Спазмолитики

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: атропіну сульфат – 1 мг; Допоміжні речовини: хлористоводнева кислота розчин 0.1М - pH 3.0-4.5, вода д/і - до 1 мл. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. За наявності на ампулі кільця зламу або точки зламу ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають. При виробництві ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Україна. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. По 5 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та скарифікатором ампульним або диском ріжучим керамічним в пачці. По 10 ампул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню і ампунним скарифікатором або диском ріжучим керамічним в пачці з карт. За наявності на ампулі кільця зламу або точки і насічки ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаДобре абсорбується із ШКТ або через кон'юнктивальну мембрану. Після системного запровадження широко розподіляється в організмі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Значна концентрація у ЦНС досягається протягом 0.5-1 год. Зв'язування з білками плазми помірне. T1/2 становить 2 год. Виводиться із сечею; близько 60% - у незміненому вигляді, решта - у вигляді продуктів гідролізу та кон'югації.ФармакодинамікаБлокатор м-холінорецепторів є природним третинним аміном. Вважають, що атропін однаково зв'язується з м1-, м2- і м3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає як на центральні, так і на периферичні м-холінорецептори. Зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, потових залоз. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (в т.ч. бронхів, органів травної системи, уретри, сечового міхура), зменшує моторику ШКТ. Практично не впливає на секрецію жовчі та підшлункової залози. Викликає мідріаз, параліч акомодації, зменшує секрецію слізної рідини. У середніх терапевтичних дозах атропін має помірний стимулюючий вплив на ЦНС та відстрочений, але тривалий седативний ефект. Центральною антихолінергічною дією пояснюється здатність атропіну усувати тремор при хворобі Паркінсона. У токсичних дозах атропін викликає збудження, ажитацію, галюцинацію, коматозний стан. Атропін зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення ЧСС (при незначній зміні АТ), підвищення провідності в пучку Гіса. У терапевтичних дозах атропін не істотно впливає на периферичні судини, але при передозуванні спостерігається вазодилатація. При місцевому застосуванні в офтальмології максимальне розширення зіниці настає через 30-40 хв і зникає через 7-10 днів. Мідріаз, спричинений атропіном, не усувається при інстиляції холіноміметичних препаратів.Показання до застосуванняСистемне застосування: спазм гладком'язових органів шлунково-кишкового тракту, жовчних проток, бронхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит, гіперсалівація (паркінсонізм, отруєння солями важких металів, при стоматологічних втручаннях), синдром подразненої товстої кишки, кишкова коліка, ниркова коліка, бронхіт з гіперсекрецією, бронх; премедикація перед хірургічними операціями; AV-блокада, брадикардія; отруєння м-холіноміметиками та антихолінестеразними речовинами (оборотної та необоротної дії); рентгенологічне дослідження ШКТ (за необхідності зменшення тонусу шлунка та кишечника). Місцеве застосування в офтальмології: для дослідження очного дна, для розширення зіниці та досягнення паралічу акомодації з метою визначення істинної рефракції ока; для лікування іриту, іридоцикліту, хоріоїдиту, кератиту, емболії та спазму центральної артерії сітківки та деяких травм ока.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до атропіну. З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча; при тиреотоксикозі (можливе посилення тахікардії); при підвищеній температурі (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності потових залоз); при рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу і шлунка і розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка і посиленню гастроезофагеального рефлюксу); при захворюваннях ШКТ, що супроводжуються непрохідністю - ахалазія стравоходу,стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка), атонія кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична непрохідність кишечника; при підвищенні внутрішньоочного тиску - закритокутова (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад) і відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії); при неспецифічному виразковому коліті (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника, крім того, можливий прояв або загострення такого тяжкого ускладнення, як токсичний мегаколон);при сухості в роті (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії); при печінковій недостатності (зниження метаболізму) та нирковій недостатності (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення); при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при міастенії (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну); гіпертрофії передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримки сечі або схильності до неї або захворюваннях, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); при гестозі (можливе посилення артеріальної гіпертензії);ушкодження мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Вагітність та лактаціяАтропін проникає крізь плацентарний бар'єр. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування атропіну при вагітності не проводилося. При внутрішньовенному введенні при вагітності або незадовго до пологів можливий розвиток тахікардії у плода. Атропін виявляється у грудному молоці у слідових концентраціях. З обережністю застосовувати при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при пошкодженні мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Побічна діяПри системному застосуванні: сухість у роті, тахікардія, запор, утруднення сечовипускання, мідріаз, фотофобія, параліч акомодації, запаморочення, порушення тактильного сприйняття. При місцевому застосуванні в офтальмології: гіперемія шкіри повік, гіперемія та набряк кон'юнктиви повік та очного яблука, фотофобія, сухість у роті, тахікардія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі внутрішньо з антацидами, що містять алюміній або карбонат кальцію, абсорбція атропіну із ШКТ зменшується. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами та засобами, що мають антихолінергічну активність, посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні з атропіном можливе уповільнення абсорбції зопіклону, мексилетину, зниження абсорбції нітрофурантоїну та його виведення нирками. Ймовірно посилення терапевтичної та побічної дії нітрофурантоїну. При одночасному застосуванні з фенілефрином можливе підвищення артеріального тиску. Під впливом гуанетидину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну. Нітрати збільшують ймовірність підвищення внутрішньоочного тиску. Прокаїнамід посилює антихолінергічну дію атропіну. Атропін знижує концентрацію леводопи у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 300 мкг кожні 4-6 год. Для усунення брадикардії внутрішньовенно дорослим - 0.5-1 мг, за необхідності через 5 хв введення можна повторити; дітям – 10 мкг/кг. З метою премедикації внутрішньом'язовим дорослим - 400-600 мкг за 45-60 хв до анестезії; дітям – 10 мкг/кг за 45-60 хв до анестезії. При місцевому застосуванні в офтальмології закапують по 1-2 краплі 1% розчину (у дітей застосовують розчин меншої концентрації) у хворе око, кратність застосування – до 3 разів з інтервалом 5-6 год, залежно від показань. У деяких випадках 0.1% розчин вводять субкон'юнктивально 0,2-0,5 мл або парабульбарно - 0,3-0,5 мл. Методом електрофорезу через повіки або очну ванну вводять 0.5% розчин з анода.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМіж прийомами атропіну та антацидних препаратів, що містять алюміній або карбонат кальцію, інтервал повинен становити не менше 1 год. При субкон'юнктивальному або парабульбарному введенні атропіну пацієнту необхідно дати таблетку валідолу під язик для зменшення тахікардії. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для ін'єкцій 1мл N5.Фармакотерапевтична групаБлокатор м-холінорецепторів є природним третинним аміном. Вважають, що атропін однаково зв'язується з м1-, м2- і м3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає як на центральні, так і на периферичні м-холінорецептори. Зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, потових залоз. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (в т.ч. бронхів, органів травної системи, уретри, сечового міхура), зменшує моторику ШКТ. Практично не впливає на секрецію жовчі та підшлункової залози. Викликає мідріаз, параліч акомодації, зменшує секрецію слізної рідини. У середніх терапевтичних дозах атропін має помірний стимулюючий вплив на ЦНС та відстрочений, але тривалий седативний ефект. Центральною антихолінергічною дією пояснюється здатність атропіну усувати тремор при хворобі Паркінсона. У токсичних дозах атропін викликає збудження, ажитацію, галюцинацію, коматозний стан. Атропін зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення ЧСС (при незначній зміні АТ), підвищення провідності в пучку Гіса. У терапевтичних дозах атропін не істотно впливає на периферичні судини, але при передозуванні спостерігається вазодилатація. При місцевому застосуванні в офтальмології максимальне розширення зіниці настає через 30-40 хв і зникає через 7-10 днів. Мідріаз, спричинений атропіном, не усувається при інстиляції холіноміметичних препаратів.ФармакокінетикаДобре абсорбується із ШКТ або через кон'юнктивальну мембрану. Після системного запровадження широко розподіляється в організмі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Значна концентрація у ЦНС досягається протягом 0.5-1 год. Зв'язування з білками плазми помірне. T1/2 становить 2 год. Виводиться із сечею; близько 60% - у незміненому вигляді, решта - у вигляді продуктів гідролізу та кон'югації.ІнструкціяУвага! Закапавши Атропін у око, притисніть пальцем нижній внутрішній куточок ока – слізну точку. Це не дозволить розчину потрапити в носоглотку, що може знизити можливість розвитку побічних ефектів.Показання до застосуванняСистемне застосування: спазм гладком'язових органів шлунково-кишкового тракту, жовчних проток, бронхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит, гіперсалівація (паркінсонізм, отруєння солями важких металів, при стоматологічних втручаннях), синдром подразненої товстої кишки, кишкова колька, ниркова колька, бронхіт з гіперсекрецією, бронх; премедикація перед хірургічними операціями; AV-блокада, брадикардія; отруєння м-холіноміметиками та антихолінестеразними речовинами (оборотної та необоротної дії); рентгенологічне дослідження ШКТ (за необхідності зменшення тонусу шлунка та кишечника). Місцеве застосування в офтальмології: для дослідження очного дна, для розширення зіниці та досягнення паралічу акомодації з метою визначення істинної рефракції ока; для лікування іриту, іридоцикліту, хоріоїдиту, кератиту, емболії та спазму центральної артерії сітківки та деяких травм ока.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до атропіну. Застосування у разі порушення функції печінки. З обережністю застосовувати при печінковій недостатності (зниження метаболізму). Застосування у разі порушення функції нирок. З обережністю застосовувати при нирковій недостатності (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення). Застосування у пацієнтів похилого віку. З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним; при атонії кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), при гіпертрофії передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримці сечі або схильності до неї або захворюваннях, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. шийки сечового міхура залози). З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча; при тиреотоксикозі (можливе посилення тахікардії); при підвищеній температурі (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності потових залоз); при рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу і шлунка і розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка і посиленню гастроезофагеального рефлюксу); при захворюваннях ШКТ, що супроводжуються непрохідністю - ахалазія стравоходу,стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка), атонія кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична непрохідність кишечника; при підвищенні внутрішньоочного тиску - закритокутова (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад) і відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії); при неспецифічному виразковому коліті (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника, крім того, можливий прояв або загострення такого тяжкого ускладнення, як токсичний мегаколон);при сухості в роті (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії); при печінковій недостатності (зниження метаболізму) та нирковій недостатності (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення); при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при міастенії (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну); гіпертрофії передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримки сечі або схильності до неї або захворюваннях, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); при гестозі (можливе посилення артеріальної гіпертензії);ушкодження мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Вагітність та лактаціяАтропін проникає крізь плацентарний бар'єр. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування атропіну при вагітності не проводилося. При внутрішньовенному введенні при вагітності або незадовго до пологів можливий розвиток тахікардії у плода. Атропін виявляється у грудному молоці у слідових концентраціях. Дітям: з обережністю застосовувати при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при пошкодженні мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Побічна діяПри системному застосуванні: сухість у роті, тахікардія, запор, утруднення сечовипускання, мідріаз, фотофобія, параліч акомодації, запаморочення, порушення тактильного сприйняття. При місцевому застосуванні в офтальмології: гіперемія шкіри повік, гіперемія та набряк кон'юнктиви повік та очного яблука, фотофобія, сухість у роті, тахікардія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі внутрішньо з антацидами, що містять алюміній або карбонат кальцію, абсорбція атропіну із ШКТ зменшується. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами та засобами, що мають антихолінергічну активність, посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні з атропіном можливе уповільнення абсорбції зопіклону, мексилетину, зниження абсорбції нітрофурантоїну та його виведення нирками. Ймовірно посилення терапевтичної та побічної дії нітрофурантоїну. При одночасному застосуванні з фенілефрином можливе підвищення артеріального тиску. Під впливом гуанетидину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну. Нітрати збільшують ймовірність підвищення внутрішньоочного тиску. Прокаїнамід посилює антихолінергічну дію атропіну. Атропін знижує концентрацію леводопи у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 300 мкг кожні 4-6 год. Для усунення брадикардії внутрішньовенно дорослим - 0.5-1 мг, за необхідності через 5 хв введення можна повторити; дітям – 10 мкг/кг. З метою премедикації внутрішньом'язовим дорослим - 400-600 мкг за 45-60 хв до анестезії; дітям – 10 мкг/кг за 45-60 хв до анестезії. При місцевому застосуванні в офтальмології закапують по 1-2 краплі 1% розчину (у дітей застосовують розчин меншої концентрації) у хворе око, кратність застосування – до 3 разів з інтервалом 5-6 год, залежно від показань. У деяких випадках 0.1% розчин вводять субкон'юнктивально 0,2-0,5 мл або парабульбарно - 0,3-0,5 мл. Методом електрофорезу через повіки або очну ванну вводять 0.5% розчин з анода.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: атропіну сульфат – 1 мг; Допоміжні речовини: хлористоводнева кислота 0,1 М, вода для ін'єкцій. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. За наявності на ампулі кільця зламу або точки зламу ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають. При виробництві ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Україна. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. По 5 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та скарифікатором ампульним або диском ріжучим керамічним в пачці. По 10 ампул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню і ампунним скарифікатором або диском ріжучим керамічним в пачці з карт. За наявності на ампулі кільця зламу або точки і насічки ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаШироко розподіляється в організмі. Метаболізується у печінці шляхом ферментативного гідролізу. Зв'язок із білками плазми – 18%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плаценту та у грудне молоко. У значних концентраціях можна знайти в ЦНС через 0.5-1 год. Період напіввиведення -2 год.ФармакодинамікаАтропін (алкалоїд, що міститься в рослинах сімейства пасльонових) - блокатор М-холінорецепторів, однаково зв'язується з м1-, м2- і м3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає як на центральні, так і на периферичні М-холінорецептори. Діє також (хоча значно слабше) на н-холінорецептори. Перешкоджає стимулюючої дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних, потових залоз, підшлункової залози. Знижує тонус м'язів внутрішніх органів; викликає тахікардію, покращує AV провідність. Зменшує моторику шлунково-кишкового тракту, практично не впливає на секрецію жовчі. Розширює зіниці, ускладнює відтік внутрішньоочної рідини, підвищує внутрішньоочний тиск, викликає параліч акомодації. У середніх терапевтичних дозах надає стимулюючий вплив на ЦНС та відстрочений,але тривалий седативний ефект; збуджує дихання (великі дози – параліч дихання). Порушує кору мозку (у високих дозах), у токсичних дозах викликає збудження, ажитацію, галюцинації, коматозний стан. Зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення ЧСС (при незначній зміні АТ) та деякого підвищення провідності в пучку Гіса. Дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва.Дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва.Дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва. Після внутрішньовенного введення максимальний ефект проявляється через 2-4 хв.Показання до застосуванняЗагострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки; гострий панкреатит; пілороспазм; спазми кишечника, жовчного міхура та жовчних проток, сечовивідних шляхів, бронхів; гіперсалівація (паркінсонізм, отруєння солями важких металів); брадикардія; AV блокада; отруєння холіноміметичними та антихолінестеразними засобами; премедикація перед хірургічними операціямиПротипоказання до застосуванняГіперчутливість, закритокутова глаукома (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад), тахіаритмії, тяжка застійна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, рефлюкс-езофагіт, грижа стравохідного отвору тонусу, що призводить до непрохідності і затримки вмісту шлунка), печінкова та/або ниркова недостатність, атонія кишечника, обструктивні захворювання кишечника, паралітичний ілеус, токсичний мегаколон, неспецифічний виразковий коліт, ксеростомія (тривале застосування може викликати подальше зниження погіршитися через інгібування дії ацетилхоліну), затримка сечі або схильність до неї або захворювання,що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (у т. ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), токсикоз вагітності (можливе посилення артеріальної гіпертензії), хвороба Дауна, дитячий церебральний параліч (реакція на антихолінергічні засоби посилюється), період лакт. З обережністю: гіпертермія, відкритокутова глаукома, тахікардія, хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, хронічні захворювання легень, гостра крововтрата, гіпертиреоз, вік старше 40 років (небезпека прояву недіагностованої глаукоми), вагітність.Вагітність та лактаціяАтропін проникає крізь плацентарний бар'єр. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування атропіну при вагітності не проводилося. При внутрішньовенному введенні при вагітності або незадовго до пологів можливий розвиток тахікардії у плода. Атропін виявляється у грудному молоці у слідових концентраціях. З обережністю застосовувати при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при пошкодженні мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Побічна діяСухість у роті, тахікардія, головний біль, запаморочення, атонія кишечника та сечового міхура, запор, утруднення сечовипускання, фотофобія, мідріаз, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, ксеростомія, порушення тактильного сприйняття.Взаємодія з лікарськими засобамиПослаблює дію м-холіноміметиків та антихолінестеразних засобів. Дифенгідрамін або прометазин – посилення дії атропіну. Нітрати збільшують ймовірність підвищення внутрішньоочного тиску. Прокаїнамід – посилення антихолінергічної дії. Під впливом гуанетидину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну.Спосіб застосування та дозиДля усунення гострого болю при виразці шлунка та 12-палої кишки та панкреатиті, ниркових, печінкових кольок та ін. препарат вводять підшкірно або внутрішньом'язово по 0,25-1 мг (0,25-1 мл розчину). Для усунення брадикардії – внутрішньовенно по 0,5-1 мг, за необхідності, через 5 хвилин введення можна повторити. З метою премедикації – внутрішньом'язово 0,4-0,6 мг за 45-60 хв до анестезії. Дітям препарат вводиться у дозі 0,01 мг/кг. При отруєннях м-холіностимуляторами та антихолінестеразними засобами вводять 1,4 мл 0,1 % розчину внутрішньовенно (шприц-тюбик), переважно у комбінації з реактиваторами холінестерази.ПередозуванняСимптоми. Сухість слизової оболонки порожнини рота та носоглотки, порушення ковтання та мовлення, сухість шкірних покривів, гіпертермія, мідріаз тощо; рухове та мовленнєве збудження, порушення пам'яті, галюцинації, психоз. Лікування. Антихолінестеразні та седативні засоби.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАтропін слід різко скасовувати, т.к. можлива поява симптомів, подібних до синдрому відміни. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: екстракт беладонни 10 мг, натрію гідрокарбонат 300 мг. 6 шт. - Упакування безячейкові контурні.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб для вживання. Чинить спазмолітичну та антацидну дію. Екстракт листя беладони;надає спазмолітичну (м-холіноблокуючу) дію. Перешкоджає стимулюючої дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних, потових залоз, підшлункової залози. Знижує тонус м'язів ШКТ, жовчних проток та жовчного міхура; викликає тахікардію, покращує AV-провідність. Натрію гідрокарбонат ;при вживанні взаємодіє з соляною кислотою шлункового соку, нейтралізуючи її. Збільшує виведення натрію та хлору, осмотичний діурез.Клінічна фармакологіяПрепарат зі спазмолітичною (м-холіноблокуючою) та антацидною дією.Показання до застосуванняКишкова колька; гіперацидний гастрит; печія; диспепсія.Протипоказання до застосуванняЗакритокутова глаукома; гіпертрофія передміхурової залози з порушенням відтоку сечі; підвищена чутливість до компонентів лікарського засобуПобічна діяМожливо: сухість у роті, спрага, атонія кишечника, затримка сечі, тахікардія, мідріаз, парез акомодації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з м-холіноблокаторами можливе посилення м-холіноблокуючої дії.Спосіб застосування та дозиВсередину, за 30-40 хв до їди, по 1 разовій дозі 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих – 15 разових доз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри передозуванні можливі психомоторне збудження, судоми, парез акомодації, гостра затримка сечі. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: Метамізолу натрію моногідрат (анальгін) - 0,25 г, бензокаїн (анестезин) - 0,25 г, натрію гідрокарбонат - 0,10 г, беладонний листя екстракт (беладони екстракт густий) - 0,015 г; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний - 0,054816 г, кальцію стеарат - 0,0072 г, тальк - 0,01008 г, полісорбат-80 (твін-80) - 0,001224 г, кремнію діоксид колоїдний (аеросил2 - 8) г, натрію крохмальгліколят (карбоксиметилкрохмаль натрію) - 0,0288 г. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні осередкові упаковки разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиТаблетки від світло-жовтого до світло-коричневого з жовтуватим відтінком кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + місцевоанестезуючий засіб + спазмолітичний засіб + антацид).ФармакодинамікаКомбінований препарат. Дія визначається ефектами компонентів, що входять до складу: спазмолітичний (зниження тонусу гладком'язових органів, в т.ч. шлунково-кишкового тракту) та антисекреторні ефекти (зменшення секреції шлункової, підшлункової, бронхіальних, слинних, потових залоз та виділення жовчі); місцевоанестезуючу та аналгетичну дію обумовлена ​​метамізолом натрію та бензокаїном, антацидна – натрію гідрокарбонатом. Препарат ефективно усуває біль в епігастральній ділянці, у тому числі при гіперацидних станах.Показання до застосуванняБеллалгін застосовують для симптоматичної нетривалої терапії дорослих та підлітків старше 14 років при печії, гастралгії та кишковій коліці, якими супроводжуються такі захворювання: гіперацидний гастрит; жовчнокам'яна хвороба; виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки; спастичний коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, пригнічення кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія. ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами, вагітність (особливо в І триместрі та останні 6 тижнів), період грудного вигодовування, вік до 18 років. З обережністю: захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, у т.ч. в анамнезі), тривале зловживання етанолом.Вагітність та лактаціяБеллалгін протипоказаний при вагітності (особливо в І триместрі та в останні 6 тижнів) та в період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі у червоний колір. Алергічні реакції: кропив'янка (в т.ч. на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк, у поодиноких випадках – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: зниження артеріального тиску, сухість у роті, спрага, запори, мідріаз, парез акомодації, тимчасове порушення зору, дизурія, затримка сечі, серцебиття, сонливість, запаморочення, психомоторне збудження, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти етанолу, одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їхню активність. Фенілбутазон, барбітурати та інші гепатоіндуктори при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу. Одночасне призначення з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними лікарськими засобами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності. Седативні та анксіолітичні лікарські засоби (транквілізатори) посилюють аналгетичну дію метамізолу. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, Н2-гістаміноблокатори та пропранолол (сповільнює інактивацію).Спосіб застосування та дозиБеллалгін призначений для перорального застосування. Таблетки не слід ділити або подрібнювати, при прийомі препарат рекомендується запивати достатньою кількістю питної води. Препарат не призначають для тривалої терапії. Тривалість курсу лікування та дози препарату Беллалгін визначає лікар індивідуально. Дорослим внутрішньо, до їди, по 1 таблетці 2-3 рази на день. Максимальна разова доза – не більше 3 таблеток, добова – 10 таблеток. Тривалість лікування має перевищувати 3-х днів. Не рекомендується застосовувати систематично.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова та/або печінкова пара . Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля, проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні хворих, які отримують цитостатичні лікарські засоби, прийом метамізолу натрію повинен наводитись лише під наглядом лікаря. У хворих на атопічну бронхіальну астму та полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідне негайне відміна препарату. При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Неприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). На фоні лікування можливе фарбування сечі у червоний колір за рахунок виділення метаболіту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, гостроти зору та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: Метамізолу натрію моногідрат (анальгін) - 0,25 г, бензокаїн (анестезин) - 0,25 г, натрію гідрокарбонат - 0,10 г, беладонний листя екстракт (беладони екстракт густий) - 0,015 г; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний - 0,054816 г, кальцію стеарат - 0,0072 г, тальк - 0,01008 г, полісорбат-80 (твін-80) - 0,001224 г, кремнію діоксид колоїдний (аеросил2 - 8) г, натрію крохмальгліколят (карбоксиметилкрохмаль натрію) - 0,0288 г. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні осередкові упаковки разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиТаблетки від світло-жовтого до світло-коричневого з жовтуватим відтінком кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + місцевоанестезуючий засіб + спазмолітичний засіб + антацид).ФармакодинамікаКомбінований препарат. Дія визначається ефектами компонентів, що входять до складу: спазмолітичний (зниження тонусу гладком'язових органів, в т.ч. шлунково-кишкового тракту) та антисекреторні ефекти (зменшення секреції шлункової, підшлункової, бронхіальних, слинних, потових залоз та виділення жовчі) обумовлені алкалоїд місцевоанестезуючу та аналгетичну дію обумовлена ​​метамізолом натрію та бензокаїном, антацидна – натрію гідрокарбонатом. Препарат ефективно усуває біль в епігастральній ділянці, у тому числі при гіперацидних станах.Показання до застосуванняБеллалгін застосовують для симптоматичної нетривалої терапії дорослих та підлітків старше 14 років при печії, гастралгії та кишковій коліці, якими супроводжуються такі захворювання: гіперацидний гастрит; жовчнокам'яна хвороба; виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки; спастичний коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, пригнічення кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія. ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами, вагітність (особливо в І триместрі та останні 6 тижнів), період грудного вигодовування, вік до 18 років. З обережністю: захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, у т.ч. в анамнезі), тривале зловживання етанолом.Вагітність та лактаціяБеллалгін протипоказаний при вагітності (особливо в І триместрі та в останні 6 тижнів) та в період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі у червоний колір. Алергічні реакції: кропив'янка (в т.ч. на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк, у поодиноких випадках – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: зниження артеріального тиску, сухість у роті, спрага, запори, мідріаз, парез акомодації, тимчасове порушення зору, дизурія, затримка сечі, серцебиття, сонливість, запаморочення, психомоторне збудження, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти етанолу, одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їхню активність. Фенілбутазон, барбітурати та інші гепатоіндуктори при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу. Одночасне призначення з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними лікарськими засобами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності. Седативні та анксіолітичні лікарські засоби (транквілізатори) посилюють аналгетичну дію метамізолу. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, Н2-гістаміноблокатори та пропранолол (сповільнює інактивацію).Спосіб застосування та дозиБеллалгін призначений для перорального застосування. Таблетки не слід ділити або подрібнювати, при прийомі препарат рекомендується запивати достатньою кількістю питної води. Препарат не призначають для тривалої терапії. Тривалість курсу лікування та дози препарату Беллалгін визначає лікар індивідуально. Дорослим внутрішньо, до їди, по 1 таблетці 2-3 рази на день. Максимальна разова доза – не більше 3 таблеток, добова – 10 таблеток. Тривалість лікування має перевищувати 3-х днів. Не рекомендується застосовувати систематично.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова та/або печінкова пара . Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля, проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні хворих, які отримують цитостатичні лікарські засоби, прийом метамізолу натрію повинен наводитись лише під наглядом лікаря. У хворих на атопічну бронхіальну астму та полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідне негайне відміна препарату. При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Неприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). На фоні лікування можливе фарбування сечі у червоний колір за рахунок виділення метаболіту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, гостроти зору та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: Метамізолу натрію моногідрат (анальгін) - 0,25 г, бензокаїн (анестезин) - 0,25 г, натрію гідрокарбонат - 0,10 г, беладонний листя екстракт (беладони екстракт густий) - 0,015 г; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний - 0,054816 г, кальцію стеарат - 0,0072 г, тальк - 0,01008 г, полісорбат-80 (твін-80) - 0,001224 г, кремнію діоксид колоїдний (аеросил2 - 8) г, натрію крохмальгліколят (карбоксиметилкрохмаль натрію) - 0,0288 г. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні осередкові упаковки разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиТаблетки від світло-жовтого до світло-коричневого з жовтуватим відтінком кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + місцевоанестезуючий засіб + спазмолітичний засіб + антацид).ФармакодинамікаКомбінований препарат. Дія визначається ефектами компонентів, що входять до складу: спазмолітичний (зниження тонусу гладком'язових органів, в т.ч. шлунково-кишкового тракту) та антисекреторні ефекти (зменшення секреції шлункової, підшлункової, бронхіальних, слинних, потових залоз та виділення жовчі); місцевоанестезуючу та аналгетичну дію обумовлена ​​метамізолом натрію та бензокаїном, антацидна – натрію гідрокарбонатом. Препарат ефективно усуває біль в епігастральній ділянці, у тому числі при гіперацидних станах.Показання до застосуванняБеллалгін застосовують для симптоматичної нетривалої терапії дорослих та підлітків старше 14 років при печії, гастралгії та кишковій коліці, якими супроводжуються такі захворювання: гіперацидний гастрит; жовчнокам'яна хвороба; виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки; спастичний коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, пригнічення кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія. ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами, вагітність (особливо в І триместрі та останні 6 тижнів), період грудного вигодовування, вік до 18 років. З обережністю: захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, у т.ч. в анамнезі), тривале зловживання етанолом.Вагітність та лактаціяБеллалгін протипоказаний при вагітності (особливо в І триместрі та в останні 6 тижнів) та в період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі у червоний колір. Алергічні реакції: кропив'янка (в т.ч. на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк, у поодиноких випадках – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: зниження артеріального тиску, сухість у роті, спрага, запори, мідріаз, парез акомодації, тимчасове порушення зору, дизурія, затримка сечі, серцебиття, сонливість, запаморочення, психомоторне збудження, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти етанолу, одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їхню активність. Фенілбутазон, барбітурати та інші гепатоіндуктори при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу. Одночасне призначення з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними лікарськими засобами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності. Седативні та анксіолітичні лікарські засоби (транквілізатори) посилюють аналгетичну дію метамізолу. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, Н2-гістаміноблокатори та пропранолол (сповільнює інактивацію).Спосіб застосування та дозиБеллалгін призначений для перорального застосування. Таблетки не слід ділити або подрібнювати, при прийомі препарат рекомендується запивати достатньою кількістю питної води. Препарат не призначають для тривалої терапії. Тривалість курсу лікування та дози препарату Беллалгін визначає лікар індивідуально. Дорослим внутрішньо, до їди, по 1 таблетці 2-3 рази на день. Максимальна разова доза – не більше 3 таблеток, добова – 10 таблеток. Тривалість лікування має перевищувати 3-х днів. Не рекомендується застосовувати систематично.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова та/або печінкова пара . Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля, проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні хворих, які отримують цитостатичні лікарські засоби, прийом метамізолу натрію повинен наводитись лише під наглядом лікаря. У хворих на атопічну бронхіальну астму та полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідне негайне відміна препарату. При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Неприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). На фоні лікування можливе фарбування сечі у червоний колір за рахунок виділення метаболіту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, гостроти зору та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Анестезин (бензокаїн) – 0,300 г; беладони екстракт густий - 0,015 г; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна - 0,035417 г; Оксипропілцелюлоза (гіпролоза) - 0,008510 г; Кроскармеллоза натрію - 0,003691 г; Тальк - 0,003691 г; Кальція стеарат - 0,003691 р. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 50, 100 або 200 контурних осередкових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку або коробку з картону.Опис лікарської формиТаблетки плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком, від світло-коричневого до коричневого кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Чинить спазмолітичну, місцевоанестезуючу та аналгетичну дію; знижує кислотність шлункового соку, тонус гладком'язових клітин органів шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються підвищеною секреторною функцією шлунка та спазмами гладкої мускулатури з метою усунення больового синдрому (гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, дитячий вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: хворим на полінейропатію, гіпертиреоз, ішемічну хворобу серця, хронічну серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію, захворювання нирок, діафрагмальну грижу, рефлюкс-езофагіт.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням препарату Белластезин, якщо ви вагітні, або припускаєте, що ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем. Вагітним слід застосовувати лише у випадку, коли, на думку лікаря, користь для матері при застосуванні лікарського засобу перевищує потенційний ризик для плода. У разі застосування жінками, які годують груддю, грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі: сухість у роті, втрата смаку, апетиту, мідріаз (розширення зіниць), сонливість, запаморочення, тахікардія, порушення мови, збудження (особливо у пацієнтів похилого віку), парез акомодації, алергічні реакції, утруднення сечовипускання, запор. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат знижує антибактеріальну активність сульфаніламідів. Амантадин та хінідин посилюють ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з опіоїдними анальгетиками та препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе пригнічення центральної нервової системи; з галоперидолом та органічними нітратами - підвищується внутрішньоочний тиск; з глюкокортикостероїдами для системного застосування - знижується їх ефект і можливе підвищення внутрішньоочного тиску; з М-холіноблокаторами – посилюється антихолінергічний ефект; з фуросемідом – можлива ортостатична гіпотензія. Резерпін, інгібітори моноаміноксидази, гуанетидин, антацидні засоби, аскорбінова кислота, аттапульгіт знижують ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з антигістамінними препаратами посилюється антигістамінний ефект; з блокаторами бета-адренорецепторів – знижується їхній ефект; з гормональними контрацептивами – знижується контрацептивний ефект; із неселективними інгібіторами зворотного нейронального захоплення моноамінів – посилюється седативний ефект. Препарат знижує ефект нестероїдних протизапальних препаратів, гризеофульвіну, дигітоксину, доксицикліну, кетоконазолу, метоклопраміду, метронідазолу; підвищує ефект індапаміду, нізатидину. При одночасному застосуванні з препаратами, що містять калій, можливе утворення виразок у кишечнику.Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 2-3 рази на день. Таблетку ковтають не розжовуючи та запивають водою. Курс лікування підбирають індивідуально. Якщо симптоми захворювання не проходять протягом 3-5 днів, необхідно звернутися до лікаря для вирішення питання щодо подальшого застосування препарату. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). Слід уникати застосування препарату особам, діяльність яких потребує підвищеної гостроти зору. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Анестезин (бензокаїн) – 0,300 г; беладони екстракт густий - 0,015 г; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна - 0,035417 г; Оксипропілцелюлоза (гіпролоза) - 0,008510 г; Кроскармеллоза натрію - 0,003691 г; Тальк - 0,003691 г; Кальція стеарат - 0,003691 р. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 50, 100 або 200 контурних осередкових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку або коробку з картону.Опис лікарської формиТаблетки плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком, від світло-коричневого до коричневого кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Чинить спазмолітичну, місцевоанестезуючу та аналгетичну дію; знижує кислотність шлункового соку, тонус гладком'язових клітин органів шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються підвищеною секреторною функцією шлунка та спазмами гладкої мускулатури з метою усунення больового синдрому (гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, дитячий вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: хворим на полінейропатію, гіпертиреоз, ішемічну хворобу серця, хронічну серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію, захворювання нирок, діафрагмальну грижу, рефлюкс-езофагіт.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням препарату Белластезин, якщо ви вагітні, або припускаєте, що ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем. Вагітним слід застосовувати лише у випадку, коли, на думку лікаря, користь для матері при застосуванні лікарського засобу перевищує потенційний ризик для плода. У разі застосування жінками, які годують груддю, грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі: сухість у роті, втрата смаку, апетиту, мідріаз (розширення зіниць), сонливість, запаморочення, тахікардія, порушення мови, збудження (особливо у пацієнтів похилого віку), парез акомодації, алергічні реакції, утруднення сечовипускання, запор. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат знижує антибактеріальну активність сульфаніламідів. Амантадин та хінідин посилюють ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з опіоїдними анальгетиками та препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе пригнічення центральної нервової системи; з галоперидолом та органічними нітратами - підвищується внутрішньоочний тиск; з глюкокортикостероїдами для системного застосування - знижується їх ефект і можливе підвищення внутрішньоочного тиску; з М-холіноблокаторами – посилюється антихолінергічний ефект; з фуросемідом – можлива ортостатична гіпотензія. Резерпін, інгібітори моноаміноксидази, гуанетидин, антацидні засоби, аскорбінова кислота, аттапульгіт знижують ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з антигістамінними препаратами посилюється антигістамінний ефект; з блокаторами бета-адренорецепторів – знижується їхній ефект; з гормональними контрацептивами – знижується контрацептивний ефект; із неселективними інгібіторами зворотного нейронального захоплення моноамінів – посилюється седативний ефект. Препарат знижує ефект нестероїдних протизапальних препаратів, гризеофульвіну, дигітоксину, доксицикліну, кетоконазолу, метоклопраміду, метронідазолу; підвищує ефект індапаміду, нізатидину. При одночасному застосуванні з препаратами, що містять калій, можливе утворення виразок у кишечнику.Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 2-3 рази на день. Таблетку ковтають не розжовуючи та запивають водою. Курс лікування підбирають індивідуально. Якщо симптоми захворювання не проходять протягом 3-5 днів, необхідно звернутися до лікаря для вирішення питання щодо подальшого застосування препарату. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). Слід уникати застосування препарату особам, діяльність яких потребує підвищеної гостроти зору. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Анестезин (бензокаїн) – 0,300 г; беладони екстракт густий - 0,015 г; Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна - 0,035417 г; Оксипропілцелюлоза (гіпролоза) - 0,008510 г; Кроскармеллоза натрію - 0,003691 г; Тальк - 0,003691 г; Кальція стеарат - 0,003691 р. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 50, 100 або 200 контурних осередкових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку або коробку з картону.Опис лікарської формиТаблетки плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком, від світло-коричневого до коричневого кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Чинить спазмолітичну, місцевоанестезуючу та аналгетичну дію; знижує кислотність шлункового соку, тонус гладком'язових клітин органів шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються підвищеною секреторною функцією шлунка та спазмами гладкої мускулатури з метою усунення больового синдрому (гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, глаукома, гіперплазія передміхурової залози, дитячий вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: хворим на полінейропатію, гіпертиреоз, ішемічну хворобу серця, хронічну серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію, захворювання нирок, діафрагмальну грижу, рефлюкс-езофагіт.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням препарату Белластезин, якщо ви вагітні, або припускаєте, що ви могли б бути вагітною, або плануєте вагітність, необхідно проконсультуватися з лікарем. Вагітним слід застосовувати лише у випадку, коли, на думку лікаря, користь для матері при застосуванні лікарського засобу перевищує потенційний ризик для плода. У разі застосування жінками, які годують груддю, грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі: сухість у роті, втрата смаку, апетиту, мідріаз (розширення зіниць), сонливість, запаморочення, тахікардія, порушення мови, збудження (особливо у пацієнтів похилого віку), парез акомодації, алергічні реакції, утруднення сечовипускання, запор. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат знижує антибактеріальну активність сульфаніламідів. Амантадин та хінідин посилюють ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з опіоїдними анальгетиками та препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе пригнічення центральної нервової системи; з галоперидолом та органічними нітратами - підвищується внутрішньоочний тиск; з глюкокортикостероїдами для системного застосування - знижується їх ефект і можливе підвищення внутрішньоочного тиску; з М-холіноблокаторами – посилюється антихолінергічний ефект; з фуросемідом – можлива ортостатична гіпотензія. Резерпін, інгібітори моноаміноксидази, гуанетидин, антацидні засоби, аскорбінова кислота, аттапульгіт знижують ефект препарату. При одночасному застосуванні препарату з антигістамінними препаратами посилюється антигістамінний ефект; з блокаторами бета-адренорецепторів – знижується їхній ефект; з гормональними контрацептивами – знижується контрацептивний ефект; із неселективними інгібіторами зворотного нейронального захоплення моноамінів – посилюється седативний ефект. Препарат знижує ефект нестероїдних протизапальних препаратів, гризеофульвіну, дигітоксину, доксицикліну, кетоконазолу, метоклопраміду, метронідазолу; підвищує ефект індапаміду, нізатидину. При одночасному застосуванні з препаратами, що містять калій, можливе утворення виразок у кишечнику.Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 2-3 рази на день. Таблетку ковтають не розжовуючи та запивають водою. Курс лікування підбирають індивідуально. Якщо симптоми захворювання не проходять протягом 3-5 днів, необхідно звернутися до лікаря для вирішення питання щодо подальшого застосування препарату. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеприпустиме використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). Слід уникати застосування препарату особам, діяльність яких потребує підвищеної гостроти зору. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Красуні екстракт густий (беладонний листя екстракт густий) - 10 мг; фенілсаліцилат - 300 мг; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний – 28,992 мг; тальк – 10,32 мг; стеаринова кислота - 0,688 мг. По 6 таблеток у контурне безячейкове впакування. По 6 або 10 таблеток у контурне осередкове впакування. По 1 контурній безосередковій упаковці або контурній комірковій упаковці по 6 таблеток разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. По 10 таблеток у банку полімерну БП-10 або 20 таблеток у контейнер пластмасовий для лікарських засобів, з кришкою з контролем першого розтину. Банку полімерну або пластмасовий контейнер разом з інструкцією з медичного застосування вкладають в пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми, світло-коричневого кольору з сіруватим або зеленуватим відтінком, з вкрапленнями світлішого і темнішого кольору, зі слабким характерним запахом, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаФармакокінетика екстракту листя беладонни не вивчена. Фенілсаліцилат. При прийомі внутрішньо не піддається впливу кислого середовища шлункового соку, гідролізується в лужному середовищі кишечника до фенолу та саліцилової кислоти. Фенол виводиться нирками, створюючи високі концентрації у сечовивідних шляхах. Саліцилова кислота метаболізується переважно в печінці з утворенням 4-х метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді власне саліцилової кислоти (60%) та її метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від рН сечі (при залужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин.ФармакодинамікаЕкстракт листя беладонни – засіб рослинного походження. Має м-холіноблокуючу та спазмолітичну дію. Перешкоджає стимулюючої дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних, потових залоз. Знижує тонус м'язів шлунково-кишкового тракту, жовчних проток та жовчного міхура, але підвищують тонус сфінктерів; викликає тахікардію, підвищує атріовентрикулярну (AV) провідність. Розширює зіниці, ускладнює відтік внутрішньоочної рідини, підвищує внутрішньоочний тиск, викликає параліч акомодації. Фенілсаліцилат - антисептичний засіб, що гідролізується в лужному вмісті кишечника з вивільненням саліцилової кислоти та фенолу. Саліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, фенол активний щодо патогенної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗахворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються спазмами гладкої мускулатури органів черевної порожнини та дисбактеріозом кишечника.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, шлунково-кишкова кровотеча, хронічна ниркова недостатність, дитячий вік до 18 років. З обережністю: захворювання серцево-судинної системи.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату під час вагітності не встановлена, тому застосування препарату під час вагітності протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити годування груддю.Побічна діяПобічні ефекти, зумовлені м-холіноблокуючою дією: сухість слизової оболонки порожнини рота, мідріаз, парез акомодації, атонія кишечника, запаморочення, тахікардія, затримка сечі, гіперемія шкіри повік, фотофобія. Алергічні реакції: шкірний висип.Взаємодія з лікарськими засобамиІнші лікарські препарати, що мають м-холіноблокуючу дію, посилюють фармакологічні ефекти екстракту листя беладони. Інгібітори холінестерази та м-холіноміметики послаблюють дію екстракту листя беладони. Пригнічення перистальтики кишечника під впливом екстракту листя беладони може призвести до зміни всмоктування інших лікарських засобів. Одночасне застосування антацидів та протидіарейних препаратів може призвести до зниження абсорбції діючих речовин лікарського препарату Бесалол.Спосіб застосування та дозиПризначають дорослим по 1 таблетці 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 6 таблеток. Дози та тривалість застосування встановлюються індивідуально та залежать від перебігу захворювання, його тяжкості, клінічної ефективності препарату та характеру терапії (прийом препарату самостійно або в комплексі з іншими лікарськими засобами). Максимальна тривалість лікування – 7 днів.ПередозуванняСимптоми: Порушення акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, утруднене сечовипускання (в т. ч. гостра затримка сечі), атонія кишечника, дисфагія, спрага, сухість шкірних покривів і слизових оболонок, тахікардія, головний біль, запаморочення, психомоторне збудження. Лікування: Скасування препарату. Терапія симптоматична. Антидотами є інгібітори холінестерази, наприклад, неостигміну метилсульфат або фізіостигмін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобам, діяльність яких потребує підвищеної гостроти зору, слід уникати застосування препарату. Можливе застосування препарату під контролем лікаря при захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються брадикардією. Алкалоїди екстракту листя беладони можуть впливати на результати таких лабораторних тестів: тест на визначення кислотності шлунка; Вивчення спорожнення шлунка. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час лікування слід дотримуватись обережності при заняттях, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій та гостроти зору (керування транспортними засобами, робота зі складними механізмами).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N6 Форма випуску таб. Упакування: упак. Діюча речовина: Беладонний лист екстракт + Фенілсаліцилат.

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Активні речовини: гіосцип бутилброміду - 10 мг; Допоміжні речовини: вода очищена – 10 мг, твердий жир W 45 – 1610 мг. По 5 супозиторіїв у стрипи з алюмінієвої фольги. По 2 стрипи в картонну пачку з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиБілі або кольори слонової кістки, гладкі, довгасті форми супозиторії.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаБудучи четвертинним амонієвим похідним і володіючи високою полярністю, гіосцин бутилбромід незначно всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Після ректального застосування всмоктування препарату становить 3%. Середня абсолютна біодоступність не перевищує 1%. Гіосцина бутилбромід внаслідок високої афінності до мускаринових та нікотинових рецепторів розподіляється головним чином у м'язових клітинах органів черевної порожнини та малого тазу, а також у інтрамуральних гангліях органів черевної порожнини. Зв'язок з білками плазми (альбумін) - низький і становить близько 4,4%. Встановлено, що препарат (в концентрації 1 ммоль) in vitro взаємодіє з транспортом холіну (1,4 нмоль) в епітеліальних клітинах людської плаценти. Після ректального застосування препарату ниркова елімінація становить 07-16%; елімінація відбувається переважно через кишечник. Ниркова екскреція метаболітів гіосцину бутилброміду становить менше ніж 0,1% від величини дози. Метаболіти, що екскретуються з сечею, слабо зв'язуються з мускариновими рецепторами, тому вони не активні і не мають фармакологічних властивостей.ФармакодинамікаЧинить місцеву спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів), знижує секрецію травних залоз. Місцева спазмолітична дія пояснюється гангліоблокуючою та антимускариновою активністю препарату. Будучи четвертинним амонієвим похідним, гіосцин бутилбромід не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, тому антихолінергічний вплив на ЦНС відсутній.Показання до застосуванняНиркова коліка, жовчна коліка, спастична дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура, холецистит, кишкова коліка, пілороспазм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (у складі комплексної терапії), альгодисменорея.Протипоказання до застосуванняМіастенія гравіс, мегаколон. Підвищена чутливість до гіосцину бутилброміду або до будь-якого іншого компонента препарату. Діти віком до 6 років. Вагітність, період лактації. Слід з обережністю призначати препарат у таких клінічних ситуаціях: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. миготлива тахіаритмія), закритокутова глаукома. У тих випадках, коли біль у животі невідомого походження продовжується або посилюється, або коли одночасно відзначаються такі симптоми, як лихоманка, нудота, блювання, зміни консистенції калу та частоти дефекацій, болючість живота, зниження артеріального тиску, непритомність або кров у калі, необхідно негайно звернутися за медичною консультацією.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування препарату при вагітності та проникнення препарату та його метаболітів у грудне молоко обмежені. Досліджень щодо впливу препарату на фертильність не проводилося.Побічна діяБагато перерахованих небажаних ефектів можуть бути пов'язані з антихолінергічними властивостями препарату. Антихолінергічні побічні ефекти зазвичай виражені слабко та проходять самостійно. З боку імунної системи: Анафілактичний шок, анафілактичні реакції, задишка, шкірні реакції (наприклад, кропив'янка, висипання, еритема, свербіж) та інші види гіперчутливості. Серцево-судинна система: Тахікардія. З боку травної системи: Сухість у роті. З боку шкіри та підшкірних тканин: Дисгідротична екзема. З боку сечовидільної системи Затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиБускопан може посилювати антихолінергічну дію трициклічних та тетрациклічних антидепресантів, антигістамінних, антипсихотичних препаратів, хінідину, амантадину та дизопіраміду та антихолінергічних препаратів (наприклад, тіотропія броміду, іпратропія броміду, атропіноподібних сполук). Одночасне застосування Бускопану та антагоністів допаміну, наприклад, метоклопраміду, призводить до послаблення дії обох препаратів на шлунково-кишковий тракт. Бускопан може посилювати тахікардію, що викликається бета-адренергічними засобами.Спосіб застосування та дозиРектально. Якщо лікар не призначений інакше, рекомендується наступний режим дозування: Дорослі та діти старше 6 років: ректально по 1 – 2 супозиторії 3-5 разів на добу. Супозиторії слід витягти з упаковки та ввести загостреним кінцем у пряму кишку. Препарат не повинен застосовуватись щоденно більше 3 днів без консультації лікаря.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування БУСКОПАНОМ не описані, тому такі симптоми та рекомендації мають теоретичний характер. Симптоми Можливі антихолінергічні симптоми: затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту, а також тимчасові порушення зору. Лікування Симптоми передозування БУСКОПАНОМ усуваються холіноміметиками. Пацієнтам із глаукомою призначають пілокарпін у вигляді очних крапель. При необхідності холіноміметики вводять системно, наприклад, неостигмін 0,5 - 2,5 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами. При паралічі дихальної мускулатури показано інтубацію, штучну вентиляцію легень. У разі затримки сечі катетеризують сечовий міхур. Проводиться підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень про вплив препарату на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами не проводилося.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: гіосцип бутилброміду - 10 мг; допоміжні речовини: кальцій гідрогенфосфат безводний (кальцію гідрофосфат) 33 мг; крохмаль кукурудзяний висушений 30 мг; крохмаль кукурудзяний розчинний 2 мг; кремнію діоксид колоїдний 4 мг; винна кислота 0,5 мг; стеаринова кислота 0.5 мг; Оболонка: повідон (полівінілпіролідон) 0.505 мг: сахароза 41.182 мг; тальк 23.671 мг; камедь арабська (акації камедь) 2.761 мг; титану діоксид 1,802 мг; макрогол 6000 (поліетиленгліколь) 0.055 мг; віск карнаубський 0.012 мг; віск білий (віск бджолиний білий) 0.012 мг. По 10 або 20 таблеток у контурну коміркову упаковку (блістер) із ПВХ/А1-фольги. 1 або 2 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, двоопуклі таблетки, покриті цукровою оболонкою. Запах майже невідчутний.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаБудучи четвертинним амонієвим похідним і володіючи високою полярністю, гіосцин бутилбромід незначно всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Після застосування внутрішньо всмоктування препарату становить 8%. Середня абсолютна біодоступність не перевищує 1%. Після одноразового застосування гіосцину бутилброміду внутрішньо у дозах 20-400 мг середні пікові концентрації у плазмі досягалися приблизно через 2 години та становили від 0,11 до 2,04 нг/мл. Гіосцина бутилбромід внаслідок високої афінності до мускаринових та нікотинових рецепторів розподіляється головним чином у м'язових клітинах органів черевної порожнини та малого тазу, а також у інтрамуральних гангліях органів черевної порожнини. Зв'язок з білками плазми (альбумін) - низький і становить близько 4,4%. Встановлено, що препарат (в концентрації 1 ммоль) in vitro взаємодіє з транспортом холіну (1,4 нмоль) в епітеліальних клітинах людської плаценти. Термінальний період напіввиведення після одноразового застосування внутрішньо в дозах 100-400 мг коливався від 6,2 до 10,6 годин. Метаболізм здійснюється в основному шляхом гідролізу ефірного зв'язку. Після прийому внутрішньо екскреція препарату відбувається з калом та сечею. Після застосування препарату внутрішньо: ниркова елімінація становить від 2 до 5%, елімінація через кишечник – 90%. Ниркова екскреція метаболітів гіосцину бутилброміду становить менше ніж 0,1% від величини дози. Після прийому препарату внутрішньо в дозах 100-400 мг середні величини кліренсу становлять від 881 до 1420 л/хв., тоді як відповідні обсяги розподілу для того ж діапазону доз варіюють від 6,13 до 11,3 х 105 л, що може пояснюватися. системною біодоступністю. Метаболіти, що екскретуються з сечею, слабо зв'язуються з мускариновими рецепторами, тому вони не активні і не мають фармакологічних властивостей.ФармакодинамікаЧинить місцеву спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів), знижує секрецію травних залоз. Місцева спазмолітична дія пояснюється гангліоблокуючою та антимускариновою активністю препарату. Будучи четвертинним амонієвим похідним, гіосцин бутилбромід не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, тому антихолінергічний вплив на ЦНС відсутній.Показання до застосуванняНиркова коліка, жовчна коліка, спастична дискенезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура, холецистит, кишкова коліка, пілороспазм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (у складі комплексної терапії), альгодисменорея.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до гіосцину гіосцину бутилброміду або будь-якого іншого компонента препарату. Міастенія гравіс, мегаколон. Діти віком до 6 років. Вагітність, період лактації. Таблетка Бускопану містить 41,2 мг сахарози. Максимально рекомендована добова доза (10 таблеток) містить 411,8 мг цукрози. Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями (непереносимість фруктози), такими як мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази, не повинні приймати препарат. Слід з обережністю призначати препарат у таких клінічних ситуаціях: підозра на кишкову непрохідність (в т.ч. стеноз воротаря); обструкція сечовивідних шляхів (в т.ч. доброякісна гіперплазія передміхурової залози), тахіаритмії (в т.ч. миготлива тахіаритмія), закритокутова глаукома. У тих випадках, коли біль у животі невідомого походження продовжується або посилюється, або коли одночасно відзначаються такі симптоми, як лихоманка, нудота, блювання, зміни консистенції калу та частоти дефекацій, чутливість живота, зниження артеріального тиску, непритомність або кров у калі, необхідно негайно звернутися за медичною консультацією.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування препарату при вагітності та проникнення препарату та його метаболітів у грудне молоко обмежені. Досліджень щодо впливу препарату на фертильність не проводилося. Як запобіжний засіб застосування препарату під час вагітності та в період лактації не рекомендується.Побічна діяБагато перерахованих небажаних ефектів можуть бути пов'язані з антихолінергічними властивостями препарату. Антихолінергічні побічні ефекти зазвичай виражені слабко та проходять самостійно. З боку імунної системи: Анафілактичний шок, анафілактичні реакції, задишка, шкірні реакції (наприклад, кропив'янка, висипання, еритема, свербіж) та інші прояви гіперчутливості. Серцево-судинна система: Тахікардія. З боку травної системи: Сухість у роті. З боку шкіри та підшкірних тканин: Дисгідротична екзема. З боку сечовидільної системи Затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиБускопан може посилювати антихолінергічну дію трициклічних та тетрациклічних антидепресантів, антигістамінних, антипсихотичних препаратів, хінідину, амантадину та дизопіраміду та антихолінергічних препаратів (наприклад, тіотропія броміду, іпратропія броміду, атропіноподібних сполук). Одночасне застосування Бускопану та антагоністів дофаміну, наприклад, метоклопраміду, призводить до послаблення дії обох препаратів на шлунково-кишковий тракт. Бускопан може посилювати тахікардію, що викликається бета-адренергічними засобами.Спосіб застосування та дозиВсередину. Якщо лікар не призначений інакше, рекомендується наступний режим дозування: Дорослі та діти старше 6 років: по 1 – 2 таблетки 3-5 разів на день, запиваючи водою. Препарат не повинен застосовуватись щоденно більше 3 днів без консультації лікаря.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування БУСКОПАНОМ не описані, тому такі симптоми та рекомендації мають теоретичний характер. Симптоми Можливі антихолінергічні симптоми: затримка сечі, сухість у роті, почервоніння шкіри, тахікардія, пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту, а також тимчасові порушення зору. Лікування Симптоми передозування БУСКОПАНОМ усуваються холіноміметиками. Пацієнтам із глаукомою призначають пілокарпін у вигляді очних крапель. При необхідності холіноміметики вводять системно, наприклад, неостигмін 0,5 - 2,5 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Серцево-судинні ускладнення лікують згідно з звичайними терапевтичними правилами. При паралічі дихальної мускулатури показано інтубацію, штучну вентиляцію легень. У разі затримки сечі катетеризують сечовий міхур. Проводиться підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень про вплив препарату на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами не проводилося.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозування: 100 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. покрытые пленочной оболочкой Упаковка: блистер Производитель: Эбботт Завод-производитель: Abbott Healthcare SAS(Нидерланды) Действующее вещество: Пинаверия бромид. .

Дозування: 50 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. покрытые пленочной оболочкой Упаковка: блистер Производитель: Эбботт Завод-производитель: Abbott Healthcare SAS(Нидерланды) Действующее вещество: Пинаверия бромид. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 40 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Тева Завод-виробник: Адіфарм ЕАД(Болгарія) Діюча речовина: Дротаверин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозировка: 40 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 40 мг Фасування: N50 Форма випуску таб. Діюча речовина: Дротаверин. .

Дозування: 40 мг Фасування: N50 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.

Дозування: 40 мг Фасування: N50 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.

Дозування: 40 мг Фасовка: N50 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозировка: 80 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.

Дозування: 80 мг Фасування: N20 Форма выпуска: таб. Действующее вещество: Дротаверин. .

Дозування: 40 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: бенциклану фумарату – 100 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілацетат, магнію стеарат, карбомер 934 Р, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк. По 50 таблеток у флаконі з темного скла з ПЕ кришкою з контролем першого розтину з гармошкою-амортизатором. 1 флакон разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиБілі або сірувато-білі, плоскі круглі пігулки з фаскою, з гравіюванням "HALIDOR" на одній стороні, зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаБенциклан добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-8 годин (зазвичай через 3 години) після прийому внутрішньо. Через метаболізм першого проходження через печінку біодустунність препарату після прийому внутрішньо становить 25 - 35%. Приблизно 30-40% кількості бенциклану в циркулюючій крові пов'язано з білками плазми, 30% з еритроцитами, 10% з тромбоцитами; вільна фракція складає 20%. Метаболізм здійснюється в печінці, в основному по двох шляхах: деалкілування дає деметиліроване похідне, а розрив ефірного зв'язку дає бензойну кислоту, яка надалі перетворюється на гіппурову. Основна частина введеної дози виділяється із сечею, переважно у вигляді метаболітів, проте також і у незміненому вигляді (2-3 %). Значна більшість метаболітів (90%) виділяються у некон'югованому вигляді, а невелика частина виділяється у кон'югованому вигляді (приблизно 50% у вигляді кон'югату з глюкуроновою кислотою). Період напіввиведення становить 6-10 годин; цей параметр не змінюється у пацієнтів похилого віку, а також при порушенні функцій нирок та печінки. Загальний кліренс становить 40 л/год, нирковий кліренс менше 1 л/год.ФармакодинамікаБенциклан - міотропний спазмолітик з вираженою вазодилатуючою дією. Судинорозширювальна дія бенциклану в основному пов'язана з його здатністю блокувати кальцієві канали, антисеротоніновим дією, і меншою мірою - з блокадою симпатичних гангліїв. Крім того, бенциклан має спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів, органів дихання). Препарат спричиняє деяке підвищення частоти серцевих скорочень. Відомо також його слабку транквілізуючу дію. Бенциклан може викликати дозозалежне пригнічення Na/K-залежної АТФази та агрегації тромбоцитів та еритроцитів, а також підвищення еластичності еритроцитів. Ці ефекти спостерігаються в основному в периферичних судинах, коронарних артеріях та мозкових судинах.Показання до застосуванняСудинні захворювання Захворювання периферичних судин: хвороба Рейно, інші захворювання з акроціанозом та спазмом судин, а також хронічні облітеруючі захворювання артерій. Захворювання мозкових судин: у комплексній терапії гострої та хронічної церебральної ішемії. Усунення спазму внутрішніх органів Шлунково-кишкові захворювання: гастроентерити різної етіології (особливо інфекційні), інфекційні та запальні коліти, функціональні захворювання товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, стан після холецистектомії, порушення моторики у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Урологічні синдроми: спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія сечокам'яної хвороби (у поєднанні з анальгетиками при нирковій коліці).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного чи будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка дихальна, ниркова або печінкова недостатність. Декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, атріовептікулярна блокада. Пароксизмальна суправентрикулярна та шлуночкова тахікардія. Епілепсія чи інші форми спазмофілії. Нещодавно перенесений гемморагічний інсульт. Черепно-мозкова травма (за останні 12 місяців). Вагітність та годування груддю. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічних даних).Вагітність та лактаціяДані доклінічних досліджень не виявили жодних ембріотоксичних чи тератогенних ефектів. Проте, достатніх достовірних досліджень про застосування препарату під час вагітності та годування грудей у ​​людини проведено не було. Тому введення препарату пацієнткам у першому триместрі вагітності не рекомендується. У період лактації слід утриматися від призначення препарату або вирішити питання про припинення грудного вигодовування під час лікування.Побічна діяШлунково-кишкові: сухість у роті, біль у животі, відчуття ситості, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея. Центральна нервова система: занепокоєння, головний біль, запаморочення, порушення ходи, тремор, порушення сну, зниження пам'яті, іноді минущий сплутаний стан свідомості, галюцинації, астенія, дуже рідко – симптоми осередкового ураження центральної нервової системи (ЦНС), епілептиформні напади. Серцево-судинна система: іноді може виникати передсердна або шлуночкова тахіаритмія (особливо при сумісному введенні з іншими проаритмогенними препаратами). Лабораторні показники: минуще підвищення активності аспарат-амінотрансферази та аламін-амінотрансферази, лейкопенія. Інші: загальне нездужання, збільшення ваги тіла, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінації з наступними засобами: анестетиками та седативними – їх ефекти можуть посилюватися; лікарськими засобами для загальної анестезії – посилення їхньої дії; симпатоміметиками - через ризик передсердних та шлуночкових тахіаритмій; засобами, що знижують рівень калію крові та хінідином – через можливу сумацію проаритмогенних ефектів; препаратами наперстянки – підвищується ризик аритмії при передозуванні наперстянки; бета-адреноблокаторами - через протилежність хронотропних ефектів (негативний у бета-адреноблокаторів та позитивний у бенциклану) може виникнути необхідність підбору дозування бета-блокатора; блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними препаратами – через можливість посилення їх ефекту; лікарськими засобами, що викликають побічні ефекти у вигляді спазмофілії - через можливість сумування цих ефектів; ацетилсаліцилова кислота – через посилення гальмування агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиСудинні захворювання По 1 таблетці 3 десь у день протягом 2-3 місяців. Максимальна добова доза становить 400 мг. Інтервал між курсами лікування має становити 2-3 місяці. Усунення спазму внутрішніх органів 1-2 таблетки одноразово, не більше 4 таблеток на добу. Для підтримуючої терапії: 1 таблетці 3 рази на день протягом 3-4 тижнів, потім по 1 таблетці 2 рази на день. Тривалість лікування визначається індивідуально щодо зникнення симптомів захворювання і, як правило, не має перевищувати 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми: почастішання серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, колапс, нетримання сечі, сонливість, неспокій, а у важких випадках – епілептиформні судомні напади. Значне передозування може спричинити тоніко-клонічні судоми. Специфічний антидот не відомий. При передозуванні слід промити шлунок та призначити симптоматичне лікування. Даних про можливе виведення бенциклану за допомогою діалізу немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалій терапії бенцикланом рекомендується регулярний контроль реалогічних властивостей крові (приблизно один раз на 2 місяці). При одночасному застосуванні з препаратами, що викликають гіпокалемію, серцевими глікозидами, препаратами, що мають пригнічуючий вплив на міокард, добова доза Галідора не повинна перевищувати 150-200 мг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами На початку курсу лікування водіння транспортних засобів та виконання робіт із підвищеним ризиком нещасних випадків потребує особливої ​​обережності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАмпули – 1 шт. (2 мл): активні речовини: бенциклану фумарату – 50 мг; допоміжні речовини: хлорид натрію для парентеральних лікарських форм 8 мг і воду для ін'єкцій до 2 мл. По 2 мл в ампулі з точкою зламу і двома кодовими кільцями (синє нижнє кільце і жовте верхнє кільце), по 5 ампул в контурній комірковій упаковці (піддон), 2 контурні коміркові упаковки в картонній пачці разом з інструкцією з упаковки у картонній коробці, заклеєній етикеткою разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин без запаху.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаМаксимальна концентрація в плазмі досягається через 2-8 годин (зазвичай через 3 години) після прийому внутрішньо. Через метаболізм першого проходження через печінку біодоступність препарату після прийому внутрішньо становить 25 - 35%. Приблизно 30-40% кількості бенциклану в циркулюючій крові пов'язано з білками плазми, 30% з еритроцитами, 10% з тромбоцитами; вільна фракція складає 20%. Метаболізм здійснюється в печінці, в основному по двох шляхах: деалкілювання дає деметильоване похідне, розрив ефірного зв'язку дає бензойну кислоту, яка надалі перетворюється на гіппурову. Основна частина введеної дози екскретується з нирками, переважно у вигляді метаболітів, проте також і у незміненому вигляді (2-3 %). Значна більшість метаболітів (90%) екскретується у некон'югованому вигляді, а невелика частина екскретується у кон'югованому вигляді (приблизно 50% у вигляді кон'югату з глюкуроновою кислотою). Період напіввиведення становить 6-10 годин; цей параметр не змінюється у пацієнтів похилого віку, а також при порушенні функцій ночей та печінки. Загальний кліренс становить 40 л/год, нирковий кліренс менше 1 л/год.ФармакодинамікаБенциклан - міотропний спазмолітик з вираженою вазодилатуючою дією. Судинорозширювальна дія бенциклану в основному пов'язана з його здатністю блокувати кальцієві канали, антисеротоніновим дією, і меншою мірою - з блокадою симпатичних гангліїв. Крім того, бенциклан має спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів, органів дихання). Препарат спричиняє деяке підвищення частоти серцевих скорочень. Відомо також його слабку транквілізуючу дію. Механізм дії Бенциклан може викликати дозозалежне пригнічення Na/K-залежної АТФази та агрегації тромбоцитів та еритроцитів, а також підвищення еластичності еритроцитів. Ці ефекти спостерігаються в основному в периферичних судинах, коронарних артеріях та мозкових судинах.Показання до застосуванняСудинні захворювання Захворювання периферичних судин: хвороба Рейно, інші захворювання з акроціанозом та спазмом судин, а також хронічні облітеруючі захворювання артерій. Захворювання мозкових судин: у комплексній терапії гострої та хронічної церебральної ішемії. Усунення спазму внутрішніх органів Шлунково-кишкові захворювання: гастроентерити різної етіології (особливо інфекційні), інфекційні та запальні коліти, функціональні захворювання товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, стан після холецистектомії, порушення моторики у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Урологічні синдроми: спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія сечокам'яної хвороби (у поєднанні з аналгетиками при нирковій коліці), підготовка до інструментальних методів дослідження.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного чи будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка дихальна, ниркова або печінкова недостатність. Декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада. Епілепсія та інші форми спазмофілії. Нещодавно перенесений геморагічний інсульт. Черепно-мозкова травма (протягом останніх 12 місяців). Вагітність та годування груддю (див. розділ вагітність та годування груддю).Вагітність та лактаціяДані доклінічних досліджень не виявили жодних ембріотоксичних чи тератогенних ефектів. Проте достатніх достовірних досліджень про застосування препарату під час вагітності та годування груддю у людини проведено не було. Тому введення препарату пацієнткам у першому триместрі вагітності не рекомендується. У період лактації слід утриматися від призначення препарату або вирішити питання про припинення грудного вигодовування під час лікування.Побічна діяШлунково-кишкові: сухість у роті, біль у животі, відчуття ситості, нудота, блювання. Центральна нервова система: занепокоєння, біль голови, запаморочення, порушення ходи, тремор, безсоння, розлади пам'яті, рідко - минущий сплутаний стан свідомості, галюцинації, дуже рідко - симптоми осередкового ураження ЦНС. Серцево-судинні: іноді може виникати передсердна або шлуночкова тахіаритмія (особливо при сумісному введенні з іншими проаритмогенними препаратами). Лабораторні показники: минуще підвищення активності аспарат-амінотрансферази та аламін-амінотрансферази, зменшення кількості білих кров'яних клітин. Інші: загальне нездужання, збільшення ваги тіла, алергічні реакції, рідко – тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінації з наступними засобами: анестетиками та седативними – їх ефекти можуть посилюватися; лікарськими засобами для загальної анестезії – посилення їхньої дії; симпатоміметиками - через ризик передсердних та шлуночкових тахіаритмій; засобами, що знижують рівень калію крові та хінідином – через можливу сумацію проаритмогенних ефектів; препаратами наперстянки – підвищується ризик аритмії при передозуванні наперстянки; бета-адреноблокаторами - через протилежність хронотропних ефектів (негативний у бета-адреноблокаторів та позитивний у бенциклану) може виникнути необхідність підбору дозування бета-блокатора; блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними препаратами – через можливість посилення їх ефекту; лікарськими засобами, що викликають побічні ефекти у вигляді спазмофілії - через можливість сумування цих ефектів; ацетилсаліцилова кислота – через посилення гальмування агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиРозчин для внутрішньовенних ін'єкцій (після розведення) або інфузії. Судинні захворювання Інфузія: При судинних захворюваннях препарат може застосовуватись у добовій дозі 200 мг, розділеній на 2 інфузії. 100 мг (4 мл) препарату розводять у 100 – 200 мл ізотонічного розчину NaCl. Препарат вводиться внутрішньовенно-краплинно протягом 1 години 2 рази на добу. Усунення спазму внутрішніх органів Ін'єкції: У гострих випадках вводять у вену повільно 2-4 ампули (4-8 мл) препарату, розведеного сольовим розчином до 10-20 мл або глибоко внутрішньом'язово 2 мл. Курс лікування 2-3 тижні, при необхідності, з наступним переведенням пацієнта на прийом препарату Галідор таблетки.ПередозуванняСимптоми: почастішання серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, схильність до колапсу, нетримання сечі, сонливість, неспокій, а у тяжких випадках – епілептиформні судомні напади. Значне передозування може спричинити тонічні та клонічні судоми. Специфічний антидот не відомий. При передозуванні слід застосовувати симптоматичне лікування. Для лікування судомних нападів рекомендується застосовувати бензодіазепіни. Даних про можливе виведення бенциклану за допомогою діалізу немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМісця ін'єкцій слід періодично змінювати, т.к. препарат може спричинити пошкодження ендотелію судин та тромбофлебіт. Слід утримуватися від парентерального введення препарату хворим з тяжкою серцево-судинною або дихальною недостатністю, схильним до колапсу, а також з гіпертрофією передміхурової залози та затримкою сечі (ступінь затримки підвищується при розслабленні м'язів сечового міхура). При тривалій терапії бенцикланом рекомендується регулярне проведення лабораторних досліджень (не рідше одного разу на 2 місяці). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами На початку курсу лікування водіння транспортних засобів та виконання робіт із підвищеним ризиком нещасних випадків потребує особливої ​​обережності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАмпули – 1 шт. (2 мл): активні речовини: бенциклану фумарату – 50 мг; допоміжні речовини: хлорид натрію для парентеральних лікарських форм 8 мг і воду для ін'єкцій до 2 мл. По 2 мл в ампулі з точкою зламу і двома кодовими кільцями (синє нижнє кільце і жовте верхнє кільце), по 5 ампул в контурній комірковій упаковці (піддон), 2 контурні коміркові упаковки в картонній пачці разом з інструкцією з упаковки у картонній коробці, заклеєній етикеткою разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин без запаху.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаМаксимальна концентрація в плазмі досягається через 2-8 годин (зазвичай через 3 години) після прийому внутрішньо. Через метаболізм першого проходження через печінку біодоступність препарату після прийому внутрішньо становить 25 - 35%. Приблизно 30-40% кількості бенциклану в циркулюючій крові пов'язано з білками плазми, 30% з еритроцитами, 10% з тромбоцитами; вільна фракція складає 20%. Метаболізм здійснюється в печінці, в основному по двох шляхах: деалкілювання дає деметильоване похідне, розрив ефірного зв'язку дає бензойну кислоту, яка надалі перетворюється на гіппурову. Основна частина введеної дози екскретується з нирками, переважно у вигляді метаболітів, проте також і у незміненому вигляді (2-3 %). Значна більшість метаболітів (90%) екскретується у некон'югованому вигляді, а невелика частина екскретується у кон'югованому вигляді (приблизно 50% у вигляді кон'югату з глюкуроновою кислотою). Період напіввиведення становить 6-10 годин; цей параметр не змінюється у пацієнтів похилого віку, а також при порушенні функцій ночей та печінки. Загальний кліренс становить 40 л/год, нирковий кліренс менше 1 л/год.ФармакодинамікаБенциклан - міотропний спазмолітик з вираженою вазодилатуючою дією. Судинорозширювальна дія бенциклану в основному пов'язана з його здатністю блокувати кальцієві канали, антисеротоніновим дією, і меншою мірою - з блокадою симпатичних гангліїв. Крім того, бенциклан має спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів, органів дихання). Препарат спричиняє деяке підвищення частоти серцевих скорочень. Відомо також його слабку транквілізуючу дію. Механізм дії Бенциклан може викликати дозозалежне пригнічення Na/K-залежної АТФази та агрегації тромбоцитів та еритроцитів, а також підвищення еластичності еритроцитів. Ці ефекти спостерігаються в основному в периферичних судинах, коронарних артеріях та мозкових судинах.Показання до застосуванняСудинні захворювання Захворювання периферичних судин: хвороба Рейно, інші захворювання з акроціанозом та спазмом судин, а також хронічні облітеруючі захворювання артерій. Захворювання мозкових судин: у комплексній терапії гострої та хронічної церебральної ішемії. Усунення спазму внутрішніх органів Шлунково-кишкові захворювання: гастроентерити різної етіології (особливо інфекційні), інфекційні та запальні коліти, функціональні захворювання товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, стан після холецистектомії, порушення моторики у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Урологічні синдроми: спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія сечокам'яної хвороби (у поєднанні з аналгетиками при нирковій коліці), підготовка до інструментальних методів дослідження.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного чи будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка дихальна, ниркова або печінкова недостатність. Декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада. Епілепсія та інші форми спазмофілії. Нещодавно перенесений геморагічний інсульт. Черепно-мозкова травма (протягом останніх 12 місяців). Вагітність та годування груддю (див. розділ вагітність та годування груддю).Вагітність та лактаціяДані доклінічних досліджень не виявили жодних ембріотоксичних чи тератогенних ефектів. Проте достатніх достовірних досліджень про застосування препарату під час вагітності та годування груддю у людини проведено не було. Тому введення препарату пацієнткам у першому триместрі вагітності не рекомендується. У період лактації слід утриматися від призначення препарату або вирішити питання про припинення грудного вигодовування під час лікування.Побічна діяШлунково-кишкові: сухість у роті, біль у животі, відчуття ситості, нудота, блювання. Центральна нервова система: занепокоєння, біль голови, запаморочення, порушення ходи, тремор, безсоння, розлади пам'яті, рідко - минущий сплутаний стан свідомості, галюцинації, дуже рідко - симптоми осередкового ураження ЦНС. Серцево-судинні: іноді може виникати передсердна або шлуночкова тахіаритмія (особливо при сумісному введенні з іншими проаритмогенними препаратами). Лабораторні показники: минуще підвищення активності аспарат-амінотрансферази та аламін-амінотрансферази, зменшення кількості білих кров'яних клітин. Інші: загальне нездужання, збільшення ваги тіла, алергічні реакції, рідко – тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінації з наступними засобами: анестетиками та седативними – їх ефекти можуть посилюватися; лікарськими засобами для загальної анестезії – посилення їхньої дії; симпатоміметиками - через ризик передсердних та шлуночкових тахіаритмій; засобами, що знижують рівень калію крові та хінідином – через можливу сумацію проаритмогенних ефектів; препаратами наперстянки – підвищується ризик аритмії при передозуванні наперстянки; бета-адреноблокаторами - через протилежність хронотропних ефектів (негативний у бета-адреноблокаторів та позитивний у бенциклану) може виникнути необхідність підбору дозування бета-блокатора; блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними препаратами – через можливість посилення їх ефекту; лікарськими засобами, що викликають побічні ефекти у вигляді спазмофілії - через можливість сумування цих ефектів; ацетилсаліцилова кислота – через посилення гальмування агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиРозчин для внутрішньовенних ін'єкцій (після розведення) або інфузії. Судинні захворювання Інфузія: При судинних захворюваннях препарат може застосовуватись у добовій дозі 200 мг, розділеній на 2 інфузії. 100 мг (4 мл) препарату розводять у 100 – 200 мл ізотонічного розчину NaCl. Препарат вводиться внутрішньовенно-краплинно протягом 1 години 2 рази на добу. Усунення спазму внутрішніх органів Ін'єкції: У гострих випадках вводять у вену повільно 2-4 ампули (4-8 мл) препарату, розведеного сольовим розчином до 10-20 мл або глибоко внутрішньом'язово 2 мл. Курс лікування 2-3 тижні, при необхідності, з наступним переведенням пацієнта на прийом препарату Галідор таблетки.ПередозуванняСимптоми: почастішання серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, схильність до колапсу, нетримання сечі, сонливість, неспокій, а у тяжких випадках – епілептиформні судомні напади. Значне передозування може спричинити тонічні та клонічні судоми. Специфічний антидот не відомий. При передозуванні слід застосовувати симптоматичне лікування. Для лікування судомних нападів рекомендується застосовувати бензодіазепіни. Даних про можливе виведення бенциклану за допомогою діалізу немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМісця ін'єкцій слід періодично змінювати, т.к. препарат може спричинити пошкодження ендотелію судин та тромбофлебіт. Слід утримуватися від парентерального введення препарату хворим з тяжкою серцево-судинною або дихальною недостатністю, схильним до колапсу, а також з гіпертрофією передміхурової залози та затримкою сечі (ступінь затримки підвищується при розслабленні м'язів сечового міхура). При тривалій терапії бенцикланом рекомендується регулярне проведення лабораторних досліджень (не рідше одного разу на 2 місяці). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами На початку курсу лікування водіння транспортних засобів та виконання робіт із підвищеним ризиком нещасних випадків потребує особливої ​​обережності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 200 мг Фасування: N30 Форма випуску: капс. пролонгованої дії Упаковка: уп. контурні.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Фасовка: N1 Форма выпуска: настойка Упаковка: фл. Производитель: Ивановская фармацевтическая фабрика Завод-производитель: Ивановская фармацевтическая фабрика(Россия) Действующее вещество: Мяты перечной листья. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Фасування: N1 Форма випуску: настойка Упакування: фл. Виробник: Московська Фармацевтична Фабрика Завод-виробник: МФФ(Росія) Діюча речовина: М'яти перцевого листя. .

Фасування: N1 Форма випуску: настойка Упакування: фл. Виробник: Тульська ФФ Завод-виробник: Тульська ФФ(Росія) Діюча речовина: М'яти перцевого листя. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 300 мг Фасування: N20 Форма выпуска: таб. пролонгированного действия покрытые пленочной Упаковка: блистер Производитель: Оболенское ФПО Завод-производитель: Оболенское ФПО(Россия) Действующее вещество: Тримебутин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 200 мг Фасування: N30 Форма випуску: капс. пролонгованої дії Упаковка: стрипы Производитель: Сан Фармасьютикал Индастриз Лтд Завод-производитель: Сан Фармасьютикал Индастриз Лтд. (Индия/Россия) Действующее вещество: Мебеверин.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 20 мг/мл Фасування: N5 Упаковка: амп. Виробник: Санофі Завод-производитель: Хиноин Завод Фармацевтических и Химических продуктов(Венгрия) Действующее вещество: Дротаверин. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозировка: 40 мг Фасовка: N64 Форма выпуска: таб. Упаковка: фл. Производитель: Хиноин Завод Фармацевтических и Химических продуктов ЗАО Завод-производитель: Хиноин Завод Фармацевтических и Химических продуктов(Венгрия) Действующее вещество: Дротаверин.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Папаверину гідрохлорид – 20 мг; Допоміжні речовини: динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (едетат динатрію) – 0,05 мг, метіонін – 0,1 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин ін'єкцій 20 мг/мл. 2 мл у ампули нейтрального скла. 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки. 1 або 2 контурні осередкові упаковки поміщають в пачку з картону для споживчої тари. 5, 10 ампул поміщають у пачку з картону для споживчої тари з перегородками або ґратами, або сепаратором із картону для споживчої тари. 10 ампул поміщають у коробку з картону для споживчої тари. У кожну пачку або коробку вкладають інструкцію із застосування, ніж ампульний або ампульний скарифікатор. У разі використання ампул з насічками, точками або кільцями надлому ніж ампульний або ампульний скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора слабо забарвлена ​​рідина.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція залежить від лікарської форми. Біодоступність у середньому – 54 %. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гісто-гематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення препарату – 0.5-2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.ФармакодинамікаСпазмолітичний засіб, що має гіпотензивну дію. Інгібує фосфодіестеразу, викликає накопичення в клітині циклічного аденозинмонофосфату та зниження вмісту іонів кальцію; знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, дихальної та сечостатевої системи) та судин. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія на центральну нервову систему виражена слабо (у великих дозах седативний ефект).Показання до застосуванняСпазм гладких м'язів: органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька); периферичних судин (ендартеріїт); судин головного мозку; серця – стенокардія (у складі комплексної терапії); Бронхоспазму. Як допоміжний лікарський засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, AV блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік (до 6 місяців). З обережністю: Стан після черепно-мозкової травми, хронічна ниркова недостатність, недостатність функції надниркових залоз, гіпотиреоз, гіперплазія передміхурової залози, надшлуночкова тахікардія, шокові стани.Вагітність та лактаціяПри вагітності та лактації безпека препарату не встановлена.Побічна діяАлергічні реакції; AV блокада, шлуночкова екстрасистолія, зниження артеріального тиску (АТ), запор, сонливість, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, еозинофілія.Взаємодія з лікарськими засобамиПапаверин знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. У комбінації з барбітуратів спазмолітична дія папаверину посилюється. При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливе посилення гіпотензивного ефекту папаверину.Спосіб застосування та дозиПідшкірно внутрішньом'язово - 1-2 мл розчину з концентрацією 20 мг/мл (20-40 мг) 2-4 рази на добу; внутрішньовенно повільно - 20 мг з попереднім розведенням 10-20 мл 0,9% розчину натрію хлориду.ПередозуванняСимптоми: диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримка АТ).Запобіжні заходи та особливі вказівкивнутрішньовенно слід вводити повільно, під контролем лікаря. У період лікування прийом етанолу може бути виключений. При вагітності та лактації безпека препарату не встановлена. Вазодилатуюча дія знижується при тютюнокурінні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 2 мл: Діюча речовина: 20 мг папаверину гідрохлориду. 10 ампул в упаковці.Опис лікарської формиРозчин для ін'єкцій, безбарвний.Фармакотерапевтична групаПапаверин – міотропний спазмолітичний засіб. Чинить гіпотензивну дію. Інгібує фосфодіестеразу, викликає накопичення в клітині циклічного 3`,5`-АМФ та зниження вмісту кальцію; знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (ШКТ, дихальної та сечостатевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія на ЦНС виражена слабко, але у великих дозах має седативний ефект.Показання до застосуванняСпазм гладких м'язів органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька). Спазм судин мозку. Спазм периферичних судин (ендартеріїт). Стенокардія (у складі комплексної терапії). бронхоспазм.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, глаукома, AV-блокада, порушення функції печінки, літній вік (ризик гіпертермії), дитячий вік (до 6 місяців). З обережністю та в малих дозах слід застосовувати у літніх та ослаблених хворих, а також у пацієнтів з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки та нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, при надшлуночковій тахікардії та шоковому стані.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена.Взаємодія з лікарськими засобамиЗменшує дію допегіту. При курінні ефективність знижується.Спосіб застосування та дозиПідшкірно, внутрішньом'язово – по 1-2 мл 2% розчину (20-40 мг) 2-4 рази на добу; внутрішньовенно, повільно 20 мг з попереднім розведенням 10-20 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Для пацієнтів похилого віку початкова разова доза - не більше 10 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл.: діюча речовина: папаверину гідрохлорид – 20,0 мг; допоміжні речовини: динатрію едетату дигідрат (дигідрат динатрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти) - 0,05 мг; метіонін (L-метіонін) - 0,1 мг; вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. Розчин ін'єкцій, 20 мг/мл. По 2 мл у ампули нейтрального скла. По 5 ампул поміщають у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки (ПВХ) або плівки поліетилентерефталатної (ПЕТФ). По 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. По 5 або 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону з гофрованим вкладишем. При використанні ампул з точкою або кільцем зламу ампульний скарифікатор не вкладають. Упаковка для стаціонарів По 4 або 5 або 10 контурних осередкових упаковок з ампулами разом з інструкціями щодо застосування в кількості, що дорівнює кількості контурних осередкових упаковок, в картонну пачку. По 50 або 100 контурних осередкових упаковок з ампулами разом з інструкціями щодо застосування в кількості, що дорівнює кількості контурних осередкових упаковок, поміщають у коробку з гофрованого картону.Опис лікарської формиПрозорий розчин із зеленувато-жовтим відтінком.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаБіодоступність – 54%. Зв'язок із білками плазми – 90%. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення Т1/2 – 0,5-2 год (можливе збільшення до 24 год). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.ФармакодинамікаПапаверин знижує тонус гладких м'язів і виявляє судинорозширювальну та спазмолітичну дію. Є інгібітором ферменту фосфодіестерази та викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3,5-аденозинмонофосфату, що призводить до порушення скоротливості гладких м'язів та їх розслаблення при спастичних станах. Дія папаверину на центральну нервову систему виражена слабко, але у великих дозах він седативний ефект. У великих дозах препарат знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність.Показання до застосуванняСпазм гладких м'язів органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт), бронхів (бронхоспазм), периферичних судин, судин головного мозку, сечовивідних шляхів (ниркова колька). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, порушення атріовентрикулярної (AV) провідності, глаукома, тяжка печінкова недостатність, коматозний стан, пригнічення дихання, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік (до 6 місяців). З обережністю та в малих дозах слід призначати препарат ослабленим пацієнтам, а також пацієнтам з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, а також хворим з надшлуночковою тахікардією та які перебувають у стані шоку.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування безпека та ефективність препарату не встановлена. Застосування препарату в період вагітності та лактації можливе лише за призначенням лікаря, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяЧастота побічних реакцій представлена ​​за наступною класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я: часто - 1-10%; нечасто – 0,1-1%; рідко – 0,01-0,1%; дуже рідко – менше 0,001%, включаючи окремі випадки. З боку шкірних покровів: часто - шкірний висип (зазвичай еритематозний, кропив'янка); нечасто - свербіж шкіри, рідко - підвищена пітливість. З боку травної системи: часто – нудота, запор, нечасто – підвищення активності “печінкових” трансаміназ. З боку нервової системи: часто – сонливість. З боку серцево-судинної системи: часто – зниження артеріального тиску; нечасто – шлуночкова екстрасистолія. З боку системи крові: дуже рідко – еозинофілія. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні високих доз, можливий розвиток антріовентрикулярної блокади, порушення серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПапаверин знижує антипарксинсонічний ефект леводопи. У комбінації з барбітуратів спазмолітична дія папаверину посилюється. При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливе посилення гіпотензивного ефекту. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. При одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньовенно. Разова доза для дорослих 20-40 мг (1-2 мл 20 мг/мл розчину); інтервал між вступами - не менше 4 годин. Внутрішньовенне введення проводять попередньо розбавивши 20 мг/мл розчин препарату 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для дітей віком від 6 місяців до 12 років максимальна разова доза становить 0,3 мг/кг маси тіла. У дітей віком від 12 до 18 років режим дозування відповідає режиму дозування у дорослих.ПередозуванняСимптоми: диплопія (двоєння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнутрішньовенно препарат слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування прийом алкоголю має бути виключений. Ефективність препарату знижується при курінні. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливі такі побічні ефекти: зниження артеріального тиску, сонливість, порушення серцевого ритму.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 2 мл: Діюча речовина: 20 мг папаверину гідрохлориду. 10 ампул в упаковці.Опис лікарської формиРозчин для ін'єкцій, безбарвний.Фармакотерапевтична групаПапаверин – міотропний спазмолітичний засіб. Чинить гіпотензивну дію. Інгібує фосфодіестеразу, викликає накопичення в клітині циклічного 3`,5`-АМФ та зниження вмісту кальцію; знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (ШКТ, дихальної та сечостатевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія на ЦНС виражена слабко, але у великих дозах має седативний ефект.Показання до застосуванняСпазм гладких м'язів органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька). Спазм судин мозку. Спазм периферичних судин (ендартеріїт). Стенокардія (у складі комплексної терапії). бронхоспазм.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, глаукома, AV-блокада, порушення функції печінки, літній вік (ризик гіпертермії), дитячий вік (до 6 місяців). З обережністю та в малих дозах слід застосовувати у літніх та ослаблених хворих, а також у пацієнтів з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки та нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, при надшлуночковій тахікардії та шоковому стані.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена.Взаємодія з лікарськими засобамиЗменшує дію допегіту. При курінні ефективність знижується.Спосіб застосування та дозиПідшкірно, внутрішньом'язово – по 1-2 мл 2% розчину (20-40 мг) 2-4 рази на добу; внутрішньовенно, повільно 20 мг з попереднім розведенням 10-20 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Для пацієнтів похилого віку початкова разова доза - не більше 10 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Папаверину гідрохлорид – 20,00 мг Допоміжні речовини: динатрію едетат (трилон Б) – 0,05 мг; метіонін – 0,10 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 20 мг/мл. По 2 мл ампули полімерні. По 10, 100 полімерних ампул з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора трохи пофарбована рідина.ФармакокінетикаАдсорбція залежить від лікарської форми. Біодоступність у середньому – 54%. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Т1/2 - 0,5-2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.ФармакодинамікаПапаверин знижує тонус гладких м'язів і виявляє у зв'язку з цим судинорозширювальну та спазмолітичну дію. Є інгібітором ферменту фосфодіестерази та викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3,5-аденозинмонофосфату, що призводить до порушення скоротливості гладких м'язів та їх розслаблення при спастичних станах. Дія папаверину на ЦНС виражена слабко, лише у великих дозах він має певний седативний ефект. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, периферичних судин та судин головного мозку, сечових шляхів, ниркова колька. Застосовується як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняКоматозний стан, пригнічення дихання, порушення атріовентрикулярної провідності; вік до 1 року; Підвищена чутливість до препарату. Глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії). З обережністю: Стан після черепно-мозкової травми, хронічна ниркова недостатність, недостатність функції надниркових залоз, гіпотиреоз, гіперплазія передміхурової залози, надшлуночкова тахікардія, шокові стани.Побічна діяМожливі: алергічні реакції, зниження артеріального тиску, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, еозинофілія, сонливість, біль голови, нудота, запор, підвищена пітливість. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні високих доз можливий розвиток атріовентрикулярної блокади, порушення серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПапаверин знижує антипаркінсонічний ефект леводопи, знижує гіпотензивний ефект метилдопи. У комбінації з барбітуратами спазмолітична дія папаверину гідрохлориду посилюється. При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, резерпіном, хінідину сульфатом можливе посилення гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Разова доза для дорослих становить 0,02-0,04 г (1-2 мл 2% розчину); інтервал між вступами – не менше 4 годин. Внутрішньовенне введення проводять попередньо розбавивши 2% розчин препарату 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для дітей віком від 1 до 12 років максимальна разова доза становить 0,3 мг/кг маси тіла. Внутрішньовенно препарат слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування прийом алкоголю має бути виключений. При вагітності та лактації безпека препарату не встановлена.ПередозуванняСимптоми: диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: папаверин гідрохлорид 20 мг. У упаковці 10 штук.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2; - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиРектально – по 20-40 мг 2-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: папаверин гідрохлорид 20 мг. У упаковці 10 штук.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2; - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиРектально – по 20-40 мг 2-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: діюча речовина: папаверину гідрохлорид – 20 мг; допоміжні речовини: твердий жир (Вітепсол (марки H 15, W 35), Супосир (марки NA 15, NAS 50)) - до отримання супозиторію масою 1,25 г. Супозиторії ректальні 20 мг. 5 супозиторіїв у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної ламінованої поліетиленом. Дві контурні осередкові упаковки разом з інструкцією щодо застосування лікарського препарату в пачку з картону.Опис лікарської формиСупозиторії торпедоподібної форми від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору. Допускається поява білого нальоту поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик.ФармакокінетикаБіодоступність папаверину після ректального введення (за даними доклінічних досліджень) – близько 25%. Зв'язок із білками плазми 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення (Т1/2) – 0,5-2 години (можливе збільшення до 24 годин). Виводиться нирками як метаболітів.ФармакодинамікаПапаверину гідрохлорид є міотропним спазмолітичним засобом. Інгібує фосфодіестеразу, викликає накопичення в клітині циклічного 3,5-аденозинмонофосфату (АМФ) та зниження вмісту кальцію. Розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, сечостатевої системи) та судин. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія папаверину на центральну нервову систему виражена слабко, але у великих дозах він седативний ефект.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та лактації безпека препарату не встановлена. Застосування препарату при вагітності можливе лише за призначенням лікаря, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. У період лікування препаратом грудне вигодовування рекомендується призупинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, атріовентрикулярна блокада, шлуночкова екстрасистолія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, зниження артеріального тиску, сонливість, запор, еозинофілія.Взаємодія з лікарськими засобамиПапаверин знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. У комбінації з барбітуратів спазмолітична дія папаверину посилюється. При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливе посилення гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиРектально. Звільнивши супозиторій від контурного пакування, його вводять у задній прохід. Застосовують по 1 супозиторію 2-3 десь у день після мимовільного спорожнення кишечника чи очисної клізми.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 мл розчину для ін'єкцій міститься активна речовина: папаверину гідрохлорид 20 мг. Ампули 2мл, 10 штук в упаковці.Опис лікарської формиРозчин для ін'єкцій у вигляді прозорої, слабозабарвленої рідини.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2; - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиПри внутрішньом'язовому, підшкірному або внутрішньовенному введенні разова доза для дорослих становить 10-20 мг; інтервал між введеннями – не менше 4 годин. Для пацієнтів похилого віку початкова разова доза – не більше 10 мг. Для дітей віком від 1 до 12 років максимальна разова доза становить 200-300 мкг/кг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 мл розчину для ін'єкцій міститься активна речовина: папаверину гідрохлорид 20 мг. Ампули 2мл, 10 штук в упаковці.Опис лікарської формиРозчин для ін'єкцій у вигляді прозорої, слабозабарвленої рідини.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2; - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиПри внутрішньом'язовому, підшкірному або внутрішньовенному введенні разова доза для дорослих становить 10-20 мг; інтервал між введеннями – не менше 4 годин. Для пацієнтів похилого віку початкова разова доза – не більше 10 мг. Для дітей віком від 1 до 12 років максимальна разова доза становить 200-300 мкг/кг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 л.: активна речовина: папаверину гідрохлорид – 20 г; допоміжні речовини: едетат натрію (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти; трилон Б) -0,05 г, метіонін - 0,1 г, вода для ін'єкцій - до 1 л. По 2 мл у ампули нейтрального скла НС-3. По 10 ампул разом з інструкцією із застосування в пачку з картону. По 5 ампул у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, або без паперу та фольги. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку з картону. У кожну пачку вкладають ампульний ніж або скарифікатор. При упаковці ампул з точкою або кільцем розлому ніж ампульний або скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора слабо забарвлена ​​рідина.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока. Біодоступність-54%. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2-0,5-2 год (можливе збільшення до 24 год). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.ФармакодинамікаПапаверин знижує тонус гладких м'язів і виявляє у зв'язку з цим судинорозширювальну спазмолітичну дію. Є інгібітором ферменту фосфодіестерази та викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3,5 - аденозинмонофосфату, що призводить до порушення скоротливості гладких м'язів та їх розслаблення при спастичних станах. Дія папаверину на центральну нервову систему виражена слабко, але у великих дозах він седативний ефект. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність.Показання до застосуванняСпазм гладких м'язів: органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька), спазм периферичних судин (ендартеріїт), спазм судин головного мозку. Стенокардія (у складі комплексної терапії). бронхоспазм. Як допоміжний лікарський засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, AV блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік (до 6 місяців). З обережністю та в малих дозах слід призначати препарат літнім та ослабленим пацієнтам, а також пацієнтам з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки та нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, а також хворим з надшлуночковою тахікардією та знахідкою .Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину гідрохлориду не встановлена.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими лікарськими засобами Папаверин знижує антипаркінсонічний ефект леводопи. У комбінації з барбітуратами спазмолітична дія папаверину гідрохлориду посилюється. При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, резерпіном, хінідином сульфатом можливе посилення гіпотензивного ефекту. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. При одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово, підшкірно чи внутрішньовенно. Разова доза для дорослих становить 0,02-0,04 г (1-2 мл 2% розчину), інтервал між введеннями – не менше 4 годин. Внутрішньовенне введення проводять попередньо розбавивши 2% розчин 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для пацієнтів похилого віку початкова разова доза не повинна перевищувати 001 г. Для дітей віком від 1 року до 12 років максимальна разова доза становить 0,2-0,3 г/кг.ПередозуванняСимптоми: диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю та в малих дозах слід призначати препарат літнім та ослабленим пацієнтам, а також пацієнтам з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки та нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, а також хворим з надшлуночковою тахікардією та знахідкою . Внутрішньовенно препарат слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування прийом алкоголю має бути виключений. При вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину гідрохлориду не встановлена.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: папаверину гідрохлорид 40 мг. В упаковці 10 пігулок.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2 - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 40-60 мг 3-5 разів на добу. Ректально – по 20-40 мг 2-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: папаверину гідрохлорид 40 мг. В упаковці 10 пігулок.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2; - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 40-60 мг 3-5 разів на добу. Ректально – по 20-40 мг 2-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: папаверину гідрохлорид 40 мг. В упаковці 10 пігулок.Фармакотерапевтична групаМіотропний спазмолітик. Інгібує ФДЕ, викликає накопичення у клітині цАМФ та зменшує вміст внутрішньоклітинного кальцію. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (ШКТ, дихальної, сечовидільної, статевої системи) та судин. Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, зокрема. церебрального. Чинить гіпотензивну дію. У високих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах дія на ЦНС виражена слабко.ФармакокінетикаБіодоступність становить 54%. Зв'язування з білками плазми – 90%. Добре розподіляється в організмі, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. T1/2 - 0.5-2 год. Можливе збільшення до 24 год. Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при діалізі.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітик.Показання до застосуванняСпазми гладких м'язів органів черевної порожнини, бронхів, периферичних судин, судин головного мозку, нирок; стенокардія (у складі комбінованої терапії). Як допоміжний засіб для премедикації.Протипоказання до застосуванняAV-блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік до 6 місяців, підвищена чутливість до папаверину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) безпека та ефективність папаверину не встановлена. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 6 місяців.Побічна діяМожливо: нудота, запори, сонливість, підвищена пітливість, гіпотензія, підвищення активності печінкових трансаміназ. При швидкому внутрішньовенному введенні, а також при застосуванні у високих дозах: розвиток AV-блокади, порушень серцевого ритму.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе посилення антихолінергічних ефектів. Вважають, що при одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку приапізму. Є повідомлення про зменшення ефективності леводопи за її одночасного застосування. Зменшує гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 40-60 мг 3-5 разів на добу. Ректально – по 20-40 мг 2-3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовувати при станах після черепно-мозкової травми, при хронічній нирковій недостатності, при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах. В/в слід вводити повільно та під контролем лікаря. У період лікування слід виключити вживання алкоголю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: папаверину гідрохлорид 40 мг; Допоміжні речовини: рсахароза – 236,5 мг, крохмаль – 70 мг, кальцію стеарат – 3,5 мг. 20 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиПігулки білого кольору з ризиком.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб, що має гіпотензивну дію. Інгібує фосфодіесте-разу, викликає накопичення в клітині цикло-аденозинмонофосфату та зниження вмісту Ca2+; знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, дихальної та сечостатевої системи) та судин. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза та уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія на центральну нервову систему виражена слабо (у великих дозах має седативний ефект).ФармакокінетикаАбсорбція залежить від лікарської форми. Біодоступність у середньому – 54 %. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення – 0,5-2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.Показання до застосуванняПапаверин застосовують при спазмах гладких м'язів: органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька); периферичних судин (ендартеріїт); судин головного мозку; судин серця – стенокардія (у складі комплексної терапії); бронхоспазму.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, атріовентрикулярна блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік (до десяти років).Вагітність та лактаціяПри вагітності та лактації безпека препарату не встановлена.Побічна діяШкірні покриви: алергічні реакції. З боку травного тракту: запор, підвищення активності печінкових трансаміназ. Серцево-судинна система: атріовентрикулярна блокада, шлуночкова екстрасистолія, зниження артеріального тиску. З боку системи кровотворення: еозинофілія. З боку центральної нервової системи: сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення гіпотензивного ефекту папаверину при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином. Спазмолітична дія папаверину посилюється при одночасному застосуванні з барбітуратами. При одночасному застосуванні папаверин знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи.Спосіб застосування та дозиПапаверин приймають внутрішньо по 40-60 мг 3-4 рази на добу (дорослі). Вища разова доза – 200 мг, добова – 600 мг. Дітям віком 10-14 років – 20 мг (½ таблетки).ПередозуванняСимптоми передозування: диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування прийом етанолу може бути виключений. Вазодилатуюча дія препарату знижується при курінні.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активних речовин: платифіліну гідротартрату – 0,005 г, папаверину гідрохлориду – 0,020 г; допоміжних речовин: [цукор-рафінад (цукроза), крохмаль картопляний, тальк, стеарат кальцію] - достатня кількість до отримання таблетки масою 0,270 г. У упаковці 10 штук.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: платифіліну гідротартрат – 2,0 мг; Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для підшкірного введення 2 мг/мл. По 1 мл у ампули. По 10 ампул поміщають у коробки з картону разом з інструкцією із застосування і ампульним скарификатором.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаСпазмолітик з міотропною та м-холіноблокуючою дією.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре абсорбується із ШКТ. Піддається гідролізу з утворенням платинецьину та платінецинової кислоти.ФармакодинамікаМ-холіноблокатор, порівняно з атропіном, має менший вплив на периферичні м-холінорецептори (по дії на гладком'язові клітини органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і циркулярного м'яза райдужної оболонки в 5 - 10 разів слабші за атропін). Блокуючи м-холінорецептори, порушує передачу нервових імпульсів з постгангліонарних холінергічних нервів на іннервовані ними ефекторні органи та тканини (серце, гладком'язові органи, залози зовнішньої секреції); пригнічує, але меншою мірою, н-холінорецептори. Холіноблокуюча дія більшою мірою проявляється на тлі підвищеного тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи або дії м-холіностимуляторів. Найменшою мірою, ніж атропін, викликає тахікардію, особливо при застосуванні у великих дозах. Зменшуючи вплив n.vagus, покращує провідність серця, підвищує збудливість міокарда, збільшує хвилинний об'єм крові. Має пряму міотропну спазмолітичну дію, викликає розширення дрібних судин шкіри. У високих дозах пригнічує судинно-руховий центр і блокує симпатичні ганглії, внаслідок чого розширюються судини і знижується артеріальний тиск (головним чином, при внутрішньовенному введенні). Слабше атропіну пригнічує секрецію залоз внутрішньої секреції; викликає виражене зниження тонусу гладких м'язів, амплітуди та частоти перистальтичних скорочень шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкої та товстої кишки, помірне зниження тонусу жовчного міхура (у осіб з гіперкінезією жовчовивідних шляхів); при гіпокінезії – тонус жовчного міхура підвищується до нормального вмісту. Викликає розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура та сечовивідних шляхів; виявляючи спазмолітичну дію, усуває больовий синдром. Розслаблює гладку мускулатуру бронхів, спричинену підвищенням тонусу n.vagus або холіностимуляторами, збільшує хвилинний об'єм дихання, пригнічує секрецію бронхіальних залоз; знижує тонус сфінктерів. Викликає розширення зіниці внаслідок розслаблення кругового м'яза райдужної оболонки. Одночасно підвищується внутрішньоочний тиск і настає параліч акомодації (розслаблення війного м'яза циліарного тіла). У порівнянні з атропіном вплив на акомодацію виражений менше і коротше за часом. Порушує головний мозок та дихальний центр, переважно – спинний мозок (у високих дозах можливі судоми, пригнічення центральної нервової системи (ЦНС), судиннорухового та дихального центрів). Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, пілороспазм, холецистит, холелітіаз. кишкова, ниркова та жовчна коліки; бронхіальна астма (для попередження бронхо- та ларингоспазму), бронхорея; альгодисменорея; спазм церебральних артерій; ангіотрофоневроз; артеріальна гіпертензія; стенокардія (у складі комбінованої терапії); розширення зіниці з діагностичною метою (у тому числі дослідження очного дна, визначення істинної рефракції ока); гострі запальні захворювання очей (зокрема ірит, іридоцикліт, кератит), травми ока.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість. З обережністю Захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча. Тиреотоксикоз (можливе посилення тахікардії). Підвищена температура тіла (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності сальних залоз). Рефлюкс-езофагіт, грижа стравохідної діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу та шлунка та розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка та посиленню гастроезофагеального рефлюксу через сфінкцію). Захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються непрохідністю: ахалазія та стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка). Атонія кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих та паралітична непрохідність кишечника (можливий розвиток непрохідності). Захворювання з підвищеним внутрішньоочним тиском: закритокутова глаукома (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад), відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії), вік старший глаукоми). Неспецифічний виразковий коліт (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника; можливий прояв або загострення такого ускладнення, як мегаколон). Сухість у роті (тривале застосування може викликати подальше посилення ксеростомії). Печінкова недостатність (зниження метаболізму), ниркова недостатність (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення). Хронічні захворювання легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах). Міастенія (стан може погіршуватися через інгібування ацетилхоліну). Вегетативна (автономна) невропатія (затримка сечі і параліч акомодації можуть посилюватися), гіпертрофія передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримка сечі або схильність до неї або захворювання, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в тому числі шийки). Гестоз (можливе посилення артеріальної гіпертензії). Пошкодження мозку в дітей віком (ефекти з боку центральної нервової системи можуть посилюватися). Хвороба Дауна (можливе незвичайне розширення зіниць та підвищення ЧСС). Центральний параліч у дітей (реакція на антихолінергічні засоби може бути найбільш виражена) Вагітність, період лактації.Побічна діяСухість у роті, спрага, зниження артеріального тиску, мідріаз, параліч акомодації, тахікардія, атонія кишечника, запаморочення, біль голови, фотофобія, судоми; затримка сечі; гострий психоз (у високих дозах); ателектаз легені.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює седативну та снодійну дію фенобарбіталу, магнію сульфату. Інші м-холіноблокатори, амантадин, галоперидол, фенотіазин, інгібітори моноамінооксидази, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні препарати підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Антагонізм – з антихолінестеразними препаратами. Морфін посилює пригнічуючу дію на серцево-судинну систему; інгібітори моноаміноксидази -позитивний хроно- та батмотропний ефекти; серцеві глікозиди – позитивна батмотропна дія; хіні дин, прокаїнамід - холіноблокуюча дія. При болях, пов'язаних із спазмами гладкої мускулатури, дію посилюють анальгетики, седативні засоби, транквілізатори; при судинних спазмах - гіпотензивні та седативні засоби.Спосіб застосування та дозиПідшкірно. Для усунення гострих болів при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, а також кишкової, печінкової та ниркової кольк, затяжного нападу бронхіальної астми, церебральних і периферичних ангіоспазмів дорослим вводять по 1 - 2 мл препарату 1 - 2 рази на добу тиску показано внутрішньовенне введення). Для курсового лікування (10-20 днів) вводять підшкірно по 1-2 мл препарату 2-3 рази на добу. Вища доза для дорослих: разова – 10 мг, добова – 30 мг. Разові дози для дітей у розрахунку на 1 кг маси тіла: новонароджені та грудні - 0,03 5 м г/кг (0,0175 мл/кг); 1-5 років – 0,03 мг/кг (0,015 мл/кг); 6-10 років – 0,02.5 мг/кг (0,0125 мл/кг); 11-14 років – 0,02 мг/кг (0,01 мл/кг).ПередозуванняСимптоми: паралітична кишкова непрохідність, гостра затримка сечі (у хворих на гіперплазію передміхурової залози), параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску; сухість слизової оболонки порожнини рота носа горла, утруднення ковтання, мови, мідріаз (до повного зникнення райдужної оболонки), тремор, судоми, гіпертермія, збудження, пригнічення центральної нервової системи, придушення активності дихального та судинно-рухового центрів. Лікування: форсований діурез, парентеральне введення холіностимуляторів та антихолінестеразних засобів. При гіпертермії – вологі обтирання, жарознижувальні засоби; при збудженні – внутрішньовенне введення тіопенталу натрію; при мідріазі – місцево, у вигляді очних крапель пілокарпін. У разі розвитку нападу глаукоми негайно в кон'юнктивальний мішок закопують 1% розчин пілокарпіну через кожну годину по 2 краплі та підшкірно -1 мл 0,05 % розчину Прозерину (неостигміну метилсульфат) 3-4 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: платифіліну гідротартрат – 2 мг; допоміжна речовина: вода для ін'єкцій до 1 мл. Розчин для підшкірного введення 2 мг/мл. По 1 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул з інструкцією із застосування і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в коробку з картону. По 5 або 10 ампул поміщають в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або стрічки поліетилентерефталатної і фольги алюмінієвої або паперу з поліетиленовим покриттям або без фольги, або без паперу. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією по застосуванню і ножем, для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. При упаковці ампул з кільцем зламу або точкою надлому ніж для розтину ампул або ампульний скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаСпазмолітик з міотропною та м-холіноблокуючою дією.ФармакокінетикаЛегко проходить через гістогематичні бар'єри (включаючи гематоенцефалічний бар'єр), клітинні та синаптичні мембрани. При введенні високих доз накопичується в центральній нервовій системі у значних концентраціях. Метаболізується у печінці. Піддається гідролізу з утворенням платинецьину та платінецинової кислоти. Виводиться нирками та кишечником. Чи не кумулює.ФармакодинамікаМ-холіноблокатор, порівняно з атропіном, має менший вплив на периферичні м-холінорецептори (по дії на гладком'язові клітини органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та циркулярного м'яза райдужної оболонки в 5-10 разів слабші за атропін). Блокуючи м-холінорецептори, порушує передачу нервових імпульсів з постгангліонарних холінергічних нервів на іннервовані ними ефекторні органи та тканини (серце, гладком'язові органи, залози зовнішньої секреції); пригнічує також н-холінорецептори (значно слабші). Холіноблокуюча дія більшою мірою проявляється на тлі підвищеного тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи або дії м-холіностимуляторів. У меншій мірі, ніж атропін, викликає тахікардію, особливо при застосуванні у великих дозах. Зменшуючи вплив n.vagus, покращує провідність серця, збільшує збудливість міокарда, збільшує хвилинний об'єм крові. Має пряму міотропну спазмолітичну дію, викликає розширення дрібних судин шкіри. У високих дозах пригнічує судинно-руховий центр і блокує симпатичні ганглії, внаслідок чого розширюються судини і знижується артеріальний тиск (головним чином при внутрішньовенному введенні). Слабше атропіну пригнічує секрецію залоз внутрішньої секреції. Викликає виражене зниження тонусу гладких м'язів; амплітуди та частоти перистальтичних скорочень шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкої та товстої кишки, помірне зниження тонусу жовчного міхура (у осіб з гіперкінезією жовчовивідних шляхів); при гіпокінезії – тонус жовчного міхура підвищується до нормального вмісту. Викликає розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура та сечовивідних шляхів, виявляючи спазмолітичну дію, усуває больовий синдром. Розслаблює гладку мускулатуру бронхів, спричинену підвищенням тонусу n.vagus або холіностимуляторами, збільшує хвилинний об'єм дихання, пригнічує секрецію бронхіальних залоз; знижує тонус сфінктерів. При закапуванні в кон'юнктивальний мішок ока і парентеральному введенні викликає розширення зіниці (внаслідок розслаблення кругового м'яза райдужної оболонки. Одночасно підвищується внутрішньоочний тиск і настає параліч акомодації (розслаблення війного м'яза циліарного тіла). Порушує головний мозок та дихальний центр, переважно – спинний мозок (у високих дозах можливі судоми, пригнічення центральної нервової системи (ЦНС), судиннорухового та дихального центрів). Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комбінованої терапії), пілороспазм, холецистит, холелітіаз, кишкова, ниркова та жовчна кольки.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість, вагітність, лактація. З обережністю Захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча. Гіпертиреоз (можливе посилення тахікардії). Підвищена температура тіла (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності сальних залоз). Рефлюкс-езофагіт, грижа стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики, стравоходу та шлунка та розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню у випорожнення шлунка та посиленню гастроезофагеального рефлюксу). Захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються непрохідністю: ахалазія і стеноз воротаря (можливе зниження моторики і тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка). Атонія кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична кишкова непрохідність. Захворювання з підвищеним внутрішньоочним тиском: закритокутова глаукома (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад), відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску, може знадобитися корекція терапії), вік старше 4 недіагностованої глаукоми). Неспецифічний виразковий коліт (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника, крім того, можливий прояв або загострення такого ускладнення, як токсичний мегаколон). Сухість слизової оболонки порожнини рота (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії). Печінкова недостатність (зниження метаболізму) та ниркова недостатність (ризик розвитку побічних ефектів-внаслідок зниження виведення). Хронічні захворювання легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах). Міастенія (стан, може, погіршується через інгібування ацетилхоліну). Вегетативна (автономна) невропатія (затримка сечі і параліч акомодації можуть посилюватися), гіперплазія передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримка сечі або схильність до неї, або захворювання, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. ). Гестоз (можливе посилення артеріальної гіпертензії). Пошкодження мозку в дітей віком (ефекти з боку центральної нервової системи можуть посилюватися). Хвороба Дауна (можливо незвичайне: розширення зіниць та підвищення частоти серцевих скорочень). Центральний параліч у дітей (реакція на холіноблокатори може бути найбільш виражена).Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності протипоказане. При необхідності застосування препарату в період лактації на час лікування слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяСухість слизової оболонки ротової порожнини, спрага, зниження артеріального тиску, тахікардія, мідріаз, параліч акомодації, атонія кишечника, запаморочення, головний біль, фотофобія, судома, затримка сечі; гострий психоз (у високих дозах), ателектаз легені.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює седативну та снодійну дію фенобарбіталу, пентобарбіталу, магнію сульфату. Інші м-холіноблокатори, амантадин, галоперидол, фенотіазин, інгібітори моноаміноксидази, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні препарати підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Антагонізм з інгібіторами холінестерази. Морфін посилює пригнічуючу дію на серцево-судинну систему, інгібітори моноаміноксидази - позитивний хроно- та батмотропний ефекти; серцеві глікозиди – позитивна батмотропна дія; хінідин, прокаїнамід - м-холіноблокуюча дія. При болях, пов'язаних із спазмами гладкої мускулатури, дію посилюють анальгетики, седативні засоби, транквілізатори; при судинних спазмах - гіпотензивні та седативні засоби.Спосіб застосування та дозиПідшкірно дорослим і дітям старше, 14 років. купірування спастичних болів - 1-2 мл 0,2% розчину 1-2 рази на добу. Діти: новонароджені та грудні - 0,035 мг/кг (0,0175 мл/кг), 1-5 років - 0,03 мг/кг (0,015 мл/кг), 6-10 років - 6,025 мг/кг (0,0125) мл/кг), 11-14 років – 0,02 мг/кг (0,01 мл/кг).ПередозуванняСимптоми: паралітична кишкова непрохідність, гостра затримка сечі (у хворих на аденому передміхурової залози), параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску; сухість слизової оболонки порожнини рота, носа, горла, утруднення ковтання, мови, мідріаз (до повного зникнення райдужної оболонки), тремор, судоми, гіпертермія, збудження, пригнічення центральної нервової системи, придушення активності дихального та судинно-рухового центрів. Лікування: форсований діурез; парентеральне введення м-холіноміметиків та інгібіторів холінестерази. При гіпертермії – вологі обтирання, жарознижувальні засоби, при збудженні – внутрішньовенне введення тіопенталу натрію; при мідріазі – місцево, у вигляді очних крапель пілокарпін. У разі розвитку нападу глаукоми негайно в кон'юнктивальний мішок закопують 1% розчин пілокарпіну через кожну годину по 2 краплі та підшкірно – 1 мл 0,05 % розчину Прозерину (неостигміну метил сульфату) 3-4 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування необхідно здійснювати регулярний контроль артеріального тиску та пульсу. У період лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозировка: 5 мг Фасовка: N10 Форма выпуска: таб. Действующее вещество: Платифиллин. .

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: мебеверину гідрохлорид 135,00 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний 42,00 мг, лактози моногідрат 88,00 мг, стеарат магнію 5,50 мг, метилцелюлоза 16,00 мг, тальк 6,50 мг, целюлоза мікрокристалічна тип 102 7,00 мг; склад плівкової оболонки: Опадрай 11 жовтий (851732410) 21,000 мг, у тому числі: полівініловий спирт 8,400 мг, макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000) 4,242 мг. тальк 3108 мг. титану діоксид 4,935 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,315 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 135 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3, 5, 6, 9 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі – майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Мебеверин швидко та повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Розподіл При прийомі повторних доз значної акумуляції не відбувається. Метаболізм Мебеверину гідрохлорид в основному метаболізується естеразами, які на першому етапі розщеплюють ефір на вератрову кислоту та спирт мебеверину. Основним метаболітом, що циркулює у плазмі, є деметильована карбонова кислота. Період напіввиведення в рівноважному стані деметилованої карбонової кислоти становить приблизно 2,45 години. . Виведення Мебеверин як такий не виводиться із організму, але повністю метаболізується; його метаболіти майже повністю виводяться з організму. Вератрова кислота виводиться вночі. Спирт мебеверину також виводиться нирками, частково як карбонової кислоти і частково як деметилированной карбонової кислоти.ФармакодинамікаСпазмолітик міотропної дії, прямо впливає на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту без впливу на нормальну перистальтику кишечника. Точний механізм дії невідомий, множинні механізми, такі як зниження проникності іонних каналів, блокада зворотного захоплення норадреналіну, місцева анестезуюча дія, а також зміна абсорбції води можуть викликати місцеву дію мебеверину на шлунково-кишковий тракт. За допомогою цих механізмів мебеверин виявляє спазмолітичну дію, нормалізуючи перистальтику кишечника і не викликаючи постійної релаксації гладких клітин шлунково-кишкового тракту ("гіпотонію"). Системні побічні ефекти, зокрема антихолінергічні, відсутні.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів, дисфункції та дискомфорту в області кишечника, пов'язаних із синдромом подразненого кишечника. Симптоми можуть включати: біль у ділянці живота, спазми, відчуття здуття та метеоризм, зміну частоти випорожнень (діарея, запор або чергування діареї та запорів), зміна консистенції випорожнень.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату; вік до 18 років; Вроджена непереносимість галактози (лактози) або фруктози, недостатність лактази, дефіцит сахарази/ізомальтази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність Є лише дуже обмежені дані про застосування мебеверину вагітними жінками. Даних дослідженні на тваринах недостатньо для оцінки репродуктивної токсичності. Не рекомендується застосовувати мебеверин під час вагітності. Період грудного вигодовування Інформації про екскрецію мебеверину чи його метаболітів у грудне молоко недостатньо. Дослідження екскреції мебеверину в молоко у тварин не проводили. Не слід приймати мебеверин під час годування груддю. Фертильність Клінічні дані щодо впливу препарату на фертильність у чоловіків або жінок відсутні, проте відомі дослідження на тваринах не продемонстрували несприятливих ефектів мебеверину.Побічна діяПовідомлення про перераховані побічні ефекти мали спонтанний характер, і для точної оцінки частоти випадків наявних даних недостатньо. Алергічні реакції спостерігалися переважно з боку шкірних покривів, але спостерігалися також інші прояви алергії. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Кропивниця (алергічний висип), ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція, яка може включати: утруднення дихання, набряклість обличчя, шиї, губ, язика, горла), набряк особи, висип (шкірний висип). Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції – серйозні алергічні реакції, які можуть включати: утруднення дихання, прискорений пульс, різке зниження артеріального тиску (слабкість та запаморочення), потовиділення). Якщо у Вас відзначаються будь-які побічні ефекти, у тому числі не зазначені в даній інструкції, припиніть прийом Спарекс® і негайно зверніться до лікаря!Взаємодія з лікарськими засобамиПроводилися лише дослідження щодо взаємодії даного препарату з алкоголем. Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії між мебеверином та етиловим спиртом.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Таблетки необхідно ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води (не менше 100 мл). По одній таблетці 3 десь у день, приблизно 20 хвилин до їжі. Тривалість застосування препарату не обмежена. Якщо пацієнт забув прийняти одну або кілька доз, препарат слід продовжувати з наступної дози. Не слід приймати одну або кілька пропущених доз на додаток до звичайної дози. Дослідження режиму дозування у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю не проводилися. Доступні дані про постмаркетингове застосування препарату не виявили специфічних факторів ризику при його застосуванні у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю. Зміни режиму дозування у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю не потрібні.ПередозуванняУ разі передозування препаратом Спарекс необхідно негайно звернутися до лікаря. Симптоми: теоретично у разі передозування можливе підвищення збудливості центральної нервової системи. У випадках передозування мебеверином симптоми або були відсутні або були незначними і, як правило, швидко оборотними. Симптоми передозування, що відзначалися, носили неврологічний і серцево-судинний характер. Лікування: специфічний антидот невідомий. Рекомендується симптоматичне лікування. Промивання шлунка необхідно тільки в тому випадку, якщо інтоксикація виявлена ​​протягом приблизно однієї години після прийому кількох доз препарату. Заходи щодо зниження рівня всмоктування не потрібні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред прийомом препарату Спарекс® необхідно проконсультуватися з лікарем у разі: якщо симптоми захворювання виникли вперше; ненавмисної та незрозумілої втрати ваги; анемії; ректальної кровотечі або домішки крові в стільці; лихоманки; якщо у когось у вашій сім'ї був діагностований рак товстої кишки, целіакія чи запальні захворювання кишечника; віку старше 50 ліг і якщо симптоми захворювання виникли вперше; недавнього застосування антибіотиків. Зверніться до лікаря, якщо на фоні прийому препарату стан погіршився або не настало покращення симптомів після 2 тижнів застосування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилися. Фармакологічні властивості препарату, а також досвід його застосування не свідчать про будь-який несприятливий вплив мебеверину на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: мебеверину гідрохлорид 135,00 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний 42,00 мг, лактози моногідрат 88,00 мг, стеарат магнію 5,50 мг, метилцелюлоза 16,00 мг, тальк 6,50 мг, целюлоза мікрокристалічна тип 102 7,00 мг; склад плівкової оболонки: Опадрай 11 жовтий (851732410) 21,000 мг, у тому числі: полівініловий спирт 8,400 мг, макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000) 4,242 мг. тальк 3108 мг. титану діоксид 4,935 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,315 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 135 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3, 5, 6, 9 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі – майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Мебеверин швидко та повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Розподіл При прийомі повторних доз значної акумуляції не відбувається. Метаболізм Мебеверину гідрохлорид в основному метаболізується естеразами, які на першому етапі розщеплюють ефір на вератрову кислоту та спирт мебеверину. Основним метаболітом, що циркулює у плазмі, є деметильована карбонова кислота. Період напіввиведення в рівноважному стані деметилованої карбонової кислоти становить приблизно 2,45 години. . Виведення Мебеверин як такий не виводиться із організму, але повністю метаболізується; його метаболіти майже повністю виводяться з організму. Вератрова кислота виводиться вночі. Спирт мебеверину також виводиться нирками, частково як карбонової кислоти і частково як деметилированной карбонової кислоти.ФармакодинамікаСпазмолітик міотропної дії, прямо впливає на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту без впливу на нормальну перистальтику кишечника. Точний механізм дії невідомий, множинні механізми, такі як зниження проникності іонних каналів, блокада зворотного захоплення норадреналіну, місцева анестезуюча дія, а також зміна абсорбції води можуть викликати місцеву дію мебеверину на шлунково-кишковий тракт. За допомогою цих механізмів мебеверин виявляє спазмолітичну дію, нормалізуючи перистальтику кишечника і не викликаючи постійної релаксації гладких клітин шлунково-кишкового тракту ("гіпотонію"). Системні побічні ефекти, зокрема антихолінергічні, відсутні.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів, дисфункції та дискомфорту в області кишечника, пов'язаних із синдромом подразненого кишечника. Симптоми можуть включати: біль у ділянці живота, спазми, відчуття здуття та метеоризм, зміну частоти випорожнень (діарея, запор або чергування діареї та запорів), зміна консистенції випорожнень.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату; вік до 18 років; Вроджена непереносимість галактози (лактози) або фруктози, недостатність лактази, дефіцит сахарази/ізомальтази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність Є лише дуже обмежені дані про застосування мебеверину вагітними жінками. Даних дослідженні на тваринах недостатньо для оцінки репродуктивної токсичності. Не рекомендується застосовувати мебеверин під час вагітності. Період грудного вигодовування Інформації про екскрецію мебеверину чи його метаболітів у грудне молоко недостатньо. Дослідження екскреції мебеверину в молоко у тварин не проводили. Не слід приймати мебеверин під час годування груддю. Фертильність Клінічні дані щодо впливу препарату на фертильність у чоловіків або жінок відсутні, проте відомі дослідження на тваринах не продемонстрували несприятливих ефектів мебеверину.Побічна діяПовідомлення про перераховані побічні ефекти мали спонтанний характер, і для точної оцінки частоти випадків наявних даних недостатньо. Алергічні реакції спостерігалися переважно з боку шкірних покривів, але спостерігалися також інші прояви алергії. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Кропивниця (алергічний висип), ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція, яка може включати: утруднення дихання, набряклість обличчя, шиї, губ, язика, горла), набряк особи, висип (шкірний висип). Порушення з боку імунної системи Реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції – серйозні алергічні реакції, які можуть включати: утруднення дихання, прискорений пульс, різке зниження артеріального тиску (слабкість та запаморочення), потовиділення). Якщо у Вас відзначаються будь-які побічні ефекти, у тому числі не зазначені в даній інструкції, припиніть прийом Спарекс® і негайно зверніться до лікаря!Взаємодія з лікарськими засобамиПроводилися лише дослідження щодо взаємодії даного препарату з алкоголем. Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії між мебеверином та етиловим спиртом.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Таблетки необхідно ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води (не менше 100 мл). По одній таблетці 3 десь у день, приблизно 20 хвилин до їжі. Тривалість застосування препарату не обмежена. Якщо пацієнт забув прийняти одну або кілька доз, препарат слід продовжувати з наступної дози. Не слід приймати одну або кілька пропущених доз на додаток до звичайної дози. Дослідження режиму дозування у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю не проводилися. Доступні дані про постмаркетингове застосування препарату не виявили специфічних факторів ризику при його застосуванні у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю. Зміни режиму дозування у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою та/або печінковою недостатністю не потрібні.ПередозуванняУ разі передозування препаратом Спарекс необхідно негайно звернутися до лікаря. Симптоми: теоретично у разі передозування можливе підвищення збудливості центральної нервової системи. У випадках передозування мебеверином симптоми або були відсутні або були незначними і, як правило, швидко оборотними. Симптоми передозування, що відзначалися, носили неврологічний і серцево-судинний характер. Лікування: специфічний антидот невідомий. Рекомендується симптоматичне лікування. Промивання шлунка необхідно тільки в тому випадку, якщо інтоксикація виявлена ​​протягом приблизно однієї години після прийому кількох доз препарату. Заходи щодо зниження рівня всмоктування не потрібні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред прийомом препарату Спарекс® необхідно проконсультуватися з лікарем у разі: якщо симптоми захворювання виникли вперше; ненавмисної та незрозумілої втрати ваги; анемії; ректальної кровотечі або домішки крові в стільці; лихоманки; якщо у когось у вашій сім'ї був діагностований рак товстої кишки, целіакія чи запальні захворювання кишечника; віку старше 50 ліг і якщо симптоми захворювання виникли вперше; недавнього застосування антибіотиків. Зверніться до лікаря, якщо на фоні прийому препарату стан погіршився або не настало покращення симптомів після 2 тижнів застосування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилися. Фармакологічні властивості препарату, а також досвід його застосування не свідчать про будь-який несприятливий вплив мебеверину на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: мебеверін гідрохлорид 200 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 5 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 38 мг, повідон K90 – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг. Склад капсули твердої желатинової: корпус: титану діоксид – 1.378 мг, желатин – 44.522 мг, барвник хіноліновий жовтий – 0.308 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.003 мг; кришечка: титану діоксид – 0.893 мг, желатин – 28.686 мг, барвник хіноліновий жовтий – 0.199 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.002 мг; 10 шт. - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули пролонгованої дії: тверді желатинові, розмір №1, жовтого кольору; вміст капсул - суміш гранул та порошку білого або майже білого кольору; допускається наявність грудочок.Фармакотерапевтична групаСпазмолітик міотропної дії, чинить пряму дію на гладку мускулатуру ШКТ (головним чином товстого кишечника). Усуває спазм без впливу нормальну перистальтику кишечника. Інгібує фосфодіестеразу. Стабілізує рівень циклічної аденозинмонодіфосфорної кислоти. Не має антихолінергічної дії.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі піддається пресистемному гідролізу і не виявляється в плазмі. Метаболізується в печінці до вератрової кислоти та мебеверинового спирту. Виводиться головним чином нирками як метаболітів, у невеликих кількостях - жовчю. Капсули мебеверину мають властивість тривалого вивільнення. Навіть після багаторазового прийому немає значної кумуляції.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітикПоказання до застосуванняУ дорослих: спазм органів шлунково-кишкового тракту (в т.ч. обумовлений органічним захворюванням); кишкова колька; жовчна колька; синдром подразненої товстої кишки. Діти старше 12-ти років: функціональні розлади ШКТ, що супроводжуються болем у животі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; порфірія; вагітність; дитячий вік до 12 років (у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки). З обережністю: застосування у період лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату дітям до 12 років (у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки).Побічна діяЗапаморочення, біль голови, діарея, запор. Алергічні реакції: кропив'янка, набряк Квінке, набряк обличчя та висип.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі (200 мг) 2 рази на добу за 20 хв до їди (вранці та ввечері). Проковтувати повністю, запиваючи водою.ПередозуванняСимптоми: порушення ЦНС. Специфічний антидот невідомий. Рекомендується промивання шлунка та симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: мебеверін гідрохлорид 200 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 5 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 38 мг, повідон K90 – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг. Склад капсули твердої желатинової: корпус: титану діоксид – 1.378 мг, желатин – 44.522 мг, барвник хіноліновий жовтий – 0.308 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.003 мг; кришечка: титану діоксид – 0.893 мг, желатин – 28.686 мг, барвник хіноліновий жовтий – 0.199 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0.002 мг; 60 шт. - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули пролонгованої дії: тверді желатинові, розмір №1, жовтого кольору; вміст капсул - суміш гранул та порошку білого або майже білого кольору; допускається наявність грудочок.Фармакотерапевтична групаСпазмолітик міотропної дії, чинить пряму дію на гладку мускулатуру ШКТ (головним чином товстого кишечника). Усуває спазм без впливу нормальну перистальтику кишечника. Інгібує фосфодіестеразу. Стабілізує рівень циклічної аденозинмонодіфосфорної кислоти. Не має антихолінергічної дії.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі піддається пресистемному гідролізу і не виявляється в плазмі. Метаболізується в печінці до вератрової кислоти та мебеверинового спирту. Виводиться головним чином нирками як метаболітів, у невеликих кількостях - жовчю. Капсули мебеверину мають властивість тривалого вивільнення. Навіть після багаторазового прийому немає значної кумуляції.Клінічна фармакологіяМіотропний спазмолітикПоказання до застосуванняУ дорослих: спазм органів шлунково-кишкового тракту (в т.ч. обумовлений органічним захворюванням); кишкова колька; жовчна колька; синдром подразненої товстої кишки. Діти старше 12-ти років: функціональні розлади ШКТ, що супроводжуються болем у животі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; порфірія; вагітність; дитячий вік до 12 років (у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки). З обережністю: застосування у період лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату дітям до 12 років (у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки).Побічна діяЗапаморочення, біль голови, діарея, запор. Алергічні реакції: кропив'янка, набряк Квінке, набряк обличчя та висип.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі (200 мг) 2 рази на добу за 20 хв до їди (вранці та ввечері). Проковтувати повністю, запиваючи водою.ПередозуванняСимптоми: порушення ЦНС. Специфічний антидот невідомий. Рекомендується промивання шлунка та симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Citrullus colocynthis (Цитруллюс колоцинтис) D4 30 мг, Ammonium bromatum (Аммоніум броматум) D4 30 мг, Atropinum sulfuricum (Атропінум сульфурикум) D6 30 мг, Verum 3 phosphoricum (Магнезіум фосфорикум) D6 30 мг, Gelsemium sempervirens (Гельземіум семпервіренс) D6 30 мг, Passiflora incarnata (Пасифлора інкарната) D2 15 мг, Amanita muscaria (Аманіта мускарія) D4 m sulfuricum (Купрум сульфурикум) D6 15 мг; Aconitum napellus (Аконітум напеллус) D6 60 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 302 мг.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою, від білого до жовтувато-білого кольору, іноді з жовтими, жовтувато-коричневими або чорними вкрапленнями. Запах практично відсутній.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняСпастичний больовий синдром (спазми шлунка, кишечника, жовчного міхура, сечовивідних шляхів); спазми поперечно-смугастої мускулатури (м'язова ригідність, м'язова напруга).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 3 років).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 1 таблетці 3 рази на день розсмоктувати під язиком за півгодини до їди або через 1 годину після їди. При загостренні приймають по 1 таблетці кожні 15 хвилин протягом не більше двох годин. Курс терапії – 2-3 тижні, за вказівкою лікаря тривалість лікування може бути збільшена. Застосування препарату у дітей віком від 3 років можливе за призначенням та під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід повідомити про це лікаря. До складу препарату входить лактоза, у зв'язку з чим його не рекомендується приймати пацієнтам з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози або при вродженій лактозній недостатності. Вказівка ​​для хворих, які страждають на цукровий діабет: 1 таблетка містить 0,025 ХЕ.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка: Активні речовини: ібупрофен – 400 мг; пітофенон (у вигляді гідрохлориду) – 5 мг; фенпіверінія бромід – 0,1 мг; Допоміжні компоненти (ядро): кроскармеллозу натрію – 4,7 мг; тальк – 5 мг; магнію стеарат – 5 мг; лаурилсульфат натрію – 2,4 мг; дигідрат едетату динатрію – 0,6 мг; кукурудзяний крохмаль – 88 мг; альгінова кислота – 10,6 мг; повідон (PVP К-90) - 11 мг; колоїдний діоксид кремнію – 7 мг; мікрокристалічна целюлоза – 85,9 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 14,7 мг; Плівкова оболонка: Опадрай II 85G68918 білий: (макрогол – 2,1 мг; полівініловий спирт – 7,4 мг; тальк – 3,36 мг; діоксид титану – 5,76 мг; соєвий лецитин – 0,58 мг) – 19, 2 мг. В упаковці 20 пігулок. ФармакодинамікаКомбінований препарат, має аналгетичну, протизапальну та спазмолітичну дію.

Склад, форма випуску та упаковкадротаверин таблетки на 1 таблетку Діюча речовина: Дротаверину гідрохлорид 40,00 мг Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кроскармелоза натрію, кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеаратОпис лікарської формиКруглі, плоскі пігулки від світло-жовтого із зеленуватим відтінком до жовтого із зеленуватим відтінком кольору, з ризиком на одній стороні та фаскою. Допускається мармуровість та наявність вкраплень жовтого кольору.Фармакотерапевтична групапазмолітичний засібФармакокінетикаВсмоктування У порівнянні з папаверином дротаверин при прийомі внутрішньо швидше і повніше абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Після пресистемного метаболізму в системний кровотік надходить 65% прийнятої внутрішньо дози дротаверину. Максимальна концентрація (С(mах)) дротаверину в плазмі досягається через 45-60 хвилин. Розподіл В умовах in vitro дротаверин має високий зв'язок з білками плазми крові (95-98%), особливо з альбуміном, γ та β-глобулінами. Дротаверин рівномірно розподіляється у тканинах, проникає у гладком'язові клітини. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Дротаверин та/або його метаболіти можуть трохи проникати через плацентарний бар'єр. Метаболізм Дротаверин майже повністю метаболізується у печінці. Виведення Період напіввиведення дротаверину становить 8-10 годин. Протягом 72 години дротаверин практично повністю виводиться з організму. Близько 50% дротаверину виводиться нирками та близько 30% – через шлунково-кишковий тракт. Дротаверин головним чином екскретується у вигляді метаболітів, незмінена форма дротаверину в сечі не виявляється.ФармакодинамікаДротаверин є похідною ізохіноліну, яке виявляє потужну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру за рахунок інгібування ферменту фосфодіестерази IV типу (ФДЕ IV). Інгібування ферменту ФДЕ IV призводить до підвищення концентрації циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), інактивації кінази легкого ланцюга міозину, що надалі викликає розслаблення гладкої мускулатури. Ефект дротаверину, що знижує концентрацію іонів кальцію, через цАМФ пояснює антагоністичний ефект дротаверину по відношенню до іонів кальцію. В умовах in vitro дротаверин інгібує фермент ФДЕ IV без інгібування ферментів ФДЕ III та ФДЕ V. Тому ефективність дротаверину залежить від концентрацій ФДЕ IV у різних тканинах. ФДЕ IV найбільш важливо для придушення скоротливої ​​активності гладкої мускулатури, у зв'язку з чим селективне інгібування ФДЕ IV може бути корисним для лікування гіперкінетичних дискінезій та різних захворювань, що супроводжуються спастичним станом шлунково-кишкового тракту. Гідроліз цАМФ у міокарді та гладкій мускулатурі судин відбувається, головним чином, за допомогою ферменту ФДЕ III, чим пояснюється той факт, що при високій спазмолітичній активності у дротаверину відсутні серйозні побічні ефекти з боку серця та судин та виражені ефекти щодо серцево-судинної системи. Дротаверин ефективний при спазмах гладкої мускулатури як нейрогенного, і м'язового походження. Незалежно від типу вегетативної іннервації, дротаверин розслаблює гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечостатевої системи. Внаслідок своєї судинорозширюючої дії дротаверин покращує кровопостачання тканин. Таким чином, вищенаведені механізми дії дротаверину усувають спазм гладкої мускулатури, що призводить до зменшення болю.Показання до застосуванняСпазми гладкої мускулатури при захворюваннях жовчовивідних шляхів: холецистолітіаз, холангіолітіаз, холецистит, перихолецистит, холангіт, папіліт. Спазми гладкої мускулатури сечовивідних шляхів: нефролітіаз, уретролітіаз, пієліт, цистит, спазми сечового міхура. Як допоміжна терапія При спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, спазми кардії та воротаря шлунка, ентерит, коліт, спастичний коліт із запором, синдром подразненого кишечника з метеоризмом. При головних болях напруги. При дисменореї (менструальних болях).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Тяжка печінкова або ниркова недостатність. Тяжка серцева недостатність (синдром низького серцевого викиду). Дитячий вік віком до 6 років. Період грудного вигодовування (відсутність клінічних даних). Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, оскільки препарат Спазмонет містить лактозу. Пацієнти з гіпотензією. Дитячий вік (недостатньо клінічного досвіду застосування). Вагітність (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).Вагітність та лактаціяУ проведених дослідженнях не виявлено тератогенної та ембріотоксичної дії дротаверину, а також несприятливої ​​дії протягом вагітності. Однак при необхідності застосування препарату Спазмонет® під час вагітності, слід дотримуватись обережності та призначати препарат тільки після оцінки співвідношення потенційної користі для матері та можливого ризику для плода. У зв'язку з відсутністю досліджень на тваринах та клінічних даних, призначати дротаверин у період грудного вигодовування не рекомендується. Протипоказаний дітям віком до 6 років. Клінічні дослідження із застосування дротаверину в дітей віком не проводились. У разі призначення препарату Спазмонет® дітям: від 6 до 12 років: по 1 таблетці на один прийом 1-2 рази на день. Максимальна добова доза – 2 таблетки (що відповідає 80 мг); старше 12 років: по 1 таблетці на один прийом 1-4 рази на день або по 2 таблетки на один прийом 1-2 рази на день. Максимальна добова доза – 4 таблетки (що відповідає 160 мг).Побічна діяНижче представлені несприятливі реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, розділені за системами органів із зазначенням частоти їх виникнення відповідно до наступної класифікації частоти розвитку побічних ефектів, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 1/10 часто від ≥ 1/100 до < 1/10 нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100 рідко від ≥ 1/10000 до < 1/1000 дуже рідко <1/10000 частота невідома може бути оцінена з урахуванням наявних даних. З боку нервової системи рідко: біль голови, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи рідко: відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску. З боку шлунково-кишкового тракту рідко: нудота, запор. З боку імунної системи рідко: алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж шкіри) (див. розділ «Протипоказання»).Взаємодія з лікарськими засобамиЛеводопа Інгібітори ФДЕ, подібні до папаверину, знижують антипаркінсонічну дію леводопи. При одночасному застосуванні дротаверину з леводопою можливе посилення ригідності та тремору. Інші спазмолітичні засоби, включаючи м-холіноблокатори Взаємне посилення спазмолітичної дії.Спосіб застосування та дозиДорослі По 1-2 таблетки на один прийом 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 6 таблеток (що відповідає 240 мг). Діти Клінічні дослідження із застосування дротаверину в дітей віком не проводились. У разі призначення препарату Спазмонет® дітям: від 6 до 12 років: по 1 таблетці на один прийом 1-2 рази на день. Максимальна добова доза – 2 таблетки (що відповідає 80 мг); старше 12 років: по 1 таблетці на один прийом 1-4 рази на день або по 2 таблетки на один прийом 1-2 рази на день. Максимальна добова доза – 4 таблетки (що відповідає 160 мг). При прийомі препарату без консультації з лікарем рекомендована тривалість прийому препарату зазвичай становить 1-2 дні. У випадках, коли препарат Спазмонет® застосовується як допоміжна терапія, тривалість лікування без консультації з лікарем може бути більшою (2-3 дні). Якщо больовий синдром зберігається, пацієнту слід звернутися до лікаря.ПередозуванняПередозування дротаверину асоціювалося з порушеннями серцевого ритму та провідності, включаючи повну блокаду пучка Гіса та зупинку серця, яка може бути фатальною. У разі передозування пацієнти повинні бути під медичним наглядом. При необхідності слід провести симптоматичну терапію та заходи, спрямовані на підтримку основних функцій організму, викликати блювання та промити шлунок.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСпеціальна інформація щодо допоміжних речовин Препарат Спазмонет протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та синдромом глюкозо-галактозної недостатності, оскільки містить лактозу. Застосування при хронічних захворюваннях: Протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю. Протипоказаний пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю (синдром низького серцевого викиду). Протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, оскільки препарат Спазмонет містить лактозу. Вплив на керування транспортними засобами: При прийомі внутрішньо в терапевтичних дозах дротаверин не впливає на здатність керувати автомобілем і виконувати роботу, яка потребує підвищеної уваги. У разі виникнення будь-яких побічних дій питання про керування транспортними засобами, механізмами потребує індивідуального розгляду. У разі появи запаморочення після прийому препарату Спазмонет®, слід уникати занять потенційно небезпечними видами діяльності, такими як керування транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: дротаверину гідрохлорид – 40,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 37,0 мг; магнію стеарат – 1,5 мг; Повідон К-30 (полівінілпіролідон) – 3,0 мг; тальк – 3,0 мг; целюлоза мікрокристалічна (Miccel 101)-55,0 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги. По 1, 2, 3, 4, 5 або 10 блістерів разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку. По 30, 50 або 100 таблеток у контейнер із прозорого полістиролу з кришкою із поліетилену низької щільності молочно-білого кольору. По одному контейнеру разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція У порівнянні з папаверином дротаверин при прийомі внутрішньо швидше і повніше абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Після пресистемного метаболізму до системного кровотоку надходить 65% прийнятої дози дротаверину. Максимальна концентрація (Сmах) дротаверину в плазмі досягається через 45-60 хвилин. Розподіл In vitro дротаверин має високий зв'язок із білками плазми (95-98%), особливо з альбуміном, γ та β-глобулінами. Дротаверин рівномірно розподіляється у тканинах, проникає у гладком'язові клітини. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Дротаверин та/або його метаболіти можуть трохи проникати через плацентарний бар'єр. Метаболізм Дротаверин майже повністю метаболізується у печінці. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) дротаверину становить 8-10 годин. Протягом 72 годин дротаверин практично повністю виводиться з організму, близько 50% дротаверину виводиться нирками та близько 30% – через шлунково-кишковий тракт. Дротаверин головним чином екскретується у вигляді метаболітів, незмінена форма дротаверину в сечі не виявляється.ФармакодинамікаДротаверин є похідною ізохіноліну, яке виявляє потужну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру за рахунок інгібування ферменту фосфодіестерази IV типу (ФДЕ IV). Інгібування ферменту ФДЕ IV призводить до підвищення концентрації цАМФ, інактивації кінази легкого ланцюга міозину, що надалі викликає розслаблення гладкої мускулатури. Ефект дротаверину щодо зниження цитозольної концентрації іонів Са2+ через цАМФ пояснює його антагоністичний ефект по відношенню до іонів Са2+. In vitro дротаверин інгібує фермент ФДЕ IV без інгібування ферментів ФДЕ III та ФДЕ V. Тому ефективність дротаверину залежить від концентрацій ФДЕ IV у різних тканинах. Фермент ФДЕ IV найбільш важливий для придушення скорочувальної активності гладкої мускулатури, у зв'язку з чим селективне інгібування ФДЕ IV може бути корисним для лікування гіперкінетичних дискінезій та різних захворювань, що супроводжуються спастичним станом шлунково-кишкового тракту. Гідроліз цАМФ у міокарді та гладкій мускулатурі судин відбувається, головним чином, за допомогою ферменту ФДЕ III, чим пояснюється той факт, що при високій спазмолітичній активності у дротаверину відсутні серйозні побічні ефекти з боку серця та судин та виражені ефекти щодо серцево-судинної системи. Дротаверин ефективний при спазмах гладкої мускулатури як нейрогенного, і м'язового походження. Незалежно від типу вегетативної іннервації, дротаверин розслаблює гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечостатевої системи, судин. Внаслідок своєї судинорозширюючої дії дротаверин покращує кровопостачання тканин. Таким чином, вищенаведені механізми дії дротаверину усувають спазм гладкої мускулатури, що призводить до зменшення болю.Показання до застосуванняСпазми гладкої мускулатури при захворюваннях жовчовивідних шляхів: холецистолітіаз, холангіолітіаз, холецистит, перихолецистит, холангіт, папіліт. Спазми гладкої мускулатури сечовивідних шляхів: нефролітіаз, уретролітіаз, пієліт, цистит, спазми сечового міхура. Як допоміжна терапія. Спазми гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, спазми кардії та воротаря, ентерит, коліт, спастичний коліт із запором, синдром подразненого кишечника з метеоризмом. При головних болях напруги. При дисменореї (менструальних болях).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Тяжка печінкова недостатність (клас С за шкалою Чайлд-П'ю). Тяжка серцева недостатність (синдром низького серцевого викиду). Дитячий вік віком до 6 років. Період грудного вигодовування. З обережністю: артеріальна гіпотензія, одночасний прийом із леводопою, вагітність.Вагітність та лактаціяДротаверин не має тератогенної та ембріотоксичної дії. Однак, перед застосуванням Спазоверин Ефект® під час вагітності, слід дотримуватися обережності, і призначати препарат тільки після оцінки співвідношення потенційної користі для матері та можливого ризику для плода. У зв'язку з відсутністю досліджень на тваринах та клінічних даних, призначати дротаверин у період грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяДля опису частоти виникнення несприятливих реакцій використовується така класифікація, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1% та З боку нервової системи: - Рідкісні: головний біль, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: - Рідкісні: відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску. З боку шлунково-кишкового тракту – Рідкісні: нудота, запор. З боку імунної системи - Рідкісні: алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, кропив'янка, висипання, свербіж).Взаємодія з лікарськими засобамиЗ ліводопою Інгібітори фосфодіестерази, подібні до папаверину, знижують антипаркінсонічну дію леводопи. При призначенні препарату Спазоверин Ефект® одночасно з леводопою можливе посилення ригідності та тремору. З папаверином, бендазолом та іншими спазмолітичними засобами (в т.ч. м-холіноблокаторами) – взаємне посилення спазмолітичної дії. З морфіном – зниження спазмогенної активності морфіну. З фенобарбіталом – посилення спазмолітичної дії дротаверину. З трициклічними антидепресантами, хінідином, прокаїнамідом – посилення вираженості зниження артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиПрепарат Спазоверин Ефект® приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дорослі По 1 таблетці один прийом (для дозування 80 мг) 1-3 десь у добу. По 1-2 таблетки за один прийом (для дозування 40 мг) – 1-3 рази на добу. Максимальна разова доза – 80 мг (1 таблетка 80 мг або 2 таблетки 40 мг). Максимальна добова доза – 240 мг, що становить 3 таблетки (для дозування 80 мг) або 6 таблеток (для дозування 40 мг). Діти Клінічні дослідження застосування дротаверину в дітей віком не проводились. У разі призначення препарату Спазоверин Ефект® дітям: від 6 до 12 років: по 1 таблетці 40 мг за один прийом 1-2 рази на день. Максимальна добова доза – 80 мг, що становить 2 таблетки (40 мг); старше 12 років: по 1 таблетці 40 мг за 1 прийом 1-4 рази на добу або по 2 таблетки 40 мг (1 таблетка 80 мг) за 1 прийом 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 160 мг (2 таблетки 80 мг або 4 таблетки 40 мг). При прийомі препарату без консультації з лікарем рекомендована тривалість прийому Спазоверин Ефект зазвичай становить 1-2 дні. У випадках, коли дротаверин застосовується як допоміжна терапія, тривалість лікування без консультації з лікарем може бути довшою (2-3 дні). Якщо больовий синдром зберігається, пацієнту слід звернутися до лікаря. Якщо протягом декількох годин після прийому максимальної разової дози Спазоверин Ефект® спостерігається помірне зменшення болю або відсутність болю, або якщо біль істотно не зменшується після прийому максимальної добової дози, рекомендується звернутися до лікаря.ПередозуванняПередозування дротаверину асоціювалося з порушеннями серцевого ритму та провідності, включаючи повну блокаду ніжок пучка Гіса та зупинку серця, яка може бути фатальною. Лікування У разі передозування пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом і, при необхідності, їм повинно проводитися симптоматичне та спрямоване на підтримання основних функцій організму лікування, включаючи штучне викликання блювання або промивання шлунка.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування препарату Спазоверин Ефект® при артеріальній гіпотензії потребує підвищеної обережності. Зберігати у недоступному для дітей місці. Спеціальні запобіжні заходи при знищенні невикористаного препарату Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При прийомі внутрішньо в терапевтичних дозах дротаверин не впливає на здатність керувати автомобілем та виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. При виявленні будь-яких побічних дій питання про керування транспортом та роботу з механізмами вимагає індивідуального розгляду. У разі появи запаморочення після прийому препарату слід уникати занять потенційно небезпечними видами діяльності, такими як керування автомобілем та робота з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: тримебутину малеат – 300 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (К 25), гіпромелоза, магнію стеарат; склад оболонки: Опадрай II 85F18422: полівініловий спирт частково гідролізований, макрогол-3350, титану діоксид Е 171, тальк. Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 300 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування або контурне осередкове впакування з перфорацією з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1, 2 або 6 контурних упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору з видавленим символом у вигляді двох краплеподібних елементів на одній стороні. На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тримебутин швидко всмоктується із ШКТ. Ступінь зв'язування із білками плазми близько 5 %. Тримебутин незначною мірою проникає через плацентарний бар'єр. Тримебутин біотрансформується у печінці та виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів. У дослідженні у здорових добровольців при одноразовому прийомі препарату Тримедат® форте значення фармакокінетичних параметрів активного метаболіту тримебутину – 2-метиламіно-2-фенілбутил-3,4,5-триметоксибензоату (десметилтримебутину) склали: максимальна концентрація (Cmax) – 442, 99 нг/мл; час її досягнення (Tmax) - 220 ± 101 години; середній час утримання в організмі (MRT) – 17,12±3,14 годин; період напіввиведення (Т1/2) – 12,52±4,54 годин; об'єм розподілу (Vd) – 1279,72±1108,53 л, загальний кліренс (CLt) – 66,51±34,34 л/година.ФармакодинамікаТримебутин, діючи на енкефалінергічну систему кишківника, є регулятором його перистальтики. Діючи на периферичні δ-, μ- і k рецептори, у тому числі що знаходяться безпосередньо на гладкій мускулатурі протягом усього шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), він регулює моторику без впливу на центральну нервову систему. Таким чином, тримебутин відновлює нормальну фізіологічну активність м'язів кишечника при різних захворюваннях ШКТ, пов'язаних з порушеннями моторики. Нормалізуючи вісцеральну чутливість, тримебутин забезпечує аналгетичний ефект при абдомінальному больовому синдромі.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів і дискомфорту в області живота, відчуття здуття (метеоризму), моторних розладів кишечника зі зміною частоти випорожнень (діарея або запор), диспепсії, печії, відрижки, нудоти, блювання, пов'язаних з функціональними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту. жовчних шляхів (неерозивна форма гастроезофагеальної рефлюксної хвороби; жовчнокам'яна хвороба; дисфункція жовчовивідних шляхів; синдром подразненого кишечника; дисфункція сфінктера Одді, постхолецистектомічний синдром). Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів, що входять до складу препарату. Вагітність. Дитячий вік до 12 років (для цієї лікарської форми). Препарат Тримедат® форте слід застосовувати з обережністю у період грудного вигодовування, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях не виявлено даних про тератогенність та ембріотоксичність препарату. Проте у зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних застосування препарату Тримедат® форте в період вагітності протипоказане. Не рекомендується призначати Тримедат® форте в період лактації через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в цей період. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: сухість у роті, неприємні смакові відчуття, діарея, диспепсія, нудота, запор. З боку нервової системи: сонливість, втома, запаморочення, біль голови, занепокоєння. Алергічні реакції: шкірний висип. Інші: порушення менструального циклу, болісне збільшення грудних залоз, затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Тримедат® форте не описана.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 2 рази на день (з перервою о 12 годині). Курс лікування абдомінального болю, пов'язаного з функціональними захворюваннями травного тракту та жовчних шляхів – 28 днів.ПередозуванняВипадків передозування препарату Тримедат® форте досі не зареєстровано. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічні антидоти відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання рецидиву синдрому роздратованого кишечника після проведеного курсу лікування в період ремісії рекомендується продовжити прийом у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не чинить седативної дії, не впливає на швидкість психомоторної реакції і може використовуватися в осіб різних професій, у тому числі потребують підвищеної уваги та координації рухів. Однак, враховуючи можливі побічні дії, які можуть впливати на зазначені здібності (запаморочення та інші), слід бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: тримебутину малеат – 300 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (К 25), гіпромелоза, магнію стеарат; склад оболонки: Опадрай II 85F18422: полівініловий спирт частково гідролізований, макрогол-3350, титану діоксид Е 171, тальк. Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 300 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування або контурне осередкове впакування з перфорацією з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1, 2 або 6 контурних упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору з видавленим символом у вигляді двох краплеподібних елементів на одній стороні. На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тримебутин швидко всмоктується із ШКТ. Ступінь зв'язування із білками плазми близько 5 %. Тримебутин незначною мірою проникає через плацентарний бар'єр. Тримебутин біотрансформується у печінці та виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів. У дослідженні у здорових добровольців при одноразовому прийомі препарату Тримедат® форте значення фармакокінетичних параметрів активного метаболіту тримебутину – 2-метиламіно-2-фенілбутил-3,4,5-триметоксибензоату (десметилтримебутину) склали: максимальна концентрація (Cmax) – 442, 99 нг/мл; час її досягнення (Tmax) - 220 ± 101 години; середній час утримання в організмі (MRT) – 17,12±3,14 годин; період напіввиведення (Т1/2) – 12,52±4,54 годин; об'єм розподілу (Vd) – 1279,72±1108,53 л, загальний кліренс (CLt) – 66,51±34,34 л/година.ФармакодинамікаТримебутин, діючи на енкефалінергічну систему кишківника, є регулятором його перистальтики. Діючи на периферичні δ-, μ- і k рецептори, у тому числі що знаходяться безпосередньо на гладкій мускулатурі протягом усього шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), він регулює моторику без впливу на центральну нервову систему. Таким чином, тримебутин відновлює нормальну фізіологічну активність м'язів кишечника при різних захворюваннях ШКТ, пов'язаних з порушеннями моторики. Нормалізуючи вісцеральну чутливість, тримебутин забезпечує аналгетичний ефект при абдомінальному больовому синдромі.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів і дискомфорту в області живота, відчуття здуття (метеоризму), моторних розладів кишечника зі зміною частоти випорожнень (діарея або запор), диспепсії, печії, відрижки, нудоти, блювання, пов'язаних з функціональними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту. жовчних шляхів (неерозивна форма гастроезофагеальної рефлюксної хвороби; жовчнокам'яна хвороба; дисфункція жовчовивідних шляхів; синдром подразненого кишечника; дисфункція сфінктера Одді, постхолецистектомічний синдром). Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів, що входять до складу препарату. Вагітність. Дитячий вік до 12 років (для цієї лікарської форми). Препарат Тримедат® форте слід застосовувати з обережністю у період грудного вигодовування, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях не виявлено даних про тератогенність та ембріотоксичність препарату. Проте у зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних застосування препарату Тримедат® форте в період вагітності протипоказане. Не рекомендується призначати Тримедат® форте в період лактації через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в цей період. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: сухість у роті, неприємні смакові відчуття, діарея, диспепсія, нудота, запор. З боку нервової системи: сонливість, втома, запаморочення, біль голови, занепокоєння. Алергічні реакції: шкірний висип. Інші: порушення менструального циклу, болісне збільшення грудних залоз, затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Тримедат® форте не описана.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 2 рази на день (з перервою о 12 годині). Курс лікування абдомінального болю, пов'язаного з функціональними захворюваннями травного тракту та жовчних шляхів – 28 днів.ПередозуванняВипадків передозування препарату Тримедат® форте досі не зареєстровано. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічні антидоти відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання рецидиву синдрому роздратованого кишечника після проведеного курсу лікування в період ремісії рекомендується продовжити прийом у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не чинить седативної дії, не впливає на швидкість психомоторної реакції і може використовуватися в осіб різних професій, у тому числі потребують підвищеної уваги та координації рухів. Однак, враховуючи можливі побічні дії, які можуть впливати на зазначені здібності (запаморочення та інші), слід бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: тримебутину малеат – 100 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, тальк. Пігулки 100 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування або в контурне осередкове впакування з перфорацією з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2, 3 або 4 контурні упаковки (для дозування 100 мг), або 3 або 9 контурних упаковок (для дозування 200 мг) разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні пігулки білого кольору з фаскою, хрестоподібною ризиком на одній стороні та видавленим символом у вигляді двох краплеподібних елементів на іншій стороні.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тримебутин швидко всмоктується із ШКТ. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі досягається через 1-2 год. Біодоступність становить 4-6%. Об'єм розподілу (Vd) – 88 л. Ступінь зв'язування з білками плазми низька – близько 5%. Тримебутин незначною мірою проникає через плацентарний бар'єр. Тримебутин біотрансформується у печінці та виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (приблизно 70% протягом перших 24 год). Період напіввиведення (T1/2) – близько 12 год.ФармакодинамікаТримебутин, діючи на енкефалінергічну систему кишківника, є регулятором його перистальтики. Діючи на периферичні δ-, μ- і k-рецептори, у тому числі що знаходяться безпосередньо на гладкій мускулатурі протягом усього шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), він регулює моторику без впливу на центральну нервову систему. Таким чином, тримебутин відновлює нормальну фізіологічну активність м'язів кишечника при різних захворюваннях ШКТ, пов'язаних з порушеннями моторики. Нормалізуючи вісцеральну чутливість, тримебутин забезпечує аналгетичний ефект при абдомінальному больовому синдромі.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів і дискомфорту в області живота, відчуття здуття (метеоризму), моторних розладів кишечника зі зміною частоти стільця (діарея або запор), диспепсії, печії, відрижки, нудоти, блювання, пов'язаних з функціональними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту неерозивна форма гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, жовчнокам'яна хвороба, дисфункція жовчовивідних шляхів; синдром подразненого кишечника; дисфункція сфінктера Одді, постхолецистектомічний синдром). Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів, що входять до складу препарату. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). Вагітність. Препарат Тримедат слід застосовувати з обережністю в період грудного вигодовування, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях не виявлено даних про тератогенність та ембріотоксичність препарату. Проте у зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних застосування препарату Тримедат у період вагітності протипоказане. Не рекомендується призначати Тримедат у період лактації через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в цей період. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: сухість у роті, неприємні смакові відчуття, діарея, диспепсія, нудота, запор. З боку нервової системи: сонливість, втома, запаморочення, біль голови, занепокоєння. Алергічні реакції: шкірний висип. Інші: порушення менструального циклу, болісне збільшення грудних залоз, затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Тримедат не описана.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям з 12 років: по 100-200 мг 3 рази на добу. Для запобігання рецидиву синдрому роздратованого кишечника після проведеного курсу лікування в період ремісії рекомендується продовжити прийом препарату у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів. Дітям 3-5 років: по 25 мг тричі на добу. Дітям 5-12 років: по 50 мг тричі на добу.ПередозуванняВипадків передозування препарату Тримедат дотепер не зареєстровано. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічні антидоти відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКурс лікування синдрому роздратованого кишечника у гострий період 600 мг на добу протягом 4-х тижнів та продовження лікування після проведеного курсу у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів дозволяє уникнути рецидиву захворювання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не чинить седативної дії, не впливає на швидкість психомоторної реакції і може використовуватися в осіб різних професій, у тому числі потребують підвищеної уваги та координації рухів. Однак, враховуючи можливі побічні дії, які можуть впливати на зазначені здібності (запаморочення та інші), слід бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: тримебутину малеат – 200 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, тальк. Пігулки 200 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування або в контурне осередкове впакування з перфорацією з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2, 3 або 4 контурні упаковки (для дозування 100 мг), або 3 або 9 контурних упаковок (для дозування 200 мг) разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки білого кольору з ризиком на одній стороні та видавленим символом у вигляді двох краплеподібних елементів на іншій стороні.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тримебутин швидко всмоктується із ШКТ. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі досягається через 1-2 год. Біодоступність становить 4-6%. Об'єм розподілу (Vd) – 88 л. Ступінь зв'язування з білками плазми низька – близько 5%. Тримебутин незначною мірою проникає через плацентарний бар'єр. Тримебутин біотрансформується у печінці та виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (приблизно 70% протягом перших 24 год). Період напіввиведення (T1/2) – близько 12 год.ФармакодинамікаТримебутин, діючи на енкефалінергічну систему кишківника, є регулятором його перистальтики. Діючи на периферичні δ-, μ- і k-рецептори, у тому числі що знаходяться безпосередньо на гладкій мускулатурі протягом усього шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), він регулює моторику без впливу на центральну нервову систему. Таким чином, тримебутин відновлює нормальну фізіологічну активність м'язів кишечника при різних захворюваннях ШКТ, пов'язаних з порушеннями моторики. Нормалізуючи вісцеральну чутливість, тримебутин забезпечує аналгетичний ефект при абдомінальному больовому синдромі.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю, спазмів і дискомфорту в області живота, відчуття здуття (метеоризму), моторних розладів кишечника зі зміною частоти стільця (діарея або запор), диспепсії, печії, відрижки, нудоти, блювання, пов'язаних з функціональними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту неерозивна форма гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, жовчнокам'яна хвороба, дисфункція жовчовивідних шляхів; синдром подразненого кишечника; дисфункція сфінктера Одді, постхолецистектомічний синдром). Післяопераційна паралітична кишкова непрохідність.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів, що входять до складу препарату. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). Вагітність. Препарат Тримедат слід застосовувати з обережністю в період грудного вигодовування, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко.Вагітність та лактаціяВ експериментальних дослідженнях не виявлено даних про тератогенність та ембріотоксичність препарату. Проте у зв'язку з відсутністю необхідних клінічних даних застосування препарату Тримедат у період вагітності протипоказане. Не рекомендується призначати Тримедат у період лактації через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в цей період. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗ боку травної системи: сухість у роті, неприємні смакові відчуття, діарея, диспепсія, нудота, запор. З боку нервової системи: сонливість, втома, запаморочення, біль голови, занепокоєння. Алергічні реакції: шкірний висип. Інші: порушення менструального циклу, болісне збільшення грудних залоз, затримка сечі.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Тримедат не описана.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям з 12 років: по 100-200 мг 3 рази на добу. Для запобігання рецидиву синдрому роздратованого кишечника після проведеного курсу лікування в період ремісії рекомендується продовжити прийом препарату у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів. Дітям 3-5 років: по 25 мг тричі на добу. Дітям 5-12 років: по 50 мг тричі на добу.ПередозуванняВипадків передозування препарату Тримедат дотепер не зареєстровано. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічні антидоти відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКурс лікування синдрому роздратованого кишечника у гострий період 600 мг на добу протягом 4-х тижнів та продовження лікування після проведеного курсу у дозі 300 мг на добу протягом 12 тижнів дозволяє уникнути рецидиву захворювання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не чинить седативної дії, не впливає на швидкість психомоторної реакції і може використовуватися в осіб різних професій, у тому числі потребують підвищеної уваги та координації рухів. Однак, враховуючи можливі побічні дії, які можуть впливати на зазначені здібності (запаморочення та інші), слід бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему