Заболевания нервной системы Озон ООО
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 капсулі міститься активна речовина: флуоксетину гідрохлорид 11.18 мг, що відповідає вмісту флуоксетину 10 мг. 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант, похідне пропіламіну. Механізм дії пов'язаний із вибірковою блокадою зворотного нейронального захоплення серотоніну в ЦНС. Флуоксетин є слабким антагоністом холіно-, адрено- та гістамінових рецепторів. На відміну від більшості антидепресантів, флуоксетин, мабуть, не спричиняє зниження функціональної активності постсинаптичних β-адренорецепторів. Сприяє покращенню настрою, зменшує почуття страху та напруження, усуває дисфорію. Не викликає седативного ефекту. При прийомі середніх терапевтичних дозах мало впливає функції серцево-судинної та інших систем.ФармакокінетикаВсмоктується із ШКТ. Слабко метаболізується при "першому проходженні" через печінку. Прийом їжі не впливає на рівень всмоктування, хоча може уповільнювати його швидкість. C max у плазмі досягається через 6-8 год. Css у плазмі досягається лише після безперервного прийому протягом декількох тижнів. Зв'язування із білками 94.5%. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується у печінці шляхом деметилювання з утворенням основного активного метаболіту норфлуоксетину. T1/2 флуоксетину становить 2-3 дні, норфлуоксетину – 7-9 днів. Виводиться нирками 80% та через кишечник – близько 15%.Клінічна фармакологіяАнтидепресант.Показання до застосуванняДепресії різного генезу, обсесивно-компульсивні порушення, булімічний невроз.Протипоказання до застосуванняГлаукома, атонія сечового міхура, тяжкі порушення функції нирок, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, одночасне призначення інгібіторів МАО, судомний синдром різного генезу, епілепсія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до флуоксетину.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Безпека застосування флуоксетину у дітей не встановлена.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: можливі стан тривоги, тремор, нервозність, сонливість, біль голови, порушення сну. З боку травної системи: можливі діарея, нудота. З боку обміну речовин: можливі посилення потовиділення, гіпоглікемія, гіпонатріємія (особливо у пацієнтів похилого віку та при гіповолемії). Репродуктивна система: зниження лібідо. Алергічні реакції: можливі висипання на шкірі, свербіж. Інші: біль у суглобах і м'язах, утруднене дихання, підвищення температури тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що надають пригнічуючий вплив на ЦНС, з етанолом можливе значне посилення пригнічуючої дії на ЦНС, а також підвищення ймовірності розвитку судом. При одночасному застосуванні з інгібіторами МАО, фуразолідоном, прокарбазином, триптофаном можливий розвиток серотонінового синдрому (сплутаність свідомості, гіпоманіакальний стан, руховий занепокоєння, ажитація, судоми, дизартрія, гіпертонічний криз, озноб, тремор, нудота). При одночасному застосуванні флуоксетин пригнічує метаболізм трициклічних та тетрациклічних антидепресантів, тразодону, карбамазепіну, діазепаму, метопрололу, терфенадину, фенітоїну, що призводить до збільшення їх концентрації у сироватці крові, посилення їх терапевтичної та побічної дії. При одночасному застосуванні можливе пригнічення біотрансформації препаратів, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2D6. При одночасному застосуванні з гіпоглікемічними засобами можливе посилення їхньої дії. Є повідомлення про посилення ефектів варфарину при одночасному застосуванні з флуоксетином. При одночасному застосуванні з галоперидолом, флуфеназином, мапротиліном, метоклопрамідом, перфеназином, периціазином, пімозидом, рисперидоном, сульпіридом, трифлуоперазином описані випадки розвитку екстрапірамідних симптомів та дистонії; з декстрометорфаном – описаний випадок розвитку галюцинацій; з дигоксином – випадок підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові. При одночасному застосуванні з солями літію можливе підвищення або зменшення концентрації літію у плазмі крові. При одночасному застосуванні можливе збільшення концентрації іміпраміну або дезіпраміну у плазмі крові у 2-10 разів (може зберігатися протягом 3 тижнів після відміни флуоксетину). При одночасному застосуванні з пропофолом описаний випадок, у якому спостерігалися спонтанні руху; з фенілпропаноламіном - описаний випадок, у якому спостерігалися запаморочення, зменшення маси тіла, гіперактивність. При одночасному застосуванні можливе посилення ефектів флекаїніду, мексилетину, пропафенону, тіоридазину, зуклопентиксолу.Спосіб застосування та дозиПочаткова доза – 20 мг 1 раз на добу у першій половині дня; при необхідності доза може бути збільшена через 3-4 тижні. Частота прийому – 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза прийому внутрішньо для дорослих становить 80 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, при епілептичних нападах в анамнезі, серцево-судинних захворюваннях. У пацієнтів із цукровим діабетом можлива зміна рівня глюкози у крові, що потребує корекції режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. При застосуванні у ослаблених хворих під час прийому флуоксетину зростає ймовірність розвитку епілептичних нападів. При одночасному застосуванні флуоксетину та електросудомної терапії можливий розвиток тривалих епілептичних нападів. Флуоксетин можна застосовувати не раніше ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО. Період після відміни флуоксетину до початку терапії інгібіторами МАО повинен становити не менше ніж 5 тижнів. Пацієнтам похилого віку потрібна корекція режиму дозування. Безпека застосування флуоксетину у дітей не встановлена. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина – пірацетам 800 мг. У упаковці 30 штук.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре всмоктується та проникає у різні органи та тканини. Біодоступність становить 95%. Час досягнення максимальної концентрації 0,5-1 год. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 4-5 годин та 8,5 годин із спинномозкової рідини, що подовжується при нирковій недостатності. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, накопичується в мозковій тканині через 1-4 години після прийому внутрішньо. Не зв'язується з білками плазми, практично не метаболізується. Період напіввиведення 4,5 год (7,7 год – з головного мозку). Виводиться нирками – 2/3 у незміненому вигляді протягом 30 год.ФармакодинамікаНоотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси мозку: підвищує концентрацію АТФ у мозковій тканині, посилює синтез РНК та фосфолпідів, стимулює гліколітичні процеси, посилює утилізацію глюкози. Покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам'яті, полегшує процес навчання. Змінює швидкість поширення збудження в головному мозку, покращує мікроциркуляцію, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії, пригнічує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикаціями, електрошоком; посилює альфа- та бета-активність, знижує дельта-активність на електроенцефалограмі, зменшує вираженість вестибулярного ністагму. Покращує зв'язки між півкулями головного мозку та синаптичну провідність у неокортикальних структурах, відновлює та стабілізує церебральні функції, особливо свідомість, пам'ять та мовлення, підвищує розумову працездатність, покращує мозковий кровотік. Ефект розвивається поступово. Практично не має седативного та психостимулюючого впливу.ІнструкціяВсередину, під час їди або натще, запиваючи рідиною. Увага: останню разову дозу приймати не пізніше 17:00 для запобігання порушенням сну.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування психоорганічного синдрому, зокрема у літніх хворих, які страждають зниженням пам'яті, запамороченням, зниженою концентрацією уваги та загальної активності, лабільністю настрою, розладом поведінки, порушенням ходи, а також у пацієнтів із хворобою Альцгеймера та сенильною деменцією типу Альцгеймера. Наслідки ішемічного інсульту, такі як порушення мови, порушення емоційної сфери, підвищення рухової і психічної активності. Хронічний алкоголізм – для лікування психоорганічного та абстинентного синдромів. Період відновлення після черепно-мозкових травм та інтоксикацій головного мозку. Запаморочення та пов'язані з ним розлади рівноваги, за винятком запаморочення вазомоторного та психогенного походження.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість пірацетаму або похідних піролідону та інших компонентів препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (при кліренсі креатину менше 20 мл/хв), гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт), психомоторне збудження на момент призначення препарату, хорея Гентінгтона. З обережністю: Порушення гемостазу; великі хірургічні втручання; тяжка кровотеча. У зв'язку з впливом пірацетаму на агрегацію тромбоцитів рекомендовано обережність при призначенні препарату хворим з порушенням гемостазу, під час великих хірургічних операцій або хворим із симптомами тяжкої кровотечі.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 3 років. Дослідження на вагітних жінках не проводили. Пірацетам проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Концентрація препарату у новонароджених досягає 70-90% концентрації його в крові у матері. Під час вагітності призначення препарату можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку нервової системи: психічне збудження, рухова розгальмованість, дратівливість, сонливість, депресія, астенія. Ці побічні ефекти частіше виникають у пацієнтів похилого віку, які отримували препарат у дозі більше 2,4 г на добу. Найчастіше вдається досягти регресу подібних симптомів, знизивши дозу препарату. У поодиноких випадках - запаморочення, біль голови, атаксія, загострення перебігу епілепсії, екстрапірамідні порушення, тремор, неврівноваженість, зниження здатності до концентрації уваги, безсоння, збудження, тривога, галюцинації, підвищення лібідо. З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження або підвищення артеріального тиску, погіршення перебігу стенокардії. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, блювання, діарея, біль у животі (в т.ч. гастралгія). З боку обміну речовин: збільшення маси тіла – частіше виникає у пацієнтів похилого віку, які отримували препарат у дозі понад 2,4 г на добу. Алергічні реакції: дерматит, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність гормонів щитовидної залози, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків). При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, можлива надмірна стимуляція. При призначенні з нейролептиками зменшує небезпеку виникнення екстрапірамідних порушень. Не відмічено взаємодії з клоназепамом, фенітоїном, фенобарбіталом, вальпроатом натрію. Високі дози (9,6 г/добу) пірацетаму підвищують ефективність непрямих антикоагулянтів у пацієнтів з венозним тромбозом (відзначалося більше зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранду, в'язкості крові та плазми порівняно із застосуванням тільки непрямих). Можливість зміни фармакодинаміки пірацетаму під впливом інших лікарських препаратів низька, оскільки 90% препарату виводиться у незміненому вигляді із сечею. In vitro пірацетам не пригнічує ізоферменти цитохрому Р450, такі як CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 4А9/11 у концентрації 142, 426 та 1422 мкг/м. При концентрації 1422 мкг/мл відмічено невелике пригнічення CYP2A6 (21%) та ЗА4/5 (11%), проте рівень Ki цих двох ізоферментів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл, у зв'язку з чим метаболічна взаємодія з іншими препаратами є малоймовірною. Прийом пірацетаму в дозі 20 мг на добу не змінював пік і криву рівня концентрації протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, вальпроат) у хворих на епілепсію, які отримують постійне дозування. Спільний прийом з алкоголем не впливав на рівень концентрації пірацетаму у сироватці та концентрація алкоголю у сироватці крові не змінювалася при прийомі 1,6 г пірацетаму.Спосіб застосування та дозиДобова доза – 30-160 мг/кг маси тіла, кратність прийому – 2 рази на добу, за необхідності – 3-4 рази на добу. Курс лікування від 2-3 тижнів до 2-6 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. При терапії психоорганічного синдрому у літніх препарат призначають по 1,2-2,4 г на добу; навантажувальна доза протягом перших тижнів терапії – до 4,8 г/добу. Лікування пірацетамом при необхідності може поєднуватися із застосуванням психотропних, серцево-судинних та інших лікарських засобів. При лікуванні наслідків інсульту призначають 4,8 г на добу. Дана лікарська форма рекомендується для дітей віком від 3 років – по 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 1,8 г. Курс лікування від 2 тижнів до 2-6 місяців. При алкоголізмі – підтримуюча доза – 2,4 г. При запаморочення та пов'язаних з ним розладах. рівноваги 2,4-4,8 г/добу.ПередозуванняПісля перорального прийому пірацетаму в дозі 75 г відмічені диспептичні явища, такі як діарея з кров'ю та біль у животі. Лікування: відразу після прийому препарату можна промити шлунок або викликати штучне блювання. Рекомендується проведення симптоматичної терапії, можливий гемодіаліз (ефективність 50-60%). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні хворих на кортикальну міоклонію слід уникати різкого переривання лікування, що може викликати поновлення нападів. При тривалій терапії хворих похилого віку рекомендується регулярний контроль за показниками функції нирок, при необхідності проводять корекцію дози в залежності від результатів дослідження кліренсу креатиніну. Беручи до уваги можливі побічні ефекти, слід дотримуватися обережності при виконанні роботи з механізмами та керуванні автомобілем. Проникає через мембрани, що фільтрують, апаратів для гемодіалізу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. Активний компонент: екстракт собачої кропиви сухий з вмістом суми флавоноїдів у перерахунку на рутозид і абсолютно суху речовину 0. 5% 28 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 218 мг, целюлоза мікрокристалічна – 120 мг, крохмаль картопляний – 80 мг, натрію карбоксиметилкрохмаль – 37 мг, сахароза – 260 мг, магнію стеарат – 7 мг.