Лекарства и БАД
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаАктивні компоненти: Berberis vulgaris (Berberis) (берберис вульгаріс (берберіс)) D3, Graphites (графітес) D8, Toxicodendron quercifolium (Rhus toxicodendron) (токсикодендрон кверцифоліум (рус токсикодендрон)) D12, Fumaria of3 солідаго віргаурея) D3, Kalium bromatum (каліум броматум) D6. Допоміжні компоненти: Гранули цукрові 100,0 г Гранули, по 30 г у банку полімерноїХарактеристикаПсорило, гранули гомеопатичніФармакотерапевтична групаБарбарис звичайний (Berberis vulgaris D3) - порушення мінерального обміну, захворювання шкіри, що супроводжуються пустульозними висипаннями, рясним лущенням, пекучою свербінням і печінням; висипання на долонях і області заднього проходу, пустульозні висипання, сухі і мокнучі шкірні висипання. Графіт (Graphites D8) – екзема, нейродерміт, тріщини на шкірі, діатези у дітей; висип за вухами, між пальцями рук та ніг, на згинах суглобів, мошонці, вульві. Токсикодендрон дуболистний (Rhus toxicodendron D12) - псоріаз, екзема, пемфігус, висипання на шкірі у вигляді дрібних везикульозних бульбашок з сильним свербінням; везикульозні висипання, артропатична форма псоріазу. Димянка лікарська (Fumaria officinalis D3) - екзема, свербіж. Золотарник звичайний (Solidago virgaurea D3) - шкірні захворювання із завзятим свербінням та висипаннями, переважно на ногах. Калію бромат (Kalium bromatum D6) - захворювання шкіри з рясним лущенням, свербінням; депресія, занепокоєння; рясне лущення, ураження волосистої частини голови.ІнструкціяПсорилом як гранул призначений для перорального прийому. Рекомендується тричі на день приймати по 8 гранул, розсмоктуючи під язиком до повного розчинення, за півгодини до або через годину після їди. Тривалість терапії складає 2-3 місяці, потім після місячної перерви можливе проведення повторного курсу. Псорилома продовжується у звичайному режимі.Показання до застосуванняУ комплексній терапії псоріазу. Монотерапія псоріазу з обмеженою площею уражень поверхні менше ніж 20%.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту. Вік до 18 років. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Вагітність та період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції. До цього часу інформація про випадки побічних ефектів не надходила.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування гомеопатичних препаратів не виключає лікування іншими лікарськими засобами.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних препаратів може спостерігатися тимчасове загострення симптомів. У цьому випадку слід звернутися до лікаря. При відсутності терапевтичного ефекту протягом 30 днів, а також появі побічних ефектів слід звернутися до лікаря. Інформація для хворих на цукровий діабет - прийом рекомендованої добової дози препарату в цукрових гранулах становить 0,114 хлібної одиниці. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 10 мл: активна речовина: нафазоліну нітрат - 0,005/0,01 г; допоміжні речовини: етилендіамін; Борна кислота; метилпарагідроксибензоат; вода. По 10 мл у флаконі зі скла коричневого кольору, з капельницею SANO з ковпачком з ПЕ і охоронною стрічкою для контролю першого розтину. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиКраплі назальні 0.05% у вигляді прозорої, безбарвної рідини.Фармакотерапевтична групаАнтиконгестивне.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Санорін не надано.ФармакодинамікаАльфа2-адреноміметик з прямою стимулюючою дією на α-адренорецептори симпатичної нервової системи. При інтраназальному введенні надає швидку, виражену та тривалу вазоконстрикторну дію на судини слизової оболонки порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа – зменшує набряклість та гіперемію, завдяки чому покращується прохідність носових ходів та полегшується носове дихання. Поряд із цим відновлюється прохідність євстахієвих труб. Терапевтичний ефект настає, як правило, протягом 5 хв після введення препарату і зберігається протягом 4-6 годин. При тривалому застосуванні судинозвужувальний ефект поступово зменшується, тому через 5-7 днів лікування слід зробити перерву на кілька днів.Показання до застосуванняГострий риніт різної етіології; середній отит - як додатковий засіб зменшення набряку слизової оболонки носоглотки; синусит; євстахіїт; ларингіт; для зменшення набряку слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа при діагностичних та лікувальних процедурах; за необхідності зупинки носових кровотеч.Протипоказання до застосуванняхронічний риніт; атрофічний риніт; закритокутова глаукома; тяжкі захворювання очей; артеріальна гіпертензія; виражений атеросклероз; тахікардія; гіпертиреоз; цукровий діабет; одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після закінчення їх застосування; дитячий та підлітковий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності, у періоді лактації (грудного вигодовування), при ІХС (стенокардії), гіперплазії передміхурової залози, феохромоцитомі.Вагітність та лактаціяЗа необхідності застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід оцінити очікувану користь терапії для матері та можливий ризик для плода. Даних про проникнення нафазоліну через плацентарний бар'єр, а також у грудне молоко немає.Побічна діяМісцеві реакції: при підвищеній чутливості можливе відчуття печіння та сухості у порожнині носа; у поодиноких випадках після припинення впливу – реактивна гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини носа. При тривалому та частому застосуванні (більше 1 тижня) препарату Санорін можливе хронічне порушення прохідності носових ходів та атрофія слизової оболонки порожнини носа. З боку травної системи: дуже рідко – нудота. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, підвищення артеріального тиску. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – головний біль, дратівливість. Інші: дуже рідко – підвищена пітливість, алергічні реакції, висипання. У рекомендованих дозах препарат добре переноситься.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з інгібіторами МАО або трициклічними антидепресантами (і протягом 14 днів після закінчення їх застосування) можливе підвищення артеріального тиску, що зумовлене вивільненням депонованих катехоламінів під дією нафазоліну. Тому протипоказано застосування препарату Санорін одночасно з інгібіторами МАО та протягом 14 днів після їх відміни. Нафазолін уповільнює всмоктування місцевих анестетиків, що призводить до збільшення тривалості їхньої дії.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дорослим та дітям старше 15 років: по 1–3 краплі або 1–3 дози 0,1% розчину препарату Санорін (краплі або спрей) у кожну ніздрю 3–4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 15 років: по 1–2 краплі 0,05% розчину препарату Санорін у кожну ніздрю 2–3 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Застосовувати короткочасно, не більше 1 тижня у дорослих та не більше 3 днів у дітей. Якщо носове дихання полегшується, застосування препарату Санорін можна закінчити раніше. Повторне застосування можливе за кілька днів. У разі носової кровотечі можна помістити в носовий хід ватний тампон, змочений 0,05% розчином препарату. При риноскопії для пролонгації поверхневої анестезії: по 2-4 краплі 0,1% розчину з 1 мл анестетика. Препарат Санорін, краплі, закопується в кожен носовий хід при трохи закинутій голові назад. При закапуванні в лівий носовий хід слід нахилити голову вправо, а при закапуванні в правий носовий хід вліво. При першому застосуванні препарату Санорін, спрей, рекомендується кілька разів натиснути на дозуючий пристрій, доки не з'явиться компактна хмаринка аерозолю. Перед безпосереднім застосуванням слід зняти захисний ковпачок, флакон тримати у вертикальному положенні, кінцеву частину пристрою ввести в носовий хід, після чого швидко і різко натиснути на аплікатор. Безпосередньо відразу після упорскування рекомендується зробити легкий вдих носом. Після застосування препарату аплікатор необхідно закрити захисним ковпачком.ПередозуванняСимптоми: нервозність, підвищена пітливість, головний біль, тремор, тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, можливі також нудота, ціаноз, дихальні та психічні розлади. У разі пригнічення ЦНС спостерігаються брадикардія, слабкість, сонливість, зниження температури тіла, підвищення потовиділення, колапс, дуже рідко – кома. Лікування: відміна препарату, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні виразність судинозвужувальної дії поступово знижується (явище тахіфілаксії), у зв'язку з чим рекомендується через 5-7 днів застосування у дорослих та через 3 дні застосування у дітей зробити перерву на кілька днів. Препарат може чинити резорбтивну дію. Необхідність застосування препарату Санорін з іншими лікарськими засобами лікар визначає індивідуально. Необхідна обережність при проведенні загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (галотан), особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою. Необхідно уникати тривалого прийому препарату. Зважаючи на можливий розвиток побічних ефектів з боку серцево-судинної системи та нервової системи, не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій з урахуванням профілю побічних ефектів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 10 мл: активна речовина: нафазоліну нітрат - 0,005/0,01 г; допоміжні речовини: етилендіамін; Борна кислота; метилпарагідроксибензоат; вода. По 10 мл у флаконі зі скла коричневого кольору, з капельницею SANO з ковпачком з ПЕ і охоронною стрічкою для контролю першого розтину. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиКраплі назальні 0.05% у вигляді прозорої, безбарвної рідини.Фармакотерапевтична групаАнтиконгестивне.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Санорін не надано.ФармакодинамікаАльфа2-адреноміметик з прямою стимулюючою дією на α-адренорецептори симпатичної нервової системи. При інтраназальному введенні надає швидку, виражену та тривалу вазоконстрикторну дію на судини слизової оболонки порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа – зменшує набряклість та гіперемію, завдяки чому покращується прохідність носових ходів та полегшується носове дихання. Поряд із цим відновлюється прохідність євстахієвих труб. Терапевтичний ефект настає, як правило, протягом 5 хв після введення препарату і зберігається протягом 4-6 годин. При тривалому застосуванні судинозвужувальний ефект поступово зменшується, тому через 5-7 днів лікування слід зробити перерву на кілька днів.Показання до застосуванняГострий риніт різної етіології; середній отит - як додатковий засіб зменшення набряку слизової оболонки носоглотки; синусит; євстахіїт; ларингіт; для зменшення набряку слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа при діагностичних та лікувальних процедурах; за необхідності зупинки носових кровотеч.Протипоказання до застосуванняхронічний риніт; атрофічний риніт; закритокутова глаукома; тяжкі захворювання очей; артеріальна гіпертензія; виражений атеросклероз; тахікардія; гіпертиреоз; цукровий діабет; одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після закінчення їх застосування; дитячий та підлітковий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності, у періоді лактації (грудного вигодовування), при ІХС (стенокардії), гіперплазії передміхурової залози, феохромоцитомі.Вагітність та лактаціяЗа необхідності застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід оцінити очікувану користь терапії для матері та можливий ризик для плода. Даних про проникнення нафазоліну через плацентарний бар'єр, а також у грудне молоко немає.Побічна діяМісцеві реакції: при підвищеній чутливості можливе відчуття печіння та сухості у порожнині носа; у поодиноких випадках після припинення впливу – реактивна гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини носа. При тривалому та частому застосуванні (більше 1 тижня) препарату Санорін можливе хронічне порушення прохідності носових ходів та атрофія слизової оболонки порожнини носа. З боку травної системи: дуже рідко – нудота. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, підвищення артеріального тиску. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – головний біль, дратівливість. Інші: дуже рідко – підвищена пітливість, алергічні реакції, висипання. У рекомендованих дозах препарат добре переноситься.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з інгібіторами МАО або трициклічними антидепресантами (і протягом 14 днів після закінчення їх застосування) можливе підвищення артеріального тиску, що зумовлене вивільненням депонованих катехоламінів під дією нафазоліну. Тому протипоказано застосування препарату Санорін одночасно з інгібіторами МАО та протягом 14 днів після їх відміни. Нафазолін уповільнює всмоктування місцевих анестетиків, що призводить до збільшення тривалості їхньої дії.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дорослим та дітям старше 15 років: по 1–3 краплі або 1–3 дози 0,1% розчину препарату Санорін (краплі або спрей) у кожну ніздрю 3–4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 15 років: по 1–2 краплі 0,05% розчину препарату Санорін у кожну ніздрю 2–3 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Застосовувати короткочасно, не більше 1 тижня у дорослих та не більше 3 днів у дітей. Якщо носове дихання полегшується, застосування препарату Санорін можна закінчити раніше. Повторне застосування можливе за кілька днів. У разі носової кровотечі можна помістити в носовий хід ватний тампон, змочений 0,05% розчином препарату. При риноскопії для пролонгації поверхневої анестезії: по 2-4 краплі 0,1% розчину з 1 мл анестетика. Препарат Санорін, краплі, закопується в кожен носовий хід при трохи закинутій голові назад. При закапуванні в лівий носовий хід слід нахилити голову вправо, а при закапуванні в правий носовий хід вліво. При першому застосуванні препарату Санорін, спрей, рекомендується кілька разів натиснути на дозуючий пристрій, доки не з'явиться компактна хмаринка аерозолю. Перед безпосереднім застосуванням слід зняти захисний ковпачок, флакон тримати у вертикальному положенні, кінцеву частину пристрою ввести в носовий хід, після чого швидко і різко натиснути на аплікатор. Безпосередньо відразу після упорскування рекомендується зробити легкий вдих носом. Після застосування препарату аплікатор необхідно закрити захисним ковпачком.ПередозуванняСимптоми: нервозність, підвищена пітливість, головний біль, тремор, тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, можливі також нудота, ціаноз, дихальні та психічні розлади. У разі пригнічення ЦНС спостерігаються брадикардія, слабкість, сонливість, зниження температури тіла, підвищення потовиділення, колапс, дуже рідко – кома. Лікування: відміна препарату, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні виразність судинозвужувальної дії поступово знижується (явище тахіфілаксії), у зв'язку з чим рекомендується через 5-7 днів застосування у дорослих та через 3 дні застосування у дітей зробити перерву на кілька днів. Препарат може чинити резорбтивну дію. Необхідність застосування препарату Санорін з іншими лікарськими засобами лікар визначає індивідуально. Необхідна обережність при проведенні загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (галотан), особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою. Необхідно уникати тривалого прийому препарату. Зважаючи на можливий розвиток побічних ефектів з боку серцево-судинної системи та нервової системи, не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій з урахуванням профілю побічних ефектів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
513,00 грн
482,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 ампулу 1,1 мл (=1,1 г)) Активні компоненти: Psorinum-Nosode (Псоринум-Нозод) D10 1,1 мкл, Medorrhinum-Nosode (Медорринум-Нозод) D12 1,1 мкл, Sulfur (Сульфур) ) D6 1,1 мкл, Thuja occidentalis (Туя окциденталіс) D6 1,1 мкл, Bufo bufo (Буфо буфо) D10 1,1 мкл, Natrium chloratum (Натріум хлоратум) D12 1,1 мкл, Vaccininum-Nosode (Вакцинін- ) D8 1,1 мкл, Bismutum kalium iodidum (Бісмутум каліум йодидум) D5 0,55 мкл, Nerium oleander (Неріум олеандер) D4 0,55 мкл, Cicuta virosa (Цикута віроза) D5 0,55 мкл, Bacil Бациллінум гуманум-Нозод) D12 0,55 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1090,10 мг, натрію хлорид для встановлення ізотонії qsОпис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується на лікування екземи.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, вік до 18 роківВагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування можливе з урахуванням передбачуваної користі для матері та потенційного ризику для плода та немовляти.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається внутрішньом'язово по 11 мл через день протягом 4 тижнів. Збільшення тривалості та проведення повторного курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також при появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт.: Активні речовини: порошок трави собачої кропиви - 33,6 мг, вітамін С - 6 мг, лактоза. 50 штук у скляному флаконі.Опис лікарської формиКруглі форми, зелений колір.ХарактеристикаЗавдяки регулярному прийому фітозасобу вдається нормалізувати діяльність нервової системи, суттєво знизити нервову збудливість, при цьому спостерігається снодійний ефект, проявляється антагонізм, спричинений судомним впливом засобів-аналептиків.Фармакотерапевтична групаСедативне, протисудомне, кардіотонічне, діуретичне.РекомендуєтьсяВисока нервова збудливість; Вегето-судинна дистонія; Початкова стадія артеріальної гіпертензії;Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, загострення ерозивного гастриту.Побічна діяАлергія, диспепсія.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення фармакологічної дії снодійних та аналгетичних препаратів.Спосіб застосування та дозиПо 2 таблетки 3 десь у день. Приймати препарат під час їди.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей - 10 мл: активна речовина: нафазоліну нітрат - 0,01 г; допоміжні речовини: етилендіамін - qs (близько 0,4 мг); борна кислота - 0,17 г; метилпарагідроксибензоат - 0,01 г; вода - до 10 мл. По 10 мл у матовому напівпрозорому пластиковому флаконі, забезпеченому механічним дозуючим аплікатором, що нагвинчується, із захисним ковпачком і пластиковим захисним півкільцем для запобігання випадковому натисканню. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиСпрей назальний 0.1% у вигляді прозорої безбарвної рідини, без видимих частинок, без запаху.Фармакотерапевтична групаАнтиконгестивне.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Санорін не надано.ФармакодинамікаАльфа2-адреноміметик з прямою стимулюючою дією на α-адренорецептори симпатичної нервової системи. При інтраназальному введенні надає швидку, виражену та тривалу вазоконстрикторну дію на судини слизової оболонки порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа – зменшує набряклість та гіперемію, завдяки чому покращується прохідність носових ходів та полегшується носове дихання. Поряд із цим відновлюється прохідність євстахієвих труб. Терапевтичний ефект настає, як правило, протягом 5 хв після введення препарату і зберігається протягом 4-6 годин. При тривалому застосуванні судинозвужувальний ефект поступово зменшується, тому через 5-7 днів лікування слід зробити перерву на кілька днів.Показання до застосуванняГострий риніт різної етіології; середній отит - як додатковий засіб зменшення набряку слизової оболонки носоглотки; синусит; євстахіїт; ларингіт; для зменшення набряку слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух порожнини носа при діагностичних та лікувальних процедурах; за необхідності зупинки носових кровотеч.Протипоказання до застосуванняхронічний риніт; атрофічний риніт; закритокутова глаукома; тяжкі захворювання очей; артеріальна гіпертензія; виражений атеросклероз; тахікардія; гіпертиреоз; цукровий діабет; одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після закінчення їх застосування; дитячий та підлітковий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності, у періоді лактації (грудного вигодовування), при ІХС (стенокардії), гіперплазії передміхурової залози, феохромоцитомі.Вагітність та лактаціяЗа необхідності застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід оцінити очікувану користь терапії для матері та можливий ризик для плода. Даних про проникнення нафазоліну через плацентарний бар'єр, а також у грудне молоко немає.Побічна діяМісцеві реакції: при підвищеній чутливості можливе відчуття печіння та сухості у порожнині носа; у поодиноких випадках після припинення впливу – реактивна гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини носа. При тривалому та частому застосуванні (більше 1 тижня) препарату Санорін можливе хронічне порушення прохідності носових ходів та атрофія слизової оболонки порожнини носа. З боку травної системи: дуже рідко – нудота. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, підвищення артеріального тиску. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – головний біль, дратівливість. Інші: дуже рідко – підвищена пітливість, алергічні реакції, висипання. У рекомендованих дозах препарат добре переноситься.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з інгібіторами МАО або трициклічними антидепресантами (і протягом 14 днів після закінчення їх застосування) можливе підвищення артеріального тиску, що зумовлене вивільненням депонованих катехоламінів під дією нафазоліну. Тому протипоказано застосування препарату Санорін одночасно з інгібіторами МАО та протягом 14 днів після їх відміни. Нафазолін уповільнює всмоктування місцевих анестетиків, що призводить до збільшення тривалості їхньої дії.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дорослим та дітям старше 15 років: по 1–3 краплі або 1–3 дози 0,1% розчину препарату Санорін (краплі або спрей) у кожну ніздрю 3–4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 15 років: по 1–2 краплі 0,05% розчину препарату Санорін у кожну ніздрю 2–3 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Застосовувати короткочасно, не більше 1 тижня у дорослих та не більше 3 днів у дітей. Якщо носове дихання полегшується, застосування препарату Санорін можна закінчити раніше. Повторне застосування можливе за кілька днів. У разі носової кровотечі можна помістити в носовий хід ватний тампон, змочений 0,05% розчином препарату. При риноскопії для пролонгації поверхневої анестезії: по 2-4 краплі 0,1% розчину з 1 мл анестетика. Препарат Санорін, краплі, закопується в кожен носовий хід при трохи закинутій голові назад. При закапуванні в лівий носовий хід слід нахилити голову вправо, а при закапуванні в правий носовий хід вліво. При першому застосуванні препарату Санорін, спрей, рекомендується кілька разів натиснути на дозуючий пристрій, доки не з'явиться компактна хмаринка аерозолю. Перед безпосереднім застосуванням слід зняти захисний ковпачок, флакон тримати у вертикальному положенні, кінцеву частину пристрою ввести в носовий хід, після чого швидко і різко натиснути на аплікатор. Безпосередньо відразу після упорскування рекомендується зробити легкий вдих носом. Після застосування препарату аплікатор необхідно закрити захисним ковпачком.ПередозуванняСимптоми: нервозність, підвищена пітливість, головний біль, тремор, тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, можливі також нудота, ціаноз, дихальні та психічні розлади. У разі пригнічення ЦНС спостерігаються брадикардія, слабкість, сонливість, зниження температури тіла, підвищення потовиділення, колапс, дуже рідко – кома. Лікування: відміна препарату, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні виразність судинозвужувальної дії поступово знижується (явище тахіфілаксії), у зв'язку з чим рекомендується через 5-7 днів застосування у дорослих та через 3 дні застосування у дітей зробити перерву на кілька днів. Препарат може чинити резорбтивну дію. Необхідність застосування препарату Санорін з іншими лікарськими засобами лікар визначає індивідуально. Необхідна обережність при проведенні загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (галотан), особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою. Необхідно уникати тривалого прийому препарату. Зважаючи на можливий розвиток побічних ефектів з боку серцево-судинної системи та нервової системи, не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій з урахуванням профілю побічних ефектів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
188,00 грн
152,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 100 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 32.6 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3.4 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 1 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 10.05 мг, повідон К17 – 1.68 мг, тальк – 2.25 мг, макрогол 4000 – 1.02 мг. 30 пігулок.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
580,00 грн
538,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Pulsatilla pratensis (Pulsatilla) (пульсатилла пратенсис (пульсатилла)) кортизонум ацетикум (кортизонацетат) D18 22 мкл; Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 2134 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняГіпогалактія (у комплексній терапії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Вік до 18 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції, у поодиноких випадках - запаморочення. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиКратність і тривалість лікування встановлює лікар індивідуально або по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити застосування препарату і звернутися до лікаря. При відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. Активні речовини: порошок трави собачої кропиви - 56 мг, кислота аскорбінова - 15мг; Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат або глюкоза кристалічна гідратна, тальк, стеарат кальцію або магнію стеарат або стеаринова кислота. 100 штук у картонній упаковці.Фармакотерапевтична групаСедативне, протисудомне, кардіотонічне, діуретичне.Протипоказання до застосуванняВагітність, індивідуальна нестерпність компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяАлергічна реакція, диспепсія, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення фармакологічної дії снодійних та аналгетичних препаратів.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 3 десь у день. Курс приблизно 2 тижні. Приймати препарат під час їди.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНегативно впливає швидкість реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
217,00 грн
171,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 100 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 32.6 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3.4 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 1 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 10.05 мг, повідон К17 – 1.68 мг, тальк – 2.25 мг, макрогол 4000 – 1.02 мг. 60 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
193,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 50 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 31.5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 16.3 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1.7 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 0.5 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 3.35 мг, повідон К17 – 0.56 мг, тальк – 0.75 мг, макрогол 4000 – 0.34 мг. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
198,00 грн
158,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 50 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 31.5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 16.3 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1.7 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 0.5 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 3.35 мг, повідон К17 – 0.56 мг, тальк – 0.75 мг, макрогол 4000 – 0.34 мг. 60 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
195,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 75 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 47.25 мг, целюлоза мікрокристалічна – 24.4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2.6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 0.75 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 6.7 мг, повідон К17 – 1.12 мг, тальк – 1.5 мг, макрогол 4000 – 0.68 мг. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
218,00 грн
173,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 75 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 47.25 мг, целюлоза мікрокристалічна – 24.4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2.6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 0.75 мг; склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] – 6.7 мг, повідон К17 – 1.12 мг, тальк – 1.5 мг, макрогол 4000 – 0.68 мг. 60 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – ядро білого або майже білого кольору та тонка смужка оболонки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Зниження вмісту простагландинів (переважно Е1) у центрі терморегуляції призводить до зниження температури тіла внаслідок розширення судин шкіри та зростання потовиділення. Аналгезуючий ефект обумовлений як центральною, так і периферичною дією. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективний при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи та при вторинній профілактиці інфаркту міокарда. У добовій дозі 6 г і більше пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми та знижує концентрацію вітаміну K-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Почастішує геморагічні ускладнення при проведенні хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі на фоні терапії антикоагулянтами. Стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях), але у високих дозах. Блокада ЦОГ-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів,що може зумовити виразку слизової оболонки і подальшу кровотечу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується переважно з проксимального відділу тонкої кишки та меншою мірою зі шлунка. Присутність їжі у шлунку значно змінює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням саліцилової кислоти з подальшою кон'югацією з гліцином або глюкуронідом. Концентрація саліцилатів у плазмі крові варіабельна. Близько 80% саліцилової кислоти зв'язується з білками плазми. Саліцилати легко проникають у багато тканин та рідин організму, в т.ч. у спинномозкову, перитонеальну та синовіальну рідини. У невеликих кількостях саліцилати виявляються у мозковій тканині, сліди – у жовчі, поті, калі. Швидко проникає через плацентарний бар'єр, у невеликих кількостях виділяється із грудним молоком. У новонароджених саліцилати можуть витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном та сприяти розвитку білірубінової енцефалопатії. Проникнення в порожнину суглоба пришвидшується за наявності гіперемії та набряку та сповільнюється у проліферативній фазі запалення. При виникненні ацидозу більша частина саліцилату перетворюється на неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, в т.ч. у мозок. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у незміненому вигляді (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). T1/2 ацетилсаліцилової кислоти становить приблизно 15 хв. T1/2 саліцилату при прийомі в невисоких дозах становить 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилату значно повільніша, ніж у дорослих.Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняревматизм, ревматоїдний артрит, інфекційно-алергічний міокардит; лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях; больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу (в т.ч. невралгія, міалгія, біль голови); профілактика тромбозів та емболій; первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда; профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом У клінічній імунології та алергології: у поступово наростаючих дозах для тривалої "аспіринової" десенситизації та формування стійкої толерантності до НПЗЗ у хворих з "аспіриновою" астмою та "аспіриновою тріадою".Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, шлунково-кишкова кровотеча, "аспіринова тріада", наявність в анамнезі вказівок на кропивницю, риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбін, дефіцит вітаміну К, печінкова та/або ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, синдром Рейє, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших саліцилатів. З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях та кровотечах із ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизгортаючої терапії, декомпенсованої хронічної серцевої недостатності. Ацетилсаліцилова кислота навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може спричинити гострий напад подагри у схильних пацієнтів. При тривалій терапії та/або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах потрібне спостереження лікаря та регулярний контроль рівня гемоглобіну.Вагітність та лактаціяПротипоказана до застосування у І та ІІІ триместрах вагітності. У ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом за суворими показаннями. Має тератогенну дію: при застосуванні в I триместрі призводить до розвитку розщеплення верхнього неба, у III триместрі - викликає гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), передчасне закриття артеріальної протоки у плода, гіперплазію легеневих судин та гіпертензію в малому колі кровообігу. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів, тому не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту у матері під час лактації. Протипоказання: дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль у епігастрії, діарея; рідко – виникнення ерозивно-виразкових уражень, кровотеч із шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС: при тривалому застосуванні можливі запаморочення, біль голови, оборотні порушення зору, шум у вухах, асептичний менінгіт. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, анемія. З боку системи згортання крові: рідко – геморагічний синдром, подовження часу кровотечі. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення функції нирок; при тривалому застосуванні – гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм, "аспіринова тріада" (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та лікарських засобів піразолонового ряду). Інші: в окремих випадках – синдром Рейє; при тривалому застосуванні – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення з організму кальцію, підвищується ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину та непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик ульцерогенної дії та виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду). При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі індометацину, піроксикаму. При одночасному застосуванні препаратів золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (зокрема пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону). При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алендронату натрію можливий розвиток важкого езофагіту. При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти. Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку прийому екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/сут. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів. При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmaxсаліцилату в плазмі та AUC. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів та солей літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами. Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг на добу незначно впливає на ефективність каптоприлу та еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу та еналаприлу. При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі та біодоступність ацетилсаліцилової кислоти. При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилат у плазмі крові. При застосуванні пентазоцину на фоні тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок. При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, спричинену ацетилсаліциловою кислотою. При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на шлунково-кишковому тракті.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна. Для дорослих разова доза варіює від 40 мг до 1 г, добова – від 150 мг до 8 г; кратність застосування – 2-6 разів на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб у добовій дозі 5-8 г обмежено у зв'язку з високою ймовірністю розвитку побічних ефектів з боку ШКТ. Перед хірургічним втручанням, для зменшення кровоточивості в ході операції та післяопераційному періоді слід скасувати прийом саліцилатів за 5-7 днів. Під час тривалої терапії необхідно проводити загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у педіатрії протипоказане, оскільки у разі вірусної інфекції у дітей під впливом ацетилсаліцилової кислоти підвищується ризик розвитку синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. Тривалість лікування (без консультації з лікарем) не повинна перевищувати 7 днів при призначенні як аналгезуючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. У період лікування пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 100 г.: активний компонент: Pulsatilla pratensis Пульсатилла пратенсіс (Пульсатилла) C30 - 1,0 г; допоміжний компонент: гранули цукрові – 100 г.Опис лікарської формиОднорідні гранули, правильної кулястої форми, білого чи білого із сірим чи кремовим відтінком кольору, без запаху.ХарактеристикаПростріл звичайний – трав'яниста рослина з великими одиночними квітками червоного чи фіолетового кольору. Фармакологічна дія обумовлена, головним чином, глюкозидом під назвою ранункулозид, з якого шляхом ферментативного гідролізу утворюються глюкоза і протоанемонін, речовина нестабільна і швидко перетворюється на анемонін. Простріл звичайний відомий своєю спазмолітичною дією, яка проявляється в основному при спастичному кашлі, спазмах ШКТ та болях у матці. Протоанемонін, так само як і сік свіжої рослини, має антибактеріальну та шкірно-наривну дію.РекомендуєтьсяЗастосовуються за різних симптомів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, непереносимість лактози.Побічна діяДосі не описані.Взаємодія з лікарськими засобамиПри лікуванні препаратом Пульсатилла можливе застосування інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дози1 раз на тиждень по 8 гранул під язик до повного розсмоктування, якщо не призначено інакше лікарем.ПередозуванняДосі інформація про випадки передозування не надходила.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРежим дозування та кратність прийому визначається лікарем. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 3 днів, а також при появі побічних реакцій слід звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. Активні речовини: екстракт трави собачої кропиви, магнію карбонат, L-триптофан, вітамін В1, вітамін В2, вітамін В6, вітамін В12. 40 шт в інд/упаковці.ХарактеристикаСприяє регулюванню функціонального стану нервової системи. Одночасно проявляється заспокійливий ефект, знижується нервова збудливість, можливий розвиток снодійної дії, проявляється антагонізм щодо судомного ефекту аналептиків.Фармакотерапевтична групаСедативне, гіпотензивне.РекомендуєтьсяВисока нервова збудливість; артеріальна гіпертензія на ранніх стадіях; Вегето-судинна дистонія;Протипоказання до застосуванняВагітність, індивідуальна нестерпність компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяАлергічна реакція, диспепсія.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення фармакологічної дії снодійних та аналгетичних препаратів.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули. Приймати препарат під час їжі, запиваючи невеликою кількістю води.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
257,00 грн
229,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: пантопразол натрію сесквігідрат 45.1 мг, що відповідає вмісту пантопразолу 40 мг. Допоміжні речовини: магнію оксид – 18 мг, кальцію карбонат – 81.4 мг, кросповідон – 35 мг, натрію лаурилсульфат – 5 мг, кальцію стеарат – 3 мг, кремнію діоксид колоїдний – 5 мг. Склад оболонки: ;сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) - 11 мг, триетилцитрат - 1.1 мг, коповідон - 7 мг, тальк - 10.7 мг, титану діоксид (Е171) - 0.8 мг, заліза оксид жовтий (Е172) - 0. мг, макрогол 6000 – 0.35 мг. 10 шт. - стрипи алюмінієві (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою; жовтого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаІнгібітор H+-K+-АТФ-ази. Блокує заключну стадію секреції хлороводневої (соляної) кислоти, знижує рівень базальної та стимульованої (незалежно від виду подразника) секреції хлороводневої (соляної) кислоти у шлунку. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроогранізму до антибіотиків. Не впливає на моторику ШКТ. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому препарату.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо пантопразол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту. C max досягається через 2.5 год і становить 2-3 мг/л, при цьому значення C max залишається незмінним при багаторазовому прийомі. Біодоступність 65-77%. Виведення T1/2; - близько 1 год.Клінічна фармакологіяІнгібітор Н+-К+-АТФ-ази. Противиразковий препарат.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення; ерозивний гастрит (в т.ч. асоційований з Helicobacter pylori); ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НПЗЗ; рефлюкс-езофагіт.Протипоказання до застосуванняДиспепсія невротичного генезу; злоякісні захворювання ШКТ; дитячий вік (через відсутність даних про застосування препарату у педіатричній практиці); підвищена чутливість до пантопразолу. З обережністю; призначають препарат при печінковій недостатності.Вагітність та лактаціяЗ обережністю призначають препарат при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік (через відсутність даних про застосування препарату у педіатричній практиці).Побічна діяЗ боку ЦНС: головний біль; дуже рідко – депресія, слабкість, запаморочення, порушення зору. З боку травної системи: діарея, нудота, болі у верхній частині живота, запор, метеоризм; у поодиноких випадках (1 випадок на 106; пацієнтів) - тяжке гепатоцелюлярне ураження печінки з жовтяницею, порушення функції печінки. Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, гіперемія шкіри, анафілактичні реакції (аж до шоку). Інші: хвороблива напруга молочних залоз, гіпертермія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні пантопразол може зменшити всмоктування лікарських засобів, біодоступність яких залежить від рН шлункового середовища (наприклад, кетоконазол).Спосіб застосування та дозиПри виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивному гастритепрепарат призначають по 40-80 мг на добу. Курс лікування при загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки становить 2 тижні, а виразковій хворобі шлунка – 4-8 тижнів. Для профілактики загострень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки призначають по 20 мг на добу. Для ерадикації Helicobacter pylori приймають по 40 мг 2 рази на добу в комбінації з протимікробними засобами. Курс терапії – 7-14 днів. При ерозивно-виразкових ураженнях шлунка і дванадцятипалої кишки, пов'язаних з прийомом НПЗП, призначають по 40-80 мг на добу. Курс лікування – 4-8 тижнів. Для профілактики ерозивних уражень на фоні тривалого застосування НПЗП-по 20 мг на добу. При ;рефлюкс-езофагіт ;призначають по 20-40 мг/сут. Курс терапії становить 4-8 тижнів. Для профілактики загострень приймають по 20 мг на добу. У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки дозу слід знизити до 40 мг 1 раз на 2 дні, при цьому необхідно контролювати біохімічні показники крові. При підвищенні активності печінкових ферментів препарат слід відмінити. Таблетки приймають внутрішньо повністю (не подрібнюючи і не розчиняючи), запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат рекомендують приймати за 1 годину до сніданку, при кратності прийому 2 рази на добу другу дозу - за 1 годину до вечері.ПередозуванняДані щодо передозування препарату Санпраз не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо початку та після закінчення терапії обов'язковий ендоскопічний контроль (при необхідності – з біопсією) для виключення злоякісного новоутворення шлунка або стравоходу, т.к. застосування препарату може відкласти постановку правильного діагнозу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему