Лекарства и БАД
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 100 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСахароза, лактат кальцію, мальтодекстрин, підкислювач лимонна кислота, глюконат кальцію, декстроза, риб'ячий жир (3,8 %), цитрат магнію, карбонат магнію, кукурудзяний крохмаль, карбонат кальцію, желатин, регулятор кислотності бікарбонат натрію, ароматизатор, L- , загусник бджолиний віск, зволожувач гліцерин, глазуруюча добавка гідроксипропілметилцелюлоза, оливкова олія, DL-Альфа-токоферол ацетат, нікотинамід, глюконат цинку, апельсиновий фруктовий порошок, стабілізатор гумміарабік, культури молочнокислих фумарат заліза, піридоксин гідрохлорид, тіамін гідрохлорид, емульгатор соєвий лецитин, рибофлавін, бета-каротин, барвник оксид заліза, сульфат міді, харчовий емульгатор солей магнію жирних кислот, барвник діоксид титану, птероілмоноглютамінова кислотмолібдат натрію, йодид калію, D-біотин, філлохінон, селенат натрію, холекальциферол, ціанокобаламін.ХарактеристикаВітамінний комплекс Ортомол Натал призначений для підвищення ймовірності зачаття та забезпечення нормального розвитку дитини до та після народження, а також для збереження здоров'я матері під час вагітності та вигодовування. Речовини, що входять до його складу, спрямовують розвитку дитини і нормалізують обмінні процеси в організмі матері.Властивості компонентівдокозагексаєнова кислота та омега-3 жирні кислоти, необхідні для нормального розвитку мозку та очей плода та немовляти; сполуки йоду та заліза, що спрямовують когнітивний розвиток дитини; вітамін D, що грає важливу роль у формуванні кісток та розвитку імунної системи; пробіотики, що містять лактобактерії та біфідобактерії, необхідні для нормального травлення матері.РекомендуєтьсяРекомендує починати прийом Ортомол Натал не менше ніж за три місяці до зачаття, щоб до моменту зародження нового життя організм матері був повністю готовий до її повноцінного розвитку.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика розвести у склянці води та випити з двома капсулами після їди. Капсулу з пробіотиками приймають за годину до сну після вечері.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРегулятор кислотності лимонна кислота, карбонат кальцію, карбонат магнію, регулятор кислотності гідрокарбонат натрію, ароматизатор, кукурудзяний крохмаль, підсолоджувачі: ацесульфам калію та сахарин натрію; вітамін D3, вітамін К, фторид натрію, барвник натрієва сіль рибофлавін-5-фосфат. Упаковка: 20 пігулок х 6,5 г.ХарактеристикаЗастосовується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітамінів Д і К, кальцію, магнію і фтору.Показання до застосуванняЯк БАД до їжі, джерела вітамінів Д і К, кальцію, магнію, фтору.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-яких інгредієнтів продукту. Попередження: Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не рекомендується приймати препарат вагітним і жінкам, що годують.Побічна діяДиспепсичні розлади (нудота, блювання, пронос), дегідратація, дисбаланс електролітів у плазмі.Спосіб застосування та дози1 шипуча таблетка містить: Активні речовини: Вітамін ДЗ – 15 мкг, вітамін К – 120 мкг, кальцій – 750.0 мг, магній – 180.0 мг, фтор – 1.0 мг; Допоміжні речовини: лимонна кислота (ЕЗЗО) – 3,659.0 мг, натрію гідроген карбонат (Е500) – 71.5 мг, ароматизатори – 65.0 мг, кукурудзяний крохмаль – 59.2 мг, ацесульфам – К (Е950) – 15. мг, рибофлавін -5-фосфат натрій (Е101) – 0.26 мг. Дорослим по 1 таблетці під час їжі, розчинивши таблетку в 1 склянці (200 мл) води, 1 раз на день. Тривалість прийому – 20 днів. Можливий повторний прийом 2-3 рази на рік. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРослинна олія, наповнювач мальтодекстрин, D - біотин, хлорид хрому (III), йодид калію, сульфат міді, наповнювач мікрокристалічна целюлоза, бета-каротин, нікотинамід, рибий жир, Вітамін В12, культура молочнокислих бактерій (містить елемент В6 - гідрохлорид, L-аскорбінова кислота, барвник оксид заліза, роздільник тальк, роздільник солі кальцію харчових жирних кислот, глюконат цинку, емульгатор соєвий лецитин, регулятор вологості гліцерин, роздільник солі магнію харчових жирних кислот, карбонат магнію, кальцію D-пантотенат, гуми арабікум, молібдат натрію, Вітамін Е, Карбонат кальцію, наповнювач натрійкарбоксиметилцелюлоза, барвник діоксид титану, наповнювач лактит, вітамін В1 - гідрохлорид, Вітамін К1, крохмаль, наповнювач сорбіт, селенат натрію, Вітамін В2, Вітамін D3наповнювач полівінілпіролідон, фумарат заліза, желатин, покриття гідроксипропілцелюлоза, загусник бджолиний віск, розділювач діоксид кремнію, гідроксипропілметилцелюлоза покриття Ортомол Натал сертифікований відповідно до ISO 22000/GMP. Капсули+пігулки, 30 шт.Фармакотерапевтична групаУнікальний мультивітамінний засіб Ортомол Натал (Orthomol Natal) містить комплексний набір корисних для вагітних і нещодавно народжених мам поживних елементів, адже після такого випробування організм жінки не менше потребує підтримки. Завдяки вивченню всіх процесів, що відбуваються в цей період, творці засобу Orthomol Natal вивели правильні пропорції мікроелементів, вітамінів, мінеральних речовин, антиоксидантів та інших складових. Препарату містить найважливіші елементи - залізо, фолієву кислоту, йод, кальцій, магній, пробіотики та незамінні Омега-3 кислоти, зокрема докозагексаєнову кислоту. Спільно дія цих компонентів благотворно впливає на організм вагітної, водночас зміцнюючи організм самої дитини. Для формування серцевої системи та ЦНС малюка вкрай необхідна фолієва кислота, особливо на початковому етапі вагітності. Не менш важливо, щоб в організм мами та дитини надходив йод, який відповідає за нормалізацію метаболізму та контроль над гормональними змінами. До того ж даний елемент разом з кальцієм, вітамінами К1 і D3 допомагає у розвитку мозку та кісткової системи плода. Завдяки вітаміну Е і С, а також цинку, бета-каротину, селену зміцнюється імунна система малюка. Найважливіша роль у зв'язку відводиться пробіотикам, які у складі Ортомол Натал. Їх функція полягає у зміцненні організму та благотворному впливі на роботу кишечника, хто під час вагітності у багатьох жінок є однією з першочергових проблем. Плюс до всього пробіотики служать для захисту сечостатевого тракту від різноманітних захворювань. Омега-3 жирні кислоти потрібні і мамі, і дитині. В останньому випадку вони відповідають за формування мозку та зорової системи. Майже всі жінки переконані, що в момент вагітності вони повинні їсти за двох, тому не зайвим і прийматиме вітаміни для мам та їхніх майбутніх дітей. Рекомендується приймати Orthomol Natal протягом тривалого часу, починаючи з ранніх термінів вагітності без перерв, адже ваш організм потребуватиме корисних речовин щодня без винятку.РекомендуєтьсяПризначений для підтримки імунної системи.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Вагітність та лактаціяПризначається вагітним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 100 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
191,00 грн
162,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл (1 чайн.л.): парацетамол 125 мг. 100 мл у флаконі.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВода, концентрат апельсинового соку, гліцерин (загусник), фруктоза, гліцерофосфат магнію, L - молочна кислота (регулятор кислотності), екстракт з томатів, лактат калію, L-аскорбінова кислота (антиокислювач), таурин, L-карнітин, оливкова олія, гуми (стабілізатор), вітамін Е, глюконат цинку, сорбат калію (консервант), кукурудзяний мальтодекстрин (загусник), кукурудзяний крохмаль (загусник), коензим Q10, цикламат натрію (підсолоджувач), ацесульфам калію (підсолоджувач), калію йоді хрому, натрію селенат, карбонат кальцію, мікрокристалічна целюлоза (носій), крохмаль кукурудзяний (носій), оливкова олія, сорбіт (носій), солі кальцію з харчових жирних кислот (антистежувальний агент), кукурудзяний мальтодекстрин (носій), оксид , нікотинамід, L-аскорбінова кислота,тальк (антистежуючий агент), гідроксипропілметилцелюлоза (носій), діоксид кремнію (антистежуючий агент), вітамін В2, сульфат міді, кальцію D-пантотенат, вітамін В6, вітамін B1, вітамін А, фолієва кислота, біотин, вітамін B12, вітамін D3.ХарактеристикаВітамінний комплекс Ортомол Спорт призначений для спортсменів та осіб, діяльність яких пов'язана з високими фізичними навантаженнями. Компоненти комплексу стимулюють обмінні процеси та забезпечують чудову працездатність, швидке відновлення, зниження ризику травм, а також відмінне самопочуття навіть при навантаженнях високої інтенсивності.Властивості компонентівсполуки магнію та кальцію, що сприяють нормальній м'язовій функції; з'єднання заліза, на основі яких утворюється гемоглобін, що забезпечує транспортування кисню в організмі; антиоксиданти, такі як вітамін С, а також сполуки селену та цинку, що підтримують працездатність імунної системи, особливо під час та після тренувань; вітаміни групи В, сполуки кальцію, магнію, заліза, йоду та міді, а також L-карнітин та коензим Q10, що стимулюють процеси генерації енергії; таурін, що стимулює процеси енергетичного обміну.РекомендуєтьсяОртомол Спорт рекомендується спортсменам та людям, діяльність яких пов'язана з високими фізичними навантаженнями.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДенна порція Ортомол Спорт класичної версії включає питну пляшечку та таблетку. Слід приймати пігулку після їди, запиваючи її вмістом питної пляшечки. Дотримуватися інтервалу не менше години між прийняттям вітамінів та початком тренувань.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСировина для БАД "Гомогенат трутневий з вітаміном В6", цитрат кальцію, моногідрат лактоза, стеарт кальцію, гіпромелоза, твін-80. Упаковка №60. Властивості компонентівГомогенат трутневий сприяє підвищенню рівня андрогенів, що покращує ремоделювання кісткових тканин, опосередковано стимулює активність остеобластів, збільшує кількість остеоцитів.
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 200 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ; у плазмі крові досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується та через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 200 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активна речовина: парацетамол – 120 мг; допоміжні речовини: авіцел RC-591 [целюлоза мікрокристалічна, кармелоза натрію] - 50 мг, камедь ксантанова (ксантанова смола) - 7,5 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 5 мг, пропіленгліколь -1 мг, сахароза (цукор) , гліцерол (гліцерин) – 630 мг, сорбітол (сорбіт харчовий) – 1128,75 мг, ароматизатор апельсиновий або ароматизатор полуничний – 6,5 мг, вода (вода очищена) – до 5 мл.Опис лікарської формиГомогена суспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаПарацетамол Дитячий - аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат застосовують при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності, лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальній гіпертермії. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Випускається у формі суспензії для вживання (апельсинова, полунична), 120 мг/5 мл, по 100 г або 150 г, або 200 г у флаконі з темного скла. Приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засібФармакокінетикаАбсорбція – висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5-2 години, максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми -15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 2% від прийнятої годівлі дози препарату проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його застосуванні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном, а потім з цистеїном і Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно),CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою та сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі і токсичну) активність. Період напіввиведення – 2-3 години. Протягом 24 годин 85-95% парацетамолу виводиться нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаНенаркотичний аналгетик, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу 1 та 2 у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності, лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальна гіпертермія.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; захворювання системи крові; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; період новонародженості (вік до 1 місяця). З обережністю: печінкова та ниркова недостатність; доброякісні гіпербілірубінемії (зокрема синдром Жільбера); алкогольне ураження печінки, алкоголізм; цукровий діабет;Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке), лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Парацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозуваннях препарат безпечний для плода, у високих дозах може мати гепатотоксичну дію, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При грудному вигодовуванні концентрація у грудному молоці низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Спосіб застосування та дозиУ 5 мл суспензії міститься 120 мг парацетамолу. В одному флаконі кількість доз по 5 мл становить: 100 г -16 доз, 150 г - 24 дози і в 200 г - 32 дози. Препарат приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Перед застосуванням препарат ретельно збовтують. Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Для точного дозування препарату, залежно від запропонованої комплектації, використовують мірну ложку або мірний шприц, вкладені в упаковку. У разі застосування мірного шприца: Ретельно збовтайте суспензію. Відкрийте кришку флакона. Щільно вставте мірний шприц в отвір адаптера, встановлений у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в мірний шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та витягніть мірний шприц, акуратно повертаючи його. Давайте препарат дитині внутрішньо за допомогою мірного шприца. Для забезпечення плавного надходження суспензії до ротової порожнини повільно натискайте на поршень. Після кожного використання промивайте мірний шприц у проточній воді та сушіть у розібраному вигляді при кімнатній температурі у недоступному для дитини місці. Зберігати мірний шприц слід в упаковці разом із препаратом. Залежно від віку «Парацетамол дитячий» призначають у наступних разових дозах: – від 1 до 3 місяців – для симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію застосовується разова доза 2,5 мл суспензії. При необхідності дозу можна повторити, але не раніше ніж через 4 години. Якщо температура тіла дитини не зменшується після повторної дози слід звернутися до лікаря. Подальше застосування препарату у дітей зазначеного віку для лікування поствакцинальної гіпертермії, а також застосування у дітей віком 1-3 місяців за іншими показаннями можливе лише під наглядом лікаря. У разі необхідності застосування препарату недоношеній дитині у віці 1-3 місяців препарат призначається лише за рекомендацією лікаря. Від 3 місяців до 1 року – 2,5-5 мл або 60-120 мг парацетамолу залежно від маси тіла дитини; від 1 року до 6 років – 5-10 мл або 120-240 мг залежно від маси тіла дитини; від 6 до 14 років –10-20 мл або 240-480 мг залежно від маси тіла дитини; дорослим – разова доза 20 мл не більше 4 разів на добу. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняЯкщо Ви вважаєте, що дитина прийняла більше рекомендованої дози, негайно зверніться до лікаря, навіть якщо дитина почувається добре. Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності. Симптоми: Гостра передозування: блідість шкірних покривів, гостра печінкова недостатність, шлунково-кишкові розлади (діарея, втрата апетиту, нудота, блювання, кишкові спазми, біль у шлунку), збільшення потовиділення. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у тому числі і за відсутності тяжкого ураження печінки), аритмія, панкреатит. Хронічна передозування: гепатотоксичність, нефротоксичність. Лікування: промивання шлунка не пізніше, ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля); введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл (1 чайн.л.): парацетамол 120 мг. 100 г - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
215,00 грн
168,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Діюча речовина: парацетамол – 2,4 г; Допоміжні речовини: натрію бензоат, сорбітол (сорбіт харчовий), лимонної кислоти моногідрат, натрію цитрату пентасесквігідрат (натрій лимоннокислий тризаміщений 5,5-водний), пропіленгліколь, рибофлавін, ароматизатор полуничний, натрію цукорнат. По 50 мл або 100 мл у флакони оранжевого скла. По 100 мл, 150 мл або 200 мл у флакони темного скла. Флакон разом із мірною ложкою або мірною склянкою та інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рідина жовтого кольору, із фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, препарат швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (ТСmах) – 30-50 хвилин; максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) - 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізм. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1А2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі токсичну) активність. Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незміненому вигляді. У літніх хворих знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаПарацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює майже повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не спричиняє пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутні лікарські препарати, коли інгібування периферичних простагландинів може бути небажаним.Показання до застосуванняЗастосовують у дітей з 3-х місяців і у дорослих як: жарознижуючого засобу – для зниження підвищеної температури тіла на фоні простудних захворювань, грипу та дитячих інфекційних захворювань (у тому числі вітряна віспа, свинка, кір, краснуха, скарлатина); знеболювального засобу - при зубному болю, у тому числі при прорізуванні зубів, головному болі, вушному болі при отіті, болі в горлі, болі в м'язах, невралгії, мігрені, болю при травмах та опіках. Для дітей 2-го – 3-го місяця життя можливий одноразовий прийом для зниження температури після вакцинації. Якщо температура не знижується, потрібна консультація лікаря.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу або до будь-якого іншого компонента препарату; вік молодше 2 місяців; тяжкі порушення функції печінки та нирок; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімії та кахексія. , алкогольне ураження печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ранній грудний вік (до 3 міс.) Перш ніж розпочати прийом парацетамолу, необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяВагітність У дослідженнях на тваринах та у людей не було виявлено будь-якого ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс. Період грудного вигодовування У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях був встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні. У деяких випадках у дітей, чиї матері застосовували парацетамол у період грудного вигодовування, було відзначено появу висипу. Парацетамол допускається застосовувати у період грудного вигодовування у терапевтичних дозах.Побічна діяНебажані явища згруповані за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до З боку крові та лімфатичної системи: рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – бронхоспазм (у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та непереносимістю інших нестероїдних протизапальних препаратів). З боку імунної системи: дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – шкірні реакції підвищеної чутливості, у тому числі шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, шкірний свербіж, З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – діарея, біль у животі, нудота, блювання. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. При тривалому застосуванні у великих дозах можлива гепатотоксична та нефротоксична дія. При появі побічних реакцій негайно припиніть прийом препарату та зверніться до лікаря!Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже отримуєте інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та непрямих антикоагулянтів (наприклад, варфарину), так як парацетамол при прийомі у дозі 4 г протягом не менше 4-х діб може посилювати дію непрямих антикоагулянтів. Нерегулярний прийом парацетамолу не впливає на ефекти антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Середня разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, максимальна добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Застосовувати по одній разовій дозі 3-4 десь у добу з інтервалом щонайменше 4 год. Для зручності та точності дозування користуйтеся мірною ложкою або мірною склянкою. Діти віком від 2 місяців до 3 місяців З метою симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію разова доза становить 10-15 мг/кг. Застосовувати 1-2 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин. Якщо після прийому другої дози лихоманка зберігається, необхідно звернутися до лікаря. За всіма іншими показаннями застосування препарату у пацієнтів цієї вікової категорії лише за рекомендацією лікаря! Діти віком від 3 місяців до 12 років Максимальна добова доза становить 60 мг/кг, яка поділяється на кілька прийомів 10-15 мг/кг. Застосовувати по одній разовій дозі 3-4 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин. Приймати не більше чотирьох разових доз за 24 години. Не перевищуйте вказану дозу. Маса тіла (кг) Вік Доза Разова Максимальна добова мл мг мл мг 4,5-6 2-3 місяці Тільки за розпорядженням лікаря 6-8 3-6 місяців 4,0 96 16 384 8-10 6-12 місяців 5,0 120 20 480 10-13 1 -2 роки 7,0 168 28 672 13-15 2-3 роки 9,0 216 36 864 15-21 3-6 років 10,0 240 40 960 21-29 6-9 років 14,0 336 56 1344 29-42 9-12 років 20,0 480 80 1920 Дорослі Разова доза 20 мл (480 мг) трохи більше 4 разів на добу. Препарат можна давати дитині без розведення, так і після розведення (водою, молоком або соком). Тривалість лікування: Тривалість лікування (без консультації лікаря): не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. За необхідності продовження прийому препарату потрібна консультація лікаря. При тяжких порушеннях функції нирок часовий інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 годин при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв, не менше 6 годин при кліренсі креатиніну 10-50 мл/хв. У пацієнтів з хронічними або компенсованими активними захворюваннями печінки, що особливо супроводжуються печінковою недостатністю, у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, хронічною недостатністю харчування (недостатнім запасом глутатіону в печінці), синдромом Жильбера, зневодненням або масою тіла менше 50 кг доза препарату повинна бути зменшена між прийомами. Добова доза не повинна перевищувати 2 г. Не перевищувати рекомендованої дози! За відсутності терапевтичного ефекту необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки;зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем.У тяжких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Лікування Негайна госпіталізація. При підозрі на передозування навіть при відсутності виражених перших симптомів необхідно припинити застосування парацетамолу і негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати не достовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім – кожні 24 години. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найбільш ефективно у перші 8 годин. Симптоматичне лікування. Протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля тощо). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювоти до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати одночасного застосування парацетамолу з іншими парацетамолсодержащими препаратами, оскільки це може спричинити передозування парацетамолу. За відсутності терапевтичного ефекту: продовження лихоманки більше 3-х днів і больового синдрому більше 5 днів слід звернутися до лікаря. При застосуванні препарату понад 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки. Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися обережності. Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, осіб з хронічним алкоголізмом або пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Застосування парацетамолу пацієнтами з низьким рівнем глутатіону, наприклад при сепсисі, може підвищувати ризик розвитку метаболічного ацидозу. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено. Препарат містить сорбітол – 38 г, натрію сахаринат – 0,1 г, що слід враховувати при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом. Парацетамол спотворює результати лабораторних досліджень вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активна речовина: парацетамол – 120 мг; допоміжні речовини: авіцел RC-591 [целюлоза мікрокристалічна, кармелоза натрію] - 50 мг, камедь ксантанова (ксантанова смола) - 7,5 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 5 мг, пропіленгліколь -1 мг, сахароза (цукор) , гліцерол (гліцерин) – 630 мг, сорбітол (сорбіт харчовий) – 1128,75 мг, ароматизатор апельсиновий або ароматизатор полуничний – 6,5 мг, вода (вода очищена) – до 5 мл.Опис лікарської формиГомогена суспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаПарацетамол Дитячий - аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат застосовують при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності, лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальній гіпертермії. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Випускається у формі суспензії для вживання (апельсинова, полунична), 120 мг/5 мл, по 100 г або 150 г, або 200 г у флаконі з темного скла. Приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засібФармакокінетикаАбсорбція – висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5-2 години, максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми -15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 2% від прийнятої годівлі дози препарату проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його застосуванні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном, а потім з цистеїном і Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно),CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою та сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі і токсичну) активність. Період напіввиведення – 2-3 години. Протягом 24 годин 85-95% парацетамолу виводиться нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаНенаркотичний аналгетик, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу 1 та 2 у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності, лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальна гіпертермія.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; захворювання системи крові; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; період новонародженості (вік до 1 місяця). З обережністю: печінкова та ниркова недостатність; доброякісні гіпербілірубінемії (зокрема синдром Жільбера); алкогольне ураження печінки, алкоголізм; цукровий діабет;Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке), лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Парацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозуваннях препарат безпечний для плода, у високих дозах може мати гепатотоксичну дію, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При грудному вигодовуванні концентрація у грудному молоці низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Спосіб застосування та дозиУ 5 мл суспензії міститься 120 мг парацетамолу. В одному флаконі кількість доз по 5 мл становить: 100 г -16 доз, 150 г - 24 дози і в 200 г - 32 дози. Препарат приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Перед застосуванням препарат ретельно збовтують. Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Для точного дозування препарату, залежно від запропонованої комплектації, використовують мірну ложку або мірний шприц, вкладені в упаковку. У разі застосування мірного шприца: Ретельно збовтайте суспензію. Відкрийте кришку флакона. Щільно вставте мірний шприц в отвір адаптера, встановлений у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в мірний шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та витягніть мірний шприц, акуратно повертаючи його. Давайте препарат дитині внутрішньо за допомогою мірного шприца. Для забезпечення плавного надходження суспензії до ротової порожнини повільно натискайте на поршень. Після кожного використання промивайте мірний шприц у проточній воді та сушіть у розібраному вигляді при кімнатній температурі у недоступному для дитини місці. Зберігати мірний шприц слід в упаковці разом із препаратом. Залежно від віку «Парацетамол дитячий» призначають у наступних разових дозах: – від 1 до 3 місяців – для симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію застосовується разова доза 2,5 мл суспензії. При необхідності дозу можна повторити, але не раніше ніж через 4 години. Якщо температура тіла дитини не зменшується після повторної дози слід звернутися до лікаря. Подальше застосування препарату у дітей зазначеного віку для лікування поствакцинальної гіпертермії, а також застосування у дітей віком 1-3 місяців за іншими показаннями можливе лише під наглядом лікаря. У разі необхідності застосування препарату недоношеній дитині у віці 1-3 місяців препарат призначається лише за рекомендацією лікаря. Від 3 місяців до 1 року – 2,5-5 мл або 60-120 мг парацетамолу залежно від маси тіла дитини; від 1 року до 6 років – 5-10 мл або 120-240 мг залежно від маси тіла дитини; від 6 до 14 років –10-20 мл або 240-480 мг залежно від маси тіла дитини; дорослим – разова доза 20 мл не більше 4 разів на добу. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняЯкщо Ви вважаєте, що дитина прийняла більше рекомендованої дози, негайно зверніться до лікаря, навіть якщо дитина почувається добре. Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності. Симптоми: Гостра передозування: блідість шкірних покривів, гостра печінкова недостатність, шлунково-кишкові розлади (діарея, втрата апетиту, нудота, блювання, кишкові спазми, біль у шлунку), збільшення потовиділення. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у тому числі і за відсутності тяжкого ураження печінки), аритмія, панкреатит. Хронічна передозування: гепатотоксичність, нефротоксичність. Лікування: промивання шлунка не пізніше, ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля); введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 500 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаCелена нагрія, D-глюкозамінсульфат (з ракоподібних), стабілізатор гумі-арабкум, лютсин, наповнювач мікрокристаллін-делюлоза, L-аскорбінова кислота, Вітамін А-ацетат, роздільник солі магнію харчових жирних кислот, підсолоджувач ацесульфам К, плюконат цин містить папанн, гідроконда-магнію карбонат, екстракт цитрусових, нікотянамід, гіалуронова кислота, бета-каротин, регулятор вологості гліцерин, барвник оконд заліза, декстроза, молібдят натрію, риб'ячий жир, Вітамін [23, екстракт яблука, , вромятизягор, астаксантин, кальцію гідроген фосфат, що містить бромілен, Вітамін Е, стабілізатор альгінаг натрію, емульгатор складний ефір сахарози жирних харчових кислот, сахароза, кальцію-D-пантотенат, Вітамін-В1-мононітрат, Вітамін В12, хонд N-ацетилцистеїв,наповнювач натрієва карбоксиметилцелюлоза, сульфат міді, збагачений лікопіном, підкислювач лимонна кислота, D-біотин. Порошок + табл. + капс. - поділена на окремі порції. Розчиняється у 100-150 мл води або соку. Сприяє активнішому засвоєнню мікроелементів. Упаковка Orthomol Tendo капсули + порошок + таблетки (30 днів) містить 60 капсул та по 30 таблеток та пакетиків (570 г.)ХарактеристикаOrthomolTendo (порош + табл + капс - 30 дн) - ортомолекулярний препарат, що підтримує одну з найбільш рухливих частин скелета. Бере участь у формуванні позасуглобових тканин, зв'язок, сухожилля, зменшує запалення та біль. Вітамінний комплекс Ортомол Тендо забезпечує здоров'я сухожилля. Його компоненти гарантують повноцінне харчування тканин сухожилля, підвищують їх міцність та еластичність, запобігають розвитку запалень та прискорюють відновлення після травм. Ортомол Тендо – це насамперед вітаміни для спортсменів і людей, чия робота чи спосіб життя пов'язані з великими фізичними навантаженнями.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітамінів, мінералів, амінокислот, ферментів та інших нутрієнтів. Рекомендується приймати Orthomol Tendo при розтягуваннях та запаленнях сухожиль, а також профілактично – при заняттях спортом або іншою діяльністю, пов'язаною з високими фізичними навантаженнями та різкими амплітудними рухами.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиЩодня необхідно приймати один пакетик (його розмішують у 100-150 мл соку або кип'яченої води) та 2 капсули (їх не потрібно розжовувати) під час або після їди. Таблетку слід приймати за півгодини до їди. Щоб досягти максимального ефекту, рекомендований тривалий курс лікування за допомогою препарату Orthomol Tendo.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВітамінний комплекс Ортомол Тендо – це ортомолекулярний препарат, призначений для нутритивного лікування запалень у місцях сполучення кісток та безпосередньо сухожилля. Не є повноцінною заміною харчових продуктів. Містить декстрозу та підсолоджувач. Приймати необхідно тільки під наглядом лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 500 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: парацетамол – 500 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кроскармелоза натрію (натрію кроскармелоза), повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний), стеаринова кислота, тальк.Опис лікарської формиПігулки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні з ризиком.ХарактеристикаПарацетамол – аналгетичний ненаркотичний засіб. Препарат має знеболювальну та жарознижувальну дію. Блокує циклооксигеназу в центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Застосовується при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності (артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея), лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях). Випускається у формі пігулок (500 мг). Препарат слід приймати внутрішньо, до їди або через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, максимальна концентрація (Cmax) становить 5-20 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації (Tmax) – 0,5-2 год; зв'язок із білками плазми – 15%. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. 1-2% від прийнятої матері-годувальниці дози препарату проникає в грудне молоко. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном та утворюють неактивні метаболіти. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Період напіввиведення (T1/2) – 1-4 години. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів – глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У пацієнтів похилого віку відзначається зниження кліренсу препарату та збільшення T1/2.ФармакодинамікаПарацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності (артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея), лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях).Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: Ниркова та печінкова недостатність, вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, алкоголізм, доброякісні гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, літній вік, вагітність.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозах препарат безпечний для плода, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При годуванні груддю концентрація у молоці матері низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке). Рідко – лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжкої інтоксикації при невеликих передозуваннях. Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Одночасне застосування з етанолом підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. При прийомі разом із нестероїдними протизапальними препаратами, у тому числі саліцилатами, нефротоксична дія парацетамолу зростає. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик розвитку гепатотоксичності. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиВсередину, до їди або через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та підліткам старше 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза – 500 мг; максимальна разова доза – 1 г. Максимальна добова доза – 4 г. Дітям доза парацетамолу розраховується залежно від віку та маси тіла. Дітям віком 6-9 років (вага до 30 кг): разова доза – 250 мг (1/2 таблетки); максимальна добова доза – 1 г; у віці 9-12 років (вага від 30 до 40 кг): разова доза – 250-500 мг (1/2 таблетки – 1 таблетка), максимальна добова доза – 2 г (4 таблетки). Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісними гіпербілірубінеміями та у літніх добова доза повинна бути зменшена та збільшений інтервал між прийомами. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняСимптоми: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; порушення метаболізму глюкози; метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом; аритмія, панкреатит. Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється прийому 10 г і більше. Лікування: промивання шлунка не пізніше ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля). Введення метіоніну актуальне протягом 8-9 годин, ацетилцистеїну – протягом 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Парацетамол – 500,0 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 30,2 мг; повідон До 30 - 14,3 мг; магнію стеарат – 4,4 мг; стеаринова кислота – 1,1 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 1, 2 контурні коміркові упаковки з таблетками з гравіюванням «R» з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою, з ризиком на одній стороні та гравіюванням "R" - на іншій.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція – висока, препарат швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. ТСmax досягається через 0,5-2 години; Сmax – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізм Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування.Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі токсичну) активність. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незмінному вигляді. У літніх хворих знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаПарацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює майже повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не викликає пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (як, наприклад, у пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або у пацієнтів похилого віку) або пацієнтам,які приймають супутні лікарські препарати, коли інгібування периферичних простагландинів може бути небажаним.Показання до застосуванняЗнеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної виразності: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках. Жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу або іншого інгредієнта препарату; тяжкі порушення функції печінки чи нирок; дитячий вік до 6 років. З обережністю Ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній запас глута) печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік. У таких випадках перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяВагітність У дослідженнях на тваринах та дослідженнях, що проводилися у людей, не було виявлено жодного ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс. Період грудного вигодовування У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні, проте необхідно застосовувати з обережністю.Побічна діяДля оцінки частоти небажаних реакцій (НР) використано такі критерії: «часто» (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000); «Частота невідома» (за наявними даними оцінити неможливо). НР згруповані відповідно до системно-органних класів медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. У рекомендованих дозах парацетамол зазвичай добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування. Порушення з боку крові та лімфатичної системи – часто: післяопераційні кровотечі; дуже рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія; частота невідома: панцитопенія, сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія. Порушення з боку імунної системи - рідко: алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко: гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія. Порушення психіки – часто: безсоння, тривога. Порушення з боку нервової системи – часто: головний біль; частота невідома: дистонія, запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (під час прийому високих доз). Порушення з боку органу зору – часто: періорбітальний набряк. Порушення з боку серця – часто: тахікардія, біль у грудях. Порушення з боку судин – часто: периферичні набряки, гіпертензія; рідко: зниження артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – часто: диспное, патологічне дихання, набряк легенів, гіпоксія, плевральний випіт, хрипи, задишка, кашель; дуже рідко: бронхоспазм (у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, запор, диспепсія, здуття живота; рідко: біль у животі, нудота, блювання; частота невідома: сухість у роті. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів – рідко: підвищення активності печінкових ферментів; Частота невідома: печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин – частота невідома: висип. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини – часто: м'язові спазми, тризм. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів – часто: олігоурія; частота невідома: ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз. Загальні розлади та порушення у місці введення – часто: пірексія, почуття втоми; рідко: загальне нездужання/слабкість. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень – часто: гіпокаліємія, гіперглікемія; рідко: зниження чи збільшення протромбінового індексу; частота невідома: збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому). При виникненні будь-якого з перелічених побічних ефектів припиніть прийом парацетамолу і негайно зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже отримує інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін) підвищують токсичність парацетамолу, можуть призвести до ураження печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Хлорамфенікол Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу. Зідовудін Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря. Пробенецид Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Непрямі антикоагулянти Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відтермінувати або зменшити настання ефекту. Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Мієлотоксичні препарати посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, з великою кількістю рідини, через 1-2 години після їди (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії). Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років (маса тіла понад 40 кг) 500 мг – 1 г до 4 разів на добу, якщо необхідно. Разова доза – 500 мг (1 таблетка). Максимальна разова доза – 1 г (2 таблетки). Максимальна добова доза – 4 г (8 таблеток). Інтервал між прийомами – не менше ніж 4 години. Діти віком від 6 до 12 років дозу розраховують, виходячи з маси тіла дитини: максимальна разова доза – 15 мг/кг (1/2 таблетки-1 таблетка) маси тіла 4 рази на добу, максимальна добова доза – 60 мг/кг (4 таблетки) ) маси тіла. Інтервал між прийомами – не менше ніж 4 години. У дорослих парацетамол не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний засіб без призначення та спостереження лікаря. У дітей парацетамол не рекомендується застосовувати більше 3 днів без призначення та спостереження лікаря. Не перевищувати вказану дозу. У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г. Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами має становити щонайменше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими парацетамоловмісними препаратами. Збільшення добової дози парацетамолу або тривалості лікування можливе лише під наглядом лікаря.ПередозуванняСимптоми Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки;зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем.У тяжких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Лікування Негайна госпіталізація. При підозрі на передозування навіть при відсутності виражених перших симптомів необхідно припинити застосування парацетамолу і негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати недостовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім кожні 24 години. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну та ацетилцистеїну найбільш ефективно в перші 8 годин. Симптоматичне лікування: протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля та інші). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювоти до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну,внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при прийомі парацетамолу поліпшення стану не спостерігається або біль голови стає постійним, необхідно звернутися до лікаря. При лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря. Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження обумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше). Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності та порушень функції печінки у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або у пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Ризик розвитку пошкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі. Прийом парацетамолу впливає на показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря. При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату. Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: парацетамол – 500,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 37,0 мг, повідон-К25 – 36,0 мг, кроскармелоза натрію – 24,0 мг, магнію стеарат – 3,0 мг. По 10, 20 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів, закупорені кришками, що нагвинчуються з контролем першого розтину або системою "натиснути-повернути" з поліпропілену або поліетилену, або банки поліпропіленові. з контролем першого розтину з поліетилену, або банки поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену високого тиску. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАналгетичний ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція висока, препарат швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Зв'язок із білками плазми близько 15%. Пік концентрації у плазмі досягається через 30-60 хвилин. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матір'ю, що годує, дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше ніж 5% у незмінному вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату та збільшується період напіввиведення. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (в т.ч. недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч. токсичну) активність.ФармакодинамікаПарацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Відсутність блокуючого впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка іонів натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняЖарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної виразності: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу або до іншого інгредієнта препарат. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: Ниркова та печінкова недостатність, доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній запас глутатіону в печінці), вірусний гепатит, алкогольна поразка печінки, алкоголізм, вагітність, вагітність . У таких випадках перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах та у людей не було виявлено жодного ризику при застосуванні препарату в період вагітності або негативного впливу парацетамолу на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс. У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях був встановлено негативного впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні.Побічна діяЧастота небажаних лікарських реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Системно-органні класи MedDRA: Часто: ≥1/100 до З боку органів травлення: рідко – біль у животі, нудота, блювання. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових ферментів; частота невідома – печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки. З боку органів кровотворення: дуже рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; частота невідома – сульфогемаглобінемія, метгемоглобінемія. З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження чи збільшення прогромбінового індексу, зниження артеріального тиску. З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм (анальгетична бронхіальна астма) у схильних осіб. З боку центральної та периферичної нервової системи: частота невідома – запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (при прийомі високих доз). З боку шкірних покривів: частота невідома – висип. Інші: частота невідома - збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому). При появі побічних реакцій припиніть прийом препарату та зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомальних ферментів печінки Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін та інші) підвищують токсичність парацетамолу, можуть призвести до ураження печінки. печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах. Урикозуричні лікарські засоби Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Хлорамфенікол Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу. 3ідовудін Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря. Пробенецид Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує звуження дози парацетамолу. Непрямі антикоагулянти Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відтермінувати або зменшити настання ефекту. Метоклопрамід та домперидон Метоклопрамід і домперидон збільшує швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії. Барбітурати Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Етанол Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Саліцилати Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Дифлунісал Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Мієлотоксичні препарати Мієлотоксичні препарати посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, з великою кількістю рідини, через 1-2 години після прийому їжі (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії). Дорослим та дітям старше 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза – 500 мг; максимальна разова доза – 1 г. Кратність призначення – до 4 разів на добу. Максимальна добова доза - 4 г. У дітей старше 12 років рекомендується дотримуватися інтервалу між прийомом препарату не менше 6 годин. Дітям середня разова доза залежить від маси тіла дитини та становить 15 мг/кг 4 рази на добу кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу. Максимальна добова доза для дітей старше 3-6 років – 1000 мг, 6-9 років – 1500 мг, 9-12 років – 2000 мг. Кратність призначення – 3-4 рази на добу. Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря - 3 дні (при прийомі як жарознижувальний лікарський засіб) і 5 днів (як аналгетичний). У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатинінуПередозуванняПошкодження печінки у дорослих можливе при прийомі 10 г або більше парацетамолу, прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифомпіцин індукторами мікросомальних ферментів печінки, зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Симптоми: Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем. Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найбільш ефективно у перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його застосування. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім кожні 24 год. У більшості випадків активність мікросомальних ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібно консультацій лікаря. Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності та порушень функції печінки у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або у пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Ризик розвитку пошкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі. Прийом парацетамолу впливає на показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря. При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату. Одночасний прийом із етанолом не рекомендується. Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні Парацетамолу в рекомендованому діапазоні доз впливу на здатність до керування транспортними засобами та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не встановлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Парацетамол – 500,000 мг; Допоміжні речовини: безводна лимонна кислота – 1114,000 мг; натрію гідрокарбонат – 942,000 мг; натрію безводний карбонат – 332,000 мг; сорбітол – 300,000 мг; натрію сахаринат – 7000 мг; докузат натрію – 0,227 мг; повідон (К30) – 1,287 мг; натрію бензоат - 60606 мг. Пігулки шипучі, 500 мг. По 12 таблеток у тубу поліпропіленову, закупорену пластмасовою кришкою з силікагелем і контролем першого розтину. По 2, 4 таблетки в контурну безячейкову упаковку з комбінованого матеріалу на основі фольги алюмінієвої кашованої з внутрішньої сторони з поліетиленовою плівкою (стрип) або на основі паперу, фольги алюмінієвої та поліетиленової плівки (стрип). На стрипах допускається наявність перфорації для зручності розкриття упаковки. 1 тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. 6, 8 контурних безосередкових упаковок (стрип) по 2 таблетки або 3, 4 контурних безосередкових упаковки (стрип) по 4 таблетки з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору з фаскою. Допускається легка шорсткість та мармуровість. Приготований розчин: прозорий або з легкою опалесценцією, безбарвний розчин.ФармакокінетикаАбсорбція Після прийому внутрішньо парацетамол абсорбується швидко та повністю. Сmax (максимальна концентрація у плазмі крові) досягається через 10-60 хв після прийому. Розподіл Парацетамол швидко розподіляється у всіх тканинах. Концентрація в крові, слині та плазмі однакова. Зв'язування з білками плазми незначне. Метаболізм Парацетамол здебільшого метаболізується у печінці. Існує два основні шляхи метаболізму з утворенням глюкуронідів та сульфатів. Останній, переважно, використовується, якщо прийнята доза парацетамолу перевищує терапевтичну. Незначна кількість парацетамолу метаболізується за допомогою ізоферменту цитохрому Р450 з утворенням проміжної сполуки N-ацетилбензохіноніміну, який в нормальних умовах піддається швидкої детоксикації за допомогою глутатіону та виводиться із сечею після зв'язування з цистеїном та меркаптопу. Проте за масивної інтоксикації вміст цього токсичного метаболіту зростає. Виведення Здійснюється в основному із сечею. 90% прийнятої дози парацетамолу виводиться нирками протягом 24 годин, переважно у вигляді глукуроніду (від 60 до 80%) та сульфату (від 20 до 30%). Менш 5% виводиться у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить близько 2 годин. При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) виведення парацетамолу та його метаболітів затримується.ФармакодинамікаПарацетамол (дериват параамінофенолу) має знеболювальну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію. Точний механізм знеболювальної та жарознижувальної дії парацетамолу не встановлений. Очевидно, він включає центральний і периферичний компоненти. Препарат блокує циклооксигеназу I та II переважно у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту внаслідок відсутності впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах.Показання до застосуванняПомірно або слабо виражений больовий синдром (головний біль, зубний біль, мігренозна біль, невралгія, біль у м'язах, біль у попереку, біль при травмах та опіках, біль у горлі, болючі менструації). Підвищена температура тіла при застудних та інших інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, пропацетамолу гідрохлориду (пролік парацетамолу) або будь-якому іншому компоненту препарату, виражена печінкова недостатність або декомпенсовані захворювання печінки в гострій стадії, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна І дитячий вік до 12 років (маса тіла щонайменше 50 кг). З обережністю: Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатинінуВагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане в І та ІІІ триместрі вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування препарату у ІІ триместрі вагітності можливе після консультації з лікарем з метою оцінки очікуваної користі для матері та можливого ризику для плода.Побічна діяПри застосуванні препарату спостерігалися такі побічні ефекти (частота не встановлена): Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, свербіж шкіри, висип на шкірі та слизових (еритема або кропив'янка), набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (в т. ч. Синдром Стівена-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (Синдром Лайєлк), н генералізований екзантематозний пустульоз. З боку центральної та периферичної нервової системи (при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації у просторі та в часі. З боку органів травлення: нудота, діарея, біль в епігастрії, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект). З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми. З боку органів кровотворення: анемія (ціаноз), сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія (задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо у хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія. Інші: зниження артеріального тиску (як симптом анафілаксії), зміна протромбінового часу та міжнародного нормалізованого відношення (МНО).Взаємодія з лікарськими засобамиФенітоїн знижує ефективність парацетамолу та збільшує ризик розвитку гепатотоксичності. Пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах. Пробенецид майже вдвічі знижує кліренс парацетамолу, інгібуючи процес його кон'югації з глюкуроновою кислотою. При одночасному призначенні слід розглянути питання зниження дози парацетамолу. Слід бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу та індукторів мікросомальних ферментів печінки (наприклад, етанол, барбітурати, ізоніазид, рифампіцин, карбамазепін, антикоагулянти, зидовудин, амоксицилін + клавуланова кислота, фенілбутазон, трицикл). Тривале одночасне застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Саліциламід може збільшувати період напіввиведення парацетамолу. Слід проводити моніторинг МНО під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та кумаринів (наприклад, варфарину), оскільки парацетамол при прийомі в дозі 4 г/добу протягом не менше 4- х доби може посилювати дію непрямих антикоагулянтів та збільшувати ризик кровотеч. При необхідності проводять корекцію дози антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетку розчинити у склянці води (200 мл). Чи не жувати і не ковтати таблетки. Зазвичай застосовують по 1-2 таблетки 2-3 десь у добу з інтервалами щонайменше 4 годин. Максимальна разова доза становить 2 таблетки (1 г), максимальна добова – 8 таблеток (4 г), що відповідає для разової дози 10-15 мг/кг маси тіла, для максимальної добової – 75 мг/кг маси тіла. При порушенні функції нирок часовий інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 годин при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв, не менше 6 годин при кліренсі креатиніну 10-50 мл/хв. У пацієнтів з хронічними або компенсованими активними захворюваннями печінки, що особливо супроводжуються печінковою недостатністю, у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, хронічною недостатністю харчування (недостатнім запасом глутатіону в печінці), зневодненням або масою тіла менше 50 кг добова доза не повинна перевищувати 3 г. . 6 пігулок. Препарат слід використовувати з обережністю у дітей та пацієнтів з масою тіла менше 50 кг для виключення ризику перевищення рекомендованої дози. Тривалість прийому без консультації з лікарем не більше 5 днів при призначенні як знеболюючий засіб і 3 дні як жарознижувальний засіб.ПередозуванняПри передозуванні можлива інтоксикація, особливо у дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушенням харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори ферментів, при яких можуть розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний у зазначених вище випадках – іноді з летальним кінцем. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому препарату. Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту в черевній порожнині та/або абдомінальний біль), блідість шкірних покривів, пітливість, нездужання. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності «печінкових» трансаміназ, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження концентрації протромбіну. Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-2 дні та досягає максимуму на 3-4 день. Лікування: негайна госпіталізація, визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі крові перед початком лікування (як можна в більш ранні терміни після передозування), промивання шлунка, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону – метіоніну протягом 8 годин після передозування. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його введення. Симптоматичне лікування. Печінкові тести слід проводити на початку лікування та потім – кожні 24 години. Найчастіше активність печінкових трансаміназ нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути передозування, слід враховувати вміст парацетамолу в інших препаратах, які приймає пацієнт одночасно з препаратом Парацетамол. Прийом парацетамолу в дозах, що перевищують рекомендовані, може спричинити тяжкі ураження печінки. При лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів, і больовому синдромі - більше 5 днів, потрібна консультація лікаря. Прийом препарату Парацетамол може спотворювати показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю. Ризик розвитку уражень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено. Також застосування парацетамолу слід припинити у разі виявлення у пацієнта гострого вірусного гепатиту. Препарат Парацетамол містить 412,4 мг натрію на одну таблетку, що має враховуватися пацієнтами, які перебувають на суворій дієті. Оскільки препарат містить сорбітол, він не повинен застосовуватись при дефіциті сахарази/ізомальтази, непереносимості фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему