Лекарства и БАД
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: бромокриптину мезилату – 2,87 мг, у перерахунку на бромокриптин – 2,5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 55,63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,0 мг, крохмаль картопляний – 15,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 2,0 мг, повідон-К25 – 3,5 мг, магнію стеарат – 1, мг. По 10, 30 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки полімерні з поліпропілену для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки, з ризиком з одного боку та фасками з двох сторін, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаДофамінових рецепторів агоніст.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція після внутрішнього прийому становить 25-30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1-3 годин. Після внутрішнього застосування бромокриптину в дозі 5 мг максимальна концентрація в плазмі становить 0,465 нг/мл. Пролактин знижуючий ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягаючи максимуму через 5-10 годин (зниження концентрації пролактину становить близько 80%) і зберігається приблизно на цьому рівні протягом 8-12 годин. Розподіл Зв'язок бромокриптину з білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин піддається інтенсивному метаболізму в печінці при "первинному проходженні" з утворенням цілого ряду метаболітів. Його біодоступність становить 6%. У дослідженнях in vitro було показано, що бромокриптин має високу спорідненість із ферментом CYP3A. Інгібітори та/або конкуруючий субстрат для CYP3A4 можуть уповільнювати метаболізм бромокриптину та підвищувати його концентрацію у плазмі крові. Вплив на метаболізм бромокриптину ферментів мікросомального окислення печінки, таких як CYP2D6, CYP2C8, CYP2C19, не було вивчено. Бромокриптин є інгібітором CYP3A4. Виведення Виведення незміненого препарату із плазми крові двофазне, кінцевий період напіввиведення становить близько 15 годин (від 8 до 20 годин). Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, лише 6% виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Вплив на фармакокінетику бромокриптину та його метаболітів віку, раси та статі не вивчався.ФармакодинамікаБромокриптин є похідним ріжків, агоністом (D2) рецепторів дофаміну. Знижує секрецію пролактину в передній частці гіпофізу та не впливає на вироблення та вивільнення інших гормонів гіпофізу, за винятком пацієнтів з акромегалією, у яких бромокриптин знижує концентрацію гормону росту. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримання лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Бромокриптин, як специфічний інгібітор секреції пролактину, може застосовуватися для попередження або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю), бромокриптин нормалізує функцію яєчників, відновлюючи ендокринну регуляцію на рівні яєчників - гіпофіз. Бромокриптин не порушує післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризику тромбоемболій. При синдромі полікістозних яєчників препарат зменшує вираженість клінічних проявів. Бромокриптин припиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом (пролактином). У хворих на акромегалію, крім зниження концентрації гормону росту та пролактину в плазмі крові, бромокриптин благотворно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується недоліком дофаміну в деяких структурах головного мозку, бромокриптин застосовується у більш високих дозах, ніж для лікування ендокринних захворювань. Бромокриптин стимулює рецептори дофаміну, сприяючи відновленню нейрохімічного балансу у цих структурах. При застосуванні бромокриптину зменшується вираженість симптомів депресії, які часто спостерігаються у хворих на паркінсонізм; тремору; ригідності; акінезії та порушення ходи на всіх стадіях захворювання. Бромокриптин може знижувати артеріальний тиск (АТ), проте механізм цієї дії залишається незрозумілим. Можливо, цей ефект є наслідком агоністичної дії на центральні дофамінові рецептори, результатом якого є зменшення судинного тонусу, а також зниження концентрації катехоламінів у плазмі крові і, тим самим, побічно бромокриптин діє як судинорозширювальний засіб.Показання до застосуванняПорушення менструального циклу, жіноча безплідність: пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується і не супроводжується галактореєю); олігоменорея; недостатність лютеїнової фази; вторинна гіперпролактинемія на фоні прийому лікарських засобів (наприклад, деяких психоактивних або гіпотензивних лікарських засобів); пролактиннезалежне жіноче безпліддя: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до антиестрогенів, наприклад, кломіфену). Передменструальний синдром: болючість молочних залоз; набряки, пов'язані з фазою циклу; метеоризм; порушення настрою. Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція). Пролактиноми: консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофізу; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним. Акромегалія: як додатковий лікарський засіб у комплексі з променевою терапією та оперативним лікуванням або, в особливих випадках, як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню. Придушення лактації: запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями: запобігання лактації після аборту; післяпологове нагрубання молочних залоз; післяпологовий мастит, що починається. Доброякісні захворювання молочних залоз: масталгія (в ізольованому вигляді, а також у поєднанні з передменструальним синдромом), масталгія з доброякісними вузловими або кістозними змінами залози; доброякісні вузлові та/або кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія. Хвороба Паркінсона: всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалітичного паркінсонізму (у вигляді монотерапії, або у комбінації з іншими протипаркінсонічними лікарськими засобами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату, або до інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; сепсис; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; тимчасовий артеріїт; зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином та іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин); післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; одночасне застосування з судинозвужувальними препаратами у жінок у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (у тому числі прееклампсія, еклампсія); артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; ішемічна хвороба серця та інші захворювання серцево-судинної системи тяжкого ступеня (в т.ч. нестабільна стенокардія, захворювання клапанів серця (для тривалого лікування)); тяжкі психічні розлади (зокрема в анамнезі); рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (оскільки у складі препарату міститься лактоза). Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. З обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, з артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); порушеннями функції печінки та нирок; паркінсонізмом із симптомами деменції; порфірією; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; у дітей та підлітків старше 7 років; у пацієнтів віком понад 65 років; у післяпологовому періоді. Особливої обережності слід дотримуватись при застосуванні препарату Бромокриптин у пацієнтів, які приймали недавно препарати, що впливають на АТ, наприклад, судинозвужувальні препарати (симпатоміметики, алкалоїди ріжків, включаючи ергометрин або метилергометрин).Вагітність та лактаціяЛікування бромокриптином при настанні вагітності слід припинити, за винятком випадків, коли потенційний ефект лікування перевищує можливий ризик для плода (при великих пухлинах гіпофізу). Прийом бромокриптину в перші 8 тижнів вагітності не чинить шкідливого впливу на перебіг та результат вагітності. Після відміни препарату ризик переривання вагітності не зростає. Бромокриптин знижує секрецію молока, тому не рекомендується його застосування під час грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: часто (≥1/100, Порушення з боку психіки: нечасто – пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психози. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – парестезії, безсоння; дуже рідко – раптове засинання. Порушення з боку органу зору: рідко – зниження гостроти зору, “затуманювання” зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін, шум у вухах. Порушення з боку серця: рідко – при застосуванні великих доз – перикардіальний випіт, констриктивний перикардит, порушення ритму серця (аритмії), брадикардія, тахікардія; інфаркт міокарда; дуже рідко – патологія клапанів серця (у тому числі регургітація крові); невідомо – прогресування стенокардії. Порушення з боку судин: нечасто - виражене зниження артеріального тиску (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – підвищення АТ; інсульт; периферичний ангіоспазм; дуже рідко – оборотна блідість пальців на руках та ногах, викликана переохолодженням; при тривалому застосуванні – синдром Рейно. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; рідко – при застосуванні великих доз – плевральний випіт, плевральний фіброз, плеврит, легеневий фіброз, задишка. З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): часто – нудота, блювання, запор; нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – карієс, хвороби пародонту, кандидоз ротової порожнини, діарея, при тривалому лікуванні високими дозами – біль у животі, ретроперитонеальний фіброз, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі (кал чорного кольору, кров у блювотах). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алергічний дерматит, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – нетримання сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки. Дуже рідко у разі різкої відміни препарату можливий розвиток стану, схожого на злоякісний нейролептичний синдром. У пацієнтів з хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток патологічного потягу до азартних ігор, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, як правило, оборотних після зниження дози або відміни препарату. При застосуванні препарату для придушення фізіологічної лактації у післяпологовому періоді в окремих випадках зареєстровано підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, інсульт, судоми або психічні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними засобами збільшується концентрація пролактину в плазмі. Не рекомендується призначати з іншими алкалоїдами ріжків. Посилює ефекти леводопи, гіпотензивних лікарських препаратів. Ефективність бромокриптину може знижуватися при одночасному прийомі агоністів дофаміну (фенотіазини, бутирофенони) або трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптілін). Інгібітори моноамінооксидази, фуразолідон, локсапін, метилдофа, метоклопрамід, резерпін, тіоксантини та фенотіазини підвищують концентрацію бромокриптину в плазмі крові та ризик розвитку побічних ефектів. При одночасному застосуванні з ритонавіром рекомендується 50% зниження дози. Одночасне застосування з симпатоміметиками може призвести до підвищення артеріального тиску та розвитку сильного головного болю. При одночасному застосуванні з суматриптаном може збільшитись ризик вазоспастичної реакції внаслідок адитивної дії. Біодоступність та максимальна концентрація у плазмі крові бромокриптину підвищується при одночасному застосуванні еритроміцину, джозаміцину, кларитроміцину та октреотиду. Бромокриптин збільшує концентрацію препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при одночасному застосуванні бромокриптину з лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним індексом, що особливо викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін). Етанол може призводити до розвитку дисульфірамоподібних реакцій: біль у грудях, гіперемія, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, пульсуючий головний біль, зниження гостроти зору, слабкість, судоми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат Бромокриптин завжди слід приймати під час їди. Як правило, лікування починається з прийому невеликої дози, яку потім поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту. Максимальна добова доза – 30 мг. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 десь у добу; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшують до 5-7,5 мг (2-3 таблетки) на добу, до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. Для профілактики рецидивів лікування можна продовжувати протягом кількох менструальних циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг до 5-10 мг (2-4 таблетки) з інтервалом 2-3 тижні. Пролактинома По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до кількох таблеток на добу, необхідні підтримки адекватного зниження концентрації пролактину в плазмі крові. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків у віці 7-12 років становить 5 мг/добу, у віці 13-18 років – 10 мг/добу. Акромегалія Початкова доза становить по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, потім при необхідності поступово збільшують дозу до декількох таблеток на добу, надалі залежно від клінічного ефекту та побічних дій добову дозу препарату поступово збільшують до 10 -20 мг (4-8 таблеток). Максимальна добова доза у дітей віком від 7 до 12 років становить 10 мг. Максимальна добова доза підлітків (13-18 років) становить 10 мг. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день застосовують по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 1 таблетці (2,5 мг) 2 рази на добу. Лікування слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте, але не раніше 4 годин – після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2-3 доби після відміни препарату іноді виникає незначна секреція молока. Її усувають відновленням прийому препарату в тій же дозі ще протягом одного тижня. Післяродовий мастит, що починається Застосовують за тією самою схемою, що і при придушенні лактації. Через три доби симптоми запалення зникають і, якщо мати вирішує відновити грудне вигодовування дитини, лікування припиняють. В іншому випадку лікування продовжують по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 11 діб. За потреби призначають антибіотики. Післяпологове нагрубання молочних залоз 2,5 мг одноразово, через 6-12 годин дозу за необхідності можна повторити, небажаної зупинки лактації при цьому не виникає. Хвороба Паркінсона Препарат призначають пацієнтам із хворобою Паркінсона у таких випадках: у разі неефективності лікування леводопою та інгібітором декарбоксилази; у початковій стадії лікування, у комбінації з леводопою/карбідопою. Лікування починають низькими дозами, які повільно збільшують до досягнення максимального терапевтичного ефекту. Зазвичай пацієнт приймає початкову дозу препарату (1,25 мг, тобто 1/2 таблетки) перед сном протягом 1 тижня. Потім дозу препарату слід повільно збільшувати до досягнення мінімальної ефективної дози для кожного пацієнта. Добову дозу слід збільшувати на 2,5 мг з інтервалом на 1 тиждень до максимальної добової дози 30 мг. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватний терапевтичний результат можна досягти протягом 6-8 тижнів лікування. Якщо цього немає, добову дозу можна підвищувати далі - щотижня на 2,5 мг/сутки. Якщо при доборі дози препарату Бромокриптин відзначається розвиток небажаних реакцій, то добову дозу необхідно тимчасово знизити та підтримувати на такому низькому рівні принаймні 1 тиждень. При зменшенні небажаних реакцій добова доза може бути знову підвищена. У пацієнтів, у яких на фоні застосування леводопи розвинулися рухові розлади, рекомендується знизити дозу леводопи до початку лікування препаратом Бромокриптин. При початку лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона бромокриптином та леводопою побічні ефекти леводопи з'являються пізніше, ніж при прийомі лише леводопи. На початку лікування дози обох препаратів низькі – їх коригують поступово та по черзі. На початку комбінованої терапії при хворобі Паркінсона середня доза препарату становить 15-30 мг, тоді як леводопи – 250 мг. При поступовому підвищенні дози препарату Бромокриптин доза леводопи повинна бути поступово знижена. У деяких пацієнтів застосування леводопи може бути повністю припинено. Застосування у дітей та підлітків Безпека та ефективність у дітей віком до 7 років не підтверджена, тому застосування препарату Бромокриптин у цій віковій групі протипоказане. У дітей та підлітків віком від 7 до 18 років застосування препарату Бромокриптин при розладах менструального циклу, жіночому безплідді, гіперпролактинемії, початковому післяпологовому маститі, придушенні лактації за медичними показаннями та хворобі Паркінсона протипоказано. Застосування у пацієнтів похилого віку З огляду на зниження функції печінки, нирок, серцевої функції; наявність супутніх захворювань та застосування супутньої лікарської терапії, застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку слід з обережністю. Починати та проводити терапію препаратом Бромокриптин необхідно у найменшій ефективній дозі. Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, корекція його дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна. Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Застосування бромокриптину у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказане.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, головний біль, зміна артеріального тиску, при цьому частіше відзначається зниження артеріального тиску, слабкий пульс, прискорене серцебиття, похолодання кінцівок, біль у грудях, сонливість, сплутана свідомість, галюцинації. Лікування: симптоматичне. Протягом перших трьох годин після прийому препарату промивання шлунка, застосування активованого вугілля з метою зменшення абсорбції препарату із шлунково-кишкового тракту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання нудоті та/або блювоти на початку лікування можна призначити антагоніст периферичних дофамінових рецепторів, наприклад, домперидон протягом декількох діб, не пізніше ніж за 1 годину до прийому бромокриптину. При лікуванні акромегалії перед призначенням препарату слід виключити наявність виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки та попередити пацієнта про необхідність ставити лікаря до відома при виникненні розладів ШКТ. Є повідомлення про виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту з летальним результатом при застосуванні бромокриптину. Немає доказів, що це пов'язано саме із застосуванням бромокриптину. Тому не рекомендується застосовувати бромокриптин у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ на стадії загострення. При появі шлунково-кишкових кровотеч або виразки шлунка та 12-палої кишки прийом препарату слід припинити. Лікування жінок з пролактинзалежною дисменореєю призводить до нормалізації овуляції, у зв'язку з чим пацієнтку слід попередити про необхідність застосування контрацепції (крім пероральних контрацептивних засобів). Бромокриптин не рекомендується застосовувати як профілактичний засіб або для зменшення післяпологового нагрубання молочних залоз у тих випадках, коли ефективне застосування спазмолітиків, анальгетиків та носіння зручної підтримуючої білизни. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати для лікування передменструального синдрому та доброякісних захворювань молочної залози. Пацієнткам рекомендується щорічне відвідування гінеколога; жінкам у віці перед настанням менопаузи – кожні півроку. У пацієнтів, які приймають бромокриптин, може спостерігатися симптоматична гіпотензія; у деяких випадках можлива поява гіпотензії на початку лікування, особливо на другому тижні терапії. Слід щоденно контролювати артеріальний тиск, особливо протягом перших тижнів терапії. Надалі АТ необхідно контролювати через регулярні проміжки часу. У разі розвитку артеріальної гіпертензії, появи сильних безперервних головних болів (з розладами зору або без них) або наявності ознак токсичної дії щодо центральної нервової системи (ЦНС) слід припинити лікування та провести медичне обстеження пацієнта. У деяких пацієнтів з акромегалією при застосуванні бромокриптину спостерігався розвиток холодного спазму судин. У цьому випадку потрібне зниження дози бромокриптину. При тривалому лікуванні (2-10 років) високими дозами препарату (30 мг на добу) слід особливо уважно спостерігати за можливою появою у пацієнтів ознак ретроперитонеального фіброзу (наприклад, біль у спині, набряки нижніх кінцівок, порушення функції нирок), при якому необхідно припинити лікування. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона, у яких може спостерігатися слабкий ступінь деменції. Бромокриптин при монотерапії або у поєднанні з леводопою може викликати слухові або зорові галюцинації. Найчастіше галюцинації вдається усунути у разі зниження дози бромокриптина; іноді потрібно припинити лікування. Бромокриптин неефективний при есенціальному та сімейному треморі, а також хореї Гентінгтона. Якщо лікування бромокриптином призначається жінкам з приводу патології, що не пов'язана з гіперпролактинемією, препарат слід застосовувати у мінімально ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів; це необхідно для того, щоб концентрація пролактину в плазмі не знижувалася нижче нормального показника, так як це може викликати порушення розвитку жовтого тіла. У пацієнтів із макроаденомами гіпофізу слід систематично оцінювати динаміку розмірів пухлини. Перед початком лікування пацієнтів із макропролактиномою необхідно провести повне обстеження функції гіпофізу. У пацієнтів з вторинною недостатністю надниркових залоз замісна терапія глюкокортикостероїдами має важливе клінічне значення. Необхідно регулярно контролювати розмір пухлини гіпофіза (марогіпофізарної аденоми), і у разі збільшення її розмірів, незважаючи на терапію, необхідно вирішити питання про хірургічне лікування. Пацієнткам, які не бажають завагітніти, або за наявності великих пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, під час лікування бромокриптином слід рекомендувати застосовувати заходи контрацепції, за винятком пероральних контрацептивів. У періоді аменореї тест на вагітність рекомендується проводити не рідше одного разу на 4 тижні, і при відновленні менструального циклу щоразу при затримці менструації. Якщо під час лікування препаратом у пацієнток із пухлиною гіпофіза настає вагітність, необхідно ретельне спостереження за пацієнтками. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись під час вагітності. У важких випадках можливе здавлювання зорового або інших черепно-мозкових нервів, що може вимагати екстреного хірургічного втручання. Порушення зору (випадання полів зору) є відомим ускладненням пролактиноми. Ефективне лікування препаратом призводить до зниження концентрації пролактину в плазмі крові та часто відбувається покращення зору. Однак у деяких пацієнтів можливий розвиток вторинного випадання полів зору, незважаючи на нормальні концентрації пролактину в плазмі крові та зменшення розмірів пухлини, які можуть виникнути внаслідок зміщення перехреста зорових нервів у бік турецького сідла (формування грижі перехреста зорових нервів). Тому для ранньої діагностики вторинного випадання поля зору внаслідок грижі перехреста зорових нервів необхідний моніторинг полів зору у пацієнтів із макропролактиномою для своєчасної корекції дози бромокриптину. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами при застосуванні бромокриптину спостерігалася ринорея спинномозкової рідини. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості слизової оболонки порожнини рота, що зберігається, більше 2-х тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування бромокриптину може викликати сонливість або епізоди раптового настання сну (зокрема, у пацієнтів із хворобою Паркінсона) вдень, без будь-яких попередніх ознак. У таких випадках слід розглянути питання зниження дози препарату. Застосування у дітей та підлітків Ефективність та безпека застосування бромокриптину були встановлені у дітей з пролактиномами та акромегалією старше 7 років. Враховуючи важко передбачувану чутливість дітей і підлітків, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. Застосування у пацієнтів старше 65 років Кількість пацієнтів віком 65 років і старших у клінічних дослідженнях була недостатньою для того, щоб оцінити можливі відмінності відповіді на лікування бромокриптином порівняно з пацієнтами молодшого віку. У клінічних дослідженнях та лікарській практиці переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років та молодшого віку була однаковою. Враховуючи важко передбачувану переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Застосування у післяпологовому періоді У жінок, які приймали бромокриптин у післяпологовому періоді, для придушення лактації відзначалися, особливо на початку лікування, рідкісні випадки розвитку серйозних небажаних явищ: артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, судом, інсульту або психічних порушень. У деяких пацієнток розвитку судом або порушення мозкового кровообігу передували сильні головні болі та/або транзиторні порушення зору. Хоча причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих явищ із прийомом бромокриптину не встановлений, у всіх пацієнтів, які приймають препарат Бромокриптин, слід контролювати АТ. При розвитку артеріальної гіпертензії або вираженого, прогресуючого або постійного головного болю (що супроводжується або не супроводжується порушенням зору) або ознак порушення з боку ЦНС, застосування препарату слід відмінити та негайно провести обстеження. У пацієнтів із хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток ігроманії, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, компульсивного шопінгу та витрати грошей, компульсивного переїдання. Пацієнти та їхні родичі мають бути попереджені про можливий розвиток цих розладів контролю поведінки. У разі розладів поведінки необхідно зменшити дозу бромокриптину або скасувати його прийом. Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При прийомі препарату Бромокриптин слід утримуватися від керування транспортними засобами та занять видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості фізичних та психомоторних реакцій (можливе раптове засинання, зниження гостроти зору).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100 мл: Діюча речовина: рідкий екстракт трави чебрецю (1:2-2.5) 15 г. Екстрагент: ;р-р аміаку 10%, гліцерол 85%, етанол 90 об.%, вода (у співвідношенні 1:20:70:109). допоміжні речовини: натрію бензоат, масло троянди, ароматизатор медовий, ароматизатор вишневий (сік вишневий концентрований), цукровий інвертний сироп (сахароза, декстроза, фруктоза), декстроза рідка (глюкоза рідка), цукровий сироп 67% (сахароза) вода очищена. 100 мл - скляні флакони (1) в комплекті з дозувальним стаканчиком - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп прозорий або з легкою опалесценцією, червонувато-коричневого кольору зі слабким запахом меду; на дні флакона із препаратом може утворюватися осад.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний препарат рослинного походження. Препарат має відхаркувальну, протизапальну, бронхолітичну, протимікробну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.ФармакокінетикаВідповідно до Міжнародної конвенції (EMEAHMPWG11/99) при проведенні клінічних досліджень препаратів рослинного походження не потрібне ізольоване дослідження фармакокінетичних параметрів.Клінічна фармакологіяФітопрепарат із відхаркувальною дією.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб у комплексній терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуваннявроджена непереносимість фруктози; глюкозо-фруктозна мальабсорбція; недостатність ферментів сахарази та ізомальтази; хронічна серцева недостатність (на стадії декомпенсації); тяжкі порушення функції печінки та нирок; дитячий вік (до 6 місяців); у зв'язку із вмістом у препараті етилового спирту сироп Бронхікум®; С не повинен використовуватися у хворих на алкоголізм; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю і тільки після консультації з лікарем слід приймати сироп пацієнтам із захворюваннями печінки, захворюваннями і травмами головного молу, епілепсією.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей За свідченнями.Побічна діяАлергічні реакції: в окремих випадках - шкірний висип, кропив'янка, а також набряк обличчя і слизової порожнини рота і глотки (набряк Квінке). З боку травної системи: в окремих випадках - нудота, гастрит, диспепсія. У цих випадках, а також у разі розвитку будь-яких небажаних явищ, які не вказані в інструкції, необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом із протикашльовими препаратами, і навіть з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, т.к. це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиЯкщо лікар не призначив іншого режиму дозування, дорослим і підліткам призначають внутрішньо після їди по 2 чайні ложки сиропу (10 мл) 3 рази на добу; дітям від 6 до 12 років; - по 1 чайній ложці (5 мл) 3 рази на добу; дітям від 2 до 6 років; - по 1 чайній ложці (5 мл) 2 рази на добу; дітям від 1 року до 2 років; - по 1/2 чайної ложки (2.5 мл) 3 рази на добу; дітям від 6 місяців до 12 років; - по 1/2 чайної ложки (2.5 мл) 2 рази на добу. Сироп від кашлю слід приймати через рівні проміжки часу протягом доби. Тривалість застосування препарату визначається терапевтичною необхідністю та тривалістю захворювання. У зв'язку з тим, що на дні флакона з препаратом можливе утворення осаду, необхідно струшувати флакон перед застосуванням.ПередозуванняНе повідомлялося про випадки розвитку інтоксикації при прийомі сиропу від кашлю Броїхікум® С.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі, якщо покращення стану хворого не настає або у разі появи нападів ядухи, гнійного мокротиння, а також при підвищенні температури слід негайно звернутися до лікаря. Бронхікум® З сироп містить 4.9 об'ємних % спирту етилового. Зміст абсолютного етилового спирту (г) у максимальних разових та добових дозах препарату Інформація для хворих на цукровий діабет: 5 мл сиропу (приблизно 1 чайна ложка) відповідають 0.3 ХЕ. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період прийому препарату пацієнтам слід дотримуватися обережності при потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
164,00 грн
135,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАскорбінова кислота, цукор, глюкоза, картопляний крохмаль, кальцію стеарат, ароматизатори натуральні або ідентичні натуральним.ХарактеристикаАскорбінова кислота, вітамін С є водорозчинним вітаміном, у зв'язку з чим аскорбінова кислота не затримується надовго в організмі і легко виводиться нирками. Аскорбінова кислота щодня бере участь у організмі людини у дуже важливих біохімічних реакціях, у зв'язку з чим виконує дуже значущі людини функції, одними з яких є дезинтоксикационная і антиоксидантна. Антиоксидантна. Вітамін С є потужним антиоксидантом, завдяки чому регулює окисно-відновні процеси в організмі та запобігає згубному впливу вільних радикалів на компоненти клітинної мембрани та вміст клітин. Крім цього, аскорбінова кислота необхідна для відновлення інших антиоксидантів, таких як вітамін Е і вітамін А. Дезінтоксикаційна. Аскорбінова кислота знешкоджує безліч отруйних речовин, таких як важкі метали, тютюновий дим, токсини збудників захворювань та багато інших токсинів та отрут. Будівництво. Вітамін С необхідний для синтезу колагену та проколагену, які необхідні для формування сполучної тканини в організмі людини. Ферментна та гормональна. Аскорбінова кислота необхідна синтезу багатьох ферментів і гормонів, зокрема і адреналін. Аскорбінова кислота сприяє всмоктування заліза у шлунково-кишковому тракті, завдяки чому в організмі нормально синтезується гемоглобін. Захисна. Вітамін С сприяє покращенню імунітету та протистояння організму різним інфекціям, у тому числі і вірусним. Антиатеросклеротична. Під вплив аскорбінової кислоти в організмі зменшується кількість шкідливого холестерину, що входить до складу ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності (ЛПНГ і ЛПДНЩ) і збільшується вміст корисного холестерину, що входить до складу ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), завдяки чому запобігає розвитку атеросклерозів. Понад те, холестерин під впливом вітаміну З нормалізується, тобто. зменшується його кількість при надлишку та збільшується при нестачі.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела аскорбінової кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 3 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Можливі повторні прийоми протягом року.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат лізату бактерій (ОМ-85) - 40,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 7,00 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,084 мг, натрію глутамат (безводний) – 3,030 мг, манітол до 40,000 мг; магнію стеарат – 3,000 мг, крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,03 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 7,0 мг.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібФармакодинамікаПрепарат Бронхо-мунал® має імуностимулюючу дію, посилюючи імунітет проти інфекцій дихальних шляхів. У пацієнтів, які отримують препарат Бронхо-мунал®, посилюються захисні властивості організму проти бактерій та вірусів. Після прийому капсули бактеріальний лізат акумулюється у пейєрових бляшках слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зокрема, розташованих у тонкому кишечнику. Антигенпрезентуючі клітини в пейєрових бляшках активуються бактеріальним лізатом і згодом стимулюють інші типи клітин (В-лімфоцити), які відповідають за специфічний імунітет. Це призводить до збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів, що веде за собою збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретуються слизовою оболонкою дихальних шляхів та слинними залозами. Також препарат впливає на неспецифічний імунітет, стимулюючи лейкоцити, що характеризується зростанням кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективним підвищенням експресії рецепторів на їхній поверхні. Клінічно Бронхо-мунал® зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опір організму до інфекцій дихальної системи. При цьому знижується потреба застосування інших лікарських засобів, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (дітям віком від 6 місяців до 12 років рекомендується прийом препарату Бронхо-мунал®П, капсули 3,5 мг).Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяБронхо-мунал зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесені до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояви. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізована, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її потрібно розкрити, вміст змішати з невеликою кількістю рідини (наприклад, чай, молоко або сік).ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Склад препарату Бронхо-мунал і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат лізату бактерій (ОМ-85) - 40,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 7,00 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,084 мг, натрію глутамат (безводний) – 3,030 мг, манітол до 40,000 мг; магнію стеарат – 3,000 мг, крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,03 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 7,0 мг.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібФармакодинамікаПрепарат Бронхо-мунал® має імуностимулюючу дію, посилюючи імунітет проти інфекцій дихальних шляхів. У пацієнтів, які отримують препарат Бронхо-мунал®, посилюються захисні властивості організму проти бактерій та вірусів. Після прийому капсули бактеріальний лізат акумулюється у пейєрових бляшках слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зокрема, розташованих у тонкому кишечнику. Антигенпрезентуючі клітини в пейєрових бляшках активуються бактеріальним лізатом і згодом стимулюють інші типи клітин (В-лімфоцити), які відповідають за специфічний імунітет. Це призводить до збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів, що веде за собою збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретуються слизовою оболонкою дихальних шляхів та слинними залозами. Також препарат впливає на неспецифічний імунітет, стимулюючи лейкоцити, що характеризується зростанням кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективним підвищенням експресії рецепторів на їхній поверхні. Клінічно Бронхо-мунал® зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опір організму до інфекцій дихальної системи. При цьому знижується потреба застосування інших лікарських засобів, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (дітям віком від 6 місяців до 12 років рекомендується прийом препарату Бронхо-мунал®П, капсули 3,5 мг).Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяБронхо-мунал зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесені до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояви. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізована, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її потрібно розкрити, вміст змішати з невеликою кількістю рідини (наприклад, чай, молоко або сік).ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Склад препарату Бронхо-мунал і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат бактеріальних лізатів (ОМ-85) - 20,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 3,50 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,042 мг; натрію глутамат (безводний) – 1,515 мг; манітол – до 20,000 мг, магнію стеарат – 3,000 мг; крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,009 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 3,5мг.ХарактеристикаСерйозна небезпека ГРВІ* - швидке розмноження вірусів, їх здатність миттєво передаватися від людини людині, і можливі бактеріальні ускладнення, такі як бронхіти, гайморити, отити. Важливо блокувати розмноження вірусів в організмі та не затягувати простудне захворювання. Бронхо-Мунал® з перших днів застосування у комплексному лікуванні ОРІ1 допомагає організму боротися з вірусами – причиною застуди2. На відміну від противірусних препаратів, Бронхо-Мунал® допомагає боротися і з бактеріями – причиною ускладнень ГРВІ2. Бронхо-Мунал® знижує ризик розвитку ускладнень3,4 та потреба в антибіотиках2. Препарат можна застосовувати на будь-якій стадії захворювання на ГРВІ**1. Бронхо-Мунал® посилює імунітет і застосовується з метою профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострення хронічного бронхіту2 Бронхо-Мунал® (7 мг) застосовується у дітей з 12 років та дорослих. По 1 капсулі за 30 хвилин до їди 1 раз на день2. У комплексному лікуванні респіраторних інфекцій – до зникнення симптомів, але не менше 10 днів2. Для профілактики рецидивуючих ВРІ – трьома курсами по 10 днів з інтервалом між курсами 20 днів2 ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції. **у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів Геппе Н.А., Малахов А.Б. та ін Узгоджена думка експертів IX Освітнього міжнародного консенсусу з респіраторної медицини в педіатрії з питань застосування бактеріальних лізатів у педіатричній практиці // Доктор.РУ. Педіатрія. - Том 19 №3. - 2020 Згідно з інструкцією з медичного застосування препарату Бронхо-Мунал® (РУ П N011632/01) За даними дослідження Jara-Perez JV та ін. / / Clinical Therapeutics, 2000. Vol. 22. P. 748-759 Сорокман Т. В. та ін. // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8. - №. 2.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік молодше 6 місяців.Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяБронхо-мунал П зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Дітям до 3-х років або у випадку, якщо дитині важко проковтнути капсулу, її слід відкрити, змішати вміст з невеликою кількістю рідини (чай, молоко або сік). Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше ніж 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал П слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів.ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Природа препарату Бронхо-мунал П і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути передозування дітям від 6 місяців до 12 років, не слід застосовувати Бронхо-мунал® капсули 7 мг, призначений для дорослих. У разі шлунково-кишкових розладів, шкірних реакцій, порушень з боку органів дихання або інших симптомів непереносимості препарату, необхідно відмінити препарат і звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат бактеріальних лізатів (ОМ-85) - 20,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 3,50 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,042 мг; натрію глутамат (безводний) – 1,515 мг; манітол – до 20,000 мг, магнію стеарат – 3,000 мг; крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,009 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 3,5мг.ХарактеристикаСерйозна небезпека ГРВІ* - швидке розмноження вірусів, їх здатність миттєво передаватися від людини людині, і можливі бактеріальні ускладнення, такі як бронхіти, гайморити, отити. Важливо блокувати розмноження вірусів в організмі та не затягувати простудне захворювання. Бронхо-Мунал® з перших днів застосування у комплексному лікуванні ОРІ1 допомагає організму боротися з вірусами – причиною застуди2. На відміну від противірусних препаратів, Бронхо-Мунал® допомагає боротися і з бактеріями – причиною ускладнень ГРВІ2. Бронхо-Мунал® знижує ризик розвитку ускладнень3,4 та потреба в антибіотиках2. Препарат можна застосовувати на будь-якій стадії захворювання на ГРВІ**1. Бронхо-Мунал® посилює імунітет і застосовується з метою профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострення хронічного бронхіту2 Бронхо-Мунал® (7 мг) застосовується у дітей з 12 років та дорослих. По 1 капсулі за 30 хвилин до їди 1 раз на день2. У комплексному лікуванні респіраторних інфекцій – до зникнення симптомів, але не менше 10 днів2. Для профілактики рецидивуючих ВРІ – трьома курсами по 10 днів з інтервалом між курсами 20 днів2 ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції. **у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів Геппе Н.А., Малахов А.Б. та ін Узгоджена думка експертів IX Освітнього міжнародного консенсусу з респіраторної медицини в педіатрії з питань застосування бактеріальних лізатів у педіатричній практиці // Доктор.РУ. Педіатрія. - Том 19 №3. - 2020 Згідно з інструкцією з медичного застосування препарату Бронхо-Мунал® (РУ П N011632/01) За даними дослідження Jara-Perez JV та ін. / / Clinical Therapeutics, 2000. Vol. 22. P. 748-759 Сорокман Т. В. та ін. // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8. - №. 2.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік молодше 6 місяців.Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяБронхо-мунал П зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Дітям до 3 років або у випадку, якщо дитині важко проковтнути капсулу, її слід відкрити вміст змішати з невеликою кількістю рідини (чай, молоко або сік). Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал П слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування.Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів.ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Природа препарату Бронхо-мунал П і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути передозування дітям від 6 місяців до 12 років, не слід застосовувати Бронхо-мунал® капсули 7 мг, призначений для дорослих. У разі шлунково-кишкових розладів, шкірних реакцій, порушень з боку органів дихання або інших симптомів непереносимості препарату, необхідно відмінити препарат і звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули желатинові тверді розміром №3, кришка блакитна непрозора, корпус білий непрозорий, вміст порошок світло-бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаІмуностимулююче.ФармакодинамікаІмуностимулюючий препарат бактеріального походження. Викликає імунну відповідь слизової оболонки травного тракту. Особливо ефект проявляється у пейєрових бляшках (ПБ) тонкого кишечника. Антигенпрезентуючі клітини (АПК) у ПБ активуються препаратом і згодом стимулюють клітини, які відповідають за специфічний імунітет. При застосуванні препарату спостерігається збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів. Після стимуляції В-лімфоцитів спостерігається збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретується слизовою оболонкою дихальних шляхів та слиною. Ці антитіла є першою лінією захисту проти цілого ряду інфекційних агентів (вірусів та бактерій). Препарат має потужну стимулюючу дію на більшість типів лейкоцитів, про це свідчить зростання кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективне підвищення експресії рецепторів на їх поверхні. У сукупності ці дані є підтвердженням того, що препарат запускає біологічні реакції, що посилюють імунний захист організму проти інфекції. Клінічно Бронхо-Ваксом дитячий зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опірність організму до інфекцій дихальної системи. У цьому знижується потреба застосування інших ЛЗ, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у дітей з 6 місяців до 12 років за такими показаннями: профілактика рецидивуючої інфекції дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту; комплексне лікування гострих інфекцій дихальних шляхівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяІмуностимулюючий препарат Бронхо-Ваксом дитячий зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно тяжким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії препарату є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції, порушення з боку органів дихання. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (на підставі наявних даних оцінку провести неможливо). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, біль у животі; невідомо – блювота, нудота. З боку нервової системи: невідомо головний біль. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; невідомо — кропив'янка, набряк Квінке. Загальні розлади та порушення у місці введення: невідомо – лихоманка, стомлюваність. З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість обличчя, свербіж, генералізоване свербіння, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватись одночасно з іншими ЛЗ, що використовуються при терапії гострих та хронічних респіраторних захворювань. Взаємодія з іншими ЛЗ досі не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування: по 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щодня вранці натщесерце до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При необхідності проведення антибіотикотерапії Бронхо-Ваксом дитячий слід приймати у поєднанні з антибіотиком від початку лікування. Тривалість лікування або призначення повторного курсу терапії повинен визначати лікар, виходячи із стану здоров'я хворого. Профілактика загострень та підтримуюча терапія: 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щоденно вранці натще. Курс включає 3 цикли, кожен з яких складається із щоденного прийому 1 капс. протягом 10 днів, інтервал між циклами – 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її слід відкрити і змішати вміст з питвом (в т.ч. фруктовий сік, молоко).ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутні. Природа препарату Бронхо-Ваксом дитячий та результати вивчення його токсичності вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули желатинові тверді розміром №3, кришка блакитна непрозора, корпус білий непрозорий, вміст порошок світло-бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаІмуностимулююче.ФармакодинамікаІмуностимулюючий препарат бактеріального походження. Викликає імунну відповідь слизової оболонки травного тракту. Особливо ефект проявляється у пейєрових бляшках (ПБ) тонкого кишечника. Антигенпрезентуючі клітини (АПК) у ПБ активуються препаратом і згодом стимулюють клітини, що відповідають за специфічний імунітет. При застосуванні препарату спостерігається збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів. Після стимуляції В-лімфоцитів спостерігається збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретується слизовою оболонкою дихальних шляхів та слиною. Ці антитіла є першою лінією захисту проти цілого ряду інфекційних агентів (вірусів та бактерій). Препарат має потужну стимулюючу дію на більшість типів лейкоцитів, про це свідчить зростання кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективне підвищення експресії рецепторів на їх поверхні. У сукупності ці дані є підтвердженням того, що препарат запускає біологічні реакції, що посилюють імунний захист організму проти інфекції. Клінічно Бронхо-Ваксом дитячий зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опірність організму до інфекцій дихальної системи. У цьому знижується потреба застосування інших ЛЗ, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у дітей з 6 місяців до 12 років за такими показаннями: профілактика рецидивуючої інфекції дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту; комплексне лікування гострих інфекцій дихальних шляхівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяІмуностимулюючий препарат Бронхо-Ваксом дитячий зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно тяжким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії препарату є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції, порушення з боку органів дихання. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (на підставі наявних даних оцінку провести неможливо). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, біль у животі; невідомо – блювота, нудота. З боку нервової системи: невідомо головний біль. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; невідомо — кропив'янка, набряк Квінке. Загальні розлади та порушення у місці введення: невідомо – лихоманка, стомлюваність. З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість обличчя, свербіж, генералізоване свербіння, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватись одночасно з іншими ЛЗ, що використовуються при терапії гострих та хронічних респіраторних захворювань. Взаємодія з іншими ЛЗ досі не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування: по 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щодня вранці натщесерце до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При необхідності проведення антибіотикотерапії Бронхо-Ваксом дитячий слід приймати у поєднанні з антибіотиком від початку лікування. Тривалість лікування або призначення повторного курсу терапії повинен визначати лікар, виходячи із стану здоров'я хворого. Профілактика загострень та підтримуюча терапія: 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щоденно вранці натще. Курс включає 3 цикли, кожен з яких складається із щоденного прийому 1 капс. протягом 10 днів, інтервал між циклами – 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її слід відкрити і змішати вміст з питвом (в т.ч. фруктовий сік, молоко).ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутні. Природа препарату Бронхо-Ваксом дитячий та результати вивчення його токсичності вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп – 5 мл. (1 мірна ложка) Активні речовини: карбоцистеїну 125,00 мг; Допоміжні речовини: гліцерол 135,00 мг, етанол 96% 125,00 мг, натрію гідроксид 30,5 мг, кармелозу натрію 20,00 мг, лимонна кислота моногідрат 5.00 мг, метилпарагідроксибензоат 9,00 мг, 5 пропілпарагідроксибензоат 1,00 мг, ароматизатор малиновий 0,70 мг, азорубін CL 14720 (Е 122) 0,05 мг, вода очищена до 5,00 мл. По 200 мл у флакон коричневого скла, закупорений алюмінієвою кришкою з контролем першого розтину, або пластиковою кришкою, що нагвинчується, з механізмом захисту від дітей, ущільнювачем і контролем першого розтину. По 1 флакону з інструкцією із застосування та мірною ложечкою з нанесеними мітками 2,5 мл та 5 мл поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора злегка в'язка рідина із запахом малини, від рожевого до червоного кольору.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаКарбоцистеїн швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність – низька (менше ніж 10% від прийнятої дози). Час досягнення максимальної концентрації в крові та слизовій оболонці - 1,5-2 год, терапевтична концентрація зберігається в крові протягом 8 годин. Найдовше затримується в крові, печінці та середньому вусі. У високій концентрації накопичується в бронхіальному секреті (17,5% від прийнятої дози). Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Виводиться нирками (60-90% у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів). Повне виведення відбувається через 3 добу.ФармакодинамікаМуколітична та відхаркувальна дія обумовлена активацією сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету. Знижує в'язкість бронхіального секрету та відокремлюваного з придаткових пазух носа, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру, активізує діяльність війчастого епітелію. Відновлює секрецію імуноглобуліну IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист), покращує мукоциліарний кліренс.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються порушенням утворення та виведення слизу (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба); запальні захворювання середнього вуха та придаткових пазух носа (риніт, середній отит, синусит); підготовка хворого до бронхоскопії чи бронхографії.Протипоказання до застосуванняЗахворювання печінки; алкоголізм; епілепсія; травма чи захворювання головного мозку; підвищена чутливість до препарату або до допоміжних компонентів, що до нього входять; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; хронічний гломерулонефрит (у фазі загострення); цистит; дитячий вік до 3-х років (для сиропу 2,5%); дитячий вік до 15-ти років (для сиропу 5%). З обережністю: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (в анамнезі).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Бронхобос при вагітності та лактації протипоказане.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: іноді відзначається нудота, блювання, діарея та біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча. Реакція гіперчутливості: відзначені поодинокі випадки алергічних реакцій (свербіж шкіри, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк). Інші: запаморочення, слабкість, нездужання. У пацієнтів з бронхіальною астмою та у літніх пацієнтів можлива поява обструкції дихальних шляхів.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність глюкокортикоїдної (взаємно) та антибактеріальної терапії інфекційно-запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Потенціює бронхолітичний ефект теофіліну. Активність карбоцистеїну послаблюють протикашльові та атропіноподібні засоби. Через вміст алкоголю Бронхобос® призначають з обережністю з наступними препаратами: ліками, що викликають несприятливі реакції (жар, почервоніння, блювання, тахікардія) при одночасному прийомі з алкогольними напоями: дисульфірам, цефомандол, цефоперазон, латамоксеф (цефалоспоринові антибіотики), хлорамфенікол (феніколовий антибіотик), хлорпропдімі ), гризеофульвін (антигрибковий препарат), нітро-5-імідазоли (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол), кетоконазол, прокарбазин (цитостатик); препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для дозування сиропу використовується мірна ложечка об'ємом 5 мл, градуйована на 2,5 мл. 1 мірна ложка сиропу 5% (5мл) = 250 мг карбоцистену. 1 мірна ложка сиропу 2,5% (5 мл) = 125 мг карбоцистеїну. Дорослим: по 15 мл (3 мірні ложки) 5% сиропу тричі на день. Дітям віком 3-6 років - по 5 мл (1 мірна ложечка) 2,5% сиропу 2-4 рази на день. Дітям старше 6 років - по 5-0 мл (1-2 мірні ложечки) 2,5% сиропу 3 рази на день.ПередозуванняСимптоми: біль у шлунку, нудота, діарея. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВміст алкоголю у препараті становить 125 мг/5 мл, тобто. 425 мг алкоголю на мірну ложечку. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Порушення швидкості психомоторних реакцій, пов'язане з присутністю в препараті алкоголю, може становити небезпеку при керуванні машиною або роботі на верстатах.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: карбоцистеїн 375 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 23 мг, магнію стеарат – 2 мг, желатин – 8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові розмір №0, непрозорі, жовтого кольору; вміст капсул – порошок білого кольору.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Муколітична та відхаркувальна дія обумовлена активацією сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету. Знижує в'язкість бронхіального секрету та відокремлюваного з придаткових пазух носа, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру, активізує діяльність війчастого епітелію. Відновлює секрецію імуноглобуліну IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист), покращує мукоциліарний кліренс.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Карбоцистеїн швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність – низька (менше ніж 10% від прийнятої дози). Cmax; у сироватці крові та в слизовій оболонці дихальних шляхів досягається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо і зберігається в слизовій оболонці протягом 8 год. Метаболізм та виведення Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Виводиться переважно нирками, частково у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. T1/2; - близько 2 год.Клінічна фармакологіяМуколітичний препарат.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються утворенням в'язкої, важковідокремлюваного мокротиння (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба); запальні захворювання середнього вуха (середній отит); запальні захворювання носа та його придаткових пазух (риніт, синусит); підготовка до бронхоскопії та/або бронхографії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карбоцистеїну та інших компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; хронічний гломерулонефрит у фазі загострення; цистит; захворювання печінки (для прийому сиропу); алкоголізм (для прийому сиропу); епілепсія (для прийому сиропу); травма чи захворювання головного мозку (для прийому сиропу); вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий вік до 3 років (для прийому сиропу 2.5%); дитячий вік до 15 років (для прийому капсул та сиропу 5%). З обережністю: при хронічному гломерулонефриті (в анамнезі), виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі), у II-III триместрах вагітності та під час грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяПрепарат у формі сиропу протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Препарат у формі капсул призначають у ІІ та ІІІ триместрах вагітності тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності призначення препарату під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 3 років (для прийому сиропу 2.5%); дитячий вік до 15 років (для прийому капсул та сиропу 5%).Побічна діяЗ боку травної системи: іноді - нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча. Алергічні реакції: в поодиноких випадках - свербіж шкіри, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк. Інші: запаморочення, слабкість, нездужання. У пацієнтів з бронхіальною астмою та у літніх пацієнтів можлива поява обструкції дихальних шляхів.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність глюкокортикоїдної (взаємно) та антибактеріальної терапії інфекційно-запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Потенціює бронхолітичний ефект теофіліну. Активність карбоцистеїну послаблюють протикашльові та атропіноподібні засоби. Через вміст етанолу Бронхобос® у формі сиропу призначають з обережністю: з препаратами, що викликають несприятливі реакції (жар, почервоніння шкіри, блювання, тахікардія) при одночасному прийомі з алкогольними напоями: дисульфірам, цефамандол, цефоперазон, латамоксеф (цефалоспоринові антибіотики), хлорамфенікол (феніколовий антибіотик), хлор засіб похідний сульфонілсечовини), гризеофульвін (протигрибковий препарат), нітро-5-імідазоли (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол), кетоконазол, прокарбазин (цитостатик); з препаратами, які пригнічують ЦНС.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо. Капсули Дорослим та підліткам старше 15 років: по 750 мг (2 капсули) 3 рази на добу. Після досягнення терапевтичного ефекту добову дозу знижують до 1,5 г: по 750 мг (2 капсули) 2 рази на добу. Лікування не слід продовжувати понад 8-10 днів без консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми: біль у шлунку, нудота, діарея. Лікування: ; симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі дозу препарату слід зменшити. Лікування можна поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами. Зміст етанолу у сиропі становить 125 мг/5 мл, тобто. 125 мг етанолу на мірну ложку. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та виконувати роботу, яка потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не вивчалося.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп – 5 мл. (1 мірна ложка) Активні речовини: карбоцистеїну 250 мг; Допоміжні речовини: гліцерол 135,00 мг, етанол 96% 125,00 мг, натрію гідроксид 6,00 мг, метилпарагідроксибензоат 9,00 мг, кармелозу натрію 20,00 мг, лимонна кислота мг, пропілпарагідроксибензоат 1,00 мг, ароматизатор малиновий 0,70 мг, азорубін CL 14720 (Е 122) 0,05 мг, вода очищена до 5,00 мл. По 200 мл у флакон коричневого скла, закупорений алюмінієвою кришкою з контролем першого розтину, або пластиковою кришкою, що нагвинчується, з механізмом захисту від дітей, ущільнювачем і контролем першого розтину. По 1 флакону з інструкцією із застосування та мірною ложечкою з нанесеними мітками 2,5 мл та 5 мл поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора злегка в'язка рідина із запахом малини, від рожевого до червоного кольору.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаКарбоцистеїн швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність – низька (менше ніж 10% від прийнятої дози). Час досягнення максимальної концентрації в крові та слизовій оболонці - 1,5-2 год, терапевтична концентрація зберігається в крові протягом 8 годин. Найдовше затримується в крові, печінці та середньому вусі. У високій концентрації накопичується в бронхіальному секреті (17,5% від прийнятої дози). Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Виводиться нирками (60-90% у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів). Повне виведення відбувається через 3 добу.ФармакодинамікаМуколітична та відхаркувальна дія обумовлена активацією сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету. Знижує в'язкість бронхіального секрету та відокремлюваного з придаткових пазух носа, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру, активізує діяльність війчастого епітелію. Відновлює секрецію імуноглобуліну IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист), покращує мукоциліарний кліренс.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються порушенням утворення та виведення слизу (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба); запальні захворювання середнього вуха та придаткових пазух носа (риніт, середній отит, синусит); підготовка хворого до бронхоскопії чи бронхографії.Протипоказання до застосуванняЗахворювання печінки; алкоголізм; епілепсія; травма чи захворювання головного мозку; підвищена чутливість до препарату або до допоміжних компонентів, що до нього входять; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; хронічний гломерулонефрит (у фазі загострення); цистит; дитячий вік до 3-х років (для сиропу 2,5%); дитячий вік до 15-ти років (для сиропу 5%). З обережністю: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (в анамнезі).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Бронхобос при вагітності та лактації протипоказане.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: іноді відзначається нудота, блювання, діарея та біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча. Реакція гіперчутливості: відзначені поодинокі випадки алергічних реакцій (свербіж шкіри, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк). Інші: запаморочення, слабкість, нездужання. У пацієнтів з бронхіальною астмою та у літніх пацієнтів можлива поява обструкції дихальних шляхів.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність глюкокортикоїдної (взаємно) та антибактеріальної терапії інфекційно-запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Потенціює бронхолітичний ефект теофіліну. Активність карбоцистеїну послаблюють протикашльові та атропіноподібні засоби. Через вміст алкоголю Бронхобос® призначають з обережністю з наступними препаратами: ліками, що викликають несприятливі реакції (жар, почервоніння, блювання, тахікардія) при одночасному прийомі з алкогольними напоями: дисульфірам, цефомандол, цефоперазон, латамоксеф (цефалоспоринові антибіотики), хлорамфенікол (феніколовий антибіотик), хлорпропдімі ), гризеофульвін (антигрибковий препарат), нітро-5-імідазоли (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол), кетоконазол, прокарбазин (цитостатик); препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для дозування сиропу використовується мірна ложечка об'ємом 5 мл, градуйована на 2,5 мл. 1 мірна ложка сиропу 5% (5мл) = 250 мг карбоцистену. 1 мірна ложка сиропу 2,5% (5 мл) = 125 мг карбоцистеїну. Дорослим: по 15 мл (3 мірні ложки) 5% сиропу тричі на день. Дітям віком 3-6 років - по 5 мл (1 мірна ложечка) 2,5% сиропу 2-4 рази на день. Дітям старше 6 років - по 5-0 мл (1-2 мірні ложечки) 2,5% сиропу 3 рази на день.ПередозуванняСимптоми: біль у шлунку, нудота, діарея. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВміст алкоголю у препараті становить 125 мг/5 мл, тобто. 425 мг алкоголю на мірну ложечку. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Порушення швидкості психомоторних реакцій, пов'язане з присутністю в препараті алкоголю, може становити небезпеку при керуванні машиною або роботі на верстатах.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. Діюча речовина: амброксолу гідрохлорид – 30 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, стеарат магнію, тальк. 20 шт. в комірковій контурній упаковці.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Амброксол стимулює рухову активність вій миготливого епітелію слизової оболонки бронхів (мукокінетична або секретомоторна дія). Перистальтичні скорочення по спіралі війчастих (циліарних) клітин епітелію бронхів виводять слиз із бронхіального дерева (мукоциліарний транспорт або мукоциліарний кліренс). Амброксол значно покращує мукоциліарний транспорт. Амброксол стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує вміст слизового компонента мокротиння та нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння. Активуючи гідролізуючі ферменти та посилюючи вивільнення лізосом з клітин Клара, зменшує в'язкість мокротиння та її адгезивні властивості (муколітичну або секретолітичну дію). Амброксол підвищує синтез та секрецію поверхнево-активної речовини (сурфактанту) в альвеолах та бронхах. В результаті цих механізмів значно зменшується в'язкість мокротиння та покращується її відхаркування. При прийомі внутрішньо дія препарату настає через 30 хв і продовжується протягом 6-12 год.ФармакокінетикаВсмоктування. Абсорбція – висока, Сmax у плазмі крові досягається через 2 години після прийому. Розподіл. Зв'язування з білками плазми – 80%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболіз. Метаболізується у печінці з утворенням дибромантранілової кислоти та глюкуронових кон'югатів. Виведення. T1/2 – 7-12 год. Виводиться нирками: 90% у вигляді водорозчинних метаболітів, у незміненому вигляді – 10%. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. T1/2 збільшується при хронічній нирковій недостатності тяжкого ступеня, не змінюється у разі порушення функції печінки.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів з утворенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, ХОЗЛ, бронхіальна астма із утрудненням відходження мокротиння, бронхоектатична хвороба. Респіраторний дистрес-синдром у недоношених дітей та новонароджених.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, судомний синдром, порушення моторики бронхів, великі обсяги секрету, що виділяється (небезпека виникнення застою секрету в бронхах), вагітність (I триместр), годування груддю.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності слід оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода. У період грудного вигодовування застосовувати препарат слід обережно, оскільки амброксол виділяється з грудним молоком. Протипоказання: дитячий вік до 12 років (для застосування у формі пігулок). Дітям віком до 12 років Бронхорус призначають у формі сиропу.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому застосуванні у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизових оболонок дихальних шляхів, ринорея. Алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; в окремих випадках – алергічний дерматит, анафілактичний шок. Інші: рідко – загальна слабкість, головний біль, висип, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування препарату Бронхорус із протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння на тлі зменшення кашлю. Амброксол збільшує проникнення в бронхіальний секрет амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну.Спосіб застосування та дозиТаблетка. Всередину, після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років – по 1 таб. (30 мг) 3 рази на добу. При необхідності посилення терапевтичного ефекту можна призначати по 2 таб. (60 мг) 2 рази на добу. У тяжких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування. Не рекомендується приймати препарат більше ніж 5 днів без консультації лікаря. Під час застосування препарату рекомендується пиво. Всередину, після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Під час застосування препарату рекомендується пиво.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом їжі з високим вмістом жирів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід комбінувати з протикашльовими лікарськими засобами, що ускладнюють виведення мокротиння. Препарат у формі сиропу не містить цукру. Пацієнтам із цукровим діабетом можна призначати сироп: 5 мл сиропу містять сорбітол та сахарин у кількості, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат у формі сиропу може викликати послаблюючий ефект, оскільки вміст сорбітолу в добовій дозі може перевищити 10 мг (600 мг сорбітолу міститься в 1 мл сиропу, а добова доза може досягати 30 мл відповідно 18 г сорбітолу). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: амброксолу гідрохлорид – 30 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза (цукор молочний), стеарат магнію, тальк. Пігулки 30 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 2, 3, 5, 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки білого кольору, круглі, плоскоциліндричні форми з фаскою.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція – висока, Сmax у плазмі крові досягається через 2 години після прийому. Розподіл Зв'язування з білками плазми – 80%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізм Метаболізується у печінці з утворенням дибромантранілової кислоти та глюкуронових кон'югатів. Виведення T1/2 – 7-12 год. Виводиться нирками: 90% у вигляді водорозчинних метаболітів, у незміненому вигляді – 10%. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках T1/2 збільшується при хронічній нирковій недостатності тяжкого ступеня, не змінюється у разі порушення функції печінки.ФармакодинамікаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Амброксол стимулює рухову активність вій миготливого епітелію слизової оболонки бронхів (мукокінетична або секретомоторна дія). Перистальтичні скорочення по спіралі війчастих (циліарних) клітин епітелію бронхів виводять слиз із бронхіального дерева (мукоциліарний транспорт або мукоциліарний кліренс). Амброксол значно покращує мукоциліарний транспорт. Амброксол стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує вміст слизового компонента мокротиння та нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння. Активуючи гідролізуючі ферменти та посилюючи вивільнення лізосом з клітин Клара, зменшує в'язкість мокротиння та її адгезивні властивості (муколітичну або секретолітичну дію). Амброксол підвищує синтез та секрецію поверхнево-активної речовини (сурфактанту) в альвеолах та бронхах. В результаті цих механізмів значно зменшується в'язкість мокротиння та покращується її відхаркування. При прийомі внутрішньо дія препарату настає через 30 хв і продовжується протягом 6-12 год.Показання до застосуванняГострі та хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; хронічна обструктивна хвороба легень; бронхіальна астма із утрудненим відходженням мокротиння; Бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність (I триместр), вік до 12 років (дітям віком до 12 років призначають Бронхорус у формі сиропу). У разі непереносимості лактози (при синдромі порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатності сахарози/ізомальтози) слід враховувати, що до складу препарату входить лактоза. З обережністю Печінкова недостатність, ниркова недостатність, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, вагітність (П-Ш триместр), період лактації.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності слід оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода. У період грудного вигодовування застосовувати препарат слід обережно, оскільки амброксол виділяється з грудним молоком.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому застосуванні у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизових оболонок дихальних шляхів, ринорея. Алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; в окремих випадках – алергічний дерматит, анафілактичний шок. Інші: рідко – загальна слабкість, головний біль, висип, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння на тлі зменшення кашлю. Збільшує проникнення в бронхіальний секрет амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років – по 1 таб. (30 мг) 3 рази на добу. При необхідності посилення терапевтичного ефекту можна призначати по 2 таб. (60 мг) 2 рази на добу. У тяжких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування. Не рекомендується приймати препарат більше ніж 5 днів без консультації лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід комбінувати з протикашльовими лікарськими засобами, що ускладнюють виведення мокротиння. Препарат у формі сиропу не містить цукру. Пацієнтам із цукровим діабетом можна призначати сироп: 5 мл сиропу містять сорбітол та сахарин у кількості, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат у формі сиропу може викликати послаблюючий ефект, оскільки вміст сорбітолу в добовій дозі може перевищити 10 мг (600 мг сорбітолу міститься в 1 мл сиропу, а добова доза може досягати 30 мл відповідно 18 г сорбітолу). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Активна речовина: амброксол гідрохлорид 3 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 600 мг, метилпарагідроксибензоат – 0.8 мг, пропілпарагідроксибензоат – 0.2 мг, пропіленгліколь – 80 мг, натрію сахаринату дигідрат – 0.5 мг, ароматизатор малиновий – 2 мг, вода очищена – до 1 мл. 100 мл – флакони темного скла (1) – пачки картонні. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою (5 мл) - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп; у вигляді прозорої рідини від безбарвного до злегка жовтуватого кольору.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Амброксол стимулює рухову активність вій миготливого епітелію слизової оболонки бронхів (мукокінетична або секретомоторна дія). Перистальтичні скорочення по спіралі війчастих (циліарних) клітин епітелію бронхів виводять слиз із бронхіального дерева (мукоциліарний транспорт або мукоциліарний кліренс). Амброксол значно покращує мукоциліарний транспорт. Амброксол стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує вміст слизового компонента мокротиння та нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння. Активуючи гідролізуючі ферменти та посилюючи вивільнення лізосом з клітин Клара, зменшує в'язкість мокротиння та її адгезивні властивості (муколітичну або секретолітичну дію). Амброксол підвищує синтез та секрецію поверхнево-активної речовини (сурфактанту) в альвеолах та бронхах. В результаті цих механізмів значно зменшується в'язкість мокротиння та покращується її відхаркування. При прийомі внутрішньо дія препарату настає через 30 хв і продовжується протягом 6-12 год.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція - висока, Сmax; у плазмі крові досягається через 2 години після прийому. Розподіл Зв'язування з білками плазми – 80%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізм Метаболізується у печінці з утворенням дибромантранілової кислоти та глюкуронових кон'югатів. Виведення T1/2; - 7-12 год. Виводиться нирками: 90% у вигляді водорозчинних метаболітів, у незміненому вигляді – 10%. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках T1/2; збільшується при хронічній нирковій недостатності тяжкого ступеня, не змінюється при порушенні функції печінки.Клінічна фармакологіяМуколітичний та відхаркувальний препаратПоказання до застосуванняГострі та хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; бронхіальна астма із утрудненням відходження мокротиння; бронхоектатична хвороба; ХОЗЛ.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності; дитячий вік до 12 років (тільки для пігулок). Дітям молодше 12 років призначають Бронхорус® у формі сиропу; - підвищена чутливість до компонентів препарату. У разі непереносимості лактози (при синдромі порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатності сахарази/ізомальтази) слід враховувати, що до складу препарату у формі таблеток входить лактоза. Пацієнти зі спадковою непереносимістю фруктози не повинні приймати препарат у формі сиропу (оскільки до складу препарату входить сорбітол). З обережністю застосовують при печінковій недостатності, нирковій недостатності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, у II і III триместрах вагітності, в період лактації (грудного вигодовування).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності слід оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода. У період грудного вигодовування застосовувати препарат слід обережно, оскільки амброксол виділяється з грудним молоком. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років (для застосування у формі пігулок). Дітям молодше 12 років Бронхорус® призначають у формі сиропу. Всередину, під час їжі або після їди, з достатньою кількістю рідини (половина склянки води, чаю або соку). 1 чайна ложка (5 мл) сиропу містить 15 мг амброксолу гідрохлориду Дітям віком 5-12 років призначають по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 2-3 рази на добу; дітям віком 2-5 років – по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 3 рази на добу; з моменту народження до 2 років – по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 2 рази на добу. Не рекомендується приймати препарат більш ніж 4-5 днів без консультації лікаря. Лікування дітей віком до 2 років слід проводити лише під контролем лікаря. Під час застосування препарату рекомендується пиво.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - діарея, сухість у роті, запор; при тривалому застосуванні у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизових оболонок дихальних шляхів, ринорея. Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; в окремих випадках – алергічний дерматит, анафілактичний шок. Інші: рідко - загальна слабкість, головний біль, висип, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування препарату Бронхорус з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння на тлі зменшення кашлю. Амброксол збільшує проникнення в бронхіальний секрет амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну.Спосіб застосування та дозиПігулки Всередину, після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років; - по 1 таб. (30 мг) 3 рази на добу. При необхідності посилення терапевтичного ефекту можна призначати по 2 таб. (60 мг) 2 рази на добу. У тяжких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування. Не рекомендується приймати препарат більше ніж 5 днів без консультації лікаря. Сироп Дітям молодше 12 років; Бронхорус®; призначають у формі сиропу. 1 чайна ложка (5 мл) сиропу містить 15 мг амброксолу гідрохлориду. Всередину, під час їжі або після їди, з достатньою кількістю рідини (половина склянки води, чаю або соку). Дорослим і дітям старше 12 років; - у перші 2-3 дні по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 3 рази на добу, потім - по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 2 рази на добу або по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 3 рази на добу. У важких випадках захворювання дозу не зменшують протягом усього курсу лікування - по 10 мл сиропу (2 чайні ложки) 3 рази на добу. Дітям у віці 5-12 років; призначають по 5 мл сиропу (1 чайна ложка) 2-3 рази на добу; ;дітям у віці 2-5 років; - по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 3 рази/добу; ;з моменту народження до 2 років; - по 2.5 мл сиропу (1/2 чайної ложки) 2 рази/добу. Не рекомендується приймати препарат більш ніж 4-5 днів без консультації лікаря. Лікування дітей у віці до 2 років слід проводити тільки під контролем лікаря. Під час застосування препарату рекомендується пиво.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом їжі з високим вмістом жирів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід комбінувати з протикашльовими лікарськими засобами, що ускладнюють виведення мокротиння. Препарат у формі сиропу не містить цукру. Пацієнтам із цукровим діабетом можна призначати сироп: 5 мл сиропу містять сорбітол та сахарин у кількості, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат у формі сиропу може викликати послаблюючий ефект, оскільки вміст сорбітолу в добовій дозі може перевищити 10 мг (600 мг сорбітолу міститься в 1 мл сиропу, а добова доза може досягати 30 мл відповідно 18 г сорбітолу). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
175,00 грн
135,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАскорбінова кислота, цукор, глюкоза, картопляний крохмаль, кальцію стеарат, ароматизатори натуральні або ідентичні натуральним.ХарактеристикаАскорбінова кислота, вітамін С є водорозчинним вітаміном, у зв'язку з чим аскорбінова кислота не затримується надовго в організмі і легко виводиться нирками. Аскорбінова кислота щодня бере участь у організмі людини у дуже важливих біохімічних реакціях, у зв'язку з чим виконує дуже значущі людини функції, одними з яких є дезинтоксикационная і антиоксидантна. Антиоксидантна. Вітамін С є потужним антиоксидантом, завдяки чому регулює окисно-відновні процеси в організмі та запобігає згубному впливу вільних радикалів на компоненти клітинної мембрани та вміст клітин. Крім цього, аскорбінова кислота необхідна для відновлення інших антиоксидантів, таких як вітамін Е і вітамін А. Дезінтоксикаційна. Аскорбінова кислота знешкоджує безліч отруйних речовин, таких як важкі метали, тютюновий дим, токсини збудників захворювань та багато інших токсинів та отрут. Будівництво. Вітамін С необхідний для синтезу колагену та проколагену, які необхідні для формування сполучної тканини в організмі людини. Ферментна та гормональна. Аскорбінова кислота необхідна синтезу багатьох ферментів і гормонів, зокрема і адреналін. Аскорбінова кислота сприяє всмоктування заліза у шлунково-кишковому тракті, завдяки чому в організмі нормально синтезується гемоглобін. Захисна. Вітамін С сприяє покращенню імунітету та протистояння організму різним інфекціям, у тому числі і вірусним. Антиатеросклеротична. Під вплив аскорбінової кислоти в організмі зменшується кількість шкідливого холестерину, що входить до складу ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності (ЛПНГ і ЛПДНЩ) і збільшується вміст корисного холестерину, що входить до складу ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), завдяки чому запобігає розвитку атеросклерозів. Понад те, холестерин під впливом вітаміну З нормалізується, тобто. зменшується його кількість при надлишку та збільшується при нестачі.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела аскорбінової кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 3 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Можливі повторні прийоми протягом року.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Производитель: Фармгрупп Завод-производитель: Фармгрупп(Россия). . .
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 125 г: Активні речовини: Глауцину гідроброміду – 0,125 г; Ефедрину гідрохлориду – 0,100 г; Олії базиліка звичайного - 0,125 г; Допоміжні речовини: лимонна кислота, сахароза, метилпарагідроксибензоат натрію (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат натрію (ніпазол), твін 80, етанол 96%, вода. Сироп по 125 г у флаконах із темного скла другого гідролітичного класу та пластмасові флакони з поліетилентерефталату. По 1 флакону в картонній коробці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСиропоподібна рідина жовтувато-коричневого кольору з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб комбінований (симпатоміметичний засіб+протикашльовий засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор).ФармакокінетикаГлауцину гідробромід та ефедрину гідрохлорид добре всмоктуються у травному тракті, створюючи та підтримуючи необхідні терапевтичні рівні у плазмі крові. Виділяються, головним чином, із сечею.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб рослинного походження. Чинить протикашльову та бронходилатируючу дію. Глауцину гідробромід пригнічує кашльовий центр, не приводячи, однак, до пригнічення дихання, розвитку запорів та лікарської залежності. Ефедрін стимулює дихання, розширює бронхи і (за рахунок судинозвужувальної дії) усуває набряк слизової оболонки бронхів. Базилікова олія має седативну (слабку), протимікробну та спазмолітичну дію.Показання до застосуванняСухий кашель: бронхіт; трахеобронхіт; ХОЗЛ; бронхіальна астма; кашлюк; бронхопневмонія.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; коронарний атеросклероз; стенокардія; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; безсоння; хронічна серцева недостатність; феохромоцитома; закритокутова глаукома; гіпертрофія передміхурової залози (у разі наявності залишкової сечі); вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік (до 3 років). З обережністю Лікарська залежність; захворювання печінки; алкоголізм; епілепсія; захворювання головного мозку; черепно-мозкова травма.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказаний у дитячому віці до 3 років.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія, екстрасистолія. З боку травної системи: нудота, блювання, втрата апетиту та запор. З боку нервової системи: запаморочення, тремор, збудження, безсоння. З боку ендокринної системи: підвищення лібідо, дисменорея. З боку сечовивідної системи: утруднення сечовипускання, затримка сечі у пацієнтів із гіперплазією передміхурової залози. З боку шкіри та слизових оболонок: висипання, посилення потовиділення. Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, уртикарний висип. Інші: порушення зору, тахіфілаксія, у дітей – сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з серцевими глікозидами, деякими симпатоміметиками, хінідином, трициклічними антидепресантами існує ризик розвитку аритмій. Комбінація з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) – можливий головний біль, підвищується ризик розвитку аритмії, гіпертензивного кризу, крововиливів у мозок. Прийом цієї комбінації можливий лише через 2 тижні після припинення прийому інгібіторів МАО. Знижує гіпотензивну дію симпатолітиків за рахунок симпатоміметичної дії ефедрину. При сумісному застосуванні з неселективними бета-адреноблокаторами знижується бронхолітичний ефект цієї комбінації та антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. При одночасному застосуванні з гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо або інсуліном можливе зниження гіпоглікемічного ефекту. Комбінація з дексаметазоном – зменшує терапевтичний ефект дексаметазону. Не рекомендується застосовувати одночасно з відхаркувальними засобами – внаслідок утруднення відкашлювання мокротиння. При одночасному застосуванні із засобами, що стимулюють ЦНС, або тонізуючими напоями рослинного походження (кава, чай, кока-кола) можливе посилення стимулюючого ефекту препарату на ЦНС.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим – по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Дітям від 3 до 10 років – по 1 чайній ложці 3 рази на день. Дітям старше 10 років – по 2 чайні ложки 3 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок стимулюючої дії на ЦНС та можливого порушення сну не рекомендується прийом після 16 годин. Якщо через 5-7 днів після початку лікування симптоми захворювання зберігаються або стан погіршується, необхідно проконсультуватися з лікарем. Містить як допоміжні речовини метил- і пропілпарагідроксибензоат, які, хоч і рідко, можуть викликати кропивницю, реакції гіперчутливості негайного типу з уртикарним висипом та бронхоспазмом. Зміст ефедрину у складі продукту може дати позитивний результат при допінг-пробі спортсменів. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Не рекомендується застосовувати при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
252,00 грн
208,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ібупрофен – 800 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, ксантанова камедь, стеаринова кислота, повідон, гіпромелоза, тальк, Opadry білий М-1-7111В, коричневе чорнило Opacode S-1-9460HV (сліди). Бруфен СР випускають у формі таблеток пролонгованої дії, покритих оболонкою: довгасті, білі, з написом на одній із сторін червоно-коричневим кольором BRUFEN RETARD (по 7, 10 або 14 шт. у блістерах, у картонній пачці 1-6 блістерів; по 60 або 100 штук у пластиковому білому флаконі, у картонній пачці 1 флакон).Опис лікарської формиДовгі білі пігулки, покриті оболонкою з написом на одній із сторін червоно-коричневим кольором BRUFEN RETARD.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністю абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість всмоктування. Метаболізується у печінці (90%). T1/2 становить 2-3 год. 80% дози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (70%), 10% – у незміненому вигляді; 20% виводиться через кишківник у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаНПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгетичну дію обумовлено як периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів. При зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгетичну дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.Показання до застосуванняЗапально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднексит, альгодисменорея, головний та зубний біль. Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, захворювання зорового нерва, "аспіринова тріада", порушення кровотворення, виражені порушення функції нирок та/або печінки; ІІІ триместр вагітності; підвищена чутливість до ібупрофену.Вагітність та лактаціяЗастосування у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування в I і II триместрах вагітності виправдане лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Ібупрофен у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації при болях та лихоманці можливе. За необхідності тривалого застосування або застосування у високих дозах (більше 800 мг на добу) слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразкових уражень ШКТ; рідко – кровотечі із ШКТ; при довготривалому застосуванні можливі порушення функції печінки. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення сну, збудження, порушення зору. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливі порушення ниркової функції. Алергічні реакції: часто - шкірний висип, набряк Квінке; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспастичний синдром. Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можлива гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ібупрофен зменшує дію антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів), діуретиків (фуросеміду, гідрохлортіазиду). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе посилення їхньої дії. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розвитку побічної дії з боку ШКТ. При одночасному застосуванні ібупрофен може витісняти зі сполук з білками плазми непрямі антикоагулянти (аценокумарол), похідні гідантоїну (фенітоїн), пероральні гіпоглікемічні препарати похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні з амлодипіном можливе невелике зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну; з ацетилсаліциловою кислотою – зменшується концентрація ібупрофену у плазмі крові; з баклофеном – описаний випадок посилення токсичної дії баклофену. При одночасному застосуванні з варфарином можливе збільшення часу кровотечі, також спостерігалися мікрогематурія, гематоми; з каптоприлом – можливе зменшення антигіпертензивної дії каптоприлу; з колестираміном – помірно виражене зменшення абсорбції ібупрофену. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом підвищується концентрація літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні з магнію гідроксидом підвищується початкова абсорбція ібупрофену; з метотрексатом – підвищується токсичність метотрексату.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. При прийомі внутрішньо або ректально для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частота прийому – 3-4 рази на добу; для дітей - 20-40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Зовнішньо застосовують протягом 2-3 тижнів. Максимальна добова доза для дорослих прийому внутрішньо або ректально становить 2.4 г.ПередозуванняПри використанні ібупрофену у дорослих та дітей у дозах нижче 100 мг на 1 кг маси тіла симптоми та ознаки токсичності зазвичай не спостерігаються. Але іноді може бути необхідне проведення симптоматичної терапії. У дітей виникнення симптомів токсичності відмічено після прийому препарату в дозах від 400 мг/кг і вище. До симптомів передозування Бруфена CP відносяться: сонливість, загальмованість, блювання, нудота, біль у животі, шум у вухах, судоми, біль голови, депресія, запаморочення, втрата свідомості; у поодиноких випадках – метаболічний ацидоз, ністагм, порушення діяльності нирок, гіпотермія, шлунково-кишкова кровотеча, зупинка дихання, пригнічення активності дихальної системи, брадикардія, артеріальна гіпотензія, тахікардія, кома; при значному перевищенні рекомендованих доз – ураження печінки, гостра ниркова недостатність. Найчастіше при передозуванні симптоми виявляються через 4–6 годин після застосування препарату. При підозрі на цей стан рекомендують провести промивання шлунка (протягом першої години після прийому) та підтримуючу терапію. При необхідності призначають антацидні препарати, внутрішньовенне вливання антигіпотензивних засобів, інотропну підтримку, форсований діурез та застосовують симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при супутніх захворюваннях печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, при диспептичних симптомах перед початком лікування, безпосередньо після проведення хірургічних втручань, при вказівках в анамнезі на кровотечі із ШКТ та захворювання ШКТ, алергічні реакції, пов'язані з прийомом НПЗЗ. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові. Не слід застосовувати зовнішньо на пошкоджених ділянках шкіри.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
297,00 грн
248,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовина, що діє: ібупрофен – 800 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, ксантанова камедь, стеаринова кислота, повідон, гіпромелоза, тальк, Opadry білий М-1-7111В, коричневе чорнило Opacode S-1-9460HV (сліди). Бруфен СР випускають у формі таблеток пролонгованої дії, покритих оболонкою: довгасті, білі, з написом на одній із сторін червоно-коричневим кольором BRUFEN RETARD (по 7, 10 або 14 шт. у блістерах, у картонній пачці 1-6 блістерів; по 60 або 100 штук у пластиковому білому флаконі, у картонній пачці 1 флакон).Опис лікарської формиДовгі білі пігулки, покриті оболонкою з написом на одній із сторін червоно-коричневим кольором BRUFEN RETARD.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністю абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість всмоктування. Метаболізується у печінці (90%). T1/2 становить 2-3 год. 80% дози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (70%), 10% – у незміненому вигляді; 20% виводиться через кишківник у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаНПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгетичну дію обумовлено як периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів. При зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгетичну дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.Показання до застосуванняЗапально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднексит, альгодисменорея, головний та зубний біль. Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, захворювання зорового нерва, "аспіринова тріада", порушення кровотворення, виражені порушення функції нирок та/або печінки; ІІІ триместр вагітності; підвищена чутливість до ібупрофену.Вагітність та лактаціяЗастосування у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування в I і II триместрах вагітності виправдане лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Ібупрофен у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації при болях та лихоманці можливе. За необхідності тривалого застосування або застосування у високих дозах (більше 800 мг на добу) слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразкових уражень ШКТ; рідко – кровотечі із ШКТ; при довготривалому застосуванні можливі порушення функції печінки. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення сну, збудження, порушення зору. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливі порушення ниркової функції. Алергічні реакції: часто - шкірний висип, набряк Квінке; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспастичний синдром. Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можлива гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ібупрофен зменшує дію антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів), діуретиків (фуросеміду, гідрохлортіазиду). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе посилення їхньої дії. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розвитку побічної дії з боку ШКТ. При одночасному застосуванні ібупрофен може витісняти зі сполук з білками плазми непрямі антикоагулянти (аценокумарол), похідні гідантоїну (фенітоїн), пероральні гіпоглікемічні препарати похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні з амлодипіном можливе невелике зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну; з ацетилсаліциловою кислотою – зменшується концентрація ібупрофену у плазмі крові; з баклофеном – описаний випадок посилення токсичної дії баклофену. При одночасному застосуванні з варфарином можливе збільшення часу кровотечі, також спостерігалися мікрогематурія, гематоми; з каптоприлом – можливе зменшення антигіпертензивної дії каптоприлу; з колестираміном – помірно виражене зменшення абсорбції ібупрофену. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом підвищується концентрація літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні з магнію гідроксидом підвищується початкова абсорбція ібупрофену; з метотрексатом – підвищується токсичність метотрексату.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. При прийомі внутрішньо або ректально для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частота прийому – 3-4 рази на добу; для дітей - 20-40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Зовнішньо застосовують протягом 2-3 тижнів. Максимальна добова доза для дорослих прийому внутрішньо або ректально становить 2.4 г.ПередозуванняПри використанні ібупрофену у дорослих та дітей у дозах нижче 100 мг на 1 кг маси тіла симптоми та ознаки токсичності зазвичай не спостерігаються. Але іноді може бути необхідне проведення симптоматичної терапії. У дітей виникнення симптомів токсичності відмічено після прийому препарату в дозах від 400 мг/кг і вище. До симптомів передозування Бруфена CP відносяться: сонливість, загальмованість, блювання, нудота, біль у животі, шум у вухах, судоми, біль голови, депресія, запаморочення, втрата свідомості; у поодиноких випадках – метаболічний ацидоз, ністагм, порушення діяльності нирок, гіпотермія, шлунково-кишкова кровотеча, зупинка дихання, пригнічення активності дихальної системи, брадикардія, артеріальна гіпотензія, тахікардія, кома; при значному перевищенні рекомендованих доз – ураження печінки, гостра ниркова недостатність. Найчастіше при передозуванні симптоми виявляються через 4–6 годин після застосування препарату. При підозрі на цей стан рекомендують провести промивання шлунка (протягом першої години після прийому) та підтримуючу терапію. При необхідності призначають антацидні препарати, внутрішньовенне вливання антигіпотензивних засобів, інотропну підтримку, форсований діурез та застосовують симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при супутніх захворюваннях печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, при диспептичних симптомах перед початком лікування, безпосередньо після проведення хірургічних втручань, при вказівках в анамнезі на кровотечі із ШКТ та захворювання ШКТ, алергічні реакції, пов'язані з прийомом НПЗЗ. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові. Не слід застосовувати зовнішньо на пошкоджених ділянках шкіри.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 5 мл: Активні речовини: ібупрофен – 100 мг; парацетамол – 162.5 мг; Допоміжні речовини: сахароза – 3000 мг, метилпарагідроксибензоат – 5 мг, пропілпарагідроксибензоат – 1 мг, натрію бензоат – 5 мг, аспартам – 13 мг, сорбітол – 500 мг, кармелоза натрію – 6.25 мг, магнію алюмосилату. 1 мг, натрію цитрат – 20 мг, гліцерол – 100 мг, полісорбат 80 – 5 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.15 мг, ароматизатор апельсиновий – 5 мг, ароматизатор ананасовий – 10 мг, вода очищена – до 5 мл. 60 або 100 мл – флакони темного скла (1) зі шприцем-дозатором або мірною ложкою – пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для внутрішнього прийому світло-оранжевого або оранжевого кольору, в'язка, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАналгетичний ненаркотичний засіб (НПЗП+ненаркотичний аналгетик).ФармакокінетикаІбупрофен. Абсорбція – висока. Cmax у плазмі досягається через 1-2 години після прийому. Зв'язування з білками плазми – 90%. T1/2 - 2 год. Повільно проникає в порожнину суглобів, затримується в синовіальній тканині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму. Виводиться нирками (у незміненому вигляді трохи більше 1%) і, меншою мірою - з жовчю. Парацетамол. Абсорбція – висока. Cmax у плазмі досягається через 0.5-2 години після прийому. Зв'язування з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. T1/2 - 1-4 год. Виводиться нирками як метаболітів, переважно кон'югатів. У постійному вигляді виводиться менше 5%. T1/2 становить 4-5 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб, що містить ібупрофен (НПЗЗ) та парацетамол (анальгетик-антипіретик). Ібупрофен має аналгетичну, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів (медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції), як в осередку запалення, так і у здорових тканинах, пригнічує ексудативну та проліферативну фази запалення. Парацетамол невибірково блокує ЦОГ, переважно в ЦНС, слабко впливає на водно-сольовий обмін та слизову оболонку ШКТ. Чинить аналгетичну та жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що пояснює низький протизапальний ефект.Показання до застосуванняДля дорослих: больовий синдром середньої інтенсивності; травматичне запалення м'яких тканин та опорно-рухового апарату (в т.ч. забиття, розтягнення, вивихи, переломи); післяопераційний період; альгодисменорея; зубний біль; невралгія; міалгія; люмбаго; фіброзит; тендовагініт; головний біль; гарячковий синдром; суглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартроз, анкілозуючий спондилоартрит, подагричний артрит); синусит; тонзиліт. Для дітей (як допоміжний лікарський засіб): тонзиліт; гострі інфекційно-запальні захворювання верхніх відділів дихальних шляхів (фарингіт, трахеїт, ларингіт).Протипоказання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; шлунково-кишкові кровотечі; тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі); ураження зорового нерва; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання системи крові; період після проведення аортокоронарного шунтування; прогресуючі захворювання нирок; тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; підтверджена гіперкаліємія; активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишок; дитячий вік до 2 років; ІІІ триместр вагітності; період лактації; підвищена чутливість до ібупрофену, парацетамолу, інших НПЗЗ. З обережністю Наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка або виразкової кровотечі ШКТ, гастрит, ентерит, коліт, порушення функції нирок, печінки, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цероброваскулярні захворювання, цукровий діабет, захворювання крові неясної етіології (лейкопенія, а , вагітність I-II триместр, літній вікВагітність та лактаціяУ I та II триместрах вагітності застосування можливе лише за призначенням лікаря у тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик для матері та потенційний ризик для плода. Застосування цієї комбінації у III триместрі вагітності протипоказане. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Застосування протипоказане дітям віком до 2 років.Побічна діяЗ боку травної системи: НПЗЗ-гастропатія - нудота, блювання, печія, анорексія, дискомфорт або біль в епігастрії, діарея, метеоризм; рідко – ерозивно-виразкові ураження, кровотечі; порушення функції печінки, гепатит, панкреатит; подразнення або сухість у порожнині рота, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит; запор. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями). З боку органів чуття: зниження слуху, шум у вухах, порушення зору, токсична поразка зорового нерва, неясний зір або двоїння, худоба, амбліопія. Серцево-судинна система: серцева недостатність, підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку органів кровотворення: анемія (в т.ч. гемолітична та апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія. З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм. З боку сечовидільної системи: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема. (Синдром Лайєлла). Лабораторні показники: зниження концентрації глюкози у сироватці, зменшення гематокриту та гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну, підвищення активності печінкових трансаміназ. Інші: посилення потовиділення. При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровотечі (шлунково-кишкова, ясенна, маткова, гемороїдальна), порушення зору (порушення колірного зору, худоби, амбліопія).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з ацетилсаліцилової кислотою ібупрофен знижує її протизапальну та антиагрегантну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому). Поєднання з етанолом, кортикостероїдами підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ. Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) та непрямих (похідні кумарину та індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину – підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень. Ця комбінація посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів. Послаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів та діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів). Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату. Кофеїн посилює аналгетичну дію ібупрофену. При одночасному застосуванні цієї комбінації з циклоспорином, препаратами золота підвищується нефротоксичність. При одночасному застосуванні цієї комбінації з цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном, вальпроєвою кислотою, плікаміцином збільшується частота розвитку гіпопротромбінемії. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію комбінації ібупрофен+парацетамол. Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності комбінації ібупрофен+парацетамол.Спосіб застосування та дозиВсередину. Доза, частота прийому та тривалість застосування залежать від показань віку пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: ІХС, хронічна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, КК менше 60 мл/хв, виразкові ураження ШКТ в анамнезі, наявність інфекції Helicobacter pylori, по алкоголізм, тяжкі соматичні захворювання, одночасний прийом пероральних глюкокортикоїдів (в т.ч. преднізолону), антикоагулянтів (в т.ч. варфарину), антиагрегантів (в т.ч. ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотонину .ч. циталопрама, флуоксетину, пароксетину, сертраліну), вірусний гепатит, печінкова та/або ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора),цироз печінки з портальною гіпертензією, нефротичний синдром. Слід уникати одночасного застосування з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол та/або НПЗЗ. При застосуванні препарату більше 5-7 днів за призначенням лікаря слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки. При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники системи згортання крові. Слід уникати сумісного прийому цієї комбінації з іншими НПЗЗ. Щоб уникнути можливої шкідливої дії на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь. Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти у сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження). Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ібупрофен 400 мг; Парацетамол 325 мг; Допоміжні речовини: Кальцію гідрофосфат 20,995 мг, крохмаль кукурудзяний 88,005 мг, повідон К30 6,000 мг, тальк очищений 10,000 мг; Плівкова оболонка: Opadry orange (06G53189) (гіпромелоза 5 cP 29,500%, гіпромелоза 15 cP 29,500%, діоксид титану 22,833%, барвник sunset yellow 6,667%, макрогол 6000 сР 29,500%, гіпромелоза 15 сП 29,500%, діоксид титану 22,833%, барвник захід жовтий 6,667%, макрогол 6000 сР 0,50% 0,50 мг 0,50% сульфат 0,50% . По 10 пігулок у блістері з алюмінієвої фольги, покритої вінілхлоридною полімерною плівкою; 1 або 2 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПомаранчеві, овальні, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, на одній стороні таблетки нанесений напис "RANBAXY" чорнилом чорним.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП+аналгезуючий ненаркотичний засіб).ФармакокінетикаІбупрофен Швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту після перорального прийому. Час досягнення максимальної концентрації (Тсmах) після прийому внутрішньо - близько 1-2 години. Період напіввиведення (Т1/2) – 2±0,5 год. Ібупрофен характеризується активним зв'язуванням із білками плазми (90%). Відсутні докази накопичення при багаторазовому прийомі. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи у ній вищі концентрації, ніж у плазмі. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Метаболізм ібупрофену здійснюється в печінці з утворенням двох неактивних метаболітів (гідроксильовані та карбоксильовані сполуки). Більше 90% виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) та меншою мірою з жовчю, у вигляді метаболітів та їх кон'югатів. Парацетамол Швидко всмоктується із ШКТ, досягнення максимальної концентрації Тсmах відбувається протягом 0,5-2 години. Величина Стах - 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – менше 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Досить рівномірно розподіляється у рідких середовищах організму. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Близько 90-95% парацетамолу метаболізується у печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60%), таурином (35%) та цистеїном (3%), а також невеликої кількості гідроксильованих та деацетильованих метаболітів. Невелика частина парацетамолу гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-n-бензохіноніміну, який знешкоджується шляхом зв'язування із сульфгідрильними групами глутатіону в печінці. Після передозування парацетамолу N-ацетил-n-бензохінонімін може накопичуватися та призводити до ураження печінки. Період напіввиведення Т1/2 дорівнює 2-3 год. У пацієнтів із цирозом печінки Т1/2 дещо збільшується. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується Т1/2. Виводиться нирками, переважно у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів (менше 5% – у незміненому вигляді). У грудне молоко проникає менше ніж 1% від прийнятої дози парацетамолу. У дітей здатність до утворення кон'югатів із глюкуроновою кислотою нижча, ніж у дорослих.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Дія препарату обумовлена компонентами, що входять до його складу. Ібупрофен - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), має аналгетичну, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи циклооксигеназу (ЦОГ) 1 і 2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість просгагландинів (медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції), як в осередку запалення, так і у здорових тканинах, пригнічує ексудативну та проліферативну фаз. Парацетамол – невибірково блокує ЦОГ, переважно у центральній нервовій системі, слабко впливає на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має знеболювальну та жарознижувальну дію, у запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ 1 та 2, що пояснює низький протизапальний ефект. Ефективність комбінації вища, ніж окремих компонентів. Послаблює артралгію у спокої та під час руху, зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів.Показання до застосування1. Больовий синдром слабкої чи помірної інтенсивності різної етіології: Головний біль; Зубний біль; Болі у спині; Міалгія; Болісні менструації; Невралгія; Суглобові болі, больовий синдром при запальних та дегенеративних захворюваннях суглобів та хребта; Болі при забоях, розтягуваннях, вивихах, переломах; Посттравматичний та післяопераційний больовий синдром. 2. Гарячкові стани (у тому числі при грипі та застудних захворюваннях), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болем у м'язах та суглобах, болем у горлі. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання. Препарат не впливає на прогрес захворювання.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату (у тому числі до інших нестероїдних протизапальних засобів); Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); Тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв); Прогресують захворювання нирок; Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізодів виразкової хвороби або виразкової кровотечі); Запальні захворювання кишок (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення; Гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі коагулопатії), геморагічні діатези; Цереброваскулярна або інша кровотеча (у тому числі внутрішньочерепний крововилив); період після проведення аортокоронарного шунтування; Підтверджена гіперкаліємія; Тяжка хронічна серцево-судинна недостатність (ХСН) (функціональний клас IV за класифікацією NYHA); Поразки зорового нерва; Одночасне застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, а також з ацетилсаліцилової кислотою в дозі понад 75 мг/добу; Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; Захворювання системи крові; Вагітність (III триместр); Період грудного вигодовування; Дитячий вік (до 18 років). З обережністю: бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі (можливий розвиток бронхоспазму); ішемічна хвороба серця; хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; захворювання периферичних артерій; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; вірусний гепатит; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (КК 30-60 мл/хв); нефротичний синдром; печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості; доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жільбера. Дубіна-Джонсона та Ротора); цироз печінки з портальною гіпертензією; вітряна віспа; тяжкі соматичні захворювання; цукровий діабет;наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ; наявність інфекції Helicobacter pylori; гастрит; ентерит; коліт; виразковий коліт в анамнезі; одночасне застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), пероральних глюкокортикостероїдів (в тому числі преднізолону), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотоніну, сер. ; аутоімунні захворювання (ВКВ або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа)) – підвищений ризик асептичного менінгіту; куріння; алкоголізм; літній вік; вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування.виразковий коліт в анамнезі; одночасне застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), пероральних глюкокортикостероїдів (в тому числі преднізолону), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотоніну, сер. ; аутоімунні захворювання (ВКВ або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа)) – підвищений ризик асептичного менінгіту; куріння; алкоголізм; літній вік; вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування.виразковий коліт в анамнезі; одночасне застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), пероральних глюкокортикостероїдів (в тому числі преднізолону), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотоніну, сер. ; аутоімунні захворювання (ВКВ або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа)) – підвищений ризик асептичного менінгіту; куріння; алкоголізм; літній вік; вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму. флуоксетину, пароксетину, сертраліну); аутоімунні захворювання (ВКВ або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа)) – підвищений ризик асептичного менінгіту; куріння; алкоголізм; літній вік; вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму. флуоксетину, пароксетину, сертраліну); аутоімунні захворювання (ВКВ або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа)) – підвищений ризик асептичного менінгіту; куріння; алкоголізм; літній вік; вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність У І та ІІ триместрі вагітності застосування ібупрофену+парацетамолу можливе лише за призначенням лікаря у тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик для матері та потенційний ризик для плода. Застосування препарату у III триместрі вагітності протипоказане. В експериментальних дослідженнях не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію діючих речовин препарату Брустан®. Перед застосуванням препарату у разі вагітності або планування вагітності слід проконсультуватися з лікарем. Період грудного вигодовування При необхідності застосування у період грудного вигодовування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяПорушення з боку імунної системи: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, вогник кон'юнктиви і повік. еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Порушення з боку кроєн та лімфатичної системи: анемія (у тому числі гемолітична та апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, рідко асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями). Порушення психіки: безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації. Порушення з боку органу зору: порушення зору, токсична поразка зорового нерва, неясний зір або двоїння, худоба, амбліопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: зниження слуху, шум у вухах. Порушення серця: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда), тахікардія. Порушення судини: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння: задишка, бронхоспазм, бронхіальна астма. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: НПЗП-гастропатія – нудота, блювання, печія, анорексія, дискомфорт або біль в епігастрії, діарея, метеоризм; рідко – ерозивно-виразкові ураження, кровотечі, панкреатит, подразнення або сухість у порожнині рота, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, запор. Пептична виразка, мелена, кривава блювота, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, гастрит, загострення коліту та хвороби Крона. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки, гепатит, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит, гематурія, протеїнурія, нефритичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит. Результати лабораторних досліджень: зниження концентрації глюкози у сироватці крові, зменшення гематокриту та гемоглобіну, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну. Загальні розлади та порушення у місці введення: посилення потовиділення. При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровотечі (шлунково-кишкова, ясенна, маткова, гемороїдальна), порушення зору (порушення колірного зору, худоби, амбліопія). Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Брустан з іншими лікарськими препаратами можливий розвиток різних ефектів взаємодії. При одночасному прийомі з ацетилсаліцилової кислотою ібупрофен знижує її протизапальну та антиагрегаційну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому). Поєднання з етанолом, глюкокортикостероїдами, кортикотропіном підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ. Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) та непрямих (похідні кумарину та індандіону) антикоагулянтів, тромболітигіків (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину – підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень. Посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних лікарських препаратів. Послаблює ефекти гіпотензивних лікарських препаратів та діуретиків (за рахунок пригнічення синтезу ниркових простагландинів). Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату. Кофеїн посилює аналгетичну дію ібупрофену. Циклоспорин та препарати золота підвищують нефротоксичність. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримували спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію препарату. Мієлотоксичні лікарські препарати сприяють прояву гематотоксичності препарату. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус: при одночасному застосуванні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Лікарські препарати, що блокують канальцеву секрецію: зниження виведення та підвищення плазмової концентрації ібупрофену. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): збільшення продукції гідроксильованих активних метаболітів, збільшення ризику розвитку тяжких інтоксикацій. Інгібітори мікросомального окиснення: зниження ризику гепатотоксичної дії. Урикозуричні препарати: Зниження ефективності препаратів. Якщо Ви застосовуєте перелічені вище або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням препарату Брустан® проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину (до або через 2-3 години після їжі), не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань. Дорослим – по 1 таблетці 3 рази на добу після їди. Максимальна добова доза – 3 таблетки. Тривалість лікування не повинна перевищувати 5 діб при застосуванні як знеболювальний засіб і більше 3 діб - як жарознижувальний засіб. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми Шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота, блювання, анорексія, біль в епігастральній ділянці), збільшення протромбінового часу, кровотеча через 12-48 год, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, порушення свідомості, порушення серцевого ритму зниження артеріального тиску, прояви гепато- та нефротоксичності, судоми, можливий розвиток гепатонекрозу. При підозрі передозування необхідно негайно звернутися за лікарською допомогою. Лікування Промивання шлунка протягом 4 годин; лужне пиття, форсований діурез; активоване вугілля всередину, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну через 8-9 год після передозування та N-ацетилцистеїну всередину або внутрішньовенно - через 12 год; антацидні препарати, гемодіаліз, симптоматична терапія. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується приймати препарат Брустан мінімально можливим коротким курсом і в мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічними захворюваннями на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату Брустан у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, ХСН ІІ-ІІІ класу за NYHA. ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати ібупрофен слід лише після ретельної оцінки співвідношення користі-ризику, при цьому слід уникати застосування високих доз ібупрофену (≥2400 мг/добу). Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи. Інформація для жінок, які планують вагітність: препарат пригнічує ЦОГ та синтез простагландинів, впливає на овуляцію, порушуючи жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни препарату). Слід уникати одночасного застосування препарату Брустан з іншими лікарськими препаратами, що містять парацетамол та/або нестероїдні протизапальні засоби. При застосуванні препарату більше 5-7 днів за призначенням лікаря слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки. При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники системи згортання крові. Щоб уникнути можливої шкідливої дії на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь. Препарат Брустан може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти в сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування пацієнти повинні утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
416,00 грн
178,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія для інгаляцій дозована - 1 мл: Активні речовини: будесонід 250 мкг; Допоміжні речовини: полісорбат 80 – 0.2 мг, натрію хлорид – 8.5 мг, натрію цитрату дигідрат – 0.5 мг, лимонної кислоти моногідрат – 0.31 мг, динатрію едетат – 0.1 мг, вода д/і – до 1 мл. 20 ампул 2 мл.Фармакотерапевтична групаГКС з вираженою місцевою протизапальною та протиалергічною дією. Будесонід підвищує продукцію ліпокортину, що є інгібітором фосфоліпази А2, гальмує вивільнення арахідонової кислоти, пригнічує синтез лейкотрієнів і простагландинів, зменшує запальну ексудацію і продукцію цитокінів, гальмує типу), гальмує вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення (реакція гіперчутливості негайного типу). Будесонід відновлює чутливість пацієнта до бронходилататорів, дозволяючи зменшити частоту їх застосування, зменшує набряк слизової оболонки бронхів, продукцію слизу.утворення мокротиння та зменшує гіперреактивність дихальних шляхів. Підвищує мукоциліарний транспорт. Добре переноситься при тривалому лікуванні, не має мінералокортикоїдної активності. Час початку терапевтичного ефекту після інгаляції однієї дози становить кілька годин. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 1-2 тижні після лікування. Будесонід ефективно запобігає нападам бронхіальної астми фізичної напруги, але не купує гострий напад бронхоспазму.ФармакокінетикаВсмоктування. Після інгаляції будесонід швидко абсорбується. У дорослих системна біодоступність після інгаляції будесоніду через небулайзер становить приблизно 15% від загальної дози. Cmax у плазмі становить 3.5 нмоль/л і досягається через 30 хв після початку інгаляції. Розподіл. Зв'язування з білками плазми – 85-90%. Vd – 3 л/кг. Метаболіз. Будесонід піддається біотрансформації за участю мікросомальних ферментів печінки, насамперед ізоферменту CYP3A4. Основні метаболіти - 6-β-гідроксибудесонід і 16-α-гідроксипреднізолон практично позбавлені біологічної активності (у 100 разів менше, ніж будесонід). Виведення. Виводиться нирками у вигляді метаболітів – 70%, через кишечник – 10%. Системний кліренс інгаляційно введеного препарату – 0.5 л/хв. Системний кліренс метаболітів – 1.4 л/хв. T1/2 – 2-2.8 год.Показання до застосуванняЛікування бронхіальної астми (як базисна терапія; при недостатній ефективності бета2-адреноміметиків; для зниження дози пероральних глюкокортикоїдів) у разі неефективності або неможливості використання будесоніду в інгаляторі, що нагнітає препарат у дихальні шляхи, або інгаляторі, що містить препарат у формі порошку. Лікування хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ). Стенозуючий ларинготрахеїт (хибний круп).Протипоказання до застосуванняВік до 6 місяців, підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при туберкульозі легень, грибкових, бактеріальних, паразитарних та вірусних інфекціях органів дихання, цирозі печінки, вагітності, у період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування будесоніду при вагітності можливе лише у випадку, якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності використання препарат застосовують у мінімальній ефективній дозі. Дані щодо виділення будесоніду з грудним молоком відсутні. Призначення препарату в період лактації можливе лише під наглядом лікаря у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Протипоказане застосування у дітей віком до 6 місяців.Побічна діяЧасто (&le1/100, <1/10): подразнення та сухість слизової оболонки глотки, кандидозний стоматит, захриплість голосу, кашель, сухість слизової оболонки порожнини рота, неприємні смакові відчуття. Рідко (&le1/10 000, <1/1000): нервозність, збудливість, депресія, порушення поведінки, реакції гіперчутливості негайного та уповільненого типу (включаючи висипання, контактний дерматит, кропивницю, ангіоневротичний набряк та бронхоспазм), поява шкіри біль голови, нудота, езофагеальний кандидоз. При ингаляционном лечении ГКС могут возникнуть системные эффекты, прежде всего при длительном лечении высокими дозами. Вероятность возникновения таких эффектов значительно меньше, чем при лечении ГКС для приема внутрь. К возможным системным эффектам относится угнетение надпочечников, задержка роста у детей и подростков, снижение минеральной плотности кости, катаракта и глаукома. Препарат Буденит Стери-Неб содержит 0.1 мг/мл динатрия эдетата, который может вызывать бронхоспазм при концентрациях выше 1.2 мг/мл. Как и в случае другой ингаляционной терапии, может возникнуть парадоксальный бронхоспазм с быстрым усилением одышки после введения дозы. В случае возникновения тяжелой реакции необходимо назначить альтернативную терапию. В некоторых случаях возникает раздражение кожи лица при использовании небулайзера с маской. Для предупреждения раздражения после применения маски кожу лица необходимо промывать водой.Взаимодействие с лекарственными средствамиМетаболизм будесонида в основном осуществляется при участии изофермента CYP3A4. Прием кетоконазола в дозе 100 мг 2 раза/сут увеличивает концентрацию в плазме перорально принимаемого будесонида в дозе 10 мг однократно в среднем в 7.8 раз. Информация о подобном взаимодействии с ингаляционными лекарственными формами будесонида отсутствует, однако следует ожидать заметного увеличения концентрации препарата в плазме, следовательно, такие ингибиторы изофермента CYP3A4 как кетоконазол и итраконазол, могут увеличивать системное воздействие будесонида. Другие мощные ингибиторы CYP3A4 вероятно также могут заметно повышать концентрацию будесонида в плазме. Предварительная ингаляция бета-адреномиметиков расширяет бронхи, улучшает поступление будесонида в дыхательные пути и усиливает его терапевтический эффект. Фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин знижують ефективність (індукція мікросомальних ферментів печінки). Метандієнони, естрогени посилюють дію будесоніду. Фармацевтична взаємодія. Препарат Буденіт Стери-Неб можна змішувати з 0.9% розчином натрію хлориду та іншими розчинами, призначеними для застосування за допомогою небулайзерів, наприклад, з тербуталіном, сальбутамолом, фенотеролом, ацетилцистеїном, натрію кромоглікатом або іпратропію бромідом.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям старше 12 років: 20 крапель 4 рази на добу. Дітям від 6 до 12 років: 15 крапель 4 рази на добу. Дітям від 3 до 6 років: 10 крапель 4 рази на добу. Тривалість лікування залежить від клінічного прояву захворювання. У разі тяжких розладів функції нирок необхідно зменшити дози або збільшити інтервал між прийомом окремих доз. 1 мл препарату містить 25 крапель. Препарат приймають до або після їди в невеликому обсязі рідини або на шматочку цукру, запиваючи достатнім об'ємом рідини. Муколітична дія Бронхосану посилюється при вживанні великої кількості рідини.ПередозуванняПри гострому передозуванні будесонідом клінічних проявів зазвичай не виникає. Лікування: відміна препарату, інгаляція короткодіючих бронхорозширювальних засобів. При тривалому застосуванні в дозах, що перевищують рекомендовані, може розвинутись системний глюкокортикоїдний ефект у вигляді гіперкортицизму та пригнічення функції надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Буденіт Стери-Неб не призначений для швидкого зняття нападів бронхіальної астми, для усунення гострого бронхоспазму рекомендується використовувати інгаляційні бронхорозширювальні засоби короткої дії. Пацієнти, які отримують ДК. Зазвичай терапевтичний ефект настає протягом 10 днів. У пацієнтів із надмірною секрецією слизу в бронхах спочатку може бути проведене коротке (близько 2 тижнів) додаткове лікування пероральними глюкокортикостероїдами. Після курсу пероральної терапії у багатьох випадках вдається повністю відмовитися від прийому кортикостероїдів всередину. Пацієнти, що перебувають на терапії ЦК. Перед переведенням пацієнта з лікування пероральними кортикостероїдами на лікування препаратом Буденіт Стери-Неб стан пацієнта має бути відносно стабільним. Після чого препарат Буденіт Стери-Неб застосовують у комбінації з раніше застосовуваною дозою кортикостероїдів для прийому внутрішньо, протягом близько 10 днів. В подальшому, дозу пероральних кортикостероїдів необхідно поступово знижувати (наприклад, на 2.5 мг преднізолону або його еквівалента щомісяця) наскільки це можливо до найнижчого рівня. У більшості випадків пероральний кортикостероїд може бути повністю замінений препаратом Буденіт Стери-Неб. Іноді під час переведення з лікування кортикостероїдами для прийому внутрішньо на лікування препаратом Буденіт Стері-Неб спостерігаються симптоми, які раніше купувалися системними препаратами: наприклад, риніту, екземи, м'язового та суглобового болю. Виникнення таких симптомів як стомлюваність, біль голови, нудота і блювання, може вказувати на розвиток системної недостатності кортикостероїдів. У таких випадках може навіть виникнути потреба тимчасово збільшити дозу перорального кортикостероїду. Системна побічна дія інгаляційних кортикостероїдів може виявлятися, перш за все, при введенні високих доз протягом тривалого періоду часу. Імовірність виникнення цього ефекту значно менша, ніж при лікуванні пероральними глюкокортикостероїдами. До можливих системних ефектів відноситься пригнічення надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кістки, катаракту та глаукому. Тому дуже важливо титрувати дозу інгаляційних глюкокортикоїдів до найменшої дози, при якій зберігається ефективний контроль захворювання. Рекомендується регулярно контролювати зростання у дітей, які отримують інгаляційні кортикостероїди протягом тривалого періоду часу. У разі затримки росту слід провести корекцію лікування з метою зменшення дози кортикостероїдів для інгаляції до найменшої дози, при якій зберігається ефективний контроль бронхіальної астми. Пероральний прийом кетоконазолу та ітраконазолу або інших інгібіторів ізоферменту CYP3A4 спричиняє збільшення системного впливу будесоніду. Тому у разі потреби спільного застосування необхідно приймати їх із максимальним інтервалом. Слід також розглянути можливість зниження дози будесоніду. Для мінімізації ризику грибкового стоматиту слід проінформувати пацієнта та/або батьків дитини про необхідність полоскати рот водою після кожної інгаляції препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Препарат Буденіт Стері-Неб не має негативного впливу на здатність керувати транспортним засобом та працювати з технікою. У разі розвитку рідкісних побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати діяльності, яка потребує швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему