Ремедия ООО

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: магалдрат – 800,00 мг, симетикон (у перерахунку на диметилполісілоксан) – 61,54 (40,00) мг; Допоміжні речовини: етилцелюлоза – 36,00 мг, макрогол-4000 – 140,00 мг, сорбітол – 513,18 мг, сукралоза – 4,32 мг, аспартам – 5,00 мг, ароматизатор карамельний – 12,96 мг, кремнію діоксид колоїдний – 9,00 мг, глицерил дибегенат – 18,00 мг; Маса таблетки – 1600 мг. Пігулки жувальні 800 мг +40 мг. По 6 таблеток у блістер із ПВХ/Al фольги. По 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиДвоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, восьмикутної форми, зі скошеними краями, з гравіюванням у вигляді яблука та буквою «r» на одній стороні. Допускається наявність чорних вкраплень.Фармакотерапевтична групаАнтацидний засіб+вітрогінний засіб.ФармакокінетикаМагалдрат Абсорбція іонів алюмінію та магнію в крові низька. При нормальній функції нирок концентрація алюмінію та магнію в крові не змінюється. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю вміст алюмінію та магнію в крові може підвищитися до токсичних значень внаслідок порушення їх виведення. Симетикон Симетикон внаслідок фармакологічної та хімічної інертності після прийому внутрішньо не всмоктується до органів та тканин. Після проходження через шлунково-кишковий тракт (ЖКТ) виводиться у незмінному вигляді кишечником.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​властивостями компонентів, що входять до його складу. Має антацидну, адсорбуючу, обволікаючу, вітрогонну дію. Магалдрат Магалдрат (алюмінію магнію гідроксид сульфат) нейтралізує вільну соляну кислоту у шлунку, не викликаючи вторинної гіперсекреції шлункового соку. У зв'язку з підвищенням рН у його прийомі знижується пептична активність шлункового соку. Має адсорбуючу та обволікаючу дію, завдяки яким зменшується вплив ушкоджуючих факторів на слизову оболонку шлунка, пов'язує жовчні кислоти. Симетикон Симетикон змінює поверхневий натяг бульбашок газу, що утворюються у вмісті шлунка та слизу кишечника, та викликає їх руйнування. Гази, що вивільняються при цьому, можуть поглинатися клітинами стінок кишечника, або виводитися завдяки перистальтиці. Симетикон видаляє піну чисто фізичним шляхом, не входить у хімічні реакції, фармакологічно інертний.Показання до застосуванняСимптоми, пов'язані з підвищеною кислотністю шлункового соку та рефлюкс-езофагітом: печія, відрижка «кислим смаком», болі в області шлунка (з'являються нерегулярно), почуття переповнення або тяжкості в епігастральній ділянці, метеоризм, диспепсія (у тому числі, спричинені похибкою в , прийомом лікарських засобів, зловживанням алкоголем, кавою, нікотином).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжка ниркова недостатність; гіпофосфатемія; непереносимість фруктози (через наявність у складі препарату сорбітолу); дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій недостатності (при тривалому прийомі можливе підвищення вмісту в плазмі магнію та алюмінію); при хворобі Альцгеймера; при низькому вмісті фосфатів у їжі (ризик розвитку фосфатної недостатності).Вагітність та лактаціяКонтрольованих клінічних досліджень з вивчення застосування препарату Антарейт у вагітних не проводилося, проте в доклінічних дослідженнях тератогенного ефекту або дії не було виявлено. У зв'язку з недостатністю клінічного досвіду застосування препарату під час вагітності можливе, тільки якщо користь від його застосування для матері перевищує потенційний ризик для плода. Слід уникати призначення препарату під час вагітності у великих дозах та протягом тривалого часу. Під час прийому Антарейту припинення годування груддю не потрібно.Побічна діяАлергічні реакції, нудота, блювання, порушення смакових відчуттів, запор, діарея. При тривалому прийомі у високих дозах – гіпофосфатемія, гіпокальціємія, гіперкальціурія, остеомаляція, остеопороз, гіпермагніємія, гіпералюмініємія, енцефалопатія, нефрокальциноз, порушення функції нирок. У пацієнтів із супутньою нирковою недостатністю – відчуття спраги, зниження артеріального тиску, гіпорефлексія.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтарейт снижает и замедляет абсорбцию дигоксина, индометацина, салицилатов, хлорпромазина, фенитоина, Н2-гистаминоблокаторов, бета-адреноблокаторов, дифлунизала, изониазида, антибиотиков тетрациклинового ряда, хинолонов (ципрофлоксацина, норфлоксацина, офлоксацина, эноксацина, грепофлоксацина и др.), азитромицина, цефподоксима , півампіциліну, рифампіцину, непрямих антикоагулянтів, барбітуратів, фексофенадину, дипіридамолу, залцитабіну, жовчних кислот - хенодеоксіхолевої та урсодеоксихолевої, пеніциламіну, препаратів заліза та літію, хінідину, лансопразолу, ме. М-холіноблокатори, уповільнюючи спорожнення шлунка, посилюють та подовжують дію препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід ретельно розжувати або тримати у роті до повного розсмоктування. Дорослі та підлітки старше 12 років: якщо лікарем не рекомендовано інакше, 1-2 таблетки приймають через короткий час після їди. За потреби можна повторити прийом препарату через 2 години. Максимальна добова доза для таблеток 400 мг +20 мг – 16 таблеток; для таблеток 800 мг +40 мг – 8 таблеток.ПередозуванняСимптоми: при тривалому прийомі високих доз можливі утворення каменів у нирках, запор, сонливість, гіпермагніємія. Можуть спостерігатися також ознаки метаболічного алкалозу: лабільність настрою, почуття оніміння або біль у м'язах, нервозність та швидка стомлюваність, неприємні смакові відчуття. Лікування: необхідно вжити заходів щодо швидкого виведення препарату: промити шлунок, викликати блювання, прийняти активоване вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри одночасному застосуванні препарату Антарейт та інших лікарських засобів слід дотримуватися інтервалу не менше 1-2 годин. При тривалому прийомі слід забезпечити достатнє надходження фосфору з їжею. При легкому та помірному порушенні функції нирок необхідно проводити регулярний контроль вмісту алюмінію, кальцію, фосфатів у плазмі. Препарат містить сорбітол, який протипоказаний при вродженій непереносимості фруктози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не надає негативного на здатність керування автотранспортом і роботи з механізмами, потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: магалдрат – 800,00 мг, симетикон (у перерахунку на диметилполісілоксан) – 61,54 (40,00) мг; Допоміжні речовини: етилцелюлоза – 36,00 мг, макрогол-4000 – 140,00 мг, сорбітол – 513,18 мг, сукралоза – 4,32 мг, аспартам – 5,00 мг, ароматизатор карамельний – 12,96 мг, кремнію діоксид колоїдний – 9,00 мг, глицерил дибегенат – 18,00 мг; Маса таблетки – 1600 мг. Пігулки жувальні 800 мг +40 мг. По 6 таблеток у блістер із ПВХ/Al фольги. По 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиДвоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, восьмикутної форми, зі скошеними краями, з гравіюванням у вигляді яблука та буквою «r» на одній стороні. Допускається наявність чорних вкраплень.Фармакотерапевтична групаАнтацидний засіб+вітрогінний засіб.ФармакокінетикаМагалдрат Абсорбція іонів алюмінію та магнію в крові низька. При нормальній функції нирок концентрація алюмінію та магнію в крові не змінюється. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю вміст алюмінію та магнію в крові може підвищитися до токсичних значень внаслідок порушення їх виведення. Симетикон Симетикон внаслідок фармакологічної та хімічної інертності після прийому внутрішньо не всмоктується до органів та тканин. Після проходження через шлунково-кишковий тракт (ЖКТ) виводиться у незмінному вигляді кишечником.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​властивостями компонентів, що входять до його складу. Має антацидну, адсорбуючу, обволікаючу, вітрогонну дію. Магалдрат Магалдрат (алюмінію магнію гідроксид сульфат) нейтралізує вільну соляну кислоту у шлунку, не викликаючи вторинної гіперсекреції шлункового соку. У зв'язку з підвищенням рН у його прийомі знижується пептична активність шлункового соку. Має адсорбуючу та обволікаючу дію, завдяки яким зменшується вплив ушкоджуючих факторів на слизову оболонку шлунка, пов'язує жовчні кислоти. Симетикон Симетикон змінює поверхневий натяг бульбашок газу, що утворюються у вмісті шлунка та слизу кишечника, та викликає їх руйнування. Гази, що вивільняються при цьому, можуть поглинатися клітинами стінок кишечника, або виводитися завдяки перистальтиці. Симетикон видаляє піну чисто фізичним шляхом, не входить у хімічні реакції, фармакологічно інертний.Показання до застосуванняСимптоми, пов'язані з підвищеною кислотністю шлункового соку та рефлюкс-езофагітом: печія, відрижка «кислим смаком», болі в області шлунка (з'являються нерегулярно), почуття переповнення або тяжкості в епігастральній ділянці, метеоризм, диспепсія (у тому числі, спричинені похибкою в , прийомом лікарських засобів, зловживанням алкоголем, кавою, нікотином).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжка ниркова недостатність; гіпофосфатемія; непереносимість фруктози (через наявність у складі препарату сорбітолу); дитячий вік до 12 років. З обережністю: при нирковій недостатності (при тривалому прийомі можливе підвищення вмісту в плазмі магнію та алюмінію); при хворобі Альцгеймера; при низькому вмісті фосфатів у їжі (ризик розвитку фосфатної недостатності).Вагітність та лактаціяКонтрольованих клінічних досліджень з вивчення застосування препарату Антарейт у вагітних не проводилося, проте в доклінічних дослідженнях тератогенного ефекту або дії не було виявлено. У зв'язку з недостатністю клінічного досвіду застосування препарату під час вагітності можливе, тільки якщо користь від його застосування для матері перевищує потенційний ризик для плода. Слід уникати призначення препарату під час вагітності у великих дозах та протягом тривалого часу. Під час прийому Антарейту припинення годування груддю не потрібно.Побічна діяАлергічні реакції, нудота, блювання, порушення смакових відчуттів, запор, діарея. При тривалому прийомі у високих дозах – гіпофосфатемія, гіпокальціємія, гіперкальціурія, остеомаляція, остеопороз, гіпермагніємія, гіпералюмініємія, енцефалопатія, нефрокальциноз, порушення функції нирок. У пацієнтів із супутньою нирковою недостатністю – відчуття спраги, зниження артеріального тиску, гіпорефлексія.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтарейт снижает и замедляет абсорбцию дигоксина, индометацина, салицилатов, хлорпромазина, фенитоина, Н2-гистаминоблокаторов, бета-адреноблокаторов, дифлунизала, изониазида, антибиотиков тетрациклинового ряда, хинолонов (ципрофлоксацина, норфлоксацина, офлоксацина, эноксацина, грепофлоксацина и др.), азитромицина, цефподоксима , півампіциліну, рифампіцину, непрямих антикоагулянтів, барбітуратів, фексофенадину, дипіридамолу, залцитабіну, жовчних кислот - хенодеоксіхолевої та урсодеоксихолевої, пеніциламіну, препаратів заліза та літію, хінідину, лансопразолу, ме. М-холіноблокатори, уповільнюючи спорожнення шлунка, посилюють та подовжують дію препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід ретельно розжувати або тримати у роті до повного розсмоктування. Дорослі та підлітки старше 12 років: якщо лікарем не рекомендовано інакше, 1-2 таблетки приймають через короткий час після їди. За потреби можна повторити прийом препарату через 2 години. Максимальна добова доза для таблеток 400 мг +20 мг – 16 таблеток; для таблеток 800 мг +40 мг – 8 таблеток.ПередозуванняСимптоми: при тривалому прийомі високих доз можливі утворення каменів у нирках, запор, сонливість, гіпермагніємія. Можуть спостерігатися також ознаки метаболічного алкалозу: лабільність настрою, почуття оніміння або біль у м'язах, нервозність та швидка стомлюваність, неприємні смакові відчуття. Лікування: необхідно вжити заходів щодо швидкого виведення препарату: промити шлунок, викликати блювання, прийняти активоване вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри одночасному застосуванні препарату Антарейт та інших лікарських засобів слід дотримуватися інтервалу не менше 1-2 годин. При тривалому прийомі слід забезпечити достатнє надходження фосфору з їжею. При легкому та помірному порушенні функції нирок необхідно проводити регулярний контроль вмісту алюмінію, кальцію, фосфатів у плазмі. Препарат містить сорбітол, який протипоказаний при вродженій непереносимості фруктози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не надає негативного на здатність керування автотранспортом і роботи з механізмами, потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковка1 г гелю містить активну речовину флуконазол - 5,0 мг. Гель для зовнішнього застосування 0,5% по 15 г у лакованій, алюмінієвій тубі. Кожну тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвний, опалесцентний, гомогенний гель.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб для зовнішнього застосування.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні практично не всмоктується з поверхні шкіри і не має системної дії.ФармакодинамікаПри місцевому та зовнішньому застосуванні є протигрибковим препаратом широкого спектру дії. Має доведену ефективність щодо мікроорганізмів, відповідальних за дерматомікози, Pityriasis versicolor (висівкоподібний різнобарвний лишай) і шкірний кандидоз (тобто, Microsporum spp., Trichophyton spp., Epidermophyton spp., Candida spp. і Malassezia дерматофітів, дріжджових та пліснявих грибків.Показання до застосуванняЛікування поверхневих грибкових інфекцій шкіри, у тому числі мікозів стоп ("грибок" стопи), пахової епідермофітії (tinea cruris), грибкових уражень гладкої шкіри тіла (tinea corporis); дріжджових інфекцій шкіри (що викликаються Candida (наприклад, Candida albicans), зокрема попрілості; різнокольорового лишаю (Pityriasis versicolor), що викликається Pityrosporum orbiculare.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату (в т.ч. інших азольних сполук в анамнезі), вагітність (I триместр).Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності, з обережністю у ІІ-ІІІ триместр, у період лактації.Побічна діяРідко можуть спостерігатися місцеві реакції: подразнення шкіри, відчуття печіння. Можливі алергічні реакції (кропив'янка, висипання на шкірі).Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значуща лікарська взаємодія препарату Флюкорем з іншими лікарськими засобами не встановлена.Спосіб застосування та дозиЗастосовувати зовнішньо: на уражену ділянку шкіри наносять гель тонким рівним шаром, захоплюючи також на 2 см і область, що примикає до них, і втирають до повного вбирання 2 рази на добу (вранці і ввечері). Тривалість застосування протягом 1-3 тижнів залежно від збудника інфекції та місця її прояву. При деяких резистентних формах тривалість застосування може бути продовжена до 6 тижнів за рекомендацією лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп – 5 мл: амброксолу гідрохлорид 30 мг. 100 мл – флакони темного скла (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний засіб є активним N-деметилованим метаболітом бромгексину. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Стимулює серозні клітини слизової оболонки бронхів, підвищує рухову активність миготливого епітелію шляхом впливу на пневмоцити 2 типу в альвеолах і клітини Клару в бронхіолах, посилює утворення ендогенного сурфактанту - поверхнево-активної речовини, що забезпечує ковзання. Амброксол збільшує частку серозного компонента в бронхіальному секреті, покращуючи його структуру та сприяючи зменшенню в'язкості та розрідження мокротиння; внаслідок цього покращується мукоциліарний транспорт та полегшується виведення мокротиння з бронхіального дерева. При прийомі амброксолу внутрішньо ефект, у середньому, настає через 30 хв і триває 6-12 год, залежно від разової дози.ФармакокінетикаПісля вживання амброксол швидко і майже повністю всмоктується. Тmax становить 1-3 години. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 85%. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. Метаболізується у печінці з утворенням метаболітів (дибромантранілової кислоти, глюкуронових кон'югатів), які виводяться нирками. Виводиться переважно нирками – 90% у вигляді метаболітів, менше 10% у незміненому вигляді. T1/2; з плазми становить 7-12 год. T1/2; амброксолу та його метаболітів становить приблизно 22 год. Внаслідок високого зв'язування з білками та великого Vd, а також повільного зворотного проникнення з тканин у кров, при проведенні діалізу або форсованого діурезу, суттєвого виведення амброксолу не відбувається. Кліренс амброксолу у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю знижується на 20-40%. При тяжкій нирковій недостатності T1/2; метаболітів амброксолу збільшується.Клінічна фармакологіяМуколітичний та відхаркувальний препарат.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням в'язкого мокротиння та утрудненням відходження мокротиння: гострі та хронічні бронхіти; пневмонія; бронхіальна астма; бронхоектатична хвороба; ХОЗЛ.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амброксолу чи допоміжних компонентів препаратів; І триместр вагітності; період лактації (грудного вигодовування); вроджена непереносимість фруктози (для лікарських форм, що містять фруктозу); дитячий вік до 6 років (для пігулок); дитячий вік до 12 років (для капсул пролонгованої дії). З обережністю: порушення моторики бронхів і збільшення секреції слизу (наприклад, при рідкісному синдромі нерухомих вій); ниркова недостатність та/або тяжка печінкова недостатність; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (в т.ч. в анамнезі); II та III триместри вагітності; дитячий вік до 2 років (розчин для прийому внутрішньо; тільки за призначенням лікаря).Вагітність та лактаціяАмброксол протипоказаний у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у II та III триместрах слід оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода. За необхідності застосування амброксолу в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Застосування можливе відповідно до режиму дозування.Побічна діяАлергічні реакції: рідко - шкірний висип, кропив'янка, висип, набряк особи, задишка, свербіж, підвищення температури; частота невідома - анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, свербіж шкіри, алергічний контактний дерматит. З боку травної системи: часто - нудота; нечасто – блювота, діарея, диспепсія, біль у животі. З боку нервової системи: часто - дисгевзія. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла), синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – гострий генералізований екзематозний пустульоз. З боку дихальної системи: часто - зниження чутливості в порожнині рота або глотки; рідко – сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея; у поодиноких випадках – сухість слизової оболонки глотки.Взаємодія з лікарськими засобамиПротикашльові засоби (наприклад, кодеїн); - за рахунок придушення кашльового рефлексу можливе скупчення мокротиння в просвіті дихальних шляхів із утрудненням її виведення (одночасне застосування не рекомендується). Амоксицилін, доксициклін, цефуроксим, еритроміцин; - підвищення проникнення антибіотиків у бронхіальний секрет.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо після їди з достатньою кількістю рідини. Лікарські форми звичайної тривалості дії (таблетки, сироп, розчин для внутрішнього прийому, пастилки) Дорослі та діти у віці старше 12 років: по 30 мг 2-3 рази на добу протягом перших 2-3 днів, потім по 30 мг 2 рази на добу. Діти віком від 5 до 12 років: 30-45 мг на добу в 2-3 прийоми. Діти віком від 2 до 5 років: 22.5 мг на добу в 3 прийоми. Діти молодше 2 років: 15 мг на добу на 2 прийоми. Препарат призначають лише під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАмброксол не слід приймати одночасно з протикашльовими препаратами, які можуть гальмувати кашльовий рефлекс, наприклад, кодеїном, т.к. це може ускладнювати видалення розрідженого мокротиння з бронхів. З обережністю слід застосовувати амброксол у пацієнтів з ослабленим кашльовим рефлексом або порушенням мукоциліарного транспорту через можливість скупчення мокротиння. Пацієнтам, які приймають амброксол, не рекомендується виконання дихальної гімнастики через утруднення відходження мокротиння. У пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані, слід виконувати аспірацію розрідженого мокротиння. Не слід приймати амброксол безпосередньо перед сном. У пацієнтів із бронхіальною астмою амброксол може посилювати кашель. У пацієнтів з тяжкими ураженнями шкіри – синдромом Стівенса-Джонсона або токсичним епідермальним некролізом – у ранній фазі може спостерігатися грипоподібний стан: температура, біль у тілі, риніт, кашель, фарингіт. При симптоматичній терапії можливе помилкове призначення муколітичних засобів, таких як амброксол гідрохлорид.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: німесулід 100 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат 50,00 мг, крохмаль кукурудзяний 216,39 мг, метилпарагідроксибензоат 0,60 мг, пропілпарагідроксибензоат 0,010 мг, кросповідон (колідон Сl) 13,00 мг, 0,0 0,0 По 10, 20 або 30 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру поміщають у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки світло-жовтого кольору, допускається наявність вкраплень жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Німесулід добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) після перорального прийому одноразової дози німесуліду (100 мг) досягається в середньому через 2-3 години і становить 3-4 мг/л. Розподіл Зв'язок із білками плазми крові до 97,5%. Проникає у тканини жіночих статевих органів, де після одноразового прийому його концентрація становить близько 40% від концентрації у плазмі. Добре проникає у кисле середовище вогнища запалення (40%), синовіальну рідину (43%). Легко проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізм Німесулід активно метаболізується у печінці за допомогою ізоферменту цитохрому Р450 (СУР)2С9. Існує можливість лікарської взаємодії німесулід при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9. Основним метаболітом є фармакологічно активне парагідроксипохідне німесулід - гідроксинімесулід, що виявляється у плазмі крові переважно у кон'югованому вигляді, у вигляді глюкуронату. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) німесуліду близько 1,56-4,95 години, гідроксинімесуліду – 2,89-4,78 години. Німесулід виводиться з організму головним чином нирками (близько 50% прийнятої дози). Гідроксинімесулід виводиться нирками (65%) та з жовчю (35%), піддається ентерогепатичній рециркуляції. Застосування у пацієнтів похилого віку Фармакокінетичний профіль німесуліду у осіб похилого віку не змінюється при застосуванні одноразових та багаторазових/повторних доз. Застосування у пацієнтів із захворюванням нирок У короткостроковому дослідженні, проведеному у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), Сmax німесуліду та його основного метаболіту були не вищими, ніж у здорових добровольців. AUC та Т1/2 були на 50% вищими, але знаходилися в межах значень AUC та Т1/2, які спостерігалися у здорових добровольців на фоні застосування німесуліду. Повторне застосування не призводило до кумуляції німесулід.ФармакодинамікаНімесулід є нестероїдним протизапальним засобом із класу сульфонамідів. Чинить протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. На відміну від неселективних нестероїдних протизапальних засобів, німесулід головним чином інгібує циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), гальмує синтез простагландинів у вогнищі запалення; має менш виражений пригнічуючий вплив на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1).Показання до застосуванняТерапія гострого болю: біль у нижній частині спини та/або області попереку; больовий синдром, пов'язаний із захворюваннями опорно-рухового апарату, у тому числі тендиніти, бурсити; біль при забоях, розтягненнях зв'язок та вивихах суглобів; зубний біль; симптоматичне лікування остеоартрозу (остеоартриту) з больовим синдромом; первинна альгодисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає. Німесулід рекомендується для терапії як препарат другої лінії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до німесулід або інших компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рицидивуючого поліпозу носа, приносових пазух та непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі); гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі; одночасне застосування з іншими лікарськими засобами з потенційною гепатотоксичністю (наприклад, іншими НПЗЗ); хронічні запальні захворювання кишок (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення; період після аортокоронарного шунтування; гарячковий синдром при застуді та гострих респіраторно-вірусних інфекціях; підозра на гостру хірургічну патологію; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення; ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення;ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; перфорації або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі, зокрема пов'язані з попередньою терапією НПЗП; цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, інші активні кровотечі або захворювання, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.перфорації або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі, зокрема пов'язані з попередньою терапією НПЗП; цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, інші активні кровотечі або захворювання, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.перфорації або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі, зокрема пов'язані з попередньою терапією НПЗП; цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, інші активні кровотечі або захворювання, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, інші активні кровотечі або захворювання, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, інші активні кровотечі або захворювання, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю; тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази.тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія; печінкова недостатність; активне захворювання печінки; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування; алкоголізм, наркотична залежність; спадкова непереносимість лактози, порушення всмоктування глюкози-галактози, недостатність лактази. З обережністю: ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA), артеріальна гіпертензія, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, облітеруючі захворювання периферичних артерій, геморагічний діатез, куріння, (КК 30-60 мл/хв), системний червоний вовчак та інші аутоімунні захворювання. Дані про розвиток у минулому виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, наявність інфекції Helicobacter pylori. Літній вік, тривале використання нестероїдних протизапальних препаратів, зловживання алкоголем, куріння, тяжкі соматичні захворювання, супутнє лікування антикоагулянтами (наприклад, варфарин), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел),пероральними глюкокортикостероїдами (наприклад, преднізолон), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).Вагітність та лактаціяНе рекомендується жінкам, які планують вагітність. Протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. Разом з тим, нині немає наукових даних про ембріотоксичну та токолітичну дію німесуліду.Побічна діяЧастота побічних ефектів класифікується залежно від частоти випадку: дуже часто (>1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи – рідко: анемія, еозинофілія, геморагії; Дуже рідко: тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура тромбоцитопенічна, подовження часу кровотечі. Порушення з боку імунної системи: - Рідко: реакції гіперчутливості; Дуже рідко: анафілактоїдні реакції. Порушення психіки - Рідко: почуття страху, знервованість, нічні "кошмарні" сновидіння. Порушення з боку нервової системи: - Нечасто: запаморочення; Дуже рідко: біль голови, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє). Порушення з боку органу зору: - Рідко: нечіткість зору; Дуже рідко: порушення зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Дуже рідко: вертиго. Порушення з боку серця – рідко: тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення з боку судин: - Нечасто: підвищення артеріального тиску; Рідко: лабільність артеріального тиску, "припливи" крові до шкіри обличчя. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Нечасто: задишка; Дуже рідко: загострення бронхіальної астми, бронхоспазм. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: діарея, нудота, блювання; Нечасто: запор, метеоризм, гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, виразка та/або перфорація шлунка або дванадцятипалої кишки; Дуже рідко: біль у животі, диспепсія, стоматит, дьогтеподібний стілець. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення активності "печінкових" ферментів; Дуже рідко: гепатит, блискавичний (фульмінантний) гепатит (включаючи летальні наслідки), жовтяниця, холестаз. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: свербіж, висипання на шкірі, підвищена пітливість; Рідко: еритема, дерматит; Дуже рідко: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Рідко: дизурія, гематурія, затримка сечовипускання; Дуже рідко: ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит, гіперкаліємія. Загальні розлади та порушення у місці введення - Нечасто: периферичні набряки; Рідко: нездужання, астенія; Дуже рідко: гіпотермія.Взаємодія з лікарськими засобамиГлюкокортикостероїди підвищують ризик виникнення ерозивно-виразкового ураження шлунково-кишкового тракту або кровотечі. Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори повторного поглинання серотоніну (SSRIs), наприклад, флуоксетин, збільшують ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Антикоагулянти. Нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати дію антикоагулянтів, таких як варфарин, або препаратів, що мають антитромбоцитарну дію, таких як ацетилсаліцилова кислота. Через підвищений ризик кровотеч, така комбінація не рекомендується та протипоказана пацієнтам з тяжкими порушеннями коагуляції. Якщо комбінованої терапії все ж таки не можна уникнути, необхідно проводити ретельний контроль показників згортання крові. Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): Одночасне застосування препаратів, що містять німесулід, з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи ацетилсаліцилову кислоту в разовій дозі більше 1 г або в добовій дозі більше 3 г., не рекомендується. Діуретики. Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати дію діуретиків. У здорових добровольців німесулід тимчасово знижує виведення натрію під дією фуросеміду, меншою мірою – виведення калію та знижує власне діуретичний ефект. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20%) площі під кривою "концентрація-час" (AUC) та зниження кумулятивної екскреції фуросеміду без зміни ниркового кліренсу фуросеміду. Одночасне застосування фуросеміду та німесуліду потребує обережності у пацієнтів з нирковою або серцевою недостатністю. Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину-II. Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати дію гіпотензивних препаратів. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II та засобів, що пригнічують систему циклооксигенази (НПЗП, антиагреганти), можливе подальше погіршення функції. недостатності, яка, як правило, буває оборотною. Ці взаємодії слід враховувати у пацієнтів, які приймають німесулід у поєднанні з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. Тому одночасне застосування цих препаратів слід здійснювати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини,а ниркову функцію слід ретельно контролювати після початку одночасного застосування. Міфепрістон. У зв'язку з теоретичним ризиком зміни ефективності міфепристону під впливом інгібіторів синтезу простагландинів, НПЗП не слід застосовувати раніше, ніж через 8-12 діб після відміни міфепристону. Є дані про те, що нестероїдні протизапальні засоби зменшують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі крові та його токсичності. При застосуванні німесуліду у пацієнтів, які перебувають на терапії препаратами літію, слід здійснювати регулярний контроль концентрації літію у плазмі. Клінічно значимих взаємодій з глібенкламідом, теофіліном, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (наприклад, комбінація алюмінію та магнію гідроксиду) не спостерігалося. Німесулід пригнічує активність ізоферменту CYP2C9. При одночасному застосуванні з німесулід препаратів, що є субстратами цього ферменту,концентрація останніх у плазмі може підвищуватися. При призначенні німесуліду менш ніж за 24 години до або після прийому метотрексату потрібно дотримуватися обережності, тому що в таких випадках рівень метотрексату в плазмі крові і, відповідно, токсичні ефекти можуть збільшуватися. У зв'язку з дією на ниркові простагландини, інгібітори синтетаз простагландинів, до яких належить німесулід, можуть збільшувати нефротоксичність циклоспоринів. Дослідження in vitro показали, що німесулід витісняється з місць зв'язування толбутамідом, саліцилової кислоти та вальпроєвої кислоти. Незважаючи на те, що дані взаємодії були визначені в плазмі, зазначені ефекти не спостерігалися в процесі клінічного застосування препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям старше 12 років внутрішньо (маса тіла понад 40 кг) призначають по 100 мг 2 рази на день. Приймають після їди з достатньою кількістю води. Максимальна добова доза для дорослих та дітей віком від 12 років становить 200 мг. Пацієнти похилого віку: при терапії пацієнтів похилого віку корекції добової дози не потрібно. Пацієнти з нирковою недостатністю: у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) корекції дози не потрібно, пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) німесулід протипоказаний. Пацієнти з печінковою недостатністю: застосування німесуліду у пацієнтів із печінковою недостатністю протипоказане. Курс лікування: за призначенням лікаря. Для зменшення ймовірності розвитку побічних ефектів рекомендується приймати ефективну мінімальну дозу протягом мінімально короткого часу. Максимальна тривалість курсу лікування німесулід - 15 днів.ПередозуванняСимптоми: апатія, сонливість, нудота, блювання. Можливий розвиток шлунково-кишкової кровотечі, а також підвищення артеріального тиску, розвиток гострої ниркової недостатності, пригнічення дихання. Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У разі, якщо симптоми передозування виникли протягом 4-х годин після прийому препарату, необхідно викликати блювання, прийняти активоване вугілля (60-100 г для дорослої людини) та осмотичні проносні. Форсований діурез та гемодіаліз неефективні через високий зв'язок препарату з білками.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНебажані побічні ефекти можна звести до мінімуму при застосуванні препарату у мінімальній ефективній дозі при мінімальній тривалості застосування, необхідної для усунення больового синдрому. Є дані про дуже рідкісні випадки серйозних реакцій з боку печінки, у тому числі випадку летального результату, пов'язаних із застосуванням німесулідовмісних препаратів. При появі симптомів, схожих з ознаками ураження печінки (анорексія, свербіж шкіри, пожовтіння шкірних покровів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ) слід негайно припинити застосування німесулід і звернутися до лікаря. Повторне застосування німесулід у таких пацієнтів протипоказане. Після 2-х тижнів застосування препарату необхідний контроль показників функції печінки (трансамінази).Повідомляється про реакції з боку печінки, що мають у більшості випадків оборотний характер, при короткочасному застосуванні препарату. Під час застосування німесуліду пацієнт повинен утримуватися від прийому інших анальгетиків, включаючи нестероїдні протизапальні засоби (в т.ч. селективні інгібітори ЦОГ-2). Німесулід слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки можливе загострення цих захворювань. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, виразки/перфорації шлунка або дванадцятипалої кишки підвищується у пацієнтів з наявністю виразкового ураження ШКТ (виразковий коліт, хвороба Крона) в анамнезі, а так само у літніх пацієнтів, зі збільшенням дози НПЗП, тому лікування слід. найменшої можливої ​​дози. Таким пацієнтам, а також пацієнтам,яким потрібне одночасне застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших засобів, що підвищують ризик виникнення ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту, рекомендується додатково призначати прийом гастропротекторів (мізопростол або блокатори протонної помпи). Пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо літні пацієнти, повинні повідомляти лікаря про знову виниклі симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (особливо про симптоми, які можуть свідчити про можливу шлунково-кишкову кровотечу). Німесулід слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають препарати, що збільшують ризик виразки або кровотечі (пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні агенти, наприклад, ацетилсаліцова кислот).У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі або виразкового ураження шлунково-кишкового тракту у пацієнтів, які приймають німесулід, лікування препаратом необхідно негайно припинити. Враховуючи повідомлення про порушення зору у пацієнтів, які приймали інші нестероїдні протизапальні засоби, при появі будь-якого порушення зору застосування німесуліду має бути негайно припинено та проведено офтальмологічне обстеження. Препарат може спричинити затримку рідини в тканинах, тому пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою та/або серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями, з наявністю факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (наприклад: гіперліпідем, у курців) німесулід слід застосовувати з особливою обережністю. У разі погіршення стану,Лікування німесулідом необхідно припинити. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що нестероїдні протизапальні засоби, особливо у високих дозах і при тривалому застосуванні, можуть призводити до незначного збільшення ризику виникнення інфаркту міокарда або інсульту. Для запобігання ризику виникнення таких подій при застосуванні німесуліду даних недостатньо. При виникненні ознак "застуди" або гострої респіраторно-вірусної інфекції в процесі застосування німесуліду прийом препарату має бути припинено. Німесулід може змінювати властивості тромбоцитів, тому необхідно бути обережним при застосуванні препарату у осіб з геморагічним діатезом, проте препарат не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.Літні пацієнти особливо схильні до несприятливих реакцій на НПЗП, у тому числі, ризику виникнення шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, що загрожують життю пацієнта, зниженню функцій нирок, печінки та серця. При прийомі німесуліду для цієї категорії пацієнтів потрібний належний клінічний контроль. Є дані про виникнення в окремих випадках шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при прийомі НПЗЗ, у тому числі і німесулід. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, що загрожує життю пацієнта, зниженню функцій нирок, печінки та серця. При прийомі німесуліду для цієї категорії пацієнтів потрібний належний клінічний контроль. Є дані про виникнення в окремих випадках шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при прийомі НПЗЗ, у тому числі і німесулід. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, що загрожує життю пацієнта, зниженню функцій нирок, печінки та серця. При прийомі німесуліду для цієї категорії пацієнтів потрібний належний клінічний контроль. Є дані про виникнення в окремих випадках шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при прийомі НПЗЗ, у тому числі і німесулід. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.При прийомі німесуліду для цієї категорії пацієнтів потрібний належний клінічний контроль. Є дані про виникнення в окремих випадках шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при прийомі НПЗЗ, у тому числі і німесулід. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.При прийомі німесуліду для цієї категорії пацієнтів потрібний належний клінічний контроль. Є дані про виникнення в окремих випадках шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при прийомі НПЗЗ, у тому числі і німесулід. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність.При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції прийом німесуліду слід негайно припинити. Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність та не рекомендується жінкам, які планують вагітність. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: глюкозаміну гідрохлорид 1500 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат - 62 мг, гіпромелоза (К200М) - 40 мг, повідон К90 - 40 мг, целюлоза мікрокристалічна - 83 мг, гіпромелоза (К100М) - 80 мг, кремнію діоксид колоїдний - 5. Склад оболонки: гіпромелоза Е-5 – 20 мг, макрогол-6000 – 6 мг, опадрай білий (титану діоксид, макрогол, гіпромелоза) – 11 мг. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки модифікованого вивільнення, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, овальні.Фармакотерапевтична групаГлюкозамін сприяє запобіганню процесам руйнування хряща, стимулює відновлення хрящової тканини, має протизапальну та знеболювальну дію, нормалізує продукцію внутрішньосуглобової рідини. Покращує рухливість суглобів, зменшує потребу у НПЗП.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту; пролонгована форма забезпечує безперервне вивільнення активної речовини та її рівномірну абсорбцію; біодоступність глюкозаміну після прийому внутрішньо становить 25-26% (піддається ефекту "першого проходження" через печінку). Після розподілу в тканинах найбільші концентрації спостерігаються у печінці, нирках та хрящовій тканині. Метаболізм та виведення Метаболізується до води, вуглекислого газу та сечовини. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяПрепарат, що впливає обмін речовин у хрящової тканини. Стимулятор біосинтезу протеогліканів.Показання до застосуванняОстеоартроз периферичних суглобів та хребта.Протипоказання до застосуванняТяжкі порушення функції нирок; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до глюкозаміну та інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при бронхіальній астмі, цукровому діабеті, непереносимості морепродуктів (креветки, молюски).Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Препарат протипоказаний пацієнтам віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).Побічна діяПереносимість препарату хороша, в окремих випадках можливі: порушення функції шлунково-кишкового тракту (болі в епігастрії, метеоризм, запор або діарея, нудота; шкірні алергічні реакції (кропив'янка, свербіж шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує абсорбцію тетрациклінів, зменшує дію напівсинтетичних пеніцилінів, хлорамфеніколу. Препарат сумісний з парацетамолом, НПЗЗ та кортикостероїдами. При сумісному застосуванні з НПЗЗ посилює протизапальний та знеболюючий ефект останніх.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Рекомендована доза – по 1 таб. 1 раз на добу, протягом 6-12 тижнів. За рекомендацією лікаря курс лікування повторюють з інтервалом 2 міс. Стійкий лікувальний ефект досягається прийому препарату протягом 6 міс.ПередозуванняВипадки передозування невідомі. Лікування: промивання шлунка, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРизик алергічних реакцій зростає за непереносимості морепродуктів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає обмежень щодо керування автотранспортом та складними механізмами в період застосування препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему