Пульмонология ГлаксоСмитКляйн Трейдинг ЗАО

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляцій дозований, 22+55 мкг/доза - 1 доза/осередок*. Стрип з вілантеролом: активна речовина: вілантерол трифенатат мікронізований - 40 мкг (еквівалентно 25 мкг** вілантерол); допоміжні речовини: магнію стеарат – 125 мкг; лактози моногідрат – до 12,5 мг. Стрип з умеклідінієм: активна речовина: умеклідинію бромід мікронізований - 74,2 мкг (еквівалентно 62,5 мкг** умеклідинію); допоміжні речовини: магнію стеарат – 75 мкг; лактози моногідрат – до 12,5 мг. * Для компенсації втрат при наповненні осередків при виробництві готового препарату суміш вілантеролу та допоміжних речовин може закладатися у готовий препарат з надлишком до 8%, суміш умеклідинію та допоміжних речовин – з надлишком до 6%. ** Вказано номінальну кількість діючої речовини, доставлена ​​кількість вілантеролу становить 22 мкг, умеклідинію – 55 та 113 мкг, що відповідає зазначеним дозам. Порошок для інгаляцій дозований, 22+55 мкг/доза, 22+113 мкг/доза. У пластиковому інгаляторі з корпусом світло-сірого кольору, червоною кришкою мундштука та лічильником доз, 30 доз. Інгалятор містить 2 алюмінієвих стриму, що ламінують, кожен з яких складається з 30 осередків, які містять порошок білого кольору. Інгалятор поміщений у багатошаровий контейнер з алюмінієвої фольги, що містить вологопоглинаючий пакетик. Контейнер запечатаний фольгою, що легко відкривається. 1 контейнер у картонній пачці.Опис лікарської формиПорошок: білий.Фармакотерапевтична групаБронходилатируюче.ФармакокінетикаПри інгаляційному застосуванні комбінації умеклідинію та вілантеролу фармакокінетика кожної сполуки була подібна до спостережуваної при застосуванні кожної діючої речовини окремо. З цієї причини фармакокінетика кожної речовини буде розглянута окремо. Всмоктування У здорових добровольців після інгаляції вілантеролу середня Cmax досягалася через 5-15 хв. Абсолютна біодоступність інгаляційного вілантеролу в середньому становила 27% з урахуванням незначного всмоктування речовини в порожнині рота. Після повторних інгаляцій вілантеролу через 6 днів досягався рівноважний стан із 2,4-кратним накопиченням. У здорових добровольців після інгаляції умеклідинію Cmax досягалася через 5-15 хв. Абсолютна біодоступність інгаляційного умеклідинію в середньому становила 13% з урахуванням незначного всмоктування речовини в порожнині рота. Після повторних інгаляцій умеклідинію через 7-10 днів досягався рівноважний стан з 1,5-2-кратним накопиченням. Після інгаляції 113 мкг умеклідину його системна експозиція була приблизно вдвічі вищою, що спостерігається після інгаляції препарату в дозі 55 мкг. Розподіл Після внутрішньовенного введення вілантеролу здоровим добровольцям середній Vss становив 165 л. Зв'язування з білками плазми людини in vitro в середньому дорівнює 94%. Після внутрішньовенного введення умеклідинію здоровим добровольцям середній Vd становив 86 л. Зв'язування з білками плазми людини in vitro в середньому дорівнює 89%. Метаболізм Дослідження in vitro показали, що вілантерол метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Основним шляхом метаболізму є О-деалкілування з утворенням ряду метаболітів, які мають істотно нижчу бета1- та бета2-адреноміметичну активність. Метаболічний профіль плазми крові, визначений в організмі людини під час дослідження з використанням радіоактивних ізотопів після перорального прийому вілантеролу, узгоджується з високим метаболізмом першого проходження. Системна експозиція метаболітів незначна. Дослідження in vitro показали, що умеклідин метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP2D6 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника P-gp. Основним шляхом метаболізму умеклідинію є окислення (гідроксилування, О-деалкілування) з подальшою кон'югацією (в т.ч. глюкуронування), що призводить до утворення низки метаболітів з нижчою фармакологічною активністю або метаболітів, фармакологічна активність яких не встановлена. Системна експозиція таких метаболітів низька. Доступні фармакокінетичні дані, отримані при дослідженні на здорових добровольцях та пацієнтах з ХОЗЛ, вказують на відсутність змін системної експозиції (Cmax та середньої AUC) та прогнозованої експозиції при вивченні популяційної фармакокінетики вілантеролу та умеклідинію при їх спільному застосуванні порівняно з аналогічними обох компонентів окремо. При сумісному застосуванні сильного інгібітору ізоферменту CYP3A4 - кетоконазолу (400 мг) - спостерігалося підвищення середніх AUC0-t і Cmax вілантеролу на 65 і 22% відповідно. Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення системних ефектів, характерних для бета-агоністів: вплив на частоту серцевих скорочень, вміст калію в крові або інтервал QT (коригований за методом Фредеріка). Як умеклідин, так і вілантерол є субстратами P-gp.У здорових добровольців визначали вплив помірного інгібітора переносника P-gp верапамілу (240 мг 1 раз на добу) на фармакокінетику вілантеролу та умеклідинію у рівноважному стані. Вплив верапамілу на Cmax вілантерол або умеклідин не спостерігався. Відзначалося приблизно 1,4-кратне підвищення AUC умеклідину, при цьому AUC вілантеролу не змінилося. Виведення Плазмовий кліренс вілантеролу після внутрішньовенного введення становив 108 л/год. Після перорального прийому вілантеролу, міченого радіоактивним ізотопом, баланс мас показав, що 70% радіоактивної речовини виводилося нирками та 30% – кишечником. Виведення вілантеролу головним чином відбувалося метаболічним шляхом з подальшою екскрецією метаболітів нирками та кишечником. Після інгаляцій вілантеролу протягом 10 днів T1/2 із плазми склав у середньому 11 год. Плазмовий кліренс умеклідинію після внутрішньовенного введення становив 151 л/год. Через 192 години після внутрішньовенного введення близько 58% дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом (або 73% виділеної радіоактивної речовини), було виведено кишечником, що вказує на секрецію даної сполуки в жовч. Нирками було виведено 22% дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом (27% виділеної радіоактивної речовини), через 168 год. Через 168 год після перорального прийому препарату здоровими чоловіками основна маса радіоактивної речовини була виведена головним чином кишечником (92% прийнятої дози речовини, ізотопом, або 99% виділеної радіоактивної речовини). При пероральному прийомі нирками виводиться менше 1% дози речовини (1% виділеної радіоактивної речовини),що вказує на вельми незначне всмоктування за даного шляху введення препарату. Після повторних інгаляцій умеклідинію протягом 10 днів T1/2 із плазми склав у середньому 19 годин, при цьому від 3 до 4% незміненої речовини було виведено нирками у рівноважному стані. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав подібність фармакокінетики вілантеролу та умеклідинію, визначеної у пацієнтів з ХОЗЛ у віковій групі 65 років і старше та у віковій групі молодше 65 років. Порушення функції нирок. При дослідженні пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок не було отримано даних, що вказували на збільшення системної експозиції вілантеролу або умеклідину (Cmax та AUC). Відсутні ознаки змін зв'язування з білками у пацієнтів з порушенням ниркової функції порівняно зі здоровими добровольцями. Порушення функції печінки. При дослідженні пацієнтів з помірним порушенням функції печінки не було отримано даних, що вказують на збільшення системної експозиції вілантеролу або умеклідину (Cmax та AUC). Відсутні ознаки змін зв'язування з білками у пацієнтів із порушенням функції печінки порівняно зі здоровими добровольцями. Дослідження комбінації вілантеролу та умеклідинію у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки не проводилося. Інші групи пацієнтів. Дані популяційного аналізу фармакокінетики показали відсутність необхідності корекції дози вілантеролу або умеклідину залежно від віку, расової та статевої приналежності, застосування інгаляційних глюкокортикоїдів або маси тіла. При дослідженні пацієнтів із слабкою метаболічною активністю ізоферменту CYP2D6 не було отримано даних, що вказують на клінічно значущий вплив генетичного поліморфізму ізоферменту CYP2D6 на системну експозицію умеклідину.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат Аноро Еліпта® є комбінацією інгаляційного антагоніста мускаринових холінорецепторів тривалої дії та інгаляційного бета2-адреноміметика тривалої дії. Після пероральної інгаляції обидві сполуки мають місцеву дію на дихальні шляхи, викликаючи бронходилатацію за рахунок різних механізмів дії. Вілантерол відноситься до класу селективних агоністів бета2-адренергічних рецепторів тривалої дії (бета2-агоністів). Фармакологічні ефекти агоністів бета2-адренорецепторів, включаючи вілантерол, принаймні частково пов'язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази – ферменту, який каталізує перетворення АТФ на цАМФ. Підвищення рівня цАМФ призводить до розслаблення гладкої мускулатури бронхів та пригнічення вивільнення з клітин (насамперед із опасистих клітин) медіаторів реакцій гіперчутливості негайного типу. Умеклідин є антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (також званий антихолінергіком). Він є похідним хінуклідином, що є антагоністом мускаринових рецепторів, який діє на мускаринові холінергічні рецептори різних підтипів. Умеклідиній має бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного інгібування зв'язування ацетилхоліну з мускариновими ацетилхоліновими рецепторами гладкої мускулатури дихальних шляхів. Під час проведення доклінічних досліджень на моделях in vitro дана сполука демонструвала повільну оборотність дії на людські мускаринові рецептори підтипу М3, а на моделях in vivo була продемонстрована тривалість дії препарату після введення безпосередньо у легені. Фармакодинамічні ефекти У двох плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях ефективності спостерігалося збільшення обсягу форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) після першої дози комбінації вілантеролу та умеклідину у перший день. Даний показник збільшився на 0,11 та 0,13 л через 15 хв після застосування препарату у дозуванні 22 + 55 мкг/доза та 22 + 113 мкг/доза, відповідно, порівняно з аналогічним показником при застосуванні плацебо (в обох випадках р Вплив комбінації вілантеролу та умеклідинію на тривалість інтервалу QT оцінювали у плацебо та моксифлоксацинконтрольованому дослідженні. 103 здорові добровольці застосовували комбінацію вілантеролу та умеклідинію протягом 10 днів 1 раз на добу в дозі 22 + 113 або 88 + 452 мкг/доза. Після багаторазового застосування даного препарату не спостерігалося клінічно значущого впливу на тривалість інтервалу QT (кориговане методом Фредеріка). Крім того, не спостерігалося клінічно значущого впливу комбінації вілантеролу та умеклідинію на серцевий ритм при 24-годинному холтерівському моніторуванні ЕКГ у 108 пацієнтів з ХОЗЛ, які отримували даний препарат протягом 6 міс (з них 53 пацієнти отримували препарат у дозі 22 + 5 і 55 - у дозі 22 + 113 мкг/доза 1 раз на добу), а також у 226 пацієнтів,отримували препарат у дозі 22 + 113 мкг/доза 1 раз на добу протягом 12 міс.ІнструкціяПри відкритті та закритті кришки інгалятора Еліпта без прийому лікарського препарату відбувається втрата однієї дози. Ця доза залишається закритою всередині інгалятора, але вона недоступна для прийому. Неможливо випадково отримати велику дозу або подвійну дозу за інгаляцію. Одна доза препарату готова до інгаляції після кожного відкриття кришки. Лічильник доз показує скільки доз лікарського препарату залишилося в інгаляторі. Перед початком використання інгалятора лічильник доз показує число 30. При кожному відкриванні кришки кількість доз зменшується на 1. Коли залишається менше 10 доз половина лічильника стає червоною. Після того, як витрачено останню дозу препарату, половина лічильника виділена червоним кольором, лічильник показує цифру 0. Це означає, що інгалятор порожній. При відкритті кришки після цього лічильник доз стане повністю червоним. Підготовка дози Не слід відкривати кришку до готовності до прийому препарату. Не слід струшувати інгалятор. 1. Опустити кришку до клацання. 2. Доза препарату готова до інгаляції, і на підтвердження цього лічильник зменшує кількість доз на одиницю. 3. Якщо лічильник не зменшив кількість доз після клацання, інгалятор не готовий до подачі дози лікарського препарату. У цьому випадку слід звернутися за телефоном або адресою, вказаною в підрозділі "За додатковою інформацією звертатися". 4. Не слід струшувати інгалятор. Інгаляція лікарського препарату 1. Утримуючи інгалятор на деякій відстані від рота, зробити видих максимальної глибини. Не слід видихати в інгалятор. 2. Помістити мундштук між губами та щільно обхопити його губами. Не закривати пальцями вентиляційний отвір. Губи повинні точно повторювати форму мундштуку інгалятора. 3. Зробити один глибокий, довгий, рівномірний вдих. Затримати подих наскільки можливо (принаймні на 3-4 с). 4. Прибрати інгалятор із рота. 5. Повільно та спокійно видихнути. При правильному використанні інгалятора пацієнт може не відчути смаку або не відчути надходження лікарського препарату. Закриття інгалятора При необхідності очистити мундштук, перед закриттям кришки слід використовувати суху паперову серветку. Підняти кришку до упору, досягши повного закриття мундштука.Показання до застосуванняПідтримуюча бронхорозширювальна терапія, спрямована на полегшення симптомів хронічної обструктивної хвороби легень.Протипоказання до застосуваннятяжкі алергічні реакції на білок молока або підвищена чутливість до діючих речовин або будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату, в анамнезі; діти віком до 18 років. З обережністю: після застосування симпатоміметиків та антагоністів мускаринових рецепторів, у т.ч. та препарату Аноро Еліпта®, з боку ССС можуть спостерігатися такі небажані реакції, як аритмія (наприклад, фібриляція передсердь та тахікардія). У зв'язку з цим, пацієнтам з тяжкими формами серцево-судинних захворювань препарат Аноро Еліпта слід призначати з обережністю. Враховуючи антимускаринову активність даного препарату, його слід обережно призначати пацієнтам із закритокутовою глаукомою або затримкою сечі.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування комбінації вілантеролу та умеклідинію у вагітних жінок відсутні або обмежені. У доклінічних дослідженнях було виявлено репродуктивну токсичність при інгаляційному застосуванні вілантеролу. Застосування препарату Аноро Еліпта® у вагітних жінок допустиме лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Дані про екскрецію вілантеролу або умеклідинію у грудне молоко людини відсутні. Однак інші бета2-агоністи визначаються у грудному молоці. Ризик проникнення препарату разом з молоком в організм новонародженої дитини не може бути виключений. Зважаючи на співвідношення користі терапії для матері та грудного вигодовування для дитини, необхідно прийняти рішення або про відміну препарату, або про припинення грудного вигодовування. Дані щодо впливу препарату Аноро Еліпта на фертильність людини відсутні. У доклінічних дослідженнях вплив вілантеролу або умеклідинію на фертильність не виявлено.Побічна діяПрофіль безпеки комбінації вілантеролу та умеклідину заснований на даних клінічних досліджень, у яких брали участь 2454 пацієнти з ХОЗЛ, які отримали під час дослідження не менше однієї дози комбінації вілантеролу та умеклідину. Усі пацієнти застосовували препарат 1 раз на добу; з них 1124 отримали препарат у дозуванні 22 + 55 мкг/доза та 1330 - 22 + 113 мкг/доза. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – фарингіт. Серце: нечасто — фібриляція передсердь, тахікардія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – запор, сухість у роті.Взаємодія з лікарськими засобамиБета-адреноблокатори можуть послаблювати ефекти бета2-агоністів або діяти як антагоніст препаратів цієї групи, в т.ч. та вілантеролу. Слід уникати одночасного застосування неселективних та селективних бета-блокаторів, за винятком випадків наявності вагомих підстав для їх спільного застосування. Вілантерол – компонент препарату Аноро Еліпта® – піддається швидкому метаболізму головним чином у ШКТ та печінці за допомогою ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. При одночасному призначенні препарату з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол) слід бути обережним, т.к. Існує можливість збільшення системної експозиції вілантеролу, що у свою чергу може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Препарат Аноро Еліпта слід застосовувати щодня в один і той же час 1 раз на добу. Рекомендована доза Аноро Еліпта®: одна інгаляція 22 + 55 мкг/доза 1 раз на добу. Було виявлено, що у деяких пацієнтів застосування препарату Аноро Еліпта в дозі 22 + 113 мкг/доза 1 раз на добу надає додаткову перевагу щодо впливу на функцію легень та частоту застосування препаратів невідкладної допомоги. Максимальна доза становить одну інгаляцію Аноро Еліпта в дозі 22 + 113 мкг/доза 1 раз на добу. Особливі групи пацієнтів Діти. Даний препарат не застосовується для лікування пацієнтів віком до 18 років, зважаючи на показання для його призначення. Пацієнти похилого віку. Пацієнтам старше 65 років корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. Досліджень щодо застосування комбінації вілантеролу та умеклідинію у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки не проводилося. Рекомендації щодо застосування При першому використанні інгалятора Еліпта® немає потреби у перевірці правильності роботи або спеціальної підготовки інгалятора до експлуатації. Слід послідовно дотримуватися рекомендацій щодо застосування, наведених нижче. Інгалятор Еліпта® упакований у контейнер, що містить вологопоглинаючий пакетик із силікагелем, який не призначений для їжі чи інгаляцій. Цей пакетик слід утилізувати. Після виймання інгалятора з контейнера його кришка знаходиться у закритому положенні. Не слід відкривати її до готовності до прийому препарату.ПередозуванняПід час проведення клінічних досліджень не було отримано даних про передозування комбінації вілантеролу та умеклідинію. Симптоми: можливий розвиток симптомів та ознак, зумовлених дією окремих компонентів препарату, включаючи відомі небажані реакції, що розвиваються при впливі антагоністів мускаринових рецепторів (наприклад, сухість у роті, порушення акомодації та тахікардія) та ознаки, що спостерігаються при передозуванні іншими бета2-агоністами (наприклад, тремор, головний біль та тахікардія). Лікування: у разі передозування потрібна симптоматична терапія і при необхідності за хворим забезпечується відповідне спостереження. Подальше ведення хворих у разі передозування необхідно проводити відповідно до клінічних показань.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДосліджень щодо застосування препарату Аноро Еліпта® у пацієнтів з бронхіальною астмою не проводилося, тому використовувати цей препарат для терапії в даній групі хворих не рекомендується. Препарат Аноро Еліпта® призначений для застосування як підтримуюча терапія ХОЗЛ. Не слід застосовувати цей препарат для усунення гострих симптомів, тобто. як терапія невідкладної допомоги при гострому епізоді бронхоспазму. Для усунення гострих симптомів необхідно використовувати бронходилататор короткої дії. Збільшення частоти застосування бронходилататорів короткої дії з метою усунення симптомів свідчить про погіршення контролю над захворюванням, у цьому випадку пацієнту потрібна консультація лікаря. Як і при інших видах інгаляційної терапії, застосування Аноро Еліпта може викликати парадоксальний бронхоспазм, який може бути небезпечним для життя. При розвитку парадоксального бронхоспазму необхідно припинити лікування препаратом, та за необхідності може бути призначена альтернативна терапія. Препарат Аноро Еліпта® призначений для підтримуючого лікування хворих на ХОЗЛ. У зв'язку з тим обставиною, що у загальній популяції ХОЗЛ суттєво переважають хворі віком від 40 років, при призначенні препарату пацієнтам до 40 років потрібне спірометрічне підтвердження діагнозу ХОЗЛ. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Дослідження щодо вивчення впливу препарату Аноро Еліпта® на здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами не проводилися.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 125 мкг Фасування: N1 Форма випуску: аерозоль Упакування: фл. Виробник: ГлаксоСмітКляйн Трейдінг ЗАТ Завод-виробник: GlaxoSmithKline(Бельгія) Діюча речовина: Флутиказон. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Дозування: 50 мкг Фасування: N1 Форма випуску: аерозоль Упакування: фл. Виробник: ГлаксоСмітКляйн Трейдінг ЗАТ Завод-производитель: GlaxoSmithKline(Бельгия) Действующее вещество: Флутиказон. .

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляції – 1 осередок (1). Стрип з вілантеролом: Діюча речовина: Вілантерол трифенатат мікронізований - 40 мкг (у перерахунку на вілантерол - (25)2 мкг); Допоміжні речовини: Магнію стеарат – 125 мкг; Лактози моногідрат – до 12,5 мг. Стрип із флутиказону фуроатом: Діюча речовина: Флутиказону мікронізований фуроат 100(2)/200(2); Допоміжна речовина: Лактози моногідрат – до 12,5 мг. Примітка: 1. При виробництві готового препарату суміші діючих та допоміжних речовин можуть закладатися в кінцевий продукт з надлишком до 8% для компенсації втрат при заповненні осередків. 2. Вказано номінальну кількість діючої речовини, що закладається у процесі виробництва; доставлена ​​кількість становить 22 мкг вілантеролу, 92 мкг та 184 мкг флутиказону фуроату, що відповідає зазначеним дозуванням. По 30 доз в пластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, блідо-блакитною кришкою мундштуку та лічильником доз. Інгалятор містить два алюмінієві стримі, що ламінують, кожен з яких складається з 30 осередків, які містять порошок білого кольору. Інгалятор поміщений у багатошаровий контейнер з алюмінієвої фольги, що містить вологопоглинаючий пакетик. Контейнер запечатаний фольгою, що легко відкривається. По 1 контейнеру разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиПластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, блідо-блакитною кришкою мундштука та лічильником доз, упакований у контейнер із фольги, що містить вологопоглинаючий пакетик. Контейнер запечатаний фольгою, що легко відкривається. Інгалятор містить два стрипи, кожен стрип складається з 30 рівномірно розподілених осередків, кожна з яких містить порошок білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, бронходилатувальне.ФармакокінетикаВсмоктування Абсолютна біодоступність вілантеролу та флутиказону фуроату при інгаляційному введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату склала в середньому 15,2 та 27,3% відповідно. Пероральна біодоступність обох речовин була низькою і в середньому становила 1,26 Розподіл Після внутрішньовенного введення вілантерол і флутиказону фуроат активно розподіляються в організмі, при цьому середні Vss становлять 165 і 661 л відповідно. Обидві речовини мають низьку здатність зв'язуватися з еритроцитами. У дослідженнях in vitro зв'язування вілантеролу та флутиказону фуроату з білками плазми людини було високим і досягало в середньому >93,9 та 99,6% відповідно. Ступінь зв'язування з білками плазми in vitro не зменшувався у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок. Незважаючи на те, що вілантерол і флутиказону фуроат є субстратами Р-глікопротеїну (P-gp), при одночасному призначенні комбінації вілантеролу і флутиказону фуроату з інгібіторами P-gp зміна системної експозиції вілантеролу або флутиказону фуроату, мало. обидві речовини мають хорошу абсорбційну здатність. Метаболізм На підставі експериментів in vitro можна зробити висновок, що ключові шляхи метаболізму вілантеролу та флутиказону фуроату в організмі людини в першу чергу опосередковуються через ізофермент цитохрому CYP3A4. Вілантерол переважно метаболізується шляхом О-деалкілування з утворенням цілого ряду метаболітів, що мають істотно нижчу бета1- та бета2-адреноміметичну активність. Флутиказону фуроат переважно метаболізується шляхом гідролізу S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболітів, що мають значно нижчу глюкокортикостероїдну активність. Було проведено клінічне дослідження лікарських взаємодій препарату з ізоферментом цитохрому CYP3A4 при тривалому введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату (22 + 184 мкг/доза) та сильного інгібітору ізоферменту цитохрому CYP3A4 – кет0 Спільне введення препаратів призвело до підвищення середньої AUC0–24 та середньої Cmax флутиказону фуроату на 36 та 33% відповідно. Збільшення експозиції флутиказону фуроату було асоційоване зі зниженням середньої концентрації сироваткового кортизолу на 27%, виміряного за період 0-24 год.Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів - вплив на частоту серцевих скорочень, вміст калію в крові або коригований інтервал QT (QTcF). Виведення Після перорального прийому флутиказону фуроат в організмі людини головним чином метаболізувався з утворенням метаболітів, які переважно виводилися через шлунково-кишковий тракт, за винятком дози радіоактивної речовини. Після перорального прийому вілантерол в організмі людини головним чином метаболізувався з утворенням метаболітів, які екскретувалися з сечею та фекаліями, у співвідношенні приблизно 70 та 30% дози радіоактивної речовини відповідно. T1/2 із плазми вілантеролу після інгаляційного прийому препарату становив у середньому 2,5 год. Особливі групи пацієнтів У ході третьої фази клінічних досліджень проводився популяційний мета-аналіз фармакокінетики вілантеролу та флутиказону фуроату у пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ. В рамках даного аналізу оцінювався вплив демографічних кваріат (вік, стать, маса, індекс маси тіла (ІМТ), расова та етнічна приналежність) на фармакокінетику вілантеролу та флутиказону фуроату. Раса. У пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ оцінювалися AUC0-24 флутиказони фуроату. Згідно з отриманими даними, пацієнти східно-азіатської, японської та південно-азіатської рас (12-14% пацієнтів) мали в середньому вищі показники AUC0-24 (вище не більше ніж на 53%) порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Тим не менш, у цих популяціях ознак вищої системної експозиції, що виявляється більш вираженим впливом на екскрецію кортизолу із сечею за 24-годинний період, не виявлено. У пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ, вплив расової належності на фармакокінетичні параметри вілантеролу не виявлено. В середньому, за результатами оцінки Cmax вілантеролу була на 220-287% вище, a AUC0-24 була порівнянна у пацієнтів азіатського походження з показниками інших расових груп. Проте,більш висока Cmax вілантерол не мала клінічно значущий вплив на ЧСС. Діти. Для підлітків (12 років або старше) рекомендації щодо зміни режиму дозування відсутні. Фармакокінетика комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату у пацієнтів віком до 12 років не вивчалася. Безпека та ефективність застосування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату у дітей віком до 12 років поки що не встановлена. Пацієнти похилого віку. Вплив віку на фармакокінетику вілантеролу та флутиказону фуроату вивчався у третій фазі клінічних досліджень, що включали пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою. У пацієнтів з бронхіальною астмою не було виявлено ознак впливу віку (12–84 роки) на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату та вілантеролу. Незважаючи на збільшення (37%) AUC0–24 вілантеролу, у пацієнтів з ХОЗЛ протягом всього вікового діапазону від 41 до 84 років, ознак впливу віку пацієнтів на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату не виявлено. У літнього пацієнта (у віці 84 роки) з низькою масою тіла (35 кг) AUC0–24 вілантеролу буде на 35% вище за результат, розрахований для популяції (в середньому, пацієнт з ХОЗЛ у віці 60 років та масою тіла 70 кг),у той час як Cmax вілантерол залишиться незміненою. Неймовірно, що ці відмінності є клінічно релевантними. Порушення функції нирок. За даними клініко-фармакологічного дослідження, тяжке порушення функції нирок (Cl креатиніну Порушення функції печінки. Після безперервного прийому комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату протягом 7 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки спостерігалося збільшення системної експозиції флутиказону фуроату (за виміряною AUC0–24 до трьох разів) порівняно зі здоровими добровольцями (згідно з класифікацією цирозу печінки по Чай: цирозу А, В або С). 3 % у порівнянні зі здоровими добровольцями.Показники нормалізованої за дозою системної експозиції флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня (стадії В та С за класифікаціями Чайлд-П'ю) були подібними. Отже, хоча хворим з порушенням функції печінки не потрібен індивідуальний підбір дози, слід бути обережним при призначенні ним даного лікарського препарату. Після безперервного прийому комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату протягом 7 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого, середнього або тяжкого ступеня (стадії А, В та С за класифікацією Чайлд-Пью) не відзначалося значного збільшення системної експозиції вілантеролу (по Cmax та AUC0– 24).У порівнянні зі здоровими добровольцями у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня (приймали вілантерол у дозі 22 мкг) або тяжкого ступеня (приймали вілантерол у дозі 11 мкг) не спостерігалося клінічно значущих бета-адренергічних системних ефектів (зміна ЧСС або концентрації ), викликаних прийомом комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату. Підлога, маса тіла, ІМТ. За даними третьої фази популяційного аналізу фармакокінетики, що включав 1213 пацієнтів з бронхіальною астмою (712 жінок) та 1225 пацієнтів з ХОЗЛ (392 жінки), ознак впливу статі, маси тіла або ІМТ на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату не виявлено. За даними популяційного аналізу фармакокінетики за участю 856 пацієнтів з бронхіальною астмою (500 жінок) та 1091 пацієнта з ХОЗЛ (340 жінок), ознак впливу статі, маси тіла або ІМТ на фармакокінетичний профіль вілантеролу не виявлено. Не потрібний індивідуальний підбір дози на підставі даних про статеву приналежність, масу тіла або ІМТ.ФармакодинамікаМеханізм дії Вілантерол і флутиказону фуроат відносяться до двох різних класів лікарських препаратів – синтетичний глюкокортикоїд та селективний бета2-адреноміметик тривалої дії. Фармакодинамічні ефекти Вілантерол належить до класу селективних бета2-адреноміметиків тривалої дії (ДДБА). Фармакологічні ефекти агоністів бета2-адренорецепторів, включаючи вілантерол, принаймні частково пов'язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази – ферменту, який каталізує перетворення АТФ на цАМФ. Підвищення рівня цАМФ призводить до розслаблення гладкої мускулатури бронхів та пригнічення вивільнення з клітин (насамперед із опасистих клітин) медіаторів реакцій гіперчутливості негайного типу. Флутиказона фуроат є синтетичною трифтористою глюкокортикостероїдами з вираженою протизапальною дією. Точний механізм дії, що дозволяє усунути симптоми бронхіальної астми та ХОЗЛ, невідомий. ГКС продемонстрували широкий спектр дії на різні типи клітин (наприклад, еозинофіли, макрофаги, лімфоцити) та медіатори (наприклад, цитокіни та хемокіни, що беруть участь у процесі запалення). Між кортикостероїдами та ДДБА відбуваються молекулярні взаємодії, в результаті яких стероїдні гормони активують ген бета2-адренорецептора, підвищуючи кількість сприйнятливих адренорецепторів. ДДБА зв'язуються з ГКС-рецептором, забезпечуючи його стероїдозалежну активацію та стимулюючи транслокацію в ядро ​​клітини. Ці синергічні взаємодії призводять до посилення протизапальної активності,що виявляється в експериментах in vitro та in vivo з різними клітинами запалення, що беруть участь у патофізіологічних процесах розвитку бронхіальної астми та ХОЗЛ. Результати клінічних досліджень з використанням біоптатів дихальних шляхів також продемонстрували синергію кортикостероїдів та ДДБА, що виникає при призначенні цих препаратів пацієнтам з ХОЗЛ у терапевтичних дозах.ІнструкціяПри відкритті та закритті кришки інгалятора Еліпта без прийому лікарського препарату відбувається втрата однієї дози. Ця доза залишається закритою всередині інгалятора, але вона недоступна для прийому. Неможливо випадково отримати велику дозу або подвійну дозу за інгаляцію. Одна доза препарату готова до інгаляції після кожного відкриття кришки. Лічильник доз показує скільки доз лікарського препарату залишилося в інгаляторі. Перед початком використання інгалятора лічильник доз показує число 30. При кожному відкриванні кришки кількість доз зменшується на 1. Коли залишається менше 10 доз половина лічильника стає червоною. Після того, як витрачено останню дозу препарату, половина лічильника виділена червоним кольором, лічильник показує цифру 0. Це означає, що інгалятор порожній. При відкритті кришки після цього лічильник доз стане повністю червоним. Підготовка дози Не слід відкривати кришку до готовності до прийому препарату. Не слід струшувати інгалятор. Опустити кришку до клацання. Доза препарату готова до інгаляції, і на підтвердження цього лічильник зменшує кількість доз на одиницю. Якщо лічильник не зменшив кількість доз після клацання, інгалятор не готовий до подачі дози лікарського препарату. У цьому випадку слід звернутися за телефоном або адресою, вказаною в підрозділі "За додатковою інформацією звертатися". Не слід струшувати інгалятор. Інгаляція лікарського препарату: Утримуючи інгалятор на деякій відстані від рота, зробити видих максимальної глибини. Не слід видихати в інгалятор. Помістити мундштук між губами та щільно обхопити його губами. Не закривати пальцями вентиляційний отвір. Губи повинні точно повторювати форму мундштуку інгалятора. Зробити один глибокий, довгий, рівномірний вдих. Затримати подих наскільки можливо (принаймні на 3-4 с). Прибрати інгалятор із рота. Повільно та спокійно видихнути. При правильному використанні інгалятора пацієнт може не відчути смаку або не відчути надходження лікарського препарату. Закриття інгалятора та полоскання ротової порожнини При необхідності очистити мундштук, перед закриттям кришки слід використовувати суху паперову серветку. 1. Підняти кришку до упору, досягши повного закриття мундштука. 2. Після інгаляції слід прополоскати рот водою. Це знизить ймовірність появи таких побічних ефектів, як біль у горлі та порожнини рота.Показання до застосуваннябронхіальна астма (препарат Релвар Еліпта® застосовується як підтримуюча терапія бронхіальної астми); хронічна обструктивна хвороба легень (препарат Релвар Еліпта® застосовується як підтримуюча терапія обструкції дихальних шляхів у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, включаючи хронічний бронхіт та/або емфізему легень). Застосування препарату Релвар Еліпта дозволяє скоротити кількість загострень хронічної обструктивної хвороби легень у пацієнтів з повторними загостреннями в анамнезі.Протипоказання до застосуваннятяжкі алергічні реакції на молочний білок або підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату в анамнезі; діти віком до 12 років (для лікування бронхіальної астми); препарат Релвар Еліпта в дозі 22 + 184 мкг/доза не показаний для лікування хронічної обструктивної хвороби легень. З обережністю: при прийомі симпатоміметиків, включаючи препарат Релвар Еліпта®, з боку ССС можуть спостерігатися такі небажані явища, як аритмія (наприклад надшлуночкова тахікардія та екстрасистолія). У зв'язку з цим пацієнтам, які страждають на тяжкі форми серцево-судинних захворювань, препарат Релвар Еліпта® слід призначати з обережністю. Як і інші ЛЗ, до складу яких входять кортикостероїди, препарат Релвар Еліпта® слід з обережністю призначати пацієнтам з туберкульозом легень, а також пацієнтам з хронічними або невилікованими інфекціями.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування препарату під час вагітності обмежені. Застосування препарату Релвар Еліпта® у вагітних жінок допустиме лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Даних щодо екскреції вілантеролу або флутиказону фуроату або їх метаболітів у грудне молоко людини недостатньо. Однак інші глюкокортикостероїди та бета2-агоністи визначаються в грудному молоці. Ризик проникнення препарату разом з молоком в організм новонародженої дитини не може бути виключений. Зважаючи на співвідношення користі терапії для матері та грудного вигодовування для дитини, необхідно вирішити питання або про відміну препарату, або про припинення грудного вигодовування. Фертильність Дані щодо впливу на фертильність людини відсутні. У доклінічних дослідженнях вплив вілантеролу та флутиказону фуроату на фертильність не виявлено.Побічна діяДля визначення частоти розвитку небажаних явищ, пов'язаних із прийомом препарату Релвар Еліпта®, використовувалися дані великих клінічних досліджень серед пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою. Програма клінічної розробки препарату для лікування бронхіальної астми включала 7034 пацієнти, які мали комплексну оцінку небажаних явищ. У програмі клінічної розробки препарату для лікування ХОЗЛ брали участь 6237 пацієнтів, які також проводили комплексну оцінку небажаних явищ. Виключаючи такі небажані явища, як пневмонія та переломи, профілі безпеки препарату у пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою були схожі. За даними клінічних досліджень, пневмонія і переломи частіше спостерігалися у пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ. Небажані явища, подані нижче,перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, грип, кандидоз порожнини рота та глотки. З боку нервової системи: дуже часто головний біль. Серце: нечасто — екстрасистолія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – назофарингіт; часто – орофарингеальний біль, синусит, фарингіт, риніт, кашель, дисфонія. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, біль у спині, переломи. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні препарату в терапевтичних дозах клінічно значущі лікарські взаємодії вілантеролу або флутиказону фуроату вважаються малоймовірними через низькі плазматичні концентрації останніх при інгаляційному введенні. Бета-адреноблокатори можуть послаблювати або антагонізувати дію бета2-адреноміметиків. Слід уникати одночасного прийому неселективних і селективних бета-блокаторів, за винятком випадків, коли їх призначення суворо необхідне. Вілантерол і флутиказон фуроат піддаються швидкому первинному метаболізму в печінці за допомогою ізоферменту системи цитохрому CYP3A4. При одночасному призначенні препарату з сильними інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ритонавір) слід бути обережним, оскільки можливе підвищення системного впливу вілантеролу і флутиказону фуроату, що в свою чергу може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Вілантерол та флутиказону фуроат є субстратами P-gp. За результатами клініко-фармакологічного дослідження за участю здорових добровольців, яким одночасно призначалися вілантерол та сильний інгібітор P-gp та помірний інгібітор ізоферменту цитохрому CYP3A4 верапаміл, значного впливу на фармакокінетику вілантеролу не виявлено. Клініко-фармакологічні дослідження спільного призначення специфічного інгібітору P-gp та флутиказону фуроату не проводились.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Препарат Релвар Еліпта слід застосовувати 1 раз на добу в один і той же час, вранці або ввечері. Після інгаляції слід прополоскати рот водою, не ковтаючи. Бронхіальна астма Пацієнт повинен бути поінформований про необхідність регулярного застосування препарату Релвар Еліпта навіть у разі безсимптомного перебігу захворювання. При виникненні симптомів захворювання в період між прийомами препарату як невідкладна терапія слід застосовувати інгаляційні форми бета2-агоністів короткої дії. Лікар повинен регулярно оцінювати стан пацієнта, щоб забезпечити своєчасне призначення оптимального дозування препарату Релвар Еліпта. Дозування може бути змінено лише за рекомендацією лікаря. Дорослі та підлітки 12 років та старші. Рекомендована доза препарату Релвар Еліпта®: одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу або одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу. Початкова доза препарату Релвар Еліпта® 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату призначається пацієнтам, яким потрібні низькі або середні дози інгаляційних кортикостероїдів, що застосовуються в комбінації з бета2-агоністами тривалої дії. Препарат Релвар Еліпта® у дозі 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату слід призначати пацієнтам, яким потрібна більш висока доза інгаляційних глюкокортикостероїдів, що застосовуються у комбінації з бета2-агоністами тривалої дії. Якщо препарат Релвар Еліпта® в дозі 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату не забезпечує адекватного контролю захворювання, розглядається питання про збільшення дози до 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату, що може покращити рівень контролю над перебігом брон. Діти. Безпечність та ефективність застосування препарату Релвар Еліпта® у дітей віком до 12 років не встановлена. ХОЗЛ Дорослі. Рекомендована доза препарату Релвар Еліпта®: одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу. Препарат Релвар Еліпта® у дозі 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату не показаний для лікування пацієнтів з ХОЗЛ. Діти. Препарат за показанням ХОЗЛ у дітей не застосовується. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку. Пацієнтам віком від 65 років не потрібний індивідуальний підбір дози препарату. Пацієнти із порушенням функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок не потрібен індивідуальний вибір дози препарату. Пацієнти із порушенням функції печінки. За даними клініко-фармакологічного дослідження, у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого, середнього та тяжкого ступеня спостерігається триразове зростання ступеня системної експозиції флутиказону фуроату (зі збільшенням таких показників, як Cmax та AUC). Пацієнтам із порушеннями функції печінки слід призначати препарат із обережністю, т.к. ця група хворих має більш високий ризик розвитку системних небажаних реакцій, спричинених ГКС. Рекомендації щодо застосування При першому використанні інгалятора Еліпта® немає потреби у перевірці правильності роботи або спеціальної підготовки інгалятора до експлуатації. Слід послідовно дотримуватися рекомендацій щодо застосування, наведених нижче. Інгалятор Еліпта® упакований у контейнер, що містить вологопоглинаючий пакетик із силікагелем, який не призначений для їжі чи інгаляцій. Цей пакетик слід утилізувати. Після виймання інгалятора з контейнера кришка знаходиться в закритому положенні. Не слід її відкривати до прийому препарату.ПередозуванняСимптоми: при проведенні клінічних досліджень не було отримано даних про передозування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату. Можливий розвиток симптомів та ознак, зумовлених дією окремих компонентів препарату та характерних для передозування бета2-агоністами та інгаляційними глюкокортикостероїдами. Лікування: специфічне лікування відсутнє. Призначається симптоматична терапія та, при необхідності, забезпечується відповідне спостереження за хворим. Застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів слід розглядати лише у випадках сильно виражених ефектів передозування вілантеролу, які клінічно виявляються несприйнятливістю до підтримуючої терапії. Кардіоселективні бета-адреноблокатори слід обережно призначати пацієнтам, у яких спостерігалися епізоди бронхоспазму в анамнезі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Релвар Еліпта не призначений для усунення гострих симптомів бронхіальної астми або загострення ХОЗЛ. у таких випадках потрібне призначення бронходилататорів короткої дії. Збільшення частоти прийому бронходилататорів короткої дії з метою усунення симптомів свідчить про погіршення контролю над захворюванням та необхідності консультації лікаря. Пацієнтам з бронхіальною астмою або ХОЗЛ не слід припиняти лікування препаратом Релвар Еліпта без спостереження лікаря, оскільки скасування терапії може призвести до відновлення симптомів. На фоні лікування препаратом Релвар Еліпта можуть розвиватися небажані явища, пов'язані з перебігом бронхіальної астми або загостренням захворювання. Пацієнтам слід рекомендувати продовжити лікування. У разі відсутності контролю над захворюванням або погіршення стану після початку лікування препаратом Релвар Еліпта необхідна консультація лікаря. Як і за інших видів інгаляційної терапії, після прийому препарату може розвиватися парадоксальний бронхоспазм, що супроводжується швидким наростанням хрипів. У цьому випадку показано невідкладне призначення інгаляційного бронходилататора короткої дії та негайне відміна препарату Релвар Еліпта. Пацієнт повинен бути оглянутий лікарем, і йому, за потреби, може бути призначена альтернативна терапія. Пацієнтам із порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня слід призначати дозу 22 мкг + 92 мкг, таким пацієнтам слід перебувати під наглядом лікаря для контролю над системними побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням глюкокортикостероїдів. При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів (особливо за тривалого прийому у високих дозах) можуть розвиватися системні побічні реакції. Такі побічні реакції розвиваються значно рідше, ніж при пероральному прийомі глюкокортикостероїдів. До проявів можливої ​​несприятливої ​​системної дії відносяться: пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, зниження мінеральної щільності кісток, уповільнення швидкості зростання у дітей та підлітків, катаракта та глаукома. У пацієнтів із ХОЗЛ. отримували препарат Релвар Еліпта спостерігалося підвищення частоти розвитку пневмонії, а також частоти виникнення тяжких форм пневмонії, що вимагають госпіталізації пацієнта. У деяких випадках клінічні епізоди пневмонії мали летальний кінець. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, не забуваючи про те, що клінічні ознаки такого інфекційного захворювання маскуються симптомами загострення ХОЗЛ. Більш високий ризик розвитку пневмонії на фоні прийому препарату Релвар Еліпта мають наступні групи пацієнтів з ХОЗЛ: пацієнти, що палять, пацієнти, які раніше перенесли пневмонію. пацієнти з індексом маси тіла У пацієнтів із бронхіальною астмою випадки розвитку пневмонії спостерігалися нечасто. Пацієнти з бронхіальною астмою, які отримували препарат Релвар Еліпта у дозі 22 мкг + 184 мкт/доза, можливо, мали більш високий ризик розвитку пневмонії порівняно з пацієнтами, які отримували нижчу дозу препарату Релвар Еліпта (22 мкг + 92 мкг/доза). із групою плацебо. Чинники ризику не встановлені. У ході проведення клінічних досліджень у пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ, була виявлена ​​низька частота виникнення переломів кісток у всіх лікувальних групах, але при цьому у всіх групах, які отримували комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату, вона була дещо вищою (2 %), ніж у групі, отримували монотерапію вілантеролом 22 мкг ( Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату Релвар Еліпта® на здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами не проводилися. Виходячи з даних фармакології вілантеролу або флутиказону фуроату, несприятливий вплив препарату на ці види діяльності не передбачається.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляції – 1 осередок (1). Стрип з вілантеролом: Діюча речовина: Вілантерол трифенатат мікронізований - 40 мкг (у перерахунку на вілантерол - (25)2 мкг); Допоміжні речовини: Магнію стеарат – 125 мкг; Лактози моногідрат – до 12,5 мг. Стрип із флутиказону фуроатом: Діюча речовина: Флутиказону мікронізований фуроат 100(2)/200(2); Допоміжна речовина: Лактози моногідрат – до 12,5 мг. Примітка: 1. При виробництві готового препарату суміші діючих та допоміжних речовин можуть закладатися в кінцевий продукт з надлишком до 8% для компенсації втрат при заповненні осередків. 2. Вказано номінальну кількість діючої речовини, що закладається у процесі виробництва; доставлена ​​кількість становить 22 мкг вілантеролу, 92 мкг та 184 мкг флутиказону фуроату, що відповідає зазначеним дозуванням. По 30 доз в пластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, блідо-блакитною кришкою мундштуку та лічильником доз. Інгалятор містить два алюмінієві стримі, що ламінують, кожен з яких складається з 30 осередків, які містять порошок білого кольору. Інгалятор поміщений у багатошаровий контейнер з алюмінієвої фольги, що містить вологопоглинаючий пакетик. Контейнер запечатаний фольгою, що легко відкривається. По 1 контейнеру разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиПластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, блідо-блакитною кришкою мундштука та лічильником доз, упакований у контейнер із фольги, що містить вологопоглинаючий пакетик. Контейнер запечатаний фольгою, що легко відкривається. Інгалятор містить два стрипи, кожен стрип складається з 30 рівномірно розподілених осередків, кожна з яких містить порошок білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, бронходилатувальне.ФармакокінетикаВсмоктування Абсолютна біодоступність вілантеролу та флутиказону фуроату при інгаляційному введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату склала в середньому 15,2 та 27,3% відповідно. Пероральна біодоступність обох речовин була низькою і в середньому становила 1,26 Розподіл Після внутрішньовенного введення вілантерол і флутиказону фуроат активно розподіляються в організмі, при цьому середні Vss становлять 165 і 661 л відповідно. Обидві речовини мають низьку здатність зв'язуватися з еритроцитами. У дослідженнях in vitro зв'язування вілантеролу та флутиказону фуроату з білками плазми людини було високим і досягало в середньому >93,9 та 99,6% відповідно. Ступінь зв'язування з білками плазми in vitro не зменшувався у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок. Незважаючи на те, що вілантерол і флутиказону фуроат є субстратами Р-глікопротеїну (P-gp), при одночасному призначенні комбінації вілантеролу і флутиказону фуроату з інгібіторами P-gp зміна системної експозиції вілантеролу або флутиказону фуроату, мало. обидві речовини мають хорошу абсорбційну здатність. Метаболізм На підставі експериментів in vitro можна зробити висновок, що ключові шляхи метаболізму вілантеролу та флутиказону фуроату в організмі людини в першу чергу опосередковуються через ізофермент цитохрому CYP3A4. Вілантерол переважно метаболізується шляхом О-деалкілування з утворенням цілого ряду метаболітів, що мають істотно нижчу бета1- та бета2-адреноміметичну активність. Флутиказону фуроат переважно метаболізується шляхом гідролізу S-фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболітів, що мають значно нижчу глюкокортикостероїдну активність. Було проведено клінічне дослідження лікарських взаємодій препарату з ізоферментом цитохрому CYP3A4 при тривалому введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату (22 + 184 мкг/доза) та сильного інгібітору ізоферменту цитохрому CYP3A4 – кет0 Спільне введення препаратів призвело до підвищення середньої AUC0–24 та середньої Cmax флутиказону фуроату на 36 та 33% відповідно. Збільшення експозиції флутиказону фуроату було асоційоване зі зниженням середньої концентрації сироваткового кортизолу на 27%, виміряного за період 0-24 год.Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів - вплив на частоту серцевих скорочень, вміст калію в крові або коригований інтервал QT (QTcF). Виведення Після перорального прийому флутиказону фуроат в організмі людини головним чином метаболізувався з утворенням метаболітів, які переважно виводилися через шлунково-кишковий тракт, за винятком дози радіоактивної речовини. Після перорального прийому вілантерол в організмі людини головним чином метаболізувався з утворенням метаболітів, які екскретувалися з сечею та фекаліями, у співвідношенні приблизно 70 та 30% дози радіоактивної речовини відповідно. T1/2 із плазми вілантеролу після інгаляційного прийому препарату становив у середньому 2,5 год. Особливі групи пацієнтів У ході третьої фази клінічних досліджень проводився популяційний мета-аналіз фармакокінетики вілантеролу та флутиказону фуроату у пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ. В рамках даного аналізу оцінювався вплив демографічних кваріат (вік, стать, маса, індекс маси тіла (ІМТ), расова та етнічна приналежність) на фармакокінетику вілантеролу та флутиказону фуроату. Раса. У пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ оцінювалися AUC0-24 флутиказони фуроату. Згідно з отриманими даними, пацієнти східно-азіатської, японської та південно-азіатської рас (12-14% пацієнтів) мали в середньому вищі показники AUC0-24 (вище не більше ніж на 53%) порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Тим не менш, у цих популяціях ознак вищої системної експозиції, що виявляється більш вираженим впливом на екскрецію кортизолу із сечею за 24-годинний період, не виявлено. У пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ, вплив расової належності на фармакокінетичні параметри вілантеролу не виявлено. В середньому, за результатами оцінки Cmax вілантеролу була на 220-287% вище, a AUC0-24 була порівнянна у пацієнтів азіатського походження з показниками інших расових груп. Проте,більш висока Cmax вілантерол не мала клінічно значущий вплив на ЧСС. Діти. Для підлітків (12 років або старше) рекомендації щодо зміни режиму дозування відсутні. Фармакокінетика комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату у пацієнтів віком до 12 років не вивчалася. Безпека та ефективність застосування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату у дітей віком до 12 років поки що не встановлена. Пацієнти похилого віку. Вплив віку на фармакокінетику вілантеролу та флутиказону фуроату вивчався у третій фазі клінічних досліджень, що включали пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою. У пацієнтів з бронхіальною астмою не було виявлено ознак впливу віку (12–84 роки) на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату та вілантеролу. Незважаючи на збільшення (37%) AUC0–24 вілантеролу, у пацієнтів з ХОЗЛ протягом всього вікового діапазону від 41 до 84 років, ознак впливу віку пацієнтів на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату не виявлено. У літнього пацієнта (у віці 84 роки) з низькою масою тіла (35 кг) AUC0–24 вілантеролу буде на 35% вище за результат, розрахований для популяції (в середньому, пацієнт з ХОЗЛ у віці 60 років та масою тіла 70 кг),у той час як Cmax вілантерол залишиться незміненою. Неймовірно, що ці відмінності є клінічно релевантними. Порушення функції нирок. За даними клініко-фармакологічного дослідження, тяжке порушення функції нирок (Cl креатиніну Порушення функції печінки. Після безперервного прийому комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату протягом 7 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки спостерігалося збільшення системної експозиції флутиказону фуроату (за виміряною AUC0–24 до трьох разів) порівняно зі здоровими добровольцями (згідно з класифікацією цирозу печінки по Чай: цирозу А, В або С). 3 % у порівнянні зі здоровими добровольцями.Показники нормалізованої за дозою системної експозиції флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня (стадії В та С за класифікаціями Чайлд-П'ю) були подібними. Отже, хоча хворим з порушенням функції печінки не потрібен індивідуальний підбір дози, слід бути обережним при призначенні ним даного лікарського препарату. Після безперервного прийому комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату протягом 7 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого, середнього або тяжкого ступеня (стадії А, В та С за класифікацією Чайлд-Пью) не відзначалося значного збільшення системної експозиції вілантеролу (по Cmax та AUC0– 24).У порівнянні зі здоровими добровольцями у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня (приймали вілантерол у дозі 22 мкг) або тяжкого ступеня (приймали вілантерол у дозі 11 мкг) не спостерігалося клінічно значущих бета-адренергічних системних ефектів (зміна ЧСС або концентрації ), викликаних прийомом комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату. Підлога, маса тіла, ІМТ. За даними третьої фази популяційного аналізу фармакокінетики, що включав 1213 пацієнтів з бронхіальною астмою (712 жінок) та 1225 пацієнтів з ХОЗЛ (392 жінки), ознак впливу статі, маси тіла або ІМТ на фармакокінетичний профіль флутиказону фуроату не виявлено. За даними популяційного аналізу фармакокінетики за участю 856 пацієнтів з бронхіальною астмою (500 жінок) та 1091 пацієнта з ХОЗЛ (340 жінок), ознак впливу статі, маси тіла або ІМТ на фармакокінетичний профіль вілантеролу не виявлено. Не потрібний індивідуальний підбір дози на підставі даних про статеву приналежність, масу тіла або ІМТ.ФармакодинамікаМеханізм дії Вілантерол і флутиказону фуроат відносяться до двох різних класів лікарських препаратів – синтетичний глюкокортикоїд та селективний бета2-адреноміметик тривалої дії. Фармакодинамічні ефекти Вілантерол належить до класу селективних бета2-адреноміметиків тривалої дії (ДДБА). Фармакологічні ефекти агоністів бета2-адренорецепторів, включаючи вілантерол, принаймні частково пов'язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази – ферменту, який каталізує перетворення АТФ на цАМФ. Підвищення рівня цАМФ призводить до розслаблення гладкої мускулатури бронхів та пригнічення вивільнення з клітин (насамперед із опасистих клітин) медіаторів реакцій гіперчутливості негайного типу. Флутиказона фуроат є синтетичною трифтористою глюкокортикостероїдами з вираженою протизапальною дією. Точний механізм дії, що дозволяє усунути симптоми бронхіальної астми та ХОЗЛ, невідомий. ГКС продемонстрували широкий спектр дії на різні типи клітин (наприклад, еозинофіли, макрофаги, лімфоцити) та медіатори (наприклад, цитокіни та хемокіни, що беруть участь у процесі запалення). Між кортикостероїдами та ДДБА відбуваються молекулярні взаємодії, в результаті яких стероїдні гормони активують ген бета2-адренорецептора, підвищуючи кількість сприйнятливих адренорецепторів. ДДБА зв'язуються з ГКС-рецептором, забезпечуючи його стероїдозалежну активацію та стимулюючи транслокацію в ядро ​​клітини. Ці синергічні взаємодії призводять до посилення протизапальної активності,що виявляється в експериментах in vitro та in vivo з різними клітинами запалення, що беруть участь у патофізіологічних процесах розвитку бронхіальної астми та ХОЗЛ. Результати клінічних досліджень з використанням біоптатів дихальних шляхів також продемонстрували синергію кортикостероїдів та ДДБА, що виникає при призначенні цих препаратів пацієнтам з ХОЗЛ у терапевтичних дозах.ІнструкціяПри відкритті та закритті кришки інгалятора Еліпта без прийому лікарського препарату відбувається втрата однієї дози. Ця доза залишається закритою всередині інгалятора, але вона недоступна для прийому. Неможливо випадково отримати велику дозу або подвійну дозу за інгаляцію. Одна доза препарату готова до інгаляції після кожного відкриття кришки. Лічильник доз показує скільки доз лікарського препарату залишилося в інгаляторі. Перед початком використання інгалятора лічильник доз показує число 30. При кожному відкриванні кришки кількість доз зменшується на 1. Коли залишається менше 10 доз половина лічильника стає червоною. Після того, як витрачено останню дозу препарату, половина лічильника виділена червоним кольором, лічильник показує цифру 0. Це означає, що інгалятор порожній. При відкритті кришки після цього лічильник доз стане повністю червоним. Підготовка дози Не слід відкривати кришку до готовності до прийому препарату. Не слід струшувати інгалятор. Опустити кришку до клацання. Доза препарату готова до інгаляції, і на підтвердження цього лічильник зменшує кількість доз на одиницю. Якщо лічильник не зменшив кількість доз після клацання, інгалятор не готовий до подачі дози лікарського препарату. У цьому випадку слід звернутися за телефоном або адресою, вказаною в підрозділі "За додатковою інформацією звертатися". Не слід струшувати інгалятор. Інгаляція лікарського препарату: Утримуючи інгалятор на деякій відстані від рота, зробити видих максимальної глибини. Не слід видихати в інгалятор. Помістити мундштук між губами та щільно обхопити його губами. Не закривати пальцями вентиляційний отвір. Губи повинні точно повторювати форму мундштуку інгалятора. Зробити один глибокий, довгий, рівномірний вдих. Затримати подих наскільки можливо (принаймні на 3-4 с). Прибрати інгалятор із рота. Повільно та спокійно видихнути. При правильному використанні інгалятора пацієнт може не відчути смаку або не відчути надходження лікарського препарату. Закриття інгалятора та полоскання ротової порожнини При необхідності очистити мундштук, перед закриттям кришки слід використовувати суху паперову серветку. 1. Підняти кришку до упору, досягши повного закриття мундштука. 2. Після інгаляції слід прополоскати рот водою. Це знизить ймовірність появи таких побічних ефектів, як біль у горлі та порожнини рота.Показання до застосуваннябронхіальна астма (препарат Релвар Еліпта® застосовується як підтримуюча терапія бронхіальної астми); хронічна обструктивна хвороба легень (препарат Релвар Еліпта® застосовується як підтримуюча терапія обструкції дихальних шляхів у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, включаючи хронічний бронхіт та/або емфізему легень). Застосування препарату Релвар Еліпта дозволяє скоротити кількість загострень хронічної обструктивної хвороби легень у пацієнтів з повторними загостреннями в анамнезі.Протипоказання до застосуваннятяжкі алергічні реакції на молочний білок або підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату в анамнезі; діти віком до 12 років (для лікування бронхіальної астми); препарат Релвар Еліпта в дозі 22 + 184 мкг/доза не показаний для лікування хронічної обструктивної хвороби легень. З обережністю: при прийомі симпатоміметиків, включаючи препарат Релвар Еліпта®, з боку ССС можуть спостерігатися такі небажані явища, як аритмія (наприклад надшлуночкова тахікардія та екстрасистолія). У зв'язку з цим пацієнтам, які страждають на тяжкі форми серцево-судинних захворювань, препарат Релвар Еліпта® слід призначати з обережністю. Як і інші ЛЗ, до складу яких входять кортикостероїди, препарат Релвар Еліпта® слід з обережністю призначати пацієнтам з туберкульозом легень, а також пацієнтам з хронічними або невилікованими інфекціями.Вагітність та лактаціяДані щодо застосування препарату під час вагітності обмежені. Застосування препарату Релвар Еліпта® у вагітних жінок допустиме лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Даних щодо екскреції вілантеролу або флутиказону фуроату або їх метаболітів у грудне молоко людини недостатньо. Однак інші глюкокортикостероїди та бета2-агоністи визначаються в грудному молоці. Ризик проникнення препарату разом з молоком в організм новонародженої дитини не може бути виключений. Зважаючи на співвідношення користі терапії для матері та грудного вигодовування для дитини, необхідно вирішити питання або про відміну препарату, або про припинення грудного вигодовування. Фертильність Дані щодо впливу на фертильність людини відсутні. У доклінічних дослідженнях вплив вілантеролу та флутиказону фуроату на фертильність не виявлено.Побічна діяДля визначення частоти розвитку небажаних явищ, пов'язаних із прийомом препарату Релвар Еліпта®, використовувалися дані великих клінічних досліджень серед пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою. Програма клінічної розробки препарату для лікування бронхіальної астми включала 7034 пацієнти, які мали комплексну оцінку небажаних явищ. У програмі клінічної розробки препарату для лікування ХОЗЛ брали участь 6237 пацієнтів, які також проводили комплексну оцінку небажаних явищ. Виключаючи такі небажані явища, як пневмонія та переломи, профілі безпеки препарату у пацієнтів з ХОЗЛ та бронхіальною астмою були схожі. За даними клінічних досліджень, пневмонія і переломи частіше спостерігалися у пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ. Небажані явища, подані нижче,перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, грип, кандидоз порожнини рота та глотки. З боку нервової системи: дуже часто головний біль. Серце: нечасто — екстрасистолія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – назофарингіт; часто – орофарингеальний біль, синусит, фарингіт, риніт, кашель, дисфонія. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, біль у спині, переломи. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні препарату в терапевтичних дозах клінічно значущі лікарські взаємодії вілантеролу або флутиказону фуроату вважаються малоймовірними через низькі плазматичні концентрації останніх при інгаляційному введенні. Бета-адреноблокатори можуть послаблювати або антагонізувати дію бета2-адреноміметиків. Слід уникати одночасного прийому неселективних і селективних бета-блокаторів, за винятком випадків, коли їх призначення суворо необхідне. Вілантерол і флутиказон фуроат піддаються швидкому первинному метаболізму в печінці за допомогою ізоферменту системи цитохрому CYP3A4. При одночасному призначенні препарату з сильними інгібіторами ізоферменту цитохрому CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ритонавір) слід бути обережним, оскільки можливе підвищення системного впливу вілантеролу і флутиказону фуроату, що в свою чергу може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Вілантерол та флутиказону фуроат є субстратами P-gp. За результатами клініко-фармакологічного дослідження за участю здорових добровольців, яким одночасно призначалися вілантерол та сильний інгібітор P-gp та помірний інгібітор ізоферменту цитохрому CYP3A4 верапаміл, значного впливу на фармакокінетику вілантеролу не виявлено. Клініко-фармакологічні дослідження спільного призначення специфічного інгібітору P-gp та флутиказону фуроату не проводились.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Препарат Релвар Еліпта слід застосовувати 1 раз на добу в один і той же час, вранці або ввечері. Після інгаляції слід прополоскати рот водою, не ковтаючи. Бронхіальна астма Пацієнт повинен бути поінформований про необхідність регулярного застосування препарату Релвар Еліпта навіть у разі безсимптомного перебігу захворювання. При виникненні симптомів захворювання в період між прийомами препарату як невідкладна терапія слід застосовувати інгаляційні форми бета2-агоністів короткої дії. Лікар повинен регулярно оцінювати стан пацієнта, щоб забезпечити своєчасне призначення оптимального дозування препарату Релвар Еліпта. Дозування може бути змінено лише за рекомендацією лікаря. Дорослі та підлітки 12 років та старші. Рекомендована доза препарату Релвар Еліпта®: одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу або одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу. Початкова доза препарату Релвар Еліпта® 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату призначається пацієнтам, яким потрібні низькі або середні дози інгаляційних кортикостероїдів, що застосовуються в комбінації з бета2-агоністами тривалої дії. Препарат Релвар Еліпта® у дозі 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату слід призначати пацієнтам, яким потрібна більш висока доза інгаляційних глюкокортикостероїдів, що застосовуються у комбінації з бета2-агоністами тривалої дії. Якщо препарат Релвар Еліпта® в дозі 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату не забезпечує адекватного контролю захворювання, розглядається питання про збільшення дози до 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату, що може покращити рівень контролю над перебігом брон. Діти. Безпечність та ефективність застосування препарату Релвар Еліпта® у дітей віком до 12 років не встановлена. ХОЗЛ Дорослі. Рекомендована доза препарату Релвар Еліпта®: одна інгаляція 22 мкг вілантеролу та 92 мкг флутиказону фуроату 1 раз на добу. Препарат Релвар Еліпта® у дозі 22 мкг вілантеролу та 184 мкг флутиказону фуроату не показаний для лікування пацієнтів з ХОЗЛ. Діти. Препарат за показанням ХОЗЛ у дітей не застосовується. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку. Пацієнтам віком від 65 років не потрібний індивідуальний підбір дози препарату. Пацієнти із порушенням функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок не потрібен індивідуальний вибір дози препарату. Пацієнти із порушенням функції печінки. За даними клініко-фармакологічного дослідження, у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого, середнього та тяжкого ступеня спостерігається триразове зростання ступеня системної експозиції флутиказону фуроату (зі збільшенням таких показників, як Cmax та AUC). Пацієнтам із порушеннями функції печінки слід призначати препарат із обережністю, т.к. ця група хворих має більш високий ризик розвитку системних небажаних реакцій, спричинених ГКС. Рекомендації щодо застосування При першому використанні інгалятора Еліпта® немає потреби у перевірці правильності роботи або спеціальної підготовки інгалятора до експлуатації. Слід послідовно дотримуватися рекомендацій щодо застосування, наведених нижче. Інгалятор Еліпта® упакований у контейнер, що містить вологопоглинаючий пакетик із силікагелем, який не призначений для їжі чи інгаляцій. Цей пакетик слід утилізувати. Після виймання інгалятора з контейнера кришка знаходиться в закритому положенні. Не слід її відкривати до прийому препарату.ПередозуванняСимптоми: при проведенні клінічних досліджень не було отримано даних про передозування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату. Можливий розвиток симптомів та ознак, зумовлених дією окремих компонентів препарату та характерних для передозування бета2-агоністами та інгаляційними глюкокортикостероїдами. Лікування: специфічне лікування відсутнє. Призначається симптоматична терапія та, при необхідності, забезпечується відповідне спостереження за хворим. Застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів слід розглядати лише у випадках сильно виражених ефектів передозування вілантеролу, які клінічно виявляються несприйнятливістю до підтримуючої терапії. Кардіоселективні бета-адреноблокатори слід обережно призначати пацієнтам, у яких спостерігалися епізоди бронхоспазму в анамнезі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Релвар Еліпта не призначений для усунення гострих симптомів бронхіальної астми або загострення ХОЗЛ. у таких випадках потрібне призначення бронходилататорів короткої дії. Збільшення частоти прийому бронходилататорів короткої дії з метою усунення симптомів свідчить про погіршення контролю над захворюванням та необхідність консультації лікаря. Пацієнтам з бронхіальною астмою або ХОЗЛ не слід припиняти лікування препаратом Релвар Еліпта без спостереження лікаря, оскільки скасування терапії може призвести до відновлення симптомів. На фоні лікування препаратом Релвар Еліпта можуть розвиватися небажані явища, пов'язані з перебігом бронхіальної астми або загостренням захворювання. Пацієнтам слід рекомендувати продовжити лікування. У разі відсутності контролю над захворюванням або погіршення стану після початку лікування препаратом Релвар Еліпта необхідна консультація лікаря. Як і за інших видів інгаляційної терапії, після прийому препарату може розвиватися парадоксальний бронхоспазм, що супроводжується швидким наростанням хрипів. У цьому випадку показано невідкладне призначення інгаляційного бронходилататора короткої дії та негайне відміна препарату Релвар Еліпта. Пацієнт повинен бути оглянутий лікарем, і йому, за потреби, може бути призначена альтернативна терапія. Пацієнтам із порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня слід призначати дозу 22 мкг + 92 мкг, таким пацієнтам слід перебувати під наглядом лікаря для контролю над системними побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням глюкокортикостероїдів. При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів (особливо за тривалого прийому у високих дозах) можуть розвиватися системні побічні реакції. Такі побічні реакції розвиваються значно рідше, ніж при пероральному прийомі глюкокортикостероїдів. До проявів можливої ​​несприятливої ​​системної дії відносяться: пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, зниження мінеральної щільності кісток, уповільнення швидкості зростання у дітей та підлітків, катаракта та глаукома. У пацієнтів із ХОЗЛ. отримували препарат Релвар Еліпта спостерігалося підвищення частоти розвитку пневмонії, а також частоти виникнення тяжких форм пневмонії, що вимагають госпіталізації пацієнта. У деяких випадках клінічні епізоди пневмонії мали летальний кінець. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, не забуваючи про те, що клінічні ознаки такого інфекційного захворювання маскуються симптомами загострення ХОЗЛ. Більш високий ризик розвитку пневмонії на фоні прийому препарату Релвар Еліпта мають наступні групи пацієнтів з ХОЗЛ: пацієнти, що палять, пацієнти, які раніше перенесли пневмонію. пацієнти з індексом маси тіла У пацієнтів із бронхіальною астмою випадки розвитку пневмонії спостерігалися нечасто. Пацієнти з бронхіальною астмою, які отримували препарат Релвар Еліпта у дозі 22 мкг + 184 мкт/доза, можливо, мали більш високий ризик розвитку пневмонії порівняно з пацієнтами, які отримували нижчу дозу препарату Релвар Еліпта (22 мкг + 92 мкг/доза). із групою плацебо. Чинники ризику не встановлені. У ході проведення клінічних досліджень у пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ, була виявлена ​​низька частота виникнення переломів кісток у всіх лікувальних групах, але при цьому у всіх групах, які отримували комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату, вона була дещо вищою (2 %), ніж у групі, отримували монотерапію вілантеролом 22 мкг ( Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату Релвар Еліпта® на здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами не проводилися. Виходячи з даних фармакології вілантеролу або флутиказону фуроату, несприятливий вплив препарату на ці види діяльності не передбачається.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль для інгаляцій дозований – 1 доза: Активні речовини: салметеролу ксинафоат* – 36.3 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 25 мкг; флутиказону пропіонат* – 50/125/200 мкг; Допоміжні речовини: 1,1,1,2-тетрафторетан – до 75 мг. * До складу включено надлишок до 10% салметеролу ксинафоату і до 15% флутиказону пропіонату для компенсації втрат під час виробництва та в дозуючому пристрої всередині інгалятора (у наведеному складі надлишок не враховується). 120 доз - інгалятори алюмінієві (1) із пластмасовим розпилювачем - пачки картонні.Опис лікарської формиАерозоль для інгаляцій дозований як суспензії білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий)ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при сумісному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою дозованого аерозолю для інгаляцій вона становить 5.3. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок у системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат Серетид® - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні в максимальних дозах, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяПеревірка інгалятора Перед першим використанням інгалятора, або якщо інгалятор не використовувався тиждень або більше, видаляють ковпачок з мундштука, злегка стиснувши ковпачок з боків, тримають інгалятор між великим і іншими пальцями однієї руки, таким чином, щоб великий палець знаходився на підставі під мундштуком, добре струшують інгалятор і випускають два струмені у повітря, щоб переконатися, що інгалятор працює. Використання інгалятора Зняти ковпачок із мундштука, злегка стиснувши ковпачок із боків. Оглянути інгалятор зовні та зсередини, включаючи мундштук, щодо виявлення сторонніх предметів. Добре струсити інгалятор, щоб переконатися, що будь-які сторонні предмети видалені, і вміст інгалятора рівномірно перемішався. Взяти інгалятор між великим пальцем та рештою пальців однієї руки у вертикальному положенні дном вгору, при цьому великий палець повинен розташовуватися на підставі під мундштуком. Видихнути настільки глибоко, наскільки можливо, потім помістити мундштук у рот між зубами, зімкнувши губи навколо нього, але не прикусуючи мундштук. Відразу після початку вдиху через рот натиснути на верхівку інгалятора, щоб здійснити розпилення препарату Серетид, при цьому продовжувати глибоко і повільно вдихати. Затримуючи дихання, вийняти інгалятор із рота та прибрати палець із верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати подих настільки довго, наскільки це можливо. Для другого розпилення слід утримувати інгалятор вертикально і приблизно через 30 сек повторити пункти 3-7. Після застосування інгалятора необхідно прополоскати рот водою і виплюнути її. Негайно закрити ковпачок мундштука шляхом натискання та защіпки в потрібному положенні. Якщо клацання не відбувається, поверніть ковпачок мундштука і спробуйте ще раз закрити мундштук. Не натискайте на ковпачок із зусиллям. Препарат може застосовуватися через спейсер. Увага! Виконуючи пункти 5, 6 та 7, не можна поспішати. Слід починати вдих якнайповільніше, безпосередньо перед натисканням на клапан інгалятора. Перші кілька разів рекомендується попрактикуватися перед дзеркалом. Якщо Ви бачите "туман", що виходить з верхньої частини інгалятора або з куточків рота, Вам слід почати все заново, починаючи з пункту 2. Якщо лікар дав Вам інші інструкції щодо користування інгалятором, то суворо дотримуйтесь їх. Зверніться до лікаря, якщо у Вас виникнуть труднощі з використанням інгалятора. Діти Маленьким дітям може бути потрібна допомога при використанні інгалятора, і їм повинні допомагати дорослі. Дочекайтеся, коли дитина зробить видих, і введіть інгалятор в дію в момент початку вдиху. Вправляйтеся у використанні інгалятора разом із дитиною. Діти старшого віку та дорослі зі слабкими руками повинні тримати інгалятор двома руками. При цьому обидва вказівні пальці повинні розташовуватися на верхній частині інгалятора, а обидва великі пальці - на підставі нижче за мундштук. Очищення інгалятора Інгалятор необхідно чистити не рідше одного разу на тиждень. Видаліть захисний ковпачок із мундштука. Не виймайте металевий балончик із пластикового кожуха. Сухою тканиною або ватним тампоном протріть мундштук та пластиковий кожух зсередини та зовні. Закрийте мундштук захисним ковпачком. Не занурюйте металевий балон у воду.Показання до застосуванняПрепарат Серетид® призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним глюкокортикостероїдами: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними глюкокортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметика короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат Серетид призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, у т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із гіпокаліємією. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Протипоказання: застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка; рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта; рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ці взаємодії викликали системні побічні ефекти, властиві кортикостероїдам, такі як синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид призначений тільки для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може поліпшити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу, або дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 125 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/2 та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені у розділі інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції, і включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозах вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози флутиказону пропіонату, що вдихається, до складу препарату Серетид®. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки в таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхоспастичного синдрому, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт теж повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® не забезпечує адекватний контроль захворювання, пацієнт теж повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід знижувати поступово під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; однак ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні реакції включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У постреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була значно вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутній застосуванню кортикостероїдів на ризик виникнення летальних наслідків у пацієнтів з астмою в цьому дослідженні не вивчався. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид, обстежити пацієнта та розпочати, при необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні реакції, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані реакції носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль для інгаляцій дозований – 1 доза: Активні речовини: салметеролу ксинафоат* – 36.3 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 25 мкг; флутиказону пропіонат* – 50/125/200 мкг; Допоміжні речовини: 1,1,1,2-тетрафторетан – до 75 мг. * До складу включено надлишок до 10% салметеролу ксинафоату і до 15% флутиказону пропіонату для компенсації втрат під час виробництва та в дозуючому пристрої всередині інгалятора (у наведеному складі надлишок не враховується). 120 доз - інгалятори алюмінієві (1) із пластмасовим розпилювачем - пачки картонні.Опис лікарської формиАерозоль для інгаляцій дозований як суспензії білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий)ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при сумісному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою дозованого аерозолю для інгаляцій вона становить 5.3. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок у системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат Серетид® - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні в максимальних дозах, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяПеревірка інгалятора Перед першим використанням інгалятора, або якщо інгалятор не використовувався тиждень або більше, видаляють ковпачок з мундштука, злегка стиснувши ковпачок з боків, тримають інгалятор між великим і іншими пальцями однієї руки, таким чином, щоб великий палець знаходився на підставі під мундштуком, добре струшують інгалятор і випускають два струмені у повітря, щоб переконатися, що інгалятор працює. Використання інгалятора Зняти ковпачок із мундштука, злегка стиснувши ковпачок із боків. Оглянути інгалятор зовні та зсередини, включаючи мундштук, щодо виявлення сторонніх предметів. Добре струсити інгалятор, щоб переконатися, що будь-які сторонні предмети видалені, і вміст інгалятора рівномірно перемішався. Взяти інгалятор між великим пальцем та рештою пальців однієї руки у вертикальному положенні дном вгору, при цьому великий палець повинен розташовуватися на підставі під мундштуком. Видихнути настільки глибоко, наскільки можливо, потім помістити мундштук у рот між зубами, зімкнувши губи навколо нього, але не прикусуючи мундштук. Відразу після початку вдиху через рот натиснути на верхівку інгалятора, щоб здійснити розпилення препарату Серетид, при цьому продовжувати глибоко і повільно вдихати. Затримуючи дихання, вийняти інгалятор із рота та прибрати палець із верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати подих настільки довго, наскільки це можливо. Для другого розпилення слід утримувати інгалятор вертикально і приблизно через 30 сек повторити пункти 3-7. Після застосування інгалятора необхідно прополоскати рот водою і виплюнути її. Негайно закрити ковпачок мундштука шляхом натискання та защіпки в потрібному положенні. Якщо клацання не відбувається, поверніть ковпачок мундштука і спробуйте ще раз закрити мундштук. Не натискайте на ковпачок із зусиллям. Препарат може застосовуватися через спейсер. Увага! Виконуючи пункти 5, 6 та 7, не можна поспішати. Слід починати вдих якнайповільніше, безпосередньо перед натисканням на клапан інгалятора. Перші кілька разів рекомендується попрактикуватися перед дзеркалом. Якщо Ви бачите "туман", що виходить з верхньої частини інгалятора або з куточків рота, Вам слід почати все заново, починаючи з пункту 2. Якщо лікар дав Вам інші інструкції щодо користування інгалятором, то суворо дотримуйтесь їх. Зверніться до лікаря, якщо у Вас виникнуть труднощі з використанням інгалятора. Діти Маленьким дітям може бути потрібна допомога при використанні інгалятора, і їм повинні допомагати дорослі. Дочекайтеся, коли дитина зробить видих, і введіть інгалятор в дію в момент початку вдиху. Вправляйтеся у використанні інгалятора разом із дитиною. Діти старшого віку та дорослі зі слабкими руками повинні тримати інгалятор двома руками. При цьому обидва вказівні пальці повинні розташовуватися на верхній частині інгалятора, а обидва великі пальці - на підставі нижче за мундштук. Очищення інгалятора Інгалятор необхідно чистити не рідше одного разу на тиждень. Видаліть захисний ковпачок із мундштука. Не виймайте металевий балончик із пластикового кожуха. Сухою тканиною або ватним тампоном протріть мундштук та пластиковий кожух зсередини та зовні. Закрийте мундштук захисним ковпачком. Не занурюйте металевий балон у воду.Показання до застосуванняПрепарат Серетид® призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним глюкокортикостероїдами: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними глюкокортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметика короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат Серетид призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, у т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із гіпокаліємією. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Протипоказання: застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка; рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта; рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ці взаємодії викликали системні побічні ефекти, властиві кортикостероїдам, такі як синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид призначений тільки для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може поліпшити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу, або дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 125 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/2 та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені у розділі інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції, і включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозах вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози флутиказону пропіонату, що вдихається, до складу препарату Серетид®. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки в таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхоспастичного синдрому, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт теж повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® не забезпечує адекватний контроль захворювання, пацієнт теж повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід знижувати поступово під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; однак ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні реакції включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У постреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була значно вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутній застосуванню кортикостероїдів на ризик виникнення летальних наслідків у пацієнтів з астмою в цьому дослідженні не вивчався. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид, обстежити пацієнта та розпочати, при необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні реакції, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані реакції носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль для інгаляцій дозований – 1 доза: Активні речовини: салметеролу ксинафоат* – 36.3 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 25 мкг; флутиказону пропіонат* – 50/125/200 мкг; Допоміжні речовини: 1,1,1,2-тетрафторетан – до 75 мг. * До складу включено надлишок до 10% салметеролу ксинафоату і до 15% флутиказону пропіонату для компенсації втрат під час виробництва та в дозуючому пристрої всередині інгалятора (у наведеному складі надлишок не враховується). 120 доз - інгалятори алюмінієві (1) із пластмасовим розпилювачем - пачки картонні.Опис лікарської формиАерозоль для інгаляцій дозований як суспензії білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий)ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при сумісному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою дозованого аерозолю для інгаляцій вона становить 5.3. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок у системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаМеханізм дії Препарат Серетид® - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні в максимальних дозах, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяПеревірка інгалятора Перед першим використанням інгалятора, або якщо інгалятор не використовувався тиждень або більше, видаляють ковпачок з мундштука, злегка стиснувши ковпачок з боків, тримають інгалятор між великим і іншими пальцями однієї руки, таким чином, щоб великий палець знаходився на підставі під мундштуком, добре струшують інгалятор і випускають два струмені у повітря, щоб переконатися, що інгалятор працює. Використання інгалятора Зняти ковпачок із мундштука, злегка стиснувши ковпачок із боків. Оглянути інгалятор зовні та зсередини, включаючи мундштук, щодо виявлення сторонніх предметів. Добре струсити інгалятор, щоб переконатися, що будь-які сторонні предмети видалені, і вміст інгалятора рівномірно перемішався. Взяти інгалятор між великим пальцем та рештою пальців однієї руки у вертикальному положенні дном вгору, при цьому великий палець повинен розташовуватися на підставі під мундштуком. Видихнути настільки глибоко, наскільки можливо, потім помістити мундштук у рот між зубами, зімкнувши губи навколо нього, але не прикусуючи мундштук. Відразу після початку вдиху через рот натиснути на верхівку інгалятора, щоб здійснити розпилення препарату Серетид, при цьому продовжувати глибоко і повільно вдихати. Затримуючи дихання, вийняти інгалятор із рота та прибрати палець із верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати подих настільки довго, наскільки це можливо. Для другого розпилення слід утримувати інгалятор вертикально і приблизно через 30 сек повторити пункти 3-7. Після застосування інгалятора необхідно прополоскати рот водою і виплюнути її. Негайно закрити ковпачок мундштука шляхом натискання та защіпки в потрібному положенні. Якщо клацання не відбувається, поверніть ковпачок мундштука і спробуйте ще раз закрити мундштук. Не натискайте на ковпачок із зусиллям. Препарат може застосовуватися через спейсер. Увага! Виконуючи пункти 5, 6 та 7, не можна поспішати. Слід починати вдих якнайповільніше, безпосередньо перед натисканням на клапан інгалятора. Перші кілька разів рекомендується попрактикуватися перед дзеркалом. Якщо Ви бачите "туман", що виходить з верхньої частини інгалятора або з куточків рота, Вам слід почати все заново, починаючи з пункту 2. Якщо лікар дав Вам інші інструкції щодо користування інгалятором, то суворо дотримуйтесь їх. Зверніться до лікаря, якщо у Вас виникнуть труднощі з використанням інгалятора. Діти Маленьким дітям може бути потрібна допомога при використанні інгалятора, і їм повинні допомагати дорослі. Дочекайтеся, коли дитина зробить видих, і введіть інгалятор в дію в момент початку вдиху. Вправляйтеся у використанні інгалятора разом із дитиною. Діти старшого віку та дорослі зі слабкими руками повинні тримати інгалятор двома руками. При цьому обидва вказівні пальці повинні розташовуватися на верхній частині інгалятора, а обидва великі пальці - на підставі нижче за мундштук. Очищення інгалятора Інгалятор необхідно чистити не рідше одного разу на тиждень. Видаліть захисний ковпачок із мундштука. Не виймайте металевий балончик із пластикового кожуха. Сухою тканиною або ватним тампоном протріть мундштук та пластиковий кожух зсередини та зовні. Закрийте мундштук захисним ковпачком. Не занурюйте металевий балон у воду.Показання до застосуванняПрепарат Серетид® призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним глюкокортикостероїдами: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними глюкокортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметика короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат Серетид призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, у т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид слід з обережністю призначати пацієнтам із гіпокаліємією. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Протипоказання: застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка; рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта; рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ці взаємодії викликали системні побічні ефекти, властиві кортикостероїдам, такі як синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид призначений тільки для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може поліпшити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу, або дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 125 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/2 та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить дві інгаляції (25 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені у розділі інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції, і включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозах вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози флутиказону пропіонату, що вдихається, до складу препарату Серетид®. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки в таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхоспастичного синдрому, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт теж повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® не забезпечує адекватний контроль захворювання, пацієнт теж повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід знижувати поступово під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; однак ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні реакції включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль над захворюванням. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У постреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була значно вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутній застосуванню кортикостероїдів на ризик виникнення летальних наслідків у пацієнтів з астмою в цьому дослідженні не вивчався. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид, обстежити пацієнта та розпочати, при необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні реакції, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані реакції носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляцій дозований – 1 доза*: Активні речовини: салметеролу ксинафоат мікронізований – 72.5 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 50 мкг; флутиказону пропіонат мікронізований** - 50/100/250 мкг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – до 12.5 мг. * Для компенсації виробничих втрат суміш усіх речовин може закладатися в блістер з надлишком у розмірі до 6%. ** зазначені кількості для флутиказону мікронізованого пропіонату мають на увазі активність 100% м/м (чистота). Дійсна кількість субстанції флутиказону мікронізованого пропіонату може коригуватися в залежності від чистоти партії субстанції. 28 або 60 доз - блістери алюмінієві (1) - пластмасові інгалятори з лічильником доз (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для інгаляції дозований білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий).ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при спільному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид Мультидиск можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою інгалятора "Мультидиск" вона становить 5.5%. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок із системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаПрепарат Серетид Мультидиск - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що володіють різними механізмами дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид® Мультидиск через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні максимальних доз, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяКоли Ви виймаєте Серетид® Мультидиск із коробки, він знаходиться у закритому положенні. Препарат Серетид Мультидиск містить 28 або 60 доз у формі порошку. Кожна доза виміряна та захищена гігієнічно. Не потрібне ні підтримання рівня дози, ні її додаткове заповнення. Інгалятор має індикатор, який після проведеної інгаляції показує кількість доз, що залишилися. Числа йдуть у спадному порядку від 60 до 0 або від 28 до 0. Числа від 5 до 0 мають червоний колір, попереджаючи, що в інгаляторі залишилося лише кілька доз. Поява у вікні цифри 0 означає, що інгалятор порожній та непридатний для подальшого використання. Для інгаляції виконайте п'ять послідовних дій: Відкрийте інгалятор; Натисніть на важіль; Вдихніть дозу препарату; Закрийте інгалятор; Прополощіть рот. Як працює інгалятор При повороті важеля інгалятора відкривається невеликий отвір у мундштуку, одна доза готова до інгаляції. При закритті інгалятора важіль автоматично повертається в початкове положення, залишаючись таким чином готовим для прийому наступної необхідної дози. Упаковка захищає інгалятор, коли він не використовується. Відкрийте інгалятор. Тримайте корпус однією рукою, помістивши великий палець іншої руки у спеціальне заглиблення. Щоб відкрити інгалятор, натискайте великим пальцем до упору, поки не почуєте клацання. Натисніть на важіль. Тримайте інгалятор мундштуком до обличчя. Інгалятор можна тримати правою чи лівою рукою. Натисніть на важіль у напрямку від себе до упору, доки не почуєте клацання. Тепер інгалятор готовий до роботи. Коли Ви натискаєте на важіль, розкривається черговий осередок із порошком для інгаляції. При цьому кількість доз, що залишилися, зменшується, що вказується в вікні індикатора. Натискайте на важіль тільки перед інгаляцією, інакше це призведе до марної витрати препарату. Вдихніть дозу препарату. Перед інгаляцією препарату уважно прочитайте цей розділ. Тримайте інгалятор на деякій відстані від рота і зробіть глибокий видих без зусилля. Пам'ятайте: ніколи не можна робити видих в інгалятор! Щільно обхопіть мундштук губами. Зробіть рівномірний та глибокий вдих через рот (не через ніс). Вийміть інгалятор із рота. Затримайте подих приблизно на 10 секунд або довше, наскільки зможете. Зробіть повільний видих. Закрийте інгалятор. Для того, щоб закрити інгалятор, помістіть великий палець у спеціальне поглиблення і натискайте в напрямку до себе, доки не почуєте клацання. Важіль автоматично повертається у вихідне положення. Інгалятор знову готовий до застосування. Прополощіть рот. Після застосування інгалятора прополощіть рот водою і виплюньте її. Пам'ятайте: зберігайте сухий інгалятор. Тримайте його закритим, коли не використовуєте. Ніколи не можна робити видиху в інгалятор. Повертайте важіль тільки тоді, коли Ви готові до прийому дози. Не перевищуйте призначеної дози. Тримайте інгалятор у недоступному для дітей місці.Показання до застосуванняПрепарат призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним кортикостероїдом: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними кортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметику короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид Мультидиск слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, в т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид Мультидиск слід обережно призначати пацієнтам з гіпокаліємією. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю в осіб з алергічною реакцією на лактозу та молочний білок в анамнезі, т.к. залишкові кількості білка можуть входити до складу лактози. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид Мультидиск з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Рекомендується контролювати динаміку зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Протипоказане застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид Мультидиск не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка, рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта, рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ця взаємодія викликала такі побічні ефекти, як синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид Мультидиск сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид® Мультидиск призначений лише для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид Мультидиск слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид Мультидиск 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид Мультидиск, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості його захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може покращити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу, або одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид Мультидиск у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить 1 інгаляція (50 мкг салметеролу та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Для цього препарату Серетид Мультидиск було продемонстровано зниження смертності від будь-яких причин. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид Мультидиск у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені в інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції та включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозі вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози препарату Серетид® Мультидиск флутиказону пропіонату. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид® Мультидиск не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки у таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхіальної астми, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт також повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® Мультидиск не забезпечує адекватний контроль захворювання, то пацієнт також повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид® Мультидиск через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід поступово знижувати під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид Мультидиск. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; слід зазначити, однак, що ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. При переведенні пацієнтів з прийому системних кортикостероїдів на інгаляційну терапію можуть виявлятися алергічні реакції (наприклад, алергічний риніт, екзема), які раніше пригнічувалися системними кортикостероїдами. У таких ситуаціях рекомендується проводити симптоматичне лікування антигістамінними препаратами та/або препаратами місцевої дії, в т.ч. ГКС для місцевого застосування. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У післяреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутнє застосування кортикостероїдів, у цьому дослідженні не вивчалося. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид® Мультидиск може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид Мультидиск і розпочати, за необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні явища, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані явища носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляцій дозований – 1 доза*: Активні речовини: салметеролу ксинафоат мікронізований – 72.5 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 50 мкг; флутиказону пропіонат мікронізований** - 50/100/250 мкг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – до 12.5 мг. * Для компенсації виробничих втрат суміш усіх речовин може закладатися в блістер з надлишком у розмірі до 6%. ** зазначені кількості для флутиказону мікронізованого пропіонату мають на увазі активність 100% м/м (чистота). Дійсна кількість субстанції флутиказону мікронізованого пропіонату може коригуватися в залежності від чистоти партії субстанції. 28 або 60 доз - блістери алюмінієві (1) - пластмасові інгалятори з лічильником доз (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для інгаляції дозований білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий).ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при спільному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид Мультидиск можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою інгалятора "Мультидиск" вона становить 5.5%. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок із системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаПрепарат Серетид Мультидиск - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що володіють різними механізмами дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид® Мультидиск через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні максимальних доз, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяКоли Ви виймаєте Серетид® Мультидиск із коробки, він знаходиться у закритому положенні. Препарат Серетид Мультидиск містить 28 або 60 доз у формі порошку. Кожна доза виміряна та захищена гігієнічно. Не потрібне ні підтримання рівня дози, ні її додаткове заповнення. Інгалятор має індикатор, який після проведеної інгаляції показує кількість доз, що залишилися. Числа йдуть у спадному порядку від 60 до 0 або від 28 до 0. Числа від 5 до 0 мають червоний колір, попереджаючи, що в інгаляторі залишилося лише кілька доз. Поява у вікні цифри 0 означає, що інгалятор порожній та непридатний для подальшого використання. Для інгаляції виконайте п'ять послідовних дій: Відкрийте інгалятор; Натисніть на важіль; Вдихніть дозу препарату; Закрийте інгалятор; Прополощіть рот. Як працює інгалятор При повороті важеля інгалятора відкривається невеликий отвір у мундштуку, одна доза готова до інгаляції. При закритті інгалятора важіль автоматично повертається в початкове положення, залишаючись таким чином готовим для прийому наступної необхідної дози. Упаковка захищає інгалятор, коли він не використовується. Відкрийте інгалятор. Тримайте корпус однією рукою, помістивши великий палець іншої руки у спеціальне заглиблення. Щоб відкрити інгалятор, натискайте великим пальцем до упору, поки не почуєте клацання. Натисніть на важіль. Тримайте інгалятор мундштуком до обличчя. Інгалятор можна тримати правою чи лівою рукою. Натисніть на важіль у напрямку від себе до упору, доки не почуєте клацання. Тепер інгалятор готовий до роботи. Коли Ви натискаєте на важіль, розкривається черговий осередок із порошком для інгаляції. При цьому кількість доз, що залишилися, зменшується, що вказується в вікні індикатора. Натискайте на важіль тільки перед інгаляцією, інакше це призведе до марної витрати препарату. Вдихніть дозу препарату. Перед інгаляцією препарату уважно прочитайте цей розділ. Тримайте інгалятор на деякій відстані від рота і зробіть глибокий видих без зусилля. Пам'ятайте: ніколи не можна робити видих в інгалятор! Щільно обхопіть мундштук губами. Зробіть рівномірний та глибокий вдих через рот (не через ніс). Вийміть інгалятор із рота. Затримайте подих приблизно на 10 секунд або довше, наскільки зможете. Зробіть повільний видих. Закрийте інгалятор. Для того, щоб закрити інгалятор, помістіть великий палець у спеціальне поглиблення і натискайте в напрямку до себе, доки не почуєте клацання. Важіль автоматично повертається у вихідне положення. Інгалятор знову готовий до застосування. Прополощіть рот. Після застосування інгалятора прополощіть рот водою і виплюньте її. Пам'ятайте: зберігайте сухий інгалятор. Тримайте його закритим, коли не використовуєте. Ніколи не можна робити видиху в інгалятор. Повертайте важіль тільки тоді, коли Ви готові до прийому дози. Не перевищуйте призначеної дози. Тримайте інгалятор у недоступному для дітей місці.Показання до застосуванняПрепарат призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним кортикостероїдом: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними кортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметику короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид Мультидиск слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, в т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид Мультидиск слід обережно призначати пацієнтам з гіпокаліємією. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю в осіб з алергічною реакцією на лактозу та молочний білок в анамнезі, т.к. залишкові кількості білка можуть входити до складу лактози. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид Мультидиск з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Рекомендується контролювати динаміку зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Протипоказане застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид Мультидиск не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка, рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта, рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ця взаємодія викликала такі побічні ефекти, як синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид Мультидиск сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид® Мультидиск призначений лише для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид Мультидиск слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид Мультидиск 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид Мультидиск, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості його захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може покращити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу, або одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид Мультидиск у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить 1 інгаляція (50 мкг салметеролу та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Для цього препарату Серетид Мультидиск було продемонстровано зниження смертності від будь-яких причин. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид Мультидиск у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені в інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції та включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозі вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози препарату Серетид® Мультидиск флутиказону пропіонату. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид® Мультидиск не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки у таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхіальної астми, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт також повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® Мультидиск не забезпечує адекватний контроль захворювання, то пацієнт також повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид® Мультидиск через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід поступово знижувати під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид Мультидиск. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; слід зазначити, однак, що ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. При переведенні пацієнтів з прийому системних кортикостероїдів на інгаляційну терапію можуть виявлятися алергічні реакції (наприклад, алергічний риніт, екзема), які раніше пригнічувалися системними кортикостероїдами. У таких ситуаціях рекомендується проводити симптоматичне лікування антигістамінними препаратами та/або препаратами місцевої дії, в т.ч. ГКС для місцевого застосування. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У післяреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутнє застосування кортикостероїдів, у цьому дослідженні не вивчалося. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид® Мультидиск може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид Мультидиск і розпочати, за необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні явища, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані явища носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для інгаляцій дозований – 1 доза*: Активні речовини: салметеролу ксинафоат мікронізований – 72.5 мкг, що відповідає вмісту салметеролу – 50 мкг; флутиказону пропіонат мікронізований** - 50/100/250 мкг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – до 12.5 мг. * Для компенсації виробничих втрат суміш усіх речовин може закладатися в блістер з надлишком у розмірі до 6%. ** зазначені кількості для флутиказону мікронізованого пропіонату мають на увазі активність 100% м/м (чистота). Дійсна кількість субстанції флутиказону мікронізованого пропіонату може коригуватися в залежності від чистоти партії субстанції. 28 або 60 доз - блістери алюмінієві (1) - пластмасові інгалятори з лічильником доз (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для інгаляції дозований білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируючий засіб (бета2-адреноміметик селективний+глюкокортикостероїд місцевий).ФармакокінетикаНемає даних, що свідчать, що при спільному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид Мультидиск можна розглядати окремо. Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) та інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/сут) протягом 7 днів, показало значне підвищення. плазмі крові (збільшення Cmax у 1.4 рази та AUC у 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу прийому повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було відмінено через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття із синусовою тахікардією. В інших 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу та кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc. Всмоктування Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику дуже обмежені через технічні проблеми: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax у плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом у крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої складають близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі за Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливого впливу при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від інгалятора, що використовується, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою інгалятора "Мультидиск" вона становить 5.5%. У пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона швидше, але потім її швидкість сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина робить мінімальний внесок із системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді та через його пресистемний метаболізм; біодоступність із шлунково-кишкового тракту становить менше 1%. У міру збільшення інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі. Розподіл Немає даних про розподіл салметеролу. Флутиказона пропіонат має великий Vd у рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високий рівень зв'язування з білками плазми (91%). Метаболізм Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до -гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу та еритроміцину у здорових добровольців були відсутні клінічно значущі зміни фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази на добу. Проте дослідження взаємодії салметеролу та кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу у плазмі крові. Флутиказону пропіонат швидко елімінується з крові, головним чином у результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 та флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливе підвищення вмісту останнього в плазмі. Виведення Немає даних щодо виведення салметеролу. Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 год.ФармакодинамікаПрепарат Серетид Мультидиск - комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що володіють різними механізмами дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію та запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид® Мультидиск через зручніший режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст β2-адренорецепторів та інгаляційний глюкокортикоїд з різних інгаляторів. Салметерол - це селективний довготривалий (до 12 годин) агоніст β2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується із зовнішнім доменом рецептора. Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від бронхоконстрикції, що індукується гістаміном, і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення з легких людини медіаторів опасистих клітин, таких як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2, і має тривалий період дії. Салметерол пригнічує ранню та пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, тоді як бронходилатируючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева. Це свідчить про те, що салметерол крім бронхорозширювальної активності має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значущість якого остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів. Флутиказону пропіонат відноситься до групи кортикостероїдів для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах виявляє виражену протизапальну та протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики, зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних явищ, що спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні максимальних доз, що рекомендуються. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні кортикостероїди, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово покращується, незважаючи на попереднє та поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових залоз на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати,що залишкове зниження адреналового резерву, викликаного попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).ІнструкціяКоли Ви виймаєте Серетид® Мультидиск із коробки, він знаходиться у закритому положенні. Препарат Серетид Мультидиск містить 28 або 60 доз у формі порошку. Кожна доза виміряна та захищена гігієнічно. Не потрібне ні підтримання рівня дози, ні її додаткове заповнення. Інгалятор має індикатор, який після проведеної інгаляції показує кількість доз, що залишилися. Числа йдуть у спадному порядку від 60 до 0 або від 28 до 0. Числа від 5 до 0 мають червоний колір, попереджаючи, що в інгаляторі залишилося лише кілька доз. Поява у вікні цифри 0 означає, що інгалятор порожній та непридатний для подальшого використання. Для інгаляції виконайте п'ять послідовних дій: Відкрийте інгалятор; Натисніть на важіль; Вдихніть дозу препарату; Закрийте інгалятор; Прополощіть рот. Як працює інгалятор При повороті важеля інгалятора відкривається невеликий отвір у мундштуку, одна доза готова до інгаляції. При закритті інгалятора важіль автоматично повертається в початкове положення, залишаючись таким чином готовим для прийому наступної необхідної дози. Упаковка захищає інгалятор, коли він не використовується. Відкрийте інгалятор. Тримайте корпус однією рукою, помістивши великий палець іншої руки у спеціальне заглиблення. Щоб відкрити інгалятор, натискайте великим пальцем до упору, поки не почуєте клацання. Натисніть на важіль. Тримайте інгалятор мундштуком до обличчя. Інгалятор можна тримати правою чи лівою рукою. Натисніть на важіль у напрямку від себе до упору, доки не почуєте клацання. Тепер інгалятор готовий до роботи. Коли Ви натискаєте на важіль, розкривається черговий осередок із порошком для інгаляції. При цьому кількість доз, що залишилися, зменшується, що вказується в вікні індикатора. Натискайте на важіль тільки перед інгаляцією, інакше це призведе до марної витрати препарату. Вдихніть дозу препарату. Перед інгаляцією препарату уважно прочитайте цей розділ. Тримайте інгалятор на деякій відстані від рота і зробіть глибокий видих без зусилля. Пам'ятайте: ніколи не можна робити видих в інгалятор! Щільно обхопіть мундштук губами. Зробіть рівномірний та глибокий вдих через рот (не через ніс). Вийміть інгалятор із рота. Затримайте подих приблизно на 10 секунд або довше, наскільки зможете. Зробіть повільний видих. Закрийте інгалятор. Для того, щоб закрити інгалятор, помістіть великий палець у спеціальне поглиблення і натискайте в напрямку до себе, доки не почуєте клацання. Важіль автоматично повертається у вихідне положення. Інгалятор знову готовий до застосування. Прополощіть рот. Після застосування інгалятора прополощіть рот водою і виплюньте її. Пам'ятайте: зберігайте сухий інгалятор. Тримайте його закритим, коли не використовуєте. Ніколи не можна робити видиху в інгалятор. Повертайте важіль тільки тоді, коли Ви готові до прийому дози. Не перевищуйте призначеної дози. Тримайте інгалятор у недоступному для дітей місці.Показання до застосуванняПрепарат призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія бета2-адреноміметиком тривалої дії та інгаляційним кортикостероїдом: пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні постійної монотерапії інгаляційними кортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметику короткої дії; пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом та бета2-адреноміметиком тривалої дії; як стартова підтримуюча терапія у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою за наявності показань до призначення кортикостероїдів для досягнення контролю над захворюванням. Препарат призначений для підтримуючої терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням ОФВ1Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 4 років. З обережністю Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень. Препарат Серетид Мультидиск слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання. При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливий розвиток серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, в т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь. Усі симпатоміметичні препарати у дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть спричинити транзиторне зниження рівня калію у сироватці крові. Тому препарат Серетид Мультидиск слід обережно призначати пацієнтам з гіпокаліємією. Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю в осіб з алергічною реакцією на лактозу та молочний білок в анамнезі, т.к. залишкові кількості білка можуть входити до складу лактози. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид Мультидиск з обережністю.Вагітність та лактаціяФертильність Відсутні дані щодо впливу на фертильність у людини. У дослідженнях на тваринах не було виявлено впливу флутиказону пропіонату або салметеролу ксинафоату на фертильність самців чи самок. Вагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Відповідно до результатів ретроспективного дослідження, не виявлено підвищеного ризику виникнення серйозних вроджених вад розвитку (СВПР) після впливу флутиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостеродами. При проведенні досліджень репродуктивної токсичності у тварин з введенням кожного компонента препарату окремо, так і їх комбінації, було виявлено вплив на плід надлишкових системних концентрацій активного бета2-адреноміметика і кортикостероїдів. Великий досвід клінічного застосування препаратів даного класу свідчить, що з використанням терапевтичних доз описані ефекти є клінічно значущими. Період грудного вигодовування Концентрація салметеролу та флутиказону пропіонату в плазмі крові після вдихання препарату в терапевтичних дозах вкрай низька, тому їх концентрація у грудному молоці має бути такою ж низькою. Це підтверджується дослідженнями тварин, у молоці яких визначалися низькі концентрації препарату. Супутніх даних щодо грудного молока у жінок немає. Застосування препарату в період грудного вигодовування допустиме лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Рекомендується контролювати динаміку зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Протипоказане застосування препарату дітям віком до 4 років.Побічна діяУсі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу та флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид Мультидиск не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Дані клінічних досліджень Частота народження небажаних реакцій Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – кандидоз ротової порожнини та глотки, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – кандидоз стравоходу. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості, задишка, рідко – анафілактичні реакції. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти: нечасто – катаракта, рідко – глаукома. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперглікемія; дуже рідко – гіпокаліємія. Порушення психіки: нечасто – тривожність, порушення сну; рідко – зміни у поведінці, в т.ч. гіперактивність та дратівливість (особливо у дітей). З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; нечасто – тремор. З боку серця: нечасто – прискорене серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь; рідко - аритмія, включаючи шлуночкову екстрасистолію, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - захриплість голосу та/або дисфонія; нечасто – подразнення глотки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – синці. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто – м'язові спазми, артралгія. Дані післяреєстраційних спостережень Частота народження небажаних реакцій З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: рідко – ангіоневротичний набряк (головним чином набряк обличчя та ротоглотки), бронхоспазм. З боку ендокринної системи: можливі системні ефекти рідко – синдром Кушинга, кушінгоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиЧерез небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних та неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнтові. У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" та високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 у кишечнику та печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату є малоймовірною. Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір – високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 – може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу. У період післяреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) та ритонавір. Ця взаємодія викликала такі побічні ефекти, як синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Зважаючи на сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів. Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають мізерно мале (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату та сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти. При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призвести до подовження інтервалу QTc. Слід бути обережними при сумісному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу. Похідні ксантину, кортикостероїдів та діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів із загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Препарат Серетид Мультидиск сумісний з кромогліцієвою кислотою.Спосіб застосування та дозиПрепарат Серетид® Мультидиск призначений лише для інгаляцій. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть за відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми та ХОЗЛ. Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта. Визначення тривалості курсу терапії та зміна дози препарату можливе лише за рекомендацією лікаря. Бронхіальна астма Дозу препарату Серетид Мультидиск слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Якщо прийом препарату Серетид Мультидиск 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливе зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу. Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид Мультидиск, яка містить дозу флутиказону пропіонату, що відповідає тяжкості його захворювання. Якщо терапія інгаляційними глюкокортикостероїдами не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск у дозі, терапевтично еквівалентній дозі ГКС, що вводяться, може покращити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск може дозволити знизити дозу кортикостероїдів, необхідну для контролю перебігу астми. Рекомендовані дози Дорослі та діти 12 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу, або одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази/добу. Діти 4 років і старші: одна інгаляція (50 мкг салметеролу та 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. На даний час немає даних про застосування препарату Серетид Мультидиск у дітей віком до 4 років. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить 1 інгаляція (50 мкг салметеролу та 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу. Для цього препарату Серетид Мультидиск було продемонстровано зниження смертності від будь-яких причин. Особливі групи пацієнтів Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид Мультидиск у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.ПередозуванняНе рекомендується призначення препарату у дозах, що перевищують зазначені в інструкції. Дуже важливо регулярно переглядати режим дозування пацієнта та знижувати дозу до найнижчої з рекомендованих доз, що забезпечує ефективний контроль симптомів. Симптоми Очікувані симптоми та ознаки передозування салметеролу типові для надмірної бета2-адренергічної стимуляції та включають тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємію. Гостре передозування флутиказону пропіонатом при інгаляційному введенні може спровокувати тимчасове пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Зазвичай це вимагає прийняття якихось екстрених заходів, оскільки нормальна функція надниркових залоз відновлюється протягом кількох днів. При прийомі препарату в дозі вище рекомендованих протягом тривалого періоду часу можливе значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Описані рідкісні випадки гострого адреналового кризу, які виникали переважно у дітей, які отримували дози препарату вище за рекомендовані протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Гострий адреналовий криз проявляється гіпоглікемією, що супроводжується сплутаністю свідомості та/або судомами. До ситуацій, які можуть бути пусковими факторами гострого адреналового кризу, відносяться травма, хірургічне втручання, інфекція або будь-яке швидке зниження дози препарату Серетид® Мультидиск флутиказону пропіонату. Лікування Відсутнє специфічне лікування передозування салметеролу та флутиказону пропіонату. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію та спостерігати за станом пацієнта. При хронічному передозуванні рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Серетид® Мультидиск не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки у таких випадках слід застосовувати швидко- та короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно поінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для усунення гострих симптомів. Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для усунення нападів) за наявності показань до призначення кортикостероїдів та приблизного їх дозування. Частіше застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря. Раптове погіршення контролю бронхіальної астми, що посилюється, становить потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт також повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення вищої дози кортикостероїдів. Якщо доза препарату Серетид® Мультидиск не забезпечує адекватний контроль захворювання, то пацієнт також повинен звернутися до лікаря. Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид® Мультидиск через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід поступово знижувати під контролем лікаря. У пацієнтів з ХОЗЛ відміна препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації та потребує спостереження лікаря. У клінічних дослідженнях отримано дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які одержують препарат Серетид Мультидиск. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії та загострення ХОЗЛ часто схожі. Будь-який інгаляційний кортикостероїд може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; слід зазначити, однак, що ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними кортикостероїдами. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушінгоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту та глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів. В екстрених та планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових залоз і бути готовим до застосування кортикостероїдів. При проведенні реанімаційних заходів чи хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності. Рекомендується регулярно вимірювати зростання дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним кортикостероїдом. Зважаючи на можливість пригнічення надниркових залоз, пацієнтів, переведених з пероральних кортикостероїдів на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю та регулярно контролювати у них функцію кори надниркових залоз. При переведенні пацієнтів з прийому системних кортикостероїдів на інгаляційну терапію можуть виявлятися алергічні реакції (наприклад, алергічний риніт, екзема), які раніше пригнічувалися системними кортикостероїдами. У таких ситуаціях рекомендується проводити симптоматичне лікування антигістамінними препаратами та/або препаратами місцевої дії, в т.ч. ГКС для місцевого застосування. Після початку лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом системні глюкокортикоїди слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У хворих із загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ у плазмі. Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові і слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет. У післяреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний із системними ефектами кортикостероїдів. Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, що додається до терапії бронхіальної астми, порівняно з плацебо показали, що частота летальних наслідків, зумовлених бронхіальною астмою, була вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу, порівняно з плацебо, ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального результату у пацієнтів афро-американського походження, імовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів чи інших причин невідоме. Вплив, супутнє застосування кортикостероїдів, у цьому дослідженні не вивчалося. Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид® Мультидиск може викликати парадоксальний бронхоспазм, що виявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати короткодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити препарат Серетид Мультидиск і розпочати, за необхідності, альтернативну терапію. Є повідомлення про побічні явища, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне почуття серцебиття та головний біль. Однак дані явища носять короткочасний характер, і їхня вираженість зменшується при регулярній терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У клінічних дослідженнях не отримано даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, проте слід враховувати побічні дії, які може спричинити препарат.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль для інгаляцій дозований – 1 доза: активна речовина: сальбутамолу сульфат – 120,5 мкг (еквівалентно 100 мкг сальбутамолу); допоміжні речовини: тетрафторетан – 1 доза. У балоні аерозольному алюмінієвому (у комплекті з дозуючим пристроєм); у пачці картонної 1 балон.Опис лікарської формиАерозоль для інгаляцій дозований: алюмінієвий інгалятор, оснащений дозуючим пластмасовим пристроєм із захисним ковпачком, що містить суспензію білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируюча, бета-адреноміметична.ФармакокінетикаПісля інгаляційного введення 10-20% дози сальбутамолу досягають нижніх дихальних шляхів. Інша частина дози залишається в інгаляторі або відкладається в ротоглотці, а потім проковтується. Фракція, що відклалася в дихальних шляхах, абсорбується в легеневі тканини та кров, але не метаболізується у легенях. Ступінь зв'язування сальбутамолу із білками плазми становить близько 10%. Сальбутамол, що потрапив у кров, піддається метаболізму в печінці і екскретується, переважно з сечею, у незміненому вигляді або у вигляді фенольного сульфату. Проковтнута частина інгаляційної дози абсорбується із ШКТ і піддається активному метаболізму при першому проходженні через печінку, перетворюючись на фенольний сульфат. Незмінений сальбутамол та кон'югат екскретуються переважно із сечею. Введений внутрішньовенний сальбутамол має T1/2 4-6 год. Виводиться частково нирками і частково в результаті метаболізму до неактивного 4'-О-сульфату (фенольний сульфат), який також виводиться переважно із сечею. З калом екскретується лише незначна частина введеної дози сальбутамолу. Більшість дози сальбутамолу, введеної в організм внутрішньовенно, пероральним або інгаляційним шляхом, екскретується протягом 72 годин.ФармакодинамікаСальбутамол є селективним агоністом β2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах він діє на β2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, незначно впливаючи або взагалі не впливаючи на β1-адренорецептори міокарда. Чинить бронходилатируючий ефект, попереджаючи або купуючи спазм бронхів, знижує опір у дихальних шляхах. Збільшує життєву ємність легень. Збільшує мукоциліарний кліренс (при хронічному бронхіті до 36%), стимулює секрецію слизу, активує миготливий епітелій. У рекомендованих терапевтичних дозах не негативно впливає на ССС, не викликає підвищення АТ. У меншій мірі, порівняно з ЛЗ цієї групи, має позитивну хроно- та інотропну дію. Викликає розширення коронарних артерій. Має ряд метаболічних ефектів: знижує концентрацію калію в плазмі, впливає на глікогеноліз та виділення інсуліну, надає гіперглікемічний (особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою) та ліполітичний ефект, збільшує ризик розвитку ацидозу. Після застосування інгаляційних форм дія розвивається швидко, початок ефекту через 5 хв, максимум через 30-90 хв (75% максимального ефекту досягається протягом 5 хв), тривалість - 4-6 год.ІнструкціяПеревірка інгалятора: перед першим використанням інгалятора або в тому випадку, якщо інгалятором не користувалися тиждень або довше, слід видалити ковпачок з мундштука, злегка стиснувши ковпачок з боків, добре струсити інгалятор і натиснути на клапан аерозолю для вивільнення 1 інгаля у справності інгалятора. Використання інгалятора Видалити ковпачок із мундштука, злегка стиснувши ковпачок із боків. Оглянути мундштук зсередини та зовні, щоб переконатися, що він чистий. Добре струсити інгалятор. Тримати інгалятор між вказівним та великим пальцями у вертикальному положенні дном вгору, при цьому великий палець повинен розташовуватися на підставі під мундштуком. Зробити повільний глибокий видих, обхопивши мундштук губами, не стискаючи зубами. Виробляючи максимально глибокий вдих через рот одночасно натиснути на верхню частину інгалятора для вивільнення 1 інгаляційної дози сальбутамолу. Затримати подих на кілька секунд, вийняти мундштук із рота, потім повільно видихнути. Для отримання другої дози, тримаючи інгалятор у вертикальному положенні, почекати близько 30 с і потім повторити пункти 3-7. Щільно закрити мундштук захисним ковпачком. Увага! Виконуючи пункти 5, 6 та 7 – не можна поспішати. Слід починати вдих якнайповільніше, безпосередньо перед натисканням на клапан інгалятора. У перші кілька разів рекомендується попрактикуватися перед дзеркалом. Якщо видно "туман", що виходить з верхньої частини інгалятора або з куточків рота, слід почати все заново з пункту 3. Якщо лікар дав інші інструкції з використання інгалятора, слід суворо дотримуватися їх. Потрібно зв'язатися з лікарем, якщо виникнуть труднощі з використанням інгалятора. Очищення інгалятора: Інгалятор необхідно чистити не менше 1 разу на тиждень. Вийняти металевий балончик із пластмасового корпусу та зняти кришку мундштука. Ретельно промити пластмасовий корпус та кришку мундштуку під струменем теплої води. Просушити пластмасовий корпус та кришку мундштука повністю як зовні, так і всередині. Не допускати перегрівання. Помістити металевий балончик у пластмасовий корпус та надіти кришку мундштука. Не слід занурювати металевий балон у воду.Показання до застосуванняБронхіальна астма: усунення нападів бронхіальної астми, в т.ч. при загостренні бронхіальної астми тяжкої течії; запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаних з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням; застосування як одного з компонентів при тривалій підтримувальній терапії бронхіальної астми; ХОЗЛ, що супроводжується оборотною обструкцією дихальних шляхів. Хронічний бронхіт.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; ведення передчасних пологів; загрозливий аборт; дитячий вік до 2 років. З обережністю: тахіаритмія, міокардит, вади серця, аортальний стеноз, ІХС, тяжка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, тиреотоксикоз, феохромоцитома, декомпенсований цукровий діабет, глаукома, епіприпадки, ниркова або печінкова лактації.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам препарат призначається лише у разі, коли очікувана користь для пацієнтки перевищує потенційний ризик для плода. У ході постреєстраційного спостереження було виявлено рідкісні випадки різних вад розвитку у дітей, включаючи формування вовчої пащі та вад розвитку кінцівок, на фоні прийому матерями під час вагітності сальбутамолу. У деяких випадках матері приймали кілька супутніх лікарських препаратів протягом вагітності. Причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено. Сальбутамол, ймовірно, проникає в грудне молоко, тому його не рекомендується призначати жінкам, що годують, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для самої пацієнтки переважує потенційний ризик для дитини. Немає даних про те, чи має присутній у грудному молоці сальбутамол шкідливу дію на новонародженого.Побічна діяНебажані реакції перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження, яка визначена таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотонію та колапс. З боку обміну речовин: рідко – гіпокаліємія (терапія β2-агоністами може призводити до значної гіпокаліємії); дуже рідко – лактоацидоз. Дуже рідкісні випадки лактоацидозу були зареєстровані у пацієнтів, які отримали сальбутамол внутрішньовенно та Вентолін Небули для лікування загострень бронхіальної астми. З боку нервової системи: часто – тремор, головний біль; дуже рідко – гіперактивність. З боку ССС: часто – тахікардія; іноді – сильне серцебиття (пульсація, пальпітація); рідко – розширення периферичних судин; дуже рідко – аритмія, включаючи миготливу аритмію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – парадоксальний бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту: іноді – подразнення слизової оболонки рота та глотки. З боку кістково-м'язової системи: іноді м'язові судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасно застосовувати сальбутамол та неселективні блокатори β-адренорецепторів, такі як пропранолол. Сальбутамол не протипоказаний пацієнтам, які одержують інгібітори МАО. У хворих з тиреотоксикозом посилює дію стимуляторів ЦНС та тахікардію. Теофілін та інші ксантини при одночасному застосуванні підвищують ймовірність розвитку тахіаритмії; засоби для інгаляційної анестезії, леводопа – важкої шлуночкової аритмії. Одночасне призначення з антихолінергічними засобами (в т.ч. інгаляційними) може сприяти підвищенню внутрішньоочного тиску. Діуретики та глюкокортикостероїди посилюють гіпокаліємічну дію сальбутамолу.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Вирішити питання про збільшення дози або частоти застосування препарату може лише лікар. Не рекомендується застосовувати інгалятор Вентолін частіше 4 рази на добу. Потреба в частому застосуванні максимальних доз Вентоліна® або раптовому збільшенні дози свідчить про погіршення перебігу захворювання. Дорослі (у т.ч. пацієнти похилого віку) Купірування нападу бронхоспазму: рекомендована доза становить 100-200 мкг (1-2 інгаляції). Запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаним з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням: рекомендована доза — 200 мкг (2 інгаляції) за 10–15 хв до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: доза, що рекомендується, — до 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Діти Купірування нападу бронхоспазму: рекомендована доза становить 100-200 мкг (1-2 інгаляції). Запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаним з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням: рекомендована доза — 100–200 мкг (1–2 інгаляції) за 10–15 хв до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: доза, що рекомендується, — 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Вентолін® можна вводити через Спейсер Бебіхалер.ПередозуванняСимптоми: частіші – гіпокаліємія, зниження артеріального тиску, тахікардія, м'язовий тремор, нудота, блювання; менш часті – збудження, гіперглікемія, респіраторний алкалоз, гіпоксемія, головний біль; рідкісні - галюцинації, судоми, тахіаритмія, тріпотіння шлуночків, розширення периферичних судин. Лікування: найкращими антидотами є кардіоселективні β-адреноблокатори. Однак блокатори β-адренорецепторів необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із нападами бронхоспазму в анамнезі. Застосування великих доз сальбутамолу може викликати гіпокаліємію, тому при підозрі передозування слід контролювати рівень калію в сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПотрібно проінструктувати пацієнтів про правильне використання інгалятора Вентолін®. Бронходилататори не повинні бути єдиним або основним компонентом терапії бронхіальної астми нестабільного або тяжкого перебігу. Якщо дія звичайної дози Вентоліна стає менш ефективною або менш тривалою (дія препарату повинна зберігатися не менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Підвищення потреби застосування інгаляційних агоністів β2-адренорецепторів з короткою тривалістю дії для контролю симптомів бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання. У разі слід переглянути план лікування пацієнта. Раптове та прогресуюче погіршення бронхіальної астми може становити загрозу для життя пацієнта, тому в подібних ситуаціях необхідно терміново вирішувати питання про призначення або збільшення дози кортикостероїдів. У таких пацієнтів рекомендується проводити щоденний моніторинг пікової швидкості видиху. Сальбутамол необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із тиреотоксикозом. Терапія агоністами β2-адренорецепторів, особливо при введенні парентерально або за допомогою небулайзера, може призводити до гіпокаліємії. Особливу обережність рекомендується виявляти при лікуванні тяжких нападів бронхіальної астми, оскільки в цих випадках гіпокаліємія може посилюватися внаслідок одночасного застосування похідних ксантину, глюкокортикостероїдів, діуретиків, а також внаслідок гіпоксії. У таких ситуаціях необхідно контролювати рівень калію у сироватці крові. Вплив на здатність керувати автомобілем та/або іншими механізмами. Немає даних.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему