Лекарства и БАД
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 р.: діюча речовина: ацикловір 5,0 г; Допоміжні речовини: макрогол-1500 – 25,0 г; макрогол-400 – 70,0 г. По 5, 10 г в алюмінієві туби з бушонами. Одну тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиМазь білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаПри застосуванні мазі на інтактній шкірі: мінімальне всмоктування; не визначається в крові та сечі. Уражена шкіра: всмоктування; у хворих з нормальною функцією нирок концентрація у сироватці крові становить до 0,28 мкг/мл, у хворих із хронічною нирковою недостатністю – до 0,78 мкг/мл. Виводиться нирками (до 94% добової дози).ФармакодинамікаПротивірусний препарат, синтетичний аналог нуклеозиду тимідину, що має високо вибіркову дію на віруси герпесу. Всередині інфікованих вірусом клітин під впливом вірусної тимідинкінази проходить ряд послідовних реакцій трансформації ацикловіру в моно-, ді- та трифосфату ацикловіру. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Специфічність і висока селективність дії також обумовлені переважним його накопиченням у клітинах, уражених вірусом герпесу. Високоактивний щодо вірусу Herpes simplex 1 та 2 типу; вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай (Varicella zoster); вірусу Епштейна-Барр (види вірусів зазначені у порядку зростання величини мінімальної переважної концентрації ацикловіру). Помірно активний щодо цитомегаловірусу. При герпесі попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу.Показання до застосуванняІнфекція шкіри, спричинена вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у тому числі герпес губ.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та інших компонентів препарату. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у період вагітності та грудного вигодовування не проводилося. Застосування показано лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто -> 1/10; часто - від >1/100 до 1/1000 до 1/1000 до Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та уртикарні висипання. З боку шкірних покривів: нечасто – відчуття печіння після нанесення препарату, що проходить з часом, сухість шкіри, свербіж, поколювання в місці нанесення, лущення шкіри; рідко – еритема, контактний дерматит у місці нанесення. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій при зовнішньому застосуванні не виявлено.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим. Мазь наносять тонким шаром (приблизно 1,25 см смужки мазі на 25 см2 ураженої шкіри) на уражені ділянки 4-6 разів на добу. Важливо починати лікування якомога раніше на початку розвитку захворювання, краще протягом продромального періоду. Тривалість лікування не менше ніж 5 днів, максимум 10 днів. Якщо симптоми захворювання не зникають після 10 днів лікування, слід звернутися до лікаря.ПередозуванняПри застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливі такі симптоми: біль голови, неврологічні порушення, задишка, нудота, блювання, діарея, порушення функції нирок. Лікування: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМазь не рекомендується наносити на слизові оболонки порожнини рота, очей, носа та піхви. Ефективність лікування буде тим вищою, що раніше розпочато терапія (при перших ознаках інфекції: відчуття напруженості, свербіж, печіння, поколювання, почервоніння). Пацієнти з імунодефіцитними станами при лікуванні будь-яких інфекційних захворювань повинні дотримуватися рекомендацій лікаря. При виражених проявах герпесу губ рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1г.: Активна речовина: ацикловір – 0,05 г; Допоміжна речовина: вазелін. По 3 г, 5 г - туби алюмінієві або ламінатні. Кожна туба з інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиМазь білого або білого з жовтуватим відтінком або жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАцикловір легко проникає через епітелій рогівки та створює терапевтичну концентрацію у внутрішньоочній рідині. В даний час не існує методів визначення ацикловіру в крові при застосуванні його у вигляді очної мазі. Ацикловір при зовнішньому застосуванні визначається лише у сечі, причому у незначній кількості. Ця концентрація немає терапевтичного значення.ФармакодинамікаПротивірусний (антигерпетичний) засіб - синтетичний аналог нуклеозиду тимідину. В інфікованих клітинах, що містять вірусну тимідинкіназу, відбувається фосфорилювання та перетворення на ацикловірмонофосфат. Під впливом гуанілатциклази ацикловірмонофосфат перетворюється на дифосфат і під дією кількох клітинних ферментів - на трифосфат. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіртрифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Ацикловіртрифосфат, вбудовуючись у синтезовану вірусом дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), блокує розмноження вірусу. Специфічність і висока селективність дії також зумовлені переважним його накопиченням у клітинах, уражених вірусом герпесу. Високоактивний щодо вірусу Herpes simplex 1 та 2 типів; вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай (Varicella zoster); вірусу Епштейна-Барра (види вірусів зазначені у порядку зростання величини мінімальної переважної концентрації (МПК) ацикловіру). Помірно активний щодо цитомегаловірусу (ЦМВ). При герпесі попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу.Показання до застосуванняГерпетичний кератит викликаний вірусом Herpes simplex 1 або 2 типів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ацикловіру чи валацикловіру. Період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності можливе у разі, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Препарат виявляється у грудному молоці після надходження у системний кровотік матері, тому на період лікування грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяПобічні ефекти наведені відповідно до частоти народження в ході клінічних досліджень: дуже часто - більше 10%; часто - понад 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1 % та менше 1 %; рідко – понад 0,01 % та менше 0,1 %; дуже рідко – менше 0,01%. Алергічні реакції: дуже рідко – реакції гіперчутливості негайного типу (в т.ч. ангіоневротичний набряк). З боку органу зору: нечасто – точкова поверхнева кератопатія (не потребує припинення лікування та зникає без наслідків); часто - легке печіння (що проходить з часом); нечасто – кон'юнктивіт; рідко – блефарит.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування разом із імуностимуляторами посилює ефект ацикловіру.Спосіб застосування та дозиМісцево. Дорослим та дітям очна мазь у вигляді смужки довжиною 1 см закладається у нижній кон'юнктивальний мішок 5 разів на день (кожні 4 години) до загоєння. Лікування продовжують ще протягом 3 днів після загоєння.ПередозуванняПередозування можливе при випадковому проковтуванні. Симптоми: біль голови, неврологічні порушення, задишка, нудота, блювання, діарея, порушення функції нирок, летаргія, судоми, кома. Лікування: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕфективність лікування буде тим вищою, чим раніше воно розпочато (при перших ознаках інфекції). У період лікування очною маззю ацикловіру не рекомендується носити контактні лінзи. Для реалізації лікувального ефекту ацикловіру має значення стан імунної системи організму. Пацієнтам зі зниженим імунітетом на тлі місцевого застосування мазі ацикловіру слід призначати системне введення препарату, так само як у разі важкого та рецидивуючого перебігу герпетичної інфекції. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття, і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 420,0 мг (у перерахунку на безводну речовину - 400,0 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 43,12 мг, повідон К-25 – 7,88 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 25,0 мг, магнію стеарат – 4,0 мг. Пігулки, 400 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 20 таблеток у банку з поліетилену низького тиску, закупорену кришкою з ущільнюючим елементом і полімерним компенсатором. 1, 2, 3,4 або 5 контурних осередкових упаковок або 1 банку з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні форми таблетки, білого або майже білого кольору, з двосторонньою фаскою та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі (Cssmin) була 1,8 мкМ (0,4 мкг/мл). При прийомі 400 мг та 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл) відповідно, a Cssmin 2,7 мкМ (0,6 мкг/ мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми становить близько 3 год. Більшість препарату виводиться нирками у незмінному вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметокси-метилгуанін, на частку якого в сечі припадає близько 10-15% введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному введенні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованим пацієнтам фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) і цитомегаловірус (ЦМВ). . Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ, ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловіру монофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив акцикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів ВПГ до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 3-х років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не було відзначено збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні ацикловіру жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначається у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і 1/1000 і 1/10000 і Частота народження небажаних реакцій: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи та психічного статусу: Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та "печінкових" ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення: Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні ацикловіру не відзначалося. Ацикловір виводиться у незмінному вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація-час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі. Рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру.Спосіб застосування та дозиАцикловір, таблетки, можна застосовувати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Застосування у дорослих Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу Для лікування інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі - ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування препаратом слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом Для профілактики інфекцій, що викликаються вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза препарату становить 200 мг 4 рази на добу (кожних 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі - ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі – ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Особливі групи пацієнтів Діти віком від 3 років та старші Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи У віці від 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом: лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. дозу препарату рекомендується знижувати до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняСимптоми Ацикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. При випадковому одноразовому прийомі ацикловіру у дозі до 20 г токсичні ефекти не зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів, у дозах, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Лікування Симптоматичне. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний у лікуванні передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих з клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у імунокомпетентних пацієнтів. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, необхідна корекція дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку може спостерігатися порушення функції нирок, тому дана категорія пацієнтів потребує корекції дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини не є можливим, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
266,00 грн
166,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаОдна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить: Активна речовина: ацикловір – 425,532 мг (еквівалентно 400 мг ацикловіру безводного). Ядро таблетки: повідон – 11,198 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 22,396 мг, целюлоза мікрокристалічна – 89,586 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2,800 мг, магнію стеарат – 8,399 мг; оболонка таблетки: Opadry Pink OY-24926 – 6,700 мг (склад: гіпромелоза – 4,958 мг, титану діоксид – 1,229 мг, макрогол – 0,496 мг, барвник заліза оксид червоний – 0,012 мг, барвник заліза оксид жовтий5. По 7 таблеток покритих плівковою оболонкою ПВХ/Ал блістер. Один, два, три або п'ять блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. Опис лікарської формиЕліптичні пігулки, покриті плівковою оболонкою, блідо-рожевого кольору з ризиком на одному боці. ;Фармакотерапевтична групаАцикловір-противірусний препарат, синтетичний аналог ациклічного пуринового нуклеозиду, що має високо вибіркову дію на віруси герпесу. Всередині інфікованих вірусом клітин під дією вірусної тимідинкінази; проходить ряд послідовних реакцій трансформації ацикловіру в моно-, ді-і трифосфат ацикловіру. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. ; ; ; In vitro ацикловір ефективний проти вірусу простого герпесу – Herpes simplex типу I та II, проти вірусу Varicella zoster; Вищі концентрації потрібні для інгібування вірусу Епштейна-Барра. In vivo ацикловір терапевтично та профілактично ефективний насамперед при вірусних інфекціях, спричинених Herpes simplex.; ; ; При внутрішньому прийомі біологічна доступність становить 15-30%. Ацикловір добре проникає у всі органи та тканини організму, включаючи головний мозок та шкіру. Зв'язування з білками плазми становить 9-33% і залежить від його концентрації у плазмі. Концентрація у спинномозковій рідині становить близько 50% від його концентрації у плазмі. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. ; Максимальна концентрація після призначення внутрішньо 200 мг 5 разів на добу – 0,7 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації – 1,5-2 год.; ; ; Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивної сполуки 9-карбоксиметоксиметилгуаніну. Період напіввиведення у дорослих з нормальною функцією нирок ; складає; 2-3 години. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю період напіввиведення – 20 год, при гемодіалізі – 5,7 год (при цьому концентрація ацикловіру у плазмі зменшується до 60% від вихідного значення). Близько 84% виділяється нирками у незміненому вигляді та 14% – у формі метаболіту. Нирковий кліренс ацикловіру становить 75-80% загального плазматичного кліренсу. Менш ніж 2% ацикловіру виводиться з організму через кишечник.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусами Herpes simplex; типу I та II, як первинних, так і вторинних, включаючи генітальний герпес. Профілактика загострень рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика первинних та рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II у хворих з імунодефіцитом. ; У складі комплексної терапії пацієнтів з вираженим імунодефіцитом: при ВІЛ-інфекції (стадія СНІДу, ранні клінічні прояви та розгорнута клінічна картина) і у пацієнтів, які перенесли трансплантацію кісткового мозку. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster; (вітряна віспа, а також оперізувальний лишай - Herpes zoster).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, ганцикловіру, фамцикловіру, валацикловіру або будь-якої допоміжної речовини препарату. Прийом препарату протипоказаний у період лактації. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З ОБЕРЕЖНІСТЮ Дегідратація, ниркова недостатність, неврологічні порушення, у т.ч. в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. При необхідності прийому ацикловіру в період лактації потрібне переривання грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат добре переноситься. З боку шлунково-кишкового тракту: у поодиноких випадках – біль у животі, нудота, блювання, діарея. Лабораторні показники: що переходять незначне підвищення; активності ферментів печінки, рідко – невелике підвищення рівнів сечовини та креатиніну, гіпербілірубінемія, лейкопенія, еритропенія. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, слабкість; в окремих випадках тремор, запаморочення, підвищена втома, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, парестезія, ажитація. Алергічні реакції: анафілактичні реакції, шкірні алергічні реакції (свербіж, синдром Лайєлла, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), периферичні набряки. Інші: рідко – алопеція, лихоманка, міалгія, порушення зору, лімфоаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з пробенецидом призводить до збільшення середнього періоду напіввиведення та зниження кліренсу ацикловіру. При одночасному прийомі з нефротоксичними препаратами збільшується ризик порушення функції нирок. Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування необхідне; починати якнайшвидше, відразу після появи перших симптомів хвороби. Встановлюється індивідуально, залежно від ступеня тяжкості захворювання. При лікуванні інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних; Herpes simplex типу I та II, дорослим та дітям; старше 3 років препарат призначають по 200 мг 5 разів на добу протягом 5 днів з 4-х годинними інтервалами протягом дня та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. В; Найважчих випадках захворювання курс лікування може бути продовжено за призначенням лікаря. ; У складі комплексної терапії при вираженому імунодефіциті, у тому числі при розгорнутій клінічній картині ВІЛ-інфекції (включаючи ранні клінічні прояви ВІЛ-інфекції та стадію СНІДу), після імплантації кісткового мозку призначають по 400 мг 5 разів на добу.Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених; вірусами Herpes simplex типу I та II, ; пацієнтам з нормальним імунним статусом та при рецидиві захворювання призначають по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин. ; Для профілактики інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex типу I та II, ; дорослим та дітям старше 3-х років з імунодефіцитом, препарат рекомендується призначати по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин, максимальна доза – до 400 мг ацикловіру 5 разів на добу залежно від тяжкості інфекції.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, дорослим призначають по 800 мг 5 разів на добу кожні 4 години вдень та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. Тривалість курсу лікування – 7-10 днів. Дітям старше 3 років призначають по 20 мг/кг 4 рази на добу протягом 5 днів, дітям з масою тіла понад 40 кг препарат призначають у тому ж дозуванні, що й дорослим. При лікуванні інфекцій, спричинених Herpes zoster, призначають дорослим по 800 мг 4 рази на добу кожні 6 годин протягом 5 днів. У пацієнтів із порушенням функції нирок: ; При лікуванні та профілактиці інфекцій, спричинених Herpes simplex, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозування препарату слід зменшити до 200 мг 2 рази на добу з 12-ти годинними інтервалами.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв рекомендується знизити дозування препарату до 800 мг 2 рази на добу з 12 годинними інтервалами; при кліренсі креатиніну до 25 мл/хв призначається по 800 мг 3 рази на добу з 8 годинними інтервалами. Препарат приймається під час або відразу після їди і запивається достатньою кількістю води.ПередозуванняПероральний прийом 20 г ацикловіру не спричиняв розвитку специфічних симптомів. Можуть проявитись побічні явища з боку ЦНС – судоми, тремор, летаргія. При передозуванні після прийому внутрішньо необхідно викликати блювоту (найкраще протягом 30 хвилин після прийому препарату) та прийняти абсорбенти. У разі гострої ниркової недостатності та анурії: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале або повторне лікування ацикловіром хворих зі зниженим імунітетом може призвести до появи штамів вірусів, нечутливих до його дії. Застосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень у дорослих та дітей старше 3-х років. ; ; ; З обережністю призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок, хворим на літній вік у зв'язку зі збільшенням періоду напіввиведення ацикловіру. ; ; ; При застосуванні препарату необхідно забезпечити надходження достатньої кількості рідини. ; ; ; При прийомі препарату слід контролювати функцію нирок (рівень; сечовини крові та креатиніну плазми крові).; ; ; Ацикловір не попереджає передачу герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватись від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії - 1 супп.: трибромфеноляту вісмуту та вісмуту оксиду комплекс (ксероформ) 100 мг, беладонний листя екстракт (беладони екстракт густий) 20 мг, цинку сульфат 50 мг. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичне, протизапальне, антисептичне, в'яжуче, що підсушує.Клінічна фармакологіяПрепарат для місцевого лікування геморою.Показання до застосуванняПри геморої (внутрішньому та зовнішньому), тріщинах заднього проходу, пошкодженнях аноректальної області, анальному відчутті поколювання, печіння або подразнення.Протипоказання до застосуванняПротипоказаний пацієнтам із закритокутовою глаукомою, доброякісними пухлинами передміхурової залози, гіпертрофією простати з явищами порушення відтоку сечі, гіперчутливістю до компонентів препарату, вагітним та жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМоже відзначатися запор, спрага, сухість у роті, тахікардія, затримка сечі, розширення зіниць, парез акомодації, судоми, ціаноз слизових оболонок, психомоторне збудження, біль голови, сонливість, запаморочення, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з проносними, антацидними препаратами, метоклопромом, кетоконазолом може призвести до ослаблення антихолінергічної дії препарату. Одночасне застосування з трициклічними антидепресантами (протриптилін, амітриптилін, іміпрамін, нортриптилін), холінолітиками може призвести до посилення антихолінергічних ефектів.Спосіб застосування та дозиРектально. Супозиторії звільняють від контурного пакування (попередньо розрізавши його за допомогою ножиць). по 1 супп. 3 рази на добу, максимальна доза – 7 супп.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком застосування слід звернутися до лікаря. При застосуванні слід утриматися від керування автотранспортом, роботи з рухомими механізмами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають швидкості та швидкості психомоторних реакцій та високої концентрації уваги.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаAqua, Chitosan, PVP, Dimethylsulfoxide, Capsicum annuum Oil, Glycerin, Comarum palustre Extract, Juniperus communis Extract, Myrtus communis Extract, Epilobium angustrifolium Extract, Aesculus hippocastanum Extract, Inula helenium Extract, Inula helenium Extract, globulus Oil, Cedrus atlantica Oil, Cinnamomun zeylanicum Oil, Abies Sibirica Ledeb Oil, Eugenia caryophyllus Flower Oil, Lavandula vera Oil, Rosmarinus offi Oil, Carbomer, Phenoxyethanol, Ethylhexylglycerin. Властивості компонентівЕфірна олія кедра – успішно допомагає зняти біль при запаленні суглобів, артритах та розтягненнях м'язів, покращує кровообіг та працездатність м'язів та суглобів. Ефірна олія коричного дерева - прискорює процеси циркуляції крові, позбавляє м'язового перенапруги, усуває больові відчуття при ревматизмі, міозіті та артриті.
303,00 грн
175,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаОдна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить: Активна речовина: ацикловір – 425,532 мг (еквівалентно 400 мг ацикловіру безводного). Ядро таблетки: повідон – 11,198 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 22,396 мг, целюлоза мікрокристалічна – 89,586 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2,800 мг, магнію стеарат – 8,399 мг; оболонка таблетки: Opadry Pink OY-24926 – 6,700 мг (склад: гіпромелоза – 4,958 мг, титану діоксид – 1,229 мг, макрогол – 0,496 мг, барвник заліза оксид червоний – 0,012 мг, барвник заліза оксид жовтий5. По 7 таблеток покритих плівковою оболонкою ПВХ/Ал блістер. Один, два, три або п'ять блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. Опис лікарської формиЕліптичні пігулки, покриті плівковою оболонкою, блідо-рожевого кольору з ризиком на одному боці. ;Фармакотерапевтична групаАцикловір-противірусний препарат, синтетичний аналог ациклічного пуринового нуклеозиду, що має високо вибіркову дію на віруси герпесу. Всередині інфікованих вірусом клітин під дією вірусної тимідинкінази; проходить ряд послідовних реакцій трансформації ацикловіру в моно-, ді-і трифосфат ацикловіру. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. ; ; ; In vitro ацикловір ефективний проти вірусу простого герпесу – Herpes simplex типу I та II, проти вірусу Varicella zoster; Вищі концентрації потрібні для інгібування вірусу Епштейна-Барра. In vivo ацикловір терапевтично та профілактично ефективний насамперед при вірусних інфекціях, спричинених Herpes simplex.; ; ; При внутрішньому прийомі біологічна доступність становить 15-30%. Ацикловір добре проникає у всі органи та тканини організму, включаючи головний мозок та шкіру. Зв'язування з білками плазми становить 9-33% і залежить від його концентрації у плазмі. Концентрація у спинномозковій рідині становить близько 50% від його концентрації у плазмі. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. ; Максимальна концентрація після призначення внутрішньо 200 мг 5 разів на добу – 0,7 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації – 1,5-2 год.; ; ; Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивної сполуки 9-карбоксиметоксиметилгуаніну. Період напіввиведення у дорослих з нормальною функцією нирок ; складає; 2-3 години. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю період напіввиведення – 20 год, при гемодіалізі – 5,7 год (при цьому концентрація ацикловіру у плазмі зменшується до 60% від вихідного значення). Близько 84% виділяється нирками у незміненому вигляді та 14% – у формі метаболіту. Нирковий кліренс ацикловіру становить 75-80% загального плазматичного кліренсу. Менш ніж 2% ацикловіру виводиться з організму через кишечник.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусами Herpes simplex; типу I та II, як первинних, так і вторинних, включаючи генітальний герпес. Профілактика загострень рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика первинних та рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II у хворих з імунодефіцитом. ; У складі комплексної терапії пацієнтів з вираженим імунодефіцитом: при ВІЛ-інфекції (стадія СНІДу, ранні клінічні прояви та розгорнута клінічна картина) і у пацієнтів, які перенесли трансплантацію кісткового мозку. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster; (вітряна віспа, а також оперізувальний лишай - Herpes zoster).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, ганцикловіру, фамцикловіру, валацикловіру або будь-якої допоміжної речовини препарату. Прийом препарату протипоказаний у період лактації. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З ОБЕРЕЖНІСТЮ Дегідратація, ниркова недостатність, неврологічні порушення, у т.ч. в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. При необхідності прийому ацикловіру в період лактації потрібне переривання грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат добре переноситься. З боку шлунково-кишкового тракту: у поодиноких випадках – біль у животі, нудота, блювання, діарея. Лабораторні показники: що переходять незначне підвищення; активності ферментів печінки, рідко – невелике підвищення рівнів сечовини та креатиніну, гіпербілірубінемія, лейкопенія, еритропенія. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, слабкість; в окремих випадках тремор, запаморочення, підвищена втома, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, парестезія, ажитація. Алергічні реакції: анафілактичні реакції, шкірні алергічні реакції (свербіж, синдром Лайєлла, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), периферичні набряки. Інші: рідко – алопеція, лихоманка, міалгія, порушення зору, лімфоаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з пробенецидом призводить до збільшення середнього періоду напіввиведення та зниження кліренсу ацикловіру. При одночасному прийомі з нефротоксичними препаратами збільшується ризик порушення функції нирок. Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування необхідне; починати якнайшвидше, відразу після появи перших симптомів хвороби. Встановлюється індивідуально, залежно від ступеня тяжкості захворювання. При лікуванні інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних; Herpes simplex типу I та II, дорослим та дітям; старше 3 років препарат призначають по 200 мг 5 разів на добу протягом 5 днів з 4-х годинними інтервалами протягом дня та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. В; Найважчих випадках захворювання курс лікування може бути продовжено за призначенням лікаря. ; У складі комплексної терапії при вираженому імунодефіциті, у тому числі при розгорнутій клінічній картині ВІЛ-інфекції (включаючи ранні клінічні прояви ВІЛ-інфекції та стадію СНІДу), після імплантації кісткового мозку призначають по 400 мг 5 разів на добу.Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених; вірусами Herpes simplex типу I та II, ; пацієнтам з нормальним імунним статусом та при рецидиві захворювання призначають по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин. ; Для профілактики інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex типу I та II, ; дорослим та дітям старше 3-х років з імунодефіцитом, препарат рекомендується призначати по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин, максимальна доза – до 400 мг ацикловіру 5 разів на добу залежно від тяжкості інфекції.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, дорослим призначають по 800 мг 5 разів на добу кожні 4 години вдень та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. Тривалість курсу лікування – 7-10 днів. Дітям старше 3 років призначають по 20 мг/кг 4 рази на добу протягом 5 днів, дітям з масою тіла понад 40 кг препарат призначають у тому ж дозуванні, що й дорослим. При лікуванні інфекцій, спричинених Herpes zoster, призначають дорослим по 800 мг 4 рази на добу кожні 6 годин протягом 5 днів. У пацієнтів із порушенням функції нирок: ; При лікуванні та профілактиці інфекцій, спричинених Herpes simplex, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозування препарату слід зменшити до 200 мг 2 рази на добу з 12-ти годинними інтервалами.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв рекомендується знизити дозування препарату до 800 мг 2 рази на добу з 12 годинними інтервалами; при кліренсі креатиніну до 25 мл/хв призначається по 800 мг 3 рази на добу з 8 годинними інтервалами. Препарат приймається під час або відразу після їди і запивається достатньою кількістю води.ПередозуванняПероральний прийом 20 г ацикловіру не спричиняв розвитку специфічних симптомів. Можуть проявитись побічні явища з боку ЦНС – судоми, тремор, летаргія. При передозуванні після прийому внутрішньо необхідно викликати блювоту (найкраще протягом 30 хвилин після прийому препарату) та прийняти абсорбенти. У разі гострої ниркової недостатності та анурії: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале або повторне лікування ацикловіром хворих зі зниженим імунітетом може призвести до появи штамів вірусів, нечутливих до його дії. Застосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень у дорослих та дітей старше 3-х років. ; ; ; З обережністю призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок, хворим на літній вік у зв'язку зі збільшенням періоду напіввиведення ацикловіру. ; ; ; При застосуванні препарату необхідно забезпечити надходження достатньої кількості рідини. ; ; ; При прийомі препарату слід контролювати функцію нирок (рівень; сечовини крові та креатиніну плазми крові).; ; ; Ацикловір не попереджає передачу герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватись від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацикловір 400 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Має здатність інгібувати in vitro і in vivo вірус Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо вірусу Herpes simplex типу 1, далі в порядку зменшення активності слідують: вірус Herpes типу 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Інгібуюча дія ацикловіру на ці віруси характеризується високою вибірковістю. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірусом, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат — аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат та трифосфат. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. При лікуванні герпесу попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлено кореляцію між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у пацієнтів з імунодефіцитом; лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster - вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Після прийому ацикловіру внутрішньо в дозі 200 мг 5 разів на добу його концентрація в грудному молоці становить від 60% до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. З огляду на цей факт, при необхідності системного застосування ацикловіру на час лікування слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази на добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування – 5-10 днів.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Для прийому всередину З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психотичні розлади, тремор, атаксія, дизартрія, судоми, енцефалопатія, кома, галюцинації, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості, парестезії. З боку сечовивідної системи: рідко - скороминуще підвищення концентрації сечовини, креатиніну в плазмі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. З боку дихальної системи: рідко – задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, у т.ч. фотосенсибілізація, свербіж шкіри; нечасто - кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся (т.к. даний тип випадання волосся пов'язаний з різними захворюваннями та прийомом лікарських засобів, то зв'язок між даною подією та прийомом ацикловіру є невизначеним); рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: часто - лихоманка, стомлюваність; рідко – нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид і циметидин) - можливе підвищення концентрації ацикловіру в плазмі, збільшення AUC ацикловіру, зниження його ниркового кліренсу. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. Мікофенолат мофетил – збільшення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не викликає суттєвих порушень абсорбції ацикловіру. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 Рекомендована доза залишає 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Як правило, курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах ацикловір рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у, пацієнтів із нормальним імунним статусом Рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин); може бути використана схема прийому по 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними нижчі дози ацикловіру - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 год) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг 4 рази на добу. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zosler - вітряної віспи та оперізувального герпесу Рекомендована ацикловіра становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Препарат слід призначати якнайшвидше після початку інфекції, т.к. у цьому випадку лікування ефективніше. Діти та віці 3 років і старше Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Ацикловір застосовується у таких дозах, як і для дорослих. Лікування вітряної віспи Дітям віком 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років - 400 мг 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Дозу препарату слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Ацикловір слід призначати обережно. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, не призводить до кумуляції активної речовини до концентрацій, що перевищують встановлений безпечний рівень. Однак у пацієнтів з КК < 10 мл/хв. дозу ацикловіру рекомендується зменшити до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози ацикловіру складають: КК < 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 год); КК 10-25 мл/хв - 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 год).ПередозуванняДані про передозування препарату не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок. Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому внутрішньовенному введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у пацієнтів з порушеннями функції нирок та недостатнім водним навантаженням. При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, т.к. у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2ацикловіру. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон К30, магнію стеарат. По 5, 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток або 5 контурних осередкових упаковок по 5 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком на одній стороні та гравіюванням "R" на іншій.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мг), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі (Cssmin) була 1,8 мкМ (0,4 мкг/мл). При прийомі 400 мг та 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл) відповідно, a Cssmin – 2,7 мкМ (0,6 мкг) /мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл) відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% від його концентрації у плазмі крові. З білками плазми крові ацикловір зв'язується незначною мірою (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми становить близько 3 годин. Більшість препарату виводиться нирками у незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, частку якого в сечі припадає близько 10-15% введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час") збільшувалися на 18% та 40% відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 години. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 57 години. Концентрація ацикловіру в плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному введенні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованим пацієнтам фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаАцикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують: ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловірмонофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіртрифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3-х років. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні ацикловіру жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410 % плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Ацикловір Реневал жінкам, що годують.Побічна діяДля оцінки частоти небажаних реакцій (HP) використані такі критерії: "дуже часто" (> 1/10); "часто" (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000). HP згруповані відповідно до системно-органних класів медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. З боку кровоносної та лімфатичної системи, дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – оборотне збільшення білірубіну та печінкових ферментів у крові; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація; нечасто – кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки такий тип алопеції спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок її з прийомом ацикловіру не встановлено; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Інші: часто – стомлюваність, лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні ацикловіру не відзначалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи повною склянкою води. Препарат Ацикловір Реневал можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, доза препарату Ацикловір Реневал, що рекомендується, становить 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Зазвичай курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал для внутрішнього застосування може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату Ацикловір Реневал 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування препаратом Ацикловір Реневал слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (поперечного лишаю) рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Особливі групи пацієнтів Діти віком від 3-х років і старші Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу: у пацієнтів з імунодефіцитом - у віці від 3-х років і старше застосовують такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи у віці від 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років – 400 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Необхідно бути обережними при призначенні препарату Ацикловір Реневал пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом препарату Ацикловір Реневал внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату Ацикловір Реневал, таблетки складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняСимптоми Ацикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Лікування Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози препарату Ацикловір Реневал, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, необхідно коригувати дозу препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. У пацієнтів похилого віку може спостерігатися порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів потрібна корекція дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини не є можливим, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 400,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон К30, магнію стеарат. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мг), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі (Cssmin) була 1,8 мкМ (0,4 мкг/мл). При прийомі 400 мг та 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл) відповідно, a Cssmin – 2,7 мкМ (0,6 мкг) /мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл) відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% від його концентрації у плазмі крові. З білками плазми крові ацикловір зв'язується незначною мірою (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми становить близько 3 годин. Більшість препарату виводиться нирками у незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, частку якого в сечі припадає близько 10-15% введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час") збільшувалися на 18% та 40% відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 години. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 57 години. Концентрація ацикловіру в плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному введенні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованим пацієнтам фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаАцикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують: ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловірмонофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіртрифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3-х років. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні ацикловіру жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410 % плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Ацикловір Реневал жінкам, що годують.Побічна діяДля оцінки частоти небажаних реакцій (HP) використані такі критерії: "дуже часто" (> 1/10); "часто" (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000). HP згруповані відповідно до системно-органних класів медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. З боку кровоносної та лімфатичної системи, дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – оборотне збільшення білірубіну та печінкових ферментів у крові; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація; нечасто – кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки такий тип алопеції спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок її з прийомом ацикловіру не встановлено; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Інші: часто – стомлюваність, лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні ацикловіру не відзначалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи повною склянкою води. Препарат Ацикловір Реневал можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, доза препарату Ацикловір Реневал, що рекомендується, становить 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Зазвичай курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал для внутрішнього застосування може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату Ацикловір Реневал 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування препаратом Ацикловір Реневал слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (поперечного лишаю) рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Особливі групи пацієнтів Діти віком від 3-х років і старші Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу: у пацієнтів з імунодефіцитом - у віці від 3-х років і старше застосовують такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи у віці від 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років – 400 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Необхідно бути обережними при призначенні препарату Ацикловір Реневал пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом препарату Ацикловір Реневал внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату Ацикловір Реневал, таблетки складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняСимптоми Ацикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Лікування Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози препарату Ацикловір Реневал, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, необхідно коригувати дозу препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. У пацієнтів похилого віку може спостерігатися порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів потрібна корекція дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини не є можливим, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,0 мг, 400,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль картопляний, магнію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700, пласдон К-17), карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль глікол). 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 таблеток у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягуваного з поліетилену високого тиску, або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягуваного з поліетилену низького тиску кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі крові (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі крові (Cssmin) 1,8 мкМ (0, 4 мкг/мл). При прийомі внутрішньо 400 мг і 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл), відповідно, a Cssmin - 2,7 мкМ (0, 6 мкг/мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми крові становить близько 3 годин. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. 9-карбоксиметокси-метилгуанін є основним метаболітом ацикловіру і становить близько 10-15% дози, що виводиться із сечею. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Однак тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат-аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і грифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. Більшість виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, а також порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом; лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні препарату не спостерігалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація - час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату 200 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, протягом якого існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Спеціальні групи пацієнтів. Діти віком від 3 років та старші. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи. У віці від 6 років і старше – 800 мг внутрішньо 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг внутрішньо 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) внутрішньо 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу. Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку. Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти із порушенням функції нирок. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозу ацикловіру рекомендується знижувати до 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожних 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняАцикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, дози повинні бути зменшені пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку можливе зниження функції нирок, отже, для цієї групи пацієнтів також може знадобитися зниження дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини неможливо, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,0 мг, 400,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль картопляний, магнію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700, пласдон К-17), карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль глікол). 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 таблеток у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягуваного з поліетилену високого тиску, або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягуваного з поліетилену низького тиску кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі крові (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі крові (Cssmin) 1,8 мкМ (0, 4 мкг/мл). При прийомі внутрішньо 400 мг і 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл), відповідно, a Cssmin - 2,7 мкМ (0, 6 мкг/мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми крові становить близько 3 годин. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. 9-карбоксиметокси-метилгуанін є основним метаболітом ацикловіру і становить близько 10-15% дози, що виводиться із сечею. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Однак тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат-аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і грифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. Більшість виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, а також порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профилактика инфекций, вызванных вирусом простого герпеса, у пациентов с иммунодефицитом; лечение ветряной оспы и опоясывающего герпеса (раннее лечение опоясывающего герпеса ацикловиром оказывает анальгезирующий эффект и может снизить частоту возникновения постгерпетической невралгии).Противопоказания к применениюПовышенная чувствительность к ацикловиру или валацикловиру или любому другому компоненту препарата; непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция; детский возраст до 3 лет. С осторожностью: Беременность, период грудного вскармливания, пожилой возраст, почечная недостаточность, дегидратация, одновременное применение с другими нефротоксичными препаратами.Беременность и лактацияФертильность Нет данных о влиянии ацикловира на женскую фертильность. В исследовании с участием 20 пациентов мужского пола с нормальным количеством сперматозоидов было установлено, что применение ацикловира внутрь в дозе до 1 г в сутки в течение 6 месяцев не имело клинически значимого влияния на количество, подвижность или морфологию сперматозоидов. Беременность В пострегистрационном реестре беременностей при лечении ацикловиром собраны данные об исходах беременности у женщин, принимавших ацикловир в разных лекарственных формах. При анализе данных реестра не было отмечено увеличения количества врожденных дефектов у новорожденных, матери которых принимали ацикловир во время беременности, по сравнению с общей популяцией. Выявленные врожденные дефекты не отличались единообразием или закономерностью, позволяющими предположить общую причину их возникновения. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні препарату не спостерігалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація - час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату 200 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, протягом якого існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Спеціальні групи пацієнтів. Діти віком від 3 років та старші. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи. У віці від 6 років і старше – 800 мг внутрішньо 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг внутрішньо 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) внутрішньо 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу. Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку. Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти із порушенням функції нирок. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозу ацикловіру рекомендується знижувати до 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожних 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняАцикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, дози повинні бути зменшені пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку можливе зниження функції нирок, отже, для цієї групи пацієнтів також може знадобитися зниження дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини неможливо, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,0 мг, 400,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль картопляний, магнію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700, пласдон К-17), карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль глікол). 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 таблеток у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягуваного з поліетилену високого тиску, або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягуваного з поліетилену низького тиску кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі крові (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі крові (Cssmin) 1,8 мкМ (0, 4 мкг/мл). При прийомі внутрішньо 400 мг і 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл), відповідно, a Cssmin - 2,7 мкМ (0, 6 мкг/мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми крові становить близько 3 годин. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. 9-карбоксиметокси-метилгуанін є основним метаболітом ацикловіру і становить близько 10-15% дози, що виводиться із сечею. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Однак тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат-аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і грифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. Більшість виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, а також порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом; лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні препарату не спостерігалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація - час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату 200 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, протягом якого існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Спеціальні групи пацієнтів. Діти віком від 3 років та старші. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи. У віці від 6 років і старше – 800 мг внутрішньо 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг внутрішньо 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) внутрішньо 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу. Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку. Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти із порушенням функції нирок. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозу ацикловіру рекомендується знижувати до 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожних 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняАцикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, дози повинні бути зменшені пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку можливе зниження функції нирок, отже, для цієї групи пацієнтів також може знадобитися зниження дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини неможливо, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,0 мг, 400,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль картопляний, магнію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700, пласдон К-17), карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль глікол). 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 таблеток у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягуваного з поліетилену високого тиску, або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягуваного з поліетилену низького тиску кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі крові (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі крові (Cssmin) 1,8 мкМ (0, 4 мкг/мл). При прийомі внутрішньо 400 мг і 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл), відповідно, a Cssmin - 2,7 мкМ (0, 6 мкг/мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми крові становить близько 3 годин. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. 9-карбоксиметокси-метилгуанін є основним метаболітом ацикловіру і становить близько 10-15% дози, що виводиться із сечею. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Однак тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат-аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і грифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. Більшість виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, а також порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом; лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні препарату не спостерігалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація - час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату 200 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, протягом якого існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Спеціальні групи пацієнтів. Діти віком від 3 років та старші. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи. У віці від 6 років і старше – 800 мг внутрішньо 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг внутрішньо 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) внутрішньо 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу. Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку. Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти із порушенням функції нирок. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозу ацикловіру рекомендується знижувати до 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожних 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняАцикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, дози повинні бути зменшені пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку можливе зниження функції нирок, отже, для цієї групи пацієнтів також може знадобитися зниження дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини неможливо, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: активні речовини: трибромфеноляту вісмуту та вісмуту оксиду комплекс (ксероформ) — 0,10 г, беладонний листя екстракт (беладони екстракт густий) — 0,02 г, цинку сульфату гептагідрат — 0,05 г; допоміжні речовини: гліцерол (гліцерин дистильований), вода (очищена вода), основа для супозиторіїв (моногліцериди дистильовані, жир твердий (вітепсол, суппосир)) - достатня кількість до отримання супозиторію масою 2,25 г. Супозиторії ректальні. 5 супозиторіїв поміщають у контурну осередкову упаковку з плівки полівінілхлоридної ламінованої поліетиленом. Дві контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиСупозиторії торпедоподібної форми зеленувато-жовтого або зеленувато-жовтого з коричневим відтінком або світло-коричневого кольору із запахом ксероформу. Допускається поява ледь помітного білого нальоту поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаПротигемороїдальні засоби.ФармакодинамікаПротигемороїдальний комбінований засіб. Препарат Анузол має спазмолітичну, протизапальну, антисептичну, болезаспокійливу, місцеву протизапальну, в'яжучу та підсушувальну дію.Показання до застосуванняГеморой, тріщини заднього проходу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, серцева недостатність на стадії декомпенсації, тахіаритмія, міастенія, атонія кишечника, закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози з порушенням відтоку сечі, вагітність, період лактації, дитячий вік (до 12 років).Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяСухість слизової оболонки ротової порожнини, спрага, запор, діарея, тахікардія, серцебиття, мідріаз, парез акомодації, головний біль, запаморочення, порушення сну, сонливість, алергічні реакції, печіння в області заднього проходу. У цих випадках слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки взаємодії або несумісності препарату Анузол ректальні супозиторії з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиРектально. По 1 супозиторію 1-3 рази на добу після очисної клізми або мимовільного спорожнення кишечника. Максимальна добова доза препарату – 7 супозиторіїв. Тривалість курсу лікування становить 10-14 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, психомоторне збудження, судоми, затримка сечі, зниження потовиділення, гіпертермія. У разі передозування слід негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком застосування слід звернутися до лікаря. При застосуванні слід утриматися від керування автотранспортом, роботи з рухомими механізмами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають швидкості та швидкості психомоторних реакцій та високої концентрації уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
333,00 грн
169,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл.: Lactobacillus acidophilus не менше 50 млн. КУО. 5 доз – флакони (10) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для прийому внутрішньо та місцевого застосування.Фармакотерапевтична групаБіологічні та імунологічні властивості: живі мікробні клітини лактобактерії ацидофільних володіють високою антагоністичною активністю щодо широкого спектра патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу ротової порожнини, кишечника та жіночих геніталій.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу мікрофлори кишечника та піхви (пробіотик).Показання до застосуванняПри захворюваннях ротової порожнини: запальні захворювання слизової оболонки ротової порожнини (глосит, афтозний стоматит, виразково-некротичний гінгівіт); патологічні зміни слизової порожнини рота, що супроводжують системні захворювання (червоний плоский лишай, мультиформна ексудативна еритема, хвороба Шегрена); інші захворювання порожнини рота, пов'язані з дисбактеріозом (гальванізм, множинні ураження зубів карієсом, пародонтит), підготовка до планових щелепно-лицьових операцій з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гострі кишкові інфекції, харчові токсикоінфекції, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами або невстановленою етіологією, ротавірусний гастроентерит; тривалі кишкові розлади, особливо у дітей раннього віку; затяжні та хронічні коліти та ентероколіти інфекційної та неінфекційної етіології, що супроводжуються порушенням мікрофлори; середньоважка та легка форма неспецифічного виразкового коліту у дорослих; ослаблені діти, що часто хворіють, і дорослі з явищами дисбактеріозу, у тому числі супроводжується імунодефіцитним станом; комплексна терапія атопічного дерматиту у дітей із явищем дисбактеріозу кишечника. При захворюваннях жіночої статевої сфери: кольпіти (за винятком випадків гонококової, трихомонадної та кандидозної етіології) - ацилакт призначають як самостійний засіб після закінчення курсу антибактеріальної терапії дисбактеріози піхви, що супроводжують запальні процеси шийки, тіла та придатків матки – після закінчення курсу антибактеріальної терапії; підготовка до планових гінекологічних операцій з метою профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень; передпологова підготовка вагітних груп ризику розвитку гнійносептичних ускладнень.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Вагітність та лактаціяЛактобактерії є представниками нормальної мікрофлори людини, тому препарати, виготовлені на їх основі, можуть застосовуватись при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значуща взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не встановлена. Ацилакт можна застосовувати одночасно з антибактеріальною, противірусною та імуномодулюючою терапією. Коригуючу терапію ацилактом можна призначити після курсу лікування специфічними бактеріофагами, призначеними для елімінації умовно-патогенних бактерій.Спосіб застосування та дозиЗалежно від захворювання Ацилакт застосовують внутрішньо, місцево та інтравагінально. Вміст флакона розчинити кип'яченою водою кімнатної температури із розрахунку 5 мл (чайна ложка) води на 1 дозу препарату. Розчинення здійснити наступним чином: у склянку налити необхідну кількість води (відповідно до кількості доз, зазначених на флаконі); розкрити флакон, видаливши ковпачок та пробку; зі склянки перенести у флакон невелику кількість води; після розчинення (препарат розчиняється не більше 5 хв з утворенням гомогенної суспензії бежевого або біло-сірого кольору) вміст флакона перенести в ту ж склянку, перемішати. Одна чайна ложка розчиненого в такий спосіб препарату становить 1 дозу. Розчинений препарат не підлягає зберіганню. Добову дозу та тривалість курсу лікування визначає лікар залежно від клінічної форми захворювання та вираженості дисбактеріозу. При захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; Ацилакт застосовують після їжі у вигляді водної суспензії для полоскань. При ;глоссите ;призначають по 5 доз 2-3 десь у день, курс лікування становить 14-15 днів. При рецидивному афтозному стоматиті та виразково-некротичному гінгівіті лікування проводять за такою ж схемою двома курсами з перервою в 7 днів. При патологічних процесах у порожнині рота, обумовлених системними захворюваннями (червоний плоский лишай мультиформна ексудативна еритема, хвороба Шегрена), призначають по 10 доз на день у 4 прийоми двома курсами 14-15 днів кожен з перервою в 7 днів. Хворим з; кишковими розладами; у; віці до 6 місяців; призначають по 5 доз на добу бажано в 2 прийоми,; дітям старше 6 місяців і дорослим; - по 5 доз у 2-3 рази на добу за 30-40 хв до їди . При гострих запальних процесах кишечника курс лікування становить 7-8 днів, при затяжних і рецидивуючих формах захворюваннях - 14-21 день. При порушеннях нормальної мікрофлори кишечника у дітей з атопічним дерматитом; по 5 доз на добу курсами 20-25 днів, з перервами в 1,5-2 місяці. Кількість курсів визначається станом шкірного покриву та нормалізацією мікрофлори кишечника. За потреби лікар призначає повторні курси. При ;запальних процесах жіночих геніталій ;призначають інтравагінально по 5 доз 2 рази на день, шляхом зрошення водною суспензією препарату або введенням просоченого нею тампона. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 5 доз 1 раз на день протягом 5-7 днів до передбачуваної операції або розродження.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не впливає на виконання видів діяльності, що потребує особливої уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
415,00 грн
153,00 грн
Фасування: N10 Форма випуску: крем Упаковка: уп. контурні. яч.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПрепарат являє собою мікробну масу живих антагоністично активних лактобактерій ацидофільних штамів Lactobacillus acidophilus 100аш, NK1, К3Ш24, ліофілізовану в середовищі культивування з додаванням захисного сахарозо-желатино-молочного середовища, сформовану в медицині. Один супозиторій (1 доза) містить живих лактобактерій ацидофільних – не менше 107, допоміжні речовини – жир кондитерський від 75 до 80 %, парафін нафтовий твердий від 5 до 10 %, емульгатор від 5 до 10 %. Супозиторії вагінальні. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної білого кольору. По 2 контурні осередкові упаковки в пачці з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії конусоподібної або циліндричної форми, жовтувато-сірого або різних відтінків бежевого кольору, допускається неоднорідність кольору у вигляді вкраплень або "мармуровості", можливе фарбування кінчика супозиторію від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору, мають специфічний запах кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаМІБП-еубіотик.ФармакодинамікаАцилакт володіє високою антагоністичною активністю щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички, протеї, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу жіночих геніталій.Показання до застосуванняПризначення: лікування хворих з вагінальними дисбіозами та неспецифічними запальними процесами піхви. Показання до застосування: неспецифічні кольпіти. Призначають як самостійний засіб або після закінчення курсу антибактеріальної терапії; дисбіози піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз. Призначають як самостійний засіб або у комплексній терапії; підгострі та хронічні стадії запальних процесів жіночої статевої сфери Призначають після закінчення курсу антибактеріальної терапії з метою реабілітації; гормонально залежні кольпіти, сенільні та ін. Призначають як самостійний засіб або на тлі специфічної гормональної терапії; підготовка до планових гінекологічних операцій з метою профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень; передпологова підготовка вагітних групи ризику щодо розвитку запальних захворювань з метою профілактики та лікування дисбіозу піхви; як допоміжний засіб у поєднанні та після специфічної антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії при лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань, що передаються статевим шляхом (гонореї, урогенітального хламідіозу, урогенітального герпесу та ін.). Рекомендується поєднане застосування супозиторіїв та однієї з пероральних форм ацилакту.Протипоказання до застосуванняНе встановлені. Не рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Вагітність та лактаціяЛактобактерії є представниками нормальної мікрофлори людини. Тому препарати, виготовлені на їх основі, можуть застосовуватися при вагітності та в період лактації.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиАцилакт супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії. Не рекомендується одночасне вагінальне застосування антибактеріальних препаратів з ацилактом супозиторіями.Спосіб застосування та дозиПеред інтравагінальним введенням із супозиторію видаляють пакувальний матеріал. При лікуванні сенільних вагінітів гормональної природи та дисбіозів піхви препарат застосовують по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 5-10 днів. При порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних до ІІІ-ІV ступеня препарат застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 і більше днів під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня та зникнення клінічних симптомів. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 днів до передбачуваної операції або розродження. З метою відновної терапії після застосування антибіотиків застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 10 днів. Курс повторюють за призначенням лікаря за 10-20 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не впливає на виконання видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо).Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: ліофілізований апілак (порошок природного маткового молочка бджіл) 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки сублінгвальні.Фармакотерапевтична групаБіогенний стимулятор Має загальнотонізуючу дію, стимулює клітинний метаболізм і регенеративні процеси, покращує трофіку тканин.Клінічна фармакологіяПрепарат із загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняДля прийому внутрішньо: гіпотрофія та анорексія, хронічні розлади травлення різної етіології у грудних дітей та дітей до 3 років, порушення лактації та крововтрати у післяпологовому періоді; артеріальна гіпотензія різного генезу, період реконвалесценції, клімактеричний період у жінок, зниження потенції у чоловіків, пов'язане із перевтомою, неврозом, чоловічим клімаксом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; Підвищена чутливість до продуктів бджільництва; Хвороба Аддісона; Дитячий вік до 18 років (через відсутність достатньої кількості клінічних даних).Вагітність та лактаціяЗастосування можливе після консультації з лікарем.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, порушення сну. З появою побічних реакцій необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. При порушеннях сну слід зменшити дозу або відмінити препарат.Спосіб застосування та дозиПриймають сублінгвально. Дорослим – по 10 мг (1 таб.) 3 рази на добу. Тривалість курсу складає 10-15 днів. Таблетку слід покласти під язик і тримати до повного розсмоктування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі появи алергічних реакцій необхідно припинити прийом препарату. При порушеннях сну слід зменшити дозу або відмінити препарат.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВода, гліцерин, олія оливкова, екстракти трав: чистотілу, полину, чебрецю, деревію, звіробою, квіток календули, ромашки, плодів шипшини, кмину, фенхелю, кореня солодки, бруньок сосни, листя м'яти перцевої; поліетиленгліколь стеарат, глюкозаміну гідрохлорид, хондроїтину сульфат, олія обліпихова, карбопол, ніпагін, натрію гідроксид, муміє очищене, ніпазол. Крем у тубах по 30, 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250 мл. Допускається упаковка туби в споживчу пачку.ХарактеристикаКрем «Артролайт» містить рослинні екстракти та хондропротекторні компоненти. Композиція сприяє підвищенню еластичності тканин у ділянці суглобів, надає регенеруючу дію.ІнструкціяВтирайте крем в проблемну область 2-3 рази на день протягом місяця, після чого необхідна перерва не менше 2-х тижнів. Крем легко вбирається, не залишаючи жирних плям. Має високу проникаючу здатність. Не містить синтетичних барвників та ароматизаторів.Побічна діяІндивідуальна непереносимість окремих компонентів. Для зовнішнього застосування! Уникати попадання в очі та на слизові оболонки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
222,00 грн
152,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок (апельсинові) - 1 пак. активні речовини: ацетилцистеїн – 100/200 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота; сахарин; цукроза; ароматичні речовини. У пакетиках по 3 г; у коробці 20 або 50 шт.Опис лікарської формиОднорідні гранули від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору. Відновлений розчин: від прозорого до злегка опалесцентного, безбарвний сиропоподібний розчин із характерним запахом апельсина.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція висока. Швидко метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активного метаболіту – цистеїну, а також діацетилцистеїну, цистину та змішаних дисульфідів. Біодоступність прийому внутрішньо становить 10% (через наявність вираженого ефекту першого проходження через печінку). Tmax у плазмі становить 1-3 год. Зв'язок з білками плазми крові - 50%. Виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн). T1/2 становить близько 1 години, порушення функції печінки призводить до подовження T1/2 до 8 годин. Проникає через плацентарний бар'єр. Дані про здатність ацетилцистеїну проникати через гематоенцефалічний бар'єр і виділятися з грудним молоком відсутні.ФармакодинамікаАцетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Має муколітичну дію, полегшує відходження мокротиння за рахунок прямого впливу на реологічні властивості мокротиння. Дія обумовлена здатністю розривати дисульфідні зв'язки мукополісахаридних ланцюгів та викликати деполімеризацію мукопротеїдів мокротиння, що призводить до зменшення її в'язкості. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння. Чинить антиоксидантну дію, засновану на здатності його реактивних сульфгідрильних груп (SH-групи) зв'язуватися з окисними радикалами і таким чином нейтралізувати їх. Крім того, ацетилцистеїн сприяє синтезу глутатіону, важливого компонента антиокислювальної системи та хімічної детоксикації організму. Антиоксидантна дія ацетилцистеїну підвищує захист клітин від ушкоджуючої дії вільнорадикального окиснення, властивого інтенсивній запальній реакції. При профілактичному застосуванні ацетилцистеїну відзначається зменшення частоти та тяжкості загострень бактеріальної етіології у пацієнтів із хронічним бронхітом та муковісцидозом.ІнструкціяВикористання мірного шприца Відкрити кришку флакона, натиснувши на неї та повернувши проти годинникової стрілки. Зняти з шприца пробку з отвором, вставити її в шийку флакона і втиснути до упору. Пробка призначена для з'єднання шприца з флаконом і залишається у шийці флакона. Щільно вставити шприц у корок. Обережно перевернути флакон догори дном, потягнути поршень шприца донизу і набрати необхідну кількість сиропу. Якщо в сиропі видно пляшечки повітря, натиснути на поршень до упору, після чого наповнити шприц заново. Повернути флакон у вихідне положення та вийняти шприц. Сироп зі шприца слід вилити на ложку або прямо в рот дитині (у защісну область, повільно, так, щоб дитина змогла проковтнути сироп належним чином), під час прийому сиропу дитина повинна знаходитися у вертикальному положенні. Після використання промити шприц чистою водою. Вказівка для хворих на цукровий діабет: 1 шипуча таблетка відповідає 0,006 ХЕ; 1 пак. АЦЦ ® гранул для виготовлення розчину 100 мг відповідає 0,24 ХЕ; 10 мл (2 мірні ложки) готового до вживання сиропу містять 3,7 г D-глюцітолу (сорбітол), що відповідає 0,31 ХЕ.Показання до застосуванняЗахворювання органів дихання, що супроводжуються утворенням в'язкого важковідділеного мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; обструктивний бронхіт; трахеїт; ларинготрахеїт; пневмонія; абсцес легені; бронхоектатична хвороба; бронхіальна астма; хронічна обструктивна хвороба легень; бронхіоліти; муковісцидоз; Гострий та хронічний синусит. Запалення середнього вуха (середній отит).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення; кровохаркання, легенева кровотеча; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 2 років. Для пігулок шипучих, 100 мг, додатково дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі; бронхіальна астма; обструктивний бронхіт; печінкова та/або ниркова недостатність; непереносимість гістаміну (слід уникати тривалого прийому препарату, тому що ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну і може призвести до виникнення ознак непереносимості, таких як головний біль, вазомоторний риніт, свербіж); варикозне розширення вен стравоходу; захворювання надниркових залоз; артеріальна гіпертензія.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування ацетилцистеїну в період вагітності та грудного вигодовування обмежені. Застосування препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, якщо ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання щодо припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними ВООЗ, небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Алергічні реакції: нечасто — свербіж шкіри, висипання, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, тахікардія; дуже рідко – анафілактичні реакції аж до шоку, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку дихальної системи: рідко – задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхів при бронхіальній астмі). З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – стоматит, біль у животі, нудота, блювання, діарея; печія, диспепсія (крім сиропу). З боку органів чуття: нечасто шум у вухах. Інші: дуже рідко – головний біль, пропасниця, поодинокі повідомлення про розвиток кровотеч у зв'язку з наявністю реакції підвищеної чутливості, зниження агрегації тромбоцитів.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює судиннорозширювальний та інші ефекти нітрогліцерину. Несумісний із протикашльовими засобами (можливе накопичення слизу в дихальних шляхах). Зменшує всмоктування пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрацикліну, еритроміцину (необхідний інтервал між прийомами 2 год).Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. За відсутності інших призначень рекомендується дотримуватись наступних дозувань. Муколітична терапія Дорослі та діти старше 14 років: по 2 табл. шипучі 100 мг 2-3 рази на день або 2 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 100 мг 2-3 рази на день, або 10 мл сиропу 2-3 рази на день (400-600 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 6 до 14 років: по 1 табл. шипучої 100 мг 3 десь у день чи з 2 табл. шипучі 2 рази на день, або 1 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 3 рази на день або 2 пак. 2 рази на день або по 5 мл сиропу 3-4 рази на день або по 10 мл сиропу 2 рази на день (300-400 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 2 до 6 років: по 1 табл. шипучою 100 мг або 1 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 100 мг 2-3 рази на день, або 5 мл сиропу 2-3 рази на день (200-300 мг ацетилцистеїну на день). Муковісцидоз Для пацієнтів з муковісцидозом (вроджене порушення обміну речовин з частими інфекціями бронхіальних шляхів) та масою тіла понад 30 кг у разі потреби можливе збільшення дози до 800 мг ацетилцистеїну на день. Діти старше 6 років: по 2 табл. шипучих 100 мг або 2 пак. АЦЦ ® гранул 100 мг для приготування розчину 3 рази на день, або 10 мл сиропу 3 рази на день (600 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 2 до 6 років: по 1 табл. шипучою 100 мг або 1 пак. АЦЦ гранул 100 мг для приготування розчину, або 5 мл сиропу 4 рази на день (400 мг ацетилцистеїну на день). Таблетки шипучі слід розчиняти в 1 склянці води та приймати відразу після розчинення, у виняткових випадках можна залишити готовий до застосування розчин на 2 год. Гранули для приготування розчину для вживання (апельсинові) слід розчиняти у воді, соку або холодному чаї і приймати після їди. Додатковий прийом рідини посилює муколітичний ефект препарату. При короткочасних застудних захворюваннях тривалість прийому становить 5-7 днів. При хронічному бронхіті та муковісцидозі препарат слід приймати триваліший час для досягнення профілактичного ефекту від інфекцій. Сироп АЦЦ приймають за допомогою мірного шприца або мірного стаканчика, що знаходиться в упаковці. 10 мл сиропу відповідає 1/2 мірного стаканчика або 2 наповненим шприцям.ПередозуванняСимптоми: ацетилцистеїн при прийомі дози до 500 мг/кг не викликав жодних симптомів інтоксикації. При помилковому або навмисному передозуванні можуть спостерігатися такі явища як діарея, блювання, біль у шлунку, печія та нудота. У дітей може спостерігатись гіперсекреція мокротиння. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку побічних явищ слід відмінити прийом препарату. При спільному введенні антибіотиків та протеолітичних засобів ін'єкції виробляються певній відстані друг від друга. Новонародженим та дітям до 1 року внутрішньовенно призначають тільки за життєвими показаннями (у стаціонарі, під медичним контролем). Дітям віком до 6 років переважно пероральне призначення. Застосування при гнійному бронхіті та муковісцидозі має поєднуватись з активною евакуацією мокротиння, при обструктивному бронхіті (з обережністю) – з бронхолітиками. Якщо лікувального ефекту немає після тижневої терапії, слід звернутися до лікаря. З обережністю слід застосовувати при варикозному розширенні вен стравоходу та бронхіальній астмі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ацетилцистеїн – 100,00 мг; допоміжні речовини: безводна лимонна кислота - 679,85 мг; натрію гідрокарбонат – 194,00 мг; натрію карбонат безводний – 97,00 мг; манітол - 65,00 мг; лактоза безводна – 75,00 мг; аскорбінова кислота – 12,50 мг; натрію сахаринат – 6,00 мг; натрію цитрат – 0,65 мг; ароматизатор ожиновий "В" - 20,00 мг. Пігулки шипучі 100 мг.Опис лікарської формиТаблетки шипучі, 100 мг: круглі плоскоциліндричні білого кольору, із запахом ожини. Можлива наявність слабкого сірчаного запаху. Відновлений розчин: безбарвний прозорий із запахом ожини. Можлива наявність слабкого сірчаного запаху.ХарактеристикаАЦЦ® 100 мг шипучі таблетки - лікуйте кашель1 зі смаком ожини! Для дітей з 2 років. Формула прямої дії допомагає очищати бронхи від мокротиння та боротися з кашлем!3. Активна молекула АЦЦ® має муколітичний ефект, що досягається за рахунок прямого впливу на структуру мокротиння. Внаслідок прямої дії АЦЦ® розриваються міжмолекулярні зв'язки у структурі мокротиння та знижується її в'язкість. Це полегшує відкашлювання мокротиння і сприяє звільненню кашлю. Кашель як симптом захворювань органів дихання, що супроводжуються утворенням в'язкого важковідокремлюваного мокротиння.Фармакотерапевтична групаМуколітичний засібФармакокінетикаАбсорбція висока. Швидко метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активного метаболіту – цистеїну, а також діацетилцистеїну, цистину та змішаних дисульфідів. Біодоступність при пероральному прийомі становить 10% (через наявність вираженого ефекту першого проходження через печінку). Час досягнення максимальної концентрації (Сmax) у плазмі становить 1 - 3 год. Зв'язок з білками плазми крові - 50 %. Виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн). Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 1 години, порушення функції печінки призводить до подовження Т1/2 до 8 годин. Проникає через плацентарний бар'єр. Дані про здатність ацетилцистеїну проникати через гематоенцефалічний бар'єр та виділятися із грудним молоком відсутні.ФармакодинамікаАцетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Має муколітичну дію, полегшує відходження мокротиння за рахунок прямого впливу на реологічні властивості мокротиння. Дія обумовлена здатністю розривати дисульфідні зв'язки мукополісахаридних ланцюгів та викликати деполімеризацію мукопротеїдів мокротиння, що призводить до зменшення в'язкості мокротиння. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння. Чинить антиоксидантну дію, засновану на здатності його реактивних сульфгідрильних груп (SH-групи) зв'язуватися з окисними радикалами і, таким чином, нейтралізувати їх. Крім того, ацетилцистеїн сприяє синтезу глутатіону, важливого компонента антиокислювальної системи та хімічної детоксикації організму. Антиоксидантна дія ацетилцистеїну підвищує захист клітин від ушкоджуючої дії вільнорадикального окиснення, властивого інтенсивній запальній реакції. При профілактичному застосуванні ацетилцистеїну відзначається зменшення частоти та тяжкості загострень бактеріальної етіології у пацієнтів із хронічним бронхітом та муковісцидозом.Показання до застосуванняЗахворювання органів дихання, що супроводжуються утворенням в'язкого важковідділеного мокротиння: гострий та хронічний бронхіт, обструктивний бронхіт; трахеїт, ларинготрахеїт; пневмонія; абсцес легені; бронхоектатична хвороба, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), бронхіоліти; муковісцидоз; Гострий та хронічний синусит, запалення середнього вуха (середній отит).РекомендуєтьсяЗахворювання органів дихання, що супроводжуються утворенням в'язкого важковідділеного мокротиння: гострий та хронічний бронхіт, обструктивний бронхіт; трахеїт, ларинготрахеїт; пневмонія; абсцес легені; бронхоектатична хвороба, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), бронхіоліти; муковісцидоз; Гострий та хронічний синусит, запалення середнього вуха (середній отит).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення; вагітність; період грудного вигодовування; кровохаркання, легенева кровотеча; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 2 років (для цієї лікарської форми).Вагітність та лактаціяДані щодо застосування ацетилцистеїну в період вагітності та грудного вигодовування обмежені, тому застосування препарату при вагітності протипоказане. У разі необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання щодо його припинення.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, Алергічні реакції нечасто: свербіж шкіри, висипання, висип, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, тахікардія; дуже рідко: анафілактичні реакції аж до анафілактичного шоку, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку дихальної системи рідко: задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхів при бронхіальній астмі). З боку органів чуття нечасто: шум у вухах. З боку шлунково-кишкового тракту нечасто: стоматит, біль у животі, нудота, блювання, діарея, диспепсія. Інші дуже рідко: головний біль, пропасниця, поодинокі повідомлення про розвиток кровотеч у зв'язку з наявністю реакції підвищеної чутливості; зниження агрегації тромбоцитів.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ацетилцистеїну та протикашльових засобів через придушення кашльового рефлексу може виникнути застій мокротиння. При одночасному застосуванні з антибіотиками для перорального застосування (пеніциліни, тетрацикліни, цефалоспорини та ін.) можлива їхня взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що може призвести до зниження їхньої антибактеріальної активності. Тому інтервал між прийомом антибіотиків та ацетилцистеїну повинен становити не менше 2 годин (крім цефіксиму та лоракарбефу). Одночасне застосування з вазодилатуючими засобами та нітрогліцерином може призвести до посилення судинорозширювальної дії.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Таблетки шипучі слід розчиняти в одній склянці води. Таблетки слід приймати відразу після розчинення, у виняткових випадках можна залишити готовий до застосування розчин на 2 години. Додатковий прийом рідини посилює муколітичний ефект препарату. При короткочасних застудних захворюваннях тривалість прийому становить 5 – 7 днів. При хронічному бронхіті та муковісцидозі препарат слід приймати більш тривалий час для досягнення профілактичного ефекту. За відсутності інших призначень рекомендується дотримуватися наступних дозувань: Муколітична терапія: дорослі та діти старше 14 років: по 2 таблетки шипучі 2 – 3 рази на день (по 400 – 600 мг); діти від 6 до 14 років: по 1 таблетці шипучої 3 рази на день, або по 2 шипучі таблетки 2 рази на день (300 – 400 мг); діти від 2 до 6 років: по 1 таблетці шипучої 2 – 3 рази на день (200 – 300 мг). Муковісцидоз: діти віком від 2 до 6 років: по 1 таблетці шипучої 4 рази на день (400 мг); діти старше 6 років: по 2 таблетки шипучі 3 десь у день (600 мг).ПередозуванняСимптоми: при помилковому або навмисному передозуванні спостерігаються такі явища, як діарея, блювання, біль у шлунку, печія та нудота. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХворим на цукровий діабет необхідно враховувати, що в препараті міститься сахароза (для лек. форми «АЦЦ® порошок для приготування розчину для вживання (апельсиновий) 100 мг, 200мг""). Пацієнтам, що дотримуються дієти, спрямованої на обмеження споживання натрію, необхідно враховувати, що 1 мл сиропу АЦЦ® 20 мг/мл містить 41,02 мг натрію. При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку тяжких алергічних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла. Можливі взаємодії з іншими засобами (див. розділ інструкції).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок (апельсинові) - 1 пак. активні речовини: ацетилцистеїн – 100/200 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота; сахарин; цукроза; ароматичні речовини. У пакетиках по 3 г; у коробці 20 або 50 шт.Опис лікарської формиОднорідні гранули від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору. Відновлений розчин: від прозорого до злегка опалесцентного, безбарвний сиропоподібний розчин із характерним запахом апельсина.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція висока. Швидко метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активного метаболіту – цистеїну, а також діацетилцистеїну, цистину та змішаних дисульфідів. Біодоступність прийому внутрішньо становить 10% (через наявність вираженого ефекту першого проходження через печінку). Tmax у плазмі становить 1-3 год. Зв'язок з білками плазми крові - 50%. Виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн). T1/2 становить близько 1 години, порушення функції печінки призводить до подовження T1/2 до 8 годин. Проникає через плацентарний бар'єр. Дані про здатність ацетилцистеїну проникати через гематоенцефалічний бар'єр і виділятися з грудним молоком відсутні.ФармакодинамікаАцетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Має муколітичну дію, полегшує відходження мокротиння за рахунок прямого впливу на реологічні властивості мокротиння. Дія обумовлена здатністю розривати дисульфідні зв'язки мукополісахаридних ланцюгів та викликати деполімеризацію мукопротеїдів мокротиння, що призводить до зменшення її в'язкості. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння. Чинить антиоксидантну дію, засновану на здатності його реактивних сульфгідрильних груп (SH-групи) зв'язуватися з окисними радикалами і таким чином нейтралізувати їх. Крім того, ацетилцистеїн сприяє синтезу глутатіону, важливого компонента антиокислювальної системи та хімічної детоксикації організму. Антиоксидантна дія ацетилцистеїну підвищує захист клітин від ушкоджуючої дії вільнорадикального окиснення, властивого інтенсивній запальній реакції. При профілактичному застосуванні ацетилцистеїну відзначається зменшення частоти та тяжкості загострень бактеріальної етіології у пацієнтів із хронічним бронхітом та муковісцидозом.ІнструкціяВикористання мірного шприца Відкрити кришку флакона, натиснувши на неї та повернувши проти годинникової стрілки. Зняти з шприца пробку з отвором, вставити її в шийку флакона і втиснути до упору. Пробка призначена для з'єднання шприца з флаконом і залишається у шийці флакона. Щільно вставити шприц у корок. Обережно перевернути флакон догори дном, потягнути поршень шприца донизу і набрати необхідну кількість сиропу. Якщо в сиропі видно пляшечки повітря, натиснути на поршень до упору, після чого наповнити шприц заново. Повернути флакон у вихідне положення та вийняти шприц. Сироп зі шприца слід вилити на ложку або прямо в рот дитині (у защісну область, повільно, так, щоб дитина змогла проковтнути сироп належним чином), під час прийому сиропу дитина повинна знаходитися у вертикальному положенні. Після використання промити шприц чистою водою. Вказівка для хворих на цукровий діабет: 1 шипуча таблетка відповідає 0,006 ХЕ; 1 пак. АЦЦ ® гранул для виготовлення розчину 100 мг відповідає 0,24 ХЕ; 10 мл (2 мірні ложки) готового до вживання сиропу містять 3,7 г D-глюцітолу (сорбітол), що відповідає 0,31 ХЕ.Показання до застосуванняЗахворювання органів дихання, що супроводжуються утворенням в'язкого важковідділеного мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; обструктивний бронхіт; трахеїт; ларинготрахеїт; пневмонія; абсцес легені; бронхоектатична хвороба; бронхіальна астма; хронічна обструктивна хвороба легень; бронхіоліти; муковісцидоз; Гострий та хронічний синусит. Запалення середнього вуха (середній отит).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення; кровохаркання, легенева кровотеча; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 2 років. Для пігулок шипучих, 100 мг, додатково дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі; бронхіальна астма; обструктивний бронхіт; печінкова та/або ниркова недостатність; непереносимість гістаміну (слід уникати тривалого прийому препарату, тому що ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну і може призвести до виникнення ознак непереносимості, таких як головний біль, вазомоторний риніт, свербіж); варикозне розширення вен стравоходу; захворювання надниркових залоз; артеріальна гіпертензія.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування ацетилцистеїну в період вагітності та грудного вигодовування обмежені. Застосування препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, якщо ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання щодо припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними ВООЗ, небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Алергічні реакції: нечасто — свербіж шкіри, висипання, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, тахікардія; дуже рідко – анафілактичні реакції аж до шоку, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку дихальної системи: рідко – задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхів при бронхіальній астмі). З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – стоматит, біль у животі, нудота, блювання, діарея; печія, диспепсія (крім сиропу). З боку органів чуття: нечасто шум у вухах. Інші: дуже рідко – головний біль, пропасниця, поодинокі повідомлення про розвиток кровотеч у зв'язку з наявністю реакції підвищеної чутливості, зниження агрегації тромбоцитів.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює судиннорозширювальний та інші ефекти нітрогліцерину. Несумісний із протикашльовими засобами (можливе накопичення слизу в дихальних шляхах). Зменшує всмоктування пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрацикліну, еритроміцину (необхідний інтервал між прийомами 2 год).Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. За відсутності інших призначень рекомендується дотримуватись наступних дозувань. Муколітична терапія Дорослі та діти старше 14 років: по 2 табл. шипучі 100 мг 2-3 рази на день або 2 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 100 мг 2-3 рази на день, або 10 мл сиропу 2-3 рази на день (400-600 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 6 до 14 років: по 1 табл. шипучої 100 мг 3 десь у день чи з 2 табл. шипучі 2 рази на день, або 1 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 3 рази на день або 2 пак. 2 рази на день або по 5 мл сиропу 3-4 рази на день або по 10 мл сиропу 2 рази на день (300-400 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 2 до 6 років: по 1 табл. шипучою 100 мг або 1 пак. АЦЦ ® гранул для приготування розчину 100 мг 2-3 рази на день, або 5 мл сиропу 2-3 рази на день (200-300 мг ацетилцистеїну на день). Муковісцидоз Для пацієнтів з муковісцидозом (вроджене порушення обміну речовин з частими інфекціями бронхіальних шляхів) та масою тіла понад 30 кг у разі потреби можливе збільшення дози до 800 мг ацетилцистеїну на день. Діти старше 6 років: по 2 табл. шипучих 100 мг або 2 пак. АЦЦ ® гранул 100 мг для приготування розчину 3 рази на день, або 10 мл сиропу 3 рази на день (600 мг ацетилцистеїну на день). Діти віком від 2 до 6 років: по 1 табл. шипучою 100 мг або 1 пак. АЦЦ гранул 100 мг для приготування розчину, або 5 мл сиропу 4 рази на день (400 мг ацетилцистеїну на день). Таблетки шипучі слід розчиняти в 1 склянці води та приймати відразу після розчинення, у виняткових випадках можна залишити готовий до застосування розчин на 2 год. Гранули для приготування розчину для вживання (апельсинові) слід розчиняти у воді, соку або холодному чаї і приймати після їди. Додатковий прийом рідини посилює муколітичний ефект препарату. При короткочасних застудних захворюваннях тривалість прийому становить 5-7 днів. При хронічному бронхіті та муковісцидозі препарат слід приймати триваліший час для досягнення профілактичного ефекту від інфекцій. Сироп АЦЦ приймають за допомогою мірного шприца або мірного стаканчика, що знаходиться в упаковці. 10 мл сиропу відповідає 1/2 мірного стаканчика або 2 наповненим шприцям.ПередозуванняСимптоми: ацетилцистеїн при прийомі дози до 500 мг/кг не викликав жодних симптомів інтоксикації. При помилковому або навмисному передозуванні можуть спостерігатися такі явища як діарея, блювання, біль у шлунку, печія та нудота. У дітей може спостерігатись гіперсекреція мокротиння. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку побічних явищ слід відмінити прийом препарату. При спільному введенні антибіотиків та протеолітичних засобів ін'єкції виробляються певній відстані друг від друга. Новонародженим та дітям до 1 року внутрішньовенно призначають тільки за життєвими показаннями (у стаціонарі, під медичним контролем). Дітям віком до 6 років переважно пероральне призначення. Застосування при гнійному бронхіті та муковісцидозі має поєднуватись з активною евакуацією мокротиння, при обструктивному бронхіті (з обережністю) – з бронхолітиками. Якщо лікувального ефекту немає після тижневої терапії, слід звернутися до лікаря. З обережністю слід застосовувати при варикозному розширенні вен стравоходу та бронхіальній астмі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему