Контрацептивы

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини; гестоден – 0,075 мг; етинілестрадіол - 0,020 мг; Допоміжні речовини; ядро: натрію кальцію едетат – 0,14 мг, лактози моногідрат – 36,865 мг, крохмаль кукурудзяний – 16,0 мг, повідон 25 – 1,7 мг, магнію стеарат – 0,2 мг; оболонка: сахароза – 19,631 мг, повідон 90 F – 0,20 мг, макрогол 6000 – 2,18 мг, кальцію карбонат – 8,697 мг, тальк – 4,242 мг, віск гірський гліколевий – 0,05 мг. По 21 таблетці у блістері з ПВХ/Al. 1 блістер у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, блискучі.ФармакокінетикаГестоден. Всмоктування. При прийомі внутрішньо гестоден швидко та повністю всмоктується. Максимальна концентрація близько 4 нг/мл досягається приблизно через 1 годину після прийому одноразової дози. Біодоступність становить 99%. Розподіл. Гестоден зв'язується з альбуміном плазми крові та глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Близько 1,3% загальної концентрації препарату в плазмі крові знаходиться у формі вільного стероїду, приблизно 68% специфічно пов'язано з ГСПГ. Індукція етинілестрадіолом синтезу ГСПГ впливає на зв'язування гестодену з білками плазми крові, що призводить до підвищення фракції, пов'язаної з ГСПГ, та зниження фракції, пов'язаної з альбуміном. Об'єм розподілу становить 0,7 л/кг. Метаболізм. Гестоден майже повністю піддається метаболізму. Швидкість метаболічного кліренсу із плазми становить близько 0,8 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація гестодену знижується у дві фази. Заключна фаза характеризується періодом напіввиведення рівним 12-15 год. У незміненому вигляді гестоден не виводиться. Його метаболіти виводяться нирками та через кишечник у приблизному співвідношенні 6:4. Період напіввиведення метаболітів становить близько 24 год. Рівноважна концентрація. Фармакокінетика гестодену залежить від концентрації ГСПГ у плазмі крові, який підвищується у 2 рази при введенні його разом із етинілестрадіолом. Після багаторазового введення концентрація гестодену в плазмі збільшується приблизно в 4 рази, і рівноважна концентрація препарату досягається протягом другої половини терапевтичного циклу. Етинілестрадіол. Всмоктування. При прийомі внутрішньо етинілестрадіол швидко та повно всмоктується. Максимальна концентрація, що дорівнює приблизно 65 пг/мл, досягається через 1,7 год. 20-65%). Розподіл. Етинілестрадіол практично повністю зв'язується з альбуміном плазми крові (приблизно 98%) та індукує синтез ГСПГ. Об'єм розподілу становить близько 2,8-8,6 л/кг. Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемної кон'югації, як у слизовій оболонці тонкої кишки, так і в печінці. Основний шлях метаболізму – ароматичне гідроксилювання. Кліренс етинілестрадіолу становить 2,3 - 7 мл/хв/кг. Виведення. Зниження концентрації етинілестрадіолу відбувається у дві фази, які характеризуються періодами напіввиведення (Т ½) близько 1 год та 10-20 год відповідно. У незмінному вигляді етинілестрадіол не виводиться, його метаболіти виводяться нирками та через кишечник у співвідношенні 4:6 відповідно. Період напіввиведення становить близько 24 год. Рівноважна концентрація. З урахуванням варіабельності періоду напіввиведення у заключній фазі та щоденного прийому препарату рівноважна концентрація етинілестрадіолу у плазмі крові досягається приблизно через один тиждень.ФармакодинамікаМонофазний низькодозований комбінований гестаген-естрогенний (гестоден, похідне 19-нортестостерону, та етинілестрадіол) контрацептивний препарат. Впливаючи на центральні та периферичні механізми, препарат пригнічує секрецію гонадотропних гормонів гіпофізу, гальмує дозрівання фолікулів, перешкоджає процесу овуляції, знижує сприйнятливість ендометрію до бластоцисти і підвищує в'язкість секрету шийки матки, ускладнюючи проникнення. Крім контрацептивного ефекту при регулярному прийомі препарат має також і лікувальну дію, нормалізуючи гормональний статус, і тим самим, сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у тому числі раку ендометрію та яєчників. На фоні застосування препарату встановлюються регулярні менструальноподібні кровотечі, больові відчуття менш виражені, інтенсивність кровотеч зменшується, внаслідок чого знижується один із факторів ризику розвитку залізодефіцитної анемії.Показання до застосуванняПероральна контрацепція.Протипоказання до застосуванняСтани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі. Тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії нині або в анамнезі (у тому числі тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Виявлена ​​схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антико) Множинні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу, в тому числі, ускладнені ураження клапанного апарату серця (легенева гіпертензія, фібриляція передсердь, підгострий бактеріальний ендокардит), захворювання коронарних артерій, куріння у віці старше 35 років. втручання із тривалою іммобілізацією, велика травма, операції на нижніх кінцівках. Цукровий діабет 1 та 2 типу з судинними ускладненнями (ангіопатія, ретинопатія). Ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) вище 30 кг/м2). Неконтрольована артеріальна гіпертензія (показники артеріального тиску (АТ) 160/100 мм рт. ст. та вище). Печінкова недостатність та гостре захворювання або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функціональних проб печінки не нормалізувалися. Доброякісні або злоякісні пухлини печінки нині чи анамнезі. Панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі. Мігрень з осередковою неврологічною симптоматикою (нині чи анамнезі). Епілепсія. Гормонозалежні злоякісні захворювання статевих органів або молочних залоз (у тому числі в анамнезі), гіперпролактинемія, запальні захворювання жіночих статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит). Кровотечі з піхви неясного генезу. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушена всмоктування глюкози та галактози, непереносимість фруктози або недостатність сукрази-ізомальтази (препарат містить лактози моногідрат та сахарозу).Вагітність та лактаціяПротипоказаний дитячий та підлітковий (до настання менархе) вік, а також вагітність, у тому числі передбачувана, період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку репродуктивної системи та молочної залози: Часті - почуття напруги, болючість молочних залоз, ациклічні кров'яні виділення або кровотечі з піхви протягом перших кількох місяців прийому, болючі менструальноподібні кровотечі; відсутність менструальноподібних кровотеч. Нечасті – збільшення молочних залоз. Рідкісні – виділення з молочних залоз, сухість піхви, підвищення лібідо. З боку нервової системи: Часті – головний біль. Нечасті – мігрень. З боку серцево-судинної системи: Дуже рідкісні – тромбофлебіт, тромбоемболія. З боку органів чуття: Дуже рідкісні – зниження слуху. Рідкісні – порушення зору, погана переносимість контактних лінз. З боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасті - шкірний висип, у тому числі уртикарний. Рідкісні – еритема вузлувата, еритема мультиформна. Дуже рідкісні – при тривалому застосуванні – хлоазму (вогнищева пігментація). Інші: Часті – збільшення маси тіла, тривога, депресія. Нечасті – зниження лібідо; набряки, підвищення концентрації ліпідів у крові; рідкісні - алергічні реакції (набряк, кон'юнктивіт), запаморочення, зниження маси тіла. Дуже рідкісні – порушення обміну іонів натрію та кальцію.Взаємодія з лікарськими засобамиБарбітурати, деякі протиепілептичні лікарські засоби (карбамазепін, фенітоїн) здатні посилювати метаболізм статевих гормонів, що входять до складу препарату. Тривале застосування препаратів-індукторів мікросомальних ферментів печінки, в результаті якого збільшується кліренс статевих гормонів, може спричиняти "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивної ефективності препарату Гестарелла. До таких лікарських засобів відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін та рифампіцин; також є припущення щодо окскарбазепіну, топірамату, фелбамату, ритонавіру, гризеофульвіну та препаратів, що містять звіробій продірявлений. Також потенційно можуть посилювати печінковий метаболізм статевих гормонів ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) та їх комбінації. При одночасному застосуванні препарату Гестарелла з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки та протягом 28 днів після їх відміни необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Зниження ефективної концентрації препарату Гестарелла спостерігається при одночасному призначенні деяких антибіотиків (ампіциліну, тетрацикліну) внаслідок зміни мікрофлори в кишечнику, під час терапії та протягом 7 днів після їх відміни необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) знижують ефективність препарату Гестарелла. Можлива корекція режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. Пероральні контрацептивні препарати можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів, тому їх концентрації у плазмі та тканинах можуть підвищуватись (наприклад, циклоспорин) або знижуватись (наприклад, ламотриджин).Спосіб застосування та дозиПрепарат Гестарелла приймають у певному порядку, зазначеному на упаковці, щодня приблизно в один і той самий час. Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води. Протягом 21 дня щодня послідовно приймають по одній таблетці. Прийом таблеток з наступної упаковки слід розпочинати наступного дня після 7-денної перерви, під час якої виникає менструальноподібна кровотеча. Кровотеча зазвичай починається на 2-3 день після прийому останньої таблетки і може не закінчитися до початку прийому таблеток з нової упаковки. Як розпочати прийом препарату Гестарелла. Якщо попереднього місяця гормональна контрацепція не проводилася. Прийом таблеток слід розпочинати у перший день природного менструального циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі). Також починати прийом можна з 2 по 5 день менструального циклу, але при цьому необхідно застосовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів першого циклу. Перехід з іншого комбінованого перорального контрацептивного препарату, піхвового кільця або трансдермального пластиру. Прийом препарату Гестарелла найкраще починати відразу наступного дня після прийому останньої активної таблетки (останньої таблетки, що містить активну речовину) попереднього контрацептивного препарату, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви в прийомі таблеток (для препаратів з 21 таблеткою в упаковці) або після прийому плацебо-таблеток попереднього контрацептивного препарату (для препаратів із 28 таблетками в упаковці). У разі трансдермального пластиру жінка повинна почати прийом препарату наступного дня після його зняття, але в жодному разі не пізніше дня, коли необхідно вводити нове кільце або наклеювати наступний пластир. Перехід з контрацептивів, що містять лише прогестагени ("міні-пілі", ін'єкції, імплантат), або внутрішньоматкової системи (ВМС), що вивільняє прогестаген. Перехід з "міні-пили" можливий у будь-який час, з імплантату або ВМС у день їх видалення, з ін'єкцій у день, коли має бути зроблена наступна ін'єкція, але у всіх цих випадках необхідно застосовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату Гестарелла. Застосування після аборту у першому триместрі вагітності. Жінка може розпочати прийом препарату негайно. У цьому випадку застосування додаткових контрацептивних методів не потрібне. Застосування після пологів або аборту у другому триместрі вагітності. Прийом препарат починають після пологів, за відсутності грудного вигодовування дитини або аборту в другому триместрі вагітності. Прийом препарату Гестарелла слід розпочати між 21 і 28 днем ​​після пологів або аборту під час другого триместру. Якщо жінка почне приймати пізніше, їй необхідно застосовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак, якщо статевий контакт був до початку прийому препарату, необхідно виключити вагітність перед початком застосування контрацептивного препарату, або жінка повинна дочекатися своєї першої менструальноподібної кровотечі. Зазвичай, перший менструальний цикл після закінчення прийому препарату подовжений на 1 тиждень. Якщо протягом 2-3 місяців нормальний цикл не поновлюється, необхідно проконсультуватися з лікарем. Прийом пропущених пігулок. При запізненні в прийомі таблетки менш ніж на 12 годин контрацептивний захист не порушується. Таблетку необхідно прийняти негайно, як тільки жінка згадає про пропущену таблетку, наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. При запізненні в прийомі таблетки більш ніж на 12 годин контрацептивний захист може бути знижений. У цьому випадку необхідно керуватися такими основними правилами та вживати відповідних заходів: Прийом таблеток ніколи не повинен перериватись більш ніж на 7 днів. Для досягнення необхідного пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи потрібен 7-денний період безперервного прийому таблеток. Відповідно до зазначених вище правил рекомендується наступне. Перший тиждень прийому препарату. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Додатково протягом наступних 7 днів необхідно застосовувати бар'єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. Якщо жінка жила статевим життям у попередні 7 днів, необхідно враховувати можливість виникнення вагітності. Чим більша кількість пропущених таблеток і чим ближче пропуск до перерви в прийомі препарату, тим вищий ризик настання вагітності. Другий тиждень прийому препарату. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу ж, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Якщо таблетки приймалися регулярно протягом 7 днів перед першою пропущеною таблеткою, додаткових контрацептивних заходів не потрібно. Якщо жінка вживала нерегулярно таблетки або пропустила більше однієї таблетки, необхідно проводити додаткові контрацептивні заходи протягом 7 днів. Третій тиждень прийому препарату. Через майбутню перерву прийому таблеток існує високий ризик зниження надійності контрацепції. Однак, незважаючи на це, коригуючи схему прийому препарату, зниження контрацептивного захисту можна запобігти. При виконанні однієї з двох наведених нижче вказівок, необхідність в інших контрацептивних заходах відсутня за умови, що жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів до першої пропущеної таблетки. Інакше жінка повинна дотримуватися першої рекомендації та вживати інших додаткових контрацептивних заходів протягом 7 днів. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Жінка повинна розпочати прийом з наступної упаковки відразу після завершення прийому таблеток із попередньої упаковки. Таким чином, перерва між упаковками буде відсутня. Кровотеча "скасування" малоймовірна, поки не закінчиться друга упаковка, але можуть відзначатися убогі кров'янисті виділення або рясна кровотеча з піхви. Жінка може також припинити прийом таблеток із поточної упаковки. У цьому випадку необхідно зробити перерву на 7 днів, включаючи дні пропуску, потім розпочати прийом таблеток із нової упаковки. Якщо жінка забувала приймати пігулки і в перерві в прийомі пігулок у неї відсутня кровотеча "скасування", необхідно виключити вагітність. Прийом у разі шлунково-кишкових порушень. Якщо у жінки було блювання або діарея протягом 4 годин після прийому таблеток, всмоктування може бути неповним і повинні бути вжиті додаткові заходи контрацепції. У цих випадках слід орієнтуватися на рекомендації під час пропуску таблетки. Зміна дня початку менструального циклу. Якщо жінка хоче відтермінувати день початку менструальної кровотечі, вона повинна розпочати прийом препарату Гестарелла з наступної упаковки без перерви. Продовжувати прийом препарату з нової упаковки можна так довго, як хоче жінка (аж до закінчення таблеток в упаковці). У цей період можуть виникати "проривні" кровотечі або мажуть виділення. Після 7-денної перерви жінка повинна відновити регулярний прийом препарату. Якщо жінка хоче перенести початок кровотечі на інший день тижня, слід скоротити найближчу перерву в прийомі таблеток на стільки днів, на скільки вона хоче. Чим коротший цей інтервал, тим вищий ризик виникнення кровотечі "скасування" та появи "проривних" кровотеч і мажучих виділень під час прийому другої упаковки (так само як і у разі перенесення початку кровотечі).ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, кровотеча з піхви. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ зв'язку з тим, що контрацептивна дія препарату Гестарелла здебільшого виявляється до 14 дня від початку прийому, то в перші 2 тижні прийому препарату рекомендується додатково застосовувати негормональні (бар'єрні) методи контрацепції. У випадках появи ациклічних кров'янистих виділень у перші кілька місяців прийому препарату Гестарелла не слід переривати курс, оскільки, як правило, легкі кровотечі проходять самостійно після адаптації організму до препарату. При повторному виникненні таких виділень, збільшенні їх інтенсивності, незвичайно сильних та рясних менструальноподібних кровотеч необхідна консультація лікаря, також як і за відсутності менструальноподібної реакції в період 7-денного інтервалу між прийомом препарату. При застосуванні препарату Гестарелла слід враховувати, що на фоні прийому гормональних контрацептивів можуть змінюватися періодичність та тривалість менструальноподібних кровотеч, ректальна температура та властивості цервікального слизу. При блюванні, діареї протягом 3-4 годин з моменту прийому препарату, його контрацептивний ефект може знижуватися. У цьому випадку, не припиняючи прийом препарату, слід одночасно використовувати додаткові негормональні (бар'єрні) методи контрацепції. Захворювання серцево-судинної системи. Є дані про збільшення частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболії при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Однак частота виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), що розвивається при прийомі КПК, менша, ніж частота ВТЕ, що виникає під час вагітності (6 випадків на 10 000 вагітних жінок на рік). У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, описані рідкісні випадки тромбозу інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, мезентеріальних, ниркових артерій та вен, центральної вени сітківки та її гілок. Зв'язок із прийомом КПК була доведена. Жінці необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря при розвитку симптомів венозного або артеріального тромбозу або цереброваскулярних порушень, які можуть включати:односторонній набряк та біль у нижній кінцівці; раптовий сильний біль у грудях, з іррадіацією або без іррадіації у ліву руку; раптову задишку; раптову атаку кашлю; будь-який незвичайний сильний і тривалий головний біль; раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується:раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується:раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується: З віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик надалі підвищується, особливо у жінок старше 35 років); при наявності; сімейного анамнезу (випадки венозної або артеріальної тромбоемболії, що виникли у будь-яких близьких родичів або батьків у молодому віці); у разі спадкової схильності жінка повинна бути оглянута відповідним спеціалістом для вирішення питання щодо можливості прийому КПК; ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); дисліпопротеїнемії; артеріальної гіпертензії (показники АТ &le160/100 мм рт. ст.); мігрені; аболювання клапанів серця; фібриляції передсердь; тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на ногах чи великої травми. У цих ситуаціях бажано припинити застосування препарату Гестарелла (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Слід враховувати підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді. Циркуляторні порушення також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені при застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів (що може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. Пухлини. Одним із суттєвих факторів ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про підвищений ризик розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КПК. Однак, зв'язок із прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведений. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані відносяться до особливостей статевої поведінки або скринінгу на предмет патології шийки матки. Також було виявлено, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, діагностованого у жінок, які використовували КПК, але зв'язок із їх прийомом не був доведений. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. У поодиноких випадках на фоні застосування КПК спостерігався розвиток пухлин печінки. Це слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу у разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі. Інші стани. У жінок з гіпертригліцеридемією (або за наявності цього стану в сімейному анамнезі) можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту під час прийому препарату Гестарелла. Хоча невелике підвищення артеріального тиску (не вище 160/100 мм рт.ст.) було описано у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення показників артеріального тиску відзначалося рідко. Проте, якщо під час прийому препарату Гестарелла розвивається стійке, клінічно значуще підвищення артеріального тиску (АТ 160/100 мм рт. ст.), слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом препарату Гестарелла може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних значень артеріального тиску. Такі стани, як жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом, формування каменів у жовчному міхурі,порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сіденгама, герпес під час вагітності, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом, можуть розвиватися або погіршуватися як під час вагітності, так і під час прийому КПК, але причинний зв'язок з їх прийомом доведено була. Також були описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КПК. Гострі захворювання або загострення хронічних захворювань печінки можуть вимагати припинення застосування препарату Гестарелла, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидивна холестатична жовтяниця, яка розвивається вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому препарату Гестарелла. Хоча КПК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози,немає необхідності зміни терапевтичного режиму у хворих на цукровий діабет, що використовують низькодозовані комбіновані оральні контрацептиви. Прийом препарату Гестарелла може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи показники функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, концентрацію транспортних білків у плазмі, показники вуглеводного обміну, параметри системи згортання крові. Зміни зазвичай не виходять за межі нормальних значень. Вплив менструальний цикл. При застосуванні препарату Гестарелла можуть виникати нерегулярні кровотечі (мажуть кров'яні виділення або "проривні" кровотечі), особливо під час першого місяця застосування. З цієї причини доцільно з'ясовувати причину нерегулярних кровотеч після адаптації організму, тобто. приблизно після трьох циклів застосування препарату. Якщо нерегулярні кровотечі продовжуються або виникають після попередніх регулярних циклів, необхідно провести відповідні діагностичні процедури, щоб унеможливити злоякісну пухлину або вагітність. У деяких жінок кровотеча "скасування" не виникає під час перерви в прийомі таблеток. Якщо препарат приймався відповідно до інструкції, виникнення вагітності є малоймовірним. Однак якщо таблетки приймалися нерегулярно, або кровотеча.відміни" не виникло двічі поспіль, то до продовження застосування препарату необхідно виключити вагітність. Медичні огляди. Перед початком застосування препарату жінці слід пройти ретельне загальне медичне та гінекологічне обстеження, включаючи вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, визначення індексу маси тіла, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини та малого тазу, обстеження молочних залоз, цитологічне дослідження епітелію шийки матки. Необхідно виключити вагітність та порушення з боку системи згортання крові. Частота та характер таких обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки, але не рідше 1 разу на 6 місяців.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини; гестоден – 0,075 мг; етинілестрадіол - 0,020 мг; Допоміжні речовини; ядро: натрію кальцію едетат – 0,14 мг, лактози моногідрат – 36,865 мг, крохмаль кукурудзяний – 16,0 мг, повідон 25 – 1,7 мг, магнію стеарат – 0,2 мг; оболонка: сахароза – 19,631 мг, повідон 90 F – 0,20 мг, макрогол 6000 – 2,18 мг, кальцію карбонат – 8,697 мг, тальк – 4,242 мг, віск гірський гліколевий – 0,05 мг. По 21 таблетці у блістері з ПВХ/Al. По 3 блістери в картонній пачці разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, блискучі.ФармакокінетикаГестоден. Всмоктування. При прийомі внутрішньо гестоден швидко та повністю всмоктується. Максимальна концентрація близько 4 нг/мл досягається приблизно через 1 годину після прийому одноразової дози. Біодоступність становить 99%. Розподіл. Гестоден зв'язується з альбуміном плазми крові та глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Близько 1,3% загальної концентрації препарату в плазмі крові знаходиться у формі вільного стероїду, приблизно 68% специфічно пов'язано з ГСПГ. Індукція етинілестрадіолом синтезу ГСПГ впливає на зв'язування гестодену з білками плазми крові, що призводить до підвищення фракції, пов'язаної з ГСПГ, та зниження фракції, пов'язаної з альбуміном. Об'єм розподілу становить 0,7 л/кг. Метаболізм. Гестоден майже повністю піддається метаболізму. Швидкість метаболічного кліренсу із плазми становить близько 0,8 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація гестодену знижується у дві фази. Заключна фаза характеризується періодом напіввиведення рівним 12-15 год. У незміненому вигляді гестоден не виводиться. Його метаболіти виводяться нирками та через кишечник у приблизному співвідношенні 6:4. Період напіввиведення метаболітів становить близько 24 год. Рівноважна концентрація. Фармакокінетика гестодену залежить від концентрації ГСПГ у плазмі крові, який підвищується у 2 рази при введенні його разом із етинілестрадіолом. Після багаторазового введення концентрація гестодену в плазмі збільшується приблизно в 4 рази, і рівноважна концентрація препарату досягається протягом другої половини терапевтичного циклу. Етинілестрадіол. Всмоктування. При прийомі внутрішньо етинілестрадіол швидко та повно всмоктується. Максимальна концентрація, що дорівнює приблизно 65 пг/мл, досягається через 1,7 год. 20-65%). Розподіл. Етинілестрадіол практично повністю зв'язується з альбуміном плазми крові (приблизно 98%) та індукує синтез ГСПГ. Об'єм розподілу становить близько 2,8-8,6 л/кг. Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемної кон'югації, як у слизовій оболонці тонкої кишки, так і в печінці. Основний шлях метаболізму – ароматичне гідроксилювання. Кліренс етинілестрадіолу становить 2,3 - 7 мл/хв/кг. Виведення. Зниження концентрації етинілестрадіолу відбувається у дві фази, які характеризуються періодами напіввиведення (Т ½) близько 1 год та 10-20 год відповідно. У незмінному вигляді етинілестрадіол не виводиться, його метаболіти виводяться нирками та через кишечник у співвідношенні 4:6 відповідно. Період напіввиведення становить близько 24 год. Рівноважна концентрація. З урахуванням варіабельності періоду напіввиведення у заключній фазі та щоденного прийому препарату рівноважна концентрація етинілестрадіолу у плазмі крові досягається приблизно через один тиждень.ФармакодинамікаМонофазний низькодозований комбінований гестаген-естрогенний (гестоден, похідне 19-нортестостерону, та етинілестрадіол) контрацептивний препарат. Впливаючи на центральні та периферичні механізми, препарат пригнічує секрецію гонадотропних гормонів гіпофізу, гальмує дозрівання фолікулів, перешкоджає процесу овуляції, знижує сприйнятливість ендометрію до бластоцисти і підвищує в'язкість секрету шийки матки, ускладнюючи проникнення. Крім контрацептивного ефекту при регулярному прийомі препарат має також і лікувальну дію, нормалізуючи гормональний статус, і тим самим, сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у тому числі раку ендометрію та яєчників. На фоні застосування препарату встановлюються регулярні менструальноподібні кровотечі, больові відчуття менш виражені, інтенсивність кровотеч зменшується, внаслідок чого знижується один із факторів ризику розвитку залізодефіцитної анемії.Показання до застосуванняПероральна контрацепція.Протипоказання до застосуванняСтани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі. Тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії нині або в анамнезі (у тому числі тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Виявлена ​​схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антико) Множинні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу, в тому числі, ускладнені ураження клапанного апарату серця (легенева гіпертензія, фібриляція передсердь, підгострий бактеріальний ендокардит), захворювання коронарних артерій, куріння у віці старше 35 років. втручання із тривалою іммобілізацією, велика травма, операції на нижніх кінцівках. Цукровий діабет 1 та 2 типу з судинними ускладненнями (ангіопатія, ретинопатія). Ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) вище 30 кг/м2). Неконтрольована артеріальна гіпертензія (показники артеріального тиску (АТ) 160/100 мм рт. ст. та вище). Печінкова недостатність та гостре захворювання або захворювання печінки в анамнезі, після якого показники функціональних проб печінки не нормалізувалися. Доброякісні або злоякісні пухлини печінки нині чи анамнезі. Панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі. Мігрень з осередковою неврологічною симптоматикою (нині чи анамнезі). Епілепсія. Гормонозалежні злоякісні захворювання статевих органів або молочних залоз (у тому числі в анамнезі), гіперпролактинемія, запальні захворювання жіночих статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит). Кровотечі з піхви неясного генезу. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушена всмоктування глюкози та галактози, непереносимість фруктози або недостатність сукрази-ізомальтази (препарат містить лактози моногідрат та сахарозу).Вагітність та лактаціяПротипоказаний дитячий та підлітковий (до настання менархе) вік, а також вагітність, у тому числі передбачувана, період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку репродуктивної системи та молочної залози: Часті - почуття напруги, болючість молочних залоз, ациклічні кров'яні виділення або кровотечі з піхви протягом перших кількох місяців прийому, болючі менструальноподібні кровотечі; відсутність менструальноподібних кровотеч. Нечасті – збільшення молочних залоз. Рідкісні – виділення з молочних залоз, сухість піхви, підвищення лібідо. З боку нервової системи: Часті – головний біль. Нечасті – мігрень. З боку серцево-судинної системи: Дуже рідкісні – тромбофлебіт, тромбоемболія. З боку органів чуття: Дуже рідкісні – зниження слуху. Рідкісні – порушення зору, погана переносимість контактних лінз. З боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасті - шкірний висип, у тому числі уртикарний. Рідкісні – еритема вузлувата, еритема мультиформна. Дуже рідкісні – при тривалому застосуванні – хлоазму (вогнищева пігментація). Інші: Часті – збільшення маси тіла, тривога, депресія. Нечасті – зниження лібідо; набряки, підвищення концентрації ліпідів у крові; рідкісні - алергічні реакції (набряк, кон'юнктивіт), запаморочення, зниження маси тіла. Дуже рідкісні – порушення обміну іонів натрію та кальцію.Взаємодія з лікарськими засобамиБарбітурати, деякі протиепілептичні лікарські засоби (карбамазепін, фенітоїн) здатні посилювати метаболізм статевих гормонів, що входять до складу препарату. Тривале застосування препаратів-індукторів мікросомальних ферментів печінки, в результаті якого збільшується кліренс статевих гормонів, може спричиняти "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивної ефективності препарату Гестарелла. До таких лікарських засобів відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін та рифампіцин; також є припущення щодо окскарбазепіну, топірамату, фелбамату, ритонавіру, гризеофульвіну та препаратів, що містять звіробій продірявлений. Також потенційно можуть посилювати печінковий метаболізм статевих гормонів ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) та їх комбінації. При одночасному застосуванні препарату Гестарелла з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки та протягом 28 днів після їх відміни необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Зниження ефективної концентрації препарату Гестарелла спостерігається при одночасному призначенні деяких антибіотиків (ампіциліну, тетрацикліну) внаслідок зміни мікрофлори в кишечнику, під час терапії та протягом 7 днів після їх відміни необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) знижують ефективність препарату Гестарелла. Можлива корекція режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. Пероральні контрацептивні препарати можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів, тому їх концентрації у плазмі та тканинах можуть підвищуватись (наприклад, циклоспорин) або знижуватись (наприклад, ламотриджин).Спосіб застосування та дозиПрепарат Гестарелла приймають у певному порядку, зазначеному на упаковці, щодня приблизно в один і той самий час. Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води. Протягом 21 дня щодня послідовно приймають по одній таблетці. Прийом таблеток з наступної упаковки слід розпочинати наступного дня після 7-денної перерви, під час якої виникає менструальноподібна кровотеча. Кровотеча зазвичай починається на 2-3 день після прийому останньої таблетки і може не закінчитися до початку прийому таблеток з нової упаковки. Як розпочати прийом препарату Гестарелла. Якщо попереднього місяця гормональна контрацепція не проводилася. Прийом таблеток слід розпочинати у перший день природного менструального циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі). Також починати прийом можна з 2 по 5 день менструального циклу, але при цьому необхідно застосовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів першого циклу. Перехід з іншого комбінованого перорального контрацептивного препарату, піхвового кільця або трансдермального пластиру. Прийом препарату Гестарелла найкраще починати відразу наступного дня після прийому останньої активної таблетки (останньої таблетки, що містить активну речовину) попереднього контрацептивного препарату, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви в прийомі таблеток (для препаратів з 21 таблеткою в упаковці) або після прийому плацебо-таблеток попереднього контрацептивного препарату (для препаратів із 28 таблетками в упаковці). У разі трансдермального пластиру жінка повинна почати прийом препарату наступного дня після його зняття, але в жодному разі не пізніше дня, коли необхідно вводити нове кільце або наклеювати наступний пластир. Перехід з контрацептивів, що містять лише прогестагени ("міні-пілі", ін'єкції, імплантат), або внутрішньоматкової системи (ВМС), що вивільняє прогестаген. Перехід з "міні-пили" можливий у будь-який час, з імплантату або ВМС у день їх видалення, з ін'єкцій у день, коли має бути зроблена наступна ін'єкція, але у всіх цих випадках необхідно застосовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату Гестарелла. Застосування після аборту у першому триместрі вагітності. Жінка може розпочати прийом препарату негайно. У цьому випадку застосування додаткових контрацептивних методів не потрібне. Застосування після пологів або аборту у другому триместрі вагітності. Прийом препарат починають після пологів, за відсутності грудного вигодовування дитини або аборту в другому триместрі вагітності. Прийом препарату Гестарелла слід розпочати між 21 і 28 днем ​​після пологів або аборту під час другого триместру. Якщо жінка почне приймати пізніше, їй необхідно застосовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак, якщо статевий контакт був до початку прийому препарату, необхідно виключити вагітність перед початком застосування контрацептивного препарату, або жінка повинна дочекатися своєї першої менструальноподібної кровотечі. Зазвичай, перший менструальний цикл після закінчення прийому препарату подовжений на 1 тиждень. Якщо протягом 2-3 місяців нормальний цикл не поновлюється, необхідно проконсультуватися з лікарем. Прийом пропущених пігулок. При запізненні в прийомі таблетки менш ніж на 12 годин контрацептивний захист не порушується. Таблетку необхідно прийняти негайно, як тільки жінка згадає про пропущену таблетку, наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. При запізненні в прийомі таблетки більш ніж на 12 годин контрацептивний захист може бути знижений. У цьому випадку необхідно керуватися такими основними правилами та вживати відповідних заходів: Прийом таблеток ніколи не повинен перериватись більш ніж на 7 днів. Для досягнення необхідного пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи потрібен 7-денний період безперервного прийому таблеток. Відповідно до зазначених вище правил рекомендується наступне. Перший тиждень прийому препарату. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Додатково протягом наступних 7 днів необхідно застосовувати бар'єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. Якщо жінка жила статевим життям у попередні 7 днів, необхідно враховувати можливість виникнення вагітності. Чим більша кількість пропущених таблеток і чим ближче пропуск до перерви в прийомі препарату, тим вищий ризик настання вагітності. Другий тиждень прийому препарату. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу ж, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Якщо таблетки приймалися регулярно протягом 7 днів перед першою пропущеною таблеткою, додаткових контрацептивних заходів не потрібно. Якщо жінка вживала нерегулярно таблетки або пропустила більше однієї таблетки, необхідно проводити додаткові контрацептивні заходи протягом 7 днів. Третій тиждень прийому препарату. Через майбутню перерву прийому таблеток існує високий ризик зниження надійності контрацепції. Однак, незважаючи на це, коригуючи схему прийому препарату, зниження контрацептивного захисту можна запобігти. При виконанні однієї з двох наведених нижче вказівок, необхідність в інших контрацептивних заходах відсутня за умови, що жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів до першої пропущеної таблетки. Інакше жінка повинна дотримуватися першої рекомендації та вживати інших додаткових контрацептивних заходів протягом 7 днів. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як вона згадає про це, навіть якщо це означатиме прийом одночасно двох таблеток. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Жінка повинна розпочати прийом з наступної упаковки відразу після завершення прийому таблеток із попередньої упаковки. Таким чином, перерва між упаковками буде відсутня. Кровотеча "скасування" малоймовірна, поки не закінчиться друга упаковка, але можуть відзначатися убогі кров'янисті виділення або рясна кровотеча з піхви. Жінка може також припинити прийом таблеток із поточної упаковки. У цьому випадку необхідно зробити перерву на 7 днів, включаючи дні пропуску, потім розпочати прийом таблеток із нової упаковки. Якщо жінка забувала приймати пігулки і в перерві в прийомі пігулок у неї відсутня кровотеча "скасування", необхідно виключити вагітність. Прийом у разі шлунково-кишкових порушень. Якщо у жінки було блювання або діарея протягом 4 годин після прийому таблеток, всмоктування може бути неповним і повинні бути вжиті додаткові заходи контрацепції. У цих випадках слід орієнтуватися на рекомендації під час пропуску таблетки. Зміна дня початку менструального циклу. Якщо жінка хоче відтермінувати день початку менструальної кровотечі, вона повинна розпочати прийом препарату Гестарелла з наступної упаковки без перерви. Продовжувати прийом препарату з нової упаковки можна так довго, як хоче жінка (аж до закінчення таблеток в упаковці). У цей період можуть виникати "проривні" кровотечі або мажуть виділення. Після 7-денної перерви жінка повинна відновити регулярний прийом препарату. Якщо жінка хоче перенести початок кровотечі на інший день тижня, слід скоротити найближчу перерву в прийомі таблеток на стільки днів, на скільки вона хоче. Чим коротший цей інтервал, тим вищий ризик виникнення кровотечі "скасування" та появи "проривних" кровотеч і мажучих виділень під час прийому другої упаковки (так само як і у разі перенесення початку кровотечі).ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, кровотеча з піхви. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ зв'язку з тим, що контрацептивна дія препарату Гестарелла здебільшого виявляється до 14 дня від початку прийому, то в перші 2 тижні прийому препарату рекомендується додатково застосовувати негормональні (бар'єрні) методи контрацепції. У випадках появи ациклічних кров'янистих виділень у перші кілька місяців прийому препарату Гестарелла не слід переривати курс, оскільки, як правило, легкі кровотечі проходять самостійно після адаптації організму до препарату. При повторному виникненні таких виділень, збільшенні їх інтенсивності, незвичайно сильних та рясних менструальноподібних кровотеч необхідна консультація лікаря, також як і за відсутності менструальноподібної реакції в період 7-денного інтервалу між прийомом препарату. При застосуванні препарату Гестарелла слід враховувати, що на фоні прийому гормональних контрацептивів можуть змінюватися періодичність та тривалість менструальноподібних кровотеч, ректальна температура та властивості цервікального слизу. При блюванні, діареї протягом 3-4 годин з моменту прийому препарату, його контрацептивний ефект може знижуватися. У цьому випадку, не припиняючи прийом препарату, слід одночасно використовувати додаткові негормональні (бар'єрні) методи контрацепції. Захворювання серцево-судинної системи. Є дані про збільшення частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболії при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Однак частота виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), що розвивається при прийомі КПК, менша, ніж частота ВТЕ, що виникає під час вагітності (6 випадків на 10 000 вагітних жінок на рік). У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, описані рідкісні випадки тромбозу інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, мезентеріальних, ниркових артерій та вен, центральної вени сітківки та її гілок. Зв'язок із прийомом КПК була доведена. Жінці необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря при розвитку симптомів венозного або артеріального тромбозу або цереброваскулярних порушень, які можуть включати:односторонній набряк та біль у нижній кінцівці; раптовий сильний біль у грудях, з іррадіацією або без іррадіації у ліву руку; раптову задишку; раптову атаку кашлю; будь-який незвичайний сильний і тривалий головний біль; раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується:раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується:раптову часткову чи повну втрату зору; диплопію; нечленороздільна мова або афазію; запаморочення; втрату свідомості з/або без судомного нападу; слабкість або значну втрату чутливості, яка раптово з'явилася з одного боку або в одній частині тіла; рухові порушення; симптоми "гострого живота". Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується: З віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик надалі підвищується, особливо у жінок старше 35 років); при наявності; сімейного анамнезу (випадки венозної або артеріальної тромбоемболії, що виникли у будь-яких близьких родичів або батьків у молодому віці); у разі спадкової схильності жінка повинна бути оглянута відповідним спеціалістом для вирішення питання щодо можливості прийому КПК; ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); дисліпопротеїнемії; артеріальної гіпертензії (показники АТ &le160/100 мм рт. ст.); мігрені; аболювання клапанів серця; фібриляції передсердь; тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на ногах чи великої травми. У цих ситуаціях бажано припинити застосування препарату Гестарелла (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Слід враховувати підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді. Циркуляторні порушення також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені при застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів (що може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. Пухлини. Одним із суттєвих факторів ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про підвищений ризик розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КПК. Однак, зв'язок із прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведений. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані відносяться до особливостей статевої поведінки або скринінгу на предмет патології шийки матки. Також було виявлено, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, діагностованого у жінок, які використовували КПК, але зв'язок із їх прийомом не був доведений. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. У поодиноких випадках на фоні застосування КПК спостерігався розвиток пухлин печінки. Це слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу у разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі. Інші стани. У жінок з гіпертригліцеридемією (або за наявності цього стану в сімейному анамнезі) можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту під час прийому препарату Гестарелла. Хоча невелике підвищення артеріального тиску (не вище 160/100 мм рт.ст.) було описано у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення показників артеріального тиску відзначалося рідко. Проте, якщо під час прийому препарату Гестарелла розвивається стійке, клінічно значуще підвищення артеріального тиску (АТ 160/100 мм рт. ст.), слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом препарату Гестарелла може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних значень артеріального тиску. Такі стани, як жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом, формування каменів у жовчному міхурі,порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сіденгама, герпес під час вагітності, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом, можуть розвиватися або погіршуватися як під час вагітності, так і під час прийому КПК, але причинний зв'язок з їх прийомом доведено була. Також були описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КПК. Гострі захворювання або загострення хронічних захворювань печінки можуть вимагати припинення застосування препарату Гестарелла, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидивна холестатична жовтяниця, яка розвивається вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому препарату Гестарелла. Хоча КПК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози,немає необхідності зміни терапевтичного режиму у хворих на цукровий діабет, що використовують низькодозовані комбіновані оральні контрацептиви. Прийом препарату Гестарелла може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи показники функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, концентрацію транспортних білків у плазмі, показники вуглеводного обміну, параметри системи згортання крові. Зміни зазвичай не виходять за межі нормальних значень. Вплив менструальний цикл. При застосуванні препарату Гестарелла можуть виникати нерегулярні кровотечі (мажуть кров'яні виділення або "проривні" кровотечі), особливо під час першого місяця застосування. З цієї причини доцільно з'ясовувати причину нерегулярних кровотеч після адаптації організму, тобто. приблизно після трьох циклів застосування препарату. Якщо нерегулярні кровотечі продовжуються або виникають після попередніх регулярних циклів, необхідно провести відповідні діагностичні процедури, щоб унеможливити злоякісну пухлину або вагітність. У деяких жінок кровотеча "скасування" не виникає під час перерви в прийомі таблеток. Якщо препарат приймався відповідно до інструкції, виникнення вагітності є малоймовірним. Однак якщо таблетки приймалися нерегулярно, або кровотеча.відміни" не виникло двічі поспіль, то до продовження застосування препарату необхідно виключити вагітність. Медичні огляди. Перед початком застосування препарату жінці слід пройти ретельне загальне медичне та гінекологічне обстеження, включаючи вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, визначення індексу маси тіла, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини та малого тазу, обстеження молочних залоз, цитологічне дослідження епітелію шийки матки. Необхідно виключити вагітність та порушення з боку системи згортання крові. Частота та характер таких обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки, але не рідше 1 разу на 6 місяців.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдна таблетка містить: Активна речовина: міфепрістон – 0,01 г; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 0,0746 г, карбоксиметилкрохмаль Натрію – 0,0045 г, кальцію стеарат – 0,0009 г По 1 або 2 таблетки в контурне осередкове пакування або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулкиХарактеристикаплоскоциліндричні пігулки від світло-жовтого до світло-жовтого із зеленуватим відтінком кольору.ФармакокінетикаПісля одноразового прийому в дозі 600 мг максимальна концентрація в сироватці крові 1,98 мг/л досягається через 1.30 години. Абсолютна біодоступність становить 69%. Зв'язок з білками плазми (альбуміном та кислим альфа1- глікопротеїном) становить 98%. Після фази розподілу виведення спочатку відбувається повільно, концентрація зменшується вдвічі між 12-72 годинами, потім швидше. Період напіввиведення становить 18 годин.ФармакодинамікаГінепристон® - синтетичний стероїдний антигестагенний засіб (блокує дію прогестерону на рівні рецепторів), гестагенної активності не має. Відзначено антагонізм із глюкокортикостероїдами (ГКС) (за рахунок конкуренції на рівні зв'язку з рецепторами). Підвищує скорочувальну здатність міометрію, стимулюючи вивільнення інтерлейкіну-8 у хоріодецидуальних клітинах, підвищуючи чутливість міометрію до простагландинів. Залежно від фази менструального циклу викликає гальмування овуляції, зміну ендометрію та перешкоджає імплантації заплідненої яйцеклітини.Клінічна фармакологіяАнтигестагенПоказання до застосуванняЕкстрена (пісткоітальна) контрацепція (після незахищеного статевого акту або якщо застосований спосіб контрацепції не може вважатися надійним).Протипоказання до застосуванняНаявність в анамнезі підвищеної чутливості до міфепрістону; надниркова недостатність та тривала глюкокортикостероїдна терапія: гостра та хронічна ниркова та/або печінкова недостатність: наявність тяжкої екстрагенітальної патології. З обережністю Порушення гемостазу (зокрема попереднє лікування антикоагулянтами): хронічні обструктивні захворювання легень (зокрема бронхіальна астма), тяжка артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця, серцева недостатність.Вагітність та лактаціяГінепристон® не можна застосовувати у період вагітності. Грудне вигодовування слід припинити на 14 днів після прийому Гінепрістон®Побічна діяПочуття дискомфорту внизу живота, слабкість, біль голови, нудота, блювання, запаморочення, кропив'янка, гіпертермія, кров'яні виділення зі статевих шляхів, порушення менструального циклуВзаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування нестероїдних протизапальних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину, протягом 72 годин після незахищеної контрацепцією статевих зносин, по 1 таблетці Гінепрістон® 10 мг. Для збереження контрацептивного ефекту слід утриматися від їди за 2 години до застосування препарату та 2 години після нього. Гінепристон може застосовуватися в будь-яку фазу менструального циклу.ПередозуванняПрийом Гінепрістон у дозах до 2 г не викликає небажаних реакцій. У випадках передозування може спостерігатися надниркова недостатність.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою, жовто-жовтогарячого кольору - 1 табл. Активні речовини: ціпротерону ацетат - 2 мг; етинілестрадіол - 35 мкг; допоміжні речовини: лактози моногідрат; повідон; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; алюмінію оксид колоїдний; магнію стеарат оболонка: барвник Opadry II Yellow OY-L-32901 (лактози моногідрат, гіпромелоза 2910, титану діоксид, макрогол 4000, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, заліза оксид червоний, вода очищена). Таблетки-плацебо білого кольору допоміжні речовини: лактози моногідрат; повідон; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; алюмінію оксид колоїдний; магнію стеарат у блістері 28 шт. (21 шт. – жовто-оранжевого кольору та 7 шт. – білого кольору). У пачці картонної 1 або 3 блістери.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою: жовто-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі. Таблетки-плацебо: білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаКомбінований низькодозований монофазний пероральний контрацептивний препарат з антиандрогенною активністю.ФармакокінетикаЦипротерону ацетат Всмоктування. Після прийому ХЛОЕ® ципротерону ацетат повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому внутрішньо 1 табл. ХЛОЕ Cmax становить 15 нг/мл і досягається через 1,6 год. Біодоступність становить 88%. Розподіл. Ципротерону ацетат практично повністю зв'язується з альбуміном плазми, приблизно 3,5-4% знаходиться у вільному стані. Оскільки зв'язування з білками є неспецифічним, зміни рівня глобуліну, що зв'язує статеві стероїди (ГСПС), не впливають на фармакокінетику ципротерону ацетату. З грудним молоком виділяється до 0,2 % дози ципротерону ацетату. Метаболізм та виведення. Фармакокінетика ципротерону ацетату двофазна, T1/2 становить 0,8 год і 2,3 діб відповідно для першої та другої фази. Загальний плазмовий кліренс становить 3,6 мл/хв/кг. Біотрансформується шляхом гідроксилювання та кон'югування, основний метаболіт - 15b-гідроксильне похідне. Виводиться переважно у вигляді метаболітів нирками та через кишечник у співвідношенні 1:2, невелика частина – у незміненому вигляді через кишечник. T1/2 для метаболітів ципротерону ацетату становить 1,8 діб. Етинілестрадіол Всмоктування. Після прийому ХЛОЕ® етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується із ШКТ. У процесі всмоктування та першого проходження через печінку етинілестрадіол піддається інтенсивному метаболізму, що зумовлює біодоступність, рівну приблизно 45%, та її значну індивідуальну варіабельність. Після прийому внутрішньо 1 табл., покритою плівковою оболонкою ХЛОЕ Cmax становить приблизно 80 пг/мл і досягається через 1,7 год. Розподіл. Зв'язок з білками (альбуміном) плазми крові високий (2% знаходяться у плазмі у вільному вигляді). З грудним молоком виділяється до 0,02% дози етинілестрадіолу. Етинілестрадіол збільшує печінковий синтез ГСПС та кортикостероїдзв'язуючого глобуліну (КСГ) під час безперервного прийому. На фоні лікування ХЛОЕ® концентрація ГСПС у сироватці підвищується приблизно від 100 до 300 нмоль/л, і сироваткова концентрація КСГ збільшується приблизно з 50 до 95 мкг/мл. Метаболізм та виведення. Фармакокінетика етинілестрадіолу двофазна, з T1/2 1-2 і приблизно 20 год відповідно. Плазмовий кліренс – близько 5 мл/хв/кг. Етинілестрадіол виводиться з організму у вигляді метаболітів; близько 40% – нирками, 60% – через кишечник.ФармакодинамікаМеханізм дії обумовлений антиандрогенним препаратом стероїдної будови (ципротероном ацетатом), що входять до його складу, і пероральним естрогеном (етинілестрадіолом). Ципротерону ацетат Має здатність конкурентно зв'язуватися з рецепторами природних андрогенів (в т.ч. тестостерон, дигідроепіандростерон, андростендіон), що утворюються в невеликих кількостях в організмі жінок, головним чином надниркових залоз, яєчників і шкіри. Блокуючи рецептори андрогенів в органах-мішенях, зменшує явища андрогенізації у жінок (за рахунок порушення процесів, що опосередковуються гормон-рецепторними комплексами на рівні основних внутрішньоклітинних механізмів). Таким чином, стає можливим лікування захворювань, зумовлених підвищеним утворенням андрогенів або специфічною чутливістю до цих гормонів. На тлі прийому препарату знижується посилена діяльність сальних залоз, що відіграє важливу роль у виникненні вугрів та себореї. Через 3-4 міс терапії наявний висип зазвичай зникає. Надмірна жирність волосся та шкіри зникає ще раніше. Також зменшується випадання волосся, що часто супроводжує себорею. Терапія Хлоє у жінок репродуктивного віку зменшує клінічні прояви легких форм гірсутизму; проте ефект від лікування слід очікувати лише після кількох місяців застосування. Поряд з антиандрогенними властивостями ципротерону ацетат має гестагенну активність, що імітує властивості гормону жовтого тіла. Пригнічує секрецію гіпофізом гонадотропних гормонів та гальмує овуляцію, що зумовлює контрацептивний ефект. Етинілестрадіол Підсилює центральні та периферичні впливи ципротерону ацетату на овуляцію, зберігає високу в'язкість шийкового слизу, ускладнюючи проникнення сперматозоїдів у порожнину матки та сприяючи забезпеченню надійного контрацептивного ефекту. На тлі прийому препарату цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються хворобливі менструації, зменшується інтенсивність кровотечі, знижується ризик залізодефіцитної анемії.Показання до застосуванняАндрогензалежні захворювання у жінок: вугри, особливо їх виражені форми, що супроводжуються себореєю, запальними явищами з утворенням вузлів (папульозно-пустульозні, вузликово-кістозні); андрогенна алопеція; легкі форми гірсутизму; контрацепція у жінок із явищами андрогенізації.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; одночасне застосування з іншим гормональним контрацептивом; тромбози (венозні та артеріальні) або тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення, наприклад, інсульт); стани, що передують тромбозу (в т.ч. стенокардія, транзиторні ішемічні атаки); множинні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу (в т.ч. ускладнені пороки клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій; неконтрольована артеріальна гіпертензія, тяжка дисліпопротеїнемія, кінцівках, нейрохірургічні операції, великі травми, куріння старше 35 років, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 кг/м2); виявлена ​​спадкова або набута схильність до венозного або артеріального тромбозу, наприклад резистентність до активованого протеїну С (АПС), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардилян); тяжкі захворювання печінки в даний час або в анамнезі або виражені порушення функції печінки – не раніше ніж через 6 місяців після нормалізації показників функції печінки; пухлини печінки (доброякісні та злоякісні); гормонозалежні злоякісні пухлини чи підозра на них, у т.ч. пухлини молочної залози або статевих органів (в т.ч. в анамнезі); кровотечі із піхви неясної етіології; панкреатит із вираженою гіпертригліцеридемією (в т.ч. в анамнезі); наявність в анамнезі мігрені, що супроводжувалася осередковою неврологічною симптоматикою; період грудного вигодовування; вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора); вік старше 40 років; гіперпролактинемія непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність чи підозра на неї. Якщо будь-які з цих станів розвиваються вперше на фоні прийому ХЛОЕ®, препарат повинен бути негайно скасований. Препарат ХЛОЕ не призначений для застосування у чоловіків. З обережністю: епілепсія, депресія, виразковий коліт, захворювання печінки та жовчного міхура, міома матки, мастопатія, хорея, тетанія, порфірія, розсіяний склероз, варикозне розширення вен, туберкульоз, захворювання нирок, підлітковий вік (без регулярних овуляторів. серповидно-клітинна анемія, ідіопатична жовтяниця або свербіж під час попередньої вагітності, отосклероз із погіршенням слуху під час попередньої вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності, підозрі на вагітність та у період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: рідко – нагрубання, болючість, збільшення та виділення з молочних залоз, підвищення маси тіла. З боку статевої системи: рідко міжменструальні кровотечі, зміни піхвового секрету, зміна лібідо. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, мігрень, зниження настрою. З боку травної системи: рідко – нудота, блювання, гастралгія. Інші: дуже рідко – погана переносимість контактних лінз, набряк повік, порушення зору, кон'юнктивіт, зниження слуху, алергічні реакції, тромбофлебіт, тромбоемболія, генералізований свербіж, жовтяниця, поява пігментних плям на обличчі (хлоазму). Перелічені побічні ефекти можуть розвиватися протягом перших кількох місяців застосування препарату і зазвичай зменшуються з часом.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Хлое® з індукторами мікросомальних печінкових ферментів (гідантоїнами, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном та рифампіцином; а також, можливо, з окскарбазепіном, топіраматом, фелбаматом та гризеофульвіном); надійність контрацепції. При одночасному застосуванні з ампіциліном, рифампіцином та тетрациклінами контрацептивна надійність Хлоє® знижується.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини, по 1 табл. на добу. Прийом препарату рекомендується проводити в один і той же час, переважно після сніданку або вечері. Прийом Хлоє® починають у 1-й день циклу, використовуючи таблетку відповідного дня тижня із календарної упаковки. Щоденний прийом препарату здійснюють, використовуючи таблетки з календарної упаковки послідовно, у напрямку нанесеної на фольгу стрілки, доки не будуть прийняті всі таблетки. Після закінчення прийому всіх таблеток жовто-оранжевого кольору з календарної упаковки необхідно в наступні 7 днів приймати таблетки білого кольору, що залишилися. Протягом останніх 7 днів лікувального циклу (28 днів) має виникнути менструальноподібна кровотеча (внаслідок скасування лікування). Менструація зазвичай починається через 2-3 дні після 21-го дня циклу лікування препаратом. Наступну упаковку слід розпочинати наступного дня після повністю завершеного прийому таблеток з попередньої упаковки, незалежно від факту продовження/припинення кровотечі. При переході з комбінованих пероральних контрацептивів застосування Хлое® слід починати наступного дня після прийому останньої таблетки з активними компонентами попереднього препарату, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви у прийомі (для препаратів, що містять 21 табл.) . Далі за описаною вище схемою. Якщо пацієнтка приймала попередній контрацептив щодня протягом 28 днів,застосування Хлоє® слід розпочати після прийому останньої неактивної таблетки. При переході з контрацептивів, що містять тільки гестагени (міні-пілі), Хлое® можна почати застосовувати без перерви. При використанні ін'єкційних форм контрацептивів Хлое® слід застосовувати з дня, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. При переході з імплантату Хлоє слід застосовувати вже в день його видалення. У всіх випадках необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату. Після аборту в І триместрі вагітності жінка може розпочати застосування Хлої негайно. В цьому випадку немає потреби у додаткових методах контрацепції. Після пологів або аборту у II триместрі вагітності застосування препарату слід розпочинати на 21-28-й день. Якщо прийом розпочато пізніше, необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату.Якщо жінка жила статевим життям у період між пологами або абортом та початком застосування препарату, слід перш за все виключити вагітність або необхідно дочекатися першої менструації. Пропущену таблетку слід прийняти якнайшвидше, наступну таблетку — у звичайний час. При запізненні12 год надійність контрацепції може бути знижена. Якщо запізнення в прийомі таблеток склало >12 год (інтервал з моменту прийому останньої таблетки >36 год) під час 1-3-го тижня прийому препарату, жінці слід прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Додатково під час 1-2 тижнів прийому необхідно використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом наступних 7 днів. Прийом таблетки з нової упаковки слід розпочати після закінчення поточної упаковки без перерви. Ймовірно, кровотечі відміни не буде до кінця другої упаковки,але можливі кров'янисті виділення, що мажуть, або проривна маткова кровотеча в дні прийому таблеток. Якщо у жінки було блювання в межах від 3 до 4 годин після прийому препарату, всмоктування активних речовин може бути неповним. І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.поки упаковка не закінчиться. На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.поки упаковка не закінчиться. На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі. Слід розпочати прийом таблеток із наступної упаковки після завершення прийому всіх 28 табл. Щоб перенести день початку менструації на другий день тижня, жінці слід укоротити найближчу перерву прийому таблеток на стільки днів, на скільки вона хоче. Чим коротший інтервал, тим вищий ризик, що вона не матиме кровотечі відміни і, надалі, мажуть кров'янисті виділення і проривні кровотечі під час прийому другої упаковки (так само як у випадку, коли вона хотіла б відстрочити початок менструації). При лікуванні гіперандрогенних станів тривалість застосування препарату визначається тяжкістю захворювання. Після зникнення симптомів рекомендується приймати препарат принаймні протягом 3-4 місяців. У разі появи рецидиву через кілька тижнів або місяців після завершення курсу можна провести повторну терапію препаратом Хлоє.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, невелика піхвова кровотеча. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою, жовто-жовтогарячого кольору - 1 табл. Активні речовини: ціпротерону ацетат - 2 мг; етинілестрадіол - 35 мкг; допоміжні речовини: лактози моногідрат; повідон; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; алюмінію оксид колоїдний; магнію стеарат оболонка: барвник Opadry II Yellow OY-L-32901 (лактози моногідрат, гіпромелоза 2910, титану діоксид, макрогол 4000, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, заліза оксид червоний, вода очищена). Таблетки-плацебо білого кольору допоміжні речовини: лактози моногідрат; повідон; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; алюмінію оксид колоїдний; магнію стеарат у блістері 28 шт. (21 шт. – жовто-оранжевого кольору та 7 шт. – білого кольору). У пачці картонної 1 або 3 блістери.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою: жовто-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі. Таблетки-плацебо: білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаКомбінований низькодозований монофазний пероральний контрацептивний препарат з антиандрогенною активністю.ФармакокінетикаЦипротерону ацетат Всмоктування. Після прийому ХЛОЕ® ципротерону ацетат повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому внутрішньо 1 табл. ХЛОЕ Cmax становить 15 нг/мл і досягається через 1,6 год. Біодоступність становить 88%. Розподіл. Ципротерону ацетат практично повністю зв'язується з альбуміном плазми, приблизно 3,5-4% знаходиться у вільному стані. Оскільки зв'язування з білками є неспецифічним, зміни рівня глобуліну, що зв'язує статеві стероїди (ГСПС), не впливають на фармакокінетику ципротерону ацетату. З грудним молоком виділяється до 0,2 % дози ципротерону ацетату. Метаболізм та виведення. Фармакокінетика ципротерону ацетату двофазна, T1/2 становить 0,8 год і 2,3 діб відповідно для першої та другої фази. Загальний плазмовий кліренс становить 3,6 мл/хв/кг. Біотрансформується шляхом гідроксилювання та кон'югування, основний метаболіт - 15b-гідроксильне похідне. Виводиться переважно у вигляді метаболітів нирками та через кишечник у співвідношенні 1:2, невелика частина – у незміненому вигляді через кишечник. T1/2 для метаболітів ципротерону ацетату становить 1,8 діб. Етинілестрадіол Всмоктування. Після прийому ХЛОЕ® етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується із ШКТ. У процесі всмоктування та першого проходження через печінку етинілестрадіол піддається інтенсивному метаболізму, що зумовлює біодоступність, рівну приблизно 45%, та її значну індивідуальну варіабельність. Після прийому внутрішньо 1 табл., покритою плівковою оболонкою ХЛОЕ Cmax становить приблизно 80 пг/мл і досягається через 1,7 год. Розподіл. Зв'язок з білками (альбуміном) плазми крові високий (2% знаходяться у плазмі у вільному вигляді). З грудним молоком виділяється до 0,02% дози етинілестрадіолу. Етинілестрадіол збільшує печінковий синтез ГСПС та кортикостероїдзв'язуючого глобуліну (КСГ) під час безперервного прийому. На фоні лікування ХЛОЕ® концентрація ГСПС у сироватці підвищується приблизно від 100 до 300 нмоль/л, і сироваткова концентрація КСГ збільшується приблизно з 50 до 95 мкг/мл. Метаболізм та виведення. Фармакокінетика етинілестрадіолу двофазна, з T1/2 1-2 і приблизно 20 год відповідно. Плазмовий кліренс – близько 5 мл/хв/кг. Етинілестрадіол виводиться з організму у вигляді метаболітів; близько 40% – нирками, 60% – через кишечник.ФармакодинамікаМеханізм дії обумовлений антиандрогенним препаратом стероїдної будови (ципротероном ацетатом), що входять до його складу, і пероральним естрогеном (етинілестрадіолом). Ципротерону ацетат Має здатність конкурентно зв'язуватися з рецепторами природних андрогенів (в т.ч. тестостерон, дигідроепіандростерон, андростендіон), що утворюються в невеликих кількостях в організмі жінок, головним чином надниркових залоз, яєчників і шкіри. Блокуючи рецептори андрогенів в органах-мішенях, зменшує явища андрогенізації у жінок (за рахунок порушення процесів, що опосередковуються гормон-рецепторними комплексами на рівні основних внутрішньоклітинних механізмів). Таким чином, стає можливим лікування захворювань, зумовлених підвищеним утворенням андрогенів або специфічною чутливістю до цих гормонів. На тлі прийому препарату знижується посилена діяльність сальних залоз, що відіграє важливу роль у виникненні вугрів та себореї. Через 3-4 міс терапії наявний висип зазвичай зникає. Надмірна жирність волосся та шкіри зникає ще раніше. Також зменшується випадання волосся, що часто супроводжує себорею. Терапія Хлоє у жінок репродуктивного віку зменшує клінічні прояви легких форм гірсутизму; проте ефект від лікування слід очікувати лише після кількох місяців застосування. Поряд з антиандрогенними властивостями ципротерону ацетат має гестагенну активність, що імітує властивості гормону жовтого тіла. Пригнічує секрецію гіпофізом гонадотропних гормонів та гальмує овуляцію, що зумовлює контрацептивний ефект. Етинілестрадіол Підсилює центральні та периферичні впливи ципротерону ацетату на овуляцію, зберігає високу в'язкість шийкового слизу, ускладнюючи проникнення сперматозоїдів у порожнину матки та сприяючи забезпеченню надійного контрацептивного ефекту. На тлі прийому препарату цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються хворобливі менструації, зменшується інтенсивність кровотечі, знижується ризик залізодефіцитної анемії.Показання до застосуванняАндрогензалежні захворювання у жінок: вугри, особливо їх виражені форми, що супроводжуються себореєю, запальними явищами з утворенням вузлів (папульозно-пустульозні, вузликово-кістозні); андрогенна алопеція; легкі форми гірсутизму; контрацепція у жінок із явищами андрогенізації.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; одночасне застосування з іншим гормональним контрацептивом; тромбози (венозні та артеріальні) або тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення, наприклад, інсульт); стани, що передують тромбозу (в т.ч. стенокардія, транзиторні ішемічні атаки); множинні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу (в т.ч. ускладнені пороки клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій; неконтрольована артеріальна гіпертензія, тяжка дисліпопротеїнемія, кінцівках, нейрохірургічні операції, великі травми, куріння старше 35 років, ожиріння з індексом маси тіла більше 30 кг/м2); виявлена ​​спадкова або набута схильність до венозного або артеріального тромбозу, наприклад резистентність до активованого протеїну С (АПС), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардилян); тяжкі захворювання печінки в даний час або в анамнезі або виражені порушення функції печінки – не раніше ніж через 6 місяців після нормалізації показників функції печінки; пухлини печінки (доброякісні та злоякісні); гормонозалежні злоякісні пухлини чи підозра на них, у т.ч. пухлини молочної залози або статевих органів (в т.ч. в анамнезі); кровотечі із піхви неясної етіології; панкреатит із вираженою гіпертригліцеридемією (в т.ч. в анамнезі); наявність в анамнезі мігрені, що супроводжувалася осередковою неврологічною симптоматикою; період грудного вигодовування; вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора); вік старше 40 років; гіперпролактинемія непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність чи підозра на неї. Якщо будь-які з цих станів розвиваються вперше на фоні прийому ХЛОЕ®, препарат повинен бути негайно скасований. Препарат ХЛОЕ не призначений для застосування у чоловіків. З обережністю: епілепсія, депресія, виразковий коліт, захворювання печінки та жовчного міхура, міома матки, мастопатія, хорея, тетанія, порфірія, розсіяний склероз, варикозне розширення вен, туберкульоз, захворювання нирок, підлітковий вік (без регулярних овуляторів. серповидно-клітинна анемія, ідіопатична жовтяниця або свербіж під час попередньої вагітності, отосклероз із погіршенням слуху під час попередньої вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності, підозрі на вагітність та у період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку ендокринної системи: рідко – нагрубання, болючість, збільшення та виділення з молочних залоз, підвищення маси тіла. З боку статевої системи: рідко міжменструальні кровотечі, зміни піхвового секрету, зміна лібідо. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, мігрень, зниження настрою. З боку травної системи: рідко – нудота, блювання, гастралгія. Інші: дуже рідко – погана переносимість контактних лінз, набряк повік, порушення зору, кон'юнктивіт, зниження слуху, алергічні реакції, тромбофлебіт, тромбоемболія, генералізований свербіж, жовтяниця, поява пігментних плям на обличчі (хлоазму). Перелічені побічні ефекти можуть розвиватися протягом перших кількох місяців застосування препарату і зазвичай зменшуються з часом.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Хлое® з індукторами мікросомальних печінкових ферментів (гідантоїнами, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном та рифампіцином; а також, можливо, з окскарбазепіном, топіраматом, фелбаматом та гризеофульвіном); надійність контрацепції. При одночасному застосуванні з ампіциліном, рифампіцином та тетрациклінами контрацептивна надійність Хлоє® знижується.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини, по 1 табл. на добу. Прийом препарату рекомендується проводити в один і той же час, переважно після сніданку або вечері. Прийом Хлоє® починають у 1-й день циклу, використовуючи таблетку відповідного дня тижня із календарної упаковки. Щоденний прийом препарату здійснюють, використовуючи таблетки з календарної упаковки послідовно, у напрямку нанесеної на фольгу стрілки, доки не будуть прийняті всі таблетки. Після закінчення прийому всіх таблеток жовто-оранжевого кольору з календарної упаковки необхідно в наступні 7 днів приймати таблетки білого кольору, що залишилися. Протягом останніх 7 днів лікувального циклу (28 днів) має виникнути менструальноподібна кровотеча (внаслідок скасування лікування). Менструація зазвичай починається через 2-3 дні після 21-го дня циклу лікування препаратом. Наступну упаковку слід розпочинати наступного дня після повністю завершеного прийому таблеток з попередньої упаковки, незалежно від факту продовження/припинення кровотечі. При переході з комбінованих пероральних контрацептивів застосування Хлое® слід починати наступного дня після прийому останньої таблетки з активними компонентами попереднього препарату, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви у прийомі (для препаратів, що містять 21 табл.) . Далі за описаною вище схемою. Якщо пацієнтка приймала попередній контрацептив щодня протягом 28 днів,застосування Хлоє® слід розпочати після прийому останньої неактивної таблетки. При переході з контрацептивів, що містять тільки гестагени (міні-пілі), Хлое® можна почати застосовувати без перерви. При використанні ін'єкційних форм контрацептивів Хлое® слід застосовувати з дня, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. При переході з імплантату Хлоє слід застосовувати вже в день його видалення. У всіх випадках необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату. Після аборту в І триместрі вагітності жінка може розпочати застосування Хлої негайно. В цьому випадку немає потреби у додаткових методах контрацепції. Після пологів або аборту у II триместрі вагітності застосування препарату слід розпочинати на 21-28-й день. Якщо прийом розпочато пізніше, необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату.Якщо жінка жила статевим життям у період між пологами або абортом та початком застосування препарату, слід перш за все виключити вагітність або необхідно дочекатися першої менструації. Пропущену таблетку слід прийняти якнайшвидше, наступну таблетку — у звичайний час. При запізненні12 год надійність контрацепції може бути знижена. Якщо запізнення в прийомі таблеток склало >12 год (інтервал з моменту прийому останньої таблетки >36 год) під час 1-3-го тижня прийому препарату, жінці слід прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступну таблетку слід прийняти у звичайний час. Додатково під час 1-2 тижнів прийому необхідно використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом наступних 7 днів. Прийом таблетки з нової упаковки слід розпочати після закінчення поточної упаковки без перерви. Ймовірно, кровотечі відміни не буде до кінця другої упаковки,але можливі кров'янисті виділення, що мажуть, або проривна маткова кровотеча в дні прийому таблеток. Якщо у жінки було блювання в межах від 3 до 4 годин після прийому препарату, всмоктування активних речовин може бути неповним. І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.І тут необхідно орієнтуватися на рекомендації при пропуску таблетки. Щоб відстрочити дату початку менструації, жінці слід продовжити прийом таблеток із нової упаковки препарату одразу після того, як прийнято всі таблетки з попередньої, без перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як бажає жінка (доки упаковка не закінчиться). На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.поки упаковка не закінчиться. На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі.поки упаковка не закінчиться. На тлі прийому препарату з другої упаковки у жінки можуть відзначатися мажучі виділення або проривні маткові кровотечі. Слід розпочати прийом таблеток із наступної упаковки після завершення прийому всіх 28 табл. Щоб перенести день початку менструації на другий день тижня, жінці слід укоротити найближчу перерву прийому таблеток на стільки днів, на скільки вона хоче. Чим коротший інтервал, тим вищий ризик, що вона не матиме кровотечі відміни і, надалі, мажуть кров'янисті виділення і проривні кровотечі під час прийому другої упаковки (так само як у випадку, коли вона хотіла б відстрочити початок менструації). При лікуванні гіперандрогенних станів тривалість застосування препарату визначається тяжкістю захворювання. Після зникнення симптомів рекомендується приймати препарат принаймні протягом 3-4 місяців. У разі появи рецидиву через кілька тижнів або місяців після завершення курсу можна провести повторну терапію препаратом Хлоє.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, невелика піхвова кровотеча. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки, покриті плівковою оболонкою. 2 темно-жовтих, 5 рожевих, 17 блідо-жовтих, 2 червоні, 2 білі (всього — 28 табл.) в 1 бл. із плівки ПВХ/алюмінієвої фольги. 1 бл. + вклеєний у книжку-розкладачку картонну. 1 або 3 книжки-розкладачки в комплекті з календарем прийому самоклеючимся запечатані в прозору плівку.Опис лікарської формиТемно-жовті таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою темно-жовтого кольору, з гравіюванням «DD» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка темно-жовта. Рожеві таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюванням «DJ» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка - рожева. Блідо-жовті таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блідо-жовтого кольору, з гравіюванням «DH» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка - блідо-жовта. Червоні таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою червоного кольору, з гравіюванням «DN» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка червона. Білі таблетки (плацебо): круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого кольору, з гравіюванням «DT» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка – біла.Властивості компонентівПігулки, покриті плівковою оболонкою різного кольору. 1 блістер: Таблетки, покриті плівковою оболонкою темно-жовтого кольору - 1 табл. ядро: активний компонент: естрадіолу валерат, мікро 20 – 3 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 48,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид – 0,584 мг; барвник заліза оксид жовтий - 0,292 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору - 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 2 мг; дієногест, мікро - 2 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 47,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,83694 мг; барвник заліза оксид червоний - 0,03906 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою блідо-жовтого кольору - 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 2 мг; дієногест, мікро – 3 мг. допоміжні речовини: лактози моногідрат – 46,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг. оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,89694 мг; барвник заліза оксид жовтий - 0,03906 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою червоного кольору – 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 1 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 50,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,5109 мг; барвник заліза оксид червоний - 0,3651 мг Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору (плацебо) – 1 табл. ядро: допоміжні речовини: лактози моногідрат – 52,1455 мг; крохмаль кукурудзяний – 24 мг; повідон 25 - 3,0545 мг; магнію стеарат – 0,8 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,0112 мг; тальк – 0,2024 мг; титану діоксид - 0,7864 мгФармакокінетикаДієногест Абсорбція. Після перорального прийому дієногест швидко та практично повністю всмоктується. C max у сироватці крові, що становить 90,5 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому таблетки препарату Клайра, що містить 2 мг естрадіолу валерату + 3 мг дієногесту. Біодоступність становить близько 91%. Фармакокінетика дієногесту у дозовому діапазоні від 1 до 8 мг характеризується залежністю від дози. Одночасний прийом їжі не надає клінічно значущого впливу на швидкість та ступінь всмоктування дієногесту. Розподіл. Відносно велика (10%) частина циркулюючого дієногеста знаходиться у незв'язаному вигляді, тоді як близько 90% неспецифічно пов'язане з альбуміном. Дієногест не зв'язується з ГСПГ, і кортикостероїдзв'язуючим глобуліном (КСГ). З цієї причини відсутня можливість витіснення тестостерону з зв'язку з ГСПГ або кортизолу з його зв'язку з КСГ. Будь-який вплив на фізіологічні процеси транспорту ендогенних стероїдів, отже, є малоймовірним. V d дієногеста при C ss становить 46 л після внутрішньовенного введення 85 мкг міченого тритієм дієногеста. Метаболізм. Дієногест майже повністю метаболізується, відповідно до відомих шляхів метаболізму стероїдних гормонів (гідроксилування, кон'югування), з утворенням переважно гормонально неактивних метаболітів. Метаболіти виводяться дуже швидко, тому переважаючою фракцією в плазмі є незмінений дієногест. Загальний кліренс після внутрішньовенного введення міченого тритієм дієногесту - 5,1 л/год. Елімінація. T 1/2 дієногесту з плазми становить приблизно 11 год. Після прийому внутрішньо в дозі 0,1 мг/кг дієногест виводиться у вигляді метаболітів, які виводяться нирками і через кишечник у співвідношенні приблизно 3:1. Після перорального прийому 42% дози виводиться у межах перших 24 годин, а 63% – у межах 6 днів шляхом ниркової екскреції. Через 6 днів нирками та через кишечник виводиться у сукупності 86% дози. C ss . Фармакокінетика дієногесту не залежить від концентрації ГЗНГ. C ss досягається через 3 дні прийому однієї і тієї ж дози, що становить 3 мг дієногесту у поєднанні з 2 мг естрадіолу валерату. C min , C max і середня концентрація дієногесту у сироватці крові при рівноважному стані становлять відповідно 11,8; 82,9 та 33,7 нг/мл. Середній коефіцієнт кумуляції AUC 0-24 - 1,24. Естрадіола валерат Абсорбція. Після прийому внутрішньо естрадіолу валерат швидко та повністю абсорбується. Розщеплення на естрадіол та валеріанову кислоту відбувається в ході всмоктування у слизовій оболонці ШКТ або під час першого пасажу через печінку, внаслідок чого утворюються естрадіол та його метаболіти – естрон та естріол. C max естрадіолу в сироватці крові, що дорівнює 70,6 пг/мл, досягається між 1,5 та 12 годинами після разового прийому внутрішньо таблетки, що містить 3 мг естрадіолу валерату в 1-й день курсу. Одночасний прийом їжі не надає клінічно значущого впливу на швидкість та ступінь всмоктування естрадіолу валерату. Метаболізм. Валеріанова кислота дуже швидко метаболізується. Після внутрішнього застосування приблизно 3% дози стають безпосередньо біодоступними у вигляді естрадіолу. Естрадіол піддається інтенсивному ефекту первинного проходження через печінку, і значна частина введеної дози метаболізується вже у слизовій оболонці ШКТ. У сукупності з пресистемним метаболізмом у печінці близько 95% прийнятої внутрішньо дози метаболізується до надходження до системної циркуляції. Основними метаболітами є естрон, естрону сульфат та естрону глюкуронід. Розподіл. У плазмі крові 38% естрадіолу пов'язано з ГСПГ, 60% - з альбуміном і 2-3% циркулює у незв'язаному вигляді. Естрадіол може трохи підвищувати концентрацію ГСПГ у сироватці крові; цей ефект залежить від дози. На 21 день циклу прийому концентрація ГСПГ становила приблизно 148% від вихідної, а до 28-го дня (завершення фази прийому неактивних таблеток) знизилася приблизно до 141% від вихідної. Здається V d після внутрішньовенного введення - 1,2 л/кг. Елімінація. Внаслідок великого циркулюючого пулу сульфатів і глюкуронідів естрогену, а також кишково-печінкової рециркуляції, T 1/2 естрадіолу в термінальній фазі після перорального прийому є комплексним параметром, який залежить від усіх цих процесів і знаходиться в діапазоні близько 13-20 год. Естрадіол та його метаболіти виводяться головним чином нирками, причому близько 10% виводиться через кишечник. C ss . На фармакокінетику естрадіолу впливає концентрація ГСПГ. У жінок вимірювана концентрація естрадіолу в плазмі крові є сукупністю ендогенного естрадіолу та естрадіолу, що надійшов при прийомі препарату Клайра. Під час фази прийому таблеток, що містять 2 мг естрадіолу валерату + 3 мг дієногесту, C max та середня концентрація естрадіолу в сироватці крові при рівноважному стані становлять відповідно 66 та 51,6 пг/мл. Протягом всього 28-денного циклу підтримувалися стабільні C міді естрадіолу в діапазоні від 28,7 до 64,7 пг/мл.ФармакодинамікаКонтрацептивний ефект КОК заснований на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є придушення овуляції та зміна властивостей цервікального слизу. Поряд із попередженням небажаної вагітності, КОКобладают рядом позитивних властивостей, які при обліку також негативних властивостей (див. «Особливі вказівки», «Побічні дії») можуть допомогти у виборі найбільш відповідного методу контрацепції. У жінок, які приймають КОК, зменшуються болючість та інтенсивність менструальноподібних кровотеч, внаслідок чого знижується ризик залізодефіцитної анемії. Крім того, є дані про зниження ризику розвитку раку ендометрію та раку яєчників. Препарат Клайра має сприятливий ефект щодо ендометрію, що може бути застосовано для лікування рясних та/або тривалих менструальних кровотеч без органічної патології. Ефективність та безпека таблеток естрадіолу валерату/дієногеста у лікуванні симптомів дисфункціональної маткової кровотечі вивчені у двох подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях. Обидва дослідження мали ідентичний дизайн та план аналізу. Обидва дослідження продемонстрували клінічно та статистично значуще зменшення менструальної крововтрати. Це супроводжувалося статистично значущим покращенням показників метаболізму заліза (Hb, гематокрит та феритин). Естрогеном у препараті Клайра є естрадіолу валерат, попередник природного 17β-естрадіолу людини (1 мг естрадіолу валерату відповідає 0,76 мг 17β-естрадіолу). Естрогенний компонент, що використовується в цьому КОК, таким чином, відрізняється від естрогенів, які зазвичай використовуються в КОК, якими є синтетичні естрогени — етинілестрадіол або його попередник местранол, що обидва містять етинільну групу в положенні 17α. Ця група зумовлює більш високу метаболічну стабільність, однак також більш виражену дію на печінку. Прийом препарату Клайра веде до менш вираженої дії на печінку порівняно з трифазними КОК, що містять етинілестрадіол та левоноргестрел. Було показано, що на концентрацію ГСПГ і параметри гемостазу менш виражено. У комбінації з дієногестом естрадіолу валерат демонструє підвищення ЛПВЩ, тоді як концентрація Хс ЛПНЩ дещо знижується. Дієногест є прогестагеном, що діє при пероральному застосуванні, який характеризується додатковими частковими антиандрогенними ефектами. Його естрогенні, антиестрогенні та андрогенні властивості незначні. Завдяки особливій хімічній структурі забезпечується спектр фармакологічної дії, що поєднує найважливіші переваги 19-нор-прогестагенів та похідних прогестерону. Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень токсичності при багаторазовому введенні доз, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи не вказують на існування специфічного ризику для людини. Однак слід враховувати, що статеві гормони здатні стимулювати зростання ряду гормонозалежних тканин та пухлин. При правильному застосуванні індекс Перля (показник, що відображає частоту наступу вагітності у 100 жінок протягом року використання контрацептиву) становить менше 1. При пропусканні таблеток або неправильному застосуванні індекс Перля може зростати.Показання до застосуванняпероральна контрацепція; пероральна контрацепція та лікування рясних та/або тривалих менструальних кровотеч без органічної патології.Протипоказання до застосуванняЗастосування препарату Клайра протипоказане за наявності будь-якого зі станів, наведених нижче. Якщо якісь із цих станів розвиваються вперше на фоні прийому, препарат повинен бути негайно скасований: підвищена чутливість до активних речовин або будь-якої з допоміжних речовин; тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен (ТГВ), ТЕЛА, інфаркт міокарда (ІМ), інсульт в даний час або в анамнезі); стани, що передують тромбозу (в т.ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі; виявлена ​​придбана або спадкова схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпину); наявність високого ризику венозного або артеріального тромбозу (див. «Особливі вказівки»); мігрень з осередковими неврологічними симптомами, зокрема. в анамнезі; цукровий діабет із судинними ускладненнями; панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі; печінкова недостатність та тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників функції печінки); пухлини печінки (доброякісні та злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні пухлини (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Побічна діяІнфекційні та паразитарні захворювання: Грибкова інфекція, інфекція піхви неуточнена, кандидозний вульвагініт; Кандидоз, лабіальний герпес, синдром гістоплазмозу очей, оперізувальний лишай, інфекція сечовивідних шляхів, бактеріальний вагініт, запальні захворювання органів малого тазу. З боку обміну речовин та харчування: Підвищення апетиту; Затримка рідини, гіпертригліцеридемія/ З боку нервової системи: Головний біль (у т.ч. головний біль напруги), біль у ділянці пазух носа; Запаморочення, мігрень (в т.ч. з аурою та без аури); Порушення уваги, парестезії, вертиго. З боку психіки: Депресія/зниження настрою, зниження лібідо, психічні порушення, перепади настрою, афективна лабільність, безсоння; Агресивність, тривожність, дисфорія, підвищення лібідо, нервозність, занепокоєння, порушення сну, стрес. З боку зору: Непереносимість контактних лінз, сухість слизової оболонки очей, набряк повік. З боку судин: Підвищення артеріального тиску, припливи; Кровотеча з варикознорозширених вен, зниження артеріального тиску, болі по ходу вен, ВТЕ, артеріальна тромбоемболія, флебіт поверхневих вен, тромбофлебіт. З боку серця: Інфаркт міокарда, відчуття серцебиття. З боку шлунково-кишкового тракту: Болі у животі, здуття живота, нудота; Діарея, блювання; Запор, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті З боку печінки та жовчовивідних шляхів: Підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ); Фокальна нодулярна гіперплазія печінки, хронічний холецистит. З боку шкіри та підшкірних тканин Акне; Алопеція, свербіж (в т.ч. генералізований і сверблячий висип), висип (в т.ч. плямистий висип), гіпергідроз; Алергічна шкірна реакція, включаючи алергічний дерматит та кропив'янку, хлоазму, дерматит, гірсутизм, гіпертрихоз, нейродерматит, порушення пігментації, себорея, ураження шкіри, в т.ч. порушення тургору шкіри. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: М'язові спазми; Болі у спині, відчуття тяжкості, біль у щелепі. З боку нирок та сечовивідних шляхів Біль у ділянці сечовивідних шляхів/ З боку статевих органів та молочної залози: Відсутність менструальноподібних кровотеч, дискомфорт у молочних залозах, болі в молочних залозах, болючість сосків, болі в сосках, хвороблива менструальноподібна кровотеча, нерегулярні менструальноподібні кровотечі (метрорагія) Збільшення молочних залоз, дифузне ущільнення молочних залоз, дисплазія епітелію шийки матки, дисфункціональна маткова кровотеча, диспареунія, фіброзно-кістозна мастопатія, рясна менструальноподібна кровотеча, кісти в яєчниках, болі в тазовій ділянці, матки піхви, сухість слизової оболонки вульви та піхви, кров'яні виділення/кровотечі з піхви, в т.ч. мажуть виділення; Доброякісне новоутворення у молочній залозі, у т.ч. кіста молочної залози, рак молочної залози in situ, поліп шийки матки, кровотеча під час статевих зносин, галакторея, мізерні кров'яні менструальноподібні виділення, затримка менструальноподібної кровотечі, розрив кісти яєчника, відчуття печіння у піхві, запах з піхви, в З боку крові та лімфатичної системи: Лімфаденопатія З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Бронхіальна астма, задишка, носова кровотеча. Загальні симптоми: Підвищення маси тіла: Дратівливість, периферичні набряки, зниження ваги, стомлюваність; Біль за грудиною, нездужання, лихоманка. Лабораторні інструментальні дані: Підвищення чи зниження АТ; Патологічні результати цитологічного дослідження з Папаніколау.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на препарат Клайра Можлива взаємодія з ЛЗ, що індукують мікросомальні ферменти печінки, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до проривних маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Тактика ведення Індукція мікросомальних ферментів печінки може спостерігатися вже через кілька днів спільного застосування препаратів-індукторів та препарату Клайра та зберігатись до 4 тижнів після його закінчення. Короткострокове лікування. Жінкам, які отримують лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, слід тимчасово використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції на додаток до застосування препарату Клайра. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів та протягом 28 днів після їх відміни. Якщо прийом супутніх препаратів триває після того, як закінчилися активні таблетки в упаковці препарату Клайра, необхідно викинути неактивні таблетки (плацебо) і одразу розпочати прийом активних таблеток з нової упаковки. Тривале лікування. Жінкам, які отримують тривале лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, рекомендується розглянути інший ефективний метод негормонального контрацепції. Речовини, що збільшують кліренс препарату Клайра (що знижують ефективність індукцією ферментів). Фенітоїн, барбітурати, бозентан, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін, а також препарати, що містять продирявлений звіробій. Одночасний прийом рифампіцину разом з таблетками, що містять естрадіолу валерат і дієногест, призводив до істотного зниження C ss та системної експозиції дієногесту та естрадіолу. Системна експозиція дієногеста та естрадіолу при C ss , що вимірюється на основі AUC 0-24 , знизилася відповідно на 83 і на 44%. Речовини з різним впливом на кліренс препарату Клайра. При сумісному застосуванні з препаратом Клайра багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ННІОТ можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогенів або прогестинів у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. Речовини, що знижують кліренс КЗК (інгібітори ферментів). Дієногест є субстратом цитохрому Р450 (CYP)3A4. Сильні та помірні інгібітори CYP3A4, такі як азольні антимікотики (наприклад ітраконазол, вориконазол, флуконазол), верапаміл, макроліди (наприклад кларитроміцин, еритроміцин), дилтіазем і грейпфрутовий сік можуть підвищувати або плазмові концентрації. При одночасному прийомі з сильним інгібітором кетоконазолом величина AUC 0–24 у рівноважному стані у дієногесту зросла у 2,86 раза, а у естрадіолу – у 1,57 раза. При одночасному застосуванні з помірним інгібітором еритроміцином величина AUC 0-24 у дієногесту та естрадіолу в рівноважному стані збільшилася відповідно у 1,62 та у 1,33 рази. Вплив препарату Клайра на інші лікарські препарати КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад циклоспорин) або зниження (наприклад ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. Однак, виходячи з даних досліджень in vitro, інгібування ферментів CYP при застосуванні препарату Клайра в терапевтичній дозі є малоймовірним. Несумісність. Відсутня.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетки слід приймати у вказаному на упаковці порядку щодня приблизно в один і той самий час, за потреби запиваючи водою або іншою рідиною. Прийом таблеток здійснюється безперервно. Слід приймати по 1 таблетці на добу послідовно протягом 28 днів. Кожну нову упаковку починають після прийому останньої таблетки попередньої календарної упаковки. Менструальноподібна кровотеча зазвичай починається під час прийому останніх таблеток календарної упаковки і може ще не завершитися до початку наступної календарної упаковки. У деяких жінок менструальноподібна кровотеча продовжується після прийому перших пігулок із нової календарної упаковки.ПередозуванняСимптоми: про серйозні порушення передозування препарату Клайра не повідомлялося. На підставі сумарного досвіду застосування КОК - симптоми, які можуть відзначатися при передозуванні активних таблеток: нудота, блювота, кров'янисті виділення, що мажуть, або метрорагія. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо якісь із захворювань/станів/факторів ризику, зазначених нижче, є в даний час, слід ретельно співвіднести потенційний ризик і очікувану користь застосування препарату Клайра в кожному індивідуальному випадку: фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболії (паління, ожиріння, дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія, мігрень, захворювання клапанів серця, порушення серцевого ритму, великі хірургічні втручання без тривалої іммобілізації); інші захворювання, при яких можуть відзначатися порушення периферичного кровообігу (цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хвороба Крона та виразковий коліт, серповидно-клітинна анемія); спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, холестатична жовтяниця, холестатичний свербіж, холелітіаз, отосклероз з погіршенням слуху, порфірія, герпес вагітних, хорея Сіденгама); післяпологовий період.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки, покриті плівковою оболонкою. 2 темно-жовтих, 5 рожевих, 17 блідо-жовтих, 2 червоні, 2 білі (всього — 28 табл.) в 1 бл. із плівки ПВХ/алюмінієвої фольги. 1 бл. + вклеєний у книжку-розкладачку картонну. 1 або 3 книжки-розкладачки в комплекті з календарем прийому самоклеючимся запечатані в прозору плівку.Опис лікарської формиТемно-жовті таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою темно-жовтого кольору, з гравіюванням «DD» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка темно-жовта. Рожеві таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюванням «DJ» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка - рожева. Блідо-жовті таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блідо-жовтого кольору, з гравіюванням «DH» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка - блідо-жовта. Червоні таблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою червоного кольору, з гравіюванням «DN» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка червона. Білі таблетки (плацебо): круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого кольору, з гравіюванням «DT» у правильному шестикутнику на одній стороні. Вид пігулок на поперечному розрізі: ядро ​​від білого до майже білого кольору, оболонка – біла.Властивості компонентівПігулки, покриті плівковою оболонкою різного кольору. 1 блістер: Таблетки, покриті плівковою оболонкою темно-жовтого кольору - 1 табл. ядро: активний компонент: естрадіолу валерат, мікро 20 – 3 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 48,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид – 0,584 мг; барвник заліза оксид жовтий - 0,292 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору - 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 2 мг; дієногест, мікро - 2 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 47,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,83694 мг; барвник заліза оксид червоний - 0,03906 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою блідо-жовтого кольору - 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 2 мг; дієногест, мікро – 3 мг. допоміжні речовини: лактози моногідрат – 46,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг. оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,89694 мг; барвник заліза оксид жовтий - 0,03906 мг Таблетки, покриті плівковою оболонкою червоного кольору – 1 табл. ядро: активні компоненти: естрадіолу валерат, мікро 20 – 1 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 50,36 мг; крохмаль кукурудзяний – 14,4 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 9,6 мг; повідон 25 - 4 мг; магнію стеарат – 0,64 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,5168 мг; макрогол 6000 - 0,3036 мг; тальк – 0,3036 мг; титану діоксид - 0,5109 мг; барвник заліза оксид червоний - 0,3651 мг Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору (плацебо) – 1 табл. ядро: допоміжні речовини: лактози моногідрат – 52,1455 мг; крохмаль кукурудзяний – 24 мг; повідон 25 - 3,0545 мг; магнію стеарат – 0,8 мг оболонка плівкова: гіпромелоза - 1,0112 мг; тальк – 0,2024 мг; титану діоксид - 0,7864 мгФармакокінетикаДієногест Абсорбція. Після перорального прийому дієногест швидко та практично повністю всмоктується. C max у сироватці крові, що становить 90,5 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому таблетки препарату Клайра, що містить 2 мг естрадіолу валерату + 3 мг дієногесту. Біодоступність становить близько 91%. Фармакокінетика дієногесту у дозовому діапазоні від 1 до 8 мг характеризується залежністю від дози. Одночасний прийом їжі не надає клінічно значущого впливу на швидкість та ступінь всмоктування дієногесту. Розподіл. Відносно велика (10%) частина циркулюючого дієногеста знаходиться у незв'язаному вигляді, тоді як близько 90% неспецифічно пов'язане з альбуміном. Дієногест не зв'язується з ГСПГ, і кортикостероїдзв'язуючим глобуліном (КСГ). З цієї причини відсутня можливість витіснення тестостерону з зв'язку з ГСПГ або кортизолу з його зв'язку з КСГ. Будь-який вплив на фізіологічні процеси транспорту ендогенних стероїдів, отже, є малоймовірним. V d дієногеста при C ss становить 46 л після внутрішньовенного введення 85 мкг міченого тритієм дієногеста. Метаболізм. Дієногест майже повністю метаболізується, відповідно до відомих шляхів метаболізму стероїдних гормонів (гідроксилування, кон'югування), з утворенням переважно гормонально неактивних метаболітів. Метаболіти виводяться дуже швидко, тому переважаючою фракцією в плазмі є незмінений дієногест. Загальний кліренс після внутрішньовенного введення міченого тритієм дієногесту - 5,1 л/год. Елімінація. T 1/2 дієногесту з плазми становить приблизно 11 год. Після прийому внутрішньо в дозі 0,1 мг/кг дієногест виводиться у вигляді метаболітів, які виводяться нирками і через кишечник у співвідношенні приблизно 3:1. Після перорального прийому 42% дози виводиться у межах перших 24 годин, а 63% – у межах 6 днів шляхом ниркової екскреції. Через 6 днів нирками та через кишечник виводиться у сукупності 86% дози. C ss . Фармакокінетика дієногесту не залежить від концентрації ГЗНГ. C ss досягається через 3 дні прийому однієї і тієї ж дози, що становить 3 мг дієногесту у поєднанні з 2 мг естрадіолу валерату. C min , C max і середня концентрація дієногесту у сироватці крові при рівноважному стані становлять відповідно 11,8; 82,9 та 33,7 нг/мл. Середній коефіцієнт кумуляції AUC 0-24 - 1,24. Естрадіола валерат Абсорбція. Після прийому внутрішньо естрадіолу валерат швидко та повністю абсорбується. Розщеплення на естрадіол та валеріанову кислоту відбувається в ході всмоктування у слизовій оболонці ШКТ або під час першого пасажу через печінку, внаслідок чого утворюються естрадіол та його метаболіти – естрон та естріол. C max естрадіолу в сироватці крові, що дорівнює 70,6 пг/мл, досягається між 1,5 та 12 годинами після разового прийому внутрішньо таблетки, що містить 3 мг естрадіолу валерату в 1-й день курсу. Одночасний прийом їжі не надає клінічно значущого впливу на швидкість та ступінь всмоктування естрадіолу валерату. Метаболізм. Валеріанова кислота дуже швидко метаболізується. Після внутрішнього застосування приблизно 3% дози стають безпосередньо біодоступними у вигляді естрадіолу. Естрадіол піддається інтенсивному ефекту первинного проходження через печінку, і значна частина введеної дози метаболізується вже у слизовій оболонці ШКТ. У сукупності з пресистемним метаболізмом у печінці близько 95% прийнятої внутрішньо дози метаболізується до надходження до системної циркуляції. Основними метаболітами є естрон, естрону сульфат та естрону глюкуронід. Розподіл. У плазмі крові 38% естрадіолу пов'язано з ГСПГ, 60% - з альбуміном і 2-3% циркулює у незв'язаному вигляді. Естрадіол може трохи підвищувати концентрацію ГСПГ у сироватці крові; цей ефект залежить від дози. На 21 день циклу прийому концентрація ГСПГ становила приблизно 148% від вихідної, а до 28-го дня (завершення фази прийому неактивних таблеток) знизилася приблизно до 141% від вихідної. Здається V d після внутрішньовенного введення - 1,2 л/кг. Елімінація. Внаслідок великого циркулюючого пулу сульфатів і глюкуронідів естрогену, а також кишково-печінкової рециркуляції, T 1/2 естрадіолу в термінальній фазі після перорального прийому є комплексним параметром, який залежить від усіх цих процесів і знаходиться в діапазоні близько 13-20 год. Естрадіол та його метаболіти виводяться головним чином нирками, причому близько 10% виводиться через кишечник. C ss . На фармакокінетику естрадіолу впливає концентрація ГСПГ. У жінок вимірювана концентрація естрадіолу в плазмі крові є сукупністю ендогенного естрадіолу та естрадіолу, що надійшов при прийомі препарату Клайра. Під час фази прийому таблеток, що містять 2 мг естрадіолу валерату + 3 мг дієногесту, C max та середня концентрація естрадіолу в сироватці крові при рівноважному стані становлять відповідно 66 та 51,6 пг/мл. Протягом всього 28-денного циклу підтримувалися стабільні C міді естрадіолу в діапазоні від 28,7 до 64,7 пг/мл.ФармакодинамікаКонтрацептивний ефект КОК заснований на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є придушення овуляції та зміна властивостей цервікального слизу. Поряд із попередженням небажаної вагітності, КОКобладают рядом позитивних властивостей, які при обліку також негативних властивостей (див. «Особливі вказівки», «Побічні дії») можуть допомогти у виборі найбільш відповідного методу контрацепції. У жінок, які приймають КОК, зменшуються болючість та інтенсивність менструальноподібних кровотеч, внаслідок чого знижується ризик залізодефіцитної анемії. Крім того, є дані про зниження ризику розвитку раку ендометрію та раку яєчників. Препарат Клайра має сприятливий ефект щодо ендометрію, що може бути застосовано для лікування рясних та/або тривалих менструальних кровотеч без органічної патології. Ефективність та безпека таблеток естрадіолу валерату/дієногеста у лікуванні симптомів дисфункціональної маткової кровотечі вивчені у двох подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях. Обидва дослідження мали ідентичний дизайн та план аналізу. Обидва дослідження продемонстрували клінічно та статистично значуще зменшення менструальної крововтрати. Це супроводжувалося статистично значущим покращенням показників метаболізму заліза (Hb, гематокрит та феритин). Естрогеном у препараті Клайра є естрадіолу валерат, попередник природного 17β-естрадіолу людини (1 мг естрадіолу валерату відповідає 0,76 мг 17β-естрадіолу). Естрогенний компонент, що використовується в цьому КОК, таким чином, відрізняється від естрогенів, які зазвичай використовуються в КОК, якими є синтетичні естрогени — етинілестрадіол або його попередник местранол, що обидва містять етинільну групу в положенні 17α. Ця група зумовлює більш високу метаболічну стабільність, однак також більш виражену дію на печінку. Прийом препарату Клайра веде до менш вираженої дії на печінку порівняно з трифазними КОК, що містять етинілестрадіол та левоноргестрел. Було показано, що на концентрацію ГСПГ і параметри гемостазу менш виражено. У комбінації з дієногестом естрадіолу валерат демонструє підвищення ЛПВЩ, тоді як концентрація Хс ЛПНЩ дещо знижується. Дієногест є прогестагеном, що діє при пероральному застосуванні, який характеризується додатковими частковими антиандрогенними ефектами. Його естрогенні, антиестрогенні та андрогенні властивості незначні. Завдяки особливій хімічній структурі забезпечується спектр фармакологічної дії, що поєднує найважливіші переваги 19-нор-прогестагенів та похідних прогестерону. Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень токсичності при багаторазовому введенні доз, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи не вказують на існування специфічного ризику для людини. Однак слід враховувати, що статеві гормони здатні стимулювати зростання ряду гормонозалежних тканин та пухлин. При правильному застосуванні індекс Перля (показник, що відображає частоту наступу вагітності у 100 жінок протягом року використання контрацептиву) становить менше 1. При пропусканні таблеток або неправильному застосуванні індекс Перля може зростати.Показання до застосуванняпероральна контрацепція; пероральна контрацепція та лікування рясних та/або тривалих менструальних кровотеч без органічної патології.Протипоказання до застосуванняЗастосування препарату Клайра протипоказане за наявності будь-якого зі станів, наведених нижче. Якщо якісь із цих станів розвиваються вперше на фоні прийому, препарат повинен бути негайно скасований: підвищена чутливість до активних речовин або будь-якої з допоміжних речовин; тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен (ТГВ), ТЕЛА, інфаркт міокарда (ІМ), інсульт в даний час або в анамнезі); стани, що передують тромбозу (в т.ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі; виявлена ​​придбана або спадкова схильність до венозного або артеріального тромбозу, включаючи резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпину); наявність високого ризику венозного або артеріального тромбозу (див. «Особливі вказівки»); мігрень з осередковими неврологічними симптомами, зокрема. в анамнезі; цукровий діабет із судинними ускладненнями; панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі; печінкова недостатність та тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників функції печінки); пухлини печінки (доброякісні та злоякісні) в даний час або в анамнезі; виявлені гормонозалежні злоякісні пухлини (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча з піхви неясного генезу; вагітність чи підозра на неї; період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Побічна діяІнфекційні та паразитарні захворювання: Грибкова інфекція, інфекція піхви неуточнена, кандидозний вульвагініт; Кандидоз, лабіальний герпес, синдром гістоплазмозу очей, оперізувальний лишай, інфекція сечовивідних шляхів, бактеріальний вагініт, запальні захворювання органів малого тазу. З боку обміну речовин та харчування: Підвищення апетиту; Затримка рідини, гіпертригліцеридемія/ З боку нервової системи: Головний біль (у т.ч. головний біль напруги), біль у ділянці пазух носа; Запаморочення, мігрень (в т.ч. з аурою та без аури); Порушення уваги, парестезії, вертиго. З боку психіки: Депресія/зниження настрою, зниження лібідо, психічні порушення, перепади настрою, афективна лабільність, безсоння; Агресивність, тривожність, дисфорія, підвищення лібідо, нервозність, занепокоєння, порушення сну, стрес. З боку зору: Непереносимість контактних лінз, сухість слизової оболонки очей, набряк повік. З боку судин: Підвищення артеріального тиску, припливи; Кровотеча з варикознорозширених вен, зниження артеріального тиску, болі по ходу вен, ВТЕ, артеріальна тромбоемболія, флебіт поверхневих вен, тромбофлебіт. З боку серця: Інфаркт міокарда, відчуття серцебиття. З боку шлунково-кишкового тракту: Болі у животі, здуття живота, нудота; Діарея, блювання; Запор, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті З боку печінки та жовчовивідних шляхів: Підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ); Фокальна нодулярна гіперплазія печінки, хронічний холецистит. З боку шкіри та підшкірних тканин Акне; Алопеція, свербіж (в т.ч. генералізований і сверблячий висип), висип (в т.ч. плямистий висип), гіпергідроз; Алергічна шкірна реакція, включаючи алергічний дерматит та кропив'янку, хлоазму, дерматит, гірсутизм, гіпертрихоз, нейродерматит, порушення пігментації, себорея, ураження шкіри, в т.ч. порушення тургору шкіри. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: М'язові спазми; Болі у спині, відчуття тяжкості, біль у щелепі. З боку нирок та сечовивідних шляхів Біль у ділянці сечовивідних шляхів/ З боку статевих органів та молочної залози: Відсутність менструальноподібних кровотеч, дискомфорт у молочних залозах, болі в молочних залозах, болючість сосків, болі в сосках, хвороблива менструальноподібна кровотеча, нерегулярні менструальноподібні кровотечі (метрорагія) Збільшення молочних залоз, дифузне ущільнення молочних залоз, дисплазія епітелію шийки матки, дисфункціональна маткова кровотеча, диспареунія, фіброзно-кістозна мастопатія, рясна менструальноподібна кровотеча, кісти в яєчниках, болі в тазовій ділянці, матки піхви, сухість слизової оболонки вульви та піхви, кров'яні виділення/кровотечі з піхви, в т.ч. мажуть виділення; Доброякісне новоутворення у молочній залозі, у т.ч. кіста молочної залози, рак молочної залози in situ, поліп шийки матки, кровотеча під час статевих зносин, галакторея, мізерні кров'яні менструальноподібні виділення, затримка менструальноподібної кровотечі, розрив кісти яєчника, відчуття печіння у піхві, запах з піхви, в З боку крові та лімфатичної системи: Лімфаденопатія З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Бронхіальна астма, задишка, носова кровотеча. Загальні симптоми: Підвищення маси тіла: Дратівливість, периферичні набряки, зниження ваги, стомлюваність; Біль за грудиною, нездужання, лихоманка. Лабораторні інструментальні дані: Підвищення чи зниження АТ; Патологічні результати цитологічного дослідження з Папаніколау.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на препарат Клайра Можлива взаємодія з ЛЗ, що індукують мікросомальні ферменти печінки, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до проривних маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Тактика ведення Індукція мікросомальних ферментів печінки може спостерігатися вже через кілька днів спільного застосування препаратів-індукторів та препарату Клайра та зберігатись до 4 тижнів після його закінчення. Короткострокове лікування. Жінкам, які отримують лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, слід тимчасово використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції на додаток до застосування препарату Клайра. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів та протягом 28 днів після їх відміни. Якщо прийом супутніх препаратів триває після того, як закінчилися активні таблетки в упаковці препарату Клайра, необхідно викинути неактивні таблетки (плацебо) і одразу розпочати прийом активних таблеток з нової упаковки. Тривале лікування. Жінкам, які отримують тривале лікування препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, рекомендується розглянути інший ефективний метод негормонального контрацепції. Речовини, що збільшують кліренс препарату Клайра (що знижують ефективність індукцією ферментів). Фенітоїн, барбітурати, бозентан, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін, а також препарати, що містять продирявлений звіробій. Одночасний прийом рифампіцину разом з таблетками, що містять естрадіолу валерат і дієногест, призводив до істотного зниження C ss та системної експозиції дієногесту та естрадіолу. Системна експозиція дієногеста та естрадіолу при C ss , що вимірюється на основі AUC 0-24 , знизилася відповідно на 83 і на 44%. Речовини з різним впливом на кліренс препарату Клайра. При сумісному застосуванні з препаратом Клайра багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ННІОТ можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогенів або прогестинів у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. Речовини, що знижують кліренс КЗК (інгібітори ферментів). Дієногест є субстратом цитохрому Р450 (CYP)3A4. Сильні та помірні інгібітори CYP3A4, такі як азольні антимікотики (наприклад ітраконазол, вориконазол, флуконазол), верапаміл, макроліди (наприклад кларитроміцин, еритроміцин), дилтіазем і грейпфрутовий сік можуть підвищувати або плазмові концентрації. При одночасному прийомі з сильним інгібітором кетоконазолом величина AUC 0–24 у рівноважному стані у дієногесту зросла у 2,86 раза, а у естрадіолу – у 1,57 раза. При одночасному застосуванні з помірним інгібітором еритроміцином величина AUC 0-24 у дієногесту та естрадіолу в рівноважному стані збільшилася відповідно у 1,62 та у 1,33 рази. Вплив препарату Клайра на інші лікарські препарати КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад циклоспорин) або зниження (наприклад ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. Однак, виходячи з даних досліджень in vitro, інгібування ферментів CYP при застосуванні препарату Клайра в терапевтичній дозі є малоймовірним. Несумісність. Відсутня.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетки слід приймати у вказаному на упаковці порядку щодня приблизно в один і той самий час, за потреби запиваючи водою або іншою рідиною. Прийом таблеток здійснюється безперервно. Слід приймати по 1 таблетці на добу послідовно протягом 28 днів. Кожну нову упаковку починають після прийому останньої таблетки попередньої календарної упаковки. Менструальноподібна кровотеча зазвичай починається під час прийому останніх таблеток календарної упаковки і може ще не завершитися до початку наступної календарної упаковки. У деяких жінок менструальноподібна кровотеча продовжується після прийому перших пігулок із нової календарної упаковки.ПередозуванняСимптоми: про серйозні порушення передозування препарату Клайра не повідомлялося. На підставі сумарного досвіду застосування КОК - симптоми, які можуть відзначатися при передозуванні активних таблеток: нудота, блювота, кров'янисті виділення, що мажуть, або метрорагія. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо якісь із захворювань/станів/факторів ризику, зазначених нижче, є в даний час, слід ретельно співвіднести потенційний ризик і очікувану користь застосування препарату Клайра в кожному індивідуальному випадку: фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболії (паління, ожиріння, дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія, мігрень, захворювання клапанів серця, порушення серцевого ритму, великі хірургічні втручання без тривалої іммобілізації); інші захворювання, при яких можуть відзначатися порушення периферичного кровообігу (цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хвороба Крона та виразковий коліт, серповидно-клітинна анемія); спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, холестатична жовтяниця, холестатичний свербіж, холелітіаз, отосклероз з погіршенням слуху, порфірія, герпес вагітних, хорея Сіденгама); післяпологовий період.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активна речовина: дезогестрел – 0,075 мг; ядро: D,L-α-токоферол - 0,08 мг; кремнію діоксид колоїдний – 0,8 мг; стеаринова кислота – 0,8 мг; магнію стеарат – 0,4 мг; крохмаль картопляний - 8 мг; повідон К30 - 2,4 мг; лактози моногідрат – 67,445 мг; оболонка плівкова: Opadry II білий (титану діоксид (Е171) Cl 77891 – 0,25 мг, тальк – 0,148 мг, макрогол 3000 – 0,202 мг, полівініловий спирт – 0,4 мг) – 1 мг. Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 0,075 мг. У блістері з ПВХ/ПВДХ-плівки та фольги алюмінієвої по 28 шт. 1 або 3 блістери в картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з маркуванням «D» на одному боці і «75» — на іншому.Фармакотерапевтична групаГестаген.ФармакокінетикаВсмоктування При вживанні дезогестрел всмоктується швидко. Tmax досягається через 1,8 години після прийому таблетки. Біодоступність етногестрелу становить близько 70%. Розподіл Етоногестрел на 95,5-99% зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном і меншою мірою з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Метаболізм Дезогестрел шляхом гідроксилювання та дегідрогенізації метаболізується в активний метаболіт етоногестрел. Етоногестріл метаболізується шляхом утворення сульфатних та глюкуронідних кон'югатів. Виведення Середній T1/2 этоногестрела близько 30 год, як із одноразовому, і багаторазовому прийомі. Css у плазмі встановлюються через 4-5 днів. Етоногестрел та його метаболіти виводяться нирками та через кишечник (у співвідношенні 1,5:1) у вигляді вільних стероїдів та кон'югатів. У матерів, що годують, етоногестрел виділяється з грудним молоком у співвідношенні молоко/сироватка крові 0,37-0,55. Таким чином, при зразковому споживанні молока матері в кількості 150 мг/кг/день, новонароджений може отримувати етоногестрел у кількості 0,01–0,05 мкг/кг/добу.ФармакодинамікаЛактинет® - це контрацептив, що містить гестаген, для перорального застосування, діючою речовиною якого є дезогестрел. Як і інші гормональні контрацептиви, до складу яких як активний компонент входить виключно прогестаген, Лактинет® можна приймати жінкам у період годування груддю, а також за наявності протипоказань до естрогенів або небажанні використовувати контрацептиви, що містять естроген. На відміну від інших гестагенних контрацептивів, протизаплідна дія препарату Лактинет пояснюється гальмуванням процесу овуляції, що підтверджується відсутністю овуляторного фолікулу при УЗД та відсутністю підвищення значень ЛТГ та прогестерону у сироватці крові в середині менструального циклу. У той же час дезогестрел так само, як і інші прогестагени, має властивість підвищувати в'язкість слизу шийки матки, перешкоджаючи просуванню сперматозоїдів. Індекс Перля (показник, що відображає настання вагітності у 100 жінок протягом року контрацепції) становить 0,4, що можна порівняти з використанням комбінованих гормональних контрацептивів для перорального застосування. Застосування препарату Лактинет веде до зниження вмісту естрадіолу в плазмі крові до значень, що відповідають ранній фолікулярній фазі.Прогестагени впливають на вуглеводний та ліпідний обмін.Показання до застосуванняКонтрацепція.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до дезогестрелу або до будь-якого іншого компонента препарату; наявність в даний час або анамнезі венозної тромбоемболії (в т.ч. тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії); тяжкі захворювання печінки в даний час або анамнезі (до нормалізації показників функції печінки); печінкова недостатність в даний час або анамнезі; встановлені або передбачувані злоякісні гормонозалежні пухлини (в т.ч. рак молочної залози); рак печінки; кровотеча із піхви неясної етіології; встановлена ​​чи передбачувана вагітність; непереносимість лактози, недостатність лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; тривала іммобілізація, зокрема. пов'язана з операцією або захворюванням (ризик венозної тромбоемболії). З обережністю: резистентна артеріальна гіпертензія, що розвивається і натомість прийому препарату, зокрема. при неефективності антигіпертензивної терапії; хлоазму, особливо за наявності хлоазми під час вагітності в анамнезі; цукровий діабет (через можливий вплив прогестагенів на периферичну інсулінрезистентність та толерантність до глюкози); порфірія; системна червона вовчанка; герпес (під час вагітності в анамнезі).Вагітність та лактаціяПід час вагітності застосування препарату протипоказане. У доклінічних дослідженнях під час введення дуже високих доз прогестагену спостерігали маскулінізацію плода жіночої статі. В епідеміологічних дослідженнях не виявлено підвищеного ризику виникнення тератогенного ефекту та вроджених дефектів розвитку серед дітей, матері яких приймали пероральні гормональні контрацептиви до вагітності або ненавмисно – у ранні терміни вагітності. Як і інші препарати, що містять тільки прогестаген, Лактинет не впливає на якість і кількість материнського молока, але невелика кількість метаболіту дезогестрелу (етоногестрел) виділяється з материнським молоком і становить приблизно 0,01-0,05 мкг/кг/день (при кількості споживаного грудного молока 150 мл/кг/добу). Результати 7-місячного спостереження не виявили підвищених ризиків для дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, при оцінці їхнього зростання, психомоторного та фізичного розвитку. Тим не менш, необхідно ретельне динамічне спостереження за розвитком та зростанням дитини при грудному вигодовуванні, якщо жінка з метою контрацепції використовує препарат Лактинет.Побічна діяНайчастішим небажаним ефектом, про який повідомлялося у клінічних дослідженнях, були нерегулярні менструації. До 50% жінок, які застосовували дезогестрел, відзначали ациклічні кров'янисті виділення: у 20–30% жінок менструації стають частішими, тоді як в інших 20% — рідкісними або навіть можуть повністю припинитися. Менструації можуть стати більш тривалими. Після кількох місяців прийому препарату менструації мають тенденцію ставати менш частими. Інформування лікаря, спостереження лікарем та використання щоденника менструацій може підвищити комплаентність при лікуванні препаратом. Нижче наведені небажані ефекти, що мають встановлений, ймовірний або можливий зв'язок із застосуванням препарату. У тому випадку, якщо спостерігається будь-який із нижченаведених станів/факторів ризику, потрібно ретельно зважувати очікувані переваги та ризик застосування контрацептиву при консультуванні з лікарем протягом усього періоду контрацепції. При появі, посиленні, зміні будь-якого з перелічених нижче станів/факторів ризику, пацієнтці необхідно негайно звернутися до лікаря для вирішення питання про можливість подальшого застосування препарату. Часто – акне, нудота, зміни настрою, зниження лібідо, болючість молочної залози, порушення менструального циклу, головний біль, збільшення маси тіла. Нечасто – алопеція, втома, блювання, дискомфорт при носінні контактних лінз, вагініт, дисменорея, кісти яєчника. Рідко - почервоніння шкіри, висипання, кропив'янка, вузлувата еритема. Хоча достовірний зв'язок з прийомом гестагенів не встановлений, при їх прийомі можливі холестатична жовтяниця, свербіж шкіри, холелітіаз, хорея, герпес вагітних, отосклероз, глухота, розвиток гемолітико-уремічного синдрому.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування індукторів мікросомальних ферментів печінки може спричинити проривну кровотечу та зниження протизаплідного ефекту препарату. Такими препаратами є похідні гідантоїну (в т.ч. фенітоїн), рифабутин, барбітурати, примідон, карбамазепін та рифампіцин, а також окскарбазепін, топірамат, фелбамат та гризеофульвін. Спеціалізованих досліджень щодо взаємодії дезогестрелу з іншими препаратами не проводилося. Максимальна індукція мікросомальних ферментів печінки досягається не раніше ніж через 2-3 тижні після початку застосування відповідного індуктора і триває до 4 тижнів після його відміни. Антибіотики (наприклад ампіцилін та тетрациклін) знижують ефективність пероральних протизаплідних засобів. Жінкам, які приймають лікарські препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки, слід рекомендувати тимчасове додаткове використання бар'єрних чи інших негормональних методів контрацепції. При одночасному застосуванні перерахованих вище препаратів з дезогестрелом рекомендується використання бар'єрного методу контрацепції протягом усього курсу лікування та протягом 7 днів (для рифампіцину – 28 днів) після закінчення терапії. При лікуванні активованим вугіллям всмоктування стероїдів, а отже контрацептивна ефективність можуть зменшуватися. У цьому випадку слід дотримуватись рекомендацій щодо пропущеного прийому препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину. За відсутності попереднього застосування гормональних контрацептивів (протягом останнього місяця) прийом таблеток починають із першого дня менструального циклу по 1 табл. на день, по можливості в один і той же час доби, слідуючи у вказаному на упаковці напрямку, щоб перерва між прийомом 2 табл. становив 24 год, за необхідності з невеликою кількістю рідини. Цей препарат не вимагає перерви у прийомі. Кожну наступну упаковку слід розпочинати одразу після закінчення попередньої. Порядок прийому препарату Жінки, які попереднього місяця не приймали пероральних контрацептивів. Прийом 1-ї табл. слід розпочинати з першого дня менструального циклу (менструації). У цьому випадку не потрібне застосування додаткових методів контрацепції. Прийом таблеток можна починати і з 2-5-го дня менструації, але в цьому випадку в першому циклі треба застосовувати додаткові методи контрацепції у перші 7 діб прийому таблеток. Жінки, які переходять з іншого комбінованого перорального контрацептиву (КПК) до Лактинет®. По можливості - наступного дня після прийняття останньої таблетки попереднього КПК. У цьому випадку не потрібне застосування додаткових методів контрацепції. Жінки, які переходять з монокомпонентних препаратів, що містять лише прогестаген (міні-пили, ін'єкції, імплантати або внутрішньоматкові протизаплідні засоби, що виділяють прогестаген). При переході від міні-пілі прийом препарату можна розпочати будь-якого дня; у разі ін'єкцій - у день, коли слід робити чергову ін'єкцію; у випадку імплантату – наступного дня після його видалення. У всіх випадках рекомендується використання бар'єрних методів контрацепції протягом перших 7 днів. Прийом препарату після аборту у І триместрі вагітності. Після аборту в І триместрі вагітності прийом препарату рекомендується починати відразу після аборту, і в цьому випадку немає необхідності застосування додаткових методів контрацепції. Прийом препарату після пологів або після переривання вагітності у ІІ триместрі. Прийом препарату починають не раніше 21-28-го дня після переривання вагітності у II триместрі або після пологів. Якщо прийом препарату передбачають починати пізніше, необхідно вживати бар'єрний спосіб контрацепції протягом перших 7 днів. Крім цього, якщо перед початком застосування препарату мали місце незахищені статеві контакти, необхідно виключити вагітність або перенести початок прийому препарату на 1 день наступної менструації (при відновленні менструального циклу). Пропущені (забуті) пігулки. Ефективність контрацептиву зменшується, якщо між прийомами 2 табл. пройшло більше 36 годин. Якщо перерва не перевищує 12 годин, протизаплідний ефект не знижується, і застосування додаткового протизаплідного методу не потрібне. Прийом інших таблеток продовжують за звичайним розкладом. У разі понад 12 годин перерви протизаплідний ефект може знизитись. Для досягнення ефективного блокування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи необхідно щодня приймати препарат протягом 7 днів. Таким чином, при перерві, що перевищує 12 годин, прийом препарату продовжують у звичайному режимі, однак у наступні 7 днів необхідно використовувати додаткові (бар'єрні) методи контрацепції. Якщо прийом таблетки був пропущений на 1-й тиждень застосування препарату і попередні 7 днів мав місце незахищений статевий акт, то не можна виключити ймовірність настання вагітності. Заходи, що вживаються у разі блювання. Якщо протягом 3-4 годин після прийому пігулки розвивається блювання, то пігулка всмоктується не повністю. У цьому випадку слід робити так само, як у випадку пропущених таблеток. Необхідну таблетку (необхідні таблетки) слід заповнити з іншої упаковки. Спостереження. Незважаючи на регулярний прийом пігулок, можуть виникати порушення менструації. Якщо менструація виникають часто і нерегулярно, слід розглянути можливість застосування іншого методу контрацепції. Якщо розлади зберігаються, слід виключити органічну причину. Тактика при виниклі під час застосування препарату аменореї залежить від того, приймалися таблетки відповідно до інструкції чи ні; може знадобитися проведення тесту на вагітність. Якщо виникла вагітність, прийом препарату слід припинити. Необхідно пам'ятати, що прийом препарату Лактинет не захищає від інфікування ВІЛ (СНІД) та іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, кров'яні виділення / кровотеча з піхви. Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності будь-якого стану чи фактору ризику лікар повинен співвіднести ризик та користь застосування препарату Лактинет® індивідуально для кожної жінки до початку гормональної контрацепції. У разі появи будь-якого небажаного ефекту або фактора ризику необхідно відразу ж поставити до відома лікаря для вирішення питання про доцільність подальшого прийому препарату. Жінки з цукровим діабетом повинні бути під пильним наглядом протягом перших місяців використання препарату Лактинет®. Прийом препарату Лактинет® знижує вміст естрадіолу сироватки до значення, що відповідає ранній фолікулярній фазі. Захисна дія традиційних лише прогестагенсодержащих контрацептивів у плані профілактики ектопічної вагітності не настільки виражена, як у комбінованих пероральних контрацептивів,що пов'язують із відносно часто що відбувається на тлі прийому тільки прогестогенсодержащих препаратів овуляцією. Незважаючи на те, що Лактинет®, як правило, пригнічує овуляцію, можливість позаматкової вагітності потрібно мати на увазі при диференціальному діагнозі при розвитку у жінки аменореї або болів у животі. Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінкам зі схильністю до хлоазми слід уникати сонячного та ультрафіолетового опромінення під час прийому Лактинет®. Пацієнткам з непереносимістю лактози слід мати на увазі, що одна покрита плівковою оболонкою таблетка Лактинет містить 67,445 мг лактози моногідрату. Пацієнтки з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція не повинні приймати препарат. Вплив на здатність керувати автомобілем чи іншими робочими механізмами. Не впливає на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі (28 шт. у блістері) - 1 таб. Активні речовини: етинілестрадіол – 20 мкг; дроспіренон – 3 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 68.18 мг, полакрилін калію – 4 мг, повідон К30 – 4 мг, магнію стеарат – 0.8 мг; Склад плівкової оболонки: опадрай II рожевий 85F34048 (макрогол 3350 - 0.404 мг, титану діоксид - 0.496 мг, полівініловий спирт - 0.8 мг, тальк - 0.296 мг, барвник заліза оксид червоний - 0.003 0 0 0 0 4 0 0 0 4 0 0 0 0 0 4 мг. Таблетки, покриті плівковою оболонкою (плацебо) білого кольору, круглі, двоопуклі (3 шт. у блістері). Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 73.4 мг, полакрилін калію – 1.6 мг, повідон К30 – 4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.2 мг, магнію стеарат – 0.8 мг; Склад плівкової оболонки: опадрай II білий 85F18422 (макрогол 3350 – 0.8 мг, титану діоксид – 0.5 мг, полівініловий спирт – 0.404 мг, тальк – 0.296 мг) – 2 мг.Фармакотерапевтична групаМонофазний комбінований пероральний контрацептив (КОК), до складу якого входить етинілестрадіол та прогестаген дроспіренон. Контрацептивний ефект препарату Лея заснований на взаємодії різних факторів, з яких найбільш важливими є придушення овуляції та зміна властивостей цервікального секрету, внаслідок чого стає малопроникним для сперматозоїдів. У терапевтичних дозах дроспіренон має також антиандрогенні та помірні антимінералокортикоїдні властивості, що надає дроспіренону фармакологічний профіль, подібний до профілю природного прогестерону. Дроспіренон сприяє зменшенню симптомів акне (угрів), жирності шкіри та волосся, попереджає збільшення маси тіла і поява набряків, пов'язаних із затримкою рідини, що викликається естрогенами, що забезпечує дуже хорошу переносимість препарату Лея.Показано позитивний вплив та клінічна ефективність дроспіренону у полегшенні симптомів тяжкої форми передменструального синдрому (ПМС), таких як виражені психоемоційні порушення, нагрубання молочних залоз, головний біль, біль у м'язах та суглобах, збільшення маси тіла та інші симптоми, асоційовані з менструальним циклом. У поєднанні з етинілестрадіолом дроспіренон демонструє сприятливий ефект на ліпідний профіль, що характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові.характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові.характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові. У жінок, які приймають КОК, менструальний цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються болючі менструації, зменшується інтенсивність кровотечі, що знижує ризик розвитку анемії. Крім того, за даними епідеміологічних досліджень, при застосуванні КОК знижується ризик розвитку раку ендометрію та раку яєчників.ФармакокінетикаДроспіренон Всмоктування При пероральному прийомі дроспіренон швидко та майже повністю абсорбується. Після одноразового прийому внутрішньо Cmax у плазмі крові, що дорівнює близько 38 нг/мл, досягається приблизно через 1-2 год. Біодоступність становить 76-85%. Прийом їжі не впливає на біодоступність дроспіренону. Розподіл Після перорального прийому концентрація дроспіренону в плазмі крові зменшується двофазно, з T1/2 у другій фазі - 31 година. Лише 3-5% від загальної концентрації речовини в плазмі присутня як вільний стероїд. Індуковане етинілестрадіолом підвищення ГСПГ не впливає на зв'язування дроспіренону білками плазми. Середній здається Vd становить 3.7±1.2 л/кг. Рівноважна концентрація. Під час циклового лікування Cssmax дроспіренону в плазмі досягається через 8 днів прийому препарату і становить приблизно 70 нг/мл. Відзначалося підвищення концентрації дроспіренону в плазмі крові приблизно в 2-3 рази (за рахунок кумуляції), що зумовлювалося співвідношенням T1/2 у термінальній фазі та інтервалу дозування. Подальше збільшення плазмової концентрації дроспіренону відзначається між 1 та 6 циклами прийому, після чого збільшення концентрації не спостерігається. Метаболізм Після внутрішнього застосування дроспіренон екстенсивно метаболізується. Більшість метаболітів у плазмі представлені кислотними формами дроспіренону. Виведення Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону в плазмі становить 1.5±0.2 мл/хв/кг. У незміненому вигляді дроспіренон екскретується лише у кількостях. Метаболіти дроспіренону виводяться через кишечник та нирками у співвідношенні приблизно 1.2:1.4. T1/2 при екскреції метаболітів становить приблизно 24 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнтки із нирковою недостатністю. Css дроспіренону в плазмі крові у жінок з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (КК 50-80 мл/хв) були порівняні з відповідними показниками у жінок з нормальною функцією нирок (КК понад 80 мл/хв). У жінок з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-50 мл/хв) концентрація дроспіренону в плазмі була в середньому на 37% вищою, ніж у жінок з нормальною функцією нирок. Лікування дроспіреноном добре переносилося у всіх групах. Прийом дроспіренону не надавав клінічно значущого впливу на концентрацію калію в плазмі. Фармакокінетика при тяжкій нирковій недостатності не вивчалася. Пацієнтки з печінковою недостатністю Дроспіренон добре переноситься пацієнтками з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (клас В за шкалою Чайлд-П'ю). Фармакокінетика при тяжкій печінковій недостатності не вивчалася. Етинілестрадіол Всмоктування Після прийому внутрішньо етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується. Пік плазмової концентрації після одноразового прийому внутрішньо досягається через 1-2 години і становить близько 33 пг/мл. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемного кон'югування та метаболізму першого пасажу становить приблизно 60%. Супутній прийом їжі знижує біодоступність етинілестрадіолу приблизно у 25% обстежених, тоді як у інших пацієнток подібних змін не спостерігалося. Розподіл Концентрація етинілестрадіолу в плазмі знижується двофазно; T1/2 становить приблизно 24 год. Етинілестрадіол значною мірою і не специфічно пов'язаний з альбуміном плазми крові (приблизно 98.5%) та спричиняє зростання концентрацій ГСПГ у плазмі крові. Середній здається Vd становить близько 5 л/кг. Метаболізм Етинілестрадіол піддається пресистемному кон'югування в слизовій оболонці тонкого кишечника і в печінці. Етинілестрадіол первинно метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання, при цьому утворюються різноманітні гідроксильовані та метильовані метаболіти, представлені як у вигляді вільних метаболітів, так і у вигляді кон'югатів з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Етинілестрадіол повністю метаболізується; швидкість метаболічного кліренсу становить близько 5 мл/хв/кг. Виведення Етинілестрадіол практично не екскретується у незміненому вигляді. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться через нирки та кишечник у співвідношенні 4:6; T1/2 становить приблизно 1 добу. Рівноважна концентрація Стан рівноважної концентрації досягається під час другої половини циклу прийому препарату, причому концентрація етинілестрадіолу в плазмі збільшується приблизно в 1.4-2.1 рази. Доклінічні дані про безпеку Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень щодо виявлення токсичності при багаторазовому прийомі доз препарату, а також генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи, не вказують на наявність особливого ризику для людини. Тим не менш, слід пам'ятати, що статеві гормони можуть сприяти зростанню деяких гормонозалежних тканин та пухлин.Показання до застосуванняКонтрацепція; контрацепція та лікування вугрового висипу середньої тяжкості (acne vulgaris); контрацепція та лікування тяжкої форми передменструального синдрому (ПМС).Протипоказання до застосуванняПрийом препарату Лея протипоказаний за наявності будь-якого зі станів, вказаних нижче; якщо якийсь із цих станів виникне вперше на фоні лікування КОК, слід негайно припинити їх прийом. тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда); цереброваскулярні порушення (в т.ч. в анамнезі); стани, що передують тромбозу (в т.ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі; спадкова або набута схильність до розвитку венозних або артеріальних тромбозів, така як резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну C, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія та антифосфоліпідні антитіла (антитіла до кардіоліпіну); мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі; множинні чи виражені чинники ризику венозного чи артеріального тромбозу, зокрема. ускладнені ураження клапанного апарату серця; фібриляція передсердь; захворювання судин головного мозку чи коронарних артерій; неконтрольована артеріальна гіпертензія; важка дисліпопротеїнемія, цукровий діабет із судинними ускладненнями, серйозне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією; куріння у віці старше 35 років; ожиріння з ІМТ понад 30 кг/м2; велика травма; печінкова недостатність; тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників функції печінки); пухлини печінки (доброякісні чи злоякісні), у т.ч. в анамнезі; тяжка ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність; надниркова недостатність; панкреатит, зокрема. в анамнезі, якщо пов'язаний з наявністю тяжкої тригліцеридемії; виявлені гормонозалежні злоякісні захворювання (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча із піхви неуточненої етіології; вагітність чи підозра на неї; період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція (до складу входить лактози моногідрат); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату Лея. З обережністю Якщо пацієнтка має будь-які стани/фактори ризику, зазначені нижче, слід ретельно зважити потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК, включаючи препарат Лея. фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння, тромбози (в т.ч. в анамнезі), інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу у молодому віці у когось із найближчих родичів; ожиріння з ІМТ менше 30 кг/м2; дисліпопротеїнемія; контрольована артеріальна гіпертензія; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; захворювання клапанів серця без ускладнень; порушення серцевого ритму; інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; а також флебіт поверхневих вен; спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання печінки; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, жовтяниця, холестаз, холелітіаз, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес вагітних, хореї Сіденгама); післяпологовий період.Вагітність та лактаціяПрепарат Лея протипоказаний для застосування при вагітності. При виникненні вагітності на фоні прийому препарату Лея необхідно негайно припинити його прийом. Проведені епідеміологічні дослідження не виявили збільшення ризику виникнення вроджених дефектів у дітей, які народилися у матерів, які приймали КОК до вагітності, ні тератогенного ефекту, коли КОК приймалися з необережності на ранніх термінах вагітності. Наявні дані про застосування препарату Лея під час вагітності занадто обмежені і не дозволяють зробити висновок про його негативний вплив на вагітність або здоров'я плода або новонародженого. Препарат Лея протипоказаний під час грудного вигодовування. КОК можуть зменшити кількість грудного молока та змінити його якість. Невелика кількість статевих гормонів та/або їх метаболітів може проникати у грудне молоко і, можливо, може впливати на дитину. Препарат Лея показаний лише після настання менархе. Наявні дані не передбачають корекції дози цієї групи пацієнток.Побічна діяДані клінічних досліджень Частота небажаних реакцій представлена ​​відповідно до класифікації (MedDRA): дуже часто (>10%), часто (≥1%) Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – кандидоз слизової оболонки рота, вагінальний кандидоз, простий герпес. З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції, рідко – бронхіальна астма; частота невідома – реакції гіперчутливості. З боку крові та лімфатичної системи: рідко – анемія, тромбоцитопенія. Порушення психіки: часто – емоційна лабільність; нечасто – депресія, нервозність, розлад сну; рідко – аноргазмія. З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – парестезія, запаморочення, мігрень; рідко – тремор. З боку органу зору: нечасто – кон'юнктивіт, синдром "сухого ока", порушення зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – зниження слуху. З боку серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистоли, тахікардія, тромбоемболія легеневої артерії, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, варикозна хвороба вен; рідко – артеріальна та венозна тромбоемболії, непритомність. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: фарингіт. З боку травної системи: часто – нудота; нечасто – блювання, гастроентерит, діарея; рідко – запор, біль у животі, здуття живота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – холецистит. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри, висип, себорея, акне; рідко – алопеція, сухість шкірних покривів, екзема, фотодерматит, акнеформний дерматоз, гіпертрихоз, стрії, вузлова еритема, багатоформна еритема. З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: нечасто – біль у шиї, у кінцівках, поперековій ділянці; м'язові судоми. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – цистит. З боку статевих органів та молочної залози: часто – біль у молочних залозах, нагрубання молочних залоз, метрорагія, відсутність менструальноподібної кровотечі; нечасто - новоутворення молочних залоз, галакторея, кіста яєчників, "припливи", білі, сухість слизової оболонки піхви, болі в ділянці малого тазу, зміни результатів мазка по Папаніколау, зниження лібідо, збільшення молочних залоз, хвороблива менструальноподібна кровотеча, мізерні мени; рідко – фіброзно-кістозна мастопатія, вагініт, поліп шийки матки, неоплазія шийки матки, атрофія ендометрію, рясна менструальноподібна кровотеча, диспареунія, посткоїтальна кровотеча, кровотеча "скасування", збільшення розмірів матки. З боку ендокринної системи: дуже рідко – зміни толерантності до глюкози або вплив на інсулінорезистентність. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – збільшення маси тіла; нечасто – підвищення апетиту, зниження маси тіла, анорексія, набряк, астенія, надмірне почуття спраги, пітливість. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – гіперкаліємія, гіпонатріємія. Дані постмаркетингового застосування Повідомлялося про наступні тяжкі побічні реакції з невідомою частотою у жінок, які приймають КОК: венозні тромбоемболічні ускладнення, артеріальні тромбоемболічні ускладнення, підвищення артеріального тиску, новоутворення печінки. Зв'язок з прийомом КОК не є переконливим при появі або погіршенні наступних захворювань: хвороба Крона, виразковий коліт, епілепсія, міома матки, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сіденгама, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жел. Гострі та хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни прийому КОК доти, доки маркери печінкової функції не повертаються до норми. У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити прояв захворювання або його загострення. Частота діагностики раку молочної залози серед жінок, які приймають КОК, незначно збільшено, хоча причинно-наслідковий зв'язок із вживанням КОК не встановлено.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з пероральними контрацептивами з іншими лікарськими засобами може призвести до "проривних" кровотеч та/або зниження контрацептивної надійності. Жінки, які приймають ці препарати, повинні тимчасово використовувати бар'єрні методи контрацепції додатково до прийому препарату Лея або вибрати інший метод контрацепції. Застосування препаратів, що індукують мікросомальні ферменти печінки, може призвести до зростання кліренсу статевих гормонів. До таких лікарських засобів відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин; також є припущення щодо окскарбазепіну, топірамату, фелбамату, гризеофульвіну та препаратів, що містять звіробій продірявлений. ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) та їх комбінації також потенційно можуть впливати на печінковий метаболізм. За даними окремих досліджень, деякі антибіотики (наприклад, пеніциліни та тетрациклін) можуть знижувати кишково-печінкову рециркуляцію естрогенів, тим самим знижуючи концентрацію етинілестрадіолу. Під час прийому препаратів, що впливають на мікросомальні ферменти, та протягом 28 днів після їх відміни слід додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Під час прийому антибіотиків (таких як ампіциліни та тетрацикліни) та протягом 7 днів після їх відміни слід додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Якщо протягом цих 7 днів використання бар'єрного методу контрацепції закінчуються активні (рожеві) таблетки, слід пропустити прийом таблеток плацебо (білих) з поточної упаковки і починати прийом таблеток з наступної упаковки препарату Лея. Основні метаболіти дроспіренону утворюються у плазмі без участі ізоферментів системи цитохрому Р450. Тому малоймовірний вплив інгібіторів ізоферментів системи цитохрому Р450 на метаболізм дроспіренону. КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі та тканинах. На підставі досліджень взаємодії in vitro, а також дослідження in vivo у жінок-добровольців, які приймають омепразол, симвастатин та мідазолам як маркери, можна зробити висновок, що вплив дроспіренону в дозі 3 мг на метаболізм інших лікарських препаратів малоймовірний. Існує теоретична можливість підвищення концентрації калію в плазмі крові у жінок, які отримують Лея одночасно з іншими препаратами, які можуть збільшувати концентрацію калію в плазмі крові. До цих препаратів відносяться інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, деякі нестероїдні протизапальні препарати, калійзберігаючі діуретики та антагоністи альдостерону. Однак у дослідженнях, що оцінюють взаємодію дроспіренону з інгібіторами АПФ або індометацином, не було виявлено достовірної різниці між плазмовою концентрацією калію порівняно з плацебо. Тим не менш, у жінок, які приймають препарати, які можуть збільшувати концентрацію калію в плазмі, рекомендується визначати концентрацію калію в плазмі під час першого циклу прийому препарату Лея. Для визначення можливої ​​взаємодії з лікарськими засобами, які приймаються одночасно з препаратом Лея, слід ознайомитись з інструкціями щодо застосування зазначених лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиПрепарат Лея призначений для прийому внутрішньо щодня протягом 28 днів без перерв, приблизно одночасно, з невеликою кількістю води, в порядку, зазначеному на упаковці блістера. Прийом таблеток із нової упаковки починається наступного дня після прийому останньої таблетки із попередньої упаковки. Як приймати препарат Лея Якщо не приймалися жодні гормональні контрацептиви у попередньому місяці Прийом препарату Лея починається у перший день менструального циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі). Допускається початок прийому на 2-5-й день менструального циклу, але в цьому випадку рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток з нової упаковки. Кровотеча "скасування", як правило, починається на 2-3-й день після початку прийому неактивних таблеток і може ще не закінчитися до початку прийому таблеток із нової упаковки. При переході з інших комбінованих пероральних контрацептивів (КЗК, вагінального кільця або трансдермального пластиру) Переважно починати прийом препарату Лея наступного дня після прийому останньої активної таблетки з попередньої упаковки, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви (для препаратів, що містять 21 активну таблетку) або після прийому останньої неактивної таблетки (для препаратів , що містять 28 пігулок в упаковці). Прийом препарату Лея слід розпочинати в день видалення вагінального кільця або контрацептивного пластиру, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з контрацептивів, що містять лише гестагени ("міні-пили", ін'єкційні форми, імплантат або внутрішньоматковий контрацептив) Жінка може перейти з "міні-пили" на прийом препарату Лея будь-якого дня (без перерви), з імплантату або внутрішньоматковою терапевтичною системою, що вивільняє гестаген - у день його видалення, з ін'єкційного контрацептиву - у день, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх випадках необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Після аборту у І триместрі вагітності Жінка може розпочинати прийом препарату Лея з першого дня після аборту. За дотримання цієї умови жінка не потребує додаткових заходів контрацепції. Після пологів або аборту у ІІ триместрі вагітності Рекомендується розпочинати прийом препарату Лея на 21-28 день після пологів, за відсутності грудного вигодовування або аборту у II триместрі вагітності. Якщо прийом розпочато пізніше, необхідно використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак якщо жінка вже жила статевим життям, до початку прийому Лея має бути виключено вагітність. Прийом пропущених пігулок Пропуск неактивних пігулок можна ігнорувати. Проте їх слід викинути, щоб випадково не продовжити період прийому неактивних пігулок. Наступні рекомендації стосуються лише пропуску активних таблеток: якщо запізнення прийому препарату становило менше 24 год, контрацептивний захист не знижується. Жінка повинна прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, а наступні приймати у звичайний час; якщо запізнення в прийомі таблеток становить більше 24 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше таблеток пропущено, і що ближче пропуск таблеток до фази прийому неактивних таблеток, то вище ймовірність вагітності. При цьому можна керуватися такими основними правилами: прийом препарату ніколи не повинен бути перерваний більш ніж на 7 днів (рекомендований інтервал прийому неактивних таблеток становить 4 дні); Для досягнення адекватного придушення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи потрібні 7 днів безперервного прийому таблеток. Таким чином, якщо запізнення у прийомі активних таблеток становило більше 24 годин, можна рекомендувати наступне: З 1-го по 7-й день Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як згадає про це, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступні таблетки вона продовжує приймати у звичайний час. Крім того, протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо статевий контакт мав місце протягом 7 днів перед пропуском таблетки, слід зважити на настання вагітності. З 8-го по 14-й день Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як згадає про це, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступні таблетки слід приймати у звичайний час. За умови, що жінка приймала таблетки правильно протягом 7 днів, що передують першій пропущеній таблетці, не потрібно використовувати додаткові заходи контрацепції. В іншому випадку, а також при пропуску двох і більше таблеток необхідно додатково використовувати бар'єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив) протягом 7 днів. З 15-го по 24-й день Ризик зниження надійності неминучий через наближення фази прийому неактивних таблеток. Жінка повинна суворо дотримуватись одного з двох наступних варіантів. При цьому, якщо в 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, всі таблетки приймалися правильно, не потрібно використовувати додаткові контрацептивні методи. В іншому випадку їй необхідно використовувати першу з наступних схем та додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив) протягом 7 днів. 1 варіант: жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки згадає (навіть, якщо це означає, прийом двох таблеток одночасно). Наступні таблетки приймають у звичайний час, доки не закінчаться активні таблетки в упаковці. Чотири неактивні таблетки слід викинути і негайно розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки. Кровотеча "скасування" малоймовірна, доки не закінчаться активні таблетки в другій упаковці, але можуть відзначатися "що виділяють" і "проривні" кровотечі під час прийому таблеток. 2 варіант: жінка може також перервати прийом таблеток із поточної упаковки. Потім вона повинна зробити перерву не більше 4 днів, включаючи дні пропуску таблеток, а потім починати прийом таблеток з нової упаковки. Якщо жінка пропускала активні пігулки, і під час прийому неактивних пігулок кровотечі "скасування" не настало, необхідно виключити вагітність. Рекомендації при шлунково-кишкових розладах При тяжких шлунково-кишкових розладах всмоктування препарату може бути неповним, тому слід вжити додаткових контрацептивних заходів. Якщо протягом 4 годин після прийому активної таблетки відбудеться блювота, слід орієнтуватися на рекомендації під час пропуску таблеток. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому та переносити початок менструації на інший день тижня, додаткову активну таблетку слід прийняти з іншої упаковки. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі Для того щоб відкласти початок менструальноподібної кровотечі, жінці слід продовжити прийом таблеток з наступної упаковки, пропустивши неактивні таблетки з поточної упаковки. Таким чином, цикл може бути продовжений, за бажанням, на будь-який термін, доки не закінчаться активні таблетки з другої упаковки. На фоні прийому пігулок з другої упаковки у жінки можуть відзначатися "мажучі" виділення або "проривні" маткові кровотечі. Регулярний прийом Лея відновлюється після закінчення фази прийому неактивних таблеток. Щоб перенести день початку менструальноподібної кровотечі на другий день тижня, жінці слід скоротити наступну фазу прийому неактивних таблеток на бажану кількість днів. Чим коротший інтервал, тим вище ризик, що у неї не буде кровотечі "скасування" і надалі будуть "крованисті виділення, що мажуть" і "проривні" кровотечі під час прийому другої упаковки (так само як у випадку, коли вона хотіла б відстрочити початок менструальноподібного) кровотечі). Як відтермінувати кровотечу "скасування" Щоб відстрочити настання менструації, жінка повинна перейти до прийому таблеток із нової упаковки препарату Лея, пропустивши прийом таблеток плацебо. Таке продовження циклу можна продовжувати, доки не закінчаться активні таблетки другої упаковки. Під час цього продовження у жінки може відзначатись "проривна" кровотеча або кров'яні виділення. Надалі слід відновити регулярний прийом препарату Лея після звичайного інтервалу без прийому таблеток, що становить 7 днів. Щоб перенести настання менструації на другий день, що більш підходить для звичного графіка жінки, можна скоротити другу фазу прийому таблеток плацебо на стільки днів, скільки потрібно. Чим коротше ця фаза, тим вищий ризик того, що кровотеча "скасування" не розвинеться, і того, що з'явиться "проривна" кровотеча або кров'яні виділення під час прийому таблеток з другої упаковки (а також при відстроченні менструації). Особливі категорії пацієнтів Діти та підлітки: препарат Лея показаний тільки після настання менархе. Наявні дані не передбачають корекції дози цієї групи пацієнток. Пацієнтки похилого віку: не можна застосовувати. Препарат Лея не показаний після настання менопаузи. Препарат Лея протипоказаний жінкам із тяжкими захворюваннями печінки доти, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. Препарат Лея протипоказаний жінкам із тяжкою нирковою недостатністю або з гострою нирковою недостатністю.ПередозуванняДо цього часу не було жодного випадку передозування препарату Лея. З огляду на клінічний досвід застосування КОК, у разі передозування препарату можуть спостерігатися такі симптоми: нудота, блювання, "мажуть" кров'яні виділення або метрорагія. Антидоту не існує, лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани/фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з пацієнткою до початку прийому препарату. У разі обтяження, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем, який може прийняти рішення про необхідність відміни препарату. Захворювання серцево-судинної системи Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) є максимальним у перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик присутній після первісного використання КЗК або відновлення використання одного і того ж або різних КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше), переважно протягом перших 3 місяців. Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК ( Вкрай рідко при використанні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ) включають: односторонній набряк нижньої кінцівки або вздовж вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів на нижній кінцівці. Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) полягають у наступному: утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, зокрема. із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших більш менш важких станів (наприклад, інфекція дихальних шляхів). Артеріальна тромбоемболія може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту полягають у наступному: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням та розумінням; раптова одно-або двостороння втрата зору; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптовий, тяжкий або тривалий головний біль без видимої причини; втрата свідомості або непритомність з епілептичним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і слабке посинення кінцівок, симптомокомплекс "гострий живіт". Симптоми інфаркту міокарда включають: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стиснення або розпирання у грудях або за грудиною; дискомфорт з іррадіацією у спину, щелепу, ліву верхню кінцівку, ділянку епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. Артеріальна тромбоемболія може загрожувати життю або призвести до смерті. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується: з віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у жінок старше 35 років); При наявності: ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); дисліпопротеїнемії; артеріальної гіпертензії; мігрені; захворювань клапанів серця; фібриляції передсердь; сімейного анамнезу (наприклад, венозної або артеріальної тромбоемболії колись у близьких родичів або батьків щодо молодого віці). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якого оперативного втручання на нижніх кінцівках, ділянці таза, нейрохірургічних операціях або великої травми. У цих випадках прийом КОК необхідно припинити (у разі запланованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Варто враховувати, що тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) також є фактором ризику венозної тромбоемболії. Ризик розвитку тромбозів та тромбоемболій при поєднанні кількох факторів високого ризику взаємопідсилюється. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітичному уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені під час застосування КОК (що може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного скасування цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або придбану схильність до венозного або артеріального тромбозу відносяться наступні: резистентність до активованого білка С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит білка С, дефіцит білка S, антифосфоліпідантико Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Також слід враховувати, що ризик тромбозів та тромбоемболій при вагітності вищий, ніж при прийомі низькодозованих пероральних контрацептивів ( За деякими даними препарати, що містять дроспіренон, мають більш високий ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень, порівняно з препаратами, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетиндрон. Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про деяке підвищення ризику раку шийки матки при тривалому застосуванні КОК. Зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці знахідки пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що рак молочної залози відзначається рідко у жінок віком до 40 років, збільшення кількості діагнозів раку молочної залози у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику цього захворювання. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК, біологічною дією пероральних контрацептивів або комбінацією обох факторів. У жінок, які використовували КЗК,виявляються більш ранні стадії раку молочної залози, ніж у жінок, які ніколи їх не застосовували. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. Це слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу у разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі. Пухлини можуть загрожувати життю або призвести до смерті. Інші стани Клінічні дослідження показали відсутність впливу дроспіренону на концентрацію калію в плазмі у пацієнток з легкою та середньою нирковою недостатністю. Існує теоретичний ризик розвитку гіперкаліємії у пацієнток з порушенням ниркової функції при початковій концентрації калію на верхній межі норми, які одночасно приймають лікарські засоби, що призводять до затримки калію в організмі. Тим не менш, у жінок з підвищеним ризиком гіперкаліємії рекомендується визначати концентрацію калію в плазмі під час першого циклу прийому препарату Лея. У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявності цього стану в сімейному анамнезі) можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту під час прийому КОК. Хоча невелике підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значущі підвищення спостерігалися рідко. Проте, якщо під час прийому КОК розвивається стійке, клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних АТ. Наступні стани, як було повідомлено, розвиваються або погіршуються як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведено: жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітичний уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, необхідності корекції дози гіпоглікемічних препаратів у пацієнток з цукровим діабетом, які використовують низькодозовані КОК ( Описано випадки депресії та епілепсії на фоні прийому КОК. Лабораторні випробування Прийом КОК може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи показники функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень транспортних білків у плазмі, показники вуглеводного обміну, параметри коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай не виходять за межі нормальних значень. Дроспіренон збільшує активність реніну плазми та альдостерону, що пов'язано з його антимінералокортикоїдним ефектом. Медичні огляди Перед початком або поновленням застосування препарату Лея® необхідно ознайомитися з анамнезом життя, сімейним анамнезом жінки, провести ретельне медичне (включаючи вимірювання АТ, ЧСС, визначення ІМТ) та гінекологічне обстеження (включаючи обстеження молочних залоз та цитологічне дослідження цервікального слизу). Частота та характер контрольних обстежень слід визначати індивідуально для кожної жінки, але не рідше ніж 1 раз на 6 місяців. Слід попередити жінку, що КЗК не оберігають від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Зниження ефективності Ефективність препарату Лея® може бути знижена в таких випадках: при пропусканні активних таблеток (рожевих), блювоті, діареї або внаслідок лікарської взаємодії. Недостатній контроль менструального циклу На фоні прийому препарату Лея® можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'яні виділення або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитися тільки після періоду адаптації, що становить приблизно три цикли. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви у прийомі активних таблеток (рожевих) може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат Лея приймався відповідно до вказівок, малоймовірно, що жінка вагітна. Якщо препарат Лея приймався нерегулярно або, якщо відсутні дві кровотечі "скасування", то для продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Вплив препарату Лея® на можливість керувати транспортними засобами та механізмами не встановлений.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі (28 шт. у блістері) - 1 таб. Активні речовини: етинілестрадіол – 20 мкг; дроспіренон – 3 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 68.18 мг, полакрилін калію – 4 мг, повідон К30 – 4 мг, магнію стеарат – 0.8 мг; Склад плівкової оболонки: опадрай II рожевий 85F34048 (макрогол 3350 - 0.404 мг, титану діоксид - 0.496 мг, полівініловий спирт - 0.8 мг, тальк - 0.296 мг, барвник заліза оксид червоний - 0.003 0 0 0 0 4 0 0 0 4 0 0 0 0 0 4 мг. Таблетки, покриті плівковою оболонкою (плацебо) білого кольору, круглі, двоопуклі (3 шт. у блістері). Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 73.4 мг, полакрилін калію – 1.6 мг, повідон К30 – 4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.2 мг, магнію стеарат – 0.8 мг; Склад плівкової оболонки: опадрай II білий 85F18422 (макрогол 3350 – 0.8 мг, титану діоксид – 0.5 мг, полівініловий спирт – 0.404 мг, тальк – 0.296 мг) – 2 мг.Фармакотерапевтична групаМонофазний комбінований пероральний контрацептив (КОК), до складу якого входить етинілестрадіол та прогестаген дроспіренон. Контрацептивний ефект препарату Лея заснований на взаємодії різних факторів, з яких найбільш важливими є придушення овуляції та зміна властивостей цервікального секрету, внаслідок чого стає малопроникним для сперматозоїдів. У терапевтичних дозах дроспіренон має також антиандрогенні та помірні антимінералокортикоїдні властивості, що надає дроспіренону фармакологічний профіль, подібний до профілю природного прогестерону. Дроспіренон сприяє зменшенню симптомів акне (угрів), жирності шкіри та волосся, попереджає збільшення маси тіла і поява набряків, пов'язаних із затримкою рідини, що викликається естрогенами, що забезпечує дуже хорошу переносимість препарату Лея.Показано позитивний вплив та клінічна ефективність дроспіренону у полегшенні симптомів тяжкої форми передменструального синдрому (ПМС), таких як виражені психоемоційні порушення, нагрубання молочних залоз, головний біль, біль у м'язах та суглобах, збільшення маси тіла та інші симптоми, асоційовані з менструальним циклом. У поєднанні з етинілестрадіолом дроспіренон демонструє сприятливий ефект на ліпідний профіль, що характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові.характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові.характеризується підвищенням вмісту ЛПВЩ у плазмі крові. У жінок, які приймають КОК, менструальний цикл стає регулярнішим, рідше спостерігаються болючі менструації, зменшується інтенсивність кровотечі, що знижує ризик розвитку анемії. Крім того, за даними епідеміологічних досліджень, при застосуванні КОК знижується ризик розвитку раку ендометрію та раку яєчників.ФармакокінетикаДроспіренон Всмоктування При пероральному прийомі дроспіренон швидко та майже повністю абсорбується. Після одноразового прийому внутрішньо Cmax у плазмі крові, що дорівнює близько 38 нг/мл, досягається приблизно через 1-2 год. Біодоступність становить 76-85%. Прийом їжі не впливає на біодоступність дроспіренону. Розподіл Після перорального прийому концентрація дроспіренону в плазмі крові зменшується двофазно, з T1/2 у другій фазі - 31 година. Лише 3-5% від загальної концентрації речовини в плазмі присутня як вільний стероїд. Індуковане етинілестрадіолом підвищення ГСПГ не впливає на зв'язування дроспіренону білками плазми. Середній здається Vd становить 3.7±1.2 л/кг. Рівноважна концентрація. Під час циклового лікування Cssmax дроспіренону в плазмі досягається через 8 днів прийому препарату і становить приблизно 70 нг/мл. Відзначалося підвищення концентрації дроспіренону в плазмі крові приблизно в 2-3 рази (за рахунок кумуляції), що зумовлювалося співвідношенням T1/2 у термінальній фазі та інтервалу дозування. Подальше збільшення плазмової концентрації дроспіренону відзначається між 1 та 6 циклами прийому, після чого збільшення концентрації не спостерігається. Метаболізм Після внутрішнього застосування дроспіренон екстенсивно метаболізується. Більшість метаболітів у плазмі представлені кислотними формами дроспіренону. Виведення Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону в плазмі становить 1.5±0.2 мл/хв/кг. У незміненому вигляді дроспіренон екскретується лише у кількостях. Метаболіти дроспіренону виводяться через кишечник та нирками у співвідношенні приблизно 1.2:1.4. T1/2 при екскреції метаболітів становить приблизно 24 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнтки із нирковою недостатністю. Css дроспіренону в плазмі крові у жінок з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (КК 50-80 мл/хв) були порівняні з відповідними показниками у жінок з нормальною функцією нирок (КК понад 80 мл/хв). У жінок з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30-50 мл/хв) концентрація дроспіренону в плазмі була в середньому на 37% вищою, ніж у жінок з нормальною функцією нирок. Лікування дроспіреноном добре переносилося у всіх групах. Прийом дроспіренону не надавав клінічно значущого впливу на концентрацію калію в плазмі. Фармакокінетика при тяжкій нирковій недостатності не вивчалася. Пацієнтки з печінковою недостатністю Дроспіренон добре переноситься пацієнтками з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (клас В за шкалою Чайлд-П'ю). Фармакокінетика при тяжкій печінковій недостатності не вивчалася. Етинілестрадіол Всмоктування Після прийому внутрішньо етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується. Пік плазмової концентрації після одноразового прийому внутрішньо досягається через 1-2 години і становить близько 33 пг/мл. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемного кон'югування та метаболізму першого пасажу становить приблизно 60%. Супутній прийом їжі знижує біодоступність етинілестрадіолу приблизно у 25% обстежених, тоді як у інших пацієнток подібних змін не спостерігалося. Розподіл Концентрація етинілестрадіолу в плазмі знижується двофазно; T1/2 становить приблизно 24 год. Етинілестрадіол значною мірою і не специфічно пов'язаний з альбуміном плазми крові (приблизно 98.5%) та спричиняє зростання концентрацій ГСПГ у плазмі крові. Середній здається Vd становить близько 5 л/кг. Метаболізм Етинілестрадіол піддається пресистемному кон'югування в слизовій оболонці тонкого кишечника і в печінці. Етинілестрадіол первинно метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання, при цьому утворюються різноманітні гідроксильовані та метильовані метаболіти, представлені як у вигляді вільних метаболітів, так і у вигляді кон'югатів з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Етинілестрадіол повністю метаболізується; швидкість метаболічного кліренсу становить близько 5 мл/хв/кг. Виведення Етинілестрадіол практично не екскретується у незміненому вигляді. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться через нирки та кишечник у співвідношенні 4:6; T1/2 становить приблизно 1 добу. Рівноважна концентрація Стан рівноважної концентрації досягається під час другої половини циклу прийому препарату, причому концентрація етинілестрадіолу в плазмі збільшується приблизно в 1.4-2.1 рази. Доклінічні дані про безпеку Доклінічні дані, отримані в ході стандартних досліджень щодо виявлення токсичності при багаторазовому прийомі доз препарату, а також генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичності для репродуктивної системи, не вказують на наявність особливого ризику для людини. Тим не менш, слід пам'ятати, що статеві гормони можуть сприяти зростанню деяких гормонозалежних тканин та пухлин.Показання до застосуванняКонтрацепція; контрацепція та лікування вугрового висипу середньої тяжкості (acne vulgaris); контрацепція та лікування тяжкої форми передменструального синдрому (ПМС).Протипоказання до застосуванняПрийом препарату Лея протипоказаний за наявності будь-якого зі станів, вказаних нижче; якщо якийсь із цих станів виникне вперше на фоні лікування КОК, слід негайно припинити їх прийом. тромбози (венозні та артеріальні) та тромбоемболії в даний час або в анамнезі (в т.ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда); цереброваскулярні порушення (в т.ч. в анамнезі); стани, що передують тромбозу (в т.ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі; спадкова або набута схильність до розвитку венозних або артеріальних тромбозів, така як резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну C, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистеїнемія та антифосфоліпідні антитіла (антитіла до кардіоліпіну); мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі; множинні чи виражені чинники ризику венозного чи артеріального тромбозу, зокрема. ускладнені ураження клапанного апарату серця; фібриляція передсердь; захворювання судин головного мозку чи коронарних артерій; неконтрольована артеріальна гіпертензія; важка дисліпопротеїнемія, цукровий діабет із судинними ускладненнями, серйозне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією; куріння у віці старше 35 років; ожиріння з ІМТ понад 30 кг/м2; велика травма; печінкова недостатність; тяжкі захворювання печінки (до нормалізації показників функції печінки); пухлини печінки (доброякісні чи злоякісні), у т.ч. в анамнезі; тяжка ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність; надниркова недостатність; панкреатит, зокрема. в анамнезі, якщо пов'язаний з наявністю тяжкої тригліцеридемії; виявлені гормонозалежні злоякісні захворювання (в т.ч. статевих органів чи молочних залоз) чи підозра на них; кровотеча із піхви неуточненої етіології; вагітність чи підозра на неї; період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція (до складу входить лактози моногідрат); підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату Лея. З обережністю Якщо пацієнтка має будь-які стани/фактори ризику, зазначені нижче, слід ретельно зважити потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК, включаючи препарат Лея. фактори ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння, тромбози (в т.ч. в анамнезі), інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу у молодому віці у когось із найближчих родичів; ожиріння з ІМТ менше 30 кг/м2; дисліпопротеїнемія; контрольована артеріальна гіпертензія; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; захворювання клапанів серця без ускладнень; порушення серцевого ритму; інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; а також флебіт поверхневих вен; спадковий ангіоневротичний набряк; гіпертригліцеридемія; захворювання печінки; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, жовтяниця, холестаз, холелітіаз, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес вагітних, хореї Сіденгама); післяпологовий період.Вагітність та лактаціяПрепарат Лея протипоказаний для застосування при вагітності. При виникненні вагітності на фоні прийому препарату Лея необхідно негайно припинити його прийом. Проведені епідеміологічні дослідження не виявили збільшення ризику виникнення вроджених дефектів у дітей, які народилися у матерів, які приймали КОК до вагітності, ні тератогенного ефекту, коли КОК приймалися з необережності на ранніх термінах вагітності. Наявні дані про застосування препарату Лея під час вагітності занадто обмежені і не дозволяють зробити висновок про його негативний вплив на вагітність або здоров'я плода або новонародженого. Препарат Лея протипоказаний під час грудного вигодовування. КОК можуть зменшити кількість грудного молока та змінити його якість. Невелика кількість статевих гормонів та/або їх метаболітів може проникати у грудне молоко і, можливо, може впливати на дитину. Препарат Лея показаний лише після настання менархе. Наявні дані не передбачають корекції дози цієї групи пацієнток.Побічна діяДані клінічних досліджень Частота небажаних реакцій представлена ​​відповідно до класифікації (MedDRA): дуже часто (>10%), часто (≥1%) Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – кандидоз слизової оболонки рота, вагінальний кандидоз, простий герпес. З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції, рідко – бронхіальна астма; частота невідома – реакції гіперчутливості. З боку крові та лімфатичної системи: рідко – анемія, тромбоцитопенія. Порушення психіки: часто – емоційна лабільність; нечасто – депресія, нервозність, розлад сну; рідко – аноргазмія. З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – парестезія, запаморочення, мігрень; рідко – тремор. З боку органу зору: нечасто – кон'юнктивіт, синдром "сухого ока", порушення зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – зниження слуху. З боку серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистоли, тахікардія, тромбоемболія легеневої артерії, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, варикозна хвороба вен; рідко – артеріальна та венозна тромбоемболії, непритомність. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: фарингіт. З боку травної системи: часто – нудота; нечасто – блювання, гастроентерит, діарея; рідко – запор, біль у животі, здуття живота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – холецистит. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри, висип, себорея, акне; рідко – алопеція, сухість шкірних покривів, екзема, фотодерматит, акнеформний дерматоз, гіпертрихоз, стрії, вузлова еритема, багатоформна еритема. З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: нечасто – біль у шиї, у кінцівках, поперековій ділянці; м'язові судоми. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – цистит. З боку статевих органів та молочної залози: часто – біль у молочних залозах, нагрубання молочних залоз, метрорагія, відсутність менструальноподібної кровотечі; нечасто - новоутворення молочних залоз, галакторея, кіста яєчників, "припливи", білі, сухість слизової оболонки піхви, болі в ділянці малого тазу, зміни результатів мазка по Папаніколау, зниження лібідо, збільшення молочних залоз, хвороблива менструальноподібна кровотеча, мізерні мени; рідко – фіброзно-кістозна мастопатія, вагініт, поліп шийки матки, неоплазія шийки матки, атрофія ендометрію, рясна менструальноподібна кровотеча, диспареунія, посткоїтальна кровотеча, кровотеча "скасування", збільшення розмірів матки. З боку ендокринної системи: дуже рідко – зміни толерантності до глюкози або вплив на інсулінорезистентність. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – збільшення маси тіла; нечасто – підвищення апетиту, зниження маси тіла, анорексія, набряк, астенія, надмірне почуття спраги, пітливість. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – гіперкаліємія, гіпонатріємія. Дані постмаркетингового застосування Повідомлялося про наступні тяжкі побічні реакції з невідомою частотою у жінок, які приймають КОК: венозні тромбоемболічні ускладнення, артеріальні тромбоемболічні ускладнення, підвищення артеріального тиску, новоутворення печінки. Зв'язок з прийомом КОК не є переконливим при появі або погіршенні наступних захворювань: хвороба Крона, виразковий коліт, епілепсія, міома матки, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сіденгама, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жел. Гострі та хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни прийому КОК доти, доки маркери печінкової функції не повертаються до норми. У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити прояв захворювання або його загострення. Частота діагностики раку молочної залози серед жінок, які приймають КОК, незначно збільшено, хоча причинно-наслідковий зв'язок із вживанням КОК не встановлено.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з пероральними контрацептивами з іншими лікарськими засобами може призвести до "проривних" кровотеч та/або зниження контрацептивної надійності. Жінки, які приймають ці препарати, повинні тимчасово використовувати бар'єрні методи контрацепції додатково до прийому препарату Лея або вибрати інший метод контрацепції. Застосування препаратів, що індукують мікросомальні ферменти печінки, може призвести до зростання кліренсу статевих гормонів. До таких лікарських засобів відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин; також є припущення щодо окскарбазепіну, топірамату, фелбамату, гризеофульвіну та препаратів, що містять звіробій продірявлений. ВІЛ-протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) та їх комбінації також потенційно можуть впливати на печінковий метаболізм. За даними окремих досліджень, деякі антибіотики (наприклад, пеніциліни та тетрациклін) можуть знижувати кишково-печінкову рециркуляцію естрогенів, тим самим знижуючи концентрацію етинілестрадіолу. Під час прийому препаратів, що впливають на мікросомальні ферменти, та протягом 28 днів після їх відміни слід додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Під час прийому антибіотиків (таких як ампіциліни та тетрацикліни) та протягом 7 днів після їх відміни слід додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції. Якщо протягом цих 7 днів використання бар'єрного методу контрацепції закінчуються активні (рожеві) таблетки, слід пропустити прийом таблеток плацебо (білих) з поточної упаковки і починати прийом таблеток з наступної упаковки препарату Лея. Основні метаболіти дроспіренону утворюються у плазмі без участі ізоферментів системи цитохрому Р450. Тому малоймовірний вплив інгібіторів ізоферментів системи цитохрому Р450 на метаболізм дроспіренону. КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі та тканинах. На підставі досліджень взаємодії in vitro, а також дослідження in vivo у жінок-добровольців, які приймають омепразол, симвастатин та мідазолам як маркери, можна зробити висновок, що вплив дроспіренону в дозі 3 мг на метаболізм інших лікарських препаратів малоймовірний. Існує теоретична можливість підвищення концентрації калію в плазмі крові у жінок, які отримують Лея одночасно з іншими препаратами, які можуть збільшувати концентрацію калію в плазмі крові. До цих препаратів відносяться інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, деякі нестероїдні протизапальні препарати, калійзберігаючі діуретики та антагоністи альдостерону. Однак у дослідженнях, що оцінюють взаємодію дроспіренону з інгібіторами АПФ або індометацином, не було виявлено достовірної різниці між плазмовою концентрацією калію порівняно з плацебо. Тим не менш, у жінок, які приймають препарати, які можуть збільшувати концентрацію калію в плазмі, рекомендується визначати концентрацію калію в плазмі під час першого циклу прийому препарату Лея. Для визначення можливої ​​взаємодії з лікарськими засобами, які приймаються одночасно з препаратом Лея, слід ознайомитись з інструкціями щодо застосування зазначених лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиПрепарат Лея призначений для прийому внутрішньо щодня протягом 28 днів без перерв, приблизно одночасно, з невеликою кількістю води, в порядку, зазначеному на упаковці блістера. Прийом таблеток із нової упаковки починається наступного дня після прийому останньої таблетки із попередньої упаковки. Як приймати препарат Лея Якщо не приймалися жодні гормональні контрацептиви у попередньому місяці Прийом препарату Лея починається у перший день менструального циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі). Допускається початок прийому на 2-5-й день менструального циклу, але в цьому випадку рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток з нової упаковки. Кровотеча "скасування", як правило, починається на 2-3-й день після початку прийому неактивних таблеток і може ще не закінчитися до початку прийому таблеток із нової упаковки. При переході з інших комбінованих пероральних контрацептивів (КЗК, вагінального кільця або трансдермального пластиру) Переважно починати прийом препарату Лея наступного дня після прийому останньої активної таблетки з попередньої упаковки, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви (для препаратів, що містять 21 активну таблетку) або після прийому останньої неактивної таблетки (для препаратів , що містять 28 пігулок в упаковці). Прийом препарату Лея слід розпочинати в день видалення вагінального кільця або контрацептивного пластиру, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з контрацептивів, що містять лише гестагени ("міні-пили", ін'єкційні форми, імплантат або внутрішньоматковий контрацептив) Жінка може перейти з "міні-пили" на прийом препарату Лея будь-якого дня (без перерви), з імплантату або внутрішньоматковою терапевтичною системою, що вивільняє гестаген - у день його видалення, з ін'єкційного контрацептиву - у день, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх випадках необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Після аборту у І триместрі вагітності Жінка може розпочинати прийом препарату Лея з першого дня після аборту. За дотримання цієї умови жінка не потребує додаткових заходів контрацепції. Після пологів або аборту у ІІ триместрі вагітності Рекомендується розпочинати прийом препарату Лея на 21-28 день після пологів, за відсутності грудного вигодовування або аборту у II триместрі вагітності. Якщо прийом розпочато пізніше, необхідно використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак якщо жінка вже жила статевим життям, до початку прийому Лея має бути виключено вагітність. Прийом пропущених пігулок Пропуск неактивних пігулок можна ігнорувати. Проте їх слід викинути, щоб випадково не продовжити період прийому неактивних пігулок. Наступні рекомендації стосуються лише пропуску активних таблеток: якщо запізнення прийому препарату становило менше 24 год, контрацептивний захист не знижується. Жінка повинна прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, а наступні приймати у звичайний час; якщо запізнення в прийомі таблеток становить більше 24 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше таблеток пропущено, і що ближче пропуск таблеток до фази прийому неактивних таблеток, то вище ймовірність вагітності. При цьому можна керуватися такими основними правилами: прийом препарату ніколи не повинен бути перерваний більш ніж на 7 днів (рекомендований інтервал прийому неактивних таблеток становить 4 дні); Для досягнення адекватного придушення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи потрібні 7 днів безперервного прийому таблеток. Таким чином, якщо запізнення у прийомі активних таблеток становило більше 24 годин, можна рекомендувати наступне: З 1-го по 7-й день Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як згадає про це, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступні таблетки вона продовжує приймати у звичайний час. Крім того, протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо статевий контакт мав місце протягом 7 днів перед пропуском таблетки, слід зважити на настання вагітності. З 8-го по 14-й день Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку відразу, як згадає про це, навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно. Наступні таблетки слід приймати у звичайний час. За умови, що жінка приймала таблетки правильно протягом 7 днів, що передують першій пропущеній таблетці, не потрібно використовувати додаткові заходи контрацепції. В іншому випадку, а також при пропуску двох і більше таблеток необхідно додатково використовувати бар'єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив) протягом 7 днів. З 15-го по 24-й день Ризик зниження надійності неминучий через наближення фази прийому неактивних таблеток. Жінка повинна суворо дотримуватись одного з двох наступних варіантів. При цьому, якщо в 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, всі таблетки приймалися правильно, не потрібно використовувати додаткові контрацептивні методи. В іншому випадку їй необхідно використовувати першу з наступних схем та додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив) протягом 7 днів. 1 варіант: жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки згадає (навіть, якщо це означає, прийом двох таблеток одночасно). Наступні таблетки приймають у звичайний час, доки не закінчаться активні таблетки в упаковці. Чотири неактивні таблетки слід викинути і негайно розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки. Кровотеча "скасування" малоймовірна, доки не закінчаться активні таблетки в другій упаковці, але можуть відзначатися "що виділяють" і "проривні" кровотечі під час прийому таблеток. 2 варіант: жінка може також перервати прийом таблеток із поточної упаковки. Потім вона повинна зробити перерву не більше 4 днів, включаючи дні пропуску таблеток, а потім починати прийом таблеток з нової упаковки. Якщо жінка пропускала активні пігулки, і під час прийому неактивних пігулок кровотечі "скасування" не настало, необхідно виключити вагітність. Рекомендації при шлунково-кишкових розладах При тяжких шлунково-кишкових розладах всмоктування препарату може бути неповним, тому слід вжити додаткових контрацептивних заходів. Якщо протягом 4 годин після прийому активної таблетки відбудеться блювота, слід орієнтуватися на рекомендації під час пропуску таблеток. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому та переносити початок менструації на інший день тижня, додаткову активну таблетку слід прийняти з іншої упаковки. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі Для того щоб відкласти початок менструальноподібної кровотечі, жінці слід продовжити прийом таблеток з наступної упаковки, пропустивши неактивні таблетки з поточної упаковки. Таким чином, цикл може бути продовжений, за бажанням, на будь-який термін, доки не закінчаться активні таблетки з другої упаковки. На фоні прийому пігулок з другої упаковки у жінки можуть відзначатися "мажучі" виділення або "проривні" маткові кровотечі. Регулярний прийом Лея відновлюється після закінчення фази прийому неактивних таблеток. Щоб перенести день початку менструальноподібної кровотечі на другий день тижня, жінці слід скоротити наступну фазу прийому неактивних таблеток на бажану кількість днів. Чим коротший інтервал, тим вище ризик, що у неї не буде кровотечі "скасування" і надалі будуть "крованисті виділення, що мажуть" і "проривні" кровотечі під час прийому другої упаковки (так само як у випадку, коли вона хотіла б відстрочити початок менструальноподібного) кровотечі). Як відтермінувати кровотечу "скасування" Щоб відстрочити настання менструації, жінка повинна перейти до прийому таблеток із нової упаковки препарату Лея, пропустивши прийом таблеток плацебо. Таке продовження циклу можна продовжувати, доки не закінчаться активні таблетки другої упаковки. Під час цього продовження у жінки може відзначатись "проривна" кровотеча або кров'яні виділення. Надалі слід відновити регулярний прийом препарату Лея після звичайного інтервалу без прийому таблеток, що становить 7 днів. Щоб перенести настання менструації на другий день, що більш підходить для звичного графіка жінки, можна скоротити другу фазу прийому таблеток плацебо на стільки днів, скільки потрібно. Чим коротше ця фаза, тим вищий ризик того, що кровотеча "скасування" не розвинеться, і того, що з'явиться "проривна" кровотеча або кров'яні виділення під час прийому таблеток з другої упаковки (а також при відстроченні менструації). Особливі категорії пацієнтів Діти та підлітки: препарат Лея показаний тільки після настання менархе. Наявні дані не передбачають корекції дози цієї групи пацієнток. Пацієнтки похилого віку: не можна застосовувати. Препарат Лея не показаний після настання менопаузи. Препарат Лея протипоказаний жінкам із тяжкими захворюваннями печінки доти, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. Препарат Лея протипоказаний жінкам із тяжкою нирковою недостатністю або з гострою нирковою недостатністю.ПередозуванняДо цього часу не було жодного випадку передозування препарату Лея. З огляду на клінічний досвід застосування КОК, у разі передозування препарату можуть спостерігатися такі симптоми: нудота, блювання, "мажуть" кров'яні виділення або метрорагія. Антидоту не існує, лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани/фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з пацієнткою до початку прийому препарату. У разі обтяження, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем, який може прийняти рішення про необхідність відміни препарату. Захворювання серцево-судинної системи Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) є максимальним у перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик присутній після первісного використання КЗК або відновлення використання одного і того ж або різних КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше), переважно протягом перших 3 місяців. Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК ( Вкрай рідко при використанні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ) включають: односторонній набряк нижньої кінцівки або вздовж вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів на нижній кінцівці. Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) полягають у наступному: утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, зокрема. із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших більш менш важких станів (наприклад, інфекція дихальних шляхів). Артеріальна тромбоемболія може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту полягають у наступному: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням та розумінням; раптова одно-або двостороння втрата зору; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптовий, тяжкий або тривалий головний біль без видимої причини; втрата свідомості або непритомність з епілептичним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і слабке посинення кінцівок, симптомокомплекс "гострий живіт". Симптоми інфаркту міокарда включають: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стиснення або розпирання у грудях або за грудиною; дискомфорт з іррадіацією у спину, щелепу, ліву верхню кінцівку, ділянку епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. Артеріальна тромбоемболія може загрожувати життю або призвести до смерті. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії підвищується: з віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у жінок старше 35 років); При наявності: ожиріння (ІМТ понад 30 кг/м2); дисліпопротеїнемії; артеріальної гіпертензії; мігрені; захворювань клапанів серця; фібриляції передсердь; сімейного анамнезу (наприклад, венозної або артеріальної тромбоемболії колись у близьких родичів або батьків щодо молодого віці). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якого оперативного втручання на нижніх кінцівках, ділянці таза, нейрохірургічних операціях або великої травми. У цих випадках прийом КОК необхідно припинити (у разі запланованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Варто враховувати, що тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) також є фактором ризику венозної тромбоемболії. Ризик розвитку тромбозів та тромбоемболій при поєднанні кількох факторів високого ризику взаємопідсилюється. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітичному уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені під час застосування КОК (що може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного скасування цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або придбану схильність до венозного або артеріального тромбозу відносяться наступні: резистентність до активованого білка С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит білка С, дефіцит білка S, антифосфоліпідантико Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Також слід враховувати, що ризик тромбозів та тромбоемболій при вагітності вищий, ніж при прийомі низькодозованих пероральних контрацептивів ( За деякими даними препарати, що містять дроспіренон, мають більш високий ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень, порівняно з препаратами, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетиндрон. Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про деяке підвищення ризику раку шийки матки при тривалому застосуванні КОК. Зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці знахідки пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що рак молочної залози відзначається рідко у жінок віком до 40 років, збільшення кількості діагнозів раку молочної залози у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику цього захворювання. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК, біологічною дією пероральних контрацептивів або комбінацією обох факторів. У жінок, які використовували КЗК,виявляються більш ранні стадії раку молочної залози, ніж у жінок, які ніколи їх не застосовували. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. Це слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу у разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі. Пухлини можуть загрожувати життю або призвести до смерті. Інші стани Клінічні дослідження показали відсутність впливу дроспіренону на концентрацію калію в плазмі у пацієнток з легкою та середньою нирковою недостатністю. Існує теоретичний ризик розвитку гіперкаліємії у пацієнток з порушенням ниркової функції при початковій концентрації калію на верхній межі норми, які одночасно приймають лікарські засоби, що призводять до затримки калію в організмі. Тим не менш, у жінок з підвищеним ризиком гіперкаліємії рекомендується визначати концентрацію калію в плазмі під час першого циклу прийому препарату Лея. У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявності цього стану в сімейному анамнезі) можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту під час прийому КОК. Хоча невелике підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значущі підвищення спостерігалися рідко. Проте, якщо під час прийому КОК розвивається стійке, клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних АТ. Наступні стани, як було повідомлено, розвиваються або погіршуються як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведено: жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітичний уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, необхідності корекції дози гіпоглікемічних препаратів у пацієнток з цукровим діабетом, які використовують низькодозовані КОК ( Описано випадки депресії та епілепсії на фоні прийому КОК. Лабораторні випробування Прийом КОК може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи показники функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень транспортних білків у плазмі, показники вуглеводного обміну, параметри коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай не виходять за межі нормальних значень. Дроспіренон збільшує активність реніну плазми та альдостерону, що пов'язано з його антимінералокортикоїдним ефектом. Медичні огляди Перед початком або поновленням застосування препарату Лея® необхідно ознайомитися з анамнезом життя, сімейним анамнезом жінки, провести ретельне медичне (включаючи вимірювання АТ, ЧСС, визначення ІМТ) та гінекологічне обстеження (включаючи обстеження молочних залоз та цитологічне дослідження цервікального слизу). Частота та характер контрольних обстежень слід визначати індивідуально для кожної жінки, але не рідше ніж 1 раз на 6 місяців. Слід попередити жінку, що КЗК не оберігають від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом. Зниження ефективності Ефективність препарату Лея® може бути знижена в таких випадках: при пропусканні активних таблеток (рожевих), блювоті, діареї або внаслідок лікарської взаємодії. Недостатній контроль менструального циклу На фоні прийому препарату Лея® можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'яні виділення або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитися тільки після періоду адаптації, що становить приблизно три цикли. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви у прийомі активних таблеток (рожевих) може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат Лея приймався відповідно до вказівок, малоймовірно, що жінка вагітна. Якщо препарат Лея приймався нерегулярно або, якщо відсутні дві кровотечі "скасування", то для продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Вплив препарату Лея® на можливість керувати транспортними засобами та механізмами не встановлений.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини: гестоден - 75 мкг, етинілестрадіол - 20 мкг; допоміжні речовини: натрію кальцію; едетат; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний; повідон К-30; крохмаль кукурудзяний; лактози моногідрат; Оболонка: барвник хіноліновий жовтий Е 104 (Д+С Жовтий № 10 Е 104); повідон-К90 F; титану діоксид; макрогол 6000; тальк; кальцію карбонат; цукроза. 21 таблетка в блістері із плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1 або 3 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування. У картонну пачку вкладено картонний плоский футляр для зберігання блістера.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, світло-жовтого кольору. На зламі білого або майже білого кольору зі світло-жовтою окантовкою.Фармакотерапевтична групаМонофазний комбінований гестаген-естрогенний контрацептивний препарат.ФармакокінетикаГестоден Всмоктування. При прийомі внутрішньо швидко та повністю всмоктується. Після прийому однієї дози Cmax у плазмі вимірюється через годину та становить 2–4 нг/мл. Біологічна доступність близько 99%. Розподіл. Набуває зв'язку з альбуміном і глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). 1–2% у вільному стані, 50–75% специфічно пов'язані з ГСПГ. Підвищення рівня ГСПГ, обумовлене етинілестрадіолом, впливає на рівень гестодену, призводячи до збільшення пов'язаної з ГСПГ фракції та зниження фракції, пов'язаної з альбуміном. Vd гестодену - 0,7-1,4 л/кг. Метаболізм. Відповідає метаболізму стероїдів. Середній плазмовий кліренс – 0,8-1 мл/хв/кг. Виведення. Рівень у крові знижується у два етапи. Час напіврозпаду в кінцевій фазі 12-20 год. Виводиться виключно у формі метаболітів - 60% із сечею, 40% з каловими масами. T1/2 метаболітів - приблизно 1 добу. Стабільна концентрація. Фармакокінетика гестодену значною мірою залежить від рівня ГЗНГ. Під дією етинілестрадіолу концентрація ГСПГ у крові збільшується у 3 рази; при щоденному прийомі препарату рівень гестодену в плазмі збільшується у 3-4 рази та у другій половині циклу досягає стану насичення. Етинілестрадіол Всмоктування. При прийомі внутрішньо всмоктується швидко та практично повністю. Cmax у крові вимірюється через 1-2 години і становить 30-80 пг/мл. Абсолютна біологічна доступність» 60% (через пресистемну кон'югацію та первинний метаболізм у печінці). Розподіл. Легко вступає у неспецифічний зв'язок з альбуміном крові (близько 98,5%) та спричинює підвищення рівня ГСПГ. Середній Vd - 5-18 л/кг. Метаболізм. Здійснюється головним чином за рахунок ароматичного гідроксилювання з утворенням великих кількостей гідроксильованих та метильованих метаболітів, що знаходяться частково у вільній, частково у кон'югованій формі (глюкуроніди та сульфати). Плазмовий кліренс» 5-13 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація у сироватці знижується у 2 етапи. T1/2 у другій фазі »16-24 год. Виводиться виключно у формі метаболітів у співвідношенні 2:3 із сечею та жовчю. T1/2 метаболітів» 1 добу. Стабільна концентрація. Встановлюється до 3-4-го дня, при цьому рівень етинілестрадіолу на 20% вищий, ніж після прийому однієї дози.ФармакодинамікаКомбінований засіб, дія якого зумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Пригнічує гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів. Контрацептивний ефект препарату пов'язаний із декількома механізмами. Естрогенним компонентом препарату є високоефективне пероральне ЛЗ – етинілестрадіол (синтетичний аналог естрадіолу, який бере участь разом із гормоном жовтого тіла в регуляції менструального циклу). Гестагенним компонентом є похідне 19-нортестостерону - гестоден, що перевершує за силою та селективністю дії не тільки природний гормон жовтого тіла прогестерон, а й сучасні синтетичні гестагени (левоноргестрел). Завдяки високій активності, гестоден використовують у дуже низьких дозуваннях, у яких він не виявляє андрогенних властивостей і практично не впливає на ліпідний та вуглеводний обміни. Поряд із зазначеними центральними і периферичними механізмами, що перешкоджають дозріванню здатної до запліднення яйцеклітини, контрацептивний ефект обумовлений зниженням сприйнятливості ендометрію до бластоцисти, а також підвищенням в'язкості слизу, що знаходиться в шийці матки, що робить її відносно непрохідною для. Крім контрацептивного ефекту препарат при регулярному прийомі має і лікувальну дію, нормалізуючи менструальний цикл та сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у т.ч. Пухлинна природа.Показання до застосуванняКонтрацепція.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до препарату чи його компонентів; наявність тяжких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу (у тому числі ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій); неконтрольована артеріальна гіпертензія середнього або тяжкого ступеня з АТ 160/100 мм рт. ст. и більше); провісники тромбозу (в т.ч. транзиторна ішемічна атака, стенокардія), в т.ч. в анамнезі; мігрень із осередковою неврологічною симптоматикою, у т.ч. в анамнезі; венозний або артеріальний тромбоз/тромбоемболія (в т.ч. тромбоз глибоких вен гомілки, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт) або анамнезі; наявність венозної тромбоемболії у родичів; серйозне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією; цукровий діабет (з наявністю ангіопатії); панкреатит (в т.ч. в анамнезі), що супроводжується вираженою гіпертригліцеридемією; дисліпідемія; тяжкі захворювання печінки, холестатична жовтяниця (зокрема під час вагітності), гепатит, зокрема. в анамнезі (до нормалізації функціональних та лабораторних параметрів та протягом 3 міс після повернення цих показників у норму); жовтяниця внаслідок прийому ЛЗ, що містять стероїди; жовчнокам'яна хвороба в даний час або анамнезі; синдром Жільбера, Дубіна-Джонсона, Ротора; пухлини печінки (в т.ч. в анамнезі); сильний свербіж, отосклероз або прогресування отосклерозу під час попередньої вагітності або прийому кортикостероїдів; гормонозалежні злоякісні новоутворення статевих органів та молочних залоз (у т.ч. підозра на них); вагінальна кровотеча неясної етіології; куріння у віці старше 35 років (більше 15 цигарок на день); вагітність чи підозра на неї; лактація. З обережністю: стани, що підвищують ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу/тромбоемболії (вік старше 35 років, куріння, спадкова схильність до тромбозу - тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці); гемолітичний уремічний синдром; спадковий ангіоневротичний набряк; захворювання печінки; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (в т.ч. порфірія, герпес вагітних, мала хорея - хвороба Сіденгама, хорея Сіденгама, хлоазму); ожиріння (індекс маси тіла понад 30); дисліпопротеїнемія; артеріальна гіпертензія; мігрень; епілепсія; клапанні вади серця; фібриляція передсердь; тривала іммобілізація; велике хірургічне втручання;хірургічне втручання на нижніх кінцівках; тяжка травма; варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та у період годування груддю протипоказане.Побічна діяПобічні ефекти, при появі яких потрібне негайне припинення прийому препарату: артеріальна гіпертензія; гемолітико-уремічний синдром; порфірія; втрата слуху, зумовлена ​​отосклерозом. Рідко зустрічаються - артеріальні та венозні тромбоемболії (в т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії); загострення реактивної ВКВ. Дуже рідко зустрічаються - артеріальна або венозна тромбоемболія печінкових, мезентеріальних, ниркових, ретинальних артерій та вен; хорея Сіденгама (що проходить після відміни препарату). Інші побічні дії, менш важкі, але найчастіше зустрічаються - доцільність продовження застосування препарату вирішується індивідуально після консультації з лікарем, виходячи із співвідношення користь/ризик. З боку репродуктивної системи: ациклічні кровотечі/кров'янисті виділення з піхви, аменорея після відміни препарату, зміна стану слизу піхви, розвиток запальних процесів піхви (наприклад кандидоз), зміна лібідо. З боку молочних залоз: напруга, біль, збільшення молочних залоз, галакторея. З боку шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи: нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, хвороба Крона, виразковий коліт, гепатит, аденома печінки, виникнення або загострення жовтяниці та/або сверблячки, пов'язаної з холестазом, холелітіаз. З боку шкіри: вузлова/ексудативна еритема, висипання, хлоазму, посилення випадання волосся. З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, зміна настрою, депресивні стани. Метаболічні порушення: затримка рідини в організмі, зміна (збільшення) маси тіла, підвищення кількості тригліцеридів та цукру в крові, зниження толерантності до вуглеводів. З боку органів чуття: зниження слуху, підвищення чутливості рогівки ока при носінні контактних лінз. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПротизаплідна дія пероральних контрацептивів знижується при одночасному застосуванні рифампіцину, частішають проривні кровотечі та порушення менструації. Подібна, проте менш вивчена, взаємодія існує між контрацептивними засобами та карбамазепіном, примідоном, барбітуратами, фенілбутазоном, фенітоїном та імовірно, гризеофульвіном, ампіциліном та тетрациклінами. Під час лікування вищезазначеними препаратами одночасно з пероральною контрацепцією рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції (презерватив, сперміцидний гель). Після завершення курсу лікування застосування додаткового методу контрацепції слід продовжити протягом 7 днів, у разі лікування рифампіцином – протягом 4 тижнів. Взаємодії, пов'язані із всмоктуванням препарату Під час діареї знижується всмоктування гормонів (через посилену моторику кишечника). Будь-який препарат, який скорочує час знаходження гормонального засобу в товстому кишечнику, призводить до низьких концентрацій гормону в крові. Взаємодії, пов'язані з метаболізмом препарату Стінка кишківника. Препарати, що піддаються сульфатування в стінці кишечника подібно до етинілестрадіолу (наприклад аскорбінова кислота), гальмують метаболізм і збільшують біодоступність етинілестрадіолу. Метаболізм у печінці. Індуктори мікросомальних ферментів печінки знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі крові (рифампіцин, барбітурати, фенілбутазон, фенітоїн, гризеофульвін, топірамат, гідантоїн, фелбамат, рифабутин, окскарбазепін). Блокатори ферментів печінки (ітраконазол, флуконазол) підвищують рівень етинілестрадіолу у плазмі крові. Вплив на внутрішньопечінкову циркуляцію. Деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрациклін), перешкоджаючи внутрішньопечінковій циркуляції естрогенів, знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі. Вплив на обмін інших лікарських засобів Блокуючи ферменти печінки або прискорюючи кон'югацію в печінці, переважно посилюючи глюкуронування, етинілестрадіол впливає на метаболізм інших препаратів (наприклад циклоспорин, теофілін), що призводить до підвищення або зниження їх концентрацій у плазмі. Не рекомендується одночасне застосування препаратів звіробою (Hypericum perforatum) з таблетками Ліндинет 20 (через можливе зниження протизаплідного ефекту активних речовин контрацептиву, що може супроводжуватися появою проривних кровотеч та небажаної вагітності). Звіробій активує ферменти печінки; після припинення прийому препаратів звіробою ефект індукції ферментів може зберігатися протягом наступних 2 тижнів. Одночасне застосування ритонавіру та комбінованого протизаплідного засобу супроводжується зниженням середньої величини AUC етинілестрадіолу на 41%. Під час лікування ритонавіром рекомендується застосовувати препарат з більшим вмістом етинілестрадіолу або негормональний метод контрацепції. Можлива корекція режиму дозування при застосуванні гіпоглікемічних засобів, т.к. пероральні протизаплідні засоби можуть знижувати толерантність до вуглеводів, збільшувати потребу в інсуліні або пероральних протидіабетичних засобах.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди. Приймають по 1табл. на день (по можливості в один і той же час доби) протягом 21 дня. Потім, зробивши 7-денну перерву в прийомі таблеток, відновити пероральну контрацепцію (тобто через 4 тижні після прийому 1-го табл., в той же день тижня). Під час 7-денної перерви виникає маткова кровотеча внаслідок скасування гормону. Перший прийом препарату: Ліндинет 20 слід починати з 1-го по 5-й день менструального циклу. Перехід від комбінованого перорального контрацептиву до прийому препарату Ліндинет 20. 1 табл. Ліндинет 20 рекомендується приймати після прийому останньої гормоновмісної таблетки попереднього препарату, в 1-й день кровотечі відміни. Перехід від прогестагенсодержащих препаратів (міні-таблетки, ін'єкції, імплантат) до прийому Ліндинет 20. Перехід від міні-таблеток можна почати в будь-який день менструального циклу; у разі імплантату – наступного дня після його видалення; у разі ін'єкцій – напередодні останньої ін'єкції. При цьому в перші 7 днів прийому Ліндинету 20 необхідно застосовувати додатковий метод контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 20 після аборту у І триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати відразу після аборту, при цьому немає необхідності застосування додаткового методу контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 20 після пологів або після аборту у ІІ триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати на 21-28-му добу після пологів або аборту у II триместрі вагітності. При пізнішому початку прийому контрацептиву, у перші 7 днів, необхідно застосовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції. У разі коли статевий контакт мав місце до початку контрацепції, перш ніж приступити до прийому препарату, слід виключити наявність нової вагітності або дочекатися наступної менструації. Пропущені пігулки. Якщо черговий за розкладом прийом таблетки був пропущений, слід якомога раніше заповнити пропущену дозу. При затримці, що не перевищує 12 год, протизаплідна дія препарату не знижується, і необхідності застосування додаткового методу контрацепції немає. Інші таблетки приймають у звичайному режимі. У разі більш ніж 12-годинної затримки протизаплідний ефект може знизитися. У таких випадках не слід заповнювати пропущену дозу, прийом препарату продовжують у звичайному режимі, однак у наступні 7 днів потрібне застосування додаткового методу контрацепції. Якщо при цьому в упаковці залишалося менше 7 табл., тоді прийом таблеток з наступної упаковки приступають без дотримання перерви. У таких випадках маткова кровотеча відміни виникає лише після завершення 2-ї упаковки; під час прийому таблеток з 2-ї упаковки можливі кровотечі, що мажуть або проривні. Якщо після завершення прийому таблеток із 2-ї упаковки кровотеча відміни не відбувається, тоді, перш ніж продовжити прийом контрацептиву, слід виключити наявність вагітності. Заходи, що вживаються у разі блювання та діареї. Якщо в перші 3-4 години після прийому чергової таблетки виникає блювота, таблетка всмоктується не повністю. У таких випадках слід надходити відповідно до вказівок, описаних у пункті Пропущені таблетки. Якщо пацієнтка не бажає відхилятися від звичайного режиму контрацепції, пропущені таблетки слід прийняти з іншої упаковки. Затримка менструації та прискорення термінів настання менструації. З метою затримки менструації до прийому пігулок із нової упаковки приступають без дотримання перерви. Менструацію можна затримувати за бажанням доти, доки не закінчаться всі таблетки з 2-ї упаковки. При затримці менструації можливі проривні або маткові кровотечі, що мажуть. До звичайного прийому таблеток можна повернутися після дотримання 7-денної перерви. З метою раннього настання менструальної кровотечі можна укоротити 7-денну перерву на бажане число днів. Чим коротша перерва, тим більш ймовірне виникнення проривних або мажучих кровотечі під час прийому таблеток з наступної упаковки (подібно до випадків із затримкою менструації).ПередозуванняПрийом великих доз протизаплідного засобу не супроводжувався розвитком тяжких симптомів. Симптоми: нудота, блювання, у молодих дівчат невелика піхвова кровотеча. Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани, захворювання або фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, то слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК, у тому числі комбінації гестоден + етинілестрадіол у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до початку прийому препарату. У разі посилення, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів, захворювань або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем для вирішення питання про припинення прийому препарату. Ризик розвитку ВТЕ та АТЕ Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як ТГВ, ТЕЛА, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Підвищений ризик розвитку ВТЕ, що пов'язується із застосуванням КОК, обумовлений наявністю у його складі естрогену. КОК, що містять як прогестагенний компонент левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов'язані з найнижчим ризиком ВТЕ. При застосуванні інших КОК, таких як комбінація гестоден + етинілестрадіол, ризик розвитку ВТЕ вдвічі вищий. Вибір на користь КОК з більш високим ризиком розвитку ВТЕ може бути зроблений тільки після консультації з жінкою, що дозволяє переконатися, що вона повністю розуміє ризик ВТЕ, пов'язаний з прийомом даного контрацептиву, вплив препарату на фактори ризику, що існують у неї, і те, що ризик розвитку ВТЕ максимальний перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик відзначається при відновленні застосування КОК (після перерви між прийомами препарату 4 тижні і більше). Підвищений ризик розвитку ВТЕ є переважно протягом перших 3 місяців. ВТЕ може виявитися життєзагрозливою або призвести до смерті (в 1-2% випадків). ВТЕ, що виявляється у вигляді ТГВ та/або ТЕЛА, може статися при застосуванні будь-яких КЗК. Вкрай рідко при застосуванні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки ока. Симптоми ТГВ: однобічний набряк нижньої кінцівки або по ходу вени, біль або дискомфорт тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів у ураженій нижній кінцівці. Симптоми ТЕЛА: утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, у тому числі із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших часто зустрічаються і менш важких ускладнень (наприклад, інфекції дихальних шляхів). АТЕ може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, кінцівок, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, сильний або тривалий біль голови без видимої причини, одно- або двостороння втрата зору; проблеми з промовою та розумінням; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптова втрата свідомості або непритомність із судомним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і незначна синюшність кінцівок, "гострий" живіт. Симптоми інфаркту міокарда: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, почуття стиснення або розпирання в грудях або за грудиною, з іррадіацією в спину, щелепу, верхню кінцівку, епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. АТЕ може виявитися життєзагрозливою і призвести до смерті. У жінок із поєднанням кількох факторів ризику або високою виразністю одного з факторів слід розглядати можливість їхнього взаємопосилення. У подібних випадках ступінь підвищення ризику може виявитися вищим, ніж при простому підсумовуванні факторів. В цьому випадку прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол протипоказаний. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії або цереброваскулярних порушень підвищується: з віком; у жінок, що палять (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у віці старше 35 років); за наявності сімейного анамнезу (наприклад, ВТЕ або АТЕ у близьких родичів або батьків віком менше 50 років). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; при ожирінні (з ІМТ понад 30 кг/м2); при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; у разі тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на нижніх кінцівках, області тазу або великої травми. У цих випадках слід припинити застосування КОК (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після повного відновлення мобільності жінки. Тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) може також бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо за наявності інших факторів ризику. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені (що може передувати цереброваскулярним порушенням) під час застосування КЗК є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або набуту схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу відносяться: резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідний антиколан Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану/захворювання може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки (РШМ) є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про підвищення ризику РШМ при тривалому застосуванні КОК. Проте зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції, більша кількість статевих партнерів). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку РМЗ, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що РМЗ відзначається рідко у жінок до 40 років, збільшення кількості випадків РМЗ у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику захворювання. Його зв'язок із прийомом КОК не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики РМЗ у жінок, які застосовують КОК (у них діагностуються більш ранні клінічні форми РМЗ, ніж у жінок, які не приймали КОК), біологічною дією КОК або поєднанням обох цих факторів. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу. Інші стани Депресивний настрій та депресія є відомою небажаною реакцією при застосуванні гормональних контрацептивів. Депресія може бути серйозним розладом і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та суїциду. Жінкам слід порадити звернутися до свого лікаря у разі появи змін настрою та депресивних симптомів, у тому числі незабаром після початку лікування. У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявністю цього стану в сімейному анамнезі) під час прийому КЗК можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значуще підвищення спостерігалося рідко. Тим не менш, якщо під час прийому КОК розвивається стійке клінічно значуще підвищення АТ, прийом КОК слід припинити та розпочинати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних АТ. Наступні стани, як повідомлялося, розвиваються або погіршуються, як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведено: холестатична жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, у пацієнток з цукровим діабетом, які застосовують низькодозовані КОК, зазвичай корекції дози гіпоглікемічних препаратів не потрібно. Тим не менш, жінки з цукровим діабетом повинні ретельно спостерігатися під час прийому КЗК. Іноді може розвиватися хлоазму, особливо у жінок із наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінки зі схильністю до хлоазми під час прийому КОК повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання. Вплив на показники функції печінки При проведенні клінічних досліджень за участю пацієнток, які отримують курс терапії вірусного гепатиту С (комбінацію лікарських препаратів, що містять омбітасвір, паритапревір, ритонавір, дасабувір у поєднанні з рибавірином або без) підвищення активності АЛТ більш ніж у 5 разів вище за верхню межу норми було зареєстровано частіше у пацієнток, які застосовують КОК, що містять етинілестрадіол. У разі необхідності проведення курсу терапії даною комбінацією препаратів пацієнтка, яка застосовує контрацептивний препарат гестоден + етинілестрадіол, має бути переведена на альтернативні методи контрацепції (негормональні або контрацептиви, що містять лише гестаген) до початку курсу лікування. Відновити прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол можна не раніше ніж через 2 тижні після закінчення курсу терапії противірусними препаратами. Лабораторні випробування Застосування таких препаратів як гестоден + етинілестрадіол може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, нирок і надниркових залоз, концентрацію транспортних протеїнів у плазмі (наприклад, транскортину, фракції ліпідів/ліпопротеїдів, фібринолізу). Ці зміни, зазвичай, залишаються у межах нормальних фізіологічних значень. Зниження ефективності Ефективність КОК може бути знижена у таких випадках: у разі пропуску таблеток, шлунково-кишкових розладів або внаслідок лікарської взаємодії. Вплив на характер кровотечі На фоні прийому КОК можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'янисті виділення та/або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитись тільки після періоду адаптації, що становить приблизно 3 цикли прийому препарату. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви в прийомі таблеток може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат гестоден + етинілестрадіол приймався відповідно до вказівок, малоймовірно, що жінка вагітна. Тим не менш, якщо до цього препарат приймався нерегулярно, або якщо відсутні дві кровотечі "скасування", до продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Медичні огляди Перед початком або поновленням прийому препарату гестоден + етинілестрадіол необхідно ознайомитися з анамнезом життя та сімейним анамнезом жінки, провести ретельне загальномедичне (включаючи вимірювання АТ, визначення ІМТ) та гінекологічне обстеження (з обов'язковим обстеженням молочних залоз та цитологічним дослідженням). Обсяг додаткових досліджень та частота контрольних оглядів визначаються індивідуально. Зазвичай контрольні обстеження слід проводити не рідше 1 разу на 6 місяців. Необхідно пам'ятати, що препарат не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом! Стани, що вимагають консультації лікаря: Локальне ущільнення у молочній залозі; Одночасний прийом інших лікарських засобів; Якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, на нижню кінцівку накладено гіпс), планується госпіталізація чи операція (принаймні за чотири тижні до передбачуваної операції); Надзвичайно сильна кровотеча з піхви; Пропущено таблетку в перший тиждень прийому препарату і був статевий контакт за сім днів до цього; Відсутність чергової менструальноподібної кровотечі двічі поспіль або підозра на вагітність (не слід розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки до консультації з лікарем). Слід припинити прийом таблеток та негайно проконсультуватися з лікарем, якщо є можливі ознаки тромбозу, інфаркту міокарда або інсульту: незвичайний кашель; надзвичайно сильний біль за грудиною, що віддає в ліву руку; задишка, що несподівано виникла, незвичайний, сильний і тривалий головний біль або напад мігрені; часткова чи повна втрата зору чи двоїння в очах; нечленороздільна мова; раптові зміни слуху, нюху чи смаку; запаморочення або непритомність; слабкість або втрата чутливості у будь-якій частині тіла; сильний біль у животі; сильний біль у нижній кінцівці або набряк, що раптово виник, будь-якої з нижніх кінцівок. Цей препарат містить лактозу (у вигляді лактози моногідрату) та сахарозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, а також з рідкісними вродженими формами непереносимості фруктози або недостатністю сахарази-ізомальтази, не слід приймати даний препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив прийому препарату Ліндинет 20 на керування транспортними засобами та механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини: гестоден - 75 мкг, етинілестрадіол - 20 мкг; допоміжні речовини: натрію кальцію; едетат; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний; повідон К-30; крохмаль кукурудзяний; лактози моногідрат; Оболонка: барвник хіноліновий жовтий Е 104 (Д+С Жовтий № 10 Е 104); повідон-К90 F; титану діоксид; макрогол 6000; тальк; кальцію карбонат; цукроза. 21 таблетка в блістері із плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1 або 3 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування. У картонну пачку вкладено картонний плоский футляр для зберігання блістера.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, світло-жовтого кольору. На зламі білого або майже білого кольору зі світло-жовтою окантовкою.Фармакотерапевтична групаМонофазний комбінований гестаген-естрогенний контрацептивний препарат.ФармакокінетикаГестоден Всмоктування. При прийомі внутрішньо швидко та повністю всмоктується. Після прийому однієї дози Cmax у плазмі вимірюється через годину та становить 2–4 нг/мл. Біологічна доступність близько 99%. Розподіл. Набуває зв'язку з альбуміном і глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). 1–2% у вільному стані, 50–75% специфічно пов'язані з ГСПГ. Підвищення рівня ГСПГ, обумовлене етинілестрадіолом, впливає на рівень гестодену, призводячи до збільшення пов'язаної з ГСПГ фракції та зниження фракції, пов'язаної з альбуміном. Vd гестодену - 0,7-1,4 л/кг. Метаболізм. Відповідає метаболізму стероїдів. Середній плазмовий кліренс – 0,8-1 мл/хв/кг. Виведення. Рівень у крові знижується у два етапи. Час напіврозпаду в кінцевій фазі 12-20 год. Виводиться виключно у формі метаболітів - 60% із сечею, 40% з каловими масами. T1/2 метаболітів - приблизно 1 добу. Стабільна концентрація. Фармакокінетика гестодену значною мірою залежить від рівня ГЗНГ. Під дією етинілестрадіолу концентрація ГСПГ у крові збільшується у 3 рази; при щоденному прийомі препарату рівень гестодену в плазмі збільшується у 3-4 рази та у другій половині циклу досягає стану насичення. Етинілестрадіол Всмоктування. При прийомі внутрішньо всмоктується швидко та практично повністю. Cmax у крові вимірюється через 1-2 години і становить 30-80 пг/мл. Абсолютна біологічна доступність» 60% (через пресистемну кон'югацію та первинний метаболізм у печінці). Розподіл. Легко вступає у неспецифічний зв'язок з альбуміном крові (близько 98,5%) та спричинює підвищення рівня ГСПГ. Середній Vd - 5-18 л/кг. Метаболізм. Здійснюється головним чином за рахунок ароматичного гідроксилювання з утворенням великих кількостей гідроксильованих та метильованих метаболітів, що знаходяться частково у вільній, частково у кон'югованій формі (глюкуроніди та сульфати). Плазмовий кліренс» 5-13 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація у сироватці знижується у 2 етапи. T1/2 у другій фазі »16-24 год. Виводиться виключно у формі метаболітів у співвідношенні 2:3 із сечею та жовчю. T1/2 метаболітів» 1 добу. Стабільна концентрація. Встановлюється до 3-4-го дня, при цьому рівень етинілестрадіолу на 20% вищий, ніж після прийому однієї дози.ФармакодинамікаКомбінований засіб, дія якого зумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Пригнічує гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів. Контрацептивний ефект препарату пов'язаний із декількома механізмами. Естрогенним компонентом препарату є високоефективне пероральне ЛЗ – етинілестрадіол (синтетичний аналог естрадіолу, який бере участь разом із гормоном жовтого тіла в регуляції менструального циклу). Гестагенним компонентом є похідне 19-нортестостерону - гестоден, що перевершує за силою та селективністю дії не тільки природний гормон жовтого тіла прогестерон, а й сучасні синтетичні гестагени (левоноргестрел). Завдяки високій активності, гестоден використовують у дуже низьких дозуваннях, у яких він не виявляє андрогенних властивостей і практично не впливає на ліпідний та вуглеводний обміни. Поряд із зазначеними центральними і периферичними механізмами, що перешкоджають дозріванню здатної до запліднення яйцеклітини, контрацептивний ефект обумовлений зниженням сприйнятливості ендометрію до бластоцисти, а також підвищенням в'язкості слизу, що знаходиться в шийці матки, що робить її відносно непрохідною для. Крім контрацептивного ефекту препарат при регулярному прийомі має і лікувальну дію, нормалізуючи менструальний цикл та сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у т.ч. Пухлинна природа.Показання до застосуванняКонтрацепція.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до препарату чи його компонентів; наявність тяжких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу (у тому числі ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій); неконтрольована артеріальна гіпертензія середнього або тяжкого ступеня з АТ 160/100 мм рт. ст. и більше); провісники тромбозу (в т.ч. транзиторна ішемічна атака, стенокардія), в т.ч. в анамнезі; мігрень із осередковою неврологічною симптоматикою, у т.ч. в анамнезі; венозний або артеріальний тромбоз/тромбоемболія (в т.ч. тромбоз глибоких вен гомілки, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт) або анамнезі; наявність венозної тромбоемболії у родичів; серйозне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією; цукровий діабет (з наявністю ангіопатії); панкреатит (в т.ч. в анамнезі), що супроводжується вираженою гіпертригліцеридемією; дисліпідемія; тяжкі захворювання печінки, холестатична жовтяниця (зокрема під час вагітності), гепатит, зокрема. в анамнезі (до нормалізації функціональних та лабораторних параметрів та протягом 3 міс після повернення цих показників у норму); жовтяниця внаслідок прийому ЛЗ, що містять стероїди; жовчнокам'яна хвороба в даний час або анамнезі; синдром Жільбера, Дубіна-Джонсона, Ротора; пухлини печінки (в т.ч. в анамнезі); сильний свербіж, отосклероз або прогресування отосклерозу під час попередньої вагітності або прийому кортикостероїдів; гормонозалежні злоякісні новоутворення статевих органів та молочних залоз (у т.ч. підозра на них); вагінальна кровотеча неясної етіології; куріння у віці старше 35 років (більше 15 цигарок на день); вагітність чи підозра на неї; лактація. З обережністю: стани, що підвищують ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу/тромбоемболії (вік старше 35 років, куріння, спадкова схильність до тромбозу - тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці); гемолітичний уремічний синдром; спадковий ангіоневротичний набряк; захворювання печінки; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (в т.ч. порфірія, герпес вагітних, мала хорея - хвороба Сіденгама, хорея Сіденгама, хлоазму); ожиріння (індекс маси тіла понад 30); дисліпопротеїнемія; артеріальна гіпертензія; мігрень; епілепсія; клапанні вади серця; фібриляція передсердь; тривала іммобілізація; велике хірургічне втручання;хірургічне втручання на нижніх кінцівках; тяжка травма; варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та у період годування груддю протипоказане.Побічна діяПобічні ефекти, при появі яких потрібне негайне припинення прийому препарату: артеріальна гіпертензія; гемолітико-уремічний синдром; порфірія; втрата слуху, зумовлена ​​отосклерозом. Рідко зустрічаються - артеріальні та венозні тромбоемболії (в т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії); загострення реактивної ВКВ. Дуже рідко зустрічаються - артеріальна або венозна тромбоемболія печінкових, мезентеріальних, ниркових, ретинальних артерій та вен; хорея Сіденгама (що проходить після відміни препарату). Інші побічні дії, менш важкі, але найчастіше зустрічаються - доцільність продовження застосування препарату вирішується індивідуально після консультації з лікарем, виходячи із співвідношення користь/ризик. З боку репродуктивної системи: ациклічні кровотечі/кров'янисті виділення з піхви, аменорея після відміни препарату, зміна стану слизу піхви, розвиток запальних процесів піхви (наприклад кандидоз), зміна лібідо. З боку молочних залоз: напруга, біль, збільшення молочних залоз, галакторея. З боку шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи: нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, хвороба Крона, виразковий коліт, гепатит, аденома печінки, виникнення або загострення жовтяниці та/або сверблячки, пов'язаної з холестазом, холелітіаз. З боку шкіри: вузлова/ексудативна еритема, висипання, хлоазму, посилення випадання волосся. З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, зміна настрою, депресивні стани. Метаболічні порушення: затримка рідини в організмі, зміна (збільшення) маси тіла, підвищення кількості тригліцеридів та цукру в крові, зниження толерантності до вуглеводів. З боку органів чуття: зниження слуху, підвищення чутливості рогівки ока при носінні контактних лінз. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПротизаплідна дія пероральних контрацептивів знижується при одночасному застосуванні рифампіцину, частішають проривні кровотечі та порушення менструації. Подібна, проте менш вивчена, взаємодія існує між контрацептивними засобами та карбамазепіном, примідоном, барбітуратами, фенілбутазоном, фенітоїном та імовірно, гризеофульвіном, ампіциліном та тетрациклінами. Під час лікування вищезазначеними препаратами одночасно з пероральною контрацепцією рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції (презерватив, сперміцидний гель). Після завершення курсу лікування застосування додаткового методу контрацепції слід продовжити протягом 7 днів, у разі лікування рифампіцином – протягом 4 тижнів. Взаємодії, пов'язані із всмоктуванням препарату Під час діареї знижується всмоктування гормонів (через посилену моторику кишечника). Будь-який препарат, який скорочує час знаходження гормонального засобу в товстому кишечнику, призводить до низьких концентрацій гормону в крові. Взаємодії, пов'язані з метаболізмом препарату Стінка кишківника. Препарати, що піддаються сульфатування в стінці кишечника подібно до етинілестрадіолу (наприклад аскорбінова кислота), гальмують метаболізм і збільшують біодоступність етинілестрадіолу. Метаболізм у печінці. Індуктори мікросомальних ферментів печінки знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі крові (рифампіцин, барбітурати, фенілбутазон, фенітоїн, гризеофульвін, топірамат, гідантоїн, фелбамат, рифабутин, окскарбазепін). Блокатори ферментів печінки (ітраконазол, флуконазол) підвищують рівень етинілестрадіолу у плазмі крові. Вплив на внутрішньопечінкову циркуляцію. Деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрациклін), перешкоджаючи внутрішньопечінковій циркуляції естрогенів, знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі. Вплив на обмін інших лікарських засобів Блокуючи ферменти печінки або прискорюючи кон'югацію в печінці, переважно посилюючи глюкуронування, етинілестрадіол впливає на метаболізм інших препаратів (наприклад циклоспорин, теофілін), що призводить до підвищення або зниження їх концентрацій у плазмі. Не рекомендується одночасне застосування препаратів звіробою (Hypericum perforatum) з таблетками Ліндинет 20 (через можливе зниження протизаплідного ефекту активних речовин контрацептиву, що може супроводжуватися появою проривних кровотеч та небажаної вагітності). Звіробій активує ферменти печінки; після припинення прийому препаратів звіробою ефект індукції ферментів може зберігатися протягом наступних 2 тижнів. Одночасне застосування ритонавіру та комбінованого протизаплідного засобу супроводжується зниженням середньої величини AUC етинілестрадіолу на 41%. Під час лікування ритонавіром рекомендується застосовувати препарат з більшим вмістом етинілестрадіолу або негормональний метод контрацепції. Можлива корекція режиму дозування при застосуванні гіпоглікемічних засобів, т.к. пероральні протизаплідні засоби можуть знижувати толерантність до вуглеводів, збільшувати потребу в інсуліні або пероральних протидіабетичних засобах.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди. Приймають по 1табл. на день (по можливості в один і той же час доби) протягом 21 дня. Потім, зробивши 7-денну перерву в прийомі таблеток, відновити пероральну контрацепцію (тобто через 4 тижні після прийому 1-го табл., в той же день тижня). Під час 7-денної перерви виникає маткова кровотеча внаслідок скасування гормону. Перший прийом препарату: Ліндинет 20 слід починати з 1-го по 5-й день менструального циклу. Перехід від комбінованого перорального контрацептиву до прийому препарату Ліндинет 20. 1 табл. Ліндинет 20 рекомендується приймати після прийому останньої гормоновмісної таблетки попереднього препарату, в 1-й день кровотечі відміни. Перехід від прогестагенсодержащих препаратів (міні-таблетки, ін'єкції, імплантат) до прийому Ліндинет 20. Перехід від міні-таблеток можна почати в будь-який день менструального циклу; у разі імплантату – наступного дня після його видалення; у разі ін'єкцій – напередодні останньої ін'єкції. При цьому в перші 7 днів прийому Ліндинету 20 необхідно застосовувати додатковий метод контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 20 після аборту у І триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати відразу після аборту, при цьому немає необхідності застосування додаткового методу контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 20 після пологів або після аборту у ІІ триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати на 21-28-му добу після пологів або аборту у II триместрі вагітності. При пізнішому початку прийому контрацептиву, у перші 7 днів, необхідно застосовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції. У разі коли статевий контакт мав місце до початку контрацепції, перш ніж приступити до прийому препарату, слід виключити наявність нової вагітності або дочекатися наступної менструації. Пропущені пігулки. Якщо черговий за розкладом прийом таблетки був пропущений, слід якомога раніше заповнити пропущену дозу. При затримці, що не перевищує 12 год, протизаплідна дія препарату не знижується, і необхідності застосування додаткового методу контрацепції немає. Інші таблетки приймають у звичайному режимі. У разі більш ніж 12-годинної затримки протизаплідний ефект може знизитися. У таких випадках не слід заповнювати пропущену дозу, прийом препарату продовжують у звичайному режимі, однак у наступні 7 днів потрібне застосування додаткового методу контрацепції. Якщо при цьому в упаковці залишалося менше 7 табл., тоді прийом таблеток з наступної упаковки приступають без дотримання перерви. У таких випадках маткова кровотеча відміни виникає лише після завершення 2-ї упаковки; під час прийому таблеток з 2-ї упаковки можливі кровотечі, що мажуть або проривні. Якщо після завершення прийому таблеток із 2-ї упаковки кровотеча відміни не відбувається, тоді, перш ніж продовжити прийом контрацептиву, слід виключити наявність вагітності. Заходи, що вживаються у разі блювання та діареї. Якщо в перші 3-4 години після прийому чергової таблетки виникає блювота, таблетка всмоктується не повністю. У таких випадках слід надходити відповідно до вказівок, описаних у пункті Пропущені таблетки. Якщо пацієнтка не бажає відхилятися від звичайного режиму контрацепції, пропущені таблетки слід прийняти з іншої упаковки. Затримка менструації та прискорення термінів настання менструації. З метою затримки менструації до прийому пігулок із нової упаковки приступають без дотримання перерви. Менструацію можна затримувати за бажанням доти, доки не закінчаться всі таблетки з 2-ї упаковки. При затримці менструації можливі проривні або маткові кровотечі, що мажуть. До звичайного прийому таблеток можна повернутися після дотримання 7-денної перерви. З метою раннього настання менструальної кровотечі можна укоротити 7-денну перерву на бажане число днів. Чим коротша перерва, тим більш ймовірне виникнення проривних або мажучих кровотечі під час прийому таблеток з наступної упаковки (подібно до випадків із затримкою менструації).ПередозуванняПрийом великих доз протизаплідного засобу не супроводжувався розвитком тяжких симптомів. Симптоми: нудота, блювання, у молодих дівчат невелика піхвова кровотеча. Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани, захворювання або фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, то слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК, у тому числі комбінації гестоден + етинілестрадіол у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до початку прийому препарату. У разі посилення, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів, захворювань або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем для вирішення питання про припинення прийому препарату. Ризик розвитку ВТЕ та АТЕ Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як ТГВ, ТЕЛА, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Підвищений ризик розвитку ВТЕ, що пов'язується із застосуванням КОК, обумовлений наявністю у його складі естрогену. КОК, що містять як прогестагенний компонент левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов'язані з найнижчим ризиком ВТЕ. При застосуванні інших КОК, таких як комбінація гестоден + етинілестрадіол, ризик розвитку ВТЕ вдвічі вищий. Вибір на користь КОК з більш високим ризиком розвитку ВТЕ може бути зроблений тільки після консультації з жінкою, що дозволяє переконатися, що вона повністю розуміє ризик ВТЕ, пов'язаний з прийомом даного контрацептиву, вплив препарату на фактори ризику, що існують у неї, і те, що ризик розвитку ВТЕ максимальний перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик відзначається при відновленні застосування КОК (після перерви між прийомами препарату 4 тижні і більше). Підвищений ризик розвитку ВТЕ є переважно протягом перших 3 місяців. ВТЕ може виявитися життєзагрозливою або призвести до смерті (в 1-2% випадків). ВТЕ, що виявляється у вигляді ТГВ та/або ТЕЛА, може статися при застосуванні будь-яких КЗК. Вкрай рідко при застосуванні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки ока. Симптоми ТГВ: однобічний набряк нижньої кінцівки або по ходу вени, біль або дискомфорт тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів у ураженій нижній кінцівці. Симптоми ТЕЛА: утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, у тому числі із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших часто зустрічаються і менш важких ускладнень (наприклад, інфекції дихальних шляхів). АТЕ може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, кінцівок, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, сильний або тривалий біль голови без видимої причини, одно- або двостороння втрата зору; проблеми з промовою та розумінням; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптова втрата свідомості або непритомність із судомним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і незначна синюшність кінцівок, "гострий" живіт. Симптоми інфаркту міокарда: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, почуття стиснення або розпирання в грудях або за грудиною, з іррадіацією в спину, щелепу, верхню кінцівку, епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. АТЕ може виявитися життєзагрозливою і призвести до смерті. У жінок із поєднанням кількох факторів ризику або високою виразністю одного з факторів слід розглядати можливість їхнього взаємопосилення. У подібних випадках ступінь підвищення ризику може виявитися вищим, ніж при простому підсумовуванні факторів. В цьому випадку прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол протипоказаний. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії або цереброваскулярних порушень підвищується: з віком; у жінок, що палять (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у віці старше 35 років); за наявності сімейного анамнезу (наприклад, ВТЕ або АТЕ у близьких родичів або батьків віком менше 50 років). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; при ожирінні (з ІМТ понад 30 кг/м2); при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; у разі тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на нижніх кінцівках, області тазу або великої травми. У цих випадках слід припинити застосування КОК (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після повного відновлення мобільності жінки. Тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) може також бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо за наявності інших факторів ризику. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені (що може передувати цереброваскулярним порушенням) під час застосування КЗК є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або набуту схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу відносяться: резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідний антиколан Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану/захворювання може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки (РШМ) є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про підвищення ризику РШМ при тривалому застосуванні КОК. Проте зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції, більша кількість статевих партнерів). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку РМЗ, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що РМЗ відзначається рідко у жінок до 40 років, збільшення кількості випадків РМЗ у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику захворювання. Його зв'язок із прийомом КОК не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики РМЗ у жінок, які застосовують КОК (у них діагностуються більш ранні клінічні форми РМЗ, ніж у жінок, які не приймали КОК), біологічною дією КОК або поєднанням обох цих факторів. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу. Інші стани Депресивний настрій та депресія є відомою небажаною реакцією при застосуванні гормональних контрацептивів. Депресія може бути серйозним розладом і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та суїциду. Жінкам слід порадити звернутися до свого лікаря у разі появи змін настрою та депресивних симптомів, у тому числі незабаром після початку лікування. У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявністю цього стану в сімейному анамнезі) під час прийому КЗК можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значуще підвищення спостерігалося рідко. Тим не менш, якщо під час прийому КОК розвивається стійке клінічно значуще підвищення АТ, прийом КОК слід припинити та розпочинати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних АТ. Наступні стани, як повідомлялося, розвиваються або погіршуються, як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведено: холестатична жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, у пацієнток з цукровим діабетом, які застосовують низькодозовані КОК, зазвичай корекції дози гіпоглікемічних препаратів не потрібно. Тим не менш, жінки з цукровим діабетом повинні ретельно спостерігатися під час прийому КЗК. Іноді може розвиватися хлоазму, особливо у жінок із наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінки зі схильністю до хлоазми під час прийому КОК повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання. Вплив на показники функції печінки При проведенні клінічних досліджень за участю пацієнток, які отримують курс терапії вірусного гепатиту С (комбінацію лікарських препаратів, що містять омбітасвір, паритапревір, ритонавір, дасабувір у поєднанні з рибавірином або без) підвищення активності АЛТ більш ніж у 5 разів вище за верхню межу норми було зареєстровано частіше у пацієнток, які застосовують КОК, що містять етинілестрадіол. У разі необхідності проведення курсу терапії даною комбінацією препаратів пацієнтка, яка застосовує контрацептивний препарат гестоден + етинілестрадіол, має бути переведена на альтернативні методи контрацепції (негормональні або контрацептиви, що містять лише гестаген) до початку курсу лікування. Відновити прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол можна не раніше ніж через 2 тижні після закінчення курсу терапії противірусними препаратами. Лабораторні випробування Застосування таких препаратів як гестоден + етинілестрадіол може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, нирок і надниркових залоз, концентрацію транспортних протеїнів у плазмі (наприклад, транскортину, фракції ліпідів/ліпопротеїдів, фібринолізу). Ці зміни, зазвичай, залишаються у межах нормальних фізіологічних значень. Зниження ефективності Ефективність КОК може бути знижена у таких випадках: у разі пропуску таблеток, шлунково-кишкових розладів або внаслідок лікарської взаємодії. Вплив на характер кровотечі На фоні прийому КОК можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'янисті виділення та/або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитись тільки після періоду адаптації, що становить приблизно 3 цикли прийому препарату. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви в прийомі таблеток може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат гестоден + етинілестрадіол приймався відповідно до вказівок, малоймовірно, що жінка вагітна. Тим не менш, якщо до цього препарат приймався нерегулярно, або якщо відсутні дві кровотечі "скасування", до продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Медичні огляди Перед початком або поновленням прийому препарату гестоден + етинілестрадіол необхідно ознайомитися з анамнезом життя та сімейним анамнезом жінки, провести ретельне загальномедичне (включаючи вимірювання АТ, визначення ІМТ) та гінекологічне обстеження (з обов'язковим обстеженням молочних залоз та цитологічним дослідженням). Обсяг додаткових досліджень та частота контрольних оглядів визначаються індивідуально. Зазвичай контрольні обстеження слід проводити не рідше 1 разу на 6 місяців. Необхідно пам'ятати, що препарат не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом! Стани, що вимагають консультації лікаря: Локальне ущільнення у молочній залозі; Одночасний прийом інших лікарських засобів; Якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, на нижню кінцівку накладено гіпс), планується госпіталізація чи операція (принаймні за чотири тижні до передбачуваної операції); Надзвичайно сильна кровотеча з піхви; Пропущено таблетку в перший тиждень прийому препарату і був статевий контакт за сім днів до цього; Відсутність чергової менструальноподібної кровотечі двічі поспіль або підозра на вагітність (не слід розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки до консультації з лікарем). Слід припинити прийом таблеток та негайно проконсультуватися з лікарем, якщо є можливі ознаки тромбозу, інфаркту міокарда або інсульту: незвичайний кашель; надзвичайно сильний біль за грудиною, що віддає в ліву руку; задишка, що несподівано виникла, незвичайний, сильний і тривалий головний біль або напад мігрені; часткова чи повна втрата зору чи двоїння в очах; нечленороздільна мова; раптові зміни слуху, нюху чи смаку; запаморочення або непритомність; слабкість або втрата чутливості у будь-якій частині тіла; сильний біль у животі; сильний біль у нижній кінцівці або набряк, що раптово виник, будь-якої з нижніх кінцівок. Цей препарат містить лактозу (у вигляді лактози моногідрату) та сахарозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, а також з рідкісними вродженими формами непереносимості фруктози або недостатністю сахарази-ізомальтази, не слід приймати даний препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив прийому препарату Ліндинет 20 на керування транспортними засобами та механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини: гестоден - 0,075 мг, етинілестрадіол - 0,03 мг; допоміжні речовини: натрію кальцію; едетат; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний; повідон-К30; крохмаль кукурудзяний; лактози моногідрат; Оболонка: барвник хіноліновий жовтий Е 104 (Д+С Жовтий № 10 Е 104); повідон-К90 F; титану діоксид; макрогол 6000; тальк; кальцію карбонат; цукроза. 21 таблетка в блістері із плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1 або 3 блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування. У картонну пачку вкладено картонний плоский футляр для зберігання блістера.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору. На зламі білого або майже білого кольору зі світло-жовтою окантовкою.Фармакотерапевтична групаМонофазний комбінований гестаген-естрогенний контрацептивний препарат.ФармакокінетикаГестоден Всмоктування. При прийомі внутрішньо швидко та повністю всмоктується. Після прийому однієї дози Cmax у плазмі вимірюється через годину та становить 2–4 нг/мл. Біологічна доступність близько 99%. Розподіл. Набуває зв'язку з альбуміном і глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). 1–2% у вільному стані, 50–75% специфічно пов'язані з ГСПГ. Підвищення рівня ГСПГ, обумовлене етинілестрадіолом, впливає на рівень гестодену, призводячи до збільшення пов'язаної з ГСПГ фракції та зниження фракції, пов'язаної з альбуміном. Vd гестодену - 0,7-1,4 л/кг. Метаболізм. Відповідає метаболізму стероїдів. Середній плазмовий кліренс – 0,8-1 мл/хв/кг. Виведення. Рівень у крові знижується у два етапи. Час напіврозпаду в кінцевій фазі 12-20 год. Виводиться виключно у формі метаболітів - 60% із сечею, 40% з каловими масами. T1/2 метаболітів - приблизно 1 добу. Стабільна концентрація. Фармакокінетика гестодену значною мірою залежить від рівня ГЗНГ. Під дією етинілестрадіолу концентрація ГСПГ у крові збільшується у 3 рази; при щоденному прийомі препарату рівень гестодену в плазмі збільшується у 3-4 рази та у другій половині циклу досягає стану насичення. Етинілестрадіол Всмоктування. При прийомі внутрішньо всмоктується швидко та практично повністю. Cmax у крові вимірюється через 1-2 години і становить 30-80 пг/мл. Абсолютна біологічна доступність» 60% (через пресистемну кон'югацію та первинний метаболізм у печінці). Розподіл. Легко вступає у неспецифічний зв'язок з альбуміном крові (близько 98,5%) та спричинює підвищення рівня ГСПГ. Середній Vd - 5-18 л/кг. Метаболізм. Здійснюється головним чином за рахунок ароматичного гідроксилювання з утворенням великих кількостей гідроксильованих та метильованих метаболітів, що знаходяться частково у вільній, частково у кон'югованій формі (глюкуроніди та сульфати). Плазмовий кліренс» 5-13 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація у сироватці знижується у 2 етапи. T1/2 у другій фазі »16-24 год. Виводиться виключно у формі метаболітів у співвідношенні 2:3 із сечею та жовчю. T1/2 метаболітів» 1 добу. Стабільна концентрація. Встановлюється до 3-4-го дня, при цьому рівень етинілестрадіолу на 20% вищий, ніж після прийому однієї дози.ФармакодинамікаКомбінований засіб, дія якого зумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Пригнічує гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів. Контрацептивний ефект препарату пов'язаний із декількома механізмами. Естрогенним компонентом препарату є високоефективне пероральне ЛЗ – етинілестрадіол (синтетичний аналог естрадіолу, який бере участь разом із гормоном жовтого тіла в регуляції менструального циклу). Гестагенним компонентом є похідне 19-нортестостерону - гестоден, що перевершує за силою та селективністю дії не тільки природний гормон жовтого тіла прогестерон, а й сучасні синтетичні гестагени (левоноргестрел). Завдяки високій активності, гестоден використовують у дуже низьких дозуваннях, у яких він не виявляє андрогенних властивостей і практично не впливає на ліпідний та вуглеводний обміни. Поряд із зазначеними центральними і периферичними механізмами, що перешкоджають дозріванню здатної до запліднення яйцеклітини, контрацептивний ефект обумовлений зниженням сприйнятливості ендометрію до бластоцисти, а також підвищенням в'язкості слизу, що знаходиться в шийці матки, що робить її відносно непрохідною для. Крім контрацептивного ефекту препарат при регулярному прийомі має і лікувальну дію, нормалізуючи менструальний цикл та сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у т.ч. Пухлинна природа.Показання до застосуванняКонтрацепція.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до препарату чи його компонентів; наявність тяжких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу (у тому числі ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій); неконтрольована артеріальна гіпертензія середнього або тяжкого ступеня з АТ 160/100 мм рт. ст. и більше); провісники тромбозу (в т.ч. транзиторна ішемічна атака, стенокардія), в т.ч. в анамнезі; мігрень із осередковою неврологічною симптоматикою, у т.ч. в анамнезі; венозний або артеріальний тромбоз/тромбоемболія (в т.ч. тромбоз глибоких вен гомілки, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт) або анамнезі; наявність венозної тромбоемболії у родичів; серйозне хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією; цукровий діабет (з наявністю ангіопатії); панкреатит (в т.ч. в анамнезі), що супроводжується вираженою гіпертригліцеридемією; дисліпідемія; тяжкі захворювання печінки, холестатична жовтяниця (зокрема під час вагітності), гепатит, зокрема. в анамнезі (до нормалізації функціональних та лабораторних параметрів та протягом 3 міс після повернення цих показників у норму); жовтяниця внаслідок прийому ЛЗ, що містять стероїди; жовчнокам'яна хвороба в даний час або анамнезі; синдром Жільбера, Дубіна-Джонсона, Ротора; пухлини печінки (в т.ч. в анамнезі); сильний свербіж, отосклероз або прогресування отосклерозу під час попередньої вагітності або прийому кортикостероїдів; гормонозалежні злоякісні новоутворення статевих органів та молочних залоз (у т.ч. підозра на них); вагінальна кровотеча неясної етіології; куріння у віці старше 35 років (більше 15 цигарок на день); вагітність чи підозра на неї; лактація. З обережністю: стани, що підвищують ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу/тромбоемболії (вік старше 35 років, куріння, спадкова схильність до тромбозу - тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці); гемолітичний уремічний синдром; спадковий ангіоневротичний набряк; захворювання печінки; захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (в т.ч. порфірія, герпес вагітних, мала хорея - хвороба Сіденгама, хорея Сіденгама, хлоазму); ожиріння (індекс маси тіла понад 30); дисліпопротеїнемія; артеріальна гіпертензія; мігрень; епілепсія; клапанні вади серця; фібриляція передсердь; тривала іммобілізація; велике хірургічне втручання;хірургічне втручання на нижніх кінцівках; тяжка травма; варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.варикозне розширення вен та поверхневий тромбофлебіт; післяпологовий період (що не годують жінки - 21 день після пологів; жінки, що годують - після завершення періоду лактації); наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.наявність тяжкої депресії, в т.ч. в анамнезі; зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт); цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями; системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.системний червоний вовчак (ВКВ); хвороба Крона; язвений коліт; серповидно-клітинна анемія; гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі); гострі та хронічні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та у період годування груддю протипоказане.Побічна діяПобічні ефекти, при появі яких потрібне негайне припинення прийому препарату: артеріальна гіпертензія; гемолітико-уремічний синдром; порфірія; втрата слуху, зумовлена ​​отосклерозом. Рідко зустрічаються - артеріальні та венозні тромбоемболії (в т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії); загострення реактивної ВКВ. Дуже рідко зустрічаються - артеріальна або венозна тромбоемболія печінкових, мезентеріальних, ниркових, ретинальних артерій та вен; хорея Сіденгама (що проходить після відміни препарату). Інші побічні дії, менш важкі, але найчастіше зустрічаються - доцільність продовження застосування препарату вирішується індивідуально після консультації з лікарем, виходячи із співвідношення користь/ризик. З боку репродуктивної системи: ациклічні кровотечі/кров'янисті виділення з піхви, аменорея після відміни препарату, зміна стану слизу піхви, розвиток запальних процесів піхви (наприклад кандидоз), зміна лібідо. З боку молочних залоз: напруга, біль, збільшення молочних залоз, галакторея. З боку шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи: нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, хвороба Крона, виразковий коліт, гепатит, аденома печінки, виникнення або загострення жовтяниці та/або сверблячки, пов'язаної з холестазом, холелітіаз. З боку шкіри: вузлова/ексудативна еритема, висипання, хлоазму, посилення випадання волосся. З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, зміна настрою, депресивні стани. Метаболічні порушення: затримка рідини в організмі, зміна (збільшення) маси тіла, підвищення кількості тригліцеридів та цукру в крові, зниження толерантності до вуглеводів. З боку органів чуття: зниження слуху, підвищення чутливості рогівки ока при носінні контактних лінз. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПротизаплідна дія пероральних контрацептивів знижується при одночасному застосуванні рифампіцину, частішають проривні кровотечі та порушення менструації. Подібна, проте менш вивчена, взаємодія існує між контрацептивними засобами та карбамазепіном, примідоном, барбітуратами, фенілбутазоном, фенітоїном та імовірно, гризеофульвіном, ампіциліном та тетрациклінами. Під час лікування вищезазначеними препаратами одночасно з пероральною контрацепцією рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції (презерватив, сперміцидний гель). Після завершення курсу лікування застосування додаткового методу контрацепції слід продовжити протягом 7 днів, у разі лікування рифампіцином – протягом 4 тижнів. Взаємодії, пов'язані із всмоктуванням препарату Під час діареї знижується всмоктування гормонів (через посилену моторику кишечника). Будь-який препарат, який скорочує час знаходження гормонального засобу в товстому кишечнику, призводить до низьких концентрацій гормону в крові. Взаємодії, пов'язані з метаболізмом препарату Стінка кишківника. Препарати, що піддаються сульфатування в стінці кишечника подібно до етинілестрадіолу (наприклад аскорбінова кислота), гальмують метаболізм і збільшують біодоступність етинілестрадіолу. Метаболізм у печінці. Індуктори мікросомальних ферментів печінки знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі крові (рифампіцин, барбітурати, фенілбутазон, фенітоїн, гризеофульвін, топірамат, гідантоїн, фелбамат, рифабутин, окскарбазепін). Блокатори ферментів печінки (ітраконазол, флуконазол) підвищують рівень етинілестрадіолу у плазмі крові. Вплив на внутрішньопечінкову циркуляцію. Деякі антибіотики (наприклад ампіцилін, тетрациклін), перешкоджаючи внутрішньопечінковій циркуляції естрогенів, знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі. Вплив на обмін інших лікарських засобів Блокуючи ферменти печінки або прискорюючи кон'югацію в печінці, переважно посилюючи глюкуронування, етинілестрадіол впливає на метаболізм інших препаратів (наприклад циклоспорин, теофілін), що призводить до підвищення або зниження їх концентрацій у плазмі. Не рекомендується одночасне застосування препаратів звіробою (Hypericum perforatum) з таблетками Ліндинет 20 (через можливе зниження протизаплідного ефекту активних речовин контрацептиву, що може супроводжуватися появою проривних кровотеч та небажаної вагітності). Звіробій активує ферменти печінки; після припинення прийому препаратів звіробою ефект індукції ферментів може зберігатися протягом наступних 2 тижнів. Одночасне застосування ритонавіру та комбінованого протизаплідного засобу супроводжується зниженням середньої величини AUC етинілестрадіолу на 41%. Під час лікування ритонавіром рекомендується застосовувати препарат з більшим вмістом етинілестрадіолу або негормональний метод контрацепції. Можлива корекція режиму дозування при застосуванні гіпоглікемічних засобів, т.к. пероральні протизаплідні засоби можуть знижувати толерантність до вуглеводів, збільшувати потребу в інсуліні або пероральних протидіабетичних засобах.Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди. Приймають по 1табл. на день (по можливості в один і той же час доби) протягом 21 дня. Потім, зробивши 7-денну перерву в прийомі таблеток, відновити пероральну контрацепцію (тобто через 4 тижні після прийому 1-го табл., в той же день тижня). Під час 7-денної перерви виникає маткова кровотеча внаслідок скасування гормону. Перший прийом препарату: прийом препарату Ліндинет 30 слід розпочинати з 1-го до 5-го дня менструального циклу. Перехід від комбінованого перорального контрацептиву до прийому препарату Ліндинет 30. 1 табл. Ліндинет 30 рекомендується приймати після прийому останньої гормоновмісної таблетки попереднього препарату, в 1-й день кровотечі відміни. Перехід від препаратів, що містять прогестаген (міні-таблетки, ін'єкції, імплантат) до прийому препарату Ліндинет 30. Перехід від міні-таблеток можна почати в будь-який день менструального циклу; у разі імплантату – наступного дня після його видалення; у разі ін'єкцій – напередодні останньої ін'єкції. При цьому в перші 7 днів прийому Ліндинету 30 необхідно застосовувати додатковий метод контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 30 після аборту у І триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати відразу після аборту, при цьому немає необхідності застосування додаткового методу контрацепції. Прийом препарату Ліндинет 30 після пологів або після аборту у ІІ триместрі вагітності. Прийом контрацептиву можна починати на 21-28-му добу після пологів або аборту у II триместрі вагітності. При пізнішому початку прийому контрацептиву, у перші 7 днів, необхідно застосовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції. У разі коли статевий контакт мав місце до початку контрацепції, перш ніж приступити до прийому препарату, слід виключити наявність нової вагітності або дочекатися наступної менструації. Пропущені пігулки. Якщо черговий за розкладом прийом таблетки був пропущений, слід якомога раніше заповнити пропущену дозу. При затримці, що не перевищує 12 год, протизаплідна дія препарату не знижується, і необхідності застосування додаткового методу контрацепції немає. Інші таблетки приймають у звичайному режимі. У разі більш ніж 12-годинної затримки протизаплідний ефект може знизитися. У таких випадках не слід заповнювати пропущену дозу, прийом препарату продовжують у звичайному режимі, однак у наступні 7 днів потрібне застосування додаткового методу контрацепції. Якщо при цьому в упаковці залишалося менше 7 табл., тоді прийом таблеток з наступної упаковки приступають без дотримання перерви. У таких випадках маткова кровотеча відміни виникає лише після завершення 2-ї упаковки; під час прийому таблеток з 2-ї упаковки можливі кровотечі, що мажуть або проривні. Якщо після завершення прийому таблеток із 2-ї упаковки кровотеча відміни не відбувається, тоді, перш ніж продовжити прийом контрацептиву, слід виключити наявність вагітності. Заходи, що вживаються у разі блювання та діареї. Якщо в перші 3-4 години після прийому чергової таблетки виникає блювота, таблетка всмоктується не повністю. У таких випадках слід надходити відповідно до вказівок, описаних у пункті Пропущені таблетки. Якщо пацієнтка не бажає відхилятися від звичайного режиму контрацепції, пропущені таблетки слід прийняти з іншої упаковки. Затримка менструації та прискорення термінів настання менструації. З метою затримки менструації до прийому пігулок із нової упаковки приступають без дотримання перерви. Менструацію можна затримувати за бажанням доти, доки не закінчаться всі таблетки з 2-ї упаковки. При затримці менструації можливі проривні або маткові кровотечі, що мажуть. До звичайного прийому таблеток можна повернутися після дотримання 7-денної перерви. З метою раннього настання менструальної кровотечі можна укоротити 7-денну перерву на бажане число днів. Чим коротша перерва, тим ймовірніше виникнення проривних або мажучих кровотеч під час прийому таблеток з наступної упаковки (подібно до випадків із затримкою менструації).ПередозуванняПрийом великих доз протизаплідного засобу не супроводжувався розвитком тяжких симптомів. Симптоми: нудота, блювання, у молодих дівчат невелика піхвова кровотеча. Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани, захворювання або фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, то слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК, у тому числі комбінації гестоден + етинілестрадіол у кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до початку прийому препарату. У разі посилення, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів, захворювань або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем для вирішення питання про припинення прийому препарату. Ризик розвитку ВТЕ та АТЕ Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як ТГВ, ТЕЛА, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Підвищений ризик розвитку ВТЕ, що пов'язується із застосуванням КОК, обумовлений наявністю у його складі естрогену. КОК, що містять як прогестагенний компонент левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов'язані з найнижчим ризиком ВТЕ. При застосуванні інших КОК, таких як комбінація гестоден + етинілестрадіол, ризик розвитку ВТЕ вдвічі вищий. Вибір на користь КОК з більш високим ризиком розвитку ВТЕ може бути зроблений тільки після консультації з жінкою, що дозволяє переконатися, що вона повністю розуміє ризик ВТЕ, пов'язаний з прийомом даного контрацептиву, вплив препарату на фактори ризику, що існують у неї, і те, що ризик розвитку ВТЕ максимальний перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик відзначається при відновленні застосування КОК (після перерви між прийомами препарату 4 тижні і більше). Підвищений ризик розвитку ВТЕ є переважно протягом перших 3 місяців. ВТЕ може виявитися життєзагрозливою або призвести до смерті (в 1-2% випадків). ВТЕ, що виявляється у вигляді ТГВ та/або ТЕЛА, може статися при застосуванні будь-яких КЗК. Вкрай рідко при застосуванні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки ока. Симптоми ТГВ: однобічний набряк нижньої кінцівки або по ходу вени, біль або дискомфорт тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів у ураженій нижній кінцівці. Симптоми ТЕЛА: утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, у тому числі із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших часто зустрічаються і менш важких ускладнень (наприклад, інфекції дихальних шляхів). АТЕ може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, кінцівок, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, сильний або тривалий біль голови без видимої причини, одно- або двостороння втрата зору; проблеми з промовою та розумінням; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптова втрата свідомості або непритомність із судомним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і незначна синюшність кінцівок, "гострий" живіт. Симптоми інфаркту міокарда: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, почуття стиснення або розпирання в грудях або за грудиною, з іррадіацією в спину, щелепу, верхню кінцівку, епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. АТЕ може виявитися життєзагрозливою і призвести до смерті. У жінок із поєднанням кількох факторів ризику або високою виразністю одного з факторів слід розглядати можливість їхнього взаємопосилення. У подібних випадках ступінь підвищення ризику може виявитися вищим, ніж при простому підсумовуванні факторів. В цьому випадку прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол протипоказаний. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії або цереброваскулярних порушень підвищується: з віком; у жінок, що палять (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у віці старше 35 років); за наявності сімейного анамнезу (наприклад, ВТЕ або АТЕ у близьких родичів або батьків віком менше 50 років). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; при ожирінні (з ІМТ понад 30 кг/м2); при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; у разі тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на нижніх кінцівках, області тазу або великої травми. У цих випадках слід припинити застосування КОК (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після повного відновлення мобільності жінки. Тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) може також бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо за наявності інших факторів ризику. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені (що може передувати цереброваскулярним порушенням) під час застосування КЗК є підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або набуту схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу відносяться: резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідний антиколан Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану/захворювання може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки (РШМ) є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про підвищення ризику РШМ при тривалому застосуванні КОК. Проте зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції, більша кількість статевих партнерів). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку РМЗ, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що РМЗ відзначається рідко у жінок до 40 років, збільшення кількості випадків РМЗ у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику захворювання. Його зв'язок із прийомом КОК не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики РМЗ у жінок, які застосовують КОК (у них діагностуються більш ранні клінічні форми РМЗ, ніж у жінок, які не приймали КОК), біологічною дією КОК або поєднанням обох цих факторів. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу. Інші стани Депресивний настрій та депресія є відомою небажаною реакцією при застосуванні гормональних контрацептивів. Депресія може бути серйозним розладом і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та суїциду. Жінкам слід порадити звернутися до свого лікаря у разі появи змін настрою та депресивних симптомів, у тому числі незабаром після початку лікування. У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявністю цього стану в сімейному анамнезі) під час прийому КЗК можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значуще підвищення спостерігалося рідко. Тим не менш, якщо під час прийому КОК розвивається стійке клінічно значуще підвищення АТ, прийом КОК слід припинити та розпочинати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних АТ. Наступні стани, як повідомлялося, розвиваються або погіршуються, як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведено: холестатична жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона та виразкового коліту на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, у пацієнток з цукровим діабетом, які застосовують низькодозовані КОК, зазвичай корекції дози гіпоглікемічних препаратів не потрібно. Тим не менш, жінки з цукровим діабетом повинні ретельно спостерігатися під час прийому КЗК. Іноді може розвиватися хлоазму, особливо у жінок із наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінки зі схильністю до хлоазми під час прийому КОК повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання. Вплив на показники функції печінки При проведенні клінічних досліджень за участю пацієнток, які отримують курс терапії вірусного гепатиту С (комбінацію лікарських препаратів, що містять омбітасвір, паритапревір, ритонавір, дасабувір у поєднанні з рибавірином або без) підвищення активності АЛТ більш ніж у 5 разів вище за верхню межу норми було зареєстровано частіше у пацієнток, які застосовують КОК, що містять етинілестрадіол. У разі необхідності проведення курсу терапії даною комбінацією препаратів пацієнтка, яка застосовує контрацептивний препарат гестоден + етинілестрадіол, має бути переведена на альтернативні методи контрацепції (негормональні або контрацептиви, що містять лише гестаген) до початку курсу лікування. Відновити прийом комбінації гестоден + етинілестрадіол можна не раніше ніж через 2 тижні після закінчення курсу терапії противірусними препаратами. Лабораторні випробування Застосування таких препаратів як гестоден + етинілестрадіол може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, нирок і надниркових залоз, концентрацію транспортних протеїнів у плазмі (наприклад, транскортину, фракції ліпідів/ліпопротеїдів, фібринолізу). Ці зміни, зазвичай, залишаються у межах нормальних фізіологічних значень. Зниження ефективності Ефективність КОК може бути знижена у таких випадках: у разі пропуску таблеток, шлунково-кишкових розладів або внаслідок лікарської взаємодії. Вплив на характер кровотечі На фоні прийому КОК можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'янисті виділення та/або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитись тільки після періоду адаптації, що становить приблизно 3 цикли прийому препарату. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви в прийомі таблеток може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат гестоден + етинілестрадіол приймався відповідно до вказівок, малоймовірно, що жінка вагітна. Тим не менш, якщо до цього препарат приймався нерегулярно, або якщо відсутні дві кровотечі "скасування", до продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Медичні огляди Перед початком або поновленням прийому препарату гестоден + етинілестрадіол необхідно ознайомитися з анамнезом життя та сімейним анамнезом жінки, провести ретельне загальномедичне (включаючи вимірювання АТ, визначення ІМТ) та гінекологічне обстеження (з обов'язковим обстеженням молочних залоз та цитологічним дослідженням). Обсяг додаткових досліджень та частота контрольних оглядів визначаються індивідуально. Зазвичай контрольні обстеження слід проводити не рідше 1 разу на 6 місяців. Необхідно пам'ятати, що препарат не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом! Стани, що вимагають консультації лікаря: Локальне ущільнення у молочній залозі; Одночасний прийом інших лікарських засобів; Якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, на нижню кінцівку накладено гіпс), планується госпіталізація чи операція (принаймні за чотири тижні до передбачуваної операції); Надзвичайно сильна кровотеча з піхви; Пропущено таблетку в перший тиждень прийому препарату і був статевий контакт за сім днів до цього; Відсутність чергової менструальноподібної кровотечі двічі поспіль або підозра на вагітність (не слід розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки до консультації з лікарем). Слід припинити прийом таблеток та негайно проконсультуватися з лікарем, якщо є можливі ознаки тромбозу, інфаркту міокарда або інсульту: незвичайний кашель; надзвичайно сильний біль за грудиною, що віддає в ліву руку; задишка, що несподівано виникла, незвичайний, сильний і тривалий головний біль або напад мігрені; часткова чи повна втрата зору чи двоїння в очах; нечленороздільна мова; раптові зміни слуху, нюху чи смаку; запаморочення або непритомність; слабкість або втрата чутливості у будь-якій частині тіла; сильний біль у животі; сильний біль у нижній кінцівці або набряк, що раптово виник, будь-якої з нижніх кінцівок. Цей препарат містить лактозу (у вигляді лактози моногідрату) та сахарозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, а також з рідкісними вродженими формами непереносимості фруктози або недостатністю сахарази-ізомальтази, не слід приймати даний препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив прийому препарату Ліндинет 20 на керування транспортними засобами та механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: 75 мкг гестодену та 20 мкг етинілестрадіолу; допоміжні речовини: лактози моногідрат 37,155 мг, крохмаль кукурудзяний 15,500 мг, повідон 25 1,700 мг, магнію стеарат 0,550 мг; Оболонка: сахароза 19.660 мг, повідон 90 0,171 мг, макрогол-6000 2,180 мг, кальцію карбонат 8,697 мг, тальк 4,242 мг, віск гірський гліколевий 0,050 мг. По 21 таблетці в блістер з полівінілхлоридної плівки та алюмінієвої фольги. По 1 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиТаблетки покриті білою круглою оболонкою.Фармакотерапевтична групаКонтрацептивний засіб комбінований (естроген + гестаген).ФармакокінетикаГестоден Абсорбція. Після внутрішнього застосування гестоден швидко і повністю абсорбується, його максимальна концентрація в плазмі крові, що дорівнює 3,5 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину. Біодоступність становить приблизно 99%. Розподіл. Гестоден зв'язується з альбуміном плазми крові та з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). У вільному вигляді в плазмі знаходиться лише близько 1,3% від загальної концентрації речовини; близько 69% – специфічно пов'язані з ГСПГ. Індукція етинілестрадіолом синтезу ГСПГ впливає на зв'язування гестодену з білками плазми. Середній обсяг розподілу гестодену, що здається, становить 0,7 л/кг. Метаболізм. Гестоден майже повністю метаболізується. Кліренс із плазми становить приблизно 0,8 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація гестодену в плазмі знижується двофазно. Період напіввиведення в термінальну фазу становить близько 12 годин. Рівноважна концентрація. На фармакокінетику гестодену впливає концентрація ГСПГ у плазмі. При щоденному прийомі препарату концентрація речовини у плазмі збільшується приблизно в 4 рази у другій половині циклу прийому препарату. Етинілестрадіол Абсорбція. Після прийому внутрішньо етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується. Максимальна концентрація в плазмі крові, що дорівнює приблизно 65 пг/мл, досягається за 1,7 години. варіабельності – від 20 до 65%. Розподіл. Етинілестрадіол неспецифічно, але міцно зв'язується з альбуміном плазми (близько 98%) та індукує підвищення концентрації у плазмі крові ГСПГ. Здається обсяг розподілу етинілестрадіолу становить близько 2,8 - 8,6 л/кг. Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемної кон'югації як у слизовій оболонці тонкої кишки, так і в печінці. Основний шлях метаболізму – ароматичне гідроксилювання. Швидкість кліренсу з плазми становить 2,3 - 7 мл/хв/кг. Виведення. Зниження концентрації етинілестрадіолу в плазмі носить двофазний характер; перша фаза характеризується періодом напіввиведення близько 1 години, друга-10-20 годин. У незміненому вигляді з організму не виводиться. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться нирками та через кишечник у співвідношенні 4 : 6 з періодом напіввиведення близько 24 год. Рівноважна концентрація. Рівноважна концентрація досягається приблизно за один тиждень.ФармакодинамікаПрепарат Логест - низькодозований монофазний пероральний комбінований естроген-гестагенний контрацептивний препарат. Контрацептивний ефект препарату Логест® здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих механізмів, до найважливіших з яких відносяться пригнічення овуляції, підвищення в'язкості секрету шийки матки та зміни в ендометрії, що перешкоджають імплантації заплідненої яйцеклітини. Підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), що пов'язується із застосуванням комбінованих пероральних контрацептивів (КЗК), обумовлений присутністю естрогену. У жінок, які приймають КОК, цикл стає регулярнішим, зменшуються болючість та інтенсивність менструальноподібних кровотеч, внаслідок чого знижується ризик залізодефіцитної анемії. Крім того, є дані про те, що при застосуванні КОК знижується ризик розвитку раку ендометрію та раку яєчників. При правильному застосуванні індекс Перля (показник, що відображає частоту наступу вагітності у 100 жінок протягом року застосування контрацептиву) становить менше 1. При неправильному застосуванні таблеток, у тому числі при пропусканні таблеток, індекс Перля може зростати.Показання до застосуванняПероральна контрацепція.Протипоказання до застосуванняЗастосування препарату Логест протипоказано за наявності будь-якого зі станів/захворювань/факторів ризику, перелічених нижче. Якщо будь-який із цих станів/захворювань/факторів ризику розвивається вперше на фоні прийому препарату Логест®, то прийом препарату має бути негайно припинено. Тромбози (венозні та артеріальні), тромбоемболії (зокрема, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда), цереброваскулярні порушення – нині чи анамнезі. Стани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі. Наявність високого ризику венозного чи артеріального тромбозу. Вроджена або набута схильність до венозних та артеріальних тромбозів, включаючи резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемію, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, дефіцит антитромбіну III. антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт). Мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі. Цукровий діабет із судинними ускладненнями. Панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі. Печінкова недостатність і тяжкі захворювання печінки (доки печінкові тести не прийдуть в норму). Пухлини печінки (доброякісні чи злоякісні) нині чи анамнезі. Виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (у тому числі статевих органів чи молочної залози) або підозра на них. Кровотеча з піхви неясного генезу. Вагітність чи підозра на неї. Період грудного вигодовування. Непереносимість лактози, сахарози, дефіцит лактази, сахарази/ізомальтази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Підвищена чутливість до гестодену та/або етинілестрадіолу, або до будь-якої з допоміжних речовин препарату Логест®. Спільне застосування з противірусними препаратами прямої дії (ПППД), що містять омбітасвір, паритапревір, дасабувір або комбінацію цих речовин. З обережністю: Слід ретельно зважувати потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК у кожному випадку індивідуально за наявності наступних захворювань/станів та факторів ризику: Чинники ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння; тромбози; інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу у віці менше 50 років у когось із найближчих родичів; ожиріння; дисліпопротеїнемія; артеріальна гіпертензія, включаючи адекватно контрольовану артеріальну гіпертензію; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; захворювання клапанів серця, включаючи неускладнені захворювання клапанів серця; порушення серцевого ритму. Інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет без судинних ускладнень; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; флебіт поверхневих вен. Гіпертригліцеридемія. Захворювання печінки за нормальних показників функціональних проб печінки. Захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом, захворювання жовчного міхура, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес під час вагітності, хорею Сіденгаму). У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.Вагітність та лактаціяПрепарат Логест протипоказаний до застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування. Якщо вагітність виявляється під час прийому Логесту, прийом препарату повинен бути негайно припинений. Однак численні епідеміологічні дослідження не виявили підвищення ризику дефектів розвитку у дітей, народжених жінками, які отримували статеві гормони до вагітності, ні наявності тератогенної дії, коли статеві гормони приймалися з необережності в ранні терміни вагітності. Прийом препарату Логест, як і інших КОК, може зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, тому застосування препарату протипоказане до припинення грудного вигодовування. Невелика кількість статевих гормонів та/або їх метаболітів може проникати у грудне молоко та впливати на здоров'я дитини.Побічна діяНайчастіше описаними небажаними явищами на тлі прийому препарату Логест® є нудота, біль у животі, підвищення маси тіла, головний біль, погіршення/зміна настрою, біль у молочних залозах, нагрубання молочних залоз. Вони зустрічаються у ≥ 1% пацієнток. Серйозними небажаними явищами є артеріальні та венозні тромбоемболії. На тлі прийому КОК у жінок спостерігалися й інші небажані ефекти, зв'язок яких із прийомом препаратів не підтверджений, але й не спростований. Клас систем органів (MedDRA) Часто (≥1/100 до <1/10) Нечасто (≥1/1000 до <1/100) Рідко (≥1/10000 до <1/1000) Дуже рідко (<1/10000) Новоутворення, злоякісні та неуточнені (в т.ч. кісти та поліпи) гепатоцелюлярна карцинома, доброякісні пухлини печінки (наприклад, осередкова вузлова гіперплазія, аденома печінки) Порушення з боку органу зору непереносимість контактних лінз (неприємні відчуття при їх носінні) неврит зорового нерва Порушення з боку шлунково-кишкового тракту нудота, біль у животі блювота, діарея, спазми в животі, здуття живота Інфекції та інвазії вагініт, включаючи кандидозний вульвовагініт. Порушення з боку імунної системи гіперчутливість, анафілактичні реакції, у дуже поодиноких випадках кропив'янка, набряк Квінке, тяжкі порушення дихання та кровообігу загострення системного червоного вовчаку Загальні розлади збільшення маси тіла зниження маси тіла Порушення з боку обміну речовин та харчування затримка рідини, зміна апетиту Порушення з боку нервової системи головний біль мігрень Порушення психіки зниження настрою, перепади настрою зниження лібідо підвищення лібідо Порушення з боку статевих органів та молочної залози* болючість молочних залоз, нагрубання молочних залоз гіпертрофія молочних залоз виділення із статевих шляхів, виділення із молочних залоз Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин висип, кропив'янка, гірсутизм, алопеція вузлувата еритема, багатоформна еритема Порушення з боку судин венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення** * У ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про наступні небажані явища, частоту яких оцінити не вдалося: відсутність менструальноподібної кровотечі, ациклічні кровотечі, "мажучі" кров'янисті виділення, зниження обсягу менструальноподібної кровотечі, аменорея після закінчення прийому препарату. ** - Розрахункова частота за даними епідеміологічних досліджень, що охоплювали групу жінок, котрі приймали КОК. Венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення поєднують такі нозологічні форми: оклюзія периферичних глибоких вен, тромбоз та тромбоемболія / оклюзія легеневих судин, тромбоз, емболія та інфаркт / інфаркт міокарда / церебрічний Нижче перераховані небажані явища з дуже низькою частотою або відстроченим розвитком симптомів, які, ймовірно, пов'язані з прийомом КОК: Пухлини У жінок, які застосовують КОК, дуже незначно підвищено частоту виявлення раку молочної залози. Оскільки рак молочної залози рідко зустрічається у жінок віком до 40 років, підвищення частоти раку у жінок, які застосовують КОК, незначно по відношенню до загального ризику виникнення раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням КОК не виявлено. Пухлини печінки (доброякісні та злоякісні). Інші стани Жінки з гіпертригліцеридемією (підвищений ризик панкреатиту при застосуванні КОК). Підвищення артеріального тиску. Настання або погіршення станів, при яких зв'язок із застосуванням КОК не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів жовчного міхура; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку. Порушення функції печінки. Порушення толерантності до глюкози або вплив на периферичну інсулінорезистентність. Хвороба Крона, виразковий коліт. Хлоазму. Взаємодія Внаслідок взаємодії інших препаратів (індукторів ферментів) з пероральними контрацептивами можуть виникати "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивного ефекту.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на препарат Логест® Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до "проривних" маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Індукція мікросомальних ферментів печінки може спостерігатися вже за кілька днів спільного застосування. Максимальна індукція мікросомальних ферментів печінки зазвичай спостерігається протягом кількох тижнів. Після відміни препарату індукція мікросомальних ферментів печінки може зберігатись протягом 4 тижнів. Жінкам, які отримують лікування препаратами-індукторами мікросомальних ферментів на додаток до препарату Логест, рекомендується тимчасово використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів та ще протягом 28 днів після їх відміни. Якщо застосування препарату-індуктора мікросомальних ферментів печінки триває після прийому останньої таблетки препарату Логест з поточної упаковки,слід починати прийом таблеток з нової упаковки без звичайної перерви прийому таблеток. Речовини, що збільшують кліренс препарату Логест® (що послаблюють ефективність шляхом індукції ферментів): фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін, а також препарати, що містять Зер. Речовини з різним впливом на кліренс препарату Логест® При сумісному застосуванні з препаратом Логест® багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ненукліозидні інгібітори зворотної транскриптази можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогену або прогестагену у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. Речовини, що знижують кліренс препарату Логест® (інгібітори ферментів). естрогену або прогестагену, або їх обох. Було показано, що эторикоксиб у дозах 60 та 120 мг/добу при сумісному прийомі з КОК, що містять 0,035 мг етинілестрадіолу, підвищує концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові в 1,4 та 1,6 рази, відповідно. Вплив КОК на інші лікарські препарати КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. In vitro етинілестрадіол є оборотним інгібітором CYP2C19, CYP1A1 та CYP1A2, а також необоротним інгібітором CYP3A4/5, CYP2C8 та CYP2J2. У клінічних дослідженнях призначення гормонального контрацептиву, що містить етинілестрадіол, не призводило до будь-якого підвищення або призводило лише до слабкого підвищення концентрацій субстратів CYP3A4 у плазмі (наприклад, мідазоламу), тоді як концентрації субстратів CYP1A2 у плазмі можуть зростати слабо (наприклад , теофілін) або помірно (наприклад, мелатонін та тизанідин). Фармакодинамічні взаємодії Було показано, що спільне застосування етинілестрадіол-вмісних препаратів і противірусних препаратів прямої дії, що містять омбітасвір, паритапревір, дасабувір або їх комбінацію, асоціюється з підвищенням концентрації АЛТ (аланінамінотрансферази) більш ніж у 20 разів у порівнянні з верхньою межею норми у здорових гепатиту З жінок.Спосіб застосування та дозиКалендарна упаковка препарату Логест містить 21 таблетку. Таблетки слід приймати внутрішньо по одній щодня протягом 21 дня приблизно в один і той же час, запиваючи невеликою кількістю води. Кожну таблетку слід приймати у відповідний день тижня, вказаний на упаковці, слідуючи стрілкам. Прийом таблеток з наступної упаковки починається після 7-денної перерви, під час якої зазвичай настає менструальноподібна кровотеча (кровотеча "скасування"). Як правило, воно починається на 2-3 день після прийому останньої таблетки і може не закінчитися на початок прийому таблеток з нової упаковки. Після 7-денної перерви необхідно починати прийом таблеток з нової упаковки навіть у разі, якщо менструальноподібна кровотеча ще не припинилася. Це означає,що починати прийом таблеток з нової упаковки необхідно в один і той же день тижня, і що кожен місяць кровотеча "скасування" наступатиме приблизно в один і той же день тижня. Прийом таблеток із першої упаковки препарату Логест® Коли ніякий гормональний контрацептивний засіб не застосовується у попередньому місяці Прийом препарату Логест слід розпочинати в перший день менструального циклу (тобто в перший день менструальної кровотечі). Необхідно прийняти таблетку згідно з днем ​​тижня, вказаним на упаковці. Потім слід приймати пігулки по порядку. Допускається прийом препарату на 2-5 день менструального циклу, але в цьому випадку протягом перших 7 днів прийому таблеток з першої упаковки рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). При переході з інших КОК, контрацептивного вагінального кільця або контрацептивного пластиру Переважно починати прийом препарату Логест на наступний день після прийому останньої активної (що містить гормони) таблетки з упаковки попереднього КОК, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви (для препаратів, що містять 21 таблетку) або на наступний день після прийому останньої таблетки із попередньої упаковки (для препаратів, що містять 28 таблеток в упаковці). Починати прийом препарату Логест слід після звичайної перерви у прийомі активних таблеток у разі переходу з контрацептивних препаратів з пролонгованим режимом застосування. Прийом препарату Логест слід розпочинати в день видалення вагінального кільця або пластиру, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з контрацептивів, що містять тільки гестагени ("міні-пілі", ін'єкційні форми, імплантат), або з внутрішньоматкової терапевтичної системи з вивільненням гестагену Перейти з "міні-пили" на препарат Логест можна в будь-який день (без перерви), з імплантату або внутрішньоматкового контрацептиву з гестагеном - в день його видалення, з ін'єкційної форми - з дня, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх випадках протягом перших 7 днів прийому таблеток необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). - Після аборту (у тому числі мимовільного) у першому триместрі вагітності Починати прийом препарату можна негайно. За умови дотримання цієї умови додаткових заходів контрацепції не потрібно. Після пологів (за відсутності грудного вигодовування) або переривання вагітності (у тому числі мимовільного) у другому триместрі Починати прийом препарату рекомендується на 21-28 день після пологів (за відсутності грудного вигодовування) або відразу після переривання вагітності в другому триместрі. Якщо прийом препарату розпочато пізніше, необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Якщо статевий контакт мав місце до початку прийому Логесту, необхідно виключити вагітність. Прийом пропущених пігулок Якщо запізнення у прийомі препарату становить менше 12 годин, контрацептивний захист не знижується. Потрібно прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, наступна таблетка приймається у звичайний час. Якщо запізнення в прийомі препарату становить понад 12 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше таблеток пропущено, і чим ближче пропуск до 7-денної перерви у прийомі таблеток, тим вища ймовірність настання вагітності. При цьому слід пам'ятати: Прийом препарату ніколи не повинен бути перерваний більш ніж на 7 днів. 7 днів безперервного прийому таблеток потрібні для досягнення адекватного пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Відповідно, якщо запізнення в прийомі таблеток склало більше 12 годин (інтервал з моменту прийому останньої таблетки більше 36 годин), залежно від тижня, коли була пропущена таблетка, можуть бути надані такі рекомендації: Перший тиждень прийому препарату Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступну таблетку необхідно прийняти у звичайний час. Протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо статевий контакт мав місце протягом тижня перед пропуском таблетки, необхідно враховувати можливість вагітності. Другий тиждень прийому препарату Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступну таблетку необхідно прийняти у звичайний час. За умови, якщо жінка приймала таблетки правильно протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції. В іншому випадку, а також при пропуску двох та більше таблеток необхідно додатково використовувати бар'єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив) протягом наступних 7 днів. Третій тиждень прийому препарату Ризик зниження контрацептивної надійності неминучий через майбутню перерву в прийомі таблеток. У цьому випадку необхідно дотримуватись наступних алгоритмів: якщо протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, всі таблетки приймалися правильно, немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції. При прийомі пропущених таблеток керуйтеся пунктами 1 або 2. якщо протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, таблетки приймалися неправильно, то протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив) і в цьому випадку слід керуватися пунктом 1 для прийому пропущених таблеток. Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступні таблетки приймають у звичайний час, доки не закінчаться таблетки із поточної упаковки. Прийом таблеток з наступної упаковки слід починати відразу без звичайної 7-денної перерви. Кровотеча "скасування" малоймовірна, доки не закінчаться таблетки з другої упаковки, але можуть відзначатися "мажуть" виділення та/або "проривні" кровотечі в дні прийому препарату. Можна також перервати прийом таблеток із поточної упаковки, зробити перерву на 7 або менше днів (включаючи дні пропуску таблеток), після чого розпочинати прийом таблеток із нової упаковки. Якщо жінка пропустила прийом таблеток, а потім під час перерви у прийомі у неї немає кровотечі "скасування", необхідно виключити вагітність. Схема дій пацієнтки при порушенні режиму прийому таблеток: Допускається приймати не більше двох таблеток на один день. Рекомендації при шлунково-кишкових розладах При тяжких шлунково-кишкових розладах всмоктування препарату може бути неповним, тому слід використовувати додаткові методи контрацепції. Якщо протягом 3-4 годин після прийому таблеток відзначається блювання або діарея, залежно від тижня прийому препарату слід орієнтуватися на рекомендації при пропусканні таблеток, зазначених вище. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому та переносити початок кровотечі "скасування" на інший день тижня, додаткову таблетку слід прийняти з іншої упаковки. Припинення прийому препарату Логест® Прийом препарату Логест можна припинити у будь-який час. Якщо жінка не планує вагітність, слід подбати про інші методи контрацепції. Якщо планується вагітність, слід просто припинити прийом препарату Логест і дочекатися природної менструальної кровотечі. Відстрочка початку менструальноподібної кровотечі Для того, щоб відкласти початок менструальноподібної кровотечі, необхідно продовжити подальший прийом таблеток з нової упаковки препарату Логест без 7-денної перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як це необхідно, у тому числі доти, поки таблетки в упаковці не закінчаться. На тлі прийому препарату з другої упаковки можуть відзначатися "мажуть" кров'янисті виділення з піхви та/або "проривні" маткові кровотечі. Відновити прийом препарату Логест з чергової упаковки слід після звичайної 7-денної перерви. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі Для того, щоб перенести день початку менструальноподібної кровотечі на другий день тижня, жінці слід скоротити (але не подовжувати) найближчу 7-денну перерву в прийомі таблеток на стільки днів, на скільки жінка хоче. Наприклад, якщо цикл зазвичай починається у п'ятницю, а в майбутньому жінка хоче, щоб він починався у вівторок (3 дні раніше), прийом таблеток з наступної упаковки необхідно починати на 3 дні раніше, ніж зазвичай. Чим коротша перерва в прийомі таблеток, тим вище ймовірність, що менструальноподібна кровотеча не настане, і під час прийому таблеток з другої упаковки будуть спостерігатися виділення, що "мажуть" і/або "проривні" кровотечі. Застосування в окремих груп пацієнток У дівчаток-підлітків Препарат Логест показаний тільки після настання менархе. У літніх Не застосовується. Препарат Логест не показаний після настання менопаузи. При порушеннях функції печінки Препарат Логест® протипоказаний жінкам з тяжкими захворюваннями печінки, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. При порушеннях функції нирок Препарат Логест спеціально не вивчався у пацієнток з порушеннями з боку нирок. Наявні дані не передбачають корекції режиму дозування таких пацієнток.ПередозуванняПро серйозні порушення при передозуванні не повідомлялося. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання та кровотеча "скасування". Останні можуть виникати у дівчаток, які не досягли віку менархе, при прийомі препарату з необережності. Специфічного антидоту немає, слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани, захворювання або фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, то слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК, у тому числі препарату Логест®, в кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до того як вона вирішить почати прийом препарату У разі посилення, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів, захворювань або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем для вирішення питання про припинення прийому препарату. Захворювання серцево-судинної системи Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, спричиняють ризик розвитку ВТЕ меншою мірою. При застосуванні інших КОК, таких як препарат Логест®, ризик розвитку ВТЕ вдвічі вищий. Вибір на користь застосування КОК з більш високим ризиком розвитку ВТЕ може бути зроблений тільки після консультації пацієнтки, що дозволяє переконатися, що вона повністю розуміє ризик розвитку ВТЕ, пов'язаний із застосуванням препарату Логест®, вплив препарату на фактори ризику, що існують у неї, і те, що ризик розвитку ВТЕ максимальний протягом першого року застосування препарату. За деякими відомостями, підвищений ризик відзначається при відновленні застосування КОК після перерви тривалістю 4 тижні або більше. Ризик розвитку ВТЕ максимальний перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик присутній після початкового застосування КЗК або відновлення застосування одного і того ж або іншого КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше). Дані великого проспективного дослідження за участю 3 груп пацієнток показують, що цей підвищений ризик є переважно протягом перших 3 місяців. Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу) у два-три рази вище, ніж у невагітних пацієнток, які не приймають КОК, проте цей ризик залишається нижчим порівняно з ризиком ВТЕ при вагітності та пологах. ВТЕ може виявитися життєзагрозливою або призвести до смерті (в 1-2% випадків). ВТЕ, що виявляється у вигляді тромбозу глибоких вен та/або тромбоемболії легеневої артерії, може статися при застосуванні будь-яких КОК. Вкрай рідко при застосуванні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки ока. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ): односторонній набряк нижньої кінцівки або по ходу вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт у нижній кінцівці тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів у ураженій нижній кінцівці. Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА): утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, у тому числі із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших часто зустрічаються і менш важких ускладнень (наприклад, інфекція дихальних шляхів). Артеріальна тромбоемболія може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, кінцівок, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням та розумінням; раптова одно-або двостороння втрата зору; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптовий сильний або тривалий головний біль без видимої причини; втрата свідомості або непритомність із нападом судом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і незначна синюшність кінцівок, "гострий" живіт. Симптоми інфаркту міокарда: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, почуття стиснення або розпирання в грудях або за грудиною, з іррадіацією в спину, щелепу, верхню кінцівку, епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. Артеріальна тромбоемболія може виявитися життєзагрозною або призвести до летального результату. У жінок із поєднанням кількох факторів ризику або високою виразністю одного з них слід розглядати можливість їхнього взаємопосилення. У подібних випадках ступінь підвищення ризику може виявитися вищим, ніж при простому підсумовуванні факторів. У цьому випадку прийом препарату Логест протипоказаний. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії або цереброваскулярних порушень підвищується: з віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у жінок старше 35 років); при наявності сімейного анамнезу (наприклад, венозної або артеріальної тромбоемболії будь-коли у близьких родичів або батьків віком до 50 років). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; при ожирінні (індекс маси тіла 30 кг/м2 та більше); при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; у разі тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на нижніх кінцівках чи великої травми. У цих випадках слід припинити застосування КОК (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) може також бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо за наявності інших факторів ризику. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені (що може передувати цереброваскулярним порушенням) під час застосування КОК може бути підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або набуту схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу відносяться: резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідний антиколан Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Також слід враховувати, що ризик тромбозів та тромбоемболій при вагітності вищий, ніж при прийомі низькодозованих КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу). Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про деяке підвищення ризику раку шийки матки при тривалому застосуванні КОК. Проте зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що рак молочної залози відзначається рідко у жінок віком до 40 років, збільшення кількості випадків раку молочної залози у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику цього захворювання. Його зв'язок із прийомом КОК не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (у них діагностуються більш ранні клінічні форми раку молочної залози, ніж у жінок,не приймали КОК), біологічною дією КОК або поєднанням обох цих факторів. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу. Інші стани У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявністю цього стану в сімейному анамнезі) під час прийому КЗК можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КЗК, клінічно значуще підвищення спостерігалося рідко. Тим не менш, якщо під час прийому КОК розвивається стійке клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних значень артеріального тиску. Наступні стани, як повідомлялося, розвиваються або погіршуються як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведений: холестатична жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона, виразкового коліту, погіршення перебігу ендогенної депресії та епілепсії на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, як правило, немає потреби в корекції дози гіпоглікемічних препаратів у пацієнток з цукровим діабетом, які застосовують низькодозовані КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу). Тим не менш, жінки з цукровим діабетом повинні ретельно спостерігатися під час прийому КЗК. Іноді може розвиватися хлоазму, особливо у жінок із наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінки зі схильністю до хлоазми під час прийому КОК повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання. Лабораторні випробування Застосування таких препаратів як Логест® може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, нирок та надниркових залоз, концентрацію транспортних протеїнів у плазмі (наприклад, глобулін, що зв'язує кортикостероїди, фракції ліпідів/ліп та фібринолізу). Ці зміни, зазвичай, залишаються у межах нормальних фізіологічних значень. Зниження ефективності Ефективність КОК може бути знижена у таких випадках: при пропусканні таблеток, шлунково-кишкових розладах або внаслідок лікарської взаємодії. Вплив на характер кровотечі На фоні прийому КОК можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'янисті виділення та/або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитись тільки після періоду адаптації, що становить не менше ніж 3 цикли прийому препарату. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви в прийомі таблеток може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат. Логест приймався згідно з вказівками, малоймовірно, що жінка вагітна. Тим не менш, якщо до цього препарат Логест приймався нерегулярно, або якщо відсутні дві кровотечі "скасування", до продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Медичні огляди Перед початком або поновленням застосування препарату Логест® необхідно ознайомитися з анамнезом життя, сімейним анамнезом жінки, провести ретельне загальномедичне (включаючи вимірювання АТ, визначення індексу маси тіла) та гінекологічне обстеження (включаючи обстеження молочних залоз та цитологічне дослідження епітелію шийки матки). Обсяг додаткових досліджень та частота контрольних оглядів визначається індивідуально. Зазвичай контрольні обстеження слід проводити не рідше 1 разу на 6 місяців. Необхідно пам'ятати, що препарат Логест® не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом! Стани, що вимагають консультації лікаря: Будь-які зміни здоров'я; Локальне ущільнення у молочній залозі; Одночасний прийом інших лікарських засобів; Якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, на нижню кінцівку накладено гіпс), планується госпіталізація чи операція (принаймні за чотири тижні до передбачуваної операції); Надзвичайно сильна кровотеча з піхви; Пропущено таблетку в перший тиждень прийому препарату і був статевий контакт за сім днів до цього; Відсутність чергової менструальноподібної кровотечі двічі поспіль або підозра на вагітність (не слід розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки до консультації з лікарем). Слід припинити прийом таблеток і негайно проконсультуватися з лікарем, якщо можливі ознаки тромбозу, інфаркту міокарда або інсульту: незвичайний кашель: незвичайно сильний біль за грудиною, що віддає в ліву руку; задишка, що несподівано виникла, незвичайний, сильний і тривалий головний біль або напад мігрені; часткова чи повна втрата зору чи двоїння в очах; нечленороздільна мова; раптові зміни слуху, нюху чи смаку; запаморочення або непритомність; слабкість або втрата чутливості у будь-якій частині тіла; сильний біль у животі; сильний біль у нижній кінцівці або набряк, що раптово виник, будь-якої з нижніх кінцівок. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: 75 мкг гестодену та 20 мкг етинілестрадіолу; допоміжні речовини: лактози моногідрат 37,155 мг, крохмаль кукурудзяний 15,500 мг, повідон 25 1,700 мг, магнію стеарат 0,550 мг; Оболонка: сахароза 19.660 мг, повідон 90 0,171 мг, макрогол-6000 2,180 мг, кальцію карбонат 8,697 мг, тальк 4,242 мг, віск гірський гліколевий 0,050 мг. По 21 таблетці в блістер з полівінілхлоридної плівки та алюмінієвої фольги. По 1 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиТаблетки покриті білою круглою оболонкою.Фармакотерапевтична групаКонтрацептивний засіб комбінований (естроген + гестаген).ФармакокінетикаГестоден Абсорбція. Після внутрішнього застосування гестоден швидко і повністю абсорбується, його максимальна концентрація в плазмі крові, що дорівнює 3,5 нг/мл, досягається приблизно через 1 годину. Біодоступність становить приблизно 99%. Розподіл. Гестоден зв'язується з альбуміном плазми крові та з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). У вільному вигляді в плазмі знаходиться лише близько 1,3% від загальної концентрації речовини; близько 69% – специфічно пов'язані з ГСПГ. Індукція етинілестрадіолом синтезу ГСПГ впливає на зв'язування гестодену з білками плазми. Середній обсяг розподілу гестодену, що здається, становить 0,7 л/кг. Метаболізм. Гестоден майже повністю метаболізується. Кліренс із плазми становить приблизно 0,8 мл/хв/кг. Виведення. Концентрація гестодену в плазмі знижується двофазно. Період напіввиведення в термінальну фазу становить близько 12 годин. Рівноважна концентрація. На фармакокінетику гестодену впливає концентрація ГСПГ у плазмі. При щоденному прийомі препарату концентрація речовини у плазмі збільшується приблизно в 4 рази у другій половині циклу прийому препарату. Етинілестрадіол Абсорбція. Після прийому внутрішньо етинілестрадіол швидко та повністю абсорбується. Максимальна концентрація в плазмі крові, що дорівнює приблизно 65 пг/мл, досягається за 1,7 години. варіабельності – від 20 до 65%. Розподіл. Етинілестрадіол неспецифічно, але міцно зв'язується з альбуміном плазми (близько 98%) та індукує підвищення концентрації у плазмі крові ГСПГ. Здається обсяг розподілу етинілестрадіолу становить близько 2,8 - 8,6 л/кг. Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемної кон'югації як у слизовій оболонці тонкої кишки, так і в печінці. Основний шлях метаболізму – ароматичне гідроксилювання. Швидкість кліренсу з плазми становить 2,3 - 7 мл/хв/кг. Виведення. Зниження концентрації етинілестрадіолу в плазмі носить двофазний характер; перша фаза характеризується періодом напіввиведення близько 1 години, друга-10-20 годин. У незміненому вигляді з організму не виводиться. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться нирками та через кишечник у співвідношенні 4 : 6 з періодом напіввиведення близько 24 год. Рівноважна концентрація. Рівноважна концентрація досягається приблизно за один тиждень.ФармакодинамікаПрепарат Логест - низькодозований монофазний пероральний комбінований естроген-гестагенний контрацептивний препарат. Контрацептивний ефект препарату Логест® здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих механізмів, до найважливіших з яких відносяться пригнічення овуляції, підвищення в'язкості секрету шийки матки та зміни в ендометрії, що перешкоджають імплантації заплідненої яйцеклітини. Підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), що пов'язується із застосуванням комбінованих пероральних контрацептивів (КЗК), обумовлений присутністю естрогену. У жінок, які приймають КОК, цикл стає регулярнішим, зменшуються болючість та інтенсивність менструальноподібних кровотеч, внаслідок чого знижується ризик залізодефіцитної анемії. Крім того, є дані про те, що при застосуванні КОК знижується ризик розвитку раку ендометрію та раку яєчників. При правильному застосуванні індекс Перля (показник, що відображає частоту наступу вагітності у 100 жінок протягом року застосування контрацептиву) становить менше 1. При неправильному застосуванні таблеток, у тому числі при пропусканні таблеток, індекс Перля може зростати.Показання до застосуванняПероральна контрацепція.Протипоказання до застосуванняЗастосування препарату Логест протипоказано за наявності будь-якого зі станів/захворювань/факторів ризику, перелічених нижче. Якщо будь-який із цих станів/захворювань/факторів ризику розвивається вперше на фоні прийому препарату Логест®, то прийом препарату має бути негайно припинено. Тромбози (венозні та артеріальні), тромбоемболії (зокрема, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда), цереброваскулярні порушення – нині чи анамнезі. Стани, що передують тромбозу (у тому числі транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі. Наявність високого ризику венозного чи артеріального тромбозу. Вроджена або набута схильність до венозних та артеріальних тромбозів, включаючи резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемію, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, дефіцит антитромбіну III. антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт). Мігрень з осередковими неврологічними симптомами нині чи анамнезі. Цукровий діабет із судинними ускладненнями. Панкреатит з вираженою гіпертригліцеридемією в даний час або в анамнезі. Печінкова недостатність і тяжкі захворювання печінки (доки печінкові тести не прийдуть в норму). Пухлини печінки (доброякісні чи злоякісні) нині чи анамнезі. Виявлені гормонозалежні злоякісні новоутворення (у тому числі статевих органів чи молочної залози) або підозра на них. Кровотеча з піхви неясного генезу. Вагітність чи підозра на неї. Період грудного вигодовування. Непереносимість лактози, сахарози, дефіцит лактази, сахарази/ізомальтази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Підвищена чутливість до гестодену та/або етинілестрадіолу, або до будь-якої з допоміжних речовин препарату Логест®. Спільне застосування з противірусними препаратами прямої дії (ПППД), що містять омбітасвір, паритапревір, дасабувір або комбінацію цих речовин. З обережністю: Слід ретельно зважувати потенційний ризик та очікувану користь застосування КОК у кожному випадку індивідуально за наявності наступних захворювань/станів та факторів ризику: Чинники ризику розвитку тромбозу та тромбоемболій: куріння; тромбози; інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу у віці менше 50 років у когось із найближчих родичів; ожиріння; дисліпопротеїнемія; артеріальна гіпертензія, включаючи адекватно контрольовану артеріальну гіпертензію; мігрень без осередкової неврологічної симптоматики; захворювання клапанів серця, включаючи неускладнені захворювання клапанів серця; порушення серцевого ритму. Інші захворювання, при яких можуть спостерігатися порушення периферичного кровообігу: цукровий діабет без судинних ускладнень; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хвороба Крона та виразковий коліт; серповидно-клітинна анемія; флебіт поверхневих вен. Гіпертригліцеридемія. Захворювання печінки за нормальних показників функціональних проб печінки. Захворювання, що вперше виникли або посилилися під час вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (наприклад, жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом, захворювання жовчного міхура, отосклероз із погіршенням слуху, порфірія, герпес під час вагітності, хорею Сіденгаму). У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.Вагітність та лактаціяПрепарат Логест протипоказаний до застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування. Якщо вагітність виявляється під час прийому Логесту, прийом препарату повинен бути негайно припинений. Однак численні епідеміологічні дослідження не виявили підвищення ризику дефектів розвитку у дітей, народжених жінками, які отримували статеві гормони до вагітності, ні наявності тератогенної дії, коли статеві гормони приймалися з необережності в ранні терміни вагітності. Прийом препарату Логест, як і інших КОК, може зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, тому застосування препарату протипоказане до припинення грудного вигодовування. Невелика кількість статевих гормонів та/або їх метаболітів може проникати у грудне молоко та впливати на здоров'я дитини.Побічна діяНайчастіше описаними небажаними явищами на тлі прийому препарату Логест® є нудота, біль у животі, підвищення маси тіла, головний біль, погіршення/зміна настрою, біль у молочних залозах, нагрубання молочних залоз. Вони зустрічаються у ≥ 1% пацієнток. Серйозними небажаними явищами є артеріальні та венозні тромбоемболії. На тлі прийому КОК у жінок спостерігалися й інші небажані ефекти, зв'язок яких із прийомом препаратів не підтверджений, але й не спростований. Клас систем органів (MedDRA) Часто (≥1/100 до <1/10) Нечасто (≥1/1000 до <1/100) Рідко (≥1/10000 до <1/1000) Дуже рідко (<1/10000) Новоутворення, злоякісні та неуточнені (в т.ч. кісти та поліпи) гепатоцелюлярна карцинома, доброякісні пухлини печінки (наприклад, осередкова вузлова гіперплазія, аденома печінки) Порушення з боку органу зору непереносимість контактних лінз (неприємні відчуття при їх носінні) неврит зорового нерва Порушення з боку шлунково-кишкового тракту нудота, біль у животі блювота, діарея, спазми в животі, здуття живота Інфекції та інвазії вагініт, включаючи кандидозний вульвовагініт. Порушення з боку імунної системи гіперчутливість, анафілактичні реакції, у дуже поодиноких випадках кропив'янка, набряк Квінке, тяжкі порушення дихання та кровообігу загострення системного червоного вовчаку Загальні розлади збільшення маси тіла зниження маси тіла Порушення з боку обміну речовин та харчування затримка рідини, зміна апетиту Порушення з боку нервової системи головний біль мігрень Порушення психіки зниження настрою, перепади настрою зниження лібідо підвищення лібідо Порушення з боку статевих органів та молочної залози* болючість молочних залоз, нагрубання молочних залоз гіпертрофія молочних залоз виділення із статевих шляхів, виділення із молочних залоз Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин висип, кропив'янка, гірсутизм, алопеція вузлувата еритема, багатоформна еритема Порушення з боку судин венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення** * У ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про наступні небажані явища, частоту яких оцінити не вдалося: відсутність менструальноподібної кровотечі, ациклічні кровотечі, "мажучі" кров'янисті виділення, зниження обсягу менструальноподібної кровотечі, аменорея після закінчення прийому препарату. ** - Розрахункова частота за даними епідеміологічних досліджень, що охоплювали групу жінок, котрі приймали КОК. Венозні та артеріальні тромбоемболічні ускладнення поєднують такі нозологічні форми: оклюзія периферичних глибоких вен, тромбоз та тромбоемболія / оклюзія легеневих судин, тромбоз, емболія та інфаркт / інфаркт міокарда / церебрічний Нижче перераховані небажані явища з дуже низькою частотою або відстроченим розвитком симптомів, які, ймовірно, пов'язані з прийомом КОК: Пухлини У жінок, які застосовують КОК, дуже незначно підвищено частоту виявлення раку молочної залози. Оскільки рак молочної залози рідко зустрічається у жінок віком до 40 років, підвищення частоти раку у жінок, які застосовують КОК, незначно по відношенню до загального ризику виникнення раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням КОК не виявлено. Пухлини печінки (доброякісні та злоякісні). Інші стани Жінки з гіпертригліцеридемією (підвищений ризик панкреатиту при застосуванні КОК). Підвищення артеріального тиску. Настання або погіршення станів, при яких зв'язок із застосуванням КОК не є незаперечним: жовтяниця та/або свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів жовчного міхура; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. У жінок із спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку. Порушення функції печінки. Порушення толерантності до глюкози або вплив на периферичну інсулінорезистентність. Хвороба Крона, виразковий коліт. Хлоазму. Взаємодія Внаслідок взаємодії інших препаратів (індукторів ферментів) з пероральними контрацептивами можуть виникати "проривні" кровотечі та/або зниження контрацептивного ефекту.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на препарат Логест® Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти, внаслідок чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що, у свою чергу, може призводити до "проривних" маткових кровотеч та/або зниження контрацептивного ефекту. Індукція мікросомальних ферментів печінки може спостерігатися вже за кілька днів спільного застосування. Максимальна індукція мікросомальних ферментів печінки зазвичай спостерігається протягом кількох тижнів. Після відміни препарату індукція мікросомальних ферментів печінки може зберігатись протягом 4 тижнів. Жінкам, які отримують лікування препаратами-індукторами мікросомальних ферментів на додаток до препарату Логест, рекомендується тимчасово використовувати бар'єрний метод контрацепції або вибрати інший негормональний метод контрацепції. Бар'єрний метод контрацепції слід використовувати протягом усього періоду прийому супутніх препаратів та ще протягом 28 днів після їх відміни. Якщо застосування препарату-індуктора мікросомальних ферментів печінки триває після прийому останньої таблетки препарату Логест з поточної упаковки,слід починати прийом таблеток з нової упаковки без звичайної перерви прийому таблеток. Речовини, що збільшують кліренс препарату Логест® (що послаблюють ефективність шляхом індукції ферментів): фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін, а також препарати, що містять Зер. Речовини з різним впливом на кліренс препарату Логест® При сумісному застосуванні з препаратом Логест® багато інгібіторів протеаз ВІЛ або вірусу гепатиту С та ненукліозидні інгібітори зворотної транскриптази можуть як збільшувати, так і зменшувати концентрацію естрогену або прогестагену у плазмі крові. У деяких випадках такий вплив може бути клінічно значущий. Речовини, що знижують кліренс препарату Логест® (інгібітори ферментів). естрогену або прогестагену, або їх обох. Було показано, що эторикоксиб у дозах 60 та 120 мг/добу при сумісному прийомі з КОК, що містять 0,035 мг етинілестрадіолу, підвищує концентрацію етинілестрадіолу в плазмі крові в 1,4 та 1,6 рази, відповідно. Вплив КОК на інші лікарські препарати КОК можуть впливати на метаболізм інших препаратів, що призводить до підвищення (наприклад, циклоспорин) або зниження (наприклад, ламотриджин) їхньої концентрації в плазмі крові та тканинах. In vitro етинілестрадіол є оборотним інгібітором CYP2C19, CYP1A1 та CYP1A2, а також необоротним інгібітором CYP3A4/5, CYP2C8 та CYP2J2. У клінічних дослідженнях призначення гормонального контрацептиву, що містить етинілестрадіол, не призводило до будь-якого підвищення або призводило лише до слабкого підвищення концентрацій субстратів CYP3A4 у плазмі (наприклад, мідазоламу), тоді як концентрації субстратів CYP1A2 у плазмі можуть зростати слабо (наприклад , теофілін) або помірно (наприклад, мелатонін та тизанідин). Фармакодинамічні взаємодії Було показано, що спільне застосування етинілестрадіол-вмісних препаратів і противірусних препаратів прямої дії, що містять омбітасвір, паритапревір, дасабувір або їх комбінацію, асоціюється з підвищенням концентрації АЛТ (аланінамінотрансферази) більш ніж у 20 разів у порівнянні з верхньою межею норми у здорових гепатиту З жінок.Спосіб застосування та дозиКалендарна упаковка препарату Логест містить 21 таблетку. Таблетки слід приймати внутрішньо по одній щодня протягом 21 дня приблизно в один і той же час, запиваючи невеликою кількістю води. Кожну таблетку слід приймати у відповідний день тижня, вказаний на упаковці, слідуючи стрілкам. Прийом таблеток з наступної упаковки починається після 7-денної перерви, під час якої зазвичай настає менструальноподібна кровотеча (кровотеча "скасування"). Як правило, воно починається на 2-3 день після прийому останньої таблетки і може не закінчитися на початок прийому таблеток з нової упаковки. Після 7-денної перерви необхідно починати прийом таблеток з нової упаковки навіть у разі, якщо менструальноподібна кровотеча ще не припинилася. Це означає,що починати прийом таблеток з нової упаковки необхідно в один і той же день тижня, і що кожен місяць кровотеча "скасування" наступатиме приблизно в один і той же день тижня. Прийом таблеток із першої упаковки препарату Логест® Коли ніякий гормональний контрацептивний засіб не застосовується у попередньому місяці Прийом препарату Логест слід розпочинати в перший день менструального циклу (тобто в перший день менструальної кровотечі). Необхідно прийняти таблетку згідно з днем ​​тижня, вказаним на упаковці. Потім слід приймати пігулки по порядку. Допускається прийом препарату на 2-5 день менструального циклу, але в цьому випадку протягом перших 7 днів прийому таблеток з першої упаковки рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). При переході з інших КОК, контрацептивного вагінального кільця або контрацептивного пластиру Переважно починати прийом препарату Логест на наступний день після прийому останньої активної (що містить гормони) таблетки з упаковки попереднього КОК, але в жодному разі не пізніше наступного дня після звичайної 7-денної перерви (для препаратів, що містять 21 таблетку) або на наступний день після прийому останньої таблетки із попередньої упаковки (для препаратів, що містять 28 таблеток в упаковці). Починати прийом препарату Логест слід після звичайної перерви у прийомі активних таблеток у разі переходу з контрацептивних препаратів з пролонгованим режимом застосування. Прийом препарату Логест слід розпочинати в день видалення вагінального кільця або пластиру, але не пізніше дня, коли має бути введене нове кільце або наклеєний новий пластир. При переході з контрацептивів, що містять тільки гестагени ("міні-пілі", ін'єкційні форми, імплантат), або з внутрішньоматкової терапевтичної системи з вивільненням гестагену Перейти з "міні-пили" на препарат Логест можна в будь-який день (без перерви), з імплантату або внутрішньоматкового контрацептиву з гестагеном - в день його видалення, з ін'єкційної форми - з дня, коли має бути зроблена наступна ін'єкція. У всіх випадках протягом перших 7 днів прийому таблеток необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). - Після аборту (у тому числі мимовільного) у першому триместрі вагітності Починати прийом препарату можна негайно. За умови дотримання цієї умови додаткових заходів контрацепції не потрібно. Після пологів (за відсутності грудного вигодовування) або переривання вагітності (у тому числі мимовільного) у другому триместрі Починати прийом препарату рекомендується на 21-28 день після пологів (за відсутності грудного вигодовування) або відразу після переривання вагітності в другому триместрі. Якщо прийом препарату розпочато пізніше, необхідно використовувати додатково бар'єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Якщо статевий контакт мав місце до початку прийому Логесту, необхідно виключити вагітність. Прийом пропущених пігулок Якщо запізнення у прийомі препарату становить менше 12 годин, контрацептивний захист не знижується. Потрібно прийняти пропущену таблетку якнайшвидше, наступна таблетка приймається у звичайний час. Якщо запізнення в прийомі препарату становить понад 12 годин, контрацептивний захист може бути знижений. Чим більше таблеток пропущено, і чим ближче пропуск до 7-денної перерви у прийомі таблеток, тим вища ймовірність настання вагітності. При цьому слід пам'ятати: Прийом препарату ніколи не повинен бути перерваний більш ніж на 7 днів. 7 днів безперервного прийому таблеток потрібні для досягнення адекватного пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Відповідно, якщо запізнення в прийомі таблеток склало більше 12 годин (інтервал з моменту прийому останньої таблетки більше 36 годин), залежно від тижня, коли була пропущена таблетка, можуть бути надані такі рекомендації: Перший тиждень прийому препарату Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступну таблетку необхідно прийняти у звичайний час. Протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив). Якщо статевий контакт мав місце протягом тижня перед пропуском таблетки, необхідно враховувати можливість вагітності. Другий тиждень прийому препарату Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступну таблетку необхідно прийняти у звичайний час. За умови, якщо жінка приймала таблетки правильно протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції. В іншому випадку, а також при пропуску двох та більше таблеток необхідно додатково використовувати бар'єрні методи контрацепції (наприклад, презерватив) протягом наступних 7 днів. Третій тиждень прийому препарату Ризик зниження контрацептивної надійності неминучий через майбутню перерву в прийомі таблеток. У цьому випадку необхідно дотримуватись наступних алгоритмів: якщо протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, всі таблетки приймалися правильно, немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції. При прийомі пропущених таблеток керуйтеся пунктами 1 або 2. якщо протягом 7 днів, що передували першій пропущеній таблетці, таблетки приймалися неправильно, то протягом наступних 7 днів необхідно додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції (наприклад, презерватив) і в цьому випадку слід керуватися пунктом 1 для прийому пропущених таблеток. Необхідно прийняти останню пропущену таблетку якнайшвидше, як тільки жінка згадає про це (навіть якщо це означає прийом двох таблеток одночасно). Наступні таблетки приймають у звичайний час, доки не закінчаться таблетки із поточної упаковки. Прийом таблеток з наступної упаковки слід починати відразу без звичайної 7-денної перерви. Кровотеча "скасування" малоймовірна, доки не закінчаться таблетки з другої упаковки, але можуть відзначатися "мажуть" виділення та/або "проривні" кровотечі в дні прийому препарату. Можна також перервати прийом таблеток із поточної упаковки, зробити перерву на 7 або менше днів (включаючи дні пропуску таблеток), після чого розпочинати прийом таблеток із нової упаковки. Якщо жінка пропустила прийом таблеток, а потім під час перерви у прийомі у неї немає кровотечі "скасування", необхідно виключити вагітність. Схема дій пацієнтки при порушенні режиму прийому таблеток: Допускається приймати не більше двох таблеток на один день. Рекомендації при шлунково-кишкових розладах При тяжких шлунково-кишкових розладах всмоктування препарату може бути неповним, тому слід використовувати додаткові методи контрацепції. Якщо протягом 3-4 годин після прийому таблеток відзначається блювання або діарея, залежно від тижня прийому препарату слід орієнтуватися на рекомендації при пропусканні таблеток, зазначених вище. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому та переносити початок кровотечі "скасування" на інший день тижня, додаткову таблетку слід прийняти з іншої упаковки. Припинення прийому препарату Логест® Прийом препарату Логест можна припинити у будь-який час. Якщо жінка не планує вагітність, слід подбати про інші методи контрацепції. Якщо планується вагітність, слід просто припинити прийом препарату Логест і дочекатися природної менструальної кровотечі. Відстрочка початку менструальноподібної кровотечі Для того, щоб відкласти початок менструальноподібної кровотечі, необхідно продовжити подальший прийом таблеток з нової упаковки препарату Логест без 7-денної перерви. Таблетки з нової упаковки можуть прийматися так довго, як це необхідно, у тому числі доти, поки таблетки в упаковці не закінчаться. На тлі прийому препарату з другої упаковки можуть відзначатися "мажуть" кров'янисті виділення з піхви та/або "проривні" маткові кровотечі. Відновити прийом препарату Логест з чергової упаковки слід після звичайної 7-денної перерви. Зміна дня початку менструальноподібної кровотечі Для того, щоб перенести день початку менструальноподібної кровотечі на другий день тижня, жінці слід скоротити (але не подовжувати) найближчу 7-денну перерву в прийомі таблеток на стільки днів, на скільки жінка хоче. Наприклад, якщо цикл зазвичай починається у п'ятницю, а в майбутньому жінка хоче, щоб він починався у вівторок (3 дні раніше), прийом таблеток з наступної упаковки необхідно починати на 3 дні раніше, ніж зазвичай. Чим коротша перерва в прийомі таблеток, тим вище ймовірність, що менструальноподібна кровотеча не настане, і під час прийому таблеток з другої упаковки будуть спостерігатися виділення, що "мажуть" і/або "проривні" кровотечі. Застосування в окремих груп пацієнток У дівчаток-підлітків Препарат Логест показаний тільки після настання менархе. У літніх Не застосовується. Препарат Логест не показаний після настання менопаузи. При порушеннях функції печінки Препарат Логест® протипоказаний жінкам з тяжкими захворюваннями печінки, доки показники функції печінки не прийдуть у норму. При порушеннях функції нирок Препарат Логест спеціально не вивчався у пацієнток з порушеннями з боку нирок. Наявні дані не передбачають корекції режиму дозування таких пацієнток.ПередозуванняПро серйозні порушення при передозуванні не повідомлялося. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання та кровотеча "скасування". Останні можуть виникати у дівчаток, які не досягли віку менархе, при прийомі препарату з необережності. Специфічного антидоту немає, слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо будь-які стани, захворювання або фактори ризику, зазначені нижче, є в даний час, то слід ретельно зважувати потенційний ризик і очікувану користь застосування КОК, у тому числі препарату Логест®, в кожному індивідуальному випадку і обговорити його з жінкою до того як вона вирішить почати прийом препарату У разі посилення, посилення або першого прояву будь-якого з цих станів, захворювань або факторів ризику жінка повинна проконсультуватися зі своїм лікарем для вирішення питання про припинення прийому препарату. Захворювання серцево-судинної системи Результати епідеміологічних досліджень вказують на наявність взаємозв'язку між застосуванням КОК та підвищенням частоти розвитку венозних та артеріальних тромбозів та тромбоемболій (таких як тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення). Ці захворювання відзначаються рідко. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, спричиняють ризик розвитку ВТЕ меншою мірою. При застосуванні інших КОК, таких як препарат Логест®, ризик розвитку ВТЕ вдвічі вищий. Вибір на користь застосування КОК з більш високим ризиком розвитку ВТЕ може бути зроблений тільки після консультації пацієнтки, що дозволяє переконатися, що вона повністю розуміє ризик розвитку ВТЕ, пов'язаний із застосуванням препарату Логест®, вплив препарату на фактори ризику, що існують у неї, і те, що ризик розвитку ВТЕ максимальний протягом першого року застосування препарату. За деякими відомостями, підвищений ризик відзначається при відновленні застосування КОК після перерви тривалістю 4 тижні або більше. Ризик розвитку ВТЕ максимальний перший рік прийому таких препаратів. Підвищений ризик присутній після початкового застосування КЗК або відновлення застосування одного і того ж або іншого КЗК (після перерви між прийомами препарату в 4 тижні і більше). Дані великого проспективного дослідження за участю 3 груп пацієнток показують, що цей підвищений ризик є переважно протягом перших 3 місяців. Загальний ризик ВТЕ у пацієнток, які приймають низькодозовані КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу) у два-три рази вище, ніж у невагітних пацієнток, які не приймають КОК, проте цей ризик залишається нижчим порівняно з ризиком ВТЕ при вагітності та пологах. ВТЕ може виявитися життєзагрозливою або призвести до смерті (в 1-2% випадків). ВТЕ, що виявляється у вигляді тромбозу глибоких вен та/або тромбоемболії легеневої артерії, може статися при застосуванні будь-яких КОК. Вкрай рідко при застосуванні КОК виникає тромбоз інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, брижових, ниркових, мозкових вен та артерій або судин сітківки ока. Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ): односторонній набряк нижньої кінцівки або по ходу вени на нижній кінцівці, біль або дискомфорт у нижній кінцівці тільки у вертикальному положенні або при ходьбі, локальне підвищення температури, почервоніння або зміна забарвлення шкірних покривів у ураженій нижній кінцівці. Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА): утруднене або прискорене дихання; раптовий кашель, у тому числі із кровохарканням; гострий біль у грудній клітці, який може посилюватися при глибокому вдиху; почуття тривоги; сильне запаморочення; прискорене або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути витлумачені невірно як ознаки інших часто зустрічаються і менш важких ускладнень (наприклад, інфекція дихальних шляхів). Артеріальна тромбоемболія може призвести до інсульту, оклюзії судин або інфаркту міокарда. Симптоми інсульту: раптова слабкість або втрата чутливості обличчя, кінцівок, особливо з одного боку тіла, раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням та розумінням; раптова одно-або двостороння втрата зору; раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації рухів; раптовий сильний або тривалий головний біль без видимої причини; втрата свідомості або непритомність із нападом судом або без нього. Інші ознаки оклюзії судин: раптовий біль, набряклість і незначна синюшність кінцівок, "гострий" живіт. Симптоми інфаркту міокарда: біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, почуття стиснення або розпирання в грудях або за грудиною, з іррадіацією в спину, щелепу, верхню кінцівку, епігастрію; холодний піт, нудота, блювання або запаморочення, сильна слабкість, тривога чи задишка; прискорене або нерегулярне серцебиття. Артеріальна тромбоемболія може виявитися життєзагрозною або призвести до летального результату. У жінок із поєднанням кількох факторів ризику або високою виразністю одного з них слід розглядати можливість їхнього взаємопосилення. У подібних випадках ступінь підвищення ризику може виявитися вищим, ніж при простому підсумовуванні факторів. У цьому випадку прийом препарату Логест протипоказаний. Ризик розвитку тромбозу (венозного та/або артеріального) та тромбоемболії або цереброваскулярних порушень підвищується: з віком; у курців (зі збільшенням кількості сигарет або підвищенням віку ризик наростає, особливо у жінок старше 35 років); при наявності сімейного анамнезу (наприклад, венозної або артеріальної тромбоемболії будь-коли у близьких родичів або батьків віком до 50 років). У разі спадкової або набутої схильності жінка повинна бути оглянута відповідним фахівцем для вирішення питання про можливість прийому КОК; при ожирінні (індекс маси тіла 30 кг/м2 та більше); при дисліпопротеїнемії; при артеріальній гіпертензії; при мігрені; при захворюваннях клапанів серця; при фібриляції передсердь; у разі тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на нижніх кінцівках чи великої травми. У цих випадках слід припинити застосування КОК (у разі планованої операції принаймні за чотири тижні до неї) і не відновлювати прийом протягом двох тижнів після закінчення іммобілізації. Тимчасова іммобілізація (наприклад, авіапереліт тривалістю понад 4 години) може також бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо за наявності інших факторів ризику. Питання про можливу роль варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ залишається спірним. Слід враховувати підвищений ризик розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді. Порушення периферичного кровообігу також можуть відзначатися при цукровому діабеті, системному червоному вовчаку, гемолітико-уремічному синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серповидно-клітинній анемії. Збільшення частоти та тяжкості мігрені (що може передувати цереброваскулярним порушенням) під час застосування КОК може бути підставою для негайного припинення прийому цих препаратів. До біохімічних показників, що вказують на спадкову або набуту схильність до розвитку венозного або артеріального тромбозу відносяться: резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідний антиколан Оцінюючи співвідношення ризику та користі, слід враховувати, що адекватне лікування відповідного стану може зменшити пов'язаний з ним ризик тромбозу. Також слід враховувати, що ризик тромбозів та тромбоемболій при вагітності вищий, ніж при прийомі низькодозованих КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу). Пухлини Найбільш істотним фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистуюча папіломавірусна інфекція. Є повідомлення про деяке підвищення ризику раку шийки матки при тривалому застосуванні КОК. Проте зв'язок із прийомом КОК не доведено. Зберігаються протиріччя щодо того, як ці дані пов'язані зі скринінгом на предмет патології шийки матки або з особливостями статевої поведінки (рідше застосування бар'єрних методів контрацепції). Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є дещо підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози, що діагностується у жінок, які приймають КОК в даний час (відносний ризик 1,24). Підвищений ризик поступово зникає протягом десяти років після припинення прийому цих препаратів. У зв'язку з тим, що рак молочної залози відзначається рідко у жінок віком до 40 років, збільшення кількості випадків раку молочної залози у жінок, які приймають КОК в даний час або приймали недавно, є незначним по відношенню до загального ризику цього захворювання. Його зв'язок із прийомом КОК не доведено. Підвищення ризику, що спостерігається, може бути також наслідком більш ранньої діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК (у них діагностуються більш ранні клінічні форми раку молочної залози, ніж у жінок,не приймали КОК), біологічною дією КОК або поєднанням обох цих факторів. У поодиноких випадках на тлі застосування КОК спостерігався розвиток доброякісних, а вкрай рідкісних - злоякісних пухлин печінки, які в окремих випадках призводили до загрозливого життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі появи сильних болів у ділянці живота, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі слід враховувати при проведенні диференціального діагнозу. Інші стани У жінок з гіпертригліцеридемією (або наявністю цього стану в сімейному анамнезі) під час прийому КЗК можливе підвищення ризику розвитку панкреатиту. Незважаючи на те, що незначне підвищення артеріального тиску було описано у багатьох жінок, які приймають КЗК, клінічно значуще підвищення спостерігалося рідко. Тим не менш, якщо під час прийому КОК розвивається стійке клінічно значуще підвищення артеріального тиску, слід відмінити ці препарати та розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Прийом КОК може бути продовжений, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуто нормальних значень артеріального тиску. Наступні стани, як повідомлялося, розвиваються або погіршуються як під час вагітності, так і при прийомі КОК, але їх зв'язок з прийомом КОК не доведений: холестатична жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; формування каменів у жовчному міхурі; порфірія; системна червона вовчанка; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сіденгама; герпес під час вагітності; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом. Також описані випадки хвороби Крона, виразкового коліту, погіршення перебігу ендогенної депресії та епілепсії на фоні застосування КОК. У жінок зі спадковими формами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або погіршувати симптоми ангіоневротичного набряку. Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати відміни КОК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. Рецидив холестатичної жовтяниці, що розвинулася вперше під час попередньої вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, вимагає припинення прийому КОК. Хоча КОК можуть впливати на інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, як правило, немає потреби в корекції дози гіпоглікемічних препаратів у пацієнток з цукровим діабетом, які застосовують низькодозовані КОК (що містять менше 0,05 мг етинілестрадіолу). Тим не менш, жінки з цукровим діабетом повинні ретельно спостерігатися під час прийому КЗК. Іноді може розвиватися хлоазму, особливо у жінок із наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінки зі схильністю до хлоазми під час прийому КОК повинні уникати тривалого перебування на сонці та впливу ультрафіолетового випромінювання. Лабораторні випробування Застосування таких препаратів як Логест® може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, нирок та надниркових залоз, концентрацію транспортних протеїнів у плазмі (наприклад, глобулін, що зв'язує кортикостероїди, фракції ліпідів/ліп та фібринолізу). Ці зміни, зазвичай, залишаються у межах нормальних фізіологічних значень. Зниження ефективності Ефективність КОК може бути знижена у таких випадках: при пропусканні таблеток, шлунково-кишкових розладах або внаслідок лікарської взаємодії. Вплив на характер кровотечі На фоні прийому КОК можуть відзначатися нерегулярні кровотечі ("мажуть" кров'янисті виділення та/або "проривні" кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування. Тому оцінка будь-яких нерегулярних кровотеч повинна проводитись тільки після періоду адаптації, що становить не менше ніж 3 цикли прийому препарату. Якщо нерегулярні кровотечі повторюються або розвиваються після попередніх регулярних циклів, слід провести ретельне обстеження, щоб уникнути злоякісних новоутворень або вагітності. У деяких жінок під час перерви в прийомі таблеток може не розвинутись кровотеча "скасування". Якщо препарат. Логест приймався згідно з вказівками, малоймовірно, що жінка вагітна. Тим не менш, якщо до цього препарат Логест приймався нерегулярно, або якщо відсутні дві кровотечі "скасування", до продовження прийому препарату повинна бути виключена вагітність. Медичні огляди Перед початком або поновленням застосування препарату Логест® необхідно ознайомитися з анамнезом життя, сімейним анамнезом жінки, провести ретельне загальномедичне (включаючи вимірювання АТ, визначення індексу маси тіла) та гінекологічне обстеження (включаючи обстеження молочних залоз та цитологічне дослідження епітелію шийки матки). Обсяг додаткових досліджень та частота контрольних оглядів визначається індивідуально. Зазвичай контрольні обстеження слід проводити не рідше 1 разу на 6 місяців. Необхідно пам'ятати, що препарат Логест® не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом! Стани, що вимагають консультації лікаря: Будь-які зміни здоров'я; Локальне ущільнення у молочній залозі; Одночасний прийом інших лікарських засобів; Якщо очікується тривала іммобілізація (наприклад, на нижню кінцівку накладено гіпс), планується госпіталізація чи операція (принаймні за чотири тижні до передбачуваної операції); Надзвичайно сильна кровотеча з піхви; Пропущено таблетку в перший тиждень прийому препарату і був статевий контакт за сім днів до цього; Відсутність чергової менструальноподібної кровотечі двічі поспіль або підозра на вагітність (не слід розпочинати прийом таблеток із наступної упаковки до консультації з лікарем). Слід припинити прийом таблеток і негайно проконсультуватися з лікарем, якщо можливі ознаки тромбозу, інфаркту міокарда або інсульту: незвичайний кашель: незвичайно сильний біль за грудиною, що віддає в ліву руку; задишка, що несподівано виникла, незвичайний, сильний і тривалий головний біль або напад мігрені; часткова чи повна втрата зору чи двоїння в очах; нечленороздільна мова; раптові зміни слуху, нюху чи смаку; запаморочення або непритомність; слабкість або втрата чутливості у будь-якій частині тіла; сильний біль у животі; сильний біль у нижній кінцівці або набряк, що раптово виник, будь-якої з нижніх кінцівок. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасовка: N21 Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: МСД Завод-производитель: Organon(Нидерланды) Действующее вещество: Дезогестрел + Этинилэстрадиол. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N21 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-производитель: Bayer Bitterfeld GmbH(Германия) Действующее вещество: Левоноргестрел + Этинилэстрадиол. .

Фасовка: N1 Форма выпуска: внутриматочная терапевтическая система Упаковка: упак. Производитель: Байер Фарма АГ Завод-производитель: Bayer Schering Pharma AG(Германия) Действующее вещество: Левоноргестрел. .

Дозировка: 1. 5 мг Фасовка: N1 Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: Тева Фармацевтические Предприятия Лтд Завод-производитель: Лабораториос Леон Фарма С.