Каталог товаров

Противомикробные Фармзащита НПЦ ФМБА

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таб. міститься: Активні речовини: дапсон – 50 мг Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, коповідон, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат (рослинний). 25 шт. - блістери (2) - пачки картонні. 25 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком для розлому на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротилепрозний засіб групи сульфонів. Чинить бактеріостатичну дію. Активний щодо широкого спектру мікроорганізмів, особливо ефективний проти Mycobacterium leprae (мінімальна ефективна концентрація знаходиться в межах нанограмів, тому лікувального ефекту при лепрі вдається досягти при дозі 25 мг на день), Plasmodium, Pneumocystis carinii. Механізм дії імовірно має, принаймні, 2 точки застосування: з одного боку, утворюється аналог дигідроптерінової кислоти (дапсон всмоктується замість п-амінобензойної кислоти), а з іншого боку відбувається пригнічення ферменту дигідроптероатсинтетази. В результаті цих процесів можуть виникати порушення функцій інших систем, наприклад, дигідрофолатредуктази,функція якої полягає в перетворенні дигідрофолієвої кислоти, що не використовується мікроорганізмами, в тетрагідрофолієву кислоту. Імовірно, крім антибактеріального ефекту, дія дапсону визначається іншими факторами. Зокрема, дапсон здатний пригнічувати продукцію цитотоксичних радикалів в ланцюзі мієлопероксидаза - перокис водню - з'єднання, що містять галоген. Були описані також інші ефекти дапсону: інгібування реакції Артуса, системи комплементу при його активації альтернативним шляхом, інгібування деяких лізосомальних ферментних систем, реакції еритроцитів на фітогемаглютинін і, нарешті, пригнічення зв'язування лейкотрієну В4 з його специфічними рецепторами. Вплив на імунну систему, очевидно, також є важливою властивістю дапсону, поряд з його аналгетичним та протизапальною дією,виявленим у експерименті.ФармакокінетикаДапсон практично повністю всмоктується (70-80%) після перорального прийому. Cmax препарату в плазмі досягається через 2-6 год. При дозі 100 мг на день концентрація дапсону в плазмі крові досягає 1.7 мг/л при одноразовому прийомі, 3.3 мг/л у стані рівноваги та падає до 0.7 мг/л через 24 ч. 70 -90% дапсону пов'язують із білками плазми. Він добре проникає у різні тканини та органи, і отримані значення приблизно відповідають концентраціям у плазмі. Дапсон також може проникати у внутрішньоклітинний простір фагоцитів. T1/2 дапсону відносно довгий, в середньому близько 30 год. Близько 90% від введеної пероральної дози 100 мг повністю виводиться приблизно через 9 днів, але при тривалому лікуванні дапсоном активний інгредієнт виявляється в організмі протягом 35 днів після введення останньої дози. Проте відносної кумуляції в організмі не відбувається. Дапсон піддається ацетилюванню у печінці. Іншим важливим шляхом метаболізму дапсону є його гідроксилювання. Передбачається, що моногідроксиламін дапсону відповідає за побічні ефекти дапсону з боку крові. Для препарату характерна гепатоентеральна циркуляція. Дапсон виводиться приблизно на 90% нирками, значною мірою як метаболітів, і на 10% з калом.Показання до застосуванняДля лікування лепри – у комбінації з іншими препаратами, ефективними проти лепри. Герпетиформний дерматит (Дюрінга), бульозний пемфігоїд (у комбінації з кортикостероїдами та імуносупресорами або монотерапія при легкій течії). В окремих випадках – лікування васкулітів (у комплексній терапії).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до дапсону або інших компонентів препарату, до сульфонамідів та сульфонів; тяжка анемія (зміст гемоглобіну менше 10г%). У надзвичайній ситуації (наприклад, при синдромі Дюрінг-Брокка) може виникнути необхідність проведення лікування дапсоном при строгому контролі, насамперед, формули червоної крові; тяжкі захворювання печінки; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗа необхідності застосування дапсону при вагітності слід співвіднести ймовірну користь для матері та можливий ризик для плода. У перші 4 місяці вагітності та в період лактації препарат слід призначати лише у разі нагальної потреби з дотриманням особливої ​​обережності. Оскільки дапсон секретується у грудне молоко, жінкам, які приймають препарат, слід відмовитися від годування груддю. Протипоказаний у дитячому віці до 18 років.Побічна діяПорушення з боку кровоносної системи: гемолітична анемія, метгемоглобінемія, еозинофілія, агранулоцитоз. Реакції гіперчутливості: у вигляді так званого дапсонового синдрому: спостерігаються лихоманка, погане самопочуття, висипання на шкірі, жовтяниця, набухання лімфатичних вузлів, мононуклеоз, метгемоглобінемія та анемія, у тяжких випадках - мультиформна еритема або ексфоліативний дератит. З боку нервової системи: периферичні нейропатії, запаморочення, порушення зору, психоз, безсоння. Інші: на початку лікування можливі головні болі, біль у животі та нудота, блювання, панкреотит, лихоманка, фототоксичність, тахікардія, альбумінурія, гіпоальбумінурія без протеїнурії, нефротичний синдром, папілярний некроз, інфіртильність у чоловіків, системний червоний вовк зазвичай проходять при подальшому прийомі препарату. У дуже поодиноких випадках можливі агранулоцитоз, периферична моторна нейропатія та гіпоальбумінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиДапсон збільшує ефективність ізоніазиду, протионаміду та рифампіцину, що дозволяє знизити їх дози, особливо протионаміду. Рифампіцин збільшує плазмовий кліренс дапсону та знижує рівень дапсону в 7-10 разів. При одночасному використанні з пробенецидом відзначається зменшення екскреції дапсону та збільшення його концентрації у крові. Піриметамін може змінювати деякі фармакокінетичні параметри дапсону (Vd, Cmax препарату у плазмі та слині). Прийом циметидину та помірне вживання алкоголю не впливають на всмоктування дапсону. Триметаприм впливає рівень дапсону і навпаки.Спосіб застосування та дозиВсередину. Найкраще приймати після їди, запиваючи великою кількістю води. Використовується, як правило, у комплексній терапії. Один день на тиждень препарат не приймають (наприклад, у неділю). Дози та тривалість застосування Режим дозування індивідуальний. Середня доза становить 50-100 мг дапсона, тобто. 1-2 таблетки на день, 6 днів на тиждень. Якщо не прописано інше, діють такі вказівки щодо дозування: Лепра: середня добова доза становить 50-100 мг (1-2 таблетки) на день. Прийом препарату тривалий протягом кількох років. Герпетиформний дерматит (Дюрінга): лікування слід розпочинати з 2 таблеток на день (100 мг дапсону) протягом 1 тижня. Потім дозу можна збільшити до 4 таблеток (200 мг дапсону) до досягнення ефекту. Однак у кожному конкретному випадку необхідно прагнути найменшої дози - 50 мг. В окремих випадках протягом короткого періоду часу можна приймати 300 мг дапсону (6 таблеток) на день, хоча необхідно прагнути підтримуючої дози по 50 мг дапсону на день, чого можна досягти шляхом комбінації препарату з кортикостероїдами. Якщо клінічна картина захворювання супроводжується симптомами з боку шлунково-кишкового тракту, призначення аглютенової дієти може сприяти зниженню дози препарату.Тривалість лікування при дерматиті Дюрінга – тривала, протягом багатьох років. Тривалість перерви між курсами зростає при застосуванні кортикостероїдів. Можливість та тривалість перерв визначаються залежно від конкретного випадку. Бульозний пемфігоїд – 100-150 мг на добу. Васкуліт – 50-150 мг на добу.ПередозуванняСимптоми інтоксикації: диспное, нудота та блювання, головний біль, ціаноз, тахікардія, метгемоглобінемія, гемоліз, гематурія, ниркова недостатність, неврологічні та психіатричні порушення, втрата зору та кома. Точних даних про смертельні дози немає. В одному випадку прийом 1.4 г призвело до смерті, а в іншому пацієнт вижив після прийому 15 г дапсону. Терапія при передозуванні. Потрібно зробити промивання шлунка (проводити завжди). Після чого слід прийняти активоване вугілля та можливо проносне протягом декількох днів (40 мл 20-40% розчину сорбітолу). Для посилення виведення сульфону та профілактики ниркової недостатності проводять інфузійну терапію (введення достатньої кількості рідини з діуретиками та натрію гідрокарбонатом для підлужування сечі). Лікування метгемоглобінемії проводять введенням метиленового синього 1% 0.2 мл/кг внутрішньовенно та/або вітаміну С (2 г/д). У разі сильного передозування показаний ранній гемодіаліз, вливання еритроцитарної маси або переливання крові. Киснева терапія або штучне дихання при контролі рО2. Симптоматична терапія.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему