Дерматология Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активні речовини: бетаметазону дипропіонат у перерахунку на 100% речовину 0,064 г, що еквівалентно 0,05 г бетаметазону, гентаміцину сульфат у перерахунку на гентаміцин 0,1 г, клотримазол у перерахунку на 100% речовину допоміжні речовини: пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) – 0,05 г, парафін рідкий (вазелінове масло) – 5 г, ізопропілміристат – 1 г, вазелін – до 100 г. Мазь для зовнішнього застосування 0,05% + 0,1% + 1%. По 15 або 30 г в алюмінієву губу. Кожну тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиНапівпрозора мазь білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування+антибіотик-аміноглікозид+протигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри шкірному застосуванні препарату в терапевтичних дозах трансдермальне всмоктування діючих речовин у кров є дуже незначним. При аплікації на шкіру інтенсивність всмоктування бетаметазону залежить від стану епідермального бар'єру (запалення та шкірні захворювання підвищують всмоктування). Застосування оклюзійних пов'язок підвищує трансдермальне всмоктування бетаметазону та гентаміцину, що може спричинити збільшення ризику розвитку системних побічних ефектів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, має протизапальну, протиалергічну, антибактеріальну та протигрибкову (фунгіцидну) дію. Гентаміцин – антибіотик широкого спектра дії із групи аміноглікозидів, діє бактерицидно. Високочутливі грамнегативні мікроорганізми: Proteus spp. (індолпозитивний та індолнегативний), Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Campylobacter spp., Staphylococcus spp. (Метицилінорезистентні). Чутливі: Enterococcus faecalis, Scrralia spp., Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Citrobacter spp. Резистентні: Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, анаеробні мікроби: Streptococcus spp. (крім Streptococcus pneumoniae), Enterococcus faecalis; Providencia rettgeri. Бетаметазон - глюкокортикостероїд, має місцеву протизапальну, протинабрякову, протиалергічну дію. Клотримазол – протигрибковий засіб із групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо патогенних дерматофітів (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis), дріжджових та цвілевих грибів (Candida spp., Torulopsis glabrata, Rhodotorula spp., Pityrose.Показання до застосуванняПростий та алергічний дерматити (особливо ускладнені вторинним інфікуванням), дифузний нейродерміт (в т.ч. атопічний дерматит), обмежений нейродерміт (в т.ч. простий хронічний лишай), екзема, дерматомікози (дерматофітії, кандидоз, різнобарвність локалізації в пахвинній ділянці та великих складках шкіри.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до якогось із компонентів препарату, туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, вітряна віспа, простий герпес, шкірні поствакцинальні реакції, відкриті рани, дитячий вік (до 2 років). З обережністю: Вагітність (особливо І триместр). Дитячий вік від 2 до 18 років.Вагітність та лактаціяПід час вагітності (особливо в 1 триместрі) місцеве застосування мазі у вагітних допускається лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі застосування препарату має бути нетривалим і обмежуватися невеликими ділянками шкірних покровів. Невідомо, чи виділяються компоненти препарату із грудним молоком. Тому при призначенні мазі Акрідерм® ГК у період лактації рекомендується припинення грудного вигодовування.Побічна діяСверблячка, печіння, подразнення, сухість шкіри, фолікуліт, гіпертрихоз, стероїдні вугри, гіпопігментація, алергічні реакції. При застосуванні оклюзійних пов'язок – мацерація, інфікування, атрофія шкіри, стрії, пітниця. При тривалому лікуванні або нанесенні на велику поверхню – розвиток системних побічних ефектів: підвищення маси тіла, остеопороз, підвищення артеріального тиску, набряки, виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, загострення прихованих осередків інфекції, гіперглікемія, збудження, безсоння, дисмен.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не виявлена.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять на уражені ділянки шкіри, злегка втираючи невелику кількість 2 рази на добу. Тривалість лікування визначається індивідуально та залежить від нозологічної форми та тяжкості захворювання. При дерматомікозі стоп середня тривалість лікування – 2-4 тижні. Якщо клінічне покращення найближчим часом не настає, необхідно уточнити діагноз або змінити схему лікування.ПередозуванняСимптоми: явища гіперкортицизму. Лікування: поступове відміна препарату. Симптоматична терапія. За необхідності – корекція електролітних порушень.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати влучення в очі. З появою стійкої бактеріальної чи грибкової мікрофлори слід відмінити препарат, призначити відповідну терапію. У зв'язку з тим, що у дітей площа шкірних покровів по відношенню до маси тіла більша, ніж у дорослих, а також недостатньо розвинений епідерміс, при зовнішньому застосуванні препарату можливе всмоктування пропорційно більшої кількості діючих речовин і, отже, існує більший ризик розвитку системних побічних явищ . Застосовувати препарат у дітей слід максимально короткий термін і з дотриманням усіх запобіжних заходів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 мг: Активна речовина: азелаїнова кислота; Допоміжні речовини: бензойна кислота, метил піролідон, пропіленгліколь, динатрію едетат, сквалан, натрію гідроксид, диметикон, карбомер інтерполімер, макрогола цетостеарат та вода очищена. Гель для зовнішнього застосування 15% туби 30 г.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування білого або майже білого кольору допускається наявність слабкого специфічного запаху.Фармакотерапевтична групаБактеріостатичне.ФармакокінетикаВсмоктування: Після нанесення на шкіру проникає в епідерміс та дерму, 3.6% загальної дози абсорбується у системний кровотік. Метаболізм та виведення: Частина кислоти, що всмокталася, виводиться нирками в незміненому вигляді, частина - у вигляді дикарбонових кислот (C7, C5), що утворюються в результаті бета-окислення.ФармакодинамікаПрепарат для зовнішнього застосування. Має бактеріостатичну активність щодо Propionibacterium acne і Staphylococcus epidermidis, знижує вироблення жирних кислот, що сприяють виникненню акне. Зменшує утворення комедонів. Впливаючи на процес ороговіння клітин епідермісу, пригнічує ріст та активність аномальних меланоцитів, що спричиняють гіперпігментацію типу мелазми. Чинить противугрову, депігментуючу дію.Клінічна фармакологіяПрепарат з антипроліферативною та антибактеріальною дією для лікування вугрів, гіперпігментації.ІнструкціяВикористовувати зовнішньо. Гель слід наносити на попередньо ретельно вимиту (водою або очищену м'яким косметичним засобом, що очищає) і висушену шкіру обличчя. Гель наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри та злегка втирають.Показання до застосуванняВугровий висип (acne vulgaris). Розацеа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: на початку лікування можлива місцевоподразнююча дія, гіперемія та лущення шкіри, печіння, еритема, свербіж, які зазвичай припиняються в процесі лікування; можливо – шкірні алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожна застосовувати у поєднанні з іншими лікарськими засобами для терапії вугрової висипки.Спосіб застосування та дози2 рази на добу (вранці та ввечері). Приблизно 2.5 см гелю достатньо для поверхні обличчя. У пацієнтів з звичайними вуграми (acne vulgaris) виражене поліпшення зазвичай спостерігається через 4 тижні. Для отримання найкращих результатів застосування препарату слід продовжувати протягом кількох місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати потрапляння препарату в очі, а також слизові оболонки носа, губ і рота, у разі ненавмисного контакту - негайно промити водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель. Активні речовини: препарат сірки, гіалуронова кислота, сік Aloe Vera, полівінілпіролідон. Флакон 100мл.Опис лікарської формиГель прозорий.ХарактеристикаГель покращує колір та тургор шкіри, заспокоює її, зменшує запальні явища, регулює природний жировий баланс, не пересушуючи шкіру.Властивості компонентівПрепарат сірки і Сік Aloe Vera, що містяться в "Демотені", мають протизапальну дію і сприяють регенерації епідермісу, гіалуронова кислота зволожує шкіру, покращує колір і тургор шкіри.ІнструкціяНанести на очищену особу та масажними рухами розподілити по шкірі. Чи не змивати. Для профілактики запальних захворювань застосовувати щодня перед сном після вмивання. При виражених симптомах запалення застосовувати 2 рази на день уранці та ввечері. Наносити 1 раз на день.РекомендуєтьсяКосметичний гель для догляду за жирною та проблемною шкірою обличчя, профілактики демодекозу, акне, вугрової висипки, розацеа та інших запальних явищ шкіри.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N1 Форма випуску: гель Упаковка: туба Виробник: Галдерма Завод-производитель: Галдерма СА(Швейцария) Действующее вещество: Адапален + Бензоила пероксид. . .
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активні речовини: пімекролімус – 10 мг; Допоміжні речовини: натрію гідроксид 0,20 мг, лимонна кислота безводна 0,50 мг, бензиловий спирт 10,00 мг, натрію цетостеарилсульфат 10,00 мг, моно та дигліцериди 20,00 мг, цетиловий спирт 40,00 мг, 4 ,00 мг, пропіленгліколь 50,00 мг, олеїловий спирт 100,00 мг, тригліцериди середньоланцюгові 150,00 мг, вода очищена 569,30 мг. Крем для зовнішнього застосування 1% 15 г, 30 г та 100 г в алюмінієвій тубі. 1 туба з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиГомогений крем від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаДорослі Концентрацію пімекролімусу в крові визначали у 12 дорослих пацієнтів з атопічним дерматитом (екземою) при ураженні 15-59% площі поверхні тіла, які отримували лікування 1% кремом Елідел 2 рази на добу протягом 3 тижнів. У 77,5% спостережень концентрація пімекролімусу в крові була нижчою за 0,5 нг/мл (мінімальної визначається концентрації), а в 99,8% - нижче 1 нг/мл. Максимальне значення концентрації пімекролімусу у крові, зареєстроване в одного пацієнта, становило 1,4 нг/мл. У 98% з 40 дорослих хворих з вихідним ураженням 14-62% площі поверхні тіла після 1 року лікування Еліделом концентрації пімекролімусу в крові залишалися на низькому рівні і в більшості випадків були нижчими від мінімальної визначається концентрації. Максимальне значення концентрації, що склало 0,8 нг/мл, було зареєстроване після 6 тижнів лікування лише у двох пацієнтів. У жодного з пацієнтів не було відзначено наростання концентрації протягом 12 місяців лікування. За 3-тижневий період лікування Еліделом 2 рази на добу у 13 дорослих пацієнтів з дерматитом кистей (при застосуванні крему на область долонь та тильну сторону кистей та бинтуванням на ніч) максимальне зареєстроване значення концентрації пімекролімусу в крові становило 0,91 нг/мл. У 8 пацієнтів з вмістом пімекролімусу в крові вище мінімальної концентрації, що визначається, значення AUC становило від 2,5-11,4 нг/мл. Діти Фармакокінетичні дослідження пімекролімусу були проведені у 58 дітей віком від 3 до 14 років з атопічним дерматитом (екземою) при ураженні 10-92% площі поверхні тіла, які отримували лікування 1% кремом Елідел 2 рази на добу протягом 3 тижнів. П'ятеро дітей отримували лікування протягом 1 року за необхідності. Концентрації пімекролімусу в крові були на стабільно низькому рівні, незалежно від площі ураження шкірних покривів і тривалості терапії, і знаходилися в тому ж діапазоні значень, що й у дорослих пацієнтів, які отримували терапію Елідел в тих же дозах. У 97% випадків концентрації пімекролімусу в крові були нижче 2 нг/мл, а в 60% - нижче 0,5 нг/мл (мінімальної концентрації, що визначається). Максимальне значення концентрації пімекролімусу, зареєстроване у двох пацієнтів віком 8 місяців та 14 років, становило 2,0 нг/мл. Серед дітей молодшого віку (від 3 до 23 місяців) максимальне значення концентрації пімекролімусу, зареєстроване в одного пацієнта, становило 2,6 нг/мл. У п'яти дітей, які отримували лікування Елідел протягом 1 року, концентрації пімекролімусу знаходилися на стабільно низькому рівні. Максимальне значення, зареєстроване в однієї дитини, становило 1,94 нг/мл. Протягом усього періоду лікування зростання концентрацій препарату не спостерігалося у жодного з пацієнтів. У 8 дітей віком від 2 до 14 років із вмістом пімекролімусу в крові вище за мінімальну визначувану концентрацію при триразовому вимірі значення AUC становило від 5,4-18,8 нг/мл. Значення AUC у пацієнтів з площею ураження шкірних покривів менше 40% та більше 40% були порівнянними. У дослідженнях in vitro зв'язування пімекролімусу з білками плазми (переважно з різними ліпопротеїнами) становило 99,6%. Оскільки при місцевому застосуванні концентрації пімекролімусу в крові дуже низькі, визначення параметрів метаболізму неможливо. Застосування у хворих похилого віку Атопічний дерматит (екзема) рідко спостерігається у хворих віком від 65 років та старших. Кількість пацієнтів такого віку в клінічних дослідженнях крему Елідел була недостатньою для того, щоб виявити будь-які відмінності в ефективності лікування, порівняно з молодими пацієнтами. Застосування у дітей Рекомендації щодо дозування для немовлят (3-23 місяці), дітей (2-11 років) та підлітків (12-17 років) не відрізняються від рекомендацій для дорослих пацієнтів.ФармакодинамікаПімекролімус є похідним макролактаму аскоміцину і має протизапальну дію. Пімекролімус селективно інгібує продукцію та вивільнення цитокінів та медіаторів запалення з Т-лімфоцитів та опасистих клітин. Пімекролімус специфічно зв'язується з цитозольним рецептором макрофіліном-12 та інгібує кальційзалежну фосфатазу – кальциневрин. Інгібування кальциневрину призводить до пригнічення проліферації Т-лімфоцитів і запобігає транскрипції та вироблення в Т-хелперах 1 і 2 типу ранніх цитокінів, таких як інтерлейкін-2, інтерферон-γ, інтерлейкін-4, інтерлейкін-5, інтерлейкін -α та гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор. Пімекролімус і такролімус однаково пригнічують вторинну імунну відповідь в ізольованих клітинних колоніях Т-хелперів шкіри,одержаних у хворих з атопічним дерматитом. In vitro пімекролімус також запобігає антигену/IgЕ-опосередкованому вивільненню цитокінів та медіаторів запалення з опасистих клітин. Пімекролімус не впливає на зростання кератиноцитів, фібробластів та ендотеліальних клітин і, на відміну від кортикостероїдів, надає селективну дію на клітини імунної системи та не викликає порушень функції, життєздатності, процесів диференціації, дозрівання клітин Лангерганса мишей та дендритних. Препарат не впливає на диференціювання «наївних» Т-лімфоцитів у Т-ефекторні клітини під дією клітин Лангерганса та дендритних клітин, що є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.In vitro пімекролімус також запобігає антигену/IgЕ-опосередкованому вивільненню цитокінів та медіаторів запалення з опасистих клітин. Пімекролімус не впливає на зростання кератиноцитів, фібробластів та ендотеліальних клітин і, на відміну від кортикостероїдів, надає селективну дію на клітини імунної системи та не викликає порушень функції, життєздатності, процесів диференціації, дозрівання клітин Лангерганса мишей та дендритних. Препарат не впливає на диференціювання «наївних» Т-лімфоцитів у Т-ефекторні клітини під дією клітин Лангерганса та дендритних клітин, що є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.In vitro пімекролімус також запобігає антигену/IgЕ-опосередкованому вивільненню цитокінів та медіаторів запалення з опасистих клітин. Пімекролімус не впливає на зростання кератиноцитів, фібробластів та ендотеліальних клітин і, на відміну від кортикостероїдів, надає селективну дію на клітини імунної системи та не викликає порушень функції, життєздатності, процесів диференціації, дозрівання клітин Лангерганса мишей та дендритних. Препарат не впливає на диференціювання «наївних» Т-лімфоцитів у Т-ефекторні клітини під дією клітин Лангерганса та дендритних клітин, що є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.надає селективну дію на клітини імунної системи та не викликає порушень функції, життєздатності, процесів диференціації, дозрівання клітин Лангерганса мишей та дендритних клітин моноцитарного походження у людини. Препарат не впливає на диференціювання «наївних» Т-лімфоцитів у Т-ефекторні клітини під дією клітин Лангерганса та дендритних клітин, що є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.надає селективну дію на клітини імунної системи та не викликає порушень функції, життєздатності, процесів диференціації, дозрівання клітин Лангерганса мишей та дендритних клітин моноцитарного походження у людини. Препарат не впливає на диференціювання «наївних» Т-лімфоцитів у Т-ефекторні клітини під дією клітин Лангерганса та дендритних клітин, що є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді.є одним з основних механізмів специфічної імунної відповіді. На експериментальних моделях шкірного запалення було продемонстровано високу протизапальну активність пімекролімусу після його місцевого та системного застосування. При місцевому застосуванні на експериментальних моделях алергічного контактного дерматиту (АКД) пімекролімус співставний по ефективності з високоактивними кортикостероїдами: клобетазолом - 17-пропіонатом і флутиказоном, інгібує запальну реакцію у відповідь на вплив шкірних подразників, не викликаючи. Крім того, при місцевому та пероральному застосуванні на експериментальних моделях АКД гострої течії пімекролімус ефективно зменшує шкірне запалення, свербіж та вираженість гістопатологічних змін. При місцевому застосуванні ступінь проникнення в шкіру такролімусу та пімекролімусу однаково хороша. Однак здатність пімекролімусу проникати через шкіру менше, ніж у такролімусу та глюкокортикостероїдів. Таким чином, пімекролімус має селективну дію на шкіру. Унікальність механізму дії пімекролімусу полягає у поєднанні селективної протизапальної дії на шкіру з незначним впливом на системну імунну відповідь. При застосуванні протягом 6 тижнів у дітей від 3-х місяців до 17 років пімекролімус ефективно зменшує свербіж та шкірне запалення (еритему, інфільтрацію, екскоріацію та ліхенізацію). При тривалому застосуванні протягом 12 місяців пімекролімус ефективно знижує частоту виникнення раптових загострень АКД, не викликаючи атрофії, подразнення та підвищення гіперчутливості шкіри та не володіючи фототоксичною або фотосенсибілізуючою дією.Показання до застосуванняАтопічний дерматит (екзема). Препарат показаний для короткочасного та тривалого лікування атопічного дерматиту у дорослих, підлітків та дітей (від 3 місяців).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пімекролімусу або до будь-яких компонентів препарату. Дитячий вік до 3 місяців (т.к. безпека та ефективність застосування крему Елідел у дітей віком до 3 місяців не вивчалася). Крем Елідел не слід наносити на ділянки шкіри, уражені гострою вірусною, бактеріальною або грибковою інфекцією. З обережністю Даних щодо безпеки застосування крему Елідел у пацієнтів із синдромом Нетертону та генералізованою еритродермією немає. Враховуючи можливий ризик підвищення системної абсорбції препарату, крем Елідел не рекомендується застосовувати у хворих із синдромом Нетертону або при тяжких формах запалення чи ураження шкіри (наприклад, при еритродермії). Оскільки ефективність та безпека використання крему Елідел у пацієнтів з ослабленим імунітетом не вивчалися, препарат не рекомендується застосовувати у даної категорії хворих. Дані щодо безпеки тривалого застосування крему Елідел відсутні. Оскільки вплив тривалого застосування препарату на імунний захист шкіри та частоту розвитку злоякісних новоутворень не вивчений, крем Елідел не слід наносити на пошкоджені ділянки шкірного покриву з можливим зловживанням або диспластичними змінами. У разі бактеріального або грибкового ураження шкіри застосування крему Елідел на уражених ділянках можливе лише після лікування інфекції.Вагітність та лактаціяВагітність. Даних щодо застосування 1% крему Елідел у вагітних жінок немає. В експериментальних дослідженнях при місцевому застосуванні препарату прямої або опосередкованої ушкоджуючої дії Еліделу протягом вагітності, розвиток ембріона/плода, перебіг пологів та постнатальний розвиток потомства не виявлено. Слід бути обережним при призначенні 1% крему Елідел вагітним жінкам. Однак, враховуючи мінімальний рівень всмоктування пімекролімусу при місцевому застосуванні, потенційний ризик у людини вважається незначним. Лактація. Виділення препарату із грудним молоком після місцевого застосування на експериментальних моделях не вивчалося. Даних за вмістом пімекролімусу в грудному молоці у жінок, що годують. Оскільки багато препаратів виділяються з грудним молоком, слід дотримуватися обережності при призначенні 1% крему Елідел годуючим жінкам. Однак з огляду на мінімальний ступінь системного всмоктування пімекролімусу при місцевому застосуванні потенційний ризик для людини вважається незначним. Жінка, що годує, не повинна наносити 1% крем Елідел на область молочних залоз. Вплив крему Елідел на фертильність у чоловіків та жінок не встановлено.Побічна діяЗастосування 1% крему Елідел може викликати незначні тимчасові реакції в місці нанесення, такі як почуття тепла та/або печіння. При значній вираженості цих реакцій пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем. Найчастіші небажані явища - реакції у місці нанесення препарату відзначалися у 19% хворих, які отримували лікування 1% кремом Елідел, та у 16% пацієнтів із контрольної групи. Ці реакції в основному виникали на ранньому етапі лікування, були незначними/помірними та нетривалими. Наведені нижче небажані явища перераховані за частотою, починаючи з найчастіших. Частоту небажаних реакцій оцінювали наступним чином: виникаючі “дуже часто” - ≥1/10, “часто” - ≥1/100 Дуже часто: печіння у місці нанесення крему. Часто: місцеві реакції (подразнення, свербіж та почервоніння шкіри), шкірні інфекції (фолікуліт). Іноді: нагноєння; погіршення захворювання; простий герпес; дерматит, що зумовлений вірусом простого герпесу (герпетична екзема); контагіозний молюсок, місцеві реакції, такі як висипання, біль, парестезії, лущення, сухість, набряклість, шкірні папіломи, фурункули. Подані нижче небажані реакції відзначалися при постмаркетинговому застосуванні препарату (оцінка частоти кількості випадків розвитку НЯ в невстановленій популяції). З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції. З боку обміну речовин (метаболічні порушення): рідко-непереносимість алкоголю. З боку шкіри та її придатків: рідко-алергічні реакції (висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); зміни кольору шкіри (гіпопігментація, гіперпігментація). У більшості випадків відразу ж після прийому алкоголю розвивалося почервоніння обличчя, висипання, печіння, свербіж або припухлість. При застосуванні крему Елідел у поодиноких випадках відзначався розвиток злоякісних новоутворень, включаючи шкірні та інші типи лімфом, рак шкіри. Причинно-наслідковий зв'язок між даними небажаними явищами та застосуванням препарату не встановлено.Взаємодія з лікарськими засобамиПотенційні взаємодії 1% крему Елідел з іншими препаратами не вивчали. Враховуючи, що системна абсорбція пімекролімусу дуже незначна, будь-які взаємодії крему Елідел із препаратами для системного застосування малоймовірні. При застосуванні крему Елідел у дітей віком від 2 років і старше препарат не впливав на ефективність вакцинації. Не рекомендується нанесення крему на введення вакцини до повного зникнення місцевих проявів поствакцинальної реакції. Несумісність Оскільки дослідження сумісності не проводилися, не рекомендується застосовувати препарат разом із іншими місцевими засобами.Спосіб застосування та дозиЛікування слід починати при перших проявах захворювання для запобігання різкому розвитку його загострення. 1% крем Елідел 2 рази на день наносять тонким шаром на уражену поверхню та обережно втирають до повного вбирання. 1% крем Елідел можна наносити на шкіру будь-яких частин тіла, включаючи голову, обличчя, шию, а також області попрілостей. Крем Елідел слід застосовувати 2 рази на добу, до повного зникнення симптомів захворювання. При збереженні симптомів через 6 тижнів застосування препарату необхідно провести повторне обстеження пацієнта для підтвердження діагнозу атопічного дерматиту. Після припинення лікування, щоб уникнути подальших загострень, за перших ознак рецидиву атопічного дерматиту терапію слід відновити. Пом'якшувальні засоби можна застосовувати відразу після нанесення 1% крему Елідел. Однак після водних процедур пом'якшувальні засоби слід застосовувати перед нанесенням крему Елідел. Враховуючи дуже незначне системне всмоктування пімекролімусу, обмежень загальної добової дози препарату, площі оброблюваної поверхні шкіри або тривалості лікування не існує. При попаданні Елідела в очі, на слизові оболонки (ротової або носової порожнини) слід негайно видалити крем і промити очі та слизові оболонки проточною водою.ПередозуванняВипадки передозування або випадкового вживання 1% крему Елідел не спостерігалися.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні інгібіторами кальциневрину місцевого застосування, включаючи Елідел, у поодиноких випадках відзначався розвиток злоякісних новоутворень (наприклад, шкірних пухлин та лімфом). Причинно-наслідковий зв'язок між даними небажаними явищами та застосуванням препарату не встановлено. У клінічних дослідженнях при застосуванні крему Елідел у 0,9% пацієнтів (14 із 1544) відзначався розвиток лімфоаденопатії. Зазвичай лімфоаденопатія була обумовлена інфекційними захворюваннями та зникала після проведення курсу відповідної антибіотикотерапії. У всіх пацієнтів або вдавалося виявити причину розвитку лімфоаденопатії або зазначалося зникнення цього небажаного явища. У хворих, які отримують лікування Еліделом, при розвитку лімфоаденопатії необхідно встановити етіологію процесу та забезпечити спостереження за пацієнтами до повного зникнення цього небажаного явища. При невстановленій етіології лімфоаденопатії або наявності у пацієнта гострого мононуклеозного запалення препарат слід відмінити. При лікуванні кремом Елідел пацієнтам рекомендується зменшити до мінімуму штучну або природну інсоляцію шкіри або повністю уникати ультрафіолетового опромінення. Можливий вплив застосування препарату при ураженнях шкіри, спричинених ультрафіолетовим опроміненням, невідомий. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив застосування крему Елідел на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не встановлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс.: ітраконазол (у мікропелетах) 100 мг. 4 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСинтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне тріазол. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний щодо дермагофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum) дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida parapsilosis), цвілевих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Penicillium marneffei, Pseudallescheria boydii, Histoplasma spp., Coccidioix Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis), Stalassezia spp. Деякі штами можуть бути стійкі: Candida glabrata, Candida krusei, Candida tropicalis, Absidia spp., Fusarium spp., Mucor spp., Rhizomucor spp., Rhizopus spp., Scedosporium proliferans, Scopulariopsis spp. Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 місяців – при оніхомікозах (у міру зміни нігтів).ФармакокінетикаВсмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) досить повно. Прийом ітраконазолу в капсулах відразу після їди збільшує біодоступність. Прийом його у вигляді розчину натще призводить до більш високої швидкості досягнення Cmax і більшої величини концентрації рівноважної фази (Css) у порівнянні з прийомом після їжі (на 25%). Час досягнення Cmax; при прийомі капсул - близько 3-4 год. Css при прийомі 100 мг препарату 1 раз на добу – 0.4 мкг/мл; при прийомі 200 мг 1 раз на добу -1.1 мкг/мл, 200 мг 2 рази на добу - 2 мкг/мл. Час досягнення Cmax ;при прийомі розчину - близько 2 годин при прийомі натще і 5 годин - після їди. Час настання Css у плазмі при тривалому застосуванні – 1-2 тижні. Зв'язок із білками плазми – 99.8%. Добре проникає в тканини та органи (в т.ч. у слизову оболонку піхви), міститься в секреті сальних та потових залоз. Концентрація ітраконазолу у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує його концентрацію у плазмі; у тканинах, що містять кератин, – у 4 рази. Терапевтична концентрація ітраконазолу у шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Низькі концентрації визначаються в сальних та потових залозах шкіри. Метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів, у т. ч. гідроксиітраконазолу. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. Виведення з плазми - двофазне: нирками протягом 1 тижня (35% у вигляді метаболітів, 0.03% - у незміненому вигляді) та через кишечник (3-18% у незміненому вигляді). T1/2; - 1-1.5 дня. Не видаляється під час проведення діалізу.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз; дерматомікоз, різнобарвний лишай, кандидоз слизової оболонки ротової порожнини, кератомнкоз; оніхомікоз, викликаний дерматофітами або дріжджоподібними грибами; системні мікози - системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (в т.ч. криптококовий менінгіт) у імунокомпромітованих осіб та криптококоз центральної нервової системи незалежно від імунного статусу при неефективності терапії 1-ї лінії; гістоплазмоз, бластомікоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз; інші системні і тропічні мікози, що рідко зустрічаються.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна серцева недостатність, зокрема. в анамнезі (крім терапії життєзагрозливих станів); одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT(астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозід, хінідин, сертнідол, терфенадин); інгібітори ГМГ-КоА редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвестатин); одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилерготамін), нісолдипіну, елетриптану; вагітність; період лактації. З обережністю. Ниркова та печінкова недостатність, периферична нейропатія, фактори ризику: хронічна серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, ураження серцевих клапанів, тяжкі захворювання легень, у т.ч. хронічна обструктивна хвороба легень, стани, що супроводжуються набряковим синдромом), порушення слуху, одночасний прийом блокаторів повільних кальцієвих каналів, дитячий та літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності та в період лактації. Застосування у дітей З обережністю: дитячий вік. Дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі. З боку гепато-біліарної системи: оборотне підвищення «печінкових» ферментів, гепатит, у дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося важке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія. З боку імунної системи: ; анафілактичні, анафіпактоїдні та алергічні реакції. З боку шкірних покривів: в дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість. Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, хронічна серцева недостатність і набряк легень.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язано з розчинністю оболонок капсул. 2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Ітраконазол переважно метаболізується ізоферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном, що є потужними індукторами ізоферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що у цих випадках бнодоступність ітраконазолу та пірокснітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами мікросомальних ферментів печінки, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. 3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ізоферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу у плазмі знижуються поступово залежно від дози та тривалості. Це необхідно брати до уваги під час обговорення мігруючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левацетилметадол, сертиндол - спільне застосування даних лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення концентрації цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в рідких випадках. des pointes); інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як симвастатин і ловастатин; мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам; алкалоїди ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин; блокатори «повільних» кальцієвих каналів - на додаток до можливої фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ізоферменту CYP3A4, блокатори «повільних» кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, що посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. ;У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати. непрямі антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; метаболізовані ізоферментом CYP3A4 блокатори «повільних» кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин); деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як аторвастатин; деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон алфентаніл, алпразолам, бротшолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизолірамнд, елетрнптан, галофатрин, репаглінід. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону. 4. Вплив зв'язок білками плазми. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Одразу після їди. Капсули ковтають повністю. Виведення препарату ітраконазол зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Тривалість лікування може бути скоригована залежно від клінічної картини лікування: при вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів; при дерматомікозах - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) -200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів; при висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; при кандидозі слизової оболонки ротової порожнини - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватися, що іноді вимагає подвоєння дози); при кератомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді); при оніхомікозі - 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців або 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня на курс; при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні; елімінація ітраконазолу зі шкіри та нігтів повільна; оптимальна клінічна відповідь при дерматомікозах досягається через 2-4 місяці після завершення лікування, при оніхомікозах - 6-9 місяців; при системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному криптококкозі без ознак менінгіту – 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців. При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців; лікування гістоплазмозу починають з 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців; при бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців; при споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців; при паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; при хромомікозі -100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ітраконазол, необхідно використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення хронічної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серце,таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити. При зниженій кислотності шлунка при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, алюмінію гідроксид), рекомендується їх використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н1; гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з напоями, що містять колу. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів, з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичокську дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексину, нудоти, блювання, слабкості, болю в животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів. Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Пацієнти з імунодефіцитом: біодоступність ітраконазала при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації. Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик Ітраконазол у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів. Хворі на СНІД. Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву. Клінічні дані щодо застосування капсул Ітраконазол у педіатричній практиці обмежені. Капсули Ітраконазол не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Ітраконазол може спричинити запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та іншою технікою, яка потребує підвищеної уваги під час роботи.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Кетоконазол 200 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, мікрокристалічна целюлоза, повідон, магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію. 10 шт. - блістери алюмінієві (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білі або білі з жовтуватим відтінком, круглої форми, з хрестоподібною ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб. Чинить фунгіцидну та фунгістатичну дію. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу ергостеролу та зміні ліпідного складу мембрани. Активний щодо збудника різнокольорового лишаю Malassezia furfur, збудників деяких дерматомікозів (Trichophyton, Epidermophyton floccosum, Microsporum), збудників кандидозу (Candida), а також збудників системних мікозів (Cryptococcus). Активний також щодо грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.ФармакокінетикаКетоконазол є слабкою двоосновною сполукою, яка розчиняється і абсорбується в кислому середовищі. C max ;кетоконазолу в плазмі становить близько 3.5 мкг/мл і досягається через 1-2 години після одноразового прийому внутрішньо в дозі 200 мг під час їжі. Біодоступність кетоконазолу є максимальною при його прийомі з їжею. Абсорбція кетоконазолу знижена у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового соку, наприклад, які приймають антацидні препарати, такі як гідроксид алюмінію, та антисекреторні препарати, такі як блокатори гістамінових Н2-рецепторів та інгібітори протонового насосу, а також у пацієнтів з ахлоргідрією, викликаною. Зв'язування з білками плазми, головним чином альбумінової фракцією, становить 99%. Кетоконазол широко розподіляється у тканинах, проте лише незначна частина препарату проникає у спинномозкову рідину. Після абсорбції із ШКТ кетоконазол метаболізується у печінці з утворенням великої кількості неактивних метаболітів. Дослідження in vitro показали, що у метаболізмі кетоконазол бере участь ізофермент CYP3A4. Головними шляхами метаболізму є окислення та розщеплення імідазольного та піперазинового кілець, окисне О-деалкілування та ароматичне гідроксилювання. Кетоконазол є індуктором власного метаболізму. Виведення з плазми є двофазним: протягом перших 10 год T1/2; становить 2 год, в подальшому - 8 год. Близько 13% виводиться із сечею, у тому числі 2-4% - у незміненому вигляді. Виділяється в основному з жовчю в шлунково-кишковому тракті і близько 57% екскретується з калом.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняДля зовнішнього застосування: лікування та профілактика грибкових уражень шкіри волосистої частини голови; дерматомікоз гладкої шкіри; пахова епідермофітія; епідермофітія кистей та стоп, кандидоз шкіри. Для місцевого застосування: лікування гострого та хронічного рецидивуючого вагінального кандидозу; профілактика грибкових інфекцій піхви при зниженій резистентності організму та на фоні лікування антибактеріальними засобами та іншими препаратами, що порушують нормальну мікрофлору піхви. Для прийому внутрішньо (при недоступності та непереносимості інших методів терапії): бластомікоз, кокцидіоідомікоз, гістоплазмоз, хромомікоз, паракокцидіоідомікоз.Протипоказання до застосуванняГострі та хронічні захворювання печінки, вагітність, лактація, дитячий вік до 3 років, підвищена чутливість до кетоконазолу; Одночасний прийом з наступними субстратами ізоферменту CYP3A4 (підвищення концентрації цих препаратів у плазмі, викликане спільним прийомом з кетоконазолом, може призвести до збільшення або продовження як терапевтичних, так і побічних ефектів та розвитку потенційно небезпечних ефектів, в т.ч. до уд. розвитку шлуночкової аритмії типу "пірует"): аналгетики (левацетилметадол, метадон); антиаритміки (дизопірамід, дофетилід, дронедарон, хінідин); антигельмінтні та антипротозойні препарати (галофантрин); антигістамінні препарати (астемізол, мізоластин, терфенадін); препарати для лікування мігрені (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилергометрин);протипухлинні препарати (іринотекан); антипсихотичні препарати, анксіолітики та снодійні препарати (луразідон, мідазолам перорально, пімозід, сертиндол, тріазолам); блокатори кальцієвих каналів (беприділ, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін); серцево-судинні препарати різних груп (івабрадин, ранолазин); діуретики (еплеренон); імунодепресанти (еверолімус); шлунково-кишкові препарати (цизапрід, домперидон); гіполіпідемічні препарати (ловастатин, симвастатин); інші (колхіцин при лікуванні хворих з порушеннями функцій печінки та нирок).діуретики (еплеренон); імунодепресанти (еверолімус); шлунково-кишкові препарати (цизапрід, домперидон); гіполіпідемічні препарати (ловастатин, симвастатин); інші (колхіцин при лікуванні хворих з порушеннями функцій печінки та нирок).діуретики (еплеренон); імунодепресанти (еверолімус); шлунково-кишкові препарати (цизапрід, домперидон); гіполіпідемічні препарати (ловастатин, симвастатин); інші (колхіцин при лікуванні хворих з порушеннями функцій печінки та нирок).Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, сонливість, підвищена збудливість, безсоння, тривога, стомлюваність, загальна слабкість, оборотне підвищення внутрішньочерепного тиску (наприклад, набряк дисків зорових нервів, набухання джерельця у дітей молодшого віку). З боку травної системи: ; нудота, біль у животі, діарея, порушення функції печінки, блювання, диспепсія, запор, сухість у роті, дисгевзія, здуття живота, зміна кольору язика, токсичний гепатит (підвищення активності печінкових трансаміназ або ЩФ, жовта гепатотоксичність, включаючи холестатичний гепатит, гепатонекроз (біопсія), цироз печінки, печінкова недостатність (включаючи випадки трансплантації та смерті). З боку обміну речовин: непереносимість алкоголю, анорексія, гіперліпідемія, підвищення апетиту. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія, артралгія. З боку дихальної системи: ;носова кровотеча. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алопеція, дерматит, еритема, багатоформна еритема, свербіж, висип, ксеродерма, припливи крові, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, фотосенсибілізація. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія. З боку ендокринної системи: ; гінекомастія, недостатність функції надниркових залоз, порушення менструального циклу, можливе тимчасове зниження концентрації тестостерону в плазмі крові (нормалізується через 24 години після прийому). З боку органів чуття: ;фотофобія. Алергічні реакції: висип, кропив'янка, анафілактичний шок, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку імунної системи: псевдоанафілактичний шок. З боку статевої системи: ; еректильна дисфункція, азооспермія (при дозах, що перевищують терапевтичні - 200-400 мг на добу). З боку лабораторних показників: зменшення кількості тромбоцитопенія. Загальні реакції: лихоманка, периферичний набряк, озноб.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетоконазолу з антацидними засобами (алюмінію гідроксид, блокатори гістамінових Н2-рецепторів, інгібітори протонового насосу) зменшується абсорбція кетоконазолу із ШКТ. При цих комбінаціях слід контролювати протигрибкову активність кетоконазолу та за необхідності проводити корекцію його дози. При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 можливе зниження біодоступності кетоконазолу, що може спричинити значне зниження його ефективності. До таких препаратів відносяться ізоніазид, рифабутин, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, ефавіренз, невірапін. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, слід контролювати протигрибкову активність кетоконазолу і за необхідності збільшувати його дозу. При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, противірусні препарати, включаючи ритонавір, посилений ритонавіром дарунавір та посилений ритонавіром фосампренавір) можливе підвищення біодоступності кетоконазолу. При цих комбінаціях слід контролювати стан пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності та тривалості дії кетоконазолу, концентрацію кетоконазолу у плазмі крові та за необхідності зменшити його дозу. При одночасному застосуванні кетоконазол здатний інгібувати CYP3A4-опосередкований метаболізм препаратів, а також транспорт активних речовин, зумовлений Р-глікопротеїном. Це може призвести до збільшення концентрацій цих препаратів у плазмі та/або з активних метаболітів, що спричиняє збільшення інтенсивності та тривалості терапевтичних або побічних ефектів застосовуваних одночасно лікарських засобів. Не рекомендується одночасне застосування з кетоконазолом таких препаратів: тамсулозин, фентаніл, рифабутин, ривароксабан, карбамазепін, дазатиніб, нілотиніб, трабектедин, салметерол. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, слід забезпечити клінічний моніторинг стану пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності або тривалості терапевтичних та/або побічних ефектів, контролювати концентрацію препарату в плазмі крові і при необхідності зменшити дозу відповідного препарату або призупинити його застосування. З обережністю слід застосовувати кетоконазол одночасно з такими препаратами: алфентаніл, бупренорфін (в/в та сублінгвально), оксикодон, дигоксин, кумарини, цилостазол, репаглінід, саксагліптин, празиквантел, ебастин, елетриптан, бортезомбіні, ; , циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, сиролімус, такролімус, темсіролімус, аторвастатин, ребоксетин, фезотеродин, імідафенацин, силденафіл, соліфенацин, тадалфіл, толтеродин, алітретиноін (пероральна лікваПри сумісному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг клінічного стану пацієнта, при необхідності – контроль концентрації препарату в плазмі крові та, якщо потрібно, – зменшення його дози. У поодиноких випадках можлива дисульфірамоподібна реакція при вживанні алкоголю під час кетоконазолу.Спосіб застосування та дозиДля прийому внутрішньо дорослим та дітям з масою тіла більше 30 кг – 200-400 мг на добу. Дітям з масою тіла менше 30 кг – 4-8 мг/кг/добу. Приймають 1 раз на добу під час їжі. Для зовнішнього та місцевого застосування режим дозування залежить від показань та лікарської форми, що використовується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування при грибковому менінгіті є недоцільним, т.к. Кетоконазол погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Через ризик гепатотоксичності, у т.ч. кетоконазол слід застосовувати лише у випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик. У пацієнтів з підвищеною активністю печінкових ферментів або при перенесеному токсичному ураженні печінки внаслідок прийому інших препаратів не слід застосовувати кетоконазол, за винятком випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. Перед початком лікування необхідно оцінити функцію печінки для унеможливлення гострих або хронічних захворювань. Під час лікування необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, функціональний стан печінки та нирок у пацієнтів, щоб не пропустити перші симптоми гепатотоксичності. Не можна виключити розвиток гепатотоксичності протягом першого місяця і навіть протягом першого тижня терапії. Сумарна доза кетоконазолу є фактором ризику тяжкої гепатотоксичності. У зв'язку з цим у період лікування рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію кетоконазолом. У пацієнтів з наднирковою недостатністю або прикордонними станами на тлі стресового впливу (в т.ч. великі хірургічні втручання, умови інтенсивної терапії), у пацієнтів з тривалим курсом терапії при підозрі на недостатність надниркових залоз слід контролювати функцію надниркових залоз, т.к. у добровольців кетоконазол у добовій дозі 400 мг і більше викликав зниження кортизолової відповіді на стимуляцію АКТГ. Якщо для лікування шкірних захворювань застосовували кортикостероїд, то кетоконазол призначають не раніше, ніж через 2 тижні після їх відміни. Вживання кислих напоїв підвищує всмоктування кетоконазолу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Упакування: фл. Виробник: Малавіт фірма ТОВ Завод-производитель: Малавит фирма ООО(Россия). .
Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозування: 10% Фасування: N1 Форма випуску: лінімент Упаковка: туба Виробник: Ретиноїди Завод-виробник: Ретиноїди(Росія) Діюча речовина: Нафталанська нафта. . .
Форма випуску: крем Упаковка: туба Виробник: Проба ТОВ Завод-производитель: Лаборатория Эманси(Россия). . .
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активні речовини: натаміцин – 10 мг; неоміцин (у вигляді неоміцину сульфату) – 3500 ОД; гідрокортизон мікронізований – 10 мг; Допоміжні речовини: Натрію цитрат - 14,0 мг, емульгатор F - 115,0 мг, сорбітан стеарат - 30,0 мг, віск цетилефірний - 60,0 мг, цетіол V - 150,0, макроголу стеарат - 100 20,0 , метилпарагідроксибензоат – 2,0 мг, пропілпарагідроксибензоат – 0,50 мг, вода очищена – до 1000,0 мг. По 15 г в алюмінієві або пластикові туби, оброблені епоксидним лаком, закриті алюмінієвою мембраною і поліетиленовим ковпачком, що нагвинчується, що має пристосування для проколу мембрани. По 1 тубі разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиКрем від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикоїди + антибіотик-аміноглікозид + протигрибковий засіб.ФармакокінетикаНатаміцин та неоміцин практично не абсорбуються через непошкоджену шкіру та слизові оболонки. Можлива абсорбція неоміцину через пошкоджену шкіру, при попаданні препарату на рани, виразки. Через неушкоджену шкіру абсорбується від 1 до 3% гідрокортизону; при дерматиті кількість гідрокортизону, що абсорбується, збільшується в 2 рази, при інфекційних ураженнях шкіри може зростати до 5 разів. У дітей абсорбція гідрокортизону через неушкоджену шкіру вища, ніж у дорослих, ступінь абсорбції препарату в системний кровотік із віком зменшується.ФармакодинамікаКомбінований препарат, який має антибактеріальну, протигрибкову, місцеву протизапальну дію. Неоміцин є антибіотиком широкого спектра дії групи аміноглікозидів, активний щодо низки грампозитивних (Staphylococcus spp., Enterococcus spp.) і грамнегативних (Klebsiella spp., Proteus spp., Escherichia coli та ін.) бактерій. Натаміцин відноситься до протигрибкових препаратів полієнового ряду, надає фунгіцидну дію щодо дріжджових та дріжджоподібних грибів, особливо Candida spp. Дерматоміцети до натаміцину менш чутливі. Гідрокортизон має протизапальну та судинозвужувальну дію. Усуває запальні явища та свербіння, що супроводжують різні види дерматозів.Показання до застосуванняДерматози, що піддаються глюкокортикостероїдної терапії, ускладнені вторинною бактеріальною та/або грибковою інфекцією (особливо спричиненою грибами роду Candida).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; туберкульоз шкіри, шкірні прояви сифілісу, вірусні інфекції шкіри, шкірні поствакцинальні реакції, відкриті рани, виразки; вугрова хвороба, розацеа, іхтіоз; аногенітальний свербіж, пухлини шкіри. З обережністю застосовують при туберкульозі (системне ураження). Діти віком до 1 року. У пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на ураження IX пари ЧМН на фоні застосування аміноглікозидів. За наявності перфорації барабанної перетинки та прямої дії неоміцину на середнє вухо існує ризик ототоксичної дії.Вагітність та лактаціяПри призначенні препарату в період вагітності необхідно враховувати теоретичний ризик ототоксичної дії неоміцину, у зв'язку з чим не можна застосовувати препарат тривалий час та наносити його під оклюзійні пов'язки.Побічна діяПобічні ефекти при зовнішньому застосуванні Пімафукорту, як і при застосуванні інших глюкокортикостероїдів, розвиваються рідко і мають оборотний характер. Рідко може розвинутись реакція гіперчутливості (свербіж, печіння, почервоніння або сухість шкіри). Вкрай рідко – атрофія та витончення шкіри, телеангіектазії, стрії, пурпуру, розацеаподібний та періоральний дерматит, уповільнення загоєння ран, депігментація, гіпертрихоз, синдром відміни після припинення лікування. При застосуванні зовнішніх глюкокортикостероїдів протягом тривалого часу на великих ділянках шкіри або при використанні оклюзійних пов'язок, особливо у дітей можуть розвинутись побічні ефекти, характерні для глюкокортикостероїдів системної дії, такі як придушення функції кори надниркових залоз. Контактний дерматит на неоміцин.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарських взаємодій не описано. Може відзначатися перехресна гіперчутливість між неоміцином та препаратами подібної хімічної структури, наприклад, канаміцином, паромоміцином, гентаміцином та перехресна стійкість між неоміцином та іншими антибіотиками групи аміноглікозидів.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям препарат наносять на уражені ділянки шкіри 2-4 рази на добу. Тривалість лікування визначається індивідуально з урахуванням характеру захворювання, курс лікування зазвичай не перевищує 14 днів. У дітей наносити препарат слід на обмежену долю шкіри, не застосовувати оклюзійні пов'язки. За відсутності покращення стану у дітей та дорослих через 14 днів слід проконсультуватися у лікаря. У формі крему препарат рекомендується для терапії гострих та підгострих дерматозів, у т.ч. що супроводжуються мокнутим. Мазь призначена для терапії підгострих та хронічних дерматозів, особливо за наявності вираженої сухості шкіри, ліхеніфікації, себореї або у випадках, коли необхідні оклюзійні властивості мазі.ПередозуванняВідомостей про передозування препарату немає. Існує теоретична можливість ототоксичної дії неоміцину у разі нанесення препарату на область зовнішнього слухового проходу за наявності перфорації барабанної перетинки та прямої дії неоміцину на середнє вухо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри нанесенні Пімафукорту на область повік та періорбітальну область існує ризик збільшення внутрішньоочного тиску, розвитку катаракти. При застосуванні препарату на великих поверхнях у дітей або під пов'язками необхідно мати на увазі можливість пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. У разі тривалого лікування, за наявності ран та виразок існує теоретичний ризик ототоксичної та нефротоксичної дії неоміцину. При появі суперінфекції або надмірному зростанні грибів слід припинити застосування препарату та вжити відповідних заходів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не описано.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування - 100 г: активна речовина: такролімус (у вигляді такролімусу моногідрату) – 0,03/0,1 г; допоміжні речовини: парафін м'який; парафін рідкий; пропіленкарбонат; віск бджолиний білий; парафін твердий. У пластикових тубах по 10, 30 або 60 г; у пачці картонної 1 туба.Опис лікарської формиМазь однорідної консистенції від білого до жовтого кольору.ХарактеристикаДерматотропне, що інгібує кальциневрин.ФармакокінетикаАбсорбція. Всмоктування такролімусу в системний кровотік при місцевому застосуванні є мінімальним. У більшості пацієнтів з атопічним дерматитом (у дорослих та дітей) як при одноразовому нанесенні, так і при багаторазовому застосуванні 0,03 та 0,1% мазі такролімусу концентрація його у плазмі крові становила Розподіл у організмі. У зв'язку з тим, що системна абсорбція мазі такролімусу низька, висока здатність зв'язуватися з білками плазми (>98,8%) розглядається як клінічно незначна. Метаболізм. Такролімус не метаболізується у шкірі. При попаданні в системний кровоток такролімус значною мірою метаболізується у печінці за допомогою CYP3A4. Виведення. При багаторазовому місцевому застосуванні мазі такролімусу T1/2 – 75 годин у дорослих та 65 годин у дітей.ФармакодинамікаТакролімус відноситься до групи інгібіторів кальциневрину. Він зв'язується із специфічним цитоплазматичним білком імунофіліном (FKBP12), який є цитозольним рецептором для кальциневрину (FK506). В результаті цього формується комплекс, що включає такролімус, FKBP12, кальцій, кальмодулін та кальциневрин, що призводить до інгібування фосфатазної активності кальциневрину. Це унеможливлює дефосфорилювання та транслокацію ядерного фактора активованих Т-клітин (NFAT), необхідного для ініціації транскрипції генів, що кодують продукцію ключових для Т-клітинної імунної відповіді цитокінів (ІЛ-2 та інтерферон-гамма). Крім того, такролімус інгібує транскрипцію генів, що кодують продукцію таких цитокінів, як ІЛ-3, ІЛ-4, ІЛ-5, гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (ГМКСФ) та ФНП-α,які беруть участь у початкових етапах активації Т-лімфоцитів. Крім цього, під впливом такролімусу відбувається інгібування вивільнення медіаторів запалення з опасистих клітин, базофілів та еозинофілів, а також зниження експресії FcεRI (високоаффінний поверхневий рецептор для імуноглобуліну Е) на клітинах Лангерганса, що веде до зниження антицитів. Мазь такролімусу не впливає на синтез колагену тощо. не викликає атрофії шкіри.Показання до застосуванняМазь Протопік® застосовується у дозуванні 0,03 та 0,1% у дорослих і лише 0,03% у дітей віком від 2 до 16 років для лікування атопічного дерматиту (середнього ступеня тяжкості та тяжких форм) у разі його резистентності до інших засобів зовнішньої терапії чи наявності протипоказань до таких.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до такролімусу, допоміжних речовин, макролідів; вагітність; грудне годування; пацієнти з генетичними дефектами епідермального бар'єру, такими як синдром Нетертону, а також при генералізованій еритродермії у зв'язку з ризиком прогресуючого збільшення системної абсорбції такролімусу; діти та підлітки молодші 16 років (у дозі 0,1%), діти молодше 2 років (у дозі 0,03%).Вагітність та лактаціяПрименение препарата противопоказано при беременности и в период лактации. У детей от 2 года до 16 лет возможно применение только 0.03% мазь Протопик®.Побочные действияНаиболее частыми нежелательными реакциями являются симптомы раздражения кожи (ощущение жжения и зуда, покраснение, боль, парестезии и сыпь) в месте нанесения. Как правило, они выражены умеренно и проходят в течение первой недели после начала лечения. Часто встречается непереносимость алкоголя (покраснение лица или симптомы раздражения кожи после употребления спиртных напитков). У пациентов, применяющих мазь Протопик®, отмечается повышенный риск развития фолликулита, акне и герпетической инфекции. По частоте встречаемости нежелательные реакции делятся на очень частые — >1/10; частые — >1/100, <1/10 и редкие — >1/1000, <1/100. В рамках каждой группы нежелательные реакции представлены в порядке убывания значимости. Общие расстройства и местные реакции: очень частые — жжение и зуд в месте применения; частые — ощущение тепла, покраснение, боль, раздражение, сыпь в области применения. Инфекции: частые — герпетическая инфекция (простой герпес лица и губ, варицеллиформная сыпь Капоши). Кожа и подкожная клетчатка: частые — фолликулит, зуд; нечастые — акне. Нервная система: частые — парестезии, гиперестезия. Метаболизм и особенности питания: частые — непереносимость алкоголя (гиперемия лица или симптомы раздражения кожи после употребления спиртных напитков). За весь період спостереження препарату були зареєстровані поодинокі випадки розацеа, малігнізації (шкірні та інші види лімфом, рак шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиТакролімус не метаболізується у шкірі, що виключає ризик лікарських взаємодій у шкірі, які можуть вплинути на його метаболізм. Оскільки системна абсорбція такролімусу при використанні у формі мазі мінімальна, взаємодія з інгібіторами CYP3A4 (еритроміцин, ітраконазол, кетоконазол, дилтіазем та ін.) при одночасному застосуванні з маззю Протопік® малоймовірна, проте не може бути повністю виключена у пацієнтів з великими ділянками /або еритродермією. Вплив мазі Протопік на ефективність вакцинації не вивчався. Однак через потенційний ризик зниження ефективності вакцинацію необхідно провести до початку застосування мазі або через 14 днів після останнього використання мазі Протопік®. У разі застосування живої атенуйованої вакцини цей період повинен бути збільшений до 28 днів, інакше слід розглянути можливість використання альтернативних вакцин. Можливість спільного застосування мазі Протопік з іншими зовнішніми препаратами, системними глюкокортикостероїдами та імунодепресантами не вивчалася.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 2 років мазь Протопік® наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Препарат можна застосовувати на будь-яких ділянках тіла, включаючи обличчя та шию, в області шкірних складок. Не слід наносити препарат на слизові оболонки та під оклюзійні пов'язки. Застосування у дітей (2 роки і старше) та підлітків до 16 років Лікування необхідно розпочинати з нанесення 0,03% мазі Протопік 2 рази на добу. Тривалість лікування за цією схемою не повинна перевищувати 3 тижні. Надалі частота застосування зменшується до 1 разу на добу, лікування продовжується до повного очищення вогнищ ураження. Застосування у дорослих та підлітків 16 років та старше Лікування необхідно розпочинати з застосування 0,1% мазі Протопік® 2 рази на добу та продовжувати до повного очищення вогнищ ураження. У міру покращення можна зменшувати частоту нанесення 0,1% мазі або переходити на використання 0,03% мазі Протопік®. У разі повторного виникнення симптомів захворювання слід відновити лікування 0,1% маззю Протопік двічі на день. Якщо дозволяє клінічна картина, слід спробувати знизити частоту застосування препарату або використовувати меншу дозу — 0,03% мазь Протопік®. Застосування у людей похилого віку (65 років та старше) Особливості застосування у людей похилого віку відсутні. Зазвичай поліпшення спостерігається протягом 1 тижня з початку терапії. Якщо ознаки поліпшення і натомість терапії відсутні протягом 2 тижнів, слід розглянути питання про зміну терапевтичної тактики. Лікування загострень Мазь Протопік® може використовуватися короткочасно або тривало у вигляді періодів, що періодично повторюються, терапії. Лікування уражених ділянок шкіри проводиться до зникнення клінічних проявів атопічного дерматиту. Як правило, покращення спостерігається протягом першого тижня лікування. Якщо ознаки поліпшення не спостерігаються протягом 2 тижнів з початку використання мазі, необхідно розглянути інші варіанти подальшого лікування. Лікування слід відновити з появою перших ознак загострення атопічного дерматиту. Профілактика загострень Для попередження загострень та збільшення тривалості ремісії у пацієнтів з частими (більше 4 разів на рік) загостреннями захворювання в анамнезі рекомендується підтримуюча терапія маззю Протопік®. Доцільність призначення підтримуючої терапії визначається ефективністю попереднього лікування за стандартною схемою (2 десь у день) протягом трохи більше 6 тижнів. При підтримуючій терапії мазь Протопік® слід наносити 2 рази на тиждень (наприклад, у понеділок та четвер) на ділянки шкіри, які зазвичай уражуються при загостреннях. Проміжок часу між нанесенням препарату має становити щонайменше 2–3 днів. У дорослих та підлітків 16 років і старше використовується 0,1% мазь Протопік®, у дітей (2 роки і старше) – 0,03% мазь Протопік®. З появою ознак загострення слід перейти до звичайного режиму терапії маззю Протопік. Через 12 тижнів підтримуючої терапії необхідно оцінити клінічну динаміку та вирішити питання про доцільність продовження профілактичного використання мазі Протопік®. У дітей для оцінки клінічної динаміки слід тимчасово відмінити препарат і потім розглянути питання необхідності продовження підтримуючої терапії.ПередозуванняПри місцевому застосуванні випадків передозування не спостерігалося. Лікування: при випадковому потраплянні всередину необхідно вживати загальноприйнятих заходів, які включають контроль життєво важливих функцій організму та спостереження за загальним станом. Стимуляція блювоти чи промивання шлунка не рекомендуються.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПротопік® значною мірою метаболізується у печінці, і хоча його концентрація в крові при зовнішньому застосуванні дуже низька, у хворих з декомпенсованою печінковою недостатністю мазь використовують з обережністю. Необхідно бути обережними при використанні мазі Протопік® у хворих з великим ураженням шкіри, особливо тривалими курсами, і у дітей.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування - 100 г: активна речовина: такролімус (у вигляді такролімусу моногідрату) – 0,03/0,1 г; допоміжні речовини: парафін м'який; парафін рідкий; пропіленкарбонат; віск бджолиний білий; парафін твердий. У пластикових тубах по 10, 30 або 60 г; у пачці картонної 1 туба.Опис лікарської формиМазь однорідної консистенції від білого до жовтого кольору.ХарактеристикаДерматотропне, що інгібує кальциневрин.ФармакокінетикаАбсорбція. Всмоктування такролімусу в системний кровотік при місцевому застосуванні є мінімальним. У більшості пацієнтів з атопічним дерматитом (у дорослих та дітей) як при одноразовому нанесенні, так і при багаторазовому застосуванні 0,03 та 0,1% мазі такролімусу концентрація його у плазмі крові становила Розподіл у організмі. У зв'язку з тим, що системна абсорбція мазі такролімусу низька, висока здатність зв'язуватися з білками плазми (>98,8%) розглядається як клінічно незначна. Метаболізм. Такролімус не метаболізується у шкірі. При попаданні в системний кровоток такролімус значною мірою метаболізується у печінці за допомогою CYP3A4. Виведення. При багаторазовому місцевому застосуванні мазі такролімусу T1/2 – 75 годин у дорослих та 65 годин у дітей.ФармакодинамікаТакролімус відноситься до групи інгібіторів кальциневрину. Він зв'язується із специфічним цитоплазматичним білком імунофіліном (FKBP12), який є цитозольним рецептором для кальциневрину (FK506). В результаті цього формується комплекс, що включає такролімус, FKBP12, кальцій, кальмодулін та кальциневрин, що призводить до інгібування фосфатазної активності кальциневрину. Це унеможливлює дефосфорилювання та транслокацію ядерного фактора активованих Т-клітин (NFAT), необхідного для ініціації транскрипції генів, що кодують продукцію ключових для Т-клітинної імунної відповіді цитокінів (ІЛ-2 та інтерферон-гамма). Крім того, такролімус інгібує транскрипцію генів, що кодують продукцію таких цитокінів, як ІЛ-3, ІЛ-4, ІЛ-5, гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (ГМКСФ) та ФНП-α,які беруть участь у початкових етапах активації Т-лімфоцитів. Крім цього, під впливом такролімусу відбувається інгібування вивільнення медіаторів запалення з опасистих клітин, базофілів та еозинофілів, а також зниження експресії FcεRI (високоаффінний поверхневий рецептор для імуноглобуліну Е) на клітинах Лангерганса, що веде до зниження антицитів. Мазь такролімусу не впливає на синтез колагену тощо. не викликає атрофії шкіри.Показання до застосуванняМазь Протопік® застосовується у дозуванні 0,03 та 0,1% у дорослих і лише 0,03% у дітей віком від 2 до 16 років для лікування атопічного дерматиту (середнього ступеня тяжкості та тяжких форм) у разі його резистентності до інших засобів зовнішньої терапії чи наявності протипоказань до таких.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до такролімусу, допоміжних речовин, макролідів; вагітність; грудне годування; пацієнти з генетичними дефектами епідермального бар'єру, такими як синдром Нетертону, а також при генералізованій еритродермії у зв'язку з ризиком прогресуючого збільшення системної абсорбції такролімусу; діти та підлітки молодші 16 років (у дозі 0,1%), діти молодше 2 років (у дозі 0,03%).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності та в період лактації. У дітей віком від 2 до 16 років можливе застосування лише 0.03% мазь Протопік®.Побічна діяНайчастішими небажаними реакціями є симптоми подразнення шкіри (відчуття печіння та сверблячки, почервоніння, біль, парестезії та висип) у місці нанесення. Як правило, вони виражені помірно та проходять протягом першого тижня після початку лікування. Часто трапляється непереносимість алкоголю (почервоніння обличчя або симптоми подразнення шкіри після вживання спиртних напоїв). У пацієнтів, які застосовують мазь Протопік, відзначається підвищений ризик розвитку фолікуліту, акне та герпетичної інфекції. По частоті небажані реакції діляться на дуже часті -> 1/10; часті -> 1/100, <1/10 і рідкісні -> 1/1000, <1/100. У межах кожної групи небажані реакції представлені порядку зменшення значимості. Загальні розлади та місцеві реакції: дуже часті – печіння та свербіж у місці застосування; часті - відчуття тепла, почервоніння, біль, роздратування, висип у сфері застосування. Інфекції: часті – герпетична інфекція (простий герпес обличчя та губ, варицеліформний висип Капоші). Шкіра та підшкірна клітковина: часті - фолікуліт, свербіж; нечасті - акне. Нервова система: часті – парестезії, гіперестезія. Метаболізм та особливості харчування: часті – непереносимість алкоголю (гіперемія особи або симптоми подразнення шкіри після вживання спиртних напоїв). За весь період спостереження препарату були зареєстровані поодинокі випадки розацеа, малігнізації (шкірні та інші види лімфом, рак шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиТакролімус не метаболізується у шкірі, що виключає ризик лікарських взаємодій у шкірі, які можуть вплинути на його метаболізм. Оскільки системна абсорбція такролімусу при використанні у формі мазі мінімальна, взаємодія з інгібіторами CYP3A4 (еритроміцин, ітраконазол, кетоконазол, дилтіазем та ін.) при одночасному застосуванні з маззю Протопік® малоймовірна, проте не може бути повністю виключена у пацієнтів з великими ділянками /або еритродермією. Вплив мазі Протопік на ефективність вакцинації не вивчався. Однак через потенційний ризик зниження ефективності вакцинацію необхідно провести до початку застосування мазі або через 14 днів після останнього використання мазі Протопік®. У разі застосування живої атенуйованої вакцини цей період повинен бути збільшений до 28 днів, інакше слід розглянути можливість використання альтернативних вакцин. Можливість спільного застосування мазі Протопік з іншими зовнішніми препаратами, системними глюкокортикостероїдами та імунодепресантами не вивчалася.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 2 років мазь Протопік® наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Препарат можна застосовувати на будь-яких ділянках тіла, включаючи обличчя та шию, в області шкірних складок. Не слід наносити препарат на слизові оболонки та під оклюзійні пов'язки. Застосування у дітей (2 роки і старше) та підлітків до 16 років Лікування необхідно розпочинати з нанесення 0,03% мазі Протопік 2 рази на добу. Тривалість лікування за цією схемою не повинна перевищувати 3 тижні. Надалі частота застосування зменшується до 1 разу на добу, лікування продовжується до повного очищення вогнищ ураження. Застосування у дорослих та підлітків 16 років та старше Лікування необхідно розпочинати з застосування 0,1% мазі Протопік® 2 рази на добу та продовжувати до повного очищення вогнищ ураження. У міру покращення можна зменшувати частоту нанесення 0,1% мазі або переходити на використання 0,03% мазі Протопік®. У разі повторного виникнення симптомів захворювання слід відновити лікування 0,1% маззю Протопік двічі на день. Якщо дозволяє клінічна картина, слід спробувати знизити частоту застосування препарату або використовувати меншу дозу — 0,03% мазь Протопік®. Застосування у людей похилого віку (65 років та старше) Особливості застосування у людей похилого віку відсутні. Зазвичай поліпшення спостерігається протягом 1 тижня з початку терапії. Якщо ознаки поліпшення і натомість терапії відсутні протягом 2 тижнів, слід розглянути питання про зміну терапевтичної тактики. Лікування загострень Мазь Протопік® може використовуватися короткочасно або тривало у вигляді періодів, що періодично повторюються, терапії. Лікування уражених ділянок шкіри проводиться до зникнення клінічних проявів атопічного дерматиту. Як правило, покращення спостерігається протягом першого тижня лікування. Якщо ознаки поліпшення не спостерігаються протягом 2 тижнів з початку використання мазі, необхідно розглянути інші варіанти подальшого лікування. Лікування слід відновити з появою перших ознак загострення атопічного дерматиту. Профілактика загострень Для попередження загострень та збільшення тривалості ремісії у пацієнтів з частими (більше 4 разів на рік) загостреннями захворювання в анамнезі рекомендується підтримуюча терапія маззю Протопік®. Доцільність призначення підтримуючої терапії визначається ефективністю попереднього лікування за стандартною схемою (2 десь у день) протягом трохи більше 6 тижнів. При підтримуючій терапії мазь Протопік® слід наносити 2 рази на тиждень (наприклад, у понеділок та четвер) на ділянки шкіри, які зазвичай уражуються при загостреннях. Проміжок часу між нанесенням препарату має становити щонайменше 2–3 днів. У дорослих та підлітків 16 років і старше використовується 0,1% мазь Протопік®, у дітей (2 роки і старше) – 0,03% мазь Протопік®. З появою ознак загострення слід перейти до звичайного режиму терапії маззю Протопік. Через 12 тижнів підтримуючої терапії необхідно оцінити клінічну динаміку та вирішити питання про доцільність продовження профілактичного використання мазі Протопік®. У дітей для оцінки клінічної динаміки слід тимчасово відмінити препарат і потім розглянути питання необхідності продовження підтримуючої терапії.ПередозуванняПри місцевому застосуванні випадків передозування не спостерігалося. Лікування: при випадковому потраплянні всередину необхідно вживати загальноприйнятих заходів, які включають контроль життєво важливих функцій організму та спостереження за загальним станом. Стимуляція блювоти чи промивання шлунка не рекомендуються.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПротопік® значною мірою метаболізується у печінці, і хоча його концентрація в крові при зовнішньому застосуванні дуже низька, у хворих з декомпенсованою печінковою недостатністю мазь використовують з обережністю. Необхідно бути обережними при використанні мазі Протопік® у хворих з великим ураженням шкіри, особливо тривалими курсами, і у дітей.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 гр.: Активні речовини: ретинолу пальмітат (вітамін А) (у перерахунку на 100% ретинолу пальмітат) - 10 мг (склад на 1,0 г субстанції: вітамін А пальмітат 1,7 млн. ME, бутилгідроксіанізол 9 мг, бутилгідрокситолуол 9 мг або пальмітат 1,7 млн. ME, бутилгідрокситолуол 17 мг, олія до 1,0 г), альфа-токоферолу ацетат (вітамін Е) -5 мг, колекальциферол (вітамін Д3) - 0,05 мг (склад на 1,0 г) субстанції: вітамін D3 25 мг (1,0 млн. ME), dl-альфа-токоферолу ацетат 2,5 мг, тригліцериди жирних кислот (із середньою довжиною ланцюга) 972,5 мг); Допоміжні речовини: бутилгідрокситолуол 1,0 мг, бутилгідроксіанізол 1,0 мг, віск емульсійний 80,0 мг, олія вазелінова 50,0 мг, гліцерол (гліцерин) 100,0 мг, етанол (спирт етиловий 95 %), 10, вода очищена до 1,0г. Алюмінієві туби по 10, 15, 20 або 35 г. Разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідна мазь від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаДерматопротекторний засіб.ФармакодинамікаМає репаративну, протизапальну та протисвербіжну дію, нормалізує процеси зроговіння, посилює захисну функцію шкіри.Показання до застосуванняКомплексна терапія дорослих та дітей, хворих на іхтіоз та іхтіозиформні дерматози, себорейний дерматит, тріщини, ерозії та опіки шкіри, неінфіковані рани та виразки, екзема, атопічний дерматит, нейродерміт, алергічний контактний дерматит (не Профілактика рецидивів хронічних запальних та алергічних захворювань шкіри, після припинення лікування глюкокортикостероїдами (у підгострий період), при легко подразливій шкірі, у тому числі з підвищеною чутливістю до косметичних засобів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Гіпервітаміноз A, D, Е, прийом ретиноїдів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується наносити на великі ділянки шкіри при вагітності та в період лактації.Побічна діяПри використанні в гострому періоді – посилення сверблячки та еритеми (при цьому препарат необхідно тимчасово відмінити до зниження гостроти процесу). Алергічні реакції. Щоб уникнути передозування та розвитку гіпервітамінозу, не рекомендується наносити препарат на великі поверхні шкіри (понад 80 %) більше 6 тижнів.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати у поєднанні з іншими препаратами, що містять ретиноїди, вітаміни А, Е та D (ризик виникнення гіпервітамінозів А, Е, D). Дія мазі послаблюється при одночасному призначенні глюкокортикостероїдів. Призначення саліцилатів та глюкокортикостероїдів зменшує побічні явища.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром двічі на день. При сильному лущенні шкіри можливе використання оклюзійної пов'язки. Перед нанесенням мазі на тріщини та інші дефекти шкіри їх попередньо обробляють антисептиками. Тривалість лікування залежить від локалізації та тяжкості процесу та може становити кілька тижнів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100 г гелю: Активна речовина: азелаїнова кислота – 15,0 г; Допоміжні речовини: карбомер 980 – 1,0 г, бензойна кислота – 0,1 г, динатрію едетату дигідрат – 0,1 г, кераміди LS – 0,1 г, ізопропілміристат – 1,0 г, полісорбат-20 –1,5 г, пропілен-гліколь - 12,0 г, натрію гідроксид - 0,2 г, вода - до 100,0 г. Гель для зовнішнього застосування 15%. По 5, 10, 15, 30 або 50 г в алюмінієві туби. Кожну тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку). Допускається комплектація по 2 або 3 картонні упаковки (пачки) у групову упаковку (транспортну тару).Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування. Від білого до жовтувато-білого кольору непрозорий однорідний гель.Фармакотерапевтична групаВисипи вугровий засіб лікування.ФармакокінетикаВсмоктування Після нанесення на шкіру азелаїнова кислота проникає в епідерміс та дерму. Після нанесення на шкіру 1 г азелаїнової кислоти (що відповідає 5 г гелю) близько 3,6% дози абсорбується в системний кровотік. Виведення Частина азелаїнової кислоти, що всмокталася, виводиться нирками в незміненому вигляді, а частина у вигляді дикарбонових кислот (С5, С7), що утворюються з азелаїнової кислоти в результаті бета-окислення.ФармакодинамікаВикликає помірний цитостатичний ефект (за рахунок інгібування синтезу клітинних білків), що проявляється у нормалізації процесів кератинізації у стінці фолікулів сальних залоз; виявляє протимікробну дію (насамперед щодо Propionibacterium acnes і Staphylococcus epidermidis) як на поверхні шкіри, так і в сальних залозах, а також протизапальну дію (зменшуючи метаболізм нейтрофілів і вироблення ними вільнорадикальних форм кисню - важливих факторів підтримування). При тривалому застосуванні препарату не формується резистентність мікроорганізмів. Азелаїнова кислота дозозалежно пригнічує ріст і життєздатність аномальних меланоцитів. Терапевтичний ефект при гіперпігментації (мелазмі) обумовлений пригніченням синтезу ДНК та/або пригніченням клітинного дихання аномальних меланоцитів.Показання до застосуванняВугри прості (acne vulgaris); Розацеа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до азелаїнової кислоти та інших компонентів препарату; Дитячий вік віком до 12 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування препарат слід застосовувати лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода та дитини. Необхідно уникати нанесення гелю на область молочних залоз перед годуванням.Побічна діяПобічні реакції є залежними від частоти розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до Порушення з боку шкіри та підшкірножирової клітковини: Нечасто: себорея, акне, депігментація шкіри; Дуже часто: свербіж, печіння, еритема у місці нанесення; Часто: лущення, сухість шкіри, подразнення; Рідко: Хейлі. Загальні розлади та порушення у місці введення: Нечасто: парестезії, дерматит, дискомфорт, набряк у місці нанесення; Рідко: везикулярні висипання, екзема, відчуття тепла, висипи в місці нанесення; Часто: біль у місці нанесення. Порушення з боку імунної системи: Рідко: алергічна реакція, погіршення перебігу бронхіальної астми. Як правило, місцеві реакції на шкірі проходять самостійно під час лікування. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими препаратами досі не відома.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо Максимальна тривалість терапії залежить від індивідуальної картини захворювання та ступеня вираженості симптомів. Дорослим та дітям старше 12 років гель наносять рівномірно тонким шаром 2 рази на добу. (вранці та ввечері) на попередньо очищені (м'якими очищуючими засобами та водою) та висушені ділянки шкіри обличчя та, при необхідності, шиї та верхню частину грудей, уражені вугровим висипом. Для всієї поверхні обличчя достатньо близько 2,5 см стовпчика гелю. Препарат слід регулярно застосовувати протягом усього курсу лікування, тривалість якого залежить від тяжкості захворювання. У пацієнтів з звичайними вуграми (acnevulgaris) виражене поліпшення зазвичай спостерігається через 4 тижні. Для отримання найкращих результатів застосування препарату слід продовжити протягом кількох місяців. Якщо симптоми захворювання зберігаються, рекомендується звернутися до лікаря.ПередозуванняВ даний час передозування не описано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для зовнішнього застосування. Слід уникати попадання його на слизову оболонку очей, носа, рота, оскільки може викликати роздратування. При випадковому попаданні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою. У випадках сильно вираженого подразнення шкіри в перші тижні лікування Скіноклір можна застосовувати 1 раз на добу або зменшити кількість гелю, що наноситься на шкіру; також можливе короткочасне відміна препарату. Після зникнення симптомів подразнення шкіри слід відновити регулярне застосування препарату у рекомендованій дозі. Дермальна мелазма нечутлива до лікування препаратом. Для проведення диференціальної діагностики використовують лампу Вуда. Скіноклір можна застосовувати у поєднанні з іншими методами терапії вугрової висипки. При цьому можлива корекція режиму дозування лікарських засобів, що одночасно застосовуються. Під час лікування необхідно захищати шкіру від спектра сонячного випромінювання. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами Препарат не впливає на керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100 г гелю: Активна речовина: азелаїнова кислота – 15,0 г; Допоміжні речовини: карбомер 980 – 1,0 г, бензойна кислота – 0,1 г, динатрію едетату дигідрат – 0,1 г, кераміди LS – 0,1 г, ізопропілміристат – 1,0 г, полісорбат-20 –1,5 г, пропілен-гліколь - 12,0 г, натрію гідроксид - 0,2 г, вода - до 100,0 г. Гель для зовнішнього застосування 15%. По 5, 10, 15, 30 або 50 г в алюмінієві туби. Кожну тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку). Допускається комплектація по 2 або 3 картонні упаковки (пачки) у групову упаковку (транспортну тару).Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування. Від білого до жовтувато-білого кольору непрозорий однорідний гель.Фармакотерапевтична групаВисипи вугровий засіб лікування.ФармакокінетикаВсмоктування Після нанесення на шкіру азелаїнова кислота проникає в епідерміс та дерму. Після нанесення на шкіру 1 г азелаїнової кислоти (що відповідає 5 г гелю) близько 3,6% дози абсорбується в системний кровотік. Виведення Частина азелаїнової кислоти, що всмокталася, виводиться нирками в незміненому вигляді, а частина у вигляді дикарбонових кислот (С5, С7), що утворюються з азелаїнової кислоти в результаті бета-окислення.Показання до застосуванняВугри прості (acne vulgaris); Розацеа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до азелаїнової кислоти та інших компонентів препарату; Дитячий вік віком до 12 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування препарат слід застосовувати лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода та дитини. Необхідно уникати нанесення гелю на область молочних залоз перед годуванням.Побічна діяПобічні реакції є залежними від частоти розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до Порушення з боку шкіри та підшкірножирової клітковини: Нечасто: себорея, акне, депігментація шкіри; Дуже часто: свербіж, печіння, еритема у місці нанесення; Часто: лущення, сухість шкіри, подразнення; Рідко: Хейлі. Загальні розлади та порушення у місці введення: Нечасто: парестезії, дерматит, дискомфорт, набряк у місці нанесення; Рідко: везикулярні висипання, екзема, відчуття тепла, висипи в місці нанесення; Часто: біль у місці нанесення. Порушення з боку імунної системи: Рідко: алергічна реакція, погіршення перебігу бронхіальної астми. Як правило, місцеві реакції на шкірі проходять самостійно під час лікування. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими препаратами досі не відома.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо Максимальна тривалість терапії залежить від індивідуальної картини захворювання та ступеня вираженості симптомів. Дорослим та дітям старше 12 років гель наносять рівномірно тонким шаром 2 рази на добу. (вранці та ввечері) на попередньо очищені (м'якими очищуючими засобами та водою) та висушені ділянки шкіри обличчя та, за необхідності, шиї та верхню частину грудей, уражені вугровим висипом. Для всієї поверхні обличчя достатньо близько 2,5 см стовпчика гелю. Препарат слід регулярно застосовувати протягом усього курсу лікування, тривалість якого залежить від тяжкості захворювання. У пацієнтів з звичайними вуграми (acnevulgaris) виражене поліпшення зазвичай спостерігається через 4 тижні. Для отримання найкращих результатів застосування препарату слід продовжити протягом кількох місяців. Якщо симптоми захворювання зберігаються, рекомендується звернутися до лікаря.ПередозуванняВ даний час передозування не описано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для зовнішнього застосування. Слід уникати попадання його на слизову оболонку очей, носа, рота, оскільки може викликати роздратування. При випадковому попаданні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою. У випадках сильно вираженого подразнення шкіри в перші тижні лікування Скіноклір можна застосовувати 1 раз на добу або зменшити кількість гелю, що наноситься на шкіру; також можливе короткочасне відміна препарату. Після зникнення симптомів подразнення шкіри слід відновити регулярне застосування препарату у рекомендованій дозі. Дермальна мелазма нечутлива до лікування препаратом. Для проведення диференціальної діагностики використовують лампу Вуда. Скіноклір можна застосовувати у поєднанні з іншими методами терапії вугрової висипки. При цьому можлива корекція режиму дозування лікарських засобів, що одночасно застосовуються. Під час лікування необхідно захищати шкіру від спектра сонячного випромінювання. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами Препарат не впливає на керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 г крему містить: Діюча речовина: івермектин – 10,0 мг; допоміжні речовини: гліцерол 40,0 мг, ізопропілпальмітат 40,0 мг, карбомер сополімер тип 2,0 мг, диметикон 20 Cst 5,0 мг, динатрію едетат 0,5 мг, лимонної кислоти моногідрат 0,5 мг, цетиловий спирт 35 ,0 мг, стеариловий спирт 25,0 мг, макрогола цетостеаліровий ефір 30,0 мг, сорбітан стеарат 20,0 мг, метилпарагідроксибензоат 2,0 мг. пропілпарагідроксибензоат 1,0 мг, феноксиетанол 10,0 мг, пропіленгліколь 20,0 мг, олеїловий спирт 20,0 мг, натрію гідроксиду розчин 10% до pH 6,3±0,3, вода очищена до 1000 мг. Крем для зовнішнього вживання 1%. По 15 г або 30 г крему в ламіновану (ПЕ/Алю/ПЕ) тубу з головкою з ПЕ та системою закупорювання з ПП/ПЕ із захистом від розтину дітьми; 1 тубу з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиКрем від білого до світло-жовтого кольору.ФармакокінетикаВсмоктування Всмоктування івермектину, що міститься в препараті Солантра, оцінювали у клінічному дослідженні за участю дорослих пацієнтів з тяжким ступенем папуло-пустульозної форми розацеа, які застосовували максимально допустиму дозу препарату. У рівноважному стані (після 2 тижнів лікування) найвищі середні (± стандартне відхилення) концентрації івермектину в плазмі крові відзначалися протягом 10 ± 8 годин після застосування препарату (Стах: 2,1 ± 1,0 нг/мл, діапазон: 0, 7-4,0 нг/мл), а найвища середня (± стандартне відхилення) AUC0-244 склала 36±16 нгч/мл, діапазон: 14-75 нгч/мл). Системна експозиція івермектину досягала плато до кінця другого тижня лікування в умовах рівноважного стану. При більш тривалому лікуванні в дослідженнях 3 фази показник системної експозиції івермектину залишався тим самим, що після двотижневого лікування.В умовах рівноважної концентрації рівні системної експозиції івермектину (AUC0-244: 36 ± 16 нг ч/мл) були нижчими, ніж після одноразового прийому внутрішньо 6 мг івермектину у здорових добровольців (AUC0-244: 134 ± 66 нг ч/мл). Розподіл Дослідження in vitro показало, що зв'язування івермектину з білками плазми (переважно з альбуміном) становить понад 99%. Значного зв'язування івермектину з еритроцитами не спостерігалося. Метаболізм У дослідженнях in vitro з використанням мікросом печінки людини та рекомбінантних ферментів CYP450 було зазначено, що івермектин метаболізується головним чином за рахунок інгібіторів CYP3A4. Дослідження in vitro показали, що івермектин не інгібує ізоферменти CYP450 1А2, 2А6, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, ЗА4, 4А11 або 2Е1. Івермектин не індукує експресію ферментів CYP450 (1А2, 2В6, 2С9 або ЗА4) у культурі гепатоцитів людини. 2 основних метаболіту івермектину (3”-0-деметил івермектин та 4а-гідрокси івермектин) були виявлені в ході клінічного дослідження фармакокінетики при застосуванні максимально допустимої дози препарату та вивчені при проведенні 2 фази клінічних досліджень. Подібно до вихідної сполуки метаболіти досягали рівноважного стану до кінця другого тижня лікування, ознак накопичення не відзначалося в період до 12 тижнів. Крім того, системні експозиції метаболітів (оцінені з використанням Стах та AUC), отримані при рівноважному стані, були значно нижчими від таких після прийому івермектину всередину. Виведення Кінцевий період напіввиведення в середньому склав 6 днів (приблизно 145 годин, діапазон: 92-238 годин) у пацієнтів, які наносили лікарський препарат на шкіру один раз на добу протягом 28 днів під час клінічного дослідження фармакокінетики при застосуванні максимально допустимої дози препарату. Виведення з організму залежить від рівня всмоктування після зовнішнього нанесення крему Солантра. Фармакокінетика івермектину не була вивчена у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок.ФармакодинамікаІвермектин відноситься до групи авермектину. який має протизапальну дію шляхом придушення вироблення запальних цитокінів, індукованої ліпополісахаридами. Протизапальні властивості івермектину для зовнішнього застосування спостерігалися на моделях запальних процесів шкіри у тварин. Івермектин також викликає загибель паразитів, головним чином, за допомогою селективного зв'язування та високої спорідненості до глутамат-регульованих хлорних каналів, що знаходяться в нервових та м'язових клітинах безхребетних. Механізм дії препарату Солантра при лікуванні запальних уражень шкіри при розацеа не відомий, але може бути пов'язаний як із протизапальними ефектами івермектину, так і зі здатністю івермектину викликати загибель кліщів Demodex, які, у свою чергу, є фактором, що викликає запалення шкіри.Показання до застосуванняЛікування запальних уражень шкіри при розацеа (папуло-пустульозна форма) у дорослих пацієнтів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; Вагітність; Період грудного вигодовування; Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність препарату для цієї вікової категорії не вивчалася). З обережністю: Порушення функції печінкиВагітність та лактаціяВагітність Дані про застосування івермектину у вагітних жінок обмежені або відсутні. Дослідження репродуктивної токсичності при прийомі івермектину всередину показали, що препарат має тератогенний потенціал у щурів та кроликів, проте у зв'язку з низьким системним впливом при зовнішньому застосуванні в рекомендованій дозуванні препарат має низький ризик фетотоксичності у людей. Застосування препарату Солантра під час вагітності не рекомендоване. Період грудного вигодовування Після внутрішнього прийому низькі концентрації івермектину екскретуються в грудне молоко. При зовнішньому застосуванні препарату виділення івермектину у грудне молоко не вивчалося. Фармакокінетичні та токсикологічні дані, отримані за результатами проведених досліджень на тваринах, також вказують на виділення івермектину у грудне молоко. Ризик для немовляти не може бути виключений. У разі необхідності застосування препарату слід проконсультуватися з лікарем для прийняття рішення про припинення грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіші небажані реакції, такі як відчуття печіння, подразнення шкіри, свербіж та сухість шкіри були відзначені менш ніж у 1% пацієнтів, які отримували лікування лікарським препаратом під час проведення клінічних досліджень. Як правило, дані реакції мають легкий або помірний характер і зазвичай слабшають при продовженні терапії. Значних відмінностей у профілі безпеки у пацієнтів віком від 18 до 65 років та пацієнтів старше 65 років зазначено не було. Небажані реакції, отримані під час проведення клінічних досліджень препарату Солантра. представлені в Таблиці 1. Дані реакції класифіковані за системами органів та частотою розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до < 1/10), нечасто (від >1/1 000 до< 1/100), рідко (від >1/10 000 до Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто - Почуття печіння шкіри; Нечасто - подразнення шкіри, свербіж, сухість шкіри; Невідомо – контактний дерматит, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо вивчення взаємодій препарату з іншими лікарськими засобами не проводилося. Одночасне застосування крему Солантра з іншими препаратами для зовнішнього та системного застосування для лікування розацеа не вивчено. Слід бути обережними при одночасному застосуванні івермектину з потужними інгібіторами CYP3A4, оскільки концентрація препарату в плазмі може значно підвищуватися.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Наносити крем Солантру 1 раз на добу щодня протягом усього курсу лікування – до 4 місяців. За необхідності курс лікування можна повторити. За відсутності покращення після 3 місяців застосування препарату лікування слід припинити. Невелику кількість крему (розміром з горошину) нанести на шкіру кожної з п'яти зон особи: лоб, підборіддя, ніс та щоки. Розподілити лікарський препарат тонким шаром по всій особі, уникаючи попадання в очі, на губи та слизові оболонки. Препарат Солантра слід наносити лише на особу. У пацієнтів з порушенням функції нирок та літніх пацієнтів коригування дози не потрібне.ПередозуванняПовідомлень про випадки передозування препарату Солантра не зареєстровано. При випадковому або значному впливі невідомих кількостей ветеринарних лікарських форм івермектину на людину (ковтання, вдихання, парентеральне введення або потрапляння на поверхню тіла), найчастіше відзначалися такі симптоми: шкірний висип, набряк обличчя, набряк повік, головний біль, запаморочення, астенія, нудота , блювання та діарея. Інші зареєстровані небажані реакції включають: судоми, атаксію, задишку, біль у животі, парестезію, кропив'янку та контактний дерматит. При випадковому прийомі препарату проводиться симптоматична терапія, що включає парентеральне введення рідин і електролітів, підтримку дихання (забезпечення подачі кисню і, при необхідності, штучну вентиляцію легень) та вазопресори (за наявності вираженого зниження артеріального тиску). Для запобігання всмоктування препарату, що потрапив всередину, може бути показано провокування блювоти та/або термінове промивання шлунка, з подальшим застосуванням проносних препаратів та інших заходів усунення інтоксикації.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарський препарат містить: цетиловий спирт та стеариновий спирт, які можуть викликати місцеві рекції з боку шкіри (наприклад, контактний дерматит); метилпарагідроксибензоат (Е218) та пропілпарагідроксибензоат (Е216), які можуть викликати алергічні реакції (у тому числі, уповільненого типу); пропіленгліколь, який може викликати подразнення шкіри. Після нанесення лікарського засобу необхідно вимити руки. Після висихання лікарського засобу можна наносити косметичні засоби. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Препарат Солантра не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 мл: вода очищена, ліподерм 4, продукт «Союз» (кокосова, соєва, пальмова олії), олія рицинова, спирт мурашиний, ало вера гель, муміє очищена, ефірна олія чайного дерева, екстракти: обліпихи, подорожника, шавлії, ялиці сибірської, евкаліпта, календули; тилоза (Methyl Cellulose), кемабен 2Е. Туба 44мл.ХарактеристикаСпецмазь крем-бальзам універсальний з ялицею сибірською та мурашиним спиртом - заспокоює біль, знімає запалення, надає антисептичну, знезаражуючу, бактерицидну дію, сприяє загоєнню тканин при різних пошкодженнях шкіри, спецмазь крем-бальзам. , скорочує реабілітаційний період у разі травм. Спецмазь крем-бальзам високоефективний при «ноючих» болях у суглобах, при «прострілах» у спині та ін. Заспокоює біль; знімає запалення; має антисептичну, знезаражуючу, бактерицидну дію; сприяє загоєнню тканин при різних пошкодженнях шкіри: порізи, садна, ранки, подряпини, потертості, тріщини, опіки; стимулює активне відновлення пошкоджених волокон та сприяє зняттю болю та ліквідації набряків, вкорочує реабілітаційний період при травмах: вивихи, розтягування, забиті місця; гематоми; допомагає: при «ниючих» болях у суглобах, при «прострілах» у спині, при болях у ногах; пом'якшує пересушену, обвітрену і потріскану шкіру.ІнструкціяПри гострих нападах болю: обробити хворе місце кремом – бальзамом та залишити до повного вбирання. При травмах (вивихах, забитих місцях, розтягненнях зв'язок і м'язів): нанести крем-бальзам на проблемне місце, акуратно, плавними рухами розподілити по поверхні шкіри і залишити до повного вбирання. При різких болях у шиї, верхній частині спини та "прострілах" у попереку: нанести на шкіру і плавно втирати масажними рухами. Для якнайшвидшого загоєння ранок, порізів, тріщин, глибоких подряпин, садна і потертостей: промити водою, потім, акуратно обробити проблемне місце, залишити до повного вбирання. При легких термічних опіках або обмороженнях: нанести на уражене місце рівномірно тонким шаром і залишити до повного вбирання. Для зняття "сверблячки" від укусів комах і при подразненнях, отриманих від колючих рослин: нанести тонким шаром на запалене місце і залишити до повного вбирання. При болях у ногах: нанести тонким шаром на проблемне місце та плавно втирати вгору у напрямку вен. При тяжкості та відчутті набряклості в ногах: для швидкого відновлення – нанести тонким шаром на ноги та зробити легкий масаж. При синцях і гематомах, для якнайшвидшого зняття набряків: нанести на шкіру і плавно розтирати легкими рухами. При шкірних захворюваннях: змащувати уражені місця 2-3 десь у день. При подразненнях на шкірі, при екземі, для зняття запалення та пом'якшення шкіри: змащувати уражені місця 2-3 рази на день. При вуграх та фурункулах: намазати на уражену ділянку тонким шаром і залишити до повного вбирання, курс 3-4 дні, 4 рази на добу. При головному болі: нанести невелику кількість на лоб і віскі і розтирати круговими рухами, що масажують. При застуді та болі в грудях: нанести на груди та втирати масажними рухами. При нежиті: нанести невелику кількість на шию в області горла, зробити легкий масаж, що розігріває, плавно розтираючи, долонею вгору-вниз. При застуді, болях у грудях та утрудненні дихання: нанести невелику кількість крем-бальзаму на груди або на спину (в області лопаток) і зробити інтенсивний масаж, що розігріває. Для захисту шкіри перед тривалим перебуванням на морозі, сонці або сильному вітрі: нанести на відкриті ділянки шкіри тонким шаром. Для пересушеної, обвітреної шкіри шкіри рук і ніг, а також при подразненнях на руках від тривалого контакту з водою: нанести на шкіру, акуратно і ретельно розтерти. Після тривалого перебування на сонці, для пом'якшення та зняття почервоніння: нанести на уражену ділянку тонким шаром і залишити до повного вбирання. Антисептичні властивості мурашиної кислоти, що входить до крем-бальзаму, сприяють його застосуванню для зняття подразнення після гоління.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування - 1 г: Активні речовини: сечовина – 0.3 г; Допоміжні речовини: емульсійний віск 0.06 г, рідкий парафін 0.06 г, гліцерол 0.1 г, гліцин 0.002 г, етанол 95% 0.1 г, вода очищена до 1 г. Туба алюмінієва, 10гОпис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування однорідна білого кольору, можливий запах аміаку.Фармакотерапевтична групаМає кератолітичну дію, пом'якшує і зволожує шкіру, підвищує її еластичність.ІнструкціяЗовнішньо. При захворюваннях шкіри, що супроводжуються надлишковим зроговінням (іхтіозі, іхтіозиформних дерматозах, кератодерміях, псоріазі, хронічній екземі, хворобі Девержі, фолікулярному кератозі, омозолелостях), сухості шкіри мазь наносять на ділянки скупчень. При сильному лущенні можливе використання оклюзійної пов'язки. Перед нанесенням мазі поверхневі рани, ерозії, тріщини, скоринки, садна обробляють антисептиками. Лікування припиняють після усунення рогових нашарувань. При гіперкератотичних формах грибкових захворювань мазь завдають за 20-30 хвилин до протигрибкових зовнішніх засобів. При бородавках мазь наносять на 2-8 годин під лейкопластир, потім розм'якшену частину бородавки зрізають, після чого її видалення. Для полегшення підрізання та обробки нігтів при врослому нігті, оніхомікозах, оніхогрифозі, оніходистрофії, твердих нігтях мазь наносять на нігті на 20-30 хвилин, потім їх підрізають. При значному потовщенні нігтів мазь наносять 2 десь у день, заклеюючи лейкопластирем, обробляють після розм'якшення. Тривалість лікування при шкірних захворюваннях залежить від локалізації та тяжкості процесу та може становити кілька тижнів. Для полегшення підрізання та обробки нігтів мазь може використовуватись 2-3 рази на місяць, тривалість використання її в таких випадках не обмежена.Показання до застосуванняУ комплексній терапії захворювань шкіри, що супроводжуються надмірним зроговінням: іхтіоз та іхтіозиформні дерматози, кератодермії, псоріаз, хронічна екзема, хвороба Девержі, фолікулярний кератоз, гіперкератотичні форми грибкових захворювань; омозолілості, сухість шкіри; використовується для розм'якшення шкіри та видалення рогових нашарувань при бородавках (перед видаленням) та для розм'якшення нігтьових пластинок з метою полегшення їх підрізування та обробки при врослому нігті, оніхомікозах, оніхогрифозі, оніходистрофії, твердих нігтях.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Не слід наносити на великі поверхні при нирковій, печінковій та серцево-судинній недостатності.Вагітність та лактаціяРекомендується бути обережним, використовувати після консультації з лікарем. Не рекомендується наносити на великі поверхні. Застосування можливе, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяПри використанні в гострому періоді шкірного захворювання в окремих випадках можливе посилення сверблячки та почервоніння шкіри в місцях нанесення препарату, що вимагає його тимчасової відміни до зниження гостроти процесу. Можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЗдатність сечовини розпушувати роговий шар шкіри створює умови для підвищення резорбції інших зовнішніх засобів, що посилює їхню дію. Мазь можна чергувати (ранок-вечір) із будь-якими іншими зовнішніми засобами, крім кератолітичних (мазь саліцилова).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити на слизові оболонки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та виконувати роботи, що потребують підвищеної концентрації уваги.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина: сечовина 0,3 г. Допоміжні речовини: емульсійний віск 0.06 г, рідкий парафін 0.06 г, гліцерол 0.1 г, гліцин 0.002 г, етанол 95% 0.1 г, вода очищена до 1 г. 35 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування; однорідна, білого кольору, можливий запах аміаку.Фармакотерапевтична групаМає кератолітичну дію, пом'якшує і зволожує шкіру, підвищує її еластичність.Клінічна фармакологіяПрепарат із кератолітичною дією.Показання до застосуванняУ комплексній терапії захворювань шкіри, що супроводжуються надмірним зроговінням: іхтіоз та іхтіозиформні дерматози, кератодермії, псоріаз, хронічна екзема, хвороба Девержі, фолікулярний кератоз, гіперкератотичні форми грибкових захворювань; омозолілості, сухість шкіри; використовується для розм'якшення шкіри та видалення рогових нашарувань при бородавках (перед видаленням) та для розм'якшення нігтьових пластинок з метою полегшення їх підрізування та обробки при врослому нігті, оніхомікозах, оніхогрифозі, оніходистрофії, твердих нігтях.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Не слід наносити на великі поверхні при нирковій, печінковій та серцево-судинній недостатності.Вагітність та лактаціяРекомендується бути обережним, використовувати після консультації з лікарем. Не рекомендується наносити на великі поверхні. Застосування можливе, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяПри використанні в гострому періоді шкірного захворювання в окремих випадках можливе посилення сверблячки та почервоніння шкіри в місцях нанесення препарату, що вимагає його тимчасової відміни до зниження гостроти процесу. Можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЗдатність сечовини розпушувати роговий шар шкіри створює умови для підвищення резорбції інших зовнішніх засобів, що посилює їхню дію. Мазь можна чергувати (ранок-вечір) із будь-якими іншими зовнішніми засобами, крім кератолітичних (мазь саліцилова).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. При захворюваннях шкіри, що супроводжуються надлишковим зроговінням (іхтіозі, іхтіозиформних дерматозах, кератодерміях, псоріазі, хронічній екземі, хворобі Девержі, фолікулярному кератозі, омозолелостях), сухості шкіри мазь наносять на ділянки скупчень. При сильному лущенні можливе використання оклюзійної пов'язки. Перед нанесенням мазі поверхневі рани, ерозії, тріщини, скоринки, садна обробляють антисептиками. Лікування припиняють після усунення рогових нашарувань. При гіперкератотичних формах грибкових захворювань мазь завдають за 20-30 хвилин до протигрибкових зовнішніх засобів. При бородавках мазь наносять на 2-8 годин під лейкопластир, потім розм'якшену частину бородавки зрізають, після чого її видалення. Для полегшення підрізання та обробки нігтів при врослому нігті, оніхомікозах, оніхогрифозі, оніходистрофії, твердих нігтях мазь наносять на нігті на 20-30 хвилин, потім їх підрізають. При значному потовщенні нігтів мазь наносять 2 десь у день, заклеюючи лейкопластирем, обробляють після розм'якшення. Тривалість лікування при шкірних захворюваннях залежить від локалізації та тяжкості процесу та може становити кілька тижнів. Для полегшення підрізання та обробки нігтів мазь може використовуватись 2-3 рази на місяць, тривалість використання її в таких випадках не обмежена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити на слизові оболонки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та виконувати роботи, що потребують підвищеної концентрації уваги.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУпаковка препарату є два флакони, один з яких містить активні речовини у вигляді порошку, а інший – допоміжні компоненти у вигляді розчину. До змішування вміст флаконів має наступний склад: Активні речовини (у першому флаконі): Еритроміцин 100% (Ph.Eur.) – номінальна кількість 1200 мг/30 мл; *Кількість з урахуванням 3,35% 1240; **Кількість з урахуванням 5% 1302; Цинку ацетат дигідрат, мікронізований (Ph.Eur.) – номінальна кількість 360,0 мг/30 мл; *Кількість з урахуванням 3,35% 372,0; **Кількість з урахуванням 5% 389,4; Допоміжні компоненти (у другому флаконі): Діізопропіловий себакат (монографія) – Номінальна кількість 7,81 (8,36 мл) г/30 мл; Етанол (Ph.Eur.) – Номінальна кількість 17,1 (21,6 мл) г/30 мл. 1 мл приготовленого препарату має наступний склад: Еритроміцин 100% – 40 мг; Цинку ацетат дигідрат, мікронізований – 12 мг; Діізопропіловий себакат – 0,25 г; Етанол – 0,55 г. * кількість активних компонентів, еритроміцину та цинку ацетату дигідрату збільшено на 3,35% з метою компенсації їх концентрацій при приготуванні готового препарату, номінальний обсяг якого збільшується при змішуванні активних компонентів з розчинником (кожні 1000 мг порошку еквівалентні 0,79 мл). ** додаткове збільшення кількості активних компонентів, еритроміцину та цинку ацетату дигідрату, на 5% пов'язане із збереженням заявлених концентрацій готового препарату при зберіганні. Порошок для виготовлення розчину для зовнішнього застосування (в комплекті з розчинником). У флаконах по 30 мл та аплікатором у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПриготовлений розчин – безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаВисипи вугровий засіб лікування.ФармакокінетикаКомплексний зв'язок компонентів препарату забезпечує гарне проникнення у шкіру активних речовин. Цинк переважно пов'язується з фолікулярним епітелієм і не резорбується в системний кровотік. Незначна частина еритроміцину піддається системному розподілу та надалі виводиться з організму.ФармакодинамікаЗінерит – еритроміцин-цинковий комплекс. Чинить протизапальну, протимікробну дію та комедонолітичну дію. Еритроміцин діє бактеріостатично на мікроорганізми, що викликають вугровий висип: Propionibacterium acne та Streptococcus epidermidis. Цинк зменшує вироблення секрету сальних залоз, має в'яжучу дію.Показання до застосуванняВугровий висип .Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість.Вагітність та лактаціяНемає протипоказань.Побічна діявідчуття печіння; подразнення шкіри; сухість шкірних покривівВзаємодія з лікарськими засобамиДо цього часу не встановлено клінічно значимих взаємодій Зінериту з іншими лікарськими препаратами.Спосіб застосування та дозиНахиливши флакон вниз, з легким натиском на аплікатор наносять тонким шаром на всю уражену ділянку шкіри 2 рази на день: вранці (до нанесення макіяжу) та ввечері (після вмивання). Швидкість нанесення лосьйону регулюється силою натиску аплікатора на шкіру. Орієнтовна разова доза - 0,5 мл. Після висихання лосьйон стає невидимим. Курс лікування – 10-12 тиж. (Покращення можливе вже через 2 тижні).ПередозуванняВипадкове передозування малоймовірне через особливості місцевого застосування препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід враховувати можливість розвитку перехресної резистентності до інших макролідів, лінкоміцину, кліндаміцину. Необхідно уникати попадання в очі, на слизову оболонку порожнини рота та носа (можливе подразнення або опік).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему