Лекарства и БАД Гротекс ООО
402,00 грн
342,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: пірацетам – 200 мг; допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат - 1 мг, оцтова кислота розведена 30% - до pH 5.0-7.0, вода д/і - до 1 мл. 5 або 10 мл – ампули (5, 10) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення прозорий, безбарвний або злегка пофарбований.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаФармакокінетичний профіль пірацетаму має лінійний характер і не залежить від часу. Характерна низька варіабельність у великому діапазоні доз. Постійна концентрація у плазмі досягається через 3 дні від початку прийому. Об'єм розподілу (Vd) становить близько 0,6 л/кг. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. При дослідженні на тваринах виявлено, що пірацетам вибірково накопичується в тканинах кори головного мозку, переважно в лобових, тім'яних та потиличних частках, у мозочку та базальних ядрах. Не зв'язується з білками плазми, не метаболізується в організмі. Період напіввиведення (Т1/2) становить 4-5 годин із плазми крові та 8,5 годин із спинномозкової рідини. Період напіввиведення залежить від шляху введення. 80-100% пірацетаму виводиться нирками у незмінному вигляді шляхом клубочкової фільтрації.Загальний кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 80-90 мл/хв. T1/2 подовжується при нирковій недостатності (при термінальній хронічній нирковій недостатності – до 59 годин). Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю.ФармакодинамікаПірацетам - ноотропний засіб, що діє на центральну нервову систему різними шляхами: модифікує нейротрансмісію в головному мозку; покращує умови, що сприяють нейрональній пластичності; покращує мікроциркуляцію, впливаючи на реологічні характеристики крові та не викликаючи вазодилатацію. Застосування пірацетаму у пацієнтів з церебральною дисфункцією підвищує концентрацію уваги та покращує когнітивні функції, що супроводжується змінами на електроенцефалограмі (підвищення лепехи активності, зниження δ активності). Сприяє відновленню когнітивних функцій внаслідок різних порушень, таких як гіпоксія, інтоксикація або електросудомна терапія. Зменшує тривалість викликаного вестибулярного нейроніту. Пірацетам інгібує підвищену агрегацію активованих тромбоцитів та,у разі патологічної ригідності еритроцитів, покращує їх деформованість та здатність до фільтрації.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інтелектуально-мнестичних порушень за відсутності встановленого діагнозу деменції. Зменшення проявів кортикальної міоклонії у чутливих до пірацетаму пацієнтів як монотерапії, так і у складі комплексної терапії (з метою визначення чутливості до пірацетаму в конкретному випадку може бути проведений пробний курс лікування).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону, а також інших компонентів препарату; психомоторне збудження на момент призначення препарату; хорея Гентінгтона; гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт); кінцева стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв); діти віком до 18 років. З обережністю пацієнтам з тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч (наприклад, при виразці шлунка), порушеннями гемостазу, геморагічними цереброваскулярними порушеннями в анамнезі, у пацієнтів з хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання, у пацієнтів, що приймають антикоагулянти. низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю.Вагітність та лактаціяВагітність Достатніх даних про застосування пірацетаму під час вагітності відсутні. Дослідження на тваринах не показали прямого чи опосередкованого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. Пірацетам проникає крізь плацентарний бар'єр. Плазмова концентрація пірацетаму у новонароджених досягає 70-90% від такої матері. Пірацетам слід призначати під час вагітності лише у виняткових випадках, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, а клінічний стан вагітної потребує лікування пірацетамом. Годування грудьми Пірацетам проникає у грудне молоко. Пірацетам не слід застосовувати під час годування груддю або слід припинити грудне вигодовування при лікуванні пірацетамом. При рішенні про відміну грудного вигодовування або відмову від лікування пірацетамом слід співвіднести користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії для жінки.Побічна діяНаведені нижче небажані лікарські реакції виявлені у клінічних дослідженнях та за результатами постреєстраційного спостереження та згруповані за системно-органними класами. Градація частоти визначається наступним чином: дуже часто (≥10 %), часто (≥1 % та < 10 %), нечасто ≥0,1 % та < 1 %), рідко (≥0,01 % та При постреєстраційному застосуванні через недостатність даних оцінити частоту неможливо. З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – кровоточивість. З боку імунної системи: частота невідома – анафілактоїдні реакції, гіперчутливість. З боку психіки: часто – нервозність; нечасто – депресія; частота невідома – ажитація, тривога, сплутаність свідомості, галюцинації. З боку нервової системи: часто – гіперактивність; нечасто – сонливість; частота невідома - атаксія, порушення рівноваги, загострення перебігу епілепсії, біль голови, безсоння, тремор. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома – вертиго. З боку судин: рідко – тромбофлебіт, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: частота невідома – абдомінальний біль, у т.ч. у верхніх відділах, діарея, нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – ангіоневротичний набряк, дерматит, свербіж, кропив'янка. З боку репродуктивної системи: частота невідома – посилення сексуального потягу. Загальні порушення та розлади у місці введення: нечасто – астенія; рідко – біль у місці введення, лихоманка. Ладораторно-інструментальні дані: часто - збільшення маси тіла. Якщо будь-які вкачані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиГормони щитовидної залози При одночасному застосуванні пірацетаму та екстракту щитовидної залози (трийодтиронін + тироксин) відзначалися сплутаність свідомості, дратівливість та порушення сну. Аценокумарол Згідно з опублікованим сліпим клінічним дослідженням у пацієнтів з рецидивуючим венозним тромбозом пірацетам у дозі 9,6 г/добу не впливає на дозу аценокумаролу, необхідну для досягнення міжнародного нормалізованого відношення, рівного 2,5-3,5, але порівняно з ефектами одного лише аценомару. додавання пірацетаму в дозі 9,6 г/добу значно знижує агрегацію тромбоцитів, вивільнення p-тромбоглобіну, концентрацію фібриногену та фактора Віллебранду (VIII: С; VIII: vW: Ag; VIII: vW: RCo), а також в'язкість цільної крові та плазми . Фармакокінетичні взаємодії У концентраціях 142, 426 та 1422 мг/мл пірацетам не інгібує ізоферменти цитохрому Р450 (CYP 1А2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 4А9/11) in vi. У концентрації 1422 мг/мл спостерігалося мінімальне інгібування ізоферменту CYP2A6 (21%) та ЗА4/5 (11%). Однак значення константи пригнічення (Ki), ймовірно, виходять далеко за межі концентрації 1422 мг/мл. Таким чином, метаболічні взаємодії пірацетаму з іншими препаратами є малоймовірними. Можливість зміни фармакокінетики пірацетаму під впливом інших лікарських препаратів низька, оскільки 90% пірацетаму виводиться у незміненому вигляді із сечею. Протисудомні засоби Прийом пірацетаму в дозі 20 г на добу протягом 4 тижнів у пацієнтів з епілепсією, які приймали постійні дози протиепілептичних препаратів (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал та вальпроєва кислота), не змінював їх максимальну та мінімальну концентрацію. Алкоголь Одночасний прийом з алкоголем не впливав на концентрацію пірацетаму у плазмі; при прийомі 1,6 г пірацетаму концентрація етанолу у плазмі не змінювалася. Фармацевтична сумісність Відомості про фармацевтичну несумісність відсутні.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Парентеральне введення пірацетаму призначається при неможливості застосування пероральних форм препарату (непритомному стані, утрудненні ковтання). Переважним є внутрішньовенне введення. Внутрішньовенна інфузія добової дози виконується через катетер із постійною швидкістю протягом 24 годин на добу (наприклад, у початковій стадії лікування тяжкої міоклонії). Попередньо препарат розводять в одному із сумісних інфузійних розчинів: декстрози 5%, 10% або 20%; фруктози 5%, 10%, 20%; натрію хлориду 0,9%; декстрану 40 10 % (у розчині натрію хлориду 0,9 %); розчин Рінгера; розчині манітолу 20%. Загальний обсяг розчину, призначений для введення, визначається з урахуванням клінічних показань та стану пацієнта. Внутрішньом'язово препарат вводиться, якщо введення через вену утруднене або пацієнт збуджений. Об'єм розчину, що вводиться внутрішньом'язово, не може перевищувати 5 мл. Кратність введення препарату аналогічна такій при внутрішньовенному або пероральному застосуванні. У разі появи можливості переходять на пероральний прийом препарату (див. інструкції з медичного застосування відповідних форм випуску препарату). Тривалість лікування визначається лікарем залежно від захворювання та з урахуванням динаміки симптомів. При розладах пам'яті, інтелектуальних порушеннях: по 2,4-4,8 г/добу на кілька прийомів протягом перших кількох тижнів, потім переходять на підтримуючу терапію 2,4 г/сут на 2-3 прийоми, можливий прийом 1,2 г/сут. Лікування кортикальної міоклонії: лікування починають з 7,2 г на добу, кожні 3-4 дні дозу збільшують на 4,8 г/добу до досягнення максимальної дози 24 г/добу, розділених на 2-3 введення. Дозу інших препаратів на лікування міоклонії не змінюють. Надалі, за результатами лікування, необхідно по можливості знизити дозу лікарських препаратів для лікування міоклонії. Після початку лікування пірацетамом лікування продовжують, доки зберігаються симптоми захворювання. У пацієнтів з гострим епізодом перебіг захворювання з часом може змінитися, тому кожні 6 місяців слід робити спроби зменшення дози або відміни препарату. Щоб уникнути раптового рецидиву дозу знижують на 1,2 г кожні 2 дні (з метою запобігання можливості раптового рецидиву судом при синдромі Ланса-Адамса – кожні 3-4 дні). Літні пацієнти: Літнім пацієнтам із нирковою недостатністю слід проводити корекцію дози. При тривалому лікуванні для визначення необхідності корекції дози слід регулярно проводити оцінку кліренсу креатиніну. Ниркова недостатність: Пірацетам виводиться майже виключно нирками, при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю або які потребують контролю функції нирок слід бути обережним. Період напіввиведення збільшується прямо пропорційно до погіршення функції нирок і кліренсу креатиніну, це також справедливо щодо літніх пацієнтів, у яких екскреція креатиніну залежить від віку. Дозу слід коригувати в залежності від величини кліренсу креатиніну (КК): Кліренс креатиніну для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою: [140 – вік (роки)] х маса тіла (кг) КК (мл/хв) = 72 х ККсироват (mi/дл) Кліренс креатиніну для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Функція нирок КК (мл/хв) Режим дозування Норма >80 Звичайна доза в 2-4 прийоми Легка ниркова недостатність 50-79 2/3 звичайної дози в 2-3 прийоми Середня ниркова недостатність 30-49 1/3 звичайної дози в 2 прийоми Тяжка ниркова недостатність <30 1/6 звичайної дози одноразово Термінальна ниркова недостатність протипоказано Печінкова недостатність: Пацієнти з ізольованим порушенням функції печінки корекції дози не потребують. Пацієнтам з порушенням функцій і нирок та печінки дозування здійснюється за схемою.ПередозуванняПосилення можливих побічних ефектів. Перша допомога – симптоматична терапія, можливий гемодіаліз (ефективність 50-60%). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на агрегацію тромбоцитів Внаслідок антиагрегантного ефекту пірацетам слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими геморагічними порушеннями, ризиком кровотеч (наприклад, при виразці шлунка), порушеннями гемостазу, у пацієнтів з хірургічними втручаннями, включаючи стоматологічні втручання, у пацієнтів, що приймають антикоагулянти. низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Ниркова недостатність Оскільки пірацетам виводиться нирками, слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю. Гіпонатрієва дієта При лікуванні пацієнтів, які перебувають на гіпонатрієвій дієті, рекомендується враховувати, що розчин пірацетаму для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення містить ацетат натрію. Літні пацієнти При тривалому лікуванні пацієнтів похилого віку необхідний регулярний контроль кліренсу креатиніну, оскільки може знадобитися корекція дози. Скасування терапії При лікуванні кортикальною міоклонією слід уникати різкого переривання лікування, оскільки це може спричинити поновлення нападів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Враховуючи профіль небажаних реакцій, у період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами, роботі з механізмами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
458,00 грн
372,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Інозин (рибоксин) – 20 мг; Допоміжні речовини: Метенамін – 2 мг; 1 М розчин гідроксиду натрію - до pH 7,8-8,6; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 5 або 10 мл ампули з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 10 ампул разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора чи майже прозора безбарвна чи злегка забарвлена рідина.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ФармакокінетикаМетаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти та подальшим її окисленням. У незначній кількості виділяється нирками.ФармакодинамікаРибоксин – похідне (нуклеозид) пурину – попередник аденозинтрифосфату (АТФ). Належить до групи лікарських засобів, що регулюють метаболічні процеси. Чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Підвищує енергетичний баланс міокарда, покращує коронарний кровообіг, запобігає наслідкам інтраопераційної ішемії нирок. Приймає безпосередню участь в обміні глюкози та сприяє активації обміну в умовах гіпоксії та за відсутності АТФ. Активує метаболізм піровиноградної кислоти, необхідної для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантин-дегідрогенази. Стимулює синтез нуклеотидів, посилює активність деяких ферментів циклу Кребса. Проникаючи в клітини, позитивно впливає на процеси метаболізму в міокарді - збільшує силу скорочень серця і сприяє більш повному розслабленню міокарда в діастолі, внаслідок чого зростає ударний обсяг. Механізм антиаритмічної дії до кінця не зрозумілий. Знижує агрегацію тромбоцитів, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту).ІнструкціяПорядок роботи з полімерною ампулою: Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Здавити ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися виділення препарату, і рухами, що обертають, повернути і відокремити клапан. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати шприц з ампулою. Перевернути ампулу та повільно набрати в шприц її вміст. Одягти голку на шприц.Показання до застосуванняУ комплексній терапії ішемічної хвороби серця (після перенесеного інфаркту міокарда), при міокардіодистрофіях, порушення ритму серця, зумовлених застосуванням серцевих глікозидів. У комплексній терапії захворювань печінки (гепатити, цироз, жирова дистрофія печінки). Під час операції на ізольованій нирці як засіб фармакологічного захисту при виключенні кровообігу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату або інших похідних пурину; подагра; гіперурикемія; вагітність; період грудного вигодовування, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПрепарат рибоксин протипоказаний при вагітності. Немає даних про проникнення інозину в грудне молоко, тому при необхідності призначення препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяАлергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія шкіри, кропив'янка. Лабораторні показники: підвищення концентрації сечової кислоти у крові. Інші: загострення перебігу подагри (при тривалому застосуванні).Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні із серцевими глікозидами препарат може попереджати виникнення аритмій, посилювати позитивну інотропну дію. Імунодепресанти знижують ефект інозину.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно струминно повільно або краплинно (40-60 крапель за 1 хв). Лікування починають із введення 200 мг (10 мл розчину 20 мг/мл) 1 раз на день; потім, при добрій переносимості, дозу збільшують до 400 мг (20 мл розчину 20 мг/мл) 1-2 рази на день. Тривалість лікування 10-15 днів. Струмене введення препарату можливе при гострих порушеннях ритму серця в разовій дозі 200-400 мг (10-20 мл розчину 20 мг/мл). Для фармакологічного захисту нирок, підданих ішемії, Рибоксин вводять внутрішньовенно струминно в разовій дозі 1200 мг (60 мл розчину 20 мг/мл) за 5-15 хв до перетискання ниркової артерії, а потім ще 800 мг (40 мл розчину 20 мг/м) відразу після відновлення кровообігу. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин 20 мг/мл розводять у 5 % розчині декстрози (глюкози) або 0,9 % розчині хлориду натрію (до 250 мл).ПередозуванняНаразі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень серця. При появі свербежу та гіперемії шкіри лікування препаратом слід відмінити. При нирковій недостатності застосування препарату можливе лише у випадку, якщо, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект переважає можливий ризик від застосування. Під час тривалого лікування слід контролювати концентрацію сечової кислоти у крові та сечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клінічних даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
444,00 грн
350,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Інозин (рибоксин) – 20 мг; Допоміжні речовини: Метенамін – 2 мг; 1 М розчин гідроксиду натрію - до pH 7,8-8,6; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 5 або 10 мл ампули з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 10 ампул разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора чи майже прозора безбарвна чи злегка забарвлена рідина.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ФармакокінетикаМетаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти та подальшим її окисленням. У незначній кількості виділяється нирками.ФармакодинамікаРибоксин – похідне (нуклеозид) пурину – попередник аденозинтрифосфату (АТФ). Належить до групи лікарських засобів, що регулюють метаболічні процеси. Чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Підвищує енергетичний баланс міокарда, покращує коронарний кровообіг, запобігає наслідкам інтраопераційної ішемії нирок. Приймає безпосередню участь в обміні глюкози та сприяє активації обміну в умовах гіпоксії та за відсутності АТФ. Активує метаболізм піровиноградної кислоти, необхідної для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантин-дегідрогенази. Стимулює синтез нуклеотидів, посилює активність деяких ферментів циклу Кребса. Проникаючи в клітини, позитивно впливає на процеси метаболізму в міокарді - збільшує силу скорочень серця і сприяє більш повному розслабленню міокарда в діастолі, внаслідок чого зростає ударний обсяг. Механізм антиаритмічної дії до кінця не зрозумілий. Знижує агрегацію тромбоцитів, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту).ІнструкціяПорядок роботи з полімерною ампулою: Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Здавити ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися виділення препарату, і рухами, що обертають, повернути і відокремити клапан. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати шприц з ампулою. Перевернути ампулу та повільно набрати в шприц її вміст. Одягти голку на шприц.Показання до застосуванняУ комплексній терапії ішемічної хвороби серця (після перенесеного інфаркту міокарда), при міокардіодистрофіях, порушення ритму серця, зумовлених застосуванням серцевих глікозидів. У комплексній терапії захворювань печінки (гепатити, цироз, жирова дистрофія печінки). Під час операції на ізольованій нирці як засіб фармакологічного захисту при виключенні кровообігу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату або інших похідних пурину; подагра; гіперурикемія; вагітність; період грудного вигодовування, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПрепарат рибоксин протипоказаний при вагітності. Немає даних про проникнення інозину в грудне молоко, тому при необхідності призначення препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяАлергічні реакції: свербіж шкіри, гіперемія шкіри, кропив'янка. Лабораторні показники: підвищення концентрації сечової кислоти у крові. Інші: загострення перебігу подагри (при тривалому застосуванні).Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні із серцевими глікозидами препарат може попереджати виникнення аритмій, посилювати позитивну інотропну дію. Імунодепресанти знижують ефект інозину.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно струминно повільно або краплинно (40-60 крапель за 1 хв). Лікування починають із введення 200 мг (10 мл розчину 20 мг/мл) 1 раз на день; потім, при добрій переносимості, дозу збільшують до 400 мг (20 мл розчину 20 мг/мл) 1-2 рази на день. Тривалість лікування 10-15 днів. Струмене введення препарату можливе при гострих порушеннях ритму серця в разовій дозі 200-400 мг (10-20 мл розчину 20 мг/мл). Для фармакологічного захисту нирок, підданих ішемії, Рибоксин вводять внутрішньовенно струминно в разовій дозі 1200 мг (60 мл розчину 20 мг/мл) за 5-15 хв до перетискання ниркової артерії, а потім ще 800 мг (40 мл розчину 20 мг/м) відразу після відновлення кровообігу. Для внутрішньовенного краплинного введення розчин 20 мг/мл розводять у 5 % розчині декстрози (глюкози) або 0,9 % розчині хлориду натрію (до 250 мл).ПередозуванняНаразі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень серця. При появі свербежу та гіперемії шкіри лікування препаратом слід відмінити. При нирковій недостатності застосування препарату можливе лише у випадку, якщо, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект переважає можливий ризик від застосування. Під час тривалого лікування слід контролювати концентрацію сечової кислоти у крові та сечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клінічних даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для інфузій – 1 л: Активні речовини: натрію хлорид 8.6 г, кальцію хлорид 330 мг, калію хлорид 300 мг, що відповідає вмісту: Na+ 147 ммоль, K+ 4 ммоль, Ca2+ 2.25 ммоль, Cl-155.6 ммоль, теоретична осмолярність 309 мол; допоміжні речовини: натрію гідроксид - до pH 5.0-7.0, хлористоводнева кислота - до pH 5.0-7.0, вода д/і - 1 л. У флаконі 500мл. В упаковці 20 флаконів.Опис лікарської формиРозчин для інфузій прозорий, безбарвний.Фармакотерапевтична групаРегідратуючий засіб, чинить дезінтоксикаційну дію, стабілізує водний та електролітний склад крові. При використанні як засіб заповнення об'єму циркулюючої крові, через швидкий вихід з кровоносного русла в екстравазальний простір, ефект зберігається протягом лише 30-40 хв (у зв'язку з чим розчин придатний тільки для короткочасного заповнення об'єму циркулюючої крові).Клінічна фармакологіяПрепарат для регідратації та дезінтоксикації для парентерального застосування.Показання до застосуванняяк плазмозамінний засіб за відсутності необхідності в відшкодуванні еритроцитів, в т.ч. при шоці, колапсі, опіках, обмороженнях, тривалій блювоті, діареї; для корекції водно-електролітного балансу при гострому розлитому перитоніті та кишковій непрохідності, кишковий свищ; дегідратація різної етіології; метаболічний алкалоз, що супроводжується втратою рідиниПротипоказання до застосуваннягіпернатріємія; гіперхлоремія; ацидоз; хронічна серцева недостатність; набряк легенів; набряк мозку; хронічна ниркова недостатність; гіперволемія; супутня терапія глюкокортикостероїдами; гіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяУ період вагітності застосовують у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Слід утриматися від годування груддю у період застосування препарату через відсутність відповідних клінічних даних. Добова доза для дітей – 5-10 мл/кг, швидкість введення – 30-60 кап/хв, пришокову дегідратацію спочатку вводять 20-30 мл/кг.Побічна діяГіпергідратація, гіпокаліємія, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному прийомі наступних лікарських засобів: НПЗЗ, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів. При прийомі з калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ та препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. У комбінації із серцевими глікозидами збільшується ймовірність їх токсичних ефектів.Спосіб застосування та дозиВ/в краплинно зі швидкістю 60-80 кап/хв або струминно. Добова доза для дорослих – 5-20 мл/кг, за необхідності може бути збільшена до 30-50 мл/кг. Добова доза для дітей – 5-10 мл/кг, швидкість введення – 30-60 кап/хв, при шоковій дегідратації спочатку вводять 20-30 мл/кг. Курс лікування – 3-5 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні необхідний контроль концентрації електролітів у плазмі та добового діурезу. Через високий рівень іонів хлориду не рекомендується тривале застосування препарату. У разі швидкого введення великого обсягу необхідно контролювати кислотно-основний стан та рівень електролітів. Зміна рН крові (закислення) призводить до перерозподілу іонів калію (зниження рН веде до збільшення вмісту іонів калію в сироватці). Можна використовувати лише неушкоджені флакони з прозорим розчином!Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей -Опис лікарської формиСпрей назальний дозований у вигляді прозорої, безбарвної або слабко забарвленої рідини.Фармакотерапевтична групаСудинозвужувальний препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці.ФармакокінетикаПри інтраназальному застосуванні іпратропія бромід та ксилометазоліну гідрохлорид мало абсорбується та присутній у плазмі у незначних кількостях.ФармакодинамікаКсилометазолін відноситься до групи місцевих судинозвужувальних засобів (деконгестантів) з альфа-адреноміметичною дією, викликає звуження кровоносних судин слизової оболонки носа, усуваючи таким чином набряк та гіперемію слизової оболонки носоглотки. Знімає закладеність, полегшуючи носове дихання при ринітах. Іпратропія бромід має антихолінергічний ефект. При інтраназальному застосуванні знижує назальну секрецію, зупиняючи перебіг з носа за рахунок конкурентного інгібування холінергічних рецепторів, які розташовані в епітелії носової порожнини. У терапевтичних концентраціях не подразнює слизову оболонку, не викликає її гіперемії. Препарат починає діяти через 5 – 10 хвилин і має стійкий ефект протягом 6 – 8 годин.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, тахікардія, виражений атеросклероз; та період грудного вигодовування, вік до 18 років. Не застосовувати препарат при терапії інгібіторами моноамінооксидази (МАО) або трициклічними антидепресантами, включаючи період 14 днів після їх відміни. З обережністю Цукровий діабет, гіпертиреоз, феохромоцитома, захворювання серцево-судинної системи, у тому числі ішемічна хвороба серця (ІХС), стенокардія III – IV функціонального класу, обструкція шийки сечового міхура, стеноз міжсечовідної складки, гіперплазія передміхурової залози, порфірі. Рекомендується дотримуватися обережності в лікуванні пацієнтів, схильних до носових кровотеч, з чутливістю до адренергічних засобів, які можуть призводити до появи таких симптомів, як порушення сну, запаморочення, тремор скелетної мускулатури, аритмія, підвищення артеріального тиску, паралітичної непрохідності. . Рекомендується бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів, які мають в анамнезі реакції гіперчутливості негайного типу, включаючи кропивницю, ангіоневротичний набряк, висип, бронхоспазм, набряк гортані та анафілактичні реакції. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяКласифікація частоти виникнення небажаних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, Порушення з боку імунної системи Частота невідома: реакції гіперчутливості (анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, ларингоспазм). Порушення з боку нервової системи Часто: порушення смаку, біль голови. Нечасто: порушення нюху, запаморочення, тремор. Дуже рідко: безсоння, судоми, галюцинації. Порушення з боку органу зору Нечасто: подразнення очей, сухість очей. Частота невідома: підвищення внутрішньоочного тиску, мідріаз, біль в очах, фотопсія, погіршення стану при закритокутовій глаукомі, порушення чіткості зорового сприйняття, розширення зіниці, гало-ефект (наявність у полі зору райдужних кіл навколо джерела світла). Порушення з боку серця Нечасто: прискорене серцебиття, надшлуночкова тахікардія, артеріальна гіпертензія. Дуже рідко: аритмічний пульс. Частота невідома: миготлива аритмія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Дуже часто: носова кровотеча, подразнення та/або сухість слизової оболонки носоглотки. Часто: відчуття печіння, поколювання, назальна гіперсекреція, чхання, закладеність носа (при частому та/або тривалому застосуванні препарату), сухість у горлі, першіння у горлі, риналгія, ринорея. Нечасто: виразка слизової оболонки носа, чхання, біль у горлянці, кашель, дисфонія. Частота невідома: дискомфорт у ділянці приносових пазух, спазм гортані, набряк глотки. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: сухість у роті. Нечасто: диспепсія, нудота. Частота невідома: утруднене ковтання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Частота невідома: свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Частота невідома: утруднене сечовипускання. Загальні розлади та порушення у місці введення Нечасто: дискомфорт, стомлюваність. Частота невідома: дискомфорт у грудній клітці, спрага. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат несумісний з одночасним прийомом інгібіторів моноаміноксидази (МАО), три- та тетрациклічних антидепресантів, а також у разі прийому зазначених препаратів протягом попередніх 2 тижнів. Одночасне використання або застосування протягом попередніх 2-х тижнів три- та тетрациклічних антидепресантів та симпатоміметичних препаратів може посилити симпатоміметичний ефект ксилометазоліну, і тому не рекомендовано. Симпатоміметичні препарати викликають вивільнення катехоламінів, у тому числі норадреналіну, що має судинозвужувальний ефект, внаслідок чого підвищується артеріальний тиск. При значному підвищенні артеріального тиску лікування препаратом Ропаксім слід відмінити та провести симптоматичне лікування. При супутньому призначенні інших препаратів, що мають антихолінергічну активність, можливе посилення антихолінергічного ефекту іпратропію броміду. Вказані вище взаємодії вивчалися індивідуально для обох діючих речовин, що входять до складу препарату Ропаксим. У комбінації для обох діючих речовин вищезгадані взаємодії не вивчалися.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Для дорослих старше 18 років: по 1 впорскування в кожну ніздрю 3 рази на добу. Між двома впорскуваннями має пройти щонайменше 6 годин. Препарат застосовується трохи більше 7 днів без консультації лікаря. Перед першим застосуванням спрею натиснути на помповий пристрій, що дозує, кілька разів до виходу повної дози. При подальшому використанні додаткова активація дозуючого пристрою не потрібна. Якщо спостерігається нерівномірне дозування спрею або перерва у використанні препарату становить понад 9 днів, необхідно повторно натиснути кілька разів на помповий пристрій для його активації до виходу повної дози. Рекомендується припинити лікування відразу після усунення симптомів, навіть якщо це сталося раніше, ніж через 7 днів (максимальна тривалість терапії), з метою мінімізації ризику небажаних явищ. Тривале застосування ксилометазоліну може спричинити набряк слизової оболонки носа та підвищення секреції, що обумовлено розвитком підвищеної чутливості клітин до діючих речовин препарату,так званий ефект "рикошету". Застосування у похилому віці: досвід застосування препарату в осіб віком від 70 років обмежений. Одне впорскування препарату Ропаксим містить близько 70 мкг ксилометазоліну гідрохлориду та 84 мкг іпратропію броміду.ПередозуванняПісля інтраназального застосування препарату Ропаксим гостре передозування малоймовірне, т.к. всмоктування препарату дуже незначне. У разі передозування ксилометазоліну для клінічної картини характерні: запаморочення, нудота, потовиділення, зниження температури тіла, біль голови, брадикардія, порушення акомодації, артеріальна гіпертензія, пригнічення дихання, кома, судоми. Артеріальна гіпертензія може змінитись артеріальною гіпотензією. Симптоматичну терапію слід проводити під наглядом лікаря. При надмірному використанні іпратропію броміду передозування малоймовірне у зв'язку з вкрай незначним всмоктуванням речовини в кров, але може розвинутись сухість у роті, утруднення акомодації, тахікардія. Лікування симптоматичне. Значне передозування може спричинити симптоми, пов'язані з холінолітичною дією препарату з боку центральної нервової системи (ЦНС), включаючи галюцинації, для усунення яких призначають інгібітори холінестерази. Відповідні підтримуючі заходи повинні вживатися за будь-яких підозр на передозування. При необхідності показано негайне симптоматичне лікування під наглядом лікаря. Ці заходи повинні містити спостереження за пацієнтом протягом шести годин. У разі тяжкого отруєння із зупинкою серця реанімаційні дії мають тривати не менше 1 години.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід очистити носові ходи. Не слід застосовувати препарат протягом тривалого часу, наприклад, при хронічному риніті. Тривале застосування ксилометазоліну може спричинити набряк слизової оболонки носа та підвищення секреції, що зумовлено розвитком підвищеної чутливості клітин до діючих речовин препарату, так званий ефект “рикошету”. Рекомендується припинити лікування відразу після усунення симптомів з метою мінімізації ризику небажаних явищ. Не допускати попадання препарату в очі або довкола очей. У разі попадання може відзначатися тимчасова нечіткість зору, подразнення, біль, почервоніння очей, можливий розвиток загострення глаукоми. Слід рясно промити очі холодною водою у разі попадання в них препарату та звернутися до лікаря при болю в очах чи помутнінні зору. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Відзначалися випадки порушення зору (включаючи нечіткість зору та розширення зіниці), запаморочення та стомлюваності. Пацієнтів слід попередити про те, що при появі подібних симптомів вони повинні утриматися від керування транспортними засобами, керування механізмами, а також від виконання дій, у разі яких подібні симптоми можуть призвести до ризику для самих пацієнтів та інших людей.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні - 1 мл: Активні речовини: дифенгідраміну гідрохлорид – 1 мг; нафазолін (у формі нітрату) – 0.33 мг; Допоміжні речовини: борна кислота – 16 мг, макрогол 300 – 1.125 мг, натрію гіалуронат – 1 мг, динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0.5 мг, натрію гідроксид розчин 1М або азотної кислоти 0.1М розчин – до рН 4 . д/і – до 1 мл. Краплі очні 0,1% + 0,033%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2, 4 або 6 пакетів з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1, 2 або 3 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКраплі очні у вигляді прозорої, безбарвної або трохи пофарбованої рідини.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб (H1-гістамінових рецепторів блокатор + альфа-адреноміметик).ФармакокінетикаПовний місцевий ефект нафазоліну виявляється вже через 5 хв з моменту застосування. Дія триває 6-8 годин. Нафазолін може всмоктуватися зі слизових оболонок, викликаючи системні ефекти, хоча така дія у дорослих після введення препарату в кон'юнктивальний мішок малоймовірна. Системні реакції настають, головним чином, у пацієнтів похилого віку та у дітей молодшого віку. Прояв системної дії дифенгідраміну малоймовірний.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що має антигістамінну (дифенгідрамін) та вазоконстрикторну (нафазолін) дію. Дифенгідрамін є антагоністом гістамінових H1-рецепторів. Шляхом конкурентної блокади гістамінових H1-рецепторів він знижує алергічні симптоми, особливо пов'язані з вивільненням гістаміну, такі як збільшення проникності та розширення судин. Нафазолін стимулює альфа-адренорецептори судин, його місцеве застосування веде до звуження розширених судин та зменшення симптомів запального стану.ІнструкціяПорядок роботи з тюбик-крапельницею: Відкрити пакет, відокремити одну тюбик-крапельницю, решту помістити назад у пакет. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.Показання до застосуваннязагострення сезонного або цілорічного алергічного кон'юнктивіту; запальні стани, пов'язані з роздратуванням кон'юнктиви внаслідок застосування контактних лінз, впливу сонячного світла, сигаретного диму, контакту з водою в плавальному басейні та ін.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого компонента препарату (у тому числі до симпатоміметичних амінів); вагітність; грудне годування; закритокутова глаукома; дитячий вік (до 2-х років). З обережністю Не слід застосовувати краплі у разі затяжного кон'юнктивіту, їх можна використовувати протягом короткого часу при загостренні хронічного захворювання. Системна дія компонентів препарату після введення в кон'юнктивальний мішок є малоймовірною, проте його слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з гіпертензією, аритмією; атеросклерозом, хронічним ринітом, бронхіальною астмою, з гіперчутливістю до симпатоміметичних амінів, при гіпертиреозі, а також при гіперплазії передміхурової залози та у літньому віці. Цих пацієнтів слід попередити про те, що у разі появи будь-яких системних реакцій, що вказують на всмоктування нафазоліну, необхідно припинити застосування препарату. Не рекомендується застосовувати препарат у новонароджених та у дітей до 6 років через можливу появи потенційно небезпечних побічних дій. Пацієнта слід попередити, що збереження симптомів подразнення або біль в очах протягом більше 72 годин є показанням до відміни препарату. Протипоказано застосування препарату більше 5 днів або з інтервалом менше 3 годин з огляду на ризик розвитку синдрому, що веде до вторинного посилення набряку та гіперсекреції, а також можливості розвитку стійких змін епітелію.Вагітність та лактаціяПід час вагітності застосування препарату не рекомендується. При необхідності застосування препарату в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяПечіння, свербіж, гіперемія, подразнення кон'юнктиви, біль в очах, розлад зору, сухість слизової оболонки порожнини носа, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску. Описано одиничний випадок помутніння рогівки (при застосуванні протягом 7 днів не менше 10 разів на добу), яке зникло після припинення лікування. Тривале застосування може вести до місцевих змін епітелію, пов'язаних із гіпоксією (погіршуючий прогноз).Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування препарату, що містить нафазолін, одночасно з прийомом трициклічних антидепресантів може потенціювати судинозвужувальну дію нафазоліну. Одночасне застосування нафазоліну з інгібіторами моноаміноксидази може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.Спосіб застосування та дозиМісцево в кон'юнктивальний мішок. Дорослі та діти старше 6 років: по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок при необхідності кожні 6-8 годин. Лікарський препарат слід застосовувати довше 3-5 днів.ПередозуванняСимптоми: тривале або надто часто застосування у дітей віком до 6 років може призвести до загальмування ЦНС, гіпотермії (зниження температури тіла), тривалого мідріазу, підвищення артеріального тиску, тахікардії, коми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для місцевого застосування: інстиляція у кон'юнктивальний мішок. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами З огляду на можливий розлад зору слід з обережністю застосовувати в осіб, які керують транспортними засобами та обслуговують механізми.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
ХарактеристикаПрозора безбарвна або трохи жовтувата рідина.ФармакокінетикаПовний місцевий ефект нафазоліну виявляється вже через 5 хвилин з моменту застосування. Дія продовжується протягом 6-8 годин. Нафазолін може всмоктуватися зі слизових оболонок, викликаючи системні ефекти, хоча така дія у дорослих після введення препарату в кон'юнктивальний мішок малоймовірна. Системні реакції настають, головним чином, у пацієнтів похилого віку та у дітей молодшого віку.ФармакодинамікаНафазолін стимулює альфа-2-адренорецептори судин, місцеве застосування має судинозвужувальну дію, що призводить до зменшення гіперемії та набряку кон'юнктиви.Показання до застосуванняСимптоматичне тимчасове полегшення вторинної гіперемії (почервоніння) очей внаслідок помірної подразливої дії та алергічного кон'юнктивіту.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; Закритокутова глаукома; Дитячий вік до 2-х років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Відсутні дані про екскрецію нафазоліну в грудне молоко. У разі застосування в період грудного вигодовування слід бути обережним.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування нафазоліну одночасно з прийомом трициклічних антидепресантів може потенціювати судинозвужувальну дію нафазоліну. Одночасне застосування нафазоліну з інгібіторами моноаміноксидази та протягом 14 днів після їх відміни може призвести до розвитку гіпертонічного кризу. У разі супутньої терапії із застосуванням інших місцевих офтальмологічних препаратів слід дотримуватися 15-хвилинного інтервалу між їх застосуванням.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
432,00 грн
320,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: Активна речовина: ксилометазоліну гідрохлорид 35 мкг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид - 14 мкг, динатрію едетат (трилон Б) - 70 мкг, натрію гідрофосфату дигідрат - 280 мкг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 280 мкг, натрію хлорид - 15 2 . 90 доз (15 мл) - флакони поліетиленові (1) з дозуючою насадкою - картонні пачки.Опис лікарської формиНазальний спрей дозований у вигляді прозорої рідини безбарвного або світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаСудинозвужувальний засіб для місцевого застосування у ЛОР-практиці. Альфа-адреноміметик. При нанесенні на слизові оболонки викликає звуження судин, внаслідок цього зменшується місцева гіперемія та набряк. При ринітах полегшує носове дихання.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні практично не абсорбується, концентрації у плазмі настільки малі, що їх неможливо визначити сучасними аналітичними методами.Клінічна фармакологіяСудинозвужувальний препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці.Показання до застосуванняГострий алергічний риніт, синусит, поліноз, середній отит (для зменшення набряку слизової оболонки носоглотки), підготовка пацієнта до діагностичних процедур у носових ходах.Протипоказання до застосуванняЗакритовугільна глаукома, атрофічний риніт, артеріальна гіпертензія, тахікардія, виражений атеросклероз, гіпертиреоз, хірургічні втручання на мозкові оболонки (в анамнезі), підвищена чутливість до ксилометазоліну.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі для матері та плода, не допускається перевищення рекомендованих доз. Застосування у дітей З обережністю призначають ксилометазолін дітям до 2 років (гель – до 7 років).Побічна діяПри частому та/або тривалому застосуванні: подразнення слизової оболонки, печіння, поколювання, чхання, сухість слизових оболонок носа, гіперсекреція. Рідко: набряк слизової оболонки носа (частіше при тривалому застосуванні), серцебиття, порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, біль голови, блювання, розлади сну, порушення зору. При тривалому застосуванні у високих дозах депресивний стан.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний з інгібіторами МАО та трициклічними антидепресантами.Спосіб застосування та дозиЗастосовують місцево протягом 7-14 днів. Доза залежить від використовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати протягом тривалого часу, наприклад, при хронічному риніті. При застудних захворюваннях у тих випадках, коли у носі утворюються кірки, бажано призначати у вигляді гелю. Використання у педіатрії З обережністю призначають ксилометазолін дітям до 2 років (гель – до 7 років).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 мл препарату містить: Діюча речовина: Цетиризину дигідрохлорид 10,0 мг, Допоміжні речовини: Пропіленгліколь 350,0 мг, Гліцерол безводний 250,0 мг, Натрію сахаринат 10,0 мг, Натрію ацетату тригідрат 10,0 мг, мг, Пропілпарагідроксибензоат 0,15 мг, Оцтова кислота крижана до pH 4,0 - 6,0, Вода для ін'єкцій до 1,0 мл Краплі для прийому внутрішньо 10 мг/мл -20 мл у скляний флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою з контролем першого розкриття в уп.ХарактеристикаПротиалергічний засіб - блокатор H1-гістамінових рецепторівФармакотерапевтична групаЦетиризин - діюча речовина препарату - є метаболітом гідроксизину, відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну і блокує Н-гіс-тамінові рецептори. На додаток до антигістамінного ефекту цетиризин попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій: у дозі 10 мг один або два рази на день інгібує пізню фазу агрегації еозинофілів у шкірі та кон'юнктиві пацієнтів, схильних до атопії. Клінічна ефективність та безпека Дослідження на здорових добровольцях показали, що цетиризин у дозах 5 або 10 мг значно інгібує реакцію у вигляді висипу та почервоніння на введення у шкіру гістаміну у високій концентрації, проте кореляція з ефективністю не встановлена. У 6-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 186 пацієнтів з алергічним ринітом та супутньою бронхіальною астмою легкої та середньотяжкої течії показано, що прийом цетиризину в дозі 10 мг один раз на добу зменшує симптоми риніту та не впливає на функцію легень. Результати цього дослідження підтверджують безпеку застосування цетиризину у пацієнтів, які страждають на алергію та бронхіальну астму легкої та середньотяжкої течії. У плацебо-контрольованому дослідженні показано, що прийом цетиризину в дозі 60 мг на добу протягом 7 днів не викликав клінічно значущого подовження інтервалу QT. Прийом цетиризину в рекомендованій дозі показав поліпшення якості життя пацієнтів з цілорічним та сезонним алергічними ринітами. Діти У 35-денному дослідженні за участю пацієнтів віком 5-12 років не виявлено ознак несприйнятливості до антигістамінного ефекту цетиризину. Нормальна реакція шкіри на гістамін відновлювалася протягом трьох днів після відміни препарату при його неодноразовому застосуванні. У 7-денному плацебо-контрольованому дослідженні препарату у лікарській формі сироп за участю 42 пацієнтів віком від 6 до 11 місяців продемонстровано безпеку застосування препарату. Цетиризин призначався у дозі 0,25 мг/кг двічі на день, що приблизно відповідало 4,5 мг на день (діапазон доз становив від 3,4 до 6,2 мг на день). Застосування у дітей від 6 до 12 місяців можливе лише за призначенням лікаря та під суворим медичним контролем.Властивості компонентівПрозора безбарвна або трохи пофарбована рідина із запахом оцтової кислоти.ФармакокінетикаФармакокінетичні параметри цетиризину при його застосуванні у дозах від 5 мг до 60 мг змінюються лінійно. Всмоктування - Максимальна концентрація (Стах) у плазмі досягається через 1 ± 0,5 години і становить 300 нг/мл. Різні фармакокінетичні параметри, такі як максимальна концентрація у плазмі крові та площа під кривою «концентрація-час» мають однорідний характер. Їда не впливає на повноту абсорбції цетиризину, хоча швидкість її зменшується. Біодоступність різних лікарських форм цетиризину (розчин, капсули, таблетки) можна порівняти. Розподіл Цетиризин на 93±0,3% зв'язується з білками плазми. Об'єм розподілу (Vd) становить 0,5 л/кг. Цетиризин не впливає зв'язування варфарину з білками. Метаболізм – цетиризин не піддається екстенсивному первинному метаболізму. Період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 10 годин. При прийомі препарату у добовій дозі 10 мг протягом 10 днів кумуляції цетиризину не спостерігалося. Приблизно 2/3 прийнятої дози препарату виводиться із сечею у незмінному вигляді. Пацієнти похилого віку - У 16 пацієнтів похилого віку при одноразовому прийомі препарату в дозі 10 мг Т1/2 був вищим на 50%, а кліренс - нижче на 40% порівняно з особами не похилого віку. Зниження кліренсу цетиризину у пацієнтів похилого віку, ймовірно, пов'язане зі зменшенням ниркової функції у цієї категорії пацієнтів. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну (КК) > 40 мл/хв) фармакокінетичні параметри аналогічні таким у здорових добровольців із нормальною функцією нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК) Цетиризин погано видаляється з організму при гемодіалізі. Пацієнти з печінковою недостатністю - У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярним, холестатичним і біліарним цирозом) при одноразовому прийомі препарату в дозі 10 або 20 мгТ1/2 збільшується приблизно на 50%, а кліренс знижується на 40% у порівнянні . Корекція дози необхідна тільки у випадку, якщо у пацієнта з печінковою недостатністю є також ниркова недостатність. Діти Т1/2 у дітей віком від 6 до 12 років становить 6 годин, від 2 до 6 років – 5 годин, від 6 місяців до 2 років – знижено до 3,1 години.ІнструкціяВсередину накапати в ложку або розчинити у воді. Кількість води для розчинення препарату має відповідати кількості рідини, яку пацієнт (особливо дитина) може проковтнути. Розчин слід приймати одразу після приготування. Дорослі 10 мг (20 крапель) 1 десь у день. Пацієнти похилого віку - Немає необхідності у зниженні дозування у пацієнтів похилого віку, якщо ниркова функція не порушена. Пацієнти з нирковою недостатністю Оскільки цетиризин виводиться з організму в основному нирками, при неможливості альтернативного лікування пацієнтам з нирковою недостатністю режим дозування препарату слід коригувати залежно від функції нирок (величини КК). КК для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну в плазмі крові, за такою формулою: КК (мл/хв) = [140 – вік (роки)] × маса тіла (кг) /72 × ККсиворот (мг/дл) КК для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Пацієнти з порушенням функції печінки - У пацієнтів з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. У пацієнтів з порушенням функції печінки та функції нирок рекомендується корекція дозування. Застосування у дітей від 6 до 12 місяців можливе лише за призначенням лікаря та під суворим медичним контролем. Діти від 6 до 12 місяців 2,5 мг (5 крапель) 1 раз на день Діти від 1 до 6 років 2,5 мг (5 крапель) 2 рази на день Діти віком від 6 до 12 років 5 мг (10 крапель) 2 рази на день Діти старше 12 років 10 мг (20 крапель) 1 раз на день Іноді початкова доза 5 мг (10 крапель) може бути достатньою, якщо це дозволяє досягти задовільного контролю симптомів. Дітям з нирковою недостатністю дозу коригують з урахуванням КК та маси тіла. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції. Пацієнти з порушенням функції печінки - У пацієнтів з порушенням функції печінки корекції режиму дозування не потрібно. У пацієнтів з порушенням функції печінки та функції нирок рекомендується корекція дозування.Показання до застосуванняЗастосування препарату показано у дорослих та дітей з 6 місяців і старше для полегшення: назальних та очних симптомів цілорічного (персистуючого) та сезонного (інтермітуючого) алергічного риніту та алергічного кон'юнктивіту: сверблячки, чхання, закладеності носа, ринореї, сльозотечі, гіперемії кон'юнктиви; симптомів хронічної ідіопатичної кропив'янки. Застосування у дітей від 6 до 12 місяців можливе лише за призначенням лікаря та під суворим медичним контролем.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цетиризину, гідроксизину або будь-яких похідних піперазину, а також до інших компонентів препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності. Дитячий вік до 6 місяців (через обмеженість даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату). Вагітність. З обережністю – хронічна ниркова недостатність (при КК > 10 мл/хв потрібна корекція режиму дозування). З обережністю – пацієнти похилого віку (при віковому зниженні швидкості клубочкової фільтрації). З обережністю – епілепсія та пацієнти з підвищеною судомною готовністю. З обережністю – Дитячий вік до 1 року. З обережністю - Пацієнти з факторами, що спричиняють затримку сечі (див. розділ «Особливі вказівки»). З обережністю – період грудного вигодовування. З обережністю - При одночасному застосуванні з алкоголемПобічна діяДані, отримані у клінічних дослідженнях Огляд Результати клінічних досліджень продемонстрували, що застосування цетиризину в рекомендованих дозах призводить до розвитку незначних небажаних ефектів на центральну нервову систему (ЦНС), включаючи сонливість, стомлюваність, запаморочення та біль голови. У деяких випадках було зареєстровано парадоксальну стимуляцію ЦНС. Незважаючи на те, що цетиризин є селективним блокатором периферичних Н-рецепторів і практично не чинить антихолінергічної дії, повідомлялося про поодинокі випадки утруднення сечовипускання, порушення акомодації і сухості в роті. Повідомлялося про порушення функції печінки, що супроводжуються підвищенням рівня печінкових ферментів та білірубіну. Найчастіше небажані явища дозволялися після припинення прийому цетиризину. Перелік небажаних побічних реакцій - Є дані, отримані в ході подвійних сліпих контрольованих клінічних досліджень, спрямованих на порівняння цетиризину та плацебо або інших антигістамінних препаратів, що застосовуються у рекомендованих дозах (10 мг один раз на добу для цетиризину) більш ніж у 3200 пацієнтів, на підставі яких можна провести достовірний аналіз даних із безпеки. Згідно з результатами об'єднаного аналізу, у плацебо-контрольованих дослідженнях при застосуванні цетиризину в дозі 10 мг було виявлено такі небажані реакції з частотою 1,0 % або вище: Небажані реакції Цетиризин10 мг Плацебо (термінологія ВООЗ) (п = 3260) (п = 3061) Загальні порушення та порушення в місці введення Втома 1,63% 0,95% Порушення з боку нервової системи Запаморочення 1,10% 0,98% Головний біль 7,42% 8,07% Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль у животі 0,98% 1,08% Сухість у роті 2,09% 0,82% Нудота 1,07% 1,14% Порушення психіки Сонливість 9,63% 5,00% Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння Фарингіт 1,29% 1,34% Хоча частота випадків сонливості у групі цетиризину була вищою, ніж така у групі плацебо, в більшості випадків це небажане явище було легким або помірним ступенем тяжкості. Під час об'єктивної оцінки, проведеної в рамках інших досліджень, було підтверджено, що застосування цетиризину в рекомендованій добовій дозі у здорових молодих добровольців не впливає на їхню повсякденну активність. Діти У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей віком від 6 місяців до 12 років були виявлені такі небажані реакції з частотою 1% і вище: Небажані реакції (термінологія ВООЗ) Цетірізін (п = 1656) Плацебо (п = 1294) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Діарея 1,0% 0,6% Порушення психіки Сонливість 1,8% 1,4% Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння Риніт 1,4% 1,1% Загальні порушення та порушення в місці введення Втома 1,0% 0,3% Досвід постреєстраційного застосування Крім небажаних явищ, виявлених у ході клінічних досліджень та описаних вище, у рамках післяреєстраційного застосування препарату спостерігалися такі небажані реакції. Небажані явища представлені нижче за класами системи органів MedDRA та частотою розвитку на підставі даних післяреєстраційного застосування препарату. Частота розвитку небажаних явищ визначалася таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, 1/1000, 1/10000, Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості; дуже рідко – анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома – підвищення апетиту. Порушення психіки: нечасто – збудження; рідко – агресія, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації; дуже рідко – тик; частота невідома - суїцидальні ідеї, порушення сну (включаючи жахливі сновидіння). Порушення з боку нервової системи: нечасто – парестезії; рідко – судоми; дуже рідко - збочення смаку, дискінезія, дистонія, непритомність, тремор; частота невідома - порушення пам'яті, зокрема амнезія, глухота. Порушення з боку органу зору: дуже рідко – порушення акомодації, нечіткість зору, ністагм; частота невідома – васкуліт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома – вертиго. Порушення з боку серця: рідко – тахікардія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – діарея. Порушення з боку печінки та жовчних шляхів: рідко – печінкова недостатність із зміною функціональних печінкових проб (підвищення активності транса-міназ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази та білірубіну); частота невідома – гепатит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип, свербіж; рідко – кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, стійка лікарська еритема; частота невідома – гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – дизурія, енурез; частота невідома – затримка сечі. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – артралгія. Загальні розлади: нечасто – астенія, нездужання; рідко – периферичні набряки. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: рідко – підвищення маси тіла. Опис окремих небажаних реакцій Після припинення застосування цетиризину були відзначені випадки свербежу, у тому числі інтенсивного сверблячки та/або кропив'янки. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з азитроміцином, циметидином, еритроміцином, кетоконазолом або псевдоефедрином не впливає на фармакокінетичні параметри цетиризину. Фармакокінетичних взаємодій не спостерігалося. Відповідно до 11 випробувань in vitro, цетиризин не впливає ефект зв'язування білка варфарину. Одночасний прийом азитроміцину, еритроміцину, кетоконазолу, теофіліну та псевдоефедрину не виявив суттєвих змін у клінічних лабораторних показниках, життєво важливих функціях та ЕКГ. У дослідженні з одночасним прийомом теофіліну (400 мг на день) та цетиризину (20 мг на день) було виявлено незначне, але статистично достовірне підвищення 24-годинної AUC (площі під кривою) на 19 % для цетиризину та на 11 % для теофіліну. Крім того, максимальні рівні в плазмі збільшилися до 7,7% і 6,4% відповідно для цетиризину та теофіліну. Одночасно кліренс цетиризину зменшився на 16%, а також на 10% у разі теофіліну, коли цетиризин приймали пацієнти, які раніше отримували лікування теофіліном. Проте попереднє лікування цетиризином не мало істотного впливу на фармакокінетичні параметри теофіліну. Після одноразового прийому цетиризину у дозі 10 мг ефект алкоголю (0,8 ‰) значно не посилювався; статистично значуща взаємодія з 5 мг діазепаму було доведено в одному з 16 психометричних тестів. Одночасний прийом 10 мг цетиризину на день з гліпізидом спричинив незначне зниження показників глюкози. Цей ефект немає клінічного значення. Тим не менш, рекомендується роздільний прийом - вранці гліпізид і цетиризин ввечері.Якщо Ви застосовуєте перераховані вище або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні) перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем.ПередозуванняСимптоми: При одноразовому прийомі препарату в дозі 50 мг можуть спостерігатися наступні симптоми: сплутаність свідомості, діарея, запаморочення, підвищена стомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, слабкість, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія сечі. Негайно після прийому препарату – промивання шлунка або стимуляція блювання. Рекомендується прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗважаючи на потенційний пригнічуючий вплив на центральну нервову систему, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату дітям до 1 року за наявності наступних факторів ризику виникнення синдрому раптової дитячої смерті, таких як (але не обмежуючись цим списком): синдром апное уві сні або синдром раптової дитячої смерті дітей грудного віку у брата чи сестри; зловживання матері наркотиками чи курінням під час вагітності; молодий вік матері (19 років і молодший); зловживання курінням няні, яка доглядає дитину (одна пачка цигарок на день або більше); діти, які регулярно засипають обличчям вниз і яких не укладають на спину; недоношені (гестаційний вік менше 37 тижнів) або народжені з недостатньою масою 12 тіла (нижче 10-го перцентилю від гестаційного віку) діти; при спільному прийомі препаратів, що пригнічують вплив на центральну нервову систему. До складу препарату входять допоміжні речовини метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, які можуть спричинити алергічні реакції, у тому числі уповільненого типу. У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також за наявності інших факторів, що спричиняють затримку сечі, потрібне дотримання обережності, оскільки цетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. Рекомендовано бути обережними при застосуванні цетиризину одночасно з алкоголем. Обережність слід дотримуватися у пацієнтів з епілепсією та підвищеною судомною готовністю. Перед призначенням алергологічних проб рекомендований триденний «відмивний» період з огляду на те, що Н1-гістамінових рецепторів блокатори пригнічують розвиток шкірних алергічних реакцій.Після припинення застосування цетиризину може з'явитися свербіж та/або кропив'янка, навіть якщо ці симптоми були відсутні на початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивними та вимагати відновлення прийому цетиризину. Симптоми зникають при відновленні прийому цетиризину.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: фенілефрину гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: гліцерол безводний – 60 мг, вода д/і – до 1 мл. 1 мл - ампули скляні (5) - упаковки коміркові контурні з плівки полівінілхлоридної (2) - пачки картонні. 1 мл - ампули скляні (10) - упаковки коміркові контурні з плівки полівінілхлоридної (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для ін'єкцій прозорий, безбарвний.Фармакотерапевтична групаАдреноміметик. Чинить пряму стимулюючу дію переважно на α-адренорецептори. При системному застосуванні викликає звуження артеріол, підвищує ОПСС та АТ. Серцевий викид не змінюється або зменшується, що пов'язано з рефлекторною брадикардією (підвищенням тонусу блукаючого нерва) у відповідь на артеріальну гіпертензію. Фенілефрин підвищує АТ не так різко як норепінефрин та епінефрін, але діє більш тривало. Це, мабуть, обумовлено тим, що фенілефрин стійкіший і не руйнується під впливом КОМТ. При місцевому застосуванні фенілефрин має виражену судинозвужувальну дію, викликає мідріаз, може знизити внутрішньоочний тиск при відкритокутовій глаукомі. У середніх терапевтичних дозах мало впливає на ЦНС.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо фенілефрин погано всмоктується із ШКТ. Метаболізується за участю МАО у стінці кишечника та за "першого проходження" через печінку. Біодоступність фенілефрину низька. Після місцевого застосування піддається системної абсорбції.Клінічна фармакологіяАльфа-адреноміметик.Показання до застосуванняВнутрішньо та місцево: для зменшення набряклості слизової оболонки носоглотки, кон'юнктиви при застудних та алергічних захворюваннях (переважно у складі комбінованих препаратів). Парентерально: для підвищення АТ при колапсі та артеріальній гіпотензії у зв'язку зі зниженням судинного тонусу.Протипоказання до застосуванняАртеріальна гіпертензія, тяжкий атеросклероз, схильність до спазм коронарних судин, підвищена чутливість до фенілефрину.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування фенілефрину при вагітності та в період лактації не проводилося. Застосування у дітей При місцевому застосуванні після всмоктування через слизову оболонку фенілефрин може спричинити системні ефекти. У зв'язку з цим слід уникати застосування фенілефрину у формі 10% крапель очей у грудних дітей.Побічна діяСерцево-судинна система: можливі небажане тривале підвищення артеріального тиску, тахікардія або рефлекторна брадикардія. Місцеві реакції: можлива дратівлива дія на слизові оболонки.Взаємодія з лікарськими засобамиПри застосуванні фенілефрину на тлі загальної анестезії, спричиненої галотаном або циклопропаном, можливий розвиток шлуночкової фібриляції. При одночасному застосуванні з інгібіторами МАО спостерігається потенціювання ефектів фенілефрину (в т.ч. місцевому застосуванні). Фенотіазини, альфа-адреноблокатори (фентоламін), фуросемід та інші діуретики знижують вазоконстрикторний ефект фенілефрину. Гуанетидин посилює мідріатичний ефект фенілефрину (при системній абсорбції). Окситоцин, алкалоїди ріжків, трициклічні антидепресанти, фуразолідон, прокарбазин, селегілін, симпатоміметики підсилюють пресорний ефект, а останні – і аритмогенність. При одночасному застосуванні бета-адреноблокатори зменшують кардіостимулюючу активність; на тлі резерпіну можлива артеріальна гіпертензія (внаслідок виснаження запасів катехоламінів в адренергічних нейронах підвищується чутливість до симпатоміметиків).Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо та місцевому застосуванні доза залежить від показань та застосовуваної лікарської форми. При введенні п/к або внутрішньом'язова разова доза становить 2-5 мг, далі при необхідності - по 1-10 мг. При внутрішньовенному введенні струменево (повільно) разова доза становить 100-500 мкг. При внутрішньовенній інфузії початкова швидкість становить 180 мкг/хв, далі залежно від ефекту її зменшують до 30-60 мкг/хв. Максимальні дози: для дорослих при прийомі внутрішньо разова доза – 30 мг, добова – 150 мг; п/к або внутрішньом'язова разова доза - 10 мг, добова - 50 мг; при внутрішньовенному введенні разова доза 5 мг, добова – 25 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати застосування фенілефрину у пацієнтів з тяжким гіпертиреозом. З обережністю застосовувати при ІХС. При місцевому застосуванні після всмоктування через слизову оболонку фенілефрин може спричинити системні ефекти. У зв'язку з цим слід уникати застосування фенілефрину у формі 10% очних крапель у немовлят та пацієнтів похилого віку.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Фенілефрину гідрохлорид 25,0 мг; Поліетиленгліколь 300 19,0 мг (макрогол 300); Натрію гіалуронат 27 мг; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні 2,5%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2 або 4 пакети з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1 або 2 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону. По 10 мл у флакони пластмасові, укомплектовані крапельним дозатором. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора від безбарвної до жовтого чи жовто-коричневого кольору рідина.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноміметик.ФармакокінетикаФенілефрин легко проникає у тканини ока, максимальна концентрація у плазмі досягається через 10-20 хв після інстиляції у око. Фенілефрин виділяється нирками у незміненому вигляді (ФармакодинамікаФенілефрин – симпатоміметик. Має виражену альфа-адренергічну активність. При місцевому застосуванні в офтальмології викликає розширення зіниці, покращує відтік внутрішньоочної рідини та звужує судини кон'юнктиви. Фенілефрин має виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, дуже слабко впливає на бета-адренорецептори серця. Препарат має вазоконстрикторну дію, подібну до дії норепінефрину (норадреналіну), при цьому у нього практично відсутня хронотропна та іонотропна дія на серці. Вазопресорний ефект фенілефрину слабший, ніж у норадреналіну, але є тривалішим. Викликає вазоконстрикцію через 30-90 с після інстиляції, тривалість – 2-6 год. Після інстиляції фенілефрин скорочує дилататор зіниці та гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви, тим самим викликаючи розширення зіниці. Мідріаз настає протягом 10-60 хв після одноразової інстиляції. Мідріаз зберігається після інстиляції 25% розчину протягом 2 годин. Мідріаз, що викликається фенілефрином, не супроводжується циклоплегією.ІнструкціяПорядок роботи з тюбик-крапельницею: Відокремити одну тюбик-крапельницю. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст. Порядок роботи з флаконом, укомплектованим крапельним дозатором: Видалити запобіжний кільце перед першим використанням флакона. Обережно зняти ковпачок із флакона. Не торкаючись дозатора, перевернути флакон дозатором донизу, зафіксувавши між великим та вказівним пальцями. Перед початком використання рекомендується прокачати дозатор до появи першої краплі препарату кілька натискань вказівним пальцем зверху на флакон. Закинути голову назад, розмістити дозатор флакона над оком і вказівним пальцем однієї руки відтягнути нижню повіку вниз. Злегка натиснути на флакон і закапати необхідну кількість розчину кон'юнктивальний мішок ока. Уникати контактів наконечника відкритого флакона з поверхнею ока та руками. Після використання надягти ковпачок на флакон. Після розтину флакона препарат можна використовувати протягом усього терміну придатності. Після закінчення цього терміну препарат слід знищити. При видимих пошкодженнях флакона застосовувати препарат не слід.Показання до застосуванняІридоцикліт (для профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації з райдужної оболонки). Для діагностичного розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних контролю стану заднього відрізка ока. Проведення провокаційного тесту у пацієнтів із вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому. Диференціальна діагностика поверхневої та глибокої ін'єкції очного яблука. Синдром "червоного ока" (для зменшення гіперемії та подразнення слизової оболонки ока). Спазм акомодації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Вузькокутна або закритокутова глаукома. Літній вік. Тяжкі серцево-судинні або цереброваскулярні захворювання. Артеріальна гіпертонія у поєднанні з ішемічною хворобою серця, аневризмою аорти, атріовентрикулярною блокадою МП ступеня, аритмією. Тахікардія. Порушення сльозопродукції. Недоношеність; дитячий вік до 6 років (при спазмі акомодації). Гіпертиреоз. Печінкова порфірія. Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Риніт. З обережністю: Цукровий діабет (ризик підвищення артеріального тиску, пов'язаного з порушенням вегетативної регуляції). Одночасне застосування з інгібіторами моноамінооксидази (в т.ч. протягом 21 дня після припинення їх застосування). Серповидно-клітинна анемія, носіння контактних лінз після оперативних втручань (зниження загоєння внаслідок гіпоксії кон'юнктиви).Вагітність та лактаціяДія фенілефрину у вагітних жінок недостатньо вивчена, тому застосовувати препарат у цієї категорії пацієнтів можливо лише, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Невідомо, чи виділяється препарат із грудним молоком. У тварин на пізніх термінах вагітності фенілефрин викликав затримку росту плода та стимулював ранній початок пологів. При призначенні в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити на час лікування.Побічна діяЗ боку органу зору Кон'юнктивіт, періорбітальний набряк. У деяких випадках пацієнти відзначають відчуття печіння на початку застосування, затуманеність зору, подразнення, відчуття дискомфорту в оці, підвищену сльозотечу, збільшення внутрішньоочного тиску. Фенілефрин може викликати реактивний міоз наступного дня після застосування. Повторні інстиляції препарату в цей час можуть призводити до менш вираженого мідріазу, ніж раніше. Цей ефект найчастіше виявляється у літніх пацієнтів. Внаслідок значного скорочення м'яза, що розширює зіницю, через 30-45 хвилин після інстиляції під впливом фенілефрину у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з пігментного листка райдужної оболонки. Суспензія в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або з попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери. Системні реакції З боку шкіри та її придатків: контактний дерматит. Серцево-судинна система: відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, шлуночкова аритмія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії.Взаємодія з лікарськими засобамиМідріатичний ефект фенілефрину посилюється при його застосуванні у комбінації з місцевим застосуванням атропіну. Через посилення вазопресорної дії можливий розвиток тахікардії. Застосування фенілефрину з інгібіторами моноамінооксидази, а також протягом 21 дня після припинення їх застосування має здійснюватися з обережністю, оскільки в цьому випадку є можливість неконтрольованого підйому артеріального тиску. Вазопресорна дія α-адреноміметиків може також потенціюватися при одночасному застосуванні з трициклічними антидепресантами, пропранололом, резерпіном, гуанетидином, метилдопою та м-холіноблокаторами. Фенілефрин може потенціювати пригнічення серцево-судинної діяльності при інгаляційному наркозі. Одночасне застосування з іншими адреноміметиками та симпатоміметиками може посилювати вплив фенілефрину на серцево-судинну систему. Застосування фенілефрину може викликати ослаблення супутньої гіпотензивної терапії та спричинити збільшення рівня артеріального тиску, тахікардії.Спосіб застосування та дозиПри іридоциклітах препарат застосовується для запобігання розвитку і розриву задніх синехій, що вже утворилися; для зниження ексудації у передню камеру ока. З цією метою 1 крапля препарату закопується в кон'юнктивальний мішок хворого ока (око) 2-3 рази на добу. При проведенні офтальмоскопії застосовують одноразові інстиляції препарату. Як правило, для створення мідріазу достатньо інстиляції 1 краплі препарату кон'юнктивальний мішок. Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хв та зберігається протягом 1-3 год. У разі необхідності підтримання мідріазу протягом тривалого часу через 1 годину можлива повторна інстиляція препарату. Для проведення діагностичних процедур одноразова інстиляція препарату застосовується: як провокаційний тест у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери ока та підозрою на закритокутову глаукому. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування препарату та після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., то провокаційний тест вважається позитивним; для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука: якщо через 5 хвилин після інстиляції препарату відзначається звуження судин очного яблука, ін'єкція класифікується як поверхнева, при збереженні почервоніння ока необхідно ретельно обстежити пацієнта на наявність іридоцикліту або склер. оскільки це свідчить про розширення більш глибоких судин. Для зняття спазму акомодації у дітей з 6 років та дорослих препарат встановлюють по 1 краплі в кожне око на ніч щодня протягом 4-х тижнів.ПередозуванняСимптоми: занепокоєння, нервозність, запаморочення, пітливість, блювота, серцебиття, слабке або поверхневе дихання. Лікування: при виникненні системної дії фенілефрину купувати небажані явища можна шляхом використання α-адреноблокаторів, наприклад, 5-10 мг фентоламіну внутрішньовенно. За потреби можна повторити ін'єкцію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеревищення рекомендованої дози 2,5% розчину у пацієнтів з травмами, захворюваннями ока або його придатків у післяопераційному періоді або зі зниженою сльозопродукцією може призводити до збільшення абсорбції фенілефрину та розвитку системних побічних ефектів. Препарат не містить у своєму складі консерванту, що дозволяє уникнути небажаної дії консерванту на зовнішні тканини ока, кон'юнктиви та рогівки, а також виключає ризик розвитку алергічних реакцій на консервант. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату внаслідок зміни акомодації та ширини зіниці можливе зниження гостроти зору, тому до його відновлення не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 мл препарату містить: Активна речовина: таурин – 40 мг; допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Форма випуску: очні краплі.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ІнструкціяМісцево. Препарат застосовується як інстиляцій.Показання до застосуванняПрепарат застосовують у складі комплексної терапії. Дистрофія рогівки; катаракта (стареча, діабетична, травматична, променева); травма рогівки (як симулятор репаративних процесів). Первинна відкритокутова глаукома (у поєднанні з β-адреноблокаторами (для поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини)).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість; дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяПризначення препарату в період вагітності та грудного вигодовування можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються, або ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиУ хворих на глаукому (відкритокутову) відмічено значне посилення гіпотензивної дії β-адреноблокаторів (бутиламіногідроксипропоксифеноксиметил метилоксадіазолу або гимололу малеату) у разі спільного застосування з таурином. Посилення ефекту досягається за рахунок збільшення коефіцієнта легкості відтоку та зниження продукції водянистої вологи.Спосіб застосування та дозиПри катаракті – по 1-2 краплі 2-4 рази на день протягом 3 місяців. Курс повторюють із місячним інтервалом. При травмах та дистрофічних захворюваннях рогівки застосовують у тих же дозах протягом 1 місяця. При відкритокутовій глаукомі (у поєднанні з бутиламіногідроксипропоксифеноксиметилметилоксадіазолом або тимололом малеатом) але 1-2 краплі 2 рази на день за 15-20 хвилин дс призначення одного з місцевих гіпотензивних засобів, протягом 6 тижнів з наступним скасуванням на 2 тижні.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа необхідності одночасного використання інших офтальмологічних лікарських засобів (очні краплі та ін.). інтервал між застосуванням таурину та інших препаратів повинен становити щонайменше 10-15 хвилин. Вплив на здатність керувати трансп. пор. та мех.: Застосування препарату не впливає на керування автотранспортом та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 мл препарату містить: Активна речовина: таурин – 40 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Форма випуску: очні краплі.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ІнструкціяМісцево. Препарат застосовується як інстиляцій.Показання до застосуванняПрепарат застосовують у складі комплексної терапії. Дистрофія рогівки; катаракта (стареча, діабетична, травматична, променева); травма рогівки (як симулятор репаративних процесів). Первинна відкритокутова глаукома (у поєднанні з β-адреноблокаторами (для поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини)).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість; дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяПризначення препарату в період вагітності та грудного вигодовування можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються, або ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиУ хворих на глаукому (відкритокутову) відмічено значне посилення гіпотензивної дії β-адреноблокаторів (бутиламіногідроксипропоксифеноксиметил метилоксадіазолу або гимололу малеату) у разі спільного застосування з таурином. Посилення ефекту досягається за рахунок збільшення коефіцієнта легкості відтоку та зниження продукції водянистої вологи.Спосіб застосування та дозиПри катаракті – по 1-2 краплі 2-4 рази на день протягом 3 місяців. Курс повторюють із місячним інтервалом. При травмах та дистрофічних захворюваннях рогівки застосовують у тих же дозах протягом 1 місяця. При відкритокутовій глаукомі (у поєднанні з бутиламіногідроксипропоксифеноксиметилметилоксадіазолом або тимололом малеатом) але 1-2 краплі 2 рази на день за 15-20 хвилин дс призначення одного з місцевих гіпотензивних засобів, протягом 6 тижнів з наступним скасуванням на 2 тижні.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа необхідності одночасного використання інших офтальмологічних лікарських засобів (очні краплі та ін.). інтервал між застосуванням таурину та інших препаратів повинен становити щонайменше 10-15 хвилин. Вплив на здатність керувати трансп. пор. та мех.: Застосування препарату не впливає на керування автотранспортом та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
424,00 грн
344,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 мл препарату містить: Активна речовина: таурин – 40 мг; допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. 20 тюбик-крапельниць по 1 мл.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ІнструкціяМісцево. Препарат застосовується як інстиляцій.Показання до застосуванняПрепарат застосовують у складі комплексної терапії. Дистрофія рогівки; катаракта (стареча, діабетична, травматична, променева); травма рогівки (як симулятор репаративних процесів). Первинна відкритокутова глаукома (у поєднанні з β-адреноблокаторами (для поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини)).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість; дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяПризначення препарату в період вагітності та грудного вигодовування можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо побічні ефекти, що зазначені в інструкції, посилюються, або ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиУ хворих на глаукому (відкритокутову) відмічено значне посилення гіпотензивної дії β-адреноблокаторів (бутиламіногідроксипропоксифеноксиметил метилоксадіазолу або гимололу малеату) у разі спільного застосування з таурином. Посилення ефекту досягається за рахунок збільшення коефіцієнта легкості відтоку та зниження продукції водянистої вологи.Спосіб застосування та дозиПри катаракті – по 1-2 краплі 2-4 рази на день протягом 3 місяців. Курс повторюють із місячним інтервалом. При травмах та дистрофічних захворюваннях рогівки застосовують у тих же дозах протягом 1 місяця. При відкритокутовій глаукомі (у поєднанні з бутиламіногідроксипропоксифеноксиметилметилоксадіазолом або тимололом малеатом) але 1-2 краплі 2 рази на день за 15-20 хвилин дс призначення одного з місцевих гіпотензивних засобів, протягом 6 тижнів з наступним скасуванням на 2 тижні.ПередозуванняДані про передозування відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа необхідності одночасного використання інших офтальмологічних лікарських засобів (очні краплі та ін.). інтервал між застосуванням таурину та інших препаратів повинен становити щонайменше 10-15 хвилин. Вплив на здатність керувати трансп. пор. та мех.: Застосування препарату не впливає на керування автотранспортом та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 554,00 грн
1 476,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 мл розчину міститься активна речовина: тимолол малеат 6.84 мг, в т.ч. тимолол 0,5 мг. 5 мл - флакони (1) у комплекті з крапельницею - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаНеселективний бета-адреноблокатор. При місцевому застосуванні в офтальмології знижує як нормальний, так і підвищений внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини та покращення її відтоку, не впливає на акомодацію та розмір зіниці. Має антиангінальні, гіпотензивні та антиаритмічні ефекти, які виявляються при системному застосуванні. Зменшує автоматизм синусового вузла, урізує ЧСС, уповільнює AV-провідність, знижує скоротливість та потребу міокарда в кисні.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко проникає через рогівку, у незначній кількості потрапляє у системний кровотік за рахунок абсорбції через судини кон'юнктиви, слизові оболонки носа та слізного тракту.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат – бета-адреноблокатор.Показання до застосуванняДля застосування в офтальмології: підвищення внутрішньоочного тиску, хронічна відкритокутова глаукома, закритокутова глаукома (як додатковий засіб у поєднанні з міотиками), вторинна глаукома (в т.ч. афакічна), вроджена глаукома (при неефективності інших терапевтичних заходів).Протипоказання до застосуванняAV-блокада II та III ступеня, синоатріальна блокада, брадикардія, СССУ, артеріальна гіпотензія, хронічна серцева недостатність ІІБ-ІІІ стадії, гостра серцева недостатність, вазомоторний риніт, хвороба Рейно та інші облітеруючі захворювання судин, метаболічний ацидоз, лактація.Вагітність та лактаціяБезпека та ефективність застосування при вагітності не вивчені. Застосування у дітей Безпека та ефективність застосування у дітей не вивченаПобічна діяЗ боку органу зору: при місцевому застосуванні можливі подразнення та гіперемія кон'юнктиви, шкіри повік, печіння та свербіж в очах, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, точкова поверхнева кератопатія, гіпестезія рогівки, диплопія, птоз, сухість очей. При проведенні фістулізуючих антиглаукомних операцій можливий розвиток відшарування сітківки у післяопераційному періоді. При системному застосуванні можливі серцева недостатність, брадикардія, AV-блокада, гіпотензія; головний біль, порушення сну, кошмарні сновидіння, астенія, збудження, депресія, парестезії та похолодання кінцівок; нудота, блювання, діарея; задишка, бронхоспазм; м'язова слабкість; шкірні алергічні реакції, загострення псоріазу, сухість кон'юнктиви.Спосіб застосування та дозиВ офтальмології: інстиляції у кон'юнктивальний мішок ураженого ока. Доза та кратність застосування залежать від показань та застосовуваної лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки, нирок, цукровим діабетом (особливо лабільної течії). При тривалому застосуванні підвищує рівень тригліцеридів у плазмі. Безпека та ефективність застосування у дітей не вивчена. В офтальмології застосовується тривало, тому в період лікування слід не рідше 1 разу на 6 міс проводити огляд рогівки, контролювати функцію сльозовиділення та стан полів зору. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій. При застосуванні в офтальмології безпосередньо після інстиляції можливе зниження гостроти зору та уповільнення психомоторних реакцій, тому слід протягом 30 хв утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей: Діюча речовина: фраміцетину сульфат – 12,5 мг, що відповідає 8000 ОД; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат, хлорид натрію, натрію цитрату дигідрат, лимонна кислота безводна, вода для ін'єкцій. Спрей назальний 1,25%. По 10 або 15 мл у флакон із поліетилену високої щільності або поліетилену низького тиску, укомплектований спрей-насадкою. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна чи практично безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик із групи аміноглікозидів.ФармакодинамікаАнтибіотик із групи аміноглікозидів для місцевого застосування в отоларингології. Діє бактерицидно. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних бактерій (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae), що викликають розвиток інфекційних процесів у верхніх відділах дихальних шляхів.Показання до застосуванняУ складі комбінованої терапії при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, у т.ч. риніти; ринофарингіти; синусити (за відсутності пошкоджень перегородки). Профілактика та лікування запальних процесів після оперативних втручань.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фраміцетину та інших антибіотиків із групи аміноглікозидів. Препарат не слід застосовувати для промивання придаткових пазух носа. Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій препарату коїться з іншими лікарськими засобами не виявлено.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Дорослі: по одному впорскування в кожну ніздрю 4-6 разів на добу. Діти: по одному впорскування в кожну ніздрю 3 рази на добу. Тривалість лікування не більше 7 днів.ПередозуванняУ зв'язку з низьким ступенем абсорбції в системний кровотік передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід пам'ятати, що з лікуванні можлива поява резистентних штамів мікроорганізмів. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Дані відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Травопрост – 0,04 мг; Допоміжні речовини: Маннітол – 46,0 мг; Макроголу глицерилгидроксистеарат - 5,0 мг; Борна кислота – 3,0 мг; Трометамол – 1,2 мг; Бензалконію хлорид – 0,15 мг; Динатрію едетату дигідрат (Трилон Б) – 0,1 мг; 8 М розчин натрію гідроксиду або 8 М розчин хлористоводневої кислоти до pH 5,5-7,0; Вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. Краплі очні 0,04 мг/мл. По 2,5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності і кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою нагвинчується і пробкою-крапельницею. По 1 або 3 флакони разом з інструкцією із застосування, упорним пристроєм або без нього в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий або опалесціюючий безбарвний або пофарбований розчин.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний засіб - простагландину F2-альфа аналог синтетичний.ФармакокінетикаТравопрост абсорбується через рогівку ока, де відбувається гідроліз травопросту до біологічно активної форми – вільної кислоти травопросту. Максимальна концентрація (Сmax) вільної кислоти травопросту в плазмі досягається протягом 10-30 хвилин після місцевого застосування і становить 25 пг/мл і менше. Вільна кислота травопросту швидко виводиться з плазми, протягом години концентрація знижується нижче за поріг виявлення (менше 10 пг/мл). Т1/2 вільної кислоти травопросту у людини встановити не вдалося через її низьку концентрацію в плазмі та швидке виведення з організму після місцевого застосування препарату. Метаболізм є основним шляхом елімінації травопросту та вільної кислоти травопросту. Шляхи системного метаболізму паралельні шляхам метаболізму ендогенного простагландину F2α, які характеризуються відновленням подвійного зв'язку 13-14, окисленням 15-гідроксильної групи та β-оксидативним розщепленням ланки верхнього бічного ланцюга. Вільна кислота травопросту та її метаболіти в основному виводяться нирками. Корекція дози у пацієнтів з порушеннями функції печінки, від слабко виражених до тяжких, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок, від слабко виражених до тяжких (при кліренсі креатиніну нижче 14 мл/хв) не потрібна.ФармакодинамікаТравопрост - синтетичний аналог простагландину А2-альфа, є високоселективним повним агоністом простагландинових рецепторів FP і знижує внутрішньоочний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи через трабекулярну мережу та увеосклеральні шляхи. Внутрішньоочний тиск знижується приблизно через 2 години після застосування, а максимальний ефект досягається через 12 годин. Значне зниження внутрішньоочного тиску може зберегтися протягом 24 годин після одноразового застосування препарату.ІнструкціяПорядок роботи з упором: Дістати упор і флакон із пачки. Відкрити флакон за допомогою упору. Закріпити упор на шийці флакона. Встановити упор на повіку так, щоб крапельниця була навпроти очного яблука, закапати необхідну кількість препарату. Зняти упор з шийки флакона. Закрити флакон кришкою.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при: відкритокутовій глаукомі; підвищеному внутрішньоочному тиску.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 18 років, вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: Препарат необхідно використовувати з обережністю у пацієнтів із афакією; у пацієнтів із псевдофакією при розриві задньої капсули кришталика або у пацієнтів із передньокамерною інтраокулярною лінзою; у пацієнтів із ризиком розвитку кістоїдного макулярного набряку. Препарат необхідно використовувати з обережністю у пацієнтів з гострими запальними явищами органу зору, а також у пацієнтів з факторами ризику, що спричиняють ірит, увеїт.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування травопросту вагітними жінками відсутні або обмежені. Дослідження на тваринах із травопростом показали репродуктивну токсичність. Жінки під час вагітності, а також жінки, які планують вагітність, повинні утримуватися від прямого контакту з речовинами, що містять простагландини. Простагландини та аналоги простагландинів – біологічно активні речовини, які можуть всмоктуватися через шкіру. Жінки в період вагітності, а також жінки, які планують вагітність, повинні застосовувати відповідні запобіжні заходи, щоб не допустити прямого попадання вмісту флакона на шкіру. Якщо істотна частина вмісту флакона все ж таки потрапляє на шкіру (що малоймовірно), ділянку шкіри, на яку потрапив препарат, слід негайно промити водою. Період грудного вигодовування Немає даних про те, чи проникає травопрост та/або метаболіти в грудне молоко. Фертильність Не було проведено досліджень щодо оцінки впливу травопросту на фертильність людини. Дослідження на тваринах показали, що вплив травопросту на фертильність відсутній при застосуванні препарату у дозах, що перевищують максимальну рекомендовану дозу для людини більш ніж у 250 разів.Побічна діяЗагальний профіль небажаних реакцій за даними клінічних досліджень показав, що найпоширенішими небажаними явищами були кон'юнктивальна ін'єкція та гіперпігментація райдужної оболонки, частота народження становила відповідно 20 і 6%. Небажані реакції, виявлені при застосуванні препарату, були класифіковані таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та Інфекційні та паразитарні захворювання: Рідко - Інфекційне ураження очей, спричинене Herpes simplex, герпетичний кератит. Порушення з боку імунної системи: Нечасто – гіперчутливість, сезонна алергія. Психічні порушення: З невідомою частотою – депресія, занепокоєння, безсоння. Порушення з боку нервової системи: Нечасто – головний біль, запаморочення, випадання полів зору; Рідко – Дисгевзія. Порушення з боку органу зору: Дуже часто – кон'юнктивальна ін'єкція; Часто – гіперпігментація райдужної оболонки, біль у оці, дискомфорт у оці, синдром "сухого" ока, свербіж у оці, роздратування ока; Нечасто - Ерозія рогівки, увеїт, ірит, кератит, точковий кератит, світлобоязнь, блефарит, виділення з очей, еритема повік, набряк периорбітальної області, свербіж повік, зниження гостроти зору, затуманювання зору, сльозотеча, кон'юнктивіт, ектропіон повік, посилення зростання вій, знебарвлення вій, астенопія, запалення передньої камери ока; Рідко - фотопсія, екзема повік, набряк кон'юнктиви, поява райдужних кіл навколо джерел світла, фолікульоз кон'юнктиви, гіпестезія ока, мейбоміаніт, дисперсія пігменту в передній камері ока, мідріаз, потовщення вій, трихіаз, іридоцикл;З невідомою частотою – макулярний набряк, западання очних яблук. Порушення з боку органу слуху та лабіринту: З невідомою частотою – Вертіго, шум у вухах. Порушення з боку серця: Нечасто - Відчуття серцебиття; Рідко – нерегулярне серцебиття, зниження частоти серцевих скорочень; З невідомою частотою – біль у грудях, брадикардія, тахікардія, аритмія. Порушення з боку судинної системи: Рідко – зниження діастолічного артеріального тиску, підвищення систолічного артеріального тиску, гіпотензія, гіпертензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Нечасто – Диспное, астма, закладеність носа, роздратування у горлі; Рідко – порушення дихальної функції, біль у ділянці ротоглотки, кашель, дисфонія, алергічний риніт; З невідомою частотою – обтяження перебігу бронхіальної астми, кровотеча з носа. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Рідко – Запор, сухість у роті, загострення виразки шлунка, порушення роботи шлунково-кишкового тракту; З невідомою частотою – Діарея, біль у животі, нудота, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: Нечасто – посилення пігментації шкіри в періорбітальній ділянці, знебарвлення шкіри, зміна структури пушкового волосся, гіпертрихоз; Рідко – алергічний дерматит, контактний дерматит, еритема, висипання, зміна кольору пушкового волосся, мадароз; З невідомою частотою - свербіж, неправильний ріст пушкового волосся. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: Рідко – скелетно-м'язовий біль; З невідомою частотою – Артралгія. Порушення з боку нирок та сечовивідної системи: З невідомою частотою – дизурія, нетримання сечі. Загальні порушення: Рідко – Астенія. Лабораторні порушення З невідомою частотою – підвищення загального специфічного простатичного антигену. Профіль небажаних явищ у педіатричній практиці У ході 3-х місячного дослідження 3 фази дослідження та 7-денного фармакокінетичного дослідження за участю 102 педіатричних хворих, профіль небажаних явищ відповідав такому у дорослих пацієнтів. Короткострокові профілі безпеки у різних субпопуляціях педіатричної популяції також подібні. Найпоширенішими побічними реакціями в педіатричній популяції були кон'юнктивальна ін'єкція (16,9%) і посилення зростання вій (6,5%). В аналогічному 3-місячному дослідженні у дорослих пацієнтів зазначені небажані явища зустрічалися з частотою 11,4% та 0,0% відповідно. Додатково у пацієнтів у педіатричній популяції (n=77) в ході 3-місячного клінічного дослідження, аналогічного такому за участю дорослих пацієнтів (n=185), відзначені поодинокі випадки еритеми повік, кератиту, сльозотечі та світлобоязні, загальна частота зустріченості ,3% проти 0,0% у дорослої популяції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе було описано клінічно значимих взаємодій.Спосіб застосування та дозиМісцево. По 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока (око) 1 раз на добу, увечері. Для зменшення ризику системних побічних ефектів рекомендується після інстиляції препарату перетискати нососльозний канал шляхом натискання в області його проекції біля внутрішнього кута ока. Якщо доза препарату була пропущена, лікування слід продовжити з наступної дози. Добова доза препарату не повинна перевищувати 1 краплі в кон'юнктивальний мішок ока 1 раз на добу. Препарат може застосовуватися у комбінації з іншими місцевими офтальмологічними препаратами для зниження внутрішньоочного тиску. У цьому випадку інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хвилин. Якщо препарат призначається як заміна іншого офтальмологічного препарату для лікування глаукоми, останній слід відмінити, і з наступного дня розпочати застосування препарату Траваксал.ПередозуванняТоксичність при передозуванні при місцевому застосуванні є малоймовірною. Лікування при випадковому проковтуванні симптоматичне та підтримуюче. У разі місцевого передозування препаратом слід промити очі теплою водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат може викликати поступову зміну кольору очей за рахунок збільшення кількості меланосом (гранул пігменту) у меланоцитах. Цей ефект виявляється переважно у хворих зі змішаним забарвленням райдужної оболонки, наприклад, синьо-коричневою, сірокоричневою, зелено-коричневою або жовто-коричневою. Цей ефект також був відзначений у пацієнтів із коричневим забарвленням райдужної оболонки. Зазвичай коричнева пігментація поширюється концентрично навколо зіниці до периферії райдужної оболонки очей, при цьому вся райдужка або її частина можуть придбати більш інтенсивний коричневий колір. Довгостроковий вплив на меланоцити та наслідки цього впливу нині невідомі. Зміна кольору райдужної оболонки очей відбувається повільно і може залишатися непоміченим протягом ряду місяців або років.Перед початком лікування пацієнти повинні бути поінформовані про можливість незворотної зміни кольору очей. У разі проведення лікування лише одного ока можливий розвиток стійкої гетерохромії. Після закінчення травопростої терапії не відзначалося подальшого збільшення коричневої пігментації райдужної оболонки. Повідомлялося про потемніння шкіри повік та/або періорбітальної області у зв'язку із застосуванням травопросту у 0,4% пацієнтів. Травопростий може поступово змінити структуру вій ока, на якому застосовується; під час клінічних досліджень такі зміни спостерігалися приблизно у половини пацієнтів і включали збільшення довжини, товщини, пігментації і кількості вій. Механізм зміни структури вій та віддалені наслідки цієї дії на сьогодні невідомі. Немає досвіду застосування травопросту при запальних захворюваннях ока, при неоваскулярній глаукомі, закритовугільній глаукомі, вузькокутній або вродженій глаукомі, і є лише обмежений досвід застосування при захворюваннях очей, спричинених порушеннями функцій щитовидної залози, при глаукомі у пацієнтів із псевдофакією. при пігментній або псевдоексфоліативній глаукомі. Рекомендується з обережністю призначати препарат хворим на афакію, псевдофакію, розрив задньої капсули кришталика, з факторами ризику розвитку цистоїдного макулярного набряку. Слід уникати контакту травопросту зі шкірою, оскільки дослідження на кроликах показали трансдермальну абсорбцію травопросту. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Пацієнтам необхідно знімати контактні лінзи перед закапуванням препарату. Перш ніж вставити контактні лінзи, необхідно почекати 15 хвилин після закапування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Тимчасове розмивання зору або інші порушення зору після застосування препарату можуть вплинути на можливість керувати транспортними засобами та механізмами. Якщо затуманювання зору виникає після закапування препарату, перед керуванням автотранспортними засобами та механізмами пацієнт повинен дочекатися відновлення чіткості зору.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: оксиетиламонію метилфеноксиацетат 200 мг, крохмаль картопляний, цукор молочний (лактози моногідрат), стеариновокислий кальцій (кальція стеарат). 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білого або білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні.Фармакотерапевтична групаТрекрезан – імуномодулюючий препарат з вираженими адаптогенними властивостями. Препарат стимулює вироблення α- та γ-інтерферонів, сприяє підвищенню та корекції імунного статусу організму за рахунок активації клітинного та гуморального імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Препарат зміцнює імунну систему організму, підвищує витривалість при фізичних та розумових навантаженнях, зменшує дію різних токсинів, підвищує стійкість організму до гіпоксії, низьких та високих температур та інших несприятливих факторів довкілля. Препарат має виражену антитоксичну дію при отруєнні етанолом, органічними розчинниками, солями важких металів.Клінічна фармакологіяПрепарат з адаптогенною та загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняТрекрезан застосовують: для підвищення імунітету (профілактика та лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ та інших вірусних та бактеріальних захворювань); для підвищення фізичної, розумової працездатності та профілактики перевтоми, підвищення опірності організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження); при вторинних імунодефіцитних станах, зокрема. на фоні тривалої антибіотикотерапії; у складі комплексної терапії при отруєнні солями важких металів; у складі комплексної терапії алкогольного абстинентного синдромуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; діти до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування); вагітність; період лактації; спадкова непереносимість лактози; недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяВ окремих випадках алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для підвищення імунітету та профілактики простудних захворювань; дорослим та дітям старше 12 років; - по 0.2 г на добу протягом 7-14 днів. Період лікування простудного захворювання, грипу, ГРВІ; дорослим і дітям старше 12 років; - в перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. Для підвищення фізичної та розумової працездатності та посилення опірності організму різним стресовим впливам; – у перший день 0.6 г/добу, далі щодня по 0.2 г/добу курсом протягом 7 днів. При отруєнні солями важких металів - по 0.4-0.6 г на добу щодня протягом не менше 5 днів. Для зменшення проявів алкогольного абстинентного синдрому - по 0.4-0.6 г / щодня протягом 5 днів. При необхідності повторюють лікування з інтервалами між курсами 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратами не відзначені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: оксиетиламонію метилфеноксиацетат 200 мг, крохмаль картопляний, цукор молочний (лактози моногідрат), стеариновокислий кальцій (кальція стеарат). 20 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні.Фармакотерапевтична групаТрекрезан – імуномодулюючий препарат з вираженими адаптогенними властивостями. Препарат стимулює вироблення α- та γ-інтерферонів, сприяє підвищенню та корекції імунного статусу організму за рахунок активації клітинного та гуморального імунітету, стимулює фагоцитарну активність макрофагів. Препарат зміцнює імунну систему організму, підвищує витривалість при фізичних та розумових навантаженнях, зменшує дію різних токсинів, підвищує стійкість організму до гіпоксії, низьких та високих температур та інших несприятливих факторів довкілля. Препарат має виражену антитоксичну дію при отруєнні етанолом, органічними розчинниками, солями важких металів.Клінічна фармакологіяПрепарат з адаптогенною та загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняТрекрезан застосовують: для підвищення імунітету (профілактика та лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ та інших вірусних та бактеріальних захворювань); для підвищення фізичної, розумової працездатності та профілактики перевтоми, підвищення опірності організму різним стресовим впливам (гіпоксія, перегрівання, переохолодження); при вторинних імунодефіцитних станах, зокрема. на фоні тривалої антибіотикотерапії; у складі комплексної терапії при отруєнні солями важких металів; у складі комплексної терапії алкогольного абстинентного синдромуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; діти до 12 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування); вагітність; період лактації; спадкова непереносимість лактози; недостатність лактази або порушення всмоктування глюкози та галактози.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяВ окремих випадках алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для підвищення імунітету та профілактики простудних захворювань дорослим та дітям старше 12 років – по 0.2 г на добу протягом 7-14 днів. У період лікування простудного захворювання, грипу, ГРВІ дорослим та дітям старше 12 років – у перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. Для підвищення фізичної та розумової працездатності та посилення опірності організму різним стресовим впливам – у перший день 0.6 г на добу, далі щодня по 0.2 г на добу протягом 7 днів. При отруєнні солями важких металів – по 0.4-0.6 г на добу щодня протягом щонайменше 5 днів. Для зменшення проявів алкогольного абстинентного синдрому – по 0.4-0.6 г/щодня протягом 5 днів. При необхідності повторюють лікування з інтервалами між курсами 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми інтоксикації через передозування препаратами не відзначені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 мл препарату містить: діючу речовину – Латанопрост (0,05 мг), допоміжні речовини – Бензалконію хлорид (0,20 мг), Натрію хлорид (4,10 мг), Натрію дигідрофосфат моногідрат (4,60 мг), Натрію гідрофосфат безводний (4,74 мг); Вода для ін'єкцій (до 1 мл).Опис лікарської формиКраплі очні 0,005%. По 2,5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності і кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою нагвинчується і пробкою-крапельницею.Дія на організмЕфективно знижує внутрішньоочний тиск і підтримує нормальний рівень внутрішньоочного тиску протягом тривалого часу.ФармакокінетикаЛатанопрост є проліками, етерифікованим ізопропіловою групою, неактивний; після гідролізу до кислотної форми стає біологічно активним. Добре всмоктується через рогівку і повністю гідролізується при попаданні у рідку вологу. Максимальна концентрація у водяній волозі досягається через 2 години після інстиляції. Активна форма латанопросту практично не метаболізується в оці, проте зазнає біотрансформації в печінці. Період напіввиведення із плазми становить 17 хв.ФармакодинамікаЗнижує внутрішньоочний тиск за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну мережу. Латанопрост не має істотного впливу на продукцію водянистої вологи та на гематоофтальмічний бар'єр. При застосуванні в терапевтичних дозах латанопрост не має значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну та дихальну системи.Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску у дорослих та дітей (віком старше 1 року) з відкритокутовою глаукомою та підвищеним офтальмотонусом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до латанопросту або до інших компонентів препарату. Вік до 1 року (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяРекомендується до використання для дітей віком від 1 року. Безпека застосування латанопросту під час вагітності не встановлена. Латанопрост може надавати токсичні ефекти протягом вагітності, плід та новонародженого. Застосування під час вагітності протипоказане.Побічна діяБільшість небажаних реакцій відзначалося органами зору. Розвиток пігментації райдужної оболонки. Інші небажані реакції з боку органу зору, як правило, транзиторні та відзначаються безпосередньо після інсталяції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному закапуванні у вічі двох аналогів простагландинів описано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується. Фармацевтично несумісний з очними краплями, що містять тіомерсал – преципітація.Спосіб застосування та дозиПо одній краплі в уражене око один раз на день. Оптимальний ефект досягається при застосуванні препарату увечері.ПередозуванняКрім подразнення слизової оболонки очей, гіперемії кон'юнктиви або епісклери, інші небажані зміни органу зору при передозуванні латанопросту не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАфакія, псевдоафакія з розривом задньої капсули кришталика; пацієнти з факторами ризику макулярного набряку; запальна, неоваскулярна глаукома; бронхіальна астма; герпетичний кератит в анамнезі Слід уникати застосування препарату у пацієнтів з активною формою герпетичного кератиту та рецидивуючим герпетичним кератитом. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику розвитку іриту/увеїту. Існують обмежені дані щодо застосування препарату у пацієнтів, яким планується оперативне втручання з приводу катаракти. У зв'язку з цим у цієї групи хворих препарат необхідно застосовувати з обережністю.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 244,00 грн
1 144,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Артикаїну гідрохлорид - 40,0 мг; Адреналіну тартрат у перерахунку на адреналін (епінефрін) – 0,010 мг; Допоміжні речовини: Натрію хлорид – 1,23 мг; Хлористоводородної кислоти розчин 5 М або гідроксиду натрію розчин 3 М - до pH 2,7-5,2; Вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. Розчин для ін'єкцій 40мг/мл+0,01мг/мл. По 2 мл у ампули з безбарвного або забарвленого скла. По 5 або 10 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з плівкою полімерною або фольгою алюмінієвою лакованою або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої або у формі з картону з комірками для укладання. По 1, 5 або 10 контурних коміркових упаковок або форм з картону з 10 ампулами або по 2, 10 або 20 контурних коміркових упаковок або форм з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню та ампульним скарифікатором або без нього в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або коричнево-жовта рідина.Фармакотерапевтична групаМісцевоанестезуючий засіб+альфа- та бета-адреноміметик.ФармакокінетикаАртикаїн швидко і практично відразу після введення метаболізується (шляхом гідролізу) неспецифічними плазмовими естеразами у тканинах та крові (90%); решта 10% дози артикаїну метаболізується мікросомальними ферментами печінки. Головний метаболіт артикаїну - артикаїнова кислота, що утворюється при цьому, - не має місцевоанестезуючої активності і системної токсичності, що дозволяє проводити повторні введення препарату. Концентрації артикаїну в крові в ділянці альвеол зуба після підслизового введення в сотні разів перевищують концентрації артикаїну в системному кровотоку. Зв'язування артикаїну з білками плазми становить приблизно 95%. Артикаїн виводиться через нирки, головним чином, як артикаїнової кислоти. Після підслизового введення період напіввиведення становить приблизно 25 хв. Артикаїн проникає через плацентарний бар'єр, що практично не виділяється з грудним молоком.ФармакодинамікаПрепарат Цертакаїн, що застосовується для місцевої інфільтраційної та провідникової анестезії в стоматології, є комбінованим препаратом, до складу якого входить артикаїн (місцевоанестезуючий засіб амідного типу) та адреналін (епінефрін) (судинозвужувальний засіб). Епінефрін додається до складу препарату для пролонгування дії анестезії. Артикаїн має місцевоанестезуючу дію за рахунок блокади потенціал-залежних натрієвих каналів у клітинній мембрані нейронів, що призводить до оборотного пригнічення провідності імпульсів по нервовому волокну та оборотної втрати чутливості. Препарат Цертакаїн чинить швидку дію (латентний період - від 1 до 3 хв). Тривалість анестезії становить дозування 40 мг/мл + 0,005 мг/мл - щонайменше 45 хв, для дозування 40 мг/мл + 0,01 мг/мл - щонайменше 75 хв. Внаслідок низького вмісту епінефрину в препараті його вплив на серцево-судинну систему незначний: майже не відзначається підвищення артеріального тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. Діти Опубліковані дослідження показали, що у дітей віком від 3,5 до 16 років застосування препарату в дозі 5 мг/кг маси тіла забезпечувало достатню місцевоанестезуючу дію при проведенні нижньощелепної інфільтраційної або верхньощелепної провідникової анестезії. Тривалість анестезії була порівнянна у всіх вікових групах та залежала від введеного обсягу препарату.Показання до застосуванняПоказаний для місцевої анестезії (інфільтраційна та провідникова анестезія) у стоматології. При травматичних втручаннях та при необхідності вираженого гемостазу або покращення візуалізації операційного поля: стоматологічні операції на слизовій оболонці або кістках, що вимагають створення умов більш вираженої ішемії; операції на пульпі зуба (ампутація чи екстирпація); видалення зламаного зуба (остеотомія) чи зуба, ураженого апікальним пародонтитом; тривалі хірургічні втручання; чрескісний остеосинтез; ексцизія кіст; втручання на слизовій оболонці ясна; резекція верхівки кореня зуба.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до артикаїну або до інших місцевоанестезуючих засобів амідного типу, епінефрину, сульфітів (зокрема, у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму з підвищеною чутливістю до сульфітів, оскільки можливі гострі алергічні реакції з симптомами анафілактичного шоку, таким як іншому із допоміжних компонентів препарату. Протипоказання у зв'язку з наявністю у складі препарату артикаїну Тяжкі порушення функції синусового вузла або тяжкі порушення провідності (наприклад, виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня); гостра декомпенсована серцева недостатність; тяжка форма артеріальної гіпотензії. Протипоказання у зв'язку з наявністю у складі препарату епінефрину закритокутова глаукома; гіперфункція щитовидної залози; пароксизмальна тахікардія, тахіаритмія; недавно перенесений інфаркт міокарда (до 6 місяців); нещодавно перенесене аортокоронарне шунтування (до 3 місяців); прийом неселективних бета-адреноблокаторів, наприклад, пропранололу (ризик гіпертонічного кризу та тяжкої форми брадикардії); феохромоцитома; тяжка форма артеріальної гіпертензії. З обережністю: У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, стенокардією, атеросклерозом, інфарктом міокарда в анамнезі, порушеннями ритму серця, артеріальною гіпертензією; у пацієнтів із цереброваскулярними порушеннями, інсультом в анамнезі; у пацієнтів з хронічним бронхітом, емфіземою легень; у пацієнтів із цукровим діабетом (потенційний ризик зміни концентрації глюкози у крові); у пацієнтів з недостатністю холінестерази (застосування можливе лише у разі крайньої необхідності, оскільки можливе пролонгування та виражене посилення дії препарату); у пацієнтів з порушенням згортання крові; у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки та нирок; у пацієнтів із вираженим збудженням; у пацієнтів з епілепсією в анамнезі; при спільному застосуванні з галогенсодержащими засобами при проведенні інгаляційної анестезії.Вагітність та лактаціяВагітність Артикаїн та епінефрін проникають через плацентарний бар'єр. Концентрація артикаїну у сироватці крові у новонароджених (після введення препарату матері) становить приблизно 30% від концентрації артикаїну у сироватці крові матері. Рішення про застосування препарату може бути прийняте лише у випадку, якщо потенційна користь від застосування для матері перевищує потенційний ризик для плода. При випадковому внутрішньосудинному введенні епінефрін може зменшувати кровопостачання матки. Період грудного вигодовування При короткостроковому застосуванні препарату в період грудного вигодовування, як правило, не потрібно переривати годування груддю, тому що в грудному молоці не виявляється клінічно значимих концентрацій артикаїну та епінефрину. Фертильність У дослідженнях на тваринах із застосуванням артикаїну 40 мг/мл та епінефрину 0,01 мг/мл не відзначено впливу на фертильність у особин чоловічої та жіночої статі. Не очікується впливу на фертильність у людини при застосуванні артикаїну та епінефрину у терапевтичних дозах.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів представлена відповідно до класифікації, рекомендованої Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення; частота невідома (за наявними даними визначити частоту народження неможливо). Порушення з боку нервової системи Часто: парестезія, гіпостезія; головний біль, головним чином, через наявність у складі препарату епінефрину. Нечасто: запаморочення. Частота невідома: дозозалежні реакції з боку центральної нервової системи: ажитація, нервозність, ступор, що іноді прогресує до втрати свідомості, кома, дихальні розлади, іноді прогресують до зупинки дихання, м'язовий тремор, м'язові посмикування, іноді прогресують до генералізованих судом. Іноді при порушенні правильної техніки ін'єкції при введенні місцевоанестезуючого засобу в стоматологічній практиці можливе пошкодження лицьового нерва, що може призвести до розвитку паралічу лицьового нерва. Порушення з боку органу зору Частота невідома: зорові розлади (нечіткість зорового сприйняття, мідріаз, сліпота, двоїння в очах), які зазвичай оборотні і виникають під час або через короткий час після ін'єкції місцевоанестезуючого засобу. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання. Порушення з боку серця та судин Нечасто: тахікардія, порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску. Частота невідома: зниження артеріального тиску, брадикардія, серцева недостатність та шок. Порушення з боку імунної системи Частота невідома: алергічні реакції (набряклість і запалення в місці ін'єкції), гіперемія шкірних покривів, свербіж, кон'юнктивіт, риніт, ангіоневротичний набряк (набряк верхньої та/або нижньої губи, щік, набряк голосових зв'язок з відчуттям "комка в горлі", труднощі) , кропив'янка, утруднення дихання). Будь-які з цих проявів можуть прогресувати до анафілактичного шоку. Загальні розлади та порушення у місці введення Частота невідома: при випадковому внутрішньосудинному введенні можлива поява зон ішемії у місці введення, аж до некрозу тканин. Діти У проведених дослідженнях профіль безпеки у дітей та підлітків віком від 4 до 18 років був порівнянний з таким у дорослих пацієнтів. Однак унаслідок пролонгованої анестезії м'яких тканин ротової порожнини у дітей найчастіше відзначалося пошкодження м'яких тканин (у 16% дітей), особливо у віці від 3 до 7 років. У ретроспективному дослідженні дітей віком від 1 року до 4 років, в процесі якого стоматологічні втручання проводилися із застосуванням препаратів, що містять артикаїн 40 мг/мл + епінефрин 0,005 мг/мл у дозі 4,2 мл, про існування побічних ефектів не повідомлялося.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування протипоказане При одночасному застосуванні з некардіоселективними бета-адреноблокаторами, наприклад, пропанололом, можливий розвиток гіпертонічного кризу та вираженої брадикардії. Одночасне застосування можливе з обережністю Дія вазоконстрикторів, що підвищують артеріальний тиск, наприклад, епінефрину, може посилюватися трициклічними антидепресантами або інгібіторами моноаміноксидази. Місцевоанестезуючі засоби посилюють дію лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему. Наркотичні аналгетики посилюють дію місцевоанестезуючих засобів, проте підвищують ризик пригнічення дихання. При застосуванні препарату Цертакаїн у пацієнтів, які приймають гепарин або ацетичсачіцилову кислоту, можливий розвиток кровотеч у місці ін'єкцій. При одночасному застосуванні з інгібіторами холінестерази можливе уповільнення метаболізму місцевоанестезуючих засобів, внаслідок чого можливе пролонгування та виражене посилення дії артикаїну. Епінефрін може інгібувати вивільнення інсуліну з бета-клітин підшлункової залози та зменшувати ефекти гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо. Деякі засоби для інгаляційної анестезії, наприклад, галотан, можуть підвищувати чутливість міокарда до катехоламінів та збільшувати ризик розвитку порушень серцевого ритму після ін'єкцій препарату Цертакаїн. При обробці місця ін'єкції місцевого анестетика дезінфікуючими розчинами, що містять важкі метали, підвищується ризик розвитку місцевих реакцій – набряку, хворобливості.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для застосування в ротовій порожнині та може вводитися тільки у тканині, де відсутнє запалення. Проводити ін'єкцію у запалені тканини не можна. Препарат не можна вводити внутрішньовенно. Щоб уникнути випадкового попадання препарату в кровоносні судини, перед його введенням завжди слід проводити аспіраційну пробу (в два етапи). Основних системних реакцій, які можуть розвинутись в результаті випадкового внутрішньосудинного введення препарату, можна уникнути, дотримуючись техніки ін'єкції: після проведення аспіраційної проби повільно вводять 0,1-0,2 мл препарату, потім, не раніше ніж через 20-30 секунд, повільно вводять решту дози препарату. Тиск ін'єкції має відповідати чутливості тканин. Для анестезії при неускладненому видаленні зубів верхньої щелепи за відсутності запалення зазвичай достатньо створення депо препарату в області перехідної складки шляхом його введення в підслизову з вестибулярної сторони (по 1,7 мл препарату на зуб). У поодиноких випадках для досягнення повної анестезії може знадобитися додаткове введення від 1 мл до 1,7 мл. У більшості випадків це дозволяє не проводити хворобливої піднебінної ін'єкції. При видаленні декількох розташованих зубів кількість ін'єкцій зазвичай вдається обмежити. Для анестезії при розрізах та накладення швів в області піднебіння з метою створення піднебінного депо необхідно близько 0,1 мл препарату на кожну ін'єкцію. У разі видалення премолярів нижньої щелепи за відсутності запалення можна обійтися без мандібулярної анестезії, оскільки зазвичай достатньою є інфільтраційна анестезія, що забезпечується ін'єкцією 1,7 мл на зуб. Якщо таким чином не вдалося досягти бажаного ефекту, слід виконати додаткову ін'єкцію 1-1,7 мл анестетика в підслизову в області перехідної складки нижньої щелепи з вестибулярної сторони. Якщо ж і в цьому випадку не вдалося досягти повної анестезії, необхідно провести провідникову блокаду нижньощелепного нерва. При обробці порожнин та обточуванні зубів під коронки, за винятком нижніх корінних зубів, залежно від обсягу та тривалості лікування показано введення препарату Цертакаїн 40 мг/мл + 0,005 мг/мл в область перехідної складки з вестибулярної сторони у дозі 0,5-1, 7мл на зуб. При хірургічних втручаннях препарат Цертакаїн 40 мг/мл + 0,01 мг/мл залежно від тяжкості та тривалості втручання дозується індивідуально. За виконання однієї лікувальної процедури дорослим можна вводити артикаїн у дозі до 7 мг на 1 кг маси тіла. Зазначено, що пацієнти добре переносили дози до 500 мг (відповідають 12,5 мл розчину для ін'єкцій). Для пацієнтів дитячого віку (старше 4 років) слід застосовувати мінімальні дози, необхідні для досягнення адекватної анестезії, доза препарату Цертакаїн підбирається залежно від віку та маси тіла дитини, але доза артикаїну не повинна перевищувати 7 мг на 1 кг маси тіла (0,175 мл/ кг). Застосування препарату у дітей віком до 1 року не вивчалося. Для пацієнтів похилого віку та всіх пацієнтів з тяжкою нирковою та печінковою недостатністю можливе створення підвищених плазмових концентрацій артикаїну. Для цих пацієнтів слід застосовувати мінімальні дози, потрібні для досягнення достатньої глибини анестезії.ПередозуванняСимптоми Найбільш поширеними симптомами є реакції серцево-судинної системи та нервової системи, нудота, руховий неспокій, помутніння свідомості під час ін'єкції, порушення дихання, посмикування м'язів, судоми, шок. Лікування Лікування симптоматичне. При появі перших ознак передозування або побічних дій, наприклад, нудоти, рухового занепокоєння, помутніння свідомості під час ін'єкції, її слід перервати, пацієнта перевести у горизонтальне положення, очистити дихальні шляхи, контролювати пульс та артеріальний тиск. Рекомендується навіть якщо симптоми здаються не надто вираженими, забезпечити внутрішньовенний доступ. При порушеннях дихання, залежно від ступеня тяжкості, дати кисень, у деяких випадках проводити штучне дихання. Центральні аналептики протипоказані. Посмикування м'язів або генералізовані судоми знімаються внутрішньовенною ін'єкцією барбітуратів короткої або ультракороткої дії. Падіння артеріального тиску, тахікардія або брадикардія часто усуваються під час переведення пацієнта в горизонтальне положення. При тяжких порушеннях кровообігу та шоку будь-якого генезу після припинення ін'єкції показані екстрені заходи: забезпечення прохідності дихальних шляхів (киснева інсуфляція), внутрішньовенне вливання рідини (електролітний розчин), глюкокортикостероїдів. Додатково можна ввести плазмозамінники, альбумін. При загрозливому порушенні кровообігу і брадикардії, що наростає, вводиться від 0,25 мл до 1 мл епінефрину. Внутрішньовенна ін'єкція епінефрину повинна проводитися повільно під контролем частоти пульсу та артеріального тиску. Одноразова доза внутрішньовенної ін'єкції епінефрину не повинна перевищувати 0,1 мг, надалі при необхідності епінефрін можна вводити краплинно (швидкість вливання через крапельницю регулюється залежно від частоти пульсу та тиску крові). Тяжкі форми тахікардії та тахіаритмії можуть бути усунені застосуванням антиаритмічних препаратів, проте не слід використовувати неселективні бета-адреноблокатори. Подача кисню та контроль за кровообігом необхідні у будь-якому випадку. При підвищенні артеріального тиску у хворих, які страждають на артеріальну гіпертонію, слід, у разі необхідності, застосовувати периферичні вазодилататори.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРегіонарна та місцева анестезія повинна проводитися досвідченими фахівцями у відповідному чином обладнаному приміщенні за доступності готового до негайного використання обладнання та препаратів, необхідних для моніторингу серцевої діяльності та реанімаційних заходів. Персонал, що виконує анестезію, повинен бути кваліфікованим і навчений технікою виконання анестезії, повинен бути знайомий з діагностикою та лікуванням системних токсичних реакцій, небажаних явищ, реакцій та інших ускладнень. Для запобігання інфікуванню (у тому числі вірусу гепатиту) необхідно стежити за тим, щоб при заборі розчину з ампул завжди використовувалися нові стерильні шприци та голки. Щоб уникнути розвитку побічних реакцій, необхідно застосовувати мінімальні ефективні дози препарату та перед введенням препарату проводити двоетапну аспіраційну пробу (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). При застосуванні препарату можливе ненавмисне травмування губ, щік, слизової оболонки та язика, особливо у дітей через зниження чутливості. Пацієнта слід попередити про те, що їда можлива тільки після припинення дії місцевої анестезії та відновлення чутливості. Препарат призначений для застосування у стоматології. Використання для анестезії дистальних відділів кінцівок неприпустимо через ризик розвитку ішемії через вміст епінефрину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можливість допуску пацієнта до керування транспортними засобами та механізмами визначається лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрат 3.49 мг, що відповідає вмісту ципрофлоксацину 3 мг; Допоміжні речовини: манітол - 44 мг, натрію ацетату тригідрат - 0.68 мг, динатрію едетату дигідрат (трилон Б) - 0.5 мг, бензалконію хлорид - 0.1 мг, оцтова кислота крижана - до pH3.5-5.5 мг, вода д 1мл. Краплі 5 мл у флаконі-крапельниці полімерній, в картонній пачці.Опис лікарської формиКраплі очні та вушні у вигляді прозорої або майже прозорої злегка пофарбованої рідини.Фармакотерапевтична групаПротимікробне.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із ШКТ. Біодоступність після прийому внутрішньо становить 70%. Їда незначно впливає на всмоктування ципрофлоксацину. Зв'язування із білками плазми становить 20-40%. Розподіляється у тканинах та рідинах організму. Проникає в спинномозкову рідину: концентрації ципрофлоксацину при незапалені мозкові оболонки досягають 10%, при запалених - до 37%. Високі концентрації досягаються у жовчі. Виділяється із сечею та жовчю.ФармакодинамікаПротимікробний засіб широкого спектру дії групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію. Пригнічує ДНК-гіразу та пригнічує синтез бактеріальної ДНК. Високоактивний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae. Активний щодо Staphylococcus spp. (в т.ч. штами, що продукують і не продукують пеніциліназ, метицилін-резистентні штами), деяких штамів Enterococcus spp., Campylobacter spp., Legionella spp., Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Mycobacterium Ципрофлоксацин активний щодо бактерій, які продукують β-лактамази. До ципрофлоксацину резистентними є Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Дія щодо Treponema pallidum вивчена недостатньо.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів для місцевого застосування в офтальмології та ЛОР-практиці.Показання до застосуванняЗахворювання нижніх дихальних шляхів (гострий та хронічний (у стадії загострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, інфекційні ускладнення муковісцидозу); Інфекції ЛОР-органів (гострий синусит); Інфекції нирок та сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит); Ускладнені інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з метронідазолом); хронічний бактеріальний простатит; Неускладнена гонорея; Черевний тиф, кампілобактеріоз, шигельоз, діарея "мандрівників"; Інфекції шкіри та м'яких тканин (інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмони); Кісток та суглобів (остеомієліт, септичний артрит); Інфекції на фоні імунодефіциту (що виникає при лікуванні імунодепресивними лікарськими засобами або у хворих з нейтропенією); Профілактика та лікування легеневої форми сибірки.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; вік до 18 років (до завершення процесу формування скелета, крім терапії ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років; профілактики та лікування легеневої форми сибірки); вагітність; період лактації. З обережністю застосовують у пацієнтів похилого віку, при атеросклерозі судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, епілепсії, судомному синдромі неясної етіології.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, ЛДГ, білірубіну, псевдомембранозний коліт. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, розлади сну, кошмарні сновидіння, галюцинації, непритомність, розлади зору. З боку сечовидільної системи: кристалурія, гломерулонефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, гематурія, збільшення транзиторного вмісту в сироватці крові креатиніну. З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, зміна кількості тромбоцитів. Серцево-судинна система: тахікардія, порушення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія. Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, артралгії. Побічні реакції, пов'язані із хіміотерапевтичною дією: кандидоз. Місцеві реакції: болючість, флебіт (при внутрішньовенному введенні). При застосуванні очних крапель у деяких випадках можливі легка болючість та гіперемія кон'юнктиви. Інші: васкуліт.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ципрофлоксацину з диданозином всмоктування ципрофлоксацину знижується внаслідок утворення комплексонів ципрофлоксацину з алюмінієвими та магнієвими буферами, що містяться в диданозіні. При одночасному застосуванні з Варфаріном зростає ризик розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та теофіліну можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, збільшення T1/2 теофіліну, що призводить до збільшення ризику розвитку токсичної дії, пов'язаного з теофіліном. Одночасний прийом антацидів, а також препаратів, що містять іони алюмінію, цинку, заліза або магнію, може спричинити зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому інтервал між призначенням цих препаратів має бути не менше 4 годин.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 250-750 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування – від 7-10 днів до 4 тижнів. Для внутрішньовенного введення разова доза - 200-400 мг, кратність введення - 2 рази на добу; тривалість лікування – 1-2 тижні, при необхідності і більше. Можна вводити внутрішньовенно струминно, але переважно крапельне введення протягом 30 хв. При місцевому застосуванні закопують по 1-2 краплі в нижній кон'юнктивальний мішок ураженого ока кожні 1-4 години. Після поліпшення стану інтервали між інстиляціями можна збільшити. Максимальна добова доза для дорослих прийому внутрішньо становить 1.5 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів із порушеннями функції нирок потрібна корекція режиму дозування. Під час лікування пацієнти повинні одержувати достатню кількість рідини. У разі наполегливої діареї ципрофлоксацин слід відмінити. При одночасному внутрішньовенному введенні ципрофлоксацину та барбітуратів необхідний контроль ЧСС, АТ, ЕКГ. У процесі лікування необхідний контроль концентрації у крові сечовини, креатиніну, печінкових трансаміназ. У період лікування можливе зниження реакційної здатності (особливо при одночасному застосуванні з алкоголем). Не допускається введення ципрофлоксацину субкон'юнктивально або безпосередньо у передню камеру ока.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему