Заболевания нервной системы

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: діюча речовина: гопантенова кислота (кальція гопантенат) – 150 мг; допоміжні речовини: гліцерол, сукралоза, метилпарагідроксибензоат, полуничний ароматизатор, яблучна кислота, вода очищена. По 75 мл або 150 мл розчину у флакони коричневого скла, закупорені кришками гвинтовими з поліетилену високої щільності з вбудованим кільцем-адаптером, з контролем першого розтину та захистом від розтину дітьми. Або по 75 мл або 150 мл розчину у флакони коричневого кольору з поліетилентерефталату, забезпечені кільцем-адаптером, закупорені гвинтовими кришками з поліетилену високої щільності з контролем першого розтину і захистом від розтину дітьми. Один флакон разом із мірним шприцом та інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата рідина із запахом полуниці.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаПантокальцин® швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, найбільші концентрації утворюються у печінці, нирках, у стінці шлунка та шкірі. Препарат не метаболізується та виводиться у незміненому вигляді протягом 48 годин: 67,5 % від прийнятої дози екскретується нирками, 28,5 % виводиться із фекаліями.ФармакодинамікаСпектр дії пов'язаний з наявністю у структурі гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Механізм дії обумовлений прямим впливом пантокальцину на ГАМК-рецептор-канальний комплекс. Препарат має ноотропну та протисудомну дію, підвищує стійкість мозку до гіпоксії та впливу токсичних речовин, стимулює анаболічні процеси в нейронах, поєднує помірну седативну дію з м'яким стимулюючим ефектом, зменшує моторну збудливість, активує розумову та фізичну працездатність. Покращує метаболізм ГАМК при хронічній алкогольній інтоксикації та після відміни етанолу. Здатний інгібувати реакції ацетилювання, що беруть участь у механізмах інактивації новокаїну та сульфаніламідів, завдяки чому досягається пролонгування дії останніх.Викликає гальмування патологічно підвищеного рефлексу міхура і тонусу детрузора.ІнструкціяВикористання мірного шприца: Щільно вставте мірний шприц в отвір адаптера, встановлений у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи розчин у шприц до потрібної позначки. Якщо у розчині видно бульбашки повітря, натисніть на поршень до упору, після чого наповніть шприц знову. Поверніть флакон у вихідне положення та вийміть шприц, акуратно повертаючи його. У разі прийому препарату дитиною молодше 3 років, помістіть шприц у ротову порожнину дитини (в защісну область) і повільно натискайте на поршень, плавно випускаючи розчин так, щоб дитина змогла проковтнути розчин належним чином. Під час прийому розчину дитина повинна бути у вертикальному положенні. При прийомі препарату дітьми старше 3 років та дорослими розчин із шприца можна попередньо вилити у ложку. Після вживання промийте шприц у теплій чистій воді та висушіть його. Зберігати мірний шприц слід в упаковці разом із препаратом.Показання до застосуванняДіти з перинатальною енцефалопатією з перших днів життя. Порушення психологічного статусу в дітей віком як загальної затримки психічного розвитку, специфічних розладів промови, рухових функцій та його поєднання, формування шкільних навичок (читання, письма, рахунки та інших.). Гіперкінетичні розлади, зокрема синдром гіперактивності з дефіцитом уваги. Психоемоційні навантаження, зниження розумової та фізичної працездатності, для покращення концентрації уваги та запам'ятовування. Неврозоподібні стани (при заїканні, переважно клонічній формі, тиках, неорганічному енкопрезі та енурезі). Різні форми дитячого церебрального паралічу. Епілепсія із уповільненістю психічних процесів та зниженням когнітивної продукції спільно з антиконвульсантами. Нейрогенні розлади сечовипускання (полакіурія, імперативні позиви,імперативне нетримання сечі). Зниження мнестико-інтелектуальної продуктивності внаслідок артеріосклеротичних змін судин головного мозку, при початкових формах сенильної деменції, органічних ураженнях головного мозку травматичного, токсичного, нейроінфекційного генезу. Екстрапірамідні порушення при органічних захворюваннях мозку (міоклонус-епілепсія, хорея Гентінгтона, гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Паркінсона та ін.), а також для лікування та профілактики екстрапірамідного синдрому, спричиненого прийомом нейролептиків. Розумова відсталість різного ступеня вираженості, зокрема з поведінковими порушеннями.органічних ураженнях головного мозку травматичного, токсичного, нейроінфекційного генезу. Екстрапірамідні порушення при органічних захворюваннях мозку (міоклонус-епілепсія, хорея Гентінгтона, гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Паркінсона та ін.), а також для лікування та профілактики екстрапірамідного синдрому, спричиненого прийомом нейролептиків. Розумова відсталість різного ступеня вираженості, зокрема з поведінковими порушеннями.органічних ураженнях головного мозку травматичного, токсичного, нейроінфекційного генезу. Екстрапірамідні порушення при органічних захворюваннях мозку (міоклонус-епілепсія, хорея Гентінгтона, гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Паркінсона та ін.), а також для лікування та профілактики екстрапірамідного синдрому, спричиненого прийомом нейролептиків. Розумова відсталість різного ступеня вираженості, зокрема з поведінковими порушеннями.у тому числі із поведінковими порушеннями.у тому числі із поведінковими порушеннями.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату, гострі тяжкі захворювання нирок, вагітність (1 триместр).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування через відсутність досвіду клінічного застосування у цієї категорії пацієнтів.Побічна діяМожливі алергічні реакції (риніт, кон'юнктивіт, шкірні алергічні реакції). І тут скасовують препарат. Дуже рідко відзначаються небажані реакції з боку центральної нервової системи (гіперзбудження, порушення сну або сонливість, млявість, загальмованість, біль голови, запаморочення, шум у голові). І тут зменшують дозу препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПролонгує дію барбітуратів, посилює дію протисудомних засобів, запобігає побічним явищам фенобарбіталу, карбамазепіну, нейролептикам. Ефект гопантенової кислоти посилюється у поєднанні з гліцином, етидроновою кислотою. Потенціює дію місцевих анестетиків (прокаїну).Спосіб застосування та дозиВнутрішньо через 15-30 хв після їди. З урахуванням ноотропної дії препарату його прийом проводиться переважно в ранкові та денні години. Разова доза для дітей – 250,0–500,0 мг; добова доза для дітей – 750,0–3000,0 мг. Разова доза для дорослих – 250,0–1000,0 мг; добова доза для дорослих – 1500,0–3000,0 мг. Курс лікування – 1-4 місяці, іноді до 6 місяців. Через 3-6 місяців можливе проведення повторного курсу лікування. Дітям залежно від віку та патології нервової системи рекомендується наступний діапазон доз: дітям першого року – 500,0-1000,0 мг на добу, до 3 років – 500,0-1250,0 мг на добу, дітям від 3 до 7 років - 750,0-1500,0 мг, старше 7 років - 1000,0-2000,0 мг. Тактика лікування передбачає нарощування дози протягом 7-12 днів, прийом у максимальній дозі протягом 15-40 і більше днів з поступовим зниженням дози до відміни протягом 7-8 днів. Курс лікування – 30-90 днів (при окремих захворюваннях – до 6 місяців та більше). При епілепсії у комбінації з антиконвульсантами – у дозі 750,0-1000,0 мг на добу. Курс терапії – до 1 року та більше. При нейролептичному синдромі, що супроводжується екстрапірамідними порушеннями, добова доза – до 3000 мг, лікування протягом декількох місяців. При екстрапірамідних гіперкінезах у пацієнтів із органічними захворюваннями нервової системи – 500,0-3000,0 мг на добу. Курс лікування – до 4-х та більше місяців. При наслідках нейроінфекцій та черепно-мозкових травм – 500,0-3000,0 мг на добу. При розладах сечовипускання: дітям – по 250,0–500,0 мг, добова доза становить 25–50 мг/кг, курс лікування 1–3 місяці; дорослим – по 500,0–1000,0 мг 2–3 рази на добу. Для відновлення працездатності при підвищених навантаженнях та астенічних станах призначають по 250,0-500,0 мг 3 рази на добу. Для точного дозування препарату використовують мірний шприц, вкладений в упаковку, на якому є спеціальні поділки, ціна яких відповідає кількості препарату в міліграмах (від 0 до 500 мг).ПередозуванняСимптоми: посилення симптоматики побічних явищ (порушення сну чи сонливість, шум у голові). Лікування: активоване вугілля, промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗапобіжні заходи для гопантенової кислоти не описані.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: гопантенат кальцію (гопантенова кислота або кальцієва сіль гопантенової кислоти) 0,25 г (250 мг); допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат 46,77 мг, стеарат кальцію 3,1 мг, тальк 6,2 мг, крохмаль картопляний 3,93 мг. По 10 таблеток і контурній осередковій упаковці або в контурній осередковій упаковці з перфорацією, з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 50 таблеток поміщають у банки полімерні в комплекті з кришками. Кожну банку, 5 контурних упаковок разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаШвидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі становить 1 год. Найбільші концентрації створюються в печінці, нирках, у стінці шлунка, шкірі. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Чи не метаболізується. Виводиться у незміненому вигляді протягом 48 годин (67,5% від прийнятої дози – із сечею, 28,5% – з калом).ФармакодинамікаСпектр дії пов'язаний з наявністю у структурі гамма-аміномасляної кислоти. Механізм дії обумовлений прямим впливом пантокальцину на ГАМКБ-рецептор-канальний комплекс. Має нейрометаболічні, нейропротекторні та нейротрофічні властивості. Підвищує стійкість мозку до гіпоксії та впливу токсичних речовин, стимулює анаболічні процеси у нейронах. Має протисудомну дію, зменшує моторну збудливість з одночасним упорядкуванням поведінки. Підвищує розумову та фізичну працездатність. Сприяє нормалізації вмісту гамма-аміномасляної кислоти при хронічній алкогольній інтоксикації та подальшому скасуванні етанолу. Виявляє аналгетичну дію. Здатний інгібувати реакції ацетилювання, що беруть участь у механізмах інактивації новокаїну та сульфаніламідів,завдяки чому досягається пролонгування дії останніх. Викликає гальмування патологічно підвищеного рефлексу міхура і тонусу детрузора.Показання до застосуванняКогнітивні порушення при органічних ураженнях головного мозку та невротичних розладах; у складі комплексної терапії цереброваскулярної недостатності, спричиненої атеросклеротичними змінами судин головного мозку; сенільної деменції (початкової форми), резидуальних органічних уражень мозку в осіб зрілого віку та літніх; церебральна органічна недостатність у хворих на шизофренію (у комбінації з нейролептиками, антидепресантами); екстрапірамідні гіперкінези у хворих зі спадковими захворюваннями нервової системи (хорея Гентінгтона, гепатоцеребральна дистрофія, хвороба Паркінсона та ін.); наслідки перенесених нейроінфекцій та черепно-мозкових травм (у складі комплексної терапії); для корекції побічної дії нейролептиків та з профілактичною метою одночасно як "терапія прикриття"; екстрапірамідний нейролептичний синдром (гіперкінетичний та акінетичний); епілепсія із уповільненням психічних процесів (у комбінації з протисудомними препаратами); психоемоційні навантаження, зниження розумової та фізичної працездатності; для покращення концентрації уваги та запам'ятовування; розлади сечовипускання: енурез, денне нетримання сечі, поллакіурія, імперативні позиви; дітям при розумовій відсталості (затримка психічного, мовленнєвого, моторного розвитку або їх поєднання); дитячий церебральний параліч; заїкуватості (переважно клонічна форма); епілепсії (у складі комбінованої терапії з протисудомними препаратами, особливо при поліморфних нападах та малих епілептичних нападах).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; гостра ниркова недостатність; вагітність (1 триместр).Побічна діяМожливі алергічні реакції: риніт, кон'юнктивіт, висипання на шкірі.Взаємодія з лікарськими засобамиПролонгує дію барбітуратів; посилює ефекти препаратів, що стимулюють центральну нервову систему, протисудомні лікарські засоби, дію місцевих анестетиків (прокаїну). Запобігає побічній дії фенобарбіталу, карбамазепіну, антипсихотичних засобів (нейролептиків). Дія гопантенової кислоти посилюється разом із гліцином, ксидифоном.Спосіб застосування та дозиВсередину через 15-30 хвилин після їжі. Разова доза для дорослих становить 0,5-1 г, для дітей – 0,25-0,5 г, добова доза для дорослих – 1,5-3 г, для дітей – 0,75-3 г. Тривалість курсу лікування – від 1 до 4 місяців, окремих випадках до 6 місяців. Через 3-6 місяців можливе проведення повторного курсу лікування. Дітям при розумовій недостатності: по 0,5 г 4-6 разів на день, щодня протягом 3 місяців, при затримці мовного розвитку – по 0,5 г 3-4 рази на день протягом 2-3 місяців. При нейролептичному синдромі (як коректор побічної дії нейролептичних засобів): дорослим по 0,5-1 г 3 рази на день, дітям - 0,25-0,5 г 3-4 рази на день. Тривалість курсу лікування – 1-3 місяці. При епілепсії: дітям по 0,25-0,5 г 3-4 десь у день, дорослим по 0,5-1 г 3-4 десь у день щодня протягом багато часу (до 6 місяців). При гіперкінезах (тика): дітям по 0,25-0,5 г 3-6 разів на день щодня протягом 1-4 місяців, дорослим - по 1,5-3 г на день щодня протягом 1-5 місяців. При розладах сечовипускання: дорослим по 0,5-1 г 2-3 рази на день (добова доза 2-3 г), дітям – по 0,25-0,5 г (добова доза 25-50 мг/кг). Тривалість курсу лікування – від 2 тижнів до 3 місяців (залежить від вираженості розладів та терапевтичного ефекту). При наслідках нейроінфекцій та черепно-мозкових травм: по 0,25 г 3-4 рази на день. Для відновлення працездатності при підвищених навантаженнях та астенічних станах: по 0,25 г 3 рази на день. Ця лікарська форма не рекомендована дітям віком до 3-х років.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: гопантенат кальцію (гопантенова кислота або кальцієва сіль гопантенової кислоти) 0,5 г (500 мг); допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат 93,54 мг, стеарат кальцію 6,2 мг, тальк 12,4 мг, крохмаль картопляний 7,86 мг. По 10 таблеток і контурній осередковій упаковці або в контурній осередковій упаковці з перфорацією, з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 50 таблеток поміщають у банки полімерні в комплекті з кришками. Кожну банку, 5 контурних упаковок разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою та хрестоподібною ризикою.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаШвидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі становить 1 год. Найбільші концентрації створюються в печінці, нирках, у стінці шлунка, шкірі. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Чи не метаболізується. Виводиться у незміненому вигляді протягом 48 годин (67,5% від прийнятої дози – із сечею, 28,5% – з калом).ФармакодинамікаСпектр дії пов'язаний з наявністю у структурі гамма-аміномасляної кислоти. Механізм дії обумовлений прямим впливом пантокальцину на ГАМКБ-рецептор-канальний комплекс. Має нейрометаболічні, нейропротекторні та нейротрофічні властивості. Підвищує стійкість мозку до гіпоксії та впливу токсичних речовин, стимулює анаболічні процеси у нейронах. Має протисудомну дію, зменшує моторну збудливість з одночасним упорядкуванням поведінки. Підвищує розумову та фізичну працездатність. Сприяє нормалізації вмісту гамма-аміномасляної кислоти при хронічній алкогольній інтоксикації та подальшому скасуванні етанолу. Виявляє аналгетичну дію. Здатний інгібувати реакції ацетилювання, що беруть участь у механізмах інактивації новокаїну та сульфаніламідів,завдяки чому досягається пролонгування дії останніх. Викликає гальмування патологічно підвищеного рефлексу міхура і тонусу детрузора.Показання до застосуванняКогнітивні порушення при органічних ураженнях головного мозку та невротичних розладах; у складі комплексної терапії цереброваскулярної недостатності, спричиненої атеросклеротичними змінами судин головного мозку; сенільної деменції (початкової форми), резидуальних органічних уражень мозку в осіб зрілого віку та літніх; церебральна органічна недостатність у хворих на шизофренію (у комбінації з нейролептиками, антидепресантами); екстрапірамідні гіперкінези у хворих зі спадковими захворюваннями нервової системи (хорея Гентінгтона, гепатоцеребральна дистрофія, хвороба Паркінсона та ін.); наслідки перенесених нейроінфекцій та черепно-мозкових травм (у складі комплексної терапії); для корекції побічної дії нейролептиків та з профілактичною метою одночасно як "терапія прикриття"; екстрапірамідний нейролептичний синдром (гіперкінетичний та акінетичний); епілепсія із уповільненням психічних процесів (у комбінації з протисудомними препаратами); психоемоційні навантаження, зниження розумової та фізичної працездатності; для покращення концентрації уваги та запам'ятовування; розлади сечовипускання: енурез, денне нетримання сечі, поллакіурія, імперативні позиви; дітям при розумовій відсталості (затримка психічного, мовленнєвого, моторного розвитку або їх поєднання); дитячий церебральний параліч; заїкуватості (переважно клонічна форма); епілепсії (у складі комбінованої терапії з протисудомними препаратами, особливо при поліморфних нападах та малих епілептичних нападах).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; гостра ниркова недостатність; вагітність (1 триместр).Побічна діяМожливі алергічні реакції: риніт, кон'юнктивіт, висипання на шкірі.Взаємодія з лікарськими засобамиПролонгує дію барбітуратів; посилює ефекти препаратів, що стимулюють центральну нервову систему, протисудомні лікарські засоби, дію місцевих анестетиків (прокаїну). Запобігає побічній дії фенобарбіталу, карбамазепіну, антипсихотичних засобів (нейролептиків). Дія гопантенової кислоти посилюється разом із гліцином, ксидифоном.Спосіб застосування та дозиВсередину через 15-30 хвилин після їжі. Разова доза для дорослих становить 0,5-1 г, для дітей – 0,25-0,5 г, добова доза для дорослих – 1,5-3 г, для дітей – 0,75-3 г. Тривалість курсу лікування – від 1 до 4 місяців, окремих випадках до 6 місяців. Через 3-6 місяців можливе проведення повторного курсу лікування. Дітям при розумовій недостатності: по 0,5 г 4-6 разів на день, щодня протягом 3 місяців, при затримці мовного розвитку – по 0,5 г 3-4 рази на день протягом 2-3 місяців. При нейролептичному синдромі (як коректор побічної дії нейролептичних засобів): дорослим по 0,5-1 г 3 рази на день, дітям - 0,25-0,5 г 3-4 рази на день. Тривалість курсу лікування – 1-3 місяці. При епілепсії: дітям по 0,25-0,5 г 3-4 десь у день, дорослим по 0,5-1 г 3-4 десь у день щодня протягом багато часу (до 6 місяців). При гіперкінезах (тика): дітям по 0,25-0,5 г 3-6 разів на день щодня протягом 1-4 місяців, дорослим - по 1,5-3 г на день щодня протягом 1-5 місяців. При розладах сечовипускання: дорослим по 0,5-1 г 2-3 рази на день (добова доза 2-3 г), дітям – по 0,25-0,5 г (добова доза 25-50 мг/кг). Тривалість курсу лікування – від 2 тижнів до 3 місяців (залежить від вираженості розладів та терапевтичного ефекту). При наслідках нейроінфекцій та черепно-мозкових травм: по 0,25 г 3-4 рази на день. Для відновлення працездатності при підвищених навантаженнях та астенічних станах: по 0,25 г 3 рази на день. Ця лікарська форма не рекомендована дітям віком до 3-х років.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л.: Активні речовини: Панти маралу та ізюбру - 100 г; Допоміжні речовини: Кислота оцтова – 2,4 г; Спирт етиловий 50% (етанол) – достатня кількість до отримання 1000 мл екстракту. По 50 або 100 мл у флакони оранжевого скла, закупорені пробками і кришками, що нагвинчуються. По 100 мл у флакони оранжевого скла, закупорені ковпачками алюмінієвими з перфорацією з полімерними прокладками. По 100 мл у флакони з поліетилентерефталату коричневого кольору з ковпачками системи контролю першого розтину. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора або злегка опалесцентна рідина жовтуватого або світло-жовтого кольору з характерним запахом. Допускається випадання осаду, який розчиняється при нагріванні на водяній бані до температури (45-50) °С. Після охолодження до кімнатної температури препарат залишається прозорим або злегка опалесцентним.Фармакотерапевтична групаЗагальнотонізуючий засіб.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаСтимулює центральну нервову та серцево-судинну системи, підвищує тонус скелетних м'язів, рухову активність кишечника. Містить фосфоліпіди та мікроелементи, підвищує працездатність та нормалізує артеріальний тиск при артеріальній гіпотензії, стимулює діяльність органів шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПеревтома, неврастенія, неврози, астенічні стани після гострих інфекційних захворювань, артеріальна гіпотензія (у складі комплексної терапії); як тонізуючий та стимулюючий засіб при підвищених фізичних та розумових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз, органічні захворювання серця, стенокардія, підвищена збудливість, розлади сну, підвищена згортання крові, важкі форми нефриту, діарея, злоякісні новоутворення, вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років. З обережністю: Захворювання печінки, алкоголізм, черепно-мозкова травма, захворювання мозку. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції, рідко – понад 1/10000 та менше 1/1000 – тахікардія, порушення сну, головний біль, підвищення артеріального тиску. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати з антикоагулянтами, солями кальцію та лікарськими засобами, що стимулюють перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, у першій половині дня по 25-40 крапель за 30 хвилин до їди 2-3 рази на день. Курс лікування – 3-4 тижні. Повторні курси лікування можливі через 5-7 днів за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути порушень сну, не слід приймати препарат у другій половині дня. Вміст спирту в препараті становить від 475 до 525%. У максимальній разовій дозі препарату вміст абсолютного етилового спирту (етанолу) становить близько 0,83 г, максимальної добової дози - близько 2,49 г. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N1 Форма випуску: рідкий екстракт Упакування: фл. . .

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активний компонент: Пантокрин (Пантов благородного оленя екстракт) екстракт для прийому внутрішньо рідкий – 1,0 мл; Допоміжні речовини: Лактози моногідрат – 0,113 г; Крохмаль картопляний – 0,028 г; Тальк – 0,004 г; Кальція стеарат – 0,001 р. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 3 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки плоскоциліндричної форми, з фаскою, білого з сіруватим або жовтуватим відтінком кольору. Допускаються вкраплення сірого та жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаЗагальнотонізуючий засіб природного походження.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаСтимулює центральну нервову та серцево-судинну системи, підвищує тонус скелетних м'язів, рухову активність кишечника. Містить фосфоліпіди та мікроелементи, підвищує працездатність та нормалізує артеріальний тиск при артеріальній гіпотензії, стимулює діяльність органів шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПеревтома, неврастенія, неврози, астенічні стани після гострих інфекційних захворювань, артеріальна гіпотензія (у складі комплексної терапії); як тонізуючий та стимулюючий засіб при підвищених фізичних та розумових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпертензія (підвищений артеріальний тиск), виражений атеросклероз, хронічна серцева недостатність, органічні захворювання серця, стенокардія, підвищена збудливість, порушення сну, підвищена згортання крові, тяжкі захворювання печінки, важкі форми нефриту, діарея дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років. З обережністю: Функціональні порушення печінки, цукровий діабет. Особам, що знаходяться на дієті зі зниженим вмістом вуглеводів. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції, рідко (більше 1/10000 і менше 1/1000) – тахікардія, порушення сну, біль голови, підвищення артеріального тиску. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати з антикоагулянтами, солями кальцію та лікарськими засобами, що стимулюють перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, у першій половині дня по 1-2 таблетки через 30 хв після їди 2-3 рази на день. Курс лікування – 3-4 тижні. Повторні курси лікування можливі за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути порушень сну, не слід приймати препарат у другій половині дня. Хворим на цукровий діабет необхідно враховувати, що в одній таблетці міститься близько 0,141 г вуглеводів (0,012 ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: екстракт пантів північного оленя 1 мл. 20 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаАдаптогенний засіб. Чинить стимулюючу дію на ЦНС і серцево-судинну систему, підвищує тонус скелетних м'язів, рухову активність кишечника. Містить фосфоліпіди та мікроелементи, підвищує працездатність та нормалізує АТ при артеріальній гіпотензії, стимулює діяльність органів ШКТ.Клінічна фармакологіяПрепарат, який застосовується при астенічних станах.Показання до застосуванняАстенія. У складі комплексної терапії – неврастенія, артеріальна гіпотензія.Протипоказання до застосуванняВиражений атеросклероз, хронічна серцева недостатність, стенокардія, гіперкоагуляція, нефрит (важкі форми), діарея, гіпертензія, злоякісні новоутворення.Побічна діяМожливо: алергічні реакції (шкірний свербіж), підвищення артеріального тиску, головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати з антикоагулянтами, солями кальцію та засобами, що стимулюють перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, за 30 хв до їди, 2-3 рази на добу протягом 2-3 тижнів. Інтервал між курсами – 10 днів. За потреби через 5-7 днів курс лікування можна повторити (зазвичай до 3 разів на рік). Вводять підшкірно і внутрішньом'язово - по 1-2 мл/добу; курс лікування – 15-20 днів, проводять 2-3 курси з перервою в 10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРідкий екстракт для внутрішнього прийому 1 фл.: екстракт пантів північного оленя 50 мл. 1 л рідкого екстракту приготований з 120 г пантів оленя благородного (панти маралу, ізюбра або плямистого оленя) 50 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаАдаптогенний засіб. Чинить стимулюючу дію на ЦНС і серцево-судинну систему, підвищує тонус скелетних м'язів, рухову активність кишечника. Містить фосфоліпіди та мікроелементи, підвищує працездатність та нормалізує АТ при артеріальній гіпотензії, стимулює діяльність органів ШКТ.Клінічна фармакологіяПрепарат, який застосовується при астенічних станах.Показання до застосуванняАстенія. У складі комплексної терапії – неврастенія, артеріальна гіпотензія.Протипоказання до застосуванняВиражений атеросклероз, хронічна серцева недостатність, стенокардія, гіперкоагуляція, нефрит (важкі форми), діарея, гіпертензія, злоякісні новоутворення.Побічна діяМожливо: алергічні реакції (шкірний свербіж), підвищення артеріального тиску, головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати з антикоагулянтами, солями кальцію та засобами, що стимулюють перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, за 30 хв до їди, 2-3 рази на добу протягом 2-3 тижнів. Інтервал між курсами – 10 днів. За потреби через 5-7 днів курс лікування можна повторити (зазвичай до 3 разів на рік). Вводять підшкірно і внутрішньом'язово - по 1-2 мл/добу; курс лікування – 15-20 днів, проводять 2-3 курси з перервою в 10 днів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: пароксетину гідрохлориду гемігідрат – 22,8 мг, у перерахунку на пароксетин – 20 мг; допоміжні речовини (ядро): кальцію гідрофосфату дигідрат – 269,7 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію – 3,0 мг; магнію стеарат – 3,0 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,5 мг; допоміжні речовини (оболонка): гіпромелоза – 4,59 мг; полісорбат-80 (твін-80) – 1,91 мг; тальк – 1,53 мг; титану діоксид Е 171 – 0,97 мг. По 10 або 14 таблеток в упаковку осередкову контурну. По 30 таблеток у банку полімерну типу БП з поліетилену низького тиску з кришкою з поліетилену високого тиску або у полімерний флакон з поліетилену низького тиску з кришкою з поліетилену високого тиску. Кожну банку, флакон, 3, 5 упаковок осередкових контурних по 10 таблеток або 2, 4 упаковки осередкові контурні по 14 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі з ризиком з одного боку. На поперечному розрізі ядро ​​- таблетки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо пароксетин добре всмоктується та піддається метаболізму першого проходження. Внаслідок метаболізму першого проходження, в системний кровотік надходить менша кількість пароксетину, ніж те, що абсорбується із шлунково-кишкового тракту. У міру збільшення кількості пароксетину в організмі при одноразовому прийомі великих доз або при багаторазовому прийомі звичайних доз відбувається часткове насичення метаболічного шляху першого проходження та зменшується кліренс пароксетину із плазми крові. Це призводить до непропорційного підвищення концентрацій пароксетину в плазмі крові, тому його фармакокінетичні параметри є непостійними, наслідком чого є нелінійна кінетика. Однак нелінійність кінетики зазвичай виражена незначно і спостерігається лише у тих пацієнтів, у яких на фоні прийому низьких доз препарату у плазмі досягаються низькі концентрації пароксетину. Рівноважна системна концентрація досягається через 7-14 днів після початку лікування пароксетином, його фармакокінетичні параметри, як правило, не змінюються під час тривалої терапії. Розподіл Пароксетин широко розподіляється у тканинах, і фармакокінетичні розрахунки показують, що у плазмі залишається лише 1 % усієї кількості пароксетину, що є в організмі. У терапевтичних концентраціях приблизно 95% пароксетину, що знаходиться в плазмі, пов'язано з білками. Не виявлено кореляцію між концентрацією пароксетину в плазмі та його клінічним ефектом (з побічними реакціями та ефективністю). Метаболізм Основними метаболітами пароксетину є полярні та кон'юговані продукти окислення та метилювання, які легко елімінуються з організму. Зважаючи на практичну відсутність у цих метаболітів фармакологічної активності, їх внесок у терапевтичні властивості пароксетину малоймовірний. Метаболізм не обмежує здатність пароксетину діяти щодо зворотного захоплення 5-НТ у нейронах. Виведення Менше 2% прийнятої дози пароксетину виводиться із сечею у незмінному вигляді, тоді як екскреція метаболітів досягає 64% від дози. Близько 36% дози виводиться з фекаліями, ймовірно потрапляючи в нього з жовчю; менше 1% дози виводиться з калом у незмінному вигляді. Таким чином, пароксетин елімінується майже повністю внаслідок метаболізму. Виведення метаболітів має двофазний характер: спочатку є результатом метаболізму першого проходження, потім контролюється системною елімінацією пароксетину. Період напіввиведення пароксетину варіюється, але зазвичай становить близько 1 доби. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку, пацієнти з порушеннями функції нирок та печінки. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю концентрація пароксетину в плазмі може збільшуватися, однак діапазон його концентрацій у плазмі збігається з таким у здорових дорослих.ФармакодинамікаМеханізм дії Пароксетин - це потужний та селективний інгібітор зворотного захоплення 5-гідрокситриптаміну (5-НТ, серотонін). Прийнято вважати, що його антидепресивна активність та ефективність при лікуванні обсесивно-компульсивного розладу (ГКР) та панічного розладу обумовлена ​​специфічним інгібуванням зворотного захоплення 5-НТ у нейронах головного мозку. За своєю хімічною будовою пароксетин відрізняється від трициклічних, тетрациклічних та інших відомих антидепресантів. Пароксетин характеризується низьким афінітетом до мускаринових холінергічних рецепторів, а дослідження на тваринах показали, що він має лише слабкі антихолінергічні властивості. Відповідно до такої виборчої дії пароксетину в дослідженнях in vitro показано, що він, на відміну від трициклічних антидепресантів, характеризується незначним афінітетом до α-1, α-2 та β-адренорецепторів, а також до дофамінових (D2), 5-НТ1подібних, 5-НТ2 та гістаміновим (H1) рецепторам. Відсутність взаємодії з постсинаптичними рецепторами in vitro підтверджується результатами досліджень in vivo, які свідчать про те, що пароксетин не пригнічує центральну нервову систему (ЦНС) і не викликає гіпотензію. Фармакодинамічні властивості Пароксетин не порушує психомоторних функцій і не посилює пригнічуючу дію етанолу на ЦНС. Як і інші селективні інгібітори зворотного захоплення 5-НТ, пароксетин спричиняє симптоми надмірної стимуляції 5-НТ-рецепторів при введенні тваринам, які раніше отримували інгібітори моноамінооксидази (МАО) або триптофан. У дослідженнях з оцінки поведінки та ЕЕГ показано, що пароксетин викликає слабкі активуючі ефекти у дозах, що перевищують ті, які потрібні для інгібування зворотного захоплення 5-НТ. За своєю природою його активуючі властивості не є "амфетаміноподібними". У дослідженнях на тваринах показана хороша переносимість щодо серцево-судинної системи. Після застосування у здорових осіб пароксетин не викликає клінічно значущих змін артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та ЕКГ. Дослідження показали, що на відміну від антидепресантів, які пригнічують зворотне захоплення норадреналіну, пароксетин має набагато меншу здатність інгібувати антигіпертензивні ефекти гуанетидину.Показання до застосуванняДепресивні епізоди середнього та тяжкого ступеня тяжкості Рекурентний депресивний розлад Результати досліджень, у яких пацієнти приймали пароксетин до 1 року, свідчать про те, що він ефективно запобігає рецидивам та поверненню симптомів депресії. Обсесивно-компульсивний розлад Пароксетин ефективний при лікуванні обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), у тому числі як засіб підтримуючої та профілактичної терапії. Згідно з даними плацебо-контрольованих досліджень, ефективність пароксетину при лікуванні ДКР підтримувалася принаймні протягом 1 року. Крім того, пароксетин ефективно запобігає рецидивам ДКР. Панічний розлад Пароксетин ефективний при лікуванні панічного розладу з агорафобією та без неї, у тому числі як засіб підтримуючої та профілактичної терапії. Встановлено, що при лікуванні панічного розладу комбінація пароксетину та когнітивно-поведінкової терапії значно ефективніша, ніж ізольоване застосування когнітивно-поведінкової терапії. Згідно з даними плацебо-контрольованих досліджень, ефективність пароксетину при лікуванні панічного розладу підтримувалася більше 1 року. Крім того, пароксетин ефективно запобігав рецидивам панічного розладу. Соціальна фобія Пароксетин ефективний при лікуванні соціальної фобії, у тому числі як тривала підтримуюча та профілактична терапія. Постійна ефективність пароксетину при тривалому лікуванні соціальної фобії була продемонстрована у дослідженні щодо запобігання рецидивам. Генералізований тривожний розлад Пароксетин ефективний при лікуванні генералізованого тривожного розладу, у тому числі як тривала підтримуюча та профілактична терапія. Постійна ефективність пароксетину при тривалому лікуванні генералізованого тривожного розладу була продемонстрована у дослідженні щодо запобігання рецидивам. Посттравматичний стресовий розлад Пароксетин ефективний при лікуванні посттравматичного стресового розладу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до пароксетину та будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату. Пароксетин протипоказаний у комбінації з інгібіторами моноамінооксидази (ІМАО). У виняткових випадках лінезолід (антибіотик, що є оборотним неселективним ІМАО) допускається комбінувати з пароксетином за умови, що прийнятні альтернативи лікування лінезолідом недоступні, і потенційна користь застосування лінезоліду перевершує ризики виникнення серотонінового синдрому або злака. Повинне бути доступне обладнання для ретельного спостереження за симптомами серотонінового синдрому та моніторингу артеріального тиску. Лікування пароксетином допускається: через 2 тижні після припинення лікування незворотними ІМАО; не менше ніж через 24 години після припинення лікування оборотними ІМАО (наприклад, моклобемід, лінезолід, метилтіонінія хлорид (метиленовий синій)); має пройти не менше 1 тижня між скасуванням пароксетину та початком терапії будь-яким ІМАО. Пароксетин протипоказаний для застосування в комбінації з тіоридазином, оскільки, як і інші препарати, що пригнічують активність печінкового ізоферменту CYP450 2D6, пароксетин може підвищувати концентрацію тіоридазину в плазмі. Застосування тіоридазину може призвести до подовження інтервалу QTc та розвитку пов'язаної з цим явищем шлуночкової тахікардії на кшталт torsades de pointes та раптової смерті. Пароксетин протипоказаний у комбінації з пімозидом. Діти та підлітки молодші 18 років. Контрольовані клінічні дослідження пароксетину при лікуванні депресивних епізодів середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентного депресивного розладу у дітей та підлітків не довели його ефективність, тому пароксетин не показаний для лікування зазначеної вікової групи. Безпека та ефективність пароксетину не вивчалися при застосуванні у пацієнтів молодшої вікової категорії (менше 7 років).Вагітність та лактаціяФертильність За даними досліджень на тваринах пароксетин може впливати на якісні характеристики сперми. Дані дослідження людського матеріалу in vitro можуть вказувати на певний вплив на якісні характеристики сперми, однак у повідомленнях про випадки застосування у людини деяких препаратів групи СІЗЗЗ (включаючи пароксетин) було показано, що вплив на якісні характеристики сперми виявилося оборотним. До цього часу не спостерігалося впливу на фертильність у людини. Вагітність У дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенну або виборчу ембріотоксичну активність пароксетину. Епідеміологічні дослідження результатів вагітності при прийомі антидепресантів у першому триместрі свідчать про збільшення ризику вроджених аномалій, зокрема серцево-судинної системи (наприклад, дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородки), пов'язаного з прийомом пароксетину. За наявними даними частота розвитку дефектів серцево-судинної системи у новонароджених при застосуванні пароксетину під час вагітності приблизно становить 1/50 порівняно з очікуваною частотою таких дефектів у загальній популяції, що становить приблизно 1/100 новонароджених. При призначенні пароксетину лікарю необхідно розглянути можливість альтернативного лікування вагітних та плануючих вагітність жінок. Пароксетин слід призначати лише у випадку, якщо його потенційна користь перевищує можливий ризик. Якщо буде прийнято рішення про припинення лікування пароксетином при вагітності, лікар повинен дотримуватися рекомендацій розділів "Спосіб застосування та дози" ("Скасування пароксетину") та "Особливі вказівки" ("Симптоми, що спостерігаються при припиненні лікування пароксетином у дорослих"). Зареєстровані повідомлення про передчасні пологи у жінок, які отримували під час вагітності пароксетин або інші препарати групи СІЗЗС, проте причинно-наслідковий зв'язок між прийомом цих препаратів та передчасними пологами не встановлено. Необхідно спостерігати за станом здоров'я тих новонароджених, матері яких приймали пароксетин на пізніх термінах вагітності, оскільки є повідомлення про ускладнення у новонароджених, пов'язаних із застосуванням пароксетину або інших препаратів групи СІЗЗС у третьому триместрі вагітності. Проте, причинно-наслідковий зв'язок між згаданими ускладненнями та цією лікарською терапією не підтверджено. Описані клінічні ускладнення включали: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судомні напади, нестабільність температури, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемію, артеріальну гіпертензію, артеріальну гіпотензію, гіперрефлексію, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної, плач та сонливість.У деяких повідомленнях симптоми описані як неонатальні прояви синдрому відміни. У більшості випадків описані ускладнення виникали відразу після пологів або незабаром після них. Результати досліджень на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність препарату, але прямий несприятливий вплив щодо вагітності, розвитку ембріона та плода, пологів або постнатального розвитку не встановлено. Період грудного вигодовування У грудне молоко проникає незначна кількість пароксетину. В опублікованих дослідженнях у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, сироваткова концентрація пароксетину була невизначеною. Діти ніяких ознак впливу препарату виявлено був. Тим не менш, пароксетин не слід приймати під час грудного вигодовування, за винятком тих випадків, коли його користь для матері перевищує потенційні ризики для дитини.Побічна діяЧастота та інтенсивність деяких перелічених нижче небажаних реакцій пароксетину можуть зменшуватись у міру продовження лікування, і такі реакції зазвичай не вимагають відміни препарату. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, Частота народження небажаних реакцій Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – патологічна кровотеча, переважно крововилив у шкіру та слизові оболонки (у тому числі, екхімоз); дуже рідко – тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – тяжкі алергічні реакції (включаючи анафілактоїдні реакції та ангіоневротичний набряк). Порушення з боку ендокринної системи: дуже рідко – синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – зниження апетиту, підвищення концентрації холестерину; рідко – гіпонатріємія. Гіпонатріємія зустрічається переважно у пацієнтів похилого віку і в ряді випадків зумовлена ​​синдромом неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Порушення психіки: часто – сонливість, безсоння, ажитація, патологічні сновидіння (включаючи кошмарні сновидіння); нечасто – сплутаність свідомості, галюцинації; рідко – маніакальні реакції, тривога, деперсоналізація, панічні атаки, акатизія; частота невідома - суїцидальні думки та суїцидальна поведінка. Випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки були зареєстровані під час лікування пароксетином або у ранні терміни після припинення лікування. Ці симптоми можуть бути обумовлені основним захворюванням. Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, тремор, біль голови, порушення концентрації уваги; нечасто – екстрапірамідні розлади; рідко – судоми, синдром неспокійних ніг; дуже рідко – серотоніновий синдром (симптоми можуть включати ажитацію, сплутаність свідомості, посилене потовиділення, галюцинації, гіперрефлексію, міоклонус, тахікардію з тремтінням та тремор). У пацієнтів з порушенням рухових функцій або застосовували нейролептики, іноді спостерігався розвиток екстрапірамідної симптоматики, включаючи орофаціальну дистонію. Порушення з боку органу зору: часто – нечіткість зору; нечасто – мідріаз; дуже рідко – гостра глаукома. Порушення з боку органу слуху та рівноваги: ​​частота невідома – шум у вухах. Порушення з боку серцево-судинної системи: нечасто – синусова тахікардія, постуральна гіпотензія, тимчасове підвищення та зниження артеріального тиску. Тимчасове підвищення та зниження артеріального тиску було зареєстровано після лікування пароксетином, як правило, у пацієнтів із попередньою гіпертензією або тривогою; рідко – брадикардія. Порушення з боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: часто – позіхання. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – запор, діарея, блювання, сухість у роті; дуже рідко – шлунково-кишкова кровотеча. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових ферментів; дуже рідко – небажані реакції з боку печінки (такі, як гепатит, що іноді супроводжуються жовтяницею та/або печінковою недостатністю). Повідомлялося підвищення активності печінкових ферментів. Післяреєстраційні повідомлення про небажані реакції з боку печінки (таких, як гепатит, що іноді супроводжуються жовтяницею та/або печінковою недостатністю) спостерігалися дуже рідко. Питання доцільності припинення лікування пароксетином необхідно вирішувати у випадках, коли спостерігається тривале підвищення показників функціональних печінкових проб. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто – шкірні висипання, свербіж; дуже рідко – реакції фоточутливості, важкі шкірні реакції (включаючи поліморфну ​​еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз), кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечовипускання, нетримання сечі. Порушення з боку статевих органів та молочних залоз: дуже часто – сексуальна дисфункція; рідко – гіперпролактинемія, галакторея, порушення менструального циклу (у тому числі менорагія, метрорагія та аменорея); дуже рідко – пріапізм. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, міалгія. В епідеміологічних дослідженнях, проведених, в основному, за участю пацієнтів віком 50 років і більше, показано збільшення ризику розвитку переломів кісток у пацієнтів, які отримують препарати групи СІЗЗС та трициклічні антидепресанти. Механізм, що лежить в основі цього ризику, невідомий. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, збільшення маси тіла; дуже рідко – периферичні набряки. Симптоми, що виникають при припиненні лікування пароксетином: часто – запаморочення, сенсорні порушення, порушення сну, тривога, біль голови; нечасто - ажитація, нудота, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, емоційна лабільність, зорові порушення, відчуття серцебиття, діарея, дратівливість. Як і при відміні інших психотропних лікарських препаратів, припинення лікування пароксетином (особливо різке) може викликати такі симптоми, як запаморочення, сенсорні порушення (включно з парестезією, відчуття розряду електричного струму і шум у вухах), порушення сну (включаючи яскраві сни), ажитація або тривога, нудота, біль голови, тремор, сплутаність свідомості, діарея, підвищене потовиділення, відчуття серцебиття, емоційна лабільність, дратівливість, зорові порушення. Більшість пацієнтів ці симптоми є легкими чи помірковано вираженими і проходять мимовільно. Невідома жодна група пацієнтів, яка б піддавалася підвищеному ризику виникнення таких симптомів; тому якщо в лікуванні пароксетином більше не потрібно, його дозу слід знижувати повільно до повної відміни препарату. Небажані реакції, що спостерігалися у клінічних дослідженнях за участю дітей Спостерігалися такі небажані реакції в клінічних дослідженнях за участю дітей: емоційна лабільність (включаючи заподіяння шкоди самому собі, суїцидальні думки, суїцидальні спроби, плаксивість та коливання настрою), кровотечі, ворожість, зниження апетиту, тремор, підвищене потовиділення, підвищене потовиділення. Суїцидальні думки та суїцидальні спроби в основному спостерігалися у клінічних дослідженнях за участю підлітків з депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентним депресивним розладом. Ворожість відзначалася, зокрема, в дітей із обсесивно-компульсивним розладом, особливо в дітей віком до 12 років. У клінічних дослідженнях при поступовому зменшенні добової дози (добову дозу зменшували на 10 мг на день з інтервалом в один тиждень до дози 10 мг на день протягом одного тижня) спостерігалися такі симптоми, як емоційна лабільність, нервозність, запаморочення, нудота та біль у животі , які реєструвалися як мінімум у 2% пацієнтів на фоні зниження дози пароксетину або після повного відміни препарату та зустрічалися як мінімум у 2 рази частіше, ніж у групі плацебо.Взаємодія з лікарськими засобамиСеротонінергічні препарати Застосування пароксетину, як і інших препаратів групи СІОЗС, одночасно з серотонінергічними препаратами може викликати ефекти, пов'язані з рецепторами 5-НТ (серотоніновий синдром). При одночасному застосуванні серотонінергічних препаратів (включаючи L-триптофан, препарати з групи триптанів, трамадол, препарати групи СІОЗС, фентаніл, літій та препарати звіробою продірявленого) з пароксетином необхідно бути обережним і проводити ретельний клінічний моніторинг. Одночасне застосування пароксетину з інгібіторами МАО (включаючи лінезолід (антибіотик, що є оборотним неселективним інгібітором МАО) та метилтіонінія хлорид (метиленовий синій) протипоказано. Пімозід У дослідженні одночасного застосування пароксетину та пімозиду в одноразовій низькій дозі (2 мг) було зареєстровано підвищення концентрації пімозиду. Цей факт пояснюється відомою властивістю пароксетину пригнічувати систему ізоферменту CYP2D6. Внаслідок вузького терапевтичного індексу пімозиду та його відомої здатності подовжувати інтервал QT одночасне застосування пімозиду та пароксетину протипоказано. Ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів Метаболізм та фармакокінетика пароксетину можуть змінюватися під впливом індукції або інгібування ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. При застосуванні пароксетину одночасно з відомим інгібітором ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, слід рекомендувати застосування пароксетину у дозі, що знаходиться на нижній частині діапазону терапевтичних доз. Початкову дозу пароксетину не коригують, якщо його застосовують одночасно з препаратом, який є відомим індуктором ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів (наприклад, карбамазепін, рифампіцин, фенобарбітал, фенітоїн). Будь-яка подальша корекція дози пароксетину повинна визначатися його клінічним ефектом (переносимістю та ефективністю). Фосампренавір та ритонавір Спільне застосування фосампренавіру/ритонавіру з пароксетином призводило до значного зниження концентрації пароксетину в плазмі. Концентрації фосампренавіру/ритонавіру в плазмі крові при одночасному застосуванні з пароксетином були порівняні з контрольними значеннями з інших досліджень, що вказує на відсутність істотного впливу пароксетину на метаболізм фосампренавіру/ритонавіру. Дані щодо впливу довгострокового спільного застосування пароксетину з фосампренавіром/ритонавіром відсутні. Будь-яка корекція дози пароксетину повинна визначатися його клінічним ефектом (переносимістю та ефективністю). Проциклідин Щоденний прийом пароксетину значно підвищує концентрацію проциклідину в плазмі крові. При виникненні антихолінергічних ефектів дозу проциклідину слід зменшити. Протисудомні препарати Одночасне застосування пароксетину та протисудомних препаратів (карбамазепін, фенітоїн, вальпроат натрію) не впливає на їх фармакокінетичний та фармакодинамічний профілі у пацієнтів з епілепсією. Міорелаксанти Препарати групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) можуть зменшувати активність холінестерази плазми крові, що призводить до збільшення тривалості нервово-м'язової блокуючої дії мівакурію та суксаметонію. Здатність пароксетину пригнічувати ізофермент CYP2D6 Як і інші антидепресанти, включаючи інші препарати СІОЗС, пароксетин пригнічує печінковий фермент CYP2D6, що відноситься до системи цитохрому Р450. Пригнічення ферменту CYP2D6 може призводити до підвищення концентрацій у плазмі крові одночасно використовуваних препаратів, які метаболізуються цим ферментом. До таких препаратів відносяться деякі трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін та дезіпрамін), нейролептики фенотіазинового ряду (перфеназин та тіоридазин), рисперидон, атомоксетин, деякі антиаритмічні засоби класу 1с класу (наприклад, пропафенон та флефенін). Не рекомендується застосовувати пароксетин у поєднанні з метопрололом при серцевій недостатності через вузький терапевтичний індекс метопрололу при даному показанні до застосування. Необоротне інгібування системи CYP2D6 пароксетином може призводити до зниження концентрації ендоксифену в плазмі та зниження ефективності тамоксифену. CYP3A4 Дослідження in vivo щодо оцінки взаємодії при одночасному застосуванні в умовах рівноважного стану пароксетину та терфенадину, який є субстратом ізоферменту CYP3A4, показало, що пароксетин не впливає на фармакокінетику терфенадину. У подібному дослідженні взаємодії in vivo не виявлено впливу пароксетину на фармакокінетику алпразоламу, і навпаки. Не очікується, що одночасне застосування пароксетину з терфенадином, алпразоламом та іншими препаратами, що є субстратом ізоферменту CYP3A4, може супроводжуватись негативним впливом на пацієнта. Препарати, що впливають на pH шлунка У клінічних дослідженнях показано, що абсорбція та фармакокінетика пароксетину не залежать або практично не залежать (тобто існуюча залежність не потребує зміни дози) від: прийому їжі; антацидів; дигоксину; пропранололу; алкоголю: пароксетин не посилює негативний вплив алкоголю на розумові та рухові функції, проте не рекомендується одночасно приймати пароксетин та алкоголь. Пероральні антикоагулянти Можливий прояв фармакодинамічної взаємодії між пароксетином та пероральними антикоагулянтами. Одночасне застосування пароксетину та пероральних антикоагулянтів може спричинити підвищення активності антикоагулянтів та ризик кровотечі. Отже, пароксетин слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), ацетилсаліцилова кислота та інші антиагрегантні препарати Можлива поява фармакодинамічної взаємодії між пароксетином та НПЗП/ацетилсаліцилової кислотою. Одночасне застосування пароксетину та нестероїдних протизапальних засобів/ацетилсаліцилової кислоти може підвищити ризик кровотечі. Слід бути обережним при лікуванні пацієнтів, які отримують препарати групи СІОЗС одночасно з пероральними антикоагулянтами, з препаратами, що впливають на функцію тромбоцитів або підвищують ризик кровотечі (наприклад, атипові нейролептики, такі як клозапін, фенотіазини, більшість трициклічних антидепресантів, циклооксигенази-2 (ЦОГ - 2)), а також при лікуванні пацієнтів, які мають в анамнезі порушення згортання крові або стану, які можуть викликати схильність до кровотеч.Спосіб застосування та дозиПрепарат Пароксетин рекомендується приймати 1 раз на добу вранці під час їжі. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи. Нанесений ризик дозволяє при необхідності ділити таблетку навпіл для отримання дози 10 мг. Депресивні епізоди середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентний депресивний розлад Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності, доза може бути збільшена з кроком 10 мг на добу до максимальної дози 50 мг на добу в залежності від клінічної відповіді. Як і при лікуванні будь-якими антидепресантами, слід оцінювати ефективність терапії та за необхідності коригувати дозу Пароксетин-СЗ через 2-3 тижні після початку лікування та надалі залежно від клінічних показань. Пацієнти з депресією повинні проходити лікування протягом достатнього періоду для досягнення безсимптомного стану. Цей період може становити кілька місяців. Обсесивно-компульсивний розлад (ДКР) Рекомендована доза становить 40 мг на добу. Лікування пацієнтів слід розпочинати з дози 20 мг на добу, яку можна щотижня підвищувати на 10 мг на добу. При необхідності, доза може бути збільшена до максимальної дози 60 мг на добу. Пацієнти з ДКР повинні проходити лікування протягом достатнього періоду для досягнення безсимптомного стану. Цей період може становити кілька місяців. Панічний розлад Рекомендована доза становить 40 мг на добу. Лікування пацієнтів слід розпочинати з дози 10 мг на добу, яку можна щотижня підвищувати на 10 мг на добу, залежно від клінічного ефекту. При необхідності, доза може бути збільшена до максимальної дози 60 мг на добу. Низька початкова доза рекомендується для мінімізації можливого посилення симптоматики панічного розладу, що може виникати на початку лікування. Пацієнти з панічним розладом повинні проходити лікування протягом достатнього періоду для досягнення безсимптомного стану. Цей період може становити кілька місяців і більше. Соціальна фобія Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності пацієнтам, у яких не спостерігається відповідь при використанні 20 мг на добу, доза може бути збільшена з кроком 10 мг на добу до максимальної дози 50 мг на добу, залежно від клінічної відповіді. Генералізований тривожний розлад Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності, доза може бути збільшена з кроком 10 мг на добу до максимальної дози 50 мг на добу в залежності від клінічної відповіді. Посттравматичний стресовий розлад Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності, доза може бути збільшена з кроком 10 мг до максимальної дози 50 мг на добу в залежності від клінічної відповіді. Загальна інформація Скасування пароксетину. Як і при лікуванні іншими психотропними препаратами, слід уникати різкої відміни Пароксетин-СЗ. Схема поступового зменшення дози, використана в останніх клінічних дослідженнях, полягала у зниженні добової дози на 10 мг на тиждень. Після досягнення дози 20 мг на добу пацієнти продовжували приймати цю дозу протягом 1 тижня і лише після цього препарат скасовували повністю. Якщо симптоми відміни розвиваються під час зниження дози або після відміни препарату, доцільно відновити прийом раніше призначеної дози. Надалі лікар може продовжити зниження дози, але повільніше. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку У пацієнтів похилого віку концентрація пароксетину в плазмі може збільшуватися, однак діапазон його концентрацій у плазмі збігається з таким у молодших пацієнтів. У даній категорії пацієнтів терапію слід починати з дози, що рекомендується для дорослих, яка може бути підвищена до 40 мг на добу. Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки Концентрація пароксетину в плазмі збільшується у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) та у пацієнтів з порушенням функції печінки. Тому таким пацієнтам слід призначати дози препарату на нижній межі діапазону терапевтичних доз. Діти та підлітки (молодші 18 років) Застосування пароксетину у дітей та підлітків (молодше 18 років) протипоказане.ПередозуванняСимптоми Наявна інформація про передозування пароксетину свідчить про його широкий діапазон безпеки. При передозуванні пароксетину крім симптомів, описаних у розділі "Побічна дія", спостерігаються лихоманка, зміни артеріального тиску, мимовільні скорочення м'язів, тривога та тахікардія. Стан пацієнтів зазвичай нормалізувався без серйозних наслідків навіть за разового прийому доз до 2000 мг. У ряді повідомлень описані такі симптоми, як кома та зміни ЕКГ, випадки летального результату спостерігалися дуже рідко, зазвичай повідомлялися у тих ситуаціях, коли пацієнти приймали пароксетин разом з іншими психотропними препаратами з алкоголем або без нього. Лікування Специфічний антидот пароксетину невідомий. Лікування має включати загальні заходи, які застосовуються при передозуванні будь-якими антидепресантами. Показано підтримуючу терапію та частий моніторинг основних фізіологічних показників, а також ретельне спостереження. Лікування пацієнта повинно проводитись відповідно до клінічної картини або відповідно до рекомендацій національного токсикологічного центру, за їх наявності.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДіти та підлітки (молодші 18 років) Препарат Пароксетин-СЗ не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років. Лікування антидепресантами дітей та підлітків з депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості, рекурентним депресивним розладом та іншими психічними захворюваннями супроводжується підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. У клінічних дослідженнях небажані реакції, пов'язані із суїцидальними спробами та суїцидальними думками, ворожістю (переважно агресія, девіантна поведінка та гнівливість), частіше спостерігалися у дітей та підлітків, які отримували пароксетин, ніж у пацієнтів цієї вікової групи, які отримували плацебо. В даний час відсутні дані про довгострокову безпеку пароксетину для дітей та підлітків, які стосувалися б впливу цього препарату на ріст, дозрівання, когнітивний та поведінковий розвиток. Клінічне погіршення та суїцидальний ризик дорослих Молоді пацієнти, особливо з депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентним депресивним розладом, можуть бути схильні до підвищеного ризику виникнення суїцидальної поведінки під час терапії пароксетином. Аналіз проведених плацебо-контрольованих досліджень у дорослих із психічними захворюваннями свідчить про збільшення частоти суїцидальної поведінки у молодих пацієнтів (у проспективно визначеному віці 18-24 років) на фоні прийому пароксетину порівняно з групою плацебо: 17/776 (2,19 %) проти 5/542 (0,92 %) відповідно, хоча спостерігається відмінність був статистично значимим. У пацієнтів старших вікових груп (від 25 до 64 років та старше 65 років) збільшення частоти суїцидальної поведінки не спостерігалося.У дорослих всіх вікових груп з депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентним депресивним розладом спостерігалося статистично значуще збільшення кількості випадків суїцидальної поведінки на фоні лікування пароксетином порівняно з групою плацебо (частота суїцидальних спроб: 11/3455 (0,3 /1978 (0,05%) відповідно). Однак більшість із цих випадків на тлі прийому пароксетину (8 з 11) було зареєстровано у молодих пацієнтів віком від 18 до 30 років. Дані, отримані в дослідженні за участю пацієнтів із депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентним депресивним розладом, можуть свідчити про збільшення частоти випадків суїцидальної поведінки у пацієнтів молодого віку,яке може зберігатися і у пацієнтів віком від 24 років з різними психічними розладами. У пацієнтів з депресією загострення симптомів та/або поява суїцидальних думок та суїцидальної поведінки (суїцидальність) можуть спостерігатися незалежно від отримання антидепресантів. Цей ризик зберігається доти, доки буде досягнуто виражена ремісія. Загалом клінічний досвід застосування всіх антидепресантів показує, що ризик суїциду може збільшуватися на ранніх стадіях одужання. Інші психічні розлади, для лікування яких показаний пароксетин, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки, ці розлади також можуть поєднуватися з депресивними епізодами середнього та тяжкого ступеня тяжкості та рекурентним депресивним розладом. Крім того, найбільший ризик суїцидальних думок або суїцидальних спроб піддаються пацієнти, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку або суїцидальні думки,пацієнти молодого віку, а також пацієнти з вираженими суїцидальними думками до початку лікування. Необхідно забезпечити спостереження за всіма пацієнтами для своєчасного виявлення клінічного погіршення (включаючи нові симптоми) та суїцидальності під час всього курсу лікування, особливо на початку лікування, або під час зміни дози препарату (збільшення чи зниження). Пацієнтів (і тих, хто їх доглядає) потрібно попередити про необхідність стежити за погіршенням їх стану (включаючи розвиток нових симптомів) та/або появою суїцидальної поведінки або думок про заподіяння собі шкоди. У разі виникнення цих симптомів необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Необхідно пам'ятати, що такі симптоми як ажитація, акатизія або манія може бути пов'язано як з основним захворюванням або бути наслідком терапії, що застосовується. При виникненні симптомів клінічного погіршення (включаючи розвиток нових симптомів) та/або суїцидальних думок та/або суїцидальної поведінки, особливо при раптовій їх появі, наростанні тяжкості проявів, або в тому випадку, якщо симптоми не були частиною попереднього симптомокомплексу у даного пацієнта, режим терапії до відміни препарату. Акатізія У поодиноких випадках лікування пароксетином або іншим препаратом групи СІЗЗС супроводжується розвитком акатизії, яка проявляється почуттям внутрішнього занепокоєння та психомоторного збудження, коли пацієнт не може спокійно сидіти або стояти; при акатизії пацієнт зазвичай відчуває суб'єктивний дискомфорт. Ймовірність виникнення акатизії найвища у перші кілька тижнів лікування. Серотоніновий синдром, злоякісний нейролептичний синдром У поодиноких випадках на фоні лікування пароксетином може розвинутись серотоніновий синдром або симптоматика, подібна до злоякісного нейролептичного синдрому, зокрема, якщо пароксетин використовують у комбінації з іншими серотонінергічними препаратами та/або нейролептиками. Ці синдроми представляють потенційну загрозу життю, і тому лікування пароксетином необхідно припинити, у разі їх виникнення (вони характеризуються групами таких симптомів, як гіпертермія, м'язова ригідність, міоклонус, вегетативні розлади з можливими швидкими змінами показників життєво важливих функцій, зміни психічного статусу, включають свідомості, дратівливість, вкрай важку ажитацію, що прогресує до делірію та коми), і почати підтримуючу симптоматичну терапію.Пароксетин не повинен застосовуватися у комбінації з попередниками серотоніну (такими як L-триптофан, окситриптан) у зв'язку з ризиком розвитку серотонінергічного синдрому. Манія та біполярний розлад Великий депресивний епізод може бути початковим проявом біполярного розладу. Прийнято вважати (хоча це й не доведено контрольованими клінічними випробуваннями), що лікування такого епізоду одним тільки антидепресантом може збільшити ймовірність прискореного розвитку змішаного або маніакального епізоду у пацієнтів, схильних до ризику виникнення біполярного розладу. Перед початком лікування антидепресантом необхідно провести ретельний скринінг для оцінки ризику виникнення даного пацієнта біполярного розладу; такий скринінг повинен включати збір детального психіатричного анамнезу, включаючи дані про наявність у сім'ї випадків суїциду, біполярного розладу та депресії. Слід зазначити, що пароксетин не призначений для лікування депресивного епізоду у межах біполярного розладу. Як і інші антидепресанти,пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають в анамнезі манію. Тамоксифен У деяких дослідженнях показано, що ефективність тамоксифену, яку оцінювали за ризиком рецидиву раку молочної залози та летальності, може зменшуватися при сумісному застосуванні з пароксетином внаслідок необоротного інгібування пароксетином ізоферменту CYP2D6. Ризик може зростати при тривалому сумісному застосуванні. При застосуванні тамоксифену для лікування або профілактики раку молочної залози слід розглянути можливість використання альтернативних антидепресантів, які не мають інгібуючого впливу на ізофермент CYP2D6 або надають цей ефект меншою мірою. Переломи кісток В епідеміологічних дослідженнях з оцінки ризику розвитку переломів кісток виявлено зв'язок переломів кісток із прийомом деяких антидепресантів, включаючи препарати групи СІЗЗС. Ризик спостерігався протягом курсу лікування антидепресантами та був максимальним на початку курсу терапії. Імовірність переломів кісток повинна враховуватись при застосуванні пароксетину. Цукровий діабет У пацієнтів із цукровим діабетом лікування препаратами групи СІЗЗС може впливати на показники глікемічного контролю. Можлива корекція дози інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів. ІМАО Лікування пароксетином слід починати з обережністю через 2 тижні після припинення лікування незворотними ІМАО або через 24 години після припинення лікування оборотними ІМАО. Дозу пароксетину необхідно поступово підвищувати до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Порушення функції нирок або печінки Рекомендується бути обережним при застосуванні пароксетину у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок або пацієнтів з порушеннями функції печінки. Епілепсія Як і інші антидепресанти, пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією. Судомні напади Частота судомних нападів у пацієнтів, які приймають пароксетин, становить менше 0,1%. У разі виникнення судомного нападу лікування пароксетином слід припинити. Електросудомна терапія Є лише обмежений досвід одночасного застосування пароксетину та електросудомної терапії. Глаукома Як і інші препарати групи СІЗЗЗ, пароксетин може викликати мідріаз, і його необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Гіпонатріємія При лікуванні пароксетином гіпонатріємія розвивається рідко, спостерігається переважно у пацієнтів похилого віку і нівелюється після відміни пароксетину. Кровотечі Повідомлялося про крововилив у шкіру та слизові оболонки (включаючи шлунково-кишкові та гінекологічні кровотечі) у пацієнтів на фоні прийому пароксетину. Тому пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що підвищують ризик розвитку кровотеч, у пацієнтів із відомою схильністю до кровотеч та у пацієнтів із захворюваннями, що схильні до кровотеч. Захворювання серця При лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів. Симптоми, що спостерігаються при припиненні лікування пароксетином у дорослих За даними результатів клінічних досліджень у дорослих зустрічальність небажаних реакцій при припиненні лікування у пацієнтів, які приймали пароксетин, становила 30%, тоді як небажаних реакцій у групі плацебо становила 20%. Виникнення симптомів відміни не означає, що препарат викликає звикання чи залежність, як це має місце у випадку з речовинами, які є предметом зловживання. Описані такі симптоми скасування, як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезії, відчуття удару електричним струмом і шум у вухах), порушення сну (включаючи яскраві сни), ажитація або тривога, нудота, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головні болі , відчуття серцебиття, емоційна лабільність, дратівливість та зорові порушення Зазвичай ці симптоми виражені слабо або помірно, але деякі пацієнти можуть бути важкими. Зазвичай ці симптоми виражені слабо або помірно, але деякі пацієнти можуть бути важкими. Зазвичай симптоми розвиваються у перші кілька днів після відміни препарату, однак у дуже рідкісних випадках виникають у пацієнтів, які випадково пропустили прийом дози. Як правило, ці симптоми проходять спонтанно та зникають протягом 2 тижнів,але в деяких пацієнтів симптоми можуть зберігатися набагато довше (2-3 місяці та більше). Рекомендується знижувати дозу пароксетину поступово протягом декількох тижнів або місяців перед його повним скасуванням, залежно від потреб конкретного пацієнта. Симптоми, які можуть виникати при припиненні лікування пароксетином у дітей та підлітків. В результаті клінічних досліджень у дітей і підлітків небажаних реакцій при скасуванні пароксетину становила 32%, тоді як небажаних реакцій у групі плацебо становила 24%. Після відміни пароксетину наступні небажані реакції реєструвалися як мінімум у 2% пацієнтів і зустрічалися як мінімум у 2 рази частіше, ніж у групі плацебо: емоційна лабільність (у тому числі суїцидальні думки, суїцидальні спроби, зміни настрою та плаксивість), нервозність, запаморочення, нудота та біль у животі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клінічний досвід застосування пароксетину свідчить про те, що він не погіршує когнітивні та психомоторні функції. Разом з тим, як і при лікуванні будь-якими іншими психотропними препаратами, пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем та роботі з механізмами. Незважаючи на те, що пароксетин не посилює негативного впливу алкоголю на психомоторні функції, не рекомендується одночасно застосовувати пароксетин та алкоголь.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: пароксетину гідрохлориду гемігідрату 22,76 мг. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиПігулки круглої форми білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат є антидепресантом – селективним інгібітором зворотного захоплення нейронами головного мозку серотоніну.ФармакокінетикаПісля прийому активна речовина швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту та метаболізується через печінку. Препарат екстенсивно розподіляється у тканинах, у плазмі присутній лише 1 відсоток. Зв'язок із білками становить 95 відсотків. Приблизно 64 відсотки ліків виводиться із сечею, 36 відсотків виводиться через кишечник із жовчю, менше 1 відсотка – у незміненому вигляді. Вміст активної речовини збільшується у людей похилого віку і при порушенні функції нирок і печінки.Показання до застосуванняГенералізований тривожний розлад; соціальної фобії/соціальний тривожний розлад; панічному розладі, у тому числі агорафобії; ОКР (обсесивно-компульсивний розлад); всіх видах депресії, у тому числі важкої ендогенної, реактивної та тривоги, що супроводжується.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до вмісту препарату; нестабільна епілепсія; одночасний прийом інгібіторів МАО та періоді 2 тижнів після їх відміни. Ліки необхідно приймати з обережністю при: Захворювання, що підвищують кровоточивість; одночасному прийомі препаратів, що підвищують кровоточивість; одночасному призначенні електроімпульсної терапії; судомах; епілепсії; серцеві патології; манії; гіперплазії передміхурової залози; закритокутовій глаукомі; ниркової недостатності; печінкової недостатності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям, у період вагітності та годування груддю.Побічна діяПорушення секреції антидіуретичного гормону, гіпонатріємія, підвищене потовиділення; ангіоневротичний набряк, екхімоз, кропив'янка та алергічний висип; ортостатична гіпотензія; гепатит, діарея чи запори, відчуття сухості у роті, блювання, нудота, зміна смаку, підвищення чи зниження апетиту; аноргазмія, галакторея/гіперпролактинемія, порушення статевої функції, у тому числі розлади еякуляції та імпотенція; прискорене сечовипускання, затримка сечі; міопатія, відчуття слабкості в м'язах, міалгія, артралгія; порушення зору; міоклонія, амнезія, нервозність, панічні напади, деперсоналізація, тривожність, ажитація, сплутаність свідомості, манія, галюцинації, серотоніновий синдром, екстрапірамідні розлади, судоми, стомлюваність, запаморочення, безсоння, астенія, тремор, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасний прийом із Варфарином може викликати геморагічний синдром. Пароксетин не можна приймати одночасно з алкоголем. Одночасний прийом із Суматриптаном, антиаритмічними засобами першого класу (Флекаїнід та Пропафенон), Тіоридазином та Флуоксетином збільшує ризик виникнення побічних ефектів. Примідон та Фенобарбітал зменшують біодоступність препарату. Сам препарат пригнічує метаболізм трициклічних антидепресантів (Дезіпрамін, Іміпрамін, Амітриптілін) та Астемізолу, збільшуючи їх вміст у крові та ризик розвитку побічних ефектів. Ці ліки несумісні з солями літію, Триптофаном та інгібіторами МАО (зокрема з Селегіліном, Прокарбазином та Фуразолідом). Антациди на абсорбцію не впливають.Спосіб застосування та дозиПротягом від 14 до 21 дня доза підбирається індивідуально та коригується надалі. Під час депресії рекомендується приймати по 20 міліграм один раз на добу. Якщо необхідно, дозу збільшують на 10 міліграм на добу, але не більше ніж 50 міліграм на добу. При обсесивно-компульсивних розладах на початку лікування призначається доза 20 міліграм на добу з подальшим збільшенням щодня на 10 міліграмів, доки щоденна доза не буде збільшена до 40 міліграмів. При генералізованих тривожних розладах доза становить 20 міліграмів на добу. Щоб не було синдрому відміни, припинення прийому ліків необхідно проводити поступово. При соціально-тривожних розладах або соціофобії необхідно приймати по 20 міліграм щодня. Якщо ефект від прийому відсутня протягом двох тижнів, доза збільшується максимально до 50 міліграмів на добу. У такому разі щоденну дозу слід збільшувати на 10 міліграм щотижня. При панічних розладах спочатку необхідно приймати по 10 міліграмів на добу, згодом збільшувати дозу щодня на 10 міліграм до досягнення добової дози 40 міліграмів. Приймати 1 раз на добу під час їди, не розжовуючи і запиваючи водою.ПередозуванняНудота та блювання. Вузловий ритм. Підвищення артеріального тиску. Брадикардія. Судоми. Синусова тахікардія. Сонливість. Пітливість. Ажитація. Ністагм. Дратівливість. Відчуття сухості у роті. Мідріаз. У дуже рідкісних випадках, як правило, при одночасному прийомі з алкоголем або іншими психотропними речовинами можуть спостерігатися кома або зміни на ЕКГ. При сильному передозуванні спостерігається серотоніновий синдром, у деяких випадках – рабдоміоліз.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: пароксетину гідрохлориду гемігідрату 22,76 мг. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиПігулки круглої форми білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат є антидепресантом – селективним інгібітором зворотного захоплення нейронами головного мозку серотоніну.ФармакокінетикаПісля прийому активна речовина швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту та метаболізується через печінку. Препарат екстенсивно розподіляється у тканинах, у плазмі присутній лише 1 відсоток. Зв'язок із білками становить 95 відсотків. Приблизно 64 відсотки ліків виводиться із сечею, 36 відсотків виводиться через кишечник із жовчю, менше 1 відсотка – у незміненому вигляді. Вміст активної речовини збільшується у людей похилого віку і при порушенні функції нирок і печінки.ІнструкціяПриймати 1 раз на добу під час їди, не розжовуючи і запиваючи водою.Показання до застосуванняГенералізований тривожний розлад; соціальної фобії/соціальний тривожний розлад; панічному розладі, у тому числі агорафобії; ОКР (обсесивно-компульсивний розлад); всіх видах депресії, у тому числі важкої ендогенної, реактивної та тривоги, що супроводжується.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до вмісту препарату; нестабільна епілепсія; одночасний прийом інгібіторів МАО та періоді 2 тижнів після їх відміни. Ліки необхідно приймати з обережністю при: Захворювання, що підвищують кровоточивість; одночасному прийомі препаратів, що підвищують кровоточивість; одночасному призначенні електроімпульсної терапії; судомах; епілепсії; серцеві патології; манії; гіперплазії передміхурової залози; закритокутовій глаукомі; ниркової недостатності; печінкової недостатності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям, у період вагітності та годування груддю.Побічна діяПорушення секреції антидіуретичного гормону, гіпонатріємія, підвищене потовиділення; ангіоневротичний набряк, екхімоз, кропив'янка та алергічний висип; ортостатична гіпотензія; гепатит, діарея чи запори, відчуття сухості у роті, блювання, нудота, зміна смаку, підвищення чи зниження апетиту; аноргазмія, галакторея/гіперпролактинемія, порушення статевої функції, у тому числі розлади еякуляції та імпотенція; прискорене сечовипускання, затримка сечі; міопатія, відчуття слабкості в м'язах, міалгія, артралгія; порушення зору; міоклонія, амнезія, нервозність, панічні напади, деперсоналізація, тривожність, ажитація, сплутаність свідомості, манія, галюцинації, серотоніновий синдром, екстрапірамідні розлади, судоми, стомлюваність, запаморочення, безсоння, астенія, тремор, сонливість.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасний прийом із Варфарином може викликати геморагічний синдром. Пароксетин не можна приймати одночасно з алкоголем. Одночасний прийом із Суматриптаном, антиаритмічними засобами першого класу (Флекаїнід та Пропафенон), Тіоридазином та Флуоксетином збільшує ризик виникнення побічних ефектів. Примідон та Фенобарбітал зменшують біодоступність препарату. Сам препарат пригнічує метаболізм трициклічних антидепресантів (Дезіпрамін, Іміпрамін, Амітриптілін) та Астемізолу, збільшуючи їх вміст у крові та ризик розвитку побічних ефектів. Ці ліки несумісні з солями літію, Триптофаном та інгібіторами МАО (зокрема з Селегіліном, Прокарбазином та Фуразолідом). Антациди на абсорбцію не впливають.Спосіб застосування та дозиПротягом від 14 до 21 дня доза підбирається індивідуально та коригується надалі. Під час депресії рекомендується приймати по 20 міліграм один раз на добу. Якщо необхідно, дозу збільшують на 10 міліграм на добу, але не більше ніж 50 міліграм на добу. При обсесивно-компульсивних розладах на початку лікування призначається доза 20 міліграм на добу з подальшим збільшенням щодня на 10 міліграмів, доки щоденна доза не буде збільшена до 40 міліграмів. При генералізованих тривожних розладах доза становить 20 міліграмів на добу. Щоб не було синдрому відміни, припинення прийому ліків необхідно проводити поступово. При соціально-тривожних розладах або соціофобії необхідно приймати по 20 міліграм щодня. Якщо ефект від прийому відсутня протягом двох тижнів, доза збільшується максимально до 50 міліграмів на добу. У такому разі щоденну дозу слід збільшувати на 10 міліграм щотижня. При панічних розладах спочатку необхідно приймати по 10 міліграмів на добу, згодом збільшувати дозу щодня на 10 міліграм до досягнення добової дози 40 міліграмів.ПередозуванняНудота та блювання. Вузловий ритм. Підвищення артеріального тиску. Брадикардія. Судоми. Синусова тахікардія. Сонливість. Пітливість. Ажитація. Ністагм. Дратівливість. Відчуття сухості у роті. Мідріаз. У дуже рідкісних випадках, як правило, при одночасному прийомі з алкоголем або іншими психотропними речовинами можуть спостерігатися кома або зміни на ЕКГ. При сильному передозуванні спостерігається серотоніновий синдром, у деяких випадках – рабдоміоліз.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. кожна таблетка, покрита плівковою оболонкою, як діюча речовина містить - 22,76 мг пароксетину гідрохлориду гемігідрат (у перерахунку на пароксетину основу - 20,00 мг); допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат – 110,00 мг, целюлоза мікрокристалічна – 60,18 мг, коповідон – 6,60 мг, кросповідон – 5,50 мг, магнію стеарат – 2,86 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1,10 мг тальк – 11,00 мг; склад оболонки: гіпромелоза – 5,56 мг, тальк – 2,22 мг, титану діоксид – 1,33 мг, макрогол – 6000 – 0,89 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 20 мг. По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в контурне осередкове впакування. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. (10) - упаковки коміркові контурні (1000) - коробки. (10) - упаковки осередкові контурні (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з шорсткою поверхнею, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант.ФармакокінетикаАбсорбція. Після внутрішнього прийому пароксетин добре абсорбується і піддається метаболізму першого проходження. Внаслідок метаболізму першого проходження, в системний кровотік надходить менша кількість пароксетину, ніж те, що абсорбується із шлунково-кишкового тракту. У міру збільшення кількості пароксетину в організмі при одноразовому прийомі великих доз або при багаторазовому прийомі звичайних доз відбувається часткове насичення метаболічного шляху першого проходження та зменшується кліренс пароксетину із плазми. Це призводить до непропорційного підвищення концентрацій пароксетину у плазмі. Тому його фармакокінетичні параметри не є стабільними, наслідком чого є нелінійна кінетика. Слід зазначити, однак, що нелінійність зазвичай виражена слабко і спостерігається лише у тих пацієнтів, у яких на фоні прийому низьких доз препарату у плазмі досягаються низькі рівні пароксетину. Стабільні концентрації в плазмі досягаються через 7-14 днів від початку лікування пароксетином, його фармакокінетичні параметри, швидше за все, не змінюються під час тривалої терапії. Розподіл. Пароксетин широко розподіляється у тканинах, і фармакокінетичні розрахунки показують, що у плазмі залишається лише 1 % усієї кількості пароксетину, що є в організмі. У терапевтичних концентраціях приблизно 95% пароксетину, що знаходиться в плазмі, пов'язано з білками. Не виявлено кореляції між концентраціями пароксетину в плазмі та його клінічним ефектом (тобто з побічними реакціями та ефективністю). Встановлено, що пароксетин у невеликих кількостях проникає у грудне молоко жінок, а також у ембріони та плоди лабораторних тварин. Метаболізм. Головними метаболітами пароксетину є полярні та кон'юговані продукти окислення та метилювання, які легко елімінуються з організму. Враховуючи відносну відсутність цих метаболітів фармакологічної активності, можна стверджувати, що вони не впливають на терапевтичні ефекти пароксетину. Метаболізм не погіршує здатність пароксетину вибірково інгібувати зворотне захоплення серотоніну. Елімінація. Нирками у вигляді незміненого пароксетину екскретується менше 2% від прийнятої дози, тоді як екскреція метаболітів досягає 64% дози. Близько 36% дози екскретується через кишечник, ймовірно, потрапляючи в нього з жовчю; екскреція через кишечник незміненого пароксетину становить менше ніж 1 % дози. Таким чином, пароксетин елімінується майже повністю за допомогою метаболізму. Екскреція метаболітів має двофазний характер: спочатку є результатом метаболізму першого проходження, потім контролюється системною елімінацією пароксетину. Період напіввиведення пароксетину варіюється, але становить приблизно 1 добу (16-24 год).ФармакодинамікаПароксетин - це потужний та селективний інгібітор зворотного захоплення 5-гідрокситриптаміну (5-НТ, серотонін). Вважають, що його антидепресивна активність та ефективність при лікуванні обсесивно-компульсивного (ОКР) та панічного розладу обумовлена ​​специфічним пригніченням зворотного захоплення серотоніну в нейронах головного мозку. За своєю хімічною будовою пароксетин відрізняється від трициклічних, тетрациклічних та інших відомих антидепресантів. Пароксетин має слабкий афінітет до мускаринових холінергічних рецепторів, а дослідження на тваринах показали, що він має лише слабкі антихолінергічні властивості. Відповідно до виборчої дії пароксетину, дослідження in vitro показали, що він, на відміну від трициклічних антидепресантів, має слабкий афінітет до а-1, а-2 та Р-адренорецепторів, а також до дофамінових (D2), 5-HT1-подібних , 5НТ2 та гістаміновим (H1) рецепторам Ця відсутність взаємодії з постсинаптичними рецепторами in vitro підтверджується результатами досліджень in vivo, які продемонстрували відсутність у пароксетину здатності пригнічувати центральну нервову систему (ЦНС) та спричиняти артеріальну гіпотензію. Фармакодинамічні ефекти Пароксетин не порушує психомоторних функцій і не посилює пригнічуючу дію етанолу на ЦНС. Як і інші селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, пароксетин спричиняє симптоми надмірної стимуляції 5-НТ-рецепторів при введенні тваринам, які раніше отримували інгібітори моноамінооксидази (МАО) або триптофан. Дослідження поведінки та змін ЕЕГ продемонстрували, що пароксетин викликає слабкі активуючі ефекти у дозах, що перевищують ті, які потрібні для інгібування зворотного захоплення серотоніну. За своєю природою його активуючі властивості не є "амфетаміноподібними". Дослідження на тваринах показали, що пароксетин не впливає на серцево-судинну систему. У здорових осіб пароксетин не викликає клінічно значущих змін артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та ЕКГ. Дослідження показали, що, на відміну від антидепресантів, які пригнічують зворотне захоплення норадреналіну, пароксетин має набагато меншу здатність інгібувати антигіпертензивні ефекти гуанетидину.Показання до застосуванняДепресія Депресія всіх типів, включаючи реактивну та тяжку депресію, а також депресію, що супроводжується тривогою. При лікуванні депресивних розладів пароксетин має приблизно таку ж ефективність, як і трициклічні антидепресанти. Є дані про те, що пароксетин може давати добрі результати у пацієнтів, у яких стандартна терапія антидепресантами виявилася неефективною. Прийом пароксетину вранці не надає несприятливого впливу якість і тривалість сну. Крім того, при прояві ефекту лікування пароксетином сон може покращуватися. При використанні снодійних засобів короткої дії у комбінації з антидепресантами додаткові побічні ефекти не виникали. У перші кілька тижнів терапії пароксетин ефективно зменшує симптоми депресії та суїцидальні думки. Результати досліджень, у яких пацієнти приймали пароксетин протягом 1 року, показали, що препарат ефективно запобігає рецидивам депресії. Обсесивно-компульсивний розлад Пароксетин ефективний при лікуванні обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), у тому числі і як засіб підтримуючої та профілактичної терапії. Крім того, пароксетин ефективно запобігав рецидивам ДКР. Панічний розлад Пароксетин ефективний при лікуванні панічного розладу з агорафобією та без неї, у тому числі як засіб підтримуючої та профілактичної терапії. Встановлено, що при лікуванні панічного розладу комбінація пароксетину та когнітивно-поведінкової терапії значно ефективніша, ніж ізольоване застосування когнітивно-поведінкової терапії. Крім того, пароксетин ефективно запобігав рецидивам панічного розладу. Соціальна фобія Пароксетин є ефективним засобом лікування соціальної фобії, у тому числі і як тривала підтримуюча та профілактична терапія. Генералізований тривожний розлад Пароксетин ефективний при генералізованому тривожному розладі, у тому числі і як тривала підтримуюча і профілактична терапія. Пароксетин також ефективно запобігає рецидивам при цьому розладі. Посттравматичний стресовий розлад Пароксетин ефективний при лікуванні посттравматичного стресового розладу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до пароксетину та його компонентів. Сполучене застосування пароксетину з інгібіторами моноамінооксидази (МАО). Пароксетин не слід застосовувати одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після їх відміни. Інгібітори МАО не можна призначати протягом 2 тижнів після закінчення лікування пароксетином. Сполучене застосування з тіоридазином. Пароксетин не слід призначати в комбінації з тіоридазином, оскільки, як і інші препарати, що пригнічують активність печінкового ферменту CYP450 2D6, пароксетин може підвищувати концентрації тіоридазину в плазмі, що може призвести до подовження інтервалу QT і пов'язаної з цим аритмії. ) та раптової смерті. Поєднане застосування з пімозидом. Застосування у дітей та підлітків молодше 18 років.Вагітність та лактаціяФертильність Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (включаючи пароксетин) можуть впливати на якість насіннєвої рідини. Цей ефект оборотний після відміни препарату. Зміна властивостей сперми може спричинити порушення фертильності. Вагітність Дослідження на тваринах не виявили у пароксетину тератогенної або виборчої ембріотоксичної активності. Останні епідеміологічні дослідження результатів вагітності при прийомі антидепресантів у першому триместрі виявили збільшення ризику вроджених аномалій, зокрема серцево-судинної системи (наприклад, дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок), пов'язаних із прийомом пароксетину. За даними дефектів серцево-судинної системи при застосуванні пароксетину під час вагітності приблизно дорівнює 1/50, тоді як очікувана зустрічальність таких дефектів у загальній популяції приблизно дорівнює 1/100 новонароджених. При призначенні пароксетину необхідно розглянути можливість альтернативного лікування у вагітних та плануючих вагітність жінок. Є повідомлення про передчасні пологи у жінок, які отримували під час вагітності пароксетин або інші препарати групи СІЗЗС,однак причинно-наслідковий зв'язок між цими препаратами та передчасними пологами не встановлено. Пароксетин не слід застосовувати під час вагітності, якщо його потенційна користь не перевищує ризику. Необхідно особливо уважно спостерігати за станом здоров'я тих новонароджених, матері яких приймали пароксетин на пізніх термінах вагітності, оскільки є повідомлення про ускладнення у новонароджених, які зазнавали дії пароксетину або інших препаратів групи СІОЗС у третьому триместрі вагітності. Слід зазначити, однак, що і в даному випадку причинно-наслідковий зв'язок між згаданими ускладненнями та цією медикаментозною терапією не встановлено. Описані клінічні ускладнення включали: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судомні напади, нестабільність температури, труднощі з годуванням, блювоту, гіпоглікемію, артеріальну гіпертензію, гіпотензію, гіперрефлексію, тремор, тремтіння, нервову збудливість, дратівливість, подразнення .У деяких повідомленнях симптоми описані як неонатальні прояви синдрому відміни. У більшості випадків описані ускладнення виникали відразу після пологів або незабаром після них. За даними епідеміологічних досліджень прийом препаратів групи СІОЗС (включаючи пароксетин) на пізніх термінах вагітності пов'язаний зі збільшенням ризику розвитку персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених. Підвищений ризик спостерігається у дітей, народжених від матерів, які приймали СІЗЗС на пізніх термінах вагітності, у 4-5 разів перевищує спостерігається у загальній популяції (1-2 на 1000 випадків вагітності). Лактація У грудне молоко проникають незначні кількості пароксетину. Тим не менш, пароксетин не слід приймати під час грудного вигодовування, за винятком тих випадків, коли його користь для матері перевищує потенційні ризики для дитини.Побічна діяЧастота та інтенсивність деяких перелічених нижче побічних ефектів пароксетину можуть зменшуватись у міру продовження лікування, і такі ефекти зазвичай не вимагають відміни препарату. Побічні ефекти стратифіковані нижче за системами органів та частотою. Градація частоти наступна: дуже часті (>1/10), часті (>1/100, 1/1000, 1/10 000, Порушення з боку крові та лімфатичної системи Нечасті: аномальна кровотеча, переважно крововилив у шкіру та слизові оболонки (найчастіше – синці); Дуже рідкісні: тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Дуже рідкісні: алергічні реакції (включаючи кропив'янку та ангіоневротичний набряк). Ендокринні порушення Дуже рідкісні: синдром порушення секреції антидіуретичного гормону. Метаболічні порушення та порушення харчування Часті: зниження апетиту, підвищення рівня холестерину. Рідкісні: гіпонатріємія. Психічні розлади Часті: сонливість, безсоння, ажитація, незвичайні сновидіння (включаючи жахливі сновидіння); Нечасті: сплутаність свідомості, галюцинацій; Рідкісні: маніакальні реакції. Ці симптоми можуть бути обумовлені власне захворюванням. Порушення з боку нервової системи Часті: запаморочення, тремор, біль голови. Нечасті: екстрапірамідні розлади; Рідкісні: судоми, акатізія, синдром неспокійних ніг; Дуже рідкісні: серотоніновий синдром (симптоми можуть включати ажитацію, сплутаність свідомості, посилене потовиділення, галюцинації, гіперрефлексію, міоклонус, тахікардію з тремтінням та тремором). Порушення з боку органів зору Часті: нечіткість зору; Нечасті: мідріаз; Дуже рідкісні: гостра глаукома. Порушення серця Нечасті: синусова тахікардія. Судинні порушення Нечасті: постуральна гіпотонія. Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Часті: позіхання. Шлунково-кишкові порушення Дуже часті: нудота; Часті: запор, діарея, блювання, сухість у роті; Дуже рідкісні: шлунково-кишкова кровотеча. Гепатобіліарні порушення Рідкісні: підвищення рівня печінкових ферментів; Дуже рідкісні: гепатит, що іноді супроводжується жовтяницею, та/або печінкова недостатність. Іноді спостерігається підвищення рівнів печінкових ферментів. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часті: пітливість; Нечасті: шкірні висипання; Дуже рідкісні: реакції фоточутливості, важкі шкірні реакції (включаючи поліморфну ​​еритему, синдром Стівена-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз). Порушення з боку нирок та сечового тракту Рідкісні: затримка сечовипускання, нетримання сечі. Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз Дуже часті: сексуальна дисфункція; Рідкісні: гіперпролактинемія/галакторея. Інші Часті: астенія; збільшення маси тіла; Дуже рідкісні: периферичні набряки. Симптоми, що виникають при припиненні лікування пароксетином: Часті: запаморочення, сенсорні порушення, порушення сну, тривога, біль голови. Нечасті: ажитація, нудота, тремор, сплутаність свідомості, пітливість, діарея: Як і при відміні багатьох психотропних лікарських засобів, припинення лікування пароксетином (особливо різке) може викликати такі симптоми, як запаморочення, сенсорні порушення (включно з парестезією, відчуття розряду електричного струму і шум у вухах), порушення сну (включаючи яскраві сни), ажитація або тривога, нудота, біль голови, тремор, сплутаність свідомості, діарея і пітливість. Більшість пацієнтів ці симптоми є легкими чи помірковано вираженими і проходять мимовільно. Не відомо жодної групи пацієнтів, яка б піддавалася підвищеному ризику виникнення таких симптомів; тому якщо в лікуванні пароксетином більше не потрібно, його дозу слід знижувати повільно до повної відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиСеротонінергічні препарати: Застосування пароксетину, як і інших препаратів групи СІОЗС, одночасно з серотонінергічними препаратами (включаючи L-триптофан, триптани, трамадол, препарати групи СІОЗС, фентаніл, літій та рослинні засоби, що містять звіробій продірявлений) може викликати ефекти, пов'язані з 5-НТ ( синдром). Застосування пароксетину з інгібіторами МАО (включаючи лінезолід, антибіотик, що трансформується на неселективний інгібітор МАО) протипоказано. Пімозід: У дослідженні можливості спільного застосування пароксетину та пімозиду в низькій дозі (2 мг одноразово) було зареєстровано підвищення рівня пімозиду. Цей факт пояснюється відомою властивістю пароксетину пригнічувати систему CYP2D6. Внаслідок вузького терапевтичного індексу пімозиду та його відомої здатності подовжувати інтервал QT, спільне застосування пімозиду та пароксетину протипоказано. При використанні зазначених препаратів у комбінації з пароксетином необхідно бути обережними і проводити ретельний клінічний моніторинг. Ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів: Метаболізм та фармакокінетика пароксетину можуть змінюватися під впливом індукції або інгібування ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. При використанні пароксетину одночасно з інгібітором ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, слід оцінити доцільність використання дози пароксетину, що знаходиться у нижній частині діапазону терапевтичних доз. Початкову дозу пароксетину не слід коригувати, якщо його застосовують одночасно з препаратом, який є відомим індуктором ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів (наприклад, карбамазепін, рифампіцин, фенобарбітал, фенітоїн). Будь-яке подальше коригування дози пароксетину має визначатися його клінічними ефектами (переносимість та ефективність). Фосампренавір/ритонавір: Спільне застосування фосампренавіру/ритонавіру з пароксетином призводило до значного зниження концентрації пароксетину в плазмі. Будь-яке подальше коригування дози пароксетину має визначатися його клінічними ефектами (переносимість та ефективність). Проциклідин: Щоденний прийом пароксетину значно підвищує концентрації проциклідину в плазмі крові. При виникненні антихолінергічних ефектів дозу проциклідину слід зменшити. Протисудомні препарати: карбамазепін, фенітоїн, вальпроат натрію. Одночасне застосування пароксетину та вказаних препаратів не впливає на їх фармакокінетику та фармакодинаміку у пацієнтів з епілепсією. Здатність пароксетину пригнічувати фермент CYP2D6 Як і інші антидепресанти, включаючи інші препарати СІОЗС, пароксетин пригнічує печінковий фермент CYP2D6, що відноситься до системи цитохрому Р450. Пригнічення ферменту CYP2D6 може призводити до підвищення концентрацій у плазмі одночасно використовуваних препаратів, які метаболізуються цим ферментом. До таких препаратів відносяться трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін та дезіпрамін), нейролептики фенотіазинового ряду (перфеназин та тіоридазин), рисперидон, атомоксетин, деякі антиаритмічні засоби типу 1с (наприклад, пропафенон та флекаїд). Застосування пароксетину, який пригнічує систему CYP2D6, може призвести до зниження концентрації активного метаболіту тамоксифену в плазмі, і, як наслідок, знизити ефективність тамоксифену. CYP3A4 Дослідження взаємодії in vivo при одночасному застосуванні, в умовах рівноважного стану, пароксетину та терфенадину, який є субстратом ферменту CYP3A4, показало, що пароксетин не впливає на фармакокінетику терфенадину. У подібному дослідженні взаємодії in vivo не було виявлено впливу пароксетину на фармакокінетику алпразоламу та навпаки. Одночасне застосування пароксетину з терфенадином, алпразоламом та іншими препаратами, які є субстратом ферменту CYP3A4, навряд чи може завдати шкоди пацієнтові. Клінічні дослідження показали, що абсорбція та фармакокінетика пароксетину не залежить або практично не залежить (тобто існуюча залежність не потребує зміни дози) від: їжі; антацидів; дигоксину; пропранололу; алкоголю: пароксетин не посилює негативний вплив алкоголю на психомоторні функції, проте не рекомендується одночасно приймати пароксетин та алкоголь.Спосіб застосування та дозиПароксетин рекомендується приймати 1 раз на день ранком під час їжі. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи. Депресія Рекомендована доза у дорослих становить 20 мг на добу. При необхідності залежно від терапевтичного ефекту добова доза може збільшуватись щотижня на 10 мг на добу до максимальної дози 50 мг на добу. Як і при лікуванні будь-якими антидепресантами, слід оцінювати ефективність терапії та за необхідності коригувати дозу пароксетину через 2-3 тижні після початку лікування та надалі залежно від клінічних показань. Для усунення депресивних симптомів і запобігання рецидивів необхідно дотримуватися адекватної тривалості купуючої та підтримуючої терапії. Цей період може становити кілька місяців. Обсесивно-компульсивний розлад Рекомендована доза становить 40 мг на добу. Лікування починають із дози 20 мг на добу, яку можна щотижня підвищувати на 10 мг на добу. При необхідності доза може бути збільшена до 60 мг на добу. Необхідно дотримуватись адекватної тривалості терапії (кілька місяців і довше). Панічний розлад Рекомендована доза дорівнює 40 мг на добу. Лікування пацієнтів слід розпочинати з дози 10 мг на добу та щотижня підвищувати дозу на 10 мг на добу, орієнтуючись на клінічний ефект. При необхідності доза може бути збільшена до 60 мг на добу. Низька початкова доза рекомендується для мінімізації можливого посилення симптоматики панічного розладу, що може виникати на початку лікування будь-якими антидепресантами. Необхідно дотримуватися адекватних термінів терапії (кілька місяців і довше). Соціальна фобія Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності доза може бути збільшена щотижня на 10 мг на добу, залежно від клінічного ефекту до 50 мг на добу. Генералізований тривожний розлад Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності доза може бути збільшена щотижня на 10 мг на добу, залежно від клінічного ефекту до 50 мг на добу. Посттравматичний стресовий розлад Рекомендована доза становить 20 мг на добу. При необхідності доза може бути збільшена щотижня на 10 мг на добу, залежно від клінічного ефекту до 50 мг на добу. Загальна інформація Скасування пароксетину Як і при лікуванні іншими психотропними препаратами, слід уникати різкої відміни пароксетину. Може бути рекомендовано наступну схему відміни: зниження добової дози на 10 мг на тиждень; після досягнення дози 20 мг на добу пацієнти продовжують приймати цю дозу протягом 1 тижня і лише після цього препарат скасовують повністю. Якщо симптоми відміни розвиваються під час зниження дози або після відміни препарату, доцільно відновити прийом раніше призначеної дози. Надалі лікар може продовжити зниження дози, але повільніше. Окремі групи пацієнтів Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку концентрації пароксетину в плазмі можуть бути підвищені, однак діапазон його концентрацій у плазмі збігається з такими у молодших пацієнтів. У даній категорії пацієнтів терапію слід починати з дози, що рекомендується для дорослих, яка може бути підвищена до 40 мг на добу. Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки Концентрації пароксетину в плазмі підвищені у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) та у пацієнтів з порушеною функцією печінки. Таким пацієнтам слід призначати дози препарату, що знаходяться у нижній частині діапазону терапевтичних доз. Діти та підлітки (молодші 18 років) Застосування пароксетину у цій категорії пацієнтів протипоказане.ПередозуванняПри передозуванні пароксетину крім симптомів, описаних у розділі "Побічна дія", спостерігаються лихоманка, зміни артеріального тиску, мимовільні скорочення м'язів, тривога та тахікардія. Стан пацієнтів зазвичай нормалізувався без серйозних наслідків навіть за разового прийому доз до 2000 мг. У ряді повідомлень описані такі симптоми, як кома та зміни ЕКГ, випадки смерті були дуже рідкісні, зазвичай у тих ситуаціях, коли пацієнти приймали пароксетин разом з іншими психотропними препаратами або алкоголем. Лікування Специфічного антидоту пароксетину немає. Лікування має складатися із загальних заходів, які застосовуються при передозуванні будь-яких антидепресантів. Показано підтримуючу терапію та частий моніторинг основних фізіологічних показників. Лікування пацієнта повинно проводитись відповідно до клінічної картини або відповідно до рекомендацій національного токсикологічного центру.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКлінічне погіршення та суїцидальний ризик дорослих Молоді пацієнти, що особливо страждають на великий депресивний розлад, можуть бути піддані підвищеному ризику виникнення суїцидальної поведінки під час терапії пароксетином. Аналіз проведених плацебо-контрольованих досліджень у дорослих, які страждають на психічні захворювання, свідчить про збільшення частоти суїцидальної поведінки у молодих пацієнтів (віком 18-24 років) на фоні прийому пароксетину порівняно з групою плацебо (2,19 % до 0,92 % відповідно ), хоча ця різниця не вважається статистично значущою. У пацієнтів старших вікових груп (від 25 до 64 років та старше 65 років) збільшення частоти суїцидальної поведінки не спостерігалося. У дорослих всіх вікових груп, які страждають на великий депресивний розлад,спостерігалося статистично значуще збільшення випадків суїцидальної поведінки на фоні лікування пароксетином у порівнянні з групою плацебо (зустрічність суїцидальних спроб: 0,32% до 0,05% відповідно). Однак більшість із цих випадків на тлі прийому пароксетину (8 з 11) було зареєстровано у молодих пацієнтів віком від 18-30 років. Дані, отримані в дослідженні у пацієнтів з великим депресивним розладом, можуть свідчити про збільшення частоти випадків суїцидальної поведінки у пацієнтів молодше 24 років, які страждають на різні психічні розлади. У пацієнтів з депресією загострення симптомів цього розладу та/або поява суїцидальних думок та суїцидальної поведінки (суїцидальність) можуть спостерігатися незалежно від того, чи отримують вони антидепресанти. Цей ризик зберігається до того часу,доки не буде досягнуто вираженої ремісії. Поліпшення стану пацієнта може бути відсутнім у перші тижні лікування і більше, і тому за пацієнтом необхідно уважно спостерігати для своєчасного виявлення клінічного загострення та суїцидальності, особливо на початку курсу лікування, а також у періоди зміни доз, чи то їх збільшення чи зменшення. Клінічний досвід застосування всіх антидепресантів показує, що ризик суїциду може збільшуватись на ранніх стадіях одужання.Клінічний досвід застосування всіх антидепресантів показує, що ризик суїциду може збільшуватись на ранніх стадіях одужання.Клінічний досвід застосування всіх антидепресантів показує, що ризик суїциду може збільшуватись на ранніх стадіях одужання. Інші психічні розлади, на лікування яких використовують пароксетин, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, ці розлади можуть являти собою коморбідні стани, що супроводжують великий депресивний розлад. Тому при лікуванні пацієнтів, які страждають на інші психічні порушення, слід дотримуватися тих же запобіжних заходів, що і при лікуванні великого депресивного розладу. Найбільший ризик суїцидальних думок або суїцидальних спроб наражаються на пацієнтів, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку або суїцидальні думки, пацієнти молодого віку, а також пацієнти з вираженими суїцидальними думками до початку лікування, і тому всім їм необхідно приділяти особливу увагу під час лікування. Пацієнтів (і тих, хто їх доглядає) потрібно попередити про необхідність стежити за погіршенням їх стану та/або появою суїцидальних думок/суїцидальної поведінки або думок про заподіяння собі шкоди під час всього курсу лікування, особливо на початку лікування, під час зміни дози препарату (Збільшення та зниження). У разі виникнення цих симптомів необхідно негайно звернутися за медичною допомогою. Необхідно пам'ятати, що такі симптоми як ажитація, акатизія або манія можуть бути пов'язані з основним захворюванням або бути наслідком терапії, що застосовується. При виникненні симптомів клінічного погіршення (включаючи нові симптоми) та/або суїцидальних думок/поведінки, особливо при раптовій їх появі, наростанні тяжкості проявів, або в тому випадку, якщо вони не були частиною попереднього симптомокомплексу у даного пацієнта, необхідно переглянути режим терапії відміни препарату. Акатізія Зрідка лікування пароксетином або іншим препаратом групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну супроводжується виникненням акатизії, яка проявляється почуттям внутрішнього занепокоєння та психомоторного збудження, коли пацієнт не може спокійно сидіти чи стояти; при акатизії пацієнт зазвичай відчуває суб'єктивний дискомфорт. Ймовірність виникнення акатизії найвища у перші кілька тижнів лікування. Серотоніновий синдром/злоякісний нейролептичний синдром У поодиноких випадках на фоні лікування пароксетином може виникнути серотоніновий синдром або симптоматика подібна до злоякісного нейролептичного синдрому, особливо якщо пароксетин використовують у комбінації з іншими серотонінергічними препаратами та/або нейролептиками. Ці синдроми становлять потенційну загрозу життю, і тому лікування пароксетином необхідно припинити, у разі їх виникнення (вони характеризуються групами таких симптомів, як гіпертермія, м'язова ригідність, міоклонус, вегетативні розлади з можливими швидкими змінами показників життєво-важливих функцій, зміни психічного статусу сплутаність свідомості, дратівливість, вкрай важку ажитацію, що прогресує до делірію та коми), і почати підтримуючу симптоматичну терапію.Пароксетин не повинен призначатися у комбінації з попередниками серотоніну (такими як L-триптофан, окситриптан) у зв'язку з ризиком розвитку серотонінергічного синдрому. Манія та біполярний розлад Великий депресивний епізод може бути початковим проявом біполярного розладу. Прийнято вважати (хоча це й не доведено контрольованими клінічними випробуваннями), що лікування такого епізоду одним тільки антидепресантом може збільшити ймовірність прискореного розвитку змішаного/маніакального епізоду у пацієнтів, які схильні до ризику виникнення біполярного розладу. Перед початком лікування антидепресантом необхідно провести ретельний скринінг для оцінки ризику виникнення даного пацієнта біполярного розладу; такий скринінг повинен включати збір детального психіатричного анамнезу, включаючи дані про наявність у сім'ї випадків суїциду, біполярного розладу та депресії. Пароксетин не зареєстрований для лікування депресивного епізоду у межах біполярного розладу. Пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів,які мають в анамнезі манію. Інгібітори моноамінооксидази (МАО) Лікування пароксетином слід починати обережно не раніше як через 2 тижні після припинення терапії інгібіторами МАО; дозу пароксетину слід підвищувати поступово до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Порушення функції нирок або печінки Рекомендується бути обережним при лікуванні пароксетином пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок і пацієнтів з порушеннями функції печінки. Епілепсія Як і інші антидепресанти, пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією. Судомні напади Частота судомних нападів у пацієнтів, які приймають пароксетин, становить менше 0,1%. У разі виникнення судомного нападу лікування пароксетином слід припинити. Електросудомна терапія Є лише обмежений досвід одночасного застосування пароксетину та електросудомної терапії. Глаукома Як і інші препарати групи СІОЗС, пароксетин викликає мідріаз, і його необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Гіпонатріємія При лікуванні пароксетином гіпонатріємія виникає рідко і переважно у пацієнтів похилого віку і нівелюється після відміни пароксетину. Кровотечі Повідомлялося про крововилив у шкіру та слизові оболонки (включаючи шлунково-кишкові кровотечі) у пацієнтів на фоні прийому пароксетину. Тому пароксетин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що підвищують ризик кровотеч, у пацієнтів із відомою схильністю до кровотеч та у пацієнтів із захворюваннями, що схильні до кровотеч. Захворювання серця При лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів. Симптоми, які можуть виникати при припиненні лікування пароксетином у дорослих: В результаті клінічних досліджень у дорослих зустрічальність небажаних явищ при скасуванні пароксетину становила 30%, тоді як зустрічальність небажаних явищ у групі плацебо становила 20%. Описані такі симптоми скасування, як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезії, відчуття удару електричним струмом і шум у вухах), порушення сну (включаючи яскраві сни), ажитація або тривога, нудота, тремор, сплутаність свідомості, пітливість, головний біль та ди. Зазвичай ці симптоми виражені слабо або помірно, але деякі пацієнти можуть бути важкими. Зазвичай вони виникають у перші кілька днів після відміни препарату, однак у поодиноких випадках виникають у пацієнтів, які випадково пропустили прийом лише однієї дози. Як правило, ці симптоми проходять спонтанно та зникають протягом 2 тижнів, але у деяких пацієнтів вони можуть тривати набагато довше (2-3 місяці та більше). Рекомендується знижувати дозу пароксетину поступово протягом декількох тижнів або місяців перед його повним скасуванням.залежно від потреб конкретного пацієнта. Виникнення симптомів відміни не означає, що препарат є предметом зловживання або спричиняє залежність, як це має місце у випадку з наркотиками та психотропними речовинами. Переломи кісток За результатами епідеміологічних досліджень ризику переломів кісток виявлено зв'язок переломів кісток із прийомом антидепресантів, включаючи групу СІЗЗС. Ризик спостерігався протягом курсу лікування антидепресантами та був максимальним на початку курсу терапії. Можливість переломів кісток повинна враховуватись при призначенні пароксетину. Тамоксифен Деякі дослідження показали, що ефективність тамоксифену, виміряна як відношення рецидиву раку грудей/летальність, зменшується при спільному призначенні з пароксетином, внаслідок необоротного інгібування CYP2D6. Ризик може зростати при спільному призначенні протягом тривалого часу. При лікуванні або профілактиці раку грудей слід розглянути можливість використання альтернативних антидепресантів, які не впливають на CYP2D6 або меншою мірою впливають. Незважаючи на те, що пароксетин не посилює негативного впливу алкоголю на психомоторні функції, не рекомендується одночасно застосовувати пароксетин та алкоголь. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клінічний досвід застосування пароксетину свідчить про те, що він не погіршує когнітивні та психомоторні функції. Разом з тим, як і при лікуванні будь-якими іншими психотропними препаратами, пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: екстракт пасифлори – 100 мг; екстракт звіробою – 50 мг; екстракт меліси – 25 мг; екстракт шишок хмелю – 25 мг; екстракт квіток та листя глоду - 25 мг; екстракт м'яти перцевої – 25 мг; екстракт валеріани – 20 м; Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, стеарат кальцію, діоксид кремнію, желатин, діоксид титану. 20 капсул масою 350 мг.ХарактеристикаМіцні нерви-спокійний сон! Лікарські трави у складі Пассифлора Плюс сприяють зниженню рівня тривожності, позбавленню негативних емоцій, нормалізації сну.Властивості компонентівЕкстракт валеріани: класичний заспокійливий засіб при станах нервового збудження, неврозах серцево-судинної системи. Екстракт м'яти: гармонійний вплив валеріани та меліси посилюється екстрактом м'яти перцевої. Її зазвичай використовують під час лікування безсоння, нервових розладах, ще, вона позитивно впливає стан серцево-судинної системи, допомагає при запаленнях травного тракту. Екстракт звіробою: допомагає при головних болях, безсонні. Екстракт меліси: використовується при різних невралгіях, головному болі, при надмірній збудливості, істерії, болях у шлунку. Екстракт пасифлори: застосовується як заспокійливий засіб при неврастенії, безсонні, вегетативних порушеннях у клімактеричному періоді, при лікуванні алкоголізму. Екстракт шишок хмелю: препарати приготовані з хмелю мають заспокійливу, протизапальну, сечогінну, жовчогінну, болезаспокійливу, ранозагоювальну дію, покращують обмін речовин. Екстракт квіток і листя глоду: препарати глоду вибірково розширюють коронарні судини та судини головного мозку, знижують збудливість нервової системи, посилюють постачання серця та мозку киснем, покращують обмін речовин, нормалізують ритм серця, сон та загальний стан, усувають неприємні відчуття прискорення одужання після тяжких хвороб та зниження рівня холестерину в крові.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела танінів і флавоноїдів, що підтримують здоров'я нервової системи, сприяють зниженню рівня тривожності, позбавленню негативних емоцій, нормалізації сну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 2-3 капсули 1 раз на день. Тривалість прийому 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: екстракт трави пасифлори інкарнатної – 100 мг; L-триптофан-40 мг; екстракт трави звіробою продірявленого-30 мг; екстракт листя меліси лікарської – 20 мг; екстракт супліддя хмелю звичайного-15 мг; екстракт коренів та кореневищ валеріани лікарської-15 мг; Допоміжні речовини: желатин, титану діоксид, целюлоза мікрокристалічна, мальтодекстрин, стеарат кальцію, аеросил. 20 капсул масою 300 мг.ХарактеристикаПасновіл-спокій та гармонія! Комплекс на основі рослинних екстрактів пасифлори, звіробою, меліси, хмелю, валеріани, що містить L-триптофан. За рахунок компонентів, що входять до складу, має заспокійливу, антидепресивну, спазмолітичну дію, сприяє зняттю тривожності, покращує сон.Властивості компонентівПасифлора інкарнатна містить алкалоїди, сапоніни, пектинові речовини, флавоноїди, кумарини, хінони, каротиноїди, аскорбінову кислоту, макро- та мікроелементи. Має заспокійливу, легку снодійну, спазмолітичну дію. Застосовують при підвищеній збудливості, безсонні, клімактеричному синдромі. При хронічному алкоголізмі плоди пасифлори надають заспокійливий вплив на хворих у період абстиненції, знижують потребу в алкоголі, усувають невротичні розлади, покращують сон. L-триптофан входить у число 20 найважливіших природних амінокислот, у тому числі переважно складаються білки всіх живих організмів. При цьому триптофан є для людини незамінною амінокислотою, тобто потреба організму в триптофані задовольняється надходженням цієї амінокислоти ззовні. Як попередник серотоніну триптофан має антидепресивну дію на організм, сприяє зняттю тривожності, синдрому хронічної втоми, відновленню емоційного балансу. Звіробій продірявлений містить флавоноїди, гепарин, дубильні речовини, ефірну олію, смоли, антоціани, нікотинову кислоту, холін, фітонциди, каротин, аскорбінову кислоту, калій, кальцій, магній, залізо. Екстракт звіробою сприятливо діє на печінку, жовчні канали, допомагає при головних болях та безсонні. Меліса лікарська містить дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, гіркоти, аскорбінову кислоту, каротин, макро- та мікроелементи. Має седативну дію, сприятливо впливає на діяльність серця. Шишки Хмелю звичайного містять гірку речовину лупулін, алкалоїд хумулін, ефірну олію, органічні кислоти, гормони, флавоноїди, кумарини, вітаміни В1, В3, В6, РР, дубильні речовини, макро- та мікроелементи. Хміль має седативну, капіляроукріплюючу дію, позитивно впливає на процеси метаболізму, регулює жировий, водно-сольовий обмін. Валеріана лікарська містить алкалоїди, сесквітерпени, глікозид валерид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти. Валеріанова та ізовалеріанова кислоти з коріння валеріани мають спазмолітичну, протисудомну, седативну дію.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-джерела поліфенольних сполук, флавоноїдів, що містить триптофан.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2-3 капсули на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВміст активних речовин у 2 капсулах (добової порції): Вітамін В3/РР - 20 мг, Вітамін В5 -5 мг, Вітамін В6 -2 мг, Вітамін В1 - 1,5 мг, 5-гідрокситриптофан -320 мг. магнію аспарагінат; 5-гідрокситриптофан; желатин; нікотинамід; антислежуючий агент: діоксид кремнію аморфний Е551; D-кальцію пантотенат; антислежуючий агент: стеарат магнію Е470; барвник: діоксид титану Е171; піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідрохлорид.ХарактеристикаСприяє нормалдизації сну та неспання, корисний при зміні часових поясів, при необхідності нормалізувати або змінити режим дня, проблеми із засипанням, підвищену стомлюваність, почуття розбитості при пробудженні.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітамінів групи В (В1, В6, РР, пантотенової кислоти), що містить 5-гідрокситриптофан.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 капсули 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активні речовини: валеріани кореневищ з корінням; екстракт сухий - 50 мг; меліси лікарської листя екстракт сухий - 25 мг; м'яти перцевої листя екстракт сухий - 25 мг; допоміжні речовини: тальк; магнію стеарат; кросповідон; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний; МКЦ; лактоза; оболонка капсули: гідроксипропілметилцелюлоза (Hypromellose, Pharmacoat); тальк; натрійкарбоксиметилцелюлоза; повідон; цукроза; кремнію діоксид колоїдний; кальцію карбонат; титану діоксид; фарбник коричневий 75; гліцерин; віск E Hoechst (Capol 600). Таблетки вкриті оболонкою. За 10 табл. у блістері; по 2, 4 чи 6 бл. у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі темно-коричневі таблетки, вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичне, заспокійливе. Екстракт валеріани надає заспокійливу дію на центральну та нервову систему, знижує підвищену дратівливість та напругу, полегшує настання сну. Лимонна м'ята надає додаткову заспокійливу дію та спазмолітичну дію, стимулює апетит.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси — заспокійлива та спазмолітична дія. Екстракт листя м'яти перцевої — спазмолітична, помірна заспокійлива дія.Показання до застосування> безсоння; дратівливість; підвищена нервова збудливість.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: у пацієнтів із ГЕРХ.Вагітність та лактаціяНемає протипоказань.Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних засобів та інших ЛЗ, що пригнічують ЦНС, гіпотензивних препаратів (зокрема центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи водою, незалежно від їди. Дорослим та підліткам старше 12 років: при підвищеній нервовій збудливості, дратівливості – по 2–3 табл., покриті оболонкою, 2–3 рази на день; при безсонні - по 2-3 табл., покриті оболонкою, за 1 год перед сном. Максимальна добова доза становить 12 табл. в день. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає. Не слід застосовувати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців.ПередозуванняСимптоми: відчуття втоми, запаморочення, спазми в шлунку, відчуття стиснення в грудях, тремтіння рук, розширення зіниць (можуть виникнути при одноразовому прийомі 20 г кореневищ з корінням валеріани, що відповідає 39 капсул Персен форте). Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми зберігаються або обтяжуються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активні речовини: валеріани кореневищ з корінням; екстракт сухий - 50 мг; меліси лікарської листя екстракт сухий - 25 мг; м'яти перцевої листя екстракт сухий - 25 мг; допоміжні речовини: тальк; магнію стеарат; кросповідон; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний; МКЦ; лактоза; оболонка капсули: гідроксипропілметилцелюлоза (Hypromellose, Pharmacoat); тальк; натрійкарбоксиметилцелюлоза; повідон; цукроза; кремнію діоксид колоїдний; кальцію карбонат; титану діоксид; фарбник коричневий 75; гліцерин; віск E Hoechst (Capol 600). Таблетки вкриті оболонкою. За 10 табл. у блістері; по 2, 4 чи 6 бл. у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі темно-коричневі таблетки, вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичне, заспокійливе. Екстракт валеріани надає заспокійливу дію на центральну та нервову систему, знижує підвищену дратівливість та напругу, полегшує настання сну. Лимонна м'ята надає додаткову заспокійливу дію та спазмолітичну дію, стимулює апетит.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси — заспокійлива та спазмолітична дія. Екстракт листя м'яти перцевої — спазмолітична, помірна заспокійлива дія.Показання до застосування> безсоння; дратівливість; підвищена нервова збудливість.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: у пацієнтів із ГЕРХ.Вагітність та лактаціяНемає протипоказань.Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних засобів та інших ЛЗ, що пригнічують ЦНС, гіпотензивних препаратів (зокрема центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи водою, незалежно від їди. Дорослим та підліткам старше 12 років: при підвищеній нервовій збудливості, дратівливості – по 2–3 табл., покриті оболонкою, 2–3 рази на день; при безсонні - по 2-3 табл., покриті оболонкою, за 1 год перед сном. Максимальна добова доза становить 12 табл. в день. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає. Не слід застосовувати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців.ПередозуванняСимптоми: відчуття втоми, запаморочення, спазми в шлунку, відчуття стиснення в грудях, тремтіння рук, розширення зіниць (можуть виникнути при одноразовому прийомі 20 г кореневищ з корінням валеріани, що відповідає 39 капсул Персен форте). Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми зберігаються або обтяжуються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активні речовини: валеріани кореневищ з корінням; екстракт сухий - 50 мг; меліси лікарської листя екстракт сухий - 25 мг; м'яти перцевої листя екстракт сухий - 25 мг; допоміжні речовини: тальк; магнію стеарат; кросповідон; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний; МКЦ; лактоза; оболонка капсули: гідроксипропілметилцелюлоза (Hypromellose, Pharmacoat); тальк; натрійкарбоксиметилцелюлоза; повідон; цукроза; кремнію діоксид колоїдний; кальцію карбонат; титану діоксид; фарбник коричневий 75; гліцерин; віск E Hoechst (Capol 600). Таблетки вкриті оболонкою. За 10 табл. у блістері; по 2, 4 чи 6 бл. у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі темно-коричневі таблетки, вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичне, заспокійливе. Екстракт валеріани надає заспокійливу дію на центральну та нервову систему, знижує підвищену дратівливість та напругу, полегшує настання сну. Лимонна м'ята надає додаткову заспокійливу дію та спазмолітичну дію, стимулює апетит.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси — заспокійлива та спазмолітична дія. Екстракт листя м'яти перцевої — спазмолітична, помірна заспокійлива дія.Показання до застосування> безсоння; дратівливість; підвищена нервова збудливість.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: у пацієнтів із ГЕРХ.Вагітність та лактаціяНемає протипоказань.Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних засобів та інших ЛЗ, що пригнічують ЦНС, гіпотензивних препаратів (зокрема центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи водою, незалежно від їди. Дорослим та підліткам старше 12 років: при підвищеній нервовій збудливості, дратівливості – по 2–3 табл., покриті оболонкою, 2–3 рази на день; при безсонні - по 2-3 табл., покриті оболонкою, за 1 год перед сном. Максимальна добова доза становить 12 табл. в день. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає. Не слід застосовувати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців.ПередозуванняСимптоми: відчуття втоми, запаморочення, спазми в шлунку, відчуття стиснення в грудях, тремтіння рук, розширення зіниць (можуть виникнути при одноразовому прийомі 20 г кореневищ з корінням валеріани, що відповідає 39 капсул Персен форте). Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми зберігаються або обтяжуються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діючі речовини: валеріани кореневищ з корінням екстракт (сухий) – 125,000 мг; меліси лікарського листя екстракт (сухий) – 25,000 мг; м'яти перцевої листя екстракт (сухий) - 25,000 мг; допоміжні речовини: магнію оксид – 6,000 мг; лактози моногідрат – 85,500 мг; магнію гідросилікат – 8,100 мг; магнію стеарат – 2,200 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний – 3,200 мг; оболонка капсули, титану діоксид Е171 – 1,3690%; заліза оксид червоний Е172 0,7527%; хінолін жовтий Е104 – 0,0153%; західно-жовтий Е110 (sunset yellow) - 0,0368%; азорубін Е122 – 0,0438%; метилпарагідроксибензоат Е128 - 0,2945%; пропілпарагідроксибензоат Е126 - 0,1241%; желатин – 97,3638%. Первинна упаковка: по 10 капсул в блістер з алюмінієвої та полівінілхлорид/термоеласт/полівініліденхлоридної фольги. Вторинна упаковка: по 1, 2, 4, 6 або 8 блістерів у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКапсули №2 (корпус та кришка) червонувато-коричневого кольору; вміст капсул - гранули або спресована маса від зеленувато-коричневого до коричневого кольору з вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси - заспокійлива та спазмолітична, екстракт листя м'яти перцевої спазмолітичної та помірної заспокійливої ​​дії.Показання до застосуванняБезсоння (труднощі при засинанні), пов'язане з підвищеною нервовою збудливістю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних та інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), гіпотензивних препаратів (зокрема, центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи капсули невеликою кількістю води, незалежно від їди. При безсонні дорослим та дітям старше 12 років слід приймати по 1-2 капсули за 1 годину перед сном. Не слід приймати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців. Курс лікування становить 2-4 тижні. Для збільшення тривалості курсу лікування необхідно проконсультуватися з лікарем. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає.ПередозуванняОдноразовий прийом 20 г кореневищ з корінням валеріани (приблизно 39 капсул препарату Персен® Ніч) може спричинити відчуття втоми, спазми у шлунку, відчуття стиснення у грудях, запаморочення, тремтіння рук, розширення зіниць, які можуть зникнути самостійно протягом 24 годин. При явищах передозування доцільно провести промивання шлунка та звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми безсоння зберігаються або ускладнюються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діючі речовини: валеріани кореневищ з корінням екстракт (сухий) – 125,000 мг; меліси лікарського листя екстракт (сухий) – 25,000 мг; м'яти перцевої листя екстракт (сухий) - 25,000 мг; допоміжні речовини: магнію оксид – 6,000 мг; лактози моногідрат – 85,500 мг; магнію гідросилікат – 8,100 мг; магнію стеарат – 2,200 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний – 3,200 мг; оболонка капсули, титану діоксид Е171 – 1,3690%; заліза оксид червоний Е172 0,7527%; хінолін жовтий Е104 – 0,0153%; західно-жовтий Е110 (sunset yellow) - 0,0368%; азорубін Е122 – 0,0438%; метилпарагідроксибензоат Е128 - 0,2945%; пропілпарагідроксибензоат Е126 - 0,1241%; желатин – 97,3638%. Первинна упаковка: по 10 капсул в блістер з алюмінієвої та полівінілхлорид/термоеласт/полівініліденхлоридної фольги. Вторинна упаковка: по 1, 2, 4, 6 або 8 блістерів у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКапсули №2 (корпус та кришка) червонувато-коричневого кольору; вміст капсул - гранули або спресована маса від зеленувато-коричневого до коричневого кольору з вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси - заспокійлива та спазмолітична, екстракт листя м'яти перцевої спазмолітичної та помірної заспокійливої ​​дії.Показання до застосуванняБезсоння (труднощі при засинанні), пов'язане з підвищеною нервовою збудливістю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних та інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), гіпотензивних препаратів (зокрема, центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи капсули невеликою кількістю води, незалежно від їди. При безсонні дорослим та дітям старше 12 років слід приймати по 1-2 капсули за 1 годину перед сном. Не слід приймати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців. Курс лікування становить 2-4 тижні. Для збільшення тривалості курсу лікування необхідно проконсультуватися з лікарем. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає.ПередозуванняОдноразовий прийом 20 г кореневищ з корінням валеріани (приблизно 39 капсул препарату Персен® Ніч) може спричинити відчуття втоми, спазми у шлунку, відчуття стиснення у грудях, запаморочення, тремтіння рук, розширення зіниць, які можуть зникнути самостійно протягом 24 годин. При явищах передозування доцільно провести промивання шлунка та звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми безсоння зберігаються або ускладнюються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діючі речовини: валеріани кореневищ з корінням екстракт (сухий) – 125,000 мг; меліси лікарського листя екстракт (сухий) – 25,000 мг; м'яти перцевої листя екстракт (сухий) - 25,000 мг; допоміжні речовини: магнію оксид – 6,000 мг; лактози моногідрат – 85,500 мг; магнію гідросилікат – 8,100 мг; магнію стеарат – 2,200 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний – 3,200 мг; оболонка капсули, титану діоксид Е171 – 1,3690%; заліза оксид червоний Е172 0,7527%; хінолін жовтий Е104 – 0,0153%; західно-жовтий Е110 (sunset yellow) - 0,0368%; азорубін Е122 – 0,0438%; метилпарагідроксибензоат Е128 - 0,2945%; пропілпарагідроксибензоат Е126 - 0,1241%; желатин – 97,3638%. Первинна упаковка: по 10 капсул в блістер з алюмінієвої та полівінілхлорид/термоеласт/полівініліденхлоридної фольги. Вторинна упаковка: по 1, 2, 4, 6 або 8 блістерів у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКапсули №2 (корпус та кришка) червонувато-коричневого кольору; вміст капсул - гранули або спресована маса від зеленувато-коричневого до коричневого кольору з вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має заспокійливу та спазмолітичну дію. Екстракт кореневищ з корінням валеріани має заспокійливу дію. Екстракт листя меліси - заспокійлива та спазмолітична, екстракт листя м'яти перцевої спазмолітичної та помірної заспокійливої ​​дії.Показання до застосуванняБезсоння (труднощі при засинанні), пов'язане з підвищеною нервовою збудливістю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; артеріальна гіпотензія; холангіт, жовчнокам'яна хвороба та інші захворювання жовчовивідних шляхів; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років. З обережністю: пацієнти з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).Побічна діяМожливі алергічні реакції (гіперемія, висипання на шкірі, периферичні набряки, алергічний дерматит), бронхоспазм, при тривалому застосуванні - запор.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних та інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), гіпотензивних препаратів (зокрема, центральної дії), знеболювальних засобів, що потребує корекції доз.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи капсули невеликою кількістю води, незалежно від їди. При безсонні дорослим та дітям старше 12 років слід приймати по 1-2 капсули за 1 годину перед сном. Не слід приймати препарат безперервно більше 1,5-2 місяців. Курс лікування становить 2-4 тижні. Для збільшення тривалості курсу лікування необхідно проконсультуватися з лікарем. У разі припинення лікування синдрому відміни не виникає.ПередозуванняОдноразовий прийом 20 г кореневищ з корінням валеріани (приблизно 39 капсул препарату Персен® Ніч) може спричинити відчуття втоми, спазми у шлунку, відчуття стиснення у грудях, запаморочення, тремтіння рук, розширення зіниць, які можуть зникнути самостійно протягом 24 годин. При явищах передозування доцільно провести промивання шлунка та звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з ГЕРХ можливе погіршення симптомів. Якщо під час застосування препарату симптоми безсоння зберігаються або ускладнюються, слід проконсультуватися з лікарем. Не слід застосовувати препарат безперервно понад 1,5-2 місяці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Нікотиноїл гамма-амінобутират натрію – 50 мг та 100 мг; Допоміжні речовини: 0,1 М розчин хлористоводневої кислоти – до рН від 6,7 до 8,0; вода для ін'єкцій – до 1 мл.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи пофарбована рідина.ХарактеристикаПікамілон - ноотропний засіб, що розширює судини головного мозку. Має заспокійливу, м'яку психостимулюючу та антиоксидантну дію. Покращує функціональний стан головного мозку за рахунок нормалізації метаболізму тканин та впливу на мозковий кровообіг. При курсовому прийомі Пікамілон підвищує фізичну та розумову працездатність, зменшує головний біль, покращує пам'ять, нормалізує сон. Сприяє зниженню чи зникненню почуття тривоги, напруги, страху. Пікамілон® сприяє відновленню центральних рухових та мовленнєвих порушень судинного або травматичного генезу. Застосовується при хронічній цереброваскулярній недостатності, при вегетативної дистонії, після черепно-мозкової травми, у складі комплексної терапії депресивних розладів різного генезу у похилому віці. Випускається у формі розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 50 мг/мл та 100 мг/мл. Відпускається за рецептом.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція - швидка та повна за будь-яких шляхів введення. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, довго утримується в тканинах організму. Біодоступність – 50-88 %. Виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення – 0,51 години.ФармакодинамікаНоотропний засіб, що розширює судини головного мозку. Має транквілізуючу та м'яку психостимулюючу дію, антиагрегантну та антиоксидантну дію. Покращує функціональний стан головного мозку за рахунок нормалізації метаболізму тканин та впливу на мозковий кровообіг (збільшує об'ємну та лінійну швидкість мозкового кровотоку, має судинорозширювальну, антиагрегантну, антиоксидантну дію, покращує мікроциркуляцію). При курсовому прийомі підвищує фізичну та розумову працездатність, зменшує біль голови, покращує пам'ять, нормалізує сон; сприяє зниженню чи зникненню почуття тривоги, напруження, страху, емоційної нестриманості. Сприяє відновленню центральних рухових та мовленнєвих порушень судинного або травматичного генезу.Покращує кровообіг у судинах сітківки та зорового нерва.Показання до застосуванняДорослим: хронічна цереброваскулярна недостатність (дисциркуляторна енцефалопатія, наслідки порушення мозкового кровообігу), стан після черепно-мозкової травми, синдром вегетативної дистонії, у складі комплексної терапії депресивних розладів різного генезу у похилому віці. у складі комплексного лікування при хронічному алкоголізмі (зменшення астенічних, астеноневротичних, постпсихотичних, передрецидивних станів при алкогольній енцефалопатії). у складі комплексної терапії первинної відкритокутової глаукоми з компенсованим внутрішньоочним тиском (для стабілізації зорової функції). у складі комплексної терапії синдрому вегетативної дистонії, що супроводжується тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, астенією, емоційною лабільністю. для поліпшення переносимості фізичних та розумових навантажень, підвищення стресостійкості (особам, які перебувають у напружених та екстремальних умовах діяльності; для відновлення фізичної працездатності спортсменів, для підвищення стійкості до фізичних та розумових навантажень). Дітям старше 3 років та дорослим в урологічній практиці при розладах сечовипускання для покращення адаптаційної функції сечового міхура (зниження гіпоксії детрузора).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна ниркова недостатність, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3 років (у дітей старше 3 років застосовується при розладах сечовипускання).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з тим, що безпека застосування препарату у вагітних та жінок, які годують груддю, не встановлена, застосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяЗниження артеріального тиску, запаморочення, головний біль, легка нудота, дратівливість, збудження, тривожність, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж).Взаємодія з лікарськими засобамиВкорочує дію барбітуратів, посилює дію наркотичних аналгетиків.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно краплинно або струминно (повільно), внутрішньом'язово. Перед краплинним введенням вміст ампули розчиняють у 200 мл 0,9% розчину хлориду натрію. При хронічній цереброваскулярній недостатності вводять по 100-200 мг 1 раз на добу протягом 10 днів внутрішньовенно, потім внутрішньом'язово. Курс лікування 15 – 30 днів. При поліпшенні стану переходять на пероральні форми у добовій дозі 50-150 мг. Повторний курс – через 5-6 місяців. У складі комплексної терапії при лікуванні депресивних станів похилого віку: вводять 50-200 мг на добу протягом 10-15 днів. Під час лікування хронічного алкоголізму вводять 100 мг на добу курсом 6-15 днів. Для відновлення працездатності при підвищених навантаженнях вводять у добовій дозі 200 мг протягом 10-15 днів, для спортсменів – у тій же дозі протягом 14 днів тренувального періоду. У складі комплексної терапії синдрому вегетативної дистонії призначають по 100–200 мг протягом 10–15 днів. При комплексному лікуванні первинної глаукоми вводять по 100-200 мг на добу протягом 10 днів. При лікуванні розладів сечовипускання: внутрішньом'язово вводять по 100 мг (для дітей віком від 3 до 10 років), по 200 мг на добу (для дітей старше 11 років та дорослих).ПередозуванняПосилення виразності дозозалежних симптомів побічної дії. Лікування симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Пікамілон або N-нікотиноїл-гамма-аміномасляної 20,00 мг або 50,00 мг кислоти натрієва сіль; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 18,70 мг або 46,78 мг, крохмаль кукурудзяний – 0,60 мг або 1,47 мг, магнію гідроксикарбонат (магнію карбонат основний) – 15,53 мг або 38,82 мг, сахароза – 42 ,55 мг або 106,38 мг, кальцію стеарат – 1,00 мг або 2,50 мг, тальк – 1,62 мг або 4,05 мг.ХарактеристикаПікамілон - ноотропний засіб. Розширює судини головного мозку, має транквілізуючу, психостимулюючу, антиагрегантну та антиоксидантну дію. Покращує функціональний стан мозку за рахунок нормалізації метаболізму тканин та впливу на мозковий кровообіг. При курсовому прийомі підвищує фізичну та розумову працездатність, зменшує головний біль, покращує пам'ять, нормалізує сон; сприяє зниженню або зникненню почуття тривоги, напруги, страху, покращує стан хворих з руховими та мовними порушеннями. Застосовується в комплексній терапії ішемічних порушень мозкового кровообігу легкої та середньої тяжкості, для профілактики мігрені, при захворюваннях сітківки та зорового нерва судинного генезу, в урологічній практиці для поліпшення адаптаційної функції сечового міхура, при синдромі дистонії, що супроводжується тривогою, страхом. Випускається у формі таблеток дозуванням 20 мг та 50 мг. Приймають внутрішньо, незалежно від їди. Відпускають за рецептом.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція - швидка та повна. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, довго утримуючись у тканинах організму. Біодоступність – 50-88 %. Виводиться переважно нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення – 0,51 год.ФармакодинамікаНоотропний засіб, що розширює судини головного мозку. Чинить також транквілізуючу, психостимулюючу, антиагрегантну та антиоксидантну дію. Покращує функціональний стан мозку за рахунок нормалізації метаболізму тканин та впливу на мозковий кровообіг (збільшує об'ємну та лінійну швидкість мозкового кровотоку, зменшує опір судин, інгібуючи агрегацію тромбоцитів, покращує мікроциркуляцію). При курсовому прийомі підвищує фізичну та розумову працездатність, зменшує головний біль, покращує пам'ять, нормалізує сон; сприяє зниженню чи зникненню почуття тривоги, напруження, страху; покращує стан хворих з руховими та мовними порушеннями, зменшує пригнічуючий вплив етанолу на центральну нервову систему. Покращує кровообіг у судинах сітківки та зорового нерва.Показання до застосуванняКомплексна терапія ішемічних порушень мозкового кровообігу легкої та середньої тяжкості, хронічна цереброваскулярна недостатність, стан після черепномозкових травм, лікування хронічного алкоголізму (для зменшення астенічних, астеноневротичних, постпсихотичних, передрецидивних станів, а також алкогольної енцефалопі). У складі комплексної терапії для профілактики мігрені. У складі комплексної терапії первинної відкритокутової глаукоми з компенсованим тиском, при захворюваннях сітківки та зорового нерва судинного генезу. В урологічній практиці (у дітей старше 3-х років і у дорослих із розладами сечовипускання для покращення адаптаційної функції сечового міхура (зниження гіпоксії детрузора)). У комплексній терапії синдрому дистонії, що супроводжується тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, емоційною лабільністю.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна ниркова недостатність, вагітність, період лактації, діти віком до 3 років.Побічна діяАлергічні реакції (шкірний висип, свербіж), запаморочення, біль голови, легка нудота, дратівливість, тривога, збудження.Взаємодія з лікарськими засобамиВкорочує дію барбітуратів, посилює дію опіоїдних анальгетиків.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. При цереброваскулярних захворюваннях разова доза – 20-50 мг 2-3 рази на добу, у добовій дозі 60-150 мг. Курс лікування – 1-2 місяці. Повторний курс за 5-6 міс. Для профілактики нападів мігрені по 50 мг тричі на день, для усунення нападу - по 100 мг одноразово. Депресивні стани пізнього віку – 40-200 мг на добу за 2-3 прийоми, оптимальне дозування – 60-120 мг на добу, протягом 1,5-3 місяців. Як астенічний та анксіолітичний засіб по 40-80 мг на добу, при необхідності до 200-300 мг на добу, протягом 1-1,5 місяців. При алкоголізмі в період абстиненції – 100-150 мг на добу, коротким курсом 6-7 днів; при більш стійких порушеннях поза абстиненцією добова доза 40-60 мг протягом 4-5 тижнів. Для відновлення працездатності та при підвищених навантаженнях по 60-80 мг на добу протягом 1-1,5 місяців, для спортсменів у тій же дозі, протягом 2 тижнів тренувального періоду. При первинній відкритокутовій глаукомі – по 50 мг 3 рази на день протягом 1 місяця. При захворюваннях сітківки та зорового нерва перші 12 днів вводять внутрішньом'язово, потім залежно від стану призначають внутрішньо по 20-50 мг 3 рази на день у добовій дозі 60-150 мг протягом 1 міс. При розладах сечовипускання по 20 мг 2 рази на день (для дітей від 3 до 10 років), 50 мг 2 рази на день (для дітей від 11 до 15 років), 50 мг 3 рази на день (для пацієнтів віком від 15 років). Курс лікування – 1 міс.ПередозуванняПосилення симптомів побічної дії. Лікування симптоматичне.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.