Каталог товаров

Снятие симптомов простуды Хиты продаж

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСаші - 1 пак. Активний інгредієнт – 400 мг густого водного екстракту (1:5) з: верби білої кори 750 мг, адатоди судинного листя 300 мг, фіалки пахучого листя та квіток 100 мг, солодки голої кореневища з корінням 550 мг, звичайного плодів 75 мг, Евкаліпта кулькового листя 35 мг, Валеріани лікарської кореневища з корінням 100 мг; допоміжні речовини: левоментол 5 мг, крохмаль кукурудзяний 20 мг, сахароза до 5,6 г. Гранули для приготування розчину для вживання, гранули для приготування розчину для вживання. По 5,6 г у саші (пакет із трьохшарової алюмінієво-поліетиленової фольги). По 5 саші або 10 саші разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Фармакотерапевтична групаРослинного походження засіб.Показання до застосуванняСимптоматична терапія гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) (підвищення температури тіла (до 38 оС), біль голови, закладеність носа, болючість при ковтанні, кашель).Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 саше-пакету 2-3 рази на день після їди. Вміст одного саше-пакету розчинити у склянці гарячої води, отриманий розчин повільно випити. Курс лікування становить 7-8 днів. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за рекомендацією лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГранули містять сахарозу (близько 0,43 ХЕ в одноразовій дозі), що необхідно враховувати пацієнтам, які страждають на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті. У разі підвищення температури тіла вище 38оС, посилення кашлю, появі хрипів у легенях, гнійного мокротиння, ринореї з гнійним виділенням, ангіни прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря; призначається антибактеріальна терапія, нестероїдні протизапальні засоби. Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з механізмами Препарат не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора тощо).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фасування: N10 Форма випуску: порошок Упакування: пак. Виробник: Фармстандарт ОТС Завод-виробник: Фармстандарт-Лікзасоби(Росія) Действующее вещество: Парацетамол + Фенилэфрин + Аскорбиновая кислота. .
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Фасування: N10 Форма випуску: порошок Упакування: пак. Виробник: Фармстандарт ОТС Завод-виробник: Фармстандарт-Лікзасоби(Росія) Діюча речовина: Парацетамол + Фенілефрин + Фенірамін + Аскорбінова кислота. .
Быстрый заказ
Фасування: N5 Форма випуску: порошок Упакування: пак. Виробник: Фармстандарт ОТС Завод-виробник: Фармстандарт-Лікзасоби(Росія) Діюча речовина: Парацетамол + Фенілефрин + Фенірамін + Аскорбінова кислота. .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1г: активна речовина: диклофенак натрію – 50,0 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь - 50.0 мг; етанол 95% (спирт етиловий 95%) – 300,0 мг; гіетелоза (гідроксіетилцелюлоза) - 25,0 мг; вода очищена – до 1,0 г. Одна туба разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиБезбарвний або жовтуватий відтінком прозорий гель з характерним запахом етанолу. Допускається наявність опалесценції та бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні препарату системна абсорбція диклофенаку становить трохи більше 6 %. Зв'язок із білками плазми – 99,7 %. Виводиться нирками. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення. При нанесенні препарату на область ураженого суглоба концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний засіб для зовнішнього застосування. Диклофенак має виражену аналгетичну та протизапальну дію. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 і 2 типу (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), порушує метаболізм арахідонової кислоти та синтез простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. Диклофенак використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас). Болі у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та інші) при ревматоїдному артриті, остеоартрозі. Болі у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм). Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), пожил бронхіальна астма, вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення диклофенаку в грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто від > 1/100 до < 1/10; нечасто від > 1/1000 до 1/10000 до < 1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. З боку імунної системи: дуже рідко – генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, гіперчутливість: ангіоневротичний набряк). З боку дихальної системи та органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – напади ядухи, бронхоспастичні реакції. З боку шкірних покривів: часто - еритема, дерматити, у тому числі контактний дерматит (симптоми: екзема, свербіж, набряклість ділянки шкіри, що виробляються, висип, папули, везикули, лущення); рідко – бульозний дерматит; дуже рідко – реакції фотосенсибілізації, пустульозні висипання.Взаємодія з лікарськими засобамиДиклофенак може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять 2 рази на добу (кожні 12 годин, бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату – до 2 г (близько 4 см при повністю відкритій горловині туби). Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Препарат не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми З огляду на низьку системну абсорбцію при зовнішньому застосуванні, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування При випадковому внутрішньому прийомі - промивання шлунка (тільки протягом години після випадкового прийому), індукція блювоти, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез не ефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в ріг, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладання бинтової пов'язки, проте не слід накладати повітронепроникних оклюзійних пов'язок. Уникати надмірного потрапляння сонячних променів на сферу застосування препарату. При тривалому застосуванні (більше 14 днів) та/або нанесенні препарату на великі поверхні можливий розвиток системних побічних ефектів внаслідок резорбтивної дії. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 1 пак. (5 г): Активні речовини: аскорбінова кислота 200 мг, кальцію глюконату моногідрат 200 мг, кофеїну моногідрат 20 мг, парацетамол 500 мг, рутозид (у формі тригідрату) 20 мг; Допоміжні речовини: повідон 17. 4 мг, цукор 3.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 1 пак. (5 г): Активні речовини: аскорбінова кислота 200 мг, кальцію глюконату моногідрат 200 мг, кофеїну моногідрат 20 мг, парацетамол 500 мг, рутозид (у формі тригідрату) 20 мг; Допоміжні речовини: повідон 17. 4 мг, цукор 3.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 саше: Активні речовини: парацетамол – 280 мг; феніраміну малеат – 10 мг; аскорбінова кислота – 100 мг; Допоміжні речовини: аспартам – 35 мг, ацесульфам калію – 23 мг, магнію цитрат – 105 мг, сахароза – 2361.7 мг, ароматизатор малиновий Пермасил 11036-31 – 71 мг, барвник азорубін – 4 мг. 3 г - саші багатошарові (5, 10) - пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (малиновий) гранульований, від світло-рожевого до рожевого кольору, з білими і темно-рожевими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик + судинозвужувальний засіб + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірною мірою має седативний ефект, а також виявляє м-холінолітичну активність. Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекцій, зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах B1, B2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (пов'язане з подовженням T1/2).Показання до застосуванняГРВІ (симптоматична терапія); алергічний риніт; ринофарингіт; больовий синдром (слабкої та помірної виразності): артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея; біль при травмах, опіках.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); ниркова недостатність; портальна гіпертензія; хронічний алкоголізм; дитячий вік до 15 років (для лікарських форм, призначених для дорослих); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудного вигодовування); - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю Печінкова недостатність, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит у пацієнтів похилого віку.Вагітність та лактаціяПротипоказання: I та III триместри вагітності; період лактації (грудного вигодовування). Протипоказання – дитячий вік до 15 років (для лікарських форм, призначених для дорослих).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, біль в епігастральній ділянці; рідко – сухість у роті; при тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції печінки. З боку системи кровотворення: рідко – анемія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія. З боку сечовивідної системи: рідко – затримка сечі; при тривалому застосуванні в дозах, які значно перевищують рекомендовані, підвищується ймовірність порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: рідко – парез акомодації, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних лікарських засобів. Антидепресанти, протипаркінсонічні, антипсихотичні лікарські засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запори). ГКС збільшують ризик розвитку глаукоми. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. При одночасному застосуванні пероральних контрацептивів зменшується концентрація аскорбінової кислоти у плазмі крові. Можливе підвищення концентрації етинілестрадіолу в плазмі при його одночасному застосуванні у складі пероральних контрацептивів. При одночасному застосуванні з препаратами заліза аскорбінова кислота завдяки своїм відновлюючим властивостям переводить тривалентне залізо у двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції. При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підвищує екскрецію заліза у пацієнтів, які отримують дефероксамін. При одночасному застосуванні з тетрацикліном підвищується виведення аскорбінової кислоти із сечею.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Разову дозу приймають 2-4 рази на добу, залежно від віку. Інтервал між прийомами – не менше 4 год. При хронічній нирковій недостатності (КК 10 мл/хв) інтервал між прийомами – 8 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри гіпертермії, що триває більше 3 днів, та больовому синдромі – понад 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. У період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії). Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 650 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; Допоміжні речовини: сахароза - 12 600 мг, ацесульфам калію - 19 мг, барвник хіноліновий жовтий - 0.147 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.035 мг, мальтодекстрин M100 - 26 мг, кремнію діоксид - 8 TD 300 мг, ароматизатор лимонний натуральний Durarome 860.202 TD 09.91 – 35 мг, лимонна кислота – 1000 мг, натрію цитрату дигідрат – 180 мг, кальцію фосфат – 35 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) сипкий, що містить гранули білого і жовтого кольору, зі специфічним запахом, допускається наявність м'яких грудок.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Звужує судини та усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки. Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію шляхом придушення синтезу простагландинів у ЦНС. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірно дає седативний ефект, а також проявляє антимускаринову активність. Фенілефрин - альфа1-адреноміметик, що викликає звуження судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Фенірамін Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із ШКТ. Метаболізується при "першому проходженні" через стінку кишечника і в печінці, тому при внутрішньому прийомі фенілефрину гідрохлорид характеризується обмеженою біодоступністю. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками майже повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год.ІнструкціяВсередину. Вміст одного пакетика розчиняють у 1 склянці (250 мл) гарячої, але з киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3-4 доз протягом 24 годин). ТераФлю® Екстра можна застосовувати в будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Не слід застосовувати ТераФлю® Екстра більше 5 днів. У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т.ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, головним болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням, болями у м'язах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; портальна гіпертензія; цукровий діабет; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; феохромоцитома; алкоголізм; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів МАО; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати препарат при вагітності та грудному вигодовуванні через відсутність даних щодо безпечного застосування препарату у даної категорії пацієнтів.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість (висипання, задишка, анафілактичний шок), кропив'янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку нервової системи: часто – сонливість; рідко – запаморочення, біль голови. Порушення психіки: рідко – підвищена збудливість, порушення сну. З боку органу зору: рідко – мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, абдомінальний біль, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж, еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Загальні реакції: рідко – нездужання. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються і з'являються будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину та інших кумаринів, при цьому збільшується ризик кровотечі. Поодиноке застосування парацетамолу не має істотного впливу. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та зменшує час досягнення його Cmax у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення T1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол здатний зменшувати біодоступність ламотриджину, при цьому можливе зменшення ефективності ламотриджину через індукцію його метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін приймаю на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищувати ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату. Фенірамін Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Терафлю Екстра протипоказаний пацієнтам, які отримують або отримували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Можливе підвищення ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може підвищувати ризик порушення ритму серця або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.ПередозуванняСимптоми передозування зумовлені переважно парацетамолом. Парацетамол Симптоми: переважно виявляються після прийому 10-15 г парацетамолу. У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити необоротну нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому пацієнтів слід попереджати про заборону одночасного прийому інших препаратів, які містять парацетамол. Виражений ризик отруєння особливо у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із виснаженням та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 год: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не виявляється протягом 24-48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та фенілефрин Симптоми: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість. запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного "психозу". Лікування: специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів для підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення АТ можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом α1-адренорецепторів, отже гіпотензивний ефект при передозуванні слід лікувати шляхом блокування α1-адренорецепторів. При розвитку судом вводити діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, стенозуючій виразці шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно вплинути.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 325 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; Допоміжні речовини: сахароза - 10 000 мг, ацесульфам калію - 13 мг, барвник червоний чарівний (E129) (барвник FD&C червоний No40) - 2.4 мг, барвник діамантовий блакитний (E133) (барвник FD&C синій No1) - 0 26 мг, кремнію діоксид - 13 мг, ароматизатор малиновий натуральний WONF Durarome (860385 TD0994) - 165 мг, ароматизатор журавлинний натуральний Durarome (861149 TD2590) - 55 мг, лимонна кислота - 725 мг 35 мг, магнію стеарат – 3.2 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лісові ягоди) сипкий, що складається з гранул білого, жовтуватого, рожевого і сіро-фіолетового кольору; допускається наявність м'яких грудок; приготовлений водний розчин рожево-фіолетового кольору, непрозорий, із ягідним запахом.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, має жарознижувальну, протинабрякову, знеболювальну та протиалергічну дію.ІнструкціяВсередину. Вміст пакетика розчиняють у 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживають у гарячому вигляді. Можна додати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4 години (не більше 3 доз протягом 24 годин). ТераФлю® можна застосовувати в будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання - грип, ГРВІ («застуда»), що супроводжуються високою температурою, ознобом та лихоманкою, головним болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням та болями у м'язах.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів моноамінооксидази (МАО), бета-адреноблокаторів; портальна гіпертензія; алкоголізм; цукровий діабет; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до окремих компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності та в період лактації.Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), підвищена збудливість, порушення сну, зниження швидкості психомоторних реакцій, сонливість, запаморочення, нудота, блювання, біль у шлунку, серцебиття, підвищення артеріального тиску, сухість у роті. , підвищення внутрішньоочного тиску, затримка сечі При тривалому застосуванні у великих дозах гепатотоксична дія, порушення картини крові (анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз), нефротоксичність.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні – підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку підвищення внутрішньоочного тиску. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів та підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. З Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.ПередозуванняНудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, гепатотоксична та нефротоксична дія, у тяжких випадках – печінкова недостатність, гепатонекроз, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення протромбінового часу, енцефалопатія та коматозний стан. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Введення метіоніну через 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – через 12 годин. Слід звернутися за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, при артеріальній гіпертензії, закритокутовій глаукомі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, захворюваннях крові, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубіне , феохромоцитома, бронхіальна астмаУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина парацетамол 325 мг; феніраміну малеат 20 мг; фенілефрину гідрохлорид 10 мг; аскорбінова кислота 50 мг; Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат - 120.74 мг, яблучна кислота - 50.31 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.098 мг, барвник хіноліновий жовтий - 0.094 мг, титану діоксид - 3.18 мг,2 лимонна кислота – 1221.79 мг, сахароза – 20 000 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) білого кольору з жовтими вкрапленнями, сипкий, гранульований, без сторонніх частинок, з цитрусовим запахом; допускається наявність м'яких грудок.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Звужує судини та усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки. Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію шляхом придушення синтезу простагландинів у ЦНС. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірно дає седативний ефект, а також проявляє антимускаринову активність. Фенілефрин - альфа1-адреноміметик, що викликає звуження судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Фенірамін Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із ШКТ. Метаболізується при "першому проходженні" через стінку кишечника і в печінці, тому при внутрішньому прийомі фенілефрину гідрохлорид характеризується обмеженою біодоступністю. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками майже повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год. Аскорбінова кислота Швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяВсередину. Вміст одного пакетика розчиняють в 1 склянці гарячої, але киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3-4 доз протягом 24 годин). ТераФлю® від грипу та застуди можна застосовувати у будь-який час доби, але найкращий ефект приносить прийом перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Не слід застосовувати ТераФлю від грипу та застуди більше 5 днів. У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т.ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; портальна гіпертензія; цукровий діабет; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; феохромоцитома; алкоголізм; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів МАО; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати ТераФлю від грипу та застуди при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість (висипання, задишка, анафілактичний шок), кропив'янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку нервової системи: часто – сонливість; рідко – запаморочення, біль голови. Порушення психіки: рідко – підвищена збудливість, порушення сну. З боку органу зору: рідко – мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, абдомінальний біль, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж, еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Загальні реакції: рідко – нездужання. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються і з'являються будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину та інших кумаринів, при цьому збільшується ризик кровотечі. Поодиноке застосування парацетамолу не має істотного впливу. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та зменшує час досягнення його Cmax у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення T1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол здатний зменшувати біодоступність ламотриджину, при цьому можливе зменшення ефективності ламотриджину через індукцію його метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін приймають на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищувати ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату. Фенірамін Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Терафлю від грипу та застуди протипоказаний пацієнтам, які отримують або отримували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Можливе підвищення ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може підвищувати ризик порушення ритму серця або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.ПередозуванняСимптоми передозування зумовлені переважно парацетамолом. Парацетамол Симптоми: переважно виявляються після прийому 10-15 г парацетамолу. У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити необоротну нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому пацієнтів слід попереджати про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із виснаженням та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 год: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не виявляється протягом 24-48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально через 72-96 год після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та фенілефрин (симптоми передозування об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату) Симптоми: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість. запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного "психозу". Лікування: специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення АТ можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом α1-адренорецепторів, отже гіпотензивний ефект при передозуванні слід лікувати шляхом блокування α1-адренорецепторів. При розвитку судом вводити діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, виразці стенозу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки); у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 пакетик містить: речовини, що діють: Парацетамол 1000 мг Аскорбінова кислота 100,0 мг Фенілефрину гідрохлорид 12,2 мг допоміжні речовини: сахароза 1936 мг, натрію цитрат 501 мг, лимонна кислота 812 мг, ацесульфам калію 65 мг, аспартам 25 мг, барвник хіноліновий жовтий 1 мг, ароматизатор лимонний 875928 30 мг, 9 ароматизатор лимонний 501.476 АР0504 40 мг.Опис лікарської формиПорошок від світло-жовтого до жовтого кольору з характерним запахом лимона, без великих агломератів, з включенням безбарвних блискучих кристалів. Опис приготовленого розчину: жовтий, опалесцентний розчин з характерним запахом лимона, без осаду та сторонніх включень.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаТераФлю Макс з лимонним смаком є ​​комбінованим лікарським засобом, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу, виявляє жарознижувальну, аналгетичну та судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію. За рахунок пригнічення циклооксигенази арахідонової кислоти запобігає утворенню простагландинів у центральній нервовій системі (ЦНС). Фенілефрин зменшує набряк слизових оболонок пазух носа, унаслідок чого полегшується дихання. Аскорбінова кислота заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застуді та грипі.ІнструкціяВсередину по 1 пакетику кожні 4-6 годин (не більше 4 пакетиків на добу). Вміст пакетика розчиняють у 250 мл гарячої води до повного розчинення. Препарат не рекомендується застосовувати понад п'ять днів без консультації з лікарем. Якщо симптоми зберігаються, зверніться до лікаря. Не перевищуйте вказану дозу. У разі передозування негайно зверніться за медичною допомогою.Показання до застосуванняТераФлю Макс застосовується для усунення симптомів простудних захворювань та грипу, таких як підвищена температура, головний біль, озноб, біль у суглобах та м'язах, відчуття закладеності носа, біль у пазухах носа та горлі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; виражена ниркова або печінкова недостатність; гіпертиреоз; захворювання серцево-судинної системи (виражений аортальний стеноз, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмія); артеріальна гіпертензія; гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів моноаміноксидази (МАО) (в т.ч. протягом 14 днів після їх відміни), інших парацетамоловмісних препаратів; цукровий діабет та спадкові порушення всмоктування глюкози; дитячий вік (до 18 років); захворювання системи крові.Вагітність та лактаціяПрепарат може застосовуватись у період вагітності, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Не слід застосовувати у період грудного вигодовування.Побічна діяУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. Іноді можливі алергічні реакції, наприклад, висипання на шкірі, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. Фенілефрин може викликати нудоту, головний біль, незначне підвищення артеріального тиску та в окремих випадках серцебиття, що проходять після відміни препарату. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСтимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів парацетамолу, що зумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів моноаміноксидази, седативних препаратів, етанолу. При одночасному прийомі з антидепресантами, протипаркінсонічними, антипсихотичними лікарськими засобами, похідними фенотіазину – збільшується ризик затримки сечі, сухості у роті, запору. Фенілефрин знижує гіпотензивний ефект гуанетидину. Гуанетидин посилює альфа-адреностимулюючий ефект, а трициклічні антидепресанти – симпатоміметичні ефекти фенілефрину. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід, домперидон підвищують швидкість всмоктування парацетамолу, а колестираміну знижує. Вітамін С підвищує всмоктування пеніциліну, заліза, зменшує дію гепарину та непрямих антикоагулянтів, збільшує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами. Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з оральними контрацептивами. Вітамін С уповільнює виведення нирками кислот, зменшує реабсорбцію препаратів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів). Вітамін С у комбінації з дефероксаміном збільшує токсичну дію заліза на тканині (особливо на серці, викликаючи розвиток серцевої недостатності), призначення препаратів, що містять аскорбінову кислоту, проводиться після визначення концентрації дефероксаміну та визначення екскреції заліза, не раніше ніж через 2 години після інфузії дефероксаміну.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, анорексія, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покровів, серцеві аритмії, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, збільшення протромбінового часу, гепатонекроз та коматозний стан. Промивання шлунка протягом перших 4-х годин отруєння, прийом активованого вугілля; симптоматична терапія. Специфічний антидот – ацетилцистеїн. При передозуванні слід негайно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю при доброякісних гіпербілірубінеміях, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 325 мг феніраміну малеат 20 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 50 мг Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат - 120.74 мг, яблучна кислота - 50.31 мг, барвник сонячний захід жовтий - 0.098 мг, барвник хіноліновий жовтий - 0.094 мг, титану діоксид - 3.18 мг,2 лимонна кислота – 1221.79 мг, сахароза – 20 000 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) білого кольору з жовтими вкрапленнями, сипкий, гранульований, без сторонніх частинок, з цитрусовим запахом; допускається наявність м'яких грудок.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+симпатоміметичний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Звужує судини та усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки. Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію шляхом придушення синтезу простагландинів у ЦНС. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін – протиалергічний засіб, блокатор гістамінових H1-рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірно дає седативний ефект, а також проявляє антимускаринову активність. Фенілефрин - альфа1-адреноміметик, що викликає звуження судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Розподіляється у більшості тканин організму. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, але зростає зі збільшенням концентрації. Зазнає первинного метаболізму в печінці. Виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатів. T1/2 становить від 1 до 3 год. Фенірамін Cmax феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2.5 год. T1/2 фенирамина - 16-19 год. 70-83% дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із ШКТ. Метаболізується при "першому проходженні" через стінку кишечника і в печінці, тому при внутрішньому прийомі фенілефрину гідрохлорид характеризується обмеженою біодоступністю. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками майже повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год. Аскорбінова кислота Швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Зв'язування з білками плазми – 25%. Виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяВсередину. Вміст одного пакетика розчиняють в 1 склянці гарячої, але киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3-4 доз протягом 24 годин). ТераФлю® від грипу та застуди можна застосовувати у будь-який час доби, але найкращий ефект приносить прийом перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Не слід застосовувати ТераФлю від грипу та застуди більше 5 днів. У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т.ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; портальна гіпертензія; цукровий діабет; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; феохромоцитома; алкоголізм; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів МАО; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати ТераФлю від грипу та застуди при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Алергічні реакції: рідко – гіперчутливість (висипання, задишка, анафілактичний шок), кропив'янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку нервової системи: часто – сонливість; рідко – запаморочення, біль голови. Порушення психіки: рідко – підвищена збудливість, порушення сну. З боку органу зору: рідко – мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання; рідко – запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, абдомінальний біль, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж, еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Загальні реакції: рідко – нездужання. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються і з'являються будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину та інших кумаринів, при цьому збільшується ризик кровотечі. Поодиноке застосування парацетамолу не має істотного впливу. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та зменшує час досягнення його Cmax у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення T1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол здатний зменшувати біодоступність ламотриджину, при цьому можливе зменшення ефективності ламотриджину через індукцію його метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін приймають на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищувати ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату. Фенірамін Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Терафлю від грипу та застуди протипоказаний пацієнтам, які отримують або отримували інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Можливе підвищення ризику артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може підвищувати ризик порушення ритму серця або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.ПередозуванняСимптоми передозування зумовлені переважно парацетамолом. Парацетамол Симптоми: переважно виявляються після прийому 10-15 г парацетамолу. У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити необоротну нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому пацієнтів слід попереджати про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із виснаженням та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 год: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не виявляється протягом 24-48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально через 72-96 год після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та фенілефрин (симптоми передозування об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату) Симптоми: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість. запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного "психозу". Лікування: специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення АТ можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом α1-адренорецепторів, отже гіпотензивний ефект при передозуванні слід лікувати шляхом блокування α1-адренорецепторів. При розвитку судом вводити діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: при вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), при виснаженні, зневодненні, пилородуоденальної обструкції, стенозуючій виразці шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії, при одночасному прийомі препаратів, здатних негативно ; у пацієнтів з рецидивуючим утворенням уратного каміння в нирках.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 пакетик містить: речовини: парацетамол - 325 мг, фенирамина малеат - 20 мг, фенілефрину гідрохлорид - 10 мг, аскорбінова кислота - 50 мг. Допоміжні речовини: повідон – 25 мг, манітол – 2 г, кальцію фосфат – 30 мг, сахароза – 11,29 г, лимонна кислота – 1 г, натрію цитрату дигідрат – 100 мг, аспартам – 10 мг, ароматизатор «Апельсин» (для смаку Апельсин), ароматизатор «Малина» (для смаку Маліна), ароматизатор «Лимон» (для смаку Лимон) – 140 мг.Опис лікарської формиЛегко сипкий гранульований порошок зі смаком лимона: гранули від білого до світло-жовтого кольору із легким запахом лимона. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком апельсина: гранули від білого до світло-жовтогарячого кольору з легким запахом апельсина. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтогарячого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком малини: гранули від білого до світло-рожевого кольору з легким запахом малини. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-малинового кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, слабку протизапальну, протинабрякову, знеболювальну, протиалергічну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми «застуди». Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація парацетамолу у плазмі досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту та у грудне молоко. У терапевтичних концентраціях зв'язування парацетамолу з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Період напіввиведення становить 1-3 години. Фенірамін Максимальна концентрація феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2,5 години. Період напіввиведення феніраміну – 16-19 годин. 70-83% прийнятої дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із шлунково-кишкового тракту та піддається первинному метаболізму в кишечнику та печінці. Виводиться із сечею практично повністю у вигляді сульфатних сполук. Максимальні концентрації у плазмі досягаються в інтервалі від 45 хв до 2 годин після прийому внутрішньо. Період напіввиведення становить 2-3 години. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Зв'язування з білками плазми становить 25%. При передозуванні аскорбінова кислота виводиться із сечею у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПарацетамол Парацетамол має знеболюючий та жарознижувальний ефект шляхом придушення синтезу простагландинів у центральній нервовій системі. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін Фенірамін є протиалергічним засобом – блокатором H1-гістамінових рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірною мірою має седативний ефект і також виявляє антимускаринову (М-холіблокуючу) дію. Фенілефрин Фенілефрин – симпатоміметичний засіб, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа1-адренорецепторів), зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т. ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до окремих компонентів препарату; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів або інших симпатоміметичних препаратів; одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або їх застосування протягом попередніх двох тижнів; портальна гіпертензія; алкоголізм; цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить сахарозу); гіпертиреоз; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; закритокутова глаукома; феохромоцитома; фенілкетонурія (препарат містить аспартам). З обережністю Виражений атеросклероз коронарних артерій, серцево-судинні захворювання, гострий гепатит, гемолітична анемія, бронхіальна астма, тяжкі захворювання печінки або нирок, гіперплазія передміхурової залози, утруднене сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, захворювання крові, дефіцит Жільбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), пацієнти, що страждають на виснаження, зневоднення, пилородуоденальна обструкція, стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсія, одночасний прийом препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індукції).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане через відсутність даних щодо безпеки застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.Побічна діяНебажані ефекти представлені відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1 /1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи. Дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Порушення імунної системи. Рідко: реакції гіперчутливості (шкірні висипання, задишка, анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк. Частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Порушення психіки. Рідко: підвищена збуджуваність, порушення сну. Порушення нервової системи. Часто: сонливість. Рідко: запаморочення, біль голови. Порушення органу зору. Рідко: мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. Порушення з боку серця. Рідко: тахікардія, серцебиття. Порушення з боку судин: Рідко: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання. Рідко: сухість у роті, запор, біль у животі, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: підвищення активності печінкових ферментів. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, еритема, кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Рідко: утруднення сечовипускання. Загальні розлади та порушення у місці введення: Рідко: нездужання. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів (фенобарбіталу), фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамол може посилювати антикоагулянтну дію варфарину та інших похідних кумарину та підвищувати ризик розвитку кровотеч. Одноразовий прийом парацетамолу такої дії не чинить. При застосуванні парацетамолу одночасно з метоклопрамідом збільшується швидкість всмоктування парацетамолу та, відповідно, швидше досягається його максимальна концентрація у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу. При одночасному застосуванні хлорамфенілолу з парацетамолом може збільшитись період напіввиведення хлорамфенілолу. Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину (за допомогою індукування його печінкового метаболізму) та зменшити дію ламотриджину. Абсорція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестираміном. У зв'язку з цим рекомендується приймати препарат Зірочка Флю за 1 годину до прийому колестираміну. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу, у зв'язку з чим у пацієнтів, які приймають пробенецид, доза парацетамолу має бути зменшена. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному споживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати лабораторного визначення сечової кислоти за допомогою преципітуючого агента. Фенірамін Фенірамін може посилювати вплив на центральну нервову систему інших лікарських засобів (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів, наркотичних засобів). Етанол посилює седативну дію феніраміну. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Препарат Зірочка Флю протипоказаний пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори моноамінооксидази (МАО) або приймали їх протягом попередніх двох тижнів, оскільки фенілефрин може посилювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилліном) може збільшити ризик розвитку небажаних явищ серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати гіпотензивну дію бета-адреноблокаторів та інших ангігіпертензивних препаратів (наприклад, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Ризик підвищення артеріального тиску та розвитку інших небажаних явищ із боку серцево-судинної системи може бути підвищений. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та іншими серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метизергід) може збільшити ризик розвитку ерготизму.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинити вміст одного пакетика в 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживати у гарячому вигляді. Можна додати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4 години (не більше 4 доз протягом 24 годин). Препарат Зірочка Флю можна застосовувати будь-якої доби, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Препарат Зірочка Флю не слід приймати більше ніж 5 днів. Особливі групи пацієнтів Печінкова недостатність Пацієнтам з порушенням функції печінки або синдромом Жільбера необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами Зірочка Флю. Ниркова недостатність При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) інтервал між прийомами препарату Зірочка Флю повинен становити не менше 8 годин.ПередозуванняПарацетамол Симптоми (в основному обумовлені парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г парацетамолу): у тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, у тому числі може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому треба попереджати пацієнтів про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у літніх пацієнтів, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів, які страждають на виснаження та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не проявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально в середньому після закінчення 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування Введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та Фенілефрин (симптоми передозування для феніраміну та фенілефрину об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичної дії феніраміну та симпатоміметичної дії фенілефрину у разі передозування препарату). Симптоми передозування включають: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, шкірний висип, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення або зниження артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного психозу. Специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів для підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метил фен і дат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне запровадження альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів. Отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілзфрину слід усунути шляхом блокування альфа1-адренорецепторів. При розвитку судом слід застосовувати діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії). Препарат Зірочка Флю містить: Сахарозу (11,29 мг на пакетик). Це має бути прийняте до уваги у пацієнтів із цукровим діабетом. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, не слід приймати препарат Зірочка Флю. Аспартам. Містить джерело фенілаланіну, у зв'язку з чим застосування препарату Зірочка Флю протипоказане у пацієнтів з фенілкетонурією. Маннітол. У зв'язку з наявністю у складі манітолу препарат Зірочка Флю може мати легку послаблюючу дію. Не слід приймати препарат Зірочка Флю із пошкоджених пакетиків. Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо: спостерігається бронхіальна астма (приступи утрудненого дихання), емфізема чи хронічний бронхіт; симптоми не проходять протягом 5 днів, або супроводжуються тяжкою лихоманкою протягом більш ніж гріх днів, шкірним висипом або постійним головним болем. Це може бути ознаки серйозніших захворювань. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Препарат Зірочка Флю може викликати сонливість, тому період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 пакетик містить: речовини: парацетамол - 325 мг, фенирамина малеат - 20 мг, фенілефрину гідрохлорид - 10 мг, аскорбінова кислота - 50 мг. Допоміжні речовини: повідон – 25 мг, манітол – 2 г, кальцію фосфат – 30 мг, сахароза – 11,29 г, лимонна кислота – 1 г, натрію цитрату дигідрат – 100 мг, аспартам – 10 мг, ароматизатор «Апельсин» (для смаку Апельсин), ароматизатор «Малина» (для смаку Маліна), ароматизатор «Лимон» (для смаку Лимон) – 140 мг.Опис лікарської формиЛегко сипкий гранульований порошок зі смаком лимона: гранули від білого до світло-жовтого кольору із легким запахом лимона. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком апельсина: гранули від білого до світло-жовтогарячого кольору з легким запахом апельсина. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтогарячого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком малини: гранули від білого до світло-рожевого кольору з легким запахом малини. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-малинового кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, слабку протизапальну, протинабрякову, знеболювальну, протиалергічну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми «застуди». Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація парацетамолу у плазмі досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту та у грудне молоко. У терапевтичних концентраціях зв'язування парацетамолу з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Період напіввиведення становить 1-3 години. Фенірамін Максимальна концентрація феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2,5 години. Період напіввиведення феніраміну – 16-19 годин. 70-83% прийнятої дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із шлунково-кишкового тракту та піддається первинному метаболізму в кишечнику та печінці. Виводиться із сечею практично повністю у вигляді сульфатних сполук. Максимальні концентрації у плазмі досягаються в інтервалі від 45 хв до 2 годин після прийому внутрішньо. Період напіввиведення становить 2-3 години. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Зв'язування з білками плазми становить 25%. При передозуванні аскорбінова кислота виводиться із сечею у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПарацетамол Парацетамол має знеболюючий та жарознижувальний ефект шляхом придушення синтезу простагландинів у центральній нервовій системі. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін Фенірамін є протиалергічним засобом – блокатором H1-гістамінових рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірною мірою має седативний ефект і також виявляє антимускаринову (М-холіблокуючу) дію. Фенілефрин Фенілефрин – симпатоміметичний засіб, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа1-адренорецепторів), зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т. ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до окремих компонентів препарату; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів або інших симпатоміметичних препаратів; одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або їх застосування протягом попередніх двох тижнів; портальна гіпертензія; алкоголізм; цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить сахарозу); гіпертиреоз; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; закритокутова глаукома; феохромоцитома; фенілкетонурія (препарат містить аспартам). З обережністю Виражений атеросклероз коронарних артерій, серцево-судинні захворювання, гострий гепатит, гемолітична анемія, бронхіальна астма, тяжкі захворювання печінки або нирок, гіперплазія передміхурової залози, утруднене сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, захворювання крові, дефіцит Жільбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), пацієнти, що страждають на виснаження, зневоднення, пилородуоденальна обструкція, стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсія, одночасний прийом препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індукції).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане через відсутність даних щодо безпеки застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.Побічна діяНебажані ефекти представлені відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1 /1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи. Дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Порушення імунної системи. Рідко: реакції гіперчутливості (шкірні висипання, задишка, анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк. Частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Порушення психіки. Рідко: підвищена збуджуваність, порушення сну. Порушення нервової системи. Часто: сонливість. Рідко: запаморочення, біль голови. Порушення органу зору. Рідко: мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. Порушення з боку серця. Рідко: тахікардія, серцебиття. Порушення з боку судин: Рідко: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання. Рідко: сухість у роті, запор, біль у животі, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: підвищення активності печінкових ферментів. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, еритема, кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Рідко: утруднення сечовипускання. Загальні розлади та порушення у місці введення: Рідко: нездужання. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів (фенобарбіталу), фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамол може посилювати антикоагулянтну дію варфарину та інших похідних кумарину та підвищувати ризик розвитку кровотеч. Одноразовий прийом парацетамолу такої дії не чинить. При застосуванні парацетамолу одночасно з метоклопрамідом збільшується швидкість всмоктування парацетамолу та, відповідно, швидше досягається його максимальна концентрація у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу. При одночасному застосуванні хлорамфенілолу з парацетамолом може збільшитись період напіввиведення хлорамфенілолу. Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину (за допомогою індукування його печінкового метаболізму) та зменшити дію ламотриджину. Абсорція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестираміном. У зв'язку з цим рекомендується приймати препарат Зірочка Флю за 1 годину до прийому колестираміну. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу, у зв'язку з чим у пацієнтів, які приймають пробенецид, доза парацетамолу має бути зменшена. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному споживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати лабораторного визначення сечової кислоти за допомогою преципітуючого агента. Фенірамін Фенірамін може посилювати вплив на центральну нервову систему інших лікарських засобів (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів, наркотичних засобів). Етанол посилює седативну дію феніраміну. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Препарат Зірочка Флю протипоказаний пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори моноамінооксидази (МАО) або приймали їх протягом попередніх двох тижнів, оскільки фенілефрин може посилювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилліном) може збільшити ризик розвитку небажаних явищ серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати гіпотензивну дію бета-адреноблокаторів та інших ангігіпертензивних препаратів (наприклад, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Ризик підвищення артеріального тиску та розвитку інших небажаних явищ із боку серцево-судинної системи може бути підвищений. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та іншими серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метизергід) може збільшити ризик розвитку ерготизму.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинити вміст одного пакетика в 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживати у гарячому вигляді. Можна додати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4 години (не більше 4 доз протягом 24 годин). Препарат Зірочка Флю можна застосовувати будь-якої доби, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Препарат Зірочка Флю не слід приймати більше ніж 5 днів. Особливі групи пацієнтів Печінкова недостатність Пацієнтам з порушенням функції печінки або синдромом Жільбера необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами Зірочка Флю. Ниркова недостатність При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) інтервал між прийомами препарату Зірочка Флю повинен становити не менше 8 годин.ПередозуванняПарацетамол Симптоми (в основному обумовлені парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г парацетамолу): у тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, у тому числі може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому треба попереджати пацієнтів про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у літніх пацієнтів, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів, які страждають на виснаження та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не проявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально в середньому після закінчення 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування Введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та Фенілефрин (симптоми передозування для феніраміну та фенілефрину об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичної дії феніраміну та симпатоміметичної дії фенілефрину у разі передозування препарату). Симптоми передозування включають: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, шкірний висип, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення або зниження артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного психозу. Специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів для підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метил фен і дат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне запровадження альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів. Отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілзфрину слід усунути шляхом блокування альфа1-адренорецепторів. При розвитку судом слід застосовувати діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії). Препарат Зірочка Флю містить: Сахарозу (11,29 мг на пакетик). Це має бути прийняте до уваги у пацієнтів із цукровим діабетом. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, не слід приймати препарат Зірочка Флю. Аспартам. Містить джерело фенілаланіну, у зв'язку з чим застосування препарату Зірочка Флю протипоказане у пацієнтів з фенілкетонурією. Маннітол. У зв'язку з наявністю у складі манітолу препарат Зірочка Флю може мати легку послаблюючу дію. Не слід приймати препарат Зірочка Флю із пошкоджених пакетиків. Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо: спостерігається бронхіальна астма (приступи утрудненого дихання), емфізема чи хронічний бронхіт; симптоми не проходять протягом 5 днів, або супроводжуються тяжкою лихоманкою протягом більш ніж гріх днів, шкірним висипом або постійним головним болем. Це може бути ознаки серйозніших захворювань. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Препарат Зірочка Флю може викликати сонливість, тому період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему