Телмиста 80мг 28 шт таблетки
-
Страна:Словения
-
Форма выпуска:таб.
-
Дозировка:80 мг
-
Фасовка:N28
ангиотензина II рецепторов антагонист (АРА II)
Телмиста 80мг 28 шт таблетки инструкция на украинскомСклад, форма випуску та упаковка
телмісартан
таблетки
1 таблетка 40 мг/80 мг містить:
Діюча речовина: телмісартан 40,00 мг/80,00 мг
Допоміжні речовини: меглюмін, натрію гідроксид, повідон-К30, лактози моногідрат, сорбітол (E420), магнію стеарат
Опис лікарської форми
Таблетки 40 мг: овальні, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору.
Таблетки 80 мг: капсулоподібні, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група
антагоніст ангіотензину II рецепторів (АРА II)
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Біодоступність – 50%. Зниження площі під кривою «концентрація-час» (AUC) при одночасному застосуванні телмісартану з їдою коливається від 6 % (при дозі 40 мг) до 19 % (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому концентрація в плазмі вирівнюється, незалежно від часу прийому їжі. Спостерігається різниця у плазмових концентраціях у чоловіків та жінок. Максимальна концентрація (С(max)) у плазмі крові та AUC у жінок у порівнянні з чоловіками була вищою приблизно у 3 та 2 рази, відповідно (без значного впливу на ефективність).
Зв'язок із білками плазми крові – 99,5 %, в основному з альбуміном та альфа-1 глікопротеїном.
Середнє значення видимого обсягу розподілу у рівноважній концентрації – 500 л. Метаболізується шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні. Період напіввиведення (Т(½)) – понад 20 годин. Виводиться переважно через кишечник у незміненому вигляді та нирками – менше 2 % від прийнятої дози. Загальний плазмовий кліренс високий (900 мл/хв) порівняно з «печінковим» кровотоком (близько 1500 мл/хв).
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
Пацієнти похилого віку
Фармакокінетика телмісартана у пацієнтів похилого віку не відрізняється від фармакокінетики у пацієнтів молодого віку. Корекція доз не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Зміна дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.
Телмісартан не видаляється за допомогою гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) добова доза не повинна перевищувати 40 мг.
Застосування у педіатрії
Основні показники фармакокінетики телмісартану у дітей віком від 6 до 18 років після прийому телмісартану в дозі 1 мг/кг або 2 мг/кг протягом 4-х тижнів в цілому зіставні з даними, отриманими при лікуванні дорослих пацієнтів, і підтверджують нелінійність. , особливо щодо С(max).
Фармакодинаміка
Телмисартан – специфічний АРА II (тип АТ(1)), ефективний прийому внутрь. Має високу спорідненість до підтипу АТ(1) рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора. Телмісартан зв'язується лише з підтипом АТ(1) рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості до інших рецепторів, у тому числі до АТ(2) рецепторів та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується при застосуванні телмісартану, не вивчені. Знижує концентрацію альдостерону в плазмі, не інгібує ренін у плазмі та не блокує іонні канали.Телмісартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) (кініназа II) (фермент, який також руйнує брадикінін). Це дозволяє уникнути побічних ефектів, пов'язаних із дією брадикініну (наприклад, сухий кашель).
Есенційна гіпертензія
У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значною до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів регулярного прийому телмісартану.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).
У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому «скасування».
Як показали результати порівняльних клінічних досліджень, антигіпертензивна дія телмісартану можна порівняти з антигіпертензивною дією препаратів інших класів (амлодипіном, атенололом, еналаприлом, гідрохлортіазидом та лізиноприлом).
Частота виникнення сухого кашлю була значно нижчою на фоні застосування телмісартану на відміну від інгібіторів АПФ.
Профілактика серцево-судинних захворювань
У пацієнтів віком 55 років і старше з ішемічною хворобою серця (ІХС), інсультом, транзиторною ішемічною атакою, ураженням периферичних артерій або з ускладненнями цукрового діабету 2 типу (наприклад, ретинопатією, гіпертрофією лівого шлуночка, макро- або мікроальбумінурією) ризик виникнення серцево-судинних подій, телмісартан надавав дію, подібну до ефекту раміприлу щодо зниження комбінованої кінцевої точки: серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда без смертельного результату, інсульту без смертельного результату та госпіталізації у зв'язку з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
Телмісартан був також ефективний, як і раміприл, щодо зниження частоти вторинних точок серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда без смертельного результату.
