Лекарства и БАД
Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаАнтисептичний засіб. При контакті з органічними речовинами виділяє атомарний кисень. Оксид, що утворюється при відновленні калію перманганату марганцю, утворює з білками комплексні сполуки — альбумінати (за рахунок цього калію перманганат у малих концентраціях має в'яжучу, а в концентрованих розчинах — дратівливу, припікаючу та дублячу дію). Має також дезодоруючий ефект. Ефективний при лікуванні опіків та виразок. Здатність калію перманганату знешкоджувати деякі отрути є основою використання його розчинів для промивання шлунка при отруєннях. При потраплянні внутрішньо всмоктується, виявляючи гематотоксичну дію (призводить до розвитку метгемоглобінемії). Препарат належить до списку №4 списку наркотичних засобів, психотропних речовин та його прекурсорів, які підлягають контролю до.ІнструкціяЗовнішньо, місцево: У вигляді водних розчинів для промивання ран (0,1–0,5%), полоскання рота та горла (0,01–0,1%), змащування виразкових та опікових поверхонь (2–5%), спринцювання (0,02–0,1%) у гінекологічній та урологічній практиці, а також промивання шлунка при отруєннях. Приготування розчинів: Декілька кристалів поміщають у склянку з теплою водою і перемішують, розчин використовують лише свіжоприготованим.Показання до застосуванняІнфіковані рани, виразки та опіки шкіри (змащування виразкових та опікових поверхонь); Інфекційно-запальні захворювання слизової оболонки рота та ротоглотки (в т.ч. ангіни) - полоскання порожнини рота та ротоглотки; Гінекологічні та урологічні захворювання (кольпіти та уретрити) - для промивання та спринцювання; Отруєння, спричинені прийомом внутрішньо алкалоїдів (морфін, хінін, аконітин, нікотин), синильної кислоти, фосфору, - для промивання шлунка.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Побічна діяАлергічні реакції, при використанні концентрованих розчинів - опіки та подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПорошок для приготування розчину для зовнішнього та місцевого застосування. По 3, 5 або 15 г у скляних флаконах з гвинтовою горловиною, закупорених пластмасовими кришками з лопатками або без лопаток. По 3 або 5 г у пакетах із плівки ПЕ. На флакони, пакети наклеюють самоклеючі етикетки. Кожен флакон, пакет поміщають у пачку з картону.ПередозуванняСимптоми: різкий біль у ротовій порожнині, по ходу стравоходу, у животі, блювання, діарея; слизова оболонка порожнини рота та глотки - набрякла, темно-коричневого, фіолетового кольору, можливий набряк гортані, розвиток механічної асфіксії, опікового шоку, рухового збудження, судом, явищ паркінсонізму, геморагічного коліту, нефропатії, гепатопатії. При зниженій кислотності шлункового соку можливий розвиток метгемоглобінемії з вираженим ціанозом та задишкою. Смертельна доза для дітей становить близько 3 г, для дорослих 0,3–0,5 г/кг. Лікування: призначення метиленового синього (50 мл 1% розчину), аскорбінової кислоти (в/в – 30 мл 5% розчину), ціанокобаламіну – до 1 мг, піридоксину (в/м – 3 мл 5% розчину).Запобіжні заходи та особливі вказівкиХімічно несумісний з деякими органічними речовинами (вугілля, цукор, танін) і речовинами, що легко окислюються, - може статися вибух.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
310,00 грн
210,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лоратадин 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,3 мг, крохмаль кукурудзяний 18 мг, стеарат магнію 0,7 мг. По 7, 10 або 15 таблеток у блістерах, виготовлених із полівінілхлориду та алюмінієвої фольги. По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми білого або майже білого кольору, що не містять сторонніх включень, на одній стороні є ризик, товарний знак "Кухля і колба" і цифра "10", інша сторона гладка.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний, протисвербіжний, H1-антигістамінний.ФармакокінетикаЛоратадин швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Tmax лоратадину в плазмі крові – 1–1,5 год, а його активного метаболіту дезлоратадину – 1,5–3,7 год. Прийом їжі збільшує Tmax лоратадину та дезлоратадину приблизно на 1 год, але не впливає на ефективність лікарського препарату. Cmax лоратадину та дезлоратадину не залежить від прийому їжі. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються порівняно з даними показниками у пацієнтів із нормальною функцією нирок. T1/2 лоратадину та його активного метаболіту при цьому не відрізняється від таких у здорових пацієнтів. У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки Cmax та AUC лоратадину та його активного метаболіту збільшуються у 2 рази порівняно з даними показниками у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Лоратадин має високий рівень (97-99%), а його активний метаболіт - помірний рівень (73-76%) зв'язування з білками плазми. Лоратадин метаболізується в дезлоратадин за допомогою системи цитохрому Р450 3А4 та меншою мірою системи цитохрому Р450 2D6. Виводиться через нирки (приблизно 40% прийнятої внутрішньо дози) та через кишечник (приблизно 42% прийнятої внутрішньо дози) протягом більш ніж 10 днів, переважно у вигляді кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% прийнятої дози виводиться через нирки протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Менш 1% активної речовини виводиться через нирки у незміненому вигляді протягом 24 годин після прийому лікарського препарату. Біодоступність лоратадину та його активного метаболіту має дозозалежний характер. Фармакокінетичні профілі лоратадину та його активного метаболіту у дорослих та літніх здорових добровольців були зіставні. T1/2 лоратадину становить від 3 до 20 год (в середньому 8,4 год), а дезлоратадину - від 8,8 до 92 год (в середньому 28 год); у літніх пацієнтів відповідно від 6,7 до 37 год (в середньому 18,2 год) та від 11 до 39 год (у середньому 17,5 год). T1/2 збільшується при алкогольному ураженні печінки (залежно від тяжкості захворювання) і не змінюється за наявності ХНН. Проведення гемодіалізу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активного метаболіту.ФармакодинамікаЛоратадин – активна речовина лікарського препарату Кларітин® – є трициклічною сполукою з вираженою антигістамінною дією і є селективним блокатором периферичних H1-гістамінових рецепторів. Має швидку і тривалу протиалергічну дію. Початок дії - протягом 30 хв після прийому лікарського препарату Кларітін внутрішньо. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 годин від початку дії і триває більше 24 годин. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на ЦНС. Не має клінічно значущого антихолінергічну чи седативну дію, тобто. не викликає сонливість та не впливає на швидкість психомоторних реакцій при застосуванні у рекомендованих дозах. Прийом лікарського препарату Кларітін не призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ. При тривалому лікуванні не спостерігалися клінічно значущі зміни показників життєво важливих функцій даних фізикального огляду результатів лабораторних досліджень або ЕКГ. Лоратадин не має значної селективності по відношенню до Н2-гістамінових рецепторів. Не пригнічує зворотне захоплення норепінефрину і практично не впливає на ССС або функцію водія ритму.Показання до застосуваннясезонний (поліноз) та цілорічний алергічні риніти та алергічний кон'юнктивіт – симптоматичне лікування чхання, свербіння слизової оболонки носа, ринореї, печіння та сверблячка в очах, сльозотечі; хронічна ідіопатична кропив'янка; Шкірні захворювання алергічного походження.Протипоказання до застосуваннянепереносимість або підвищена чутливість до лоратадину або будь-якого іншого компонента препарату; рідкісні спадкові захворювання (порушення переносимості галактози, недостатність лактази; Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози) - у зв'язку з наявністю лактози, що входить до складу таблеток; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція - у зв'язку з наявністю сахарози, що входить до складу сиропу; період грудного вигодовування; вік до 2 років (для сиропу); 3 років (для таблеток). З обережністю: тяжкі порушення функції печінки; вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування лоратадину під час вагітності не встановлена. Застосування лікарського засобу Кларітін® можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Лоратадин та його активний метаболіт виділяються у грудне молоко, тому при призначенні лікарського препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяУ клінічних дослідженнях за участю дітей віком від 2 до 12 років, які приймали лікарський препарат Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, спостерігалися біль голови (2,7%), нервозність (2,3%), стомлюваність (1%). У клінічних дослідженнях за участю дорослих небажані явища, що спостерігалися частіше, ніж при застосуванні плацебо («пустушки»), зустрічалися у 2% пацієнтів, які приймали лікарський препарат Кларітін®. У дорослих при застосуванні лікарського препарату Кларітін® більш часто, ніж у групі плацебо, відзначалися головний біль (0,6%), сонливість (1,2%), підвищення апетиту (0,5%) та безсоння (0,1%) . Крім того, у постмаркетинговому періоді були дуже рідкісні повідомлення.Взаємодія з лікарськими засобамиПрийом їжі не впливає на ефективність лікарського препарату Кларітін. Лікарський препарат Кларітін не посилює дію алкоголю на ЦНС. При сумісному прийомі лоратадину з кетоконазолом, еритроміцином або циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі, але це підвищення не було клінічно значущим, у т.ч. за даними ЕКГ.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Дорослим, у тому числі літнім та підліткам старше 12 років рекомендується прийом лікарського препарату Кларітин у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. При застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з наявністю хронічної ниркової недостатності корекції дози не потрібно. Дітям віком від 3 до 12 років з масою тіла понад 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Дорослим та дітям при масі тіла понад 30 кг із тяжким порушенням функції печінки початкова доза повинна становити 10 мг (1 таблетка) через день.ПередозуванняСимптоми: сонливість, тахікардія, біль голови. У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря. Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Можливе промивання шлунка, прийом адсорбентів (подрібнене активоване вугілля з водою). Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу. Після надання невідкладної допомоги слід продовжити спостереження за станом пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом лікарського препарату Кларітин слід припинити за 48 годин до проведення шкірних проб, оскільки антигістамінні лікарські препарати можуть спотворювати результати діагностичного дослідження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено негативної дії лікарського препарату Кларітін на здатність керувати автомобілем або здійснення іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги. Однак у дуже поодиноких випадках деякі пацієнти відчувають сонливість при прийомі лікарського препарату Кларітін®, яка може вплинути на їхню здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
217,00 грн
210,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: кларитроміцин – 250 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, сорбінова кислота, сорбітан олеат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, кроскармелоза натрію, повідон, стеаринова кислота; склад плівкової оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий, ароматизатор ванільний. Таблетки, 250 мг: По 10 таблеток Al/Al блістер. 1 блістер у картонну пачку з інструкцією із застосування.Фармакотерапевтична групаТаблетки Кларитроміцин-Акріхін являють собою напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, що пригнічує синтез білків у мікробній клітині, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій, діючи бактеріостатично, а також бактерицидно. Діюча речовина Кларитроміцин-Акріхін активно щодо: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. грамнегативних бактерій: Helicobacter pylori, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Borrelia burgdorferi. анаеробних бактерій: Eubacterium spp., Peptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Bacteroides melaninogenicus. внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma pneumoniae. Toxoplasma gondii, Mycobacterium spp. (крім Mycobacterium tuberculosis).ІнструкціяУ дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до діючої речовини таблеток Кларитроміцин-Акріхін збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит). інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія). одонтогенні інфекції. інфекції шкіри та м'яких тканин. мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД. ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів Кларитроміцин-Акріхін та інших макролідів. в анамнезі - подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія або шлуночкова тахікардія типу "пірует". гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT). тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю. холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину. порфірія. І триместр вагітності. період грудного вигодовування. одночасний прийом Кларитроміцин-Акріхін з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином. з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін. з мідазоламом для вживання. з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином. з тикагрелором, ранолазином.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами. У період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції на компоненти таблеток Кларитроміцин-Акріхін: часто – висип. нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип. частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку. нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах. частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння. нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість. частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покривів: часто інтенсивне потовиділення. частота невідома – акне, геморагії. З боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота. нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний. частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні). частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія. частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія. частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто – астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі. частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація. нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь. частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку організму в цілому: нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиМіж антибіотиками-макролідами спостерігається перехресна резистентність. Таблетки Кларитроміцин-Акріхін застосовують з обережністю при комбінованій терапії з іншими статинами. Рекомендується застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферментів CYP3A (флувастатин). У разі потреби спільного прийому рекомендується приймати найменшу дозу статину. Необхідно контролювати розвиток ознак та симптомів міопатії. Одночасний прийом таблеток Кларитроміцин-Акріхін з ловастатином або симвастатином протипоказаний (дані статини значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4, і спільне застосування з кларитроміцином підвищує їх сироваткові концентрації, що призводить до підвищення ризику розвитку міопатії). При одночасному застосуванні таблеток Кларитроміцин-Акріхін з аторвастатином помірно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії. У разі необхідності застосування Кларитроміцину-Акріхіну слід припинити прийом ловастатину або симвастатину на час терапії.Спосіб застосування та дозиТаблетки препарату приймають внутрішньо: для дорослих та дітей старше 12 років разова доза Кларитроміцин-Акріхін становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. Тривалість лікування пігулками Кларитроміцин-Акріхін залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози Кларитроміцин-Акріхін: для дорослих – 2 г, для дітей – 1 г.ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМожливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Необхідно враховувати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Необхідний періодичний контроль протромбінового часу у пацієнтів, які отримують лікування таблетками Кларитроміцин-Акріхін одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
261,00 грн
210,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, сорбінова кислота, сорбітан олеат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, кроскармелоза натрію, повідон, стеаринова кислота; склад плівкової оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий, ароматизатор ванільний. Таблетки, 500 мг: По 10 таблеток у Al/Al блістер. 1 блістер у картонну пачку з інструкцією із застосування.Фармакотерапевтична групаТаблетки Кларитроміцин-Акріхін являють собою напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, що пригнічує синтез білків у мікробній клітині, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій, діючи бактеріостатично, а також бактерицидно. Діюча речовина Кларитроміцин-Акріхін активно щодо: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. грамнегативних бактерій: Helicobacter pylori, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Borrelia burgdorferi. анаеробних бактерій: Eubacterium spp., Peptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Bacteroides melaninogenicus. внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma pneumoniae. Toxoplasma gondii, Mycobacterium spp. (крім Mycobacterium tuberculosis).ІнструкціяУ дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до діючої речовини таблеток Кларитроміцин-Акріхін збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит). інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія). одонтогенні інфекції. інфекції шкіри та м'яких тканин. мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД. ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів Кларитроміцин-Акріхін та інших макролідів. в анамнезі - подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія або шлуночкова тахікардія типу "пірует". гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT). тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю. холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину. порфірія. І триместр вагітності. період грудного вигодовування. одночасний прийом Кларитроміцин-Акріхін з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином. з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін. з мідазоламом для вживання. з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином. з тикагрелором, ранолазином.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами. У період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції на компоненти таблеток Кларитроміцин-Акріхін: часто – висип. нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип. частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку. нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах. частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння. нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість. частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покривів: часто інтенсивне потовиділення. частота невідома – акне, геморагії. З боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота. нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний. частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні). частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія. частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія. частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто – астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі. частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація. нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь. частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку організму в цілому: нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиМіж антибіотиками-макролідами спостерігається перехресна резистентність. Таблетки Кларитроміцин-Акріхін застосовують з обережністю при комбінованій терапії з іншими статинами. Рекомендується застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферментів CYP3A (флувастатин). У разі потреби спільного прийому рекомендується приймати найменшу дозу статину. Необхідно контролювати розвиток ознак та симптомів міопатії. Одночасний прийом таблеток Кларитроміцин-Акріхін з ловастатином або симвастатином протипоказаний (дані статини значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4, і спільне застосування з кларитроміцином підвищує їх сироваткові концентрації, що призводить до підвищення ризику розвитку міопатії). При одночасному застосуванні таблеток Кларитроміцин-Акріхін з аторвастатином помірно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії. У разі необхідності застосування Кларитроміцину-Акріхіну слід припинити прийом ловастатину або симвастатину на час терапії.Спосіб застосування та дозиТаблетки препарату приймають внутрішньо: для дорослих та дітей старше 12 років разова доза Кларитроміцин-Акріхін становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. Тривалість лікування пігулками Кларитроміцин-Акріхін залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози Кларитроміцин-Акріхін: для дорослих – 2 г, для дітей – 1 г.ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМожливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Необхідно враховувати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Необхідний періодичний контроль протромбінового часу у пацієнтів, які отримують лікування таблетками Кларитроміцин-Акріхін одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
201,00 грн
155,00 грн
Фармакотерапевтична групаФармакологічна дія – антисептична.ФармакодинамікаАнтисептичний засіб. При контакті з органічними речовинами виділяє атомарний кисень. Оксид, що утворюється при відновленні калію перманганату марганцю, утворює з білками комплексні сполуки — альбумінати (за рахунок цього калію перманганат у малих концентраціях має в'яжучу, а в концентрованих розчинах — дратівливу, припікаючу та дублячу дію). Має також дезодоруючий ефект. Ефективний при лікуванні опіків та виразок. Здатність калію перманганату знешкоджувати деякі отрути є основою використання його розчинів для промивання шлунка при отруєннях. При потраплянні внутрішньо всмоктується, виявляючи гематотоксичну дію (призводить до розвитку метгемоглобінемії). Препарат належить до списку №4 списку наркотичних засобів, психотропних речовин та його прекурсорів, які підлягають контролю до.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість.Побічна діяАлергічні реакції, при використанні концентрованих розчинів - опіки та подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПорошок для приготування розчину для зовнішнього та місцевого застосування. По 3, 5 або 15 г у скляних флаконах з гвинтовою горловиною, закупорених пластмасовими кришками з лопатками або без лопаток. По 3 або 5 г у пакетах із плівки ПЕ. На флакони, пакети наклеюють самоклеючі етикетки. Кожен флакон, пакет поміщають у пачку з картону.Інструкція для пацієнтаЗовнішньо, місцево: У вигляді водних розчинів для промивання ран (0,1–0,5%), полоскання рота та горла (0,01–0,1%), змащування виразкових та опікових поверхонь (2–5%), спринцювання (0,02–0,1%) у гінекологічній та урологічній практиці, а також промивання шлунка при отруєннях. Приготування розчинів: Декілька кристалів поміщають у склянку з теплою водою і перемішують, розчин використовують лише свіжоприготованим.ПередозуванняСимптоми: різкий біль у ротовій порожнині, по ходу стравоходу, у животі, блювання, діарея; слизова оболонка порожнини рота та глотки - набрякла, темно-коричневого, фіолетового кольору, можливий набряк гортані, розвиток механічної асфіксії, опікового шоку, рухового збудження, судом, явищ паркінсонізму, геморагічного коліту, нефропатії, гепатопатії. При зниженій кислотності шлункового соку можливий розвиток метгемоглобінемії з вираженим ціанозом та задишкою. Смертельна доза для дітей становить близько 3 г, для дорослих 0,3–0,5 г/кг. Лікування: призначення метиленового синього (50 мл 1% розчину), аскорбінової кислоти (в/в – 30 мл 5% розчину), ціанокобаламіну – до 1 мг, піридоксину (в/м – 3 мл 5% розчину).Запобіжні заходи та особливі вказівкиХімічно несумісний з деякими органічними речовинами (вугілля, цукор, танін) і речовинами, що легко окислюються, - може статися вибух.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
299,00 грн
230,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, сорбінова кислота, сорбітан олеат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, кроскармелоза натрію, повідон, стеаринова кислота; склад плівкової оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий, ароматизатор ванільний. Таблетки, 500 мг: По 14 таблеток у Al/Al блістер. 1 блістер у картонну пачку з інструкцією із застосування.Фармакотерапевтична групаТаблетки Кларитроміцин-Акріхін являють собою напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, що пригнічує синтез білків у мікробній клітині, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій, діючи бактеріостатично, а також бактерицидно. Діюча речовина Кларитроміцин-Акріхін активно щодо: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. грамнегативних бактерій: Helicobacter pylori, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Borrelia burgdorferi. анаеробних бактерій: Eubacterium spp., Peptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Bacteroides melaninogenicus. внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma pneumoniae. Toxoplasma gondii, Mycobacterium spp. (крім Mycobacterium tuberculosis).ІнструкціяУ дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до діючої речовини таблеток Кларитроміцин-Акріхін збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит). інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія). одонтогенні інфекції. інфекції шкіри та м'яких тканин. мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД. ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів Кларитроміцин-Акріхін та інших макролідів. в анамнезі - подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія або шлуночкова тахікардія типу "пірует". гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT). тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю. холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину. порфірія. І триместр вагітності. період грудного вигодовування. одночасний прийом Кларитроміцин-Акріхін з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином. з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін. з мідазоламом для вживання. з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином. з тикагрелором, ранолазином.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами. У період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції на компоненти таблеток Кларитроміцин-Акріхін: часто – висип. нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип. частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку. нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах. частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння. нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість. частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покривів: часто інтенсивне потовиділення. частота невідома – акне, геморагії. З боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота. нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний. частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні). частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія. частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія. частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто – астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі. частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація. нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь. частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку організму в цілому: нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиМіж антибіотиками-макролідами спостерігається перехресна резистентність. Таблетки Кларитроміцин-Акріхін застосовують з обережністю при комбінованій терапії з іншими статинами. Рекомендується застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферментів CYP3A (флувастатин). У разі потреби спільного прийому рекомендується приймати найменшу дозу статину. Необхідно контролювати розвиток ознак та симптомів міопатії. Одночасний прийом таблеток Кларитроміцин-Акріхін з ловастатином або симвастатином протипоказаний (дані статини значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4, і спільне застосування з кларитроміцином підвищує їх сироваткові концентрації, що призводить до підвищення ризику розвитку міопатії). При одночасному застосуванні таблеток Кларитроміцин-Акріхін з аторвастатином помірно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії. У разі необхідності застосування Кларитроміцину-Акріхіну слід припинити прийом ловастатину або симвастатину на час терапії.Спосіб застосування та дозиТаблетки препарату приймають внутрішньо: для дорослих та дітей старше 12 років разова доза Кларитроміцин-Акріхін становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. Тривалість лікування пігулками Кларитроміцин-Акріхін залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози Кларитроміцин-Акріхін: для дорослих – 2 г, для дітей – 1 г.ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМожливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Необхідно враховувати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Необхідний періодичний контроль протромбінового часу у пацієнтів, які отримують лікування таблетками Кларитроміцин-Акріхін одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
322,00 грн
201,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг; Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію, натрію лаурилсульфат, целюлоза мікрокристалічна, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), гіпромелоза (гідроксіпропілметилцелоза 0, жовтий, ванілін. 7 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра.ФармакокінетикаАбсорбція – швидка. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність. Зв'язок із білками плазми – понад 90 %. Після одноразового прийому реєструються 2 піки максимальної концентрації препарату у плазмі крові. Другий пік обумовлений здатністю препарату концентруватися в жовчному міхурі з наступним поступовим або швидким надходженням у кишечник та всмоктуванням. Час досягнення максимальної концентрації препарату в плазмі при пероральному прийомі 250 мг - 1-3 год. Після прийому внутрішньо 20% від прийнятої дози швидко гідроксилюється в печінці ферментами цитохрому CYP3A4, CYP3A5 і CYP3A7 з утворенням основного метаболіту -14-гідроксикларитроміцину, що має виражену протимікробну активність щодо Haemophilus influenzae. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. При регулярному прийомі по 250 мг на добу рівноважні концентрації незміненого препарату та його основного метаболіту – 1 та 0,6 мкг/мл відповідно; період напіввиведення – 3-4 год та 5-6 год, відповідно. При збільшенні дози до 500 мг на добу рівноважна концентрація незміненого препарату та його метаболіту у плазмі -2,7-2,9 та 0,83-0,88 мкг/мл відповідно; період напіввиведення – 4,8-5 год та 6,9-8,7 год, відповідно. У терапевтичних концентраціях накопичується в легенях, шкірі та м'яких тканинах (у них концентрації у 10 разів перевищують рівень у сироватці крові). Виділяється нирками та кишечником (20-30% - у незміненій формі, решта - у вигляді метаболітів). При одноразовому прийомі 250 мг та 1200 мг нирками виділяється 37,9 та 46 %, кишечником – 40,2 та 29,1 %, відповідно.ФармакодинамікаКларитроміцин – бактеріостатичний антибіотик другого покоління із групи макролідів широкого спектру дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язується з субодиницею 50S мембрани рибосом мікробної клітини). Діє на поза- та внутрішньоклітинно розташованих збудників.Показання до застосуванняІнфекції нижніх дихальних шляхів (зокрема бронхіт, пневмонія). Інфекції верхніх відділів дихальних шляхів (зокрема фарингіт, синусит). Інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. фолікуліт, бешиха). Мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare. Локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium fortuitum та Mycobacterium kansasii. Профілактика поширення інфекції, спричиненої комплексом Mycobacterium avium (MAC-інфекція) у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із кількістю CD4 лімфоцитів не більше 100/мкл. Ерадикація Helicobacter pylori з метою зниження частоти рецидивів виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки. Одонтогенні інфекції.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препаратів групи макролідів. Одночасний прийом кларитроміцину з наступними препаратами: астемізол, цизаприд, пімозід та терфенадин. Порфирія. Вагітність (I триместр). Період лактації. Дитячий вік віком до 12 років. З обережністю: Ниркова та/або печінкова недостатність. На тлі прийому лікарських засобів, що метаболізуються печінкою, рекомендується вимірювати їхню концентрацію в крові.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату в період вагітності (II та III триместри) можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Кларитроміцин виділяється з грудним молоком, тому за необхідності призначення препарату під час лактації слід припинити грудне вигодовування. Протипоказане застосування препарату дітям віком до 12 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, страх, безсоння, "жахливі" сновидіння; рідко – дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація, сплутаність свідомості. З боку травної системи: нудота, блювання, гастралгія, діарея, стоматит, глосит, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, холестатична жовтяниця, рідко – псевдомембранозний ентероколіт. З боку органів чуття: шум у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату. З боку органів кровотворення та системи гемостазу: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововиливи). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), анафілактоїдні реакції. Інші: розвиток стійкості мікроорганізмів.Взаємодія з лікарськими засобамиПротипоказано одночасне застосування кларитроміцину з цизапридом, пимозидом, терфенадином, астемізолом, оскільки це веде до підвищення концентрації цих препаратів у плазмі крові в 2-3 рази, що може спричинити подовження інтервалу QT, порушення ритму серця, включаючи шлуночкову тахікардію. При одночасному прийомі кларитроміцин збільшує концентрацію в крові лікарських препаратів, що метаболізуються в печінці за допомогою ферментів цитохрому P450: непрямих антикоагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, тріазоламу, мідазоламу, циклоспорину, вінбластину, дизопіраміду, фенунану, фену кислоти, цилостазолу, метилпреднізолону, омепразолу, хінідину, алкалоїдів ріжків, силденафілу, такролімусу. При одночасному прийомі кларитроміцину та зидовудину у ВІЛ-інфікованих пацієнтів відмічено зниження величини рівноважної концентрації зидовудину (між застосуванням лікарських препаратів необхідний інтервал не менше 4 годин). При одночасному застосуванні ритонавіру (по 200 мг кожні 8 год) та кларитроміцину (по 500 мг кожні 12 год) метаболізм кларитроміцину сповільнюється (Cmax кларитроміцину збільшувалася на 31%, Cmin – на 182%, AUC – на 77%). Відзначено суттєве уповільнення утворення 14-гідроксикларитроміцину. При прийомі ритонавіру не слід одночасно призначати кларитроміцин у дозі більше 1 г на добу. У цьому випадку пацієнти без порушення функції нирок не потребують корекції дози кларитроміцину. Це має велике значення у разі застосування такої комбінації у пацієнтів із порушеннями функції нирок: пацієнтам із кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу кларитроміцину зменшують на 50 % (до 500 мг 1 раз на добу). Можливий розвиток перехресної резистентності між кларитроміцином, лінкоміцином та кліндаміцином.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослі та діти старше 12 років – по 250-500 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування – 6-14 днів. При лікуванні інфекцій призначають внутрішньо по 500 мг 2 рази на день. Тривалість лікування – 6 місяців і більше. Для ерадикації Helicobacter pylori у хворих з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки кларитроміцин призначають по 250-500 мг двічі на добу у складі комбінованої терапії. Тривалість лікування 7-14 днів. У хворих з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв або концентрації сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/100 мл) – 250 мг/добу (одноразово), при тяжких інфекціях – по 250 мг 2 рази на добу. Максимальна тривалість лікування у пацієнтів цієї групи – 14 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, біль голови, сплутаність свідомості. Лікування: промивання шлунка та симптоматичне лікування. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не призводять до значної зміни концентрації кларитроміцину у сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності хронічних захворювань печінки необхідно проводити регулярний контроль за ферментами сироватки крові. З обережністю призначають на фоні препаратів, що метаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їхню концентрацію в крові). У разі сумісного призначення з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час. Необхідно звернути увагу на можливість перехресної стійкості між кларитроміцином та іншими антибіотиками групи макролідів, а також лінкоміцином та кліндаміцином. При тривалому або повторному застосуванні препарату можливий розвиток суперінфекції (зростання нечутливих бактерій та грибів).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
312,00 грн
200,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Кларитроміцин 500 мг. Допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, діоксид колоїдний кремнію, магнію стеарат. Склад оболонки: опадрай II 31F58914 білий (гіпромелоза, моногідрат лактози, титану діоксид (Е171), макрогол 4000, натрію цитрат). 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, довгасті, двоопуклі, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаКларитроміцин є напівсинтетичним макролідним антибіотиком широкого спектра дії. Антибактеріальна дія кларитроміцину здійснюється шляхом придушення синтезу білка внаслідок зв'язування з 50s-субодиницею бактеріальних рибосом. Кларитроміцин має виражену активність щодо широкого спектру аеробних і анаеробних грампозитивних і грамнегативних організмів. Мінімальна переважна концентрація кларитроміцину (МПК) вдвічі нижча, ніж у еритроміцину для більшості мікроорганізмів. 14-гідрокси-метаболіт кларитроміцину також має антимікробну активність. Мінімальні переважні концентрації цього метаболіту рівні або перевищують МПК кларитроміцину; відносно H. influenzae 14-гідроксиметаболіт удвічі активніший, ніж кларитроміцин. Кларитроміцин проявляє активність in vitro щодо наступних організмів - грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus aureus (чутливий до метициліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumonia, Streptococcus viridans та Listeria; грамнегативні аеробні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoea, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Helicobacter pylori, Campylobacter jeju; переважно внутрішньоклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumonia, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumonia, Mycobacterium avium, Mycobacterium leprae, M. kansaii, M. chelonae, M. marinum, M. fortitum; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Propionibacterium acnes,Peptococcus species; Peptostreptococcus species. Крім того, препарат активний щодо Toxoplasma species. Бактерицидну активність кларитроміцин має щодо деяких бактеріальних штамів: Haemophilus influenzae; Streptococcus pneumoniae; Streptococcus pyogenes; Streptococcus agalactiae; Moraxella (Branhamella) catarrhalis; Neisseria gonorrhoeae; Helicobacter pylori та Campylobacter spp.ФармакокінетикаКларитроміцин швидко і добре всмоктується із ШКТ після прийому внутрішньо. Мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин утворюється після першого проходження через печінку. Прийом їжі не впливає на біодоступність кларитроміцину, однак дещо сповільнює початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідроксиметаболіту. Фармакокінетика кларитроміцину носить нелінійний характер; при цьому рівноважна концентрація досягається через 2 доби від початку прийому препарату. Кларитроміцин виводиться із сечею, а також з каловими масами, переважно через жовч. При прийомі 250 мг кларитроміцину 2 рази на добу 15-20% введеної дози виводиться у незміненому вигляді із сечею. При прийомі 500 мг 2 рази на добу екскреція із сечею становить близько 36%. 14-гідроксикларитроміцин - основний метаболіт, виявлений у сечі, на його частку припадає близько 10-15%. При прийомі 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу концентрація кларитроміцину в плазмі вища, ніж при прийомі цієї дози 2 рази на добу. Вміст кларитроміцину в тканинах, включаючи залозисту та легеневу тканину, у кілька разів вищий, ніж у циркулюючій крові. У терапевтичних концентраціях кларитроміцин зв'язується на 80% з білками плазми. Кларитроміцин проникає у шлунковий слиз. Рівень кларитроміцину в слизу та тканинах шлунка підвищується при комбінованій терапії з омепразолом. Кларитроміцин проникає у грудне молокоКлінічна фармакологіяАнтибіотик групи макролідів.Показання до застосуванняІнфекції, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (у тому числі гострий та хронічний бронхіт, пневмонія); інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі синусит та фарингіт); інфекції шкіри та м'яких тканин; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки для ерадикації Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії з інгібіторами протонної помпи).Протипоказання до застосуванняОдночасне призначення з похідними ріжків; одночасне призначення наступних препаратів: цисаприд, пімозід, терфенадин; дитячий вік до 12 років; вагітність та період лактації. гіперчутливість до антибіотиків групи макролідів З обережністю: пацієнтам із порушеннями функції печінки та нирок.Вагітність та лактаціяБезпека кларитроміції при вагітності та в період лактації не вивчена. Препарат проникає у грудне молоко. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяЗазвичай кларитроміцин добре переноситься пацієнтами. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсія, діарея, біль у животі, стоматити, глосити, панкреатит, кандидоз порожнини рота, знебарвлення язика та зубів; рідко – псевдомембранозний ентероколіт. Знебарвлення зубів оборотне і зазвичай відновлюється спеціальною обробкою в стоматологічній клініці. Як і прийому інших антибіотиків із групи макролідів можливі порушення функції печінки, зокрема. збільшення активності печінкових ферментів, печінково-клітинний та/або холестатичний гепатит із жовтяницею або без неї. Ці порушення функції печінки можуть бути важкими, але зазвичай вони оборотні. Дуже рідко спостерігалися випадки печінкової недостатності та смертельного результату в основному на тлі тяжких супутніх захворювань та/або супутньої лікарської терапії. З боку системи крові: у виняткових випадках - лейкопенія та тромбоцитопенія; збільшення рівня креатиніну у сироватці. З боку центральної та периферичної нервової системи: парестезія, головний біль, розлади нюху, зміна смакових відчуттів; запаморочення, збудження, безсоння, кошмарні сновидіння, почуття страху, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація; оборотна втрата слуху; судоми. З боку серцево-судинної системи: як і при прийомі інших макролідів, подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, поліморфна шлуночкова тахіаритмія (torsades de pointes). З боку опорно-рухової системи: артралгія, міалгія. З боку сечовидільної системи: окремі випадки збільшення креатиніну плазми, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність. Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, у поодиноких випадках – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний елідермальний некроліз. Інші: рідко – гіпоглікемія у пацієнтів, які приймають пероральні цукрознижувальні препарати або інсулін.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному призначенні кларитроміцину з цисапридом, пимозидом та терфенадином у плазмі крові спостерігаються підвищені концентрації цих препаратів, що може спричинити подовження інтервалу QT та порушення ритму серця, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків аритмію та torsade de point; аналогічні ефекти спостерігаються при одночасному прийомі астемізолу та інших макролідів. Кларитроміцин не взаємодіє з пероральними контрацептивами. Як і при прийомі інших макролідних антибіотиків, одночасний прийом кларитроміцину та інших препаратів, що метаболізуються за участю цитохрому Р450 (варфарин, алкалоїди ріжків, триазолам, мідазолам, дизопірамід, ловастатин, рифабутин, препарат крові. При одночасному застосуванні кларитроміцину та інгібіторів HMG-KoA-редуктази (ловастатин, симвастатин) можливий розвиток рабдоміолізу. При одночасному призначенні кларитроміцину та теофіліну підвищується концентрація теофіліну в сироватці крові та його токсичність. Одночасне призначення кларитроміцину і варфарину або дигоксину може супроводжуватися збільшенням їх ефектів. При одночасному призначенні кларитроміцину та карбамазепіну може посилюватися ефект карбамазепіну внаслідок зниження швидкості екскреції карбамазепіну. При одночасному прийомі кларитроміцину та зидовудину (всередину) ВІЛ-інфікованим дорослим пацієнтам можливе зниження рівноважної концентрації зидовудину; цього можна значною мірою уникнути, збільшивши інтервал між прийомами кларитроміцину та зидовудину до 1-2 год. Для дітей такої взаємодії не відзначалося. При одночасному прийомі ритонавіру та кларитроміцину для останнього збільшуються значення фармакокінетичних параметрів: AUC, C max , Cmin. Для пацієнтів з нормальною функцією нирок корекція дози зазвичай не потрібна внаслідок широкого терапевтичного інтервалу доз кларитроміцину. При одночасному застосуванні кларитроміцину та омепразолу, кларитроміцину та лансопразолу, а також кларитроміцину та ранітидину можливе збільшення концентрації препаратів у плазмі крові, проте зазвичай корекції дози не потрібно. При одночасному застосуванні кларитроміцину та гіпоглікемічних засобів, у тому числі інсуліну, у поодиноких випадках можливий розвиток гіпоглікемії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим: звичайна доза становить 250 мг 2 рази на добу протягом 7 днів, при необхідності доза може бути збільшена до 500 мг 2 рази на добу протягом періоду до 14 днів при тяжких інфекціях. Дітям старше 12 років: режим дозування як для дорослих. Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої Н. pylori (дорослим): Схема потрійної терапії (1-14 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу; лансопразол 30 мг 2 рази на добу; амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (7 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу; лансопразол 30 мг 2 рази на добу; метронідазол 400 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (7 днів): кларигроміцин 500 мг 2 рази на добу; омепразол 40 мг на добу; амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу або метронідазол 400 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (10 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу призначається з амоксициліном 100 мг 2 рази на добу та омепразолом 20 мг на добу. Схема подвійної терапії (14 днів): кларитроміцин 500 мг 3 рази на добу, омепразол внутрішньо 40 мг 1 раз на добу. При ураженні функції нирок зазвичай корекції дози не потрібні, за винятком пацієнтів з тяжкими ураженнями нирок (КК < 30 мл/хв), проте при необхідності сумарна добова доза має бути знижена вдвічі, тобто. 250 мг 1 раз на добу або 250 мг 2 рази на добу при більш тяжких інфекціях. При одночасному прийомі ритонавіру для пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується корекція дози за наступною схемою: для пацієнтів з КК 30-60 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 50%. Для пацієнтів з КК менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 75%. При сумісному застосуванні кларитроміцину та ритонавіру не слід застосовувати дози кларитроміцину понад 1 г/добу.ПередозуванняСимптоми: симптоми з боку шлунково-кишкового тракту; у одного з пацієнтів при прийомі 8 г кларитроміцину був випадок порушення психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпоглікемія, гіпоксемія. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз є неефективними, як і для інших макролідів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом таблеток кларитроміцину у дітей віком до 12 років не рекомендується. При одночасному призначенні кларитроміцину та варфарину слід регулярно контролювати протромбіновий час. При одночасному призначенні кларитроміцину та дигоксину слід проводити спостереження за рівнем концентрації дигоксину у сироватці крові.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
361,00 грн
189,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Кларитроміцин 500 мг. Допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, діоксид колоїдний кремнію, магнію стеарат. Склад оболонки: опадрай II 31F58914 білий (гіпромелоза, моногідрат лактози, титану діоксид (Е171), макрогол 4000, натрію цитрат). 14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, довгасті, двоопуклі, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаКларитроміцин є напівсинтетичним макролідним антибіотиком широкого спектра дії. Антибактеріальна дія кларитроміцину здійснюється шляхом придушення синтезу білка внаслідок зв'язування з 50s-субодиницею бактеріальних рибосом. Кларитроміцин має виражену активність щодо широкого спектру аеробних і анаеробних грампозитивних і грамнегативних організмів. Мінімальна переважна концентрація кларитроміцину (МПК) вдвічі нижча, ніж у еритроміцину для більшості мікроорганізмів. 14-гідрокси-метаболіт кларитроміцину також має антимікробну активність. Мінімальні переважні концентрації цього метаболіту рівні або перевищують МПК кларитроміцину; відносно H. influenzae 14-гідроксиметаболіт удвічі активніший, ніж кларитроміцин. Кларитроміцин проявляє активність in vitro щодо наступних організмів - грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus aureus (чутливий до метициліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumonia, Streptococcus viridans та Listeria; грамнегативні аеробні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoea, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Helicobacter pylori, Campylobacter jeju; переважно внутрішньоклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumonia, Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumonia, Mycobacterium avium, Mycobacterium leprae, M. kansaii, M. chelonae, M. marinum, M. fortitum; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Propionibacterium acnes,Peptococcus species; Peptostreptococcus species. Крім того, препарат активний щодо Toxoplasma species. Бактерицидну активність кларитроміцин має щодо деяких бактеріальних штамів: Haemophilus influenzae; Streptococcus pneumoniae; Streptococcus pyogenes; Streptococcus agalactiae; Moraxella (Branhamella) catarrhalis; Neisseria gonorrhoeae; Helicobacter pylori та Campylobacter spp.ФармакокінетикаКларитроміцин швидко і добре всмоктується із ШКТ після прийому внутрішньо. Мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин утворюється після першого проходження через печінку. Прийом їжі не впливає на біодоступність кларитроміцину, однак дещо сповільнює початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідроксиметаболіту. Фармакокінетика кларитроміцину носить нелінійний характер; при цьому рівноважна концентрація досягається через 2 доби від початку прийому препарату. Кларитроміцин виводиться із сечею, а також з каловими масами, переважно через жовч. При прийомі 250 мг кларитроміцину 2 рази на добу 15-20% введеної дози виводиться у незміненому вигляді із сечею. При прийомі 500 мг 2 рази на добу екскреція із сечею становить близько 36%. 14-гідроксикларитроміцин - основний метаболіт, виявлений у сечі, на його частку припадає близько 10-15%. При прийомі 500 мг кларитроміцину 3 рази на добу концентрація кларитроміцину в плазмі вища, ніж при прийомі цієї дози 2 рази на добу. Вміст кларитроміцину в тканинах, включаючи залозисту та легеневу тканину, у кілька разів вищий, ніж у циркулюючій крові. У терапевтичних концентраціях кларитроміцин зв'язується на 80% з білками плазми. Кларитроміцин проникає у шлунковий слиз. Рівень кларитроміцину в слизу та тканинах шлунка підвищується при комбінованій терапії з омепразолом. Кларитроміцин проникає у грудне молокоКлінічна фармакологіяАнтибіотик групи макролідів.Показання до застосуванняІнфекції, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (у тому числі гострий та хронічний бронхіт, пневмонія); інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі синусит та фарингіт); інфекції шкіри та м'яких тканин; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки для ерадикації Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії з інгібіторами протонної помпи).Протипоказання до застосуванняОдночасне призначення з похідними ріжків; одночасне призначення наступних препаратів: цисаприд, пімозід, терфенадин; дитячий вік до 12 років; вагітність та період лактації. гіперчутливість до антибіотиків групи макролідів З обережністю: пацієнтам із порушеннями функції печінки та нирок.Вагітність та лактаціяБезпека кларитроміції при вагітності та в період лактації не вивчена. Препарат проникає у грудне молоко. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяЗазвичай кларитроміцин добре переноситься пацієнтами. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсія, діарея, біль у животі, стоматити, глосити, панкреатит, кандидоз порожнини рота, знебарвлення язика та зубів; рідко – псевдомембранозний ентероколіт. Знебарвлення зубів оборотне і зазвичай відновлюється спеціальною обробкою в стоматологічній клініці. Як і прийому інших антибіотиків із групи макролідів можливі порушення функції печінки, зокрема. збільшення активності печінкових ферментів, печінково-клітинний та/або холестатичний гепатит із жовтяницею або без неї. Ці порушення функції печінки можуть бути важкими, але зазвичай вони оборотні. Дуже рідко спостерігалися випадки печінкової недостатності та смертельного результату в основному на тлі тяжких супутніх захворювань та/або супутньої лікарської терапії. З боку системи крові: у виняткових випадках - лейкопенія та тромбоцитопенія; збільшення рівня креатиніну у сироватці. З боку центральної та периферичної нервової системи: парестезія, головний біль, розлади нюху, зміна смакових відчуттів; запаморочення, збудження, безсоння, кошмарні сновидіння, почуття страху, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація; оборотна втрата слуху; судоми. З боку серцево-судинної системи: як і при прийомі інших макролідів, подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, поліморфна шлуночкова тахіаритмія (torsades de pointes). З боку опорно-рухової системи: артралгія, міалгія. З боку сечовидільної системи: окремі випадки збільшення креатиніну плазми, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність. Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, у поодиноких випадках – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний елідермальний некроліз. Інші: рідко – гіпоглікемія у пацієнтів, які приймають пероральні цукрознижувальні препарати або інсулін.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному призначенні кларитроміцину з цисапридом, пимозидом та терфенадином у плазмі крові спостерігаються підвищені концентрації цих препаратів, що може спричинити подовження інтервалу QT та порушення ритму серця, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків аритмію та torsade de point; аналогічні ефекти спостерігаються при одночасному прийомі астемізолу та інших макролідів. Кларитроміцин не взаємодіє з пероральними контрацептивами. Як і при прийомі інших макролідних антибіотиків, одночасний прийом кларитроміцину та інших препаратів, що метаболізуються за участю цитохрому Р450 (варфарин, алкалоїди ріжків, триазолам, мідазолам, дизопірамід, ловастатин, рифабутин, препарат крові. При одночасному застосуванні кларитроміцину та інгібіторів HMG-KoA-редуктази (ловастатин, симвастатин) можливий розвиток рабдоміолізу. При одночасному призначенні кларитроміцину та теофіліну підвищується концентрація теофіліну в сироватці крові та його токсичність. Одночасне призначення кларитроміцину і варфарину або дигоксину може супроводжуватися збільшенням їх ефектів. При одночасному призначенні кларитроміцину та карбамазепіну може посилюватися ефект карбамазепіну внаслідок зниження швидкості екскреції карбамазепіну. При одночасному прийомі кларитроміцину та зидовудину (всередину) ВІЛ-інфікованим дорослим пацієнтам можливе зниження рівноважної концентрації зидовудину; цього можна значною мірою уникнути, збільшивши інтервал між прийомами кларитроміцину та зидовудину до 1-2 год. Для дітей такої взаємодії не відзначалося. При одночасному прийомі ритонавіру та кларитроміцину для останнього збільшуються значення фармакокінетичних параметрів: AUC, C max , Cmin. Для пацієнтів з нормальною функцією нирок корекція дози зазвичай не потрібна внаслідок широкого терапевтичного інтервалу доз кларитроміцину. При одночасному застосуванні кларитроміцину та омепразолу, кларитроміцину та лансопразолу, а також кларитроміцину та ранітидину можливе збільшення концентрації препаратів у плазмі крові, проте зазвичай корекції дози не потрібно. При одночасному застосуванні кларитроміцину та гіпоглікемічних засобів, у тому числі інсуліну, у поодиноких випадках можливий розвиток гіпоглікемії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим: звичайна доза становить 250 мг 2 рази на добу протягом 7 днів, при необхідності доза може бути збільшена до 500 мг 2 рази на добу протягом періоду до 14 днів при тяжких інфекціях. Дітям старше 12 років: режим дозування як для дорослих. Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої Н. pylori (дорослим): Схема потрійної терапії (1-14 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу; лансопразол 30 мг 2 рази на добу; амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (7 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу; лансопразол 30 мг 2 рази на добу; метронідазол 400 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (7 днів): кларигроміцин 500 мг 2 рази на добу; омепразол 40 мг на добу; амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу або метронідазол 400 мг 2 рази на добу. Схема потрійної терапії (10 днів): кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу призначається з амоксициліном 100 мг 2 рази на добу та омепразолом 20 мг на добу. Схема подвійної терапії (14 днів): кларитроміцин 500 мг 3 рази на добу, омепразол внутрішньо 40 мг 1 раз на добу. При ураженні функції нирок зазвичай корекції дози не потрібні, за винятком пацієнтів з тяжкими ураженнями нирок (КК < 30 мл/хв), проте при необхідності сумарна добова доза має бути знижена вдвічі, тобто. 250 мг 1 раз на добу або 250 мг 2 рази на добу при більш тяжких інфекціях. При одночасному прийомі ритонавіру для пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується корекція дози за наступною схемою: для пацієнтів з КК 30-60 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 50%. Для пацієнтів з КК менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 75%. При сумісному застосуванні кларитроміцину та ритонавіру не слід застосовувати дози кларитроміцину понад 1 г/добу.ПередозуванняСимптоми: симптоми з боку шлунково-кишкового тракту; у одного з пацієнтів при прийомі 8 г кларитроміцину був випадок порушення психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпоглікемія, гіпоксемія. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз є неефективними, як і для інших макролідів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом таблеток кларитроміцину у дітей віком до 12 років не рекомендується. При одночасному призначенні кларитроміцину та варфарину слід регулярно контролювати протромбіновий час. При одночасному призначенні кларитроміцину та дигоксину слід проводити спостереження за рівнем концентрації дигоксину у сироватці крові.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
248,00 грн
196,00 грн
Дозування: 250 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упакування: упак. Діюча речовина: Кларитроміцин.
Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (носій), магнію аспарагінат, калію аспарагінат, полівінілпіролідон (носій), діоксид кремнію аморфний та стеарат кальцію рослинного походження (агенти антистежуючі). Компоненти плівкового покриття (харчові добавки): гідроксипропілметилцелюлоза, Твін 80, поліетиленгліколь, діоксид титану (барвник), тальк.ХарактеристикаМагній B₆ Евалар – комбінований комплекс, що складається з органічної біодоступної солі магнію (аспарагінату магнію) та вітаміну B₆.Властивості компонентівКалій і магній — мікроелементи, необхідні нормального життя всіх клітин організму людини. Вони надзвичайно важливі, тому що беруть участь в обміні речовин клітин серцевого м'яза та насичують їх енергією. Вони регулюють скорочувальну функцію міокарда, що дозволяє назвати ці мікроелементи природним профілактичним засобом проти аритмії та серцевої недостатності. Калій та магній покращують клітинну структуру стінок судин, роблячи їх більш еластичними та очищаючи від атеросклеротичних бляшок, а також розріджують кров, запобігаючи утворенню тромбів.Показання до застосуванняПри вживанні в рекомендованих кількостях засіб забезпечує надходження в організм 72% рекомендованої добової норми магнію у вигляді його органічної солі, а також 5 мг вітаміну B6, що не перевищує адекватної норми споживання.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Інструкція для пацієнтаДорослим та дітям старше 14 років по 1 таблетці 3 рази на день після їди. Тривалість прийому – 3-4 тижні. При необхідності курс прийому можна повторити.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальцію карбонат 1250 мг (еквівалентно елементарному кальцію – 500 мг), вітамін D3 (колекальциферол) – 5 мкг (200 МО) у вигляді концентрату колекальциферолу 2,4 мг. Допоміжні речовини: сорбіт* 390 мг (підсолоджувач), мікрокристалічна целюлоза (носій), крохмаль картопляний (наповнювач) 151,60 мг, ароматизатор «Апельсин» натуральний 70 мг, діоксид кремнію (агент антистежуючий) 22 мг, желатин (2) , кальцію стеарат (агент антистеження) 22 мг, аспартам * 1 мг (підсолоджувач). Вміст у добовій дозі (2 таблетки): Вітамін D3 10,0 мкг Кальцій 1000 мг.
Склад, форма випуску та упаковкаСа-180мг, вітаміни: Д3-90МЕ, С, А, Е, В1, В2, В6, В12, РР, біотин, пантотенат Са, фолієва кислота. Капсули. 100 шт. у пластиковій банці.ХарактеристикаКАЛЬЦІЙ Д-3 З ВІТАМІНами - збалансований комплекс кальцію та вітамінів.Властивості компонентівКальцій – біогенний хімічний елемент, найважливіша складова частина людського організму. Вітамін Д допомагає кальцію засвоювати організм. Комплекс кальцію та вітамінів КАЛЬЦІЙ Д-3 збалансований оптимально для комфорту організму, при споживанні кальцію.Показання до застосуванняЄ додатковим джерелом для організму збалансованого комплексу кальцію та вітамінів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів Кальцій-Д3 із вітамінами; гіперкальціємія, гіперкальціурія; нефролітіаз; гіпервітаміноз вітаміну D; тяжка ниркова недостатність; активна форма туберкульозу; саркоїдоз.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 3-х років. З обережністю – при вагітності та в період годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років по 2 капсули (по 0,45 г) 2 рази на день або по 1 капсулі (по 0,57 г) 3 рази на день під час їжі. Кальцій-Д3 із вітамінами приймають внутрішньо під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула-1 капс.: Активна речовина: кларитроміцин – 250 мг; Допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль кукурудзяний, полівінілпіролідон, лаурилсульфат натрію, кальцію октадеканоат. 14 капсул в упаковці.Фармакотерапевтична групаМакролідний бактеріостатичний антибіотик другого покоління із групи макролідів широкого спектру дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язуючи 50S субодиницю мембрани рибосом мікробної клітини).Показання до застосуванняКларитроміцин показаний для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами. До цих захворювань відносяться: Інфекції нижнього відділу дихальних шляхів (бронхіти, пневмонія). Інфекції верхнього відділу дихальних шляхів (фарингіти, синусити), отити. Інфекції шкіри та м'яких тканин (фолікуліти, бешихове запалення). Поширені чи локалізовані мікобактеріальні інфекції. Локалізовані інфекції. Кларитроміцин показаний для ліквідації та зниження частоти рецидивів виразки дванадцятипалої кишки.Протипоказання до застосуванняКларитроміцин протипоказаний хворим із підвищеною чутливістю до антибіотиків із групи макролідів. При лікуванні кларитроміцином не призначати деривати ріжків. При лікуванні кларитроміцином забороняється приймати цизаприд, пімозід, астемізол та терфенадин. У хворих, які приймають ці препарати одночасно з кларитроміцином, відзначається підвищення концентрації в крові. При цьому можливе подовження інтервалу QT та розвиток серцевих аритмій, включаючи шлуночкову пароксизмальну тахікардію, фібриляцію шлуночків та тріпотіння або мерехтіння шлуночків. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок. З обережністю призначають на фоні препаратів, що метаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їхню концентрацію в крові).Вагітність та лактаціяБезпека кларитроміцину під час вагітності та годування груддю не встановлена. Тому в період вагітності кларитроміцин призначають лише у разі відсутності альтернативної терапії, якщо передбачувана користь перевищує можливий ризик для плода. Кларитроміцин проникає у грудне молоко, тому за необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяНайчастіше відзначаються скарги з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, диспепсія, біль у животі, блювання та діарея). Є повідомлення розвитку псевдомембранозного коліту від середнього до загрозливого життя. До інших побічних реакцій відносяться головний біль, порушення смаку і тимчасове підвищення активності ферментів печінки. Є повідомлення про рідкісні випадки розвитку парастезії. Є повідомлення про рідкісні випадки гепатиту з підвищенням рівня ферментів печінки в крові та розвитком холестазу та жовтяниці. Ці пошкодження печінки в деяких випадках були важкими і, як правило, оборотними. У виняткових випадках спостерігалася печінкова недостатність із летальним результатом. Є повідомлення про рідкісні випадки збільшення коцентрації креатиніну в сироватці, розвитку інтерстиціальних нефритів, розвитку ниркової недостатності. При прийомі кларитроміцину перорально спостерігалися алергічні реакції, інтенсивність яких варіювала від кропив'янки та шкірного висипу, до анафілаксії та синдрому Стівенса-Джонсона. Є повідомлення про втрату слуху в період лікування кларитроміцином, який здебільшого відновлювався після відміни препарату. Також повідомляється про зміни сприйняття смаку, як правило, що виникають разом із порушенням смаку. Є повідомлення про розвиток глоситів, стоматитів, кандидозу слизової оболонки порожнини рота та зміну кольору язика в період лікування кларитроміцином. Повідомляється також про зміну кольору зубів у хворих, які отримували кларитроміцин. Зміна кольору зубів у більшості випадків була оборотною. У поодиноких випадках відзначалася гіпоглікемія. у ряді цих випадків гіпоглікемія розвивалася у хворих, які приймали в період лікування кларитроміцином, гіпоглікемічні засоби для перорального прийому або інсулін. Повідомляється про окремі випадки тромбоцитопенії та лейкопенії. При прийомі кларитроміцину спостерігалася транзиторна побічна дія на центральну нервову систему: запаморочення, тривога, страх, страх, безсоння, нічні кошмари, шум у вухах, сплутаність свідомості, дезоринтація, галюцинації, психози та деперсоналізація. При лікуванні кларитроміцином, як і при використанні інших макролідів, дуже рідко спостерігалося подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, у тому числі шлуночкова пароксизмальна тахікардія та тріпотіння або мерехтіння шлуночків.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі збільшує концентрацію в крові препаратів, що метаболізуються в печінці за допомогою ферментів цитохрому Р450, - непрямих антикоагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, астемізолу, цизаприду, терфенадину (в 2-3 рази), тріазоламу, мідазоламу, , ловастатину, дигоксину, алколоїдів ріжків та ін. Повідомляється про рідкісні випадки гострого некрозу скелетних м'язів, що збігаються за часом з одночасним призначенням кларитроміцину та інгібіторів гідроксиметилглутарил-СоА-редуктази – ловастатину та симвастатину. Є повідомлення про підвищення концентрації дигоксину в плазмі хворих, які одночасно отримували дигоксин і таблетки кларитроміцину. У таких хворих необхідно постійно контролювати вміст дигоксину у сироватці, щоб уникнути дигіталісної інтоксикації. Кларитроміцин може зменшувати кліренс триазоламу і, таким чином, підвищувати його фармакологічні ефекти з розвитком сонливості та сплутаності свідомості. Одночасне використання кларитроміцину та ерготаміну (деривати ріжків) може призвести до гострої ерготамінової інтоксикації, що проявляється важким периферичним вазоспазмом та збоченою чутливістю. Одночасне призначення ВІЛ-інфікованим дорослим зидовудину перорально і таблеток кларитроміцину може призвести до зменшення рівноважних концентрацій зидовудину. Враховуючи те, що кларитроміцин, ймовірно, змінює всмоктування призначається одночасно перорально зидовудину, цієї взаємодії значною мірою вдається уникнути прийому кларитроміцину і зидовудину в різні години доби (з інтервалом не менше 4 годин). При одночасному призначенні кларитроміцину та ритонавіру зростають значення сироваткової концентрації кларитроміцину. Корекція дози кларитроміцину у цих випадках для хворих з нормальною функцією нирок не потрібна. Однак у хворих із кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв. дозу кларитроміцину слід зменшити на 50%. При кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв. дозу кларитроміцину слід зменшити на 75%. При одночасному лікуванні ритонавіром не слід призначати кларитроміцин у дозах понад 1 г/добу.Спосіб застосування та дозиДля дорослих середня доза для прийому внутрішньо становить 250 мг 2 рази на добу. При необхідності можна призначати по 500 мг двічі на добу. Тривалість курсу лікування – 6-14 днів. Дітям препарат призначають у дозі 7.5 мг/кг маси тіла/добу. Максимальна добова доза – 500 мг. Тривалість курсу лікування – 7-10 днів. Для лікування інфекцій кларитроміцин призначають внутрішньо – по 1г 2 рази на добу. Тривалість лікування може становити 6 місяців і більше. У хворих з нирковою недостатністю, при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв, дозу препарату слід зменшити у 2 рази. Максимальна тривалість курсу у пацієнтів цієї групи має становити трохи більше 14 днів.ПередозуванняЙмовірно розвиток симптомів з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). біль голови, сплутаність свідомості. При передозуванні необхідне негайне промивання шлунка та симптоматичне лікування. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не призводять до значної зміни рівня кларитроміцину у сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності хронічних захворювань печінки необхідно проводити регулярний контроль за ферментами сироватки крові. У разі сумісного призначення з варфарином або ін. непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час. При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом. Необхідно звернути увагу на можливість перехресної стійкості між кларитроміцином та іншими антибіотиками групи макролідів, а також лінкоміцином та кліндаміцином. При тривалому або повторному застосуванні препарату можливий розвиток суперніфекції (зростання нечутливих бактерій та грибів).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Calcium carbonicum Hahnemanni (Кальціум карбонікум Ганеманні) D8 180 мг, Solanum dulcamara (Cолянум дулькамара) D6 30 мг, Matricaria recutita (Матрикарія рекутиту) D4 30 мг, Carbo vegeta ; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою, від білого до жовтувато-білого кольору, іноді з окремими жовтуватими або сіруватими вкрапленнями, без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ комплексній терапії порушень кальцієвого обміну в організмі.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Вік до 6 років у зв'язку з недостатністю клінічних даних. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю клінічних даних застосування при вагітності та в період лактації не рекомендується.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиОсобам старше 12 років і дорослим, по 1 таблетці 3 рази на день за 30 хв до їди або через 1 годину після їди. Дітям від 6 до 12 років по 1 таблетці 2 рази на день. Таблетку слід тримати у роті до повного розсмоктування. Середній курс лікування – 5 тижнів, максимально можливий курс лікування – 6 місяців.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід повідомити про це лікаря. Інформація для пацієнтів із цукровим діабетом: вміст вуглеводів у 1 таблетці препарату відповідає 0,025 хлібної одиниці. Пенал закривати відразу після застосування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальція карбонат, цукор, полівінілпіролідон (стабілізатор), кроскармелоза натрію (носій), фруктоза, кальцію стеарат і тальк (агенти антистежуючі), натуральний ароматизатор (апельсин), лимонна кислота моногідрат (регулятор кислотності), холекальциферол (вітамін D Жувальні пігулки масою 1749 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 30, 60, 100 таблеток в банки полімерні з кришками або в полімерні банки, запаяні мембраною і закупорені кришками нагвинчуються з кільцем для контролю першого розкриття або без нього.
Дозування: 500 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. Діюча речовина: Кларитроміцин. .
289,00 грн
200,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг. 10 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаНапівсинтетичний макролідний антибіотик другого покоління групи макролідів широкого спектра дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язується з субодиницею 50S мембрани рибосом мікробної клітини). Діє на поза- та внутрішньоклітинно розташованих збудників. Абсорбція – швидка. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до кларитроміцину збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит). інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія). одонтогенні інфекції. інфекції шкіри та м'яких тканин. мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД. ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняВказівка в анамнезі на подовження інтервалу QT, шлуночкову аритмію або шлуночкову тахікардію типу "пірует". гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT). тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю. холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину. порфірія. І триместр вагітності. період лактації (грудного вигодовування). одночасний прийом кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином. з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін. з мідазоламом для вживання. з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином. з тикагрелором чи ранолазином. підвищена чутливість до кларитроміцину та інших макролідів. З обережністю слід застосовувати кларитроміцин у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня. печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня, з ІХС, тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв). одночасно з бензодіазепінами, такими як алпразолам, тріазолам, мідазолам для внутрішньовенного введення. одночасно з іншими ототоксичними препаратами, особливо аміноглікозидами. одночасно з препаратами, що метаболізуються ізоферментами CYP3A (в т.ч. карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти, хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, винбластин. , фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений); одночасно зі статинами,метаболізм яких не залежить від ізоферменту CYP3A (в т.ч. флувастатин); одночасно з блокаторами повільних кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A4 (в т.ч. верапаміл, амлодипін, дилтіазем); одночасно з антиаритмічними засобами ІА класу (хінідин, прокаїнамід) та ІІІ класу (дофетилід, аміодарон, соталол).Вагітність та лактаціяБезпека кларитроміцину при вагітності та в період лактації не вивчена. Препарат проникає у грудне молоко. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота. нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний. частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Алергічні реакції: часто – висип. нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип. частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння. нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість. частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покривів: часто інтенсивне потовиділення. частота невідома – акне, геморагії. З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку. нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах. частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація. нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь. частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі. частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія. частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто – астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія. частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку системи згортання крові: нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні). частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. Місцеві реакції: дуже часто – флебіт у місці ін'єкції, часто – біль у місці ін'єкції, запалення у місці ін'єкції. З боку організму в цілому: нечасто – нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. При прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років разова доза становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. У дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів. Тривалість лікування залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози: для дорослих – 2 г, для дітей – 1 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМіж антибіотиками групи макролідів спостерігається перехресна резистентність. Лікування антибіотиками змінює нормальну флору кишечника, тому можливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Слід пам'ятати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Слід періодично контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які отримують кларитроміцин одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
282,00 грн
202,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг. 14 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаНапівсинтетичний макролідний антибіотик другого покоління групи макролідів широкого спектра дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язується з субодиницею 50S мембрани рибосом мікробної клітини). Діє на поза- та внутрішньоклітинно розташованих збудників. Абсорбція – швидка. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до кларитроміцину збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит). інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія). одонтогенні інфекції. інфекції шкіри та м'яких тканин. мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД. ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняВказівка в анамнезі на подовження інтервалу QT, шлуночкову аритмію або шлуночкову тахікардію типу "пірует". гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT). тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю. холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину. порфірія. І триместр вагітності. період лактації (грудного вигодовування). одночасний прийом кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином. з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін. з мідазоламом для вживання. з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином. з тикагрелором чи ранолазином. підвищена чутливість до кларитроміцину та інших макролідів. З обережністю слід застосовувати кларитроміцин у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня. печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня, з ІХС, тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв). одночасно з бензодіазепінами, такими як алпразолам, тріазолам, мідазолам для внутрішньовенного введення. одночасно з іншими ототоксичними препаратами, особливо аміноглікозидами. одночасно з препаратами, що метаболізуються ізоферментами CYP3A (в т.ч. карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти, хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, винбластин. , фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений); одночасно зі статинами,метаболізм яких не залежить від ізоферменту CYP3A (в т.ч. флувастатин); одночасно з блокаторами повільних кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A4 (в т.ч. верапаміл, амлодипін, дилтіазем); одночасно з антиаритмічними засобами ІА класу (хінідин, прокаїнамід) та ІІІ класу (дофетилід, аміодарон, соталол).Вагітність та лактаціяБезпека кларитроміцину при вагітності та в період лактації не вивчена. Препарат проникає у грудне молоко. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота. нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний. частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Алергічні реакції: часто – висип. нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип. частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння. нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість. частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покривів: часто інтенсивне потовиділення. частота невідома – акне, геморагії. З боку органів чуття: часто – дисгевзія, збочення смаку. нечасто – вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах. частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація. нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь. частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі. частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія. частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто – астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія. частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку системи згортання крові: нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні). частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. Місцеві реакції: дуже часто – флебіт у місці ін'єкції, часто – біль у місці ін'єкції, запалення у місці ін'єкції. З боку організму в цілому: нечасто – нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. При прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років разова доза становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. У дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів. Тривалість лікування залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози: для дорослих – 2 г, для дітей – 1 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМіж антибіотиками групи макролідів спостерігається перехресна резистентність. Лікування антибіотиками змінює нормальну флору кишечника, тому можливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Слід пам'ятати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Слід періодично контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які отримують кларитроміцин одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
312,00 грн
201,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг; Допоміжні речовини - повідон, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат; склад оболонки: опадрай II 31F58914 білий (запатентована суміш, що містить гіпромелозу, лактози моногідрат, 0а0, 0а0 14 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиБілі довгасті двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, з ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаКларитроміцин є напівсинтетичним макролідним антибіотиком широкого спектра дії. Антибактеріальна дія кларитроміцину здійснюється шляхом придушення синтезу білка внаслідок зв'язування з 50s-субодиницею бактеріальних рибосом. Кларитроміцин має виражену активність щодо широкого спектру аеробних і анаеробних грампозитивних і грамнегативних організмів. Мінімальна переважна концентрація кларитроміцину (МПК) вдвічі нижча, ніж у еритроміцину для більшості мікроорганізмів. 14-гідрокси-метаболіт кларитроміцину також має антимікробну активність. Мінімальні переважні концентрації цього метаболіту рівні або перевищують МПК кларитроміцину; щодо 14-гідрокси метаболіт удвічі активніший, ніж кларитроміцин.ФармакокінетикаКларитроміцин швидко та добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту після прийому внутрішньо. Мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин утворюється після "першого проходження" через печінку. Прийом їжі не впливає на біодоступність кларитроміцину, однак дещо сповільнює початок абсорбції кларитроміцину та утворення 14-гідрокси-метаболіту. Фармакокінетика кларитроміцину носить нелінійний характер; при цьому рівноважна концентрація досягається через 2 доби від початку прийому препарату. Кларитроміцин виводиться із сечею, а також з каловими масами, переважно через жовч. При прийомі 250 мг кларитроміцину двічі на день 15-20% введеної дози виводиться у незмінному вигляді із сечею. При прийомі 500 мг двічі на день екскреція із сечею становить близько 36%. 14-гідроксикларитроміцин - основний метаболіт, виявлений у сечі, на його частку припадає близько 10-15%. При прийомі 500 мг кларитроміцину тричі на добу концентрація кларитроміцину в плазмі вища, ніж при прийомі цієї дози двічі на добу. Вміст кларитроміцину в тканинах, включаючи залозисту та легеневу тканину, у кілька разів вищий, ніж у циркулюючій крові. У терапевтичних концентраціях кларитроміцин зв'язується на 80% з білками плазми. Кларитроміцин проникає у шлунковий слиз. Рівень кларитроміцину в слизу та тканинах шлунка підвищується при комбінованій терапії з омепразолом. Кларитроміцин проникає у грудне молоко.Показання до застосуванняІнфекції, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами. Інфекції нижніх дихальних шляхів (зокрема гострий та хронічний бронхіт, пневмонія); інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі синусит та фарингіт); інфекції шкіри та м'яких тканин; виразкова хвороба дванадцятипалої кишки для ерадикації H.pylori (у складі комплексної терапії з інгібіторами протонної помпи).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до антибіотиків групи макролідів, одночасне призначення з похідними ріжків, одночасне призначення наступних препаратів: цисаприд, пімозід, терфенадин, дитячий вік до 12 років, вагітність та період лактації. З обережністю: пацієнтам із порушеннями функції печінки та нирок.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 12 років.Побічна діяЗазвичай, кларитроміцин добре переноситься пацієнтами. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсія, діарея, біль у животі, стоматити, глосити, панкреатит, кандидоз порожнини рота, знебарвлення язика та зубів; рідко – псевдомембранозний ентероколіт. Знебарвлення зубів оборотне і зазвичай відновлюється спеціальною обробкою в стоматологічній клініці. Як і прийому інших антибіотиків із групи макролідів можливі порушення функції печінки, зокрема. збільшення активності печінкових ферментів, печінковоклітинний та/або холестатичний гепатит із жовтяницею або без неї. Ці порушення функції печінки можуть бути важкими, але зазвичай вони оборотні. Дуже рідко спостерігалися випадки печінкової недостатності та смертельного результату в основному на тлі тяжких супутніх захворювань та/або супутньої лікарської терапії. З боку системи крові: у виняткових випадках - лейкопенія та тромбоцитопенія; збільшення рівня креатиніну у сироватці. З боку центральної та периферичної нервової системи: парестезія, головний біль, розлади нюху, зміна смакових відчуттів; запаморочення, збудження, безсоння, кошмарні сновидіння, почуття страху, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація; оборотна втрата слуху; судоми. З боку серцево-судинної системи: як і при прийомі інших макролідів подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія Поліморфна шлуночкова тахіаритмія. З боку опорно-рухової системи: артралгія, міалгія. З боку сечовидільної системи: окремі випадки збільшення креатиніну плазми, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність. Алергічні реакції: Кропивниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, у поодиноких випадках – синдром Стівенеа-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Інші: рідко гіпоглікемія у пацієнтів, які приймають пероральні цукрознижувальні препарати або інсулін.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному призначенні кларитроміцину з цисапридом, пимозидом та терфенадином у плазмі крові спостерігаються підвищені концентрації цих препаратів, що може спричинити подовження інтервалу QT та порушення ритму серця, включаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків аритмію та torsade de point; аналогічні ефекти спостерігаються при одночасному прийомі астемізолу та інших макролідів. Кларитроміцин не взаємодіє з пероральними контрацептивами. Як і при прийомі інших макролідних антибіотиків, одночасний прийом кларитроміцину та інших препаратів, що метаболізуються за участю цитохрому Р450 (варфарин, алкалоїди ріжків, триазолам, мідазолам, дизопірамід, ловастатин, рифабутин, препарат крові. При одночасному застосуванні кларитроміцину та інгібіторів HMG-KoA-редуктази (ловастатин, симвастатин) можливий розвиток рабдоміолізу. При одночасному призначенні кларитроміцину та теофіліну підвищується концентрація теофіліну в сироватці крові та його токсичність. Одночасне призначення кларитроміцину і варфарину або дигоксину може супроводжуватися збільшенням їх ефектів. При одночасному призначенні кларитроміцину та карбамазепіну може посилюватися ефект карбамазепіну внаслідок зниження швидкості екскреції карбамазепіну. При одночасному прийомі кларитроміцину та зидовудину (всередину) ВІЛ-інфікованим дорослим пацієнтам можливе зниження рівноважної концентрації зидовудину; цього можна значною мірою уникнути, збільшивши інтервал між прийомами кларитроміцину та зидовудину до 1-2 годин. Для дітей такої взаємодії не наголошувалося. При одночасному прийомі ритонавіру та кларитроміцину для останнього збільшуються значення фармакокінетичних параметрів: площа під фармакокінетичною кривою (AUC), максимальна концентрація у плазмі (Сmах), мінімальна концентрація у плазмі (Cmin). Для пацієнтів з нормальною функцією нирок корекція дози зазвичай не потрібна внаслідок широкого терапевтичного інтервалу доз кларитроміцину. При одночасному застосуванні кларитроміцину та омепразолу, кларитроміцину та лансопразолу, а також кларитроміцину та ранітидину можливе збільшення концентрації препаратів у плазмі крові, проте зазвичай корекції дози не потрібно. При одночасному застосуванні кларитроміцину та гіпоглікемічних засобів, у тому числі інсуліну, у поодиноких випадках можливий розвиток гіпоглікемії.Спосіб застосування та дозиДорослим: звичайна доза становить 250 мг 2 рази на день протягом 7 днів, у разі необхідності доза може бути збільшена до 500 мг 2 рази на день протягом періоду до 14 днів при тяжких інфекціях. Дітям старше 12 років: режим дозування як для дорослих. Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої H.pylori (дорослим): Схема потрійної терапії (7-14 днів): Кларитроміцин 500 мг двічі на день; лансопразол 30 мг 2 рази на день; амоксицилін 1000 мг двічі на день. Схема потрійної терапії (7 днів): Кларитроміцин 500 мг двічі на день; лансопразол 30 мг 2 рази на день; метронідазол 400 мг двічі на день. Схема потрійної терапії (7 днів): Кларитроміцин 500 мг двічі на день; омепразол 40 мг на добу; амоксицилін 1000 мг двічі на добу або метронідазол 400 мг двічі на день. Схема потрійної терапії (10 днів): Кларитроміцин 500 мг 2 рази на день призначається з амоксициліном 100 мг 2 рази на день та омепразолом 20 мг на добу. Схема подвійної терапії (14 днів): Кларитроміцин 500 мг 3 рази на добу, омепразол внутрішньо 40 мг 1 раз на добу. При ураженні функції нирок: Зазвичай корекції дози не потрібні, за винятком пацієнтів з тяжкими ураженнями нирок (кліренс креатиніну 30 мл/хв), проте при необхідності сумарна добова доза повинна бути знижена вдвічі, тобто. 250 мг 1 раз на добу або 250 мг 2 рази на день при тяжких інфекціях. При одночасному прийомі ритонавіру для пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується корекція дози за наступною схемою: Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв. дозу кларитроміцину слід знизити на 50%. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити на 75%. При сумісному застосуванні кларитроміцину та ритонавіру не слід застосовувати дози кларитроміцину понад 1 г на добу.ПередозуванняСимптоми: симптоми шлунково-кишкового тракту; у одного з пацієнтів при прийомі 8 г кларитроміцину був випадок порушення психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпоглікемія, гіпоксемія. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз є неефективними, як і для інших макролідів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом таблеток кларитроміцину у дітей віком до 12 років не рекомендується. При одночасному призначенні кларитроміцину та варфарину слід регулярно контролювати протромбіновий час. При одночасному призначенні кларитроміцину та дигоксину слід проводити спостереження за рівнем концентрації дигоксину у сироватці крові.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
352,00 грн
202,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Кларитроміцин 500 мг. Допоміжні речовини: гіпромелоза 2208 (100 мПа?с) 200 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 2910 (50 мПа?з) 150 мг, целюлоза мікрокристалічна 137.5 мг, кремнію діоксид колоїдний 0. склад; або склад плівкової оболонки: суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу 2910 (6 мПа?с) 50%, гіпролозу 19.4%, тальк 19.26%, титану діоксид 10.87%, заліза оксид жовтий 0.47. 7 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (2) - пачки картонні. 14 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1) - пачки картонні. 14 шт. - банки поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою; жовтого кольору, овальні, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНапівсинтетичний антибіотик групи макролідів. Пригнічує синтез білків у мікробній клітині, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій. Діє в основному бактеріостатично, а також бактерицидно. Активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.; грамнегативних бактерій: Helicobacter pylori, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Borrelia burgdorferi; анаеробних бактерій: Eubacterium spp., Peptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Bacteroides melaninogenicus; внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma pneumoniae. Активний також щодо Toxoplasma gondii, Mycobacterium spp. (крім Mycobacterium tuberculosis).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо кларитроміцин добре абсорбується із ШКТ. Їда уповільнює абсорбцію, але не впливає на біодоступність активної речовини. Кларитроміцин добре проникає в біологічні рідини та тканини організму, де досягає концентрації у 10 разів більшої, ніж у плазмі. Приблизно 20% кларитроміцину одразу метаболізується з утворенням основного метаболіту 14-гідрокларитроміцину. При дозі 250 мг T1/2 становить 3-4 год, при дозі 500 мг - 5-7 год. Виводиться із сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи макролідів.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до кларитроміцину збудниками: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит); інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна бактеріальна та атипова пневмонія); одонтогенні інфекції; інфекції шкіри та м'яких тканин; мікобактеріальні інфекції (M.avium complex, M.kansasii, M.marinum, M.leprae) та їх профілактика у хворих на СНІД; ерадикація Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки або шлунка (тільки у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуванняВказівка в анамнезі на подовження інтервалу QT, шлуночкову аритмію або шлуночкову тахікардію типу "пірует"; гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; холестатична жовтяниця/гепатит в анамнезі, що розвинулися при застосуванні кларитроміцину; порфірія; І триместр вагітності; період лактації (грудного вигодовування); одночасний прийом кларитроміцину з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином; з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін; з мідазоламом для вживання; з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), з колхіцином; з тикагрелором або ранолазин; підвищена чутливість до кларитроміцину та інших макролідів.Вагітність та лактаціяЗастосування у І триместрі вагітності протипоказане. Застосування у II та III триместрах вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Застосування у дітей В даний час недостатньо даних про ефективність та безпеку застосування кларитроміцину у дітей віком до 6 міс.Побічна діяЗ боку травної системи: часто - діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у ділянці живота; нечасто - езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм, підвищення концентрації білірубіну в крові, підвищення активності АЛТ, ACT, ГГТ, ГГТ , в т.ч. холестатичний та гепатоцелюлярний; частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів, печінкова недостатність, холестатична жовтяниця. Алергічні реакції: часто - висип; нечасто - анафілактоїдна реакція, гіперчутливість, дерматит бульозний, свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип; частота невідома - анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). З боку нервової системи: часто - головний біль, безсоння; нечасто – втрата свідомості, дискінезія, запаморочення, сонливість, тремор, неспокій, підвищена збудливість; частота невідома - судоми, психотичні розлади, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, кошмарні сновидіння, парестезія, манія. З боку шкірних покровів: часто - інтенсивне потовиділення; частота невідома – акне, геморагії. З боку органів чуття: часто - дисгевзія, збочення смаку; нечасто - вертиго, порушення слуху, дзвін у вухах; частота невідома – глухота, агевзія, паросмія, аносмія. З боку серцево-судинної системи: часто - вазодилатація; нечасто – зупинка серця, фібриляція передсердь, подовження інтервалу QT на ЕКГ, екстрасистолія, тріпотіння передсердь; частота невідома – шлуночкова тахікардія, в т.ч. типу "пірует". З боку сечовидільної системи: нечасто - підвищення концентрації креатиніну, зміна кольору сечі; частота невідома – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку обміну речовин і харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту, підвищення концентрації сечовини, зміна відношення альбумін-глобулін. З боку кістково-м'язової системи: ;нечасто - м'язовий спазм, кістково-м'язова скутість, міалгія; частота невідома – рабдоміоліз, міопатія. З боку дихальної системи: нечасто - астма, носова кровотеча, тромбоемболія легеневої артерії. З боку системи кровотворення: нечасто - лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитемія; частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку системи згортання крові: ;нечасто - збільшення значення MHO, подовження протромбінового часу. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто - целюліт, кандидоз, гастроентерит, вторинні інфекції (в т.ч. вагінальні); частота невідома - псевдомембранозний коліт, пика. Місцеві реакції: дуже часто - флебіт у місці ін'єкції, часто - біль у місці ін'єкції, запалення в місці ін'єкції. З боку організму в цілому: нечасто - нездужання, гіпертермія, астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиКларитроміцин пригнічує активність ізоферменту CYP3A4, що призводить до уповільнення швидкості метаболізму астемізолу при їх одночасному застосуванні. Внаслідок цього відбувається збільшення інтервалу QT та підвищення ризику розвитку шлуночкової аритмії типу "пірует". Одночасний прийом кларитроміцину з ловастатином або симвастатином протипоказаний у зв'язку з тим, що дані статини значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4, і спільне застосування з кларитроміцином підвищує їх сироваткові концентрації, що призводить до підвищення ризику розвитку міопатії, включаючи рабдомі. Повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які приймали кларитроміцин разом із цими препаратами. У разі необхідності застосування кларитроміцину слід припинити прийом ловастатину або симвастатину на час терапії. Кларитроміцин слід застосовувати з обережністю при комбінованій терапії з іншими статинами. Рекомендується застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферментів CYP3A (наприклад, флувастатин). У разі потреби спільного прийому рекомендується приймати найменшу дозу статину. Слід контролювати розвиток ознак та симптомів міопатії. При одночасному застосуванні з аторвастатином помірно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії. Препарати, що є індукторами CYP3A (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений), здатні індукувати метаболізм кларитроміцину, що може призвести до субтерапевтичної концентрації кларитроміцину та зниження його ефективності. Необхідно контролювати плазмову концентрацію індуктора СYР3А, яка може підвищитись через інгібування CYP3A кларитроміцином. При сумісному застосуванні з рифабутином підвищується концентрація рифабутину в плазмі, збільшується ризик розвитку увеїту, зменшується концентрація кларитроміцину в плазмі. При сумісному застосуванні з кларитроміцином можливе підвищення концентрацій у плазмі фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти. Сильні індуктори ізоферментів системи цитохрому Р450, такі як ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин здатні прискорювати метаболізм кларитроміцину і, таким чином, знижувати концентрацію кларитроміцину в плазмі і послаблювати його терапевтичний метаболіту, який також є мікробіологічно активним. Оскільки мікробіологічна активність кларитроміцину та 14-ОН-кларитроміцину відрізняється щодо різних бактерій, терапевтичний ефект може знижуватися при сумісному застосуванні кларитроміцину та індукторів ферментів. Концентрація кларитроміцину в плазмі знижується при застосуванні етравірину, при цьому підвищується концентрація активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину. Оскільки 14-ОН-кларитроміцин має низьку активність по відношенню до інфекцій MAC, може змінюватися загальна активність щодо їх збудників, тому для лікування MAC слід розглядати альтернативне лікування. Фармакокінетичне дослідження показало, що спільний прийом ритонавіру в дозі 200 мг кожні 8 годин та кларитроміцину в дозі 500 мг кожні 12 год призвів до помітного придушення метаболізму кларитроміцину. При сумісному прийомі ритонавіру C max ; кларитроміцину збільшилася на 31%, Cmin; збільшилася на 182% і AUC збільшилася на 77%, при цьому концентрація його метаболіту 14-ОН-кларитроміцину значно знижувалася. Ритонавір не слід спільно приймати з кларитроміцином у дозах, що перевищують 1 г на добу. Кларитроміцин, атазанавір, саквінавір є субстратами та інгібіторами CYP3A, що визначає їхню двоспрямовану взаємодію. При прийомі саквінавіру разом із ритонавіром слід враховувати потенційний вплив ритонавіру на кларитроміцин. При одночасному застосуванні з зидовудіном дещо зменшується біодоступність зидовудину. Колхіцин є субстратом як CYP3A, так і Р-глікопротеїну. Відомо, що кларитроміцин та інші макроліди є інгібіторами CYP3A та Р-глікопротеїну. При сумісному прийомі кларитроміцину та колхіцину інгібування Р-глікопротеїну та/або CYP3A може призвести до посилення дії колхіцину. Слід контролювати розвиток клінічних симптомів отруєння колхіцином. Зареєстровані постмаркетингові повідомлення про випадки отруєння колхіцином при його одночасному прийомі з кларитроміцином, найчастіше у пацієнтів похилого віку. Деякі з описаних випадків відбувалися у пацієнтів із нирковою недостатністю. Як повідомлялося, деякі випадки закінчувалися летальним кінцем. Одночасне застосування кларитроміцину та колхіцину протипоказане. При сумісному застосуванні мідазоламу та кларитроміцину (всередину по 500 мг 2 рази на добу) відзначалося збільшення AUC мідазоламу: у 2.7 разу після внутрішньовенного введення мідазоламу та у 7 разів після перорального прийому. Одночасний прийом кларитроміцину з мідазоламом для перорального застосування протипоказаний. Якщо разом із кларитроміцином застосовується внутрішньовенна форма мідазоламу, слід ретельно контролювати стан пацієнта для можливої корекції дози. Такі ж запобіжні заходи слід застосовувати і до інших бензодіазепінів, які метаболізуються CYP3A, включаючи триазолів та алпразолів. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), малоймовірно клінічно значуща взаємодія з кларитроміцином. При сумісному застосуванні кларитроміцину та триазоламу можлива дія на ЦНС, наприклад сонливість та сплутаність свідомості. При даній комбінації рекомендується контролювати спостерігати за симптомами порушення ЦНС. При одночасному застосуванні з варфарином можливе посилення антикоагулянтної дії варфарину та підвищення ризику кровотеч. Передбачається, що дигоксин є субстратом P-глікопротеїну. Відомо, що кларитроміцин пригнічує P-глікопротеїн. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе значне підвищення концентрації дигоксину в плазмі та ризик розвитку глікозидної інтоксикації. Можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу "пірует" при спільному застосуванні кларитроміцину та хінідину або дизопіраміду. При одночасному прийомі кларитроміцину з цими препаратами слід регулярно проводити контроль ЕКГ щодо збільшення інтервалу QT, а також слід контролювати сироваткові концентрації цих препаратів. При постмаркетинговому застосуванні повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемії при сумісному прийомі кларитроміцину та дизопіраміду. Необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові при одночасному застосуванні кларитроміцину та дизопіраміду. Вважають, що можливе підвищення концентрації дизопіраміду в плазмі внаслідок інгібування його метаболізму в печінці під впливом кларитроміцину. Спільний прийом флуконазолу в дозі 200 мг щодня та кларитроміцину в дозі 500 мг 2 рази на добу викликав збільшення середнього значення мінімальної рівноважної концентрації кларитроміцину (Cmin) та AUC на 33% та 18% відповідно. При цьому спільний прийом не впливав на середню рівноважну концентрацію активного метаболіту 14-ОН-кларитроміцину. Корекція дози кларитроміцину у разі супутнього прийому флуконазолу не потрібна. Кларитроміцин та ітраконазол є субстратами та інгібіторами CYP3A, що визначає їхню двоспрямовану взаємодію. Кларитроміцин може підвищувати концентрацію ітраконазолу в плазмі, тоді як ітраконазол здатний підвищувати плазмову концентрацію кларитроміцину. При одночасному застосуванні з метилпреднізолоном – зменшується кліренс метилпреднізолону; з преднізоном – описані випадки розвитку гострої манії та психозу. При одночасному застосуванні з омепразолом значно підвищується концентрація омепразолу та незначно підвищується концентрація кларитроміцину у плазмі крові; з лансопразолом - можливі глосит, стоматит та/або поява темного забарвлення язика. При одночасному застосуванні із сертраліном – теоретично не можна виключити розвиток серотонінового синдрому; з теофіліном - можливе підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові. При одночасному застосуванні з терфенадином можливе уповільнення швидкості метаболізму терфенадину та підвищення його концентрації у плазмі крові, що може призвести до збільшення інтервалу QT та підвищення ризику шлуночкової аритмії типу "пірует". Пригнічення активності ізоферменту CYP3A4 під впливом кларитроміцину призводить до уповільнення швидкості метаболізму цизаприду при їх одночасному застосуванні. Внаслідок цього збільшується концентрація цизаприду в плазмі крові та підвищується ризик розвитку загрозливих для життя порушень серцевого ритму, включаючи шлуночкові аритмії типу "пірует". Первинний метаболізм толтеродину здійснюється за участю CYP2D6. Однак у частині популяції, позбавленої CYP2D6, метаболізм відбувається за участю CYP3A. У цій групі населення пригнічення CYP3A призводить до значно більших концентрацій толтеродину в сироватці. Тому у пацієнтів з низьким рівнем CYP2D6-опосередкованого метаболізму може знадобитися зниження дози толтеродину у присутності інгібіторів CYP3А, таких як кларитроміцин. При сумісному застосуванні кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів (наприклад, похідні сульфонілсечовини) та/або інсуліну може спостерігатися виражена гіпоглікемія. Одночасне застосування кларитроміцину з деякими гіпоглікемічними препаратами (наприклад, натеглінід, піоглітазон, репаглінід та росиглітазон) може призвести до інгібування ізоферментів CYP3A кларитроміцином, що може призвести до розвитку гіпоглікемії. Вважають, що при одночасному застосуванні з толбутамідом існує можливість розвитку гіпоглікемії. При одночасному застосуванні з флуоксетином описано випадок розвитку токсичних ефектів, зумовлених дією флуоксетину. При одночасному прийомі кларитроміцину з іншими ототоксичними препаратами, особливо аміноглікозидами, необхідно бути обережними і контролювати функції вестибулярного і слухового апаратів як під час терапії, так і після її закінчення. При одночасному застосуванні з циклоспорином підвищується концентрація циклоспорину в плазмі, виникає ризик посилення побічної дії. При одночасному застосуванні з ерготаміном, дигідроерготаміном описані випадки посилення побічної дії ерготаміну та дигідроерготаміну. Постмаркетингові дослідження показують, що при сумісному застосуванні кларитроміцину з ерготаміном або дигідроерготаміном можливі наступні ефекти, пов'язані з гострим отруєнням препаратами групи ерготамінів: судинний спазм, ішемія кінцівок та інших тканин, включаючи ЦНС. Одночасне застосування кларитроміцину та алкалоїдів ріжків протипоказане. Кожен із цих інгібіторів ФДЕ метаболізується принаймні частково за участю CYP3A. У той же час кларитроміцин здатний інгібувати CYP3A. Спільне застосування кларитроміцину з силденафілом, тадалафілом або варденафілом може призвести до збільшення інгібуючої дії на ФДЕ. При цих комбінаціях слід розглянути можливість зменшення дози силденафілу, тадалафілу та варденафілу. При одночасному застосуванні кларитроміцину та блокаторів кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем), слід бути обережним, оскільки існує ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Плазмові концентрації кларитроміцину, як і блокаторів кальцієвих каналів, можуть підвищуватися при одночасному застосуванні. Артеріальна гіпотензія, брадіаритмія та лактацидоз можливі при одночасному прийомі кларитроміцину та верапамілу.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. При прийомі внутрішньо для дорослих та дітей старше 12 років разова доза становить 0.25-1 г, частота прийому 2 рази на добу. Для дітей віком до 12 років добова доза становить 7.5-15 мг/кг/добу на 2 прийоми. У дітей кларитроміцин слід застосовувати у відповідній лікарській формі, призначеній для цієї категорії пацієнтів. Тривалість лікування залежить від показань. Пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК менше 30 мл/хв або рівень сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/дл) дозу слід зменшити вдвічі або подвоїти інтервал між прийомами. Максимальні добові дози: для дорослих - 2 г, для дітей - 1 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати кларитроміцин у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня; печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня, з ІХС, тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд./хв); одночасно з бензодіазепінами, такими як алпразолам, триазолам, мідазолам для внутрішньовенного введення; одночасно з іншими ототоксичними препаратами, особливо аміноглікозидами; одночасно з препаратами, що метаболізуються ізоферментами CYP3A (в т.ч. карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти, хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, винбластин; C; , фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений); одночасно зі статинами,метаболізм яких не залежить від ізоферменту CYP3A (в т.ч. флувастатин); одночасно з блокаторами повільних кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A4 (в т.ч. верапаміл, амлодипін, дилтіазем); одночасно з антиаритмічними засобами ІА класу (хінідин, прокаїнамід) та ІІІ класу (дофетилід, аміодарон, соталол). Між антибіотиками групи макролідів спостерігається перехресна резистентність. Лікування антибіотиками змінює нормальну флору кишечника, тому можливий розвиток суперінфекції, спричиненої резистентними мікроорганізмами. Слід пам'ятати, що важка наполеглива діарея може бути зумовлена розвитком псевдомембранозного коліту. Слід періодично контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які отримують кларитроміцин одночасно з варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
296,00 грн
254,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: толперизону гідрохлорид 150 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 70 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) – 43.5 мг, кроскармелоза натрію – 12 мг, гіпромелоза – 3 мг, лимонної кислоти моногідрат – 4.5 мг, магнію стеарат – 2 мг. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза – 4.8 мг, макрогол 4000 – 1.2 мг, титану діоксид – 2 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 30 шт. - банки з поліетилентерефталату (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаМіорелаксант центральної дії. Зниження патологічно підвищеного тонусу скелетних м'язів пояснюють здатністю толперизона придушувати спиномозкові полісинаптичні рефлекси та пригнічуючим впливом на каудальну частину ретикулярної формації. Має центральні н-холіноблокуючі властивості. Не суттєво впливає на периферичні відділи нервової системи. Має слабку спазмолітичну та судинорозширювальну дію.Клінічна фармакологіяМіорелаксант центральної дії.Показання до застосуванняСпинномозкові та церебральні паралічі (гіпертонус, спазм м'язовий, спинальний автоматизм; контрактура кінцівок). Захворювання, що супроводжуються дистонією, ригідністю, спазмом м'язів; облітеруючі захворювання артерій: облітеруючий атеросклероз судин кінцівок, діабетична ангіопатія, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера), синдром Рейно. Наслідки розладів судинної іннервації (акроціаноз, ангіоневротична дисбазія, що перемежується). Екстрапірамідні розлади (постенцефалітний та атеросклеротичний паркінсонізм). Посттромботичні розлади лімфообігу та венозного кровообігу, трофічна виразка гомілки, дитячий спастичний параліч (хвороба Літтла), епілепсія, енцефалопатія судинного генезу; гіпертонус у поєднанні з порушенням м'язового тонусу іншого типу.Протипоказання до застосуванняМіастенія, вагітність, період лактації, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до толперизону.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, під час лактації. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 1 року.Побічна діяМожливо: головний біль, міастенія, артеріальна гіпотензія, нудота, блювання, гастралгія, алергічні реакції (анафілактичний шок, бронхоспазм, кропив'янка, еритематозні висипання, свербіж шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиДія толперизону посилюється при одночасному застосуванні з лікарськими засобами для загальної анестезії, периферичними міорелаксантами, психоактивними лікарськими засобами з клонідином.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо початкова доза становить 50 мг 2-3 рази на добу; дозу поступово збільшують до 150 мг 2-3 рази на добу. В/м – по 100 мг 2 рази на добу; внутрішньовенно - 100 мг на добу одноразово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами З обережністю застосовувати у пацієнтів, діяльність яких потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
316,00 грн
241,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: кларитроміцин – 500 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 6 сПз) – 13,57 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 100 сПз) – 266,48 мг, лактози моногідрат – 176,36 мг, магнію діоксид колоїд мг; Оболонка: Акваріус Преферред НSP BPP314073 Жовтий (Aquarius Preferred HSP BPP314073 Yellow) [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 6 сПз) – 5,225 мг, коповідон – 3,990 мг, 3,5-3,5 0,570 мг, титану діоксид – 3,665 мг, барвник хіноліновий жовтий лак – 1,064 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0,019 мг, лак алюмінієвий блакитний (FD&C Blue No. 1 Aluminum Lake (11-10 %) мг.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, довгасті, двоопуклі. На зрізі білого чи майже білого кольору.ХарактеристикаКларитроміцин – напівсинтетичний антибіотик групи макролідів. Чинить антибактеріальну дію, високоефективний щодо багатьох аеробних та анаеробних, грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Застосовується при інфекційно-запальних захворюваннях: інфекціях верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт, синусит); інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіт, позалікарняна пневмонія); інфекції шкіри та м'яких тканин (такі як фолікуліт, запалення підшкірної клітковини). Випускається у формі пігулок пролонгованої дії, покритих плівковою оболонкою (500 мг) по 7 пігулок у контурну коміркову упаковку. Відпускається за рецептом.Фармакотерапевтична групаантибіотик - макролідФармакокінетикаВсмоктування та розподіл При прийомі внутрішньо кларитроміцин швидко та активно всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Абсолютна біодоступність становить 50%. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність. При багаторазовому прийомі дози препарату кумуляції не виявлено, характер метаболізму в організмі людини не змінювався. Кларитроміцин у терапевтичних концентраціях накопичується у шкірі, легких та м'яких тканинах (у них концентрації у 10 разів перевищують плазмові). Кларитроміцин зв'язується з білками плазми на 70% концентрації від 0,45 до 4,5 мкг/мл. При прийомі кларитроміцину пролонгованої дії внутрішньо в дозі 500 мг на день рівноважні максимальні концентрації (Сmах) кларитроміцину та 14-гідроксикларитроміцину в плазмі крові становлять 1,3 та 0,48 мкг/мл, відповідно. При прийомі препарату в дозі 1000 мг Сmах кларитроміцину та 14-гідроксикларитроміцину досягла 2,4 мкг/мл і 0,67 мкг/мл, відповідно. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) у плазмі прийому лікарської форми пролонгованої дії становить 6 годин. Кларитроміцин та 14-гідроксикларитроміцин добре розподіляється на всі тканини та рідини організму. Після перорального прийому кларитроміцину його вміст у спинномозковій рідині залишається невисоким (при нормальній проникності ГЕБ 1-2 % від рівня у сироватці крові). Вміст у тканинах зазвичай у кілька разів більший за його вміст у сироватці крові. Метаболізм та виведення Кларитроміцин метаболізується в системі цитохрому Р450 за участю ізоферментів CYP3A4, CYP3A5, CYP3A7 з утворенням основного мікробіологічно активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину. При прийомі разової дози 500 мг періоди напіввиведення (T1/2) вихідного лікарського препарату та його основного метаболіту для лікарської форми пролонгованої дії у дозі 500 мг склали відповідно 5,3 годин та 7,7 годин; у дозі 1000 мг – 5,8 та 8,9 годин, відповідно. Час настання максимальної концентрації (ТСmах) прийому як 500 мг, і 1000 мг становить приблизно 6 годин. При рівноважному стані Сmах 14-гідроксикларитроміцину не збільшується пропорційно дозам кларитроміцину, тоді періоди напіввиведення як кларитроміцину, так і його основного метаболіту збільшуються з підвищенням дози. Нелінійний характер фармакокінетики кларитроміцину пов'язаний із зменшенням утворення 14-гідроксилованого та N-деметилованого метаболітів при застосуванні більш високих доз, що вказує на нелінійність метаболізму кларитроміцину при прийомі високих доз. Виводиться нирками та кишечником (20-30% у незмінній формі, решта – у вигляді метаболітів). Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Захворювання печінки У пацієнтів із середнім та тяжким ступенем порушення функції печінки, але із збереженою функцією нирок коригування дози кларитроміцину не потрібно, рівноважні концентрації (Сss) та системний кліренс кларитроміцину не відрізняються від цих показників у здорових пацієнтів. Сss 14-гідроксикларитроміцину у людей з порушеннями функції печінки нижче, ніж у здорових. Захворювання нирок У пацієнтів з порушеннями функції нирок збільшується Сmax та Сmin у плазмі крові, Т1/2, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) кларитроміцину та 14-гідроксикларитроміцину. Константа елімінації та виведення із сечею зменшуються. Ступінь змін цих параметрів залежить від рівня порушення функції нирок. Пацієнти похилого віку У пацієнтів похилого віку концентрація кларитроміцину та 14-гідроксикларитроміцину в крові була вищою, а виведення повільніше, ніж у молодих людей. Вважають, що зміни фармакокінетики у літніх хворих пов'язані насамперед із змінами кліренсу креатиніну та функціонального стану нирок, а не з віком пацієнтів. ВІЛ інфекція Рівноважна концентрація кларитроміцину та 14-гідроксикларитроміцину у хворих з ВІЛ-інфекцією, які отримували кларитроміцин у звичайних дозах (500 мг 1 раз на добу), були подібними до здорових людей. Однак при застосуванні кларитроміцину у більш високих дозах концентрації антибіотика можуть значно перевищувати звичайні. У хворих з ВІЛ-інфекцією, які приймали кларитроміцин у дозі 1 г/добу та 2 г/добу у 2 прийоми Сmax зазвичай становили 2-4 мкг/мл та 5-10 мкг/мл, відповідно. При застосуванні препарату у вищих дозах відзначалося подовження Т1/2 у порівнянні з таким у здорових людей, які отримували кларитроміцин у звичайних дозах. Збільшення концентрацій у плазмі та тривалості періоду напіввиведення при призначенні кларитроміцину у більш високих дозах узгоджується з відомою нелінійністю фармакокінетики препарату.ФармакодинамікаНапівсинтетичний антибіотик групи макролідів. Чинить антибактеріальну дію, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій і пригнічуючи синтез білка в мікробній клітині. Кларитроміцин продемонстрував високу активність in vitro проти стандартних та ізольованих культур бактерій. Високоефективний щодо багатьох аеробних та анаеробних, грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Крім того, дані in vivo та in vitro вказують на те, що кларитроміцин діє на клінічно значущі види мікобактерій. Дослідження, проведені in vitro, підтверджують високу ефективність кларитроміцину щодо Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae та Helicobacter pylori. Проте, Enterobacteriaceae, Pseudomonas spp. та інші, що не ферментують лактозу, грамнегативні мікроорганізми несприйнятливі до дії кларитроміцину. Активність кларитроміцину щодо більшості штамів наведених нижче мікроорганізмів доведена в дослідженнях in vitro та в клінічній практиці при захворюваннях, перелічених у розділі «Показання до застосування»: аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Listeria monocytogenes; аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae; інших мікроорганізмів: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae (TWAR), Chlamydia trachomatis; мікобактерій: Mycobacterium avium complex (MAC): Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare, Mycobacterium leprae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum. Продукція β-лактамази не впливає на активність кларитроміцину. Більшість штамів стафілококів, резистентних до метициліну та оксациліну, має стійкість і до кларитроміцину. Кларитроміцин діє in vitro і щодо більшості штамів, перелічених нижче мікроорганізмів (проте безпека та ефективність застосування кларитроміцину в клінічній практиці не підтверджена клінічними дослідженнями, і практичне значення залишається незрозумілим): аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus agalactiae, стрептококи (групи C, F, G), стрептококи групи Viridans; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Bordeteila pertussis, Pasteurella multocida; анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Сlostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides melaninogenicus; спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; кампілобактерії: Campylobacter jejuni. Основним метаболітом кларитроміцину в організмі людини є мікробіологічно активний метаболіт 14-гідроксикларитроміцин. Мікробіологічна активність метаболіту така сама, як у вихідної речовини, або в 1-2 рази слабша щодо більшості мікроорганізмів. Виняток становить Нaemophilus influenzae, щодо якого ефективність метаболіту вдвічі вища. Вихідна речовина та її основний метаболіт мають або адитивний, або синергічний ефект щодо Нaemophilus influenzae в умовах in vitro та in vivo залежно від штаму бактерій.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт, синусит); інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіт, позалікарняна пневмонія); інфекції шкіри та м'яких тканин (такі як фолікуліт, запалення підшкірної клітковини, пика).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кларитроміцину та інших компонентів препарату, а також підвищена чутливість до інших антибіотиків групи макролідів; одночасний прийом кларитроміцину з наступними препаратами: астемізол, цизаприд, пімозід, терфенадин, алкалоїдами ріжків (наприклад, ерготамін, дигідроерготамін), мідазолам для перорального застосування (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); одночасний прийом кларитроміцину з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин) у зв'язку з підвищенням ризику міопатії, включаючи рабдоміоліз; одночасний прийом колхіцину у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок; одночасний прийом інгібіторів Р-глікопротеїну або потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4;пацієнтам з подовженням інтервалу QT в анамнезі або шлуночковою аритмією, включаючи поліморфну шлуночкову тахікардію (torsade de pointes); тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); одночасний прийом кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином; тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; холестатична жовтяниця/гепатит, що виникли при застосуванні кларитроміцину (в анамнезі); порфірія; гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); одночасний прийом кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином; тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; холестатична жовтяниця/гепатит, що виникли при застосуванні кларитроміцину (в анамнезі); порфірія; гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); одночасний прийом кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином; тяжка печінкова недостатність, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; холестатична жовтяниця/гепатит, що виникли при застосуванні кларитроміцину (в анамнезі); порфірія; гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT); період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості; печінкова недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості; ІХС, тяжка серцева недостатність, виражена брадикардія (менше 50 уд/хв); одночасний прийом кларитроміцину з іншими ототоксичними препаратами, особливо аміноглікозидами; одночасний прийом кларитроміцину зі статинами, незалежними від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин); одночасний прийом з бензодіазепінами, такими як алпразолам, тріазолам, мідазолам для внутрішньовенного застосування; одночасний прийом з препаратами, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, наприклад, карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти (наприклад: варфарин), хінідин, рифабутин, силденафіл, такро; одночасний прийом із препаратами,що індукують ізофермент CYP3A4 (наприклад: рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений); одночасний прийом із блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (наприклад: верапаміл, амлодипін, дилтіазем); одночасний прийом антиаритмічних препаратів ІА класу (хінідин, прокаїнамід) та ІІІ класу (дофетилід, аміодарон, соталол); гіпомагніємія; вагітність.Вагітність та лактаціяБезпека застосування кларитроміцину у вагітних та жінок, що годують, не встановлена. Застосування препарату при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише за наявності чітких показань і тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами. Якщо вагітність настає у період застосування препарату, пацієнтку слід попередити про можливі ризики для плода. Відомо, що кларитроміцин проникає в грудне молоко, тому при необхідності його застосування в період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.Побічна діяПобічні дії представлені в залежності від впливу на органи та системи органів. Наведені нижче небажані явища, зазначені при застосуванні кларитроміцину, розподілені за частотою виникнення відповідно до наступної градації: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1 /100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), неуточнена частота (не може бути підрахована за наявними даними). У кожній групі небажані ефекти представлені як зменшення їх серйозності. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – кандидоз, гастроентерит; неуточнена частота - пика, еритразму, псевдомембранозний коліт. Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, можливі також вторинні інфекції ( у тому числі вагінальні). З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія; неуточнена частота – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: нечасто - алергічні реакції (кропив'янка, свербіж шкіри, макуло-папульозний висип, гіперемія шкіри); неуточнена частота – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз – синдром Лайєлла (потенційно небезпечний для життя), лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром). Психічні розлади: нечасто – тривожність, сонливість; неуточнена частота – сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, психотичні розлади, «кошмарні» сновидіння, манія. З боку нервової системи: часто – головний біль, безсоння; нечасто – запаморочення, тремор; неуточнена частота – парестезії, судоми. З боку органів чуття: часто – дисгевзія (перекручення смаку); нечасто – вертиго, порушення слуху, шум у вухах; неуточнена частота – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, авгезія, паросмія, аносмія. З боку серцево-судинної системи: часто – вазодилатація; нечасто - подовження інтервалу QT на ЕКГ (як і в інших макролідів), тріпотіння передсердь; неуточнена частота - шлуночкова тахікардія, зокрема типу «пірует» («torsade de pointes»). З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – астма, тромбоемболія легеневої артерії, носова кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, біль у животі, диспепсія; нечасто - блювання, діарея, глосит, стоматит, здуття живота, запор, відрижка, метеоризм, сухість слизової оболонки порожнини рота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія; Неуточнена частота - гострий панкреатит, зміна кольору зубів та язика. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – холестаз, гепатоцелюлярний та холестатичний гепатит; дуже рідко - у поодиноких випадках реєстрували факти смерті від печінкової недостатності, які зазвичай спостерігалися за наявності серйозних супутніх захворювань та/або одночасного застосування інших лікарських засобів; неуточнена частота – холестатична жовтяниця. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – інтенсивне потовиділення; неуточнена частота - акне, геморагії. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – міалгія, м'язовий спазм; неуточнена частота – міопатія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: неуточнена частота – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту. Лабораторні показники: часто – підвищення активності «печінкових» ферментів; нечасто – підвищення концентрації креатиніну, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному застосуванні гіпоглікемічних лікарських препаратів), підвищення активності лужної фосфатази, неуточнена частота – підвищення значення міжнародного нормалізованого відношення, подовження протромбінового часу, підвищення білірубіну. Загальні розлади: нечасто – астенія, біль у грудній клітці, озноб, стомлюваність, нездужання, гіпертермія. Пацієнти з пригніченим імунітетом У пацієнтів зі СНІДом та іншими імунодефіцитами, які отримують кларитроміцин у більш високих дозах протягом тривалого часу для лікування мікобактеріальних інфекцій, часто важко відрізнити небажані ефекти препарату від симптомів ВІЛ-інфекції або супутнього захворювання. Найчастішими небажаними явищами у пацієнтів, які приймали добову дозу кларитроміцину, що дорівнює 1000 мг, були: нудота, блювання, спотворення смаку, біль у ділянці живота, діарея, висип, метеоризм, головний біль, запор, порушення слуху, підвищення активності «печінкових» фермент у крові. Також відзначалися випадки небажаних явищ із низькою частотою виникнення, такі як задишка, безсоння та сухість у роті. У пацієнтів із пригніченим імунітетом проводили оцінку лабораторних показників, аналізуючи їх значні відхилення від норми (різке підвищення чи зниження). На підставі даного критерію у 2-3% пацієнтів, які отримували кларитроміцин у дозі 1000 мг щоденно, було зареєстровано значне підвищення активності АЛТ та АСТ у крові, а також зниження кількості лейкоцитів та тромбоцитів. У невеликої кількості пацієнтів також було зареєстровано підвищення концентрації залишкового азоту сечовини.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі кларитроміцин збільшує концентрацію в крові препаратів, що метаболізуються в печінці за допомогою ізоферментів цитохрому Р450 (CYP3A), можливе взаємне підвищення їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Протипоказаний спільний прийом з такими препаратами, як астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин, ерготамін, дигідроерготамін, алпразолам, мідазолам, триазолам (пероральні лікарські форми), симвастатин, ловастатин у зв'язку з можливістю розвитку серйозних побічних ефектів. Цизаприд та пімозід При сумісному застосуванні можливе збільшення концентрації цизаприду, збільшення інтервалу QT, поява серцевих аритмій, включаючи шлуночкову тахікардію, у тому числі типу «пірует», фібриляцію шлуночків. Терфенадин та астемізол При сумісному застосуванні можливе збільшення концентрації терфенадину/астемізолу в крові, виникнення серцевих аритмій, збільшення інтервалу QT, шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків та піруетної тахікардії. Ерготамін/ дигідроерготамін При сумісному застосуванні можливі наступні ефекти, пов'язані з гострим отруєнням препаратами групи ерготамін: судинний спазм, ішемія кінцівок та інших тканин, включаючи центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиПігулки слід приймати внутрішньо під час їжі. Таблетки не можна розламувати або розжовувати, їх необхідно ковтати повністю. Дорослим та дітям старше 12 років – по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу під час їжі. У тяжких випадках дозу збільшують до 2 таблеток (1000 мг) 1 раз на добу під час їди. Тривалість лікування зазвичай становить 5-14 днів. Виняток становлять позалікарняна пневмонія та синусит, які вимагають лікування від 6 до 14 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у животі, діарея, біль голови, сплутаність свідомості. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не істотно впливають на концентрацію кларитроміцину в сироватці, що характерно і для інших препаратів групи макролідів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему