Омнипак 300мг йода/мл 100мл 10 шт раствор для инъекций

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид – 0,4 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 101), метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), дисперсія 30%, тальк, триетилцитрат; Оболонка: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), дисперсія 30%, тальк, триетилцитрат. Корпус капсули: барвник заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171), барвник заліза оксид жовтий (Е 172), желатин. Кришечка капсули: індигокармін (Е 132), барвник заліза оксид чорний (Е 172), титану діоксид (Е 171), барвник заліза оксид жовтий (Е 172), желатин. Капсули кишковорозчинні з пролонгованим вивільненням, 0,4 мг. По 10 капсул у блістер з ПВХ/ПЕ/ПВДХ/фольги алюмінієвої. По 1, 3 або 10 блістерів з інструкцією з медичного застосування препарату у картонній пачці.Інформація від виробникаТермін придатності до 3 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.Опис лікарської формиНепрозорі желатинові капсули № 2 з корпусом світло-оранжевого кольору та кришечкою сіро-зеленого кольору. Вміст капсул: пелети від білого до майже білого кольору.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо тамсулозин швидко абсорбується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень абсорбції може бути досягнутий у разі, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового вживання в дозі 0,4 мг його максимальна концентрація в плазмі досягається через 6 годин. Після багаторазового прийому внутрішньо 0,4 мг на добу рівноважна концентрація досягається до 5-ї доби, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище значення цього параметра після прийому одноразової дози. Розподіл Зв'язок із білками плазми крові – близько 99%, обсяг розподілу невеликий – 0,2 л/кг. Метаболізм Тамсулозин не піддається ефекту «першого проходження» і повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину присутня у крові у незміненій формі. В експерименті виявлено здатність тамсулозину трохи індукувати активність мікросомальних ферментів печінки. Виведення Тамсулозин та його метаболіти виводяться головним чином нирками, 9% препарату виводиться у незміненому вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) тамсулозину становить приблизно 10 год (при одноразовому прийомі після їди), при багаторазовому прийомі – 13 год.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних α1-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада a α1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення сечового міхура, обумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури і детрузорної гіперактивності при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Такий фармакологічний ефект зберігається протягом тривалого часу. Також істотно знижується необхідність оперативного втручання або катетеризації. Здатність тамсулозину впливати на α1A підтип адренорецепторів у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з α1B підтипом адренорецепторів, розташованих у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності тамсулозин не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним рівнем артеріального тиску.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до тамсулозину (включаючи ангіоневротичний набряк) та/або до будь-якої допоміжної речовини у складі препарату; ортостатична гіпотензія (у т. ч. в анамнезі); печінкова недостатність тяжкого ступеня; вік 8 років (у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування тамсулозину в даній віковій популяції). З обережністю ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); при одночасному застосуванні з сильними та середньою активністю інгібіторами ізоферменту CYP3A4.Вагітність та лактаціяПрепарат Профлосин призначений для застосування тільки у чоловіків.Побічна діяМожливі небажані реакції при застосуванні препарату наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (< 1/10, ≥1/100), нечасто (< 1/100, ≥1/1000), рідко (< 1/1000, ≥1/10000) ), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (за наявними даними встановити частоту неможливо), включаючи окремі повідомлення. Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – головний біль; рідко – непритомні стани. Порушення органу зору: частота невідома: - нечіткість зору, порушення зору. Порушення з боку серця: нечасто – «відчуття серцебиття». Порушення з боку судин: нечасто – ортостатична гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи. грудної клітки та органів середостіння: нечасто – риніт; частота невідома – епістаксис (носова кровотеча). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання; частота невідома – сухість у роті. Порушення з боку статевих органів та грудної залози: часто – порушення еякуляції, ретроградна еякуляція, анеякуляція; дуже рідко – пріапізм. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж шкіри, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит. Загальні порушення: нечасто – астенія. У ході постреєстраційних спостережень були зареєстровані випадки розвитку синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром «вузької зіниці») під час операції з приводу катаракти або глаукоми у пацієнтів, які приймали тамсулозин. Досвід постреєстраційного застосування: на додаток до перелічених вище небажаних реакцій на фоні застосування тамсулозину були зареєстровані окремі випадки фібриляції передсердь, порушення ритму серця, тахікардії та диспное. У зв'язку з тим, що дані були отримані методом спонтанних повідомлень у післяреєстраційний період застосування тамсулозину, неможливо з достатньою мірою надійності оцінити частоту розвитку даних небажаних реакцій та їх зв'язок з терапією тамсулозином.Взаємодія з лікарськими засобамиТамсулозин не взаємодіє з атенололом, еналаприлом та теофіліном. При одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину у плазмі; з фуросемідом – зниження концентрації тамсулозину у плазмі крові, однак це не потребує корекції дози препарату, оскільки концентрація тамсулозину залишається в межах нормального діапазону. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. In vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин, варфарин не впливали на вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. У свою чергу тамсулозин не змінював вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. Одночасне застосування тамсулозину з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину у плазмі. Одночасне застосування з кетоконазолом (сильний інгібітор ізоферменту CYP3A4) призводило до збільшення AUC та Сmax тамсулозину у 2,8 та 2,2 рази, відповідно. Тамсулозин не слід призначати одночасно з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 пацієнтам із порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Тамсулозин слід застосовувати з обережністю одночасно з сильними та середньою активністю інгібіторами ізоферменту) CYP3A4. Одночасне застосування тамсулозину з пароксетином, сильним інгібітором ізоферменту CYP2D6, призводило до збільшення Сmах та AUC тамсулозину в 1,3 та 1,6 разів, відповідно, проте дані зміни не мали клінічної значущості. Одночасне застосування тамсулозину з іншими блокаторами α1-адренорецепторів, інгібіторами холінестерази, алпростадилом, анестетиками, діуретиками, леводопою, міорелаксантами, нітратами, антидепресантами, бета-адреноблокаторами, блокаторами «кадного тиску».Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 капсулі 1 раз на добу після сніданку або першого їди. Капсулу слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Капсулу не можна ділити на частини або розламувати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення речовини, що діє. З огляду на прогресуючий характер захворювання, симптоматична терапія може проводитись тривалий час. Тривалість лікування визначає лікар. Застосування препарату в особливих клінічних групах пацієнтів Діти та підлітки до 18 років Відповідних показань для застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років немає. Безпека та ефективність застосування тамсулозину у цій віковій категорії не вивчалися. У пацієнтів із порушенням функції нирок При нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози препарату не потрібне. Застосування тамсулозину у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв) вимагає дотримання запобіжних заходів та ретельного медичного спостереження. У пацієнтів із порушенням функції печінки При печінковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості корекції режиму дозування препарату не потрібно. Застосування тамсулозину при печінковій недостатності тяжкого ступеня протипоказано.ПередозуванняПовідомлень про випадки гострого передозування при прийомі препарату досі не спостерігалося. Передозування тамсулозину може потенційно призвести до тяжкої артеріальної гіпотензії (спостерігалася при різній виразності передозування). Теоретично є ймовірність різкого зниження артеріального тиску та тахікардії, що може вимагати проведення відповідних заходів. Для відновлення артеріального тиску (у тому числі при ортостатичній гіпотензії) та частоти серцевих скорочень до нормальних значень пацієнта необхідно вкласти в горизонтальне положення. За відсутності ефекту слід провести заходи для відновлення об'єму циркулюючої рідини та, при необхідності, застосувати судинозвужувальні засоби. Необхідний контроль функції нирок, а також проведення загальної підтримуючої терапії. Для запобігання подальшій абсорбції тамсулозину доцільним є промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного (наприклад, натрію сульфату). Проведення гемодіалізу недоцільно, оскільки тамсулозин має високу спорідненість до білків плазми крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнта слід посадити або укласти. Перед початком терапії препаратом Профлоксин слід виключити наявність у пацієнта захворювань та станів, здатних зумовити симптоматику, подібну до такої при доброякісній гіперплазії простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення концентрації специфічного простатичного антигену (ПСА). Застосування тамсулозину у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) потребує обережності, оскільки досліджень у цій популяції пацієнтів не проводилося. При оперативних втручаннях з приводу катаракти або глаукоми на фоні прийому препарату або при його попередньому застосуванні у деяких пацієнтів можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром «вузької зіниці»), що необхідно враховувати під час передопераційної підготовки пацієнта та проведення операції. Рекомендовано відмінити прийом тамсулозину за 1-2 тижні до оперативного втручання з приводу катаракти або глаукоми, проте користь відміни тамсулозину досі не доведена. Синдром «вузької зіниці» може розвинутись у пацієнтів, які приймали тамсулозин за більший період часу до оперативного втручання. Призначення тамсулозину пацієнтам, у яких планується оперативне втручання щодо катаракти чи глаукоми, не рекомендовано. У період передопераційної підготовки хірургу-офтальмологу слід уточнити факт застосування пацієнтом тамсулозину в даний час або раніше, щоб у разі потреби вжити відповідних заходів для запобігання «синдрому вузької» зіниці. У постреєстраційних дослідженнях було відзначено випадки порушення еякуляції, ретроградної еякуляції, анеякуляції. Відзначалися випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні застосування α1-адреноблокаторів. У разі збереження ерекції протягом більше 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Терапія приапізму повинна проводитися негайно, щоб уникнути пошкодження тканин статевого члена та незворотної втрати потенції. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Досліджень щодо впливу тамсулозину на здатність до керування транспортними засобами та механізмами не проводилося. Але, враховуючи можливість виникнення запаморочення, необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншими механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Умови зберігання: Зберігати при температурі не вище 25 °С.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: Меглуміну амідотризоат – 660 мг; Натрію амідотризоат – 100 мг (вміст йоду – 370 мг); допоміжні речовини: натрію кальцію едетат 0,25 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 20 мл в ампулу оранжевого скла (тип 1) з насічкою. 5 ампул у без'ячейковій картонній контурній упаковці в комплекті з ампульним ножем та інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. 5 ампул у комплекті з ампульним ножем та інструкцією із застосування в термоконтейнер ("термокол"). 1 термоконтейнер поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора, легко в'язка рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору. Може кристалізуватися при кімнатній температурі або при температурі нижче за кімнатну.Фармакотерапевтична групаРентгеноконтрастний засіб.ФармакокінетикаТразограф не метаболізується, не накопичується в печінці та елімінує у хімічно незмінному вигляді шляхом гломерулярної фільтрації. При внутрішньосудинному введенні Тразограф швидко розподіляється у міжклітинному просторі; з білками плазми зв'язується трохи більше 10% препарату. Препарат не проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр. Внутрішньовенне струменеве введення Тразографу в дозі 1 мл/кг маси тіла дозволяє вже через 5 хвилин досягати високих концентрацій препарату в плазмі крові, що відповідають 2-3 г йоду на літр. Період напіввиведення становить 1-2 години.ФармакодинамікаТразограф - іонний трийодований рентгеноконтрастний засіб. Підвищує контрастність зображення за рахунок поглинання рентгенівських променів, що входить до складу препарату, стабільно пов'язаним йодом.Показання до застосуванняЕкскреторна урографія; Інфузійна урографія; Коронарографія; Аортографія; Ангіокардіографія; Селективна ангіографія; Спленопортографія; Діти – для проведення екскреторної урографії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до йодовмісних препаратів; тяжкі форми гіпертиреозу; недостатність кровообігу з явищами декомпенсації; виражена ниркова та печінкова недостатність; активний туберкульоз легень та емфізема легень; ураження міокарда; тяжка артеріальна гіпертензія; вагітність; стан шоку та колапсу; Епілепсія. Тразограф не повинен використовуватися для мієлографії, вентрикулографії та цистернографії у зв'язку з можливими нейротоксичними реакціями. З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні функції нирок, печінки, серцево-судинної недостатності, вираженому атеросклерозі судин головного мозку, декомпенсованому цукровому діабеті, гіпертиреозі, вузловому зобі, плазмоцитомі, вагітності.Вагітність та лактаціяПри вагітності препарат призначають лише у випадках, якщо лікар вважає це абсолютно необхідним з урахуванням можливого ризику для плода. Під час вагітності забороняється проводити гістеросальпінгографію. Екскреція препарату з грудним молоком незначна і, згідно з наявним досвідом, ймовірність нанесення шкоди дитині мала, проте перед призначенням препарату в період лактації необхідно враховувати можливу небезпеку для дитини.Побічна діяПобічні явища, пов'язані з внутрішньосудинним застосуванням йодовмісних контрастних засобів, як правило, минущі і відносяться до розряду легень або середньої тяжкості, хоча спостерігалися і важкі, небезпечні для життя реакції, у тому числі призводили до смерті. При внутрішньосудинному введенні контрастного засобу найчастіше спостерігалися: нудота, блювання, почервоніння шкіри, відчуття жару. Зменшення відчуття жару та нудоти можна досягти, якщо контрастна речовина вводиться повільно або робити короткі перерви (кожні 3-5 хвилин) під час введення препарату. Можливий також розвиток наступних симптомів: озноб, підвищення температури, пітливість, головний біль, запаморочення, блідість шкірних покривів, слабкість, позиви на блювання і почуття задухи, утруднене дихання, чхання, сльозотеча, підвищення або зниження артеріального тиску, свербіж, кропив'янка, набряки, судоми, м'язовий тремор. Не виключено, що виникнення таких побічних реакцій може бути провісником анафілактичного шоку, що починається. У разі виникнення шоку введення контрастного засобу необхідно негайно припинити та при необхідності призначити відповідну внутрішньовенну терапію. Алергічні та анафілактоїдні реакції можуть настати незалежно від кількості та способу введення контрастного засобу. Гіперергічні реакції частіше виникають у пацієнтів, схильних до алергії. Тяжкі побічні реакції, що вимагають надання невідкладної допомоги, можуть виявлятися у вигляді порушень кровообігу, які виражаються в розширенні периферичних судин і подальшому зниженні артеріального тиску, рефлекторної тахікардії, задишки, ціанозі, збудженому стані, сплутаності свідомості. У зв'язку з цим під час проведення дослідження з метою надання невідкладної допомоги мають бути напоготові відповідні медикаменти, інтубаційна трубка та апарат штучного дихання. У поодиноких випадках, головним чином, у пацієнтів, які страждають на епілепсію або захворювання головного мозку, можливий розвиток неврологічних ускладнень, таких як: кома, дезорієнтація, сонливість, тимчасовий парез, порушення зору, а також напади епілепсії. У ряді випадків при застосуванні препарату можливий розвиток флебітів, тромбозів. У поодиноких випадках може виникнути оборотна ниркова недостатність.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід мати на увазі, що йодовмісні рентгеноконтрастні засоби зменшують здатність тканини щитовидної залози накопичувати радіоізотопні препарати при діагностичних дослідженнях на термін більше двох тижнів. У хворих, які страждають на діабетичну нефропатію і приймають бігуаніди, при введенні контрастного засобу можливий розвиток лактатацидозу. Для попередження цього ускладнення необхідно припинити прийом бігуанідів за 48 годин до процедури. Для відновлення прийому бігуанідів слід переконатися у відсутності порушення функції нирок. Реакції гіперчутливості можуть бути сильнішими у пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори. У хворих, які приймають інтерлейкін, частіше виникають відстрочені реакції (наприклад, лихоманка, висипання, свербіж, суглобові болі) та симптоми, що нагадують грип.Спосіб застосування та дозиПідготовка хворого до процедури Введення контрастних засобів проводиться натще, проте прийом води не обмежується. Попередньо мають бути усунені порушення водноелектролітного обміну, якщо такі є. Це особливо важливо для пацієнтів з декомпенсованим цукровим діабетом, поліурією, олігурією або подагрою, генералізованою мієломою, а також у дітей раннього віку та літніх хворих, яким не можна обмежувати прийом рідини перед застосуванням гіпертонічних рентгеноконтрастних засобів. При ангіографії судин черевної порожнини та урографії для покращення діагностики рекомендується ретельно очистити кишечник хворого. Тому за два дні до обстеження хворим слід уникати прийому їжі, що викликає метеоризм (насамперед, бобових, салатів, фруктів, чорного та свіжого хліба, а також будь-яких овочів у сирому вигляді). Останній прийом їжі може бути пізніше 18 годин на початок обстеження. Крім того, доцільно прийняти напередодні увечері проносне. Грудним та маленьким дітям великі інтервали у прийомі пиши, а також призначення проносних лікарських засобів протипоказані. Пацієнтам, які мають страх перед процедурою, необхідно призначити седативні засоби. Для пацієнтів з феохромоцитомою рекомендується попередня підготовка блокаторами альфа-адренорецепторів, щоб уникнути ризику гіпертонічного кризу. Загальні правила проведення процедури Набирати в шприц контрастний засіб слід безпосередньо перед початком дослідження. Невикористані для дослідження залишки контрастного засобу не застосовуються. При виконанні ангіографії потрібне часте промивання катетерів фізіологічним розчином, щоб звести до мінімуму можливий ризик виникнення тромбоемболії. Необхідно враховувати, що контрастний засіб переноситься краще і вводиться легше, якщо його нагріти до температури тіла безпосередньо перед використанням. При використанні термостата підігрівати до 37 ° С слід лише кількість ампул контрастного засобу, яке передбачається використовувати. Не рекомендується проводити попереднє тестування індивідуальної чутливості з використанням малих доз препарату через ризик розвитку тяжких реакцій гіперчутливості. внутрішньосудинне введення рентгеноконтрастного засобу, якщо це можливо, краще здійснювати при знаходженні хворого в положенні лежачи. Після ін'єкції необхідно ретельне спостереження за хворим протягом не менше 30 хвилин, оскільки більшість ускладнень настає саме у перші півгодини після введення препарату. Якщо для уточнення діагностики потрібно кілька високих одноразових доз, то інтервал між ін'єкціями повинен становити 10-15 хвилин (для компенсації підвищеної осмолярності сироватки за рахунок припливу інтерстиціальної рідини). Якщо одноразово вводиться більше 300 мл контрастної речовини, призначається внутрішньовенна інфузія розчинів електролітів. 1. Дослідження нирок та сечовивідних шляхів Розчин Тразографа використовують для екскреторної урографії, ретроградної пієлографії та цистографії шляхом внутрішньовенного або внутрішньопорожнинного (у сечовий міхур, ниркові балії) введення. 1.1. Екскреторна урографія Дорослим внутрішньовенно вводять струминно 20-50 мл 60% розчину або 20 мл 76% розчину Тразографа зі швидкістю 0,3 мл/сек. У хворих з підвищеною масою тіла доцільніше використовувати 76% розчин Тразографа. У дітей через фізіологічно знижену концентраційну здатність ще незрілого нефрону нирок потрібні відносно високі дози Тразографу® 76% до 1 року – 6 мл; від 1 року до 2 років – 8 мл; від 2 до 6 років – 10 мл; від 6 до 12 років – 12 -14 мл; від 12 до 15 років – 16 мл. 1.2. Інфузійна урографія Внутрішньовенно краплинно дорослим вводять суміш 80 мл 60% або 76% розчину Тразографа і 80 мл 5% розчину декстрози зі швидкістю 20-30 крапель на хвилину. 1.3. Ретроградна пієлографія Для внутрішньопорожнинного введення Тразограф доцільно розбавляти ізотонічним розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози до отримання 30% розчину. 30% розчин Тразографа® вводять ретроградно через катетер у сечові шляхи під невеликим тиском під візуальним рентгенологічним контролем (не допускаючи больових відчуттів у ділянці нирок) зазвичай у дозі 3-8 мл; у разі ектазії порожнин системи - до 20 мл і більше, залежно від ступеня розширення порожнин нирок. 1.4. Цистографія 30% розчин Тразографа вводять у сечовий міхур ретроградно або через епіцистостому під візуальним рентгенологічним контролем в обсязі дещо меншому, ніж ємність сечового міхура (100-200 мл). 2. Ангіографія Тразограф використовують для ангіокардіографії, аортографії, артеріографії, селективної ангіографії, флебографії шляхом внутрішньосудинного введення, а також при спленопортографії. 2.1. При аортографії в аорту вводять 30-60 мл 76% розчину препарату зі швидкістю 25-35 мл/сек. 2.2. При ангіокардіографії застосовують до 60 мл 76% розчину Тразографу зі швидкістю 10-30 мл/сек. 2.3. При периферичній артеріографії внутрішньоартеріально на нижній кінцівці вводять 20-40 мл, на верхній кінцівці - 10-20 мл 60% розчину Тразографа зі швидкістю 8-12 мл/сек. 2.4. При селективній ангіографії застосовують 60% та 76% розчин Тразографа у кількості, що відповідає обсягу русла досліджуваної судини зі швидкістю 3-12 мл/сек. 2.5. При флебографії внутрішньовенно на нижній кінцівці вводять 20-40 мл, верхньої кінцівки - 10-20 мл 60% розчину препарату зі швидкістю 3-5 мл/сек. 2.6. При спленопортографії в селезінку вводять 30-50 мл 76% розчину Тразограф зі швидкістю 8 мл/сек.ПередозуванняПри випадковому передозуванні або значно зниженій функції нирок препарат може бути виведений із організму методом екстракорпорального діалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри зберіганні препарату можливе випадання кристалів. У таких випадках ампулу слід нагрівати у водяній бані (з температурою близько 60 ° С), періодично струшуючи. Якщо кристали зникнуть, а при охолодженні до 33-37 ° С вони не випадуть знову, розчин придатний для вживання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У поодиноких випадках існує можливість уповільнення реакції, що може порушувати здатність керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: 181,430 мг (0,25 ммоль) гадоксетової кислоти динатрієвої солі; Допоміжні речовини: Калоксетової кислоти тринатрієва сіль 1,000 мг, трометамол 1,211 мг, хлористоводнева кислота 3,6% (вага/вага) 8,400 мг, натрію гідроксид до pH 7,2 - 7,6 0,264 мг,9 мг, 9 мг. Осмоляльність при 37 ° С (мОсм / кг води) - 688 В'язкість при 37 ° С (мПа * с) -1,19 pH 6,8-8,0. По 5 мл, 7,5 мл або 10 мл у флакони з безбарвного скла типу 1 (Євр. Фарм. або Ф. США), закупорені гумовою пробкою та обкатані алюмінієвим ковпачком з кольоровим пластиковим диском. Попередньо наповнені по 5 мл, 7,5 мл або 10 мл шприци із безбарвного скла типу 1 (Євр.Фарм. або Ф.США) або безбарвні прозорі шприци із циклоолефінового полімеру. Кожен шприц поміщають у спеціальний герметичний контейнер із ПВХ та ламінованого паперу. По 1, 5 або 10 флаконів або по 1, 5 або 10 шприців у контейнерах разом з інструкцією із застосування в картонній пачці, забезпеченою контролем першого розтину.Опис лікарської формиПрозорий, від безбарвного до світло-жовтого або коричневого або злегка коричнево-жовтого або злегка зеленувато-жовтого кольору, розчин, вільний від механічних включень.Фармакотерапевтична групаКонтрастний засіб для МРТ.ФармакокінетикаГадоксетова кислота динатрієва сіль веде себе в організмі як інші високо гідрофільні біологічно інертні сполуки, які виводяться нирками та печінкою через кишечник. Всмоктування та розподіл Після внутрішньовенного введення профіль залежності плазмової концентрації гадоксетової кислоти динатрієвої солі від часу характеризується біекспоненціальним зниженням. Загальний обсяг розподілу для гадоксетової кислоти динатрієвої солі в рівноважному стані становить приблизно 0,21 л/кг (позаклітинний простір). Препарат зв'язується білками плазми менш ніж на 10%. Гадоксетова кислота не проходить через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр і проникає крізь плацентарний бар'єр невеликою мірою. Метаболізм Гадоксетова кислота динатрієва сіль не метаболізується. Виведення Гадоксетової кислоти динатрієва сіль повністю виводиться в рівних кількостях нирками та печінкою через кишечник. Час напіввиведення для гадоксетової кислоти динатрієвої солі (доза від 0,01 до 0,1 ммоль/кг) термінальну фазу у здорових осіб становив приблизно 1 годину. Загальний плазмовий кліренс (CL) становить 250 мл/хв. Нирковий кліренс (CLr) становить приблизно 120 мл/хв. Це значення подібне до значення швидкості клубочкової фільтрації у здорових осіб. Лінійність/нелінійність Гадоксетова кислота динатрієва сіль характеризується лінійною фармакокінетикою, тобто. параметри фармакокінетики змінюються пропорційно дозі (наприклад, Сmах, площа під кривою "концентрація час" (AUC) або не залежать від дози (наприклад Vss, T1/2) при дозі до 100 мкмоль/кг маси тіла (0,4 мл/кг) ). Додаткова інформація для спеціальних груп пацієнтів У дослідженні III фази із застосуванням препарату Примовіст у дозі 25 мкмоль/кг маси тіла проводилося порівняння пацієнтів з різним ступенем порушень функції печінки, з порушенням функції нирок та з одночасним порушенням функції печінки та нирок, а також у здорових осіб різних вікових груп, включаючи літніх. Підлога Загальний кліренс був приблизно на 20% нижчий у жінок (185 мл/хв) порівняно з чоловіками (236 мл/хв). Пацієнти похилого віку (вік 65 років та старше) Відповідно до фізіологічних змін функції нирок з віком плазмовий кліренс гадоксетової кислоти динатрієвої солі знижувався з 210 мл/хв у осіб молодого та середнього віку до 163 мл/хв у літніх пацієнтів віком 65 років та старших. Значення часу напіввиведення в термінальну фазу та системної експозиції були вищими у літніх (2,3 год і 197 мкмоль - год/л відповідно) порівняно з контрольною групою (1,8 год і 160 мкмоль - год/л відповідно). Виведення препарату нирками було повним через 24 години у всіх здорових осіб незалежно від віку. Порушення функції нирок та/або печінки У пацієнтів з помірно вираженим порушенням функції нирок спостерігалося збільшення AUC до 237 мкмоль - год/л і кінцевого часу напіввиведення до 2,2 год. У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності спостерігалося збільшення AUC приблизно до 903 мкмоль - год/л та часу напіввиведення термінальну фазу приблизно до 20 год. Приблизно 55% від введеної дози виділялося через кишечник протягом періоду спостереження тривалістю 6 днів, більшу частину - протягом 3 днів. У пацієнтів з легким та середньотяжким порушенням функції печінки спостерігалося невелике або середнє збільшення плазмових значень AUC, часу напіввиведення та екскреції нирками, а також зниження гепатобіліарної екскреції порівняно зі здоровими особами. У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки, особливо у пацієнтів з аномально високими концентраціями білірубіну в плазмі (> 3 мг/дл), спостерігалося збільшення AUC до 259 мкмоль - ч/л порівняно з 160 мкмоль - ч/л у контрольній групі. Було виявлено збільшення часу напіввиведення до 2,6 год. порівняно з 1,8 год. у контрольній групі. Спостерігали значне зниження гепатобіліарної екскреції до 5,7% від введеної дози у цих пацієнтів. Гадоксетова кислота динатрієву сіль можна вивести з організму шляхом гемодіалізу. Приблизно 30% від введеної дози виявляли у діалізі протягом тригодинного діалізу за умови його початку через одну годину після ін'єкції. У дослідженні за участю пацієнтів з кінцевою стадією ниркової недостатності гадоксетової кислоти динатрієва сіль практично повністю виводилася за допомогою діалізу та за рахунок гепатобіліарної екскреції протягом 6 днів. Концентрації гадоксетової кислоти динатрієвої солі у плазмі у таких пацієнтів піддавалися вимірюванню протягом терміну до 72 годин після його введення.ФармакодинамікаПрепарат Прімовіст® - це парамагнітна контрастна речовина, призначена для магнітно-резонансної томографії (МРТ). Контрастуючий ефект обумовлений гадоксетовою кислотою - іонним комплексом, що складається з гадолінію (III) і ліганду - етоксибензилдіетілентріамін-пентаоцтової кислоти. При скануванні за допомогою T1-зважених імпульсних послідовностей при проведенні протонної магнітно-резонансної візуалізації індуковане іонами гадолінію скорочення часу спін-решіткової релаксації збуджених атомарних ядер призводить до збільшення інтенсивності сигналу і, таким чином, до підвищення контрастності зображення визначених. Фармакодинаміка гадоксетової кислоти динатрієвої солі викликає виражене скорочення часу релаксації навіть за низьких концентрацій. При pH 7, напруженості магнітного поля 0,47 Тл і температурі 40°С релаксивність (r1), яка визначається за впливом на час спін-решіткової релаксації (T1) протонів плазми, становить приблизно 8,18 л/(ммоль - сек), а релаксивність (r2), яка визначається за впливом на час спін-спинової релаксації (Т2), становить приблизно 8,56 л/(ммоль – сік). При 1,5 Тл та при температурі 37°С відповідні значення релаксивності у плазмі крові становлять r1 = 6,9 л/(ммоль - сек) та r2 = 8,7 л/(ммоль - сек). Релаксивність характеризується невеликою зворотною залежністю від напруженості магнітного поля. Етоксібензилдіетилентріамін-пентаацетат формує стабільний комплекс з іонами парамагнетика гадолінію, який характеризується вкрай високою стабільністю in vivo та in vitro (константа термодинамічної стабільності: log KGdI = -23,46). Гадоксетової кислоти динатрієва сіль - це добре розчинна у воді гідрофільна сполука зі значенням коефіцієнта розподілу між н-бутанолом і буфером при pH 7,6 приблизно 0,011. У зв'язку з наявністю ліпофільної етоксибензольної групи гадоксетової кислоти динатрієва сіль характеризується двофазним механізмом дії: спочатку після болюсної ін'єкції гадоксетової кислоти динатрієва сіль розподіляється у позаклітинному просторі, а потім піддається селективному захопленню гепатоцит. Релаксивність r1 у тканині печінки становить 16,6 л/(ммоль – сек) (при 0,47 Тл), що зумовлює підвищення інтенсивності сигналу від тканини печінки. Потім гадоксетової кислоти динатрієва сіль виводиться через кишечник. Речовина не характеризується будь-якими вираженими інгібуючими взаємодіями з ферментами у клінічно значущих концентраціях.Показання до застосуванняВнутрішньовенно введений препарат Примовіст® призначений виключно для діагностичних цілей. Препарат Примовіст® є парамагнітним контрастним засобом на основі гадолінію і використовується для Т1-зваженої магнітно-резонансної візуалізації (МРВ) печінки. На динамічних та відстрочених зображеннях препарат Примовіст® покращує виявлення вогнищевих уражень печінки (у тому числі їх кількості, розміру, сегментарного розподілу та візуалізації) та дозволяє отримати додаткові дані щодо характеристики та класифікації вогнищевих уражень печінки, збільшуючи цим достовірність діагнозу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активної речовини або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Препарат не рекомендований до застосування у дітей віком до 18 років, внаслідок недостатності даних про ефективність та безпеку. З обережністю: гіперчутливість до подібних контрастних засобів на основі гадолінію (КСОГ) в анамнезі. Застосування препарату у пацієнтів з наявністю в анамнезі реакцій гіперчутливості до контрастних засобів, наявністю в анамнезі алергічних захворювань, у тому числі бронхіальної астми, можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Більшість цих реакцій спостерігається в межах півгодини після введення препарату. Тим не менш, як і при використанні інших контрастних засобів цього класу, в окремих випадках можливий розвиток відстрочених реакцій (від декількох годин до днів). Застосування препарату має бути обмежене запровадженням стандартної дози. Серцево-судинна патологія Дані щодо введення препарату Прімовіст® пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями обмежені, тому в цих випадках необхідно бути обережними. Необхідно особливо ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик у пацієнтів з ризиком розвитку аритмій, зокрема, пацієнтів з подовженим інтервалом QT та при застосуванні ЛЗ, що подовжують інтервал QT. Тяжкі захворювання нирок У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок уповільнено виведення контрастних засобів, тому у таких випадках необхідно ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик. Повторне введення не повинно здійснюватися протягом 7 днів у пацієнтів з гострими або хронічними тяжкими порушеннями функції нирок. Є повідомлення про зв'язок нефрогенного системного фіброзу (НСФ) з використанням деяких контрастних засобів, що містять гадолін, у пацієнтів з гострими або хронічними тяжкими порушеннями функції нирок (СКФ)Вагітність та лактаціяВагітність Клінічні дані щодо застосування гадоксетової кислоти динатрієвої солі у вагітних відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням клінічно значущих доз не виявили репродуктивної токсичності після повторного застосування. Потенційний ризик для людини невідомий. Відсутня досвід застосування препарату Прімовіст у людей під час вагітності. Не слід застосовувати препарат Примовіст для обстеження вагітних жінок, за винятком тих випадків, коли проведення МРТ з контрастним посиленням є вкрай необхідним і передбачувана користь для матері від його застосування перевищує потенційний ризик для плода. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяється гадоксетова кислота динатрієва сіль у грудне молоко людини. Доклінічні дослідження показали, що малі кількості гадоксетової кислоти динатрієвої солі (менше 0,5% від внутрішньовенно введеної дози) виділяються у грудне молоко, при цьому його всмоктування через шлунково-кишковий тракт незначне (приблизно 0,4% від пероральної дози виводиться нирками). Грудне вигодовування слід припинити на 24 години після введення препарату Прімовіст.Побічна діяЗагальний профіль безпеки препарату Прімовіст® заснований на даних про застосування у 1900 пацієнтів у рамках клінічних досліджень та на результатах постмаркетингового спостереження. Найчастіше (> 0,5%) зустрічалися такі небажані реакції, як нудота, біль голови, припливи жару, підвищення артеріального тиску і запаморочення. Найбільш серйозною небажаною реакцією у пацієнтів, які отримували препарат Прімовіст, є анафілактичний шок. У поодиноких випадках спостерігалися відстрочені реакції за типом алергічних (від кількох годин до кількох днів після введення препарату). Більшість побічних явищ була легкою та помірною інтенсивністю. Небажані реакції, що спостерігалися після застосування препарату Примовіст®, класифіковані за системами органів (класифікація MedDRA) та представлені у таблиці нижче. Небажані реакції, виявлені під час клінічних досліджень, розподілені за частотою виникнення. Розподіл по частоті проводиться таким чином: часто - від ≥ 1/100 до < 1/10, нечасто - від ≥ 1/1000 до < 1/100, рідко - від ≥ 1/10 000 до < 1/1000. Небажані реакції, виявлені лише з етапі постмаркетингових спостережень, котрим не можна провести оцінку частоти, віднесено до категорії " частота невідома " . У межах кожної групи, виділеної за частотою, небажані явища представлені порядку зменшення тяжкості. Таблиця 1. Небажані реакції, виявлені при застосуванні препарату Примовіст у ході клінічних досліджень або за даними постмаркетингового контролю Клас систем органів Часто Не часто Рідко Частота невідома Порушення з боку імунної системи Гіперчутливість/анафілактоїдні реакції (наприклад, шок*, зниження артеріального тиску, набряк гортані та глотки, кропив'янка, набряк обличчя, риніт, кон'юнктивіт, біль у животі, гіпестезія, чхання, кашель, блідість) Порушення з боку нервової системи Головний біль Запаморочення; Порушення смакових відчуттів; Парестезії; Перекручування нюху Тремор; Акатізія Занепокоєння Порушення з боку серця Блокада ніжок пучка Гіса; Відчуття серцебиття Тахікардія Порушення з боку судин Підвищення артеріального тиску; "Припливи" спека Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Порушення дихання (задишка*, респіраторний дистрес-синдром) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота Блювота; Сухість в роті Неприємні відчуття у роті.; Підвищене слиноутворення Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Висип; Сверблячка** Макулопапульозний висип; Підвищене потовиділення; Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини; Біль у спині Загальні розлади та порушення у місці ін'єкції; Біль у грудях; Реакції у місці ін'єкції***; Почуття жару; Озноб; Почуття втоми; Погане самопочуття; Відчуття дискомфорту; нездужання * Повідомлялося про загрозливі для життя та/або летальні випадки. Ці повідомлення було отримано у постмаркетинговий період. ** Сверблячка (генералізований свербіж, свербіж в очах). *** Реакції (різного роду) на місці ін'єкції: екстравазація на місці ін'єкції, печіння на місці ін'єкції, відчуття холоду на місці ін'єкції, роздратування на місці ін'єкції, біль у місці ін'єкції. Опис окремих небажаних реакцій Є повідомлення про випадки розвитку нефрогенного системного фіброзу (НСФ) при застосуванні деяких гадоліній, що містять контрастні засоби (див. також розділ "Особливі вказівки"). Після введення препарату Прімовіст менш ніж у 1% пацієнтів відзначалося незначне підвищення концентрації заліза та білірубіну в плазмі. Однак ці значення не перевищували вихідні більш ніж у 2-3 рази та поверталися до початкових значень у межах 1-4 днів без розвитку будь-яких симптомів. З боку лабораторних показників при введенні препарату Прімовіст ® можливий розвиток таких побічних ефектів як: підвищення активності "печінкових" трансаміназ, зниження рівня гемоглобіну, лейкоцитурія, гіперглікемія, гіпонатріємія, лейкоцитоз, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з інгібіторами білка органічних аніонів Дослідження на тваринах показали, що сполуки, що належать до класу аніонних лікарських препаратів, наприклад, рифампіцин, зменшують захоплення гадоксетової кислоти клітинами печінки, тим самим знижуючи ефективність контрастування печінки. В цьому випадку очікувана користь від введення препарату Прімовіст може проявитися не повною мірою. За даними досліджень, у тварин інших взаємодій з лікарськими препаратами виявлено не було. У дослідженні у здорових добровольців було показано, що одночасне застосування з інгібітором транспортного білка органічних аніонів еритроміцином не впливало на ефективність та фармакокінетику гадоксетової кислоти. Інші клінічні дослідження щодо взаємодії з іншими лікарськими препаратами не проводилися. Вплив підвищеного вмісту білірубіну або феритину Підвищення концентрації білірубіну (> 3 мг/дл) або феритину може зменшити ефективність контрастування печінки препаратом Прімовіст®. При застосуванні препарату Прімовіст® у таких пацієнтів процедуру магнітно-резонансної томографії необхідно завершити не пізніше ніж через 60 хвилин після введення препарату. Вплив на результати діагностичних тестів При визначенні вмісту заліза в сироватці крові комплексонометричними методами (наприклад, методом комплексоутворення з фероцином) протягом 24 годин після обстеження з використанням препарату Примовіст® можливе отримання хибно завищених або хибно занижених значень через присутність у розчині контрастного препарату. кислоти. Несумісність Зважаючи на відсутність досліджень про несумісність, цей медичний препарат не повинен змішуватися з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат Прімовіст® призначений для внутрішньовенного введення. Доза вводиться у нерозведеному вигляді шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції. Після ін'єкції контрастного засобу внутрішньовенну канюлю/катетер слід промити 0,9% розчином натрію хлориду. Після болюсної ін'єкції препарату Прімовіст® динамічна візуалізація в артеріальній, портовенозній та рівноважній фазах дозволяє отримати неоднакову тимчасову картину контрастування різних типів уражень печінки. Ця інформація дає можливість класифікувати виявлені освіти (доброякісні/злоякісні) та описати їх специфічні характеристики. Цей метод дослідження додатково покращує візуалізацію гіперваскулярних уражень печінки. Відстрочена (гепатоспецифічна) фаза починається приблизно через 10 хвилин після ін'єкції (у підтверджуючих дослідженнях більшість даних було отримано через 20 хвилин після ін'єкції), при цьому період візуалізації триває не менше 120 хвилин. У пацієнтів, які потребують гемодіалізу, а також у пацієнтів з підвищеною концентрацією білірубіну (>3 мг/дл) період візуалізації скорочується до 60 хвилин. Виявлення уражень покращується при контрастуванні паренхіми печінки під час гепатоспецифічної фази, дозволяючи визначити кількість вогнищ ураження, їхнє сегментарне розташування, візуалізацію та межі. Відмінність уражень печінки характером динаміки контрастування/вимивання контрастної речовини дозволяє отримати додаткову інформацію. Печінкова екскреція препарату Прімовіст забезпечує контрастування жовчовивідної системи. Необхідно дотримуватися загальноприйнятих запобіжних заходів при проведенні магнітно-резонансної томографії. За наявності у пацієнта кардіостимулятора та феромагнітного пристрою, що імплантується, не рекомендується проведення магнітно-резонансної томографії. Протягом двох годин перед обстеженням пацієнт повинен утримуватися від їжі для зниження ризику аспірації, оскільки всі контрастні засоби можуть викликати такі побічні дії як нудота та блювання. Але можливості під час введення контрастного засобу пацієнт повинен перебувати в горизонтальному положенні. Дози: Дорослі: 0,1 мл/кг препарату Прімовіст® (що відповідає 25 мкмоль/кг маси тіла). Деякі групи пацієнтів: Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Коригування дози не потрібне. Враховуючи дані клінічних досліджень та досвід застосування препарату у клінічній практиці, відмінностей у ефективності та безпеці у молодих та літніх (старше 65 років) пацієнтів не виявлено. Пацієнти з порушеннями функції печінки Коригування дози не потрібне. Враховуючи дані клінічних досліджень та досвід застосування препарату у клінічній практиці, відмінностей у ефективності та безпеці у пацієнтів з нормальною та порушеною функцією печінки не виявлено. Пацієнти з порушеннями функції нирок У ході клінічних досліджень відмінностей у ефективності та безпеці застосування препарату у пацієнтів з нормальною та порушеною функцією нирок виявлено не було. У пацієнтів з порушеннями функції нирок уповільнено виведення гадоксетової кислоти динатрієвої солі, проте для отримання високої якості зображення, коригування дози проводити не слід. Правила використання/звернення з препаратом Візуальний огляд Лікарський препарат необхідно ретельно оглянути перед застосуванням. Препарат Примовіст® не слід застосовувати у разі вираженої зміни кольору, появи механічних включень та за наявності дефектів упаковки. Флакони Даний лікарський препарат є готовим до застосування розчином, призначеним тільки для одноразового використання. Набір препарату у шприц проводять безпосередньо перед введенням. Гумову пробку флакона слід проколоти один раз, повторний забір препарату з флакона неприпустимий. Попередньо наповнені шприци Попередньо наповнений шприц слід вийняти з упаковки та приготувати для ін'єкції безпосередньо перед обстеженням. Ковпачок із наповненого шприца слід зняти безпосередньо перед введенням препарату. Залишок невикористаного контрастного засобу слід знищити.ПередозуванняОдноразове введення гадоксетової кислоти динатрієвої солі у дозі до 0,4 мл/кг (100 мкмоль/кг) добре переноситься. Серед обмеженої кількості пацієнтів під час клінічних досліджень випробовувалась доза 2 мл/кг (500 мкмоль/кг) маси тіла. У цих пацієнтів спостерігалася підвищена частота побічних ефектів, але додаткових побічних реакцій не було виявлено. При клінічному застосуванні про випадки передозування не повідомляли. Таким чином, ознаки та симптоми передозування гадоксетової кислоти динатрієвою сіллю не описані. Специфічного антидоту не існує і симптоматичне лікування. Пацієнти з порушеннями функції нирок та/або печінки У разі ненавмисного передозування у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок та печінки препарат Примовіст® можна вивести з організму шляхом гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Прімовіст® повинен застосовуватися тільки фахівцями охорони здоров'я, які мають клінічний досвід проведення МРТ та використовуватися лише в тому випадку, коли необхідну діагностичну інформацію не можна отримати за допомогою МРТ без посилення контрастності зображення. Застосування препарату має супроводжуватися дотриманням загальноприйнятих правил безпеки проведення магнітно-резонансних досліджень (у т. ч. виключення використання феромагнітних виробів, наприклад, кардіостимулятора або аневризматичних кліпс). Гіперчутливість Як і для інших препаратів цього класу, введення препарату Прімовіст може бути пов'язане з розвитком реакцій гіперчутливості/алергічних реакцій або інших проявів ідіосинкразії, що характеризуються серцево-судинними, дихальними або шкірними проявами. Можливі тяжкі реакції, у тому числі анафілактичний шок. Ризик розвитку реакцій підвищеної чутливості зростає за наявності: раніше мали місце реакцій на запровадження контрастних коштів; бронхіальної астми; алергічних захворювань. Більшість перелічених реакцій проявляються протягом 30 хвилин після введення препарату. У зв'язку з цим рекомендується наступне спостереження пацієнтом після проведення дослідження. У зв'язку з можливістю розвитку реакцій гіперчутливості потрібна наявність відповідних лікарських засобів та готовність до надання невідкладної медичної допомоги. У поодиноких випадках можуть спостерігатися відстрочені реакції (від кількох годин до кількох днів). Пацієнти з розвитком подібних реакцій на фоні прийому бета-адреноблокаторів можуть бути резистентними до лікування бета-агоністами. Серцево-судинна патологія Дані щодо введення препарату Прімовіст® пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями обмежені, тому в цих випадках необхідно бути обережними. Необхідно особливо ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик у пацієнтів з ризиком розвитку аритмій, зокрема, пацієнтів з подовженим інтервалом QT та при застосуванні ЛЗ, що подовжують інтервал QT. Порушення функції нирок У пацієнтів з нормальною функцією нирок гадоксетової кислоти динатрієва сіль виводиться нирками та через ШКТ у рівному співвідношенні. Перед введенням препарату Примовіст усім пацієнтам слід провести обстеження на наявність можливого порушення функції нирок за допомогою збору анамнезу та/або проведення лабораторних тестів. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок уповільнено виведення контрастних засобів, тому у таких випадках необхідно ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик. Повторне введення не повинно здійснюватися протягом 7 днів у пацієнтів з гострими або хронічними тяжкими порушеннями функції нирок. Гадоксетова кислота динатрієва сіль може бути видалена з організму за допомогою гемодіалізу. Приблизно 30% введеної дози виводиться з організму після триразового одноразового сеансу гемодіалізу, розпочатого через 1 годину після ін'єкції. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю гадоксетової кислоти динатрієва сіль практично повністю виводилася шляхом гемодіалізу та за рахунок екскреції з жовчю протягом 6 днів, а у більшості пацієнтів – протягом 3 днів. У пацієнтів, які вже на гемодіалізі під час застосування препарату Примовіст®, після введення препарату слід швидко розпочати процедуру гемодіалізу для покращення виведення контрастного засобу з організму. Є повідомлення про зв'язок нефрогенного системного фіброзу (НСФ) з використанням деяких гадолінієвмісних контрастних засобів у пацієнтів з гострими або хронічними тяжкими порушеннями функції нирок (СКФ). Хоча при введенні діагностичної дози препарату Примовіст® системна експозиція гадолінію є низькою, і існують два шляхи виведення (нирками та через ШКТ), можливість виникнення НСФ після введення препарату не виключена. Тому застосовувати препарат Примовіст у таких пацієнтів можна лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Реакції у місці введення Необхідно суворо уникати внутрішньом'язового введення препарату, оскільки воно може бути причиною розвитку реакцій непереносимості у місці введення, включаючи осередковий некроз. При застосуванні гадолін містять препаратів необхідно враховувати можливість накопичення діючої речовини в головному мозку та інших органах, у зв'язку з чим вони повинні використовуватися тільки у випадках крайньої необхідності, при неможливості проведення альтернативних методів діагностики та в мінімально можливих дозах, що дозволяють отримати необхідне зображення. Застосовувати тільки як препарат другої лінії, при неможливості застосування макроциклічних гадолін містять препаратів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Невідомо.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему