Парентеральное питание Фрезениус Каби Дойчланд ГмбХ

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активні речовини: хрому хлориду гексагідрат – 5,33 мкг; міді хлориду дигідрат - 0,34 мг; заліза хлориду гексагідрат – 0,54 мг; марганцю хлориду тетрагідрат - 99 мкг; калію йодид – 16,6 мкг; натрію фторид – 0,21 мг; натрію молібдату дигідрат – 4,85 мкг; натрію селеніт – 6,9 мкг; цинку хлорид – 1,36 мг; іонний склад: Cr3+ - 0,02 мкмоль (1 мкг); Cu2+ - 2 мкмоль (0,13 мг); Fe3+ - 2 мкмоль (0,11 мг); Mn2+ - 0,5 мкмоль (0,027 мг); I - 0,1 мкмоль (0,013 мг); F - 5 мкмоль (0,095 мг); MoO42-(Mo6+) - 0,02 мкмоль (1,9 мкг); SeO32-(Se4+) - 0,04 мкмоль (3,2 мг); Zn2+ - 10 мкмоль (0,65 мг); Na + - 5,12 мкмоль (118 мкг); K+ - 0,1 мкмоль (3,9 мкг); допоміжні речовини: ксилітол – 300 мг; хлористоводнева кислота (для корекції pH) - qs; вода для ін'єкцій – до 1 мл; показники: теоретична осмоляльність – 3100 мосмоль/кг H2O; pH» 2,5. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій. У поліпропіленових ампулах (Євр. Фарм.), 10 мл. 20 амп. у картонній пачці. По 10 мл поліпропіленові ампули. По 20 ампул у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Фармакотерапевтична групаДобавка до парентерального харчування.ФармакодинамікаВміст однієї ампули забезпечує добову потребу в мікроелементах (хромі, міді, залозі, марганці, молібдені, селені, цинку, фторі, йоді) дорослих пацієнтів при нормальній або помірно підвищеній потребі.Показання до застосуванняЯк добавка, що забезпечує добову потребу в мікроелементах у дорослих пацієнтів при частковому та повному парентеральному харчуванні.Протипоказання до застосуванняТотальна обструкція жовчних шляхів, гіперчутливість, дитячий вік (до 10 років). З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність (особливо при холестазі).Вагітність та лактаціяМожливе застосування під час вагітності. Даних щодо застосування у період лактації немає. При застосуванні препарату у матерів-годувальниць слід утриматися від годування дитини груддю.Побічна діяАлергічні реакції. Рідко – нудота, тромбофлебіт у місці інфекції. При перевищенні рекомендованої швидкості введення можливі блювання, гіперемія шкіри, підвищене потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиДо Аддамеля Н можуть додаватися ті препарати, сумісність із якими не викликає сумніву. Рекомендуються амінокислотні розчини та розчини глюкози з концентрацією від 5% до 50%. Змішування розчинів повинно проводитись в асептичних умовах.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно. Перед застосуванням препарат слід розвести. Дорослим пацієнтам з масою тіла більше 40 кг 1 ампулу (10мл) Аддамеля Н стерильно додають до розчинів амінокислот або розчинів глюкози 5-50%. Отриманий розчин перемішують легким похитуванням, потім використовують для парентеральних інфузій. Отриманий розчин слід використовувати протягом 24 годин. Рекомендована добова доза Аддамеля Н для дорослих пацієнтів з нормальною або помірно підвищеною потребою у мікроелементах – 1 ампула (10мл). Для пацієнтів із масою тіла 15 – 40 кг добова доза становить 0,1 мл Аддамеля Н на 1 кг ваги на добу. При підвищеній потребі дорослого в мікроелементах можна додавати максимально 20 мл Аддамеля Н.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо лікування триває більше 4 тижнів, необхідно проводити контроль концентрації марганцю в плазмі крові. Аддамель Н може бути використаний лише розведеним.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для інфузій 1000 мл: Активні речовини: L-ізолейцин 104 г; L-лейцин 13,09г; L-лізину моноацетат 9,71г; (відповідає 6,88 г L-лізину); L-метіонін 1,1 г; N-ацетил-L-цистеїн 0,7 г; (відповідає 0,52 г L-цистеїну); L-фенілаланін 0,88 г; L-треонін 4,4 г; L-триптофан 0,7г; L-валін 10,08 г; L-аргінін 10,72г; L-гістидин 2,8г; гліцин 5,82 г; L-аланін 4,64 г; L-пролін 5,73 г; L-серин 2,24 г; кислота крижана оцтова 4,42 г; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 л; Показники: загальний вміст азоту – 12,9 г/л; загальна концентрація амінокислот – 80 г/л; енергетична цінність - 1340 кДж/л (320 ккал/л); pH - 5,7-6,3; титрована кислотність по NaOH - 12-25 ммоль/л; теоретична осмолярність – 770 мосмоль/л. Розчин для інфузій. По 500 мл у флаконі з безбарвного скла гідролітичного, закупореному гумовою (галобутиловою) пробкою та обкатаним алюмінієвим ковпачком з пластиковим ковпачком контролю першого розтину. По 10 флаконів із пластиковими тримачами або без них поміщають у картонну коробку.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит амінокислот.Спосіб застосування та дозиВ/в. Препарат Аміностерил Н-Гепу можна вводити в центральну або периферичну вену. Зазвичай призначають зі швидкістю 1-1,25 мл/кг/год, що становить 0,08-0,1 г амінокислот/кг/год. Максимальна швидкість інфузії – 1,25 мл/кг/год, що становить 0,1 г амінокислот/кг/год. Максимальна добова доза становить 18,75 мл/кг/добу, що становить 1,5 г амінокислот/кг/добу. Це дорівнює 1300 мл/добу при вазі пацієнта 70 кг. Аміностерил Н-Гепа може застосовуватися стільки часу, скільки цього вимагає клінічний стан хворого, або до нормалізації метаболізму амінокислот. Спеціальних досліджень щодо вивчення безпеки застосування препарату у дітей не проводилося. Не слід застосовувати Аміностерил Н-Гепу у дітей.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Опис лікарської формиРозчин для інфузій 15% прозорий або злегка опалесцентний, від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАміновен 10% призначений для парентерального харчування хворих з різною патологією з низькою, нормальною або підвищеною потребою в білку, коли ентеральне харчування є неефективним або неможливим. Замінні та незамінні L-амінокислоти, що містяться в Аміновені, є природними фізіологічними сполуками. Як і амінокислоти, що надходять з їжею і одержувані шляхом розщеплення білків, амінокислоти, що парентерально вводяться, надходять в загальний пул вільних амінокислот плазми крові, і з нього в клітини для синтезу білків і в різні метаболічні шляхи.ФармакокінетикаБіодоступність препарату Аміновен інфант 6%, 10% при внутрішньовенному введенні становить 100%. Амінокислоти включаються до загального пулу вільних амінокислот організму та розподіляються в інтерстиціальній рідині та міжклітинному просторі органів і тканин. Концентрація вільних амінокислот у плазмі крові та цитоплазмі клітин регулюється у вузьких межах залежно від віку, стану харчування та загального стану хворого. При правильному введенні (повільно та з постійною швидкістю) Аміновий інфант 6%, 10% не порушує баланс амінокислот. При тяжких порушеннях функції печінки та нирок регуляція балансу амінокислот порушується. У таких випадках слід використовувати спеціальні прописи розчинів амінокислот для парентерального харчування. Лише невелика частина амінокислот елімінується нирками. T1/2 амінокислот із плазми значною мірою залежить від віку.Клінічна фармакологіяПрепарат для парентерального харчування – розчин амінокислотПоказання до застосуванняповне чи часткове парентеральне харчування. Розчини амінокислот зазвичай застосовують у комбінації із достатньою кількістю джерел енергії (глюкоза, жирові емульсії); профілактика та терапія втрат білків, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуванняпорушення метаболізму амінокислот; метаболічний ацидоз, ниркова недостатність за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації; тяжка печінкова недостатність; перевантаження рідиною; шок; гіпоксія; декомпенсована серцева недостатність; новонароджені грудні діти та діти до 2 років.Побічна діяПри правильному застосуванні невідомі. Побічні ефекти, що розвиваються при передозуванні, зазвичай є оборотними і зникають при припиненні введення препарату. Будь-яка інфузія у периферичну вену може спричинити подразнення стінки судини та тромбофлебіт.Взаємодія з лікарськими засобамиНаразі випадки взаємодії невідомі. Через підвищений ризик мікробіологічного забруднення та несумісності, розчини амінокислот не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами, не призначеними для парентерального харчування. Аміновен можна змішувати з Дипептівеном, суворо дотримуючись правил асептики. Не слід додавати до суміші інші лікарські засоби.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно. Вибір центральної або периферичної вени для введення Аміновена 5% та 10% залежить від кінцевої осмолярності при сумісному введенні з іншими розчинами. Аміновий 15% слід вводити лише у центральні вени. Інфузію можна продовжувати стільки часу, скільки цього потребує клінічний стан хворого, виходячи із добової потреби в амінокислотах. Аміновий 5% Дорослі: Середня добова доза: 16-20 мл Аміновена 5% на кг маси тіла (еквівалентно 0.8-1.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 1120-1400 мл Аміновена 5% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна добова доза: 20 мл Аміновіну 5% на кг маси тіла (еквівалентно 1.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 1400 мл Аміновіну 5% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна швидкість інфузії: 2.0 мл Аміновена 5% на кг маси тіла за годину (еквівалентно 0.1 г амінокислот на кг маси тіла/год). Діти: Максимальна добова доза для дітей віком від 2 років -16-20 мл Аміновена 5% на кг маси тіла (еквівалентно 0.8-10 г амінокислот на кг маси тіла). Максимальна швидкість введення для дітей віком від 2 років не відрізняється від максимальної швидкості для дорослих. Аміновий 10% Дорослі: Середня добова доза: 10-20 мл Аміновіну 10% на кг маси тіла (еквівалентно 1.0-2.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 700 -1400 мл Аміновіну 10% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна добова доза: 20 мл Аміновіну 10% на кг маси тіла (еквівалентно 2.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 1400 мл Аміновіну 5% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна швидкість інфузії: 1.0 мл Аміновена 10% на кг маси тіла/год (еквівалентно 0.1 г амінокислот на кг маси тіла/год). Діти: Максимальна добова доза для дітей віком від 2 років - 10-20 мл Аміновена 10% на кг маси тіла (еквівалентно 1.0-2.0 г амінокислот на кг маси тіла). Максимальна швидкість введення для дітей віком від 2 років не відрізняється від максимальної швидкості для дорослих. Аміновий 15% Дорослі: Середня добова доза: 6.7-13.3 мл Аміновіну 15% на кг маси тіла (еквівалентно 1.0-2.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 470-930 мл Аміновіну 5% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна добова доза: 13.3 мл Аміновіну 15% на кг маси тіла (еквівалентно 2.0 г амінокислот на кг маси тіла), що відповідає 930 мл Аміновіну 15% для хворого з масою тіла 70 кг. Максимальна швидкість інфузії: 0.67 мл Аміновена 15% на кг маси тіла за годину (еквівалентно 0.1 г амінокислот на кг маси тіла/год). Діти: Не рекомендується використовувати Аміновен 15% у дітей (до 18 років).ПередозуванняПри передозуванні Аміновена або при перевищенні швидкості його інфузії можуть спостерігатися озноб, блювання, нудота, збільшення виведення амінокислот через нирки. У разі появи ознак передозування інфузію слід негайно припинити. Надалі можливе її відновлення при зниженому дозуванні. Занадто швидка інфузія може спричинити перевантаження хворого на рідину та порушення балансу електролітів. Специфічного антидоту при передозуванні немає. Екстрені заходи повинні мати загальний підтримуючий характер з особливою увагою до функції дихальної та серцево-судинної систем. Важливе значення має контроль біохімічних показників та відповідне лікування виявлених порушень.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід контролювати рівень електролітів, баланс рідини та функції нирок. У разі гіпокаліємії та/або гіпонатремії слід одночасно вводити достатню кількість калію та/або натрію. Введення будь-яких розчинів амінокислот може спровокувати гострий дефіцит фолатів, тому хворим слід щодня вводити фолієву кислоту. Слід виявляти обережність при інфузії великих обсягів рідини хворим із серцевою недостатністю. Будь-яка інфузія у периферичну вену може спричинити подразнення стінки судини та тромбофлебіт. Тому рекомендується щоденно оглядати місце установки катетера. Якщо хворому також призначено введення жирової емульсії, її слід вводити по можливості одночасно з Аміновеном для зниження ризику розвитку флебіту. Вибір місця встановлення катетера (центральна або периферична вена) визначається кінцевою осмолярністю суміші - для інфузії в периферичну вену межа осмолярності становить 800-900 мосмоль/л. Крім того, слід враховувати вік, клінічний стан хворого та стан його периферичних вен. Слід суворо дотримуватись правил асептики, особливо при установці катетера в центральну вену. Інструкція із застосування Використовувати відразу після розтину флакона. Тільки для одноразового застосування. Не використовуйте препарат із терміном придатності. Використовуйте тільки прозорий, не містить частинок, розчин з непошкодженого контейнера. Весь невикористаний залишок розчину у флаконі і всю суміш, що залишилася після інфузії, слід знищити. Використання у педіатрії Клінічних досліджень застосування Аміновена у новонароджених, немовлят та дітей до 2 років не проводилося, тому Аміновен не слід призначати пацієнтам даних вікових груп. Для парентерального харчування новонароджених, немовлят і дітей віком до 2-х років слід використовувати адаптовані дитячі препарати амінокислот, склад яких спеціально розроблений задоволення метаболічних потреб дітей (Аминовен Инфант). Не рекомендується призначати Аміновен 15% у дітей (до 18 років) через відсутність достатнього досвіду клінічного застосування у цієї вікової групи.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 л.: L-ізолейцин – 8,000г; L-лейцин – 13,000г; L-лізину моноацетат – 12,000 г (соотв. L-лізину – 8,51 г); L-метіонін – 3,120 г; L-фенілаланін – 3,750 г; L-треонін – 4,400 г; L-триптофан – 2,010 г; L-валін – 9,000 г; L-аргінін – 7,500 г; L-гістидин – 4,760 г; Гліцин – 4,150 г; L-аланін - 9,300 г; L-пролін – 9,710 г; L-серин – 7,670 г; Таурін – 0,400 г; N-ацетил-L-цистеїн - 0,700 г (соотв. L-цистеїну - 0,520 г); N-ацетил-Т-тирозин - 5,176 г (соотв. L-тирозину - 4,200 г); L-яблучна кислота – 2,620 г; Вода для ін'єкцій – до 1 л; Загальний вміст амінокислот – 100 г; Загальний вміст азоту – 14,9 г. Титрована кислотність - 27-40 ммоль NaOH/л, pH - 5,5-6,0. Теоретична осмолярність – 885мОсм/л. Розчин для інфузій. По 100 мл або 250 мл у скляному флаконі зі скла гідролітичного II класу, закупореному гумовою (галобутиловою) пробкою та обкатаному алюмінієвим ковпачком з пластиковим ковпачком - контролем першого розтину (Євр.Ф.). По 10 флаконів з пластиковими тримачами або без них у картонній коробці разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий або злегка опалесцентний розчин, від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат для парентерального харчування (розчин амінокислот).ФармакокінетикаБіодоступність препарату Аміновен інфант 6%, 10% при внутрішньовенному введенні становить 100%. Амінокислоти включаються до загального пулу вільних амінокислот організму та розподіляються в інтерстиціальній рідині та міжклітинному просторі органів і тканин. Концентрація вільних амінокислот у плазмі крові та цитоплазмі клітин регулюється у вузьких межах залежно від віку, стану харчування та загального стану хворого. При правильному введенні (повільно та з постійною швидкістю) Аміновий інфант 6%, 10% не порушує баланс амінокислот. При тяжких порушеннях функції печінки та нирок регуляція балансу амінокислот порушується. У таких випадках слід використовувати спеціальні прописи розчинів амінокислот для парентерального харчування. Лише невелика частина амінокислот елімінується нирками.Період напіввиведення амінокислот із плазми значною мірою залежить від віку.ФармакодинамікаАміновен інфант, що входять до складу препарату 6%, 10% амінокислоти є фізіологічними компонентами. Після парентерального введення вони включаються до пулу вільних амінокислот організму та беруть участь у всіх метаболічних процесах, зокрема, використовуються для синтезу білків.Показання до застосуванняАміновий інфант 6%, 10% призначений для часткового парентерального харчування новонароджених, дітей раннього віку та недоношених. Спільно з розчинами вуглеводів, жировими емульсіями, а також препаратами вітамінів, електролітів та мікроелементів забезпечує повне парентеральне харчування.Протипоказання до застосуванняЯк і інші розчини амінокислот Аміновий інфант 6%, 10% не слід вводити при порушеннях обміну амінокислот, при метаболічному ацидозі, гіпергідратації, гіпокаліємії. При печінковій та нирковій недостатності потрібне індивідуальне дозування.Побічна діяПри правильному застосуванні не виявлено. При вливанні препарату Аміновінфант 6%, 10% у периферичні вени можуть спостерігатися ознаки місцевої реакції: почервоніння, флебіти, тромбози. Рекомендується щоденний контроль області пункції.Взаємодія з лікарськими засобамиРозчини амінокислот через підвищений ризик мікробної контамінації не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Слід уникати додавання інших лікарських засобів до препарату Аміновен інфант 6%, 10%, оскільки це може спричинити токсичні реакції. У будь-якому випадку необхідно переконатися в сумісності препаратів, збереженні стерильності та ретельному змішуванні. Розчини з додаванням інших медикаментів не зберігаються.Спосіб застосування та дозиАміновий інфант 6% призначений для тривалого краплинного внутрішньовенного введення в периферичні або центральні вени. Максимальна швидкість введення: до 0,1 г амінокислот на 1 кг маси тіла за годину = 1,67 мл/кг. Максимальна добова доза: діти до 1 року - 1,5-2,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла, або від 25 мл до 40 мл розчину Амінів інфанту 6% на 1 кг маси тіла на добу. діти 2-5 років – 1,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла, або 25 мл на 1 кг маси тіла на добу. Аміновий інфант 10% призначений для тривалого краплинного внутрішньовенного введення, переважно у центральні вени. Максимальна швидкість введення: до 0,1 г амінокислот на 1 кг маси тіла за годину, що дорівнює 1 мл на кг маси тіла за годину. Максимальна добова доза: діти до 1 року - 1,5-2,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу, або 15 - 25 мл розчину Аміновінфанту 10% на 1 кг маси тіла на добу. діти віком 2-5 років – 1,5 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу, або 15 мл на 1 кг маси тіла на добу. діти віком 6-14 років - 1,0 г амінокислот на 1 кг маси тіла на добу, що дорівнює 10 мл на 1 кг маси тіла на добу. Аміновий інфант 6%, 10% застосовується доти, доки зберігається потреба в парентеральному харчуванні.ПередозуванняПри перевищенні дозування або швидкості введення препарату Аміновен інфант 6%, 10%, як і передозування інших розчинів амінокислот, виникають озноб, нудота, блювання, нирковий аміноацидоз. Також можуть спостерігатися гострі порушення кровообігу. І тут введення препарату слід негайно припинити. З появою гіперкаліємії ввести від 200 до 500 мл 5% розчину глюкози з додаванням 1-3 ME інсуліну на кожні 3-5 г глюкози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри парентеральному харчуванні дітей раннього віку необхідно враховувати наступні показники: азот сечі, вміст аміаку, глюкози, електролітів, тригліцеридів (при додатковому введенні жирових емульсій), ферменти печінки, осмолярність сироватки, кислотно-лужний баланс та водно-сольовий обмін. Занадто швидка інфузія може призвести до втрати амінокислот через нирки, і внаслідок цього дисбалансу амінокислот.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка Об'єм контейнера, мл 2400 1920 1440 Кожна камера містить наступні розчини, залежно від об'єму контейнера, мл Глюкоза, 11% 1475 1180 885 Вамін 18 Новум 500 400 300 Інтраліпід, 20% 425 340 255 Склад після змішування трьох камер Активні компоненти: соєвих бобів олія, г 85 68 51 глюкози (декстроза) моногідрат (декстроза безводна), г 178 (162) 143 (130) 107 (97) L-аланін, г 8 6,4 4,8 L-аргінін, г 5,6 4,5 3,4 L-аспарагінова кислота, г 1,7 1,4 1 L-валін, г 3,6 2,9 2,2 L-гістидин, г 3,4 2,7 2 гліцин (амінооцтова кислота), г 4 3,2 2,4 L-глутамінова кислота, г 2,8 2,2 1,7 L-ізолейцин, г 2,8 2,2 1,7 L-лейцин, г 4 3,2 2,4 L-лізину гідрохлорид (лізин), г 5,6 (4,5) 4,5 (3,6) 3,4 (2,7) L-метіонін, г 2,8 2,2 1,7 L-пролін, г 3,4 2,7 2 L-серин, г 2,2 1,8 1,4 L-тирозин, г 0,12 0,092 0,069 L-треонін, г 2,8 2,2 1,7 L-триптофан, г 0,95 0,76 0,57 L-фенілаланін, г 4 3,2 2,4 кальцію хлориду дигідрат (кальцію хлорид), г 0,49 (0,37) 0,39 (0,3) 0,29 (0,22) натрію гліцерофосфат (безводний), г 2,5 2 1,5 магнію сульфату гептагідрат (магнію сульфат), г 1,6 (0,8) 1,3 (0,64) 0,99 (0,48) калію хлорид, г 3 2,4 1,8 натрію ацетату тригідрат (натрію ацетат), г 4,1 (2,4) 3,3 (2) 2,5 (1,5) Допоміжні компоненти: фосфоліпіди яєчного жовтка, г 5,1 4,1 3,1 гліцерол (безводний), г 9,4 7,5 5,6 кислота оцтова крижана qs для корекції pH натрію гідроксид qs для корекції pH вода для ін'єкцій, мл до 2400 до 1920 до 1440 Зміст: амінокислоти, г 57 45 34 азот, г 9 7,2 5,4 жири, г 85 68 51 вуглеводи (глюкоза безводна), г 162 130 97 Енергетична цінність, ккал 1700 1400 1000 Енергетична цінністьнебілкова, ккал 1500 1200 900 Електроліти: натрій, ммоль 53 43 32 калій, ммоль 40 32 24 магній, ммоль 6,7 5,3 4 кальцій, ммоль 3,3 2,7 2 фосфат, ммоль 18 14 11 сульфат, ммоль 6,7 5,3 4 хлорид, ммоль 78 62 47 ацетат, ммоль 65 52 39 Показники: Осмоляльність, мосмоль/кг води близько 830 Осмолярність, мосмоль/л близько 750 Емульсія для інфузій. У трикамерному пластиковому контейнері «Біофін», кожна камера якого містить один із розчинів: розчин глюкози, 11% (885, 1180 або 1475 мл відповідно), Вамін 18 Новум (300, 400 або 500 мл відповідно), Інтраліпід, 20% (255 , 340 або 425 мл відповідно), 1440, 1920 або 2400 мл. Кожен контейнер разом із антиокислювачем у зовнішньому пластиковому мішку. 2, 3 або 4 мішки в картонній коробці (для стаціонарів).Опис лікарської формиГлюкоза 11% - прозорий, майже безбарвний розчин, що не містить сторонніх частинок. Вамін 18 Новум - прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин, що не містить сторонніх частинок. Інтраліпід 20% – білого або білого з кремовим відтінком кольору гомогенна емульсія. При змішуванні вмісту трьох камер – білого кольору емульсія.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит білків, жирів та вуглеводів.ФармакокінетикаІнтраліпід виводиться з кровотоку тим самим шляхом, що й хіломікрони. Екзогенні частинки ліпідів переважно гідролізуються в крові та захоплюються ЛПНГ-рецепторами в печінці та периферичних тканинах. Швидкість виведення визначається складом ліпідних частинок, клінічним станом та станом харчування хворого, а також швидкістю інфузії. Максимальний кліренс Інтраліпіду натще еквівалентний 3.8+1.5 г тригліцеридів/кг/добу. Швидкості виведення та окислення залежать від клінічного стану хворого: виведення та окислення прискорюються при сепсисі та після травми, і, навпаки, уповільнюються при нирковій недостатності та гіпертригліцеридемії. Фармакокінетичні характеристики амінокислот і електролітів, що вводяться шляхом внутрішньовенних інфузій, такі ж, як при їх надходженні зі звичайною їжею. Проте амінокислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише потім у системний кровотік, тоді як амінокислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо у системний кровотік. Фармакокінетичні характеристики декстрози (глюкози), що вводиться шляхом інфузії, такі ж, як і при її надходженні зі звичайною їжею.ФармакодинамікаЗасіб для парентерального харчування. Дія препарату визначається фармакологічною активністю його компонентів. Вамин 18 Новум призначений для парентерального харчування хворих з різною патологією з підвищеною потребою в білку, коли ентеральне харчування є неефективним або неможливим. Інтраліпід застосовують для парентерального харчування як джерело енергії та незамінних жирних кислот. Інтраліпід показаний хворим із дефіцитом незамінних жирних кислот, нездатним до самостійного заповнення нормального балансу есенціальних жирних кислот шляхом прийому внутрішньо. Інтраліпід містить очищену соєву олію, емульговану з очищеними яєчними фосфоліпідами. Розміри ліпідних глобул та біологічні властивості Інтраліпіду подібні до характеристик ендогенних хіломікронів. На відміну від хіломікронів Інтраліпід не містить ефірів холестерину та аполіпопротеїну, а вміст фосфоліпідів у ньому вищий. Декстроза (глюкоза) є незамінним джерелом енергії, що швидко вивільняється, необхідної, в т.ч. та для метаболізму амінокислот. При одночасної інфузії розчину декстрози та ліпідної емульсії знижується ризик розвитку тромбофлебіту (внаслідок зниження осмолярності декстрози при розведенні), який завжди існує при вливанні гіпертонічних розчинів у периферичні вени.ІнструкціяЗняти зовнішній пакет, розірвавши його на місці надрізу і потягнувши його вздовж мішка. Великими та вказівними пальцями обох рук щільно взятися за бічні стінки мішка над серединою фіксатора, що розділяє камери 1 та 2. Потягнути стінки мішка убік та повністю відкрити фіксатор. Аналогічно відкрити фіксатор між камерами 2 і 3. Перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. При необхідності введення добавки (з відомою сумісністю, наприклад препарати вітамінів, мікроелементів) протерти мембрану вхідного отвору антисептиком. Покласти мішок на стіл; притримуючи основу вхідного отвору, повністю ввести через центр мембрани голку та ввести добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням іншої добавки ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Зняти ковпачок з голки інфузійної системи, взявшись за кільце великим та вказівним пальцями та потягнувши кільце вгору. Інфузійну систему слід використовувати без доступу повітря або перекрити доступ повітря в системі, що має доступ повітря. Покласти мішок на пласку поверхню. Утримуючи мішок вихідним отвором нагору, повністю ввести голку через мембрану, при необхідності повертаючи та проштовхуючи її. Для надійного закріплення голки вона має бути введена повністю. Мішок слід повісити на стійку та виконувати інструкції до інфузійної системи та інфузійного насоса. Інший спосіб відкриття фіксаторів: покласти мішок на плоску поверхню і звернути його з боку ручки, доки фіксатори не розкриються. Ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів.Показання до застосуванняПарентеральне харчування дорослих та дітей віком від 2 років і старше, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуваннявиражена гіперліпідемія; виражена печінкова недостатність; виражені порушення згортання крові; уроджені порушення метаболізму амінокислот; ниркова недостатність тяжкого ступеня за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації; гостра фаза шоку; гіперглікемія, при якій потрібне введення інсуліну в дозі понад 6 ОД/год; патологічно підвищена концентрація в плазмі крові будь-якого з електролітів, що входять до складу препарату; загальні протипоказання до інфузійної терапії: гострий набряк легень, гіпергідратація, декомпенсована серцева недостатність та гіпотонічна дегідратація; нестабільні стани (в т.ч. посттравматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда у гострій стадії, декомпенсований метаболічний ацидоз, тяжкий сепсис та гіперосмолярна кома); підвищена чутливість до яєчних або соєвих білків або до будь-якого допоміжного компонента препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні метаболізму ліпідів через ниркову недостатність, цукровий діабет, панкреатит, порушення функції печінки, гіпотиреоз (з гіпертригліцеридемією) або сепсису. При введенні Кабівена периферичного пацієнтам з такими порушеннями обов'язково потрібний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень безпеки застосування Кабівена периферичного при вагітності та в період лактації не проводилося. Перед призначенням Кабівена периферичного при вагітності та в період лактації слід ретельно оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода або немовляти.Побічна діяАлергічні реакції: анафілактична реакція, лихоманка, озноб, тремтіння, висипання на шкірі, кропив'янка. З боку дихальної системи: зміни дихання (тахіпное). З боку серцево-судинної системи: зниження або підвищення артеріального тиску. Порушення з боку травної системи: підвищення активності ферментів печінки, абдомінальні болі. Порушення з боку системи кровотворення: гемоліз, ретикулоцитоз. Місцеві реакції: тромбофлебіт при інфузії у периферичні вени. Інші: головний біль, пріапізм. При правильному запровадження побічні ефекти розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиУ терапевтичних дозах гепарин викликає минуще вивільнення в кровотік ліпопротеїнліпази, що може призвести спочатку до посилення ліполізу в плазмі крові, а потім до скороминущого зменшення кліренсу ТГ. Інсулін також може впливати на активність ліпази, але дані про його несприятливий вплив на терапевтичну ефективність препарату відсутні. Вітамін К1, що міститься в соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролювати згортання крові у хворих, які отримують ці препарати. Кабівен периферичний можна змішувати тільки з тими лікарськими засобами та поживними розчинами, для яких підтверджено сумісність з ним, наприклад: Віталіпід Н дорослий та Віталіпід Н дитячий; Солувіт Н; Аддамель Н; Дипептівний. Змішування розчинів слід проводити в асептичних умовах.Спосіб застосування та дозиВ/в, крапельно. У периферичні чи центральні вени. Інфузію можна продовжувати стільки часу, скільки цього потребує клінічний стан хворого, виходячи з добової потреби в глюкозі, ліпідах та амінокислотах. Дозування та швидкість інфузії визначаються здатністю організму пацієнта виводити ліпіди та метаболізувати глюкозу. Кабівен® периферичний випускається у мішках 3 розмірів (для хворих з нормальною, помірно підвищеною чи зниженою потребою у поживних речовинах). Для повного парентерального харчування може знадобитися додавання вітамінів, електролітів і мікроелементів. Дозу слід підбирати індивідуально і при виборі розміру мішка враховувати стан хворого, масу тіла та потребу в поживних речовинах. У хворих з ожирінням дозу слід встановлювати, виходячи з ідеальної маси тіла. У пацієнтів з помірним або тяжким катаболічним стресом за наявності або відсутності недостатності харчування потреба в амінокислотах становить 1-2 г/кг/добу, що приблизно відповідає потребі в азоті 0,15-0,3 г/кг/добу. Потреба енергії становить 30–50 ккал/кг/сут. У пацієнтів без катаболічного стресу потреба в амінокислотах становить 0,7-1 г/кг/добу, що приблизно дорівнює потребі в азоті 0,1-0,15 г/кг/добу. Потреба енергії становить 20–30 ккал/кг/сут. Це відповідає 27–40 мл/кг/добу препарату Кабівен® периферичний. Максимальна добова доза для дорослих – 40 мл/кг/добу. Це відповідає одному мішку (найбільший розмір - 2400 мл) для пацієнта масою 64 кг і забезпечує надходження 0,96 г/кг/добу амінокислот (0,16 г/кг/добу азоту), 25 ккал/кг/добу небілкової енергії, 2 ,7 г/кг/добу глюкози та 1,4 г/кг/добу ліпідів. Дозування для дітей визначається здатністю організму метаболізувати окремі поживні речовини. Інфузію дітям (від 2 до 10 років) слід починати з низьких доз — 14–28 мл/кг/добу (що відповідає добовому надходженню ліпідів, амінокислот та глюкози 0,49–0,98 г/кг, 0,34–0, 67 г/кг та 0,95–1,9 г/кг відповідно), потім дозу слід збільшувати на 10–15 мл/кг/добу, максимально — до 40 мл/кг/добу. У дітей віком від 10 років застосовують такі ж дози, як і у дорослих. Швидкість інфузії. Максимальна швидкість інфузії глюкози становить 0,25 г/кг/год. Швидкість запровадження амінокислот має перевищувати 0,1 г/кг/ч. Надходження ліпідів має бути не більше 0,15 г/кг/год. Швидкість інфузії препарату Кабівен® периферичний не повинна перевищувати 3,7 мл/кг/год, що відповідає швидкості інфузії глюкози 0,25 г/кг/год, амінокислот 0,09 г/кг/год та ліпідів 0,13 г/кг/ год. Рекомендована тривалість інфузії препарату Кабівен® периферичний становить 12-24 год. Термін зберігання після змішування з добавками Після розкриття фіксаторів та змішування трьох розчинів до суміші можна додавати сумісні добавки через порт для введення добавок. Після розкриття фіксаторів хімічна та фізична стабільність змішаного вмісту трьох камер зберігається протягом 24 годин при 25 °C. Для забезпечення мікробіологічної безпеки суміш слід використовувати одразу після введення добавок. Якщо суміш не використовується відразу, то при дотриманні асептики при введенні добавок готову суміш можна зберігати до 6 днів при 2-8 °C, після чого суміш слід використовувати протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: внаслідок порушення здатності виведення жирів можливий розвиток синдрому жирового навантаження – гіперліпідемія, лихоманка, гепатоспленомегалія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, коагулопатія та кома. Лікування: припинення інфузії ліпідів, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату слід контролювати здатність до виведення ліпідів шляхом вимірювання рівня ТГ у плазмі через 5-6 годин після останнього прийому жирів. Концентрація ТГ у плазмі крові під час інфузії не повинна перевищувати 3 ммоль/л. Синдром жирового навантаження може спостерігатися при рекомендованій швидкості інфузії в тому випадку, якщо у хворого різко змінюється клінічний стан та розвивається тяжка ниркова або печінкова недостатність. Слід ретельно розраховувати обсяг препарату, що вводиться, який слід коригувати відповідно до водного балансу та стану харчування пацієнта. Кожен контейнер призначено для одноразового використання. Виражені порушення електролітного та водного балансу слід коригувати до початку інфузії. На початку інфузії потрібне спостереження за хворим. Оскільки будь-яка інфузія в центральну вену супроводжується підвищеним ризиком розвитку інфекції, під час введення катетера або при маніпуляціях з ним слід дотримуватися суворих правил асептики, щоб уникнути інфікування. Необхідно регулярно контролювати концентрації глюкози та електролітів у плазмі крові, а також осмолярність плазми, водний баланс, КЩР та активність ферментів печінки. При тривалому введенні ліпідів слід контролювати клітинний склад крові та показники зсідання крові. У пацієнтів з нирковою недостатністю слід ретельно контролювати баланс фосфатів та калію, щоб уникнути розвитку гіперфосфатемії та гіперкаліємії. Кількість додаткових електролітів слід визначати шляхом регулярного контролю їхньої концентрації з урахуванням клінічного стану хворого. В даному препараті відсутні вітаміни та мікроелементи. Для їхнього заповнення рекомендується використовувати Віталіпід Н дорослий або Віталіпід Н дитячий, Солувіт Н, Аддамель Н. З появою будь-яких симптомів та ознак алергічних реакцій інфузію слід негайно припинити. Наявність ліпідів у Кабівені периферичному може змінювати результати деяких лабораторних аналізів (наприклад, концентрацію білірубіну, активність ЛДГ, насичення гемоглобіну киснем), якщо зразок крові отримано до моменту достатнього виведення ліпідів з кровотоку. Більшість пацієнтів введені ліпіди виводяться через 5-6 год. Внутрішньовенне введення амінокислот може супроводжуватися посиленням ниркового виведення мікроелементів, особливо цинку. Пацієнтам, які потребують тривалого внутрішньовенного харчування, може знадобитися додаткове введення мікроелементів. У сильно виснажених хворих початок парентерального харчування може викликати зсув водного балансу, що призводить до набряку легень та застійної серцевої недостатності. Крім того, протягом 24-48 годин у плазмі крові може спостерігатися зниження концентрацій калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів. Рекомендується починати парентеральне харчування повільно з ретельним контролем та відповідною корекцією кількості рідини, електролітів, вітамінів та мікроелементів. Кабівени периферичний не слід вводити через один катетер одночасно з кров'ю або препаратами крові. Хворим на гіперглікемію може знадобитися введення інсуліну. Венозний катетер, через який вводиться повне парентеральне харчування, не рекомендується використовувати для внутрішньовенного введення інших розчинів та препаратів. Будь-які залишки з відкритого контейнера мають бути знищені. Використання у педіатрії Кабівен периферичний призначений насамперед для пацієнтів віком від 2 років. У дітей віком до 2 років Кабівен периферичний можна застосовувати лише за життєвими показаннями за відсутності спеціальних адаптованих амінокислотних розчинів, що містять таурин (аміновен інфант). Недоношені діти та діти з низькою масою при народженні можуть мати порушений метаболізм жирів. Слід ретельно контролювати концентрацію ТГ.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка Об'єм контейнера, мл 2566 2053 1540 1026 Кожна камера містить наступні розчини, залежно від об'єму контейнера, мл Глюкоза, 19% 1316 1053 790 526 Вамін 18 Новум 750 600 450 300 Інтраліпід, 20% 500 400 300 200 Склад після змішування трьох камер Активні компоненти: соєвих бобів олія, г 100 80 60 40 глюкози (декстрози) моногідрат (декстроза безводна), г 275 (250) 220 (200) 165 (150) 110 (100) L-аланін, г 12 9,6 7,2 4,8 L-аргінін, г 8,5 6,8 5,1 3,4 L-аспарагінова кислота, г 2,6 2 1,5 1 L-валін, г 5,5 4,4 3,3 2,2 L-гістидин, г 5,1 4,1 3,1 2 гліцин (амінооцтова кислота), г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-глутамінова кислота, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-ізолейцин, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-лейцин, г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-лізину гідрохлорид (лізин), г 8,5 (6,8) 6,8 (5,4) 5,1 (4,1) 3,4 (2,7) L-метіонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-пролін, г 5,1 4,1 3,1 2 L-серин, г 3,4 2,7 2 1,4 L-тирозин, г 0,17 0,14 0,1 0,07 L-треонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-триптофан, г 1,4 1,1 0,86 0,57 L-фенілаланін, г 5,9 4,7 3,6 2,4 кальцію хлориду дигідрат (кальцію хлорид), г 0,74 (0,56) 0,59 (0,44) 0,44 (0,33) 0,29 (0,22) натрію гліцерофосфат (безводний), г 3,8 3 2,3 1,5 магнію сульфату гептагідрат (магнію сульфат), г 2,5 (1,2) 2 (0,96) 1,5 (0,72) 0,99 (0,48) калію хлорид, г 4,5 3,6 2,7 1,8 натрію ацетату тригідрат (натрію ацетат), г 6,1 (3,7) 4,9 (2,9) 3,7 (2,2) 2,5 (1,5) Допоміжні компоненти: фосфоліпіди яєчного жовтка, г 6 4,8 3,6 2,4 гліцерол (безводний), г 11 8,8 6,6 4,4 кислота оцтова крижана qs для корекції pH натрію гідроксид qs для корекції pH вода для ін'єкцій, мл до 2566 до 2053 до 1540 до 1026 Зміст: амінокислоти, г 85 68 51 34 азот, г 13,5 10,8 8,1 5,4 жири, г 100 80 60 40 вуглеводи (глюкоза безводна), г 250 200 150 100 Енергетична цінність, ккал 2300 1900 1400 900 Енергетична цінність небілкова, ккал 2000 1600 1200 800 Електроліти: натрій, ммоль 80 64 48 32 калій, ммоль 60 48 36 24 магній, ммоль 10 8 6 4 кальцій, ммоль 5 4 3 2 фосфат, ммоль 25 20 15 10 сульфат, ммоль 10 8 6 4 хлорид, ммоль 116 93 70 46 ацетат, ммоль 97 78 58 39 Показники: ; Осмоляльність, мосмоль/кг води близько 1230 Осмолярність, мосмоль/л близько 1060 Емульсія для інфузій. У трикамерному пластиковому контейнері «Біофін», кожна камера якого містить один із розчинів: розчин глюкози, 19% (526, 790, 1053 або 1316 мл відповідно), Вамін 18 Новум (300, 450, 600 або 750 мл відповідно), Інтраліпід 20% (200, 300, 400 або 500 мл відповідно), 1026, 1540, 2053 або 2566 мл. Кожен контейнер разом з антиокислювачем поміщають у зовнішній пластиковий мішок. 2, 3 або 4 мішки в картонній коробці (для стаціонарів).Опис лікарської формиГлюкоза 19% - прозорий, майже безбарвний розчин, що не містить сторонніх частинок. Вамін 18 Новум - прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин, що не містить сторонніх частинок. Інтраліпід 20% – білого або білого з кремовим відтінком кольору гомогенна емульсія. При змішуванні вмісту трьох камер – білого кольору емульсія.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит білків, жирів та вуглеводів.ФармакокінетикаІнтраліпід виводиться з кровотоку тим самим шляхом, що й хіломікрони. Екзогенні частинки ліпідів переважно гідролізуються в крові та захоплюються ЛПНГ-рецепторами в печінці та периферичних тканинах. Швидкість виведення визначається складом ліпідних частинок, клінічним станом та станом харчування хворого, а також швидкістю інфузії. Максимальний кліренс Інтраліпіду натще еквівалентний 3.8+1.5 г тригліцеридів/кг/добу. Швидкості виведення та окислення залежать від клінічного стану хворого: виведення та окислення прискорюються при сепсисі та після травми, і, навпаки, уповільнюються при нирковій недостатності та гіпертригліцеридемії. Фармакокінетичні характеристики амінокислот і електролітів, що вводяться шляхом внутрішньовенних інфузій, такі ж, як при їх надходженні зі звичайною їжею. Проте амінокислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише потім у системний кровотік, тоді як амінокислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо у системний кровотік. Фармакокінетичні характеристики декстрози (глюкози), що вводиться шляхом інфузії, такі ж, як і при її надходженні зі звичайною їжею.ФармакодинамікаПрепарат для парентерального харчування. Дія препарату визначається фармакологічною активністю його компонентів. Вамин 18 Новум призначений для парентерального харчування хворих з різною патологією з підвищеною потребою в білку, коли ентеральне харчування є неефективним або неможливим. Інтраліпід застосовують для парентерального харчування як джерело енергії та незамінних жирних кислот. Інтраліпід показаний хворим із дефіцитом незамінних жирних кислот, нездатним до самостійного заповнення нормального балансу есенціальних жирних кислот шляхом прийому внутрішньо. Інтраліпід містить очищену соєву олію, емульговану з очищеними яєчними фосфоліпідами. Розміри ліпідних глобул та біологічні властивості Інтраліпіду подібні до характеристик ендогенних хіломікронів. На відміну від хіломікронів Інтраліпід не містить ефірів холестерину та аполіпопротеїну, а вміст фосфоліпідів у ньому вищий. Декстроза (глюкоза) є незамінним джерелом енергії, що швидко вивільняється, необхідної, в т.ч. та для метаболізму амінокислот.ІнструкціяЗняти зовнішній пакет, розірвавши його на місці надрізу і потягнувши його вздовж мішка. Великими та вказівними пальцями обох рук щільно взятися за бічні стінки мішка над серединою фіксатора, що розділяє камери 1 та 2. Потягнути стінки мішка убік та повністю відкрити фіксатор. Аналогічно відкрити фіксатор між камерами 2 і 3. Перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. При необхідності введення добавки (з відомою сумісністю, наприклад препарати вітамінів, мікроелементів) слід протерти мембрану вхідного отвору антисептиком. Покласти мішок на стіл; притримуючи основу вхідного отвору, повністю ввести через центр мембрани голку та ввести добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням іншої добавки ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Зняти ковпачок з голки інфузійної системи, взявшись за кільце великим та вказівним пальцями та потягнувши кільце вгору. Інфузійну систему слід використовувати без доступу повітря або перекрити доступ повітря в системі, що має доступ повітря. Покласти мішок на пласку поверхню. Утримуючи мішок вихідним отвором нагору, повністю ввести голку через мембрану, при необхідності повертаючи та проштовхуючи її. Для надійного закріплення голки вона має бути введена повністю. Мішок слід повісити на стійку та виконувати інструкції до інфузійної системи та інфузійного насоса. Інший спосіб відкриття фіксаторів: покласти мішок на плоску поверхню і звернути його з боку ручки, доки фіксатори не розкриються. Ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Роздільне введення компонентів з окремих камер Кабівена центрального технічно неможливе (за винятком Інтраліпіду), хоча кожен компонент Кабівена центрального – Вамін, Інтраліпід та розчин декстрози (глюкози) – можна застосовувати у вигляді окремих препаратів.Показання до застосуванняПарентеральне харчування дорослих та дітей віком від 2 років і старше, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуваннявиражена гіперліпідемія; виражена печінкова недостатність; виражені порушення згортання крові; уроджені порушення метаболізму амінокислот; ниркова недостатність тяжкого ступеня за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації; гостра фаза шоку; гіперглікемія, при якій потрібне введення інсуліну в дозі понад 6 ОД/год; патологічно підвищена концентрація в плазмі крові будь-якого з електролітів, що входять до складу препарату; загальні протипоказання до інфузійної терапії: гострий набряк легень, гіпергідратація, декомпенсована серцева недостатність та гіпотонічна дегідратація; нестабільні стани (в т.ч. посттравматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда у гострій стадії, декомпенсований метаболічний ацидоз, тяжкий сепсис та гіперосмолярна кома); підвищена чутливість до яєчних або соєвих білків або до будь-якого допоміжного компонента препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні метаболізму ліпідів через ниркову недостатність, цукровий діабет, панкреатит, порушення функції печінки, гіпотиреоз (з гіпертригліцеридемією) або сепсису. При введенні Кабівена центральним пацієнтам з такими порушеннями обов'язково необхідний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень безпеки застосування Кабівена центрального при вагітності та в період лактації не проводилося. Перед призначенням Кабівена центрального при вагітності та в період лактації слід ретельно оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода або немовляти.Побічна діяАлергічні реакції: анафілактична реакція, лихоманка, озноб, тремтіння, висипання на шкірі, кропив'янка. З боку дихальної системи: зміни дихання (тахіпное). З боку серцево-судинної системи: зниження або підвищення артеріального тиску. Порушення з боку травної системи: підвищення активності ферментів печінки, абдомінальні болі. Порушення з боку системи кровотворення: гемоліз, ретикулоцитоз. Місцеві реакції: тромбофлебіт при інфузії у периферичні вени. Інші: головний біль, пріапізм. При правильному запровадження побічні ефекти розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиГепарин у терапевтичних дозах викликає минуще вивільнення в кровотік ліпопротеїнліпази, що може призвести на початку до посилення ліполізу в плазмі крові, а потім до скороминущого зменшення кліренсу ТГ. Інсулін також може впливати на активність ліпази, але дані про несприятливий вплив цього фактора на терапевтичну цінність препарату відсутні. Вітамін К1, що міститься в соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролювати згортання крові у хворих, які отримують ці препарати. Кабівен центральний можна змішувати тільки з тими лікарськими засобами та поживними розчинами, для яких підтверджено сумісність з ним, наприклад: Віталіпід Н дорослий та Віталіпід Н дитячий; Солувіт Н; Аддамель Н; Дипептівний. Змішування розчинів слід проводити в асептичних умовах.Спосіб застосування та дозиВ/в, крапельно. Тільки у центральні вени. Інфузію можна продовжувати стільки часу, скільки цього потребує клінічний стан хворого, виходячи з добової потреби в глюкозі, ліпідах та амінокислотах. Дозування та швидкість інфузії визначаються здатністю організму пацієнта виводити ліпіди та метаболізувати глюкозу. Кабівен® центральний випускається у мішках 4 розмірів (для хворих з нормальною, помірно підвищеною чи зниженою потребою у поживних речовинах). Для повного парентерального харчування може знадобитися додавання вітамінів, електролітів і мікроелементів. Дозу слід підбирати індивідуально і при виборі розміру мішка враховувати стан хворого, масу тіла та потребу в поживних речовинах. У хворих з ожирінням дозу слід встановлювати, виходячи з ідеальної маси тіла. У пацієнтів з помірним або тяжким катаболічним стресом за наявності або відсутності недостатності харчування потреба в амінокислотах становить 1-2 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,15-0,3 г/кг/добу. Це відповідає 27-40 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. У пацієнтів без важкого катаболічного стресу потреба в амінокислотах становить 0,7-1,3 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,1-0,2 г/кг/добу. Це відповідає 19–38 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. Максимальна добова доза для дорослих – 40 мл/кг/добу. Це відповідає одному мішку (найбільший розмір - 2566 мл) для пацієнта масою 64 кг і забезпечує надходження 1,3 г амінокислот/кг/добу (0,21 г/кг/добу азоту), 31 ккал/кг/добу небілкової енергії, 3 ,9 г/кг/добу глюкози та 1,6 г/кг/добу ліпідів. Максимальна добова доза залежить від клінічного стану пацієнта та може змінюватися. Дітям дозування визначається здатністю організму пацієнта метаболізувати окремі поживні речовини. Інфузію дітям (від 2 до 10 років) слід починати з низьких доз (14-28 мл/кг/добу), потім дозу слід збільшувати на 10-15 мл/кг/добу, максимально - до 40 мл/кг/добу. У дітей віком від 10 років застосовують такі ж дози, як і у дорослих. Швидкість інфузії. Швидкість інфузії препарату Кабівен® центральний не повинна перевищувати 2,6 мл/кг/год, що відповідає швидкості інфузії глюкози 0,25 г/кг/год, амінокислот 0,09 г/кг/год та ліпідів 0,13 г/кг/ год. Рекомендована тривалість інфузії препарату Кабівен центральний становить 12-24 год. Термін зберігання після змішування з добавками Після розкриття фіксаторів та змішування трьох розчинів до суміші можна додавати сумісні добавки через порт для введення добавок. Після розкриття фіксаторів хімічна та фізична стабільність змішаного вмісту трьох камер зберігається протягом 24 годин при 25 °C. Для забезпечення мікробіологічної безпеки суміш слід використовувати одразу після введення добавок. Якщо суміш не використовується відразу, то при дотриманні асептики при введенні добавок готову суміш можна зберігати до 6 днів при 2-8 °C, після чого суміш слід використовувати протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: внаслідок порушення здатності виведення жирів можливий розвиток синдрому жирового навантаження – гіперліпідемія, лихоманка, гепатоспленомегалія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, коагулопатія та кома. Лікування: припинення інфузії ліпідів, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиабівен центральний має осмолярність 1060 мОсм/л і тому не придатні для внутрішньовенного введення в периферичні вени як у дорослих, так і у дітей через небезпеку розвитку тромбофлебіту. При введенні Кабівена центрального хворим з порушенням метаболізму ліпідів внаслідок ниркової недостатності, цукрового діабету, панкреатиту, порушення функцій печінки, гіпотиреозу (з гіпертригліцеридемією) або сепсису обов'язково потрібний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі крові. При застосуванні препарату слід контролювати здатність до виведення ліпідів шляхом вимірювання концентрації ТГ у плазмі через 5-6 годин після останнього прийому жирів. Синдром жирового навантаження може спостерігатися при рекомендованій швидкості інфузії в тому випадку, якщо у хворого різко змінюється клінічний стан та розвивається тяжка ниркова або печінкова недостатність. Слід ретельно розраховувати обсяг препарату, що вводиться, і коригувати його відповідно до водного балансу та стану харчування пацієнта. Кожен контейнер призначено для одноразового використання. Виражені порушення електролітного та водного балансу необхідно коригувати до початку інфузії. На початку інфузії потрібне спостереження за хворим. Оскільки будь-яка інфузія в центральну вену супроводжується підвищеним ризиком розвитку інфекції, під час введення катетера або при маніпуляціях з ним слід дотримуватися суворих правил асептики, щоб уникнути інфікування. Необхідно регулярно перевіряти концентрації глюкози та електролітів у плазмі крові, а також осмолярність, водний баланс, кислотно-основний стан та активність ферментів печінки. При тривалому введенні ліпідів слід контролювати клітинний склад крові та показники зсідання крові. В даному препараті відсутні вітаміни та мікроелементи, тому для повного парентерального харчування їх слід вводити додатково. Для їхнього заповнення рекомендується використовувати Віталіпід Н дорослий або Віталіпід Н дитячий, Солувіт Н, Аддамель Н. З появою будь-яких симптомів та ознак алергічних реакцій інфузію слід негайно припинити. Наявність ліпідів у центральному Кабівені може змінювати результати деяких лабораторних аналізів (наприклад, концентрацію білірубіну, активність лактатдегідрогенази, насичення гемоглобіну киснем), якщо зразок крові був отриманий до моменту достатнього виведення ліпідів з кровотоку. Більшість пацієнтів введені ліпіди виводяться через 5-6 год. Внутрішньовенне введення амінокислот може супроводжуватися посиленням ниркового виведення мікроелементів, особливо цинку. Пацієнтам, які потребують тривалого внутрішньовенного харчування, може знадобитися додаткове введення мікроелементів. У сильно виснажених хворих початок парентерального харчування може викликати зсув водного балансу, що призводить до набряку легень та застійної серцевої недостатності. Крім того, протягом 24-48 годин у плазмі крові може спостерігатися зниження концентрацій калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів. Рекомендується починати парентеральне харчування повільно з ретельним контролем та відповідною корекцією кількості рідини, електролітів, вітамінів та мікроелементів. Кабівен центральний не слід вводити через один катетер та одночасно з кров'ю або препаратами крові через ризик розвитку псевдоаглютинації. Пацієнтам з гіперглікемією може знадобитися введення інсуліну. Венозний катетер, через який вводиться повне парентеральне харчування, не рекомендується використовувати для внутрішньовенного введення інших розчинів та препаратів. Будь-які залишки з відкритого контейнера мають бути знищені Використання у педіатрії Кабівен центральний призначений насамперед для пацієнтів віком від 2 років. У дітей віком до 2 років Кабівен центральний можна застосовувати лише за життєвими показаннями за відсутності спеціальних адаптованих амінокислотних розчинів, що містять таурин (аміновен інфант). Недоношені діти та діти з низькою масою при народженні можуть мати порушений метаболізм жирів. Слід ретельно контролювати концентрацію ТГ.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка Об'єм контейнера, мл 2566 2053 1540 1026 Кожна камера містить наступні розчини, залежно від об'єму контейнера, мл Глюкоза, 19% 1316 1053 790 526 Вамін 18 Новум 750 600 450 300 Інтраліпід, 20% 500 400 300 200 Склад після змішування трьох камер Активні компоненти: соєвих бобів олія, г 100 80 60 40 глюкози (декстрози) моногідрат (декстроза безводна), г 275 (250) 220 (200) 165 (150) 110 (100) L-аланін, г 12 9,6 7,2 4,8 L-аргінін, г 8,5 6,8 5,1 3,4 L-аспарагінова кислота, г 2,6 2 1,5 1 L-валін, г 5,5 4,4 3,3 2,2 L-гістидин, г 5,1 4,1 3,1 2 гліцин (амінооцтова кислота), г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-глутамінова кислота, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-ізолейцин, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-лейцин, г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-лізину гідрохлорид (лізин), г 8,5 (6,8) 6,8 (5,4) 5,1 (4,1) 3,4 (2,7) L-метіонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-пролін, г 5,1 4,1 3,1 2 L-серин, г 3,4 2,7 2 1,4 L-тирозин, г 0,17 0,14 0,1 0,07 L-треонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-триптофан, г 1,4 1,1 0,86 0,57 L-фенілаланін, г 5,9 4,7 3,6 2,4 кальцію хлориду дигідрат (кальцію хлорид), г 0,74 (0,56) 0,59 (0,44) 0,44 (0,33) 0,29 (0,22) натрію гліцерофосфат (безводний), г 3,8 3 2,3 1,5 магнію сульфату гептагідрат (магнію сульфат), г 2,5 (1,2) 2 (0,96) 1,5 (0,72) 0,99 (0,48) калію хлорид, г 4,5 3,6 2,7 1,8 натрію ацетату тригідрат (натрію ацетат), г 6,1 (3,7) 4,9 (2,9) 3,7 (2,2) 2,5 (1,5) Допоміжні компоненти: фосфоліпіди яєчного жовтка, г 6 4,8 3,6 2,4 гліцерол (безводний), г 11 8,8 6,6 4,4 кислота оцтова крижана qs для корекції pH натрію гідроксид qs для корекції pH вода для ін'єкцій, мл до 2566 до 2053 до 1540 до 1026 Зміст: амінокислоти, г 85 68 51 34 азот, г 13,5 10,8 8,1 5,4 жири, г 100 80 60 40 вуглеводи (глюкоза безводна), г 250 200 150 100 Енергетична цінність, ккал 2300 1900 1400 900 Енергетична цінність небілкова, ккал 2000 1600 1200 800 Електроліти: натрій, ммоль 80 64 48 32 калій, ммоль 60 48 36 24 магній, ммоль 10 8 6 4 кальцій, ммоль 5 4 3 2 фосфат, ммоль 25 20 15 10 сульфат, ммоль 10 8 6 4 хлорид, ммоль 116 93 70 46 ацетат, ммоль 97 78 58 39 Показники: ; Осмоляльність, мосмоль/кг води близько 1230 Осмолярність, мосмоль/л близько 1060 Емульсія для інфузій. У трикамерному пластиковому контейнері «Біофін», кожна камера якого містить один із розчинів: розчин глюкози, 19% (526, 790, 1053 або 1316 мл відповідно), Вамін 18 Новум (300, 450, 600 або 750 мл відповідно), Інтраліпід 20% (200, 300, 400 або 500 мл відповідно), 1026, 1540, 2053 або 2566 мл. Кожен контейнер разом з антиокислювачем поміщають у зовнішній пластиковий мішок. 2, 3 або 4 мішки в картонній коробці (для стаціонарів).Опис лікарської формиГлюкоза 19% - прозорий, майже безбарвний розчин, що не містить сторонніх частинок. Вамін 18 Новум - прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин, що не містить сторонніх частинок. Інтраліпід 20% – білого або білого з кремовим відтінком кольору гомогенна емульсія. При змішуванні вмісту трьох камер – білого кольору емульсія.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит білків, жирів та вуглеводів.ФармакокінетикаІнтраліпід виводиться з кровотоку тим самим шляхом, що й хіломікрони. Екзогенні частинки ліпідів переважно гідролізуються в крові та захоплюються ЛПНГ-рецепторами в печінці та периферичних тканинах. Швидкість виведення визначається складом ліпідних частинок, клінічним станом та станом харчування хворого, а також швидкістю інфузії. Максимальний кліренс Інтраліпіду натще еквівалентний 3.8+1.5 г тригліцеридів/кг/добу. Швидкості виведення та окислення залежать від клінічного стану хворого: виведення та окислення прискорюються при сепсисі та після травми, і, навпаки, уповільнюються при нирковій недостатності та гіпертригліцеридемії. Фармакокінетичні характеристики амінокислот і електролітів, що вводяться шляхом внутрішньовенних інфузій, такі ж, як при їх надходженні зі звичайною їжею. Проте амінокислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише потім у системний кровотік, тоді як амінокислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо у системний кровотік. Фармакокінетичні характеристики декстрози (глюкози), що вводиться шляхом інфузії, такі ж, як і при її надходженні зі звичайною їжею.ФармакодинамікаПрепарат для парентерального харчування. Дія препарату визначається фармакологічною активністю його компонентів. Вамин 18 Новум призначений для парентерального харчування хворих з різною патологією з підвищеною потребою в білку, коли ентеральне харчування є неефективним або неможливим. Інтраліпід застосовують для парентерального харчування як джерело енергії та незамінних жирних кислот. Інтраліпід показаний хворим із дефіцитом незамінних жирних кислот, нездатним до самостійного заповнення нормального балансу есенціальних жирних кислот шляхом прийому внутрішньо. Інтраліпід містить очищену соєву олію, емульговану з очищеними яєчними фосфоліпідами. Розміри ліпідних глобул та біологічні властивості Інтраліпіду подібні до характеристик ендогенних хіломікронів. На відміну від хіломікронів Інтраліпід не містить ефірів холестерину та аполіпопротеїну, а вміст фосфоліпідів у ньому вищий. Декстроза (глюкоза) є незамінним джерелом енергії, що швидко вивільняється, необхідної, в т.ч. та для метаболізму амінокислот.ІнструкціяЗняти зовнішній пакет, розірвавши його на місці надрізу і потягнувши його вздовж мішка. Великими та вказівними пальцями обох рук щільно взятися за бічні стінки мішка над серединою фіксатора, що розділяє камери 1 та 2. Потягнути стінки мішка убік та повністю відкрити фіксатор. Аналогічно відкрити фіксатор між камерами 2 і 3. Перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. При необхідності введення добавки (з відомою сумісністю, наприклад препарати вітамінів, мікроелементів) слід протерти мембрану вхідного отвору антисептиком. Покласти мішок на стіл; притримуючи основу вхідного отвору, повністю ввести через центр мембрани голку та ввести добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням іншої добавки ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Зняти ковпачок з голки інфузійної системи, взявшись за кільце великим та вказівним пальцями та потягнувши кільце вгору. Інфузійну систему слід використовувати без доступу повітря або перекрити доступ повітря в системі, що має доступ повітря. Покласти мішок на пласку поверхню. Утримуючи мішок вихідним отвором нагору, повністю ввести голку через мембрану, при необхідності повертаючи та проштовхуючи її. Для надійного закріплення голки вона має бути введена повністю. Мішок слід повісити на стійку та виконувати інструкції до інфузійної системи та інфузійного насоса. Інший спосіб відкриття фіксаторів: покласти мішок на плоску поверхню і звернути його з боку ручки, доки фіксатори не розкриються. Ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Роздільне введення компонентів з окремих камер Кабівена центрального технічно неможливе (за винятком Інтраліпіду), хоча кожен компонент Кабівена центрального – Вамін, Інтраліпід та розчин декстрози (глюкози) – можна застосовувати у вигляді окремих препаратів.Показання до застосуванняПарентеральне харчування дорослих та дітей віком від 2 років і старше, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуваннявиражена гіперліпідемія; виражена печінкова недостатність; виражені порушення згортання крові; уроджені порушення метаболізму амінокислот; ниркова недостатність тяжкого ступеня за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації; гостра фаза шоку; гіперглікемія, при якій потрібне введення інсуліну в дозі понад 6 ОД/год; патологічно підвищена концентрація в плазмі крові будь-якого з електролітів, що входять до складу препарату; загальні протипоказання до інфузійної терапії: гострий набряк легень, гіпергідратація, декомпенсована серцева недостатність та гіпотонічна дегідратація; нестабільні стани (в т.ч. посттравматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда у гострій стадії, декомпенсований метаболічний ацидоз, тяжкий сепсис та гіперосмолярна кома); підвищена чутливість до яєчних або соєвих білків або до будь-якого допоміжного компонента препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні метаболізму ліпідів через ниркову недостатність, цукровий діабет, панкреатит, порушення функції печінки, гіпотиреоз (з гіпертригліцеридемією) або сепсису. При введенні Кабівена центральним пацієнтам з такими порушеннями обов'язково необхідний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень безпеки застосування Кабівена центрального при вагітності та в період лактації не проводилося. Перед призначенням Кабівена центрального при вагітності та в період лактації слід ретельно оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода або немовляти.Побічна діяАлергічні реакції: анафілактична реакція, лихоманка, озноб, тремтіння, висипання на шкірі, кропив'янка. З боку дихальної системи: зміни дихання (тахіпное). З боку серцево-судинної системи: зниження або підвищення артеріального тиску. Порушення з боку травної системи: підвищення активності ферментів печінки, абдомінальні болі. Порушення з боку системи кровотворення: гемоліз, ретикулоцитоз. Місцеві реакції: тромбофлебіт при інфузії у периферичні вени. Інші: головний біль, пріапізм. При правильному запровадження побічні ефекти розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиГепарин у терапевтичних дозах викликає минуще вивільнення в кровотік ліпопротеїнліпази, що може призвести на початку до посилення ліполізу в плазмі крові, а потім до скороминущого зменшення кліренсу ТГ. Інсулін також може впливати на активність ліпази, але дані про несприятливий вплив цього фактора на терапевтичну цінність препарату відсутні. Вітамін К1, що міститься в соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролювати згортання крові у хворих, які отримують ці препарати. Кабівен центральний можна змішувати тільки з тими лікарськими засобами та поживними розчинами, для яких підтверджено сумісність з ним, наприклад: Віталіпід Н дорослий та Віталіпід Н дитячий; Солувіт Н; Аддамель Н; Дипептівний. Змішування розчинів слід проводити в асептичних умовах.Спосіб застосування та дозиВ/в, крапельно. Тільки у центральні вени. Інфузію можна продовжувати стільки часу, скільки цього потребує клінічний стан хворого, виходячи з добової потреби в глюкозі, ліпідах та амінокислотах. Дозування та швидкість інфузії визначаються здатністю організму пацієнта виводити ліпіди та метаболізувати глюкозу. Кабівен® центральний випускається у мішках 4 розмірів (для хворих з нормальною, помірно підвищеною чи зниженою потребою у поживних речовинах). Для повного парентерального харчування може знадобитися додавання вітамінів, електролітів і мікроелементів. Дозу слід підбирати індивідуально і при виборі розміру мішка враховувати стан хворого, масу тіла та потребу в поживних речовинах. У хворих з ожирінням дозу слід встановлювати, виходячи з ідеальної маси тіла. У пацієнтів з помірним або тяжким катаболічним стресом за наявності або відсутності недостатності харчування потреба в амінокислотах становить 1-2 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,15-0,3 г/кг/добу. Це відповідає 27-40 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. У пацієнтів без важкого катаболічного стресу потреба в амінокислотах становить 0,7-1,3 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,1-0,2 г/кг/добу. Це відповідає 19–38 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. Максимальна добова доза для дорослих – 40 мл/кг/добу. Це відповідає одному мішку (найбільший розмір - 2566 мл) для пацієнта масою 64 кг і забезпечує надходження 1,3 г амінокислот/кг/добу (0,21 г/кг/добу азоту), 31 ккал/кг/добу небілкової енергії, 3 ,9 г/кг/добу глюкози та 1,6 г/кг/добу ліпідів. Максимальна добова доза залежить від клінічного стану пацієнта та може змінюватися. Дітям дозування визначається здатністю організму пацієнта метаболізувати окремі поживні речовини. Інфузію дітям (від 2 до 10 років) слід починати з низьких доз (14-28 мл/кг/добу), потім дозу слід збільшувати на 10-15 мл/кг/добу, максимально - до 40 мл/кг/добу. У дітей віком від 10 років застосовують такі ж дози, як і у дорослих. Швидкість інфузії. Швидкість інфузії препарату Кабівен® центральний не повинна перевищувати 2,6 мл/кг/год, що відповідає швидкості інфузії глюкози 0,25 г/кг/год, амінокислот 0,09 г/кг/год та ліпідів 0,13 г/кг/ год. Рекомендована тривалість інфузії препарату Кабівен центральний становить 12-24 год. Термін зберігання після змішування з добавками Після розкриття фіксаторів та змішування трьох розчинів до суміші можна додавати сумісні добавки через порт для введення добавок. Після розкриття фіксаторів хімічна та фізична стабільність змішаного вмісту трьох камер зберігається протягом 24 годин при 25 °C. Для забезпечення мікробіологічної безпеки суміш слід використовувати одразу після введення добавок. Якщо суміш не використовується відразу, то при дотриманні асептики при введенні добавок готову суміш можна зберігати до 6 днів при 2-8 °C, після чого суміш слід використовувати протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: внаслідок порушення здатності виведення жирів можливий розвиток синдрому жирового навантаження – гіперліпідемія, лихоманка, гепатоспленомегалія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, коагулопатія та кома. Лікування: припинення інфузії ліпідів, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиабівен центральний має осмолярність 1060 мОсм/л і тому не придатні для внутрішньовенного введення в периферичні вени як у дорослих, так і у дітей через небезпеку розвитку тромбофлебіту. При введенні Кабівена центрального хворим з порушенням метаболізму ліпідів внаслідок ниркової недостатності, цукрового діабету, панкреатиту, порушення функцій печінки, гіпотиреозу (з гіпертригліцеридемією) або сепсису обов'язково потрібний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі крові. При застосуванні препарату слід контролювати здатність до виведення ліпідів шляхом вимірювання концентрації ТГ у плазмі через 5-6 годин після останнього прийому жирів. Синдром жирового навантаження може спостерігатися при рекомендованій швидкості інфузії в тому випадку, якщо у хворого різко змінюється клінічний стан та розвивається тяжка ниркова або печінкова недостатність. Слід ретельно розраховувати обсяг препарату, що вводиться, і коригувати його відповідно до водного балансу та стану харчування пацієнта. Кожен контейнер призначено для одноразового використання. Виражені порушення електролітного та водного балансу необхідно коригувати до початку інфузії. На початку інфузії потрібне спостереження за хворим. Оскільки будь-яка інфузія в центральну вену супроводжується підвищеним ризиком розвитку інфекції, під час введення катетера або при маніпуляціях з ним слід дотримуватися суворих правил асептики, щоб уникнути інфікування. Необхідно регулярно перевіряти концентрації глюкози та електролітів у плазмі крові, а також осмолярність, водний баланс, кислотно-основний стан та активність ферментів печінки. При тривалому введенні ліпідів слід контролювати клітинний склад крові та показники зсідання крові. В даному препараті відсутні вітаміни та мікроелементи, тому для повного парентерального харчування їх слід вводити додатково. Для їхнього заповнення рекомендується використовувати Віталіпід Н дорослий або Віталіпід Н дитячий, Солувіт Н, Аддамель Н. З появою будь-яких симптомів та ознак алергічних реакцій інфузію слід негайно припинити. Наявність ліпідів у центральному Кабівені може змінювати результати деяких лабораторних аналізів (наприклад, концентрацію білірубіну, активність лактатдегідрогенази, насичення гемоглобіну киснем), якщо зразок крові був отриманий до моменту достатнього виведення ліпідів з кровотоку. Більшість пацієнтів введені ліпіди виводяться через 5-6 год. Внутрішньовенне введення амінокислот може супроводжуватися посиленням ниркового виведення мікроелементів, особливо цинку. Пацієнтам, які потребують тривалого внутрішньовенного харчування, може знадобитися додаткове введення мікроелементів. У сильно виснажених хворих початок парентерального харчування може викликати зсув водного балансу, що призводить до набряку легень та застійної серцевої недостатності. Крім того, протягом 24-48 годин у плазмі крові може спостерігатися зниження концентрацій калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів. Рекомендується починати парентеральне харчування повільно з ретельним контролем та відповідною корекцією кількості рідини, електролітів, вітамінів та мікроелементів. Кабівен центральний не слід вводити через один катетер та одночасно з кров'ю або препаратами крові через ризик розвитку псевдоаглютинації. Пацієнтам з гіперглікемією може знадобитися введення інсуліну. Венозний катетер, через який вводиться повне парентеральне харчування, не рекомендується використовувати для внутрішньовенного введення інших розчинів та препаратів. Будь-які залишки з відкритого контейнера мають бути знищені Використання у педіатрії Кабівен центральний призначений насамперед для пацієнтів віком від 2 років. У дітей віком до 2 років Кабівен центральний можна застосовувати лише за життєвими показаннями за відсутності спеціальних адаптованих амінокислотних розчинів, що містять таурин (аміновен інфант). Недоношені діти та діти з низькою масою при народженні можуть мати порушений метаболізм жирів. Слід ретельно контролювати концентрацію ТГ.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка Об'єм контейнера, мл 2566 2053 1540 1026 Кожна камера містить наступні розчини, залежно від об'єму контейнера, мл Глюкоза, 19% 1316 1053 790 526 Вамін 18 Новум 750 600 450 300 Інтраліпід, 20% 500 400 300 200 Склад після змішування трьох камер Активні компоненти: соєвих бобів олія, г 100 80 60 40 глюкози (декстрози) моногідрат (декстроза безводна), г 275 (250) 220 (200) 165 (150) 110 (100) L-аланін, г 12 9,6 7,2 4,8 L-аргінін, г 8,5 6,8 5,1 3,4 L-аспарагінова кислота, г 2,6 2 1,5 1 L-валін, г 5,5 4,4 3,3 2,2 L-гістидин, г 5,1 4,1 3,1 2 гліцин (амінооцтова кислота), г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-глутамінова кислота, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-ізолейцин, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-лейцин, г 5,9 4,7 3,6 2,4 L-лізину гідрохлорид (лізин), г 8,5 (6,8) 6,8 (5,4) 5,1 (4,1) 3,4 (2,7) L-метіонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-пролін, г 5,1 4,1 3,1 2 L-серин, г 3,4 2,7 2 1,4 L-тирозин, г 0,17 0,14 0,1 0,07 L-треонін, г 4,2 3,4 2,5 1,7 L-триптофан, г 1,4 1,1 0,86 0,57 L-фенілаланін, г 5,9 4,7 3,6 2,4 кальцію хлориду дигідрат (кальцію хлорид), г 0,74 (0,56) 0,59 (0,44) 0,44 (0,33) 0,29 (0,22) натрію гліцерофосфат (безводний), г 3,8 3 2,3 1,5 магнію сульфату гептагідрат (магнію сульфат), г 2,5 (1,2) 2 (0,96) 1,5 (0,72) 0,99 (0,48) калію хлорид, г 4,5 3,6 2,7 1,8 натрію ацетату тригідрат (натрію ацетат), г 6,1 (3,7) 4,9 (2,9) 3,7 (2,2) 2,5 (1,5) Допоміжні компоненти: фосфоліпіди яєчного жовтка, г 6 4,8 3,6 2,4 гліцерол (безводний), г 11 8,8 6,6 4,4 кислота оцтова крижана qs для корекції pH натрію гідроксид qs для корекції pH вода для ін'єкцій, мл до 2566 до 2053 до 1540 до 1026 Зміст: амінокислоти, г 85 68 51 34 азот, г 13,5 10,8 8,1 5,4 жири, г 100 80 60 40 вуглеводи (глюкоза безводна), г 250 200 150 100 Енергетична цінність, ккал 2300 1900 1400 900 Енергетична цінність небілкова, ккал 2000 1600 1200 800 Електроліти: натрій, ммоль 80 64 48 32 калій, ммоль 60 48 36 24 магній, ммоль 10 8 6 4 кальцій, ммоль 5 4 3 2 фосфат, ммоль 25 20 15 10 сульфат, ммоль 10 8 6 4 хлорид, ммоль 116 93 70 46 ацетат, ммоль 97 78 58 39 Показники: ; Осмоляльність, мосмоль/кг води близько 1230 Осмолярність, мосмоль/л близько 1060 Емульсія для інфузій. У трикамерному пластиковому контейнері «Біофін», кожна камера якого містить один із розчинів: розчин глюкози, 19% (526, 790, 1053 або 1316 мл відповідно), Вамін 18 Новум (300, 450, 600 або 750 мл відповідно), Інтраліпід 20% (200, 300, 400 або 500 мл відповідно), 1026, 1540, 2053 або 2566 мл. Кожен контейнер разом з антиокислювачем поміщають у зовнішній пластиковий мішок. 2, 3 або 4 мішки в картонній коробці (для стаціонарів).Опис лікарської формиГлюкоза 19% - прозорий, майже безбарвний розчин, що не містить сторонніх частинок. Вамін 18 Новум - прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин, що не містить сторонніх частинок. Інтраліпід 20% – білого або білого з кремовим відтінком кольору гомогенна емульсія. При змішуванні вмісту трьох камер – білого кольору емульсія.Фармакотерапевтична групаЩо поповнює дефіцит білків, жирів та вуглеводів.ФармакокінетикаІнтраліпід виводиться з кровотоку тим самим шляхом, що й хіломікрони. Екзогенні частинки ліпідів переважно гідролізуються в крові та захоплюються ЛПНГ-рецепторами в печінці та периферичних тканинах. Швидкість виведення визначається складом ліпідних частинок, клінічним станом та станом харчування хворого, а також швидкістю інфузії. Максимальний кліренс Інтраліпіду натще еквівалентний 3.8+1.5 г тригліцеридів/кг/добу. Швидкості виведення та окислення залежать від клінічного стану хворого: виведення та окислення прискорюються при сепсисі та після травми, і, навпаки, уповільнюються при нирковій недостатності та гіпертригліцеридемії. Фармакокінетичні характеристики амінокислот і електролітів, що вводяться шляхом внутрішньовенних інфузій, такі ж, як при їх надходженні зі звичайною їжею. Проте амінокислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише потім у системний кровотік, тоді як амінокислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо у системний кровотік. Фармакокінетичні характеристики декстрози (глюкози), що вводиться шляхом інфузії, такі ж, як і при її надходженні зі звичайною їжею.ФармакодинамікаПрепарат для парентерального харчування. Дія препарату визначається фармакологічною активністю його компонентів. Вамин 18 Новум призначений для парентерального харчування хворих з різною патологією з підвищеною потребою в білку, коли ентеральне харчування є неефективним або неможливим. Інтраліпід застосовують для парентерального харчування як джерело енергії та незамінних жирних кислот. Інтраліпід показаний хворим із дефіцитом незамінних жирних кислот, нездатним до самостійного заповнення нормального балансу есенціальних жирних кислот шляхом прийому внутрішньо. Інтраліпід містить очищену соєву олію, емульговану з очищеними яєчними фосфоліпідами. Розміри ліпідних глобул та біологічні властивості Інтраліпіду подібні до характеристик ендогенних хіломікронів. На відміну від хіломікронів Інтраліпід не містить ефірів холестерину та аполіпопротеїну, а вміст фосфоліпідів у ньому вищий. Декстроза (глюкоза) є незамінним джерелом енергії, що швидко вивільняється, необхідної, в т.ч. та для метаболізму амінокислот.ІнструкціяЗняти зовнішній пакет, розірвавши його на місці надрізу і потягнувши його вздовж мішка. Великими та вказівними пальцями обох рук щільно взятися за бічні стінки мішка над серединою фіксатора, що розділяє камери 1 та 2. Потягнути стінки мішка убік та повністю відкрити фіксатор. Аналогічно відкрити фіксатор між камерами 2 і 3. Перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. При необхідності введення добавки (з відомою сумісністю, наприклад препарати вітамінів, мікроелементів) слід протерти мембрану вхідного отвору антисептиком. Покласти мішок на стіл; притримуючи основу вхідного отвору, повністю ввести через центр мембрани голку та ввести добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням іншої добавки ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Зняти ковпачок з голки інфузійної системи, взявшись за кільце великим та вказівним пальцями та потягнувши кільце вгору. Інфузійну систему слід використовувати без доступу повітря або перекрити доступ повітря в системі, що має доступ повітря. Покласти мішок на пласку поверхню. Утримуючи мішок вихідним отвором нагору, повністю ввести голку через мембрану, при необхідності повертаючи та проштовхуючи її. Для надійного закріплення голки вона має бути введена повністю. Мішок слід повісити на стійку та виконувати інструкції до інфузійної системи та інфузійного насоса. Інший спосіб відкриття фіксаторів: покласти мішок на плоску поверхню і звернути його з боку ручки, доки фіксатори не розкриються. Ретельно перемішати вміст, перевернувши мішок кілька разів. Роздільне введення компонентів з окремих камер Кабівена центрального технічно неможливе (за винятком Інтраліпіду), хоча кожен компонент Кабівена центрального – Вамін, Інтраліпід та розчин декстрози (глюкози) – можна застосовувати у вигляді окремих препаратів.Показання до застосуванняПарентеральне харчування дорослих та дітей віком від 2 років і старше, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуваннявиражена гіперліпідемія; виражена печінкова недостатність; виражені порушення згортання крові; уроджені порушення метаболізму амінокислот; ниркова недостатність тяжкого ступеня за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації; гостра фаза шоку; гіперглікемія, при якій потрібне введення інсуліну в дозі понад 6 ОД/год; патологічно підвищена концентрація в плазмі крові будь-якого з електролітів, що входять до складу препарату; загальні протипоказання до інфузійної терапії: гострий набряк легень, гіпергідратація, декомпенсована серцева недостатність та гіпотонічна дегідратація; нестабільні стани (в т.ч. посттравматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда у гострій стадії, декомпенсований метаболічний ацидоз, тяжкий сепсис та гіперосмолярна кома); підвищена чутливість до яєчних або соєвих білків або до будь-якого допоміжного компонента препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при порушенні метаболізму ліпідів через ниркову недостатність, цукровий діабет, панкреатит, порушення функції печінки, гіпотиреоз (з гіпертригліцеридемією) або сепсису. При введенні Кабівена центральним пацієнтам з такими порушеннями обов'язково необхідний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень безпеки застосування Кабівена центрального при вагітності та в період лактації не проводилося. Перед призначенням Кабівена центрального при вагітності та в період лактації слід ретельно оцінити потенційну користь терапії для матері та можливий ризик для плода або немовляти.Побічна діяАлергічні реакції: анафілактична реакція, лихоманка, озноб, тремтіння, висипання на шкірі, кропив'янка. З боку дихальної системи: зміни дихання (тахіпное). З боку серцево-судинної системи: зниження або підвищення артеріального тиску. Порушення з боку травної системи: підвищення активності ферментів печінки, абдомінальні болі. Порушення з боку системи кровотворення: гемоліз, ретикулоцитоз. Місцеві реакції: тромбофлебіт при інфузії у периферичні вени. Інші: головний біль, пріапізм. При правильному запровадження побічні ефекти розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиГепарин у терапевтичних дозах викликає минуще вивільнення в кровотік ліпопротеїнліпази, що може призвести на початку до посилення ліполізу в плазмі крові, а потім до скороминущого зменшення кліренсу ТГ. Інсулін також може впливати на активність ліпази, але дані про несприятливий вплив цього фактора на терапевтичну цінність препарату відсутні. Вітамін К1, що міститься в соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролювати згортання крові у хворих, які отримують ці препарати. Кабівен центральний можна змішувати тільки з тими лікарськими засобами та поживними розчинами, для яких підтверджено сумісність з ним, наприклад: Віталіпід Н дорослий та Віталіпід Н дитячий; Солувіт Н; Аддамель Н; Дипептівний. Змішування розчинів слід проводити в асептичних умовах.Спосіб застосування та дозиВ/в, крапельно. Тільки у центральні вени. Інфузію можна продовжувати стільки часу, скільки цього потребує клінічний стан хворого, виходячи з добової потреби в глюкозі, ліпідах та амінокислотах. Дозування та швидкість інфузії визначаються здатністю організму пацієнта виводити ліпіди та метаболізувати глюкозу. Кабівен® центральний випускається у мішках 4 розмірів (для хворих з нормальною, помірно підвищеною чи зниженою потребою у поживних речовинах). Для повного парентерального харчування може знадобитися додавання вітамінів, електролітів і мікроелементів. Дозу слід підбирати індивідуально і при виборі розміру мішка враховувати стан хворого, масу тіла та потребу в поживних речовинах. У хворих з ожирінням дозу слід встановлювати, виходячи з ідеальної маси тіла. У пацієнтів з помірним або тяжким катаболічним стресом за наявності або відсутності недостатності харчування потреба в амінокислотах становить 1-2 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,15-0,3 г/кг/добу. Це відповідає 27-40 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. У пацієнтів без важкого катаболічного стресу потреба в амінокислотах становить 0,7-1,3 г/кг/добу, що відповідає потребі в азоті 0,1-0,2 г/кг/добу. Це відповідає 19–38 мл/кг/добу препарату Кабівен® центральний. Максимальна добова доза для дорослих – 40 мл/кг/добу. Це відповідає одному мішку (найбільший розмір - 2566 мл) для пацієнта масою 64 кг і забезпечує надходження 1,3 г амінокислот/кг/добу (0,21 г/кг/добу азоту), 31 ккал/кг/добу небілкової енергії, 3 ,9 г/кг/добу глюкози та 1,6 г/кг/добу ліпідів. Максимальна добова доза залежить від клінічного стану пацієнта та може змінюватися. Дітям дозування визначається здатністю організму пацієнта метаболізувати окремі поживні речовини. Інфузію дітям (від 2 до 10 років) слід починати з низьких доз (14-28 мл/кг/добу), потім дозу слід збільшувати на 10-15 мл/кг/добу, максимально - до 40 мл/кг/добу. У дітей віком від 10 років застосовують такі ж дози, як і у дорослих. Швидкість інфузії. Швидкість інфузії препарату Кабівен® центральний не повинна перевищувати 2,6 мл/кг/год, що відповідає швидкості інфузії глюкози 0,25 г/кг/год, амінокислот 0,09 г/кг/год та ліпідів 0,13 г/кг/ год. Рекомендована тривалість інфузії препарату Кабівен центральний становить 12-24 год. Термін зберігання після змішування з добавками Після розкриття фіксаторів та змішування трьох розчинів до суміші можна додавати сумісні добавки через порт для введення добавок. Після розкриття фіксаторів хімічна та фізична стабільність змішаного вмісту трьох камер зберігається протягом 24 годин при 25 °C. Для забезпечення мікробіологічної безпеки суміш слід використовувати одразу після введення добавок. Якщо суміш не використовується відразу, то при дотриманні асептики при введенні добавок готову суміш можна зберігати до 6 днів при 2-8 °C, після чого суміш слід використовувати протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: внаслідок порушення здатності виведення жирів можливий розвиток синдрому жирового навантаження – гіперліпідемія, лихоманка, гепатоспленомегалія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, коагулопатія та кома. Лікування: припинення інфузії ліпідів, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиабівен центральний має осмолярність 1060 мОсм/л і тому не придатні для внутрішньовенного введення в периферичні вени як у дорослих, так і у дітей через небезпеку розвитку тромбофлебіту. При введенні Кабівена центрального хворим з порушенням метаболізму ліпідів внаслідок ниркової недостатності, цукрового діабету, панкреатиту, порушення функцій печінки, гіпотиреозу (з гіпертригліцеридемією) або сепсису обов'язково потрібний ретельний контроль концентрації ТГ у плазмі крові. При застосуванні препарату слід контролювати здатність до виведення ліпідів шляхом вимірювання концентрації ТГ у плазмі через 5-6 годин після останнього прийому жирів. Синдром жирового навантаження може спостерігатися при рекомендованій швидкості інфузії в тому випадку, якщо у хворого різко змінюється клінічний стан та розвивається тяжка ниркова або печінкова недостатність. Слід ретельно розраховувати обсяг препарату, що вводиться, і коригувати його відповідно до водного балансу та стану харчування пацієнта. Кожен контейнер призначено для одноразового використання. Виражені порушення електролітного та водного балансу необхідно коригувати до початку інфузії. На початку інфузії потрібне спостереження за хворим. Оскільки будь-яка інфузія в центральну вену супроводжується підвищеним ризиком розвитку інфекції, під час введення катетера або при маніпуляціях з ним слід дотримуватися суворих правил асептики, щоб уникнути інфікування. Необхідно регулярно перевіряти концентрації глюкози та електролітів у плазмі крові, а також осмолярність, водний баланс, кислотно-основний стан та активність ферментів печінки. При тривалому введенні ліпідів слід контролювати клітинний склад крові та показники зсідання крові. В даному препараті відсутні вітаміни та мікроелементи, тому для повного парентерального харчування їх слід вводити додатково. Для їхнього заповнення рекомендується використовувати Віталіпід Н дорослий або Віталіпід Н дитячий, Солувіт Н, Аддамель Н. З появою будь-яких симптомів та ознак алергічних реакцій інфузію слід негайно припинити. Наявність ліпідів у центральному Кабівені може змінювати результати деяких лабораторних аналізів (наприклад, концентрацію білірубіну, активність лактатдегідрогенази, насичення гемоглобіну киснем), якщо зразок крові був отриманий до моменту достатнього виведення ліпідів з кровотоку. Більшість пацієнтів введені ліпіди виводяться через 5-6 год. Внутрішньовенне введення амінокислот може супроводжуватися посиленням ниркового виведення мікроелементів, особливо цинку. Пацієнтам, які потребують тривалого внутрішньовенного харчування, може знадобитися додаткове введення мікроелементів. У сильно виснажених хворих початок парентерального харчування може викликати зсув водного балансу, що призводить до набряку легень та застійної серцевої недостатності. Крім того, протягом 24-48 годин у плазмі крові може спостерігатися зниження концентрацій калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів. Рекомендується починати парентеральне харчування повільно з ретельним контролем та відповідною корекцією кількості рідини, електролітів, вітамінів та мікроелементів. Кабівен центральний не слід вводити через один катетер та одночасно з кров'ю або препаратами крові через ризик розвитку псевдоаглютинації. Пацієнтам з гіперглікемією може знадобитися введення інсуліну. Венозний катетер, через який вводиться повне парентеральне харчування, не рекомендується використовувати для внутрішньовенного введення інших розчинів та препаратів. Будь-які залишки з відкритого контейнера мають бути знищені Використання у педіатрії Кабівен центральний призначений насамперед для пацієнтів віком від 2 років. У дітей віком до 2 років Кабівен центральний можна застосовувати лише за життєвими показаннями за відсутності спеціальних адаптованих амінокислотних розчинів, що містять таурин (аміновен інфант). Недоношені діти та діти з низькою масою при народженні можуть мати порушений метаболізм жирів. Слід ретельно контролювати концентрацію ТГ.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Фасування: N10 Форма випуску: р-р д/інфузій Упакування: фл. Виробник: Фрезеніус Кабі Дойчланд ГмбХ Завод-производитель: Fresenius Kabi Austria GmbH(Австрия) Действующее вещество: Аминокислоты для парентерального питания. .

Фасування: N4 Форма випуску: емульсія д/інфузій Упаковка: контейнер Виробник: Фрезеніус Кабі Дойчланд ГмбХ Завод-виробник: Fresenius Kabi AB(Швеція) Действующее вещество: Аминокислоты для парентерального питания+Прочие препараты [Жировые эмульсии для парентерального пита. . .

Склад, форма випуску та упаковкаЕмульсія - 1 мішок: Загальні дані: Амінокислотний розчин – 500 мл; Декстроза 42% – 298 мл; Жирова емульсія – 188 мл; Енергетична цінність – 1100 ккал; Активні компоненти: L-аланін - 7,0 г; L-аргінін – 6,0 г; Гліцин – 5,5 г; L-гістидин – 1,5 г; L-ізолейцин – 2,5 г; L-лейцин – 3,7 г; L-лізин (у вигляді лізину ацетату) – 3,3 г; L-метіонін – 2,2 г; L-фенілаланін – 2,6 г; L-пролін – 5,6 г; L-серин – 3,2 г; Таурін – 0,50 г; L-треонін – 2,2 г; L-триптофан – 1,0 г; L-тирозин – 0,20 г; L-валін – 3,1 г; Кальцію хлорид (у вигляді кальцію, хлорид дигідрату) – 0,28 г; Натрію гліцерофосфат (у вигляді гліцерофосфат натрію гідрату) - 2,1 г; Магнію сульфат (у вигляді магнію сульфат гептагідрату) – 0,60 г; Калію хлорид – 2,2 г; Натрію ацетат (у вигляді натрію ацетат тригідрату) – 1,7 г; Цинку сульфат (у вигляді цинку сульфат гептагідрату) – 0,0065 г; Глюкози (декстрози) (у вигляді декстрози моногідрату) – 125 г; Соєвих бобів олія очищена - 11,3 г; Тригліцериди середньоланцюгові – 11,3 г; Оливкова олія (рафінована) – 9,4 г;Риб'ячий жир (збагачений омега-3 жирними кислотами) – 5,6 г; Допоміжні компоненти: Гліцерол – 4,7 г; фосфоліпіди яєчного жовтка – 2,3 г; Натрію олеат – 0,06 г; Рацемічна суміш -Токоферолів - 30,6-42,3 мг; Натрію гідроксид (Регулятор pH) - qs; Кислота хлористоводнева - qs; Кислота оцтова крижана - qs; Вода для ін'єкцій – 986 мл; Що відповідає: Вуглеводи – декстроза (безводна) – 125 г; азот – 8 г; жири – 38 г; Енергетична цінність – 1100 ккал; Енергетична цінність небілкова – 900 ккал; Електроліти – натрій – 40 ммоль; Калій – 30 ммоль; Магній – 5,0 ммоль; Кальцій – 2,5 ммоль; Фосфат – 12 ммоль; Цинк – 0,04 ммоль; Сульфат – 5,0 ммоль; Хлорид – 35 ммоль; Ацетат – 104 ммоль. Осмоляльність близько 1800 мОсмоль/кг води. Теоретична осмолярність близько 1500 мОсмоль/л. pH після змішування близько 5,6. По 986 ​​мл суміші в трикамерному пластиковому контейнері "Біофін", кожна камера якого містить один з розчинів: камера, що містить розчин декстрози 42 % (298 мл відповідно), камера, що містить амінокислотний розчин (500 мл відповідно), камера, що містить жирову емульсію ( 188 мл відповідно). Кожен контейнер (з поліпропілену) разом з антиокислювачем поміщають у зовнішній пластиковий мішок (з поліетилену). По 3 (контейнер 2463 мл) або 4 мішки (контейнери по 986 ​​мл) разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну коробку (для стаціонарів).Опис лікарської формиДекстроза 42% – прозорий, безбарвний або з жовтуватим відтінком розчин. Розчин амінокислот – прозорий, безбарвний або з жовтуватим відтінком розчин. Жирова емульсія – біла однорідна емульсія. При змішуванні вмісту трьох камер – біла однорідна емульсія.Фармакотерапевтична групахарчування парентерального засіб.ФармакокінетикаЖирова емульсія Різні тригліцериди у складі СМОФліпід мають різні показники кліренсу, але СМОФліпід в середньому (як суміш) елімінується швидше, ніж довголанцюгові тригліцериди (LCT). Найнижчий показник кліренсу з усіх компонентів СМОФліпід у оливкової олії (трохи нижче, ніж у LCT), а найвищий кліренс – у середньоланцюгових тригліцеридів (МСТ). Риб'ячий жир у суміші LCT має такий же кліренс, як чисті LCT. Амінокислоти та електроліти Фармакокінетичні характеристики амінокислот і електролітів, що вводяться внутрішньовенно, такі ж, як при їх надходженні з їжею. Проте амінокислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише потім у системний кровотік, тоді як амінокислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо у системний кровотік. Декстроза Фармакокінетичні характеристики глюкози (декстрози), що вводиться шляхом інфузії, такі ж, як і при її надходженні зі звичайною їжею.ФармакодинамікаФармакологічні властивості препарату визначаються його складом. Жирова емульсія Жирова емульсія СМОФКабівен® центральний включає СМОФліпід (СМОФ - SMOF - абревіатура, що включає перші літери джерел масел, що входять до складу препарату: Soya oil - Соєва олія, Medium chain triglycerides МСТ - середньоланцюгові тригліцериди, Olive oil - Оливкове ), який за розмірами частинок та біологічними властивостями ідентичний ендогенним хіломікронам. Компоненти жирової емульсії СМОФКабівен® центральний - соєва олія, середньоланцюжкові тригліцериди, оливкова олія та риб'ячий жир - крім відмінностей у складі та енергетичної щільності, мають свої власні фармакодинамічні властивості. У соєвій олії міститься велика кількість незамінних жирних кислот. Воно найбільше багате на лінолеву кислоту (приблизно 55 - 60%), яка є ω -6 жирною кислотою. 8% складу соєвої олії представлено а-ліноленовою кислотою, що є ω-3 жирною кислотою. Жирова емульсія, що входить до складу препарату СМОФКабівен® центральний, забезпечує необхідну кількість незамінних жирних кислот. Через середньоланцюжкові жирні кислоти організм забезпечується швидкодоступною енергією, завдяки їх здатності швидко окислюватися. Оливкова олія постачає енергію у формі мононенасичених жирних кислот, які набагато менше схильні до окислення порівняно з відповідною кількістю поліненасичених жирних кислот. Риб'ячий жир характеризується високим вмістом ейкозапентаєнової (ЕРА) та докозагексаєнової (DHA) кислот. DHA є важливим структурним компонентом клітинних мембран, а ЕРА є попередником ейкозаноїдів, таких як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни. Амінокислоти та електроліти Амінокислоти входять до складу білків звичайної їжі та використовуються організмом для синтезу білків у тканинах/ а їх надлишок піддається метаболізму за низкою біохімічних шляхів. Дослідження свідчать про термогенний ефект внутрішньовенного введення амінокислот. Декстроза Глюкоза (декстроза) є незамінним джерелом енергії, що швидко вивільняється, необхідної, в тому числі, і для метаболізму амінокислот.Показання до застосуванняПарентеральне харчування дорослих та дітей з 2 років, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.Протипоказання до застосуванняВідома гіперчутливість до яєчних або соєвих білків, риб'ячого жиру або будь-якого допоміжного компонента препарату. Виражена гіперліпідемія. Виражена печінкова недостатність. Виражені порушення зсідання крові. Уроджені порушення метаболізму амінокислот. Тяжка ниркова недостатність за відсутності доступу до гемодіалізу або гемофільтрації. Гостра фаза шоку. Неконтрольована гіперглікемія. Патологічно підвищена концентрація в плазмі крові будь-якого з електролітів, що входять до складу препарату. Загальні протипоказання до інфузійної терапії: гострий, набряк легень, гіпергідратація, декомпенсована серцева недостатність та гіпотонічна дегідратація. Гемафагоцитарний синдром/синдром активації макрофагів Нестабільні стани (напр., посттравматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда у гострій стадії, декомпенсований метаболічний ацидоз, септичний шок та гіперосмолярна кома).Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень безпеки препарату СМОФКабівен® центральний у період вагітності та годування груддю не проводилось. Перед призначенням СМОФКабівен® центральний вагітним і жінкам, що годують, лікар повинен оцінити співвідношення ризик/користу.Побічна діяПобічні ефекти при правильному введенні надзвичайно рідкісні. Можливі небажані реакції: Серцево-судинна система: тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску. з боку органів дихання: задишка. з боку шлунково-кишкового тракту: порушення апетиту, нудота, блювання. порушення метаболізму: підвищення активності "печінкових" ферментів у плазмі. порушення, пов'язані з місцем введення: місцеве підвищення температури, гіперемія. реакції гіперчутливості: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, висипання на шкірі, кропив'янка, відчуття жару, озноб. з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення. При появі перелічених побічних ефектів інфузія препарату СМОФКабівен® центральний має бути припинена, після чого при необхідності продовжена з нижчою швидкістю. Для запобігання ризику, пов'язаного із занадто високою швидкістю інфузії, рекомендується використання волюметричного інфузійного насоса.Взаємодія з лікарськими засобамиДеякі лікарські засоби, такі як інсулін, можуть взаємодіяти з ліпазною системою організму. Однак цей вид взаємодії має обмежене клінічне значення. Гепарин у терапевтичних дозах викликає тимчасове вивільнення ліпопротеїнліпази у кровотік. Це може призводити до підвищеного ліполізу в плазмі, за яким слідує зниження кліренсу тригліцеридів. Соєва олія містить вітамін K1. Однак його вміст у препараті СМОФКабівен® центральний настільки малий, що його вплив на процес зсідання крові у пацієнтів, які отримують непрямі антикоагулянти, незначний. Сумісність. СМОФКабівен® центральний можна змішувати тільки з тими лікарськими засобами та поживними розчинами, для яких підтверджено сумісність з ним (вітаміни, мікроелементи, препарати глутаміну для парентерального введення, розчини електролітів), наприклад: Віталіпід Н дорослий та Віталіпід Н дитячий. Солувіт М. Аддамель М. Дипептівний. Будь-яке додавання до препарату повинно проводитись в асептичних умовах. Розчин призначений лише для одноразового застосування. Залишки розчину після завершення інфузії мають бути знищені.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно краплинно, тільки в нейтральні вени. СМОФКабівен® центральний випускається у мішках чотирьох розмірів, призначених для хворих із нормальною, помірно підвищеною чи зниженою потребою у поживних речовинах. Для повного парентерального харчування може знадобитися додавання вітамінів, електролітів і мікроелементів. Дозу слід підбирати індивідуально, і при виборі обсягу мішка слід враховувати стан хворого, масу тіла та потребу в поживних речовинах. У хворих з ожирінням дозу слід встановлювати, виходячи з ідеальної маси тіла. Доза та швидкість інфузії препарату повинні визначатися здатністю пацієнта метаболізувати жир, азот та глюкозу, а також його потребами у нутрієнтах та енергії. Потреба в азоті підтримки білкового складу організму залежить стану пацієнта (т. е. його нутритивного статусу і рівня катаболічного стресу). Режим дозування у дорослих Для пацієнтів із нормальним нутритивним статусом або в стані легкого катаболічного стресу потреба в азоті становить 0,10 - 0,15 г/кг-добу (0,6 - 0,9 г/кг-добу амінокислот). Хворі з помірним і важким катаболічним стресом, з порушенням нутритивного статусу або без нього потребують 0,15 - 0,25 г/кг-сут азоту (0,9 - 1,6 г/кг-сут амінокислот). У деяких ситуаціях (таких як у пацієнтів з опіками або у стані тяжкого катаболізму) потреба в азоті може бути ще вищою. Доза 13-31 мл/кг-добу препарату СМОФКабівен® центральний відповідає 0,10 - 0,25 г/кг-добу азоту (0,6 - 1,6 г/кг-добу амінокислот) та 14 - 35 ккал/кг- сут енергії (12 - 27 ккал/кг-сут небілкової енергії). Цей діапазон доз покриває потреби більшості пацієнтів. Швидкість інфузії: Максимальна швидкість інфузії для декстрози дорівнює 0,25 г/кг-годину, для амінокислот – 0,1 г/кг-година, а для ліпідів – 0,15 г/кг-година. Максимальна швидкість введення СМОФКабівен® центральна не повинна перевищувати 2,0 мл/кг-година (це відповідає максимальній швидкості інфузії декстрози, амінокислот та ліпідів). Рекомендована тривалість інфузії становить 12-24 години. Максимальна добова доза Максимальна добова доза варіює залежно від клінічного стану пацієнта та може змінюватися з часом. Рекомендована максимальна добова доза становить 35 мл/кг-добу та забезпечує пацієнта азотом у кількості 0,28 г/кг-добу (відповідає 1,8 г/кг/добу амінокислот), декстрозою у кількості 4,5 г/кг/добу, жиром у кількості 1,33 г/кг/добу та енергією у кількості 39 ккал/кг/добу (що відповідає 31 ккал/кг/добу небілкової енергії). Педіатричні пацієнти СМОФКабівен® центральний може застосовуватись у дітей з 2-х років. Доза визначається здатністю пацієнта метаболізувати окремі поживні речовини. Інфузію дітям (від 2 до 10 років) слід починати з низьких доз (14-28 мл/кг/добу, дозу слід збільшувати по 10-15 мл/кг/добу, максимальна доза 40 мл/кг/добу). Верхньою межею білкового навантаження в дітей віком вважають 4 г/кг. У дітей віком від 10 років можна застосовувати такі ж дози, як і у дорослих. Тривалість застосування препарату СМОФКабівен® центральний зазвичай становить від 5 до 7 днів, однак, залежно від стану пацієнта, може бути продовжена до 3-4 тижнів. Запобіжні заходи при застосуванні СМОФКабівен® центральний повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з порушеним жировим обміном, що може спостерігатися у хворих з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, панкреатитом, порушеною функцією печінки, гіпотиреозом та сепсисом. При введенні препарату СМОФКабівен® центральний хворим з такими порушеннями обов'язково необхідний ретельний контроль концентрації тригліцеридів у плазмі та концентрації глюкози у крові. Застосування препарату для новонароджених та дітей віком до 2-х років не рекомендовано через недостатність клінічного досвіду. Рекомендації щодо підготовки контейнера Біофін до використання: Надріз на зовнішньому пакеті Тримач Отвір для підвішування пакета Перегородка, що розділяється Сліпий порт (не використовується) Вхідний порт (для добавок) Вихідний порт (для інфузійної системи) Поглинач кисню (у зовнішньому пакеті) 1. Видалення зовнішнього пакета Покладіть контейнер на горизонтальну поверхню. Розірвіть зовнішній пакет у місці надрізу, потягнувши вздовж краю. Зніміть зовнішній пакет, викиньте разом з поглиначем кисню. 2. Змішування Покладіть трикамерний пакет на горизонтальну поверхню. Згортайте пакет від кута з боку власника по діагоналі у напрямку "сліпого" порту. Потім, утримуючи згорнуту частину однією рукою і зберігаючи постійний тиск усередині пакета, докладіть зусилля (натисніть) іншою рукою на "мішок", доки вертикальні перегородки не розкриються. Вертикальні перегородки розкриваються завдяки тиску вмісту пакета, що створюється! Горизонтальну перегородку не потрібно розкривати - вміст камер легко змішується після відкриття тільки вертикальних перегородок. Змішайте вміст камер; повернувши пакет 2-3 рази. (Примітка: перегородки можуть бути відкриті у зовнішньому пакеті, після чого можна видалити зовнішній пакет). 3. Підключення інфузійної системи При необхідності введення добавок (з відомою сумісністю, наприклад, спеціальні препарати вітамінів, мікроелементів, Дипептивена), зніміть (відламайте) ковпачок зі стрілкою від порту білого кольору безпосередньо перед введенням адитивів. Притримуючи основу вхідного отвору, повністю введіть через центр мембрани голку та введіть добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням іншої добавки ретельно перемішайте вміст, перевернувши мішок кілька разів. Підключення інфузійної системи: безпосередньо перед введенням голки зніміть ковпачок із порту синього кольору. Утримуючи мішок вихідним отвором нагору, введіть голку через мембрану, при необхідності повертаючи та проштовхуючи її. Використовуйте інфузійну систему без доступу повітря або перекрийте повітря на системі, що має доступ повітря. (Примітка – внутрішня частина портів стерильна) 4.Підвішування па інфузійну стійку Повісьте мішок на стійку (за допомогою отвору на утримувачі).ПередозуванняСиндром перевантаження жиром Порушена здатність метаболізувати тригліцериди може призводити до розвитку "синдрому перевантаження жиром", що може бути викликано передозуванням ліпідів. Необхідно звертати увагу на можливі ознаки метаболічного навантаження. Причини порушеного метаболізму ліпідів можуть бути генетичними (індивідуальні зміни метаболізму), крім цього, на жировий обмін можуть впливати справжні або попередні захворювання. Висока гіпертригліцеридемія та синдром перевантаження жиром можуть розвинутись навіть при рекомендованій швидкості введення препарату, якщо раптово змінюється клінічний стан пацієнта (наприклад, порушується функція нирок або розвиваються інфекційні ускладнення). Синдром перевантаження жиром характеризується гіперліпідемією, лихоманкою, жировою інфільтрацією печінки, гепатомегалією з жовтяницею або без неї, спленомегалією, анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, порушеннями згортання крові, гемолізом та ретикулоцитозом. Симптоми, як правило, оборотні та купуються при припиненні інфузії жирової емульсії. Введення великої кількості амінокислот Як і у разі застосування інших розчинів амінокислот, при перевищенні рекомендованої швидкості інфузії препаратом СМОФКабівен® центральний, амінокислоти, що містяться в ньому, можуть призводити до небажаних явищ. Можливий розвиток нудоти, блювоти, ознобу та підвищеного потовиділення. Інфузія амінокислот також може спричинити підвищення температури тіла. При порушенні ниркової функції можуть підвищуватися концентрації метаболітів азоту, таких як креатинін і сечовина. Надмірне введення декстрози Якщо швидкість інфузії декстрози перевищуватиме поріг її кліренсу, у пацієнта розвинеться гіперглікемія. При розвитку симптомів перевантаження жиром або амінокислотами інфузія препарату СМОФКабівен® центральний повинна бути припинена або її швидкість повинна бути зменшена. При передозуванні цих лікарських речовин немає специфічного антидоту. Невідкладні заходи при передозуванні ліпідів та амінокислот зводяться до заходів підтримки життя з особливою увагою до дихальної та серцево-судинної систем. Крім того, необхідно проводити ретельний біохімічний моніторинг і проводити терапію специфічних порушень метаболізму. При виникненні гіперглікемії, необхідно провести терапію відповідно до клінічної ситуації за допомогою призначення інсуліну короткої дії та/або корекції швидкості інфузії препарату СМОФКабівен® центральний. Крім цього передозування може призводити до перевантаження рідиною, дисбалансу електролітів та гіперосмолярного стану. У поодиноких випадках, якщо дані симптоми набувають тяжкого характеру, повинна бути розглянута можливість гемодіалізу, гемофільтрації або гемодіафільтрації.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРозчини препарату СМОФКабівен® центральний мають осмолярність 1500 мОсм/л і тому не придатні для внутрішньовенного введення в периферичні вени як у дорослих, так і у дітей через небезпеку розвитку тромбофлебіту. Здатність метаболізувати жир є індивідуальною у кожного хворого, тому показники ліпідного обміну пацієнтів повинні рутинно моніторуватися. Зазвичай моніторинг зводиться до щоденного визначення вмісту тригліцеридів. Концентрація тригліцеридів у плазмі під час інфузії не повинна перевищувати 4 ммоль/л. Передозування ліпідів може призвести до синдрому навантаження жиром. Даний лікарський препарат містить соєву олію, риб'ячий жир та яєчні фосфоліпіди, які в поодиноких випадках можуть викликати алергічні реакції. Алергія на сою та арахіс може бути перехресною. При виникненні будь-яких ознак анафілактичної реакції (таких як лихоманка, озноб, висип чи задишка) інфузія препарату повинна бути припинена. Для запобігання ризику, пов'язаного із занадто високою швидкістю інфузії, рекомендується використання волюметричного інфузійного насоса. Порушення водно-електролітного балансу (наприклад, патологічно високі або низькі концентрації електролітів у плазмі) мають бути кориговані до початку інфузії препарату СМОФКабівен® центральний. СМОФКабівен® центральний повинен використовуватися з обережністю у пацієнтів зі схильністю до затримки електролітів. У таких пацієнтів під час будь-якої внутрішньовенної інфузії потрібний додатковий контроль електролітів плазми. З появою будь-якої патологічної ознаки інфузія має бути припинена. Враховуючи те, що при використанні центрального венозного доступу ризик виникнення інфекції підвищений, необхідно суворо дотримуватись асептики під час катетеризації центральної вени та маніпуляцій з катетером. Необхідно проводити моніторинг концентрацій глюкози, електролітів, осмолярності плазми, водного балансу, кислотно-основного стану та активності печінкових ферментів не рідше одного разу на три дні. При застосуванні жирових емульсій протягом тривалого часу рекомендується періодично виконувати загальний аналіз крові та коагулограму. У пацієнтів з нирковою недостатністю введення калію та фосфатів має проводитися з обережністю для запобігання розвитку гіперкаліємії та гіперфосфатемії. Додаткові кількості електролітів повинні додаватися до СМОФКабівен® центральний з огляду на клінічну ситуацію, при цьому потрібно щодня визначати їх концентрації у плазмі. За наявності у пацієнта лактат-ацидозу, недостатньої доставки кисню та підвищеної осмолярності плазми парентеральне харчування має проводитись з обережністю. Вміст жиру в розчині СМОФКабівен® центральний може призводити до неправильних результатів деяких лабораторних тестів (таких як білірубін, лактатдегідрогеназа, насичення гемоглобіну киснем, гемоглобін), якщо зразки крові були отримані до виведення жиру з кровотоку. У більшості пацієнтів кров у судинному руслі звільняється від вмісту жиру протягом 5-6 годин після припинення його ведення. Внутрішньовенне введення амінокислот супроводжується підвищеною екскрецією мікроелементів, зокрема цинку та міді, із сечею. Це має бути враховано при додаванні мікроелементів до парентерального харчування, особливо якщо воно проводитиметься тривалий час. При цьому необхідно враховувати кількість цинку, що входить до складу СМОФКабівен® центральний. У пацієнтів з порушеним, нутритивним статусом початок парентерального харчування може призводити до деякої затримки рідини, яка у свою чергу може сприяти розвитку набряку легень та хронічної серцевої недостатності, а також зниженню концентрації калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів у плазмі. Ці явища можуть проявитися протягом 24 - 48 годин після початку парентерального харчування. Їх можна уникнути, якщо починати парентеральне харчування поступово, а також ретельно моніторувати і вчасно вносити поправки в кількості електролітів, мінералів, вітамінів і рідини, що вводяться. СМОФКабівен® центральний не повинен вводитися одночасно з кров'ю в одній системі через ризик розвитку псевдоаглютинації. Пацієнтам з гіперглікемією може знадобитися призначення інсуліну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат застосовується для лікування пацієнтів, які перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕмульсія - 1 мл: Активні речовини: ретинолу пальмітат 135.3 мкг, що відповідає вмісту ретинолу (віт. А) 69 мкг; α-токоферол (віт. Е) 640 мкг; ергокальциферол (віт. D2) 1 мкг; фітоменадіон (віт. K1) 20 мкг. Допоміжні речовини: олія соєвих бобів - 100 мг, фосфоліпіди яєчного жовтка - 12 мг, гліцерол безводний - 22 мг, натрію гідроксид 1M - до pH 8.0 (є коректором pH і на етикетки ампули та картонні пачки не виноситься), вода до 1 мл. 10 мл - ампули скляні (10) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиЕмульсія для інфузій; білого кольору, гомогенна.Фармакотерапевтична групаПолівітамінний препарат. Фармакологічні властивості препарату обумовлені властивостями жиророзчинних вітамінів, що входять до його складу. Віталіпід Н дитячий - це суміш вітамінів у кількостях, споживаних при звичайній дієті, і не повинна мати жодних фармакодинамічних ефектів, крім відновлення та підтримання нормального рівня вітамінів A, D2, Е, К1.Клінічна фармакологіяЖиророзчинні вітаміни для додавання до розчинів для парентерального харчування.Показання до застосуванняДля забезпечення добової потреби у жиророзчинних вітамінах A, D2, Е, К1 при парентеральному харчуванні у новонароджених та дітей віком до 11 років.Протипоказання до застосування- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; захворювання, що протікають з порушенням обміну жирів, такі, як ниркова недостатність, декомпенсований цукровий діабет, панкреатит, порушення функції печінки, гіпотиреоз (якщо відзначається гіпертригліцеридемія) та тяжкий сепсис. У таких хворих у разі використання Віталіпіду необхідно ретельно контролювати рівень тригліцеридів у сироватці; підвищена чутливість до протеїнів сої та яєць.Побічна діяНа тлі інфузії Віталіпіду Н дитячий можуть виникати побічні реакції, характерні для будь-яких жирових емульсій для парентерального харчування.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно. Перед використанням Віталіпід Н дитячий необхідно розвести. Усі маніпуляції мають проводитися в асептичних умовах. Для новонароджених із масою тіла менше 2.5 кг (недоношених або дітей із низькою масою тіла при народженні) добова доза становить 4 мл/кг маси тіла Віталіпіду Н дитячий на добу. Для решти дітей віком до 11 років препарат призначають у дозі 10 мл (1 ампула) на добу. За 1 годину до початку інфузії в асептичних умовах 10 мл (одну ампулу) препарату Віталіпід Н дитячий додають до 500 мл Інтраліпіду 10% та 20%. Отриманий розчин перемішують легким похитуванням, потім використовують для парентеральних інфузій відповідно до інструкції із застосування Інтраліпіду. Отриманий розчин слід використовувати протягом 24 годин.Умови відпустки з аптекЗа рецептом