Гастроэнтерология
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні інгредієнти: сухий алюмінію гідроксид 250 мг; магнію гідроксид 250 мг; симетикон 40 мг; допоміжні інгредієнти: сахароза, натрію сахаринат, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен), пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен), магнію стеарат, какао-боби, тальк, крохмаль кукурудзяний, повідон-К30, анісу насіння олія, м'яти перцевої. По 4 таблетки в контурне безосередкове впакування з алюмінієвої фольги. 5 упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиСвітло-коричневого кольору з мармуром, круглі, плоскі пігулки з фаскою, із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтацидний засіб+вітрогінний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаАнтацидний препарат із компонентом, що зменшує метеоризм. Нейтралізує вільну соляну кислоту, що призводить до зменшення активності шлункового соку, що перетравлює. Не викликає вторинної гіперсекреції шлункового соку. Має адсорбуючу та обволікаючу дію, зменшуючи вплив ушкоджувальних факторів на слизову оболонку. Симетикон, що входить до складу препарату, зменшує газоутворення у кишечнику. Солодки коренів деглицирризинированный екстракт посилює захисну дію слизової оболонки шлунка, сприяючи регенерації слизових клітин, покращуючи якість і кількість слизу, а також надає спазмолітичну дію. Препарат прискорює загоєння виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; гострий гастрит; хронічний гастрит; гастродуоденіт з нормальною або підвищеною секреторною функцією у фазі загострення; грижа стравохідного отвору діафрагми, рефлюкс-езофаргіт; профілактика та лікування диспептичних явищ, що виникають внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів та глюкокортикостероїдів; дискомфорт або біль в епігастрії, диспептичні явища (печія, кисла відрижка), що виникають після похибок у дієті, надмірного вживання кави, алкоголю, нікотину.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, непереносимість фруктози, гіпофосфатемія, порушення функції нирок, хвороба Альцгеймера, вагітність, період лактації, дитячий вік до 10 років.Побічна діяЗапор, нудота, блювання, спазми шлунка, зміна смакових відчуттів, гіпермагніємія, гіпофосфатемія, гіпокальціємія, гіперкальціємія, остеомаляція, остеопороз, гіпералюмініємія, енцефалопатія, нефрокальциноз, порушення функції нирок, алергічні реакції. У хворих із супутньою нирковою недостатністю – спрага, зниження артеріального тиску, гіпорефлексія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з препаратом Релцер можливе послаблення терапевтичного ефекту антибіотиків групи тетрацикліну та ципрофлоксацину, індометацину, саліцилатів, аміназину, блокатора гістамінових Н2-рецепторів, бета-адреноблокаторів, дигоксину, ізоніазиду, кетоконазолу. Релцер знижує і уповільнює абсорбцію хлорпромазину, фенітоїну, дифлунізану, хінолонів, та урсодеоксихолевої), пеніциламіну, препаратів Fe та Li+, хінідину, лансопразолу, мексилетину. При одночасному прийомі з препаратами в кишковорозчинних лікарських формах підвищена лужність шлункового соку може призвести до прискореного порушення оболонки таблетки та спричинити подразнення слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки. М-холіноблокатори, уповільнюючи спорожнення шлунка, посилюють та подовжують дію препарату.Спосіб застосування та дозиТаблетку слід розжувати та запитати водою. Дорослим та дітям старше 15-річного віку призначають по 1 або 2 таблетки 3-4 рази на день щодня після їди або при необхідності. Дітям віком від 10 до 15 років призначають половину рекомендованої дози для дорослих. Курс лікування відповідно до призначення лікаря.ПередозуванняСимптоми При тривалому прийомі високих доз можливе утворення каменів у нирках, запор, сонливість, гіпермагніємія. Можуть спостерігатися також ознаки метаболічного алкалозу: зміна настрою, оніміння або біль у м'язах, нервозність та швидка стомлюваність, неприємні смакові відчуття. Лікування Необхідно вжити заходів щодо швидкого виведення препарату: промити шлунок, викликати блювання, прийняти активоване вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнтервал між прийомом Релцера та інших лікарських засобів має становити 1-2 години. При тривалому застосуванні (більше 14 днів) потрібний регулярний лікарський контроль.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для інфузій – 1 л: активні речовини: бурштинова кислота – 5,28 г; N-метилглюкамін (меглюмін) – 8,725 г; рибоксин (інозин) – 2 г; метіонін – 0,75 г; нікотинамід - 0,25 г. допоміжні речовини: натрію хлорид – 6 г; калію хлорид - 0,3 г; магнію хлорид (у перерахунку на безводний) – 0,12 г; натрію гідроксид - 1,788 г; вода для ін'єкцій – до 1 л. Розчин для інфузій. У скляних пляшках по 200 чи 400 мл. Кожна пляшка у пачці з картону.Опис лікарської формиРозчин: прозора безбарвна рідина із слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаГепатопротективнеФармакокінетикаПри внутрішньовенному краплинному введенні компоненти, що входять до складу, швидко розподіляються в тканинах організму, утилізуючись практично миттєво. Продукти метаболізму виводяться із сечею та не накопичуються в організмі.ФармакодинамікаРемаксол® - збалансований інфузійний розчин, що має гепатопротекторну дію. Під дією препарату прискорюється перехід анаеробних процесів в аеробні, покращується енергетичне забезпечення гепатоцитів, збільшується синтез макроергів, підвищується стійкість мембран гепатоцитів до перекисного окиснення ліпідів, відновлюється активність ферментів антиоксидантного захисту. Ремаксол знижує цитоліз, що проявляється у зниженні активності індикаторних ферментів (АСТ, АЛТ). Ремаксол® сприяє зниженню рівня білірубіну та його фракцій, покращує екскрецію прямого білірубіну в жовч. Знижує активність екскреторних ферментів гепатоцитів (ЩФ та ГГТП), сприяє окисленню холестерину до жовчних кислот.Показання до застосуванняпорушення функції печінки внаслідок її гострого чи хронічного ушкодження (токсичні, алкогольні, лікарські гепатити); комплексне лікування вірусних гепатитів (додатково до етіотропної терапії).Протипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік. З обережністю: нефролітіаз; подагра; гіперурикемія.Побічна діяПри швидкому введенні розчину можлива поява небажаних реакцій (гіперемія шкірних покривів різного ступеня виразності, відчуття жару, першіння в горлі, сухість у роті), які не вимагають відміни препарату. Можливі алергічні реакції у вигляді алергічного висипу та свербежу шкіри (усуваються застосуванням антигістамінних ЛЗ). До рідкісних небажаних реакцій відносяться поява нудоти, головного болю та запаморочення. Зважаючи на активацію препаратом аеробних процесів в організмі, можливе зниження концентрації глюкози та збільшення вмісту сечової кислоти в крові.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується змішування в одному флаконі з іншими ЛЗ для внутрішньовенного введення.Спосіб застосування та дозиВ/в, краплинно, у добовій дозі від 400 до 800 мл протягом 3-12 днів, залежно від тяжкості захворювання. Швидкість введення - 40-60 крапель (2-3 мл) за хвилину.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для інфузій – 1 л: активні речовини: бурштинова кислота – 5,28 г; N-метилглюкамін (меглюмін) – 8,725 г; рибоксин (інозин) – 2 г; метіонін – 0,75 г; нікотинамід - 0,25 г. допоміжні речовини: натрію хлорид – 6 г; калію хлорид - 0,3 г; магнію хлорид (у перерахунку на безводний) – 0,12 г; натрію гідроксид - 1,788 г; вода для ін'єкцій – до 1 л. Розчин для інфузій. У скляних пляшках по 200 чи 400 мл. Кожна пляшка у пачці з картону.Опис лікарської формиРозчин: прозора безбарвна рідина із слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаГепатопротективнеФармакокінетикаПри внутрішньовенному краплинному введенні компоненти, що входять до складу, швидко розподіляються в тканинах організму, утилізуючись практично миттєво. Продукти метаболізму виводяться із сечею та не накопичуються в організмі.ФармакодинамікаРемаксол® - збалансований інфузійний розчин, що має гепатопротекторну дію. Під дією препарату прискорюється перехід анаеробних процесів в аеробні, покращується енергетичне забезпечення гепатоцитів, збільшується синтез макроергів, підвищується стійкість мембран гепатоцитів до перекисного окиснення ліпідів, відновлюється активність ферментів антиоксидантного захисту. Ремаксол знижує цитоліз, що проявляється у зниженні активності індикаторних ферментів (АСТ, АЛТ). Ремаксол® сприяє зниженню рівня білірубіну та його фракцій, покращує екскрецію прямого білірубіну в жовч. Знижує активність екскреторних ферментів гепатоцитів (ЩФ та ГГТП), сприяє окисленню холестерину до жовчних кислот.Показання до застосуванняпорушення функції печінки внаслідок її гострого чи хронічного ушкодження (токсичні, алкогольні, лікарські гепатити); комплексне лікування вірусних гепатитів (додатково до етіотропної терапії).Протипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік. З обережністю: нефролітіаз; подагра; гіперурикемія.Побічна діяПри швидкому введенні розчину можлива поява небажаних реакцій (гіперемія шкірних покривів різного ступеня виразності, відчуття жару, першіння в горлі, сухість у роті), які не вимагають відміни препарату. Можливі алергічні реакції у вигляді алергічного висипу та свербежу шкіри (усуваються застосуванням антигістамінних ЛЗ). До рідкісних небажаних реакцій відносяться поява нудоти, головного болю та запаморочення. Зважаючи на активацію препаратом аеробних процесів в організмі, можливе зниження концентрації глюкози та збільшення вмісту сечової кислоти в крові.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується змішування в одному флаконі з іншими ЛЗ для внутрішньовенного введення.Спосіб застосування та дозиВ/в, краплинно, у добовій дозі від 400 до 800 мл протягом 3-12 днів, залежно від тяжкості захворювання. Швидкість введення - 40-60 крапель (2-3 мл) за хвилину.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 512,00 грн
3 482,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: севеламер – 800 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 3,2 мг, стеаринова кислота – 3,2 мг, вода очищена – 64,2 мг; оболонка: гіпромелоза низькомолекулярна Е5 - 13,4-20,0 мг, гіпромелоза високомолекулярна Е15 - 13,4-20,0 мг, діацетильовані моногліцериди - 8,0 - 12,0 мг; чорнило для напису (Опакоуд WB NS-78-17715 чорні): заліза оксид чорний Е172 – 22 %, гіпромелоза Е464 – 7 %, ізопропіловий спирт – 12 %, пропіленгліколь – 10 %, вода очищена – 49 %. Пігулки вкриті оболонкою 800 мг. 180 таблеток у флаконі з поліетилену високої щільності з поліпропіленовою кришкою із захистом від дітей та запечатаним покриттям, що руйнується при першому розтині. 1 флакон з інструкцією з медичного застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою майже білого кольору, овальні, на одній стороні надруковано чорним чорнилом "RENAGEL 800".Фармакотерапевтична групаПрепарат для лікування гіперфосфатемії.ФармакокінетикаУ дослідженні, проведеному за участю 16 здорових добровольців (чоловіки та жінки), було показано, що |4С-мічений севеламер не піддається системній абсорбції. Дослідження щодо вивчення всмоктування севеламеру у пацієнтів із захворюваннями нирок не проводилися.ФармакодинамікаПрепарат Ренагель містить севеламер - невсасивающийся фосфатзв'язуючий полімер полі(аліламіна гідрохлорид), що не містить металів або кальцій. Він містить численні аміни, відокремлені одним атомом вуглецю від полімерного ланцюга. Ці аміни піддаються частковому протонуванню в кишечнику та встановлюють з молекулами фосфатів іонні та водневі зв'язки. Пов'язуючи фосфати у травному тракті, препарат Ренагель знижує вміст фосфатів у сироватці крові. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю відбувається накопичення фосфатів в організмі та може розвинутись гіперфосфатемія. Високий вміст фосфатів у сироватці крові сприяє преципітації (випаду в осад) сироваткового кальцію, що призводить до розвитку ектопічної кальцифікації (тканин та органів). Ризик розвитку ектопічної кальцифікації підвищується зі збільшенням концентрації фосфатів і кальцію в сироватці крові (Са х Р) понад 55 мг/дл. Також гіперфосфатемія відіграє роль у розвитку вторинного гіперпаратиреозу при нирковій недостатності. Збільшення концентрації паратиреоїдного гормону (ПТГ) у крові характерне для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю та може призводити до розвитку фіброзного оститу. Зниження концентрації фосфатів у сироватці крові може сприяти зниженню концентрації ПТГ у крові. Лікування гіперфосфатемії полягає у зменшенні споживання фосфатів з їжею (дотримання гіпофосфатної дієти), придушенні всмоктування фосфатів у кишечнику шляхом застосування фосфатзв'язуючих препаратів та видаленні фосфатів за допомогою діалізу. У клінічних дослідженнях було показано, що севеламер ефективно знижує концентрацію фосфатів у сироватці крові у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі. У клінічних дослідженнях також було показано, що севеламер знижує частоту епізодів гіперкальціємії, порівняно з пацієнтами, які приймають тільки фосфатзв'язуючі препарати, що містять кальцій. Було доведено, що ефект щодо кальцію та фосфатів зберігався протягом усього періоду спостереження у дослідженні тривалістю 1 рік. Було показано, що севеламер пов'язує жовчні кислоти in vitro та in vivo в експериментах тварин. Зв'язування жовчних кислот іонообмінними смолами є відомим методом зниження концентрації холестерину в крові. У клінічних дослідженнях концентрація загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) знижувалася на 15-31%. Цей ефект відзначався через 2 тижні та зберігався при тривалому застосуванні севеламеру. Концентрації тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та альбуміну не змінювалися. У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, севеламер при ізольованому прийомі не надавав постійного та клінічно значущого впливу на інтактний паратиреоїдний гормон (іПТГ) сироватки крові. У пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом препарат Ренагель® слід застосовувати у складі комбінованої терапії, яка може включати харчові добавки, що містять кальцій, 1,25-дигідроксивітамін D3 або один з його аналогів з метою зниження концентрації іПТГ.Показання до застосуванняГіперфосфатемія у дорослих пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі (для зменшення вмісту фосфатів у сироватці крові). Препарат Ренагель® слід застосовувати у складі комплексної терапії, спрямованої на попередження ураження кісток у зв'язку із захворюванням нирок і включає харчові добавки, що містять кальцій, 1,25-дигідроксивітамін D3 або один з його аналогів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до севеламеру або до будь-якого іншого компонента препарату. Гіпофосфатемія. Кишкова непрохідність. Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені). З обережністю Запальні захворювання кишечника, дисфагія та утруднення ковтання, тяжкі порушення моторики шлунково-кишкового тракту (у тому числі запор тяжкого ступеня), великі хірургічні операції на шлунково-кишковому тракті в анамнезі. При одночасному застосуванні з протиаритмічними та протиепілептичними препаратами.Вагітність та лактаціяВагітність Безпека препарату Ренагель у жінок під час вагітності не встановлена. У дослідженнях на тваринах не виявлено ембріотоксичних або фетотоксичних ефектів севеламеру. Препарат Ренагель1' слід призначати вагітним лише у разі явної необхідності після ретельного аналізу співвідношення очікуваної користі для матері та ризику для плода. Період грудного вигодовування Безпека препарату "Ренагель" у жінок у період грудного вигодовування не встановлена. Препарат "Ренагель" слід призначати жінкам у період грудного вигодовування лише у разі явної необхідності після ретельного аналізу співвідношення очікуваної користі та ризику як для матері, так і для дитини. Необхідно припинити грудне вигодовування у період прийому препарату Ренагель.Побічна діяУ клінічному дослідженні тривалістю лікування 52 тижні з паралельними групами за участю 200 пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, та клінічному дослідженні тривалістю 12 тижнів за участю 97 пацієнтів, що перебувають на перитонеальному діалізі, більшість побічних реакцій (>5 % пацієнтів), можливо або прийомом препарату Ренагель відносилися до порушень з боку шлунково-кишкового тракту. Побічні реакції, зазначені в цих дослідженнях, а також в інших дослідженнях тривалістю від 2 (п=24) до 8 тижнів (п=82) та довгостроковому відкритому дослідженні (п=192), представлені відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення за класифікацією Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (>10%); часто (>1%, 0,1%, 0,01%, Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Дуже часто – нудота, блювання; Часто – диспепсія, діарея, біль у животі, метеоризм, анорексія, запор, гастроінтестинальні порушення. З боку шкіри та підшкірних тканин: Часто – свербіж. З боку скелетно-м'язової тканини: Часто – артралгія. Загальні розлади: Часто – підвищена стомлюваність. Постмаркетингове застосування: У ході постмаркетингового застосування повідомлялося про наступні побічні ефекти (хоча прямий взаємозв'язок з прийомом препарату Ренагель не встановлено) - свербіж шкіри, висип, біль у животі, ілеус, кишкова непрохідність, перфорація кишечника.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів, які перебувають на діалізі, досліджень лікарської взаємодії не проводилося. У дослідженнях лікарської взаємодії за участю здорових добровольців препарат Ренагель не впливав на біодоступність дигоксину, варфарину, еналаприлу, метопрололу або заліза. Тому препарат Ренагель не повинен прийматися одночасно з ципрофлоксацином. У ході постмаркетингового застосування описані дуже рідкісні випадки збільшення тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів, які одночасно отримували препарат "Ренагель" і левотироксин натрію. У зв'язку з цим рекомендується ретельно контролювати концентрацію ТТГ у пацієнтів, які отримують дану комбінацію. У ході постмаркетингового застосування при призначенні препарату "Ренагель" пацієнтам, які перенесли трансплантацію органів, спостерігалося зниження концентрацій циклоспорину, мікофенолату мофетилу і такролімусу в крові, що не призводило до будь-яких клінічно значущих наслідків (наприклад, відторгнення трансплантату). Однак не можна повністю виключити можливість взаємодії, тому рекомендується проводити ретельний моніторинг концентрації циклоспорину, мікофенолату мофетилу та такролімусу в крові при одночасному прийомі цих препаратів з препаратом Ренагель8 і після його відміни. Препарат Ренагель може впливати на біодоступність інших лікарських засобів. При одночасному призначенні з лікарським засобом, для якого зниження біодоступності може надавати клінічно значущий вплив на його безпеку або ефективність, цей засіб слід застосовувати не менше ніж за 1 годину до або через 3 години після прийому препарату Ренагель1'; в іншому випадку лікар повинен розглянути питання про моніторинг концентрації препарату в крові. Пацієнти, які отримують антиаритмічні препарати для лікування порушень ритму серця та протиепілептичні препарати для контролю судомних нападів, були виключені з клінічних досліджень. Препарат Ренагель8 слід призначати з особливою обережністю пацієнтам, які отримують ці лікарські засоби.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо під час їжі. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи. Для пацієнтів, які не отримують засоби, що зв'язують фосфати, дозу слід підбирати індивідуально на підставі вимірювання концентрації фосфатів у сироватці, як показано в таблиці: Рівень фосфатів сироватки крові у хворих, які не одержують засоби, що зв'язують фосфат Початкова доза препарату Ренагель ® 1.76-2.42 ммоль/л (5.5-7.5 мг/дл) по 800 мг (1 таб.) 3 рази на добу > 2.42 ммоль/л (>7.5 мг/дл) по 1600 мг (2 таб.) 3 рази на добу При застосуванні як альтернативного препарату, який зв'язує фосфати, Ренагель® слід призначати в еквівалентних дозах у перерахунку на 1 мг маси тіла порівняно з кальцієвими препаратами, що зв'язують фосфати, які пацієнт приймав до цього. Слід ретельно контролювати концентрацію фосфатів у сироватці крові та підбирати дозу препарату Ренагель таким чином, щоб рівень фосфатів у сироватці крові знижувався до 1.76 ммоль/л (5.5 мг/дл) або нижче. До досягнення стабільного рівня фосфатів у сироватці крові останній слід контролювати кожні два або три тижні, після цього слід регулярно контролювати цей показник. Доза може варіювати від 800 мг (1 таб.) до 4 г (5 таб.) при кожному прийомі їжі. Середня добова доза становить 7 г.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При прийомі здоровими добровольцями препарату у добовій дозі до 14 г (еквівалентно 17 таблеткам по 800 мг) протягом восьми днів небажаних ефектів не відмічено. При прийомі препарату в добовій дозі до 13 г пацієнтами, які перебувають на гемодіалізі, випадків передозування не відмічено. Оскільки Ренагель не всмоктується в шлунково-кишковому тракті, ризик розвитку системної токсичності низький.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБезпека та ефективність препарату Ренагель® не вивчалась у пацієнтів з дисфагією та утрудненнями ковтання, тяжкими порушеннями моторики шлунково-кишкового тракту (включаючи запор тяжкого ступеня) або у пацієнтів після великих операцій на черевній порожнині. У зв'язку з цим препарат Ренагель8 слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із переліченими захворюваннями. Є повідомлення (нечасто) про утруднення ковтання пігулок препарату Ренагель. Багато хто з цих випадків ставився до пацієнтів із супутніми захворюваннями, що впливають на функцію ковтання: наприклад, порушення ковтання або ороезофагеальні аномалії. Тому з обережністю слід застосовувати препарат Ренагель у даної категорії пацієнтів. У пацієнтів з нирковою недостатністю може розвинутись гіпокальціємія або гіперкальціємія. Препарат Ренагель не містить кальцій. Пацієнтам, які перебувають на діалізі, слід регулярно контролювати вміст кальцію у сироватці крові. У разі розвитку гіпокальціємії пацієнту слід додатково призначати препарати кальцію. Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю схильні до розвитку метаболічного ацидозу. Препарат Ренагель не містить підстав; рекомендується проводити регулярний моніторинг концентрації бікарбонатів та хлоридів у сироватці крові. Залежно від раціону харчування та природи хронічної ниркової недостатності у пацієнтів, що перебувають на діалізі, може розвинутись зниження концентрацій вітамінів A, D, Е та К. Тому, якщо пацієнт не приймає ці вітаміни, необхідно моніторувати рівні вітамінів А, D та Е, а також оцінювати рівень вітаміну До шляхом визначення тромбопластинового часу, і, при необхідності, додатково призначати ці вітаміни. Ефективність та безпека препарату не вивчалась у переддіалізних пацієнтів. Оскільки дані про тривале застосування севеламеру (протягом більше одного року) поки що відсутні, не можна повністю виключити його можливу абсорбцію та накопичення при тривалому прийомі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність до керування автотранспортом та роботу з механізмами не встановлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальцію карбонат; підсолоджувач: сорбіт; магнію карбонат; регулятор кислотності: натрію гідрокарбонат; носій: поліві нілпіролідон; антислежуючий агент: тальк; ароматизатор натуральний; носій: карбоксиметилцелюлози натрієва сіль; носій: стеаринова кислота; антислежуючий агент: магнію стеарат, антислежуючий агент: діоксид кремнію аморфний; підсолоджувач: стевіолглікозиди; натуральний ароматизатор «Ментол».ХарактеристикаРенелокс при печії таблетки. Печія — неприємний і хворобливий стан, пов'язаний здебільшого порушеннями функціонування верхніх відділів ШКТ (шлунково-кишкового тракту), спричиненими різними причинами, зокрема, неправильним харчуванням, переїданням. Виникаючи зазвичай через деякий час після їжі, вона може підстерігати людину в будь-якій ситуації - на роботі, вдома, у транспорті, під час відряджень або відпустки, посилюючись у нічний годинник. Ренелокс є комплексом природних мінеральних речовин, що сприяють зменшенню дискомфорту в шлунку, зі смаком апельсина. Прийом буде корисним: при порушеннях режиму харчування, після переїдання, вживання гострих, жирних та смажених страв; при надмірному споживанні алкоголю, кави, нікотину; під час суворих дієт та постів. Магнію карбонат допоможе прискорити просування кишкового вмісту. Гідрокарбонат натрію надає: лужну дію на організм, підвищуючи його лужний резерв. Сприяє зниженню кислотності шлунка. Кальцію карбонат сприяє: нейтралізації кислоти в шлунку; зменшення пошкоджуючого впливу на слизову оболонку шлунка та стравоходу.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела кальцію і магнію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність та годування груддю.Побічна діяПри надмірному вживанні може мати проносну дію.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 2-3 десь у день під час їжі. Таблетки слід розжовувати. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N90 Форма випуску: капс. Упакування: упак. Виробник: Марбіофарм ВАТ Завод-виробник: Марбіофарм(Росія) Діюча речовина: Хондроїтинсульфат.
308,00 грн
268,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСорбіт (підсолоджувач), лактулоза, магнію сульфат, інулін, екстракт квіток ромашки, екстракт плодів фенхелю, яблучна кислота (регулятор кислотності), екстракт плодів кропу, діоксид кремнію (агент антистежуючий), сахаринат натрію (підсолоджувач), ароматизатор ( , або апельсин).ХарактеристикаХронічні запори є актуальною проблемою у сучасній медицині. За останніми даними, поширеність запорів в індустріальних країнах варіює від 10 до 50%. Ця патологія зустрічається у всіх вікових групах, проте поширеність вища у жінок та осіб похилого віку. На частоту виявлення запорів впливає безліч факторів, серед яких виділяють малорухливий спосіб життя, зміна харчового раціону (зменшення споживання рослинної клітковини, переважання тваринного білка), недотримання питного режиму, прийом лікарських засобів та багато іншого. Якість життя пацієнтів з хронічним запором можна порівняти з якістю життя пацієнтів з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією та депресією. Містить пребіотики (лактулозу та інулін), які підтримують мікрофлору кишечника, знімають запалення та відновлюють природний ритм очищення кишечника.РекомендуєтьсяМістить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту на стадії загострення, схильність до діареї.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 пакети на день під час їжі, попередньо вміст 1 пакета розчинити в склянці теплої води і ретельно перемішати. З метою посилення ефекту рекомендується вживати більше рідини. Тривалість прийому 10 днів. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела лактулози, магнію та інуліну.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N12 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Фасування: N12 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Фасування: N12 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Производитель: Байер Фарма АГ Завод-производитель: Делфарм Гайярд(Франция).
Фасування: N12 Форма выпуска: таб. жевательные Упаковка: упак. Производитель: Байер Фарма АГ Завод-производитель: Делфарм Гайярд(Франция).
Фасування: N24 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Фасування: N24 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: АТ Байєр Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Фасування: N24 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Фасування: N24 Форма выпуска: таб. жевательные Упаковка: упак. Производитель: Байер Фарма АГ Завод-производитель: Делфарм Гайярд(Франция).
Фасовка: N48 Форма выпуска: таб. жевательные Упаковка: упак. Производитель: Байер Фарма АГ Завод-производитель: Делфарм Гайярд(Франция).
Фасування: N48 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Баєр Фарма АГ Завод-виробник: Делфарм Гайярд (Франція).
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт кореня лопуха, коріння лопуха, арабіногалактан, мікрокристалічна целюлоза (наповнювач); стеарат кальцію та діоксид кремнію аморфний (агенти антистежують), компоненти плівкового покриття (харчові добавки): гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, Твін 80, двоокис титану (барвник).ХарактеристикаЗменшити кількість ускладнень та покращити переносимість сеансів променевої та хіміотерапії можна за допомогою безпечних природних компонентів, що володіють радіозахисною дією та входять до складу Репеїн Евалар. У його складі екстракт реп'яха, який є одним із найкращих кровоочисних засобів і застосовується для підтримки здоров'я внутрішніх органів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим по 4 таблетки щодня під час їжі. Тривалість прийому – не менше 3 місяців.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
272,00 грн
187,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаДекстроза, хлорид натрію, натрію цитрат, калію хлорид. Порошок для приготування розчину для вживання по 9,45 грам в пакет-саші, 10 шт.ХарактеристикаДля заповнення дефіциту солей калію та натрію, води та глюкози при втраті рідини, додаткове джерело калію, містить натрій та глюкозу.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, порушення функції нирок, цукровий діабет.Спосіб застосування та дозиПриймати внутрішньо. При втраті рідини Вміст пакету (9,45 г) розчиняють у 500 мл кип'яченої води кімнатної температури і випивають порціями: діти з 3-11 років - по 20-50 мл, діти з 11 років і дорослі - по 50-100 мл кожні 5-10 хвилин . Курс 3-4 дні або до усунення причин втрати рідини. Для профілактики втрати рідини Вміст пакету (9,45 г) розчиняють у 1 л кип'яченої води кімнатної температури. Прийом слід починати невеликими ковтками з появою спраги і припиняти в міру її вгамування. Приготовлений розчин зберігати трохи більше 24 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ітоприду гідрохлорид 50,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 65,56 мг, крохмаль прежелатинізований 1,20 мг, кроскармеллозу натрію 1,20 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний 0,84 мг, магнію стеарат 1,20 мг. Пігулки, 50 мг. По 10 таблеток у ПВХ/ПВДХ/Ал блістер. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 або 10 блістерів з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиБілі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, з ризиком на одній стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаМоторики ШКТ стимулятор - ацетилхоліну викиду стимулятор.ФармакокінетикаВсмоктування Швидко і практично повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Відносна біодоступність становить 60%, що пов'язано з метаболізмом при першому проходженні через печінку. Максимальна концентрація в плазмі (Сmах) 0,28 мкг/мл після прийому 50 мг препарату досягається через 0,5-0,75 год. При повторному прийомі препарату внутрішньо у дозі 50-200 мг тричі на добу протягом 7 днів фармакокінетика має лінійний характер, кумуляція мінімальна. Розподіл Зв'язується з білками плазми на 96%, переважно з альбуміном. Зв'язування з альфа1-кислим глікопротеїном не перевищує 15%. Активно розподіляється в тканинах (об'єм розподілу 6,1 л/кг) і виявляється у високих концентраціях у нирках, тонкому кишечнику, печінці, надниркових залозах та шлунку. У терапевтичних дозах трохи проникає в головний і спинний мозок, у грудне молоко. Метаболізм Метаболізується у печінці. Ідентифіковано 3 метаболіти, один з яких виявляє незначну активність, яка не має фармакологічного значення (приблизно 2-3% від такої ітоприду). Первинним метаболітом у людини є N-оксид, який утворюється внаслідок окислення четвертинної аміно-N-диметильної групи. Метаболізується під дією флавін-залежної монооксигенази (FMО3). Кількість та ефективність ізоферментів людини може відрізнятися залежно від генетичного поліморфізму, який у поодиноких випадках призводить до розвитку аутосомно-рецесивного стану, відомого під назвою триметиламінурії (синдром рибного запаху). У пацієнтів із триметиламінурією період напівелімінації препарату збільшується. Препарат не має інгібуючої або індукуючої дії на CYP2C19 та CYP2E1. Застосування ітоприду не впливає на активність уридиндифосфатглюкуронізілтрансферази. Виведення Ітоприд та його метаболіти виводяться нирками. Ниркова екскреція ітоприду та його N-оксиду після одноразового прийому препарату внутрішньо у терапевтичних дозах у здорових людей становила 3,7 та 75,4% відповідно. Період напіввиведення препарату (Т1/2) становить 6 год.ФармакодинамікаПідсилює моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за рахунок антагонізму D2-дофамінових рецепторів та інгібування ацетилхолінестерази. Активує вивільнення ацетилхоліну та пригнічує його руйнування. Має протиблювотний ефект за рахунок взаємодії з D2-рецепторами, розташованими в тригерній зоні. Викликає дозозалежне пригнічення блювоти, спричиненої апоморфіном. Активує пропульсивну моторику шлунка за рахунок антагонізму D2-рецепторами та дозозалежного інгібування активності ацетилхолінестерази. Дія препарату у пацієнтів з функціональною диспепсією призводить до зниження симптомів (загальна оцінка пацієнтом, постпрандіальна тяжкість у животі, раннє насичення). Застосування ітоприду пацієнтами з діабетичним гастропарезом сприяло прискоренню евакуації зі шлунка рідкої та твердої їжі. У пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) ітоприд зменшує кількість тимчасових розслаблень нижнього стравохідного сфінктера та зменшує тривалість часу з високою кислотністю в стравоході (pH Має специфічну дію на гладку мускулатуру ШКТ, прискорює транзит шлунком і покращує його спорожнення. Не впливає на сироваткові концентрації гастрину.Показання до застосуванняЗастосовують для лікування шлунково-кишкових симптомів, пов'язаних з порушенням моторики шлунка або його уповільненим спорожненням, таких як здуття живота, швидке насичення, відчуття переповнення в шлунку після їди, біль або дискомфорт в епігастральній ділянці, зниження апетиту, печія, нудота та блювання; функціональна (невиразкова) диспепсія або хронічний гастрит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ітоприду або до будь-якого допоміжного компонента препарату; пацієнти із шлунково-кишковою кровотечею, механічною обструкцією або перфорацією; дитячий вік (до 16 років); вагітність та період лактації; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю призначають пацієнтам, для яких розвиток холінергічних побічних реакцій (пов'язаних із посиленням дії ацетилхоліну під час терапії препаратом) може збільшити перебіг основного захворювання; пацієнтам, з порушенням функції печінки та нирок; пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяВагітність Немає достатніх даних застосування ітоприду гідрохлориду вагітними. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, коли відсутня альтернативна терапія, а потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Період грудного вигодовування Існує потенційний ризик розвитку побічних реакцій у немовляти, також є дані про виділення ітоприду з молоком у щурів. При необхідності прийому в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.Побічна діяКласифікація частоти побічних реакцій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та < 1/1 000), дуже рідко (10 000, включаючи окремі випадки). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, частота невідома – тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперемія шкіри, свербіж шкіри, висип, частота невідома – анафілактоїдні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: нечасто – гіперпролактинемія, частота невідома – гінекомастія. Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення, біль голови, порушення сну, дратівливість, частота невідома – тремор. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – діарея, запор, біль у животі, підвищене слиновиділення, частота невідома – нудота, жовтяниця. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – біль у грудях або в ділянці спини. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – підвищення рівня креатиніну та сечовинного азоту в крові (BUN), частота невідома – підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), гаммаглютамілтранспептидази, лужної фосфату. Інші: нечасто – стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено взаємодії при одночасному прийомі ітоприду з варфарином, діазепамом, диклофенаком, тіклопідіном, ніфедипіном та нікардипіном. Метаболічна взаємодія на рівні ізоферментів системи CYP450 не передбачається, оскільки метаболізм ітоприду відбувається головним чином за допомогою флавін-монооксигенази. Ітоприда посилює моторику шлунка, що може вплинути на абсорбцію препаратів при сумісному застосуванні внутрішньо. Особливої обережності слід дотримуватись при прийомі препаратів з вузьким терапевтичним індексом, препаратів з пролонгованим вивільненням активної речовини або препаратів з кишковорозчинною оболонкою. Противиразкові препарати, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат не впливають на прокінетичну ефективність ітоприду. М-холіноблокатори знижують ефективність ітоприду. Холінергічна дія ітоприду може зрости при одночасному застосуванні М-холіноміметиків, а також інгібіторів холінестерази.Спосіб застосування та дозиЗазвичай дорослим призначають внутрішньо по 1 таблетці препарату Ретч 50 мг 3 рази на добу до їди. Добова доза, що рекомендується, становить 3 таблетки (150 мг). Вказана доза може бути знижена з урахуванням віку та симптомів хворого. Якщо препарат не був прийнятий вчасно, то його слід приймати через рівні проміжки часу. Не рекомендується приймати у подвійній дозі для компенсації пропущеної. У клінічних дослідженнях тривалість лікування ітопридом становила до 8 тижнів.ПередозуванняВипадки передозування у людини не описані. При передозуванні показані промивання шлунка та симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІтоприд посилює дію ацетилхоліну і може спричинити холінергічні побічні реакції. Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок повинні перебувати під ретельним контролем лікаря, у разі потреби дозу препарату знижують або припиняють терапію препаратом. При прояві симптомів галактореї та гінекомастії лікування необхідно припинити або повністю припинити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень щодо впливу ітоприду на здатність до керування автомобілем та механізмами не проводилося. Однак у період лікування препаратом слід бути обережним при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора), оскільки застосування препарат може викликати запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ітоприду гідрохлорид 50,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 65,56 мг, крохмаль прежелатинізований 1,20 мг, кроскармеллозу натрію 1,20 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний 0,84 мг, магнію стеарат 1,20 мг. Пігулки, 50 мг. По 10 таблеток у ПВХ/ПВДХ/Ал блістер. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 або 10 блістерів з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиБілі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, з ризиком на одній стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаМоторики ШКТ стимулятор - ацетилхоліну викиду стимулятор.ФармакокінетикаВсмоктування Швидко і практично повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Відносна біодоступність становить 60%, що пов'язано з метаболізмом при першому проходженні через печінку. Максимальна концентрація в плазмі (Сmах) 0,28 мкг/мл після прийому 50 мг препарату досягається через 0,5-0,75 год. При повторному прийомі препарату внутрішньо у дозі 50-200 мг тричі на добу протягом 7 днів фармакокінетика має лінійний характер, кумуляція мінімальна. Розподіл Зв'язується з білками плазми на 96%, переважно з альбуміном. Зв'язування з альфа1-кислим глікопротеїном не перевищує 15%. Активно розподіляється в тканинах (об'єм розподілу 6,1 л/кг) і виявляється у високих концентраціях у нирках, тонкому кишечнику, печінці, надниркових залозах та шлунку. У терапевтичних дозах трохи проникає в головний і спинний мозок, у грудне молоко. Метаболізм Метаболізується у печінці. Ідентифіковано 3 метаболіти, один з яких виявляє незначну активність, яка не має фармакологічного значення (приблизно 2-3% від такої ітоприду). Первинним метаболітом у людини є N-оксид, який утворюється внаслідок окислення четвертинної аміно-N-диметильної групи. Метаболізується під дією флавін-залежної монооксигенази (FMО3). Кількість та ефективність ізоферментів людини може відрізнятися залежно від генетичного поліморфізму, який у поодиноких випадках призводить до розвитку аутосомно-рецесивного стану, відомого під назвою триметиламінурії (синдром рибного запаху). У пацієнтів із триметиламінурією період напівелімінації препарату збільшується. Препарат не має інгібуючої або індукуючої дії на CYP2C19 та CYP2E1. Застосування ітоприду не впливає на активність уридиндифосфатглюкуронізілтрансферази. Виведення Ітоприд та його метаболіти виводяться нирками. Ниркова екскреція ітоприду та його N-оксиду після одноразового прийому препарату внутрішньо у терапевтичних дозах у здорових людей становила 3,7 та 75,4% відповідно. Період напіввиведення препарату (Т1/2) становить 6 год.ФармакодинамікаПідсилює моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за рахунок антагонізму D2-дофамінових рецепторів та інгібування ацетилхолінестерази. Активує вивільнення ацетилхоліну та пригнічує його руйнування. Має протиблювотний ефект за рахунок взаємодії з D2-рецепторами, розташованими в тригерній зоні. Викликає дозозалежне пригнічення блювоти, спричиненої апоморфіном. Активує пропульсивну моторику шлунка за рахунок антагонізму D2-рецепторами та дозозалежного інгібування активності ацетилхолінестерази. Дія препарату у пацієнтів з функціональною диспепсією призводить до зниження симптомів (загальна оцінка пацієнтом, постпрандіальна тяжкість у животі, раннє насичення). Застосування ітоприду пацієнтами з діабетичним гастропарезом сприяло прискоренню евакуації зі шлунка рідкої та твердої їжі. У пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) ітоприд зменшує кількість тимчасових розслаблень нижнього стравохідного сфінктера та зменшує тривалість часу з високою кислотністю в стравоході (pH Має специфічну дію на гладку мускулатуру ШКТ, прискорює транзит шлунком і покращує його спорожнення. Не впливає на сироваткові концентрації гастрину.Показання до застосуванняЗастосовують для лікування шлунково-кишкових симптомів, пов'язаних з порушенням моторики шлунка або його уповільненим спорожненням, таких як здуття живота, швидке насичення, відчуття переповнення в шлунку після їди, біль або дискомфорт в епігастральній ділянці, зниження апетиту, печія, нудота та блювання; функціональна (невиразкова) диспепсія або хронічний гастрит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ітоприду або до будь-якого допоміжного компонента препарату; пацієнти із шлунково-кишковою кровотечею, механічною обструкцією або перфорацією; дитячий вік (до 16 років); вагітність та період лактації; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю призначають пацієнтам, для яких розвиток холінергічних побічних реакцій (пов'язаних із посиленням дії ацетилхоліну під час терапії препаратом) може збільшити перебіг основного захворювання; пацієнтам, з порушенням функції печінки та нирок; пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяВагітність Немає достатніх даних застосування ітоприду гідрохлориду вагітними. Застосування під час вагітності можливе лише у випадку, коли відсутня альтернативна терапія, а потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Період грудного вигодовування Існує потенційний ризик розвитку побічних реакцій у немовляти, також є дані про виділення ітоприду з молоком у щурів. При необхідності прийому в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.Побічна діяКласифікація частоти побічних реакцій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та < 1/1 000), дуже рідко (10 000, включаючи окремі випадки). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, частота невідома – тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперемія шкіри, свербіж шкіри, висип, частота невідома – анафілактоїдні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: нечасто – гіперпролактинемія, частота невідома – гінекомастія. Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення, біль голови, порушення сну, дратівливість, частота невідома – тремор. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – діарея, запор, біль у животі, підвищене слиновиділення, частота невідома – нудота, жовтяниця. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – біль у грудях або в ділянці спини. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – підвищення рівня креатиніну та сечовинного азоту в крові (BUN), частота невідома – підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), гаммаглютамілтранспептидази, лужної фосфату. Інші: нечасто – стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено взаємодії при одночасному прийомі ітоприду з варфарином, діазепамом, диклофенаком, тіклопідіном, ніфедипіном та нікардипіном. Метаболічна взаємодія на рівні ізоферментів системи CYP450 не передбачається, оскільки метаболізм ітоприду відбувається головним чином за допомогою флавін-монооксигенази. Ітоприда посилює моторику шлунка, що може вплинути на абсорбцію препаратів при сумісному застосуванні внутрішньо. Особливої обережності слід дотримуватись при прийомі препаратів з вузьким терапевтичним індексом, препаратів з пролонгованим вивільненням активної речовини або препаратів з кишковорозчинною оболонкою. Противиразкові препарати, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат не впливають на прокінетичну ефективність ітоприду. М-холіноблокатори знижують ефективність ітоприду. Холінергічна дія ітоприду може зрости при одночасному застосуванні М-холіноміметиків, а також інгібіторів холінестерази.Спосіб застосування та дозиЗазвичай дорослим призначають внутрішньо по 1 таблетці препарату Ретч 50 мг 3 рази на добу до їди. Добова доза, що рекомендується, становить 3 таблетки (150 мг). Вказана доза може бути знижена з урахуванням віку та симптомів хворого. Якщо препарат не був прийнятий вчасно, то його слід приймати через рівні проміжки часу. Не рекомендується приймати у подвійній дозі для компенсації пропущеної. У клінічних дослідженнях тривалість лікування ітопридом становила до 8 тижнів.ПередозуванняВипадки передозування у людини не описані. При передозуванні показані промивання шлунка та симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІтоприд посилює дію ацетилхоліну і може спричинити холінергічні побічні реакції. Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок повинні перебувати під ретельним контролем лікаря, у разі потреби дозу препарату знижують або припиняють терапію препаратом. При прояві симптомів галактореї та гінекомастії лікування необхідно припинити або повністю припинити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень щодо впливу ітоприду на здатність до керування автомобілем та механізмами не проводилося. Однак у період лікування препаратом слід бути обережним при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора), оскільки застосування препарат може викликати запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальція карбонат, носій МКЦ, магнію карбонат, агенти антистежують аеросил (діоксид кремнію) та магнію стеарат, желатин, ароматизатор, підсолоджувач аспартам. Пігулки масою 1,0 г. РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела кальцію, що містить магній.
Склад, форма випуску та упаковкаКальція карбонат, носій МКЦ, магнію карбонат, агенти антистежують аеросил (діоксид кремнію) та магнію стеарат, желатин, ароматизатор, підсолоджувач аспартам. Пігулки масою 1,0 г. РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела кальцію, що містить магній.
Склад, форма випуску та упаковкаКальція карбонат, носій МКЦ, магнію карбонат, агенти антистежують аеросил (діоксид кремнію) та магнію стеарат, желатин, ароматизатор, підсолоджувач аспартам. Пігулки масою 1,0 г. РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела кальцію, що містить магній.