Октреотид-лонг 20мг 1 шт микросферы для приготовления суспензии для внутримышечного введения пролонгированного действия

Соматостатина аналог синтетический.

Розчин - 1 фл.

У контурну коміркову упаковку поміщають:

При упаковці розчинника в імпортні ампули, що мають кільце для розтину або точку розлому, ампульний скарифікатор або ніж для розтину ампул не вкладають.

1 контурну осередкову упаковку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.

Ліофілізований порошок (ламкий ліофілізат) або ущільнена в пігулку пориста маса білого або білого зі слабким жовтуватим відтінком кольору.

Розчинник: прозора безбарвна рідина

Відновлена ​​суспензія: при додаванні розчинника та збовтуванні повинна утворитися гомогенна суспензія білого або білого зі слабким жовтуватим відтінком кольору; при стоянні суспензія осідає, але легко ресуспендується при струшуванні; суспензія повинна вільно проходити в шприц через голку №0840.

Соматостатину аналог синтетичний.

Октреотид-лонг ФС є лікарською формою октреотиду тривалої дії для внутрішньом'язового введення, яка забезпечує підтримання стабільних терапевтичних концентрацій октреотиду в крові протягом 4-х тижнів. Октреотид - синтетичний октапептид, похідне природного гормону соматостатину, що має подібні до нього фармакологічні ефекти, але значно більшу тривалість дії. Октреотид пригнічує патологічно підвищену секрецію гормону росту (ГР), а також пептидів та серотоніну, що продукуються у гастроентеропанкреатичній ендокринній системі.

У здорових осіб октреотид, подібно до соматостатину, пригнічує секрецію ГР, що викликається аргініном, фізичним навантаженням та інсуліновою гіпоглікемією; секрецію інсуліну, глюкагону, гастрину та інших пептидів гастроентереропанкреатичної ендокринної системи, що викликається прийомом їжі, а також секрецію інсуліну та глюкагону, що стимулюється аргініном; секрецію тиреотропіну, що викликається тиреоліберином. Переважна дія на секрецію ГР у октреотиду, на відміну від соматостатину, виражена значно більшою мірою, ніж секрецію інсуліну. Введення октреотиду не супроводжується феноменом гіперсекреції гормонів за механізмом негативного зворотного зв'язку.

У хворих на акромегалію введення октреотиду забезпечує в переважній більшості випадків стійке зниження рівня ГР та нормалізацію концентрації інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1). У пацієнтів з акромегалією октреотид суттєво зменшує вираженість таких симптомів, як головний біль, підвищене потовиділення, парестезії, втома, біль у кістках та суглобах, периферичну нейропатію. У хворих з аденомою гіпофіза, що секретує ГР, призводить до зменшення розмірів пухлини.

При карциноїдних пухлинах застосування препарату призводить до зменшення вираженості симптомів захворювання, насамперед таких, як "припливи" та діарея. У багатьох випадках клінічне поліпшення супроводжується зниженням концентрації серотоніну в плазмі та екскреції 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з сечею.

При пухлинах, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду (ВІП), застосування октреотиду призводить до зменшення важкої секреторної діареї, характерної для цього стану, що, своєю чергою, покращує якість життя хворого. Одночасно відбувається зменшення супутніх порушень електролітного балансу, наприклад, гіпокаліємії, що дозволяє скасувати ентеральне та парентеральне введення рідини та електролітів. За даними комп'ютерної томографії, у хворих відбувається уповільнення або зупинка прогресування росту пухлини, і навіть зменшення її розмірів, особливо метастазів у печінку. Клінічне покращення зазвичай супроводжується зменшенням (аж до нормальних значень) концентрації ВІП у плазмі.

При глюкагономах застосування октреотиду призводить до помітного зменшення некротизуючої мігруючої висипки, яка характерна для даного стану. Октреотид не впливає на вираженість цукрового діабету, що часто спостерігається при глюкагономах, і зазвичай не призводить до зниження потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратів. У хворих, які страждають на діарею, препарат викликає її зменшення, що супроводжується підвищенням маси тіла. При застосуванні октреотиду відбувається швидке зниження концентрації глюкагону у плазмі, проте при тривалому лікуванні цей ефект не зберігається. Симптоматичне покращення залишається стабільним тривалий час.

При гастриномах (синдромі Золлінгера-Еллісона) препарат, що застосовується як монотерапія або в комбінації з блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та інгібіторами протонного насоса, знижує утворення соляної кислоти в шлунку і призводить до клінічного поліпшення, у тому числі і щодо діареї. При введенні октреотиду відбувається зменшення симптомів, пов'язаних із синтезом пептидів пухлиною, у тому числі "припливів". У деяких випадках відзначається зниження концентрації гастрину у плазмі.

У хворих з інсуліномами октреотид зменшує вміст імунореактивного інсуліну у крові.

У хворих з операбельними пухлинами октреотид може забезпечити відновлення та підтримання нормоглікемії у передопераційному періоді. У хворих з неоперабельними доброякісними та злоякісними пухлинами контроль глікемії може покращуватись і без одночасного тривалого зниження концентрації інсуліну в крові.

У хворих з пухлинами, що рідко зустрічаються, гіперпродукують рилізинг-фактор гормону росту (соматолібериномами), октреотид знижує симптоми акромегалії, що пов'язано з придушенням секреції рилізинг-фактору гормону росту і самого ГР. Таким чином, надалі відбувається зменшення розмірів гіпофізу, які до початку лікування були збільшені.

У хворих на гормонорезистентний рак передміхурової залози (ГР РПЗ) збільшується пул нейроендокринних клітин, що експресують соматостатинові рецептори, афінні до октреотиду (SS2 і SS5 типів), що визначає чутливість пухлини до октреотиду. Застосування октреотиду в комплексі з дексаметазоном на фоні андрогенної блокади (медикаментозна або хірургічна кастрація) у хворих на ГР РПЗ відновлює чутливість до гормональної терапії та призводить до зниження простатичного специфічного антигену (ПСА) більш ніж у 50% пацієнтів. У хворих на ГР РПЗ з метастазами в кістки дана терапія супроводжується вираженим і тривалим знеболюючим ефектом, покращується якість життя.

Правила приготування суспензії

Препарат вводиться лише внутрішньом'язово.

Препарат повинен готуватися та вводитися лише спеціально навченим медичним персоналом.

Суспензію Октреотиду-лонг ФС готують безпосередньо перед введенням за допомогою розчинника, що додається.

Перед ін'єкцією ампулу з розчинником та флакон із препаратом необхідно дістати з холодильника та довести до кімнатної температури (потрібно 30-50 хв).

Флакон з Октреотидом-лонг ФС тримайте вертикально! Легко постукуючи по флакону, досягніть, щоб весь препарат знаходився на дні флакона.

Відкрийте упаковку зі шприцем, приєднайте до нього голку розміром 0,8 мм х 40 мм для забору розчинника (використовувати тільки розчинник, що входить до комплекту).

Розкрийте ампулу з розчинником і наберіть у шприц весь вміст ампули з розчинником, встановіть шприц на дозу 2 мл.

Зніміть пластикову кришку з флакона із мікросферами. Продезінфікуйте гумову пробку спиртовим тампоном (додається в упаковці). Вставте голку у флакон через центр гумової корки. Не торкаючись голки вмісту флакона, обережно введіть розчинник по внутрішній стінці флакона. Вийміть шприц із флакона.

Не чіпайте флакон, доки розчинник не змочить повністю весь вміст флакона. Після того, як вміст флакона повністю просочився розчинником (це приблизно займає 2-5 хвилин), необхідно обережно, не перевертаючи флакон, перевірити наявність сухого залишку у флаконі. При виявленні залиште флакон до повного просочування. Протягом 30-60 секунд флакон обережно повільно обертайте до утворення однорідної суспензії.

Не перевертайте та не струшуйте флакон!

Підготуйте пацієнта до ін'єкції.

Замініть голку на шприці голкою розміром 1,2 мм x 50 мм (для набору суспензії). Вставте голку через гумову пробку у флакон. Потім зріз голки опустіть вниз і, нахиливши флакон під кутом 45 градусів, повільно наберіть суспензію в шприц повністю. Не перевертайте флакон під час набору. Невелика кількість препарату може залишатися на стінках та дні флакону.

Витрата залишок на стінках і дні флакона враховується.

Відразу після набору суспензії зніміть голку. Замініть голку для введення препарату розміром 1,1 мм х 40 мм, акуратно переверніть шприц і видаліть з шприца повітря.

Вставте суспензію Октреотиду-лонг ФС негайно після приготування.

Суспензія Октреотиду-лонг ФС не повинна змішуватися з жодною іншою лікарською речовиною в одному шприці.

Продезінфікуйте місце ін'єкції. Введіть голку глибоко в сідничний м'яз, потягніть поршень шприца на себе, щоб переконатися, що не пошкоджена кровоносна судина.

Введіть суспензію повільно.

При попаданні в кровоносну судину слід поміняти місце ін'єкції та голку.

При закупорці голки замініть її на іншу.

При повторних ін'єкціях ліву та праву сторони слід чергувати.

Октреотид є засобом патогенетичної терапії при пухлинах, що активно експресують рецептори до соматостатину.

У терапії акромегалії:

У терапії ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та підшлункової залози:

У терапії гормонорезистентного раку передміхурової залози:

Підвищена чутливість до октреотиду або до інших компонентів препарату.

З обережністю: холелітіаз, цукровий діабет.

Досвід застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування відсутній, тому цій категорії хворих препарат призначають лише у разі нагальної потреби.

Критерії оцінки частоти розвитку небажаних реакцій: дуже часто (>1/10); часто (≥1/100,

Місцеві реакції: часто при внутрішньом'язовому введенні можливі біль, рідше припухлість та висипання в місці ін'єкції (як правило, слабко виражені, нетривалі).

З боку травної системи: часто – спастичні болі в животі, здуття живота, надмірне газоутворення, рідке випорожнення, діарея; іноді – холецистит; рідко – нудота, блювання, утворення каменів у жовчному міхурі, стеаторея. Хоча виділення жиру з калом може зростати, немає вказівок на те, що тривале лікування октреотидом може призводити до порушення всмоктування (мальабсорбції). У поодиноких випадках - явища, що нагадують гостру кишкову непрохідність: прогресуюче здуття живота, виражений біль в епігастральній ділянці, напруга черевної стінки. Повідомлялося про рідкісні випадки гострого панкреатиту, що розвинувся в перші години або дні підшкірного застосування октреотиду. При тривалому застосуванні спостерігалися випадки панкреатиту, пов'язаного з холелітіазом.

Існують окремі повідомлення про розвиток порушень функції печінки (гострий гепатит без холестазу з нормалізацією показників трансаміназ після відміни октреотиду); повільний розвиток гіпербілірубінемії, що супроводжується підвищенням показників лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази.

З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках може розвинутись стійка гіперглікемія, гіпоглікемія.

З боку серцево-судинної системи: іноді – брадикардія, тахікардія.

З боку дихальної системи: дуже рідко – задишка.

Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість, висипання; дуже рідко – анафілаксія.

Інші: в окремих випадках повідомлялося про тимчасове випадання волосся після введення октреотиду.

Октреотид зменшує всмоктування з кишечника циклоспорину та сповільнює всмоктування циметидину.

При одночасному застосуванні октреотиду та бромокриптину біодоступність останнього підвищується.

Є літературні дані про те, що аналоги соматостатину можуть зменшувати метаболічний кліренс речовин, що метаболізуються ферментами цитохрому Р450, що може бути викликане супресією ГР. Оскільки неможливо виключити подібні ефекти октреотиду, препарати, що метаболізуються ферментами системи цитохрому Р450 та мають вузький терапевтичний діапазон доз (наприклад, хінідин та терфенадин), слід призначати з обережністю.

Препарат "Октреотид-лонг ФС" слід вводити лише глибоко внутрішньом'язово, у сідничний м'яз. При повторних ін'єкціях ліву та праву сторони слід чергувати. Суспензію слід готувати перед ін'єкцією. У день ін'єкції флакон із препаратом та ампулу з розчинником можна тримати при кімнатній температурі.

При акромегалії для вирішення питання щодо переносимості та ефективності тривалого лікування Октреотидом-лонг ФС рекомендується попередньо провести 3-денну пробу з підшкірним введенням октреотиду (300 мкг/добу). Зниження рівня ІФР-1 у крові більше 60% від вихідного (за відсутності ознак непереносимості) буде вказувати на хороший прогноз застосування препарату як тривалої первинної або вторинної фармакотерапії. Для пацієнтів, менш чутливих до препарату, стартова доза повинна бути вищою. Для резистентної групи хворих рекомендується хірургічне втручання. У разі нерадикальної аденомектомії 3-денна проба з підшкірним введенням підвищує чутливість до подальшої лікарської терапії.

Для хворих, у яких введення октреотиду забезпечує адекватний контроль проявів захворювання, рекомендована початкова доза препарату "Октреотид-лонг ФС" становить 20 мг кожні 4 тижні протягом 3-х місяців. Починати лікування Октреотидом-лонг ФС можна наступного дня після останнього підшкірного введення розчину октреотиду. Надалі дозу препарату коригують з урахуванням концентрації у сироватці ГР та ІФР-1, а також клінічних симптомів.

Якщо після 3-х місяців лікування не вдалося досягти адекватного клінічного та біохімічного ефекту (зокрема, якщо концентрація ГР залишається вищою за 2,5 мкг/л), дозу можна збільшити до 30 мг, що вводяться кожні 4 тижні.

У тих випадках, коли після 3-х місяців лікування препаратом "Октреотид-лонг ФС" у дозі 20 мг відзначається стійке зменшення сироваткової концентрації ГР нижче 1 мкг/л, нормалізація концентрації ІФР-1 та зникнення оборотних симптомів акромегалії, можна зменшити дозу Октреотиду- лонг ФС до 10мг. Однак у цих хворих, які отримують відносно невелику дозу Октреотиду-лонг ФС, слід ретельно контролювати сироваткові концентрації ГР та ІФР-1, а також симптоми захворювання. Пацієнтам, які отримують стабільну дозу препарату, визначення концентрацій ГР та ІФР-1 слід проводити кожні 6 місяців.

При ендокринних пухлинах ШКТ та підшлункової залози для хворих, у яких підшкірне введення октреотиду забезпечує адекватний контроль проявів захворювання, рекомендована початкова доза Октреотиду-лонг ФС становить 20 мг кожні 4 тижні. Підшкірне введення октреотиду слід продовжувати протягом 2-х тижнів після першого введення Октреотиду-лонг ФС. Для хворих, які не отримували раніше октреотид п/к, рекомендується розпочинати лікування саме з п/к введення октреотиду в дозі 100 мкг 3 рази/добу протягом відносно короткого періоду часу (приблизно 2 тижні) з метою оцінки його ефективності та загальної переносимості. Тільки після цього призначають Октреотид-лонг ФС за наведеною вище схемою. У випадку, коли терапія Октреотидом-лонг ФС протягом 3-х місяців забезпечує адекватний контроль клінічних проявів та біологічних маркерів захворювання,можна знизити дозу Октреотиду-лонг ФС до 10 мг, що призначаються кожні 4 тижні. У тих випадках, коли після 3 місяців лікування Октреотидом-лонг ФС вдалося досягти лише часткового поліпшення, дозу препарату можна збільшити до 30 мг кожні 4 тижні. На фоні лікування Октреотидом-лонг ФС в окремі дні можливе посилення клінічних проявів, характерних для ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту та підшлункової залози. У цих випадках рекомендується додаткове підшкірне введення розчину октреотиду в дозі, що застосовувалась до початку лікування Октреотидом-лонг ФС. Це може відбуватися головним чином у перші 2 місяці лікування, поки не досягнуто терапевтичних концентрацій октреотиду в плазмі.Дозу препарату можна збільшити до 30 мг кожні 4 тижні. На фоні лікування Октреотидом-лонг ФС в окремі дні можливе посилення клінічних проявів, характерних для ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту та підшлункової залози. У цих випадках рекомендується додаткове підшкірне введення розчину октреотиду в дозі, що застосовувалась до початку лікування Октреотидом-лонг ФС. Це може відбуватися головним чином у перші 2 місяці лікування, поки не досягнуто терапевтичних концентрацій октреотиду в плазмі.Дозу препарату можна збільшити до 30 мг кожні 4 тижні. На фоні лікування Октреотидом-лонг ФС в окремі дні можливе посилення клінічних проявів, характерних для ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту та підшлункової залози. У цих випадках рекомендується додаткове підшкірне введення розчину октреотиду в дозі, що застосовувалась до початку лікування Октреотидом-лонг ФС. Це може відбуватися головним чином у перші 2 місяці лікування, поки не досягнуто терапевтичних концентрацій октреотиду в плазмі.Це може відбуватися головним чином у перші 2 місяці лікування, поки не досягнуто терапевтичних концентрацій октреотиду в плазмі.Це може відбуватися головним чином у перші 2 місяці лікування, поки не досягнуто терапевтичних концентрацій октреотиду в плазмі.

При гормонорезистентному раку передміхурової залози початкова доза препарату "Октреотид-лонг ФС", що рекомендується, становить 20 мг кожні 4 тижні протягом 3-х місяців. Надалі дозу препарату коригують з урахуванням динаміки концентрації простатоспецифічного антигену (ПСА) у сироватці, а також клінічних симптомів. Якщо після 3-х місяців лікування не вдалося досягти адекватного клінічного та біохімічного ефекту (зниження ПСА), дозу можна збільшити до 30 мг, що вводяться кожні 4 тижні. Лікування Октреотидом-лонг ФС поєднують із застосуванням дексаметазону, який призначають внутрішньо за наступною схемою: 4 мг на добу протягом 1 місяця, потім 2 мг на добу протягом 2 тижнів, потім 1 мг на добу (підтримуюча доза). Лікування хворих, яким раніше проводили медикаментозну антиандрогенну терапію,поєднують із застосуванням аналога гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ). При цьому ін'єкцію аналога ГнРГ (пролонгованої форми) проводять 1 раз на 4 тижні. Пацієнтам, які отримують Октреотид-лонг ФС, визначення концентрацій ПСА слід проводити щомісяця.

У хворих з порушенням функції нирок, печінки та у пацієнтів похилого віку немає необхідності коригувати режим дозування Октреотиду-лонг ФС.

За відомими даними, при застосуванні октреотиду в дозі 90 мг кожні 2 тижні у хворих на злоякісні новоутворення не було відзначено будь-яких небажаних явищ.

При одноразовому внутрішньовенному болюсному введенні октреотиду в дозі 1 мг дорослому пацієнту описані такі симптоми, як короткочасна брадикардія, "припливи" крові до обличчя, спастичні болі в животі, діарея, відчуття порожнечі в шлунку та нудота. Всі ці симптоми вирішилися протягом 24 годин після введення препарату.

Лікування: симптоматичне.

При пухлинах гіпофіза, що секретують ГР, необхідно ретельне спостереження за хворими, оскільки можливе збільшення розмірів пухлини з розвитком таких серйозних ускладнень, як звуження полів зору. У таких випадках слід розглянути необхідність застосування інших методів лікування. У 15-30% хворих, які отримують октреотид підшкірно протягом тривалого часу, можлива поява каменів у жовчному міхурі. Поширеність у загальній популяції (вік 40-60 років) становить 5-20%. Досвід тривалого лікування октреотидом пролонгованої дії хворих на акромегалію, з нейроендокринними пухлинами ШКТ та підшлункової залози свідчить про те, що октреотид пролонгованої дії у порівнянні з октреотидом короткої дії не призводить до підвищення частоти утворення каменів жовчного міхура. Проте,рекомендується проведення УЗД жовчного міхура перед початком лікування Октреотидом-лонг ФС та приблизно кожні 6 місяців у процесі лікування. Камені в жовчному міхурі, якщо вони виявляються, як правило, безсимптомні. У хворих на цукровий діабет 1 типу Октреотид-лонг ФС може впливати на обмін глюкози і, отже, знижувати потребу у інсуліні, що вводиться. Для пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та пацієнтів без супутнього порушення вуглеводного обміну підшкірні ін'єкції октреотиду можуть призводити до постпрандіальної глікемії. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та у разі потреби коригувати гіпоглікемічну терапію.У хворих на цукровий діабет 1 типу Октреотид-лонг ФС може впливати на обмін глюкози і, отже, знижувати потребу у інсуліні, що вводиться. Для пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та пацієнтів без супутнього порушення вуглеводного обміну підшкірні ін'єкції октреотиду можуть призводити до постпрандіальної глікемії. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та у разі потреби коригувати гіпоглікемічну терапію.У хворих на цукровий діабет 1 типу Октреотид-лонг ФС може впливати на обмін глюкози і, отже, знижувати потребу у інсуліні, що вводиться. Для пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та пацієнтів без супутнього порушення вуглеводного обміну підшкірні ін'єкції октреотиду можуть призводити до постпрандіальної глікемії. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та у разі потреби коригувати гіпоглікемічну терапію.У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та у разі потреби коригувати гіпоглікемічну терапію.У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та у разі потреби коригувати гіпоглікемічну терапію.

У хворих з інсуліномами на фоні лікування октреотидом може відзначатися збільшення виразності та тривалості гіпоглікемії (це пов'язано з більш вираженим переважним впливом на секрецію ГР та глюкагону, ніж на секрецію інсуліну, а також із меншою тривалістю інгібуючого впливу на секрецію інсуліну). Показано систематичне спостереження за цими хворими.

У деяких пацієнтів октреотид може змінювати абсорбцію жирів у кишечнику. На фоні застосування октреотиду відзначається зниження вмісту ціанокобаламіну (вітаміну В12) та відхилення від норми показників тесту всмоктування ціанокобаламіну (тест Шиллінга).

У пацієнтів із дефіцитом вітаміну В12 в анамнезі при застосуванні октреотиду рекомендується контролювати вміст ціанокобаламіну.

До призначення октреотиду хворі повинні пройти УЗД жовчного міхура. Під час лікування Октреотидом-лонг ФС слід проводити повторні УЗД жовчного міхура, переважно з інтервалами 6-12 місяців. Якщо каміння жовчного міхура виявлено ще до початку лікування, необхідно оцінити потенційні переваги терапії Октреотидом-лонг ФС порівняно з можливим ризиком, пов'язаним із наявністю жовчного каміння. В даний час немає жодних свідчень того, що октреотид пролонгованої дії несприятливо впливає на протягом або прогноз вже наявної жовчнокам'яної хвороби.

Ведення хворих, у яких камені жовчного міхура утворюються у процесі лікування Октреотидом-лонг ФС

а) Безсимптомне каміння жовчного міхура.

Застосування Октреотиду-лонг ФС можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь/ризик. У жодному разі не потрібні жодні інші заходи, крім продовження проведення оглядів, зробивши їх, при необхідності, частішими.

б) Камені жовчного міхура із клінічною симптоматикою.

Застосування Октреотиду-лонг ФС можна припинити або продовжити - відповідно до оцінки співвідношення користь/ризик. У кожному разі хворого слід лікувати як і, як та інших випадках жовчнокам'яної хвороби з клінічними проявами.

Застосування у дітей

Існує обмежений досвід застосування у дітей

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

На сьогоднішній день немає даних про вплив октреотиду на здатність водити автомобіль і працювати з механізмами.

За рецептом

Производит Октреотид-лонг 20мг 1 шт микросферы для приготовления суспензии для внутримышечного введения пролонгированного действия компания Натива ООО. Само производство расположено в стране Россия.
Тут Вы всегда можете купить Октреотид-лонг 20мг 1 шт микросферы для приготовления суспензии для внутримышечного введения пролонгированного действия онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Октреотид-лонг 20мг 1 шт микросферы для приготовления суспензии для внутримышечного введения пролонгированного действия в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Присмотритесь еще к такому товару на нашем сайте. Необходима быстрая доставка Октреотид-лонг 20мг 1 шт микросферы для приготовления суспензии для внутримышечного введения пролонгированного действия? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Октреотид-депо 30мг 1 шт. лиофилизат для приготовления суспензии для внутримышечного пролонгированного действия, Оргалутран 0,25мг/0,5мл 5 шт. раствор для подкожного введения vetter pharma-fertigung, Соматулин аутожель 90мг 1 шт. гель для подкожного введения пролонгированного действия шприц+игла, L-тироксин 50мкг 50 шт. таблетки, Гонал-ф 900ме 66мкг/1,5мл 1 шт. раствор для подкожного введения шприц-ручка.