Анаприлин 10мг 50 шт таблетки
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таб.
-
Дозировка:10 мг
-
Фасовка:N50
Бета-адреноблокатор.
Анаприлин 10мг 50 шт таблетки инструкция на украинскомСклад, форма випуску та упаковка
Пігулки - 1 таб.
Діюча речовина: пропранололу гідрохлорид – 10,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 64,0 мг, крохмаль кукурудзяний – 20,0 мг, желатин – 2,5 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 2,5 мг, магнію стеарат – 1,0 мг.По 10, 25, 30, 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів, закупорені кришками нагвинченими з контролем першого розкриття або системою "натиснути-повернути" з поліпропілену або поліетилену або банки поліпропіленові для лікарських засобів. контролем першого розтину з поліетилену або банки поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену високого тиску.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).
Опис лікарської форми
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком з одного боку та фаскою.
Фармакотерапевтична група
Бета-адреноблокатор.
Фармакокінетика
Всмоктування
Швидко і досить повно (90%) всмоктується при внутрішньому прийомі зі шлунково-кишкового тракту і відносно швидко виводиться з організму. Біодоступність після вживання становить 30-40% (ефект "первинного проходження" через печінку, мікросомальне окислення), при тривалому застосуванні - збільшується (утворюються метаболіти, інгібуючі ферменти печінки), величина біодоступності залежить від характеру їжі та інтенсивності печінкового кровотоку.
Біодоступність збільшується на 50% прийому харчових продуктів багатих білком. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-1,5 год після прийому внутрішньо.
Пропранолол є субстратом Р-глікопротеїну. Показано, що Р-глікопротеїн не впливає на метаболізм пропранололу у звичайному терапевтичному діапазоні доз.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові (альбуміном та альфа 1 кислим глікопротеїном) – 90-95%. Об'єм розподілу – 3-5 л/кг.
Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр, а також у грудне молоко.
Метаболізм
Пропранолол інтенсивно метаболізується в печінці за трьома основними шляхами: ароматичним гідроксилюванням (42%), N-деалкілуванням з подальшим окисленням (41%) та прямим глюкуронуванням (17%). Співвідношення шляхів метаболізму пропранололу може суттєво відрізнятися в окремих випадках.
Виявлено 4 основні метаболіти: пропранололу глюкуронід, нафтилоксимолочну кислоту, глюкуронову кислоту та складні сульфатні сполуки 4-гідроксипропранололу.
Згідно з дослідженнями in vitro, у метаболізмі пропранололу беруть участь ізоферменти системи цитохрому Р450, головним чином, ізофермент CYP2D6 (ароматичне гідроксилювання), ізофермент CYP1A2 (окислення ланцюгів) та, меншою мірою, ізофермент CYP2C1.
У здорових добровольців, "швидких" та "повільних" метаболізаторів ізоферменту CYP2D6, суттєвих відмінностей у кліренсі та періоді напіввиведення пропранололу не виявлено.
Виведення
Період напіввиведення – 3-6 год., на фоні курсового застосування може подовжуватися до 12 год. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів, у незміненому вигляді виводиться менше 1%. Не видаляється при гемодіалізі.
Фармакодинаміка
Неселективний бета-адреноблокатор. Має антиангінальну, антигіпертензивну та антиаритмічну дію. Неселективно блокуючи бета-адренорецептори (75% бета1 і 25% бета2-адренорецепторів), зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з аденозинтрифосфату, в результаті чого знижує внутрішньоклітинне надходження кальцію, надає негативну хроно-, дроу серцевих скорочень (ЧСС), пригнічує провідність та збудливість, знижує скоротливість міокарда).
На початку застосування бета-адреноблокаторів загальний периферичний судинний опір у перші 24 год збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів судин скелетної мускулатури), але через 1-3 доби. знижується.
Антигіпертензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму серця, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має значення у пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їхньої активності у відповідь на зниження артеріального тиску). ) та впливом на центральну нервову систему (ЦНС). Антигіпертензивний ефект стабілізується до кінця 2 тижнів курсового застосування.
Антиангінальна дія обумовлена зниженням потреби міокарда в кисні (за рахунок негативного хронотропного та інотропного ефекту). Зменшення ЧСС веде до подовження діастоли та поліпшення перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного проведення. Пригнічення проведення імпульсів відзначається переважно в антеградному та меншою мірою в ретроградному напрямках через атріовентрикулярний вузол та за додатковими шляхами. За класифікацією Вогана-Вільямса антиаритмічні засоби пропранолол відноситься до препаратів групи II. Зменшення виразності ішемії міокарда – за рахунок зниження потреби міокарда в кисні, постінфарктна смертність може також зменшуватися завдяки антиаритмічній дії.
Здатність запобігати розвитку головного болю судинного генезу обумовлена зменшенням вираженості розширення церебральних артерій внаслідок бета-адреноблокади судинних рецепторів, зниженням адгезивності тромбо реніна.
Зменшення тремору на фоні застосування пропранололу може бути зумовлене блокадою бета2-адренорецепторів. Підвищує атерогенні властивості крові. Підсилює скорочення матки (спонтанні та визнані лікарськими засобами, що стимулюють міометрій). Підвищує тонус бронхів.
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія; стенокардія напруги; нестабільна стенокардія; синусова тахікардія (в т.ч. при гіпертиреозі); надшлуночкова тахікардія; тахісистолічна форма фібриляції передсердь (миготлива тахіаритмія); надшлуночкова та шлуночкова екстрасистолія; профілактика повторного інфаркту міокарда (систолічний артеріальний тиск понад 100 мм рт. ст.); феохромоцитома (при одночасному застосуванні з альфа-адреноблокаторами); есенціальний тремор; мігрень (профілактика нападів); як допоміжний засіб у терапії тиреотоксикозу та тиреотоксичного кризу (при непереносимості тиреостатичних засобів); симпатоадреналові кризи на фоні діенцефального синдрому
Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату; атріовентрикулярна (AV) блокада ІІ-ІІІ ступеня; синдром слабкості синусового вузла (включаючи синоаурикулярну (синоатріальну) блокаду); брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв); артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.); неконтрольована хронічна серцева недостатність; гостра серцева недостатність; гострий інфаркт міокарда; кардіогенний шок; набряк легенів; стенокардія Принцметала; кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності); тяжкі захворювання периферичних судин (синдром Рейно); метаболічний ацидоз (зокрема діабетичний кетоацидоз); бронхіальна астма, схильність до бронхоспастичних реакцій, хронічна обструктивна хвороба легень (у тому числі і в анамнезі); феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); спастичний коліт; одночасне застосування з антипсихотичними засобами (нейролептиками), анксіолітиками (хлорпромазин, тріоксазин та ін.), інгібіторами моноаміноксидази (МАО), блокаторами "повільних" кальцієвих каналів (БМКК); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
З обережністю:
Печінкова та/або ниркова недостатність, гіперфункція щитовидної залози, міастенія, серцева недостатність, феохромоцитома, псоріаз, обтяжений алергологічний анамнез, порушення периферичного кровообігу, літній вік, атріовентрикулярна блокада І ступеня, респіраторні захворювання, цукровий диабет.
Вагітність та лактація
Препарат Анаприлін не рекомендується застосовувати під час вагітності та у період грудного вигодовування.
Тому перед початком прийому препарату у жінок дітородного віку слід унеможливити вагітність, а під час лікування вони повинні використовувати надійні методи контрацепції. У разі підтвердження факту вагітності під час лікування препаратом, слід якнайшвидше припинити його прийом та перевести пацієнтку на прийом інших препаратів, при застосуванні яких ризик для дитини буде найменшим.
Вагітність
При вагітності препарат застосовують лише за суворими показаннями у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (у зв'язку з можливістю затримки росту плода, внутрішньоутробної загибелі плода, передчасних пологів, а також розвитком у новонародженої брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії та паралічу) дихання).
Якщо застосування бета-адреноблокаторів під час вагітності необхідно, то краще застосовувати селективні бета1-адреноблокатори. Лікування необхідно переривати за 48-72 години до пологів. У тих випадках, коли це неможливо, необхідно контролювати матково-плацентарний кровообіг і ріст плода, а також забезпечувати строге спостереження за новонародженим протягом перших 3 діб після розродження.
Період грудного вигодовування
Пропранолол виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.
Побічна дія
Наведені нижче небажані ефекти даються відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10000), частота невідома: за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Порушення з боку серця: нечасто – атріовентрикулярна блокада; рідко – брадикардія, серцева недостатність, відчуття серцебиття, порушення провідності міокарда, аритмія, біль у грудях.
Порушення з боку судин: часто – похолодання кінцівок; рідко – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, ангіоспазм, мезентеріальний тромбоз, синдром Рейно.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, блювання, діарея, біль у епігастральній ділянці, зміна смаку; частота невідома – сухість слизової оболонки порожнини рота, ішемічний коліт, запор.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції печінки.
Порушення з боку нервової системи: рідко – психоз, емоційна лабільність, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, парестезія, запаморочення; частота невідома – головний біль.
Порушення з боку психіки: дуже часто – розлади сну (безсоння, сонливість); часто - ажитація (тривале збудження, що супроводжується тривогою), нічні кошмари, дратівливість; частота невідома – депресія, судоми, кататонія, зниження швидкості психомоторних реакцій.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – бронхіт; часто – бронхіоліт; рідко - риніт, закладеність носа, бронхоспазм (іноді з летальним кінцем), ларингоспазм; частота невідома – задишка.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – зниження апетиту; нечасто – гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу), гіперглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу), підвищення концентрації тригліцеридів та холестерину.
Порушення з боку органу зору: рідко – сухість слизової оболонки очей (зменшення секреції слізної рідини); порушення гостроти зору; частота невідома – кератокон'юнктивіт.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома – зниження лібідо, зниження потенції, хвороба Пейроні.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алопеція; частота невідома - загострення перебігу псоріазу, підвищене потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, висипання на шкірі, свербіж шкіри.
Порушення з боку ендокринної системи: частота невідома – зниження функції щитовидної залози.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія; рідко – тромбоцитопенія; частота невідома – агранулоцитоз, лейкопенія.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома - підвищення активності "печінкових" трансаміназ та концентрації білірубіну, підвищення титру антинуклеарних антитіл, гіперкаліємія.
Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: частота невідома - біль у грудній клітці, синдром "скасування", астенічний синдром (слабкість), підвищена стомлюваність.
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: частота невідома – артралгія, м'язова слабкість, біль у спині чи суглобах.
Взаємодія з лікарськими засобами
Антигіпертензивний ефект пропранололу посилюється при одночасному застосуванні з діуретиками, резерпіном, гідралазином та іншими гіпотензивними засобами (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензину II, альфа-адреноблокатори).
При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рілменідин) можливе погіршення перебігу серцевої недостатності за рахунок зниження симпатичного тонусу (зниження ЧСС та серцевого викиду, посилення симптомів вазодилатації). У разі різкої відміни даних препаратів, особливо до відміни пропранололу, можливий розвиток "рикошетної" артеріальної гіпертензії.
Одночасне застосування з ІМКК дигідропіридинового ряду (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін) може підвищувати ризик розвитку гіпотензії. Не можна виключати зростання ризику подальшого зниження скорочувальної здатності міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.
Пропранолол необхідно відмінити за кілька днів до припинення застосування клонідину.
Препарати, що викликають ортостатичну гіпотензію (нітрати, інгібітори фосфодіестерази 5, трициклічні антидепресанти, нейролептики, агоністи дофамінових рецепторів, леводопа, аміфостин, баклофен та інші) можуть посилити дію бета-адреноблокаторів.
Антигіпертензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландину нирками), естрогени (затримка натрію) та інгібітори МАО.
Циметидин збільшує біодоступність пропранололу.
Підвищує концентрацію лідокаїну в плазмі, знижує кліренс теофіліну. Одночасне застосування з похідними фенотіазину підвищує концентрацію обох препаратів у плазмі крові.
Посилює дію тиреостатичних та утеротонізуючих засобів; знижує дію антигістамінних засобів.
Підвищує ймовірність розвитку тяжких системних реакцій (анафілаксії) на фоні введення алергенів, що використовуються для імунотерапії або для шкірних проб.
Аміодарон, верапаміл, дилтіазем, беприділ – посилення виразності негативної хроно-, іно- та дромотропної дії пропранололу.
Йодвмісні рентгеноконтрастні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження АТ.
Змінює ефективність інсуліну і гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо, маскує симптоми гіпоглікемії, що розвивається (тахікардію, підвищення АТ).
Пропранолол знижує кліренс ксантинів (крім дифіліну).
Антигіпертензивний ефект послаблюють глюкокортикостероїди.
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, антиаритмічні засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, атріовентрикулярної блокади, зупинки серця та серцевої недостатності.
Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення ЦНС. Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення антигіпертензивної дії, перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та пропранололу має становити не менше 14 днів. Одночасне застосування з анксіолітиками (хлорпромазин, тріоксазин та ін.) посилює антигіпертензивну дію бета-адреноблокаторів.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Сульфасалазин збільшує концентрацію пропранололу в плазмі (гальмує метаболізм), рифампіцин вкорочує період напіввиведення.
Спосіб застосування та дози
Приймати препарат внутрішньо перед їдою.
При артеріальній гіпертензії – внутрішньо, по 40 мг 2 рази на добу. При недостатній вираженості антигіпертензивного ефекту збільшують дозу з тижневим інтервалом до 40 мг 3 рази або до 80 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза – 320 мг.
При стенокардії, порушеннях серцевого ритму – у початковій дозі 20 мг (по 2 таблетки по 10 мг або ½ таблетки по 40 мг) 3 рази на добу, потім дозу збільшують з тижневим інтервалом до 80-120 мг на 2-3 прийоми. Максимальна добова доза – 240 мг.
Профілактика повторного інфаркту міокарда - терапію слід починати між 5-м та 21-м днем після перенесеного інфаркту міокарда в дозі 40 мг 4 рази на добу протягом 2-3 днів, потім у дозі 80 мг 2 рази на добу.
Дня профілактики нападів мігрені, при есенціальному треморі, симпатоадреналових кризах на фоні діенцефального синдрому – рекомендується застосовувати у початковій дозі 40 мг 2-3 рази на добу, за необхідності дозу поступово збільшують до 160 мг/добу з тижневим інтервалом.
При феохромоцитомі – застосовувати лише у комбінації з блокаторами альфа-адренорецепторів. Перед операцією застосовують у дозі 60 мг на добу протягом 3 днів. При неоперабельній злоякісній феохромоцитомі застосовують у дозі 30 мг на добу.
Як допоміжний засіб у терапії тиреотоксикозу та тиреотоксичного кризу – у дозі 10-20 мг 3-4 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 120-160 мг на добу на 2-3 прийоми.
Особливі групи пацієнтів
Застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки
Біодоступність пропранололу може бути збільшена у пацієнтів з порушеннями функції печінки, що може вимагати корекції дози. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки початкова доза не повинна перевищувати 20 мг 3 рази на добу під контролем ЧСС.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок
При порушеннях функції нирок необхідно зменшити початкову дозу препарату або збільшити інтервал між прийомами препарату (можливе збільшення концентрації пропранололу в плазмі).
Передозування
Симптоми:
З боку серця: брадикардія, зниження артеріального тиску, атріовентрикулярна блокада, уповільнення внутрішньошлуночкової провідності, серцева недостатність.
Порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм.
Лабораторні показники: гіпоглікемія.
З боку нервової системи: можливі судоми, оскільки пропранолол проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр.
Лікування: підключити пацієнта до кардіостимулятора. Необхідний контроль основних життєво важливих показників: концентрація глюкози, психоемоційний статус; у разі брадикардії застосовують атропін. Якщо у пацієнта не спостерігається відповідної реакції на введення плазмозамінних розчинів, слід розглянути можливість застосування глюкагону або катехоламінів. При бронхоспазму показано введення амінофіліну. Гемодіаліз неефективний.
Запобіжні заходи та особливі вказівки
Бета-адреноблокатори не слід застосовувати у пацієнтів з нелікованою хронічною серцевою недостатністю, доки стан не стабілізувався.
Перед застосуванням препарату пацієнтам із серцевою недостатністю (ранні стадії) необхідно застосовувати серцеві глікозиди та/або діуретичні засоби.
Контроль над пацієнтами, які приймають препарат, повинен включати спостереження за ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), запис електрокардіограми.
У пацієнтів похилого віку рекомендується контролювати функцію нирок (1 раз на 4-5 місяців).
У разі появи у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (менше 60 уд./хв), артеріальної гіпотензії (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та/ зменшити дозу препарату чи припинити лікування.
З обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня.
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 60 уд/хв.
Рекомендується припиняти терапію при розвитку депресії, викликаної прийомом бета-адреноблокаторів.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Лікування ішемічної хвороби серця та стійкої артеріальної гіпертензії має бути тривалим – прийом препарату можливий протягом декількох років.
Припинення лікування здійснюють поступово, під наглядом лікаря: різке скасування може різко посилити ішемію міокарда, ангінозний синдром, погіршити толерантність до фізичного навантаження. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу на 25% кожні 3-4 дні протягом 2 тижнів та більше.
При вирішенні питання про застосування препарату Анаприлін у пацієнтів з псоріазом слід ретельно співвіднести ймовірну користь та можливий ризик загострення перебігу псоріазу.
При тиреотоксикозі пропранолол може маскувати певні клінічні ознаки гіперфункції щитовидної залози (наприклад, тахікардію). Різке скасування у пацієнтів з гіперфункцією щитовидної залози протипоказане, оскільки здатне посилити симптоматику.
На тлі терапії пропранололом було зареєстровано окремі повідомлення про розвиток міастенії. У разі м'язової слабкості необхідна консультація лікаря. У пацієнтів з цукровим діабетом застосування препарату проводять під контролем концентрації глюкози в крові (1 раз на 4-5 місяців). З обережністю застосовувати одночасно з гіпоглікемічними засобами, оскільки під час тривалих перерв у прийомі їжі, а також на тлі терапії інсуліном може розвинутись гіпоглікемія. Причому такі її симптоми, як тахікардія чи тремор, маскуватимуться за рахунок дії препарату. Пацієнта слід проінструктувати, що основним симптомом гіпоглікемії під час лікування є підвищене потовиділення. Також існує небезпека виникнення гіперглікемії на фоні прийому гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому.
При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни препарату.
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій. Пропранолол може бути причиною тяжкої реакції на ряд алергенів при призначенні його пацієнтам, які мають в анамнезі важку анафілактичну реакцію на ці алергени. Такі пацієнти можуть не реагувати на звичайні дози епінефрину (адреналіну), який застосовують для лікування анафілактичного шоку.
При феохромоцитомі застосовують лише у поєднанні з альфа-адреноблокаторами. Протипоказано одночасне застосування з антипсихотичними засобами (нейролептиками) та транквілізаторами.
Препарати, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію пропранололу. тому пацієнти, які приймають поєднання препаратів, повинні бути під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення артеріальної гіпотензії та брадикардії.
На фоні лікування слід уникати внутрішньовенного введення верапамілу, дилтіазему.
З обережністю застосовувати спільно з психотропними засобами, наприклад, інгібіторами МАО, при їхньому курсовому застосуванні більше 2 тижнів.
За кілька днів перед проведенням загальної анестезії хлороформом або ефіром необхідно припинити прийом препарату (підвищення ризику пригнічення функції міокарда та розвитку артеріальної гіпотензії). Необхідно попередити лікаря-анестезіолога, що пацієнт приймає Анапрілін.
Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижча, ніж у пацієнтів, що не палять. Слід відмінити препарат Анаприлін перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілілміндальної кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
Слід зупинити терапію препаратом при респіраторній інфекції нижніх дихальних шляхів, що супроводжується утрудненим диханням. Допускається застосування бета2-агоністів та інгаляційних глюкокортикостероїдів. Відновлення застосування препарату можливе лише після повного одужання пацієнта. При повторній інфекції, а також у разі ізольованого бронхоспазму застосування препарату має бути припинено зовсім.
Під час лікування не рекомендується вживати алкоголь.
Бета-адреноблокатори необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями периферичного кровообігу, оскільки можливе збільшення цих симптомів.
Слід уникати вживання натуральної лакриці: їжа, багата на білок, здатна збільшити біодоступність пропранололу.
Пропранолол може давати позитивний результат під час проведення допінг-тесту.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Вплив препарату Анаприлін на здатність до керування транспортними засобами та механізмами не вивчався. Через можливість появи побічних ефектів, таких як запаморочення, сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, в період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберігання
При кімнатній температурі
Умови відпустки з аптек
За рецептом
Відео на цю темуИнформация, касающаяся данного товара
Производит Анаприлин 10мг 50 шт таблетки компания Атолл ООО. Само производство расположено в стране Россия.
Тут Вы всегда можете купить Анаприлин 10мг 50 шт таблетки онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Анаприлин 10мг 50 шт таблетки в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Tot у нас есть такой товар со схожим действием. Необходима быстрая доставка Анаприлин 10мг 50 шт таблетки? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Анаприлин реневал 40мг 112 шт. таблетки, Аккупро 40мг 30 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Апровель 300мг 28 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Капотен 25мг 56 шт. таблетки, Амловас 5мг 30 шт. таблетки.