Сухий кашель та ангіоневротичний набряк були рідше описані на фоні прийому телмісартану на відміну від раміприлу, при цьому артеріальна гіпотензія частіше виникала на фоні прийому телмісартану.
Пацієнти дитячого та підліткового віку
Безпека та ефективність телмісартана у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.
Показання до застосуванняЕсенціальна гіпертензія. Зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань у дорослих пацієнтів:
- із серцево-судинними захворюваннями атеротромботичного генезу (ішемічна хвороба серця, інсульт або ураження периферичних артерій в анамнезі);
- з цукровим діабетом 2 типи з ураженням органів-мішеней.
Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин препарату. Вагітність. Період грудного вигодовування. Обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів. Печінкова недостатність тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-Пью). Одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації [СКФ] менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла). Одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією. Непереносимість фруктози або лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат Телмісту містить лактозу і сорбітол [Е420]). Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз артерії єдиної нирки. Порушення функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю відповідно) та/або нирок (див. розділ «Особливі вказівки»). Зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання. Гіпонатріємія. Гіперкаліємія. Стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній). Хронічна серцева недостатність (ХСП). Стеноз аортального та/або мітрального клапана. Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП). Первинний гіперальдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені). Застосування у пацієнтів негроїдної раси.
Вагітність та лактація
Вагітність
Застосування препарату Телміста протипоказане при вагітності. Застосування АРА II у першому триместрі вагітності не рекомендується, ці препарати не слід застосовувати під час вагітності. При діагностуванні вагітності прийом препарату Телміста слід негайно припинити. При необхідності має призначатися альтернативна гіпотензивна терапія (інші класи гіпотензивних препаратів, дозволених для застосування при вагітності).
Застосування АРА II у другому-третьому триместрах вагітності протипоказане.
У доклінічних дослідженнях телмісартана тератогенних впливів виявлено не було, але встановлено фетотоксичність. Відомо, що застосування АРА II у другому-третьому триместрах вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення окостеніння кісток черепа плода), а також неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія артеріальна, гіперкаліємія). Пацієнткам, які планують вагітність, слід застосовувати альтернативну терапію. Якщо все ж таки застосовували АРА II у другому-третьому триместрах вагітності, то необхідно провести ультразвукове дослідження нирок та кісток черепа плода.
Новонароджені, матері яких приймали АРА II під час вагітності, повинні бути під наглядом, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії у новонародженого.
Період грудного вигодовування
Інформація щодо застосування телмісартану в період грудного вигодовування відсутня. Прийом препарату Телміста® у період грудного вигодовування протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»), слід застосовувати альтернативний гіпотензивний препарат з більш сприятливим профілем безпеки, особливо при годівлі новонародженої або недоношеної дитини.
Фертильність
Дослідження щодо вивчення впливу на фертильність людини не проводилися.
Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років протипоказане через відсутність даних щодо безпеки та ефективності.
Побічна дія
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000) до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
У межах кожної групи відповідно до частоти виникнення небажані реакції представлені порядку спадання серйозності.
Інфекційні та паразитарні захворювання:
нечасто – інфекції сечовивідних шляхів, включаючи цистит, інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи фарингіт та синусит;
рідко - сепсис, у тому числі з летальним результатом.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
нечасто – анемія;
рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи:
рідко – анафілактична реакція, гіперчутливість.
Порушення з боку обміну речовин та харчування:
нечасто – гіперкаліємія;
рідко – гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом).
Порушення психіки:
нечасто - безсоння, депресія;
рідко – тривога.
Порушення з боку нервової системи:
нечасто - непритомність;
рідко – сонливість.
Порушення з боку органу зору:
рідко – зорові розлади.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення:
нечасто – вертиго.
Порушення з боку серця:
нечасто – брадикардія;
рідко – тахікардія.
Порушення з боку судин:
нечасто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
нечасто – задишка, кашель;
дуже рідко – інтерстиційна хвороба легень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
нечасто – біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання;
рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота, дискомфорт у ділянці шлунка, порушення смакових відчуттів.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів:
рідко – порушення функції печінки/ураження печінки.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
нечасто – свербіж шкіри, гіпергідроз, шкірний висип;
рідко - ангіоневротичний набряк (також з летальним результатом), екзема, еритема, кропив'янка, лікарський висип, токсичний шкірний висип.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:
нечасто – біль у спині (ішіалгія), м'язові спазми, міалгія;
рідко – артралгія, біль у кінцівках, біль у сухожиллях (тендінітоподібний синдром).
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:
нечасто – порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.
Загальні розлади та порушення у місці введення:
нечасто – біль у грудях, астенія (слабкість);
рідко – грипоподібний синдром.
Лабораторні та інструментальні дослідження:
нечасто – підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові;
рідко – зниження гемоглобіну, підвищення концентрації сечової кислоти у плазмі крові, підвищення активності «печінкових» ферментів та креатинфосфокінази (КФК) у плазмі крові.
Взаємодія з лікарськими засобами
війна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)
Одночасне застосування телмісартану з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.
Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділ «Протипоказання») та не рекомендується у інших пацієнтів.
Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС внаслідок комбінованого застосування інгібіторів АПФ, APA II або аліскірену пов'язана з підвищеною частотою небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно із застосуванням лише одного , що діє на РААС.
Ризик розвитку гіперкаліємії може зростати при одночасному застосуванні з іншими лікарськими препаратами, здатними викликати гіперкаліємію (калієвмісні харчові добавки та замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики [наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид], нестероїдні протизапальні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), гепарин, імунодепресанти [циклоспорин або такролімус] та триметоприм). При необхідності на тлі документально підтвердженої гіпокаліємії одночасне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю та регулярно контролювати вміст калію у плазмі крові.
Дігоксин
При одночасному застосуванні телмісартану з дигоксином було відмічено середнє підвищення С(max) дигоксину в плазмі крові на 49% та мінімальної концентрації на 20%. На початку лікування при доборі дози та припиненні лікування телмісартаном слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі для її підтримки в рамках терапевтичного діапазону.
Калійзберігаючі діуретики або харчові добавки, що містять калій.
АРА II, такі як телмісартан, знижують втрату іонів калію, що викликається діуретиком. Калійзберігаючі діуретики, наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид, харчові добавки, що містять калій, або замінники солі можуть призвести до значного підвищення вмісту калію в плазмі крові. Якщо супутнє застосування показано, оскільки є документально підтверджена гіпокаліємія, їх слід застосовувати з обережністю та на тлі регулярного контролю вмісту калію у плазмі.
Препарати літію
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ та APA II, включаючи телмісартан, виникало оборотне підвищення концентрації літію в плазмі та його токсичної дії. За необхідності застосування цієї комбінації препаратів рекомендується ретельно контролювати концентрацію літію у плазмі крові.
НПЗП
НПЗЗ (ацетилсаліцилова кислота в дозах, що застосовуються для протизапального лікування, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби) можуть послаблювати антигіпертензивну дію APA II. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням, пацієнтів похилого віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування APA II та препаратів, що пригнічують ЦОГ-2, може призводити до подальшого погіршення ниркової функції, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, яка , як правило, є оборотною. Тому одночасне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю, особливо пацієнтам похилого віку. Слід забезпечити належне надходження рідини, крім того, на початку одночасного застосування та періодично надалі слід контролювати показники функції нирок.
Діуретики (тіазидні або «петлеві»)
Попереднє лікування високими дозами діуретиків, такими як фуросемід («петлевий» діуретик) та гідрохлоротіазид (тіазидний діуретик), може призвести до гіповолемії та ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку лікування телмісартаном.
Інші гіпотензивні засоби
Дія телмісартану може посилюватись при одночасному застосуванні інших гіпотензивних лікарських засобів.
На підставі фармакологічних властивостей баклофену та аміфостину можна припустити, що вони посилюватимуть терапевтичний ефект усіх гіпотензивних засобів, включаючи телмісартан. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватися на фоні алкоголю, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.
Кортикостероїди (для системного застосування)
Кортикостероїди послаблюють дію телмісартану.
Спосіб застосування та дози
Всередину, один раз на добу, запиваючи рідиною, незалежно від часу їди.
Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування, зокрема, забезпечення початкових доз застосування препарату у деяких груп пацієнтів, необхідно застосовувати таблетки телмісартану з можливістю дозування 20 мг (наприклад, таблетки 20 мг або таблетки 40 мг з ризиком).
Есенційна гіпертензія
Початкова рекомендована доза препарату Телміста становить 40 мг (1 таблетка 40 мг) один раз на добу. У деяких пацієнтів може бути ефективним прийом телмісартану 20 мг на добу. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, максимальна доза препарату Телміста® може бути збільшена до 80 мг один раз на добу. В якості альтернативи препарат Телміста® можна приймати у поєднанні з тіазидними діуретиками, наприклад, гідрохлортіазидом, який при одночасному застосуванні мав додаткову антигіпертензивну дію. При вирішенні питання збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.
Зниження смертності та частоти серцево-судинних захворювань
Рекомендована доза – 1 таблетка препарату Телмісту 80 мг один раз на добу.
У початковий період лікування може бути потрібна додаткова корекція АТ.
Передозування
Симптоми: найбільш вираженими проявами передозування були надмірне зниження АТ та тахікардія, також повідомляли про брадикардію, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові та гостру ниркову недостатність.
Телмісартан не виводиться шляхом гемодіалізу. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів та здійснювати симптоматичне, а також підтримуюче лікування. Підхід до лікування залежить від часу, що минув після прийому препарату, та виразності симптомів. Рекомендовані заходи включають провокування блювання і/або промивання шлунка, доцільний прийом активованого вугілля. Слід регулярно контролювати вміст електролітів та концентрацію креатиніну у плазмі крові. При виникненні вираженого зниження артеріального тиску пацієнту слід прийняти горизонтальне положення з піднятими ногами, при цьому необхідно швидко заповнити ОЦК та вміст електролітів.
Запобіжні заходи та особливі вказівки
Порушення функції печінки
Застосування препарату Телміста протипоказане у пацієнтів з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів або печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) (див. розділ «Протипоказання»), оскільки телмісартан в основному виводиться з жовчю. Припускають, що у таких пацієнтів знижений печінковий кліренс телмісартану. У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат Телміста слід застосовувати з обережністю (див. розділ «З обережністю»).
Реноваскулярна гіпертензія
При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки зростає ризик виникнення тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.
Порушення функції нирок та трансплантація нирки
При застосуванні препарату Телмісту у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодичний контроль вмісту калію та концентрацію креатиніну в плазмі крові. Досвід клінічного застосування телмісартану у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.
Зниження ОЦК
Симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телміста® може виникнути у пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або зі зниженим вмістом натрію в плазмі крові на тлі попереднього лікування діуретиками, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання. Подібні стани (гіповолемія та гіпонатріємія) повинні бути усунені до початку прийому препарату Телміста®.
Подвійна блокада РААС
Одночасне застосування телмісартану з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.
Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділ «Протипоказання») та не рекомендується у інших пацієнтів.
Внаслідок пригнічення РААС були відзначені: артеріальна гіпотензія, непритомність, гіперкаліємія та порушення ниркової функції (у тому числі гостра ниркова недостатність) у схильних до цього пацієнтів, особливо при одночасному застосуванні кількох лікарських засобів, що також діють на цю систему. Тому подвійна блокада РААС (наприклад, на фоні прийому телмісартану з іншими антагоністами РААС) не рекомендована.
У випадках залежності судинного тонусу та функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з ХСН або захворюваннями нирок, у тому числі при стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему, може супроводжуватися розвитком гострої артеріальної гіпотензії. , гіперазотемії, олігурії та в окремих випадках гострої ниркової недостатності
Первинний гіперальдостеронізм
У пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом лікування гіпотензивними лікарськими засобами, дія яких здійснюється шляхом пригнічення РААС, зазвичай неефективна. У зв'язку з цим застосування препарату Телмісту не рекомендовано.
Стеноз аортального або мітрального клапана, ГЗКМП
Як і щодо інших судинно-розширювальних засобів, пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом, а також ГЗКМП при застосуванні препарату Телмісту® необхідно дотримуватися особливої обережності.
Пацієнти з цукровим діабетом, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього прийому.
На тлі лікування препаратом Телміста® у цих пацієнтів може розвинутись гіпоглікемія. У подібних пацієнтів слід посилити контроль глікемії, оскільки може виникнути необхідність корекції дози інсуліну або гіпоглікемічного засобу для прийому внутрішньо.
Гіперкаліємія
Прийом лікарських засобів, що діють на РААС, може спричинити гіперкаліємію. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю або цукровим діабетом, пацієнтів, які також приймають лікарські препарати, що сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі, та/або пацієнтам із супутніми захворюваннями гіперкаліємія може призвести до летального результату.
При вирішенні питання про супутнє застосування лікарських засобів, що діють на РААС, необхідно оцінити співвідношення «ризик-користування». Основними факторами ризику гіперкаліємії, які слід враховувати, є:
цукровий діабет, ниркова недостатність, вік (пацієнти віком від 70 років); одночасне застосування з одним або більше лікарським засобом, що діє на РААС, та/або калійвмісними харчовими добавками. Лікарськими препаратами або терапевтичними класами лікарських препаратів, які можуть викликати гіперкаліємію, є замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, АРА II, НПЗЗ, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2, гепарин, імунодепресанти ; інтеркурентні захворювання, особливо зневоднення, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок, синдром цитолізу (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, велика травма).Пацієнтам із групи ризику рекомендується ретельно контролювати вміст калію в плазмі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Етнічні відмінності
Як зазначено для інгібіторів АПФ, телмісартан та інші APA II, мабуть, менш ефективно знижують АТ у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну в популяції даних пацієнтів.
Інше
Як і при застосуванні інших гіпотензивних засобів, виражене зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ІХС може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Спеціальна інформація щодо допоміжних речовин
Пацієнтам з непереносимістю фруктози або лактози, дефіцитом лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції препарат Телмісту® протипоказаний, оскільки містить лактозу та сорбітол (Е420).
Застосування при хронічних захворюваннях:
Порушення функції нирок
Досвід застосування телмісартану у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений.
Цим пацієнтам рекомендована нижча початкова доза – 20 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»). Для пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
Одночасне застосування препарату Телмісту з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) протипоказано (див. розділ "Протипоказання").
Одночасне застосування препарату Телміста з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділ «Протипоказання»).
Порушення функції печінки
Препарат Телміста® протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-П'ю) (див. розділ «Протипоказання»). У пацієнтів із печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю, відповідно) препарат Телміста призначається з обережністю, доза не повинна перевищувати 40 мг один раз на добу (див. розділ «З обережністю»).
Пацієнти похилого віку
Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція дози.
Вплив на керування транспортними засобами:
Спеціальних клінічних досліджень щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося. При керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами, що вимагають підвищеної концентрації уваги, слід бути обережним, оскільки на фоні прийому препарату Телміста® рідко можуть виникати запаморочення та сонливість.
Умови відпустки з аптек
За рецептом
Відео на цю темуИнформация, касающаяся данного товара
Производит Телмиста 80мг 28 шт таблетки компания КРКА д.д., Ново место. Само производство расположено в стране Словения.
Тут Вы всегда можете купить Телмиста 80мг 28 шт таблетки онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Телмиста 80мг 28 шт таблетки в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Необходима быстрая доставка Телмиста 80мг 28 шт таблетки? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Микардис 80мг 28 шт. таблетки, Микардис плюс 80мг+12,5мг 28 шт. таблетки, Телзап 80мг таблетки 90 шт., Телсартан 80мг 30 шт. таблетки, Телпрес 80мг 98 шт. таблетки.