Абраксан 100мг 1 шт лиофилизат для приготовления суспензии для инфузий

Противоопухолевое средство - алкалоид.

Ліофілізат:

По 100 мг у флакони прозорого скла, тип I, місткістю 50 мл, закупорені гумовими пробками з алюмінієвими фіксаторами та покриті знімними пластиковими ковпачками.

По 1 флакону з інструкцією із застосування в картонну коробку з контролем першого розтину (спеціальний стікер).

Ліофілізований порошок або пориста маса білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.

Після розчинення: напівпрозора однорідна суспензія білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.

Протипухлинний засіб - алкалоїд.

Фармакокінетика (ФК) паклітакселу була вивчена у клінічних дослідженнях при 30-хвилинній та 180-хвилинній інфузіях препарату Абраксан у дозах від 80 до 375 мг/м2. Значення площі під кривою "концентрація-час" (AUC) для паклітакселу зростали лінійно від 2653 нг-ч/мл до 16736 нг-ч/мл у діапазоні доз від 80 до 300 мг/м2.

У дослідженні за участю пацієнтів з поширеними солідними пухлинами параметри ФК паклітакселу після внутрішньовенного введення препарату Абраксан у дозі 260 мг/м2 протягом 30 хвилин порівнювали з параметрами ФК після введення паклітакселу на основі розчинника у дозі 175 мг/м2 протягом 3 годин. . Виходячи з результатів аналізу без урахування компаргментів, кліренс паклітакселу (43%) та обсяг його розподілу (53%) був вищим при введенні препарату Абраксан®, ніж паклітакселу на основі розчинника. Відмінностей термінального періоду напіввиведення зареєстровано був.

У ході дослідження багаторазового внутрішньовенного введення препарату Абраксан у дозі 260 мг/м2 12 пацієнтам внутрішньо-індивідуальна варіабельність значень системної експозиції паклітакселу (AUC) склала 19% (розкид значень = 3,21% - 27,70%). Ознак кумуляції паклітакселу під час проведення кількох курсів терапії не реєструвалося.

Розподіл

Після введення препарату Абраксан® пацієнтам із солідними пухлинами паклітаксел рівномірно розподілявся у клітинах крові та плазмі та на 94% зв'язувався з білками плазми. Зв'язування паклітакселу з білками оцінювалося методом ультрафільтрації в рамках порівняльного дослідження в одного і того ж пацієнта. Частка вільного паклітакселу була достовірно вищою при застосуванні Абраксану (6,2%), ніж при введенні паклітакселу на основі розчинника (2,3%). Це забезпечувало значно вищі значення експозиції незв'язаної фракції паклітакселу при введенні препарату Абраксан, ніж паклітакселу на основі розчинника, навіть при порівнянних значеннях загальної експозиції.

Цей феномен, ймовірно, обумовлений відсутністю зв'язування паклітакселу з міцелами Cremophor EL, що спостерігається при використанні паклітакселу на основі розчинника. Згідно з опублікованими дослідженнями, в яких оцінювали in vitro зв'язок паклітакселу (у концентраціях від 0,1 до 50 мкг/мл) з білками плазми крові людини, присутність циметидину, ранітидину, дексаметазону або дифенгідраміну не впливала на зв'язок паклітакселу з білками плазми крові. Враховуючи результати популяційного аналізу ФК даних, загальний обсяг розподілу становить приблизно 1741 л; великий обсяг розподілу вказує на інтенсивний позасудинний розподіл та/або зв'язування паклітакселу з білками тканини.

Метаболізм та виведення

У дослідженнях in vitro з використанням мікросом печінки та зрізів тканин людини було показано, що паклітаксел метаболізується переважно з утворенням 6α-гідроксипаклітакселу, а також двох додаткових метаболітів, присутніх у менших кількостях (3'-n-гідроксипаклітакселу та 6α-3'-n- дигідроксипаклітакселу). Утворення цих гідроксильованих метаболітів каталізується ізоферментами CYP2C8, CYP3A4 та обома CYP2C8 та CYP3A4 відповідно.

У пацієнтів з метастатичним раком молочної залози після внутрішньовенного краплинного введення препарату Абраксан® протягом 30 хвилин у дозі 260 мг/м2 середня кумулятивна екскреція нирками незміненої активної речовини відповідала 4% загальної введеної дози препарату; менше 1% від введеної дози припадало на метаболіти 6α-гідроксипаклітаксел і 3'-n-гідроксипаклітаксел, що виділяються нирками, що свідчить про значний позанирковий кліренс препарату. Паклітаксел переважно елімінується за допомогою печінкового метаболізму та екскреції з жовчю.

При введенні препарату в терапевтичній дозі від 80 мг до 300 мг/м2 середній плазмовий кліренс паклітакселу варіюється від 13 до 30 л/год/м2, а середній термінальний період напіввиведення коливається від 13 до 27 годин.

Порушення функції печінки

Результати проведених клінічних досліджень продемонстрували, що печінкова недостатність легкого ступеня тяжкості (загальний білірубін >1 до ≤1,5 ​​х верхня межа норми, ВГН) не впливала на клінічно значний вплив на параметри ФК паклітакселу.

У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (загальний білірубін >1,5 до ≤3 х ВГН) та тяжкого ступеня тяжкості (загальний білірубін >3 до ≤5 х ВГН) відмічено зниження максимальної швидкості елімінації паклітакселу на 22%-26% та збільшення середнього значення AUC паклітакселу приблизно 20%. Печінкова недостатність не впливала на середнє значення Смах паклітакселу.

Крім того, елімінація паклітакселу обернено пропорційно корелювала з показниками загального білірубіну, і прямо пропорційно з показниками концентрації альбуміну в плазмі крові.

Фармакокінетичне/фармакодинамічне моделювання показало відсутність кореляції між функцією печінки (за даними вихідної концентрації альбуміну або загального білірубіну) та нейтропенією з урахуванням експозиції препарату Абраксан®.

ФК аналіз не проводили у пацієнтів із загальним білірубіном >5 х ВГН або пацієнтів із метастатичною аденокарциномою підшлункової залози.

Порушення функції нирок

Ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від ≥30 до

Літні пацієнти

До популяційного аналізу ФК препарату Абраксан® були включені дані пацієнтів віком від 24 до 85 років. Його результати показали, що вік не істотно впливає на максимальну швидкість елімінації та системну експозицію (AUC і Сmах) паклітакселу.

Фармакокінетичне/фармакодинамічне моделювання з використанням даних 125 пацієнтів з поширеними солідними пухлинами показало, що пацієнти віком ≥65 років можуть бути схильні до розвитку нейтропенії протягом першого циклу терапії, хоча вік не впливав на експозицію паклітакселу в плазмі.

Інші внутрішні фактори

Популяційний аналіз ФК препарату Абраксан® продемонстрував, що стать, раса (монголоїдна у порівнянні з європеоїдною) та тип солідних пухлин не мають клінічно значущого впливу на системну експозицію (AUC та Сmах) паклітакселу. AUC паклітакселу у пацієнтів із вагою тіла 50 кг приблизно на 25% нижче, ніж у пацієнтів із вагою тіла 75 кг. Клінічна значимість цих даних невідома.

Доклінічні дані щодо безпеки

Канцерогенний потенціал паклітакселу не вивчений. Однак, на підставі опублікованих даних паклітаксел є потенційно канцерогенним та генотоксичним агентом при застосуванні у клінічних дозах, що визначається його фармакодинамічним ефектом.

Кластогенна дія паклітакселу була продемонстрована як in vitro (у тесті хромосомних аберацій на лімфоцитах людини), так і in vivo (у мікроядерному тесті на мишах). Було показано, що паклітаксел був генотоксичним in vivo (у мікроядерному тесті на мишах), проте не був мутагенним у тесті Еймса або в тесті генних мутацій на клітинах яєчників китайського хом'ячка/гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферазою (CHO/HGP

Паклітаксел у дозах нижче терапевтичних для людини асоціювався зі зниженням фертильності при введенні до та під час періоду спарювання у самців та самок щурів, а також із фетотоксичністю. Результати дослідження препарату Абраксан® на тваринах продемонстрували незворотний токсичний вплив препарату на репродуктивні органи самців при клінічно значущих значеннях експозиції.

Паклітаксел та/або його метаболіти виділялися в молоко щурів. Після внутрішньовенного введення радіоактивного паклітакселу щурам на 9-10 день після пологів концентрація радіоактивного препарату в молоці була вищою, ніж у плазмі, і знижувалася паралельно з концентрацією в плазмі.

Механізм дії

Механізм дії паклітакселу заснований на його здатності стимулювати складання мікротрубочок мітотичного веретена з димерних молекул тубуліна і стабілізувати мікротрубочку, пригнічуючи їх деполімеризацію. Це призводить до придушення нормальної динамічної реорганізації мікротубулярної мережі в інтерфазі мітозу, а також викликає утворення аномальних скупчень мікротрубочок протягом всього клітинного циклу і поява множинних зоряних скупчень (астерів) у фазі мітозу.

Препарат Абраксан містить нанодисперсний паклітаксел, стабілізований альбуміном, з розміром наночастинок приблизно 130 нм, у складі яких паклітаксел знаходиться в некристалічному (аморфному) стані.

Після внутрішньовенного введення наночастинки швидко дисоціюють з утворенням розчинних комплексів паклітакселу, пов'язаного з альбуміном, приблизно розмір яких становить 10 нм.

Відомо, що альбумін регулює процеси трансендотеліального перенесення компонентів плазми, і в дослідженнях in vitro було продемонстровано, що присутність альбуміну в препараті Абраксан стимулює транспорт паклітакселу через шар клітин ендотелію.

Була висловлена ​​гіпотеза про те, що трансендотеліальний транспорт опосередкований транспортером альбуміну gp-60, і відзначається підвищення кумулювання паклітакселу в пухлини внаслідок наявності альбумін-зв'язуючого білка - кислого секретованого білка, багатого на цистеїн (SPARC).

Терапія другої та наступних ліній у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, рефрактерним до стандартної антрациклін-містить комбінованої хіміотерапії (або за наявності протипоказань), а також при рецидиві захворювання протягом 6 місяців після завершення ад'ювантної хіміотерапії.

Препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном показаний як терапія першої лінії у дорослих пацієнтів з метастатичною аденокарциномою підшлункової залози.

Гіперчутливість (до паклітакселу та альбуміну людини), нейтропенія (менше 1500 клітин/мм3), тяжкі порушення функції печінки, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років (відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності), спільне застосування з індукторами ізоферментів або CYP3A4, печінкова недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості у пацієнтів з метастатичною аденокарциномою підшлункової залози, ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості та термінальної стадії, концентрація білірубіну >5 х ВГН або ACT >10 х ВГН.

З обережністю: при пригніченні кістковомозкового кровотворення (у тому числі після хіміо- або променевої терапії), печінкової недостатності середнього та тяжкого ступеня тяжкості у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, захворюваннях серця та легень, попередньої терапії антрациклінами, нейропатії, гострих інфекцій застосування з інгібіторами ізоферментів CYP2C8 та CYP3A4.

Вагітність

Є лише обмежені дані про застосування паклітакселу у вагітних. Передбачається, що при призначенні під час вагітності паклітаксел спричиняє тяжкі вроджені дефекти. У дослідженнях на тваринах показано репродуктивну токсичність препарату. Жінкам із збереженим дітородним потенціалом необхідно провести тест на вагітність перед початком лікування препаратом Абраксан®.

Застосування препарату Абраксан при вагітності протипоказане. Жінки із збереженим дітородним потенціалом мають використовувати надійні способи контрацепції.

Період грудного вигодовування

Паклітаксел та/або його метаболіти виділялися в молоко щурів. Невідомо, чи проникає паклітаксел у грудне молоко. Враховуючи можливі серйозні побічні реакції у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, препарат Абраксан протипоказаний жінкам, що годують. Жінки, яким показано лікування препаратом Абраксан, повинні припинити годування груддю.

Фертильність

У дослідженнях in vivo встановлено, що паклітаксел має генотоксичну, тератогенну, ембріо- та фетотоксичну дію, а також знижує репродуктивну функцію як у самців (атрофія/дегенерація яєчок), так і у самок (зниження кількості випадків вагітності та збільшення кількості випадків загибелі ембріонів) .

Препарат Абраксан викликає безпліддя у самців щурів. Враховуючи результати досліджень на тваринах, чоловіча та жіноча фертильність може бути порушена. Тому чоловікам слід рекомендувати розглянути можливість консервації зразків власної сперми перед початком лікування з огляду на небезпеку розвитку необоротної безплідності на фоні лікування препаратом Абраксан®.

Найчастішими та клінічно значущими НЛР, що розвиваються на фоні застосування препарату Абраксан®, були нейтропенія, периферична нейропатія, артралгія/міалгія та порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Нижче описані НЛР, зареєстровані на фоні лікування препаратом Абраксан® - як монотерагша та в комбінації з гемцитабіном - за всіма можливими показаннями. Для оцінки частоти виникнення НЛР препарату у цій інструкції використовуються такі терміни: дуже часто (≥1/10), часто (

Рак молочної залози (монотерапія препаратом Абраксан®)

Інфекційні та паразитарні захворювання

Часто: інфекції, інфекції сечовивідних шляхів, фолікуліт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кандидоз, синусит.

Нечасто: кандидоз слизової оболонки порожнини рота, назофарингіт, флегмона, простий герпес, вірусні інфекції, пневмонія, інфекції, асоційовані із застосуванням катетера, грибкові інфекції, оперізуючий лишай, інфекційні ускладнення в місці ін'єкції, сепс.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи)

Нечасто: метастатичний біль, некроз пухлини.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Дуже часто: нейтропенія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення.

Часто: фебрильна нейтропенія.

Рідко: панцитопенія.

Порушення з боку імунної системи

Нечасто: реакції гіперчутливості.

Рідко: тяжкі реакції гіперчутливості.

Порушення з боку обміну речовин та харчування

Дуже часто: анорексія.

Часто: зневоднення, зниження апетиту, гіпокаліємія.

Нечасто: гіпофосфатемія, затримка рідини, гіпоальбуміємія, полідипсія, гіперглікемія, гіпокальціємія, гіпоглікемія, гіпонатріємія.

Порушення психіки

Часто: безсоння, депресія, тривожність.

Нечасто: занепокоєння.

Порушення з боку нервової системи

Найчастіше: периферична нейропатія, нейропатія, гіпестезія, парестезія.

Часто: периферична сенсорна нейропатія, біль голови, дисгевзія, запаморочення, периферична моторна нейропатія, атаксія, сенсорні порушення, підвищена сонливість.

Нечасто: полінейропатія, арефлексія, дискінезія, гіпорефлексія, невралгія, втрата чутливості, непритомність, постуральне запаморочення, нейрогенний біль, тремор.

Порушення з боку органу зору

Часто: підвищене сльозовиділення, помутніння зору, синдром "сухого ока", сухий кератокон'юнктивіт, мадароз.

Нечасто: подразнення очей, біль у власних очах, порушення зору, зниження гостроти зору, кон'юнктивіт, порушення візуального сприйняття, свербіння у власних очах, кератит.

Рідко: кістозний макулярний отек2.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення

Часто вертиго.

Нечасто: біль у вухах, шум у вухах.

Порушення з боку серця

Часто: тахікардія, аритмія, суправентрикулярна тахікардія.

Рідко брадикардія, зупинка серця, дисфункція лівого шлуночка, застійна серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада2.

Порушення з боку судин

Часто: гіперемія, "припливи" крові, підвищення артеріального тиску (АТ), лімфатичні набряки.

Нечасто: зниження артеріального тиску; "холодні" кінцівки, ортостатична гіпотензія.

Рідко: тромбози.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто: інтерстиціальний пневмоніт3, задишка, носова кровотеча, фаринго-ларингеальний біль, кашель, риніт, ринорея.

Нечасто: кашель з мокротою, задишка при фізичному навантаженні, набряк слизової оболонки придаткових пазух носа, ослаблене дихання, плевральний випіт, алергічний риніт, захриплість, сухість/закладеність носа, свистяче дихання, тромбоемболія/емболія легеневої.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: нудота, діарея, блювання, запор, стоматит.

Часто: біль у животі, здуття живота, біль у епігастральній ділянці, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, гіпостезія слизової оболонки порожнини рота.

Нечасто: дисфагія, метеоризм, глоссалгія, сухість рота, біль у яснах, рідкий випорожнення, езофагіт, біль унизу живота, виразкові ураження слизової оболонки порожнини рота, біль у роті, ректальна кровотеча.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

Нечасто: гепатомегалія.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже часто: алопеція, висипання на шкірі.

Часто: пошкодження нігтів, свербіж, сухість шкіри, еритема, ураження нігтьових пластин (зміни пігментації або знебарвлення нігтьового ложа), оніхолізис (відшарування нігтів), гіперпігментація шкіри, зміни нігтів.

Нечасто: болючість нігтьового ложа, висипання, больові відчуття в шкірних покривах, реакції фоточутливості, порушення пігментації шкіри, свербіж висип, захворювання шкіри, підвищена пітливість, оніхомадез (повна втрата нігтя), еритематозний висип, генералізована висипка, дер, , вітіліго, гіпотрихоз, почуття дискомфорту в нігтях, генералізоване свербіння, пошкодження шкірних покривів, набряк обличчя.

Дуже рідко: Синдром Стівенса-Джонсона2, токсичний епідермальний некроліз2.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини

Дуже часто: артралгія, міалгія.

Часто: біль у кінцівках, біль у кістках, біль у спині, судоми у м'язах, біль у дистальних відділах кінцівок.

Нечасто: біль у грудній клітці, м'язова слабкість, біль у шиї, біль у паху, м'язові спазми, кістково-м'язові болі, біль у боці, відчуття дискомфорту у кінцівках.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: дизурія, лакіурія, гематурія, ноктурія, поліурія, нетримання сечі.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози

Нечасто: біль у молочній залозі.

Загальні розлади та порушення у місці введення

Дуже часто: втома, астенія, підвищення температури.

Часто: периферичні набряки, запалення слизової оболонки, біль, озноб, набряк, слабкість, зниження працездатності, біль у грудях, грипоподібний синдром, нездужання, сонливість, гіпертермія.

Нечасто: почуття дискомфорту у грудях, порушення ходи, припухлість, реакції на місці ін'єкції.

Рідко: екстравазація.

Лабораторні та інструментальні дані

Часто: зниження маси тіла, підвищення активності аланін-амінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT), лужної фосфатази, гамма-глутамінтрансферази (ГГТ), зниження кількості еритроцитів, зниження гематокриту, підвищення температури тіла.

Нечасто: підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, гіпербілірубінемія; підвищення концентрації креатиніну в крові, гіперглікемія, гіперфосфатемія, гіпокаліємія, збільшення активності лактатдегідрогенази (ЛДГ).

Травми, інтоксикація та ускладнення маніпуляцій

Нечасто: забої.

Рідко анамнестичний радіаційний феномен, радіаційний пневмоніт.

MedDRA = словник медичних термінів регуляторної діяльності. SMQ = стандартизований запит no MedDRA; -(угруповання декількох бажаних термінів MedDRA для визначення загальної медичної концепції).

1 - частота реакцій гіперчутливості визначена на підставі одного пов'язаного з препаратом Абраксан® випадку у популяції 789 пацієнтів.

2 - згідно з постреєстраційним звітом щодо препарату Абраксан®.

3- частота пневмоніту розрахована на підставі узагальнених даних 1310 пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях препарату Абраксан®, який призначать у вигляді монотерапії при раку молочної залози та за іншими показаннями з використанням SMQ – групованого терміну "Інтерстиціальне захворювання легені".

Аденокарцинома підшлункової залози (препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном)

Інфекційні та паразитарні захворювання

Часто: сепсис, пневмонія, кандидоз ротової порожнини.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Дуже часто: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

Часто панцитопенія.

Нечасто: тромботична тромбоцитопенічна пурпура.

Порушення з боку обміну речовин та харчування

Дуже часто: зневоднення, зниження апетиту, гіпокаліємія.

Порушення психіки

Дуже часто: безсоння, депресія.

Найчастіше: тривожність.

Порушення з боку нервової системи

Дуже часто: периферична нейропатія1, дисгевзія, біль голови, запаморочення.

Нечасто: параліч лицевого нерва.

Порушення з боку органу зору

Часто: підвищене сльозовиділення.

Нечасто: кістоїдний набряк жовтої плями.

Порушення з боку серця

Часто: серцева недостатність, тахікардія.

Порушення з боку судин

Часто: зниження та підвищення АТ.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Дуже часто: задишка, носова кровотеча, кашель.

Часто: пневмоніт2, закладеність носа.

Нечасто: сухість у горлі, сухість слизової оболонки порожнини носа.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: нудота, діарея, блювання, запор, біль у животі, біль у епігастральній ділянці.

Часто: стоматит, обструкція кишечника, коліт, сухість слизової оболонки ротової порожнини.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

Часто холангіт.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже часто: алопеція, висипання на шкірі.

Часто: свербіж, сухість шкіри, захворювання нігтів, гіперемія.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини

Дуже часто: біль у кінцівках, артралгія, міалгія.

Часто: м'язова слабкість, біль у кістках.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Часто: гостра ниркова недостатність.

Нечасто: гемолітико-уремічний синдром.

Загальні розлади та порушення у місці введення

Дуже часто: втома, периферичні набряки, підвищення температури тіла, астенія, озноб.

Часто: реакції у місці введення препарату.

Лабораторні та інструментальні дані

Найчастіше: зниження маси тіла, підвищення активності АЛТ.

Часто: підвищення активності ACT, гіпербілірубінемія, підвищення концентрації креатиніну у крові.

MedDRA = словник медичних термінів регуляторної діяльності. SMQ = стандартизований запит MedDRA (угруповання кількох бажаних термінів MedDRA для визначення загальної медичної концепції).

1 частота периферичної нейропатії розрахована з використанням SMQ (об'єднаний термін).

2 частота пневмоніту розрахована з використанням SMQ - об'єднаного терміна "Інтерстиціальне захворювання легені".

Опис окремих небажаних реакцій

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

У Таблиці 4 представлені відомості про частоту та ступінь тяжкості змін показників гематологічних тестів у пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном або один гемцитабін.

Таблиця 4. Патологічні зміни показників гематологічних тестів у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози

а - оцінювали дані 405 пацієнтів на фоні лікування комбінацією Абраксан/гемцитабін.

b – оцінювали дані 388 пацієнтів на фоні лікування гемцитабіном.

с- оцінять дані 404 пацієнтів на фоні лікування комбінацією Абраксан®/гемцитабін.

Периферична нейропатія

У пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном, медіана часу до розвитку першого епізоду периферичної нейропатії 3 ступеня становила 140 днів. Медіана часу до зменшення симптомів периферичної нейропатії принаймні на 1 ступінь становила 21 день, а медіана часу зменшення симптомів периферичної нейропатії 3 ступеня до 0 або 1 ступеня – 29 днів. З пацієнтів, у яких лікування було перервано внаслідок розвитку периферичної нейропатії, 44% (31 із 70 пацієнтів) змогли відновити лікування препаратом Абраксан у зниженій дозі. Випадки периферичної нейропатії 4 ступеня у пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном, не реєстрували.

Сепсис

Діагноз сепсису був встановлений у 5% пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном у ході відповідного дослідження, незалежно від наявності у них ні гропенії. Значними факторами ризику були ускладнення раку підшлункової залози, особливо обструкція жовчовивідних шляхів та наявність біліарного стенту. При підвищенні у пацієнта температури тіла до фебрильних значень (незалежно від кількості нейтрофілів) слід розпочати терапію антибіотиками широкого спектра дії. При розвитку фебрильної нейтропенії необхідно відкласти введення препарату Абраксан® та гемцитабіну до нормалізації температури тіла та відновлення абсолютної кількості нейтрофілів ≥ 1500 клітин/мм3, а потім відновити лікування обома препаратами у зниженій дозі.

Пневмоніт

Діагноз пневмоніту реєстрували у 4% пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном. З 17 випадків пневмоніту, що відзначався у пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном, 2 випадки мали летальний результат. Необхідний ретельний моніторинг пацієнтів для виявлення ознак та симптомів пневмоніту. Після виключення інфекційної етіології симптомів та діагностування пневмоніту необхідно припинити лікування препаратом Абраксан® та гемцитабіном без можливості його подальшого відновлення та негайно розпочати відповідні лікувальні та підтримуючі заходи.

Післяреєстраційний досвід застосування

Під час постреєстраційного вивчення препарату Абраксан® були описані випадки паралічу черепно-мозкових нервів, парезу голосових зв'язок та рідкісні випадки важких реакцій гіперчутливості.

Були також зареєстровані рідкісні випадки зниження гостроти зору внаслідок кістоїдного набряку жовтої плями сітківки на тлі терапії препаратом Абраксан®. Необхідно відмінити препарат Абраксан при постановці діагнозу кістоїдного набряку жовтої плями сітківки.

Відзначено випадки розвитку синдрому лізису пухлини під час лікування препаратом Абраксан®.

У деяких пацієнтів, які отримували попередньо капецитабін, відмічені випадки долонно-підошовної еритродистезії. У зв'язку з тим, що повідомлення про подібні ускладнення надходили спонтанно при клінічному застосуванні препарату, їх справжню частоту та причинно-наслідковий взаємозв'язок визначити неможливо.

Спеціальних досліджень взаємодії паклітакселу з іншими препаратами не проводилось.

У зв'язку з тим, що метаболізм паклітакселу частково опосередкований ізоферментами CYP2C8 і CYP3A4 системи цитохрому Р450, слід з обережністю застосовувати препарат Абраксан® спільно з інгібіторами зазначених ізоферментів (включаючи кетоконазол та інші протигрибкові препарати, , ритонавір, саквінавір, індинавір та нелфінавір), так як токсичність паклітакселу може збільшуватися у міру зростання експозиції паклітакселу. Призначення паклітакселу одночасно з індукторами ізоферментів CYP2C8 або CYP3A4 (включаючи рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, ефавіренз, невірапін) не рекомендується у зв'язку з можливим зменшенням ефективності через зниження експозиції паклітакселу.

Паклітаксел та гемцитабін мають різні шляхи метаболізму. Кліренс паклітакселу обумовлений, головним чином, метаболізмом, що каталізується ізоферментами CYP2C8 та CYP3A4, з подальшою екскрецією з жовчю; гемцитабін інактивується цитидиндезаміназою з подальшою екскрецією із сечею. Дослідження фармакокінетичної взаємодії препарату Абраксан® та гемцитабіну у людини не проводили.

Препарат Абраксан® показаний як монотерапія раку молочної залози або в комбінації з гемцитабіном для лікування аденокарциноми підшлункової залози.

Абраксан® не слід комбінувати з іншими протипухлинними засобами.

Абраксан® слід вводити тільки під наглядом кваліфікованого онколога у відділеннях, призначених для лікування цитотоксичними препаратами. Він не повинен замінюватись іншими лікарськими формами паклітакселу або застосовуватися разом з ними.

Рак молочної залози

Препарат Абраксан® вводять внутрішньовенно краплинно протягом 30 хвилин у дозі 260 мг/м2 1 раз на 3 тижні.

Зміна дози препарату під час лікування раку молочної залози

При розвитку тяжкої нейтропенії (число нейтрофілів менше 500 клегок/мм3 протягом 1 тижня або більше) або тяжкої сенсорної нейропатії необхідно знизити дозу препарату Абраксан до 220 мг/м2 при проведенні всіх наступних курсів терапії.

При повторному розвитку тяжкої форми нейтропенії або тяжкої сенсорної нейропатії необхідно знизити дозу до 180 мг/м2.

Абраксан® не слід застосовувати, поки кількість нейтрофілів не відновиться до рівня вище 1500 клітин/мм3, а кількість тромбоцитів - до рівня вище 100000 клітин/мм3.

У пацієнтів з сенсорною нейропатією 3 ступеня слід призупинити лікування до зменшення вираженості нейропатії до 1 або 2 ступеня з подальшим зниженням дози препарату Абраксан для всіх подальших курсів терапії.

Аденокарцинома підшлункової залози

Препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном вводять внутрішньовенно. Препарат Абраксан у дозі 125 мг/м2 вводять протягом 30 хвилин у 1, 8 та 15 дні кожного 28-денного циклу. Гемцитабін у рекомендованій дозі 1000 мг/м2 вводять протягом 30 хвилин відразу після завершення введення препарату Абраксан®, в 1, 8 та 15 дні кожного 28-денного циклу.

Зміна дози під час лікування аденокарциноми підшлункової залози

Таблиця 1: Зниження дози препаратів у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози

Таблиця 2: Зміна дози при нейтропенії та/або тромбоцитопенії на початку або в середині циклу у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози

Таблиця 3: Зміна дози препаратів при розвитку інших небажаних лікарських реакцій (НЛР) у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози

(а) Див. Таблицю 1 зниження рівня доз

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушеннями функцій печінки

Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (загальний білірубін >1 до ≤1,5 ​​х ВГН та аспартатамінотрансферазу (ACT) ≤10 х ВГН) не потрібна зміна дози, незалежно від показання. Слід застосовувати ті ж дози препарату, що й у пацієнтів із нормальною функцією печінки.

У пацієнтів з метастатичним раком молочної залози з печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня тяжкості (загальний білірубін >1,5 до ≤5 х ВГН та ACT ≤10 х ВГН) рекомендується знизити дозу на 20%. Цю зменшену дозу можна збільшити до нормальної терапевтичної дози (як у пацієнтів з нормальною функцією печінки) у тому випадку, якщо пацієнт добре переніс перші два цикли терапії.

Для пацієнтів з метастатичною аденокарциномою підшлункової залози та порушеннями функцій печінки середнього або тяжкого ступеня тяжкості даних недостатньо, що не дозволяє розробити рекомендації щодо зміни дози препарату Абраксан.

Для пацієнтів із загальним білірубіном >5 х ВГН та ACT > 10 х ВГН, незалежно від показань, даних для розробки рекомендацій щодо режиму дозування недостатньо.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок

Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від ≥30 до

Діти та підлітки

Безпека та ефективність препарату Абраксан® у дітей та підлітків віком до 17 років не вивчали. Дані щодо застосування препарату Абраксан у пацієнтів дитячого віку при раку молочної залози або аденокарциномі підшлункової залози відсутні.

Літні пацієнти (старше 65 років)

Для пацієнтів віком 65 років та старших за додаткове зниження дози препарату, крім рекомендованого для всіх пацієнтів, не передбачено.

Необхідно уважно оцінити стан пацієнта з аденокарциномою підшлункової залози віком від 75 років та старшим перед призначенням терапії.

Аналіз даних фармакокінетичного/фармакодинамічного моделювання для 125 пацієнтів з поширеними солідними пухлинами показує, що ризик розвитку нейтропенії під час двох перших циклів терапії може бути вищим у пацієнтів віком 65 років і старше.

ПІДГОТОВКА ПРЕПАРАТУ ДО ВНУТРІШНЬОГО ВСТУП

Відновлена ​​суспензія препарату Абраксан® вводиться внутрішньовенно, за допомогою інфузійної системи з вбудованим фільтром, що має діаметр пір 15 мкм.

З дотриманням вимог асептики приготуйте суспензію для інфузії таким чином:

1. Зніміть із флакона захисний ковпачок, протріть пробку спиртовим розчином.

2. За допомогою стерильного шприца повільно (протягом щонайменше 1 хвилини) введіть у флакон 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду для ін'єкцій. Голку шприца слід направити таким чином, щоб розчин стікав по внутрішній стінці флакона.

3. Для запобігання піноутворенню Уникати потрапляння 0,9% розчину натрію хлориду безпосередньо на ліофілізат.

4. Після того, як весь розчин хлориду натрію буде введений у флакон, залиште його не менше ніж на 5 хвилин для рівномірного вбирання розчину ліофілізатом.

5. Акуратно обертаючи та (або) перевертаючи флакон протягом не менше 2 хвилин, досягайте повного та рівномірного розподілу ліофілізату в об'ємі введеного розчину натрію хлориду з утворенням однорідної суспензії. Не допускайте ціноутворення.

6. При утворенні піни або агломератів залиште флакон як мінімум на 15 хв до повного осідання піни. У разі потреби повторіть описану вище процедуру до повного зникнення агломератів.

7. Готовий до застосування препарат є однорідною напівпрозорою суспензією білого або білого з жовтуватим відтінком кольору без видимих ​​механічних включень. Допускається деяке осадження відновленої суспензії. За наявності осаду перед введенням препарату слід знову, акуратно перевертаючи флакон, домогтися однорідності суспензії. Перед введенням необхідно оглянути суспензію щодо наявності у ній видимих ​​механічних частинок. Якщо такі частинки виявлено, запровадження відновленої суспензії не допускається.

8. Кожен мл отриманої суспензії містить 5 мг альбумін-стабілізованого нанодисперсного паклітакселу (додаткове розведення перед введенням не вимагається). Загальний обсяг суспензії для інфузії розраховують таким чином: обсяг інфузії (мл) = загальна доза (мг)/5 (мг/мл).

9. Готову суспензію Абраксану в необхідному обсязі, що відповідає розрахованій дозі препарату, перенесіть у порожній стерильний інфузійний пакет з полівінілхлориду (ПВХ) або не містить Г1ВХ. Застосування для відновлення та введення препарату Абраксан® пристроїв медичного призначення (зокрема, шприців та пакетів для інфузій), яких як змащувальна речовина використовується силіконова олія, може призводити до утворення білкових "ниток". У цьому випадку, для усунення можливості попадання таких білкових "ниток" в кровотік інфузію препарату Абраксан слід проводити із застосуванням вбудованого фільтра з розміром пор 15 мкм. Такий фільтр видаляє зазначені частинки, не змінюючи фізичних та хімічних характеристик відновленої суспензії препарату.

Застосування фільтра з розміром пор менше 15 мкм може призводити до його засмічення та блокування.

Враховуючи можливість потрапляння препарату в навколосудинні тканини, необхідно ретельно контролювати процес введення препарату, своєчасно виявляючи можливі симптоми інфільтрації у місці внутрішньовенної ін'єкції. Обмеження часу введення препарату Абраксан до 30 хв, відповідно до рекомендацій, зменшує ймовірність розвитку небажаних реакцій у місці інфузії.

Зберігання готової суспензії у флаконах

Застосовувати відразу після розведення, при необхідності готову суспензію можна зберігати в холодильнику за температури 2-8 °С не більше 8 годин. Зберігати у захищеному від яскравого світла місці. Утилізувати невикористаний препарат згідно з локальними вимогами.

Зберігання готової суспензії в інфузійних пакетах

Готовий препарат слід застосовувати відразу після розведення. У разі необхідності готову суспензію в інфузійному пакеті можна зберігати при кімнатній температурі (не вище 25 °С) в умовах звичайної освітленості і застосовувати не пізніше ніж через 8 годин після розведення.

Специфічний антидот паклітакселу невідомий. У разі передозування препарату Абраксан проводять симптоматичне лікування та ретельне спостереження за пацієнтом. Лікування має бути спрямоване на основні прогнозовані ускладнення (мієлосупресію, мукозит та периферичну нейропатію).

Препарат Абраксан® слід вводити лише під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами, та за наявності умов, необхідних для усунення можливих ускладнень.

Цей препарат не повинен змішуватися з іншими лікарськими засобами, крім перерахованих у розділі "Підготовка препарату до внутрішньовенного введення".

Контрацепція у чоловіків та жінок

Жінки із збереженим дітородним потенціалом повинні застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після припинення лікування препаратом Абраксан®.

Чоловікам, які отримують препарат Абраксан®, рекомендується застосовувати надійні методи контрацепції та відмовитись від зачаття дитини протягом усього курсу терапії, а також протягом 6 місяців після її закінчення.

Гіперчутливість

У поодиноких випадках відзначалися важкі реакції гіперчутливості, у тому числі, дуже рідко – анафілактичні реакції з летальним результатом. При появі у пацієнта симптомів гіперчутливості лікування препаратом має бути негайно припинено без можливості подальшого відновлення. Пацієнту слід призначити симптоматичну терапію.

Гематологічна токсичність

Пригнічення функції кісткового мозку (переважно нейтропенія) під час лікування препаратом Абраксан® спостерігається часто. Нейтропенія має дозозалежний характер і є основним фактором, що обмежує дозу препарату.

Під час лікування препаратом Абраксан необхідний регулярний контроль картини периферичної крові.

Повторні курси препарату Абраксан слід проводити лише при відновленні числа нейтрофілів вище 1500 клітин/мм3, а тромбоцитів – вище 100000 клітин/мм3.

Нейропатія

При лікуванні препаратом Абраксан часто розвивається сенсорна нейропатія, хоча її важкі форми діагностуються нечасто. У разі сенсорної нейропатії 1 або 2 ступеня тяжкості, як правило, не потрібне зниження дози препарату.

При розвитку вираженої сенсорної нейропатії (3 ступеня тяжкості) на тлі монотерапії препаратом Абраксан слід призупинити лікування до полегшення симптомів до 1-2 ступеня та знизити дозу препарату Абраксан при проведенні всіх наступних курсів.

При розвитку сенсорної нейропатії ≥3 ступеня на тлі комбінованої терапії препаратом Абраксан® та гемцитабіном необхідно відкласти введення препарату Абраксан®, продовживши терапію гемцитабіном у незмінній дозі.

Терапію препаратом Абраксан® у зниженій дозі відновлюють після зменшення периферичної нейропатії до 0 або 1 ступеня.

Сепсис

Сепсис був зареєстрований у 5% пацієнтів, які отримували препарат Абраксан у комбінації з гемцитабіном, незалежно від наявності у них нейтропенії. Ускладнення раку підшлункової залози, особливо обструкція жовчовивідних шляхів та наявність біліарного стенту, були основними факторами ризику розвитку сепсису. При підвищенні у пацієнта температури тіла (незалежно від кількості нейтрофілів) слід розпочати терапію антибіотиками широкого спектра дії. При розвитку фебрильної нейтропенії слід відкласти введення препарату Абраксан® та гемцитабіну до нормалізації температури тіла та відновлення абсолютної кількості нейтрофілів ≥1500 клітин/мм3, а потім відновити лікування обома препаратами у зниженій дозі.

Пневмоніт

Нневмоніт був зареєстрований у 1% пацієнтів, які отримували монотерапію препаратом Абраксан®, та у 4% пацієнтів, які отримували препарат Абраксан® у комбінації з гемцитабіном. Необхідне ретельне спостереження за пацієнтами для своєчасного виявлення ознак та симптомів пневмоніту. Після виключення інфекційної етіології захворювання та підтвердження діагнозу пневмоніту необхідно відмінити лікування препаратом Абраксан® та гемцитабіном (без можливості його відновлення), та негайно розпочати відповідні лікувальні та підтримуючі заходи.

Гепатотоксичність

Оскільки у пацієнтів з порушеннями функцій печінки підвищується ймовірність прояву токсичності паклітакселу, препарат Абраксан слід застосовувати у них з обережністю. У зв'язку з більш високим ризиком розвитку токсичних реакцій, особливо мієлосупресії, пацієнтам з порушенням функцій печінки необхідно постійно контролювати картину крові для своєчасного виявлення симптомів вираженої мієлосупресії.

Абраксан® не слід застосовувати у пацієнтів, у яких концентрація білірубіну >5 х ВГН або ACT >10 х ВГН.

Крім того, препарат Абраксан® не рекомендується застосовувати у пацієнтів з метастатичною аденокарциномою підшлункової залози за наявності печінкової недостатності середнього та тяжкого ступеня тяжкості (загальний білірубін >1,5 х ВГН і ACT ≤10 х ВГН).

Кардіотоксичність

У пацієнтів, які отримували препарат Абраксан, були зареєстровані поодинокі випадки застійної серцевої недостатності та лівошлуночкової дисфункції.

При цьому у більшості пацієнтів в анамнезі відзначали захворювання серця або застосування кардіотоксичних засобів, таких як антрацикліни.

Таким чином, пацієнти, які отримують препарат Абраксан®, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для контролю над розвитком НЛР з боку серця.

Метастази в центральну нервову систему (ЦНС)

Ефективність та безпека застосування препарату Абраксан® у пацієнтів із метастазами у ЦНС не визначена. Зазвичай метастази у ЦНС погано контролюються системною хіміотерапією.

Шлунково-кишкова симптоматика

При появі на фоні лікування препаратом Абраксан® нудоти, блювання та діареї у пацієнтів можна застосовувати загальноприйняті протиблювотні та антидіарейні засоби.

Пацієнти 75 років та старші

У пацієнтів віком 75 років і більше не відзначено переваг комбінованої терапії препаратом Абраксан® та гемцитабіном у порівнянні з монотерапією гемцитабіном. У пацієнтів похилого віку (≥75 років) на тлі терапії комбінацією препарату Абраксан® та гемцитабіну відзначалося підвищення частоти серйозних НЛР, а також НЛР, що призводили до дострокового завершення терапії, у тому числі гематологічної токсичності, периферичної нейропатії, зниження апетиту та дегідратації.

Пацієнти з аденокарциномою підшлункової залози у віці ≥75 років повинні перебувати під ретельним наглядом для оцінки переносимості комбінованої терапії препаратом Абраксан® та гемцитабіном. При цьому особливу увагу слід приділяти їхньому загальному стану, супутнім захворюванням та підвищеному ризику інфекцій.

Інше

Зважаючи на обмеженість наявних даних, не виявлено явної переваги комбінованої терапії препаратом Абраксан® та гемцитабіном у вигляді подовження загальної виживання у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози з нормальними значеннями СА 19-9 до початку лікування.

Не слід додавати ерлотиніб до комбінації препарату Абраксан і гемцитабіну.

Допоміжні речовини

Після відновлення 1 мл препарату Абраксан містить 0,183 ммоль або 4,2 мг натрію. Це потрібно мати на увазі пацієнтам, що обмежують прийом натрію.

Препарат Абраксан® є альбумін-стабілізованим нанодисперсним паклітакселом, фармакологічні властивості якого можуть значною мірою відрізнятися від властивостей інших препаратів паклітакселу.

НЕ ЗАСТОСУВАННЯ РАЗОМ І НЕ ЗАМІНЮВАТИ ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ФОРМАМИ ПАКЛІТАКСЕЛА.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГОТОВОЇ СУСПЕНЗІЇ СКЛАДАЄ 5 МГ/МЛ, ПЕРЕД ВСТУПОМ НЕ РОЗБАВЛЯТИ!

При роботі з препаратом Абраксан® слід дотримуватись правил поводження з цитотоксичними речовинами та правил їх знищення. Підготовкою препарату для введення повинен займатися спеціально навчений персонал в обладнаному приміщенні з дотриманням асептичних умов. Рекомендується користуватися захисними рукавичками, окулярами та захисним одягом. Слід уникати контакту препарату зі шкірою та слизовими оболонками. При попаданні препарату на шкіру уражену ділянку слід негайно ретельно промити водою з милом. При цьому можуть виникнути відчуття поколювання/печіння та почервоніння шкіри. При попаданні препарату Абраксан на слизові оболонки слід ретельно промити уражену ділянку водою. Вдихання паклітакселу може викликати задишку, біль у грудях, відчуття печіння в очах, біль у горлі та нудоту.

Вагітні працівники не повинні працювати з препаратом Абраксан®.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Препарат Абраксан надає незначний або помірний вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами. Препарат Абраксан® здатний викликати побічні реакції, такі як втома (дуже часто) та запаморочення (часто), які можуть впливати на здатність пацієнтів до керування транспортними засобами та механізмами. Пацієнтам слід рекомендувати утриматися від керування транспортними засобами та механізмами при розвитку втоми чи запаморочення.

При кімнатній температурі

За рецептом

Производит Абраксан 100мг 1 шт лиофилизат для приготовления суспензии для инфузий компания Селджен Интернэшнл Сарл.. Само производство расположено в стране США.
Тут Вы всегда можете купить Абраксан 100мг 1 шт лиофилизат для приготовления суспензии для инфузий онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Абраксан 100мг 1 шт лиофилизат для приготовления суспензии для инфузий в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Необходима быстрая доставка Абраксан 100мг 1 шт лиофилизат для приготовления суспензии для инфузий? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Гидреа 500мг 20 шт. капсулы, Гемзар 200мг 1 шт. лиофилизат для приготовления концентрата для приготовления раствора для инфузий, Касодекс 50мг 28 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Золадекс 3,6мг 1 шт. капсулы для подкожного введения пролонгированного действия шприц-аппликатор, Космеген 0,5мг 1 шт. лиофилизат для приготовления раствора для внутривенного введения и перфузий бакстер онколоджи гмбх.