Болеутоляющие препараты Марбиофарм ОАО

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.:. Активні речовини: метамізол натрію – 0,5 г; Допоміжні речовини: сахароза (цукор-рафінад) – 0,0057 г, крохмаль картопляний – 0,0244 г, кальцію стеарату моногідрат – 0,0057 г, тальк – 0,0142 г. Пігулки по 500 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої або по 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з паперу пакувального з поліетиленовим покриттям. По 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Допускається контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування укладати в коробку з коробкового картону. Контурні без'ячейкові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування укладають у коробку з коробкового картону.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з ризиком та фаскою.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаДобре і швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. У стінці кишківника гідролізується з утворенням активного метаболіту. Незмінений метамізол натрію у крові відсутній. Зв'язок активного метаболіту з білками – 50-60 %. Метаболізується у печінці, виводиться нирками. У терапевтичних концентраціях проникає у грудне молоко.ФармакодинамікаАналгезуючий ненаркотичний засіб, похідний піразолону, неселективно блокує циклооксигеназу і знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти. Перешкоджає проведенню больових екстра- та пропріорецептивних імпульсів по пучках Голлі та Бурдаха, підвищує поріг збудливості таламічних центрів больової чутливості, збільшує тепловіддачу. Відмінною рисою є незначна вираженість протизапального ефекту, що зумовлює слабкий вплив на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Має аналгетичну, жарознижувальну та деяку спазмолітичну (щодо гладкої мускулатури сечовивідних та жовчовивідних шляхів) дію. Дія розвивається через 20-40 хв після прийому внутрішньо і досягає максимуму через 2 год.Показання до застосуванняГарячковий синдром (інфекційно-запальні захворювання, укуси комах - комарі, бджоли, оводи та інші посттрансфузійні ускладнення). Больовий синдром (слабкої та помірної виразності): у тому числі невралгія, міалгія, артралгія, жовчна колька, кишкова колька, ниркова колька, травми, опіки, декомпресійна хвороба, оперізуючий лишай, орхіт, радикуліт, міозит, післяопераційний біль зубний біль, альгодисменорея.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), печінкова та/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, повне або неповне поєднання. або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); анемія, лейкопенія, вагітність, період лактації. З обережністю:. Дитячий вік до 3 місяців, захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит - у тому числі в анамнезі), алкоголізм.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяЗ боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі у червоний колір. Алергічні реакції: кропив'янка (у тому числі на кон'юнктиві та слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспастичний синдром. З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: зниження артеріального тиску.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти етанолу. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час лікування метамізолом натрію. При одночасному застосуванні циклоспорину знижується концентрація останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми, пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їх активність. Фенілбутазон, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки при одночасному застосуванні зменшують ефективність метамізолу натрію. Одночасне застосування з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними лікарськими засобами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності. Седативні та анксіолітичні лікарські засоби (транквілізатори) посилюють аналгетичну дію метамізолу натрію. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол (сповільнює інактивацію). Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо, по 250-500 мг 2-3 рази на добу, максимальна разова доза – 1 г, добова – 3 г. Разові дози для дітей 8-14 років – 250 мг, кратність прийому 2-3 рази на добу.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова та/або печінкова пара . Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля; проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні дітей віком до 5 років та хворих, які отримують цитостатичні лікарські засоби, прийом метамізолу натрію повинен проводитись лише під наглядом лікаря. У хворих на атопічну бронхіальну астму та полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідне негайне відміна препарату. При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Неприпустимо використання для зняття гострого болю в животі (до з'ясування причини). Можливе фарбування сечі у червоний колір за рахунок виділення метаболіту (значення не має).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: метамізол натрію – 500 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор білий) – 5,7 мг, крохмаль картопляний – 24,4 мг, кальцію стеарату моногідрат – 5,7 мг, тальк – 14,2 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої або по 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з паперу пакувального з поліетиленовим покриттям. По 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Допускається контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування укладати в коробку з коробкового картону. Контурні без'ячейкові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування укладають у коробку з коробкового картону.Опис лікарської формиТаблетки білого мулу білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з ризиком та фаскою.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо метамізол натрію гідролізується до фармакологічно активного 4-N-метиламіноантипірину (МАА). Біодоступність МАА після внутрішнього прийому становить 90%, що дещо вище, ніж при парентеральному введенні. Одночасний прийом їжі не має значного впливу на фармакокінетику метамізолу натрію. Клінічна ефективність визначається переважно МАА, а також меншою мірою метаболітами 4-N-аміноантипірину (АА). Величина площі під кривою "концентрація-час" (AUC) АА становлять 25% цієї величини для МАА. Метаболіти 4-N-ацетиламіноантипірин (ААА) і 4-N-форміл-аміноантипірин (ФАА) не мають фармакологічної активності. Всім метаболітам властива нелінійна фармакокінетика. Клінічна значимість цього явища не відома. при короткостроковому застосуванні кумуляція метаболітів не відіграє великої ролі. Метамізол натрію проникає крізь плаценту. Метаболіти метамізолу проникають у грудне молоко. Зв'язок із білками плазми МАА становить 58%, АА – 48%, ФАА – 18%, ААА – 14%. Після одноразового прийому внутрішньо 85% дози виявляється у сечі у вигляді метаболітів, з них 3±1% – МАА, 6±3% – АА, 26±8% – ААА та 23±4% – ФАА. Нирковий кліренс після одноразового прийому 1 г метамізолу натрію внутрішньо для МАА дорівнює 5±2 мл/хв, АА –38±13 мл/хв, ААА – 61±8 мл/хв та ФАА – 49±5 мл/хв. Відповідні періоди напіввиведення з плазми для МАА – 2,7±0,5 год, АА-3,7±1,3 год, ААА – 9,5±1,5 год та ФАА – 11,2±1,5 год. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку AUC підвищується в 2-3 рази. У пацієнтів з цирозом печінки періоди напіввиведення МАА та ФАА при одноразовому прийомі препарату збільшуються приблизно в 3 рази, тоді як періоди напіввиведення АА та ААА не наслідують ту саму закономірність. У таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз. Порушення функції нирок. Згідно з наявними даними, при нирковій недостатності швидкість виведення деяких метаболітів (ААА та ФАА) знижується. Таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз.ФармакодинамікаМає знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, є похідним піразолону. Механізм дії остаточно не вивчений. Згідно з результатами досліджень, метамізол і його активний метаболіт (4-N-метил-аміноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти.Показання до застосуванняТяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах та післяопераційному больовому синдромі, при кольках, при онкологічних захворюваннях та інших станах, де протипоказані інші терапевтичні заходи. Гарячка, стійка до інших методів лікування.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, а також до піразолідину, наприклад, фенілбутазону (включаючи пацієнтів, які перенесли агранулоцитоз внаслідок застосування цих препаратів), або іншим компонентам препарату; Аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (на кшталт кропив'янка-ангіоневротичний набряк), тобто. пацієнти з бронхоспазмом або іншими формами анафілактоїдних реакцій (наприклад, кропив'янка, риніт, ангіоневротичний набряк) у відповідь на застосування саліцилатів, парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), таких як диклофенак, ібупрофен, індометацин; Порушення кістковомозкового кровотворення (наприклад після цитостатичної терапії) або захворювання кровотворних органів; Спадковий дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу); Гостра інтермітує печінкова порфірія (ризик розвитку нападів порфірії); Вагітність (перший та третій триместри) та період грудного вигодовування; Дитячий вік віком до 15 років; Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: Артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), зниження обсягу циркулюючої крові, нестабільність гемодинаміки (інфаркт міокарда, множинна травма, шок, що починається), серцева недостатність, що починається, висока лихоманка (підвищений ризик різкого зниження артеріального тиску); Захворювання, при яких значне зниження артеріального тиску може мати підвищену небезпеку (пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця та стенозом артерій головного мозку); хронічне зловживання алкоголем; Бронхіальна астма, особливо у поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка та інші види атопії (алергічних захворювань, у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до сенсибілізації: полінози, алергічний риніт тощо) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); Непереносимість алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв з такими симптомами як свербіж, сльозотеча виражене почервоніння особи) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); Непереносимість барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); Тяжкі порушення функції печінки та нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію); Вагітність (другий триместр). Якщо у Вас є одне з цих захворювань або станів, перед прийомом препарату проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяЗастосування у першому та третьому триместрі вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано. Вагітність Метамізол натрію проникає крізь плацентарний бар'єр. Дані щодо застосування метамізолу натрію під час вагітності обмежені. За результатами доклінічних досліджень, тератогенна дія метамізолу натрію у щурів та кролів не виявлена, у високих дозах спостерігалась фетотоксичність. Оскільки адекватних даних про застосування у людей немає, метамізол натрію не повинен застосовуватись у першому триместрі вагітності. У другому триместрі вагітності метамізол натрію може застосовуватися лише у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Незважаючи на те, що метамізол натрію слабо інгібує синтез простагландинів, не можна виключити можливість передчасного (внутрішньоутробного) закриття артеріального (Боталова) протоки, а також перинатальних ускладнень,обумовлених порушенням агрегації тромбоцитів у матері чи новонародженого. Тому метамізол натрію протипоказаний у третьому триместрі вагітності. Період лактації Метаболіти метамізолу натрію потрапляють у грудне молоко, тому при застосуванні препарату, а також протягом 48 годин після останньої дози необхідно припинити годування груддю.Побічна діяНебажані реакції класифіковані таким чином, згідно з класифікацією ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я): ​​дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100 до Порушення з боку серця - Частота невідома: синдром Коунісу (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення). Порушення з боку імунної системи: - Рідко: анафілактичні/анафілактоїдні реакції; Дуже рідко: аналгетична бронхіальна астма; Частота невідома: анафілактичний шок. Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години. У легших випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки або скарг з боку шлунково-кишкового тракту. У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку. У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезирующих препаратів ці реакції зазвичай проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: фіксований лікарський дерматит; Рідко: шкірний висип; Частота невідома: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Рідко: лейкопенія; Дуже рідко: агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним результатом та тромбоцитопенію; Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем. Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (ротової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але завжди, відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або вони не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення. Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайне скасування препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень. При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. розділ "Особливі вказівки"). Порушення з боку судин: - Нечасто: ізольована артеріальна гіпотензія. Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливо фармакологічно зумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Дуже рідко: порушення функції нирок; Частота невідома: інтерстиційний нефрит. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів з порушеною функцією нирок можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією або протеїнурією. Загальні розлади: - Нечасто: можливе забарвлення сечі в червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту - рубазонової кислоти.Взаємодія з лікарськими засобамиЗ циклоспорином Метамізол натрію може викликати зниження концентрації плазмової циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрації циклоспорину. З хлорпромазином При одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії. З метотрексатом та іншими мієлотоксичними засобами Одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому цієї комбінації слід уникати. З іншими ненаркотичними аналгетичними засобами Одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність. З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. З седативними засобами та транквілізаторами Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білком (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин) Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїдні засоби та індометацин, посилює їхню дію. З тіамазолом та сарколізином Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії. З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом Кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію. З ацетилсаліциловою кислотою (АСК) При одночасному застосуванні метамізолу натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб. З бупропіоном Метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні. З іншими лікарськими засобами Добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена. Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.Спосіб застосування та дозиДоза залежить від вираженості болю або лихоманки, а також індивідуальної сприйнятливості до дії анальгетиків. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю води. Спочатку слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Максимальна дія препарату розвивається, як правило, через 30-60 хв після прийому внутрішньо. Одноразова доза для дорослих та підлітків старше 15 років (з масою тіла понад 53 кг) становить 250-500-1000 мг (1/2-1-2 таблетки). Максимальна разова доза становить 1000 мг (2 таблетки). При недостатньому ефекті одноразову дозу можна приймати до 4 разів на добу. Максимальна добова доза – 4000 мг (8 таблеток). Тривалість прийому не більше 5 днів як знеболювальний засіб і не більше 3 днів як жарознижувальний. Літні пацієнти Літнім пацієнтам необхідно зменшити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію. Тяжкий загальний стан та порушення кліренсу креатиніну Пацієнтам з тяжким загальним станом та порушенням кліренсу креатиніну необхідно знизити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію. Ниркова або печінкова недостатність Оскільки у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки швидкість виведення препарату знижується, слід уникати багаторазового прийому високих доз. При короткостроковому застосуванні зниження дози не потрібне. Досвід тривалого застосування відсутній.ПередозуванняНе слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість застосування! Симптоми Гостра передозування проявляється нудотою, блюванням, болем у животі, порушенням функції нирок/гострої нирковою недостатністю (наприклад, як прояв інтерстиціального нефриту), та, рідше, симптомами з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливістю, порушенням свідомості, комою, судомами) та зниженням артеріального тиску, що призводить до тахікардії та шоку, порушенням серцевого ритму (тахікардією), гіпотермією, задишкою, гострим агранулоцитозом, геморагічним синдромом, паралічем дихальних м'язів. При високому передозуванні екскреція рубазонової кислоти може забарвити сечу червоного кольору. Лікування Специфічний антидот не відомий. При недавньому передозуванні (якщо після прийому препарату пройшло не більше 1-2 годин) з метою обмеження надходження препарату в організм проводять первинну детоксикацію (наприклад, промивання шлунка) або сорбційну терапію (наприклад, активоване вугілля). Основний метаболіт (4-N-метиламіноантипірин) видаляється при гемодіалізі, гемофільтрації, гемоперфузії або плазмофільтрації. Лікування передозування, так само як і профілактика серйозних ускладнень, може вимагати загального та спеціального інтенсивного медичного спостереження та лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат містить похідне піразолону – метамізол натрію, який зрідка може викликати загрозливий для життя шок та агранулоцитоз. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактоїдні реакції, також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших ненаркотичних аналгетиків/НПЗЗ. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів та піразолідинів. Агранулоцитоз/Панцитопенія При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Будь-коли на тлі лікування метамізолом натрію можливий розвиток агранулоцитозу. Він виникає дуже рідко, триває не менше тижня, не залежить від дози, може бути важким, загрожувати життю і навіть призвести до смерті. У зв'язку з цим при появі симптомів можливо пов'язаних з нейтропенією (лихоманки, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини, вагініту або проктиту, зниження кількості нейтрофілів у периферичній крові менше 1500/мм) лікування препаратом та звернутися до лікаря. У разі розвитку панцитопенії лікування слід негайно припинити, необхідно контролювати показники розгорнутого аналізу крові аж до нормалізації. Всі пацієнти повинні бути поінформовані про те, що при появі симптомів патологічної зміни крові (наприклад, загального нездужання, інфекцій, стійкої лихоманки, утворення гематом, кровотечі, блідості) на фоні прийому метамізолу натрію слід негайно звернутися за медичною допомогою. Анафілактичні/анафілактоїдні реакції Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести ретельне опитування пацієнта. При виявленні ризику розвитку анафілактоїдних реакцій застосування препарату допускається лише після ретельної оцінки можливих ризиків та очікуваної користі. Якщо прийнято рішення про застосування метамізолу натрію, за пацієнтом необхідно встановити суворе медичне спостереження та забезпечити готовність негайних заходів. Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію обумовлюють наступні стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (на кшталт кропив'янка-ангіоневротичний набряк) (див. розділ "Протипоказання); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом; наприклад, тартразину або консервантів (наприклад, бензоатів), непереносимість алкоголю, на тлі якої, навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв, у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму (див. розділ "Протипоказання). У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід дотримуватися особливої ​​обережності. Тяжкі шкірні реакції На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона (ССД) та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі симптомів ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) лікування метамізолом натрію слід негайно припинити і ніколи його не відновлювати. Пацієнти повинні бути обізнані з симптомами даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування. Ізольовані гіпотензивні реакції Метамізол натрію може спричинити гіпотензивні реакції. Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений за умови: попередньої артеріальної гіпотензії, зниження обсягу циркулюючої крові або дегідратації, нестабільної гемодинаміки або гострого порушення кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (наприклад, серцево-судинна реанімація). У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати будь-якою ціною (наприклад, при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію можна застосовувати лише за ретельного спостереження за гемодинамічними параметрами. Біль в животі Неприпустимо використання препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини). Порушення функції печінки або нирок У пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок застосовувати метамізол натрію допускається лише після суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У діапазоні доз, що рекомендується, вплив на концентрацію уваги і швидкість психомоторних реакцій не встановлено. При прийомі високих доз рекомендується дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами, роботі з механізмами та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 р.: Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 360 мг, парацетамол 270 мг, кофеїн 45 мг. Гранули 3 г в інд/упаковці.Опис лікарської формиГранульований порошок світло-жовтого кольору з білими та жовтими вкрапленнями. Допускається наявність грудочок, що легко розсипаються.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальним, протизапальним.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота. При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 год. Метаболізується переважно в печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: прийому невеликих доз період напіввиведення - 2-3 год, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 год. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Кофеїн. При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації – 50-75 хв після прийому внутрішньо, максимальна концентрація 1,6 – 1,8 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4 – 0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78 – 0,92 л/кг. Зв'язок з білками крові (альбумінами) – 25 – 36%. Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя – до 10 – 15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – теофілін. Ці сполуки згодом демітуються в монометилксантини, а потім у метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9 – 5,3 год (іноді – до 10 год). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%). Парацетамол. Абсорбція висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5 – 2 год; максимальна концентрація – 5 – 20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо викликаний запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не надає стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабо вираженою здатністю інгібувати синтез простагландину в периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ІнструкціяВсередину. Один пакет препарату розчинити у 100 мл гарячої. води. Застосовувати свіжоприготовлений розчин. Препарат застосовують після їди по 1 пакету 2-3 рази на день.Показання до застосуванняГоловний біль; Мігрень; Зубний біль; Невралгія; Міалгія; Артралгія; Альгодисменорея; гостре респіраторне захворювання; Грип.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа, та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (в т.ч. в анамнезі); Гемофілія; Геморагічний діатез; Гіпопротромбінемія; Портальна гіпертензія; Авітаміноз К; Ниркова недостатність; Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; Виражена артеріальна гіпертензія; Тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця; Глаукома; Підвищена збудливість; порушення сну; Хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; При гарячковому синдромі – дитячий вік до 18 років; При больовому синдромі – дитячий вік до 15 років; Дефіцит сахарази/ізомальтази; Непереносимість фруктози; Глюкозо-галактозна мальабсорбція; Фенілкетонурія; Вагітність та період грудного вигодовування; Гіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 15 років.Побічна діяГастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, нефротоксичність, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, Лайєлла), тахікардія, підвищення артеріального тиску, бронхоспазм. Синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки). При тривалому застосуванні - запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота.Взаємодія з лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота. Підсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне застосування з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, метотрексатом збільшує ризик побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Парацетамол. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяє утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн. Прискорює всмоктування ерготаміну, знижує всмоктування препаратів кальцію у шлунково-кишковому тракті, знижує ефект наркотичних та снодійних засобів.Спосіб застосування та дозиДля усунення больового синдрому дорослим і дітям старше 15 років - по 1-2 пакети одноразово, дорослим при гарячковому синдромі - по 1 пакету 3-4 рази на день. Максимальна добова доза – 6 пакетів. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря).ПередозуванняСимптоми (обумовлені ацетилсаліцилової кислотою): при легких інтоксикаціях -нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; важка інтоксикація – загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, піт). У міру посилення інтоксикації прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Симптоми (обумовлені кофеїном): гастралгія, ажитація, тривожність, збудження, руховий неспокій, аритмія, прискорене сечовипускання, нудота та блювання. Симптоми (обумовлені парацетамолом): блідість шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, порушення метаболізму глюкози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). 1 пакет препарату містить 1 ХЕ (хлібну одиницю). У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецепта