця цінна речовина входить до складу зорового пігменту сітківки ока – родопсину, завдяки якому ми можемо розглянути предмети у темряві або при тьмяному освітленні. Недолік цього вітаміну в організмі є причиною "курячої сліпоти" (зниження гостроти зору в сутінках), частих запальних захворювань повік і веде до погіршення короткозорості. Вітамін В2 (рибофлавін). Без нього неможлива правильна робота всієї нервової системи, включаючи роботу зорових нервів. При дефіциті рибофлавіну можливі скарги на різь в очах, швидка зорова втома, запалення слизової оболонки очей та повік. Вітамін С (аскорбінова кислота) безпосередньо впливає на стінку судин, зміцнюючи їх. При дефіциті вітаміну С в організмі виникають крововиливи під кон'юнктиву (слизову оболонку) очного яблука, сітківку, створюються сприятливі умови для розвитку кон'юнктивіту. Вітамін Е – потужний антиоксидант, який захищає клітинні мембрани від пошкодження вільними радикалами. Він сприяє запобіганню розвитку катаракти та відшарування кришталика ока. Також вітамін Е сприяє зміцненню стінок судин, які живлять очне яблуко. Лютеїн – це особливий пігмент, основною функцією якого є захист сітківки. Максимальна його кількість знаходиться в макулі (область сітківки, що відповідає за центральний зір). Виконує дві функції: поглинання променів синьо-фіолетової частини спектру та здійснення нейтралізації окисників та вільних радикалів. Зеаксантін. Присутня в центрі жовтої плями, зеаксантин відповідає за зорову здатність людини: забезпечує харчування та нормальну роботу очей; знижує агресивну дію синіх променів на слизову оболонку; оберігає від руйнування та вікових змін. Чим більший зеаксантин в жовтій плямі, тим менша ймовірність руйнівних процесів, а значить, довше збережеться здоров'я очей. ПНЖК Омега-3. Дослідження показують, що Омега-3 жирні кислоти сприяють захисту ока дорослої людини від макулярної дегенерації та синдрому сухого ока. Незамінні жирні кислоти також підтримують нормальну роботу дренажної системи ока, яка забезпечує відтік внутрішньоочної рідини, зменшуючи ризик підвищення внутрішньоочного тиску та розвитку глаукоми. Цинк підвищує засвоюваність вітаміну А, стабілізує клітинні мембрани. Недолік цього елемента призводить до збою засвоєння кришталиком глюкози. Тривала відсутність цинку загрожує швидкому розвитку катаракти.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела ПНЖК Омега-3, вітамінів А,Е,В2,С, цинку, джерела лютеїну, зеаксантину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДітям з 7 до 11 років по 2 капсули 1 раз на день під час їжі. Дорослим та дітям старше 11 років по 2 капсули 1-2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Перед застосуванням дітей рекомендується проконсультуватися з лікарем-педіатром. Дітям до 14 років приймати БАД за погодженням та під наглядом лікаря-педіатра.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛютеїн, аскорбінова кислота, цинку цитрат, токоферолу ацетат, зеаксантин, натрію селеніт, мікрокристалічна целюлоза; мальтодекстрин, гідроксипропілметилцелюлоза; діоксид кремнію аморфний; кроскарамеллоза натрію; магнію стеарат, тальк; пропіленгліколь.Характеристика«Люкомін» - збалансований комплекс, що відрізняється високими дозуваннями основних компонентів - лютеїну та зеаксантину. Він включає також вітамінно-мінеральну складову, що дозволяє посилити ефект від застосування каротиноїдів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітамінів С, Е, цинку, селену, джерела зеаксантину, лютеїну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему