Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: атропіну сульфат – 1 мг; Допоміжні речовини: хлористоводнева кислота розчин 0.1М - pH 3.0-4.5, вода д/і - до 1 мл. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. За наявності на ампулі кільця зламу або точки зламу ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають. При виробництві ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Україна. По 1 мл у ампулах. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або керамічним диском ріжучим в пачці з картону. По 5 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню та скарифікатором ампульним або диском ріжучим керамічним в пачці. По 10 ампул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної або плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої, по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню і ампунним скарифікатором або диском ріжучим керамічним в пачці з карт. За наявності на ампулі кільця зламу або точки і насічки ампуний скарифікатор або диск ріжучий керамічний в пачку не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор.ФармакокінетикаДобре абсорбується із ШКТ або через кон'юнктивальну мембрану. Після системного запровадження широко розподіляється в організмі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Значна концентрація у ЦНС досягається протягом 0.5-1 год. Зв'язування з білками плазми помірне. T1/2 становить 2 год. Виводиться із сечею; близько 60% - у незміненому вигляді, решта - у вигляді продуктів гідролізу та кон'югації.ФармакодинамікаБлокатор м-холінорецепторів є природним третинним аміном. Вважають, що атропін однаково зв'язується з м1-, м2- і м3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає як на центральні, так і на периферичні м-холінорецептори. Зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, потових залоз. Знижує тонус гладких м'язів внутрішніх органів (в т.ч. бронхів, органів травної системи, уретри, сечового міхура), зменшує моторику ШКТ. Практично не впливає на секрецію жовчі та підшлункової залози. Викликає мідріаз, параліч акомодації, зменшує секрецію слізної рідини. У середніх терапевтичних дозах атропін має помірний стимулюючий вплив на ЦНС та відстрочений, але тривалий седативний ефект. Центральною антихолінергічною дією пояснюється здатність атропіну усувати тремор при хворобі Паркінсона. У токсичних дозах атропін викликає збудження, ажитацію, галюцинацію, коматозний стан. Атропін зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення ЧСС (при незначній зміні АТ), підвищення провідності в пучку Гіса. У терапевтичних дозах атропін не істотно впливає на периферичні судини, але при передозуванні спостерігається вазодилатація. При місцевому застосуванні в офтальмології максимальне розширення зіниці настає через 30-40 хв і зникає через 7-10 днів. Мідріаз, спричинений атропіном, не усувається при інстиляції холіноміметичних препаратів.Показання до застосуванняСистемне застосування: спазм гладком'язових органів шлунково-кишкового тракту, жовчних проток, бронхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит, гіперсалівація (паркінсонізм, отруєння солями важких металів, при стоматологічних втручаннях), синдром подразненої товстої кишки, кишкова коліка, ниркова коліка, бронхіт з гіперсекрецією, бронх; премедикація перед хірургічними операціями; AV-блокада, брадикардія; отруєння м-холіноміметиками та антихолінестеразними речовинами (оборотної та необоротної дії); рентгенологічне дослідження ШКТ (за необхідності зменшення тонусу шлунка та кишечника). Місцеве застосування в офтальмології: для дослідження очного дна, для розширення зіниці та досягнення паралічу акомодації з метою визначення істинної рефракції ока; для лікування іриту, іридоцикліту, хоріоїдиту, кератиту, емболії та спазму центральної артерії сітківки та деяких травм ока.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до атропіну. З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, при яких збільшення ЧСС може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ІХС, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча; при тиреотоксикозі (можливе посилення тахікардії); при підвищеній температурі (може ще підвищуватись внаслідок придушення активності потових залоз); при рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом (зниження моторики стравоходу і шлунка і розслаблення нижнього стравохідного сфінктера можуть сприяти уповільненню спорожнення шлунка і посиленню гастроезофагеального рефлюксу); при захворюваннях ШКТ, що супроводжуються непрохідністю - ахалазія стравоходу,стеноз воротаря (можливе зниження моторики та тонусу, що призводить до непрохідності та затримки вмісту шлунка), атонія кишечника у хворих похилого віку або ослаблених хворих (можливий розвиток непрохідності), паралітична непрохідність кишечника; при підвищенні внутрішньоочного тиску - закритокутова (мідріатичний ефект, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, може викликати гострий напад) і відкритокутова глаукома (мідріатичний ефект може викликати деяке підвищення внутрішньоочного тиску; може знадобитися корекція терапії); при неспецифічному виразковому коліті (високі дози можуть пригнічувати перистальтику кишечника, підвищуючи ймовірність паралітичної непрохідності кишечника, крім того, можливий прояв або загострення такого тяжкого ускладнення, як токсичний мегаколон);при сухості в роті (тривале застосування може викликати подальше посилення виразності ксеростомії); при печінковій недостатності (зниження метаболізму) та нирковій недостатності (ризик розвитку побічних ефектів унаслідок зниження виведення); при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при міастенії (стан може погіршуватися через інгібування дії ацетилхоліну); гіпертрофії передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримки сечі або схильності до неї або захворюваннях, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів (в т.ч. шийки сечового міхура внаслідок гіпертрофії передміхурової залози); при гестозі (можливе посилення артеріальної гіпертензії);ушкодження мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Вагітність та лактаціяАтропін проникає крізь плацентарний бар'єр. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування атропіну при вагітності не проводилося. При внутрішньовенному введенні при вагітності або незадовго до пологів можливий розвиток тахікардії у плода. Атропін виявляється у грудному молоці у слідових концентраціях. З обережністю застосовувати при хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих (зменшення бронхіальної секреції може призводити до згущення секрету та утворення пробок у бронхах); при пошкодженні мозку у дітей, дитячому церебральному паралічі, хворобі Дауна (реакція на антихолінергічні засоби посилюється).Побічна діяПри системному застосуванні: сухість у роті, тахікардія, запор, утруднення сечовипускання, мідріаз, фотофобія, параліч акомодації, запаморочення, порушення тактильного сприйняття. При місцевому застосуванні в офтальмології: гіперемія шкіри повік, гіперемія та набряк кон'юнктиви повік та очного яблука, фотофобія, сухість у роті, тахікардія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі внутрішньо з антацидами, що містять алюміній або карбонат кальцію, абсорбція атропіну із ШКТ зменшується. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами та засобами, що мають антихолінергічну активність, посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні з атропіном можливе уповільнення абсорбції зопіклону, мексилетину, зниження абсорбції нітрофурантоїну та його виведення нирками. Ймовірно посилення терапевтичної та побічної дії нітрофурантоїну. При одночасному застосуванні з фенілефрином можливе підвищення артеріального тиску. Під впливом гуанетидину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну. Нітрати збільшують ймовірність підвищення внутрішньоочного тиску. Прокаїнамід посилює антихолінергічну дію атропіну. Атропін знижує концентрацію леводопи у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиВсередину – по 300 мкг кожні 4-6 год. Для усунення брадикардії внутрішньовенно дорослим - 0.5-1 мг, за необхідності через 5 хв введення можна повторити; дітям – 10 мкг/кг. З метою премедикації внутрішньом'язовим дорослим - 400-600 мкг за 45-60 хв до анестезії; дітям – 10 мкг/кг за 45-60 хв до анестезії. При місцевому застосуванні в офтальмології закапують по 1-2 краплі 1% розчину (у дітей застосовують розчин меншої концентрації) у хворе око, кратність застосування – до 3 разів з інтервалом 5-6 год, залежно від показань. У деяких випадках 0.1% розчин вводять субкон'юнктивально 0,2-0,5 мл або парабульбарно - 0,3-0,5 мл. Методом електрофорезу через повіки або очну ванну вводять 0.5% розчин з анода.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМіж прийомами атропіну та антацидних препаратів, що містять алюміній або карбонат кальцію, інтервал повинен становити не менше 1 год. При субкон'юнктивальному або парабульбарному введенні атропіну пацієнту необхідно дати таблетку валідолу під язик для зменшення тахікардії. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему